Група компаній DIM організовує розіграш однокімнатної квартири у своєму житловому комплексі LUCKY LAND для збору коштів на закупівлю дронів та автомобілів для добровольчих підрозділів армії, нацгвардії та батальйону "Свобода". Разом з благодійним фондом "Захист майбутнього" завдяки планують зібрати 20 млн гривень на потреби військових.  Про це KВ повідомили в пресслужбі групи компанії DIM.  Підписуйтесь на “КиївВладу” “Група компаній DIM розігрує однокімнатну квартиру в одному зі своїх житлових комплексів за донат на збір для забезпечення дронами та автомобілями ефективних добровольчих підрозділів армії, нацгвардії та батальйону “Свобода”. Разом із благодійним фондом “Захист майбутнього” Євгена Карася, девелопер планує зібрати 20 млн гривень на потреби військових”, – повідомили в компанії. У пресслужбі розповіли умови розіграшу, в якому може взяти участь будь-який донат у розмірі 500 гривень або кратна сума – 1000, 1500. Усі охочі, хто зробить донат на суму від 500 грн та вкаже свої прізвище, ім’я та номер телефону в коментарях до донату, беруть участь у розіграші квартири від компанії DIM в житловому комплексі LUCKY LAND.  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться “Запускаємо бумеранг хороших справ: ваш донат від 500 гривень на потреби хлопців, які захищають нас на передовій і знищують ворога, стає реальним шансом виграти однокімнатну квартиру в Києві площею 41,15 кв.м в екомісті ЖК Lucky Land поруч з найбільшим торговельно-розважальним центром в Україні ТРЦ  Lavina Mall по сусідству зі 100 га соснового лісу. Ваші гроші підуть на закупи “бойових пташок” та автомобілів, які полетять виконувати завдання до хлопців у різні куточки нашої Батьківщини”, – розповів деталі співзасновник групи компаній DIM Андрій Насіковський. За його словами, усім охочим долучитись до хорошої справи та спробувати виграти квартиру, необхідно зробити усього кілька дій. По-перше, це перерахувати мінімум 500 гривень на банку збору за посиланням тут або на прямий рахунок банки збору: 5375411216315502.  IBAN: UA833220010000026201343872090,  ЄДРПОУ/ІПН: 2047622260 По-друге, чим більше донатів кратних 500, тим вище шанси одержати квартиру в столиці. По-третє, обов’язково вказати номер телефону та ПІБ до коментаря донату, якщо ви не клієнт Monobank і – чекати на результати розіграшу. У компанії зауважили, що зібрати 20 млн гривень планують протягом двох тижнів. Донати можна зробити через додаток Monobank або за реквізитами вище до 31 березня 2024 року. Сам же розіграш відбуватиметься онлайн через систему монобанку, на стрімі телеграм-каналу або ютуб-каналу Євгена Карася. З результатами розіграшу можна буде ознайомитись на сайті компанії DIM, в телеграм каналі Євгена Карася. Довідка KВ: LUCKY LAND – житловий комплекс класу комфорт-плюс, де поєднані київська архітектурна спадщина та сучасні інновації. З 28,5 га землі, 7 кварталів і 23 будинками він формує центр мегаполісу з усією необхідною інфраструктурою. До послуг майбутніх мешканців LUCKY LAND – власна розвинена інфраструктура та зони барбекю, дизайнерські лобі та квартири з ремонтом, закрита прибудинкова територія. Як завжди зелений двір без авто, а для власників машин – підземний паркінг. Безпеку гарантує цілодобова охорона та відеоспостереження. Зручне розташування поблизу хвойного лісу та Lavina Mall гарантує зелене оточення та доступ до розваг. Майбутні мешканці також матимуть можливість обрати між 6 дитячими садками та приватною Креативною міжнародною дитячою школою. Нагадаємо, що в столиці продовжує зростати кількість угод, які девелопери укладають з використанням житлових сертифікатів, виданих як компенсація за зруйноване житло за програмою "єВідновлення". Серед інших, група компаній DIM заявила  про роботу з першими зверненнями власників сертифікатів. Читайте: Група компаній DIM ввела в експлуатацію другий ЖК від початку року – “Новий Автограф” Фото: сайт компанії  КиївВлада

Посадовці КМДА формально ще можуть спробувати відстояти в касаційному суді свою позицію – не видавати МУО на проєктування, які допоможуть замовникам легально перетворити історичну садибу Маліна (1890 рік побудови) на вул. Олександра Кониського, 22 у сучасний житловий будинок. Чиновники до цього програли два суди по цьому питанню. Причина – історичному об'єкту офіційно не надано статус пам'ятки, а гучне рішення Київради від серпня 2021 року, яким власникам таких об'єктів було рекомендовано утриматися від здійснення робіт в них, як на цьому ще тоді наголошувала КВ, не має “зобов'язального характеру”. Поки київські активісти добиваються присвоєння садибі Маліна охоронного статусу, забудовники, які, схоже, пов'язані з “групою родин Негрича та Голиці", встигли зруйнувати значну частину будівлі. Відповідні слідчі дії станом на сьогодні ніяких результатів не принесли і, ймовірно, вже не принесуть. Як стало відомо KВ, наразі в столичних судах остаточно вирішується доля будинку Маліна (садиби Зеленських) XIX століття будівництва на вул. Олександра Кониського (до 2023 року – вул. Тургенєвська, Шевченківський район Києва), 22, на місці якого планується зведення житлового будинку. Власники цього об'єкта – фізичні особи Єгор Сібілев та Михайло Гречко – намагаються в судовому порядку “змусити” Департамент містобудування та архітектури Київської міськдержадміністрації (КМДА) видати їм містобудівні умови та обмеження (МУО) на проєктування реконструкції даної будівлі. Наразі вони мають успіхи – суди двох інстанцій були на боці Сібілева та Гречка. Втім, чиновники столичної мерії ще мають право на оскарження програшних для себе рішень служителів Феміди в суді касаційної інстанції, яким вони, вочевидь, скористаються – принаймні формально. Будинок на вул. Олександра Кониського, 22 був збудований у 1890 році. До початку ХХ століття він належав Василеві Маліну, а з 1911 по 1915 роки – сім'ї міщанина Євтима Зеленського, тому його називають як будинок Маліна, так і садиба Зеленських. Спочатку це був обкладений цеглою дерев'яний одноповерховий будинок, над яким у 1990-х роках надбудували мезонін. Вищезгадані Сібілев та Гречко володіють цією будівлею з листопада 2015 року. При цьому, у відкритих джерелах відсутня інформація стосовно того, чи відводила їм Київрада у власність або користування ділянку під цим будинком – вона має площу 0,06 га і цільове призначення “для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку” (кадастровий номер – 8000000000:91:188:0005). Ділянка на вул. Олександра Кониського, 22 на карті МУО через суд Як з'ясувала КВ, 5 жовтня 2022 року Єгор Сібілев і Михайло Гречко звернулися до Департаменту містобудування та архітектури КМДА з заявою щодо отримання МУО на проєктування реконструкції житлового будинку літера “А” на вул. Олександра Кониського, 22 без змін зовнішніх геометричних розмірів його фундаменту у плані під житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями. 13 жовтня 2022 року вищезгаданий департамент своїм рішенням №697 відмовив заявникам у видачі вихідних даних на проєктування. Однією з підстав для цього було зазначено “неподання власниками будинку Маліна документів, передбачених Законом України “Про регулювання містобудівної діяльності”. Крім того, що зрозуміліше, чиновники аргументували свою відмову урахуванням рішення Київради №2180/2221 “Про організаційні заходи щодо збереження об`єктів ХІХ -ХХ століть (історичних будівель) на території Києва, яким може загрожувати знищення або пошкодження” від 31 серпня 2021 року – мовляв, дана будівля потрапила до переліку старовинних об'єктів, які не мають охоронного статусу, але для яких столична влада задекларувала “додатковий захист”. Сібілев та Гречко не погодилися з такою позицією чиновників, і в лютому 2023 року подали позов до Київського окружного адміністративного суду (КОАС) щодо визнання протиправним та скасування наказу містобудівного департаменту КМДА №697 від 13 жовтня 2022 року та щодо зобов'язання видати ці МУО.  В обґрунтування своїх вимог позивачі зазначили, що посадовці КМДА у своїй відмові, зокрема, чітко не вказали, яких саме документів, передбачених законодавством, їм “не вистачило” для видачі “містобудів”. Крім того, Сібілев та Гречко звернули увагу на те, що, мовляв, саме по собі існування рішення Київради №2180/2221 від 31 серпня 2021 року не може бути підставою для відмови у погодженні проєктування – мовляв, чиновники за наявності підстав могли б “прописати” в МУО певні передбачені цим рішенням обмеження. При цьому, позивачі вказали на те, що будинок Маліна перебуває в зоні охорони пам`яток (Центральному історичному ареалі Києва та зоні регулювання забудови третьої категорії), що “передбачає відповідні та достатньо чіткі планувальні обмеження її забудови, пов`язані з охороною культурної спадщини”. У відповідь на це представники Департаменту містобудування та архітектури зазначили, що, будинок Маліна внесений у передбачений рішенням Київради №2180/2221 перелік об'єктів, яким загрожує знищення, і він має цінність історичної забудови, на яку поширюється режим використання території історичних ареалів  Києва.  Також чиновники повідомили служителям Феміди про існування на момент надання відмови у видачі МУО “судової заборони на вчинення будь-яких дій відносно земельної ділянки на вул. Олександра Кониського, 22 та розташованого на ній житлового будинку, зокрема і заборони проводити будівельні роботи та здійснювати їх реконструкцію”. Йшлося про арешт земельної ділянки та розташованого на ній нерухомого майна в рамках кримінального провадження №12021105100003147 від 7 вересня 2021 року. 1 червня 2023 року КОАС повністю задовольнив позов Єгора Сібілева і Михайла Гречка. Надалі, 14 лютого 2024 року, Шостий апеляційний адмінсуд відмовив Департаменту містобудування та архітектури КМДА у задоволенні апеляційної скарги на вердикт суду першої інстанції. Серед іншого, служителі Феміди в обох інстанціях вказали на те, що чиновники КМДА не довели, що рішення міськради №2180/2221 від 31 серпня 2021-го має зобов`язувальний характер і що власники будівель мають обмеження стосовно їхнього користування. Судді дійшли висновку, що, дане рішення Київради носить виключно рекомендований характер, а тому не може бути перешкодою на шляху видачі МУО.  Скріншот рішення КОАС від 1 червня 2023 року Передісторія Про будинок Маліна активно заговорили в 2020-2021 роках, коли забудовники розпочали демонтажні роботи на цьому об'єкті. На фоні цього столична громадськість закликала міську владу зберегти дану будівлю від руйнування. Зокрема, кияни збирали підписи під зверненням до міського голови Віталія Кличка щодо надання будинку повноцінного охоронного статусу пам’ятки. Проте єдине, на що спромоглося керівництво Києва – це на деякий час призупинити роботи шляхом видачі відповідних приписів та внести будівлю у перелік вищезгаданого рішення міськради №2180/2221 від 31 серпня 2021 року.  Нагадаємо, згідно з цим документом столична влада “рекомендувала” – саме таке формулювання зазначено в рішенні – власникам 119 будівель XIX-XX століть “утриматись від виконання підготовчих робіт, а також будівельних робіт з реконструкції та нового будівництва до визначення їх правового статусу” (до того моменту, коли вони будуть включені до Переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини. – KВ). КВ тоді писала, що експерти назвали такий “мораторій” популізмом чистої води та спробою приховати провальну політику столичної влади у сфері захисту цінної історичної забудови та присвоєння історичним об'єктам статусу нововиявлених пам'яток культурної спадщини. Читайте: Киевсовет имитировал заботу об исторических объектах При цьому, 7 вересня 2021 року було відкрито кримінальне провадження №12021105100003147 за фактом самоправства при проведенні робіт на вул. Тургенєвській, 22 (ст. 356 Кримінального кодексу України). Відповідне слідство розпочало Шевченківське управління Нацполіції Києва. Під час розслідування правоохоронці встановили, що за вказаною адресою “проводяться земляні та будівельні роботи без будь-якої дозвільної документації”. У тому числі слідчим стало відомо, що такі роботи здійснюються без погодження з органами охорони культурної спадщини, хоча такі погодження були необхідні, адже ділянка на вул. Тургенєвській, 22 знаходиться в в історичному ареалі Києва. 12 липня 2022 року Шевченківський районний суд Києва за клопотанням місцевої окружної прокуратури наклав арешт на вищезгадану ділянку. Це було зроблено в тому числі задля “забезпечення збереження речових доказів” по даному провадженню. Втім, вже 1 листопада 2022 року той же суд за скаргою власників будинку Маліна скасував арешт. Одним із аргументів стало те, що правоохоронці, мовляв, чітко не зазначили, “які саме ознаки свідчать про те, що земельна ділянка та будівля були чи є об`єктами кримінального правопорушення”. На цьому, вочевидь, робота правоохоронців була де-факто завершена, адже поки що жоден з можливих фігурантів цієї справи так і не був притягнутий до відповідальності. Поки тривали ці спори, власники будинку Маліна, вочевидь, зробили спроби легалізувати проведення будівельних робіт. Так, 30 червня 2022 року Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю (ДАБК) при КМДА за їхньою заявою зареєстрував повідомлення №КВ051220624252 про початок виконання будівельних робіт на вул. Тургенєвській, 22 в Шевченківському районі. Чому цей департамент таке собі дозволив, враховуючи відсутність МУО у замовників, не зрозуміло.  Згідно з документом, йдеться саме про реконструкцію цієї будівлі. У повідомленні не вказані вихідні дані будівлі, яка має “з'явитися” за результатами реконструкції, проте зазначається, що клас наслідків цієї споруди СС1 (незначні наслідки, можлива небезпека для здоров’я і життя 20 осіб, які постійно перебувають у цій будівлі, або 50 осіб, які перебувають там періодично. – KВ). Зазначалося, що кошторисна вартість будівництва за проєктом має скласти 190 тис. гривень. Вже 6 липня 2022 року на факт видачі цього дозволу відреагувала депутатка Київради Ксенія Семенова (фракція “Слуга народу”). Вона, зокрема, вказала на те, що насправді в даному випадку не може бути мови про клас наслідків СС1, адже в публічних джерелах ширилася інформація про те, що забудовники мають намір звести на цій території 10-поверховий будинок, в якому проживатимуть набагато більше двох десятків осіб. У зв'язку з цим та іншими фактами Ксенія Семенова закликала мера Києва Віталія Кличка звернути увагу на дії Департаменту з питань ДАБК КМДА – наприклад, звільнити посадовців, які реєстрували повідомлення про початок будівельних робіт. Читайте: “КМДА геть здуріла”, – депутатка Київради звернулася до Віталія Кличка щодо скандального будівництва на вул. Тургенєвській У грудні 2023 року столичний активіст-пам'яткоохоронець Дмитро Перов повідомив про відновлення робіт в будинку Маліна. Зокрема, за його інформацією, будівельники демонтували внутрішні перекриття і дах, а також вибудовували нову суцільну стіну, на яку планують “сперти” фасад цієї споруди. Роботи продовжилися і в лютому 2024-го – за інформацією Перова, замість внутрішньої стінки там вже було натягнуто чорний брезент. Будинок Маліна станом на лютий 2024 року  Варто зазначити, що чимало громадських активістів та депутатів Київради вважають заплановане будівництво на вул. Олександра Кониського, 22 продовженням проєкту або другою чергою 11-поверхового клубного будинку (КБ) “Turgenev” на сусідній ділянці площею 0,05 га з номером 22-А. Ця будівля вже зведена, а девелопером даного проєкту, нагадаємо, виступає група компаній “Сервіт”.  Як писала КВ, ця забудова здійснювалася всупереч тому, що земля під будинком не може використовуватися для зведення житла – її цільове призначення “ "для будівництва та обслуговування будівель торгівлі", вид використання: "для експлуатації та обслуговування нежитлової громадської будівлі (адміністративної)". Депутат столичної міськради минулого VIII скликання Ігор Мірошниченко (фракція “Свобода”) у 2021 році повідомляв, що під час будівництва КБ “Turgenev” будівельна бригада проживала саме в будинку Маліна. Читайте: В центре Киева исторический “дом Зеленских” сносят под элитную застройку Про фігурантів Про зв'язок забудов на вул. Олександра Кониського, 22 і 22-А може свідчити, наприклад, наступний факт. Так, співвласник будинку Маліна Михайло Гречко є одним із кінцевих бенефіціарів ТОВ “Тургенєв Білд”, а номер телефону цієї компанії, який зазначався при її реєстрації, у мобільних застосунках для розпізнавання номерів підписаний у деяких абонентів як “Петя Сервіт” (“Петя” – керівник ТОВ “Тургенєв Білд” Петро Троянчук. – KВ). Що цікаво, система Youcontrol відносить ТОВ “Тургенєв Білд” до "групи родин Негрича та Голиці", яка об'єднує близько п'яти десятків компаній, зайнятих у сфері будівництва, нерухомості та сільського господарства. Ключові особи цієї групи – Михайло Голиця та Микола Негрич. Перший відомий як багаторічний начальник Департаменту будівництва та житлового забезпечення КМДА (1996-2010 р.р.) та екс-директор “Київміськбуду” (2010-2012 р.р.), другий був депутатом Київради VII та VIII скликань (обирався від “УДАРу” ” та “Солідарності”). При цьому, Негрич одружений із дочкою Голиці – Ольгою. Контекст і відповідальні в КМДА У столиці регулярно виникають скандали на фоні знищення історичних будівель. Подібні ситуації виникають як з тими об'єктами, які вже визнані пам'ятками і мають охоронний статус, так і з тими, які міська влада ще не спромоглася включити до відповідних переліків. При цьому, громадськість Києва нерідко висуває керівництву міста претензії саме щодо історичних будівель, які офіційно не мають “історико-культурного значення”. Зазвичай у подібних випадках активісти вказують на можливе підігравання влади інтересам забудовників, адже останнім за таких обставин не треба погоджувати містобудівні зміни з органами охорони культурної спадщини. Читайте: Легалізація руйнації: Київрада остаточно погодила “перебудову” сторічної будівлі на Подолі У серпні 2023 року у Києві було знищено найстаріший дерев'яний будинок столичного Подолу на вул. Ярославській, 13-Б, В, власником якого з 2007 року значиться Сергій Боярчуков – бізнес-партнер нардепа Сергія Алєксєєва, який є другом і соратником міського голови Києва Віталія Кличка. У серпні 2023 року цю історичну споруду було демонтовано власником задля того, щоб звести на її місці 4-поверховий клубний будинок. Громадські активісти та експерти наголошують, що міська влада нічого не зробила для захисту цього об'єкта, хоча ще в 2015 році можна і треба було надати йому статус щойно виявленого об'єкту культурної спадщини.  Читайте: Демонтаж історії: як оточення Віталія Кличка готується до забудови на столичному Подолі У лютому 2024 року столична міськрада поновила договір оренди земельної ділянки в пров. Пилипівському, 4,6, 8 для ТОВ “Динамо-Атлантик” ще на 10 років, що дозволить компанії побудувати на вказаній землі офісний центр. Відповідне рішення було прийнято депутатським корпусом попри протести громадськості. Зокрема, київські пам'яткоохоронці звертали увагу на те, що землекористувач з кінця 90-х років не вклав жодної копійки у збереження трьох розташованих на цій території будівель, які були зведені наприкінці ХІХ століття і явно мають історичну цінність. Ще однією причиною невдоволення столичних активістів стали можливі зв'язки “Динамо-Атлантика” з одіозним екснардепом, обвинуваченим в держзраді Віктором Медведчуком. Втім, останні претензії, схоже, вже втратили свою актуальність.  Читайте: Офіси на місці історичної забудови: Київрада вирішила земельне питання на користь компанії Медведчука” Нагадаємо, посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року обіймає Олександр Свистунов. Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Обов'язки директора Департаменту ДАБК КМДА з 13 січня 2020 року виконує заступник директора цієї структури Оксана Попович. На цій посаді чиновниця працює, поки офіційний директор даного департаменту Володимир Кузьменко перебуває у відпустці для догляду за дитиною (офіційно очолює цю структуру з 3 лютого 2017 року). Діяльність цього департаменту з 2018 року контролює заступник голови КМДА Вячеслав Непоп. Департаментом охорони культурної спадщини КМДА з 23 серпня 2023 року керує Марина Соловйова. На цій посаді Соловйова змінила Ірину Черненко, яка виконувала обов'язки директора департаменту з 10 червня 2023 року.  Діяльність цього структурного підрозділу столичної мерії з початку 2021 року контролює заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Володимир Прокопів (секретар столичної міськради минулого VIII скликання, депутат діючого IX скликання Київради від “Євросолідарності”). Фото: колаж КВКиївВлада

Квартири з ремонтом, готові для заселення, є особливо популярними з-поміж покупців, які долучилися до держпрограми "єОселя". Найбільший попит спостерігається на дво- або трикімнатні квартири первинки. Довіра до первинного ринку нерухомості відновилася завдяки компаніям, які продовжують виконувати свої зобов'язання перед покупцями, зокрема Alliance Novobud, яка відновила роботу на будівельних майданчиках навіть в умовах війни. Про це KВ дізналася із коментаря директорки з маркетингу Alliance Novobud Ірини Міхальової виданню TrueUА. Підписуйтесь на “КиївВладу” "Водночас добре купуються і квартири в будинках на високих стадіях будівництва. Найчастіше купують дво- та трикімнатні квартири, рідше – одно- й зовсім рідко чотирикімнатні. Середня площа помешкання – 72 кв.м, а середня вартість житла складає 2,5 мільйона гривень. Особливу увагу покупці звертають на квартири з ремонтом, в які можна одразу завезти меблі та речі. Попит на них зростає щодня, і ми вже маємо перші угоди", – розповідає Міхальова. За її словами, довіра до первинного ринку нерухомості відновлювалася завдяки компаніям, які знаходили ресурси й продовжували виконувати свої зобов’язання перед покупцями в умовах війни. Зокрема, Alliance Novobud відновив роботу на будівельних майданчиках одними з перших, на початку квітня 2022 року, власним коштом, на тлі тотальної нестачі кадрів, ускладненої логістики та дефіциту будматеріалів. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться “Нині будь-яке житло, яке ми будуємо, можна придбати за програмою "єОселя". Головне, аби воно відповідало умовам програми щодо площі та вартості, а будинки, які перебувають на стадії будівництва, пройшли акредитацію в банку", – резюмує Міхальова. Нагадаємо, що експертка сфери нерухомості, CMO Alliance Novobud Ірина Міхальова під час панелі в рамках Х Ювілейного Національного Форуму "Ринок нерухомості як сегмент економіки держави. Європейський вектор розвитку", організованого Спілкою фахівців з нерухомого майна України  (СФНУ) розповіла про взаємодію девелоперів та клієнтів з рієлторами. Експертка стверджує, що нестабільна ситуація на ринку все частіше приводить потенційних орендарів та покупців до фахівців ринку нерухомості.  Читайте: Alliance Novobud запустив продажі квартир з ремонтом в Krona Park II, Madison Gardens та “Лавандовий” Фото: trueua КиївВлада

На початку розмови з головою Київської обласної військової адміністрації Русланом Кравченко він пожартував, що хотів би, аби Київ увійшов до складу області, адже Київщина – єдиний регіон країни без обласного центру. В реальності ж перед Київщиною стоять серйозні життєвоважливі виклики. Мова про пошук можливостей для відбудови під час війни, про стан фортифікації області, ВПО, екологічні проблеми та про інвесторів, які таки наважуються заходити з новим бізнесом. Детально про це, а також про свій підрозділ “таємних покупців” для контролю за відбудовчими процесами, комунікацію з Київською облрадою та громадами, найнеочікуваніший виклик на цій посаді та як у вирішенні найгостріших проблем регіону допомагає прокурорський досвід, Руслан Кравченко розповів в інтервʼю KВ. KВ: На сьогодні одним з найбільших викликів для влади Київщини стало відновлення. Окресліть в цифрах масштаби руйнувань та пошкоджень регіону? Яких результатів станом на зараз вдалося досягти, що покроково є в найближчих та стратегічних планах? Чи є відбудова зараз найгострішою темою на Київщині? Руслан Кравченко: Найгостріша тема – це загалом продовження війни. Але ми маємо колосальну можливість під час війни відбудовувати нашу Київську область і ми повинні це робити. Після деокупації було встановлено, що близько 28 тисяч об’єктів пошкоджено або зруйновано. На сьогоднішній день ми маємо понад 29 тисяч пошкоджених об’єктів, більшість цих об’єктів, понад 25 тисяч – це житло. На сьогодні ми відновили повністю або частково зі збереженням життєдіяльності 17 тисяч об’єктів, серед яких 15,3 тисячі – це багатоповерхівки та приватний сектор. Відновлюємо і досягаємо завдяки програмам, зокрема, UNITED24. Відповідно до цієї програми Київщина має можливість відновити 18 багатоквартирних будинків. Завдяки цій програмі повернемо до осель понад 4 тисячі осіб й відбудуємо дві школи. На відбудову 18 багатоквартирних будинків у 2023 році UNITED24 перерахував не всі гроші, зараз триває погодження щодо тих коштів, які не були виділені у минулому році. Також ми на стадії погодження додаткового фінансування на UNITED24, тому що коли ми почали будувати, дуже багато “виплило” робіт, які не були зазначені у проєктно-кошторисній документації. Довелось погоджувати низку нових проєктів. В рамках UNITED24 вже багато будинків перебувають на стадії готовності 70-80%.Підписуйтесь на “КиївВладу”  Велику роль грає також відбудова за кошти Фонду ліквідації наслідків збройної агресії – це програма Кабінету міністрів України. Планується відбудувати 97 об'єктів, у тому числі житло, соціальна інфраструктура, школи, лікарні. З цих 97 об’єктів КОВА є замовником по 56 об’єктам, інші замовляє Агенція з відновлення та органи місцевого самоврядування (Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України, – KВ). Наступна програма тільки розпочинає свою дію, але за нею вже закріплені перші об’єкти, це програма Європейського інвестиційного банку. Йдеться про 14 об’єктів, це співфінансування: 20% кошти КОВА, інше – банк. Вже почали запускати перші проєкти, протягом 3-4 місяців маємо надію запустити усі 14. Ще діють 2 програми від КОВА з відбудови приватного сектору. Перша стосується відбудови 93-х приватних будинків у 5 районах області. Будуємо на тих земельних ділянках, де у людей було зруйноване житло. Друга програма це відбудова приватного сектору навпроти ЖК “Ірпінські липки”. Це 61 приватний будинок. 31 вже відремонтований, ще 30 будуємо з нуля. Відбудовувати цей приватний сектор також допомагає УВКБ ООН, надають будівельні матеріали приблизно на 2,5 млн доларів США. Заміну вікон взяв на себе міжнародний фонд GEM. До речі, цей фонд вже виділив понад 1,5 млн доларів США на заміну вікон по всій Київщині.  Основна програма, що дає приріст відбудованого житла, це “єВідновлення”. Київщина є лідером за результатами реалізації цієї програми, в кожній громаді працює комісія. Війна досі триває, кожна громада ризикує опинитись під обстрілом, тож кожна з 69 громад має оперативно реагувати. Є три етапи. В рамках першого виділяли людям до 500 тисяч на дрібні ремонти, вже подано 14 тисяч заявок. Комісії вже задовільнили 9,5 тис. заяв на суму понад 1,1 млрд гривень. Другий етап – житлові сертифікати на придбання житла, подали заявку більше 3 тисяч родин, на сьогодні розглянуто близько тисячі Загальна сума понад 3 млрд грн. Третій етап – передбачає гроші на відбудову приватного сектору. Загалом подали 370 заявок, по 50 прийняті рішення на суму 168 млн гривень. KВ: Як відбувається селекція об’єктів, що підпадають під UNITED24? Руслан Кравченко: Щодо UNITED24 – є комісія, яка обирає й затверджує об’єкти. Система проста. Перше завдання кожної громади, де є пошкоджені об’єкти – це зробити проєктно-кошторисну документацію. Запускаються черги, програми, тому ці проєкти мають бути на руках, щоб оперативно їх подавати. На UNITED24 подавались всі будинки, на які була проєктно-кошторисна документація. На сьогодні в нас на Київщині не запроєктовано 300 багатоквартирних будинків. Багато документації від громад ми вимушені перероблювати, бо вона зроблена некоректно. ЇЇ переробляє Департамент регіонального розвитку. Бучанська громада, наприклад, завжди мала у цих програмах більше об’єктів, ніж інші, адже вони масово робили цю документацію й подавали її, якою б вона не була. І я вважаю, це буде перша громада, яка буде повністю відновлена. Також, через Департамент архітектури виділяємо кошти на проєктування тих, чи інших будинків.  KВ: Чи можна під час відбудови покращувати стан будинків? Наприклад, добудовувати поверхи, чи влаштовувати нові комунікації? Руслан Кравченко: Відбудова з покращенням дозволяється, якщо це стосується утеплення, адже це у першу чергу енергоефективність. Якщо десь є змога збільшити поверховість, то це може розглядатись у контексті будівництва нових квартир для ВПО та військових. Якщо будинок визнається повністю зруйнованим, то в людей зникає право власності, але після відбудови вони стають власниками своїх нових квартир. Комерційна нерухомість в цокольних поверхах також повертається власникам після відбудови. Надлишкові квартири на добудованих поверхах – це поки ще теоретичний кейс, на практиці нам поки це не вдалося втілити. Хотіли зробити таким чином у військовому містечку в Гостомелі, але французька компанія, яка хотіла це будувати, не знайшла коштів. Зараз ми повернулись до цієї ідеї, перебуваємо на стадії переговорів, щоб добудувати поверхи у двоповерхових будинках в Ірпені, шукаємо інвестора.  Але все ж таки, треба розуміти стосовно приватної забудови, що в пріоритеті ті, в кого немає іншої вцілілої нерухомості. Хоча якщо це багатоквартирний будинок, там немає кореляції по наявності іншої нерухомості. Наприклад, якщо ми говоримо про відновлення Мощуна, то вирішуємо питання відбудови шляхом подання будинків до урядової програми “єВідновлення”. Це робочий механізм.  По Мощуну ще є проблема, що багато будинків не входили в межі села, в багатьох людей немає документів на землю і будинок. Ми намагаємось знайти для людей необхідні юридичні підтвердження, спілкуємось з судами, збираємо народних депутатів. Вже є позитивні кейси. KВ: Що гальмує процес відновлення станом на зараз?  Руслан Кравченко: Відсутність проєктно-кошторисної документації, відсутність повного фінансування. Важко говорити, що якась громада має прям погані показники з розробки проєктно-кошторисної документації: якщо брати до прикладу Ірпінь, то в них менше такої документації, аніж в Бучі, але й руйнувань там більше. Профільний департамент КОВА допомагає Ірпеню у цьому. Якби було достатньо грошей і можливість розпочати відновлення всюди одночасно, ми б це зробили, але, на жаль, такої можливості немає. Зараз є ризик, що ті об’єкти, які затвердили, але на які ще не виділено фінансування, ми взагалі втратимо з програми через загальний брак фінансування. І ми не розуміємо, коли буде та чи буде взагалі наступна черга. Ми можемо втратити 5-7 об’єктів, які мали пряме фінансування з боку Фонду ліквідації наслідків збройної агресії. Зокрема, мова про спортивну школу в Ірпені. Але Президент Азербайджану поки усно затвердив, що вони будуть фінансувати відбудову цієї школи. Вони дуже люблять Ірпінь, там навіть пам’ятник матері Алієва є (Заріфа Алієва – мати чинного президента Азербайджану Ільхам Алієва, – KВ). Тож, подекуди ситуацію рятують донори. Десь втратили, десь знайшли. KВ: Оцініть співвідношення реальних можливостей країни, області, громад в контексті відбудови Київщини до існуючої потреби? Руслан Кравченко: Важко сформувати потребу по фінансуванню, поки по всім об’єктам немає проєктно-кошторисної документації. Також, в нас є будівельні матеріали, ціни на які в цих документах і на ринку різняться. Ми витрачаємо час на коригування, а без цього рухатись далі ми не можемо. Ми почали укладати договори з динамічними цінами, що дало можливість спілкуватись з підрядниками іншою мовою. Вони можуть подавати кошториси з завищеними цінами, але це не означає, що ми закриємо акт виконаних робіт по цим цінам. Ми робимо власні перерахунки за ринковими цінами й платимо виключно по них. Такі кейси вже були. Ми в процесі, але попереду велика робота. По соціальній інфраструктурі ми вийшли на показник 90% відбудованих об’єктів KВ: Чи задоволені ви процесом відновлення загалом, як людина і як керівник? Руслан Кравченко: Я задоволений тим, що під час війни ми маємо можливість відновлення взагалі. Як менеджер, як очільник даної організації, я не задоволений темпами відновлення і процесом відновлення по тим об'єктам, де ми маємо можливість це робити оперативніше. Звинувачувати когось я не буду, це спільна відповідальність, але, скажу фактами: іноді процес тормозить розробка проєктно-кошторисної документації, тендерна процедура, безвідповідальні підрядники, іноді є питання стосовно фінансування. До цієї посади я вважав, що відновлення можливе взагалі тільки після завершення війни. Але керівництво держави знаходить кошти і можливості потроху повертати людей додому вже зараз, і ми працюємо у цьому напрямі. З позитивного, задоволений тим, що по соціальній інфраструктурі ми вийшли на показник 80-90% відбудованих об’єктів. Це школи, дитячі садки і медичні заклади. У нас ще багато об’єктів запроєктовано, багато перебувають в роботі, і я вважаю, що потребу по навчальним закладам ми зможемо перекрити до кінця 2024 року. KВ: Вам доводиться як керівнику регіону втручатися в мікро-менеджмент? Руслан Кравченко: Лише в виняткових ситуаціях. І в форматі наради, щоб розібратись в тій чи іншій ситуації комплексно. Наприклад, є скарга від журналістів або від суспільства, ознаки корупції чи взагалі будь-якого злочину. Або ж є скарги від департаменту чи підрядної організації. А взагалі в Департаменті (Департаменті регіонального розвитку КОДА, – KВ) є спеціалісти вузького профілю, кожен з яких відповідає за свою частину – це технагляд, який перевіряє якість та об'єм виконаних робіт, ставить свій підпис відповідно до своєї професії і відповідає за те, що він прийняв й підписав. Також, є спеціалісти, які проводять тендерні процедури, і відповідно до своїх навичок і професії відповідають за це. Тому в мене нема необхідності перевіряти роботу за кожним, бо в нас працюють професіонали своєї справи. KВ: Що може покращити існуючу систему, які нововведення хотілося б запровадити і що цьому заважає? Руслан Кравченко: Найкраща система, яка могла б задовольнити всіх, це система BIM. Там потрібна спеціальна апаратура, програми, але це дуже крутий інструмент для прозорого моніторингу й здійснення роботи. Вона працює у США та Європі. Я звертався до нардепів, щоб вони це розглянули як флагманский проєкт, що міг би запуститись на Київщині. Але поки рухів немає, адже це також потребує фінансування. Це дуже зручна, автоматизована платформа.  Ми зобов'язані доводити свою прозорість і підзвітність щодня KВ: Що стало передумовою створення робочої групи “Прозорість і підзвітність” і як організована робота в її рамках? Руслан Кравченко: Спочатку була створена спостережна рада при Київській обласній адміністрації, куди увійшли представники майже всіх антикорупційних громадських організацій, які діють в Україні. Це була моя особиста ініціатива. Жодна посадова особа до складу ради не входить. Організації, які входять до складу ради, самостійно приймають ті чи інші рішення й доповідають про них. За кожним їх запитом надаємо всі необхідні пояснення й документи. Всі порушені питання зі сторони ради ми спільно пропрацьовуємо та виправляємо, або ж вони можуть звернутись до правоохоронних органів. Зі сторони підрядників чи адміністрації ніхто на раду не впливає. Крім того, за моїм дорученням, надаємо правоохоронним органами без ухвал слідчого судді всі необхідні документи і матеріали, які стосуються відбудови, а також тендерних процедур. Це рішення стосувалося всієї адміністрації, всіх департаментів, районів. На це орієнтуємо і громади.  Як колишній працівник правоохоронного органу розумію, що, на жаль, суспільство нам не довіряє і не вірить. Недостатньо просто говорити, що ми чесні. Це потрібно доводити. Тому я звернувся до правоохоронців з проханням регулярного контролю всіх етапів відбудови області. Якщо бачу повідомлення ЗМІ про порушення, то і сам звертаюся до правоохоронних органів. Прошу розслідувати ситуацію, де надалі вони ставлять крапку. Ми зобов'язані доводити свою прозорість і підзвітність щодня.  Посилення антикорупційних заходів – це загальнодержавна ініціатива в цілому. Є відповідне рішення Кабміну. У нас була своя спостережна рада і до цього рішення, але зараз ми працюємо в форматі групи “Прозорість і підзвітність”. Є ще одне ноу-хау з нашого боку, воно стосується у першу чергу UNITED24, технічний нагляд якого на Київщині здійснює ПРООН. Вони взяли на себе перевірку тендерів, документації, опрацювання технічних завдань. ПРООН виступив гарантом між донорами, замовниками і виконавцями. Це об'єктивний спостерігач. І мені дуже сподобалась ця концепція. Тому попросив ПРООН здійснювати такий же нагляд за відбудовою об'єктів коштом Фонду ліквідації наслідків збройної агресії. Наразі вони здійснюють технічний нагляд по ще 56 об’єктам. Для мене це велика перемога, бо це збільшує довіру.  Нещодавно, був інформаційний напад на мене та мого радника щодо відбудови у Гостомелі. Начебто ми безпідставно 4 рази відміняли результати тендеру після його проведення. Таке рішення було підтримано ПРООН, бо переможці не відповідали всім умовам тендерів. Все відбулось об’єктивно. KВ: Які результати роботи цієї групи, скільки людей притягнуто до відповідальності? Руслан Кравченко: В адміністрації нема спецназу, слідчого органу і суду, щоб я тут відразу, затримав, притягнув до відповідальності і покарав. Є правоохоронні органи, які наділені відповідними повноваженнями. Вже притягнуто низку підрядних організацій та технагляд. Торік органи правопорядку Київщини розслідували 90 кримінальних проваджень за фактами заволодіння бюджетними коштами під час відбудови інфраструктурних обʼєктів. Про це навiть робив розгорнуту публікацію на своїй сторінці (сторінка Руслана Кравченка в соціальній мережі Facebook, – KВ). Робоча група – це не просто про покарання. Це майданчик для комунікації та спільних рішень, які дозволяють нам запобігати неефективному використанню коштів. Наведу лише один приклад. Нещодавно виникло резонансне питання щодо наміру міськради Вишневого реконструювати колишній кінотеатру “Промінь” під громадську будівлю для розміщення адміністративних органів місцевого самоврядування та ЦНАПу. Робоча група після вивчення всієї документації рекомендувала відмовитися від цих планів. Бо використання 193 млн гривень бюджетних коштів під час воєнного стану на будівництво фактично нової будівлі міської ради є недоцільним. Договор підряду за цією закупівлею розірвали. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться KВ: Розкажіть про фортифікацію, адже це питання тригерить всіх через можливу загрозу повторного наступу на Київ. Чи захищена Київщина або можливо ще продовжується будівництво? Руслан Кравченко: На своєму рівні ми активно почали будувати ще в 2022 році одразу після деокупації. Коли я прийшов в адміністрацію в 2023 році – продовжили. Наразі продовжуємо будівництво фортифікацій відповідно до державних задач. Тому так як росіяни проходили в лютому 2022 року – це більше неможливо. Київська ОВА постійно спрацює над цим питанням спільно з військовими та Міноборони.  KВ: В Чорнобильській зоні будуєте? Руслан Кравченко: Будуємо усюди, де це необхідно. Чорнобильська зона – важкий регіон, там дуже багато радіації. Але перед нами є завдання від керівництва держави і ми їх виконуємо.  KВ: Побудова фортифікацій покладається на державний чи на регіональний бюджет? Руслан Кравченко: В 2023 році ми будували за свій кошт. З грошей, які ми тоді виділяли, а це 70 мільйонів гривень, у нас частина залишилася. Зараз ми будуємо за державний кошт. KВ: Місце, де будувати, вказують військові? Руслан Кравченко: Так. Самостійно не можемо обирати місце будівництва фортифікаційних споруд. Ми вжили максимальні заходи для безпеки нашого регіону, як прикордонної частини, так і захисту критичної інфраструктури. Робота продовжується – постійно збільшуємо захист. KВ: Чи будуть відновлені всі мости? Руслан Кравченко: Є мости, які використовуються для військових цілей. Їх поки не відновлюватимемо. KВ: Чи не бракує вам військового досвіду для керування областю, що межує з країною-співагресором? Руслан Кравченко: Я вивчав на військово-юридичному факультеті тактику та стратегію ведення військових дій, був військовослужбовцем. Досвіду проведення бойових дій у мене не було. Але є військове керівництво і Генштаб. Ми працюємо в повній синергії. Зараз наша адміністрація є і державною, і військовою. Ми виконуємо низку завдань військового характеру, максимально допомагаємо ЗСУ. Серед іншого підтримуємо наші підшефні 72-ту та 114-ту бригади, Нацгвардію, сили ППО та інші військові частини. Мобільним вогневим групам, у складі сил ППО, які захищають Київщину, ми передали 75 пікапів, обладнаних кулеметами, лазерами, біноклями тощо. Дякую нашим вогневим групам за ефективну роботу по ворожим цілям! Машини закуплені за кошти області, районів, громад, благодійних фондів. Долучається відповідальний бізнес. Наприклад, 41 із 75 пікапів передала компанія BMW, це абсолютно нові авто. Вдячний за таку допомогу керівнику компанії Еріку Бернінгу (гендиректор “BMW Украина”, – KВ). KВ: Війна та її наслідки відклали екологічні проблеми на другий план. Які екологічні виклики стоять зараз перед Київською областю? Руслан Кравченко: Екологічні проблеми області чималі. Є, наприклад, стихійні звалища відходів. Одне з таких в Ірпені. З одного боку, юридично воно легалізовано міськрадою. А на рівні області та прокуратури бачимо порушення під час тієї легалізації. Поставлять крапку правоохоронці і експертиза, але попередній виїзд встановив максимальну кількість забруднення. І це є проблема. Я хочу, щоб разом з правоохоронцями ми зафіксували її і почали перевірки всіх звалищ області. У Бородянці є сміттєзвалище. Там здійснювалось провадження з 2016 року, була експертиза, яка не виявила порушень. Але ми знаємо про забруднення землі, яке не передбачалося відповідно до дозвільних документів. Хай правоохоронці поставлять крапку і в цій історії. KВ: Як взагалі вирішувати питання зі сміттєзвалищами, бо у нас через війну шалена кількість будівельного сміття. Що з ним робити? Руслан Кравченко: Будувати сміттєпереробні заводи. А також готувати майданчики, куди ми будемо звозити сміття. KВ: А хто це повинен робити – громади чи має бути якась державна або регіональна програма? Руслан Кравченко: Є програма на рівні Міністерства екології. Вони розробляють проєкти і шукають спонсорів та шляхи їх реалізації. KВ: Багато іноземних партнерів надають та пропонують допомогу Київщині. А чи приходять інвестори, які попри війну, наприклад, хочуть збудувати тут сміттєпереробний завод чи почати якесь виробництво? Руслан Кравченко: Щодо сміттєпереробного заводу є розмови, що ті чи інші зацікавлені особи шукають основного донора з Італії, Австрії. Вже готові рухатися. Я тільки “за”. Є реальні донори, які приходять і запускають свої бізнеси. Наприклад, американська компанія з виробництва бетону відкрила новий великий термінал у Вишневому. Також вони відкривають лінію в Білій Церкві з виробництва модульних будинків. В індустріальному парку в Білій Церкві, наприклад, також американська компанія взяла в оренду майданчик для своїх виробництв. Також в області іноземцями налагоджується виробництво мила. Одним словом, є і американські, і європейські інвестори, які зацікавлені в розміщені свого бізнесу на Київщині.  KВ: Яка увага на обласному рівні приділяється ВПО? Які програми є для їх підтримки для інтеграції в життя регіону? Руслан Кравченко: На Київщині зареєстровано 328 тисяч ВПО. Міністерство реінтеграції проаналізувало дані і виявило, що частина ВПО у нас – це кияни і навіть люди із західних областей. Всю інформацію перевіряємо. Також маємо велику частину внутрішніх ВПО в Київській області. Всім надаємо необхідну допомогу. У нас є компактні місця проживання, включно з модульними містечками. На сьогодні вони заповнені не повністю. Найбільшу кількість такого житла, зокрема з підвищеним комфортом, зосереджено в Ірпені. Разом з міжнародними партнерами долучаємося до покращення умов проживання. З обласного бюджету виділяємо кошти на проведення водних та енергетичних мереж.  Є обласна програма для покращення гуртожитків, які належать області. Допомагають в реконструкції і міжнародні донори. Максимально великий внесок для підтримки ВПО робить Хансен (американский меценат Делл Лой Хансен, – KВ). Він купив багатоквартирний будинок, побудував маленьке містечко для літніх людей. Триває будівництво третьої черги “Містечка Хансена”, де крім житла буде школа та садочок. Меценат також планує виділяти по 35 тисяч доларів на приватні будинки в рамках третього етапу “єВідновлення”. Тобто держава виділила кошти по своєму коефіцієнту, а він буде відбирати ще людей – інвалідів, багатодітних – і додаватиме зі свого фонду 35 тисяч доларів на кожний будинок. KВ: А чи є обласні програми для адаптації, працевлаштування, перепрофорієнтації ВПО, щоб дати можливість отримати нову професію чи права іншої категорії? Руслан Кравченко: Ми максимально зацікавлені, щоб ВПО навчалися і працювали в своїх нових громадах. Активно допомагаємо тим, хто хоче змінювати професію і працювати в іншій сфері. Так, компанія “Віді” в Бориспільському районі планує будувати новий майданчик для продажу вантажівок. А це, щонайменше, 100 нових робочих місць.  KВ: Віталій Кличко нещодавно звітував, що Київ практично відновив своє населення до довоєнного рівня. Наскільки Київщина наразі заповнена, переповнена чи недоповнена в плані населення, у порівнянні з часом до повномасштабного вторгнення? Руслан Кравченко: Виїхали ті, яким немає де жити, або не хочуть тимчасово жити, або планували виїхати раніше, а зараз скористалися можливістю. Є також ті, хто не хочуть, щоб їхні діти бачили війну, чули сирени тощо. Але більша частина цих людей хочуть повернутися, ті, хто втратив житло — чекають відбудови.  Були ситуації, коли ми приїздили, наприклад в Бородянку чи в інші міста, пропонували тим, хто втратив житло, обрати нове готове через програму “Нова оселя”, але в іншому районі. Люди, коли дізнавалися, що їх зруйнований будинок буде відбудований за якоюсь програмою – відмовлялися. Бо хочуть жити вдома і чекають відбудови.  Бажаючих отримати квартиру за цією програмою багато. Але є чітки вимоги. Чимало хто їм не відповідає. В першу чергу надаємо житло багатодітним, інвалідам. Є комісії в громадах, потім в області. Я туди навіть не входжу, щоб не було думки, що з мого боку можливий вплив. Якщо зменшити вимоги, тоді обʼєм людей збільшується. А у нас немає ресурсу, щоб задовольнити всі потреби. KВ: Ви практикуєте не оголошені інспекційні виїзди на обʼєкти, що відбудовуються? Руслан Кравченко: Так. У мене є навіть підрозділ “таємні покупці”, які інспектують укриття або інші обʼєкти. KВ: Що у нас до речі з укриттями? Руслан Кравченко: Були проблеми. 30% були не в робочому стані. Деякі закриті, деякі не відповідали вимогам, в деяких взагалі неможливо знаходитися. Деяких мерів навіть змушував посидіти на підлозі в такому непридатному укритті. Наприклад, в будинку є укриття, там хлам, сміття, ролики, велосипеди, але це найпростіше укриття. Почистити, помити та пофарбувати стіни – це небагато грошей потребує. Для того, щоб зручно було сидіти – купити деревяні піддони, в Youtube багато роликів, як із цих речей зробити якісь меблі. Зараз задоволений процесом будівництва укриттів і ремонтів у навчальних закладах. За 2022-2023 рік ми побудували на відремонтували 1200 укриттів. Працювала область, громади, школи. Зараз продовжуємо роботу. Задоволений нашими результатами – 97% шкіл можуть навчати дітей офлайн. Лише 3%, в яких поки немає належних укриттів, – на дистанційці. Але це тимчасово. Працюємо, щоб і це вирішити. Чимало укриттів робимо у співфінансуванні з громадами. Коли починали, багато з них не вірили, що вони зараз витратять 200-300 тисяч гривень (на проєктно-кошторисну документацію, – KВ) і їм дадуть кошти на будівництво укриття. Але хто повірив мені тоді на нарадах і розробили – зараз з укриттями. Кошти виділяють і з держбюджету, і обласна військова адміністрація. Минулого року ми виділили громадам 220 мільйонів гривень з обласного бюджету на будівництво укриттів. Вважаю, що Київщина найкраща в Україні по облаштуванню укриттів. Є укриття подвійного призначення. В одному із них, в Юрівці, ми вже проводили змагання обласного рівня з настільного тенісу. Потрібно, щоб ці приміщення реально слугували потім для громад, після війни, після перемоги. Я не побоюсь цього слова, що ми найкращі. Маючи бюджет Києва, ми б перевернули всі гори. KВ: Як у регіоні просуваються процеси цифровізації? Руслан Кравченко: Скажу чесно, мій пріоритет – зараз організувати роботу комісій на місцях, які розглядають заяви по “єВідновленню” так, щоб вони допомагали реєструватися людям, які смартфонів не мають.  Разом з цим ми створили дашборд відновлення – це інформаційна система. Заходиш на сторінку, обираєш на карті громаду, обʼєкт, який відбудовують. Натискаєш на обєʼкт і зʼявляється інформація: хто був розпорядником коштів, який бюджет. Будь-який міжнародний партнер, спонсор зайде, подивиться – все прозоро. Ми перша область, яка це зробила.  Також ми на першому місці в Україні по кількості поданих проєктів до DREAM (цифрова платформа Мінінфраструктури про проєкти відбудови, – KВ). Ми навіть отримали відзнаку за перше місце по використанню даної програми (показує на планшетку з логотипом платформи). KВ: Чи є у вас порозуміння з Київською обласною радою? Наприклад, в Київраді багато критики, бо є потужна опозиційна фракція “Європейська солідарність”, тому достатньо складно входять в конструктив, але входять. Чи відчуваєте ви політичні рухи на рівні громад або на рівні обласної ради, які б заважали чи можливо якимось чином уповільнювали конструктивну роботу? Руслан Кравченко: На рівні громад неконструктив виникає, на жаль. Боротьба за владу, зняття секретарів, зняття ще когось. В умовах війни це заважає і гальмує певні процеси. На обласному рівні… Коли я прийшов виконувати ці обовʼязки, була мета, щоб ми працювали в конструктиві, без політичної боротьби. Моє звернення стосувалося головного: давайте працювати без політики, разом, у нас дуже багато завдань – це обороноздатність, безпека області та її мешканців, допомога Збройним Силам, відбудова, розвиток економіки. Я вважаю, що разом ми цього досягли. Більш-менш проходимо цей шлях без якоїсь політичної боротьби. KВ: Гострих кутів немає чи вони є, але вдається їх вирішувати? Руслан Кравченко: Авжеж є питання. Все обговорюємо. Завжди у будь-якому питанні потрібно виходити порозуміння і знаходити золоту середину. KВ: Ви говорите безпосередньо з керівництвом ради чи до вас приходять депутати? Руслан Кравченко: Депутати приходять. KВ: Що хочуть? Руслан Кравченко: Фінансування на ту чи іншу програму, на допомогу тій чи іншій громаді. Загалом я можу сказати, що ми в повному конструктивні працюємо. Питання виникають, але гострі кути ми проходимо. Важкі справи в прокуратурі дали досвід, щоб стати кризовим менеджером KВ: Київські обласні ради достатньо активно можуть бути в опозиції до голів. Війна трошки ситуацію змінила, але війна не завадила переобрати керівництво Київської обласної ради. Яким чином ви знайшли з ними конструктив: вам вдалося знайти підхід чи вони “попустилися”? Руслан Кравченко: Я вважаю, що ми разом знайшли цей конструктив. У мене не було досвіду роботи на посаді в адміністрації. У мене був інший досвід – 11 років роботи в органах прокуратури. Я був на різних посадах, в тому числі на керівних, і проходив тяжкі для себе життєві обставини. Це і окупація Криму, коли я виїздив на всі захоплені військові частини, фіксував, тому що я був єдиним слідчим на весь Севастопольський гарнізон. В Дебальцево я був військовим прокурором, там різні ситуації були. Потім в Генеральній прокуратурі у мене були важкі справи: “кримські справи” проти росіян, які брали участь в захопленні Криму, справа проти колишнього президента Януковича з подальшим зі сторони росії розшуком мене і заочним арештом… Потім була Буча. Після її деокупації я займався там організацією розслідування і керуванням слідчо-прокурорською групою щодо фіксування і розслідування злочинів. Все це дало досвід, щоб стати кризовим менеджером. Я отримую задоволення, коли вирішую ту чи іншу проблему. Сам процес вирішення не дуже сильно подобається, але задоволення від результату отримую. KВ: Вам часто доводиться кричати на підлеглих чи у вашій менеджерській структурі немає такого поняття як підвищення голосу? Руслан Кравченко: По-різному буває (посміхається, — KВ). Але всі ми вчимось і зараз в цьому питанні я вже став інакший. KВ: Хто вам, до речі, запропонував очолити Київську обласну військову адміністрацію? Руслан Кравченко: Президент В нинішній час нашими викликами є вижити, перемогти, максимально допомогти KВ: Коли ви прийшли на цю посаду і попрацювали перші сто дні, який виклик для вас виявився найнеочікуванішим? Руслан Кравченко: Чесно кажучи, я не до кінця розумів обсяг завдань, викликів і роботи, які можуть бути на цій посаді. KВ: Лишаєтеся тут спати? Руслан Кравченко: Інколи. До кінця дня я точно тут. Але де б ти не знаходився, в якій точці області, або вдома – я завжди на роботі. Розслабитися неможливо. Тому що телефон завжди разом зі мною. Завжди ти на ті чи інші питання відповідаєш, щось організовуєш.  Стратегія і тактика була наступна – максимально завантажити себе інформацією. Перший місяць було важко охопити всю інформацію, але моя тактика спрацювала. Через місяць мені стало легше, пройшов другий, третій місяць – ще легше. Я кажу людям, які займають деякі посади, по своєму прикладу: якщо хочеш зрозуміти, як воно працює, треба стати начальником відділу, працівником, який оголошує тендер чи щось, щоб прожити цю всю інформацію, а потім зрозуміти, як всі процеси відбуваються. KВ: Зараз ця посада для вас – зона комфорту? Руслан Кравченко: В мирний час ця посада відповідає за розвиток регіону, заведення нового бізнесу, створення нових робочих місць. А зараз інші виклики – вижити, перемогти, максимально допомогти і плюс те, про що я казав вище. Зараз виклики йдуть один за іншим. Ти їх вирішуєш швидко і результативно. Щойно подумаєш, що все, впорався – зʼявляються нові завдання і нові виклики. В умовах війни поставити крапку просто неможливо. Від здорової конкуренції громад, міст та сіл ростуть всі разом в тому чи іншому співвідношенні KВ: В майбутньому ви бачите себе в силових органах, чи вам більше до душі ця нова історія з адмініструванням територій. Або можливо є політичні амбіції? Руслан Кравченко: Політика точно не цікавить. Мені подобається бути, образно кажучи, кризовим менеджером. Великий досвід я отримав і отримую далі, завдяки керівництву держави, кожному керівнику громади, депутатам, моїм колегам – заступникам, очільникам департаментів. У мене дуже багато завдань, які ще не виконані. Кризовий менеджмент мені більш цікавий, тому що ти більше розвиваєшся. Прокуратура – це один напрямок – нагляд за дотриманням законодавства під час здійснення досудового розслідування, повідомлення про підозру, здійснення державного обвинувачення, представництво інтересів держави в суді. А тут 12 департаментів, 7 управлінь, служба у справах дітей та сім’ї та державний архів Київської області – відповідно 21 напрямок… Сніг випав – ти відповідаєш, щоб кожен громадянин безпечно доїхав від точки А до точки Б. Якщо, не дай Бог, дітки отруїлися в школі або дитячому садочку – також ти відповідаєш. І так по кожному із напрямків – відповідальність на голові області. Чим більше завдань, проблем, тим більше ти вчишся, це більш цікаво. Як я вже говорив, отримуєш задоволення від результату вирішення того чи іншого завдання чи проблеми. Щодо амбіцій у майбутньому… У мене амбіції досягти результату тут. Для мене задоволення, щоб наша область була краща, щоб вона була прикладом для інших областей, щоб люди тут проживали в безпеці та комфорті, могли навчати своїх дітей і мати гідну роботу. Ось створили дашборд – ми є прикладом для інших областей. Здорова конкуренція між областями – це нормально. Я їжджу на наради до громад, до районів і кажу, щоб кожна громада, кожне село, кожне місто між собою конкурували. Тому що від здорової конкуренції виграють всі разом в тому чи іншому співвідношенні. Найбільша моя зацікавленість – у досягненні конкретних результатів на цій посаді. Багато що зроблено вже, хочеться досягти ще більше конкретних результатів. Хочеться відбудувати всю Київську область, або, наприклад, всю цивільну інфраструктуру – дитячі садочки, школи. Максимально відбудувати. Ми працюємо над економічним розвитком регіону: залучаємо нові інвестиції, відкриваємо нові виробництва. Але зупинятися ще рано – попереду багато роботи. Спілкувалися Альона Мельник, Анастасія Олійник  КиївВлада

Колишня дружина нардепа Вадима Столара у 2022-ому стала власницею 6 нових компаній у ОАЕ. Родина також орендувала нерухомість в Дубаї та Монако, а ще розмістила гроші в низку світових банків. Про це, як стало відомо KВ, йдеться в сюжеті Bihus.Info. Підписуйтесь на “КиївВладу”   Зазначається, що Вадим Столар (на фото), обраний в парламент від нині забороненої партії “Опозиційна платформа – За життя”, є одним з найбільш скандальних і неоднозначних народних депутатів. Ще до початку повномасштабного вторгнення, за даними журналістів, він виїхав з України. В подальшому Михайло Ткач з “Української правди” знайшов нардепа на Лазуровому узбережжі Франції, де, за інформацією Михайла, Столар орендував маєток. "Щоправда, в декларації за 2022-й, яку депутат подав нещодавно, будинку не знайшлося. Зате там є дані про оренду квартири на майже 600 квадратних метрів у Монако. На сайті компанії, в якої нардеп нібито орендував цю квартиру, є помешкання зі схожою площею. Коштують вони 130 000 євро на місяць", - повідомляє видання.  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Це не єдине закордонне житло в документі. Тут сказано, що родина також орендувала пентхаус в ОАЕ, площею у майже 500 квадратних метрів. Орендували у компанії Anita Rajan Sippy & Rajan Ram Sippy. Аніта та Раджан Сіппі це подружжя болівудських акторів, які свого часу були популярними в Індії. В 90-х вони перебралися у Дубаї. Зараз вони займаються бізнесом: приймають гостей у власному ресторані в стилі Болівуду і, судячи з декларації Столара, здають в оренду помешкання. Схожі за площею апартаменти в Дубаї коштують від 800 000 до 1 млн доларів на рік. А це 60-80 000 доларів на місяць. "У Дубаї, схоже, переїхав і бізнес нині вже колишньої дружини нардепа", - зазначають журналісти. Судячи з декларації Інна Майструк у 2022-му стала власницею аж шести нових компаній в Об’єднаних Арабських Еміратах. Дві з них мають назву ідентичну до української будівельної компанії – ENSO, про зв’язки зі Столаром якої Bihus.Info вже неодноразово розповідали раніше. ENSO INVESTMENT L.L.C. та  ENSO DEVELOPMENT L.L.C. зареєстрували у Дубаї в травні-червні 2022 року.  Так, з назвою ENSO INVESTMENT є профайл компанії на Linkedin. Там вказано, що ENSO релокувалася в Емірати у травні 2022 року з України. А ще, що вона є бенефіціаром групи компаній, яка консультує бізнесменів, розвиває нерухомість, ІТ-технології та займається прокатом розкішних автомобілів. За назвою другої компанії  ENSO DEVELOPMENT, ми натрапили на дубайський веб-сайт з таким же логотипом як і в української будівельної компанії. Судячи зі сайту і Linkedin обох дубайських ENSO, офіс цього холдингу розмістили в розкішному хмарочосі Boulevard plaza 2. Ціна на оренду невеликого офісу в цій будівлі стартує від 300 000 доларів на рік.  "Цікаво, що гроші родини тепер також, судячи з декларації, “переїхали”. У декларації йдеться, що у 2022-ому Столар та його рідня зберігають понад три мільйони доларів у банку на острові Домініка, понад два мільйони євро в Австрійському Oberbank та 700 000 доларів у банках Дубаї. В декларації за попередній рік про світові банки не йшлося, Столар і його родина зберігали кошти або в готівці, або в українських банках", - повідомляє видання. Нагадаємо, рік тому, народні депутати від забороненої партії “позиційна платформа – За життя” Вадим Столар та Ігор Абрамович , які від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну проживали на Лазуровому узбережжі, повернулись в Україну. Читайте: Нардепи від забороненої ОПЗЖ Вадим Столар та Ігор Абрамович повернулись в Україну з-за кордону – ЗМІ Як інформувала KВ, у серпні 2022 р. “Українська правда” опублікувала свідчення того, що найодіозніші постаті українського політичного істеблішменту, що сколотили свої статки на фактичному розкраданні державного й комунального майна, під час повномасштабного вторгнення росії в Україну дружно втекли на свої вілли та у свої маєтки.Найбільше скупчення біженців-мільйонерів та біженців-мільярдерів виявлено в Монако та під Ніццею. Там пересиджували війну одіозний київський “смотрящий” і забудовник Вадим Столар, ексголова адміністрація президента Віктора Януковича й один з екслідерів “ОПЗЖ” Сергій Льовочкін, брати Суркіси разом зі своїими родинами та багато інших. Частина з них живе то на Лазурному узбережжі Франції, то у Відні, то просто катається на власних яхтах за десятки мільйонів гривень.  Читайте: Нардеп від ОПЗЖ Вадим Столар продав свій медіахолдинг Live.Network У березні 2022 року Вадим Столар на своїй сторінці у Facebook закликав підтримати благодійний фонд Future for Ukraine. “Фонд Future for Ukraine розпочав важливу ініціативу – допомогу дітям, які постраждали під час війни в Україні”, – повідомив Столар.  Відповідно до інформації “Опендатабот”, засновником та директором БО “БФ “Майбутнє для України” є Ковальова Ганна Сергіївна. Читайте: Вадим Столар можливо покинув будівельний ринок столиці Фото: відкриті джерела КиївВлада

Будівельна компанія “Інтергал-Буд” підписала перша угода з державним “Укргазбанк”. Угода укладена на купівлю квартири у пільгову іпотеку “єОселя” в будинку, що знаходиться на етапі будівництва – у ЖК “Нивки-Парк”. Про це KВ дізналася з повідомлення пресслужби компанії. Підписуйтесь на “КиївВладу” “У рамках угоди було придбано двокімнатну квартиру площею 67 кв.м в будинку № 9. Помешкання передбачає ремонт, виконаний забудовником, тож власники зможуть заселитись у нову оселю одразу після отримання ключів. Завершення будівництва будинку № 9 заплановане на 2 квартал 2024 року”, – йдеться у повідомленні.  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться У компанії зауважили, що напередодні “Укргазбанк” вже акредитував два об'єкти на етапі будівництва від компанії до участі у пільговій іпотеці. Мова йде про будинок № 9 ЖК “Нивки-Парк” та будинок № 2 ЖК “Причал 8”. Наразі квартири у цих будинках вже доступні до вибору позичальниками в рамках програми пільгової іпотеки.  “Ми бачимо, що інтерес українців до доступних кредитів на житло невпинно зростає. Водночас пропозиція готових об'єктів, серед яких учасники “єОселя” можуть обрати собі помешкання, скорочується. Саме тому важливо, аби програма розширила доступ до об'єктів на первинці. Це дозволить наситити попит на нове житло та стане інструментом підтримки для всієї будівельної галузі”, – прокоментувала подію комерційна директорка компанії “Інтергал-Буд” Анна Лаєвська. Нагадаємо, що девелопер “Інтергал-Буд”, що активно будує в столиці та поза її межами, пропонує шукачам житла придбати квартиру за вигідною ціною – від компанії діють знижки до 20% на квартири у 10 проєктах.  Читайте: Будинку №1 “Причал 8” присвоєно поштову адресу, – “Інтергал-Буд” Фото: сайт компанії КиївВлада

На Київщині пройшло чергове засідання групи “Прозорість та підзвітність” за участі правоохоронних органів, підрядників, представників ПРООН та технагляду на якому обговорили питання щодо відбудови обʼєктів за кошти Фонду ліквідації наслідків збройної агресії. Йдеться про 56 обʼєктів, де замовником виступає Київська ОВА. Це багатоквартирні будинки, дитячі садочки, школи, укриття. Про це KВ стало відомо з повідомлення начальника Київської обласної військової адміністрації (КОВА) Руслана Кравченко. Підписуйтесь на “КиївВладу”   "Пройшлися по кожному обʼєкту. На більшості з них роботи розпочали торік. Низка обʼєктів готові на понад 90%. Вже незабаром плануємо їх ввести в експлуатацію. Зокрема, будинок в м. Ірпінь на вул.Університетська, 2к, де основна частина робіт виконана і залишається встановити лише міжкімнатні двері. Також на фініші відновлення двох будинків в селі Дмитрівка. На низці – готовність не перевищує 20%. Хоча часу наздогнати графік робіт було чимало", – написав Кравченко. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Були заслухані зауваження правоохоронців, технагляду та ПРООН, які надають технічну підтримку. Представники БЕБ, які детально аналізують проєктно-кошторисну документацію та тендери, розповіли, що на низці об’єктів підрядники в проєктах завищили ціни на будівельні матеріали. "Суми від 2 до 12 млн. грн. Вдячний правоохоронцям за виявлені порушення. Це дозволяє нам спільно попереджати вчинення корупційних злочинів. Запевнив всіх, що на горі людей, чиє житло зруйнували російські окупанти, наживатися не дам. Акти виконаних робіт за завищеними цінами ніхто не буде підписувати. Усі договори на проведення робіт підписуємо за динамічними цінами. Це означає, що ціни на матеріали змінюються впродовж дії договору відповідно до середньоринкової. Під час підписання актів вони фінально коригуються кошторисником і на виході не можуть перевищувати середньоринкові", – написав Кравченко. Крім того, зазначив очільник КОДА, є проблеми з кількістю працівників на об’єктах, їх офіційним працевлаштуванням. Зауваження на низці об’єктів також були і до якості робіт. На деяких об’єктах відбувається коригування проєктно-кошторисної документації. "Проблеми також виникли і через тимчасове призупинення фінансування робіт коштом ФЛН. Найближчими днями очікуємо на рішення Уряду щодо виділення коштів. Попередив підрядників, що як тільки виділять кошти, чути про якісь проблеми не буду. Не виконують зобов’язання – розриваємо договори. На початку року саме так і сталося з деякими підрядниками, які навіть не починали роботи на об’єктах. Тому гратися ніхто не буде. Вчасна, прозора та якісна відбудова – це обличчя кожного, хто задіяний до цього процесу. І маємо стати прикладом відновлення для інших регіонів", – написав Кравченко. Читайте: На Київщині для воїнів-героїв з інвалідністю благодійники будують інклюзивний житловий комплекс, – Руслан Кравченко (фото) Фото: Руслана Кравченко КиївВлада

На Київщині благодійники будують інклюзивний житловий комплекс для воїнів-героїв з інвалідністю. Всього планують заселити 56 приватних будинків для ветеранів та їхніх родин.  Фінансують масштабний проєкт благодійний фонд Андрія Засуха та ФК “Колос Ковалівка”. Про це KВ стало відомо з повідомлення начальника Київської обласної військової адміністрації (КОВА) Руслана Кравченко. Підписуйтесь на “КиївВладу”   "Розпочали будівництво у жовтні минулого року. Заселити перших мешканців планують вже наприкінці травня-початку червня. Київська ОВА максимально сприяє оперативному завершенню робіт", – написав Кравченко. В комплексі мешкатимуть військові та їхні родини, які втратили житло внаслідок бойових дій, або ж їхні оселі розташовані на тимчасово окупованих територіях. Площа кожного будинку 80 квадратних метрів. В оселях буде зроблений ремонт, встановлені кухонні меблі та облаштовані ванна та санвузол. Кожне помешкання матиме простору терасу для відпочинку, а також земельну ділянку 4-5 соток. Облаштують всі необхідні комунікації: воду, електрику, газ, каналізацію. "Комплекс, розташований у хвойному лісі на березі озера, відповідає всім вимогам безбарʼєрності. Враховано все, щоб люди з інвалідністю почувалися комфортно. Тротуари та проїзди облаштовані так, щоб його мешканці легко пересувалися містечком", - йдеться у повідомленні. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Для реабілітації військових буде облаштована амбулаторія. Буде і велика зона відпочинку. Сквер, спортивні майданчики, спеціально облаштовані місця для барбекю, дитячі майданчики. Будують також власне протирадіаційне укриття мінімум на 100 осіб. Дітей військових до найближчих шкіл та садочків відвозитиме спеціальний автобус. Його також закуплять благодійники. Виробники будівельних матеріалів Київщини робили максимальні знижки, що дозволило збудувати ще більше житла. "Дякую благодійному фонду Андрія Засухи та футбольному клубу “Колос Ковалівка” за колосальну підтримку наших військових та максимальну участь в реалізації проєкту на всіх етапах. Яким буде повернення ветеранів та ветеранок до мирного життя, залежить від кожного з нас. На Київщині торік за рахунок субвенції з державного бюджету компенсацію на придбання житла виплатили 271 ветерану війни та членам сімей загиблих. Загальна сума – понад 600 млн грн", – зазначив Кравченко. "Але, зважаючи на масштаби російського вторгнення, можливостей лише держави для забезпечення всіх потреб замало. Людям, які повернулися з фронту, доводиться фактично заново починати життя та адаптуватися до нього. Тому шукаємо всі можливості, щоб зробити цей процес більш швидким та ефективним. Щоб ті, хто ризикував своїм життям та втратив здоровʼя, не почувалися покинутими", – зазначив Кравченко. Читайте: На Київщині бізнес може навіть не сумніватися у нашій підтримці, – очільник КОВА Руслан Кравченко Фото: КиївВлада

Начальник Київської обласної військової адміністрації Руслан Кравченко доручив підрядникам оперативно виправити недоліки виявлені при відновленні об’єктів UNITED24. Наразі йдеться про вісімнадцять багатоквартирних будинків. Зокрема, в Ірпені, Бородянці, Гостомелі, Бузовій, Милі. Про це, як стало відомо KВ, повідомив Руслан Кравченко, в рамках діяльності робочої групи “Прозорість та підзвітність” в КОВА провели нараду щобо всіх обʼєктів, які відбудовують за кошти UNITED24. Підписуйтесь на “КиївВладу”   “Розглянули окремо кожен об’єкт. Почули зауваження правоохоронців, представників ПРООН, які здійснюють технагляд за якістю робіт. На частині об’єктів роботи вже завершуються. Незабаром плануємо вводити низку будинків в експлуатацію. Один із них – будинок в Гостомелі по вул. Проскурівська,11”, – сказав начальник Київської ОВА. "Водночас залишаються проблеми з ремонтом багатоквартирного будинку у Милі по вул. Комарова. Руслан Кравченко нагадав, що неодноразово отримував скарги на підрядника від мешканців цього будинку. Через неякісний ремонт даху, низку квартир затопило і якісно пошкодження досі не усунуті. “Є питання і до якості ремонту фасаду. Зобов’язали підрядника в терміновому порядку виправити зауваження”, – сказав він. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Крім того, зауважив начальник КОВА, також є певні проблеми з будинком в Ірпені по вулиці Київська. Частину даху тут ремонтували самі мешканці одразу після деокупації. Наразі він протікає, тому оперативно вирішується і це питання.  “На низці об’єктів досі не вистачає працівників, через це порушуються графіки. Якісна відбудова та дотримання всіх графіків – це моя вимога. Дав максимум два тижні на виправлення всіх недоліків. Люди, чиє житло зруйнували росіяни, не мають страждати ще і від недобросовісних підрядників. Ми всі відповідальні за те, щоб люди якомога швидше повернулися до своїх осель і змогли комфортно проживати в них”, – додав Кравченко. Читайте: Руслан Кравченко: КОДА розширює співпрацю у сфері профілактики та лікування серцево-судинних захворювань Фото: Фейсбук Руслана Кравченко КиївВлада

Столичні правоохоронці наразі розслідують факти можливих порушень законодавства при будівництві житлового комплексу “Struetinsky Residence” і клубного будинку “М29” у Печерському районі Києва. За інформацією Нацполіції, власник девелоперських компаній “KBD” і “UBH” - відомий бізнесмен Євген Леськів (на колажі) – здійснює реалізацію цих проєктів без необхідних дозвільних документів та всупереч позиції контролюючих органів. Як встановили слідчі, забудовники здійснюють роботи на ділянках, які не призначені для зведення багатоквартирних будинків, і не отримали погодження забудови від Мінкульту, хоча повинні були це зробити, адже ділянки під цими будинками знаходяться Центральному історичному ареалі міста і в охоронній зоні ботанічного саду ім. Гришка. Крім цього, до бюджету Києва не сплачувались пайові внески, а легалізувати ці будівництва їхні бенефіціари, схоже, вирішили на підставі завідомо підроблених документів. Як стало відомо KВ, наразі столичні правоохоронці розслідують факти можливих порушень законодавства при будівництві житлового комплексу (ЖК) “Struetinsky Residence” (вул. Болсуновська (Струтинського), 8) і клубного будинку (КБ) “М29” (пров. Мічуріна, 29) в Печерському районі Києва. Підписуйтесь на “КиївВладу”  ЖК “Struetinsky Residence” (жовтий колір) і КБ “М29” (червоний колір) на карті порталу “ЛУН” Відповідне слідство здійснюється в рамках кримінального провадження №42023000000000455 (було відкрито Головним слідчим управлінням Національної поліції України 13 березня 2023 року). Процесуальне керівництво в даній справі здійснює Офіс Генерального прокурора. Фігурантам даного провадження попередньо інкримінується вчинення злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190 (шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою) та ч. 5 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем,  вчинені у великих розмірах чи в умовах воєнного або надзвичайного стану) Кримінального кодексу (КК) України. Що стало відомо слідчим Як встановили в Нацполіції, вищезгадані будинки зводяться в порушення містобудівного законодавства, без необхідних дозвільних документів та всупереч позиції контролюючих органів. Слідчі вважають, що організував це будівництво власник девелоперської компанії “Київбуддевелопмент”, під брендом якої будуються і ЖК “Struetinsky Residence” і КБ “М29”. Правоохоронці з'ясували, що, забудовники, зокрема, мали б поінформувати органи охорони культурної спадщини про будівництво житла на цій території. Це було необхідно через те, що, згідно з Генеральним планом Києва та наказом Міністерства культури та інформаційної політики України № 599 “Про затвердження меж та режимів використання-території історичних ареалів Києва” від 2 серпня 2021 року, земельні ділянки на пров. Мічуріна, 29 та вул. Болсуновській, 8 розташовані в Центральному історичному ареалі міста, в охоронній зоні пам'ятки садово-паркової архітектури, унікальних зелених масивів та окремих дерев місцевого значення “Національний ботанічний сад НАН України ім. М. Гришка”.  Як стало відомо слідчим, Мінкульт не погоджував проєктну документацію та не надавав відповідних дозволів на проведення робіт за вказаними адресами. При цьому, 16 серпня і 6 вересня 2021 року вказане міністерство надіслало замовникам будівництва цих будинків приписи про припинення проведення земляних та будь-яких інших будівельних робіт. Але, всупереч вказаним “мораторіям” роботи все ж продовжувалися. Зазначимо, що замовниками будівництва ЖК “Struetinsky Residence” є обслуговуючий кооператив (ОК) “Орсей Київ” і ТОВ “Карт Лімітед”, а замовником будівництва КБ “М29” – фізична особа, ім'я та прізвище якої в судових ухвала по цьому провадженню не уточнюються. Крім того, в Департаменті земельних ресурсів Київської міськдержадміністрації (КМДА) повідомили правоохоронцям, що Київрада не приймала рішення щодо зміни цільового призначення вищевказаних земельних ділянок. Разом з тим, за вказаною в судових ухвалах інформацією, ділянки під цими об'єктами не призначені для зведення багатоквартирних будинків. Так, три ділянки на вул. Болсуновській, 8 загальною площею 0,26 га мають цільове призначення “для експлуатації та обслуговування адміністративного будинку і господарських будівель”, а ділянка в пров. Мічуріна, 29 площею 0,1 га – “для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд”. У свою чергу, від Департаменту містобудування та архітектури КМДА слідчим стало відомо, що цей структурний підрозділ столичної мерії не надавав архітектурно-планувальне завдання або містобудівні умови та обмеження (МУО) для проєктування об'єктів будівництва за вказаними адресами. Зазначається, що до вказаного департаменту надійшло 11 заяв щодо надання МУО на проєктування будівництва в пров. Мічуріна, 29, але в усіх випадках замовники видачі цього погодження (вищезгадана “анонімна” фізична особа, а також ТОВ “БК “Атлант-плюс”) отримували від чиновників відмови. Крім того, Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю (ДАБК) при КМДА повідомив Нацполіції, що він не видавав і не реєстрував документів, які б надавали право на виконання підготовчих або будівельних робіт та засвідчують прийняття в експлуатації закінченого будівництвом об'єкта на вул. Болсуновській, 8.  Скріншот ухвали суду по цьому провадженню від 17 січня 2024 року Чиновники столичного муніципалітету уточнили, що ОК “Орсей Київ” ще 19 лютого 2020 року зареєструвало повідомлення № КВ 011200500767 про початок виконання підготовчих робіт з “Реконструкції складської будівлі (нежитлового будинку) з пристосуванням під житловий будинок на вул. Болсуновській (Струтинського), 8”, але це, мовляв, було виконано “автоматично”. Тобто, забудовник просто вніс “попередження про виконання робіт” через реєстри органів держархбудконтролю – це йому фактично дозволяло законодавство, адже він оцінив клас наслідків в СС1 (незначні наслідки, до 4 поверхів). Втім, надалі, 21 травня того ж року, Департамент з питань ДАБК при КМДА скасував право на початок виконання підготовчих робіт за вказаною адресою. Крім того, Нацполіції стало відомо, що жодна фізична або юридична особа не укладала  з Департаментом економіки та інвестицій КМДА договори пайової участі у зв`язку з будівництвом за вказаними адресами. Відповідно, пайові кошти на створення і розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури до міського бюджету не перераховувались, а довідки про виконання забудовниками умов пайової участі чиновникам столичної мерії не надавались. За інформацією слідчих, лише внаслідок несплати пайової участі по ЖК “Struetinsky Residence” Департаменту економіки та інвестицій КМДА було завдано збитків на суму близько 2,5 млн гривень Також правоохоронці встановили, що 15 грудня 2021 року за ТОВ “ІТ Корп” було зареєстровано нерухоме майно на вул. Болсуновській, 8 загальною площею 4,4 тис. кв.м. Слідчі вважають, що це було зроблено з метою легалізації незаконно збудованого об'єкта, в порушення порядку проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і на підставі завідомо підроблених офіційних документів. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Скандальна передісторія Як повідомляла КВ, кілька десятиліть тому на вул. Струтинського, 8 (таку назву вулиця Болсуновська мала до 2015 року), були розміщені автомобільні бокси. У 90-х роках їх було перебудовано під складські приміщення, власником яких стало ЗАТ “Укргідроспецбудпроект”. 19 серпня 1999 року Київрада рішенням №6/492 погодила передачу трьох ділянок на вул. Струтинській, 8 в оренду вказаній компанії для експлуатації та обслуговування адміністративного будинку і господарських будівель – тих самих. Так, ділянки площею 0,2107 га (кадастровий номер  – 8000000000:82:096:0005) та площею 0,0322 га (кадастровий номер- 8000000000:82:096:0022) мали бути передані на 49 років, а ділянка площею 0,0198 га (кадастровий номер – 8000000000:82:096:0028) – на 7 років. Надалі, 3 липня 2001 року були підписані відповідні договори оренди.  При цьому, за інформацією Нацполіції, термін дії договору найменшої ділянки вже закінчився, і в Департаменті земельних ресурсів КМДА відсутня інформація щодо його пролонгації. Ще цікавим є факт, що 22 травня 2013 року право власності на вказані складські приміщення площею 819,4 кв.м. були зареєстровані за ТОВ “Карт Лімітед”. Про нове будівництво на вул. Болсуновській, 8 місцеві мешканці почали здогадуватись у квітні 2018 року, коли паркан, який огороджував складські приміщення, був трохи зміщений у бік будинку на вул. Курганівській, 3. У травні 2018 року до цих складських приміщень почала під'їжджати різна техніка, що стривожило громаду. Незабаром побоювання мешканців підтвердилися: вони дізналися з Інтернету, що на цьому місці планується будівництво 10-поверхового будинку. У тому ж місяці КП "Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт" (КП "СУППР") повідомило, що при створенні несприятливих умов на земельній ділянці за адресою майбутнього будівництва (водонасичення грунтів, підрізання схилу) можуть виникнути зсувні явища локального характеру та руйнування прибудинкових територій на Курганівській, 3 та музичної школи №4 по вул. Бастіонної, 5-А. У середині 2018 року мешканці навколишніх будинків зустрічалися із забудовниками. Такі зустрічі проходили у напруженій атмосфері – наприклад, одна з осіб, яка мала причетність до запланованої забудови, обізвала незадоволених громадян “проплаченими активістами” та розповіла про те, що насправді тут планується реконструкція складських приміщень під 4-поверховий будинок. Після цього протягом більш ніж півроку жодні будівельні роботи на цій ділянці не велися, а люди почали активно звертатися до органів влади з питаннями про законність будівництва ЖК на вул. Болсуновській, 8. 19 жовтня 2018 року Департамент містобудування та архітектури КМДА видав ТОВ "Карт Лімітед" МУО на проєктування реконструкції складської будівлі (нежитлового будинку) із пристосуванням під житловий будинок на вул. Болсуновській, 8. Згідно з МУО, максимальна висота об'єкта, який мав “отриматися” в результаті реконструкції, повинна становити не більше 26,5 м. На фоні цього незрозуміло, чому вказаний департамент повідомив Нацполіції про відсутність даного погодження. Зазначимо, у цьому документі не уточнювалася інформація про земельні ділянки, на яких знаходиться об'єкт реконструкції – їхній кадастрові номери, цільове призначення тощо. Це пов'язано з тим, що реконструкція може проводитись без документів, що свідчать про право власності чи користування земельною ділянкою. Разом з тим, у МУО повідомлялося про те, що, згідно з чинним Генеральним планом Києва, ділянка, на якій знаходиться об'єкт проєктування, входить до зони багатоповерхової забудови і на момент видачі цього документа була забруднена радіоактивною речовиною цезієм-137 (період напіврозпаду – 30 років , – KВ). За словами місцевих мешканців, після видачі МУО від КМДА склад на вул. Болсуновській, 8 "пішов під розбір". Цю інформацію підтверджує портал ЛУН: як видно з фотозвіту з даного будівництва, вже станом на червень 2019 року було, зокрема, демонтовано вікна на 3 поверсі. У серпні 2019 року громадяни помітили на вул. Болсуновській, 8, людей, які брали проби землі. Місцеві мешканці вкорте звернулася до КМДА з проханням відреагувати на потенційне будівництво, але у столичній мерії відповіли, що земля під будівництво не відводилася, перевірку дотримання законодавства провести не вдається тощо. Чергова активізація будівельних робіт за вказаною адресою мала місце 19-20 листопада 2020 року. Саме тоді група невстановлених осіб розбила опорну стіну, яка служить кордоном між прибудинковою територією будинку по Курганівській, 3 та земельною ділянкою по вул. Болсуновській, 8. У наступні дні громадяни та місцева керуюча компанія неодноразово зверталися до поліції з вимогою відреагувати на ці роботи. Як наслідок – за заявою компанії-управителя було відкрито кримінальне провадження №12020105060001050 за фактом самоправства (ст. 356 КК України). Втім, у відкритих джерела відсутня інформація про те, на якому етапі знаходиться це розслідування і чи взагалі вчиняли правоохоронці якісь слідчі дії. Читайте: Цезий-137 и мнимая реконструкция: киевляне бунтуют против ЖК, который возводит брат нардепа от “Батькивщины” За інформацією порталу “ЛУН”, ЖК “Struetinsky Residence” буде складатися з одного 10-поверхового будинку на 33 квартири. Станом на січень 2024 року забудовники вже звели “коробку” будинку і почали скління вікон. Судячи з фото моніторингу будівництва, роботи проводилися вже після 2020 року, генпідрядником будівництва даного ЖК було зазначено ТОВ “БК Атлант-Плюс”, а девелопером – “UBH”. ЖК “Struetinsky Residence” станом на січень 2024 року (фото – “ЛУН”) Що стосується ділянки в пров. Мічуріна, 29 (кадастровий номер – 8000000000:82:277:0161), то вона знаходиться у приватній власності вже близько двох десятиліть. Так, відповідно до рішення Київради №70/230 від 24 жовтня 2002 року її власником стала Ніна Євдокимова. Надалі, 12 листопада 2021 року, ця земля перейшла у власність до ОК “Печерський квартал” на підставі договору купівлі-продажу. За інформацією порталу “ЛУН”, на вказаній ділянці має бути зведений 5-поверховий будинок бізнес-класу з мансардою (33 квартири). При цьому, КБ “М29” напевно матиме паркінг на 46 автомобілів. Роботи з його зведення розпочалися у другій половині 2021 року, і станом на січень 2024-го забудовники вже звели перші два поверхи “коробки”. Що цікаво, на порталі “ЛУН” зазначається, що для будівництва даного будинку забудовники отримали деякі дозволи. Зокрема, мовляв, Департамент містобудування та архітектури КМДА у квітні 2020 року наказом №490 видав МУО (попри те, що Нацполіція має дані стосовно відмов у видачі цього документу. – KВ), а у вересні 2020 року забудовники зареєстрували в органах ДАБК повідомлення про початок підготовчих робіт № КВ020200925453. Зазначимо, в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва відсутні повні версії цих документів. Це, серед іншого, може свідчити про їхнє анулювання.  Також на порталі “ЛУН” повідомляється, що генпідрядником цього будівництва є вищезгадане ТОВ “БК Атлант-Плюс”. Хто будує та допомогає будувати За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “Карт Лімітед” (співзамовник будівництва ЖК “Struetinsky Residence”) було зареєстроване у січні 2013 року. Його засновниками є киянин Сергій Криворучко і ТОВ “Фінансові інвестиції”, кінцевим бенефіціаром – ще один мешканець столиці Олексій Усков, який також є кінцевим бенефіціаром “Карт Лімітед”. Що цікаво, у 2017-2020 роках співвласником ТОВ “Карт Лімітед” був Андрій Юрійович Кучеренко – брат народного депутата нинішнього IX скликання Верховної Ради Олексія Кучеренка (фракція ВО “Батьківщина”), колишнього міністра з питань ЖКГ (2007-2010 рр.), нардепа ІІІ, V, VI скликань і т.д. При цьому, у V скликанні парламенту Андрій Кучеренко працював помічником свого брата-нардепа на платній основі. Сам Олексій Кучеренко у грудні 2020 року заперечував свою причетність до діяльності вказаної компанії та забудови на вул. Болсуновській, 8, вказуючи на те, що його брат самостійно здійснює свою бізнес-діяльність. Що цікаво, керівник ТОВ “Карт Лімітед” Олексій Усков станом на 2017 рік був чоловіком Марини Ускової, яка працювала головним спеціалістом відділу взаємодії зі ЗМІ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ. Крім того, остання в 2010 році була прес-секретарем міністра ЖКГ Олексія Кучеренка. ОК “Орсей Київ” (співзамовник будівництва ЖК “Struetinsky Residence”) був зареєстрований у серпні 2017 року. Його засновниками зазначено мешканця Херсона Миколу Зіска, а також киян Галину Щур, Разію Заріпову і Євгена Леськіва, який також є керівником даного кооперативу. ОК “Печерський квартал” (власник ділянки в пров. Мічуріна, 29) був зареєстрований у Києві у квітні 2016 року. Його засновниками є мешканці Житомира Максим Сафронов, Лідія Лихач і Олександр Копилов. Керівником цього кооперативу є Дмитро Копилов. Столичне ТОВ “БК Атлант-Плюс” (генпідрядник будівництва обох будинків) було зареєстроване у лютому 2019 року. Його засновником вказано мешканця Чернігова Сергія Леськіва, а керівником та кінцевим бенефіціаром – його сина, вищезгаданого Євгена Леськіва. Система Youcontrol відносить обидва кооперативи і ТОВ “БК Атлант-Плюс” до т.зв. “групи “родини Леськів””, яка об'єднує більше чотирьох десятків компаній, що зайняті в сфері будівництва, нерухомості, виробництва будівельних матеріалів, а також у сфері поводження із відходами. Серед активів цієї групи – вищезгадані девелоперські компанії “KBD” (“Київбуддевелопмент”) і “UBH” (“Український будівельний холдинг”). Ключовою особою даної групи є бізнесмен Євген Леськів. Що цікаво, він також є керівником та співзасновником ОК “Гарант Буд”, якому все той же нардеп Олексій Кучеренко в 2019 році повернув позику на суму 390 тис. гривень. Як раніше повідомляла KВ, компанії із орбіти Євгена Леськів не вперше фігурують у скандалах щодо можливих порушень при забудові столичних земель. Зокрема, ТОВ “Український-будівельний-холдинг”, власником якого є вищезгаданий бізнесмен, планує звести клубний будинок на місці т.зв. “Євбази” – споруди XIX століття на вул. Дмитрівській, 23-А, у якій в серпні 2023 року трапилася пожежа. Столичні активісти та експерти впевнені, що ця будівля була спалена навмисно, а забудовники задля реалізації своїх планів вдавалися до маніпуляцій. Зокрема, за інформацією експертів, “на папері” було занижено клас наслідків та поверховість майбутньої будівлі, щоб не довелося проходити додаткові перевірки та експертизи від профільних держорганів. Читайте: Житло на згарищі: як у столиці перетворюють споруду XIX століття в клубний будинок Нагадаємо також, що в рамках вищезазначеного кримінального провадження №42023000000000455 від 13 березня 2023 року правоохоронці розслідують і “гріхи” інших забудовників на інших об'єктах. Зокрема, Нацполіцію зацікавило будівництво ЖК “4U” (вул. Академіка Булаховського, 2, житловий масив Новобіличі). Слідчим стало відомо, що при реалізації даного проєкту могло бути привласнено майно Інституту технічної теплофізики Національної академії наук (НАН) України, який передав цю землю приватній компанії-інвестору під забудову в обмін на квартири. Попередньо йдеться про нанесені державі збитки на суму близько 194 млн гривень.  Читайте: За допомогою КМДА та ДІАМ: Нацполіція розслідує порушення при будівництві столичного ЖК “4U” Посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року обіймає Олександр Свистунов. Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА та курує в Києві земельні та містобудівні питання.  Обов'язки директора Департаменту з питань ДАБК КМДА з 13 січня 2020 року виконує заступниця директора цієї структури Оксана Попович. На цій посаді чиновниця працює, поки директор даного департаменту Володимир Кузьменко перебуває у відпустці для догляду за дитиною (очолює цю структуру з 3 лютого 2017 року).  Діяльність цього департаменту з 2018 року контролює заступник голови КМДА Вячеслав Непоп. Фото: колаж КВКиївВлада