Україна може бути серед перших країн, де запустять капсульні вагони. Для оновлення рухомого складу залізниці впровадять 3-річне планування держзамовлень. Про це KV стало відомо з повідомлення пресслужби Київської облдержадміністрації (КОДА).Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “Вперше за 20 років держава замовила 100 нових пасажирських вагонів”, – заявив міністр інфраструктури Олександр Кубраков. Вагони виробляє Крюківській завод, який, за словами Кубракова, був успішно приватизований і залишається гігантом галузі. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться “Таке виробництво здатне жити і розвиватися тільки за умов сталого попиту і хоча б середньострокового планування. Ми взяли на себе зобов’язання запустити щонайменше 3-річне планування державного замовлення для оновлення парку вагонів та локомотивів”, – зазначив голова Міністерства інфраструктури. Крім того, розглядається можливість випробувати новий формат капсульних вагонів, які комфортніші за плацкарт і класичне купе та вже починають завойовувати світ. Кубраков зазначив, що нові повноваження Міністерства дозволяють звільнити залізницю від металобрухту і запустити новий виробничий цикл також і тисяч вантажних вагонів. “На прикладі урядових рішень щодо прямих закупівель електроенергії УЗ та піднятих тарифів для вантажних перевезень наша команда показала, що може діяти швидко та ефективно. Маючи підтримку усіх гілок влади, Офісу президента, міжнародних партнерів ми маємо врятувати залізницю від катастрофи і нарешті забезпечити країну сучасною залізницею”, – підкреслив Кубраков. Нагадаємо, 9 серпня Кубраков оголосив про створення Антикризового штабу Укрзалізниці при Міністерстві інфраструктури, яким керуватиме міністр. Читайте: Кирило Тимошенко: “Велике будівництво” відкриває Чорнобильську зону відчуження для вчених та туристів Фото: пресслужба КОДА КиевVласть

Чого тільки не почуєш і не прочитаєш зараз. Плутають історичні факти, прізвища, дати, події, дають волю фантазіям, не надто переймаючись правдивістю. Хто ж буде перевіряти. Днями в одному з інтерв’ю побачив таке. “Я обычно спрашиваю: а помните, какое первое иностранное предприятие было построено в Украине? Завод Кока-колы. Туда поехало все руководство страны, их готовы были целовать, обнимать, плакали от радости, что у нас открылся завод Кока-колы. Долгое время это было единственное иностранное предприятие, которое работало в этой стране. Поэтому, нет, в тот момент это было нереально. Не было очереди из инвесторов”. І автор цих слів не з новітніх “всезнайок”, і інтернет-ресурс солідний, могли б перевірити. Але просто вкинули в народ цю тезу заради красного слівця. Піддалися спокусі. І нічого. А далі хоч трава не рости. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Давайте розставимо крапки над і. Те підприємство Coca-Cola, що згадувалося, і з такою помпою відкрили в 1998 році, було збудовано з нуля поблизу Києва у Великій Димерці Київської області. До цього ще був один завод цієї ж фірми у Львові, відкритий у 1994 році на базі колишнього пивобезалкогольного комбінату “Колос”, але то інша історія. До того ж через деякий час львівський завод Coca-Cola закрився — виявилось, що фурами дешевше розвозити готову продукцію з-під Броварів по всій Україні, ніж нести видатки по обслуговуванню ще одного заводу. Тоді як, візьмемо лише Київ, набагато раніше, з 1992 року, на Межигірській, 82 на Подолі вже працював завод відомої фірми “Тетра Пак” з виготовлення пакувальних матеріалів для молочної продукції, соків і нектарів, дитячого харчування тощо. Туди всі ходили на екскурсії й вивчати досвід, він усіх вражав сучасними технологіями та організацією виробництва. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться 1993 рік. Відкрився комбінат дитячого харчування на Оболоні потужністю 25 тонн продукції восьми найменувань за зміну для дітей до трьох років життя — підприємство світового рівня, що не мало на той час аналогів в Україні та країнах СНД. Працювали на шведському обладнанні. Шведи дуже пишалися цією інвестицією, приїжджали на відкриття, в якому взяв участь Президент Кравчук. 1 липня 1993 року в приміщенні Печерського телефонного вузла компанія UMC запустила першу в Україні мережу стільникового зв'язку аналогового стандарту NMT. Перший дзвінок здійснив Президент України Леонід Кравчук. Компанія UMC (Ukrainian Mobile Communications — Український мобільний зв'язок) була створена 11 листопада 1992 року як спільне підприємство 4-ох компаній: ВАТ “Укртелеком” (Україна, 51 % акцій), TDC Tele Danmark (Данія, 16,3 %), Royal KPN N.V. (Нідерланди, 16,3 %), Deutsche Telekom (Німеччина, 16,3 %). На Прорізній відкрився фірмовий магазин “Адідас”. 1994 рік. На базі Київської тютюнової фабрики в Радянському районі було створено і запрацювало спільне підприємство з німецькою фірмою Reemtsma. Коли я в кінці 1994 року був у складі урядової делегації в ФРН, зустрівся з президентом цієї відомої тютюнової компанії. Відвідав підприємство, провів переговори й дав згоду на передачу цій структурі недобудованого заводу ЗБВ для будівництва сучасного виробництва сигарет. З метою розширення та модернізації виробничі потужності були перенесені з центру на околицю міста. У будівництво нового майданчика та оновлення київської фабрики було вкладено 110 мільйонів німецьких марок. Роботи почалися у 1996 році. Відкриття відбулося в 1998 році. Київ отримав сучасне підприємство на вулиці Заболотного, 35, нові робочі місця, якісну продукцію, а старе шкідливе виробництво прибрали з території житлової забудови в Радянському районі. 1995 рік. 30 червня 1995 року введено в дію млинзавод № 1 (вулиця Спаська, 36) після проведеної реконструкції із заміною технологічного обладнання на високопродуктивне, виготовлене за ліцензією швейцарської фірми “Buler AG”, потужністю 250 тонн перероблення зерна на добу, або в перерахунку — 50 тис. тонн високоякісного борошна на рік. 15 вересня 1995 року. У столиці відкрився перший в Україні салон-магазин Estee Lauder за адресою: вулиця Богдана Хмельницького, 3Б. При мені прийшов в Київ McDonald's. Ми погодили з ними стратегію виходу на наш ринок, досягли перспективних домовленостей. Намітили географію в межах Києва земельних ділянок для будівництва їх ресторанів. Перший ресторан McDonald's.в країні було відкрито 1997 року в Києві. Упродовж 1994-1996 років в місті відкрилася низка АТС, обладнаних за останнім словом комунікаційної техніки продукцією фірм “Сіменс”, “Alcatel” тощо. Це лише декілька прикладів. Їх було набагато більше. Тобто і до заводу Coca-Cola у 1998 році, і після нього в Києві реалізовувалися інвестиційні проєкти, залучали новітні технології відомих фірм, відкривалися виробничі потужності, магазини світових брендів тощо. Тому не слід розповсюджувати усілякі небилиці з цього приводу. "Тщательней надо, ребята", – казав у таких випадках Жванецький. Леонід Косаківський, Київський міський голова, голова Київради, голова міської державної адміністрації в 1993 – 1998 рр.КиевVласть

Секретар РНБО у 2014-2019 роках, керівник Центрального штабу “Європейської Солідарності” Олександр Турчинов заявив, що в Україні відбувається реінкарнація режиму Януковича з його головними ознаками – це правовий нігілізм, свавілля правоохоронних органів, замовні справи і неправосудні рішення. Він наголосив, що переслідування бойового генерала Павловського та керівника ПАТ “Завод “Кузня на Рибальському” підривають обороноздатність держави. Про це KV дізналася з повідомлення пресслужби партії “Європейська солідарність”.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “В цей час у Печерському суді відбувається замовлена владою, чинною Зе-командою, чинним президентом розправа над бойовим генералом Ігорем Павловським і керівником оборонно-промислового підприємства Валерієм Шандрою”, – заявив Турчинов. Він наголосив, що генерал Павловський у 2014 році очолював оборону Маріуполя і зробив все, щоб захистити стратегічне для України місто. “Перебуваючи на посаді заступника міністра оборони, він працював над тим, щоб наша армія, наші Збройні сили отримували нову військову техніку, нову зброю. Робив це чесно і професійно”, – зазначає Турчинов. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться “Коли говорити про оборонне підприємство “Кузня на Рибальському”, то, мабуть, це одне з останніх підприємств, яке ще здатне в Україні випускати бойові кораблі, бойові катери для ВМС нашої країни. В 2014-2015 році були заблоковані всі поставки будь-якого військового обладнання, військової техніки, зброї до нашої країни. І ми змушені були розраховувати виключно на власні сили. Саме тоді “Кузня на Рибальському” змогла організувати виробництво броньових артилерійських катерів, які стали відомі всьому світу, прориваючись під вогнем РФ через Керченську протоку. Зараз підприємства і військових намагаються звинуватити в тому, що вони організували випуск десантних катерів”, – говорить Олександр Турчинов. Він зазначив, що зараз ці катери проходять випробування в Міністерстві оборони. “І коли президент Зеленський виступав в Одесі, то він фотографувався саме на фоні цієї військової техніки. На превеликий жаль, замість того, щоб прискорити їх випробування, щоб взяти їх на озброєння, створюється штучна справа, і в результаті ми бачимо знову порожній і брудний піар. Ми бачимо на тлі традиційного для цієї влади зриву Державного оборонного замовлення, коли вже півроку пройшло і знову не підписуються, не проплачуються контракти на виробництво зброї, військової техніки –  і на цьому тлі звинувачують людей, які намагалися реалізувати конкретні задачі по зміцненню нашої оборони”, – констатує Олександр Турчинов. “Я не дивуюсь, що зриваються оборонні замовлення. Тому що коли такі абсурдні справи відкриваються проти тих, хто виконує свої обов’язки, – високопосадовці, ті ж самі генерали просто бояться підписувати угоди, розуміючи що в будь-який час вони можуть бути кинуті  за грати”, – зауважує Турчинов. “Абсурдність цієї справи, її замовність підтверджує і факт застави. 440 мільйонів гривень для кожного. Така застава висувається генералу Павловському, який живе в зйомній квартирі у Києві. Не на державній дачі, як чинні керівники, а в зйомній квартирі, йому висувають заставу в 440 мільйонів, яка потрапляє в 10-ку найбільших застав”, – наголосив Турчинов. “Змова – це коли зраджують свою країну, коли викривають спецоперацію і фактично дають можливість залишитися на свободі бойовикам – “вагнерівцям”, що знищували українців. Змова – це коли забороняють нашим військовим захищати свою країну і реагувати на військові провокації російських найманців. Змова – це коли роззброюють нашу країну. А те, в чому звинувачують Павловського і Шандру, це не є змова, це є належне виконання службових обов’язків”, – резюмує Олександр Турчинов. Фото: пресслужба “ЄС”.КиевVласть

В умовах монопольного становища на ринку електроенергії НЕК “Укренерго” користується правом безумовного списання коштів і виставляє учасникам ринку рахунки за ненадані послуги. Якщо учасник ринку електроенергії своєчасно не сплачує  рахунок “Укренерго”, то отримує статус “переддефолтний/дефолтний”, що фактично є забороною виробництва електроенергії. Водночас Укренерго не розраховується вчасно з учасниками ринку. Зокрема борг перед КП “Київтеплоенерго” за врегулювання небалансів складає 1 млрд гривень.  Про це KV стало відомо з інтерв’ю ExPro директора департамента з правового забезпечення КП “Київтеплоенерго” Сергія Гушула. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Гушул зазначив, що у червні НЕК “Укренерго” розрахувалась з “Київтеплоенерго” (далі — КТЕ) за вересень 2020 р. та розпочала оплачувати рахунки за жовтень минулого року. Внаслідок цього у КТЕ утворився подвійний касовий розрив: газ як основну сировину для виробництва тепла і електрики компанія купувала на умовах передоплати, а споживачі теплоенергії сплачують за спожиті послуги з 20-денною відстрочкою. “Ситуація ускладнюється домінуючою позицією “Укренерго” на ринку електроенергії. Будь-який рахунок перед “Укренерго”, не оплачений протягом двох діб, автоматично призводить до статусу “переддефолтний”. Потім ще два дні затримки – і вже “дефолтний” статус. Але навіть на “переддефолтному” етапі вони мають право на списання коштів з фінансової гарантії. Тобто, навіть якщо ми не заплатимо, “Укренерго” отримає свою сатисфакцію. А якщо ж ми опинимося в “дефолтному” статусі, будемо змушені зупинити генерацію електроенергії, а значить і виробництво гарячої води для Києва”, — пояснив директор департаменту правового забезпечення КП “Київтеплоенерго” Сергій Гушул. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться За його словами, наразі з “Укренерго” тривають три судові спори. Перший — про стягнення вартості послуги за врегулювання небалансів, тобто йдеться про 1 млрд грн боргу “Укренерго”. Другий — плата за невідповідність надання послуг на балансуючому ринку, коли “Укренерго” використовувало нещодавно прийняту формулу для розрахунку платежів на балансуючому ринку за минулі періоди, коли ця формула взагалі не діяла. Третій — за фактично ненадані послуги з передачі електричної енергії магістральними мережами. “Наша електроенергія одразу надходить в розподільчі мережі Києва і не потрапляє в магістральні мережі “Укренерго”. Цей факт підтверджується даними комерційного обліку. Відповідно, послуга з передачі електроенергії не була надана і договором вона не передбачена. Зараз ми звертаємося до касаційної інстанції. Судимося за суми, які були нам нараховані і ми оплатили “Укренерго” за перші 2 місяці з початку роботи нового ринку (липень-серпень 2019 р.). Ми переконані в тому, що Верховний Суд прийме правильне рішення, і з нас та з киян буде знято тягар оплати послуг, які не надаються” — сказав Сергій Гушул. Читайте: “Киевтеплоэнерго” через суд требует от “Укрэнерго” отменить миллионные счета за непредоставленные услуги Фото: ExPro КиевVласть

Пакет законів про так званий ринок землі зробив певний базис можливих векторів (вариантів) розвитку подій в земельних відносинах. Щоб розуміти, які вектори розвитку подій будуть домінувати, необхідно дослідити сформований базис (у тому числі на можливості та обмеження), умови впливу на нього та причини виникнення необхідності зміни базису через нові законодавчі зміни. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Тож які вектори формує законодавство з так званого ринку землі? Вектор 1. Свавілля орендарів. Зміни, що прийняті до земельного законодавства, формують можливість виключно для орендарів скуповувати землю за їхньою ціною та за їхніми умовах. Для орендарів не встановлено й не існує обмежень щодо концентрації землі в оренді, концентрації землі у фактичній власності. Чим більше орендар орендує землі, тим більше він зможе її викупити. Отже, орендарі намагатимуться скуповувати землю, формуючи первинний “ринок землі”, щоб потім мати можливість сконцентровану землю перепродати на вторинному “ринку” за надціною чи продовжувати заробляти на тепер уже на сто відсотків своїх наділах. Вектор 2. Спротив власників землі. З кожним роком все більше власників землі мають бажання припинити орендні відносини й обробляти землю одноосібно. Прийняті зміни до земельного законодавства, що є негативними для власників землі, будуть збільшувати кількість охочих припинити оренду, тому процес виходу з орендних відносин буде зростати. Цьому процесу буде сприяти розвиток самостійного господарювання через участь у Товаристві власників землі, яке забезпечує збільшення прибутку у власника землі від землі в 1,5-2,5 рази порівняно з тіньовим одноосібним господарюванням на землі, та збільшення прибутку від землі в 5-10 разів порівняно з орендною платою. Об’єднання одноосібників через участь у Товаристві власників землі, долучення до Товариства власників землі тих власників землі, які вирішили не продовжувати орендні відносини, сформує потужний вектор самостійного господарювання. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Вектор 3. Переосмислення – Народна земельна реформа Головіна. Позитивний приклад самостійного господарювання через участь у Товариствах власників землі буде формувати запит у інших власників землі щодо надання їм права передчасно припинити договори оренди землі, й цей запит отримає політичну форму й направленість. А 5 млн власників землі та члени їх родин – це більшість виборців в Україні, й при правильному формуванні політики навряд чи в орендарів та їхніх лобістів вийде утримати такий порив електорату. Влада буде змушена змінюватися, або буде змінена. Закони необхідно змінювати зараз для розвитку правильних векторів, або вектори суспільної необхідності змінять закони, що буде болючою крайньою, але ефективною мірою. Підставою для визначення таких векторів є Основні зміни законів до Земельного кодексу України про так званий ринок землі, які й будуть визначати наступні вектори подій. Мова йде про статті 130, 130-1, та 131. Інші зміни – то звичайний сервіс для забезпечення дії цих нових статей. Стаття 130 Земельного кодексу України буде визначати, що землю у власників землі можна купувати (відчужувати) в кількості 10000 гектарів в “одні руки” громадянам України, юридичним особам України, територіальним громадам, державі. Треба зауважити, що у законотворців слабко з поняттями. Ані держава, ані територіальна громада не можуть бути набувачами прав власності на земельні ділянки. Відповідно до статті 13 Конституції України “…Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією” Треба було просто переписати рядки з Конституції. Щодо обмежень концентрації землі та походження покупців – то їх не існує. Обмеження в 100 га в одні руки діє лише до 2024 року – це просто час на “розкачку” й замилювання очей. Обмеження в 10000 гектарів та походження покупця (тільки громадянам України) вирішуються однаково Абсолютно не складно мати 100 товариств з 100 різними засновниками чи 100 осіб, які діятимуть в інтересах фактичного набувача землі, в тому числі й іноземця, й будуть пов’язані угодами, а від того й залежними від фактичного набувача землі, в тому числі й іноземця, та будуть безправними відносно землі, номінальними власниками якої вони будуть, – от тобі вже й 1 мільйон гектарів землі в “одних руках”, цілком можливо, іноземних. Референдум, який може зробити іноземців набувачами землі, розглядати як обмежувальний фактор теж не слід. Референдум може відбутися й надати іноземцям право бути набувачами землі, й для цього є всі можливості, а вірніше – можливості сформувати таке бажання в українців-власників землі – з такої логіки: чим більше покупців, тим більша ціна. Стаття 130-1 Земельного кодексу України визначає головне: хто може мати переважне право купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення мають такі суб’єкти: “а) у першу чергу − особа, яка має спеціальний дозвіл на видобування корисних копалин загальнодержавного значення …” “б) у другу чергу − орендар земельної ділянки.” Стаття 130-1 все ж таки не про переважне право купівлі, вона – про переважне право на заборону продажу, яке відображене в статті 131. Ну й останній гвіздок у кришку гроба так званого ринку землі та обіцянок про вільне розпорядження землею “забиває” доповнена частиною 3 стаття 131 Земельного кодексу України такого змісту: Земельні ділянки сільськогосподарського призначення: “а) можуть бути відчужені за договором дарування, довічного утримання, спадкового договору лише на користь іншого з подружжя, родичів (дітей, батьків, рідних (повнорідних і неповнорідних) братів і сестер, двоюрідних братів і сестер, діда, баби, онуків, правнуків, рідних дядька та тітки, племінниці та племінника, пасинка, падчериці, вітчима, мачухи); б) без згоди суб’єкта переважного права купівлі земельної ділянки: - не можуть передаватися власниками у заставу; - не можуть бути внесені до статутного (складеного) капіталу”. Тобто без згоди орендаря власник землі може продати земельну ділянку тільки родичу, що ніяк не змінює для орендаря статус земельної ділянки та й для чого ділянку чоловікові продавати чи дарити дружині, хіба що перед розлученням. “Finita la commedia”! Комедія з так званим вільними ринком землі від влади та опозиції завершена. Розвиток подальших подій не передбачає ніяких вигід для економіки та суспільства. Не буде ніяких популістичних вигід й для діючої влади. Власники ж землі реально вірили й вірять, що з “відкриттям” “ринку землі” вони зможуть припиняти договір оренди й робити з землею що завгодно – таку думку з трибун вселяла діюча влада. Але розчарування у власників землі незабаром, як і незабаром падіння підтримки влади. Приблизно 80%-90% землі, яка належить громадянам, офіційно перебуває в оренді. Решта землі обробляється одноосібно чи береться в оренду без договорів користування (тіньова оренда). Орендар не дасть власнику землі згоду на продаж землі, а запропонована власнику низька ціна не влаштовуватиме власника землі. Для збільшення пропозиції ціни орендареві необхідно мати зростання прибутковості та кредитний ресурс. Так, банки вже зможуть кредитувати орендаря під заставу землі, яку він буде викуповувати, але банки кредитуватимуть виходячи з прибутковості, й сума кредиту буде лише часткою від суми купівлі. Тому процес кредитування залишиться залежним від прибутковості. Зростання прибутковості збільшує ціну оренди й ціну на землю та породжує бажання власників землі припиняти договори оренди. Банкам нецікаво кредитувати купівлю землі. Банкам цікаво кредитувати виробництво, а земля – як забезпечення повернення кредиту на виробництво. У свою чергу, орендарі не будуть гратися в кредит – це фінансове навантаження на виробничу діяльність й збільшення ризику втрати того, що є разом з новопридбаною землею. Кредитне земельне диво не відбудеться. Та земля, що є вільною від оренди, належить тим власникам, які обробляють землю самостійно чи елементарно цінують землю більше, ніж ті гроші, які їм за це запропонують, і під продаж не попаде. Популяризація й розвиток самостійного господарювання через участь у Товариствах власників землі буде діяти проти задумок орендарів та дій влади та знижувати схильність власника землі продавати свою землю. Чистий прибуток у розмірі 15-25 тис. гривень з 1 гектара при самостійному господарюванні формуватиме цінність землі в межах 300-500 тис грн. за 1 гектар, що є непосильним для орендарів. Отже, продавати не має що й купувати не має за що. Орендар як собака на сіні. Земля не товар, вона не виробляється. Ринок може бути тільки для товарів. Обмеженість землі та заборона орендарем продажу землі орендодавцем зробить неспроможним створити навіть ілюзію ринку землі. Все, що буде формувати продаж, – це переоформлення землі, яка була куплена за сірими договорами безпосередньо орендарями. 01.07.2021 року ніяк не вплине ні економічно, ні психологічно на орендарів та власників землі: всі з орендарів, хто хотів піднімати ціну на землю й купувати її по-сірому, – це зробили; усі з власників землі, хто піддався на умови орендарів, – продали. Ми залишилися у видозміненому мораторії на продаж землі. Землю можна продавати тільки орендарям, землею користуються тільки орендарі. Українці отримали ще більш жорсткі обмеження, якими керує вже не держава, а приватні особи – орендарі, яких можна сміливо називати новими феодалами чи панами і які цинічні, зухвалі, жадібні й скоро проявлять свою жорстокість у ставленні до власників землі. Це повна деградація державності. Продавати не має що – у влади нульовий ефект від зробленого. Орендна форма земельних відносин завжди буде гірше, ніж самостійне господарювання, й не забезпечуватиме економічного відновлення, не говорячи вже про економічний розвиток. Концентрація землі буде формувати суспільну необхідність усуспільнення землі (націоналізацію). Фактично країна буде рухатися до економічного та суспільного колапсу. Рух до колапсу отримає економічний, суспільний та, як наслідок, політичний спротив. Суспільна та економічна необхідність вимагає вже зараз змінювати базис земельних відносини під очевидний вектор розвитку – розвитку самостійного господарювання власників землі через участь у Товариствах власників землі. Що, як не дивно, є успішною практикою розвинутих країн. Усі законодавчі помилки вже зроблено, й час їх виправляти. Помилки виправляються або самостійно, або помилки виправляють ті, хто їх зробив. Але горбатих тільки могила й виправить. Читайте: Не ставати бідними на власній землі Роман Головін, розробник і втілювач Народної земельної реформи КиевVласть

17 червня виповниться рік перебування Василя Володіна на посаді голови Київської облдержадміністрації. Він керує столичним регіоном у нелегкі часи, адже коронавірус вніс свої корективи у кожну сферу життя області. Про те, що зроблено за рік, які плани на майбутнє та в чому Київщині все ж вдалося рушити вперед, Василь Володін розповів у інтерв’ю KV. KV: Скоро виповнюється рік, як ви працюєте на посту голови КОДА. Що вдалося зробити за рік роботи? Василь Володін: Перше, що хочу зазначити, саме системний підхід, глибинне вивчення проблемних питань та командна робота дозволили досягти наявних результатів. Київщина стабільно входить у першу десятку у рейтингу Мінфіну за темпом приросту ПДФО, єдиного податку та плати за землю; за 5 місяців 2021 року виконання доходів бюджету області становить 109,2%. Тобто, навіть незважаючи на пандемію, яка значно вплинула на світову економіку, на локдаун, ми тримаємо свої позиції. Маємо багато досягнень. Щоб говорити про всі, потрібне окреме інтерв‘ю, але все ж резюмую: залучення до співпраці професіоналів у своїх галузях – будь то освіта, будівництво, медицина, туризм, цифровізація тощо – стало вирішальним фактором, який дозволяє нам разом рухати область уперед. І я переконаний, що мешканці дедалі більше зможуть відчувати позитивні зміни. Маю на увазі нові сучасні школи, в тому числі в віддалених районах, садочки, зручні та безпечні шляхи. Попереду ще бачимо великий пласт роботи і рішуче налаштовані виконати все заплановане. Але головне – команда створена, вона працює і ми знаємо, що робити.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  KV: Що робити для залучення нових інвестицій? Які успішні кейси можете привести як приклад за рік роботи?  Василь Володін: Одним із пріоритетних завдань для команди ОДА було і залишається підвищення інвестиційної привабливості регіону. Ми маємо добре розвинену транспортну мережу, через яку відбуваються державні, регіональні та міжнародні транзитні перевезення. Географічне розташування лише один з наших плюсів. Ми постійно проводимо прозору роботу з інвесторами. Протягом минулого року вони спрямували в розвиток регіону майже 11 млрд грн. Кошти значні, але ми прагнемо, щоб сума стала ще більшою. Маємо багато позитивних прикладів роботи інвесторів в Київському регіоні. Це і промислові підприємства, зокрема завод “Костал”, що побудував в області вже другу свою філію, і аграрні, наприклад, підприємство “Ківшовата-Агро” з японськими інвестиціями. Також лише з початку 2021 року в області було зареєстровано три нові індустріальні парки: “ПАТОН”, “Солтанівка” та “E40 Industrial Park”. Не забуваємо й про туристичний напрямок, в якому Київська область має значні перспективи. Маємо багато туристичних “магнітів”, найвідомішим з яких є Чорнобильська зона відчуження. Вона є привабливою не лише для туристів з Київщини та України, але й іноземців з усього світу. Наразі там створюємо туристичні маршрути, будуємо нові дороги, відновлюємо інфраструктуру. До речі, маємо інвестора, який відновлює сучасний готель, де зможуть зупинятися гості, що приїжджатимуть в Чорнобильську зону.  Але не обмежуємося розвитком цього напрямку, туристичний потенціал Київщини – це майже 6 тис. об’єктів історико-культурної спадщини. Це пам’ятки археології, історії, архітектури. За останні 5 років потік туристів в область зріс на 39%. Звісно, був деякий спад під час карантину, але зараз ситуація налагоджується, сподіваюся, так буде і далі. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Для мене зрозуміла одна річ – для того, щоб інвестиції прийшли до регіону, потрібні прозорі умови ведення бізнесу та легкість. Так, саме легкість – від реєстрації до повсякденної роботи. Державні органи повинні не створювати бюрократичні перепони, а, навпаки, – бути зацікавленими в швидкому оформленні всіх дозволів для бізнесу. Якщо підприємство готове займатися розвитком територій, створювати нові робочі місця, якщо воно не порушує законодавство та має екологічно безпечне виробництво, ніяких перепон не може бути. Тому ми разом з командою приділяємо багато часу супроводженню наших інвесторів. На жаль, без функції інвест-нянь обійтися поки не можемо. Для цієї мети також створено Агенцію регіонального розвитку, яка розгалужує свою мережу в територіальних громадах і відкриває відділення, завдяки яким бізнес на місцях зможе отримати допомогу. KV: Коронавірус залишається темою номер один. Які висновки можна зробити за рік боротьби?  Василь Володін: Рік тому ми дійсно стикнулися з невідомим ворогом і, скажімо відверто, до цієї зустрічі не були готові повною мірою. Медицина, в яку не вкладалися кошти та ресурси протягом багатьох десятиліть, мала протистояти смертельному вірусу. Така ситуація була не лише в нашій області чи тільки в Україні. З цим викликом зіткнувся весь світ. Ми мали наднизьку забезпеченість лікарень киснем, обладнанням, навіть засобами особистої безпеки. Але при цьому ми мали найважливіше – професійний ресурс, злагодженість у роботі всіх задіяних гілок влади та медичного сектору. Саме ці фактори сприяли тому, що ми змогли пройти “першу хвилю” без значних втрат, а коли це “цунамі” захопило Київщину та країну знову, ми мали у геометричній прогресії збільшену кількість ліжок, забезпечених киснем – а саме це і є найчастіше вирішальним фактором під час допомоги середнім та важким хворим. Наші лікарі мають всі необхідні засоби захисту, лікарні фінансуються державою, населення має змогу вчасно отримувати якісне тестування, а за потреби і лікування. Тому я вважаю, що ми гідно долаємо цей непростий шлях боротьби з вірусом. На жаль, не обійшлося і без жертв. Деколи їх кількість була значною, і мені дуже шкода, що ми не в змозі були допомогти всім, але ми намагаємося зробити все, що від нас залежить. KV: Медичні експерти застерігають про ще більш небезпечний штам вірусу та нову хвилю захворювання. Чи готова до такого сценарію Київська область? Василь Володін: Рік тому ми мали дві лікарні перепрофільовані під лікування хворих на ковід, на початку цього року їх було 29. На сьогодні понад 3,3 тисячі ліжок забезпечено киснем.  Тобто ви бачите, що ми дійсно зробили прорив в забезпеченні лікарень. Крім того, це не межа наших можливостей. За потреби зможемо надавати допомогу і більшій кількості людей. Наразі захворювання пішло на спад. У нас з’явилася можливість вивести деякі лікарні із розряду ковідних, їх колективи повернулися до нормальної звичної роботи. Сподіваюся, що найближчим часом відбудеться сесія обласної ради і депутати дадуть нам зелене світло на подальший розвиток медицини, чого ми всі зараз дуже очікуємо. Плануємо продовжити оновлення лікарень, їх ремонти та будівництво, належне забезпечення медикаментами та обладнанням. А ще одна наша велика надія в подоланні ковіду – це вдала та швидка вакцинальна кампанія. За динамікою щеплень Київщина займає лідируючі позиції – 4 місце в країні. KV: Вакцинація від коронавірусу в області триває більше двох місяців. Чи багато жителів вакцинувалося? Які категорії населення вакцинуються в першу чергу? Чи вакцинувалася Ви особисто? Василь Володін:  Для нас важливо не втрачати жодного дня. Саме тому процес вакцинації в області відбувається навіть у вихідні. І хочу зазначити, щодня у нас знаходяться охочі вакцинуватися. Тож коли в ЗМІ з‘являється інформація про те, що в Київській області за добу не було вакциновано жодної людини, в наших реаліях це означає лише те, що ми використали весь запас виділеної на наш регіон вакцини. Щойно отримуємо наступну партію, наші медики продовжують щеплення.  Вакцинацію в Київській області здійснюють трьома різними препаратами: німецькою вакциною Сomirnaty/Pfizer-BioNTech, яку використовують для імунізації жителів і працівників будинків для людей похилого віку і спеціалізованих психоневрологічних закладів; китайським препаратом CoronaVac/Sinovac – для медиків, маломобільних груп населення, опікунів і працівників сфери освіти, які залучені до проведення ЗНО; південнокорейською вакциною AstraZeneca-SKBio – для вакцинації людей віком 65+, а також для ревакцинації тих, хто вже отримав першу дозу індійської вакцини AstraZeneca/Covishield. Наразі вже вакциновано більше 78 тисяч жителів області. Таких високих показників нам вдалось досягти, оскільки ми працювали без свят і без вихідних. Так, це було не просто. Проте ми розуміли, що не можна гаяти жодного дня. Працювали за таким принципом: чим швидше ми будемо вакцинувати, тим більше людей у регіоні отримають імунітет проти коронавірусу.  На найближчих вихідних плануємо у Броварах і Білій Церкві відкрити центри масової вакцинації, що дасть нам змогу залучити якомога більшу кількість людей. Моє особисте ставлення до вакцинації суто позитивне! Я сам взимку перехворів на коронавірус, і, повірте, не хотів би повторити це ще раз. Тому за нагоди обов‘язково вакцинуюся і закликаю до цього всіх жителів нашого регіону, адже чим більше буде прищеплено людей, тим швидше ми зможемо забути про важкі наслідки цієї хвороби, яка позначається не лише на здоров”ї, а також на соціальній та економічній складових нашого життя. KV: Чи можна підвести якісь підсумки за п’ять місяців роботи? Які основні напрями розвитку області виділяєте? Василь Володін: Робота постійно триває, і ми крок за кроком розбудовуємо Київщину. Це стосується найрізноплановіших сфер. Неможливо працювати над розвитком лише однієї галузі, щоб побачити відчутні зміни. Так не буває. Докладати зусиль потрібно комплексно. Безумовно, коронавірус вплинув на різні процеси. Але ми навчились працювати і в умовах складної епідемічної ситуації. Тож інфраструктура нашої області розвивається. І це найважливіше. Наприклад, у цьому році реалізуємо 47 об’єктів дорожнього господарства в області. Йдеться загалом про 77 км нового асфальтного покриття. Станом на сьогодні на всіх об’єктах, за якими заключено договори з підрядними організаціями, розпочаті та тривають ремонтні роботи. Також плануємо залучити додаткові фінансові ресурси для оновлення більшої кількості доріг. Паралельно працюємо над модернізацією наших освітніх закладів. Наприклад, в рамках програми Президента Володимира Зеленського “Велике будівництво” зараз покращуємо умови в п’яти школах і шести садочках. У результаті будемо мати 140 нових місць у садочках і поліпшення умов навчання для 510 дошкільнят, а в новозбудованих школах навчатимуться 1540 учнів. Приділяємо увагу і розвитку спортивної сфери. Один із найбільш знакових проєктів – будівництво Академії спорту в Бучі. До речі, комплекс зводиться також в рамках програми “Велике будівництво”. У перспективі на цій локації будуть організовуватись змагання міжнародного та національного рівнів. Окрім цього, відновлюємо басейн у Славутичі, який не працював декілька років. Проведення робіт паралельно на такій великій кількості об’єктів стало можливим завдяки реалізації програми Президента України Володимира Зеленського “Велике будівництво”. Тож працюємо, щоб реалізувати всі проєкти вчасно та з дотриманням усіх норм, адже від цього залежить безпека наших жителів. KV: Як ставитесь до ідеї розвитку Київської агломерації? Чи є порозуміння в цьому питанні з Київською владою?  Василь Володін:  Київська агломерація дасть потужний поштовх для розвитку, у тому числі для посилення наукової та промислової сфер. Це підтверджують практики Європейського Союзу. Серед них можна відзначити досвід агломерацій у Парижі, Мадриді, Мілані, Берліні. Що стосується конкретно нас, ми тісно пов’язані зі столицею. Йдеться і про трудові ресурси, і інфраструктуру, і інші чинники. Ситуація зараз складається таким чином: щодня до столиці на роботу приїздить кілька десятків тисяч жителів регіону. Тобто працюють вони у Києві, а проживають в області, оскільки так економічно вигідніше. Тож наше ключове завдання продовжувати робити все для того, щоб підвищувати рівень комфортності життя на Київщині. Як ми це робимо. По-перше, розбудовуємо наші дороги. По-друге, разом із регіональною філією “Південно-західна залізниця” розвиваємо залізничну інфраструктуру. Робимо це в рамках Президентського проєкту “City Express”. Зупинюсь на цьому детальніше. На Київщині навесні почали курсувати перші приміські електропоїзди на маршрутах Боярка-Вишневе-Київ і Святошин-Буча. Це дозволяє нам вирішити цілу низку проблем та зробити Київщину ще більш зручною. Зокрема людям більше не потрібно витрачати зайвий час у щільному автомобільному трафіку. Ще один суттєвий плюс – розвантаження автошляхів і зниження обсягів шкідливих викидів у повітря. Також працюємо зараз над відкриттям маршрутів Фастів-Київ і Вишгород-Київ. Ми зараз знаходимось на початковому етапі розвитку Київської агломерації. Будемо й надалі працювати в цьому напрямі, адже комфортні умови життя наших жителів для нас є пріоритетом. KV: В грудні Ви разом із першою леді Оленою Зеленською відкрили шелтер для жертв домашнього насильства на Київщині. Наскільки відомо, таких закладів в Україні менше десяти. Плануєте і далі розвивати цю тему? Василь Володін: Так, вважаю, що відкриття шелтерів – це потужна інвестиція в соціальну сферу області. Зараз готуємось до відкриття ще одного притулку. Він буде розташовуватись у Білоцерківському районі. Адресу не розголошуватиму задля безпеки його майбутніх мешканців. У шелтері постраждалі зможуть проживати до трьох місяців. У разі гострої потреби цей термін продовжать до пів року. Жінки, які перебуватимуть там, зможуть отримувати консультації від психологів і юристів. Це допоможе їм визначитись, як далі будувати своє життя. Це дуже важлива тема. Можна розвивати інфраструктуру, будувати дороги, школи, дитячі садки, але без змін у суспільстві ми не станемо кращими. Домашнє насильство – ганебне явище, та воно є і з ним потрібно боротися, а не замовчувати та робити вигляд, що проблеми немає. На жаль, вона існує, тому відкриваємо другий шелтер. Велика подяка дружині Президента Олені Зеленський за підтримку та постійну допомогу в цьому питанні. KV: Посада голови ОДА більш політична чи все ж таки це суто менеджмент? Чи відчуваєте себе політиком? Василь Володін: Скажу так: це не тільки менеджмент чи політика. Проблеми, з якими зіштовхуєшся кожного дня, показують, що бути тільки політиком чи державним службовцем замало. Дуже важливо вміти створювати команду. Від цього залежить як область буде розвиватися в цілому. Вважаю, що нам це вдалося. Команда працює та дає результат. Так, не все просто. Конструктивну критику приймаємо, а на балачки не звертаємо уваги. Моя позиція проста: кожна людина повинна навчатися чомусь новому, рости у професійному та особистому планах. Якщо мій заступник скаже, що у нього немає питань, що все гаразд і він вже все знає – нам не по дорозі. Я багато вимагаю від себе і від своєї команди. За рік роботи на посаді зрозумів, що велику увагу потрібно приділяти комунікаціям, особистим зустрічам з людьми. Тому, не дивлячись на навантаження, кожного тижня виїжджаємо до районів. Спілкуємося з людьми, дивимося своїми очима, як вони живуть. Скажу відверто: іноді те, що бачимо, розходиться з тим, що подається на папері. Тож не почуваю себе тільки політиком чи тільки менеджером.  Маю більшу відповідальність та більш складний функціонал, щоб дозволити собі виконувати одну з цих ролей. KV: У політичному плані Київська область – складний регіон. Вам вдалося налагодити діалог з депутатами-мажоритарщиками та представниками політичних партій, що увійшли до облради? Василь Володін: Кожний регіон складний по-своєму. Так, наближеність до столиці, до політичного центру країни, відсутність обласного центру дає свої особливості. Всі наші політики, державотворці, багато з парламентарів проживають саме в нашій області. Це і складність, і можливість одночасно. Твоя робота завжди на першому плані. Ти маєш можливість вирішувати багато питань дуже швидко, але й відповідальність у очільника столичної області більша. Безумовно, без конструктиву з народними та обласними депутатами неможливо говорити про розвиток та досягнення результату. Тому намагаємося досягати компромісів. Мої двері відкриті для кожного депутата, для кожного голови територіальної громади. Багато спілкуємося, обговорюємо нові проєкти, сперечаємось. Але головне – це знаходити порозуміння заради жителів Київщини. Наразі плідно працюємо над проведенням сесії обласної ради. Провели велику роботу. Багато програм чекають на внесення змін. Потрібно врахувати бачення кожного населеного пункту, кожної громади. А без постійного діалогу між представниками різних гілок влади це неможливо. Вважаю, що в нашій області такий діалог, як і вміння знаходити компромісні рішення, присутній. KV: Які плани у вас на майбутнє? Василь Володін: Я повністю занурений у роботу. Працюю без вихідних і без нормованого графіку, тому часу на особисте, на жаль, практично не залишається. Однак, родина підтримує мене. Діти поки впізнають свого батька. Родина розуміє, що зараз я несу велику відповідальність. І я вдячний за це своїм близьким. Це дійсно опора та мій тил. Зараз вся моя увага сфокусована на розвитку регіону. Ми з командою маємо продовжити реалізацію проєкту “Велике будівництво”. Я переконаний: що інвестиції можуть прийти лише по хорошим і якісним дорогам, тому працюємо над оновленням дорожньої інфраструктури. Аналогічно маємо докладати всіх зусиль для модернізації соціальної сфери – розбудовуємо медичну, освітню та спортивну мережі. На все це потрібен час. Проте ми маємо позитивні зрушення, і це мотивує нас із колегами рухатись далі. Як би це не банально звучало для більшості, та ще однією мрією є позитивне завершення вакцинальної кампанії проти ковіду, щоб кожен житель Київщини був захищений від цієї небезпечної хвороби. Дуже важко кожного ранку читати статистику про померлих. Дякую нашим медикам – останнім часом все частіше у цій графі стоїть нуль. Київщина змінюється, стає кращою. І наше завдання – продовжити робити це на високому рівні. Ну, а якщо дуже коротко, мої плани – втілити в життя всі задуми. А їх дуже багато. Читайте: Очільник КОДА Василь Володін відзвітував про роботу адміністрації за 2020 рік Фото: прес-службаКиевVласть

До першого липня до тергромад має перейти усе комунальне майно колишніх районів. І якщо більшість територій на Київщині вже завершує районування, то процес реорганізації Васильківського району тільки-но стартував. Між чотирма громадами-правонаступницями встигли розподілити лише навчальні та медичні заклади. Чиновники запевняють, що незважаючи на брак часу, ліквідація Васильківської райради відбудеться за планом. Як стало відомо KV, у рамках адмінтерреформи розпочався процес реорганізації Васильківського району шляхом його приєднання до новоутвореного Обухівського. Обухівська районна рада прийняла рішення про початок реорганізації Васильківської районної ради ще в грудні 2020 року. Обухівська райрада стала правонаступником всього майна, після чого утворила комісію з реорганізації.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Сама ж реорганізація передбачає проведення інвентаризації активів та зобов'язань, усіх прийнятих рішень, а згодом закриття усіх рахунків та проведення державної реєстрації припинення діяльності Васильківської райради. Так, у грудні був затверджений звіт про виконання бюджету Васильківського району за дев’ять місяців 2020 року по доходах у сумі понад 307 млн гривень і по видатках у сумі понад 271 один мільйон гривень з перевищенням доходів над видатками у понад 36 млн гривень. У звіті ж за 2020 рік районний бюджет було виконано по доходам у сумі понад 426 млн гривень та по видаткам – у сумі понад 413 млн гривень з перевищенням доходів над видатками у понад 13 млн гривень. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться У січні новоутворена рада вже вийшла із засновників юридичної особи і, таким чином, передала на баланс Феодосіївської громади шість навчальних закладів. У лютому Обухівська райрада також вийшла зі складу засновників КНП Васильківської райради "Васильківська центральна районна лікарня". А також запропонували Васильківській міськраді увійти до складу засновників КП "Васильківський районний трудовий архів" та КНП "Васильківський районний центр первинної медико-санітарної допомоги". .  Як розповів голова Обухівської районної ради VIIІ скликання Антон Карманов, якщо в більшості районах вже практично завершується процедура, то по Васильківському вона тільки стартувала.  "Васильківський район залишився наостанок, так як з райради до цього моменту всі співробітники вже звільнилися. Якщо з іншими районами ми поспішали, тому що там були працівники, яких потрібно було розрахувати і виплатити заробітні плати, то в Васильківському всього один робітник у декретній відпустці. Не було термінових витрат, тож вирішили не навантажувати раду і продовжити процеси по іншим районам, де були співробітники, яких необхідно було розрахувати. За процедурою ми повинні їх повідомити за два місяці, вони повинні стати на біржу праці. Є штати райрад потужністью в 17 чоловік, з яких половина – це робочі посади", – розповів Карманов. За його словами, ліквідаційна комісія вже працює над передачею майна. Та через те, що зі штату нікого не залишилося, в цьому питанні виникають певні складнощі.  "Благо, є співробітники, які відгукнулися допомогти. Все йде згідно з процедурою, працює ліквідаційна комісія. Наприклад, вже передали лікарню, Феодосіївській громаді – передали школи, які були на балансі Васильківського, і в тому числі Києво-Святошинського району. У цьому питанні нам допомагали і райдержадміністрація, підключалися громади. В принципі якихось проблем в цих процесах ми не бачимо. Витримуються всі піврічні терміни, протягом яких ми повинні встигнути передати на баланс громад все майно. Думаю, що в травні вже буде заключна сесія", – додав він.  Точка зору Депутат Київської обласної ради (фракція "За Майбутнє"), ексочільник Васильківської міськради Володимир Сабадаш: Якщо до цього процеси передачі майна до громад блокувалися, то після зміни обласного керівництва, з допомогою депутатів Київоблради та депутатів районних рад, думаю, ми їх відрегулюємо. Я чув, що є багато проблемних питань, що залишають об'єкти на балансі райрад, громадам передають лише їхнє утримання. Я вважаю, що майно, яке є в районах, має бути передане до громад, які надалі і нестимують всю необхідну відповідальність та опікуватимуться ним. З приводу Васильківської громади, від якої особисто і був обраний, то наскільки мені відомо, значних проблем в цих процесах не виникає. Основний об’єкт, районну лікарню, громада вже одержала, необхідні рішення прийняті. На території міста діяло, звичайно, багато власних комунальних підприємств, які зараз вже працюють на громаду. Це, починаючи від водопостачання, закінчуючи прибиранням сміття. Голова Глевахівської селищної громади Володимир Петренко: До громади перейшли школи, первинна медицина. Ці процеси тривають і, думаю, що ми знайдемо спільну мову у цих питаннях. Наразі у нас вже створені і діють власні комунальні підприємства. Таких КП, щоб діяли на нашій території і мали би перейти до нас з балансу райради, немає. Тож нам немає за що воювати.  Нагадаємо, що Васильківський район було утворено у 1923 році і вважався він одним із найрозвиненіших регіонів області. Район із населенням в 57 900 осіб займав площу в 1184,4 тис. га, з них 16,8 тис. га – ліси.  До його складу входило чотири селищні ради та 39 сільських рад, які об'єднували 70 населених пунктів і підпорядковувались  Васильківській районній раді з адмінцентром у місті обласного значення Васильків. У районі працювало 10 промислових підприємств. Основна виробнича діяльність району – сільськогосподарське виробництво. Восени район розділився на декілька громад. Основна частина територій (12 сільрад та місто) увійшли до Васильківської громади. Ще чотири сільради відійшли до Глевахівської громади, одна, Дзвінківська сільрада, увійшла до складу міської Боярської громади та ще три – Гвоздівська, Іванковичівська та Рославичівська – до Феодосіївської громади. Читайте: Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы “Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов “Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром “Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО  Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО  Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением  Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО Проект “Децентрализация”:  теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции  Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново  Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО  Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад  Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання  Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України  Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом  Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування) Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО  Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”  Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади  Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал  Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост  Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд Проєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги Проєкт “Децентралізація”: на зміну дільничним у об'єднаних громадах прийдуть поліцейські офіцери  Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2020 році Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не можуть отримати від районів  комунальне майно Проєкт “Децентралізація”: статус і повноваження старост у громаді залежатимуть від Верховної Ради Проєкт “Децентралізація”: у 2021 році Тетіївська громада збагатиться за рахунок гранту в 26 млн гривень Проєкт “Децентралізація”: на Київщині почали ліквідовувати райони, перший на черзі – Згурівський  Проєкт “Децентралізація”: ліквідована Іванківська райрада залишила громаді-спадкоємцю мільйонні борги  Проєкт “Децентралізація”: голови громад мають право накладати вето лише на прийняті рішення ради Проєкт “Децентралізація”: ліквідації Баришівського району заважають комунальні борги Проєкт “Децентралізація”: Миронівську райраду ліквідують із боргами по зарплаті  Проєкт “Децентралізація”: депутати ВРУ взялися за урбанізацію міст Проєкт “Децентралізація”: Київщина втрачає першість у рейтингу заможності громад Проєкт “Децентралізація”: майно та активи Бородянського району розділили між шістьма громадами  Проєкт “Децентралізація”: Обухівський район віддасть Букринський плацдарм на утримання області Проєкт “Децентралізація”: пандемія та безгрошів’я блокують розвиток культпослуг на Київщині Проєкт “Децентралізація”: Держгеокадастру дозволили і далі розпоряджатися землями Київщини  Проєкт “Децентралізація”: Славутич збільшить бюджет за рахунок бізнес-парку та інвестицій Фото: колаж KV КиевVласть

Майже три тисячі мешканців багатоповерхівок у Вишневому живуть без гарячої води. Її вимкнули за борги: місцевий приватний постачальник заборгував НАК “Нафтогаз”. І поки тривають суди та Феміда вирішує, хто оплачує бенкет, без води залишаються 18 будинків. Всього на Київщині заборгували Нафтогазу 26 компаній-постачальників. Як стало відомо KV, 12 квітня у Вишневому разом із опаленням у багатьох будинках відключили гарячу воду. Про це йдеться в оголошенні ТОВ “Ресурсозбереження”, фотографію якого виклав на сторінці “Дика Вишня. Вишневе. ОТГ” у Facebook місцевий громадський діяч Денис Зерченко.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Постачання – все Згідно з розпорядженням голови Вишнівської міськтергромади Іллі Дікова, саме 12 квітня у Вишневому було завершено опалювальний період – проте це не стосувалося підігріву води. “ТОВ "Ресурсозбереження”, приватна компанія, що колись була нав'язана мешканцям будинків, де є котли, просто взяла і припинила подачу гарячої води. 10-річне керування всім відомої особи розвернуло процес еволюції у Вишневому в зворотньому напрямку. Не виключено, що скоро будемо добувати воду десь у колодязях, а щоб зігрітися – розводитимемо багаття. На дахах будинків, бо земля майже вся забудована”, – пише Зерченко. У самому оголошенні йдеться про те, що ТОВ “Ресурсозбереження” 12 квітня припиняють надавати послуги з опалення та підігріву води, оскільки їх майно було арештовано на підставі ухвалення позовної заяви до підприємства від НАК “Нафтогаз”. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться “3 12 квітня 2021 року надання послуг з опалення та підігріву води нашим підприємством припинено. Підстава – задоволені господарськими судами позовні вимоги АТ НАК “Нафтогаз України” про примусове стягнення з ТОВ “Ресурсозбереження” заборгованості за отриманий природний газ, пені, штрафів, інфляційних витрат, тощо, шляхом накладення арешту на кошти та майно, що у свою чергу призвело до повного блокування роботи підприємства. Зауважимо, що ми неодноразово наголошували на проблемі зростання заборгованості мешканців за отримані послуги і попереджали про можливі наслідки, які, на жаль, не змусили себе чекати – робота підприємства заблокована постачальником газу”, – йдеться у повідомленні. Трохи передісторії  ТОВ “Ресурсозбереження” обслуговує 18 багатоповерхових будинків, а саме: вул. Південна, 7, 9, 11, 13, 15, 17; вул. Святоюріївська, 22, 24, 26, 28, 30, 32; вул. Лесі Українки, 19, 21, 62-а; вул. Молодіжна, 12; вул. Європейська, 34-6; вул. Вітянська, 1а. У цих будинках проживає 2759 абонентів підприємства, частина об’єдналися в ОСББ – це, наприклад, ОСББ “Південна Плюс” (будинки №№ 9, 11, 13 по вул. Південна), ОСББ “Південна 17” (вул. Південна, 17), ОСББ “Південний” (вул. Святоюріївська, буд. 22, 24), ОСББ “Південний-2” (вул. Святоюріївська, 30), ОСББ “Південний 3” (вул. Святоюріївська, 28). На дахах цих будинків були встановлені автономні котельні, обслуговуванням яких і займалося дане ТОВ.  “Технологічна відмінність у тому, що КП “Вишнівськтеплоенерго” передає тепло централізовано за допомогою підземних комунікацій, а наші котельні – дахові”, – розповів директор ТОВ “Ресурсозбереження” Федір Кацап (грудень 2014 року). Станом на липень 2020 року продовжують діяти тарифи, встановлені у відповідності до рішення виконавчого комітету Вишневої міської ради від 07.11.2018 року № 49/2: виробництво та постачання теплової енергії – 1750,96 гривень/Гкал (з ПДВ); підігрів 1 куб.м води – 85,97 грн. (з ПДВ). Суд: боротьба триває Згадувані в оголошенні рішення Господарський суд Київської області ухвалив 1 та 12 жовтня 2020 року (№ 911/1044/20 – друга позовна заява, № 911/1034/20 – перша заява). У тексті рішень йдеться про те, що Акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (НАК “Нафтогаз України”, або “Нафтогаз”) звернулася з позовами до ТОВ “Ресурсозбереження” про стягнення більш ніж 4 млн гривень боргу. Так, згідно першої позовної заяви (12.10.2020), сума боргу складає 2 млн 1 тис. 527,91 гривень (з яких: 1 млн 605 тис. 839,83 грн основного боргу, 165 тис. 336,74 грн пені, 81 тис. 686,99 грн 3% річних та 148 тис. 664,35 грн інфляційних втрат). Згідно другої (01.10.2020) –  2 млн 188 тис. 291,22 грн. (з яких: 796 тис. 476,87 грн. основного боргу, 461 тис. 58,92 грн. пені, 224 тис. 342,56 грн. 3% річних та 706 тис. 412,87 грн. інфляційних втрат). У рішенні № 911/1034/20 йдеться, що згідно договору, який сторони уклали у 2017 році, “Нафтогаз” передає ТОВці з 01.10.2017 по 31.03.2018 (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 2890,0 тис. куб. метрів (по місяцях (тис. куб. м): жовтень – 330,0; листопад – 450,0; грудень – 520,0; січень – 640,0 лютий – 500,0; березень – 450,0).  Ціна за 1000 куб. м газу на дату укладання договору становить 4942,00 гривні (4,92 / куб. м), або ж разом із ПДВ (20%) – 5930,40 грн (5,93 / куб. м). Причому укладалися додаткові угоди: наприклад, у разі прострочення споживачем оплати згідно цього договору він зобов'язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 15,3% річних.  “Ресурсозбереження” розрахувалося за отриманий від “Нафтогазу” природний газ на загальну суму 14 млн 65 тис. 663,22 грн. “Нафтогаз” у свою чергу посилається на те, що оплату за переданий газ приватник “здійснював несвоєчасно та не виконав зобов’язання у визначений договором строк”. Станом на 19 лютого 2020 року сума основного боргу за договором становила 1 млн 605 тис. 839,83 грн. Вирішити у досудовому порядку, тобто піти на мирову із “Нафтогазом” у ТОВ “Ресурсозбереження” не вийшло. Ба більше, у суді “Ресурсозбереження” намагалося зі свого боку оскаржити чи не кожну вимогу “Нафтогазу”. Зокрема, зауважувало на “необґрунтованість нарахування позивачем пені за періоди, що перевищують шестимісячний термін, встановлений ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України”, “стверджує про безпідставність нарахування позивачем інфляційних втрат та 3% річних на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, з огляду на те, що вказана норма застосовується для загального кола осіб” і водночас повідомило, що сплатило “Нафтогазу” 130 тис. грн в рахунок виконання зобов'язань за договором, а також що визнає частину боргу – в сумі 964 тис. 497,02 грн.  Приватники також спробували довести суду, що несли збитки і тому не могли вчасно перераховувати кошти за газ. За 2017 рік, йдеться у тексті рішення, збитки ТОВ складали 141,2 тис. грн, за 2018 рік – 550,2 тис. грн, за 2019 рік – 406,6 тис. грн. Утім, “збитковість від господарської діяльності за 2017-2019 рр. не може вважатись такою обставиною, що істотно ускладнює виконання рішення або робить його неможливим на теперішній час”, вирішив суд і наголосив, що не має на руках доказів, що ТОВ була на межі банкрутства, чи то будь-яких обставин, що заважали їй сплачувати борги.  А отже, вирішили судді, позов підлягає задоволенню повністю та з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення усього 1 млн 894 тис. 317,1 гривень — а саме 1 млн 475 тис. 839,83 грн основного боргу, 165 тис. 336,74 грн пені, 81 тис. 686,99 грн 3% річних та 148 тис. 664,35 грн інфляційних втрат, а також 22 тис. 789,19 гривень судового збору.  А 1 жовтня 2020 року, цей же суд ухвалив рішення стягнути з ТОВ на користь “Нафтогазу” ще 2 млн 221 тис. 115,59 гривень – а саме 796 476, 87 грн. основного боргу, 461 058,92 грн пені, 224 342,56 грн 3% річних, 706 412,87 грн інфляційних втрат та 32 824,37 коп. судового збору. ТОВ спробувало оскаржити обидва рішення, подавши відповідні апеляційні скарги до Північного апеляційного господарського суду (і не змогло для початку у повному обсязі оплатити судовий збір, що складав майже 45 тис. гривень). Розгляд скарг триває й досі. Крім того, рішення Господарського суду хоч і було прийнято, але 15 квітня 2021 року суд має розглянути заяву про визнання наказу про виконання рішення зі стягнення коштів з ТОВ таким, що виконанню не підлягає. У жодному з рішень господарського суду, утім, нічого не сказано про накладення арешту на майно та рахунки ТОВ “Ресурсозбереження”. Що робити жителям? Жителі домівок, які обслуговуються “Ресурсозбереженням”, жалілися на тарифи та відключення гарячої води упродовж років. Наприклад, ось історія, що датується вереснем 2017 року: створене у липні того року ОСББ “Південна Плюс” (будинки №№ 9, 11, 13 по вул. Південна) отримало від ТОВ “Ресурсозбереження”, яке на той час вже обслуговувало ці будинки, пропозицію укласти договір на обслуговування мереж опалення та гарячого водопостачання загальною вартістю близько 12 тис. гривень за місяць (що становить, як пише фейсбук-користувач Костянтин Колійчук, приблизно 1\7 від місячного бюджету ОСББ).  На три питання від правління об’єднань про аргументованість тарифів, відсутність документації на котельні у міськвиконкому та чому ТОВ використовує приміщення диспетчерської у якості офісу, жителі змогли домогтися лише однієї відповіді – про те, що документація на котельні дійсно знаходиться у ТОВ, проте буде передана ОСББ “при зміні виконавця послуг з обслуговування дахових котелень цих будинків”.  Об’єднання у відповідь таки намагалося змінити постачальника цих послуг через у тому числі необґрунтовані, на думку правління ОСББ, тарифи, а разом з тим, “розуміючи повну відсутність паритету у відносинах між ОСББ та ТОВ “Ресурсозбереження”, яке продовжує надавати послуги мешканцям будинків і погрожує вчасно не почати опалювальний сезон, ОСББ звернулося до міськвиконкому з проханням стати посередником у вирішенні зазначених вище спірних питань”. Читайте: В Вишневом тарифы на отопление и горячую воду выросли на 12%  А у січні 2021 року жителі ОСББ направили голові ОТГ Дікову колективного листа, де просили передати їм обслуговування дахових котелень, спираючись на те, що ТОВ не вкладається в їх ремонт чи модернізацію. “08.12.2020 р. ОСББ “Південна “Плюс” звернулося до ТОВ “Ресурсозбереження” з листом № 121, в якому просило надати інформацію про температурні графіки відпуску тепла та гарячої води, якими останнє керується при наданні послуг. У відповідь співробітники ТОВ “Ресурсозбереження” в усній формі повідомили, що старі температурні графіки на сьогодні втрачені, а нові ще не розроблені. Проте, навіть для неспеціаліста ця відповідь є повною маячнею, адже температура теплоносія в котельні не може залежати від суб’єктивної думки чи бажань оператора. […] …ми не бачимо іншого шляху, аніж встановлення в близькому майбутньому контролю над даховими котельнями з метою їх експлуатації силами ОСББ “Південна Плюс” або спеціалізованої компанії, обраної співвласниками. Разом з цим, у нас немає жодного бажання отримати металобрухт, тягар з відновлення якого ляже на наші плечі”, – йдеться в листі. Читайте: Горячо и горько: на Киевщине продолжают расти тарифы на тепло  31 березня, за майже два тижні до відключення опалення та води, у Viber-групі ОСББ голова правління поділився планом дій. Якщо коротко: планують знайти та залучити нову організацію, що займатиметься постачанням тепла та води, і зробить кошторис ремонту котелень, а кошти на це думають залучати з бюджету міста. План дій був розроблений частково спільно з мером міста Діковим та директором ТОВ “Ресурсозбереження”, зазначається у повідомленні: “Два тижні тому була зустріч голів ОСББ з мером. Мер висловив своє незадоволення роботою “Ресурсозбереження” та пообіцяв підтримку ОСББ в фінансуванні ремонту котелень. Минулого тижня збирались з головами ОСББ та керівником організації яка обслуговує та експлуатує дахові котельні. Погодились про те, що потрібно зробити обстеження котелень.  Початок співпраці виглядає так: нова організація з обслуговування котелень проводить обстеження їх стану, складає перелік недоліків та вартість ремонту; мерія виділяє кошти на ремонт котелень; ОСББ заключає договір на ТО котелень, договір на експлуатацію котелень, самостійно заключає договори на закупку газу та транспортування газу; кожне ОСББ наймає інженера по газовому та котельному господарству”. Як розповів KV голова правління ОСББ Дмитро Гаврилюк, боротьба співвласників квартир із постачальником тепла триває давно, але невідомо, куди вона зайде. Зате точно можна сказати, що котельні, які запустили разом із введенням будинків в експлуатацію (2004-2005 роки), вже застарілі і потребують модернізації – видатки на яку, найбільш імовірно, ляжуть на плечі самих жителів будинків. Відповідь Вишнівського міськвиконкому на лист-запит ОСББ “ТОВ обслуговує нас з 2005 року, на даний момент ТОВ “Ресурсозбереження” є банкрутом. Статус котелень невідомий. Формально вони належать співвласникам. […] Що стосується тарифів – крім того, що вони були зависокими, ми не бачили прозорості розрахунків. Будинок недосконалий, і нам потрібно взяти участь у програмі енергозбереження “Енергодім”, але ми не можемо через одну з умов – потрібно проводити модернізацію індивідуальних теплових пунктів, якими у нас служать ці котельні. У нас не було контакту з “Ресурсозбереженням”, а тому енергоефективні заходи ми також не могли проводити. У тариф ТОВ нібито закладає у тому числі ремонт та обслуговування котелень, але по факту вони в це не вкладалися. Наразі котельні працюють на останніх своїх силах і фізично вже не здатні повноцінно опалювати будинки та працювати на повну потужність.  Міськвиконком запропонував нам іншого постачальника в особі КП “Вишнівськтеплоенерго”. Це страхувальний варіант. Інший варіант – шукати постачальника самостійно. Ми з головами сусідніх ОСББ плануємо дійсно шукати нову обслуговуючу компанію. Як бути з котельнями – поки сказати не можу. Почнемо з того, що проведемо експертизу їх поточного стану, а далі десь будемо шукати та залучати кошти. Один з варіантів – це збирати гроші у тому числі з мешканців. Інший варіант – співфінансування у кооперації з міськвиконкомом”, – розповів Гаврилюк. У KV була низка питань до керівництва ТОВ “Ресурсозбереження”. Зокрема, їх версія щодо справедливості нарахування такої суми боргу (ця позиція, утім, викладена частково у текстах судових рішень), чому не вдалося виплатити його вчасно і хто винен в цьому, чи вкладало насправді підприємство у ремонт котелень, тощо.  Але зв’язатися із керівництвом чи іншим представником ТОВ “Ресурсозбереженням” упродовж тижня KV, аби вислухати їх позицію та плани дій, так і не вдалося. На дзвінки на контактний номер, який можна відшукати у відкритих джерелах, ніхто не відповідав упродовж кількох днів. А ще два номери, що вказані на сайті ОСББ “Південна Плюс”, належать людям, які мають опосередковане відношення до ТОВ або не мають його взагалі. Контактів керівництва чи представників не мають самі ОСББ, у чому у розмові з KV зізнався Дмитро Гаврилюк. Але KV готова у будь-який час вислухати позицію “Ресурсозбереження”. А допоки теплопостачальник розміщує на стінах будинків, які обслуговує, об’яви, та скеровує головам ОСББ листи про те, що жителі мають сплатити борг якомога швидше.  Взято з Viber-спільноти ОСББ “Південна Плюс” – “ОСББ News” За даними аналітичної системи YouControl, товариство з обмеженою відповідальністю “Ресурсозбереження” (*) зареєстроване 17 листопада 2000 року за адресою місто Вишневе, вул. Європейська, будинок 34-Б.  Виручка підприємства за 2019 рік становила приблизно 23 млн гривень.  Засновниками виступили вихідець з Донецької області Шепеленко Сергій Леонідович та житомирчанка Лавренчук Наталія Павлівна, яка з 2003 року є директором підприємства.  На людину з ідентичними ПІБ відкрито ряд виконавчих проваджень у Житомирі про стягнення боргів. Зокрема, стягувачами стали ТОВ “Кредитні ініціативи”, ТОВ КК “Коменерго”, ПАТ “ЕК “Житомиробленерго”, Корольовський відділ Державної виконавчої служби. Особа з такими ПІБ на Житомирщині є фігурантом низки судових справ, у тому числі – кримінальної: у 2016 році вона була на лаві підсудних через звинувачення у привласненні, розтраті майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, і була під підпискою про невиїзд. Не тільки Вишневе За останніми даними Департаменту з інтегрованих комунікацій НАК “Нафтогаз”, станом на 7 квітня 2021 року борг підприємств Київської області перед ним складає 511 млн 391 тис. 145 гривень лише за 2021 рік, а загальний – 1 млрд 505 млн 967 тис. 405 гривень.  У списку боржників – 26 підприємств, серед яких у тому числі й ТОВ “Ресурсозбереження”. Сума його боргу складає 12 млн 736 тис. 212 гривень, з них 6 млн 766 тис. 941 – лише за 2021 рік. Це ТОВ – серед шести, динаміка заборгованості яких не змінювалася ані в плюс, ані в мінус, згідно даних “Нафтогазу”. Як писала KV, на початку 2019 року Київщиною прокотилася хвиля збільшення вартості теплової енергії. Суми за використане тепло в платіжках пересічних громадян за цілою низкою міст виросли до 20%. На питання чому тарифи знову ростуть, постачальники тепла нарікають на збільшення вартості газу, електроенергії і підвищення "мінімалки". Відстояти старі ціни на тепло вдалося лише окремим населеним пунктам. Станом на вересень 2019 року близько 50 підприємств, з яких половина – комунальні, сиділи з серйозними заборгованостями за поставку газу від НАК "Нафтогаз". Загальний борг області перевалював за 1 млрд гривень. Чіткого механізму погашення заборгованості ні адміністрація, ні рада області публічно не представляли, заявивши лише, що 80% інфраструктурних об'єктів регіону готові до опалювального сезону, а тарифи несправедливі. При цьому жителям Київщини радили брати так звані “теплі кредити”. Читайте: Накопив миллиардный долг за газ, власти Киевщины рекомендуют гражданам обогреваться в кредит  25 вересня 2019 року за Київською облдержадміністрацією пройшов мітинг проти підвищення тарифів на опалення. Пов'язані вони були з рішеннями, прийнятими в ході чергової сесії Київоблради (КОС) 19 вересня рішенням "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування і постачання, послуги з постачання теплової енергії комунальному підприємству КОС “Києво-Святошинська тепломережа”, комунальному підприємству КОС "Переяслав-Хмельницьктепломережа". Колишній нардеп Олександр Дубінський (91 округ, “Слуга народу”) стверджував, що це, а також збільшення статутних капіталів деяких комунальних підприємств в той же день робилося для того, щоб тодішній губернатор Михайло Бно-Айріян і ексголова облради Микола Стариченко купили собі преміальні автомобілі, що ексголова КОДА заперечував. Читайте: Тепло ли тебе, Киевщина: столичный регион бунтует из-за повышения тарифов  У 2019 році Київщина – лідер серед всіх областей за обсягом "теплих кредитів" на індивідуальне житло. З 2014 і до цього дня в область було залучено понад 590 млн гривень. Ще 120 млн гривень кредитів освоїли ОСББ Києва та області. Це 2-е місце серед регіонів країни. Завдяки регіональній і міськими програмами в містах Буча, Біла Церква, Бровари та Славутич населення отримує додаткову винагороду за "теплим кредитами". А мери Славутича та Бородянки освоюють механізм "поглибленого ЕСКО-партнерства", щоб отримати більш високі показники економії енергоспоживання. Читайте: Мэр Василькова хочет перевести город на индивидуальное отопление (видео) Перед початком опалювального сезону 2019-2020 влада столичного регіону передала пункти централізованого теплопостачання на баланс місцевих громад. Багато з котелень встигли накопичити мільйонні борги перед "Нафтогазом", роботу інших не окуповував діючий тариф. Останніми пропозицію володіти і розпоряджатися котельнями отримали міськ- і сільради колишніх Києво-Святошинського, Броварського і Переяслав-Хмельницького районів (нині це Пристолична, Броварська та Переяславська громади Броварського району). Для тих з них, кому не буде вистачати грошей на виплату боргів і компенсацію тарифів, адміністрація області та рада обіцяли ініціювати програми підтримки. Детальніше: Кому котельную: местные власти Киевщины не спешат принимать на баланс пункты централизованного отопления  Протягом 2020 року на Київщині у 72% суб'єктів господарювання у сфері житлово-комунальних послуг, перевірених Держпродспоживслужбою, були виявлені порушення державної дисципліни цін. У минулому році споживачам житлово-комунальних послуг Київської області фактично повернуто 5,68 млн грн. При цьому, через пандемію коронавірусу Держпродспоживслужба не проводила перевірки підприємств у II, III і IV кварталах 2020 року. Читайте: В 2020 году жителям Киевщины вернули более 5 млн грн, уплаченных за коммуналку  А у 2021 міські голови Київщини підтримали ініціативу Президента України та виступили за підписання меморандуму щодо врегулювання проблемних питань у постачанні тепла та гарячої води в будинки українців. Підписантом від Київщини виступив Анатолій Федорук, який також є головою правління Київського регіонального відділення Асоціації міст України. У меморандумі, зазначав очільник Київської ОДА Василь Володін, задекларовано, що вартість послуги постачання теплової енергії та гарячої води у багатоквартирні будинки впродовж опалювального сезону 2020-2021 років не зміниться.  Читайте: Міські голови Київщини підтримали ініціативу Президента не допустити підвищення тарифів на опалення та гарячу воду  *  Товариство з обмеженою відповідальністю “Ресурсозбереження”, код ЄДРПОУ: 31254730 Фото: коллаж KVКиевVласть

Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф закупив 48 автомобілів швидкої допомоги. За автомобілі заплатять майже 100 млн гривень. Спецтранспорт до 5 серпня 2021 року для області поставить ТОВ “Автоспецпром”, у якого минулого року вже замовляли “швидкі”. Як стало відомо KV з оголошень електронної системи державних закупівель ProZorro, 31 березня 2021 року комунальне некомерційне підприємство “Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф” (*) уклало два договори з ТОВ “Автоспецпром” (**) на поставку спеціалізованих автомобілів швидкої медичної допомоги на базі Citroen Jumper. Загальна ціна договорів – 99,7 млн гривень.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Перший договір (ціна – 78,4 млн гривень) передбачає поставку 40 автомобілів швидкої типу В. Вартість однієї машини складає 1,96 млн гривень.  Другий договір (ціна – 21,3 млн гривень) передбачає поставку 8 автомобілів швидкої типу С. Вартість одиниці – 2,66 млн гривень. По умовам обох договорів, автомобілі повинні бути укомплектовані засобами для реанімаційних заходів та інфузії, діагностики, забезпечення дихальної підтримки, моніторингу життєво важливих параметрів, а також медичним одягом. Автомобілі швидкої класу С додатково будуть оснащені апаратом штучної вентиляції легенів та капнографом (прилад для вимірювання та контролю рівня вуглекислого газу у повітрі, що видихається – КВ). Всі 48 автомобілів підрядник повинен поставити до 5 серпня 2021 року  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться На сайті “Автоспецпрома” вказано, що автомобіль типу В призначений для надання медичної допомоги силами лікарської (фельдшерської) бригади, транспортування та моніторингу стану пацієнта на догоспітальному етапі. А автомобіль типу С – це реанімобіль, призначений для надання екстреної медичної допомоги силами реанімаційної або спеціалізованої бригади, транспортування та моніторингу пацієнтів у тяжкому або критичному стані. На сайті поставщика ціни на “швидкі” не вказані. Також КВ не вдалося знайти цін на автомобілі з аналогічною комплектацією у інших відкритих джерелах.  Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф провів цю закупівлю спецтранспорту без конкурсу, так як товар включений до переліку товарів необхідних для запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф замовляє ТОВ "Автоспецпром" автомобілі швидкої допомоги не вперше. Зокрема, в кінці минулого року ця компанія поставила для області 20 спеціалізованих автомобілів швидкої на базі Citroen Jumper типу B. Ціна укладеного договору складала 39,2 млн гривен (1,96 млн гривен за одиницю). Читайте: Для Киевщины купили 20 новых автомобилей скорой помощи Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ "Автоспецпром" зареєстровано в 2012 році. Статутний капітал – 25 тис. гривень. Засновники – ДП “Регіон 2002”, Еміль і Артем Фісталі. Директор – Світлана Курченко.  ДП “Регіон 2002” засновано в 2003 році. Статутний капітал – 13 млн гривень. Засновник – ТОВ “Виробнича компанія Діспомед”. Кінцеві бенефіціари – Герман та Володимир Фісталі. Директор – Герман Фісталь. ТОВ “Автоспецпром” та ДП “Регіон 2002” входять в групу братів Фісталів – Германа та Володимира. Основними напрямками діяльності компаній групи є виробництво та продаж товарів медичного призначення (ТМ Medicare®), імпорт та продаж медичного обладнання. За результатами участі у публічних закупівлях ТОВ "Автоспецпром" уклало 152 договорів на 1,72 млрд гривень (без урахування нинішніх). Найбільший замовник – об'єднане автогосподарство закладів охорони здоров'я Полтавської області (дані Zакупівлі). КНП “Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф” очолює Оксана Шарко. * Комунальне некомерційне підприємство Київської обласної ради "Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" (код ЄДРПОУ: 34002938) ** ТОВ “Автоспецпром” (код ЄДРПОУ: 38183310) Фото: АвтоспецпромКиевVласть

КиевVласть продовжує цикл інтерв'ю з головами об'єднаних громад Київщини. Упродовж 69 тижнів ми плануємо відвідати міста, селища та села регіону і поспілкуватися з очільниками новоутворених адміністративно-територіальних одиниць. Сьогодні говоримо із колишнім чемпіоном світу з фрі-файту (українська версія боїв без правил) та віце-чемпіоном з джиу-джитсу, а нині очільником Коцюбинської громади Сергієм Данішем. Про спроби Києва поглинути селище, скандал навколо Біличанського лісу, просування спорту серед молоді та перспективи Коцюбинської ОТГ – читайте у матеріалі.  KV: Раніше ви виконували обов'язки голови селищної ради, а наразі стали головою громади. Чи змінилось щось у вашій роботі? Сергій Даніш: В роботі майже нічого не змінилося – обов’язки, які виконував, лишилися. Збільшилося навантаження при створенні об’єднаної територіальної громади, тому що ми створили свої управління фінансів, освіти, туризму, молоді, спорту і все, що належить до цих напрямків. Зараз окремою юридичною особою створюватимемо виконавчий комітет – раніше його не було. Навантаження підвищилося, адже були стислі строки, затягнулася передвиборча кампанія, зокрема силами недоброзичливців. Складнощі були, але дякуючи нашим кадрам – сумлінним та професійним людям, яких ми підбирали – їх вдалося подолати, я поки що задоволений.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”    KV: У результаті децентралізалізації Коцюбинське не об’єдналось з жодним населеним пунктом, чому? Чи отримало переваги Коцюбинське, коли із селища стало громадою та вийшло із підпорядкування Ірпінської міської ради? Чи залишились у селища амбіції стати містом? Сергій Даніш: Усю історію довго розповідати. Деякі можновладці Києва хотіли нас поглинути, придумували різні виправдання для цього. Скільки я пам’ятаю, Коцюбинське тягнули до Києва. Громада із цим не погоджувалася, результати цих виборів тому підтвердження. Що стосується виходу з підпорядкуванню Ірпеню – по деяких напрямках ми продовжуємо співпрацю: наприклад, медицина в Ірпені є однією з найкращих в області. Наші мешканці обслуговуються, утім, там, де бажають: це передбачено медицинською реформою. Але в іншому разі звертаються у місцеві заклади або до Ірпеня. Чимало наших мешканців обслуговується там. На тлі пандемії минулого тижня там було повністю відреставроване приміщення інфекційного відділення, днями привезли нове обладнання, зараз додали 40 ліжок, але ситуація загострюється з кожним днем. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться KV: Ліжок вистачає? Сергій Даніш: Кількість заповнених підходить до критичної позначки, але поки справляємося і саме тому вжили додаткових заходів – навіть раніше за Київ. Ми провели невеличке дослідження і дійшли висновку, що обмежимо заняття у школах – адже діти є рознощиками, і вчителі почали хворіти. Ми вирішили, що поки призупинимо навчальний процес. KV: Тобто жителі Коцюбинської громади, що хворі на ковід, обслуговуються у лікарні Ірпеня. Чи допомагаєте ви фінансово? Як саме? Сергій Даніш: Звичайно, у вигляді плати за усіх мешканців, які там обслуговуються. Коли будувалося інфекційне відділення, ми брали у реконструкції активну участь, зокрема, закупили те, про що нас попросили.  KV: А що стосовно премій та надбавок лікарям, що контактують із хворими? Сергій Даніш: Я думаю, що це не стосується Ірпеня або Бучанського району. Минулого тижня на колегії КОДА ми були присутні з Олександром Маркушиним, і чули вислови, як недофінансовують лікарів, хоча в бюджеті гроші на це є. У нашому регіоні бюджет за цим напрямком повністю виконується, я думаю, лікарі не ображаються. Зі свого боку ми співпрацюємо з нашими лікарями тісно. KV: Яким чином сформована коаліція у селищній раді? Як налагоджували співпрацю із депутатами? Сергій Даніш: Коаліція – це доволі загальне питання, яке стосується куди більше Верховної Ради. Ми – селище, і ми не потрапили у мажоритарку, яка нам більше підходить. Адже у нас трохи більше 10 тис. виборців. Кандидати у нас йшли партійні, але обирали у першу чергу обличчя, а не партії. За виключенням категорично налаштованих персон, які завжди невдоволені, у нас немає розбрату і проблем із прийняттям рішень не виникає. Виноситься, наприклад, питання про матеріальну допомогу – і ми маємо за нього проголосувати.  У всіх депутатів, у кожного з них є своя думка, і завжди була. Ми спілкуємося з кожним індивідуально, але впливати на чиюсь думку – не впливав і не збираюся. Лізти у загальнопартійні розборки також бажання у нас немає. Коли постає питання ремонту дороги, як може бути, що та партія проти, чи інша? Проти можуть бути лише заангажовані люди. Це стосується перш за все кількох професійних чорних піарщиць, які проживають у нашому селищі і для політичної боротьби використовують бренд руху “Чесно” без погодження з міжнародними донорськими організаціями, які здійснюють фінансування даного руху. KV: Повернімося до питання приєднання Коцюбинського до Києва. Як вважаєте, чи не спробує столиця знову вас приєднати до себе? Сергій Даніш: Сподіваюся, що не буде, а якщо й спробує, то правильними, законними та витриманими шляхами. Ми все життя жили в області. Після завершення децентралізації ми є самостійною громадою і вирішувати свої питання самостійно краще. Питання – у Біличанському лісі. І я сподіваюся, що вже скоро воно будет закрите, а ліс буде у державній власності. Але якщо буде діалог – я готовий піти на діалог. Я вже казав: якби Київ прийшов до нас і сказав, мовляв, якщо ви до нас приєднаєтесь, ми допоможемо добудувати школу, відремонтувати житловий фонд, комунікації – можливо, тоді я би почав переконувати громаду у тому, що це, можливо, кращий варіант. Але без лісу ми Києву не потрібні, і після приєднання за таких обставин Києву було б не до наших проблем. Коли в рішенні Київради написано, що приєднання вартуватиме 0 гривень, і розуміючи, що у столиці є амбітні плани та проєкти, зрозумілим стає, хто чим насправді буде займатися та опікуватися.  KV: До речі, про скандал навколо Біличанського лісу – багато гектарів свого часу було роздано у приватну власність, частину прокуратура повернула у державну власність. Хто там займається рейдерством? Були спроби вирубки лісу, яка ситуація із цим? Чи тривають якісь суди або розслідування прокуратури?  Сергій Даніш: Я у питання судів та прокуратури не втручаюся – це їх компетенція. Утім, від фахових людей я чую, що прокуратура не зовсім повертає ці ділянки лісу: гектари насправді просто змінюють власника, і йдуть під забудову. При цьому це територія селища, тобто ці ділянки сформовані, окреслені. На них не будується нічого, ні, і сподіваюся, що не буде. Але податок також не сплачується. Ми дійшли до того, що згідно кадастру наразі ми з вами сидимо у Києві. Школа №18, яка увесь час була селищною, наразі по кадастру знаходиться у Києві. Весь правий берег столиця піджимає під себе. Я не можу зробити проєктно-кошторисну документацію по спорудженню нових соціальних обєктів, адже комунікації та адреса – у селищі, але кадастр – київський.  KV: А що з Генпланом селища наразі? Сергій Даніш: Працюємо. Питанням довго і давно не займалися. Є проблеми із його затвердженням, але ми зараз над цим працюємо. Моїм завданням наразі є відкрити людям кадастр, адже після виборів навіть приватний сектор наразі заблоковано. Тобто, люди не можуть переоформити свої будинки, школу також через це не можемо добудувати, але найголовніше – ми втрачаємо податки, надходження до бюджету громади. Зараз готуємо звернення до правоохоронних органів, аби хтось поніс за це відповідальність і відшкодував нам недоотримані гроші – мільйони гривень, які бюджет громади не отримав. А для нас 3-5 млн гривень – це відчутні гроші.  KV: Чи можна назвати Коцюбинську громаду спроможною? Які основні джерела надходжень до бюджету? Чи є бюджет розвитку? Він зменшився/збільшився після створення громади? Сергій Даніш: Бюджет збільшився і буде збільшуватися й надалі. Я почав спілкуватися з підприємцями, з людьми, аби реєструвалися у селищі. Люди йдуть на контакт, погоджуються. Думаю, саме у діалозі ми зможемо затягнути гроші у наш бюджет. І сподіваюся, що Верховна Рада підтримає законопроєкт, згідно якого податки людина сплачуватиме за місцем проживання, а не за місцем реєстрації чи роботи. Усі громади чекають такого закону. Багато жителів нашого селища і громади працюють у столиці, але спати люди їдуть сюди, на вихідних гуляють тут, тощо. То й гроші мають бути тут. А як так буде, у нас буде більше можливостей для створення більш комфортних умов проживання. KV: Коцюбинське має дуже вигідне розташування поблизу Києва. Як розвивати інвестиційну привабливість? Що можете запропонувати потенційному інвестору? Сергій Даніш: Зараз із цим складно. Спочатку треба владнати скандальні питання. Люди хотіли зробити ОСББ, покращити собі умови проживання. Все погодили, але оскільки кадастр київський, їм сказали звертатися до Києва. Як людям, які отримали квартири тут і все життя тут прожили, їхати до Києва за землею? Утім, я думаю, ми це владнаємо. Спілкуємося із приватними підприємцями, маємо що запропонувати інвесторам. KV: Цей Ірпінський виправний центр, який знаходиться у Коцюбинському, який виставили на продаж – бажаючих його придбати поки не знайшлось. Як громада налаштована у цьому питанні? Ваше ставлення до продажу? Чи реально це взагалі на вашу думку? Що б хотіли бачити на тому місці?  Сергій Даніш: Це буде вирішувати той, хто купить цю землю, а ми вже будемо далі дивитися. Як це буде житловий масив – тоді він має бути такий, як поряд із селищною радою, 25-поверховий, повинні бути витримані норми стосовно розміщення садочків, паркувальних місць, розважальний сектор. Якщо усе буде забезпечено – ми сприятимемо. У разі, якщо це буде виробництво – однозначно воно має бути нешкідливим. Були розмови про те, що це може стати складськими приміщеннями. У такому разі там повинні бути застосовані новітні технології, аби не виникало навантаження ні на екологію, ні на житлову сферу, ні на транспортну інфраструктуру.  KV: Передмістя Києва активно забудовується ЖК та новобудовами. Таких у вас у Коцюбинському ніби небагато. Чи приходять до вас такі забудовники? Плануєте залучати? Сергій Даніш: Поки не приходять. У нас є забудовник, який зайшов до нас ще 2014 року, чекаємо, коли він закінчить свій проєкт. Він будується, але, на мою думку, не кращим чином запроєктовані у ньому інфраструктурні моменти, наприклад, виїзди з селища. З паркомісцями у нас теж є проблема. Будемо звертатися до поліції, погоджувати, встановлювати відповідні знаки про заборону паркування в окремих місцях. Не може 10 машин заважати усім пересуватися та відпочивати. Це житломасив на 15 будинків, який будує компанія “Атлант”. Лишилося 3 чи 4 будинки їм звести. Є питання до них, зокрема, по сплаті податків: вони не зареєстровані у нас. Всі працівники, що задіяні на цьому будівництві, отримують тут зарплату, а тому податок с зарплати має надходити до бюджету. KV: У 2019 році місцеві жителі скаржились на воду із фекаліями, яка текла у них із кранів. Тоді селище планували підключити до централізованого водопостачання “Водоканалу”. Яка наразі ситуація із якістю води?  Сергій Даніш: Тут є люди, які пишуть неправду на виданні з назвою “Українська правда”. З того часу ми поставили невеликі очисні споруди, і більше нічого не змінилося. Але чомусь вода з фекаліями пропала. Якщо проаналізувати, то завжди в нас щось “трапляється” під вибори. Так само перед цими виборами приїздив губернатор, збиралися люди. Я хотів встигнути з ремонтом скважини ще до виборів, як і обіцяв, але роботи затягнулися, всі бачили, що роботи не зупинялися. Проблема дійсно була, але зачепила лише один жилмасив по вул. Меблевій. Що ж до “Водоканалу”, то ми стикнулися з тим, що депутати Коцюбинської селищної ради від партії “УДАР” не хочуть, аби ми сплатили борги перед підприємством. Нам тоді озвучили цифру у 3 млн за під’єднання до мережі, ми дали 1 млн гривень по співфінансуванню, але коли доходило до під’єднання, громада була проти: наша вода краща за київську, і проєкт подорожчав до 6 мільйонів. Ми повернули свій 1 млн, область – свої 2, і на цьому все закінчилось. Це була піар-акція, і з самого початку робити так було нерозумно й неправильно. У нас на цей рік передбачено 5 млн співфінансування з областю у розмірі 5 млн на заміну водопроводу по вул. Шевченка і проведення каналізації. Думаю, за 5 років ми вирішимо ці питання. KV: Які плани щодо основних напрямів – медицина, освіта, культура? Сергій Даніш: Пріоритети по всіх напрямках. По медицині – зустрічалися з “екстренкою” з приводу закупівлі нової автівки, яка обслуговуватиме наш регіон. Хочу зустрітися з київськими лікарями, заключити з лікарнями договори, щоб сплачувати за тих наших людей, які хочуть обслуговуватися там – знову ж таки, згідно до медреформи.  Освіта – другої зміни у нас досі немає, можливо, буде в наступному році. Я особисто коли вчився у школі, у третьому класі ходив у другу зміну. Завантаженість школи сягала 1200 діток, селище було ще доволі молодим. Школи з того часу залишилося, але селище потроху занепадало, з 4 садочків лишився один, інші розпродали, “розкуркулили”. Зараз ми думаємо над проєктом добудови школи, побудови нового корпусу на території нашого ліцею, добудовуємо та розширяємо існуючий дитсадочок, – приміщення, яке наші активісти намагалися злити, але ми у судах відстояли. Роботи там на більш ніж 70% завершені. Все за наш кошт.  Почали із співфінансуванням, а продовжуємо своїм коштом. В цьому році ще не виділяли – нам потрібно зробити буде благоустрій, купити інвентар (ліжка, тарілки, тощо). Думаю, у цьому році закінчимо. Ще один садочок у нас по вулиці Коцюбинського – виділено землю, проєкт майже готовий. Передбачений він на 70-100 місць. Далі будемо дивитися. Будемо спостерігати: якщо раніше садочок існував окремо, зараз є норма про те, що перший поверх у багатоповерхівках можно застосовувати у тому числі під щось таке.  По спорту в нас на сьогодні все непогано. Зараз плануємо та аналізуємо можливість побудови спорткомплексу на території школи №18, але проблема знову ж таки у кадастрі. Вирішимо цю проблему, і далі частину коштів спробуємо залучити до бюджету – ми з депутатами обговорювали таку можливість, в нас є бачення того, як це зробити. У селищі розвиваються секції з єдиноборств – незважаючи на спроби деяких все "спохабити", багато наших діток їздить на змагання з дзюдо, фріфайту, карате, кікбоксингу, боротьби. Футбол доволі в нас популярний. Раніше була жіноча команда, утім, зараз немає кому цим займатися. Ми створюємо умови для цього, беззаперечно.  Культура – в нас чудова музична школа, у якій займається понад 100 учнів, їздять також на обласні та районні змагання, всеукраїнські навіть, привозять нагороди. Розвиваються танці: у нас є гурток брейк-дансу, класичних танців. Ми розмовляли із директором клубу щодо можливої добудови у вигляді танцювального залу аби збільшити кількості людей. Після цього будемо думати, що ще зробити, аби забрати дітей з вулиці.  KV: За минулого скликання селищної ради Коцюбинське доволі часто потерпало від боротьби за владу. Коли усунули з посади Ольгу Матюшину, вона намагалась повернути посаду, у тому числі через суд. Розкажіть, як ви стали виконуючим обов'язки голови? У мережі писали, ніби-то це було в незаконний спосіб.  Сергій Даніш: Все прокоментував суд. Людей ввели в оману, але зараз вони все зрозуміли. Дивіться: у 2015 році Ольга Матюшина йшла від Блоку Петра Порошенка і тоді всі були в ейфорії, увесь ресурс кинули сюди, мене посунули і я начебто не виграв, хоча за підрахунками мені не вистачило 200 голосів. Вони казали, що я став виконуючим обов'язки, набравши всього 70 голосів, але їх було понад 2 тисяч. Людей, яких я презентував, зайшло 21 із 26. Іншу сторону це не влаштовувало, в них була підтримка центральної влади, і серед народних депутатів, і Генпрокуратури. У 2016 році, коли голосували за Генпрокурора і прем'єр-міністра, селищну раду розпустили і припинили її повноваження. Ми потім виграли справу у Верховному суді, але через тиск влади вибори відбулися.  Мої однодумці – люди, які реально вболівають за селище. Ми неодноразово зустрічалися із Ольгою Володимирівною, у тому числі в цьому кабінеті, я їй казав, мовляв, давайте працювати, створювати умови. Жодна домовленість не була виконана. Підтвердженням тому став випадок, коли я не проголосував за внесення питання про обрання секретаря ради. Всі дивувалися, мовляв, що ти робиш? Але я не підняв руку, тому що за 10 хвилин до початку засідання ми з нею тут домовлялися. За ці всі 3 роки, коли ми домовлялися добудовувати школу, ремонтувати дороги, жодна з цих домовленостей не дійшла до логічного завершення. Тому депутатський корпус прийняв рішення відсторонити Матюшину – згідно закону, якщо керівник робить щось не так, можна припинити його повноваження. Депутати довірили це мені.  Конфлікту не було з мого боку. Я продовжуватиму боротьбу за благоустрій мешканців селища та їх комфорт. Якщо це комусь не подобається – тоді так, маємо конфлікт.  Читайте: В Коцюбинском состоялась первая после очередного “переворота” сессия поссовета (видео)  KV: Чому пішли з “Нових облич” минулого мера Ірпеня Володимира Карплюка? Чому обрали “Слугу народу”?  Сергій Даніш: Я і далі спілкуюся з "Новими обличчями" і співпрацюю з ними. До виборів все, що тут було зроблено, стало можливим завдяки команді "Нові обличчя". У нас була підтримка Ірпінської влади, нас завжди чули. Замінили 21 ліфтову кабіну, зробили зупинки громадського транспорту, парк, дороги – все, що робилося у Коцюбинському.  Чому "Слуга народу"? Я вірив, що якщо громада довірить мені керувати селищем, то я, як головна особа тут, маю підтримувати зв'язок із головною особою держави. Так має бути. Термін 5 років для того й дається, щоб людина на своїй посаді встигла зробити заплановане і обіцяне, щоб не було такого, як це стається: 2 місяці людина лише обіймає посаду, а їй уже кажуть, що вона нічого не зробила. Чи можна за 2 місяці збудувати школу? Можливо, й можна, але є певні пріоритети.  Я вирішив співпрацювати з центральною владою та президентом. Я завжди казав: який би не був президент, він має відпрацювати, а тоді люди мають його переобрати. Держава тільки страждає, коли трапляються перевороти та революції – це одразу відкат на 5 років назад. Ці вибори відбулися чесно, толерантно. Людині треба можливість оговтатися та зрозуміти, що до чого, бо це все їй нове. Але у пана президента є стержень і є совість. Місцева влада, зі свого боку, підтримає державну, бо коли держава підтримує людей, то і ми маємо дбати про громаду – нас для цього і обрали. Сергій Даніш (зліва) та голова партії “Слуга народу” Олександр Корнієнко (справа) – за 11 з’їзді партії. Фото: фейсбук-сторінка Сергія Даніша KV: Яких повноважень не вистачає громадам? У чому недосконалість децентралізації?  Сергій Даніш: Поки не можу сказати, назвати мінусів. Наразі у нас створена громада, ми встигли у часові рамки, які нам ставили: сформували адміністративно-територіальну одиницю, набрали співробітників, створили керуючі органи, заключаємо договори з тими, з ким співпрацюємо: соціальний напрямок, молодь та сім'ї. Коли ми відкривалися, наш ЦНАП надавав 90 послуг; сьогодні їх близько 200. Ми запланували розширювати список послуг ЦНАПУ й далі – будемо у тому числі видавати паспорти, літом, сподіваюся, буде в нас поліцейський офіцер громади – ми на це передбачили понад мільйон гривень, на ці кошти знайдемо та обладнаємо приміщення, придбаємо автівку, тобто літом, коли він у нас з'явиться, все вже буде готове, розмістимо МРЕО, аби жителі нашої громади могли реєструватися тут і не їздити нікуди.  Читайте: Громади Київщини пікетують Кабмін з вимогою визнати Ірпінь адмінцентром  KV: У вас з'явилося багато нових управлінь, працівників – чи були проблеми з їх розміщенням? Сергій Даніш: Є проблеми, але "в тісноті, та не в образі". Управління освіти у нас частково в приміщенні школи, частково тут, у раді. Ми зараз робимо ремонт у приміщенні старої аптеки, запущений процес. Коли зробимо ремонт, там розмістимо також управління освіти, молоді, туризму, спорту, сім'ї та соціальну сферу. Людей у раді збільшилося – було у кабінеті 2 людини, зараз – 4. Я працівників запрошую проводити наради у моєму кабінеті за потреби, сам на цей час можу походити селищем, перевірити щось. Знаходимо поки спільну мову. KV: Які амбіції маєте щодо кар'єрного зростання? Сергій Даніш: Не маю таких амбіцій. Моя єдина амбіція – працювати тут 5 років так, щоб люди сказали "Дякую". Не розглядаю на сьогодні посади у державній владі. Якщо запропонують – будемо спілкуватися. Але я думаю, що не маю права за ці 5 років кудись іти, якщо люди мені довірили головування тут. Я постійно з мешканцями на контакті, ми знаходимо спільну мову. Наші опоненти мій телефон пишуть, мовляв, дзвоніть Данішу – але не розуміють, що люди і так мені телефонують, і в мене це не викликає негативу. Дзвоніть мені, я всіх радий чути. Тільки не вночі – хіба якщо щось термінове.  Попереду 5 років, і я думаю, що за цей час ми приведемо селище до належного стану. Сподіваюся, через чотири роки ми вам саме про це і прозвітуємо.  Читайте: Олексій Момот: “Головою громади бути складніше, ніж мером міста” Наталія Баласинович: “Поділ Васильківського району був абсолютно аматорським” Фото: KVКиевVласть