На Фастівщині у Глевахівській громаді вже понад три місяці не вщухає скандал навколо благоустрою центрального парку. Зчинилася сварка через зрубані зелені насадження під будівництво бігових доріжок. За останні місцева влада готова викласти понад 6 млн гривень. Громадськість проти таких витрат і просить владу зайнятися важливішими соціальними проєктами. Тим часом тривають обговорення щодо реконструкції самого парку. У результаті активісти та влада розділилися на два протиборчі табори. Як стало відомо KV, з початку літа у Глевахівській громаді не вщухає невдоволення жителів та дискусії довколо реконструкції та забудови центрального парку. Парк розташований по вулиці Вокзальна в так званому районі "Масив" і є єдиним "зеленим острівцем" на території громади.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Місцева влада взялася за відновлення місцевого парку: збудувала на його території скейт-парк, у процесі – будівництво нового спортивного стадіону з біговими доріжками та оголосила тривалі громадські обговорення щодо нового проєкту – концептуального плану Центрального парку з розвиненою інфраструктурою. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться "Золоті" доріжки  Приводом же для скандалу стала ситуація з вирубкою зелених насаджень довкола нового стадіону зі штучним покриттям з подальшим будівництвом бігових доріжок і огорожі біля нього. За словами мешканців, їхня вирубка відбувалася незаконно та без відповідних на те дозволів. В одній із місцевих груп місцева жителька Наталія Шабатіна зауважила, що не відбувалися і громадські слухання з приводу вирубки 50-річних лип. Здивувало проведення робіт і окремих депутатів. Так, депутатка Наталья Ібрагімова наголошувала, що рада надавала дозвіл лише на розробку проєкту під бігові доріжки. На колективне ж звернення населення місцева влада відповідала, що у 2020 році планувалося затвердити проєкт стадіону вже із біговими доріжками, але у громади тоді забракло коштів. Тож вже цьогоріч план відкоригували і здійснили вирубку 38 дерев під доріжки, спираючись на акт обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню за 2020 рік.  Місцеві жителі же продовжували закликати через інформаціні листівки громаду згуртоватися і відстояти подальше збереження парку: "Це наш дім! Це наш парк! Збережемо його разом! Місцева влада розглядає лише один проєкт реконструкції парку, за яким майже повністю будуть знищенні дерева, а на їхньому місці – тротуари та майданчики. Скверу не буде! Більше 60 млн гривень кошторис!", – йдеться у листівці.  Також на платформі електронної демократії у липні була зареєстрована петиція з вимогою на повну заборону знищення здорових дерев в сквері по вул. Вокзальна, проведення інвентаризації наявних насаджень та здійснювати надалі реконструкцію парку з максимальним збереженням існуючої екосистеми. 15 вересня петиція набрала необхідну кількість підписів – понад 100 голосів.  "[...] Глевахівська селищна рада продовжує забудову парку! Всупереч думці і бажанням мешканців масиву, що підписались під двома колективними зверненнями проти вирубки в парку дерев, що налічували в кожному по 200 підписів мешканців. Глевахівська селищна рада планує будівництво бігових доріжок із синтетичного матеріалу навколо майже добудованого стадіону із штучним покриттям, яке, до речі, досі смердить [...]", – зауважує Наталія Шабатіна у дописі в Facebook, ставлячи під сумніви і сетифікати щодо якості покриття стадіону.  Крім того, громадськість побоювалась, що знищення багаторічного паркового масиву може повторитися з початком будівництва доріжок. "На доріжки планують завтра виділити кошти. Що це значить? А це значить, що  знову вирубають дерева! Хтось дуже хоче ці доріжки пропихнути, і "відмити" ще більше 6 млн гривень. 12 мільйонів гривень, що "відмили" на стадіоні, виявилось замало. Хочуть ще. Так ось, Глевахівська селищна рада, не дочекавшись рішення депутатів щодо виділення коштів на ці доріжки, на сесії, що запланована на 9 вересня, на 17:00 годину, поспішили викласти тендер на ProZoro. Увага! Тендер вже оголошено, але дозволу і коштів депутати не давали. Як так можна?", – обурюється жителька.  Так, за даними системи ProZorro, проєкт будівництва бігових доріжок для селищного стадіону громаді обійшовся в 45 тис. гривень. А сам же тендер на будівництво доріжок в трохи більше 6 млн гривень був завершений 20 вересня і перемогу в аукціоні здобув приватний підприємець Василь Сміх. В соцмережах обуренню населенню не було меж. Бентежив їх і вже проведений тендер і вказана в ньому сума вартості будівництва доріжок. А також, що на суд громадськості не представили і саму візуалізацію цих доріжок.  "Вони продовжують проводити тендери, де обирають пропозиції з найбільшою вартістю! Продовжують проштовхувати проєкти, в яких закладено їх інтерес з самого початку! Мають сміливість оголошувати тендери на те, що навіть не прийняли на сесії селищної ради!!! Бігові доріжки за вартістю капітального ремонту трасси Київ-Одеса, вони готові збудувати за будь-яких обставин! Звичайно, на ці гроші напевно вже є плани? Вже все давно поділено?", – написав Дмитро Бондаренко.  Викликали активісти і телебачення, у сюжеті якого було висвітлена недовіра до діяльність голови через начебто дороговартісне будівництво ресторану. Зауважено у відео, що провину  за зрубані дерева взяв на себе керівник КП "Добробут" Максим Качула. Останній же під час чергової сесії, за словами активіста Миколи Шабатіна, зізнався, що "випадково зрізав ці дерева, а деревину роздав малозабезпеченим верствам населення".  І як вдалося дізнатися KV, керівник КП "Добробут" вже поніс  дисциплінарну відповідальність за зрізані дерева. Його зобов’язали за власні кошти висадити 30 дерев на суму 46,8 тис. гривень та сплатити адміністративний штраф. Виписали керівнику і відповідну догану. 22 вересня активіст Микола Шабатін виклав сюжет у місцеву групу, у якому наголосив, що влада недотрималася обіцяного слова і знову піднімає питання будівництво доріжок. І цього разу жителі розраховують на підтримку місцевих депутатів. Адже тепер місцева влада просто нав’язує громаді черговий проєкт з його реконструкції. Не розуміли мешканці і важливість реконструкції парку і нагольності будівництва бігових доріжок, наголошували, що на території є куди більш важливіші проблеми для вирішення. Звичайно, є і мешканці, які підтримали оновлення та благоустрій території. На часі – реконструкція  Так, 22 вересня відбулися вже треті громадські слухання з розгляду концептуального плану Центрального парку в громаді (попередні – 21 липня та 26 серпня). І згідно із рішенням виконкому від 29 травня, ця процедура має завершится вже 30 вересня. Далі всі пропозиції мають надати на розгляд виконкому з подальшим розглядом на сесії, щоб одержати дозвіл на розробку вже робочого проєкту благоустрою парку. Запропонований розробником TOB "Лесспроект" до розгляду проєктний план території передбачає організацію в парку озера зі сценою та водоспадом, будівництво дитячого майданчику, вуличного для воркауту та баскетбольного на одне кільце. А також – зону для пікніку з мангалами, алею з лавами, лижеролерну трасу, майданчик для вигулу собак. І звісно, що парковку та вуличні туалети. Варто додати, що ескізний проєкт було розроблено за кошти інвестора і охоплює близько 50% парку.  На знімках: ескізи майбутньої оновленої паркової зони І враховуючи попередню ситуацію, на перших слуханнях мешканців бентежили питання: скільки планується знести дерев, адже в ескізі була зазначена досить мала кількість дерев і чи планують висадджувати натомість ще додаткові зелені насадження. Адже це єдина зелена зона, яку громада хоче зберегти, а не знищувати. Керівники проєкту запевняли, що це поки що умовні позначення, і для того і проводяться слухання, щоб всі зауваження були враховані та скориговані. На відео: перші громадські слухання На відео: треті громадські слухання Позиція громади Місцева ж влада надавала офіційні роз’яснення щодо вирубки дерев, зауважуючи, що усе відбулося в межах чинного законодавства, яким визначені вимоги, при виконанні яких постає необхідність у видаленні зелених насаджень, та під контролем селищної ради. Натомість у парковій зоні будуть висаджені нові дерева. На найближчій сесії будуть виділені додаткові кошти на їх закупівлю. Доводила влада правомірність дій і у відповіді на місцеву петицію.  Крім того, у коментарі KV заступник селищного голови з питань комунального господарства, благоустрою та інфраструктури Вікторія Жукова розповіла, що будівництво стадіону з біговими доріжками та концептуальний план парку – це абсолютно різні проєкти та історії. "Щодо концептуального парку, наголошую, що це поки що ескізні матеріали і, навіть, не робочий проєкт. Проєктант надав свої пропозиції, як саме він бачить реконструкцію парку. І наразі проводяться громадські обговорення, щоб врахувати думку мешканців, влади і самого архітектора. Наразі громада потребує ще одних обговорень. Тому що до загальної концепції поки що так і не дійшли. Із ескізів вже виключено багато запропонованих локацій. Це – спортивні, дитячі, баскетбольні майданчики. Поки що залишається тільки доріжки, і то вони видозмінені, деякі об'єкти переміщені. 29 вересня на засіданні виконкому має бути прийнято рішення продовжити ці обговорення. Дуже важко проводити громадські слухання, адже, зазвичай, на них приходить до 20 активних мешканців. Але це не висловлення загальної думки багатотисячної громади. Тож важко зрозуміти і сформувати цілісну думку одразу", – розповіла Вікторія Жукова. За словами заступниці, у парку постійно проводяться роботи із його благоустрою, півтора року назад встановили скейт-парк, будуються та реконструюються бігові доріжки. Але сьогодні парк потребує не просто реконструкції, а приведення до відповідності. "Взагалі вже довго тривають розмови щодо реконструкції парку. Тому що це єдине місце для відпочинку. І звичайно, що це є ініціативою селищної ради. Так як це ескіз, кошторисної частини ми ще не маємо. Започаткована президентська ініціатива, що у кожній громаді має бути новий парк. Тож ми подавали пропозицію від громади на Офіс Президента приблизно на 10 млн гривень. Але це без реконструкції водойми. Звичайно, що для початку робіт потрібні значні кошти. І, по-друге, наразі у громаді є більш важливіші соціальні об’єкти: будується початкова школа у старій частині Глевахи, дитячий садок в селі Мархалівка. Тож наразі ми вислуховуємо населення, збираємо пропозиції і тоді вже почнемо розробляти проєкт. До цього часу сподіваємося, що запрацює програма Президента і громаді не доведеться витрачати кошти з місцевого бюджету", – додала вона. За її словами, петиція щодо збереження зелених насаджень стосувалася же питання вже побудованого стадіону і вирубки дерев під будівництво саме бігових доріжок. "Затвердження проєктно-кошторисної документації і відділення під бігові доріжки коштів було знято з питання порядку денного сесії 9 вересня. Тож тема із біговими доріжками закрита: ніхто фінасувати і впроваджувати їх поки що не буде. Є розвиток генерального плану території, який існує з 2017 року. І коли вводяться нові проекти, є потреба в вирубці дерев. Не завжди можна щось зробити і нічого не загубити. Вирубка дерев – це був вимушений крок, до того щоб зробити такий об'єкт. У Глевасі  немає належного стадіону для занять спортом. Але коли є потреба, є кошти і нічого не робити – то це найгірше. Дійсно, є активісти, які проти. Тому головою особисто було прийнято рішення призупинити це будівництво", – резюмувала вона. Думка Депутат Глевахівської селищної громади Володимир Медушівський:  Наскільки мені відомо, ці обговорення ініційовані безпосередньо селищною радою. Ми, як депутати, наразі не приймали жодних рішень щодо початку таких обговорень. Тому що ще немає дозволу ради на розробку такого проєкту. Ми намагаємося слідкувати і контролювати ці процеси якомога жорсткіше. Тому що питання зелених насаджень нас дуже сильно турбує і громаду також. Самовільно деякі насадження вже були зрізані. Про це в поліцію,  безпосередньо у день зрізання, повідомив громадський активіст Шабатін. Відкрита кримінальна справа. Якщо вирубка буде продовжуватися і надалі, то будемо повідомляти у відповідні органи. Є проєкт на стадіон, проєкт на його освітлення і є бажання у місцевої влади запустити проєкт бігових доріжок. Проте, дивлячись на те, які суми планують витратити на ці бігові доріжки, а це понад 6 млн гривень, то ми не впевнені, що підтримаємо таке рішення і не розуміємо навіщо витрачати такі кошти. Тому що у селищі недобудований дитсадок. Тож реконструкція взагалі не на часі. І наскільки пам’ятаю, ці об'єкти в програму соціально-економічного розвитку громади не включені.  Депутат Глевахівської селищної громади Любов Максимова:  Думки різняться: є як прихильники збереження зелених насаджень і проти робіт, так і така ж кількість населення, яка потребує парк. І, якщо деревам 50 років, це не значить, що їх потрібно зберігати до аварійного стану. До мене, як депутата, особисто зверталася громада, зауважуючи на непогоду, і що необхідно кронувати дерева і проводити їх до відповідності. Я вважаю, що такій громаді соромно не мати власного сучасного стадіону. Діти, які займаються спортом, мають нагороди, вимушені орендувати майданчики для тренувань по іншим селам. Крім того, громада будує за власний кошт, це рішення прийнято ще депутатами попереднього скликання. Тому що має досвід обласного співфінансування, де якість не витримує жодної критики. Такий стадіон є в старій частині села. Активісти бунтують щодо очистки води, але станція знезалізнення побудована за співфінансування з обласного бюджету і вона також не працює належним чином. І винних вже не знайти. Стосовно бігових доріжок тривають обговорення, їх ще не будують. Критику влада чує, йде на контакт. Є у нас група активістів, в їх числі член виконкому, які розгойдуючи ситуацію, таким чином висловлюють своє особисте незадоволення голові. Але і батьки мають право, щоб їхні діти займалися спортом. Сьогодні це проблема, а в школі навчається 1400 дітей.  Стосовно ціни, то це відкриті дані, можна промоніторити вартість робіт. Щодо зрізаних дерев, то КП "Добробут" за власний кошт вже придбав п'ятирічні липи для висадження в парку. І це все відомо нашим активістам. Але невдоволені є при будь-якій владі. Тривають слухання і по реконструкції парку й обіцяють врахувати всі побажання. Активісти, які підняли бунт за парк, заявляють про величезний кошторис. Але ж на стадії обговорень, про яку суму може йти мова? Населення просто заплутують. Щодо обвинувачень, що голова будує таким чином власний ресторан. Так, триває будівництво, але цей об’єкт належить його дорослій доньці, яка має власний бізнес, купила цю ділянку і будує там вже 10 років. Нагадаємо, як раніше повідомляла KV, у лютому рибаки села Кийлів, що на Бориспільщині, були збентежені можливим самозахопленням Дніпра. За їх словами, мисливсько-рибальське господарство, яке орендує там землю, вийшло за свої межі та почало огороджувати парканом територію річки, так зване урочище “Педячка”. Забудувати територію, нібито, планують елітними котеджами. Саме господарство стверджувало, що паркан необхідний для вилову риби та захисту людей від диких тварин. Тоді  поліція та прокуратура розпочали розслідування.  Читайте: Житло чи ринок: громада Бородянки мітингує проти скандального будівництва у центрі селища Фото: коллаж KVКиевVласть

Завтра, 29 вересня 2021 року, на засіданні Бориспільської райради стане зрозуміло, чи дійсно місцева влада підтримує будівництво мега-кладовища з крематорієм в межах сіл Петропавлівське та Мартусівка на Бориспільщині. За попередніми намірами, мова йде про створення крематорію на 100 спалювань щоденно та кладовища площею 250 га – майже як вся територія аеропорту “Бориспіль” разом зі злітними смугами. Будувати, а потім і опікуватися цим кладовищем за планами повинно місцеве комунальне підприємство “Стреліція”, яке очолює дружина екс-депутата Київради від ВО “Батьківщина” Юрія Дідовця – Анна Рудник. Громада навколишніх населених пунктів дізналася про цей проєкт випадково і вже майже підняла бунт, бо поява такого об'єкту біля їх домівок загрожує екологічною катастрофою та транспортним колапсом. Між тим представники влади району заявляють, що людям просто донесли неправильну інформацію та для хвилювань немає підстав. Як стало відомо KV з розпорядження Бориспільської районної ради від 24.09.2021 року №132, 29 вересня 2021 року об 11:00 відбудеться позачергове засідання райради. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Першим питанням у порядку денному засідання є ліквідація комунального спеціалізованого підприємства “Стреліція” (*), яке було створене для будівництва крематорію та кладовища (площа – 250 га) на 1 млн місць в межах сіл Петропавлівське Золочівської ОТГ та Мартусівка Гірської ОТГ. Скликати позачергову сесію голову Бориспільської райради Антона Мотріча закликала група депутатів цієї райради для розгляду на ній діяльності КСП “Стреліція” щодо будівництва вказаних крематорію та кладовища. З повідомлення ініціативної групи “Стоп мега кладовище на 1 млн поховань/крематорій Стреліція” в Facebook відомо, що 24 вересня 2021 року на засіданні Золочівської сільської ради було сформовано запит до Бориспільскої райдержадміністрації (РДА) з витребуванням офіційної документації по затвердженню детального плану території (ДПТ) з будівництва кладовища та крематорію на території Золочівської та Гірської ОТГ та створення для цих цілей КСП “Стреліція”.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Таким чином в сільраді намагаються з'ясувати, яким чином в ДПТ під цвинтар відвели 250 га. Адже згідно чинного ДПТ Вишеньківської сільської ради (увійшла до складу Золочівської ОТГ – KV, розпорядження Бориспільської РДА від 20.10.2021 року №485), для розміщення господарський будівель, споруд, кладовищ та крематоріїв відведено всього 10 га. Першим на питання будівництва кладовища і крематорію в межах сіл Петропавлівське та Мартусівка увагу спільноти звернув депутат Гірської сільської ради Олександр Карасевич 22 вересня 2021 року. Він оприлюднив презентацію та карту розташування кладовища та крематорія, з якої візуально видно, що цвинтар займатиме площу більшу, ніж все село Мартусівка (площа Мартусівки 220 га – KV). “Заплановане кладовище розміром більше за всю Мартусівку. Площа 250 га! Воно лише трохи менше за всю територію аеропорту разом зі злітними смугами. Тож нас можуть очікувати: постійні похоронні процесії на Центральній вулиці, бо всіх покійників будуть везти по Бориспільській трасі через всю Гору до Мартусівки. Значне погіршення транспортної логістики… Уявіть собі суцільні пробки на світлофорах з похоронних машин. Крематорій. Ті печі будуть працювати постійно, спалюючи покійників. А ми будемо все це нюхати і цим дихати. Головними прикрасами Гірської ОТГ будуть аеропорт і крематорій з мега-кладовищем. Оце так здобули! Наші сільські кладовища в Горі, Мартусівці, Ревному позакривають (ну розширяти їх точно не будуть) і відправлять нас всіх ховати своїх рідних і близьких на мега-кладовищі. По київських розцінках. Про естетику, моральний стан після щоденного споглядання на той крематорій і поля хрестів я вже мовчу. Подумайте і порахуйте, наскільки впаде ціна всієї нерухомості на всій трасі від Гори до Процева з Рогозовом? Бо хто захоче купувати тут землю чи будинки? Щоб жити на кладовищі?”, – написав депутат на сторінці “Територія Гірської громади” у Facebook. За його інформацією, крематорій та кладовище будуватимуться для обслуговування Києва, а старт цьому проєкту дала Бориспільська районна рада. Також у комментарі KV Олександр Карасевич повідомив, що, окрім КП, для реалізації проєкту ще було створено ТОВ. “Бориспільська районна рада створила комунальне підприємство “Стреліція” для здійснення поховань, яке ще не розпочало свої діяльність, але документально існує. Особи, що намагаються збудувати мега-кладовище і робити на цьому мільйонний бізнес, за моєю інформацією, додатково створили ще і ТОВ фактично з одноіменною назвою – “Меморіальний парк “Стреліція”. Це спланована схема, яку ми намагаємося зупинити, щоб ніяких мега-кладовищ не було і ніякі “ділки” не могли примножувати свої статки за рахунок добробуту людей”, – заявив Олександр Карасевич.  Позиція громадськості 24 вересня 2021 року місцева громадська спілка “Територія змін” направила відкритий лист голові Київської облдержадміністрації (КОДА) Василю Володіну, голові Київської облради Наталії Гунько, голові Бориспільської РДА Руслану Дяченко, голові Бориспільської райради Антону Мотричу, голові Золочівської сільради Олександру Лазаренко та голові Гірської сільради Роману Дмитріву. В листі наголошується, що рішення про будівництво так званого “меморіального парку”, а по факту кладовища та крематорію приймалося без врахування думки громадян. “Громадська спілка “Територія Змін” виступає категорично проти будівництва мега-кладовища з крематорієм саме в цьому місці, оскільки дозвільна документація складена без врахування думки громади. Будівництво такого об’єкту погіршить і без того не найкращу екологічну ситуацію в наших громадах. Нам відомі негативні наслідки роботи київського крематорію, що ще раз доводить – такі об’єкти треба будувати подалі від місця проживання людей. Транспортна інфраструктура наших сіл не готова до того, що по ній щодня буде проїжджати близько 100 похоронних процесій та величезна кількість відвідувачів. Це створить транспортний колапс. Ми розуміємо, що такий об’єкт потрібен Києву, але місце розташування його в безпосередній близькості до наших помешкань є неприпустимим. Вимагаємо від посадовців всіх рівнів не допустити будівництво мега-кладовища з крематорієм в обраному забудовниками місці”, – зазначено у відкритому листі. 26 вересня 2021 року на місці потенційного будівництва крематорію біля села Петропавлівське відбувся мітинг проти будівництва його та кладовища. Його головний меседж: всі жителі Золочівської ОТГ та Гірської ОТГ проти будівництва цього так званого "меморіального комплексу" і готові відстоювати право жити не на цвинтарі всіма можливими засобами. Всі присутні на мітингу відкритим голосуванням підтримали склад громадської ініціативної групи, яка буде координувати дії щодо захисту інтересів жителів прилеглих сіл в боротьбі проти будівництва мега-кладовища з крематорієм. Членкиня координаційної групи “Стоп крематорій” Наталія Лютікова розповіла в коментарі KV про настрої населення навколишніх сіл і назвала причини обурення громадськості.  “Громадськість категорично проти. Причин декілька. Ми знаходимося і проживаємо в регіоні, де і так дуже несприятлива екологічна ситуація. У нас немає каналізації і ми оточені муловими полями. Прямо над нашими селами літають і скидають паливо літаки, бо зараз їх траєкторії змінилися. У нас багато стихійних сміттєзвалищ, з якими місцева влада не бореться. І це отруює екологію. Більшість населення проживає у приватному секторі та бере воду через свердловини з грунтових вод. Безумовно, що кладовище на мільйон місць та крематорій обсягом 100 спалювань на день катастрофічно вплинуть і на довкілля, і на забруднення підземних вод. До того ж це мега-кладовище з крематорієм планують розмістити між новим житловим масивом в Петропавлівському та полями, на яких сьогодні агрокомпанії вирощують сільськогосподарські культури. І ще є морально-етичний фактор. По Бориспільській трасі будуть їхати люди в аеропорт на відпочинок чи у справах, обганяючи траурні процесії. Це абсолютно неприйнятно. Люди дуже обурені. Ми хочемо розвитку нашого населеного пункту. Натомість, замість відновлення дитсадочку в селі Гора, який вже два роки не працює, побудови спортивного комплексу, у нас вирубується ліс, а ще ми дізнаємося про проєкт створення мега-кладовища з крематорієм”, – сказала Наталія Лютікова. 27 вересня 2021 року представники координаційної групи “Стоп крематорій” зустрілися з головою Бориспільської РДА Русланом Дяченко, який зробив припущення, як могла виникнути нинішня ситуація.  В ході цієї зустрічі він заявив, що у минулому році отримав звернення від районної ради щодо надання дозволу на розробку ДПТ на 10 га в зв'язку з проблемою з похованнями місцевих жителів. За його словами, йшла мова про виділення 4 ділянок для сільського цвинтаря, отже, підстав для відмови не було.  “ДПТ розробляється, і через 2,5 місяці підписується розпорядження Бориспільської РДА про затвердження… І зараз, коли я взяв документи, там виявилось 217 га. З цим питанням я звернувся, щоб дали оцінку. Був дозвіл на 10 га, а виходить 217 га. Як на мене, десь на цьому рубежі і відбувається зміна. Хтось намагається зробити не цвинтар, а меморіальний комплекс”, – сказав Руслан Дяченко. 27 вересня 2021 року на сайті Кабміну з'явилася петиція №41/003965-21еп з закликом не допустити будівництво кладовища та кремотрію в Гірській ОТГ. Станом на 28 вересня петицію підписали 1666 осіб з 25000 необхідних. Позиція місцевої влади У коментарі KV голова Золочівської сільської громади Олександр Лазаренко пояснив підстави щодо теперішнього суспільного напруження. "На жаль, це – відголоски того, що районна державна адміністрація без будь-якого погодження та інформування на свій розсуд надала дозвіл на розробку детального плану території за межами населених пунктів під кладовище. Розпорядження було під 10 гектарів, детальний план – на 250 га. До громади у ході сесії звернулося дуже багато схвильованих мешканців із Петропавлівського, Мартусівки, сусідньої Гори. Почули думку жителів і, спираючись на їхню позицію, ухвалили рішення звернутися до райдержадміністрації щодо надання громаді всіх документів, які послугували для видачі такого розпорядження. А саме: самого розпорядження, детального плану території, інших затверджених документів для їхнього детального вивчення. По-друге, попросимо Бориспільську райраду заборонити їхньому комунальному спецпідприємству здійснювати будь-які дії щодо поховання чи облаштування цвинтарю на території Золочівської громади. Крім того, щоб у найкоротший термін взагалі розглянули на сесії райради ліквідацію цього КСП. Також плануємо звернутися із цією проблемою до народних депутатів, а саме: Сергія Буніна (фракція “Слуга народу”) та Ольги Василевської-Смаглюк (фракція “Слуга народу”), до обласних депутатів, щоб вони не допустили будь-якого будівництва без погодження з громадою. А громада – проти", – заявив Олександр Лазаренко. Також KV намагалася отримати коментар з приводу ситуації від Гірського сільського голови Романа Дмитріва. Проте очільник громади не відповів ні на дзвінки, ні на повідомлення у месенджерах. Голова Бориспільської районної ради Антон Мотрич роз’яснив KV ситуацію щодо намірів будівництва “меморіального комплексу” на території Золочівської громади та зауважив, жодних погоджень на виконання робіт на цій території не надавалося, як не передавалися і земельні ділянки на баланс чи в оренду КСП "Стреліція", яке взагалі планують ліквідувати. "14 травня 2020 року рішенням Бориспільської райради № 554-39-VІІ було створено СКП "Стреліція" для надання ритуальних послуг на території  Бориспільського району без місця його фактичного розташування. Зауважу, що СКП не одержувало фінансування з бюджету та за весь час існування не здійснювало жодної діяльності. Особливу увагу хочу звернути, що за інформацією, якою я володію, депутатами райради минулого скликання не приймалося рішення про виділення землі під будівництво крематорію, як і рішення щодо зміни цільового призначення земельних ділянок. Крім того, будь-які проєкти  будівництва крематорію та інша супутня документація щодо цього питання до райради не надходила. До Бориспільської РДА надійшла заява від одного громадянина, який є власником 10 га, він запропонував лише просто майбутні перспективи розвитку цієї території. Ці наміри було погоджено. Громадськість дізналася про такі наміри і почала піднімати занепокоєння. До мене зверталися активісти, яким пояснили, що у роботі даного СКП райрада перспектив не бачить, адже всі повноваження, у зв’язку з децентралізацією, вже передані на громади. І рада планує у середу, 29 вересня, це КП ліквідувати. Тому причин для хвилювань у мешканців не має", – сказав Антон Мотрич. За його словами, мешканці мають розуміти, щоб почало працювати подібне кладовище на певній території, необхідно зробити, як мінімум, чотири кроки. "Необхідно знайти земельну ділянку, або це буде приватна, яка через нотаріальну заяву може перейти у комунальну власність району чи громади, потім поставити її на баланс комунального підприємства і змінити цільове призначення ділянки. Питання надання дозволу на зміну цільового призначення може розглядатися лише на сесії сільської ради. І, думаю, такі рішення не будуть підтримані. Загалом приватних кладовищ бути не може. На сьогодні дії щодо цього взагалі не проводилися. Звичайно, регіон дуже швидко розвивається і однаково з цим питанням колись доведеться зіткнутися, адже землі під такі потреби відсутні", – резюмував Антон Мотрич. Екс-керівник Бориспільської райради (в 2010-2020 роках), секретар Бориспільської міської громади Владислав Байчас впевнений, що проєкт щодо будівництва мега-кладовища з крематорієм не буде реалізований.  “У Бориспільському районі кладовища переповнені, у тому числі і в Борисполі. Цвинтарі в основному розташовані на лісових ділянках. І скільки б не було звернень до Кабміну – він ці території під потреби захоронень не розширює. Це СКП створювалося виключно, щоб вирішити цю проблему і створити кладовище для всіх громад району ще під кінець каденції минулої райради. Проте не в таких масштабах. Зауважу, що місце його конкретного розташування не було визначено. Наскільки розумію, було створено якесь приватне підприємство з такою же назвою, що і районне КП. І воно замовило ДПТ. Чому він був розроблений саме на 250 га – в цьому потрібно ще розбиратися. На цій же території такий проєкт реалізувати неможливо, адже дуже близько розташовані населені пункти. Тому – це мертвий проєкт. Згідно із законодавством, подібні проєкти може реалізувати державне або комунальне підприємство, це не в повноваженнях приватного підприємства. 29 вересня відвідбутися сесія райради, на якій планують ліквідувати СКП і відмінити ДПТ. Тож і питання це буде взагалі закрито. Крім того, ця земля перейшла у рамках реформи до Золочівської громади. І вже вони, як громада, будуть самостійно вирішувати, як розпоряджатися територією і що розміщувати на тій ділянці”, – зазначив Владислав Байчас. Нагадаємо, майже в усіх населених пунктах передмістя Києва є закриті для поховань кладовища, а ресурси відкритих – майже вичерпані. За словами директора Департаменту екології та природних ресурсів КОДА Вікторії Киреєвої, область ніяким чином не контролює стан кладовищ та їхні ресурси, а питання вже дійшло до Кабміну.  Читайте: Земля мертвих: Київ та область знову поборються за місця на цвинтарях Більш того, дефіцит територій змушує голів місцевого самоврядування Київської області не давати дозволу на поховання померлих, зареєстрованих в столиці, оскільки збільшення меж кладовищ – процедура тривала, а території вже майже вичерпані. Найбільш актуальна проблема в Петропавлівській Борщагівці, Ворзелі, Бучі, Боярці. Вичерпуються ресурси у Обухова. Читайте: Киевская область вынуждена отказывать в местах для столичных мертвецов За інформацією Департаменту житлово-комунальної інфраструктури Київської міської державної адміністрації (КМДА), у Києві із 29 кладовищ залишилося тільки одне відкрите кладовище – Північне, що знаходиться в Броварському районі на території Богданівської сільської ради. Решта – 26 напівзакриті і 2 закриті. Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Меморіальний парк Стреліція” зареєстровано 26 травня 2021 року. Засновники – Артем Вікторович Дідовець (директор, 45%), Дмитро Харламов (10%), Леся Тесля (45%). Людина з ПІБ Артем Вікторович Дідовець є чоловіком Олени Дідовець, яка, згідно з її декларацією, у 2019 році працювала провідним спеціалістом відділу організаційного забезпечення діяльності керівника апарату КМДА.   Артем Дідовець працює адвокатом в адвокатському об'єднанні “Український адвокат” та зареєстрований як фізична особа підприємець, який надає послуги в сфері права. КСП “Стреліція” засновано Бориспільською райрадою у травні 2020 року. Основний вид діяльності – організація поховань та надання суміжних послуг. Директор – Анна Рудник, яка також є адвокатом та займає посаду директора адвокатського об'єднання “Український адвокат”. Також Анна Рудник є дружиною співзасновника адвокатського об'єднання “Український адвокат” та депутата Київради VIII скликання Юрія Дідовця (фракція “ВО “Батьківщина”). На місцевих виборах 2020 року Анна Рудник та Юрій Дідовець балотувалися у Київраду у списку ВО “Батьківщина”, але не пройшли.  У 2019 році Анна Рудник безуспішно балотувалася до ВР по списку ВО “Батьківщина” під №186. У 2015 році намагалася стати депутатом Київради за мажоритарним 80 округом столиці, тоді ж була помічена у “гречкосійстві”, що спровокувало скандал за участю пенсіонерів. * КСП “Стреліція” (код ЄДРПОУ: 43627828) ** ТОВ “Меморіальний парк Стреліція” (код ЄДРПОУ: 44198272) *** Адвокатське об'єднання “Український адвокат” (код ЄДРПОУ: 35464276) Фото: FacebookКиевVластьКиевVласть Автор: Инна Арас, Инна МихноКиевVласть

Депутати Київоблради затвердили чергові зміни до обласних програм. Цього разу було відчутно збільшено фінансування на розвиток інфраструктурних об’єктів та ремонт автодоріг. У громадах загалом розподілом коштів задоволені, однак розраховували з допомогою цих фінансів вирішити більше питань. Серед нагальних проблем на місцях називають будівництво навчальних та дошкільних закладів.  Як стало відомо KV, 9 вересня депутати Київоблради внесли зміни до Програми будівництва, реконструкції та ремонту об’єктів інфраструктури Київської області на 2021-2023 роки. А також – до Програми розвитку автомобільних доріг у Київській області на 2020-2022 роки. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Соціальна інфраструктура Варто зауважити, що цьогоріч депутати коригували Програму вже двічі. Востаннє на червневій сесії її фінансування було збільшено майже до 230 млн гривень. Так, до Програми тоді додалось багато капітальних ремонтів об'єктів освіти, медицини, спорту. Частково знайшлось фінансування навіть на культуру та житлово-комунальне господарство. За рахунок співфінансування з державою побудують три нові амбулаторії, в ще одній – проведуть реконструкцію.  Читайте: Нові будівництва та ремонти: на програму розвитку інфраструктури Київщини додали коштів На сесії 59 депутатів проголосувало за збільшення фінансування на цей рік до 47,2 млн гривень, зокрема додалися кошти із державного та обласного бюджетів.  На фото: зміни до Ресурсного забезпечення Програми від 9 вересня На фото: зміни до Ресурсного забезпечення Програми від 10 червня  Загалом на реалізацію заходів у 2021 році виділять понад 537,1 млн гривень. З них 57 млн гривень – це кошти держбюджету, 367 млн гривень – обласного та 112,3 млн гривень -  місцевих бюджетів. Стартував обсяг фінансування Програми на 2017-2021 роки із позначки понад 260 млн гривень.  Співфінансування заходів з місцевих бюджетів має становити не менше 15%. Винятком є лише реконструкція нежитлової будівлі під дитячий садок в селі Лебедівка по вул. Сваромська, 5, нині Яготинської громади, реалізація якого була розпочата у попередніх роках. Тут встановлено співфінансування менше ніж 15% у зв’язку із соціальним значенням об’єкта та неспроможністю громади забезпечити необхідне співфінансування. Після змін до цього об’єкта додали ще один – капітальний ремонт приміщень Пашківської школи I-III ступенів по вулиці Кірова 4 в села Пашківка, нині – Макарівська громада. Крім того, деякі об'єкти не увійшли до Програми через неспроможність громад надати співфінансування. Згідно із додатком 1, зросла і загальна кількість об’єктів Програми – з 56 до 71. Так, збільшилася кількість будівництва та реконструкції та фінансування навчальних закладів на 4 об’єкти, на один – кількість медзакладів, додасться ще в області по п’ять об'єктів  спорту та ЖКГ тощо. Проте на один менше реалізують проєктів будівництва комунальних закладів охорони здоров’я у сільській місцевості. Отже, згідно із додатком 2, обласні депутати додали з обласного бюджету понад пів мільйона коштів на капітальний ремонт Тетіївського освітнього центру – опорного закладу ЗСО  І-ІІІ ступенів №3 та 2,8 млн гривень – Пашківської школи І-ІІІ ступенів.  Також на Київщині реалізують ще низку таких нових освітніх об'єктів, як капітальний ремонт будівлі Васильківського академліцею "Престиж" в Василькові за 6,2 млн гривень, виготовлення ПКД з реконструкції обласних закладів – Броварського спортивного фахового коледжу за 1,9 млн гривень Київського обласного ліцею інтернату в Білій Церкві за 400 тис. гривень. Та виготовлять проєктно-кошторисну документації щодо будівництва школи по вул. Технологічна в місті Ірпінь за 100 тис. гривень. У медичній сфері зменшилося фінансування з 5 млн гривень до 100 тисяч на виготовлення проєктно-кошторисної документації по комплексу будівель Київської обласної дитячої лікарні у Боярці, проте додали коштів на капремонт частини елементів покрівлі лікувального корпусу майже на 1 млн гривень. А ще виключили зі списку капремонт з облаштування безбар’єрного середовища для маломобільних груп у Білоцерківській міській лікарні №1 за 1 млн гривень. Та додалося ще два нових проєкта – виготовлення документації з будівництва Київської обласної дорослої лікарні в Чабанах за 100 тис. гривень та виділили 811 тис. гривень на амбулаторію ПМСД в селі Іванівка Білоцерківського району.  Щодо закладів спорту, то в області за 63,9 млн гривень побудують басейн в Кагарлику, за понад 1 млн гривень баскетбольний майданчик в селі Тарасівка.  Проте, що у Кагарлицькій громаді побудують професійний басейн повідомив на своїй сторінці в Facebook депутат обласної ради від "Європейської Солідарності" Віталій Карлюк. На його думку, аналогів такого басейну в Київській області ще не має.  "Я обіцяв своїм виборцям, що питання басейну відстоюватиму на всіх рівнях! 4.5 роки важкої кропіткої роботи! За цей час довелося неодноразово буквально пройти купу кабінетів департаментів, коридорів Кабміну та Верховної Ради. Але таки вдалося досягти поставленої цілі! На сьогодні проведено тендер на будівництво басейну в Кагарлику та визначено переможця-підрядника, який займатиметься спорудженням басейну! Басейн складатиметься з 8-ми доріжок по 25 метрів кожна, плюс маленький басейн для діток. Планується спорудити його на території ФОКу по вул. Стадіонна,1. На будівництво буде виділено 122 млн гривень Переконаний, що така споруда вкрай необхідна для громади!  Кагарличани зможуть на місці професійно займатися водними видами спорту, тренуватися, проводити змагання різних рівнів… загалом підтримувати форму та бути здоровими!", – написав депутат.  Також мають виготовити ПКД для будівництва спортзалу з дзюдо в Київській обласній  ДЮСШ – Яготинського НВК №3 в Яготині та спортзалу важкої атлетики Київської обласної ДЮСШ в місті Біла Церква, в школі № 21. На кожний витратять по 600 тис. гривень. Крім того, розроблять документацію на будівництво гуртожитку та адмінкорпусу, треку ВМХ рейсинг і траси маунтенбайку для обласного закладу "Київська спеціалізована ДЮСШ олімпійського резерву "Промінь" з велосипедного спорту" в Білій Церкві (800 тис. гривень) та для будівництва Національного навчально-тренувального центру збірних команд України з футболу в селі Княжичі (100 тис. гривень).  У сферу житлово-комунального господарства включили капремонти центральної площі у місті Яготин загальною вартістю 5,7 млн гривень, частини будівлі під склад медпрепаратів в Обухові за 2 млн гривень, реконструкцію та благоустрій Юріївського майдану в селі Юрівка за 3,1 млн гривень, виготовлення ПКД під реконструкцію парків для відпочинку, дозвілля в громадах  за 500 тис. гривень та виготовлення документації під будівництво центру підтримки дитини з житлом в селі Гора за 100 тис. гривень. Читайте: Київська область профінансує розбудову інфраструктури для 14 об’єднаних громад Також збільшилася сума для проєкту, що реалізується за рахунок субвенції з державного бюджету. Це – реконструкція будівлі критого басейну з ванною на 25х8,5 м і дитячою ванною на 10х6 м (внутрішніх та зовнішніх інженерних мереж, дизайн проєкту внутрішніх приміщень та ремонт) в Славутичі з 20 до 27 млн гривень. Та побудують ще один об’єкт – дитячий садок-школу І ступеня на 180 учнів в селі Бобриця (Білогородська громада). Автомобільні шляхи Трохи додали коштів і до Програми щодо розвитку автомобільних доріг на Київщині, а саме – 40,4 млн гривень. Загалом сума на цей рік складає понад 1,3 млрд гривень. З них 1,2 млрд гривень – кошти держбюджету, 68,1 млн гривень – обласного та 70,9 млн гривень – місцевого бюджетів. У програму включили ще 15 заходів щодо розвитку автомобільних доріг комунальної власності у населених пунктах області. Як за рахунок співфінансування, так і винятково за кошти або обласного чи місцевого бюджетів. Загалом на Київщині будують чи ремонтують 48 дорожніх об'єктів комунальної власності.  На фото: зміни до Ресурсного забезпечення Програми розвитку автомобільних доріг від 9 вересня На фото: зміни до Ресурсного забезпечення Програми розвитку автомобільних доріг від 10 червня Згідно із додатком, це – капітальний ремонт проїзної частини вулиці Привокзальна в місті Березань за 2,8 млн гривень, капремонт по вул. Демуцьких в селі Іванівка за 255 тис. гривень, вул. Цимбала Сергія (від перехрестя з вул. Паркова до перехрестя з вул. Поштова) за 405 млн гривень в Ставище та вул. Лесі Українки в селі Розкішна за 255 тис. гривень (Ставищенська громада).  А також капремонт по вул. Козловського в центрі Рокитнянської громади за 140,5 тис. гривень, вул. Ялтинська (від вул. Срібнокільська до будинку №50) в селі  Вишеньки за 378,8 тис. гривень. За 3 млн гривень дороги та тротуари по вул. Шевченка, вул. Корольова та вул. Святогірська (від № 2 до № 12) в Богуславі, за 3,1 млн гривень – вулицю Коцюбинського до площі Миру в Володарці, за 1,9 млн гривень – дорогу по вул. Козацька та пров. Козацький в Козинській громаді. До списку потрапила вул. Середня в селі Велика Каратуль (750 тис. гривень), вул. Червона в Фурсівській громаді (255 тис. гривень), вулицю Івана Ступака (651,3 тис. гривень) та площа Перемоги (670,3 тис. гривень) в Фастівській громаді. А ще – дороги по вул. Набережно-Лугова (від перехрестя по вул. Нова до будинку № 74) в Козинській громаді за 1,3 млн гривень тощо. Читайте: В далеку путь: за два роки Київщина планує якісно відремонтувати 59 доріг На місцях Тож KV поцікавилася у керівників територіальних громад, з якими проєктами вони зверталися до обласної влади для одержання фінансової підтримки і чи були враховані всі їхні побажання. Голова Фастівської міської громади Михайло Нетяжук:  Звісно, наше бажання, щоб більша кількість проєктів все ж була включена до програми. На цій сесії одержали обласне фінансування такі об'єкти як площа Перемоги та вулиця Івана Ступака. Ми вдячні обласному керівництву, що хоча б ці два об'єкти включили. Та наразі, в першу чергу, є невирішеним питання щодо завершення будівництва школи № 12 у місті Фастів, яка перебуває на балансі Департаменту регіонального розвитку облдержадміністрації. Тобто саме він є замовником будівництва цієї школи і цей об'єкт будується с початку 2000-х років. Добудували до 80% готовності, а потім з 2012-2013 років вже ані копійки не виділялося на будівництво. Об'єкт не законсервували і його зараз уже розкрадають, він руйнується. На мою думку, цей об'єкт є, напевно, найкритичнішим по місту. Адже були вкладені кошти обласного бюджету, але жодного позитивного результату від цього громада не має.  Голова Вишгородської міської громади Олексій Момот: На останній сесії громаді виділили кошти на будівництво стадіону нашого спортивного комплексу. Можна сказати, що задоволені результатом – це буде співфінансування з містом із загальною вартістю об’єкту близько 70 млн гривень. Реалізація проєкту за програмою триватиме впродовж двох років. Вже розпочинається будівництво об’єкту: проведено тендер, визначено переможця та підписані усі відповідні договори. Також у громаді ще триває реалізації проєктів минулих років. Це – будівництво двох дошкільних навчальних закладів, які фінансуються 50/50%, і які вже перебуваються фактично на фінальній стадії робіт. Наступного року плануємо звертатися щодо будівництва школи. Проєкт дороговартісний, тому і хочемо звернутися до обласної влади за фінансовою підтримкою.  Голова Золочівської сільської громади Олександр Лазаренко: Ми, звичайно, подавалися з декількома проєктами. Турбує також таке питання як реконструкція майдану, плануємо подаватися і з таким проєктом. Крім того, розраховуємо на державну субвенцію щодо капітального ремонту садочку у Петропавлівську. Поки що підтверджено лише один проєкт. Громаді виділили лише кошти на проєктування дороги у розмірі 10 млн гривень. Уже підписано договір з обласною радою та оголошено відповідний тендер. Та розуміючи, що вже 10 одержали, і якщо навіть чогось не врахують, ми все ж задоволені і таким результатом.  Читайте:  Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы “Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов “Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром “Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО  Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО  Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением  Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО Проект “Децентрализация”:  теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции  Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново  Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО  Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад  Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання  Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України  Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом  Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування) Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО  Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”  Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади  Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал  Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост  Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд Проєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги Проєкт “Децентралізація”: на зміну дільничним у об'єднаних громадах прийдуть поліцейські офіцери  Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2020 році Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не можуть отримати від районів  комунальне майно Проєкт “Децентралізація”: статус і повноваження старост у громаді залежатимуть від Верховної Ради Проєкт “Децентралізація”: у 2021 році Тетіївська громада збагатиться за рахунок гранту в 26 млн гривень Проєкт “Децентралізація”: на Київщині почали ліквідовувати райони, перший на черзі – Згурівський  Проєкт “Децентралізація”: ліквідована Іванківська райрада залишила громаді-спадкоємцю мільйонні борги  Проєкт “Децентралізація”: голови громад мають право накладати вето лише на прийняті рішення ради Проєкт “Децентралізація”: ліквідації Баришівського району заважають комунальні борги Проєкт “Децентралізація”: Миронівську райраду ліквідують із боргами по зарплаті  Проєкт “Децентралізація”: депутати ВРУ взялися за урбанізацію міст Проєкт “Децентралізація”: Київщина втрачає першість у рейтингу заможності громад Проєкт “Децентралізація”: майно та активи Бородянського району розділили між шістьма громадами  Проєкт “Децентралізація”: Обухівський район віддасть Букринський плацдарм на утримання області Проєкт “Децентралізація”: пандемія та безгрошів’я блокують розвиток культпослуг на Київщині Проєкт “Децентралізація”: Держгеокадастру дозволили і далі розпоряджатися землями Київщини  Проєкт “Децентралізація”: Славутич збільшить бюджет за рахунок бізнес-парку та інвестицій Проєкт “Децентралізація”: Васильківський район ліквідують упродовж місяця Проєкт “Децентралізація”: уряд взявся за діджиталізацію тергромад  Проєкт “Децентралізація”: Київщина позмагається за гранти для розвитку громад Проєкт “Децентралізація”: дві селищні громади Київщини заявили про бажання стати містом Проєкт “Децентралізація”: на утримання громад хочуть передати приватизовані гуртожитки та бомбосховища  Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини формують партнерські об’єднання для збільшення ресурсів Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини планують оптимізацію освітніх закладів Проєкт “Децентралізація”: громади та асоціації Київщини виступають за збільшення ПДФО Проєкт “Децентралізація”: громади можуть втратити мільйони разом з акцизом на тютюн  Проєкт “Децентралізація”: новоствореним райрадам Київщини бракує коштів на існування Проєкт “Децентралізація”: громади просять уряд та Раду закріпити реформу на законодавчому рівні Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини скаржаться на дублювання повноважень та бідність Проєкт “Децентралізація”: тергромади навчать, як правильно роздавати землю Проєкт “Децентралізація”: із бюджетів громад вилучатимуть кошти на охорону культурної спадщини  Проєкт “Децентралізація”: громади масово розпродують комунальне майно  Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини скаржаться на ProZorro Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини стурбовані вимогами закону щодо заснування ліцеїв Проєкт “Децентралізація”: найуспішніші громади Київщини  Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини хочуть зекономити на благоустрої за рахунок держсубвенції Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини шукають кошти на покращення послуг своїх КП Фото: колаж KVКиевVласть

Протягом трьох років Київська обласна рада планує продати більше сотні будівель та приміщень своїх комунальних підприємств. Більшість з них мають податкові борги. Майже 22,4 тис. кв. м планують знайти нових власників через систему Prozorro. Переважно вони розташовані у Києві та містах області – Броварах, Фастові, Ірпені, Тетієві, Білій Церкві, Богуславі та Кагарлику. В облраді кажуть, що перші об'єкти можуть пустити з молотка вже до кінця року. Одночасно там планують взятись за підготовку кадрів для керування КП, аби надалі не доводилось закривати дірки в бюджеті шляхом продажу активів.  Як стало відомо KV, 9 вересня на п'ятій сесії Київської обласної ради депутати підтримали рішення “Про затвердження переліку об’єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області, що підлягають приватизації у 2021-2023 роках”.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “Затвердити перелік об’єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області, що підлягають приватизації у 2021-2023 роках, що додається”, – йдеться у документі. Також там зазначено, що керівникам підприємств, установ та закладів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області необхідно забезпечити проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно, що закріплене за ними на праві господарського відання або оперативного управління (із зазначенням власника майна – територіальні громади сіл, селищ, міст Київської області в особі Київської обласної ради), та на земельні ділянки, якими вони користуються, провести інвентаризацію нерухомого майна, що обліковується на балансі. Організацією підготовки аукціону на електронному майданчику в електронній торговій системі займатиметься КП КОР “Фонд комунального майна”.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Столична нерухомість Так, 9 об'єктів нерухомості на продаж налічується у КП облради “Облсвітло”. За даними YouControl, підприємство займається передачею електроенергії, існує вже майже 20 років та станом на сьогодні має податкову заборгованість у розмірі 410,4 тис. гривень.  Уся нерухомість, що продається, розташована в Києві на вулиці Сирецькій, 37. Загальна площа майна – 2 164,19 кв. м. Це дві адміністративно-виробничі будівлі, виробнича будівля, навіс, три гаражі, мийка з прибудовами та прохідна з прибудовою.  Комунальне підприємство “Київська обласна сільськогосподарська брокерсько-комерційна фірма “Обрій” має на продаж 7 нежилих приміщень у столиці, які розташовані на вул. Голосіївській, 9. КП було зареєстровано майже 24 роки тому, вид діяльності – оренда і управління власною або орендованої нерухомістю. Заборгованості по сплаті податків не має.  Нерухомість, що буде продана, має загальну площу 2 925,5 кв. м. Це прохідна, майстерня, адміністративний будинок, малярний цех, модуль-автостоянка, мийка, склад та бокс для авто.  КП КОР “Друкар” має частину нерухомості на продаж, що розташована у Києві на вул. Львівська, 55 та Причальна, 5. Це 17 нежилих приміщень та будівель на 3 206,6 кв. м. Це адміністративна будівля, ремонтний цех, три склади, електрощитова, склад механічного цеху, столярна дільниця, механічний цех, будинок бухгалтерії та прохідної, три одноповерхові цегляні будівлі та одна – двоповерхова, три збірно-розбірні склади. Варто зазначити, що підприємство існує з 1992 року. Займається орендою і управлінням власною або орендованої нерухомістю. Має податкову заборгованість у розмірі 3 863 гривень.  Нерухомість Київщини Інша частина нерухомості на продаж КП “Друкар” розташована на території Київської області. Загальна її площа становить 2 997,17 кв. м. Так, у місті Переяслав на вул. Богдана Хмельницького, 182 розташовані громадський будинок та гараж з прибудовами. У селищі Макарів на вул. Богдана Хмельницького, 23/4 – два адмінприміщення. В місті Ірпінь на вул. Ярославській, 11 – адмінбудинок, сауна, два гаражі, склад, ГСМ. У місті Тетіїв на вул. Островського, 6 – будівля друкарні, топочна, гараж. І в селі Глібовка на Вишгородщині – 13 будинків.  Нерухомість Білоцерківського комунального метрологічного підприємства Київської обласної ради “Теплоавтоматика” розташована у Білій Церкві на вул. Шевченка 91 та 91-а, вул. Павліченка, 17. Там продаються такі будівлі та приміщення: два адміністративних корпуси, цегляний та металевий гаражі, допоміжне приміщення, навіс с дахом, будівля заводу та три павільйони-склади. Їхня загальна площа становить 2 825,4 кв. м.  КП було створено у 2002 році. Займається ремонтом машин та обладнання. Податкової заборгованості не має.  Підприємство “Київська регіональна комунальна компанія” на продаж має будівлі та приміщення у Броварах на вул. Шевченка, 8а загальною площею 3 540 кв. м. Це два адміністративні будинки, гараж, виробнича будівля, мийка, три склади, гараж-майстерня, майстерня, кисневий склад, гараж-склади, зварювальний відділ.  КП було засновано 21 рік тому, вид діяльності – збір, обробка та розподілення води. Має податковий борг у розмірі 259 982 гривні.  Продаватиме нерухомості у Фастові КП КОР “Поліфаст”. На вул. Соборна, 40 розташовані частина виробничої будівлі, склад, частина гаража, а також гараж-склад для паперу, що мають площу 2 542 кв. м. Підприємству цьогоріч виповнилось 20 років, займається воно виробництвом газет. Має податкову заборгованість 67 578 гривень.  КП КОР “Лілея” має склад, склад-гараж та павільйон у селищі Глеваха на Васильківщині та у місті Кагарлик на вул. 97 стрілецької дивізії, 4. Загальна площа – 1 019,7 кв. м. Підприємство було зареєстровано майже 30 років тому, займається організацією поховань та наданням пов'язаних з ними послуг. Боргу за сплату податків не має. Найменше нерухомості на продаж має КП КОР “Квадрат”. Це дві нежитлові будівлі у місті Богуслав на вул. Миколаївській, 30 загальною площею 1 143 кв. м.  Підприємство було створено у 2001 році, займається видавничою справою. Має борг у розмірі 3 054 гривень за сплату податків.  Причини Як розповів у коментарі KV депутат Київоблради Роман Титикало (“Європейська солідарність”), вже до кінця року деякі об'єкти можуть бути продані. “Це не новий перелік об'єктів приватизації, але він оновлений із урахуванням тих об'єктів, які були приватизовані за минулої каденції. Їх близько 6. Тут йдеться лише про майно комунальних установ, які фактично не виконують жодної функції, яке вони переважно здають в оренду і це не є ефективним. Кожен об'єкт виставляється на “Прозоро” і на цьому етапі немає проблем з продажем. Але перед цим необхідно провести купу роботи – провести оцінку, інвентаризацію, оформити правоустановчі документи належним чином та багато інших процесуальних речей, які має допрацювати Фонд комунального майна. Я думаю, що до кінця цього року ми можемо встигнути приватизувати декілька об'єктів, поки вони всі на початковій стадії. Які саме об'єкти “підуть” першими, складно сказати. Ще має бути створена конкурсна комісія, яка буде в тому числі перевіряти рівень готовності документів”, – каже він.  За словами депутата Олега Корбана (“Опозиційна платформа – За життя”), області необхідно готувати якісні муніципальні кадри, аби потім не доводилось віддавати майно комунальних підприємств на приватизацію.  “Я вважаю, що краще готувати якісніші кадри муніципального менеджменту і справлятись зі своєю роботою, ніж розуміти, що ми не можемо з цим справитись і приймати рішення про приватизацію. Аби не витрачати постійно кошти на підтримку підприємств, які мають самі приносити прибуток і поповнювати бюджет, доводиться поповнювати його шляхом продажу активів. Щоб вирішити економічний бік цього питання необхідно вирішити кадрове питання. Кадрова політика наразі відсутня і ми тільки починаємо працювати над її розвитком – навчати, готувати менеджерів не тільки державних, але й муніципальних. Наразі рішення про приватизацію я підтримав, оскільки було вирішено, що на сьогодні це – ліки від збитків”, – зазначив він.  Нагадаємо, як раніше писала KV, ще у травні в регіоні розпочалась кампанія з приватизації державного майна. Всього на аукціони планували виставити 24 нежитлові будівлі. Читайте: У Київській області виставлено на приватизацію 24 будівлі Фото: коллаж KVКиевVласть

З вересня у Баришівській громаді запрацювала громадська приймальня депутатів усіх рівнів від політичної партії “Європейська Солідарність”.  Приймальна розташована у Баришівці по вулиці Київський шлях, 30, і прийматиме виборців щосереди і щоп'ятниці з 10 до 14 години. Про це KV стало відомо із повідомлення на сторінці "Європейська Солідарність Баришівка у Facebook. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” “В Баришівці відкрилася громадська приймальня депутатів усіх рівнів від "Європейської Солідарності". Для нашої партії це не простий регіон. І тому відкриття приймальні тут має особливе значення”, – розповів про цю подію на своїй сторінці у Facebook керівник Київської територіальної організації партії Георгій Цагареішвілі. Повідомляється, що голова фракції "ЄС" в Київській облраді Цагареішвілі разом з головою секретаріату терорганізації партії, обласною депутаткою Аллою Шкуро вже встигли провести прийом виборців та розглянути одинадцять звернень від місцевих мешканців. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Також Цагареішвілі наголосив, що до Баришівської громади, крім селища Баришівка, входить ще 26 сіл, і у кожному з них є безліч проблем і вирішенням яких, на жаль, місцева влада не займається. “Людей турбує те, що селищна рада нормально не працює, не проводяться сесії, підвісилися земельні питання, не виділяються кошти на важливі соціальні проекти. Все це гальмує розвиток громади”, – зауважив Цагареішвілі. Як йдеться в повідомленні, під час зустрічі з депутатами різних рівнів від "Європейської Солідарності" та партійним активом окремо проговорили і про непросту ситуацію з ухваленням земельних рішень у громаді. “Позиція у нас однозначна: всі земельні питання мають ретельно вивчатися, аналізуватися, ухвалюватися прозоро і, – винятково в інтересах громади”, – наголосив керівник Київської територіальної організації партії. Цагареішвілі також повідомив, що місцеві депутати від "ЄС" активно працюють над стратегією розвитку громади і вже готові найближчим часом її презентувати.  “Вірю, що в реалізації важливих проєктів для Баришівської ТГ наша команда знайде підтримку у всіх активних мешканців громади”, – резюмував голова фракції. В партії наголошують, що кожну останню п’ятницю місяця прийоми в громадській приймальні буде проводити депутат обласної ради, голова Секретаріату Київської територіальної організації партії Алла Шкуро. “Це невеличке затишне приміщення в центрі селища вже стало місцем роботи, зустрічей, спілкування для нашої баришівської партійної команди, але головне його завдання – стати тим осередком, куди жителі громади будуть приходити зі своїми проблемами, пропозиціями та ідеями. Місцем, яке об’єднає активних людей, мешканців громади, яким не байдужа доля Баришівки, і які готові займатися її розвитком”, – написала на своїй сторінці у Facebook Алла Шкуро. Приймальня знаходиться за адресою: вул. Київський шлях, 30. Працює щосереди і щоп’ятниці з 10:00 до 14:00. Крім того, тут прийоми громадян будуть проводити і депутати Баришівської селищної ради від “Європейської Солідарності”. Нагадаємо, що депутат від “Європейської Солідарності” Олександр Волинець став членом наглядової ради установи “Агенція регіонального розвитку Київської області”.  Читайте: Депутатка “ЄС” Алла Шкуро отримала відзнаку за заслуги перед Київщиною Фото: Facebook КиевVласть

У тринадцятирічній епопеї навколо пам'ятника Шевченку в центрі Сквири поставлена крапка. Автор монумента спочатку демонтував пам'ятник, а потім виставив його на продаж на ОЛХ. Триметрового і восьмитонного Кобзаря Сквирщини може придбати будь-хто всього лише за 400 гривень. Скульптор запевняє, що вартість незабаром значно зросте. Як стало відомо KV, 11 вересня на платформі онлайн оголошень OLX з’явилося оголошення щодо продажу пам’ятника Кобзареві у Сквирі. Продавцем виступив автор скульптури Григорій Літош. На цей крок він пішов після багаторічних намагань отримати плату за свою роботу. За його словами, тринадцять років поспіль влада Сквирщини відмовляла йому у цьому. Автор отримав дозвіл на демонтаж та перевезення пам’ятника й скористався цим правом. На сьогодні Кобзар чекає своєї долі і покупця. Слово автора Сам скульптор завірив KV, що піти на продаж пам’ятника Кобзареві його змусила відсутність виплат за роботу від влади Сквири. Нібито, між містом та скульптором був усний  договір  на суму 400 тисяч гривень. Однак грошей, як каже Літош, він так і не дочекався. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Сьогодні скульптор оцінює своє творіння у мільйони гривень. Він не приховує, що сума, вказана на сайті продажу – лише перша і пробна. Насправді він розраховує отримати за нього хоча б 3 мільйони.  “Я хочу його продати. Я його продам! Ціна, вказана на сайті, не справжня, “пробна”, він мав би коштувати 3-4 млн грн, якщо на 2008 рік ми беремо 1,1 млн, то зважаючи на курс доллара, нині це – десь 3 млн гривень”, – говорить Літош. За його словами, він запропонував купити пам’ятник місту ще у 2008 році.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться  “Приїхало районне начальство, подивилися: "Робота отлічна, будем брати". Уклали договір з купівлі-продажу на 400 тис. грн. Інші домовленості з владою були усними та трималися на “чесному слові”. На тогочасній Червоній площі (нині Площа Героїв Небесної сотні), урочисто встановили пам’ятник на постамент, а потім від договору всі відмовилися”, – розповів він.  У пошуках правди Після цих подій пройшло чимало часу. Скульптор розповів, що намагався повернути гроші за свою роботу або сам пам’ятник. Пізніше, за даними місцевих ЗМІ на виконання припису районної прокуратури Сквирська міська рада надала автору право демонтувати пам’ятник і забрати його собі. В інтерв’ю “Газеті по-українськи” від 2 березня 2011 року Літош розказав про погрози від місцевих можновладців. Митець почув по радіо про те, що на пам’ятник було виділено 1 млн гривень та вирішив прийти за грошима, але не отримав нічого.  Була й спроба зимою 2021 року, тоді скульптор знову намагався добитися свого. Тоді він направив листа на ім’я голови Сквирської міськради Левіцької В. П., пропонуючи перемовини. “Я, Літош Григорій Матвійович, є автором та власником пам’ятника “Шевченку Тарасу Григоровичу” який встановлено на площі Героїв Небесної сотні у м. Сквира… У 2008 році, під час встановлення пам’ятника, були виказані запевнення, що мені буде компенсовано вартість виготовлення… У подальшому означені особи виплачувати мені грошові кошти відмовились... З огляду на викладене, пропоную негайно розпочати діалог з метою обговорення вартості відшкодування мені за виготовлення пам’ятника “Шевченку Тарасу Григоровичу” та за публічне його використання з 2008 року. У разі незгоди органів місцевого самоврядування та державних органів влади відшкодувати мені вартість виготовлення пам’ятника та вартості за його публічне використання, вимагаю негайно демонтувати пам’ятник та повернути його на подвір’я мого будинку…”, – йдеться в документі. Після цих подій того ж місяця рада міста дала дозвіл на демонтаж монументу за кошти міста. Кобзаря було знято і перевезено. Автор прокоментував це наступними словами: “Вони просто своїм коштом дали кран, дали машину, хлопці приїхали добросовісно погрузили, добросовісно привезли й поставили в мене в подвір’ї”. Позиція влади Незважаючи на резонанс у медіа, в місті не дуже коментують цю історію. Єдиною офіційною реакцією влади стало повідомлення на сайті громади.  Так, 1 вересня на офіційному сайті Сквирської міськради з’явилася інформація про щомісячну підсумкову нараду, на якій обговорили  питання пам'ятника Шевченкові: “Наголошено, що виконано рішення Сквирської міської ради від 15 вересня 2011 року, №334-16-УІ “Про розгляд припису прокурора Сквирського району про усунення порушень чинного законодавства”, яким передбачалося надати скульптору Літошу Григорію Матвійовичу можливість демонтувати вищезгаданий пам’ятник… Валентина Левицька звернула увагу на те, що від громадськості, краєзнавців, науковців вже почали надходити пропозиції щодо встановлення на цьому місці різних монументальних споруд, у тому числі – пам’ятного знаку, який відображає історичний момент – надання м. Сквира між 1622 та 1626 роками Магдебурзького права, яке передбачало право міській громаді здійснювати місцеве управління”, – йдеться у повідомленні.  В телефонній розмові із КиевVласть пані Левицька відмовилась надавати будь-яку інформацію щодо конфлікту. На момент написання матеріалу, за майже шість діб онлайн сторінку із скульптурою відвідала 281 особа. Читайте також: У Білій Церкві проведуть реконструкцію вулиці Театральна Фото: коллаж KV КиевVласть

У селі Крюківщина на Київщині 25 вересня 2021 року масштабним концертом відсвяткують День Вишневої територіальної громади. В концерті приймуть участь Андріана, Артем Пивоваров, Наталія Могилевська, гурт MOZGI та Вєрка Сердючка. За цей концерт місцева влада заплатить організатору – підприємцю Дмитру Тимошенко – більше 3 млн гривень.  Як стало відомо KV з оголошення електронної системи публічних закупівель ProZorro, 14 вересня 2021 року виконавчий комітет Вишневої міської ради уклав з ФОП Тимошенко Дмитро Вікторович договір на організацію виступу артистів з нагоди святкування Дня Вишневої територіальної громади. Ціна договору склала 3,2 млн гривень.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Дмитро Тимошенко повинен підготувати творчу концепцію та сценарій концертної програми, організувати та забезпечити проведення святкового концерту на честь Дня Вишневої територіальної громади у парку ім. Андрія Шевченка в селі Крюківщина (вул. Одеська, 1).  За умовами договору, концерт мають вести 2 ведучих, а приймати у ньому участь повинні Андріана, Артем Пивоваров, Наталія Могилевська, гурт MOZGI та Вєрка Сердючка. Також підприємцю доручено забезпечити виведення в ефір прямої трансляції виступу  артистів до інтернет-відео ресурсів, які освітлюють захід. Для всіх перелічених робіт Дмитро Тимошенко може залучити режисерсько-постановочну групу, 5 координаторів та 12 працівників технічної знімальної групи. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться З договору відомо, що вартість 1 години виступу Андріани складає 165 тис. гривень, Артема Пивоварова – 320 тис. гривень, Наталії Могилевської – 665 тис. гривень, гурту MOZGI – 880 тис. гривень, Верки Сердючки – 1,17 млн гривень.  Концерт має відбутися 25 вересня 2021 року з 16:00 до 22:15. Напередодні, 24 вересня, заплановано проведення генеральної репетиції за участі всіх запрошених артистів. Читайте: У Києві вчетверте відсвяткували день народження Андріївського узвозу (фото, відео) Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ФОП Тимошенко Дмитро Вікторович зареєстровано в Києві у 2001 році.  За даними Clarity Project, в результаті участі у публічних закупівлях підприємець Дмитро Тимошенко уклав 18 договорів на загальну суму 7,91 млн гривень (з урахуванням нинішнього).  З Вишневою міською радою це співробітництво друге. Перший договір було укладено 16 вересня 2017 року. Тоді Дмитро Тимошенко організував у місті Вишневе на вулиці Європейській концерт за участю Ольги Полякової, Макса Барських, Злати Огнєвіч та Андріани. Ціна послуг за договором склала 1,29 млн гривень, станом на 16 вересня 2021 року звіт про його виконання в системі ProZorro не опубліковано. Крім цього Дмитро Тимошенко організовував ще 4 заходи у Вишневій ОТГ. У вересні 2020 року комунальний заклад “Палац культури і мистецтв” Вишневої міськради за 679,8 тис. гривень замовляв у нього організацію святкування Дня міста Вишневе з 14 по 30 вересня минулого року. У грудні 2020 року цей комунальний заклад замовив підприємцю Дмитру Тимошенко проведення Новорічних та Різдвяних заходів (ціна договору – 811,49 тис. гривень), а через півроку – організацію святкування 27 червня Дня Молоді (ціна договору – 208,95 тис. гривень) та святкування з 9 липня по 31 серпня 2021 року свята Івана Купала (ціна договору – 217,8 тис. гривень). Вишнева територіальна громада включає місто Вишневе та село Крюківщина. Голова громади – Ілля Діков. Фото: з відкритих джерелКиевVласть

Міська влада Білої Церкви замовила ТОВ “Білоцерківрозоптторг” проведення реконструкції вулиці Театральна. Роботи підрядник повинен завершити у грудні 2021 року. За роботи йому повинні заплатити майже 12,5 млн гривень. Як стало відомо KV з оголошення електронної системи публічних закупівель ProZorro, 14 вересня 2021 року Департамент житлово-комунального господарства Білоцерківської міськради уклав з ТОВ “Білоцерківрозоптторг” (*) договір на проведення реконструкції вулиці Театральна в місті Біла Церква. Ціна договору склала 12,46 млн гривень.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “Білоцерківрозоптторг” до 15 грудня 2021 року повинно виконати демонтажні роботи, встановити зовнішні мережі дощової каналізації, замінити поребрики, влаштувати пішохідну вулицю, сходи, зовнішнє освітлення та виконати благоустрій території. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Нагадаємо, наприкінці серпня 2021 року зазначений департамент Білоцерківської міськради замовив ТОВ “Інтерхолд-Груп” та ТОВ “Білоцерківрозоптторг” проведення реконструкції вулиці Ярослава Мудрого та частини вул. Леваневського. Загальна ціна договорів склала 33 млн гривень. Читайте: У Білій Церкві проведуть реконструкцію на вулиці Леваневського та Ярослава Мудрого ТОВ “Білоцерківрозоптторг” засновано в 2002 році. Засновник та директор – Іван Павленко. У результаті участі в публічних закупівлях ТОВ “Білоцерківрозоптторг” уклало 213 договорів на 244,89 млн гривень. Департаментом житлово-комунального господарства Білоцерківської міськради керує Олег Савченко. Міський голова Білої Церкви - Геннадій Дикий. * ТОВ “Білоцерківрозоптторг” (Код ЄДРПОУ: 19426256) Фото: Управління економіки Білоцерківської міськрадиКиевVласть

Очільник Київської облдержадміністрації Василь Володін проінспектував медичну та освітню інфраструктуру на території Броварів. Як стало відомо KV, перевірку він здійснив сьогодні, 10 вересня, в рамках робочої поїздки до міста. Насамперед Василь Володін оглянув, як проходить будівництво школи по вулиці Симона Петлюра.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “Роботи розпочались у 2019 році. Наразі корпус школи вже звели, системи тепло-, водо- та електропостачання облаштували також. Тепер будівельники перейшли до виконання внутрішніх робіт. Після завершення об’єкта з’явиться близько тисячі нових місць для місцевих школярів”, – зазначив очільник регіону. Також він завітав до центру з комплексної реабілітації дітей з інвалідністю. Зараз у закладі отримують допомогу 208 дітей із різними діагнозами.“У будівлі, де розташовується заклад, також знаходяться терцентр і районне управління соцзахисту. Найближчим часом працівники соцзахисту переїдуть працювати в інше місце. Це дасть змогу  розширити центр. Переконаний, що такі зміни тільки позитивно вплинуть на роботу закладу. Тим більше, що збільшення площі є дуже необхідним, адже у центрі працюють групи стаціонарного перебування дітей та групи амбулаторного прийому”, – зазначив Василь Володін. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Наприкінці робочої поїздки він проінспектував хід вакцинальної кампанії у Броварах. Зокрема завітав до амбулаторії сімейної медицини №7.“Київщина залишається серед областей-лідерів за кількістю щеплень. Проте ще раз акцентую: коронавірус знову почав набирати обертів. Кількість хворих збільшується. Тож потурбуйтесь про своє здоров’я і вакцинуйтесь. Зараз така можливість є, і регіон має в наявності вакцини від різних виробників”, – наголосив Василь Володін. Нагадаємо, сьогодні в Броварах почав функціонувати “активний” парк, який створили в рамках проєкту Президента України Володимира Зеленського “Активні парки – локації здорової України”. Читайте: У Броварах відкрили “активний” парк (фото) Фото: КОДАКиевVласть

В пятницу, 10 сентября, вечером в Белой Церкви перекроют движение транспорта по мосту через реку Рось по улице Дружбы. Также из-за ремонтных работ на улице Леваневского будет временно прекращено движение троллейбусов.  Об этом KV стало известно из сообщений пресс-службы Белоцерковской городской территориальной общины. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” Как сообщается, в связи с проведением ремонтных работ на мосту через реку Рось по улице Дружбы, на мосту будет закрыто движение транспорта в обе стороны. Движение по мосту будет закрыто с 19:00 10 сентября до 6:00 13 сентября. Также сообщается, что на улице Леваневского планируется провести укладку дорожного покрытия. В связи с этим с 19:00 10 сентября до 6:00 13 сентября будет приостановлено движение троллейбусов. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Ранее KV сообщала, что городские власти Белой Церкви в августе 2021 года заказали проведение реконструкции части улицы Леваневского и улицы Ярослава Мудрого. Работы будут выполнять ООО "Интерхолд-Групп" и ООО "БЕЛОЦЕРКОВРОЗОПТТОРГ", которым суммарно должны заплатить 33 млн гривен. Читайте: У Білій Церкві проведуть реконструкцію на вулиці Леваневського та Ярослава Мудрого Фото: Google Maps.КиевVласть