Жителям одного из домов в Дарницком районе Киева пришли платежки за отопление с нереальными 203 гривнами за кв. м. Киевскому городскому голове Виталию Кличко поставили на вид невыполнение Концепции развития велоинфраструктуры. Столичные власти пятый год не выделяют денег на давно обещанную реконструкцию улицы Трускавецкой в Дарницком районе. От руководства Подольского района Киева требуют проверить законность строительства “зимних беседок” в зонах отдыха жилмассива Виноградарь. Киевлянин 4 месяца не может получить единоразовую матпомощь, которую ему якобы выдали в рамках программы “Забота. Навстречу киевлянам” на 2019-2021 годы”. Об этом и многом другом — в очередном обзоре запросов и обращений депутатов Киевсовета от КиевVласть. Громкое дело Депутат Юрий Сулыга (фракция “Единство”) попросил гендиректора ООО “Евро-Реконструкция” Вячеслава Селиванова разобраться с рекордными платежками за отопление для жителей дома по ул. Волго-Донская, 72 Дарницкого района столицы.  По информации депутата, жителям указанного дома с момента установки домового счетчика стали приходить счета за отопление по 60-80 гривен за 1 кв.м. А за ноябрь 2020 года, к примеру, для одного из нежилых помещений площадью 92 кв.м пришла платежка на сумму 18,6 тыс. гривен. Это в пересчете составляет 203 гривны за 1 кв.м. По мнению Сулыги, такая сумма наверняка стала рекордной для Киева и показывает несправедливость в формировании цены за отопление.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Депутат сообщил, что на протяжении последних лет он неоднократно направлял обращения в Дарницкую РГА, КГГА, писал компании-поставщику услуги и в подрядную организацию, которая монтировала счетчик. В своих обращениях он просил проверить работу счетчика, системы отопления и правильность начисления за услугу.  “В результате комиссионных проверок были установлены факты значительного перерасхода энергии в доме, а среди возможных причин отмечалась некорректность работы прибора учета тепла, несоответствие его типа для указанного дома и тому подобное. Но в то же время никаких мер ни компанией поставщиком, ни обслуживающей организацией по решению проблемы не принято”, – говорится в депутатском обращении. Сулыга предположил, что такие необоснованные начисления могут привести к тому, что жители дома прекратят платить за отопление.  Депутат попросил директора предприятия-поставщика услуги наладить работу счетчика и провести перерасчет начислений за ноябрь 2020 года для жителей дома по ул. Волго-Донской, 72.  Читайте: С 1 января стоимость отопления для жителей левобережья Киева вырастет на 50%, а для жителей Белой Церкви – на 33% Самый сок Первый заместитель главы комиссии Киевсовета по вопросам экологической политики Вадим Сторожук (фракция “Европейская солидарность”) попросил Киевского городского голову обеспечить реализацию Концепции развития велосипедной инфраструктуры в Киеве.  Депутат напомнил, что данная концепция была утверждена решением Киевсовета от 8 февраля 2018 года №7/4071 и предусматривала строительство до 2025 года 8-ми магистральных веломаршрутов длиной 240 км. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться “Принятие на уровне столицы Украины такого чрезвычайно важного решения обусловило рост количества киевлян, которые намерены использовать велосипед как основной вид транспорта. К тому же, идея передвижения на велосипеде популяризировалась среди высших государственных должностных лиц, которые объявляли о намерении передвигаться этим видом транспорта при выполнении своих полномочий”, – говорится в обращении депутата. Сторожук отметил, что КГГА на сегодняшний день не принимает меры по реализации велоконцепции, что ограничивает права киевлян на свободное передвижение на велосипеде по Киеву. Тогда как развитие велосети могло бы уменьшить транспортную нагрузку на дороги и улучшить экологическую ситуацию в столице.  По словам депутата, важность развития велосети отчетливо проявилась во время введения весной 2020 года карантинных ограничений, когда работа городского общественного транспорта была приостановлена. Читайте: Кличко заявил, что в Киеве общая длина велодорожек составляет почти 100 километров Наболевшее Глава комиссии Киевсовета по вопросам жилищно-коммунального хозяйства и топливно-энергетического комплекса Александр Бродский (фракция “ВО “Батькивщина”) попросил директора Департамента транспортной инфраструктуры КГГА Валентина Осипова запретить движение транспорта по улицам Петропавловская и Бакинская в направлении от перекрестка ул. Копыловская/Петропавловская до улицы Ольжича.  По информации Бродского, ранее на части переходящих одна в другую улиц Петропавловская – Бакинская было ограничено движение транспортных средств. После демонтажа дорожных знаков “Движение запрещено” многие автомобилисты стали объезжать загруженную улицу Елены Телиги по указанному участку дороги. Депутат сообщил, что после снятия запрета на движение на улицах Петропавловской и Бакинской произошло “беспрецедентное большое количество дорожно-транспортных происшествий с участием пешеходов, основная часть из которых – дети”. Бродский также попросил Осипова обустроить вспомогательный выезд с расширением дороги по улице Петропавловской в направлении выезда на улицу Кирилловскую. Читайте: У Кличко хотят одолжить 26 млн евро для безопасности дорожного движения Депутат Владимир Гончаров (фракция “УДАР”) попросил директора Департамента транспортной инфраструктуры КГГА Валентина Осипова сообщить, почему не проводится реконструкция улицы Трускавецкой в Дарницком районе Киева. Депутат сообщил, что к нему поступают многочисленные жалобы жителей района на отсутствие дорожного покрытия части улицы Трускавецкой. По словам Гончарова, он неоднократно обращался по этому вопросу в Департамент транспортной инфраструктуры КГГА.  20 января 2017 года постоянная комиссия Киевсовета по вопросам транспорта, связи и рекламы поручила данному департаменту найти финансирование для реконструкции улицы, однако результата это не дало.  По информации Гончарова, проектная документация “Реконструкция ул. Трускавецкой в ​​Дарницком районе” была разработана  и утверждена еще в 2015 году. Заказчиком реконструкции определена Коммунальная корпорация “Киевавтодор”. Депутат также напомнил, что реконструкция улицы Трускавецкой предусмотрена Генпланом Киева. Читайте: “Киевавтодор” отдаст более 7 млн гривен за проекты капремонтов двух улиц Заместитель главы комиссии Киевсовета по вопросам архитектуры, градостроительства и земельных отношений Юрий Зубко (фракция ВО “Батькивщина”) спросил директора Департамента соцполитики КГГА Руслана Светлого, почему гражданин Ш. (персональные данные) не получил выделенную ему одноразовую адресную материальную помощь. На депутатское обращение Юрия Зубко в Департаменте соцполитики 24 июля 2020 года ответили, что гражданину Ш. была выделена одноразовая адресная матпомощь в рамках городской целевой программы “Забота. Навстречу киевлянам” на 2019-2021 годы в размере 10 тысяч гривен.  По информации депутата, данная сумма до сих пор гражданину не выплачена.  Читайте: Департамент соцполитики КГГА уличили в махинациях при закупке памперсов и пеленок Благоустройство Депутат Александр Бродский попросил у директора КП “Киевгорсвет” Владимира Круценко наладить освещение детской площадки, расположенной между домами по адресам: ул. Бакинская, 37 и ул. Бакинская, 37-А. По информации Бродского, на детской площадке очень плохое освещение. “Это представляет криминогенную опасность для детей и взрослых, проводящих здесь досуг”, – отметил он.  На депутатское обращение в КП “Киевгорсвет” 20 декабря 2020 ответили, что “сети наружного освещения двора находятся в удовлетворительном техническом состоянии”. И добавили, что при комиссионном обследовании выяснилось -  оно не соответствует ряду государственных строительных норм. Бродский попросил директора коммунального предприятия установить два парных фонаря с приоритетом освещения указанной детской площадки. А также попросил проверить освещение всех детских площадок Шевченковского района Киева в первом квартале 2021 года. Читайте: Пять человек из КП “Киевгорсвет” могут получить приговоры за “уголовные” закупки Депутат Вадим Сторожук попросил главу Подольской РГА Виктора Смирнова разобраться, на каком основании установлены зимние беседки в зонах отдыха на жилмассиве Виноградарь.  По информации депутата, такие беседки появились вблизи Синего озера, а также недавно были построены в парковой зоне леса на ж/м Виноградарь. Депутат попросил главу Подольского района демонтировать беседки если выясниться, что они установлены незаконно.  Читайте: “Киевзеленстрой” отдаст 2,5 млн гривен за рабочие проекты капремонтов двух парков Транспорт Первый замглавы комиссии Киевсовета по вопросам архитектуры, градостроительства и земельных отношений Григорий Маленко (фракция “Голос”) попросил директора предприятия-перевозчика ООО “Ярославь-Авто” Владимира Пономаренко применить дисциплинарные меры к водителю одного из автобусов маршрута №545. Депутат сообщил, что пассажирка автобуса попросила водителя надеть маску и не нарушать карантинные ограничения. На что он в ответ начал грубить ей и даже угрожать. Женщина на своей странице в Facebook сообщила о произошедшем. По ее словам, на жалобу в ООО “Ярославь-Авто” не отреагировали, она обратилась в полицию. Читайте: В Киеве полиция задержала водителя маршрутки по подозрению в употреблении наркотиков при перевозке людей Глава комиссии Киевсовета по вопросам культуры, туризма и общественных коммуникаций Виктория Муха (фракция “УДАР”) попросила Департамент транспортной инфраструктуры КГГА и КК “Киевавтодор” восстановить транспортное сообщение от площади Героев Бреста до просп. Палладина через улицы Василия Степанченко и Рабочую. “Восстановление данного проезда улучшит экологическую ситуацию жилого массива Академгородок, а также облегчит жителям массива проезд на пассажирском и личном транспорте”, – говорится в депутатском обращении. Муха попросила столичные власти провести обследование территории и определить, возможно ли позитивно решить данный вопрос. Читайте: “Киевавтодор” решил потратиться на паспортизацию столичных улиц Инициативы Заместитель главы комиссии Киевсовета по вопросам архитектуры, градостроительства и земельных отношений Николай Конопелько (фракция “Слуга народа”)  попросил мэра Киева профинансировать памятник воинам АТО в Дарницком районе Киева.  Депутат сообщил, что жители Киева, среди которых – участники АТО/ООС и члены их семей, обратились к нему с предложением создать скульптурную композицию “Памятник воинам АТО”. Камень данной композиции уже заложен на территории сквера им. Кошица возле административного здания Дарницкой райгосадминистрации.  “Отдавая дань уважения людям, которые защищали Родину ценой своей жизни, мы способствуем воспитанию патриотизма и уважения у подрастающего поколения”, – говорится в депутатском обращении. Конопелько попросил Виталия Кличко предусмотреть в бюджете на 2021 год 1,4 млн гривен на создание “Памятника воинам АТО”. Читайте: В Киеве открыли памятник на могиле первого космонавта Украины Леонида Каденюка (фото) Итого На минувшей неделе лидерами по количеству депутатских запросов и обращений (таких документов в сумме было обнародовано и передано редакции KV совсем немного) оказались Александр Бродский и Вадим Сторожук. За ними следует Елена Овраменко. Приз редакторских симпатий получает обращение депутата Юрия Сулыги, поднявшего проблему необоснованно высоких начислений за услугу отопления для жителей дома по ул. Волго-Донская, 72 Дарницкого района столицы.  Депутат Фракция Количество поднятых тем Вадим Сторожук "Европейская солидарность" 27 Александр Бродский ВО "Батькивщина" 27 Елена Овраменко "Удар" 9 Дмитрий Банас "Удар" 7 Юрий Сулыга "Единство" 7 Григорий Маленко "Голос" 7 Виктория Муха "Удар" 6 Николай Конопелько "Слуга народа" 5 Юрий Зубко ВО “Батькивщина” 2 Андрей Странников "Удар" 2 Владимир Гончаров "Удар" 1 Георгий Ясинский "Европейская солидарность" 1 Юрий Федоренко "Слуга народа" 1 Анатолий Шаповал ВО "Батькивщина" 1 Итого 103 Напоминаем, что рейтинг активности депутатов Киевсовета составляется на основе отправленных ими запросов и обращений, тексты которых опубликованы в разделе “Публичная информация” сайта КГГА (почему там публикуется лишь часть депутатских запросов и обращений — непонятно) и программы KV по освещению деятельности депутатов Киевсовета. Для участия в последней необходимо дублировать отправленные запросы и обращения депутата и, желательно, ответы на них (запакованные в архив) на адрес [email protected] до 12:00 понедельника. В рейтинге активности учитываются документы, датированные либо зарегистрированные в течение недели, предшествующей его публикации. Обращаем внимание, что при определении уровня активности депутатов считается не количество адресатов, которым направлены аналогичные письма, а количество тем, поднятых в их запросах и обращениях. А также освещаются исключительно те депутатские запросы, текстами которых располагает редакция КиевVласти.КиевVласть

По прогнозам синоптиков, до конца суток 29 декабря, ночью и утром 30 декабря в Киеве и Киевской области сохранятся порывы ветра 15-18 м/с и туман, видимость сотваит 200-500 м. Украинский гидрометцентр присвоил погодным условиям I уровень опасности, желтый. Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы Укргидрометцентра.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Об ухудшении погодных условий предупредили также и в Киевской горгосадминистрации (КГГА). Пресс-служба КГГА опубликовала рекомендации специалистов водителям во время управления автомобилем в тумане: снизить скорость движения;при наличии противотуманных фар включить их вместе с ближним светом;держать безопасную дистанцию ​​с другими автомобилями;при остановке включить аварийную световую сигнализацию;избегать резких маневров на дороге. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Также В КГГА напомнили основные рекомендации, которых следует придерживаться жителям города во время сильного ветра: все окна домов плотно закрыть, убрать с балконов и лоджий предметы, которые могут выпасть наружу;если вы оказались на улице, то держаться подальше от рекламных щитов, линий электропередачи, деревьевв случае сильного ветра укрыться в ближайшем здании или естественном укрытии;избегать нахождения вблизи больших деревьев, особенно тополей, а также не парковать рядом с ними автотранспорт. В КГГА также попросили при падении деревьев или веток, при травмировании людей и т.п. немедленно информировать экстренные службы по телефонам: 101 или 103. В Киевской областной государственной администрации (КОДА) также предупреждают жителей Киевщины об ухудшении погодных условий. Власти Киевской области призвали жителей быть осторожными на дорогах и по возможности воздержаться от поездок. Напомним, 23 декабря 2020 года в Киеве и Киевской области пошел снег. Несмотря на работу коммунальных служб, снегопад все же стал причиной осложнений на столичных дорогах. В Киеве образовались пробки, произошло несколько ДТП. Читайте: Снегопад в Киеве стал причиной ДТП и заторов на дорогах (фото, видео) Фото: открытые источники.КиевVласть

2020 – рік хвороб та політики. Цього року Київщина ховала близьких та обирала владу. А ще було багато страхів, розчарувань та надії. Власне, слово “надія” і стало головним системоутворюючим словом року, що минає. В переддень новорічних свят “КиевВласть” пропонує згадати 5 основних подій 2020-го, закарбувати їх у пам’яті та перегорнути сторінку.  Коронавірус та “Велике будівництво” Головною подією року як на Київщині, так і в усій країні та світі, стала пандемія коронавірусу.  Загалом з початку епідемії станом на 28 грудня у Київській області зафіксували 57 614 випадків захворювання на коронавірус, в тому числі у 3347 дітей та 3939 медичних працівників. Із числа інфікованих уже одужали 31 802 жителів, серед яких 1 894 дитини. При цьому померли від ускладнень, спричинених коронавірусом, 934 хворих. За період епідемії із загальної кількості лабораторно підтверджених випадків COVID-19 госпіталізовано та перебувають (перебували) на стаціонарному лікуванні 4481 хворий, на амбулаторному лікуванні (під медичним спостереженням) в умовах самоізоляції – 53133 особи. Загальна завантаженість стаціонарів для хворих на ковід в області сягає більше 40%. За весь час пандемії ПЛР-тестування пройшли більше 14 тисяч. Обстеження пацієнта методом ПЛР проводить один державний заклад – Київський обласний лабораторний центр – та три комунальні: Київська обласна клінічна лікарня, Білоцерківська міська лікарня №3 та Броварська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування. Їхня загальна добова потужність – понад 3000 тестів.  Цього року коронавірус забрав життя кількох відомих персон на Київщині. Так, 29 березня від ускладнень, викликаних хворобою COVID-19 помер член Ради директорів Конфедерації будівельників України, колишній заступник голови Київської обласної державної адміністрації (КОДА) Олег Міщенко.  Згодом стало відомо, що 28 жовтня від ускладнень, викликаних коронавірусною хворобою, помер чинний міський голова Борисполя Київської області Анатолій Федорчук – причому пізніше ЦВК оголосила його переможцем виборів на мера Броварів.  А 26 листопада пішов з життя директор комунального підприємства Київської обласної ради "Київський обласний онкологічний диспансер" Олег Ременник.  Читайте: Коронавірус на Київщині: до кінця року в обласні лікарні надійде більше 600 кисневих концентраторів  Цікаво, що ще у березні-квітні утворився скандал навколо закупівлі апаратів штучної вентиляції легень (ШВЛ): 24 березня, через 4 дні після ухвалення урядом спрощеної процедури закупівлі обладнання та препаратів для боротьби з ковідом, Департамент охорони здоров’я Київщини оголосив чотири тендери на закупівлю, серед таких – 46 апаратів штучної вентиляції легенів (33,02 млн гривень), в якому перемогло ТОВ “Компанія Елдімед”, засноване у 2018 році. Але фірма не змогла їх поставити через те, що не отримала відповідного сертифікату від КНР.  На фоні боротьби з пандемією в області повним ходом йшло “Велике будівництво”. На Київщині, зокрема, запланували побудувати 20 об’єктів: 9 шкіл, 6 садочків та 5 об'єктів спортивної інфраструктури. Їхня загальна вартість — 314,5 млн грн. 1 березня цього року розпочалися будівельні роботи в рамках програми, а станом на 24 грудня Департамент регіонального розвитку відзвітував, що, як і планувалося, до кінця року до експлуатації буде введено усі заплановані об’єкти. Серед них – знані в області “довгобуди”, як то: школа №1 у Вишневому,  Васильківська ЗОШ №6, Бориспільська гімназія. Читайте: Валерий Кравчук: “Мы хотим войти в 2021 год с готовыми проектами и законченными стройками”  Що ж до доріг, у 2020 році було заплановано фінансування 29 об’єктів дорожнього господарства Київської області. Загальний обсяг фінансування проектів – 726 875,676 тис. гривень коштів держбюджету у вигляді субвенції Дорожнього фонду. Всього у 2020 році на дороги Київської області з Дорожнього фонду виділили 1,2 млрд гривень. На ці гроші було заплановано відремонтувати 160 км доріг. 80% коштів з Дорожнього фонду витратять на капітальний та середній ремонт, 20% – на утримання доріг. При цьому ямковий ремонт буде виконуватися тільки в рамках утримання доріг. Ліквідація та формування районів Як і минулого року, цьогоріч багато списів було зламано навколо формування нових районів Київщини за новою адміністративно-територіальною реформою. У червні Уряд підтримав проєкт постанови Верховної Ради України “Про утворення та ліквідацію районів”. Згідно нього, Київську область планували поділити на шість районів. Статус адмінцентрів хотіли надати Бучі, Борисполю, Фастову, Переяславу, Обухову та Білій Церкві.  Перша й найбільша дискусія тоді розгорнулася навколо адміністративного центру Бучанського району. Керівники тамтешніх тергромад не один місяць обстоювали власні потенційні центри в Бородянці, Ірпені та Вишгороді – надсилали звернення до Верховної Ради, Кабміну та КОДА, а коли вичерпалися ресурси впливу, дійшло навіть до пікетів під стінами Кабміну. Про те, що саме Васильківський район має стати регіональним центром неодноразово заявляв, незважаючи на погрози, на своїй сторінці в Facebook і тодішній мер міста Володимир Сабадаш. Громада організувала навіть акцію зі збору підписів щодо збереження Васильківського району. Не полишав спроб закріпити статус центру і Фастів, направляючи низку звернень до вищого керівництва.  Мер Броварів Ігор Сапожко звертався до спікерів Верховної Ради із проханням не переносити центр Броварського району до Борисполя. Тим часом Переяславська міськрада відкрито конкурувала із Борисполем за звання адмінцентру. Проблематичним було затвердження нових районів і у Верховній Раді. Розглянути і підтримати проєкт постанови планували 15 липня, однак, проти виступили фракції партій “Європейська солідарність” і “Батьківщина”. Та за пропозицією фракції партії “Слуга народу” проєкт був взагалі знятий з розгляду.  Врешті, з другої спроби, 17 липня, депутати Верховної Ради підтримали проєкт постанови, що передбачав створення у Київській області семи районів. Замість існуючих 25 районів, було затверджено Білоцерківський, Бориспільський, Броварський, Бучанський, Вишгородський, Обухівський, Фастівський. Не вдалось відстояти звання центру містам Василькову, Переяславу та Ірпеню.  Тоді ж в "Опозиційній платформі – За життя" заявили, що оскаржуватимуть укрупнення районів у суді. Співголова фракції Юрій Бойко заявив, що ця реформа викличе хаос на місцях і сильно вдарить по пенсіонерах. Оновлення влади У результаті місцевих виборів 25 жовтня, на Київщини з'явилося чимало нових політичних сил. Зокрема, в місцевих радах тепер є представники президентської партії “Слуга народу”, партії “За майбутнє” (зареєстрована 18 липня 2008 року як “Україна майбутнього” та перейменована у травні 2020 року), партії “Голос” (створена у минулому році за ініціативи фронтмена гурту “Океан Ельзи” Святослава Вакарчука). Отримали також депутатські мандати партія Ігоря Смешко “Сила і честь”, “Народний рух Миколи Томенка “Рідна країна”, партія мера Києва Віталія Кличко “УДАР”.  Ще серед партій, яких не було в радах минулого скликання, – партія “Пропозиція” (мала назву “Нова європейська Україна”, була зареєстрована в грудні 2014 року у Києві), партія “Єдина громада” (мала назву “Патріотичний рух”, її очолює колишній секретар Ірпінської міськради, екс-заступник голови Київської ОДА Юрій Денисенко), “Партія ветеранів Афганістану” (створена у 1992 році під назвою “Українська партія справедливості” за сприянням Української спілки ветеранів Афганістану), “Українська православна асамблея” (створена у 2015 році).  Також пройшли депутати від партії “Воля” (зареєстрована у 2014 році, у 2017 була об'єднана із “Рухом нових сил”, що належить Михеїлу Саакашвілі). У місцевих радах Білоцерківщини тепер представляють інтереси громад і депутати від партії “Біла Церква разом” (зареєстрована Міністерством юстиції України 14 січня 2008 року як “Права Воля України”, була перейменована у 2018 році, за даними ЗМІ, фінансується екс-нардепом Василем Хмельницьким). Лідер партії – нардеп Микола Бабенко, який йшов першим номером до міської ради.  На Тетіївщині з'явилися представники політичної партії “Країна” (заснована 21 травня 1993 року під назвою “Партія відродження села”). У Березанській громаді найбільше мандатів отримала партія “Березанська громада”, яка була зареєстрована у серпні цього року (про її створення повідомив міський голова Березані Володимир Тимченко).  У громаді Славутича тепер є представники партії “Рідний дім” (зареєстрована 2015 року під назвою "Капіталістична партія України", про створення оголосив міський голова Чернігова Владислав Атрошенко). Фастівська громада тепер має депутатів від “Партії національного егоїзму” (за даними KV, цей політичний проєкт пов’язаний із парламентарем від Фастівщини Олегом Дундою (фракція “Слуга Народу”), під прапорами якої на вибори йшов міський голова Михайло Нетяжук. Деякі політсили вже мали представництво у радах Київщини, але на цих виборах змагались вже під новою назвою – “Блок Петра Порошенка” став “Європейською солідарністю”, а “Опозиційний блок” розколовся навпіл, і друга половина стала “Опозиційною платформою – За життя”.  Із 24 міських громад нових керівників отримали 9. Решта виборців переобрали чинних міських голів. У двох містах – Броварах та Борисполі, призначено перевибори.  Так, у Сквирі новою головою громади була обрана Валентина Левіцька (самовисування), у Таращі – Михайло Кривошеєв (“Наш край”), у Тетієві – Богдан Балагура (самовисування), у Переяславі – Вячеслав Сауко (“Слуга народу”), в Ірпені – Олександр Маркушин (“Нові обличчя”), у Василькові – Наталія Баласинович (самовисування), у Ржищеві – Крістіна Чорненька (“Європейська солідарність”), у Богуславі – Віталій Хоменко (“Громадський рух Миколи Томенка “Рідна країна”), в Українці – Олександр Туренко (“Європейська солідарність”). Дехто із голів змінив політичну партію: голова Білоцерківської громади Геннадій Дикий був обраний від партії “За майбутнє” (у 2015 році балотувався від партії “Самопоміч”), голова Вишгородської громади Олексій Момот – від “За майбутнє” (у 2015 балотувався від партії “Воля”), голова Кагарлицької громади Олександр Панюта – від “Нашого краю” (у 2015 – від БПП), голова Обухівської громади Олександр Левченко – від “Слуги народу” (у 2015 – від “Нашого краю”), голова Боярської громади Олександр Зарубін – від “За майбутнє” (у 2015 – від “Нових облич”), голова Фастівської громади Михайло Нетяжук – від “Партії Національного егоїзму” (у 2015 – від “Нових облич”). Приєднались до політпартій і ті, хто у 2015 році переміг шляхом самовисування: голова Яготинської громади Наталія Дзюба, голова Вишневої громади Ілля Діков, голова Бучанської громади Анатолій Федорук, голова Славутицької громади Юрій Фомічев цьогоріч йшли від “Слуги народу”, голова Березанської громади Володимир Тимченко переміг під прапорами партії “Березанська громада”. Децентралізація У 2020 році Уряд взяв курс на завершення реформи децентралізації. Ці процеси мали прискорити внесення змін до ЗУ "Про добровільне об’єднання територіальних громад", які у результаті запустили механізм примусової децентралізації. Об’єднання громад мало відповідати Методиці формування спроможних тергромад і відбуватися тільки за конфігураціями Перспективного плану. Ці зміни передбачали також виключення із обговорення змін до перспективних планів обласних рад – всіма процесами повністю керували обласні адміністрації. Обговорення цих змін стало ТОП-подією першої половини року. Тривали диспути щодо кількісного складу громад пристоличного регіону, який коливався від 69 до 72 ОТГ.  Нагадаємо, що у попередній редакції Перспективний план передбачав лише 29 громад. Читайте: Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад Потенційні громади взялися масово штурмувати владу всіх рівнів, відстоюючи право на власні конфігурації добровільного об’єднання. Це – Острівська, Шкарівська, Борівська, Березівська, Гоголівська, Княжицька, Мирненська тощо. Продовжилися у 2020 році і супротиви проти об’єднання навколо міст обласного значенням. Затягнулися судові процеси у справі об’єднання Забір’я із Бояркою, протестували проти Ржищівської ОТГ і села Миронівського і Кагарлицького районів.  Та у результаті понад 20 потенційних тергромад одержали негативний вердикт і не були внесені до оновленого Плану. Після затвердження плану Кабмін змінив конфігурації ще п’яти громад, розташованих у Києво-Святошинському районі, де виникло найбільше протиріч і дискусій щодо розподілу. Зміни стосувалися Ірпінської, Вишневої, Білогородської, Дмитрівської, Немішаївської громад. Читайте: Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план На місцевих виборах 25 жовтня, які відбулися на новій адміністративно-територіальній основі, на Київщині до існуючих 24 було додано ще 45 громад. Загалом на Київщині утворено 69 тергромад: 24 сільських, 24 – селищних та 21 – міська.  Переформатування Київоблради У цьому році закінчилася каденція 7 скликання Київської обласної ради. Фінальна сесія могла і не відбутися – через карантинні умови та страх перед коронавірусом. Але усе пройшло спокійно.  На місцевих виборах 25 жовтня близько півмільйона жителів пристоличного регіону обрали собі нових (а подекуди навпаки давно знайомих) представників в обласній раді. Поки соціологи малювали, що у результаті виборів пройде 4 політичні сили, до ради за результатами голосування зайшли місцеві представники таких партій, як: “Європейська солідарність” (25 мандатів); “За майбутнє” (14 мандатів); “ВО “Батьківщина” (14 мандатів); “Слуга народу” (22 мандати); “Опозиційна платформа – За життя” (9 мандатів).  Не дочекавшись навіть першої сесії і ще не встигнувши отримати депутатські посвідчення, обранці одразу вирішили домовлятися, хто з ким дружить. Результатом таких домовленостей став розкол на більшість від “слуги”, “ОПЗЖ” та “батьківщинівців” – та опозицію (“ЄС” та “За майбутнє”).  Перша сесія КОР почалася 20 листопада і тривала до 24 грудня з перервами. За 4 засідання Київоблрада визначилася із складом тимчасової президії, головою ради (з другої спроби) та його заступниками, та складом постійних комісій ради.  Головою колегіального органу обрали "слугу" Олександра Склярова, його першим заступником стала дружина мера Броварів Марина Сапожко з "Батьківщини", а посаду заступника дали представнику "ОПЗЖ" Валерію Ксьонзенко. Представники фракцій "Європейська солідарність" і "За майбутнє" участі в голосуванні по керівників облради не брали через скандал навколо процедури. Читайте: Москаленко vs Скляров: Київоблрада не змогла обрати голову  На наступних засіданнях коаліціонери пакетом приймали обласні цільові програми, без обговорення ухвалили бюджет області на 2021 рік і, що не менш важливо, затвердили новий регламент ради. Усі ці питання викликали в опозиції низку питань – і депутати з “ЄС” та “ЗМ” заявила про бажання судитися із облрадою. Читайте: Київоблрада поспіхом і без обговорення затвердила бюджет регіону на 2021 рік  Депутатів нового скликання вже помітили за кнопкодавством, спробами махінацій, “договорняками” та бійками і штовханиною – і все це менш ніж за один місяць роботи. Тим часом попередники хитають головами і кажуть: за їх каденції такого не було (звісна річ, було, але це інша історія).  Фото: коллаж KVКиевVласть

На минувшей неделе, 21- 27 декабря, силами коммунального предприятия “Киевблагоустройство” было демонтировано 276 элементов благоустройства без разрешительной документации на их установку. Больше всего незаконных МАФов, средств передвижной торговли и временных сооружений было демонтировано в Голосеевском районе. Об этом KV стало известно из сообщения “Киевблагоустройство” на странице в соцсети Facebook.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “Благодаря совместной и упорному труду инспекторов, работников демонтажного отдела и некоторых владельцев, которые отреагировали на требования предписаний и самостоятельно демонтировали свои незаконные ТС, с улиц Киева демонтировано 276 элементов благоустройства”, – сказано в сообщении. Больше всего демонтировано элементов благоустройства в таких районах: Голосеевский – 93 элемента благоустройстваШевченковский – 52 элемента благоустройстваСоломенский – 44 элемента благоустройства Демонтажные бригады предприятия работали, в частности, на таких локациях: Голосеевский район просп. Академика Глушкова, 13 (Магеллан)просп. Академика Глушкова, возле КППпросп. Голосеевский, 106 и 87Г (парк Рыльского)ул. Академика Заболотного, 42ул. Маршала Конева, 10Лыбедская площадь, 1Набережно-Печерская дорога, 10Гпросп. Науки, 9Фрометовский спуск, 24 Дарницкий район ул. Ревуцкого, 12/1 Деснянский район ул. Теодора Драйзера, 8просп. Маяковского, 26 Днепровский район ст. метро "Дарница", в сторону ул. Попудренко, 22/14ул. Николая Кибальчича, 11-А и 15ул. Андрея Малышко, 3Печерский районул. Большая Васильковская, 143/2ул. Леси Украинский, 26 Подольский район ул. Набережно-Луговая, 2Л Святошинский район ул. Академика Ефремова, 2ул. Василия Стуса, 35-37просп. Леся Курбаса, 8просп. Победы, 89, 100 и 136ул. Симиренко, 5ул. Чернобыльская, 19/1 Соломенский район просп. Отрадный (угол ул. Г. Севастополя)ул. Вадима Гетьмана, 3ул. Волынская, 53 (со стороны ул. Винницкой)ул. Героев Севастополя, 36/1ул. Соломенская, 24 Шевченковский район просп. Победы, 7ул. Данила Щербакивского, 1 (ст.метро Нивки) и 31/40 Напомним, в начале декабря столичные власти распорядились демонтировать еще 130 элементов благоустройства в трех районах Киева – Шевченковском, Соломенском, Святошинском. Среди объектов – палатки для сезонной торговли, автокафе, лавки-автоприцепы и прочее. По мнению столичных властей, эти элементы благоустройства были установлены самовольно. Читайте: В Киеве снесут 50 елочных базаров (адреса) Отметим, источники KV в КГГА утверждают, что новый глава профильного Департамента городского благоустройства КГГА Алексей Кулеба – человек “нового смотрящего по Киеву по вопросам благоустройства и киосков” бывшего “мафовика”, а ныне главы Офиса Президента Андрея Ермака. К тому же 24 декабря 2019 года приступил к исполнению обязанностей директора КП "Киевблагоустройство" Николай Бойко – бизнес-партнер и одноклассник Алексея Кулебы. Читайте: Одноклассники рулят: Кличко назначил нового руководителя КП “Киевблагоустройство” Курирует вопросы благоустройства в горгосадминистрации Киева замглавы КГГА Петр Пантелеев. Фото: страница КП Киевблагоустройство”КиевVласть

У 2020 році на Київщині завершили будівництво, капітальний ремонт і реконструкцію на 18 об’єктах соціальної інфраструктури. Йдеться про сім шкіл, шість садочків і п’ять стадіонів. Загальна вартість робіт склала 188,1 млн гривень. Про це KV стало відомо з повідомлення пресслужби Київської облдержадміністрації (КОДА). Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   “Вперше в історії незалежної України держава централізовано спрямувала свої сили на відбудову важливих для людей закладів. Безпосередньо на Київщині “з нуля” звели дві школи, три садочки та два стадіони. І цього вдалось досягти тільки за рік”, – зазначив очільник області Василь Володін за результатами реалізації президентської програми “Велике будівництво”. Він уточнив, що роботи тривають і з відновлення дорожньої інфраструктури. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Відтак у рамках “Великого будівництва” ремонту підлягало 29 об’єктів. На це було виділено 565 млн грн. Загалом на Київщині відремонтували 27 доріг загального користування місцевого значення, а також 131 вулицю і дорогу комунальної власності. Загалом йдеться про загальну протяжність 162 км. Окрім цього, в області розпочали модернізацію 12 приймальних відділень. Із них – на трьох об’єктах роботи вже успішно завершили. Василь Володін наголосив, що покращення інфраструктури має бути комплексним. “Важливо паралельно зосереджувати увагу на будівництві як соціальних об’єктів, так і доріг. Від перших залежить, у яких умовах люди будуть отримувати послуги. Від других – наскільки їм буде зручно добиратись до опорних закладів. У сумі ці кілька факторів транслюють, яким є рівень життя наших громадян. А у нас із командою у пріоритеті – зробити його максимально комфортним”, – прокоментував очільник області. Читайте: В 2021 році в Київській області будуть продовжені проєкти “Нова українська школа”, “Опорна школа”, “Профільна школа” Фото: пресслужба КОДА КиевVласть

У цьому році завершився перший етап шестирічної реформи децентралізації. Київщина пройшла її не без спротиву, бурхливих скандалів і великих надій. На регіон ще чекає розподіл фінансових ресурсів і повноважень у 69 громадах. Про плюси, скандали та перспективи децентралізації – в підсумковому матеріалі KV. Як повідомляла KV, загалом за шість років децентралізації в Київській області було створено добровільно 24 громади і за оновленим Перспективним планом утворено восени ще 45.  Реформа децентралізації передбачала передачу повноважень та фінансів на їх реалізацію від центральної влади на місця. Децентралізація обіцяла жителям комфорт, доступність адмінпослуг, медицини, освіти, збільшення можливостей самоврядування. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Проте реформа почалась не з об'єднання, а з реформи медицини, освіти, що значно ускладнило цей процес. Це згодом і призвело до політичних негараздів на місцях. Території були недостатньо проінформовані і не розуміли: з ким об’єднуватися і навіщо. Сільради не бачили перспектив розвитку в об’єднанні і просто займали вичікувальну позицію. Території, де ж прийняли рішення на користь децентралізації, зіткнулася із рядом протиріч, непорозумінь та небажанням влади йти шляхом змін. Більшості знадобився не один рік, аби стати на шлях об’єднання та розпочати ці процеси.  Центральна влада також виявилася неготовою до втрати контролю на місцях. На практиці, більшість засад, так і залишилися обіцянками. У створених громадах жалілися, що не в повній мірі забезпечувалися делеговані повноваження, передача фінансового ресурсу. Крім того, є й досі складні процеси в міжбюджетних відносинах. Головним стимулом до об’єднання було одержання права на розпорядження землею за межами населених пунктів, але тергромади і досі вибивають обіцяні гектари у Держгеокадастрі. Згодом влада дійшла і до порушення принципу добровільності, що викликав чергову хвилю обурення серед мешканців. Громади наділили обов’язками, але обіцяної фінансової спроможності більшість досі так і не відчули. Не була рівною реформа і на законодавчому рівні. До кінця липня уряд мав затвердити зміни до Конституції у частині децентралізації, але публічні обговорення тривають і досі. Та сама історія – із законом про місцеве самоврядування.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Примусово об’єднані Цьогоріч Київська область очолила рейтинг аутсайдерів серед 24 областей країни за темпами децентралізації. Експерти стверджували, що головне гальмо реформи – пристолична зона. Адже на Київщині сконцентрована найбільша кількість багатих сіл і селищ, і тому їм важче об'єднатися: є що ділити і що втрачати. Тож і 2020 рік тут продовжився із протистоянь та небажання територій об’єднуватися.  Зрештою Уряд запустив механізм примусової децентралізації, прийнявши зміни до ЗУ "Про добровільне об’єднання територіальних громад". З урахуванням прийнятих змін, об’єднання громад мало відповідати Методиці формування спроможних тергромад і  відбуватися тільки за Перспективним планом. А він передбачав створення на Київщині потужних громад навколо міст обласного значення.  Тож противники об’єднань з містами взялися масово штурмувати владу всіх рівнів, оббиваючи пороги Мінрозвитку, Кабміну, КОДА та Асоціації тергромад і вимагаючи зберегти право на добровільне об’єднання.  Так, Петропавлівська і Софіївська Борщагівки виступили проти об'єднання з Вишневим та столицею, а 12 сіл Переяслав-Хмельницького району – проти Переяслава, відстоюючи потенційну Гайшинську громаду та приєднання до Студеників. Півроку запекла боротьба тривала між Студениками та обласною владою щодо одержання згоди на приєднання до громади сіл Пристроми, Строкова і Семенівка. Справа навіть дійшла до суду. Села Миронівського та Кагарлицького районів протестували проти Ржищівської ОТГ і мали намір шукати справедливості вже у суді. А Гореницька сільрада Києво-Святошинського району погрожувала перекривати дороги у разі насильницького об'єднання із Білогородкою. Обурення набуло суспільного резонансу, яке транслювали на всеукраїнських ЗМІ. Не поспішали села приєднуватися і до Обухівської громади. А ось, наприклад, Пилипівська та Скригалівська сільради навпаки, прагнули увійти до Фастівської міської ОТГ, а не до Кожанської селищної тергромади. Продовжилися у 2020-му і судові процеси села Забір’я, які доводили неправомірність рішень місцевої сільради щодо приєднання до міста Боярка. У одній редакції Перспективний план передбачав створення лише 29 громад, тож паралельно із боротьбою проти насильницького об'єднання розпочалися диспути щодо збільшення ОТГ до 72-х. На це сподівалася більша частина потенційних громад, які могли бути об'єднані примусово за новими змінами до Перспективного плану. Це – Острівська Рокитнянського району, Шкарівська Білоцерківського району, Борівська Фастівського району, Березівська Макарівського району, Гоголівська Броварського району, Княжицька Києво-Святошинського району, Мирненська Бориспільського району тощо. Більшість із них мали необхідний пакет документів і бюджет, але вони постійно одержували відмови на об’єднання з області.  Та ще більше громад було, які не закінчили або навіть не розпочинали об’єднавчі процеси. Через затягування процесу із проєкту змін нового плану взагалі виключили і деякі ОТГ, які були передбачені Планом ще у 2015 році.  Читайте: Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план Варіант нового Перспективного плану Київської області був переданий до Уряду ще на початку лютого і включав 69 ОТГ.  Та затвердив Кабмін оновлений план лише у травні. Кабмін додав до існуючих 24 ОТГ ще 45. У результаті – понад 20 громад опинилися таки поза Планом. Ще близько 24 громад, у порівнянні з планом 2015 року, були погоджені без змін, 33 громади зазнали змін та розширилися, а у деяких склад ОТГ виявився взагалі урізаним. Декому вдалося домогтися приєднання бажаних сіл. Затверджений остаточний варіант плану спричинив неабиякий розголос навколо цієї теми в соцмережах. Гучні овації перемоги переплелися з обуреними відгуками тих, чиї інтереси Уряд так і не врахував при формуванні складу громад. Ті ж, чию думку при розподілі таки проігнорували, припинили мітинги і пішли до судів. Своє право на добровільність у Феміди планували виборювати села Миронівського та Кагарлицького районів. Читайте: Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини Та план по Київській області прийняли із можливістю коригування. І з рештою було змінено конфігурації ще п’яти громад саме у Києво-Святошинському районі. Цей район став одним із найбільш проблемних, який зустрів реформу децентралізації з найбільшим опором. У результаті Ірпінська громада розширилися за рахунок зменшення території Немішаївської громади, Білогородській ОТГ додали дві сільради, а Вишневому вдалося відвоювати злиття з Крюківщиною. Але і цим варіантом виявилися задоволені не всі. Реформа в дії На початку року аналіз дохідної частини бюджетів тергромад Київської області за 2019 рік продемонстрував, що виконати планові показники минулого року вдалося лише одиницям. У загальнодержавному рейтингу до фінансово спроможних громад потрапили лише Миронівська, Студениківська, Великодимерська і Бучанська ОТГ. Загалом же для існуючих громад 2020-й став роком фінансових випробувань.  Перегляд Перспективного плану затягнувся і частина громад Київщини переваги децентралізації на собі так і не відчула. Новоутворені поза Планом у грудні 2019 року Калинівська і Зазимська громади у результаті не були визнані спроможними. Їх позбавили можливості перейти у 2020 році  на прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом і залишили без грошей, обіцяних реформою. Без власних бюджетів цьогоріч продовжили жити у режимі економії й утворені ще в 2018 році Глевахівська, Циблівська, Ташанська і Томашівська тергромади. Вони не одержували ПДФО, податки продовжували надходити в райони, а бюджет ОТГ складався з суми бюджетів сіл, що об’єдналися. Вони не мали можливості взяти на себе повноваження і надавати всі послуги як громада.  В умовах боротьби із коронавірусом уряд вніс пропозицію переглянути закон про держбюджет на 2020 рік. У результаті секвестр бюджету залишив ОТГ без засобів для існування, а реформа децентралізації одержала своєрідний "стоп". Бюджети громад ледь витримували навантаження: скорочувалися кошти на утримання інфраструктури та низку бюджетних програм. Через “податкові канікули” громадам нічим було платити за опалення, світло та за що ремонтувати дороги та школи. Всі фінансові резерви були кинуті на підтримку медзакладів.Читайте: Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом Не вистачило цьогоріч у громад і грошей на відкриття та утримання центрів з надання адмінпослуг.  Районування  Упродовж року громади Київщини відстоювали також ліквідацію районних рад, запевняючи, що вони давно втратили свій функціонал. Протестували і проти розподілу регіону на так звані укрупнені райони.  За звання райцентру боролися Бородянка та Ірпінь, Вишгород. Розділення Київщини на райони спричинило у регіоні мітинги і розбірки. До протистоянь у битві районів додались Буча та Васильків. Зрештою Уряд надав статус адмінцентрів Бучі, Борисполю, Фастову, Броварм, Обухову, Вишгороду та Білій Церкві. Втрату повноважень та позбавлення статусу районні ради Київщини також сприйняли без ентузіазму.  Законодавчі новели Гучною у 2020 році стала ініціатива Парламенту внести зміни до Бюджетного кодексу України. Декларувалося – щоби звільнити ОТГ від впливу районних рад та адміністрацій. Громадам пообіцяли передати значний відсоток ПДФО, ренту, акцизи, місцеві збори і передати нарешті майно райрад та РДА. Нібито громади мають одержать врешті омріяну фінансову незалежність. А райони більше не втручатимуться в бюджети і не матимуть жодного адміністративного та фінансового впливу на ОТГ. До бюджетних змін додалися зміни до Земельного кодексу. Вони дозволили громадам змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію. І в 2020-му більшість ОТГ уже почали створювати власні органи містобудування. Згодом Мінрозвитку громад та територій представило на розгляд громадськості законопроєкт із пропозиціями змін до податкового законодавства. Оновлений податковий кодекс обіцяє зростання бюджетів ОТГ та право на регулювання податків.  Але і ці всі законодавчі зміни сприймалися на місцях з великим скептицизмом. Адже на практиці ОТГ одержали мізерні наповнення бюджетів замість обіцяних реформою багатств.  Депутати ВРУ також схвалили поправки до норм виборчого законодавства. Київщина обурилася: новації призведуть лише до тотальної партизації рад. Місцеве самоврядування штурмувало Верховну Раду та врешті програло битву за мажоритарку.  Наступним етапом децентралізації тут стало питання утворення інституту старост. Найбільшого занепокоєння на місцях викликало те, що старост обиратимуть радою, а не на прямих виборах. На Київщині ще досі тривають сесії, на яких затверджуються кандидати на ці посади. Наразі знову гостро постало питання повноважень старост та їхнього статусу, адже й досі тривають обговорення змін ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні". Читайте: Проєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів Вже рік як ВРУ вивчає і законопроєкт, який передбачає механізми одержання громадами у власність землі за межами населених пунктів. Та і сам процес передачі обіцяної землі громадам відбувається досить неспокійно. У громадах же бояться, що доки схвалять необхідні законодавчі норми, Держгеокадастр роздасть задешево залишки землі. Стратегія розвитку Після об’єднання громади Київщини також взялися і за пошук коштів на розвиток. У цьому громадам мала допомогти розробка Стратегії розвитку громад на майбутні 5-7 років. Здебільшого громади розраховують на зовнішню фінансову підтримку або розробку нових проєктів, які дозволять залучити на територію інвесторів чи сталі надходження. Звичайно, на першому плані в ОТГ – це розвиток медицини, культури, освіти, інфраструктури та благоустрій території. Але робили громади і ставки на проєкти, які мали допомогти їм зрештою збагатитися. Так, Миронівська громада планує заробляти кошти за рахунок розбудови водолікарні, науки та інвестицій. А Бородянська ОТГ – за рахунок фінансових донорів. Серед масштабних її проєктів – створення агробіотехнологічного комплексу, відкриття індустріального технопарку, реконструкція аеродрому “Бородянка” обласного авіаційного центру. Студениківська ОТГ одним із пріоритетів визначила запровадження банку землі, планує провести інвентаризацію землі і Великодимерська ОТГ.  Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал. Баришівка же мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини, а Пісківська ОТГ планувала одержати статус популярного курорту Київщини.  Амбітні плани і в Обухова – створити європейське місто, покращити інфраструктуру, благоустрій і витратити на це понад півмільярда гривень. Бучанська ОТГ також направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури. А ось у Фурсівській ОТГ з допомогою Стратегії розвитку планували розвивати туризм, побудувати сміттєпереробний завод, поремонтувати дороги та через Covid-19 коштів на розвиток громади цьогоріч не вистачало. Шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд і  Узинська ОТГ. Точка зору  Керівник Офісу реформ в Київській області, депутат Київської обласної ради Володимир Удовиченко: В Україні відбулася найголовніша реформа країни – територіальна організація влади із передачею відповідальності із верхнього рівня до громад. Реформу започаткували ще при минулому керівництві Порошенка, Гройсмана, Яценюка та продовжила нинішня влада. Суть реформи – створити фундамент повноважень, ресурсів, відповідальності, підвищити якість надання послуг та рівень інфраструктури, наблизити владу до людей, дотримуючись принципу субсидіарності у рамках Європейської хартії. І це – вдалося, хоч на практиці передані ще і не всі ресурси. Так, одні території не хотіли об’єднуватися, тормозили ці процеси, як в Згурівському, Переяслав-Хмельницькому, Володарському Таращанському районах тощо. Але всі вони нині мають перспективи розвитку. Залишаються проблеми в Броварах, де мають відбутися повторні вибори. Прийнято рішення ЦВК про перерахунок голосів у Гостомельській громаді. Є проблеми по Ржищівській ОТГ. Важливо розуміти – це лише перший етап реформи. Сьогодні вже не має терміну "об'єднана громада", є лише поняття "громада", затверджений Перспективний план. Наступний крок – становлення і розвиток утворених громад. І тут є проблеми, починаючи від браку кадрів та закінчуючи управлінням громад. У новостворених районах вже є проблеми із затвердженням бюджетів на 2021 рік. Цей новий етап надважливий, адже необхідно закріпити цю реформу внесенням змін до Конституції України. Необхідна і поява нового інституту нагляду, який представлятиме державу. Я – "за" утворення префектів і цю інституцію президент повинен зберегти. Важливим є і прийняття в новій редакції закону "Про місцеве самоврядування", де ще залишається відкритим питання призначення старост. Особисто я був прихильником залишити цей інститут виборним і щоб старости були у складі виконавчого комітету.  Залишаються проблеми не лише нормативно-правового забезпечення, а й передачі ресурсів і комунального майна від районів до громад, розмежування повноважень, одержання доступу до земельних ресурсів. У громадах проблема №1 – утримання медицини.  Закон про добровільне об’єднання – чинний. З урахуванням практики, проблем соцекономічного розвитку громади надалі можуть шукати більш досконалі формати об’єднання, аби збільшувати земельний ресурс і бюджет. Є вже такі приклади політичної волі в Броварському районі. Але процедура проходження реорганізації залишається, як і необхідність внесення змін до Перспективного плану. Закон про співробітництво також може допомогти громадам об’єднати зусилля для спільного розвитку. Читайте: Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы “Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов “Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром “Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО  Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО  Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением  Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО Проект “Децентрализация”:  теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции  Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново  Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО  Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад  Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання  Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України  Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом  Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування) Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО  Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”  Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади  Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал  Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост  Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних спорудПроєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги Проєкт “Децентралізація”: на зміну дільничним у об'єднаних громадах прийдуть поліцейські офіцери  Фото: колаж KVКиевVласть

В первые дни декабря с.г. Колумбийский университет (Columbia University, New York, USA) выложил в открытый доступ сделанные в 1960-е годы прошлого века аудиозаписи воспоминаний русских эмигрантов о Гражданской войне и революции 1917 года. Среди 69 спикеров есть люди, волею судьбы оказавшиеся в то время в столице нынешней Украины, а тогда, как не странно это звучит “провинциального города Южной России”. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Один из рассказчиков – адвокат, мемуарист, общественный деятель русской эмиграции Алексей Александрович Гольденвейзер. В 1917-18 гг он был членом Киевского Исполнительного комитета общественных организаций и Центральной рады, пережил все перемены власти в городе, эмигрировав в 1921 году. В его воспоминаниях я неожиданно обнаружил разгадку “маленькой” тайны, чем и хочу поделиться с читателем. Алексей Гольденвейзер на обложке книги “В защиту права” Киевлянин Михаил Булгаков также был свидетелем драматических событий, происходивших в Киеве в революционные годы прошлого века и сомневаться в достоверности всего, что им написано о тех временах мало кому приходит в голову, но все ли подробности сообщил нам классик? Если помните, из фельетона “Киев-город” комическим персонажем в историю вошел некий “депутат Бубликов” и его загадочная телеграмма. Цитата: “Легендарные времена оборвались, и внезапно, и грозно наступила история. Я совершенно точно могу указать момент ее появления: это было в 10 часов утра 2-го марта  1917 г.,  когда  в  Киев  пришла   телеграмма,  подписанная двумя загадочными словами: – Депутат Бубликов. Ни один человек в  Киеве, за   это  я ручаюсь,  не знал, что должны были означать эти таинственные 15 букв, но знаю одно: ими история подала  Киеву сигнал к началу. И началось и продолжалось в течение четырех лет. Что за это время происходило в знаменитом городе, никакому описанию не поддается”. Михаил Булгаков в 1920-е годы Наверняка многие читатели задавались вопросом, кто же такой этот Бубликов и что было в его телеграмме? Классик ручается, что в Киеве ни один человек “не знал, что должны были означать эти таинственные 15 букв”, однако в городе было не так мало людей, знавших кто такой Бубликов да и в телеграмме было не только 15 букв.  По словам Гольденвейзера, Февральская революция в Киеве началась в тот день, когда в железнодорожных учреждениях Киева “получилась телеграмма” от члена Государственной думы Бубликова. Как удалось выяснить из открытых источников, Александр Александрович Бубликов – потомственный инженер путей сообщения, с 1912 г. депутат  Государственной думы IV созыва, тогдашнего парламента России от Пермской губернии. Депутат Государственной думы IV созыва Александр Бубликов “Эта телеграмма была первой вестью о революции, причем вестью совершенно достоверной, потому что в ней была сделана ссылка на заявление председателя Государственной думы Родзянко”, – вспоминает  Гольденвейзер. Кстати, как отмечает рассказчик, тогда никому не приходило в голову сокращать названия учреждений, а именно: исполком вместо исполнительного комитета, Госдума вместо Государственная дума и т.д. Февральская “буржуазно-демократическая” революция 1917 года произошла в одном городе – столице Российской империи Петрограде. Третий год шла Первая мировая война, на фронте русская армия терпела неудачи, в тылу – продовольственный кризис. В двадцатых числах февраля  “хлебные бунты” в Питере переросли в погромы хлебных лавок и пекарен. Далее – антивоенные митинги, стычки с полицией, всеобщая забастовка. 27 февраля (здесь и во всем тексте даты указаны по “старому стилю”, – авт.) к протестам присоединились солдаты и вооруженное восстание Петроградского гарнизона привело к падению царской власти. В этот день Государственная дума создала “Временный Комитетъ членовъ Государственной Думы” (ВКГД), который объявил себя носителем власти.  А 28 февраля в Министерство путей сообщения (МПС) прибыл в сопровождении солдат новый комиссар данного ведомства Михаил Бубликов. Захватив здание он направил телеграмму всем начальникам ж/д станций. Вот ее текст: По всей сети. Всем начальствующим. Военная. По поручению Комитета Государственной Думы сего числа занял Министерство путей сообщения и объявляю следующий приказ председателя Государственной Думы:  “Железнодорожники! Старая власть, создавшая разруху во всех областях государственной жизни, оказалась бессильной. Комитет Государственной Думы, взяв в свои руки оборудование новой власти, обращается к вам от имени отечества: от вас теперь зависит спасение родины. Движение поездов должно поддерживаться непрерывно с удвоенной энергией. Страна ждет от Вас больше чем исполнение долга — она ждет подвига. Слабость и недостаточность техники на русской сети должна быть покрыта вашей беззаветной энергией, любовью к родине и сознанием своей роли транспорта для войны и благоустройства тыла”. Благодаря данной телеграмме страна узнала о революции в Петербурге, ибо телеграфные аппараты имелись на всех железнодорожных станциях. Отметим, что ВКГД взял на себя полноту власти при здравствующем монархе, который от нее еще не отрекся. Таким образом “комитетчики” были по сути самозванцами, захватившими власть в одном городе, которых Бубликов возвел в ранг правителей государства, тем самым оказал неоценимую услугу революции. Но далеко не единственную. Легендарная телеграмма о “победе революции” застала императора Николая II в Витебске, где находилась ставка главнокомандующего. Самодержец решил немедленно отправиться в Петроград, где в Царском Селе находилась его семья, а кроме того распорядился направить в столицу войска для усмирения бунта. Однако все планы монарха обнулил саботаж на железной дороге. Как вспоминал тогдашний помощник Бубликова Юрий Ломоносов именно комиссару Министерства путей сообщения принадлежит основная заслуга в том, что ни царь, ни войска не прорвались в столицу. Последний император из династии Романовых – Николай II Пару слов о Ломоносове. Дворянин, профессор Киевского политеха, изобретатель паровозов, доктор философии и при этом подпольщик социал-демократ, участник боевой группы. После победы большевиков работал в Наркомате путей сообщения и в 1920 г. участвовал в т.н. “Паровозной афере”. Имея несколько своих производств, например, экспроприированный у немца Густава Гартмана завод в Луганске,  коммунисты почему-то решили закупить 1000 паровозов в Швеции и ухлопали на это дело четверть золотого запаса, “доставшегося” от империи. Закупку производил лично Ломоносов и после сделки в РСФСР не вернулся. Изобретатель тепловозов и революционер Юрий Ломоносов  Вероятно есть еще и одна “заслуга” перед революцией у тандема Бубликов-Ломоносов. В сети можно найти версию, что “хлебные бунты”, с которых началась Февральская революция были следствием ухудшения снабжения Питера. Блокада поставок хлеба в столицу якобы также дело рук депутата-путейца Бубликова и Ломоносова, который в те дни являлся членом Инженерного совета Министерства путей сообщения. Носители данной теории ссылаются на американских писателей Грэга Кинга и Пенни Вильсона, авторов книги “Романовы. Судьба Царской династии”. Документов подтверждающих эту версию нет, во всяком случае в сети. Но если манипуляциями с подвижным составом можно было не пустить в столицу самодержца и войска, то почему нельзя было задержать эшелоны с хлебом? Если принять данную версию как допустимую, то особый смысл приобретает фраза из телеграммы Бубликова: “от вас теперь зависит спасение родины. Движение поездов должно поддерживаться непрерывно с удвоенной энергией”. Одним словом старая власть довела людей до голода, а новая все “порешает”.  Репродукция картины Ивана Владимирова “Долой орла!”, февраль 1917 г Справедливости ради отметим, что в телеграмме не упоминается фамилия  Родзянко, как утверждает Гольденвейзер и отправлена она была 28 февраля, а не 2 марта, как сказано у Булгакова. А еще интересно, как известие о революции встретили люди в Киеве.  “Реакция в первые дни была восторженной. Особенно вдохновляло то, что переворот произошел так быстро и так бескровно. И что во главе власти стали всеми уважаемые либеральные думские деятели”, – вспоминает  Гольденвейзер. Слова о том, что “во главе власти стали всеми уважаемые либеральные думские деятели” на фоне всего, что описано выше приобретают саркастический оттенок. Особенно, если учесть что “либеральный деятель” Бубликов летом 1917-го навсегда выехал из России в Париж, а Ломоносов осенью 1917-го выехал в Нью-Йорк и об ужасах Гражданской войны оба знали лишь из газет.  Чего не скажешь о киевлянах Булгакове и Гольденвейзере.  Читайте:  Александр Глухов рассказал, почему киевские власти отключили водоснабжение в усадьбе Мурашко (фото, видео) Константин Гродзинский, журналист КиевVласти Фото: Wikipedia, Directmedia КиевVласть

22 грудня у Чорнобильській зоні відбулося відкриття першого пускового комплексу Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП). Повноцінно працювати комплекс зможе вже у травні 2021 року. Для цього необхідно забезпечити підвіз ядерних відходів залізною дорогою, 43 кілометри якої вже три роки залишаються без належного ремонту. Якщо ж залізниця у Чорнобилі так і залишиться несправною – відпрацьоване паливо з українських АЕС знову повезуть до Росії.  Відкриття  Як дізналася KV із повідомлення прес-служби НАЕК “Енергоатом”, 22 грудня за участі керівництва “Енергоатому”, представників компанії Holtec International (США), інших компаній, які брали участь у реалізації проєкту, відбулось відкриття першого пускового комплексу Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива, експлуатацію якого планують розпочати у травні 2021 року. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Наразі на ЦСВЯП завершено спорудження усіх будівельних конструкцій та інфраструктури з приймання і зберігання відпрацьованого ядерного палива, а також сам майданчик під відкритим небом, на якому будуть розташовані контейнери з відпрацьованим паливом. Це спеціальна американська технологія, яку використовують у багатьох країнах світу. Вже розпочалися пусконаладка та випробування обладнання і устаткування, поставленого компанією Holtec.  Протягом наступних 100 років на ЦСВЯП зберігатиметься відпрацьоване ядерне паливо з трьох українських атомних електростанцій – Рівненської, Хмельницької та Южно-Української. Воно зберігатиметься у надміцних металево-бетонних контейнерах, які перевозитимуться залізницею. Повідомляється, що ці контейнери витримають будь-яку техногенну катастрофу, природне лихо чи диверсію.  “Майданчик для збереження вигородженний додатковими фізичними бар’єрами, що дозволяє уникнути тарану з боку автомобільного транспорту, а сама конструкція за своєю міцністю може витримувати навіть падіння літака”, – каже начальник служби фізичного захисту ЦСВЯП Максим Бродягін. Наразі власне пристанційне сховище відпрацьованого ядерного палива за такою ж технологією ще з 2001 року в Україні має лише Запорізька АЕС. За проєктом, до 2040 року на ЦСВЯП мають встановити 450 контейнерів для палива. Цього вистачить, аби зберігати ядерні відходи, які продукуватимуть українські АЕС впродовж наступних 30 років, поки станції не виведуть з експлуатації. Також до 2040 планують добудувати ще 14 пускових комплексів ЦСВЯП. “У перший, 2021 рік експлуатації, планується, що чотири контейнери будуть завантажені. Потім – вісім. І максимальна кількість, яка буде прийматись щорічно, – це 12-15 багатоцільових контейнерів, які будуть зберігатись на майданчику протягом ста років”, – зазначив головний інженер ЦСВЯП Андрій Савін.  Інфраструктурні проблеми До сховища ядерні відходи везтимуть у герметичних капсулах, а вже на території сховища перевантаживатимуть у більш надійні – металево-бетонні. Такий процес автоматизований, аби максимально ізолювати працівників від контакту з паливом. Загальна вартість будівництва ЦСВЯП – 37 млрд гривень. Частина коштів – кредитні, надані американцями. Втім, аби доставляти контейнери з інших міст до Зони відчуження, треба відремонтувати 43 кілометри колій до найближчого залізничного вузла та розчистити там чагарники.  За три роки будівництва сховища, ремонт залізниці так і не розпочали. Аби не зірвати терміни введення першої черги ЦСВЯП в експлуатацію, атомники планують взяти цю частину залізничного сполучення під свій контроль.  “Була нарада в Уряді на цю тему і ситуація така, що ми запропонували забрали цю залізничну колію під свій контроль. Щоб нам повністю передали і землю, на якій вона розташована. Ми впевнені, що наші будівельники впораються до травня”, – розповів тимчасово виконуючий обов'язки президента ДП “НАЕК “Енергоатом” Петро Котін.  У травні “Енергоатом” має відвантажити чергову партію використаного ядерного палива з АЕС і сподівається його розмістити вже на своєму сховищі.  Варто зазначити, що залізниця – не єдина інфраструктурна проблема, яка існує у Чорнобильській зоні. У минулому році завершився суд щодо фінансування двох мостів у Зоні відчуження через річки Уж та Ілля, які намагатись відремонтувати за кошти, що спрямовуються на розвиток інфраструктури Іванківському, Поліському районам та місту Славутич.  Йдеться про розпорядження Київської ОДА №169 від 22.03.2018 року, згідно з яким 84,7 млн гривень було виділено на їх реконструкцію. Позов щодо його скасування було подано депутатом Іванківської райради 7-го скликання Олегом Береговим. Загалом судовий процес тривав 10 місяців. Так, перший тендер, на суму 76 млн гривень, був скасований. Другий (який стосувався робіт на 8 млн гривень) відбувся і за підсумками навіть виділили частину коштів. Як повідомлялось, ці мости були необхідні для завершення будівництва ЦСВЯП.  Наразі ж ремонт мостів досі не розпочато і не відомо, чи планується. Як розповів KV Олег Береговий, насправді вони не мають жодної функції у будівництві об'єктів ЦСВЯП. “Один міст розібрали, інший – взагалі не починали робити. Вже тривалий час там нічого не роблять. Для будівництва сховища вони взагалі не потрібні. Усі матеріали завозили через Поліське КПП, так навіть за відстанню було ближче”, – зазначив він. Історія будівництва Нагадаємо, Україна досі змушена платити Росії 150-200 мільйонів доларів щорічно за послугу зберігання відпрацьованого ядерного палива з українських атомних станцій, оскільки в Україні не було власного централізованого сховища, яке б вміщувало відпрацьоване паливо з усіх українських АЕС. Там воно зберігається протягом 50 років, а залишки від переробки наша країна змушена забирати назад.  Україна була єдиною країною в Європі, яка самотужки не могла впоратись із залишками своєї атомної генерації. Ідея звести централізоване сховище, щоб у такому стратегічному питанні, як атом, не залежати від РФ – родом ще з початку 2000-х. Однак, розпочати будівництво ЦСВЯП вдалося лише в 2017.  Тендер на виконання робіт, який проводив НАЕК “Енергоатом”, був вартістю 939 млн гривень. Його виграла компанія ТОВ “БК “Укрбудмонтаж”, яка запропонувала таке будівництво дешевше – за 929 млн. На той час єдиною власницею компанії була Наталія Микитась, дружина нардепа 8 скликання, колишнього президента великої будівельної корпорації “Укрбуд” Максима Микитася.  Через два роки будівництва сума виконання робіт зросла на 50% або на понад 460 млн гривень і становила 1,389 млрд. Але цих коштів все одно не вистачило. Як пояснили у компанії “Укрбудмонтаж”, якій “Енергоатом” довірив будувати сховище, там виникли проблеми із робочою документацією.  “На той час не було навіть робочої документації по системі фізичного захисту, по системі радіаційного контролю. Вона наздоганяє процес будівництва. І коли документація вийшла, з'явилася необхідність десь щось добудувати, десь докинути додаткові кабелі, яких у нас в договорі немає. Відповідно, за свої кошти ми не можемо їх купувати. Тому з'явилася необхідність все це дозакупити”, – пояснював директор компанії Микола Єманов.  Введення об'єкта в експлуатацію постійно відтерміновували. Після виборів Президента у 2019 році та призначення нового голови “Енергоатома”, було встановлено черговий строк здачі ЦСВЯП – до кінця вересня 2020 року. Також цього року було об'явлено новий тендер ще на 656 млн гривень.  “Будівлі, споруди, готові на 99%. Залишилось виконати внутрішні роботи по електриці, зв’язку, системам фізичного захисту та радіаційного контролю. Ці роботи на сьогодні не ведуться, оскільки вони вийшли за рамки нашого договору і передані на відкриті торги”, – казав Єманов у вересні цього року.  Однак, відкриті торги не відбулися, оскільки Антимонопольний комітет викрив змову двох компаній – вищезгаданої ТОВ “БК “Укрбудмонтаж” та ПрАТ “Укренергомонтаж”. Їх оштрафували і заборонили брати участь у відкритих торгах протягом трьох років. В компанії “Укрбудмонтаж” заявили, що оскаржуватимуть таке рішення. Однак, реалізацію проєкту через це відклали на невизначений термін.  Тим часом “Енергоатом” за даними журналістів програми “Схеми” почав проведення внутрішнього аудиту вже виконаних робіт, завдяки якому було виявлено безліч порушень. Зокрема, переплата за деякі роботи компанії “Укрбудмонтаж” становила 100%, які, при цьому, не були виконані в повному обсязі. Загальне перевищення оплати по договору становить майже 6 млн гривень.  На початку вересня “Енергоатом” повідомив, що виявлені порушення містять ознаки кримінальних і адміністративних правопорушень та вже передані до Національного антикорупційного бюро для вивчення.  “Схеми” повідомляли, що результатами слідства було встановлено, що заступник гендиректора, директор з нових ядерних установок відокремленого підрозділу “Атомпроектінжиніринг” ДП “Енергоатом” Ігор Орлов отримав неправомірну вигоду для себе та третіх осіб від Максима Микитася за зловживання службовим становищем в інтересах компанії його родини “Укрбудмонтаж”, а саме – укладання договору на виконання робіт із будівництва ЦСВЯП. Також з'ясувалося, що Орлов працював помічником Микитася, коли той був нардепом. Ще слідство встановило, що Ігор Орлов у 2018 році отримав від Микитася 5 млн гривень та об'єкти нерухомого майна, а саме – три квартири у Києві. “В основному я відповідаю за технічну частину нових об'єктів, в тому числі ЦСВЯП. Перевірка здійснювалась так званими “фахівцями”. Не підтверджувалась та інформація, яку вони надавали щодо порушень. Так, я знаю Микитася, і не приховую цього. Але казати, що я там працював чи не працював і якимось чином мене “прив'язувати” до Микитася – некоректно. Я маю право спілкуватись із будь-якою людиною. Ми з ним відразу домовились, що по цьому об'єкту я не даю йому ніяких консультацій. Ми бачились після того, як компанія виграла тендер, але не говорили конкретно щодо цього проєкту”, – прокоментував “Схемам” сам Орлов.  Журналістам “Схем” також вдалось дізнатись, що у рік перемоги компанії “Укрбудмонтаж” у тендері в родини Орлова з'явилися квартири у зведених Микитасем ЖК “Сонячна рів'єра” та “Верховина”.  “Першу квартиру я придбав задовго до того, як компанія отримала контракт. У ЖК “Сонячна рів'єра” та “Верховина” моя родина має нерухомість, так, я це підтверджую”, – зазначив Орлов.  Станом на початок жовтня було відомо, що Максим Микитась знаходиться у СІЗО, йому інкримінують махінації із житлом Національної Гвардії, але він звинувачення заперечує. Тоді ж Вищий антикорупційний суд відпустив Орлова під 10 млн гривень застави з покладанням обов'язків, а саме: з'являтися за першим викликом; не виїздити з Києва без дозволу; повідомляти про зміну місця проживання та/або роботи; утримуватися від спілкування зі свідками та іншим підозрюваним Микитасем, а також здати на зберігання закордонний паспорт. Пізніше апеляційна палата ВАКС зменшила заставу до 6,5 млн гривень і за Орлова внесли гроші. Проте, 28 листопада завершилася дія обов'язків і представник заставодавця подав до суду клопотання про повернення 6,5 млн гривень застави, оскільки дію обов'язків не продовжували. Вивчивши клопотання, суддя відмовила в його задоволенні. Вона вказала, що закінчення терміну дії покладених на підозрюваного слідчим суддею обов'язків не припиняє дію основного запобіжного заходу, яким в даному випадку є застава.   Читайте: Ядерне безгрошів’я: Київщина недоотримала мільйони гривень через зупинку будівництва в Чорнобилі Фото: колаж KVКиевVласть

В течение прошлой недели Патрульная полиция зафиксировала на столичных дорогах 859 дорожно-транспортных происшествий. Неделей ранее на дорогах Киева было зарегистрировано 907 ДТП. Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы КП “Центр организации дорожного движения” на странице в соцсети Facebook. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” Как сообщается, в период с 21 по 27 декабря в столице зафиксировано 859 ДТП, из которых 36 ДТП – с пострадавшими. На позапрошлой неделе в Киеве было зарегистрировано 40 ДТП с пострадавшими. Отмечается, что, как и на прошлой неделе, к счастью, обошлось без погибших. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Травмированы на прошлой неделе 40 участников дорожного движения (на позапрошлой неделе – 44 травмированных), среди них мотоциклист и велосипедист. Также сообщается, что на минувшей неделе произошло 18 наездов на пешеходов, из них 9 – на пешеходных переходах. Ранее KV сообщала, что с 14 по 20 декабря в Киеве зафиксировали 207 ДТП, из которых 40 ДТП – с пострадавшими. Читайте: На дорогах Киева на прошлой неделе зафиксировали более 900 ДТП Напомним, из-за ухудшения погодных условий за одни сутки на прошлой неделе в Киеве было зарегистрировано 342 сообщения о ДТП.  Читайте: За сутки в Киеве из-за ухудшения погодных условий произошло 342 ДТП Фото: pravda.comКиевVласть

Вчера, 27 декабря, в Мироновке на Киевщине незадачливый рыбак на местном пруду провалился под лед. Спасатели успели прибыть по вызову на место происшествия и достали мужчину из ледяной ловушки. Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы ГУ ГСЧС в Киевской области. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” Как сообщается, в 16:29 в оперативно-диспетчерскую службу Мироновского района поступило сообщение, что в Мироновке в местном пруду во время рыбалки под лед провалился человек и требует неотложной помощи. Прибывшие на место спасатели установили, что мужчина 1978 года рождения попал в водяную ловушку. Бойцы ГСЧС с помощью спасательного круга, спасательной веревки и штурмовой лестницы вытащили мужчину на берег. Напомним, по прогнозам синоптиков, сегодня, 28 декабря, в Киеве и Киевской области установятся потенциально опасные погодные условия, на дорогах возможно образование гололеда. В столице коммунальные службы уже задействовали спецтехнику для превентивной обработки дорог. Читайте: ГСЧС предупреждает водителей о гололеде на дорогах Фото: пресс-служба ГУ ГСЧС в Киевской области.КиевVласть