Орест Вітик: “Техніка переконання, яку сьогодні використовує податкова, дуже дієва”

Вже більше року як Державна податкова служба (ДПС) отримала повноваження проводити перевірки суб’єктів господарювання щодо використання праці найманих працівників без належного оформлення трудових відносин. Про їх початок було сповіщено досить масштабно, а от які їх результати, звітувати податківці не дуже поспішають. Для того, щоб розібратися, хто з роботодавців Київщини найчастіше порушує законодавство про працю та чи змінилася ситуація з офіційним працевлаштуванням у столичному регіоні, КиевVласть поспілкувалася з в.о. начальника Головного управління ДПС у Київській області Орестом Вітиком.

KV: З 5 жовтня 2018 року були розпочаті перевірки щодо незаконної зайнятості. Скільки на Київщині вже проведено таких перевірок та які їх результати?

Орест Вітик: Дійсно, розпорядженням “Про заходи, спрямовані на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення” уряд доручив у тому числі і ДПС провести спочатку інформаційно-роз’яснювальну кампанію про санкції за незаконну зайнятість, а потім відповідні перевірки.

З жовтня 2018 року зусиллями нашої служби у Київській області було проведено 48 перевірок, за 10 місяців 2019 року – 51 перевірка.

За їх результатами було виявлено 91 неоформленого найманого працівника (з них у 2019 році – 54) та 28 осіб, які здійснювали господарську діяльність без державної реєстрації (з них у 2019 році – 2). Наразі роботу цих осіб легалізовано.

Питання офіційного оформлення, на мій погляд, це все ж таки двостороння відповідальність. Є недоброчесні як роботодавці, так і працівники. З досвіду наших перевірок можу сказати, що основною причиною використання найманої праці без належного оформлення є небажання працівника офіційно оформлювати трудові відносини, щоб не втратити субсидію або не сплачувати аліменти.

KV: Чому за рік проведено так мало перевірок?

Орест Вітик: Ми проводимо лише фактичні перевірки. Підставою для них є отримання нами інформації про використання праці найманих працівників без належного оформлення трудових відносин, виплати роботодавцями заробітної плати без сплати податків, а також здійснення особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Про переважну більшість таких випадків ми дізнаємося зі звернень громадян. Також отримуємо інформацію від органів державної влади, до компетенції яких не входить проведення таких перевірок. В першу чергу, це органи місцевого самоврядування, Київська обласна санітарно-епідеміологічна станція, прокуратура та поліція.

Перевірки нами ведуться постійно. Кожен місяць проходить, як правило, 4-6 перевірок у залежності від отриманих повідомлень. Перевірити всіх роботодавців Київщини щодо незаконної зайнятості фізично неможливо, оскільки на території столичної області на обліку у податкових органах знаходиться 174 тисячі суб’єктів господарювання, з яких 100 тисяч 235 – фізичні особи-підприємці, а 73 тисяч 765 – юридичні особи.

По великому рахунку перевіряти всіх і не потрібно. Великі підприємства Київщини всіх своїх працівників приймають на роботу офіційно і вже не платять і “зарплат у конвертах”. Правопорушення щодо незаконної зайнятості характерні виключно для малого та середнього бізнесу. А там, де вони є, завжди будуть конфлікти між робітниками та роботодавцем. Це означає, що рано чи пізно ми отримаємо відповідний сигнал і вийдемо на перевірку.

KV: Якщо ви виходите на перевірку і факт незаконної зайнятості не підтверджується, яку відповідальність буде нести заявник?

Орест Вітик: В даному випадку відповідальність для особи, що надала інформацію, не передбачена. У разі виявлення порушень, складається відповідний акт. Якщо ж таких фактів немає, складаються довідки, і факти, які викладено в документах, лягають в основу відповіді на звернення громадянина.

KV: Перевірка проводиться лише по викладеному у зверненні факту чи загалом по підприємству?

Орест Вітик: Ми не проводимо перевірки тільки якоїсь однієї особи. Перевірка йде по всім працівникам суб’єкта господарювання. Якщо з працівником, про якого йдеться у зверненні, оформлені трудові відносини, а ми виявляємо 10 інших робітників, які працюють неофіційно, то це правопорушення обов’язково фіксується.

Під час проведення перевірки нами перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, ведення обліку виконаної працівником роботи, облік витрат та відомості про оплату праці працівників. Також для з’ясування факту належного оформлення трудових відносин з робітником можуть використовуватися документи, що посвідчують його особу, у тому числі – посадове посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо.

Під час проведення фактичних перевірок доказами незаконної зайнятості або виплати заробітної плати “у конверті” можуть бути:

• письмові пояснення працівників, де вони вказують період роботи та суми винагороди за відпрацьований час; 

• відомості про отримання грошових коштів або журнали обліку “подвійної бухгалтерії”;

• облік руху товарно-матеріальних цінностей, де вказані матеріально відповідальні особи та особи, яким видано матеріали під звіт;

• журнали допуску працівників на підприємство. Найчастіше такі журнали використовують будівельники для пропуску працівників на будмайданчики.

KV: На Київщині саме у будівництві найчастіше фіксуються факти неофіційної зайнятості?

Орест Вітик: Не тільки. Неофіційна зайнятість, крім будівництва, має системний характер у роздрібній торгівлі, громадському харчуванні та пасажирських перевезеннях. При цьому правопорушення допускають в рівній мірі як юридичні особи, так і фізичні особи-підприємці.

Хочу зазначити і те, що кожен суб’єкт господарювання має свої особливості, тому ми використовуємо індивідуальний підхід до кожного на підставі аналізу його господарської діяльності. Наприклад, при перевірці ФОП, який надає транспортні послуги за допомогою п’яти транспортних засобів і одного працівника, ми аналізуємо його діяльність з точки зору того, чи міг він виконати взяті підряди наявними ресурсами.

KV: Скільки роботодавці Київщини вже сплатили штрафів за використання праці робітників без оформлення з ними трудових відносин?

Орест Вітик: Ми не маємо такої інформації. ДПС лише фіксує факт використання праці найманих осіб без належного оформлення. Застосовує штрафні санкції Державна служба з питань праці.

По законодавству, якщо встановлено факт допуску працівника до роботи без оформлення, на роботодавця накладається штраф у 300 мінімальних зарплат за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (абзац 3 ст. 265 КЗпП). У 2019 році розмір такого штрафу складає 125 190 гривень. Нами, як я зазначав раніше, було виявлено 91 особу, що працювала без оформлення трудових відносин. Проте ми не знаємо достеменно, чи по кожному з цих випадків були застосовані санкції, бо Держпраці може провести свою додаткову перевірку.

KV: Загалом по Україні, і Київщина не виключення, практикується оформлення роботодавцями працівників на мінімальну зарплату. Решту доплачують неофіційно – “у конверті”. Чи має ДПС важелі впливу на таких роботодавців?

Орест Вітик: Так. Ми завжди порушуємо питання оформлення працівників і рівня заробітної плати при проведенні планових перевірок, комісій, співбесід або “круглих столів” з суб’єктами господарювання. При проведенні всіх заходів ми обов’язково аналізуємо діяльність кожного суб’єкта щодо кількості робітників та рівня їх заробітної плати відповідно до середніх показників по галузі. 

Якщо кількість працівників не може забезпечити виконання фактично наданих суб’єктам господарювання послуг або зарплата робітників значно нижча за середню по ринку, то ми маємо право провести з керівником підприємства співбесіду. Якщо реакції не буде, ми будемо викликати його на такі співбесіди щомісячно. Крім того, такий суб’єкт господарювання підлягає включенню в план-графік перевірок.

Техніка переконання, яку сьогодні використовує податкова, дуже дієва. Завдяки проведенню всього комплексу заходів, включно з перевірками щодо незаконної зайнятості, на Київщині з 5 жовтня 2018 року додатково прийнято на роботу 3 696 осіб, у 2019 році – 6 377 осіб.

За 10 місяців поточного року за результатами контрольно-перевірочних заходів та проведених співбесід додатково до бюджету надійшло 4,9 млн гривень податку на доходи фізичних осіб (2,4 млн гривень – за 2018 рік), 6 млн гривень єдиного внеску (3 млн гривен – за 2018 рік), 408 тис. гривень – військового збору (206,9 тис. гривень – за 2018 рік). Бачимо вже ріст майже вдвічі.

Можливості, які сьогодні має ДПС для легалізації трудової зайнятості та виведення зарплат з тіні, достатні. Відповідальність за порушення досить висока. Проте, на мій погляд, в певних галузях її доцільно посилити. Йде мова про будівельну галузь та сферу громадського харчування. У законодавстві доречно було б передбачити анулювання дозвільних документів при встановленні фактів використання праці робітників без належного оформлення. Це змінило би відношення працедавця до своїх робітників і в цілому до такого явища як незаконна зайнятість.

Фото: ГУ ДПС у Київській області

КиевVласть