Столичные медики продолжают заражаться коронавирусом, хотя городское руководство рапортует об обеспеченности медучреждений средствами защиты. “Киевводоканал” решил во время карантина нанять коллекторскую контору для выбивания долгов. На нескольких соседних земельных участках в Соломенском районе столицы ведется, вероятно, незаконное строительство жилого комплекса. Департамент соцполитики Киевской горгосадминистрации (КГГА) игнорирует депутатские обращения. На столичной Оболони не выполняются предписания о демонтаже незаконно установленного вагончика с церковным куполом. Об этом и многом другом — в очередном обзоре запросов и обращений депутатов Киевсовета от КиевVласть.
Громкое дело
Депутат Киевсовета Александр Пабат (внефракционный) запросил у директора Департамента здравоохранения КГГА Валентины Гинзбург информацию относительно того, планируется ли расследование по факту массового заражения медработников горбольницы №6 коронавирусом.
“Средства массовой информации сообщили о закрытии Киевской городской клинической больницы №6 из-за внезапной вспышки коронавирусной инфекции среди медицинского персонала, в частности отделений неврологии, кардиологии, терапии и травматологии”, – говорится в депутатском обращении.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
По информации Пабата, даже после того, как заведение было определено как базовое для приема больных с пневмонией, не были приняты меры по обеспечению персонала защитными костюмами, респираторами, перчатками и очками.
Пабат отметил, что вопрос о недостаточности средств противоэпидемической защиты в коммунальных учреждениях здравоохранения поднимался еще во время заседания Киевсовета 26 марта. В частности, представители постоянной комиссии по здравоохранению Киевсовета сообщали, что не получают информации о потребностях столичных медучреждений в средствах индивидуальной защиты.
Депутат обратился к Гинзбург и напомнил, что она, а также руководитель работ по ликвидации последствий чрезвычайного положения в Киеве Николай Поворозник не раз сообщали о полном обеспечении потребностей коммунальных учреждений здравоохранения предметами противоэпидемической защиты.
Также Пабат попросил Гинзбург предоставить информацию о том, что теперь делать пациентам упомянутой больницы, а также лицам, которые должны проходить процедуры в условиях стационара. В дополнение депутат поинтересовался, почему до сих пор в столице отсутствует онлайн-информирование населения об обеспечении больниц препаратами, которые закупаются за счет бюджета, а также о потребности в них медучреждений.
Читайте: Валентину Гинзбург раскритиковали за борьбу с коронавирусом в Киеве
Самый сок
Кроме того, Александр Пабат направил обращение гендиректору ЧАО “АК “Киевводоканал” Дмитрию Новицкому. Депутат поинтересовался, зачем его предприятие во время карантина решило закупить коллекторские услуги на сумму 3,65 млн гривен.
“7 апреля на сайте государственных закупок РгоZогго ЧАО “АК “Киевводоканал” была размещена информация о закупке коллекторских услуг на сумму 3 млн 650 тыс. гривен. Также отмечается, что за эти деньги коллекторское агентство должно в досудебном порядке поспособствовать уменьшению или погашению задолженностей киевских потребителей в сумме 30 млн гривен”, – говорится в депутатском обращении.
Пабат отметил, что в условиях распространения эпидемии коронавируса значительно уменьшается платежеспособность физических и юридических лиц-потребителей услуг “Киевводоканала”.
Депутат поинтересовался у гендиректора “Киевводоканала”, какова целесообразность проведения такого тендера в то время, когда городские и национальные органы государственной власти разрабатывают стратегии реструктуризации и отсрочки платежей за коммунальные услуги в связи с форс-мажорными обстоятельствами.
Читайте: Дмитрий Новицкий не хочет делиться деньгами с акционерами и столичным бюджетом
Градостроительство
Депутат Киевсовета Игорь Мирошниченко (фракция ВО “Свобода”) обратился в Соломенское райуправление полиции Киева с просьбой зарегистрировать заявление о совершении служебными лицами ООО “Аса-Плюс” и другими неустановленными лицами противоправных действий по признакам уголовного преступления, связанного со строительством жилого комплекса Liverpool House на ул. Вишневая, 15-17, ул. Межевая, 22, 28, ул. Яблочная, 20 микрорайон “Жуляны”) в Соломенском районе Киева.
“Целевое назначение указанных земельных участков – для индивидуального жилищного, гаражного и дачного строительства, для строительства и обслуживания жилого дома, хозяйственных зданий и сооружений. В то же время на этих земельных участках ведется строительство многоквартирных жилых домов – жилого комплекса Liverpool House”, – написал депутат и добавил, что продажа квартир в данном ЖК уже началась.
По информации Мирошниченко, застройщиком – ООО “Аса-Плюс” (код ЕГРПОУ: 39468807) – 29 августа 2017 года от КГГА были получены градостроительные условия и ограничения (ГУО) на проектирование застройки земельного участка сблокированными жилыми домами на земельном участке по ул. Яблочной, 20. А 19 декабря 2017 года ООО “Аса-Плюс” зарегистрировало в столичном Департаменте ГАСИ сообщение о начале строительства по этому адресу.
По мнению депутата, застройщик получил разрешительные документы вопреки целевому назначению земельного участка. Он также сообщил, что строительство многоквартирных домов ведется и на соседних земельных участках по ул. Вишневая, 15 и 17. А земельный участок на ул. Межевая, 22 застройщик оградил забором, что подтверждается актом обследования от 17 марта 2020 года № 20-0207-09, составленным работниками Департамента земельных ресурсов КГГА.
Кроме того, на земельном участке на ул. Межевая, 28 установлены котельная, навес для хранения топлива и ограждение, которые выходят за пределы участка на землю, находящуюся в коммунальной собственности, а соседи жалуются на чад, исходящий от котельной.
Депутат напомнил, что, согласно ч. 1 ст. 376 Гражданского кодекса, жилой дом, здание, сооружение, другое недвижимое имущество считаются самовольным строительством, если они построены или строятся на земельном участке, не отведенном для этой цели, или без соответствующего документа, который дает право выполнять строительные работы или надлежаще утвержденного проекта, или с существенным нарушением строительных норм и правил.
Мирошниченко считает, есть основания полагать, что объект градостроительства, который возводится по указанным адресам, является самовольным строительством, поскольку земельные участки не были отведены для этой цели и не имеют соответствующих разрешительных документов.
Депутат попросил правоохранителей установить других лиц, причастных к совершению преступления, предусмотренного ст 197-1, 356 УК и объявить им о подозрении, а также привлечь виновных лиц к уголовной ответственности.
Читайте:Прокуратура расследует махинации Департамента земельных ресурсов КГГА
Скандал
Депутат Александр Пабат попросил директора Департамента городского благоустройства КГГА Алексея Кулебу пояснить, согласован ли вопрос о строительстве автостоянки на пустыре между ул. Ахматовой, Княжий Затон, Урловской и просп. Григоренко, где недавно коммунальщики снесли шалаши бездомных и убрали мусор.
“Ко мне, как к депутату Киевского городского совета, обращаются жители микрорайона Позняки с жалобами на то, что на месте свалки между проспектом Григоренко и улицей Урловской неизвестные лица без средств противоэпидемической защиты вырубают деревья и обустраивают территорию под автостоянку – при том, что жители надеялись увидеть со временем на этом месте строительство школы”, – говорится в депутатском обращении.
По информации Пабата, бездомные с этого места просто переселились на другую сторону пустыря, где продолжают проживать в антисанитарных условиях.
В связи с вышеизложенным, депутат попросил предоставить информацию, согласовано ли строительство автостоянки в упомянутой локации с соответствующими структурами КГГА, а если нет – то какие меры принимаются для его прекращения.
Читайте: С пустыря на столичной Дарнице коммунальщики снесли временные жилища бездомных (фото)
Инициатива
Депутат Киевсовета Владимир Назаренко (фракция “ВО “Свобода”) попросил заместителя главы КГГА, главу постоянно действующей конкурсной комиссии Киевсовета по привлечению инвесторов к финансированию строительства, реконструкции, реставрации объектов жилого и нежилого назначения, незавершенного строительства, инженерно-транспортной инфраструктуры Киева Николая Поворозника отменить результаты конкурса по привлечению инвестора к реализации проекта “Комплекс мероприятий по благоустройству и обустройству остановок общественного транспорта в Киеве” (лот 29).
По словам депутата, 14 июля 2016 года было принято распоряжение КГГА № 541 о проведении инвестиционных конкурсов по привлечению инвесторов к реализации данного проекта, а также утверждались объекты, нуждающиеся в привлечении инвестиций. Заказчиком реализации проекта было определено КП “Киевпастранс” .
“Инвестиционный конкурс был завершен и утвержден решением комиссии победитель конкурса, но беспокойство вызывает тот факт, что при подписании распоряжения и проведении конкурса не были соблюдены все требования действующего законодательства”, – говорится в тексте депутатского обращения.
Назаренко считает, что не была учтена необходимость согласования в установленном порядке размещения объектов инвестирования (в частности, павильонов и киосков) с Министерством культуры Украины.
Депутат напомнил, что, согласно ч.4 ст. 32 закона “Об охране культурного наследия” в рамках зон исторических ареалов населенных мест, занесенных в Список исторических населенных мест Украины, запрещаются градостроительные, архитектурные или ландшафтные преобразования, строительные, мелиоративные, дорожные, земляные работы без разрешения соответствующего органа охраны культурного наследия.
В связи с этим Назаренко попросил Поворозника вынести на рассмотрение возглавляемой им конкурсной комиссии вопрос отмены результатов упомянутого конкурса.
Читайте: Суд запретил КГГА заключать инвестдоговора с победителем конкурса на обустройство 595 столичных остановок
Наболевшее
Депутат Юрий Дидовец (фракция “Батькивщина”) пожаловался главе КГГА на то, что Департамент соцполитики КГГА систематически не отвечает на его обращения.
Депутат сообщил, что начиная с января месяца он не получил ни одного ответа на обращения от 29 января 2020 года, 6 марта 2020 года, 10 марта 2020 года, и на пять обращений от 25 февраля 2020.
Дидовец попросил Виталия Кличко поручить провести служебную проверку работников указанного департамента и обязать их предоставить ответы на депутатские обращения за 2020 год.
Читайте: Департамент соцполитики КГГА уличили в махинациях при закупке памперсов и пеленок
Глава постоянной комиссии горсовета по вопросам экологической политики Константин Яловой (фракция “Единство”) попросил заместителя главы КГГА Петра Пантелеева обеспечить сбор от населения масок и перчаток, являющихся опасными медицинскими отходами, и их утилизацию в соответствии с санитарными и экологическими нормами.
“Ко мне, как депутату Киевского городского совета и председателю постоянной комиссии Киевсовета по вопросам экологической политики, обращаются обеспокоенные киевляне относительно угрожающей ситуации для окружающей среды вследствие увеличения потребления населением средств индивидуальной защиты”, – говорится в тексте обращения.
По словам Ялового, постановлением Кабмина от 11 марта 2020 года №211 все без исключения граждане обязаны находиться в общественных местах в средствах индивидуальной защиты – респираторах или защитных масках, а некоторые рекомендации государственных органов здравоохранения содержат указание обязательного ношения еще и резиновых перчаток.
Депутат подчеркнул, что все эти средства индивидуальной защиты являются одноразовыми и после использования требуют отдельного порядка утилизации как медицинские отходы. Поскольку процесс утилизации или уничтожения медицинских отходов может привести выделению опасных веществ, их захоронение и сжигание должны осуществляться в соответствии с экологическими нормами и правилами.
В связи с этим Яловой попросил Пантелеева обеспечить сбор, перевозку, утилизацию опасных медицинских отходов от населения. Также он считает необходимым оборудовать на территории города зоны, установить там урны для мусора с определенной маркировкой для сбора масок и перчаток и провести разъяснительную работу среди населения о порядке утилизации средств индивидуальной защиты.
Читайте: Кабмин утвердил порядок расходования средств фонда борьбы с COVID-19
МАФиада
Депутат Игорь Мирошниченко попросил директора Департамента городского благоустройства КГГА Алексея Кулебу демонтировать церковный МАФ на пересечении просп. Бандеры и ул. Иорданской на Оболони.
Депутат сообщил, что по указанному адресу неустановленными лицами без разрешительных документов и согласований было размещено временное сооружение – вагончик с куполом.
Как сообщили Мирошниченко в феврале 2020 года в Департаменте городского благоустройства КГГА, владельцу культового сооружения, который не является законным землепользователем данного земельного участка, было вручено предписание на устранение нарушений Правил благоустройства или на демонтаж МАФа собственными силами.
Депутат заявил, что еще недавно он лично видел, что вышеупомянутое культовое сооружение до сих пор не демонтировано и призвал директора Департамента городского благоустройства КГГА принять меры по привлечению к юридической ответственности владельца данного временного сооружения.
Читайте: В зеленой зоне на столичном Виноградаре без разрешительных документов установили церковный МАФ (фото)
Благоустройство
Игорь Мирошниченко также попросил начальника ГУ Нацполиции в Киеве Андрея Крищенко, и.о. директора КП “Киевтранспарксервис” Анатолия Свирида и директора Департамента городского благоустройства КГГА Алексея Кулебу разобраться с массовыми случаями парковки автомобилей на тротуарах и газонах возле здания Днепровского райуправления полиции в Киеве по ул. Красноткацкая, 2.
“Находясь в Днепровском районе, мною обнаружено, что вокруг Днепровского районного управления Национальной полиции Украины, которое находится на улице Красноткацкой, 2, прямо у знаков “Стоянка и остановка запрещена” возникла незаконная автостоянка, где постоянно паркуется большое количество автомобилей, причем, многие из них припаркованы прямо на тротуарах и зеленых зонах”, – говорится в депутатском обращении.
Мирошниченко сообщил, что на зеленых зонах разбросан бытовой и строительный мусор, также в этом месте долгое время находится заброшенное транспортное средство.
“Очень странно, что у нас под Днепровским управлением полиции нарушение правил дорожного движения и правил благоустройства населенных пунктов является системным. Мы заботимся об имидже украинской полиции, поэтому очень хотим, чтобы она наконец взялась за наведение порядка у своих управлений”, – добавил депутат.
Мирошниченко попросил столичные власти немедленно принять меры по ликвидации незаконной парковки транспортных средств вблизи Днепровского райуправления Нацполиции Киева и навести порядок на территории.
Читайте: Киевляне заплатят более 100 млн гривен за автоматизацию контроля оплаты парковки
Александр Пабат спросил у директора Департамента городского благоустройства КГГА Алексея Кулебы, на каком основании на территории ТЦ “Колибрис” в Шевченковском районе столицы незаконно установлены несколько киосков, которые к тому же нарушают условия карантина.
“Ко мне, как к депутату Киевского городского совета, поступила информация от жителей Шевченковского района о незаконно установленных МАФах на территории ТЦ “Колибрис”. Сразу несколько торговых киосков не стандартизованы, то есть, не соответствуют единым стандартам для малых архитектурных форм, разработанных Департаментом градостроительства и архитектуры КГГА, имеют просроченные талоны”, – говорится в тексте обращения.
По информации Пабата, данные МАФы во время карантина продолжают вести предпринимательскую деятельность: продают продукты питания, фаст-фуд и др.
Депутат попросил директора департамента в случае отсутствия разрешительных документов демонтировать данные временные сооружения и оштрафовать их владельцев.
Читайте: Правительство продлило карантин в Украине до 11 мая 2020 года
Итого
На минувшей неделе лидером по количеству депутатских запросов и обращений оказался депутат Александр Пабат. За ним следуют депутаты Олег Петровец и Игорь Мирошниченко. Приз редакторских симпатий получает Александр Пабат, поднявший вопрос необходимости проведения расследования по факту массового заражения медработников горбольницы №6 коронавирусом.
Депутат
Фракция
Количество поднятых тем
Александр Пабат
внефракционный
109
Олег Петровец
внефракционный
58
Игорь Мирошниченко
ВО "Свобода"
25
Юрий Дидовец
ВО “Батькивщина”
8
Роман Марченко
внефракционный
6
Павел Тесленко
"Единство"
1
Владимир Назаренко
ВО "Свобода"
1
Лариса Дегтярева
"Солидарность"
1
Константин Яловой
"Единство"
1
Сергей Башлаков
внефракционный
1
Михаил Будилов
ВО "Свобода"
1
Итого
212
Напоминаем, что рейтинг активности депутатов Киевсовета составляется на основе отправленных ими запросов и обращений, тексты которых опубликованы в разделе “Публичная информация” сайта КГГА (почему там публикуется лишь часть депутатских запросов и обращений — непонятно) и программы KV по освещению деятельности депутатов Киевсовета.
Для участия в последней необходимо дублировать отправленные запросы и обращения депутата и, желательно, ответы на них (запакованные в архив) на адрес [email protected] до 12:00 понедельника. В рейтинге активности учитываются документы, датированные либо зарегистрированные в течение недели, предшествующей его публикации.
Обращаем внимание, что при определении уровня активности депутатов считается не количество адресатов, которым направлены аналогичные письма, а количество тем, поднятых в их запросах и обращениях. А также освещаются исключительно те депутатские запросы, текстами которых располагает редакция КиевVласти.КиевVласть
Велодорожка на улице Бальзака на столичной Троещине, которую мэр Киева Виталий Кличко торжественно открыл в 2015 году, “потеряла” разметку и просела. Такое состояние велодорожки может быть опасным как для пешеходов, так и для велосипедистов.
Об этом KV стало известно из сообщения “Depo.Киев”. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
В 2015 году планировалось, что эта дорожка для велосипедов должна соединить спальный район с центром города. Однако сейчас велодорожка на Троещине больше напоминает заброшенный объект, как в Зоне отчуждения.
Во-первых, на велодорожке почти не осталось разметки, которая просто потерялась. Поэтому на некоторых участках не понятно, где пешеходная зона, а где велосипедная.
В то же время на пересечении улицы Бальзака и Данькевича велодорожка вообще ушла под землю. Здесь образовалось просто пропасть, что очень опасно для велосипедистов. Если, например, велосипедист едет на достаточно большой скорости, он просто не успеет затормозить.
В декабре 2019 года KV сообщала, что в парковой части Русановской набережной в Киеве после капитального ремонта было восстановлено движение велосипедистов. Однако, не все запланированные работы по организации велосипедного маршрута были выполнены. Депутат Киевсовета Олесь Маляревич (фракция “Солидарность”) указал столичным чиновникам на недочеты и попросил провести необходимые работы для запуска полноценного веломаршрута.
Читайте: Столичным чиновникам указали на недочеты веломаршрута на Русановской набережной
В ноябре прошлого года KV сообщала, что столичная власть решила перераспределить некоторые расходы бюджета Киева, предусмотренные Департаменту транспортной инфраструктуры Киевской горгосадминистрации на 2019 год. Принято решение урезать ряд бюджетных программ, в частности, программу “Содержание и развитие автомобильных дорог и дорожной инфраструктуры за счет средств местного бюджета” (сокращение на 21,4 млн гривен) в пользу других программ. Так, среди прочего, столичные власти решили урезать финансирование строительства 5 веломаршрутов в Киеве “Виноградарь – Центр”, “Оболонь – Подол – Центр”, “Куреневка – Центр”, “Лесной массив – Центр” и “Воскресенка – Московский мост – Центр”. Каждый из веломаршрутов лишится по 90 тыс. гривен финансирования.
Читайте: Столичная власть решила урезать финансирование строительства 5 веломаршрутов в Киеве
Фото: “Depo.Киев”КиевVласть
Судебное заседание по нашумевшему присоединению сел Барышевского района к Студениковской ОТО отложили до 26 мая в связи с введением карантина. Активисты и депутаты Семеновского сельсовета надеются, что Фемида станет на их сторону и отменит решения о слиянии со Студениками, которое они считают сфальсифицированным.
Об этом KV стало известно из постановления Киевского окружного суда по административному делу № 320/1400/20 от 16 апреля.
Так, 11 марта в суд поступил иск от депутатов сельсовета Николая Кольги, Андрея Лепаха и Барышевского райсовета Юрия Кузьменка, которые просят признать противоправным и отменить решение Семеновского сельсовета 463-44-07 "О предоставлении согласия на добровольное присоединение к объединенной территориальной общине" от 25.01.2020 года.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
На Киевщине активизировались мошенники, которые звонят объектам хозяйствования и от имени руководства налоговой службы требуют перечислить средства на банковские счета. В налоговой службе призвали сообщать о таких случаях правоохранителям.
Об этом KV сообщили в пресс-службы ГУ Государственной налоговой службы в Киевской области. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“Неустановленные лица звонят субъектам хозяйствования с номера 0954446766 и от имени руководства налоговой службы требуют перечислить средства на банковские счета. Такие действия квалифицируются как мошенничество и умышленная дискредитация налоговых органов”, – говорится в сообщении.
Налоговики столичного региона обратились к налогоплательщикам с просьбой проверять информацию и не перечислять деньги.
“В случае, если вы получили такой звонок, обращайтесь к нам по телефонам 044 200 37 93 и 044 200 37 50, а также в подразделения Национальной полиции по телефону 102”, – добавили в ГНС.
Напомним, что за три месяца текущего года в местные бюджеты уплачено почти 367 млн гривен платы за землю. По сравнению с аналогичным периодом прошлого года, темп прироста составляет 11%, что в денежном выражении составляет 36 млн гривен.
Читайте: В первом квартале на соцобеспечение от налогоплательщиков Киевщины поступило на 14% больше, чем годом ранее
Фото: соцсети
КиевVласть
Недавно вся киевская лента возмущалась пылевой бурей, гарью и селянами-идиотами, которые палят траву. Некоторые говорят о диверсии и попытках скрыть следы масштабных незаконных вырубок. Все это так, но причина другая – необратимые изменения климата и активизация человека.
Я живу в Полесье и могу сравнивать. Попробую написать свои наблюдения.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Первое. Траву выпаливают каждый год. Это такая национальная традиция. Идиотская, не спорю. Но никогда не было таких последствий. Как и из-за сокрытия нелегальных вырубок. Почему? Потому что в Северной Украине великая сушь. Всю осень не было нормальных дождей, потом все радовались мягкой "европейской" зиме – получите. Тетерев пересыхает, пруды высохли (полностью), малые полесские реки заболоченные из-за нехватки влаги в прошлых годах в этом году, скорее всего, не переживут лето.
Меняются экосистемы. В таких условиях огонь может появиться в сосновом лесу из-за зайчика в разбитой бутылке, а не то что от окурка. Не надо и диверсий. Хвоя и сухая трава (а молодой фактически нет!) – как порох. На днях у меня по соседству огонь по неосторожности за 20 минут уничтожил три дома. Колодец из которого пытались тушить, пока 25 минут молились о пожарной машине, опустел очень быстро. Сухо.
Второе. Агросектор – это наш локомотив. В Полесье распахали все. Все! Даже поймы рек, которые не трогали даже при СССР. Экологические нормативы? Не слышали! То что стояло в виде лугов и молодого леса, сейчас это поля. Лес выкорчеван, луга уничтожены. Грунт, если не говорить о поймах – это в основном песок.
На днях я попал в песчаную бурю на трассе между двух полей. Их вспахали прошлой осенью. До этого там был луг с молодыми деревьями. Издалека было видно как волнами снимается грунт. В середине бури не было видно ничего, даже аварийку. Еще неделю назад я видел возле Иванкова пылевые смерчи на полях. Раньше я наблюдал такое только в зоне лесостепи. Это только начало.
Третье. Уже несколько лет из-за нехватки влаги сохнет лес. Сосну, которая составляет основу искусственных лесов Полесья, доедает короед, который пожирает ослабленные деревья. Сухостойный лес (понятно, что не только, но масштабы очень значительны) вырезается, новый садится, но он слишком мал для того чтобы сдержать ветер.
Полесье – как тарелка, здесь нет многочисленных оврагов. В результате ветер не гасит ни что. Он как в трубах разгоняется по просекам. И это тоже только начало.
Четвертое. Сколько птицеводческих комплексов было построено за последние 10 лет? Их строят не просто так. Находится подземное озеро и выстраиваются курятники. Скажем, возле Дымера и Гавриловки их площадь уже как город. Вы удивляетесь где вода? Спросите у наших куриных царьков, которые плевали на эту землю с высоты своего места в Forbes. Им тут не жить.
Украине еще вчера была нужна качественная и действенная стратегия по изменениям климата и жесточайшее экологическое законодательство, особенно – с учетом запуска рынка земли. Я говорю сейчас не о поднятии штрафов за подпал травы – это 0,5% от того что нужно сделать.
Сейчас я приведу статьи Кодекса про административные правонарушения. А вы подумайте.
Статья 52. За загрязнение сельскохозяйственной и другой земли отходами, химическими и радиоактивными веществами, нефтепродуктами, грязными стоками, производственными отходами должностное лицо отделается штрафом от 340 до 1360 гривен. Предприниматель заплатит от 850 до 1700 гривен. Вот настоящая цена нашей земли.
Статья 53. За невыполнение природоохранного режима использования земли, за уничтожение защитных лесонасаждений должностное лицо заплатит от 255 до 510 гривен. Это цена пылевых бурь, эрозии почвы и конкретно вашего здоровья.
Статья 59. За загрязнение воды и нарушение водоохранного режима, которая повлекла за собой загрязнение воды, водную эрозию грунтов и другие вредные явления должностное лицо заплатит аж от 85 до 136 гривен.
Я могу продолжать очень долго на эту очень тему. Я анализировал много законопроектов на эту тему и много чего писал сам небезразличным людям. Нормы касались и распашки склонов, и соблюдения севооборота и пестицидов и т.п. Но “почему-то” такие инициативы не популярны во время принятия решений в зале Верховной Рады. Мне кажется это потому, что существующие штрафы выгодны очень многим.
Осознаю – простое поднятие штрафов не изменит ситуацию. Но это хоть что-то. По-хорошему, к штрафу люди, нанесшие вред, должны заплатить сумму равную уровню восстановления ресурса – и деньги должны пойти именно на это, а не на “освоение в личный карман” чиновника! То есть: вырезал лесопосадку – заплати очень большой штраф или сядь на время плюс заплати деньги на восстановление от причиненного ущерба.
Читайте: Реки в огне. Огонь в плавнях убивает животных и уносит человеческие жизни (фото)
Андрей Колпаков, директор аналитической группы “Da Vinchi AG”
Источник и источник публикацииКиевVласть
За двенадцать месяцев со дня победы во втором туре президентских выборов Владимир Зеленский выполнил малую часть обещанного избирателям. При этом он всего за год успел разогнать Верховную Раду (ВР), что едва ли привело к улучшению ее качества, а также превратить Алексея Гончарука в дважды рекордсмена – как самого молодого и самого недолговечного премьер-министра. Нескончаемые скандалы и непрофессионализм Зе!Команды привели к тому, что рейтинг их лидера неуклонно снижается.
Сегодня, 21 апреля, исполняется год с фактической победы Владимира Зеленского во втором туре выборов президента. Напомним, тогда за него проголосовали 73,22% избирателей (13 млн 541 тыс. 530 человек), а действующий тогда президент Петр Порошенко набрал в три раза меньше – 24,45%, или 4 млн 522 тыс. 320 голосов.
Команда Зеленского разразилась итогами годовщины победы своего лидера, назвав 12 его достижений:
Ввести рынок земли – возможно.
Министр – не святой, если он не справляется – может покинуть пост даже через месяц.
Монобольшинство не означает диктатуру, как было бы в России.
Пленные могут вернуться даже из России (в оригинале Мордора).
Депутатская неприкосновенность снимается.
Чтобы отправить в отставку генпрокурора, “не нужно ждать следующего президента или звонка из Вашингтона”.
Премьера могут отругать за высокие зарплаты чиновников.
Президент может давать пресс-конференцию 14 часов, до последнего вопроса.
Министр может добровольно пойти на карантин, только чтобы успокоить людей.
Государство может оплатить десятки самолетов, чтобы вернуть домой граждан, застрявших за рубежом.
Президентская партия может добровольно отказаться от государственного финансирования.
Во время пандемии президент может обращаться к людям чаще, чем мэр вашего города.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Большинство этих достижений – исключительный PR, на волне которого пришел к власти и Зеленский, и его партия “Слуга народа”.
KV перечитала предвыборную программу кандидата в президенты Владимира Зеленского и проанализировала, что на самом деле было сделано за год после победы бывшего фронтмена “Квартала 95”.
Невыполненные мечты и обещания артиста Зеленского
В своей программе Зеленский мечтал об Украине, где:
“Стреляют только салюты на свадьбах и днях рождений”. Война на Донбассе продолжается, а договоренности о прекращении огня, на которые рассчитывал Зеленский в конце прошлого года после обмена пленными и встречи в “нормандском формате” в декабре 2019 года, не выполняются.“Открыть бизнес можно за час, получить загранпаспорт – за 15 минут, а проголосовать на выборах – за одну секунду в Интернете”. В новом Избирательном кодексе есть намеки на возможность дистанционного голосования, но нет соответствующих законодательных механизмов. Диджитализация государственных сервисов, начатая Кабмином Алексея Гончарука в 2019 году, не позволяет за четверть часа оформить загранпаспорт или открыть-закрыть за час бизнес.Нет объявлений “Работа в Польше”. А в Польше есть объявления “Работа в Украине”. Миллионы граждан Украины, зарабатывающих за рубежом, вернулись в Украину из-за пандемии коронавируса, чем спровоцировали резкий скачок безработицы.“У молодой семьи есть одна проблема – выбрать квартиру в городе или загородный дом”. Этот тезис, по мнению KV, не нуждается в комментариях.“Врачи и учителя получают реальную зарплату, а коррупционеры – реальные сроки”. Так же, как и тезис №4 – не нуждается в комментариях. Зарплаты медиков какими были – такими и остались. Все топ-коррупционеры на свободе.“Неприкасаемыми являются Карпатские леса, а не депутаты”. Частично неприкосновенность парламентариев снята с 1 января 2020 года. Но механизм привлечения нардепов к уголовной ответственности остается непростым, потому эта норма пока что есть только на бумаге.“Бабушка получает достойную пенсию, а не инфаркт от счета за коммуналку”. В реальности счета за коммуналку ощутимо выросли, а пенсии увеличиваются теми же черепашьими темпами, что и при всех предыдущих президентах.“Основанием для назначения на должность становятся ум, образование, талант и совесть, а не то, что вместе крестили детей”. Скандал с братом руководителя Офиса президента (ОП) Андрея Ермака, якобы “торговавшего” назначениями на высокие посты поставил крест на этой мечте Зеленского. “Дороги есть, а дураков – нет”. Правительство Гончарука анонсировало проект “Большой стройки” осенью 2019 года. Анализ этого проекта показывает, что министры Гончарука всего лишь собрали воедино все и так реализующиеся инфраструктурные проекты.
В той же предвыборной программе Зеленский обещал:
Законопроект: “О народовластии”. Только в этом году рабочая группа под руководством первого вице-спикера Руслана Стефанчука разработала законопроект “О всеукраинском референдуме”. Его обсуждение должно было закончиться еще месяц назад – 18 марта. Схожая судьба у законопроекта президента Зеленского №1015 “О внесении изменений в статью 93 Конституции Украины (относительно законодательной инициативы народа)”, которые все еще не рассмотрен нардепами после положительного (с некоторыми замечаниями) вердикта Конституционного суда (КСУ).Законопроекты: “О снятии неприкосновенности с Президента Украины, народных депутатов и судей”; “Про импичмент Президента Украины”; “Об отзыве народного депутата Украины”. Закон №1012 об импичменте президента принят Радой 10 сентября, подписан президентом 23 сентября 2019 года. Механизмы закона настолько несовершенны, что на деле импичмент едва ли возможен. Также 29 августа 2019 года Зеленский внес проект закона №1027, который решением КСУ признан частично неконституционным.Выборы в ВР и местные советы – по открытым спискам. Избирательный кодекс предусматривает выборы ВР только по спискам (без мажоритарки), как и в советы больших городов (свыше 90 тыс. населения), но назвать эти списки “открытыми” – крайне сложно, поскольку их будет формировать исключительно партийное руководство.Вернуть доверие и уважение к суду, введение суда присяжных. Суда присяжных как не было, так и нет. Принятый ВР закон президента №193-IX о перезагрузке судебной ветви власти является продолжением сомнительной судебной реформы Петра Порошенко и вызвал критику судейского сообщества.Инициировать мирные переговоры по Донбассу в формате “Будапештского меморандума”, на основании которого Украина в 90-е годы отказалась от ядерного оружия. Об этом направлении никто даже не заикается.Движение Украины в НАТО через всеукраинский референдум, зарплаты военнослужащих на уровне стандартов НАТО. Закона о референдуме нет. Движение в НАТО, в том числе, и по зарплатам для военных, по информации KV, затормозилось после отставки предыдущего Кабмина, где министром обороны был Андрей Загороднюк.Прекратить давление правоохранительных органов на бизнес, СБУ не будет заниматься экономическими преступлениями”. Анализ законопроекта про СБУ свидетельствует о том, что за ней сохраняют полномочия в сфере экономических преступлений.Легализовать капиталы путем одноразовой “нулевой декларации” для бизнеса за 5%. Соответствующий законопроект №1232 (предусматривает амнистию до 31 марта 2020 года) зарегистрирован в ВР еще 2 сентября 2019 года – не более того.Сделать налоги простыми и понятными, заменить налог на прибыль налогом на выведенный капитал. На данном этапе – пустое обещание, при том, что соответствующий законопроект в ВР предыдущего созыва в июле 2018 года вносил пятый президент Петр Порошенко, но в мае 2019 года он был отозван.Формирование прозрачного рынка земли. Пункт №1 из отчета Зе!Команды – это законопроект №2178-10, который со скандалами принят ВР и более недели назад отправлен на подпись президенту. KV неоднократно писала, что этот законопроект не имеет ничего общего с разумным и государственным подходом к земельному вопросу, тем более, что зафиксирована норма, позволяющая банкам владеть (в качестве залогов) любыми объемами сельхозземель.Ввести экономический паспорт украинца. В ВР зарегистрирован законопроект, которым предлагается при рождении ребенка зачислять из госбюджета на депозитный счет единовременное государственное пособие в размере 50 тыс. гривен, чтобы накапливать средства до совершеннолетия ребенка. Законопроект еще не был вынесен на рассмотрение Рады.Нулевая толерантность к коррупции на всех уровнях, подозреваемый в коррупции не выйдет под залог, осужденный за коррупцию получит конфискацию имущества и пожизненный запрет занимать государственные должности, обличитель коррупции будет находиться под защитой государства и получать материальное поощрение. Выполнен только последний пункт.Полная открытость деятельности власти, автоматизация публичных процессов онлайн, сведение всего функционала государства до размеров смартфона. В феврале 2020 года было запущено мобильное приложение "Дія", в котором украинцы смогут хранить документы в электронном виде и получить доступ ко всем государственным онлайн-сервисам.Переход к страховой медицине. Не сделано ничего. Более того, медреформа, запущенная при Порошенко, нуждается в существенных корректировках, если не отмене.Прекратить концентрировать власть в Киеве и дать больше полномочий регионам. Т.н. децентрализация, начатая Кабмином Владимира Гройсмана, в исполнении Зеленского и его команды обогатилась всесильными “смотрящими президента” (префектами), от которой из-за массовой критики отказались. Но ВР разрешила Кабмину устанавливать границы территорий местных общин и определять их административные центры.Привести к власти порядочных и патриотических специалистов. Пока что с этим тоже плохо.
Таким образом, можно сделать вывод, что Владимир Зеленский не выполнил свои предвыборные обещания даже на 20%, учитывая, что он обещал избраться только на один срок – пять лет.
Роспуск ВР, два Кабмина и экономическая яма
В день своей инаугурации, 20 мая 2019 года, Владимир Зеленский объявил, что распускает ВР. 21 июля на внеочередных выборах ВР его партия “Слуга народа” взяла большинство и забрала себе практически все комитеты.
29 августа новоизбранная ВР IX созыва назначила Кабмин во главе с Алексеем Гончаруком. Провальная политика этого правительства заставила заговорить о его возможной отставке уже осенью, но всерьез эти разговоры начались в январе – после публикации аудиозаписей совещания премьера с чиновниками, где он в не очень деликатной форме отзывался об умственных способностях президента. Впрочем, по информации KV, после увольнения руководителя главы ОП Андрея Богдана (которого ассоциировали с олигархом Игорем Коломойским) вопрос увольнения правительства Гончарука уже можно было считать решенным.
4 марта ВР уволила Кабмин Гончарука и назначила следующее правительство Зеленского – во главе с премьер-министром Денисом Шмыгалем, которого ассоциируют с олигархом Ринатом Ахметовым. Таким образом, первый Кабмин Зеленского оказался не только самым молодым, но и самым быстрым.
Правительство Гончарука оставило тяжелое экономическое наследие – в январе 2020 года впервые с 2016 года сократился ВВП (на 0,5%) с перспективами дальнейшего падения на фоне возросшей внешней долговой нагрузки, в том числе – за счет ОВГЗ, которыми активно торговал Минфин во главе с Натальей Яресько и Оксаной Маркаровой. На это наложился карантин, спровоцированный пандемией коронавируса. Похоже, ситуацию не спасет даже секвестр госбюджета-2020.
Но и правительство Шмыгаля, похоже, не намного лучше Кабмина Гончарука. Так, Игорь Уманский, уволенный с поста министра финансов менее, чем через месяц работы на посту, обвинил Шмыгаля (и де-факто Гончарука) в покрывательстве многомиллиардного воровства на схемах с НДС.
Все это сильно бьет и по имиджу, и по рейтингу как самого Зеленского, так и его правящей команды. Не говоря уже о скандалах, которые регулярно сотрясают то т.н. “парламентское монобольшинство”, то Офис президента. Хотя, справедливости ради, отметим, что пока что Зеленский и “Слуга народа” остаются лидерами народных симпатий.
Читайте: В Украине в фаворитах “Слуга народа”, а в Киеве Кличко – результаты соцопросов
Фото: РИА “Новости”
КиевVласть
Столичные власти дали добро на реставрацию одного из корпусов завода “Арсенал” на ул. Московская, 8. Так называемая реставрация предполагает перестройку здания под административный центр. Выполнением работ будет заниматься ООО “Современный художественный центр”, связанное с бизнес-группой миллионеров Василия Хмельницкого и Андрея Иванова. Напомним, что завод “Арсенал” ранее входил в перечень предприятий, имеющих стратегическое значение для экономики и безопасности Украины, а корпус, на реконструкцию которого дали добро, является недавно выявленным объектом культурного наследия.
Как стало известно KV, Департамент градостроительства и архитектуры Киевской горгосадминистрации (КГГА) своим приказом от 11 декабря 2019 года № 1570 выдал ООО “Современный художественный центр” (*) Градостроительные условия и ограничения (ГУО) на проектирование реставрации с приспособлением под административный центр здания по ул. Московская, 8, корпус 14 в Печерском районе Киева. Документ был опубликован в реестре ГУО лишь в конце февраля 2020 года.
В документе указано, что указанное здание является недавно выявленным объектом культурного наследия (приказ Департамента охраны культурного наследия КГГА от 11 октября 2018 года №05-ОД).
Согласно ГУО, реконструировать здание необходимо в пределах его существующих фундаментов и без изменения высоты (нынешняя высота здания в документе не уточнена – KV). Исходя из этого, Закон “Про регулирование градостроительной деятельности” позволяет осуществлять реконструкцию без документа, который свидетельствует о праве собственности или пользования земельным участком. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Функциональное назначение участка, на котором расположен объект проектирования – территория общественных зданий и сооружений в соответствии с Генеральным планом Киева до 2020 года, утвержденного решением Киевсовета от 28 марта 2002 года № 370/1804.
Участок находится в пределах центральной планировочной зоны, исторического центра города, исторического ареала, в зоне регулирования застройки I категории, а также попадает в санитарно-защитную зону от промышленных объектов. Это необходимо учесть заказчику ГУО при проектировании реконструкции.
В Департаменте градостроительства и архитектуры КГГА KV сообщили, что на сегодня пока не существует Детального плана территории (ДПТ), включающего проектируемый участок. Проект ДПТ в пределах улиц Михаила Грушевского, Московской, Кловского спуска и Крепостного переулка в Печерском районе разрабатывает ООО “Производственно-техническая агенция”.
Отметим, что на ул. Московская, 8 находятся здания завода “Арсенал” – в прошлом ведущего предприятия военно-промышленного комплекса Украины.
До 2017 года в постоянном пользовании завода “Арсенал” находились земельные участки в квартале улиц Михаила Грушевского, Московской и Кловского спуска общей площадью 25,36 га. 15 мая 2017 года КГГА своим распоряжением №570 за подписью Виталия Кличко эти участки разделила, оставив в пользовании завода около 20 га. Остальные гектары были розданы в пользование Генпрокуратуре, Украинскому научно-практическому центру эндокринной хирургии Минздрава и трем частным компаниям: ООО “ИСВ Инвест”, ООО “Мирра-Девелопмент”, ООО “Бизнес Проперти Групп”. Земля отдавалась для эксплуатации и обслуживания корпусов завода. При этом корпус 14 на ул. Московская, 8, о котором идет речь в новых ГУО, в указанном распоряжении КГГА не упоминается.
По информации Википедии, по состоянию на 2019 год здания завода “Арсенал” понесли существенные изменения. В частности, был снесен цех электроники по ул. Михаила Грушевского, 36. Множество корпусов на ул. Московская, 2 сданы в аренду. Кроме этого, велись строительные работы неизвестного назначения в цехах между Московской, 6 и 4, в здании на ул. Московская, 8-Б. Корпус по адресу Кловский спуск, 26 выкуплен для перестройки под бизнес-центр.
Согласно данным аналитической системы Youcontrol, ООО “Современный художественный центр” основано в феврале 2019 года. Директор – Жанна Денисова. Учредитель – АТ “Закрытый недиверсифицированный венчурный корпоративный инвестиционный фонд “Навис”. Уставный капитал ООО – 10 тыс. гривен, основной вид деятельности – деятельность по охране исторических мест и зданий, памятников культуры.
АТ “Закрытый недиверсифицированный венчурный корпоративный инвестиционный фонд “Навис” имеет отношение к инвестиционной группе UFuture бизнесменов Василия Хмельницкого и Андрея Иванова. Василий Хмельницкий – бизнесмен, нардеп пяти созывов (с 1998 по 2014 годы), побывавший в разных партиях. В 2012 году журнал “Фокус” оценивал его состояние в 846 млн долларов. Состояние Андрея Иванова в 2013 году оценивали в 716,5 млн долларов.
UFuture имеет диверсифицированный портфель активов в различных отраслях: недвижимость, инфраструктура, промышленность, инновационные парки, возобновляемая энергетика и фармацевтика. Активы группы – девелоперская компания UDP, международный аэропорт “Киев” им. Сикорского, национальный оператор наружной рекламы “РТМ-Украина” и др.
Читайте: Компании из окружения Хмельницкого и Иванова разрешили строиться на проспекте Бандеры
Ранее KV сообщала, что в январе 2020 года Департамент охраны культурного наследия КГГА направил в Министерство культуры, молодежи и спорта перечень из 24 объектов культурного наследия, предлагаемых ко внесению в Государственный реестр недвижимых памятников Украины местного значения. В частности, предоставить статус памятника местного значения столичные власти предлагали комплексу сооружений завода “Арсенал” на ул. Московской, 2-8.
Читайте: Столичные власти предложили Минкульту 24 объекта для предоставления им статуса памятников (список)
Напомним также, что на территории завода “Арсенал” находится одноименный стадион, который столичные власти уже много лет обещают восстановить. В начале 2020 года депутат Киевсовета Ярослав Диденко (фракция “Солидарность”) сообщил, что возрождение стадиона состоится в текущем году. Его планируют превратить в спортивный комплекс “Арсенал-парк”. Инвестором на конкурсе была определена детско-юношеская футбольная школа, а стоимость работ оценили в 60 млн гривен.
Читайте: Возрождение стадиона завода “Арсенал” обойдется в 60 млн гривен, ранее говорили о 25 млн (видео)
Завод “Арсенал” ранее входил в перечень предприятий, имеющих стратегическое значение для экономики и безопасности Украины. Датой его фактического учреждения принято считать 1764 год, когда было издано “Положение о Киевской арсенальной команде”. В XVIII-XIX столетиях завод ремонтировал и изготавливал разные виды вооружения, включая артиллерийское. С 1917 года на заводе началось производство гражданской продукции (сельскохозяйственное оборудование, инструменты, бытовые товары и др.).
После начала Великой Отечественной войны завод увеличил выпуск продукции военного назначения. С 1946 года предприятие было перепрофилировано на выпуск оптических, оптико-механических и оптико-электронных приборов, в основном, для нужд военной промышленности.
После создания в 1992 году Государственного космического агентства Украины, завод был передан в его ведение. В 2009 году была завершена ликвидация завода, он был исключен из госреестра и присоединен к Казенному предприятию специального приборостроения “Арсенал”.
Читайте: Как Владимир Прокопив забраковал “прививку от коронавируса” для столичной экономики
Департаментом градостроительства и архитектуры КГГА с 1 ноября 2016 года руководит Александр Свистунов.
* ТОВ “Сучасний мистецький центр” (код ЄДРПОУ: 42820427)
Фото: Lookmytrips
КиевVласть
В этом году исполняется 80 лет со дня массового исхода галицких немцев с земель Украины. Мы знакомы с понятием “российские немцы”, но определение “галицкие немцы”, как и само существование этнических поселений немцев на территории Украины, оставалось очень долгое время под запретом. Поднять тему переселения народов взялась Елена Серпень (на фото) – львовянка в прошлом, украинская журналистка и радиоведущая в 90-х, которая сегодня живет и работает в Германии. Ее книга “Розповідають галицькі німці” (видавництво Львівської політехніки, 2019) построена на материалах полученных из личных архивов переселенцев “поневоле” и их потомков, подкрепленные официальными справками и исследованиями, проведенными немецкими обществами.
Поскольку тема вынужденной миграции народов стоит в современном мире очень остро, а для украинского обывателя временами даже болезненно, мы решили поговорить с Еленой и познакомить наших читателей с “галицкими немцами” и их историей, выяснить, как они оказались в Украине, и почему ничего или совсем мало знают о них в нашей стране.
KV: Елена, я знаю, что Вам самой пришлось много переезжать, пока Вы осели в Германии: расскажите, пожалуйста, с чем были связаны эти переезды и почему в итоге выбор пал на Германию?
Елена Серпень: В Германии я живу уже много лет, здесь у меня есть семья, друзья, работа. Я быстро ассимилировалась, хотя приехала уже во взрослом возрасте. Я действительно много переезжала: со Львова в Донецк, из Донецка опять во Львов, потом в Англию и, наконец, в Германию я приехала 15 лет назад. Вначале жила в Штутгарте, потом в Хессене, а 13 лет назад, поселилась на родине моего жениха – в небольшом швабском городке Ельванген. В годы становления я много училась, работала, получила несколько образований и профессий.
KV: Несмотря на то, что пришлось много раз сменить место жительства, Вы не оборвали связь с родным краем и даже взялись за такой труд, как исследование этнических групп Галиции.
Елена Серпень: С Украиной я никогда не рвала связь, часто приезжаю во Львов, хотя у меня там не осталось близких родственников. Я родилась и выросла во Львове - и там мне привили любовь, уважение и интерес к традициям и истории своего края. Этот город всегда был очень многонациональным, его традиции уникальны. Здесь жили представители разных народов – украинцы, поляки, евреи, армяне, немцы, греки.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Львов всегда был и остаётся европейским культурным и торговым центром в разные исторические эпохи. Поэтому, когда у меня появилась возможность исследования новых фактов о родном городе и крае, то меня это очень заинтересовало и работа над проектом увлекла. Опыт и образование журналиста позволили мне с уверенностью приняться за такой проект как написание книги о галицких немцах.
KV: Как вы вышли на эту тему? Ведь до недавнего времени в Украине о существовании галицких немцев и принудительном переселении активно замалчивали.
Елена Серпень: Во время одной из поездок на Родину близкая подруга пригласила меня в туристический тур. Там нам рассказывали о немецком Львове и возили на старые немецкие кладбища во Львовской области. С тех пор я увлеклась этой темой и у себя в Германии нашла возможным исследовать историю немцев, которые массово уехали из Галичины в 1939-1940 годах. Я рассказала знакомому журналисту местной газеты о своей поездке по немецким кладбищам, и показала несколько фотографий. Его история заинтересовала и был сделан материал для “SchwäbischePost”.
KV: То есть небольшой материал в местной газете “SchwäbischePost” дал толчок для более масштабной работы в этом направлении? Стали откликаться читатели?
Елена Серпень: Действительно, книга возникла случайно. На репортаж стали откликаться местные жители и рассказали про своих предков, которые уехали из Галиции в годы Второй Мировой войны. Меня познакомили с Товариществом Галицких Немцев, которое основано в 1948 году и объединяет уехавших тогда немцев-галичан и их потомков. Я очень заинтересовалась материалами, которые бескорыстно получала от членов Товарищества – журналы, фотоальбомы, документы, статьи, воспоминания.
Обложка книги "Розповідають галицькі німці"
Материалы все были на немецком языке и никогда не издавались в Украине, поэтому у наших соотечественников никогда не было возможности познакомиться с этими уникальными архивными документами. А мне очень хотелось поделиться своими находками с друзьями и единомышленниками.
KV: Так родилась идея написать книгу?
Елена Серпень: Идея книги родилась не сразу. Я выступала с рефератом на тему галицких немцев в Берлине, говорила в своём докладе о том, что в современной Украине, к сожалению, тема немецких поселений не до конца известна и не раскрыта для широкого круга читателей. Тогда научные сотрудники посоветовали мне собрать материалы воедино и выдать их отдельным изданием – познакомить украинского читателя с этой важной и актуальной темой. Я последовала совету специалистов – собрала материалы, которые на мой взгляд были наиболее интересными, прокомментировала своими наблюдениями и получилась книга, рассказывающая о жизни немцев-галичан.
KV: Я так понимаю, что основные “находки” были на немецком языке?
Елена Серпень: Совершенно верно! Оказалось, что украиноязычных материалов об истории галицких немцев почти не существует и тогда я решила собрать все доступные мне данные на немецком языке и издать книгу – уже на украинском, суммирующую мои исследования, воспоминания бывших галичан.
Гимназисты немецкой приватной школы во Львове
Да, я же журналист по образованию и тема меня просто увлекла. Встречаясь с разными людьми, бывшими соотечественниками и их потомками, я видела у них живой интерес и любовь к Украине, которая была домом для нескольких поколений немцев. Я стала всё больше погружаться в тему, нашла уникальнейшие архивные материалы в журнале “BlickpunktGalizien” (“Фокус на Галичине”) и исторические документы.
KV: Елена, в вашей книге отдельные главы посвящены появлению немцев на территории нынешней Западной Украины, их обычаями и традициям. Какие регионы они заняли и, как думаете, с чем был связан их выбор?
Елена Серпень: Термин “галицкие немцы” “Galiziendeutsche” родился во времена австрийской монархии, когда Галиция входила в состав Австрийской империи и по инициативе монаршей семьи стала заселяться немцами.
Император Иосиф II, сын императрицы Терезии, которая получила Галицию во владения в 1772 году, положил начало сельской эмиграции немцев. Он считал, что именно развитие сельского хозяйства позволит Галиции сделать экономический рывок и приблизиться к экономическому уровню остальных европейских стран. И с этой целью он профинансировал программу переселения немцев из неблагополучных районов Пфальца, и Вюртемберга – разрушенных войнами и неурожаями в более спокойную на тот исторический момент Галицию.
Австрийский император Иосиф II
Переселенцам помогали добираться до места назначения, они плыли по Дунаю от Ульма до Вены и оттуда пешком шли в галицкие земли. По прибытии они получали надел земли и минимум инструментариев для работы на земле. Так возникли возле Львова поселения Rosenberg, Reichenbach, Lindenfeld, Dornfeld, Falkenstein, Einsiedel и другие. Немецкие названия поселений известны сегодня только переселенцам и их потомкам, и немногим специалистам в Украине.
Это был последний, но не первый в истории случай, когда немцы активно селились в Восточной Европе. В средние века немцы также активно осваивали эти земли. Немецкие общины оставили свой незабываемый след в истории Украины.
Гравюра семейной пары галицких немцев
Многие города в Украине получили в средние века прогресивную форму правления – магдебурское (немецкое право) и не без участия немецких общин. Немцы воспринимались как полезные и трудолюбивые соседи. Это уже после второй мировой войны немцы стали ассоциироваться с фашизмом и реакционизом.
KV: Коренное население приняло их радушно или ксенофобия мешала переселенцам адаптироваться на новом месте?
Елена Серпень: Украинцы, которые жили рядом, тянулись за своими немецкими соседями. Немцы не были колонистами в классическом понимании. Они сами обрабатывали землю и создавали предметы для жизни и быта. Конечно, земля, которую они получали для ведения сельского хозяйства, освобождение от военной службы и от крепостничества вызывали зависть и были огромным преимуществом перед многими местными жителями. Но впоследствии государственная программа была закрыта. Однако, немцы продолжали переселяться.
Пфальцы переселяются в Галицию
Дело в том, что местные помещики и крупные землевладельцы, увидев успех, которого добиваются немецкие общины, стали приглашать немцев, но уже на других условиях – за землю, полученную в пользование, приходилось выплачивать денежные кредиты. Жизнь переселенцев не была безоблачной и лёгкой. Только через несколько поколений дела шли в гору и жизнь окончательно налаживалась. Но спокойная жизнь зарабатывалась нелёгким трудом. На то, чтобы распахать поле в горных условиях и сделать его урожайным, завести хозяйство, построить просторный дом для всей семьи требовался не один год тяжёлой и упорной работы.
Иногда местное население враждебно относилось к немецким соседям, даже бывали случаи, когда украинцы подпаливали дома переселенцев, но чаще отношения были ровными, соседскими, и всё чаще такие соседские отношения заканчивались смешанными браками.
KV: Получается, что к моменту насильственного выселения немцев из Украины, они уже ассимилировались в землях Галичины.
Елена Серпень: Конечно, те кто приехал в конце 18 столетья давно пустили корни на галицкой земле и были местными жителями-галичанами. Не забываем, что в некоторых городах Галиции этнический состав населения был очень неоднородным - украино-польско-еврейским. Этнические группы жили часто компактно – сёлами или районами в городах и местечках. Немцы составляли от 0,3 до 2% населения. Они развивали торговлю, науку и искусство, были отличными ремесленниками. Немецкие традиции ведения сельского хозяйства позволили повысить урожаи и выращивать новые культуры на плохо пригодных для этого глинистых и суглинистых грунтах Карпат и Прикарпатья. Из Западной Европы они привезли с собой новые технологии, строили в Галиции мельницы, отливали чугунные колокола для храмов, создавали семейные династии ремесленников и фермеров.
Языковая карта Европы начала ХХ ст., розовым цветом обозначены регионы, где разговаривали по-немецки
В 20 веке немецкие общины Галиции и Волыни создают финансовые кооперативы по образцу Райфазеновских касс и тем самым развивают банковское и финансовое дело, дают кредиты на развитие частного бизнеса, занимаются благотворительными проектами для детей и пожилых людей.
Карта немецких поселений в восточной Европе до начала Первой мировой войны
Немцы были небольшой, но важной этнической группой - носителями немецкой культуры в австрийской тогда Галиции. Во Львовском Университете и в соседнем Черновицком Университетах на Буковине велось преподавание на немецком языке. Также преподавали частично на украинском и польском языках, представители интеллигенции владели несколькими языками, и они были в фарватере передовых науки, искусства и социальных изменений. Галиция стала родиной прогрессивного украинского писателя Ивана Франко, который хорошо знал и любил немецкую литературу и культуру. Как литературовед и украинский писатель он был хорошо известен не только в Европе, но и в России, где вообще тогда не признавали существования украинской культуры, а украинский язык запрещали для изучения в школах.
KV: В чем же была причина их изгнания с территории Львовской, Ивано-Франковской, Тернопольской областей?
Елена Серпень: В 1939 году по рассказам самих переселенцев, когда немцы покидали свои дома, они прощались со своими украинскими соседями словами “бувайте здорові”. После нескольких поколений, пустивших корни на Галицкой земле, этнические немцы стали важным составляющим элементом галицкой субкультуры, они уезжали в немецкий Рейх – в Польшу, и на то было много причин.
По мнению немецких историков, Галиция достигла своего экономического расцвета в середине 19 ст., а к концу века экономика региона пошла на спад и в это время из Галиции потянулись эмигранты в Америку и Канаду. После развала Австрийской империи в составе Польского государства экономика региона, подорванная событиями первой мировой войны, продолжала убывать, происходило ополячивание немцев, которые привыкли жить национальными общинами и сохранять национальную идентичность. В церквях, школах и в бизнесе немецкий язык выходил из употребления, их повсеместно принуждали говорить и вести документацию по-польски. Ну а что ждало в СССР этнических немцев – землевладельцев, представителей среднего класса, интеллигенции и образованной элиты нетрудно было представить.
Наверное, самая главная причина заключалась в том, что люди боялись сталинских репрессий, которые неизбежно последовали после прихода сюда Советской Армии. После оккупации Галичины Советским Союзом прокатилась волна репрессий.
Обозы переселенцев из Галиции, 1939 год
Людей по доносам отправляли в Сибирь, где они часто умирали на тяжёлых работах или просто расстреливали за несоответствие советским порядкам. Земельных раскулачивали, интеллигенцию сажали в тюрьмы и ссылали в трудовые лагеря. Чтобы Галиция стала советской территорией с послушным режиму населением понадобились годы народных репрессий и унижений.
KV: Пакт Молотова-Риббентропа тоже как-то повлиял на выселении галицких немцев?
Елена Серпень: Да, в 1939 году СССР и нацистская Германия подписывают пакт Молотова-Риббентропа, в котором договариваются о разделе Польше. Делили вожди не только территорию, но и население. Приложением к этому историческому документу стал договор о переселении народов – немцев с территории Польши, которая отошла Советскому Союзу и украинцев, и белорусов с территории Польши, которая отошла Германии. Этот документ я нашла в одном из архивов в Киеве и опубликовала впервые в моей книге. По результатам этого договора была организована совместная военная операция, в которой принимали участие советские и немецкие военные офицеры: они организовывали массовое переселение народов, с одной и с другой стороны.
KV: Как думаете, почему было принято такое решение?
Елена Серпень: Как всегда, “благие намерения” эвакуации народов с территорий, охваченных впоследствии войной или желание усилить свой Рейх новоприбывшими послушными солдатами, или желание сделать население более однородным, чтобы с ещё большей лёгкостью насаждать свои новые порядки. Почему происходили массовые депортации народов во время правления Сталина или преступления Гитлера, объявлявшего целые народы врагами? Такая политика отражала представления Сталина и Гитлера о том, как нужно вести политику своих государств.
Об этом можно много рассуждать и не прийти к единому мнению. По историческим справкам с декабря 1939 по апрель 1940 года на добровольно-принудительной основе галицкие немцы покинули свою родину и отправились в Польшу на место переселения. Историки называют цифру от 55 до 60 тыс. уехавших немцев.
KV: Кому-то удавалось избежать “эвакуации”, как складывалась их судьба?
Елена Серпень: Те, кто не уехали, по той или иной причине, – скрывали своё происхождение, социальное и этническое. Люди меняли фамилии с немецких на украинские, которые больше устраивали советских идеологов. Про то, что Галиция была многонациональной землёй, приказали забыть и со временем люди забыли или сделали вид что забыли, что иногда одно и то же.
KV: Выселение было принудительно-добровольным, я так понимаю. Но “немцам”обещали “лучшую жизнь” – их надо же было чем-то привлечь?
Елена Серпень: Немецкое правительство обещало новоприбывшим в немецкий Рейх райские кущи – пустые дома уехавших польских фермеров и гражданство Рейха.
KV: Правительство обещание сдержало?
Елена Серпень: Новоприбывших расселили кого в лагеря, кого в дома, но с поляками тоже отношения не налаживались. Для получения гражданства требовались доказательства арийского происхождения – и в смешанных браках такие доказательства не всегда находились. Мужчин скоро забрали в Вермахт и отправили на восточный фронт. На фронте многие погибли, многие попали в плен и были отправлены в Сибирь на долгосрочную отсидку. В 1945 году, когда Советская Армия наступала, женщин и детей немецких переселенцев, тех кто не сбежал дальше в Германию забирали в плен и отправляли в Сибирь на поселения в трудовые лагеря. Работа на лесоповалах была очень тяжёлой. Женщины подрывали здоровье и умирали молодыми. Те, кто выжил уезжали часто в Германию, но были и те, кто возвращались обратно на родину в западную Украину.
Такой была судьба этого народа. Такой была история галицких немцев. В Германии отношение к ним тоже было не самое тёплое. У себя на родине в Галиции они были немцами, а в Германии на них поначалу смотрели как на приезжих голодранцев без рода и без племени.
KV: А тем, кто остался-прижился в Германии, никогда не хотелось вернуться в Украину – посмотреть, чем живет сейчас их край, край их предков?
Елена Серпень: Желание однажды вернуться к себе на Родину или хотя бы иметь возможность там бывать сохранилось у многих потомков галицких немцев. Поэтому, когда СССР прекратил существование, на западную Украину стали приезжать те, кто здесь родился и их дети-внуки. Но как обычно, реальность и ожидание не всегда совпадают – так и получилось в этом случае.
В свои дома они смогли зайти только с разрешения тех, кто там давно живёт и считает себя полноправными владельцами.
Старые заброшенные кладбища предков в таком состоянии, что не всегда возможно прочитать надписи или найти надгробья памятников и плит. А молодые украинцы видят в приезжих богатых иностранных спонсоров для своих проектов, а не уехавших когда-то односельчан.
Заброшенное немецкое кладбище, село Одинокое, Львовская область
И главное – языковой барьер. Дети уехавших не знают ни слова по-украински, а украинцы редко понимают немецкий язык. Поэтому со временем галицкие немцы приезжают в Украину всё меньше и реже.
“Старое поколение ещё хранит память и традиции, а молодые немцы уже не интересуются этой темой” – так сказал мне на прощанье один из старожилов общества Галицких немцев, уроженец села Dornfeld (Тернополье) Львовской области.
KV: На сегодня тема иммиграции волнует многих жителей Украины и не только их: события в Восточной Украине, в Сирии и других странах, связанные с этими войнами волны беженцев довольно часто вызывают у людей страх перед новопришедшими. В своей книге Вы проделали колоссальную работу и заглянули в историю иммиграции и “бегства”, общались с этими людьми и их потомками – есть повод бояться “движения народов”?
Елена Серпень: В моей книге освещается тема эмиграции, переселения народов, причины и последствия таких процессов в истории человечества. Хотим мы этого или нет, в разные периоды истории люди всегда будут переезжать из одной страны в другую вследствие разных причин – экономических неурядиц, политических разногласий, религиозных преследований, войн, природных катаклизмов.
В СССР, когда тема эмиграции была под запретом, многие из нас выросли с мыслью, что переселение в другую страну – это что-то позорное, о чём даже не говорят вслух. На Западе написано много книг, издано научных работ и проведено исследований на тему переселения и эмиграции людей и целых народов, а в мировой литературе есть много примеров и историй про эмигрантов и вынужденных переселенцев, и самая известная из них –библейская история про семью Иисуса Христа, гонимую преследованиями и нуждой. Безусловно, прожить всю жизнь на своей земле и гордиться этим – это большая удача в жизни. Но и большая удача –найти вторую родину и стать счастливым несмотря на все трудности.КиевVласть
Перед тим, як говорити про стратегічні пріоритети України у сфері регулювання земельних відносин, необхідно усвідомити, що існуюча форма земельних відносин не задовольняє суспільні потреби та унеможливлює розвиток аграрної галузі та економіки в цілому. Країні необхідне реформування земельних відносин.
Реформа – це зміна однієї форма на іншу. Зміна форми не обов’язково несе позитивний результат для суспільства, буває й навпаки, несе загрози і погіршення стану умисно чи від відсутності розуміння процесу впровадженої зміни та її наслідків. Логічно розглядати будь-яку реформу винятково з точки зору покращення стану за певними критеріями з дотриманням визначених пріоритетів.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Серед пріоритетів необхідно визначити:
економічні;
правові;
суспільні;
пріоритети безпеки;
національно-культурні.
Економічні пріоритети у сфері регулювання земельних відносин формуються, враховуючи такі критерії:
збереження чи зростання ефективності користування землею як засобу виробництва;
збереження чи покращення фізико-хімічного складу земель;
збереження чи зростання економіки рослинництва;
зростання усуспільнення доходів від виробничої діяльності з використання землі як засобу виробництва;
можливість формування розширеного відтворення рослинництва, тваринництва, сільськогосподарської переробки;
зростання продуктивності праці;
можливість формування сільськогосподарської та міжгалузевої кооперації.
Правові пріоритети у сфері регулювання земельних відносин формуються, враховуючи такі критерії:
дотримання норм Конституції;
зміни законодавства в інтересах держави;
зміни законодавства в інтересах суспільства.
Пріоритети безпеки у сфері регулювання земельних відносин формуються, враховуючи такі критерії:
національна безпека;
продовольча безпека;
економічна безпека.
Суспільні пріоритети у сфері регулювання земельних відносин формуються, враховуючи наступні критерії:
дотримання норм Конституції щодо прав і свобод громадян;
суспільне значення;
можливість зростання усуспільнення доходів від виробничої діяльності з використання землі як засобу виробництва;
зростання соціального і пенсійного забезпечення;
зростання зайнятості.
Національно-культурні пріоритети у сфері регулювання земельних відносин формуються, враховуючи такі критерії:
належність землі виключно громадянам з єдиним громадянством України;
земля, як об’єднуючий фактор;
земля, як життєвий простір і культурна цінність.
Форми земельних відносин
Визначальним у дотриманні стратегічні пріоритетів у сфері регулювання земельних відносин є правильне обрання форми земельних відносин. Форма земельних відносини безпосередньо впливає на галузь рослинництва, яка є первинною виробничою ланкою аграрної галузі й економіки країни в цілому.
Тільки завдяки оптимальній форми земельних відносин може бути досягнута ефективність використання земельних ресурсів за всіма критеріями ефективності, основними з яких є такі: структурний, технічний, технологічний, економічний, витратний, соціальний, екологічний, енергетичний, інвестиційний.
Можуть існувати тільки дві форми земельних відносин:
користувальна, коли власник землі передає її в користування;
самостійна, коли власник землі обробляє землю самостійно, самостійне господарювання на землі (самостійне аграрне виробництво в галузі рослинництва).
Самостійне господарювання на землі – використання землі її власником у власній виробничій сільськогосподарській діяльності безпосередньо чи через участь у суспільному утворенні з власників землі, метою якого є об’єднання зусиль учасників такого утворення для використання землі, яка належить учасникам утворення, у власній виробничій сільськогосподарській діяльності такого утворення.
Користувальна форма земельних відносин передбачає передачу землі її власником в користування іншій особі на платній чи безоплатній основі.
За критеріями ефективності, явну перевагу над користувальною формою земельних відносин має самостійне аграрне виробництво в галузі рослинництва.
Самостійну форму земельних відносин можна розподілити на пряму одноосібну, колективно-консолідативну і унітарно-концентраційну.
Колективно-консолідативна форма господарювання передбачає консолідацію земель необмеженої кількості власників землі. З точки зору нинішньої ситуації, колективне господарювання не передбачає і не визначає необхідності зміни суб’єктності права власності на землю сільськогосподарського призначення. Отже, власники земель можуть об’єднуватися і самостійно господарювати через участь в аграрних підприємствах як суспільних утвореннях.
Пряма одноосібна самостійна форма земельних відносин передбачає, що власник землі одноосібно (сімейно) займається рослинництвом на виключно належній йому (сім’ї) землі.
Колективно-консолідативна форма господарювання є перспективнішою за пряму одноосібну (індивідуальну сімейну) самостійну форму – з точки зору об’єднання (кооперації) активів і зусиль власників землі. А відтак – переважає за сукупною ефективністю.
При цьому, прямий одноосібний (сімейний) спосіб господарювання забезпечує реалізацію виробничої діяльності з більшою дохідністю, побудованої на індивідуально вираженому виробництві, в основі якого непересічні особисті знання, вміння та трудові якості власника землі та членів його сім'ї.
Колективно-консолідативна форма господарювання має ту перевагу, що може утворюватися одразу при виході власників землі з користувальної форми. При цьому збережуться існуючі земельні площі для рослинництва, не будуть порушені високоефективні технології. Колективно-консолідована форма відповідає критеріям господарювання, яке, на відміну від інших форм, має право отримувати преференції від держави, зокрема у вигляді беззаставного кредитування, споживчого кредитування учасників колективно-консолідативної форми, компенсацій кредитних ставок за кредитами, в тому числі і для споживчого кредитування, та податкові преференції. За таких умов високий дохід власників землі від участі в колективно-консолідативних земельних відносинах, споживче кредитування з компенсацією кредитної ставки за ним робить будь-яку пропозицію власнику землі продати землю безперспективною.
Унітарно-концентраційна форма земельних відносин передбачає концентрацію земель унітарним власником. Під унітарним власником слід розуміти одноосібний орган управління (фізично одну особу, яка приймає рішення) чи орган управління з певної кількості осіб, у яких метою є не консолідація власних активів (що є засобами виробництва, зокрема землі), а об’єднання економічних активів (зокрема, фінансових - для купівлі землі з метою її концентрації та подальшим її використанням як засобу виробництва чи отримання прибутків у вигляді плати за надання землі в користування).
Унітарна-концентрація земель, як самостійна форма господарювання, ефективна. Але це монополізація прав власності на землю, в томі числі, іноземними особами безпосередньо чи опосередковано з усіма негативними наслідками економічного, безпекового та соціального характеру.
Але для організації одноосібно-концентраційної форми земельних відносин на певній території необхідно провести успішно набування (скуповування) земель, розташованих на цій території. Цей процес буде вимагати додаткових витрат, в тому числі, витрат часу на концентрацію земель.
Дії конкурентів, як в особі такої ж одноосібно-концентраційної форми земельних відносин, так і в особі колективно-консолідативної форми та користувальної форми земельних відносин, робитимуть неможливим отримання ефективної концентрації земель, яка була до цього при користувальній формі земельних відносин. Що, у свою чергу, буде визначати і недоцільність встановлювати високих цін на земельні ділянки, які не сконцентровані в єдиних технологічних масивах.
Аналізуючи земельні відносини, неможливо не помічати взаємозв’язку і впливу земельних відносин на інші аграрні галузі. Так, при унітарно-концентраційній формі відновлення інших галузей сільськогосподарського виробництва буде затягнуто в часі чи стане взагалі неможливим. А при колективно-консолідативній формі це є логічним продовженням процесу об’єднання (кооперації) власників землі.
Отже, з метою дотримання стратегічних пріоритетів України у сфері регулювання земельних відносин необхідно впроваджувати колективно-консолідативну форму земельних відносин.
Дотримання пріоритетів
Економічні пріоритет, в першу чергу, – це забезпечення розширеного відтворення сільського господарства та подальше зростання його економіки. Така умова може бути забезпечена тільки коротким в часі перехідним періодом зміни форм земельних відносин. І такій вимозі відповідає колективно-консолідативна та пряма самостійна одноосібна форми земельних відносин.
Крім того, вибір цих форм не ставить під сумнів, а значить, і під усесторонній контроль за збереженістю чи покращенням фізико-хімічного складу земель. Вибір цих форм гарантує усуспільнення доходів від виробничої діяльності з використання землі, як засобу виробництва і відкриває можливість швидкого відтворення не тільки рослинництва, а й тваринництва, сільськогосподарської переробки та інших напрямів сільськогосподарської діяльності.
Колективно-консолідативна та пряма самостійна одноосібна форми земельних відносин безпосередньо зацікавлюють власників землі, як власників аграрного виробництва, бути і учасником виробничого процесу, чим вирішується питання зростання зайнятості та продуктивності праці.
Правовий пріоритет передбачає дотримання норм Конституції України, відповідно до якої земля є об'єктами права власності українського народу.
Прийняття будь-якого закону, який дасть можливість змінювати існуючу суб’єктність права власності на землю, робить такий закон антиконституційним. Концентрація землі, набуття землі у власність юридичними та іноземними особами, особами без громадянства не відповідає Конституції України і спричиняє негативні наслідки.
Єдиними можливими законодавчими змінами в регулюванні земельних відносин можуть бути зміни, які несуть об’єктивне покращення для суспільства та держави. В іншому випадку постає питання проведення референдуму як форми реалізації прямої демократії.
Колективно-консолідативна та пряма самостійна одноосібна форми земельних відносин відповідають правовому пріоритету.
Пріоритет безпеки передбачає не погіршення існуючого стану в країні. Він тісно пов'язаний з дотриманням інших пріоритетів, погіршення яких автоматично загрожує безпеці країні.
Неправильно обрана форма земельних відносин та здійснення регулювання земельних відносин може створювати безпосередню загрозу національній безпеці країни. Надання можливості концентрувати землю монополіям в межах країни чи певним особам в межах села, іноземним особам та монополіям унеможливить реалізацію національних інтересів та збереження національних цінностей України.
Разом з втратою національних інтересів втратиться мотивація до захисту від зовнішніх загроз. При цьому будуть відбуватися процеси внутрішньої боротьби – будь-яка концентрація землі робитиме її націоналізацію “суспільною необхідністю”, проти якої безсилі всякі міркування про права власності. Наполегливі потреби суспільства повинні бути і будуть задоволені. Зміни, продиктовані суспільною необхідністю, самі прокладають собі шлях і рано чи пізно пристосують законодавство до своїх інтересів.
Безпосередньо форма земельних відносин впливатиме на продовольчу безпеку. Забезпеченість продуктами харчування в необхідній кількості й за цінами, визначеними без впливу дефіциту чи монополій, важко контролювати за умови, що власниками землі будуть особи, які зацікавлені в забезпеченні продовольчої безпеки країн походження капіталу цих осіб, чи зацікавлені у формуванні максимальних прибутків без врахування необхідності формування стратегічних запасів резерву продуктів харчування.
Економічна безпека також опиняється під загрозою. З неправильним регулюванням земельних відносин така базова галузь, як сільське господарство, може бути виведена з міжгалузевої кооперації – машинобудування чи хімічна промисловість стають заручниками іноземного чи монопольного капіталу, які орієнтовані на країни свого походження чи максимальні прибутки.
Колективно-консолідативна та пряма самостійна одноосібна форми земельних відносин є національно-орієнтованими і об’єднуватимуть понад 6 млн власників землі та членів їх родин, тому питання загрози національній безпеці не тільки не може виникати, а логічно бачити в таких формах відносин покращення стану безпеки в державі.
Суспільний пріоритет надважливий. Порушення чи недотримання його ставить під загрозу все. Важливо забезпечити рівність прав, свобод і можливостей громадян. Зростання соціального і пенсійного забезпечення повинні бути показниками дотримання соціального пріоритету. І таке зростання можливе за умови зростання зайнятості та усуспільнення доходів від виробничої діяльності з використання землі як засобу виробництва. Суспільне значення регулювання земельних відносин, які забезпечать зазначені критерії, матиме, безумовно, позитивну оцінку у суспільства.
Явним буде те, що саме колективно-консолідативна та пряма самостійна одноосібна форми земельних відносин можуть забезпечити дотримання суспільного пріоритету.
Національно-культурний пріоритет показовий і є індикатором успішності дотримання інших пріоритетів. Культура та життєвий простір більшості українців формувався на землі. Підсвідоме бачення цінності землі, як первинного засобу праці та джерела добробуту відображається в національній свідомості і слугує об’єднавчим принципом для українців. Доступ іноземців та корпорацій до української землі отримує опір, наслідки якого можуть бути негативними, в тому числі, і для українців, як нації.
Тому єдиним можливим варіантом змін земельних відносин можуть бути зміни, які не порушують суб’єктність прав власності на землю, об’єднують громадян суспільним володінням і управлінням та сприяють соціально-економічному розвитку.
Національно-культурному пріоритету відповідає колективно-консолідативна та пряма самостійна одноосібна форми земельних.
Шляхи забезпечення дотримання стратегічні пріоритетів у сфері регулювання земельних відносин щодо земель сільськогосподарського призначення
Україна постала перед кризою земельних відносин, що проявляється в різних баченнях аграрного розвитку країни і країни в цілому. Сьогодні в країні панує користувальна (орендна, емфітевзис) форма земельних відносин, неефективність якої усвідомлюється усіма. Потреба її зміни на самостійне господарювання назріла вже давно.
Організований і ефективний перехід до колективно-консолідативної форми потребує вжиття певних заходів: інформаційних, організаційних, виробничих. В системі цих заходів передбачається законодавче регулювання земельних відносин, яке визначить пріоритет колективно-консолідативної форми – суспільно значимий пріоритет.
Мова йде про закон який буде:
спрямований на припинення дискримінації власників землі в відносинах, які виникають при передачі ними земель сільськогосподарського призначення в користування;
надавати власникам земель сільськогосподарського призначення можливості для переходу до ефективної самостійної виробничої сільськогосподарської діяльності на своїй землі;
забезпечуватиме значне зростання доходів від користування землею;
надасть право власникам землі розпоряджатися землею;
впровадить ринкові механізми у земельні відносини;
сприятиме зростанню цінності земель сільськогосподарського призначення;
забезпечує відновлення та зростання аграрної галузі;
сприяє появі нових робочих місць;
гарантує посилення національної і продовольчої безпеки;
припинить соціально-економічний конфлікт відносно земельних відносин.
Також законодавчо необхідно передбачити впровадження направлених на підтримку змін земельних відносин нової аграрної та нової кредитної політики, які реалізують державні преференції та пряме державне кредитування, необхідні для розвитку суспільно значущих підприємств, організованих на базі колективно-консолідативної форми земельних відносин.
Читайте: Не укладайте договори оренди землі. Повертайте землю собі
Роман Головін, розробник і втілювач Народної земельної реформи
КиевVласть
Розподіл Київської області за районами та центрами укрупнених округів став черговим каменем спотикання в адмінтерреформі. Чергова дискусія розгорнулася навколо адміністративного центру майбутнього Ірпінського району. Потенційний центр за географічною і транспортною доступністю керівники тергромад Київщини бачать саме в селищі Бородянка, а не в місті Ірпінь. І доки ОТГ пишуть листи с пропозиціями внесення змін до проєкту вищому керівництву, решта районів майбутнього округу зважують всі “за” і “проти”.
Як стало відомо KV, 7 квітня на позачерговій сімдесят сьомій сесії Бучанська міськрада прийняла рішення звернутися до Кабміну, Мінрозвитку громад, Київської ОДА щодо внесення змін до проєкту адміністративно-територіального субрегіонального рівня Київської області.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Депутати Бучанської громади просять КОДА врахувати їхню пропозицію щодо реформування адмінтерустрою та визначити центром майбутнього району (робоча назва) селище Бородянка замість міста Ірпінь.
Нагадаємо, що підготовлений Київською ОДА проєкт адмінтерустрою субрегіонального рівня передбачає розподіл області на п’ять районів замість існуючих 25-ти. Серед одиниць субрегіонального рівня було визначено Ірпінський район у складі об’єднаних тергромад: Боярської, Бучанської, Бородянської, Вишгородської, Гостомельської, Іванківської, Ірпінської та Поліської.
Читайте: Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад
Свою позицію в міськраді обґрунтували тим, що запропонований проєкт обласної адміністрації не відповідає європейським стандартам поділу NUTS та методиці формування адміністративно-територіальних одиниць. А саме: транспортній доступності від потенційного центру району – міста Ірпінь до громад, які планується включити до складу Ірпінського району. Враховуючи це, Бородянка, на їхню думку, за транспортною доступністю якраз є тим рівновіддаленим центром від усіх громад, а також має необхідну інженерно-транспортну та соціальну інфраструктуру.
Відео: сесійне засідання Бучанської міськради від 7.04.2020 року
За словами голови Бучанської ОТГ Анатолія Федорука, відповідей на звернення громада ще не отримувала. Проте на місцях мають надію, що урядовці, обласна влада, профільне міністерство ухвалять рішення виключно в інтересах тергромад.
“Аргументи щодо визначення Бородянки центром субрегіонального рівня є вагомими і практичними, починаючи від матеріально-технічного до транспортного сполучення, географічної інфраструктури і відстані до населених пунктів. В Ірпені немає вільних приміщень для розміщення новоствореної служби. І аргументація, чому центр району не Буча, і базується також за цими принципами. Навіщо витрачати більше 150 млн гривень на будівництво приміщень, коли вони напівпорожні є в наявності у Бородянці і куди набагато зручніше буде добиратися представникам органів місцевого самоврядування за потреби. Де Полісся, Іванків і де розташований Ірпінь.
Дискусія, на превеликий жаль, зводиться в силу необізнаності деякими персонами, які лобіюють, щоб саме у них був адмінцентр. Не розуміють навіть функціоналу цього субрегіонального рівня. Ті, хто опікувався реформою, чітко розуміють, які послуги надаватимуться на базовому рівні, а які і для кого, на субрегіональному. Субрегіональний рівень – це зовсім інша компетенція і громадянам їхати до центру за отриманням якихось послуг не потрібно – все надаватиметься на місцях в громадах.
З точки зору логістики, а не політики, яку приплітають опоненти, більш правильно, якщо ми не збільшуватимемо транспортне навантаження в бік Києва, а навпаки, розвантажимо”, – резюмував він.
Підтримали пропозицію бучанських депутатів одноголосно і в Бородянській ОТГ. Депутати вже звернулися до вищого керівництва держави щодо визначення Бородянки центром майбутнього укрупненого району.
Читайте: Минрегион так и не определился с созданием Обуховского повета
“На позачерговій сесії прийнято, без перебільшення, доленосне рішення щодо звернення до Кабінету Міністрів України, Міністерства розвитку громад і територій та Київської облдержадміністрації про визначення Бородянки центром майбутнього укрупненого району (субрегіонального рівня). Я вважаю це логічним і вивіреним, оскільки Бородянка має структурні переваги: рівновіддаленість від усіх інших громад, зручне транспортне сполучення, відповідну інженерно-транспортну та соціальну інфраструктуру, адміністративні будівлі для роботи органів державної влади, логістичну складову та інше”, – зазначив у дописі на своїй сторінці в Facebook голова громади Олександр Сахарук.
Як розповів KV голова Бородянської ОТГ Олександр Сахарук, у Бородянці є потужна опорна лікарня, на основі якої можно розвивати медичну базу і надалі. І саме Бородянка логічна з точки зору розташування і доступності: 20 км до Макарова, Бучі та Іванкова.
“В Іванкові кажуть, що у них з Бородянкою немає сполучення, але якщо буде сформований новий район, то відповідно, буде напрацьоване і транспортне сполучення. Для проведення оперативних нарад, комунікації приїхати до Бородянки, де буде працювати префект, найзручніше і Макарівському району, який тягнуть до Василькова і з яким вони взагалі несуміжні. За потреби, Бородянці ніщо не заважає звернутися до ВР, щоб отримати статус міста, за чисельністю населення ми підходимо. Райони історично пов’язані і якщо уряд почує логічну позицію низів, то це буде справжня демократія”, – зазначив він.
Як стало відомо KV, відповідну позицію Бучанської та Бородянської громад підтримано вже і депутатами Макарівської і Бородянської райрад. Найближчим часом плануються сесії у Поліському та Іванківському районах.
Пропозицію громад також підтримує і діючий народний депутат Ольга Василевська-Смаглюк, яка також звернулася з листом до профільного міністерства, Асоціації міст України, Мінрозвитку громад.
Як зазначив у коментарі KV в.о. голови Ірпінської міської ради Андрій Літвинов, Ірпінь і Буча є політичними конкурентами. Тому Бучі політично не вигідно, щоб центром став саме Ірпінь.
“У кожної ради є своє бачення та позиція, і таких міських і селищних рад в області більше ста. Але з іншого боку, якщо подивитися на конкретні факти, а вони демонструють як бучанцям краще: їхати 30 км до райцентру чи подолати відстань до Ірпеня за 5 хв, це – зовсім різні речі. І це рішення, яке прийняла Бучанська міськрада – суто політичне, а не об'єктивне і не стосується задоволення потреб мешканців громади. Достатньо лише виміряти відстань, приїхати до Бородянки і подивитися на рівень благоустрою, надання адміністративних послуг для мешканців і рівень Ірпеня. Це – небо і земля. Сьогодні неважливо, хто буде адмінцентром. Будь-яке місто чи населений пункт може бути центром району. Ми також можемо сказати, а чому саме Бородянка і дуже довго сперечатися. Але цей центр, який буде погоджено, повинен мати не політичну, а державницьку позицію. Повинен враховуватися лише один принцип – це має бути сучасний і рівнодоступний центр для мешканців, з наближеними послугами і об’єктивною реакцією влади. Це має бути міський населений пункт з відповідним розвитком, адже від цього залежатиме рівень надання адмінпослуг. Від цього виграють всі громади. Це має бути виважене рішення. Але в будь-якому випадку остаточне рішення приймає Київська ОДА та Кабмін і вони бачать такий центр саме в Ірпені. На жаль, це питання намагаються політично накручувати”, – розповів він.
Позиція
KV також вирішила поцікавитись у керівників громад та районних рад, які увійдуть до складу потенційного укрупненого Ірпінського району, чи підтримують вони позицію Бучанської та Бородянської громад. Наскільки це рішення є виваженим і чи відповідає потенціал Бородянки майбутньому райцентру.
Голова Вишгородської райради Ростислав Кириченко:
Пропозицію підтримати дане звернення рада не отримувала. Але за методикою формування адміністративно-територіальних одиниць за кількістю населення підпадає лише місто Ірпінь. Ми також можемо прийняти рішення про те, щоб центром Ірпінського регіону стало, наприклад, місто Вишгород. Тут також розвинута інфраструктура і значний потенціал. У порівнянні з Бородянкою, то у місті взагалі більше адмінбудівель, маштабніші лікарня і відділ поліції, і ми ближчі до Києва. Щодо територіальної доступності, то її нова влада обіцяє подолати за рахунок надання всіх адмінпослуг в електронному вигляді і відкриттям сервісних центрів на місцях. Тому транспортної проблеми в цьому питанні я взагалі не бачу. Має бути доступність до лікарень, тих же пенсійних фондів, хоча їх також обіцяють зробити локальними по великим селам і містам. Тож я за те, щоб правила гри були однаковими для всіх. Якщо методикою зазначено, що центром може бути місто обласного значення з населенням більше 50 тисяч, отже і рухаємося далі за цією методикою.
Голова Гостомельської селищної ради Юрій Прилипко:
Я переговорив з адмінкорпусом, депутатами і ми вже підписали листа, що підтримуємо пропозицію створення райцентру саме в Бородянці. На жаль, з владою Ірпеня у селищної ради відсутнє порозуміння. Гостомель заробляє кошти, а назад від міста не отримує і половини. Ми підпорядковані Ірпеню, а на розвиток соціальних об’єктів селища не отримали ще і копійки. І як, таким чином, можна побудувати школи та дитсадки? Лише зараз на папері дають 20 млн гривень. І є ж різниця, чи Іванківському району добиратися до Бородянки, подолавши 20-30 км, чи 70 км до Ірпеня. Така ж 20-ти кілометрова відстань і Гостомелю, Бучі, Вишгороду, Макарову до Бородянки. Хоча, звичайно, що Ірпінь буде тягнути всіх до себе. Потенціал у Бородянки є і того, що не вистачає, з допомогою фахівців можна у майбутньому розбудувати.
Голова Іванківської райради Валерій Потієнко:
Ми отримували офіційний лист від Бучанської міськради, поки що вивчаємо питання на постійних комісіях. Звертався голова і Бородянської райради. Зрозуміло, що Буча воює з Ірпенем. І ми взагалі за те, щоб зберегти Іванківський район. Наша лікарня визначена опорною і ми також могли би звернутися до Кабміну, адже Іванківський найбільший район в Україні. До мене з такою схожою усною пропозицією зверталися депутати і голова Поліської райради, яким ближче все ж до Іванкова чи навіть до Вишгорода. Можливо, і Вишгород спробує претендувати на звання центру району. Ми ж ще не визначилися, плануємо сесію. Можливо, і громадські слухання, адже буде вирішуватися доля населення і їхня думка важлива. Це дуже серйозне питання, до вирішення якого має бути виважений підхід. З Іванкова до Бородянки відстань складає 45 км, до Вишгорода – до 60 км, до Ірпеня – взагалі важко добиратися.
Голова Поліського райради Андрій Слепченко:
Із ситуацією знайомий. Моя думка з цього приводу двояка. Це рішення може бути як позитивним, так і негативним. Все залежатиме від того, чи буде якесь транспортне сполучення і чи буде вигода від цього саме Поліському району. Існує дуже багато аспектів. Тому що, дивлячись як проводиться децентралізація і медична реформа, складається враження, що здійснюється все окремо одне від одного і не пов’язується, різняться думки, ідеї. З географічної точки зору, Бородянка дійсно фактично знаходиться більш-менш рівновіддалено від решти районів. Щодо транспортного сполучення, то Поліський та Іванківський райони жодного рейсового маршруту не мають з Бородянкою. Може виникнути і медичне питання. Щодо “швидкої”, то вона швидке доїжджатиме до Бородянки. Але знову-таки, чи забезпечена лікарня всім необхідним. Зрозуміло, якщо центр буде визначений, то, можливо, вирішаться і ці питання. Але питань все ж більше, ніж відповідей. До цього рішення потрібно підходити з усім комплексом проблем. Звичайно, що ми віддаємо перевагу більше своєму Поліському району, але це питання вирішується на державному рівні.
Голова Пісківської ОТГ Анатолій Рудниченко:
На сесії громада підтримала рішення щодо визначення географічним центром Ірпінського району саме селища Бородянка. Тому що Поліссю, Іванкову, Пісківці, найбільш віддаленим, таким чином буде набагато ближче добиратися до центру. Навіщо нам їхати до Ірпеня за 70 км? Тим паче, що в Бородянці є вільне приміщення під адмінбудівлю. А які будуть райони і які матимуть повноваження – ніхто ще не знає. І коли керівників зібрали в ЦВК і повідомили, що будуть вибори й обиратимуть районні ради, то всі були шоковані. Адже зміни до виборчого кодексу внесені так і не були. Але тоді виникає питання, які повноваження можуть мати районні ради і за який рахунок вони будуть фінансуватися. Сподіваюся, що ці зміни таки внесуть і такого поняття, як районна рада, взагалі уникнуть. Відповідно до реформи децентралізації районні ради втрачають свої повноваження. Як відомо, мешканці отримуватимуть всі послуги на місцях і до райцентру їздити потреби не матимуть. Це лише необхідно для координації дій керівників громад з префектом, як державним представником влади.
Експертна думка:
Керівник Офісу реформ в Київській області Володимир Удовиченко:
Це будуть вже не ті райони, які ми уявляємо і за які досі ведеться боротьба. Так, є зауваження і розбіжності щодо варіантів розподілу на райони в експертному середовищі. Тому, в першу чергу, необхідно зрозуміти роль субрегіонального рівня. І розпочинати потрібно було саме із повноважень, які матиме район чи округ (за новою назвою). Має прийти розуміння, що ця адмінсистема давно віджила своє і є кращі моделі держбудівництва, які створюють умови для захисту прав громадян саме на місцевому рівні. Тому всі максимальні повноваження будуть виконуватися на рівні ОТГ. Повноважень для субрегіонального рівня немає. Не вбачаю необхідності і в депутатському корпусі на цьому рівні, це призведе лише до дуалізму влади і протиріч. Центр не буде відігравати якусь суттєву роль. Роль цього рівня – координація представництв центральних органів виконавчої влади, розпочинаючи від правопорядку, надзвичайних ситуацій тощо. Була прив’язка до медичних округів, але реформу охорони здоров’я, без сумніву, необхідно коригувати. Решту повноважень та управління спільною власністю вирішить регіональний рівень обласної влади.
Зараз ми розглядаємо лише форму. І моя позиція, якщо буде районний поділ, то все ж зберегти Переяславський район з урахуванням історичної спадщини і майбутнього інвестиційного розвитку. Є хвилювання з приводу Білоцерківського району і його розмірів, то це, навпаки, знизить вплив на місцеве самоврядування. Щодо диспуту Ірпінь чи Бородянка, то тут необхідно зважити всі плюси та мінуси, звернення і прийняти відповідні рішення. У першу чергу, необхідно якнайскоріше завершити роботу міністерства й експертні розгляди над перспективними планами. І приступити до розробки інституту префекта.
Нагадаємо, що 31 березня відбулася відеоконференція Мінрозвитку спільно з парламентським Комітетом Верховної Ради щодо формування адмінтерустрою субрегіонального рівня Запорізької, Київської, Одеської, Тернопільської та Черкаської областей.
У Київській області ОДА пропонує утворити Ірпінський, Васильківський, Білоцерківський, Броварський, Переяслав-Хмельницький райони. Експерти пропонують або чотири райони – мінус Переяслав-Хмельницький, або шість районів – плюс Обухівський. Крім того, більшість учасників обговорення схилилися до думки, що краще зробити центр району у Борисполі, а не у Броварах (варіанти районування).
Конфігурацію ОДА в п’ять районів підтримав загалом народний депутат Віталій Безгін, що є співголовою онлайн-обговорень. Народний депутат від Київщини Олег Дунда вважає, що потрібен варіант на шість районів, що Обухівський район треба створювати, а увесь Києво-Святошинський район віднести до нового Ірпінського.
Остаточні рішення про формування адміністративно територіального устрою на базі громад і районів Уряд і парламент мають прийняти до кінця червня.
Читайте:
Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться
Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести
Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы
Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе
Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета
Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу
Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов
Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине
Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием
Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине
Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района
Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться
Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА
Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района
Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов
Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения
Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы
“Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда
Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться
Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов
Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов
“Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году
Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины
Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно
Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали
Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской
Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром
“Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села
Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения
Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА
Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново
Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время
Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы
Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины
Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина
Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета
Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину
Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте
Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины
Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы
Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села
Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину
Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке
Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам
Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат
Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет
Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА
Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы
Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение
Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины
Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню
Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА
Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета
Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год
Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву
Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону
Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО
Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц
Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу
Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине
Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины
Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина
Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО
Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община
Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы
Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА
Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением
Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины
Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода
Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции
Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново
Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины
Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины
Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана
Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года
Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана
Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин
Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА
Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община
Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света
Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю
Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозойПроект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районовПроект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел
Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО
Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин
Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин
Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины
Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал
Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО
Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение
Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин
Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин
Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план
Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной
Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицеюПроєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році
Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад
Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду
Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФОПроєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад
Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план
Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад
Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання
Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом Фото: коллаж KV
SELECT `id`, `uri`, `meta_title`, `meta_description`, `meta_keywords`, `title`, `text`
FROM `pages`
WHERE `uri` = 'search'
LIMIT 1
0.0007
SELECT `articles`.`id`, `articles`.`title`, `articles`.`uri`, `articles`.`image`, `articles_categories`.`uri` AS `category`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-10-02 07:14:00'
AND `articles`.`slider_position` >0
ORDER BY `articles`.`slider_position`
0.0003
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 7
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-10-02 07:14:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 3
0.0007
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.short_text AS short_text, articles.image AS image, articles_categories.uri as category, articles_categories.common_uri as common_uri
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145050', '144900', '144903')
ORDER BY `published` DESC
0.0004
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 1
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-10-02 07:14:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 50
0.0007
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.is_bold AS is_bold, articles.is_red AS is_red, articles.is_important AS is_important, articles_categories.uri as category
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145275', '145273', '145272', '145270', '145265', '145269', '145268', '145271', '145267', '145266', '145264', '145261', '145263', '145262', '145260', '145256', '145257', '145259', '145258', '145254', '145255', '145253', '145252', '145251', '145249', '145250', '145247', '145246', '145245', '145244', '145238', '145241', '145236', '145243', '145240', '145242', '145239', '145237', '145234', '145235', '145233', '145224', '145232', '145231', '145230', '145229', '145228', '145227', '145226', '145220')
1.2930
SELECT `articles`.`id` AS `id`, MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+(земля земли земле землю землёй землёю земель землям землями землях)' IN BOOLEAN MODE)AS rel
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-10-02 07:14:00'
AND `articles`.`category_id` != 9
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+(земля земли земле землю землёй землёю земель землям землями землях)' IN BOOLEAN MODE)
ORDER BY `articles`.`published` DESC, `rel` DESC
LIMIT 3140, 10
0.0034
SELECT `articles`.`id` AS `id`, `articles`.`title` AS `title`, `articles`.`uri` AS `uri`, `articles`.`published` AS `published`, `articles`.`text` AS `text`, `articles_categories`.`uri` AS `category`, `articles_categories`.`name` AS `category_name`, `articles_categories`.`common_uri` AS `common_uri`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('90750', '90744', '90732', '90718', '90691', '90701', '90676', '90683', '90680', '90655')
1.2792
SELECTCOUNT(*)AS `numrows`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-10-02 07:14:00'
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+(земля земли земле землю землёй землёю земель землям землями землях)' IN BOOLEAN MODE)
Array
(
[meta_title] => КиївВлада
[meta_description] => КиївВлада - інформаційно-аналітичний портал, присвячений проблемам влади у Києві та столичному регіоні.
)