Київська ОДА оновила освітні ліцензії комунальним закладам обласної ради. Це – навчальні заклади в Білоцерківському, Бучанському, Фастівському, Бориспільському та Обухівському районах. Ліцензії одержали фахові коледжі, вищі навчальні заклади та ліцеї технічного спрямування. Загалом здобувати майбутню професію школярі Київщини зможуть у 10 профільних школах. Ще 24 ліцензії губернатор схвалив десяти спецзакладам І-ІІІ рівнів акредитації.  Як стало відомо KV, голова Київської ОДА Василь Володін підписав три розпорядження № 469 від 2020 року, №№ 87, 88 від 2021 року щодо впровадження повної загальної середньої освіти на Київщині за новим трирівневим форматом.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Обласні фахові КОДА видала чотири ліцензії у сфері повної загальної середньої освіти (без проходження процедури ліцензування) фаховим коледжам обласної ради. Всі заклади одержали ліцензії за рівнем профільної середньої освіти.  З обсягом 350 учнів навчатиме Богуславський гуманітарний фаховий коледж імені І.С. Нечуя-Левицького у Богуславі Обухівського району (Богуславська ТГ) по вулиці Інтернаціональна, 17. Працює коледж з 1966 року. Спочатку це була філія Ржищівського педучилища. Згодом заклад подолав не один етап реорганізації. У закладі майбутні вчителі мають змогу навчатися за денною та заочною формами навчання за кошти обласного бюджету або кошти фізичних і юридичних осіб. Загалом тут готують вчителів-фахівців за 10 спеціальностями у трьох галузях знань: дошкільної, початкової та середньої освіти, а також за напрямами "Право" та "Соціальна робота". Викладають у коледжі 87 викладачів з вищою фаховою освітою під керівництвом викладач-методиста та директора Станіслава Лисака. Заклад має гуртожиток на 450 місць. У цьому ж районі діє Ржищівський гуманітарний фаховий коледж. Його можливості -  150 осіб. Місце розташування коледжу – Ржищів (Ржищівська громада), вулиця Шевченка, 9. Загалом заклад існує з 1870 року і був заснований при Спасо-Преображенському монастирі як жіноче училище. На початку ХХ століття це була жіноча учительська школа, згодом професійно-педагогічна школа, технікум. У 2004 році рішенням облради було створено Ржищівський гуманітарний коледж. Наразі здобуття у коледжі фахової передвищої освіти здійснюватиметься на основі базової середньої освіти одночасно з виконанням освітньої програми профільної середньої освіти професійного спрямування. Очолює коледж – Сергій Кушнір.  У цій же громаді працює Стрітівський педагогічний фаховий коледж кобзарського мистецтва. Наразі у цьому закладі зможуть вивчати кобзарське мистецтво 50 чоловік. Коледж розташований у селі Стрітівка по вулиці Шевченка, 24. Заклад пройшов довгий шлях реорганізації. А розпочав свою діяльність з 1989 року, коли на базі місцевої 8-річної школи відкрилась школа з поглибленим вивченням музики та кобзарського мистецтва. Ще нещодавно заклад випускав 60 фахівців, щороку кількість охочих тут навчатися зменшується. Готують тут за напрямом “Музичне мистецтво” майбутніх співаків-бандуристів, викладачів бандури та співу, а також диригентів ансамблю (капели) бандуристів. Керує мистецьким освітнім закладом Світлана Колосовська.  У Білоцерківському районі однойменної громади ще 300 осіб здобуватимуть освіту у Білоцерківському гуманітарно-педагогічному фаховому коледжі. Заклад розташований у місті Біла Церква, а саме: вулиця Ярослава Мудрого, 37. Свою діяльність він розпочав як філія Переяслав-Хмельницького педучилища. А з 1986 року працює як самостійний навчальний заклад. Реєстрацію юридичної особи коледж отримав у 2010 році. З квітня 2013 року колектив очолює викладач-методист, відмінник освіти України та кандидат педагогічних наук Валерій Ружицький. За період свого існування заклад підготував понад 5,5 тисяч фахівців.  У коледжі готують молодших спеціалістів, фахових молодших бакалаврів, які зможуть працювати фахівцями мистецької освіти, учителями образотворчого мистецтва та фахівцями соціальної роботи. З вересня 2018 року як окремий структурний підрозділ у закладі працює кафедра педагогіки і психології дошкільної та початкової освіти, яку очолює кандидат психологічних наук і Відмінник освіти України Тетяна Панченко. Нагадаємо, що з 2020 року українські коледжі та технікуми мали розпочати надавати фахову передвищу освіту. Тобто вони готуватимуть фахових молодших бакалаврів і більше не випускатимуть “молодших спеціалістів”. Це передбачено освітньою реформою у законі "Про фахову передвищу освіту", який ВРУ схвалила ще у червні 2019 року. Виші Ще шість ліцензій без проходження процедури ліцензування було надано вищим та технічного спрямування навчальним закладам. Заклади також одержали ліцензії за рівнем профільної середньої освіти.  Білоцерківщина – це освітній район. Тут профільну освіту 300 чоловік можуть одержати у Державному ВНЗ "Білоцерківський механіко-енергетичний технікум". Виш знаходиться за адресою: місто Біла Церква, вулиця Леваневського, 52/4. Це – Білоцерківська тергромада. Свою діяльність заклад розпочав як профтехучилище №19 у 1972 році. У 2007 року технікум увійшов в сотню найкращих професійно-технічних навчальних закладів України. Свій статут до рівня державного ВНЗ заклад підняв у 2010 році і нині працює під керівництвом Миколи Білана. Заклад випускає фахових молодших бакалаврів за шістьма спеціальностями. На відео: ДВНЗ "Білоцерківський механіко-енергетичний технікум" Білоцерківський коледж сервісу та дизайну зможе випускати до 450 здобувачів знань. Коледж розташований у місті по вулиці Шевченка, 91. Історія цього закладу розпочалась у 1959 році з моменту заснування Білоцерківської вечірньої профтехшколи Київського обласного управління промислової кооперації. У вище професійне училище його було реорганізовано у 2014 році. І з 2007 року  є обласним базовим навчальним закладом серед вищих І-ІІ рівнів акредитації. Коледж готує спеціалістів та кваліфікованих робітників за чотирма спеціальностями: дизайн,  інформаційна, бібліотечна та архівна справа, технології легкої промисловості, видавництво і поліграфія. У 2020 році тут випустилося 76 молодших спеціалістів, 153 кваліфікованих робітника. І за весь час підготував понад 20 тис. спеціалістів. Очолює коледж – директор Алла Степура. Надають тут фахову освіту 45 педагогічних працівників. Ще один коледж розташований у Таращанській громаді. Це – Таращанський державний технічний та економіко-правовий коледж, який зможе навчати 275 учнів. Його можна знайти у місті Тараща по вулиці Богдана Хмельницького, 3. Працює коледж  під керівництвом директора Миколи Крамара. А заснований він був у 1920 році, як технікум сільськогосподарського машинобудування. До 1995 року заклад пройшов не один етап реорганізації, і відтоді має статус коледжу. Освіту тут можна одержати як за рахунок державного бюджету, так і за кошти фізичних осіб. А випускають тут фахових молодших бакалаврів та спеціалістів за такими напрямками, як: електроенергетика, право, облік і оподаткування, агроінженерія, менеджмент, право, фінанси, банківська справа та страхування.  У Ржищівській громаді Обухівського району діє два професійних заклади. Це – Ржищівський індустріально-педагогічний технікум по вулиці Шевченка, 93, та Ржищівський будівельний технікум по вулиці Освіти, 1. Педтехнікум може охопити профільним навчанням до 300 осіб, а будтехнікум – всього 100 осіб. Ржищівський фаховий коледж будівництва та економіки є нині державним вищим навчальним закладом. Заклад розпочав свою історію з 1929 року, коли на базі агрошколи і ліквідованого жіночого монастиря створили Ржищівський зоотехнічний технікум. Вступникам цього коледжу, а саме випускникам 9-11 класів, тут пропонують навчатися безкоштовно або за контрактом за напрямами "Економіка" і "Будівництво та цивільна інженерія". Очолює коледж – Іван Різниченко.  Ржищівський будівельний технікум Враховуючи освітній досвід попередніх закладів, то Ржищівський індустріально-педагогічний технікум наймолодший з педагогічних закладів області. Він був утворений в 1997 році на базі професійно-технічного училища № 14 і Ржищівського педучилища. А перейменований в індустріально-педагогічний фаховий коледж у лютому 2020 року. Тут готують під керівництвом директора Андрія Перегонцева випускників за спеціальностями "Професійна освіта. Будівництво та зварювання", "Облік і оподаткування" та "Інженерія програмного забезпечення".  У Бучанському районі Ірпінський державний коледж економіки та права профільну освіту надаватиме для 760 осіб. Заклад у місті Ірпінь (Ірпінська громада) по вулиці Університетська, 31, був заснований у 1997 року на базі Київського філіалу Українського фінансово-економічного інституту. Згодом він став структурним підрозділом Академії ДПС України. Випускники цього коледжу можуть працювати в податкових інспекціях, правоохоронних та фінансових органах, на підприємствах та в організаціях різних форм власності на посадах спеціалістів середньої ланки. Працює цей заклад під керівництвом Відмінника освіти, кандидата педагогічних наук Оксани Пілевич. Обласні спецзаклади Без проходження процедури ліцензування 24 лiцензiї видано закладам комунальної форми власності, а саме – Київської облради. Це – спеціальні навчальні заклади, кожних із яких одержав по дві ліцензії. Сім із них мають І-ІІ ступені, а отже надаватимуть початкову та базову освіти. Решта три ІІ-ІІІ ступенів і тут діти зможуть вже одержати базову та профільну освіти.  В Обухівському районі Васильківська спеціальна школа І-ІІ ступенів одержали ліцензії на початкову та базову освіти обсягом по 70 осіб кожна. Заклад можна знайти у Василькові по вулиці Преображенська, 1. На його офіційному сайті зазначається, що ця школа орієнтована на дітей із важкими порушеннями мовлення, тож є державним навчально-виховним і корекційно-відновлювальним закладом середньої освіти. Викладають тут на державні мові. 39 педагогічних працівників працюють під керівництвом директора з 21-річним педагогічним стажем роботи Людмили Куравської. На території Української громади з таким же обсягом працюватиме і Трипільський навчально-реабілітаційний центр. Він розташований в селі Трипілля по вулиці Корнійчука, 1. Ця школа також має статус  корекційно-відновлювального закладу. У школі проводять заняття з предметно-практичного навчання, лікувальної фізкультури, логопедії, ритміки, соціально-психологічної адаптації та трудової реабілітації. Очолює спецзаклад, де торік навчалося 106 учнів, Тамара Корх. У закладі діють 14 класів: із них 1-4 – 7 класів, 5-9 – 7 класів, а викладають українською. Навчально-виховний процес забезпечують тут 47 педагогів. З відкриття ж школи-інтернату вже минуло 60 років. Трипільський навчально-реабілітаційний центр У Білоцерківському районі в селі Великополовецьке по вулиці Центральна, 65 (Фурсівська ТГ) діє заклад Великополовецька спеціальна школа І-ІІ ступенів. Йому надали ліцензію за початковим рівнем для 48 осіб, базовою ж освітою тут можуть охопити більше учнів – 60 осіб із його загальною потужністю на 150 учнів. На форумі повідомляється, що в закладі проживають і навчаються діти з затримкою психічного розвитку, позбавлені батьківського піклування, діти з неблагополучних, малозабезпечених та неповних сімей від 3 до 16 років. Але нещодавно школа була позбавлена статусу інтерната. Керує цим закладом директор Людмила Меленчук. У Білоцерківському багатопрофільному навчально-реабілітаційному центрі початковою освітою охоплять 45 осіб, стільки ж і базовою середньою. Заклад розташований у Білоцерківському районі за адресою: місто Біла Церкві, бульвар Олександрійський, 90. У цій школі піклуються про дітей з порушеннями слуху І-ІІ ступенів, зору та мовлення, надаючи загальну освіту (1-10-ті класи), соціальну допомогу та реабілітацію. Будівництво самої триповерхової будівлі школи із спальним корпусом датоване ще 1961 роком. Якісну освіту в закладі забезпечують 55 педагогів під керівництвом Ольги Верзун. Білоцерківський багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр Історія наступного закладу також розпочалась у 1961 році, але у місті Тараща однойменної громади по вулиці Білоцерківська, 78. Тоді, ще школа інтернат, Таращанський навчально-реабілітаційний центр відчинив двері для 780 вихованців з усіх куточків  колишнього Радянського Союзу. Сьогодні ж КОДА дозволила надавати центру початкову освіту для 40 та базову – для 70 учнів. Крім середньої освіти, тут надають реабілітаційні послуги та працюють  групи  професійно-технічного  навчання. Навчають 93 викладача – це вчителі-дефектологи, спеціалісти різних категорій, методисти.  У селищі Володарка (Володарська громада) по вулиці Зарічна, 102-В діє Володарська спеціалізована загальноосвітня школа-інтернат ІІ-ІІІ ступенів-центр реабілітації. Він надаватиме базову освіту 100 школярам та ще сто здобуватимуть профільну освіту. З 1997 року заклад функціонує під керівництвом директора Анатолія Косовського, а працюють у школі 16 вчителів, 10 вихователів та сім медпрацівників. Заклад позиціонує себе як школу повного робочого дня. Тут пропонують ​інформаційно-технологічний профіль, вивчення іноземних мов та STEM-освіту та комфортні умови проживання. Боярська спеціальна школа І-ІІ ступенів зареєстрована у Боярці по вулиці Перша  Піщана, 1, а заснована у 1926 році. Згодом тут діяв будинок для безпритульних сиріт, який у 1965 році передали для облаштування обласної спеціальної  школи-інтернату для слабозорих дітей. Нині це вже Фастівський район. Заклад забезпечуватиме початковою освітою 45 та базовою – 50 осіб. Частина дітей одержує середню освіту, інша, із комбінованими  дефектами, програму допоміжної школи (максимальна наповнюваність класів – 6 учнів) та проходять профілактичне лікування органів зору. Термін здобуття базової освіти складає 10 років. Колектив школи складається із 29 педагогів. У цьому ж районі та вже на території Бишівської громади у селі Мостище по вулиці Квітнева працює Мостищенська спеціальна школа І-ІІ ступенів. Тут одержати початкову освіту зможуть 50 осіб, а базову – 70 осіб. Сам заклад розпочав працювати у 1944 році як дитячий будинок, згодом був реорганізований в допоміжну школу-інтернат.  Нині у закладі проводяться корекційно-відновлювальні заняття з лікувальної фізкультури, розвитку мовлення, ритміки, соціально-побутового орієнтування тощо. Також, як повідомляється на сайті закладу, з  4 по 7 класи учні опановують і по одному профілю професійно-трудового навчання. А саме: швейна та столярна справи, будівельна й сільськогосподарська праця, вивчення української народної вишивки та взуттєвої справи. Викладають – 34 педагоги, очолює – спеціаліст вищої категорії Наталія Василенко.  Мостищенська спеціальна школа І-ІІ ступенів З обсягом по 180 осіб вже базову та профільну освіти надаватиме Фастівський ліцей-інтернат. Він розташований у місті Фастів по вулиці Великоснітинська, 63. Ліцей здійснює підготовку учнів за кількома профілями: фізико-математичним, хіміко-біологічним та інформаційно-технологічним, а навчають тут більше 20 викладачів. А розпочинав свою діяльність ліцей, ще як трудова політехнічна школа-інтернат у 1962 році, згодом санаторна, фізико-математична, з 1991 – як природна-математична школа-інтернат і з 2003 року реорганізовано до ліцею-інтернату.  У Бориспільському районі 110 осіб базовою та 250 осіб профільною освітою охопить Переяслав-Хмельницький ліцей-інтернат "Патріот". Заклад функціонує у місті Переяслав по вулиці Грушевського, 49. Школа була заснована у 1960 році як школа-інтернат. З часом її реорганізували в інтернат з поглибленим вивченням української народної творчості, обласний ліцей мистецтв інтернатного типу, інтернат для дітей-сиріт. У "Патріот" заклад реорганізували ще у 2017 році. Очолює заклад з 2004 року – Василь Козій. Нині у закладі навчається 169 ліцеїстів та працює 30 педагогічних працівників. У ліцеї формують національну свідомість та громадянську позицію, пропагують військово-спортивні роботи тощо. А саме: поглиблено вивчають окремі предмети та одержують профільне навчання з військової справи, фізичного виховання та спортивної підготовки. Нагадаємо, як повідомляла раніше KV, Київська ОДА вже схвалила 272 освітні ліцензії для 111 шкіл та дитсадків в трьох районах Київщини. У місті Ірпінь та суміжних громадах навчатимуть та виховуватимуть дітей у 32 закладах, Броварському районі – 41 школа та дитсадок. Найбільше навчальних закладів у Вишгородському районі – 59. У рамках шкільної реформи вже майже всі школи одержали ліцензії з правом навчати за новою трирівневою системою.  Читайте: Новий формат: школи Київщини долучаються до трирівневої системи освіти Крім того, КОДА надала ще 716 освітніх ліцензій для 196 шкіл та 123 дитсадків Київщини. Загалом ліцензії одержали 23 громади Білоцерківського, Фастівського та Обухівського районів. Так, у Білоцерківській громаді вихованням дітей займатимуться 36 дитсадків, а в 27 школах зможе навчатися понад 26 тисяч школярів. У колишньому Кагарлицькому ж районі охопити навчанням зможуть лише понад 3 тисячі дітей.  Читайте: На Київщини ліцензували діяльність шкіл та дитсадків у 23 тергромадах Також раніше Київська ОДА надала 487 ліцензій для 121 школи та 118 дитсадків у трьох районах Київщини. Так, у дев’яти громадах Бориспільського району діти зможуть одержати дошкільну, середню та профільну освіти у 76 навчальних закладах. В  Обухівському районі нова трирівнева система освіти запрацює у 75 школах та дитсадках, у Бучанському районі – у 100 навчальних закладах. Читайте: 24 громади трьох районів Київщини одержали ліцензії на нову середню освіту Чергові 270 освітніх ліцензій на нову середню освіту 70 школам та 47 дитсадкам. Ліцензії одержали навчальні заклади восьми громад у Бучанському, Фастівському, Броварському та Бориспільському районах.  Читайте: Нова трирівнева система освіти стала досяжною ще для 70 шкіл Київщини Фото: колаж KVКиевVласть

КиевVласть розпочинає цикл інтерв'ю із головами об'єднаних громад Київщини. Впродовж 69 тижнів ми плануємо їздити містами, селищами та селами і спілкуватись з очільниками новостворених органів місцевого самоврядування. Першим спікером проєкту став очільник Вишгородської громади Олексій Момот, який раніше займав крісло мера Вишгорода. Про труднощі на новій посаді, співпрацю із депутатами та старостою, розвиток основних напрямків і підготовку до третьої хвилі коронавірусу читайте у матеріалі.  KV: Яким чином сформована коаліція у міській раді? Як налагоджували співпрацю із депутатами? Олексій Момот: Ми не формували коаліцію, нове скликання депутатів доволі адекватне. Тому коаліція сформувалась сама по собі. Фракції, які мають найбільше мандатів – це “За майбутнє” та “Європейська солідарність”. Вони вже складають більшість у міській раді. За результатами сесій, які вже відбулись, можу сказати, що питання голосуються майже одноголосно. Може бути виключення, коли не голосують 3-4 депутати із 26.  Коаліція – це більш політичне питання, на рівні Верховної Ради, обласної ради. У наш депутатський корпус обрані місцеві жителі, всі один одного знають. Тому коаліція у нас не політична, а в інтересах громади. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  KV: Чи є проблеми із прийняттям рішень? Олексій Момот: Було лише одне резонансне рішення – щодо проведення реорганізації дитячо-юнацької спортивної школи з водних видів спорту. Але резонанс був створений штучно. В рамках децентралізації на свій баланс ми забрали цілу низку юридичних осіб від районної ради, в тому числі дві юнацько-спортивні школи. Для оптимізації роботи ми вирішили їх об'єднати. Там не потрібно було два керівники, дві бухгалтерії і так далі. Тому ДЮСШ планували ввести як відділ до великої спортивної школи, де різні види спорту. Це викликало резонанс серед тренерів, керівництва ДЮСШ.  Ми поспілкувались із Міністерством молоді та спорту, Департаментом молоді та спорту КОДА та дійшли згоди призупинити рішення до проведення повного аудиту. Більше ніяких конфліктних чи резонансних рішень не було.  Читайте: Операція оптимізація: Вишгород виступив проти ліквідації школи водних видів спорту KV: Раніше ви були міським головою Вишгорода. Розкажіть, чим відрізняється робота міського голови та голови громади? Де складніше? Олексій Момот: Тепер точно не простіше, різниця вражаюча. Функцій, повноважень, відповідальності в рази більше. Це цікавий процес, але на початку було навіть страшнувато, коли зрозумів, яка відповідальність тепер на мене покладена. Та зараз сформована нормальна команда. У нас збільшився колектив у зв'язку з тим, що перейшло багато повноважень і були створені нові управління. Забрали з району фахівців, які працювали багато років. Усі сфери, якими раніше займалась РДА, перейшли на громаду. Це соцзахист, медицина (в тому числі первинна), освіта (усі школи та садочки), будинки культури. Тепер усі тендери ми проводимо самостійно.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Є певні моменти із розміщенням персоналу, оскільки у адміністративній будівлі знаходиться РДА, райрада і міська рада. Збільшився штат і наразі ведемо переговори, аби розмістити людей, які прийняті на роботу. Не вистачає кабінетів. Але це технічні моменти, які у процесі вирішуються. Наприклад, під управління соцзахисту є будівля у центрі міста. Також у центрі плануємо орендувати обладнанне приміщення під Центр надання адміністративних послуг.  KV: Які плани щодо основних напрямів – медицина, освіта, культура? Олексій Момот: Планів дуже багато, але для їхньої реалізації потрібні кошти. До мене, як голови громади, звертаються керівники установ, де вони є спеціалістами, із пропозиціями щодо розвитку. А ми вже ці проекти фінансуємо. Наразі ведемо переговори із інвесторами щодо розвитку будинку культури. Там призначено нового керівника, досить креативного, вона генерує пропозиції.  З програмами по медицині до нас звертається головний лікар та керівник первинної медицини. Певні кошти на цей рік вже виділено. Один із основних проектів – біля центральної лікарні багато років стоїть занедбана будівля, яка будувалась як санітарно-епідеміологічна станція. Це було задовго до мене, не знаю, чому, але її не добудували. Наразі ми хочемо забрати її на баланс, виділити кошти і за рахунок неї розширити лікарню. Є різні варіанти – можливо, розмістимо там сімейних лікарів чи терапевтичне відділення. Місто росте, мешканців стає більше, відповідно і медичну галузь потрібно розширювати.  Також збільшуємо кількість місць у садочках та школах. У цьому році завершуємо роботи у трьох дошкільних закладах – це будівництво садочка на провулку Шевченка і добудови великих корпусів до дитсадків “Чебурашка” і “Ластівка”. За попередніми розрахунками, це забезпечить місця близько 400-500 діткам. Також ведеться будівництво школи у селі Хотянівка, яка увійшла до громади. І велика добудова школи “Сузір'я” на 22 класи. Там є технічні питання, оскільки раніше об'єкт фінансувався через районну раду, ми лише надавали субвенцію. І наразі вирішуємо питання передачі функцій замовника на місто, оскільки у району фінансування дуже обмежене. І ми передбачили ці кошти у бюджеті громади, враховуючи співфінансування із Державним фондом регіонального розвитку.  KV: Як розвивати інвестиційну привабливість? Що можете запропонувати потенційному інвестору? Олексій Момот: Інвестора в першу чергу цікавить територія, вигідна земельна ділянка, бажано із комунікаціями. З цієї точки зору більш привабливими є сусідні громади, де великі території. Ми нещодавно провели інвестиційний конкурс, виділили ділянку близько 2 га під будівництво високотехнологічного заводу. Було там ще два учасники, один з них хотів побудувати склади під фармацевтичний завод, а інший – торгово-розважальний центр. За умовами конкурсу, виграв інвестор, який планує будувати завод. Там будуть виготовляти лічильники NIK. Ми затвердили їм детальний план території і вони готуються до будівництва. Місто отримає величезні надходження з податків.  Коли проводились обговорення у соцмережах, більшість мешканців надавали перевагу ТРЦ. Це, звісно, добре. Але, по-перше, є умови інвестконкурсу. А, по-друге, завод – це великі податки та робочі місця. В нашому місті вже і так дуже багато рітейлу. Але це просто купили і перепродали, трохи не по-державницьки. Потрібно розвивати і промисловість. За статистичними даними, Вишгород – промислове місто, тут багато промислових підприємств, в тому числі іноземних, які є основними наповнювачами бюджету.  KV: Чи можна назвати Вишгородську громаду заможною? Які основні джерела надходжень до бюджету? Олексій Момот: Безумовно, громада є спроможною, адже ми маємо частину бюджету, яка називається “бюджет розвитку”. На жаль, не усі громади його мають. До об'єднання громади місто мало приблизно 220 млн гривень бюджету. Із них 120 млн було бюджетом розвитку, 100 млн – захищені статті. Наразі бюджет громади складає близько 600 млн гривень. Із перевиконанням він складатиме трохи більше. При цьому бюджет розвитку залишився 120-130 млн. Інші кошти витрачаються на об'єкти, які ми прийняли – лікарні, школи, садочки і так далі.  KV: Які села громади мають найбільше невирішених проблем? Олексій Момот: Місто об’єдналось із Хотянівською сільрадою, до якої входять села Хотянівка та Осещина. Проблематика там не відрізняється. Це освітлення вулиць, ремонт доріг. Ми передбачили у бюджеті кошти на приєднання їх до міської системи “Безпечне місто”. Це обладнання вулиць відеоспостереженням, яке виведено на пульт поліції. І виділені кошти на дорожні роботи. Про будівництво школи у Хотянівці я вже казав. Це стандартні, побутові проблеми. Критичних ситуацій немає. До приєднання села були спроможними. KV: З якими проблемами громада вже зіштовхнулась у цьому році? Олексій Момот: Була проблема із харчуванням дітей у школах. На початку року ми тільки прийняли школи і садочки на свій баланс. Необхідно було проводити тендер для визначення постачальника продуктів для шкіл. На це необхідно близько двох місяців. Ці два місяці харчування у школах не було, що викликало невдоволення у батьків. Ми пояснювали, яка ситуація. Але є і позитивний бік – було прийнято оперативне рішення про відкриття у школах буфетів. Вже тендери пройшли і тепер у школах є як повноцінне харчування, так і буфет. Всі задоволені.  І таких ситуацій було достатньо – із тендерами по лікарнях, закупівлею інсуліну, інших ліків по програмі “Доступні ліки”. Ми цим ніколи не займалися. Тендери зайняли якийсь час, але наразі ситуація більш-менш стабільна. KV: Ситуація з ковідними хворими – чи забезпечені лікарні громади, чи вистачає місць? Олексій Момот: Абсолютно забезпечені. Лікарня у Димері, яка є філіалом нашої центральної лікарні, визначена опорною для хворих коронавірусом. Вона повністю перепрофільована, там немає ніяких відділень, тільки ковідні. Продовжуються перемовини із областю щодо облаштування додаткового відділення на базі терапевтичного відділення ЦРЛ. Але це залежить від економічної ситуації. Наразі великий сплеск захворюваності. Третя хвиля вже почалась. Я не довіряю тій статистиці, яка висвітлюється МОЗ. Провакциновано близько 20 тисяч населення, це мізерна кількість. А статистика постійно стрибає – то тисяча хворих, то десять тисяч. Звісно, що це залежить від кількості протестованих. Наразі із ковідом 30% персоналу, деякі депутати. Члени моєї родини. Я сам перехворів, разом із дружиною, дитиною, бабусею, дідусем. Але у легкій формі. І та хвиля, яка йде наразі, має складніший перебіг захворювання. Нещодавно ця хвороба забрала нашого видатного тренера Олександра Кочеткова. Він усе життя був у спорті, не мав шкідливих звичок. Але за три тижні його не стало.  Хворіє дуже багато людей. Ми передбачили кошти на підтримку лікарні, медиків. Окрім забезпечення засобами індивідуального захисту, було виділено преміювання медпрацівникам. Вакансій у лікарнях і так багато, люди тікають. Намагаємось стимулювати їх залишатися.  KV: Чи є співпраця зі старостами? Олексій Момот: В нас один староста на обидва села. Довго його обирали, було багато кандидатур, представництва від усіх політичних сил, які обралися до ради. Наш староста був депутатом сільради, проживає на території Хотянівської сільради. Ми подивились, що на виборах виборці Хотянівки та Осещини віддали йому найбільше голосів. Це означає, що йому довіряють.  Він знає практично кожного мешканця. Дуже сподобалось, як він себе проявив, коли були снігопади. Ми виділили техніку, він особисто керував, аби розчистили кожну вулицю. Я приїздив, бачив це. Дуже хазяйновитий, “робочий” староста. Контактний, виконує усі доручення.  KV: Які переваги отримали громади у порівнянні із містами? Олексій Момот: Громада отримає свої переваги тоді, коли реформа децентралізації дійде до логічного завершення. Поки процесс не завершився. Не врегульовано дуже багато питань – щодо функціонування райрад, РДА. Нещодавно Верховна Рада провалила голосування щодо РДА. Я вважаю, що має бути здійснена ліквідація райрад, як це планувалось на початку реформи. Звісно, що для цього потрібно внести зміни до Конституції. А їх має підтримали хоча б 300 депутатів у залі під куполом. Цього не сталося.  Наразі райради виконують функцію передачі майна громадам. І з цим є багато проблем. Я спілкувався із членами Асоціації міст, із заступником міністра розвитку громад Вячеславом Негодою. По всій Україні є багато невирішених питань.  KV: Мабуть, і в роботі голови громади є неврегульовані моменти? Олексій Момот: Безумовно. Так завжди буває, коли триває процес реформи. Це питання по передачі майна, юридичних осіб, фінансуванню певних об'єктів, замовником яких був район, а тепер – громади. Це все вирішується шляхом діалогу. Але процес ускладнюється тим, що питання не врегульовані на законодавчому рівні. Один закон суперечить іншому, не зрозуміло, чим регулюватись. Сподіваюсь, що кінця року Верховна Рада знайде необхідну кількість голосів.  KV: Яких повноважень не вистачає громадам? Олексій Момот: Повноважень вистачає. Разом з тим вистачає відповідальності, ще б трохи хтось забрав. Оскільки децентралізація розпочалась у 2015 році, кількість повноважень збільшувалась ще з того часу поступово. Закони про їх делегування в органи місцевого самоврядування обігнали реформу. Нам тоді віддали повноваження по архбудконтролю, земельних питаннях. Наразі закон їх наздоганяє.  KV: Чи вирішилась проблема нелегальних перевізників? Олексій Момот: Проблема існувала доволі довго. Були баталії за участі активістів. Найбільша проблема із “нелегалами” була на маршруті від великого ЖК “Ярославичі” на вулиці Кургузова. На сьогоднішній день усі перевізники отримали ліцензії від КОДА. Там мав бути розворот на кільці, ми зі свого боку це зробили. Приїхала комісія, вони подали документи. Отримали дозвіл, сплачують податки. Це вплинуло лише позитивно на якість надання послуг.  Наразі нелегальних перевізників у місті немає. Із іншими “нелегалами” допомогла справитись поліція. Може бути приватний під'їзд легковим автомобілем, коли водії беруть попутників по дорозі на роботу. Але бійок, різанини коліс та стрілянини, які були між легальними та нелегальними перевізниками, тепер немає. Я не бачу жодних скарг у Фейсбуці, мені не телефонують місцеві жителі щодо таких проблем.  KV: Які амбіції маєте щодо кар'єрного зростання? Олексій Момот: Станом на сьогодні я розумію, що це глухий кут мого кар'єрного зростання. У мене над головою висить портрет Тараса Шевченка. Я підпорядковуюсь своїй громаді. І я не бачу себе на державній службі. Були пропозиції, в тому числі балотуватись до Верховної Ради. Є критична межа, яку не можна переходити. На мою суб'єктивну думку, там доведеться переступати через внутрішні переконання. А я вважаю, що завжди потрібно залишатись людиною.  Наразі я займаюсь тим, що мені подобається. Прокидаюсь, із задоволенням йду на роботу. Із задоволенням йду додому. Якщо громада висловить мені недовіру або не обере, якщо я вирішу балотуватись на наступну каденцію, то думаю, що буду шукати себе у приватній сфері.  Читайте: Олексій Момот: “Сподіваюсь, новий губернатор не зупинить переїзд КОДА до Вишгороду”КиевVласть

В кінці 2020 р. вулиці Героїв Севатополя (частина), Стражеска, Білецького, зазнали чималих змін: велосмуги, острівці безпеки, нова дорожня розмітка. Думки людей, як завжди, розділилися. Але ми ж не експерти, лише учасники дорожнього руху. Нам покращують умови, і ми можемо не розуміти технічну частину? Подала інформаційні запити, чому саме такі рішення, яка статистика по ДТП та трафіку, експерні висновки. Відповідь одностайна, все погоджено у встановленому порядку з Департаментом транспортної інфраструктури КМДА та Управлінням патрульної поліції м.Києва, схеми згідно ДБН, веломаршрути за концепцією розвитку велосипедної інфраструктури міста, порядок обліку ДТП, щільність трафіку відсутні, принаймі в КК "Київавтодор" (думаю їм й самим цікаво було б почитати), ну а експерних висновнів ніхто так і не надав, чи не має взагалі, чи забули. Тому ще запитаємо в Управлінні патрульної поліції, може вони в курсі. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   А от відповідь від Центра організації дорожнього руху здивувала, вони взагалі нічого не розробляли та не погоджували, це все ті, що перечислені зверху. Хоча за їх статутом організація руху та безпека – то їх прямі обов'язки. Ну, а про вивчення громадської думки, проведення громадських консультацій чи обговерень, то це взагалі не передбачено Законом. Хоча концепцію велоінфраструктири розробляли згідно запиту громадскості і консультацій. І це запам’ятаємо для подальшого діалогу. А от всі, хто чекав острівця безпеки біля ЦДЮТ (активного руху дітей) – НЕ БУДЕ! Лише передбачено притротуарні острівці безпеки, які вже встановлені. Ще по факту після зими ми маємо майже стерту нову розмітку, проявилась стара замальована розмітка, а та, яку зняли механічним способом, перетворился на суцільні ями. Їздимо навпомацки, а пішоходи так і ходять по розбитих тротуарах радянських часів, зате з "европейским комфортом" через дорогу переходять. До речі, був випадок, що великогабаритний транпорт застряг, деякі стопчики вже зламані, чи снігоприбиральною технікою, чи водій під снігом не побачив. Про вело нічого не скажу, бо не катаюсь. Шановні велосепедисти, напишіть свої враження! Як вам те, що маємо на сьогодні? Чи велосмуги влаштовують за якістю та безпекою? Місця для паркування авто нібито є, але як вони розрахуваували їх кількість – загадка, беручи до уваги, шо поруч великий медичний заклад, і туди приїздить багато людей щодня. Поки враження таке, що разом зі снігом вся реконструкція розтанула. Більш-менш Білецького збереглась, бо капільний ремонт був. А тепер про плани на 2021 рік: Притротуарні острівці безпеки: - вул.Стражеска – 4 од. - вул.Героїв Севастополя (від Гузара до пр.Відрадного)-3од. - вул.Каблукова – 3 од. Влаштування острівців безпеки: - вул. Героїв Севастополя (від Гузара до бул.Гавела) -3 од. Де? Там 6 ППЗШ лежать, а головне навіщо? - Пр-т Відрадний, 6 (в районі вул. Піддубного) – 2 од. На мою думку добре, там є ще 3 місця де б треба встановити замість Героїв Севастополя. - І десь 1000 од. паркувальних стовпчиків. Підняті переходи на Чоколівці планують лише, повний перелік по району нижче. А ось щодо відновлення дорожньої розмітки, то поки не буде фінансування, тендеру, обрано Виконавця і відповідних погодних умов, ШЕУ роботи проводити не буде. Ще в запиті було питання по поточним/капітальним ремонтам тротуарів та проїзджої частини, влаштування велосмуг... але, мабуть не дочитали і відповідь не надали. Мені не важко, знову подала запит. Чекаємо на відповідь від КП ШЕУ Солом'янського району. Громада, як вам плани на майбутнє? Які враження від вже зробленого? Коментуйте, бо хоч для цих робіт їм громадська думка не потрібна (як виявилось), але це все одно наш простір і нам тут жити. П.с. Звернення щодо безпеки руху по бул. Гавела ще в роботі, чекаю на відповідь. Бо то окрема історія. Далі буде... Маріанна Хмельницька, очільниця ГО "Відрадний.Інфо"КиевVласть

Регіональне відділення Фонду держмайна оприлюднило плани з приватизації на 2021 рік. Це, зокрема, продаж єдиних майнових комплексів трьох державних підприємств: “Енергомаш”, “Державний резервний насіннєвий фонд” та “Центр-Сервіс”. Загальний план з приватизації цього року – понад 50 об’єктів у столиці, активи сукупною вартістю 350 млн гривень. 4 березня у регіональному відділенні Фонду державного майна України по місту Києву (РВ ФДМУ) відбувся прес-сніданок на тему "Мала приватизація – вигідні інвестиції".  Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Як передає кореспондент KV, спікерами заходу стали в.о. начальника регіонального відділення ФДМУ Яна Матієва, заступник начальника Катерина Баришева та проєктний менеджер ДП "Прозорро.Продажі" Владислав Уривський.  Інвестиційне меню Під малу приватизацію по місту Києву готують 62 об’єкти у майже всіх районах (найбільше активів – у Печерському, Голосіївському та Шевченківському районах столиці).  Це 33 єдиних майнових комплекси, 18 об’єктів окремого майна та 5 об’єктів незавершеного будівництва, а також 5 пакетів акцій державних акціонерних товариств та 1 об’єкт соціально-культурного призначення. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться У 2021 році у планах РВ ФДМУ – провести, зокрема, приватизацію 3 великих єдиних майнових комплексІВ (ЄМК).  Це, зокрема, ЄМК ДП “Центр-Сервіс” (стартова ціна: 14,5 млн гривень) – онлайн-аукціон із зниженням стартової ціни відбудеться вже 18 березня. До складу єдиного майнового комплексу, що знаходиться в урядовому кварталі на вул. Інститутська, 16, входять 3 нежитлові приміщення на цокольному поверсі загальною площею 769,5 кв. м; обладнання для салону краси та пошивних майстерень – 26 од., касові апарати, комп’ютери, меблі – 23 од., кондиціонери, вивіска – 3 од. “Історична будівля в самому центрі Києва, прямісінько в Урядовому кварталі, є справжнім скарбом для будь-якого інвестора”, – зазначається у відео-огляді лоту. Фасад будівлі. Фото: privatization.gov.ua Офісні приміщення. Фото: privatization.gov.ua Приміщення пошивної майстерні. Фото: privatization.gov.ua Підприємство обслуговувало урядовий квартал, шило одяг та уніформу для представництв з обслуговування іноземних делегацій. На презентації цього об’єкту в.о. начальника РВ ФДМУ зазначила, що це готові офісні приміщення – вже із ремонтом, устаткуванням та навіть реквізитом з квест-кімнати, що там знаходилася.  До приватизації також готується ЄМК ДП “Державний резервний насіннєвий фонд”, вартість активів якого становить 118,4 млн гривень. До його складу входить 2 адмінбудівлі, сільгосптехніка, меблі, тощо. Підприємство забезпечувало аграріїв зерном. Майно ДП знаходиться на території усієї України, наявні робоча с/г техніка, актуальні договори на постачання зерна фермерам із терміном до кінця березня цього року.  Фасад. Фото: privatization.gov.ua Техніка. Фото: privatization.gov.ua Наразі також відбувається інвентаризація та проводиться реєстрація нерухомого майна ЄМК держпідприємства “Електронмаш”. Об’єкт планується виставити на аукціон у ІІ кварталі 2021 року. Повний перелік майна, що підлягає приватизації у 2021 році, включає всього 62 об’єкти, з них 52 готується до приватизації.  Сірим виділені “неліквідні” об’єкти, що не можуть наразі бути приватизовані. Фото: KV Читайте: В Киеве с молотка продают недостроенное девятиэтажное здание Киевского завода экспериментальных конструкций (фото)  Окрім перерахованих ЄМК, серед низки презентованих на заході столичних лотів, запланованих до приватизації, були представлені:  Лот №1. Легкова автівка марки Infiniti, модель FX35, 2003 рік випуску. Стартова ціна: 227 773,58 гривень. Дата проведення онлайн-аукціону з приватизації – 10 березня 2021 року. Лот №2. Об'єкт незавершеного будівництва – лабораторно-експериментальний корпус за адресою: м. Київ, вул. Алма-Атинська, 8. Стартова ціна: 9 318,600 тис.гривень. Дата проведення аукціону із зниженням стартової ціни – 11 березня. Лот №3. Легкова автівка марки Skoda, модель Octavia, 2002 року випуску. Стартова ціна об’єкта: 9 000 гривень. Дата проведення онлайн-аукціону – 17 березня. Лот №5. Об'єкт незавершеного будівництва – спецгараж на 50 автомобілів за адресою: м.Київ, вул. Охтирська, 5-17. Стартова ціна: 1 405 870,00 гривень. Дата проведення аукціону: 22 березня 2021 року.  “Ми склали мапу об'єктів, і вийшло, що у нас найбільше всього активів у Голосіївському та Печерському районах. Ми маємо забезпечити 350 млн гривень надходжень до бюджету.Вже є понад 200 млн гривень, сподіваємося виконати план до кінця року. Ми також можемо запевнити, що не кидаємо майно напризволяще, а продовжуємо до певного моменту відслідковувати, що відбувається з кожним об'єктом, і контролюємо дотримання вимог купівлі продажу. Інвестори беруть безпосередню участь”, – підкреслила Яна Матієва. Регіональне відділення звітує про три успішні аукціони у І кварталі з приватизації будівель, які розташовані поруч зі станцією метро Либідська у Києві, та об’єкта незавершеного будівництва по вулиці Волинська, 66-а, на загальну суму понад 200 млн гривень.  Читайте: 218 млн гривен: в Киеве приватизировали три здания рядом с “Тарелкой” на Лыбедской За словами Яни Матієвої, на сьогодні у власності держави знаходиться понад 3700 об'єктів: це здебільшого підприємства, якими керують директори, та які мають штат 1-15 осіб, і усі отримують зарплату з держбюджету. Для порівняння, у США у державній власності – всього 3 об'єкти, у Польщі – 250.  Більше 30 відсотків з них не ліквідні або не можуть бути наразі  приватизованими у зв'язку з певними обставинами, наприклад, з тим, що майно перебуває на окупованих територіях України. Участь в аукціоні Провідний експерт та проєктний менеджер ДП “Прозоро.Продажі” Владислав Уривський акцентує: ознайомитися з усіма об'єктами держави, що пропонуються для продажу, стало можливо на сайті privatization.gov.ua в розділі “Мала приватизація”, а також на сайті ProZorro.Продажі або на сайті будь-якого з понад 40 майданчиків, що підключені до системи ProZorro.Продажі”. “Комплекс цих ресурсів – це як “онлайн супермаркет” державного майна, що значно покращує зручність пошуку бажаних об’єктів для купівлі. І таким чином держава створює достатню конкуренцію комерційному майну та комерційним пошуковим сервісам”, – запевнив Уривський. Аби стати власником державного майна, каже Уривський, потрібно обрати об’єкт, зареєструватися на аукціон і подати заяву на участь, взяти участь в онлайн-аукціоні і перемогти, пройти кваліфікацію та укласти договір купівлі-продажу (підписати договір, оплатити вартість активу). “Прозорі правила гри – це те, про що українці мріяли вже довгий час, і саме онлайн аукціони стали інструментом прозорої процедури продажу державного майна. “Всі бачать все” – це принцип аукціонів в ProZorro.Продажі. На онлайн аукціонах кожний бачить всі ставки, які пропонуються учасниками. А після проведення аукціону інформація про всіх учасників розкривається”, – зазначив Владислав Уривський. Заступниця начальника Катерина Баришева зазначила, що, незважаючи на коронавірус, у 2020 році процеси приватизації тривали й не зупинялися.  “Цього року Фонд поставив за мету амбітний показник — залучити до держбюджету 12 млрд гривень, з них 3,7 млрд гривень від приватизації. Регіональні відділення не стоять осторонь – планка дійсно висока”, – каже Баришева. Як писала KV, 27 лютого 2020 року Київрада підтримала проєкт рішення "Про затвердження переліку об'єктів малої приватизації, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва та підлягають приватизації" (№08 / 231-356 / ПР від 10 лютого 2020 року). Спочатку до приватизаційного переліку увійшли 90 комунальних об'єктів, загальна балансова вартість яких становить близько 43 млн гривень. За інформацією директора Департаменту комунальної власності КМДА Андрія Гудзя, 50% таких об'єктів знаходяться в підвальних і цокольних поверхах нежитлових і житлових будинків. При цьому він визнав, що на момент підготовки проєкту рішення 42 об'єкти перебували в орендному користуванні. Але вони, за словами чиновника, мали бути продані через електронний аукціон в системі Prozorro.  Читайте: Авральный дерибан: Киевсовет утвердил список объектов на приватизацию в 2020 году  Фото: KV КиевVласть

З початку року Києвом та областю шириться хвиля дитячих самогубств, яка сколихнула наше суспільство. Щороку по всій країні маємо більше сотні дитячих самогубств, а це значить, що проблема є суспільною і ми маємо щось з цим робити. Але що? Пропоную розглянути проблему комплексно. Причини і наслідки Давайте розберемо середовище, у якому живуть наші діти. Однією з причин дитячих самогубств в Україні називають так звані “групи смерті” у соцмережах на кшталт “Синього кита”. Вони начебто підштовхують дітей до самогубств і саме вони в усьому винні. Але чи відповідає це дійсності на сто відсотків? Ці групи безсумнівно впливають на дітей, їхні настрої та психіку, однак фахівці, насправді, не вважають їх ключовим фактором дитячих самогубств. Такої думки дотримуються як представники офіційних державних структур (наприклад, керівниця департаменту захисту дітей та протидії насильству Офісу генерального прокурора Юлія Усенко), так і спеціалісти з недержавного сектору (наприклад, консультантка з інформаційної безпеки Аліна Елєвтєрова). Натомість фахівці вважають соцмережі та Інтернет лише відображенням реального життя. А ключовими факторами дитячих самогубств називають проблеми в сім’ї, соціальну ізоляцію, проблеми у колективах, булінг у школі тощо. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Загалом ці фактори можна поділити на три великі групи: сімейні, соціально-економічні і освітньо-культурні. По-перше, в Україні дуже високий рівень домашнього насилля. У 2019 році було 130 тисяч звернень до поліції і ця цифра зростає – за першу половину 2020 року уже було зареєстровано понад 100 тисяч звернень. При цьому, звертаються до поліції лише у 10% випадків. Тобто, ми маємо 1,5-2 мільйони випадків сімейного насилля на рік, і це жахливо. Підлітки від цього замикаються, знаходять негативний контент в Інтернеті, вживають наркотики. Навіть, якщо вам здається, що у вашій сім’ї все добре, ваша дитина може оцінювати ситуацію зовсім по-іншому. Другим важливим фактором, який впливає на дитину, є школа та її навколошкільне життя. Ми знаємо, що школа практично втратила авторитет серед підлітків. З ними не працюють належним чином на ідеологічно-смисловому рівні. У школі їм розповідають про патріотизм, однак не пропонують чітких проєктів майбутнього. Там процвітає булінг, на який наші педагоги дуже часто не зважають. Як результат, у школі діти залишені сам-на-сам з власними підлітковими проблемами, а дорослі не пропонують їм шляхів вирішення цих проблем. Крім цього, на дитину безумовно впливає загальне соціально-економічне становище країни, міста, району, де вона живе. Це і неблагополучне матеріальне становище родин, і розбомблена міська інфраструктура, і депресивна суспільна атмосфера. Досить непросто налаштуватися на позитив, якщо навколо розруха і валяються шприци. Доступної спортивної інфраструктури у нас немає навіть у великих містах. Наприклад, у Києві практично немає громадських стадіонів з відкритим доступом і якісним обладнанням. А вони мали б бути у кожному районі міста, кожному районі області і навіть кожній територіальній громаді. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Вирішення проблеми Щоб подолати цю суспільну проблему, нам треба зосередитися на роботі по всіх вказаних напрямках. Вирішенням проблеми безпеки в Інтернеті має займатися кіберполіція, це очевидно. Позитивну атмосферу у сім’ях мають створювати самі члени цих сімей, а ми як суспільство можемо впливати на це лише опосередковано – через загальне підвищення рівня життя, освіченості і культурності. На суспільному ж рівні варто створити механізми, які: 1) заберуть підлітків з вулиці; 2) дадуть можливість якісного проведення часу поза домівкою, якщо атмосфера у сім’ї токсична; 3) витягнуть дітей з Інтернету. Я абсолютно впевнений, що найдієвішим таким механізмом є розгалужена і доступна спортивна і культурна інфраструктура. Це діє на усіх рівнях і в усіх суспільствах, якщо цим дійсно займатися. Створення шкільної і позашкільної системи доступних спортивних гуртків має стати одним з найбільш пріоритетних національних проєктів. Повинен існувати загальнодержавний план розвитку спорту і фізкультури, який має бути розписаний дуже детально. З визначенням того, скільки доступних спортивних гуртків для молоді повинно бути відкрито на кожні сто тисяч населення. Критерієм успішності тут може бути, наприклад, відсоток залученої молоді. Гуртки мають бути дуже дешевими, на рівні кількох сотень гривень на місяць. Для тих, хто навіть цього не може собі дозволити – безкоштовними. Визначати це можна, наприклад, за механізмом, схожим на субсидії на комуналку. Кожен великий район міста повинен мати великий громадський стадіон з відкритим доступом. Кожен мікрорайон повинен мати кілька малих обладнаних стадіонів з відкритим доступом. Кожне селище, село, громада повинні мати належну і достатню інфраструктуру залежно від кількості мешканців. Це робота місцевої влади, але вона повинна бути частиною загальнонаціональної стратегії з механізмом контролю. Можливо, частина фінансування, яке спускається громадам з центру, має гарантовано виділятися саме на спортивну інфраструктуру. Не менш важливою є й культурна інфраструктура: кінотеатри, гуртки, фестивалі, заходи, лекції, виставки, концерти тощо. Культура повинна змагатися з вулицею, Інтернетом і наркотиками за час підлітка. У його вільний час громадський простір має пропонувати низку якісних культурних послуг. Усе це має бути дуже дешевим або безкоштовним для школярів. Принаймні до того часу, доки більшість українських родин зможуть собі дозволити витрачати непогані гроші на культурне дозвілля. А до цього ще дуже далеко. Усе можливо Підсумовуючи написане. Ми маємо зробити так, щоб публічний простір сприймався як місце культурного, якісного і спокійного відпочинку. Щоб наші громади пропонували молоді безліч можливостей для занять спортом і для цього була розвинена інфраструктура. Щоб усюди, а не лише у Києві, проходили якісні культурні події, осучаснювалися бібліотеки, створювалися креативні простори. І щоб усе це було доступним кожній сім’ї у фінансовому плані. Чи знаєте ви, що кілька десятків років тому Ісландія мала величезну проблему дитячого алкоголізму і наркоманії? А подолали вони її саме завдяки створенню доступної спортивної і культурної інфраструктури. Ми теж можемо подолати проблему не лише дитячих самогубств, а й дитячого алкоголізму і наркоманії. Так, це дорого. На це треба витрачати дуже великі кошти з різних бюджетів, причому цей проєкт виявиться розтягнутим на роки, а то й десятиліття. Але іншого шляху практично немає. І ми мусимо це зробити, якщо не хочемо, щоб вже діти наших дітей викидалися з вікон. Це складно, але можливо. Ярослав Москаленко, Голова Київської обласної організації політичної партії “За Майбутнє”, депутат Київоблради КиевVласть

Національний цирк України розпочав ризикований експеримент – циркова вистава без залучення тварин! Минулого тижня в столичному цирку стартувала унікальна вистава “Ecolibrum”, де глядачам в ігровій та розважальній формі будуть розкриті гострі сучасні екологічні проблеми. Байдужість і жадібність людства призвели планету Земля до межі неминучої екологічної катастрофи. Глядачі стануть свідками масштабного лиха, яке непомітно втручається у нашу реальність, де володарюють ненаситний Сміттєвий Король та Королева, і потраплять в полон до ненажерливих господарів. Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV" Але на порятунок людству приходять мудрі та дружелюбні інопланетні друзі, які прилетіли з візитом до землян. Прибульці шоковані ситуацією, що наразі панує на планеті Земля. Вони відкривають людству очі на глобальну небезпеку та погрозу знищення. Дякуючи діям дотепних візитерів землян спіткає щасливе прозріння. Їм вдасться уникнути страшної катастрофи й кардинально змінити ситуацію на планеті. Землю врятовано! Вона знову стає зеленою та квітучою! Величезна Земна Куля опускається на циркову арену під прекрасний хіт Софії Ротару 80-х років, виконаний українською мовою!Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  У програмі беруть участь: всесвітньовідомий театр пластичної комедії “MIMIRICHI” – під керівництвом Андрія Гонсалеса; жонглер Денис Кабачний; силові жонглери – Вікторія та Ігор Ільченко (Силові жонглери – це саме ті циркові артисти, які заслуговують на окрему увагу. Тримати таку вагу, та ще гратися вкрай важкими шинами! З удаваною безтурботністю зрушити з місця цілий справжній автомобіль! Номер демонструє дві сили – силу природи і людини. Якщо вони спрямовані в одному напрямку і не протистоять одне одній, то можливості подвоюються і стають дійсно без меж); парний еквілібр-каучук – Ангеліна Федорко та Олександра Чала; акробати на батуті  під керівництвом Павла Оцупка; акробати на балонах  під керівництвом Олега Рибченка; еквілібрист на котушках – Володимир Омельченко; повітряні гімнасти  під керівництвом Дмитра Віскова та Людмили Завади. Так, гарно, яскраво, весело, вражаюче, навіть смішно.  Це – мистецтво і титанічна праця. Але це – не цирк! І зі мною погодяться 99% глядачів, навіть, якщо зоозахисники закидають мене камінням. - На жаль, економічний стан українського глядача катастрофічно погіршився, а звідси – й суттєве зниження попиту на вистави. Але ми боремося за те, щоб довести всім: Київський цирк працює незалежно від пандеміії, – зазначає директор Національного цирку України Генеральний директор Національного цирку України заслужений діяч мистецтв України Владислав Корнієнко, -  І з жовтня минулого року – це вже четверта нова вистава. Наш цирк цього року взагалі – рекордсмен! По-перше,  60 років у цій будівлі, яка, до речі, є пам’яткою архітектури. По-друге, а, може, навпаки,  насамперед, київському цирку в будівлі  – 150 років. Але історія – дама примхлива. А саме історія циркового мистецтва України починається з ІХ століття. Мандрівні артисти розважали глядачів аж до 1797 року, коли до Києва перевели Контрактовий ярмарок, що призвело до появи “балаганів” і “цирків-стовпчиків. Перший стаціонарний цирк-театр в Києві,  відкритий у 1875 році австрійцем Ігнатієм Собботом на ділянці, купленій французом Огюстом Бергоньє,  називався “Алькасар” . Знаходився він на перехресті сучасних вулиць Б. Хмельницького і Пушкінської. Будівля цирку була двоповерховою, збудованою з каменю. Тут давали свої пишні вистави понад 60 артистів, балет з Неаполя, клоуни з Лондона, оркестр 35 музикантів, а також кінні номери за участю 40 коней. Втім, утримання цирку було невигідним і дуже скоро він здувся. У 1891 році Київська Міська Дума провела конкурс на кращий проект будівництва стаціонарного цирку. Було вирішено створити спеціальну міську комісію по спорудженню міського цирку. Її очолив знаменитий київський архітектор Георгій Шлейфер. Саме будівництво доручили зятю київського генерал-губернатора Михайлу Драгомирову — Петру Крутікову, який  був великим шанувальником коней. Кінні виступи Петра Крутікова відрізнялися незвичайною манерою виконання і видовищністю. Лише 2-3 рази на рік він проводив публічні виступи. 23 листопада 1903 року цирк був побудований на місці сучасної вулиці Архітектора Городецького. Крутіков дав йому назву Hippo-palace ( “Кінний палац”). Фінальний проект будівлі виконав архітектор Едуард Брадтман. Це був найбільший цирк Європи – цегляний, двоповерховий, оснащений за останнім словом техніки. Будівля цирку Крутікова була зруйнована у 1941 р. На її місці у 1964 р. був зведений кінотеатр “Україна”. У листопаді 1960 року завершується будівництво нової будівлі київського цирку, яка вміщує 1900 глядачів. - Наше головне завдання сьогодні – зберегти  цирк! І хочу всіх запевнити: ми не відмовляємося від циркових тварин , -  заявив Владислав Корнієнко, – (дивно, рік тому він казав зовсім протилежне), – ми лише хочемо знищити агресивну дресуру! Наша нова вистава – це наш внесок у боротьбу за чистоту планети, навколишнього середовища. Це – екологія душі, думок, помислів,стосунків, Всесвіту. Можна з упевненістю заявляти, що сьогодні відбувається злиття Національного цирку України й циркової Академії. На превеликий жаль, держава кинула цирк на  самовиживання. Із  фінансування – лише 60 % на зарплату. І все! А тварини теж хочуть їсти, а номери треба ставити, костюми, реквізит, обладнання…  Та ми виживемо! І тварин збережемо! Адже ще а фресках у Софії Київській зображені циркові акробати з тваринами. - Цирк – це посмішка і коло щастя! Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV" КиевVласть

Бориспільська міськрада замовила у підпорядкованого собі КП "Виробниче управління комунального господарства" послуги із благоустрою своєї територіальної громади. За 16,84 млн гривень підрядник до кінця 2021 року повинен обслуговувати мережі зовнішнього освітлення и зливовоприймальні колодязі, утримувати території кладовищ і доглядати за зеленими насадженнями Борисполя та 18 прилеглих сіл. Як стало відомо KV з оголошення електронної системи державних закупівель ProZorro, 16 лютого 2021 року головне управління житлово-комунального господарства Бориспільської міської ради уклало договір з КП "Виробниче управління комунального господарства" (*) на надання послуг з благоустрою території. Ціна договору – 16,84 млн гривень.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  "Виробниче управління комунального господарства" до кінця 2021 року повинно  обслуговувати та утримувати в належному стані мережі вуличного освітлення, зливовоприймальні та оглядові колодязі, колектори та відкриті водовідні канали, території кладовищ, а також надавати послуги з озеленення та догляду за зеленими насадженнями. В Бориспільській міськраді уточнили, що послуги надаватимуться на території всієї   Бориспільської об'єднаної територіальної громади (ОТГ), в яку входить місто Бориспіль, 6 сільських рад та 18 сіл. Відмітимо, що в березні 2020 року головне управління житлово-комунального господарства Бориспільської міської ради замовляло у "Виробничого управління комунального господарства" аналогічні послуги, але виключно на території Борисполя. Тоді ціна договору складала 11,28 млн гривен і передбачала надання послуг до кінця 2020 року, однак пізніше сторони домовилися про продовження співпраці до 31 березня 2021 року. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, КП "Виробниче управління комунального господарства" засновано Бориспільською міськрадою в 2002 році. Статутний капітал – 37,93 тис. гривень. Основний вид діяльності – інші види діяльності із прибирання. Директор – Богдан Меташоп. За підсумками участі у публічних закупівлях КП "Виробниче управління комунального господарства" уклало 188 договорів на 108,6 млн ​​гривень (без урахування нинішнього). Найбільший замовник – головне управління житлово-комунального господарства Бориспільської міськради (дані Zакупівлі). Читайте: Вулиці Борисполя місяць від снігу будуть прибирати за 4,24 млн гривень Головним управлінням житлово-комунального господарства Бориспільської міськради керує Вячеслав Толкач.  Міський голова Борисполя з 17 січня 2021 року – Володимир Борисенко. * КП “Виробниче управління комунального господарства” (код ЄДРПОУ: 03363720) Фото: РупорКиевVласть

Київська ОДА схвалила 272 освітні ліцензії для 111 шкіл та дитсадків в трьох районах Київщини. У місті Ірпінь та суміжних громадах навчатимуть та виховуватимуть дітей у 32 закладах, у Броварському районі – у 41 школі та дитсадку. Найбільше навчальних закладів у Вишгородському районі – 59. У рамках шкільної реформи вже майже всі школи одержали ліцензії з правом навчати за новою трирівневою системою.  Як стало відомо KV, у рамках впровадження трирівневої шкільної освіти з вересня по грудень 2020 року Київська ОДА видала 41 розпорядження (№№ 445-759) щодо впровадження ліцензованої освітньої діяльності в Київській області.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Так, очільник Київщини Василь Володін схвалив 272 ліцензії лише для 132 шкіл (без проходження процедури ліцензування) та дитсадків Приірпіння, Вишгородського та Броварського районів. Приірпіння У Бучанському районі ліцензії без проходження процедури ліцензування розподілились між містами Ірпінь та Буча. Так, за рівнем дошкільної освіти ліцензії одержали 15 дитсадків Ірпінської міськради.  Дозвіл на виховання найбільшого обсягу дітей, 345 осіб, одержали ясла-садок комбінованого типу № 1 "Лісова пісня" по вулиці Ярославська, 7. За ним йде заклад № 6 "Радість" з обсягом на 280 дітей по вул. Миру, 1-А та № 17 "Веселка" на 240 в Гостомелі. У садку комбінованого типу № 4 "Казка" доглядатимуть за 180 дітьми, він розташований по провулку Героїв, 1, як і в №12 "Смайлик" по вулиці Незалежності, 5-А. А в № 8 "Колібрі", по вул. Григорія Сковороди, 9 – за 160-ма.  160 дітей зможе прийняти заклад комбінованого типу  № 24 "Світлячок", 140 – "Ластівка" у Коцюбинському, 120 – № 9 "Ластівка" у селищі Ворзель, 95 – ясла-садок № 7 "Бджілка" по вул. 9 лінія, 4-А. По 80 дітей зможуть виховувати ясла-садки № 2 "Веснянка" (вул. Полтавська, 5), № 3 "Сонечко" (вул. Вериківського, 1) та № 11 "Берізка" (Ворзель, Бучанська громада). З ліцензованим обсягом 60 осіб працюватимуть дитсадки № 5 "Віночок" (вул. Київська, 18) та "Первоцвіт" (Гостомельська громада). Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Також 39 ліцензій надано було і 14 школам Ірпінської міськради. Ірпінська спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів художнього профілю № 1 ім. А.С. Макаренка по вул. Тургенівська, 17, одержала  три ліцензії за рівнем початкової (520 осіб), базової (380 осіб) та профільної середньої освіти (180 осіб). Решта шкіл також одержали по три ліцензії за відповідними напрямами. Так, спецшкола з поглибленим вивченням економіки та права № 2 навчатиме 2 080 дітей, ліцей №3 – 2 330, школа №5 – 780, спецшкола №12 – 2 580. А також у школі № 13 – 1 660 учнів, школі № 14 (Гостомельська громада) – 630, школа № 17 – 2 380, школа № 18 – 1 680 дітей.  Ірпінський НВК "Школа І-ІІ ступенів – Коцюбинський Гуманітарний Ліцей" також одержала три ліцензії на 480 дітей. А ось Ірпінське НВО "Освіта" окрім трьох стандартних ліцензій на 350, також має ліцензію і на впровадження дошкільної освіти з обсягом на 74 вихованців. Лише початкову освіту планує надавати школа №11 у Ворзелі, №15 та № 16 з ліцензованим обсягом по 120 вихованців. А Ірпінське НВО "Ірпінський ліцей інноваційних технологій – Мала академія наук" – дві ліцензії на 200 дітей загалом. А саме: на базову та профільну освіти. Ще три ліцензії одержав "Синяківський хіміко-технологічний ліцей-заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів" на 320 учнів, який розташований в селі Синяк Бучанської громади. Дві – дитсадки "Совенятко" на 200 вихованців та "Дивосвіт" на 75  дітей, що розташовані в селі Софіївська Борщагівка колишнього Києво-Святошинського району та увійшли до Борщагівської громади.  Вишгородський район Тут дошкільні ліцензії розподілились вже між 12 дошкільними навчальними закладами. Крім того, 71 ліцензію схвалили 26 школам, більша частина з яких перебувала ще тоді на балансі Вишгородської районної ради. Так, у місті Вишгород чотири дошкільні ліцензії одержали такі комунальні заклади, як ясла-садок: "Золотий ключик" на 280 вихованців, який розташований на проспекті Івана Мазепи, 6-А, "Ластівка" на 185 дітей по вул. Богдана Хмельницького, 4-А, "Сонечко" (комбінованого типу) на 286 дітей по вул. Симоненка, 4-А, а також "Чебурашка" – на  600 осіб по вулиці Дніпровська, 9-А. Також у Вишгородській міській громаді видали ліцензії шістьом школам. Початкову, базову та профільну освіту надаватимуть школа № 1 (проспект Івана Мазепи, 7-А) з загальним обсягом на 1220 учнів, "гімназія "Інтелект" – загальноосвітня школа І ступеня" (вул. Шкільна, 14) – 1 540 учнів, спеціалізована школа "Сузір’я" (вул. Кургузова, 15) – 2 200 дітей.  Спеціальна школа "Надія" по проспекту Мазепи, 6-А, буде виховувати 10 дошкільнят та надавати початкову (50 осіб) та базову (70 осіб) середню освіту. Також 130 осіб охоплять початковою та 70 осіб базовою освітою в Хотянівській школі (село Хотянівка). Ліцензію на базову для 200 та профільну освіту для 70 учнів надали технічному ліцею НТУУ "КПІ", що розташований по вулиці Симоненка. На Вишгородщині дошкільні ліцензії мають чотири заклади Димерської громади. Це -  ясла-садок "Зернятко" на 280 дітей в Димері, центр розвитку дитини "Орлятко" на 165 осіб в селі Демидів, ясла-садок в Катюжанці "Лелеченя" на 200 дітей і Литвинівка "Малятко" на 90 дітей.  З ліцензіями і десять шкіл І-ІІІ рівнів. Трирівневою освітою охоплять 455 дітей "Димерська гімназія-загальноосвітня школа і ступеня", 560 дітей Димерська школа № 1,  (580 чоловік_) опорна Катюжанська школа, 600 дітей. Також це: Демидівська школа, Ясногородська школа,  Литвинівська школа,  Любимівська школа та  Козаровицька школа. Ще по дві ліцензії на початкову і базову освіту одержали Глібівська школа (130) та Ровівська школа (190  діточок). Також ліцензії одержали заклади Петрівської громади. Тут 200 дітей виховуватимуть в КЗ "Центр розвитку дитини "Барвінок" та навчатимуть за трирівневою системою 840 учнів в Лютізькій школі, що розташовані в селі Лютіж. 180 вихованців матиме ясла-садок комбінованого типу "Пролісок" та 460 учнів Старопетрівська школа, що в Старих Петрівцях. Ще одержали ліцензії школи №1 (580 учнів), №2 (250) та №3 (426). Ще ліцензії відійшли і до закладів Пірнівської громади. Тут вже в дитсадках кількість дітей вдвічі менша: ясла-садок "Берізка" в селі Пірнове розраховує прийняти 60 дітей, а ясла-садок "Сонечко" у селі Жукин – 40. Діти зможуть продовжити надалі навчання в п’ятьох школах. По 60 дітей початкову та базову освіту зможуть одержати в Новосілківській школі. А ось трирівневу – обсягом по 195 осіб в опорній Жукинській та Нижчедубечанській школах, 240 – Лебедівський школі та 146 – в Вищедубечанській школі. Також 62 освітні ліцензії одержали 21 школа та дитсадок Іванківської громади. Тут  більшість шкіл (окрім трьох основних ліцензій) здобули ліцензії і у сфері дошкільної освіти. Це, наприклад, Феневицьке НВО, Сукачівське НВО, опорне Прибірське НВО, Обуховицьке НВО, Кухарське НВО тощо. Броварський район Також 38 ліцензій одержали 11 шкіл та 21 дитсадок Броварської міської ради. Так, трирівневу освіту в Броварах обсягом на 2400 учнів надаватимуть школи № 2 ім. В.О. Сухомлинського (вул. Володимира Великого, 6), спеціалізована школа № 7 (вул. Гагаріна, 23-А), № 9 (вул. Героїв Небесної Сотні, 13), № 10 (вул. Петлюри Симона, 17-Б), спеціалізована № 5 ім. Василя Стуса (вул. Київська, 306-А). Потужність ще двох закладів розрахована на 1 530 учнів – Броварська гімназія ім. С.І. Олійника та 1 470 учнів – школа № 6. По 1200 учнів навчається в школах № 1 та № 3.  Крім того, декілька ліцензій надали Броварському навчально-виховному комплексу, а саме для його відокремлених підрозділів, що розташовані по вулиці Марії Лагунової, 17-А. У перелік увійшли загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, яка  розрахована на 1 410 дітей, спеціалізована школа І-ІІ ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів – на 990 дітей, загальноосвітня школа І–ІІ ступенів – на 600 дітей. А також Школа екстернів з двома ліцензіями базовою та профільною, кожна – по 30 осіб. Так, обсягом по 320 осіб видали ліцензії яслам-садкам комбінованого типу "Капітошка", що розташований по вулиці Незалежності, 15-Б, і "Джерельце", що на вулиці Петлюри Симона, 13-Б.  Сім дитсадків одержали ліцензії обсягом по 280 осіб. Це – ясла-садки комбінованого типу "Теремок" по вул. Незалежності, 5-А, "Барвінок" по вул. Короленка, 57-А, "Золота рибка" на бульварі Незалежності, 11-Б, "Золотий ключик" по вул. Героїв УПА, 3-А та "Калинка" по вул. Олімпійська, 5, "Ромашка" по вулиці М.Лагунової, 3-А, "Теремки" по вулиці Володимира Великого, 4-А. Ясла-садок комбінованого типу "Оленка" (вул. Марії Лагунової, 18/А) виховуватимуть трохи менше, 240 дітей,  "Червоні вітрила" (вул. Героїв Небесної Сотні, 15-А) -  230 та "Перлинка" (бульвар Незалежності, 8-А) – 210. 200 вихованців одержить Броварське НВО  ля відокремленого підрозділу "Центр розвитку дитини Броварського навчально-виховного об’єднання Броварської міської ради Київської області", що розташований по вулиці Марії Лагунової, 17-А та 180 дітей – ясла-садок комбінованого типу "Віночок" по вулиця Київська, 64. Три дитсадка мають обсяг на 140 вихованців. Це – ясла-садки комбінованого типу "Ялинка" імені В.О.Сухомлинського (вул.Білодубравна, 8), "Ластівка" (вул.Київська, 306), "Лісова казка" (вул. Онікієнка Олега, 14-А). Трохи більше ста дітей зможуть взяти на виховання ясла-садок комбінованого типу "Казка" (120 осіб) по вулиця В’ячеслава Чорновола, 4, "Зірочка" (115 осіб) по вулиці Ярослава Мудрого, 3. Не дотягнули до ста "Малятко" – 65 осіб та "Сонечко" – 60 осіб.  Ще дев’ять ліцензій було надано комунальним дошкільним навчальним закладам у Броварському районі. Дві ліцензії надано дитсадкам "Півник" (75 осіб) у селі Богданівка та "Сонечко" (175 осіб) в селі Гоголів, що увійшли до складу вже Великодимерської громади. Ще дві  – до Зазимської громади. Це -  ясла-садочки комбінованого типу "Академія дитинства" в селі Зазим’є на 110 вихованців та "Десняночка" в селі Пухівка на 75.  Також КОДА схвалила ліцензії дитсадкам Калинівської громади – "Сонечко" в Калинівці, що розрахований на 42 особи, "Курчатко" в селі Рожівка на 25 дітей та "Малятко" в селі Красилівка на 120 осіб.  Ще два дитсадки увійшли до складу вже Броварської громади. А саме: "Вишенька" на 135 дітей, що в селі Княжичі та "Ромашка" на 216 дітей, що в селі Требухів.  Нагадаємо, як раніше повідомляла KV, у серпні 2020 року Київська ОДА видала та переоформила 41 ліцензію на здійснення освітньої діяльності приватним та комунальним школам, ліцеям і садочкам у пристоличному регіоні. Більшість ліцензій КОДА довелося оновити у зв’язку з реформуванням закладів загальної середньої освіти. Найбільша ж кількість ліцензій дісталася ліцеям Обухівщини.  Читайте: “Зелене світло”: 18 шкіл та дитсадків Київщини одержали освітні ліцензії  Фото: колаж KVКиевVласть

Кияни раз на 5 років обирають депутатів Київської міської ради які від їх імені та в їх інтересах приймають рішення. Якщо ж рішення прийнято із порушенням норм Закону, порушенням процедури – воно може бути оскаржене у суді та скасоване чи визнано нечинним. 2016 року Київська міська рада прийняла рішення, яким перейменувала 4 вулиці та 1 провулок. Замість вулиць Кутузова, Суворова та проспекту Московського у Києві з’явились вулиці Генерала Алмазова, Михайла Омеляновича-Павленка та проспект Степана Бандери. Наприкінці січня 2021 Окружний адміністративний суд міста Києва це рішення скасував. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Найцікавіше, що цим же рішенням на карті Києва з'явилась і вулиця Януша Корчака, що судом також скасовано. Ні, нас не “викрили” у порушенні Закону чи процедури. Навпаки, суд визнав, що процедура була дотримана. "Рішення суду мотивоване тим, що присвоєння імен саме Генерала Алмазова, Михайла Омеляновича-Павленка та Степана Бандери здійснено на виконання пункту 4 статті 5 Закону України "Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у ХХ столітті". Водночас, приписи цього закону не містять вичерпного переліку осіб, віднесених до борців за незалежність України у XX столітті, відносно яких застосовуються його положення в частині надання правового статусу та вшанування пам’яті. Разом з цим, за час розгляду справи Київською міською радою не було надано доказів здійснення історичного дослідження щодо критеріїв відбору таких осіб з урахуванням положень Закону України "Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті". (прес-служба Окружного адміністративного суду міста Києва, 11.02.2021). Чим тоді Януш Корчак завинив? Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Київська міська рада без сумніву оскаржує рішення у апеляційній інстанції. Більше того, рішення Шостого апеляційного адміністративного суду на користь Києва уже було за аналогічним позовом (постанова від 09.12.2019 у справі № 826/11910/16). І тут ми не говоримо про політику. Ми говоримо про самоврядування та демократію. Адже суд не має та не може підміняти собою представницький орган місцевого самоврядування у його дискреційних повноваженнях. Чіткі критерії, дотримання яких має перевірити суд, закріплені у статті 2 Кодексу адмінсудочинства України. А про політику, постаті, їх роль в історії та доцільність назв вулиць потрібно говорити у сесійній залі Київської міської ради. Усе буде добре! Київська міська рада працює для вас! Володимир Бондаренко, секретар Київради Джерело – Фейсбук Володимира Бондаренко КиевVласть

Обласна влада продовжує заходи з протидії коронавірусу на Київщині. Регіон сьогодні зосередився на будівництві медичних амбулаторій, закупівлях медтехніки та підготовці до вакцинації. Решта нагальних питань – розвиток освітньої галузі в умовах пандемії, утримання тарифів на належному рівні та подолання наслідків негоди. Про це KV стало відомо за результатами онлайн-брифінгу голови Київської ОДА Василя Володіна.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Розпочав брифінг очільник області з оперативних даних щодо боротьби з негодою на Київщині, ситуація із якою загострилася ще з понеділка. Так, на території регіону фіксують сильні снігопади та хуртовини. За прогнозами синоптиків така погода триватиме до кінця тижня. Тож головна мета обласної влади – забезпечити жителів усіма життєво необхідними комунальними послугами. І, якщо з постачаннями газу, тепла та води проблем наразі немає, то з електропостачанням періодично виникають аварійні ситуації на мережах електроживлення в окремих населених пунктах.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Ця ситуація наразі перебуває на щоденному контролі КОДА з інтервалом у кілька годин. Пошкоджені лінії намагаються відновлювати оперативно. Наразі частково є проблеми в Білоцерківському районі – кілька вулиць в Тетієві та Кашперівці, у Вишгородському районі – окремі вулиці в Димері, Петрівцях та Катюжанці.  Серед головних тем Володін назвав і забезпечення проїзду на дорогах області у період снігопадів. Наразі комунальники працюють цілодобово. Наприклад, вночі під час розчищення доріг вони використали понад 3 тис. тонн піщано-сольової суміші. Для ліквідації наслідків негоди на автошляхах місцевого та державного значень задіяно 374 одиниці спецтехніки та майже дві тисячі людей. Окремо також працюють комунальні служби у відповідних громадах та містах.  Під час роботи дорожники фіксують місцями ожеледицю, тож Володін закликав жителів відтермінувати свої поїздки і перечекати негоду.  "На випадок екстрених ситуацій нагадую, в області діє 612 стаціонарних пунктів обігріву і ще 15 пересувних, 70 із них функціонують цілодобово. Інформацію про розміщення цих пунктів ви можете знайти на нашому офіційному веб-сайті", – додав він. Освіта на дистанції Також негода вплинула і на освітній процес. Через погіршення погодних умов та сильний снігопад у 68 закладах освіти організовано дистанційне навчання. Це – окремі школи в 22 громадах, змішану форму навчання організовано у 40 школах, решта 545 -  продовжують навчатися очно.  Володін зауважив, що в теперішніх умовах зробити навчання більш сучасним та комфортним вдалося завдяки використанню електронних журналів та щоденників. Їх застосовують вже 190 шкіл. До автоматизованого процесу навчання мають згодом перейти всі школи регіону. Також на Київщині реалізують проєкт "Якісне харчування – здорова дитина". Один з його напрямів – це шкільна їдальня. У 2020 році за рахунок державного та облбюджету було повністю замінено технологічне обладнання харчоблоків та їдалень у 85 школах.  За рахунок обласного бюджету – у 45-ти, державного – у 30 закладах. Крім того, Володін додав, що цю роботу буде продовжено, аби всі шкільні їдальні відповідали сучасним вимогам та надавали дітям якісне харчування. "Сподіваюся громади будуть активнішими і виконуватимуть взяті зобов'язання щодо ремонту приміщень столових, де ми встановлюємо обладнання", – говорить Володін. У 2021 році також заплановано закупити 21 шкільний автобус.  Епідеміологічна ситуація В області продовжують фіксувати нові випадки захворювання. Минулої доби коронавірус діагностували в 151 людини, з них 10 – діти. Одужало вдев’ятеро більше – 1 376 осіб. У боротьбі з коронавірусом важливим є питання надання якісної медичної допомоги. Хворих в області продовжують приймати 27 закладів охорони здоров'я. Продовжується посилена робота над тим, аби збільшити кількість інфекційних ліжок. При цьому подачею кисню вже забезпечено 2 602 ліжка, це 88,2% від загальної кількості. На сьогодні зайнято 501 ліжко, вільних ліжок – 2 101, це більш, ніж 80%.  Сільські амбулаторії Наразі для 175 сільських амбулаторій придбано нове телемедичне обладнання. На це спрямовано понад 15 млн гривень. У цьому році планується оснастити новою технікою ще 55 сільських амбулаторій. Паралельно продовжується робота щодо будівництва нових амбулаторій загальної практики.  Протягом 2020 року в області відбувалось будівництво та оновлення амбулаторій в сільській місцевості. Це 20 проєктів будівництва, реалізацію яких розпочато у 2018-2019 роках. Та ще 6 нових проєктів, серед яких два нових будівництва, три реконструкції та один капітальний ремонт. Вже 8 амбулаторій повністю відкрито для пацієнтів. По 9 об'єктах триває процес введення в експлуатацію, які, за планом, буде відкрито у найближчий час. У 2021 році продовжується будівництво 7 нових амбулаторій. За умови сприятливих погодних умов та своєчасного фінансування, завершення усіх робіт відбудеться у першому півріччі 2021 році.  Вакцинація Згідно з дорожньою картою Міністерство охорони здоров'я України, вакцинальна кампанія буде проходити в кілька етапів. КОДА вже провела верифікацію даних по цільовим групам для першого та другого етапів вакцинування. На першому етапі дали згоду на щеплення проти коронавірусу 5 725 осіб, на другому – 19 434 особи. Організація вакцинальної кампанії має свою специфіку: на першому етапі щеплення будуть проводити мобільні бригади, яких в області вже створено 23. На другому та всіх подальших етапах вакцинування проводитимуть у тимчасових стаціонарних пунктах. Таких на Київщині визначили 247. Вони будуть розташовуватись на базі центрів медико-санітарної допомоги.  Підвищення тарифів Міські голови Київщини підтримали ініціативу Президента України не допустити підвищення тарифів на опалення та гарячу воду. Цю тему детально обговорили на брифінгу 9 лютого.  Читайте: Тарифи на тепло і гарячу воду для Київщини не зростатимуть, – КОДА Для тих, хто не зміг долучитись до перегляду, Василь Володін повідомив кілька ключових моментів. 9 лютого відбулось підписання меморандуму щодо врегулювання проблемних питань у постачанні тепла та гарячої води в будинки українців. Документ підписали Кабінет Міністрів в особі міністра розвитку громад і територій Олексія Чернишова та першого заступника міністра енергетики Юрія Вітренка, НКРЕКП, НАК “Нафтогаз України” та міські голови.  “Це важлива подія. По-перше, у меморандумі зафіксовано, що до кінця цього опалювального сезону у домівки людей буде безперебійно подаватись опалення. По-друге, вартість послуги постачання теплової енергії та гарячої води у багатоквартирні будинки впродовж опалювального сезону 2020-2021 років не зміниться. По-третє, в меморандумі задекларовані умови, завдяки яким підприємства теплопостачання зможуть гарантовано надавати послуги своїм споживачам”, – зазначив Василь Володін.  Читайте: Хроники коронавируса в Украине: обновляетсяФото: коллаж KVКиевVласть