Найближчим часом Велика Палата Верховного Суду може поставити “крапку” в резонансній справі щодо відведення Київрадою ділянки площею 0,529 га на вул. Бродівській, 81-п (Голосіївський район) в оренду ТОВ "Енерджі-ВМ". В рамках даного провадження столична прокуратура намагається довести, що столична влада незаконно проігнорувала необхідність проведення земельного аукціону та наділила орендаря значно більшою ділянкою, ніж йому було необхідно для обслуговування розміщеної на цій локації споруди площею 12,9 кв.м. На думку окремих депутатів Київради, своїм вердиктом судді можуть сформувати прецедент. Якщо служителі Феміди дослухаються до аргументів правоохоронців, міська влада може позбутися одного з механізмів дерибану комунальної землі, який експерти називають “туалетною схемою” та функціонування якого позбавляє столичний бюджет надходжень коштів. Як стало відомо KВ, 20 липня 2022 року має відбутися засідання Великої Палати Верховного Суду України у справі №910/5201/19.Підписуйтесь на “КиївВладу”  В рамках даного провадження прокуратура Києва добивається від служителів Феміди визнання незаконним та скасування рішення столичної міськради №1136/5200 від 5 липня 2018 року. Згідно з цим рішенням Київрада передала ТОВ "Енерджі-ВМ" земельну ділянку площею 0,529 га на вул. Бродівській, 81-п (кадастровий номер -  8000000000:90:439:0019) в оренду на 25 років для будівництва, експлуатації та обслуговування СТО з об`єктами дорожнього сервісу. Відповідачем у цій справі є Київрада. Заплановане судове засідання супроводжується значним суспільним резонансом. Громадські діячі та депутати різних рівнів вказують на те, що рішення служителів Феміди по цій справі може мати вирішальне значення для процесів відведення столичною владою земельних ділянок в оренду тим чи іншим особам. “У даному випадку розглядатиметься правомірність однієї із “туалетних” схем. Нагадаю, це коли під обслуговування “халабуди” дають велику земельну ділянку. Такі схеми спричиняють великі втрати для бюджету міста (мова йде про передачу ділянок без проведення аукціонів, через що бюджет недоотримує кошти. – КВ). Ну тобто залазять в кишеню кожного киянина і киянки. Більшість депутатів Київради вважає голосування за такі схемачі цілком собі нормальним. Прокуратура Києва не згодна і просить суд розірвати договір оренди. Подібних кейсів у Києві десятки. Схема дуже типова і поширена. Нещодавно Київрада підіграла по ній на вулиці Вершигори, рік тому – на вулиці Гетьмана. Я впевнена, ця практика буде продовжуватися. Але рішення, які ухвалює Велика Палата, працюють майже як прецедентне право. Тобто, якщо зараз суд стане на бік громади міста, то інші такі випадки приречені на справедливість”, – написала у своєму Телеграм-каналі депутатка Київради Ксенія Семенова (фракція “Слуга народу”).  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Судова cуперечка Згідно зі згаданим рішенням №1136/5200 від 5 липня 2018 року, підставою для землевідводу став той факт, що ТОВ "Енерджі-ВМ" з червня 2015 року є власником розміщеної на цій ділянці нежитлової споруди площею лише 12,9 кв.м. При голосуванні за відповідний проєкт рішення в сесійній залі Київради більшість столичних депутатів не мали запитань стосовно того, про яку саме будівлю йде мова та яким чином вказана компанія планує використовувати комунальну землю. Під час пленарного засідання, на якому розглядався цей документ, лише депутат Вадим Васильчук (у минулому VIII скликанні Київради був членом фракції “Самопоміч” та депутатської групи “Київська команда”, у поточній IX каденції – член фракції “Голос”) спробував встановити обставини даного землевідводу. Проте, його питання з цього приводу залишились без відповіді, і за затвердження цього проєкту рішення без обговорення проголосували 63 депутати столичної міськради. Надалі цим землевідводом зацікавились у столичний прокуратурі. У квітні 2019 року правоохоронці звернулися до Господарського суду Києва зі вказаним вище позовом про скасування рішення №1136/5200. У якості аргументів для задоволення своїх вимог прокурори вказували декілька чинників. Так, на думку правоохоронців, ділянка на вул. Бродівській, 81-п мала бути передана в оренду лише через аукціон, адже раніше ця земля не мала користувачів – зокрема, наголошувалося на тому, що попередній власник вищезгаданої споруди (фізична особа, особисті дані якої в матеріалах справи не вказані. – KВ) не оформлював на неї право оренди. Тобто, мова йшла про ймовірне порушення столичною владою принципів конкурентних засад при здійсненні землевідводів.  Також прокурори у своєму позові висловили переконання, що у даному випадку має місце “перевищення площі земельної ділянки над площею нерухомого майна, на якій воно знаходиться у 410 разів”. Тобто, правоохоронці натякали на те, що півгектара землі занадто багато для обслуговування споруди площею “три на чотири”. Крім того, серед іншого, правоохоронці вказали на те, що проєкт землеустрою, який Київрада затвердила при передачі вказаної ділянки в оренду ТОВ "Енерджі-ВМ", не містить даних стосовно “площі наданої земельної ділянки, яка має визначатись з урахуванням державних будівельних та санітарних норм”. 12 грудня 2019 року столичний господарський суд відмовив прокуратурі Києва у задоволенні її позову. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, правоохоронці звернулися з апеляційною скаргою до Північного апеляційного господарського суду.  23 березня 2021 року цей суд задовольнив скаргу прокуратури, скасувавши рішення суду першої інстанції та постановивши задовольнити позов правоохоронців. Надалі ТОВ "Енерджі-ВМ" підготувало касаційну скаргу, і 15 вересня 2021 року Велика Палата Верховного Суду прийняла її до свого провадження.  Примітно, що, станом на березень 2021 року, договір оренди вказаної ділянки між Київрадою і ТОВ "Енерджі-ВМ" укладено не було. Чи вирішено це питання наразі, встановити проблематично – на час воєнного стану доступ до кадастрової карти для громадськості закрито. “Регулярний схематоз” Як неодноразово повідомляла KВ, столична влада регулярно здійснює землевідводи під обслуговування майна, яке з'являється на комунальних ділянках за невідомих чи явно сумнівних обставин та площа якого і близько “не дотягує” до площі переданої в оренду землі. Наприклад, 23 червня 2022 року Київрада передала ділянку на вул. Петра Вершигори 2А/2 (Райдужний масив, Дніпровський район) площею 0,46 га в оренду ТОВ “Еталон-2021” – про цю землю згадувала Ксенія Семенова у своєму дописі. Таким чином вказана компанія (входить до орбіти власника мережі автозаправок “БРСМ–Нафта” Андрія Біби) зможе побудувати на цій ділянці “об’єкти інженерної та транспортної інфраструктури”.  Юристи і журналісти відразу же назвали даний землевідвід незаконним і припустили, що його було здійснено з корупційних мотивів вищого керівництва столиці. На їхню думку, вказану ділянку треба було передати в оренду лише через аукціон, а дивна споруда площею 121 кв.м., яка знаходиться на ній і яка послугувала підставою для землевідводу, очевидно була побудована та легалізована без дозвільних документів. Цілком можливо, що вже найближчим часом законність таких дій Київради доведеться встановлювати правоохоронним органам та суддям. Читайте: Півгектара за “собачу будку”: Київрада погодила скандальний землевідвід на Райдужному масиві Схожі ситуації спостерігаються і при поновленні міською владою Києва договорів оренди комунальної землі.  Так, на початку 2021 року КМДА мала намір "вигнати" ТОВ “Яхт-клуб “Локомотив” (на той час компанією володіли люди із оточення експрем'єр-міністра Миколи Азарова) з ділянки площею 1,04 га на Парковій дорозі, 20 (Труханів острів). Офіційною підставою для цього було те, що орендар не використовував землю за цільовим призначенням – у підготовленому КМДА проєкті рішення наголошувалося, що на ній немає майна, яке компанії необхідно обслуговувати та експлуатувати згідно з договором оренди. Втім, через півроку на вказаній ділянці дивним чином "спливла" побудована кілька десятиліть тому човнова станція, у зв'язку з чим ТОВ "Яхт-клуб "Локомотив" попрохало столичну владу поновити орендну угоду на термін 10 років. У КМДА та Київраді заплющили очі на такі відверті маніпуляції, і вже 7 жовтня 2021 року було прийняте вигідне орендарю рішення. Читайте: Киевсовет отдал очередной кусок Труханова острова частной фирме, – Гриценко Хто в головних ролях За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “Енерджі-ВМ” було зареєстроване у січні 2015 року. Керівником цієї компанії вказано Ігоря Грецького, засновником та кінцевим бенефіціаром – мешканця міста Львів Назара Гуменюка. Зазначимо, Назар Гуменюк у 2009-2013 роках був офіційним керівником ПП “Діоленд” (нині діяльність цього підприємства офіційно припинена), яке система Youcontrol відносила до сфери впливу “Української інвестиційної групи” (“УІГ”). До складу цієї групи наразі входить більше сотні компаній, зайнятих у сфері паливно-енергетичного комплексу, хлібобулочної промисловості, девелопменту тощо. Серед головних активів “УІГ” – мережа заправних комплексів “ОККО” та концерн “Хлібпром” (один із найбільших виробників хліба в Україні). Ключова особа даної групи – бізнесмен Василь Антонов. У 2021 році він зайняв 27 місце у переліку найбагатших українців за версією “Форбс” зі статками 385 млн доларів. Примітно також, що до 2018 року одним із засновників ТОВ “Енерджі-ВМ” було вказане ТОВ “Укрленддевелопмент”. Власником останньої компанії є івано-франківський бізнесмен Віктор Вінтоняк, якого ЗМІ неодноразово називали партнером згаданого вище Василя Антонова. Нагадаємо, Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич (на колажі), який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Треба зазначити, що на час воєнного стану вся повнота влади в Києві належить Київській міській військовій адміністрації (КМВА), яку з початку березня 2022 року очолює генерал Микола Жирнов. В голови КМВА є два заступники, одним з яких є голова КМДА, мер Києва Віталій Кличко. Читайте: КМДА – підрозділ військової адміністрації міста, а Кличко мій заступник, – Жирнов  Фото: колаж КВКиївВлада

Київрада погодила створення ландшафтного заказника “Протасів яр” на території 20,5 га в Солом'янському районі Києва. Таким чином столична влада задекларувала заборону забудови даної землі та здійснила мрію громадського діяча Романа Ратушного (на колажі), який загинув на фронті 9.06.2022 року, а до цього довгі роки самовіддано боровся за збереження цієї зеленої зони. Але чи матиме вказане рішення практичне втілення, поки що залишається питанням. Справа в тому, що заказник ще треба зробити де-факто, а значний шматок цієї території давно роздано Київрадою під забудову (компанії-землекористувачі можуть відстояти свої комерційні інтереси в судах). Столичний муніципалітет вже має гіркий досвід створення природоохоронних об'єктів на ділянках, які знаходяться в оренді або приватній власності сторонніх юросіб – подібні рішення не є панацеєю від чергових “бетонних свічок”. Як стало відомо KВ, 14 липня 2022 року Київрада у порядку невідкладності затвердила проєкт рішення “Про оголошення природної території ландшафтним заказником місцевого значення “Протасів яр” (№08/231-4136/ПР від 15 листопада 2021 року).Підписуйтесь на “КиївВладу”  Суб'єктом подачі цього проєкту рішення виступив міський голова Києва Віталій Кличко. У сесійній залі столичної міськради за погодження даного документу проголосували 85 депутатів. Читайте: Київрада прийняла рішення про створення ландшафтного заказника “Протясів Яр” Згідно з прийнятим рішенням, ландшафтний заказник повинен охоплювати територію загальною площею 20,505 га. Мова йде про сім земельних ділянок. Як вказано в документі, три ділянки загальною площею 1,14 га належать територіальній громаді Києва і на праві постійного користування використовуються КО “Київзеленбуд”; одну ділянку площею 2,78 га у територіальної громади орендує ТОВ “Бора”; ще три ділянки площею 16,57 га на праві приватної власності належать ТОВ “Протасів яр”. У затвердженому Київрадою проєкті рішення вказано, що усі ці землекористувачі повинні забезпечити охорону даної території з оформленням охоронного зобов'язання, а також “вжити організаційно-правові заходи щодо зміни діючого цільового призначення (різні ділянки мають різне призначення. – KВ) на цільове призначення "для збереження та використання заказників". У пояснювальній записці до цього документу вказано, що ініціатором створення даного ландшафтного заказника виступила громадська організація (ГО) “Захистимо Протасів яр”, яка ще у липні 2020 року направила відповідне клопотання до Київради. Головна мета затвердження цього проєкту рішення – збереження ландшафтного та біологічного різноманіття унікальних природних комплексів згаданої місцевості, задля чого, на вимогу вказаної ГО, на вказаній території має бути заборонена забудова та вирубка дерев. Також у науковому обгрунтуванні до проєкту рішення, яке на розгляд столичної міськраді подала ГО “Захистимо Протасів яр”, повідомляється про історичну цінність даної місцевості, адже вона входить до ареалу формування стародавнього Києва, і раніше на цій території знаходили археологічні пам'ятки.  У письмовому обґрунтуванні невідкладності, яке підготував Віталій Кличко, також уточнюється, що прийняття даного рішення спрямоване "на здійснення мрії керівника ГО "Захистимо Протасів яр" Романа Ратушного", який боровся за те, щоб дана територія залишалась зеленою зоною його улюбленого міста.  Нагадаємо, Роман Ратушний був військовослужбовцем 93 окремої механізованої бригади “Холодний Яр” і 9 червня 2022 року загинув у бою під містом Ізюм на Харківщині. Читайте: В бою під Ізюмом загинув відомий київський громадський активист Роман Ратушний Також сьогодні Київрада прийняла ще два рішення, які стосуються використання землі в Протасовом яру. Так, столичний муніципалітет визнав нікчемним договір оренди згаданої вище земельної ділянки площею 2,78 га, який було укладено з ТОВ "Бора" 17 січня 2012 року (проєкт рішення №08/231-1/ПР від 4 січня 2022 року). Офіційною причиною для цього став той факт, що дана угода порушує публічний порядок та спрямована на використання комунальної власності всупереч інтересам громади.  Крім того, Київрада внесла зміни до свого рішення №353/394 від 4 березня 2021 року “Про відмову ТОВ “Інтербуд Компані” в поновленні договору оренди земельної ділянки площею 0,7 га на вулиці Протасів Яр та вулиці Миколи Амосова у Солом'янському районі” (проєкт рішення №08/231-4138/ПР від 15 листопада 2021 року). Мова йде про одну з ділянок, яка в рішенні про створення ландшафтного заказника позначена як така, що знаходиться в користуванні КО “Київзеленбуд”. У відповідності до затвердженого проєкту рішення №08/231-4138/ПР, столична влада скасувала переведення ділянки з території житлової і громадської забудови до території зелених насаджень. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Сумна передісторія Ідея створення природоохоронного або рекреаційного об'єкту на території Протасового яру не є новою. Ще в 60-х роках минулого століття столична влада передала тут землю площею близько 30 га комунальному управлінню зеленого господарства для влаштування парку культури та відпочинку. Проте, фактично ніякі роботи там майже не проводилися – це була “дика” зелена зона посеред Києва. Перед розпадом Радянського союзу, на рубежі 80-90-х років, міська влада розглядала можливість будівництва в районі цієї місцевості (Протасів яр і Батиєва гора) 4-рядної автомагістралі, але і цей проєкт залишився лише на папері: не в останню чергу через те, що проти цього виступив Інститут археології Національної академії наук (НАН) Української РСР. А вже через десятиріччя на землю в Протасовому яру поклали око забудовники: саме тоді були запущені процеси, які дадуть старт протестам щодо необхідності захисту цієї місцевості. Так, рішеннями №13/734 від 3 лютого 2000 року та №636/2046 від 21 жовтня 2004 Київрада погодила продаж трьох земельних ділянок у кварталі між декількома вулицями в районі Протасового яру загальною площею 16,57 га. Ділянка площею 0,1 га була продана фізичній особі Наталії Коваль для обслуговування житлових будинків і господарських будівель, а дві ділянки площею 16,47 га – компанії ТОВ “Протасів Яр” для будівництва житлового комплексу з об'єктами соціально-культурного та побутового призначення. У тому ж 2004 році останнє ТОВ викупило згадану ділянку площею 0,1 га і отримало від Київради погодження використовувати її для будівництва житлового комплексу з об'єктами соціально-культурного та побутового призначення.  Надалі, 26 квітня 2007 року, столична міськрада рішенням №503/1164 передала ТОВ "Бора" сусідню земельну ділянку на вул. Миколи Амосова площею 3,15 га в оренду на 5 років для “будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-торгівельного комплексу з паркінгом”. Цим же рішенням Київрада внесла зміни до Генерального плану Києва – вказану ділянку було переведено з території зелених насаджень загального користування до території житлової і громадської забудови. Крім того, у відповідності до вказаного рішення, дана ділянка була виключена з Програми розвитку зеленої зони Києва та концепції формування зелених насаджень Зазначимо, 27 листопада 2008 року Київрада рішенням №694/694 внесла зміни до свого рішення про передачу ділянки на вул. Миколи Амосова в оренду ТОВ “Бора”. Тоді було змінено цільове призначення даної землі – орендар отримав можливість використовувати її “для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-офісно-торгівельного комплексу з готелем і паркінгом”. 8 липня 2010 року столична міськрада рішенням №1166/4604 внесла зміни до договору оренди цієї ділянки – відповідно до них, було встановлено, що термін оренди частини цієї землі площею 2,78 га має складати 10 років, а іншої частини – площею 0,44 га – 5 років (надалі ТОВ “Бора” не продовжувало оренду цієї меншої частини землі. – KВ). Крім того, 27 грудня 2007 року столична міськрада рішенням №1555/4388 передала ТОВ “Інтербуд Компані” в оренду на 10 років земельну ділянку між вул. Протасів Яр та вул. Миколи Амосова площею 0,7 га для “будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового призначення”. Цим же рішенням було внесено такі ж зміни до Генплану Києва - вказана ділянка також була переведена з території зелених насаджень загального користування до території житлової і громадської забудови. Протягом наступного десятиріччя вся ця земля ніким не освоювалася і фактично використовувалася громадою у якості зони відпочинку. Наприклад, узимку в Протасовому яру мешканці Києва мали можливість кататися на лижах та санях – такому дозвіллю сприяли високі пагорби у цій місцевості. Але, зважаючи на те, що такий масив землі в столиці не може “простоювати” вічно, врешті-решт один із землекористувачів вирішив скористатися своїм правом щодо забудови. Мова йде про ТОВ “Бора”. 23 серпня 2017 року ця компанія звернулася до Департаменту містобудування та архітектури із клопотанням щодо видачі містобудівних умов та обмежень (МУО) на проєктування будівництва житлово-офісно-торговельного комплексу з готелем та паркінгом на орендованій компанією ділянці площею 2,78 га на вул. Миколи Амосова. 8 вересня того ж року згаданий департамент відмовив компанії у видачі зазначеного документу, бо, мовляв, ділянка все ж таки належить до території зелених насаджень загального користування. Не змирившись з відмовою, ТОВ “Бора” звернулося до суду з вимогою зобовязати чиновників видати МУО. Цей судовий спір склався для компанії досить вдало – 22 березня 2018 року Київський апеляційний адміністративний суд в рамках справи №826/12131/17 задовольнив вимоги ТОВ “Бора”. На виконання цього рішення суду 5 травня 2018 року Департамент містобудування та архітектури КМДА наказом №369 видав ТОВ “Бора” МУО на проєктування будівництва на ділянці, яку вона орендує у столичної громади. Згідно з цим документом, компанія отримала можливість проєктувати будівництво споруд висотою до 73,5 м (близько 24-25 поверхів. – КВ). Кількість будинків, квартира, машиномісць тощо в МУО не було вказано. Проте, в документі було зазначено, що ці та інші показники повинні відповідати Державним будівельним нормам (ДБН) та містобудівній документації.  6 червня 2018 року ТОВ “Бора” передало земельну ділянку на вул. Амосова в суборенду ТОВ “Дайтона Груп” на термін до 16 січня 2022 року (до завершення терміну договору оренди цієї ділянки. – KВ). Через пів року, 19 березня 2019 року, Державна архітектурно-будівельна інспекція (ДАБІ) видала ТОВ “Дайтона Груп” дозвіл № ІУ113190780718 на будівництво першої черги житлово-офісно-торгівельного комплексу з готелем та паркінгом на вул. Миколи Амосова.  Вказаний документ наразі відсутній у відкритому доступі – портал Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва на час воєнного стану недоступний для громадськості. Проте, за даними блогу “Где в Киеве жить хорошо”, на вказаній ділянці було дозволено будувати ЖК “Tourbillon” (девелопер – “Daytona Group”), який мав би складатися з трьох “башт” поверховістю 31-32 поверхи (надалі з'явилася інформація про 40 поверхів. – *КВ), об'єднаних стилобатом, а загальна кількість квартир у цьому комплексі мала б дорівнювати 817. За інформацією порталу “Нерухомі”, генеральним підрядником будівництва було вказано ТОВ “ТОВ Герц 602”. У цей же період розпочалася боротьба громади Солом'янського району проти забудови Протасового яру. Протести очолив Роман Ратушний. Громадські активісти неодноразово здійснювали спроби зупинити будівельні роботи (наприклад, в травні 2019 року повалили будівельний паркан), проводили мітинги біля різних держорганів, подавали позови до судів з питань, які стосуються проведення будівельних робіт, відвідували засідання Київради з вимогами не допустити зведення у цій місцевості “житлових свічок” та створення парку тощо. І врешті-решт усе це дало результат. 28 липня 2020 року столична міськрада прийняла два рішення стосовно долі Протасового яру – №59/9138 “Про повернення статусу території зелених насаджень загального користування земельними ділянками у парку відпочинку Протасів Яр у Солом`янському районі Києва” та №60/9139 “Про заяву Київради щодо ситуації із намірами забудови території Протасового яру”.  Читайте: Киевсовет поддержал возвращение статуса зеленой зоны Протасовому Яру Згідно з першим рішенням, Київрада визнала рішення про передачу ділянки на вул. Миколи Амосова в оренду ТОВ “Бора” таким, що не відповідає інтересам громади; скасувала зміни до Генплану Києва в частині переведення цієї землі з території громадської та житлової забудови до території зелених насаджень загального користування; скасувала виключення цієї землі з Програми розвитку зеленої зони Києва та концепції формування зелених насаджень і поклала на КМДА зобов'язання вжити організаційно-правові заходи, спрямовані на реалізацію відповідних пунктів. У відповідності до другого рішення столична міськрада затвердила зміну категорії земельних ділянок в Протасовому яру (із земель житлової та громадської забудови на категорію земель іншого природоохоронного призначення); доручила КО "Київзеленбуд" здійснювати експлуатаційне утримання зелених насаджень в Протасовому яру та забезпечити благоустрій цих територій; підтримала звернення до інституту Археології НАН України, Міністерства енергетики та захисту довкілля і Міністерства культури, молоді та спорту з клопотанням щодо розроблення нормативних документів для створення регіонального ландшафтного парку "Протасів яр" та захисту цієї території тощо. ТОВ “Дайтона Груп” не погодилось із прийняттям згаданих двох рішень та ініціювало їхнє скасування в судовому порядку (справа №160/8226/20), але безуспішно – 24 грудня 2021 року Касаційний адміністративний суд повністю відмовив компанії в задоволенні її вимог. У січні 2021 року Київрада звернулася до Господарського суду Києва з позовом щодо визнання недійсним згаданого вище договору суборенди земельної ділянки на вул. Миколи Амосова площею 2,78 га (провадження №910/599/21). Відповідачами у цій справі були визначені ТОВ “Бора” і ТОВ “Дайтона груп”.  У своєму позові столична міськрада наголосила на тому, що 17 січня 2012 року тодішній міський голова Києва Леонід Черновецький незаконно підписав договір оренди вказаної ділянки на термін 10 років. Мова йшла про те, що, на переконання юристів Київради, стороною у цій угоді мала бути столична міськрада, а не мер. Внаслідок цього, договір суборенди також є незаконним. Через такі дії “попередників”, на думку позивача, відбулася незаконна передачі в оренду землі в зоні охоронюваного ландшафту, що суперечить інтересам територіальної громади.  Судовий спір по даній справі тривав рік, і врешті-решт 19 січня 2022 року Касаційний господарський суд повністю задовольнив вимоги Київради. Читайте: Верховный суд признал законным решение о признании договора субаренды земли в Протасовом Яру недействительным Згадане рішення №353/394 від 4 березня 2021 року, у відповідності до якого столична міськрада відмовила ТОВ “Інтербуд Компані” у поновленні договору оренди ділянки в Протасовому яру, було прийняте у зв'язку з тим, що орендар протягом 12 років з моменту укладення цієї угоди не використовував цю землю за цільовим призначенням. Тобто, не забудував її. Ще однією підставою для відмови стали звернення громадськості щодо створення “офіційної” зеленої зони в Протасовому яру. Проте, приймаючи це рішення, Київрада, схоже, забула, що де-юре ця земля вже є територією житлової та громадської забудови.  Примітно, що  у проєкті рішення про створення ландшафтного заказника “Протасів яр” вказано, що ця ділянка вже знаходиться у користуванні КО “Київзеленбуд” – одна із трьох ділянок на цій локації, які вказане комунальне об'єднання повинно “захищати”. Проте, *КВ не знайшла рішення Київради, у відповідності до якого було оформлено право постійного користування. На сайті столичної міськради можна знайти відповідний проєкт рішення №08/231-859/ПР від 8 липня 2022 року, але чи було його затверджено, редакції встановити не вдалось. Зазначимо також, що на території оголошеного ландшафтного заказнику “Протасів яр” знаходиться величезна земельна ділянка (16,57 га), яка все ще належить ТОВ “Протасів яр” з цільовим призначенням для житлового будівництва. Ця компанія ще не приступила до реалізації своїх планів, але, як показує практика, може почати це робити в будь-який час і відстоювати свої інтереси в судах.  Дійові особи За даними аналітичними системи Youcontrol, столичне ТОВ “Протасів яр” (орендар ділянок площею 16,75 га в Протасовому яру) було зареєстроване в листопаді 2000 року. Кінцевими бенефіціарами цієї компанії вказані мешканці Києва Сергій Лагур та Олексій Попов (також є керівником даного ТОВ), а засновником – кіпрська фірма “Mooncell Limited”. Сергій Лагур – український підприємець, президент Федерації тенісу України, колишній виконавчий директор та член спостережної ради банку “Надра”. У 2020 році він зайняв 81 місце в рейтингу найбагатших українців за версією видання “Новое время” та інвестиційної компанії “Dragon Capital” – тоді його статки оцінювалися в 170 мільйонів доларів США. Українські ЗМІ називають його одним із співвласників бізнес-групи “Континіум”, основним активом якої є мережа автозаправок “WOG”. У свою чергу, Олексія Попов захисники Протасового яру пов'язують із оточенням депутата Київради Володимира Ялового (фракція “Єдність”) та нині покійного ексмера Києва і депутата VII-IX скликань столичної міськради Олександра Омельченка. ТОВ “Інтербуд Компані” (ексорендар ділянки площею 0,7 га в Протасовому яру) було створено у Києві в липні 2006 року. З 2014 року ця компанія має львівську реєстрацію. Керівником, засновником та кінцевим бенефіціаром цієї компанії вказано мешканця міста Львів Михайла Мамута. ТОВ “Бора” (орендар ділянки площею 2,78 га) було створено в Києві у квітні 2004 року. Керівником компанії вказано Олександра Сліпка, кінцевим бенефіціаром – мешканця міста Черкаси Дмитра Візельмана, засновниками – фірму із Кіпру “Лемана Трейдинг Лімітед” та компанію з Маршаллових островів “Тексідо Груп СА”. Зазначимо, Олександр Сліпко, ймовірно, входить до оточення Вадима Столара – народного депутата VI (“Партія регіонів”) і IX (позафракційний, “Опозиційна платформа – За життя”) скликань та відомого бізнесмена, якого ЗМІ пов'язують у тому числі з будівельним бізнесом. Серед іншого, Сліпко діяв як представник Столара по довіреності при купівлі для останнього будинку та ділянки у Києві. ТОВ “Дайтона Груп” (суборендар ділянки площею 2,78 га, замовник будівництва ЖК “Turbillon”) було зареєстровано в лютому 2018 року в місті Дніпро. Керівником компанії вказано Андрія Пораду, кінцевими бенефіціарами – мешканців Дніпра Олега Левіна і Артема Шеліпова, а також мешканця міста Павлоград Дніпропетровської області Станіслава Малюкова. Засновники даного ТОВ – згаданий вище Олег Левін та ТОВ “Алюр Девелопмент”. Захисники Протасового яру повязували ТОВ “Дайтона Груп” із оточенням Геннадія Корбана – дніпровського бізнесмена, ексголови партії “Укроп” (2015-2016 роки), заступника Ігоря Коломойського у ті часи, коли останній в 2014-2015 роках очолював Дніпропетровську облдержадміністрацію (ОДА). Сам Корбан заперечував свою причетність до потенційної забудови Протасового яру. Зазначимо “Daytona Group”, під прапором якої було заплановане будівництво ЖК “Turbillon”, має в своєму портфоліо 18 реалізованих проєктів житлового та комерційного будівництва, більшість яких – у Дніпрі. ТОВ “ТОВ Герц 602” (генпідрядник будівництва ЖК “Turbillon”) було засноване в листопаді 2014 року в Києві (із 2020 року компанія зареєстрована в Херсоні. – KВ). Керівником, засновником та кінцевим бенефіціаром цього ТОВ вказано громадянина африканської країни Малі – Баха Маліка (зареєстрований в смт Борова Фастівського району Київської області). Як не разу повідомляла *КВ, коли Київрада оголошує якусь територію заказника місцевого значення, це зовсім не означає, що її не забудують.  Приклад – ділянка на вул. Відпочинку, 25 у Святошино, де компанії ТОВ “Вуд Гейтс” вже ніщо не може завадити збудувати 21-поверховий житловий будинок, незважаючи на протести місцевих мешканців та нібито солідарність із ними столичної міськради. У 2010 році ця ділянка була передана київським муніципалітетом у приватну власність під житлову забудову, а у 2018 році КМДА дозволила її власнику проектувати це будівництво. У 2021 році, вже після того, як ДАБІ видала дозвіл на будівництво новому власнику землі, Київрада вирішила створити тут заказник "Зелена мрія". Але це рішення міськради “Вуд Гейтс” легко оскаржило в суді, а Київрада ще й відкликала свою апеляційну скаргу. Читайте: Спекуляції на війні та сумнівні дозволи: громадськість зупинила будівництво на вулиці Відпочинку, 25 Нагадаємо, посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року обіймає Олександр Свистунов. Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич (на колажі), який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Фото: колаж КВКиївВлада

Броварська окружна прокуратура забезпечила виконання судових рішень щодо повернення Згурівській територіальній громаді Броварського району Київщини понад 20 га земельних ділянок колишньої школи-інтернату. Про це KВ стало відомо з повідомлення Київської обласної прокуратури. Підписуйтесь на “КиївВладу”   Ювенальними прокурорами у суді доведено, що земельна ділянка площею 29 га раніше належала Згурівській допоміжній школі-інтернату І-ІІ ступенів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Після ліквідації навчального закладу вона передана у спільну власність територіальній громаді на баланс відділу освіти Згурівської райдержадміністрації. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Проте, як повідомляється, упродовж 2017-2018 років ГУ Держгеокадастру у Київській області, незаконно розпорядилося майном навчального закладу, та передало частину земельної ділянки громадянам у приватну власність для ведення особистого селянського господарства, розділивши земельну ділянку на 12 окремих по 2 га кожна. Завдяки системній роботі прокуратури, зігідно з повідомленням, протягом 2019-2022 років заявлено 12 позовів про повернення у власність громади вказаних земельних ділянок. 11 з них вже розглянуто та задоволено. Таким чином прокурори забезпечили повернення 21,6 га земель навчального закладу вартістю 34 млн гривень. На розгляді суду залишається 1 позовна заява. Читайте: В Ірпені правоохоронці опитали близько 1,5 тисячі потерпілих та свідків для збору доказів воєнних злочинів армії рф Фото: Київська обласна прокуратура КиївВлада

У Фастові Київської області кожного понеділка працює виїзний сервісний центр МВС. У ньому місцеві мешканці мають змогу обміняти або отримати дублікат посвідчення водія. Про це, як передає KВ, йдеться в повідомленні Фастівської Міської ради. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Згідно повідомлення, сервісний центр МВС у форматі виїзного офісу працює у Фастові щопонеділка.  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Послуги, які можна у центрі отримати: обмін посвідчення водія, для цього треба мати наступні документи: паспорт, оригінал ідентифікаційного коду та старе посвідчення; видача дублікату посвідчення водія відбувається при наданні паспорта та ідентифікаційного коду. Повідомляється, що прийом відбувається у приміщенні Фастівської ЖЕК, вул.Нова, 3, час прийому громадян: понеділок, 10:00-17:00. Підбірка держпослуг щодо керування автомобілем: Видача посвідчення водія/водійських прав/ водійського посвідчення вперше, Видача водійських прав після закінчення строку позбавлення права на керування автомобілем, Видача посвідчення водія/водійських прав/ водійського посвідчення з відкриттям нижчої категорії, Обмін посвідчення водія/ водійських прав/ водійського посвідчення, Відновлення посвідчення водія, Документи для трактора та для перевезення небезпечного вантажу шукайте на сторінці міськради. Нагадаємо, у Київській області стартували ремонтні роботи на об’їзній дорозі Фастова. Роками ця ділянка автошляху не ремонтувалась, але через повномасштабне вторгнення рф про капітальний ремонт дороги доведеться забути. Дорожники почали ямковий ремонт покриття. Читайте: На Фастівщині змінено графік роботи одного із автобусних маршрутів Фото: Фастів туристичний КиївВлада

У Києві назріває черговий будівельний скандал. Мешканці Солом'янського району незадоволені тим, що ТОВ “Юнкорд”, яке орендує ділянку на просп. Перемоги, 41-А, ймовірно, неправомірно встановило паркан на “сусідній” зеленій зоні. Схожа ситуація мала місце і в 2019 році, але тоді втіленню планів щодо такого “привласнення” столичної землі завадив один із депутатів Київради. Примітно, що офіційним власником компанії-орендаря є Олександр Луценко (на колажі ліворуч) – син ексміністра внутрішніх справ, ексгенпрокурора та нардепа трьох скликань Юрія Луценка (на колажі праворуч), який наразі проходить військову службу на півдні України.  Як стало відомо KВ із поста депутатки Київради Ксенії Семенової (фракція “Слуга народу”) у Facebook, конфлікт навколо ділянки на просп. Перемоги, 41-А, почався сьогодні вранці.  Підписуйтесь на “КиївВладу”  Ця територія входить до її округу.  “Ділянка в оренді власника будівлі. Але крім самої будівлі там ще чималий шматок зеленої зони. Місцеві, звісно, цією зеленою зоною користуються, тому вони проти паркану. В 2019 році вони вже відбили спробу встановити там паркан. Тоді їм допомагав Володимир Назаренко (депутат Київради минулого VIII скликання від “ВО “Свобода”, – KВ). Тепер Назаренко на фронті, і власник будівлі чогось вирішив, що тепер можна. Дозволу від “благоустрою”, звичайно, немає. Дякую поліції і [директору Департаменту міського благоустрою Київської міськдержадміністрації] Тимуру Ткаченку за швидку реакцію і роботу в інтересах громади. Ну і варто додати, що цей конфлікт був неминучим. Коли Київрада давала цю ділянку в оренду, треба було виключити з неї сквер”, – написала Ксенія Семенова. Ділянки на карті (скріншот зі сторінки Ксенії Симонової в Facebook) Столичний журналіст і блогер Володимир Бондаренко в свою чергу уточнив, що огороджено було не лише згадану ділянку, а й безпосередньо сквер навколо неї (кадастровий номер ділянки під сквером – 8000000000:69:024:0021), до якого користувач ділянки на просп. Перемоги, 41-А не має жодного відношення. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Зазначимо, ділянка площею 0,217 га на просп. Перемоги, 41-А (кадастровий номер – 8000000000:69:024:0020) є комунальною власністю громади Києва, а її орендарем виступає ТОВ “Юнкорд” – у відповідності до рішення столичної міськради №2078/2119 від 8 липня 2021 року. Її цільове призначення – “для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької діяльності). Підставою для цього землевідводу столична влада називала наявність на вказаній землі нежилого будинку площею 900 кв.м., який з 2015 року належить ТОВ “Юнкорд”. За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “Юнкорд” було зареєстроване в серпні 2015 року. Керівником цієї компанії вказано Олександра Черевка. Засновником та кінцевим бенефіціаром цього ТОВ є Олександр Луценко – син ексміністра внутрішніх справ України, ексгенпрокурора України та народного депутата трьох скликань (IV, VI та VIII) Юрія Луценко. Зазначимо, що з початком повномасштабного вторгнення росії на територію України Луценко-старший підписав контракт на військову службу – станом на травень 2022 року він був військовослужбовцем територіальної оборони в Миколаївській області. Система Youcontrol відносить ТОВ “Юнкорд” до групи родини Луценко, яка об'єднує 13 компаній, зайнятих у сфері нерухомості, лісозаготовлі та сільського господарства. Як повідомляла KВ, після того, як російські війська покинули Київську область і ситуація в столиці відносно стабілізувалась, забудовники взялись за свою звичну справу – освоєння земель. При цьому, реалізація планів щодо забудови столиці часто відбувається зі скандалами. Наприклад, найближчим часом тернопільський забудовник “Креатор-Буд” може розпочати реалізацію свого нового столичного проєкту – житлового комплексу (ЖК) “Gravity Park” на просп. Перемоги, 139. Задля цього планується освоїти територію площею більш ніж 18 га, на якій чверть століття тому функціонував державний готель “Пролісок”. Проти проведення цих робіт активно виступає громада Святошинського району. Місцеві мешканці звертають увагу на те, що будівництво житла заплановане на землі, яка не призначена для цього, будівельні роботи зашкодять розташованому поруч нацпарку “Голосіївський” і зведення нових багатоповерхівок ще більше ускладнить ситуацію з транспортним трафіком у даній місцевості. Втім, наразі профільні державні органи ніяк не реагують на відповідні звернення громадян.  Читайте: Житло під виглядом готелю: як тернопільські забудовники хочуть освоїти 18 га землі в Святошинському районі Києва Нагадаємо, Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Треба зазначити, що на час воєнного стану вся повнота влади в Києві належить Київській міській військовій адміністрації (КМВА), яку з початку березня 2022 року очолює генерал Микола Жирнов. В голови КМВА є два заступники, одним з яких є голова КМДА, мер Києва Віталій Кличко. Читайте: КМДА – підрозділ військової адміністрації міста, а Кличко мій заступник, – Жирнов  Фото: колаж КВ

У Київській області стартували ремонтні роботи на об’їзній дорозі Фастова. Роками ця ділянка автошляху не ремонтувалась, але через повномасштабне вторгнення рф про капітальний ремонт дороги доведеться забути. Дорожники почали ямковий ремонт покриття. Про це, як передає KВ, йдеться в повідомленні Служби автомобільних доріг у Київській області. Підписуйтесь на “КиївВладу”   “Стартували роботи на автомобільній дорозі Р- 04 Київ – Фастів – Біла Церква – Тараща – Звенигородка. Йдеться про відрізок дороги протяжністю 3,2 км, який Служба цього року прийняла на баланс від міської влади”, – йдеться в повідомленні. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Як зазначається, роками, ця ділянка автошляху не ремонтувалась, тож зважаючи критичний стан дорожнього покриття  необхідно було розпочати ремонт.  До початку повномасштабного військового вторгнення  планували капітально відремонтувати об'їзну. Наразі такі види робіт вимушено на паузі. Тому на цьому відтинку автошляху буде проведено ліквідацію ямковості аби забезпечити належний проїзд для всіх видів автотранспорту.  Дорожники порадили водіям та перевізникам дотримуватись швидкісного режиму та враховувати вищезазначену інформацію плануючи свої маршрути. Нагадаємо, на Фастівщині змінено графік роботи одного із автобусних маршрутів. Від 4 липня маршрут  "Фастів – Мала Офірна" курсуватиме за іншим графіком. Читайте: На Київщині руйнувань зазнали понад 25 тисяч об'єктів, робота по фіксації пошкоджень триває, – КОВА Фото: Служба автомобільних доріг у Київській області КиївВлада

У Київській області суд задовольнив позов Бориспільської окружної прокуратури та повернув державі землю на території ландшафтного заказника “Бориспільські острови”. Прокурори довели, що відведення земель відбулося з порушенням вимог законодавства. Про це, як передає KВ, йдеться в повідомленні пресслужби Київської обласної прокуратури. Підписуйтесь на “КиївВладу”  “Суд задовольнив позов Бориспільської окружної прокуратури щодо повернення у державну власність земельних ділянок водного фонду в адміністративних межах Вороньківської сільської ради Бориспільського району”, – повідомили в пресслужбі. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Прокурори в суді довели, що в приватну власність фізичних осіб було безоплатно відведено земельні ділянки площею понад 8 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель водного фонду.  Згодом особи оформили право приватної власності на вказані землі, вартість яких становить більше 200 млн гривень. Однак, відведення земель відбулося з порушенням вимог законодавства, оскільки зазначені землі становлять собою безіменний острів Канівського водосховища та належать до категорії земель водного фонду. А ділянка розміщена в межах ландшафтного заказника місцевого значення “Бориспільські острови”. Реагуючи на виявлені порушення, окружна прокуратура скерувала до суду позовну заяву, яку на сьогоднішній день  задоволено. Нагадаємо, у Київській області правоохоронці повідомили про підозру трьом учасникам організованої злочинної групи. За версією слідства, шахраї зареєстрували за собою право власності на 11 земельних ділянок на підставі підроблених документів. Читайте: Суд повернув Тетіївській громаді на Київщині земельну ділянку вартістю понад 62 млн гривень Фото: kyivregiontours КиївВлада

Столична влада вирішила заплющити очі на знесення історичної будівлі на вул. Лабораторній, 9-Б (Садиби, яку було збудовано в XIX столітті). Так, незважаючи на обіцянки розібратись з порушником, Київська міськдержадміністрація (КМДА) не змогла в судовому порядку довести законність внесення цього об'єкта до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. В свою чергу, Київрада минулого четверга ще й погодила його власнику – ТОВ “Скайпроджект” (входить до групи “Альтіс-Холдинг”) – поновлення договору оренди суміжного “клаптика землі”. Вочевидь, все це робиться для того, щоб максимально допомогти цій компанії будувати в історичному центрі столиці багатофункціональний комплекс (БФК) преміум-класу “Metropole” з перевищенням допустимої поверховості. Цікаво, що донька власника компанії-забудовника Катерина Глімбовська (на колажі лвіоруч) менше місяця тому прийняла повноваження депутатки Київради. Як стало відомо KВ, 23 червня 2022 року Київрада на своєму засіданні погодила поновлення договору оренди земельної ділянки на вул. Лабораторній, 9-Б для ТОВ “Скайпроджект” на 5 років. Підписуйтесь на “КиївВладу”   Відповідний проєкт рішення №08/231-447/ПР від 17 лютого 2022 року в сесійній залі столичної міськради підтримали 66 депутатів. Суб'єктами подачі вказаного документу виступили заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Петро Оленич на Департамент земельних ресурсів КМДА. Мова йде про ділянку площею 0,0095 га з цільовим призначенням “для експлуатації та обслуговування житлового комплексу з паркінгами” (кадастровий номер – 8000000000:79:031:0040). Цю землю ТОВ “Скайпроджект” орендує у столичної громади на підставі договору оренди від 2 лютого 2011 року (з урахуванням раніше укладених додаткової угоди про зміну сторін договору, про які мова йтиме далі, та з урахуванням угоди поновлення договору на новий термін. – KВ). У пояснювальній записці до затвердженого проєкту рішення повідомляється, що земельна ділянка вільна від капітальної забудови та використовується в якості будівельного майданчика житлового комплексу (ЖК) "Metropole", який будується на трьох суміжних ділянках. В документі уточнюється, що, згідно з Генеральним планом Києва, за функціональним призначенням ділянка на вул. Лабораторній, 9-Б відноситься до території житлової забудови та не відноситься до територій зелених насаджень. Як повідомила KВ депутатка Київради Ксенія Семенова (фракція “Слуга народу”), зазначена ділянка фактично є заїздом/виїздом на територію вказаного ЖК та примикає до ділянки за цією ж адресою, на якій раніше знаходилась нерухома пам'ятка України – так звана “Садиба”. Як відомо, в 2019 році дану будівлю було знесено, що викликало значний суспільний резонанс. Ксенія Семенова підтвердила, що її колеги не мали жодних претензій до цього проєкту рішення, і голосування по вказаному документу, як і по багатьом іншим скандальним земельним питанням, пройшло швидко. Однією з причин таких “мовчання" та "швидкості” народна обраниця назвала відсутність прямих трансляцій пленарних засідань Київради (міська влада посилається на воєнний стан та необхідність збереження життів депутатів від ракетних обстрілів. – KВ), проти чого вона наразі регулярно виступає. Читайте: Київрада на повну працює в закритому режимі Історія знищення історії Упродовж 2004-2009 років Київрада чотирма рішеннями передала ТОВ “Ковчег” сім суміжних ділянок загальною площею майже 1,15 га у кварталі, обмеженому вулицями Червоноармійською (нинішня назва – Велика Васильківська), Предславинською та Ульянових (нинішня назва – Лабораторна). Чотири земельних ділянки загальною площею 0,32 га столична влада передала вказаній компанії оренду на різний термін (одна з них – згадана вище ділянка площею 0,0095 га), три інших ділянки площею 0,83 га ТОВ “Ковчег” отримало у приватну власність. Згідно з прийнятими рішеннями, уся ця земля мала використовуватися для “будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу”. Однією з підстав для цього землевідводу у зазначених рішеннях було вказано наявність на цій землі будівель та споруд, які на той час належали ТОВ “Ковчег”. Зазначимо, однією з будівель, якими на той час володіла вказана компанія, була садиба площею 276,4 кв. м. на вул. Лабораторній, 9-Б (на ділянці площею 0,15 га. – KВ). Дана будівля була побудована наприкінці XIX століття. 15 вересня 2010 року наказом Міністерства культури і туризму України №706/0/16-10 цей об'єкт було внесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України за критерієм місцевого значення. За даними порталу “Наші гроші”, у першому десятиріччі 00-х років згадана компанія отримали дозволи на реконструкції своїх будівель та забудову вказаної території (наприклад, дозвіл на виконання будівельних робіт №2008-Пч/Т від 18 травня 2010 року, який у відкритому доступі відсутній. – KВ), після чого розпочала роботи. Проте, через кілька років вони були зупинені, і плани ТОВ “Ковчег”, схоже, змінилися. Так, не дивлячись на наявність дозволу на виконання будівельних робіт, 25 червня 2014 року Департамент містобудування та архітектури КМДА видав ТОВ Ковчег” містобудівні умови та обмеження (МУО) №76/14/12/009-14 на будівництво житлового комплексу з паркінгами у кварталі, обмеженому вулицями Червоноармійською, Предславинською та Ульянових.  Згідно з документом, вказана компанія могла проєктувати будівництво трьох 25-поверхових будинків на вказаних 7 ділянках. Загальна площа комплексу мала скласти 112,9 тис. кв.м., кількість квартир – 374 (їхня площа – 43,1 тис. кв.м.), кількість паркомісць – 489. В МУО повідомлялося, що забудовники мали розробити заходи щодо захисту прилеглих будинків і споруд в тому числі будинку по вул. Предславинська, 24 від руйнації, забезпечити їх стійкість при будівництві. Також в документі уточнювалося, що територія майбутньої забудови знаходиться в межах Центрального історичного ареалу та в зонах охорони пам'яток археології та археологічних об'єктів, які були затверджені міською владою Києва та Міністерством культури і туризму. У звязку з цим забудовники мали отримати погодження Інститута археології Національної академії наук України, Департаменту охорони культурної спадщини КМДА та інших органів. За інформацією порталу “Нерухомі”, надалі ТОВ “Ковчег” впродовж двох років через органи Державної архітектурно-будівельної інспекції внесло зміни до дозволу на виконання будівельних робіт від 18 травня 2010 року. Але в 2017 році “вектор освоєння” цієї території знову було змінено. Справа в тому, що ТОВ “Ковчег” продало належні йому будівлі на згаданих ділянках, а також безпосередньо самі ділянки площею 0,83 га – власником цього майна стало саме ТОВ “Скайпроджект”. Також у даний період ТОВ “Ковчег” передало цій компанії в суборенду чотири згаданих вище ділянки площею 0,32 га, а вже після цього міська влада і ТОВ “Скайпроджект” уклали угоди, відповідно до яких в орендних договорах було змінено орендаря, а термін оренди цих чотирьох ділянок було продовжено.  У зв'язку з цими змінами, ТОВ “Скайпроджект” стало офіційним замовником будівництва житлового комплексу з паркінгами у кварталі, обмеженому вулицями Червоноармійською, Предславинською та Ульянових. Приблизно тоді ж ЖК “Предславинська”, як цей комплекс називався раніше, отримав нову назву – багатофункціональний комплекс (БФК) “Metropole”. У цьому комплексу, за інформацією “Нерухомі”, мають бути побудовані три 25-поверхових будинки. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Восени 2018 року ТОВ “Скайпроджект” звернулося до Окружного адмінсуду Києва (ОАСК) із позовом до Міністерства культури України про визнання протиправним та скасування згаданого вище наказу цього відомства №706/0/16-10 від 15 вересня 2010 року (провадження №826/16077/18). У якості доводів компанія вказувала, серед іншого, на те, що садиба на вул. Лабораторній, 9-Б не відповідає критерію автентичності, за яким цю будівлю можна було б вважати нерухомою пам'яткою. При цьому позивач звертав увагу на те, що охоронний статус цього об'єкта не дозволяє компанії використати її право продати цю будівлю. Проте, найімовірніше, головною причиною цього судового спору був той факт, що ТОВ “Скайпроджект” планувало побудувати на землі під цим об'єктом паркінг для своего БФК “Metropole”. Читайте: Компания тестя Насирова намерена построить паркинг на месте памятника архитектуры в центре Киева Вказане провадження розглядалось судами усіх трьох інстанцій декілька разів. Так, 31 липня 2019 року Шостий апеляційний адмінсуд став на бік ТОВ “Скайпроджект”, фактично скасувавши зазначений наказ. Не дочекавшись рішень судів наступних інстанцій, 9 листопада 2019 року власник будівлі зніс її. Уже через два місяця, 9 січня 2020 року, Касаційний адмінсуд за скаргами Департаменту охорони культурної спадщини КМДА і Міністерства культури України направив цю справу на новий розгляд. 25 січня 2022 року, Шостий апеляційний адмінсуд знову став на бік вказаної компанії. І на даний момент у відкритих джерелах відсутня інформація про те, чи подавали профільні органи касаційну скаргу. Скріншот із матеріалів справи Варто зазначити, що позиція КМДА під час цього судового спору неодноразово викликала незадоволення як у експертів, так і представників вищих ешелонів влади. Наприклад, у лютому 2019 року народний депутат тодішнього VIII скликання Верховної Ради Наталія Новак (фракція “Блок Петра Порошенко”) звернулась до Департаменту культури КМДА із вимогою надання роз'яснень стосовно того, чому чиновники столичної міськдержадміністрації на той момент навіть не спромоглися подати відзив на позовну заяву ТОВ “Скайпроджект”. Яким чином свою бездіяльність пояснили у вказаному департаменті, у відкритих джерелах інформації немає. Надалі, у листопаді 2021 року, через кілька днів після знесення садиби, прес-служба КМДА повідомила про те, що Департамент охорони культурної спадщини КМДА готує звернення до поліції та Міністерства культури України стосовно вказаного факту. Проте, такі “обіцянки” та “зусилля” очевидно не мали жодного ефекту. Читайте: В Киеве застройщик несмотря на предписание и до решения суда снес старинную усадьбу на улице Лабораторной Упродовж 2019-2020 років ТОВ “Скайпроджект” двічі направляло до ДАБІ заяви про внесення змін до дозволу на виконання будівельних робіт від 18 травня 2010 року. Серед іншого, компанія вимагала збільшити поверховість будинків, які вона планує побудувати, до 37 поверхів. Проте, архбудінспекція двічі відмовляла ТОВ “Скайпроджект” у задоволенні таких заяв. Серед аргументів ДАБІ – заявлена поверховість об'єкта будівництва перевищує встановлені Генпланом Києва обмеження, згідно з якими у Центральній планувальній зоні заборонено нове будівництво понад 27 м від поверхні землі (тобто не вище 9 поверхів). У липні 2020 року ТОВ “Скайпроджект” звернулося до ОАСК з позовом щодо визнання протиправною діяльності ДАБІ в частині її відмов і зобов'язання внести зміни до дозволу на будівництво. Відповідачем виступала саме ДАБІ. Врешті-решт 7 вересня 2020 року ОАСК задовольнив позов ТОВ “Скайпроджект”, а 9 жовтня 2020 року Шостий апеляційний адмінсуд, розглянувши апеляційну скаргу ДАБІ, залишив рішення суду першої інстанції без змін. Чи було внесено відповідні зміни до дозволу на проведення будівельних робіт та чи планує забудовник використати можливість збільшити поверховість свого БФК “Metropole”, у відкритих джерелах наразі інформації немає. Хто у головних ролях За даними аналітичної системи Youcontrol, київське ТОВ “Ковчег” було зареєстроване в липні 2001 року. Керівником, засновником та кінцевим бенефіціаром цієї компанії вказано мешканця столиці Владислава Шевченка. Зазначимо, Владислав Шевченко з вересня 2019 року по січень 2021 року був офіційним власником АТ “ЗНВКІФ “Асборн”, яке система Youcontrol відносить до групи компаній “Мандарин Плаза Груп”. У портфель цієї групи входять торговий центр (ТЦ) "Мандарин Плаза", торгово-розважальний "Lavina Mall" та ін. Ключовою особою цієї групи є відомий бізнесмен Вагіф Алієв. Останній неодноразово входив до сотні найбагатших людей України (22 місце у рейтингу “Форбс” у 2021 році зі статком у розмірі 460 млн доларів). Також примітно, що до 2016 року згадане ТОВ “Ковчег” було зареєстровано у ТЦ “Мандарин-Плаза”. Столичне ТОВ “Скайпроджект” було засноване в травні 2016 року. Керівником компанії вказано Максима Забігайла, засновниками та кінцевими бенефіціарами – мешканців смт Козин Обухівського району Київської області Олександра і Станіслава Глімбовських. Система Youcontrol відносить ТОВ “Скайпроджект” до групи “Альтіс-Холдинг”, яка об'єднує сім десятків компаній, занятих переважно у сфері будівництва і супроводжуючих робіт. Ключовою особою даної групи є бізнесмен Олександр Глімбовський (на колажі праворуч).  Зазначимо, його дочка Катерина Глімбовська наразі є депутаткою діючого IX скликання Київради (обрана від “ВО “Батьківщина”). Народною обраницею вона офіційно стала лише на початку червня 2022 року – у зв'язку з тим, що її колега Михайло Ковальчук припинив свої повноваження депутата. Катерина Глімбовська є також є дотичною “до сімейних бізнесових справ” – вона є офіційною співвласницею декількох компаній, які система Youcontrol відносить до групи “Альтіс-Холдинг” (наприклад, ТОВ “Фонд будівельних ресурсів України”). Також вона є дружиною фігуранта декількох корупційних скандалів Романа Насірова (на колажі по центру) – ексголови Державної фіскальної служби України (2015-2017 роки) та народного депутата VIII скликання від “Блоку Петра Порошенка”. Як неодноразово повідомляла KВ, міська влада абсолютно не справляється із охороною історичних будівель та споруд Києва. Чиновники КМДА і депутати Київради регулярно обіцяють працювати над їхнім збереженням та наголошують на тому, що такі об'єкти не повинні зноситися заради будівництва чергових висоток житлового і комерційного призначення. Проте, більшість таких заяв не мають практичного втілення. Наприклад, у серпні 2021 року Київрада з подачі КМДА “ввела мораторій” на будівництво та реконструкцію в Києві, яка може торкнутися 119 історичних будівель Києва. Тоді таке рішення було подано міської владою як революційне. Проте, експерти назвали цей мораторій звичайним популізмом чистої води та спробою приховати провальну політику столичної влади у сфері захисту цінної історичної забудови та присвоєння історичним об'єктам статусу нововиявлених пам'яток культурної спадщини. Адже замість практичних механізмів збереження історичних будівель міська влада лише рекомендувала їхнім власникам утриматися від проведення будівельних робіт, а чиновникам – враховувати відповідні положення. Читайте: “Мораторий” столичной власти на снос исторических зданий на деле оказался всего лишь “рекомендациями”, – СМИ Державні органи влади очевидно також не надто зацікавлені в тому, щоб столиця більше не втрачала пам'яток та об'єктів культурної спадщини. Для прикладу, у травні 2021 рок мер Києва Віталій Кличко звинуватив Міністерство культури та інформаційної політики у сприянні знищенню пам'яток та об'єктів культурної спадщини столиці. Таку заяву він зробив у зв'язку з тим, що за попередні три роки КМДА запропонувала міністерству внести до Державного реєстру нерухомих пам'яток 1509 об'єктів, але по факту чиновники вказаного органу ухвалили рішення лише щодо 23 таких об'єктів.  Читайте: Кличко обвинил Минкульт в потере Киевом объектов культурного наследия Нагадаємо, Департамент охорони культурної спадщини з 7 вересня 2018 року очолює Олександр Никоряк. Діяльність цієї структури з початку 2021 року контролю заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Володимир Прокопів (також є депутатом діючого IX скликання Київради від “Євросолідарності”). Посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року обіймає Олександр Свистунов. Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Треба зазначити, що на час воєнного стану вся повнота влади в Києві належить Київській міській військовій адміністрації (КМВА), яку з початку березня 2022 року очолює генерал Микола Жирнов. В голови КМВА є два заступники, одним з яких є голова КМДА, мер Києва Віталій Кличко. Читайте: КМДА – підрозділ військової адміністрації міста, а Кличко мій заступник, – Жирнов  Фото: колаж КВКиївВлада

Столична міськрада вирішила передати ділянку на вул. Петра Вершигори 2А/2 (Райдужний масив, Дніпровський район) площею 0,46 га в оренду ТОВ “Еталон-2021”. Таким чином вказана компанія (входить до орбіти власника мережі автозаправок “БРСМ–Нафта” Андрія Біби, на колажі ліворуч) зможе побудувати на цій землі “об’єкти інженерної та транспортної інфраструктури”. Юристи і журналісти вважають даний землевідвід незаконним і припускають, що його було здійснено з корупційних мотивів вищого керівництва столиці. Вказану ділянку треба було передати в оренду лише через аукціон, а дивна споруда, яка знаходиться на ній і яка послугувала підставою для землевідводу, очевидно була побудована та легалізована без дозвільних документів. Цілком можливо, що законність таких дій Київради доведеться встановлювати правоохоронним органам та суддям. Як стало відомо KВ, 23 червня 2022 року Київрада погодила передачу земельної ділянки на вул. Петра Вершигори 2А/2 в оренду ТОВ “Еталон-2021” (проєкт рішення №08/231-2043/ПР від 13 серпня 2020 року).Підписуйтесь на “КиївВладу”  Про це редакції стало відомо з численних постів депутатів столичної міської ради у соціальних мережах – Київрада в умовах воєнного стану все ще не проводить трансляції своїх пленарних засідань. Суб'єктами подачі вказаного проєкту рішення виступили заступник голови КМДА Вячеслав Непоп та Департамент земельних ресурсів КМДА. Мова йде про земельну ділянку площею 0,46 га (кадастровий номер – 8000000000:66:900:004), яку ТОВ “Еталон-2021” зможе використовувати для “будівництва, обслуговування та ремонту об’єктів інженерної, транспортної інфраструктури (нежитлові будівлі, споруди)”. Категорія цієї землі – землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Згідно з прийнятим рішенням, термін оренди має скласти 10 років. Офіційною підставою для цього землевідводу став той факт, що ТОВ “Еталон-2021” з 10 серпня 2020 року значиться власником розташованого на вказаній землі нерухомого майна – нежитлової будівлі загальною площею 121 кв. м. Читайте: Глава земельного департамента КГГА Петр Оленич оскандалился при попытке “дерибана” коммунальной земли Примітно, що, за даними пояснювальної записки до цього проєкту рішення, наразі вказана ділянка має інше цільове призначення – "розміщення та експлуатація об'єктів дорожнього сервісу". Тобто, паралельно столична влада також змінила цільове призначення землі. Також в документі уточнюється, що, згідно з Генеральним планом Києва, за функціональним призначенням ділянка на вул. Петра Вершигори 2А/2 належить до території вулиць та доріг (за межами червоних ліній).  Орієнтовне розміщення ділянки на вул. Петра Вершигори 2А/2 Цікавим є той факт, що управління правового забезпечення діяльності Київради ще в грудні 2021 року повернуло даний проєкт рішення без погодження. Серед іншого, юристи столичної міськради вказали на те, що українським законодавством заборонена передача комунальних ділянок під містобудівні потреби у разі відсутності Детальних планів територій (ДПТ). Тобто, якщо, як у цьому випадку, немає ДПТ, здійснювати землевідвід під будівництво будь-чого не можна.  Крім того, в управлінні правового забезпечення повідомили про те, що ТОВ “Еталон-2021”, згідно зі статутом цієї компанії, не виконує завдання щодо експлуатації, ремонту та розвитку об'єктів транспорту, тому передавати йому в оренду землі транспорту (категорія землі.– KВ) не можна. Проте, 9 лютого 2022 року комісія Київради з питань архітектури, містобудування та земельних відносин просто відхилила такі зауваження юристів. Порушення на порушенні Як повідомив KВ столичний адвокат Дмитро Калько, він має чітке переконання, що прийняте Київрадою рішення незаконне. За його словами, на це вказують відразу декілька обставин. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Так, за інформацією Дмитра Калька, нерухоме майно, яким володіє ТОВ “Еталон-2021”, з'явилося на цій земельній ділянці на сумнівних підставах. Справа в тому, що ця земля раніше не відводилась під будівництво будь-чого, дозволи на проведення таких робіт держорганами не видавалися, довідка про сплату пайового внеску в розвиток міської інфраструктури відсутня і т.д. Дмитро Калько впевнений, що, зважаючи на всі ці та інші факти, можна зробити сміливе припущення, що це майно є "самобудом", а його державна реєстрація відбулася за хабар, бо законних підстав для її проведення нотаріуси не мали. "У мене є всі документи про реєстрацію цього майна. В них написано, що це начебто станція технічного обслуговування (СТО). Але яка СТО може бути без “ями” та без електрики? У технічному паспорті об'єкта написано, що його було побудовано “господарським способом”. Але якщо це було будівництво, то як можна було будувати без відведеної землі? Тобто, це – “самобуд”: якісь бомжі за п'ять копійок викрали на будівництві десять цеглин і звели незрозумілу споруду в хащах, щоб з супутникових знімків не було помітно, коли це майно з'явилося. Поштова адреса, яка визначає місцезнаходження цього майна, також відсутня – ви її не знайдете ніде. Її немає у реєстрі поштових адрес [Департаменту містобудування та архітектури КМДА], який інтегрований у містобудівний кадастр Києва. Як власник цього, як він вважає, “майна”, може довести, що це “майно” знаходиться саме там?” – задається питанням Дмитро Калько. Ось так виглядає будівля на вул. Петра Вершигори 2А/2, власником якої є ТОВ “Еталон-2021” (фото зі сторінки депутатки Київради Ксенії Семенової (фракція “Слуга народа”) у Facebook) На його думку, Київрада могла відмовитись від погодження цього землевідводу, але, схоже, відповідний проєкт рішення мав впливових лобістів. Серед таких, за словами Дмитра Калька, можуть бути особи із оточення міського голови Києва Віталія Кличка. “Київрада формально не уповноважена обговорювати рішення державних реєстраторів, але може не голосувати за це “фуфло”. Тим паче, юридичне управління міськради прямо вказало депутатам на численні порушення. Столична влада користується правовою невизначеністю. Їй це вигідно – депутати посилаються на те, що оренда землі допоможе наповнювати міський бюджет. Мене вражає не ця схема, а її виконання. Так, у нас багато “фуфла” серед земельних питань, які розглядає Київрада, але таке “фуфло” хоча б “причесане”, чого немає в даному випадку. При цьому, депутати казали мені, що Кличко особисто прохав їх проголосувати за це питання. І за словами депутатів, такого раніше ще не було”, – повідомив адвокат. Дмитро Калько впевнений, що вже найближчим часом ця земля буде освоєна – за прогнозом адвоката, на ній буде побудована багатоповерхова споруда комерційного призначення.  “Я думаю, що скоро будуть видані містобудівні умови та обмеження (МУО – документ який видає Департамент містобудування та архітектури КМДА та який містить вихідні дані проєктування будівництва чи реконструкції певних об'єктів. – KВ), там зроблять “реконструкцію”, в результаті якої з'явиться пятиповерхова будівля з офісними і торговими приміщеннями. Можливо, також там буде мийка і СТО. Тобто, найімовірніше, все буде відбуватися за образом і подобою багатоповерхових будівель на проспекті Бажана біля станції метро “Харківська”, – повідомив Дмитро Калько. За словами адвоката, найближчим часом він планує подати скаргу щодо реєстрації майна на вул. Петра Вершигори 2А/2 до Міністерства юстиції України. Це буде зроблено від імені депутата Київради Лілії Пашинної (фракція “Слуга народа”) – Дмитро Калько є її офіційним помічником. У разі, якщо Мін'юст задовольнить таку скаргу, і реєстрація “буде знесена”, це буде прямою підставою для оскарження в судовому порядку рішення Київради про передачу зазначеної ділянки в оренду. Щоправда, наразі невідомо, хто буде ініціювати відповідне судове провадження: пересічні громадяни та депутати столичної міськради, згідно з нормами законодавства, не мають права бути позивачами у таких справах. Варіанти вирішення цього питання є: як наголошує Калько, позивачем може стати прокуратура, але чи скористається вона своїми повноваження в даному випадку, поки що невідомо. Свою думку щодо цієї ситуації також виразив столичний журналіст і блогер Володимир Бондаренко. За його словами, подібні ділянки, згідно з законодавством України, мають передаватися в оренду лише через аукціон (така процедура застосовується для ділянок, які не знаходяться у користуванні фізичних або юридичних осіб. – KВ). Володимир Бондаренко вважає, що це та інші порушення були здійснені через корупційні мотиви столичного керівництва та депутатів з різних політичних сил. При цьому, на думку журналіста, на вказаній землі з'явиться автозаправна станція (АЗС). “Стежте за руками. На в'їзді на Троєщину є розв'язка, яку з трьох сторін давно освоїли під заправки, СТО та стоянки. Але четверта частина розв'язки була порожня. Андрій Біба – співвласник мережі “БРСМ-Нафта” – вирішив “засвинячити” там свою АЗС. Але жодних прав на землю не було. Але якщо дуже хочеться, то можна. Для початку “забацав” там незаконний “клоповник”, узаконив його у 2020 році незрозумілим чином, кілька разів намагався проштовхнути через Київраду, яка “відбривала” його у зв'язку з явною незаконністю афери. З другої спроби Кличко з партнерами подарували Бібі півгектара. Надто вже гроші потрібні для партійних кас”, – заявив Володимир Бондаренко. Бенефіціари землевідводу За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “Еталон-2021” було засноване в липні 2018 року. Керівником, засновником та кінцевим бенефіціаром цієї компанії є мешканець Києва Олег Безпалий. Зазначимо, ТОВ “Еталон-2021” виступає засновником київського ТОВ “Техногруп Нью”. Офіційним власником останнього ТОВ також є Олег Безпалий. У свою чергу, керівниця ТОВ “Тенхногруп Нью” Тетяна Калина також є керівницею ТОВ “Стратегічне рішення”, кінцевим бенефіціаром якого є Андрій Біба – згаданий вище власник мережі автозаправних комплексів “БРСМ-Нафта”.  Читайте: Васильків: судові перемоги над БРСМ чи грінвошінг по-українськи Нагадаємо, що наприкінці 2020 року журналісти видання “Bihus” повідомили про те, що група компаній із орбіти групи “БРСМ” причетні до фінансування “Партії Шарія”. Зокрема, вони начебто забезпечували членів цієї політсили коштами для задоволення партійних потреб: від виплати неофіційних зарплат активістам в осередках партії до оплати оренди офісів тощо. Проте в “БРСМ” заперечували такі факти.  У листопаді 2021 року низка ЗМІ повідомила про те, що власник “БРСМ” Андрій Біба потрапив до бази даних сайту "Миротворець" (портал, на якому публікується інформація щодо осіб, які мають зв'язки з країною-агресором.- KВ). Тоді, на “Миротворці”, крім звинувачень у фінансовій допомозі проросійській “Партії Шарія”, повідомлялось, що Біба може бути причетний до фінансування будівництва церков Московського патріархату та спонсорування акцій протесту проти приїзду Вселенського патріарха Варфоломія. Щоправда, наразі на “Миротворці” відсутній профіль Андрія Біби. До речі, в середині червня 2022 року діяльність “Партії Шарія”, як і багатьох інших проросійських політичних сил, була заборонена в судовому порядку. Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич (на колажі праворуч), який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Читайте: КГГА не удалось с подачи Оленича подарить гражданину 10 соток на Печерске Треба зазначити, що на час воєнного стану вся повнота влади в Києві належить Київській міській військовій адміністрації (КМВА), яку з початку березня 2022 року очолює генерал Микола Жирнов. В голови КМВА є два заступники, одним з яких є голова КМДА, мер Києва Віталій Кличко. Читайте: КМДА – підрозділ військової адміністрації міста, а Кличко мій заступник, – Жирнов  Фото: колаж КВКиївВлада

Компанії з орбіти забудовника "Stolitsa Group" продовжують реалізовувати на землях бувшого радгоспу “Пуща-Водиця” в Подільському районі Києва проєкт житлового комплексу (ЖК) “Варшавський Плюс”: на черзі – отримання сертифікатів про введення в експлуатацію трьох будинків. Заради цієї забудови столична влада, затвердивши ДПТ, суттєво “ущільнила” житловий масив Виноградар, але ДАБІ пішла ще далі – дозволила поселити в ЖК ще близько 12 тис. “наднормативних” мешканців, що створює дуже суттєвий дефіцит соціальної інфраструктури. Фонд держмайна України продовжує домагатися в суді розірвання інвестиційної угоди, згідно з якою землі радгоспу почали забудовувати житлом. Експерти натякають на корупцію та закликають відреагувати Посольство Литви, громадяни якої виступають засновниками "Stolitsa Group". Як стало відомо KВ, 21 червня 2022 року експерт з містобудування Георгій Могильний на своїй сторінці у Facebook звернувся до Посольства Литви в Україні стосовно діяльності компанії "Stolitsa Group", яка належить громадянам вказаної держави.Підписуйтесь на “КиївВладу”  Таким чином він відреагував на новину цієї компанії щодо видачі ключів інвесторам ЖК “Варшавський Плюс” (просп. Правди, житловий масив Виноградар, Подільський район Києва) та підготовки до отримання сертифікатів про введення в експлуатацію трьох будинків у даному комплексі. Георгій Могильний звернув увагу Посольства Литви на чисельні порушення при будівництві вказаного ЖК. “Незаконно отримана в часи Януковича земля, завдяки зв'язкам із керівництвом державного підприємства-землекористувача, використання корупції в судах і правоохоронних органах, щоб в часи Порошенка і Зеленського утримати незаконно отриману під забудову землю; незаконне будівництво із шаленими порушеннями містобудівної документації; незаконно отриманий дозвіл на будівництво завдяки партнерству із двома нардепами, що зайшли у Верховну Раду від ОПЗЖ (Дмитро Ісаєнко та Вадим Столар); корупційних дах у новоствореній Державній інспекції архітектури і містобудування (ДІАМ), що незаконно відмовила в проведенні перевірки; шалені витрати бюджету Києва, бо литовські бізнесмени перевищили щільність житлової забудови у 2,2 рази. І для всього цього десь треба буде знайти і гроші, і землю, щоб побудувати необхідну соціальну інфраструктуру”, – заявив експерт. На його думку, така діяльність компанії “Stolitsa Group” може мати негативні наслідки для всієї країни. “Як ви відноситесь до того, що компанія литовських громадян Stolitsa Group використовує корупційні зв'язки в Україні навіть під час відкритого вторгнення росії і намагається легалізувати незаконне будівництво житлового комплексу в Києві? Це вони так розважаються, щоб продемонструвати тотальну корумпованість України навіть в умовах війни і зменшити шанси нашої країни на підтримку цивілізованого світу?” – задався питання Георгій Могильний. KВ вирішила проаналізувати, які саме порушення “інкримінуються” забудовникам, та з'ясувати, хто причетний до скандального будівництва. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Радгоспна земля та інвестиційний договір За часів Радянського союзу та першого десятиріччя Незалежності України на території Києва та Київської області функціонував так званий “радгосп Пуща-Водиця”. Він займався вирощуванням сільськогосподарських культур, розведенням тварин та науковою діяльністю в аграрній сфері. Проте, вічно тривати це не могло: в умовах переходу на ринкову економіку та на фоні кризи 90-х років цей радгосп почав занепадати, а на його майно поклали око різні посадовці та бізнесмени. Головним активом цього радгоспу була земля – тисячі гектарів у межах Київської області та самого Києва. У зв'язку з тим, що сільське господарство не надто цікаве “ділкам” зі столичного регіону, значну частину земель цього радгоспу чекала звична доля – житлова та комерційна забудова. Головним інструментом для освоєння земель, які знаходились у постійному користуванні радгоспу, стали інвестиційні договори на забудову ділянок – в першу чергу тих, які знаходяться в межах Києва. Лише в 2008-2012 роках між радгоспом та різними компаніями було заключено десятки таких договорів, згідно з якими забудовники отримали можливість використовувати близько чотирьох сотень гектарів землі в Подільському та Оболонському районах столиці. За право освоєння ділянок в межах Києва забудовники розплачувалися різними способами, але найбільш “популярним” механізмом компенсації стали зобов'язання передати ДП “Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат (НД ВА) “Пуща-Водиця” (саме таку назву мав згаданий радгосп станом на початок 00-х років. – KВ) певні відсотки площ у об'єктах, збудованих на землях вказаного ДП. Одним із “щасливчиків”, отримавших в користування землі колишнього радгоспу, стало ТОВ “Конкорд-ДС Плюс”. 28 листопада 2011 року між цією компанією та ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” було укладено інвестиційний договір №2811-1-ід/11 на право забудови території на перетині просп. Правди та вул. Маршала Гречка в Подільському районі столицы. Дана угода відсутня у відкритому доступі, тому деталі щодо домовленостей сторін наразі встановити проблематично. Але у даному випадку це і не потрібно, адже 28 жовтня 2014 року між зазначеними ДП і ТОВ була укладена нова редакція цього інвестдоговору, яка хоча й не опублікована ніде, але інформації щодо якої у відкритих джерелах достатньо. Так, згідно з цим договором ТОВ "Конкорд-ДС Плюс" отримало можливість забудовувати житлом територію площею 80,2 га в обмін на передачу у власність ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” 4% житлових площ, які повинні були використовуватися вказаним держпідприємством у тому числі для поліпшення житлових умов своїх працівників. При цьому, угодою було передбачено, що інвестор може не передавати вказаному ДП ніякі квартири, а заплатити за них грошові кошти (у відповідності до експертної оцінки цих квартир). Будівельна передісторія Ще після укладення першопочаткової редакції зазначеної угоди почалася підготовка до забудови вказаної місцевості. Так, 25 грудня 2012 року Київрада рішенням №714/8998 доручила Головному управлінню містобудування та архітектури КМДА почати підготовку до затвердження Детального плану території (ДПТ) багатофункціонального житлового району на землях ДП "НД ВА "Пуща-Водиця", що прилягають до вул. Маршала Гречка та просп. Правди. Вже через півроку, 22 травня 2013 року, столична міськрада рішенням №398/9455 затвердила ДПТ вказаної місцевості. Вказаний детальний план охопив територію загальною площею 388,5 га, більша частина якої – площею 335,6 га – на той час знаходилась у користуванні ДП “НД ВА “Пуща-Водиця”. Даним ДПТ було передбачено збільшення площі житлової забудови майже в 10 разів – з 17,4 га до 164,7 га. Для цього у ДПТ була закріплена норма про зміну цільового призначення більшої частини земель сільськогосподарського призначення і фактичному зменшення її площі – з 326,2 га до 83,9 га. Документом було передбачено, що кількість населення цієї місцевості має зрости с 1,2 тис. чоловік до 62,9 тис. чоловік. Також у детальному плані було вказано, що вся ця територія повинна бути поділена на 16 мікрорайонів (включно з двома існуючими на той час. – KВ) з різною поверховістю – від 12 до 23 поверхів (будинки в “старих” мікрорайонах мали максимальну поверховість 10 поверхів. – KВ). Зазначимо, заявленими цілями розробки та затвердження цього ДПТ були масштабна реорганізація земель сільськогосподарського призначення, а також “створення багатофункціонального житлового району з доступним житлом (переважно з 1-2 кімнатними квартирами), який повинен відповідати сучасним тенденціям вітчизняного і світового містобудування і мати високу комерційну привабливість”. 22 травня 2015 року Департамент містобудування та архітектури КМДА видав ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” і ТОВ “Конкорд-ДС Плюс” Містобудівні умови та обмеження (МУО) №314/15/12-3/009-15 на проєктування комплексної забудова мікрорайонів VI, VII, VIII, IX, X, XIII багатофункціонального житлового району на просп. Правди (напроти перетину з просп. Василя Порика). Наразі цей документ відсутній у публічному доступі, адже реєстр МУО, який адмініструє вищезгаданий департамент, було відкрито “для сторонніх очей” лише влітку 2017 року. Проте, 28 серпня 2018 року Департамент містобудування та архітектури КМДА на замовлення все тих же ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” і ТОВ “Конкорд-ДС Плюс” своїм наказом №849 вніс коригування у вищезгадані МУО. І цей документ доступний для громадськості. Згідно з коригуваннями МУО, замовники проєктування мали намір освоїти земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:91:066:0097 площею 80,2 га, яка знаходиться у постійному користуванні ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” та має цільове призначення “для будівництва та обслуговування інших будівель суспільної забудови” (із уточнення виду використання – “для здійснення комплексного будівництва житлової та громадської забудови з об'єктами побутового призначення, інженерно-транспортною інфраструктурою та створенням озеленених територій загального користування”). В документі вказано, що, згідно зі згаданим вище ДПТ даної місцевості, ділянка проєктування за функціональним призначенням входить відразу до декількох типів територій: територія багатоповерхової житлової забудови, територія громадських будівель та споруд, територія зелених насаджень загального користування, територія захисної зони і територія вулиць та доріг. У коригуваннях МУО було зазначено, що на цій землі можна проєктувати будівництво будівель висотою не вище 73,5 метрів (близько 24-25 поверхів. – KВ). У документі уточнювалося, що у разі намірів побудувати об'єкти висотою понад 50 метрів, замовники повинні узгодити свої проєктні рішення у частині визначення максимальної відмітки висоти будівель з "Украерорухом" та Державіаслужбою України. При цьому варто зазначити, що більшість важливих та цікавих вихідних даних майбутніх житлових кварталів – наприклад, кількість запланованих для будівництва будинків, кількість машиномісць у паркінгах, кількість дитячих майданчиків тощо – в документі не вказувалася. Чиновники лише натякнули на те, що усі ці та інші показники повинні відповідати вимогам столичної містобудівельної документації та Державним будівельним нормам (ДБН). 15 грудня 2017 року Державна архітектурно-будівельна інспекція (ДАБІ) видала ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” дозвіл №ІУ113173490196 на проведення будівельних робіт з комплексної забудови мікрорайонів VI, VII, VIII, IX, X, XIII багатофункціонального житлового району на просп. Правди (напроти перетину з проспектом Василя Порика). Генеральним підрядником цих робіт було вказано ТОВ “Моноліт Будсервіс”. Протягом 2017-2020 років ДАБІ чотири рази вносила зміни до вказаного дозволу, а саме будівництво розпочалося у третьому кварталі 2018 року.  ЖК “Варшавський Плюс” на карті Варто уточнити, що на сьогоднішній день на цій території проходить будівництво відразу двох житлових комплексів. Це відбувається в рамках одного дозволу на будівництво, обидва ЖК мають одного замовника (ДП “НД ВА “Пуща-Водиця”), проте їхнім зведенням займаються різні генпідрядники. Мова йде про ЖК “Варшавський Плюс” (його генпідрядником є згадане вище ТОВ “Моноліт Будсервіс”) від девелоперської компанії “Stolitsa Group” та ЖК “7 Квартал” від девелоперської компанії “Perfect Group” (компанія пов'язана з Дмитром Ісаєнко).  У даному випадку акцент варто зробити на першому комплексі: компанії з орбіти “Stolitsa Group” досить активно будувалися та будуються й на інших ділянках ДП “НД ВА “Пуща-Водиця”, до того ж ЖК “Варшавський Плюс” є більш масштабним комплексом – наразі відомо про будівництво 10 будинків поверховістю 23-26 поверхів. У відкритих джерелах не повідомляється загальна кількість квартир у будинках цього ЖК, але у 6 перших “висотках” заплановано 2292 квартир. Станом на сьогоднішній день в експлуатацію введено три будинки. Читайте: Соратницу Юлии Тимошенко обвиняют в незаконном строительстве многоэтажки на Виноградаре Незатухаючі скандали Протягом останнього десятиріччя правоохоронці неодноразово звертали увагу на те, яким чином ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” розпоряджається своїми землями.  Так, ще 17 жовтня 2013 року Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України було відкрито кримінальне провадження за фактом можливого незаконного відчуження земель  загальною площею близько 950 га. Тоді правоохоронці припускали, що посадові особи ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” та його “начальників” в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України передавали ділянки третім особам без належного відшкодування сільськогосподарських втрат, внаслідок чого державі були заподіяні збитки на суму 370 млн гривен.  Схожі факти розслідували слідчі Подільського управління Нацполіції в рамках провадження від 30 березня 2018 року. Вони також вказували на те, що ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” передавало ділянки конкретним юридичним особам (в судових ухвалах уточнюється, що ці особи афілійовані із так званою асоціацією “Столиця Груп”), внаслідок чого створюються передумови до повної втрати державою контролю над вказаним держпідприємством та доведення його до банкрутства.  У свою чергу, в рамках кримінального провадження, яке було відкрито Головним слідчим управлінням Нацполіції України 12 листопада 2019 року, правоохоронці також вказували на можливу незаконність інвестиційних договорів, які ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” укладало із забудовниками. Серед іншого, слідчі вказували на те, що “обмін” сотень гектарів землі на 4-5% квартир у збудованих на ній будинках є неспіврозмірним, враховуючи співвідношення вартості таких ділянок та вартості житлової та нежитлової забудови.  Скріншот однієї з судових увал в рамках “останнього” провадження Відзначимо, фігурантом усіх цих справ було і ТОВ “Конкорд-ДС Плюс”. Проте, на сьогоднішній день жодна особа з числа посадовців ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” та керівників компаній-забудовників так і “не дочекалася” обвинувального вироку.  Але на цьому скандали навколо даної забудови не закінчились. У травні 2021 року ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Конкорд-ДС Плюс" про визнання недійсним згаданого інвестиційного договору №2811-1-ід/11 від 28 листопада 2011 року, а також його редакції від 28 жовтня 2014 року (справа №910/7980/21). Даний судовий спір фактично було ініційовано Фондом державного майна України (ФДМУ), у підпорядкування якого незадовго до цього перейшло вказане держпідприємство і який був незадоволений роботою вказаного ДП. Серед головних підстав для розірвання угоди ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” називало той факт, що її не погодив Кабінет Міністрів України. Також у держпідприємстві поскаржились на те, що за передачу права забудувати 80,2 га землі це підприємство отримає лише 17,4 млн гривень.  1 жовтня 2021 року столичний госпсуд відмовив позивачу в задоволенні його вимог. Через місяць, у листопаді 2021 року, керівництво ФДМУ заявило про врегулювання цієї конфліктної ситуації, повідомивши про те, що “держава матиме додатково 60 тис. кв.м нерухомості, що еквівалентно 2 млрд грн або 1200 квартирам”. Також тоді повідомлялося, що забудовник компенсує сплачені держпідприємством кошти податку за землю та витрати на оформлення дозвільної документації на суму понад 65 млн грн. Проте, не дивлячись на такі заяви, судовий спір все ж продовжився. 15 лютого 2022 року Північний апеляційний господарський суд відмовив ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” та ФДМУ в задоволенні їхніх апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції від 1 жовтня 2021 року. Після цього Фонд держмайна подав касаційну скаргу до Касаційного господарського суду, але станом на сьогоднішній день вона поки не розглядались по суті. Крім того, у експертів викликало запитання і законність безпосередньо самих будівельних робіт на зазначеній землі. Для прикладу, 13 січня 2022 року згаданий вище Георгій Могильний звернувся до ДІАМ з прохання здійснити перевірку вказаного будівництва щодо його відповідності вимогам ДПТ. У своєму зверненні експерт звернув увагу, що, відповідно до проектних рішень ДПТ, на вказаній території передбачено будівництво житлових будинків на 10,3 тис. квартир сумарною площею 604,5 тис. кв. м. Проте, згідно техніко-економічних показників дозволу на будівництво №ІУ113173490196, по факту на цій землі відбувається будівництво житлових будинків на 17,9 тис. квартир сумарною площею 925,3 тис. кв. м. Таким чином, на думку Георгія Могильного, суб'єктами містобудування було перевищено встановлену у ДПТ кількість квартир на 74%, а загальну площу квартир — на 53%. Також експерт вказав на порушення ДПТ у частині висотності будинків, які зводяться на цій території. “Орієнтовна надлишкова кількість населення, що не врахована проектними рішеннями ДПТ, буде становити близько 12 тис. [чоловік]. Для зазначених 12 тис. мешканців буде неможливо забезпечити гарантований законодавством та нормативами рівень соціального обслуговування у зв'язку із відсутністю резерву територій для будівництва потрібної соціальної інфраструктури. Навіть у разі відчуження земельних ділянок у інших землекористувачів в радіусі обслуговування, непередбачувані додаткові витрати бюджету внаслідок порушень законодавства суб'єктами містобудування на ділянці 8000000000:21:066:0097 складуть близько [1] мільярда (!) гривень на будівництво лише потрібних ДНЗ (дошкільний навчальний заклад. – *КВ) та загальноосвітніх шкіл”, – зазначив Георгій Могильний. Проте, судячи з усього, результату такий аналіз забудови не мав. Як зазначалося вище, експерт у своєму зверненні до Посольства Литви, вказав, що у проведенні перевірки йому було відмовлено. Литовсько-українська дружба За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “Конкорд-ДС Плюс” було засноване в серпні 2010 року. Керівником цієї компанії наразі вказано Захара Іоничева, засновниками – ТОВ “Інвест Сістем Груп”, кіпрські компанії “B.T.P. First Commercial Limited” і “Sparenton Limited”, а також ЗАТ “БТ Інвест” (Литва). Кінцевим бенефіціаром ТОВ “Конкорд-ДС Плюс” офіційно значиться Юлія Харченко. Система Youcontrol відносить ТОВ "Конкорд-ДС-Плюс" до групи компаній BT INVEST.  Головний напрямок діяльності цієї групи, яка об'єднує близько сотні українських підприємств – управління девелоперськими та роздрібними проектами. В Україні BT INVEST керує мережею роздрібних магазинів Novus, компанією Best Imports, яка імпортує продукцію для вищезгаданої мережі, а також девелоперською компанією Stolitsa Group. Ключовими особами даної групи є громадяни Литви Раймондас Туменас, Марина Познякова та Агне Рузгіене. Зазначимо, співзасновницею девелоперської компанії Stolitsa Group також є Влада Молчанова (на колажі). Раніше різноманітні джерела називали її ключовим фінансовим донором столичного офісу партії ВО “Батьківщина” та партнеркою одіозного бізнесмена Дениса Комарницького, якого громадськість вважає “смотрящим по Києву”. За даними порталу про нерухомість “ЛУН”, Stolitsa Group має у своєму портфоліо 15 проєктів житлових комплексів на території Києва – як збудованих, так і тих, які наразі будуються. Серед найбільш відомих проєктів вказаного забудовника – ЖК “Варшавський мікрорайон” та ЖК “Варшавський-2”, які також будувалися та будуються на землях агрокомбінату “Пуща-Водиця” в межах Подільського району Києва. Крім того, наразі Stolitsa Group займається добудовою трьох ЖК скандально відомого банка “Аркада”. Як повідомляла *КВ, за це компанія фактично отримала від столичної влади “зелене світло” на освоєння 176 га землі на столичних Осокорках, проти чого активно виступає місцева громадськість. Читайте: “Договірняк під час війни”: ДІАМ ввела в експлуатацію першу з недобудів “Аркади” ТОВ “Моноліт Будсервіс” було зареєстроване в травні 2015 року в Києві. Керівником цієї компанії зазначено Сергія Степанова, засновниками – ТОВ “КУА “Бізнес-Гарант”  і мешканця міста Луцьк Василя Олійника, який також є кінцевим бенефіціаром ТОВ “Моноліт Будсервіс”. Вказана компанія також очевидно пов'язана з оточенням Влади Молчанової. Так, один із її засновників, згадане вище ТОВ “КУА “Бізнес-Гарант”, також є одним із засновників ТОВ “Столиця груп”. У свою чергу, співвласником останнього ТОВ є син Влади Молчанової Іван Молчанов. ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” у своїй нинішній організаційно-правовій формі було створено в травні 2002 року, хоча де-факто це підприємство існує ще з 40-х років ХХ століття. Наразі вказаним ДП керує Юрій Іонанов – на цій посаді він перебуває з лютого 2021 року.  Юрій Іонанов – шкільний друг мера Києва Віталія Кличка: наприклад, у 2005 році він розповідав, що разом із нинішнім очільником міста у дитинстві любили варити кисіль. Також Іонанов з серпня 2003 року до вересня 2005 року значився керівником благодійної організації “Благодійний фонд “Фонд Кличків”. До призначення Іонанова, впродовж 2011-2021 років, ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” по черзі керували Лариса Усаченко, Олександр Мазурко, Віктор Кириченко, Віталій Кадигров, Володимир Хлопан, Юрій Курінний і Анатолій Шинкаренко. До лютого 2020 року вказане підприємство знаходилось у підпорядкуванні Міністерства сільського господарства та продовольства України (з 2011 року – Міністерство аграрної політики і продовольства України), після чого перейшло в управління ФДМУ.  Обов'язки керівника ФДМУ з лютого 2022 року виконує перша заступниця очільника цього органу Ольга Батова. До неї з 19 вересня 2019 року по 17 лютого 2022 року керівником ФДМУ був Дмитро Сенниченко.  Нагадаємо, посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року обіймає Олександр Свистунов. Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Треба зазначити, що на час воєнного стану вся повнота влади в Києві належить Київській міській військовій адміністрації (КМВА), яку з початку березня 2022 року очолює генерал Микола Жирнов. В голови КМВА є два заступники, одним з яких є голова КМДА, мер Києва Віталій Кличко. Читайте: КМДА – підрозділ військової адміністрації міста, а Кличко мій заступник, – Жирнов  Фото: колаж КВКиївВлада