ЖК, которые строила “Аркада” (“Эврика”, “Патриотика” и “Патриотика на озерах”), будут завершены при участии нового инвестора, а также киевской и государственной власти. Но, чтобы такие истории ушли в прошлое, необходимо принять существенные изменения в законодательстве и нормативно-правовой базе. Над этим сейчас работают Министерство развития общин и территорий совместно с комитетом Верховной Рады по вопросам организации государственной власти, местного самоуправления, регионального развития и градостроительства, чтобы успеть представить новые законы в мае с.г.
Об этом, а также о ситуации с Генпланом Киева в интервью KV рассказал секретарь комитета Верховной Рады по вопросам организации государственной власти, местного самоуправления, регионального развития и градостроительства Дмитрий Исаенко.
Об “Аркаде” и проблемных стройках
KV: Две недели назад был подписан многосторонний меморандум, в рамках которого стороны взяли на себя обязательства относительно завершения начатых строительством объектов “Аркады”. Расскажите об обязательствах сторон.
Дмитрий Исаенко: Все подписанты этого меморандума, в том числе и я, как секретарь комитета Верховной Рады по вопросам организации государственной власти, местного самоуправления, регионального развития и градостроительства, должны провести определенную работу. Я принимаю участие в этой работе в составе межведомственной рабочей группы, созданной при Киевской горгосадминистрации (КГГА), в которую вошли заместитель министра МВД Антон Геращенко, первый заместитель министра развития общин и территорий Василий Лозинский и заместитель главы КГГА Вячеслав Непоп, который непосредственно руководит этой группой.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Подписанный меморандум дает большую надежду на то, что проблема вкладчиков объектов “Аркады” будет решена. Но, чтобы это случилось, каждый из подписантов должен выполнить взятые на себя обязательства, которых достаточно много. Если договоренности будут реализованы, тогда StolitsaGroup точно выполнит свои обязательства и достроит объекты.
KV: Что в рамках меморандума должен сделать город, что должно сделать Министерство развития общин и территорий?
Дмитрий Исаенко: Министерство должно решить вопросы, касающиеся получения разрешений на строительство, а также ввода в эксплуатацию пяти жилых домов в составе ЖК “Патриотика” и “Эврика”, которые находятся в высокой степени готовности.
У города задач значительно больше. Во-первых, по “Патриотике на озерах” для территорий площадью 176 га закончились договора аренды, которые надо продлить. Во-вторых, город пообещал отрегулировать вопрос с земельными налогами, чтобы инвестор, согласившийся довести объекты до готовности, не имел дополнительной финансовой нагрузки. В-третьих, КГГА взяла на себя обязательство по развитию инфраструктуры на этой территории – в ближайшие годы выделить несколько миллиардов гривен, что позволит проложить дороги и коммуникации, построить школы и детские садики.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Есть вопрос к “ДТЭК Киевские электросети” по подстанции, которую компания должна была построить на этой территории. Работы начали выполнять за счет средств “Аркады”, было вложено около 300 млн гривен, однако для завершения работ еще необходимо 320 млн. Инвестор настаивал на том, чтобы “ДТЭК Киевские электросети” завершил эту работу в рамках собственного бюджета развития. Но пока этот вопрос не решен.
И один из самых больших вопросов по этому комплексу – позиция общественной организации “Экопарк Осокорки”, которая не видит там никакой жилой застройки. Идут постоянные консультации с будущим застройщиком и мэром Киева Виталием Кличко, но консенсус или компромисс пока не найдены.
Люди долго и системно воюют за парк, представители общественной организации приходили к депутатам Верховной Рады, постоянно пишут запросы, пытаясь заставить местную власть сделать заказник. Хотя по Генплану Киева эта территория не относится к рекреационной – она с советских времен была предусмотрена под жилую застройку.
Надо искать компромисс, может часть территории – 50-60 га отдать под экопарк или зоопарк, в который готов инвестировать [народный депутат] Александр Фельдман. Он уже создал огромный зоопарк в Харькове, сейчас планирует создать подобные объекты в Днепре и Одессе. Но, если получится решить вопрос с зоопарком в Киеве, уверен – он переведет все ресурсы на столичный проект. Как по мне, для Киева это необходимо, потому что нынешний зоопарк очень далек от того, что мы видим на примере лучших мировых зоопарков. Такой объект станет важнейшей составляющей для привлечения туристов в столицу Украины.
Но так или иначе, споры с “Экопарком Осокорки” существенно стопорят вопрос достройки “Эврики” и “Патриотики”.
KV: И “Патриотики на озерах”, или этот комплекс не стоит в повестке дня?
Дмитрий Исаенко: Конечно стоит, но там пока продано всего 550 квартир, что не так критично, как на двух других жилых комплексах, где не достроены 34 дома и предварительно около 13 тыс. вкладчиков не могут получить свое жилье. Но сколько реально вкладчиков – будет понятно после того, как Stolitsa Group закончит аудит, согласно меморандуму.
KV: Юридические вопросы с бывшим застройщиком уже решены?
Дмитрий Исаенко: Да. Шесть компаний, которые строили эти объекты, переданы StolitsaGroup.
Есть проблемы, связанные с полномочиями Кабинета министров, но они решаемые.
KV: Что это за проблемы?
Дмитрий Исаенко: Договор по земле для “Эврики” с Национальным университетом им. Т.Г.Шевченко был подписан с разрешения Кабмина на определенный период – этот период истек.
Есть еще проблема с использованием песка – две компании спорят, кто является собственником 2 млн кубометров песка на этой территории и потихоньку его вывозят. А чтобы строить надо намыть еще порядка 3 млн кубометров. Stolitsa Group пытается договориться с собственниками песка и выкупить его. Но это вопрос сугубо коммерческий. Если не договорятся, Stolitsa Group придется намыть не 3 млн, а 5 млн кубометров песка.
Кроме того, около 10% от инвестиций в “Патриотику на озерах” предусматривается направить на финансирование недостроенных объектов на “Патриотике” и “Эврике”. “Патриотика” будет немножко уплотнена, территория это позволяет. Соответственно, 550 вкладчиков “Патриотики на озерах” планируется перевести на “Патриотику”, чтобы все их потребности в жилье закрыть в рамках этого ЖК.
KV: История с объектами “Аркады” – одна из очень многих даже в Киеве. Если бы проблема была только в стройках Войцеховского, но, увы, нет. Вы, как бывший замминистра и секретарь профильного комитета ВР, каким видите системное решение этой проблемы?
Дмитрий Исаенко: Чтобы решить в полном объеме все проблемы, в нашем комитете разрабатывается законопроект, принятие которого позволит исключить возможность таких негативных последствий для инвесторов жилой недвижимости. И нельзя сравнивать стройки Войцеховского, которые являются сугубо криминальными схемами (строительство без документов на землю и разрешений, продажа по демпинговым ценам, заселение объектов без подключения к сетям) со стройками, возводимыми “Укрбудом” или “Аркадой”. Потому что у “Укрбуда” и “Аркады” были все необходимые документы, а проблемы возникли из-за принятия неправильных управленческих решений.
Например, в “Укрбуде” распылялись средства: деньги с одного объекта переводились на приобретения других участков, что привело к дефициту оборотных средств, стройки остановились – и новые инвесторы перестали вкладывать деньги. Запаса прочности у компании уже не было, на 6 –8 месяцев откладывался ввод в эксплуатацию – и стройки “заморозились”. Нельзя сказать, что там какие-то космические суммы были выведены и украдены. Даже если это было и так, в рамках уголовного производства, которое сейчас ведется, все будет выяснено. Но сегодня дома переданы “Киевгорстрою”, который возобновил работы на 20 из 22 объектов (два объекта еще не переданы, потому что там идут судебные процессы – банкротство и урегулирование отношений с Минобороны) – и на жилые дома вернулись покупатели.
Похожая ситуация сложилась и с “Аркадой”. Все усугубилось тем, что стройки велись за счет кредитного ресурса банка “Аркада”, а средства от продажи квартир направлялись на другие объекты – прокладку кабельных сетей за 300 млн гривен, строительство мостов, дорог. Да, эти деньги рано или поздно вернулись бы, но это долгосрочные инвестиции, а для строительства жилья необходимы оборотные деньги здесь и сейчас. И когда банк “Аркада” заложил в кредит свое здание, которое стоило 50% от его активов, и его изъяли кредиторы, Нацбанку ничего не оставалось, кроме как передать банк Фонду гарантирования вкладов, в результате чего кредитный ресурс от банка тоже закончился.
Была еще проблема в том, что Константин Паливода (мажоритарный акционер и экс-глава правления банка, – KV) не мог найти общий язык с местной властью. Паливода не хотел слышать город, город не слушал Паливоду, закончились договора аренды и разрешения на строительства. То есть мы снова видим неправильные управленческие решения. Повторяю, нельзя сказать, что там украдено какое-то огромное количество денег -средства просто были перевложены в развитие инфраструктуры. И сегодня Stolitsa Group, чтобы выровнять ситуацию, необходимо около 3,2 млрд гривен оборотных средств.
KV: Откуда будут взяты эти 3.2 млрд гривен?
Дмитрий Исаенко: Stolitsa Group рассчитывает на собственные средства, а также на помощь государства и города. Если все получится, то 13 тыс. семей получат свои квартиры.
О новом законе и кредитном ресурсе
KV: Давайте вернемся к законопроекту, о котором вы упоминали – который позволит защитить инвесторов. Это законопроект про эскроу-счета?
Дмитрий Исаенко: В том числе. В законе предусматривается норма о продаже имущественных прав на квартиры, которые будут изначально регистрироваться после того, как застройщик получил все разрешения, в Государственном реестре имущественных прав на недвижимое имущество – и застройщик уже не сможет продать такую квартиру дважды.
KV: То есть еще не построенные квартиры будут в Госреестре?
Дмитрий Исаенко: Да. Только уточняю – имущественное право на конкретную квартиру.
KV: Следовательно, инвестор будет покупать уже не право на покупку, как сейчас, а зарегистрированный государством имущественный лот?
Дмитрий Исаенко: Да. Инвесторы буду покупать имущественные права на квартиру – через нотариуса по договору купли-продажи имущественных прав.
KV: А если дом не будет достроен – как быть? Имущественные права зарегистрированы, а реального имущества нет.
Дмитрий Исаенко: На этот вопрос, в том числе, ответит наш закон. Думаю, к концу апреля законопроект будет готов.
KV: В адрес эксроу-счетов уже звучит критика. Например, Игорь Никонов говорил, что эта норма приведет к тому, что останутся 4-5 крупных застройщиков, потому что у остальных не хватит оборотных средств.
Дмитрий Исаенко: Эта критика имеет право на существование. Но в целом их введение – это правильно, но на перспективу. Вопрос в том, что эскроу-счет хорошо работает там, где доступны дешевые кредитные ресурсы, на уровне 6-7% годовых. Девелоперы не могут осилить 12% и выше. Строительство считается рисковым сектором, потому у Нацбанка для банков под проектное финансирование работает двойное резервирование – на каждый миллион кредита банк должен иметь в резерве два своих миллиона.
Но, как только на рынке появится дешевый кредитный ресурс, эксроу-счета станут идеальным решением. Потому что квартиры будет продавать уже не застройщик, а банк. При наличии 20% необходимой суммы остальные средства можно будет получить в виде кредита, и тратиться они будут под пристальным надзором сюрвейера. Банк будет нести ответственность перед покупателем за своевременное и целевое использование ресурса на строительство объекта.
KV: Но длинный и дешевый ресурс может дать только государство в лице Нацбанка и Минфина. С их стороны есть понимание?
Дмитрий Исаенко: Есть. Я очень рассчитываю на [главу НБУ] Кирилла Шевченко, который, еще возглавляя государственный “Укргазбанк”, занимался этими вопросами. И даже выдал первые кредиты под 7-8% годовых – пусть тогда под готовое жилье. Хотя нам нужна, конечно, не вторичка, где мы помогаем перекупщикам, а первичка, которая вносит вклад в реальный сектор экономики. Но, если Нацбанк найдет механизмы, как снизить ставку и даст понятный посыл банкам, что кредитование на первичном рынке – это хорошо, такой сценарий будет всем на руку. У банков сегодня достаточно ликвидности для такого финансирования. Многие банки работают на рынке первичной недвижимости. Схема такова, что застройщик до вступления частного инвестора в право собственности компенсирует ставку по кредиту до 7%. И только после вступления в право собственности частный инвестор уже сам решает свои вопросы с банком. Когда я был замминистра регионального развития, мы создали механизмы, позволяющие государству компенсировать определенным категориям заемщиков часть кредитной ставки.
Сейчас создан новый государственный орган – ЧАО “Украинская финансовая жилищная компания”, которая привлекая банки, помогает людям получать кредиты на льготных условиях. Есть программа “5-7-9”. В полной мере процедуры с эскроу-счетами можно запустить только когда государство обеспечит дешевые длинные кредитные ресурсы.
Знаю, что президент Владимир Зеленский постоянно ставит задачи по снижению кредитных ставок. Что-то получается, что-то не очень, но направление верное.
О реформах в госуправлении
KV: Давайте немного поговорим о новациях в сфере регулирования. Теперь, согласно распоряжению Кабмина, надзор и контроль в градостроительной сфере будет осуществлять Государственная инспекция архитектуры и градостроительства (ГИАГ). Будет ли эта инспекция проводить ревизию решений ГАСИ, отменять их и исправлять?
Дмитрий Исаенко: Вообще мы имеем сегодня раннее созданную инспекцию, которая выполняет свои функции. Для идей, озвученных Министерством развития общин и территорий, необходимо внести изменения в действующее законодательство и нормативно-правовую базу. Без этих изменений невозможно реформировать ГАСИ и, как говорил министр Алексей Чернышов, либерализировать разрешительные процедуры, параллельно создав службу, которая будет следить за соблюдением норм в ходе строительства и принимать объекты в эксплуатацию.
Этот законопроект был представлен министром две недели назад и поступил в наш комитет. В проекте закона много новаторских моментов, например, регистрация разрешительных документов при наличии всех необходимых составляющих будет проходить автоматически, без лишнего контакта с чиновниками. Но пока что законопроект еще сыроват, чтобы регистрировать его к рассмотрению Верховной Радой в первом чтении. В нашем комитете создана рабочая группа под руководством главы комитета Андрея Клочко, основным исполнителем является Елена Шуляк, а я активно помогаю.Читайте: Гарантії для інвесторів: як новий закон вплине на девелоперів
Кое-что из предлагаемого уже есть, как, например, электронный кабинет застройщика. Сегодня через “Дію” подаются разрешительные документы и все, что есть в электронных реестрах, подтягивается автоматически. Но есть нюансы, которые должен решить новый закон.
KV: Чтобы не получилось, как с последней реформой ГАСИ, когда предусматривалось создать три новые службы, в каждую из которых надо с поклоном занести.
Дмитрий Исаенко: С той реформой сразу было понятно, что это совершенно не рабочая история. Без изменений в законодательстве нормальные изменения невозможны.
Надеюсь, к маю мы закончим работу над законопроектом министерства – и представим его на суд общественности.
KV: СНиП и ГСН, вокруг которых много конфликтов и споров, в том числе – судебных. Отдельные из них давно устарели, о чем говорит вся строительная отрасль. Когда будет проведена системная модернизация этих норм, чтобы убрать коллизии и поводы для споров?
Дмитрий Исаенко: Ответственно заявляю, что эта работа до 2020 года не останавливалась. Я был замминистра регионального развития и строительства с 2007 по 2014 год, и за эти годы мы пересмотрели огромное количество строительных норм, приведя их в более адекватное состояние – в связи с изменениями технологий, стройматериалов, машин и механизмов.
Но сегодня все равно остается немалое количество норм, требующих пересмотра и модернизации. Для этого нужны специалисты, время и деньги. В профильном министерстве есть ряд базовых организаций, которые отвечают за эту работу – и каждый год на эту работу выделялось около 4 – 5 млн гривен. Напомню, в свое время мы внесли в закон “О регулировании градостроительной деятельности” норму, что такая деятельность может выполняться и за средства частных заказчиков. Потому что все строители заинтересованы в нормальной нормативной базе. Надеюсь, в этом году, при участии Конфедерации строителей Украины, Минразвития общин и территорий определит основные государственные строительные нормы, которые требуют разработки или первоочередного пересмотра, и обеспечит их подготовку.
А что касается расчета строительных конструкций, хочу вам сказать: нами еще в 2012 году были приняты Еврокоды, которые мы, получив от европейских партнеров, перевели на украинский язык и адаптировали под украинские реалии. С тех пор расчет строительных конструкций можно делать и по Еврокодам. Но, к сожалению до сегодняшнего дня проектов, где конструктивные решения приняты на основании Еврокодов, единицы. Лично я не видел ни одного такого проекта.
KV: Почему так?
Дмитрий Исаенко: Потому что такова сила привычки, в том числе рынка и специалистов. Не хотят проектировщики переучиваться под Еврокоды, да и переучивать под новый стандарт особо некому. То есть нужно донести всем участникам инвестиционного процесса, что Еврокоды – это шаг к более эффективному использованию средств и большая гарантия надежности и прочности зданий и сооружений.
О Генплане Киева
KV: И вопрос по Генплану Киева. Как известно, с 1 января с.г. столица живет фактически без Генплана, поскольку действие старого Генплана не пролонгировано. Какой-то диалог с мэрией по этому поводу есть?
Дмитрий Исаенко: Наш комитет активно работает с мэрией Киева по этому направлению. Тут есть ряд проблем. Новый Генплан разработан, но он не принят из-за двух составляющих.
Первая: активисты, которые обвиняют городские власти в том, что новым Генпланом пытаются узаконить все, что творилось здесь при Леониде Черновецком. Но ведь это уже произошло, уже построено и это нельзя не учитывать.
Вторая: “голубые линии”. Министерство культуры уже который год не хочет утверждать историко-культурный опорный план, настаивая на том, чтобы в городе были обозначены “голубые линии”. Позиция понятная, но оторванная от жизни. Возьмем, к примеру, улицу Антоновича – исторический центр, по которому в Минкульте хотят “голубую линию” 27 метров (9 этажей). Но там сейчас стоят 30-этажки! Исторически так уже сложилось. Сегодня власть Киева пытается найти с Минкультом компромисс по данному вопросу.
Считаю, что будет хорошо, если Киевсовет в этом году примет давным-давно отработанный Генплан. Мы его рассматривали еще в Минрегионе, когда я там работал.
KV: Ключевое обвинение сейчас в том, что новым Генпланом пытаются узаконить все детальные планы территорий (ДПТ), многие из которых не выдерживают критики. А это уже не про Черновецкого.
Дмитрий Исаенко: ДПТ в легализации не нуждаются, поскольку это часть градостроительной документации, которая по своему уровню стоит ниже Генплана, уточняя его позиции. Уточнения Генплана делает также зонинг, но зонинга в Киеве нет ни на одну площадку. А по отдельным ДПТ, конечно, есть какие-то вопросы, но не они ключевые.
Необходимо учитывать реалии. В частности, многие промышленные предприятия закрываются, нужно менять функциональное назначение территорий, на которых они располагались. Но это вопросы к КГГА и главному архитектору (Александру Свистунову, – KV), которые ответственные за градостроительную политику в Киеве. И, если они согласовуют ДПТ, а депутаты Киевсовета голосуют, то их решения надо выполнять.Читайте: Будівельна галузь в Україні: підсумки 2020 рокуФото: KVКиевVласть
Столичный горсовет продолжает судиться с ЧАО “АК-Транс”. Указанная компания в 2009 году приобрела у киевской общины участок площадью 2,5 га на улице Оранжерейной в Шевченковской районе за 50,3 млн гривен, однако свои обязательства по уплате денежных средств в столичный бюджет в полном объеме не выполнила. Из-за этого “набежала” пеня в сумме порядка 382,2 млн гривен, которую Киевсовет хочет взыскать. Примечательно, что ранее ЧАО “АК-Транс” безуспешно пыталось в судебном порядке обжаловать “злосчастную” приватизацию. В частности, компания указывала на то, что купленная земля граничит с историко-мемориальным заповедником “Лукьяновское кладбище”, в связи с чем ее использование по назначению противоречит законодательству.
Как стало известно KV, 29 апреля 2021 года должно состояться заседание Хозяйственного суда Киева по делу №910/22075/17.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
В рамках данного производства Киевсовет планирует взыскать 382,2 млн с ЧАО “АК-Транс” (*) (ранее – ОАО и ПАО). Это – пеня, которая “набежала” в течение 2012-2017 годов из-за того, что указанная компания вовремя не уплатила 41,8 млн гривен за покупку в 2009 году участка площадью 2,5 га по ул. Оранжерейной, 1) (кадастровый номер 8000000000:91:058:0002).
Данный иск был подан в конце 2017 года. Тогда горсовет требовал от ОАО “АК-Транс” 537,3 млн гривен. При этом, в материалах дела не уточняется, почему сумма требований была именно такой. В дальнейшем Киевсовет уменьшил эту сумму до 424,1 млн гривен – речь шла об основном долге на сумму 41,8 млн гривен и сумме пени. В материалах производства, которые есть в открытом доступе, также не сообщается, почему горсовет “поумерил свои аппетиты”.
Еще 1 марта 2018 года Хозяйственный суд Киева остановил производство по данному делу. Это было связано с тем, что служители Фемиды, прежде чем принимать решение по этому производству, хотели дождаться итога разбирательств по делу №910/4292/13. В рамках указанного дела прокуратура Киева с 2013 года судилась с ОАО “АК-Транс” о взыскании основного долга за эту землю (все тех же 41,8 млн гривен) и пени за период 2012-2013 годов. 18 февраля 2021 года Северный апелляционный хозяйственный суд в рамках дела №910/4292/13 стал на сторону прокуратуры, обязав указанную компанию выплатить 41,8 млн гривен основного долга и 1,6 млн гривен пени.
Спустя два месяца, 6 апреля 2021 года, Хозяйственный суд Киева возобновил производство по иску Киевсовета (указанное выше дело №910/22075/17). При этом, горсовет снова уменьшил свои требования – так как прокуратура добилась взыскания основного долга (41,8 млн гривен), столичный орган местного самоуправления требует от ОАО “АК-Транс” только выплаты пени. Можно предположить, что эта сумма может быть увеличена в ходе разбирательств, ведь размер пени, вероятно, растет.
KV решила разобраться в хитросплетениях “судебно-земельных” перипетий и выяснить, что именно привело Киевсовет и прокуратуру в суд.
Читайте: В Киевсовете вспомнили о земле под “Межигорьем Юрия Иванющенко"
Земля, кладбище, суд
11 декабря 2008 года Киевсовет своим решением №777/777 согласовал продажу ОАО “АК-Транс” земельного участка площадью 2,5 га на ул. Оранжерейной, 1 для строительства, реконструкции, расширения, капитального ремонта существующих нежилых зданий под производственные и административно-бытовые помещения с дальнейшими эксплуатацией и обслуживанием. Стоимость приватизации должна была составить 50,3 млн гривен.
11 ноября 2009 года между горсоветом и ОАО “АК-Транс” был заключен договор купли-продажи этой земли. На момент подписания соглашения эта компания уже выплатила аванс за этот участок в сумме 4,6 млн гривен. Оставшуюся часть денежных средств в сумме 45,7 млн гривен покупатель обязался выплачивать в течение трех лет – ежемесячно равными частями.
Спустя три с половиной года, в марте 2013 года, столичная прокуратура обратилась в Хозяйственный суд Киева с иском о взыскании с ПАО “АК-Транс” задолженности по уплате денежных средств за указанный участок в сумме 61,7 млн гривен – 41,8 млн гривен основного долга и 19,8 млн гривен пени (за период с ноября 2012 года по февраль 2013 года). Причиной этого послужил тот факт, что на момент подачи иска компания уплатила всего 8,4 млн гривен из общей стоимости земли и допустила просрочку по выполнению таких обязательств перед столичным бюджетом.
Ориентировочное расположение участка на Google Maps
В дальнейшем, в сентябре 2014 года, ОАО “АК-Транс” обратилось в тот же суд со встречным иском – компания потребовала отменить решение горсовета №777/777 от 11 декабря 2008 года о продаже ей участка и признать недействительным договор купли-продажи земли от 11 ноября 2009 года. Разбирательства по требованиям прокуратуры и ОАО “АК-Транс” проводились в рамках одного судебного производства – указанного выше дела №910/4292/13.
Свои требования ПАО “АК-Транс” объяснило несколькими факторами. Так, в компании указали, что проект землеустройства по отведению этого участка не был согласован с тремя структурами КГГА (Главное управление земельных ресурсов, Главное управление градостроительства, архитектуры и дизайна и Главное управление культурного наследия) и не имеет историко-архитектурного обоснования, что якобы противоречит целому ряду статей Земельного кодекса Украины. Также истец уверял, что данный участок граничит с Государственным историко-мемориальным заповедником “Лукьяновское кладбище”, что является нарушением режима использования охраняемых зон, который установлен Земельным кодексом и Законом Украины об охране культурного наследия. Кроме того, ОАО “АК-Транс” сообщало, что вдоль участка расположена тепловая сеть, которая “мешает” использованию этой земли.
Плюс ко всему, истец указывал на то, что оспариваемый договор купли-продажи содержит факсимильное воспроизведение подписи тогдашнего городского головы Киева Леонида Черновецкого. Для использования такой подписи нужно было заключить отдельное соглашение, в котором был бы указан образец оригинальной подписи мэра. Однако, ни предварительного согласования, ни оригинала подписи в данном случае, дескать, не было.
Выдержка из материалов дела
Судебные разбирательства по данному делу длились почти восемь лет – производство неоднократно рассматривали суды всех инстанций. В конечном итоге 18 февраля 2021 года Северный апелляционный хозяйственный суд полностью отказал ЧАО “АК-Транс” в удовлетворении иска и частично удовлетворил требования прокуратуры – должник должен перечислить в бюджет 41,8 млн гривен основного долга и 1,6 млн гривен пени.
Так, судьи указали на то, что в ЧАО “АК-Транс” изначально знали о наличии на участке тепловых сетей. Как посчитали служители Фемиды, на самом деле такие сети не мешают использованию данной земли. Также судьи выяснили, что профильные структуры КГГА на самом деле согласовали землеотвод этого участка, а сама земля хоть и граничит с “Лукьяновским кладбищем”, но не входит в исторические ареалы города и находится за пределами различных охранных зон. Кроме того, по мнению судей, истец не доказал использование факсимиле Черновецкого при подписании договора купли-продажи. Что касается требований прокуратуры, то судьи пересчитали размер пени и решили, что на самом деле она меньше той суммы, которую потребовали компенсировать бюджету блюстители закона.
Отметим, судя по данным Google-Maps, на указанном участке расположены (или располагались) сразу несколько зданий. В частности, по информации реестра судебных решений, по ул. Оранжерейной, 1 на данный момент расположено здание, которое использует ЧАО “АК-Транс”. Принадлежит ли это здание указанной компании, а также какова площадь данного объекта, в открытых источниках информации нет. Также, судя по карте, на этом же участке расположен автосалон китайских автомобилей.
О фигурантах
По данным аналитической системы Youcontrol, ЧАО “АК-Транс” (до 2010 года – ОАО, в 2010-2017 годах – ПАО) было основано в марте 1992 года. Руководителем компании значится Александр Масонцев, конечным бенефициаром и владельцем крупнейшего пакета акций – житель села Вишеньки Бориспольского района Киевщины Виктор Постельников (по состоянию на 4 квартал 2020 года он владел 91% акций).
Александр Масонцев в 2015 году безуспешно баллотировался в Киевсовет от “Патриотической партии Украины” по избирательному округу №88 (Святошинский район Киева). В свою очередь, Виктор Постельников значится соучредителем благотворительной организации (БО) “Благотворительный фонд содействия развитию вооруженных сил Украины “Бастион” вместе с киевлянами Вадимом Пушкаревым и Вячеславом Лысенко. Последний известен как совладелец компании Meest China, которая занимается поставками товаров из Китая, а также сооснователь Young Business Club (бизнес-клуб для молодых предпринимателей).
Обязанности директора Департамента земельных ресурсов КГГА со 2 апреля 2021 года исполняет замдиректора этой структуры Валентина Пелих. С 27 июля 2018 года по 1 апреля 2021 года этим департаментом руководил Петр Оленич (на фото справа), который со 2 апреля 2021 года занимает должность замглавы КГГА по вопросам осуществления самоуправленческих полномочий. С того же дня он контролирует деятельность Департамента земресурсов и, соответственно, всю “земельную сферу” столицы.
Читайте: Петр Оленич предложил Киевсовету утвердить бесполезную инвентаризацию 700 га земли
* ПрАТ “АК-Транс” (код ЄДРПОУ: 05475162)
Фото: коллаж KVКиевVласть
Задекларированная недвижимость Валентины Левицкой, которая в прошлом году была избрана главой Сквирской общины, не изменилась. Она по-прежнему владеет несколькими земельными участками и жилым домой. Также ее доход остался на прежнем уровне.
Об этом KV стало известно из декларации о доходах главы Сквирской ОТО Валентины Левицкой за 2020 год.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Согласно декларации, она имеет пять земельных участков общей площадью 33 235 кв.м и дом на 66,1 кв.м в селах Шамраевка и Домантовка бывшего Сквирского района. Также имеет право пользования на дом площадью 121,6 кв.м и участок на 2500 кв.м в Шамраевке, которые принадлежат ее мужу Василию Левицкому. В том же селе он имеет 30 952 кв.м земли и арендует еще один участок на 247 727 кв.м в селе Тхоровка.
На него также записан автомобиль ВАЗ 2107. Левицкий является владельцем фермерского хозяйства “Лидия-ВВ”.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
В Шамраевском сельсовете Валентина Левицкая заработала 346 967 гривен, еще 57 146 гривен – в Сквирском горсовете. Ее пенсия составила 50 986 гривен, она получила 11 180 гривен от предоставления имущества в аренду и 2400 – благотворительной помощи. Суммарный годовой заработок ее мужа составил 119 886 гривен.
Напомним, как ранее писала KV, избранный главой Броварской теробщины и переизбранный мэром города Бровары Игорь Сапожко в 2020 году приумножил свои наличные сбережения, купил еще один, не очень большой, земельный участок в селе Гнедин и вместе с супругой Мариной Сапожко пересел на новые джипы.
Читайте: Глава Березанской общины Тимченко заработал чуть меньше полумиллиона гривен за 2020 год
Фото: соцсетиКиевVласть
Славутич – місто-супутник Чорнобильської АЕС відходить від монопрофільності та розширює обсяги економічного розвитку. Сьогодні частка надходжень від бізнесу у бюджеті складає майже 30%. За підтримки ЄС у громаді запрацював інноваційний бізнес-парк. Місто не планує зупинятися на досягнутому і до 2025 року тут розвиватимуть культуру та туризм, транспортну логістику, ІТ-технології та працюватимуть над інвестиційною привабливістю.
Як передає кореспондент, 15 квітня на хмарній платформі Zoom Славутицька міська рада презентувала Стратегію розвитку міста Славутич до 2025 року, результати реалізації Грантового проєкту Європейського Союзу "План місцевого економічного розвитку: Славутич – драйвер росту відкритої та вільної економіки регіону" та перший в Україні муніципальний інноваційний індустріальний бізнес-парк "Славутич".Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Презентація відбулася під час Першого інвестиційного форуму "Славутич: тут є життя" у рамках конференції "Досвід міст в економічному розвитку" з метою висвітлення здобутків Славутича в сфері економічного розвитку та формування інвестиційної привабливості.
Стратегія розвитку
Як розповів голова Славутицької міськради Юрій Фомічев, Славутич був побудований у результаті катастрофи на Чорнобильській АЕС і поштовхом для пошуку подальшого економічного розвитку стало дострокове закриття у 2000 році Чорнобильської АЕС, коли місто втратило 8,5 тис. робочих місць. І лише завдяки створенню преференцій та спеціальної економічної зони місту вдалося уникнути соціальних потрясінь. Сьогодні головне завдання Славутича – створення нової моделі економіки, робочих місць, якісних та комфортних умов життя для містян.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
І розробці Стратегічного плану розвитку міста передувало проведення безлічі фокус-груп з експертами з різних напрямків. Документ вже готова розглянути і міська рада.
Основна стратегічна ціль – підвищити конкурентоспроможність міста. Для цього громада визначила три ключових напрямки – ІТ-сфера, культура та туризм і створення умов для ведення бізнесу.
"Нестача фінансових ресурсів сьогодні є в усіх громадах. Після об’єднання всі зрозуміли, що грошей немає, грошей не вистачає, повноважень наділили дуже багато, а ресурсу дали обмаль. Сьогодні ми боремося за кожний відсоток і копійку, із державою ведемо перемовини для того, щоб громади були спроможними [...] Ми ставимо для себе мету за 5 років збільшити кількість діючих малих підприємств на 20% і збільшити на 30% обсяг реалізованої продукції. Сьогодні 1130 осіб, які працюють на малих підприємствах і хочемо збільшити цю частку на 30%. Для цього створюємо відповідні умови для розвитку бізнесу. Це і систематичне проведення шкіл підприємництва, комунікаційні кампанії тощо. Зрозуміло, що пандемія вносить суттєві корективи в наші плани", – розповів мер Славутича.
За його словами, місто потребує змін і в впровадженні електронних сервісів, в планах розширення промислової зони під можливості бізнес-парку, надання фінансової підтримки бізнесу. Готовий працювати Славутич і над розвитком логістичної інфраструктури.
"Ми маємо не погану дорогу. У нас сьогодні ремонтується потужними темпами дорога у напрямках Київ, Чернігів. Ми маємо залізничне сполучення із Черніговом, Києвом. Ми маємо чудову можливість на майбутнє – це річковий транспорт. Це наша ключева водна артерія України річка Дніпро, яка знаходиться на відстані 10 км від Славутича. Маємо порт. Зрозуміло, що він сьогодні не працює. Але сьогодні потужної вантажної і пасажирської навігації вище Києва по Дніпру практично не має, а яка б мала і залізне сполучення на цій дистанції – взагалі. І в цьому наша перевага", – додав Фомічев.
Крім того, місто має вісім незадіяних об’єктів під оренду, які місцева влада хоче використати для залучення інвестицій. Із їхньою допомогою громада хоче збільшити на 20% кількість активно діючих юридичних осіб та ФОП.
"Креативні індустрії у світі, на мою думку, сьогодні створюють найбільшу кількість робочих місць [...] Мету, яку сьогодні ставимо для себе – це на 100% збільшити доходи від сфери гостинності. Сьогодні ми маємо лише 75 осіб, які задіяні у цій сфері. І маємо потенціал, і переконані, що це можливо зробити, до 300 робочих місць. Ми маємо лише 2 тис. туристів на рік – прагнемо до 10 тис і, думаю, що цей показник ми перевершимо. Звичайно, що ми повинні збільшити кількість туристичних продуктів, стати складовою туризму в Чорнобильську зону. І сам Славутич повинен стати цікавим для відвідування, турів вихідного дня. Місто ж дуже компактне і цікаве своєю архітектурою", – зауважив він.
Фомічев також розповів, що сьогодні місто є конкурентним на ІТ-ринку і їхні компанії є затребуваними, але вони мають великий кадровий дефіцит. Так, не вистачає
близько 35% персоналу. Тож, в першу чергу, влада міста планує працювати над освітньою підготовкою фахових спеціалістів. Сьогодні у напрямку ІТ працює 30 ФОПів і цю цифру місто планує збільшити втричі, як і кількість підприємств та кількість учасників ІТ-заходів.
Також місто бачить для себе перспективу в створенні інноваційної освіти за вузькими напрямками. Сьогодні у місті вже розпочалися перші курси по підвищенню кваліфікації із зняття з атомної електростанції ядерних енергоустановок.
"Ми прагнемо до фінансового ресурсу. Тож ставимо для себе план за п’ять років збільшити надходження до міського бюджету саме власних коштів. [...] І головним є те, що ми хочемо змінити структуру наповнення нашого бюджету в частині надходжень від різних організацій. Ключовою залишається ДПС "ЧАЕС". Але, якщо в 2000 році вона давала 98% надходжень, то зараз – 37%. А до 2025-го ми хочемо скоротити цю частку до 28% і це означає, що інші галузі надаватимуть набагато більше надходжень. У першу чергу – це розвиток бізнесу. Щонайменше на 5% хочемо збільшити цю частку. Чому це важливо, тому що ризики втрати робочих місць, і відповідно, сплати податків, набагато нижчі, коли мова йде про малі підприємства. Так, сьогодні ми маємо суттєве зниження надходжень від бізнесу, але разом з тим бюджет виконуються. І прагнемо цьогоріч виконати його на 100%. 2020 рік був провальним для багатьох громад", – додав він.
Економічна складова
Перший заступник міського голови Віктор Шевченко доповів про результати реалізації Грантового проекту ЄС "План місцевого економічного розвитку: Славутич – драйвер росту відкритої та вільної економіки регіону".
За словами Віктора Шевченка, був розроблений План дій для забезпечення диверсифікації економіки міста та подолання його монопрофільності. Так, у 2017 році Славутицька міська рада одна із перших долучилася та перемогла у конкурсі на грантове фінансування в межах Ініціативи ЄС "Мери за економічне зростання". Загальний бюджет грантового проєкту становив понад 850 тис. євро, з яких 650 тис. – грантові кошти та понад 200 тис. євро – кошти міського бюджету.
У його рамках в 2017-2021 роках у Славутичі був впроваджений План місцевого економічного розвитку, який одержав від Світового банку оцінку "відмінно". План передбачав створення інфраструктурних об’єктів.
У його рамках було укладено Меморандум про співпрацю між двома суміжними громадами, Любецькою та Михайло-Коцюбинською Чернігівської області. Разом вони розробили сім проєктів і два з них перемогли на конкурсах і одержали фінансування на 14 млн гривень. Також було створено службу з правового захисту підприємницької діяльності "Бізнес-омбудсмен" та розроблені електронні послуги для бізнесу, створено раду підприємців. Здійснюються і бізнес-навчання. Створено фонд підтримки інноваційного та початкового бізнесу і виділено з місцевого бюджету 300 тис. гривень на безвідсоткову допомогу підприємцям.
У місті діє Інвестиційний портал "Славутич – Чернігівський регіон" на веб-платформі КП "Агентство регіонального розвитку, який складається із 20 інформаційних розділів, які демонструють ресурсні та інвестиційні можливості партнерських громад.
І найголовніший інфраструктурний об’єкт – був побудований і введений в експлуатацію інноваційний індустріальний бізнес-парк "Славутич".
Підприємцям надається вся необхідна інфраструктура, виробничі площі, забезпечені усіма комунікаціями, як комунальні послуги, зв’язок, інтернет і все це на максимально простих і швидких умовах. Передача в оренду приміщень здійснюється через аукціон.
"Умови досить прості і доступні – це 3,77 гривень за квадратний метр оренди і відшкодування експлуатаціних послуг. Ми маємо комунальний об'єкт площею 1577 кв.м придатних для реалізації проєктів у сфері виробництва для малого і середнього бізнесу. Це 10 виробничих та 10 офісних приміщень, під'їзні шляхи, інфраструктура та Центр менеджменту, який надає консультаційні та інформаційні послуги", – розповів Віктор Шевченко.
І додав, що завдяки реалізації плану економічного розвитку, зросла частка і надходжень до бюджету від бізнесу. За цей час було відкрито більше 30 бізнесів, найбільші з них – ТОВ "Індустріальне миюче обладнання", ПП "Аврора-сервіс", ТОВ "Українські базальтові технології", супермаркет "Форма". Новий бізнес в Славутичі забезпечив 100 млн гривень інвестицій та створення 124 робочих місць. Так, у місті створено понад 2 тис суб’єктів підприємницької діяльності.
Крім того, Славутич став пілотним містом-лабораторією в частині безбар'єрних рішень у рамках проєкту першої леді країни Олени Зеленської "Громади без бар'єрів" щодо створення рівних можливостей для маломобільних груп населення. І сьогодні це один із ТОПових проєктів міста. Місто сьогодні також має статус малої культурної столиці України і входить в 10-ку кращих громад країни.
Точка зору
У ході конференції виступили також керівниця відділу "Економічна співпраця, енергетика, інфраструктура та навколишнє середовище", представництва ЄС в Україні Клое Алліо, депутат обласної ради та президент Всеукраїнської ГО "Клуб мерів" Володимир Удовиченко, заступник директора департаменту економіки та цифровізації Київської ОДА Владислав Литвин, голова Вишгородської райради Андрій Анісімов тощо.
Керівник Офісу реформ в Київській області Володимир Удовиченко:
"Я мріяв, щоб візитівкою Славутича стала не Чорнобильська АЕС, а школа мистецтв. Але в Стратегії розвитку Чорнобильська станція має бути на першому місці. Ми з вами виконуємо державницьку функцію – зняття з експлуатації блоків ЧАЕС та приведення об'єкта укриття до екологічно безпечного стану. А зараз додається ще централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива. По-друге, атомна енергетика. Затверджена концепція КМУ про будівництво науково-дослідницького реактору, і його місце в Славутичі. Це – будівництво, робочі місця. По-третє, податки та надходження до бюджетів. Для того, щоб отримувати сталі податки, ставки по бізнесу мають бути на оптимальному рівні. Тут має працювати формула: бізнес плюс влада та громадськість, яка дорівнюватиме доброту кожного. Славутич сьогодні переконує, що надходження до бюджетів усіх рівнів від суб'єктів спеціальної економічної зони міста в 4,5 рази перевищують надані колись преференції. Залишається ще актуальною проблема створення компенсуючих робочих місць. Але це актуально сьогодні для всіх громад. Також, з урахуванням досвіду, першою має з’явитися певна інфраструктура для підтримки підприємництва.
Заступник директора департаменту економіки та цифровізації Київської ОДА Владислав Литвин:
Тема інноваційного розвитку є дуже актуальною не тільки для Славутича, а й для всієї Київщини. Впровадження ефективних інструментів залучення інвестицій сприяє успішному економічному зростанню міст і що, в свою чергу, впливає на підвищення конкурентоспроможності всієї області. І пошук нових підходів для залучення інвестицій є пріоритетним напрямком роботи області. І Славутич є саме тією точкою економічного зростання, який для цього має всі необхідні умови. Місто намагається бути лідером у впровадженні інновацій в усіх сферах життя, цей підхід закріплено в Стратегії розвитку до 2025 року. Розроблений разом з ЄС план економічного розвитку є найуспішнішим прикладом для територіальних громад щодо створення сервісів для бізнесу, страхового захисту та електронних адмінпослуг, створення інноваційного підходу до формування інфраструктури, системи моніторингу громадської думки. Сподіваюся, що впровадження бізнес-парку стане для багатьох прикладом активної взаємодії влади та бізнесу.
Голова Вишгородської райради Андрій Анісімов:
Із переваг Славутича - наявність міжнародних європейських транспортних коридорів. Це і відновлення судноплавства річки Дніпро, це територіальна наближеність до столиці, а також ринків східної та центральної Європи. Славутич має значну кількість глобальних інструментів для свого розвитку. Хочу порадити звернути увагу Агентства регіонального розвитку міста Славутич ще і на інструменти територіального маркетингу – це сучасний підхід в розвитку та просуванні конкурентних переваг. Можливо, варто розглянути Славутичу і входження до міжнародного кредитного рейтингу, для того, щоб про конкурентні переваги Славутича дізнався увесь світ. Входження до цього рейтингу говорить про певні переваги та перспективи розміщення інвестиційних проєктів для громади. Славутич Вишгородського району має перспективу стати європейським містом не лише в контексті комфортних умов для проживання, а й для інвестиційно-промислового майданчика.
Дорожня карта ОТГ
Славутич – наймолодше місто країни, місто-супутник Чорнобильської АЕС. І в рамках реформи децентралізації Славутич, через територіальну віддаленість, був визнаний спроможною громадою в складі лише одного міста.
Громада охоплює площу в 2082 га з населенням в понад 24,6 тис. осіб. Бюджет міста – 310,4 млн гривень. Відстань до Києва складає 200 км, до ЧАЕС – 60 км.
На нещодавніх виборах до ради громади пройшло 26 депутатів. Серед політичних сил представлені партії ВО "Батьківщина", "Слуга народу", "ЗА Майбутнє", “Європейська Солідарність”, ОПЗЖ, "Голос" та "Рідний дім", партія ветеранів Афганістану.
Читайте:
Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться
Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести
Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы
Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе
Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета
Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу
Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов
Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине
Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием
Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине
Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района
Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться
Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА
Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района
Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов
Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения
Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы
“Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда
Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться
Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов
Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов
“Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году
Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины
Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно
Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали
Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской
Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром
“Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села
Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения
Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА
Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново
Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время
Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы
Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины
Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина
Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета
Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину
Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте
Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины
Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы
Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села
Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину
Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке
Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам
Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат
Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет
Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА
Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы
Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение
Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины
Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню
Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА
Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета
Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год
Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву
Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону
Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО
Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц
Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу
Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине
Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины
Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина
Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО
Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община
Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы
Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА
Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением
Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины
Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода
Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции
Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново
Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины
Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины
Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана
Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года
Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана
Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин
Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА
Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община
Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света
Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю
Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой
Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов
Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел
Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО
Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин
Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин
Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины
Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал
Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО
Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение
Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин
Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин
Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план
Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной
Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею
Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році
Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад
Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду
Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад
Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план
Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад
Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання
Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України
Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом
Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень
Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району
Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування)
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад
Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію
Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді
Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл
Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я
Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях
Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”
Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади
Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів
Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал
Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року
Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури
Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост
Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд
Проєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів
Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка
Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги
Проєкт “Децентралізація”: на зміну дільничним у об'єднаних громадах прийдуть поліцейські офіцери
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2020 році
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не можуть отримати від районів комунальне майно
Проєкт “Децентралізація”: статус і повноваження старост у громаді залежатимуть від Верховної Ради
Проєкт “Децентралізація”: у 2021 році Тетіївська громада збагатиться за рахунок гранту в 26 млн гривень
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині почали ліквідовувати райони, перший на черзі – Згурівський
Проєкт “Децентралізація”: ліквідована Іванківська райрада залишила громаді-спадкоємцю мільйонні борги
Проєкт “Децентралізація”: голови громад мають право накладати вето лише на прийняті рішення ради
Проєкт “Децентралізація”: ліквідації Баришівського району заважають комунальні борги
Проєкт “Децентралізація”: Миронівську райраду ліквідують із боргами по зарплаті
Проєкт “Децентралізація”: депутати ВРУ взялися за урбанізацію міст
Проєкт “Децентралізація”: Київщина втрачає першість у рейтингу заможності громад
Проєкт “Децентралізація”: майно та активи Бородянського району розділили між шістьма громадами
Проєкт “Децентралізація”: Обухівський район віддасть Букринський плацдарм на утримання області
Проєкт “Децентралізація”: пандемія та безгрошів’я блокують розвиток культпослуг на Київщині
Проєкт “Децентралізація”: Держгеокадастру дозволили і далі розпоряджатися землями Київщини
Фото: колаж KVКиевVласть
Во времена президента, чье имя бесславно сгинуло в Ростове, в украинской политике очень популярной была тема общения нашего политикума с “потусторонними” силами. В качестве таковых чиновники различных рангов и даже целые штабы на выборах контрактовали специалистов из-за “поребрика”, о чем открыто говорили в различных СМИ.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
В 2010 году участник проекта “Битва экстрасенсов” Андрей Балабан рассказывал, что “два мага, работавших на одну из попавших впоследствии в парламент партий, получили по миллиону баксов”, но “рынок магических услуг в Украине развит плохо”, потому часто приглашали специалистов из других государств, чаще всего – из РФ.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
“В России наша профессия более востребована, да и маги там сильнее украинских. Они работают с ФСБ и Минобороны, в котором есть специальный отдел по защите населения от психологического воздействия, им, кстати, до недавнего времени руководил одессит. Этот отдел как раз и занимается магией, точнее защитой государства от магических атак”. – говорил Андрей Балабан.
Тогда же разгорелся скандал – накануне первого тура выборов президента в 2010 году замглавы Партии регионов Анна Герман обвинила в использовании черной магии Юлию Тимошенко. “Ни для кого не секрет, что она (Тимошенко) использует “черные” технологии и всяких там экстрасенсов. Она содержит целые этажи этих экстрасенсов, которые пытаются влиять на людей таким своеобразным образом”, – утверждала Герман.
Впрочем, она могла бы то же самое сказать своему патрону – Виктору Януковичу. В 2009 году при посещении высокогорного плато Укок на Алтае представитель МЧС подтвердил нам, что Янукович не только приезжал лечить свое колено к местным шаманам, но и посещал их тувинских коллег с Владимиром Путиным и Дмитрием Медведевым. Да и сейчас в Украине есть целые организации, которые обслуживают политиков и крупный бизнес – и в области вполне понятного гадания на картах Таро или составления астропрогнозов, так и в сферах практик, которые дают участвующим в них доступ к оккультным силам.
Единственное, что изменилось в Украине за последние семь лет – наши политики больше не шастают по Сибири и Алтаю, а все больше обращаются к мольфарам и прочим традиционным для наших земель практикам.
Но почему оккультизм так притягателен для власти?
В одном из интервью КиевVласти искусствовед из Рима Олег Насобин затронул эту тему, указав на ее историю со времен Марсилио Фичино, который сформулировал постулаты власти более пяти веков тому назад и отметил, что власть обязательно должна быть оккультной. То есть правитель должен быть магом, который имеет влияние не только на трехмерный мир, но и на тонкие планы, потому что душа человека бессмертна и принадлежит не этому, а многомерному миру. Следовательно правитель должен иметь возможность контролировать и души. Поскольку же официальные церкви себя дискредитировали, правители ищут поддержки и у других иерархий.
Как было сказано, в этой области мало равных российским чиновникам и политикам. Пару лет назад российские медиа писали, например, следующее: “... бывший глава Калмыкии, экс-президент Международной шахматной федерации Кирсан Илюмжинов никогда не скрывавший увлечения эзотерикой. Достаточно откровенен на сей счет был и бывший спикер Законодательного собрания Санкт-Петербурга, а затем сенатор Вадим Тюльпанов, который поддерживал довольно тесные отношения с шаманом Колей. И Тюльпанов был далеко не единственным вип-клиентом Коли. Несколько лет назад у шамана отбоя не было от обитателей высоких московских кабинетов и подмосковных палаццо. Звездным же его часом стало посещение Совета Федерации. Визит состоялся в 2015 году, однако сейчас в моде шаманы из далекой Амазонии. Но это еще не все – в самом центре Москвы, в Доме Смирнова на Тверской бульваре, прошел “Круг силы ведьм и ведунов”, на котором были прокляты враги России и ее правителей”.
Если посмотреть на ситуацию достаточно внимательно и без лишней иронии, станет понятно, что “почтовые ящики” КГБ, некогда занимавшиеся паранормальными явлениями и якобы расформированные по “конверсии”, функционируют до сих пор. Так, некая часть №10003, созданная для изучения возможностей военного применения паранормальных явлений, существовала с 1989 по 2003 год. Ее бывший командир, генерал-лейтенант запаса Алексей Савин, утверждает, что к итогам его деятельности нужно отнести разработку “методики раскрытия суперспособностей людей”, а также то, что американцы свернули свою аналогичную программу — “Звездные врата”. По версии генерала, закрытие “Врат” было спровоцировано успехами его команды.
Но вернемся в наши пенаты. В 2008 году отечественная пресса писала, что в 40-е годы XX века во время немецкой оккупации в Украине активно работал институт “Аненербе” (Ahnenerbe — “Наследие предков”, полное название — “Немецкое общество по изучению древней германской истории и наследия предков”), существовавший с 1935 по 1945 год. Якобы к этой работе был привлечен немецкий шумеролог Арно Пебель. Ученых “Аненербе” интересовала Каменная Могила, которую немцы изучали в 1942-1943 гг, и здесь были найдены протошумерские артефакты, включая несколько десятков каменных табличек с письменами. Считается, что Пебелю удалось расшифровать надписи, но дешифровка так и не была опубликована. Бывший директор “Аненербе” Герман Вирт на рубеже 70-80-х гг обещал пролить свет на суть исследований Каменной Могилы, после чего рукопись его книги похитили при странных обстоятельствах.
Зачем это было нужно немцам? Историк и доктор философии Григорий Фудим говорил, что немцы верили – древние курганы скифов и ариев хранят в себе тайну, которая может стать основой для оружия возмездия.
Любопытно, что многие артефакты, найденные “Аненербе”, немцы не успели вывезти из Украины, спрятав их в тайниках в нашей стране. Но целы ли эти тайники – неизвестно. Работа “черных археологов” в Украине покрыта слоями мрака, а их активность – просто космическая.
Если мы посмотрим на Запад, то увидим, что и там деятельность разнообразных орденов с оккультной подоплекой активна сотни лет. В Сети есть невообразимое количество материалов о связях современных и прошлых политиков с различными орденами, традициями и обрядами, при том, что они правят в странах с традиционными религиями.
Благодаря тому, что все больше информации вываливается в открытый доступ, возможно, скоро мы узнаем больше о влиянии оккультизма на власть и публичную политику. А в Украине хотелось бы провести собственное масштабное журналистское расследование на эту тему.
Читайте: Остара и миф Юнга о Великой Матери
Наталья Халимовская, спецпроект "Мастерская", для КиевVласть
КиевVласть
Доход жены директора Департамента градостроительства и архитектуры Киевской горгосадминистрации (КГГА) – главного архитектора Киева Александра Свистунова (на фото) от предпринимательской деятельности в прошлом году вырос в 2,6 раза и составил 3 936 217 гривен. В то же время годовая зарплата Александра Свистунова в КГГА выросла незначительно, почти на 19 тысяч гривен, до 527 040 гривен. Наличные сбережения семьи за год нисколько не изменились, а вот общая сумма на банковских счетах увеличилась почти на 120 тыс. гривен.
Об этом KV стало известно из декларации Александра Свистунова за 2020 год. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
По-прежнему Александр Свистунов владеет квартирой в Киеве площадью 131 кв. м и гаражом площадью 15,6 кв. м, а также имеет в совместной собственности с матерью столичную квартиру на 53,2 кв. м. У жены в собственности 690 кв. м земли в Вышгородском районе.
Жена Елена Свистунова задекларировала картину и музыкальный инструмент, стоимость которых не указана.
Семья по-прежнему владеет двумя автомобилями: Volvo XC60 2016 года выпуска и Volvo V40CC 2017 года выпуска.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Зарплата Александра Свистунова за год практически не изменилась и составила 527 040 гривен (годом ранее – 508 402 гривны). А вот доход жены от предпринимательской деятельности в минувшем году увеличился в 2,6 раза и составил 3 936 217 гривен (годом ранее – 1 500 000 гривен).
Наличные сбережения семьи за год нисколько не изменились: 84 тыс. долларов и 924 266 гривен.
На банковских счетах общая сумма увеличилась почти на 120 тыс. – с 321 314 до 441 047 гривен.
Как сообщала KV, планы столичных властей до 1 января 2020 года завершить инвентаризацию прибрежных участков и вынести в натуру водоохранные защитные полосы с треском провалились. Проекты землеустройства по 12-ти водным объектам (всего их в Киеве 417, на балансе КП “Плесо” – 118) с 2018 года застряли на согласовании в Департаменте градостроительства и архитектуры Киевской горгосадминистрации (КГГА). В 2019-2020 годах финансирование на разработку таких проектов из городского бюджета не выделялось. В КП “Плесо” предполагают, что “в структурах КГГА нет понимания”, причиной чего может быть “политическая составляющая”. Как результат, столичные водоемы продолжают мельчать и засоряться, а их берега – застраиваться.
Читайте: Ничейные берега: почему в Киеве тормозится оформление водоохранных зон
Напомним, не так давно депутат Верховной Рады Александр Лукашев (фракция ОПЗЖ) усомнился в законности выдачи Департаментом градостроительства и архитектуры КГГА Градостроительных условий и ограничений (ГУО) для проектирования строительства на ул. Дегтяревская, 21. По информации нардепа, весь проектируемый участок находится в санитарно-защитной зоне и строительство на нем запрещено, а чиновники департамента это проигнорировали. За такие действия, как считает Лукашев, следует привлечь к ответственности директора указанного департамента Александра Свистунова.
Читайте: Нардеп просит Офис прокурора и Нацполицию привлечь к ответственности главного архитектора Киева
Фото: KV КиевVласть
Вже у цьому році до 35-х роковин Чорнобильської катастрофи Укравтодор оновить 40 км між КПП “Дитятки” та “Прип‘ять”, а також під'їзд до ЧАЕС.
Як стало відомо KV, про це на своїй сторінці у Facebook повідомив голова Укравтодору Олександр Кубраков.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“Минулого року Укравтодор взяв на свій баланс майже 200 км доріг у Зоні відчуження. Наше завдання – за 3 роки привести до ладу популярні туристичні маршрути та забезпечити нормальний доступ до Зони природоохоронців, науковців, енергетиків та підприємців”, – зазначив він.
За інформацією Держагентства з управління зоною відчуження, з 2015 до 2019 року кількість туристів збільшилася з 8 до 124 тисяч, з них майже 80% - іноземці.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
З 2018 року на території Зони працює перша сонячна електростанція – Solar Chernobyl. Ряд інвесторів з України та світу розглядають можливість будівництва нових сонячних електростанцій, адже тут є і доступна земля, і необхідні потужності для транспортування електроенергії.
Як повідомлялось, заступник голови Офісу президента і координатор “Великого будівництва” Кирило Тимошенко заявив, що у планах “Великого будівництва” на 2021 рік – збудувати і оновити 6500 км доріг та 245 штучних споруд.
Читайте: За програмою президента “Велике будівництво” Укравтодор ремонтує дороги у Зоні відчуження
Фото: УкравтодорКиевVласть
Хотя в Киеве насчитывается 417 водных объектов, городские власти с 2009 года удосужились передать на баланс КП “Плесо” только 118 из них, а оформить паспорта – лишь для 48-ми. На паспортизацию столичных водоемов в 2017-2020 годах из городского бюджета было потрачено 10,5 млн гривен, причем, в 2019 году финансирование на эти цели не выделялось, 2021 год тоже остается под вопросом. Поскольку паспорт водного объекта подлежит пересмотру каждые 5 лет, уже с текущего года эти документы начнут поочередно устаревать. Можно констатировать – выполнение соответствующей программы Киевсовета было полностью провалено.
Как стало известно KV из ответа КП “Плесо” на журналистский запрос, в 2017-2020 годах это коммунальное предприятие выступило заказчиком разработки паспортов для 69 водных объектов Киева. Только для 48-ти из них были получены необходимые согласования – паспортизация осуществилась.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
По информации “Плесо”, в 2017 году была выполнена паспортизация 15 водных объектов за счет средств общего фонда городского бюджета на сумму 990 тыс. гривен:
в Святошинском районе: водоем Вера, пруд № 14 на реке Нивка;
в Оболонском районе: озеро Белое (Центральное); пруд Горащиха; искусственные водоемы Опечень-1 (Нижняя; Иорданское); Опечень-2 (Верхняя; Кирилловское); Опечень-3 (Ботырское); Опечень-4 (Птичье); Опечень-5 (Луговое); Опечень-6 (Минское);
в Днепровском районе: озеро Радуга; озеро Тельбин;
в Дарницком районе: озеро Нижний Тельбин; искусственный водоем на просп. Бажана (озеро Серебряный Кол); озеро Солнечное.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
В 2018 году была проведена паспортизация 16 водных объектов за счет средств общего фонда городского бюджета на сумму 2,49 млн гривен:
в Голосеевском районе: озеро без названия в Конче-Заспе (Ведро);
в Дарницком районе: озеро Вырлица; искусственные водоемы на ул. Бажана – озеро Лебединое и озеро по ул. Ижевской; озеро Заплавное; 2 озера в поселке Бортничи;
в Деснянском районе: озеро Алмазное; карьеры №3, №4, №5 (2-А);
в Днепровском районе: озеро Малиновка на территории Воскресенских садовых товариществ;
в Оболонском районе: озеро Вербное; озеро Редькино;
в Подольском районе: озеро Синее;
в Святошинском районе: пруд на реке Любка в поселке Коцюбинское.
В 2019 году паспортизация водных объектов Киева не проводилась. В КП “Плесо” сообщили, что из-за отсутствия финансирования.
В 2020 году закупка услуг по паспортизации малых рек и водоемов проходила через открытые торги. По информации “Плесо”, за счет городского бюджета на сумму 4,9 млн гривен были изготовлены паспорта для 21 водного объекта:
в Голосеевском районе: озеро Эрик; 2 пруда на реке Нивка (жилмассив Теремки-2); пруд в поселке Мрыги; ручей Вита;
в Дарницком районе: озеро Тягле; озера Мартышев, Холодное и без названия (Бобровое) на территории садовых товариществ Осокорков; искусственный водоем Королек (Позняки) – без названия (озеро Жандарка); озеро Буревестник – Королек (ул. Здолбуновская); озеро Небреж (малый);
в Деснянском районе: озеро Гнилуша в поселке Троещина в урочище Ситняки; искусственные водоемы на ул. Электротехнической (карьер №2), на просп. Генерала Ватутина (карьер А и карьер Б);
в Днепровском районе: озеро Лесное;
в Оболонском районе: пруд Двирец на реке Котурка (11 линия); пруд Карачун на реке Котурка (14 линия); пруд Городской на реке Котурка в Пуще-Водице (4 линия);
в Святошинском районе: река Нивка.
Однако, для указанного 21 объекта еще не пройдет окончательный этап согласования с Госагентством водных ресурсов Украины.
Также в 2020 году за счет средств природоохранного фонда на сумму 2,08 млн гривен были изготовлены паспорта для 17 водоемов:
в Голосеевском районе: водоем Конык (река Коник);
в Подольском районе; пруд Голубой (просп. Правды) – озеро Голубое; 3 пруда без названия в поселке Шевченко по ул. Моринецкой, по ул. Кобзарской и по ул. Красицкого;
в Днепровском районе: озеро Березка (остров Венецианский); пруд без названия (ул. Довбуша);
в Соломенском районе: 2 пруда без названия в Совской балке;
в Святошинском районе: искусственный водоем на реке Нивка (ул. Булгакова);
в Печерском районе: искусственный водоем – озеро Лыбидское (озеро Глинка);
в Деснянском районе: озеро ДШК – озеро Круглое (ул. Мурманская); водоем без названия (ул. Драйзера – просп. Маяковского);
в Дарницком районе: 3 озера в поселке Бортничи, одно из них – по ул. Лесной; озеро на ручье Демидовка в поселке Бортничи.
Будут ли разрабатывать паспорта водных объектов столицы в 2021 году, неизвестно. В КП “Плесо” сообщили, что пока “проводится маркетинговое исследование с целью определения необходимых объемов финансирования”.
Отметим, что согласно уставу КП “Плесо”, одной из целей его деятельности является паспортизация водоемов Киева. Изготовление паспортов водных объектов необходимо для оценки экологической ситуации и подготовки рекомендаций, направленных для оздоровления водоемов и их использования в рекреационных целях.
Согласно “Порядку разработки паспорта водного объекта” (утвержден приказом Министерства экологии и природных ресурсов от 18 марта 2013 года № 99), заказчиком изготовления паспорта водоема выступает тот, у кого этот объект находится на балансе. То есть, пока Киевсовет не передаст водоем, а профильное КП “Плесо” не примет его в пользование, невозможно начать процесс его паспортизации. Кроме того, паспорт водного объекта пересматривается каждые пять лет. Или чаще, если меняются технические характеристики водоема, его гидротехнических сооружений и его водоток.
Отметим, столичное руководство не раз обещало охватить паспортизацией все водоемы Киева.
Например, о подготовке программы паспортизации всех водоемов столицы, в первую очередь озер и малых рек, еще весной 2015 года заявлял гендиректор “Плесо” Денис Пикалов. Позднее, в 2017 году, был разработан проект решения Киевсовета “О некоторых мероприятиях по развитию водного хозяйства и экологического оздоровления водных объектов на территории Киева", которым планировалось провести инвентаризацию и паспортизацию всех киевских водоемов до 1 августа 2018 года.
Читайте: В Киеве в очередной раз попытаются провести паспортизацию столичных водоемов (видео)
Однако, проект решения с таким названием был утвержден Киевсоветом (решение №1550-5614) лишь 2 октября 2018 года. Им предполагалось, что Киевская горгосадминистрация (КГГА) и КП “Плесо” проведут инвентаризацию и паспортизацию “всех имеющихся водных объектов местного и общегосударственного значения в Киеве” до 1 января 2020 года. KV писала, что уже на старте это решение выглядело декларативным.
Читайте: Киевсовет неумело взялся за защиту водоемов
Так и случилось – в отчете о выполнении Комплексной целевой программы экологического благополучия Киева на 2019-2021 годы за 9 месяцев 2020 года Управление экологии и природных ресурсов КГГА, которому подчинено КП “Плесо”, призналось, что провалило планы по паспортизации малых рек и водоемов.
Читайте: Москаль потребовал от Савченко системного подхода к экологическому благополучию Киева
Невыполнение этих планов связано в том числе с тем, что КП “Плесо” официально “оформило опеку” далеко не над всеми столичными водоемами.
Еще согласно распоряжению КГГА от 4 февраля 2009 года №№1550-5614, это предприятие должно было принять на свой баланс 417 внутренних водных объектов и гидротехнических сооружений “с дальнейшим оформлением земель водного фонда и оформлением хозяйственного ведения”.
Однако по состоянию на март 2021 года КП “Плесо” оформило в постоянное пользование лишь 118 водных объектов Киева. В дополнение в КГГА не выполнили планы по инвентаризации прибрежных участков и вынесению в натуру водоохранных защитных полос. С этой работой тоже должны были справиться до 1 января 2020 года. Как выяснила KV, зачастую соответствующие проекты землеустройства подолгу лежат, ожидая согласования, в Департаменте градостроительства и архитектуры КГГА. Возможно, чтобы не мешать застройке берегов столичных водоемов.
Читайте: Ничейные берега: почему в Киеве тормозится оформление водоохранных зон
Обязанности гендиректора КП “Плесо” временно исполняет Виталий Боярчук (согласно распоряжению Киевского городского головы №79 от 7 февраля 2020 года). 21 декабря 2019 года мэр Киева Виталий Кличко уволил с этой должности его предшественника – Олега Юсипенко, который руководил предприятием с 8 сентября 2017 года в роли и.о. гендиректора, а с 26 декабря 2018 года – в роли гендиректора.
Читайте: Директору КП “Плесо” Олегу Юсипенко вручили подозрение в служебной халатности
КП “Плесо” подчинено Управлению экологии и природных ресурсов КГГА. С 11 января 2021 года этим управлением руководит Александр Возный.
Читайте: Кличко назначил начальником Управления экологии КГГА скандально известного Александра Возного
С 26 июля 2018 года по 21 мая 2020 года управление экологии и природных ресурсов возглавлял Андрей Малеваный (на фото), который на данный момент руководит Государственной экологической инспекцией Украины.
Малеваный достаточно долго занимался вопросами экологии в столичной горгосадминистрации и вся эта сфера не один год отождествлялась именно с его фамилией. С апреля 2016 года он занимал должность начальника Управления экологии и природных ресурсов Департамента городского благоустройства и сохранения природной среды КГГА. После того, как 8 декабря 2016 года Киевсовет принял решение о выделении Управления экологии и природных ресурсов из Департамента городского благоустройства и сохранения природной среды, Андрей Малеваный занимал должность заместителя начальника Управления – начальника отдела природопользования и контроля Управления экологии и природных ресурсов КГГА.
Направляет и контролирует работу Управления экологии и природных ресурсов КГГА замглавы КГГА Петр Пантелеев. С 31 декабря 2020 года координацию деятельности этого управления передали в ведение первого заместителя главы КГГА по вопросам осуществления самоуправленческих полномочий Алексея Кулебы.
Фото: коллаж KVКиевVласть
Голова Бучанської районної ради Андрій Нагребельний (на фото) минулого року передав в управління корпоративні права в усіх своїх підприємствах, крім ПрАТ “АТЕК”. В його дружини з'явився третій автомобіль, а сім'я політика перестала отримувати грошові подарунки та її доходи зменшились, у порівнянні з 2019 роком.
Про це KV стало відомо з декларації за 2020 рік голови Бучанської районної ради Андрія Нагребельного.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
У 2020 році в джерелах доходу сума повернення фінансової допомоги ПрАТ “АТЕК” становила 365 тис. 832 гривень, а в 2019 році грошове повернення було значно більшим — 19 млн. 285 тис. 743 гривень, можливо, це пов'язано з тим. що Андрій Нагребельний з 2019 року не є головою наглядової ради, хоча залишається співвласником.
В тому числі, він отримав страхові виплати від ТОВ “Експрес Страхування” в розмірі 61 тис. 234 гривень, в 2019 році ця сума становила 70 тис. 296 гривень.
В декларації голови Бучанської райради за минулий рік немає грошових подарунків, які в 2019 році склали 15 млн. 385 тис. гривень. Так само немає в декларації за 2020 рік доходів від відчуження рухомого майна. а в 2019 році ці надходження склали 1 млн 500 тис. гривень.
Готівкові кошти Андрія Нагребельного залишаються незмінними і становлять 2 млн. 500 тис. доларів та 500 тис. євро – все в готівці. В новій декларації вже немає 18 тис. 348 гривень, які раніше зберігались в “ПриватБанку”. Андрій Нагребельний не використовує жодної з 17 банківських карток.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Голова Бучанської ради передав корпоративні права в управління на товариства та компанії в яких він фігурує як засновник, власник або співвласник:
ТОВ “Багатогалузеве підприємство “Рідна земля” – 100% від статутного капіталу вартістю 1 млн 514 тис. 383 гривні;
ТОВ “Траум Фабрік” – 16,7% від статутного капіталу вартістю 9500 гривень;
ТОВ “Біопромінь” – 50% від статутного капіталу вартістю 10 тис. 251 гривня;
ТОВ “Професійний бійцівський союз” – 30% від статутного капіталу вартістю 300 тис. гривень;
ТОВ “Господарсько-комерційний центр українського реєстрового козацтва” – 19% від статутного капіталу вартістю 4560 гривень;
ТОВ “Фінансова-правова група “Лад” – 40% від статутного капіталу вартістю 400 гривень;
приватна компанія з Гонконгу Professional Fight Union Ltd - 50% від статутного капіталу вартістю 18 тис. 250 гривень.
В декларації не вказана передача корпоративних прав в ПрАТ “АТЕК” в управління, з чого можна зробити висновок, що голова Бучанської райради залишається контролером та кінцевим бенефіціаром цього підприємства.
Читайте: Киевсовет отдал под застройку 30 гектаров завода “АТЕК” на Святошино фирме, которой владел партнер семьи Баканова
У родини Нагребельних налічується чотири автомобіля, один з яких є власністю Андрія Нагребельного – “Mercedes-Benz S 400 CDI”, який підвищився за останньою грошовою оцінкою від 4 млн 500 тис. до 4 млн 490 ти. 623 гривень. Три інші авто належать Зоряні Нагребельній:
“Mercedes-Benz GLE 400” віртістю 2 млн. 600 тис. гривень;
“Land Rover Range Rover Evoque” 4 млн. 79 тис. 400 гривень;
“Audi e-tron” який з'явився в декларації цього року з останньою грошовою оцінкою 2 млн 248 тис. 300 гривень.
В Андрія Нагребельного налічуються вісім земельних ділянок:
одна в селі Мархалівка площею 7500 кв. м, яка з'явилася тільки в декларації 2020 року, хоча дата набуття позначена 2008 роком;
чотири в селі Тептіївка, три з яких по 15000 кв. м і одна площею 14999 кв. м;
три в селі Біївці: 17000, 16001 та 16000 кв. м.
Ще дві земельні ділянки в селі Лісники належать Зоряні Нагребельній (888 та 1987 кв. м). Також у власності дружини голови Бучанської райради є два житлових будинки в тому ж селищі по 277 та 369,7 кв м, перший з яких знаходиться в правах користування чоловіком та дітьми.
В декларації голови Бучанської ради з'явився житловий будинок на 306,8 кв. м, придбаний аж в 2002 році, але раніше не фігурувавший в деклараціях. Він належить Світлані Венгрик і перебуває в користуванні Андрія Нагребельного.
Також Андрій Нагребельний є співзасновником громадського об`єднання “Спілка учасників АТО “Патріот” та благодійної організації “Благодійний фонд “Пересвіт”.
Нагадаємо, Андрія Нагребельного було обрано до Бучанської районної ради на місцевих виборах 25 жовтня 2020 року за списком ВО “Батьківщина”. 26 листопада 2020 року його було обрано головою Бучанської райради.
Читайте:
Майже вся нерухомість голови Білоцерківської ради Василя Зеленського належить його дружині
Голова Броварської райради Сергій Гришко прикупив ще дві земельні ділянки
Голова Бориспільської райради Антон Мотрич наростив земельний банк та втратив автомобіль
Фото: Facebook Андрія Нагребельного
КиевVласть
Минулого року Укравтодор взяв на свій баланс майже 200 км доріг у Зоні відчуження, і вже цього року у рамках програми президента “Велике будівництво” він почав ремонт дороги від КПП “Дитятки” до “Прип’яті”, а також під’їзд до ЧАЕС.
Про це KV дізналася з повідомлення пресслужби Київської облдержадміністрації (КОДА).
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” “Наше завдання – за 3 роки привести до ладу популярні туристичні маршрути та забезпечити нормальний доступ до Зони природоохоронців, науковців, енергетиків та підприємців”, – повідомив голова Укравтодору Олександр Кубраков.
Він також навів дані Держагентства з управління зоною відчуження: з 2015 до 2019 року кількість туристів у Зоні збільшилася з 8 до 124 тисяч, з них майже 80% – іноземці.
Крім того, з 2018 року на території Зони працює перша сонячна електростанція – Solar Chernobyl. Ряд інвесторів з України та світу розглядають можливість будівництва нових сонячних електростанцій, адже тут є і доступна земля, і необхідні потужності для транспортування електроенергії.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
“Оновлення основного туристичного маршруту в Зоні відчуження – ще один символ відродження цих територій”, – сказав голова Укравтодору.
За його словами, вже у цьому році до 35-х роковин Чорнобильської катастрофи Укравтодор оновить 40 км між КПП “Дитятки” та “Прип‘ять”, а також під’їзд до ЧАЕС.
Раніше заступник керівника Офісу президента та координатор “Великого будівництва” Кирило Тимошенко заявив, что у рамках програми Президента до кінця 2023 року планується відбудувати всю мережу загальнодержавних доріг (трас між великими містами).
Читайте: Під Києвом почалося “Велике будівництво” транспортних розв’язок на головних трасах
Фото: dreamstime.comКиевVласть
SELECT `id`, `uri`, `meta_title`, `meta_description`, `meta_keywords`, `title`, `text`
FROM `pages`
WHERE `uri` = 'search'
LIMIT 1
0.0009
SELECT `articles`.`id`, `articles`.`title`, `articles`.`uri`, `articles`.`image`, `articles_categories`.`uri` AS `category`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-09-30 10:16:00'
AND `articles`.`slider_position` >0
ORDER BY `articles`.`slider_position`
0.0003
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 3
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-09-30 10:16:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 3
0.0006
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.short_text AS short_text, articles.image AS image, articles_categories.uri as category, articles_categories.common_uri as common_uri, articles.text AS text, users.avatar AS image, CONCAT(users.first_name, " ", users.last_name) as author_name, users.id as author_id, users.bio as bio
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
LEFT JOIN `users` ON `users`.`id` = `articles`.`user_id`
WHERE `articles`.`id` IN('145211', '145173', '144225')
ORDER BY `published` DESC
0.0004
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 1
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-09-30 10:16:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 50
0.0005
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.is_bold AS is_bold, articles.is_red AS is_red, articles.is_important AS is_important, articles_categories.uri as category
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145275', '145273', '145272', '145270', '145265', '145269', '145268', '145271', '145267', '145266', '145264', '145261', '145263', '145262', '145260', '145256', '145257', '145259', '145258', '145254', '145255', '145253', '145252', '145251', '145249', '145250', '145247', '145246', '145245', '145244', '145238', '145241', '145236', '145243', '145240', '145242', '145239', '145237', '145234', '145235', '145233', '145224', '145232', '145231', '145230', '145229', '145228', '145227', '145226', '145220')
1.4324
SELECT `articles`.`id` AS `id`, MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+(земля земли земле землю землёй землёю земель землям землями землях)' IN BOOLEAN MODE)AS rel
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-09-30 10:16:00'
AND `articles`.`category_id` != 9
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+(земля земли земле землю землёй землёю земель землям землями землях)' IN BOOLEAN MODE)
ORDER BY `articles`.`published` DESC, `rel` DESC
LIMIT 2090, 10
0.0027
SELECT `articles`.`id` AS `id`, `articles`.`title` AS `title`, `articles`.`uri` AS `uri`, `articles`.`published` AS `published`, `articles`.`text` AS `text`, `articles_categories`.`uri` AS `category`, `articles_categories`.`name` AS `category_name`, `articles_categories`.`common_uri` AS `common_uri`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('105257', '105247', '105245', '105237', '105199', '105229', '105232', '105213', '105215', '105202')
1.3247
SELECTCOUNT(*)AS `numrows`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-09-30 10:16:00'
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+(земля земли земле землю землёй землёю земель землям землями землях)' IN BOOLEAN MODE)
Array
(
[meta_title] => КиївВлада
[meta_description] => КиївВлада - інформаційно-аналітичний портал, присвячений проблемам влади у Києві та столичному регіоні.
)