Під час розслідування Державного бюро розслідувань (ДБР) земельних махінацій в Х-парку на київському острові Муромець з’ясувалось, що земельні ділянки, які безкоштовно використовуються оточенням Віталія Кличка, були розділені на частки, а сусідні з ними – самочинно захоплені. Департамент земельних ресурсів КМДА підтвердив наявність земельної афери, але тепер намагається її приховати. Як стало відомо КиївВладі, минулого року Департамент земельних ресурсів КМДА (ДепЗем) проводив перевірку законності використання комунальних земель на острові Муромець, який знаходиться між Оболонню та Троєщиною. Джерала в ДепЗемі розповіли, що сьогодні акт цієї перевірки, з яким ми встигли ознайомитись, відмінено, на робітників, які його складали, чиниться тиск, а зазначені в акті факти намагаються приховати. Втім, це вже глухий номер, бо ці ж дані частково є в Держгеокадастрі, а також постанові Печерського райсуду по справі №757/24774/23-к від 15 червня 2023 року, якою було накладено арешт на земельні ділянки острову Муромець в рамках кримінального провадження №42022100000000366. Ця ж інформація є в ДБР Києва, яке веде це кримінальне розслідування з 13 липня 2023 року. Викрити земельну аферу вдалося завдяки тому, що минулого року правоохоронці залучили представників ДепЗему до огляду місця події в Х-парку.  Після чого геодезисти підвідомчого ДепЗему КП “Київський інститут земельних відносин” склали “Технічний звіт щодо вишукувальних робіт при здійсненні моніторингу земель та контролю за їх використанням і охороною…” (згадка поо звіт міститься в постанові Печерського райсуду), в якому вказали, що вбачають факти самовільного захоплення більше десятка земельних ділянок, прилеглих до земель, що передані ТОВ “Інноваційний спортивний парк” під створення “спортивного парку”. По слідах цього звіту ДепЗем вже самостійно провів власну перевірку, про яку йдеться на початку тексту, та виявив, що одна земельна ділянка “всохла” з майже 6 гектарів до 430 квадратних метрів та “переїхала” в іншу – віддалену частину острову Муромець, а друга – взагалі зникла. І, відповідно, ніякого “спортивного парку” на них немає.  Кримінальна передісторія Все почалося 1,5 роки тому, коли КиївВлада опублікувала журналістське розслідування щодо Х-парку (частина перша та частина друга). Тоді ми детально розповіли, як за мерства Віталія Кличка 36 га земель острову Муромець без будь-якої орендної плати за Інвестиційним договором №050-13/і/155 від 30.10.2015 року “для створення спортивного парку” було віддано ТОВ “Інноваційний спортивний парк”. Цю компанію було засновано спецально під створення Х-парку наближеними до мера особами: - радником мера Києва та колишнім бізнес-партнером брата мера Юрієм Зозулею; - Олегом Лисюком, який з минулого року займає посаду гендиректора ПрАТ АК "Київводоканал", до цього обіймав посаду  відповідального за реконструкцію Бортницької станції аерації (БСА). До Революції Гідності Олег Лисюк був депутатом Донецької міської ради від Партії регіонів, очолював будівництво гелікоптерного майданчика на Парковому узвозі для президента-втікача Віктора Януковича та був наближений до сина президента-втікача Олександра Януковича. Підкреслимо: з 2015 року ці люди використовували землю острову Муромець безкоштовно. Бо в бюджет міста вони зробили лише одноразовий платіж у розмірі 1,2 млн гривень за 15 років, що означає 6,6 тис. гривень на місяць. Отримати в заповідному центрі столиці 36 гекатрів за таку символічну плату, вочевидь, можуть тільки дуже наближені до влади ділки. Від компанії-інвестора вимагалось створити на острові спортивний парк із збірно-розбірних конструкцій, вкласти в це свої чи залучені гроші, але не будувати нічого капітального (тобто без фундаментів), щоб всі споруди за добу можна було розібрати та привести ділянку в первісний стан. Так вимагає діюче законодавство. КиївВлада зацікавились ситуацією, коли ми отримали Акт перевірки, проведеної восени 2021 року Департаментом культури КМДА (ДепКульт), якому підвідомчі 26 га Х-парку. На той час ДепКульт очолила Яна Барінова, а до того ним протягом 7 років керувала Діана Попова (сьогодні директор Музею історії міста Києва). Команда Барінової (яка протрималась недовго, бо після початку повномасштабного вторгнення рф Яна з донькою виїхала за кордон) вдалось викрити незаконну схему, яку попередники ховали шість років. Перевіряючі побачили, що на комунальних землях острову поза проектом побудовано 80 об’єктів із зовсім іншим цільовим призначенням: не про спорт, а про випити, поїсти та перепочити. В ході журналістського розслідування ми також з’ясували, що побудовані ресторани, готелі та альтанки мають ознаки капітальних споруд, а ще на острові виявились незаконно вириті нові водойми, і куди подівся пісок з їх дна – невідомо. В результаті, 13 липня 2022 року за матеріалами нашого розслідування київське ДБР розпочало згадуване кримінальне провадження. Від самого початку правоохоронцям ставили палки в колеса: - то судипо пів року не підписували постанови про огляд місця події; - то слідчий “погорів” на допиті одного з заступників голови КМДА (після чого поміняли слідчого, а не чиновника); - то кримінальне провадження забрали та відправили в Оболонське районне управління ГУ Нацполіції в Києві, а поки везли, щось не довезли. Тільки завдяки втручанню громадськості та депутатського корпусу в 2022 році цю резонансну справу вдалося повернути для розслідування в ДБР в Києві. Саме тоді директор ДБР в Києві Сергій Корень пообіцяв взяти її під особистий контроль, і нарешті розпочались реальні слідчі дії, у тому числі, огляд місця події із залученням представників ДепЗему, про який ми згадали на початку. Читайте: Кримінальне провадження по X-Park: ДБР проводить виїмку документів в Департаменті культури та Департаменті економіки та інвестицій КМДА Але водночас з боку співзасновника “Інноваційного спортивного парку” Юрія Зозулі, понеслась брудна інформаційна кампанія про тиск на бізнес та спорт зі сторони “поганих” правоохоронців, перевіряючих з ДепКульту, громадськості та журналістів. Під час цієї кампанії пан Зозуля не нехтував нічим: огульні вкиди про нібито вимогу хабара від перевіряючих (заяв в поліцію Зозуля не робив), перехід на особистості та брудні емоційні висловлювання в мережі і навіть в деяких “змі” (приміщення яких розташовані на території Х-парку), переслідування викривачів та розслідувачів, у тому числі – дзвінки якихось нібито “працівників СБУ” і “попередженнями”. Брудна боротьба не є якимось дивом для Х-парку. В 2015 році, коли на Муромці розпочиналась забудова і закладались перші фундаменти (що, нагадаємо, заборонено і є прямою ознакою капітальної забудови) під альтанки “Ріно парку”, проти цього активно виступив Валерій Кухар, останній де-факто діючий директор комунального парку “Всеукраїнський парк борців за свободу та незалежність України”, на території якого і будували Х-парк. Після того, як він дав інтерв’ю програмі “Люстратор 7.62” телеканалу “2+2”, його звільнили, а потім ще й відкрили кримінальне провадження, і як директор парку підозрює, справа була замовною, і в цьому не обійшлось без Юрія Зозулі. Судячи із історії Муромцю, всіх, хто колись намагався донести інформацію про те, що на Муромці наближені до мера люди фактично торгують комунальною землею для своїх (керівників різних спортивних організацій, яким теж треба їсти), переслідували та поливали брудом. Принципові люди йшли, а друзі мера продовжували безкарно шматувати острів.А нещодавно Юрій Зозуля добіг до Президента в складі Маніфест-42 (який захищає Ігоря Мазепу, підозрюваного у привласненні замлі біля Київської ГЕС, – KВ), де видає себе за звичайного підприємця та жаліється. Це виглядає лицемірно, але мета Зозулі проста – створити шумову завісу. Тим часом його партнер та гендиректор ПрАТ АК “Київводоканал” Олег Лисюк, використовуючи наявний в нього адмінресурс, намагається вирішити проблему. Зокрема, судячи з аудіо-запису, який є в розпорядженні КиївВлади, на робочих нарадах в ДепКульті, куди він приходить із юристом Романом, Олег Лисюк домовляється, як легалізувати незаконні капітальні споруди в заповіднику та на землях Водного фонду, щоб залишити землю собі. Викрита земельна афера вочевидь була частиною цієї задачі. Махінації з землею на Муромці Під створення Х-парку з 2015 по 2021 рік загалом потрапила територія площею 36 га. Найбільша її частина (26 га) – це землі “Всеукраїнського парку борців за свободу та незалежність України” (кадастровий номер ділянки 8000000000:62:206:0085, далі – ділянка 85). Ще дві великі земельні ділянки були надані ТОВ “Інноваційний спортивний парк” шість років потому – третього березня 2021 року, коли до Інвестиційного договору було підписано додаткову угоду №5. Перша ділянка (обліковий номер :62:206:0019, далі – ділянка 19) підвідомча КК “Київавтодор”, мала площу 5,77 га. Друга ділянка (обліковий номер :62:206:0086, далі – ділянка 86) відносилась до земель КП УЗН Деснянського району КО “Київзеленбуд” і мала площу 3, 99 гектара. Земельна оборудка стосується саме цих двох ділянок. Ось 36 гектарів, переданих за Інвестиційним договором ТОВ “Інноваційний спортивний парк” (за даними 2021 року): - зелений контур (ділянка 85) – 26 га ДепКульту; - жовтий контур (ділянка 19) – 5,77 га КК “Київавтодор”; - червоний контур (ділянка 86)- 3,99 га КП УЗН Деснянського району КО “Київзеленбуд”. Якщо сьогодні ви зайдете на портал https://kadastr-service.com.ua (дублює  дані тимчасово закритої Публічної кадастрової мапи України) і пошукаєте ділянку 19 на острові Муромець, то побачите, що її площа складає усього 430 кв метрів і вона тепер знаходиться в іншій його частині, а великої ділянки 86, підпорядкованої  КО “Київзеленбуд” не існує взагалі. Натомість на місцевості, де були 19 та 86 ділянки, з’явились вісім інших. Ділянка 19, підвідомча КК “Київавтодор” та передана під створення “спортивного парку” ТОВ “Інноваційний спортивний парк”: помаранчевим – межі ділянки у 2021 році, рожева крапка – 430 кв. метрів – площа та розташування ділянки після нової реєстрації в Держгеокадастрі Замість ділянки 19 розташовані (далі  для спрощення даємо тільки дві останні цифри кадастрового номеру 8000000000:62:206:00ХХ): 1. Ділянка 50 площею 2,58 га (для експлуатації та догляду за гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами і каналами). 2. Ділянка 56 площею 2,27 га (для культурно-оздоровчих потреб, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей). 3. Ділянка 45 площею 0,18 га (для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель). 4. Ділянка 44 площею 0,035 га (для експлуатації та обслуговування нежилої будівлі). 5. Ділянка 03 площею 0,153 га (для експлуатації та обслуговування нежилих будівель). 6. Ділянка 52 площею  0,972 га (для культурно-оздоровчих потреб, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей). 7. Ділянка 36 площею 0,156 га (землі загального користування). А ділянка 86, якою опікувався КО“Київзеленбуд”, перетворилась на ділянку 54 трохи меншого розміру – площею 3,672 га (для культурно-оздоровчих потреб, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей). Коли ми отримали інформацію про те, що близько 10 га земель, переданих Х-парку в 2021 році, вже розпилено на частки, які зареєстровано в системі Держгеокадастру, то звернулись з офіційними запитами в цей орган та ДепЗем, а також неофіційно поспілкувались з їхніми співробітниками. З’ясувалось, що ділянки 19 та 86 поділили заздалегідь – ще у 2019-2020 роках, але зареєстрували в Держгеокадастрі лише після того, як їх передали під створення Х-парку,  оскільки на те нібито з’явилася “політична  воля”. Щоб поділити острів, на ділянках 19 та 86 провели “інвентаризацію земель”. Робили її два різних виконавця, і замовляли, як підозрюємо, дві різні групи зацікавлених осіб. Першу групу назвемо умовно “сусіди”, а другу – “зозулі парку”. “Сусіди” почали першими, і ще в 2019 році від ділянки 19 КК “Київавтодор” відрізали три шматки, на яких вже була капітальна забудова (самочинна, звісно), на яку невідомо як оформлено право власності. По-перше, це “заклад громадського харчування площею 341 кв метр”, який тепер знаходиться на новій ділянці 45. Право власності на заклад належить ТОВ "СТІГЛ – ОАВ", засновником якого є Осман Асхабов, в минулому член президії ГО "Федерація греко-римської боротьби України". По-друге, це нежитлова будівля, яка належить особисто пану Асхабову і знаходиться поруч із “закладом громадського харчування”. Тепер під нею сформована нова ділянка 44. По-третє, це бетонний майданчик (!), який сьогодні розташований на ділянці 03 та на який оформив право власності громадянин Кравченко Олексій Петрович. До речі, теж, можливо, гарний спортсмен і чудова людина. На підставі права власності на існуючу нерухомість (а бетонний майданчик теж нерухомий, погодьтесь) та заяви її власників ТОВ “Геодезична компанія “Геомакс” розробила  матеріали “технічної інвентаризації”, які дозволили зареєструвати ділянки в системі Держгеокадастру. Також вона прихопила земельну ділянку 52, яка знаходиться між забудовою та урізом води річки Дніпро, сподіваємось, не як майбутню прибудинкову територію чи-то приватний пляж. ВІДПОВІДЬ ДЕРЖГЕОКАДАСТРУ “Зозулі парку” підключились до “розпайовки” острову у 2020 році. Вони замовили розробку “технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель” на решту ділянки 19 (її західну частину – ближче до центрального входу в парк) та на всю 86. Підкреслимо, що в цьому випадку інвентаризацію проводила не якесь ТОВ, а комунальне підприємство – “Київський інститут земельних відносин” ДепЗему. Судячи з відповіді Держгеокадастру, експертами КП було сформовано нові земельні ділянки: 50, 56 та 54 – це територія, на якій розташовано різні споруди Х-парку. Більш того, КП “Київський інститут земельних відносин” розробило і документацію на нову земельну ділянку 19, якій надали 430 кв метрів та заховали в іншому місці на Муромці. Співробітник ДепЗему на правах анонімності пояснив, що ця “гра в наперстки” з ділянкою 19 була необхідна для того, щоб не підставляти посадових осіб КК “Київавтодор”, у віданні якого вона знаходилась. “Хай буде хоч у якомусь вигляді на тій же території. З ділянкою 86 такої проблеми не було, наскільки мені відомо КП УЗН Деснянського району не брав її на баланс, хоч і обслуговував, таке в них часто буває, а тому там просто немає відповідальних” – пояснив чиновник. ВІДПОВІДЬ ДЕПЗЕМУ В 2021 році під час реєстрації в Держгеокадастрі новій ділянці 19 дали адресу: Урочище Чорторий, парк Муромець. А от інші нові ділянки отримали адреси, які більш підходять під забудову, наприклад: Деснянський район, проспект Романа Шухевича (нібито і не на острові, і не в заповіднику взагалі).  Більш того, нові земельні ділянки тепер мають інше цільове призначення – під громадську чи житлову забудову, а не рекреація чи землі загального користування. Оскільки запахло паленим, ДепЗем в своїй відповіді написав, що не погоджував матеріали технічної інвентаризації, розробленої КП “Київський інститут земельних відносин” для реєстрації нових земельних ділянок на острові Муромець, а навпаки -  відправив їх на доопрацювання виконавцю. В самому ж КП нас запевнили (під час телефонної розмови із спеціалістом юридичного відділу), що проводили інвентаризацію не на чиєсь замовлення, а виключно на виконання міської цільової програми по інвентаризації земель (тобто ще й бюджетні кошти на цю оборутку витратили), а відправляли матеріали по всім земельним ділянкам на реєстрацію в Держгеокадастр з повного благословення ДепЗему. І в КП взагалі ні сном, ні духом про те, що ділянки 19 та 86 вже передані під створення якогось “спортивного парку”. А нову земельну ділянку 19 площею 430 кв.  метрів, як слідує з офіційної відповіді КП, вони розробили та зареєстрували в Держгеокадастрі зовсім не для того, щоб приховати сліди махінації від зменшення старої ділянки 19 площею 5,77 га, а виключно з любові до мистецтва. ВІДПОВІДЬ КП "КИЇВСКИЙ ІНСТИТУТ ЗЕМВІДНОСИН" Виходить, що сьогодні, перекидаючи одне на одного стрілки, ДепЗем та підвідомче йому КП дають прямо протилежні свідчення. Втім, це не дивно, якщо згадати, що ДепЗем намагається сховати результати перевірки, а саме співробітники КП “Київський інститут земельних відносин” разом із ДБР в Києві проводили огляд місця події в Х-парку, склали “Технічний звіт…” і виявили на його території купу нових, а, відповідно, не переданих по Інвестдоговору, а самовільно захоплених земельних ділянок. Влітку 2023 року на нові земельні ділянки Х-парку, де розташовані забудови, встановлювали нормативну грошову оцінку. Експерти кажуть, що це пряма ознака того, що ці ділянки збираються передавати у власність чи користування. А ще натякають, що розпил земель Х- парку скоро може перекинутись і на головну його ділянку 85 (землі “Всеукраїнського парку борців за свободу та незалежність України”), оскільки там теж вже є капітальна забудова, на яку може бути оформлено право власності. Віктор Кобилянський, адвокат, керівник Центру земельного права Вищої школи адвокатури НААУ, підкреслює, що інвестиційні договори – це спосіб обійти законну процедуру отримання земельних ділянок через земельні торги. “На відміну від торгів інвестиційний конкурс легко провести під конкретну компанію. Інвестиційний договір дозволяє компанії зайти на ділянку, побудуватись, а потім на цій підставі отримати землю вже без земельних торгів. Коли ж ділянка опиниться у власності, то колишній інвестор може знести побудовану споруду і поставити, наприклад, багатоповерхівку”, – каже адвокат. Розпил та забудова острову на фрагменті сучасної аерофотозйомки з межами земельних ділянок Зелений колір – межі ділянки 85; жовтий колір – межі ділянки 19 (входять ділянки 50, 56, 45, 44, 03, 52); синій колір – межі ділянки 86 (входять 54, та, 56, 52, 03); червоний колір – межі ділянок за територією “спортивного парку”, які використовуються без  дозволу: Мішки з $  – на ділянці є забудова, можливо, капітальна, за матеріалами постанови Печерського райсуду Києва про накладання арешту; Смайлики – ділянки, для яких технічну документацію розробляло КП; Поросячі носи – ділянки, для яких технічну документацію розробляло ТОВ, цільове призначення ділянки змінено на забудову, все оформлено право власності на об’єкти нерухомості; Блакитна крапля – місця, де самочинно вириті водойми. Самочинне захоплення земельних ділянок Дізнавшись про земельну аферу, правоохоронці вирішили, що в Інвестиційному договорі вказані лише три земельні ділянки під спортивний парк: 85, 86 та 19, а все інше, як то кажуть, від лукавого – і заарештували землі парку. Крім нових та забудованих ділянок під арешт потрапили сусідні землі, захоплені “спортивним парком”: - на в’їзді на територію, де стоїть шлагбаум Х-парку і функціонує платний проїзд на територію, де де-юре все ще розташований “Всеукраїнський парк борців за свободу та незалежність України”; - вздовж берега Десенки та Дніпра, де працюють міні-готелі, зокрема, наприклад, так званий клуб риболовлі та дайвінгу Fisherman, в якого 13 готельних споруд – домівок на березі; - всі, обведені на останньому малюнку червоним контуром. Загалом, згідно постанові Печерського райсуду Києва від 15 червня 2023 року по справі №757/24774/23-к, було заарештовано 16 земельних ділянок. В рішенні суду вказано, що на більшості з них існує забудова, яка, скоріше за все, є капітальною, що заборонено робити в заповіднику, на землях Водного фонду та й умовами самого Інвестиційного договору. Але ж ми знаємо, що “інвестори” робили фундаменти під альтанки, не стидаючись, від початку будівництва “спортивного парку”. Водночас і арештом землі того ж літа 2023 року, за наявною в нас інформацією, Київська міська прокуратура отримала все підстави для того, щоб в кримінальному провадженні №42022100000000366 за матеріалами ДБР в Києві за порушення ст.197-1 Кримінального кодексу “самовільне зайняття земельної ділянки” пред’явити підозри трьом особам, а саме: двом співвласникам ТОВ “Інноваційний спортивний парк” та директору цієї компанії Юрію Зозулі, Олегу та Вячеславу Лисюкам. Однак за минулі пів року цього так і не було зроблено, більш того, прокурор не з’явився на апеляційне оскарження постанови Печерського райсуду про накладання арешту на земельні ділянки. В результаті, 3 жовтня Київський апеляційний суд прийняв сторону “інвестора спортивного парку” і своєю ухвалою по справі №757/24774/23-к дозволив йому користуватись та розпоряджатись 7 земельними ділянками, повний арешт залишився для 9 земельних ділянок, заборона відчуження – для усіх. Коментар Київської міської прокуратури (з Facebook-сторінки Аннабелли Моріної): - Щодо опублікованої вами інформації хочемо повідомити: досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо правомірності діяльності ТОВ “Інноваційний спортивний парк” (“X-Park”) здійснюється слідчими ТУ ДБР, розташованого у місті Києві, а процесуальне керівництво – Київською міською прокуратурою. За час проведення досудового розслідування проведено значний обсяг слідчих та процесуальних дій. Прокурором забезпечено отримання ухвали суду, що надало можливість провести масштабний огляд території парку із залученням 30 фахівців різних галузей. Вилучено значний обсяг документації в структурних підрозділах КМДА щодо укладення інвестиційного договору з ТОВ “Інноваційний спортивний парк”, його виконання та здійснення контролю за діяльністю інвестора з боку службових осіб міської адміністрації. За клопотанням прокурора накладено арешт на земельні ділянки, на території яких парк розташовано. Згідно з відомостями Державного реєстру речових прав власності на нерухоме майно, земельні ділянки, які є обʼєктом інвестиційного договору, залишаються у власності Територіальної громади міста Києва. Стороною обвинувачення призначено комплексну судову експертизу, на розгляд якої поставлені питання щодо відповідності дій інвестора умовам договору, наявності порушень тощо. Наразі проведення експертизи триває. За її результатами будуть невідкладно вирішені питання про достатність підстав для повідомлення про підозру у кримінальному провадженні, а також щодо пред’явлення відповідних позовних заяв поза межами кримінального провадження. До речі, під час апеляції представник ТОВ “Інноваційний спортивний парк” боровся за зняття арешту саме з тих нових земельних ділянок, створенням яких займалось КП “Інститут земельних відносин”, інакше кажучи – “зозулі парку”. Що ж до інших земель, якими переймались “сусіди”, то представники “інвестора спортивного парку” на суді розвели руками, мовляв, не розуміємо взагалі, хто там веде діяльність, то не ми, а ДБР в нас чомусь не запитувало. Таким чином “інвестор” намагається відмовився від відповідальності за забудову земель, які були передані йому під створення “спортивного парку” в 2021 році, а в результаті поділені на нові ділянки, які тепер можуть відійти забудовникам. Аналогічним чином “інвестор” робить вигляд, що не має жодного відношення до забудови берегів Десенки біля ділянки 85. Дивна позиція: як брати гроші з братів-спортсменів фактично за “суборенду” землі, так всі разом, а як дах в мерії не спрацював і піймали на гарячому, то кожен сам по собі. Зз цього приводу цікава історія клубу риболовлі та дайвінгу Fisherman, відкритого Олександром Гроною, президентом оболонської ГО "Дитячо-юнацький футбольний клуб "Зміна-Богдар". З 13.07.2021 року самовільне захоплення земельної ділянки цим клубом в рамках кримінального провадження №42021102030000136 розслідує СВ Деснянського УП ГУНП у Києві. Правоохоронці з’ясували, що 22.04.2020 року ТОВ “Інноваційний спортивний парк” підписало договір співінвестування №1/с/1 з ПП “Автосервіс”, а те, в свою чергу, – договір оренди з ТОВ “Сто Пудів” (Олександр Грона – засновник обох компаній), що, цитуємо“призвело до неприхованого захоплення части вказаної земельної ділянки в межах прибережної захисної смуги, шляхом спорудження об'єктів готельного призначення”. На землях, переданих під облаштування “спортивного парку”, ці “інвестори” поставили 13 міні-готелів, а також забудували берегову смугу.  Готельні будиночки починали ставити на ділянці 85, але потім прихопили і сусідню – із кадастровим номером 8000000000:62:206:0043. І якщо перша, згідно Інвестиційного договору, передавалась під  створення “спортивного парку”, то друга – точно ні. Після того, як  це неподобство викрили, “інвестори”, звісно, почали називати готельний комплекс “збірно-розбірними конструкціями” і розповідати про спортивний клуб риболовлі, на який хтось тисне та ображає. Але слідчі зафіксували, що 13 споруд на березі Десенки використовуються, як готельний комплекс, і наполягають, що “зведенні із цією метою споруди, повинні пройти експертне дослідження, та введені у експлуатацію, як об`єкти житлового фонду, що наділяє їх ознаками нерухомого майна”.  Але ж таке будівництво заборонено Водним кодексом України, йому не місце на березі водойми, під який би спорт його не ховали. Правоохоронці певні, що в Х-парку були порушені умови Інвестиційного договору, згідно з яким метою землекористувача – Департаменту культури КМДА – було залучення інвестицій в облаштування спортивного парку для проведення соціальних та культурно-спортивних заходів. Але на сьогодні ця мета зведена у реалізацію готельного бізнесу, суб'єктами господарювання, які не є стороною інвестиційного договору. Замість висновку Історія Х-парку  про те, як можна звести на ніщо гарну ідею, а ще дати на копійку і вкрасти на мільйон. Інвестиційний договір на спорудження спортивного парку по факту сьогодні є договором безкоштовної оренди та негласним дозволом на порушення законодавства для друзів Віталія Кличко. І в результаті сьогодні на Муромцю немає “спортивного парку”, а є купа генделів, отелів, ресторанів і трохи бізнесу на спорті, який треба підтримувати, але ж не таким же чином. Бізнес на спорті і навіть “проведення соціальних та культурно-спортивних заходів” не можуть бути індульгенцією на забудову берега, крадіжку піска, безконтрольне створення нових водойм та житлову і нежитлову забудову. Взагалі з цього приводу варто згадати ч. 2 с. 4 закону “Про інвестиційну діяльність”, якою забороняється інвестування в об'єкти, створення і використання яких не відповідає екологічним та іншим нормам законодавства України, а також порушує охоронювані законом права та інтереси громадян, юридичних осіб і держави. Однак за півтора роки після нашого розслідування користувачі земельних ділянок, переданих під створення Х-парку, не зробили нічого, щоб захистити інтереси містян і міста. Через земельну оборудку Київ вже майже втратив гектарів землі на острові Муромець, підвідомчих КК “Київавтодор” та КО “Київзеленбуд”, бо навряд чи хтось буде зносити забудову, на яку зареєстровано право власності. На черзі вочевидь землі ДепКульт, куди влітку 2022 року на керівні посади повернулись колишній заступник Діани Попової Сергій Анжияк (сьогодні директор) та Микола Шуляк (сьогодні його заступник). За цей час вони не зробили нічого, ні щоб реанімувати підвідомчий комунальний “Всеукраїнський парк борців за свободу та незалежність України”, ані щоб забезпечити дотримання земельного та природоохоронного законодавства на підвідомчих йому територіях. З нашої точки зору, повернути законність можна не завдяки земельним маніпуляціям, а шляхом припинення “інвестиційного договору” та встановлення ринкової орендної плати для частини вже існуючої забудови, яка знаходиться поза межами земель Водного фонду. Було б бажання жити чесно та любити це місто. Детальніше: Гніздо зозулі та “Х-парк”. Пріквел Фото: колаж KВ КиївВлада

На Київщині прокуратура вимагає повернути громаді майже гектар земель лісогосподарського призначення вартістю понад 28 млн гривень. Правоохоронці переконані, що ділянку на території Баришівської об’єднаної територіальної громади було передано для ведення селянського господарства із порушенням законодавства. Про це, як передає KВ, йдеться в повідомленні пресслужби Київської обласної прокуратури. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Згідно з повідомленням, прокурори встановили, що рішенням районної державної адміністрації у власність громадянину для ведення селянського господарства передано земельну ділянку на території Баришівської об’єднаної територіальної громади. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться У прокуратурі зазначили, що передача відбулась із порушенням законодавства, оскільки  земельна ділянка має лісогосподарське призначення та знаходиться в постійному користуванні державного підприємства “Ліси України”. Встановлено, що будь-яких дозволів на зміну цільового призначення чи вилучення цієї ділянки відповідними органами не надавалися. Броварська окружна прокуратура звернулася до суду з позовною заявою про повернення майже гектару земель лісогосподарського призначення вартістю понад 28 млн гривень. Наразі Баришівський районний суд відкрив провадження у справі. Нагадаємо, Броварська окружна прокуратура звернулася до суду з позовною заявою про повернення державі Гречаногребельського водосховища та земельної ділянки під ним площею 511 га вартістю понад 18 млрд гривень. Читайте: Прокуратура через суд повернула Києву земельну ділянку на Оболоні вартістю у 26 млн гривень Фото: відкриті джерела КиївВлада

Спогади свідка дерибану земель острову Муромець та знищення “Всеукраїнського парку борців за свободу та незалежність України”. До чого тут мер Києва Віталій Кличко, син президента-втікача Саша Янукович, депутат від Партії регіонів він же  – гендиректор “Київводоканалу”, а також генделики та купа виритих озер, поножовщина із азербайджанцями та наркотики – в матеріалі KВ. Влітку 2022 року КиївВлада опублікувала журналістське розслідування про знищення комунального київського парку “Всеукраїнський парк борців за свободу та незалежність України”, який розташований на острові Муромець, підвідомчий Департаменту культури КМДА, але сьогодні забудований ресторанами, готелями, банями та іншими альтанками. І ніхто вже й не пам’ятає, що той комунальний парк там був, а знають цю територію, як приватний “Х-парк”. Детальніше: X-Park і замурований Чорторий: “капітальні” ресторани, кафе та незаконні кар’єри із видобутку піску на острові Муромець Багато киян були в “Х-парку”, тому що там можна зайнятись різним спортом (за гроші, звісно), а ще випити, поїсти, попаритись, перепочити та навіть і пожити на свіжому повітрі біля річки Десенки та Дніпра. Фактично це не парк, хоч в назві це і заявлено, а велика рекреаційна зона в середині столиці України на дніпровському острові між Оболонню та Троєщиною – загалом 36 гектарів, яку експлуатує різного роду бізнес: і спортивний, і ні.  Безумовно, цей бізнес сплачує орендну плату (тільки в “Х-парку” вона називається інакше – “соінвестиціями”), от тільки не в бюджет міста, а компанії з оточення мера Києва ВІталія Кличка ТОВ “Інноваційний спортивний парк”, якому цю територію ще в 2015 році було передана містом без будь-якої орендної плати. Київ від “Х-парку” отримує рівно “нуль”, хоча за нашими підрахунками, міг би получати від 150 до 175 млн гривень. Сьогодні ці гроші явно йдуть в “чорну касу”.  Детальніше: X-Park і замурований Чорторий ТОВ “Інноваційний спортивний парк” засновано генеральним директором ПрАТ АК “Київводоканал” Олегом Лисюком та радником Віталія Кличка та колишнім бізнес-партнером його брата Володимира Кличка – Юрієм Зозулею. До того ж, спільний бізнес Зозулі та Кличка і був саме тут – на Муромці. Підконтрольна Володимиру Кличко компанія “КлівліФемілі Офіс Аі” разом із Юрієм Зозулею в 2018 році заснувала ТОВ “Діджитал Муромець”, а в 2020  році– ТОВ “Екстрім спорт Муромець”.  Юрій Зозуля та Володимир Кличко, фото: klitschko-brothers.com Офшор вийшов із засновників цих компаній в 2021 році, а після публікації нашого розслідування у 2022 році власники навіть змінили назву "Екстрім спорт Муромець" на “Опт Мінусіс Трейд 126”. Тим не менш, в “Х-парку” постійно вихваляються зв’язком з Віталієм Кличко, натякаючи про індульгенцію, яку вони мають на незаконну забудову берегів, вириті озера, крадений пісок, та за очі розповідають про нібито великий процент мера в цій справі. Завдяки нашому  розслідуванню 13 липня 2022 року ДБР Києва розпочало відповідне кримінальне провадження. Втім, минуло вже 1,5 року, а прокуратура досі не оголосила нікому підозри. Підписуйтесь на “КиївВладу”   Спробуємо ще раз допомогти слідству. Про беззаконня на Муромці і те, звідки воно росте, говоримо із Валерієм Кухарем (на фото) – останнім де-факто реальним директором “Всеукраїнського парку борців за свободу та незалежність України в Києві”. За освітою пан Кухар – юрист, в нього чіпкий погляд слідчого, і це невипадково: він майже 20 років пропрацював в Латвії, очолюючи слідчий відділ по боротьбі із торгівлею наркотиками. Про "Всеукраїнський парк борців за свободу та незалежність України", дружину мера Москви, а також про домовленості Олександра Попова і Юрія Зозулі KВ: Як воно: працювати в правоохоронних органах на Заході? Чого повернулись в Україну? В.К.: Та там трохи нудно (сміється). Справи маленькі, тиша. А якщо серйозно, то якщо ти не латиш, то піднятись по кар’єрним сходинкам вище якоїсь позиції неможливо, ну, це і зрозуміло. Я повернувся в Україну, почав займатись бізнесом. KВ: Яким саме? В.К.: Мені запропонували очолити компанію, яка займалась розчисткою водойм – ТОВ “Українська гідромеханіка”. В 2011 році ми почали перемовини із КП “Плесо”, в якого був проєкт з розчистки водойми на острові Муромець. Я вивчив ситуацію та зрозумів, що в “Плесо” недобачили, бо збиралися проводити роботи не на своїх відведених землях. Вказана земельна ділянка знаходилась у віданні Департаменту культури КМДА. Ми пішли на прийом до директора Департаменту, який тоді очолювала Світлана Зоріна, з якою ми вже були знайомі раніше. Вона знала мій підхід – дотримуватись вимог законодавства, і запропонувала перейти до неї – стати директором “Всеукраїнського парку борців за свободу та незалежність України” та контролювати ситуацію вже з цієї позиції. KВ: Спочатку цей парк знаходився в іншому місці – на Троєщині, а на острів Муромець його перенесли на прохання дружини колишнього мера Москви Юрія Лужкова Олени Батуриної, бо вона там щось хотіла побудувати? В.К.: Так. Це земельна ділянка з іншої сторони Десенки на Троєщині, там і сьогодні стоїть кам’яна стела з назвою парку. Та коли я прийшов, парк вже був на Муромці, більш того, в нас була конкретна земельна площею 37 гектарів та державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ №389598. KВ: Для Києва це дійсно диво. Тут 99% парків функціонують без затверджених проєктів землеустрою та меж. Ми якось намагались змінити цю ситуацію, спростити процедуру встановлення меж парків, але не злетіло. Схоже, що місту це невигідно. В.К.: Щоб мати можливість побудувати, а потім відвести частину земельної ділянки під інше цільове призначення, наприклад, заклад громадського харчування. Але сучасний “Х-парк”, запам’ятайте, це важливо, і зараз знаходиться на земельній ділянці, чиє цільове призначення – це “Всеукраїнський парк борців за свободу та незалежність України”. Тому те, що тут відбувається – тим більше незаконно. Територія "Всеукраїнського парку борців за свободу та незалежність України" в 2015 році KВ: Коли ви стали директором Всеукраїнського парку, чи був вже на Муромці “Х-парк” і де він знаходився? В.К.: Він тоді називався “Екстрім-парк” і знаходився з іншої сторони затоки на комунальних землях, які, здається були відведені КО “Київзеленбуд”, але я не певен. Частину земельної ділянки, щось біля гектару, власник “Екстрім-парку” Юрій Зозуля орендував, але насправді парк займав значно більшу територію. KВ: Коли ви познайомились із Юрієм Зозулею? В.К.: Тоді і познайомився. Чесно кажучи, він сам та його ідеї про спортивний парк мені тоді дуже сподобались. Особливо, коли мова йшла про дитячі змагання. Весною 2012 року попросив його намалювати мені ескізну пропозицію і пішов з цим до директора Департаменту Зоріної. А вона мені каже: “Ти хоч розумієш, з ким зв’язався?”. Не дозволила. KВ: А в міста тоді було бачення, яким має бути “Всеукраїнський парк борців за свободу та незалежність України”? В.К.: Пам’ятаю, щось було – в кабінеті Зоріної великі аркуші із ескізним проєктом парку. Але то було зовсім на папері, а треба було якось жити, бюджетних коштів на комунальний парк зовсім не виділялось, ми заробляли прибиранням, вивозом сміття, інвестори були потрібні. Тим більше ці здавалися такими ідеологічними, патріотичними. KВ: Виходить, Зоріна щось знала? В.К.: Виходить так, але потім Юрію Зозулі вдалося її обійти. Було святкування Дня Києва, і він влаштував на Муромці змагання з вейкбордінгу, дитячі виступи, було дуже красиво. Запросив на це свято голову КМДА Олександра Попова, йому дуже сподобалось і він спустив зверху доручення Зоріній – створити цей спортивний парк на ділянці “Всеукраїнського парку борців за свободу та незалежність України”. Розробили інвестиційний конкурс, він тривав до літа 2013 року -  і ТОВ “Інноваційний спортивний парк” його виграло. Конкурентів не було від слова зовсім. Але насправді будівництво “Х-парку” на нашій території потроху почалося ще до інвестиційного договору – з 2013 року. КВ: А як Юрій Зозуля запросив на свято Олександра Попова, хто йому допомагав?: Віталій Кличко? В.К.: Ні, Кличко тоді на Муромці вже бував, приїздив часто, він тоді був народним депутатом України, але з Поповим домовлявся не він.  Координацією з КМДА займався радник Олександра Попова Роман Лелюк. KВ: Це той самий, який донедавна очолював Департамент суспільних комунікацій КМДА? В.К.: Так. KВ: Чому між містом та ТОВ “Інноваційний спортивний парк” не було підписано інвестиційний договір ще в 2013 році? В.К.: Тоді процедура ще не було опрацьована, як зараз, треба було ще пройти комісії. Думаю, вони просто не встигли до початку Революції Гідності, а потім, коли Кличко став мером, просто відновили той же самий договір під ту саму компанію. Ви ж бачили, що в інвестиційному конкурсі в 2015 році приймало участь усього одне ТОВ “Інноваційний спортивний парк”. KВ: Яка була роль в Олега Лисюка? Вони з Юрієм Зозулею навесні 2013 року зареєстрували ТОВ “Інноваційний спортивний парк”, як розумію, саме під цю історію? В.К.: Олег Лисюк – це гроші, не свої, можливо донецького бізнесу, а також менеджмент парку, як будівництва. Він в будівництві давно. На той час він був депутатом Донецької міськради. KВ: Пам’ятаю, про нього писали, як про найбільшого прогульника сесій та директора “галікоптерного майданчику Віктора Януковича” та людину молодшого сина президента – Олександра. В “Х-Парк” було вкладено гроші Януковичів? В.К.: Цього я не можу сказати (дістає папку з документами). Але на літо 2013 року, коли ТОВ “Інноваційний спортивний парк” виграло інвестиційний конкурс міста на створення “спортивного парку”, найбільша ділянка мала потрапити під “інвестиції” саме Олега Лисюка. Відступ про документи Публікуємо проєт забудови земель острову Муромець, складений до Революції Гідності.  Найбільша частка земель мала перейти під контроль Олега Лисюка (дві окремі ділянки біля центрального входу і велика  впритул до Дніпра – майже 2/3 земель Департаменту культури КМДА), також були “загальні землі”  – напроти входу, частка Юрія Зозулі під вейкбордінг біля водойми, козирне місце для “Носорогів” біля штучно розширеної затоки Дніпра і невеличкий трикутничок зі сторони в’їзду в парк, підписаний “Самохін”. Під “Носорогами” варто розуміти постійних партнерів Юрія Зозулі (або його самого), бо оренда ділянки (де сьогодні “Ріно Парк”) проводилась на ФОП Озерянко Володимира Олександровича, в якого із ним декілька спільних компаній, у тому числі ТОВ “Науково-виробниче об’єднання “Техноконтинент” (історичний зв'язок), ТОВ "Науково-Дослідницький Центр "Ай.Бі.Тек". “Носороги”, за згадками Валерія Кухар, почали будуватись першими. Сьогодні на цій території розташований “Ріно Парк”. Договір оренди з "Носорогами" Територія під "Носорогів" Олексій Самохін – це тогочасний депутат Київради від Партії регіонів, він же екс-член Блока Леоніда Черновецького, який активно пензлював з МАФами, а після перемоги Революції Гідності перейменував свою партію “Пробуждение” в “АВТО-МАЙДАН”. Олексій Самохін від цього “Автомайдану” балотувався на виборах на посаду мера столиці, але не пройшов, і після того на офіційному сайті “АвтоМайдану” станом на вересень 2015 року був занесений до чорного списку організації, надалі взагалі зник з політичного горизонту, а також проєкту забудови острову Муромець та “Х-парку”. Про Автомайдан, Азера, та боротьбу із алкоголем на острові KВ: Схоже, що всі головні “інвестори” залишились ті ж самі: Олег Лисюк, Юрій Зозуля, він же “Носороги”. А що хотів зробити в “Х-парку” Олексій Самохін? В.К..: Ристалище – місце для проведення середньовічних боїв. KВ: Цікаво, але, схоже, що в “Х-парку” ставку зробили на іншого мера. Тепер там ближче до входу велотрек. Земельну ділянку під нього окремо внесли в Держгеокадастр, коли в 2021 році незаконно подробили комунальні землі. До речі, Віталій Кличко був частим гостем на Муромці? В.К.: Ще з 2013 року, коли почали будувати “Х-парк”. KВ: А де проходили такі зустрічі? В.К.: В ресторані “Гніздо зозулі” на лівому березі Дніпра – навпроти ТРЦ “Скаймол”.  KВ: Так це ж не Муромець, а в “Х-парку” теж є “Гніздо”. В.К.: Тоді воно ще називалось кафе “Екстрім парку”. Але збиралися спочатку в “Гнізді” на Троєщині. От згадую, як вони зібрались там в квітні 2013 року, планували боротьбу із генделиками на острові, тоді вони стояли там, де сьогодні центральний вхід в парк і належали азербайджанцям. Готувалися до дуже жорсткого протистояння. KВ: А що це було? В.К.: Пам’ятаєте був такий відомий активіст Дмитро Булатов (екс учасник “Автомайдану”, зараз воює проти російської навали в ЗСУ, – авт.), він після Революції Гідності був міністром молоді та спорту? До речі, спортсмен, вейкбордіст. Він організував на Муромці тоді акцію проти алкоголю та генделиків “Гєндєлик, давай до свіданія”, запросили депутатів, багато спортивних об’єднань та громадських організацій (дехто з представників спортивних організацій наразі веде бізнес в “Х-парку”, а деякі медіа публікують огульні звинувачення на адресу журналістів, громадськість та правоохоронців, – авт.). Дмитро Булатов навіть обіцяв для цього пригнати БТР. Вони тоді збиралися  знести генделики, які належали Азеру (Абдуллаєв Азер Мурадом Огли, власник ресторана “Шашличний хутір”, який знаходить поруч із “Х-парком”, але ближче до Північного мосту, – авт.). KВ: Подралися? В.К.: Таке, було, стінка на стінку. Уявить, з однієї сторони кілька десятків громадян Азербайджану, з іншої – “спортсмени” від депутата Київради від "Блоку Литвина" Олександра Ліщенка. KВ: Ви маєте на увазі, мабуть, Лічу – з банди Рибки. Я чула, що тоді Азер приставив йому ніж до горла, і якось само собою вирішилось, що вони залишаться  на острові. Цікаво, зараз ті, хто приймав участь в суботнику, розуміють, що це була не боротьба із алкоголем, а перерозподіл ринку? В.К.: Так, з урахуванням того, що відбувалось далі, це скоріше друге. І якщо б тільки алкоголь! А коли наркотики? Уявіть собі місце в місті, де майже немає цивілізації, як системи контролю. Де купа домівок на березі. Людина випила чи щось прийняла і лізе в воду. Трупи були часто. Але за межі Департаменту муніципальної безпеки (тоді  він називався Департамент ДСНС міста Києва) це не виходило, люди не знали. KВ: Згадала київські плітки, що нібито, коли під час Революції Дмитра Булатова на декілька днів викрали, то його бачили у “Гнізді зозулі” (Булатов це спростовував, звинувативши в усьому Юрія Зозулю, Олексія Гриценка та Сергія Кобу, – KВ). І це був негарний момент, коли члени громадського руху пересварилась через гроші. Ви там випадково не були у той час? В.К.: Був. KВ: Як бачу, історія Автомайдану і Муромця тісно переплетені. Хоч би тому, що Юрій Зозуля разом із Сергієм Кобою та Юрієм Тебенко є співзасновниками ГО “Громадський рух Автомайдан”. Втім всі вони, як і Дмитро Булатов, на сайті Автомайдану станом на вересень 2015 року занесені до чорного списку організації. А в парку вони намагались співпрацювати? В.К.: Звісно. Юрій Тебенко (один з  колишніх лідерів Автомайдану, наразі знаходиться за кордоном та з вересня 2017 року присутній в базі “Миротворцю”, – авт.), наприклад, вже після Революції Гідності поставив в “Х-парку” вейк. Він придбав у Юрія Зозулі зроблене ним спорядження  для вейкбордінга, встановлене на водоймі в “Х-парку”. Кажуть, що йому це обійшлось в 30 тис. доларів, а крім того, він повинен був віддавати великий відсоток від заробленого. Але коли Тебенко трохи розкрутився, Юрій Зозуля  попросив його залишити територію та демонтувати куплене спорядження. KВ: Тобто розійшлися якось негарно. А коли Юрій Зозуля зрозумів, що його головним активом буде Віталій Кличко? В.К.: Пам’ятаєте 19 січня 2014 року? От тоді все і почалося. До речі, це теж сталося в “Екстрім парку”. Замальовок: Криваве Водохреще, кафе  “Гніздо зозулі” на Муромці (в той час ще кафе “Екстрім парку”) 19 січня 2014 року, “Гніздо зозулі” на Муромці. Група чоловіків святкує, занурюючись у холодну воду та зігріваючись біля столу – десь півтора десятка спортсменів, активістів, депутатів Київради та Верховної Ради. В теплій компанії, крім безпосередньо господаря цього кафе та голови Федерації вейкбордінгу та воднолижного спорту України Юрія Зозулі, є справжня зірка – це Віталій Кличко, відомий боксер і народний депутат України. А також – Олег Лисюк, депутат Донецької міськради від Партії регіонів.  Олег Лисюк засвітився в ЗМІ, як представник ТОВ “Амадеус Ко”, яке було інвестором будівництва комерційного центру на Парковій дорозі з галікоптерним майданчиком, але в подальшому Юрій Зозуля, пояснюючи ЗМІ, що він робить поруч із Олегом Лисюком, казав, що той просто “проявлявся, як дуже талановита людина, яку в результаті Янукович кидав то туди, то сюди”. Посеред святкування чоловіки побачили чорний дим, який підіймався десь над центром міста. Саме тоді після Віче, присвяченого обговоренню прийнятих Верховною Радою низки “диктаторських законів”, мітингувальники пішли вулицею Грушевського в сторону урядового кварталу, але біля стадіону “Динамо” ім. Валерія Лобановського “Беркут” поставив вантажівки та автобуси і перекрив шлях. Один з цих автобусів підпалили футбольні фанати, після чого почалося жорстке протистояння. 19 січня 2014 року, криваве Водохреще в центрі Києва, фото: з відкритих джерел Віталій Кличко кинув Водохреще та швидко поїхав з парку. В той день він прорвався в Межигір’я на зустріч до Віктора Януковича, де нібито наврочив тому початок кінця. За місяць Революція Гідності перемогла, Янукович втік, були призначені новий уряд, обраного нового Президента. А Віталій Кличко на початку літа 2014 року після виборів обійняв посаду мера столиці, пожертвувавши своїми президентськими амбіціями на користь Петра Порошенка. Нагадаємо, це сталося 22 квітня 2014 року в Відні на зустрічі із Петром Порошенко, Сергієм Льовочкіним і Дмитром Фірташем. Тоді лідеру “УДАРу” було обіцяно, що на майбутніх виборах він стане Президентом, а Київ – його тренувальний майданчик та плацдарм. Після цього Юрій Зозуля повідомив близькому оточенню, що тепер, завдяки новому політичному розкладу та тісним зв’язкам із мером Києва, вони можуть спокійно будувати на Муромці. Так і сталося. І тепер два “гніздечка зозулі”  працювали на адміністративний ресурс.  “Гніздо” на Муромці стало офіційним майданчиком для зустрічей. А, перше, на Троєщині, залишилось, що називається, для душі. Кияни згадують, що нібито саме там відбувались гучні т.зв. “гей-вечірки” за участю відомих осіб. І, до речі, саме там в 2021 році святкувала Водохреще фракція Київради “Солідарність”, яка була, нагадаємо, сформована з депутатів “УДАРу” та “ЄС”. Платив тоді за цей банкет ПрАТ АК “Київводоканал”, в який після перемоги Революції Гідності на місто очільника дирекції з питань реконструкції  Бортницької станції аерації (БСА) пішов відбілювати репутацію колишній директор вертолітного майданчику Януковича – Олег Лисюк. Олег Лисюк, фото: Асоціація водоканалів України До Лисюка були запитання щодо провалу міжнародного інвестиційного проєкту із реконструкції БСА за гроші Японського агентства міжнародного співробітництва та кримінальні справи у зв’язку із розкраданням кредитних грошей на реконструкції станції, це не завадило йому згодом бути призначеним генеральним директором ПрАТ АК “Київводоканал”. Про нові озера на Муромці та втрачений пісок, кримінальні справи та новий Департамент культури KВ: Коли ви вирішили йти з посади директора “Всеукраїнського парку борців за свободу та незалежність України”? В.К.: Я не вирішував. Навпаки – Департамент культури КМДА зі мною припинив договір. KВ: Яка була причина? В.К.: Виник конфлікт із новим керівництвом Департаменту, його навесні 2014 року очолила Діана Попова (в команді Попової в той час працювали заступниками  з цього напрямку Сергій Анжияк та Микола Шуляк, які сьогодні є директором та заступником директора Департаменту, відповідно, – авт.). Я тоді намагався боротись за парк, писав їй листи, попереджав про те, що є порушення законодавства, а відповідати треба буде нам. Влітку та на початку осені 2013 року на березі почалася капітальна забудова, в 2014-2015 рока вона продовжилась – рили та закладали фундаменти, встановлювали палі. До речі, це “Носороги” почали будуватись першими, там, де зараз “Піно-парк”. Я розумів, що це порушення вимог Водного кодексу, що заборонено будувати в заповіднику, але мене вже ніхто не хотів чути. Юрій Зозуля відмахувався, Діана Попова навіть почала погрожувати. KВ: Я бачила програму журналістських розслідувань “Люстратор. 7. 62” телеканалу “2+2” за осінь 2015 року. Там видно, що в парку вже йшла забудова, при чому капітальна, показали і бетонні фундаменти, і залізні палі. В.К.: Так, це я розповів журналістам, що відбувається в парку. Тоді ще не було навіть підписано інвестиційний договір між містом та ТОВ “Інноваційний спортивний парк”, але вже почалося будівництво, і воно відразу було капітальне. Ніхто й не намагався нічого сховати. Вони діяли так, ніби в них індульгенція на беззаконня. Після виходу цієї програми мене і звільнили. Більш того, потім я дізнався, що восени 2015 року СВ Деснянського УП ГУНП у Києві по дзвінку невідомого громадянина щодо мене завело кримінальне провадження нібито за незаконний продаж піску з водойм парку в 2012 році. KВ: Невідомим громадянином був Юрій Зозуля? В.К.: Скоріш за все… І навіть є інформація про розмір винагороди – 5 тис. доларів. Це ціна за мої 7 років, поки йшло розслідування і йде суд. Але вони нічого не доб’ються, оскільки я в азартні ігри з державою не граю, і в мене на все є документи та докази. В 2012 році ми робили роботи з розчистки водойм за договором з Департаментом культури КМДА, а пісок продавали на комунальні підприємства Києва в рамках підготовки до Євро-2012. Ба більше, на той час ми були єдиною компанією в Києві,  яка перед продажем піску оформила все, згідно вимогам податкового законодавства. Ми замовили аудит законодавства в цій сфері, і аудитори рекомендували мені заплатити податок за  використання корисних копали місцевого значення – 10% з суми продажу. Для цього в податковій повинен  був існувати спеціальний рахунок, яким ми і користувались. Я ходив спеціально на прийом к керівнику в податкову, вони відкрили тій рахунок і тільки руками розводили, мовляв, які ви законослухняні. Але тепер мені це дуже допомагає. KВ: Скільки нових водойм з’явилось на острові  Муромець вже після ваших робіт із розчистки? До речі, Київрада не приймала рішення щодо їх створення, як-то вимагає законодавство.  В.К.: Перебуваючи на острові, а також передивляючись надану вами аерофотозйомку за різні роки, я бачу 7 нових водойм поза проєктом. Видно, що ще в червні 2010 року проводились інтенсивні роботи по розчистці існуючої водойми “Екстрім парку” та будівництво капітальних споруд навколо неї. Показано початок робіт з офіційної розчистки в липні – листопаді 2012 року. На зйомці за березень 2014 року можна  побачити, що всі роботи виконані згідно з проєктом. Але за період 2015-2021 років з'явилися ще водойми: два окремих нових ставка, також десь на 1/3 розширено центральне “озеро”, на якому облаштовано вейкбординг, виритий канал, який поєднує його із Дніпром. Крім того, на півночі ділянки вздовж берега Дніпра штучно створено невеличкий рукав, а, відповідно, відокремлені ними земельні діляночки перетворено на острови. KВ: Поруч із одним з таких каналів знаходяться великі вочевидь капітальні приміщення, в яких зберігаються катери, як мені казали, дуже схожі на особисті Олега Лисюка, кажуть, що в нього їх п’ять. В.К.: Так, все може бути. В тих споруд й дизайн ніби нагадує заміський маєточок колишнього “директора вертолітного майданчику”. До речі, в аналогічному стилі оформлена локація, яка знаходиться поруч з іншим штучним каналом і називається клуб риболовлі та дайвінгу “Fisherman”. Можливо, будувала одна компанія. KВ: Невже в Олега Лисюка є будинок в Києві? На гендиректора ПрАТ АК “Київводоканал” оформлено багато підприємств, але в засновника вказана донецька прописка. Думала, в Києві він винаймає. В.К.: Шуткуєте? То, скоріше, щоб податки не платити. KВ: А скільки можно було добути піску зі дна при створенні 7 нових водойм і на яку суму? В.К.: Якщо порахувати збитки, завданими роботами за межами проєкту, то вони оцінюються не сотнями тисяч гривень, а мільйонами.Точно можливо сказати після проведення експертизи. KВ: Директор “Всеукраїнського парку борців за свободу  та незалежність України”, якого було призначено після вас, намагався боротись із незаконною забудовою чи видобутком піску? В.К.: Після мене були формальні директори, наскільки я знаю, то були люди Зозулі, ніхто вже не боровся. Більш того, наскільки розумію, після мого звільнення “Всеукраїнський парк” вже нікого в Департаменті культури КМДА не цікавив. В мене на руках залишилась печатка парку, статут та інші дані про зелені насадження на території. Ніхто більше не враховував ті дерева. До речі, в парку було набагато більше дерев, а зараз немає. Якщо відновлювати парк, природу, яка тут була, це буде коштувати місту шалених коштів. Тут змінився повністю ландшафт. Парку практично немає, є “шанхай”, який влітку перетворюється на загальноміську пиятику. Треба призначати природоохоронну та будівельну експертизу – і це серйозні кримінальні наслідки. Коментар фахівця Сергій Шевчук, завідувач сектору гідрографії відділу гідрології та державного водного кадастру Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського: - В межах земельної ділянки 800000000:62:206:0085, яка знаходиться на березі р. Десенка (Чорторий),  є три основні водні об’єкти різної геометричної форми та походження. Перший площею 2521,88 кв метрів -  це  штучно створена водойма правильної прямокутної форми (ставок), який за даними дистанційного зондування Землі було створено у 2017 році шляхом видобування піску. Другий водний об’єкт, назвемо його “Канатна дорога вейкбордінгу (існуюча)”, також є штучно створеною водоймою неправильної овальної форми (ставок), в межах якого за даними дистанційного зондування Землі з початку 2010 року розпочато видобуток піску. Вказану штучну водойму за даними дистанційного зондування Землі було створено шляхом поступового видобування піску від існуючої заболоченої ділянки, яка є старичним озером і повязана з річкою Десенка (Чорторий). Третій водний об’єкт знову ж таки є штучно створеною водоймою правильної прямокутної форми (ставок), яку за даними дистанційного зондування Землі було створено упродовж 2019 року шляхом видобування піску механізованим способом. На березі цього штучно створеного ставка помічено ознаки піщаних відвалів, утворення яких було здійснено за допомогою спеціалізованої будівельної техніки. Хронологічні зміни наявних водних об’єктів та появи нових штучних водойм (ставків) в межах кадастрової ділянки 800000000:62:206:0085 наведені на наступних супутникових знімках високої роздільної здатності з 2001 року по 2019 рік 26.10.2001 року  Червень 2004 року Травень 2008 року Червень 2010 року Вересень 2010 року Липень 2012 року Серпень 2012 року Вересень 2012 року Березень 2014 року Квітень 2014 року Вересень 2015 року Березень 2017  року Квітень 2018 року Квітень 2019 року  Грудень 2019 року Супутникові знімки високої роздільної здатності станом на 2021 рік. У зв’язку з введенням військового стану, доступ до супутникових даних зондування Землі в Україні обмежена. Післямова Сьогодні в керівництві Департаменту культури КМДА працюють чиновники, які  були в команді Діани Попової  під час підписання інвестиційного договору з ТОВ “Інноваційний  спортивний парк” у 2015 році. За 1,5 року після публікації нашого першого розслідування щодо знищення “Всеукраїнського парку борців за  свободу та незалежність України” не зроблено нічого для порятунку цього комунального парку. Історія створення “Х-парку” та дружній зв’язок мера столиці з засновниками ТОВ “Інноваційний спортивний  парк” пояснюють, чому так сталося. Але чи дозволимо ми далі продовжуватись цьому беззаконню? Якщо не почати відновлювати комунальний парк, то буде як із 10 га “Зеленбуду” та “Київавтодору”, які теж передали під “Х-парк” у 2021 році, але вже розбили на частини і половину віддають забудовникам. А Держгеокадастр і Київрада пасуть задніх. ДАЛІ БУДЕ Фото: авторки тексту КиївВлада

Гостомельська військова адміністрація представила жителям концепцію відновлення військового містечка загалом на 360 квартир. Роботи на будмайданчику планують почати влітку. Про це KВ дізналася з повідомлення заступниці начальника Гостомельської селищної військової адміністрації Ольги Прилипко.Підписуйтесь на “КиївВладу”  Згідно повідомлення, новий проєкт передбачає будівництво п'яти житлових семиповерхових будинків, загалом це 360 квартир замість 272, які були в зруйнованих будинках. Квартири будуть три-, дво- та однокімнатні з площею 78, 58 і 44 кв. м відповідно. Однокімнатних квартир буде 96, дво-трикімнатних – 264. У кожній квартирі заплановано балкон та індивідуальне опалення. Соціальна інфраструктура буде представлена новим дитячим садочком і відбудованою школою. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться У складі комплексу заплановано протирадіаційне підземне укриття для цивільного населення (з відкритим паркінгом зверху). Додатково на кожному поверсі будинків також запроєктовано просте коридорне укриття. Як повідомила Прилипко, земельна ділянка в комунальній власності, уже зроблено геодезію і геологію, отримано техумови від монополістів, обрана за тендером компанія "Модерн Проджект" розробила проєкт, який уже пройшов еспертизу. Орієнтовна вартість проєкту близько 1,5 млрд гривень. Читайте: Потреби на відбудову України складають вже майже півтрильйона доларів, – Шмигаль Фото: Гостомельська СВА КиївВлада

Столична міськрада не передала в оренду ТОВ “Рент Менеджмент Інвест” земельну ділянку на вул. Івана Франка, 26, на якій розташований сумнозвісний 105-річний будинок Замкова. Це саме та будівля, за приватизацію якої керівнику Департаменту комунальної власності КМДА “світить” до 5 років позбавлення волі. Для затвердження відповідного проєкту рішення 8 лютого 2024 року у сесійній залі не вистачило всього одного голосу. Вочевидь, ключовою стала позиція окремих депутатів, які звернули увагу на те, що ця будівля явно має історичну цінність, що вказана компанія розпочала там будівельні роботи ще до прийняття Київрадою рішення про землевідвід і що під час акції протесту активістів за вказаною адресою на останніх було скоєно напад. Переконати депутатський корпус намагалися представники фракції “ВО “Батьківщина”. Але доводи Віталія Нестора (на колажі праворуч), який доводиться свояком ймовірному бенефіціару “Рент Менеджмент Інвест” Сергію Коровченку (на колажі ліворуч), поки що не спрацювали. Як стало відомо KВ, 8 лютого 2024 року Київрада не погодила передачу земельної ділянки на вул. Івана Франка, 26 в Шевченківському районі в оренду ТОВ “Рент Менеджмент Інвест”. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Під час пленарного засідання міськради відповідний проєкт рішення №08/231-1347/ПР від 27 жовтня 2023 року двічі не набрав необхідний мінімум голосів для затвердження – за нього проголосували 53 та 60 депутатів відповідно. Суб'єктами подання даного документу виступили заступник голови Київської міськдержадміністрації (КМДА) з питань здійснення самоврядних повноважень Петро Оленич та Департамент земельних ресурсів КМДА. Йдеться про ділянку площею 0,06 га (кадастровий номер – 8000000000:88:199:0003), яку ТОВ “Рент Менеджмент Інвест” планує отримати в оренду на 10 років для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі (код виду цільового призначення – 03.07 "для будівництва та обслуговування будівель торгівлі"). Дана споруда площею 440,6 кв.м. з листопада 2022 року належить все тому ж ТОВ “Рент Менеджмент Інвест” і більше відома як  “будинок Замкова” (була зведена в 1899 році і до 1911 року належала Семену Замкову – адвокату при Окружному суді). У пояснювальній записці до проєкту рішення уточнюється, що, відповідно до Генерального плану Києва, вказана ділянка за функціональним призначенням належить до території житлової середньо- та малоповерхової забудови. Також в документі зазначається, що ця земля розташовується в Центральному історичному ареалі Києва та в зоні регулювання забудови І категорії. У зв'язку з цим потенційному землекористувачу треба "дотримуватися вимог Закону України "Про охорону культурної спадщини" та виконати певні вимоги, викладені в листах Міністерства культури та інформаційної політики України та Департаменту охорони культурної спадщини КМДА (листи датовані 9 лютим та 16 червня 2023 року, про які саме вимоги йдеться, в проєкті рішення не вказано. – KВ). Аерофотозйомка ділянки на вул. Івана Франка, 26 Під час обговорення цього питання в сесійній залі Київради проти відведення ділянки в оренду ТОВ “Рент Менеджмент Інвест” виступили декілька депутатів від “Слуги народу”. Свою позицію вони пояснювали, зокрема, можливою історичною цінністю будинку Замкова, а також тим, що його власник розпочав будівельні роботи на цій території ще до того, як міська влада погодила передачу йому ділянки. При цьому, народні обранці акцентували увагу на тому, що вказана ситуація спричинила суспільний резонанс, наслідком якого стала сутичка між громадськими активістами та представниками забудовників. “Попри те, що дозволу Київради [на здійснення землевідводу] ще немає, забудова там активно ведеться – з порушеннями норм благоустрою. Захисний огороджувальний паркан не встановлено, інформаційне табло також. За моїм зверненням на власника будівлі відкрито кримінальне провадження за фактом порушення містобудівного законодавства. Місцеві активісти влаштовували там акцію протесту, під час якої на них напала “тітушня”, що взагалі дивно в 2024 році в Києві, де мер декларує, що він захищає культурну спадщину. Внаслідок нападу “тітушні” моєму помічнику на громадських засадах Дмитру Перову було зламано ребро”, – розповіла депутатка Київради Ксенія Семенова (фракція “Слуга народу”). Разом з тим, у сесійній залі знайшлися і ті депутати, які захищали ТОВ “Рент Менеджмент Інвест” – переважно представники фракції “ВО “Батьківщина”. Зокрема, Віталій Нестор заперечив наявність підстав, щоб вважати будинок Замкова пам'яткою архітектури або археології місцевого значення. Він підкреслив, що цей об'єкт ніколи не мав такого статусу. У свою чергу, інший “батьківщиновець” Володимир Слончак зазначив, що місто має отримувати від власників будівель прибуток за оренду комунальних ділянок, і закликав КМДА активніше виносити на пленарні засідання питання щодо відведення землі під експлуатацію та обслуговування споруд. Втім, їхніх закликів на підтримку цього проєкту рішення не вистачило для його затвердження. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Передісторія Як повідомляла KВ, скандали навколо будинку Замкова тривають вже не перший рік, і пов'язані вони не лише з його можливою “перебудовою”, а й з тим, як він опинився в “приватних руках”. Так, у лютому 2020 року орендарем цієї будівлі, яка на той час знаходилася в комунальній власності громади столиці, стала громадська організація (ГО) “Асоціація національно-патріотичного виховання дітей та підлітків” (ГО “АНПВДП”). У жовтні того ж року Департамент комунальної власності КМДА звільнив її від сплати орендної плати – причиною послугувало те, що тодішній балансоутримувач будівлі – КП “Київжитлоспецексплуатація” – у судовому порядку намагався стягнути з орендаря кошти за користування комунальним майном. Йшлося про 75 тис. гривень за користування ділянкою під цим об'єктом, але відповідний позов так і не було розглянуто по суті.  Надалі, у жовтні 2022 року, ГО “АНПВДП” стала власником будинку Замкова. Згідно з відповідною угодою, укладеною з Департаментом комунальної власності КМДА, вартість будівлі становила 16,7 млн гривен. При цьому, “АНПВДП” мала сплатити до міського бюджету Києва 12,8 млн гривень, а решту – 3,9 млн гривень – організації “зарахували автоматично”, бо, мовляв, саме на таку суму ГО здійснила невід'ємних поліпшень в цій будівлі. Тобто, йшлося про те, що у зв'язку з проведенням організацією ремонтних робіт в будинку Замкова, їй можна було “платити менше” і при цьому – не мати конкуренції на приватизаційному аукціоні. Як зазначалося вище, у листопаді того ж року будинок Замкова перейшов у власність ТОВ “Рент Менеджмент Інвест”. При цьому, ще у березні 2021 року наданням преференцій тодішньому орендарю будинку Замкова зацікавилися правоохоронні органи. В рамках відповідного кримінального провадження слідчим Нацполіції стало відомо, що посадовці профільного департаменту КМДА, звільнивши орендаря цього об'єкта від сплати орендної плати, завдали столичному бюджету збитків на суму 220 тис. гривень. Також правоохоронці вказували на те, що оціночна вартість об'єкта оренди була занижена, і це, на думку слідчих, могло свідчити про можливу зацікавленність чиновників у подальшому відчуженню вказаних приміщень на користь ГО “АНПВДП”. Тобто, йшлося про те, що цій організації фактично надали можливість придбати вказаний об'єкт за ціною, яка нижче оціночної. 30 вересня 2022 року до Шевченківського районного суду Києва надійшов обвинувальний акт по цій справі відносно директора Департаменту комунальної власності Андрія Гудзя та його першого заступника Олега Шмуляра. За інформацією правоохоронців, першому інкримінується скоєння злочину, передбаченого вищезгаданою ч.2 ст. 367 КК України (санкції цієї статті передбачають покарання у вигляді позбавлення волі на термін до 5 років), другому – ч. 1 ст. 364 КК України (зловживання владою або службовим становищем, максимально суворе покарання за цією статтею – до 3 років позбавлення волі). Втім, більш ніж за рік ця справа так і не була розглянута по суті з винесенням обвинувального чи виправдувального вироку. Читайте: Системна корупція: Гудзю та Шмуляру “світить” до 5 років позбавлення волі Протести за збереження будинку Замкова розпочалися наприкінці 2023 року. Так, 19 грудня активісти спільноти “Спадщина” повідомили, що “минулого місяця на будівлі відновились роботи – розбирають автентичні дерев'яні перекриття, складують їх прямо на сніг, а згодом вивозять вантажівками”. При цьому, вони уточнили, що раніше цей об'єкт “мав охоронний статус пам'ятки, що убезпечувало його від руйнування”, але станом на сьогодні цей статус знято (коли його було присвоєно та знято, у відкритих джерелах інформація відсутня. – KВ).  Читайте: Типова столична історія: на місці старовинного будинку на вулиці Івана Франка вже скоро може з'явитися черговий ТРК 26 грудня 2023 року Шевченківське управління Нацполіції за заявою Ксенії Семенової відкрило кримінальне провадження за фактом можливої незаконної надбудови на будинку Замкова. Попередня правова кваліфікація вчиненого проступку – ст. 356 Кримінального кодексу України (самоправство). А через три дні, 29 грудня, вищезгаданий Дмитро Перов зареєстрував на сайті Київради петицію щодо повернення будинку Замкова статусу пам'ятника історії. У цьому зверненні він уточнив, що вона була позбавлена його “з формальних підстав за інціативи Мінкульту”. Також Перов повідомив, що станом на момент подання петиції у садибі вже розібрали дах. “Повернення будинку статусу памʼятки допомогло б врятувати будівлю та зберегти цю частинку історії Києва для нащадків. Тож, просимо Департамент охорони культурної спадщини КМДА розглянути облікову документацію на будинок та надати йому статус щойно виявленої памʼятки”, – зазначено в петиції. До слова, вона набрала 6080 голосів при необхідному мінімумі 6000 голосів, а тому найближчим часом міська влада має розглянути її. Будинок Замкова станом на січень 2024 року (фото зі сторінки Дмитра Перова у Facebook) Згадана Ксенією Семеновою сутичка між активістами і “тітушками” сталася вже цьогоріч – 3 лютого. Того дня, за словами Дмитра Перова, будівельники демонтовували дерев’яні балки, які є “невід’ємною складовою історичної памʼятки та речовим доказом у кримінальному провадженні щодо незаконного руйнування будівлі”. Активісти намагались не допустити їх вивезення, за що, як зазначив Дмитро Перов, він отримав удар в район сонячного сплетіння від прораба, а інша активістка Святослава Милорадович – “кулаком в спину від “тітушки” забудовника. Впливові бенефіціари За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “Рент Менеджмент Інвест” було зареєстроване у грудні 2021 року. Його керівником є Олег Піднебенний, засновником – вищезгадана ГО “АНПВДП” (ексвласник будинку Замкова). Система Youcontrol відносить дану компанію до групи родини Сергія Коровченка, яка об'єднує близько 16 суб'єктів господарювання, що працюють переважно в сфері нерухомості. Ключова особа даної групи – підприємець Сергій Коровченко. Останній найбільше відомий громадськості як начальник Головного управління Міністерства юстиції України в АР Крим у 2013-2014 роках. Нагадаємо, його робота на цій посаді стала причиною гучного скандалу. У 2019 році у розпорядженні журналістів опинилися т.зв. "плівки Глазьєва” – записи розмов помічника президента РФ Сергія Глазьєва з депутатом Держдуми РФ Костянтином Затуліним часів лютого 2014 року, де ці російські політики начебто обговорювали перспективу призначення Коровченка міністром юстиції анексованого Криму. При цьому, представники країни-окупанта називали Сергія Коровченка людиною Віктора Медведчука (наразі підозрюється у держзраді).  Також в біографії Коровченко є період співпраці зі скандально відомим Андрієм Портновим – у 2006-2010 роках, коли той був народним депутатом від “БЮТ”, Коровченко працював його помічником. Нагадаємо, Портнов був керівником Головного управління з питань судоустрою Адміністрації Президента Віктора Януковича та заступником голови його Адміністрації, і впродовж своєї політичної кар'єри неодноразово звинувачувався журналістами та політиками у проросійських поглядах. Ще більш цікаво, що декілька років тому ЗМІ називали Сергія Коровченка цивільним чоловіком Влади Молчанової – однієї з фінансових донорок столичного офісу партії “ВО “Батьківщина” та співвласниці девелоперської компанії “Stolitsa Group”. Нагадаємо, експерти та громадськість неодноразово звинувачували цього забудовника у порушеннях законодавства при будівництві житла в Києві. Крім того, Сергій Коровченко очевидно має близьких знайомих у владних колах столиці: його сестра Яна є дружиною депутата Київради “ВО “Батьківщина” – вищезгаданого Віталія Нестора.  Читайте: Нестор и политбюро: Молчанова и Шлапак взяли под контроль киевскую “Батькивщину” Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року цим департаментом керував згаданий вище Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Департаментом охорони культурної спадщини КМДА з 23 серпня 2023 року керує Марина Соловйова. На цій посаді Соловйова змінила Ірину Черненко, яка виконувала обов'язки директора департаменту з 10 червня 2023 року. Діяльність цього структурного підрозділу столичної мерії з початку 2021 року контролює заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Володимир Прокопів (секретар столичної міськради минулого VIII скликання, депутат діючого IX скликання Київради від “Євросолідарності”). Фото: колаж КВКиївВлада

“Немає нічого прихованого, що не відкрилося б, ані таємного, яке не стало б явним”. Євангелії від Луки, 12:2 Нещодавно в інтервʼю “Лівому берегу” керівник Київського метрополітену Віктор Брагінський вперше, напевне, офіційно голосно артикулював те, що вже давно є таємницею Полішинеля, і про що і я неодноразово писав, зокрема, 16 лютого 2022 року “Знову про “Львівську браму”, або Як хвіст виляє собакою”. Цитата з інтерв'ю “ЛБ”: “Для станції “Львівська брама” не будують входи-виходи, тому що там дуже кабальний інвестиційний договір, підписаний ще у 2005–2006 році, не пам'ятаю точно”.  Директор метрополітену уточнив, що йдеться про договір між КМДА та інвесторами. Щоправда, на запитання “А інвестор у нас хто?”, заявив, що не памʼятає. Дивна забудькуватість. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Зате розкрив його зміст: “За ним, інвестор зобов'язаний зробити 40 метрів котлован стіни в ґрунті, побудувати там свій об'єкт інфраструктурний, а ми повинні знизу добратися до них – і буде вихід з метро через інфраструктурний об'єкт”. І далі: “Самостійно будувати на цій ділянці ми не можемо, бо це буде порушення умов конкурсу. Тому придумали інший сценарій. Ще до початку великої війни відпрацювали передпроєктні рішення, щоб винести вихід зі станції трішки вбік, лівіше. Там є земельна ділянка, яка належить місту”. Ви, мабуть, памʼятаєте цю історію? Йшлося про сквер на перетині Кудрявської та Січових стрільців, де зараз бювет. Навіть оголосили тендер. Але в червні 2022 року його скасували. На тому й закінчилося. Зі слів Брагінського, потрібен рік, щоб зробити якісний проєкт і пройти експертизу. І приблизно два роки – щоб побудувати. Однак, зʼясувалося, що на поточний рік  кошти на це не передбачені. Але якщо завтра місто ухвалить рішення проєктувати “Львівську браму”, мовляв, ми почнемо працювати й проєктуватимемо. Абсолютно туманні перспективи. І позиція в інтерв'ю загалом цікава: я не я, і хата не моя, і як тільки, так зразу. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться При цьому за дужками розмови залишилися слова 2018 року того ж начальника Київського метрополітену Віктора Брагінського, що він планує розірвати договір з інвестором, який не виконав своїх обіцянок. Чому цього не сталося? Питання риторичне. Я в згаданій вище публікації 2022 року писав, що у цій проблемі стирчать вуха бізнес-інтересів та на додаток управлінська неміч та безгосподарність міської влади, завдяки чому кияни, які потребують тут метро, стали заручниками комерційної структури, яка забажала, щоб УСІ виходи з метро були лише прямо в їх торговельні ряди, а сам торговельний комплекс так і не спромоглася звести. Тобто інтереси “інвесторів” для нинішніх столичних посадовців така священна корова,  що вони 18 років не можуть вирватися з пут тих кабальних договорів часів пізнього Олександра Омельченка і раннього Леоніда Черновецького – і зрештою відкрити вихід на поверхню з фактично готової станом на січень 1996 року станції “Львівська брама”. А інтереси міста і киян при цьому до уваги не беруться. Єдине, що тішить, так це запевнення керівника столичної підземки: “Станція в нас законсервована. За нею постійно наглядають чергові операційники. Нічого руйнівного там не відбувається”. Ви ще маєте сумніви, що містом насправді керують забудовники, які й в цьому конкретному питанні зробили киян заручниками? Леонід Косаківський, Київський міський голова, голова Київради, голова міської державної адміністрації в 1993-1998 рр. Джерело публікаціїКиївВлада

Столична міськрада все ж погодила передачу земельної ділянки на вул. Олеся Гончара, 71 (на ній розташована садиба Осипа Родіна 1882 року будівництва) в оренду ТОВ “Арікс”. Депутатський корпус попри вимоги громадськості фактично заплющив очі на те, що власник цієї будівлі – вказане ТОВ – не має охоронного договору на неї і збирається знести цю споруду заради зведення житлового комплексу (ЖК) “Franklin Concept House”. У цьому, до слова, зацікавлені компанії із орбіти відомих бізнесменів та політиків Андрія Вавриша та Дмитра Ісаєнка (на колажі праворуч та ліворуч відповідно). Що цікаво, в минулому році забудовники остаточно програли суди щодо цієї будівлі – служителі Феміди підтвердили, що столична влада в 2020 році законно визнала її об'єктом культурної спадщини. Як стало відомо KВ, 8 лютого 2024 року Київрада погодила передачу земельної ділянки на вул. Олеся Гончара, 71 в Шевченківському районі в оренду ТОВ “Арікс”. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Відповідний проєкт рішення №08/231-1663/ПР від 20 липня 2020 року під час пленарного засідання міськради було прийнято лише з третьої спроби: двічі він не набирав необхідної кількості голосів депутатського корпусу (56 і 60 “за”), після чого все ж був затверджений 63 голосами. Суб'єктами подання цього документу виступили заступник голови Київської міськдержадміністрації (КМДА) Валентин Мондриївський і Департамент земельних ресурсів КМДА. Йдеться про ділянку площею 0,05 га з кадастровим номером 8000000000:88:196:0004, яку ТОВ “Арікс” отримає в оренду на 10 років для експлуатації та обслуговування багатофункціонального комплексу (БФК). Згідно з прийнятим рішенням, код Класифікації видів цільового призначення земель (КВЦПЗ) даної ділянки – “для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов’язаної з отриманням прибутку)”. За функціональним призначенням вказана ділянка відноситься до території середньо- та малоповерхової житлової забудови. Як зазначено в пояснювальній записці до затвердженого проєкту рішення, вищезгаданий БФК – це нежитлова будівля площею 494,1 кв.м., яка належить все тому ж ТОВ “Арікс”. Йдеться про садибу Осипа Родіна, яка є об'єктом культурної спадщини столиці. При цьому, в проєкті рішення інформація про це не зазначена, адже документ було підготовлено ще до того, коли будівля офіційно отримала охоронний статус. Проти затвердження даного документу під час пленарного засідання Київради виступала, зокрема, депутатка Ксенія Семенова (фракція “Слуга народу”). Її головним аргументом було те, що власник будівлі не уклав охоронний договір на неї з Департаментом охорони культурної спадщини КМДА, що в подальшому дозволить зруйнувати цей об'єкт.  “У публічній комунікації забудовник декларує, що цю садибу буде знесено в результаті нового будівництва. Це ж нескладно – укласти охоронний договір? Нехай власник будівлі це зробить. Інакше давайте не казати, що ми охороняємо культурну спадщину та історію під час війни”, – підкреслила Ксенія Семенова. Садиба Родіна станом на 2023 рік (фото ГО “Мапа реновації”) Втім, не дивлячись на те, що голосування по цьому питанню було двічі провалено, в результаті таких доводів депутатки все ж не вистачило, і народні обранці погодили даний землевідвід. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Передісторія Нагадаємо, садиба на вул. Олеся Гончара, 71 була збудована у 1882 році на замовлення заможного селянина Осипа Родіна. Розробником проєкту цієї будівлі був відомий архітектор Володимир Ніколаєв. За первісним задумом це була двоповерхова будівля, проте згодом було добудовано третій поверх. Після смерті Родіна садиба неодноразово змінювала власників. Спочатку нею володіли його доньки, потім – сім'я дворянина Казимира-Альбіна Жубра. Вже за радянських часів та першого десятиріччя Незалежності України там розміщувався один із житлових кооперативів та Театр історичного портрету, яким завідував відомий драматург і режисер Ігор Шведов.  У кінці 00-х років столична влада, якій належала садиба Родіна після розпаду радянського союзу, її продала. Приватизація відбулася поступово – об'єкт було поділено на декілька груп приміщень, власниками яких стали різні юридичні особи. Проте, у подальшому ці приміщення знову були об'єднані “під одним крилом” – всі вони стали власністю ТОВ “Арікс”. Ще у серпні 2010 році ця компанія отримала від Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Києві дозвіл на будівництво адміністративно-готельного комплексу “по сусідству” з садибою Родіна – на ділянці площею 0,12 га на вул. Олеся Гончара, 69. Цей комплекс планувалося здати в експлуатацію до початку чемпіонату Європи з футболу 2012 року, який проходив на теренах України та Польщі. Проте, реалізувати ці плани забудовнику з різних причин не вдалося. Мова йшла не про будівництво “з нуля”, а про“добудову”. Ще з 90-х років на цій ділянці був розташований “недобуд”, який на початку 00-х років викупила компанія під назвою ТОВ “Пан-Юкрейн” задля того, щоб реконструювати під адміністративно-готельний комплекс висотою до 17 поверхів. Проте, втілити свій задум ця фірма не змогла, і в 2010 році продала землю під цим об'єктом згаданому вище ТОВ “Арікс” разом з правом на проєкт реконструкції та правом забудови. У червні 2014 року Департамент містобудування та архітектури КМДА видав ТОВ “Арікс” Містобудівні умови та обмеження (МУО) на коригування проєкту реконструкції незавершеного будівництва адміністративно-готельного комплексу на вул. Олеся Гончара, 69 (перша черга будівництва) та будівництво ще одного об'єкта – багатофункціонального комплексу з вбудованим паркінгом (друга черга будівництва). Згідно з документом, максимальна висота цих об'єктів має скласти 22 поверхи, загальна площа забудови – 1,5 тис. кв.м. Будівництво планувалося на двох ділянках загальною площею 0,18 га, одна з яких – згадана вище ділянка на вул. Олеся Гончара, 71, хоча ця адреса і не вказана в назві МУО. У 2016 році ТОВ “Арікс” підготувало проєкт цього будівництва – компанія запланувала будівництво двох обєктів – 16-поверхового адміністративно-готельного комплексу (ймовірно, мається на увазі реконструкція згаданого недобуду. – КВ) та 7-поверхового багатофункціонального комплексу. Будівництво другого об'єкта було заплановане саме на місці існуючої садиби Родіна на вул. Олеся Гончара, 71. Історичну будівлю ТОВ “Арікс”, схоже, запланувало знести. У квітні 2019 року ТОВ “Арікс” уклало з ТОВ “Концепт-Плаза” договір про спільну реалізацію вказаного проєкту, згідно з яким останній компанії було делеговано частину функцій замовника будівництва. У червні того ж року Державна архітектурно-будівельна інспекція (ДАБІ) зареєструвала повідомлення про внесення змін до дозволу на будівництво від серпня 2010 року.  ДАБІ погодила, зокрема, зміну замовника цих робіт (ним стало ТОВ “Концепт-Плаза”). Крім того, було частково змінено вихідні дані запланованого будівництва – наприклад, замість 7-поверхової будівлі ТОВ “Концепт-Плаза” вирішило будувати 4-поверхову. Таким чином ДАБІ легалізувала будівництво на ділянках на на вул. Олеся Гончара, 69 і 71, а також на ділянці на вул. Олеся Гончара, 73 площею 0,08 га, власникої якої є все те ж ТОВ “Арікс”. Читайте: Депутаты проверят правомерность строительства нового ЖК на ул. Олеся Гончара, 69 На початку вересня 2020 року ГО “Мапа реновації”, на основі аналізу архівів та консультацій з істориками, заявила про історичну цінність садиби Родіна і закликала столичну владу зберегти цей об'єкт. Наголошувалось на тому, що впритул до нього будується ЖК “Franklin Concept House” (девелопери – “Saga Development” і “Perfect Group”), і актуальний проєкт забудови, судячи з її рендерів, передбачає знесення садиби.  Місцезнаходження об'єкта  У відповідь на таку заяву 22 вересня 2020 року Департамент охорони культурної спадщини КМДА своїм наказом №46 вніс садибу Родіна до переліку об'єктів культурної спадщини Києва. Згідно з цим документом, чиновники мали проінформувати ТОВ “Арікс” про необхідність укладення охоронного договору на цю будівлю, а комунальній установі “Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури і заповідних територій” було доручено впродовж трьох років скласти облікову документацію на цю пам'ятку. Читайте: Киевсовет имитировал заботу об исторических объектах У ТОВ “Арікс” не були згодні з таким рішенням столичної влади – компанія подала позов до Окружного адмінсуду Києва (ОАСК) про визнання протиправним та скасування згаданого наказу. Відповідачем у цьому судовому спорі виступив Департамент охорони культурної спадщини КМДА.  28 січня 2021 року ОАСК повністю задовільнив позов ТОВ “Аікс”. Після цього Департамент охорони культурної спадщини КМДА, Офіс генпрокурора та дві громадські організації ("Рух "Справедлива Україна" та "Мапа реновації") подали свої скарги до апеляційного суду. Апелянти звертали увагу на факт проєктування цього будинку відомим архітектором Володимиром Ніколаєвим. Мовляв, цього достатньо для внесення будинку у перелік об'єктів культурної спадщини Києва. Крім того, вони зазначали, що будівля зберегла свою автентичність і конструкцію, а також є одним з двох збережених зразків традиційної забудови кінця ХІХ століття у кварталі вул. Олеся Гончара.  Шостий апеляційний адмінсуд такі аргументи не визнав переконливими і 4 серпня 2021 року відмовив апелянтам у задоволенні їхніх скарг. Втім, на цьому історія не завершилася. Офіс генпрокурора, спільно з вищезгаданами ГОшками та столичним адвокатом Олександром Дядюком добилися від Касаційного адмінсуду перегляду цієї справи у суді апеляційної інстанції. Врешті-решт, 5 жовтня 2022 року їхні вимоги були задоволені – все той же Шостий апеляційний адмінсуд скасував вищезгадане рішення ОАСК від 28 січня 2021 року, фактично підтвердивши необгрунтованість вимог ТОВ “Арікс”. Оскаржити такий вердикт намагалося ТОВ “Концепт-Плаза”, але 8 травня 2023 року Касаційний адмінсуд відмовив компанії в задоволенні її касаційної скарги. Скріншот постанови апеляційного суду від 5 жовтня 2022 року Хто руйнує і забудовує За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “Арікс” було зареєстроване у квітні 2004 року. Його керівником є Надія Федорова, засновниками – киянка Оксана Павлишин, ТОВ “КП-Інвест” і ТОВ “КУА “Система капітального інвестування”, кінцевими бенефіціарами – мешканці столиці України Яків Басс і Артем Лазня. Система Youcontrol відносить ТОВ “Арікс” до т.зв. “групи родини Басс”, яка об'єднує більше трьох десятків компаній зайнятих у сферах будівництва та нерухомості. Деякі з цих фірм, за інформацією Youcontrol, працюють в рф. Ключовою особою даної групи є Яків Басс – батько Дениса Басса, який відомий як банкір (на початку 00-х років працював на керівних посадах у “Правексбанку”) і заступник голови КМДА Леоніда Черновецького (2006-2010 роки). До слова, інший співвласник ТОВ “Арікс” Артем Лазня також пов'язаний з фінансовим сектором – він працював на різних посадах у банку “Хрещатик” та “Індустріалбанку”. ТОВ “Концепт-Плаза” було зареєстроване у Києві в грудні 2018 року. Його керівником є Михайло Спасьонов, засновниками – вищезгадане ТОВ “КП-Інвест”, а також ТОВ “Спецбудінвест-17” і ПАТ “ЗНВКІФ “Еверест”. Кінцевими бенефіціарами “Концепт-Плази” є вищезгаданий Артем Лазня і мешканка смт Люблинець Волинської області Ольга Клецко. Остання, за даними ЗМІ, є номінальною власницею та засновницею ряду фірм, пов'язаних з Андрієм Вавришем – ексзаступником директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА та засновником девелоперської компанії “Saga Development”. На очевидний зв'язок “Концепт-Плази” з цим колишнім посадовцем та бізнесменом також вказує той факт, що керівником однієї з компаній-засновників цього ТОВ – ПАТ “ЗНКІФ “Еверест” – є Дмитро Овсій, якого журналісти називають юристом Вавриша і його партнером. Читайте: Сага про Звіринецький сквер: як столична громада намагається перешкодити будівництву скандального ЖК Андрія Вавриша Крім того, до діяльності ТОВ “Концепт-Плаза” явно має відношення і Дмитро Ісаєнко – ексзаступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства (2007-2015 роки), народний депутат діючого IX скликання Верховної Ради (обирався від партії “Опозиційна платформа – За життя”) та фактичний власник девелоперської компанії “Perfect Group”. Про це, наприклад, свідчить той факт, що власниками ТОВ “Спецбудінвест-17” (один із засновників “Концепт-Плази”) є Василь Шомонка та Олег Тимошенко, яких ЗМІ раніше фіксували у якості номінальних бенефіціарів компаній із оточення Дмитра Ісаєнка.  Читайте: Сумнівні інвестиції та судові спори: чому НАБУ і САП зацікавилися забудовою Дмитра Ісаєнка Нагадаємо, у столичних судах наразі продовжується розгляд справ, від яких залежить доля вже розпочатого будівництва ЖК “Новий Поділ” на вул. Набережно-Хрещатицькій – проєкту відомих бізнесменів Михайла Бродського і Андрія Вавриша, а також нардепа Дмитра Ісаєнка. Фактично нове житло, завдяки позиції КМДА і ДІАМ, на незрозумілих підствах почали зводити в історичному ареалі Києва, в межах прибережно-захисної смуги Дніпра, без належного оформлення землевідводів і отримання усіх необхідних узгоджень і з ризиком для добудови Подільсько-Воскресенського мосту і однойменної лінії метро. Читайте: “Боги київського будівництва”: доля ЖК “Новий Поділ” вирішується в судах Посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року обіймає Олександр Свистунов. Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих. З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Департаментом охорони культурної спадщини КМДА з 23 серпня 2023 року керує Марина Соловйова. На цій посаді Соловйова змінила Ірину Черненко, яка виконувала обов'язки директора департаменту з 10 червня 2023 року. Діяльність цього структурного підрозділу столичної мерії з початку 2021 року контролює заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Володимир Прокопів (секретар столичної міськради минулого VIII скликання, депутат діючого IX скликання Київради від “Європейської солідарності”). Фото: колаж КВКиївВлада

Київська міська рада передала в оренду земельну ділянку площею 0,17 га на вул. Круглоуніверситетській, 10 у Печерському районі Києва ТОВ “Солелат Палац”. У Київраді запевняють, що це зроблено для забезпечення охорони об’єктів культурної спадщини: жодної забудови на земельній ділянці не передбачено. Про це KВ дізналася з повідомлення на сайті Київради.Підписуйтесь на “КиївВладу”  “Київська міська рада передала в оренду земельну ділянку площею 0,17 га на вул. Круглоуніверситетській, 10 у Печерському районі міста Києва товариству з обмеженою відповідальністю “СОЛЕЛАТ ПАЛАЦ” для забезпечення охорони об’єктів культурної спадщини: жодної забудови на земельній ділянці не передбачено. Про це повідомив депутат Київської міської ради, голова постійної комісії з питань архітектури, містопланування та земельних відносин Михайло Терентьєв”, – сказано в повідомленні. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Вказується, з посиланням на згаданого депутата, що “земельна ділянка передана у зв’язку з набуттям права власності на об’єкт нерухомого майна (право власності зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05 червня 2019 року). Зокрема, на земельній ділянці розташовані об’єкти нерухомого майна, які перебувають у власності товариства загальною площею 1 046,7 кв. м. У рамках підготовки проєкту землеустрою товариством отримано погодження Міністерства культури та інформаційної політики від 18 вересня 2023 року № 06/35/8002-23 та між товариством і Департаментом охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації укладено охоронний договір на пам’ятку культурної спадщини від 18.11.2020 №4443”. “Відтак, вказаний випадок є одним із унікальних, оскільки землекористувач не лише взяв сплачуватиме до місцевого бюджету за використання землі під власним майном, але і взяв на себе обов’язок охорони цього майна, яке є пам’яткою архітектури та мистецтва місцевого значення. Шкода, що окремими активістами та депутатами розгортається доволі дивна інформаційна кампанія, основна мета якої, схоже, допомогти окремим землекористувачам просто не платити за землю, якою вони фактично користуються. Проте, позиція міста полягає у тому, що за користування землею мають сплачувати усі землекористувачі”, – прокоментував Михайло Терентьєв. За його словами, “завдяки прийнятим на пленарному засіданні рішенням щодо продажу та проведення експертної грошової оцінки землі у міський бюджет надійде 120 млн грн. Це дозволить залучити додаткове фінансування, яке буде спрямовано на пріоритетні статті витрат”. Читайте: Житло біля тубдиспансеру: Київрада дала відмашку черговій забудові в Оболонському районі Фото: з відкритих джерел КиївВлада

Банк “Український капітал” виставив на продаж через систему електронних торгів OpenMarket (держпідприємство “СЕТАМ” Міністерства юстиції) 25 земельних ділянок та житловий будинок з земельною ділянкою у Київській області. Співвласники банку – полтавські політики та підприємці. Про це KВ дізналася з оголошень в системі OpenMarket.Підписуйтесь на “КиївВладу”  Згідно одного оголошення, виставлена на продаж земельна ділянка у Броварському районі в селі Княжичі площею 0,2 гектари. Стартова ціна – 1 млн гривень.  Ще 24 земельні ділянки банк виставив на продаж у Баришівському р-ні, в селі Паришків (загальна площа – 5,5284 га, стартова ціна – 2 млн гривень). Ще одне оголошення стосується продажу житлового будинку (та землі під ним) у селі Хлепча (в оголошенні зазначень “Васильківський район”, але ймовірно йдеться про Обухівський район Київщини.). Загальна площа будинку – 509,1 кв. м, загальна площа земельної ділянки – 0,1238 га. Стартова ціна – 2 млн 100 тис. гривень. Торги стартують 15 лютого. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Співвласниками банку "Український капітал" є депутат Полтавської облради від "Батьківщини" Сергій Бєлашов. Він перебуває під підозрою НАБУ та САП – за версією слідства, Бєлашов причетний до заволодіння майже 204 млн гривень філії “Центр забезпечення виробництва” Укрзалізниці, який з грудня 2016 року по лютий 2020 року придбала за завищеною ціною природній газ у приватних компаній ТОВ “Юг-Газ” та ТОВ “Скела Терциум”. Ще один співвласник банку – полтавський політик та підприємець Владислав Кива. Читайте: “Ощадбанк” знов намагається продати під забудову паркову зону на Микільській Слобідці Фото: з відкритих джерел КиївВлада

Столична міськрада погодила зміну цільового призначення земельної ділянки на вул. Автозаводській, 72а. Тепер її орендар – ТОВ “Дорадо”, власником якого є відомий бізнесмен грецького походження Пантеліс Бумбурас (на колажі ліворуч) – зможе реконструювати розміщені на цій землі промислові будівлі під житловий комплекс. Проти реалізації таких планів вже не перший рік виступають мешканці Оболонського району. Зокрема, вони обурені тим, що забудовники збираються зводити чергові житлові висотки впритул до туберкульозного диспансеру №1, що фактично заборонено законодавством, яке встановлює санітарно-захисні зони для таких об'єктів. Втім, у Київраді вирішили заплющити очі і на суспільне невдоволення, і на рекомендації юристів, які не погодили відповідний проєкт рішення. Як стало відомо KВ, 8 лютого 2024 року депутатський корпус Київради без обговорення підтримав проєкт рішення щодо зміни цільового призначення земельної ділянки на вул. Автозаводській, 72а в Оболонському районі Києва (№08/231-1241/ПР від 7 квітня 2021 року). Підписуйтесь на “КиївВладу”  Суб'єктами подання цього документу виступили перший заступник голови Київської міськдержадміністрації (КМДА) Микола Поворозник і Департамент земельних ресурсів КМДА. У сесійній залі за його затвердження проголосували 67 депутатів. Йдеться про ділянку площею 0,86 га (кадастровий номер – 8000000000:78:018:0003), яку з 4 червня 2003 року в столичної громади на підставі укладеного з Київрадою договору орендує ТОВ “Дорадо”. Ця земля мала цільове призначення “для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості". Згідно з прийнятим міськрадою рішенням, цю ділянку тепер можна буде використовувати “для реконструкції майнового комплексу в житловий комплекс з вбудовано-прибудованими об'єктами ринкової інфраструктури з подальшою їх експлуатацією та обслуговуванням”. Орієнтовне розміщення ділянки по вул. Автозаводській, 72а Як зазначено в пояснювальній записці до погодженого проєкту рішення, вищезгаданий майновий комплекс складається з низки "окремостоячих будівель, частина яких містить тимчасові добудови". Крім того, в межах земельної ділянки розміщені тимчасові будівлі та споруди, побудовані господарським способом, а також навіси. Усе це майно належить ТОВ "Дорадо". У документі уточнюється, що, згідно з Генеральним планом Києва за функціональним призначенням вказана ділянка належить до території багатоповерхової житлової забудови. Втім, ще 9 червня 2023 року управління правового забезпечення діяльності Київради повернуло вказаний проєкт рішення без погодження. Підставою для цього послугувало те, що, згідно з матеріалами даного документу, "не можна дійти однозначного висновку про відповідність зміни цільового призначення ділянки функціональному призначенню та, відповідно, встановленим вимогам земельного законодавства щодо зміни цільового призначення".  Фактично юристів міськради “здивувало”, що, зважаючи на діюче цільове призначення ділянки, вона за функціональним призначенням раптом відноситься до земель житлової забудови. Тим паче, що, як зазначили в управлінні, ця земля не входить до затвердженого детального плану території (ДПТ) – документу, який міг би уточнювати Генплан столиці та відповідно до якого де-юре могло би бути змінено функціональне призначення ділянки. Але депутати вже традиційно для себе проігнорували такі зауваження. Варто зазначити, що протягом останніх двох років проти зміни цільового призначення ділянки на вул. Автозаводській, 72а активно виступає громада Оболонського району.  Зокрема, місцевий юрист Олександр Кучерявий вказував на те, що, відповідно до діючого Генплану “там дійсно житлова забудова, але, згідно зі складовою цього Генплану та вимог екології “Схеми планувальних обмежень”, дана ділянка повністю входить у межі санітарно-захисних зон, що підтверджується і відомостями з Містобудівного кадастру Києва”. Ця зона там встановлена через те, що на суміжній ділянці знаходиться Київський міський протитуберкульозний диспансер №1. Як зазначив фахівець, згідно з Земельним кодексом України, житлова забудова в межах санітарно-захисних зон заборонена. Крім того, і Кучерявий, і інші мешканці занепокоєні потенційною забудовою ще й через те, що з іншого боку від вказаної ділянки розташований проблемний ЖК “Бережанський” зі “зруйновано-недобудованою соціальною інфраструктурою”. Читайте: Скандальное “Терра проджект” требует легализации строительства ЖК “Бережанский” на Оболони Що цікаво, за інформацією соцмереж, у 2018 році між ТОВ “Дорадо” і ТОВ “Будбілдінг”, яке є забудовником вищезгаданого ЖК “Бережанський”, було укладено договір щодо забудови ділянки на вул. Автозаводській, 72а. Але жодних дій щодо будівництва на цій території остання компанія з різних причин так і не вчинила. Надалі, на межі 2021-2022 років, у Інтернеті з'явилося оголошення про продаж цієї ділянки за 2,2 млн доларів із поміткою, що вона “ідеально підходить під житловий комплекс”. Зважаючи на те, що продаж самої землі, яка знаходиться в комунальній власності, є неможливим, вочевидь, власники ТОВ “Дорадо” планували продати саме компанію, а вже її нові бенефіціари могли б реалізовувати свої плани. Чи було здійснено такий продаж, наразі достеменно невідомо. Оголошення про продаж ділянки на вул. Автозаводській, 72а (скріншот з телеграм-каналу “Життя Оболонь Київ”) Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “Дорадо” було зареєстроване у листопаді 1995 року. З березня 2023 року його засновником та кінцевим бенефіціаром є Пантеліс Бумбурас – громадянин Греції, який зареєстрований у смт Антонівка Херсонської області. Із цього ж періоду керівником даної компанії є Олександр Проценко. Раніше, як мінімум з 1997 року кінцевим бенефіціаром ТОВ “Дорадо” був киянин Олександр Зрютін (до 2010 року був співвласником разом з низкою інших громадян, після чого став одноосібним власником цієї компанії). Система Youcontrol відносить ТОВ “Дорадо” до групи компаній “Гефест”, яка об'єднує майже сотню суб'єктів господарювання, зайнятих у сфері будівництва житлових та офісних будівель, торгових центрів, ресторанів, лікарень в Одесі та Києві. Зокрема, у портфелі цього забудовника – більш ніж півтора десятка житлових комплексів та апарт-готелів на території Одеси. Ключовою особою даної групи є вищезгаданий Пантеліс Бумбурас – бізнесмен, меценат, голова Благодійного фонду "Бумбураса" і Почесний Консул Грецької Республіки у Херсоні. Що стосується Олександра Зрютіна, то він відомий як співзасновник благодійного фонду (БФ) “Єднаймося”, який реалізовував низку соціальних проєктів на території Оболонського району. У 2019 році Зрютін безуспішно балотувався до Верховної Ради як безпартійний самовисуванець по виборчому округу №189 у Хмельницькій області. Як повідомляла КВ, компанії із орбіти групи “Гефест” протягом останніх років увімкнулись у “збирання” столичної землі у своє користування. Наприклад, у серпні 2022 року Київрада погодила передачу ділянки на вул. Дніпроводській, 8-А (Оболонський район, селище Водогін) площею 0,58 га в оренду ТОВ “Форест Буд” (власник – Пантеліс Бумбурас) на термін 10 років. Цю землю їй було надано “для експлуатації та обслуговування житлового будинку”, який наразі там начебто знаходиться. При цьому ще в 2018 році Генеральна прокуратура України (ГПУ) відкрила кримінальне провадження за фактами махінацій навколо згаданої будівлі. Тоді, серед іншого, стало відомо, що вказана споруда насправді є нежилою і, ймовірно, була незаконно “віджата” у АТ “Київводоканал”.  Читайте: “Віджим” їдальні “Київводоканалу”: Київрада збирається віддати одеському забудовнику скандальну ділянку на Водогоні Нагадаємо також, що на території Оболонського району вистачає й інших резонансних “потенційних” забудов. Серед іншого, вже не перший рік місцева громада вимагає від влади не допустити будівництво багатофункціонального комплексу (БФК) “Liner” з житловою частиною на 626 квартир – проєкту харківського “Строй Сіті Development”. На переконання мешканців району, поява чергової “свічки” у цій місцевості ще більше поглибить звичні для столиці інфраструктурні проблеми, пов'язані із заторами на дорогах і дефіцитом місць у лікарнях та навчальних закладах.  Крім того, жителі Мінського масиву обурені тим, що це будівництво загрожує існуванню місцевого ринку “Полісся" і заплановане на землі, яка не призначена для зведення житла. Цей факт не завадив профільному підрозділу КМДА видати дозвіл на проєктування комплексу. Хоча, у Київраді з 2022 року “лежить” проєкт рішення щодо “вигнання” орендаря з цієї землі.  Читайте: Знищення ринку та інфраструктурні проблеми: у Мінському масиву столиці протестують проти будівництва чергового ЖК Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року цим департаментом керував Петро Оленич (на колажі праворуч). З 2 квітня 2021 року Оленич обіймає посаду заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Фото: колаж КВКиївВлада