Сьогодні, 26 серпня 2020 року, планові відключення електроенергії в Київській області пройдуть в Баришівському, Білоцерківському, Богуславському, Бориспільському, Бородянському, Броварському, Васильківському, Вишгородському, Згурівському, Кагарлицькому, Києво-Святошинському, Макарівському, Миронівський, Переяслав -Хмельницькому, Рокитнянському, Сквирському, Таращанському, Фастівському та Яготинському районах. Без світла залишиться і частина населених пунктів Ірпінського регіону. Про це KV стало відомо з повідомлення офіційного сайту "Київобленерго". Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Точні адреси, терміни і причини відключення електроенергії – нижче в таблиці. Райпідрозділ Н/п Вулиця Роботи Час робіт Баришівський м. Березань вул. Героїв АТО Капітальний ремонт з 9 по 16:30 год Баришівський с.Пасічна,с.м.т.Баришівка Всі Капітальний ремонт з 8 по 17 год Білоцерківський с.Шкарівка Миру,Надрічна,пр.Надрічний,Ватутіна,Лугова,1пр. 2пр. Луговий розчистка траси з 8 по 17 год Білоцерківський с.Дрозди Л.Українки,Надрічна Заміна елементів мережі з 9 по 16 год Білоцерківський с.Острійки Г.України буд. 192-231 Заміна елементів мережі з 8 по 17 год Білоцерківський м.Біла Церква вул.Крижанівського 8, 2А, вул.Січн. Прориву встановлення обліку з 8 по 13 год Білоцерківський м.Біла Церква Сквирське Шосе 224А, 216, 216А, Січневого прориву,3 встановлення обліку з 13 по 17 год Білоцерківський м.Біла Церква вул.Гончара 4, 6А, Пушкінська 59 ремонт в ТП з 8 по 17 год Богуславський Богуслав Калініна,Інтернаціональна,Н. Левицького,пр.Калініна,СТО,Магазини Капітальний ремонт з 8 по 13 год Богуславський Богуслав Миколаївська Капітальний ремонт з 13 по 20 год Бориспільський с.Дударків вул Горького Капітальний ремонт з 8 по 18 год Бориспільський с.М.Олександрівка вул.Артема,Митна,Макарова,Патона Капітальний ремонт з 8 по 18 год Бориспільський М.Олександрівка ТІЗ"Зелений Гай"-вул.Митна, Патона, Академіка Макаренка; Виставкова, Білозерська капітальний ремонт з 8 по 20 год Бориспільський В.Олександрівка, М.Олександрівка, Чубинське, Безуглівка *-вул.Леніна, Незалежності, Чубинського, Сонячна, Л.Українки, Сухомлинського, Молодіжна, Кочнева, Шкільна, Центральна, Гагаріна; *- Лісова, Соснова, Янтарна, Космічна, Центральна, Л.Костенка, Перемоги, Мічуріна, Квітнева, І.Франка, Горіхова, Малинова, Пшенична, Гагаріна, Садова, Дачна, *-вул.Л.Шевцової, Погребняка; *-вул.Курчатова, Комарова, Корольова, Степова, Тюльпанова; Приєднання новозбудованої ТП з 8 по 20 год Бородянський Клавдієво Франка,Коцюбинського,Лісова, Амосова,Центральна ,Шевченко,Джерельна,Успенська,Довженко,Квіткова Срезання аварійних дерев лісниками з 9 по 17 год Броварський Калита Пилорама КАП. РЕМОНТ НА ПЛ з 8 по 20 год Броварський Димерка Квітнева, пр-к Богданівський КАП. РЕМОНТ НА ПЛ з 8 по 20 год Броварський м. Бровари Винниченка,Миколаївка(Восьмого з’їзду рад),Шевченка,Костомарова Миколи(Гальбича) установка обліку НА ТП з 8 по 20 год Броварський м. Бровари Залізнична,Щолківська:Мостозагін -112,,Університет,ПП"Атлант",ООО"Вікна-стар",ЧП Веретенников,пилорама,УПТК установка обліку НА ТП з 8 по 20 год Броварський с. Плоске Школа, гуртожиток "Жовтневий",вул Незалежності, Жовтнева установка обліку НА ТП з 8 по 20 год Васильківський Васильків, Здорівка, Путрівка Васильків:Березанська, Гетьмана Сагайдачного,Березанська, Васильківська, пров.Васильківський,Виговського, Гончарна, Керамічна, пр..Керамічний, Культосвітній пров, пр..Лесі Українки, Лесі Українки,Луговий, Михайлівська, Путріська, Сергія Шамрая пров., Сонячна Здорівка: Ватутіна, пров.Зелений Путрівка: Богуна, Будівельна, Вишневий , Газова, пр..Дорошенка, Дружби, пр.Калинівський,Квіткова, пр..Козачий, Лісовий, Луговий, пр..Мічуріна, Мічуріна, Молодіжна, Нахімова, пр.Нахімова, Нова, Озерна, Пісщаний, Польова, Польовий, Путрівська, Пушкінська, пр..Пушкінський, Сагайдачного, Садова, Сонячна,Софіївська, Спортивний, Трудовий ,Франка, Хмельницького, Шевченка встановлення опор з 8 по 20 год Васильківський Здорівка Здорівка: Піщаний, Чапаєва, Ватутіна, 2-й Яровий пров., Івана Франка Організації: ЗДОРІВСЬКА С/РАДА розчистка траси з 8 по 20 год Вишгородський Старі Петрівці село частково Нові приєднання з 8:30 по 19:30 год Вишгородський Сичівка,Дмитівка, Петрівське,Рови Сичівка,Дмитівка, Петрівське,Рови Розчистка траси з 8:30 по 19:30 год Згурівський с.Турівка, с.Ільїнське, с.Урсалівка всі вулиці ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ з 9 по 20 год Ірпінський м. Буча вул. Островського, Вокзальна, Жовтнева Реконструкція з 8 по 17 год Ірпінський с. Горенка вул. Раменська, Кочубинського, Лісова Капітальний ремонт з 8 по 19 год Ірпінський смт. Гостомель вул. Миру, Гагаріна, Лісова Розчистка траси з 8 по 19 год Кагарлицький м. Ржищів вул.Оболонська Розчистка траси з 8 по 17 год К.-Святошинський Віта-Поштова, Боярка, Гатне, Нове Б.Хмельницького, Будаївського, Вишнева, Деснянська, Зелена, Київська, Незалежності, Сонячна, Польова, Ягідна, Встановлення опор (відновлення комутаційних апаратів) з 9 по 20 год Макарівський Борівка вул.Леніна Капітальний ремонт з 8 по 21 год Миронівський с.Ємчиха тракторний стан Капітальний ремонт з 9 по 19 год Миронівський с.Козин вул.Зарічна заміна трансформатора з 9 по 17 год П.-Хмельницький Пристроми Покровська.Польова.Сонячна Капітальний ремонт з 8:30 по 19 год П.-Хмельницький Переяслав-Хм з-д Продтоварів Капітальний ремонт з 8:30 по 16:30 год П.-Хмельницький Переяслав-Хм Покровська заміна опор з 8:30 по 19:30 год П.-Хмельницький Єрківці все село приєднання новозбудованого ЩТП з 10 до 12 год Рокитнянський Острів господарство Капітальний ремонт з 8 по 20 год Сквирський с.Квітневе господарський двір Допуск підрядників з 10 по 13 год Сквирський с.В.Половецьке господарський двір Допуск підрядників з 13 по 16 год Таращанський м .Тараща, Лісовичі вул. Пасічна, Короленка, Берегова ,Лісова, Рибача, Швайчиха, Садова, Мандибури Ремонт ТП, чистка трас з 8 по 20 год Таращанський с. Лука вул. Набержна, Шкільна, Молодіжна, Перемоги мионтаж ПЛІ з 8 по 20 год Таращанський м.Тараща Соснова, Зарічна, Вільхова демонтаж проводів з 8 по 19 год Фастівський Мотовилівка Ставкова ІП-2020 підрядник Техелектро-79 з 9 по 15 год Фастівський В.Снітинка Леніна; Островського; Піонерська; Революції, Школа(н.з.) ІП-2020 підрядник Техелектро-79 з 13 по 18 год Яготинський с. Сулимівка, Лебедівка, Божки, Кайнари По селах повністю Капітальний ремонт з 8:30 по 18 год Цей графік не стосується позапланових (аварійних) відключень електроенергії. Про аварійні відключення КиевVласть повідомлятиме читачів за нагодою. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, станом на третій квартал 2019 року власниками крупних пакетів акцій ПрАТ "Київобленерго” вказані: НГР Б.В. (NGR B.V.) (Нідерланди) – 35.54% та ТОВ “ДТЕК Нафтогаз” – 58,45%. Кінцевим бенефіціарним власником “Київобленерго” зазначений Ринат Ахметов. У травні 2019 року керівництво "Київобленерго" на чолі з Володимиром Чернявським було звільнено, генеральним директором був призначений Віталій Шайда. Раніше, у січні 2019 року, операційна компанія, що відповідає за нафтогазовий напрямок в структурі енергетичного холдингу Рината Ахметова ДТЕК – "ДТЕК Нафтогаз" – отримала 24,99% акцій ПрАТ "Київобленерго". Ця частка до цього належала групі VS Energy International Ukraine (ТОВ "ВС Енерджі Інтернейшнл Україна") – “доньці” російської компанії VS Energy. Зазначимо, що співвласник VS Energy – Олександр Бабаков, член Ради Федерації РФ, колишній спецпредставник президента РФ Володимира Путіна з питань координації організацій росіян за кордоном.  Також KV повідомляла, що 7 листопада 2017 року ПрАТ "Київобленерго" очолив Володимир Чернявський, колишній керівник КП "Полтаваобленерго". Він замінив в "Київобленерго"  Івана Полив`яного, який був убитий у себе вдома 24 вересня 2017 року. Читайте: Планові відключення електроенергії в Київській області 25 серпня 2020 року (повний список населених пунктів) Фото: phoneinf.comКиевVласть

Ковбой і калічко, пані мер і екомер, голосяка і рокер, анархіст і покер. Кого тільки ми не побачимо серед кандидатів на міського голову, якої ще “джинси” про боротьбу з корупцією чи комфорт для киян ми наслухаємось від політичних партій. Бездумна забудова, пробки-корки, відсутність комунального транспорту, умисна збитковість комунальних підприємств, відверто тупе керівництво Києвом, продані зупинки і багато інших проблем, які все більше нав’язують, потребують вирішення. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Транспортно-логістичні завдання для вирішення потребують знання математики. Архітектурні завдання – потребують сукупності знань, в тому числі і сопромату. Все це не на гітарі побрязкати, а повноцінне виробництво. В усьому потрібно розбиратися – від чужого розуму результат від’ємний. І Віталій Кличко тому приклад. Важко підібрати такого компетентного мера, як треба Києву. Але такі є. Просто ми ще не навчилися обирати за професійністю. Зараз ми вибираємо хто веселіше, хто заманить нас “тік током”, хто “завар’ятить” нас гумором нижче поясу, а хто – просто “жінкою-пані”. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Києву необхідна стратегія, справжня, з курсом, з ідеологією в інтересах киян, а не стратегія про якийсь бізнес, якихось міфічних інвесторів, які візьмуть дорогу київську землю і побудують нові шпаківні, зароблять грошей, а міський голова, знявши печатки чи вдягнувши спідницю, доповість, що економіка зростає. Єдиною стратегією може бути стратегія в інтересах киян, заснована на співволодінні й співуправлінні, де кожен киянин – співвласник і отримує свою частку прибутку. А поки що всі права киян з успіхом відібрано, і повернути ці права може тільки міський голова, який поверне киянам все їхнє, збереже й примножить в об’єднані з такими ж, як він, однодумцями. Кличку ж необхідно зробити неймовірні зміни в собі та у своєму оточенні, щоб відповідати необхідному розширеному “наздоганянню” Києвом не тільки інших столиць Європи, а вже й обласних центрів України, які за багатьма параметрами обійшли Київ. Київ – відстале навіть для України місто. Прикро, але це так. Комунальна стратегія і є тією стратегією, яка концентрує владу у киян, яка дозволить почати ефективно розбудовувати метро та інший громадський транспорт, розбудовувати дорожню інфраструктуру, рятуючи Київ від заторів, повернути киянам комунальні підприємства, які мають забезпечувати Київ життєво важливими продуктами та послугами – все це великий спектр напрямів роботи, і з ним може впоратися тільки людина з “головою”, а не калічко, ковбої, верещуни чи хохотуни. Київ – столиця. Київ концентрує Україну в усьому. Тому питання стратегії соціально-економічної стабілізації й розвитку Києва стоїть особливо гостро. І саме з такими програмами повинні особистості й партії підходити до управління столицею України. Бо проблема управління Києвом давно критична й відчутна: у міста немає керівництва, а головне – взагалі ні в кого немає стратегії успішності міста, столиця все більше відстає в розвитку – і абсолютно, і відносно... Київ “тупо” віддано на (напів)кримінальний та лихварський аутсорсинг: від доріг – до зупинок, від комунальних підприємств – до водія трамваю. Головна необхідність для розвитку міста – достатні доходи. І не менш головна – ефективність витрат. Бюджет визначає життя міста. На бюджет у різних міст різні погляди й різна його реалізація. Наведу видатки деяких бюджетів міст за 2019 рік (наближені дані). Міста України Столиця Видатки бюджету 2019 року, млрд гривень Населення, млн містян Видатків на одного містянина, гривень Київ 62,23 2,951 21087,8 Черкаси 3,566 0,279 12781,4 Львів 8,092 0,721 11223,3 Золотоноша 0,299 0,028 10751,5 Харків 13,8 1,419 9725,2 Деякі столиці колишніх республік СРСР Столиця Видатки бюджету 2019 року, млрд гривень Населення, млн містян Видатків на одного містянина, гривень Москва 1011,69 12,63 80102,1 Рига 27,92 0,632 44176,8 Баку 90,288 2,236 40379,2 Вильнюс 17,518 0,544 32201,3 Мінськ 58,14 1,992 29186,7 Нур Султан 28,19 1,022 27582,9 Тбілісі 7,828 1,158 6759,9 Деякі столиці Європи Столиця Видатки бюджету 2019 року, млрд гривень Населення, млн містян Видатків на одного містянина, гривень Берлін 936,23 3,421 273671,4 Париж 271,2 2,21 122714,9 Лондон 494,4 7,83 63141,8 Варшава 101,331 1,708 59327,3 Мадрид 141,600 3,270 43302,8 Причин для різниці між доходами та видатками в різних містах/столицях дуже багато: починаючи від індустріалізації міста й рівня доходів громадян – до рівня розвиненості самоврядування та взятих столицею на себе соціально-економічних функцій, закінчуючи неефективним та безгосподарним управлінням бюджетом та комунальною власністю містян. Харків і Львів відверто гірше забезпечені бюджетом, ніж Київ. При цьому така “гіршість” в два рази не відчувається, як то кажуть в народі, “крадуть, мабуть, менше”. Київ у бюджетному плані гірше за Мінськ, Варшаву та Москву, а з Берліном і порівнювати важко. Якщо Варшава і Берлін – європейські міста з відповідним рівнем оплати праці, рівень якої є визначальним у розмірі бюджету, то Мінськ порівняний з Києвом, а мав би бути десь між Києвом та Харковом. Якщо взяти до уваги рівень інфраструктурного розвитку столиць сусідніх країн, то й тут Київ не те що у відставанні, а у повному застої – це відчувають кияни кожного дня, їдучи на роботу в метро, чи автобусі, чи у власному авто. У Києві зникає промислове виробництво – і замість підприємств виникають житлові забудови. Заміна промисловості на житло – це теж причина слабкого бюджету в порівнянні з іншими містами, де промисловість збереглася й розвивається. Це пояснює дуже малу частку (10%) надходжень до бюджету, сформованих оподаткуванням прибутку підприємств. Порушено в київському бюджеті й ефективність розподілу видатків за бюджетними програмами. Так, видатки на реалізацію національної програми інформатизації в 2019 році стали бюджету киян майже 0,9 млрд гривень. За ці гроші могли б добре оплачувати працю 5000 лікарів цілий рік чи відремонтувати, матеріально забезпечити не одну лікарню, і почати можна було б з Олександрівської лікарні. Нераціональним виглядає й бажання вирішити занедбаність в інфраструктурі транспортній галузі за рахунок бюджетних програм, “зливаючи гроші” на своїх підрядників. Оптимально оцінюючи, Київ гірший за інших. І, як наслідок, Київ стає все більше не комфортним. Київ відданий на зовнішнє управління – в аутсорсинг. А кожен аутсорсер є окремою історією пограбування Києва. Аутсорсинг, який представляє приватний власник, довів свою неефективність: не може приватний власник вчасно й ефективно побудувати шляхопровід або нові станції метро. А вже певні брехуни з Київської міськдержадміністрації (КМДА), які обіцяли все до “нового року”, з Нового року можуть на роботу не виходити – в КМДА потрібна ефективна прискорена ротація кадрів. Інакше все коштує напрочуд дорого для киян. Майно киян не потрібно роздавати, комунальна власність, в тому числі комунальні монополії – це джерело не тільки збільшення доходів бюджету, а й основа розвитку міста. Вагому частку (до 20%) доходів бюджетів міст в тій же Польщі становлять власні доходи, сформовані від комунальної власності та участі комунальної власності у виробничій діяльності. Бо в Польщі очільник міста не говорить, що держава – неефективний власник. І Варшава не єдине місто, де до комунальної власності, власності містян ставляться відповідально – самостійно й ефективно керують нею, примножують і розвивають. Це – наслідок розуміння, що тільки в такий спосіб організація самоврядування буде давати результати та зробить можливим досягнення стратегічних цілей в розвитку міста. Відсталий Київ не може формувати співставні доходи міського бюджету. Соціально-економічний механізм Києва порушено та розбалансовано, що призводить до негативних наслідків. Відсутність професійного стратегічного управління містом, його життєдіяльністю проявляється в усьому. Наприклад, за останні шість років у Мінську побудовано 14 станцій метро, які з’єднується 17 кілометрами колій. В Москві побудована 41 станція метро, які з’єднуються 71 кілометром колій. У Києві – жодної станції! За останні шість років у Києві не побудовано жодної транспортної “розв’язки”, не говорячи вже про сучасні підземні переходи замість лежачих поліцейських та “острівців” безпеки. У Києві відсутній розвинений громадський транспорт, чому доказ – черги в метро за “одним жетоном в одні руки”. За шість років нічого не вирішено з паркувальним простором, окрім карманів для паркування на вул. Богдана Хмельницького. Продовжують бігати не зрозуміло від кого працюють паркувальники. Паркувальний простір перекривають в баченні “немає парковки – немає проблем”. Але тут скоріше “застав дурня богу молитися – він і лоба поб’є”. Управлінці Києва не спромоглися зробити зупинки й віддали їх на аутсорсинг для торгівлі цигарками, щоб більш ефективно завдавати шкоди здоров’ю киян. Хоча є спеціалізовані комунальні підприємства з торгівлі, і вони могли б розвинути економічну монополію зупинок – в інтересах громади Києва й без шкідливого паління. За останні два роки повністю скорумпована під “Прайм” зовнішня реклама в Києві. Кияни мали б бути власниками цієї монополії, а зараз недоотримують сотні мільйонів гривень. Замість “Прайму” мало б бути комунальне підприємство, і бюджет мав би отримувати додаткові сотні мільйонів, а поки що це ділиться між корупціонерами. Сотні мільйонів гривень недоотримує й паркувальний простір Києва. Цей простір не тільки не управляється, але й віддається в аутсорсинг – і вже нові некомунальні паркувальники на віджатій у киян парковці виставляють трикратну ціну, беручи “налом”, проти чого так “успішно” боровся Віталій Кличко. Цю економічну монополію теж необхідно повертати, припиняючи передачу паркувального простору в приватні корумповані руки і не боятися “живих” грошей в бюджет киян. Таких сотен мільйонів втрат можна перераховувати ще багато. Як і багато “розбазарених” грошей, втрат і втрачених можливостей. Безумовною загальною причиною застою Києва є відсутність “царя в голові” – неспроможність і небажання управлінців Києва вибудовувати ефективні стратегії і реалізовувати їх. Повернути “царя” можливо через комунальну стратегію – стратегію для киян і Києва. Києву потрібна комуналізація – консолідація власності киян. Києву необхідна нова київська комунальна стратегія. Нова комунальна стратегія Києва виходить з логіки вирішення накопичених проблем, існуючих викликів та викликів майбутніх. Головною проблемою і головним викликом для Києва є втрата цілісності управління і контролю в місті, як агломерації. Перш за все, Нова київська комунальна стратегія Києва це: нова якість суспільного (комунального) управління: міський голова – ефективний управлінець, а не аутсорсер, як і всі виконавчі органи; зосередження процесів розвитку інфраструктури Києва під контролем і оперативним управлінням громади; зосередження природних та економічних монополій на рівні Києва під контролем і оперативним управлінні громади; реалізація самостійного оперативного управління власністю громади, особливо стратегічних її напрямів, через комунальні підприємства. Комунальна стратегія Києва повинна сформувати у киян бачення плану позитивних структурних змін в управлінні столицею за рахунок формування потужної комунальної матеріальної бази для прискореного самостійного забезпечення будівництва, утримання та обслуговування міської інфраструктури інших об’єктів комунальної власності в інтересах громади. Ті, хто хоче замінити діючого голову і його команду, повинні ставити за мету не заміну в кріслі, а заміну в управлінні, вірніше його відновлення й розвиток. Діючому міському голові необхідно терміново змінити і тактику, і стратегію не тільки управління Києвом, а й почати виправляти помилки. Будь-якій особі, яка вирішить боротися за право отримати довіру громади, буде необхідно сформувати та подати на розгляд громаді бачення щодо самостійного оптимально ефективного управління головним об’єднуючим фактором громади – її майном, коштами, природними та економічними монополіями в інтересах киян. Це, в першу чергу, комуналізація Києва, його об’єднання в управлінні й життєдіяльності. За рахунок Київської комунальної стратегії не тільки можливе, а й необхідне вирішення наявних проблем, в тому числі інфраструктурних, більшість з яких може бути переведена з соціальної категорії в економічну. Києву необхідна свобода, Київ необхідно рятувати – звільнити від некомпетентного управління.  Читайте: Парковка Кличка: повна комуналізація Києва в інтересах столичної громади та кожного киянина Роман Головін, розробник і втілювач Народної земельної реформиКиевVласть

Минув вже рік з моменту, як Державне бюро розслідувань (ДБР) відкрило кримінальне провадження щодо приватизації нежитлового будинку по вул. Богдана Хмельницького, 34Б, Б', який міський голова Віталій Кличко фактично “віджав” у громади на користь фірми свого брата Володимира ТОВ “Віт-Плюс”. За цей час правоохоронці відкрили ще декілька справ щодо махінацій навколо даної будівлі, але хоча б якихось результатів розслідування досі немає. Про це KV стало відомо з повідомлення блогера та громадського діяча Ростислава Балабана. “Минув рівно рік з моменту, коли ДБР почало досудове розслідування у кримінальному провадженні стосовно оборудок навколо нежитлового будинку по вул. Богдана Хмельницького, 34 Б, Б'. Питання з довгою історією... Суть якого в тому, що, як виходить з історії питання, – мер Віталій Кличко банально захопив будівлю в центрі Києва для свого брата Володимира. Віджав у компанії ТОВ “Капітал”*. І за минулий рік, на жаль, суттєвих посуваннь по справі немає”, – написав Ростислав Балабан.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  За його словами, хоча суд і наклав арешт на відчуження спірної будівлі одразу після реєстрації ДБР справи, відповідальні посадовці його проігнорували та спробували передати будівлю ТОВ “Віт-Плюс”**, кінцевим бенефіціарним власником якого і є Володимир Кличко. “Це стало причиною для ще одного розслідування ДБР. Розслідування накопичуються, а справи не дуже рухаються. А зацікавлені особи (читай – Клички) не зупиняються і не покидають намагань “віджати” омріяну будівлю. І навіть досягли деякого успіху – 27 листопада 2019 року слідчий суддя Печерського райсуду скасував арешт на майно, яке є речовим доказом у справі. Щоправда, він припустився помилки у документах, але кого це зупинить, коли мова йде про великі гроші? Тож, що ми наразі маємо по цій справі. Попри встановлені факти очевидно незаконних та безпідставних  дій – починаючи з розірвання інвестдоговору з ТОВ “Капітал” і закінчуючи передачою Кличком будівлі фірмі власного брата – розслідування злочину досі триває. Що вказує на його неефективність як в практичному, так і в юридичному сенсі”, – наголосив Ростислав Балабан. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться А також додав, що річниця з початку розслідування співпала з річницею приходу до влади “Слуг народу”, які обіцяли відновлення законности, а натомість нічого не зробили. “Річниця з моменту початку розслідування зазначеного вище злочину фактично співпала з річницею приходу до влади “Слуг народу”, які обіцяли докорінні зміни в України, подолання корупції та відновлення законності. І те, що будинок за адресою Хмельницького, 34-Б,Б' не повертається у комунальну власність, дає можливість стверджувати, що нас знов обманули. І “нові” “Слуги” успішно злилися зі старими корупціонерами”, – резюмував Ростислав Балабан. Нагадаємо, будинок на вул. Богдана Хмельницького, 34-Б,Б' було збудовано у 1895 році імовірно за проєктом відомого київського архитектора Іполіта Ніколаєва. Він відноситься до цінної фонової забудови вулиці Богдана Хмельницького, але на державному обліку як об'єкт культурної спадщини не значився. А на сьогодні він продовжує бути центром корупційного скандалу та речовим доказом у кримінальних провадженнях. У 2004 році цей будинок було включено до переліку нежитлових будинків комунальної власності, які підлягають реконструкції або реставрації (рішення Київради від 24.06.204 року №322/1532). У 2005 році Київська міськдержадміністрація (КМДА) за результатами конкурсу із залучення інвестора для реконструкції будівлі по вул. Богдана хмельницького, 34-Б,Б' обрала в якості інвестора ТОВ “Капітал”, з яким в подальшому було укладено відповідний інвестиційний договір. Реалізувати проєкт з реконструкції у ТОВ “Капітал” так і не вийшло. У жовтні 2013 році Київрада незважаючи на наявність згаданого інвестиційного договору без конкурсу передала зазначену будівлю в оренду ТОВ “Альтернатива”*** на підставі його заяви до Департаменту комунальної власності Києва КМДА для розміщення в ній бібліотеки та музею (орендна ставка – 2%, строк оренди – 2 роки 364 дні). За даними аналітичної системи Youcontrol,  ТОВ "Альтернатива" входить в групу компаній “Алексєєв, Боярчуков та партнери”, а кінцевим бенефіціаром значиться Сергій Боярчуков. Раніше співвласником "Алексєєв, Боярчуков і партнери" був народний депутат Верховної Ради Сергій Алексєєв (партія "Європейська Солідарність"). Відомо, що Сергій Алексєєв – хороший друг братів Кличків: з 2011 року і до сих пір є президентом ГО "Офіційний фан-клуб братів Кличків", у 2014 році був обраний до Верховної Ради 8-го скликання за партійним списком блока Петра Порошенко (депутатская группа “Удар”), також у цьому році був обраний головою Кіровоградської обласної організації партії “УДАР”. В будівлі по вул. Богдана Хмельницького, 34-Б, Б' ні бібліотеки, ні музею створено не було. Це підтверджується даними Шевченківської райдержадміністрації (РГА), інформацією, оприлюдненою ЗМІ, а згодом і правоохоронцями. Будинок замість бібліотеки використовувався для потреб готелю 11 Mirrors Design Hotel (вул. Богдана Хмельницького, 34-А). "Ідейним натхненником" концепту даної установи ЗМІ називають брата міського голови Києва Володимира Кличка. Читайте: Тройное лобби: семейство Кличко не готово отказаться от здания в центре Киева Навесні 2015 року ТОВ “Альтернатива” спробувала скасувати інвестиційний договір ТОВ “Капітал” у судовому порядку. Проте Господарським судом Києва у задоволенні позову було відмовлено. Через 3 місяці заступник прокурора Києва (в інтересах держави в особі Департаменту комунальної власності КМДА) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до ТОВ “Капітал” про розірвання договору, проте знову у задоволенні позову було відмовлено, а в тексті рішення встановлено належність виконання ТОВ “Капітал” взятих на себе зобов’язань як інвестора та відсутність з його боку порушень умов інвестиційного договору. Однак, за результатами оскарження вищезазначеного рішення Господарського суду Київський апеляційний господарський суд постановою від 12.04.2016 року інвестиційний договір з ТОВ “Капітал” розірвав. У травні 2019 року столична міськрада дозволила чиновникам КМДА приватизувати 31 комунальне приміщення, у тому числі і будівлю по вул. Хмельницького, 34-Б, Б'. Заявлена ​​мета – "позбутися від непрофільних активів" і поповнити скарбницю Києва орієнтовно на 118 млн гривень. Опозиційні депутати тоді відкрито заявляли, що це шахрайська схема: мовляв, в КМДА як можуть уникають проведення відкритих торгів і вирішили "за безцінь" віддати майно киян у власність "потрібним людям". Аналіз списку на приватизацію, дійсно, підтверджує, що така приватизація вигідна як мінімум друзям міського голови Віталія Кличка і депутату Київради з фракції "Єдність" Павлу Тесленко. Читайте: Киевсовет отдал под сомнительную приватизацию три десятка коммунальных помещений 23 липня 2019 року по факту такого рішення Київради та на підставі заяви директора ТОВ “Капітал” Лариси Гетьман-Гнидунец Територіальне управління Державного бюро розслідувань (ДБР) у Києві розпочало досудове розслідування у кримінальному провадженні. На думку правоохоронців, “службові особи КМДА за попередньою змовою з народним депутатом та службовими особами приватного сектору господарювання вчинили дії на заволодіння майном територіальної громади Києва”.  Читайте: Корупційна труба За кілька днів після реєстрації цього кримінального провадження – 26 липня 2019 року – на будівлю по вул. Богдана Хмельницького, 34-Б, Б' було накладено арешт із забороною її відчуження. Не дивлячись на це, Департаментом комунальної власності Києва КМДА у липні 2019 року були здійснені дії, спрямовані на відчуження об’єкта. Аукціон з продажу нежитлового будинку по вул. Богдана Хмельницького, 34-Б, Б' був призначений на 30 липня 2019 року. Коли його оголосили, депутат Київради Леонід Антоненко (позафракційний, член депутатської групи “Київська команда”) оприлюднив інформацію, що мер Києва Віталій Кличко у 2016 році “продовжив самому собі під "бібліотеку" оренду 4-х поверхового особняка у дворі його власного готелю – без будь-якого конкурсу і за значно менші гроші – 58 тис. гривень на місяць”. Читайте: Киевские власти объявили аукцион на продажу 4-этажного здания в центре города за 26,6 млн гривен В результаті торгів будинок по вул. Богдана Хмельницького, 34-Б, Б' купила фірма Володимира Кличка ТОВ "ВІТ-ПЛЮС". Будинок в центрі Києва дістався Кличко-молодшому за 26 тис. гривень за 1 кв. м. У цілому ціна в результаті торгів склала 37,1 млн гривень.  Згідно висновку про вартість майна, який затверджено 23 листопада 2016 року заступником директора Департаменту комунальної власності Києва КМДА Ю.Плотніковим, ринкова вартість будинку по вул. Богдана Хмельницького, 34-Б, Б' на 31 жовтня 2016 року становила 41,83 млн гривень. Проте, 27 листопада 2019 року слідчий суддя О.Білоцерківець Печерського райсуду Києва скасував арешт на це майно. Хоча в ухвалі була допущена помилка, реєстратор 5 грудня 2019 року зняв арешт з майна. Це стало приводом для відкриття ще двох (1, 2) кримінальних проваджень. А будівля згодом знову попала під арешт. Читайте: Новогодний подарок: “отель Владимира Кличко” вновь попал под арест * ТОВ “Капітал” (код ЄДРПОУ: 30437346) ** ТОВ “Віт-Плюс” (код ЄДРПОУ: 32856677) *** ТОВ “Альтернатива” (код ЄДРПОУ: 32769820) Фото: Братство Кличко КиевVласть

Програма “Велике будівництво” не збавляє обертів – у пристоличному регіоні звітують про ударні темпи будівництва шкіл та дитсадків. Ситуація значно відрізняється від аналогічної у минулих роках, коли область роками чекала  на будівництво шкіл у Вишневому, Василькові, Борисполі, Ірпені тощо. Загалом з бюджетів усіх рівнів на освітні проєкти тільки за тендерами цьогоріч буде витрачено більше 680 млн гривень. Ще 315 млн – за  програмою.  Як повідомили KV у Департаменті регіонального розвитку КОДА, триває підготовка до освітнього сезону 2020-2021 рр.  Зокрема, звітують у департаменті, станом на сьогоднішній день в рамках проєкту “Велике будівництво” Київщина вже реалізувала 6 об’єктів:  будівництво ІІ черги Вишнівської школи № 1,  добудову до школи № 1 у місті Українка,  реконструкцію будівлі з перепрофілюванням під дитячий садочок в м. Ірпінь,  реконструкцію дитячого садочку “Яблунька” у м. Вишневе,  капітальний ремонт спортивних майданчиків (стадіону) на території школи “Сузір’я” в м. Вишгород,  будівництво футбольного поля в селі Петропавлівська Борщагівка Київської області.  Загалом в рамках програми “Велике будівництво” передбачена реалізація 20 об’єктів на загальну суму 314,6 млн гривень, готовність проєктів по Київській області становить 63%. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   В подробицях Серед завершених об’єктів, відзвітували у КОДА, є знані довгобуди: зокрема, Бучанська гімназія (вартість 118,7 млн нрн) та школа в Українці, яку почали будувати 4 роки тому і вартість якої сягнула 72 мільйони гривень. Її будівництво завершено і готуються відповідні документи для подання до Держархбудінспекції і введення в експлуатацію. Було реконструйовано і дитсадок “Яблунька” у місті Вишневе. Документи для введення у експлуатацію також готуються. Дитсадок в місті Ірпінь вже введений в експлуатацію і готується до офіційного відкриття. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться “В південній частині Вишневого зросла кількість населення і 30% дітей дошкільного віку, які проживають в цьому районі, вимушені ходити до садочків в інших місцях. Тому в місті Вишневе здійснено реконструкцію садочка “Яблунька”, який забезпечить щонайменше 110 дошкільнят освітою. […] Новими об‘єктами ми забезпечуємо понад 1000 додаткових місць для школярів та 185 місць для дошкільнят. І це вже з 1-го вересня цього року”, – розповів керівник Департаменту Валерій Кравчук. Згідно звіту департаменту, який надали KV, станом на 13 серпня розпочаті такі роботи, як: Реконструкція приміщення опорного навчального закладу Гребінківський НВК "загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад" на проспекті Науки, 23 в смт Гребінки Васильківського району області. Ступінь будівельної готовності – 65 %. Завершення робіт – до 15 жовтня. Реконструкція внутрішніх приміщень та покрівлі даху Славутицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 за адресою: вул. Курчатова, 17, м. Славутич, Київської області. Ступінь будівельної готовності – 60%. Орієнтовна дата завершення робіт – до 15 жовтня. Реконструкція будівлі школи та майстерні Піївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Ржищівської міської ради Київської області. Ступінь будівельної готовності – 20 %. Орієнтовна дата завершення робіт – до 15 жовтня. Капітальний ремонт будівлі Пашківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів по вул. Кірова 4, с. Пашківка, Макарівського району, Київської області. Ступінь будівельної готовності – 17%. Орієнтовна дата завершення робіт – до 15 грудня. Триває будівництво/реконструкція дитячих садочків. Зокрема, це: Реконструкція ДНЗ "Чебурашка" у Вишгороді, який реалізується за кошти обласного та місцевого бюджету. Добудувати його планують до 1 вересня, стан готовності – 92%. Комунальний дошкільний дитячий навчальний заклад по вул. Шкільній в місті Вишгород. Проєкт реалізується за кошти ДФРР та місцевого бюджету. Його планують добудувати до 30 серпня, стан виконання – 74%. Будівництво дошкільного навчального закладу на 230 місць в селі Нові Петрівці Вишгородського району. Проєкт реалізується за кошти ДФРР та місцевого бюджету. Ступінь будівельної готовності – 74 %. Орієнтовна дата завершення робіт – до 1 жовтня цього року. Розпочаті будівельні роботи ще трьох дитсадків, а саме:  Дитячого садка на 75 місць в с. Козаровичі Вишгородського району Київської області. Ступінь будівельної готовності – 75%. Орієнтовна дата завершення робіт – до 15 жовтня. Дитячого садка на 75 місць в с. Синяк Вишгородського району Київської області. Ступінь будівельної готовності – 45%. Орієнтовна дата завершення робіт – до 14 грудня. Дитячого дошкільного закладу по вул. Першотравневій, 11-Б в с. Мала Солтанівка, Васильківського району. Ступінь будівельної готовності – 22%. Орієнтовна дата завершення робіт – до 15 жовтня. Окрема увага приділена спортивним об’єктам. Згідно звіту департаменту, проведено капітальний ремонт спортивних майданчиків (стадіону) на території СШ "Сузір'я" у Вишгороді на суму 29 млн гривень. Ще одним спортивним об’єктом програми є будівництво футбольного поля по вулиці Парковій 34-Б в селі Петропавлівська Борщагівка. Вартість його будівництва становить 1,5 млн гривень. Шкільні тендери За даними оголошень на майданчику публічних закупівель ProZorro, за останні два місяці було оголошено два тендери на реконструкцію будівель школи та дитсадку.  Так, відділ освіти Бучанської міської ради оголосив тендер на реконструкцію з добудовою загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1 у місті Буча, вул. Малиновського, 74, очікуваною вартістю у 153 млн 177 тис. 903 гривні. Оголошення подане 23 липня, кінцевий строк подання пропозицій – 10 серпня, виконання робіт – 31 березня 2021 року. Свої пропозиції подали три фірми:  ТОВ “Альтіс-Констракшн”, первинна – 139 млн 715 тис. 402 гривень, остаточна – 138,9 млн гривень; Корпорація “Будівельник”, первинна – 146 млн 25 тис. 727 гривень, остаточна – 139 млн 715,3 тис. гривень; ТОВ “Реноме-Євробуд”, первинна – 153 млн 166 тис. 939,19 гривень, остаточна – 139 млн 715,4 тис. гривень. Згідно до протоколу розкриття, попередньо переможцем визнано ТОВ “Альтіс-Констракшн”.  У відповідях на питання учасників замовник зазначив, що закупівля проводиться на виконання проекту "Надзвичайна кредитна програма для відновлення України" (Закон України "Про ратифікацію Фінансової угоди між Україною та Європейським інвестиційним банком" від 22 квітня 2015 року № 346-VIII).  “Вона проводитиметься за кошти кредитів, позик, що надані відповідно до міжнародних договорів України з Міжнародним банком реконструкції та розвитку, Міжнародною фінансовою корпорацією, Багатостороннім агентством з гарантування інвестицій, Міжнародною асоціацією розвитку, Європейським банком реконструкції та розвитку, Європейським інвестиційним банком, Північним інвестиційним банком, а також іншими міжнародними валютно-кредитними організаціями”, – вказує замовник у свої відповіді. Гостомельська селищна рада 6 липня 2020 року оголосила тендер на реконструкцію існуючої споруди з надбудовою під дитячий дошкільний заклад у Гостомелі по вул. Свято-Покровська, 73-є. Очікувана вартість становить 72 млн 913 тис. 756 гривень, кінцевий строк подання пропозицій – 23 липня 2020 року, строк виконання замовлення – 31 грудня 2021 року.  Свої пропозиції подали наступні фірми: ТОВ "ФПК-Портал-Буд", первинна і остаточна пропозиція – 61 млн 885 тис. 106,13 гривень; ТОВ "Класика Комфорту", первинна пропозиція – 66 млн 308 тис. 725,46 гривень, остаточна – 63 млн 720 тис. 291,05 гривень; ТОВ "Міттел", первинна пропозиція – 68 млн 22 тис. 911,04 гривень, остаточна – 63 млн 720 тис. 291,06 гривень; ТОВ "Власт-Буд", первинна пропозиція – 71 млн 513 тис. 813 гривень, остаточна – 64 млн 700 тис. 200 гривень; ТОВ "Алькор Інвест-15", первинна – 65 млн 461 тис. 388,48 гривень, остаточна – 65 млн 96 тис 819 гривень. Утім, згідно протоколу розкриття, пропозиції фірм “Власт-Буд” та “Алькор Інвест-15” до аукціону не дійшли, а пропозиції “ФПК-Портал-Буд” та “Класики Комфорту” відхилили, у другому випадку – через невідповідність поданих ТОВ документах. Утім, 6 серпня Державна аудиторська служба почала перевірку тендеру через “ознаки порушень у сфері публічних закупівель”. Яких саме, не уточнюється. Тендери на будівництво На порталі публічних закупівель ProZorro наприкінці червня–початку липня також з’явилися об’яви стосовно будівництва закладів освіти. Найдешевшим об’єктом серед них є добудівництво дошкільного дитячого закладу на 144 місця по вул. Лесі Українки в місті Буча. Аукціон відбувся 24 липня, очікувана вартість становить 12 млн 95 тис. 307 гривень. Свої пропозиції надали такі компанії: ТОВ "Класика Комфорту", первинна – 10 млн 827 тис. 557,58 гривень, остаточна – 10 млн 625,9 тис. гривень; ТОВ "І. Б. К. Девелопмент", первинна – 11 млн 94,6 тис. гривень, остаточна – 10 млн 626 тис. гривень; ТОВ "Українська Будівельно-інвестиційна Компанія "Укрбудінвест", первинна – 11 млн 857 тис. 860,52 гривень, остаточна – 11 млн 249,9 тис. гривень; ТОВ “Деланта”, первинна – 12 млн 91,89 тис. гривень, остаточна – 11,25 млн гривень; Приватне акціонерне товариство “Пересувна механізована колона – 6 Поліськсільбуд”, первинна та остаточна пропозиція – 11 млн 309 тис. 178 гривень. До аукціону не були допущені ТОВ “Деланта” і ПРАТ “ПМК-6 Поліськсільбуд”, а згідно до протоколу розкриття замовник має намір укласти договір з ТОВ “УБІК “Укрбудінвест”. Утім, ТОВ “Класика Комфорту” подало скаргу на замовника. Річ у тім, що тендерний комітет відділу освіти Бучанської міської ради відмовив ТОВці через відсутність ліцензій на виконання робіт з встановлення поверхневого вогнезахисного просочування та обробляння, а також відсутність згоди одного з членів загальних зборів на обробку персональних даних та відсутність документів на деяку необхідну техніку, інформації про обладнання тощо. У ТОВці відповіли: усі перераховані підстави є надуманими.  3 липня Великоолександрівська сільська рада оголосила тендер на будівництво середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів на 24 класи (720 учнів) по вул. Погребняка в селі Чубинське Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області, з реконструкцією недобудованої будівлі амбулаторії під навчально-виробничий корпус школи. Очікувана вартість – 223 млн 684 тис. 617,60 гривень. Кінцевий строк подання тендерних пропозицій назначений на 20 серпня (і змінювався вже тричі), а початок аукціону намічений на 25 вересня 2020 року. Згідно тендерної документації, строк виконання робіт – до 31 грудня 2022 року.  Утім, деякі учасники вже висувають свої скарги на деякі висунуті замовником вимоги. Наприклад, імовірний учасник торгів ТОВ “І.Б.К. Девелопмент” скаржиться, що замовник не вказав матеріали, які він витребує – але запитує в учасників довідку, що технічні характеристики використовуваних матеріалів не гірші (не нижчого рівня), ніж затребувані замовником. Відповідь замовника: “ви самі повинні ознайомитися з об'єктом і за бажанням з проєктною документацією і мати розуміння, які матеріали були передбачені проєктантом”. І найдорожчий об’єкт – будівництво загальноосвітньої школи І ступеню по вул. Петлюри Симона (Черняховського), 17-б в місті Бровари, очікувана вартість будівництва – 246 млн 941 тис. 760 гривень. Кінцевий строк подання тендерних пропозицій – 22 серпня, початок аукціону – 28 вересня 2020 року. Згідно тендерної документації, будівельний об’єм школи складає 69 436 метрів кубічних, вона матиме три поверхи. Строк виконання робіт – до 31 грудня 2021 року. Нагадаємо, в лютому 2020 року остаточно завершилося будівництво найпопулярнішого довгобуду Київщини – школи у Вишневому. ДАБІ м. Вишневе надала сертифікат, що дозволяє передати споруди на баланс місцевого управління освіти, а колишній очільник КОДА урочисто відкрив її 17 лютого.  Раніше KV не раз писала про "шкільну проблему" Вишневого. Так, в місті, де фактично проживає 80 тис. чоловік, функціонує лише 4 школи.  Читайте: Холодне знання: батьки учнів школи №1 у Вишневому погрожують масштабним страйком Фото: колаж KV КиевVласть

Прочитав новину про візит прем’єр-міністра Дениса Шмигаля на Крюківський вагонобудівний завод (КВБЗ), де він оглянув виставку зразків вантажних вагонів. Нічого цікавого в цій новині немає – совкова традиція відвідати ферму і подивитись на свиноматку рекордної ваги чи на трудові будні “больших строек” ще довго буде панувати в головах українських можновладців. Але під час брифінгу прем’єр-міністр наголосив, що прийнятий Верховною Радою (ВР) у першому читанні проєкт закону №3739 про “локалізацію” є проєктом №1, головний принцип якого – захист українського виробника, а це, буцімто, дасть можливість відродити українську промисловість. Тут мені стало сумно. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Виконавча влада, занепокоєна різким падінням української промисловості, діє так, як і повинна діяти радянсько-партійна бюрократія в умовах не ринкової, а командно-адміністративної економіки – зусилля направляються на створення комплексу масштабних урядових рішень густо приправлених голосними заявами без розрахунку на результат. В авральному порядку уряд формує політику порятунку промисловості, в основі якої три точки опори: - нормативна – законопроєкт про “локалізацію”, який передбачає розповсюдження на ряд сегментів машинобудування вимог локалізації виробництва на рівні 25-40% при державних закупівлях з 2021 року, та на 40-60% – з 2024 року; - бюрократична – створення в уряді посади віце-прем’єра – міністра з питань стратегічних галузей промисловості; - адміністративна – державний примус іноземних виробників до створення виробничих чи збиральних потужностей в країні або до кооперації з вітчизняними компаніями. Це і є алхімія. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Ми вже забули, що весь десятилітній період президентства Леоніда Кучми був орієнтований на підтримку вітчизняної промисловості. “Я не буду будувати державу дрібних лавочників”, – заявляв другий президент. Тому в той час, як Польща переживала період коли колишні “дрібні лавочники”, наростивши фінансовий “жирок”, ставали потужними виробниками і виходили із своєю продукцією на світові ринки, ми всіма силами держави захищали морально застаріле радянське промислове виробництво шляхом передачі його до рук олігархів, які вичавлювали з нього максимум не вкладаючи кошти у реновацію. Так і померла вітчизняна промисловість, яку зараз намагаються терміново рятувати. А “дрібні лавочники” так і залишилися дрібними лавочниками, бо держава вичавлювала з них максимум фінансових ресурсів, які направляла на фінансування своїх експериментів із підтримки вітчизняної промисловості. Найкращим підтвердженням цьому є той факт, що останні десять років частка переробної промисловості у структурі ВВП неухильно знижується і досягла відмітки 22%. Другий момент – щорічно збільшується аграрна частка у експорті,  в той час, як промислова теж критично знижується. Кого рятувати? А головне – як? Не маю жодних ілюзій, що черговий порятунок промисловості завершиться пшиком. Так само, як завершилась підтримка вітчизняного автовиробника – заводу  “АвтоЗАЗ”, за яку заплатив своїми коштами прямо чи опосередковано кожен громадянин України. Нечуваний державний протекціонізм та підтримка так і не перетворили цей завод на гіганта автопромисловості. “АвтоЗАЗ” вмер бо так і не зміг народити щось пристойніше “Ланоса” і “Таврії”, не зважаючи на те, що держава дала  можливість продавати продукцію українцям вдвічі дорожче її вартості і обмежила конкуренцію на користь Запорізького заводу, суттєво піднявши мита на імпортні автомобілі. Закономірний результат “локалізації”. Так само сталося, приміром,  і з ДП “Антонов”. Допідтримувалися до того, що крім спогадів про видатне минуле, це підприємство наразі нічого не здатне виробити. І так з тисячами інших промислових підприємств. Шкода, що черговий уряд нічому не вчиться  у успішних сусідів, не шукає відповіді на нагальні питання у економічній та політичній теорії чи економічній історії.  Не вчиться і на помилках своїх чисельних попередників. Перш ніж рятувати промисловість, треба пошукати відповіді на питання – чому в країну не йдуть зовнішні та внутрішні інвестиції? Відновлення промислового виробництва невідривно з цим пов’язано, бо в основі розвитку промисловості лежить капітал. Доки капітал рухається з країни, а не в країну – будь-які зусилля влади щодо промислового чи економічного розвитку будуть марними. Треба вирішувати спочатку цю проблему, значна частина якої знаходиться в площині політичній. Другий момент: ефективна промисловість – це технології . Країні потрібна не просто промисловість, а промисловість сучасна,  інноваційна – така, яка буде відображати сучасний стан світового науково-технічного прогресу.  Промисловість без технологій здатна створити чавунну сковорідку, але не здатна створити якісний продукт з високою доданою вартістю. Процес форсованого нарощення промислового потенціалу СРСР у 30-х роках ХХ ст., відомий як індустріалізація, відбувся лише через те, що СРСР купував у Заходу, переважно у США, технології та фахівців. Завдяки цьому з`явились необхідні країні заводи. Старт  промисловому прориву Китаю дали крадіжки та копіювання західних технологій, які були  запущені у виробництво. Згодом частину заробленого таким чином капіталу було направлено у науку – і це дало можливість країні створити власний сучасний технологічний потенціал, який вивів промисловість країни на високий якісний рівень. Президент Володимир Зеленський, звертаючись до вітчизняних академіків, запропонував премію у один мільйон доларів за вакцину від COVID-19. Чому премія залишилась не виплаченою, пояснювати не треба. І цим все сказано. Україна не має відповідного наукового потенціалу для якісного технологічного стрибка, який би забезпечив економічно ефективну роботу промисловості. І іноземні технології,  які могли б зайти в країну разом із зовнішніми інвесторами, до нас не поспішають із зрозумілих причин, яких я торкнувся вище. Про який розвиток промисловості ми можемо мріяти в таких умовах? Словом, якщо золото має свою унікальну хімічну формулу, то із шматка свинцю його ніяк не добути. Максимум що вдасться – це пофарбувати свинець золотою фарбою але він так і залишиться свинцем. Примусити “Укрзалізницю” купувати вагони Корюківського ВБЗ з тієї ж серії – на  стан промисловості це ніяк не вплине. Вплинули б реформи – але і для цього уряду таке слово – табу. Читайте:  Ціни, дорожнеча та чому супермаркет на кожному кроці – це погано Михайло Скляр, голова ГО "Асоціація громадського захисту підприємців"КиевVласть

Пошук коштів на розвиток обіцяє стати найбільшим головним болем децентралізованих громад. З-поміж майбутніх 69 ОТГ Київщини 12 не тільки знають, де взяти гроші, а й вже спланували, як витратити їх на себе. Цикл матеріалів KV про стратегії розвитку громад відкриває розповідь про Миронівську ОТГ. Найближчі сім років вона планує збагатитися за рахунок водолікарні, науки та інвестицій. Як стало відомо KV, Миронівська громада була створена в січні 2019 року, об’єднавшись із Центральненською та Яхнівською сільрадами. Наразі ОТГ із центром у місті Миронівка складається із 13 сіл та п’яти старостинських округів: Центральненського (населення – 1807 осіб), Яхнівського (965), Владиславського (1685), Михайлівського (335) та Іванівського (1389). Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Загальна кількість населення Миронівської ОТГ складає 17575 особи, що становить 52,5 % від кількості населення в районі та області. Сама громада займає територію  площею в 16668,2 га. Депутатський корпус громади представлений політсилами від “Батьківщини” (переважна більшість), “Радикальної партії Олега Ляшка“, “Солідарності”, “Аграрної партії України”. “Опозиційного блоку”, “Укропу” та “Народного фронту”. Громада має розгалужену інфраструктуру. Освітня мережа нараховує шість дитсадків (виховується 680 дітей) та п’ять шкіл (1812 учнів). Медпослуги населення може отримати  як в районній лікарні, так і в центрі ПМСД, сільських ФАПах. Є і заклад культури, школа мистецтв та ДЮСШ. Діє на території і 41 громадська організація. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм        Подписаться Найбільш зайняте населення в галузях сільського господарства, торгівлі, освіти та медицини. Середня ж заробітна плата по ОТГ складає понад 12,5 тис. гривень. Як розповів у коментарі KV голова Миронівської ОТГ Віталій Савенко, над Стратегією розвитку громади працювала спеціальна робоча група впродовж півроку за підтримки експертів Київського регіонального офісу ULEAD. Стратегію громада планує затверджувати вже на серпневій сесії. “Стратегія – це перспективний розвиток громади на майбутні 5-7 років. У неї закладені відпрацьовані напрямки розвитку з інвестиціями, щоби максимально використати потенціал, який має громада. Це дуже кропіткий процес. Звичайно, карантин нам трохи завадив і над програмою довелося працювали дистанційно. Відпрацювали графік: по три дні на тиждень проводили онлайн-наради, виконували домашні завдання. Першим етапом провели опитування. Від цього і відштовхувалися, розробляючи стратегію”, – розповів Савенко. За його словами, при розробці Стратегії враховувалися і власні природні ресурси, які можна використати в перспективі. І нещодавно на розгляд громадськості Миронівки був представлений сам проєкт, а до цього обговорення відбулися по всім старостинським округам. “У перспективі плануємо працювати за такими напрямками як підготовка кадрів для наших підприємств. Для цих потреб маємо спеціальний навчальний комбінат, де готують водіїв та секретарів керівника. Також з області на баланс громади була передана фізіотерапевтична лікарня з радоновим родовищем. За цілющими властивостями вона випереджає відому Хмільницьку водолікарню. На території є Інститут селекції з науковим потенціалом”, – говорить він. Також він додав, що планують працювати в громаді й над туристичним напрямком, адже в жовтні на виборах до ОТГ приєднається ще 16 старостинських округів, які мають відповідний потенціал. “Над питанням створення робочих місць ми вже працюємо, залучаємо інвестиції. На території громади діє завод "Омега Мінералз Україна", який планує розширюватися. На громадських слуханнях буде розглянуто план забудови території під ції потреби. Підприємство “Київ-Атлантик Україна” планує будівництво заводу з виробництва кормів для тварин. Крім того, 13 років простоювало приміщення колишнього маслозаводу й сьогодні знайшовся інвестор, який планує запустити там виробництво високої заморозки й надати 50 робочих місць уже наприкінці вересня. Думаємо, що до кінця року підприємство встигне розширитися до 250 робочих місць”, – резюмував мер. Великі плани Першими кроками керівництва ОТГ згідно Стратегії стане запровадження громадського бюджету і сервісу петицій, створення громадської та молодіжної рад. Обіцяють під це брати гранти. Планують розробити електронну базу, яка накопичуватиме дані про ОТГ і повинна допомогти інвесторам обрати саме їхню громаду для ведення тут свого бізнесу. Освіта У планах: розробити систему допрофесійної підготовки учнівської молоді та створити професійні-комунікаційні та бізнес-майданчики, умови для спортивно-оздоровчого виховання молоді. Запровадять ще і конкурси “Крок до зірок”, “КіноАРТ”, "STEM-освіту" при Миронівському ліцеї № 2, створять “Місто професій”, коворкінг-центр та спортивну зону тощо. Медицина Інноваційний лабораторно-діагностичний центр, телемедицина, мобільний сімейний лікар та пересувна аптека – так покращуватимуть медобслуговування на території. Обіцяє громада і збільшити фінансування для медзакладів і надавати населенню доступні медичні препарати. Соціальні послуги Є потреба й у модернізації надання комунальних та адмінпослуг. Ці запити має закрити створення власного ЦНАПу та запровадження таких послуг для незахищених верств, як “Соціальний перукар” і “Соціальне таксі”. Економіка Економіку в ОТГ планують покращити за рахунок розвитку санаторно-оздоровчого напрямку. А саме: створивши сучасний центр відновлення здоров’я. Також в ОТГ надаватимуть підтримку місцевим підприємствам та бізнесу через кооперацію та створення відповідного центру. А ще хочуть залучати екологічне виробництво й наукові технології. Інфраструктура У громаді мають з’явитися зони для активного відпочинку й доступні комунальні заклади для людей з інвалідністю. Сюди планують включити і велопарк, парк для тварин, місця для прогулянок на воді та зони для дозвілля (лижний спорт, зони барбекю, літня дискотека, ролердром тощо). Організують сполучення для жителів з сіл до соцзакладів та установ ОТГ та ремонтуватимуть дороги. Буде вирішено і проблеми із житлом для молодих спеціалістів, а населення забезпечать нарешті якісною питною водою.  Туризм Розвиватимуть туризм із допомогою мобільного додатку для розвитку інтерактивного туризму на базі цікавих архітектурних пам’яток території. Наприклад, “Путівник Миронівщини”, “Панська Здравниця”, “Велошлях”, “ЕКОстежка”. Екологія Боротиметься громада й з сміттям та агітуватиме аграріїв використовувати нешкідливі засоби обробки продукції. Із планів громади – провести очистку водойм, запровадити відновлювальні джерела енергії та переробляти сухе листя. Крім того, буде проведено й реконструкцію очисних та зменшено використання пластику. Читайте: Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы “Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов “Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром “Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО  Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО  Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением  Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО Проект “Децентрализация”:  теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции  Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново  Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО  Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад  Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання  Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України  Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом  Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування) Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО  Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я Фото: колаж KV КиевVласть

Угоди з купівлі квартир на первинному ринку вийшли на планові показники, які були ще до карантину. Про це KV розповів Олексій Коваль, керівник проектів Perfect Group. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   “Зараз ми бачимо повне відновлення попиту серед покупців, а кількість угод вже дорівняє нашим плановим показникам, які ми прогнозували ще до карантину. Це дуже приємний подарунок до Дня будівельника, який ми святкуємо після короткочасної, проте вкрай неочікуваної турбулентності, викликаної вірусом та впровадженням деяких обмежень. Ми вдячні нашим працівникам, які одними з перших погодились на всі необхідні заходи безпеки, серед яких використання антисептиків, масок, введення фіксованих змін, щоденного вимірювання температури та постійного соціального дистанціювання на будівництвах та в офісах. Завдяки зусиллям тисяч людей, ми не зупинили в карантин будівництво жодного об’єкта, та змогли в умовах жорсткого стрес-тесту довести надійність компанії перед інвесторами”, – розповів Олексій Коваль. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Для довідки, Perfect Group працює на ринку України з 1991 року. За цей час компанія здала в експлуатацію 32 будинки в 13 житлових комплексах. Зараз Perfect Group активно будує 11 нових житлових комплексів, серед яких найбільшими є ЖК “Лебединий”, ЖК “Terracotta”, ЖК “Polaris”, бізнес-ЖК “Stanford” та інші. Читайте: Соціальне житло в Україні: досвід Німеччини, Австрії та Нідерландів Фото: Perfect GroupКиевVласть

Орендарі землі все більше стають ворогами аграрного розвитку країни, ворогами для українців і ворогами для держави. При орендарях неможливо відновити зрошення землі. Україна буде втрачати землю, поки будуть існувати орендні відносини. Тільки самостійне господарювання може захистити землю, зробити рослинництво прибутковою і не ризиковою діяльністю для власників землі й для держави. А поки існуватимуть орендні відносини, ми будемо відставати і деградувати як особисто, так і країною в цілому. Випадково чи в інтересах певних осіб земельні відносини в Україні сформовані неправильно. Неправильність орендних відносин розуміють і самі орендарі (хоча про це не говорять і хочуть якомога більше поцарювати на чужій землі). Аграрна галузь в занепаді і оренда в цьому винна. Поголів’я свиней зменшилося в 4 рази, поголів’я великої рогатої худоби в 8 разів. Ці “рази” можна продовжувати й продовжувати. Орендні відносини не спроможні це відновити, як не спроможний відновити так званий ринок землі придуманий орендарями і “проголосований” ними ж та їх лобістами і відвертими дурнями, які не зрозуміли, як їх використали. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Визначальним фактором розвиненості аграрної галузі є розвинені тваринництво, переробка сільгосппродукції, сільськогосподарське машинобудування і зрошення. Так, дійсно, зі зрошенням у нас теж великі проблеми, і це показала ситуація цього року в південних регіонах і не тільки цього року і не тільки в південних регіонах. Тому говорити про розвиненість рослинництва та його ефективність така ж дурість як і щороку хвалитися найбільшим в історії врожаєм за часів незалежності. Зрошення (іригація) як частина меліорації має тисячолітню історію, і в деяких країнах наявність систем зрошення – питання продовольчої безпеки. Для України зрошення – дуже актуальне питання і навіть вже проблема. За радянських часів системи зрошення були розвинутим агротехнічним явищем, яке перетворювало рослинництво в менш ризикове господарювання, а також давало можливість отримувати кращі результати від господарювання. Але зрошувальний потенціал було втрачено – орендні відносини невблаганно зруйнували не тільки тваринництво та переробку на селі. Розібратися, яким чином можна вирішити цю проблему, які необхідно створити умови – значить почати вирішувати цю проблему.   Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Відновлення та розвиток зрошення можливий за певних умов. Сучасні спроби відновити й розвинути зрошення в Україні ні до чого не призводять – відсутні умови й бажання їх створити. Бо створити такі умови – значить збагатити людей і припинити багатіння орендарів, що неможливо, коли при владі будуть орендарі та їх лобісти. 1. Зрошення – недешеве задоволення. Зрошення – довгострокова інвестиція. Тому передбачає, що ініціатором такої зрошувальної інвестиції має бути власник землі або користувач землі-орендар, який має право на тривалий термін користування землею, достатній для отримання довгострокових інвестицій. Кредитні установи не будуть кредитувати орендарів на здійснення довгострокових інвестицій в систему зрошування – ризиковано (договори оренди можуть бути припинені раніше, ніж буде повернуто кредит) і неокупно (закінчаться договори оренди раніше, ніж буде повернуто кредит).  Банки не будуть кредитувати орендарів для купівлі землі. Власники землі не будуть масово продавати землю – цей процес може бути затягнутий у часі і не дасть кінцевого результату для мети довгострокового – кредитування для інвестиції в зрошування, а саме: концентрації землі в “одних руках”, які можна прокредитувати для зрошення. Наділяти орендаря додатковими правами – значить порушувати всі конституційні принципи прав і свободи власника землі. Сподіватися на те, що селяни продадуть землю і у землі з’являться унітарні власники і реалізують зрошення – дурість, яка полягає в тому, що концентрація землі сама по собі протирічлива суспільному розвитку і буде вимагати націоналізації, що дуже небезпечно для тих, хто на якийсь час стане унітарним землевласником. 2. Для ефективного зрошення повинна бути консолідація землі. Прийнятий закон про консолідацію земель в інтересах орендарів має натяки антиконституційності й порушує права українців-власників землі. Тому консолідуватися можуть тільки власники землі, а на сьогодні власниками землі є безпосередньо українці з 1-2 ділянками у власності 3. Для відновлення зрошення необхідно визначити організаційні та економічні засади. Відновленням системи зрошення, її розвитком має займатися держава, адже водні ресурси належать народу України й не можуть бути монополізовані в будь-який спосіб орендарями та іншими бізнесменами. Законодавчі зміни під назвою “закон про об'єднання водокористувачів” якраз передбачають монополізацію водних ресурсів і ще більше відсторонення власників землі від самої землі замість консолідації українців навколо землі. Такі законодавчі зміни з таким намірами не дієві, а головне – антисуспільні, це викликатиме вагомий суспільний спротив. Тому, якщо дехто з орендарів чи представників угрупувань орендарів (їхніх асоціацій і рад) говорить про національну програму про зрошення – це означає що вони прагнуть забрати ще більше прав у власників землі, забрати землю й отримати дармові гроші за рахунок українців для ведення прибуткового бізнесу орендарями та майбутніми латифундистами. Отже, отримати умови для відновлення та розвитку зрошення при орендних земельних відносинах неможливо без порушення конституційних прав власників землі, без погіршення економіко-соціального стану українців та без ще більшого спаду економіки країни. А чекати, коли певні особи сконцентрують в своїх руках землю – значить втрачати державу. Втрачати державу не потрібно – потрібно спочатку визначити єдиний суспільно-економічний шлях розвитку земельних відносин в інтересах українців, який має прогресивність і, як не дивно, вже працює в розвинених країнах. Є єдиний напрям дії руху і розвитку. Власником землі є український народ, зокрема суб’єктом права власності кожної земельної ділянки сільськогосподарського призначення є конкретний громадянин-власник землі. Швидким і ефективним варіантом відновлення та розвитку зрошення землі може бути тільки інвестування в зрошування за участі існуючих українців-власників землі й припинення спроб “віджати орендарями землю у селян”. На сучасному етапі це може робитися швидко, конструктивно й ефективно. Простіше кажучи, необхідно здійснити інвестування в систему зрошення землі в інтересах її власників, а не так, як хочуть орендарі, щоб в їх особистих інтересах. Така інвестиція належатиме існуючим власникам землі, вона підніме прибутковість рослинництва, і знизить його ризики, і працюватиме на зростання прибутку власників землі, розвиток аграрної галузі й економіки країни в цілому. Сприяти відновленню і розвитку системи зрошення може тільки Закон “Про прогресивні земельні відносини”, який закладає необхідну законодавчу базу для переходу до самостійного господарювання, в тому числі надає власнику землі право розривати договір оренди. Закладені в Законі “Про прогресивні земельні відносини” підходи відкривають різні дієві можливості для фінансування інвестицій в зрошування, серед яких є пряме державне кредитування за рахунок державної повноцінної кредитної емісії без застави і під 0%, а також будь-яке комерційне довгострокове кредитування (якщо воно буде надавати кращі умови, ніж державне кредитування). В даному випадку для кредиторів мінімізовані ризики, точніше – відсутні. Постає питання щодо організаційної форми юридичної особи, яка має бути прокредитована. Вирішення цього питання також запропоновано Законом “Про прогресивні земельні відносини”. Ефективна організаційна форма може бути створена виключно за участю власників землі. Єдиною такою організаційною формою є Товариства власників землі як юридичні особи у вигляді господарських товариств. Учасниками Товариства власників землі можуть бути власники землі – землі, зрошення якої буде здійснюватись в інтересах власників землі, українського суспільства та держави Україна.  Єдиними справжніми аграріями можуть бути власники землі, представляючи первинного сільгосптоваровиробника, зокрема через участь у Товаристві власників землі. Саме таку організаційну форму аграрного виробництва має підтримувати держава, адже це і підтримка кожного українця-власника землі, збільшення прибутку кожному українцю, а не певному бізнесмену-орендарю. Засуха на півдні країни чітко показала не тільки ризикованість землеробства без зрошення, а й кризу земельних відносин, в основі яких є оренда. Оренда повинна бути припинена, власники землі повинні мати право розривати договори оренди, створювати Товариства власників землі, здійснювати зрошення земель та переходити до ефективного низькоризикованого рослинництва, збільшення прибутку власників землі. Натомість держава виділяє кошти з бюджету для орендарів-бізнесменів на покриття збитків від засухи. Фактично держава дає орендарям гроші орендодавців-власників землі, яким орендарі мають платити оренду. Ця ситуація – ще одне підтвердження ганебності орендних відносин.  Бізнес, орендарі, фермери продовжують кататися на горбу українців – і влада заохочує ці процеси. Щоб припинити цей орендний безлад, власникам необхідно об’єднуватися. Об’єднання дасть змогу вирішити не тільки питання права власника землі розривати договори оренди й вільно розпоряджатися землею, а й забезпечить відновлення та розвиток системи зрошення, тваринництва, переробки й суттєво вплине на відновлення сільськогосподарського машинобудування. Долучайтеся до ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ОБЄДНАННЯ ВЛАСНИКІВ ЗЕМЛІ! Читайте: Припиняємо договори оренди землі правильно Роман Головін, розробник і втілювач Народної земельної реформи КиевVласть

Не дивлячись на рішення Окружного адмінсуду Києва, яким скасоване рішення міськради Білої Церкви про припинення повноважень Вадима Кошеля (“ВО “Свобода”) на посаді секретаря, 30 липня депутати знов прийняли рішення про його відсторонення. Міська партійна організація вже надіслала очільнику міста вимогу про ветування цього рішення. Як стало відомо KV, 30 липня 2020 року під час 100-го пленарного засідання Білоцерківської міської ради частина депутатів з голосу внесла та проголосувала проект рішення депутата БМР Олександра Ореховського (фракція “Білоцерківська міська організація Політичної партії “Партія економічного відродження України”) “Про дострокове припинення повноважень секретаря Білоцерківської міської ради”, згідно якого припиняються повноваження секретаря міськради Вадима Кошеля (фракція ВО “Свобода”).Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Як заявив сам Кошель на своїй сторінці у Фейсбук, незважаючи на рішення суду про відновлення його на посаді, депутати міської ради продовжують намагатися відсторонити його від виконання обов’язків секретаря. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться "Нехтуючи рішенням суду, вони знову "відсторонили" мене з посади. Чергове незаконне "рішення" міської ради, винесене групою депутатів, прийняте з усіма можливими порушеннями законодавства та регламенту міської ради. Ми, націоналісти, вміємо працювати як у підпіллі, так і на посадах. "Свобода" ніколи не здається! Боротьба триває. Правда на нашому боці", – заявив Вадим Кошель. “Білоцерківська міська організація ВО "Свобода" виступає категорично проти прийняття завідомо незаконних рішень та вимагає від міського голови ветувати дане рішення та негайно поновити Вадима Кошеля на посаді секретаря міської ради”, – відзначає у фейсбук-публікації міська партійна ланка “Свободи”. “Відтак, маємо цікаву ситуацію, Біла Церква має 2 секретаря і громада міста виплачуватиме зарплату обом посадовцям. Тепер перед міським головою лягає непросте рішення. Маючи на руках рішення суду, підписати рішення про звільнення секретаря, цим само наразивши себе на кримінальну відповідальність, а з іншого боку депутатський корпус, який не бажає бачити Кошеля секретарем”, – додають у фейсбук-групі “Біла Церква політична”. Нагадаємо, Кошеля обрали секретарем Білоцерківської міської ради в листопаді 2017 року – майже три роки тому. Його кандидатуру підтримали всі учасники таємного голосування. Рішенням №4620-83-VII від 15 листопада 2019 року “Про дострокове припинення повноважень та звільнення секретаря Білоцерківської міської ради” депутати Білоцерківської міської ради звільнили Кошеля з посади секретаря. Рішенням №4761-85-VII від 6 грудня 2019 року на дану посаду було призначено Василя Савчука.  23 липня 2020 року стало відомо рішення Київського окружного адмінсуду щодо дострокового припинення повноважень та звільнення Кошеля. Суд задовольнив позов Кошеля, визнав протиправним та скасував рішення міськради про його звільнення та постановив поновити свободівця на посаді. Читайте: Секретарем Белоцерковского горсовета избран свободовец Кошель Фото: “Свобода” Біла Церква КиевVласть

Всі 30 років незалежності “толерантно” замовчується питання: а куди зникає невиплачена зарплата на підприємствах-банкрутах? Куди діваються аліменти, профспілкові внески, ЄСВ, податки, а тепер і військовий збір, що мали бути сплачені з цієї зарплати? Відповідно до ч. 5 ст. 45 закону “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними. А це чималенькі суми “погасилися” за ці роки, за різними оцінками, від 10 до 30 млрд гривень. Наразі “актуальні”(поки не списані) борги підприємств-банкрутів, за даними Держстату, становлять на 1 червня більше мільярда гривень. Зокрема в Києві на цю дату за банкрутами рахується понад 36 млн гривень боргів із зарплати. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Тема захисту заробітної плати при об'єктивних і штучних банкрутствах не є новою ні для світової економіки, ні для вітчизняної практики. Хоча в світі вироблені численні інструментарії діагностики та профілактики банкрутств і відповідного убезпечення працівників від втрати заробленого, в нашій країні залишається вкрай гострою ця проблема. І це не зважаючи на ратифікацію Україною ще в 2005 році Конвенції Міжнародної організації праці №173 від 1992 року про захист вимог працівників у випадку неплатоспроможності роботодавця. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм     Подписаться Базова друга частина (саме вона ратифікована) цієї Конвенції гарантує: “У випадку неплатоспроможності роботодавця вимоги працівників, які випливають із трудових відносин, захищаються за допомогою привілею так, що їх задовольняють за рахунок активів неплатоспроможного роботодавця до того, як непривілейованим кредиторам може бути виплачена їхня частка”. Проте в Україні першочерговість виплати заборгованої зарплати на підприємствах-банкрутах є більше номінальною, ніж реальною. Однак це не всі біди. Справа в тому, що цю конвенцію ми ратифікували обрізаною – без її вагомої ч. ІІІ “Захист вимог працівників установою-гарантом”. Досить дивним і відверто дискримінаційним є ситуація, коли держава захистила кошти в сумі до 200 тис. гривень вкладників банків-банкрутів через Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, а зароблені кошти робітників, що працювали на підприємствах-банкрутах, державою кинуті напризволяще. Суттєвим кроком практичного наближення українського законодавства в цій царині до міжнародних норм може стати прийняття Верховною Радою (ВР) зареєстрованого ще 13 квітня 2020 року законопроєкту №3332 “Про внесення змін до Закону України "Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці № 173 1992 року про захист вимог працівників у випадку неплатоспроможності роботодавця". Підтвердженням цьому є висновок комітету ВР з питань інтеграції України з Євросоюзом: “Положення законопроєкту №3332 відповідають цілям Угоди про асоціацію, оскільки, беручи на себе додаткові зобов’язання, які випливають із частини ІІІ Конвенції Міжнародної організації праці № 173 1992 року про захист вимог працівників у випадку неплатоспроможності роботодавця, Україна демонструє і підтверджує своє бажання щодо ефективного виконання основоположних та пріоритетних конвенцій Міжнародної організації праці (МОП)”. То що заважає в турборежимі прийняти цей закон? Тим більш, що наступного року Україна має звітувати перед МОП з виконання Конвенції №173 про захист вимог працівників у випадку неплатоспроможності роботодавця. Читайте: Пеня на роботодавця: як скоротити борг по зарплатам в Києві та всій Україні Сергій Кондрюк, експерт з питань соціально-трудових відносин КиевVласть