На початку 90-х  в країні відбулися  кардинальні зміни: загальний економічний спад; приватизація підприємств; майже відмова держави від участі в економіці країни і заміна функцій державного управління на самоорганізацію ринкової економіки. Все відбувалося з явним негативним перебільшенням: занадто багато ринкової свободи, занадто багато приватизації, занадто мало державної підтримки і управління та формуванням прихованих загроз для економічної безпеки держави. Економіка держави отримала багатовекторність, яка з самого започаткування несла в собі суперечливість і приводила до занепаду промисловість країни. Втрачено час і втрачено можливості. Багато напрямків галузі перестало існувати, а на їх місце прийшов імпорт, за який приходиться розраховуватися надрами, лісом, негативними змінами в навколишньому  середовищі та трудовими ресурсами країни. Порівнюючи стан  промисловості за статистичними даними необхідно враховувати те, що відбулися структурні зміни в споживанні товарів, поява нових товарів, заміна певних груп товарів на інші товари. Також розглядати втрати необхідно не тільки з точки зору зменшення виробництва, а і з точки зору збільшення імпорту промислових товарів і продуктів. Візьмемо для приклада більш показові товари чи продукцію. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Незаперечним є той факт, що загальною характеристикою  динаміки виробництва і споживання є виробництво електроенергії. З 1991 року воно скоротилося з 298 до 189 млрд*кВт*год. Скоротилося виробництво легкових автомобілів з 196 до 8 тисяч. В грошовому еквіваленті таке скорочення можна оцінити в 50-70 млрд гривень. Виробництво тваринного масла скоротилося з 444 до 100 тис. тон, при цьому ні в кого не має впевненості, що в маслі зараз саме тваринний жир. Виробництво ковбасних виробів скоротилося з 900 до 247 тис. тон. Скоротилося більше ніж в 10 разів виробництво тканин та взуття. Майже вдвічі скоротилося виробництво добрив та цементу. Отже промислове виробництво в Україні з 1991 року зазнало колосального зменшення. Говорити, що причиною такого зменшення було розірвання економічних та виробничих зв’язків, які існували до цього, які створювалися не  на базі єдиного промислового комплексу України,  а як частина народного господарського комплексу  колишнього СРСР абсолютно безпідставно. І це підтверджують дані статистики - спад відбувався поступово. Відбувалося імпортозаміщення, знижувався експорт. Відсутня державна політика в промисловому виробництві, хибні уяви про ринкову економіку і вже налагоджений імпорт і скорочений експорт формують умови для спаду виробництва. Перехідними процесами потрібно було управляти. Це не було зроблено, і тому маємо негативні наслідки. Спроби почати відновлення промисловості несли декларативний характер у вигляді державних програм її розвитку, які мали слабке формулювання завдань, відсутність заходів та механізмів для їх реалізації з метою  відновлення та розвитку промисловості в країні.  А головне - не визначалися  суб’єкти та ресурси для виконання цих програм.  Фактично Україна живе з відсутністю промислової політики. Врешті-решт, до чого спромігся передостанній уряд, в черговий раз ліквідувати Міністерство промислової політики шляхом приєднання до Міністерства економічного розвитку і торгівлі, відповідно до постанови КМУ від 23 березня 2014 р. № 94. А діючий уряд має в активі несхвалену стратегію розвитку промислового комплексу, яка запропонована Міністерством економічного розвитку і не містить пропозицій, які б кардинально могли змінити ситуацію в промисловості з негативної в позитивну. Такі пропозиції повинні були б містити реформаторські ідеї, які запроваджували б зміни підходів в організації виробництв, форм відносин власності при створенні нових виробництв та реанімації чи модернізації діючих. Чекати відновлення промислового  виробництво на засадах тих ринкових  механізмів які є зараз – втрачати час, економіку країни і, врешті-решт, саму країну в абсолютному і відносному відставанні. За десятки років очікувань технологічний рівень виробництва не зріс. Іноземні інвестиції в технологічне виробництво не прийшли. Іноземному капіталу не вигідно інвестувати в нові виробничі технології, виробництво нових товарів та загальне збільшення виробництва промислових товарів – йому не вигідно  породжувати конкуренцію самому собі. Інвестувати іноземцям в таку промисловість – значить створювати зайву конкуренцію не тільки безпосередньо виробникам промислової продукції в своїй країні, а і капіталу взагалі. Світовий капітал, не говорячи вже про капітал в певній країні, дуже пов’язаний між собою і навряд чи готовий до створення ризиків самому собі такими інвестиціями. Зате, іноземний капітал завжди буде зацікавлений в інвестування в природні ресурси – вивезення лісових ресурсів, надр та забруднення нашого довкілля. Ті поодинокі приклади відкриття нових підприємств формуються на сировинній основі чи дешевому трудовому ресурсу. Незаперечно негативним фактом є абсолютна відсутність зі сторони держави кредитної політики, направленої на кредитування промисловості, особливо  нових напрямків виробництв з високою технологічністю. На фоні цього негативно впливають на економіку країни і іноземні кредити, які заміщають природну монополію національною валютою на кредитування і направлені на розвиток сировинних галузей, ще більше послаблюючи національну валюту. Не на користь розвитку промисловості є і недержавна монополізація важливих галузей промисловості, які є ресурсними для виробництва промислових товарів. Це паливно-енергетичні галузі, хімічна промисловість, аграрна промисловість. Також, дуже негативним є те, що одиничні виробництва важливі для впровадження політики імпортозаміщення, перебувають у приватній власності і за рядом причин зупинили виробничу діяльність або вона знаходиться в незадовільному стані і не задовольняє внутрішні потреби. Не сприяють розвитку і відносини щодо форми чи структури власності виробництв. Часто форма власності  виробництва не дає можливості державі ефективно втрутиться в процес виробництва, підтримати його на державному рівні. Причиною цьому є закладене в основу суто ринкове бачення економічних процесів, а не соціально (суспільно) - ринкове, корупційна складова, яка стоїть як перепона з обох сторін. В результаті втрачає держава і втрачає власник підприємства. Звісно, держава не може як формування в суспільних інтересах, займатися допомогою і організацією отримання прибутку в інтересах власника виробництва чи кількох власників. Навіть таке “прикриття”, як створення робочих місць, сплата податків, не визнають за власником підприємства ні за самим підприємством соціальної функції окрім отримання прибутку. Отже, для підтримки будь-якого виробництва державою – воно повинно мати усуспільнений характер діяльності, який буде виражений чи колективною формою власності підприємства, сформованою за певним принципом, чи  масовим видом діяльності або масовою участю в ній громадян України, чи буде державним виробничим підприємством. Державі необхідно бачити об’єкт фінансування інвестицій і що від цього отримає держава і суспільство, в тому числі можливі негативні наслідки. Питання розвитку промислового виробництва, розширення його асортименту – це питання національного інтересу, в якому можуть бути зацікавлені тільки українське суспільство та держава, як суверенна політико-територіальна організація суспільства. Падіння економіки, збільшення її сировинної складової,  неуспішні спроби відновлення виробництва формує усвідомлення того, що державі необхідна дієва промислова політика – Нова промислова політика. Завдання Нової промислової політики Нова промислова політика передбачає впровадження сукупності механізмів та заходів, направлених на зміну форм відносин власності у створенні чи реорганізації виробництв, зміни ставлення держави до управління її власністю, зміни відношення до монополії та, головне, зміни кредитної політики як джерела фінансування  реформи структури та відносин в промисловості.   Нова промислова політика має потенційно високий інтерес, який пов'язаний з можливістю здійснення конкретних змін в структурі економіки, включаючи компенсацію “провалів ринку” - там де не можуть бути застосовані ринкові механізми. Формування Нової промислової політики не простий процес, що обумовлюється складністю, яка виникає у зв’язку з координацією спільної дії різних державних механізмів та інструментів і тих позитивних результатів, які потенційно вона може принести.  В сучасних умовах промислову політику необхідно розглядати як діяльність, направлену на компенсацію “провалів ринку”, формування сприятливого середовища, яке приведе до трансформації структури економіки та формування передумов економічного зростання. Для впровадження Нової промислової політики необхідне принципове розуміння учасників політики – її об’єктів і суб’єктів, джерел фінансування розвитку, механізмів конкуренції та протекціонізму, напрямків розширення виробництва. Об’єктом політики повинно стати збільшення промислового виробництва, завдяки створенню нових напрямків промислового виробництва, модернізації та розширенню діючих напрямків, відновлення виробництва певних груп товарів.  Створення нових виробництв повинно базуватися в першу чергу на імпортозаміщенні, експортній орієнтації та збільшенні внутрішнього попиту. Ініціатором, суб’єктом розвитку промисловості повинна стати держава та її громадяни. Держава повинна визначати пріоритетні напрямки для нового промислового виробництва, за ініціативи спеціальних державних органів чи  громадян та їх господарських об’єднань. Власниками нових виробництв можуть ставати громадяни, як члени трудового колективу, держава як тимчасовий власник, співвласник.  Реалізація Нової промислової політики повинна базуватися на сукупності скоординованих  спільних дій різних державних механізмів та інструментів. Отже, метою Нової промислової політики повинно стати формування оптимального промислового виробництва, направленого на розвиток чи збільшення імпортозаміщення, експорт та максимальне забезпечення внутрішніх виробничих чи споживчих потреб в інтересах соціально-економічного розвитку. Досягнення мети передбачатиме виконання певних завдань, головними з яких є:  - визначення пріоритетних напрямків промислового виробництва  відповідно до мети Нової промислової політики  для створення нових виробництв промислової продукції; - відновлення державних монополій, вплив і регулювання діяльності існуючих монополій для зосередженого розвитку галузей промисловості; - створення держаних механізмів формування умов і засад колективного господарювання та колективної власності при створенні нових підприємств з виробництва промислової продукції за ініціативу колективу, яке відповідає меті Нової промислової політики; - створення державних механізмів організації, підтримки та захисту нових напрямків промислового виробництва; - створення державних механізмів організації та підтримки  відновлення чи модернізації промислового виробництва; - створення механізмів державної кредитної політики, направленої на забезпечення реалізації Нової промислової політики; - створення галузевої та міжгалузевої кооперації; - взяття під державний контроль чи управління важливих чи одиничних  напрямків промислового виробництва; - створення господарюючих суб’єктів державної власності для формування виробництв, діяльність яких буде направлена на досягнення мети Нової промислової політики; - впровадження нової якості  управління державною власністю через інститут управлінців нової формації. Результатами впровадження Нової промислової політики буде: - сформовані (повернені) і діючі в інтересах суспільства державні монополії; - мінімізація впливу монополій на розвиток промисловості і економіки в цілому; - організовані і працюючі нові промислові виробництва з приорітетних груп товарів відповідно до оптимальності виробництва; - усуспільнення прибутку від виробничої діяльності; - модернізації існуючого промислового виробництва для підвищення якості та зниження собівартості технологічних процесів; -  відновлення і модернізація промислового виробництва; - створення високооплачуваних робочих місць. Читайте: Обіг землі і нова аграрна політика. Пропозиції щодо нових основних законодавчих змін Роман Головін, кандидат наук з державного управлінняKиевVласть

Щоб дізнатися реальну ситуацію у районах столиці та з'ясувати, що зроблено за 2018 рік для підвищення комфорту мешканців, КиевVласть вирішила провести серію інтерв'ю з головами райдержадміністрацій Києва. Кожний очільник району читачам КиевVласть детально розкаже скільки коштів витрачається на розвиток району, що робиться для покращення умов життя, на що люди скаржаться частіше за все, які проблеми існують, скільки будується нових об'єктів, чи є проблеми із забудовниками, як вони вирішуються та які наявні плани щодо розвитку району. Перше інтерв'ю цієї серії з головою Дніпровської райдержадміністрації Петром Онофрійчуком. Довідка KV: Дніпровський район Києва з'явився у 1969 році. Сьогодні до його складу входять Райдужний масив, Воскресенка, Труханів острів, Гідропарк, Лівобережний масив, Микільська слобідка, Північно-Броварський масив, Соцмісто, Русанівка, Березняки, Стара Дарниця, Нова Дарниця, Ліски і ДВРЗ. Район із західного боку обмежено правим берегом Дніпра, з північного боку - проспектом Генерала Ватутіна, зі східного боку - вулицею Братиславською, а з півдня - залізницею ніжинського напрямку. Фінансування KV: Скільки коштів у 2018 році витрачено на розвиток Дніпровського району Києва? Петро Онофрійчук: На розвиток нашого району у 2018 році було виділено 204,2 млн гривень, з яких 196,7 млн гривень з бюджету Києва та 7,5 млн гривень - субвенції з державного бюджету. Кошти державного бюджету пішли на фінансування нової української школи (освітня субвенція – 7,2 млн гривень) та на проектні роботи по заміні ліфтів (соціально-економічний розвиток регіонів - 0,3 млн гривень). Значні кошти були витрачені на проведення капітальних ремонтів (103,4 млн гривень). Найбільша частина з них на об’єкти освіти (38,3 млн гривень) та житлового господарства (62,2 млн гривень). 21,9 млн гривень нами витрачено на придбання обладнання в освітні заклади. На реконструкцію та будівництво витрачено 4,3 млн гривень. Першочергово кошти пішли на реконструкцію мереж водопостачання (2,8 млн гривень) та каналізування (1,2 млн гривень) приватного сектора ДВРЗ. KV: Хтось з народних депутатів допомагав району у 2018 році? П.О.: Дуже мало. По району обрані три депутати Верховної Ради (округ №124 - Віктор Чумак, округ №215 - Андрій Іллєнко, №216 - Олександр Супруненко - KV). Але за рік на потреби району було виділено кошти завдяки тільки одному з народних депутатів - 300 тис. гривень субвенції, які пішли на шкільну освіту. По району обрано 17 депутатів Київради. З них досить активно себе проявляють Сергій Артеменко, Олександр Міщенко, Тарас Криворучко, Олесь Маляревич, Павло Тесленко та Андрій Странніков. Вони допомагають і у питаннях виділення коштів з міського бюджету на потреби району, і опікуються своїми мікрорайонами. Наприклад, Маляревич активно займається розвитком Русанівки. Роботи по облаштуванню у сучасну зону відпочинку Райдужного озера - результат співпраці з Артеменко, Криворучко та Авраменко. Міщенко опікується Старою Дарницею. Странніков - Березняками. KV: Чи реалізовані у 2018 році у Дніпровському районі громадські проекти? П.О.: У рамках Громадського бюджету у нашому районі реалізується 17 проектів-переможців на загальну суму 15,8 млн гривень. З них 6 проектів завершені. Проведено реконструкцію стадіонів шкіл № 11 та 66, створено дитячі майданчики “Дитяча мрія” у дитсадочку № 433 “Дивосвіт” та “Дитяча посмішка” у садочку № 655, реалізовано проект “Русанівка. Теплі школи” (у 2 школах замінено системи опалення) та проекти “Новій школі – Нова майстерня” і “BIBLIO HUB для людей з вадами зору”. Читайте: Победителем Общественного бюджета-2019 в Киеве стал 341 проект Наразі авторами громадських проектів-переможців підтверджено виконання робіт ще по 4 громадським проектам: "Спорт для жінок на Воскресенці" , "Спортивний двір - Вільде 8", "Реконструкція приміщення ЖЕД-405 вул. Челябінська 9-г" та "Сортуванню сміття в Україні бути!". Зазначені проекти знаходяться на кінцевому етапі проведення розрахунків. По іншим проектам Громадського бюджету-2018 роботи продовжуються. Зокрема, на стадії реалізації проект по освітленню дворових територій. У зв'язку з погодними умовами не встигли завершити роледром на Русанівці. Також скоро розпочнеться реалізація проектів Громадського бюджету-2019. Дорожньо-транспортна інфраструктура KV: Що зроблено протягом поточного року для оновлення дорожньо-транспортної інфраструктури Дніпровського району? П.О.: Загалом у цьому році (станом на 30 листопада) районними шляховиками відремонтовано поточним (середнім) ремонтом більше 41 тис. кв м доріг та майже 7 тис. кв м прибудинкових територій та міжквартальних проїздів. Було виконано капітальний ремонт дорожнього покриття проспекту Павла Тичини від Дніпровської набережної до вул. Березняківської. Завершено будівництво виїзду з вулиці Віфлеємської на проспект Соборності. Закінчено у повному обсязі капітальний ремонт вулиці Віфлеємської та відновлене покриття проїзної частини та тротуарів вулиць Березневої, Каунаської, Фанерної після прокладання інженерних мереж до житлово-офісного та торгівельного комплексу “Комфорт Таун” (проект “К.А.Н. Девелопмент” - KV). Ці роботи проведено виключно за інвестиційні кошти без використання бюджету. Тут створена розв'язка, яка досить серйозно відвела потік транспорту з основних магістралей району на другорядні вулиці. Читайте: “Комфорт Таун” - это первый проект по концепции “город в городе”, - президент KAN Development Никонов Є роботи, які на 100% поки не закінчені, але дуже важливі. Йде мова про капітальний ремонт вулиці Алматинської від вул. Празької до вул. Літинської. Наразі це єдиний виїзд з району від Дарницького вагоноремонтного заводу. Дорога тут не ремонтувалася понад 60 років, а шляхопровід, який йде по цій ділянці, був в аварійному стані. На сьогодні шляхопровід капітально відремонтовано, розширено проїзну частину - відкрито дві додаткові полоси руху транспорту, прокладено систему зливоприймальної каналізації, на нове та сучасне замінено освітлення. Йде реконструкція трамвайної колії. На шляхопроводі у поточному році прокладено частину нових трамвайних колій. У наступному році планується продовжити їх заміну та влаштувати нові зупинкові комплекси. А також здійснити укладку чистового дорожнього покриття. KV: Крім цього, які плани щодо розвитку дорожньої інфраструктури? П.О.: Дуже важливе питання реконструкції транспортної розв’язки біля станції метро “Чернігівська”. У цьому році ми розпочали проводити відповідні проектні роботи. У 2019 році ці роботи будуть продовжені, а у 2020 році плануємо розпочати капітальний ремонт. Наразі узгоджено питання заміни повітряної лінії ЛЕП 110 кВ на підземну кабельну, розроблено два варіанти ТЕО для подальшого вибору одного із його варіантів: будівництво естакади чи будівництво тунелю при реконструкції проспекту. Також плануємо переобладнати зупинку трамвайної лінії “Станція метро “Чернігівська” під транспортний пересадочний вузол з терміналом та реконструкцію ділянки трамвайної лінії від проспекта Юрія Гагаріна по вул. Хоткевича до трамвайного розворотного кола на вул. Миропільській. Для цього вже замовниками - КП “Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд” та КП “Київпастранс” - проводиться визначення видів робіт та меж проведення робіт при реконструкції об’єктів транспортної інфраструктури. Відповідно буде реконструйовано і розширено підземний перехід. Все це забезпечить можливість розширити проїзну частину дороги на дві полоси - по одній в одну і другу сторону - та облаштувати зупинки автотранспорту. Плануємо всю цю масштабну роботу провести у повному обсязі до 2025 року. KV: Але комплексна реконструкція вулиці Гагаріна вже ведеться. П.О.: Так, комплексна реконструкцію вулиці Гагаріна була розпочата ще у 2009 році і частина вулиці була розширена. Фактично до вулиці Гната Хоткевича вже зроблено гарний проїзд з відновленими підземними переходами, але ця робота не завершена. Тому сьогодні проводяться проектні роботи, і я думаю, що через 3-5 років там буде зроблено комфортну розв'язку. KV: Є ще плани по будівництву транспортних розв’язок? П.О.: Так. Завершуються роботи з розробки ТЕО по будівництву транспортної розв’язки на перетині вул. Євгена Сверстюка та бульвару Верховної Ради. Цей документ незабаром буде передано на проходження експертизи для визначення обсягів фінансування на розробку проектної документації. Такий шляхопровід зможе зменшити навантаження Дарницької площі. В перспективі ми плануємо на Дарницькій площі зробити багаторівневу розв'язку. Розроблено проектну документацію по будівництву автодороги на ділянці між вул. Олекси Довбуша та Броварським проспектом. Вона вже отримала експертний звіт Державного підприємства "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут “Дніпроектреконструкція” і затверджена розпорядженням №184 Київської міської державної адміністрації (КМДА) від 08.02.2018. KV: Автодорогу розпочнуть будувати у наступному році? П.О.: Плануємо. При  розробці проекту землеустрою під будівництво дороги виявлено земельну ділянку, що перебуває в орендному користуванні і перешкоджає реалізації  розробленого проекту. Ця ділянка розташована на з’єднанні дороги з існуючою транспортною розв’язкою на Броварському проспекті. Сьогодні Дніпровська РДА спільно з депутатським корпусом ініціює припинення договору оренди цієї земельної ділянки. Також ми ініціюємо завершення робіт з реконструкції транспортної розв’язки на перетині Дніпровської набережної, просп. Соборності та вул. Івана Миколайчука. Тут частина робіт вже виконана. У 2008-2009 роках було перекладено та прокладено інженерні мережі, збудовано тунель та підпірні стіни, влаштовано нижні шари дорожнього покриття, влаштовано водопровід та водосток по Дніпровській набережній. Все це складає 78,2% від запланованого обсягу робіт з реконструкції. Залишилося влаштувати верхній шар асфальтобетонного покриття, систему катодного захисту інженерних мереж, завершити роботи по мережам зовнішнього освітлення, озеленення та благоустрою. KV: Біля станції метро “Лівобережна” при кожній потужній зливі підтоплює дорогу. Чи будуть проведені роботи з реконструкції дощової каналізації? П.О.: Біля метро “Лівобережна” запроектовано прокладання нової гілки зливної каналізації діаметром 1200 мм із зміною напрямків підключення збору води до очисних споруд та будівництво очисної споруди (розпорядження №498 КМДА від 27.03.18 “Про реконструкцію дощової каналізації на проспекті Броварському від вул. Митрополита Андрія Шептицького до мосту Метро через Русанівську протоку в Дніпровському  районі”). KV: Чи вистачить на все це грошей? П.О.: Для того, що потрібно зробити у Дніпровському районі і вже поставлено в плани, потрібно 1,5-2 млрд гривень. Такі кошти виділити на район на рік неможливо. Ми запросили на 2019 рік 600 млн гривень, щоб продовжити роботу над найбільш важливими об'єктами. Читайте: Бюджет Киева на 2019 год “дотянули” до 57,4 млрд гривен KV: Чому небагато уваги приділяється ремонту придомових територій? П.О.: У 2018 році був проведений ремонт асфальтового покриття лише на 19 прибудинкових територіях. Основна увага приділялася магістральним вулицям. У 2019 році плануємо значну суму коштів саме на ремонт прибудинкових територій. Наша пропозиція була понад 50 млн гривень, проте очікуємо на ці цілі біля 40 млн гривень. KV: Цих коштів вистачить на оновлення всіх прибудинкових територій в районі? П.О.: У нас практично 1 400 житлових багатоквартирних будинків. Для того, щоб відновити всі прибудинкові території району потрібно орієнтовно 1,3-1,5 млрд гривень. Зараз у першу чергу будемо ремонтувати ті, де немає підземних інженерних мереж, які КП “Київтеплоенерго” і “Київводоканал” планують міняти найближчим часом. Житлово-комунальне господарство KV: Багато інженерних мереж потребують заміни? П.О.: Житловим будинкам, які збудовані у нашому районі, приблизно 50-60 років. Відповідно, стільки ж й інженерним мережам. Звичайно вони зношені, багато поривів, їх треба міняти. Проте столичному КП також не вистачає на ці цілі коштів. Відновлення проводиться, починаючи з найбільш аварійних ділянок. Хоча сьогодні у нас стан мереж більш-менш задовільний. 100% будинків підключені до тепла. Прориви були, але питання вирішувалося оперативно - протягом доби. У поточному опалювальному сезоні був проблемним тільки один житловий будинок на вул. Туманяна, 15-а (ОСББ “Лазурний бриз”). У будинку працює приватна котельня, але мешканці своєчасно не сплачують за газ. Заборгованість за тепло була понад 3 млн гривень. Перемовини йшли протягом 3 місяців і з мешканцями, і з правлінням ОСББ щодо погашення заборгованості. НАК “Нафтогаз України” з 1 грудня підключив їм газ після частково погашення боргу та укладання чергового договору про реструктуризацію боргу. У минулому році була аналогічна ситуація. Це був єдиний проблемний об'єкт району. Всі будинки і будівлі різних форм управління були підготовлені до зими і протягом тижня підключені до теплопостачання. Зараз все працює в штатному режимі. KV: Але ж є те, що не задовольняє мешканців. На що вони скаржаться? П.О.: Звернень з питань житлового господарства дуже багато. Нами отримано майже 25,5 тисяч. Найбільше звернень - скарги на недотримання температурного режиму при теплопостачанні та постачанні гарячої води. Наші фахівці здійснювали комісійні обстеження житлових будинків та прибудинкових територій, у тому числі із залученням мешканців. За минулий опалювальний сезон на підставі звітів таких комісій, мешканцям проводили перерахунки. У цьому опалювальному сезоні ми також практикуємо цю роботу із залученням представників КП “Київтеплоенерго”. За 1,5 місяці опалювального сезону було проведено 81 обстеження. Читайте: В Днепровской РГА не хотят расследовать вредные выбросы на Березняках Якщо підтверджено заниження температурного режиму, то мешканцям обов'язково буде проведено перерахунок. До 20% випадків питання відновлення температурного режиму вирішується на місці - десь треба повітря спустити, десь вентиль замінити. У старих будинках, як правило, треба міняти циркуляційну систему та насосну групу, потрібно оновити теплові пункти та замінити облаштування  в них. Якщо говоримо про гаряче водопостачання, то треба міняти систему гарячого водопостачання і водопідігрівачі. Такі питання вирішуємо спільно з “Київтеплоєнерго”. Одразу це відновити неможливо. Спочатку робимо там, де є найбільші проблеми. KV: На що ще скаржаться мешканці району? П.О.: На відсутність освітлення у під’їзді, неякісне прибирання приміщень, утримання підвалів, колясочних, технічних поверхів, незадовільний вивіз сміття з контейнерів та урн тощо. Майже 8 тисяч звернень стосувалося прибирання та санітарного стану територій, вивезення, утилізації твердих та негабаритних відходів, видалення аварійних дерев. Всі звернення оперативно опрацьовуються. Проблеми з вивозом сміття з'явилися через зміну оператора - зараз цю послугу, як відомо, надає КП “Київкомунсервіс”. Раніше це було обов'язком КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району Києва”. У зв'язку з цим переходом були змінені підприємства, які вивозять сміття, та сталися певні збої через те, що не було узгоджено час вивозу. Сьогодні ситуація дещо стабілізувалася, проблем стало менше. Читайте: Не прошло и полгода: столичные власти уже запланировали повысить тариф на вывоз мусора KV: Чи скаржаться мешканці району на наявність щурів у підвалах будинків? П.О.: За 2018 рік надійшли лише 3 скарги щодо наявності щурів у підвалах житлових будинків. Було проведено додаткову дератизацію приміщень. Загалом у всіх будинках, які перебувають на обслуговуванні нашого КП дератизація підвальних приміщень проводиться підрядною організацією не менше двох разів на рік. У разі звернень від мешканців  - проводиться додатково. KV: Скільки у районі будинків, які відмовилися від послуг КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району Києва” та створили ОСББ? П.О.: У районі 1 348 багатоповерхових будинків, з них: 1 011 – обслуговує КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району Києва”, 129 будинків житлово-будівельних кооперативів; 62 будинків ОСББ; 39 - відомчих; 85 інвестиційних будинків; 22 гуртожитка та 1 060 будинків приватного сектору. У 2017 році була створена значна кількість ОСББ. Проте у 2018 році активність дещо зменшилася. ОСББ має меньше можливостей щодо отримання дотацій з місцевого бюджету на капітальні ремонти будинків. Мешканці також звернули увагу на те, що КП почало краще працювати, а місто проводить роботи по відновленню житлових будинків за кошти міського бюджету. Читайте: Коммунальщиков Днепровского района столицы уличили в закупке негодных окон До речі, за комунальні послуги у нашому районі люди платять. Боржників фактично немає. Сплата від населення зараз на рівні 96%. У нас був лише один випадок відключення споживача від електроенергії - людина принципово не платила за послуги понад 15 років. KV: Скільки житлових будинків у 2018 році було відремонтовано за кошти бюджету міста? П.О.: На кінець листопада ремонти проведені на 249 об’єктах житлово-комунального господарства Дніпровського району. З них 220 об’єктів обслуговує наше КП та 29 об’єктів, що перебувають на обслуговуванні у ЖБК та ОСББ. Проводили капітальний ремонт сходових клітин у 35 будинках, покрівлю ремонтували у 26 будинках, інженерні мережі – у 24, електричні мережі та електрощитові - у 16. Також у 74 будинках замінили вікна, облаштували 24 ігрових та 6 спортивних (бульв. Перова, 48, вул. Стальського, 16, вул. Березняківська, 16 та 30-а, вул. Райдужна, 2 та 3-а) майданчика, 15 контейнерних майданчиків для сміття. Розуміємо, що треба кошти на оновлення ліфтового парку. Адже близько 60% від загальної кількості ліфтів відпрацювали 25 і більше років та підлягають заміні чи модернізації. Нове будівництво та конфлікти з забудовниками KV: Багато у районі зводиться нових об’єктів? П.О.: Забудова новими житловими кварталами йде досить активно. На території Дніпровського району зараз 18 будівельних майданчиків, де здійснюється будівництво житла. Активно йдуть роботи по спорудженню 10 ЖК. У стадії завершення будівництва знаходяться житлові будинки на перетині вул. Червоногвардійської та Краківської у складі реконструкції мікрорайону обмеженого вул. Попудренка, Мініна, Червоноткацькою та Гната Хоткевича (забудовник КП "Житлоінвестбуд-УКБ" - KV). № Адреса Назва ЖК Забудовник 1 вул. Воскресенська, 7 ЖК “Паркові озера” Інтергал-Буд 2 вул. Микільсько-Слобідська ЖК “Сонячна Рив’єра” Укрбуд 3 вул. Регенераторна, 4, просп. Возз’єднання, 19, вул. Березнева, 12 ЖК “Комфорт Таун” К.А.Н. Девелопмент 4 вул. Євгена Маланюка, 101 ЖК “Русанівська гавань” Ковальская недвижимость 5 вул. Євгена Маланюка, 101-а ЖК “Кассіопея” Банк “Аркада” 6 вул. Євгена Сверстюка, 4 ЖК “Галактика” Stolitsa Group 7 вул. Каховська, 60 ЖК “Каховська” ХК “Київміськбуд” 8 вул. Генерала Жмаченка, 28 ЖК “Автограф” DIM Group 9 вул. Каунаська, 2-а ЖК “Каунаська” Укрреставрація 10 перетин просп. Броварського та Визволителів ЖК “Фреедом” Укрбуд Крім цього, активно проводиться будівництво комплексу будівель і споруд Міжнародного виставкового центру на  Броварському проспекті, 15, реконструкція ринку з малих архітектурних форм під торгівельний центр на просп. Генерала Ватутіна, 10-а, та нежитлового примiщення по вул. Миропiльська, 19, пiд багатопрофiльний культурний центр "Театр української традицiї "Дзеркало". KV: Чи збираються відселяти та зносити хрущовки і на їх місці будувати нові будинки? П.О.: Так званих “хрущовок” у нашому районі біля 60%. Будинкам 50-60 років. Сказати, що сьогодні є можливість проводити заміну цих будинків, не можна. Цього не дозволяє ні економіка, ні законодавча база. До того ж вони ще не вичерпали свій потенціал і придатні до використання. Звичайно, частина цих будинків у перспективі повинна бути замінена та реконструйована. Але це перспектива, яка може бути реалізована років через 10-15, не раніше. Над цією перспективою ми працюємо. Зараз по детальному плану території, де запланована нова забудова у Соцмістечку, заплановане обговорення з громадою. Один квартал Соцмістечка, де були аварійні будинки, зноситься і вже забудовується. KV: Проблемних забудов у районі багато? П.О.: Є так звані будинки Войцеховського поряд з Харківським шосе. Там декілька комплексів, які будувалися за замовленням групи компаній ТОВ “Укогруп”. Загалом 10 будинків. З них 4 введено в експлуатацію, але на жаль забудовник не виконав технічні умови стосовно прокладання інженерних мереж, енергомереж, будівництва трансформаторних підстанцій. Зараз ці будинки приєднані по тимчасовій схемі. Це створює певні незручності їх мешканцям, бо в них часті відключення від електроенергії через недобудовану інфраструктуру. Читайте: Киевляне перекрыли Харьковское шоссе: левый берег остановился в заторах (фото, видео) Зараз актуальним є завершення будівництва комплексу житлових будинків на вул. Лохвицькій (рекомендовані поштові адреси: Харківське шосе, 15-а (ЖК “Нова хвиля”), пров. Лобачевського, 7, 7-а (ЖК “Флагман”) та бульв. Ярослава Гашека, 20, 22 (ЖК “Родинний затишок”), яке було розпочато у 2006 році ТОВ “Еверест плюс” (входить до групи компаній ТОВ “Укогруп”). У зв’язку з порушенням забудовником містобудівного законодавства, ухвалою Печерського суду Києва від 17.03.2015 у справі № 757/8879/15-к було накладено арешт на земельну ділянку на вул. Лохвицька із забороною розпорядження нею. Порушуючи вимоги статті 39 закону “Про регулювання містобудівної діяльності” та пункту 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів (постанова Кабміну від 13.04.2011 №461), забудовник самостійно здійснив заселення інвесторів у житлові будинки за цими адресами, де незакінчено будівництво. Сьогодні заселено приблизно 620 квартир. У цих житлових будинках інвесторами створено експлуатуючі організації. Проте забудовником не виконані технічні умови по забезпеченню водопостачання, водовідведення, теплопостачання та електропостачання житлових будинків. Ще один проблемний будівельний майданчик на вул. Сиваській, 12/2. Цільове призначення цієї земельної ділянки: будівництво, експлуатація та обслуговування культурно-оздоровчого центру та офісу. ТОВ “Класика будівництва” (одна з групи компаній “Укогруп”) без дозвільних документів збудувало першу секцію житлового комплексу “Лего Хаус”. У цій незаконній забудові вже заселено 109 квартир інвесторами, які вимагають від Київської влади надати їм комунальні послуги всупереч законодавству. За ініціативи Дніпровської РДА в КМДА було створено робочу групу для опрацювання питання завершення будівництва зазначених житлових будинків та підключення їх до міських інженерних мереж. У її складі представники трьох профільних департаментів КМДА (Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю Києва, Департаменту земельних ресурсів, Департаменту містобудування та архітектури), Нацполіції Дніпровського району та СБУ. Департаментом будівництва та житлового забезпечення КМДА розроблено алгоритм дій фізичних осіб-інвесторів будівництва, які придбали квартири у групи компаній ТОВ “Укогруп”. Роботи проводяться. Ми будемо надавати свої рекомендації і робити все від нас залежне, щоб інвестори не втратили свої кошти. KV: У Дніпровському районі є будівництва, які викликали обурення громади. Навіть були сутички. Що зараз з цими об'єктами? П.О.: У 2018 році до Дніпровської РДА надходили численні скарги від громадян, які виступали проти будівництва торговельного закладу на бульв. Перова, 12-а, та житлового будинку на вул. Андрія Малишка, 9-а. Ми офіційно зверталися до Київського міського голови, структурних підрозділів КМДА та органів державного архітектурно-будівельного контролю з проханням здійснити перевірку законності забудови зазначених земельних ділянок та розглянути питання щодо повернення їх громаді Києва. За поданням Дніпровської РДА та ініціативи Київського міського голови Віталія Кличка Київрада прийняла рішення по наданню цим земельним ділянкам статусу скверів. Зараз КО “Київзеленбуд” отримує вихідні дані на розробку проектної документації з облаштування скверу на земельній ділянці по вул. Андрія Малишка, 9-а. Читайте: В Киевсовете решили забрать у ЧП “Радуга” земельный участок на Малышко, 9-А Школи, садочки та спортивна інфраструктура Дніпровського району KV: Чи будують або реконструюють у районі школи та дитячі садочки? П.О.: Так. Наразі проводиться будівництво середньої школи № 42 на вул. Хорольській, 19. На цьому місці школа була вже понад 100 років назад. Була розпочата її реконструкція. Але після проведення додаткової експертизи вже у процесі реконструкції вирішили, що раціональніше її знести і збудувати нову. Внесли зміни у проектно-кошторисну документацію. Зараз зводимо нову 4-поверхову школу на 1 080 місць. Роботи розпочато у червні 2017 року, орієнтовний термін їх завершення - серпень 2019 року, якщо, звісно, будуть виділені кошти. Для завершення будівництва потрібно біля 295 млн гривень. Це буде одна з найбільших шкіл району. Загалом часткова реконструкція і відновлювальні ремонти проводяться у 60% шкіл району перед початком нового року. Була реконструйована школа на вул. Раїсі Окіпної, планується реконструкція на вул. Гагаріна. У 2018 році у 17 дитячих садках (№ 303, 515 “Березняки”, 522, 525, 577, 53, 166, 274, 311, 368, 443, 446, 453, 566, 576, 688, 700) проведено роботи з термомодернізації та капітальні ремонти. Капітально відремонтована спеціалізована школа № 325 “Щастя” (просп. Генерала Ватутіна, 22-б) та навчально-виховний комплекс “Щастя” (вул. Кибальчича, 3). KV: Чи є випадки, коли забудовники зводять навчальні заклади в межах своїх ЖК? П.О.: Є і такі випадки. У 2018 році була збудована і введена в експлуатацію приватна школа у ЖК “Комфорт таун”. Там же збудований і дитячій садок. У ЖК “Паркові озера” за рахунок забудовника зведено приватний дитячій садок. За допомогою інвестора була відновлена робота дитсадка № 220 на вул. Плєханова. Ми отримали ряд звернень мешканців району з проханням повернути громаді цей навчальний заклад. Будівля була в оренді, але не використовувалася 6 років. На відновлення коштів не було, тому ми залучили приватного інвестора, який вклав понад 20 млн гривень. Зараз інвестор є орендарем цього приміщення. І у 2018 році в ньому він відкрив приватний дитсадок. Сьогодні там сформовано 7 дитячих груп. Орендар звернувся до Київради щодо продовження строку оренди. KV: Чи достатньо шкіл і садочків у Дніпровському районі? П.О.: Зараз у нашому районі працює 140 шкільних і дошкільних навчальних закладів. Шкіл достатньо. Вони не переповнені. Звісно, по мірі збільшення кількості мешканців району ми будемо реконструювати їх та розширювати. Черга у дитсадкі за останні роки суттєво зменшилася: з 5 тисяч до 1 260 дітей у черзі. За останні три роки нами відновлено роботу 65 групп на 1 300 місць. Тільки у 2018 році відновлено роботу 11 груп для 190 дітей (дитсадки № 274 (1 група), 503 (1 група), 535 (1 група), 559 (1 група), 461 (1 група), 670 (1 група), 680 (5 груп). Зараз у Дніпровському районі працює 86 садочків (73 - комунальні, 1 - відомчий (Державного управління справами Президента), 4 - приватні, 6 - навчально-виховні комплекси, де створені виховні групи, 2 – приватні навчально-виховних комплекси, де працюють 7 дошкільних груп). Наразі на 100 місцях виховується 114 дітей. На цей час в районі у дитячих садках наявні близько 250 вільних місць (ця цифра постійно змінюється). Діти при бажанні батьків можуть бути влаштовані. KV: Що зроблено для розвитку спортивної інфраструктури? П.О.: У Дніпровському районі культивується близько 50 видів спорту. Збережена мережа дитячо-юнацьких спортивних шкіл. Нам підпорядковується 4 ДЮСШ (№ 3, 10, 16, 21) і ще 8 шкіл різних форм власності базуються на території району. Я дуже гордий тим, що вихованка районної дитячо-юнацької спортивної школи №16 Юлія Левченко стала срібною призеркою Чемпіонату Світу з легкої атлетики у стрибках в висоту з результатом 201 см. А у Гідропарку проходив чемпіонат Європи з міні футболу. Також у районі діє 48 спортивних клубів, з яких 13 - входять до мережі клубів Центру по роботі з дітьми та молоддю за місцем проживання. Також до послуг любителів спорту в районі 3 стадіони, 8 басейнів, 345 площинних спортивних споруд, 72 спортзали. Загалом 608 спортивних об’єктів. Читайте: Жители Русановки возмущены долгосрочной остановкой реконструкции стадиона “Русановец” Протягом 2018 року за рахунок державної субвенції створено 10 шкільних футбольних майданчиків з штучним покриттям розміром 42х22 м (школи № 98, 126, 136, 146, 158, 188, 191, 234, 246 та інтернат 14). Також завершуються капітальні ремонти 5-ти шкільних стадіонів (школи № 11, 31, 66, 158, 228). Відремонтовано спортивні клуби районного Центру по роботі з дітьми та молоддю за місцем проживання “Рубін” (бокс) та “Ракетка” (настільний теніс). Ведеться реконструкція легкоатлетичного манежу на просп. Павла Тичини, 18. Сам манеж вже запущено в експлуатацію. Будівельні роботи проводяться у прибудові. Плануємо здати цей об'єкт у 2020 році. KV: Є занедбані об'єкти освітньої чи спортивної інфраструктури? П.О.: Комунальні заклади всі поступово відновлюються, занедбаних об'єктів немає. Є бассейн на Воскресенці в районі вул. Курнатовського, який було приватизовано і на сьогодні він не використовується. Є будівля дитячого садочка, яку планується здати в оренду зі збереженням цільового призначення. Зелені зони та безпека мешканців Дніпровського району KV: Скільки на території району зелених зон і чи є проблеми з їх обслуговуванням? П.О.: На території нашого району знаходиться 19 парків, 2 з яких загальноміського значення - парк “Перемога” і Гідропарк, 79 скверів та 8 бульварів. Сквери та бульвари поступово реконструюються. Протягом 2018 року були капітально відремонтовані парк на “Русанівській набережній” та сквер між житловими будинками на бульварі Ярослава Гашека, 6-8. Продовжуються роботи і з капітального ремонту 6-ти скверів (вул. Празька, Краківська, 11, Шумського, Миколайчука, 3-3-а, між житловими будинками на Харківському шосе, 9-13, біля будівлі школи № 4 на вулиці Стальського, 26-а). У Гідропарку проведені відновлювальні роботи інфраструктури у “Місці спорту” та ремонту центральної доріжки. Плануємо продовжити роботи по встановленню атракціонів. Із великих проектів завершено капітальний ремонт першої черги парку “Перемога”. Реконструкція розпочата з самої дальньої частини парку - перетин вул. Генерала Жмаченка та просп. Алішера Навої, де неподалік зараз будуються два нових мікрорайони. Зі сторони вул. Генерала Жмаченка навіть облаштовано еко-парковку на 800 кв м. У 2019 році плануємо завершити реконструкцію другої частини і розпочати реконструкцію третьої. KV: Які зелені об'єкти району потребують додаткової уваги? П.О.: Зараз пильна увага приділяється озеру Тельбін. Продовжуємо облаштовувати зону відпочинку на озері Райдужне та на ДВРЗ. Труханів острів ми ще не прийняли з державної власності у комунальну. Це суттєво стримує виконання наших планів щодо оновлення інфраструктури. Хоча вже у 2019 році плануємо роботи з розширення центральної дороги. Читайте: КП “Плесо” потратит более 88 млн гривен на реконструкцию зоны отдыха на Трухановом острове Занедбаних та небезпечних територій у Дніпровському районі немає. KV: Адміністрація опікується питаннями безпеки мешканців району? П.О.: Дніпровською РДА налагоджено взаємодію з правоохоронними органами, що дислокуються на території району. Щотижнево на нарадах представник Дніпровського райуправління поліції інформує про оперативний стан у районі за минулий тиждень. На засіданні Колегії райдержадміністрації керівництво райуправління поліції звітує про виконання міської цільової програми “Безпечна столиця”. З окремих питань проводяться спільні з правоохоронцями наради. Наприклад, нещодавно розглядали ситуацію з викраденням телефонних кабелів та ліфтового обладнання. Співпрацюємо з громадським формуванням “Муніципальна варта”. У 2018 році рівень злочинності у районі знизився на 37%. Дніпровське управління поліції за результатами діяльності стабільно утримує 2-3 місце по ефективності протидії злочинності. Останнім часом підвищено взаємодію РДА та Патрульної поліції з питань звернень громадян щодо неправильного паркування та покинутих авто, а також по роботі над проектом міської цільової програми з підвищення організації та безпеки дорожнього руху. Співпрацюємо з КП “Інформатика” щодо відеоспостереження. У школах району ще у минулому році було встановлено камери. Зараз вони підключаються у загальноміську мережу відеоспостереження. Проводяться роботи по встановленню камер на проспекті Соборності, Броварському проспекті та вул. Жмаченка, а також у місцях великого скупчення людей біля метро “Лівобережна”, “Дарниця” та “Чернігівська”. У разі виникнення надзвичайної ситуації, оперативним черговим РДА використовується 12-ти канальна автоматизована система централізованого оповіщення “Озон С”. KV: У районі досить часто з'являються поселення ромів. Як на це реагує РДА? П.О.: Вони досить часто проживають у будинках на Русанівських садах, які були звільнені для будівництва Подільського мостового переходу, але ще не знесені. Це незаконне проживання, хоча виселити людей маємо право не завжди. Наприклад, у випадку, коли людина проживає з дозволу власника або будинок зданий в оренду. Читайте: На столичных Русановских садах ночью сгорел дом, в котором проживали ромы (фото, видео) Якщо з'являються поселення у палатках, то проводимо бесіду, пропонуємо переселитися на інші території, аби не створювати проблем іншим мешканцям. Цю роботу проводимо як нашими силами, так і силами поліції. На рівень злочинності та безпеку мешканців ці поселення не мають суттєвого впливу. Фото: KV Фото галереї: надано Дніпровською РДАKиевVласть

Змінюється час, а з ним – ритм життя столиці й, власне, самі  підходи та вимоги до того, яким має бути мегаполіс у сучасному світі. Києву не уникнути  таких змін, як і того, що з кожним роком кількість його мешканців зростатиме. А значить попит на житло й надалі визначатиме принципи розвитку міста. Але при цьому важливо зрозуміти, як потрібно планувати і що саме будувати аби Київ  й надалі залишався зручним і дружнім до людини, незалежно від її соціально-економічних чи фізико-біологічних особливостей. Справжнім порятунком  для великих міст мають бути великі зелені масиви та доступ до чистих водойм, що стануть його легенями й заберуть частину негативу від урбанізації простору. Тому  екологічні аспекти стають трендом у питаннях містобудування та все більше набирають актуальності. А в Києві саме екологія останнім часом стає причиною конфліктів навколо будівельних майданчиків. І все б нічого, але, на жаль, і на цій соціально важливій темі вже навчилися спекулювати. Спритні ділки швидко засвоїли, що тема захисту природи досить вигідна для маніпуляції громадською думкою. Тому почастішали випадки, коли псевдоактивісти,  вступаючи в боротьбу з нібито  недобросовісним забудовником, насправді переслідують мету  власної наживи. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   От взяти хоча б будівельний скандал на столичних Осокорках.  Можна довго сперечатися про глибину цього протистояння,  але тут не зайвим було б зрозуміти, хто сторони цього тривалого конфлікту і які  завдання вони перед собою ставлять. Обидва опоненти визнають унікальність території  біля озера Небреж. Забудовник, маючи всі законні права на будівництво,  спроектував  житловий масив “Патріотика на озерах”, де врахував особливість цієї місцини та органічно поєднав природу з архітектурним ансамблем забудови. З іншого боку громадська організація “Екопарк “Осокорки” - “проти” будь-якого будівництва і “за” збереження довкілля й створення тут природного Екопарку. На перший погляд – все досить логічно. Та спробуємо вивчити детальніше  суть цього конфлікту, в основі якого, зважаючи на предмет суперечки,  має лежати дотримання природоохоронного законодавства. 1. Опоненти “Патріотики на озерах” ГО “Екопарк “Осокорки” розробили й представили на обговорення широкого загалу свою “Концепцію розвитку території екопарку “Осокорки”. Весь текст пронизаний ідеєю існування Громади, інтереси якої відстоюють представники громадської організації. Але далі автори коцепції не пішли. Адже питання, хто ці люди, де вони живуть, хто їх представляє – залишаються без відповіді. 2. Власне, щодо самого екологічного права: дивує відсутність у розробників елементарних знань української законодавчої природоохоронної бази. Лише так можна пояснити застосування в обґрунтуванні дефініції “екопарк”, бо у Законі України “Про природно-заповідний фонд” таке поняття відсутнє. 3. Темі розвитку екопарку в самій Концепції розробники присвятили, зауважте, …аж абзац. При цьому вони вважають, що всі питання по організації екопарку мають вирішувати чомусь ті, хто його й створюватиме.  Все достатньо розмито і неконкретно. Автори покладаються на знання й практичні навички ландшафтних дизайнерів та інженерів. Але ж де тоді екологи? Чи не вони мали б сказати останнє слово в проекті? 4. Незрозумілим залишається, на чиї кошти має облаштовуватися екопарк? У чиєму підпорядкуванні він буде перебувати? Хто буде фінансувати проведення конкурсу на розробку проекту? Кому належить земля, на якій розробники планують облаштовувати екопарк? Як чином планується його розгортання безпосередньо біля трьох озер? Чому такі важливі моменти залишилися поза увагою Концепції – не зрозуміло. Але ж насправді – це базові принципи. Без них створення екопарку – віртуальний проект. 5. Далі йдемо за текстом і процитуємо оригінал: “Зберегти місця відтворення екосистеми Києва, до якої входять місця гніздування, харчування і проживання птахів, серед інших також червонокнижних, місця розмноження, харчування і проживання тварин і комах, необхідних для функціонування цієї екосистеми, місця росту і розмноження багатого світу рослин, насамперед червонокнижних і занесених до регіонального Червоного списку”. Невже опоненти забудови замовляли фахові дослідження флористично-фауністичного комплексу території? Червона книга України побудована за територіальним принципом в розрізі областей. Тому навіть нефахівцю легко перевірити, що перелік рідкісних рослин Києва офіційно не існує. Недолугий список “червонокнижного” представництва тваринного та рослиного світу, що, на думку розробників Концепції,  прижився на цій території, нагадує просто – суміш “мух і котлет”. До речі, робити висновки про шкоду від скошування рослин для функціонування біоценозів можуть лише вузькі фахівці і лише після проведення серйозних наукових досліджень. А так – це просто голослівні репліки. Досить  спірним є й твердження, що в межах мегаполісу можуть зберігатися місця гніздівлі, харчування і мешкання птахів, земноводних і комах. 6. Те ж саме стосується й питання віднесення цієї території  до  частини Дніпровського екокоридору, оскільки функціонування екосистеми давно порушене, й  вона позбавлена властивостей природної. Власне, стосовно Дніпровського екокоридору – досі точаться суперечки серед науковців. Уздовж Дніпра розташована велика кількість населених пунктів з розвиненою промисловістю та міською інфраструктурою; значні площі вздовж течії використовуються для сільськогосподарського виробництва. Крім того, дніпровські береги та прилеглі водойми давно використовуються мільйонами людей для рекреації. Все це дуже ускладнює встановлення конфігурації Дніпровського екокоридору, а продовження робіт потребує масштабних польових досліджень. 7. Наступна зупинка – пункт “Принципи”. - Як поєднати природоохоронний принцип і сучасність? Легко! Невтручання в перебіг природних процесів без сумніву може  подружитися новітніми технологіями в облаштуванні території. Тобто розумне або зелене будівництво аж ніяк не зашкодить, а лише підсилить екологічність території. - Виявляється, що окрім заїзженого “здорового способу життя” тепер з`явився “здоровий спосіб відпочинку”, якому на території екопарку має навчити  “його інфраструктура”. За планом, там все має бути лише оригінальним, екологічним, безпечним і  відповідати найвищим стандартам … Постійно виникає питання, чи оцінювали розробники Концепції, скільки вартуватиме пересічним платникам податків їхній “політ фантазії”? Навіть якщо не робити акцент на оригінальності екопарку, а спуститися на землю, достатньо забудовнику тут зберегти або створити типову паркову зону міста. Вона все одно виконуватиме естетичні і відновні функції в межах мегаполісу. І киянам за це навіть платити не доведеться. - Автори розуміють принцип соціального спрямування як орієнтацію на людей з особливими потребами. Це, звичайно, сучасний тренд, а де ж тоді пересічні громадяни, їх діти, люди похилого віку, про яких згадується лише побіжно? - Принцип екологічності.  Тут взагалі, досить дивно виглядає твердження авторів про “природний ландшафт”, коли маємо справу з намитими пісками та техногенною територією. - І завершується блок принципом … формування персоналу парку. Отут – найцікавіше.  Зрештою, ще нічого не створено, а виявляється, що персонал уже набирається. Щоб було зрозуміліше, процитуємо: “Кандидати на керівні посади мають надати на розгляд Громади свої концепції, плани розвитку, співзвучні з основними засадами парку”. Якщо Концепція розвитку екопарку вже прийнята, які ще концепції мають подаватися на розгляд? Складається враження, що, прикриваючись гарними намірами, представники громадської організації прагнуть додатково витягнути гроші з бюджету міста і зберегти за собою право освоювати цю територію. 8. Здивували розробники Концепції “екопарку” й некоректно оригінальними підходами до якості картографічних матеріалів. Це, безперечно, “нове слово” у вітчизняному картографуванні. Але за вказаними параметрами не всім можуть відкритися розташування ділянок у природо-захисній зоні із підвищеним ступенем захисту і суворо обмеженим доступом. 9. Описуючи зону міського парку, автори наголошують на тому, що “…озера Мартишів і Небреж залишилися одними із небагатьох останніх чистих озер міста, де можна купатися”. За результатами санітарних досліджень 2018 року жодне з озер – Мартишів, Тягле чи Небреж не увійшли до переліку гідрологічних об’єктів Києва, комфортних для купання. Право на організацію купання дає “Блакитний прапор” – міжнародна нагорода, яка з 1987 року щорічно присуджується пляжам та причалам, вода в яких відповідає високим стандартам якості і придатна для безпечного купання.  Пляж має відповідати 32 критеріям, які стосуються екологічної просвіти, якості води, безпеки і послуг. Зокрема, йдеться чистоту в прибережних зонах,  роздільне збирання сміття. Серед обов’язкових критеріїв безпеки – наявність медпункту, рятувальних вишок, доступність питної води та  пристосованість для відвідування людьми з обмеженими можливостями. Думаю, не потрібно когось переконувати, що все це тут на сьогодні відсутнє. А судячи з пропозицій по створенню екопарку, такі блага тут можуть взагалі не з’явитися. Більше того, цю територію містяни добре знають як місце для стихійного сміттєзвалища. За нею давно закріпилася недобра слава з криміногенним шлейфом. Тут часто збираються компанії зі спиртним та наркотиками. Чи такі місця для відпочинку сьогодні потрібні киянам? Відповідь очевидна. (Хочеться наголосити, що облаштування місць для купання – досить затратна справа. Мало просто поставити парасольки і візок з морозивом. Відвідувачі повинні бути впевнені, що не пораняться битим склом, голками від використаних шприців або їх не покусають домашні тварини, яких так люблять брати із собою власники. Купу грошей буде коштувати й свіжий чистий річковий пісок, яким кожний сезон потрібно ці пляжі підсипати). Проведемо порівняльну характеристику конкретних прозицій сторін будівельного протистояння на Осокорках. Якщо лейтмотивом ідеї активістів про створення екопарку є екологія й мінімізація втручання людини в перебіг природних процесів, тоді чому в Концепції  постійно зустрічається “дизайн” та його похідні? Наприклад, в описі структури проектованого парку особливий акцент робиться на облаштуванні дитячих майданчиків з акцентом на їх оригінальності.  Не секрет, що встановлення дитячих майданчиків з унікальним дизайном – недешевий захід.  І це на тлі загального дефіциту коштів, що може виділити місто. Робимо наголос, що, за версією розробників Концепції екопарку, всі витрати по його створенню мають лягти  виключно на плечі київського бюджету тобото киян.   Забудовник “Патріотики на озерах” всі роботи проводитиме за власні кошти. У межах будівництва уже спроектували 5 дитячих майданчиків. Вони будуть розташовані безпосередньо біля місця проживання і створять кращі умови для відпочинку і спільного проведення часу для мам разом з малюками. Аналізуємо далі текст Концепції, цитуючи оригінал: “Деякі доріжки цієї зони парку мають переходити в маршрут, який продовжуватиметься в зоні парку відновлювального і пізнавального відпочинку”. Не зрозумілим є сенс такого розмежування на доріжки різних зон.  Це повинна бути одна система маркованих маршрутів по всій території. Саме за такою логікою й пішли в “Патріотиці на озерах”. Там уже проклали 2 км пішохідних і 4 км велосипедних доріжок. Особливістю має стати  – кільцевий пішохідний маршрут навколо озера Небреж. У Концепції записано, що боротися із засміченням території активісти пропонують, встановши сміттєві урни біля лавочок для відпочинку.  Але  жодного слова про трендові вимоги до роздільного збирання сміття. Забудовник уже започаткував систему розділення відходів на облаштованій території. А в проекті будівництва ці принципи чітко прописані, як і сам механізм вивезення сміття.  Розробникам Концепції чомусь близькою видалась тема облаштування майданчиків для пляжного волейболу, пляжного баскетболу, пінг-понгу роллердрому просто неба з асфальтовим або кам’яним гладким покриттям. Не зовсім правильно, але нехай…  Переймаються вони й організацією місць для проведення тренувань зі стрільби з лука для місцевого населення. Чи не занадто ризикована справа? А хто ж буде контролювати правильне користування смертельно небезпечним реманентом (луки та стріли)? Освітлення – ще одна “родзинка” Концепції. Показуючи ступінь володіння екологічною тематикою,  автори світлове забруднення довкілля називають “світовим засміченням повітряного простору”. Навіть якщо припустити, що такий екопарк колись з’явиться, варто не забувати, що він розташовуватиметься  поблизу уже наявної багатоповерхової забудови. А  це вже - значне світлове забруднення, що впливає на біологічні ритми усіх живих організмів: тварин, комах, рослин і, безперечно, людини. І справа зовсім не в кількох освітлювальних пристроях, що вертикально фокусуватимуть світло, - ми вже перебуваємо в мегаполісі, де створюється величезний купол штучного освітлення. До слова: забудовник планує всю систему зовнішнього освітлення території забезпечити за рахунок пристроїв на сонячних елементах, що зекономить витрати і запровадить енергоефективні технології. Так само, як і створення електрозарядних установок для транспорту. Це стане мотивацію для розвивати комунальний та власний транспорт. йдучи в розрізі нових прогресивних вимог. Для проведення масових заходів у Концепції “екопарківців” передбачене створення сцени для виступів і майданчик для глядачів. Нажаль, на  схемі ми так і не знайшли, де ж вони мають бути. Натомість, є схожа пропозиція і в проекті забудови. Для такого об’єкта там обрано дуже вдале місце, ніби створене самою природою. Передбачено й можливість трансформувати приміщення в залежності від сезону, потреб та аудиторії.  А чого варта ідея активістів по облаштуванню кемпінгу! Довідково: кемпінг - сезонний заклад для авто-, мото-, велотуристів з наметами або будинками легкого типу і спеціальними місцями для стоянки і зберігання автомобілів. Кемпінг створюється для попередження самовільної організації стоянок туристів на природі і планового регулювання таких закладів. Відмінною рисою кемпінгів є самообслуговування туристів. Постійними спорудами є адміністративне приміщення з пунктом прокату устаткування і побутових предметів, спальні павільйони з кімнатами на 2-4 особи, кухня, душові, вмивальні та туалети, естакади для огляду і миття автомобілів. Деякі кемпінги входять до складу цілорічних багатопрофільних туристичних готелів, турбаз. Площа ділянки кемпінгу визначається з розрахунку 100-120 м² на одного туриста. І ще один момент: автори стоврення екопарку пропонують побудувати приміщення для прокату плавзасобів і облаштування місць для їх швартування. Зважаючи на такі пропозиції, складається враження, що територію хочуть перетворити на зону з платними послугами та місцями для відпочинку, обмеживши доступ до найзручніших місць біля води? Забудовник планує облаштувати комфортні місця для відпочинку, що будуть загальнодоступними для всіх бажаючих. Як висновок: лише такий досить побіжний аналіз “Концепції розвитку території екопарку “Осокорки” доводить, що це не документ, а набір загальних фраз, не підкріплених серйозною аналітикою та розрахунками. А про його екологічність - годі й говорити, оскільки тут взагалі відсутній фаховий підхід. Враження від ознайомлення наштовхують на думку про намагання розробників втілити в життя завуальовані бізнес-проекти (прокат велосипедів, човнів, платного відпочинку, організація роботи кав’ярень, парковок тощо). Перед нами – типова “диванна концепція”, яку сформулювала група псевдоактивістів, не покидаючи “насиджених місць” на замовлення  окремих зацікавлених особистостей. А нещодавно, так звані “активісти” взагалі потрапили в поле зору Державної Фіскальної Служби. Правоохоронні органи з’ясовували походження значних грошових сум, які неодноразово надходили і знімалися з рахунків керівника ГО “Екопарк “Осокорки”. Це ще раз переконливо доводить, що випробування грошима і владою можуть пройти не всі. Несподівано відкрилося, що він є власником новенького заміського маєтку, зведеного на території неподалік озера Небреж, що за даними Геокадастру призначена для ведення господарства та випасу худоби, але аж ніяк не для здійснення капітальної забудови! Можливо в цьому і є справжня причина їхньої зацікавленості цією територією! Натомість, поки “екопарківці” ініціюють  протистояння на різних рівнях, забудовник ж\м “Патріотика на озерах” крок за кроком втілює в життя власне розуміння того, як повинна виглядати ця територія. Ще до початку активної фази будівництва, вже  облаштували північну частину озера Небреж, створивши комфортні умови для відпочинку біля води, проклавши доріжки піших та велосипедних прогулянок. У жовтні мешканці мікрорайону – діти й дорослі – випускали у Небреж рибу. Фахівці, запрошені забудовником до співпраці, допомогли підібрати ті види прісноводної іхтіофауни, які допоможуть вирішити проблеми заростання водного плеса і потішать рибалок облаштованими місцями для “полювання біля води”. На облаштованій ділянці вже висаджено понад 300 дерев та кущів. Чи не є такі дії забудовника красномовним свідченням  реальних намірів створити тут справжній парк і територію, що стане унікальною для Києва.  А тим часом боротьба за цю територію вже переросла в справжню війну, що отруює життя місцевому населенню, створює соціальну напруженість і конфронтацію в столиці. Олег Шушкевич, політолог KиевVласть

Однією з проблем розвитку промисловості України стала і залишаються хибна уява про інвестиції, особливо іноземні. Розвиток власного виробництва знаходиться тільки в просторі необхідності державотворення, економічного розвитку країни та її національної безпеки. Жодна країна світу не зацікавлена в розвитку промисловості в Україні. Ті жалюгідні інвестиції у вигляді невеликих підприємств, де весільними генералами виступають наші “державотворці”, є вимушеною мірою іноземців зі здешевлення виробництва за рахунок дармової праці українців, вільного від певного товару ринку чи економії на недотриманні екологічних норм. Або є відносно малим капіталом, який неконтрольований великим і системним капіталом. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Для прикладу. Виробництво тракторів, машин та механізмів для сільськогосподарського виробництва присутнє в багатьох країнах і є ознакою їх певної розвиненості – країна самостійно забезпечує себе знаряддями праці на самій первинній ланці створення продукції. Інвестувати іноземцям в таку промисловість – значить створювати зайву конкуренцію не тільки безпосередньо виробникам сільськогосподарської техніки в своїй країні, а і їхньому капіталу взагалі. Світовий капітал, не говорячи вже про капітал в певній країні, дуже пов’язаний між собою і навряд чи готовий до створення ризиків самому собі такими інвестиціями. Іноземний капітал завжди буде зацікавлений інвестувати в використання природних ресурсів України – вивезення лісу, експлуатацію надр та забруднення нашого довкілля. Тому, питання забезпечення грошима економічного розвитку України залишається відкритим. Ознакою любої державності є власні гроші. Це незаперечний факт. Кожна держава, кожний керівник держави (цар, король, президент, канцлер чи вождь пролетаріату) волів мати власну валюту. Через гроші можна впливати не тільки на економічний розвиток своєї країни, але і на інші. Так було тисячі років тому, і так залишається зараз. Читайте: Де взяти гроші Кличку і Гройсману Будь-яка іноземна інвестиція в нашу країну “придавлює” власну грошову одиницю своєю експансією, не дає їй можливість укріплюватися і ефективно формувати власну грошово-кредитну політику. Звучить, на перший погляд, дивно. Але це так. Це все одно, що дозволити лисиці ремонтувати курятник . Валюти розвинених країн сильні своєю експансією. Роздаючи кредити по всьому світу, країна емітент, окрім того що укріплює свою валюту, змушує тим самим, країни боржники для повернення кредиту і сплату відсотків за його користування, повертати те цінне і не відновлюване – природні ресурси та надра країни, формуючи валютні доходи. І причина тому проста - валюта “друкуються” тільки в країні її походження. Необхідно розраховувати на себе і переходити до нової грошово-кредитної політики. Яка впевнено і агресивно сприятиме розвитку економіки без огляду на іноземців – росіян, американців, європейців та інших, чиї представництва відкриті в кожному “обміннику” і майже на кожному кроці. Задача нової грошово-кредитної політики забезпечити економіку грошима як засобами обігу, необхідними для інвестування в так необхідні країні капіталовкладення. Починати необхідно з впровадження нової грошово-кредитної політики щодо підтримки та розвитку Народної земельної реформи. Читайте: Зажраті на землі: гра в пана-феодала і кріпака-холопа Роман Головин, кандидат наук по государственному управлению KиевVласть

Нагальним для багатьох киян є невідповідність якості комунальних послуг та їх вартості. З завищеними рахунками, неможливістю отримати перерахунок, добитися прибирання під'їздів або вивозу сміття зіштовхувався кожний. Особливо обурює те, що треба не тільки заплатити, а фактично вимагати послугу, за яку сплачені кошти. Про те, як боротися з неякісними послугами, які є результати та яку саме роботу проводить Держпродспоживслужба для захисту прав мешканців столиці в інтерв'ю КиевVласть розповів начальник Головного управління Держпродспоживслужби в Києві Олег Рубан. Про комунальні послуги KV: Чи отримують кияни результат від скарг до Держпродспоживслужби на неякісні комунальні послуги? Олег Рубан: Так. За 9 місяців 2018 року завдяки нашій роботі людям вже перераховано і повернуто більше 1,5 млн гривень за недоброякісні комунальні послуги або некоректне застосування тарифу. З початку року наша Служба отримала близько 1 тисячі таких звернень від громадян. З них обгрунтованими, тобто такими, що мали перспективи проведення перерахунків, можна вважати 35. Інші потребували підтвердження надавача послуг та проведення перевірок. Загалом налічується 23 результативні перевірки, після яких проведено перерахунки споживачам на суму 1 231 065 гривень, накладені адміністративні штрафи на 3 009 гривень та адміністративно-господарські санкції – на 13 600 гривень. Також попереджено обрахування споживачів на 740 988 гривень. KV: Сьогодні новий постачальник послуг з опалення та гарячої води КП "Київтеплоенерго" відмовляється проводити перерахунки за центральне опалення, мотивуючи це тим, що ці рахунки виставлялися ще ПАТ "Київенерго". До вашої служби можна звертатися з цього питання? Олег Рубан: Можна, і бажано це робити якомога швидше. Ми зі свого боку намагаємося також оперативно реагувати на такі звернення, бо передача документів від “Київенерго” до іншого власника завершується у грудні. Читайте: От Кличко требуют адекватный перерасчет платежек ПАО “Киевэнерго” за центральное отопление KV: Як змусити провести перевірку и зробити перерахунок за неналежне прибирання під'їздів або вивезення сміття? Олег Рубан: Наявність таких порушень можна задокументувати на час здійснення державного контролю. Наприклад, нашою службою отримана скарга від мешканців будинку щодо невивезення сміття. Ми протягом тижня виїжджаємо на даний об'єкт спільно з представником РГА, підтверджуємо даний факт. Далі звертаємося до ЖЕКу і здійснюємо заходи у системі державного нагляду. Інша ситуація, якщо порушення допущено у минулому. Для того, щоб ми могли відреагувати на такий випадок, споживач повинен нам надати підтверджуючий документ - долучити до звернення дані, зафіксовані спеціальними комісіями. Такі комісії створюються при кожній РДА. Наприклад, для проведення перерахунку за опалення протягом опалювального сезону створюється комісія з трьох осіб - представника ЖЕКу, райадміністрації та мешканців. Ця комісія певний час фіксує температуру повітря у закритих приміщеннях. Потім ці дані можна використовувати як доказову базу при здійсненні державного нагляду або у суді. Аналогічний механізм фіксування порушення можна використовувати і по іншим послугам. Проте, на мій погляд, громадянам, щоб не витрачати свій час, треба одразу скаржитися на надання неякісних комунальних послуг або на 1551, або до територіального органу Держпродспоживслужби, або до РГА. Якщо звернення потрапляє безпосередньо до нас, то далі ми самі звертаємося до РГА, створюємо комісії та виходимо на перевірки. KV: Є комунальні послуги, які надаються за окрему плату одноразово. Наприклад, опломбування чи повірка лічильників. Якщо заявка залишена, але комунальникі на неї не реагують, споживач може звернутися до Держпродспоживслужби? Олег Рубан: В даному випадку права споживача обмежені, а, отже, є підстави для звернення до нашої Служби. Ми будемо працювати з компанією, яка таким чином надає послуги. Це, на жаль, одразу штрафних санкцій не несе, але буде надано припис щодо виконання послуги, якщо вона не здійснена. А невиконання припису вже тягне за собою штрафні санкції. Розкажу сам алгоритм. Будь-який захід державного контролю завершується складанням державного акту, де вказуються порушення. Перший раз, коли ми заходимо на перевірку, виходимо з порадами або готуємо припис, якщо, звісно, порушення не несе загрози для життя і здоров'я. Якщо така загроза є, то ми одразу виносимо рішення про припинення діяльності суб'єкта господарювання або застосовуємо фінансові санкції. Припис обов'язковий до виконання і має чітко визначений термін. Коли термін закінчується, ми перевіряємо його виконання. Якщо припис не виконано, то накладаються штрафні санкції, які коливаються від 8 тис. до 200 тис. гривень в залежності від сфери та порушення. Читайте: Почему ЦКС не может организовать киевлянам поверку счетчиков воды KV: Як краще людині до вас звернутися, щоб всі процедури пройшли оперативніше? Олег Рубан: Можна звернутися у будь-який спосіб. На сьогодні наявні чотири варіанти прийому звернень громадян - письмове звернення можна направити поштою (04053, м.Київ, вул. Некрасовська, 10/8) або на електронну адресу: [email protected], можна звернутися за телефоном або надати звернення під час особистого прийому. Відповідно до закону, звернення громадянина повинно обов'язково містити прізвище, адресу, підпис і суть питання, де вказана адреса установи, на яку скаржаться, і причина звернення. На сьогодні у нас вибудувана комунікація таким чином: якщо людина надсилає звернення без підпису або без будь-яких з вказаних умов, ми їй телефонуємо і запрошуємо до себе, або просимо у електронному вигляді додати дані. По складних випадках щодо надання комунальних послуг краще приходити на прийом, де допоможуть сформувати заяву, і споживач зможе додати всі необхідні документи (квитанції, договори і т.д.). Якщо питання підвищеної складності і потребує колективного вирішення питання, то ми додатково збираємо комісію Головного управління, до якої входять фахівці з метрології, контролю цін та юристи. KV: Чи були випадки, що людина приходить на прийом, ви перевіряєте нарахування, а в її платіжках все правильно? Олег Рубан: Досить багато. Споживачі обурені на незрозумілі для них суми у рахунках. Ми надаємо значну кількість роз'яснень законодавчої бази стосовно комунальних послуг і не тільки на прийомі громадян. Сьогодні майже 70% звернень щодо порушення прав споживачів складають скарги на недоброякісні комунальні послуги або некоректні нарахування. Є ряд письмових звернень, при розгляді матеріалів яких та проведенні підрахунку по ним, встановлюється безпідставність звернення. На такі звернення надається відповідь з роз’ясненням. Але по обгрунтованим зверненням ми реально допомагаємо. Про цифри та процедури KV: Скільки взагалі звернень від киян отримано вашою Службою з початку року? Їх кількість збільшується? Олег Рубан: Ми фіксуємо збільшення майже в 2 рази порівняно з першим роком нашої роботи. Тоді, на початку існування Служби у 2016 році, за 8 місяців роботи було зареєстровано 2 585 звернень з усіх питань. А за 9 місяців поточного року нами отримано вже більше 5 тисяч звернень. Якщо порівняти дані по Києву з загальноукраїнськими показниками, то більше 50% звернень приходиться саме на Київ. Так, у 2017 році ГУ Держпродспоживслужби в Києві було зареєстровано біля 5 тисяч звернень по всім сферам, а по Україні таких звернень було всього 11 тисяч. Причина цього у тому, що 30-40% експортерів та імпортерів знаходиться у Києві, майже всі торговельні мережі знаходятся у Києві, а також більше всього населення мешкає у Києві - біля 4 млн громадян за офіційними даними. Сьогодні фактично 80% звернень стосуються захисту прав споживачів у сфері торгівлі, послуг та надання будь-яких робіт. З них найбільша питома вага у скарг на послуги. Кількість скарг на неякісні роботи та товари фактично однакова - біля 15%. Що стосується інших 20% звернень, то це скарги на недотримання санітарного законодавства (15%) та ветеринарних правил щодо безпечності харчових продуктів (5%). Низький рівень скарг на безпечність харчових продуктів пов'язаний з тим, що споживачі коли виявляють або купують продукти харчування неналежної якості не пишуть звернення до Держпродспоживслужби, а пишуть про це у соціальних мережах. KV: Збільшення кількості звернень до Служби свідчить про зниження якості послуг чи про ефективність роботи держоргану? Олег Рубан: По-перше, це свідчить про появу компетентного органу, який почав фіксувати дані звернення. По-друге, зросла довіра до Держпродспоживслужби. І, по-третє, покращилася комунікація споживача з відповідним територіальним органом. Якщо раніше потрібно було надавати виключно письмове звернення з підписом, датою та адресою, то сьогодні ми використовуємо всі можливі і неможливі засоби комунікації. Проте оперативні перевірки робимо за двома напрямками - безпечність харчових продуктів та епідемічний нагляд. По іншим питанням для проведення перевірки нам потрібно отримувати погодження центрального органу виконавчої влади. І тут наявні певні проблеми. Якщо Міністерство економіки (погодження перевірок щодо питань захисту справ споживачів - KV) та Державна регуляторна служба (метрологічний нагляд - KV) надають потрібні погодження, то від від МОЗ ми не отримали жодного погодження на перевірку з початку року. А вони необхідні для здійснення державного нагляду у сфері санітарного законодавства. KV: На скільки часу процедура отримання погодження затягує розгляд звернення споживача? Олег Рубан: Рік тому на отримання погодження щодо проведення перевірки йшло до трьох місяців. Сьогодні цей строк коливається від двох тижнів до місяця. За 9 місяців поточного року нами здійснено 1 154 перевірки. За минулий рік було проведено 1 226 перевірок. Всі вони на 80% стосувалися питань захисту прав споживачів. З досвіду трьох років роботи можу сказати, що найбільш ефективні завжди позапланові перевірки. Планові перевірки готуються централізовано і публікуються на сайті Державної регуляторної служби. Тому більше половини підприємств торгівлі та послуг, які можна віднести до малого і середнього бізнесу, знаючи про перевірки, намагаються ухилятися від державного нагляду і контролю. Для цього вони змінюють або назву, або юридичну форму, або адресу. А якщо такі зміни відбулися, то ми вже не можемо здійснити державний нагляд. Доводиться звертатися до правоохоронних органів, щоб шукали суб'єкта. Але це сьогодні не відпрацьовано. KV: Як Ви раніше згадували, досить часто люди не йдуть до державної служби, а своє обурення виражають через публікації у соціальній мережі. Наприклад, ситуація щодо захворювання дитини на кір після відвідування цирку “Кобзов” стала публічною після того, як мати дитини про це написала у Фейсбуці. Чи реагує Держпродспоживслужба на такі повідомлення? Олег Рубан: Ми працюємо з соціальними мережами та іншими відкритими джерелами, щоб оперативно реагувати на всі випадки, пов'язані з загрозою життю і здоров'ю людини. Я досі пам'ятаю дату появи інформації про захворювання дитини у цирку “Кобзов” - це було 9 січня. Цей випадок дійсно був взятий з соціальної мережі. Ми з власної ініціативи направили запит до медичного закладу, в який госпіталізували дитину. В результаті було організовано підрозслідування Міністерства охорони здоров'я за нашою заявкою. Ми вийшли на перевірку і виявили чисельні порушення з боку працівників цирку. В результаті даний суб'єкт змінив групу осіб, які там працювали без особистих медичних книжок, а через 10 діб нагляду припинив свою діяльність. Читайте: Цирк “Кобзов” на Контрактовой площади подозревают в распространении кори Моніторинг соціальних мереж та оперативне реагування на повідомлення здійснюється фактично щодня. Наприклад, 10 жовтня з'явилася інформація про тухлі яйця в мережі “Сільпо”. На сьогоднішний день там вже триває перевірка. На позаминулому тижні була інформація про тарганів в Dream Town. Ми виїжджали і під час здійснення державного нагляду і контролю ця інформація була підтверджена. Десь два тижні тому були виявлені в “Ашані” яйця з хробаками, ми також перевіряли достовірність даної інформації. Відслідковується інформація і у ЗМІ. Наприкінці вересня КиевVласть повідомила про діяльність нелегальної оптової бази на Оболоні, де наявні порушення санітарного режиму та реалізують недоброякісні продукти. На позаминулому тижні ми туди вийшли з перевіркою. Сьогодні вже перевірено майже 5 об'єктів. Інформація щодо порушень підтверджена, підготовлені приписи, відібрана продукція для лабораторних досліджень. Зараз діяльність цього суб'єкта господарювання здійснюється вже під державним наглядом. Читайте: Кличко указали на нелегальную оптовую базу на Оболони, где торгуют продуктами неизвестного происхождения KV: А як Держпродспоживслужба реагувала на численні випадки порушення прав туристів? Олег Рубан: Було масове звернення туристів до Кабінету Міністрів, в результаті якого доручено провести перевірки всім профільним організаціям - Мінекономіки, яке видає ліцензії туристичним підприємствам, Державній агенції з туризму і Держпродспоживслужбі. З нашого боку були проведені численні перевірки підприємств, які надають туристичні послуги. Нами виявлені порушення прав споживачів щодо надання недоброякісних послуг. Наразі робота триває і не тільки за дорученням Кабміну, а й по зверненням споживачів. Наприклад, тільки на позаминулому тижні було отримано біля 40 звернень лише від туристів Джоін Апу. По результатам вже проведених нами перевірок по скаргам на Джоін Ап були виявлені порушення як вимог закону “Про туризм”, так і закону “Про захист прав споживачів”. Порушення стосувалися обмеження прав споживача та введення його в оману. Проте на сьогодні ми не можемо застосувати прямих штрафних санкцій до цього туроператора, бо є пряма угода між ним і споживачем. Згідно цій угоді, Джоін Ап надає туристичний продукт у вигляді трьох складових: переліт, трансфер та ваучер на проживання у готелі, але не несе відповідальність за надання цих послуг третіми особами. Ми надаємо рекомендації туроператору про необхідність повернути кошти споживачу. Сьогодні наявна інформація, що за власним бажанням Джоін Ап це робить. У інших компаній інші умови договору, згідно з якими деякі не несуть відповідальність або за готель, або за перевезення. Якщо ці послуги не надаються, ми накладаємо штрафні санкції. KV: Можете назвати, крім Джоін Апу, тураператорів, які порушують права споживачів? Олег Рубан: Це туристичні компанії Анекс тур, Оазіс тревел, Море турів. KV: Будете ініціювати скасування їх ліцензій? Олег Рубан: Це не наша компетенція, а Міністерства економіки. Масові отруєння у Києві KV: Останнім часом у столиці досить часто труяться люди у закладах громадського харчування, чимало сповіщали про перевірки. Сьогодні перевірені всі столичні заклади харчування? Олег Рубан: На території Києва працює більше 25 тисяч операторів ринку, які здійснюють послуги у сфері харчових продуктів. Працівники Держпродспоживслужби фізично не можуть охопити всіх цих суб'єктів. Проте при отриманні повідомлення або скарги від споживача про факт нанесення шкоди життю і здоров'ю ми реагуємо оперативно. Ми обов'язково без попередження, без погодження та інформування суб'єкта господарювання виїжджаємо та проводимо відповідні заходи державного нагляду і контролю, проводимо лабораторний відбір зразків і далі вже діємо в межах виявлених порушень. Читайте: Со столовой магазина “Эпицентр” в Киеве связывают 8 отравлений KV: Які результати перевірок, пов'язаних з масовим отруєнням у Києві шаурмой? Олег Рубан: На щастя вже не фіксуються нові випадки отруєнь. Проте було зареєстровано біля 100 випадків захворювання людей, які пов'язані з вживанням шаурми. В день отримання інформації щодо отруєнь нами було проведено захід сумісно з Міністерством охорони здоров'я і встановлено, що постачальником даного продукту є один виробник. Він припинив працювати вже на наступний день. Були залучені правоохоронні органи. Кіоски, які продавали шаурму, також вже не працювали, три з них були демонтовані. Читайте: Полиция Киева начала расследование по факту массового отравления людей шаурмой Потім разом з КМДА почали здійснювати рейди для перевірок даних суб'єктів господарювання. Вони ще тривають. Перевіряємо всіх операторів, які задіяні у виготовленні і продажу даного продукту. Сьогодні перевірено три цеха, з яких через невідповідність умов припинили діяльність два. Один з них в Голосієвському районі, інший в районі метро “Почайна”. Справу передано до правоохоронних органів. Також після виявлення даних суб'єктів було встановлено, що м'ясо їм постачали з інших регіонів. Ці постачальники м'яса також були перевірені, але іншими державними територіальними органами. Йде мова про Житомир, Полтаву та Київську область. Можу сказати, що на Київщині перевіряли “Гаврилівські курчата”. Також у столиці було перевірено більше 50 МАФів, з них припинена діяльність більше 20. За нашою інформацією, їх вже демонтовано. 10 жовтня була проведена перевірка ще одного з таких закладів і діяльність його припинена. Читайте: Госпродпотребслужба приостановила работу 25 точек продаж шаурмы Киеве KV: Ще по яким напрямкам ваша Служба співпрацює з КМДА? Олег Рубан: По всім. Проте пріоритет - це сфера безпечності харчових продуктів та сфера захисту прав споживачів в питаннях комунальних послуг. Обов'язково, залучаємо КМДА у всіх випадках, що стосуються санітарного законодавства - шум, вібрація, сміття, щури, таргани. Адже сьогодні ми не можемо як компетентний орган здійснювати державний нагляд і контроль в сфері санітарного законодавства через відсутність погоджень МОЗ на перевірки. Фото: надано прес-службою ГУ Держпродспоживслужби в Києві KиевVласть

Кожен справжній патріот своєї країни повинен творити на користь та добро. Народна мудрість полягає в тому, що благополуччя держави залежить від її людей, від їхнього бажання розвиватися.   Якось сталася одна подія в моїй родині. Родичі батьків запрошували на постійне місце проживання в іншій країні – Італії. Стали зважувати всі “за” і “проти”.  А я стала й собі міркувати: батько працює у  кар’єрі - робить користь нашому місту, має звання “Найкращий за професією”, “Людина року”, а у  IV кварталі 2017 року взагалі екіпаж тата отримав звання “ Найкращий по добутку і вивезення руди”. Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV” Матуся працює в проектному інституті,  проектує багато інженерних споруд для нашого міста та області. Тож мої батьки – це приклад для мене та, я впевнена, не лише для мене. Я дуже пишаюся ними. Адже робити користь суспільству – це благородне діло. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Багато відомих українських спортсменів, письменників, істориків, біологів, співаків, хірургів, вчених, режисерів залишилися вірними своїй Батьківщині. Так,  наприклад, Сергій Корольов, авіаконструктор перших штучних супутників. Завдяки йому здійснився перший політ людини у космос та перший вихід у відкритий космос. Або ж Микола Амосов, людина, що провела понад чотири тисячі операцій у невеликому польовому госпіталі в роки Другої світової війни у сфері серцево-судинної системи. Із того часу такі операції врятували десятки тисяч життів. Чи хоча б Валерій Лобановський, який двічі виграв “ Кубок володарів кубків”.  А свою збірну українську команду вивів до звання “Віце-чемпіонів Європи”. Моя родина – не виняток. Я мрію стати перекладачем іноземних мов, хочу допомагати людям отримувати нову інформацію з інших держав світу. Кожен справжній патріот своєї країни повинен творити на користь та добро. Народна мудрість полягає в тому, що благополуччя держави залежить від її  людей, від їхнього бажання розвиватися.  Дбаймо про свою країну, творімо її разом заради щасливого майбутнього! Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV” KиевVласть

Ко Дню окружающей среды в Киеве пройдут сезонные толоки в парках, скверах и на придомовых территориях. Коммунальщики будут упорядочивать территории - газоны, клумбы, детские площадки и высаживать деревья. Городская власть предлагает всем желающим 21 апреля приобщиться к уборке города и помочь коммунальщикам. Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы Киевской горгосадминистрации (КГГА). Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   “Городская власть призывает всех балансодержателей, независимо от формы собственности, навести порядок на собственных территориях и, по желанию, приобщиться 21 апреля к уборке города совместно с коммунальными службами”, - сказано в сообщении. 21 апреля в Киеве пройдет более 60 акций по уборке парков, скверов и дворов жилых домов. Более подробную информацию о проведении акций можно получить по телефонам городского контакт-центра 1551 или (044) 205-73-37. Локации уборки на придомовых территориях 1. Голосіївський район Місце прибирання Вид робіт вул. Маричанська, 13 вул. Васильківська, 8-8а вул. Кустанайська, 12 Прибирання території вул. М.Ботанічна, 17/4 вул. Саксаганського, 69 Прибирання території пров. В. Жуковського, 7 просп. Голосіївський, 124 вул. Сєченова, 5 Прибирання території вул. Ломоносова, 77-79 вул. Васильківська, 42 вул. Якубовського, 7 Прибирання території вул. Заболотного, 122 вул. Заболотного, 26 просп. Глушкова, 26 просп. Глушкова, 43 Прибирання території просп. Науки, 33-35 просп. Науки, 42/1 к.11-12 просп. Науки, 16-18 Прибирання території просп. Науки, 90 вул. Китаївська, 11 Прибирання території вул. Антоновича, 90-92 вул. Велика Васильківська, 132 вул. Саксаганського, 45 Прибирання території  2. Дарницький район Місце прибирання Вид робіт Озеро “Сонячне” Прибирання території Озеро “Вулик” Прибирання території вул. Здолбунівська до проспекту Григоренка Прибирання території проспект Григоренка (зелена зона від вул. Ахматової в напрямку вул. Здолбунівської) Прибирання території вул. Здолбунівська перетин проспекту Григоренка (зелена зона в напрямку вул. Тепловозної) Прибирання території Харківське шосе, 160 (алея Абая Кунанбаєва) Прибирання території вул. Ревуцького, 35 Прибирання території вул. Тростянецька, 6, 6-Ж (теплопункт) Прибирання території вул. Ревуцького, 25-27 (фонтан) Прибирання території вул. Декабристів, 9-А (спортивний майданчик) Прибирання території вул. Декабристів, 9 (зелена зона) Прибирання території проспект М. Бажана, 7-Б (спортивний майданчик) Прибирання території алея від вул. Вербицького, 30 до вул. Декабристів, 7 Прибирання території вул. Кам'янська, 110 (недобудований дитячий садочок) Прибирання території вул. Олійника, 21 (центр надання адміністративних послуг ) Прибирання території ріг вул. Ахматової та вул. Григоренка (зелена зона) Прибирання території озеро “Лебедине” Прибирання території вул. Ахматової, 35 Прибирання території затока “Берковщина” Прибирання території вул. Іжевська Прибирання території озеро “Вирлица” Прибирання території проспект П. Григоренка (розподілювач та зелена зона між магазинами “Метро” та “Епіцентр”) Прибирання території проспект М. Бажана, 10 Прибирання території вул. Ващенка (паркан уздовж схилу та з’їзд на вул. Колекторна) Прибирання території вул. Харченка від буд. 34 до буд. 54 Прибирання території вул. Дяченка від буд. 6 до буд 20 Прибирання території вул. Ялинкова Прибирання території ст. метро “Червоний Хутір” Прибирання території провулок Чернігівський Прибирання території перетин вул. Грузинська, 23-А та Харківське шосе 153 Прибирання території вул. Привокзальна, 12 (територія поруч із огорожею стадіону “Восход”) Прибирання території вул. Привокзальна, 14 (територія бомбосховища) Прибирання території вул. Привокзальна, 12 (територія погребів поруч із огорожею стадіону “Восход”) Прибирання території вул. Привокзальна, 14 (територія бомбосховища) Прибирання території вул. Бориспільська, 34 (стадіон “Добробут”) Прибирання території 3. Деснянський район просп. Броварський, 89 Прибирання території вул. Кіото, 11а Прибирання території вул. Шолом-Алейхема, 16(бювет) Прибирання території вул.Мілютенка, 23 Обкопка дерев, кущів, прибирання території вул.Волкова, 2 Обкопка дерев, кущів, прибирання території вул. Волкова, 10, 10А Відновлення огорожі вул. Волкова, 12А(бювет), вул. Жукова, 24А Прибирання території вул. Закревського, 35-А Прибирання території пр. Маяковського.4В – вул. Закревського.7 (алея) Прибирання зеленої зони вул. Бальзака, 4-6 Прибирання пустиря вул. Бальзака, 38 – вул. Драйзера, 32 Прибирання території вул. Закревського, 71 висадження дерев, кущів пр. Маяковського, 81 висадження дерев, кущів вул. Беретті, 12 висадження дерев, кущів пустир вздовж трамвайної колії на вул. Милославська прибирання територія вул. Бальзака, 98/29 висадження дерев, кущів схил по вул. Драйзера прибирання зеленої зони вул. Милославська, 2, 2б пересадження дерев, прибирання схилів вул. Милославська, 2в, 4 висадження дерев 4. Дніпровський район Місце прибирання Вид робіт вул. Гагаріна,17-Б, б-р Верховної Ради, 28 Санітарне прибирання газонів, обкопка дерев, кущів, перекопування клумб,висів трави вул. Червоноткацька, 17, 19, вул. Пожарського, 8 Санітарне прибирання газонів, обрізка кущів, ремонт елементів благоустрою вул. Харківське шосе, 16 Санітарна очистка газонів,прибирання позабалансових територій,вивезення побутового сміття вул. Новаторів (приватний сектор) Санітарна очистка газонів, прибирання позабалансових територій, вивезення сміття вул. Сверстюка, 8, вул. Митрополита Андрея Шептицького, 5 Санітарне прибирання газонів, вивезення листви, прибирання позабалансових територій вул. Алма-Атинська, 109-а Санітарне прибирання газонів, ремонт елементів благоустрою вул. Березняківська,36-г (паркова зона) Санітарне прибирання газонів, ремонт елементів благоустрою, висадка дерев та кущів б-р Перова, 30-а, 30-б Ремонт елементів благоустрою, санітарне прибирання газонів,обкопка дерев кущів б-р Перова, 54 Санітарне прибирання газонів, обкопка дерев і кущів, благоустрій території біля нового спортивного майданчика б-р Русанівській, 19/1, 10 Прибирання позабалансових територій та територій загального користування вул. Миропільська,37-37-б Санітарне прибирання позабалансових територій (лісопаркова зона) вул. Райдужна, 21, 23-25 Санітарна очистка газонів, висадження дерев та кущів 5. Оболонський район Місце прибирання Вид робіт просп. Героїв Сталінграду,1 Висівання квітів вул.О.Архипенка,4-Б,4-А Висівання квітів,висадження дерев вул.Йорданська, 9-А, 9-В Висівання квітів, висадження дерев вул.Йорданська, 22 Фарбування декоративного бордюру, висівання квітів просп.Героїв Сталінграда, 9А-9 Фарбування декоративного бордюру, висівання квітів, висадження дерев просп.Героїв Сталінграда, 13А Фарбування декоративного бордюру, висівання квітів просп.Героїі Сталінграда, 19,17 Фарбування декоративного бордюру, висівання квітів, висадка дерев просп.Оболонський, 14А Фарбування дитячого майданчика та лав для відпочинку просп.Оболонський,16А Відновлення пішохідної доріжки, відновлення газону, фарбування дитячого майданчика просп.Оболонський, 15А-15Б (алея) Фарбування лав для відпочинку, урн для сміття, висадка дерев вул.М.Тимошенка, 1Б Благоустрій території, висадження дерев просп. Оболонський, 27А Фарбування малих архітектурних елементів, висадження дерев, висівання квітів вул. Г.Дніпра, 16А Благоустрій екологічної зони вул. З.Гайдай, 12/10 Благоустрій екологічної зони вул. Г.Дніпра, 21 Висадка дерев, відновлення благоустрою (завезення грунту), вул.Г.Дніпра, 19, вул.Г.Дніпра, 3-9 Висадка дерев просп. Оболонський, 28В встановлення огорожі, облаштування клумби просп. Оболонський, 28, 34, 34/1 висадка дерев вул.Прирічна,27Д демонтаж цегляної огорожі дитячого майданчика, висадка дерев вул.Північна,22 Висадження дерев, завезення грунту, висівання квітів, фарбування декоративної огорожі вул.Автозаводська,7А (пустир) Очищення газонів від сміття вул.Автозаводська,39 Висадження дерев вул.Полярна,8А (алея) фарбування лав для відпочинку, облаштування клумби, висівання квітів, висадка дерев просп.М.Рокосовського,2Б фарбування дитячого майданчику, декоративної огорожі,  висадка дерев вул.Дніпроводська,3 Фарбування дитячого майданчику, благоустрій території після розриття вул.Ф.Максименка,16 Висівання квітів вул.Ф.Максименка,12,14 Висадження дерев 6. Подільський район Місце прибирання Вид робіт провул. Електриків Прибирання території загального користування та вивіз ВГВ вул. Кирилівська,117 Обкопування дерев вул. Копилівська,17/19 Фарбування паркану, скопування газону вул. Кирилівська,109В/1 Розкидання піску на дит.майданчику вул. Рилеєва, 7/11, вул. Захарівська, 10, 14 Вивіз ВГВ пров. Квітневий, 5 Прибирання території та вивіз ВГВ просп. Г. Гонгадзе, 20б (недобудований кінотеатр) Прибирання території вул. М. Гречка, 26, 24 А, Б,В Прибирання території вул. Межова,25 Фарбування лав, квітників, просп. Правди, 62б Прибирання території загального користування вул.Світлицького, 35б Прибирання території 7. Печерський район Схил біля Печерського ландшафтного парку Прибирання випадкового сміття Підмітання доріжок та сходів Вигрібання газонів Навантаження та вивезення сміття вул. М. Бойчука, 25, 27, 29, 31 (схил) Прибирання/вигрібання сміття Видалення сухостою Навантаження та вивезення сміття Старонаводницька балка Прибирання/вигрібання сміття Вигрібання газонів Видалення сухостою Навантаження та вивезення сміття Кловський узвіз,14/24 (схил) Прибирання/вигрібання сміття Навантаження та вивезення сміття вул. Хрещатик, 17/11 Прибирання/вигрібання сміття Навантаження та вивезення сміття Від б-ру Лесі Українки, 18-а до музею “Київська фортеця” Прибирання/вигрібання сміття Вигрібання газонів Видалення сухостою Навантаження та вивезення сміття вул. Філатова – вул. Менделеєва Прибирання випадкового сміття Підмітання доріжок та сходів Вигрібання газонів Навантаження та вивезення сміття вул. Курганівська, 11 (схил) Прибирання/вигрібання сміття Видалення сухостою Навантаження та вивезення сміття вул. Бастіонна, 11а, пров. Бастіонний, 11 (схил) Прибирання/вигрібаннясміття Видалення сухостою Навантаження та вивезення сміття вул. Лейпцизька (схил) Прибирання/вигрібання сміття Видалення сухостою Навантаження та вивезення сміття вул. Верхня, 5 Прибирання/вигрібаннясміття Вигрібання газонів Видалення сухостою Навантаження та вивезення сміття Територія біля “Палацу спорту” Прибирання/вигрібання сміття Навантаження та вивезення сміття вул. Чорногірська – Залізничне шосе Прибираннявипадкового сміття Підмітання доріжок та сходів Вигрібання газонів Навантаження та вивезення сміття 8. Святошинський район  Місце прибирання Вид робіт Схили від вул. С.Стешенків до вул. Пшеничної Прибирання території від сміття, відновлення благоустрою Святошинська площа, 1 Прибирання прилеглої території лісосмуга вздовж вул. Наумова вул. Підлісна 5/21 Прибирання прилеглої території зеленої зони вул. Симиренко, 17 вул. Симиренка, 25 вул. Булгакова, 5 пр. А. Корольова, 2/12-14 Прибирання території від опалого листя Висадженя кущів та дерев, ремонт існуючих дитячих майданчиків вул. Кільцева дорога,5, вул. Симиренка, 14/9, 2/19, бул. Кольцова,3-А,7 вул. Симиренка,18-Д Очищення зеленої зони від сміття Прибирання території від опалого листя Висадженя кущів та дерев, ремонт існуючих дитячих майданчиків вул. Г. Потапова,1-б Л. Курбаса,1 корп.1, вул. Покотила,5, бул. Кольцова, 18-а,20 вул.С.Соніних, 2-в В. Покотила, 3-в (безгосподарча терит.), бул. Л.Курбаса,15-а Очищення зеленої зони від сміття Прибирання території від опалого листя Висадженя кущів та дерев, ремонт існуючих дитячих майданчиків вул.Зодчих,44,46,56,62-б, б-р Р.Роллана,4, вул. Я. Коласа, 6, 6-а вул.Тулузи (стадіон "Зірочка") Очищення зеленої зони від сміття Прибирання території від опалого листя Висадженя кущів та дерев, ремонт існуючих дитячих майданчиків вул.Жмеринська,16-20, вул.Жмеринська,18., вул.Я.Коласа,5, 1-в, вул.Г.Юри,1,9-а,11-а,  вул.Жмеринська,28, вул.Я.Коласа,27-в, 5, вул.Г.Юри,7-а,7-б,7-в Очищення зеленої зони від сміття Прибирання території від опалого листя Висадженя кущів та дерев, ремонт існуючих дитячих майданчиків вул.М.Ушакова,6,10,12 вул. М.Ушакова, вул. Чорнобильська, вул. А.Єфремова. Очищення зеленої зони від сміття Прибирання території від опалого листя Висадженя кущів та дерев, ремонт існуючих дитячих майданчиків вул. Бахмацька,10, вул. Булаховського, 34, вул. Г.Наумова, 23-в,37-а, 37-б, вул. А.Єфремова,25,29/22, вул.Чорнобильська,24/26 вул. Булаховського, 28-б,28-в,28-г,30-б Очищення зеленої зони від сміття Висадженя кущів та дерев, ремонт дитячих майданчиків вул.М.Котельникова,25 Очищення зеленої зони від сміття Висадженя кущів та дерев, ремонт дитячих майданчиків вул.Туполева,7-б, вул.Синьоозерна,2 вул.Галаганівська,14-18 Очищення зеленої зони від сміття Прибирання території від опалого листя Висадженя кущів та дерев, ремонт існуючих дитячих майданчикі 9. Солом’янський район  Місце прибирання  Вид робіт вул. Ушинського, 1-бульв. Чоколівський,37 Очищення газонів, планування газону після розриття, ремонт та фарбування огорожі, встановлення відсутньої частини огородження, відновлення та фарбування П-огородження, фарбування урн для сміття. вул. Сім’ї Ідзіковських, 17 Очищення газонів, фарбування паркану, організація майданчика шляхом встановлення бетонних плит вул. Кадетський Гай, 11 Прибирання майданчика для вигулу собак, очищення газонів бульв. Чоколівський, 11 Очищення газонів, фарбування лав для відпочинку, фарбування, вирубування порослі на прибудинковій території вул. Солом’янська, 37 Прибирання території вул. Солом’янська, 27 Прибирання території,фарбування лав для відпочинку, завезення піску надитячий майданчик вул. Преображенська, 22/9 Прибирання території, фарбування лав для відпочинку, завезення піску на дитячий майданчик, побілка дерев бульв. Вацлава Гавела, 21б-21в Прибирання території льодового майданчика вул. Чумака, 5 Прибирання території вул. Василенка, 13 Прибирання території вул. Героїв Севастополя, 9-11 Прибирання території бювету вул. Героїв Севастополя, 18/2 Прибирання території, фарбування дитячого майданчика, огорожі, влаштування клумби вул. Героїв Севастополя, 16 Прибирання території вул. Героїв Севастополя, 14-а Прибирання території, фарбування дитячого майданчика, влаштування клумби вул. Чумака, 4 Прибирання території, фарбування дитячого майданчика, влаштування клумби просп. Відрадний, 22Б Прибирання території вул. М. Донця, 25/89 Прибирання території бульв. Вацвала Гавела, 79В-79Г Прибирання території  між пров. Польовий,5та вул. Смоленська,6 (НДІ судових експертиз) Прибирання газону, санітарна обрізка кущів вул. Виборзька,34/36,38/19 Прибирання газону, санітарна обрізка кущів, фарбування паркану вул.Виборзька.49-а Фарбування дитячого майданчику ,паркану встановлення П- образної огорожі для встановлення контейнерів для збирання ТПВ вул.Гетьмана.46-а (пустир) Прибирання газону після зимового періоду між вул. Ніжинська.16,18 та дитячим закладом №490 Прибирання газону після зимового періоду, санітарна обрізка кущів вул. Шепелева, 5 Пофарбування бордюрів, тротуарних урн, висадка квітів вул. Механізаторів, 7 Прибирання території, обкопування дерев, кущів, встановлення та пофарбування огородження зеленої зони 80 пм вул. Г. Севастополя, 9 Встановлення лав для відпочинку, фарбування огородження зеленої зони, висадження дерев, кронування гілок дерев вул. Златопільська, 4-к Встановлення дерев’яного огородження зеленої зони та дитячого майданчика 200 п/м 10. Шевченківський район  Місце прибирання Вид робіт Вул. Пушкінська,39,41 Прибирання газонів Вул. Саксаганського,92 Прибирання газонів, скопування газонів, обрізка дерев Вул. Б.Хмельницького,66 Прибирання газонів, вкопування газонів та висів трави Вул. Б.Хмельницького,94 Фарбування дит.майданчика, висів трави на газонах Вул. М.Рибалка,3-5 Прибирання газонів, Пр. Перемоги,7, 9, 9/47 Прибирання безгосподарчої території, прибирання газонів, обкопування дерев Вул. Гоголівська,39а Вул. СічовихСтрільців,14а,79 Прибирання газонів, Обкопування кущів, дерев, сан.обрізка дерев, Фарбування лав, вхідних груп Пр. Перемоги,30 Прибирання газонів, обкопування кущів, дерев, фарбування дит. майданчика Вул. Деревлянська,14 територія колишнього дит.садочка Прибирання території, ліквідація сміттєзвалища Вул.Печенізька,35/43 - О.Шмідта Вул.Багговутівська,16 Прибирання безгосподарчих територій Вул.О.Теліги,3-17, Вул.Щусева,3-35 Вул.Парково-Сирецька,1-17 Обкопування дерев та кущів Вул.Шпака,5 Прибирання сміттєзвалища Вул. Сальського,3-5, 23-25 Вул.Грекова,22 Вул.О.Теліги35-37 Вул.Ольжича,14а-14б Прибиранняприбудинкової території Вул.Салютна,9,11,13,17,19,21,6,8 Фарбування з/б паркану Вул.Черкаська,7 Фарбування паркану Вул.Естонська,5 Вул.Кирпоноса,12 Вул.Черняхівського,12 Прибирання газонів, фарбування лав Вул.Щербаківського,31/40, 31а,б,33,35,37,41,59,43,45,49,51,53 Прибирання газонів, обкопування кущів та дерев Вул.Щербаківського,49,53,53а,55, Вул.Турчина,13а Вул.Туполєва,20б,20в Фарбування лав Перелік сезонних толок на території зелених зон Адреса проведення Дата початку Відповідальна особа (номер телефону) КП УЗН Голосіївського району Голосіївський парк 21.04.2018 о 9:00 Голубенко Лілія тел. 098-789-73-56 Урочище Теремки 21.04.2018 о 9:00 Віницька Людмила тел. 067-456-61-86 КП УЗН Дарницького району Озеро Вулик 21.04.2018 о 10:00 Гузенко Роман Володимирович тел. 067-656-29-11 Вул. Здолбунівська на перетині з просп. Григоренка 21.04.2018 о 10:00 Петрунець Оксана тел. 096-523-92-33 Фітнес-парк, озеро Лебедине 21.04.2018 о 10:00 Сердюкова Ніна Григорівна тел. 067-232-51 -78 парк “Затока Берковщина” 21.04.2018 о 10:00 Іщук Роман Валерійович тел. 067-232-64-18 Вул. Ващенко (уздовж схилу та з’їзд на вул. Колекторна) 21.04.2018 о 10:00 Глушаниця Микола Олександрович тел. 067-323-47-93 Парк Партизанської слави 21.04.2018 о 9:00 Бурлака Клавдія Вікторівна тел. 096-29044-62 Озеро Жандарка 21.04.2018 о 10:00 Лисенко Сергій Миколайович тел. 050-144-77-30 КП УЗН Деснянського району Парк “Муромець” (парк “Дружби народів”) 21.04.2018 о 10:00 Курінний Й.Г. тел. 067-736-31-01 Парк ім. Генерала Ватутіна (між вул. Закревського та просп. Ватутіна) 21.04.2018 о 10:00 Левченко В.А. тел. 067-329-31-09 КП УЗН Дніпровського району Парк “Перемога” 21.04.2018 о 10:00 Лукаш Х.А тел. 096 499 24 91 Парк на Дніпровській набережній 21.04.2018 о 11:00 Красюк Т.В тел. 093 690 02 86 Сквер по вул. Стальського 21.04.2018 о 12:00 Чайка М. В. 093 690 06 03 Парк на Русанівській набережній (Русанівська коса) 21.04.2018 о 12:00 Грищенко Н. О. тел. 093 690 01 36 Парк “Перемога” 21.04.2018 о 10:00 Лукаш Х.А тел. 096 499 24 91 КП УЗН Оболонського району Парк по вул. Богатирській (на північ від затоки Верблюд) 21.04.2018 о 10:00 Ридзевська Катерина Сергіївна м.т. 097 577 67 93 Парк культури та відпочинку навколо озера Йорданське 21.04.2018 о 10:00 Хмельницька Наталія Анатоліївна тел. 099 234 32 56 Територія вздовж вул. Добринінської, Марка Вовчка, Резервної 21.04.2018 о 10.00 Камінський Олександр Іванович тел. 067 458 01 73 Територія вздовж вул. Прирічної 21.04.2018 о 10:00 Просяницька Лариса Степанівна м. т. 067 458 01 74 Парк “Оболонь”, урочище Наталка 21.04.2018 о 10:00 Слободяник Віктор Григорович тел. 067 802 34 80 Територія вздовж вулиць Північна – Озерна – Богатирська та затока “Верблюд” 21.04.2018 о 10:00 Непийпа Василь Миколайович тел.097-039-28-54 Парк “Пуща-Водиця” 21.04.2018 о 10:00 Піхало Олександр Віталійович тел.067-930-25-25 КП УЗН Печерського району Набережне шосе (схили Печерського парку) 21.04.2018 о 9:00 Вороніна Л.І. тел.050-382-54-20 Вул. Лаврська, парк Слави 21.04.2018 о 9:00 Вітенко Н.І. тел. 067-234-37-50 Міський сад, вул. Грушевського 21.04.2018 о 9:00 Кураченко Є.П. тел. 097-331-62-07 КП УЗН Подільського району Парк “Cирецький Гай” з боку Північно-Сирецької 21.04.2018 о 10:00 Лебединець Н.С. тел. 073-269-32-33 КП УЗН Святошинського району Парк “Совки” на перетині вул. Жмеринської та вул. Бетховена 21.04.2018 о 10:00 Зайченко Олена Миколаївна тел. 073- 441-37-07 КП УЗН Солом’янського району Ландшафтний парк 21.04.2018 10:00 Павленко Віталій Іванович тел. 097-000-10-75 Сквер на вул. Суздальській 21.04.2018 10:00 Трохимчук Анна Василівна тел. 098-810-89-47 Вул. Волошина 21.04.2018 12:00 Ругно Надія Григорівна тел. 098-409-33-51 КП УЗН Шевченківського району Сквери по Володимирському проїзду №№ 1-3 21.04.2018 о 10:00 Корбут Олег Юрійович тел. 063-254-19-36 Парк ім. Тараса Шевченка 21.04.2018 о 10:00 Тищенко Світлана Михайлівна тел. 093-749-51-99 Парк на схилах Пейзажної алеї 21.04.2018 о 10:00 Мороз Ірина Василівна тел. 093-390-57-58 Парк “Нивки” (сх.ч.) 21.04.2018 о 10:00 Миклуха Петро Михайлович тел. 093-749-51-23 Напомним, это уже второе приглашение на уборку города, которое получают киевляне от столичной власти. Прошлый раз акции по уборке проходили 12 апреля в крупнейших парках каждого района Киева. Читайте: Бюджета много не бывает: “Киевзеленстрою” в 2018 году позволят “распилить” рекордные 419 миллионов Фото: "Сегодня" KиевVласть

"Нужда и бедность – неизбежный удел стоячего государства" (М.Гоголь) На початку березня нинішнього року "УНІАН" оприлюднило такі вражаючі цифри: "Борги українців за комунальні послуги зросли до 19 мільйярдів гривень. Найбільша заборгованість за опалення і гарячу воду 11,1 млрд., заборгованість за утримання будинків, споруд та прибудинкових територій становить 2,5 млрд.грн, заборгованість за вивезення побутових відходів 400 млн.грн". А видання "Патріоти України" у статті: "Борги українців за житлово-комунальні послуги невпинно зростають"(12.02.2017) наводить загальну цифру боргів у 23 мільярди грн. Жахлива статистика!  Україна у когорті 10 найбідніших країн світу. Такого нам не могло приснитися колись навіть у страшному сні. Українців залякують (й почали вже на практиці робити антиконституційні дійства проти людей)- примусовим виселенням з житла за несплату житлово-комунальних послуг на певні суми. А чим більшості платити, якщо тарифи астрономічні і  не зовсім адекватні по відношенню до мізерних зарплат і пенсій ?. Проблему можна розглядати і в іншій площині.  Щодо порушеної теми, то дії нинішньої влади протирічать статтям 3,8,22,46,47,48 Конституції України. Для безвідповідальних чиновників чи байдужих людей, що втратили віру у справедливість, є тематична необхідність процитувати конституційну статтю 48 “Кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло” .Відтепер, рядки з наведеної статті Конституції, а також інших, про які нагадано вище, виглядають для знедолених громадян, як потворні ілюзії чи злий витвір законодавчого мистецтва, які  ігнорують  сучасні горе-керівники. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Антинародна тарифна вистава триває. З березня підняли в черговий раз тарифи на електроенергію. А ПАТ “Київенерго” надіслали киянам за березень 2017 року квитанції з такими ж ганебними і завищеними цифрами, як і взимку. Коли і хто притягне керівників і власників цієї структури до відповідальності ?  Громада міста не без підстав вважає, що давно пора провести перевірку сумнівної тарифної діяльності “Київенерго” і повернути киянам, як мінімум 40% від сплачених надмірних сум на рахунки енергомонополіста.  Скільки триватиме знущання з людей ?.. Центр дослідження регіональної безпеки Сумського державного університету  наприкінці минулого року провів велику бесіду -інтерв’ю з директором Інституту демографії та соціальних досліджень, академіком НАН України Е.Лібановою. Зупинимося лише на кількох моментах: Запитання:  Рівень життя за ці три роки впав? -Відповідь: Безперечно. Це стосується і купівельної і платної спроможності, і співвідношення зарплати більшості працюючих і середньою заробітною платою доходів населення із середніми по країні. Я дуже люблю використовувати показник “відносна бідність”. Він точний. Бо порівнює рівень життя кожної родини з так званим медіанним рівнем. Цей показник ділить все населення рівно на дві групи: нижче та вище медіанного рівня скупних витрат. Так от, у нас питома вага тих, чиї доходи нижчі за медіанний рівень перевищує 50%. - Запитання: В яких ще країнах такий показник ? -Відповідь: Чесно кажучи, в Європі таких країн я не знаю. За 25-річчя незалежності України наше населення скоротилося з 52 до приблизно 42 мільйонів. Причини різні. І головна з них не еміграція, а підвищена смертність людей. Вона викликана поступовим зниженням соціальних стандартів життя, низькими зарплатами і пенсіями, печерним рівнем стану вітчизняної медицини і дуже високими цінами на ліки в аптеках. Це дуже суттєвий цивілізаційний виклик, від здатності відповісти на який, залежить не тільки те чи інше майбутнє, але й збереження країни. На фоні цієї знедоленості дуже шкода маленьких дітей, батьки яких не мають змоги вивозити їх на літній відпочинок, повноцінно харчувати чи ликувати протягом року. Для багатьох витрати на дитячі розваги і необхідні побутові речі, книжки, комп’ютери також у розряді мрій на майбутнє. Тільки чи буде воно у них за такої бідності у державі ? Найбільш вразлива і знедолена частина населення – пенсіонери. Скорбота межує із протестом, коли чуєш або читаєш різні, просто ганебні для влади виступи в засобах масової інформації, у яких так і не знайти відповіді на запитання: Як сьогодні вижити пенсіонеру, який отримує пенсію у 1000-1500 гривень.?  А таких у нас мільйони…Чи Конституція і Закони писані не для всіх? Усе більше людей не задоволені владою, її відношенням до потреб народу, порушенням  чиновниками Конституції і Законів України. Це так би мовити сумарне узагальнення питання. А на закінчення приведу кілька суспільно значущих важливих думок. Новинний портал “За Збручем” ZZ.TE.UA надрукував небайдужі роздуми тернопільского підприємця, мецената, громадського діяча та активіста “Народного контролю” Володимира Бліхара. “ Джерело влади в Україні – народ щоразу на виборах делегує свої повноваження і президенту, і парламентарям, і місцевим самоврядним органам з надією, що ті упродовж всієї каденції  чесно та сумлінно служитимуть суспільству, громадам, кожній людині. Саме для цього й формується державний апарат чиновників. У демократичному світі така система взаємовідносин між владою та народом працює уже десятиліттями і майже ніде не дає збоїв. То чому ж українці за порівняно короткий період  існування незалежної держави уже двічі заповнювали протестні майдани? Чому вони зводили барикади, беззахисними гинули під кулями снайперів? Очевидно, справа не в системі. А у тих, хто і у 2004-му, і у 20014-му, ставши за спинами наших героїв та прикриваючи власну нікчемність галасливими закликами, отримали високі посади.  Прийшли у владу на для того, щоб служити народу, а щоб надалі обкрадати його – матеріально, морально та духовно, – відбираючи кошти, майно, нівелюючи одвічне прагнення українців до волі, позбавляючи їх надії на краще достойне життя. Не підтверджені діями обіцянки, тотальна корупція, приручені суди та силові структури, непомірні амбіції та хамське ставлення найнятих чиновників-бюрократів до потреб і проблем людей – ось що нині найбільше замулює джерело влади, віддаляє нас від омріяного майбутнього.” Закінчити публікацію вважаю за доречне словами відомого українського письменника Володимира Базилевського, який у великій статті в “Літературній Україні”; “Хам тріумфуючий: психологія плебейства” відзначив: “Українська влада ніколи не була українською. Жоден з українських президентів не був виразником тих нагальних потреб, забезпечення яких дало би поштовх піднесенню якості державності. Кожному бракувало не тільки політичної культури, а й культури загальної. А без такої культури неможливе бачення корінних причин національного занепаду. Плебеїзованість українських державників плюс відсутність характеру – зіграли зловісну роль у тому, що маємо державу на курячих ніжках”. Олександр Борщевський, лауреат золотої медалі і премії "Незалежність" Київської організації Національної спілки журналістів України, головний редактор журналу "Світ єдиноборств" КиевVласть

Днями відбулося знакове засідання постійної комісії КМР з питань житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу, членом якої я є. Було розглянуто пропозицію КМДА виділити дотацію у розмірі близько 200 млн. грн на користь Керуючих компаній за 2016 рік. Швидше за все ми будемо змушені погодитися із цієї ініціативою КМДА, тому що збитки сформовані і ми не можемо кинути цілий сектор міського господарства напризволяще, але чи повинні ми і далі погоджуються з дотаційним механізмом загалом? Пропоную розглянути цю проблему детально, бо вона стосується буквально кожного мешканця міста Києва - ми всі сплачуємо за комунальні послуги і очевидним є той факт, що якість обслуговування наших будинків і прибудинкових територій, в переважній більшості випадків, не витримує жодної критики. Чому так відбувається? Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   З ініціативи Комісії, ряду Керуючих компаній різних районів м.Києва було запропоновано скласти звіти-презентації, в яких висвітлити діючі тарифи, їх складові, а також реальні фінансові витрати на утримання будинків, виходячи з сьогоднішніх цін на ті чи інші послуги і товари. Метою даних презентацій було ознайомлення членів Комісії з фінансово-економічною ситуацією, в якій наразі працюють Керуючі компанії. Якщо звести зміст звітів до ключових цифр, бачимо наступне : фактично сьогодні керуючі компанії змушені користуватися тарифами, розробленими на базі цін 2010 року і прийнятими в 2011. За минулі шість років, як ми всі чудово розуміємо, економічна ситуація в країні декілька разів істотно змінювалася в бік збільшення вартості таких важливих складових, як електроенергія, паливо, витратні матеріали і т. д. Наприклад, вартість електроенергії зросла з 0,42 грн за кВт до 1,68 грн., вартість вивезення 1 куб.метра сміття з 46 до 70 грн, дизельне паливо подорожчало рівно в три рази, мінімальна з/п зросла з 922 до 3200 грн. Т.ч. діючі сьогодні тарифи складають в цих районах 2,7 - 2,9 грн за квадратний метр. Це ті цифри, які були закладені в 2010 році, і вони аж ніяк не відповідають сьогоднішнім цінам. Крім того, слід враховувати той факт, що в них фактично не враховується цілий ряд послуг: ремонт ліфтів (високий відсоток яких знаходиться в передаварійному стані), дератизація, дезінсекція, обслуговування мереж, капітальний ремонт будинків. Кошти на надання цих послуг Керуючі компанії змушені шукати окремо. Керуючі компанії доповіли про низку заходів, запороваджених протягом останніх років для скорочення витрат - скорочення робочих місць в наслідок зменшення кількості обслуговуваних дільниць шляхом їх об'єднання. Однак, зекономлені кошти були швидко поглинені зростаючими цінами, а якість обслуговування, у зв'язку із скороченням числа робочих місць, знизилося. Крім того, через низьку оплату праці має місце висока плинність кадрів (близько 20-30 відсотків на рік), що також відображується на якості роботи керуючих компаній. Отже, з урахуванням існуючих сьогодні цін, рівня заробітної плати, необхідного переліку послуг, реальні тарифи в Деснянському, Святошинському та Шевченківському районах на іх думку повинні складати 5,5 - 5,6 грн за квадратний метр. Тобто, приблизно в два рази вище, ніж діючі зараз. Але і це той мінімум, якого не буде достатньо для отримання дійсно якісного сервісу (див. Діаграму), тому комісія запропонувала КМДА опрацювати розрахунок повного тарифу на утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, який би враховував усі витрати при належному рівні виконання послуг. Який вихід може бути з цієї ситуації? Безумовно, Керуючі компанії повинні докладати зусиль для того, щоб знаходити у себе в районах додаткові джерела фінансування. Також, ряд їх витрат виявляється необгрунтованим. Але ці кроки повністю не компенсують реальних потреб. Для того, щоб якість обслуговування наших будинків та прибудинкових територій була, принаймні, задовільною, необхідно приводити тарифи до ринкових. Для певної частини населення такі суми будуть цілком посильними, що ж стосується тих верств населення, доходи яких не дозволятють сплачувати ринкову вартість послуг, необхідно буде запроваджувати систему адресних субсидій. Таким чином, при раціональному підході і до ціноутворення на послуги, і до розподілу субсидій, ми зможемо підняти житлово-комунальне господарство на новий рівень і цілком правомірно вимагати від керуючих компаній якісного виконання своїх зобов’язань. Зберігати ж стару систему разових великих дотацій недоцільно. По-перше, ми не можемо он-лайн контролювати систему накопичення їх збитків. По-друге, ми дотуємо і в тому числі тих, хто може і повинен оплачувати повну вартість послуг. І по-третє, це м'яко кажучи не допомагає формувати інституції ефективних власників. Виходить, що житель ОСББ сплатив повну вартість послуг (а в ОСББ немає дотацій) ще вдруге через свої податки оплачує дотацію на послуги звичайному фонду. Константин Богатов, депутат Київради Джерело КиевVласть

Проблемою номер один, яка не дає Україні розвиватись, а народу - жити заможніше, є тотальне хабарництво і корупція. Прикро усвідомлювати, але український народ поставлений в такі умови, що хабарництво супроводжує людину від народження аж до самої смерті і перший хабар - лікареві, який приймає пологи, а далі - пішло-поїхало… Дитину в садочок прилаштувати - готуй хабар, проблеми в школі, також можна вирішити, занісши “презенти” вчительці чи директору, а що говорити про виші? І так - аж до того моменту, коли навіть за “вигідне” місце на кладовищі родичам доводиться платити! Гірка правда!.. Однак найстрашніше, коли хабарництво, як злоякісна пухлина, починає паразитувати в органах державної влади. Воно охоплює всю владну вертикаль, переростаючи в тотальну корупцію. Корупція в нас - на всіх рівнях, починаючи від органів державної влади, аж до місцевого самоврядування і до рівня сільських депутатів. Куди не звернешся - всюди корупція. Система влади в нас побудована так, що кожен чиновник, навіть найменший, мріє мати власну печатку, бо вона дає йому реальну владу над іншими. Підписати якийсь папірець, дати погодження, видати довідку, скріпивши її печаткою, - за все чиновники щось хочуть. І змушують просту людину хоч чимось “задобрити” того, у кого ця печатка в руках. А скільки таких “прохачів” приходять до чиновників щодня? Ось яку владу дає звичайна печатка! Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Районна державна адміністрація і районна  рада - органи місцевого самоврядування в Україні, які в межах своїх повноважень здійснюють виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці країни (область, район). Ці органи мають представляти інтереси громади, а головною метою їхньої діяльності має бути вирішення проблем суспільства, зокрема, економічних, соціальних, гуманітарних та інших. Проте часто ці структури працюють не для людей… Одна з найважливіших причин, чому я вирішив піти з посади голови Києво-Святошинської районної ради  - це корупція і “договорняки”. Як відомо з попередньої інформації, 27 вересня 2016 року було проведено незаконну сесію  Києво-Святошинською районної ради, де  мене незаконно було позбавлено посади, а вже вранці наступного дня (28 вересня) новий голова – Вадим Гедульянов, мав гербову печатку Києво-Святошинської районної ради. Якось підозріло й дуже швидко, чи не так? Крім того, я впевнений, для того, щоб зняти мене з посади, адміністрацією району були обіцяні багатомільйонні бюджетні підряди на 2016-2017 роки цілої низки депутатів, а це будівництво, ремонти, дороги, освітлення, тобто, це гроші, які “закочуються в асфальт”. На моє особисте переконання  райрада - це бездіяльний і практично недієздатний орган, який, за великим рахунком навіть не потрібний, в більшості випадків до роботи в державних установах, як районні ради, приходять люди, які тільки сидять і вигадують схеми, як би зручніше і простіше  вкрасти ласий кусок з бюджету. Звичайно ж, є люди з протилежними характеристиками, але вони, на превеликий жаль, становлять меншість і здебільшого не впливають на прийняття рішень. Вся робота в районній раді побудована на хабарництві і знову ж таки на “договорняках”, в яких я не хочу приймати участь, а тим паче їм потурати. Особисто для себе бачу більше користі в громадському секторі. Разом з однодумцями, прийняли рішення про створення громадської організації “РУХ територіальних громад”. Одним із завдань ГО є проведення відкритих ознайомчих зустрічей для жителів району, запрошення громадськості, представників влади, експертів та провідних фахівців. На таких зібраннях кожен зможе висловитися, обговорити ті чи інші питання, внести свої пропозиції (до речі, наступна зустріч в нас запланована на 25 березня на 15 годину за адресою: село Забір’я, вулиця Грисюка, 4, актова зала будинку культури). Але, повернімося до питання видів корупції на місцях. Одним із найпопулярніших видів схем нечесного збагачення є створення комунальних підприємств. Для початку слід дати визначення самому поняттю комунальне підприємство. Це - юридична особа, заснована на власності відповідної громади. Комунальним підприємством в Україні є самостійний господарюючий статутний суб'єкт, що може здійснювати виробничу, науково-дослідну та комерційну діяльність із метою одержання відповідного прибутку (доходу). Органи місцевого самоврядування можуть утворювати, реорганізовувати та ліквідовувати комунальні підприємства. Відносини цих органів з КП будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування. До відання виконкомів органів сільських, селищних і міських рад згідно з їх повноваженнями по управлінню комунальною власністю належить встановлення порядку та здійснення контролю за використанням прибутків комунальних підприємств, а також заслуховування звітів про роботу їхніх керівників. Комунальні підприємства  привабливі тим,  що можна організовувати корупційні схеми. Постачання води в будинки, вивезення сміття, облаштування парків, організація похоронів, ремонт доріг, це майже непомітні речі для більшості громадян. Крім коштів, які сплачують мешканці за отримані послуги, комунальні підприємства мають немалі гроші з місцевих бюджетів. Часто КП надають послуги через підрядників, яких відбирають без тендерів з числа своїх друзів чи політичних партнерів. Так підприємства громади стають інструментом для корупції та оплати політичних дивідендів так званим партнерам, як розрахунок за  так звані “правильні” голосування. Є способи знизити корупційні ризики в роботі комунальних підприємств і зробити їх більш ефективними.      Публічність - найпростіший та найефективніший крок. Основні індикатори: наявність сайту підприємства, оприлюднення статуту, декларації про доходи керівника, контактів, публікація щорічних фінансових планів і звітів, аудиторських висновків, інформації про тарифи, угоди на підряди, також слід аналізувати документи, які регламентують порядок роботи підприємства, зокрема, призначення директора та заміщення вакантних посад через конкурс. Що можна дізнатися про комунальні підприємства будь-якої місцевої ради? Зазвичай інформація зводиться до того, що підприємство існує і воно щось робить. Якщо ж проаналізувати сайти місцевих рад, то здебільшого там є лише перелік підприємств з їх юридичними адресами, а рішень про їх створення, статутів, звітів, висновків немає. Іноді комунальні підприємства оприлюднюють інформацію про керівництво та штатний розпис, але отримати ж копію контракту з директором підприємства, дізнатися розмір його зарплати та умови нарахування премій і надбавок непросто - таку закритість називають таємницею фірми. Крім того має бути оприлюднено щорічні фінансові плани, а головне - звіти про їх виконання, проте ці дані зазвичай поверхові. Найбільший страх комунальних підприємств - звіт про гроші, про зовнішній незалежний аудит підприємств з мільйонними бюджетами можна говорити лише пошепки. Ще гірші справи в сегменті кадрових конкурсів, - дізнатися, хто, коли і на основі яких критеріїв набирає працівників на керівні посади в комунальні підприємства, не може ніхто. Керівників  комунальних підприємств призначають без конкурсу, здебільшого на основі власних вподобань. Критеріями відбору часто є однакові партійні квитки, дружба, досвід організації корупційних схем чи лояльність. Переважно ні депутати, ні журналісти, ні громадськість не мають зручного доступу до інформації та механізмів контролю за комунальними підприємствами. Акти про виконання робіт та проектно-кошторисна документація - теж з грифом “таємниця фірми”, тож часто результати роботи підприємств помітні тільки на папері. Який є вихід? Єдиний шанс розірвати кругову поруку закритості та корупції - обирати керівників за конкурсами. Необхідно створювати дієві наглядові ради при підприємствах, залучати до них незалежних експертів, представників громадськості депутатів і депутатів. Також важливо визначити перелік інформації, яку слід обов’язково публікувати на офіційних сайтах (від контрактів керівників підприємства до договорів підрядів, актів виконаних робіт, детального фінансового звіту.) Також новим стандартом мусить стати незалежний зовнішній аудит, адже громада, журналісти і депутати повинні мати інформацію про реальний стан справ на підприємствах. Комунальні підприємства могли б ефективніше використовувати кошти з місцевого бюджету і власні кошти також, якби проводили допорогові закупівлі (товари і послуги на суму менше 200 тис грн та роботи - менше 1,5 млн грн) через систему ProZorro. Зробити роботу КП прозорішою могли б декларації про майно, доходи, витрати та фінансові зобов’язання керівників, директори зобов’язані подавати їх у відділ кадрів, але цю інформацію вони, як правило, не оприлюднюють. Замість висновку Місцеві бюджети збільшуються, як і апетити муніципальних чиновників та місцевих депутатів. Закриті інструменти адмінресурсу -  комунальні підприємства, є дуже привабливими, бо там досі можна легко і непомітно організовувати схеми розкрадання. Ремонт доріг, харчування дітей у школах, благоустрій парків відбуватимуться й надалі. Проте якою буде ефективність надання цих послуг, якість робіт, а також рівень корупції, залежить від реформи управління комунальними підприємствами. Взагалі, такі установи як КП, потрібно максимально ліквідовувати. Головним завданням  вважаю, повернути українському народові віру в те, що він стане повноправним господарем у своїй державі, якщо поставити до керма патріотів, які наважаться повернути привласнене незаконним шляхом майно народові та остаточно викоренити горе-традицію хабарництва. Для цього слід налагодити систему контролю не лише за прибутками, а й за видатками посадових осіб та кола їх найближчих родичів (нині різниця між декларованими прибутками і наявним майном окремих посадовців - просто шокуюча!), скасувати депутатську недоторканість, запровадити персональну відповідальність суддів за сфабриковані справи, витурити корупціонерів та хабарників з  владних кабінетів, і це - лише початок. Також слід з усією серйозністю підійти до процедури очищення влади, тобто люстрації, яку провели громадяни багатьох європейських країн, які тепер живуть гідно, як Люди! Звичайно, кожна людина повинна сама турбуватись про своє існування, а от завдання держави полягає якраз у тому, щоб створити всі для цього умови. Проте, в більшості випадків, посадовці, чиновники всіх рангів, забувають про те, що мають працювати на благо країни та задля людей і якщо цих умов нема, то претензії народу до державних керманичів є цілком справедливими. Олександр Тигов, екс-голова Києво-Святошинської районної ради, ініціатор громадського об’єднання  “РУХ територіальних громад” Читайте: Принятие ВРУ закона №5520 простимулирует рост количества объединенных общин на Киевщине, - Александр Тигов КиевVласть