Щоб дізнатися реальну ситуацію у районах столиці та з'ясувати, що зроблено за 2018 рік для підвищення комфорту мешканців, КиевVласть вирішила провести серію інтерв'ю з головами райдержадміністрацій Києва. Кожний очільник району читачам КиевVласть детально розкаже скільки коштів витрачається на розвиток району, що робиться для покращення умов життя, на що люди скаржаться частіше за все, які проблеми існують, скільки будується нових об'єктів, чи є проблеми із забудовниками, як вони вирішуються та які наявні плани щодо розвитку району. Сьоме інтерв'ю цієї серії з в.о. голови Дарницької РДА Петром Захарченко. Довідка KV: Дарницький район Києва з'явився у 1935 році. Проте, у сучасних межах він затверджений у 2001 році. Сьогодні до складу району входять мікрорайони: Позняки, Осокорки, Харківський масив, Село Шевченка, Нова Дарниця, Рембаза, Червоний хутір, Бортничі. Район межує з Голосіївським та Дніпровським районами Києва, а також Бориспільським районом Київської області. Фінансування KV: Які кошти були виділені на розвиток Дарницького району у 2018 році, і скільки заплановано для цього у 2019 році? Петро Захарченко: Цьогорічний бюджет прийнято вчасно і ми отримали наше фінансування, яке щороку збільшується. Бюджет нашого району на 2018 рік складав 1,5 млрд гривень. Порівняно з 2017 роком це більше на 15%, а порівняно з 2016 роком - на 46%. На 2019 рік бюджет району ще більший. Він складає майже 2 млрд гривень. Проте, збільшуються і потреби. На бюджет розвитку у поточному році направлено 304 млн гривень, з яких субвенція з державного бюджету становить понад 20 млн гривень. У 2018 році бюджет розвитку, який складається з капітальних ремонтів, капітального будівництва та придбання обладнання, був на рівні 247 млн гривень (субвенція – 35 млн гривень). Саме ці кошти йдуть на капітальний ремонт житлового фонду та бюджетних установ, на будівництво і реконструкцію соціальних об'єктів.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  У минулому році було капітально відремонтовано одну бібліотеку, відкрито дитсадок № 315 на 14 груп, введено в експлуатацію заклад загальної середньої освіти – новобудову на просп. Бажана, 34-а, у якій розміщені ліцей “Інтелект” на 1 080 місць та початкова школа № 334 на 360 місць. Читайте: Вячеслав Непоп поблагодарил строителей за построенную школу на Осокорках KV: Депутати допомагають вирішувати нагальні питання району? П.З.: Так, з депутатами у районі склалася позитивна співпраця. Депутати, що були обрані від Дарницького району, беруть участь у вирішенні різного роду важливих питань життєзабезпечення району. Серед найбільш активних депутатів Київради, які допомагають мешканцям району, можу відзначити Віталія Павлика, Ларису Дегтярьову, Володимира Гончарова, Ігоря Баленка,  Юрія Сулигу, Ганну Сандалову. Також по нашому району обрані два народні депутати – Віталій Сташук (212 округ - KV) та Олександр Супруненко (216 округ - KV). За їх поданням у 2018 році  виділена субвенція на суму більше 26 млн гривень для проведення капітальних робіт у закладах освіти, житлових будинках та двох гуртожитках. Також у кінці минулого року отримана ще одна субвенція в розмірі 15 млн гривень на ремонти у закладах освіти і ремонт ліфтів у житлових будинках. KV: Чи багато у районі реалізується громадських проектів? П.З.: Щороку у районі зростає кількість поданих громадських проектів. Так, у 2018 році було 10 громадських проектів. З них реалізовано 9 на суму близько 5 млн гривень. Більшість проектів стосувалися освітянського напряму. Зокрема, було встановлено два спортивних майданчики біля Слов'янської та Скандинавської гімназій, 2 спортивно-ігрові майданчики, проведено капітальний ремонт стадіонів шкіл № 127 та 289, встановлено огорожу біля Слов'янської гімназії, придбано мультимедійне обладнання для гімназії № 237 та проведено реконструкцію амфітеатру у парку ім. воїнів-інтернаціоналістів. При реалізації десятого проекту щодо впровадження у школі № 266 моделі інклюзивно-ресурсного класу для дітей з особливими потребами виникли розбіжності у методичному та організаційно-технічному забезпеченні. На 2019 рік у Дарницькому районі планується до реалізації 51 громадський проект на загальну суму 17,4 млн гривень. Читайте: Киевсовет определил параметры Общественного бюджета 2020 Дорожньо-транспортна інфраструктура KV: Які роботи проведені у 2018 році для покращення дорожньої інфраструктури району? П.З.: У 2018 році відремонтовано 5 важливих дорожних об'єктів. Це транспортні розв'язки біля станцій метро “Харківська”, “Позняки”, “Осокорки” та два проїзди вздовж просп. Миколи Бажана. Середнім ремонтом на 40% були відремонтовані три вулиці - Світла, Промислова та Вереснева. Поточним ремонтом було охоплено понад 15 тис. метрів доріг, за сучасними технологіями здійснено заливку тріщин 25 км доріг. У планах провести капітальний ремонт вул. Бориспільської,  Привокзальної, Урлівської, Канальної та Харківського шосе. У рамках створення безбар'єрного середовища комунальне підприємство “ШЕУ Дарницького району” проводить роботи з облаштування тактильною плиткою жовтого кольору пішохідних переходів. За 2018 рік у районі зроблено 26 таких переходів. Впроваджуємо практику встановлення антипаркувальних стовпчиків. Їх у минулому році встановлено 500 одиниць. Зараз вони наявні уздовж вул. Старобориспільської та просп. Бажана, де раніше автовласники за звичкою залишали автомобілі просто на тротуарі. Читайте: Главу Дарницкого района просят угомонить автохамов, которые объезжают пробки по пешеходной зоне KV: Чи буде у районі збільшуватися кількість комунального транспорту? П.З.: Чисельність комунального транспорту збільшується постійно. Функціонують автобуси, трамваї, а також метро. Але станом на сьогодні у Дарницькому районі більшість пасажироперевезень здійснюють приватні перевізники, автобуси, які працюють у режимі маршрутного таксі. Відкриваються і нові маршрути. У 2018 році було відкрито новий автобусний маршрут № 250 “Позняки - Олени Пчілки”. За пропозиціями мешканців продовжено до мікрорайону Бортничі автобусний маршрут № 104. Також продовжує діяти на постійній основі єдиний в Києві нічний автобусний маршрут № 137Н “Харківська - Центральний залізничний вокзал”, який курсує з 22:00 до 6:00. Крім того, на території нашого району відкрито мережу муніципального велопрокату, що налічує 4 станції. Читайте: Дарницким властям предложили ввести новый трамвайный маршрут от Троещины до Дарницкого вокзала KV: Які проблеми транспортної інфраструктури залишаються у районі? П.З.: Через Дарницький район транзитом йде весь транспортний потік з півночі і сходу держави. З ранку й ввечері утворюються скупчення транспорту саме у місцях в’їзду та виїзду з району. Будівництво транспортної розв’язки на Харківській площі частково вирішило б це питання. Серед інших варіантів вирішення труднощів з транспортною інфраструктурою є будівництво нового мосту, який стане частиною великої кільцевої дороги та зможе розвантажити наш район від транзитного транспорту. Невирішеним залишається питання щодо введення в експлуатацію доріг, які були збудовані забудовниками, але так і не передані на баланс дорожнім комунальним службам. Актуально це стосується вул. Чавдар, Пчілки, Здолбунівської, просп. Григоренка та інших. Також є потреба у проведенні ремонту вул. Ташкентської з реконструкцією трамвайних колій. Проблема у тому, що на цій вулиці потребує ремонту система дощової каналізації. А отже, під час опадів її затоплює і це створює незручності мешканцям. Вирішити цю ситуацію допоможе часткове перепланування каналізаційного колектора на вул. Ташкентській. KV: Міжквартальні проїзди плануєте ремонтувати? П.З.: Плануємо, адже велика кількість звернень мешканців стосується саме міжквартальних проїздів і стану доріг у дворах. Місцева влада на чолі з Віталієм Кличко визначила ремонт міжквартальних проїздів одним із пріоритетних питань у цьому році. У 2019 році на ремонт асфальтового покриття прибудинкових територій та міжквартальних проїздів передбачено 41 млн гривень. У 2018 році на це було витрачено 11 млн гривень. За ці кошти у 2018 році було проведено ремонти за 23 адресами. Але це тільки одна з черг. У 2019 році заплановано ремонти ще за 77 адресами. Читайте: Коммунальщики Дарницкого района Киева хотят переложить свою работу на ОСМД KV: Як визначається черговість? П.З.: В обов’язковому порядку враховуються звернення мешканців (через Сall Сenter), пропозиції депутатів Київради та аналіз стану міжквартальних проїздів Дарницького району. Разом з цим, ми підходимо до вирішення питання комплексно. Передбачається етапність: реконструкція теплових мереж, потім асфальтування та вирішення питань освітлення і вже потім благоустрій території. Адже доречно було би робити відновлення благоустрою території лише після закінчення ремонтних робіт, які проводяться на теплових мережах  КП “Київтеплоенерго”. Житлово-комунальне господарство KV: З якими питаннями частіше звертаються до Дарницької РДА мешканці району? П.З.: Найчастіше мешканці району звертаються з тими питаннями, які їх хвилюють особисто. У першу чергу це питання проживання, зокрема, стан житлового фонду, стан роботи ліфтів, ремонту під'їздів та дахів, відсутності опалення або водопостачання, електропостачання, ремонт асфальтового покриття, розрахунків за комунальні послуги, нарахування субсидій, санітарний стан територій, прибирання приміщень, стихійних сміттєзвалищ, відновлення благоустрою після планових аварійних робіт. KV: Чи ремонтувалися у 2018 році житлові будинки комунальної власності за рахунок бюджету Києва? П.З.: У 2018 році на ремонт житлового-комунального господарства за рахунок бюджету розвитку було використано понад 98 млн гривень. За ці кошти вдалося капітально відремонтувати сходові клітини у 54 будинках, утеплити фасади 18 будинків, замінити вікна у 106 будинках, відремонтувати 17 вхідних груп, 29 інженерних мереж опалення, холодного та гарячого водопостачання, каналізації, замінити 11 ліфтів та капітально відремонтувати дахи у 4 будинках. На прибудинковій території будинків комунальної форми власності впродовж 2018 року було встановлено 35 ігрових та 9 спортивних майданчиків. Крім цього КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району Києва” за рахунок власних коштів відновлено 220 покрівель, проведено герметизацію стиків у 200 будинках, відремонтовано 91 сходову клітину, 82 вхідні групи та 33 фасади будинків комунальної власності. На 2019 рік передбачається виконання капітального ремонту житлово-комунального господарства району на суму 51,8 млн гривень, зокрема, утеплення 16 фасадів будинків, заміна вікон у 5 будинках, капітальний ремонт 26 сходових клітин, 6 електричних мереж/електрощитових, 14 інженерних мереж з ХВП, ГВП, ЦО та каналізації, 19 покрівель, 17 вхідних груп та 2 гуртожитків. У той же час на обслуговуванні знаходяться 1 560 ліфтів, з яких у 814 закінчився термін експлуатації. Щоб їх замінити повністю необхідна сума у понад 1 млрд гривень.KV: Скільки коштів потрібно на ремонт всього житлового фонду району? П.З.: Надати однозначну відповідь на це питання складно. Ми розуміємо, що на ремонт житлового фонду потрібні дуже серйозні кошти. Наприклад, якщо взяти поадресний перелік об’єктів, які потребують капітального ремонту у 2019 році, то сума становить більше 900 млн гривень. Але можна запланувати та розпочати ремонтні роботи на певну суму коштів, а в процесі ремонту вартість може збільшитися через нововиявлені проблеми застарілого житлового фонду. KV: Чи багато у районі застарілого житлового фонду? П.З.: На території Дарницького району 962 багатоквартирних житлових будинки, 546 з них знаходяться у комунальній власності. Переважна кількість будинків експлуатуються понад 25 років і вважаються застарілим житловим фондом. Також у районі є так звані “хрущівки”. Це будинки післявоєнних років будівництва на масиві Рембаза. Наприклад, на вул. Волго-Донська, Тростянецька, Новодарницька. Але Дарницький район – це і багатоповерхівки. На балансі Керуючої компанії нашого району знаходяться 136 будинків підвищеної поверховості, які обладнані системами протипожежної автоматики і димовидалення. Для її перевірки та приведення до належного стану необхідно орієнтовно 137 млн гривень. KV: Мешканці району активно йдуть на створення ОСББ? П.З.: Кількість ОСББ у районі щорічно зростає. На початок цього року вже зареєстровано 201 ОСББ. Це другий за кількістю результат по Києву. На сьогодні у місті проводяться різноманітні конкурси, програми, проекти сприяння їх діяльності. У 2018 році визнано переможцями по Києву 119 ОСББ/ЖБК, у тому числі 21 по Дарницькому району. Одним з найкращих прикладів реалізації таких проектів є ОСББ “Оберіг на Позняках” (просп. Миколи Бажана, 16). Ми продовжуємо всіляко сприяти у процесі створення ОСББ, починаючи від консультативної допомоги, закінчуючи наданням приміщення для проведення установчих зборів. KV: Чи є наявні на території району проблеми з антисанітарією та вивозом сміття? П.З.: Питання вивозу сміття, у тому числі крупногабаритного, сьогодні вирішені. Ситуація в нас постійно знаходиться на контролі. Проте, є проблема стихійних сміттєзвалищ, які утворюються на безбалансових територіях. Це локації біля станції метро “Славутич”, на вул. Колекторна, Канальна, Причальна. Ми тісно співпрацюємо з профільним департаментом міста щодо вирішення цього питання, а також організовуємо толоки. У питанні ліквідації стихійних сміттєзвалищ нам дуже допомагають підприємці району. Читайте: Жители Дарницкого района жалуются на ужасную вонь KV: Що робиться у районі для зниження забруднення повітря та покращення екології? П.З.: Екологічна тематика в районі потребує підвищеної уваги. Всі знають, що на території району знаходиться Бортницька станція аерації (БСА). Очисні споруди БСА щодобово затримують 9-12 тис. кубометрів органічних речовин, забруднених солями важких металів. Читайте: Иловые поля на БСА уже переполнены (видео) Реконструкція БСА – питання державного значення. У червні 2015 року між Урядами України та Японії була підписана кредитна угода щодо залучення коштів для реконструкції БСА на пільгових умовах. Кредит буде наданий JICA на сумму 108 млрд єн (близько 27 млрд грн). З урахуванням усіх міжнародних процедур, комплексна реконструкція БСА розпочалась у 2018 році. Будівельні роботи проходитимуть протягом 5 років - до кінця 2023 року.Інша ситуація з заводом “Енергія”. Дуже багато скарг на роботу заводу і викиди, які надходять від його виробництва. Підприємство зменшило обсяги споживання природного газу та атмосферних викидів. Але ми маємо враховувати, що сміття, яке спалюється на заводі, дає гарячу воду і тепло в наші будинки. Тому питання треба вирішувати у комплексі. На заводі “Енергія” планується до 2021 року модернізувати всі котлоагрегати та електрофільтри, а також збудувати систему хімічного очищення димових газів. Це дозволить збільшити потужність заводу та покращити екологічну складову його роботи. Вже реалізовано перший та розпочато другий етап програми модернізації. Читайте: Испарения завода “Энергия” и Бортнической станции аэрации ухудшают экоситуацию в столице Є ще золовідвал Дарницької ТЕЦ, який більш відомий як озеро “Гарячка”. Його історія почалася ще 50 років тому, коли в 1963 році швидкими темпами здавалася перша черга споруд Дарницького району. Тоді для обігріву нового мікрорайону побудували ТЕЦ-4. Для прискорення виконання плану не встигли побудувати басейни-відстійники та відклали це на деякий час, який розтягнувся на 50 років. Станом на 2018 рік ТОВ “Єврореконструкція” виконуються планові заходи, які мають дозволити до 2022 року закрити золовідвал та влаштувати паркову зону. KV: Є проблеми на залізниці з безхатченками та представниками ромської національності? П.З.: Щодо безхатченків, то спільно з ГО “Новий світ” ми реалізуємо проект, в рамках якого біля залізничної станції “Дарниця” встановлено пункт обігріву. З початку року у цьому пункті була надано допомогу 16 особам, які були направлені до відповідних центрів соціального піклування. Що стосується осіб ромської національності, то проблем з їх проживанням немає. Рік тому на вул. Канальній, що на кордоні між Дніпровським та Дарницьким районом, дійсно був розташований наметовий табір ромів, але зараз його там немає. У суспільства склалося різне ставлення до ромів. Але це повноцінні члени громади, які сьогодні проживають на території району на постійній основі. Наприклад, я знаю одну багатодітну ромську сім’ю, яка проживає у мікрорайоні Бортничі. Це Світлана Порфирівна Мазничко, яка має почесне звання мати-героїня. Діти з цієї сім’ї дуже талановиті та є учасниками ромського театру “Романс”. Нове будівництво та конфлікти з забудовниками KV: Скільки сьогодні на території району будівельних майданчиків? П.З.: Район забудовується стрімкими темпами. Проте, не виконується принцип комплексної забудови мікрорайонів. Тобто будується нове житло без відповідної соціальної інфраструктури. Читайте: В Киевсовете согласовали массовую застройку Позняков На сьогодні на території району нараховується понад 40 об’єктів будівництва, з яких активно розбудовується 17 житлових комплексів. Наприклад, ТОВ “Інтегралбуд”, що будує ЖК “Традиція” на вул. Пчілки,  житлово-офісний та культурно-оздоровчий комплекс “Рівер Стоун” на Дніпровській набережній ТОВ “Лівобережжя Плюс”, ЖК “Зарічний” між проспектом Бажана та вул. Зарічною ТОВ “Альянс-Груп”. Активно будуються також ЖК “Патріотика” між вул. Гмирі та вул. Колекторною ТОВ “Будеволюція”, ЖК “Чарівне місто” на вул. Бориспільській та ЖК “Оберіг-2”, замовником якого є Міністерство оборони. KV: Чи багато проблемних забудов? П.З.: Проблемними об’єктами є так звані будинки “Войцеховського” за адресою: вул. Світла, 3 та вул. Здолбунівська, 13, які будуються без відповідної дозвільної документації. Неодноразово виникали конфліктні ситуації між активістами ГО “Еко-парк Осокорки” та забудовниками ЖК “Патріотика на озерах”, що на Осокорках-Центральних. Київський міський голова Віталій Кличко втрутився у ситуацію, проводив неодноразові зустрічі між сторонами. Всі домовилися про призупинення робіт. Макет забудови розглядали на засіданні Містобудівної ради з грудня 2018 року і учасники внесли пропозиції щодо корегування проекту і необхідності його доопрацювання. Але забудовник вчиняв спроби продовження будівництва. Тому, враховуючи заборгованість з орендної плати та недотримання забудовником домовленостей умов договору депутати Київради ухвалили рішення щодо розірвання договору оренди земельної ділянки. Читайте: Киевсовет изгнал ООО “Контактбудсервис” и банк “Аркада” с Осокорков KV: Чи багато будинків, які фактично побудовані у районі, але підключені до мереж теплоелектроцентралі по тимчасовій схемі? П.З.: Таких будинків небагато. На сьогоднішній день це житлові будинки на вул. Харченка, 47, Світлій, 3 у мікрорайоні Бортничі та вул. Малоземельній на Осокорках. Все залежить від забудовників. Постійно виникають питання по Бортничах, на вул. Харченка, вул. Світлій та вул. Малоземельній. Ми робимо все можливе в наших повноваженнях для комунікації між міськими службами, забудовниками та інвесторами для вирішення питань. KV: На Осокорках є дачі, частина території яких легалізована, а частина землі використовується незаконно (самозахоплення). Це питання сьогодні містом вирішується? П.З.: Коли Дарницька РДА проводила реєстрацію статутів садових товариств, ми розуміли ситуацію. На сьогодні такі повноваження у нас відсутні. Тому, якщо виникають певні земельні конфлікти, то вони вирішуються у судовому порядку. KV: На території Дарницького району ведуться будівництва чи реконструкції соціальних об’єктів? П.З.: Так, ведуться. На замовлення Дарницької РДА триває будівництво Центру первинної медико-санітарної допомоги на вул. Гмирі, 8 та будівництво дитячого садка № 652 на вул. Бориспільській, 28/1. Нам дуже хотілося б, щоб кожний ЖК здавався з об’єктами соціальної інфраструктури. Але ситуація така, що забудовники, як правило, виключно сплачують пайову участь на будівництво житла. Можу згадати за останній час тільки ТОВ "Будеволюція”, що побудували освітні заклади. У 2019 році планується ввести в експлуатацію садочок та розпочати будівництво школи. Також у цьому році плануємо відкрити друге відділення для дітей з фізичними обмеженнями при терцентрі на вул. Бориспільській. Частина робіт з підготовки приміщення вже зроблено і передбачено 3,2 млн гривень на 2019 рік. Школи, садочки та спортивна інфраструктура KV: На початку розмови Ви згадували про відкриття новозбудованого дитсадка та двох шкіл. Ще планується будівництво освітніх закладів у Дарницькому районі? П.З.: Так, у минулому році КП "Житлоінвестбуд-УКБ" відкрив 315 садочок за рахунок коштів з бюджету Києва на вул. Княжий Затон, 12-Б. Читайте: Кличко: Рассчитанный на 260 мест новый детсад на Позняках уже через месяц будет принимать воспитанников Також, на житловому масиві Осокорки на просп. Бажана, 34-а зʼявилися новостворена початкова школа № 334 та ліцей “Інтелект”. Будівля ліцею розрахована на 36 класів – це майже 1100 учнів. Це перша енергоефективна і “розумна” школа в Україні. Школа побудована та оснащена відповідно до принципів Нового освітнього простору. Зараз, як я вже казав, продовжується реконструкція будівлі дитсадка № 652 на 210 місць на вул. Бориспільська, 28/1. Умови в закладі будуть розраховані на перебування дітей з особливими освітніми потребами. Також розпочато реконструкцію садочка № 345 на 95 місць на вул. Санаторна, 9-А. KV: Наскільки завантажені садочки та школи Дарницького району? П.З.: У цьому навчальному році у районі здобувають освіту більше 60 тис. дітей, з них 17 тис. у дитсадках та більше 43 тис. у школах. Сьогодні найбільш загострена ситуація щодо місць у школах та дитячих садках спостерігається на Позняках (3, 4, 8, 11 мікрорайон), Осокорках (1, 11 мікрорайон); Осокорках Центральних (1, 2, 2-а, 3 мікрорайон), Рембазі та Бортничах. Враховуючи існуючі норми забезпечення населення Києва закладами освіти та ті 40 житлових комплексів, в які заселяться сім’ї з дітьми, зростає потреба у кількості місць в закладах освіти. Сьогодні нам не вистачає 8 тис. місць для дошкільнят та 16 тис. місць для школярів і для цього необхідно побудувати  ще 18 закладів дошкільної освіти та 15 закладів загальної середньої освіти. KV: Як можна вирішити це питання щодо забезпечення необхідною кількістю закладів освіти? П.З.: Ми ведемо роботу в декількох напрямках. По-перше, ми надаємо свої пропозиції до програми соціально-економічного розвитку Києва щодо будівництва закладів освіти у районі. По-друге, переконуємо депутатів Київради та міського голову, щоб у Дарницькому районі будувалося кожного року не менше одного навчального закладу. По-третє, профільне управління проводить роботу по звільненню всіх приміщень у закладах освіти, які зайняті орендарями. Також виходом може бути надбудова четвертих поверхів над тими закладами, де дозволяється це зробити. Якщо у всіх типових закладах, а це 11 шкіл, зробити таку надбудову, то це може практично вирішити проблему. KV: Що зроблено в районі для розвитку спортивної інфраструктури? П.З.: Всього у районі знаходиться 420 спортивних споруд, з них 390 перебувають у комунальній власності, 12 - у державній, 18 - у приватній. Матеріально-технічна база на сьогодні – це 246 відкритих спортивних майданчиків; 58 приміщень для проведення фізкультурно-оздоровчих занять; 71 спортивний зал; 12 критих плавальних басейнів; 31 стрілецький тир; 2 стадіони з трибунами на 1500 місць і більше. Також, на сьогодні займатися спортом можна на стадіонах і у спортзалах шкіл. За минулий рік було облаштовано 9 футбольних полів зі штучним покриттям у школах № 105, 113, 127, 266, 280, 291, 309, 323 та Скандинавській гімназії. У підпорядкуванні Дарницької РДА перебуває ДЮСШ “Дарниця”, де займаються 879 дітей. В ДЮСШ діють відділення футзалу, панкратіону, плавання, волейболу, шахів, бейсболу та карате. Проте, спортивна школа “Дарниця” не має власних спортивних споруд. Організація навчально-тренувальної роботи ведеться на базі 21 закладу загальної середньої освіти Дарницького району. Підтримуємо спортивні організації, які культивують олімпійські і неолімпійські види спорту: спортивна акробатика, дзюдо, айкідо, бойове самбо, джиу-джитсу, карате-кіокушин, карате-дукендо, ушу, тайський бокс, бокс, ка-поейра, брейк-данс, черлідінг, бальні танці, степ-аеробіка. Найбільш успішно діють спортивні установи: КДЮСШ “ВОСХОД”, КДЮСШ “Чемпіон”, ДЮСШ “Дарниця”, ГО “Добро”, ГО “Леон”, БО “БФ “Сильна Нація” та БО “Благодійний фонд “Культурна співдружність”. Зелені зони та безпека мешканців Дарницького району KV: Чи є у районі зелені зони, незважаючи на щільну забудову? П.З.: У Дарницькому районі знаходяться 14 парків, 50 скверів, а також зелені зони вздовж вулиць, провулків, площ, бульварів та транспортних розв’язок загальною площею понад 113 тисяч гектарів. Візитівкою нашого району є регіональний ландшафтний парк “Партизанська слава”. У 2018 році розпочаті роботи з його капітального ремонту. Маю надію, що на день Києва у цьому році всі роботи з капремонту будуть завершені. Читайте: В столичном парке “Партизанской славы” неизвестные выкорчевали недавно посаженные деревья (фото) Також у минулому році розпочаті роботи з капітального ремонту чотирьох скверів за адресами: вул. Харченка, 41; вул. Тростянецька,47; вул. Декабристів, 5-Б; вул. Ревуцького, 36/2. Загалом за 2018 рік район поповнився 7 новими скверами. KV: Чи є незабудовані ділянки, які можна облаштувати під зони відпочинку? П.З.: На території Дарницького району знаходяться 67 озер (від всіх 417 водойм Києва), якими опікується спеціалізоване підприємство по утриманню водних об’єктів у Києві КП “Плесо”. Ми ставимо питання щодо необхідності розробки цим КП необхідних документів щодо забезпечення планового обстеження, підводної розчистки, благоустрою довколишньої території кожного з водних об’єктів. Тоді 67 озер можна буде розглядати як зони відпочинку. Читайте: На одном из озер столичных Осокорков возобновилась добыча песка (видео) KV: Що можна зробити для поліпшення екологічного стану водних об’єктів? П.З.: На наш погляд, необхідно погодити та затвердити, у встановленому порядку, розроблені проекти схем прибережних захисних смуг (ПЗС) водних об’єктів і винести їх в натуру на місцевості. Потім створити перелік (кадастр) існуючих суб’єктів господарювання в межах встановлених водоохоронних зон та ПЗС для подальшого визначення об’єктів, господарська діяльність яких не відповідає вимогам Водного кодексу та Земельного кодексу. Також є потреба в комплексних очисних спорудах. Наразі на озері Лебедине облаштовуються очисні споруди, які запрацюють вже в поточному році. Це перший суттєвий крок у напрямку попередження забруднення поверхневого стоку. Наразі на замовлення КП “Плесо” в районі виконується розчистка річки Підбірна, озер Жандарка та Лебедине. Читайте: Заметки телезрителя. Многострадальные озера Киева (фото, видео) KV: Наскільки Дарницький район Києва безпечний для гостей та мешканців? П.З.: Уцілому ситуація в районі спокійна та безпечна. Підписано Меморандум про співробітництво між Дарницькою РДА, Дарницьким управлінням поліції та Київським міським громадським формуванням з охорони громадського порядку і державного кордону “Муніципальна варта”. Для координації зусиль в охороні громадського порядку у приміщенні райдержадміністрації знаходиться служба оперативного реагування (служба “05”), яка працює у цілодобовому режимі та підтримує безперервний зв’язок з аварійними службами району для своєчасного реагування на надзвичайні ситуації. Також для оперативного надання невідкладної медичної допомоги у Дарницькому районі розміщено дві підстанції Київського міського центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф: підстанція № 9 за адресою: вул. Славгородська, 54 та підстанція № 17 за адресою: вул. Урлівська, 13. Продовжуємо працювати в напрямку забезпечення потреб безпеки мешканців та гостей району. Читайте: Віктор Смирнов: “Серед пріоритетів – реконструкція Контрактової площі та вулиці Сагайдачного” Петро Онофрійчук: “На те, що треба зробити у Дніпровському районі, потрібні 1,5-2 млрд гривень” Геннадій Заболотний: “Поки немає метро на Троєщину, транспортну проблему масиву треба вирішувати іншим шляхом” Олександр Цибульщак: “Особливістю 2018 року є суттєве збільшення фінансування житлово-комунального господарства району” Игорь Довбань: “В 2019 году хотелось бы привлечь минимум 100 млн гривен субвенций из госбюджета” Володимир Каретко: “Проблема ремонту міжквартальних проїздів зрушила з мертвої точки, але потребує збільшення фінансування” Фото: KV Фото галереї: надано Дарницькою РДАKиевVласть

Департамент коммунальной собственности Киевской горгосадминистрации (КГГА) заказал у ООО “Научно-производственное объединение “Стратег” разработку дополнительного программного модуля для Классификатора объектов коммунальной собственности. Выполнить работу подрядчик должен до конца текущего года. Таким образом у чиновников КГГА нашелся еще один повод, чтобы затянуть открытие электронного реестра коммунальной собственности Киева, который позволил бы жителям столицы увидеть открытые данные о своем имуществе, и который обещают им, по меньшей мере, с 2015 года. Как KV стало известно из объявления электронной системы публичных закупок ProZorro, 23 октября 2018 года Департамент коммунальной собственности КГГА заключил договор с ООО “Научно-производственное объединение “Стратег” (*) на разработку программного модуля Классификатора объектов коммунальной собственности для ввода информации о необоротных активах. Стоимость соглашения составила 300 тыс. гривен.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Согласно договору, до 18 декабря 2018 года подрядчик должен расширить функциональность Классификатора объектов коммунальной собственности за счет разработки программного модуля для ввода информации о необоротных активах. Договор был заключен по переговорной процедуре, то есть без проведения торгов. Она была аргументирована тем, что предмет закупки связан с защитой прав интеллектуальной собственности. Напомним, что сам Классификатор недвижимого и движимого имущества территориальной общины Киева по заказу Департамента коммунальной собственности также разрабатывало ООО “НПО “Стратег”. Соответствующий тендер был проведен в ноябре прошло года. Согласно договору, заказчик за 698 тыс. гривен должен был выполнить работы до конца 2017 года. Согласно исходным требованиям к предмету закупки, прикрепленным к договору, Классификатор уже успешно функционирует. Он используется Департаментом для проведения учета и регулярных инвентаризаций коммунального имущества: объектов недвижимости, транспорта, инженерных сетей, компьютерной техники. Отмечается, что Классификатор повышает эффективность и оперативность работы сотрудников Департамента за счет, в частности, системы классификации и кодирования различных систем учета, поддержки работы в едином информационном пространстве автоматизированных систем, использующих данные об имущественных и других объектов города. Отметим, что Классификатор объектов коммунальной собственности Киева является частью соответствующей Единой информационной системы (ЕИС) “Учет и отображение объектов недвижимости территориальной общины Киева Департамента коммунальной собственности”. Ее создание предусматривалось Городской целевой программой "Управление объектами коммунальной собственности территориальной общины города Киева на 2016 - 2018 годы" (**). На эти цели из бюджета Киева в 2016 году предусматривалось - 500 тыс. гривен, в 2017 и 2018 годах - по 250 тыс. гривен. Согласно данным аналитической системы Youcontrol, компания ООО “НПО “Стратег” зарегистрирована 11 января 2015 года в Киеве. Ее учредителем и руководителем является житель Василькова Киевской области Владимир Петриченко. Размер уставного капитала юрлица составляет 2 тыс. гривен. По данным электронной системы Zaкупівлі, фирма заключила всего три договора, два из которых - с Департаментом коммунальной собственности КГГА. Третий договор был заключен с Энергодарским горсоветом Запорожской области стоимостью 48 тысяч гривен на системное сопровождение Централизованной системы документооборота. Можно предположить, что из-за доработки Классификатора, долгожданное внедрение электронного реестра коммунальной собственности - может быть снова отложено на неопределенный срок. Напомним, в начале октября текущего года депутат Киевсовета Леонид Антоненко официально обратился к Виталию Кличко с просьбой наказать руководство Департамента коммунального имущества КГГА за многочисленные злоупотребления и неэффективную работу. В частности, Антоненко пожаловался на то, что до сих пор не создана единая и публичная база данных о коммунальном имуществе Киева, которое может быть передано в аренду. Он напомнил, что еще в 2015 году Киевсовет принял решение о необходимости ее создания, однако спустя три года - база данных нет. В свою очередь директор Департамента коммунальной собственности КГГА Андрей Гудзь заявил, что электронная система управления коммунальным имуществом находится на стадии тестирования. В департаменте надеются к концу году ее презентовать. Подробнее: Руководство Департамента коммунальной собственности КГГА снова обвинили в коррупции и неэффективности Ранее KV сообщала, что 18 октября текущего года Киевсовет внес изменения в порядок приема в коммунальную собственность Киева жилищного фонда, общежитий, инженерных сетей и объектов социальной инфраструктуры. Теперь по упрощенной процедуре в собственность города можно будет передавать в том числе объекты транспортной инфраструктуры и некоторые бесхозные объекты. Подробнее: В Киеве утвердили новые правила присвоения имущества Также в октябре Киевсовет поддержал решение о создании системы “Управления имущественным комплексом территориальной общины Киева”. Данная система должна будет функционировать на базе программного комплекса “VlasCom”. Благодаря этому, все процессы, связанные с заключением, прекращением и учетом сделок по аренде коммунального имущества будут проводиться автоматически. Читайте: Киевсовет устранил “человеческий фактор” из процедуры передачи коммунального имущества в аренду Также среди новаций в сфере коммунальной собственности Киева - решение Киевсовета от 27 сентября 2018 года об утверждении нового Порядка списания коммунальной собственности. Теперь Департамент коммунальной собственности КГГА сможет списывать отдельные объекты городского имущества без ведома депутатов. Упрощенная процедура будет применяться при списании транспортных средств, помещений площадью до 100 м2 и имущества стоимостью до 2 тыс. минимальных заработных плат. Опасаясь откровенного “разбазаривания” столичного имущества, постоянная комиссия горсовета по вопросам собственности настояла на обязательном использовании электронной системы Prozorro.Sale для продажи списанных объектов. Читайте: Департаменту коммунальной собственности КГГА разрешили списывать городское имущество без согласования с Киевсоветом Отметим, что должность директора Департамента коммунальной собственности КГГА с 5 ноября 2014 года занимает Андрей Гудзь. За сферу управления коммунальным имуществом в Киеве отвечает замглавы КГГА Петр Пантелеев. * ТОВ "Науково-виробниче об'єднання “Стратег”  (код ЄДРПОУ: 40115171) ** Міська цільова програма "Управління об'єктами комунальної власності територіальної громади міста Києва на 2016 - 2018 роки", затверджена рішенням Київради від 23 лютого 2017 року №951/1955 Фото: Бориспільська районна державна адміністрація KиевVласть

За моїми підрахунками, які також збігаються з підрахунками інших експертів, кияни через комунальне підприємство (КП) “Київтранспарксервіс” в цьому році недоотримають 150-200 млн гривень - у вигляді доходів цього КП, яке воно не отримає. Проте питання не в парковках, а в системі прийняття рішень. Очевидне тут - несприйняття у підлеглих Віталія Кличка очевидних речей. А неймовірне в тому, що треба зробити ці самі очевидні речі. Паркувальна діяльність проста сама по собі. Паркувальник – не хірург за операційним столом. Директор паркувальників – не нобелівський лауреат за побудову динамічних N-мірних балансових моделей з прийняття управлінських рішень. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Київські парковки - найпростіший рівень для прийняття управлінських рішень. Управляти паркувальним простором – означає не красти і наповнювати бюджет Києва, бюджет киян. І ще - повернути парковки до комунальної власності. Віталію Кличку теж треба прийняти просте рішення – давати обкрадати киян чи не давати. Він раб обставин і приймає рішення упереджено, надаючи перевагу розгулу корупції, розвалу комунальної власності та елементарному обкраданню киян? Чи він вольова людина, спортсмен і, як чиновник високого рівня, надасть пріоритет і наведенню порядку, збільшенню наповнення бюджету і, як наслідок збільшення виконання соціальних функцій – рятуванню життя киян? Бо недоотримані бюджетом гроші – це втрачене чиєсь життя. Віталію Кличку треба визначитися – він дає добро на продовження грабування Києва чи якраз саме з цього питання дає всім зрозуміти про свою самостійність і ефективність в прийнятті рішень. Читайте: Выбор Кличко: парковки для киевлян или коррупционерам на карман Рік заступника голови Київської міськдержадміністрації (КМДА) Дмитра Давтяна та в.о. директора “Київтранспарксервісу” Олександра Німаса не відзначився нічим корисним для киян. Як загалом і робота інших керівників-підлеглих Кличка. За рік не закладено ніякого підґрунтя для формування прозорої роботи “Київтранспарксервісу”, спрямованої на якісне надання послуг та поповнення бюджету. Імітація бурхливої діяльності з організації паркувального простору в центральній частині міста (інспектори, нові паркомати, нове програмне забезпечення) – це можливість заробити на 100 мільйонах гривень свій корупційний інтерес. А головне - це дає можливість відволікти увагу від нічного паркувального простору, який переданий в приватні (свої) руки і обіг якого сягає 600 тис. гривень на добу. Читайте: Парковочная импотенция: Киевсовет лишь пролонгировал очередной меморандум о намерениях Ані Давтян, ані Німас, ані директор Департаменту транспортної інфраструктури КМДА Сергій Симонов не збираються повертати нічний паркувальний простір до комунальної власності. Бо в тіні він приносить сотні мільйонів нелегальних доходів. Вінцем корупції Давтяна і Німаса став лист-відповідь депутату Київради Олександру Пабату про те, що для нього, як представника власника КП “Київтранспарксервіс”, інформація про діяльність цього КП є комерційною таємницею! Тобто, те що робить керівництво комунального підприємства не повинні навіть знати власники самого підприємства – кияни і депутати Київради, як представники столичної громади. Думаю, було б логічним підняти депутатам питання по Німасу і Давтяну в сесійному залі Київради. І дати зрозуміти Кличку, хто в домі господар, та напряму визначитися з керівництвом КП “Київтранспарксервіс” депутатам - представникам власника цього підприємства. А власником цього, як і інших комунальних підприємств є кияни - і ніхто інший. А поки що, вже більше року ми маємо очікування неймовірних результатів від початку дії механізму відповідальності за неправильне паркування, а в результаті маємо очевидний програш Києва і киян. І так в усьому, підлеглі кормлять Кличка то неймовірними можливостями американців, німців та китайців, то неймовірними можливостями вірмен, греків та євреїв з їх фондами та банками. А в результаті у Кличка буде програшна ситуація і пограбований інвесторами Київ. Читайте: Густелев демонстрирует всем киевлянам и политикам, что Кличко - не компетентен Роман Головин, кандидат наук по государственному управлению KиевVласть

Жители Голосеевского района вышли на акцию под Киевсовет с требованием прекратить уничтожение Национального природного парка “Голосеевский” - крупнейшего городского парка в Европе, а также единственного национального парка, находящегося в Киеве. Об этом KV стало известно из совместного брифинга главы “Центра защиты прав общины Голосеево” (*) Арсения Пушкаренко (на фото) и народного депутата Натальи Веселовой, который был проведен перед митингом в Верховной Раде. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  "В 2007 году Голосеевский парк получил статус национального, тем самым - страховку и гарантию, что территория без решения Верховной Рады не будет отчуждаться. Но, несмотря на это, отдельные клочки парка, коммунальные объекты, доводятся до банкротства, приватизируются - и под видом "реконструкции" строятся гостиницы, рестораны. И сегодня таких объектов - подчеркиваю, на территории Национального парка - уже более десяти", - сообщил Арсений Пушкаренко. Еще одним вопросом, из-за которого община выходит на акции протеста, является состояние Ореховатских прудов, отметил глава “Центра защиты прав общины Голосеево”. "Парк очень большой, он переходит в лес, но прогулочная зона, на территории которого находится 90% посетителей - это каскад из шести Ореховатские прудов. И сегодня один из них уже засох, а скоро также засохнет следующий пруд. В 2008 году КГГА выделила средства на очистку этих озер и установление очистных сооружений. На сегодняшний день выделена сумма в размере 500 тыс. долл, которых было достаточно на запланированные действия. Работы должны быть завершены в 2009 году, но ничего не было сделано. Озера в ужасном состоянии, летом от них исходит неприятный запах, а вокруг гуляют дети, пенсионеры. Мы понимаем, что еще пять лет - и озера вообще исчезнут. Поэтому мы сделали местную инициативу, собрали за короткий срок более 2 тыс. подписей и передали в Киевсовет с требованием заложить на следующий год в бюджет средства на очистку и установку очистных сооружений для озер единственного национального в Киеве парка. КГГА затягивает этот процесс, пытается похоронить нашу местную инициативу, но мы этого не дадим сделать ", - подчеркнул Арсений Пушкаренко. На акцию "Голосеевскому парку быть!" под Киевсовет вышло около 250 активных жителей района, которые принесли трехлитровую банку с водой из замусоренного Ореховатского озера. Эту воду вместе с резолюцией митингующие передали в Киевскую горгосадминистрацию (КГГА). Арсений Пушкаренко заявил, что это - начало борьбы за сохранение и наведения порядка в Голосеевском парке. “Наша цель - чтобы парк был европейского уровня и нам всем хотелось там гулять, чтобы он оставался символом и легкими столицы", - резюмировал Арсений Пушкаренко. Напомним, неделю назад народные депутаты Сергей Лещенко и Светлана Залищук (оба - фракция БПП) потребовали у Киевского городского головы Виталия Кличко умерить аппетиты главного архитектора Киева Александра Свистунова, который разработать Детальный план территории (ДПТ) для двух улиц в Голосеевском районе, которые находятся в непосредственной близости к НПП “Голосеевский”. Нардепы опасаются, что ДПТ узаконит строительство в охраняемой зоне национального парка, границы которого до сих пор не установлены. Читайте: В Администрации Президента подтвердили, что Указ об установке границ НПП “Голосеевский” игнорируется уже 2 года Непосредственная ответственность за выполнение этого указа возложена на Министерство экологии. Но там заявляют, что на разработку проекта землеустройства, необходимого для установки границ НПП “Голосеевский”, постоянно не хватает денег. В конце прошлого года в ответе на запрос народного депутата Ольги Черваковой (партия “БПП”) министр экологии Остап Семерак сообщил, что установить границы НПП “Голосеевский” планируют к концу 2018 года. Читайте: Суд запретил проводить строительные работы на территории Национального природного парка “Голосеевский” * ГО “Центр захисту прав громади Голосіїва” (код ЄДРПОУ: 41509454) Фото: скрин с Youtube KиевVласть

У чому небезпека договорняків між політиками, що спільного у передвиборчої і антикорупційної кампаній, яким є ставлення Віталія Кличка до корумпованих чиновників в інтерв'ю “КиевVласти” розповідає голова Постійної комісії з питань дотримання законності, правопорядку та запобігання корупції Київради Олег Бондарчук (ВО “Свобода”). Корупція і політики KV: Одна з найбільших претензій до Київради — це “політичні договорняки” за спинами виборців.  Опоненти домовляються між собою, просувають позалаштункові рішення. Хіба це не корупція? Олег Бондарчук: Потребу домовлятися диктує світова практика. Політичні сили прагнуть прийти до влади не лише задля виконання обіцянок перед виборцями, а й заради утримання влади. І ризики від переплетіння політичних домовленостей із корупцією тут — неминучі. Та це питання скоріше до правоохоронних органів. Однак дії політичних призначенців у них сьогодні викликають подив. Вони інколи не розуміють навіть основ — наприклад, у чому суть таємниці слідства. Очільників спокушає бажання пошвидче показати привабливу картинку, а це знищує тривалу і кропітку працю слідчих. Недивно, що чимало гучних затримань завершуються в  судах нічим. Справи розвалюються. А звинувачені стають ...потерпілими. Нонсенс!Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Хоча, здавалося, вихід знайдено. Суспільство позитивно сприйняло створення антикорупційних органів, під що було виділено мільярди коштів з бюджету. Однак треба визнати — ані НАБУ, ані САП не виправдали сподівань. Найбільше розчарування для мене — НАЗК, чиєю функцією є перевірка способу життя на відповідність до е-декларацій чиновників. Я вже не вірю в успіх ДБР (Державне бюро розслідування). Подивимося, що зможе Антикорупційний суд, який має з'явитися в майбутньому. Масове хабарництво чиновників і зловживання політиків означає війну влади зі своїм народом. Тож я поставив би корупцію сьогодні на один щабель із війною з Росією. Корупція і правоохоронці KV: Якщо проаналізувати ситуацію в Києві, в столиці завалили Антикорупційну програму з попередження корупції. Блокували діяльність комісії з оцінки корупційних ризиків. Заледве запустили Антикорупційну гарячу лінію в мерії. Ми наочно бачимо бурхливу імітацію. Невже нічого не можна вдіяти з саботажем влади? Олег Бондарчук:  Ви ще не згадали історію з Антикорупційною радою при міському голові. Перших півроку після виборів 2015-го року депутати взагалі не могли потрапити туди — у міській владі зволікали, відбувалися недомовками. Читайте: Администрация Кличко с треском провалила выполнение рамочной антикоррупционной программы Та коли ми нарешті потрапили на засідання, нас неприємно вразило. Це був бутафорний лобістський клуб по інтересах, який ні на що не впливав і не ухвалив жодного рішення для подолання корупції. Більшість громадських активістів залишила Антикорупційну раду. Через  неефективність вона перестала функціонувати. Врятувати ситуацію могла лише активізація нашої постійної комісії з питань дотримання законності, правопорядку та запобігання корупції Київради. KV: Якою ви бачите її роль? Олег Бондарчук:  Ми не правоохоронці і не судді. Хоч скаржники й звертаються до мене на комісії ”Ваша честь”. Однак це помилково — вважати, що ми виносимо остаточний вердикт. Закон відчутно обмежує повноваження профільної комісії Київради. Ми маємо право відхилити проект рішення, апелювати до голови КМДА, звертатися до правоохоронних органів, оцінювати їхні звіти на сесіях Київради. Але у нас немає розпорядчих функцій. Та це не привід заспокоюватися. Міську владу не можна залишати без нагляду. Вона має відчувати кожної хвилини: виборці знають про корупціонерів в стінах КМДА. Ким би ти не був —  чиновником чи депутатом. KV: Відкриваються нові кримінальні провадження, однак слідчі  лояльно ставляться до підозрюваних. А ті продовжують закладати корупційні складові у рішення Київради. Столична поліція отримує кошти з бюджету за програмою “Безпечна столиця”. Як по-вашому, наскільки ефективно вона боротиметься з корупцією в Києві? Олег Бондарчук: Критичним залишається кадрове питання. Згідно з законом про Національну поліцію, набір новачків відбувається через поліцейські комісії. Ми делегували до їх складу по два представники від громадськості. Вважаю, спрацювали непогано, відібрали сумлінних. Але як з'ясувалося, багатьох міліціонерів із “багажем знань та досвіду” почали переводити до поліцейських по службі. Коли громадські активісти виявили це, то стали на перешкоді таких схем. Проте керівництво МВС продовжило гратися і в порушення закону просуває “досвідчених” по службі через атестаційні комісії. Але ми не облишимо цю справу просто так. Корупція і КМДА KV: Чи можете ви назвати найбільш корупційні підрозділи у міській владі Києва? Олег Бондарчук: Немає більш чи менш корумпованих департаментів КМДА. Корупція в столичній владі — явище системне. У Києві відпрацьована система заробітку на міському бюджеті, тендерах... На жаль, на всьому. Візьміть будь-яке рішення КМДА — одразу виникає підозра, на чию користь пішов відкат. За всіма рішеннями стоять певні політики, “смотрящі”. Недивно, що ті, хто вільно просував земельні схеми  за попередників, досі спокійно почувають себе. Ви чули щось про резонансні справи, обшуки, затримання? На хабарях беруть лише дрібних виконавців. Згадаймо конкретні приклади. Ми надали до САПа і НАБУ матеріали у справі КП “Київпастранс” – стосовно тендерів із розміщення МАФів на жвавих місцях поруч зупинок транспорту. Хтось же невипадково виграв конкурс у 300 млн грн стосовно найпривабливіших місць у центрі? І таких справ чимало. Читайте: В Киевсовете не признают результатов скандального инвестконкурса на столичные остановки KV: Як рухається справа “Київзеленбуду”? Олег Бондарчук: Так, громадський активіст Костянтин Піонтковський звернувся до нашої комісії з фактами ймовірної корупції посадових осіб КМДА. А саме — в Департаменті міського благоустрою, КО “Київзеленбуд”, КП “Плесо”, в Святошинському лісопарковому господарстві. Із документів випливало, що посадовці “Київзеленбуду” зловживали службовими обов’язками, діяли за змовою із директорами структурних підрозділів - комунальних підприємств по утриманню зелених насаджень в районах Києва - і використовували злочинні схеми для привласнення коштів місцевого бюджету. Читайте: В “Киевзеленстрое” наловчились по-крупному воровать на закупках Як виявилося, підконтрольні приватні компанії (“КУБ” та “Севен Транс”) подалися на тендери із реконструкції парку “Наталка” в Оболонському районі. І безперешкодно виграли їх, попри очевидні недостатні можливості. Тож що ж вони зробили? Узяли на субпідряд своїх же благодійників. Проста і нахабна схема! Правоохронці підозрюють крадіжку 54 млн гривень бюджетних коштів. Розслідування триває. Так само КП “Плесо” у кінці минулого року провело фіктивний тендер на паспортизацію 15 водоймищ Києва. Уявіть собі темпи: за 12 днів новоспечена фірма “Індустріальні та гідротехнічні інженерні рішення” змогла “провести паспортизацію” 143 га водоймищ. На роботу, яку фактично ніхто не проводив, було виділено майже один млн гривень. Читайте: КП “Плесо” ремонтировало и чистило Дарницкий канал за 18 млн гривен только по документам Постійна комісія звернулася з вимогою надати всі документи по конкурсах, тендерах, актах виконаних робіт. Тим часом, із “Київзеленбуду” ніхто навіть не з'явився  на засідання комісії. Ситуація доходить до абсурду. У столиці десятки комунальних підприємств, а прибуткові з них лише два. Узяти Київський метрополітен із щоденним пасажиропотоком у мільйон... А він - збитковий. Це свідчить про те, насамперед, що переважна більшість КП працює на чиюсь кишеню. Корупція і мер KV: Тому всіх цікавить, насамперед, позиція Віталія Кличка у боротьбі з корупцією. Олег Бондарчук: На пленарному засіданні Київради під час години запитань до міського голови я поцікавився у нього. За весь 2017 рік і перший квартал 2018-го лише наша комісія направила йому 30 звернень. Усі вони — із конкретних і болючих проблем. Натомість ми отримали — усього 4 відповіді. Читайте: Виталий Кличко игнорирует 90% обращений антикоррупционной комиссии Киевсовета Кличко не повірив. Зрозуміло, він мало читає документи, що підписує. За це відповідають служби і департаменти. Але якщо чиновники не надають депутатам хоча б формальних відписок, мабуть, позиція голови дозволяє їм це робити. KV: Як змінити таку ненормальну практику? Олег Бондарчук:  Зараз у Києві діє фактично пряме президентське правління. Це абсолютно суперечить принципу місцевого самоврядування. Глава держави призначає своїми представниками мера столиці і керівників райдержадміністрацій. На них громада не має значного впливу. Так не повинно бути у демократичній державі. Президентську вертикаль треба ламати, ухваливши новий закон про столицю і прибравши вплив Банкової. Читайте: Оксана Сироїд: “В законі про Київ ми чітко розмежовуємо функції громади, столиці та регіону” А допоки цього нема, змінити ситуацію можна, якщо провести вибори до районних рад в столиці. Каденція нинішнього складу Киїради у 2015-му році розпочалася саме з голосування з цієї ініціативи. Автором якої був, до речі, сам Кличко. Громада може отримати реальний вплив. Спочатку вона обирала б підзвітних депутатів. Ті, у свою чергу, голову райради. А вже потім президент держави мав би автоматично призначити голову райради керівником РДА. А поки все контролюється з Банкової… Міська влада не хоче виконувати власні обіцянки. Принаймні, не зробить цього до чергових місцевих виборів у 2020-му році. Пояснює, що політично районні ради начебто недоцільні. Якщо вже так, підемо від зворотного. Змінимо закон, у якому закладено існування райрад. Читайте: Как сказку сделать былью: столичные депутаты намерены возобновить работу райсоветов Киева в 2019 году Коли на виборах виграє опозиція, новий склад Верховної Ради зможе швидко ухвалити новий закон про столицю. Він відповідатиме реальним інтересам громади. А в спроможність нинішнього мера пролобіювати закон мало вже хто вірить. Міський голова першим повинен підтримувати позитивні зміни в столиці. Це його повна відповідальність, до того він є головою партії з найбільшою депутатською фракцією в Київраді. Корупція і вибори KV: Але якщо мер не виявляє зацікавленості і з таким підходом піде на другий термін? Олег Бондарчук: Тоді зацікавленість у змінах мають виявити кияни. Прийти на вибори і дати оцінку — відповісти собі, чи задоволені вони тим, яким стало їхнє рідне місто. Політики наче змінюються, але насправді лише мімікрують – сьогодні у  “Солідарності”, завтра - в “Ударі”. Принаймні, досі змінювали лише форму. KV: Передвиборчі кампанії — президентська і парламентська — по суті, розпочалися. Як вплине це на боротьбу з корупцією? Олег Бондарчук: Чим ближче до голосування, тим більше буде заяв про корупційні схеми та їх подолання. Але все це, на жаль, передвиборчі гасла. Столична трибуна – вигідний майданчик. Київрада перебуватиме у вирі турбулентності протягом найближчих півтора року. Та киян цікавлять не виступи, а відремонтовані дороги, чисті вулиці. Столиця – найбільша адміністративна одиниця по кількості виборців. І кияни мають вплив. Вибори до ВР ще теоретично можуть бути достроковими. У цьому разі кампанія стартуватиме наприкінці травня, а офіційно в червні. Пізніше серпня-вересня її вже не можна проводити — президент втратить право розпуску Ради. Але в будь-якому випадку в березні 2019-го пройдуть президентські вибори. І вже з кінця літа, зі стартом нового політичного сезону, ми побачимо основних кандидатів. Виборці в Києві мають відповідальніше ставитися до голосування. Це — їх головний обов'язок. Вони отримають ту владу, яку самі оберуть. І якщо нічого не змінювати, нічого й не рухатиметься.KиевVласть

Перша офіційна згадка про приєднання передмість до Києва зустрічається в 1858 році. Останнє розширення Києва за рахунок Київської області відбулось у 1988 році. Воно ж і було найбільшим розширенням території міста за площею. А найбільшим за кількістю населених пунктів приєднання відбулось у 1923 році, коли до столиці додалось одразу 37 хуторів, сіл та лісництв. Коли зараз активно лунають заклики до створення київської агломерації необхідно розуміти як створювався сучасний Київ та як він зростав. Сьогодні ще ніхто, навіть ініціатори, повністю не розуміють мету створення нового об’єднання, яке за світовим трендом має назву агломерація. Але поштовхом до цього стало внесення до парламенту законопроекту “Про міські агломерації”. Оскільки головною рушійною силою цього процесу є очільник столиці Віталій Кличко, то населені пункти, які є потенційними кандидатами до включення в агломерацію сприймають це холодно, оскільки завжди є побоювання маленького по відношенню до великого щодо поглинання без урахування інтересів. А оскільки не зрозуміла кінцева мета, механізм обрання Ради агломерації та її повноваження, то підстави на це є. Мета об’єднання столиці та навколишніх населених пунктів повинна бути зрозумілою як представникам місцевого самоврядування, так й останньому мешканцю цих міст та сіл. Оскільки Київ виступає провідником цієї ідеї – він повинен зробити пропозицію, від якої буде важко відмовитись. Зараз нічого, окрім отримання картки киянина, за якою можна отримати знижку на ліки, та пільговий проїзд у громадському транспорті, не пропонується. Кожен, хто приїжджає працювати в Київ може порівняти якість доріг у себе та в столиці. Порівняння не на користь Києва. Те ж саме стосується багатьох питань. Тому для створення київської агломерації потрібно багато працювати. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Цікаво в такому випадку прослідкувати, як розвивався Київ за останні 150 років, оскільки історія є орієнтиром майбутнього. Перша офіційна згадка про приєднання передмістя до столиці датується XIX століттям. Указом Київського губернського правління від 28 червня 1858 року територія Петропавлівської сільської громади Київського повіту була приєднана до міста Києва. 3 січня 1892 року Комітетом Міністрів було прийнято і введено в дію Положення №8216 “Про включення в межу селітебної площі Києва передмістя Шулявщина”. Це була найбільша пауза в 34 роки щодо приєднання територій до Києва й далі воно відбувалось вже швидкими темпами. Положенням Ради Міністрів від 2 червня 1910 року “Про приєдання до Києва суміжних з ним поселень Верхньої і Нижньої Соломянок, Кучминого і Протасового Ярів та Батиєвої Гори” до Києва були включені землі площею 443 десятини. 14 вересня 1912 року Постановою Київського губернського у селянських справах присутствія село Шулявка Микільско – Борщаговської волості Київського повіту було включено в межі Києва. 17 червня 1918 року Рішенням Ради Міністрів Української Народної Республіки передмістя Деміївка та Саперна Слобідка з прилеглими до них землями площею 262 десятини були приєднані до Києва. 6 вересня 1921 року Постановою виконкому Київської губернської ради до Києва було приєднано селище Святошинські дачі Київського повіту. 27 жовтня 1923 року виконком Київської губернської ради прийняв постанову про обов’язкове включення в межу столиці одразу 37 населених пунктів Броварського, Будаївського, Гостомельского і Хотівського районів Київського округу Київської губернії: хуторів Багринова Гора, Вишневського, Голосіївського, Дехтярі, Добробут, Любка, Микилівський, Преображенський, Самбурки, Червоний трактир, сіл Воскресенька Слобідка, Берковець, Горенки, Кухмістерська та Микільська Слобідки, Мишоловка, Мостище, Нові та Старі Позняки, Олександрівської Слободки, Романівки, Совки, поселень Катеринівка, Костянтинівка, Нова та Стара Дарниця, Київського, Микільського, Межигірського та Святошинського лісництв, господарства Галерний Острів, цегельні Папірня, слободи Передмістна Слобідка, Совківської лісової дачі, Чоколовского селища, Біличей та Китаївського. 3 квітня 1935 року президією ЦВК УРСР було видано Постанову про розширення міської зони Києва за рахунок села Осокорки і Позняки. Наступне розширення Києва відбулось вже 1957 року. 21 березня Указом Президії ВР УРСР в межу міста Києва були включені наступні населені пункти Києво-Святошинського району Київської області: села Пирогів і Чапаєвка, селище Дніпровського пароплавства (острів Жуківка), селище Феофанія, зона дачних поселень в урочище Конча-Заспа. 20 січня 1975 року виданий Указ Президії Верховної Ради УРСР “Про включення в межу міста Києва житлового масиву, побудованого на території Київської області”, відповідно до якого земельна ділянка Києво-Святошинського району Київської області площею 13,7га разом з житловим масивом, що примикає до Метрологічної вулиці, включена в межу міста Києва. 4 квітня 1978 року виданий Указ Президії Верховної Ради УРСР “Про розширення межі міста Києва”, відповідно до якого в межу міста Києва включено земельну площу Броварського району Київської області в кількості 110,7га передбачену генеральним планом розвитку міста під житлове будівництво. 5 березня 1982 року виданий Указ Президії Верховної Ради Української РСР “Про зміну меж міста Києва і Київської області”, відповідно до якого частину села Троєщина Броварського району разом з прилеглими землями загальною площею 624,3га включено до меж столиці. 26 серпня 1988 року видано Указ Президії Верховної Ради УРСР “Про розширення меж міста Києва”, відповідно до якого в межі Києва включені села Жуляни Києво-Святошинського району, Троєщина Броварського району та селище міського типу Бортничі Бориспілського районів Київської області разом з прилеглими землями загальною площею 3440га, які за генеральним планом розвитку міста передбачалося використати під житлове та промислове будівництво. Дані щодо зміни адміністративно-територіальних кордонів Києва приводяться за працею “Адміністративно-територіальний поділ Київщини”, зробленою по матеріалах державного архіву Київської області. Уже 30 років Київ не розширювався. Це є одна з найбільших пауз у зростанні столиці. За теорією мегаполісів у другій половині XXI століття світ буде представляти собою 600 великих міст на які прийдеться 95% економічної активності та деякі з цих мегаполісів замінять собою держави. Можливо декілька з них будуть й на території нашої країни. Олексій Дорошенко, генеральний директор Української асоціації постачальників торговельних мережKиевVласть

В Киеве до сих пор не ликвидированы восемь из десяти районных советов, хотя эта процедура должна была завершиться 1 января 2018 года. Поэтому Виталий Кличко спустя почти три недели после окончания срока окончательной ликвидации райсоветов распорядился продлить эту процедуру на год - по 1 января 2019 года. При этом, большая часть райгосадминистраций (РГА) остаются исполкомами при уже несуществующих райсоветах. Об этом KV стало известно из распоряжения №63 (*) главы Киевской горгосадминистрации (КГГА) Виталия Кличко от 19.01.2018 года. Этим распоряжением Кличко внес изменения в распоряжение №787 (**) главы КГГА Леонида Черновецкого от 30.09.2010 года. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Своим распоряжением Кличко внес изменения в распоряжение Черновецкого (со всеми последующими правками) и заменил дату окончательной ликвидации столичных райсоветов с “1 января 2018 года” на “1 января 2019 года”. Контроль за выполнением распоряжения главы КГГА возлагается на его первого заместителя. Эту должность с 21 декабря 2017 года занимает Николай Поворозник. До него ликвидацию райсоветов курировал первый замглавы КГГА Геннадий Плис. По данным аналитической системы Youcontrol, ликвидированы только Соломенский и Печерский райсоветы. Причем, полностью процедура (с переподчинением райгосдаминистраций КГГА) завершена только в Соломенском районе. Ликвидационную комиссию по Соломенскому райовету возглавлял депутат Киевсовета (фракция “Солидарность”), первый замглавы постоянной комиссии Киевсовета по вопросам собственности Максим Конобас. Вероятно, ликвидационную комиссию по Печерскому райсовету возглавлял глава Печерской РГА Сергей Мартынчук. Сейчас он отвечает з ликвидацию Печерской РГА, как исполкома райсовета, и ее переподчинение КГГА, Прочие восемь райсоветов по состоянию на 16 января 2018 года находились “в состоянии прекращения”, то есть, процесс их ликвидации еще не завершен. НЕ исключено, что это связано, в том числе, бюрократической неразберихой. Главами ликвидационных комиссий, согласно распоряжению Черновецкого, являются действующие руководители РГА. Читайте: Киевсовет ликвидировал районные советы При этом, главами комиссий по ликвидации районных советов Киева, согласно распоряжению №787 от 30.09.2010 года, являются: Голосеевского - первый замглавы Голосеевской РГА Юрий Ткаченко. Дарницкого - глава Дарницкой РГА Геннадий Синцов. Деснянского - и.о.главы Деснянской РГА Виктор Крохмалюк. Он же отвечает за ликвидацию Деснянской РГА, как исполкома райсовета, и ее переподчинение КГГА. Напомним, с 16 января Деснянскую РГА возглавил Геннадий Заболотный. Днепровского - глава Днепровской РГА Ярослав Горбунов. Отметим, что эту РГА с 29 апреля 2016 года возглавляет Петр Онофрийчук. Оболонского - глава Оболонской РГА Александр Цыбульщак. Он же отвечает за ликвидацию Оболонской РГА, как исполкома райсовета, и ее переподчинение КГГА Подольского - врио главы РГА Валентин Мондриевский, который с 12 апреля 2016 года является полноправным главой РГА. Он же отвечает за ликвидацию Подольской РГА, как исполкома райсовета, и ее переподчинение КГГА. Святошинского - первый замглавы Святошинской РГА Владимир Морозов. Он же отвечает за ликвидацию Святошинской РГА, как исполкома райсовета, и ее переподчинение КГГА. Морозова уже нет на этой должности, а Святошинской РГА руководит Владимир Каретко. Шевченковского - глава Шевченковской РГА Олег Гаряга. Он же отвечает за ликвидацию РГА, как исполкома райсовета, и ее переподчинение КГГА. Получается, в трех районах Киева (Деснянском, Днепровском и Святошинском) никто не отвечает за ликвидацию райсоветов и переподчинение РГА Киевской горгосадминистрации. И большая часть РГА остаются исполкомами при несуществующих районных советах При этом, главой городского координационного совета по ликвидации райсоветов в документе до сих пор значится экс-глава КГГА Александр Попов. Напомним, перед выборами мэра Киева и Киевсовета Виталий Кличко обещал вернуть столице райсоветы. Но позже поменял свое мнение. В 2016 году в Киевсовете не хватило голосов для обращения в Центризбирком о назначении даты выборов районных советов. В последнее время тема реанимации райсоветов вновь становится актуальной. В частности, об этом в интервью KV говорила вице-спикер Верховной Рады, руководитель столичной организации “Самопомощи” Оксана Сыроед. Читайте: Оксана Сироїд: “В законі про Київ ми чітко розмежовуємо функції громади, столиці та регіону” *”Про внесення змін до підпункту 8.11 пункту 8 розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30 вересня 2010 року “Про організаційно-правові заходи, пов`язані з виконанням рішення Київської міської ради від 09.09.2010 №7/4819 “Про питання організації управління районами в місті Києві”. ** Про організаційно-правові заходи, пов`язані з виконанням рішення Київської міської ради від 09.09.2010 №7/4819 “Про питання організації управління районами в місті Києві” Фото: АиФ KиевVласть

Київ є одночасно і громадаю, і регіоном, і столицею України. І ці три функції мають бути чітко розмежовані в профільному законі, який може бути зареєстрований в Верховній Раді наприкінці січня – початку лютого. Керівник групи, що розробляє цей законопроект, віце-спікер парламенту та керівник київської міської організації “Самопомочі” Оксана Сироїд, запевнила, що ці функції в документі прописані дуже ретельно. В першій частині інтерв’ю заступник голови парламенту розповіла про те, як треба писати бюджет, як має працювати виконком при Київському міському голові, як будуть відновлені столичні районні ради а чи є шанси створити київську агломерацію В другій частині Оксана Сироїд торкнулась проблеми розподілення трьох функцій Києва, дала прогноз щодо прийняття нового закону про місцеві вибори та запевнила, що “Самопоміч” ніколи не продавала політичну франшизу. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  KV: Щодо подальшого розвитку Києва. Ваші колеги по “Самопомочі” з Київради зареєстрували проект рішення про створення Київської агломерації. І це рішення вже прийнято. О.С.: Це наша послідовна позиція. Є законопроект нашого Любомира Зубача “Про міські агломерації”. Це вистраждане рішення. Ви всі пам’ятаєте сміттєву облогу Львова. Кажуть: а що заважало місту побудувати сміттепереробний завод? Заважала відсутність земельної ділянки. Коли місто обмежено межею забудови і ти не можеш за неї вийти, то де ж ти його побудуєш? Через те виникла блокада, бо село Грибовичі не давало згоди на прийняття сміття. Грибовичі живуть за рахунок тепличного господарства, яка споживає безкоштовну воду зі Львова. Таким чином місто платить селу за сміттєзвалище. Тобто, безкоштовну воду вони хочуть, а приймати сміття – не хочуть. При цьому, село – в фактичній межі Львова. І, якби воно входило до Львівської агломерації, історія б склалась інакше. Читайте: Львовский мусор доехал до Згуровки Будь-яке велике місто вимагає території для розвитку. Тому ми зареєстрували цей законопроект. Тим більш, ви ж слідкуєте за світовими трендами, ми пройшли цикл індустріальної держави і повертаємось до міст – мегаполісів. Функції держави будуть зменшуватись, функції міст, мегаполісів будуть збільшуватись. І чим швидше ми дамо відповідь на цей тренд – тим краще будемо розвиватись. KV: А саме мер Києва Віталій Кличко підтримує створення Київської агломерації? О.С.: Думаю, що мер Києва – підтримує. А голова КМДА – не підтримує (сміється). І це дуже гарний приклад для розуміння абсурду, що коїться в Києві. Як мер, він має бути зацікавленим у розвитку громади, розвитку міської агломерації. Але в цьому не зацікавлений Президент. І голові КМДА скажуть: “К ногє! Сиди тихо, ти не хочеш агломерацію”. І він скаже: “Я не хочу агломерацію”. Читайте: Киевсовет решил предложить прилегающим населенным пунктам объединиться в “Киевскую агломерацию” Але я маю повернутись ще до одного дуже важливого питання щодо нашого законопроекту про столицю. Київ одночасно є громадою, регіоном та столицею. В законі ми чітко розмежовуємо ці функції. KV: Тобто, ці функції врешті решт буде регламентовано? О.С.: Так. Ось приклад: Вашингтон, округ Колумбія. Округ Колумбія – це муніципалітет. А Вашингтон є столицею. У нас – Київ-Київ-Київ. Але маються на увазі три різні Києва: місто-громада, регіон-область та столиця, які мають бути розведені по функціях та повноваженнях. Наприклад, обслуговування органів державної влади є функціями столиці. KV: До речі, сьогодні чи не найсистемнішими боржниками за комунальні послуги в Києві є саме органи державної влади. Пам’ятаєте, як Верховна Рада сиділа без опалення? О.С.: Дуже пам’ятаю! І це через те, що ми маємо в одній особі мера та голову КМДА. Якби мер – одна особа - відстоював інтереси громади, а друга особа – голова КМДА – займався функціями столиці, то такого б не було. А так ми маємо два в одному – шизофренію (посміхається). KV: Через систему виборів до місцевих рад  близько третини виборців в Києві та столичній області залишились без своїх представників у місцевих радах. Наступні місцеві вибори вже в 2020 році. Як ви думаєте міняти закон про вибори депутатів місцевих рад? О.С.: Закон, за яким обирались місцеві ради, - це покруч. Хотіли вибори за відкритими списками, а вийшло як завжди – і люди залишились без представництва у місцевих радах. Цей закон треба модифікувати. KV: Яким чином? О.С.: Ми продовжуємо відстоювати вибори за відкритими списками. Але запобіжниками мають бути дуже технічні речі, щоб округи не залишились без представництва. Та я вже буда свідком, як відбуваються торги за закон про місцеві вибори. На жаль, в парламенті майже немає людей, які керуються здоровим глуздом та добрими намірами. KV: Зважаючи на поточний склад ВР, можна просто сказати: “В парламенті майже немає людей”. О.С.: Це найскладніший виклик для політика – залишитись людиною. Це майже impossible. Це ще Платон сказав: “Правитель має мати дві якості – здоровий глузд та добрі наміри”. Тут ( в ВР, - KV) бракує і того, і того. І через це ми отримуємо дуже сумні речі. KV: З натяку зрозуміло, що, якщо й дійде питання до нової редакції закону про вибори депутатів місцевих рад, це станеться не раніше 2019 року, після президентської та парламентської кампаній. Так? О.С.: На жаль, скоріш за все, так і буде. Зараз всі чекають на розклади, які будуть після президентських та парламентських виборів. І вже після цього почнуть редагувати закон під інтереси влади. Так завжди відбувається – і з законом про вибори депутатів ВР, і з законом про вибори депутатів місцевих рад. Але що тут кумедно – ще жодна партія влади не пережила двох виборів, щоб вона не робила. СДПУ(о), “Наша Україна”, Партія регіонів, зараз - БПП і “Народний фронт”. KV: Може наївне запитання, проте, невже парламентарі зовсім не розуміють, що рівень місцевого самоврядування та державний, парламентський рівень – це зовсім різні історії. О.С.: Ви мислите, як нормальна людина, а не як політик. Я також не вмію мислити, як політики з досвідом. І через це на мене, на нашу фракцію часто дивляться, як на божевільних романтиків. Спробую пояснити. Вплив на місцеві ради – це інструмент збереження влади. Якщо ти маєш своє представництво, точніше, контроль в місцевій раді, це гарантує тобі проходження в парламент на цьому окрузі. Другий аргумент “досвідчених політиків” - це політична франшиза, продаж партійного бренду. KV: Але у продажі партійної франшизи звинувачували саме лідера “Самопомочі” Андрія Садового. О.С.: Ми ніколи не продавали франшизу “Самопомочі”. Партія з`явилась в 2012 році, в 2014 році пройшла до парламенту. В нас було дуже мало людей, а треба було готуватись до місцевих виборів. І почалося вимушене екстенсивне зростання партії – ми шукали людей. Наша команда об`їхала в 2015 році всю Україну, ретельно перевіряла наших кандидатів. Але повністю захистись від політичної корупції - нереально. Людина схильна до корупції, така її природа. І ми отримали подекуди відвертих агентів – в Чернівцях, в Івано-Франківську. Десь були люди з-під крила МВС та СБУ, завданням яких було взяти під контроль нашу партію. Десь – це була історія збагачення, як в Дніпрі, де один хлопець став секретарем міської ради, другий – головою бюджетної комісії. Всілися на потоки й почали пиляти. Я особисто очолювала комісію по Дніпру. І ми прийняли рішення про виключення цих людей з партії, про відкликання з депутатів. KV: Мера Білої Церкви Геннадія Дикого, якого підтримувала “Самопоміч”, також часто звинувачують в корупції. О.С.: Не можу нічого про це сказати. Та, на жаль, тоді, в 2015 році, розробити щеплення від цього було неможливо. Але “Самопоміч” залишається єдиною політичною силою за всю історію України, яке публічно визнає наявність корупції та системно чистить свої лави. Це дуже складна історія, але це частина наших зобов’язань. KV: Ми зачепились за партійну франшизу, бо вона є другою причиною, через яку в Верховній Раді не можуть прийняти нормальний закон про вибори депутатів місцевих рад. О.С.: Політична корупція та олігархат напряму пов’язані з тим, що у нас така слабенька політична система. Важко сказати, де тут курка, а де яйце. Є три джерела збагачення олігархії: доступ до держбюджету та закупівель, державні підприємства та приватизація та природні ресурси. Олігархи, стаючи на ці три потоки, висмоктують їх, викачують гроші, виводять їх в офшори, а потім валізами ці гроші привозять суди - і вкладають в свої медіа та створюють кишенькові політичні проекти. Читайте: В КГГА начали считать, сколько киевляне должны Ахметову Ці політичні проекти проходять до парламенту, формують уряд, уряд віддає три потоки олігархам – і так по колу. KV: Ну і як це коло розірвати? Бо так відбувається не перше десятиліття. О.С.: Осикові кілки мають бути в декількох площинах. Наприклад, ми єдині, хто спустили фінансування партії з держбюджету до рівня району. Є публічне розпорядження партії, всі знають, як ми розподіляємо ці кошти. Решта партій витратила це фінансування в Києві. То ж, будування політичних партій, які мають реальний зв'язок з людьми – це перший порятунок. Для цього треба міняти законодавство. Друге – це прозорий державний бюджет. Щоб унеможливити його висмоктування олігархами. Зараз ми підготували за програмно-цільовим методом оборонний бюджет. Будемо його реєструвати в лютому. Читайте: Порошенко подписал бюджет на 2018 год Третє – комплекс пов`язаних рішень. Закон про критичну інфраструктуру, закон про управління державною власністю та приватизацію. Бо у нас є сьогодні закон про приватизацію державного майна. А що і як ми маємо приватизувати – незрозуміло. Ми маємо почати від критичної інфраструктури, щоб зрозуміти, що і як м можемо приватизувати, а що приватизувати ми не можемо, і як ми маємо цим управляти. Тут ми також маємо більш-менш комплексне рішення. І головний осиновий кілок – це закон про НКРЕКП. Було зроблено фейк, бо всі зациклились на процедурі формування комісії. А справжній закон про регулятора мав складатись з наступного. НКРЕКП – це окремий орган виконавчої влади, а не домен президента. Друге – це колегіальний орган, де голову обирають серед членів комісії. Читайте: “Киевэнерго” может поднять тарифы на электроэнергию и тепло еще на 7-13% А далі – те, про що взагалі ніхто не говорить. Ми маємо чотири головні види енергоресурсів: нафта, газ, тепло та електроенергія. В кожному з них – п’ять ключових сфер: видобуток чи виробництво, зберігання, транспортування, дистрибуція та продаж. І в кожній з цих п’яти сфер є ліцензування, тарифікація та оцінка якості. І закон про регулятора має це описати для споживача. Коли ці правила будуть прозорі, а не будуть керуватись власноруч головою регулятора, який є людиною президента, тоді ми отримаємо правильний ринок. Взагалі, у нас президент через контроль НКРЕКП, оборонної сфери, обласних адміністрацій контролює більшу частину бюджету, ніж уряд. KV: Це стара історія. Щойно в 1994 році після перемоги Леоніда Кучми на виборах Президента було відтворено радянську партійно-командну вертикаль у вигляді державних адміністрацій, кожен Президент, незалежно від його імені, приречений стати узурпатором. І це ключова проблема в державному управлінні: у нас два рівноправні “директори України” - Президент та прем’єр-міністр. А конституційно цю мутацію зафіксовано в 1996 році. О.С.: Президент та прем’єр-міністр навіть не рівноправні. Бо прем’єр хоча б відповідальний перед парламентом. А Президент взагалі ні перед ким не відповідає за свої дії. Читайте: И пришел Кличко-2 Фото надане прес-службою віце-спікера ВР Оксани Сироїд

В Києві відсутнє місцеве самоврядування. КиевVласть постійно вказує на це й наголошує, що Київська міська державна адміністрація (КМДА), яка нібито виконує функції виконкома Київради, насправді чхати хотіла і на столичну раду, і на громаду Києва. Бо КМДА підкоряється не столичній громаді, а президенту та, деякою мірою, уряду. Через це Київ приречений на “революції” – без нормального розвитку. Але є маленька надія на зміни. Наприкінці січня – початку лютого в Верховній Раді можуть бути зареєстрований новий законопроект “Про столицю – місто-герой Київ”, мета якого – встановити в столиці Україні місцеве самоврядування. Напередодні Нового року КиевVласть зустрілась з керівником групи, що працює над законопроектом, віце-спікером парламенту Оксаною Сироїд (фракція “Об`єднання “Самопоміч”), щоб розпитати про суть та важливі новели законопроекту. За словами заступника керівника парламенту, законопроект готовий, але потребує прикінцевого обговорення з київською міською організацією “Самопомочі” та громадськістю. До речі, саме Сироїд є головою столичної організації “Самопомочі”. Остаточні висновки можна буде зробити лише після того, як документ буде прочитаний. Але почуте від Оксани Сироїд справило досить гарне враження. Зважаючи ж на те, що в роботі над документом приймають участь представники “УДАРу” та КМДА, є шанс, що законопроект не завалять ще на етапі реєстрації. Оскільки інтерв’ю з Оксаною Сироїд вийшло досить великим, КиевVласть публікує його в двох частинах. Сьогодні читайте про: три базові проблеми Києва; чому міський голова української столиці – це “англійська королева”; як правильно писати бюджет. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  KV: Депутати Київради, ваші колеги з “Самопомочі”, розповіли, що Ви готуєте нову редакцію закону про столицю. Оскільки документу я не бачив, тому на початку цікавить: які новели є або будуть в цьому документі? О.С.: Ми маємо парадоксальну ситуацію: Київ залишається єдиним містом в Україні, де немає місцевого самоврядування. Люди спитають: як це, немає місцевого самоврядування? Мер - є, Київрада – є. Це як в анекдоті про їжачків: “Ми бігли? Бігли! Курява здіймалась? Здіймалась? То чим ми не коні?”. Філософія місцевого самоврядування полягає в тому, що громада через раду та її виконком контролює, як збирається та витрачається її бюджет. А що є в Києві? Начебто громада вибирає міську раду та мера. Але виконавча влада в Києві належить не меру, а голові Київської міської державної адміністрації. KV: Якого призначає та звільняє за погодженням з Кабінетом міністрів Президент України. О.С.: Так. А те, що мер та голова КМДА – одна й та ж сама людина, це окозамилювання, щоб люди не розуміли, що мер Києва не має жодних повноважень. А ця історія є вигідною президенту, бо в киян залишається ілюзія, що містом керує мер. KV: В той самий час президент тримає на гачку мера. О.С.: Саме так. Бо всі повноваження нібито мера – не від громади. А від президента, який контролює голову КМДА. Глибина цього парадоксу в тому, що податки сплачуються саме до міського бюджету. І бюджет Києва є надзвичайно потужним. На 2018 рік він складає 49 млрд гривень – 5% від загальнонаціонального бюджету. Так, щось надходить у вигляді субвенцій з держбюджету, але переважно – це місцеві збори. Які сплачують підприємці зі столичною реєстрацією, а також кияни - у вигляді ПДФО. Читайте: Плис уволен из КГГА и уходит работать в Секретариат Кабмина Якби мер, як голова виконавчої влади, був підзвітним громаді та відповідальним перед Київською міською радою, то це б і було місцевим самоврядуванням. А в Києві бюджет збирає громада, а розпоряджається бюджетом голова КМДА. Тобто, громада збирає гроші, а потім передає їх державі! І Президент має значно більший вплив на Київ, аніж громада та Київрада. Коли півроку тому мене було обрано на посаду голови київської міської організації “Самопомочі”, я почала з того, що проїхала по всіх районах Києва, як менеджер. І, після широкого спілкування з усіма верстами населення, зрозуміла, що в столиці є три фундаментальних проблеми, як не дають Києву бути містом з людським обличчям. KV: Саме три? Не більше? О.С.: Фундаментальні – три. Перша – це хаотична забудова. І проблема тут не в ДБН (державних будівельних нормах), не в Генплані, а в безвідповідальності забудовників. KV: Маю уточнити. Тут питання, скоріш, в детальному плануванні територій (ДПТ), зонінгу та вже після цього – в Генплані та діях забудовників. В Києві хаос із землею. Наприклад, коли ветерани АТО пишуть до КМДА та Київради прохання виділити землю, то відповідь чиновників така: вибачайте, але зонінгу немає, тому надати землю ми не можемо. О.С.: Переконана, що відсутність зонінгу – це наслідок дій забудовників, які частково отаборились в Верховній Раді та Київській міській раді та чудово себе почувають. І діяльність забудовників не врегульована в такий засіб, щоб вони несли відповідальність за свої дії. Я з`ясувала, що у випадках, коли є незаконні забудови або недобудови, ніхто не знає кінцевих бенефіціарів забудовників. Якщо матимемо державний реєстр кінцевих бенефіціарів забудовників, то ми зможемо суттєво скоротити кількість охочих незаконно забудовувати Київ. А зараз через безвідповідальність навіть забудовники “Еліта-Центру” продовжують будувати! Я проти того, аби людей зайвий раз тримати в тюрмі. Але законодавчо встановити пожиттєву заборону займатись будівельним бізнесом для таких забудовників – це була б достатня санкція. Завдяки таким асиметричним законодавчим крокам ми можемо в рази знизити кількість охочих незаконно будувати в Києві та по всій країні. Це – осикові кілки в систему. І тоді самі забудовники були б зацікавлені і в зонінгу, і в правильних ДПТ, і в Генплані, і норми ДБН помінялися б. Бо втратити бізнес ніхто не захоче. Читайте: ДПТ Дарницкого района предусматривает застройку существующих гаражных кооперативов паркингами на тысячи машиномест Люди, які борються із незаконними забудовами в Києві, є консолідованими, але навколо своєї власної території. Прикладів – безліч. І зараз час консолідуватись і вимагати таких простих речей. Я спілкувалась з тими, хто бореться з незаконними забудовами, і ми домовились, що найближчим часом будемо їх обговорювати і вносити у вигляді законопроектів в парламент. Друга глиба проблем – це бюджет Києва. Наприклад, на розвиток транспортної інфраструктури в бюджеті столиці на 2018 рік передбачені майже 3 млрд гривень – одним мазком. На що і скільки піде – хтозна. KV: На це є Програма економічного та соціального розвитку, яка на 2018-2020 роки, заявляли депутати Київради, не корелює з показниками бюджету-2018. О.С.: Звичайно не корелює! Вони роблять це навмисно, щоб в тому темному царстві щось собі урвати. Бюджет має бути весь сформований за програмно-цільовим методом, а не на розпорядників коштів. Тому що гроші виділяються не на Департаменти КМДА, а на громаду Києва. KV: Але для цього треба ж прибрати саму структуру, яка називається КМДА, яка, відповідно до чинного закону про столицю, виконує обов’язки виконкому Київради. О.С.: До цього ми зараз підійдемо. Але як має виглядати бюджет. Коли я почала вивчати муніципальний бюджет, то часто зверталась до канадійського досвіду. Бо канадійці пишуть закони так, щоб було зрозуміло людині з базовою освітою. Ми подивились бюджет Торонто. Тільки пояснювальна записка – на 900 сторінках. З цього документу абсолютно все зрозуміло про місто, розписана детально кожна витрата. Наприклад, в Торонто є вулиця, де постійні корки. В бюджеті міста написано, що зараз проїзд цією вулицею займає 29 хвилин і пропонується витратити 10 млн доларів на встановлення автоматичних світлофорів з датчиками, що прискорить проїзд цією вулицею до 15 хвилин. І пишуть: якщо це спрацює, цю технологію будуть поширювати на інші частини міста. До того ж, всі витрати показуються у співставленні із попереднім та майбутнім періодами, щоб була зрозуміла динаміка. Бо коли у нас кажуть “ми збільшили фінансування на транспортну інфраструктуру”, то хто сказав, що її взагалі треба збільшувати? Сам факт збільшення насправді не покращує інфраструктуру. Ось приклад з державного бюджету, але аналогія є точною. Міністр оборони каже: “Ми нарешті виділили 300 мільйонів на закупівлю танків “Булат”. А я не знаю, 300 мільйонів – це багато чи замало? Хоча я вже за три роки розібралась у військових питаннях краще, аніж ті, хто цим опікується. І я кажу міністру: “Не кажіть мені про мільйони, скажіть, скільки танків ви купите? Це буде три з половиною танки чи вісім?”. І тоді я скажу: це нормально чи ні, це ненормально. Читайте: У Кличко собрались отдать остановки богатым инвесторам и “придушить” малый бизнес Повернімось до інфраструктури Києва. Тут треба казати так: Києву треба відремонтувати стільки квадратних кілометрів доріг, минулого ми відремонтували стільки, позаминулого – стільки, гарантія – на стільки років. І це означає, що на поновлення дорожнього покриття нам щорічно треба виділяти таку суму. У зв`язку з тим, що піднялась мінімальна зарплата, зросли тарифи на електроенергію та ціни на паливо, ми мусимо збільшити витрати на таку суму. Або ми хочемо збільшити кількість квадратних кілометрів ремонту. Або відбулась стихія і ми вимушені ремонтувати додатково. Тоді зрозуміла необхідність збільшення фінансування. Без таких пояснень збільшення суми коштів на інфраструктуру ні про що не свідчить. KV: Тобто, правильне формування бюджету – це друга фундаментальна проблема. А третя? О.С.: Третя – це та, з якої ми з вами почали. Це – відсутність в Києві місцевого самоврядування. KV: О, так це найперша проблема Києва! О.С.: І ми до неї зараз повертаємось. Громада обирає мера без будь-яких повноважень. Відбувається шахрайство: люди зібрали гроші – і віддали їх фактично президенту. В той же час, люди обрали Київську міську раду, яка не має жодного впливу на голову КМДА і не контролює міський бюджет. З мером депутати можуть поговорити, попити чаю, бо фактично єдине повноваження мера Києва – це ведення сесії Київради. Читайте: Пока все ели оливье. Рейтинг активности депутатов Киевсовета (25 декабря 2017 года – 12 января 2018 года) Виходить, що Київська міська рада – це клуб по інтересах. І ведуть вони себе саме, як клуб по інтересах – хто в забудові, хто в чомусь іншому. Тому нова редакція закону про столицю має на меті повернути Києву місцеве самоврядування у повному сенсі цього слова. По-перше, має бути міський орган виконавчої влади – і ним є мер, одноосібно. Він повністю відповідає за збір та витрачання коштів громади. KV: Чи мається на увазі, що при Київраді створюється повноцінний виконком? О.С.: Ні, саме мер несе повну відповідальність. І вже мер створює чи виконком, чи адміністрацію при міському голові – і це київський Кабінет міністрів, який є відповідальним перед Київською міською радою. Голова КМДА при цьому матиме функції префекта. Він контролює рішення місцевого органа самоврядування на відповідність до чинного законодавства, а також, як зараз губернатори, розпоряджається регіональними грошима. Саме регіональними грошима, а не субвенціями. Друга засаднича річ нашого законопроекту – повернути Києву самоврядування на рівні районів. KV: Відновити районні ради і створити при них виконкоми? О.С.: Так. KV: А куди дівати районні державні адміністрації? О.С.: А вони непотрібні. Я б і КМДА прибрала, але вона є в Конституції. А районні державні адміністрації – непотрібні. Навіщо нам “смотряшіє” від Президента? Має бути районна рада, виконком при райраді. І мають бути чітко розмежовані повноваження між мером з його виконкомом та Київською міською радою, між Київрадою та райрадами та між мером і виконкомом та райрадами з їх виконкомами. Читайте: Порошенко назначил главу Десняской РГА Ми взяли вичерпний перелік повноважень місцевих рад і за кожним напрямком розписали повноваження, щоб не виникало конфліктів. Якщо виникає конфлікт – виходимо з принципу субсидіарності. Третій засадничий принцип, який ми також дуже глибоко обговорювали в нашій робочій групі: що є громадою? І я дуже вдячна народним депутатам - представникам “УДАРу” за роботу в групі. KV: І хто від “УДАРу” входить до складу робочої групи? О.С.: Дмитро Білоцерковець та Сергій Алєксєєв. Також приймає участь (заступник голови КМДА, - KV) Олексій Рєзніков. Вони нам дуже багато допомогли, бо знають, як воно виглядає на практиці. У нас були дуже глибокі філософські дебати щодо того, що є місцеве самоврядування, що є місцева рада, що є районна рада. Бо, наприклад, в Лондоні громади сформовані на рівні районів. Міська рада в Лондоні утворилась близько 10 років назад. А в Києві інша ситуація. KV: І наші райони створено достатньо штучно. О.С.: І тому ми зійшлись на думці, що в Києві громадою є місто. Тому райони діють на засадах повноважень, які їм делегує міська рада. KV: А питання формування та витрачання районних бюджетів? О.С.: Це дуже цікаве питання, яке ми довго дебатували. Бюджет збирає та витрачає мер. Але, оскільки в законі будуть прописані делеговані повноваження, на їх виконання треба делегувати і кошти з міського бюджету. Ми згодились на те, що у районів мають бути бюджети розвитку. Має бути формула, яка дає районам додаткову суму з бюджету розвитку міста, щоб райони також мали ресурс для маневру в межах делегованих повноважень. Бо це стимулює до місцевого самоврядування. Якщо ти нічим не розпоряджаєшся, то немає і самоврядування. Читайте: Киевсовет ликвидировал районные советы І треба розбиратись з межами районів. Бо ви точно підмітили – вони створені досить штучно. Ймовірно, треба прив`язуватись до їх історичного, органічного розвитку. Бо Контрактову площу з Виноградарем, наприклад, майже нічого в реальному житті не пов`язує. Контрактова – це забудова, дороги. А Виноградар – це питання безпеки, соціальної інфраструктури. Районні ради потрібні, щоб бути ближче до людей у наданні послуг. І щоб людям хотілось взаємодіяти з місцевою радою. Бо інакше ніхто не підтримає цю історію. KV: Коли можна очікувати на подання законопроекту про столицю до Верховної Ради? О.С.: Плануємо на початок наступної сесії, в лютому. Але ми перфекціоністи, хочеться зробити довершений документ. KV: Громадські обговорення будуть? О.С.: Обов`язково! Я хочу представити завершену роботу партнерам – київській “Самопомочі”. Якби не їхній досвід, в тому числі негативний, ми б багато чого не знали і не врахували. Впевнена, в цьому документі має бути зацікавленим будь-хто, хто має відношення до самоврядування в Києві. KV: Чи означає присутність в робочій групі Дмитра Білоцерковця, який залишається радником у Кличка та курує благоустрій міста, а також віце-губернатора Рєзнікова, що Кличко в курсі цієї законодавчої ініціативи і що він її підтримує? О.С.: Так, знає. Ця ініціатива з`явилась після зустрічі з Київським міським головою приблизно півтора роки назад. Пам’ятаєте, “Самопоміч” наполягала на виборах районних рад? KV: Пам’ятаю. І Кличко це також обіцяв. О.С.: Обіцяв. А потім блокував. І я розумію чому. Коли я занурилась в цю проблему, відверто сказала колегам з “Самопомочі”, що районна рада без виконкому, без ліквідації райдержадміністрації – це ні до чого не призведе. Навіть якщо ми оберемо районні ради – з цього нічого не вийде, викличе у людей відразу, а ми будемо вибачатись та казати, що ми не те мали на увазі. Тому домовились піти наступним шляхом – написати програму максимум і подивитись, що можемо зробити. Ми сіли за цим столом (вказує на стіл для нарад, - KV) і відкинули все – нинішній закон про столицю, закон про місцеве самоврядування. Так, в межах Конституції, але з чистого листа та враховуючи всі гулі, які ми вже набили за час роботи. Ми вирішили зробити ідеальний, але реальний інструмент. І я планую зустрітись з колегами по цій роботі, представити фінальний документ. А вже після цього показувати його загалу. Бо дуже все гарно починає обговорюватись тільки після реєстрації – здіймається хвиля думок, суперечок. Читайте: Стольный град Киев: без права на райсоветы Другу частину інтерв’ю з Оксаною Сироїд – про розподіл трьох функцій Києва (громада, регіон та столиця),  створення столичної агломерації, партійні франшизи та майбутні місцеві вибори – читайте завтра, 19 січня 2018 року. Фото надане прес-службою віце-спікера ВР Оксани СироїдKиевVласть

Майже півроку будівельний ринок України працює за новими правилами. Як на нього вплинули зміни у законодавстві, які зрушення відбуваються у столиці та на Київщині, чи вирішені питання незаконного будівництва та яких змін варто очікувати у 2018 році докладно в інтерв’ю КиевVласть розповів голова Державної архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ) Олексій Кудрявцев. KV: 2017 рік був новаторським і пройшов під знаком дерегуляції будівельного ринку. Чи всі завдання вдалося виконати? Олексій Кудрявцев: Завдання, які ми ставили на 2017 рік, вважаю, що ДАБІ виконала. У 2016 році було розроблено законопроект, який врахував багато наших ініціатив. У січні поточного року парламент за нього проголосував. А 10 червня 2017 року Закон України №1817-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності” набув чинності. Читайте: “Новый закон дает госархстройконтролю все инструменты для предотвращения строительных афер”, - глава ГАСИ Кудрявцев Зараз вже можна відмітити перші позитивні результати його впровадження. З 10 червня максимально спрощена дозвільна система для будівництва об`єктів малого та середнього бізнесу і приватного сектору. А отже зведені до нуля зловживання при видачі документів. Також тепер неможлива поява нового незаконного будівництва, яке, як правило, з`являлося через надання недостовірних відомостей у деклараціях. Сьогодні 80% дозвільних документів на початок будівництва подаються у формі повідомлення. Тобто забудовники об`єктів, які належать до категорії СС1, подають повідомлення і вже наступного дня можуть починати будівництво.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  KV: Ви кажете, що вже неможливі зловживання при заповнені декларацій. Це означає, що тепер взагалі не буде незаконних будівництв? О.К.: Раніше по об`єктах, які належать до категорій СС2, гостро стояла проблема незаконних будівництв. Були забудовники, які декларували зведення п'ятиповерхових будинків, а будували хмарочоси. Сьогодні вже не можна заповнити недостовірні відомості в декларації і розпочати будівництво багатоквартирного будинку або торгового центру. Тепер потрібно отримати дозвіл на початок будівельних робіт. А це означає, що до ДАБІ необхідно надати повний пакет документів – на земельну ділянку, містобудівні умови і обмеження, експертний висновок і проект. Тільки за наявності цих документів та після їх перевірки забудовник зможе отримати дозвіл. І це будівництво буде законним. Теоретично ми допускаємо можливість подачі сфальсифікованих документів. Однак, такі ситуації є малоймовірними, оскільки, по-перше, нами всі документи перевіряються, а по-друге, підробка може бути виявлена і під час проведення перевірок власне об’єкта будівництва. Читайте: Глава ГАСИ Кудрявцев призвал бизнес подключаться к наработке градостроительных новаций KV: Чи плануються ще якісь законодавчі зміни у сфері містобудівної діяльностіу 2018 році? О.К.: Основною метою контролю в будівництві є засвідчення відповідності виконаних будівельних робіт затвердженій проектній документації та державним будівельним нормам.  Сьогодні єдиним інструментом, що гарантує якість будівництва об’єкта, є планові перевірки. Однак за весь час будівництва можна провести фактично лише одну планову перевірку. При цьому нам важко прогнозувати, на якому етапі будівництва перебуватиме об’єкт, оскільки такий план затверджується на весь рік. Також існує проблема допуску інспекторів на об’єкт будівництва.Таким чином, існуюча система контролю у вигляді планових перевірок є неефективною, адже не дає можливість забезпечити повноцінний контроль всіх етапів будівництва. Тому зараз розглядається питання зміни системи контролю в будівництві. Один із можливих варіантів – це відмова від планових перевірок та запровадження поетапного контролю виконання будівельних робіт щодо об’єктів середнього та значного класу наслідків. Це, по-перше, даcть можливість гарантувати якість робіт протягом всього періоду будівництва. По-друге, буде додатковою гарантією для інвесторів і свідченням того, що вони мають справу з порядним забудовником, який публічний і доступний для державного контролю. Одночасно, з метою зменшення тиску на суб’єктів містобудування, пропонується переглянути систему застосування штрафних санкцій. Зокрема, накладати штрафні санкції за порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності за незначні порушення лише у разі невиконання приписів про їх усунення. KV: Нещодавно у публічному просторі підняли питання щодо боротьби жителів Іванківського району за закриття місцевої теплоелектростанції. Ніби дозвіл на будівництво цієї "ЕкоТЕС" надала свого часу ДАБІ без виділення земельної ділянки і оформлення дозвільної документації. Чи дійсно має місце проблема з документами? О.К.: Це будівництво закінчилося ще у 2014 році. Через три місяці після завершення та введення об`єкта в експлуатацію ми вже не маємо можливості його перевіряти. Поки що у нас немає підстав і повноважень втручатися у ситуацію. Читайте: В Иванковском районе назревает вооруженный бунт из-за ТЭС партнеров Парцхаладзе KV: Чому виникла проблема з будівництвом теплової станції у Переяслав-Хмельницьку? О.К.: У 2016 році, коли видавався дозвіл на будівництво цієї ТЕС, були наявні всі документи. Потім міська рада Переяслав-Хмельницька, яка спочатку видала містобудівні умови і обмеження, цей документ відкликала. Отже, вихідні дані для видачі дозволу на будівництво були анульовані, і ми скасували дозвіл. Зараз тривають судові процеси. На жаль, сьогодні суди дивляться на наші рішення по-різному. У кожного судді своє бачення ситуації. В будь-якому випадку, при ухваленні судом рішення, ДАБІ змушена буде його виконувати. Читайте: Жители Переяслав-Хмельницкого взбунтовались из-за строительства ТЭЦ KV: Це показовий приклад, коли держорган встав на захист громади. Як бути з ситуаціями, коли назустріч вимогам громадян піти не дозволяє закон. Наприклад, вам твердять, що будівництво є незаконним, а у вас за документами все чисто? О.К.: ДАБІ не приховує інформацію. Сьогодні вся інформація про документи на будівництво міститься у відкритому доступі. Також можна звернутися до нас, щоб дізнатися, на підставі яких саме документів була видана дозвільна документація. В той же час, є ситуації, коли під тиском активістів будівництво зупиняється. Але по кожному проблемному випадку треба дивитися окремо. Я би рекомендував всім - інвесторам, активістам - детальніше вивчати дозвільну документацію. KV: Чи є сьогодні проблема псевдо-активістів, наскільки вона гостра? О.К.: Коли починається велике будівництво, це майже завжди викликає занепокоєння у мешканців прилеглих будинків, які не хочуть, щоб порушували їх спокій. Є "активісти", які одразу ж долучаються до цих хвилювань та намагаються ще більше дестабілізувати ситуацію навколо об’єкта, і цілі у них далеко не суспільно корисні.  Місяця півтора тому у новинах інформували про затримання на хабарі людей, які називаючи себе представниками громадської організації, нібито боролися з незаконними будівництвами.  Часто під час зустрічей з активістами ми бачимо, що за ними стоять люди, які не завжди на боці інтересів громади. Тому, на жаль, можна констатувати, що проблема псевдо-активістів існує. Як її вирішувати, поки що незрозуміло. Водночас, хочу щоб люди усвідомлювали, ДАБІ не може бути арбітром між забудовником і мешканцями або іншими представниками громади. Ми не можемо ставати на той чи інший бік, а повинні діяти виключно у законодавчому полі. ДАБІ не вирішує, де і що саме будувати. Це компетенція органів місцевого самоврядування. Наша сфера відповідальності полягає в тому, щоб будівництво здійснювалось згідно із затвердженим проектом і державними будівельними нормами. Сьогодні від громадськості не приховується, хто видав земельну ділянку, містобудівні умови і обмеження, хто погодив історико-містобудівне обґрунтування. ДАБІ повинна перевірити ці документи і видати дозвіл на будівництво. Якщо ми цього не зробимо, то це означатиме невиконання наших обов’язків, демонструватиме необ’єктивне, упереджене ставлення до суб’єкта містобудування. Забудовник матиме всі підстави звернутися до суду для оскарження наших дій. Ми не можемо тиснути на бізнес, гальмувати його розвиток. ДАБІ має, у першу чергу, керуватися нормами закону та разом з іншими органами державної влади працювати над покращенням економічних показників нашої держави, у тому числі через забезпечення нормальних прозорих умов для роботи кожного підприємця, учасника будівельного ринку. KV: Чи змінилася динаміка скарг, які зараз отримує ДАБІ, і на що частіше скаржаться? О.К.: Сьогодні ДАБІ змінила формат роботи із забудовниками та громадянами, переорієнтувавши його на відкритий та прозорий діалог. Ми запровадили низку каналів оперативної взаємодії та вирішення питань. Зокрема, щоденно працює Громадська приймальня Держархбудінспекції, яка приймає звернення від запитувачів з усіх куточків України, діє Гаряча лінія ДАБІ 0 800 210 011. Я особисто спілкуюсь з представниками бізнесу, громадянами під час регулярних робочих поїздок у регіони. Ми змінили як саму філософію, так і інструменти роботи з людьми. Їх звернення та відгуки є індикатором якості нашої роботи. Хочу констатувати, що ці зміни вже демонструють свої результати – сьогодні  практично відсутні скарги громадян щодо повернення документів на доопрацювання по об`єктах категорії СС1. Певний відсоток скарг отримуємо на неправомірні дії інспекторів, які перевіряють об`єкти. З ними працює дисциплінарна комісія. Нам довелося змінити керівників практично у всіх територіальних органах. Зараз на керівних посадах працюють лише ті, хто розуміє, що сьогодні, у важкий для економіки час, потрібно максимально допомогти будівельникам та інвесторам. Водночас сьогодні намагаємося зменшити втручання посадової особи у реєстрацію дозвільних документів на об’єкти незначного класу наслідків. Світ швидко змінюється і люди все більше віддають перевагу сучасним технологіям. Держархбудінспекцією спільно з Державним агентством електронного урядування впроваджено низку електронних адміністративних послуг у будівництві. До кінця року плануємо вдосконалити одну з них. Зокрема, реєстрація  повідомлення про початок виконання будівельних робіт здійснюватиметься в повністю автоматичному режимі, тобто буде взагалі виключено з цього процесу участь посадової особи. Наш реєстр буде інтегровано із земельним кадастром, що дозволить автоматично перевірити внесені у повідомлення відомості про земельну ділянку. Однак на цьому не зупиняємося, відповідна робота триватиме й далі, адже головна мета зробити дозвільні процедури дійсно європейськими – зручними, оперативними та прозорими. Якщо говорити про скарги по регіонах, то лідер сьогодні – Київ. Тут сконцентровано понад 20% всього, що будується у країні. Скарги по Києву самі болючі, бо мешканці столиці найбільш соціально активні і кожна навіть незначна проблема може вилитися у якісь заходи, знесення заборів тощо. KV: Так будівництво на місті колишнього Сінного ринку все ж таки незаконне, активісти праві, їх гучні акції зі знесенням забору були доцільні? О.К.: Дозвіл на це будівництво був виданий при наявності всіх необхідних документів. Ми неодноразово виходили на перевірки цього об`єкта за зверненнями і народних депутатів, і активістів. В ході перевірок фіксувалися незначні порушення, які сьогодні всі усунуті. Забудовник виконав всі умови припису. Для здійснення цього будівництва наявний пакет документів, зокрема є містобудівні умови і обмеження та історико-містобудівне обґрунтування. Крім того, забудовник у судовому порядку довів правомірність своїх дій. Читайте: Кличко расписался в полной неспособности повлиять на ситуацию с Сенным рынком Всім відомо, що мер Києва, щоб зняти соціальну напругу, вийшов з ініціативою і підписав меморандум із забудовником щодо зниження поверховості будови. Читайте: Застройщик Сенного рынка в Киеве согласился снизить этажность зданий, но не намного KV: Де залишаються проблемні будівництва столичного регіону? О.К.: Наявні проблеми у Софіївській Борщагівці (вул. Соборна, 103 – ред). Там у протистояння з забудовником вступили активісти. Було рішення щодо скасування містобудівних умов і обмежень, а, отже, скасована і реєстрація декларації. Зараз стоять недобудови, дозвільної документації немає. Подальші шляхи вирішення ситуації з цим об’єктом поки що не визначені. Також є проблема у Петропавлівській Борщагівці за адресою вул. Садова, 51, де забудовник занизив категорію складності. Поки йдуть судові процеси, будівництво зупинено. Читайте: ГАСИ приказала снести ЖК "Пражский квартал-2" Загалом по Київській області “гарячих точок” не багато. Ті забудовники, які починали будувати з незначними порушеннями, вживають заходи щодо їх усунення та приведення проектної документації у відповідність до вимог законодавства. Якщо казати про Київ, то в цьому році було декілька проблемних ситуацій, крім Сінного. Наприклад, будівництво житлового комплексу на вул. Січових Стрільців, 59. За результатами перевірки були виявлені численні порушення, у зв’язку з чим у січні цього року було анульовано дозвіл на виконання будівельних робіт. При цьому правомірність прийнятого рішення ДАБІ підтверджено рішенням суду. Будівництво на вулиці Генерала Потехіна, де проти забудовника виступила досить велика група людей - біля 600. Хоча там і були всі необхідні документи, зараз будівництво зупинено. Читайте: Скандальное строительство на Потехина возобновили, вопреки предписанию ГАСИ, - активист (фото, видео) Також всім відома ситуація на Ревуцького, 8 навколо будівництва АЗС. Тут також все зупинено. Більш того місто виграло суд щодо повернення земельної ділянки у власність громади. Досить резонансним є рішення Київського апеляційного адміністративного суду щодо знесення двох секцій багатоповерхового житлового будинку за адресою: вул. Новоукраїнська, 24а (Українська, 6) за позовом ДАБІ. Це перше рішення щодо знесення такого великого об’єкта. Читайте: Кличко не желает каяться за кровавое побоище на Ревуцкого KV: На засіданні з Європейською Бізнес Асоціацією Ви говорили, що тримайте на особистому контролі роботу з інвесторами. Якщо брати столичний регіон, які інвестиційні проекти незабаром будуть реалізовані, і як конкретно ДАБІ допомагає інвесторам? О.К.: Зараз ми повністю змінили формат і робимо все, щоб забудовники побачили зміни. Всі інвестори отримують від ДАБІ максимальну допомогу. Це роз'яснення, консультативна допомога при оформленні документів та оперативна видача всіх дозвільних документів. Зараз в Україні будують інвестори з усіх країн. Зокрема, на Київщині є об`єкти з інвестиціями з Німеччини, Великобританії, Франції. До кінця року, наприклад, буде зданий в експлуатацію великий об`єкт міжнародної групи FM Logistic (Франція) - складський комплекс в с.Дударків Бориспільського району. Вибір регіону для реалізації інвестиційного проекту визначається особливостями регіону та цільовим призначенням об’єкта. Читайте: Глава ГАСИ Кудрявцев: "Строительный рынок становится все более открытым для иностранных инвестиций" KV: У цьому році предметом жвавого обговорення були пайові внески від забудовників. Багато хто вважає їх корупційним рудиментом. Яка позиція ДАБІ з цього питання? О.К.: Це питання є досить актуальним і наскільки мені відомо у Верховній Раді зареєстровано законопроекти, які відміняють пайовий внесок. Питання дійсно дискусійне. На мій погляд, воно більше стосується представників міського самоврядування, бо це одне з джерел наповнення бюджету. У Європі немає пайового внеску. І нам теж треба відходити від такого додаткового тягаря для забудовника. Адже є технічні умови, вихідні дані і містобудівні умови, які забудовник виконує, підключаючи свої забудови до теплотрас, газо- і водопостачання. Крім того, якщо пайовий внесок буде відмінено, то наша країна зможе суттєво піднятися у рейтингу Світового Банку "Doing Business". Читайте: Создание инфраструктуры - обязательное условие для разрешения на жилое строительство, - глава ГАСИ Кудрявцев KV: ДАБІ перетворюється на досить ліберальну структуру. Не боїтеся втратити вагу і значимість в очах ринку? О.К.: Дійсно, ми працюємо над тим, щоб ДАБІ перетворилася на адміністративно-консультативний орган. Це потрібно, щоб будівництва у нашій країні було більше. Адже це нові виробництва, робочі місця, сучасна інфраструктура та стабільні надходження до бюджетів різних рівнів. При цьому ДАБІ не втратить контроль та авторитет державного органу, бо сьогодні забудовники знають, що якщо вони будують чесно, то можуть розраховувати на підтримку та допомогу з боку Держархбудінспекції. Однак, якщо вони порушують закон, то ДАБІ має достатньо інструментів, щоб вплинути на них та завадити зловживанням. Читайте: Олексій Кудрявцев: “Чим прозорішим стає ринок будівництва, тим більший супротив від тих, хто не готовий до змін” Фото: KVKиевVласть