Про проблеми ЖКГ Києва
Днями відбулося знакове засідання постійної комісії КМР з питань житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу, членом якої я є. Було розглянуто пропозицію КМДА виділити дотацію у розмірі близько 200 млн. грн на користь Керуючих компаній за 2016 рік.
Швидше за все ми будемо змушені погодитися із цієї ініціативою КМДА, тому що збитки сформовані і ми не можемо кинути цілий сектор міського господарства напризволяще, але чи повинні ми і далі погоджуються з дотаційним механізмом загалом?
Пропоную розглянути цю проблему детально, бо вона стосується буквально кожного мешканця міста Києва - ми всі сплачуємо за комунальні послуги і очевидним є той факт, що якість обслуговування наших будинків і прибудинкових територій, в переважній більшості випадків, не витримує жодної критики. Чому так відбувається?
З ініціативи Комісії, ряду Керуючих компаній різних районів м.Києва було запропоновано скласти звіти-презентації, в яких висвітлити діючі тарифи, їх складові, а також реальні фінансові витрати на утримання будинків, виходячи з сьогоднішніх цін на ті чи інші послуги і товари. Метою даних презентацій було ознайомлення членів Комісії з фінансово-економічною ситуацією, в якій наразі працюють Керуючі компанії.
Якщо звести зміст звітів до ключових цифр, бачимо наступне : фактично сьогодні керуючі компанії змушені користуватися тарифами, розробленими на базі цін 2010 року і прийнятими в 2011. За минулі шість років, як ми всі чудово розуміємо, економічна ситуація в країні декілька разів істотно змінювалася в бік збільшення вартості таких важливих складових, як електроенергія, паливо, витратні матеріали і т. д. Наприклад, вартість електроенергії зросла з 0,42 грн за кВт до 1,68 грн., вартість вивезення 1 куб.метра сміття з 46 до 70 грн, дизельне паливо подорожчало рівно в три рази, мінімальна з/п зросла з 922 до 3200 грн.
Т.ч. діючі сьогодні тарифи складають в цих районах 2,7 - 2,9 грн за квадратний метр. Це ті цифри, які були закладені в 2010 році, і вони аж ніяк не відповідають сьогоднішнім цінам. Крім того, слід враховувати той факт, що в них фактично не враховується цілий ряд послуг: ремонт ліфтів (високий відсоток яких знаходиться в передаварійному стані), дератизація, дезінсекція, обслуговування мереж, капітальний ремонт будинків. Кошти на надання цих послуг Керуючі компанії змушені шукати окремо.
Керуючі компанії доповіли про низку заходів, запороваджених протягом останніх років для скорочення витрат - скорочення робочих місць в наслідок зменшення кількості обслуговуваних дільниць шляхом їх об'єднання. Однак, зекономлені кошти були швидко поглинені зростаючими цінами, а якість обслуговування, у зв'язку із скороченням числа робочих місць, знизилося. Крім того, через низьку оплату праці має місце висока плинність кадрів (близько 20-30 відсотків на рік), що також відображується на якості роботи керуючих компаній.
Отже, з урахуванням існуючих сьогодні цін, рівня заробітної плати, необхідного переліку послуг, реальні тарифи в Деснянському, Святошинському та Шевченківському районах на іх думку повинні складати 5,5 - 5,6 грн за квадратний метр. Тобто, приблизно в два рази вище, ніж діючі зараз. Але і це той мінімум, якого не буде достатньо для отримання дійсно якісного сервісу (див. Діаграму), тому комісія запропонувала КМДА опрацювати розрахунок повного тарифу на утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, який би враховував усі витрати при належному рівні виконання послуг.
Який вихід може бути з цієї ситуації?
Безумовно, Керуючі компанії повинні докладати зусиль для того, щоб знаходити у себе в районах додаткові джерела фінансування. Також, ряд їх витрат виявляється необгрунтованим. Але ці кроки повністю не компенсують реальних потреб. Для того, щоб якість обслуговування наших будинків та прибудинкових територій була, принаймні, задовільною, необхідно приводити тарифи до ринкових. Для певної частини населення такі суми будуть цілком посильними, що ж стосується тих верств населення, доходи яких не дозволятють сплачувати ринкову вартість послуг, необхідно буде запроваджувати систему адресних субсидій.
Таким чином, при раціональному підході і до ціноутворення на послуги, і до розподілу субсидій, ми зможемо підняти житлово-комунальне господарство на новий рівень і цілком правомірно вимагати від керуючих компаній якісного виконання своїх зобов’язань.
Зберігати ж стару систему разових великих дотацій недоцільно.
По-перше, ми не можемо он-лайн контролювати систему накопичення їх збитків.
По-друге, ми дотуємо і в тому числі тих, хто може і повинен оплачувати повну вартість послуг.
І по-третє, це м'яко кажучи не допомагає формувати інституції ефективних власників. Виходить, що житель ОСББ сплатив повну вартість послуг (а в ОСББ немає дотацій) ще вдруге через свої податки оплачує дотацію на послуги звичайному фонду.
Константин Богатов, депутат Київради
