До 2027 року в Україні замість звичайних середніх шкіл запрацюють початкові школи, гімназії та ліцеї. Уряд вже надав громадам право засновувати власні ліцеї. На часі – реорганізація освітньої мережі. Однак закриття шкіл на Київщині відбувається не без спротиву. Через новий закон, за яким пониження ступеня закладу неможливе без громадського обговорення, інших підводних каменів, що стосуються функціонування старшої школи. Яким чином новели закону про створення мережі ліцеїв може вплинути на освіту в громадах – дізнавалася KV.
Як стало відомо KV, 6 серпня Президент України підписав Закон "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення механізмів формування мережі ліцеїв для запровадження якісної профільної середньої освіти" № 1658-ІХ (законопроєкт №4621-1).Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Зокрема уряд скасував обмеження, що ліцеї можуть бути створені лише у містах з понад 50-тисячним населенням. Тепер засновником ліцею може бути будь-яка громада, а опорний заклад надавати не лише початкову та базову середню освіту, а й профільну.
Так, місцеве самоврядування має до 1 вересня 2024 року затвердити плани формування ефективної мережі закладів загальної середньої освіти з урахуванням нових вимог законодавства.
Та з аналізу Закону експертом з освітньої політики Програми "U-LEAD з Європою" Сергія Дятленко, опублікованого на сайті "Децентралізація", випливає, що закон оновив не лише правила функціонування профільної школи, а й може вплинути на вирішення і ряду інших питань.
"В метушні перед початком навчального року багато хто відніс ознайомлення з новинками на пізніший термін – і прогадав, бо окремі норми змушують діяти вже. Тепер законом "Про повну загальну середню освіту" (абзац 2 частини 2 ст. 32) передбачено, що будь-якій зміні шкільної мережі в сільській місцевості має передувати громадське обговорення тривалістю не менше ніж 1 рік!", – зауважує експерт.
Під змінами мається на увазі реорганізація шкіл, їхня оптимізація, ліквідація та, навіть, пониження ступенів. До цього обговорення вимагали лише реорганізація та ліквідація, але строки не визначалися. Тож засновники, які планували зміни в освітній мережі, мають зробити це терміново до початку навчального року.
"Ця норма фактично блокує внесення змін в мережу влітку 2022 року, принаймні значно ускладнює її і здорожчує для органів місцевого самоврядування, бо максимально, що вони зможуть встигнути зробити, то це оприлюднити проєкт рішення в другій половині серпня, а ще ж після майбутнього рішення потрібно буде за 2 місяці попередити працівників про можливе звільнення, та й графік сесій не завжди сприятливий", – додає Дятленко.
Варто додати, як раніше повідомляла KV, що більшість населення не сприймає освітню реформу і на обговореннях виступає проти рішення місцевої влади щодо закриття шкіл.
Так, у лютому у Студениківській громаді розгорівся скандал щодо реорганізації Соснівської школи. Голоси депутатів розділилися, а жителі виступали категорично проти пониження статусу навчального закладу. У результаті – голова була змушена перенести розгляд цього питання на наступну сесію з метою вивчити проблему ще більш детально.
Читайте: Проєкт “Децентралізація”: голови громад мають право накладати вето лише на прийняті рішення ради
Аналогічна ситуація виникла і в Фастівському районі, де Калинівська громада вирішила оптимізувати освітню мережу. Місцева влада одноосібно, без згоди на те громади і без проведення обговорень, вирішила скоротити 10-11 класи у восьми школах.
Проводила обговорення щодо оптимізації мережі закладів освіти і Димерська селищна громада. А саме – щодо ліквідації філії Опорного загальноосвітнього навчального закладу Катюжанської загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів, ліквідації Любимівської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів.
Читайте: Старша школа: на Київщині визначили обсяги профільного навчання
Мережа ліцеїв
По-друге, жодних змін не зазнала норма Закону "Про освіту", яка відводила п’ять років на переоформлення установчих документів та "перейменування" шкіл. Отже, вже з 28 вересня 2022 року в громадах не може бути жодних закладів зі ступенями, НВК чи НВО. Лише – початкові школи, гімназії і ліцеї.
У вересні 2027 року відбудеться повноцінний запуск трирічної старшої профільної школи на базі трансформованої мережі ліцеїв. Тож закон передбачає введення і вимог щодо діяльності комунального ліцею. Серед них – функціонування ліцею, як окремої юрособи, відокремленої від початкової школи та гімназії. Як окрема юрособа діятимуть гімназії, а також початкові школи або як структурні підрозділи гімназій. Однак за рішенням засновника ліцей зможе надавати базову освіту та, як виняток, початкову. А дошкільні структурні підрозділи початкових шкіл чи гімназій розміщуватимуться в окремій будівлі або відокремленому приміщенні.
У ліцеях мають функціонувати не менше двох класів за трьома профілями протягом 10-12 років навчання учнів (після першого читання законопроєкт передбачав не менше 4-х класів). Наповнюваність класу – не менше 25 учнів.
Читайте: Профілізація: на Київщині ліцензували діяльність ще 20 профліцеїв
Крім того, засновники ліцеїв мають забезпечити безпечне, інклюзивне та цифрове освітнє середовище з належною матеріально-технічною базою та доступом до Інтернету, забезпечити не лише харчування та підвезення учнів і педагогів, а й надати проживання у пансіонах у разі, якщо час доїзду до ліцею буде більшим за визначену норму.Читайте: Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини планують оптимізацію освітніх закладів
На місцях
На Київщині більшість громад лише планували проведення оптимізації, і тепер тільки через рік зможуть зробити це, завершивши громадські слухання. Тож KV поцікавилася у громад, чи встигли вони розпочати процеси реорганізації чи будуть змушені й надалі фінансувати утримання неефективних шкіл ще упродовж одного навчального року. І чи розпочали формувати трирівневу освітню мережу і яким чином новий закон щодо ліцеїв може вплинути на якість надання освіти у громадах.
Голова Студениківської сільської громади Марія Лях:
За цими нормативами сільська учнівська молодь залишиться поза великими можливостями здобути профільну освіту. В нашій громаді проживає 7,5 тис. населення, до цього за нормативами необхідно було би набрати чотири паралелі по 24 учні для 10-12 класів. Це – нереально для невеликих сільських громад і вони переважають чисельність великих ТГ. Навіть, узявши місто Переяслав, назбирати таку кількість учнів неможливо. Окремим питанням стоїть підвіз дітей, що створює несприятливі умови для ліцеїстів. Сподіваємося, що уряд прислухається і на базі опорних закладів у громадах створять два профілі, і принаймні по 15 учнів у класах. Випускники нашого опорного закладу, не гірші за випускників мегаполісів, демонструють високий рівень знань і набирають до 200 балів. З наступного року маємо впровадити трирівневу освіту. Наш опорний заклад має чудову матеріальну-технічну базу, вчительський потенціал, тож ми маємо всі можливості для створення ліцею. І було би чудово та практично, якби діяв єдиний освітній округ (початкова школа, гімназія, ліцей) на базі саме цього закладу. Не варто рівнятися на міста, необхідно не загубити у цій реформі сільського учня.
Голова Фастівської міської громади Михайло Нетяжук:
Освіта – це делеговані повноваження органів місцевого самоврядування, тож варто було, щоб питання мережі вирішувалось саме на державному рівні. У селах дуже болісно сприймають питання оптимізацій, пониження статусу школи. Хоча на освітянській конференції говорили про значну успішність саме у класах з більшою кількістю дітей. Тож рішення, у якому форматі має функціонувати заклад, має прийматися, як мінімум, на обласному рівні. Тому що від громадського обговорення, особисто, не очікую конструктиву. Крім того, обов'язково потрібно аналізувати демографічні тенденції, адже кількість дітей дошкільного віку суттєво зменшується. Найбільше це стосується територій Київщини, розташованих у 50 км і більше від Києва. Звісно, що громади продовжать утримувати школи, доки триватимуть обговорення. Єдиний оптимальний час для оптимізації – літо. І всі, хто цього не зробив зараз, у будь-якому випадку чекатимуть рік, адже не правильно розривати навчальний процес.
Щодо ліцеїв. До прикладу взяти колишній районний центр: технічної можливості відокремити приміщення навряд чи буде. Організувати ліцей можна, але не окремо від початкової школи. Також учням буде незручно приїжджати в центр громади і повертатися додому за 20 км. Під питанням і можливість залишатися у гуртожитку. Я боюсь, щоб такими рішеннями не створили дуже неприємну тенденцію, коли діти після завершення середньої школи почнуть виїжджати за кордон і навчатися у польських ліцеях. У громаді же вже створена одна гімназія. Деякі школи також визначилися, що будуть саме гімназіями. Позиція Департаменту освіти КОДА – створити три ліцеї: у селищі Борова, два – у Фастові. Цей проєкт ще опрацьовується. У площині технічного забезпечення, наявності фахівців – проблем бути не має.
Начальник відділу освіти Кагарлицької міської громади Надія Омельченко:
До вересня 24-го року маємо сформувати мережу і ми вже почали над цим працювати. Громада може створити ліцей на базі опорного закладу – Кагарлицької школи №3. Зараз в ній навчається 820 учнів, проєктна потужність – 1200 учнів. Торік отримали від держави нове обладнання для харчоблоку вартістю 1,3 млн гривень, за місцеві кошти зроблено капітальний ремонт їдальні, харчоблоку, цьогоріч – закупили нові меблі. У закладі працюють молоді викладачі за концепцією Нової української школи. Лише до цієї школи уже підвозиться 205 учнів із сіл. Загалом маємо 9 шкільних автобусів, за держпрограмою маємо одержати ще один. Цьогоріч у громаді за законом ліквідували один заклад, На слуханнях батьки підтримали це рішення, адже у Горохуватській школі не було набору до 1-го класу, відсутня необхідна кількість дітей у 6 та 7 класах. Учні були розподілені між обраними місцевими закладами, організовано підвіз. Оптимізація дозволила скоротити витрати, адже вартість утримання одного учня доходила до понад 50 тисяч гривень. Після завершення фінансового року розпочнуться обговорення щодо створення гімназії. Цьогоріч у громаді було створено ще один опорний заклад на базі Кагарлицького НВК.
Читайте:
Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться
Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести
Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы
Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе
Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета
Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу
Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов
Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине
Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием
Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине
Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района
Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться
Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА
Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района
Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов
Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения
Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы
“Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда
Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться
Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов
Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов
“Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году
Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины
Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно
Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали
Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской
Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром
“Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села
Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения
Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА
Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново
Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время
Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы
Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины
Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина
Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета
Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину
Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте
Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины
Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы
Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села
Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину
Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке
Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам
Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат
Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет
Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА
Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы
Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение
Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины
Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню
Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА
Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета
Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год
Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву
Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону
Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО
Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц
Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу
Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине
Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины
Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина
Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО
Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община
Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы
Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА
Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением
Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины
Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода
Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции
Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново
Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины
Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины
Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана
Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года
Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана
Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин
Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА
Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община
Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света
Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю
Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой
Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов
Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел
Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО
Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин
Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин
Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины
Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал
Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО
Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение
Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин
Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин
Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план
Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной
Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею
Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році
Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад
Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду
Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад
Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план
Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад
Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання
Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України
Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом
Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень
Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району
Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування)
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад
Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію
Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді
Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл
Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я
Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях
Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”
Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади
Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів
Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал
Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року
Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури
Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост
Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд
Проєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів
Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка
Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги
Проєкт “Децентралізація”: на зміну дільничним у об'єднаних громадах прийдуть поліцейські офіцери
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2020 році
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не можуть отримати від районів комунальне майно
Проєкт “Децентралізація”: статус і повноваження старост у громаді залежатимуть від Верховної Ради
Проєкт “Децентралізація”: у 2021 році Тетіївська громада збагатиться за рахунок гранту в 26 млн гривень
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині почали ліквідовувати райони, перший на черзі – Згурівський
Проєкт “Децентралізація”: ліквідована Іванківська райрада залишила громаді-спадкоємцю мільйонні борги
Проєкт “Децентралізація”: голови громад мають право накладати вето лише на прийняті рішення ради
Проєкт “Децентралізація”: ліквідації Баришівського району заважають комунальні борги
Проєкт “Децентралізація”: Миронівську райраду ліквідують із боргами по зарплаті
Проєкт “Децентралізація”: депутати ВРУ взялися за урбанізацію міст
Проєкт “Децентралізація”: Київщина втрачає першість у рейтингу заможності громад
Проєкт “Децентралізація”: майно та активи Бородянського району розділили між шістьма громадами
Проєкт “Децентралізація”: Обухівський район віддасть Букринський плацдарм на утримання області
Проєкт “Децентралізація”: пандемія та безгрошів’я блокують розвиток культпослуг на Київщині
Проєкт “Децентралізація”: Держгеокадастру дозволили і далі розпоряджатися землями Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Славутич збільшить бюджет за рахунок бізнес-парку та інвестицій
Проєкт “Децентралізація”: Васильківський район ліквідують упродовж місяця
Проєкт “Децентралізація”: уряд взявся за діджиталізацію тергромад
Проєкт “Децентралізація”: Київщина позмагається за гранти для розвитку громад
Проєкт “Децентралізація”: дві селищні громади Київщини заявили про бажання стати містом
Проєкт “Децентралізація”: на утримання громад хочуть передати приватизовані гуртожитки та бомбосховища
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини формують партнерські об’єднання для збільшення ресурсів
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини планують оптимізацію освітніх закладів
Проєкт “Децентралізація”: громади та асоціації Київщини виступають за збільшення ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: громади можуть втратити мільйони разом з акцизом на тютюн
Проєкт “Децентралізація”: новоствореним райрадам Київщини бракує коштів на існування
Проєкт “Децентралізація”: громади просять уряд та Раду закріпити реформу на законодавчому рівні
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини скаржаться на дублювання повноважень та бідність
Проєкт “Децентралізація”: тергромади навчать, як правильно роздавати землю
Проєкт “Децентралізація”: із бюджетів громад вилучатимуть кошти на охорону культурної спадщини
Проєкт “Децентралізація”: громади масово розпродують комунальне майно
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини скаржаться на ProZorro
Фото: колаж KVКиевVласть
На Київщині продовжує розширюватися мережа приватних ліцензованих закладів освіти. Київська ОДА надала жадані ліцензії п’ятьом та поновила документи ще двом закладам освіти. Це – ліцеї та гімназії, що надаватимуть як базову трирівневу середню освіту, так і працюватимуть у сфері дошкілля. Загалом ліцензії відійшли у громади Фастівського та Білоцерківського районів. Найбільша же кількість із них дісталася саме громадам Бучанського району.
Як стало відомо KV, голова Київської ОДА Василь Володін підписав низку розпоряджень щодо впровадження загальної середньої освіти на Київщині приватним навчальним закладам.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Фастівський район
Приватний заклад освіти "Гатненський ліцей "Астор" надаватиме початкову освіту для 100 дітей, базову також для 100, профільну освіту – для 150 учнів та виховуватиме 50 дітей. Заклад можна знайти за адресою: село Гатне, вулиця Бульвар Приозерний, 3-Б. Нині це територія Гатненської громади.
У Фастівському районі це абсолютно новий заклад. Він був зареєстрований лише у травні цього року на ім’я Піллероа Мадан Андрій Антоніович. Розмір статутного капіталу сягає 100 тис. гривень. Уповноваженою особою установи є Юлія Поцілуйко. В Одесі вже рік діє під її керівництвом і Міжнародна школа "Метрополітан", яка також належить Піллероа. Є він і співзасновником Ірпінського ліцею "Астор". А його дружина свого часу працювала представником Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення у місті Києві.Читайте: Киевская ОГА выдала лицензии двум ирпенским лицеям
У 2018 році засновник закладу Піллероа був відзначений загальнонаціональною премією для українських вчителів Global Teacher Prize Ukraine, увійшовши до 50 кращих. На сторінці щорічної премії зауважено, що Піллероа – учитель фізкультури, фінансової грамотності, основ бізнесу та мій StartUp із Києва, який навчає дітей створювати бізнес-плани та реалізувати бізнес-ідеї, був членом молодіжної збірної команди України з веслування. Займався викладацькою діяльністю в Київському торгово-економічному коледжі, у приватній школі "Афіни".
Згодом він відкрив свою першу компанію – приватну гірськолижну школу на курорті "Буковель". У 2015 році у партнерстві він відкрив дитячий табір "Eurocamp" у резиденції Межигір’я, а у 2017 році два дитячі садки у Бучі та Гатному. А вже в 2018 році запрацювала школа для учнів 1-5 класів, де діти вчаться за програмою НУШ, паралельно вивчають фінансову грамотність і створюють власний бізнес уже з 1 класу.
"Астор" – це освітня мережа, адже школи з таким лейбом діють не лише в Ірпені, Гатному та Одесі, а й в Білогородці, Крюківщині, а також в Києві на території ЖК "Нивки-парк", Івано-Франківську і незабаром – в Межигір’ї (село Нові Петрівці). А в Києві 1 вересня на території комплексу "RYBALSKY Family Port” відкривається нова сучасна Міжнародна космічна школа Ispace.School.
Навчання же в "Астор" відбувається з використанням української та канадської програми освіти, а спроможність закладу розрахована на 200 учнів. Вартість навчання у такому дитсадку коштуватиме 3 500 доларів за 9 місяців та 3 999 – у школі з 1 по 8 класи.
На фото: Гатненський ліцей "Астор"
Білоцерківський район
Ще чотири ліцензії відійшло до Приватного закладу "Білоцерківський ліцей "Перлина знань". КОДА надала йому ліцензію на початкову освіту обсягом на 70 осіб, на базову – на 70 осіб, профільну – на 30 осіб та дошкільну - 20 осіб. Ліцей працює у місті Біла Церква, яке є адмінцентром однойменної громади по вулиці Гетьмана Сагайдачного, 11.
Заклад працює у місті з 2017 року і був заснований із 15 тис. статутним капіталом Центральною конференцією церкви адвентистів сьомого дня в Україні. Керує установою Андрій Гриненко і має трьох підписантів: Віктора та Олександра Самойленків, Вячеслава Кулагу.
Бучанський район
У Бучанському районі КОДА видала три основні ліцензії ТОВ "Крюківщинський ліцей "Ідея". Ліцей зможе надавати початкову освіту для 150 осіб, базову та профільну освіти, кожна для 150 осіб. Заклад діє у селі Крюківщина по вулиці Заміська, 3 (входить до складу Вишневої громади), і розташований на території ЖК "Молодіжне містечко". Юридично ж зареєстроване ТОВ у місті Київ.
І за інформацією ЖК, ліцей вже розпочав набір на навчання учнів 1-5 класів на 2021-2022 навчальний рік. Тут здобувачам освіти обіцяють одержання знань за держвимогами та розвиток soft-skills. З дітьми працюватимуть кваліфіковані спеціалісти та тьютори з першого класу. Тут можливо вивчати декілька іноземних мов та одержати підготовку до вступу у виші США.
На сайті закладу зауважено, що батьки можуть обрати режим навчання, відповідно до трьох навчальних пакетів. Перший "Базовий" передбачає вивчення основних предметів без додаткових трансферу, харчування та відвідування гуртків і коштує він 85 тис. гривень на рік, не враховуючи 10 тис. гривень першого внеску. Включення додаткових послуг у процес навчання дітей обійдеться батькам вже в 135 тис. гривень на рік (пакет "Повний"), а якщо батьки забажають, щоб їхнє чадо мало можливість навчатися на індивідуальних заняттях, то за це доведеться доплатити і ціна на рік зросте до 170 тис. гривень (пакет "Розширений").
Крім того, тут діє розстрочка та є можливість повернути 18% від вартості навчання у вигляді податкової знижки від держави. Є і додаткові послуги: заняття з логопедом від 1 тис. гривень на місяць, підготовка до олімпіад – від 800 гривень за курс, супровід психолога – від 1,5 тис. гривень на місяць тощо.
За даними YouControl, сам заклад же був заснований нещодавно – у травні цього року. Керує установою зі статутним капіталом у розмірі 1 тис. гривень директорка Ірина Тищенко. Їй належить і 50% ТОВ, інша частина – киянину Олександру Скрипаку. Останній також є у числі засновників релігійної громади "Алмаз" у Подільському районі м. Києва євангельських християн.
Крім цього, у Вишневій громаді губернатор анулював на підставі заяви ліцензіата ліцензії у сфері загальної середньої освіти ТОВ "Навчально-виховний комплекс "Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів "Міжнародна інноваційна школа" – дитячий садок "Хеппі Нест". А саме: на здобуття початкової, базової та повної загальної середньої освіти з обсягом на 220 осіб. Ліцензія закладу була надана ще у червні 2017 року. Анулювали і ліцензію на дошкілля на 70 осіб.
Заклад розташований у селі Крюківщина по вулиці Освіти, 6. Реєстрація діяльності установи також була здійснена у 2017 році. Її засновницею є Ярослава Діб. А досьє ТОВ нараховує делька судових адміністративних розглядів датованих 2018-2019 роками. Так, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області вимагало зупинити експлуатацію приміщень комплексом до повного усунення порушень. А виявили порушення щодо вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, які могли створити загрозу життю та здоров'ю людей. Шостий апеляційний адміністративний суд задовольнив позов Держслужби.
І вірогідно, що із цим анулювання ліцензій не пов'язано. Адже лише у червні ТОВ одержала аж шість ліцензій для двох своїх закладів, розташованих у селі Крюківщина по вулиці Богуна Івана, 1 і також по вулиці Освіти, 6, вже як "Приватний ліцей "Нест екедемі". Їм КОДА погодила ліцензії з однаковими обсягами для кожного: 100 осіб (початкова освіта), 60 осіб (базова) та 40 осіб (профільна).
Читайте: КОДА погодила освітні ліцензії комунальним та приватним закладам Київщини
У Борщагівській громаді одержав чотири ліцензії ТОВ "Петропавлівсько-Борщагівський "Міжнародний ліцей "Нова школа наук". Заклад працюватиме у сфері дошкільної освіти, виховуючи 100 осіб та у сфері повної загальної середньої освіти. На кожен рівень йому затвердили обсяги по 800 осіб, а це садочок для дітей від 3 до 6 років, початкова школа (1-4 класи) та середня школа (5-9 класи).
Школа базується у селі Петропавлівська Борщагівка по вулиці Миру, 5. Зі статутним капіталом у розмірі 14,1 млн гривень заклад розпочав свою діяльність ще у листопаді 2018 року. Власником Міжнародного ліцею є виходець із Саудівської Аравії Алажлан Абдулмохсен Абдулазіз.
Міжнародний ліцей NSS позиціонує себе як двомовний приватний навчальний заклад повного дня нового формату. Тут діє білінгвальна система навчання: 50% українська та 50% англійська програма. У другій половині дня всі предмети викладаються англійською. Крім атестату державного зразка, випускники школи можуть одержати диплом про повну середню освіту міжнародного зразка. Навчання у такому закладі коштує 3 тис. доларів щоквартально, перебування у дитсадку – 2 700 доларів щоквартально.
Таку ж кількість ліцензій має і приватний заклад "Міжнародний ліцей "Михаїл" с. Чайки", який розташований у селі Чайки по вулиця Лобановського, 8. Це село тепер також у складі Борщагівської громади. Заклад зможе надавати початкову освіту (260 учнів), базову (240 осіб), профільну (100 осіб) та дошкільну (50 осіб).
Після одержання цих ліцензій, КОДА анулювала закладу на підставі заяви ліцензіата ліцензію серії АВ № 581944, видану згідно з протоколом РЕР № 131 від 23.08.2012 (наказ Головного управління освіти і науки Київської обласної державної адміністрації від 23.08.2012 № 245) на надання освітніх послуг у сфері загальної середньої освіти (забезпечення здобуття початкової, базової та повної загальної середньої освіти) та дошкільної освіти.
Ймовірно, анулювання та одержання ліцензії було пов’язане із освітньою реформою, яка потребувала перейменування закладу, який надав до цього освітні послуги як НВК "Загальноосвітній навчальний заклад "Європейська школа "Михаїл" І-ІІІ ступенів – ясла-садок".
На сайті закладу говориться, що навчально-виховний комплекс в освітньому просторі працює понад 17 років. А сам комплекс був заснований у 2003 році у Києві групою батьків та вихователів. Заклад із двох сучасних будівель в понад 6 тис. кв. м розташований у санаторно-курортній зоні на території понад 7 тис. кв. м. А також має дві спортивні зали, власну пекарню тощо. За даними ж YouControl, статутний капітал цього закладу має розмір 25 млн гривень, а в засновниках вказана лише Галина Погоріла, уповноваженою особою – директор Михайло Владіков.
У закладі поглиблено вивчають англійську мову, німецьку, підприємницьку діяльність та інформатику. У 2020 році тут навчалося 260 вихованців, а команда школи нараховувала 76 педагогів. Оплата за навчання у 2-11 класі у цьому закладі складає від 10 до 17,5 тис. гривень за місяць із трьохразовим харчуванням і додатково сплачується вступний внесок у розмірі 10 тис. гривень. Вартість перебування у дитсадку залежить від групи, так молодша група – від 6 до 12 тис. гривень за місяць, різновікова – від 6,5 до 12,5 тис. гривень за місяць та Pre-school група – до 13,5 тис. гривень за місяць.
В Ірпінській громаді діятиме Ірпінська приватна гімназія "Малина Кампус". Ліцензію заклад здобув за рівнем базової середньої освіти з обсягом на 70 осіб. Гімназія розташована у місті по вулиці Українська, 14-А і була зареєстрована відносно нещодавно – у травні цього року. Розмір статутного капіталу ТОВ – 500 тис. гривень. Належить же установа Інні Яровій.
Цікаво, що на початку червня КОДА анулювала на підставі заяви ліцензіата ліцензію за рівнем початкової освіти приватній початковій школі "Малина", видану 27 вересня 2019 року за № 558. Власницею цієї школи також є Ярова. А у вересні 2020 року припинив діяльність ще один її заклад дошкільної освіти "Малина-клуб". Тоді у коментарі KV в адміністрації установи розповіли, що мова йшла про коригування документів в зв'язку закриттям одного фіала ТОВ через вимушені карантинні обмеження.
Читайте: В Бучанском районе из-за карантина закрылись три детских сада и школа
Варто додати, що початковій школі "Малина" вже неодноразово анулювали та відновлювали ліцензію. І на початку липня школі таки знову поновили ліцензію, але кількість вже зросла з 50 дітей до 65 осіб. Школа працює у місті Ірпінь по вулиці Київська, 66-Б.
Школа "Малина" зареєстрована в березні 2019 року зі статутним капіталом у розмірі 300 тис. гривень. У досьє керівником вказана Галина Ільницька.
На сайті Malina Kids повідомляється, що Мalina Kids – це мережа дитячих садків і шкіл в Ірпені. Незабаром мережа розшириться завдяки відкриттю середньої школи Malina Campus (вул. Українська, 14-А). Уже і триває набір учнів в 5-8 класи на новий навчальний рік вартістю 700 доларів на місяць з щорічним внеском у розмірі 12 тис. гривень.
Malina Kids Primary викладає уроки початкової школи – математику, українську, "Навколишній світ" за програмою "Росток", уроки англійської мови – за програмою Cambridge, а викладання Maths & Science ведеться англійською мовою. На 2021-2022 навчальний рік вартість абонемента тут становить 12 тис. гривень в місяць та плюс щорічний внесок у розмірі 7 тис. гривень. Вартість 4-разового харчування обійдеться в окремі 3 тис. гривень на місяць.
Читайте: В Броварах и Ирпене получили лицензии на образование садик и школа
Нагадаємо, що у червні-липні Київська ОДА видала близько 80 освітніх ліцензій комунальним навчальним закладам. Це – базові та початкові школи, дитсадки, а також центри позашкільної освіти в семи громадах Бучанського, Броварського та Фастівського, Обухівського районів. Досить популярною на Київщині залишається дошкільна сфера. Так, КОДА продовжує видавати значну кількість ліцензій приватним дитсадкам з мережею від 35 до 100 вихованців.
Читайте: На Київщині розширюється мережа приватного дошкілля
**Приватний заклад освіти "Гатненський ліцей "Астор" (код ЄДРПОУ: 44272942).
** Приватний заклад "Білоцерківський ліцей "Перлина знань" (код ЄДРПОУ: 41179325).
*** ТОВ "Крюківщинський ліцей "Ідея" (код ЄДРПОУ: 44223853).
**** ТОВ "Навчально-виховний комплекс "Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів "Міжнародна інноваційна школа" – дитячий садок "Хеппі Нест" (код ЄДРПОУ: 41282261).
***** ТОВ "Петропавлівсько-Борщагівський "Міжнародний ліцей "Нова школа наук" (код ЄДРПОУ: 42588301).
Приватний заклад "Міжнародний ліцей "Михаїл" с. Чайки" (код ЄДРПОУ: 26409821).
****** ТОВ "Ірпінська приватна гімназія "Малина Кампус" (код ЄДРПОУ: 44211853).
******* ТОВ "Приватна початкова школа "Малина" (код ЄДРПОУ: 42869813).
Фото: колаж KVКиевVласть
Голова Дівичківської громади Олександр Слюсар (на фото) у 2020 році заробив 286 тис гривень, з яких 58 тис. гривень – на посаді сільського голови. Також Слюсар задекларував земельну ділянку і вказав, що не має власного транспорту.
Про це KV стало відомо з електронної декларації за 2020 рік голови Дівичківської громади Олександра Слюсара.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
За даними декларації, у 2020 році Олександр Слюсар на посаді Дівичківсього сільського голови заробив 58 тис. 364 гривень. До обрання сільським головою він працював начальником управління соціального захисту населення Переяслав-Хмельницької райдержадміністрації (РДА), де його дохід склав 14 тис. 583 гривень.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Ще 146 тис. 782 гривень – зарплата в “Переяслав-Хмельницькому державному педагогічному університеті ім. Григорія Сковороди”, 66 тис. 916 гривень – соціальна допомога та подарунок у негрошовій формі від виконавчого комітету Переяславської міської ради, оцінений у 185 гривень.
Дружина Слюсара Світлана у 2020 році отримала 8 тис. гривень – дохід від надання майна в оренду та 5 тис. 250 гривень – соціальна допомога.
Слюсар вказав, що торік не мав заощаджень у банку чи готівкових, але у дружини налічувалось 150 тис. гривень.
Сільський голова задекларував, що володіє земельною ділянкою (1000 кв.м) у Переяславі (до перейменування – Переяслав-Хмельницький). Дружина володіє будинком (149,3 кв.м) та чотирма земельними ділянками (загальна площа 22390 кв.м) у с. Стовп'яги (Переяслав-Хмельницький район, після укрупнення районів – Бориспільський район, Київська обл.).
Олександр Слюсар не має власної автівки, але дружина у 2020 році придбала за 350 тис. гривень Mercedes-Benz ML 350 (2008 року випуску). Також Світлана Слюсар володіє 100% корпоративних прав у ТОВ “Управляюча компанія “Виробниче управління житлово-комунального господарства”.
Для порівняння: у 2019 році Олександр Слюсар на посаді начальника управління соціального захисту населення Переяслав-Хмельницької РДА заробив 176 тис. 373 гривні. Ще 169 тис. 44 гривні – його зарплата в КП “Виробниче управління житлово-комунального господарства” Переяславської міської ради, 7 тис. 797 гривень – соціальна допомога та подарунок у негрошовій формі від виконавчого комітету Переяславської міської ради, оцінений у 297 гривень.
Світлана Слюсар у 2019 році отримала 4 тис. 167 гривен – дохід від надання майна в оренду, 145 тис. 197 гривень – зарплата та 7 тис. 293 гривні – матеріальна допомога від “Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету ім. Григорія Сковороди”.
У 2019 році сільський голова мав лише готівкові заощадження у розмірі 300 тис. гривень.
У 2018 році Олександр Слюсар на посаді начальника КП “Виробниче управління житлово-комунального господарства” Переяславської міської ради отримав 287 тис. 777 гривень зарплатні.
Дружина Слюсара у 2018 році отримала 4,5 тис. гривень – дохід від надання майна в оренду, 6 тис. 26 гривень – благодійна допомога та 132 тис. 791 гривню зарплата (де саме в декларації не вказано).
У 2018 році Олександр Слюсар мав 150 тис. гривень готівкою. Коштів на банківському рахунку в нього не розміщувалось.
Читайте:Голова Вороньківської громади Любов Чешко у 2021 році придбала квартиру за півмільйона гривень
Читайте: Зарплата голови Фурсівської громади Сергія Шаравари у 2020 році зросла на 102 тис. гривень
Читайте: Зарплата голови Медвинської громади Ігнатія Сергієнка у 2020 році склала 24 тис. гривень
Читайте: Зарплата голови Чабанівської громади Олександра Киризлієва у 2020 році збільшилась на 90 тис. гривень
Читайте: Дохід голови Кожанської громади Володимира Сажка у 2020 році склав більше мільйона гривень
Читайте: Зарплата голови Калинівської громади Юлії Олексенко у 2020 році зросла, проте не суттєво
Читайте: Голова Володарської ОТГ Олександр Ференець переписав свої компанії на сина
Читайте: Роман Засуха на посаді голови Гребінківської ОТГ в 2020 році заробив понад 90 тисяч гривень
Читайте: Зарплата голови Рокитнянської ОТГ Юрія Богданова в 2020 році зросла майже на 100 тисяч гривень
Читайте: Зарплата голови Ставищенської ОТГ Леоніда Джужика в 2020 році склала 28 тис. гривень
Читайте: Зарплата голови Згурівської громади Василя Цвика в 2020 році склала 15 тис. гривень
Читайте: За перші півроку Юрій Плакся на посаді голови Калитянської громади заробив 50 тис. гривень
Читайте: Голова Баришівської ОТГ Олександр Вареніченко в 2020 році заробив менше, ніж в 2019 році
Читайте: Голова Великодимерської ОТГ Анатолій Бочкарьов в 2020 році заробив більш ніж півмільйона гривень
Читайте: За 2020 рік на посаді голови Калинівської громади Вадим Булкот заробив 66 тис. гривень
Читайте: Голова Бородянської громади Олександр Сахарук в 2020 році заробив більш ніж півмільйона гривень
Читайте: Зарплата голови Макарівської громади Вадима Токара в 2020 році зросла більше ніж на 20 тис. гривень
Читайте: Зарплата голови Гостомельської громади Юрія Прилипка в 2020 році майже не змінилась порівняно з 2019 роком
Читайте: Голова Коцюбинської громади Сергій Даніш не має власного житла і автівки
Читайте: Зарплата голови Немішаївської громади Петра Перевозника у 2020 році склала 384 тис. гривень
Читайте: Голова Пісківської громади Володимир Луцков у 2020 році обзавівся автівкою
Читайте: На посаді голови Димерської громади Володимир Підкурганний у 2020 році заробив менше, ніж в 2019 на посаді радника голови Вишгородської райради
Читайте: Тетяна Свириденко в 2020 році на посаді голови Іванківської громади отримала зарплату менше, ніж пенсію
Читайте: Зарплата голови Козинської громади Валерія Гартіка у 2020 році склала більше півмільйона гривень
Читайте: Володимир Петренко на посаді голови Глевахівської громади у 2020 році заробив майже півмільйона гривень
Фото: Діловий Переяслав
КиевVласть
Напередодні різдвяно-новорічних свят Київська область отримала головний фінансовий документ на наступні 12 місяців. Більшість облради від партій Медведчука, Тимошенко і Зеленського вже внесла ухвалення бюджету до списку особистих “перемог”, а опозиція натомість заявляє про “зраду” і збирається до суду. Зокрема фракції “Європейська Солідарність” і “За майбутнє” обурились через те, що бюджет прийняли без обговорення в сесійній залі. Не сподобалося їм і втричі зменшене фінансування охорони здоров'я вкупі із обділеною грошима культурою та збільшення видатків на утримання силовиків. Між тим, поки одна частина зали вважає себе королями, а інша тираноборцями, дохідна частина бюджету Київщини з року в рік зменшується. У 2019 доходи ухвалювали у розмірі 8,6 млрд грн, у 2020 – 5,2 млрд, а на 2021 запланували лишень 4,9 млрд гривень.
Як передає кореспондент KV, 24 грудня згідно з розпорядженням голови Київської обласної ради (КОР) Олександра Склярова від 23 грудня 2020 року №626 продовжилося пленарне засідання першої сесії КОР VIII скликання. У порядку денному єдине питання – “Про регламент Київської обласної ради”. Інші питання – зокрема, “Про бюджет Київської області на 2021 рік” – вносили до порядку денного з голосу.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Нагадаємо, офіційно сесія почалася 20 листопада і тривала досі з перервами; за 4 попередні засідання Київоблрада визначилася із складом тимчасової президії, головою ради (з другої спроби) та його заступниками, та складом постійних комісій ради.
Читайте: Ярослав Москаленко подав позов до ОАСК щодо скасування рішення про обрання голови КОР
Початок
На засіданні зареєструвалося 45 з 84 депутатів. Відсутні 39 – переважну більшість складали депутати фракції “ЗА майбутнє”. Голова облради Скляров оголосив, що заяв стосовно поважних причин своєї відсутності не надали жоден з цих 39 депутатів.
Окрім опозиціонерів не було і однієї “слуги”. Як виявилося, упродовж засідання була відсутня членкиня фракції “Слуга народа” Наталія Гунько, проте представники “Європейської солідарності” неодноразово робили Склярову зауваження про те, що її картка дивним чином голосує. Голова ради цю інформацію проігнорував і лише один раз згодився вивести на табло поіменні результати голосування.
Фото: пресслужба Київської обласної ради
Бюджет області
Найбільший галас був навколо прийняття бюджету Київської області на 2021 рік.
Проте попри галас, депутати без обговорення затвердили доходи обласного бюджету в сумі 4 992, 3 млн гривень, у тому числі доходи загального фонду – у сумі 3 617, 4 млн грн, а доходи спеціального фонду – у сумі 1 374, 9 млн грн.
Видатки обласного бюджету завтерджені в сумі 4 995, 3 млн гривень, у тому числі видатки загального фонду обласного бюджету – у сумі 3 289, 4 млн гривень, а видатки спеціального фонду – у сумі 1 705, 9 млн гривень.
Також в бюджеті заплановано 3 млн грн від повернення кредитів.
Згідно розпорядження голови Київської ОДА Василя Володіна від 4 грудня 2020 року № 685 “Про схвалення проєкту рішення Київської обласної ради “Про обласний бюджет Київської області на 2021 рік”, оборотний залишок бюджетних коштів обласного бюджету складає 10 млн гривень рівно, що становить 0,28% видатків загального фонду. Резервний фонд обласного бюджету – 816 млн 757 тис. 155 гривень, у тому числі т.зв. непередбачені видатки у сумі 30 млн гривень рівно, або 0,83% видатків загального фонду обласного бюджету, визначених цим пунктом, та нерозподілені видатки у сумі 786 млн 757 тис. 155 гривень.
У проєкті також передбачалася передача додаткової дотації на витрати з утримання закладів освіти та охорони здоров'я між місцевими бюджетами Київської області у сумі 265 млн 902,9 тис. гривень.
За проєкт рішення “Про обласний бюджет Київської області на 2021 рік” 43 проголосували за, 1 проти, не голосували 40.
Для порівняння, доходи та видатки бюджету Київщини-2020 складали відповідно 5 млрд 166 млн 667 тис. 753 гривень та 5 млрд 169 млн 682 тис. 208 гривень.
Читайте: Бюджет Киевщины-2020: обеднели наполовину
Опозиція незадоволена
Під час засідання, коли підійшла черга голосувати за проєкт бюджету, депутати з “Європейської солідарності” збунтувалися: лунали заяви, що в обговоренні документу на комісіях вони не мали змоги брати участь, бо не були попереджені, або засідання комісій призначалися на дуже ранню годину – причому кілька засідань різних комісій одразу. Викликало в них обурення і те, що проєкт бюджету, кажуть депутати від “ЄС”, роздавали вже під час засідання, а не заздалегідь, а у коментуванні проєкту на сесії їм або відмовляли, або не брали коментарі до уваги.
"З голосу" було внесено 40 питань, в тому числі і головний фінансовий документ області на 2021 рік. Проект бюджету було роздано депутатам прямо на сесії. Швиденько в турборежимі, без обговорення, діюча влада пакетно проголосувала усі питання, яких ніхто не бачив. Ясно, що навіть за кілька годин такий об'єм документів неможливо опрацювати. Такий важливий документ протягнули наосліп, у ручному режимі. Звісно реальну картину ми побачимо уже після Нового року, коли цей бюджет оприлюднять. Окремо хочу зупинитися на питанні, з яким хотів виступити, а саме "чому зменшено фінансування комплексної програми розвитку культури Київської області на 2021 рік із 3,1 млн гривень на 1,04 млн. Яку сучасну та демократичну державу можна збудувати з таким ставленням до культури? Зменшено навіть таку мізерну суму. Однак збільшено фінансування на правоохоронні служби”, – написав у себе на фейсбук-сторінці депутат від “ЄС” Тарас Костін.
Фото: сторінка Тараса Костіна у фейсбуці.
Фото: сторінка депутата Ярослава Москаленка (фракція КОР “За майбутнє”) у фейсбуці
“На цих відео чудово видно, як союз “Слуг народу” + ОПЗЖ + “Батьківщини” намагається протягнути написаний на коліні бюджет Київської області. На першому відео голова бюджетної комісії Денис Січевий пропонує голосувати за зміни, яких ніхто з депутатів в очі не бачив. А на другому відео голова регламентної комісії Віктор Світовенко навіть не приховує, що проєкту бюджету він сам не бачив, тим паче якихось змін до нього. Але голосувати треба, вважає він. Чинна антинародна коаліція в складі “Слуг народу”, ОПЗЖ та “Батьківщини” діє всупереч закону. Причому, як бачимо, вони це усвідомлюють і розуміють, та вчергове обіцяють, що це востаннє. В останній раз порушують законодавство, бо ж треба бюджет прийняти. Вони не лише не ознайомили з проєктом бюджету депутатів нашої фракції, а й самі цього бюджету не бачили. Але зараз підуть і слухняно проголосують. Тому що вони це роблять системно і це стиль їхньої роботи. А нас хочуть запевнити, що це кожен раз останній раз”, – зазначав напередодні сесії у своєму дописі на фейсбуці депутат від фракції “За майбутнє” Ярослав Москаленко.
Бюджет ніби дійсно намагалися прийняти без будь-якого обговорення, а у залі з боку депутатів “Євросолідарності” лунала мова про те, що їх не попереджали взагалі або принаймні завчасно про проведення засідань бюджетної комісії. Депутати з міжфракційного об’єднання “Київщина” (“Слуга народу”, “ВО “Батьківщина” та “Опозиційна платформа – За життя” (“ОПЗЖ”)) ці звинувачення відкидають і заявляють, що запрошували усіх електронною поштою, а проєкт пройшов погодження усіх профільних постійних комісій.
“Незаконним чином був прийнятий бюджет Київської області, – каже депутат від фракції “Європейська солідарність” Роман Титикало. – Проєкт не був опублікований і переданий депутатам завчасно, розданий він був депутатам безпосередньо на засіданні ради. Крім того, були процедурні порушення: депутатам не надавали слова та можливості обговорити проєкт бюджету та інші питання порядку денного, задати питання доповідачам; всі програми були проголосовані пакетом. Є підозра, що керівники фракцій мали певні домовленості, хто що отримає, і дали вказівку депутатам голосувати як є. Прийняття бюджету подібним чином є прямим порушенням закону; фракція “Європейська солідарність” готова оскаржувати це рішення КОР у суді. Це буде вже третій позов від нашої фракції”, – заявляє Титикало.
Депутатка від “Європейської солідарності” Тетяна Семенова вказує, що проєктів бюджету було принаймні чотири, і остання редакція, за яку голосували на сесії, викликає низку питань – великий ризик того, що заклади охорони здоров’я, культури та освіти залишаться без необхідної долі фінансування.
“Втричі зменшені видатки на охорону здоров’я і мені боляче чути, що депутати вважають фінансування галузі в області достатнім, посилаючись на контракти закладів ОЗ із НСЗУ. Аби НСЗУ мала підстави підписати контракт із медичним закладом, в останнього має бути обладнання, яке зобов’язаний купити власник – тобто, Київська обласна рада. У нас центральні райлікарні фінансуватимуться з бюджетів громад, але з 69 ОТГ 21 є дотаційною, і КОДА мала б вивчити питання дофінансування районних закладів ОЗ через міжбюджетні трансферти з бюджету області, аби стимулювати медиків не лишати посади і продовжувати надавати меддопомогу.
Крім того, у бюджеті зменшені планові видатки на фінансування освіти та культури – наприклад, в останній редакції, до якої я мала доступ, у цих галузей забрали 6 млн гривень. Зник додаток 6, у якому зазначалися плани видатків на галузь капітального будівництва – за проєкт бюджету без цього додатку не мали права голосувати.
Проєктів бюджету було чотири. У першому, на розгляд якого частина депутатів з нашої фракції ледве зуміла потрапити, передбачалося 53,4% темп приросту і 870 млн нерозподілених коштів, а додатку 6 не було. Ми опротестовували такий варіант. У другому варіанті вже розподілили 300 млн гривень, лишалося 570 млн. У третьому – розподілено 750 млн, лишалося 106 нерозподілені. В останньому 6 млн забрали з культури, ще певну частину з іншої статті – не знаю точно, скільки та з якої – і кинули на програму “Київщина спортивна”. Вперше бюджет на наступний рік не обговорювався з усіма депутатами і не був включений до порядку денного. Ми утрималися від голосування, бо не бачили, за що голосуємо”, – додає Тетяна Семенова.
Аргументи більшості
“[Проєкт бюджету-2021] – це доволі об’ємний і важливий документ. Всі колеги мали можливість його обговорити, усі його бачили. Тому була узгоджена позиція не обговорювати його, а приймати так, оскільки кожна людина в залі чітко усвідомлює, за що вона голосує. Я отримала проєкт бюджету та програм, як і всі, два тижні тому і тому ми мали можливість розібратися і обговорити. У нашій фракції абсолютна демократія, усі мали можливість висунути свої пропозиції в межах можливостей бюджету. У нас склалася злагоджена колегіальна позиція щодо підтримки цього бюджету.
Стосовно зауважень про зменшення фінансування медицини – можливо, не всі колеги усвідомили суть медичної реформи: усі наші комунальні заклади охорони здоров’я стали неприбутковими комерційними підприємствами і змінено систему фінансування. Раніше вони отримували субвенцію з розрахунку на кількість ліжкомісць, зараз вони перейшли на фінансування з НСЗУ. Держава відшкодовує закладам витрати на медичні послуги, прописані у їх контрактах з національною службою. Законом передбачено, що 20% від суми відшкодування може йти на розвиток закладу, преміювання медичних працівників, поліпшення матеріально-технічної бази, і ми побачили непогану динаміку і те, що значна частина закладів має цей ресурс. Реформа потребує доопрацювання: певні заклади не входять до пакетів НСЗУ (психоневрологічні, протитуберкульозні диспансери, центри крові), і тому отримають фінансування видатків по захищених статтях з обласного бюджету відповідно до індикативів міністерства охорони здоров’я”, – каже депутатка від “ВО “Батьківщина” Ганна Старикова.
Заступник голови облради, представник фракції “ОПЗЖ” Валерій Ксьонзенко парирує та заявляє, що бюджет – з голосу або ні – конче необхідно було прийняти зараз, аби заклади охорони здоров’я та освіти не залишилися без фінансування, а їх працівники – без зарплати. У подальшому бюджет області-2021 коригуватиметься і, зважаючи на те, що він схуд у порівнянні з бюджетом минулого року, будуть обиратися найбільш пріоритетні напрямки, та проводитиметься балансування фінансування між закладами.
“Уявіть, якби ми не проголосували сьогодні за бюджет – як би тоді фінансувалися школи, лікарні? Вони повинні зупинитися і не працювати? Тут не має бути політики, але політика спускається з рівня Верховної Ради сюди. Не було такого у попередньому скликанні. Депутати з інших фракцій (“ЄС” та “За майбутнє”) – навіть не отримали свої мандати, в них і досі лише тимчасові посвідчення, термін дії яких спливає через 3 дні після отримання. Питання бюджету не вносилося до порядку денного через те, що це не друга сесія, а перша. Закон зобов’язує нас прийняти спочатку регламент, не пізніше другої сесії, і ми повинні були спочатку прийняти його. Але виникає питання [своєчасного] прийняття бюджету, і моє право як депутата вносити питання з голосу. Я не контролював присутність депутатів з “За майбутнє” та “ЄС” на обговоренні проєктів бюджету та обласних програм, але їх запрошували. Приходити чи ні – це їх право, але апарат точно сповіщав їх про засідання комісій.
Бюджет цього року менший у порівнянні – 4,9 млрд проти 5,6. Йде скорочення за рахунок державних субвенцій, які, якщо раніше проходили через обласну раду, зараз йдуть напряму – це стосується бюджетів громад, фінансування закладів медицини та освіти, тощо, в умовах реформи децентралізації. Так, субвенція на медицину скоротилася – було 300 млн, стало 170 млн. Нам не дали цю субвенцію. Саме цей залишок і пішов на програму підтримки галузі охорони здоров’я. Не вистачило часу та розуміння, яким саме лікарням регіону потребується підтримка. Ми заклали у бюджеті ще 53 млн, аби ми мали змогу у подальшому прийняти правильне рішення стосовно їх фінансування. За 3 місяці ми розберемося та розподілимо. У нас лишилося близько 100 млн нерозподілених коштів на освіту – теж треба розуміти. Область не так і багато може заробити – хоча у цьому році ми показали зріст, заклали ріст у 2,9 млрд гривень: за рахунок заробітних плат, адже основне джерело доходів бюджету – податок на доходи фізичних осіб. Бюджет розвитку у нас залишається у розмірі 570 млн, який ми розподіляли саме на школи, дороги, лікарні, тощо. Освіта та охорона здоров’я – першочергові зміни, які будуть вноситися найближчим часом. Бюджету не вистачає, в області він майже у 10 разів менший за бюджет Києва, потрібно визначатися з пріоритетними напрямками”, – заявив заступник голови Київоблради Валерій Ксьонзенко (фракція “ОПЗЖ”).
Що ще ухвалили
Окрім голосування за бюджет, депутати ухвалили нові програми соціально-економічного розвитку. Серед них – цільові програми “Турбота”; соціальної підтримки учасників АТО/ООС та їхніх родин, членів сімей загиблих (померлих) учасників АТО/ООС, а також Героїв Небесної Сотні та учасників Революції Гідності; будівництва, реконструкції та ремонту об’єктів інфраструктури; комплексної програми розвитку культури; програми розвитку туризму. Також було затверджено комплексну програму “Здоров’я Київщини” на 2021 – 2023 роки.
Олександр Скляров після ухвалення программ. Фото: пресслужба Київської обласної ради
Депутати внесли зміни до Плану заходів з реалізації в 2021 – 2023 роках Стратегії розвитку Київщини на 2021 – 2027 роки і затвердили Програму соціально-економічного та культурного розвитку Київської області на 2021 рік.
На завершення роботи першої сесії депутати ухвалили рішення про перейменування комунальної установи КОР “Київський обласний інформаційно-ресурсний, методичний центр “Родина” на комунальну установу КОР “Київський обласний центр допомоги учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни, які брали участь в АТО/ООС, та їх сім’ям”. Відповідні зміни було внесено й до положення про цю установу.
Зважаючи на тривалу роботу в постійних комісіях з опрацювання питань, винесених на пленарне засідання сесії, більшість із них депутати ухвалили “пакетним голосуванням”.
Нагадаємо, як писала KV, депутат Київської обласної ради (КОР) від партії “За Майбутнє” Ярослав Москаленко подав до Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК) позов з проханням скасувати рішення про обрання голови КОР VIII скликання від 27 листопада, а також зобов`язати КОР провести повторне голосування.
Читайте: Ярослав Москаленко подав позов до ОАСК щодо скасування рішення про обрання голови КОР
Колаж KV
КиевVласть
У Київській ОДА стартувала оптимізація структурних підрозділів, запланована ще минулого року. Їхня кількість збільшилася, але переважно за рахунок поділу вже існуючих або виокремлення відділів в управління. При цьому штат КОДА планують скоротити. Керівництво адміністрації запевняє, що нові підрозділи сконцентруються на сферах, на які уваги раніше не вистачало.
Як стало відомо KV, голова Київської облдержадміністрації Василь Володін підписав розпорядження № 342 від 16 липня 2020 року “Про упорядкування структури Київської обласної державної адміністрації”.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Згідно з цим документом, ряд департаментів та управлінь КОДА буде перейменовано, ще кілька будуть утворені як юридичні особи, загальна кількість структурних органів сягатиме 26, а кількість штатних працівників дорівнюватиме 566. Дане розпорядження посилається на таке від 27 березня 2017 року № 132 "Про упорядкування структури…”, згідно до якого структура КОДА налічувала 21 підрозділ. Нова структура налічує їх 26. Деякі департаменти було розділено навпіл, деякі стали управліннями або відділами. Є й підрозділи, утворені з нуля.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться
Що змінилося
Внаслідок перейменування та реорганізації утворюються такі нові підрозділи, як:
Департамент економіки та цифровізації;
Департамент цивільного захисту, оборони та взаємодії з правоохоронними органами;;
Департамент житлово-комунального господарства та енергоефективності;
Департамент соціального захисту населення;
Департамент регіонального розвитку;
Юридичний департамент;
Управління агропромислового розвитку;
Управління земельних ресурсів;
Управління туризму;
Управління внутрішньої політики;
Управління комунікацій;
Управління пасажирських перевезень;
Управління міжнародного співробітництва;
Управління з питань власності;
Відділ методологічної підтримки та моніторингу публічних закупівель.
Для порівняння: попередня версія структури КОДА, затверджена розпорядженням № 132 від 27 березня 2017 року, та чинна згідно до розпорядження № 342 від 16 липня 2020 року.
Згідно з затвердженою структурою, низку департаментів буде перейменовано наступним чином:
Стара назва
Нова назва
Департамент економічного розвитку і торгівлі
департамент економіки та цифровізації
департамент з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи
департамент цивільного захисту, оборони та взаємодії з правоохоронними органами
департамент агропромислового розвитку
управління агропромислового розвитку
управління інфраструктури
управління пасажирських перевезень
управління культури, національностей та релігій
управління культури
управління фізичної культури і спорту
управління молоді та спорту
управління внутрішнього аудиту
відділ внутрішнього аудиту
Два структурні підрозділи буде реорганізовано: управління з питань оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами приєднають до департаменту цивільного захисту, оборони та взаємодії з правоохоронними органами; управління молодіжної політики та національно-патріотичного виховання приєднають до управління молоді та спорту.
П’ять підрозділів зареєструють як юридичні особи публічного права, з них два також підлягають реорганізації:
юридичний департамент;
управління внутрішньої політики та управління комунікацій — будуть реорганізовані шляхом поділу департаменту комунікацій та взаємодії з громадськістю;
управління земельних ресурсів — частину майна, прав та обов’язків виділять департаменту містобудування та архітектури;
управління міжнародного співробітництва;
управління туризму.
Як це працюватиме
“Ми робимо реорганізацію всієї структури [КОДА] для оптимізації роботи, посилення функцій, які є вкрай важливими зараз. Зокрема, виокремлюємо підрозділ, який займатиметься туризмом, адже у зв’язку з проблемами через пандемію коронавірусу туризм став украй актуальним для нашої держави і для її економіки. В адміністрації буде окремий підрозділ, що займатиметься міжнародним співробітництвом. Ми підсилюємо пріоритетний для нас функціонал.
З приводу перейменування/реорганізації, тут є юридичний нюанс: реорганізація тягне за собою ряд тривалих заходів. Ці підрозділи є юридичними особами. Аби прискорити їх перереєстрацію, зміну статутних документів, положень, ми там, де це можливо, пішли ї простим шляхом – перейменуванням, в інших випадках це реорганізація”, – зазначив голова КОДА Володін у коментарі KV і додав: припинення юрособи і створення нового підрозділу може тривати до 3 місяців:
“Перетворювані структурні підрозділи до перетворення працюватимуть певний час у зв’язку з вимогою безперервного виконання державних функцій. Ми не можемо сьогодні ліквідувати один підрозділ і вже завтра – інший, на це потрібен час. Процедура наступна: утворюється управління, затверджується його штатний розклад, оголошується конкурс на заміщення посади його керівника або людину на посаду переведуть з іншого департаменту, якщо це рівнозначна посада. Конкурс триває приблизно місяць. Крім того, за законом у двомісячний термін до юросіб, що припиняються, кредитори мають висунути свої вимоги. Тобто мінімум два-три місяці має пройти перш ніж ліквідувати юрособу і утворити нову. Все згідно до законодавчих вимог”.
Куди подінуть керівників
У розпорядженні зазначено, що керівники всіх вказаних вище підрозділів мали за добу подати управлінню персоналом пропозиції щодо персонального складу комісій з реорганізації. Ці пропозиції оброблятиме управління персоналом КОДА; воно ж має попередити цих керівників про зміну істотних умов їх державної служби.
Керівники новоутворених управлінь/відділів/департаментів, у свою чергу, мають розробити та подати у КОДА відповідні положення про свої структурні підрозділи та зареєструвати їх у Єдиному реєстрі фіз- та юросіб (ЄДРПОУ).
“Реорганізація матиме наслідком скорочення чисельності [штату] до 10%, це стосується кожного департамента, але я не ставив скорочення за мету. Для мене головне – це посилення функцій там, де це потрібно. Наприклад, згадане вище управління туризму займатиметься координацією, промоцією туризму в області, комплексом заходів. Напрям міжнародного співробітництва: в нас на сьогодні є запит на роботу з іноземними інвесторами, які приходять в регіон, цей напрям потребує підсилення, а відповідного підрозділу не було. Скорочення буде проводитися, але основна мета – оптимізація та посилення функцій. Гранична кількість штатних одиниць в адміністрації – 719 чоловік, цифру на сьогодні сказати не можу, бо вона щоденно змінюється. Утім, всі люди, що показали свій професіоналізм кожен на своїй посаді, лишаються. Серйозних змін у керівному складі не очікується”, – підкреслив голова адміністрації Василь Володін.
У документі також вказано, що новоутворені унаслідок реорганізації структурні підрозділи КОДА є правонаступниками структурних підрозділів КОДА, які реорганізуються. До моменту повної реорганізації припинені управління, відділи та департаменти продовжують здійснювати повноваження та функції у визначених сферах.
Управління власності
Крім того, скасовується рішення про припинення управління з питань власності – тобто воно повертається. Директор департаменту регіонального розвитку КОДА має подати документи, необхідні для проведення державної реєстрації рішення про скасування (“відміну”) рішення. Володін каже, що це управління виділяється з-під департаменту регіонального розвитку, яке до цього часу мало займалося такими питаннями.
“Наразі ми говоримо про те, що у нас є цілий перелік об’єктів державної власності, якими потрібно ефективно керувати або готувати їх для передачі до фонду держмайна для приватизації. Вони не є профільними для ОДА. Ми проінвентаризуємо їх, і передамо до фонду. Якщо їх забере приватний інвестор, їх можна буде більш ефективно використовувати. Крім того, на тлі реформи децентралізації ОДА матиме свою роль, коли мова йтиме про передачу власності до ОТГ та [новостворених] районів. Там буде дуже багато питань, пов’язаних саме з власністю, через утворення нових громад. В ОДА повинен бути координатор цього процесу, і ним буде це управління.
На сьогодні питаннями власності займається департамент регіонального розвитку, але для них це питання не є профільним та пріоритетним, оскільки вони переважно займаються будівництвом – доріг, об’єктів інфраструктури, приймальних відділень. Ми забираємо питання власності з цього департаменту”, – сказав Василь Володін.
Коментар
Прокоментував очільник облдержадміністрації й інші зміни, зокрема, утворення департаменту економіки та цифровізації з департаменту економічного розвитку і торгівлі та виділення в окреме управління відділу з питань пасажирських перевезень з-під департаменту інфраструктури. На його переконання, такі зміни дозволять приділяти більшу увагу питанням, які і так були основними у роботі підрозділів.
“Управління інфраструктури на сьогодні має гучну назву, хоча фактично у ньому діє два підрозділи – перший займається власне перевезеннями, другий – інформатизацією. Останнє цією інформатизацію не займалося, і ця функція не виконується на належному рівні. Ми її підкріплюємо і переводимо до департаменту економіки та цифровізації.
Залишається відділ з питань пасажирських перевезень, який ми підсилюємо і виводимо в окреме управління. Сьогодні у ньому всього 5 штатних одиниць, які мають контролювати роботу маршрутних перевезень в області. У нас нараховується 512 маршрутів. Якщо поділити цю кількість на кількість штатних одиниць, то зрозуміємо, що перевіряти ми ці маршрути будемо дуже довго. Новостворене управління пасажирських перевезень буде займатися виключно конкурсами на нові маршрути та контролем за виконанням перевізниками договорів”, – переконує Володін.
Цифровізація
За кілька днів до того вийшло розпорядження № 334 від 10 липня 2020 року “Про утворення робочої групи з питань цифровізації адміністративних послуг у Київській області”.
Згідно з даним документом, ця робоча група, яку очолюватиме перший заступник голови КОДА Олександр Скляров, у місячний термін з моменту утворення має подати пропозиції щодо цифровізації адмінпослуг. Контролюватиме виконання цього розпорядження також Скляров.
До складу групи, окрім Склярова, увійдуть керівники або в.о. деяких структурних органів КОДА. Заступником голови групи стане в.о. директора департаменту економічного розвитку і торгівлі Наталія Погребна, серед членів – директор департаменту житлово-комунального господарства та енергоефективності Галина Король, директор департаменту соціального захисту населення Ігор Мещан та низка інших.
Очільник КОДА Василь Володін підкреслив: поки зарано говорити про те, яка саме робота проводитиметься, і саме для визначення цілей та завдань у напрямку цифровізації адмінпослуг, що надає КОДА, і створено цю групу:
“Робоча група буде органом при департаменті економіки та цифровізації, потрібна вона для координування різних державних та інших органів. Про кошти, які підуть на це, говорити зарано – поки ми вивчаємо кінечну ціль, до якої маємо прийти. Зараз мова про те, що нам потрібно оцифрувати усі послуги, які надає адміністрація та її структурні підрозділи. Наприклад, дозволи, які видають департаменти освіти, екології, цілий ряд адмінпослуг вже давно треба переводити в цифрову форму. Підсилюючи цю функцію, ми зможемо перейти на новий рівень цифровізації, і в цьому нам допоможе робоча група”, – сказав Володін.
Нагадаємо, минулого року у Київській ОДА йшли розмови про необхідність у реорганізації та оптимізації роботи цього органу. Тоді завдання з реорганізації КОДА полягало у тому, щоб підняти людям зарплати і скоротити частину дублюючих функцій,: скоротити юрособи департаментів, централізувати кадри, закупівлі, бухгалтерію. Таким чином можна було ю скоротити чисельність до 400 осіб і вивільнити ресурси для зарплат.
Фото: колаж KVКиевVласть
З 2020 року технікуми та коледжі Київщини випускатимуть фахових молодших бакалаврів. Це – наслідок закону “Про фахову передвищу освіту”, що ухвалила Верховна Рада. Депутати Київоблради вже проголосували за перейменування та зміни статутів навчальних закладів. До списку потрапили гуманітарні, медичні та спеціалізовані коледжі Білої Церкви, Ржищева, Богуслава, Українки та трьох районів Київщини.
Як стало відомо KV, 22 червня на черговому сесійному засіданні Київської обласної ради (КОР) депутати затвердили статути тринадцяти комунальних підприємств в новій редакції.
Так, майже одноголосно депутати схвалили не лише оновлені статути комунальних закладів, а й змінили тип і перейменували низку професійно-технічних навчальних закладів Київщини. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Фахові коледжі
Оновлення статутних документів спіткали три гуманітарні та чотири медколеджі, а також два спеціалізованих коледжі. Кардинальні зміни пов’язані із тим, що відтепер навчальні заклади матимуть приставку “фаховий коледж”, позбувшись статусу вищого навчального закладу першого рівня акредитації.
Нагадаємо, що цього року українські коледжі та технікуми розпочнуть надавати фахову передвищу освіту. Тобто вони готуватимуть фахових молодших бакалаврів і більше не випускатимуть “молодших спеціалістів”. Це передбачено освітньою реформою у законі "Про фахову передвищу освіту", який ВРУ схвалила ще у червні 2019 року.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Закон дозволяє фаховим коледжам самостійно визначати форми освітнього процесу та надає можливість додаткового держфінансування на підвищення кваліфікації бакалавра. Крім того, передбачається і низка змін.
А саме: запроваджуються елементи корпоративного управління, при закладі діятиме Наглядова рада, а керівник обиратиметься за рейтинговим голосуванням колективу. Обмежує закон і строк перебування на посаді. Проте знімає обмеження щодо віку студентів, кількості попередньо здобутих дипломів за бюджетний кошт.
Також новий закон передбачає, що більшість навчального часу буде відводитися на здобуття практичних знань, які дозволили б випускнику одразу після завершення закладу працювати і заробляти.
Гуманітарні
Так, здобули право надавати фахову передвищу освіту Білоцерківський гуманітарно-педагогічний * та Богуславський гуманітарний коледж імені І.С. Нечуя-Левицького**, а також Ржищівський гуманітарний коледж***.
У новому статуті Білоцерківського гуманітарно-педагогічного фахового коледжу підкреслюється, що “підготовка фахівців з вищою освітою у коледжі здійснюється за відповідними освітніми програмами на першому (бакалаврському) рівні вищої освіти”.
Свою діяльність заклад розпочав у Білій Церкві по вулиці Ярослава Мудрого, 37, ще у 1985 році, як філія Переяслав-Хмельницького педучилища. А з 1986 року працює як самостійний навчальний заклад. Реєстрацію юридичної особи коледж отримав у 2010 році. З квітня 2013 року колектив очолює викладач-методист, відмінник освіти України та кандидат педагогічних наук Валерій Ружицький. За період свого існування заклад підготував понад 5,5 тисяч фахівців.
На фото: Білоцерківський гуманітарно-педагогічний фаховий коледж
У статуті Богуславського коледжу імені І.С. Нечуя-Левицького підкреслюється, що раніше установа здійснювала підготовку фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем “молодший спеціаліст”. А відтепер у коледжі здобуватимуть фахову передвищу освіту на основі базової середньої освіти одночасно з виконанням освітньої програми профільної середньої освіти професійного спрямування, відповідно до свідоцтва № 1327 Управління освіти КОДА від 7 червня 2006 року.
Коледж діє у місті Богуслав по вулиці Інтернаціональна, 17, і розпочав свою діяльність у 1966 році як філія Ржищівського педучилища. Згодом заклад подолав не один етап реорганізації. У закладі майбутні вчителі мають змогу навчатися за денною та заочною формами навчання за кошти обласного бюджету або кошти фізичних і юридичних осіб. Викладають у коледжі 131 викладач з вищою фаховою освітою під керівництвом викладач-методиста та директора Станіслава Лисака.
Ржищівський гуманітарний фаховий коледж здійснює освітню діяльність у Ржищеві по вулиці Тараса Шевченка, 9, з 1870 року. Заклад було засновано при Спасо-Преображенському монастирі як жіноче училище. На початку ХХ століття це була жіноча учительська школа, згодом професійно-педагогічна школа, технікум. У 2004 року рішенням обласної ради було створено Ржищівський гуманітарний коледж.
Наразі здобуття у коледжі фахової передвищої освіти здійснюватиметься на основі базової середньої освіти одночасно з виконанням освітньої програми профільної середньої освіти професійного спрямування. Очолює коледж – Сергій Кушнір.
Медичні
Мають відповідну освітню ліцензію у сфері фахової передвищої освіти й отримали право готувати фахівців за рівнем фаховий молодший бакалавр на основі повної загальної середньої освіти з денною формою навчання і у Білоцерківському, Макарівському, Обухівському та Чорнобильському медколеджі.
Згідно статуту Білоцерківського медичного фахового коледжу****, він був заснований ще у 1930 році. Тут щороку готують 240 майбутніх акушерів, зубних техніків, фельдшерів та медсестер. Знаходиться він у місті Біла Церква, Сквирське Шосе, 240. Статус коледжу навчальний заклад отримав ще у жовтні 2005 року. Керує установою – Володимир Фуголь.
На фото: Білоцерківський медичний фаховий коледж
Макарівський же медичний фаховий коледж*****, був заснований в селищі Макарів ще у 1956 році шляхом відмежування від Київського медичного училища № 1. За весь період заклад підготував більше 6 тисяч молодших медичних фахівців за освітньо-професійними програмами лікувальна та сестринська справи. Керує установою – директор Алла Кижлай.
До одних із найстаріших медичних закладів Київщини належить й Обухівський коледж******, адже заснований він Київським обласним відділом охорони здоров’я в с. Обухів ще у 1954 році. Сьогодні заклад базується на території Української райлікарні у місті Українка за адресою: вулиця Зв'язку, 4. За більше чим півстоліття коледж випустив більше шести тисяч фельдшерів та молодших сестер, зважаючи, що щороку з нього випускається майже 120 фахівців. Згідно оновленого статуту, коледж має право надавати фахову передвищу і першого (бакалаврського) рівня вищу освіти. Завідує закладом – Петро Коробенко.
Готують молодших сестер та фельдшерів і в Чорнобильському медичному фаховому коледжі*******. Знаходиться він в Яготині, куди був евакуйований в 1986 році після аварії на ЧАЕС. Спершу заклад розміщувався у приміщенні восьмирічної школи № 2, сьогодні ж він базується на території Центральної райлікарні за адресою: вулиця Незалежності, 71-А. Випускається з установи, яку очолює спеціаліст вищої категорії Микола Сосюкало, щорічно близько 50-60 студентів.
Читайте: Киевоблсовет передал на баланс Яготина имущество Чернобыльского медколледжа
Спеціалізовані
Отримали статус закладу фахової передвищої освіти і Броварське вище училище фізичної культури******** та Стрітівський педколедж кобзарського мистецтва*********.
У новому статуті Броварського спортивного і вже фахового коледжу зазначено, що це заклад спеціалізованої освіти спортивного профілю зі специфічними умовами навчання, який забезпечує відбір та здійснює спортивну підготовку обдарованих дітей та молоді. У закладі створюють умови для поглибленого оволодіння різноманітними видами спорту, поєднуючи тренування із здобуттям повної загальної середньої освіти, починаючи з 7-го класу. Так, загалом тут навчається більше 300 учнів та майбутніх олімпійців щороку. Коледж існує з 1983 року і розміщується в Броварах по вулиці Шевченка, 21. Працює заклад під керівництвом відмінника освіти України, кандидата педагогічних наук Олександра Чигирина.
Згідно статуту, Стрітівський педагогічний фаховий коледж кобзарського мистецтва базується в селі Стрітівка Кагарлицького району. Заклад пройшов довгий шлях реорганізації. А розпочав свою діяльність з 1989 року, коли на базі місцевої 8-річної школи відкрилась школа з поглибленим вивченням музики та кобзарського мистецтва Заклад готує 60 фахівців за напрямом “Музичне мистецтво”. А саме: майбутніх співаків-бандуристів, викладачів бандури та співу, а також диригентів ансамблю (капели) бандуристів. Керує мистецьким освітнім закладом Світлана Колосовська.
Нагадаємо, Київська обласна рада затвердила цілу низку змін до бюджету регіону на 2020 рік. Зокрема депутати додали по 100 мільйонів гривень на зарплати та обладнання медикам та близько 70 млн для потреб освіти. Між тим, бюджет області лишається дефіцитним. Тож на такі важливі програми як “профілактика ВІЛ/СНІД” чи “поліпшення якості питної води” кошти в цьому році не видаватимуть. А ось на дороги, розбудова яких є основним трендом в діяльності офісу Володимира Зеленського та уряду, хочуть витратити понад 1 млрд гривень.
Реорганізація
Також згідно із рішенням Київоблради, КНП КОР “Київська обласна лікарня № 2” було реорганізовано в комунальне некомерційне підприємство “Київська обласна лікарня”**********. Відповідне рішення депутати затвердили ще у грудні 2020 року. Тому підприємству знадобилася реєстрація нового статуту.
Медзаклад продовжить працювати в Києві за адресою: провулок Несторівський, 13/19. Проте матиме менший статутний капітал – понад 365 млн гривень замість майже 700 млн гривень. Наразі обов'язки директора закладу виконує доктор медичних наук Володимир Єлагін. А сама лікарня існує і надає стаціонарну та поліклінічну меддопомогу вже понад 25 років. У новому статуті зазначається, що підприємство може здійснювати некомерційну господарську діяльність і реалізовувати її за власними встановленими тарифами.
Зазнав перепрофілювання і потребував нового статуту і Київський обласний центр олімпійської підготовки***********. Раніше ця установа була відома як обласний інтернат спортивного профілю. Основним завданням Центру упродовж 21 року залишається тренування до 250 днів на рік спортсменів збірних команд до Олімпійських ігор, чемпіонатів світу та Європи, міжнародних і всеукраїнських змаганнях. Базується заклад у селищі Терезине Білоцерківського району по вулиці Шкільна 20-А. Керує тимчасово цією установою з нульовим уставним капіталом Василь Наумчук, а підпорядковується вона – управлінню фізичної культури та спорту КОДА.
У вересні минулого року депутати КОР присвоїли Академії мистецтв************ ім'я видатного українського громадського діяча, автора слів Державного Гімну Павла Чубинського. Тож заклад потребував нову редакцію статуту. Заклад вищої освіти розташований у Печерському районі Києва поблизу Києво-Печерської Лаври. Академія є одним з найстаріших в Україні навчальних закладів і має 90-річний досвід підготовки діячів в галузях культури, мистецтва і надання повної загальної середньої освіти. А створена академія була в 1930 році як Київський технікум. З часу заснування, заклад випустив майже 15 тисяч фахівців. Керує мистецькою установою з 2010 року Василь Романчишин – кандидат культурології, професор, заслужений діяч мистецтв України.
Читайте: Киевоблсовет планирует переименовать областную Академию искусств
На фото: Академія мистецтв ім. Павла Чубинського
Нову редакцію статуту депутати також затвердили Сервісно-ресурсному центру*************, Зміни в установчому документі пов'язані із перепідпорядкуванням у 2011 році КП, "що знаходився у віданні управління освіти і науки КОДА за адресою: місто Боярка, вулиця Піщана, 1. Крім того, змінено юридичну адресу КП: наразі заклад діє у Боярці по вулиці Шкільна, 28. Засновано Центр ще у 2014 році. Наразі установа має тимчасового керівника – Юрія Черниша. Головними же завданнями установи є забезпечення закладів освіти, науки, молоді області навчальним обладнанням, інструментами, технікою, приладдям та матеріальними ресурсами тощо.
Читайте: Київська обласна рада переформатувала бюджет-2020
* КЗ КОР “Білоцерківський гуманітарно-педагогічний фаховий коледж (код ЄДРПОУ: 37381693).
** КЗ КОР “Богуславський гуманітарний фаховий коледж імені І.С. Нечуя-Левицького” (код ЄДРПОУ: 02139630).
*** КЗ КОР Ржищівський гуманітарний фаховий коледж (код ЄДРПОУ: 26474965).
**** КЗ КОР “Білоцерківський медичний фаховий коледж” (код ЄДРПОУ: 02011373).
***** КЗ КОР “Макарівський медичний фаховий коледж” (код ЄДРПОУ: 02011350).
****** КЗ КОР “Обухівський медичний фаховий коледж” (код ЄДРПОУ: 02011367).
******* КЗ КОР “Чорнобильський медичний фаховий коледж” (код ЄДРПОУ: 02011344).
******** КЗ КОР “Броварське вище училище фізичної культури” (код ЄДРПОУ: 22208066).
********* КЗ КОР “Стрітівський педагогічний фаховий коледж
кобзарського мистецтва” (код ЄДРПОУ: 20590854).
********** КНП КОР “Київська обласна лікарня” (код ЄДРПОУ: 01993718).
*********** КЗ КОР “Київський обласний центр олімпійської підготовки” (код ЄДРПОУ: 25656821).
************ КЗ вищої освіти Київської обласної ради “Академія мистецтв імені Павла Чубинського” (код ЄДРПОУ: 02214938).
************* КЗ КОР “Сервісно-ресурсний центр” (код ЄДРПОУ: 32792069).
Фото: колаж KVКиевVласть
При печати нового тиража линейных схем для размещения в подвижном составе зеленой (М3) линии Киевского метрополитена обозначение "заповедник "Бабий Яр" (Национальный историко-мемориальный заповедник "Бабий Яр") будет нанесено над станцией столичного метро "Дорогожичи". Надпись будет сделана на украинском и английском языках.
Об этом KV стало известно из сообщения на сайте Института национальной памяти со ссылкой на ответ КП “Киевский метрополитен”.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
В ответ на обращение Украинского института национальной памяти КП "Киевский метрополитен" дополнит графические указатели в вагонах метро зеленой линии и на станции Дорогожичи информацией о выходе в Национальный историко-мемориального заповедника "Бабий Яр".
"В рамках дальнейшей реализации новой системы навигации пассажиров на станции "Дорогожичи" также предусматривается размещение навигационных панелей с нумерацией выходов и дополнения указателей вышеуказанной информации", – говорится в письме КП “Киевский метрополитен”.
В Украинском институте национальной памяти напомнили, что на фоне дискуссии о переименовании станции метро "Дорогожичи" в "Бабий Яр", которое предложил Мемориальный центр Холокоста "Бабий Яр", Украинский институт национальной памяти выступил со встречной инициативой сохранить историческое название станции – “Дорогожичи”, но дополнительно информировать о выходе в Национальный историко-мемориальный заповедник "Бабий Яр".
Как стало известно KV из сообщения на Facebook-странице КП “Киевский метрополитен”, переименование станций подземки происходит исключительно по установленной в столице процедуре.
“Любое предложение выносится на рассмотрение Комиссии по вопросам наименований, проходят общественные слушания и ставится на голосование в Киевском городском совете. Предприятие предоставляет по запросу профильного Департамента ориентировочный расчет стоимости необходимых работ”, - говорится в сообщении.
В коммунальном предприятии отметили, что всего в столице с 1991 года были переименованы в связи с декоммунизацией 14 станций. Также сообщается, что в феврале 2020 года благотворительный фонд "Мемориал Холокоста" Бабий Яр" инициировал переименование станции "Дорогожичи" в "Бабий Яр".
Известно, что станция "Дорогожичи" 40-я в киевской подземке. Она была открыта в 2000 году и получила название исторической местности, где расположена.
Напомним, что директор Украинского института национальной памяти Антон Дробович в феврале 2020 года заявлял, что переименование станции киевского метро “Дорогожичи” в “Бабий Яр” несвоевременно, как минимум до проведения широких консультаций. В настоящее время оба этих исторических топонима представлены на карте Киева.
Читайте: Директор УИНП Дробович считает несвоевременным переименование станции метро “Дорогожичи” в Киеве
Также KV сообщала, что мемориальный центр Холокоста “Бабий Яр” инициирует переименование станции Сырецко-Печерской линии метрополитена “Дорогожичи” на станцию “Бабий Яр”. С таким обращением общественная организация уже обратилась к мэру Киева. Финансирование расходов, связанных с процессом переименования, Благотворительный фонд пообещал взять на себя. Позже столичные власти сообщили, что переименование возможно после общественного обсуждения и электронного голосования.
Читайте: “Дорогожичі” чи “Бабин яр”: перейменування, як спосіб знецінення трагедії?
Отметим, Антон Дробович был назначен новым главой Украинского института национальной памяти 4 декабря 2019 года.
Фото: КП “Киевский метрополитен”
КиевVласть
Переименование станции киевского метро “Дорогожичи” в “Бабий Яр” несвоевременно, как минимум до проведения широких консультаций. В настоящее время оба этих исторических топонима представлены на карте Киева.
Об этом KV стало известно из интервью директора Украинского института национальной памяти (УИНП) Антона Дробовича (на фото) изданию “Цензор”.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“На сегодня это название (Бабий Яр, – КВ) в Киеве уже имеет Национальный историко-мемориальный заповедник "Бабий Яр" и остановка троллейбуса №23 рядом со станцией метро Дорогожичи. В целом же топоним "Дорогожичи" является давним киевским топонимом. Впервые он упоминается в Ипатьевской летописи в контексте событий 10 века. Топоним "Бабий Яр" известен с 19 века и тоже является исконно киевским. Никакого конфликта между названиями нет – они являются историческими и присущими местности”, – сказал Антон Дробович.
Он добавил, что ни один из топонимов не находится под угрозой, и оба являются важной частью памяти киевлян.
“Мне кажется, что этот вопрос сейчас несвоевременный, по крайней мере до проведения консультаций с общественностью, экспертами-киевоведами и теми немногочисленными жертвами Холокоста, которые до сих пор живы и могут высказать свое мнение”, – отметил Дробович.
Директор УИНП также заявил, что поддерживает быстрое и профессиональное обсуждение темы мемориализации в городском пространстве как пример общественной дискуссии и привлечение внимания к важным страницам памяти украинского народа.
Ранее KV сообщала, что мемориальный центр Холокоста “Бабий Яр” инициирует переименование станции Сырецко-Печерской линии метрополитена “Дорогожичи” на станцию “Бабий Яр”. С таким обращением общественная организация уже обратилась на имя городского головы Киева Виталия Кличко. Финансирование всех расходов, связанных с процессом переименования, будет осуществлено Благотворительным фондом. Позже столичные власти сообщили, что переименование возможно после общественного обсуждения и электронного голосования.
Читайте: “Дорогожичі” чи “Бабин яр”: перейменування, як спосіб знецінення трагедії?
Отметим, Антон Дробович был назначен новым главой УИНП 4 декабря 2019 года.
Фото: фейсбук “Форум видавців”
КиевVласть
В субботу и воскресенье, 22 и 23 февраля, в 11:00 всех желающих приглашают присоединиться к уборке территории Бабьего Яра в Киеве. С такой инициативой выступил благотворительный фонд “Мемориал Холокоста “Бабий Яр”, ее также поддержали Управление экологии и природных ресурсов Киевской горгосадминистрации (КГГА) и КО “Киевзеленстрой”.
Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы КГГА.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“Участников уборки обещают обеспечить перчатками, пакетами для мусора и горячим чаем. Просят иметь удобную обувь и одежду, которые не жалко испачкать”, – сказано в сообщении.
Желающих принять участие в уборке приглашают встретиться у ст.м. “Дорогожичи”, на улице у выхода из стороны Бабьего Яра.
Ранее KV сообщала, что мемориальный центр Холокоста “Бабий Яр” инициирует переименование станции Сырецко-Печерской линии метрополитена “Дорогожичи” на станцию “Бабий Яр”. С таким обращением общественная организация уже обратилась на имя городского головы Киева Виталия Кличко. Финансирование всех расходов, связанных с процессом переименования, будет осуществлено Благотворительным фондом. Позже столичные власти сообщили, что переименование возможно после общественного обсуждения и электронного голосования.
Читайте: “Дорогожичі” чи “Бабин яр”: перейменування, як спосіб знецінення трагедії?
Фото: соцсети
КиевVласть
Вопрос о переименовании станции Сырецко-Печерской линии метрополитена “Дорогожичи” в станцию “Бабий Яр” будет включен в повестку дня следующего заседания Комиссии по вопросам наименований, дата которого пока не определена. После этого данное предложение может быть вынесено на электронное голосование, а далее может последовать рекомендация столичному мэру вынести такой пункт повестки дня на голосование депутатами Киевсовета.
Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы Киевской горгосадминистрации (КГГА).Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“По информации Департамента общественных коммуникаций, пока вопрос переименования станции метро включен в повестку дня следующего заседания Комиссии по вопросам наименований. Дата заседания еще не определена”, – говорится в сообщении.
В пресс-службе напомнили, что переименование улиц или объектов инфраструктуры утверждаются решением Киевсовета. Рассматривает подобные предложения специально созданный при Киевском городском голове консультативно-совещательный орган – Комиссия по вопросам наименований, в состав которой входят ученые-историки, языковеды, краеведы, архитекторы, а также депутаты Киевсовета и должностные лица КГГА.
“Если Комиссия примет положительное решение о переименовании, на официальном портале Киева начнется электронное голосование, которое продлится 2 месяца. Во время этого этапа все жители города смогут проголосовать “за” или “против” такой инициативы, или предоставить свое предложение”, – проинформировали в КГГА.
Далее, по результатам голосования, Комиссия по вопросам наименования повторно рассмотрит инициативу и, в зависимости от результатов обсуждения, либо рекомендует мэру Киева вынести вопрос на сессию Киевсовета, либо нет.
Напомним, что в январе 2020 года мемориальный центр Холокоста “Бабий Яр” инициировал переименование станции Сырецко-Печерской линии метрополитена “Дорогожичи” на станцию “Бабий Яр”. С таким обращением общественная организация обратилась на имя городского головы Киева Виталия Кличко. Финансирование всех расходов, связанных с процессом переименования, пообещали осуществить Благотворительным фондом.
Читайте: “Дорогожичі” чи “Бабин яр”: перейменування, як спосіб знецінення трагедії?
Фото: УНИАН
КиевVласть
SELECT `id`, `uri`, `meta_title`, `meta_description`, `meta_keywords`, `title`, `text`
FROM `pages`
WHERE `uri` = 'search'
LIMIT 1
0.0007
SELECT `articles`.`id`, `articles`.`title`, `articles`.`uri`, `articles`.`image`, `articles_categories`.`uri` AS `category`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-11-24 09:57:00'
AND `articles`.`slider_position` >0
ORDER BY `articles`.`slider_position`
0.0004
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 4
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-11-24 09:57:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 3
0.0003
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 3
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-11-24 09:57:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 3
0.0005
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.short_text AS short_text, articles.image AS image, articles_categories.uri as category, articles_categories.common_uri as common_uri, articles.text AS text, users.avatar AS image, CONCAT(users.first_name, " ", users.last_name) as author_name, users.id as author_id, users.bio as bio
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
LEFT JOIN `users` ON `users`.`id` = `articles`.`user_id`
WHERE `articles`.`id` IN('145211', '145173', '144225')
ORDER BY `published` DESC
0.0005
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 1
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-11-24 09:57:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 50
0.0007
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.is_bold AS is_bold, articles.is_red AS is_red, articles.is_important AS is_important, articles_categories.uri as category
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145275', '145273', '145272', '145270', '145265', '145269', '145268', '145271', '145267', '145266', '145264', '145261', '145263', '145262', '145260', '145256', '145257', '145259', '145258', '145254', '145255', '145253', '145252', '145251', '145249', '145250', '145247', '145246', '145245', '145244', '145238', '145241', '145236', '145243', '145240', '145242', '145239', '145237', '145234', '145235', '145233', '145224', '145232', '145231', '145230', '145229', '145228', '145227', '145226', '145220')
0.0878
SELECT `articles`.`id` AS `id`, MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"перейменування"' IN BOOLEAN MODE)AS rel
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-11-24 09:57:00'
AND `articles`.`category_id` != 9
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"перейменування"' IN BOOLEAN MODE)
ORDER BY `articles`.`published` DESC, `rel` DESC
LIMIT 220, 10
0.0014
SELECT `articles`.`id` AS `id`, `articles`.`title` AS `title`, `articles`.`uri` AS `uri`, `articles`.`published` AS `published`, `articles`.`text` AS `text`, `articles_categories`.`uri` AS `category`, `articles_categories`.`name` AS `category_name`, `articles_categories`.`common_uri` AS `common_uri`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('110282', '109687', '105655', '100835', '94065', '93779', '90078', '88445', '88327', '87989')
0.0515
SELECTCOUNT(*)AS `numrows`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-11-24 09:57:00'
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"перейменування"' IN BOOLEAN MODE)
Array
(
[meta_title] => КиївВлада
[meta_description] => КиївВлада - інформаційно-аналітичний портал, присвячений проблемам влади у Києві та столичному регіоні.
)