Київська область готується до осені і другої хвилі епідемії. Триває реалізація програми “Велике Будівництво”, підготовка до виборів, а також перевірка на готовність до навчального процесу шкіл.  Хоч столичний регіон за епідеміологічними показниками поки тримається у зеленій зоні, інфекціоністи стверджують: область підійшла до межі. Про це KV стало відомо за результатами онлайн-брифінгу голови КОДА Василя Володіна. Коронавірус наступає Київська область тримається в зеленій зоні, на відміну від Києва. За добу інфіковано 42 людини, померло двоє, одужало 50. З початку пандемії захворіло 4727 людей, у тому числі 409 дітей та 668 медпрацівників, померло 83 мешканці області.  “На переконання інфекціоністів, ми перебуваємо на межі другої хвилі епідемії, і маємо бути максимально обачними", – заявив Володін.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Дотримання норм карантину Правоохоронці продовжують спостерігати за дотриманням карантинних норм. Вже провели 6500 перевірок, це у тому числі автостанції, вокзали, гуртожитки, зупинки громадського транспорту, заклади харчування та відпочинку. Проведено 173 профілактичні бесіди.  "Тільки разом ми зможемо уникнути загострення ситуації та блокування економіки області, як це відбувалося навесні. Для цього маємо приділити увагу заходам безпеки та іншим необхідним заходам по дотриманню карантинних вимог", – сказав голова КОДА. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Економіка За перше півріччя обсяги промислового виробництва зросли на 5,6% за майже всіма видами промислової діяльності у порівнянні з травнем цього року. Обсяг сільського господарства знизився на 2,3%. Індекс промислового виробництва – 90,8%, 15-е місце серед областей України.  За словами Володіна, подвоїти випуск продукції вдалося лише підприємствам видобувної промисловості.  Читайте: Голова КОДА розповів про розвиток економіки Київщини Виконання будівельних робіт зросло на 23%, будівництво інженерних споруд – в 1,6 рази. Будівництво нежитлових споруд скоротилося на 11%, житлових – зросло на 6,5%. Середня зарплата в області зросла на 8%, пенсія – на 13%. Оборот роздрібної торгівлі – 3 місце в Україні.  На 1/5 скоротилося надходження коштів до зведеного бюджету, причина – зниження міжбюджетних трансфертів з державного бюджету. Надходження до загального бюджету зросли на більше 7%, основне джерело наповнення місцевих бюджетів – податки на збір на доходи фізичних осіб. З січня фактичні надходження зросли на 280 млн гривень – на 6,3 більше за аналогічний період минулого року. “Велике будівництво” В рамках програми "Велике будівництво" реалізовується 20 об’єктів на загальну суму 314 млн гривень, загальна готовність – 66%. За останній тиждень ступінь будівельної готовності зріс на 3%. Загальноосвітні навчальні заклади – 69%, дошкільні навчальні заклади –74%, стадіони – 56%.  Читайте: Київщина освоїть майже мільярд гривень на будівництво шкіл і дитсадків З початку року силами обласної влади введено в експлуатацію 33 спортивні об’єкти: мультифункціональні майданчики, мініфутбольні поля, майданчики з вуличними тренажерами в опорних навчальних закладах. До кінця 2020 року заплановано відкриття ще 18 спортмайданчиків зі штучним покриттям. Виконано понад 40% від запланованого.  “Свою спроможність виконувати взяті на себе зобов’язання Київська ОДА довела під час реконструкції Бориспільської багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування, яку президент України Володимир Зеленський урочисто відкрив минулого тижня. Роботи тривали понад рік”, – зазначив голова Київської ОДА Володін.  Читайте: В Борисполе возмущены медленными темпами ремонта инфекционного отделения местной больницы (видео) В лікарні проведений ремонт інфекційного, приймального, поліклінічного відділень та оновлення фасадів з утепленням. Облаштовано дитячий та дорослий блоки інтенсивної терапії для невідкладної допомоги, встановили автоматичну пожежну сигналізацію та систему оповіщення про пожежі. Залишається реконструювати пологове відділення – це буде зроблено до кінця поточного року.  Володін повідомив, що розпочалася модернізація ще 11 приймальних відділень опорних лікарень – у Білоцерківському, Вишгородському, Іванківському, Макарівському, Миронівському, Обухівському, Переяславському, Тетіївському, Фастівському районах, а також у містах Бровари та Ірпінь. "Наше завдання – створити гідні умови для мешканців регіону в усіх сферах життя", – додав голова КОДА. Перше вересня Також Володін зауважив, що уже за кiлька днiв розпочнеться новий навчальний рік в умовах адаптивного карантину. “Розуміючи, що цей навчальний рік розпочинаємо в умовах поширення пандемії, за кошти місцевих бюджетів закуповуємо засоби індивідуального захисту та дезінфекції для закладів освіти. Відповідальність за створення безпечних умов перебування у них, у першу чергу, несуть засновники та керівники цих закладів. Маємо всі передумови для вчасного початку нового навчального року”, – говорить він. Так, у кожному закладі на період карантину розроблять тимчасовий порядок організації освітнього процесу та гнучкі графіки початку навчальних занять. А за кожним класом закріплять навчальний кабінет. З початку навчання стане обов’язковим і постійний температурний скринінг вчителів та учнів.  Також Володін зауважив, що належні умови для безпечного освітнього процесу створюються спільними зусиллями органів державної влади, місцевого самоврядування та працівниками системи освіти. Наразі ж здійснюються виїзні перевірки керівним складом облдержадміністрації навчальних закладів щодо контролю їхньої готовності до освітнього процесу. І за його словами, підготовка шкіл триває відповідно до запланованого графіку.  Читайте: Заклади освіти готуються до початку навчального року в умовах карантину Районування “Утворення нових районів та ліквідація існуючих, забезпечить відповідність системи адміністративно-територіального устрою районного рівня України сучасним вимогам та Європейським стандартам. Це сприятиме визначенню обґрунтованої територіальної основи для діяльності органів виконавчої влади та відповідних органів місцевого самоврядування“, – вважає очільник КОДА.  Також він додав, що вибори депутатів районних рад будуть проводитися у Бучанському, Білоцерківському, Бориспільському, Броварському, а також Вишгородському, Обухівському та Фастівському районах Київщини.  Крім того зауважив, що до створення спроможних територіальних громад, значну частину послуг громадяни одержували в районних центрах. Наразі всі необхідні послуги будуть надаватися безпосередньо в об'єднаних тергромадах. Для забезпечення надання нерозривності послуг буде визначено перехідний період для передачі всіх необхідних повноважень. На базі ж ліквідованих старих райдержадміністрацій планується створення структурних підрозділів РДА в новоутворених районах.  І на завершення брифінгу Володін привітав Київщину з двома найголовнішими святами держави – з Днем державного прапора України та Днем незалежності України. “Нове районування – один із фінальних етапів децентралізації європейського шляху розбудови нашої держави. Робимо це під своїм прапором заради незалежності України. І в ці дні визначаємо два найголовніші свята нашої держави – День державного прапора України та День незалежності України. Обираючи незалежність, ми знали, що ця дорога буде складною та важкою. Сьогодні ми лише на початку великого шляху і повинні пройти його з честю, щоб завжди прямо дивитися в очі своїм мешканцям, нащадкам, які повинні передати в спадок квітучу та щасливу землю. Ми з вами господарі свого життя. І від кожного з нас залежить майбутнє всієї країни. Зичу вам миру та наснаги для позитивних перетворень. Всього вам найкращого та бажаю здоров’я!”, – резюмував Володін.  Фото: коллаж KVКиевVласть

До Дня Незалежності України команда “Європейської Солідарності” Ірпінської ОТГ оголошує конкурс дитячого малюнку. Про це KV повідомили в прес-службі Київської обласної організації “Європейської Солідарності” з посиланням на ФБ-сторінку “Європейської Солідарності” Ірпінської ОТГ.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Організатори запрошують юних мешканців міста за допомогою малюнка розповісти про те, як вони бачать Незалежність нашої країни та обіцяють учасникам приємні сюрпризи. “Ми вирішили запросити наших наймолодших мешканців до участі в конкурсі, бо діти – це наше майбутнє. Тільки в очах дитини – правда,” – зазначили організатори. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Всіх бажаючих просять надсилати малюнки за адресою: м. Ірпінь, вул. Тургенівська, 50. Нагадаємо, раніше вже KV писала про те, що У Ржищевській гімназії “Гармонія” розпочали ремонтувати їдальню. У планах – заміна вікон, електропроводки, каналізації та косметичний ремонт. Передадуть їдальні і дороговартісне обладнання для харчоблоків. Ремонт здійснюється за фінансової підтримки голови осередку партії “Європейська Солідарність” у Ржищівській ОТГ. Читайте: У Ржищеві триває облаштування гімназії “Гармонія” Фото: пресс-служба КиевVласть

Київська облдержадміністрація розподілила державну субвенцію містам та районам області. Майже 57 мільйонів гривень вони мають витратити на покращення житлових умов учасників АТО, ветеранів війни та внутрішньо переміщених осіб і їхніх родин. На місцях зазначають, що кошти вже почали освоювати, однак для повного задоволення потреб на їхній території таких сум недостатньо.  Як стало відомо KV, 14 липня голова Київської ОДА Василь Володін підписав три розпорядження про розподіл державної субвенції на виплату грошової компенсації за належні для отримання житлові приміщення переселенцям, сім'ям учасників АТО та ветеранів війни.  Кошти сім'ям АТОвців Згідно розпорядження №337, за рахунок державної субвенції обласний бюджет поповнився на 4 млн 450 тисяч 536 гривень. Кошти перерозподілені місцевим бюджетам на покращення житлових умов для сімей учасників бойових дій на території інших держав, для осіб з інвалідністю I – II групи з числа учасників бойових дій на території інших держав, інвалідність яких настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювань, пов'язаних з перебуванням у цих державах, визначених пунктом 7 частини другої статті 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їхнього соціального захисту”, та які потребують поліпшення житлових умов”.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Так, найбільше коштів отримало місто Бровари – 1 млн 761 тис. 704 гривень, трохи менше – Обухів (941 тисяч 626 гривень). Однакові суми отримали Білоцерківський та Таращанський райони – по 761 тисяч 954 гривень. І найменша сума була розподілена Києво-Святошинському району – 223 тисяч 297 гривень.  Допомога ветеранам війни Розпорядженням №338 КОДА перорозподілила 43 млн 349 тис. 324 гривні для сімей ветеранів війни та осіб з інвалідністю I – II групи, яка настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювань, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Найбільшу суму на придбання житла отримало місто Біла Церква – 7 млн 472 тис. 802 гривні, трохи меншу – Бровари (5 млн 579 тис. 243, гривень) і Бориспіль (4 млн 124 тис. 252 гривні). Відносно невелику суму отримала Березань – 940 тис. 626 гривень. Серед районів більше коштів отримали Васильківський район – 3 млн 530 тис. 591 гривню і Києво-Святошинський – 3 млн 203 тис. 700 гривень. Таращанський район отримав 2 млн 992 тис. 551 гривню, Бориспільський – 2 млн 890 тис. 42 гривні, Білоцерківський – 2 млн 871 тис. 213 гривень, Броварський – 2 млн 863 тис. 121 гривню, Обухівський – 1 млн 531 тис. 908 гривень і Вишгородський – 1 млн 523 тис. 908 гривень. Менше мільйона було виділено Богуславському району – 809 тис. 196 гривень. Тетіївський, Іванківський та Макарівський райони отримали по 761 тис. 954 гривні і найменше – Баришівський район (730 тис. 303 гривні).  Житло для переселенців Кошти на житло для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, були розподілені розпорядженням №339. Загальна сума державної субвенції становить 8 млн 820 гривень.  Найбільше було виділено місту Ірпінь – 1 млн 571 тис. 150 гривень. Однакові суми, 1 млн 162 тис. 540 гривень, отримали Васильківський район та місто Бориспіль. Вишгородському районі розподілили 1 млн 28 тис. 59 гривень.  І найменше отримали міста Буча (987 тис. 868 гривень), Ржищів (817 тис. 288 гривень), Бородянський (638 тис. 849 гривень) та Києво-Святошинський (632 тис. 524 гривень) райони. Розміри коштів KV поцікавилась у голів міських та районних рад, чи отримали вони державну субвенцію та у якому обсязі виділені кошти задовольняють потреби на їхній території. Мер Борисполя Анатолій Федорчук: Наразі мені невідомо, чи отримало місто субвенцію. Але раніше ми займались цим питанням. Для придбання житла ветеранам та учасникам АТО ми додатково до субвенції виділяли кошти із міського бюджету, думаю, на цей раз вчинимо так само. Виділених державою коштів не вистачає, аби задовольнити потребу повністю. У Борисполі квартири коштують майже як в Києві. І не дуже справедливо, коли віддалене від столиці селище отримує аналогічну суму, як і наше місто. На цей фактор мали б звертати увагу. Однак, ми вдячні, що виділили хоч якісь кошти.  Голова Броварської райради Сергій Гришко: Ми отримали кошти на три квартири і вже перерахували їх одній сім'ї загиблого і двом інвалідам-учасникам АТО. Це жителі сіл Калинівка, Шевченкове і Заворичі. Житло вони обирали самостійно. Наразі існує потреба ще в 13 квартирах – у черзі 11 інвалідів і дві родини загиблих. При цьому більшу частину, 14 квартир, вже придбали. Раніше виділяли додаткові кошти із районного бюджету, зараз вистачило субвенції.  Голова Бориспільської райради Владислав Байчас: Про виділення коштів мені нічого невідомо і раніше допомоги на придбання житла від держави ми не отримували. Одного разу область виділила кошти, яких вистачило на купівлю одного будинку у селі. Потреба, звісно, є, але ми не формували окремої черги. Є заяви про надання допомоги від сільрад. Виділяти кошти із районного бюджету не маємо можливості.  В.о. мера Ржищева Христина Чорненька: 12 серпня кошти у сумі 817 тис. 288 гривень були зараховані на спеціальний рахунок Переходенка В.В.. Залишаються в черзі двоє людей, необхідні суми – 638 тис. 849 гривень та 769 тис. 574 гривень. Звичайно, хотілося б отримати більшу субвенцію. Але вдячні за те, що є, враховуючи ситуацію в країні, держава виділяє кошти та підтримку у придбанні житла пільговим категоріям осіб. Голова Іванківської райради Валерій Потієнко: У минулому році вдалось придбати лише одну квартиру вартістю 1 млн 42 тис. гривень для воїна АТО. Цьогоріч отримали 761 тис. 954 гривні, коштів вистачить також на купівлю однієї квартири. У черзі наразі 8 чоловік, потрібно близько 7 млн гривень. Поки скарг не отримували, люди чекають. Можу сказати, що ми не задоволені сумою виділених коштів.  Нагадаємо, як раніше писала KV, у минулому році Київська облдержадміністрація розподіляла між районами державну субвенцію на покупку житла дітям-сиротам та учасникам АТО, які мають інвалідність. Читайте: Суд постановив виділити бійцям АТО землю на Білоцерківщині КиевVласть

Рік тому 19 громадських організацій висунули до учасників парламентських перегонів список вимог, спрямованих на єдину мету —  встановлення в країні правовладдя. Він включав у себе всеохоплюючу реформу судової системи, прокуратури, поліції, перезавантаження частини антикорупційних органів. Три партії, які пройшли до парламенту, а саме —  “Слуга Народу”, “Голос” і ВО “Батьківщина” підтримали цей порядок денний. Першій з них вдалось одноособово сформувати правлячу більшість.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Якими ж є підсумки 9 місяців роботи нового парламенту? Чи виконали депутати обіцяне? Виконано Відновлення покарання за незаконне збагачення Вже на другий тиждень своєї роботи, 11 вересня 2019 року, Верховна Рада (ВР) підтримала в першому читанні законопроект президента Володимира Зеленського, який відновлює кримінальну відповідальність чиновників за незаконне збагачення, а 31 жовтня затвердила його остаточно 259 голосами. Відтепер, така відповідальність встановлюється в разі, якщо набуті чиновником активи більше ніж на 6,5 млн грн. перевищують його законні доходи.  Станом на червень 2020 року НАБУ розслідує всього дві кримінальні справи щодо незаконного збагачення. На нові провадження можна чекати вже після подання щорічних декларацій за 2019 рік. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Перезавантаження НАЗК 2 жовтня 2019 року Верховна Рада 237 голосами ухвалила зміни до “Закону про запобігання корупції”, які дали старт реформі НАЗК. Нацагенство перестало бути колегіальним органом, відтепер його очолює голова, котрий несе повну відповідальність за роботу агентства, її ефективність та прозорість. Після набуття законом чинності, весь склад НАЗК був звільнений. Комісія з обрання нового голови була сформована порівну з представників Кабінету міністрів та міжнародних експертів, при чому, за квотою Кабміну до неї включили громадських активістів. За результатами конкурсу, 16 грудня комісія одноголосно обрала головою НАЗК прокурора Олександра Новікова. 15 січня 2020 він був призначений Кабміном на посаду, а 24 січня обрав собі перших двох заступників – Романа Сухоставця та Івана Преснякова. Штати і зарплати прокурорів Законом про реформу прокуратури від 19 вересня 2019 року максимальна чисельність її органів була скорочена з 15 до 10 тис. осіб. Зокрема, в Офісі Генерального прокурора з 1340 прокурорів після трьох етапів атестації залишилось всього 610. В регіональних прокуратурах станом на травень 2020 не пройшли атестацію і підлягали звільненню 687 прокурорів.  Закон передбачив також суттєве збільшення посадових окладів прокурорів: з 12 до 15 прожиткових мінімумів. Таким чином, працівники Офісу генпрокурора з початку року стали отримувати 29 тис. гривень (замість 7 тис. гривень), а в обласних прокуратурах – 23 тис. гривень, без урахування премій та надбавок. Разом з тим, система нарахування премій досі не позбавлена суб’єктивного чиннику. Міжнародні закупівлі ліків 19 вересня 2019 року ВР прийняла в другому читанні зміни до закону “Про публічні закупівлі”. Згідно з ними, право МОЗ залучати міжнародні організації до закупівель ліків було продовжено ще на два роки. До того часу має запрацювати на повну потужність державне підприємство “Медичні закупівлі України”, котре перебере на себе цю функцію. Частково виконано Викривачі корупції 17 жовтня 2019 року ВР ухвалила зміни до закону “Про запобігання корупції”, якими вперше було визначено правовий статус “викривача” – особи, яка повідомила про корупційне правопорушення. Закон гарантує викривачам захист. Уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції він зобов’язав створити захищені канали зв’язку (гарячі лінії, електронні поштові скриньки, тощо), які дозволять викривачу зберегти анонімність. Але попри те, що закон вступив у силу 1 січня, процес створення таких каналів затягнувся. В травні 2020 група депутатів зареєструвала законопроект, який передбачає створення Єдиного порталу повідомлень викривачів корупції. Його утримання планується покласти на НАЗК. Вважається, що це спростить обробку інформації та дозволить гарантувати вищий рівень її захисту. Звітність політичних партій 19 грудня 2019 року ВР прийняла закон №410-ІХ, яким дозволила партіям подавати фінансову звітність в електронному вигляді. НАЗК має протягом 6 місяців з дня набрання їм чинності запустити електронну систему для подання такої звітності. НАЗК затвердило нову форму звітності і зараз веде роботу над розробкою Єдиного держреєстру. Повноцінний його запуск обіцяють на 16 липня. Антикорупційна стратегія Одним з функцій Нацагентства з запобігання корупції є розробка проекту державної Антикорупційної стратегії, яку має затвердити ВР, а також моніторинг її виконання. Через неефективність попереднього складу НАЗК, Україна з 2017 року жила без такої стратегії. Новий керівник агентства Новіков, назвав прийняття Антикорупційної стратегії на 2020-2023 роки одним з пріоритетів своєї діяльності і планував винести її проект на розгляд ВР до березня, але станом на початок червня цього так і не відбулось.  4 червня заступники голови НАЗК Пресняков та Стародубцев взяли участь в онлайн-дискусії “4 місяці роботи оновленого НАЗК: результати і перспективи”, організованою ГО “Антикорупційний штаб”. Вони повідомили, що перший драфт АС планують опублікувати в першій половині червня. Зрештою, вона була опублікована на сайті Нацагентства 23 червня. До 10 липня планується провести громадські обговорення та консультації. Реформа прокуратури 19 вересня 2019 року ВР прийняла в другому читанні президентський законопроект про реформу органів прокуратури. Він затвердив нову структуру цих органів: замість Генеральної прокуратури було створено Офіс Генерального прокурора, замість регіональних та місцевих прокуратур – обласні і окружні. При цьому, до нових органів мав бути проведений добір на підставі всеосяжної атестації. Громадські організації привітали ідею перезавантаження, проте вказали на низку ризикових моментів нового закону. Наприклад, замість очищення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів він передбачав зупинку її роботи аж до 1 вересня 2021 року. Тим часом, функції з атестації та дисциплінарного притягнення прокурорів були покладені на кадрові комісії Офіса Генпрокурора та обласних прокуратур, які мав одноосібно створювати генеральний прокурор. Щоправда, затверджений Русланом Рябошапкою порядок передбачав, що 3 з 6 членів таких комісій мають бути делеговані міжнародними партнерами, але успіх моделі був зав’язаний виключно на постаті генпрокурора. В травні 2020 генпрокурорка Ірина Венедіктова затвердила новий порядок, яким прибрала з комісій міжнародників. Відтепер вони складаються з 4 прокурорів та 2 представників ЗВО, що, на думку антикорупційних організацій, спотворює сутність реформи. Крім того, з 1 січня 2020 року генпрокурор отримав додаткові повноваження, пов’язані зі зняттям депутатської недоторканності: відтепер лише генпрокурор може відкрити провадження проти нардепа, внісши дані в ЄРДР. Попри значну вагу цієї посади, процес відбору кандидатів на неї так і залишився політичним. Наприклад, у березні 2020 народні депутати дізнались прізвище майбутнього генпрокурора за півдня до голосування. Перезавантаження ДБР 3 грудня 2019 року ВР ухвалила в другому читанні президентський законопроект про реформу Державного бюро розслідувань (ДБР). Згідно з ним, ДБР змінило статус з центрального органу виконавчої влади на державний правоохоронний орган. Повноваження директора бюро були суттєво посилені. Відтепер він став одноособовим керівником, без необхідності погоджувати рішення зі своїми заступниками. Також, директор отримав право самостійно призначати та звільняти заступників без участі зовнішньої кадрової комісії. Після ухвалення змін, чинний директор ДБР Роман Труба був звільнений, а нового керівника мала обрати конкурсна комісія з 3 представників від президента, 3 – від Кабміну і 3 — від ВР. Однак за 6 місяців, що минули з відставки Труби, комісія так і не була сформована, хоча закон встановив для цього чіткі дедлайни: 30 днів на висування представників, 14 на формування комісії і ще 60 на проведення самого конкурсу.  Наприклад, 19 травня ВР провалила голосування за своїх представників у комісію, а 5 червня зробила це повторно. Зрештою, на засіданні комітету з правоохоронної діяльності 10 червня було прийняте рішення, що представниками від ВР не можуть бути нардепи. Новим дедлайном для висування кандидатур встановлено 19 червня, відбір має закінчитися до 1 липня. Тим часом, 27 грудня президент призначив тимчасовою в.о. директора нардепку від власної партії Ірину Венедіктову. Після призначення Венедіктової на посаду генпрокурора, 17 березня виконувачем обов'язків став її заступник Олександр Соколов. Не виконано Керівництво САП Громадські організації неодноразово вимагали відставки керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Назара Холодницького, якого підозрюють у “зливі” резонансних справ, тиску на підлеглих, розголошенні матеріалів слідства. Торік цю вимогу підтримала і посол США Мері Йованович. Втім, нова влада тривалий час не висувала претензій до роботи САП. Лише 26 травня 2020 року генпрокурорка Ірина Венедіктова випустила заяву, в якій звинуватила керівництво та прокурорів органу в неналежному виконанні службових обов’язків. Вона навела приклади справ, які не були передані до суду в розумні строки, що призвело до їх закриття. Венедіктова ініціювала два службових розслідування проти Холодницького і вже 9 червня підтвердила, що в роботі керівника САП знайдені порушення вимог КПК, закону "Про прокуратуру” та положення про САП. Скарга на нього була передана в дисциплінарну комісію при ОПУ, яка може звільнити голову САП з посади чи винести йому догану. Нагадаємо, що 5-річний термін повноважень Холодницького спливає 30 листопада, але він має право вдруге податися на конкурс. Незалежність САП САП досі залишається структурним підрозділом Офісу генпрокурора. Це суттєво обмежує її свободу, як в адміністративних питаннях (штатного розпису, структури), так і в фінансових. Профільні організації ще минулого літа розробили законопроект, який має перетворити САП на окрему юридичну особу на правах обласної прокуратури, але жодних кроків щодо його прийняття зроблено не було. Директор НАБУ Посада директора НАБУ захищена законом: звільнити його можуть за результатами незалежного аудиту роботи бюро, у випадку набрання законної сили обвинувальним вироком суду та ще за низкою підстав, перерахованих в профільному законі. Це має гарантувати незалежність директора від політичних впливів. Разом з тим, 7 лютого 2020 року в Верховній раді було зареєстровано проект постанови про звільнення Артема Ситника з посади директора НАБУ. Постанову підписали 216 депутатів, в тому числі – від правлячої партії “Слуга Народу”. 19 лютого постанову розглянув правоохоронний комітет і рекомендував комітету по регламенту винести її на розгляд ВР. Приводом для цього стало включення Ситника до “реєстру корупціонерів” НАЗК через штраф, який наклав на нього суд в минулому вересні: директор НАБУ нібито не задекларував кошти, витрачені на відпочинок.  Слід відзначити, що накладення адміністративного штрафу не є підставою для звільнення директора НАБУ, що визнав і сам спікер Ради Дмитро Разумков. Але на думку окремих депутатів “корупціонер” не може очолювати НАБУ. Саме тому 28 лютого в ВРУ був зареєстрований законопроект, який вносить зміни до закону про НАБУ і додає до переліку підстав для звільнення його директора притягнення до адмінвідповідальності. Ситник вважає, що до кампанії за його відставку причетні олігарх Ігор Коломойський (бюро розслідує справи “ПриватБанку”) та голова МВС Арсен Аваков (НАБУ вело так звану “справу рюкзаків”, одним з підозрюваних в якій був син міністра — Олександр). Спроби звільнити директора НАБУ викликали стурбованість у міжнародних партнерів. Міністр внутрішніх справ 29 серпня 2019 року ВР на своєму першому засіданні призначила міністрів в уряд Олексія Гончарука. Напередодні на Банковій відбулася акція протесту з вимогою не допустити, щоб своє крісло зберіг очільник МВС Арсен Аваков. Активісти звинувачували міністра в саботажі реформи поліції, корупції, провалі резонансних справ. Попри це, депутати 281 голосами затвердили Авакова на посаді. Тоді його назвали “тимчасовою” кандидатурою, але за 9 місяців альтернативи їй так і не знайшлось. 4 березня 2020 року ВР повторно призначила Арсена Авакова повторно призначили в уряд Дениса Шмигаля. Політичну підтримку йому надає особисто президент Володимир Зеленський – 20 травня 2020 під час річної прес-конференції він назвав Авакова “потужним міністром”. А вже 25 травня стало відомо про інцидент в Кагарлику, де співробітники поліції побили і зґвалтували жінку. Місцевий відділ Нацполіції був розформований. З цього приводу Авакова запросили на закрите засідання комітету ВР з правоохоронної діяльності, проте він на нього не з’явився. 5 червня в Раді було зареєстровано постанову про звільнення Авакова, під якою поставили підписи 55 депутатів від фракцій “Слуги Народу” та “Голосу”. 17 червня правоохоронний комітет вніс постанову в порядок денний сесії.  Бюро фінансових розслідувань Необхідність створення єдиного правоохоронного органу для розслідування економічних злочинів була визначена ще в Концепції реформування кримінальної юстиції 2008 року. З 2013 року було здійснено декілька спроб створити такий орган – в форматі чи то Служби фінансових розслідувань чи то фінансової поліції, чи Бюро фінансових розслідувань. Однак всі вони з політичних причин закінчились невдало.  Економічні злочини досі розслідує Нацполіція, хоча Департамент захисту економіки в її складі урочисто ліквідували 2 вересня 2019 року на першому засіданні Кабміну Гончарука. Ними займається “податкова міліція” — орган з напівлегальним статусом в складі Державної фіскальної служби. Нардепи ще в 2016 офіційно ліквідували її, але не створили органу на заміну, тому “міліція” досі працює (розслідує ухилення від сплати податків). Нарешті, економічні злочини часто потрапляють в поле зору СБУ, в складі якої діє ціле ГУ контррозвідки в сфері економіки, а також управління “К” по боротьбі з корупцією і оргзлочинністю. Останнє регулярно звинувачують в неправомірному тиску на бізнес. Нова спроба утворити орган фінансових розслідувань відбулась після парламентських виборів 2019 року. 2 жовтня ВР ухвалила в першому читанні законопроект, за яким БФР визнавалось центральним  органом виконавчої влади, до виняткових повноважень якого відноситься розслідування економічних злочинів. Разом з тим, проект не ліквідовував економічні підрозділи СБУ, до чого закликала громадськість. Але 17 січня 2020 нардепи відхилили цей законопроект в другому читанні. За даними ЗМІ, новий мали розробити до початку лютого в Офісі президента, однак станом на червень цього так і не відбулось. Вимога  щодо створення незалежного фінансового органу потрапила навіть в новий меморандум з МВФ (закон має бути прийнятий до 1 січня 2021 року). СБУ Служба безпеки України досі залишається гібридним органом, повноваження якого виходять за межі функцій класичної спецслужби. Зокрема, вона займається боротьбою з корупцією, організованою злочинністю, злочинами проти державності, які визначені надто широко. Закон про національну безпеку, прийнятий в 2018 передбачав реформу СБУ з її перетворенням на класичну контррозвідку, демілітаризовану та позбавлену слідчих функцій. Таку модель підтримують західні партнери. Однак президентський законопроект, внесений в ВР 10 березня 2020 р. повністю суперечив цій логіці. Згідно з ним, СБУ зберігає функцію досудового розслідування, а визначення “загроз державній безпеці”, які містяться в проекті стали ще більш розмитими, що дає можливість Службі розслідувати практично будь-які справи (навіть ті, що стосуються захисту “морально-етичних, історичних та культурних” цінностей України). Міжнародна дорадча група при СБУ розкритикувала проект змін, приєднались до критики  і в Консультаційній місії ЄС, а також у НАТО. В результаті, на засіданні ВР 20 травня нардепи повернули законопроект в комітет на доопрацювання. Голова комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки О.Завітневич вважає, що в цілому його можна буде прийняти до літніх канікул. Судова реформа 16 жовтня 2019 року ВР прийняла в цілому президентський законопроект №193-IX про судову реформу. Згідно з його положеннями, весь склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) припиняв роботу, а новий мав бути обраний на відкритому конкурсі. Конкурсна комісія повинна була складатися з трьох представників від Ради суддів та трьох – від Громадської ради міжнародних експертів. Утім, Вища рада правосуддя (ВРП) так прописала умови конкурсу, що роль комісії виявилась нівельована. Наприклад, ВРП залишила собі право призначати на посади не лише переможців конкурсу, але і всіх, кого забажає. Міжнародники відмовились делегувати до комісії представників, і 17 березня 2020 року ВРП визнала конкурс таким, що не відбувся.  За іншою нормою закону, ВРП мала бути зменшена з 16 до 12 членів. Її члени з 2013 по 2019 роки відтепер підпадають під люстрацію. Також при ВРП мали створити етичну комісію з трьох представників ради і трьох міжнародних експертів, яка б перевіряла на доброчесність членів ВРП, ВККС та Верховного суду, а також могла б ініціювати їх звільнення. При чому, при рівному розподілі голосів роль міжнародників була б вирішальною. Однак ВРП заблокувала створення комісії, просто не делегувавши до неї членів. Фінальну ж лінію під судовою реформою Зеленського підвів Конституційний суд, який 11 березня визнав низку її положень неконституційною. Зокрема, була скасована норма про етичну комісію, про скорочення чисельності Верховного суду та ВРП. В результаті, реформа зависла. ВККС не діє вже півроку, заблокувавши процес заповнення більш ніж 2000 вакансій в судовій системі. 22 червня президент Володимир Зеленський вніс в Раду новий законопроект про судову реформу. Його вже розкритикували громадські організації, оскільки в проекті очищення ВРП покладається на саму ВРП, а в формуванні конкурсної комісії для відбору нової ВККС може брати участь Уповноважена ВР з прав людини, яку вважають скомпрометованою зв’язками з головою Окружного адмінсуду Києва Павлом Вовком. Зауважимо, що в тексті нового меморандуму з МВФ одним зі структурних маяків виконання програми співпраці вказано прийняття змін до закону про ВРП, які мають забезпечити очищення цього органу. Такі зміни мають бути прийняті до кінця жовтня. Конституційний суд Конституційний суд – орган з унікальним набором повноважень щодо захисту правової системи України. Але процес добору суддів до його складу досі є політизованим і непрозорим. З 2017 року він відбувається на конкурсних засадах. Однак суб’єкти, відповідальні на проведення конкурсів (а саме – Комітет з питань правосуддя за квотою ВР,  конкурсна комісія за квотою президента та Рада суддів за квотою З’їзду суддів України) не забезпечують належного рівня прозорості. Наприклад, Комісія проводила свої засідання в закритому для громадськості та журналістів режимі, а комітет Ради без чіткого обгрунтування відхиляв кандидатури, які не були підтримані депутатськими фракціями (хоч закон цього і не вимагає). Крім того, невідомими залишаються критерії, за якими оцінювали моральні якості та компетенції кандидатів. Жоден з суб’єктів відбору не оприлюднив чіткого алгоритму оцінювання та критеріїв складання рейтингу. Це може свідчити про значний відсоток суб’єктивізму в прийнятті рішень. Рада нового скликання не здійснила кроків для вирішення цієї проблеми. Юридична освіта 26 лютого 2020 року Комітет ВРУ з питань освіти, науки та інновацій оприлюднив проект Концепції розвитку юридичної освіти. Згідно з ним, планується скоротити перелік юридичних спеціальностей. Відтепер, спеціальності “Міжнародне право” та “Правоохоронна діяльність” не вважатимуться вищою юридичною освітою. Для юристів скасовується можливість заочного навчання. Впроваджується зовнішній контроль за якістю юр. освіти в форматі єдиного державного кваліфікаційного іспиту. Поки що проєкт знаходиться на стадії обговорення. Читайте: PR и провалы: первый год шестого президента Владимира Зеленского Родіон Хомяков, аналітик ГО “Антикорупційний штаб”КиевVласть

Парламент планує остаточно відірвати ОТГ від впливу районних рад та адміністрацій. На місця планують передати значний відсоток податку на доходи фізичних осіб, ренту, акцизи, місцеві сбори. Фінансова революція обурює чинне керівництво районів. Там переконані – громади не справляться і позбавляться фінансової спроможності через ці новації. Натомість в самих ОТГ ініціативу парламентарів схвалюють і вже розмірковують як будуть обліковувати і переоформляти на себе майно райрад.  Як стало відомо KV, на порталі Верховної Ради України було опубліковано на розгляд проєкт закону № 3614 щодо внесення змін до Бюджетного кодексу України у зв’язку із завершенням адміністративної та териториальної реформи. Як зазначається в пояснювальній записці до проєкту, цілями й завданням цих змін є розмежування доходів і видатків між бюджетами районів та територіальних громад. Так, районні бюджети народні депутати пропонують взагалі виключити із системи горизонтального вирівнювання. Тобто районні бюджети не отримуватимуть базову дотацію й не будуть на прямих міжбюджетних відносинах із державним бюджетом. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Формування районних бюджетів здійснюватиметься лише за рахунок власних доходів. А саме: податку на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності, засновником яких є райрада, плати за ліцензії та сертифікати господарської діяльності, що видані РДА. А також за рахунок орендної плати за користування майном, що перебуває в комунальній власності, засновником яких є райради. І за рахунок дотацій та субвенцій, які можуть спрямовуватися з інших бюджетів. Уже з січня наступного року бюджети затверджених Перспективним планом 1470 тергромад мають перейти на прямі міжбюджетні відносини з держбюджетом. Якщо законопроєкт парламент таки схвалить, то ОТГ отримуватимуть 60% ПДФО, місцеві податки і збори, рентні платежі, акцизний податок, доходи від використання комунального майна, а ще – плату за надання адмінпослуг, трансферти (дотації, субвенції) тощо.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Отже, громади одержать врешті омріяну фінансову незалежність. А райони більше не втручатимуться в бюджети громад і не матимуть жодного адміністративного та фінансового впливу на ОТГ. Думка райрад Як розповів KV голова Бородянської райради Георгій Єрко, реформа залишає більше запитань, аніж відповідей. На його думку, якщо сьогодні перекласти на громади всі ті витрати, які роблять райони по утриманню соціальної інфраструктури – то навіть найуспішніші ОТГ ризикують втратити свою фінансову спроможність. “На утримання апарату районної ради цих коштів вистачить. Але ж є питання, куди важливіші. З держави виділяється лише субвенція на зарплату вчителів, усе ж технічне утримання закладу лягає на плечі району. Сьогодні лікар отримує заробітну плату залежно від того, скільки він заключів договорів із НСЗУ. Але при лікарнях було харчування, масажні кабінети, обслуговуючі персонал і зараз вони не фінансуються. Навіть за кисень у реанімаціях має хтось відповідати. І все це теж за кошт районного бюджету. І зараз усе це має перейти до ОТГ. Але до цього ж ці витрати в громадах не передбачалися. Як і підвезення дітей до школи, пільговий проїзд, соціальні пільги. І таких питань безліч. І будь-яка громада, якщо на неї перекласти всі ці повноваження, стане неспроможною. Ще більш питань по вторинній медицині, хто буде власником цього майна і як його розподілятимуть. Хто буде утримувати медкомісії при військоматах? За кошт районного бюджету в період пандемії, ми не в силах утримувати всю вторинну ланку. Досі не розподілені функції, хто й за що має надалі відповідати, яким чином здійснюватиметься фінансування. Потрібно було розпочинати не з розподілу бюджету, а з розподілу функцій з утримання цього майна”, – зазначив Єрко. Щоправда, його колега, голова Броварської райради Сергія Гришко із ним не згоден. В коментарі KV Гришко наголосив, районні ради потроху відходять у небуття, а майбутнє за кооперацією ОТГ із державою напряму.  “Я прихильник того, щоб все, що задеклароване реформою децентралізації, одержало своє логічне завершення. Райони та районні ради – це атавізм. На сьогодні досі не визначено, які функції та повноваження за районом. І що саме має виконувати районна рада і для чого цей фільтр між областю та громадами взагалі. Якщо передбачаються префектні округа і будуть там виважені кадрові призначення, то цього буде достатньо для підтримання ладу в районі. А кооперація між ОТГ має працювати з державою напряму, так само, як і співпраця з обласними радами. Увесь цей розподіл бюджету, лише пошук того, як знову одержати доступ до цієї базової ніші, якою буде віднині розпоряджатися леше ОТГ і вилучати звідтіля кошти”,  – говорить Гришко. Думка громад Керівники ж існуючих громад розповіли KV, що райради давно втратили свій дієвий функціонал і потребують ліквідації, як зайвий щабель влади. Тергромади можуть повністю обійтися без району й надавати ті ж самі послуги, що й район. Питання залишається лише в механізмі передачі майна, що перебуває в комунальній власності райради та РДА. А також, хто надалі розпоряджатиметься цим майном. Тож громади більше хвилюють повноваження, які можуть залишити за районними радами. І, що найважливіше, за чий кошт вони будуть утримуватися. І вважають, що для розвитку громад необхідно було передбачити в законопроєкті збільшення податкових надходжень. А також припинити утримання дотаційних територій за рахунок вилучення зароблених коштів з ОТГ. Голова Баришівської ОТГ Олександр Варениченко: У законопроєкті прописано, що бюджет району формуватиметься за рахунок майна спільної власності. А яка може бути спільна власність, якщо вже в жовтні буде примусове створення ОТГ? У Баришівському районі залишилося ще дві сільради на утриманні райради. Зараз триває процес передачі комунальних підприємств із балансу району до Баришівської ОТГ. Тож які функції райрада надалі має виконувати? Райрада передбачає депутатський корпус, відповідно потрібен адмінресурс, приміщення і якісь фінанси на утримання. На мою думку, не те що районні, навіть обласні ради непотрібні. Це місце договорняків та решти корупційних схем. Чому би не передати й решту коштів до ОТГ, які й так виконують функції рад та адміністрацій? Чому депутати мають їздити до обласної ради і вибивати ці кошти? Є бюджет вирівнювання і з нашої ОТГ, яка заробила більше коштів, мають вилучатися кошти на утримання дотаційних територій. Який у цьому стимул розвитку? Залиште податок на прибуток, хоча би в розмірі 90 %. Урешті президент однаково залишає свого префекта, відповідно, і вплив на території. Голова Великодимерської ОТГ Анатолій Бочкарьов: Районний бюджет, його дохідна частина, надалі триматиметься лише за рахунок 40% ПДФО. Тож наскільки відомо, планується, що надалі укрупнений район буде утримуватися не за державний кошт, а за кошт 5% з бюджету створених тергромад. Звичайно, що ОТГ таке навантаження не влаштує, адже ніяких відносин із районом, наприклад, наша громада вже не має. У районі залишаються Пенсійний фонд, центр зайнятості, паспортний стіл, з якими працюємо на договірних умовах. Але ж це лише державна вертикаль. Багато є пропозицій, щоби залишити лише адміністративні префектури й щоби районні ради взагалі не втручалися до громад. Залишається ще важливе питання по розподілу майна, яке перебуває на території громади, але засновником якого є райрада. Це: районний будинок культури, вторинна медицина тощо. Ніхто б і не заперечував, щоби це майно передали надалі також на утримання громадам. Залишається багато нюансів і щодо щоквартального вилучення реверсної дотації з бюджетів ОТГ. Голова Студениківської ОТГ Марія Лях: Громада сьогодні намагається повністю ізолювалися від району. Наразі з бюджету громади до району перераховується субвенція на утримання другого рівня медини. Як відбуватиметься передача подібного майна, яке є надбанням усього району, – велике питання. Районні ради – це зайва структура. Тож усі доходи району мають передати на ОТГ або підпорядкувати префектурі, області. Сьогодні ще залишається проблема в створенні власного терцентру адмінпослуг, які ще надає район і куди ми також перераховуємо кошти. Згодом без району ОТГ зможе повністю обійтися. Ми вже напряму працюємо з областю. Громада вже утримує первинну медицину й мешканці задоволені якістю медпослуг. Громада зараз уже має можливості надавати ті ж самі послуги, що й район, і навіть, у декілька разів якісніше. Але було би набагато краще, якби громадам залишалося не 60 % ПДФО, а хоча би 70 %. Тому що до ОТГ перейшла левова частка інфраструктури в занедбаному стані. Тож нам не вигідно, щоби нашу реверсну дотацію забирали й годували дотаційні громади. Реформа має бути такою, щоби таких громад і зовсім не існувало. Голова Пісківської ОТГ Анатолій Рудніченко: Громади інформують, що районні ради будуть потрібні для перехідного періоду новоствореним ОТГ, для того, щоби розділити комунальну власність. Нашу громаду вже сьогодні пов’язує з районом лише питання фінансування вторинної медицини. Решта всього майна давно передано з району до ОТГ. Тож який сенс у цих районних радах надалі? Ще більше виникає питань щодо утворення в області нових районів. З якого бюджету й за чий кошт відбуватиметься їхнє фінансування? І чи матимуть вони фінансові повноваження і взагалі, які функції за ними будуть закріплені? Перший заступник голови Обухівського міськради Анатолій Верещак:Обухів – місто обласного значення, у нас прямий бюджет і до районного жодного стосунку не маємо. Єдине питання, з яким можемо зіткнутися при об’єднанні: усе майно, яке буде на території громад, але залишаються в комунальній власності району, має якимось чином перейти у власність ОТГ. Наразі цей механізм розглядається лише на рівні законопроєкту. Будуть укрупнюватися райони й щоби не вийшло так, що майно перейде в державну власність, якщо до якогось періоду його так і не передадуть. Нагадаємо, як раніше повідомляла KV, утворені Глевахівська, Циблівська, Ташанська й Томашівська об’єднані тергромади досі не бачили грошей від податку на доходи фізичних осіб, гарантованих реформою децентралізації. У своєму горі вони не одні: у бюджетну пастку потрапили й усі утворені в грудні 2019 року ОТГ.Читайте: Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО Як розповів у коментарі KV Голова Ташанської ОТГ Василь Вовчанівський, ще 30 червня минулого року були створені ці тергромади, які обіцяли перевести на прямі міжбюджетні відносини з державою ще до нового 2020 року. Але це рішення постійно відтягували, допоки і взагалі не запровадили карантин. “Громада й далі продовжує жити як сільська рада за рахунок податку за землю та єдиного податку. Лише за перший квартал до району відійшло понад 7 млн гривен ПДФО. Освіта, первинна ланка та культура залишаються ще за районом. І фінансувати їх вони відмовляється, адже створена громада. Але передача ж фінансового управління так і не відбулася. Тож їх утримувати ми наразі теж не можемо. Така ось дилема. І якщо надалі все майно таки відійде до громади, то кого ж райрада має надалі утримувати? І нас більше хвилює, що передати майно на баланс ОТГ можуть ще до виборів. І де ж під кінець року брати кошти на їхнє утримання? А що буде з майном, якщо вибори, наприклад, перенесуть на весну через коронавірус, теж не зрозуміло”, – говорить він. Читайте:  Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы “Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов “Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром “Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО  Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО  Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением  Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО Проект “Децентрализация”:  теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции  Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново  Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозойПроект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районовПроект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО  Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицеюПроєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФОПроєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад  Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання  Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом  Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру ПриірпінняПроєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського районуПроєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування) Фото: коллаж KV КиевVласть

Принципи, методи та якість державного управління в розвинених країнах сформувались протягом сотень років війн, революцій та потрясінь, висновки з яких лягли в основу політичних трактатів, що сформували сучасну Західну цивілізацію. Україна, яка географічно та історично розташована на перетинці від Заходу до Азії відчула на собі поєднання різних культурних кодів, архетипів та ментальних характеристик. Формування сучасних партій Коли розпався Союз Радянських Соціалістичних Республік, незалежність Україні дісталась доволі легким шляхом. Відтак культура державного управління успадкувалась від імперії, де не було фактичного розділення на гілки влади, воно існувало лише формально. І майже кожен президент в Україні, намагався сконцентрувати в своїх руках максимум важелів впливу на кадрові та управлінські рішення в державі. Виходячи з цього, партійні спільноти, як політичні сили, формувались не за ідеологічними напрямками, а як політичні проекти. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Це все призводило до негативних явищ, такі як корупція, відсутність верховенства права та олігархізація, як тіньовий уряд. Це привело до двох революцій, які бачили своєю метою змінити ситуацію в країні. Перша, “Помаранчева революція”, що відбулась в 2004-2005 роках відбулась після двох каденцій керівництва другого президента країни Леоніда Кучми, який підтримав кандидатуру Віктора Януковича на пост наступного президента. В результаті трьох турів виборів та Революції, президентом став Віктор Ющенко. Хоч і за його керівництва Україна піднялась в рейтингу світової демократії, через те, що більшість повноважень перейшли до парламенту, інститут президента мав мало важелів на управління та просто спостерігав за парламентськими баталіями. Розпуск парламенту та перевибори не сильно змінили ситуацію, і наступним президентом став той, проти кого формувалась “Помаранчева революція”. Через десять років після першої революції, в Україні спалахнула друга – Революція Гідності і знову проти Віктора Януковича, який узурпував владу та розглядав країну як бізнес для себе і наближених осіб, та поволі, у геополітичному векторі, віддавав Україну Росії. В Україні почала стрімко скорочуватись армія, високі державні пости отримували люди з російським громадянством, при тому, що в Україні можливо лише одне громадянство, спецслужби, у контррозвідувальній роботу, перекваліфікували від протидії Росії до протидії Сполученим Штатам Америки. Наприклад головний перший відділ Служби безпеки України переключився на роботи проти США, замість колись Росії, а Росією став займатись значно скорочений четвертий відділ. Коли в кінці 2013 роки Янукович відмовився підписувати Асоціацію з Європейським Союзом, на Майдан Незалежності вийшли студенти, які вимагали підписання цього документу. Через кілька днів протесту, силовим способом студентів розігнали, завдаючи значних тілесних пошкоджень як самим протестувальникам, так і журналістам і тим, хто просто був поруч. Кадри побиття облетіли всю країну і спричинило наступну, Революцію гідності, яка змусила Януковича втекти в Росію. Занепад партійної культури Проте і друга революція не дала тих результатів, які очікувались українським суспільством. На моє переконання, якісні зміни в державі можуть відбутись виключно через побудову дієвих державних інституцій. Зокрема, такими як інститут підготовки кадрів для державних органів та творення системних політичних сил. Давайте детальніше поглянемо на існуючу нині інституцію політичних сил в Україні та проаналізуємо, чому багато партій, не розкривши потенціалу, зникають протягом трьох років. На даний момент, за інформацією Міністерства юстиції України, зареєстровано 349 партій. Виникає питання: навіщо така кількість партій в країні із слабко розвиненим інститутом партійного будівництва? На жаль, близько 90% усіх партій використовуються для махінацій на виборах на користь інших, великих партій. Махінації відбувались за рахунок продажу місць у виборчих комісіях, що давало результати потрібній партії. Під час правління Віктора Януковича це було розповсюджена практика, нажаль і зараз такі явища існують. Крім цього, деякі зареєстровані партії продають свій бренд для ребрендингу і використовуються для окремих політичних махінацій в майбутньому. Це дуже вигідно, оскільки нові власники партії не мають проходити багато процедур зі збору підписів населення України, збирати безліч юридичних документів та проходити нескінченні етапи у Міністерстві юстиції. Достатньо просто купити партію, змінити назву, логотип, статут та учасників і нова, незаплямована політична партія готова. В даний момент в парламенті України представлено наступні фракції: Політична партія “Слуга народу”, яка набрала більшість голосів у парламенті, яку підтримав президент Володимир Зеленський, ПП “Опозиційна платформа – За Життя”, яка сповідує проросійський наратив, адже, хоч і лідером партії є Юрій Бойко, головну роль у ній відіграє Віктор Медведчук, близький родич та приятель російського президента Путіна. ПП “Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина” з лідеркою Юлією Тимошенко, ПП “Європейська Солідарність” на чолі якої п’ятий президент Петро Порошенко, ПП “Голос” відомого співака Святослава Вакарчука. Крім них представлені дві депутатські групи – “За майбутнє” та “Довіра”. Крім них, на місцевому рівні присутні регіональні партії, такі як: ПП “Час змін”, ПП “Черкащани”, ПП “Опозиційний блок” та інші. В той самий час, в Україні існують і доволі перспективні партії, з мережею осередків, які так і не змогли стати масовими та достатньо популярними. Серед таких можна згадати “Громадянська позиція”, “Сила людей”, “Європейська партія”, “Голос”, “Сила людей” та інші. При цьому, навіть системні та масштабні політичні сили, такі як “ВО “Батьківщина”, наприклад, втрачають прихильників не дивлячись на розгалужену мережу осередків в кожному регіоні, а набирають політичний капітал партії з проросійськими гаслами та ідеями. Тим не менше, за останніми соціологічними опитуваннями, недовіра людей до політичних сил в Україні складає 70%, за опитуванням Центру Разумкова. Варто детальніше розібратись у причинах такої високої недовіри людей до політичних сил. 1. Бренди без суті. Багато політичних партій було створено як політичну фікцію з наявними юридичними атрибутами. Як правило, їх могли створювати під конкретні вибори, а не як політичних рух. Методика доволі проста – проводиться соціологічне опитування щодо найбільш важливих для населення проблем, визначається запит суспільства на конкретний образ ефективного політика з панівними рисами, і відштовхуючись від цього, створюють пропозицію на яку вже існує запит. Відповідно, при достатньому вливанню фінансів і залученню політтехнологів, політичний ринок набуває ще одного гравця, який може набрати певний рейтинг. Яскравим прикладом такого бренду без суті можна назвати ПП “Наш край”, що був, по-суті, технічним проектом Адміністрації колишнього президент України Петра Порошенка, і завданням його було прихистити і включити в список непопулярних або “токсичних” політиків, які були вигідні президенту, але він не міг їх включити у список своєї партії “Блок Петра Порошенка “Солідарність”, яка тоді існувала. Після того, як пройшли вибори, дана партія не вела політичної активності, і зараз суспільство вже навіть не пам’ятає про її існування. До такого типу партій можна прирівняти політичну партію “Рух нових сил Михайла Саакашвілі”. 2. Кадровий голод для системних політичних сил. До Революції Гідності найбільшою партією, яка мала найпотужнішу присутність в регіонах була “Партія Регіонів”, після революції вона розпалась на декілька політичних сил, які почали між собою конкурувати за електорат. Потужна партійна мережа, яку успадкувала, частково, “Опозиційна платформа – За Життя”, разом із регулярною присутністю в телеефірах власних трьох телеканалів Віктора Медведчука, дозволила йому посісти друге місце в нинішньому складі парламенту. Досі на електоральних замірах високий рейтинг тримає “ВО “Батьківщина”, яка має і довгу історію і мережу осередків в регіонах, хоча і цій силі стає тяжко змагатись з новими силами. 3. Залуження грошей. На українській політичній мапі існують цікаві кейси створення партій з цікавим та змістовим підходом, де були представлені лідери з певним потенціалом, такі як “Демократичний альянс” або “Сила людей”, проте через відсутність системної роботи по франдрайзингу, тобто залучення фінансів, і її методології та через низьку медійну присутність лідерів таких партій, зараз вони мають рейтинг нижче статистичної похибки. 4. Місцеві партії. Деякі політичні партії створюються юридично як всеукраїнські, але працюють виключно на певних регіон під місцеві вибори в органи місцевого самоврядування. Такі партії як: “Київська громада”, “Партія Чернівчан”, “Союз міста і села”, “Перспектива міста” і тому подібні, вже у своїй назві декларують місцеві амбіції і намагаються впливати на політичне життя свого окремого регіону. Висновок Історія політичного життя та її тенденції чітко демонструють, що в Україні вкрай необхідно створювати партії з конкретною ідеологічною основою, цінностями та репутаційно "чистими” лідерами, які дотримуватимуться партійної програми, але при цьому, існувати така партія зможе, лише якщо вона вибудує чітку регіональну структуру та даватиме однопартійцям показники ефективності роботи. В результаті, така партія має вирішити ключові проблеми, які пов’язані з економічними питаннями, зовнішньополітичною орієнтацією та вирішенню проблем дефіциту пенсійного бюджету та медичного обслуговування, що стало гостро актуально у зв’язку з пандемією  COVID-19. Для ефективних змін в країні варто не лише говорити про їх вирішення, а і самостійно вирішувати. І ми, з іншими колегами, створюємо нову партію “Національна платформа”. Партію “з нуля”, без ребрендингу, з чіткими меседжами, ідеологією та професійною командою, яку я маю честь очолювати. Це політична партія нового типу, яка об’єднує компетентних лідерів своєї галузі. На основі центристських цінностей та системного підходу до роботи, діяльність партії орієнтована на трансформацію держави та перехід від кризового етапу до розвитку України. Зазначу, що ми не просто обіцяємо зміни, а регулярно проводимо відкриті засідання комітетів у різних напрямках, де партійці, експерти та дотичні особи беруть участь у обговоренні та разом відпрацьовують дорожню карту змін у кожній окремо сфері.  Читайте: Місія нездійсненна: “українська корупція” чи є шанс її подолати?Катерина Одарченко, партнер SIC Group Ukraine КиевVласть

В Білій Церкві на Київщині нарешті проведуть реконструкцію площі по вул. Героїв Небесної сотні зі спорудженням памятника, ескізний проект якого був розроблений ще у 2018 році. Ці роботи на замовлення Білоцерківської міськради ПП “Будмакс” має завершити до кінця 2020 року. Місту оновлення площі обійдеться в 2,5 млн гривень. Як стало відомо KV з оголошення електронної системи публічних закупівель ProZorro, 25 мая 2020 року Департамент житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради (*) уклав угоду з ПП “Будмакс” (**) на виконання робіт з реконструкції площі по вул. Героїв Небесної Сотні у Білій Церкві із спорудженням пам'ятника на честь борців за волю та незалежність України. Ціна договору склала 2,55 млн гривень.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  ПП “Будмакс” повинен до кінця 2020 року розібрати існуюче покриття та облаштувати нове з кольорової ФЕМ-плитки, облаштувати освітлення та автоматичну систему поливу та провести благоустрій території. Крім цього, на площі будуть встановлені декілька скульптурних композицій – куля, хвиля та 5 лав у вигляді кубу. На виконані роботи та встановлені конструкції підрядник надасть гарантію 10 років.  За інформацією Білоцерківської міської ради, у січні 2018 року у Білоцерківській центральній бібліотеці відбулася презентація 8 проектів реконструкції площі на вул. Героїв Небесної Сотні із встановленням пам'ятника для вшанування загиблих Героїв Небесної Сотні та борців за волю і незалежність України в антитерористичній операції на сході. Переможця було оголошено 27 вересня 2018 року. Ним за результатами голосування містян став проект авторського колективу з архітектурної майстерні “АММІ” (Роман Жихарев, Валерій Міщенко, Катерина Жихарева, В’ячеслав Міщенко за участі Костянтина Дробота та Юрія Шаравари). За задумом авторів, сквер матиме вигляд мішені, у центрі якої знаходитиметься куля як символ останньої краплі людського терпіння. На кулі будуть викарбувані імена загиблих героїв. Через символічні діри в мішені проростатимуть дерева, що є символом продовження життя. Ескіз пам'ятника на честь борців за волю та незалежність України, який повинні встановити на площі по вул. Героїв Небесної Сотні у Білій Церкві Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ПП “Будмакс” зареєстровано у 2008 році в Білій Церкві. Підприємство спеціалізується на будівництві. Статутний фонд – 1 тис. гривень. Засновник та директор підприємства – Ігор Іванович Соломаха.  Ігор Соломаха може бути сином начальниці одного з відділів Білоцерківської райдержадміністрації Людмили Соломахи. Зокрема, в декларації чиновниці за 2019 рік вказано, що її чоловік – Іван Соломаха – отримує дохід від ПП “Будмакс”. За даними Zакупівлі, підприємство бере участь у публічних закупках з 2017 року. За цей час ПП “Будмакс” уклало 25 договорів на суму понад 54 млн гривень. Найбільші замовники -  комітет фізвиховання та спорту міносвіти (підписано договорів на 29,7 млн гривень) та департамент житлово-комунального господарства Білоцерківської міськради (підписано договорів майже на 6 млн гривень). З ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 5 серпня 2019 року відомо, що ПП “Будмакс” фігурує у кримінальному провадженні №42019111030000122 від 13 травня 2019 року за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.191 КК України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем). Слідство перевіряє перелік та об`єми фактично виконаних ПП “Будмакс” робіт при проведенні у 2018 році на замовлення комітету фізвиховання та спорту міносвіти капітального ремонту нежитлової будівлі західної трибуни Центральної дитячо-юнацької навчально-спортивної бази “Трудові резерви” в Білій Церкві (ціна договору – за 18,9 млн гривень). З ухвали Білоцерківського міськрайонного суду від 13 серпня 2019 року, в рамках кримінального провадження (ЄРДР №42019110030000139 від 27.05.2019 року, ч.3 ст. 191 ККУ) ПП “Будмакс” разом із іншими підприємствами підозрюється у привласненні бюджетних коштів шляхом завищення обсягів та вартості виконаних робіт за замовленням управління капітального будівництва Білоцерківської міськради впродовж 2018-2019 років. Раніше KV повідомляла, що до осені 2020 року у жителів Білої Церкви має з'явитися нове місце для відпочинку – набережна вздовж центрального пляжу. Договір на її облаштування за 3 млн гривень управління капітального будівництва Білоцерківської міськради підписало з ТОВ "МЖК-БУД БЦ". Читайте: У Білій Церкві стартувало будівництво набережної уздовж центрального пляжу за 3 млн гривень (фото проекту) Департамент житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради очолює Олег Савченко. Міським головою Білої Церкви у 2015  році обрано Геннадія Дикого. *Департамент житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради (Код ЄДРПОУ: 03346696) ** ПП “Будмакс”  (Код ЄДРПОУ:  35964221) *** ТОВ “МЖК Буд-БЦ” (Код ЄДРПОУ: 13701218) Фото: Викимапия Олеся Данилова КиевVласть

Проблеми з київськими недобудовами Анатолія Войцеховського та інших забудовників є типовими для всієї України. Вирішення цих проблем лежить у площині змін до чинного законодавства, які дозволять залучати до такої роботи кошти безвідповідальних чи злочинних забудовників, які кинули напризволяще приватних інвесторів – покупців квартир, а також кошти з державного бюджету. Також багато залежить від самих приватних інвесторів, які мають організуватись та взяти на себе частину відповідальності. Про це КиевVласть в дистанційному режимі поговорила з заступником Київської міськдержадміністрації (КМДА) В`ячеславом Непопом (на фото), який, відповідно до своїх повноважень, займається в столиці проблемою недобудов та приватних ошуканих інвесторів у житло. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  KV: Яка зараз ситуація з недобудованими об’єктами групи будівельних компаній Войцеховського – ТОВ “Сіті-Груп” та ТОВ “Укогруп”? В`ячеслав Непоп: Як ви знаєте, структурні підрозділи КМДА здійснюють комплекс заходів стосовно приведення ситуації з незаконними забудовами групи компаній ТОВ “Укогруп” та “Сіті-Груп” до вимог законодавства. Крім того, питання щодо врегулювання проблем довгобудів постійно розглядаються на засіданнях комісії з вирішення проблемних питань по об’єктах незавершеного будівництва, що створена розпорядженням №236 КМДА від 18 березня 2015 року, під головуванням профільного заступника голови КМДА. Це питання перебуває в полі постійної уваги голови КМДА Віталія Кличка, за участю якого проводяться засідання робочих груп, круглих столів, робочих нарад та зустрічей. За результатами засідань напрацьовані та виконуються ряд доручень, відповідно до пп 11 п. “а” ч.1 ст. 31 закону “Про місцеве самоврядування в Україні” стосовно вжиття заходів щодо організації роботи, пов’язаної із завершенням будівництва житлових будинків, що споруджувалися із залученням коштів фізичних осіб у зв’язку із неспроможністю груп компаній ТОВ “Сіті-Груп” та ТОВ “Уко-груп” продовжувати такі будівництва. Зокрема: - постачальники послуг (КП “Київтеплоенерго”, ПрАТ “АК “Київводоканал”, ПрАТ “ДТЕК “Київські електромережі”, ПАТ “Київгаз”) при видачі технічних умов на добудову таких будинків в установленому порядку опрацьовують питання можливості зменшення фінансового навантаження на забудовників, функції яких виконують житлово-будівельні кооперативи за умови забезпечення надійної експлуатації житлових будинків; - в установленому порядку опрацьовуються питання зменшення відсоткової ставки орендної плати за земельні ділянки до введення в експлуатацію таких житлових будинків; - опрацьовуються в установленому порядку питання зменшення розміру або звільнення від сплати  пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури Києва для житлово-будівельних кооперативів, створених з числа інвесторів таких житлових будинків. KV: Неодноразово лунала думка, що питання добудови проблемних об`єктів потребує врегулювання на законодавчому рівні. Яке саме врегулювання потрібне? В`ячеслав Непоп: Сьогодні відсутні чіткі способи та межі реалізації повноваження органів місцевого самоврядування, зокрема, з визначенням джерел фінансування об’єктів незавершеного будівництва. Немає встановлення чітких механізмів вирішення зазначених проблем з урахуванням перш за все інтересів інвесторів. Вирішення цих проблем має дозволити вирішити проблему з об`єктами ТОВ “Уко-груп”, ТОВ “Сіті-груп” та інших в повному обсязі. КМДА неодноразово зверталася до президента, прем’єр-міністра, віце-прем’єра, міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ з пропозиціями щодо вдосконалення законодавства в частині розв’язання проблем довгобудів. Зокрема, президенту Володимиру Зеленському та прем’єру Олексію Гончаруку 18 вересня 2019 року було направлено листи з проханням доручити відповідним міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади із залученням КМДА забезпечити підготовку законопроєкту про врегулювання ситуації, пов’язаної з довгобудами. На офіційному сайті Міністерства розвитку громад та територій України оприлюднено для обговорення проєкт закону “Про особливості врегулювання добудови проблемних об’єктів житлового будівництва”. 15 січня поточного року КМДА листом №004-128 направила міністерству свої пропозиції та зауваження до законопроєкту. Зокрема, пропонується добудова таких об’єктів за рахунок: майна та коштів власників будівельного бізнесу, які створили зазначені проблеми; коштів державного бюджету; коштів, залучених від інвестиційних проєктів. KV: Як неприйняття найближчим часом змін до законодавства вплине на темпи добудови незавершених об`єктів? В`ячеслав Непоп: Спільними зусиллями забудовників – житлово-будівельних кооперативів (ЖБК) та органів виконавчої влади вжиті заходи щодо приведення до вимог законодавства та, за умови спрощення процедури землевідведення, отримання дозвільних документів на початок та завершення будівельних робіт, погодження відхилень від ДБН, які допустили попередні забудовники у вже збудованих житлових будинках, першочергово могли б бути введені в експлуатацію: ЖК “Науковий” – ОК “ЖК “Науковий”, вул. Петропавлівська, 40; ЖК “Маргарита” – ОК “ЖБК “Булгаков”, вул. Булгакова, 12-А; ЖК “Сосновий Бір” – ОК “ЖБК “Екобуд”, вул. Олевська, 13/50; ЖК “Синєозерний” – на перетині проспектів Правди та Георгія Гонгадзе; ЖК “Мозаїка” – ГО “Об’єднання інвесторів “ЖК Мозаїка”, Стратегічне шосе, 53; ЖК “Східна Брама” – ОК “ОБК Східна брама”, вул. Світла, 3-Д; ЖК “Перлина Троєщини” – ОК “ЖБК “Наша Перлина”, вул. Закревського, 42-А; ЖК “Лего Хаус” – ОК “ЖБК “Сиваський”, вул. Сиваська, 12/2. KV: Тобто постраждалі інвестори беруть на себе відповідальність за свої будинки? В`ячеслав Непоп: Переважно так. Більшість постраждалих інвесторів, усвідомлюючи і свою відповідальність за ситуацію, створюють юридичні особи (зокрема ЖБК) та беруть на себе виконання функцій замовника по добудові таких об’єктів. Однак, частина інвесторів “об`єктів Войцеховського”, підбурювана деякими деструктивно налаштованими особами, що переслідують власні плани щодо політичної кар’єри та намагаються допомогти попередньому забудовнику уникнути відповідальності, вимагають прийняти рішення, щоб міські комунальні підприємства завершили будівництво за кошти бюджету та  ввели проблемні об’єкти в експлуатацію. KV: Наскільки прийнятним є механізм добудови проблемних об`єктів за рахунок міського бюджету? В`ячеслав Непоп: Застосування механізму добудови об’єктів незавершеного будівництва за рахунок бюджетних коштів створить значне додаткове обтяження на бюджет Києва, а також вплине на реалізацію конституційного права на отримання житлових площ громадянами, які, відповідно до законодавства України, потребують поліпшення житлових умов: черговики квартирного обліку, пільгові категорії населення, соціально-незахищені верстви населення та особи, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність держави тощо. Та є ще один важливий аспект. Комунальні підприємства (КП) утворюються як самостійні суб’єкти господарювання, основним узагальнюючим показником фінансового результату господарської діяльності яких є прибуток, який використовується, зокрема й з метою наповнення відповідного місцевого бюджету. Отже діяльність КП та їх правочини не повинні ослаблювати економічні основи місцевого самоврядування. І прийняття посадовими особами органів місцевого самоврядування, місцевих державних адміністрацій рішень про визначення КП замовниками завершення будівництва проблемних об’єктів може бути кваліфіковане, як зловживання владою або службовим становищем, що тягне за собою відповідальність, передбачену ст. 364 Кримінального кодексу. Необхідно зазначити, що Головне слідче управління Національної поліції проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні №12012110060000120, зареєстрованому в ЄРДР 26 листопада 2012 року – за фактами вчинення службовими особами групи компаній ТОВ “Сіті-Груп” та ТОВ “Укогруп” кримінальних правопорушень. Однак це кримінальне провадження досі не завершене. KV: І наостанок. Як вплинув карантин на роботу із завершення будівництва довгобудів? В`ячеслав Непоп: Відповідно до протоколу №2 від 10 березня 2020 року позачергового засідання Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій під головуванням прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, проведення усіх нарадчих заходів та засідань колегіальних і дорадчих органів (за винятком виключних випадків), особистих прийомів громадян в усіх органах державної влади та органах місцевого самоврядування до особливого розпорядження скасовано. Враховуючи це, були перенесені парламентські слухання щодо законопроєкту, яким передбачається врегулювання питань щодо довгобудів. Читайте: Туманные перспективы: в Киеве никто не может достроить ЖК “Приозерный”Фото: KV КиевVласть

Економічні наслідки світової кризи, пов'язаної з COVID-19, для України можуть стати фатальними. Реформи і державну підтримку провідних галузей країни не можна припиняти, однак зараз і вони – у зоні ризику. Про те, що відбувається з реформуванням будівельного сектору, а також плани протидії довгобудам та корупційним схемам, KV розповіла нардеп та заступник комітету Верховної Ради (ВР) з питань організації держвлади і містобудування Олена Шуляк. KV: Будівельний ринок переживає, що реформа ДАБІ заморозить будівництво на невизначений строк. Тим більше із новою постановою Кабміну щодо створення ще двох органів: Держінспекції містобудування України та Держагентства з питань технічного регулювання містобудування України. Які є ризики у реформи?  Олена Шуляк: Я була однією з перших в Україні, хто відкрито сказав, що ДАБІ в такому вигляді як вона існує, мають розформувати. А краще — взагалі переглянути ідеологію та принципи держархбудконтролю в Україні.  Тепер щодо проєкту постанови: передбачається створення трьох, а фактично навіть чотирьох окремих органів, з яких один потім буде розформований. На першому етапі передбачається урізання функцій ДАБІ до рівня надання адміністративних послуг в сфері будівництва. Одночасно частину функцій передають новим органам – Державній інспекції з містобудування та Держагентству з питань технічного регулювання містобудування. На другому етапі ДАБІ як організація та явище остаточно розформовується. Натомість створюють орган з надання адмінпослуг “Сервісбуд”. Це — якщо коротко та без подробиць.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Справді, щодо цього проєкту постанови Кабміну про реформування ДАБІ в учасників ринку, з якими я постійно спілкуюсь, більше питань, ніж відповідей. Забудовники та проєктанти, які фактично живуть будівництвом, висловлюють думку, що фахівці, які готували цей документ, не захотіли розібратися в специфіці ринку, а переслідували інші, далеко не реформаторські цілі. Адже пропонують замість одного мегакорупційного органу створити три, і навряд чи з меншим обсягом хабарництва. Підпорядкування та підзвітність Кабміну я особисто вважаю позитивом. Саме відсутність підзвітності та надмірна незалежність ДАБІ й дала змогу вирости їй в корупційного “монстра”. Але ідея розділення на три різні органи, як на мене, — сумнівна та потребує додаткової широкої дискусії. Проєкт документу не дає чітких відповідей щодо функцій, завдань та методів реалізації реформування. Наприклад, мені незрозуміле формування окремого органу з фактично поштовими функціями в той час, коли державним пріоритетом визначено цифровізацію надання адмінпослуг. Навіть більше — минулого року Рада прийняла закон мого авторства про запровадження Єдиної державної електронної системи в будівництві, яка в концепції та в реальності на 100% може взяти на себе ці функції й зменшити ризики вчинення корупційних дій (до того ж, суттєво не вплине на уповільнення процесів діяльності на ринку). А ще багато нюансів у роботі Держагентства з питань технічного регулювання. Без суттєвої зміни законодавства цей орган буде просто недієвим. Зокрема, це стосується розробки державних будівельних норм за новими методами нормування, запровадження та гармонізації стандартів тощо.  Повертаючись до пропозицій, які викладені в проєкті кабмінівської постанови щодо ДАБІ більш широко, задаюся питанням: а що робити з тим 101 органом місцевого самоврядування, які в рамках реформи децентралізації отримали повноваження держархбудконтролю? Адже постановою намагаються реорганізувати центральний орган, частину повноважень якого вже делеговано на місця за концепцією децентралізації. Вам не здається це нелогічним та таким, що навіть суперечить заявленій державній політиці в частині децентралізації? На інший “ляп” в цьому проєкті постанови звернули увагу представники будівельного ринку. До мене, наприклад, зверталися забудовники, проєктувальники, архітектори з проханням розтлумачити положення проєкту постанови щодо сертифікації виконавців робіт, головних державних інспекторів, головних інспекторів архбудконтролю тощо та щодо нагляду за їхньою діяльністю. Можливо зверталися тому, що безпосередньо авторів цієї постанови, за інформацією Конфедерації будівельників України, знайти в Мінрегіоні не можуть. Я не можу роз’яснити цей пункт, бо сама не бачу в цьому ані логіки, ані необхідності.  Реалізація реформи ДАБІ в такому вигляді як зараз пропонується ринку призведе до розбалансування системи держуправління в галузі та створення трьох корупційних структур замість однієї Держархбудінспекції. Збільшення кількості владних органів у цій сфері (тобто зміна форми) без безпосередньої реформи порядку надання цими органами адміністративних послуг або здійснення контролю/нагляду (тобто без зміни змісту) на практиці не дасть жодних результатів. Ми просто збільшимо витрати держбюджету на утримання нових потенційно корупційних структур.  Тому до тези про “побоювання ринку” сміливо додам те, що й сама побоююсь щодо фаховості реформи та її ефективності.  KV: Ще одне надзвичайно “гаряче” питання – довгобуди. Чи створено нарешті чіткий, покроковий план вирішення проблеми?  Олена Шуляк: Так, план існує. Але разом з тим слід розуміти, що простого рішення проблеми, яке буде універсальним для всіх окремих випадків не існує. Я шукала шляхи вирішення питання постраждалих інвесторів і довгобудів ще працюючи в BRDO. Тоді, у 2017-му ми з командою підготували законопроєкт, який би мав зупинити зведення нових незаконних будівництв і захистити права тих, хто хотів придбати квартиру. Цю ініціативу навіть зареєстрували у парламенті та включили до порядку денного. Але згодом його відклали до кращих часів, і так ми практично втратили 2 роки. Натомість отримали ще з десяток недобудов і тисячі ошуканих українців. Нині ж я знову повернула це питання до порядку денного. Як заступник голови Комітету з питань організації держвлади, самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, я ініціювала створення профільного підкомітету, що вже працює над питанням захисту прав інвесторів в житлову нерухомість. Ми активно спілкувалися з постраждалими інвесторами й представниками будівельних компаній. При цьому, всі знають про  будинки Войцехівського, “Еліту-центр”, які вже стали класичним прикладом афер і довгобудів. Але, беручи до уваги, що в нас відсутні будь-які бар’єри для появи нових проблемних ЖК, велика частина інших житлових комплексів перебуває під загрозою. 4 листопада ми зробили перший великий крок до вирішення проблеми ошуканих інвесторів. Разом з експертами, депутатами, активістами та інвесторами ми зібралися на комітетські слухання. Ми багато аналізували і шукали відповіді на запитання: хто та як має захистити людей? Як запобігати незаконним забудовам, щоб працювати на випередження проблеми? За результатами напрацювали низку пропозицій, які частково лягли в основу законопроєкту, який ми презентуємо під час громадських слухань 8 квітня.  Що в основі цієї ініціативи? Там є правові запобіжники, які унеможливлять продаж квартир на етапі будівництва без наявності дозвільних документів у забудовника та стануть на перешкоді шахрайству при продажі квартир, окремих приміщень та цілих будівель. Також документ чітко визначатиме, що таке “об’єкт незавершеного будівництва” і те, що він є окремим об’єктом цивільних прав, передбачатиме конкретні механізми прав продажу об’єктів незавершеного будівництва та його частин.  А повертаючись до питання щодо плану, то тут все просто: презентуємо законопроект, вносимо головні виправлення, які надаються експертним середовищем, виводимо ініціативу “під купол”, і після того, як її підтримають —  стежимо за реалізацією. KV: Безпосередньо зараз держава робить якісь конкретні кроки для постраждалих інвесторів? Олена Шуляк: Зараз до мене надійшли запити від інвесторів у Києві, Київській та Хмельницькій областях щодо запуску трьох пілотних проєктів зі сприяння добудові проблемних об’єктів. В першу чергу, це стосується об'єктів високого ступеню готовності, але у яких є проблеми з документами та дозволами. На мою думку, це доречна ініціатива, на яку має звернути профільне міністерство. Я готова всіляко допомагати, як представник профільного комітету парламенту, в реалізації таких “пілотів” на користь громадянам України, які стали заручниками нечесних забудовників або свавілля нечистих на руку чиновників. KV: Чесний бізнес, поміж тим, стикається не тільки з проблемою ДАБІ. При підключенні будинків до комунікацій забудовники мають величезні проблеми з монополістами. Як буде вирішене це питання?  Олена Шуляк: Причини появи таких проблем різні. Інколи питання з підключенням до інженерних мереж чи модернізації транспортної інфраструктури нового об’єкту викликані не лише зловживанням монопольним становищем, а й елементарно намаганням чинити тиск на забудовника з корупційних причин. Можу навести приклад ЖК “Еврика” на Ломоносова, де комунальне підприємство висуває абсолютно абсурдні вимоги щодо підготовки транспортної розв’язки поруч з об’єктом. Інші випадки – це звичайне зловживання монопольним становищем постачальників послуг або власників мереж. Коли ми спілкуємося з європейськими фахівцями щодо цієї проблеми, вони відзначають, що такі ситуації – це тільки українське “ноу-хау”. Майже унікальне явище для європейських ринків, коли корупція та тиск на бізнес виникає на рівні комерційних організацій. За умови дієвого антимонопольного законодавства та нагляду – таке просто було б неможливе. Але разом з тим, питання зловживання монополістами за умови непрацюючої антимонопольної системи стримування є дуже делікатним. Законодавство забороняє втручатися прямо в діяльність суб’єктів господарювання. Але, на жаль, наша ситуація з “вічно перехідною” економікою пострадянського типу є наслідком існування так званих природних монополій. Частково ми почали лише вирішувати це питання, розпочали впровадження європейських ринкових норм. Наприклад, розмежування функцій та власників мереж та постачальників послуг. За новою моделлю, яку напрацьовують зараз за моєї участі, підключення до мереж повинно бути уніфіковане, а не розроблятися під кожного із забудовників. Власники мереж та постачальники послуг повинні розробити типові умови щодо підключення та, головне – зробити ці умови відкритими та загальнодоступними. І отримувати техзавдання на підключення забудовник повинен разом із містобудівними умовами та обмеженнями (а саме підключення має здійснюватися винятково на підставі виконання типових умов, без будь-яких “але” та “можливо”). Коли ми розробляли єдину електронну систему в будівництві, то саме цю модель отримання забудовником техзавдання на підключення ми й заклали в концепцію. Ми навіть пропонуємо створювати електронні інтерфейси роботи з боку постачальників послуг в електронній системі та запровадити електронні договори на підключення, щоб спростити процедуру та зробити її прозорою. Мій план вирішення цієї проблеми – типові параметри підключення, які рівні для всіх, відкритість даних та застосування електронних процедур при наданні ТЗ та безпосередньо при організації самого підключення.  KV: Ще однією проблемою для всіх столичних забудовників є прийняття Генплану Києва. В одному із інтерв’ю Ви казали, що має бути політична воля для прийняття рішення. А чи є Генплан, який Вас особисто влаштовує?  Олена Шуляк: Розумний та реалістичний. Це правда, Києву терміново необхідний новий та реальний Генплан. Адже ще трішки, і місто не потягне одночасну реалізацію двох концепцій, що призведе до інфраструктурного колапсу. А після презентації нової концепції у грудні 2019 та презентації проєкту Генплану-2040 в січні 2020, Київ тепер має вже три Генеральні плани розвитку міста. Перший розроблений в 1997-му, другий, який так і не був затверджений і залишився проєктом, — за часів Черновецького, Попова, і проєкт третього – за мерства Володимира Кличка... Ці документи кардинально суперечать один одному, адже перший орієнтується на створення агломерації, другий — на розвиток міста за рахунок власних ресурсів, а проєкт третій є комбінацією перших двох.  Одночасна наявність, фактично, трьох Генпланів призвела до того, що основні формальні рішення Київрада приймає з посиланням на чинний Генплан-2020, а окремі тактичні — в частині розробки детальних планів територій через проект Генплану-2025, а житиме столиця, фактично, після анонсованого затвердження влітку 2020 – за третім Генпланом-2040.  KV: Як “вдалося” створити такий коллапс в основному  містобудівному документі столиці? І чим може, в умовах децентралізації, допомогти Верховна Рада? Олена Шуляк: Причин, які призвели до такого свавілля декілька. Це і традиційне для України нормотворче неузгодження, і складнощі з розробкою історико-архітектурного опорного плану, і сумбурність рішень щодо плану зонування території за призначенням та обмеженнями. Ну і без відсутності політичної волі на рівні місцевої влади, щодо прийняття єдиної стратегії і відміни “ручного управління” містом також не обійшлося. Та як би там не було, нині через детальні плани територій, забудовник погоджує з місцевою владою лише окремі території під забудову, без комплексного бачення. Через що в Києві з’являлися “житлові гетто”, навіть після прийняття змін до державних норм щодо щільності забудови території.  Щоб це виправити, слід нарешті прийняти та затвердити один Генплан, навіть доопрацювавши презентовану концепцію та проєкт Генплану-2040. Ми вже дали "зелене світло" для місцевої влади. Сьогодні в рамках профільного комітету ми створили підкомітет, який займається питанням містобудування, а ще підготували і проголосували за законопроєкт №1081, в якому з-поміж усього іншого йдеться про можливість залучення грантових коштів для створення кадастрів. Зараз опрацьовуємо такий варіант фінансування і для створення містобудівної документації.  Попереду ще багато роботи, але ми налаштовані створити максимально сприятливі умови для того, аби самоврядування столиці нарешті проявило політичну волю і визначило спектр руху Києва, затвердило сучасний і прогресивний Генплан. Верховна Рада не вправі втручатися у життя місцевого самоврядування, але ми даємо для них можливості для прийняття надважливих рішень. Сподіваюся, нас почують.  KV: У “пулі” ваших реформ – контроль якості будівельних матеріалів. Є якийсь прогрес?  Олена Шуляк: За наявності дієвого ринкового нагляду – рівень фальсифікату, неякісних та взагалі небезпечних виробів зменшується. Загалом, в Україні ще з 2010 року діє досить сучасний та прогресивний закон про ринковий нагляд, але будівельні вироби мають все ж свою специфіку. Попри постанову КМУ, якою ще у 2016 році врегулювали правову невизначеність щодо повноважень ДАБІ як органу ринкового нагляду за будівельною продукцією, ситуація не змінюється, а навіть погіршується. Фактично, орган контролю ігнорує цю функцію, традиційно зосереджуючи діяльність на “обілечуванні” забудовників. Звичайно, якщо всі ресурси ДАБІ, про що ми отримуємо інформацію від учасників ринку, зосереджувалися на корупційних схемах, то на кропітку роботу з ринкового нагляду сил не залишалось. З боку Держархбудінспекції ми бачимо лише формальні плани та відписки по контролю за сегментами ринку, які можна перелічити на пальцях – віконні блоки, цегла, керамічна плитка, вироби з бетону та цементу… Та й в цих сегментах рівень фальсифікату, тобто виробів, що не відповідають стандартам, за останні роки не зменшується.  Коли скасовувалася обов’язкова сертифікація будівельних виробів з 1 січня 2018 року, планувалося, що Україна терміново імплементує в своє законодавство положення 305 Регламенту ЄС щодо виведення та обігу будівельних виробів на ринку. Насправді, лише зараз, у 2020 році нам вдалося довести важливість цього кроку, зламати супротив осучасненню підходів до регулювання ринку будівельних виробів, і я ініціювала розгляд проекту закону про надання будівельної продукції на ринок. Комітет підтримав цей законопроект і найближчим часом його розглядатиме парламент. Думаю, що цей важливий крок до якісних та сучасних будівельних товарів буде точкою неповернення. І як промисловість, так і ціла будівельна галузь отримає сучасні та ефективні правила.  Разом з тим, якщо в створенні законодавчого підґрунтя для ефективного та європейського ринкового нагляду за будівельними виробами робота йде інтенсивно, то з запровадженням правил та процедур для гарантування якісних та безпечних будвиробів ситуація гірша. Мусимо чекати позицію щодо цього питання з боку міністерства та органу ринкового контролю. Сподіваюсь, реформа ДАБІ нарешті вирішить це питання. KV: Недавно у ЗМІ ще просували законодавче врегулювання класів житлової нерухомості. Чи це насправді потрібно узаконювати? Чи потрібна взагалі класифікація житла?  Олена Шуляк: Так, на ринку неофіційно існує поділ житла на класи. Навіть більше – таких неформальних класифікацій кілька. Фактично, чи не кожен забудовник чи ріелтор створює свою власну. Але загалом, традиційно сформувалася класифікація житлової нерухомості на “економ”, “комфорт”, “бізнес” та “еліт”. Така навіть неформальна класифікація впливає на використання технологій та будівельних матеріалів. Наприклад, при спорудженні житла економ-класу забудовник використовує зазвичай 90% вітчизняних або дешевих будматеріалів та продукції виробництва Китаю, Туреччини тощо. А при елітному будівництві – щонайменше 60% будпродукції є високоякісною, виробництва Італії, Німеччини, Іспанії. На додачу – це системи типу “розумний дім”, високоякісні ліфтові системи від американських чи німецьких виробників і, звичайно, розташування в центральних районах. Класифікація нерухомості потрібна, але розробляти та узгоджувати її мусить ринок – саморегулівні об’єднання забудовників, ріелторів та компаній, які займаються проектами з управління нерухомістю, можуть розробити єдиний стандарт та запровадити його на рівні галузевого. А держава має виступити як арбітр та рядовий учасник таких домовленостей і в подальшому – слідкувати за дотриманням стандартів. Така єдина класифікація врегулює питання з ціною новобудов і допоможе зоорієнтуватися покупцеві. Завдяки цьому зникнуть випадки, коли девелопер виставляє преміальні ціни на об’єкти, які за фактом відповідають економ-класу.  А ще єдина класифікація може бути корисною компаніям, які надають послуги з менеджменту та обслуговування об’єктів нерухомості. Або, наприклад, допоможе кредитним установам запровадити диференційований підхід щодо іпотеки для різних об’єктів: для економ-житла запровадити пільгові соціальні кредитні програми, а для елітного – програми з преміальними функціями за підвищеною ставкою. KV: Останнім часом з’явилось багато повідомлень про шахрайства на ріелторському ринку. Хто і як, на вашу думку, має контролювати роботу агенцій з нерухомості та ріелторів?  Олена Шуляк: Шахрайство – це злочин. В Україні створено достатньо органів, які займаються правоохоронною діяльністю та розслідуванням злочинів. Це їх робота. Щодо стандарту діяльност: з 1 березня 2019 року в Україні діє добровільний гармонізований методом підтвердження національний стандарт ДСТУ EN “Послуги агентів з нерухомості — Вимоги до надання послуг агентів з нерухомості”. Копію цього стандарту можна отримати у Національному фонді нормативних документів. Але оскільки він добровільний, то його застосування – предмет саморегулювання ринку. Саме ринок повинен сформулювати вимоги до своїх учасників та контролювати його дотримання. А на ринку агенцій нерухомості – велика конкуренція. Лише в Києві, за оцінкою Спілки спеціалістів з нерухомості, працює 300-350 агенцій нерухомості. А кількість суб’єктів господарювання в Україні, які зазначають у своїх документах як основний вид діяльності операції з нерухомим майном, перевищує 30-35 тисяч. Саме конкуренція в сучасному розвиненому світі є ефективним регулятором. Держава повинна гарантувати законність діяльності та відсутність злочинних дій типу шахрайства. Такий великий ринок має потенціал до саморегулювання. За моїм особистим досвідом, навіть на прикладі ДАБІ, втручання держави не призводить до захисту від зловживань на ринку. Це лише породжує корупцію та підвищення цін. Кращим запобіжником виступає цивілізований ринок та відкриті загальнодоступні реєстри. KV: Ринок комерційної нерухомості переживає реновацію, оновлюються ТРЦ, стають більш якісними офіси, як Ви вважаєте, що заважає розвитку і появі нових бізнес центрів, ТРЦ? Олена Шуляк: Головна причина – відсутність інвестицій. Індекс роздрібного товарообороту протягом щонайменше 3-х років зростає щомісячно на 5-10% до відповідного періоду попереднього року. Тобто, кожного місяця люди витрачають на 5-10% більше, ніж за минулий рік. Це – перспективний ріст ринку. Тобто, потреба й потенціал є. У сегменті торговельної нерухомості в Україні у першому півріччі 2019 року нова пропозиція складає приблизно 67 000 кв. м. Упродовж цього часу відкрили торговельні центри районного значення Smart Plaza Obolon та Oasis у Києві, ТРЦ Spartak City у Львові, а також наступна черга ТРЦ Gagarinn Plaza в Одесі. Більше об’єктів торговельної нерухомості відкриють до кінця 2021 року (в тому числі, нові торгівельні центри орендною площею приблизно 720 000 кв. м, що створює цікаві можливості для розвитку торгівельних мереж на українському ринку). Щоб цей потенціал зацікавив інвестора, потрібно створити комфортний інвестиційний клімат в країні. Необхідно спростити, зробити прогнозованими та позбавити від корупційної складової процедури з організації будівництва. Саме заради цього я ініціювала створення та запровадження на законодавчому рівні Єдиної державної системи в будівництві.  KV: В регіонах України забудовники потерпають від основних трьох проблем: відсутність платоспроможного попиту, можливості введення об’єктів в експлуатацію та питань із землею. Чи відстежуєте ви ринок в регіонах, і чого очікувати від Уряду тим, хто працює поза межами столиці? Олена Шуляк: За остаточними підрахунками Держстату, обсяг виконаних будівельних робіт збільшився на 24% у порівнянні з 2018 роком. Зросли всі сегменти: будівлі на 19%, а інженерні споруди на 28%. За підсумками 2019 року лише в Запорізька область продемонструвала падіння обсягів будівництва. При цьому нежитлове будівництво зросло за підсумками року у всіх областях. А от темпи будівництва житла уповільнилися в 9 регіонах, серед яких традиційні лідери в минулому Київ та Дніпро. За ініціативою Президента та під контролем уряду запустили програму “Велике будівництво”. Її мета, в першу чергу, ремонт доріг та розбудова соціальних об’єктів. Оновлення та побудова 249 шкіл, 155 дитсадків, 169 спорткомплексів, 212 центрів екстреннної медичної допомоги та 422 амбулаторіі. Ремонт та створення понад 6,5 тисяч кілометрів доріг. Всі ці кроки — не лише об’єкти. Це й нові десятки тисяч робочих місць в регіонах, а значить — підвищення добробуту людей. А ще це кращі логістичні можливості за рахунок доріг та підвищення мобільності населення.  В результаті ми матимемо збільшення обігу товарів та кращі умови для життя в сотнях населених пунктах по всій Україні. Такі державні проекти, як “Велике будівництво” — потужні ін'єкції в економіку і прямий сигнал інвесторам для заохочення будівництва в регіонах. Читайте: Рынок жилья среагировал на пандемию усилением мер безопасности и прогнозирует рост цен Фото: з відкритих джерелКиевVласть

Сьогодні, 14 березня 2020 року, у селі Святопетрівське Києво-Святошинського району Київщини відбулися пам’ятні заходи до Дня українського добровольця, в яких взяло участь керівництво та депутати Києво-Святошинської районної ради, ветерани АТО/ООС, добровольці та члени їх сімей, мешканці села. Про це KV повідомили в прес-службі Києво-Святошинської райради. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Учасники пам’ятних заходів поклали квіти до пам’ятника Українському добровольцю та вшанували хвилиною мовчання тих, хто віддав своє життя за незалежність. “Ми зобов’язані пам’ятати та вшановувати українських добровольців: і тих, хто стояв на Майдані, і тих, хто ціною власного життя боронив та продовжує захищати нашу країну від агресії на Сході. Адже країна, яка забуває свою історію, не має майбутнього. Завдячуючи українським добровольцям агресор був зупинений у своїх намірах захопити всю територію країни, а ми можемо жити під мирним небом”, – зазначив голова Києво-Святошинської районної ради Дмитро Гусятинський. До Дня українського добровольця були приурочені також показові виступи місцевих спортсменів, які відбулися на базі місцевого спортивно-патріотичного клубу “Доброволець”. Голова районної ради Дмитро Гусятинський з нагоди Дня українського добровольця та до річниці заснування спортивно-патриотичного комплексу “Доброволець” нагородив відзнакою Києво-Святошинської ради представників громадських організацій та спортсменів. “Дякуємо усім причетним до добровольчого руху за нашу незалежність, мирне небо, вільну від агресора Україну. Подвиг усіх, хто брав участь у захисті кордонів нашої держави, загиблих героїв завжди буде цінуватися як нами, так і нащадками”, – зазначив депутат Києво-Святошинської районної ради Олександр Тигов під час виступу перед присутніми. Нагадаємо, що 14 березня в Україні відзначають День добровольця. Відповідну постанову було прийнято Верховною Радою на засіданні 17 січня 2017 року. Фото: Києво-Святошинська райрада.КиевVласть