Столична міськрада, у порівнянні з органами самоврядування Київщини, “пасе задніх” в питанні позбавлення повноважень депутатів, які були обрані від забороненої проросійської партії “Опозиційна платформа – За життя” (“ОПЗЖ”). Наразі на розгляді депутатського корпусу Київради знаходяться відразу два проєкти рішення, які мають заблокувати роботу цих народних обранців. Один із них міськрада не змогла затвердити під час пленарного засідання, що відбулося минулого тижня. Причиною став брак голосів – депутатський корпус не висловлював своїх заперечень по цьому питанню, але багато депутатів все ж його не підтримали. Другий проєкт рішення (ще більш категоричний) перед цим, через позицію двох депутатів, не підтримала профільна постійна комісія Київради. 2 листопада 2023 року столичні депутати спромоглися тільки звернутись до парламенту з проханням розв'язати це питання на законодавчому рівні. Багато хто вважає, що Верховна Рада давно повинна була вирішити цю проблему, виконавши відповідні рішення РНБО та Верховного Суду.  Як стало відомо KВ, під час пленарного засідання Київради, що відбулося 2 листопада 2023 року, депутатський корпус розглянув два питання, які стосуються діяльності депутатів від партії “ОПЗЖ” в столичній міськраді та українському парламенті. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Йдеться про два проєкти рішень, які на розгляд депутатів в порядку невідкладності подала група народних обранців від фракцій “УДАР”, “Європейська солідарність”, “Слуга народу” та “Голос”: “Про звернення Київради до Верховної Ради (ВР) щодо заборони народним депутатам України, обраним від політичної партії “ОПЗЖ”, займати посади голови, заступників голови, секретаря комітету ВР, входити до складу тимчасових комісій, утворених у ВР, входити до складу депутатських груп та займати керівні посади в будь-яких інших органах, утворених у ВР, та необхідності прийняття змін до законів України, що унеможливить здійснення депутатських повноважень у ВР та місцевих радах й подальше балотування особами, що обиралися та/або були обраними від політичних партій, чия діяльність були призупинена рішенням РНБО” (№08/231-1243/ПР від 6 жовтня 2023 року); “Про заборону депутатам Київради, що висувалися та були обраними від київської міської організації партії “ОПЗЖ” на чергових виборах депутатів Київради 25 жовтня 2020 року, займати керівні посади в Київраді та її органах” (№08/231-1242/ПР від 6 жовтня 2023 року). Перший документ Київрада затвердила мінімальною кількістю необхідних голосів – за нього проголосував 61 депутат. Разом з тим, для ухвалення другого проєкту рішення столичній міськраді не вистачило голосів 4 народних обранців – його підтримали лише 57 депутатів.  Про що проєкти рішень Суть обох документів фактично повністю прописана у їх назвах.  Так, згідно із затвердженим зверненням, столична міськрада закликала ВР заборонити нардепам, які були обрані від “ОПЗЖ”, обіймати будь-які посади у парламенті та працювати в його органах. Також Київрада попросила ВР прийняти зміни до законів, що унеможливлять здійснення повноважень народних депутатів та депутатів місцевих рад тими особами, які були обрані від вищезгаданої політичної сили, а також десяти інших партій, чия діяльність була зупинена рішення Ради національної безпеки та оборони (РНБО). Йдеться, зокрема, про “Партію Шарія”, “Опозиційний блок”, “Соціалістичну партію України”, “Блок Володимира Сальдо” тощо. Також міськрада запропонувала, щоб парламент прийняв закони, які заборонять громадянам, які коли-небудь обиралися від вказаних політсил, в подальшому балотуватися в президенти України, нардепи та депутати місцевих рад. Що стосується другого проєкту рішення, який Київрада не змогла погодити через брак голосів, то ним передбачено, що усі депутати міськради, що на останніх місцевих виборах були обрані від “ОПЗЖ”, не можуть обіймати будь-які посади в столичному муніципалітеті. Зокрема, пропонується, щоб вони не могли обиратися на посади секретаря міськради, голів, заступників та секретарів постійних комісій, входити до складу тимчасових контрольних комісій (ТКК), утворених у Київраді, тощо. Пояснювальні записки до обох документів також схожі за своїм текстовим наповненням. У них зазначається, що діяльність партії “ОПЗЖ” спочатку була призупинена відповідно до Указу президента Володимира Зеленського від 19 березня 2022 року про введення в дію відповідного рішення РНБО, а надалі, 15 вересня минулого року, Касаційний адмінсуд України заборонив її діяльність. Як зазначається в пояснювальних записках, підставами для усього цього стало те, що вказана політсила проводить антиукраїнську політичну та організаційну діяльність, несе реальну загрозу порушенню суверенітету та територіальної цілісності держави, поширює відомості про виправдовування та визнання правомірною збройної агресії рф проти України тощо. Також в цих документах, із посиланням на рішення Касаційного адмінсуду від 15 вересня 2022 року, нагадується, що, серед іншого, саме депутати Маріупольської міськради від "ОПЗЖ" не просто підтримали окупантів на початку повномасштабної війни, а фактично допомогли росіянам швидко паралізувати це місто та створити в ньому гуманітарну катастрофу. Зокрема, згідно з рішенням суду, ці народні обранці корегували обстріли критичної цивільної інфраструктури, що призвело до знищення складів з продовольством та медикаментами, комунальної техніки, веж мобільних операторів та ліній електропередач тощо. У подальшому, як було встановлено судом, ці депутати стали "посібниками геноциду в Маріуполі" та "активно сприяли в утворенні окупаційної адміністрації". Під час розгляду цих проєктів рішень у сесійній залі міськради одна з їхніх суб'єктів подання, депутатка Вікторія Пташник (фракція “Європейська Солідарність”, на колажі ліворуч), повідомила, що наразі на розгляді Верховної Ради знаходяться відразу декілька законодавчих ініціатив, що мають обмежити діяльність депутатів місцевих рад і нардепів, які були обрані від “ОПЗЖ”. Втім, парламент досі не підтримав відповідні законопроєкти та проєкти постанов. Тому, на переконання Вікторії Пташник, Київрада має “простимулювати” розгляд цих питань Верховною Радою, а також самостійно обмежити діяльність депутатів від “ОПЗЖ” – відповідно до тих рішень, які були прийняті РНБО та Верховним судом. “Я не розумію, як можна це не підтримувати, якщо РНБО сказала, що є конкретні політсили, які носять антиукраїнський характер. Я не розумію, чому ці питання досі не були підняті в Київраді. Я не знаю, що було б Києвом, якби не патріотична позиція керівництва та більшості депутатів міськради. Якби російські окупанти дійшли сюди, я не знаю, як би діяли окремі депутати. Якщо ВР не спроможна ухвалити відповідні закони, то давайте попросимо їх це зробити. Треба, щоб відповідні ініціативи відносно регулювання діяльності депутатів, обраних від забороненої “ОПЗЖ”, були розблоковані. Київрада має показати приклад та підняти це питання на загальнонаціональному рівні”, – зазначила Вікторія Пташник під час пленарного засідання. Читайте: Депутатів від “ОПЗЖ” пропонують позбавити мандатів у Київраді Примітно, що Київраді довелося декілька разів голосувати по вказаним проєктам рішень та повертатися до їхнього розгляду – саме через те, що для їх ухвалення не вистачало голосів. Ключовою стала позиція фракцій “ВО “Батьківщина” та “Єдність”. Для прикладу, 4 депутати від партії Юлії Тимошенко з 12-ти та 2 з 14-ти представників “Єдності” все ж проголосували за звернення до парламенту. Разом з тим, за позбавлення обранців від “ОПЗЖ” керівних посад у Київраді “ВО “Батьківщина дала лише 2 голоси, а “Єдність” – жодного. Варто зазначити, що наразі на розгляді Київради знаходиться ще один проєкт рішення, який стосується роботи в столичному муніципалітеті депутатів, обраних від “ОПЗЖ”. Йдеться про документ №08/231-1321/ПР від 23 жовтня 2023 року, який було зареєстровано все тією ж групою народних обранців. Цей проєкт поки не виносився на розгляд депутатів у сесійній залі, адже не пройшов погодження комісії Київради з питань регламенту, депутатської етики та запобігання корупції. Як інформувала KВ, цей документ на засіданні вказаної комісії 31 жовтня 2023 року не підтримали депутат від “УДАРу”, заступник голови Київської міськдержадміністрації (КМДА) Вячеслав Непоп та депутат від “Батьківщини” Віталій Нестор. Читайте: КОР намагається передати Київраді ініціативу щодо вигнання депутатів від ОПЗЖ Даним документом пропонується внести зміни в Регламент Київради, відповідно до яких депутати, що були обрані від тих партій, діяльність яких була зупинена або заборонена рішенням РНБО або суду, не зможуть виконувати низку своїх прав та обов'язків. Фактично йдеться про повне блокування їхньої роботи – наприклад, пропонується, щоб вони не могли брати безпосередню участь у підготовці питань для розгляду на пленарних засіданнях, не могли підтримувати зв'язок із виборцями та виконувати їхні доручення тощо. За задумом суб'єктів подання цього проєкту рішення, де-юре такі обмеження повинні діяти на час воєнного стану або на час дії відповідних рішень РНБО чи суду.  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Прогнози і досвід Як розповіла KВ Вікторія Пташник, її здивувало, що окремі партії не підтримали проєкт рішення щодо депутатів Київради від “ОПЗЖ” – і це на фоні того, що жодних заперечень при обговоренні цього питання такі політичні сили не висловили. “Мені складно відповісти на питання, як можна не голосувати за проєкти рішень, що стосуються обмежень депутатів забороненої партії “ОПЗЖ”. Склавши нещодавно присягу депутата Київради, я була глибоко шокована, що подібні депутати (йдеться про тих, які були обрані від "ОПЗЖ". – КВ) досі можуть працювати в Київраді, і ще й очолювати постійні комісії. Регламент Київради дозволяє представникам всіх політичних сил та всім депутатам брати участь в обговоренні. Однак, на жаль, під час обговорення [проєктів рішень у сесійній залі] ніхто слово не брав і свою позицію не пояснив. Саме тому “Європейська Солідарність” вимушена була в знак протесту після проваленого проєкту рішення про позбавлення депутатів від “ОПЗЖ” керівних посад покинути сесійну залу [під час пленарного засідання Київради, яке відбулося 2 листопада]”, – повідомила Вікторія Пташник. При цьому, депутатка зазначила, що її фракція збирається виносити два незатверджені проєкти рішень щодо обранців від “ОПЗЖ” на найближчі пленарні засідання Київради – у тому числі й на те, яке відбудеться 9 листопада 2023 року. За її словами, ці питання для її політичної сили є пріоритетними. “Позиція нашої команди – маємо нарешті очистити місцеві ради й ВР від представників заборонених партій. Ми вітаємо наших колег з Київської облради, яким це вдалося. Вважаємо, що і в Київраді достатньо патріотичних депутатів, які розуміють важливість й значення цього питання. Також ми не забудемо про проєкт рішення [№1321]. А всіх небайдужих громадян просимо уважно слідкувати за його проходженням у Київраді, питати депутатів, за яких ви голосували, позицію щодо цього проєкту, і робити висновки. Це проєкт не про землю і не про бюджет, а про те, що насправді важливо для майбутнього української держави!” – підкреслила Вікторія Пташник. У свою чергу, депутат Київської обласної ради від “Європейської Солідарності”, адвокат Роман Титикало поділився досвідом того, як облрада вирішила проблему щодо діяльності депутатів від забороненої партії “ОПЗЖ”. Це сталося, нагадаємо, 17 жовтня 2023 року – тоді за ініціативи Титикала було прийнято рішення про призупинення повноважень 8 депутатів від вказаної політичної сили. Відповідно до нього, ці народні обранці, зокрема, не можуть голосувати за будь-які питання у сесійній залі. За словами Романа Титикала, досягти результату на місцевому рівні можна двома способами.  Читайте: КОР призупинила повноваження депутатів, обраних від “ОПЗЖ” “Перший варіант – як це зробили ми та багато міських рад Київської області, коли депутатам від “ОПЗЖ” прямо забороняють здійснювати свої повноваження. Другий варіант – шляхом внесення відповідних змін до регламенту тієї чи іншої ради стосовно того, що депутати від заборонених партій не можуть виконувати свої обов'язки. Саме так це планують зробити в Київраді. Як на мене, обидві юридичні техніки досягають потрібного результату. Але найбільш правильною технікою звичайно ж буде виконання згаданих рішень РНБО та Верховного Суду шляхом внесення відповідних змін до Закону України “Про статус депутатів місцевих рад”, чого Верховна Рада досі не зробила”, – зазначив KВ Роман Титикало. На переконання депутата, обранці від “ОПЗЖ” не мають шансів на оскарження таких рішень місцевих рад у судовому порядку. За його словами, після ухвалення Київської обласною радою свого вердикту по обранцям від “ОПЗЖ”, останні просто встали та покинули сесійну залу, а один із них невдовзі подав заяву про складання депутатських повноважень. Такі ж заяви, наприклад, подали всі депутати від “ОПЗЖ” у Фастівській міськраді Київської області, яка також долучилася до цього т.зв. “флешмобу”. На думку Титикало, у цьому заключається “юридично-морально-психологічний” аспект – тобто, депутати від забороненої партії чітко розуміють, що суспільство не сприймає їх та їхню роботу. “Практика судового оскарження [рішень місцевих рад щодо заборони роботи депутатів від “ОПЗЖ”] є, але я не бачив, щоб такі рішення були оскаржені. Принаймні, я не бачив рішень Верховного Суду по цій категорії справ. Слід враховувати стан речей в державі та військову агресію рф. В рішенні Верховного Суду щодо заборони “ОПЗЖ” дуже правильно написано, що держава в умовах даного часу повинна діяти за принципом “войовничої демократії”, який закріплений Європейським судом з прав людини. Тобто, усі права мають дотримуватися, крім тих, які фактично забороняють або ставлять під загрозу демократію як таку. У разі загрози демократії вона має право “самооборонятися”, – підкреслив Роман Титикало.  Про “ОПЗЖістів” у Київраді Нагадаємо, за результатами місцевих виборів, які відбулися 25 жовтня 2020 року, партія “ОПЗЖ” виборола в Київраді 12 мандатів. Дві третини народних обранців – 8 депутатів – пройшли до муніципалітету за загальноміським списком, ще четверо були обрані на округах – в Дарницькому, Оболонському, Солом'янському та Шевченківському районах. Невдовзі після цього в міськраді було створено фракцію даної політичної сили, яку очолив Олександр Попов (на колажі в центрі) – голова Київської міськдержадміністрації (КМДА) у 2010-2014 роках та ексміністр України з питань житлово-комунального господарства (двічі займав цю посаду – в 2007 та 2010 роках). Читайте: Они прошли: фракция “ОПЗЖ” в Киевсовете IX созыва У грудні 2020 року, коли Київрада затвердила перелік та склад своїх постійних комісій, депутати від “ОПЗЖ” отримали в них низку керівних посад. У тому числі народні обранці від даної партії очолили дві такі комісії. Так, Ігор Кириленко обійняв посаду голови комісії з питань регуляторної політики, а Олександр Плужник – комісії з питань дотримання законності, правопорядку та зв'язків із правоохоронними органами.  Читайте: Профессионализм и смотрящие. Как распределили полномочия в Киевсовете IX созыва Наразі, після низки кадрових пертурбацій та зміни переліку комісій, "колишня “ОПЗЖ” утримує за собою “лідерство” лише в одній комісії – саме тій, яку очолює Плужник. У свою чергу, комісія Ігоря Кириленка була у червні 2023 року ліквідована, а її голову так і не було включено до жодної іншої комісії. Варто зазначити, що фактично комісія з питань регуляторної політики так і не почала роботу, адже її члени ігнорували засідання, через що розгляд питань було унеможливлено. При цьому, Ігор Кириленко протягом більш ніж двох років неодноразово просив керівництво міста налагодити роботу вказаного органу, але належної реакції на його заклики не було. Читайте: “Перетасували колоду”: Київрада змінила перелік та персональний склад своїх комісій Разом з тим, низка депутатів, які обиралися від “ОПЗЖ”, наразі залишають за собою керівні посади в інших комісіях Київради. Так, Михайло Царенко досі є першим заступником голови комісії з питань бюджету, соціально-економічного розвитку та інвестиційної діяльності, Володимир Кравець займає таку ж посаду в комісії з питань архітектури, містопланування та земельних відносин, Сергій Мамоян є заступником очільника комісії з питань транспорту, зв'язку та реклами, Юлія Уласик – секретарем комісії з питань охорони здоров'я, сім'ї та соціальної політики, а Михайло Наконечний – секретарем комісії з питань цифрової трансформації та регулювання надання публічних послуг. Що стосується самої фракції “ОПЗЖ” у столичній міськраді, то рішення про її саморозпуск було оприлюднено через півтора місяця після початку повномасштабного вторгнення – 30 березня 2022 року. Тоді ж 7 з 12 депутатів об'єдналися в депутатську групу “Платформа за життя та мир” – до неї увійшли Рустем Ахметов, Ігор Кириленко, Володимир Кравець, Сергій Мамоян, Олександр Плужник, Олександр Попов та Михайло Царенко. Ще п'ятеро депутатів – Олена Букало, Михайло Наконечний, Юлія Симуніна, Юлія Уласик та Володимир Яловий – залишилися позафракційними та не стали об'єднуватися в певні групи. Надалі, 18 травня 2023 року, вищезгадана Олена Букало склала свій депутатський мандат, а 8 червня 2023 року Ігор Кириленко офіційно покинув депутатську групу “Платформа за життя та мир”. Фото: колаж КВКиївВлада

Затяжний перерозподіл влади у Бородянській громаді спричинив колапс. Зупинилися всі процеси життєдіяльності і відбудова теж. І це – посеред опалювального сезону. Причина – безкінечні судові процеси, відсутність голови та секретаря. У розпал конфлікту частина депутатів від політичної партії "Нові Обличчя" вирішила спробувати взяти керування громадою під свій контроль. Народні обранці та відсторонене керівництво громади закидають депутатам, що це схоже більше на захоплення влади та її узурпацію.Як дізналася KВ, 26 жовтня в Бородянській селищній раді мала відбутися сесія ради за ініціативи депутатського корпусу з приводу обрання нового секретаря ради. Що і послугувало приводом для розгортання у громаді скандалу. Нова криза Сам скандал почав набирати обертів ще напередодні засідання, коли до депкорпосу ради у соцмережі Facebook звернулася нардепка від "Слуги народу" Ольга Василевська-Смаглюк (округ 96, Київщина). Вона закликала їх не допустити проведення "фейкової сесії" і "не брати участь у цьому свавіллі". "...фейкова сесія, де спробують обрати секретаря селищної ради від партії Карплюка "Нові обличчя". "Нових облич" у Бородянці достатньо, але не достатньо, щоб проводити поза законом фейкові сесії, узурпувати владу і прийти до корита з мільярдною відбудовою, яку і так досі не розпочали", – йдеться у зверненні. Згодом у прямій трансляції депутатка роз'яснила, що послугувало причиною для зібрання депутатів. За її словами, рішення апеляційного суду про відновлення на посаді Олександра Сахарука проіснувало недовго, адже вже екссекретар Георгій Єрко подав касацію і суддя Верховного суду касаційної адміністративної ланки ухвалив проміжне рішення про відсторонення Сахарука з посади.  "У раді – колапс. Хотіли організувати сесію, збирали голоси під Захарченко, представницю “Нових облич” на секретаря селищної ради. Завдяки пильності громади цього не відбулося. Я не розумію, в Ірпені закінчилась вже робота для “Нових облич”, і треба переходити на інші громади, чи як? В Ірпені вже все зробили, відновили?.. Я нічого не маю проти прозорого відновлення, але я проти захоплення влади і її узурпації", – наголосила депутатка.  На її думку, на цьому депутати від "Нових облич" не полишать спроб  "проштовхнути" свого кандидата.  "Чула, що навіть замотивували одну з членкинь із фракції “Слуга народу” теж голосувати аби отримати посаду керуючої справами. Сподіваюся, що такої синергії не відбудеться... [...] Крім сміттєвих королів і віконних магнатів, всі проти і хочуть бачити легітимну владу", – додала Василевська-Смаглюк.  О, Фемідо!  Під час розмови із кореспондентом KВ знову відсторонений голова Бородянської громади Олександр Сахарук (самовисуванець) зауважив, що саме десять депутатів від "Нових облич" виявили бажання скликати сесію, обрати головуючого і поставити питання щодо обрання секретаря, який би надалі здійснював повноваження виконуючого обов'язки голови. "У своєму клопотанні вони заклали проєкт рішення, щоб депутати проголосували саме за кандидатуру "Нових облич" Ірину Захарченко. Сесія не відбулася. Звернувся до нацполіції щодо розгляду правомірності скликання цієї сесії і отримання пояснення від  депутатів щодо їх намірів. Сподіваюсь, поліція з'ясує всі обставини. Я ж це розумію, що йде свідоме захоплення влади групою осіб, маніпулюючи громадською думкою та законодавством. В офіційному зверненні зауважив, що безпосередньо мною не видавались розпорядження про схвалення сесії та розгляд питань порядку денного. Я не вбачаю в позиції депутатів законних підстав для її скликання. Рада і секретаріат не надсилали жодних запрошень щодо скликання сесії", – розповів він. Він, зауважив, що депутати до нього не зверталися щодо проведення сесії. Та і через правову колізію він  не має фізичної змоги її скликати, адже 12 жовтня, до остаточної ухвали, суд усунув його від виконання повноважень голови. "Проти судді, яка веде цю справу, люди збирали народне віче, зверталися до Президента, Вищої ради юстиції, народних депутатів, ДБР з приводу того, що своєю дією суддя, на підставі заяви Єрка, як третьої особи, фактично ухвалою виконала вже судове рішення, визнавши запобіжним заходом призупинення двох рішень суду, які набрали законної сили. Я вже відпрацював після більше 100 днів і навіть відзвітувався перед громадою. Були запущені всі самоврядні процеси, наразі це все зупинено. Громада в підвішеному стані, відбудова зупинена. Я не отримую заробітну плату, але щодня присутній на роботі, нарадах, щоб хоча би забезпечити життєдіяльність громади, адже йде опалювальний сезон", – резюмував він. KВ також поцікавилася вже в екссекретаря громади Георгія Єрка (“За Майбутнє”) підставами для скликання сесії та її законності. "Збиралися обрати секретаря, щоб хоча би був підписант. Але вона не відбулася, бо не вистачило одного голосу. За законом, сесію має скликати секретар або голова. А коли ж нема ні того, ні іншого, як наголошують юристи, за ініціативи однієї третьої депутатів сесія цілком може бути скликаною", – розповів Єрко. Позиція  Також КВ звернулася прокоментувати ситуацію й озвучені звинувачення щодо "захоплення влади" місцевими депутатами від партії "Нові Обличчя" до лідера політсили Володимира Карплюка. Зокрема, він зауважив, що тиск з боку народних обранців на позицію і рішення депутатів громад є неприпустимим.  "Депутатів Бородянської селищної ради обрали мешканці громади. І депутати діють згідно своїх самоврядних повноважень. Будь-яке втручання в процес призначення чи проведення сесії Бородянської селищної ради з боку народного депутата є протизаконним. Будь-який народний депутат може прийти на сесію, виступити на ній чи подати певне звернення. Але тиск на орган місцевого самоврядування з боку нардепа (а за моєю інформацією деякі депутати отримали смс з погрозами) є неприпустимим у здоровому суспільстві та має стати предметом розгляду відповідних парламентських органів, які займаються етикою поведінки народних обранців. Парламентарі зобов’язані поважати місцеве самоврядування і займатися своєю роботою у Верховній Раді, а не тиснути на місцевих депутатів, коли їм призначати сесію, а коли не призначати”, – розповів Карплюк. Довідка КВ Про Ірину Захарченко відомо, що вона є депутаткою ради від партії "Нові обличчя" та секретарем постійної комісії Бородянської селищної ради з питань соцекономічного розвитку. Народилася 17 березня 1977 року в селі Здвижівка на Бородянщині. Закінчила Національний транспортний університет, а саме – факультет організації перевезень і управління на автомобільному транспорті. Наразі працює менеджером з продажу навантажувальної техніки в ТОВ "Техно-Ассистанс". З 2015 року – депутат Бородянської селищної ради. Нагадаємо, як раніше повідомляла KВ, 27 січня 2022 року депутати Бородянської громади ухвалили два рішення:  достроково припинили повноваження селищного голови Олександра Сахарука. За таке рішення тоді проголосував 21 депутат. А, по-друге,  повноваження в.о. селищного голови було покладено на секретаря ради Георгія Єрка. Читайте: “Всіх, хто роздивлявся військових через тин, розстрілювали”: KВ дізналася, як живуть в окупації села Бородянської громади Після деокупації Київщини, почалося відновлення території громад, які постраждали внаслідок російської агресії. Встановлювалися тимчасові модульні містечка, аби надати хоча б тимчасовий прихисток тим, хто втратив житло внаслідок бойових дій. Бородянська громада тоді стало першою, де змогли запустити таке містечко. Читайте:  Модульне містечко у Бородянці не може покрити потреби у тимчасову житлі для всіх місцевих потерпілих У лютому вже цього року Окружний адміністративний суд Києва поновив на посаді відстороненого очільника Бородянської громади Олександра Сахарука. Рік тому 21 депутат віддав свій голос “за” дострокове припинення його повноважень. Голова з таким рішенням не погодився: розпочалися судові процеси, які через війну затяглися і лише цьогоріч суд таки став на бік позивача.  Читайте: Судові баталії: на Бородянщині поновилася боротьба за крісло очільника громади У червні Шостий апеляційний адміністративний суд таки поновив на посаді очільника Бородянської громади Олександра Сахарука. Судові баталії щодо правомірності відсторонення останнього від своїх обов’язків тривали у судових інстанціях різного рівня півтора роки. Наразі обидві сторони, голова ради та секретар разом із депкорпусом, ухиляються від оцінок правомірності судових рішень, апелюючи одноголосно до того, що громаді вже не до політичних баталій, у той час як Бородянка потребує термінової відбудови.  Читайте: Фініта ля комедія: суд поновив на посаді очільника Бородянки Олександра Сахарука Та вже 6 вересня на сесії Бородянської ради депутати зі скандалом звільнили секретаря ради Георгія Єрка ("За Майбутнє"), який до цього два роки керував громадою. І поки депкорпус визначається із новим секретарем, пристрасті довкола звільнення лише набирають обертів. Одні стверджують, що причиною для звільнення Єрка слугував провал у відбудові деокупованої громади та боротьба за владу, інші – що до ситуації причетні провладні політсили, які тиснуть на місцеву раду. Читайте: Бородянка знову в епіцентрі політичного скандалу з перерозподілу влади Фото: колаж КВ КиївВлада

Заступнику голови КМДА Петру Оленичу (на колажі) загрожує до шести років позбавлення волі за зловживання службовим становищем. Нещодавно чиновник нарешті отримав відповідну підозру від НАБУ і САП в рамках справи щодо незаконного відведення столичною владою земельної ділянки в парку “Нивки” (вул. Табірна, 28) під житлову забудову компанії із орбіти відомого бізнесмена і політика Віктора Пилипишина. За інформацією слідства, ще будучи керівником Департаменту земельних ресурсів КМДА, Оленич “обманув” депутатів Київради, повідомивши їм про те, що ця земля не входить до природно-заповідного фонду. Наразі відомо, що внаслідок таких дій чиновника міській громаді було нанесено збитки на суму близько 6,4 млн гривень, хоча де-юре ця земля вже повернута до комунальної власності стараннями прокуратури. При цьому, в даній історії залишається ще одна інтрига: чи звернуть увагу правоохоронні органи на іншого заступника столичного мера – Вячеслава Непопа (також є депутатом міськради від УДАРу). Адже він офіційно був одним із ініціаторів згаданого землевідводу. Як стало відомо KВ, заступник голови Київської міськдержадміністрації (КМДА) з питань здійснення самоврядних повноважень Петро Оленич наразі перебуває під слідством. Підписуйтесь на “КиївВладу”   Так, 2 листопада 2023 року Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) повідомили цьому чиновнику про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК Кримінального кодексу (КК) України – зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки, вчинене за попередньою змовою групою осіб (до 6 років позбавлення волі). Наразі вирішується питання щодо обрання Петру Оленичу запобіжного заходу. Заступнику голови КМДА інкримінується те, що внаслідок його дій відбулася незаконна передача частини парку “Нивки” під забудову, внаслідок чого територіальна громада Києва зазнала збитків на суму близько 6,4 млн гривень. У ході слідства правоохоронці встановили, що у листопаді 2019 року Петро Оленич, тоді ще перебуваючи на посаді директора Департаменту земельних ресурсів КМДА, отримав на розгляд проєкт землеустрою щодо відведення неназваній приватній компанії ділянки площею 0,6 га у східній частині парку “Нивка” під будівництво житлово-офісного комплексу. Цим же документом було передбачено виключення даної землі з природно-заповідного фонду.  Разом з тим, за декілька місяців до цього, у липні 2019-го, земельний департамент КМДА відправив даний проєкт на доопрацювання – саме через належність ділянки до природно-заповідного фонду. Втім, за інформацією правоохоронців, Петро Оленич проігнорував цей факт та все ж подав проєкт рішення щодо передачі даної ділянки в оренду на розгляд Київради. При цьому, як зазначають правоохоронці, аби забезпечити гарантоване голосування депутатів за цей проєкт рішення, посадовець зазначив у пояснювальній записці до нього, що ділянка не належить до природно-заповідного фонду. За даними НАБУ, це не відповідало дійсності та спростовувалось інформацією з бази міського земельного кадастру, яка перебувала у віданні Департаменту земельних ресурсів КМДА.  Як зазначають у САП, позиція правоохоронців щодо незаконності даного землевідводу підтверджується постановою Північного апеляційного господарського суду, відповідно до якої рішення Київради про передачі даної ділянки в оренду було скасовано, а договір оренди визнано недійсним. Також, за даними прокуратури, завдяки втручанню правоохоронних органів було припинено незаконне будівництво на цій території. Крім того, НАБУ направило до Київради лист з вимогою розглянути питання щодо скасування рішення про затвердження Детального плану території (ДПТ), до якого входить вищезгадана ділянка та згідно з яким, всупереч Генеральному плану Києва, частину парку “Нивки” було незаконно віднесено до території під забудову. Протягом декількох годин після публікацій про вручення підозри на ці події відреагував і сам Петро Оленич. На своїх сторінках у соцмережах чиновник заперечив, що при здійсненні згаданого землевідводу було допущено порушення законодавства України, звинуватив НАБУ у брехні та пообіцяв, не дивлячись на усе це, сприяти правоохоронцям у розслідуванні даної справи. “Що буває, коли НАБУ вводять в оману? Воно вручає підозру. Насправді ж Департамент земельних ресурсів діяв згідно чинного законодавства і на підставі рішення Київради. Всі дозволи і містобудівна документація були видані ще в 2017-18 роках (до зайняття мною посади), а проект погоджений відповідними органами влади. Більше того, Департамент завжди сприяв і надавав всю запитувану інформацію правоохоронним органам та співпрацював зі слідством з цього питання. У будь-якому разі, я наголошую на вимозі неупередженого слідства, готовий до співпраці з правоохоронними органами. Свою правоту і невинуватість доводитиму у правовий спосіб. А також наполягатиму на виявленні та притягненні до відповідальності громадян, які ввели в оману правоохоронців, надавши недостовірну інформацію щодо цієї справи”, – заявив Петро Оленич. Зазначимо, Оленич такими запереченнями, схоже, просто вводить в оману громадськість, намагаючись виправдатися там, де допущені їм порушення очевидні. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Про яку земельну історію йдеться Наразі у відкритих джерелах не уточнюється, передача якої саме земельної ділянки зацікавила правоохоронців та яка компанія отримала її в оренду. Такі дані відсутні і в Держреєстрі судових рішень – зазвичай вони публікуються з певним “запізненням”, у зв'язку з чим станом на сьогодні навіть проблематично встановити номер відповідного кримінального провадження і дату початку слідства. Разом з тим, за низкою ознак можна з упевненістю зробити висновок, що йдеться про ділянку на вул. Табірній, 28 в Шевченківському районі Києва, яку було відведено в оренду ТОВ “Українська марка”. Але цьому передували події, про які опосередковано згадували правоохоронці. Так, 20 грудня 2017 року Київрада рішенням №1005/4012 затвердила ДПТ у межах проспекту Перемоги, вулиць Лагерної, Авіаконструктора Сікорського, залізничних колій, вулиць Тимофія Шамрила, Дорогожицької, Олени Теліги, Олександра Довженка (у народі – “ДПТ “Дегтярівки та Сирця”). Як зазначали столичні активісти, одним із “нюансів” цього документу було те, що в ньому не зазначалися кордони парку “Нивки”. При цьому, ділянка на вул. Табірній, 28, яка, згідно з графічними матеріалами Генплану Києва, відносилася до озеленених територій загального користування, у ДПТ в цій зоні вже була “відсутня”. Читайте: На Крещатике, 36 во время ночного утверждения ДПТ обвалился потолок А вже через два роки, 19 грудня 2019-го, Київрада рішенням №579/8152 погодила передачу ділянки площею 0,6 га на вул. Табірній, 28 в оренду ТОВ “Українська марка” на 5 років для будівництва та обслуговування житлово-офісного комплексу з вбудованими та прибудованими приміщеннями торгово-офісного призначення та підземним паркінгом. Цим же рішенням було передбачено, що вказана ділянка має бути виключена з території парка “Нивки”, який входить до переліку озеленених територій загального користування Києва (цей перелік є складовою затвердженої в 2005 році Програми розвитку зеленої зони Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень у центральній частині міста). У пояснювальній записці до затвердженого проєкту рішення зазначалося, що підставою для даного землевідводу є той факт, що ТОВ “Українська марка” з грудня 2013 року є власником двох нежитлових будівель загальною площею 609,9 кв.м., які розміщені на даній ділянці. При цьому, в документі було вказано, що, згідно з Генпланом Києва і ДПТ “Дегтярівки та Сирця”, за функціональним призначенням дана ділянка відноситься до категорії земель житлової та суспільної забудови. Також в пояснювальній записці, із посиланням на КП “Управління зелених насаджень (УЗН) Шевченківського району Києва” (лист цього підприємства від 22 липня 2019 року) повідомлялося, що ця земля не належить до територій, закріплених за цим комунальним підприємством, а також не є територією природно-заповідного фонду чи парку. Зазначимо, де-юре вказаний проєкт рішення на розгляд Київради подали Департамент земельних ресурсів КМДА, який на той час очолював саме Петро Оленич, а також заступник голови КМДА Вячеслав Непоп. Ділянка на вул. Табірній, 28 Надалі, 19 жовтня 2020 року, Департамент містобудування та архітектури КМДА видав ТОВ “Українська марка” містобудівні умови та обмеження (МУО) на проєктування будівництва на вказаній ділянці житлово-офісного комплексу із вбудованими та прибудованими приміщеннями торгово-офісного призначення та підземним паркінгом. На порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ) не зазначаються більшість вихідних даних щодо запланованої забудови – фактично в МУО було лише вказано, що на вказаній землі у майбутньому може бути зведено будівлю чи будівлі заввишки 25 поверхів. В “містобудах” повідомлялося, що територія ДПТ, до якого входить ця земельна ділянка, межує із парковою зоною – парком-пам'ятником садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення "Нивки" (східна частина). Разом з тим, не було жодного слова про відношення цієї землі до вказаного парку. Читайте: Департамент строительства и архитектуры КГГА просят проверить информацию о строительстве на территории парка “Нивки” У січні 2021 року Київська міська прокуратура подала до Господарського суду Києва позов щодо визнання незаконним та скасування рішення столичної міськради №579/8152 та визнання недійсним договору оренди ділянки на вул. Табірній, 28. Відповідачами в цій справі виступали Київрада і ТОВ “Українська марка”. В обґрунтування своїх вимог, правоохоронці вказали на те, що дана ділянка точно є територією природно-заповідного фонду, а тому проєкт землеустрою щодо її відведення повинен був бути погоджений структурним підрозділом КМДА у сфері охорони навколишнього природного середовища, чого в даному випадку зроблено не було. Крім того, прокурори зазначили, що вказаним проєктом землеустрою було змінено категорію спірної ділянки, що не було погоджено із Кабінетом Міністрів України. Також правоохоронці вказали на те, що ТОВ “Українська марка” не повинна була отримати ділянку в оренду не неконкурентних засадах, поза аукціоном, адже площа розташованих на ній будівель (сараю та оранжереї) майже в 10 разів менша площі землі. У зв'язку з цим, на переконання прокуратури, вказана компанія теоретично могла отримати за такою процедурою лише частину ділянки, і при цьому не під забудову, а лише для експлуатації та обслуговування вказаних об'єктів нерухомості. У свою чергу, інший “шмат” землі, який на той час був вільним від забудови, ТОВ “Українська марка” могло отримати лише на конкурентних засадах. Крім того, позивачі зазначали, що столична міськрада навіть не могла передавати дану ділянку в оренду тому, що попередній власник розміщених на ній будівель – ПАТ “Радіант” – не оформлювало на себе право користування цією землею.  1 квітня 2021 року столичний госпсуд відмовив прокуратурі в задоволенні позову. Втім, правоохоронці подали апеляційну скаргу на такий вердикт до Північного апеляційного господарського суду. 22 вересня 2021 року вказаний суд задовольнив таку скаргу, відповідно – задовольнивши вимоги прокуратури.  Скріншот рішення суду від 1 квітня На цьому історія не закінчилася – ТОВ “Українська марка” і Київрада ініціювали касаційне оскарження рішення апеляційного суду. 24 травня 2022 року Верховний суд прийняв цю справу до свого провадження, але разом з тим – зупинив відповідне касаційне провадження. Це було обґрунтовано тим, що служителям Феміди потрібно було дочекатися результатів по двом судовим справам, які на той час знаходилися на розгляді Верховного суду та в рамках яких розглядалися схожі історії. Тобто, йшлося про те, що суддям потрібно було “знати”, як розглядати подібні провадження. Разом з тим, як зазначалося вище, НАБУ і САП повідомляють, що де-юре у справі по ділянці на вул. Табірній, 28 поставлена крапка, і при цьому – ще апеляційним судом. Через півтора тижні після подачі прокуратурою вищезгаданого позову, 13 січня 2021 року, Шевченківське управління Нацполіції Києва відкрило кримінальне провадження №42021100000000010 за фактом можливих порушень при здійсненні цього землевідводу. Попередньо фігурантам цієї справи інкримінувалося вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України – службове підроблення, що спричинило тяжкі наслідки. На етапі досудового розслідування правоохоронці висунули версію, що головним винуватцем є директор КП “УЗН Шевченківського району”. Йшлося про те, що саме він підписав лист від 22 липня 2019 року, в якому зазначалося, що ділянка не входить до парку “Нивки” і не закріплена за вказаним КП. Разом з тим, як вважали у Нацполіції, все було навпаки, а тому фактично йшлося про незаконне вибуття ділянки з користування “УЗНа Шевченківського району” та її подальшу передачу під забудову. 6 жовтня 2021 року Шевченківський районний суд Києва в рамках цього слідства, за клопотанням правоохоронців, наклав арешт на ділянку на вул. Табірній, 28, заборонивши її відчуження та проведення на ній будівельних робіт. Надалі, 4 лютого 2022 року, той же суд продовжив термін розслідування даного провадження до 5 серпня того ж року. Чи розслідується дана справа станом на сьогодні та чи саме в рамках даного провадження було вручено підозру Петру Оленичу (теоретично провадження могло бути передано від Нацполіції до НАБУ. – KВ), наразі невідомо. Паралельно з цим, 29 квітня 2021 року, ТОВ “Українська марка” зареєструвало в Державній архітектурно-будівельній інспекції (ДАБІ) повідомлення про початок будівельних робіт зі зведення житлово-офісного комплексу з вбудованими та прибудованими приміщеннями торгово-офісного призначення та підземним паркінгом. Генеральним підрядником було зазначено ТОВ “Юнібілд”. У документі, розміщеному в ЄДЕССБ, не вказувалися вихідні дані будівництва, але уточнювалося, що клас наслідків цих робіт – СС1 (новобудови з незначними наслідками). Це виглядало досить дивно, бо, як зазначалося вище, згідно з МУО, мова могла йти про зведення будівлі/будівель висотою в 25 поверхів (значно вищий клас наслідків).  Втім, надалі, вказане ТОВ "виправилось": у травні 2021 року компанія погодила нову проєктну документацію щодо проведення робіт і надалі подала заявку до ДАБІ щодо отримання нового дозволу на будівництво того ж об'єкту, але вже з класом наслідків СС3 (будинки, споруди зі значними наслідками).  Проте, 14 грудня 2021 року Держархбудінспекція відмовила у видачі такого погодження. Підстав для цього було декілька. Зокрема, у ДАБІ зазначили, що через накладення арешту забудова ділянки на вул. Табірній, 28 на той час була неможлива. Крім того, ТОВ “Українська марка” не надала інспекції певну інформацію, передбачену статтею 69 Повітряного кодексу України (стосується обмеження використання приаредромної території). Зазначимо, у рішенні про відмову повідомлялося, що ТОВ “Українська марка” збирається побудувати на вказаній території два житлових будинки (5 та 25 поверхів відповідно), офісний будинок (4 поверхи) та трирівневий підземний паркінг. Будівництво планувалося здійснювати в рамках 5 пускових комплексів. Підрядником цих робіт компанія зазначала все теж ТОВ “Юнібілд”. При цьому, ще влітку 2021 року на будмайданчику на вул. Табірній, 28, де вже проводилися підготовчі роботи, розпочалися протести місцевої громади. Активісти виступали проти забудови. Однією з причин називалося якраз те, що де-факто вказана ділянка входить до меж парку “Нивки”. Будмайданчик станом на листопад 2021 року У той період екоактивіст Михайло Погребиський зазначав, що у Міністерства захисту навколишнього середовища та природних ресурсів повинні зберігатися картографічні матеріали про всі землі природно-заповідного фонду, які в рамках вищезгаданого судового спору могли б стати доказом належності оспорюваної ділянки до таких територій. Проте, за його словами, Мінекології навіть не потрудилося виступити на боці правоохоронців у цьому судовому процесі. Також активіст нагадав, що, згідно із законом "Про природно-заповідний фонд України" та Земельним кодексом, Київрада не має права на свій розсуд змінювати площу та межі об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення без погодження з Кабміном, тим більше – віддавати такі землі під забудову. Читайте: Как заповедную часть столичного парка “Нивки” отдали под жилую застройку Про зацікавлених у забудові парку За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “Українська марка” було зареєстроване у травні 2006 року. Його керівником, засновником та кінцевим бенефіціаром є киянин Олександр Придибайло. Зазначимо, ця ж особа є офіційним директором ТОВ “НВФ “Талер”, яку система Youcontrol відносить до т.з.в "групи родини Віктора Пилипишина", що об'єднує більше семи десятків компаній, зайнятих у сферах будівництва, нерухомості та сільського господарства. Ключовими особами даної групи є Віктор Пилипишин (нардеп VII скликання та екс-голова Шевченківської районної в Києві державної адміністрації) та його зять Костянтин Яловий (депутат Київради VII-VIII скликань від партії “Єдність”). Серед пов'язаних з цією групою осіб Youcontrol також називає батька Костянтина Ялового – Володимира Ялового, який є депутатом Київради поточного IX скликання, а раніше був депутатом I, IV та VIII скликань міськради та працював заступником нині покійного Олександра Омельченка, коли той очолював КМДА. На зв'язок між вказаними двома компаніями також натякає спільний контактний номер телефону та реєстрація за однією адресою в Києві – на вул. Берковецькій, 6-А. ТОВ "Юнібілд" (генпідрядник будівництва по вул. Табірна, 28) було зареєстроване у Києві в грудні 2018 року. Керівником компанії вказано Дем'яна Бродовського, засновником та кінцевим бенефіціаром – мешканця столиці Юрія Залізка. За інформацією Youcontrol, ця ТОВка входить до групи компаній бізнесмена Юрія Пархомчука. Основні напрямки діяльності компаній цієї групи – будівництво, продаж бетону та залізобетонних виробів і т.д. Як повідомляла КВ, ТОВ “Юнібілд” зазначено генпідрядником будівництва в Києві декількох житлових комплексів, девелопером яких виступає компанія “Ковальська” – зокрема, ЖК “31Z” на вул. Драгоманова, 31-з (Дарницький район) і ЖК “DOCK32” на просп. Степана Бандери, 32-Д (Оболонський район). Обидва об'єкти зводяться на фоні гучних скандалів та пильної уваги правоохоронних органів. Читайте: Зайві поверхи та борги перед бюджетом: правоохоронці зацікавилися “депутатським ЖК” в Оболонському районі Києва Чим відомий Петро Оленич Свою кар'єру в столичній мерії Петро Оленич розпочав у березні 2017 року – тоді його було призначено на посаду першого заступника директора Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) КМДА, скандально відомого Юрія Назарова. Надалі, в липні 2017 року протягом двох з половиною тижнів Петро Оленич очолював Департамент з питань реєстрації КМДА, після чого 27 липня його було переведено на посаду директора Департаменту земельних ресурсів КМДА.  На цьому посту він пропрацював до 29 березня 2021 року, а вже 1 квітня того ж року пішов на підвищення – Віталій Кличко підписав розпорядження про призначення Петра Оленича заступником голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень. На нього було покладено контроль за діяльністю низки структурних підрозділів столичної мерії. Зокрема – Департаменту ІКТ, Департаменту містобудування та архітектури і свого “дітища” – Департаменту земельних ресурсів. Як неодноразово повідомляла KВ, громадськість та депутати Київради неодноразово висловлювали невдоволення роботою Петра Оленича на посадах керівника “земельного” департаменту і заступника голови КМДА і звинувачували цього чиновника та його підлеглих у масі різних порушеннях. Скандали з цього приводу виникають майже на кожному пленарному засіданні Київради під час розгляду земельних питань, які готує Департамент земельних ресурсів КМДА. Однією з головних претензій депутатського корпусу є те, що чиновники дуже часто пропонують віддавати під житлову та комерційну забудову ті земельні ділянки, які для цього не призначені. Зокрема – промислові зони, фактичні території зелених насаджень тощо.  Задля цього, серед іншого, використовуються маніпуляції з містобудівною документацією – коли попередньо міська влада затверджує ДПТ, відповідно до яких незаконно змінюються положення Генплану столиці, як це було в історії з ділянкою на вул. Табірній, 28. Крім того, задля здійснення землевідводів також активно застосовується т.зв. “туалетна схема” – коли потенційні землекористувачі оформлюють на себе право власності на якісь “сараї” або навіть неіснуючі будівлі на певних ділянках та в подальшому просять Київраду передати їм цю землю в оренду. Читайте: “Туалетна схема” рулить: у Київраді зацікавились захопленням землі на Осокорках Усе це призводить до неконтрольованої забудови столиці, яка є причиною виникнення та посилення інфраструктурних проблем – дефіциту місць в навчальних закладах та лікарнях, заторах на дорогах тощо. Наслідком таких дій чиновників, серед іншого, стала гучна кримінальна справа щодо “будівельного хаосу” на території столиці, в рамках якої в тому числі наразі вивчаються факти сумнівних землевідводів. Читайте: “Начхати на закон”: Нацполіція знає причини “будівельного хаосу” в Києві При цьому, Петро Оленич чомусь прямо не фігурує ні у вищезгаданому провадженні, ні в будь-яких інших. Хоча  в полі зору правоохоронців неодноразово опинялися саме його підлеглі. Наприклад, слідчі в рамках декількох справ вивчали закупівлі КП “Київський інститут земельних відносин”, і в 2021 році підозру в службовій недбалості отримала ексзаступниця директора вказаного підприємства. Читайте: Уголовная трясина: ГБР и Нацполиция расследуют закупки “Киевского института земельных отношений” Також правоохоронцям явно варто звернути увагу на освоєння під патронатом Петра Оленича колосальних грошових ресурсів при виконанні “Програми використання та охорони земель Києва”. Експерти вважають, що йдеться про банальне “відмивання” бюджетних коштів, адже гроші здебільшого витрачаються на завдання, які або вже кілька разів за рахунок платників податків виконувалися чи нікому не потрібні. Крім того, може мати місце виконання робіт за цінами в кілька разів вищими за ринкові та участь у схемі фірм, близьких до Петра Оленича.Читайте: Петру Оленичу разрешили “утилизировать” в столичную землю 1,32 млрд бюджетных гривен Посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА – головного архітектора Києва з 1 листопада 2016 року займає Олександр Свистунов. Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих. Фото: колаж КВ КиївВлада

Остаточно встановлено справедливість і  нерухоме майно в судовому порядку повернуто законному власнику – РО “БМТ “Слово життя”. Володимир Кунець (на фото), якого  Всеукраїнський союз церков євангельских християн-баптистів відсторонив від пасторського служіння, в часи, коли був керівником “Слово життя” переписав нерухоме майно релігійної організації на свою родину, але тепер шахрайству Кунця покладено кінець. Про це KВ стало відомо з відповідних рішень судів і відкритих джерел. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Тривалий час “БМТ“Слово життя” намагалось відновити своє право власності на нерухомість, яка по праву належить релігійній організації . В період з 2015 по 2020 р. шляхом низки незаконних дій та фіктивних договорів купівлі-продажу Кунець переоформив нерухомість на членів своєї родини: Кунця Олександра – сина, Горіченко Ольга – донька, Рябого Олександра – онука. Важливо, що Кунцем це було зроблено мовчки, тайно, без жодного узгодження з членами церкви Десятиліття тому пастор Євангельської церкви Кунець під благовидним наміром збирав кошти з парафіян церкви на будівництво молитовного будинку. На ці кошти в Києві за адресою вул. Мічуріна, 64, було побудовано нерухомість, яка по закону повинна належати РО “БМТ “Слово життя”. Таке майно на Печерську нині оцінюється у сотні тисяч доларів США. Як пізніше зʼясувалося, в Кунця були свої плани на нерухомість релігійної організації, яку він очолював, а саме: привласнити будівлі собі. Релігійна діяльність Кунця виявилась ширмою, за якою стоїть обман та лицемірство.  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Члени церкви в 2020 році  зʼясували, що нерухомість РО “Слово життя” належить родині Кунця. З цього моменту розпочалась трьохрічна судова епопея: Кунець намагався оскаржити в господарському суді рішення загальних зборів РО, яким його позбавили посади керівника.  В задоволенні позову суд відмовив: Касаційний господарський суд у складі Верховного суду виніс постанову про те, що рішення про звільнення Кунця з посади президента РО “Слово життя” визнано законним. А рішенням Печерського районного суду Києва, яке залишено в силі постановою Київського  апеляційним суду, відновлено справедливість, і нерухоме майно законно повернуто у володіння законного власника – релігійної організації. Інакше кажучи, визнано недійсними всі реєстраційні дії з нерухомістю та договори купівлі-продажу, які фіктивно були підставою для заволодіння Кунцем нерухомості на Печерську. Рішення вступило в законну силу ще в липні 2023 року. Слід зазначити, що кримінальне провадження стосовно Кунця та членів його родини за фактом незаконного заволодіння майном розпочато та кваліфіковано за ч.4 ст. 190 Кримінального кодексу (шахрайство вчинене у великих розмірах, карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років). Закінчення судових процесів в Господарському та Печерському судах тепер в рази пришвидшує рух кримінальної справи проти Кунця та його родини. Лава підсудних врешті-решт дочекається на родину Кунця. Репутація Кунця аж ніяк не кришталева: суспільству відомий трагічний прецедент, коли Кунець ще в 1990-ті роки, ввівши в оману аргентинського місіонера, заволодів його коштами шахрайським чином. Аргентинський місіонер через шоковий стан отримав інфаркт та помер. Крім того, не є таємницею співробітництво Кунця з КДБ ще за часів СРСР. З 2020 року Кунець та його родина перешкоджали доступ пастви “Слово Життя” до молитовного будинку та продовжували користуватися майном, як власним. Нині чинне керівництво отримало позов про стягнення заборгованості за комунальні послуги, які споживає та відповідно не сплачує родина Кунця. Станом на сьогодні, після завершення всіх судових процесів, члени “Слово Життя”, реалізовуючи свої законні права, нарешт ,потрапили до свого молитовного будинку за адресою вул. Мічуріна, 64. Від конструктивної розмови Кунець категорично відмовляється, попираючи обовʼязковість виконання судових рішень. Кунець вважає майно своєю власністю, паплюжачи Божі та світські закони. Але рано чи пізно за всі вчинки приходиться відповідати і перед Богом, і перед законом. Релігійна організація, вигравши суди, поставила крапку на шахрайських діях Кунця та положила кінець шахрайству “пастора”. Наступні кроки за правоохоронними органами. Важливо зазначити, в офіційних документах за адресою вул. Мічуріна, 64, вказано, що на цій ділянці розташовано будівлі площею 106 кв. м. Але насправді загальна площа всіх обʼєктів складає біля 1000 кв. м: 700 кв.м. – триповерховий будинок, інше – декілька приміщень та комерційний обʼєкт. Найголовніше, що дані будівлі не мають ЖОДНОЇ дозвільної документації, а сама ділянка не має кадастрового номеру. Журналістам відомо, що керівник РО “БМТ “Слово Життя” має намір привести будівлі у стан, відповідний офіційним документам – 106 кв. м. Це означає, що інші незаконні приміщення буде знесено. Іронічним є факт, що зловтішність Кунця було помічено на виїзді мера Києва Віталія Кличка, коли той особисто приїжджав до сусідів по вул. Мічуріна та зʼясовував законність будівель. Виходить, що зухвале відвідування Кунцем чужих заходів з приводу законності чи незаконності забудов засвідчує, як виявилось, що в Кунця самого “рильце в пушку”. Наразі нерухоме майно знаходиться під наглядом охорони керівника РО “БМТ“Слова Життя” Ільїна П.А. А Кунець, напевно, чекає примусового виселення та називає охорону Ільїна “тітушками”, яка лише виконує свою роботу, забезпечуючи безпеку та порядок за адресою. Чим керувався “пастор”, підставляючи своїх родичів під статтю Кримінального кодексу та грабуючи парафіян? Мабуть, на наївну сліпоту пастви, вважаючи, що люди вірять йому. А чого чекає зараз? Уникнення кримінального покарання через похилий вік? Нагадаємо, з 2020 року та раніше ЗМІ неодноразово висвітлювали особистість недобросовісного пастора Кунця та його шахрайські дії.В наступних матеріалах журналісти розкриють нові подробиці про Володимира Кунця, його родину та прокльони, якими він осипає керівництво РО “БМТ “Слово життя”. Фото: з відкритих джерелКиївВлада

Кабінет міністрів України (КМУ) внесе до Верховної Ради (ВР) законопроект, що вносить зміни до низки законів України щодо регулювання питань функціонування територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи. В уряді вважають, що новий закон дозволить перетворити Зону з пустким на туристичний магніт для цілого світу. Про це КВ дізналася з повідомлення на Урядовому порталі за підсумками засідання КМУ під головуванням Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля 3 листопада 2023 року.Підписуйтесь на “КиївВладу”  За словами Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Руслана Стрільця, лише за п’ять “довоєнних” років Чорнобильську зону відвідало понад 250 тисячі туристів. Після Перемоги туристичний інтерес до України зростатиме, а з ним і кількість охочих побачити місця, що зазнали впливу мирного атому, а далі російської варварської окупації. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Чорнобиль має стати “Територією розвитку промислового потенціалу та залучення інвестицій. Наприклад, для будівництва об’єктів альтернативної енергетики чи високотехнологічних виробництв. Для цього документ запроваджує прозорі правила здійснення у Зоні відчуження господарської діяльності”. Згідно урядового релізу, ще не опублікований проект закону “пропонує механізми фінансування заходів для розвитку Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника, його протипожежного захисту та проведення наукових досліджень”. “Десятки тисяч гектарів Зони відчуження можуть стати територією інновацій та екологічного лідерства. Ми маємо створити нову історію Чорнобильської зони відчуження. Територія пам'яті про страшні події 1986-го року символізуватиме відродження”, – каже міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець. Читайте: Кабмін передав 226 964,7 гектарів землі Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику Фото: з відкритих джерелКиївВлада

Київська міська рада звернулась до Президента України Володимира Зеленського та Кабінету міністрів Дениса Шмигаля з проханням вжити заходи та вирішити питання влаштування Національного військового меморіального та Київського міського військового кладовищ у межах столиці для належного вшанування захисників та захисниць України. Про це KВ стало відомо з засідання Київської міської ради, яке відбулося вчора 2 листопада  Підписуйтесь на “КиївВладу”   На своєму засіданні Київська міська рада звернулась до Президента Володимира Зеленського та Кабінету міністрів Дениса Шмигаля щодо облаштування Національного військового меморіального та Київського міського військового кладовищ. Дане звернення підтримали 76 депутатів.  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться У зверненні вказується, що станом на 2 листопада питання створення Національного військового меморіального кладовища та Київського міського військового продовжують залишатись невирішеними. “Київська міська рада продовжує вважати, що Національне військове меморіальне кладовище має знаходитись на території столиці України – міста Києва, з метою віддати належну шану полеглим захисникам та захисницям України. Більше того, розташування Національного військового меморіального кладовища саме на території міста Києва – це знак поваги не тільки до полеглих Захисників та Захисниць України, але і до членів їх родин”, – йдеться в рішенні міськради.  В рішенні вказується, що зволікання із початком функціонування Національного військового меморіального кладовища, яке триває майже півтора року, призводить до значних негативних наслідків: починаючи від зберігання тіл полеглих Захисників та Захисниць України, і закінчуючи значним суспільним резонансом.  Зазначимо, що перед засіданням мер Києва Віталій Кличко зазначив, що у травні Парламент прийняв закон, який передбачає створення Національного військового меморіального кладовища та досі не підписаний президентом.  “Цей закон мав би врегулювати проблемні питання створення Національного військового меморіального кладовища в Биківні. Натомість, у серпні Уряд ухвалив постанову, якою визначив нове місце розташування Національного Меморіалу – на території Гатненської сільської територіальної громади Фастівського району. Відтак, питання створення Національного військового меморіального та Київського міського військового кладовища так і залишаються невирішеними”, – зазначив Кличко. Також перед голосуванням до столичних депутатів звернулась із трибуни зали Київради мати загиблого захисника Маріуполю воїна “Азову” Владислава Литвиненка (позивний Вектор) Віра. Вона просила підтримати звернення до президента та Кабміну щодо облаштування Національного військового меморіального кладовища у межах столиці.  Вона зазначила, що представники центральної влади без погодження з родинами загиблих захисників вирішили побудувати Національне військове кладовище на території Гатненської сільської територіальної громади – за 10 км від столиці, хоча обіцяли створити меморіал для загиблих військових у межах Києва.  Читайте: Захисників Маріуполя хочуть поховати на Київщині – рідні проти, – журналістка  Нагадаємо, Кабінет міністрів схвалив реалізацію до 30 липня 2025 року експериментального проекту з проектування Національного військового меморіального кладовища на території Гатненської сільської територіальної громади (Фастівський район Київщини). При цьому, навесні Верховна Рада (ВР) прийняла все ще не підписаний Президентом законопроект, що передбачав будівництво Меморіалу на Броварському проспекті у Дніпровському районі міста Києва. Читайте: Биківня замість Лисої гори: у Києві наблизились до створення військового меморіального кладовища Фото: відкриті джерела  КиївВлада

Столична міськрада після майже двох років скандалів все ж погодила поновлення договору оренди ділянки в пров. Цимлянському, 3. Таким чином її орендарю – ТОВ “Дніпро-2002” – вже нічого не завадить перетворити розміщену на цій землі колишню поліцейську дільницю (була збудована в 1902 році) в офісно-учбовий центр. Щоб трохи знизити градус суспільного невдоволення навколо даної забудови, Київрада формально поставила перед вказаною компанією низку вимог – зокрема, отримати погодження на проведення робіт в Мінкульті та Департаменті охорони культурної спадщини КМДА. Втім, чи матимуть такі зобов'язання якийсь практичний сенс, наразі прогнозувати важко. Адже фактично вищезгадана будівля була знесена ще на початку повномасштабного вторгнення без необхідних дозволів від столичної мерії, і за це досі ніхто не поніс відповідальність.  Як стало відомо КВ, під час вчорашнього засідання Київрада підтримала у другому читанні проєкт рішення щодо поновлення ТОВ “Дніпро-2002” договору оренди земельної ділянки в пров. Цимлянському, 3 в Подільському районі (№08/231-1020/ПР від 19 серпня 2022 року). Підписуйтесь на “КиївВладу”  Суб'єктом подання цього документу виступили заступник голови Київської міськдержадміністрації (КМДА) Петро Оленич (на колажі ліворуч) і Департамент земельних ресурсів КМДА. У сесійній залі за його затвердження проголосували 83 депутати. Вказану землю ТОВ “Дніпро-2002” орендувало в столичної громади на підставі договору оренди, який було укладено з Київрадою ще 30 жовтня 2007 року і термін дії якого закінчився 30 жовтня 2022 року. Площа цієї землі становить 0,12 га, цільове призначення – “для реконструкції нежитлового будинку під офісно-учбовий центр з подальшими його обслуговуванням та експлуатацією” (кадастровий номер – 8000000000:85:321:0007). У проєкті рішення уточнюється, що за функціональним призначенням дана ділянка відноситься до території громадських будівель та споруд та частково території житлової садибної забудови. У пояснювальній записці до проєкту рішення повідомляється, що ця земля частково забудована – на ній знаходяться залишки зруйнованої будівлі (її загальна площа становила 994 кв.м.), яка з 2003 року року належить ТОВ “Дніпро-2002”. Йдеться про т.зв. “поліцейську дільницю Плоского участка”, побудовану в 1902 році. У компанії пояснили, що цей нежитловий будинок знаходився у незадовільному і аварійному стані, а тому, через небезпеку обвалення об'єкта, ТОВ “Дніпро-2002” прийняло рішення про його реконструкцію.  При цьому, в документі зазначається, що несучі стіни конструкції будівлі не витримали та частина будівлі обвалилась. За яких обставин це трапилося, у проєкті рішення не вказано, але, найімовірніше, така ситуація мала місце під час проведення підготовчих робіт. Крім того, ще в серпні 2022 року фахівці Департаменту земельних ресурсів КМДА, під час обстеження цієї ділянки, встановили, що на ній знаходиться будівельна техніка та вже вирито котлован. У порівнянні з тим варіантом проєкту рішення, який Київрада затвердила у першому читанні (це сталося 1 червня 2023 року), до даного документу було додану низку додаткових вимог, які має виконати ТОВ “Дніпро-2002”. Зокрема, компанія повинна отримати від Міністерства культури та інформаційної політики дозвіл на проведення земляних робіт, а також погодити в Департаменті охорони культурної спадщини КМДА дозвільну та проєктно-кошторисну документації щодо проведення містобудівних, ландшафтних та архітектурних перетворень на цій території. При цьому, в документі зазначається, що у випадку невиконання даних вимог, договір оренди цієї землі буде розірвано. Як повідомляла КВ, ТОВ “Дніпро-2002” збирається реконструювати вищезгадану будівлю під офісно-учбовий центр висотою до 20 метрів. Задля цього дана споруда ще на початку повномасштабної війни, у лютому 2022 року, фактично була знесена, що викликало значний резонанс як у депутатському корпусі Київради, так і взагалі серед мешканців столиці. Після початку демонтажних робіт Департамент охорони культурної спадщини КМДА направив власнику будівлі припис щодо зупинення робіт – через те, що цей об'єкт знаходиться в “охоронно-історичних зонах”. Втім, за інформацією тепер вже ексдиректора вищезгаданого департаменту Олександра Никоряка, ТОВ “Дніпро-2002” проігнорував таку вимогу, через що 22 лютого минулого року чиновники звернулися до Нацполіції за фактом порушення забудовником Закону України “Про охорону культурної спадщини”.  Читайте: Під шум війни: компанія, з-за якої “стирчать вуха” Івана Плачкова, зруйнувала історичну будівлю на Подолі Наслідком цього стало відкриття правоохоронцями кримінального провадження від 21 лютого 2022 року з попередньою правовою кваліфікацією за ч.2 ст. 298 (умисне незаконне знищення, руйнування або пошкодження об'єктів культурної спадщини чи їх частин) та ч.2 ст. 364-1 (зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми, що спричинило тяжкі наслідки) Кримінального кодексу України. 28 червня 2022 року Подільський районний суд Києва наклав арешт на будівлю в пров. Цимлянському, 3 та  вищезгадану будівлю на сусідній ділянці на вул. Кирилівській, 13-Д. Проте, вже у серпні минулого року слідство було закрито. Фактично підставою для цього став лист Мінкульту до правоохоронців від 27 травня 2022 року, в якому повідомлялося, що об'єкти за вказаними адресами не занесені до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та не перебувають на обліку як пам`ятки культурної спадщини.  Окрім того, у міністерстві повідомили про відсутність інформації щодо внесення зазначених об`єктів до Переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини. Втім, наразі невідомо, чи здійснюють правоохоронці активні слідчі дії в рамках даної справи – вищезгадана “червнева” ухвала є останнім судовим рішенням по цьому провадженню, яке опубліковано у відповідному державному реєстрі. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Незадовго до цього, 22 квітня 2022 року пресслужба міськради оприлюднила позицію голови фракції “УДАР” Дмитра Білоцерковця щодо цієї ситуації. Тоді депутат звинуватив ТОВ “Дніпро-2002” у тому, що цей забудовник вирішив, що “під шумок вийде безкарно знести 100-річний будинок та знищити сусідні флігелі”. Не дивлячись на усі скандали, у цей же період міська влада вирішила наділити вказану компанію ще однією ділянкою Так, 28 травня 2023 року Київрада рішенням №6407/6448 погодила передачу ТОВ “Дніпро-2002” “сусідньої” ділянки на вул. Кирилівській,13-Д площею 0,048 га (кадастровий номер 8000000000:85:321:0002) в оренду на 15 років для експлуатації та обслуговування нежитлового будинку площею 504,8 кв.м. При цьому, даним рішенням на компанію було покладено аналогічні зобов'язання щодо необхідності дотримання пам'яткоохоронного законодавства, як і випадку з ділянкою в пров. Цимлянському, 3.  Такі вимоги перед компанією були поставлені через те, ділянка на вул. Кирилівській,13-Д розташована в історичному ареалі, в зоні регулювання забудови першої категорії, в археологічній охоронній зоні, в зоні охоронюваного ландшафту, зоні регулювання І категорії Державного історико-архітектурного заповідника “Стародавній Київ”, на території пам’ятки ландшафту і історії місцевого значення “Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра” та в межах пам’яток археології місцевого значення – Культурний шар Подолу ІХ-ХVІІ ст. Як зазначалося вище, під час того ж пленарного засідання, 1 червня, депутатський корпус також розглядав питання поновлення договору оренди ділянки в пров. Цимлянському, 3. Але затвердити його тоді міськрада не змогла. Зокрема, депутати висловлювали обурення з приводу того, що забудовники почали демонтаж вищезгаданої будівлі, не маючи погоджень від Мінкульту і Департаменту охорони культурної спадщини КМДА. При цьому, народні обранці вказували на те, що будь-які нові зобов'язання стосовно необхідності дотримання вимог пам'яткоохоронного законодавства не матимуть сенсу, адже по факту будівлі вже не існує, а її власник навіть не поніс відповідальності за знесення цього об'єкта. В результаті цей документ і було відправлено “на друге читання” – через те, що в міськраді не вистачило голосів для затвердження проєкту рішення “в цілому” після того, як його було проголосовано “за основу” та після того, як були погоджені деякі правки.  Читайте: Толерування руїни: Київрада націлилась на знищення столітньої будівлі на Подолі За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “Дніпро-2002” було зареєстроване у вересні 2002 року. Наразі керівницею, засновницею та одноосібною власницею даної компанії є мешканка Києва Емма Гук. У 2021 році портал “Наші гроші” повідомляв, що остання є дружиною службовця СБУ Андрія Гука. Крім того, раніше на Емму Гук було оформлене ТОВ “Виробнича компанія Діспомед”, яка є одним з великих імпортерів до України медичної техніки. Власником вказаного ТОВ є відомий бізнесмен Герман Фісталь, який разом зі своїм нині покійним братом Володимиром починали свій бізнес у 90-х роках у Донецьку – тоді, коли місцеву облдержадміністрацію очолював Віктор Янукович. Їхній батько, відомий лікар і професор Еміль Фісталь, останніми роками працював саме в окупованому Росією Донецьку та отримував нагороди так званої “ДНР”. Читайте: Главный соцзащитник Киева подкинет денег братьям Фисталям При цьому, ТОВ “Дніпро-2002” може мати звязки і з іншими впливовими особами. Зокрема, у 2010-2020 роках співвласником цієї компанії був Володимир Брезвін – син екс-головного податківця Києва, екс-голови Державної податкової служби України, екс-голови правління “Укргазбанку”, екс-президента Федерації хокею України та ексдепутата Київради (2002-2008 роки) Анатолія Брезвіна.  Крім того, у 2004-2006-ом і 2010-2020-х роках співвласником ТОВ “Дніпро-2002” був бізнесмен Олексій Брусов. Останній разом з екс-міністром енергетики та екс-головою наглядової ради АТ “Київенерго” Іваном Плачковим є співвласником в низці компаній (зокрема – ТОВ “Теплоенергосервіс” і ПрАТ “Київенергоремонт”), які зареєстровані за однією адресою з ТОВ “Дніпро-2002” (Київ, пров. Електриків, 15). Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). Раніше, з 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич. Останній з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Департаментом охорони культурної спадщини КМДА з 23 серпня 2023 року керує Марина Соловйова. На цій посаді вона змінила Ірину Черненко, яка виконувала обов'язки директора з 10 червня 2023 року. Раніше, з 7 вересня 2018 року по 9 червня 2023 року, цей департамент очолював вищезгаданий Олександр Никоряк.  Діяльність Департаменту охорони культурної спадщини КМДА з початку 2021 року контролює заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Володимир Прокопів (екссекретар столичної міськради, депутат діючого IX скликання Київради від “Євросолідарності”, на колажі праворуч). Фото: колаж КВКиївВлада

Столична влада попросила Верховну Раду внести низку змін до Закону України “Про охорону культурної спадщини” та інших нормативно-правових актів у цій сфері. Зокрема, Київрада клопотала перед парламентом стосовно того, щоб дозволити місцевим органам влади через суд викупляти пам'ятки, яким загрожує небезпека; підвищити штрафи за порушення профільного законодавства; доповнити КУпАП новими статтями, за якими недобросовісних власників старовинних будівель можна було б притягати до відповідальності. Втім, чи матимуть ці прохання “зворотній вихлоп”, наразі прогнозувати важко. Судячи з того, що це звернення не перше (схоже було направлено в 2018 році), Верховна Рада не особливо прагне “слухати столицю”. Як стало відомо KВ, під час сьогоднішнього засідання Київради депутатський корпус підтримав направлення звернення до до Верховної Ради щодо необхідності внесення змін до Закону України “Про охорону культурної спадщини” та інших нормативно-правових актів. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Суб'єктом подання відповідного проєкту рішення №08/231-986/ПР від 16 серпня 2023 року виступив депутат Київради Володимир Прокопів (фракція “Європейська солідарність”, також є заступником голови Київської міськдержадміністрації (КМДА)). У сесійній залі за погодження цього документу проголосували 69 народних обранців. Так, зокрема, столична влада, клопотала перед парламентом стосовно того, щоб вищезгаданий закон був доповнений нормою про те, щоб місцеві органи охорони культурної спадщини мали право звертатися до суду з позовами “про переведення на нього прав та обов’язків покупця в разі порушення права привілеєвої купівлі об’єктів культурної спадщини”. Тобто, йдеться про те, що якщо певній будівлі загрожує безпека, а її власник відмовляється продавати об'єкт місцевій громаді, то влада повинна мати право судитися за його викуп. Також Київрада попросила Верховну Раду доповнити Закон України “Про охорону культурної спадщини” положеннями щодо суттєвого підвищення розміру штрафних санкцій за порушення законодавства у цій сфері охорони, а також “можливості накладання органами охорони культурної спадщини фінансових санкцій не тільки на юридичних осіб, а і на фізичних осіб-підприємців, громадські об’єднання, які є власниками, користувачами, орендарями об’єктів культурної спадщини, а також замовниками робіт не тільки на пам’ятках, а і на щойно виявлених об’єктах культурної спадщини”. Крім того, депутатський корпус запропонував своїм колегам з парламенту внести до Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) “нові” статті про правопорушення у сфері охорони культурної спадщини, відповідно до яких порушники будуть отримувати штрафи. Зокрема, Київрада вважає, що карати потрібно за неукладення охоронних договорів на щойно виявлені об'єкти культурної спадщини у встановлені законодавством терміни; за проведення без погодження з органами охорони культурної спадщини будь-яких робіт на пам’ятках, щойно виявлених об’єктах культурної спадщини, їх територіях; за розміщення зовнішньої реклами, вивісок, інформаційних табличок на таких об'єктах чи їх територіях без письмового дозволу місцевих органів охорони культурної спадщини тощо. У пояснювальній записці до проєкту рішення повідомляється, що в Києві наразі нараховується понад 3,6 тис. об’єктів культурної спадщини, однак близько 10% цих об'єктів перебувають у незадовільному стані та вимагають застосування негайних заходів щодо збереження. Разом з тим, на переконання Володимира Прокопіва, “у сфері пам’яткоохоронної діяльності існує ряд серйозних проблем, серед яких чи не найбільшою є ігнорування та порушення пам’яткоохоронного законодавства суб’єктами господарювання”. Серед таких – випадки навмисного доведення об’єктів культурної спадщини їх власниками до руйнації. У зв'язку з цим, мовляв, низку проблем у даній сфері повинна вирішити державна влада. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Як неодноразово повідомляла KВ, міська влада Києва неодноразово звинувачувала державну владу в сприянні знищенню пам'яток та об'єктів культурної спадщини столиці та вимагала від неї вирішити низку проблем у цій сфері. Наприклад, у березні 2018 року Київрада вже направляла до Верховної Ради схоже звернення щодо посилення відповідальності за порушення законодавства про охорону культурної спадщини. Зокрема, тоді столична влада клопотала про те, що необхідний чіткий механізм повернення таких об'єктів до державної або комунальної власності. Але, судячи з усього, традиційно пропозиції керівництва Києва були проігноровані. Читайте: Киевсовет решил просить Верховную Раду усилить ответственность за нарушения законодательства об охране культурного наследия А у травні 2021 року мер Києва Віталій Кличко звинуватив Міністерство культури та інформаційної політики у сприянні знищенню пам'яток та об'єктів культурної спадщини столиці. Таку заяву він зробив у зв'язку з тим, що за попередні три роки Мінкульт практично не розглядав подання профільного департаменту КМДА щодо включення до Держреєстру нерухомих пам'яток нових об'єктів. Зокрема, за інформацією Кличка, столична влада надала пропозиції щодо внесення 1509 таких об'єктів, але при цьому рішення було ухвалено лише по 23-ом. Читайте: Кличко обвинил Минкульт в потере Киевом объектов культурного наследия Нагадаємо, головним “пам'яткоохоронним” органом в столиці є Департамент охорони культурної спадщини КМДА, який з 23 серпня 2023 року очолює Марина Соловйова. Діяльність цього структурного підрозділу столичної мерії з початку 2021 року контролює вищезгаданий заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Володимир Прокопів. Фото: KВКиївВлада

Сьогодні, 2 листопада, на 11:00 заплановане чергове засідання Київради. На розгляд депутатського корпусу попередньо винесено 141 проєкт рішень, більшість з яких традиційно стосуються питань містобудування та землекористування. Серед іншого, депутатський корпус планує затвердити попередній звіт ТКК з питань перевірки використання бюджетних коштів під час війни, яким, зокрема, пропонується звільнити очільницю Департаменту охорони здоров'я КМДА Валентину Гінзбург. Також міськрада може звернутися до Верховної Ради із проханням удосконалити законодавство про охорону культурної спадщини і посилити відповідальність за його порушення. Про те, що 2 листопада 2023 року о 11:00 відбудеться чергове пленарне засідання Київради, KВ стало відомо з анонсу на сайті міськради. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Засідання традиційно відбувається у будівлі столичної міськради за адресою: вул. Хрещатик, 36, 4 поверх, зал засідань. Пряму трансляцію засідання можна переглянути на офіційному сайті Київради або тут. Дата, час та місце проведення засідання були затверджені розпорядженням міського голови Києва Віталія Кличка №1025 від 20 жовтня 2023 року. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться До порядку денного цього пленарного засідання увійшло 141 проєкт рішень. Вони вже згруповані у три розділи ("Загальні питання", "Питання власності" та "Питання містобудування та землекористування"), які у свою чергу поділені на десятки підрозділів, зокрема: 21 проєкт рішень – щодо “зміни та присвоєння назв об’єктів міського підпорядкування” та щодо “надання земельних ділянок для створення озеленених територій загального користування та для ведення лісового господарства”; 19 проєктів рішень – щодо “надання дозволу на приватизацію ділянок”; 17 проєктів рішень – щодо “надання дозволу на розроблення проєктів землеустрою для створення озеленених територій загального користування”; 14 проєктів рішень – щодо “надання дозволів на створення органів самоорганізації населення” тощо. Серед іншого, сьогодні столична міськрада може внести зміни до свого рішення про створення тимчасової контрольної комісії (ТКК), що займається вивченням того, як районні в Києві державні адміністрації (РДА) справляються зі своїми функціями у сфері забезпечення функціонування укриттів цивільного захисту (створена у червні 2023 року). Зокрема, відповідним проєктом рішенням пропонується зробити так, щоб даний орган також аналізував, чи виконує свої повноваження у вказаній сфері мер Києва Віталій Кличко.. Також документом передбачено, що даній ТКК планується надати функції вносити пропозиції щодо підтримки ОСББ, на балансі яких перебувають такі споруди та які готові надавати доступ громадян до них. Читайте: Рак на горі свиснув: Київрада і адміністрація Кличка взялися за вирішення проблем з укриттями цивільного захисту Крім того, депутатський корпус може погодити попередній звіт ТКК з питань перевірки видатків бюджету Києва під час війни (створена у липні 2023-го). Зокрема, цим документом фактично пропонується прийняти до відома, які фінансові порушення допустили різні структурні підрозділи Київської міськдержадміністрації (КМДА) та підзвітні їй комунальні заклади за останні півтора року, а також погодити проміжний план дій щодо недопущення таких порушень у майбутньому. Серед іншого, згідно зі звітом, комісія запропонувала звільнити директорку Департамента охорони здоров'я КМДА Валентину Гінзбург у зв'язку з фактами можливих зловживань з боку керівників столичних лікарень при проведенні ремонтних робіт. Як повідомляла KВ, дане питання у Київраді планували розглянути ще на минулому пленарному засіданні 5 жовтня, але тоді воно не було винесено до сесійної зали. Читайте: Мільярди на медицину: у Київраді прийняли нову програму і висунули вимогу щодо відставки Гінзбург Також на розгляд Київради винесено проєкт звернення до Верховної Ради щодо необхідності внесення змін до Закону України “Про охорону культурної спадщини” та інших нормативно-правових актів. Відповідно до нього, депутатський корпус планує клопотати перед парламентом стосовно того, щоб дозволити місцевій владі викупляти об'єкти культурної спадщини, які знаходяться у приватній власності та яким загрожує небезпека. Також міськрада, серед іншого, планує попросити підвищити розмір штрафних санкцій для порушників законодавства у сфері охорони культурної спадщини. Читайте: Кличко обвинил Минкульт в потере Киевом объектов культурного наследия Серед іншого, столична міськрада планує і перезатвердити статут КП “Київтеплоенерго”, яке цьогоріч опинилося в епіцентрі гучного скандалу після перевірки Держаудитслужби. Однією з головних змін має стати збільшення розміру статутного капіталу вказаного підприємства – з 2,3 млрд гривень, які прописані в діючій редакції статуту, до 5,3 млрд гривень. Значну частину цих коштів Київрада вже де-факто виділила “Київтеплоенерго”, адже протягом останніх двох років депутатський корпус прийняв відразу декілька рішень щодо збільшення “статутки”. Вони, зокрема, були продиктовані необхідністю “вирішення нагальних питань у сферах теплогенерації та теплопостачання”, а також “недопущення підвищення тарифів на тепло для мешканців столиці”. Читайте: У “Київтеплоенерго” вирішили приховати результати державної перевірки та уникнути відповідальності Зазначимо, цей перелік питань є дуже “попереднім”, адже керівництво і депутати Київради полюбляють вносити до порядку денного деякі проєкти рішень вже під час пленарного засідання, а деякі – навпаки виключають. При цьому, протягом останніх півтора року на сайті столичної міськради не публікуються переліки проєктів рішень, які депутатський корпус планує розглянути в порядку невідкладності (термінові питання, що затверджуються за спрощеною процедурою. – KВ), а тому наразі невідомо, чи будуть винесені такі питання на цю “пленарку”. Фото: KВ КиївВлада

Президент України Володимир Зеленський підписав зміни до Закону № 2923-IX, яким регулюється порядок виплати компенсацій громадянам, житло яких було пошкоджене або зруйноване в результаті російської агресії. Згідно внесених змін, українці, які зробили ремонт пошкодженого майна за власний кошт зможуть отримати компенсації за програмою єВідновлення.  Про це KВ дізналася із повідомлення пресслужби Міністерства реінтеграції тимчасово окупованих територій України. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Як йдеться у повідомленні пресслужби, основною метою змін до закону № 2923-IX“Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України” є розширення форм компенсації за програмою єВідновлення.  "Відтепер її зможуть отримати українці, які зробили ремонт за власний кошт", – запевнили у Міністерстві реінтеграції тимчасово окупованих територій. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Зазначається, що це буде третій етап комплексної програми відновлення житла, який розпочнеться з 1 січня 2024 року. "Запуск третього етапу планували давно з огляду на відповідні запити від громадян, які зробили ремонт самотужки. Адже вони так само претендують і мають право на державну компенсацію", – підкреслили у пресслужбі Міністерства. Також додали, що перший етап передбачав ремонти пошкоджених будинків вартістю до 200 тисяч гривень. Під час другого можна було отримати компенсацію за повністю знищене житло. Нагадаємо, у травні 2023 року Кабінет міністрів виділив 4,4 мільярда гривень на програму єВідновлення з Фонду ліквідації наслідків збройної агресії. Програма передбачає, що громадяни, чиє житло отримало незначні пошкодження внаслідок збройної агресії рф і яке ще не було відремонтоване, зможуть скористатись послугою єВідновлення для отримання державної допомоги для відновлення свого житла.  Як інформувала KВ, минулого місяця начальник Київської обласної військової адміністрації (КОВА) Руслан Кравченко заявив, що на Київщині в рамках першого етапу програми єВідновлення було ухвалено майже 4,2 тис. позитивних рішень на суму понад 377 млн гривень. У рамках програми Уряду по компенсації за знищене житло безготівковими сертифікатами було прийнято рішення на суму понад 52 млн гривень. Читайте: Спецкомісія КОВА перевірила відбудову школи та дитсадка у Броварському районі, – Руслан Кравченко Фото: Челайн  КиївВлада