Корупційні скандали, недобудовані ЖК та інтереси Молчанової: що відбувається з “Київміськбудом”
Гроші на оборону: Київрада збільшила кошторис програми “Захисник Києва” на 2024 рік в 2,5 раза, не підкріпивши це змінами в бюджет
Київщина екологічна: як область стала лідером України зі створення об'єктів природно-заповідного фонду
28 березня 2019 г. 15:00
Раздел: Тексти
Забудови набережної міста Українка не буде, - в.о. мера Тетяна Кучер
Вже наступного року Київщина готуватиметься до виборів міських голів та депутатів. За свою каденцію міські голови встигли наробити багато чого. Час від часу вони жаліються, що їхньої кропіткої праці не помічають, а вони працюють, не покладаючи рук. Вивчити ситуацію кожного міста, а тепер ще й об'єднаних громад, вирішилаKV. Протягом майже 8-ми місяців ми спілкуватимемось із головами про їхні проблеми і досягнення. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю розмова із в.о. мера міста Українка Обухівського района Тетяною Кучер.
KV: Децентралізація - яка наразі проводиться робота? Проблеми?
Тетяна Кучер: У нас проводиться активна робота по децентралізації. Вже прийняті рішення щодо об'єднання Українки із селами Жуківці, Верем'я, Халеп'я, Щербанівка. Наразі ми не можемо завершити процес, оскільки Трипілля ще не прийняло відповідне рішення, а ми із ними маємо спільні межі.
Однак, у них були питання до минулої міської влади з приводу поділу земельних ділянок, були також певні питання з використання землі. Наразі із ними в нас налагоджений діалог, ми співпрацюємо. Проводимо зустрічі, пояснюємо перспективи створення громади. Я думаю, що найближчим часом ми вирішимо усі питання із Трипіллям і зможемо створити об’єднану громаду.
Також рішення ще не прийняло село Витачів, але це не є проблемою, оскільки і без нього ми зможемо об'єднатися. Впевнена, що коли Українська ОТГ почне працювати і покаже на практиці усі переваги децентралізації, Витачівська сільрада залюбки до нас доєднається.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
KV: Інвестиційний клімат як покращуєте?
Тетяна Кучер: Ми розглядаємо питання щодо залучення інвестицій для реконструкції очисних споруд і для подальшого будівництва сміттєпереробного заводу. Ми розуміємо, що розвиток може відбуватись саме за рахунок залучення інвесторів, тому також розглядаємо багато різних варіантів співробітництва.
Сьогодні за кошти Європейського Союзу ми реалізуємо проект термомодернізації будівель палацу культури “Енергетик” та державних установ. На даху будівлі ПК “Енергетик” будуть встановлені сонячні батареї.
KV: Чи є "сміттєва" проблема сьогодні?
Тетяна Кучер: Аби найближчим часом не зіткнутись із великими “сміттєвими” проблемами, ми провели масштабну конференцію з питання роботи з відходами. Ми залучили до неї представників полігону №5, представників відділу житлово-комунального господарства і представників КОДА, Обухівської РДА, компаній з сортування, перевезення, збирання сміття. За результатами конференції ми зробили запити, в тому числі до КОДА і полігону №5, через невідповідність показників з вивезення сміття у період 2015-2018 років із показниками зібраного містом сміття. Наразі встановлюємо причину розбіжностей і хочемо документально це підтвердити.
Тривалий час вивозом відсортованого сміття займалось приватне підприємство із Бучі, яким було вигідно безкоштовно вивозити наш пластик та скло. Але завжди були нарікання на неякісне прибирання сміття. І ця компанія, ще за минулої влади міста, подала лист, у якому зазначила, що вони відмовляються вивозити сміття безкоштовно, оскільки логістично це їм стало не вигідно.
Сьогодні ще поки вони надають послуги безкоштовно, але вже стоїть питання щодо компенсації витрат на перевезення. Ми вирішили підійти до вирішення проблеми комплексно і до всіх організацій, які займаються у місті та районі відсортованим сміттям, направили листи, аби ті надали свої пропозиції. Оберемо найвигіднішу і визначимо обслуговуючу компанію.
KV: Скандальні забудови, вирубка вікових дубів, побиття активістів, - чи дійсно в Українці мала місце незаконна забудова? Чи це штучно створені провокації?
Тетяна Кучер: Ця ситуація почалась ще у 2008 році. Тоді земельна ділянка була виділена під забудову. Ще тоді усі особи, які вважали, що там знаходяться вікові дерева, могли подати заявку, щоб ці дуби були визнані історичною пам'яткою. Взагалі ніяких питань не виникло б. Але відбулось інакше - з 2008 року забудовник сплачував орендну плату за ділянку, потім отримав дозвіл на будівництво і разом з ним дозвіл на вирубку дерев, які там знаходяться. І тільки коли вони почали обносити ділянку парканом, з'явилися активісти, які заявили про вікові дуби. Я вважаю, що в цій ситуації позиція активістів побудована неправильно, їм потрібно було раніше говорити. І усі в місті добре знали про наміри забудовника ще з часу виділення ділянки. Крім цього є інформація, що активістам за їх діяльність видавали кошти.
Наразі питання вирішено. Особи, квартири яких не добудували, об'єдналися в обслуговуючий кооператив, якому була видана ця земельна ділянка під будівництво. Також рішенням сесії було вказано, що усім власникам майнових прав мають запропонувати квартири відповідно до договорів, які були укладені із особами, що не виконали своїх зобов’язань і не добудували житло вчасно.
KV: Народні бунти - чи влаштовують громаду тарифи?
Тетяна Кучер: На жаль, міська влада не може впливати на формування тарифів за житлово-комунальні послуги, які встановлюються енерго- та теплопостачальними компаніями. Ми робимо все можливе, аби стримувати зростання тарифів, але з іншого боку розуміємо, що підняття зарплати, інфляція у будь-якому випадку будуть впливати на ціни. Якщо, наприклад, підприємство з водопостачання не підвищить тарифи, воно стане збитковим. І тоді нам із бюджету доведеться дофінансовувати їхню діяльність за кошти, які б мали йти на благоустрій міста. Тому я вважаю, що ми маємо розуміти необхідність змін і адекватно реагувати на зростання тарифів.
KV: Які стосунки із районом та вашим однопартійцем, екс-головою райради, Костянтином Шушаковим?
Тетяна Кучер: Прекрасні стосунки із районом, у нас є порозуміння. Нещодавно на бюджетній комісії одноголосно підтримали виділення із районного бюджету нам коштів на придбання меблів та обладнання для школи №1, яка наразі добудовується. І також виділили кошти на ремонт глядацької зали палацу культури. В свою чергу ми надали субвенцію на заміну вікон у стоматологічній поліклініці, яка знаходиться на території міста, але підпорядкована районній раді.
Із Костянтином Шушаковим ми працювали, коли він був головою райради. Зараз ситуація змінилась і ми прекрасно співпрацюємо із Олександром Кровкіним, який у свій час був його заступником, а зараз виконує обов'язки голови.
KV: Сесії міськради частіше проходять скандально, ніж спокійно - у чому причина? Чому депутати поділились на два табори і налаштовані один проти іншого?
Тетяна Кучер: Для деяких наших депутатів сесія міської ради - це показовий виступ. Ті люди, які хочуть привернути до себе увагу, використовують цей майданчик, щоб себе проявити. Також не будемо забувати, що наближаються вибори Президента, потім парламентські вибори. Усе дуже політизується, є особи, які хочуть показати певним чином свою владу.
Але я впевнена, що головним показником є не емоційність проведення засідань, а критерій прийняття рішень. Всі рішення виносяться за ініціативи виконавчого комітету міської ради, який я зараз очолюю. І якщо ви подивитесь статистику прийняття рішень, то побачите, що усі рішення депутати голосують. Навіть ті політичні сили, які називають себе опозиційними.
А якщо людина хоче показати на камеру себе - нехай, ми сприймаємо це нормально. Головне, щоб це не було на шкоду громаді.
KV: На одній із недавніх сесій були присутні так звані тітушки, які не пускали до зали місцевих жителів. Тоді активісти стверджували, що їх привела місцева влада. Хто їх замовив? Чи заявили до поліції? Проводиться розслідування? Ті люди справді не місцеві?
Тетяна Кучер: У цій ситуації є дуже цікавий момент. За день до проведення сесії до мене звернулися начальник Обухівського відділу поліції, начальник управління СБУ в Обухівському районі і прокурор Обухівського району. Вони мені сказали, що із електронної мережі Фейсбук та інших джерел їм стало відомо, що до нас привезуть із Києво-Святошинського району представників “Правого сектору”. Так і сталося - на так званих тітушках були шеврони “Правий сектор Києво-Святошинського району”. Вони підтримували петицію щодо проведення міжнародного аудиту земельних ділянок і всіх службових квартир. Насправді їм ще до сесії стало відомо, що я і так прийняла відповідне розпорядження про проведення аудиту та інвентаризації. У їхній петиції були незаконні вимоги, а саме: накладення мораторію на всі земельні ділянки і на здійснення будь-яких операцій, пов'язаних із будівництвом та земельними ділянками.
Потім з'явилася альтернативна петиція від осіб, які мають намір отримати земельні ділянки і здійснювати на них будівництво житла, у тому числі це учасники АТО. Ми пояснили двом сторонами, що ми і так зацікавлені в тому, щоб викрити усі схеми наших попередників. Тому на сесії ми ще раз підтримали моє розпорядження щодо суцільної інвентаризації.
Я вважаю неприпустимим, щоб були присутні люди, які влаштовують провокації. А з якого приводу був спір - досі не зрозуміло. Ми відразу заявили до поліції, там відкрили кримінальне провадження, тривають слідчі дії.
KV: Чи розпочато процес інвентаризації? Є попередні результати?
Тетяна Кучер: Так, наразі я дала вказівку кожному структурному підрозділу виконкому міськради, комунальним підприємствам, інвентаризація розпочата і триватиме до кінця травня. Після цього буде проведено аудит.
За попередніми результатами інвентаризації КП “Міський ринок” встановлено, що там була затверджена територія для прибирання, яка у декілька разів перевищує площу самого ринку. Тобто площа складає 7 тис. м², а за договором, укладеним минулим керівництвом міста та екс-начальником ринку, територія прибирання - майже 23 тис. м². За рахунок цього нам вдалося зменшити тарифи для підприємців ринку.
KV: Виконавчий комітет міськради писав заяви, аби піти у відставку. Хто насправді покинув посади?
Тетяна Кучер: До мене зараз приходять містяни і кажуть, що якби ми жили в радянські часи, то минулу міську владу вже б розстріляли за усе, що вони тут наробили. Так, вони написали заяви і не “за власним бажанням”, а “за згодою сторін”. І згідно ним минулий секретар та в.о. міського голови Катерина Проценко звільнила співробітників виконкому ще до рішення сесії, якого взагалі і не мало б бути. Потім звільнилась сама. Вони також змушували звільнитись працівників комунальних підприємств, аби створити колапс у місті. Сподівались, що тоді містяни навколішки їх будуть благати повернутися. Хотіли зробити таке собі щеплення від непокори.
Але у законний спосіб депутати обрали в.о. голови мене. Колапсу, на який вони розраховували, не сталося. Ми обрали нових заступників, які вже працюють. Місто провело тендери на прибирання території, озеленення, утилізацію сміття. Керівники КП не звільнились, пішов з посади тільки керівник підприємства з обслуговування житла, на його місце прийшов інший. Життя не стоїть на місці, всі зміни тільки позитивні.
KV: Також минула влада однією із причин відставки називала небажання затверджувати ДПТ, у якому нібито багато порушень. Нова влада його затвердила?
Тетяна Кучер: В Українці було організовано кооператив, який би задовольнив житлові потреби соціально незахищених верств населення. Вони звернулись за виділенням ділянки, яка знаходиться на балансі міськради. Ми розглядали різні варіанти і проголосували за виділення ділянки, яка знаходиться в межах лісового господарства. Розуміючи це ми подали звернення до Кабміну для вилучення ділянки в установлений законом порядок для передачі її кооперативу. Є багато людей, які потребують поліпшення житлових умов і саме за рахунок будівництва кооперативів ми можемо уникнути комерційної надбавки. Яким має бути житло будуть погоджувати саме члени цього кооперативу і також самостійно вони будуть обирати виконавця послуг і встановлювати плату за житло.
Але поки Кабмін розгляне це питання, пройде багато часу, а люди і так вже давно чекають, а там переселенці, учасники АТО, яким не виділяють земельні ділянки. Тому ми зіткнулись із ситуацією, коли з одного боку є потреба, а з іншого - відсутність навіть підходящої ділянки. Поки тривав процес, існуючий кооператив створив ще один кооператив. І його учасники знайшли ділянку, яка знаходиться у приватній власності і щоб використати її під житлову забудову, потрібно було розробити детальний план території. Минула влада займалась підготовкою, затверджувала графіки і таке інше. Але в останній момент вони змінили свою думку і відмовились його затверджувати, не тільки підвівши людей, а вони просто нівелювали їх потреби. При чому безпідставно. Наразі ми затвердили детальний план території для будівництва доступного житла.
KV: Громада була негативно налаштована проти забудови набережної. Чи прислухались до їхньої думки?
Тетяна Кучер: Я стояла на захисті громади міста і також виступала категорично проти забудови. Набережна - це наша окраса, насолода для очей. І її хотіли просто зруйнувати. Працювала погоджувальна комісія, членом якої я була, і ми наполягали, що набережну навпаки потрібно розвивати, створювати місця для відпочинку, спортивні майданчики. Ось на стіні висить вже 15 років проект по будівництва стадіону, який навіть не почали реалізовувати. Тільки розроблялась проектно-кошторисна документація, а по факту нічого не робили.
З приводу забудови набережної - минула влада навіть не передала розробнику проекту рекомендації погоджувальної комісії. Зараз я можу сказати, що в пріоритеті винятково будівництво соціально необхідних об'єктів і ми не допустимо порушення прав жителів громади.
KV: Вперше Українську міську раду очолила не місцева людина. У мережі ширились чутки щодо скандалів за вашою участю щодо підробки документів (затримання СБУ), багато містян були впевнені, що керувати містом ви будете не у їхніх інтересах. Як можете прокоментувати цю ситуацію?
Тетяна Кучер: Є люди, яким дуже хочеться знайти щось таке, чого в принципі не могло бути. Можу заявити, що ніякі документи я не підробляла. Такі намагання дискредитації мене, як особистості, можуть свідчити тільки про те, що я рухаюсь у правильному напрямі. Якби у СБУ були до мене претензії, то навряд чи мене відпустили б.
Мені дуже прикро, що минула влада міста, які вважали себе місцевими, керувались винятково своїми інтересами у питаннях управління містом. А я, навпаки, не буду розводити тут “кумівства” і “прощати” родичам плату за землю і надавати якісь незрозумілі привілеї.
KV: Згідно реєстру, ви досі є керівником кооперативу “Лушпайник”, до того ж не припинили адвокатську діяльність, що вимагає закон у разі зайняття посади керівника містом. Чому так сталось?
Тетяна Кучер: Це не відповідає дійсності, оскільки мною протягом трьох днів з моменту, як мені стало відомо, що я не можу поєднувати свою діяльність із адвокатською, було подано до Ради адвокатів регіону відповідну заяву, чого і вимагає закон. Усі зміни було внесено до Єдиного реєстру адвокатів, там чітко зазначена дата припинення моєї діяльності. Я повністю дотримала норми закону.
Що стосується обслуговуючого кооперативу - це не суперечить закону, оскільки він не є прибутковою організацією і не здійснює жодної господарської діяльності.
KV: Які стосунки із Ігорем Кононенко?
Тетяна Кучер: Він дуже допомагає нашому округу. Серед інших, за його сприяння будуть завершені ремонтні роботи дорожнього покриття траси Р-01 і дороги Українка-Трипілля-Київ. У нас була багаторічна проблема із майже відсутністю покриття. Роботи почались у минулому році, але через зміну підрядника та закінчення бюджетного року вони були припинені і найближчим часом будуть відновлені.
KV: Чи є співпраця із областю?
Тетяна Кучер: Так, є порозуміння із обласною радою та адміністрацією. Нещодавно ми спілкувались із Олександром Терещуком щодо тих програм, які могли б співфінансувати. КОДА дуже активно долучилася до процесу будівництва школи №1, щоб на початку нового навчального року початкові класи могли почати там навчання.
KV: Чому пішов Павло Козирєв? Чи зберіг він вплив на міськраду? Часто з ним спілкуються депутати, працівники ради?
Тетяна Кучер: Якби він зберіг вплив на міськраду, то, напевно, не приймалося б жодного рішення за нашою ініціативою. Сьогодні ми маємо більшість у раді, депутати розуміють, що працюють на благо громади, а не задля приватних інтересів Козирєва і його команди. На жаль, вони здатні лише на розповсюдження провокаційних листівок, інформація у яких не відповідає дійсності. Наприклад, нещодавно люди із оточення Козирєва розклеїли оголошення, що недільної ярмарки не буде. Міські жителі вийшли у неділю і побачили, що ярмарка працює. Це щонайменше смішно.
Так звана опозиція міськради із Павлом Козирєвим спілкується, інші депутати не вважають за потрібне, оскільки за 15 років він не зробив майже нічого корисного для міста. Він публічно заявив, що пішов з посади, оскільки знайшов краще місце роботи. Незважаючи на те, що люди його обрали, він просто пішов.
KV: Які амбіції маєте щодо кар'єрного зростання?
Тетяна Кучер: Хочу втілити у місті ті проекти, на які давно чекають жителі. Вірю, що нам вдасться показати результат. Кар'єрне зростання має бути завжди, але воно має бути своєчасним. Наразі я працюю тут і роблю це не заради кар'єри, а щоб поліпшити життя містян. Думати про роботу в області чи парламенті у мене навіть немає часу, в Українці накопичилось дуже багато проблем. Як буде далі - життя покаже.
Читайте:
Наталія Дзюба: “За час функціонування пункту біженців конфліктів із громадою не виникало”
Михайло Нетяжук: “Порядну людину треба дуже довго вмовляти, щоб вона пішла в депутати”
Тарас Костін: “Радимось із Віталієм Кличко в питаннях управління містом”
Олексій Момот: “Сподіваюсь, новий губернатор не зупинить переїзд КОДА до Вишгороду”
Анатолій Федорчук: “Аеропортом мене шантажують постійно - ще з часів, коли не хотів вступати в Партію Регіонів”
Володимир Сабадаш: “Із інвесторів до Василькова найбільше йдуть забудовники”
Ігор Сапожко: “Нинішня модель агломерації з Києвом несе певні перестороги для Броварів”
Олександр Зарубін: “Управління містом передам винятково його жителям”
Фото KV
KиевVласть
19 березня 2019 г. 11:00
Раздел: Територія розуму
Вберегтися від захисту прав людини, або Як омбудсмен захищає забудовника
Про проблеми нашого кварталу ми розповідали неодноразово. Про права дітей, яких вигнали з дитсадка на Пушкінській ще за часів Олександра Омельченка. Про підробку, завдяки якій дитсадок опинився в чужих руках без приватизаційного конкурсу, без договору купівлі-продажу, без сплати жодної копійки до бюджету. Про перепродажі з прибутком, розмір якого добирається до рівня, який математики позначають знаком нескінченності.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
За роки бідкань призвичаїлися, що нікого у владі вони не хвилюють: ні Віталія Кличка, якому ми намагалися мало не насильно вручити документи, що столиці повернули б майно на півмільярда, ні його заступницю по лінії освіти. Міські начальники відправляли до прокуратури, та – до суду, а суд – самі знаєте куди.
Читайте: Когда я слышу слово “культура” … и Контрольний постріл. Жертва отримала травми, несумісні з життям
Днями раптом закалатало в грудях: лист з самої Верховної Ради від уповноваженого з прав людини! Але радості він не приніс. Суворо і невблаганно в.о. директора департаменту моніторингу інформаційних прав О.Кабанов з відомства омбудсмена Людмили Денісової повиховував наш орган самоорганізації як шкідливе цуценя. Відчитав за те, що проявили нечемність, не послухавшись наказу скаржника щось тому дати... Скаржник той - забудовник. Той самий, що володіє дитсадком, з якого вигнали наших дітей. Той самий, що обгородив у нашому дворі біля гектара київської землі, яку йому ніхто не давав. Той самий, що влітку почав руйнувати пам’ятки архітектури 19 ст. І багато чого досяг: такими, як були, ви їх вже ніколи не побачите.
Читайте: Усадьба Михельсона. В Киеве разрушили очередной памятник архитектуры
Першим, хто попав під роздачу, став я - керівник ОСН, між іншим, професор, доктор наук, що написав три університетські підручники та виховав з десяток кандидатів наук. Двоє працівників забудовника на посадах “менеджерів зі зв’язків з громадськістю” засвідчили поліції, що 76-річнй професор вчинив звіряче побиття. Спочатку кримінальну справу розслідували у Шевченківському райвідділі поліції. З посадкою не склалося – там нас добре знають, як і те, на що здатний забудовник, оскільки саме вони розслідують кримінальну справу по дитсадку. Підсобив заступник прокурора Києва Павло Кононенко: перевів справу до Голосіївського райвідділу поліції, де все пішло як треба. Протягом 12 років поліція не наважувалася пред’явити підозру власнику дитсадка – при 28 томах доказів! А професору-розбійнику за безглуздим обвинуваченням слідчий Голосіївського райвідділу поліції вліпив підозру миттєво. Допити, судові засідання, вислуховування погроз від безграмотного, розмальованого татуюванням слідчого, який аж з штанів вистрибував від бажання виконати замовлення. Бажання-то було, а здатності забракувало…
Читайте: Растет качество услуг Голосеевской полиции
Іншу нашу активістку забудовник відправив до суду, вимагаючи 200 тис. гривень за “моральну шкоду”. Хто б ви думали, дав свідчення про “розповсюдження неправдивої інформації”, якою пенсіонерка зганьбила білосніжну репутацію забудовника? Та ті ж самі двоє менеджерів забудовника. Чудово начебто складалося, але знайшлися свідки, які довели, якою бездарною була ця витівка.
Такі от права “людини”, а насправді не людини, а юридичної особи, узялося захищати відомство омбудсмена. Одну “громадськість” - до в’язниці за зліпленим на коліні обвинуваченням, іншу - до суду, аби та до кінця життя віддавала копійчану пенсію бідолашній фірмі, що орудує мільйонами. Репутацію, бач, заплямувала пенсіонерка. Яка усього-то не хотіла, аби у паркінг розміром з універмаг провалився її будинок. Хіба не цю людину повинна захищати пані омбудсмен? Рятуєте, кажете, ділову репутацію? Де вона, покажіть! У забудовника, про банкрутство якого знає весь інтернет? Який заклав за борги в Альфа-банку пам’ятку національної культури? Спотворив пам’ятки на Пушкінській, на яких дошки висять “охороняється законом”? Забрав дитсадок у дітей? Ви називаєте це захистом прав людини? Відколи це комерційна структура, ще й та, яку люто ненавидять люди за вчинене зло, стала людиною з порушеними правами? Чи не варто було б захистити права людини спонуканням правоохоронців, наприклад, Київської місцевої прокуратури № 10, прокинутися від багаторічної сплячки та зробити хоч щось на повернення дитсадка дітям?
Фото: Дитсадок № 183 по вул. Пушкінській, 33-А до та після руйнування
Щодо суворих наказів в.о. директора департаменту моніторингу інформаційних прав, які вразили безапеляційним тоном: “надати”, “забезпечити”, “вжити заходів”. Мусимо нагадати, що наш ОСН не є відділом департаменту і навіть не вартою на вході до офісу. Принагідно згадаємо подію, яку пам’ять жителів триматиме все життя. Забудовник, що загарбав дитсадок та вигнав дітей, найняв загін тітушок та з екскаватором попереду рушив на нього цей бліцкриг. Люди, ті самі, яким в.о. директора наказав бути слухняними, стали перед екскаватором та зупинили бандитів. Побили нас, кров текла, але дитсадок відстояли. Провели громадські слухання. Вирішили: якщо хтось буде помічений у спробах спілкуватися із забудовником, вважатиметься продажною мерзотою і зрадником.
Щодо “непублічності”, у яку в.о. ткнув нас носом. Про нашу діяльність хто завгодно може довідатись з десятків публікацій. Достатньо набрати в Google два слова: “Жуков КиевВласть” і насолоджуйтесь.
Як і більшість населення, ми не у захваті від тих політичних сил, іменем яких захищають наші права. Народ від цього “захисту” дещо втомився. Так само, як від невпинного піклування про різного роду “бізнесменів-злобудовників” з їх бездонними кишенями. Наразі несподіваний лист на урядовому бланку дав нам свіжу нагоду прокоментувати їхні визиски на новому полі. Темою дикого зубожіння нації вже нікого не здивуєш. А от намагання приструнити ту саму людину на вимогу грошовитої фірми під несподіваним приводом - захисту прав людини – це щось новеньке...
Читайте: Шесть “нянек” культурного наследия или как в Киеве расправляются с Усадьбой Михельсона
Николай Жуков, председатель ОСН "Квартал Пушкинская – Красноармейская", профессор
KиевVласть
7 березня 2019 г. 15:00
Раздел: Тексти
Володимир Сабадаш: “Із інвесторів до Василькова найбільше йдуть забудовники”
Вже наступного року Київщина готуватиметься до виборів міських голів та депутатів. За свою каденцію міські голови встигли наробити багато чого. Час від часу вони жаліються, що їхньої кропіткої праці не помічають, а вони працюють, не покладаючи рук. Вивчити ситуацію кожного міста, а тепер ще й об'єднаних громад, вирішила KV. Протягом майже 8-ми місяців ми спілкуватимемось із головами про їхні проблеми і досягнення. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю розмова з мером Василькова Володимиром Сабадашем.
KV: Децентралізація - які плани? Яка проводиться робота? Проблеми?
Володимир Сабадаш: Ми надсилали запрошення тим селам та селищам, з якими об'єднання могло би бути економічно доцільним. Погодилась на об'єднання тільки одна сільська рада. Інші ради вирішили створювати громади окремо, без міста. Хоча я вважаю, що це неправильно як з економічної, так і з соціальної точки зору. Наразі місто витрачає близько 8 млн гривень на діток із району, які ходять до наших шкіл та садочків. Як би сильно населені пункти не хотіли відокремитись від міста, все одно центр усіх послуг у Василькові, тут вони набагато якісніші.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Дуже сподіваюсь, що цієї осені процес буде завершено, адже вже у 2020 році об'єднання буде обов'язковим і відбуватиметься відповідно до закону.
KV: Як покращувати інвестиційний клімат?
Володимир Сабадаш: Ми не можемо порівнювати свій бюджет із іншими пристоличними містами. В нас дуже мало підприємств. Раніше Васильків був дуже розвинутий промислово, але за 30 років незалежності зникло декілька військових заводів, шкіряних заводів, швейних фабрик. Зараз усі ці підприємства викуплені у приватну власність і їх власники чекають нагоди, щоб або дорого продати, або здати землю в оренду.
Наразі ми розглядаємо проект будівництва на 11 га багатоквартирних будинків. Для залучення інвесторів ми максимально спрощуємо формат спілкування, відкидаємо бюрократію. В нас є гарний приклад співпраці між державою та приватним підприємством - військовий завод, який останнім часом потужно запрацював. Він виготовляє військову техніку на замовлення Міністерства оборони і нещодавно на фронт відправив 45 ювілейну машину.
KV: Проводите земельні аукціони?
Володимир Сабадаш: Так, ми започаткували таку практику. Провели аукціон на земельну ділянку 1,2 гектари, віддали під житлову забудову. Зараз вносимо зміни у детальні плани територій і, скоріше за все, в цьому році там розпочнуть будівництво. Взагалі із інвесторів до Василькова найбільше йдуть забудовники. На жаль, пропозиції щодо великих об'єктів, підприємств та заводів, не маємо.
Взагалі я вважаю, що покращити економічну ситуацію нашого міста зможе процес створення Київської агломерації. Ми спілкуємось зі столицею щодо цього напрямку.
KV: Чи актуальна "сміттєва" проблема?
Володимир Сабадаш: Такої проблеми в місті немає. Нещодавно ми провели конкурс і уклали угоду з підприємством, яке співпрацює із сміттєпереробним заводом, що розташований недалеко від нас. Все сміття вивозять туди.
Звісно, є проблема, пов'язана із людським фактором. Не кожен житель міста хоче заключати договір на вивезення сміття і платити за це. Тому іноді нам доводиться ліквідовувати несанкціоновані звалища. Та, на жаль, поки це питання не буде врегульоване на державному рівні, прийняттям закону щодо фіксованої ціни для квартир і приватних будинків, нічого не зміниться.
KV: “Тарифні” бунти є, чи громаду у цьому розрізі все влаштовує?
Володимир Сабадаш: Раніше у нас цим питанням займався комбінат комунальних послуг, але ми провели конкурс і заключили договір із двома управляючими компаніями. Зараз усі тарифи обговорюються із мешканцями кожного будинку. Звісно, є проблеми, адже люди хочуть отримувати якісні послуги без підвищення цін.
Наразі у тепломережі заборгованість за опалювальний сезон складає майже 7 млн гривень. У минулому році також була заборгованість, і тоді ми компенсували кошти із міського бюджету. Але через це довелось відкласти фінансування шкіл, садочків та доріг. Громада таке рішення негативно оцінила, тому у цьому році ми пішли до суду. Потрібно розуміти, що заборгованість виникає через людей, які не сплачують за послуги вже декілька років. Я вважаю, що несправедливо, коли пенсіонери віддають останні гроші за комуналку, а дехто просто не хоче і не платить.
KV: Школи - на якому етапі побудова зруйнованої школи №6?
Володимир Сабадаш: Ми дуже довго виготовляли документи на цю школу, адже було порушено кримінальну справу і проводилось дуже багато експертиз. Наразі будівництво розпочато, там вже готовий фундамент. Бюджет, який ми можемо витрачати на першочергові проблеми міста, складає 40 мільйонів гривень. Враховуючи наше господарство, будувати школу за ці кошти просто неможливо. Наразі нам дуже допомагає в питанні фінансування народний депутат Ігор Кононенко. Ми маємо державну субвенцію, також допомогла область. Всього на цей рік заплановано 50 мільйонів гривень. Також ми подали документи у Державний Фонд Регіонального Розвитку для отримання грошової допомоги.
Взагалі проект будівництва розрахований на 3 роки, його вартість складає 214 мільйонів гривень. Якщо ми отримаємо кошти раніше, то, звісно, школа буде побудована швидше.
KV: Як вирішуєте проблему переповнених навчальних закладів?
Володимир Сабадаш: Проблема досить гостра, деякі школи навчаються в дві зміни. У дитячих садочках ми відкрили три додаткові групи, це приблизно 70 місць. Черга складає близько 100 діток. Наразі районний відділ освіти планує переїзд і ми переводимо в те приміщення свій відділ освіти, так в нас буде вільне приміщення для облаштування садочку, що дозволить повністю вирішити питання по дошкільним закладам.
Крім того, в нас будується житловий комплекс, забудовник якого зобов'язався побудувати дитячий садочок. Варто відмітити, що ми ставимо обов'язкову умову усім забудовникам - якщо хочете будувати житло, маєте побудувати школу чи садок.
Зруйнована школа №6 була розрахована на 600 учнів, нова школа буде мати тисячу місць. Цього буде для наших школярів достатньо.
Також ми прийняли рішення міської ради про безкоштовне перевезення школярів. Наше місто єдине в області, де є комунальне підприємство, яке займається внутрішніми перевезенням на території міста. Утримання цього підприємства обійдеться місту у 2-3 млн гривень, але школярі можуть пересуватися безкоштовно. До кінця року кошти виділені.
KV: Скільки відсотків петицій, які були підписані, наразі втілено?
Володимир Сабадаш: У минулому році ми вперше виділили 300 тис. гривень на громадський бюджет, у цьому році сума вже 600 тисяч. Містяни та громадські організації подають багато проектів, деякі з них вже реалізовані. Жоден не залишається без уваги.
KV: Проблеми із водою у багатоквартирних будинках - яка наразі ситуація?
Володимир Сабадаш: Проблема ще існує. Річ у тім, що система водопостачання у жахливому стані. В нас немає такого дня, щоб не сталось прориву. А якщо такий день і є, то ми його відмічаємо червоним на календарі.
Для вирішення проблеми ми буримо нові свердловини. Завдяки допомозі Київської обласної адміністрації та народного депутата ми зробили 5 нових свердловин, у цьому році завершимо будівництво нової лінії. Отримаємо додаткову воду. Також розроблено проект на обеззалізнення води, з цим теж велика проблема. Через великий вміст заліза, більшість жителів використовують воду з кранів як технічну. Якісна вода в місті тільки в одному районі - у військовому містечку.
Але знову ж таки - люди не можуть зрозуміти, що водоканал не може бути постійно збитковим, його потрібно фінансувати. Всі проти підвищення тарифів, у нас ціна найнижча в області. Наразі ми все ж таки розробили проект рішення для підвищення тарифів, але ціна все одно не буде вищою, ніж в інших містах.
KV: Невідомий МАФ на центральній площі - звідки там з’явився? Його вже прибрали?
Володимир Сабадаш: Це кав'ярня, яка досі стоїть на тому місці і має успіх. Люди, які намагаються здійняти навколо цього МАФу бучу, працюють у місцевого підприємця, який свого часу безкоштовно отримав від міста очисні споруди. Наразі вони в жахливому стані, запахи тут неймовірні. І переключаючи увагу громади на усілякі псевдоскандали ці активісти намагаються відвернути увагу від дійсно важливих проблем. По цьому факту ми подали до суду.
Була інша ситуація: ми давали дозвіл на встановлення МАФу у військовому містечку. Йшлося про 40 квадратних метрів площі, а привезли туди споруду на 400 “квадратів”. Звісно, що жителі обурилися і ми спільно із ними її звідти прибрали і скасували дозвіл на розміщення. Всі інші ситуації штучно створені.
KV: У лютому 2014 року ви склали повноваження міського голови. У чому причина? Чому повернулись на пост?
Володимир Сабадаш: З 2010 року я очолював міську організацію Партії Регіонів. Після Революції Гідності склав повноваження міського голови. У 2015 році я виграв вибори.
KV: Дерибан землі - чи була правдивою історія із виділенням сотень гектарів землі Партії Регіонів?
Володимир Сабадаш: У місті навіть немає стільки землі. Я точно впевнений, що такої ситуації не було.
KV: Племінник Присяжнюка - так вас часто називають. Які наразі стосунки із екс-губернатором? Він для вас авторитет? Завдяки йому ви зараз міський голова?
Володимир Сабадаш: Я гордий тим, що працював із Анатолієм Присяжнюком. Він дуже сильний управлінець. Я працював у Службі Безпеки України, де він був заступником голови, там ми і познайомились. У 2010 році він мене запросив попрацювати в іншій сфері. Тоді я очолив Васильківську районну державну адміністрацію.
Анатолій Присяжнюк - авторитетна особа. Зараз ми не спілкуємось. Не можна сказати, що завдяки йому я - міський голова. Я міський голова завдяки людям.
KV: Політичний аспект: чи з'являлися в місті кандидати в президенти? Були факти порушень?
Володимир Сабадаш: Ми працюємо згідно з чинним законодавством і жодних порушень не зафіксовано. Звісно, кандидати тут були і наразі я очолюю штаб Блока Петра Порошенко. З повною відповідальністю можу заявити, що ситуація із нібито підкупом виборців в області - це все неправда. Кажуть, нібито виборцям роздають кошти за голоси, але насправді існує програма “Турбота”, яка проголосована депутатами всіх фракцій і яка передбачає виділення коштів малозабезпеченим громадянам.
KV: Які стосунки із Ігорем Кононенко?
Володимир Сабадаш: Ділові. Він дуже багато допомагає місту. Він прийшов до нас у минулому році і за його сприяння зроблено більше десятка вулиць, які не ремонтувались з того часу, як існує місто. Школи, садочки, освітлення - з усім цим допомагає Кононенко. Сьогодні ми освітили близько 60% міста. Найближчим часом плануємо взяти кредит, щоб повністю вирішити питання освітлення.
Можу сказати, що з 2010 року ніхто не вкладав стільки сил у місто, як це робить наш народний депутат. Він знає, що в місті є три основні проблеми - це вода, школи та дороги. Так, проект по воді завершено в цьому році, питання зі школою на цей рік також майже вирішено, а стосовно доріг - ми отримаємо субвенцію і, також цього року завершимо проект реконструкції об'їзної дороги по вулиці Декабристів, там сума майже 250 млн гривень. Буде 4 полоси із сучасними зупинками, освітленням та інтернетом.
KV: Чи має вплив на політикум міста Тетяна Засуха?
Володимир Сабадаш: Не можу відповісти, я з нею давно не спілкувався. Але ми працювали разом у 2012 році і можу сказати, що вона дуже вольова та сильна жінка, яка змогла побудувати свій бізнес, яка допомагає людям. Звісно, кожен має свої переваги та недоліки. Але якщо ви заїдете у Ковалівку, де вона живе та працює, то будете приємно вражені рівнем розвитку цього села.
KV: Чи виділяються земельні ділянки учасникам АТО?
Володимир Сабадаш: Звісно виділяються, але межі міста ще не визначені, тому на отримання землі є черга. Є певні моменти із районною державною адміністрацією, яка має затвердити межі перед тим, як ми подамо їх у Верховну Раду. Тому наразі по тим землями, які маємо, розробляємо детальні плани територій та видаємо учасникам АТО. Вже ділянки отримали приблизно 130 бійців, черга більше ніж 400 осіб. І основна проблема саме в відсутності землі. Окрім учасників АТО, в нас є молоді сім'ї та інші жителі міста, які також хочуть будуватись. Я думаю, що проблему легко може вирішити створення Васильківської ОТГ.
KV: Чи відомо щось по історії з Детинцем, яким володіє фірма, близька до екс-мера Іващенка. Що з самим екс-мером?
Володимир Сабадаш: Я знаю, що є таке проблемне питання і наразі ми готуємо пакет документів на подачу до суду. На жаль, в цю історію був втягнутий місцевий житель, фахівець з історії. З умислом це було зроблено чи ні - я не знаю. Але знаю, що було роздано багато земель на валах, які представляють собою історичну цінність для міста і взагалі для України. З приводу долі самого екс-мера, нічого не можу сказати, не цікавився.
KV: Що зі справою про хабар головного архітектора міста?
Володимир Сабадаш: Цю справу розглядає суд. Я б не хотів говорити на цю тему, адже це людські долі. Але мені точно відомо, що людина, яка приносила хабар, приносила його не вперше, і не в одне місто Київської області. Ця людина у незаконний спосіб будує житло і за допомогою правоохоронних органів вводить його в експлуатацію, а потім продає. Я думаю, що вся ця історія просто провокація і суд встановить справедливість.
KV: Пам’ятник Героям Небесної сотні - у багатьох містах встановлено, чому немає у Василькові? Проект готовий, підрядник є.
Володимир Сабадаш: Не можемо дійти згоди із комісією щодо встановлення цього пам'ятника. Є спір з приводу того, як саме він має виглядати. Є в нас місцевий житель, скульптор, який розробив проект. І я думаю, що все ж таки його буде затверджено і сподіваюсь, що цього року пам'ятник буде встановлено, місце для нього вже визначено. Залишилось ще знайти кошти.
KV: Чи змінилось щось для міста із приходом нового губернатора?
Володимир Сабадаш: У мене ніколи не було проблем з Олександром Горганом і, зараз немає проблем з Олександром Терещуком. Всі губернатори йдуть місту назустріч. Тому, можу тільки подякувати. На нового губернатора покладаю великі надії. В першу чергу, у найважливішому для міста питанні - відбудові шостої школи.
KV: Які стосунки з районом?
Володимир Сабадаш: Нормальні робочі стосунки. Є невеликі проблеми із затвердженням генерального плану, але я думаю, що поступово ми їх вирішимо. Тим паче, після створення об'єднаних громад, районна рада та РДА втрачають свої юридичні повноваження.
KV: Яка ситуація в міськраді? Як миритись із депутатами?
Володимир Сабадаш: Майже всі депутати переживають за проблеми міста, ніяких яскравих подій, як у Верховній Раді, в нас немає. Звісно, кожен має свої політичні інтереси, але, в цілому, є співпраця. Всі розуміють, що в іншому випадку до нас не прийдуть інвестори, в місто не будуть вкладати кошти.
KV: Чи були ситуації, коли пропонували хабара? Як реагували?
Володимир Сабадаш: Ні, таких ситуації не було. Можливо через те, що усім відомо, що я виходець із правоохоронної системи.
KV: Які амбіції маєте щодо кар'єрного зростання?
Володимир Сабадаш: Мені подобається тут працювати. Місто Васильків та у майбутньому об'єднана територіальна громада мають великі перспективи. Цей напрямок не настільки розбудований, як інші пристоличні території. А коли поблизу Білої Церкви буде збудовано міжнародний аеропорт, ми взагалі отримаємо нове дихання. І не тільки ми, а всі, хто поблизу Одеської траси. Ще одна перспектива - це велика кільцева дорога. Тож ми однозначно приречені на успіх.
З приводу амбіцій - я хотів би взяти участь у виборах до ОТГ. Поки планів щодо області чи парламенту я не маю. Мені потрібно попрацювати поки що тут, адже я переконаний, що якби у Верховній Раді працювали люди, які мають досвід управління містом і володіють всіма проблемами громади, було б набагато легше їх вирішувати.
KV: За час на посаді міського голови чи було вам за щось соромно?
Володимир Сабадаш: Звичайно було соромно, але я не буду говорити за що. Бувало, що рішення ми приймали поганого опрацювавши їх, потім доводилося відміняти. Були різні помилки, але їх потрібно визнавати і працювати далі.
Читайте:
Наталія Дзюба: “За час функціонування пункту біженців конфліктів із громадою не виникало”
Михайло Нетяжук: “Порядну людину треба дуже довго вмовляти, щоб вона пішла в депутати”
Тарас Костін: “Радимось із Віталієм Кличко в питаннях управління містом”
Олексій Момот: “Сподіваюсь, новий губернатор не зупинить переїзд КОДА до Вишгороду”
Анатолій Федорчук: “Аеропортом мене шантажують постійно - ще з часів, коли не хотів вступати в Партію Регіонів”
Фото: KVKиевVласть
28 лютого 2019 г. 15:30
Раздел: Територія розуму
В Україні знищено “державний нагляд і контроль у містобудуванні”
Для всіх без винятку забудовників в Україні діють Державні будівельні норми, відходити від яких забороняється будь-якими статутами і регламентами будівельних робіт. Зокрема, відстані встановлені в "радіусах", розміри, типи, види сходових маршів та систем пожежогасіння, кількісні (параметричні показники) машиномісць, площі майданчиків тощо нікому не дозволено нехтувати в проекті та при будівництві. Але чому в 2019 році за системою "Прозора ДАБІ" можна побачити десятки дозволів та сертифікатів готовності об’єкту, виданих з порушенням ст. 10 ЗУ "Про будівельні норми"?
Які наслідки настають при порушеннях в будівництві ми можемо яскраво побачити по тим сумним подіям, які були пов'язані з обваленнями житлових будинків, будівель і споруд. В минулому році в смт. Вишневому на Київщині впав дах нового спорткомплексу. Очевидці стверджують, що снігу було небагато, і причина обвалення конструкції спорткомплексу криється в низькоякісних матеріалах, які були використані для будівництва. Хтось каже про грубі помилки, які були допущені при проектуванні спорткомплексу. У будь-якому випадку, надзвичайна подія з обваленням даху спорткомплексу в Вишневому, яке ледь не закінчилося трагедією з масовою загибеллю дітей наочно демонструє, що ні на рівні проектування, ні в процесі самого будівництва і здачі в експлуатацію адекватного контролю з боку державних контролюючих органів за об'єктом не велося.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Тотальне порушення місцевими та регіональними органами містобудування і архітектури та інспекціями Держархбудконтролю ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності" та ЗУ "Про будівельні норми", а також відсутність покарання за невиконання законів, породжує безвідповідальність тих, хто видає вихідні дані МУО та Дозволи на будівництво, нехтуючи планувальними нормами. Окремо слід наголосити на безконтрольності з боку ДАБІ за виконанням Генплану міста, ДПТ, Зонінгу, проектів комплексної забудови, якими легалізується знищення рекреації та ігнорування будівництва соціальної інфраструктури.
Як співавтор Аналітичних записок та Концепції публічного управління в галузі містобудівної діяльності, я намагався неодноразво достукатись до "державних мужів" з Мінрегіону. В кінці року було проведено Форум "Відкрита ДАБІ" та показано шляхи е-модернізації контрольних і наглядових функцій ЦОВВ. Нажаль, псевдоактивісти зірвали нам підписання резолюції про співпрацю між "ГО "Асоціація містобудівельників України" і ГО "Сила Громад" з керівництвом Держархбудінспекції. Декілька слайдів з презентації на зазначеному Форумі викликали особливий резонанс.
Нова модель оприлюднення інформації про територію будівництва в опції "Геопростір" відкриває можливості для "е-коридору" громадськості побачити будівництво ще до початку встановлення огорожі – на стадії реєстрації документу.
Будь-який план заходів по нагляду і контролю може бути підкріплений ГІС інструментами з відкритих джерел та метаданих ДЗК і Містобудівного кадастру:
Останні науково-методичні посібники за моїм співавторством, щодо формування Паспортів ОТГ, виступи на конференціях і круглих столах тощо спрямовані на донесенні простого меседжу: "ПОВЕРНІТЬ ДЕРЖАВУ". Перечитайте і виконуйте діючу, хоча і пошматовану Конституцію, виконуйте закони і кодекси, несіть відповідальність за свої політичні обіцянки.
Чому не покараний жоден забудовник, чиновник, архітектор, які проігнорували законодавство і потурають будівельній мафії? Відповідь проста – в нашій країні знищено "державний нагляд і контроль у містобудуванні".
Віктор Глеба, незалежний експерт з державного управління у галузі містобудування, член-кореспондент Української академії архітектури, доцент кафедри, громадський діяч
Джерело: https://censor.net.ua/b3114027KиевVласть
28 лютого 2019 г. 12:00
Раздел: Тексти
Анатолій Федорчук: “Аеропортом мене шантажують постійно - ще з часів, коли не хотів вступати в Партію Регіонів”
Вже наступного року Київщина готуватиметься до виборів міських голів та депутатів. За свою каденцію міські голови встигли наробити багато чого. Час від часу вони жаліються, що їхньої кропіткої праці не помічають, а вони працюють, не покладаючи рук. Вивчити ситуацію кожного міста, а тепер ще й об'єднаних громад, вирішила KV. Протягом майже 8-ми місяців ми спілкуватимемось із головами про їхні проблеми і досягнення. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю розмова з мером Борисполя Анатолієм Федорчуком.
KV: Децентралізація - які плани? Яка проводиться робота? Проблеми?
Анатолій Федорчук: Міська рада не ініціювала процес об'єднання. Є районна рада та адміністрація і з етичних міркувань, я вважаю, спілкуватись із сільськими головами, переступивши голів району, це некоректно.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Я мав індивідуальні зустрічі з деякими сільськими головами. Наприклад, частина громади Глибоцького склала лист, у якому зазначила, що вони хочуть приєднатися до Борисполя, але голова села заявила, що вона може втратити ідентичність свого населеного пункту, тому сільрада категорично виступає проти. Так само села Гора та Щасливе - там на одного жителя коштів більше, ніж у нашого міста. Тому вони зайняли таку позицію - байдуже, що буде у сусіда, коли нам і так добре. І переконувати їх в іншому я не бачу сенсу.
До того ж голова райради заявляв, що в Конституції немає такого поняття як об'єднана територіальна громада. Він дає зрозуміти, що робити сьогодні об'єднання є неправильним. Але разом з тим є позиція Президента та Прем'єр-міністра України. Є також європейська практика, де об'єднані територіальні громади мають змогу краще реалізовувати свої амбітні плани, їх надходження значно збільшуються. Можу сказати, що більшість аргументів все ж таки за об'єднання.
Була спроба сільських рад об'єднатися навколо міста. Я назвав це так званим бубликом, бо Борисполя у їх планах не було. Тоді вони зібралися і, як часто буває, посперечалися, тому ні до чого не дійшли. Моя позиція наступна - Бориспіль і населені пункти мають об'єднуватись в одну громаду, адже потім об'єднання буде добровільно-примусовим. Згідно перспективного плану, який ще не затверджено, на території району планується утворити три громади. Я такий формат однозначно підтримую.
KV: Інвестиційний клімат - як покращувати? Проводите земельні аукціони?
Анатолій Федорчук: Ми ще не провели жодного аукціону, але в нас вже підготовлено 5 чи 6 земельних ділянок і найближчим часом ми такий аукціон будемо проводити. Я вважаю, що це величезний крок вперед і аукціони потрібно було проводити ще 20 років назад. Таким способом ми б уникнули корупційних схем, роздачі земель у невідомий спосіб. Особливо це стосується районів, де розпорядження про видачу землі підписує голова РДА. У місті менші ризики корупційних діянь, оскільки рішення приймається колективно.
Серед потужних інвесторів у нас можна відмітити корпорацію “Рошен”. Будується бісквітний комплекс, де працює вже більше семидесяти осіб. Реалізувати проект планується в кінці 2020 року, на базі цього підприємства буде створено більше 1000 робочих місць. Заробітна плата виплачується прозоро. Я спілкувався з окремими працівниками і рівень оплати там дуже достойний, вони задоволені.
Взагалі в місті щороку створюється до 500 робочих місць. Завдяки цьому ми маємо непоганий бюджет, хоча і втратили близько 100 мільйонів через перереєстрацію аеропорту.
KV: Продаж землі Рошену - на якій стадії?
Анатолій Федорчук: Ми прийняли попередні рішення про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки. Які далі наміри компанії - мені невідомо. Я не знаю, захочуть вони купляти землю чи ні. Але я однозначно за те, щоб земля купувалась всіма суб'єктами господарювання, це дуже вигідно для міста. Фактично таким чином вони платять двічі - коли купують землю і коли після цього сплачують земельний податок.
“Рошен” може не купити землю, адже платити оренду все ж таки вигідніше. А так відразу доведеться заплатити не багато не мало - близько 50-60 мільйонів за 18 гектарів. Цю суму можна платити більше 20 років за оренду. До того ж, це питання в міській раді часто заходило в політичну площину і прив'язувалось до особистості президента. Але я дивлюсь на ситуацію з економічної точки зору, мені зовсім байдуже, хто стоїть за цим підприємством. Сьогодні є ця людина, завтра її не буде, а підприємство залишиться.
А взагалі інвестори до нас не рвуться після того, як бачать сесії міської ради. Я розумію, що якби мав гроші, то ніколи би не вклав їх в Україну. Європейські інституції дають нам кредити під великі відсотки. Я колись задавав питання представнику європейського банку реконструкції та розвитку, чому для Польщі відсоткова ставка кредиту 1,2 а для нас - 9? Він сказав, що в Україні дуже високі ризики, і саме це є причиною.
Тому ми маємо мінятися ментально. Коли заходить інвестор, не важливо від якої політичної сили, ми маємо носити його на руках.
KV: Аеропорт “Бориспіль”, боротьба із районом за податки. Як так вийшло, що місто втратило великі надходження та аеропорт переєстрували в селі Гора?
Анатолій Федорчук: У 1975 році, коли район і місто розділялися, аеропорту “Бориспіль” було присвоєно адресу Бориспіль, 7. Де знаходиться така адреса - ні тоді, ні зараз нікому не відомо. За радянських часів це було так - перший секретар райкому партії сказав, що треба назвати саме так і сумніву це не підлягало. З юридичної точки зору це питання не врегульовано до сьогоднішнього дня.
Перереєстрація аеропорту пройшла в дуже нецивілізований спосіб, через “підкилимові ігри”. Аеропортом мене шантажують постійно - ще з часів, коли не хотів вступати в Партію регіонів, тоді мене запрошували в облдержадміністрацію і казали - якщо відмовишся, ми тебе поставимо на коліна і заберемо аеропорт. Часи змінилися, а методи - ні.
Сьогодні 70% жителів міста працюють в “Борисполі”, користуються нашою інфраструктурою, діти ходять до шкіл та садочків. І позбавляти нас таких надходжень зараз - неправильно. По лінії асоціації міст України ми вже двічі ініціювали зміни в законодавство, щоб люди платили податки за місцем їх проживання, а не за місцем реєстрації об'єкту. Це дало б можливість рівномірно розвиватися всім регіонам. Наприклад, у Борисполі дуже багато людей працює з району, особливо в комунальній сфері. Ці податки йшли б до їх населених пунктів.
Аеропорт “Бориспіль” розташований на території 5 адміністративних одиниць. Тобто він належить місту та ще чотирьом сільським радам. Тому знаходиться як в районі, так і в місті. Коли перереєстровували підприємство, керувалися тим, де знаходиться крісло генерального директора. А воно на території району. Це абсолютно безглуздий підхід. Але я вірю, що після об'єднання територіальних громад це питання буде вирішено. Аеропорт був у місті Борисполі і називається він так само, він же не носить назву села Гора. Тому я налаштований оптимістично і сприймаю це як тимчасові недоречності.
KV: Будівництво сміттєпереробного заводу - коли буде завершено? Які виникали проблеми? Чи є "сміттєва" проблема?
Анатолій Федорчук: Ще півтора року назад в нас була підписана інвестиційна угода із американською компанією. Останній раз вони приїздили у вересні 2018 року, у січні цього року їздила українська делегація представників цього підприємства в США. Нас запевняють, що гроші для його будівництва вже є. Але поки інвестор вичікує покращення ситуації в країні.
Я думаю, що вони не ризикують вкладати в нашу територію майже 120 мільйонів доларів, оскільки ми вступили в фазу виборів. По-друге - завод ще не почали будувати, а в пресі вже з'явились заяви окремих осіб, зокрема сільських голів, що на їх території буде “роза вітрів”, неприємні запахи, тому вони не допустять будівництва і заводу не буде. Мені телефонують з американської компанії і запитують - а ви що, виступаєте проти?
Якщо хтось думає, що американці не відслідковують інформацію в наших ЗМІ, то вони глибоко помиляються. Вони не тільки відслідковують, але й аналізують. Ось вам і одна із причин, чому до нас не рвуться інвестори.
KV: Очисні споруди - наскільки гостра проблема для міста?
Анатолій Федорчук: Це питання стоїть надзвичайно гостро. Я вважаю, що вирішити проблему можна тільки через категоричну заборону будівництва багатоповерхових будинків в місті та районі. Щоб краще сідали і домовлялися. Те, що ми робимо зараз, це злочин перед собою та перед майбутніми поколіннями. Нашим очисним спорудам вже 50-60 років, ними ми просто загаджуємо землю. Нам потрібно рівнятися на цивілізовані країни, де на першому місці завжди екологія.
Близько 5 років я оббивав пороги владних кабінетів і мені вдалося вибити 274 мільйони на будівництво першої стадії очисних споруд. Вони навіть почали будуватися. Але ми постійно потрапляємо в фазу виборів. І коли проводилися громадські слухання, знову ж таки окремі лідери, які дуже хотіли стати депутатами Верховної Ради, лякали людей екологічною катастрофою. Звинувачували місто, що нібито ми хочемо вирішити свої інтереси за рахунок району. Але це був проект для міста, району та державного підприємства “Аеропорт “Бориспіль”. Ми б вирішили проблему для всіх.
Сьогодні мені подобається позиція голови КОДА. Він хоче займатися цим питанням. Саме за його дорученням вже проведено 4 наради з цього питання. Наразі вирішується, яким шляхом піти, щоб побудувати другу чергу і найважливіше - куди скидати очищені води. Була пропозиція повернутися в Бортничі, але незрозуміло, як оминути частину Києва. Хоча і КМДА готова сприяти цьому питанню.
Знову ж таки, це все подається під політичним соусом. Незабаром вибори і це знову може завадити реалізувати проект. Проблема не стільки в грошах, як в нас самих. Немає одностайності в підходах керівників міста, району та інших населених пунктів.
KV: На якій стадії конфлікт навколо довгобуду Кінг-Конг?
Анатолій Федорчук: Першу чергу введено в експлуатацію. Там купили квартири Національна гвардія, Міністерство оборони, Міністерство надзвичайних ситуацій. Але не вирішено основне питання з інвесторами, фізичними особами, які вкладали туди кошти. Зараз від них забудовник вимагає доплати.
До нас зверталися інвестори і ми відповіли, що ні в якому разі ми не приймали рішень щодо видачі ордерів, тому що немає гарантії, що квартири не продано двічі. Ми стали заручниками цієї ситуації. Взагалі і компанія забудовник повела себе не досить гарно, вони не заплатили жодної копійки пайової участі, а сума сягає майже 5 мільйонів. Ми були змушені розірвати з ними договір оренди землі, аби змусити їх сісти за стіл переговорів. Наразі ми вимагаємо двох речей - убезпечити інвесторів, які вклали кошти в квартири, якщо це дійсно їх квартири, і вирішити питання із двоповерховим житловим будинком, який знаходиться на їх території та жителям якого вони обіцяли нові квартири.
KV: Конфлікт навколо Генплану - чим викликаний, як вирішується?
Анатолій Федорчук: Генеральний план в нас прийнято ще в 2007 році, у 2018 році була спроба зробити новий план. Ми провели тендер, але жодного переможця із тих компаній, які на нього подавалися, ми не змогли визначити, адже кожна компанія почала змінювати умови. За деякі роботи хотіли доплати коштів. Конфлікт був тільки в тому, що ми відстоювали бюджетні гроші. У цьому році ми плануємо провести тендер повторно.
KV: Народні бунти - чи влаштовують громаду тарифи?
Анатолій Федорчук: Тарифами ніхто незадоволений, в тому числі і я. Місцева влада стала заручником цієї ситуації, оскільки ціни на газ, електроенергію не ми піднімали, середню заробітну плату не ми встановлюємо. Але весь негатив люди спрямовують саме на мене, як на міського голову, та на депутатів. Звісно, що тарифи мають бути такими, щоб люди могли їх оплачувати. Платоспроможність жителів дуже впала, у зв'язку з цим відсоток оплати комунальних послуг дуже знизився.
І наразі є ймовірність, що наші комунальні підприємства стануть банкрутами, а ми залишимося без тепла. За опалювальний період всі платили по старим тарифам, нові було затверджено з 1 січня. І через помилку в перерахунках сьогодні наше підприємство має 8 млн гривень різниці. Хто має тепер це компенсувати, місцеве самоврядування? То ми не створювали такої проблеми. Тому разом з іншими містами ми плануємо подавати до суду, щоб Кабмін нам компенсував ці кошти.
Враховуючи те, що ми затверджувати тариф з розрахунку на один температурний режим, а було більш прохолодно, виникла різниця в оплаті 2,1 млн гривень. Щоб наші люди за це не платили, зараз я буду клопотати перед депутатами, щоб ми виділили із бюджету 10,1 млн гривень на вирішення проблеми. Але в той же час будемо розраховувати на підтримку держави, адже 8 млн для нашого міста - це величезні кошти.
KV: Розрив договору із приватними перевізниками через відмову возити пільговиків - яку альтернативу перевезення знайшли?
Анатолій Федорчук: Ми не розривавали договорів з перевізниками, але деякими активістами спрямовані позови до суду, щоб відмінити підвищення тарифу. На їхню думку порушена процедура. Сьогодні тариф складає 6 гривень і затверджуючи таку ціну, ми сідали з перевізниками за стіл переговорів. Ми домовились, що компенсуємо їм частину коштів, а натомість вони будуть возити безкоштовно всіх пільговиків. Якщо буде їхати 10 пільговиків, то вони зобов'язані брати усіх плюс двох пенсіонерів, які не підпадають під закон України про пільгове перевезення. Ми домовились таким чином і підписали відповідний меморандум.
Наразі домовленість виконується і якщо є якісь порушення, то вони у площині людського фактору, між пасажиром та водієм. Такі випадки не носять системний характер.
KV: Навіщо вам право спільної власності із районом на центральну лікарню? Що про це думають в районі?
Анатолій Федорчук: Не дивлячись на те, що вона називається районною, її будувала держава, туди вкладали бюджет як району, так і міста. Тому вона має належати як району, так і місту. Коли ми передали землю району, то вони тихенько оформили право власності на будівлі. А зараз пропонують нам порахувати вартість майна і поділити суму навпіл, щоб ми заплатили їм половину. Тоді вони подумають, чи зробити нас співвласниками. Звісно, я категорично проти цього, бо це вже називається шахрайство. Ми готові разом фінансувати лікарню, але ми маємо також контролювати, на що ці кошти витрачаються.
У цьому році ми передали на лікарню 44 мільйони гривень державної субвенції, тому сказати, що ми не приймаємо участі в житті лікарні, неправильно. Ще рік назад я звернувся з листом до голови РДА щодо права контролювати використання коштів, на що отримав відповідь, що згідно закону про райдержадміністрації він залишає за собою право самостійно їх контролювати. По простому кажучи, мене просто “послали”.
Але 21 лютого районна рада прийняла рішення про виділення нам частини землі на території центральної районної лікарні, щоб ми могли там будувати лікувальний корпус. Він буде як для жителів міста, так і для жителів району. Тому ми домовились, що готові вкладати кошти, але так, щоб бачити результати.
Тому разом із депутатами, обласною адміністрацією в цьому році ми починаємо будівництво. Для цих цілей ми вже виділили 40 мільйонів гривень, які будуть туди направлені на сесії міськради 5 березня. І після того, як корпус буде побудовано, в районі обіцяли переглянути свою позицію щодо контролю усієї лікарні.
KV: Взагалі у вас складні стосунки з районом?
Анатолій Федорчук: Стосунки із районом стали не прості після того, як вони вкрали в нас аеропорт. Спілкуємось, якісь нагальні питання вирішуємо, ворожих стосунків немає. Просто є певні непорозуміння. В нас різні підходи щодо реалізації роботи.
KV: Яка ситуація в міській раді? Як миритесь із депутатами?
Анатолій Федорчук: В нас здорове ядро, депутати налаштовані на позитивну співпрацю. Знаходимо спільну мову, хоч іноді це й не просто. За майже 13 років перебування на посаді я завжди вмів знаходити компроміси із депутатами. У питаннях стратегічного розвитку міста ми є однодумцями.
KV: Відставка Ярослава Годунка - в чому причина конфлікту? Чому ви вирішили підтримати секретаря?
Анатолій Федорчук: Ярослав Годунок - імпульсивна людина. Інколи він не підбирає слів. І депутати кажуть, що це їх ображає. Тому утворилася група депутатів, яка ініціювала відставку. Але я розумію, що звільнення не вирішує проблем, вона може їх тільки загострити. Тому і не підтримав такі настрої.
Я вважаю, що ми повинні, зобов'язані і приречені шукати компроміс. Ми домовились із депутатами, що дамо Годунку ще один шанс. Він вже трохи змінив поведінку по відношенню до окремих депутатів. Ситуація дуже складна, але я думаю, що ми прийняли правильне рішення.
KV: Золотий унітаз в якості протеста - як оцінюєте таку поведінку депутатів?
Анатолій Федорчук: Це питання лежить у площині культури взаємовідносин. Це проблема України - багато питань ми намагаємося вирішувати скандалами, криками та перекриттям доріг. Ми ще не навчилися комунікувати один з одним. Управлінців не цінують. Ми докерувалися до того, що маючи потенціал, більше ніж в європейських країнах, живемо гірше від них. В нас знищується система управління кадрами. Усі вважають, що керувати - це так легко. Але це велика школа, до якої ніхто не готує.
Унітаз цей принесли через “Рошен”. Знову ж таки, намагаючись вплутати туди політику. І зробила це людина навіть не місцева, а з Києва. Тому я ставлюсь до цієї ситуації філософськи. Я вважаю, що нам потрібно цим перехворіти і навчитися слухати та поважати один одного.
KV: Кандидати у парламент з'являлись у місті? Які стосунки із Сергієм Міщенко?
Анатолій Федорчук: Парламентські перегони ще не розпочалася. Але я переконаний, що Бориспіль має бути гарним майданчиком рівних можливостей для всіх кандидатів без винятку. Ми дозволяємо кандидатам в президенти проводити збори в сесійній залі. Я вважаю, що люди мають прийти і почути голос кожного, тому наші двері відкриті для всіх. Кажуть, що в деяких містах кандидатів не пускають, але на мою думку, таким чином місцева влада скоює злочин.
Із народним депутатом, на жаль, у нас немає тісної співпраці, можна сказати стосунками нейтральні. У 2017 році за його допомоги було виділено 5 мільйонів на будівництво спорткомплексу. Але вони надійшли в кінці листопада і ми змогли використати з них лише 1,5 млн, залишок повернувся до держбюджету. Це мабуть був єдиний випадок, коли ми отримали від нього кошти.
Я спілкуюся з колегами по Київській області і в них народні депутати надають велику допомогу. В нас такого немає. Можливо, у Сергія Міщенка немає такої можливості у Верховній Раді, або на те є якісь інші причини.
KV: Столична агломерація - за чи проти?
Анатолій Федорчук: Я однозначно за, якщо вона буде побудована на принципах взаємоповаги та взаємовигідності. Був у Верховній Ради законопроект, поданий невідомо ким, проти якого виступили всі міські голови і я в тому числі. Я за таку агломерацію, яка створена у Франції. Вона має дуже гарний кінцевий результат. До того ж, у нас накопичилось дуже багато проблем, які без допомоги столиці ми не вирішимо.
KV: Нерухомість у Криму - ця історія дійсно була провокацією? Для чого?
Анатолій Федорчук: У 2015 році були застосовані дуже брудні технології. У мене нерухомість не тільки в Криму, а ще й в Дубаї, Італії, казали навіть, що у моєї дочки нерухомість у США. Той, хто привозив золотий унітаз, йшов кандидатом у міську раду і саме він проводив різні зустрічі з громадою, де розказував подібні басні.
Казали також, що нібито за даними прикордонної служби, моя донька в 2015 році їздила 10 разів до Штатів. І більшість громади повірила. Але мої діти ніколи не були в США, менша дочка взагалі не була за кордоном. Старша дочка була одного разу в Туреччині і одного разу ми їздили разом в поїздку до Голландії.
Тоді використовували багато провокацій. Казали, що в мене тут заводи, фабрики, а в Криму якийсь санаторій. Я сказав, що готовий дати генеральне доручення будь-кому, щоб усе, що належить мені та моїм дітям за межами Київської області, відписати на того, хто цього захоче. Ніхто не погодився, але я готовий це зробити і зараз.
KV: Йдете на наступну каденцію?
Анатолій Федорчук: Потрібно пережити президентські та парламентські вибори. Поки я не готовий сказати. Працювати головою об'єднаної громади дуже тяжко. Я спілкувався із колегами та вже розумію, з якими проблемами доведеться зіштовхнутися, це важкий пласт.
Мені зазвичай перед виборами задавали інше питання - навіщо ви туди йдете, якщо тяжко, біля корита подобається? І мало хто розуміє, що насправді міський голова - це в першу чергу відповідальність.
Мені прикро, що один із кандидатів на мера роздавав виборцям по 400 гривень і таких людей купились аж 14 відсотків. Я розумію, що люди доведені до злиднів, але ми маємо думати про своє майбутнє. Я перед Богом чистий, бо за три каденції жоден голос за мене не був купленим.
KV: Ви не першу каденцію міський голова. Скажіть відверто - за всі ці роки вам було хоча б за щось соромно?
Анатолій Федорчук: Соромно, мабуть, за те, що десь не стримався, не гарно себе повів. Можливо, десь проявляв слабохарактерність до депутатів, бо не хотів створювати конфліктів. Але зараз розумію, що це дозволило зберегти стабільність. І сьогодні я ходжу спокійно Борисполем по тим місцям, які створив. Ніхто не скаже, що я вкрав. Ніхто не скаже, що мені хабара заносив.
Читайте:
Наталія Дзюба: “За час функціонування пункту біженців конфліктів із громадою не виникало”
Михайло Нетяжук: “Порядну людину треба дуже довго вмовляти, щоб вона пішла в депутати”
Тарас Костін: “Радимось із Віталієм Кличко в питаннях управління містом”
Олексій Момот: “Сподіваюсь, новий губернатор не зупинить переїзд КОДА до Вишгороду”KиевVласть
6 лютого 2019 г. 12:00
Раздел: Тексти
Петро Захарченко: “На порядку денному питання розширення мережі закладів освіти та врегулювання комплексної забудови району”
Щоб дізнатися реальну ситуацію у районах столиці та з'ясувати, що зроблено за 2018 рік для підвищення комфорту мешканців, КиевVласть вирішила провести серію інтерв'ю з головами райдержадміністрацій Києва. Кожний очільник району читачам КиевVласть детально розкаже скільки коштів витрачається на розвиток району, що робиться для покращення умов життя, на що люди скаржаться частіше за все, які проблеми існують, скільки будується нових об'єктів, чи є проблеми із забудовниками, як вони вирішуються та які наявні плани щодо розвитку району. Сьоме інтерв'ю цієї серії з в.о. голови Дарницької РДА Петром Захарченко.
Довідка KV: Дарницький район Києва з'явився у 1935 році. Проте, у сучасних межах він затверджений у 2001 році.
Сьогодні до складу району входять мікрорайони: Позняки,
Осокорки, Харківський масив, Село Шевченка, Нова Дарниця, Рембаза,
Червоний хутір, Бортничі. Район межує з Голосіївським та Дніпровським районами Києва, а також Бориспільським районом Київської області.
Фінансування
KV: Які кошти були виділені на розвиток Дарницького району у 2018 році, і скільки заплановано для цього у 2019 році?
Петро Захарченко: Цьогорічний бюджет прийнято вчасно і ми отримали наше фінансування, яке щороку збільшується. Бюджет нашого району на 2018 рік складав 1,5 млрд гривень. Порівняно з 2017 роком це більше на 15%, а порівняно з 2016 роком - на 46%. На 2019 рік бюджет району ще більший. Він складає майже 2 млрд гривень. Проте, збільшуються і потреби.
На бюджет розвитку у поточному році направлено 304 млн гривень, з яких субвенція з державного бюджету становить понад 20 млн гривень. У 2018 році бюджет розвитку, який складається з капітальних ремонтів, капітального будівництва та придбання обладнання, був на рівні 247 млн гривень (субвенція – 35 млн гривень). Саме ці кошти йдуть на капітальний ремонт житлового фонду та бюджетних установ, на будівництво і реконструкцію соціальних об'єктів.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
У минулому році було капітально відремонтовано одну бібліотеку, відкрито дитсадок № 315 на 14 груп, введено в експлуатацію заклад загальної середньої освіти – новобудову на просп. Бажана, 34-а, у якій розміщені ліцей “Інтелект” на 1 080 місць та початкова школа № 334 на 360 місць.
Читайте: Вячеслав Непоп поблагодарил строителей за построенную школу на Осокорках
KV: Депутати допомагають вирішувати нагальні питання району?
П.З.: Так, з депутатами у районі склалася позитивна співпраця. Депутати, що були обрані від Дарницького району, беруть участь у вирішенні різного роду важливих питань життєзабезпечення району.
Серед найбільш активних депутатів Київради, які допомагають мешканцям району, можу відзначити Віталія Павлика, Ларису Дегтярьову, Володимира Гончарова, Ігоря Баленка, Юрія Сулигу, Ганну Сандалову.
Також по нашому району обрані два народні депутати – Віталій Сташук (212 округ - KV) та Олександр Супруненко (216 округ - KV). За їх поданням у 2018 році виділена субвенція на суму більше 26 млн гривень для проведення капітальних робіт у закладах освіти, житлових будинках та двох гуртожитках. Також у кінці минулого року отримана ще одна субвенція в розмірі 15 млн гривень на ремонти у закладах освіти і ремонт ліфтів у житлових будинках.
KV: Чи багато у районі реалізується громадських проектів?
П.З.: Щороку у районі зростає кількість поданих громадських проектів. Так, у 2018 році було 10 громадських проектів. З них реалізовано 9 на суму близько 5 млн гривень. Більшість проектів стосувалися освітянського напряму. Зокрема, було встановлено два спортивних майданчики біля Слов'янської та Скандинавської гімназій, 2 спортивно-ігрові майданчики, проведено капітальний ремонт стадіонів шкіл № 127 та 289, встановлено огорожу біля Слов'янської гімназії, придбано мультимедійне обладнання для гімназії № 237 та проведено реконструкцію амфітеатру у парку ім. воїнів-інтернаціоналістів.
При реалізації десятого проекту щодо впровадження у школі № 266 моделі інклюзивно-ресурсного класу для дітей з особливими потребами виникли розбіжності у методичному та організаційно-технічному забезпеченні.
На 2019 рік у Дарницькому районі планується до реалізації 51 громадський проект на загальну суму 17,4 млн гривень.
Читайте: Киевсовет определил параметры Общественного бюджета 2020
Дорожньо-транспортна інфраструктура
KV: Які роботи проведені у 2018 році для покращення дорожньої інфраструктури району?
П.З.: У 2018 році відремонтовано 5 важливих дорожних об'єктів. Це транспортні розв'язки біля станцій метро “Харківська”, “Позняки”, “Осокорки” та два проїзди вздовж просп. Миколи Бажана.
Середнім ремонтом на 40% були відремонтовані три вулиці - Світла, Промислова та Вереснева. Поточним ремонтом було охоплено понад 15 тис. метрів доріг, за сучасними технологіями здійснено заливку тріщин 25 км доріг.
У планах провести капітальний ремонт вул. Бориспільської, Привокзальної, Урлівської, Канальної та Харківського шосе.
У рамках створення безбар'єрного середовища комунальне підприємство “ШЕУ Дарницького району” проводить роботи з облаштування тактильною плиткою жовтого кольору пішохідних переходів. За 2018 рік у районі зроблено 26 таких переходів.
Впроваджуємо практику встановлення антипаркувальних стовпчиків. Їх у минулому році встановлено 500 одиниць. Зараз вони наявні уздовж вул. Старобориспільської та просп. Бажана, де раніше автовласники за звичкою залишали автомобілі просто на тротуарі.
Читайте: Главу Дарницкого района просят угомонить автохамов, которые объезжают пробки по пешеходной зоне
KV: Чи буде у районі збільшуватися кількість комунального транспорту?
П.З.: Чисельність комунального транспорту збільшується постійно. Функціонують автобуси, трамваї, а також метро. Але станом на сьогодні у Дарницькому районі більшість пасажироперевезень здійснюють приватні перевізники, автобуси, які працюють у режимі маршрутного таксі.
Відкриваються і нові маршрути. У 2018 році було відкрито новий автобусний маршрут № 250 “Позняки - Олени Пчілки”. За пропозиціями мешканців продовжено до мікрорайону Бортничі автобусний маршрут № 104. Також продовжує діяти на постійній основі єдиний в Києві нічний автобусний маршрут № 137Н “Харківська - Центральний залізничний вокзал”, який курсує з 22:00 до 6:00.
Крім того, на території нашого району відкрито мережу муніципального велопрокату, що налічує 4 станції.
Читайте: Дарницким властям предложили ввести новый трамвайный маршрут от Троещины до Дарницкого вокзала
KV: Які проблеми транспортної інфраструктури залишаються у районі?
П.З.: Через Дарницький район транзитом йде весь транспортний потік з півночі і сходу держави. З ранку й ввечері утворюються скупчення транспорту саме у місцях в’їзду та виїзду з району. Будівництво транспортної розв’язки на Харківській площі частково вирішило б це питання.
Серед інших варіантів вирішення труднощів з транспортною інфраструктурою є будівництво нового мосту, який стане частиною великої кільцевої дороги та зможе розвантажити наш район від транзитного транспорту.
Невирішеним залишається питання щодо введення в експлуатацію доріг, які були збудовані забудовниками, але так і не передані на баланс дорожнім комунальним службам. Актуально це стосується вул. Чавдар, Пчілки, Здолбунівської, просп. Григоренка та інших.
Також є потреба у проведенні ремонту вул. Ташкентської з реконструкцією трамвайних колій. Проблема у тому, що на цій вулиці потребує ремонту система дощової каналізації. А отже, під час опадів її затоплює і це створює незручності мешканцям. Вирішити цю ситуацію допоможе часткове перепланування каналізаційного колектора на вул. Ташкентській.
KV: Міжквартальні проїзди плануєте ремонтувати?
П.З.: Плануємо, адже велика кількість звернень мешканців стосується саме міжквартальних проїздів і стану доріг у дворах. Місцева влада на чолі з Віталієм Кличко визначила ремонт міжквартальних проїздів одним із пріоритетних питань у цьому році.
У 2019 році на ремонт асфальтового покриття прибудинкових територій та міжквартальних проїздів передбачено 41 млн гривень. У 2018 році на це було витрачено 11 млн гривень. За ці кошти у 2018 році було проведено ремонти за 23 адресами. Але це тільки одна з черг. У 2019 році заплановано ремонти ще за 77 адресами.
Читайте: Коммунальщики Дарницкого района Киева хотят переложить свою работу на ОСМД
KV: Як визначається черговість?
П.З.: В обов’язковому порядку враховуються звернення мешканців (через Сall Сenter), пропозиції депутатів Київради та аналіз стану міжквартальних проїздів Дарницького району. Разом з цим, ми підходимо до вирішення питання комплексно. Передбачається етапність: реконструкція теплових мереж, потім асфальтування та вирішення питань освітлення і вже потім благоустрій території.
Адже доречно було би робити відновлення благоустрою території лише після закінчення ремонтних робіт, які проводяться на теплових мережах КП “Київтеплоенерго”.
Житлово-комунальне господарство
KV: З якими питаннями частіше звертаються до Дарницької РДА мешканці району?
П.З.: Найчастіше мешканці району звертаються з тими питаннями, які їх хвилюють особисто. У першу чергу це питання проживання, зокрема, стан житлового фонду, стан роботи ліфтів, ремонту під'їздів та дахів, відсутності опалення або водопостачання, електропостачання, ремонт асфальтового покриття, розрахунків за комунальні послуги, нарахування субсидій, санітарний стан територій, прибирання приміщень, стихійних сміттєзвалищ, відновлення благоустрою після планових аварійних робіт.
KV: Чи ремонтувалися у 2018 році житлові будинки комунальної власності за рахунок бюджету Києва?
П.З.: У 2018 році на ремонт житлового-комунального господарства за рахунок бюджету розвитку було використано понад 98 млн гривень. За ці кошти вдалося капітально відремонтувати сходові клітини у 54 будинках, утеплити фасади 18 будинків, замінити вікна у 106 будинках, відремонтувати 17 вхідних груп, 29 інженерних мереж опалення, холодного та гарячого водопостачання, каналізації, замінити 11 ліфтів та капітально відремонтувати дахи у 4 будинках.
На прибудинковій території будинків комунальної форми власності впродовж 2018 року було встановлено 35 ігрових та 9 спортивних майданчиків.
Крім цього КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району Києва” за рахунок власних коштів відновлено 220 покрівель, проведено герметизацію стиків у 200 будинках, відремонтовано 91 сходову клітину, 82 вхідні групи та 33 фасади будинків комунальної власності.
На 2019 рік передбачається виконання капітального ремонту житлово-комунального господарства району на суму 51,8 млн гривень, зокрема, утеплення 16 фасадів будинків, заміна вікон у 5 будинках, капітальний ремонт 26 сходових клітин, 6 електричних мереж/електрощитових, 14 інженерних мереж з ХВП, ГВП, ЦО та каналізації, 19 покрівель, 17 вхідних груп та 2 гуртожитків.
У той же час на обслуговуванні знаходяться 1 560 ліфтів, з яких у 814 закінчився термін експлуатації. Щоб їх замінити повністю необхідна сума у понад 1 млрд гривень.KV: Скільки коштів потрібно на ремонт всього житлового фонду району?
П.З.: Надати однозначну відповідь на це питання складно. Ми розуміємо, що на ремонт житлового фонду потрібні дуже серйозні кошти. Наприклад, якщо взяти поадресний перелік об’єктів, які потребують капітального ремонту у 2019 році, то сума становить більше 900 млн гривень. Але можна запланувати та розпочати ремонтні роботи на певну суму коштів, а в процесі ремонту вартість може збільшитися через нововиявлені проблеми застарілого житлового фонду.
KV: Чи багато у районі застарілого житлового фонду?
П.З.: На території Дарницького району 962 багатоквартирних житлових будинки, 546 з них знаходяться у комунальній власності. Переважна кількість будинків експлуатуються понад 25 років і вважаються застарілим житловим фондом.
Також у районі є так звані “хрущівки”. Це будинки післявоєнних років будівництва на масиві Рембаза. Наприклад, на вул. Волго-Донська, Тростянецька, Новодарницька.
Але Дарницький район – це і багатоповерхівки. На балансі Керуючої компанії нашого району знаходяться 136 будинків підвищеної поверховості, які обладнані системами протипожежної автоматики і димовидалення. Для її перевірки та приведення до належного стану необхідно орієнтовно 137 млн гривень.
KV: Мешканці району активно йдуть на створення ОСББ?
П.З.: Кількість ОСББ у районі щорічно зростає. На початок цього року вже зареєстровано 201 ОСББ. Це другий за кількістю результат по Києву.
На сьогодні у місті проводяться різноманітні конкурси, програми, проекти сприяння їх діяльності. У 2018 році визнано переможцями по Києву 119 ОСББ/ЖБК, у тому числі 21 по Дарницькому району. Одним з найкращих прикладів реалізації таких проектів є ОСББ “Оберіг на Позняках” (просп. Миколи Бажана, 16). Ми продовжуємо всіляко сприяти у процесі створення ОСББ, починаючи від консультативної допомоги, закінчуючи наданням приміщення для проведення установчих зборів.
KV: Чи є наявні на території району проблеми з антисанітарією та вивозом сміття?
П.З.: Питання вивозу сміття, у тому числі крупногабаритного, сьогодні вирішені. Ситуація в нас постійно знаходиться на контролі. Проте, є проблема стихійних сміттєзвалищ, які утворюються на безбалансових територіях. Це локації біля станції метро “Славутич”, на вул. Колекторна, Канальна, Причальна.
Ми тісно співпрацюємо з профільним департаментом міста щодо вирішення цього питання, а також організовуємо толоки. У питанні ліквідації стихійних сміттєзвалищ нам дуже допомагають підприємці району.
Читайте: Жители Дарницкого района жалуются на ужасную вонь
KV: Що робиться у районі для зниження забруднення повітря та покращення екології?
П.З.: Екологічна тематика в районі потребує підвищеної уваги. Всі знають, що на території району знаходиться Бортницька станція аерації (БСА). Очисні споруди БСА щодобово затримують 9-12 тис. кубометрів органічних речовин, забруднених солями важких металів.
Читайте: Иловые поля на БСА уже переполнены (видео)
Реконструкція БСА – питання державного значення. У червні 2015 року між Урядами України та Японії була підписана кредитна угода щодо залучення коштів для реконструкції БСА на пільгових умовах. Кредит буде наданий JICA на сумму 108 млрд єн (близько 27 млрд грн).
З урахуванням усіх міжнародних процедур, комплексна реконструкція БСА розпочалась у 2018 році. Будівельні роботи проходитимуть протягом 5 років - до кінця 2023 року.Інша ситуація з заводом “Енергія”. Дуже багато скарг на роботу заводу і викиди, які надходять від його виробництва. Підприємство зменшило обсяги споживання природного газу та атмосферних викидів. Але ми маємо враховувати, що сміття, яке спалюється на заводі, дає гарячу воду і тепло в наші будинки. Тому питання треба вирішувати у комплексі.
На заводі “Енергія” планується до 2021 року модернізувати всі котлоагрегати та електрофільтри, а також збудувати систему хімічного очищення димових газів. Це дозволить збільшити потужність заводу та покращити екологічну складову його роботи. Вже реалізовано перший та розпочато другий етап програми модернізації.
Читайте: Испарения завода “Энергия” и Бортнической станции аэрации ухудшают экоситуацию в столице
Є ще золовідвал Дарницької ТЕЦ, який більш відомий як озеро “Гарячка”. Його історія почалася ще 50 років тому, коли в 1963 році швидкими темпами здавалася перша черга споруд Дарницького району. Тоді для обігріву нового мікрорайону побудували ТЕЦ-4. Для прискорення виконання плану не встигли побудувати басейни-відстійники та відклали це на деякий час, який розтягнувся на 50 років. Станом на 2018 рік ТОВ “Єврореконструкція” виконуються планові заходи, які мають дозволити до 2022 року закрити золовідвал та влаштувати паркову зону.
KV: Є проблеми на залізниці з безхатченками та представниками ромської національності?
П.З.: Щодо безхатченків, то спільно з ГО “Новий світ” ми реалізуємо проект, в рамках якого біля залізничної станції “Дарниця” встановлено пункт обігріву. З початку року у цьому пункті була надано допомогу 16 особам, які були направлені до відповідних центрів соціального піклування.
Що стосується осіб ромської національності, то проблем з їх проживанням немає. Рік тому на вул. Канальній, що на кордоні між Дніпровським та Дарницьким районом, дійсно був розташований наметовий табір ромів, але зараз його там немає.
У суспільства склалося різне ставлення до ромів. Але це повноцінні члени громади, які сьогодні проживають на території району на постійній основі. Наприклад, я знаю одну багатодітну ромську сім’ю, яка проживає у мікрорайоні Бортничі. Це Світлана Порфирівна Мазничко, яка має почесне звання мати-героїня. Діти з цієї сім’ї дуже талановиті та є учасниками ромського театру “Романс”.
Нове будівництво та конфлікти з забудовниками
KV: Скільки сьогодні на території району будівельних майданчиків?
П.З.: Район забудовується стрімкими темпами. Проте, не виконується принцип комплексної забудови мікрорайонів. Тобто будується нове житло без відповідної соціальної інфраструктури.
Читайте: В Киевсовете согласовали массовую застройку Позняков
На сьогодні на території району нараховується понад 40 об’єктів будівництва, з яких активно розбудовується 17 житлових комплексів. Наприклад, ТОВ “Інтегралбуд”, що будує ЖК “Традиція” на вул. Пчілки, житлово-офісний та культурно-оздоровчий комплекс “Рівер Стоун” на Дніпровській набережній ТОВ “Лівобережжя Плюс”, ЖК “Зарічний” між проспектом Бажана та вул. Зарічною ТОВ “Альянс-Груп”.
Активно будуються також ЖК “Патріотика” між вул. Гмирі та вул. Колекторною ТОВ “Будеволюція”, ЖК “Чарівне місто” на вул. Бориспільській та ЖК “Оберіг-2”, замовником якого є Міністерство оборони.
KV: Чи багато проблемних забудов?
П.З.: Проблемними об’єктами є так звані будинки “Войцеховського” за адресою: вул. Світла, 3 та вул. Здолбунівська, 13, які будуються без відповідної дозвільної документації.
Неодноразово виникали конфліктні ситуації між активістами ГО “Еко-парк Осокорки” та забудовниками ЖК “Патріотика на озерах”, що на Осокорках-Центральних.
Київський міський голова Віталій Кличко втрутився у ситуацію, проводив неодноразові зустрічі між сторонами. Всі домовилися про призупинення робіт. Макет забудови розглядали на засіданні Містобудівної ради з грудня 2018 року і учасники внесли пропозиції щодо корегування проекту і необхідності його доопрацювання. Але забудовник вчиняв спроби продовження будівництва. Тому, враховуючи заборгованість з орендної плати та недотримання забудовником домовленостей умов договору депутати Київради ухвалили рішення щодо розірвання договору оренди земельної ділянки.
Читайте: Киевсовет изгнал ООО “Контактбудсервис” и банк “Аркада” с Осокорков
KV: Чи багато будинків, які фактично побудовані у районі, але підключені до мереж теплоелектроцентралі по тимчасовій схемі?
П.З.: Таких будинків небагато. На сьогоднішній день це житлові будинки на вул. Харченка, 47, Світлій, 3 у мікрорайоні Бортничі та вул. Малоземельній на Осокорках. Все залежить від забудовників. Постійно виникають питання по Бортничах, на вул. Харченка, вул. Світлій та вул. Малоземельній.
Ми робимо все можливе в наших повноваженнях для комунікації між міськими службами, забудовниками та інвесторами для вирішення питань.
KV: На Осокорках є дачі, частина території яких легалізована, а частина землі використовується незаконно (самозахоплення). Це питання сьогодні містом вирішується?
П.З.: Коли Дарницька РДА проводила реєстрацію статутів садових товариств, ми розуміли ситуацію. На сьогодні такі повноваження у нас відсутні. Тому, якщо виникають певні земельні конфлікти, то вони вирішуються у судовому порядку.
KV: На території Дарницького району ведуться будівництва чи реконструкції соціальних об’єктів?
П.З.: Так, ведуться. На замовлення Дарницької РДА триває будівництво Центру первинної медико-санітарної допомоги на вул. Гмирі, 8 та будівництво дитячого садка № 652 на вул. Бориспільській, 28/1.
Нам дуже хотілося б, щоб кожний ЖК здавався з об’єктами соціальної інфраструктури. Але ситуація така, що забудовники, як правило, виключно сплачують пайову участь на будівництво житла. Можу згадати за останній час тільки ТОВ "Будеволюція”, що побудували освітні заклади.
У 2019 році планується ввести в експлуатацію садочок та розпочати будівництво школи.
Також у цьому році плануємо відкрити друге відділення для дітей з фізичними обмеженнями при терцентрі на вул. Бориспільській. Частина робіт з підготовки приміщення вже зроблено і передбачено 3,2 млн гривень на 2019 рік.
Школи, садочки та спортивна інфраструктура
KV: На початку розмови Ви згадували про відкриття новозбудованого дитсадка та двох шкіл. Ще планується будівництво освітніх закладів у Дарницькому районі?
П.З.: Так, у минулому році КП "Житлоінвестбуд-УКБ" відкрив 315 садочок за рахунок коштів з бюджету Києва на вул. Княжий Затон, 12-Б.
Читайте: Кличко: Рассчитанный на 260 мест новый детсад на Позняках уже через месяц будет принимать воспитанников
Також, на житловому масиві Осокорки на просп. Бажана, 34-а зʼявилися новостворена початкова школа № 334 та ліцей “Інтелект”. Будівля ліцею розрахована на 36 класів – це майже 1100 учнів. Це перша енергоефективна і “розумна” школа в Україні. Школа побудована та оснащена відповідно до принципів Нового освітнього простору.
Зараз, як я вже казав, продовжується реконструкція будівлі дитсадка № 652 на 210 місць на вул. Бориспільська, 28/1. Умови в закладі будуть розраховані на перебування дітей з особливими освітніми потребами. Також розпочато реконструкцію садочка № 345 на 95 місць на вул. Санаторна, 9-А.
KV: Наскільки завантажені садочки та школи Дарницького району?
П.З.: У цьому навчальному році у районі здобувають освіту більше 60 тис. дітей, з них 17 тис. у дитсадках та більше 43 тис. у школах.
Сьогодні найбільш загострена ситуація щодо місць у школах та дитячих садках спостерігається на Позняках (3, 4, 8, 11 мікрорайон), Осокорках (1, 11 мікрорайон); Осокорках Центральних (1, 2, 2-а, 3 мікрорайон), Рембазі та Бортничах.
Враховуючи існуючі норми забезпечення населення Києва закладами освіти та ті 40 житлових комплексів, в які заселяться сім’ї з дітьми, зростає потреба у кількості місць в закладах освіти. Сьогодні нам не вистачає 8 тис. місць для дошкільнят та 16 тис. місць для школярів і для цього необхідно побудувати ще 18 закладів дошкільної освіти та 15 закладів загальної середньої освіти.
KV: Як можна вирішити це питання щодо забезпечення необхідною кількістю закладів освіти?
П.З.: Ми ведемо роботу в декількох напрямках. По-перше, ми надаємо свої пропозиції до програми соціально-економічного розвитку Києва щодо будівництва закладів освіти у районі.
По-друге, переконуємо депутатів Київради та міського голову, щоб у Дарницькому районі будувалося кожного року не менше одного навчального закладу.
По-третє, профільне управління проводить роботу по звільненню всіх приміщень у закладах освіти, які зайняті орендарями.
Також виходом може бути надбудова четвертих поверхів над тими закладами, де дозволяється це зробити. Якщо у всіх типових закладах, а це 11 шкіл, зробити таку надбудову, то це може практично вирішити проблему.
KV: Що зроблено в районі для розвитку спортивної інфраструктури?
П.З.: Всього у районі знаходиться 420 спортивних споруд, з них 390 перебувають у комунальній власності, 12 - у державній, 18 - у приватній.
Матеріально-технічна база на сьогодні – це 246 відкритих спортивних майданчиків; 58 приміщень для проведення фізкультурно-оздоровчих занять; 71 спортивний зал; 12 критих плавальних басейнів; 31 стрілецький тир; 2 стадіони з трибунами на 1500 місць і більше.
Також, на сьогодні займатися спортом можна на стадіонах і у спортзалах шкіл. За минулий рік було облаштовано 9 футбольних полів зі штучним покриттям у школах № 105, 113, 127, 266, 280, 291, 309, 323 та Скандинавській гімназії.
У підпорядкуванні Дарницької РДА перебуває ДЮСШ “Дарниця”, де займаються 879 дітей. В ДЮСШ діють відділення футзалу, панкратіону, плавання, волейболу, шахів, бейсболу та карате. Проте, спортивна школа “Дарниця” не має власних спортивних споруд. Організація навчально-тренувальної роботи ведеться на базі 21 закладу загальної середньої освіти Дарницького району.
Підтримуємо спортивні організації, які культивують олімпійські і неолімпійські види спорту: спортивна акробатика, дзюдо, айкідо, бойове самбо, джиу-джитсу, карате-кіокушин, карате-дукендо, ушу, тайський бокс, бокс, ка-поейра, брейк-данс, черлідінг, бальні танці, степ-аеробіка.
Найбільш успішно діють спортивні установи: КДЮСШ “ВОСХОД”, КДЮСШ “Чемпіон”, ДЮСШ “Дарниця”, ГО “Добро”, ГО “Леон”, БО “БФ “Сильна Нація” та БО “Благодійний фонд “Культурна співдружність”.
Зелені зони та безпека мешканців Дарницького району
KV: Чи є у районі зелені зони, незважаючи на щільну забудову?
П.З.: У Дарницькому районі знаходяться 14 парків, 50 скверів, а також зелені зони вздовж вулиць, провулків, площ, бульварів та транспортних розв’язок загальною площею понад 113 тисяч гектарів.
Візитівкою нашого району є регіональний ландшафтний парк “Партизанська слава”. У 2018 році розпочаті роботи з його капітального ремонту. Маю надію, що на день Києва у цьому році всі роботи з капремонту будуть завершені.
Читайте: В столичном парке “Партизанской славы” неизвестные выкорчевали недавно посаженные деревья (фото)
Також у минулому році розпочаті роботи з капітального ремонту чотирьох скверів за адресами: вул. Харченка, 41; вул. Тростянецька,47; вул. Декабристів, 5-Б; вул. Ревуцького, 36/2. Загалом за 2018 рік район поповнився 7 новими скверами.
KV: Чи є незабудовані ділянки, які можна облаштувати під зони відпочинку?
П.З.: На території Дарницького району знаходяться 67 озер (від всіх 417 водойм Києва), якими опікується спеціалізоване підприємство по утриманню водних об’єктів у Києві КП “Плесо”.
Ми ставимо питання щодо необхідності розробки цим КП необхідних документів щодо забезпечення планового обстеження, підводної розчистки, благоустрою довколишньої території кожного з водних об’єктів. Тоді 67 озер можна буде розглядати як зони відпочинку.
Читайте: На одном из озер столичных Осокорков возобновилась добыча песка (видео)
KV: Що можна зробити для поліпшення екологічного стану водних об’єктів?
П.З.: На наш погляд, необхідно погодити та затвердити, у встановленому порядку, розроблені проекти схем прибережних захисних смуг (ПЗС) водних об’єктів і винести їх в натуру на місцевості. Потім створити перелік (кадастр) існуючих суб’єктів господарювання в межах встановлених водоохоронних зон та ПЗС для подальшого визначення об’єктів, господарська діяльність яких не відповідає вимогам Водного кодексу та Земельного кодексу.
Також є потреба в комплексних очисних спорудах. Наразі на озері Лебедине облаштовуються очисні споруди, які запрацюють вже в поточному році. Це перший суттєвий крок у напрямку попередження забруднення поверхневого стоку.
Наразі на замовлення КП “Плесо” в районі виконується розчистка річки Підбірна, озер Жандарка та Лебедине.
Читайте: Заметки телезрителя. Многострадальные озера Киева (фото, видео)
KV: Наскільки Дарницький район Києва безпечний для гостей та мешканців?
П.З.: Уцілому ситуація в районі спокійна та безпечна.
Підписано Меморандум про співробітництво між Дарницькою РДА, Дарницьким управлінням поліції та Київським міським громадським формуванням з охорони громадського порядку і державного кордону “Муніципальна варта”.
Для координації зусиль в охороні громадського порядку у приміщенні райдержадміністрації знаходиться служба оперативного реагування (служба “05”), яка працює у цілодобовому режимі та підтримує безперервний зв’язок з аварійними службами району для своєчасного реагування на надзвичайні ситуації.
Також для оперативного надання невідкладної медичної допомоги у Дарницькому районі розміщено дві підстанції Київського міського центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф: підстанція № 9 за адресою: вул. Славгородська, 54 та підстанція № 17 за адресою: вул. Урлівська, 13.
Продовжуємо працювати в напрямку забезпечення потреб безпеки мешканців та гостей району.
Читайте: Віктор Смирнов: “Серед пріоритетів – реконструкція Контрактової площі та вулиці Сагайдачного”
Петро Онофрійчук: “На те, що треба зробити у Дніпровському районі, потрібні 1,5-2 млрд гривень”
Геннадій Заболотний: “Поки немає метро на Троєщину, транспортну проблему масиву треба вирішувати іншим шляхом”
Олександр Цибульщак: “Особливістю 2018 року є суттєве збільшення фінансування житлово-комунального господарства району”
Игорь Довбань: “В 2019 году хотелось бы привлечь минимум 100 млн гривен субвенций из госбюджета”
Володимир Каретко: “Проблема ремонту міжквартальних проїздів зрушила з мертвої точки, але потребує збільшення фінансування”
Фото: KV
Фото галереї: надано Дарницькою РДАKиевVласть
30 січня 2019 г. 12:00
Раздел: Тексти
Володимир Каретко: “Проблема ремонту міжквартальних проїздів зрушила з мертвої точки, але потребує збільшення фінансування”
Щоб дізнатися реальну ситуацію у районах столиці та з'ясувати, що зроблено за 2018 рік для підвищення комфорту мешканців, КиевVласть вирішила провести серію інтерв'ю з головами райдержадміністрацій Києва. Кожний очільник району читачам КиевVласть детально розкаже скільки коштів витрачається на розвиток району, що робиться для покращення умов життя, на що люди скаржаться частіше за все, які проблеми існують, скільки будується нових об'єктів, чи є проблеми із забудовниками, як вони вирішуються та які наявні плани щодо розвитку району.
Шосте інтерв'ю цієї серії з головою Святошинської РДА Володимиром Каретко.
Довідка KV: Святошинський район Києва у сьогоднішньому вигляді з'явився у 2001 році. До цього його територія з 1973 року відносилася до Ленінградського району, до меж якого також частково входила територія Жовтневого, Радянського та Шевченківського районів.
Сьогодні до складу Святошинського району входять Берковець, Нивки 4, Біличі, село Біличі, Новобіличі, Катеринівка, Академмістечко, Авіамістечко, Святошин, Жовтневе, Микільська Борщагівка, Південна Борщагівка, Михайлівська Борщагівка, Перемога, Галагани.
Район розташований у західній частині міста Києва, межує з Оболонським (межа з Пуща-Водицею: від міської межі по Гостомельському шосе до перетину з вул. Міською), Подільським (по вулиці Міській до перетину з вул. Стеценка, по вул. Стеценка до перетину з вул. Академіка Туполєва), Шевченківським (по вул. Академіка Туполєва до перетину з просп. Перемоги) і Солом'янським (по просп. Перемоги до перетину з західною смугою залізниці, вздовж залізничної колії на південний захід, на ділянці Рубежівський - Борщагівка - Київ-Волинський до ст. “Київ-Волинський”) районами столиці та Києво-Святошинським районом Київської області.
Фінансування
KV: Скільки грошей вкладено у 2018 році у розвиток Святошинського району?
Володимир Каретко: Минулий рік район отримав фінансування на розвиток на рівні 243 млн гривен від бюджетів різного рівня. Міський очільник Віталій Кличко визначив освіту та житлове господарство як пріоритетні напрямки розвитку столиці. І ми по ним проводимо активну роботу.
У 2018 році у галузі освіти відповідно до Програми соціально-економічного розвитку було виконано робіт на суму близько 80 млн гривень. Серед унікальних проектів, які ми втілили, можна згадати застосування сучасних оздоблювальних матеріалів під час ремонту харчоблоків у школах № 281 та 615. Тепер там харчоблоки з новим експериментальним покриттям, що не програє сучасним закладам харчуванням. Загалом же відремонтовано 8 харчоблоків у садочках (3 млн гривень) та 3 - у школах (6,7 млн гривень).
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Також тримаємо пріоритет на відновленні спортивної інфраструктури. Минулий рік зарахували в актив 10 спортивних залів після капітального ремонту, вперше проводили капітальні ремонти актових залів, застосовуючи сучасні будівельні матеріали. Крім цього вперше впровадили комплекс норм архітектурної доступності у 7 закладах освіти на суму 2,4 млн гривень.
KV: Яка допомога у 2018 році отримана від депутатів?
В.К.: У нас конструктивні відносини з усіма депутатами, що обирались по Святошинському району. У 2016 році була відновлена практика субвенцій з державного бюджету.
Особливу увагу розвитку району приділяє народний депутат Олександр Третьяков (округ 219 - KV). Завдяки йому у 2018 році було закуплено 6 тракторів для КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району Києва”. Це дозволило збільшити відсоток механічного та зменшити ручне прибирання. Також завдяки йому всі школи отримали інтерактивні дошки. Розмір додаткового фінансування з державного (субвенція) та міського бюджетів за поданням Третьякова склала 47,5 млн гривень.
Крім цього завдяки клопотанню Олександра Третьякова район отримав фінансування на заклади медицини. Наразі тривають роботи по комплексному утепленню консультативно-діагностичного центру по вул. Симиренка, 10 та відновленню водно-оздоровчого комплексу при дитячій поліклініці (2 басейни) по вул. Кучера, 5.
KV: Скільки громадських проектів було реалізовано у Святошинському районі у 2018 році?
В.К.: 9,1 млн гривень склав бюджет громадських проектів минулого року. Завдяки ним 69 закладів освіти (школи і садочки) отримали нові сучасні спортивні комплекси.
Дорожньо-транспортна інфраструктура
KV: Яка зараз ситуація з дорожньою інфраструктурою Святошинського району?
В.К.: У минулому році вперше за останні 40 років був повністю оновлений проспект Академіка Вернадського.
На 95% завершені роботи по реконструкції транспортної розв'язки на перетині просп. Леся Курбаса з вул. Гната Юри і вул. Покотила.
На кінцевій стадії капітальний ремонт великої транспортної магістралі просп. Академіка Палладіна.
Саме на територію нашого району потрапляють гості та мешканці столиці, які в’їжджають до Києва по Брест-Литовському шосе, що переходить в проспект Перемоги. У 2018 році було оновлено в’їзний знак: відтепер 18-метровий знак Княгині Ольги зустрічає гостей на 23 км.
Проте однією з проблемних сьогодні залишається організація руху по вулиці Обухівській, що потребує комплексного підходу та зміни організації руху цілого мікрорайону.
Є питання станції “Дачна”, яка фактично стагнує, а транспортний вузол, що обслуговує приміське сполучення, змістився до станції метро “Житомирська”.
KV: Чи вистачає коштів на ремонти доріг, які виділяються району?
В.К.: Потреба у фінансуванні заміни асфальтового покриття у районі в десятки разів більше, ніж виділені на даний момент кошти. Для прикладу, за минулий рік було виконано капітального ремонту міжквартальних проїздів на 10,6 млн гривень. Проте Подільський район, який у два рази менший за Святошинський, отримав на асфальтування у два рази більше коштів. Але головне, що питання зрушило з мертвої точки, зміни розпочались.
Читайте: Каретко: сохранение объемов финансирования на уровне прошлого года позволит обеспечить устойчивое развитие инфраструктуры района
Головним пріоритетом у формуванні планів на поточний рік стала зміна підходу та переходу від ямкового ремонту до ремонту великими картами. Вважаю, що це дасть більш ефективний результат.
Хоча для гармонійного розвитку територій, на мою думку, важливим питанням залишається прийняття Генерального плану Києва та його приміської зони. Це зняло б багато питань соціального напруження, що виникають через незбалансованість розвитку забудови території, розвитку транспортної та соціальної інфраструктури.
KV: Чи відбулися у 2018 році зміни у транспортній інфраструктурі району?
В.К.: Звичайно. Адже керівництво столиці приділяє важливу увагу розвитку транспортної інфраструктури міста. Насамперед, змінилася концепція розвитку. Доступний широким верствам населення громадський транспорт оновлює рухомий склад. На всіх автобусних, трамвайних та тролейбусних маршрутах впроваджено автоматизовану систему диспетчерського управління (АСДУ). Це не тільки покращило організацію руху, а й надало можливість пасажирам в режимі on-line планувати пересування містом.
Кожен третій з 63 встановлених по місту сучасних зупинкових комплексів з'явився саме у Святошинському районі. Левова частина по відремонтованому просп. Академіка Вернадського.
Проводиться капітальний ремонт та оновлення прилеглих територій одного з найбільших транспортних вузлів столиці - метро “Святошин”, що за день пропускає понад 50 тис. пасажирів. Його планують завершити до кінця другого кварталу 2019 року.
Читайте: Окончание ремонта станции метро “Святошин” перенесли до лета будущего года
Житлово-комунальне господарство
KV: Чи велика потреба ремонту житлового фонду Святошинського району?
В.К.: Наразі 80% житлового фонду району потребує капітальних ремонтів (заміна мереж, ремонти підвалів, дахів тощо). Проте існуючого рівня фінансування достатньо, щоб охопити 6-10% від потреби. Потреба у фінансуванні складає понад 600 млн гривень.
KV: На яку суму у 2018 році були проведені ремонти житлових будинків району?
В.К.: У минулому році нам вдалось отримати фінансування по “Програмі соціально-економічного розвитку Києва” на рівні 223 млн гривень, з яких 95,7 млн гривень були направлені на ремонти та утримання житлового господарства району.
У минулому році кожен сьомий будинок в районі був охоплений ремонтними роботами відповідно. Було проведено багато робіт з утеплення будинків, ремонту дахів, заміни вікон на енергоефективні. Ремонт сходових клітин та покрівлі проведено на 29 та 31 об’єкті відповідно.
KV: Нарікання на роботу підрядних організацій були?
В.К.: За якість проведених робіт мені не соромно, але нарікання на роботу підрядників є.
Читайте: Святошинская РГА заставила подрядчиков вернуть 1 млн бюджетных гривен
KV: Як обирається, що у будинку потрібно ремонтувати першочергово?
В.К.: Дійсно багато випадків, коли є потреба робити декілька видів капітальних ремонтів в одному будинку. Наприклад, маємо девятиповерхівку, в якій потрібно провести ремонт даху, підвалу та інженерних мереж. В один ремонтний цикл можемо зробити лише один вид робіт. Обираємо дах – мешканці першого поверху незадоволені. Якщо оберемо підвал – все буде навпаки. У таких випадках фахівці мають встановлювати пріоритет та черговість проведення ремонту, але все має бути обговорено з мешканцями.
У 2018 році ми розпочали проводити зустрічі представників ЖЕД з мешканцями для обговорення поточних або капітальних ремонтів. Після того як це було впроваджено, ми одразу відчули позитивні зміни - зменшилась кількість звернень громадян. Проблеми стали вирішуватися на місцях.
KV: Скільки загалом отримано у 2018 році звернень громадян Святошинською РГА та які питання найчастіше в них піднімалися?
В.К.: Всього звернулось до адміністрації 5,2 тис. людей. Близько 8 тисяч питань було піднято громадянами під час особистих прийомів. Найбільше питань традиційно стосувалися житлового господарства.
KV: Чи є скарги на антисанітарію?
В.К.: Є. Святошинський район один з найбільших в столиці як за площею, так і за чисельністю мешканців (341,7 тис. осіб). Як я вже казав, 80% житлового господарства зношено. Відповідно, проблема антисанітарії на прибудинковій території або, навіть, у будинках – відома.
Крім того район межує з областю, приймає велику кількість трудових мігрантів, має великий квартирний фонд, що регулярно орендується. Цей фактор я також відношу до причин виникнення антисанітарії, бо господар ретельно доглядає за своїм помешканням, а тимчасово проживаючий - не завжди.
До того ж до причин виникнення антисанітарії та безпосередньо щурів, додається наявність в районі великої кількості ринків і стихійної торгівлі як додаткового джерела. Звісно системно (щомісяця, а також по необхідності) проводиться робота на усіх дев’яти дільницях з дератизації.
Для усунення причин антисанітарії ми комплексно працюємо разом з відділом контролю за благоустроєм, управлінням торгівлі та керуючою компанією.
До речі, в останні тижні минулого року КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району Києва” придбала два сміттєвоза і тепер зможе ущільнити графік вивозу крупногабаритного сміття в районі. Сподіваюсь це теж покращить санітарний стан дворів та вулиць району.
KV: Святошинська РДА якось може вплинути на якість послуг керуючої компанії?
В.К.: На фоні існуючого кадрового дефіциту в комунальному господарстві, вважаю потрібно застосовувати перш за все заохочувальні та мотивуючі інструменти, бо сварити та карати охочих вистачає.
Ми впровадили своє внутрішнє рейтингування житлово-експлуатаційних дільниць для виявлення найкращих та заохочення. Наприклад, за успішний ремонт двору, який був виконаний за три години після зауваження мера, трудовий колектив отримав екскурсію в Батурин.
До речі у нашому районі створена аварійно-ремонтна бригада, яка має свої окремі сучасно обладнані транспортні засоби та сучасні ремонтні прилади. Завдяки цьому на території району “перша комунальна допомога” тепер може виконати аварійні ремонтні роботи до прибуття спеціалізованої техніки, скажімо, “Київводоканалу”.
KV: Багато у Святошинському районі створюють ОСББ?
В.К.: Кожен сьомий будинок на початок 2019 року є або ОСН, або ОСББ. Вважаю це позитивним результатом. При існуючих можливостях для управління будинком як з боку законодавства, так і з боку програм фінансування у Києві створені всі умови для активних громадян, що можуть змінити на краще умови проживання.
І саме таким чином громадяни відчувають відповідальність не тільки за свою квартиру, а й за будинок та прилеглу територію.
Нове будівництво та конфлікти з забудовниками
KV: У Святошинському районі багато будівництв?
В.К.: Сьогодні у районі 5 будівельних майданчиків, де ведеться будівництво житла.
№
Адреса нового будівництва
Забудовник
1
Святошинська площа, 1
Укрбуд
2
бульв. Академіка Вернадського, 24
ТОВ "Завод офісних та спеціальних меблів"
3
бульв. Кольцова, 7-а
Укрбуд
4
вул. Василя Стуса, 7-а
Укрбуд
5
вул. Василя Алексухіна, 24
ТОВ "Деорбуд"
Наявні 6 проблемних об'єктів.
№ п/п
Класифікація
Адреса
1
Проблемне будівництво (відсутня дозвільна документація на будівництво)
вул. Олевська, 11,15;
вул. Клавдіївська
2
Проблемне будівництво (відсутня дозвільна документація на будівництво)
просп. Перемоги, 115-а
3
Проблемне будівництво (відсутня дозвільна документація на будівництво)
просп. Перемоги, 131
4
Проблемне будівництво (не введено в експлуатацію)
вул. Булгакова, 12-а
5
Проблемне будівництво (не подовжено договір оренди на земельну ділянку)
вул. Сім’ї Стешенків, 9
6
Проблемне будівництво (відсутня дозвільна документація на будівництво)
вул. Сім’ї Сосніних, 4-а
Районна адміністрація не залучена до питань будівництва та контролю за будівельними процесами на території району. Так відбувається згідно закону “Про регулювання містобудівної діяльності”.
Ми залучені тільки до соціального реагування на будівництво – мешканці району звертаються в першу чергу до РДА. Але ми можемо лише передати питання відповідно до компетенції. Контроль за дотриманням державних будівельних норм при будівництві покладені на Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції Київської міськдержадмінстрації (КМДА) та ДАБІ.
KV: У районі будуються соціальні об'єкти?
В.К.: Унікальний об'єкт соціального спрямування було збудовано у 2017 році - єдиний Центр соціальних служб. Це був комплексний проект. Збудувавши Центр та об'єднавши під одним дахом всі соціальні служби, ми додатково звільнили 2 дитячих садочка, в яких розміщувались офіси Центру зайнятості та Пенсійного фонду. Тепер маємо 100 соціальних послуг під одним дахом у форматі “відкритий офіс” та 410 нових місць в дитячих садках.
Читайте: Владимир Каретко: “За 1000 дней Святошино стало в Киеве лидером по социальным инновациям” (фото)
Зараз розпочались роботи по вул. Бахмацькій, 35. Там планується відновити роботу садочка на 130 місць. Також заплановано відновлення роботи дитсадка №497 по вул. Корольова, 5-А на 190 місць.
Щодо закладів середньої освіти, то нам вдалось вивести школу №140 з категорії довгобудів і розпочати її роботу у 2016 році. З того часу нових комунальних закладів середньої освіти поки в районі не будують. Плануємо лише розширення мережі початкових шкіл.
Існує нагальна та гостра проблема відсутності аудиторій у школі №40. Минулий вересень там навіть розпочинався з супротиву між батьками учнів 4 класів та адміністрацією закладу. Батьки не бажали, щоб їх діти навчалися з 12 години через те, що перших класів було більше запланованого обсягу. Зараз триває процес проектування там окремої будівлі для початкової школи.
Також ведеться проектна робота щодо капітального ремонту та реконструкції Київської гімназії східних мов №1, яка відмітила своє 80-річчя.
Школи, садочки та спортивна інфраструктура Святошинського району
KV: Скільки у районі сьогодні шкіл та садочків?
В.К.: Район має 110 навчальних закладів.
Читайте: 26 педагогов Святошинского района получили награды за заслуги перед украинским народом
KV: Цієї кількості достатньо, щоб задовольнити потреби мешканців району?
В.К.: Ні, недостатньо. У зв'язку з забудовою мікрорайонів житлових масивів Біличі, Новобіличі, Святошин, Академмістечко, а також тих, що межують з Києво-Святошинським районом, школи і садочки там перевантажені на 150 %.
Проте статистика наповнення закладів освіти не є однорідною. Електронна черга у дитячі садочки за останні кілька років була скорочена на 1,5 тис. місць, але на даний час зберігається потреба для 2,7 тис. дітей. При цьому ми фіксуємо і наявність вільних місць у садочках № 276, 85, 693, 681, 694 та 257.
KV: Що робиться для розвитку спортивної інфраструктури?
В.К.: Для густонаселеного спального району важливим питанням є організація доступного дозвілля для різних вікових груп. Врахувавши усі чинники ми прийняли пріоритетне рішення – розвиток доступної сучасної спортивної інфраструктури на базі навчальних закладів.
За три роки у районі з’явилось вже 25 футбольних полів з системою штучного покриття. Кожна третя школа району забезпечена сучасним спортивним комплексом. З них у 2018 році було збудовано 7 полів.
Читайте: Святошинский район вошел в тройку лидеров по успешности работы
KV: Скільки спортивних об'єктів району зараз потребують ремонту?
В.К.: У районі другий рік поспіль триває реконструкція стадіону “Темп” на вул. Генерала Вітрука, 10.
Серед проектних робіт хочу згадати будівництво тенісних кортів на базі дитячої юнацько-спортивної школи № 17.
Зелені зони та безпека мешканців Святошинського району
KV: Які роботи ведуться з капітального ремонту зелених зон району?
В.К.: Продовжується капітальний ремонт парку “Совки” по вулиці Житомирській. Проект масштабний та оригінальний. Замовник робіт КП “Київзеленбуд”. Вже маємо позитивні відгуки від мешканців. У парку облаштовано бігову та велодоріжку, великий сучасний ігровий комплекс. Зараз тривають роботи по організації вхідної групи, що включає паркувальний комплекс та освітлення парку.
У минулому році ми відновили роботу центру культури “Святошин” на просп. Перемоги, 112. Тепер там проводиться робота, щоб він дійсно став центром дозвілля та культури.
KV: Чи є в районі зелені зони, які захаращені?
В.К.: Нашими комунальними службами по утриманню зелених насаджень у 2018 році було виявлено понад 35 занедбаних зелених ділянок без балансоутримувача. На 7 з них силами районних озеленювачів вже здійснено благоустрій. А завдяки громадській ініціативі в районі з’явився сквер пам’яті героїв АТО по вулиці Чорнобильській, 12. На цей рік плануємо облаштувати частину ділянок з тих, що залишилися.
KV: Чи можуть громадяни відчувати себе безпечно на території Святошинського району?
В.К.: Питання безпеки є одним з першочергових та ключових, на якому базується комфорт. Район приймає участь у масштабній столичній програмі “Безпечна столиця”. Вже встановлено камери спостереження в усіх школах і садочках, а також в медичних закладах. На даний час триває встановлення камер спостереження в місцях найбільшого скупчення громадян та на транспортних магістралях. По цій програмі район співпрацює з КП “Інформатика” та Департаментом інформатизації КМДА.
По галузі освіти у минулому році вперше повністю оновили автоматизовану систему пожежної безпеки в 13 школах та 25 садочках. Загальна вартість цих робіт склала понад 42 млн гривень. Вже проведено публічне тестування роботи цієї системи.
Читайте: Каретко: Новая автоматическая система пожаротушения успешно прошла тестирование в школе №40
У штатному режимі співпрацюємо з районними правоохоронними органами та структурами оперативного реагування.
Проведено роботу для покращення послуг служб швидкої допомоги. Ця служба підпорядкована міській та загальнодержавній вертикалі управління, але район допомагав приводити в порядок пункти прийому хворих на станціях швидкої допомоги в районі. Ми своїми силами відремонтували три пункти, що розташовані при поліклініках на вул. Кучера, 5 та КДЦ на вул. Симиренка, 10.
Читайте: Віктор Смирнов: “Серед пріоритетів – реконструкція Контрактової площі та вулиці Сагайдачного”
Петро Онофрійчук: “На те, що треба зробити у Дніпровському районі, потрібні 1,5-2 млрд гривень”
Геннадій Заболотний: “Поки немає метро на Троєщину, транспортну проблему масиву треба вирішувати іншим шляхом”
Олександр Цибульщак: “Особливістю 2018 року є суттєве збільшення фінансування житлово-комунального господарства району”
Игорь Довбань: “В 2019 году хотелось бы привлечь минимум 100 млн гривен субвенций из госбюджета”
Фото: надано Святошинською РДА
KиевVласть
16 січня 2019 г. 11:30
Раздел: Тексти
Олександр Цибульщак: “Особливістю 2018 року є суттєве збільшення фінансування житлово-комунального господарства району”
Щоб дізнатися реальну ситуацію у районах столиці та з'ясувати, що зроблено за 2018 рік для підвищення комфорту мешканців, КиевVласть вирішила провести серію інтерв'ю з головами райдержадміністрацій Києва. Кожний очільник району читачам КиевVласть детально розкаже скільки коштів витрачається на розвиток району, що робиться для покращення умов життя, на що люди скаржаться частіше за все, які проблеми існують, скільки будується нових об'єктів, чи є проблеми із забудовниками, як вони вирішуються та які наявні плани щодо розвитку району.
Четверте інтерв'ю цієї серії з головою Оболонської РДА Олександром Цибульщаком.
Довідка KV: Оболонський район Києва з'явився у 1975 році. Тоді він отримав назву - Мінський. У 2001 році за рішенням Київради району повернуто історичну назву - Оболонський. Сьогодні до складу Оболонського району входять Пуща-Водиця, Мінський масив, Пріорка, частина Куренівки, Оболонь та Петрівка.
Оболонський район з півночі межує з Вишгородським районом Київської області, з півдня та заходу - з Подільським районом, зі сходу його територію обмежено правим берегом Дніпра.
Фінансування
KV: Скільки коштів було виділено на розвиток Оболонського району у 2018 році?
Олександр Цибульщак: На 2018 рік бюджет району становив 1 млрд 685,4 млн гривень, з них 1 401,1 млн гривень захищені статті, спеціальний фонд – 286,4 млн гривень.
Були отримані субвенції з державного бюджету: на нову українську школу (5,75 млн гривень), на обладнання класів початкової школи (1,31 млн гривень), на оснащення кабінетів фізики, хімії та математики мультимедійними пристроями (5,58 млн гривень), облаштування спортивних майданчиків (1,2 млн гривень) та спортивне обладнання (330 тис. гривень).
Особливістю 2018 року є суттєве збільшення фінансування житлово-комунального господарства (ЖКГ) району. Для порівняння у 2013 році на капітальні ремонти ЖКГ було виділено 1,37 млн гривень, а у 2018 році на ці цілі в нас було 95,43 млн гривень. Найбільшу суму витрачено на ремонти житлових будинків району (86 млн 325,2 тис. гривень), капітальний ремонт ліфтів (9 млн 10 тис. гривень) та відновлення асфальтового покриття прибудинкових територій та внутрішньоквартальних проїздів (3 млн 797,2 тис. гривень - 25 об'єктів).
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” У 2019 році на капітальні ремонти житлового фонду планується використати 104,8 млн гривень, у тому числі на ремонт внутрішньоквартальних і міжквартальних проїздів – 63 млн гривень. При визначенні об'єктів для капремонту будемо звертати увагу на ті, по яким найчастіше отримуємо звернення від мешканців.
Також суттєві кошти у 2018 році пішли на ремонти дитячих садочків (25,9 млн гривень) та шкіл (38,5 млн гривень). Ремонтували заклади позашкільної освіти, зокрема музичну школу та СДЮШОР “Зміна”. На це пішло більше 3,3 млн гривень. 1,65 млн гривень витрачено на ремонт бібліотек та 3,45 млн гривень - на капремонт клубів для підлітків. У 2019 році на капремонти закладів освіти планується використати 29 млн гривень.
Читайте: На столичной Оболони обновили государственную детскую библиотеку
KV: Народні депутати допомагали району у 2018 році?
О.Ц.: По нашому району два депутати Верховної Ради - Андрій Білецький (217 округ, - KV) та Володимир Ар'єв (218 округ, - KV). Субвенції надходили по округу Ар'єва. Завдяки йому були отримані два транші по 5 млн гривень. Гроші були спрямовані на капремонти шкіл і житлового фонду.
Також ми активно співпрацюємо з депутатами Київради. Від Оболонського району зараз 11 депутатів у міськраді. Допомагають всі. Проте найбільш дієва допомога йде від Людмили Костенко. Вона брала активну участь у виділенні коштів на відновлення парку “Наталка”, багато допомагає школам, дитячим садочкам та житлово-комунальному господарству. До речі, не тільки у своєму окрузі, від якого балотувалась до Київради.
KV: Скільки у 2018 році в Оболонському районі реалізовувалося громадських проектів?
О.Ц.: 12 громадських проектів на 10,5 млн гривень, які повністю завершені. Більшість з цих проектів стосувались галузі освіти.
Наприклад, в рамках громадського бюджету у школі № 29 встановлено сучасне обладнання для реалізації програми “Гаряча їжа” та облаштували театр ляльок, у школі № 194 встановили лабораторію LEGO, у двох школах (№ 285 і 252) - облаштовано тири.
Читайте: Пищеблок в школе на Оболони отремонтировали с нарушениями: руководство района просят вмешаться
У 2019 році у нашому районі буде реалізовувано 23 громадських проекти. Більшість з них освітянських, бо батьківські колективи найбільш активні. На реалізацію проектів передбачено 10,6 млн гривень.
KV: Який був бюджетний запит від Оболонського району на 2019 рік?
О.Ц.: При підготовці бюджетного запиту ми обирали об'єкти, які важливо оперативно привести до нормального стану. На це треба 1,5 млрд гривень.
Дорожньо-транспортна інфраструктура
KV: Які об'єкти дорожньої інфраструктури Оболонського району треба завершити у 2019 році?
О.Ц.: Будівництво Великої окружної дороги від вул. Рокоссовського до вул. Богатирської з будівництвом розв'язки. У 2018 році роботи велися до літа швидкими темпами, але надалі державна частина фінансування була призупинена. Наразі роботи проводяться, але повільно. Якщо фінансування буде, то цей проект завершать протягом 2019 року. Ця дорога значно розвантажить Шевченківську площу і завдяки їй великогабаритний транспорт взагалі не буде заїжджати на територію району.
Також у 2018 році розпочалося відновлення вул. Сім'ї Кульженко (раніше - Петра Дегтяренка). Вона була перекрита біля 20 років. Спочатку на цій вулиці встановили новий ливневий колектор. Зараз зроблено ділянку від вул. Полярної до вул. Лугової. Проїзд ділянкою вже відкрито, проте тривають роботи з облаштування тротуарів, у наступному році плануємо завершити всі роботи. У 2019 році, якщо буде фінансування, буде зроблена дорога від Полярної до Окружної, що також суттєво розвантажить транспортну ситуацію у районі.
KV: Що ще потрібно для покращення транспортної інфраструктури району?
О.Ц.: Для того, щоб в години пік розвантажити в'їзд/виїзд з Києва потрібна багаторівнева розв'язка на вул. Богатирській і Полярній. Зараз проводиться конкурс на відповідний проект.
Для району треба зробити проїзною вул. Вербову, яка зараз переривається в районі залізничної платформи “Зеніт”. Ми з такою пропозицією неодноразово виступали. Проте у 2019 році спочатку відбудуться роботи по з’єднанню просп. Героїв Сталінграда з вул. Електриків. Після них будемо переходити до вулиці Вербової.
Зараз катастрофічна ситуація з розриттями. По району приблизно 280 розриттів, які “Київенерго” залишило після проведення ремонтів, не здійснивши відновлення благоустрою. Кошти на ці цілі комунальним організаціям компанія не перераховувала. Наприклад, “Київенерго” заборгувало КП “ШЕУ Оболонського району” на сьогодні близько 800 тис. гривень. У 2018 році комунальниками району було відновлено благоустрій після розриттів на 26 об'єктах загальною площею 590 кв. м.
Зараз зроблено детальний аналіз наявних розриттів, визначено, скільки коштів потрібно на відновлення благоустрою. У 2019 році буде проведена системна робота з цього напрямку. Питання з “Київенерго” буде вирішуватися у судовому порядку на рівні міста.
Читайте: КП “Киевтеплоэнерго” отказывается восстанавливать благоустройство после ликвидации аварий ПАО “Киевэнерго” – депутат Павлик
KV: Чи потрібні району нові транспортні маршрути?
О.Ц.: Транспортна інфраструктура району є досить розвинутою: територією району проходять 5 трамвайних, 14 тролейбусних, 11 автобусних та 40 таксомоторних маршрутів, а також 4 станції метро. Щоденно в середньому працює біля 500 маршрутних таксі, 85 автобусів, 92 тролейбуси та 27 трамваїв. Працює маршрут міської електрички. По трасі її руху на території Оболонського району розташовано 3 посадочні платформи - “Петрівка”, “Зеніт” та “Вишгородська”.
Житлово-комунальне господарство
KV: Скільки ремонтів у 2018 році проведено у житлових будинках району?
О.Ц.: У 23 будинках були капітально відремонтовані сходові клітини, у 22 житлових будинках – покрівлі, у 8 багатоповерхівках здійснили капітальний ремонт зливо стічних мереж, у 6 – відремонтували фасади, у 59 будинках провели капітальний ремонт інженерних мереж, а у 6 житлових будинках відремонтували електричні мережі. Особливу увагу приділяємо енергоефективності багатоквартирних будинків, тож за 52 адресами провели заміну вікон у місцях загального користування. Також поступово відновлюємо ліфтове господарство – провели капітальний ремонт 11 ліфтів. Вдалося у 2018 році й облаштувати 6 нових дитячих та 3 спортивні майданчики.
Мешканці району також долучаються до програми співфінансування реконструкції, реставрації, проведення капітальних ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирних будинках (70/30). У 2018 році перемогу у цій програмі отримали 15 ОСББ/ЖБК нашого району на загальну суму 13 млн 928,1 тис. гривень (4 млн 396 тис. гривень - кошти ОСББ/ЖБК і 9 млн 532 тис. грн - кошти міського бюджету).
KV: Скільки загалом житлових будинків в Оболонському районі?
О.Ц.: Загалом 998 будинків. Нових будинків небагато. В основному - це житлові будинки поважного віку, яким вже більше 40 років.
Близько 619 житлових будинків сьогодні на обслуговуванні КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району міста Києва". Інші перебувають на утриманні приватних керуючих компаній. Вони обслуговують будинки, де створено ОСББ. Загалом, процес створення ОСББ йде досить повільно. На жаль, мешканці не дуже активні у цьому питанні. Деякі хочуть, щоб спочатку будинок відремонтували за кошти міста, а потім вони б створювали ОСББ.
KV: Це означає, що більш за все звернень адміністрація району отримує з питань ЖКГ?
О.Ц.: Так, більше за все скаржаться з проблем житлово-комунального господарства. Це 53% всіх звернень. Найчастіше в них порушуються питання проведення поточного ремонту будинків, незадовільного теплопостачання, благоустрою території, незадовільної роботи ліфтів тощо.
Дуже велика проблема сьогодні з ліфтами. І вона не тільки по нашому району, а й по всьому місту. Мова йде, в першу чергу, про велику кількість крадіжок ліфтового обладнання. Так, наприклад, в нашому районі є будинки, в яких за рік зафіксовано 5 випадків вирізки ліфтових котушок. Поліція відпрацьовувала такі випадки, були затримання, але проблема залишається. Вона може бути вирішена лише тоді, коли на всіх будинках буде стояти відповідна сигналізація. Цей процес розпочався, але він потребує часу та коштів.
У нашому районі також дуже погана ситуація з комунікаціями. У 2018 році були проблеми не тільки по постачанню тепла і гарячої води, а й холодної води. Району 40 років. Основна забудова відбувалася у 80-х роках минулого століття. Планово комунікації ніхто не відновлював.
По зверненням громадян щодо комплексних питань створюються комісії. За рік їх було досить багато. Загалом з початку 2018 року і до жовтня включно нами отримано 3591 звернення. В них порушено 4435 питань. Дуже багато колективних звернень. В результаті до нас звернулося десь 30 700 громадян.
KV: З яких питань були найбільш резонансні звернення?
О.Ц.: У 2018 році такими можна вважати звернення щодо зведення торгового центру біля метро “Героїв Дніпра”. У громади було багато питань починаючи від зупинки будівництва закінчуючи вимогою перевірок як самого будівництва, так і окремих фактів, наприклад, тріщин у метро. Ми зі свого боку зробили все, щоб всі перевірки були проведені. Проте питання забудови не погоджуються з райадміністрацією. Ми на забудовників не маємо ніякого впливу. Коли приходять звернення від мешканців, ми їх опрацьовуємо та передаємо тим, до чиєї компетенції належить порушені в них питання - ДАБІ, профільного департаменту КМДА, метрополітену тощо.
Сьогодні це будівництво у стані закінчення. За останньою інформацією, найближчим часом повинні відкрити переходи метро. Сам об'єкт, за інформацією забудовника, повинен бути зданий в експлуатацію у першому півріччі 2019 року.
Читайте: Община Оболони считает, что проект ДПТ района не учитывает их потребности и особенностей территории
KV: В Оболонському районі наявні борги за комунальні послуги?
О.Ц.: Так, заборгованість велика. Проте мови не йде про відключення від послуг Керуючої компанії. Не буде коштів, не буде можливості якісно обслуговувати будинки. Зараз, на жаль, доводиться скорочувати штат, бо не тільки обслуговування будинків, а й заробітна плата виплачується за рахунок оплати споживачів послуг. З наступного року піднімається мінімальна зарплата, вартість енергоносіїв. Відповідно витрати Керуючої компанії також збільшаться. Тому намагаємося проводити системну роботу з боржниками щодо реструктуризації та поетапного погашення заборгованості.
KV: Тобто у 2019 році варто очікувати підняття комунальних тарифів на обслуговування будинків?
О.Ц.: Я не можу це стверджувати, але це питання повинно ґрунтовно вивчатися з урахуванням економічних показників. В будь-якому випадку, якість послуги повинна відповідати тарифу.
Нове будівництво та конфлікти з забудовниками
KV: Багато в Оболонському районі нового будівництва?
О.Ц.: Зараз 15 будівельних майданчиків. Більшість житлової забудови зараз ведеться у промисловій зоні.
Читайте: В Киевсовете поддержали абсурдные планы Свистунова по застройке Оболони
У 2018 році було відновлено будівництво житлового будинку на вул. Дегтяренко, 22. На цьому об'єкті роботи не виконувалися з 2008 року.
Серед проблемних забудов доречно згадати будинок на вул. Автозаводській. Там забудовник не виконав свої зобов'язання перед інвесторами. Будинок був підключений до комунікацій, зокрема, електропостачання, по тимчасовій схемі. Зараз ця проблема знята.
№
Об'єкт будівництва
Замовник
1
Будівництво багатофункціонального житлового кварталу (1 черга), пров. Балтійський, 23
ПАТ “Київський склотарний завод”
2
Будівництво житлового будинку з прибудованими нежитловими приміщеннями, просп. Оболонський, 30
ТОВ БК “Кроун”, ТОВ “Інжпромбудсервіс” (виконує функції замовника)
3
Будівництво багатоквартирних житлових будинків, вул. Петра Калнишевського, 2
ТОВ “ЖК Майорова”
4
Будівництво житлово-громадського комплексу на просп. Оболонському біля озера Опечень (ІІІ черга)
ТОВ “МЖК Оболонь”
5
Будівництво житлово-офісного комплексу, вул. Кондратюка, 1 (ІІІ черга, ІІ пусковий комплекс)
ПрАТ “Енергополь Україна”
6
Житлово-офісний комплекс з об'єктами інфраструктури, просп. Оболонський, 26 (ІІІ черга)
ВАТ “Будинок побуту “Оболонь”
7
Будівництво житлово-торгівельного комплексу, вул. Кульженків, 1 (ІІ та ІІІ черга)
ТОВ “Фірма Інтеграл”
8
Будівництво індивідуальної котеджної забудови, вул. Богатирська, 32 (ІІ черга)
ТОВ “Дніпровська рів'єра”
9
Будівництво багатофункціонального комплексу, вул. Бережанська, 15
ТОВ “АТП-13057-7”
10
Будівництво житлового будинку з вбудованими приміщеннями та підземним паркінгом, вул. Маршала Маліновського, 2а
ТОВ “Укрбуд”
11
Будівництво громадсько-торговельного центру, просп. Степана Бандери, 34в
ПАТ “Київхімпостач”
12
Будівництво торгівельно-розважального комплексу на перетині просп. Оболонського та вул. Героїв Дніпра
ТОВ “Елікон ЛТД”
13
Будівництво торгово-розважального комплексу, вул. Маршала Тимошенка, 21
ТОВ “Барконд”
14
Будівництво торгово-розважального комплексу з господарськими офісними приміщеннями, вул. Героїв Дніпра, 30
ТОВ “Автекс-К”
15
Будівництво об'єкту побутового обслуговування та відкритої автостоянки, просп. Героїв Сталінграда, 12г
ПП “Гремальді”
KV: Чи проектують забудовники дитячі садочки і школи в межах своїх житлових комплексів?
О.Ц.: Так. На території ЖК “Яскравий” на вул. Сім'ї Кульженків побудовано і вже працює приватний дитячий садочок.
У житловому комплексі на Бережанській також має бути збудовано дитячий садок. Коли забудовник оформлював дозвільні документи, адміністрація відмовила у довідці щодо наявності достатньої освітньої інфраструктури. Також проти цієї забудови піднялися люди. В результаті забудовник ввів в проект дитячий садочок і надав письмові гарантії щодо його зведення.
KV: За рахунок бюджетних коштів на території району ведуться забудови?
О.Ц.: Нового будівництва за рахунок бюджетних коштів на території району не ведеться. На сьогодні таке будівництво не заплановано й на 2019 рік.
Проте у нашому районі немає концертної зали. Її збудувати плануємо біля дитячої музичної школи. Вже проведені передпроектні роботи. Ця зала буде при школі і в ній зможуть проводити районні заходи. Думаю, у 2019 році завершимо всі проектні роботи і будемо вирішувати питання щодо фінансування.
Школи, садочки та спортивна інфраструктура Оболонського району
KV: Достатньо у районі шкіл та садочків?
О.Ц.: На території району функціонує 71 заклад дошкільної освіти, де навчається 11 406 дітей. На 100 місць у садочках комунальної власності претендують 110 дітей. І це вже з урахуванням додатково відкритих 15 груп на 300 місць у існуючих закладах дошкільної освіти. На 2019/2020 навчальний рік 2 896 дітей стоїть у черзі у дитячі садки Оболонського району.
Також в Оболонському районі працює 44 школи, де навчається 29 674 учні при проектній потужності навчальних закладів - 26 894 місць. Тобто школи заповнені на 110%.
У центральній Оболоні з садочками і школами проблеми не має. Проблеми з місцями у дитячих садочках є на Мінському масиві і Куренівці. Особливо проблеми відчутні на Мінському масиві, де збудовані нові житлові комплекси. Перенавантажені 4, 6, 8, 13 та 14 мікрорайони Оболоні. Також сильне навантаження на школи, де будуються житлові комплекси “Міністерський” та “Яскравий”.
KV: А є в Оболонському районі школи і садочки, в яких наявні вільні місця?
О.Ц.: Так. Дуже багато залежить від керівника закладу освіти. Наприклад, дві школи - № 143 і 231. Вони знаходяться через паркан. Одна школа процвітає і туди черга, а друга - з недобором. На мій погляд, це питання ефективності керівника навчального закладу.
Читайте: Школа на киевской Оболони превращена в тюрьму для детей
Зараз директорів шкіл призначають через загальноміський конкурс. Але я вважаю, що відповідальність за призначення директорів повинна лежати на керівництві району. Тому є потреба у розширені повноважень райдержадміністрації в цьому напрямку. Оскільки неприпустимими є випадки, коли через незадовільну роботу адміністрації школи, діти цілими класами змінюють навчальний заклад.
KV: Чи планується робота по модернізації та оновленню шкільної та дошкільної інфраструктури, у тому числі за допомогою реконструкції?
О.Ц.: Така робота активно ведеться та є пріоритетом для нас. У 2018 році проведено реконструкцію садочка №260 (пр. Оболонський, 12б), продовжується реконструкція садочка №436 та 593 (вул. Макіївська). Планові ремонти проведено у 31 садочку та 34 школах.
У 2019 році будемо робити проект на добудову корпусу до школи №9, яка сьогодні перенавантажена.
На центральній Оболоні є 157 ліцей, де хочуть навчатися багато дітей. Зараз вже є проектне рішення щодо надбудови поверху у його приміщенні. У 2019 році плануємо робити проект.
Є садочок на вул. Полярній. Раніше там розміщувалася виконавча служба і приватна школа. Зараз приміщення звільнено і буде проводитися його реконструкція.
Також на вул. Петра Панча у приміщенні дитячого садочку знаходиться районне відділення Центру зайнятості. Зараз є рішення суду про виселення. Юридичні процедури всі завершено. Проте район не може залишитися без Центру зайнятості. Зараз ми вирішуємо питання щодо його переїзду у приміщення, яке місто надавало Державній фіскальній службі.
KV: Наскільки розгалужена в Оболонському районі спортивна інфраструктура?
О.Ц.: Зараз на території району наявна 501 спортивна споруда (4 стадіони, 9 футбольних полів, 64 спортивні зали, 130 спеціально обладнаних приміщень для занять спортом, 31 стрілецький тир, 3 криті басейни, 210 спортивних майданчиків).
В районі розвивається 54 види спорту. Працює 10 юнацько-спортивних шкіл, які відвідують 3 517 дітей віком від 6 до 18 років. Також працюють заклади військово-патріотичного спрямування - “Єдність” та “Школа мужності”.
Міжнародним стандартам відповідає стадіон “Оболонь-Арена” на вул. Північній, 26а. Його постійно використовують при проведенні футбольних матчів першостей України та Прем'єр-Ліги України.
Стадіони “Зміна” (вул. Йорданська, 24а) та “Єдність” (Оболонський проспект, 34б) використовуються для проведення міських та всеукраїнських матчів з футболу серед юнацьких команд. На них щорічно проводиться більш 150 офіційних ігор.
На території шкіл у 2018 році було споруджено 9 футбольних полів з штучним покриттям (42х22 м) та проведені роботи з капітального ремонту 4 шкільних спортивних залів.
Зелені зони та безпека мешканців Оболонського району
KV: Скільки у районі зелених зон?
О.Ц.: Оболонь є однією з найбільших зелених зон Києва, у районі створено та утримується 116,58 га скверів та 190,52 га парків. Перлиною району є парк “Наталка”, де вже виконані роботи І та ІІ етапу реконструкції, завершується капітальний ремонт північної частини та найближчим часом планується встановлення сучасного дитячого майданчика для фізичного, психологічного та інтелектуального розвитку дітей. Думаю, щоб завершити всі заплановані роботи по відновленню парку потрібно ще біля двох років.
У 2018 році продовжувалося створення паркової зони у бік Північного мосту, було капітально відремонтовано та проведено благоустрій скверів на вул. Північній, 30-36, Героїв Сталінграда, 20-20-А, та 54-56, Маршала Тимошенко, 30-35.
KV: Чи є на Оболоні зони, які зараз у незадовільному стані?
О.Ц.: Таких немає.
Проте є певні труднощі з облаштуванням “Оболонського саду”. В перший рік реалізації громадських проектів по нашому району отримав перемогу “Оболонський сад” на перетині вул. Героїв Дніпра та просп. Героїв Сталінграда. Коли почали його втілювати в життя виявилося, що ділянка не має статусу скверу. Зараз будівельні роботи по цьому проекту завершені, але питання з висадженням насаджень не закрите. Оскільки озеленити територію можна, але потрібно ще й мати можливість належним чином її утримувати.
Наразі з депутатами Київради опрацьовуємо питання надання “Оболонському саду” статусу скверу.
Читайте: Депутат Михайленко просит Оболонскую РГА отремонтировать садики и сквер
KV: Як вирішено питання щодо безпеки мешканців району?
О.Ц.: Сьогодні налагоджена тісна співпраця з райуправлінням поліції, райвідділом державної виконавчої служби, районним сектором Київського міського відділу з питань пробації, Київською місцевою прокуратурою №5, районним громадським формуванням з охорони громадського порядку та державного кордону.
Це дало змогу проводити спільні рейди по ліквідації стихійної торгівлі (67 рейдів, в ході яких складено 58 адмінпротоколів), рейди “Діти вулиці” (21 рейд) та зустрічі правоохоронців з учнями. Також у взаємодії з правоохоронцями забезпечується виконання заходів міської цільової програми “Безпечна столиця”.
В результаті спільних заходів за три квартали 2018 року спостерігається незначне (2%) зменшення злочинності на території Оболонського району.
Читайте: Віктор Смирнов: “Серед пріоритетів – реконструкція Контрактової площі та вулиці Сагайдачного”
Петро Онофрійчук: “На те, що треба зробити у Дніпровському районі, потрібні 1,5-2 млрд гривень”
Геннадій Заболотний: “Поки немає метро на Троєщину, транспортну проблему масиву треба вирішувати іншим шляхом”
Фото: надано Оболонською РДАKиевVласть
26 грудня 2018 г. 11:00
Раздел: Тексти
Віктор Смирнов: “Серед пріоритетів – реконструкція Контрактової площі та вулиці Сагайдачного”
Щоб дізнатися реальну ситуацію у районах столиці та з'ясувати, що зроблено за 2018 рік для підвищення комфорту мешканців, КиевVласть вирішила провести серію інтерв'ю з головами райдержадміністрацій Києва. Кожний очільник району читачам КиевVласть детально розкаже скільки коштів витрачається на розвиток району, що робиться для покращення умов життя, на що люди скаржаться частіше за все, які проблеми існують, скільки будується нових об'єктів, чи є проблеми із забудовниками, як вони вирішуються та які наявні плани щодо розвитку району.
Друге інтерв'ю цієї серії з головою Подільської РДА Віктором Смирновим.
Довідка KV: Подільський район Києва засновано у 1921 році. Сьогодні до його складу входять селище Шевченка, житлові масиви Вітряні гори, Виноградар, Мостицький, Куренівка, Біличе Поле, частина Нивок, Рибальський півострів і Поділ, який є центральною частиною району.
Район межує на сході з Оболонським та Дніпровським районами, на заході – зі Святошинським та Шевченківським, на півночі – з Оболонським та на півдні – з Печерським. Простягається він вздовж правого берега Дніпра і Київської гавані, попід горами Старокиївською, Замковою, Щекавицею і Юрковицею між Пішохідним мостом через Дніпро і Заводською вулицею.
Фінансування
KV: Скільки коштів вкладено у розвиток району у 2018 році?
Віктор Смирнов: На видатки розвитку Подільського району у 2018 році було передбачено 172 млн гривень у бюджеті Києва.
За рахунок цих коштів проведено роботи з реконструкції шкільного стадіону на території середньої школи №243 на вул. Новомостицькій, 10. На нього всього спрямовано майже 29 млн гривень, зокрема у 2018 році - понад 9 млн гривень. Це найважливіша і наймаштабніша реконструкція. Тепер там сучасний стадіон, зроблений за всіма канонами - з сучасним штучним покриттям, таблом, трибунами, пандусом для людей з обмеженими можливостями. На стадіоні споруджено баскетбольні і волейбольні майданчики, новий тренажерний комплекс. Сьогодні роботи завершені на 100% та готуються документація для здачі об'єкта в експлуатацію.
Завершено реконструкцію одного з корпусів 486 садочку на вул. Гречка, 20д. Недобудова стояла від початку Незалежності України. Ми зробили нову проектну документацію. Добудували корпус, облаштували групи, спортзал, медпункт. Це дозволило створити додаткові 3 групи на 45 місць. Діти зайшли туди у вересні 2018 року. Загальна реконструкція коштувала 10,841 млн гривень.
Практично закінчені роботи з облаштування громадської вбиральні на Андріївському узвозі біля музею-майстерні Івана Кавалерідзе. На неї витрачено 4,729 млн гривень бюджетних коштів Києва. Ці кошти пішли на побудову самої вбиральні і благоустрій території. Вбиральня вмурована у землю і зверху над нею з'явиться сквер. Введення об'єкта в експлуатацію планується до кінця 2018 року.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Окрім цього майже 15 млн гривень в цьому році спрямовано на роботи з будівництва зовнішніх мереж водопроводу та каналізації у приватному секторі Виноградарю, Сирецького масиву та Замковецько-Білицького масиву.
106 млн гривень пішло на капітальний ремонт закладів соціально-культурної сфери та житлового господарства. Зокрема, капітально відремонтовано та переоснащено у сучасний інтелектуальний простір три бібліотеки.
Біля 69,7 млн гривень направлено на ремонти житлово-комунального господарства. Це різні види робіт - ремонти вікон, фасадів, облаштування спортивних майданчиків, ліфтів, під`їздів, вхідних груп, сходових клітин тощо. Також, з цієї суми 22 млн гривень - найбільша сума у місті - була виділена на ремонт асфальтового покриття міжквартальних проїздів та дворів.
Більше ніж 30 мільйонів вкладено в обладнання для шкіл, дитячих садків, інтернатів Подільського району столиці.
KV: Скільки коштів надано з державного бюджету?
В.С.: Ми отримали субвенцію з державного бюджету по галузі освіти у розмірі 800 тис. гривень на нову українську школу. На ці кошти придбано комп'ютерне обладнання, дидактичний матеріал, меблі для початкових класів.
KV: З народних депутатів Подільському району хтось допомагав?
В.С.: З народним депутатом, якого обрано по нашому району (округ №220 - Вячеслав Костантіновський - KV), в нас налагоджена співпраця. Однак цього року масштабних спільних проектів у нас не було.
У нас 8 депутатів Київради від Подільського району (Людмила Березницька, Юрій Дідовець, Антон Дрепін, Юрій Крикунов, Наталія Маслова, Валентин Мондриївський, Олексій Окопний, Вадим Сторожук). З ними працюємо майже щодня. Є порозуміння. Вони нам надають інформацію від мешканців про їхні проблемні питання, актуальні потреби. Дякуючи депутатам, маємо додатковий дієвий зворотній зв'язок з подолянами.
KV: Скільки громадських проектів у районі було реалізовано у 2018 році?
В.С.: 12 проектів на сумму 15 млн гривень. З них 9 громадських проектів повністю реалізовано, 3 проекти – на завершальній стадії. Жоден проект не реалізувався без тісної співпраці з авторами. З деяким були невеличкі затримки, але вони були пов'язані з проведенням процедури закупівлі.
Більшість проектів стосувалися сфери освіти. Наприклад, у гімназії № 107 “Введенська” створено мережу хабів - сучасний освітній простір гімназії. У гімназії №34 “Либідь”, що на вулиці Межовій, зробили за рахунок громадського проекту вхідну групу: повністю поміняли фасад, вікна, кахель. Також у межах коштів громадського бюджету оновили 2 дитячих клуби за місцем проживання та створено функціональний простір для активного розвитку дітей на основі інноваційних методик освіти.
На наступний рік планується реалізація біля 30 громадських проектів, серед яких також дуже велика кількість освітянських проектів.
Дорожньо-транспортна інфраструктура
KV: На Подолі є знакові об'єкти, навколо яких не один рік точаться суперечки. Наприклад, Гостинний двір або археологічні знахідки на Поштовій площі. Чи робить щось адміністрація району для збереження цих об'єктів?
В.С.: Доля Гостинного двору вирішується на державному рівні. Питання музею на Поштовій площі вирішується на міському рівні. Доля цих двох об’єктів знаходиться на особистому контролі міського голови Віталія Кличка. Також опікується ними і його заступник, куратор Подільського району Валентин Мондриївський.
Маємо амбітні плани на 2019 рік, серед пріоритетів – реконструкція Контрактової площі та вулиці Сагайдачного. Відповідні проекти зараз проходять експертизу, після якої буде відома остаточна вартість робіт.
Реконструкція Контрактової площі
На вулиці Сагайдачного у 2018 році були великі пориви по лінії “Київводоканалу”. Тому в першу чергу в рамках реконструкції буде проводитися перекладання всіх мереж. Роботи плануємо завершити до 2020 року.
KV: Великі автобуси для проїзду по вузьким вулицям Подолу не дуже зручні. Як це питання збираються вирішити?
В.С.: Це є в майбутніх планах, але не на 2019 рік. З цього питання ми працюємо з КП “Київпастранс” і КП “Центр організації дорожнього руху”. Проектанти реконструкції також враховували це. Більш того, це питання вивчалося, коли частину Контрактової площі та вулиці Сагайдачного зробили пішохідними. І поки я жодного разу не бачив, щоб автобуси десь застрягли.
KV: Що ще планується зробити на Подолі?
В.С.: Очікується велика робота при будівництві Подільсько-Воскресенського мостового переходу. Він буде виходити якраз на вулицях Верхній та Нижній Вал.
Проект реконструкції цих вулиць існує вже давно. Але так як він зав'язаний на цей мостовий перехід, роботи не розпочаті. Коли буде добудовуватися цей міст, будемо розпочинати реконструкцію Верхнього і Нижнього Валів до Глибочицької. Їх треба давно реконструювати у комплексі, але обов’язково з інженерними мережами, в т.ч. і колектор р. Глибочиця.
Читайте: В КГГА отчитались о ходе строительства Подольского моста (видео)
KV: Одним з актуальних питань для Подільського району є організація гарного транспортного сполучення з Виноградарем. Які плани щодо цього?
В.С.: Всі чекають метро на Виноградар. І це вже недалека перспектива. Думаю, будівництво буде активно вестися вже у 2019 році. І протягом 5 років метро на Виноградар буде.
Читайте: Строительство метро на Виноградарь доверили российскому бизнесмену
Для поліпшення транспортного сполучення, у тому числі з Виноградарем, у планах реконструкція вулиці Кирилівської (раніше вул. Фрунзе - KV). Замовником цієї роботи є місто, а не район. Думаю, вже у 2019-му Кирилівська буде розширена.
На самому Виноградарі є плани реконструкції проспекту Свободи і Правди до вулиці Гонгадзе відповідно до якого кіоски понад дорогою планується прибирати. На їхньому місці буде сквер, повноцінні тротуари та велодоріжки. У планах також ремонт вулиці Світлицького в сторону “пожежної дороги” з заміною покриття та тротуарів. Також хочемо там ліквідувати стихійну торгівлю.
KV: Чи будуть нові маршрути громадського транспорту на Виноградар?
В.С.: Маршрутами громадського транспорту ми не займаємося. Є “Київпастранс” та Департамент транспортної інфраструктури Київської міськдержадміністрації (КМДА). Це їх компетенція.
У нас є пропозиції від мешканців щодо цього питання, які ми передаємо Департаменту. Ми тісно співпрацюємо щодо будь-яких питань, які стосуються покращення інфраструктури району та зручності подолян.
KV: Які дороги було відремонтовано у 2018 році?
В.С.: Зробили ремонт вулиці Мостицької та Гречка. На завершальній стадії ремонт частини проспекту Правди.
KV: Ви згадували, що на міжквартальні проїзди у 2018 році пішло 22 млн гривень. Скільки міжквартальних проїздів вдалося відремонтувати за ці кошти?
В.С.: 76 об'єктів. Роботи з капітального ремонту асфальтового покриття міжквартальних проїздів та прибудинкових територій проведено на 67 об’єктах житлової забудови. КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району Києва” виконано поточний ремонт асфальтового покриття та ремонт зовнішніх сходів на прибудинкових територіях 9 будинків.
У нас є чітке розуміння, в яких місцях найгірший стан міжквартальних проїздів. Але ремонт проводили виключно там, де інженерні мережі знаходяться в задовільному стані.
Наприклад, на проспекті Свободи, 1, 3 і 5 було заплановано проведення ремонту міжквартального проїзду. Однак, так як в будинках за цими адресами, є проблемні питання щодо стану тепломереж, ми вирішили його перенесли. Спочатку будемо ремонтувати тепломережу. Так само буде і на наступний рік. Сподіваюся, буде можливість у найпроблемніших місцях перекласти мережі, а потім вже провести асфальтування.
Житлово-комунальне господарство
KV: У поточному опалювальному сезоні у Подільському районі постійні аварії. Через відсутність тепла мешканці навіть виходили на протести. Ці проблеми виникли через те, що не встигли підготувати мережі до зимового сезону?
В.С.: Дійсно зараз основний обсяг скарг - тепло і гаряча вода. Всім відомо, що у 2018 році було змінено постачальника цієї послуги. Все літо йшов дуже складний процес. Протягом цього часу дві системи - гаряче водопостачання і опалення - стояли без носія. Хоча вони мають бути заповнені, щоб не було корозії. Вони простояли сухими. А коли почалася подача теплоносія, з'явилися кущові пориви.
Поривів було багато - до 40 одночасно. Найбільш складна ситуація була на Виноградарі. У цьому відношенні у районі було одне з найгірших становищ. У “Київтеплоенерго” про цю проблему знають. Цим питанням опікується і профільний заступник голови КМДА Петро Пантелєєв. Всі сили були кинуті на усунення проблеми. Наразі без тепла майже немає будинків.
Читайте: Жители Куреневки в Киеве перекрывали дорогу из-за отсутствия отопления (фото)
KV: Що ще не задовольняє мешканців Подільського району?
В.С.: Завжди є скарги на ліфтове господарство. Хоча за останні декілька місяців ліфтове господарство нашого району має найменшу кількість зупинок. Намагаємося усувати проблему протягом декількох годин.
Є питання аварійних розриттів. Три роки тому, коли було 40 розриттів - це була катастрофа. Ми виходили на не більше 3-4 розриттів на території району. Зараз у нас більше 300 розриттів після аварійних робіт, які нам у спадок лишило “Київенерго”. “Київводоканал” закриває ці питання вчасно.
KV: У 2018 році змінився підрядник з вивозу побутових відходів. Є скарги на нього?
В.С.: Є, у жовтні була дуже напружена ситуація. Зараз стан покращився. Але є проблеми з вивозом великогабаритного сміття.
Не дуже хочу аналізувати цю ситуацію, але на мій погляд, коли прибирання сміття було у тарифі Керуючої компанії, було краще.
KV: Скаржаться мешканці району на щурів?
В.С.: Щурі є у кожному районі. Нещодавно це питання піднімалося на рівні міста. Але сказати, що скарг дуже велика кількість, не можу. В нас постійно проводиться дератизація - мінімум два рази на рік. А якщо є скарги, то робимо повторно. Керуюча компанія з цим справляється.
KV: Мешканці району віддають перевагу Керуючій компанії від міста чи активно створюють ОСББ?
В.С.: Зараз у Подільському районі 747 будинків комунальної власності. Є будинки інвестиційні, ЖБК, ОСББ, будинки відомчі. Загалом 1 027 будинків.
ОСББ створюються, можливо, не так швидко, як хотілось би. В рейтингу по створенню ОСББ Подільський район не на останньому місці. Проте активність велика не спостерігається через сприйняття цього процесу людьми не тільки на Подолі чи у Києві, а й взагалі в Україні. Мало хто хоче брати відповідальність на себе.
KV: Багато у районі аварійних будинків?
В.С.: Старого фонду багато. Деякі будинки обстежувалися і визнані складними. Але відселення у 2018 році не було і у 2019 році не планується.
KV: Які ремонти було проведено у будинках району за кошти міського бюджету?
В.С.: Виконано заміну вікон на сходових клітинах (39 будинків), утеплено фасади (43 об’єкта); проведено капітальний ремонт покрівель (15 будинків) та ремонт сходових клітин (1 об’єкт). Також за кошти міського бюджету виконано ремонт електричних мереж/електрощитових у 12 будинках та капітальний ремонт ліфтового обладнання пасажирських та вантажопасажирських ліфтів у 36 будинках.
KV: Чи є борги за комунальні послуги? Можуть через них припиняти обслуговувати будинки?
В.С.: Є відсоток несплати. Аде немає будинків, де всі винні за послуги. Що стосується окремих боржників, то рішення щодо їх відключення буде прийматися підприємствами, які надають послуги.
Наша проблема прибудинкові та внутрішньобудинкові території. Є тариф, по якому сплачують мешканці. Наскільки вони сплатили, на стільки і отримали послуг. І в цьому проблема Подолу, бо тут багато маленьких будинків з невеликою кількістю квартир. Якщо навіть всі квартири сумлінно платять, то коштів недостатньо для проведення поточних ремонтів. Цю проблему складно вирішити. Проте у місті нас чують і допомагають вирішувати ці питання.
Нове будівництво та конфлікти з забудовниками
KV: Скільки зараз в Подільському районі будується нових об'єктів?
В.С.: У нас 9 будівельних майданчиків, де будуються нові будинки.
№
Об`єкт
Забудовник (генпідрядник)
Замовник
1
“Житлове будівництво між вул. Новомостицькою та вул. Замковецькою у Подільському районі Києва”
ТОВ “МОНОЛІТ БУДСЕРВІС”
Обслуговуючий кооператив “Індивідуальних забудовників “НОВОСЕЛ”
2
“Будівництво житлового комплексу з об’єктами соціально-громадського призначення, паркінгами та благоустроєм пам’ятки природи “Крістерова гірка””, вул. Вишгородська, 45
ТОВ “К. А. Н. СТРОЙ”
ВАТ “Агрофірма “Троянда”
3
“Будівництво мікрорайонів I, II, Iп.к, III, Iп.к., IV у багатофункціональному житловому районі (ЖК “Варшавський мікрорайон”) на вул. Маршала Гречка та просп. Правди”
ТОВ “Моноліт будсервіс”
ДП “Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат “Пуща-Водиця”
4
“Будівництва житлового будинку з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом”, вул. Новомостицька, 15
ТОВ “СПЕЦБУД-ПЛЮС”
ТОВ “Будівельна компанія “КИЙ”
5
“Молодіжний житловий комплекс по вул. Тираспольська, 43 у Подільському районі Києва”, вул. Тираспольська, 43
ТОВ “ГАРАНТБУДІНВЕСТ”
ДП “ПОРТАЛ”
ТОВ “БК “ЗЗБК №1”
ТОВ “Молодіжний житловий комплекс “Оболонь”
ТОВ “ІБК ОБРІЙ”
6
“Комплексна забудова території (житлова та громадська, ІІ черга будівництва)” (4-й пусковий комплекс – житловий будинок з центром розвитку дитини) на вул. Електриків, 21-23, 23-Б у Подільському районі Києва” - Житловий район “Рибальський”
ТОВ “КДД Інжиніринг”
ТОВ “Рибальський острів”
7
“Реконструкція майнового комплексу під багатоквартирну забудову з вбудованими приміщеннями громадського призначення на вул. Електриків, 23-Б у Подільському районі Києва” ІІ черга будівництва
ТОВ “КДД Інжиніринг”
Публічне акціонерне товариство “Київський річковий порт”
8
“Будівництво громадсько-житлового комплексу на вул. Фрунзе, 37, 37 (літера "А") у Подільському районі Києва”, вул. Фрунзе (літера "А"), 37, 37”
ТОВ “Фірма Швидко”
ТОВ “Нові зодчі”
9
“Будівництво житлового комплексу з об’єктами соціального призначення на вул. Маршала Гречка,10-Б у Подільському районі Києва”, вул. Маршала Гречка,10-Б
ТОВ “Будівельна компанія “Інтеграл-Буд”
ТОВ “ВК-Інвестбуд”
Крім цього ведеться робота над таким важливим об'єктом як реконструкція з добудовою двох поверхів нежитлової будівлі на вул. Мостицькій, 20. За цією адресою планується розмістити центр надання соціальних послуг, де будуть розміщуватися всі соціальні служби району. У Києві поки існує тільки один такий центр у Святошинському районі.
У 2018 році для реконструкції цього об'єкта було проведено проектування та експертизу, також почалися будівельні роботи. На це було виділено 2,7 млн гривень. Загальна сума проекту 96 млн гривень, з них 43% на обладнання, інше на будівництво. На 2019 рік бюджетний запит становить 48 млн гривень. Якщо воно буде з міського бюджету, то є великі шанси отримати ще субвенцію від Мінсоцрозвитку на цей об'єкт. У такому разі завершити роботи можна у 2020 році.
KV: Чи є на території Подільського району проблемні забудови або спірні ділянки?
В.С.: Так, нещодавно всі були свідками протистоянь на Андріївському узвозі. Забудовник мав протягом місяця обмежити висотні параметри готелю. Але не зробив цього. Дякуючи чіткій позиції міського голови Віталія Кличка, депутатського корпусу та активній громадськості, Київрада розірвала договір оренди зі скандальним забудовником на Андріївському узвозі, 14-16.
Читайте: Киевсовет обязал ЧП “Маркон” убраться с Андреевского спуска за 30 дней
KV: Забудовники допомагають району у побудові інфраструктури?
В.С.: Забудовники платять до міського бюджету пайову участь. Вирішення питань щодо пайової участі та розрахунки розмірів пайового внеску здійснюються міськими департаментами. Ми (район) практично впливу на це не маємо. До нас ці кошти повертаються з бюджету міста.
Школи, садочки та спортивна інфраструктура Подільського району
KV: Скільки у районі працює шкіл та садочків? Їх вистачає?
В.С.: Працюють 80 закладів освіти. Черги в садочки є, але зменшилися в порівнянні з минулими роками. Також є садочки, наприклад, на вул. Гречка, де є навіть вільні місця.
Школи всі працюють. Є перевантажені, є завантажені на 100%, є декілька шкіл, які недозавантажені. Це залежить від місця розташування і відношення людей, які живуть у мікрорайоні.
Наприклад, на вул. Маршала Гречка є школа 63, яка заповнена на 100%, і школа 45, яка заповнена на 70%, а раніше була заповнена тільки на 30%. У мешканців цього мікрорайону були зауваження до роботи цієї школи. Пізніше, коли змінили директора, у 45 школу пішли діти. У цьому році набрали два повних перших класи. Батьки бачать зміни, новий директор навів лад з педколективом, господарством, проводить ремонтні роботи. На мою думку, більшість позитивних змін у школі залежить від директора, який визначає пріоритети розвитку закладу, і, якщо вони співпадають з баченнями педагогічного та батьківського колективів, імпонують учням, то проблем в такому закладі немає.
Якщо брати загальну завантаженість шкіл, то у цьому навчальному році вперше стояло питання про відкриття другої зміни. Але поки що це питання вирішено.
KV: Чи робляться ремонти чи реконструкції закладів шкільної та дошкільної освіти району?
В.С.: Ремонтів зроблено багато. На 2019 рік запланована реконструкція з добудовою дитячого садочка № 151. Планується реконструкція наявних поверхів та добудова третього поверху. На це виділено 26,5 млн гривень, тому всі роботи плануємо встигнути зробити протягом 2019 року.
У районі є одна проблемна школа № 114. Вона відселена вже більше 10 років, але як одиниця існує. Її учні зараз навчаються у трьох інших школах. Будівля в аварійному стані. Цей об’єкт передано на реалізацію до міста.
У садочку № 777 в одній з груп на підставі договору оренди розміщено реабілітаційний центр. Там займаються 8 діток з ДЦП. Якщо нам вдастся побудувати реабілітаційний центр для дітей і молоді на проспекті Правди, 4, то цю групу переведемо туди.
KV: Крім великого проекту щодо реконструкції стадіону на Новомостицькій, що в районі зроблено для розвитку спортивної інфраструктури?
В.С.: За 2018 рік побудовано за міською програмою 6 мініфутбольних полів на територіях шкіл.
Діє одна спортивна школа № 4. Вона базується у школі № 242 на проспекті Правди. Проте заняття проводяться у різних місцях.
Зараз готовий проект добудови до школи № 242 спортивного залу, який буде розраховано як для проведення уроків фізкультури, так і для потреб спортивної школи. Питання в отриманні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для опрацювання проектної документації в повному обсягу. Плануємо, що у наступному році ми вирішимо це питання. У 2019 році має бути виділено 1 млн гривень.
Зелені зони та безпека мешканців Подільського району
KV: Багато уваги приділяється у районі збереженню та відновленню зелених зон?
В.С.: На поточний благоустрій Подільського району за січень-листопад 2018 року використано 32,4 млн гривень, із них 29,93 млн гривень бюджетних коштів.
У нас розміщено 10 парків, 31 сквер, 1 бульвар, 3 проспекти. Висаджені зелені насадження вздовж 75 вулиць, на схилах гір та у зонах відпочинку на масиві “Виноградар”.
У 2018 році облаштовано 3 сквери - біля кінотеатру Жовтень (неподалік площі Щекавицька (раніше – Червона Пресня), біля станції метро “Тараса Шевченка” та сквер Старокиївська гора (Пейзажна алея).
На даний час ведуться роботи з облаштування парку Куренівський та скверу на вул. Світлицького (перетин з проспектом Свободи).
Проводяться роботи з лікування пам’яток природи місцевого значення “Вікові дуби” (22 вікові дерева на вул. Вишгородській, 51), “Дуб Гуналі” на перетині вул. Бестужева та пров. Бестужева та “Дуби та липи 6-го листопада” по вул. Кобзарській, 25 на загальну суму 440,80 тис. гривень.
KV: Але сади на Виноградарі, де планують будувати метро, вирубили...
В.С.: Я не вважаю, що ті сади треба відносити до зелених насаджень, як таких. Всі фруктові дерева мають досить короткий вік. Там виділялася земля під будівництво.
KV: Що сталося з підприємцями, які працювали біля метро “Тараса Шевченка”?
В.С.: Якщо пам'ятаєте там був такий собі “шанхай” - багато різноманітних кіосків. Всі ці кіоски були демонтовані повністю, але з підприємцями досягнуто домовленості про перенесення цих кіосків. Їм створено робочі місця поруч. З 25 підприємців 18 виявили бажання залишитися. Зараз там сучасне торговельне обладнання в одному стилі.
Читайте: Возле метро “Тараса Шевченко” в Киеве снесли МАФы
Сквер, що біля кінотеатру “Жовтень” також створено на ділянці, яка раніше була спірною. Років 15 тому там хотіли звести інший об’єкт. Мешканці Подолу втрутилися в це питання. І тепер там облаштували сквер з фонтаном, сучасною системою поливу, висаджено багато нових дерев, газон, сучасне освітлення.
KV: Чи є місця у районі, де можна зробити сквер, але вони зараз захаращені?
В.С.: Не можу сказати, що захаращені, але є такі, що пустують.
Наприклад, у центрі Подолу, на перетині вулиць Спаської та Волоської, кияни власними силами замість пустиря облаштували парк, який називається “Самосад”. Зважаючи, що ця ділянка знаходиться в оренді, але ніяких робіт нам не проводилося, активна громада вирішила облаштувати там громадський простір.
KV: Наскільки забезпечена безпека мешканців району?
В.С.: Криміногенна ситуація фактично однакова по всьому місту. У нас налагоджений контакт з усіма службами оперативного реагування, зокрема з райуправлінням поліції та ДСНС.
Фото: KV
Фото галереї: надано Подільською РДАKиевVласть
19 грудня 2018 г. 11:00
Раздел: Тексти
Петро Онофрійчук: “На те, що треба зробити у Дніпровському районі, потрібні 1,5-2 млрд гривень”
Щоб дізнатися реальну ситуацію у районах столиці та з'ясувати, що зроблено за 2018 рік для підвищення комфорту мешканців, КиевVласть вирішила провести серію інтерв'ю з головами райдержадміністрацій Києва. Кожний очільник району читачам КиевVласть детально розкаже скільки коштів витрачається на розвиток району, що робиться для покращення умов життя, на що люди скаржаться частіше за все, які проблеми існують, скільки будується нових об'єктів, чи є проблеми із забудовниками, як вони вирішуються та які наявні плани щодо розвитку району.
Перше інтерв'ю цієї серії з головою Дніпровської райдержадміністрації Петром Онофрійчуком.
Довідка KV: Дніпровський район Києва з'явився у 1969 році. Сьогодні до його складу входять Райдужний масив, Воскресенка, Труханів острів, Гідропарк, Лівобережний масив, Микільська слобідка, Північно-Броварський масив, Соцмісто, Русанівка, Березняки, Стара Дарниця, Нова Дарниця, Ліски і ДВРЗ.
Район із західного боку обмежено правим берегом Дніпра, з північного боку - проспектом Генерала Ватутіна, зі східного боку - вулицею Братиславською, а з півдня - залізницею ніжинського напрямку.
Фінансування
KV: Скільки коштів у 2018 році витрачено на розвиток Дніпровського району Києва?
Петро Онофрійчук: На розвиток нашого району у 2018 році було виділено 204,2 млн гривень, з яких 196,7 млн гривень з бюджету Києва та 7,5 млн гривень - субвенції з державного бюджету. Кошти державного бюджету пішли на фінансування нової української школи (освітня субвенція – 7,2 млн гривень) та на проектні роботи по заміні ліфтів (соціально-економічний розвиток регіонів - 0,3 млн гривень).
Значні кошти були витрачені на проведення капітальних ремонтів (103,4 млн гривень). Найбільша частина з них на об’єкти освіти (38,3 млн гривень) та житлового господарства (62,2 млн гривень). 21,9 млн гривень нами витрачено на придбання обладнання в освітні заклади.
На реконструкцію та будівництво витрачено 4,3 млн гривень. Першочергово кошти пішли на реконструкцію мереж водопостачання (2,8 млн гривень) та каналізування (1,2 млн гривень) приватного сектора ДВРЗ.
KV: Хтось з народних депутатів допомагав району у 2018 році?
П.О.: Дуже мало. По району обрані три депутати Верховної Ради (округ №124 - Віктор Чумак, округ №215 - Андрій Іллєнко, №216 - Олександр Супруненко - KV). Але за рік на потреби району було виділено кошти завдяки тільки одному з народних депутатів - 300 тис. гривень субвенції, які пішли на шкільну освіту.
По району обрано 17 депутатів Київради. З них досить активно себе проявляють Сергій Артеменко, Олександр Міщенко, Тарас Криворучко, Олесь Маляревич, Павло Тесленко та Андрій Странніков. Вони допомагають і у питаннях виділення коштів з міського бюджету на потреби району, і опікуються своїми мікрорайонами.
Наприклад, Маляревич активно займається розвитком Русанівки. Роботи по облаштуванню у сучасну зону відпочинку Райдужного озера - результат співпраці з Артеменко, Криворучко та Авраменко. Міщенко опікується Старою Дарницею. Странніков - Березняками.
KV: Чи реалізовані у 2018 році у Дніпровському районі громадські проекти?
П.О.: У рамках Громадського бюджету у нашому районі реалізується 17 проектів-переможців на загальну суму 15,8 млн гривень. З них 6 проектів завершені.
Проведено реконструкцію стадіонів шкіл № 11 та 66, створено дитячі майданчики “Дитяча мрія” у дитсадочку № 433 “Дивосвіт” та “Дитяча посмішка” у садочку № 655, реалізовано проект “Русанівка. Теплі школи” (у 2 школах замінено системи опалення) та проекти “Новій школі – Нова майстерня” і “BIBLIO HUB для людей з вадами зору”.
Читайте: Победителем Общественного бюджета-2019 в Киеве стал 341 проект
Наразі авторами громадських проектів-переможців підтверджено виконання робіт ще по 4 громадським проектам: "Спорт для жінок на Воскресенці" , "Спортивний двір - Вільде 8", "Реконструкція приміщення ЖЕД-405 вул. Челябінська 9-г" та "Сортуванню сміття в Україні бути!". Зазначені проекти знаходяться на кінцевому етапі проведення розрахунків.
По іншим проектам Громадського бюджету-2018 роботи продовжуються. Зокрема, на стадії реалізації проект по освітленню дворових територій. У зв'язку з погодними умовами не встигли завершити роледром на Русанівці. Також скоро розпочнеться реалізація проектів Громадського бюджету-2019.
Дорожньо-транспортна інфраструктура
KV: Що зроблено протягом поточного року для оновлення дорожньо-транспортної інфраструктури Дніпровського району?
П.О.: Загалом у цьому році (станом на 30 листопада) районними шляховиками відремонтовано поточним (середнім) ремонтом більше 41 тис. кв м доріг та майже 7 тис. кв м прибудинкових територій та міжквартальних проїздів.
Було виконано капітальний ремонт дорожнього покриття проспекту Павла Тичини від Дніпровської набережної до вул. Березняківської. Завершено будівництво виїзду з вулиці Віфлеємської на проспект Соборності.
Закінчено у повному обсязі капітальний ремонт вулиці Віфлеємської та відновлене покриття проїзної частини та тротуарів вулиць Березневої, Каунаської, Фанерної після прокладання інженерних мереж до житлово-офісного та торгівельного комплексу “Комфорт Таун” (проект “К.А.Н. Девелопмент” - KV).
Ці роботи проведено виключно за інвестиційні кошти без використання бюджету. Тут створена розв'язка, яка досить серйозно відвела потік транспорту з основних магістралей району на другорядні вулиці.
Читайте: “Комфорт Таун” - это первый проект по концепции “город в городе”, - президент KAN Development Никонов
Є роботи, які на 100% поки не закінчені, але дуже важливі. Йде мова про капітальний ремонт вулиці Алматинської від вул. Празької до вул. Літинської. Наразі це єдиний виїзд з району від Дарницького вагоноремонтного заводу.
Дорога тут не ремонтувалася понад 60 років, а шляхопровід, який йде по цій ділянці, був в аварійному стані. На сьогодні шляхопровід капітально відремонтовано, розширено проїзну частину - відкрито дві додаткові полоси руху транспорту, прокладено систему зливоприймальної каналізації, на нове та сучасне замінено освітлення. Йде реконструкція трамвайної колії. На шляхопроводі у поточному році прокладено частину нових трамвайних колій. У наступному році планується продовжити їх заміну та влаштувати нові зупинкові комплекси. А також здійснити укладку чистового дорожнього покриття.
KV: Крім цього, які плани щодо розвитку дорожньої інфраструктури?
П.О.: Дуже важливе питання реконструкції транспортної розв’язки біля станції метро “Чернігівська”. У цьому році ми розпочали проводити відповідні проектні роботи. У 2019 році ці роботи будуть продовжені, а у 2020 році плануємо розпочати капітальний ремонт. Наразі узгоджено питання заміни повітряної лінії ЛЕП 110 кВ на підземну кабельну, розроблено два варіанти ТЕО для подальшого вибору одного із його варіантів: будівництво естакади чи будівництво тунелю при реконструкції проспекту.
Також плануємо переобладнати зупинку трамвайної лінії “Станція метро “Чернігівська” під транспортний пересадочний вузол з терміналом та реконструкцію ділянки трамвайної лінії від проспекта Юрія Гагаріна по вул. Хоткевича до трамвайного розворотного кола на вул. Миропільській.
Для цього вже замовниками - КП “Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд” та КП “Київпастранс” - проводиться визначення видів робіт та меж проведення робіт при реконструкції об’єктів транспортної інфраструктури. Відповідно буде реконструйовано і розширено підземний перехід.
Все це забезпечить можливість розширити проїзну частину дороги на дві полоси - по одній в одну і другу сторону - та облаштувати зупинки автотранспорту. Плануємо всю цю масштабну роботу провести у повному обсязі до 2025 року.
KV: Але комплексна реконструкція вулиці Гагаріна вже ведеться.
П.О.: Так, комплексна реконструкцію вулиці Гагаріна була розпочата ще у 2009 році і частина вулиці була розширена. Фактично до вулиці Гната Хоткевича вже зроблено гарний проїзд з відновленими підземними переходами, але ця робота не завершена. Тому сьогодні проводяться проектні роботи, і я думаю, що через 3-5 років там буде зроблено комфортну розв'язку.
KV: Є ще плани по будівництву транспортних розв’язок?
П.О.: Так. Завершуються роботи з розробки ТЕО по будівництву транспортної розв’язки на перетині вул. Євгена Сверстюка та бульвару Верховної Ради. Цей документ незабаром буде передано на проходження експертизи для визначення обсягів фінансування на розробку проектної документації.
Такий шляхопровід зможе зменшити навантаження Дарницької площі. В перспективі ми плануємо на Дарницькій площі зробити багаторівневу розв'язку.
Розроблено проектну документацію по будівництву автодороги на ділянці між вул. Олекси Довбуша та Броварським проспектом. Вона вже отримала експертний звіт Державного підприємства "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут “Дніпроектреконструкція” і затверджена розпорядженням №184 Київської міської державної адміністрації (КМДА) від 08.02.2018.
KV: Автодорогу розпочнуть будувати у наступному році?
П.О.: Плануємо. При розробці проекту землеустрою під будівництво дороги виявлено земельну ділянку, що перебуває в орендному користуванні і перешкоджає реалізації розробленого проекту.
Ця ділянка розташована на з’єднанні дороги з існуючою транспортною розв’язкою на Броварському проспекті. Сьогодні Дніпровська РДА спільно з депутатським корпусом ініціює припинення договору оренди цієї земельної ділянки.
Також ми ініціюємо завершення робіт з реконструкції транспортної розв’язки на перетині Дніпровської набережної, просп. Соборності та вул. Івана Миколайчука. Тут частина робіт вже виконана.
У 2008-2009 роках було перекладено та прокладено інженерні мережі, збудовано тунель та підпірні стіни, влаштовано нижні шари дорожнього покриття, влаштовано водопровід та водосток по Дніпровській набережній. Все це складає 78,2% від запланованого обсягу робіт з реконструкції. Залишилося влаштувати верхній шар асфальтобетонного покриття, систему катодного захисту інженерних мереж, завершити роботи по мережам зовнішнього освітлення, озеленення та благоустрою.
KV: Біля станції метро “Лівобережна” при кожній потужній зливі підтоплює дорогу. Чи будуть проведені роботи з реконструкції дощової каналізації?
П.О.: Біля метро “Лівобережна” запроектовано прокладання нової гілки зливної каналізації діаметром 1200 мм із зміною напрямків підключення збору води до очисних споруд та будівництво очисної споруди (розпорядження №498 КМДА від 27.03.18 “Про реконструкцію дощової каналізації на проспекті Броварському від вул. Митрополита Андрія Шептицького до мосту Метро через Русанівську протоку в Дніпровському районі”).
KV: Чи вистачить на все це грошей?
П.О.: Для того, що потрібно зробити у Дніпровському районі і вже поставлено в плани, потрібно 1,5-2 млрд гривень. Такі кошти виділити на район на рік неможливо. Ми запросили на 2019 рік 600 млн гривень, щоб продовжити роботу над найбільш важливими об'єктами.
Читайте: Бюджет Киева на 2019 год “дотянули” до 57,4 млрд гривен
KV: Чому небагато уваги приділяється ремонту придомових територій?
П.О.: У 2018 році був проведений ремонт асфальтового покриття лише на 19 прибудинкових територіях. Основна увага приділялася магістральним вулицям. У 2019 році плануємо значну суму коштів саме на ремонт прибудинкових територій. Наша пропозиція була понад 50 млн гривень, проте очікуємо на ці цілі біля 40 млн гривень.
KV: Цих коштів вистачить на оновлення всіх прибудинкових територій в районі?
П.О.: У нас практично 1 400 житлових багатоквартирних будинків. Для того, щоб відновити всі прибудинкові території району потрібно орієнтовно 1,3-1,5 млрд гривень.
Зараз у першу чергу будемо ремонтувати ті, де немає підземних інженерних мереж, які КП “Київтеплоенерго” і “Київводоканал” планують міняти найближчим часом.
Житлово-комунальне господарство
KV: Багато інженерних мереж потребують заміни?
П.О.: Житловим будинкам, які збудовані у нашому районі, приблизно 50-60 років. Відповідно, стільки ж й інженерним мережам. Звичайно вони зношені, багато поривів, їх треба міняти.
Проте столичному КП також не вистачає на ці цілі коштів. Відновлення проводиться, починаючи з найбільш аварійних ділянок. Хоча сьогодні у нас стан мереж більш-менш задовільний. 100% будинків підключені до тепла. Прориви були, але питання вирішувалося оперативно - протягом доби.
У поточному опалювальному сезоні був проблемним тільки один житловий будинок на вул. Туманяна, 15-а (ОСББ “Лазурний бриз”). У будинку працює приватна котельня, але мешканці своєчасно не сплачують за газ. Заборгованість за тепло була понад 3 млн гривень. Перемовини йшли протягом 3 місяців і з мешканцями, і з правлінням ОСББ щодо погашення заборгованості. НАК “Нафтогаз України” з 1 грудня підключив їм газ після частково погашення боргу та укладання чергового договору про реструктуризацію боргу. У минулому році була аналогічна ситуація.
Це був єдиний проблемний об'єкт району. Всі будинки і будівлі різних форм управління були підготовлені до зими і протягом тижня підключені до теплопостачання. Зараз все працює в штатному режимі.
KV: Але ж є те, що не задовольняє мешканців. На що вони скаржаться?
П.О.: Звернень з питань житлового господарства дуже багато. Нами отримано майже 25,5 тисяч. Найбільше звернень - скарги на недотримання температурного режиму при теплопостачанні та постачанні гарячої води.
Наші фахівці здійснювали комісійні обстеження житлових будинків та прибудинкових територій, у тому числі із залученням мешканців. За минулий опалювальний сезон на підставі звітів таких комісій, мешканцям проводили перерахунки.
У цьому опалювальному сезоні ми також практикуємо цю роботу із залученням представників КП “Київтеплоенерго”. За 1,5 місяці опалювального сезону було проведено 81 обстеження.
Читайте: В Днепровской РГА не хотят расследовать вредные выбросы на Березняках
Якщо підтверджено заниження температурного режиму, то мешканцям обов'язково буде проведено перерахунок. До 20% випадків питання відновлення температурного режиму вирішується на місці - десь треба повітря спустити, десь вентиль замінити.
У старих будинках, як правило, треба міняти циркуляційну систему та насосну групу, потрібно оновити теплові пункти та замінити облаштування в них. Якщо говоримо про гаряче водопостачання, то треба міняти систему гарячого водопостачання і водопідігрівачі. Такі питання вирішуємо спільно з “Київтеплоєнерго”. Одразу це відновити неможливо. Спочатку робимо там, де є найбільші проблеми.
KV: На що ще скаржаться мешканці району?
П.О.: На відсутність освітлення у під’їзді, неякісне прибирання приміщень, утримання підвалів, колясочних, технічних поверхів, незадовільний вивіз сміття з контейнерів та урн тощо. Майже 8 тисяч звернень стосувалося прибирання та санітарного стану територій, вивезення, утилізації твердих та негабаритних відходів, видалення аварійних дерев. Всі звернення оперативно опрацьовуються.
Проблеми з вивозом сміття з'явилися через зміну оператора - зараз цю послугу, як відомо, надає КП “Київкомунсервіс”. Раніше це було обов'язком КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району Києва”.
У зв'язку з цим переходом були змінені підприємства, які вивозять сміття, та сталися певні збої через те, що не було узгоджено час вивозу. Сьогодні ситуація дещо стабілізувалася, проблем стало менше.
Читайте: Не прошло и полгода: столичные власти уже запланировали повысить тариф на вывоз мусора
KV: Чи скаржаться мешканці району на наявність щурів у підвалах будинків?
П.О.: За 2018 рік надійшли лише 3 скарги щодо наявності щурів у підвалах житлових будинків. Було проведено додаткову дератизацію приміщень. Загалом у всіх будинках, які перебувають на обслуговуванні нашого КП дератизація підвальних приміщень проводиться підрядною організацією не менше двох разів на рік. У разі звернень від мешканців - проводиться додатково.
KV: Скільки у районі будинків, які відмовилися від послуг КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району Києва” та створили ОСББ?
П.О.: У районі 1 348 багатоповерхових будинків, з них: 1 011 – обслуговує КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району Києва”, 129 будинків житлово-будівельних кооперативів; 62 будинків ОСББ; 39 - відомчих; 85 інвестиційних будинків; 22 гуртожитка та 1 060 будинків приватного сектору.
У 2017 році була створена значна кількість ОСББ. Проте у 2018 році активність дещо зменшилася. ОСББ має меньше можливостей щодо отримання дотацій з місцевого бюджету на капітальні ремонти будинків. Мешканці також звернули увагу на те, що КП почало краще працювати, а місто проводить роботи по відновленню житлових будинків за кошти міського бюджету.
Читайте: Коммунальщиков Днепровского района столицы уличили в закупке негодных окон
До речі, за комунальні послуги у нашому районі люди платять. Боржників фактично немає. Сплата від населення зараз на рівні 96%. У нас був лише один випадок відключення споживача від електроенергії - людина принципово не платила за послуги понад 15 років.
KV: Скільки житлових будинків у 2018 році було відремонтовано за кошти бюджету міста?
П.О.: На кінець листопада ремонти проведені на 249 об’єктах житлово-комунального господарства Дніпровського району. З них 220 об’єктів обслуговує наше КП та 29 об’єктів, що перебувають на обслуговуванні у ЖБК та ОСББ.
Проводили капітальний ремонт сходових клітин у 35 будинках, покрівлю ремонтували у 26 будинках, інженерні мережі – у 24, електричні мережі та електрощитові - у 16. Також у 74 будинках замінили вікна, облаштували 24 ігрових та 6 спортивних (бульв. Перова, 48, вул. Стальського, 16, вул. Березняківська, 16 та 30-а, вул. Райдужна, 2 та 3-а) майданчика, 15 контейнерних майданчиків для сміття.
Розуміємо, що треба кошти на оновлення ліфтового парку. Адже близько 60% від загальної кількості ліфтів відпрацювали 25 і більше років та підлягають заміні чи модернізації.
Нове будівництво та конфлікти з забудовниками
KV: Багато у районі зводиться нових об’єктів?
П.О.: Забудова новими житловими кварталами йде досить активно. На території Дніпровського району зараз 18 будівельних майданчиків, де здійснюється будівництво житла.
Активно йдуть роботи по спорудженню 10 ЖК. У стадії завершення будівництва знаходяться житлові будинки на перетині вул. Червоногвардійської та Краківської у складі реконструкції мікрорайону обмеженого вул. Попудренка, Мініна, Червоноткацькою та Гната Хоткевича (забудовник КП "Житлоінвестбуд-УКБ" - KV).
№
Адреса
Назва ЖК
Забудовник
1
вул. Воскресенська, 7
ЖК “Паркові озера”
Інтергал-Буд
2
вул. Микільсько-Слобідська
ЖК “Сонячна Рив’єра”
Укрбуд
3
вул. Регенераторна, 4, просп. Возз’єднання, 19, вул. Березнева, 12
ЖК “Комфорт Таун”
К.А.Н. Девелопмент
4
вул. Євгена Маланюка, 101
ЖК “Русанівська гавань”
Ковальская недвижимость
5
вул. Євгена Маланюка, 101-а
ЖК “Кассіопея”
Банк “Аркада”
6
вул. Євгена Сверстюка, 4
ЖК “Галактика”
Stolitsa Group
7
вул. Каховська, 60
ЖК “Каховська”
ХК “Київміськбуд”
8
вул. Генерала Жмаченка, 28
ЖК “Автограф”
DIM Group
9
вул. Каунаська, 2-а
ЖК “Каунаська”
Укрреставрація
10
перетин просп. Броварського та Визволителів
ЖК “Фреедом”
Укрбуд
Крім цього, активно проводиться будівництво комплексу будівель і споруд Міжнародного виставкового центру на Броварському проспекті, 15, реконструкція ринку з малих архітектурних форм під торгівельний центр на просп. Генерала Ватутіна, 10-а, та нежитлового примiщення по вул. Миропiльська, 19, пiд багатопрофiльний культурний центр "Театр української традицiї "Дзеркало".
KV: Чи збираються відселяти та зносити хрущовки і на їх місці будувати нові будинки?
П.О.: Так званих “хрущовок” у нашому районі біля 60%. Будинкам 50-60 років. Сказати, що сьогодні є можливість проводити заміну цих будинків, не можна. Цього не дозволяє ні економіка, ні законодавча база.
До того ж вони ще не вичерпали свій потенціал і придатні до використання. Звичайно, частина цих будинків у перспективі повинна бути замінена та реконструйована. Але це перспектива, яка може бути реалізована років через 10-15, не раніше.
Над цією перспективою ми працюємо. Зараз по детальному плану території, де запланована нова забудова у Соцмістечку, заплановане обговорення з громадою. Один квартал Соцмістечка, де були аварійні будинки, зноситься і вже забудовується.
KV: Проблемних забудов у районі багато?
П.О.: Є так звані будинки Войцеховського поряд з Харківським шосе. Там декілька комплексів, які будувалися за замовленням групи компаній ТОВ “Укогруп”. Загалом 10 будинків. З них 4 введено в експлуатацію, але на жаль забудовник не виконав технічні умови стосовно прокладання інженерних мереж, енергомереж, будівництва трансформаторних підстанцій. Зараз ці будинки приєднані по тимчасовій схемі. Це створює певні незручності їх мешканцям, бо в них часті відключення від електроенергії через недобудовану інфраструктуру.
Читайте: Киевляне перекрыли Харьковское шоссе: левый берег остановился в заторах (фото, видео)
Зараз актуальним є завершення будівництва комплексу житлових будинків на вул. Лохвицькій (рекомендовані поштові адреси: Харківське шосе, 15-а (ЖК “Нова хвиля”), пров. Лобачевського, 7, 7-а (ЖК “Флагман”) та бульв. Ярослава Гашека, 20, 22 (ЖК “Родинний затишок”), яке було розпочато у 2006 році ТОВ “Еверест плюс” (входить до групи компаній ТОВ “Укогруп”).
У зв’язку з порушенням забудовником містобудівного законодавства, ухвалою Печерського суду Києва від 17.03.2015 у справі № 757/8879/15-к було накладено арешт на земельну ділянку на вул. Лохвицька із забороною розпорядження нею. Порушуючи вимоги статті 39 закону “Про регулювання містобудівної діяльності” та пункту 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів (постанова Кабміну від 13.04.2011 №461), забудовник самостійно здійснив заселення інвесторів у житлові будинки за цими адресами, де незакінчено будівництво. Сьогодні заселено приблизно 620 квартир.
У цих житлових будинках інвесторами створено експлуатуючі організації. Проте забудовником не виконані технічні умови по забезпеченню водопостачання, водовідведення, теплопостачання та електропостачання житлових будинків.
Ще один проблемний будівельний майданчик на вул. Сиваській, 12/2. Цільове призначення цієї земельної ділянки: будівництво, експлуатація та обслуговування культурно-оздоровчого центру та офісу. ТОВ “Класика будівництва” (одна з групи компаній “Укогруп”) без дозвільних документів збудувало першу секцію житлового комплексу “Лего Хаус”. У цій незаконній забудові вже заселено 109 квартир інвесторами, які вимагають від Київської влади надати їм комунальні послуги всупереч законодавству.
За ініціативи Дніпровської РДА в КМДА було створено робочу групу для опрацювання питання завершення будівництва зазначених житлових будинків та підключення їх до міських інженерних мереж. У її складі представники трьох профільних департаментів КМДА (Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю Києва, Департаменту земельних ресурсів, Департаменту містобудування та архітектури), Нацполіції Дніпровського району та СБУ.
Департаментом будівництва та житлового забезпечення КМДА розроблено алгоритм дій фізичних осіб-інвесторів будівництва, які придбали квартири у групи компаній ТОВ “Укогруп”. Роботи проводяться. Ми будемо надавати свої рекомендації і робити все від нас залежне, щоб інвестори не втратили свої кошти.
KV: У Дніпровському районі є будівництва, які викликали обурення громади. Навіть були сутички. Що зараз з цими об'єктами?
П.О.: У 2018 році до Дніпровської РДА надходили численні скарги від громадян, які виступали проти будівництва торговельного закладу на бульв. Перова, 12-а, та житлового будинку на вул. Андрія Малишка, 9-а.
Ми офіційно зверталися до Київського міського голови, структурних підрозділів КМДА та органів державного архітектурно-будівельного контролю з проханням здійснити перевірку законності забудови зазначених земельних ділянок та розглянути питання щодо повернення їх громаді Києва.
За поданням Дніпровської РДА та ініціативи Київського міського голови Віталія Кличка Київрада прийняла рішення по наданню цим земельним ділянкам статусу скверів. Зараз КО “Київзеленбуд” отримує вихідні дані на розробку проектної документації з облаштування скверу на земельній ділянці по вул. Андрія Малишка, 9-а.
Читайте: В Киевсовете решили забрать у ЧП “Радуга” земельный участок на Малышко, 9-А
Школи, садочки та спортивна інфраструктура Дніпровського району
KV: Чи будують або реконструюють у районі школи та дитячі садочки?
П.О.: Так. Наразі проводиться будівництво середньої школи № 42 на вул. Хорольській, 19. На цьому місці школа була вже понад 100 років назад. Була розпочата її реконструкція. Але після проведення додаткової експертизи вже у процесі реконструкції вирішили, що раціональніше її знести і збудувати нову.
Внесли зміни у проектно-кошторисну документацію. Зараз зводимо нову 4-поверхову школу на 1 080 місць. Роботи розпочато у червні 2017 року, орієнтовний термін їх завершення - серпень 2019 року, якщо, звісно, будуть виділені кошти. Для завершення будівництва потрібно біля 295 млн гривень. Це буде одна з найбільших шкіл району.
Загалом часткова реконструкція і відновлювальні ремонти проводяться у 60% шкіл району перед початком нового року. Була реконструйована школа на вул. Раїсі Окіпної, планується реконструкція на вул. Гагаріна.
У 2018 році у 17 дитячих садках (№ 303, 515 “Березняки”, 522, 525, 577, 53, 166, 274, 311, 368, 443, 446, 453, 566, 576, 688, 700) проведено роботи з термомодернізації та капітальні ремонти. Капітально відремонтована спеціалізована школа № 325 “Щастя” (просп. Генерала Ватутіна, 22-б) та навчально-виховний комплекс “Щастя” (вул. Кибальчича, 3).
KV: Чи є випадки, коли забудовники зводять навчальні заклади в межах своїх ЖК?
П.О.: Є і такі випадки. У 2018 році була збудована і введена в експлуатацію приватна школа у ЖК “Комфорт таун”. Там же збудований і дитячій садок. У ЖК “Паркові озера” за рахунок забудовника зведено приватний дитячій садок.
За допомогою інвестора була відновлена робота дитсадка № 220 на вул. Плєханова. Ми отримали ряд звернень мешканців району з проханням повернути громаді цей навчальний заклад. Будівля була в оренді, але не використовувалася 6 років.
На відновлення коштів не було, тому ми залучили приватного інвестора, який вклав понад 20 млн гривень. Зараз інвестор є орендарем цього приміщення. І у 2018 році в ньому він відкрив приватний дитсадок. Сьогодні там сформовано 7 дитячих груп. Орендар звернувся до Київради щодо продовження строку оренди.
KV: Чи достатньо шкіл і садочків у Дніпровському районі?
П.О.: Зараз у нашому районі працює 140 шкільних і дошкільних навчальних закладів. Шкіл достатньо. Вони не переповнені. Звісно, по мірі збільшення кількості мешканців району ми будемо реконструювати їх та розширювати.
Черга у дитсадкі за останні роки суттєво зменшилася: з 5 тисяч до 1 260 дітей у черзі. За останні три роки нами відновлено роботу 65 групп на 1 300 місць. Тільки у 2018 році відновлено роботу 11 груп для 190 дітей (дитсадки № 274 (1 група), 503 (1 група), 535 (1 група), 559 (1 група), 461 (1 група), 670 (1 група), 680 (5 груп). Зараз у Дніпровському районі працює 86 садочків (73 - комунальні, 1 - відомчий (Державного управління справами Президента), 4 - приватні, 6 - навчально-виховні комплекси, де створені виховні групи, 2 – приватні навчально-виховних комплекси, де працюють 7 дошкільних груп). Наразі на 100 місцях виховується 114 дітей.
На цей час в районі у дитячих садках наявні близько 250 вільних місць (ця цифра постійно змінюється). Діти при бажанні батьків можуть бути влаштовані.
KV: Що зроблено для розвитку спортивної інфраструктури?
П.О.: У Дніпровському районі культивується близько 50 видів спорту. Збережена мережа дитячо-юнацьких спортивних шкіл. Нам підпорядковується 4 ДЮСШ (№ 3, 10, 16, 21) і ще 8 шкіл різних форм власності базуються на території району.
Я дуже гордий тим, що вихованка районної дитячо-юнацької спортивної школи №16 Юлія Левченко стала срібною призеркою Чемпіонату Світу з легкої атлетики у стрибках в висоту з результатом 201 см. А у Гідропарку проходив чемпіонат Європи з міні футболу.
Також у районі діє 48 спортивних клубів, з яких 13 - входять до мережі клубів Центру по роботі з дітьми та молоддю за місцем проживання. Також до послуг любителів спорту в районі 3 стадіони, 8 басейнів, 345 площинних спортивних споруд, 72 спортзали. Загалом 608 спортивних об’єктів.
Читайте: Жители Русановки возмущены долгосрочной остановкой реконструкции стадиона “Русановец”
Протягом 2018 року за рахунок державної субвенції створено 10 шкільних футбольних майданчиків з штучним покриттям розміром 42х22 м (школи № 98, 126, 136, 146, 158, 188, 191, 234, 246 та інтернат 14). Також завершуються капітальні ремонти 5-ти шкільних стадіонів (школи № 11, 31, 66, 158, 228). Відремонтовано спортивні клуби районного Центру по роботі з дітьми та молоддю за місцем проживання “Рубін” (бокс) та “Ракетка” (настільний теніс).
Ведеться реконструкція легкоатлетичного манежу на просп. Павла Тичини, 18. Сам манеж вже запущено в експлуатацію. Будівельні роботи проводяться у прибудові. Плануємо здати цей об'єкт у 2020 році.
KV: Є занедбані об'єкти освітньої чи спортивної інфраструктури?
П.О.: Комунальні заклади всі поступово відновлюються, занедбаних об'єктів немає. Є бассейн на Воскресенці в районі вул. Курнатовського, який було приватизовано і на сьогодні він не використовується. Є будівля дитячого садочка, яку планується здати в оренду зі збереженням цільового призначення.
Зелені зони та безпека мешканців Дніпровського району
KV: Скільки на території району зелених зон і чи є проблеми з їх обслуговуванням?
П.О.: На території нашого району знаходиться 19 парків, 2 з яких загальноміського значення - парк “Перемога” і Гідропарк, 79 скверів та 8 бульварів. Сквери та бульвари поступово реконструюються. Протягом 2018 року були капітально відремонтовані парк на “Русанівській набережній” та сквер між житловими будинками на бульварі Ярослава Гашека, 6-8.
Продовжуються роботи і з капітального ремонту 6-ти скверів (вул. Празька, Краківська, 11, Шумського, Миколайчука, 3-3-а, між житловими будинками на Харківському шосе, 9-13, біля будівлі школи № 4 на вулиці Стальського, 26-а).
У Гідропарку проведені відновлювальні роботи інфраструктури у “Місці спорту” та ремонту центральної доріжки. Плануємо продовжити роботи по встановленню атракціонів.
Із великих проектів завершено капітальний ремонт першої черги парку “Перемога”. Реконструкція розпочата з самої дальньої частини парку - перетин вул. Генерала Жмаченка та просп. Алішера Навої, де неподалік зараз будуються два нових мікрорайони. Зі сторони вул. Генерала Жмаченка навіть облаштовано еко-парковку на 800 кв м. У 2019 році плануємо завершити реконструкцію другої частини і розпочати реконструкцію третьої.
KV: Які зелені об'єкти району потребують додаткової уваги?
П.О.: Зараз пильна увага приділяється озеру Тельбін. Продовжуємо облаштовувати зону відпочинку на озері Райдужне та на ДВРЗ.
Труханів острів ми ще не прийняли з державної власності у комунальну. Це суттєво стримує виконання наших планів щодо оновлення інфраструктури. Хоча вже у 2019 році плануємо роботи з розширення центральної дороги.
Читайте: КП “Плесо” потратит более 88 млн гривен на реконструкцию зоны отдыха на Трухановом острове
Занедбаних та небезпечних територій у Дніпровському районі немає.
KV: Адміністрація опікується питаннями безпеки мешканців району?
П.О.: Дніпровською РДА налагоджено взаємодію з правоохоронними органами, що дислокуються на території району. Щотижнево на нарадах представник Дніпровського райуправління поліції інформує про оперативний стан у районі за минулий тиждень. На засіданні Колегії райдержадміністрації керівництво райуправління поліції звітує про виконання міської цільової програми “Безпечна столиця”. З окремих питань проводяться спільні з правоохоронцями наради.
Наприклад, нещодавно розглядали ситуацію з викраденням телефонних кабелів та ліфтового обладнання. Співпрацюємо з громадським формуванням “Муніципальна варта”.
У 2018 році рівень злочинності у районі знизився на 37%. Дніпровське управління поліції за результатами діяльності стабільно утримує 2-3 місце по ефективності протидії злочинності.
Останнім часом підвищено взаємодію РДА та Патрульної поліції з питань звернень громадян щодо неправильного паркування та покинутих авто, а також по роботі над проектом міської цільової програми з підвищення організації та безпеки дорожнього руху.
Співпрацюємо з КП “Інформатика” щодо відеоспостереження. У школах району ще у минулому році було встановлено камери. Зараз вони підключаються у загальноміську мережу відеоспостереження. Проводяться роботи по встановленню камер на проспекті Соборності, Броварському проспекті та вул. Жмаченка, а також у місцях великого скупчення людей біля метро “Лівобережна”, “Дарниця” та “Чернігівська”.
У разі виникнення надзвичайної ситуації, оперативним черговим РДА використовується 12-ти канальна автоматизована система централізованого оповіщення “Озон С”.
KV: У районі досить часто з'являються поселення ромів. Як на це реагує РДА?
П.О.: Вони досить часто проживають у будинках на Русанівських садах, які були звільнені для будівництва Подільського мостового переходу, але ще не знесені. Це незаконне проживання, хоча виселити людей маємо право не завжди. Наприклад, у випадку, коли людина проживає з дозволу власника або будинок зданий в оренду.
Читайте: На столичных Русановских садах ночью сгорел дом, в котором проживали ромы (фото, видео)
Якщо з'являються поселення у палатках, то проводимо бесіду, пропонуємо переселитися на інші території, аби не створювати проблем іншим мешканцям. Цю роботу проводимо як нашими силами, так і силами поліції. На рівень злочинності та безпеку мешканців ці поселення не мають суттєвого впливу.
Фото: KV
Фото галереї: надано Дніпровською РДАKиевVласть
середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
11 квітня 2024 г. 14:29
“Азартна біда” давно вже не просто на порозі, а панує в нашому домі. Лобісти ігрового бізнесу вимушено трохи переформатовуються, але тягнуть час явно не в інтересах суспільства, не в інтересах обороноздатності та й не в інтересах українських сімей. І поки відкритим залишається питання: то ж на чиєму боці в цьому питанні Гарант Конституції?
10 квітня 2024 г. 15:44
В останні роки був в лікарнях виключно щоб зробити щеплення від COVID-19. Але минулий місяць змушений був добряче походити по лікарням, різним лікарям і діагностичним центрам.
11 березня 2024 г. 14:38
З весни минулого року ми стали аутсайдерами у війні технологій. Якщо спочатку в нас не вистачало (як і зараз не вистачає) традиційних озброєнь, боєприпасів, натомість були масово мавіки, дрони для скидів, фпв-дрони, а "чмобіки млинці з лопати їли", то тепер ми втратили ініціативу. За три-чотири місяці ми ризикуємо остаточно втратити здатність чинити опір чим-небудь ще, крім стрілецької зброї. Перетворимося на відчайдушних людей, на яких ведуть полювання машини з фільму "Термінатор". Треба негайно вживати радикальних заходів. Дилетанти і мародери від технологій мають поступитися місцем професіоналам і патріотам.
Календар подій