Владимир Кравец, который баллотируется в Киевсовет от “Оппозиционной платформы – За жизнь” по Соломенскому району (№1 списка), уверен, что Киев можно превратить в город, где безопасно жить, где власть заботится каждом человеке, создает рабочие места и обеспечивает будущее каждого. Для этого необходимо убрать из власти нынешних коррупционеров и привести к руководству столицей команду честных профессионалов.
Об этом Владимир Кравец рассказал в интервью KV.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
- Вы только начинаете свой путь в политике. Расскажите, пожалуйста, о себе избирателям.
- Я родился в городе Комсомольске Полтавской области и учился там до 10 класса гимназии им. В.А Нижниченко, там же в пятом классе начал заниматься спортом – гребля на байдарках и каноэ. В 15 лет я переехал в Киев и поступил в Киевский спортивный лицей-интернат, где учился и уже профессионально занимался спортом до первого курса университета.
- Вы поступили в Киевский национальный экономический университет им. Вадима Гетьмана. Почему не выбрали спортивный вуз?
- На момент поступления в университет я уже был мастером спорта и членом национальной сборной по гребле на байдарках и понимал, что профессиональный спорт не даст мне в будущем возможности прокормить мою семью. Я видел как живут, точнее пытаются выжить мои старшие товарищи по спорту. Поэтому мне было понятно, что, к сожалению, в спортивной сфере заработать на нормальную жизнь не получится. Поэтому я решил погрузиться в изучение экономики.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Поступив в Киевский национальный экономический университет им. Вадима Гетьмана, я параллельно работал, продавал строительные материалы, занимался консалтингом в сфере туристических услуг. Затем перешел в сферу гостиничного бизнеса, где работаю по сей день. Развиваю гостиничный сервис для туристов, приезжающих в Киев.
- Доходность гостиничного бизнеса во всем мире не самая высокая. При этом данный бизнес сам по себе дорогой. Как Вам удалось зайти в эту отрасль?
- Мне всегда нравился бизнес в сфере развития туризма в Украине и в Киеве. Узнав о почти готовом проекте в Киеве, я начал переговоры о вхождении в него. Взвесив все за и против, принял очень сложное решение - решил брать кредит в банке.
Признаюсь, было очень непросто. Но сейчас бизнес живет, и даже развивается. Слава Богу кредит уже закрыл. Постепенно погашаю обязательства по покупке здания под отель. Хотя,конечно, COVID внес свои неутешительные коррективы.
- Если даже с такой сложной историей в бизнесе все получилось, почему не развиваться в нем дальше? Почему вы решили идти в политику, которая совсем не о прибыли, а, скорее, о развитии всего общества и территории?
- Несмотря на молодость, ко мне пришло понимание, что Киев должен и может меняться. Я мог переехать жить в другой город, даже в другую страну. Но я живу и буду жить в Киеве. И для меня важно, чтобы мой город стал идеальным местом для жизни людей – городом мечты.
Но я же вижу, что происходит в городе, куда он движется. Сидеть сложа руки и смотреть, как разваливается Киев, я не могу и не хочу. Именно этим объясняется мой поход на выборы Киевсовета в команде Александра Попова.
- Идеальный Киев, город мечты – какой он в Вашем представлении?
- Во-первых, чистый и зеленый город. Как минимум такой, каким был Киев семь лет назад.
Во-вторых, безопасный город, в котором смогут спокойно жить и учиться мои дети.
И третье, что очень важно – в Киеве все должны быть обеспечены работой. На близком для меня примере моих товарищах из спорта знаю, что они после школы не нашли себе применения. Многие пытались устроиться на работу – и ничего не нашли. Те, кто сумел поступить в какой-либо вуз и закончить его, тоже остались не у дел и без работы. Они оказались никому не нужными – и кто-то из них ушел в криминал, кто-то, из-за доступности наркотиков Киеве, стал наркоманом. Я не хочу повторений таких историй ни для кого.
Потому рабочие места, когда каждый при деле – это крайне важно и для жизни людей, и для экономики столицы. Именно создание рабочих мест, высокие доходы жителей всегда являются гарантией и показателем правильного развития города и государства.
- Александр Попов говорит, что ваша команда даст киевлянам новое качество жизни и что, при условии выполнения его программы развития Киева (а другой и нет), жизнь киевлян была бы уже на уровне жителей Будапешта и Праги. А как Вы понимаете тезис о новом качестве жизни?
- Для меня новое качество жизни – это чувствовать поддержку своего государства. То есть получать доступную и качественную медицинскую помощь; не ломать голову над тем, когда поставить в очередь своего ребенка в детсад – до рождения или, если повезет, после. Быть уверенным в обеспечении правопорядка соответствующими органами. Ощущение безопасности другими словами.
Когда люди с ограниченными возможностями могут самостоятельно добраться в магазин за продуктами. Чтобы минимальная зарплата не была ниже прожиточного минимума. Когда люди хотят приехать работать в Киев, а не уехать. Когда пенсионеры не стоят перед выбором, заплатить за квартиру или купить еду. Когда профессии учителя и медика – это высокооплачиваемые работы.
Немного цифр, данные за 2019 год. Например, Прага, где живет 1,2 млн человек, приняла за год 22 млн туристов. А Киев с населением в почти 3 млн человек в прошлом году принял только 1,9 млн туристов. Представляете какой потенциал имеет Киев и насколько в нашем городе не развит туризм?
Есть все возможности сделать Киев городом, в котором захочет жить каждый. Коррупция мешает этому.
- Вы идете в Киевсовет по Соломенскому району. Почему выбрали именно Соломенку?
- Моя жизнь в Киеве началась именно в этом районе – здесь находится спортивный лицей-интернат, где я учился. Да и мой университет расположен, если и не на Соломенке, то буквально через дорогу. И жил я в этом районе. Потому решил: если начинать изменения к лучшему в Киеве, то стоит их начать с района, который я хорошо знаю.
- Многие, кто приходят в политику, очень часто меняются просто на глаз. Еще вчера ты был обычным человеком, а сегодня – ты публичное лицо с вытекающей отсюда проблемой под названием “звездная болезнь”. Что-то схожее с вами происходит?
- Я не звезда (смеется). И для меня ничего не меняется. Я вижу какая в Киеве царит коррупция, это несправедливо, на это невозможно спокойно смотреть. Потому что справедливость – одна из самых важных вещей в моей жизни.
- Но люди, с которыми Вы общаетесь во время встреч с избирателями, обращаются к Вам уже не как к просто к человеку, который вырос на Соломенке, а как к человеку, который баллотируется и, вероятно, будет избран в Киевсовет – как к будущей власти. Как это переживается Вами?
- Так со мной же ничего не случилось! Я такой же, как и был. Я точно такой же человек, как каждый житель Соломенки, Киева, Украины, я живу в нашем городе. После встреч с избирателями появляется острое чувство ответственности перед ними – это факт.
Я иду в Киевсовет не затем, чтобы стать большим начальником, нет. Я иду в Киевсовет, чтобы с нашей командой сломать нынешнюю прогнившую систему, выстроить правильное и справедливое управление городом, и доказать на практике, что Киев может быть не хуже, а лучше других европейский столиц.
- С каким проблемами, как правило, к Вам обращаются жители Соломенского района, что их беспокоит?
- В первую очередь, решение проблемы ремонта и реконструкции старого жилого фонда за счет городского и государственного бюджета. Многоквартирные дома, которыми не занимается городская власть. Мы же понимаем, какие в Киеве зарплаты,и что с такими зарплатами люди не могут самостоятельно сделать ремонты и реконструировать ветхие дома, в которых живут.
Второе – транспортная инфраструктура. Отсутствие новых станций метро, которые, кстати, уже должны быть, согласно плану развития киевского метрополитена. Я имею ввиду ту самую ветку метро на Троещину, которую за почти семь лет нынешняя власть, ничего не делая, превратила из масштабного и жизненно необходимого проекта в издевательство над жителями Троещины, Соломенки и всего Киева.
Второй транспортный вопрос – городская электричка, которая была запущена при Александре Попове, а при Виталии Кличко почему-то перестала работать. Мы запустим электричку, гарантирую.
- Для Соломенского района, ввиду большого количества студенческих общежитий здесь, крайне важна тема развития спорта. Вы, как спортсмен, как видите развитие спорта в районе и в Киеве в целом?
- На сегодняшний день ценность спорта и спортивного воспитания утрачена полностью. С раннего возраста государство должно поддерживать и мотивировать молодое поколение стремиться к здоровому образу жизни. Студенчество – это время когда формируются многие молодые семьи и прививая интерес к спорту можно формировать у будущих родителей интерес к здоровому образу жизни. Один из способов – это финансовая поддержка через органы местного управления строительства спортивных сооружений, проведения спортивных соревнований. Возможно вместе с вузами договориться со спортклубами о специальных предложениях для студентов и следовательно по результатам соревнований предоставлять различные льготы студентам-спортсменам, как это практикуют в Европе, Америке.
- Каким направлением Вы хотели бы заняться в Киевсовете? Какую комиссию намерены выбрать?
- Выбирать буду после победы и решения нашей команды кто куда идет и то чем будет заниматься. Лично мне ближе развитие спорта и поддержка малого и среднего бизнеса (МСБ). Сейчас МСБ просто хоронят, а ведь именно в этом секторе экономики люди могут не только самостоятельно зарабатывать на жизнь, но и создавать рабочие места, развивать экономику на микроуровне, что является одним из условий процветания всего общества.
- Вы упоминали о создании рабочих мест, как одной из генеральных задач “Оппозиционной платформы – За жизнь”. Киев, как самый богатый город, вполне способен самостоятельно создать множество рабочих мест. Но все последние годы производственная база столицы сокращается, предприятия закрываются, земли отдаются под жилую и коммерческую застройку. Вы думали над тем, как возродить промышленный потенциал города?
- Та же программа по реновации ветхого жилья может позволить создать сотни и тысячи рабочих мест и возродить строительно-промышленный потенциал столичной общины. Город может делать это за счет своего бюджета – самого большого местного бюджета в стране. Киев может привлечь под этот проект средства из государственного бюджета, может привлечь деньги у частных инвесторов – в рамках государственно-частного партнерства. То же касается ремонта, развития и возобновления транспортной инфраструктуры – ремонта мостов, строительства метрополитена, дорог и развязок.
Эта задача стоит перед всей нашей командой. Уверен, что мы сможем ее решить.
Фото: предоставлено пресс-службой кандидатаКиевVласть
На місцевих виборах-2020 жителі Бучанської ОТГ обиратимуть собі очільника з 10 кандидатів. Позмагатися за крісло налаштовані як сам чинний голова Бучі, так і його ідейні опоненти та супротивники, а також підприємці, депутати, правозахисники, за плечима кожного з яких – повна цікавих поворотів біографія.
Як стало відомо KV, виборчий округ №5 включає Бучанську, Макарівську, Бородянську, Гостомельську, Немішаївську та Пісківську територіальні громади, орієнтовна кількість виборців тут складає 122 083 людини. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
За даними Центрвиборчкому, на посаду голови Бучанської ОТГ усього висувається 10 кандидатів. Орієнтовна кількість виборців – 42558 чоловік.
Бучанський міський голова
У мери міста йде чинний голова Бучанської міськради Анатолій Петрович Федорук. Він народився 10 травня 1972 року в селі Велика Медведівка Красилівського району Хмельницької області. Висувається від партії “Слуга народу”.
З 1992 по 1997 рік навчався в Українському державному педагогічному університеті, по закінченню якого отримав спеціальність "всесвітня історія" та здобула кваліфікацію вчителя історії. У 2011 році закінчив Національну академію державного управління при Президентові України, отримавши повну вищу освіту за спеціальністю "управління суспільним розвитком".
З 1998 року і по теперішній час Федорук є головою ради Бучі (до 2007 року – смт. Буча).
Біографія Анатолія Федорука має чимало темних плям. Місцеві активісти звинувачували його у земельних оборудках, прокуратура кликала на допит, СБУ проводила обшуки, Федорука відсторонювали від займаної посади і навіть відправляли під домашній арешт.
А нещодавно Федорук публічно посварився із своїм давнім товарищем єксмером Ірпеня Володимиром Карплюком. Чоловіки навіть влаштували словесну бійку у Фейсбуці.
Між тим, незважаючи на купу скандалів, Федорук зберігає прихильність значної кількості електорату і лишається однією з найвпливовіших персон в Ірпінському регіоні.
У своїй декларації про доходи за 2019 рік з членів сім'ї Федорук зазначив дружину Людмилу і дочку Анастасію.
З рухомого майна у Федорука – автомобіль MERCEDES-BENZ GL 500 4 MATIC 2013 року випуску, який він орендує у Леоніда Дороша, та Audi Q3 2014 р.в., яким він користується безоплатно з 2019 року
На Людмилу Федорук записані земельна ділянка на 1 499 кв. м, гараж, група приміщень аптеки, нежитлове приміщення, квартира (об'єкт житлової нерухомості) на 36,60 кв. м, 19 офісних приміщень, 4 відокремлених об'єкта права власності та нежитлове приміщення в Бучі. Також у неї є житловий будинок, який не був прийнятий в експлуатацію і автомобіль LEXUS RX 350 (2010 р.в.).
Дочка Анастасія Федорук володіє квартирою в Бучі площею 88,10 кв.м.
Зарплата голови терргромади склала 526 281 гривню. Готівкою він зберігає 19 750 доларів, 223 тис. гривень і 9 370 євро, у банку – 149 360 гривень.
Людмила Федорук задекларувала 1 млн 144 тис. 517 гривень доходів від зайняття підприємницькою діяльністю. На її банківських рахунках знаходиться 65 395 гривень.
Помічник Тищенка
Аркадій Володимирович Кобринець – депутат Ірпінської міської ради, народився 16 листопада 1979 року у селі Речиця Столинського району Брестської області у Білорусі. Проживає нині у Гостомелі Бучанського району. Працює заступником директора у ТОВ “Ковчег”. Позиціонує себе як громадський активіст. Висувається від партії “Нові обличчя”
Сюжет телеканалу ZIK від 3 серпня 2020 року
Встиг попрацювати помічником в народних депутатів Ігоря Єремеєва (4 скликання ВР, блок “За Єдину Україну”), та Сергія Павленка (6 скликання, “Блок Литвина”). Також згідно даних проєкту Ring, Кобринець був зареєстрований помічником депутата від “Слуги народу” Миколи Тищенка. Ці ж дані видає сайт проєкту Посіпаки. Щоправда, на сайті Верховної ради прізвища Кобринця в переліку помічників Тищенка немає.
Згідно декларації про доходи за 2019 рік, отримав 1 млн 30 тис. 577 гривень доходу: 538 937 зарплати у ТОВ “Ковчег”, ТОВ “Сорелла” та АТ “Комерційний індустріальний банк”, де він працює за сумісництвом радником голови правління; дивіденди від ТОВ “Сорелла” у сумі 270 тис. гривен, та 222 180 гривень від надання майна в оренду. Має іпотеку розміром 66 млн 492 тис. 67 гривень на квартиру у Києві.
У власності родини депутата 3 квартири в Києві, площею 232,5 кв. м, 251,8 кв. м, та 347,8 кв. метрів. Одна з квартир з’явилася вже за останнього депутатства в 2016 році. Також родина володіє 15 паркомісцями. У власності Кобринця –дві земельні ділянки: 1200 кв.м. у Гоголеві Броварського району та 3,18 га у Княжичах (Києво-Святошинський район).
Кобринець є засновником: ТОВ “Центросервіс”, Всеукраїнської молодіжної громадської організації “Народний альянс молоді”, ТОВ “АСД Буд-інвест”, та керівником об’єднання співвласників багатоквартирного будинку “Салют” в Києві.
У червні в ірпінських медіа Кобринця називали “політичним пристосуванцем”, через те, що він у 2019 році проголосував за подальшу багатоповерхову забудову заплави річки Ірпінь. Закидають йому і політичну мінливість: у 2006 році він – голова ГО “Молодь за Литвина”, у 2010 році балотується на мера Ірпеня від партії “Сильна Україна”, до складу Ірпінської міськради 7 скликання увійшов від “Блоку Петра Порошенка “Солідарність”.
1 квітня цього року його обличчя та ім’я із підписом “Бучанський міський голова” з’явилося на низці білбордів у межах міста із провокативними меседжами на адресу Анатолія Федорука. Сам Кобринець тоді спростовав свою причетність до цієї акції, називаючи її “відвертою провокацією” та намаганням зіштовхнути його з чинним мером міста.
Активісти
Віктор Михайлович Бархоленко, що народився 1 березня 1958 року у Ірпені, висуватиметься від ВО “Свобода”. Партійний. Проживає у Бучі. Був помічником нардепа Михайла Гаврилюка (8 скликання ВР, “Народний Фронт”).
Журналіст та громадський активіст, керівник та засновник Київської обласної громадської організації “Народна воля”, який який більше 10-ти років намагається скасувати рішення Бучанської міськради 2002 року про віднесення 890 га земель Бучанського лісу до земель житлової та громадської забудови, та повернути 14 га так званого “Бучанського межигір’я”, які опинилися в руках родини комуніста та екс-нардепа Ігоря Калєтніка. Через це став потерпілим від нападу невідомих у власному домі у серпні 2015 року, але продовжує спроби повернути ліс у суді до цього дня.
Читайте: Киевский апелляционный суд признал 890 га земель территорией города Буча
Бархоленко зареєстрований як ФОП, що провадить діяльність з техогляду транспортних засобів та надання майна в оренду.
У своїй програмі обіцяє у першу чергу, зокрема, впровадити заборону на вирубку лісу в межах Бучанської ОТГ, створення програм “Доступне місто”, де кожен мешканець ОТГ може отримати консультацію й допомогу online, програми по очищенню водойм та річок та збереженню їх від зовнішнього впливу, комунального транспортного підприємства і багато іншого.
Сергій Миколайович Василишин висуватиметься від партії “Громадянський рух “Хвиля”. Народився 21 грудня 1971 року у селі Полиці, що на Рівненщині. Закінчив Київський політехнічний інститут. Нині керівник Групи капітального будівництва у ТОВ "Медична лабораторія "ДІЛА", проживає у Бучі.
Громадський активіст із, як він сам каже, 17-річним стажем, та однодумець Віктора Бархоленка стосовно питання зміни категорії 890 га земель, які були віддані під забудову Бучанською радою у 2002 році.
На фото: акція протесту проти знищення зеленого фонду Бучі, хаотичної забудови без належних дозвільних документів, серед активістів – Сергій Василишин (крайній справа позаду жінки). Фото – Ірпінь онлайн.
Програма кандидата та біографічна довідка.
Євробляхер
Ще один підприємець та активіст – Андрій Ігорович Щербина, який народився 6 вересня 1980 року у Санкт-Петербурзі, РФ. Отримав освіту в Одеській державній академії технічного регулювання та якості. Нині проживає в Бучі. Висувається від партії “Разом сила”, є її членом. У 2019 році висувався самостійно у нардепи від 190 округу (Хмельницька область). Не використав тоді ні копійки коштів з виборчого фонду.
Є також засновником ГО “Всеукраїнська організація “Авто Євро Сила”.
Остання, “створена у вересні 2016 року, заради досягнення доступного розмитнення для кожного українця, а також захисту власників автомобілів на європейських номерах від неправомірних дій митниці та поліції”.
Андрій Щербина (у червоній куртці) разом із членами ГО “Авто Євро Сила”. Фото: сторінка Щербини у Facebook.
Земельник
Таможній Олександр Васильович – народився 27 квітня 1975 року, де і проживає. Депутат Бучанської міськради, є членом та висувається від партії “Єдина громада”, працює заступником директора з юридичних та економічних питань у ТОВ “Агродар-Україна Плюс”. Є засновником та головою ГО “Народна Буча”. Балотувався у 2019 році у народні депутати по 96 округу від партії "Захисники Вітчизни", від якої і зайшов 2015 року до міськради. Але зняв свою кандидатуру.
Читайте: Они хотят в парламент – 2019: 96 избирательный округ Киевщины (Вышгород, Буча, Бородянщина, Славутич)
Згідно до офіційної біографії на сайті “Люстрація. Київщина” (архів), у 1993 році закінчив професійно-технічне училище №19 м. Києва, монтажник радіоелектронної апаратури та приладів. 2011 – закінчив Національний університет державної податкової служби України, магістр з права. З 2011 року по 2016 – студент Національної академії державного управління при Президентові України.
2006 та 2011 року був обраний депутатом Бучанської селищної ради V та VI скликання за мажоритарним списком. З 2007 року – заступник голови Київської обласної організації “Народна партія”. Був помічником одразу двох нардепів 6 скликання ВР з фракції “Блок Литвина”– Сергія Павленка (на громадських засадах) та Валерія Ремеза (на платній основі).
Олександр Таможній із “георгієвською стрічкою” на лацкані піджака. Кадр з відео, записаного 9 травня 2013 року
За даними останньої поданої щорічної декларації про доходи, за 2019 рік заробив за місцем роботи у ТОВ “Агродар-Україна Плюс” 28 105 гривень, та ще 175 700 отримав від продажу земельної ділянки. Його дружина, яка працює у прокуратурі, заробила 373 251 гривню. Тримає 5 тис. доларів США готівкою сам, його дружина тримає 5,5 тис. доларів.
З нерухомості у його власності – 8 ділянок сукупною площею 1 276 кв.м. у Бучі, та нежитлове приміщення площею 108 кв.м.. Також задекларував, що у його користуванні житловий будинок 230,8 кв.м. у Бучі, офіс 54,5 кв.м площею, та ділянка 1 тис. кв.м.. Будує будинок 59,9 кв. м у межах міста. Декларує викрадену у 2017 році автівку Toyota Land Cruiser 2007 р.в., а також ВАЗ 2101 1974 р.в. та Lexus LS 460 2007 р.в., придбаний 2018 року.
Лікар з Ірпеня
Кухарський Сергій Олексійович, який народився 24 липня 1960 року в Обухові – самовисуванець. Працює в Ірпінській міській лікарні. Колишній Ворзельський селищний голова (2006-2010 рр). У 2014 році казав, що “поки що не готовий відповісти однозначно” на питання, чи бачить себе у політиці в подальшому. У 2015 році балотувався на голову Ворзеля від “Нових облич”, але програв сестрі Анатолія Федорука – Ларисі Федорук.
“Його досягненням став сплюндрований Статут територіальної громади селища Ворзель, який був прийнятий на сесії Ворзельської селищної ради 20 грудня 2007 року, і який перед здачею до управління юстиції при Кухарському спритно перепрошили, вліпивши за його підписом на обкладинку назву “Статут Ворзельської селищної ради””, – пише “Громада Приірпіння”.
Сергій Кухарський у 2019 році підтримував кандидатуру чинного мера Ірпеня Володимира Карплюка у народні депутати по 95 округу.
Одружений з Аллою Кухарською – заступницею головного лікаря у Ірпінському міському центрі ПМСД
З її декларації за 2018 рік можна дізнатися, що їх сім’я з 2005 року безоплатно проживає у будинку площею 163,5 кв. м у Ворзелі, чоловік та дружина мають по одній земельній ділянці 2 га площею кожен у Кухарях Іванківського району.
Дохід Сергія Кухарського за 2018 рік склав 118 821 гривень зарплати та 36 тис. гривень пенсії, дохід дружини – 169 030 тис. гривень у КНП ІМЦ ПМСД, 29 073 гривень у КНП ІЦМЛ ІМР, та 33 036 гривень пенсії. Сергій мав або досі має автівку Mitsubishi Outlander 2010 р.в. вартістю 300 тис. гривень на момент набуття (2010 рік).
Син Шкаврона
Іван Миколайович Шкаврон балотуватиметься від “Опозиційної платформи – За життя”, у якій членствує. Народився в Ірпені 19 березня 1992 року, де і проживає донині. Менеджер у ТОВ “Фемілі Гарден”, футболіст у ФК “Діназ-2”, а потім – "Динамо" (Київ) і "Оболонь" (Київ).
Іван Шкаврон разом із ексдепутатом Київоблради та ексголовою КОДА, народним депутатом від фракції ОПЗЖ Олександром Качним. Фото – Instagram-сторінка
Є сином екс-в.о. голови Києво-Святошинської РДА (2015-2016 рік) Миколи Шкаврона. Вони проживають за однією адресою в Ірпені.
Читайте: Бывшего и.о. председателя Киево-Святошинской РГА Киевской области ждет суд
Адвокати
Катерина Леонідівна Українцева – єдина жінка у списку кандидатів на бучанського очільинка. Вона народилася 3 грудня 1975 року у смт. Куп’янськ-Вузловий, що у Харківській області, нині проживає в Бучі. Висуватиметься від партії “Європейська солідарність”, є її членкинею. Сестра загиблого під Іловайськом бійця “Дніпро-1” Віталія Українцева.
Адвокат у складі Національної асоціації адвокатів України, про себе пише, що має “20 років професійної та громадської діяльності в галузі юриспруденції, ЖКГ, захисту бізнесу та інвестицій”. Була помічником нардепа Юрія Берези (8 скликання ВР) на громадських засадах. Керівник та засновник ПП “Юридична Фірма “Спеугода” (нині припинено), ТОВ “Промоальт” (дійсне, адвокатура) та керівник ОСББ “Новий-14”.
Журналістка Ірина Федорів у своєму блозі на УП пише, що Українцева у 2010 році була виключена з лав “Партії Регіонів” та намагалася оскаржити своє виключення та повернутися до її лав. Сама Українцева у відповіді на цю статтю слів про “Партію Регіонів” не спростовує, натомість зазначає, що тоді не мала вибору.
У своїй програмі обіцяє підтримку ОСББ, фінансову підтримку сімей із дітьми, які здобувають освіту за межами міста чи у приватних навчальних закладах, та багато іншого.
На посаду Бучанського міського голови від партії “Перемога Пальчевського” балотується правозахисник Сергій Васильович Гапон, який народився 22 листопада 1984 у Ніжині, Чернігівська область.
Із 2000 по 2003 рр. навчався у Чернігівському професійному ліцеї залізничного транспорту, отримав диплом за спеціальністю “помічник машиніста електровоза”. У 2008 рр. закінчив Одеську національну юридичну академію, отримав диплом спеціаліста за спеціальністю “правознавство”. Із 2008 по 2011 рр. — помічник прокурора Михайлівського району Запорізької області, слідчий Запорізької природоохоронної міжрайонної прокуратури. Із 2011 по 2014 рр. — прокурор відділу захисту інтересів громадян і держави у сфері земельних відносин прокуратури Запорізької області, старший прокурор відділу захисту інтересів громадян і держави у сфері земельних відносин управління представництва, захисту інтересів громадян та держави в суді прокуратури Запорізької області.
Із 2017 року по сьогодні — директор ТОВ “Юридична компанія “ПравоЕксперт”. У 2019 р. отримав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Читайте: Покупатели квартир в новом бучанском жилкомплексе начали борьбу с застройщиком (видео)
Читайте:Хочуть у владу: список кандидатів на голову Вишгородської ОТГ
Хочуть у владу: список кандидатів на голову Української ОТГ на місцевих виборах 2020
Хочуть у владу: список кандидатів на голову Тетіївської ОТГ на місцевих виборах 2020
Хочуть у владу: список кандидатів на голову Бориспільської ОТГ на місцевих виборах
2020
Хочуть у владу: список кандидатів на голову Богуславської ОТГ на місцевих виборах 2020
Хочуть у владу: список кандидатів на голову Фастівської ОТГ
Хочуть у владу: список кандидатів на голову Переяславської ОТГ на місцевих виборах 2020
Хочуть у владу: список кандидатів на голову Обухівської ОТГ на місцевих виборах 2020
Хочуть у владу: список кандидатів на голову Яготинської ОТГ на місцевих виборах 2020
Хочуть у владу: список кандидатів на голову Березанської ОТГ на місцевих виборах 2020
Хочуть у владу: список кандидатів на голову Славутицької ОТГ
Хочуть у владу: список кандидатів на голову Білоцерківської ОТГ на місцевих виборах 2020
Хочуть у владу: список кандидатів на голову Васильківської ОТГ на місцевих виборах 2020
Хочуть у владу: список кандидатів на голову Боярської ОТГ
Хочуть у владу: список кандидатів на голову Броварської ОТГ на місцевих виборах 2020
Хочуть у владу: список кандидатів на голову Вишневої ОТГ на місцевих виборах 2020
Фото: коллаж KVКиевVласть
25 жовтня в Україні відбудуться чергові місцеві вибори. За даними ЦВК, за посаду голови Броварської об’єднаної громади готові поборотись 12 кандидатів. Тут у передвиборчу гонку вступили чинний міський голова Броварів, декілька депутатів міськради, колишній нардеп та підприємці. Про біографію потенційних голів ОТГ KV розповідає у своєму матеріалі.
Як стало відомо KV, до складу Броварської ОТГ увійдуть 3 громади: Броварська, Княжицька та Требухівська.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
За даними ЦВК, тут налічується 12 кандидатів на посаду голови ОТГ: Сергій Боголюбов, Віктор Бойко, Владислав Бульба, Ярослав Добрівський, Валерій Іваненко, Вікторія Коваленко, Юрій Маслак, Дмитро Ратніков, Ігор Сапожко, Андрій Саук, Роман Сімутін, Юрій Скотніков.
Влада та депутати
На посаду голови ОТГ балотується чинний мер Броварів Ігор Васильович Сапожко. Народився 1 вересня 1977 року в Києві, проживає у Броварах. Балотується від політичної партії “Команда Ігоря Сапожка – “Єдність”.
З 25 листопада 2000 року по 22 червня 2002 року Ігор Сапожко працював водієм – експедитором в МПП "Іскандер". З 16 серпня 2002 по 15 серпня 2003 року – водій транспортно-технічного відділу ЗАТ "Познякижитлобуд". З 1 листопада 2003 по 17 листопада 2004 року – менеджер – консультант, а з 18 листопада 2004 року юрисконсульт, в ВАТ "Лопас".
26 березня 2006 року його було обрано депутатом Броварської міської ради від партії "Батьківщина". З 17 травня 2006 року – секретар Броварської міської ради. З 24 липня 2008 року – тимчасово здійснював повноваження Броварського міського голови.
З 08 листопада 2010 року – Броварський міський голова. На той момент Сапожко був членом "Партії регіонів". Про свій вихід з партії, а також про припинення існування фракції партії в Броварському міськраді він заявив 20 лютого 2014 року.
27 вересня 2015 року Ігор Сапожко висунув свою кандидатуру на посаду міського голови Броварів на місцевих виборах 2015 року як самовисуванець. Однак, згідно з матеріалами передвиборної агітації, Ігор Сапожко і Українська партія "Єдність", під головуванням Олександра Омельченка, йшли на вибори спільною командою. 29 жовтня 2015 року стали відомі результати виборів, згідно з якими Ігор Сапожко залишився мером.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Біографія Ігоря Сапожка має чимало темних плям. За даними газети “Факти” Сапожко у 1998 році був підозрюваним у кримінальній справі про вбивство і нанесення тілесних ушкоджень у Києві. Прибічники самого Сапожко активно спростовують ці дані, заявляючи, що справу 20-річної давнини “завжди витягають” під вибори. Знайти публічні коментарі щодо цієї історії самого Сапожко, KV не вдалося.
За час перебування в ролі голови Броварської ради, Ігор Сапожко неодноразово потрапляв в епіцентр всіляких скандалів, в тому числі з корупційною складовою. Його звинувачували і в лобізмі комерційних підприємств, і в протягуванні через раду непопулярних рішень, і в неефективних, а часом навіть злочинних розтратах місцевого бюджету.
Найгучніші скандали, які отримали широкий розголос в ЗМІ, пов'язані із землею.
Згідно з декларацією Сапожко за 2019 рік, йому належить земельна ділянка площею 27 700 кв.м у селі Леонівка Кагарлицького району. На його дружину Марину Сапожко записано 4 земельні ділянки загальною площею 2 251 кв.м та житловий будинок на 168,4 кв.м. в селі Гнідин Броварського району і квартира на 113,5 кв.м у Києві.
Їздить міський голова на автомобілі Volvo XC90 2013 року випуску. На посаді мера він заробив 842 826 гривень. Ще 12 422 гривень отримав від здачі майна в оренду та 425 тис. гривень від продажу рухомого майна. Він має 786 663 гривні збережень.
Наступний кандидат – депутат Броварської міської ради (був обраний від партії “ДемАльянс”) Андрій Миколайович Саук. Народився 29 грудня 1981 року в Києві, проживає у Броварах. Балотується від політичної партії “Голос”.
Зареєстрований як фізична особа-підприємець (консультування з питань комерційної діяльності й керування). Є головою ОСББ “В. Симоненка, 2-А” (Бровари). Також він серед засновників ГО “Я. Громада” та “Ліга життя”.
За даними декларації депутата, уся нерухомість записана на його дружину Катерину Саук. Їй належить земельна ділянка на 1100 кв.м у Глевасі Васильківського району, ділянка на 1200 кв.м у Гоголеві Броварського району, ще одна ділянка на 106 кв.м та житловий будинок на 93,5 кв.м у Броварах. Також на неї записаний автомобіль Renault Clio Symbol 2007 року випуску.
Від відчуження нерухомого майна Андрій Саук отримав 1 млн 284 тис. гривен. Його дохід в ОСББ та від заняття підприємницькою діяльністю склав 454 743 гривень.
Балотується ще один депутат міськради (був обраний від БПП), батько депутата Київської обласної ради Олега Іваненка (БПП) Валерій Іванович Іваненко. Народився 23 липня 1955 року в селі Паволоч Житомирської області, проживає у Броварах. На вибори йде від політичної партії “Європейська солідарність”.
Працює директором Міського центру комплексної реабілітації дітей з інвалідністю Броварської міської ради. Також є головою Центру реабілітації інвалідів “Прагнення” та засновником автотранспортного підприємства інвалідів “Інватранс”.
За даними його декларації за 2019 рік, йому належить земельна ділянка на 600 кв.м в селі Жердова Броварського району, житловий будинок на 136 кв.м, квартира на 59,6 кв.м та 569 кв.м землі в Броварах. Його дружина Євгенія Іваненко має будинок на 50 кв.м, дві квартири на 60,5 та 53,6 кв.м та право користування від Броварської міськради на 600 кв.м землі у Броварах.
Із транспортних засобів Іваненку належить авто Hyundai Elantra 2015 року випуску. Його сумарний річний дохід із пенсією склав 340 327 гривень. Він має 63 559 гривень заощаджень.
Кандидатка на голову ОТГ, депутат міськради від Радикальної партії Олега Ляшка, Вікторія Миколаївна Коваленко, народилась 5 серпня 1983 року в Броварах. На вибори йде від політичної партії “Перемога Пальчевського”.
Є директором ТОВ “Брук-Бетон Сервіс” (виготовлення виробів із бетону для будівництва) та засновницею ГО “Рідне місто Бровари”. У декларації за минулий рік вказала, що має у власності 25% квартири на 38,4 кв.м, половину будинку на 275,3 кв.м та половину ділянки на 297 кв.м у Броварах. Повне право власності вона має на землю площею 164 кв.м у Броварах. Її чоловіку Юрію Кужиму належить дві ділянки на 950 і 173 кв.м у Броварах, два машиномісця та нежитлове приміщення. .
Має право користування на автомобіль чоловіка BMW X5 2013 року випуску та службовий автомобіль BMW X5 2019 року випуску. Зарплата Вікторії Коваленко склала 69 378 гривень, її чоловіка – 515 284 гривень. Вона має фінансові заощадження у розмірі 181 834 гривень, її чоловік – 1 млн 515 137 гривень, ще 1 млн 260 тис. він дав у борг.
Кандидат, депутат міської ради Юрій Анатолійович Скотніков (“Самопоміч”) народився 25 липня 1965 року в місті Бровари. Балотується від політичної партії “Громадський рух Миколи Томенка “Рідна країна”.
Працює директором споживчого товариства “Господар 1”. Є головою ГО “Господар”, Броварського міськрайонного громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону “Правопорядок” та зареєстрований як фізична особа-підприємець (надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна).
За даними його декларації, він має дві квартири (49 та 51,6 кв.м), гараж у Броварах, житловий будинок (37,6 кв.м) у селі Гоголів та квартиру (20,6 кв.м) у Калиті Броварського району. Також йому належить два легковики – Daihatsu Materia 2007 року випуску та Mercedes-Benz-2 1981 р.в. і три вантажних авто. Його зарплата за рік склала 60 тис. гривень. Він має 300 тис. гривень заощаджень.
Балотується і народний депутат ІV скликання (блок “За єдину Україну”) Віктор Олексійович Бойко. Народився 6 липня 1961 року в селі Красногірка Кіровоградської області, проживає у селі Княжичі Броварського району. Балотується від політичної партії “Опозиційна платформа – За життя”. Тимчасово не працює.
З травня 2002 до травня 2006 року був депутатом Верховної Ради України ІV скликання. Червень 2002 – вересень 2004 – заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. 30 березня – 20 вересня 2005 – Голова Державного комітету України з державного матеріального резерву.
Лютий 2009 – березень 2010 – заступник Міністра агропромислової політики України.
11 березня 2010 – 2 липня 2010- міністр охорони навколишнього природного середовища України. Вересень 2010 – грудень 2012 – радник Голови Верховної Ради України. З 2010 по 2015 рік – депутат Київської обласної ради (“Народна партія”).
Депутат Київської обласної ради Роман Вікторович Сімутін (“Європейська Солідарність”) народився 20 травня 1976 року в місті Анапа, Росія. Проживає в селі Перемога Броварського району. Балотується від політичної партії “Українська стратегія Гройсмана”. Є заступником генерального директора КП КОР “Друкар” та головою ГО “Нові Бровари”.
Був депутатом Броварської міської ради 6-го скликання (“Фронт змін”). З 2013 по 2015 рік – голова Броварської міської організації Політичної партії “Удар (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка”.
У декларації за минулий рік він вказав квартиру у Броварах площею 51,9 кв.м. Його дружина Наталія Сімутіна має дві земельні ділянки на 2610 кв.м та житловий будинок на 274,3 кв.м у Броварському районі. Депутат має два автомобілі – Skoda Octavia 2008 року випуску та KIA Sorento 2008 р.в. Він задекларував 15 194 гривень зарплати та 80 392 гривень пенсії.
Помічники нардепів
Кандидат Сергій Миколайович Боголюбов народився 11 серпня 1983 року у місті Чернігів, проживає у Броварах. Балотується як самовисуванець. Є членом політичної партії “Опозиційна платформа – За життя”.
Є керуючим партнером міжнародної юридичної компанії BNP Investments, London. Також Боголюбов – президент Міжнародного благодійного фонду “За життя”, голова правління Міжнародної громадської організації “Українська молодіжна Асамблея” та ТОВ “Міжнародна юридична компанія “Боголюбов і партнери”.
Був помічником нардепа 8-го скликання Сергія Мельничука (обраний від “Радикальної партії Олега Ляшка”) на громадських засадах.
Кандидат Владислав Васильович Бульба народився 3 листопада 1979 року в Броварах. Балотується від політичної партії “Громадянський рух “Хвиля”. За даними ЦВК, тимчасово безробітний. Сам Бульба вказував у соціальних мережах, що працюв в Головному контрольно-ревізійному управлінні України а також в Мінагро та Мінінфраструктури.
Працював помічником нардепа 6-го скликання Євгенія Суслова (Блок Юлії Тимошенко) на громадських засадах. Балотувався до Броварської районної ради від партії “УКРОП” та минулого року був кандидатом до Верховної Ради від партії “Сила і честь”.
Він є фігурантом кримінальної справи через умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження потерпілій Світлані Бульбі.
Кандидат Дмитро Геннадійович Ратніков народився 3 квітня 1977 року в Броварах. Балотується від політичної партії “Слуга народу”. Працює радником в Міністерстві закордонних справ України. З 2002 по 2010 рік – депутат Броварської міської ради. А з 2010 по 2015 рік – депутат Київської обласної ради (обраний від "Європейської партії України", хоча згодом за даними видання “Маєш право знати” перейшов до фракції “Партії регіонів”). У 2006 році балотувався на посаду броварського міського голови. У 2012 році балотувався до Верховної Ради як самовисуванець.
Був помічником двох нардепів 6-го скликання – Володимира Рибака (“Партія регіонів”) та Ігоря Савченка (Блок Юлії Тимошенко) на платній основі.
Це не перший похід Ратнікова за посадою мера. В 2006 він вже намагався стати міським головою Броварів, але програв кампанію чинному меру Віктору Антоненко, після перевиборів. В 2006-му Ратнікова підтримувала “Батьківщина”.
Інші
Кандидат Ярослав Володимирович Добрівський народився 27 серпня 1993 року в місті Носівка Чернігівської області, проживає у Броварах. На вибори йде самовисуванцем.
Є співробітником охорони Служби Судової охорони ТУ в місті Києві та Київській області. Лідер громадської організації "Спільними Зусиллями".
Ще один самовисуванець – Юрій Володимирович Маслак. Народився 24 липня 1986 року в Броварах. Безробітний.
Сам вказує, що є експертом з питань кримінально-виконавчої системи на телеканалі “Інтер”. Працював помічником заступника Міністра юстиції України, речником Державної кримінально-виконавчої служби України Міністерства юстиції, помічником заступника голови КМДА з питань транспортної інфраструктури, радником Міністра молоді та спорту.
Є приватним підприємцем (роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами).
Нагадаємо, як раніше писала KV, Центральна виборча комісія (ЦВК) оприлюднила затверджені списки обласних багатомандатних та одномандатних виборчих округів, за якими обиратимуться депутати Київської облради, а також депутати й голови міських, селищних та сільських рад на чергових місцевих виборах 25 жовтня. Загалом на Київщини сформовано 460 округів, найбільше — для виборів сільських та селищних депутатів.
Читайте:Хочуть у владу: список кандидатів на голову Тетіївської ОТГ на місцевих виборах 2020
Хочуть у владу: список кандидатів на голову Бориспільської ОТГ на місцевих виборах 2020
Хочуть у владу: список кандидатів на голову Богуславської ОТГ на місцевих виборах 2020
Хочуть у владу: список кандидатів на голову Фастівської ОТГ
Хочуть у владу: список кандидатів на голову Переяславської ОТГ на місцевих виборах 2020
Хочуть у владу: список кандидатів на голову Обухівської ОТГ на місцевих виборах 2020
Хочуть у владу: список кандидатів на голову Яготинської ОТГ на місцевих виборах 2020
Хочуть у владу: список кандидатів на голову Березанської ОТГ на місцевих виборах 2020
Хочуть у владу: список кандидатів на голову Боярської ОТГ
Хочуть у владу: список кандидатів на голову Васильківської ОТГ на місцевих виборах 2020
Хочуть у владу: список кандидатів на голову Білоцерківської ОТГ на місцевих виборах 2020
Хочуть у владу: список кандидатів на голову Славутицької ОТГ
Хочуть у владу: список кандидатів на голову Української ОТГ на місцевих виборах 2020
Хочуть у владу: список кандидатів на голову Вишневої ОТГ на місцевих виборах 2020КиевVласть
В начале сезона стартовало множество телепроектов, которые стоят внимания. KV предлагает подборку сериалов, где каждый сможет выбрать для себя, что посмотреть. Кроме многообещающих продолжений, также ожидаются абсолютно новые сериалы, которые выглядят интригующе.
“Сверхъестественное” (Supernatural)
Режиссеры: Филип Сгриккиа, Джеймс Л. Конуэй, Дженсен Эклс
Жанр: Ужасы, фантастика, драма, комедия
В ролях: Джаред Падалеки, Дженсен Эклс, Джеффри Дин Морган, Джейк Эйбел, Фредрик Лене, Джули МакНивен, Себастьян Роше, Джим Бивер, Лорен Коэн, Чарльз Малик Уитфилд, Ричард Спейт-Младший, Женевьев Кортезе, Саманта Феррис, Курт Фуллер, Кэти Кэссиди, Джулия Максвелл
Премьера: 15 сезон 16 октября
Братья Дин и Сэм Винчестеры путешествуют по стране в поисках своего пропавшего отца, встречая на пути разную нечисть и сражаясь с ней. Когда братья были совсем маленькими, их мать погибла при ужасных и необъяснимых обстоятельствах. С тех пор отец Дина и Сэма неустанно искал убийцу, а сыновья были его помощниками.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Но когда Сэм решил оставить поиски сверхъестественного и начать нормальную жизнь, поступив в университет, отец пропал без вести. По просьбе Дина Сэм соглашается отправиться на поиски отца — но только на пару дней. Вот только пары дней для этого дела окажется мало. Им не суждено жить нормальной жизнью. Их жизнь — это борьба с нечистой силой. Они должны отыскать своего отца и узнать тайну гибели матери.
“Земля монстров” (Monsterland)
Режиссеры: Дезире Акхаван, Бабак Анвари, Эгил Эгилссон, Логан Кибенс
Жанр: Ужасы, фантастика, фэнтези
В ролях: Кейтлин Дивер, Джонатан Такер, Роберта Колиндрес, Тейлор Шиллинг, Мэйсон Шнейдерман, Ванесса Аспиллага, Мэттью Джеймс Боллинджер, Мартин Фишер, Элис Кремелберг, Сьюзан Пурфар
Премьера: 1 сезон 2 октября
“Земля монстров” — это сериал-антология, который снят по мотивам цикла рассказов “Озерные чудовища Северной Америки” Натана Бэллингруда.
Герои сериала — сломленные люди, лишенные в жизни света. Судьба сталкивает их с монстрами — вампирами, оборотнями, падшими ангелами, русалками, которые толкают слабых людей на отчаянные поступки. Каждая история такой встречи доказывает, что разница между чудовищем и человеком ничтожно мала.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
“Ходячие мертвецы: мир за пределами” (The Walking Dead: World Beyond)
Режиссеры: Джордан Вот-Робертс
Жанр: Ужасы, фантастика, драма
В ролях: Джулия Ормонд, Аннет Махендру, Алайя Ройял, Нико Торторелла, Джо Холт, Кристина Брукато, Николас Канту, Кристина Браудер, Джеймс Мартин Келли, Алекса Мансур, Рис Риос, Эндрю Линкольн
Премьера: 1 сезон 4 октября
Действие сериала разворачивается через 10 лет после событий шоу “Ходячие мертвецы”. Главные герои — первое поколение детей, родившихся и выросших во время зомби-апокалипсиса. Они живут в благополучном защищенном убежище, окруженном надежными стенами, среди десяти тысяч человек.
Этот город похож на прежний мир, до того как его заполонили вечно голодные мертвые. Однако эти дети и подростки помнят о подвигах, совершенных их родителями, и решают выбраться за ворота убежища, чтобы увидеть настоящий мир со всеми его ужасами и опасностями.
“Искатели истины” (Truth Seekers)
Режиссер: Джим Филд Смит
Жанр: Ужасы, комедия, фантастика
В ролях: Ник Фрост, Саймон Пегг, Эмма Д'Арси, Самсон Кае, Джулиан Бэррэтт
Премьера: 1 сезон 30 октября
Гас и Дэйв — профессиональные охотники за привидениями. Они путешествуют по всей Великобритании, исследуя населенные призраками церкви, подземные бункеры и заброшенные больницы, и устраняют следы паранормальной активности с помощью собранных вручную причудливых гаджетов.
При этом все свои приключения они снимают на видео и выкладывают на своем онлайн-канале. Постепенно их встречи с потусторонним учащаются и становятся более опасными и вскоре друзья сталкиваются с глобальным заговором, который может стать угрозой для всей человеческой расы.
“Бойтесь ходячих мертвецов” (Fear the Walking Dead)
Режиссер: Адам Дэвидсон
Жанр: Ужасы, драма
В ролях: Ким Диккенс, Клифф Кертис, Фрэнк Диллэйн, Алисия Дебнем Кери, Принц Шах, Линн Чен, Мерседес Масон
Премьера: 6 сезон 12 октября
Драма “Бойтесь ходячих мертвецов” — это спин-офф сериала “Ходячие мертвецы”, рассказывающий, откуда взялся вирус, превративший большую часть населения Земли в кровожадных зомби.
Действие разворачивается в Лос-Анджелесе, а в центре сюжета оказываются разведенный учитель Шон Кабрера и школьный методист Нэнси, мать-одиночка двоих детей — Ника (подростка, борющегося с наркозависимостью) и Эшли (амбициозную девушку, которая планирует поступить в Беркли).
КиевVласть
Уже очевидно, что на выборах-2020 в Борщаговской ОТГ выберут не старое, а новое лицо. Потому что кричащие проблемы жителей новостроек столичного пригорода годами никто не решал, зато с каждым годом разгорались с новой силой всевозможные коррупционные скандалы вокруг дерибана земли.
Об этом KV стало известно из статьи информационного портала "Моя Киевщина" "Темная лошадка от "слуг народа": Почему старые элиты проигрывают в Борщаговской ОТГ".Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Как свидетельствуют результаты социологического опроса, который проводился с 1 по 8 октября, если бы выборы главы Борщаговской ОТГ проходили в ближайшее воскресенье, то за выдвиженца "Слуги народа" Романа Гаха готовы проголосовать 18,2% опрошенных респондентов. При этом антирейтинг Гаха (то есть тех, кто ни при каких обстоятельствах за него не проголосует) составляет всего 6,5%.
За ним на втором месте идет действующий сельский голова Петропавловской Борщаговки Алексей Кодебский, который сейчас баллотируется как самовыдвиженец. Его рейтинг – 15,8%, а антирейтинг – 9,7%. А действующий глава Софиевской Борщаговки Олесь Кудрик, который на этот раз идет под флагами "Европейской Солидарности", замыкает тройку лидеров – показатели его рейтинга и антирейтинга практически сравнялись – 12,6% против 12,3%.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
"Если говорить конкретно о главе Петропавловской Борщаговки, который в свежем рейтинге идет вторым, то главная проблема Кодебского – его возраст. Все же 72-летний руководитель в ОТГ, где значительную часть избирателей после своего переселения в новые жилые кварталы составляют молодые семьи, является, мягко говоря, не очень приемлемым", – говорится в публикации.
Отмечается, что его электоральная база ограничивается старым селом Петропавловская Борщаговка, которым он правит уже 37 лет подряд. Также не на пользу кандидата пойдет его позднее вхождение в предвыборную гонку.
В свою очередь, как говорится в публикации, Кудрик какой-либо активной кампании вообще не ведет. Он рассчитывает на популярный в Киеве и его пригороде бренд "ЕС", а также на имеющийся у него админресурс.
"Плюс – он может надеяться на создание "сетей" из так называемых "политических туристов" и установления контроля над местной территориальной избирательной комиссией, что, по мнению его штаба, должны "сделать результат" шефу. Однако значительным "минусом" для Кудрика есть огромный антирейтинг даже среди своего электорального ядра, ведь местные жители до сих пор хорошо помнят историю этого "политического колобка". Его в 2012 году привела к власти в Софиевской Борщаговке Партия регионов, печально известна для абсолютного большинства здешних избирателей, а уже в 2015-м он переизбрался на должность сельского головы при поддержке БПП", – отмечается в публикации.
В Кудрика было бы больше шансов на победу, если бы он был единственной альтернативой пенсионеру Кодебскому.
"Одно дело, если бы не было на выборах руководителя Борщаговской ОТГ какой-то реальной альтернативы – тогда на фоне давно пенсионера Кодебского Кудрик мог бы и сгодиться. Но ситуация радикально иная, когда вдруг на гонки заходит новая команда. И здесь за нынешнего лидера гонки в Борщаговской ОТГ Романа Гаха играет в полную силу его реноме опытного руководителя жилсервисов в Софиевской Борщаговке", – говорится в статье.
Напомним, 10 октября кандидат на должность главы Борщаговской ОТГ от "Слуги народа" Роман Гах вместе со своей командой кандидатов в Совет Борщаговской ОТГ представил предвыборную программу "Твоя новая Борщаговка".
Читайте: Роман Гах. Досье
Фото: пресс-службаКиевVласть
Недавно Киевский апелляционный суд закрепил за Бучей 890 гектаров спорной земли. Речь идет о лесе, который в 2002 году был выведен из государственной собственности Бучанским поселковым советом и который прокуратура Киевской области через суд возвратила государству в 2014 году. При этом, апелляционная инстанция также восстановила права семьи скандально известного нардепа-коммуниста Игоря Калетника (на фото справа) на 14 га данной территории. Общественный активист, кандидат на пост Бучанского мэра от партии “ВО “Свобода” Виктор Бархоленко называет такое решение служителей Фемиды позорным и указывает на нарушения и странности при рассмотрения дела. Кроме того, никто не закрывал соответствующее уголовное производство, в рамках которого действующий мэр Бучи Анатолий Федорук (на фото слева) подозревается в земельных махинациях.Как стало известно KV из сообщения общественного активиста Виктора Бархоленко на его странице в Facebook, 6 октября 2020 года Киевский апелляционный суд оставил в силе решение суда первой инстанции по Бучанскому лесу и “Межигорью Калетника”.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Речь идет о том, что суд подтвердил верность выводов, указанных в решении Ирпенского городского суда от 23 апреля 2020 года по делу 367/4187/14-ц. В соответствии с этим решением, суд вернул в коммунальную собственность Бучи 890 га земли, а также вернул 14 га земли семье Игоря Калетника – экс-главы Государственной таможенной службы (2010-2012), экс-нардепа от “Коммунистической партии Украины”, экс-зампредседателя Верховной Рады (ВР) Украины (2012-2014 годы).
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Как сообщил KV Виктор Бархоленко, по его информации, это дело будет рассматриваться в кассационной инстанции, а подавать соответствующую жалобу и отстаивать позицию государства, которой принадлежала земля, будет Генеральная прокуратура Украины (ГПУ).
Отметим, Виктор Бархоленко – кандидат в мэры Бучи от “ВО “Свобода”.
Афера века
Виктор Бархоленко напомнил, что в 1954 году по приказу Министерства сельского хозяйства СССР на базе Бучанского лесничества Киевского отдела коммунального хозяйства был создан Бучанский лесхоз площадью 4461 га. В его состав вошли восемь лесных дач, в том числе и так называемая Бучанская лесная дача площадью 890 га.
15 июня 1955 года Кабинет Министров УССР вынес постановление, согласно которому этот лес был отнесен к лесопарковой части зеленой зоны первой категории лесов. На основании указанного документа, земля в пределах Бучанской лесной дачи получила официальный статус земель Гослесфонда. В соответствии с указанными выше законодательно-нормативными актами Бучанский лес имел ограниченное эксплуатационное значение, обслуживался и охранялся Бучанским лесхозом.
“Однако, после вступления в силу в 2002 году новой редакции Земельного Кодекса Украины, согласно которой наша земля официально получила статус товара, некоторые проходимцы на руководящих должностях решили реализовать продуманную ими коррупционную схему по разработке упрощенной процедуры дерибана земель Гослесфонда. На теневом рынке земли эти участки имеют очень высокую цену”, – отметил Бархоленко.
Как указано в материалах упомянутого выше судебного дела, 25 июня 2002 года Бучанский поселковый совет (до 2007 года Буча была поселком городского типа – KV) принял решение №71/1-4-ХХІV, согласно которому земли Бучанской лесной дачи (890 га) были отнесены к землям жилищной и общественной застройки.
Выдержка из материалов дела
Через два года, 22 октября 2004 года, Киевоблсовет своим решением №219-17-ІV установил границы Бучи в пределах 2658,1362 га. В эту площадь также вошли земли Бучанской лесной дачи. Таким образом, на основании указанных решений, земли были переведены из государственной собственности в коммунальную, закреплены в границах Бучи, а их назначение было изменено.
В дальнейшем, в 2010 году, Бучанский горсовет принял почти полторы сотни решений об отведении в частную собственность земель Бучанской лесной дачи общей площадью 14 га. Участки достались более чем сотне человек. В течение 2011-2012 годов эти земельные участки были проданы одному физическому лицу. 4 апреля 2013 года все эти участки были объединены новым владельцем в один земельный участок площадью 14 га (кадастровый номер 3210800000:01:059:0321).
Участок на кадастровой карте
Как сообщали СМИ, владельцем этой земли стал житель Винницкой области Василий Кирган – дед Игоря Калетника.
Читайте: Бучанское Межигорье. Земли под Киевом, раздерибаненные коммунистами, могут остаться в частном владении (+ВИДЕО)
“Тогда же (в течение 2011-2012 годов – KV) Калетник огородил свое “межигорье” 10-ти метровым забором из сэндвич-панелей приблизительной стоимостью 1,5 млн долларов”, – рассказывает Виктор Бархоленко.
По сообщениям СМИ, Игорь Калетник планировал устроить охотничьи угодья на этой территории и даже завез для этого специальные вышки для засад.
Летом 2014 года прокуратура Киевской области обратилась в Ирпенский городской суд с иском о признании недействительными решения Бучанского поселкового совета №71/1-4-ХХІV и всех решений об отведении земельных участков лесной дачи в частную собственность. Также прокуратура просила истребовать указанный земельный участок (согласно материалам дела, на тот момент его стоимость составляла 18,4 млн гривен) в пользу Кабинета Министров Украины. Ответчиками в этом деле выступали Бучанский горсовет и Василий Кирган.
17 октября 2014 года Ирпенский городской суд полностью удовлетворил такие требования. Судья Андрей Микулин пришел к выводу, что Бучанский поссовет при принятии решения №71/1-4-ХХІV от 25 июня 2002 года вышел за пределы своих полномочий, чем нарушил законные интересы государства.
Кроме того, по мнению суда, спорные земли лесного фонда на момент принятия Киевоблсоветом решения о границах Бучи находились за пределами этого населенного пункта, и органы государственной власти не принимали решения о передаче земель государственной собственности в коммунальную собственность, как это предусмотрено законом.
В дальнейшем Бучанский горсовет и владелец земли безуспешно пытались отменить такое решение суда в апелляционной инстанции. А уже 16 сентября 2016 года Высший специализированный суд Украины по рассмотрению гражданских и уголовных дел отказал владельцу земли в удовлетворении кассационной жалобы.
Читайте: “Бучанское Межигорье” вернули государству
19 октября 2016 года Бучанский горсовет подал заявление в Ирпенский городской суд о пересмотре этого дела в связи с нововыявленными обстоятельствами. Это – процедура рассмотрения дела “по новому кругу”, когда одна из сторон производства узнает факты, которые важны для принятия решения по такому делу и которые ранее были неизвестны.
26 октября 2016 года Ирпенский городской суд отказал Бучанскому горсовету в открытии производства по пересмотру дела. 13 июля 2017 года заявление о пересмотре этого дела по такой же процедуре подала Галина Калетник – мать Игоря Калетника, которой эта земля досталась по наследству после смерти Василия Киргана. Только 18 апреля 2019 года Ирпенский городской суд принял это производство к рассмотрению.
Какими нововыявленными обстоятельствами планировал апеллировать Бучанский горсовет, в материалах дела не уточняется. Однако, в этих материалах указано, какие обстоятельства имела в виду Галина Калетник.
Адвокат Галины Калетник сообщил суду, что в начале июля 2017 года при проведении ремонтных работ в Бучанском горсовете были найдены важные документы – “Дело по учету земель графическим способом Киево-Святошинского района Киевской области” 1961 года (тогда Буча входила в состав указанного района – KV) и документация по учету земель графическим способом Киево-Святошинского района 1975 года. 3 июля 2017 года юридический отдел Бучанского горсовета разместил информацию о такой находке на своей странице в Facebook.
Как указано в материалах дела, эта землеустроительная и градостроительная документация не содержит сведения о том, что специализированные государственные предприятия лесного хозяйства, в частности Бучанский лесхоз, использовали территории Бучанской лесной дачи условной площадью 890 га.
Вместе с тем, по данным ГП “Киевский научно-исследовательский и проектный институт землеустройства” (письмо от 2 июня 2017 года), в период 1993-2003 годов территория Бучи составляла 923,5469 га. То есть, территория бывшей Бучанской лесной дачи якобы находилась в пределах поселка еще до принятия вышеуказанного решения Бучанского поссовета №71/1-4-ХХІV от 25 июня 2002 года.
Выдержка из материалов дела
Кроме того, в судебных материалах сообщается, что, по результатам экспертного земельно-технического исследования от 11 октября 2016 года, земельный участок площадью 890 га находился в пределах поселка Буча в 2002 году и на самом деле не имел статуса земель леса 1 категории. Следовательно, по мнению эксперта, Бучанский поселковый совет имел полномочия распоряжаться такими земельными участками.
23 апреля 2020 года Ирпенский городской суд полностью удовлетворил требования Галины Калетник: судья Наталья Карабаза отменила решение суда от 17 октября 2014 года. Следовательно – все решения по земле Бучанской лесной дачи фактически были возобновлены.
В начале лета 2020 года прокурор Киевской области подал апелляционную жалобу на указанное решение суда от 23 апреля. 17 июня 2020 года Киевский апелляционный суд открыл производство по данной жалобе. 6 октября 2020 года, как было указано выше, апелляционный суд оставил решение Ирпенского городского суда от 23 апреля 2020 года в силе.
“Киевский апелляционный суд принял позорное для Украины решения, которым оставил в силе решение Ирпенского суда судьи Карабазы по Бучанском леса и "Межгорья Калетника". Мне до сих пор неизвестно, как Калетник через Facebook смог ознакомиться с этими материалами (документацией 1962 и 1975 годов. – KV), изучить их, чтобы на их основании обосновать заявление в суд. Замечу, что до сих пор ни я, как сторона в этом деле, ни сам прокурор не имели возможности ознакомиться с так называемыми вновь открывшимися обстоятельствам, которые стали предметом рассмотрения в Ирпенском суде судьей Натальей Карабазой”, – заявил на своей странице в Facebook Виктор Бархоленко.
По его словам, судья Наталья Карабаза не рассматривала это дело 2 года – рассмотрение неоднократно переносилось. Само решение, которое прокуратура пыталась обжаловать в апелляционной инстанции, было принято во время строгого карантина и вопреки приказу председателя Ирпенского суда о запрете рассмотрения гражданских дел.
“Карабаза в экстренном режиме, в течение нескольких часов, рассмотрела дело и приняла решение в пользу коррупции и Калетника. Обращаю особое внимание, что интересы Калетника и уничтожение Бучанского леса в целом защищали штатные юристы Бучанского совета (горсовета – KV) Максим Беляков и Тарас Шаправский, которым зарплату выплачивает из своих карманов община Бучи и которые из кожи вон лезли и все доказывали, что наличие возрастного Бучанского леса, это не что иное, как абстракция”, – возмущается Виктор Бархоленко.
Внесудебные разбирательства
Как выяснила KV, еще в начале 2010 года проблему “приватизации” Бучанского леса рассмотрел комитет ВР по вопросам борьбы с организованной преступностью и коррупцией.
Тогда комитет установил, что должностные лица Бучанского горсовета с превышением своего служебного положения незаконно вывели земли Гослесфонда с государственной формы собственности в коммунальную. При этом, вследствие ненадлежащего исполнения чиновниками своих служебных обязанностей и в результате служебных злоупотреблений государству был причинен ущерб в особо крупных размерах. Также комитет пришел к выводу, что при принятии решения №71/1-4-ХХІV глава Бучанского поссовета Анатолий Федорук вышел за пределы предоставленных ему полномочий.
21 января 2010 года комитет ВР по вопросам борьбы с организованной преступностью и коррупцией направил письмо в ГПУ с требованием дать правовую оценку таким действиям чиновников.
При этом, что удивительно, тогда под данным документом подписался глава этого комитета Игорь Калетник. Отчуждение земельных участков в собственность его семьи началось после рассмотрения этой проблемы вышеуказанным комитетом.
“Поверьте мне, что здесь речь идет о миллиардах гривен. И самое главное – комитет установил, что реализация этой коррупционной схемы осуществлялась с целью приватизации земельных участков на подставных лиц с последующей перепродажей лицам, связанным с должностными лицами Бучанского совета и другими влиятельными лицами”, – поясняет Виктор Бархоленко.
Кроме того, еще 19 августа 2015 года Департамент ГПУ по расследованию особо важных дел в сфере экономики открыл уголовное производство под №42015110000000391 по факту возможного совершения преступления, предусмотренного ч.2 ст. 364 УК Украины (злоупотребление властью и служебным положением, повлекшее тяжкие последствия).
Правоохранители выяснили, что Бучанский поссовет противоправно вывел в коммунальную собственность земли лесохозяйственного назначения, а их часть незаконно оказалась в собственности первого зампреда ВР (Игоря Калетника – KV).
Выдержка из материалов дела
Летом 2020 года в Ирпенский городской суд поступил обвинительный акт в отношении людей, которые могли быть причастны к выведению земли из государственной собственности в коммунальную – городского головы Бучи Анатолия Федорука (руководит этим населенным пунктом с 1998 года – KV), секретаря Бучанского горсовета Василия Олексюка и экс-работников Ирпенского городского отдела земельных ресурсов Александра Дзяблюка и Николая Шульги. Обвинительный акт был составлен по факту возможного совершения преступления, предусмотренного ч.2 ст. 364 УК.
Читайте: Лидер партии “Новые лица” Карплюк и мэр Бучи Федорук попали под прицел прокуратуры из-за махинаций с землей
Однако, 21 июля 2020 года суд вернул этот документ прокурору в связи с его несоответствием требованиям Уголовно-процессуального кодекса (УПК). Скорее всего, прокуроры вскоре немного перепишут этот документ и он снова попадет на рассмотрение Ирпенского городского суда. Тогда Анатолий Федорук официально станет обвиняемым в деле о “грандиозном земельном дерибане”.
Отметим, возле участка, за который идет война в судах, неоднократно проходили акции протеста. В частности, в октябре 2014 года общественные активисты прорвались за забор, пообещав его разобрать, а вырученные деньги отправить бойцам АТО. А в августе 2015 года, на День Независимости, активисты частично разобрали ограждение вокруг одного из участков “лесных угодий семейства Калетников”.
Читайте: Активисты успешно штурмовали гигантский забор коммуниста Калетника в Буче (+фото)
Позиция Бучанского горсовета
На странице горсовета Бучи в Facebook решение апелляционного суда от 6 октября 2020 года называется не иначе как “победой”. При этом, пресс-служба органа самоуправления игнорирует информацию о том, что кроме возвращения Бучанской лесной дачи в коммунальную собственность, община также лишается 14 га спорной земли.
“890 гектаров в Лесной Буче, где проживает более 26 тыс. жителей, окончательно признаны территорией нашего города. Это означает, что все жители Бучи, которые не могли оформить собственные земельные участки из-за политического давления и заказных судебных дел, вскоре смогут это сделать”, – указано в сообщении горсовета.
Мэр Бучи Анатолий Федорук сообщил прес-службе о том, что он доволен таким вердиктом суда.
“Имея неопровержимые факты – границы города Буча, генплан, решение областного и Верховного Совета – нам удалось в судебной инстанции защитить право общины и ее представительного органа на местное управление, защитив наши границы”, – заявил Анатолий Федорук.
Читайте: Киевский апелляционный суд признал 890 га земель территорией города Буча
Фото: коллаж KV
КиевVласть
“Зелені слуги” хочуть прискорити законодавче закріплення (закріпачення) власників землі за орендарями. Після прийняття відповідного закону (проєкт №2194) ВЛАСНИКИ ЗЕМЛІ НЕ ЗМОЖУТЬ ПРОДАВАТИ ЗЕМЛЮ БЕЗ ДОЗВОЛУ ОРЕНДАРЯ. Цей законопроєкт хочуть розглядати одразу після місцевих виборів 2020.
Після прийняття такого феодального законодавства залишилося передати орендарю “право першої ночі”, щоб феодалізм в Україні реалізувався на 100%.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Законопроєкт №2194 “Про внесення змін до Земельного кодексу України (ЗКУ) та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин” пропонує внести зміни до ст. 130 Земельного кодексу України, доповнивши її частиною третьою такого змісту:
“Земельні ділянки приватної власності сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельні ділянки, виділені в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, можуть бути відчужені лише за договорами купівлі-продажу, дарування, міни, внесення до складеного капіталу чи шляхом звернення стягнення на них.
“Земельні ділянки, визначені у абзаці першому цієї частини та які перебувають в оренді:
можуть бути відчужені за договором ДАРУВАННЯ лише на користь дружини (чоловіка), батьків, дітей, баби, діда, прабаби, прадіда, внуків, правнуків, тітки (дядька);
БЕЗ ЗГОДИ ОРЕНДАРЯ бути обміняні лише на земельні ділянки, розташовані у тому ж масиві земель сільськогосподарського призначення;
не можуть бути внесені БЕЗ ЗГОДИ ОРЕНДАРЯ до статутного капіталу”.
Тобто, без згоди орендаря власники землі не можуть продавати землю – дарувати рідні це не продаж, як і не продаж помінятися ділянками на одному і тому ж полі.
Практично всі землі селяни-власники землі були змушені передати в оренду на довгі роки. І така норма закону означає, що не бачити їм на довгі роки жодної можливості ані "продажу землі за європейськими цінами", ані можливості перейти до самостійного господарювання.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Законопроєкт "слуг народу" №2194 не звільняє селян з кріпацтва, не надає їм права розпоряджатися землею, як про це наголошував президент Володимир Зеленський. Законопроєкт №2194 посилює обмеження прав селян-власників землі, змушуючи їх продавати землю Українського народу якомога скоріше за хоч якісь гроші виключно своєму орендареві.
Хоча навіщо взагалі в такій ситуації купувати землю у кріпака?
З прийняттям законопроєкту №2194, за попередніми оцінками, до 80% селян фактично втратять землю остаточно.
“Зелені слуги” протягують цей законопроєкт як закон, який начебто дає можливість громадам управляти землями в межах громад, а не державі, як зараз. Ми знаємо, що землями управляє держава чи громада – земля все одно буде у орендарів. Так буде поки в країні не почне діяти закон про прогресивні земельні відносини, яким визначено, що ці землі обробляють об’єднані члени громади, а не орендарі.
Законопроєкт №2194 написаний орендарями в інтересах орендарів.
Законопроєкт №2194 лобіюють безпосередньо голова аграрного комітету Ради Микола Сольський та керівник Держгеокадастру Роман Лещенко (він же з 1 жовтня 2019 року – діючий уповноважений Президента України з земельних питань), які мають пряме відношення до орендарів (вони бенефіціари-власники підприємств, які є орендаторами землі). Саме вони офіційно повідомляють про “важливість” цього законопроєкту для України. Хоча ми розуміємо що це знову хочуть зелені “поімєть” з людей під гарні лозунги.
Безумовно, вагома переважна більшість власників землі не бачить гарною перспективою вимушений продаж землі з причин тотального зубожіння. І можна було б говорити, що більшості власників землі “до лампочки” цей закон. Але як можна так тупо збільшувати порушення прав громадянина?! Якийсь орендар вже вирішує жити селянину чи ні. Ще й з таким законодавством від “зелених слуг” ціна на землю буде взагалі копійчана.
Право продати землю повинно бути, але в тому розуміння як це запропоновано законопроектом №3208 “Про прогресивні земельні відносини”. Суть пропозиції полягає в тому, що Держава зобов’язана купувати землю у її власника за ціною, яка дорівнює п’ятикратному розміру нормативно-грошової оцінки (5000 доларів/1 га чорнозему). Купити землю мають право громадяни України, у яких немає землі сільськогосподарського призначення. Держава для цієї купівлі може надати 3-5% кредит для українця-покупця. Правило “одна ділянка в одні руки” – унеможливить концентрацію землі в одних руках і не перетворить Україну на феодальне утворення.
Такими законодавчими нормами створюється конкуренція виключно між українцями і реалізується ефективний обмін правами на землю, а не ринок землі як вдаване регресивне явище. Всі в цій системі будуть задоволені: і продавці, і покупці, і Держава Україна.
Як діяти в такі ганебній ситуації власникам землі? Тут є навіть не порада, а єдина можлива стратегія.
Необхідно виборювати право розривати (припиняти) договори оренди землі. Це конституційне право українця-власника землі. Це право реалізації конституційної сподоби. Це право незаперечне!
Вже зараз по мірі можливостей робіть самі і агітуйте інших:
1. Не переукладайте договори оренди землі.
2. Не підписуйте ніяких нових додаткових угод оренди землі.
3. Всіляко підтримуйте необхідність надання власникам землі права розривати (припиняти) договори оренди за власним простим волевиявленням.
4. Вивчайте питання самостійного господарювання через участь у Всеукраїнському Товаристві Власників Землі.
5. Переходьте до самостійного господарювання через участь у Всеукраїнському Товаристві Власників Землі.
І головне, долучайтеся до Всеукраїнського об’єднання власників землі у Фейсбук!
ВСЕУКРАЇНСЬКЕ ОБ’ЄДНАННЯ ВЛАСНИКІВ ЗЕМЛІ -
СТВОРЕНЕ, ДІЄ І ДІЯТИМЕ ВИКЛЮЧНО В ІНТЕРЕСАХ ВЛАСНИКІВ ЗЕМЛІ !
МИ ЄДИНІ, ХТО:
ЗА ПРАВО РОЗРИВАТИ ДОГОВОРИ ОРЕНДИ ЗЕМЛІ!
ЗА ПРАВО ВІЛЬНОГО РОЗПОРЯДЖЕННЯ ЗЕМЛЕЮ!
ЗА НЕПЕРЕУКЛАДАННЯ ДОГОВОРІВ ОРЕНДИ!
ЗА САМОСТІЙНЕ ГОСПОДАРЮВАННЯ НА ВЛАСНІЙ ЗЕМЛІ!
ЗА ЗБІЛЬШЕННЯ ДОХОДІВ ВІД ЗЕМЛІ У ЇЇ ВЛАСНИКІВ В 2-4 РАЗИ!
ЗА ТОВАРИСТВА ВЛАСНИКІВ ЗЕМЛІ!
ТИСНІТЬ ▶ https://www.facebook.com/groups/144907373624154/ і долучайтеся до ОБ’ЄДНАННЯ ВЛАСНИКІВ ЗЕМЛІ
Читайте: Юлія Тимошенко зрадила селян
Роман Головін, розробник і втілювач Народної земельної реформиКиевVласть
По 10-му округу до Київради балотується керівник Червоного Хреста України в Святошинському районі Олександр Дикий. Кандидат від партії "ЗА Майбутнє" розповів, чому вирішив балотуватися до Київради, про громадську діяльність в сфері охорони здоров'я, роботу в Червоному Хресті та якою є його візія ідеального Києва.
Про це KV стало відомо із інтерв'ю кандидата Олександра Дикого, опублікованого на сайті партії "За Майбутнє".Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Що змусило вас займатися громадською діяльністю і політикою? Які проблеми викликали у вас бажання щось змінити?
Олександр Дикий: Це були проблеми в державі, в Києві зокрема. Я вперше по-справжньому зіштовхнувся з реаліями нашої медицини, коли в мого батька стався інфаркт. У нього все завершилось благополучно, але саме тоді я повною мірою усвідомив, в якому стані знаходяться лікарі і пацієнти. Тоді я почав цікавитися, чому так відбувається.
Раніше я чув про Червоний Хрест хіба що по телевізору. Не так давно я очолив його організацію у Святошинському районі. Міжнародні донори надають нам гуманітарну допомогу: одяг, продукти харчування, медичні препарати.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
У нас в районі багато людей знає про Червоний Хрест – і багато хто хоче бути волонтером. До нас постійно приходять – допомогти або чогось попросити. Як мінімум, ми завжди вислухаємо і напоїмо гарячим чаєм, а в більшості випадків зможемо і чимось зарадити.
Чим ви займалися до Червоного Хреста?
Олександр Дикий: Я працював на різних позиціях, зокрема, був депутатом Київської обласної ради. Цей досвід дав мені розуміння, що означає працювати в органах місцевого самоврядування, нести відповідальність, виконувати свої передвиборчі обіцянки. Якщо ти приходиш в місцеву владу, то маєш розуміти, в якому напрямку будеш працювати. Чомусь у нас всі рвуться до транспортних, бюджетних комісій – вони найбільші. Мені ж цікава робота в комісії з питань охорони здоров’я та соціального захисту. Я знаю, що в ній зможу бути корисним для суспільства – те, заради чого я наважився балотуватись. Адже після роботи в облраді я, якщо чесно, не думав, що продовжу цим займатись.
Що змусило вас змінити думку?
Олександр Дикий: Скоріше за все, нова партія. На мене справив велике враження виступ Ігоря Палиці на з’їзді "ЗА майбутнє". Він сказав речі, які я обговорюю з друзями, батьками, з моєю нареченою на кухні. Те, чим ми живемо кожен день, що дістало кожного киянина.
В першу чергу – це те, що в нас не держава для людини, а людина для держави. У нас люди існують ніби лише для того, щоб платити податки.
Чому ви вірите, що саме команда "ЗА майбутнє" вирішить ці проблеми?
Олександр Дикий: Завдяки людям, які обіцяють і роблять. Вони знають, як все працює зсередини, і мають реальний практичний досвід.
В Україні, на жаль, політика часто підмінює реальні справи. Наприклад, набагато простіше змінити назву вулиці, ніж вирішити її проблеми. Чи є на ній асфальтове покриття? Чи вивозять сміття? Чи світять ліхтарі? Коли цього бракує, назва вулиці не має значення.
Я впевнений, людей змінив минулий рік: прийшло усвідомлення, що безвідповідальне ставлення до виборів може підвести країну до прірви. Більшість людей, з якими я спілкуюсь, йдуть на місцеві вибори з гаслом: жодного голосу клоунам та шоуменам, жодного голосу за пайок та гроші!
Якщо ви пройдете до Київради, які завдання будуть для вас пріоритетними?
Олександр Дикий: У місті багато глобальних проблем. Перш за все, це питання транспорту і заторів. Облаштування Києва дещо не сучасне. Лівий берег густонаселений, а робота цих людей знаходиться в основному на Правому березі. Ми можемо будувати мости до нескінченності – вони все одно будуть стояти в заторах. Потрібно створювати робочі місця на Лівому березі, щоб люди могли спокійно їздити на роботу.
Ще одне важливе завдання для мене – запобігти забудові Святошинського району, в якому я балотуюсь. Це одне з небагатьох місць у Києві, де є вільна земля. Деякі депутати, які перебігають з партії до партії та розробляють сітки підкупу виборців, щоб залишитись при владі, вже планують будівництво в районі. Якщо їм вдасться це здійснити, інфраструктуру району чекає колапс.
Якими є три основні проблеми Святошинського району?
Олександр Дикий: Це не найбагатший район Києва. Житловий фонд тут будувався в основному в 70-х роках – житло невисокої якості, яке місцями провокує криміногенну обстановку.
Ще однією великою проблемою є транспортна: поруч Кільцева дорога. Це завжди затори, шум, погана екологія і транспортний колапс.
Оскільки район старий, є велика проблема з комунікаціями. Навіть там, де стараються укладати асфальт нормальної якості, внизу пролягають старі комунікації, які можуть його прорвати.
Чим для вас є Київ і яким ви хотіли б його бачити в майбутньому?
Олександр Дикий: Є багато речей, які мені не подобаються в місті, – від якості доріг до вивозу сміття. Проте Київ є моїм рідним домом, яким би він не був.
Я хотів би, щоб у майбутньому Київ був більш розумним і раціональним. Щоб я міг прокинутися вранці і випити склянку чистої води з-під крану. Відчинити вікно і вдихнути чисте повітря. Пішки відвести дітей до школи, не обходячи припарковані машини і сміття. Сісти в громадський транспорт і знати, що це безпечно і якісно. Зайти в під’їзд і не світити телефоном в пошуках першої сходинки. Зайти до ліфта і натиснути кнопку, а не жуйку. Можливо, мені б навіть хотілось не знати імен тих, хто керує містом, – просто не мати такої потреби.
Довідка KV: Олександр Дикий народився 1983 року в місті Київ. Навчався в Київському національному університеті внутрішніх справ України за спеціальністю "Правознавство". Має ступінь магістра з правоохоронної діяльності, яку здобув в Національному університеті державної податкової служби України. З 2019 року навчається в Східноукраїнському національному університеті ім. В. Даля за спеціальністю "Міжнародні відносини".
Очолює Товариство Червоного Хреста України у Святошинському районі. Депутат Київської обласної ради VI скликання.
Олександр Дикий відомий у Києві своєю громадською діяльністю у сфері охорони здоров’я. Він очолює організацію Червоного Хреста у Святошинському районі і допомагає сотням людей, які залишились без їжі, даху над головою чи медичної допомоги.
Нагадаємо, кандидат у депутати до Київради від партії “ЗА Майбутнє” Олег Калініченко розкритикував детальні плани територій, над якими працює міська влада.
Читайте: Олег Калініченко: “Без адекватної стратегії розвитку столиці бюджету Києва ніколи не вистачатиме
Фото: сайт "За Майбутнє"
КиевVласть
На місцевих виборах-2020 за кермо Боярської ОТГ зібралося позмагатися 20 політичних сил. З них 12 партій представили своїх кандидатів, які вже зійшлися у запеклій боротьбі за мерське крісло. У бій пішли: чинна влада та депутати, АТОвці, поліціянти і місцевий бізнес. Детально про кандидатів читайте у матеріалі KV.
Як стало відомо KV, 25 жовтня до міста Боярка мають приєднатися 10 сіл у складі Дзвінківськівської, Забірської, Княжицької, Малютянської, Тарасівської та Новосілківської сільрад. Боярська ОТГ включена до Фастівського району і займатиме територію площею 208.0 кв. км з 52 539 тис. населенням. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Згідно із даними ЦВК, своїх лідерів у битві за владу в Боярці представили 12 політичних сил Київщини. Реєстрація кандидатів на посаду міського голови зафіксована впродовж 21-26 вересня.
Влада та опоненти
Перевірку на довіру виборців спробує пройти чинний мер Боярки Олександр Олександрович Зарубін (30.04.1983 рік). Допомогатиме йому вдруге закріпити за собою цю високу посаду політична партія "ЗА Майбутнє". На посаду ж мера Боярки Олександр Зарубін був обраний у 2015 році за підтримки партії "Нові обличчя". Хоча до обрання мером, Зарубин був у представницьких лавах партії "Солідарність".
На знімку: Зарубін роздає листівки на місцевому ринку
Чинний мер вже представив плани першочергових дій по відродженню сіл Новосілки, Малютянка та Іванків, Тарасівки та Нового, Жорнівки та Княжичі, Дзвінкове та Перевіз, які планує реалізовувати, у разі перемоги на виборах.
Зарубіну нині 37 років, він – боярчанин. За фахом – "інженер з комп'ютерних систем". Закінчив Київський національний авіаційний університет. Брав участь в навчальній всеукраїнській програмі "Школа мерів". Згідно з його офіційною біографією, займав посади директора в ТОВ "Максимум-Нет", ТОВ "Терра-Телеком" та ТОВ "Модус Глобал" (за сумісництвом). Є головою правління ГО "Молодь Боярки".
У 2019 році Зарубін заробив 447 326 тис. гривень, його цивільна дружина Марина Смірнова – 281 746 тис. гривень. Готівкою він зберігає - 250 тис. гривень, трохи менше у його дружини – 170 тис. гривень. Також у його власності є земля в селі Бобриця площею 600 кв. м і автомобіль Lexus RX 350, 2006 року випуску. На Смірнову також записана земельна ділянка в селі Бобриця на 600 кв. м і автомобіль Toyota Camry 2007 року випуску. Крім того, Зарубін є в співзасновниках обслуговуючого кооперативу "Садове товариство "Добробут" та є засновником "Фонду ініціатив Олександра Зарубіна".
У в 2012 році, за інформацією "Української правди", керманич Боярки очолював виборчий штаб скандально відомого ексректора Національного університету державної податкової служби України – Петра Мельника, на президентських виборах 2014 року – керівником районного штабу Петра Порошенка, на парламентських – мера Бучі Анатолія Федорука.
Читайте: Проєкт “Децентралізація”: на Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я
На вибори Вадим Едуардович Гедульянов йде від партії "Європейська Солідарність". Народився він 12 лютого 1990 року в Криму. З 2014 року живе і працює у Боярці.
Закінчив Нацуніверситет “Одеська юридична академія", здобуває другу освіту магістра державного управління. Цьогоріч одержав ступінь кандидата юридичних наук. Чотири роки займався підприємницькою діяльністю, очолював одеську компанію з роздрібної торгівлі й управлінням нерухомості “АСК-ЮНІ”, що займається управлінням нерухомим майном. Також займав посаду заступника, а згодом директора, одеського житлово-комунального господарства “ЖКС “Фонтанський”. У 2016-2019 роках очолював Києво-Святошинську районну раду VII скликання. Нині – виконавчий директор ТОВ “БЕСКЮА”.
На місцевих виборах 2015 року його обрали депутатом Києво-Святошинської районної ради від БПП.
У 2012 році під час навчання в Національній юридичній академії в Одесі балотувався до Верховної Ради як самовисуванець по округу № 135 в Одесі.
З вересня 2016 року по вересень 2019 року він займав посаду голови районної ради, замінивши Олександра Тигова.
У 2017 році Гедульянов придбав дві квартири в Шевченкове Києво-Святошинського району, їздить він на Toyota Land Cruser Prado 2010 року випуску. Перед звільненням його заробітна плата за 2019 рік складала 368 094 тис. гривень та одержав 350 тис. гривень доходу від відчуження майна. Готівкою він зберігає 24,5 тис. доларів та 95 тис. гривень.
"Йду на вибори, бо мене не влаштовує, що я бачу навкруги щодня: занедбані парки, брудні вулиці, жахливі дороги, найвищі тарифи, купи сміття, розбита вщент інфраструктура, жахливий стан будинків, забуті та кинуті напризволяще міською владою люди", – написав він у Facebook.
Читайте: Гедульянов Вадим: “Моє завдання – комфортні та достойні умови життя в Боярці та кожному селі нашої об’єднаної громади”
Депутати
Прагне одержати кермо в міськраді чинний депутат від партії "Наш край" та ексмер міста Тарас Григорович Добрівський (14 листопада 1974 року).
Добрівському – 46 років, народився і живе в Боярці. Має вищу освіту, крім того, закінчив Нацакадемію державного управління при Президентові України. Нині він – заступник виконавчого директора Всеукраїнської асоціації ОТГ. Був мером двох скликань. У 2006 році був обраний як самовисуванець, а у 2010 році йому вдалося очолити Боярку, вигравши вибори під егідою "Партії регіонів". У 2015 році він балотувався у мери від "Нашого краю", проте програв Зарубіну.
В "Українській правді. Київ" писали, що у 2009 році ім’я мера Добрівського залунало у гучному скандалі. Боярку сколихнула новина, що мер був звинувачений у хабарництві у розмірі 26 тис. доларів.
За даними "Укрінформу", тоді у приміщенні Боярської міськради правоохоронцями Антикорупційного бюро та слідчими прокуратури проводились досудові слідчі дії щодо встановлення даного факту. Згодом міський голова в супроводі правоохоронців залишив приміщення ради і не повернувся. Через три дні після ситуації понад 380 боярчан зібралися на акцію протесту під стінами Києво-Святошинського районного суду, вимагаючи офіційної версії зникнення міського голови.
Причетним у хабарі суд тоді підозрював депутата Києво-Святошинської районної ради, директора ТОВ "Рибопереробний завод "Плеяди" Олег Коновалова, який намагався "допомогти" вирішити земельні питання трьом фізичним особам. У 2011 році Добрівський заявив, що "кримінальна справа скасована за рішенням суду".
Згідно із його декларацією за 2019 рік, його дружина Юлія Добрівська мала російське громадянство і на неї записані з 2012 року квартира в Росії на 50,5 кв.м і з 2013 року кімната на 11,5 кв. м. Більше жодного майна в декларації не задекларовано. Так, працюючи в Всеукраїнській Асоціації ОТГ він заробив 48 тис. гривень.
Ще один претендент на крісло мера – активістка міста та депутат міськради (обрана від Всеукраїнське об'єднання "Самопоміч") Юлія Володимирівна Скочинська. На цих вибори йде, як самовисуванка та безпартійна. Адже впевнена, що "депутати мають бути партійними, а міський голова – ні, бо має має працювати для всієї громади, незалежно від поточних політичних уподобань".
Народилася 20 жовтня 1974 року в Кривому Розі, нині проживає у Боярці. Має вищу освіту. Нині - аспірант (Graduate Assistant) в КНЕУ.
Згідно із її декларацією за 2019 рік, вона виховує трьох синів, має дві квартири: з 1998 року у Кривому Розі на 30,5 кв.м та з 2012 року у Боярці – на 54 кв. м за 405 тис. гривень (вартість на дату набуття права власності). Ще – земельний наділ у селі Велика Снітинка Фастівського району площею 2399 кв. м. Працюючи торік у виконавчому комітету ПП "Об'єднання "Самопоміч", вона заробила 175 262 тис. гривень та ще одержала від Центру зайнятості 30 083 тис. гривень страхових виплат.
Ще одного чинного депутата, Олександра Петровича Борецького, в мери Боярки веде Всеукраїнське об’єднання "Батьківщина". На місцевих же виборах 2010 року він пройшов у депутати під крилом Соціалістичної партії України.
Народився 13 квітня 1976 року в Боярці. У його біографії вказано, що він закінчив Український республіканський заочний технікум ("Землевпорядкування"), Київський авіаційний технікум та Сумський Національний аграрний Університет "Бухгалтерський облік).
З 1996 року по 2012 рік – працював в приватних організаціях, пройшов кар'єрний шлях від техніка-геодезиста до інженера-землевпорядника. З 2012 року працював головним та провідним спеціалістом в управліннях Державної інспекції сільського господарства в Київській області. Держземагентства у Київській області, Управлінні Держгеокадастру у Васильківському районі Київської області. З квітня 2017 року по теперішній час – державний інспектор-головний спеціаліст в Головному управлінні Держгеокадастру в Київській області.
Крім того, з 2006 року по 2010 рік він був помічником-консультантом на громадських засадах у депутата Києво-Святошинської райради V скликання. З 2006 року по 2010 рік – керівник ГО "Товариство у справах захисту прав споживачів Києво-Святошинського району Київської області". З 2010 року по теперішній час співзасновник ГО "Боярський Актив Молоді".
У своєму щорічному звіті він задекларував спільну з дружиною Іриною Руденко квартиру в Боярці на 52 кв.м, земельну ділянку (0,1 га) дружини в Погребах та свою ділянку в Забір’ї на 600 кв.м. Сума доходів у нього сягала: заробітна плата – 160 904 тис. гривень. А ще – 100 тис. гривень від відчуження рухомого майна, які вірогідно одержав від продажу автівки Toyota Corolla 2008 року випуску, яка він вказав у доходах за 2018 рік. Дома він зберігає готівкою 170 тис. гривень, а дружина – 70 тис. гривень.
Відео зі зверненням Борецького до своїх виборців
Побореться за владу і 32-річний депутат міськради від партії "Об’єднання "Самопоміч" Андрій Олегович Назаренко (21.08.1988 рік). Він – боярчанин, інженер-телефізик, кандидат технічних наук та старший науковий співробітник в Інституті технічної теплофізики НАН України. У 2014 добровольцем служив в АТО. Має орден "За мужність" ІІІ ступеня. На посаді мера планує займатися модернізацією тепло- та електроенергетикою, розвивати спорт.
Також в Facebook він зауважив, що фінансування всієї передвиборчої кампанії їхньої партії в Боярці, починаючи з застав для прийняття участі в виборах, відбувається за власний кошт.
Так, згідно з його декларацією, у 2019 році він заробив 28 284 тис. гривень в ІТТФ НАН, 12 600 тис гривень – в ТОВ "Промел Енергоавтоматика", співвласником якого він є. Це підприємство займається виробництвом інструментів і приладів для вимірювання, тестування та навігації з 2003 року і має статутний капітал у розмірі 18,5 тис. гривень. Їздить кандидат на Ford Focus 2007 року випуску за 175,5 тис. гривень. У Гостомелі має земельну ділянку на 974 кв.м. Його дружині, Анні Назаренко, належить земля в місті Чернівці на 1007 кв. м.
Юрій Васильович Середа йде на вибори від політичної партії "Сила людей". Народився 22 січня 1980 року в селі Високе Борзнянського району Чернігівської області. Нині проживає в селі Тарасівка. Має вищу освіту та є директором польского представництва "Б-Акт Спулка з огранічона одповідзіальносця", компанії, яка надає інжинірингові послуги у будівництві. За даними партії "Сила людей" – юрист та чинний депутат Тарасівської сільради.
Згідно його декларації за 2019 рік, володіє житловим будинком на 56.4 кв.м, земельною ділянкою для обслуговування житлового будинку та господарських споруд на 855 кв. м в Тарасівці, ділянкою на 558 кв.м та незавершений садовий будинок в Грушівці. Його дружина також має дві земельні ділянки. У його користування автівка Nissan Primera 2000 року випуску. Працюючи у Громадській спілці "Міждержавна гільдія інженерів консультантів" депутат торік заробив 146 885 тис. гривень та 51 291 тис. гривень – за сумісництвом в ТОВ "ІК-ПРОЕКТ". Його дружина працює у дитсадку і там одержала зарплату у розмірі 40 882 тис. гривень. Удома ж він зберігає готівкою 13 тис. доларів.
Як стверджують в партії, у 2018 році він виступав проти проєкту генерального плану і відстоював стадіон у селі Тарасівка, на місця якого планували звести багатоповерхівку. Кулуарне прийняття генплану лобіював сільський голова Володимир Сизон. Після чого забудовник підприємство Енергетик" подало на депутата до суду.
ЗеПоліціянт
"Слугу народу" на місцевих виборах в Боярці представлятиме підполковник поліції Олексій Львович Перфілов. Він – безпартійний, народився 2 жовтня 1969 року в Києві. Останні 25 років мешкає у місті Боярка. Вищу освіту здобув у Національній академії внутрішніх справ. У 2008 році закінчив магістратуру Академії управління МВС України за спеціальністю "правознавство". Також на його сторінці в Facebook вказано, що з 1984 по 1991 роки він працював на Кіностудії ім. Довженка.
Працював у правоохоронних органах понад 20 років. Починав постовим патрульної служби, служив заступником начальника відділу профілактики злочинів. Очолював сектор превенції Фастівського відділення поліції Васильківського відділу ГУНП в Київській області.
З березня 2017 по жовтень 2019 року – заступник начальника, а з квітня 2016 по березень 2017 року – заступник начальника відділу поліції – керівник патрульної поліції Києво-Святошинського відділу поліції ГУНП в Київській області.
З жовтня 2019 року, тимчасово виконує обов’язки. заступника начальника Васильківського відділу поліції ГУ Національної поліції в Київській області.
Пріоритети Олексія Перфілова на посаді голови Боярської ОТГ – налагодження сполучення між усіма населеними пунктами громади, соціальна сфера, подолання корупції та бюрократії на всіх рівнях.
У 2019 році він задекларував об'єкти нерухомості, які перебувають у спільній власності: житловий будинок у Боярці на 220 кв.м, квартиру у Ворзелі на 45,4 кв.м і дві земельні ділянки на 1000 та 294 кв.м у Боярці. У його власності є автівка TOYOTA CAMRY 2019 року випуску за понад 853 тис. гривень, його ж дружина їздить на ЗАЗ LANOS та ЗАЗ FORZA. Обидві придбані в 2011 році за 80 тис. гривень кожна. У Нацполіції він заробляє в рік 233 516 тис. гривень. Крім того, у 2019 році він одержав 192 тис. гривень доходу за відчуження рухомого майна.
Його ж дружина одержала 108 098 тис. гривень від підприємницької діяльності, 23 392 тис. гривень – пенсії, 35 484 тис. гривень доходу від надання майна в оренду та 130952 тис. гривень зарплатні в ПП "Вовк", 24 тис. гривень – доходу за відчуження рухомого майна та 450 тис. гривень спадщини. Загалом її дохід становив понад 771 тис. гривень.
Бізнесмени
Без партійної приналежності балотується в міські голови 32-річний підприємець та житель села Тарасівка Ігор Олександрович Терещенко (30.11.1988 рік). Має вищу освіту, безпартійний. Як, ФОП Терещенко І.О., був зареєстрований у травні цього року. Основний вид його діяльності – роздрібна торгівля м'ясом і м'ясними продуктами в спеціалізованих магазинах.
Читайте: Виборча карта Київської області: округи та дільниці
"Радикальна Партія Олега Ляшка" висунула підприємицю Лілію Василівну Сулиму. Народилася 24 січня 1977 року в селі Червона Мотовилівка Фастівського району. Наразі проживає у Боярці.
Очолює ТОВ "Нафта-ВІС", яке їй належить протягом вже 19 років. Підприємство зареєстроване зі статутним капіталом у розмірі понад 300 тис. гривень. Діяльність ТОВ пов’язана із наданням в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.
Ще один кандидат, Вадим Вячеславович Супрунов, балотується від політичної партії "Голос". Торік же він пробував свої сили як кандидат у депутати до ВРУ по виборчому округу 95, як самовисуванець. Хоче ще торік був членом політичної партії "Громадянська позиція", а у 2015 році від даної партії балотувався до Київоблради. Народився же він 4 жовтня 1974 року в Казахстані в селищі Калкаман Єрмаківського району Павлодарської області, нині живе в Боярці. Він – інженер і є генеральним директором в ТОВ "Проміструм" (неспеціалізована оптова торгівля).
У "Голосі" наголошують, що Супрунов йде у мери, маючи управлінський досвід, щоб створити прозорі правила роботи органів влади та зупинити корупцію на місцевому рівні.
Останній претиндент від партії "Демократична сокира" висувається підприємець Андрій Олександрович Горчинський. Народився він 25 квітня 1975 року у Києві, нині живе в селі Малютянка. Безпартійний, має вищу освіту: вивчав історію та право в Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова
У 2008 році він зареєстрував ФОП і займається оптовою торгівлею залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткованням і приладдям до нього в мережі магазині "Водомет".
Підприємцю і відеоблогеру Горчинському нерідко приписують прихильність до політики Зарубіна проте цей факт він публічно заперечує.
Кандидат зауважує, що партія не збирається обіцяти виборцям нічого, "крім солоного поту від важкої праці та кривавих мозолів". І перед тим, як зробити крок на політичне поле, налагоджував зв’язки із представниками місцевих політичних еліт, вивчав новітні технології та успішні практики самоврядування та вважає, що зможе зрештою стати корисним для громади.
Читайте:
Хочуть у владу: список кандидатів на голову Васильківської ОТГ на місцевих виборах 2020
Хочуть у владу: список кандидатів на голову Української ОТГ на місцевих виборах 2020
Хочуть у владу: список кандидатів на голову Тетіївської ОТГ на місцевих виборах 2020
Хочуть у владу: список кандидатів на голову Бориспільської ОТГ на місцевих виборах
2020
Хочуть у владу: список кандидатів на голову Богуславської ОТГ на місцевих виборах 2020
Хочуть у владу: список кандидатів на голову Фастівської ОТГ
Хочуть у владу: список кандидатів на голову Переяславської ОТГ на місцевих виборах 2020
Хочуть у владу: список кандидатів на голову Обухівської ОТГ на місцевих виборах 2020
Хочуть у владу: список кандидатів на голову Яготинської ОТГ на місцевих виборах 2020
Хочуть у владу: список кандидатів на голову Березанської ОТГ на місцевих виборах 2020
Хочуть у владу: список кандидатів на голову Славутицької ОТГХочуть у владу: список кандидатів на голову Білоцерківської ОТГ на місцевих виборах 2020
Фото: колаж KVКиевVласть
Председатель Броварской райгосадминистрации (РГА) Киевской области Георгий Биркадзе намерен решить проблемы утилизации мусора. В частности, выделить место под габаритные отходы и сортировку мусора и рассмотреть возможность строительства мусороперерабатывающего завода. Для этих целей создана специальная рабочая группа. Первые результаты будут известны через 3 месяца.
Об этом KV стало известно из сообщения Георгия Биркадзе на его странице в соцсети Facebook.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“На единственном на Броварщине легальном полигоне для твердых бытовых отходов “Десна-2” места хватит еще на год-два. И это при том, что КП сел вывозят туда только 20-30% мусора, остальное – закапывают! Такие могильники в результате приводят к загрязнению грунтовых вод, образования метана, проседание грунта. Несанкционированные свалки, мусорные могильники, переполненные полигоны и отсутствие культуры сортировки мусора – все это можно квалифицировать как медленное коллективное самоубийство”, – сказано в сообщении.
Биркадзе сообщил, что уже отдал распоряжение создать рабочую группу, в которую войдут соответствующие эксперты по экологии, сортировка мусора, представители коммунальных предприятий Броварщины.
Задача группы:
найти место под габаритные отходы и сортировки мусора (инвентаризация земель);
создание условий для строительства современного мусороперерабатывающего завода (дополнительные рабочие места).
Отмечается, что о первых результатах работы группы будет сообщено через 3 месяца.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Также Биркадзе пообещал совместно с полицией держать на контроле ситуацию с незаконным вывозом мусора.
Напомним, в апреле 2020 года проверка выявила несанкционированное размещение бытовых и строительных отходов на закрытом мусорном полигоне, находящемся в аренде КП “Жилищно-коммунальный комбинат “Счастливский”” в с. Пролиски Бориспольского района Киевской области. Ущерб от таких действий оценен в 207 млн гривен.
Читайте: Ущерб от вывоза коммунальщиками мусора на закрытый полигон в Бориспольском районе превысил 207 млн гривен
Отметим, что Георгий Биркадзе 22 сентября с. г. назначен новым председателем Броварской райгосадминистрации (РГА). До него на этой должности с февраля 2017 года работал Николая Клименко.
Фото: КиевVласть
КиевVласть
SELECT `id`, `uri`, `meta_title`, `meta_description`, `meta_keywords`, `title`, `text`
FROM `pages`
WHERE `uri` = 'search'
LIMIT 1
0.0006
SELECT `articles`.`id`, `articles`.`title`, `articles`.`uri`, `articles`.`image`, `articles_categories`.`uri` AS `category`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-10-01 10:13:00'
AND `articles`.`slider_position` >0
ORDER BY `articles`.`slider_position`
0.0004
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 2
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-10-01 10:13:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 3
0.0005
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.short_text AS short_text, articles.image AS image, articles_categories.uri as category, articles_categories.common_uri as common_uri
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145248', '145190', '145142')
ORDER BY `published` DESC
0.0005
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 1
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-10-01 10:13:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 50
0.0008
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.is_bold AS is_bold, articles.is_red AS is_red, articles.is_important AS is_important, articles_categories.uri as category
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145275', '145273', '145272', '145270', '145265', '145269', '145268', '145271', '145267', '145266', '145264', '145261', '145263', '145262', '145260', '145256', '145257', '145259', '145258', '145254', '145255', '145253', '145252', '145251', '145249', '145250', '145247', '145246', '145245', '145244', '145238', '145241', '145236', '145243', '145240', '145242', '145239', '145237', '145234', '145235', '145233', '145224', '145232', '145231', '145230', '145229', '145228', '145227', '145226', '145220')
1.3490
SELECT `articles`.`id` AS `id`, MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+(земля земли земле землю землёй землёю земель землям землями землях)' IN BOOLEAN MODE)AS rel
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-10-01 10:13:00'
AND `articles`.`category_id` != 9
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+(земля земли земле землю землёй землёю земель землям землями землях)' IN BOOLEAN MODE)
ORDER BY `articles`.`published` DESC, `rel` DESC
LIMIT 2630, 10
0.0024
SELECT `articles`.`id` AS `id`, `articles`.`title` AS `title`, `articles`.`uri` AS `uri`, `articles`.`published` AS `published`, `articles`.`text` AS `text`, `articles_categories`.`uri` AS `category`, `articles_categories`.`name` AS `category_name`, `articles_categories`.`common_uri` AS `common_uri`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('97686', '97641', '97627', '97613', '97603', '97565', '97585', '97553', '97514', '97479')
1.3782
SELECTCOUNT(*)AS `numrows`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-10-01 10:13:00'
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+(земля земли земле землю землёй землёю земель землям землями землях)' IN BOOLEAN MODE)
Array
(
[meta_title] => КиївВлада
[meta_description] => КиївВлада - інформаційно-аналітичний портал, присвячений проблемам влади у Києві та столичному регіоні.
)