Український парламент рясно представлений обранцями зі столичного регіону. Дехто з них вважається неформальним керманичем на своїх округах, дехто знаходиться із місцевою владою в стадії війни, а дехто примудряється не конфліктувати ні з ким. Аби розібратися із тим, чи покращують нардепи життя виборців, до кого дослухаються, а кого вважають ворогом, КиевВласть вирішила провести серію інтерв’ю із обранцями, що мають стосунок до Києва і області. Щопонеділка видання представлятиме на осуд читачеві розмову із політиком про владу, корупцію і проблеми, які не вирішуються роками. Сьогодні пропонуємо вашій увазі інтерв’ю із народним депутатом від Київщини Павлом Різаненко (член депутатської фракції партії "Блок Петра Порошенка").
KV: Які з проблем Київської області, на Вашу думку, є найбільш актуальними? Які з них не вирішуються протягом десятиліть через специфічні особливості пристоличного регіону?
Павло Різаненко: Найперше - це нерівномірний розвиток регіону. Бізнес приходить у ті населені пункти, які розташовані ближче до Києва. Це я спостерігаю і в своєму окрузі - в Броварському та Баришівському районах зовсім різна ситуація в плані розвитку. Так, у Броварському районі є суттєва трудова міграція ( тільки у Броварах за різними підрахунками до 50% населення працює та навчається в Києві), Броварський район завдяки безпосередній близькості до столиці є більш привабливим для інвесторів, ніж Баришівський. Відповідно, тут більша присутність бізнесу і відповідно більш розвинена інфраструктура.
Крім того, Київська область дуже приваблива з економічної точки зору. Це, з одного боку, - позитив, а з іншого - ледь не прокляття. Саме через економічну привабливість боротьба за вплив на розподіл ресурсів тут більш жорстка.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Через це область дуже заполітизована. На рівні сільських, міських, районних та обласної ради депутати намагаються вирішувати питання щодо зовнішнього вектора або обороноздатності країни, призначення на державні посади і т.д. Це образно…
Читайте: Досье: Ризаненко Павел Александрович
KV: Як саме ця заполітизованість сьогодні впливає на управлінські процеси?
Павло Різаненко: Політичні баталії відбуваються на фоні утворення об’єднаних територіальних громад, де система управління значно різниться. Через надмірну заполітизованість Київщина значно відстає від інших областей у процесі формування об’єднаних громад.У районах є представницький та виконавчий органи влади - райрада та райдержадміністрація. Об’єктивно, сфера повноважень ОТР приблизно, як у районної ради, але виконком обирається на місці, а не формується “з центру” як в районі. По-суті, люди на місцях - власники своєї долі.
KV: Яке Ваше ставлення до адміністративно-територіального реформування?
Павло Різаненко: Однозначно, позитивне. Це - серйозна фінансова децентралізація повноважень. Якщо раніше рішення приймали службовці центральної виконавчої влади та представники на регіональному рівні, то тепер це будуть робити обранці в ОТР та виконкоми. Умовно кажучи, це так званий принцип субсидіарності, коли вирішення проблеми наближується до рівня самої проблеми. Ми постійно говоримо, що “йдемо в Європу”, але говоримо абстрактними поняттями. Сама ж Європа - не абстрактна. Вона проявляється у конкретних поняттях. Одне з них - принцип субсидіарності, при якому ресурси і повноваження повинні бути максимально наближені до рівня проблеми. З огляду на це, думаю, з часом адміністрації взагалі будуть ліквідовані. Рано чи пізно, ми прийдемо до повноцінного самоврядування.
KV: Тобто РДА можуть бути ліквідовані саме через нестачу повноважень? Після створення виконкомів ОТР у них взагалі залишаться якісь функції?
Павло Різаненко: Питання існування адміністрації після того, як будуть створені ОТР, відпаде саме по собі, адже справді серед повноважень можуть лишитися хіба що рапортування та статистична звітність.
Очевидно, найближчим часом виникне необхідність змінити Закон щодо адміністрацій, тобто, їх ліквідація відбудеться природним шляхом. Одна з функцій, яка реально може залишитися - це контрольна функція делегованих повноважень, але, знову ж таки, ця функція може бути передана іншій структурі.
Раніше у прокуратури була функція загального нагляду. Вона не відповідала вимогам демократії та ринкової економіки в частині нагляду за взаємовідносинами об’єктів господарювання, але була цілком доречною в контексті органів державної влади та місцевого самоврядування. Роль “наглядачів” виконують активісти, які, знову ж таки, не мають ніяких для того повноважень. Тому я відстоюю позицію, що функція загального нагляду за органами державної влади та місцевого самоврядування все ж повинна бути повернута прокуратурі.
KV: Районні ради та адміністрації належать до різних гілок влади, але часто ведуть однакову риторику: для повноцінної роботи обом структурам не вистачає повноважень. У якої з цих структур зосереджені реальні важелі впливу?
Павло Різаненко: Не можу погодитися з цим твердженням. Все залежить від конкретної ситуації на місцях. Повертаючись до минулого питання, у адміністрацій є така функція, як перевірка виконання делегованих повноважень. Це серйозний важіль впливу, яким потрібно вміти користуватися, що залежить від керівника - голови адміністрації. Від того, наскільки добре він уміє налагодити процес. Центр прийняття рішень знаходиться у його руках, як і сама відповідальність за їхнє виконання. Можемо помітити і на прикладі Київської області: там, де є сильний очільник, ситуація стабільна.
Насправді мене дуже дивує ця політична боротьба на рівні сіл, селищ, районів. У когось - мета ідеалістична, у когось - власний інтерес.
У будь-якому випадку політична боротьба точиться саме навколо прийняття рішень щодо розподілу ресурсів.
KV: Тобто, політика у Київській області - це і є розподіл ресурсів?
Павло Різаненко: Здебільшого, саме так. Для прикладу, керівництво Броварського району виступає категорично проти Prozorro, пропагує, що гроші, які є в районному бюджеті, повинні винятково освоюватись місцевими підрядниками. Коли починаєш вивчати ситуацію і дізнаватися, хто ж ці підрядники, то виявляється, що роботи виконуються юридичними особами, які пов’язані з кількома депутатами районної ради. Ця ідея красиво подана, але я прихильник того, що гроші повинні витрачатися за принципом прозорості, змагальності та конкурентності . Розподілятися рівномірно, а не ділитися між чотирма підрядниками. Процес має бути інклюзивним.
KV: Між Вами та броварським міським головою давній конфлікт. Чи впливають стосунки з міським головою на Вашу роботу в окрузі?
Павло Різаненко: Завжди намагаюся якомога більше комунікувати з владою на місцях. Від цього залежить результат для громади. Лише маючи контакт і спілкування, можна щось реалізувати. Десь це виходить активніше, десь не дуже успішно. Впливають і політичні, і особистісні фактори. Це також одна зі сторін життя, в якій дуже багато суб’єктивного... І якщо між людьми є особиста недовіра, то з цього нічого не вийде.
У минулому в мене не дуже виходило співпрацювати з броварським міським головою. Для мене це важливе питання. За кількістю населення Бровари - це 45% всіх моїх виборців. Стосунки з мером міста- це давня історія, яка психологічно створює бар’єри, компроміси досі знаходити дуже важко але необхідно в інтересах громади. Наше бачення розвитку міста часто не збігається, але я не вважаю, що це особистісний конфлікт.
KV: З якими проблемами до Вас приходять виборці?
Павло Різаненко: Виборці приходять з проблемами, 95% яких взагалі не стосуються депутатської діяльності - удосконалення законодавства. Багато з них звертаються із наріканнями про невиконання законодавства або недостатнє забезпечення виконання. Люди думають, що народний депутат повинен вирішувати матеріальні проблеми округу, хоч згідно закону це не зовсім так, адже він - це законотворець а не розпорядник бюджетних коштів. Навіть прийоми громадян він повинен проводити з метою вивчення потреб населення для змін законодавства. Якщо людей цікавить ремонт дороги або якісь поточні роботи, то це явно не у компетенції народного депутата, а розпорядника бюджетних коштів.
Але все одно я не можу ці звернення ігнорувати і направляю їх до органів місцевого самоврядування. Так само і коли відбувається розподіл коштів у державному бюджеті, то разом із представниками місцевого самоврядування я як народний депутат беру участь у лобіюванні інтересів округу. Така практика є у всьому світі, зокрема, і в тих же Сполучених Штатах.
KV: Ви подавали документи для участі в конкурсі на посаду голови Київської обласної державної адміністрації. Чи була у вас на той час власна візія подальшого розвитку Київщини та своя команда для її реалізації?
Павло Різаненко: В конкурсі я участь не брав, лише подав документи. Якраз у той час у мене була поїздка з “Укроборонпромом” до США. Я проводив певні консультації з колегами-депутатами та керівництвом фракції, адже це не є одноосібна робота, а командна. Потрібно було чітко зрозуміти, яка буде координація по роботі з правоохоронними органами та Кабміном. Звичайно, у нас в області корупція - не поодиноке явище, але коли люди з кримінальним минулим неформально управляють областю - це неприпустимо. Саме тому я робив тоді особливу ставку на співпрацю з правоохоронцями. Важливо також, які є ресурси для роботи і хто готовий за це взятися. Ні для кого не секрет, що державна служба - це не високооплачувана робота. Залучити сюди фахових спеціалістів дуже складно, матеріальної мотивації висококваліфіковані кадри не мають.
Після перемовин із соратниками я зробив певні висновки і все-таки не пішов на конкурс, а поїхав у відрядження. Вважаю свою роботу в Верховній Раді та в окрузі більш важливою, ніж потенційно на посаді голови облдержадміністрації.
KV: Тобто державна служба на президентській вертикалі є завідомо збитковою?
Павло Різаненко: Так, і тому професійні, люди не дуже хочуть іти на державну службу. Є також певна категорія, яка рветься до посад, але якщо проаналізувати біографію цих людей, то їхні “пориви” (старання) стають зрозумілими.
Я помітив, що серед десятків кандидатів на різноманітні конкурси одиниці мають знання і досвід організаційно-адміністративної роботи, а також фінансову незалежність для того, щоб ці знання і досвід спрямувати на благі цілі, а не особисте збагачення. Дуже мало людей ідуть з якоюсь вищою мотивацією - послужити країні. Таких приходиться ледь не вмовляти. На конкурс голови РДА, наприклад, днем з вогнем не знайдеш таку людину.
KV: Ця проблема досі актуальна через недоліки законодавства?
Павло Різаненко: Закон про державну службу, який недавно прийняли, має досить непогану теоретичну базу. Але грошового ресурсу для забезпечення виконання закону немає. Тобто, певного рівня заробітних плат, щоб це було привабливо для якісних спеціалістів. Щоб чиновник зміг чесно жити, виконувати свої обов’язки, забезпечувати сім’ю і не турбувати ся про те, де б узяти хабаря чи щось вкрасти.
До речі, це не тільки питання держслужби, але й поліції, прокуратури і всієї бюджетної сфери. Логічно, що коли людина іде на державну службу на зарплату, на яку вона не може прожити, то виникає питання - чому вона туди йде? Одна справа, якщо в декларації кандидат показує великі статки, зароблені у бізнесі. Інша - це людина, яка ніколи не була в бізнесі, не має статків, а лише стаж на тій самій держслужбі або в органах місцевого самоврядування. При цьому, має дорогі автомобілі та будинки. Не хочеться нікого ні в чому звинувачувати, але в мене виникає просте запитання: звідки?
KV: В такому разі справедливо було б торгнутися Вашої діяльності до депутатства, тим паче, про Ваші статки та мільйони ходять легенди. Наприклад, про те, що Ви з дуже багатої сім’ї. За рахунок чого Ви збагатилися?
Павло Різаненко: Історія про багатих батьків - це чиїсь вигадки. Мої батьки зараз - пенсіонери. Мама все життя працювала зубним техніком у Броварській стоматологічній поліклініці. Рідний батько помер у 1985 році, коли мені було 10. Вітчим у 1991 році пішов на пенсію. Раптом знайдете якийсь бізнес у моїх батьків - розповісте. Але саме з батьками мені дуже пощастило, бо вони завжди турбувалися про мою освіту і вчили інвестувати насамперед в знання.
Я знаю, що є чесні та нечесні методи політичної боротьби, люди завжди придумують все нові й нові деталі. І ці методи працюють у країні, де люди звикли до того, що якщо ти - матеріально забезпечена людина, то вкрав. Мабуть, 80-90% у наші державі, яка переживає період первинного накопичення капіталу, це відповідає дійсності. Але в мене дуже простий шлях. Я закінчив школу у Броварах. Пішов вчитися у торгово-економічний інститут у Києві за спеціальністю “Зовнішньоекономічна діяльність”, в 1994 році виграв конкурс Уряду США на навчання в Грейсленд Коледжі. Там отримав освіту по спеціальностях “Економіка” та “Бізнес-адміністрування” (окремі галузі). В 1996 році повернувся додому, працював у міжнародній компанії “Ернст енд Янг” (аудит, консалтинг). Працював у Москві в міжнародних інвестиційних компаніях. В 2007 році повернувся в України.
Матеріально незалежним я став сам. В інвестиційному банкінгу принаймні до кризи 2008 року можна було заробляти великі гроші. Це високооплачувана професія, де люди на керівних ролях на рівні керівників отримують не лише заробітну плату, яка вимірюється сотнями тисяч доларів, але й частину прибутку. Це не дивина, що в цьому бізнесі в 30-40 років можна стати досить забезпеченою людиною. Особливо, якщо ти здібний і в позитивному розумінні агресивний. Тому для України ця історія нестандартна, а от для заходу - цілком.
KV: Побутує думка, начебто, Київщина розвивається лише за рахунок своєї землі, і саме земля є найперспективнішим ресурсом регіону. Наскільки це твердження, на Вашу думку, відповідає дійсності?
Павло Різаненко: Я не погоджуюся з думкою про те, що Київська область живе завдяки своїм багатим земельним ресурсам. Скоріш за все, наявність цього високовартісного активу лише загострює боротьбу за владу. І ця боротьба стане менш гострою лише тоді, коли завершиться приватизація. Важливо, щоб відбулося це якомога швидше. Саме державна власність у випадку з Київщиною є “яблуком розбрату”, джерелом корупції.
Якщо проаналізувати, як сільські ради розпоряджаються цією землею, то вони не максимізують доходи. Максимізувати - це виставляти на аукціон право оренди чи власності по ринковій ціні. А в реальності часто боротьба точиться лише за те, щоб купити дешевше, якомога менше заплатити або отримати взагалі за безцінь чи безоплатно.
Так, неформально, наші корупціонери живуть саме завдяки землі в Київські області, яка для них разом із розподілом бюджетних коштів - головне джерело збагачення. Це ціла мафія, яка має стосунки вже півтора десятка років. Уявіть, коли ця вся земля буде продана... Тоді саме корупціонерам не буде, за що жити. Але не громаді. Основний наповнювач бюджету для громади у всьому цивілізованому світі - це податок на нерухоме майно (землю та нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки). Ми рано чи пізно також до цього прийдемо.
KV: Тобто, повна приватизація землі - це в ідеалі?
Павло Різаненко: Навіть у наших політичних реаліях це - питання часу. Приватизація відбудеться або швидше, або повільніше. А ще питання в тому, що отримає в цьому процесі громада.
KV: Якщо вигідний варіант подальшого розвитку земельного ринку настільки очевидний, то чому обласна рада вже кілька разів звертається до центральних органів влади щодо неприпустимості відміну мораторію на продаж землі?
Павло Різаненко: Такі звернення мають лише політичну основу. Не варто забувати, що керівництво облради представлено партією ВО “Батьківщина”, яка на центральному рівні виступає проти ринку землі. А взагалі, в контексті Київської області, мова йде швидше не про землі сільськогосподарського використання, а промислові. З Києва виносяться та будуть виноситися за межі міста підприємства (наприклад, “Київгума” у мене на окрузі, яка раніше працювала у столиці). А це - робочі місця і податки. І саме приватизація дасть можливості розкрити потенціал землі.
KV: В публічному полі часто звучать думки про те, що вплив колишнього голови КОДА Анатолія Присяжнюка після його відставки залишився. Ви погоджуєтеся з такою версією?
Павло Різаненко: Так. Вплив екс-голови Присяжнюка, незважаючи на те, що він вже давно за кордоном, простежується й досі.
Якщо повернутися в минуле, то Анатолій Присяжнюк був призначений завдяки протекції тодішнього керівника НАК “Нафтогаз” Юрія Бойка (сам Присяжнюк свого часу очолював “Чорноморнафтогаз”). Вважалося, що і вся Київська область перейшла під вплив “газовиків”. Це підтверджує і список Партії регіонів у Верховну Раду в 2012 році - Кацуба, Онищенко, Чудновський, Бадаєв- люди з орбіти пана Бойка. На рівні обласної ради певні політичні важелі мають люди, у яких були хороші стосунки з Присяжнюком - це і Олександр Качний, і Володимир Майбоженко, і Костянтин Бондарєв. Представники політичної еліти, незважаючи на зміни орієнтирів центру, на місцях не змінилися. Між цими елітами як була, так і є жорстка конкуренція.
KV: Тобто, проблема кланів, яка була характерна для Київської області протягом десятиліть, нікуди не зникла?
Павло Різаненко: Так. Зрештою, це універсальна проблема для всієї держави. Там, де обласні ради знайшли спільну мову з адміністраціями, ситуація більш-менш стабільна. Там, де цього не відбулося, - постійна політична боротьба. Київська область, на жаль, серед таких. І від цього страждають, насамперед, громади. Для прикладу - бюджетні залишки з минулого року в обласній казні близько половини мільярда. Виникає питання як до адміністрації, так і до ради, які повинні в цьому напрямку працювати в унісон: невже в області все так прекрасно? Невже немає проблем, на вирішення яких не потрібні гроші? Очевидно, що це не так.
KV: Що може в цьому контексті змінити ситуацію? Як подолати проблему кланів?
Павло Різаненко: Це - проблема не лише для області, але й для країни. Питання зводиться до законності та невідворотності покарання. Я думаю, ми повільно, але рухаємося в цьому плані. Ми бачимо це на прикладі голови ДФС Романа Насірова. Немає недоторканних, уникнути покарання неможливо. І саме це в подальшому буде впливати на модель поведінки високопосадовців.
Зараз ми бачимо трансформацію суспільства. Після революції ми всі захотіли прокинутися одного дня у державі з законослухняними громадянами, але такого не буває. Ми й не там, де були раніше! Сьогодні спостерігаємо багато розрізнених випадків корупції, але зараз вже немає чіткої корупційної вертикалі та систематизованої піраміди в якій все покривається зверху, як це було до 2014 року. Якщо тебе спіймали - сідай.
КиевVласть
Шановний Руслане Миколайовичу!
17 березня 2017 року фастівчани відзначали 100-річчя створення Української Центральної Ради.
На превеликий жаль, у мене складається враження, що ми, українці, не зробили ніяких висновків з історії нашої країни, коли через чвари між собою та особисті амбіції політиків Україна неодноразово втрачала свою державність. Підтвердженням цих висновків є і ті події, які спостерігаються на загальнодержавному рівні, і те, що відбувається у нас у Фастові.
Відсутність злагоди робить нас слабкими перед зовнішніми ворогами. Тому як Україні, так і Фастову зараз потрібне об’єднання усіх конструктивних сил. В іншому випадку ми приречені на поразку та вимирання.
У такий складний час мене дивує Ваше ігнорування пропозицій міської влади щодо співпраці. Хоча я неодноразово запрошував вас до спільної узгодженої роботи, ці запрошення ігноруються. Навіть про Ваші візити до Фастова я дізнаюся постфактум. Прикро, що ця позиція ігнорування вже призвела до того, що Ви як народний депутат-мажоритарник із 2014 року (з часу мого обрання) не залучили до бюджету міста Фастова жодної копійки коштів державного бюджету.
Ще більше мене дивує Ваше намагання нав’язати фастівчанам свою волю, зокрема у питанні “призначення” керівництва міста. Вам, як і мені, можливо, не всі народні обранці до вподоби. Але є вибір фастівчан, який ми з Вами зобов'язані поважати, імпонує він нам чи ні. Намагання переламати його в угоду власним забаганкам спричинить конфлікт, від якого програють усі. Але найперше програє Фастів.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Прикро, що не всі дотримуються такої ж думки, і час та зусилля втрачаються на зовсім не потрібні місту чвари. Чого варта лише черга судових позовів проти міського голови та його заступників, про замовний характер яких свідчить участь в судовому процесі Ваших помічників.
Звісно, коли стоїть задача знайти формальну підставу для відсторонення міського голови від посади, то можуть бути використані будь-які, навіть найбрудніші, методи. Можна через суд “протягнути” рішення про незаконність дій лише з одним звинуваченням: “розпорядження підписано о 17-50”, і зовсім не брати до уваги, що міський голова зобов'язаний виконувати свої функції цілодобово (як і інші державні посадові особи), та інші аргументи.
Можна на першого заступника міського голови накласти штраф за звинуваченням у нібито голосуванні рік тому за можливість виплати премії, хоча факт голосування не підтверджується ні протоколом, ні записом засідання. При цьому вперто ігнорувати норму про неможливість притягнення до відповідальності через порушення вимог щодо термінів. А потім розпускати плітки про начебто великі корупційні порушення.
Але фастівчани дуже мудрі, і вони розуміють, що коли прискіпливі пошуки із залученням правоохоронних органів дозволили знайти за результатами трирічної роботи лише такі дрібні, надумані, формальні приводи для звинувачень, які не спричинили жодної копійки збитків бюджету міста, то це навпаки свідчить про високу якість роботи.
Більше того, вони також розуміють, що Ваш помічник, який презентується як майбутній керівник Фастова, не зовсім щирий у своєму прагненні служити людям. Адже у нього вже двічі була можливість взяти участь у конкурсі на заміщення вакантної понад рік посади голови Фастівської районної державної адміністрації. Під час тестувань і потім у практичній діяльності він вже зараз мав би можливість показати фастівчанам свій фаховий рівень і реальними справами покращити життя мешканців району. І на виборах голови новоствореної Фастівської об’єднаної територіальної громади фастівчани дали б гідну оцінку результатам його та моєї діяльності. А так будуть лише не підкріплені нічим обіцянки.
Для фастівчан також не є секретом, навіщо потрібна повністю залежна і керована людина на посаді міського голови.
Складається враження, що більшість українських політиків хочуть реально бути при владі й отримувати від цього бонуси, але публічно заявляти, що знаходяться в опозиції (або десь поряд), та не брати на себе відповідальність. Натомість всі зусилля та значні суми спрямовувати на поливання брудом опонентів. На жаль, не є виключенням у цьому плані й Фастів.
Враховуючи руйнівний характер таких дій для нашого міста, я пропоную ті кошти, які йдуть на фінансування участі в судах, оплату виготовлення та розповсюдження “брудних” безкоштовних замовних газет, листівок і відеосюжетів та інший деструктив, спрямовувати на щось хороше. Наприклад, на добудову шкіл.
Це більш потрібно фастівчанам, ніж спостерігати за обливанням брудом. Про те, що ці кошти немаленькі, всі зрозуміли у липні минулого року, коли на сесії міської ради було оприлюднено аудіозапис, з якого стало ясно, що люди з голосами, дуже схожими на голоси Ваших помічників, обговорювали пропозицію депутатам міської ради сформувати опозицію до міського голови за 5 тисяч доларів кожному. І я не здивуюся, якщо отримаю підтвердження, що дехто із депутатів міськради взяв гроші. Адже інших серйозних причин для конфронтації в міськраді немає.
Зрозумійте, фастівчани втомилися від брехні (або напівправди, що ще гірше) та негативу. Вони хочуть реальних результатів, світлих і хороших речей. Вони більше поважають не тих, хто голосніше кричить і сильніше гупає кулаком по столу, а тих, хто робить добрі справи.
А ще фастівчани надзвичайно цінують свободу. Вони не бояться відкрито висловлювати свою позицію і не допустять тиску на себе. Часи залякування пройшли. І Вам потрібно це чітко усвідомити.
Напевно, всім нам варто ще раз перечитати історію України і переконатися, що майбутнє у нашої держави можливе лише у разі об’єднання, а не ворожнечі. Адже, як кажуть в сусідній Польщі, “згода будує, а незгода руйнує”.
Тому пропоную підписати план спільних дій, взяти його до виконання і разом відзвітуватися про результати перед громадою. А роботи усім вистачить. Лише для того, щоб гідно на загальнонаціональному рівні відзначити у Фастові 100-річчя підписання Акту злуки УНР та ЗУНР, потрібно добудувати залізничний вокзал із ремонтом перону та розширенням музею, реконструювати Привокзальну та Соборну площі, капітально відремонтувати Палац культури, зробити ремонт вулиць Соборна та Якубовського.
А крім того Фастів потребує добудови шкіл №5 і №12 та школи народної майстерності, реконструкції очисних споруд і покращення водопостачання, реконструкції лікарні та будівництва амбулаторій сімейної медицини, створення привабливого інвестиційного клімату, капітального ремонту шляхової мережі та ще багато іншого.
Все це ми зможемо зробити лише разом.
Сподіваюся, що протягом найближчого часу Ви знайдете можливість підтвердити свою згоду на підписання спільного плану дій.
Лише коли всі ми будемо злагоджено та скоординовано працювати, Україна буде процвітаючою, а Фастів стане справжнім європейським містом.
Михайло Нетяжук, фастівський міський Голова
Джерело
КиевVласть
Гасло “чим гірше народові - тим краще владі” за роки Незалежності для багатьох українців із алегорії перетворилося на основну формулу взаємин між громадянами і керманичами різного штибу. Небезпідставно в суспільній свідомості образ чиновника чи депутата закарбовано поряд із образом злодія чи пройдисвіта. Плюс, майже інстинктивно на питання “навіщо хтось іде до влади?”, більшість українців відповість: “красти”. КиевVласть вирішила розібратися: чим приваблива і кого приваблює влада районного рівня. Протягом 25 тижнів журналісти видання планують об'їхати всі районні ради Київщини, аби поговорити про владу, гроші і життя із головами цих поважних представницьких органів. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю з головою Тетіївської районної ради Наталією Жубер.
KV: Розкажіть про бюджетні показники Тетіївського району за 2016-2017 рік.
Наталiя Жубер: За минулий рік бюджету планувалось 227 млн 416 тис. гривень, з них власних надходжень - 27 млн 590 тис. гривень, спеціальний фонд - 6 млн 578 тис.гривень. Сьогодні не вистачає коштів на бюджет розвитку, що стало великою проблемою. Іноді невеликі суми отримуємо з сільських бюджетів, але цього недостатньо.
На 2017 рік ми плануємо 34 млн гривень бюджету, та це - лише маленька частина від того, що необхідно. Якщо район житиме за власні кошти, то профінансувати ми зможемо лише освіту. Медицина, соціальна сфера та інфраструктура в нас існують за рахунок субвенцій та дотацій.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
KV: В Київській області є невиплати по зарплатам. Яка ситуація у Тетіївському районі?
Наталiя Жубер: Справді, під час розрахунку бюджету на цей рік не було передбачено суму мінімальної зарплати у 3 200 гривень. Тоді не було впевненості, що закон приймуть. У січні та лютому цього року у сферах освіти та медицини існувала невелика заборгованість, але сесією районної ради за рахунок вільних залишків було виділено кошти для її погашення. Зараз все виплачується вчасно.
KV: Чи працює в районі система електронних закупівель “Прозорро”?
Наталія Жубер: Найчастіше системою користуються заклади охорони здоров’я, освіти та культури, а також найбільші сільради.
Наприклад, проводили тендер на закупівлю м'ясних виробів, для харчування дітей у шкільних та дошкільних закладах. Двічі подавали на “Прозорро”, перший раз ніхто не зацікавився, на другий - виграв місцевий постачальник, який раніше частково забезпечував дітей харчами.
З ліками в нас ситуація гірша - їх частіше купуємо в борг, тому системою електронних закупівель користуватися не можемо.
KV: Назвіть найбільші проблеми у сферах медицини й освіти області.
Наталiя Жубер: У лікарнях в нас гостро стоїть проблема із кадрами. На сьогоднішній день більшість з них поважного віку, молодих спеціалістів можна на пальцях порахувати. В нас немає багатьох медичних приладів, через що людям доводиться їздити до лікарні у Білу Церкву чи в Київ.
Для спеціалістів медичної сфери нам також хотілося б облаштувати гуртожиток. На території нашої лікарні є гуртожиток, який пустує близько 10 років. Є в нас і певна частка грошей, які потрібні на його відновлення. Там можна зробити 4 двокімнатні квартири і декілька кімнат гуртожитку.
В освіті ситуація інша - кадрів достатньо, доволі молодих, але школи порожні через досить невелике наповнення класів. В районі є навіть два села - Росішки і Дзвеняче, які в перспективі на 2017-2018 рік відділ освіти має виносити на пониження ступеню до l.
KV: Як оцінюєте хід реформи децентралізації у районі?
Наталiя Жубер: Коли зайшла мова про децентралізацію, міський голова Тетієва відразу підхопив цю ідею і почав сприяти її втіленню. З головою адміністрації і ради вони об'їхали кожний населений пункт, пояснювали людям цілі цих змін.
В нас планувалось створити одну Тетіївську об'єднану громаду. Був розроблений перспективний план, але з 23 населених пунктів 7 виступили проти об'єднання: Галайки, Денехівка, Теліжинці, Кашперівка, Кошів, П'ятигори і Росішки. План був переписаний, враховуючи рішення цих сіл. Подали на розгляд в обласну раду. Чекаємо відповіді. Однак, на вибори в цьому році ми точно не підемо.
KV: Чи має Тетіївщина проблеми з підприємствами, які зареєстровані в Києві, а господарську діяльність проводять у районі?
Наталiя Жубер: Є в нас фабрика спецодягу, яка зареєстрована у Києві, на Тетіївщині має філію. За півроку її керівник пообіцяв переоформити документи, щоб податки надходили у район.
Ми нікого не вмовляємо, просто сідаємо за стіл переговорів. Пояснюємо, що працюємо на благо району і коштів нам не вистачає. Обіцяють практично всі, але виконує обіцянки далеко не кожен.
Також з великих підприємств можу назвати ДП “Укрспирт”, але воно перебуває у державній власності. В минулому році підприємство мало не закрили, тому поки говорити про перереєстрацію ми не можемо.Проблемними в цьому питанні є “Укрпошта”, та” Укртелеком”. А взагалі, я вважаю що це - проблема державного значення, тому що податки повинні надходити за місцем проживання працівника.
KV: Чи можна назвати Тетіївщину аграрним районом? Наскільки він інвестиційно привабливий?
Наталiя Жубер: Однозначно аграрна сфера в нас дуже розвинена, але інвестори на наші землі не дуже поглядають. Можливо, причина в тому, що ми розташовані далеко від столиці. А також важливим чинником є нестабільність в нашій державі.
Є охочі зайти на територію, але вони себе не афішують. В районі існують випадки діяльності аферистів, що відбирають землю. В середньому за оренду паю дають 6-7 тис. гривень, ці люди приходять до селян і пропонують суму у 13-15 тис. гривень, договори укладають так, що в результаті вони виявляються недійсними. Ми закликаємо людей не приставати на такі пропозиції. На щастя, в нашому районі такі договори поки підписані не були.
KV: Чи проводяться в районі земельні аукціони? Скільки гектарів землі простоює?
Наталія Жубер: Земельні аукціони в нас не проводяться. Вся земля перебуває в оренді, вона оброблена і доглянута.
KV: В районі дуже багато ставків. Рибний бізнес процвітає?
Наталя Жубер: Ставки - одна з найголовніших проблем району. В районі їх 192. Ми розглядали на останній сесії районної ради питання про те, щоб взяти на облік і прийняти на баланс існуючі гідроспоруди . В районі на сьогодні немає жодного водного об'єкту, у користувача якого були б усі необхідні документи.
Поясню чому. Раніше дозвіл на оренду надавала сільська рада або голова райдержадміністрації строком на 10-20 років. До 2020 року такі договори є чинними. Але район суттєво недоотримує від цих платників податків.
Крім того, деякі дозвільні документи орендарі не можуть отримати від КОДА. Один з наших депутатів, який орендує два ставки площею 109 га, навіть подав позов до суду щодо бездіяльності обласної адміністрації.
KV: Чи є проблеми зі сміттям в районі?
Наталія Жубер: В нас зараз розглядається проект, згідно якого місцеве сміттєзвалище буде розширено на 7,2 га. Поки невистачає фінансування, але це - об'єкт місцевого значення і над цим плідно працює міський голова, проте це не вирішить районної потреби.
Велись переговори зі Ставищенським головою районної ради з приводу будівництва на території їх району сміттєпереробного заводу. Розглядається питання про те, щоб наше сміття вивозили на цей завод.
KV: Чи є в районі проблеми, які обласна влада не помічає?
Наталія Жубер: Рік ми боролися за те, щоб лісополоси на полях передали на наш баланс. Вони розташовані на землях державної власності і регулярно вирізаються. Ніхто не має права виступити позивачем до суду, бо вони не мають власника.
Був випадок, коли наші громадські діячі викликали поліцію і прокуратуру, але матеріали справи зникли і все закрили. На базі райради ми створили комунальне підприємство ”Тетіївліс”. Обрали директора, який неодноразово їздив з документами в область, однак отримував тільки відписки. Нам довелось закрити підприємство, бо фінансування на нього не виділялось. Зараз воно на стадії ліквідації.
KV: Є взаєморозуміння між райрадою та райдержадміністрацією Тетіївщини? У чому труднощі?
Наталія Жубер: Намагаємось підтримувати дружні стосунки, але лише у суперечці народжується істина. Єдине, в чому бувають непорозуміння - в нас різне бачення розподілу бюджетних коштів. Райрада вважає, що частину можна було б зекономити на енергоносіях, перевезеннях та витратити на розвиток. Нас у цьому не підтримують. Але ми не створюємо через це конфліктних ситуацій.
KV: Чи є у вас якийсь план-мінімум і план-максимум самореалізації на керівній посаді?
Наталія Жубер: Мій план-мінімум - зберегти ті соціальні об'єкти, які працюють на сьогоднішній день.
Максимум - сподіваюсь, що прийдуть до нас хороші інвестори, і ми зможемо реалізувати багато проектів, залишити по собі добрий слід.
Читайте: Досье: Жубер Наталья Викторовна
KV: Чи бачите Ви в подальшому свою політичну кар'єру? З якою метою Ви прийшли на посаду голови райради?
Наталія Жубер: Коли я прийшла на посаду, все було новим і довелось багато вчитись. Та я й досі вчуся, бо всього знати не можна. Я не прийшла на посаду просто посидіти, хочеться якихось змін. Однак, більшість людей, очікуючи змін в країні, не готові змінюватися самі. В них немає розуміння того, що не можна смітити будь де, потрібно прибрати біля домівки тощо...
Не можу сказати, що я не амбітна людина. Робота не легка, але цікава, до того ж, я маю здібності до керівництва, та відчуваю в собі сили щось змінити на краще. Наснаги додає підтримка депутатського корпусу. Звичайно, якщо буде можливість, я піду далі політичними сходами.
Читайте:
Наталія Баласинович: Не виключаю, що робота в районі буде стартом для майбутньої політичної кар'єри
Олександр Гулак: Не буду займатись політикою до 65 років
Владислав Байчас: В Бориспільському районі відбувається не децентралізація, а централізація
Сергій Гришко: У Броварському районі занепадає ринок землі
Віктор Грицай: “Треба лише 47 мільйонів, аби ніяких заморських біженців в Яготинському районі точно не було”
Володимир Замирайло: “Громади у Богуславському районі спроектовані “методом склянки”
КиевVласть
Бесіду провели Вікторія Білоус, Ігор Дармостук
Проблемою номер один, яка не дає Україні розвиватись, а народу - жити заможніше, є тотальне хабарництво і корупція. Прикро усвідомлювати, але український народ поставлений в такі умови, що хабарництво супроводжує людину від народження аж до самої смерті і перший хабар - лікареві, який приймає пологи, а далі - пішло-поїхало… Дитину в садочок прилаштувати - готуй хабар, проблеми в школі, також можна вирішити, занісши “презенти” вчительці чи директору, а що говорити про виші? І так - аж до того моменту, коли навіть за “вигідне” місце на кладовищі родичам доводиться платити! Гірка правда!..
Однак найстрашніше, коли хабарництво, як злоякісна пухлина, починає паразитувати в органах державної влади. Воно охоплює всю владну вертикаль, переростаючи в тотальну корупцію. Корупція в нас - на всіх рівнях, починаючи від органів державної влади, аж до місцевого самоврядування і до рівня сільських депутатів. Куди не звернешся - всюди корупція.
Система влади в нас побудована так, що кожен чиновник, навіть найменший, мріє мати власну печатку, бо вона дає йому реальну владу над іншими. Підписати якийсь папірець, дати погодження, видати довідку, скріпивши її печаткою, - за все чиновники щось хочуть. І змушують просту людину хоч чимось “задобрити” того, у кого ця печатка в руках. А скільки таких “прохачів” приходять до чиновників щодня? Ось яку владу дає звичайна печатка!
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Районна державна адміністрація і районна рада - органи місцевого самоврядування в Україні, які в межах своїх повноважень здійснюють виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці країни (область, район). Ці органи мають представляти інтереси громади, а головною метою їхньої діяльності має бути вирішення проблем суспільства, зокрема, економічних, соціальних, гуманітарних та інших. Проте часто ці структури працюють не для людей…
Одна з найважливіших причин, чому я вирішив піти з посади голови Києво-Святошинської районної ради - це корупція і “договорняки”.
Як відомо з попередньої інформації, 27 вересня 2016 року було проведено незаконну сесію Києво-Святошинською районної ради, де мене незаконно було позбавлено посади, а вже вранці наступного дня (28 вересня) новий голова – Вадим Гедульянов, мав гербову печатку Києво-Святошинської районної ради. Якось підозріло й дуже швидко, чи не так?
Крім того, я впевнений, для того, щоб зняти мене з посади, адміністрацією району були обіцяні багатомільйонні бюджетні підряди на 2016-2017 роки цілої низки депутатів, а це будівництво, ремонти, дороги, освітлення, тобто, це гроші, які “закочуються в асфальт”.
На моє особисте переконання райрада - це бездіяльний і практично недієздатний орган, який, за великим рахунком навіть не потрібний, в більшості випадків до роботи в державних установах, як районні ради, приходять люди, які тільки сидять і вигадують схеми, як би зручніше і простіше вкрасти ласий кусок з бюджету. Звичайно ж, є люди з протилежними характеристиками, але вони, на превеликий жаль, становлять меншість і здебільшого не впливають на прийняття рішень.
Вся робота в районній раді побудована на хабарництві і знову ж таки на “договорняках”, в яких я не хочу приймати участь, а тим паче їм потурати.
Особисто для себе бачу більше користі в громадському секторі. Разом з однодумцями, прийняли рішення про створення громадської організації “РУХ територіальних громад”. Одним із завдань ГО є проведення відкритих ознайомчих зустрічей для жителів району, запрошення громадськості, представників влади, експертів та провідних фахівців. На таких зібраннях кожен зможе висловитися, обговорити ті чи інші питання, внести свої пропозиції (до речі, наступна зустріч в нас запланована на 25 березня на 15 годину за адресою: село Забір’я, вулиця Грисюка, 4, актова зала будинку культури).
Але, повернімося до питання видів корупції на місцях. Одним із найпопулярніших видів схем нечесного збагачення є створення комунальних підприємств.
Для початку слід дати визначення самому поняттю комунальне підприємство. Це - юридична особа, заснована на власності відповідної громади. Комунальним підприємством в Україні є самостійний господарюючий статутний суб'єкт, що може здійснювати виробничу, науково-дослідну та комерційну діяльність із метою одержання відповідного прибутку (доходу). Органи місцевого самоврядування можуть утворювати, реорганізовувати та ліквідовувати комунальні підприємства. Відносини цих органів з КП будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування. До відання виконкомів органів сільських, селищних і міських рад згідно з їх повноваженнями по управлінню комунальною власністю належить встановлення порядку та здійснення контролю за використанням прибутків комунальних підприємств, а також заслуховування звітів про роботу їхніх керівників.
Комунальні підприємства привабливі тим, що можна організовувати корупційні схеми.
Постачання води в будинки, вивезення сміття, облаштування парків, організація похоронів, ремонт доріг, це майже непомітні речі для більшості громадян. Крім коштів, які сплачують мешканці за отримані послуги, комунальні підприємства мають немалі гроші з місцевих бюджетів. Часто КП надають послуги через підрядників, яких відбирають без тендерів з числа своїх друзів чи політичних партнерів. Так підприємства громади стають інструментом для корупції та оплати політичних дивідендів так званим партнерам, як розрахунок за так звані “правильні” голосування.
Є способи знизити корупційні ризики в роботі комунальних підприємств і зробити їх більш ефективними.
Публічність - найпростіший та найефективніший крок. Основні індикатори: наявність сайту підприємства, оприлюднення статуту, декларації про доходи керівника, контактів, публікація щорічних фінансових планів і звітів, аудиторських висновків, інформації про тарифи, угоди на підряди, також слід аналізувати документи, які регламентують порядок роботи підприємства, зокрема, призначення директора та заміщення вакантних посад через конкурс.
Що можна дізнатися про комунальні підприємства будь-якої місцевої ради?
Зазвичай інформація зводиться до того, що підприємство існує і воно щось робить. Якщо ж проаналізувати сайти місцевих рад, то здебільшого там є лише перелік підприємств з їх юридичними адресами, а рішень про їх створення, статутів, звітів, висновків немає. Іноді комунальні підприємства оприлюднюють інформацію про керівництво та штатний розпис, але отримати ж копію контракту з директором підприємства, дізнатися розмір його зарплати та умови нарахування премій і надбавок непросто - таку закритість називають таємницею фірми.
Крім того має бути оприлюднено щорічні фінансові плани, а головне - звіти про їх виконання, проте ці дані зазвичай поверхові. Найбільший страх комунальних підприємств - звіт про гроші, про зовнішній незалежний аудит підприємств з мільйонними бюджетами можна говорити лише пошепки.
Ще гірші справи в сегменті кадрових конкурсів, - дізнатися, хто, коли і на основі яких критеріїв набирає працівників на керівні посади в комунальні підприємства, не може ніхто. Керівників комунальних підприємств призначають без конкурсу, здебільшого на основі власних вподобань. Критеріями відбору часто є однакові партійні квитки, дружба, досвід організації корупційних схем чи лояльність.
Переважно ні депутати, ні журналісти, ні громадськість не мають зручного доступу до інформації та механізмів контролю за комунальними підприємствами. Акти про виконання робіт та проектно-кошторисна документація - теж з грифом “таємниця фірми”, тож часто результати роботи підприємств помітні тільки на папері.
Який є вихід?
Єдиний шанс розірвати кругову поруку закритості та корупції - обирати керівників за конкурсами. Необхідно створювати дієві наглядові ради при підприємствах, залучати до них незалежних експертів, представників громадськості депутатів і депутатів. Також важливо визначити перелік інформації, яку слід обов’язково публікувати на офіційних сайтах (від контрактів керівників підприємства до договорів підрядів, актів виконаних робіт, детального фінансового звіту.) Також новим стандартом мусить стати незалежний зовнішній аудит, адже громада, журналісти і депутати повинні мати інформацію про реальний стан справ на підприємствах. Комунальні підприємства могли б ефективніше використовувати кошти з місцевого бюджету і власні кошти також, якби проводили допорогові закупівлі (товари і послуги на суму менше 200 тис грн та роботи - менше 1,5 млн грн) через систему ProZorro. Зробити роботу КП прозорішою могли б декларації про майно, доходи, витрати та фінансові зобов’язання керівників, директори зобов’язані подавати їх у відділ кадрів, але цю інформацію вони, як правило, не оприлюднюють.
Замість висновку
Місцеві бюджети збільшуються, як і апетити муніципальних чиновників та місцевих депутатів. Закриті інструменти адмінресурсу - комунальні підприємства, є дуже привабливими, бо там досі можна легко і непомітно організовувати схеми розкрадання. Ремонт доріг, харчування дітей у школах, благоустрій парків відбуватимуться й надалі. Проте якою буде ефективність надання цих послуг, якість робіт, а також рівень корупції, залежить від реформи управління комунальними підприємствами. Взагалі, такі установи як КП, потрібно максимально ліквідовувати.
Головним завданням вважаю, повернути українському народові віру в те, що він стане повноправним господарем у своїй державі, якщо поставити до керма патріотів, які наважаться повернути привласнене незаконним шляхом майно народові та остаточно викоренити горе-традицію хабарництва. Для цього слід налагодити систему контролю не лише за прибутками, а й за видатками посадових осіб та кола їх найближчих родичів (нині різниця між декларованими прибутками і наявним майном окремих посадовців - просто шокуюча!), скасувати депутатську недоторканість, запровадити персональну відповідальність суддів за сфабриковані справи, витурити корупціонерів та хабарників з владних кабінетів, і це - лише початок. Також слід з усією серйозністю підійти до процедури очищення влади, тобто люстрації, яку провели громадяни багатьох європейських країн, які тепер живуть гідно, як Люди!
Звичайно, кожна людина повинна сама турбуватись про своє існування, а от завдання держави полягає якраз у тому, щоб створити всі для цього умови. Проте, в більшості випадків, посадовці, чиновники всіх рангів, забувають про те, що мають працювати на благо країни та задля людей і якщо цих умов нема, то претензії народу до державних керманичів є цілком справедливими.
Олександр Тигов, екс-голова Києво-Святошинської районної ради, ініціатор громадського об’єднання “РУХ територіальних громад”
Читайте: Принятие ВРУ закона №5520 простимулирует рост количества объединенных общин на Киевщине, - Александр Тигов
КиевVласть
За главу Государственной фискальной службы Романа Насирова внесли залог 100 млн гривен (3 720,131 тыс. долларов США по курсу НБУ).
Об этом KV стало известно из сообщения портала "Наші гроші".
По данным источника портала, залог якобы внесла жена Насирова Екатерина Глимбовская.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
После проверки данных об уплате залога работниками СИЗО Насиров сможет покинуть изолятор. Это может произойти сегодня-завтра.
Читайте: Правительство назначило нового главу ГФС. Им стал Роман Насиров
Напомним, Роман Насиров был задержан 2 марта. Ему было вручено сообщение о подозрении в злоупотреблении служебным положением. По данным следствия, Насиров в 2015-2016 гг., действуя в интересах народного депутата Александра Онищенко, дал незаконное указание принимать безосновательные решения о рассрочке налогового долга ООО "Фирма "Хас", ООО "Карпатнадраинвест", ООО "Надра Геоцентр". Это привело к нанесению государству ущерба на 2 млрд гривен.
В день задержания Насиров срочно лег в больницу "Феофания". Несколько дней его адвокаты убеждали, что у главы ГФС инфаркт. Однако в итоге это не подтвердилось, и Насиров принял участие в судебном заседании.
7 марта Соломенский райсуд Киева принял решение о взятии главы ГФС под стражу на 2 месяца с альтернативой внесения залога в 100 млн гривен. 13 марта Апелляционный суд Киева оставил это решение без изменений.
Читайте: Киевобладминистрация поручила строить оборонительный вал в зоне АТО тестю главного фискала Украины
Екатерина Глимбовская - дочь владельца строительной корпорации "Альтис" Александра Глимбовского, чьи компании за последние шесть лет выиграли государственные тендеры на сумму 3,39 млрд гривен.
Читайте: Тесть Насирова получит более 10 млн грн на ремонт дорожного покрытия одной из столичных улиц
КиевVласть
Коммунальное учреждение Обуховского горсовета “Обуховский городской центр первичной медико-санитарной помощи” 10 марта заключил договор с ООО “Радиал-Украина” на закупку медико-санитарных автомобилей. Стоимость соглашения составила 1 800 000 гривен.
Об этом KV стало известно из сообщения электронной системы публичных закупок Рrozorro.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Согласно сообщению, подрядчик обязуется предоставить Обуховскому горцентру первичной медико-санитарной помощи 4 полноприводных медико-санитарных автомобиля повышенной проходимости Chevrolet NIVA в модификации АС-S-2123 СМД по 450 тыс. гривен. Отметим, по требованию заказчика авто должно иметь бензиновый двигатель объемом 1,69 куб. м, кондиционер, обогрев ног задних пассажиров, подушки безопасности водителя и переднего пассажира и антиблокировочную систему.
Единственным конкурентом ООО “Радиал-Украина” на нынешнем тендере выступило ИП “АИС-Полтава”, выдвинувшее свои квалификационные и финансовые предложения в размере 1 804 800 гривен.
Отметим, ожидаемая стоимость сделки составляла 2 млн гривен. Заказчик предпочел выбрать подрядчика, предложившего цену, на 4 800 гривен дешевле цены конкурента.
По данным Единого госреестра (ЕГР), ООО “Радиал-Украина” основано в 2007 году с уставным капиталом в 9 300 000 гривен. Основным видом деятельности фирмы является торговля автомобилями и легковыми автотранспортными средствами. На сегодня компания зарегистрирована по адресу: г. Киев, ул. Викентия Хвойки, 21.
Учредителями ООО “Радиал-Украина” являются ОДО “Гармония” и крайний бенефициарный собственник Владислав Куликов, который с 2014 года числится и руководителем этой фирмы.
По данным портала “Наші гроші”, ранее Куликов руководил ПИИ “Автоинвестстрой-Брок” и ООО “АИС-Моторс” из группы ООО “Группа компаний “АИС”, связанного с нардепом Дмитрием Святашем (ранее - Партия регионов, сейчас - “Возрождение”) и экс-нардепом от Партии регионов Василием Поляковым.
Читайте: Регионал Святаш не брезговал быть холопом у Януковича-младшего
Согласно информации ЕГР, ИП “АИС-Полтава” было основано в 2006 году с уставным капиталом 5 050 гривен. Основным видом деятельности фирмы также была торговля автомобилями и легковыми автотранспортными средствами. Фирму зарегистрировали по адресу: Полтавская обл., г. Полтава, ул. Серегина, 1. Учредителями фирмы были Сергей Труш и Андрей Цюрюпа, руководителем Вадим Вашак.
Отметим, что ИП “АИС-Полтава” прекратила свою деятельность 9 марта 2017 года - за день до подписания заказчиком договора с победителем данного тендера - ООО “Радиал-Украина”.
Как также стало известно KV, Андрей Цюрюпа баллотировался на местных выборах в Полтавский облсовет от партии “Сила людей” в качестве менеджера “АИС-Полтава”. А Вадим Вашак ранее был директором ПИИ “Автомобильное общество “Автоинвестстрой-Полтава”, бенефициаром которого является Олег Шаблатович - бизнес-партнер жены Святаша Ларисы.
Отметим, в минувшем году ООО “Радиал-Украина” и ИП “АИС-Полтава” разыграли между собой 2,99 млн гривен за 9 специализированных санитарных автомобилей Chevrolet NIVA для Департамента здравоохранения Запорожского горсовета.
Читайте: Киевские больницы получили 15 новых “скорых” (фото)
КиевVласть
“Гасло “чим гірше народові - тим краще владі” за роки незалежності для багатьох українців із алегорії перетворилося на основну формулу взаємин між громадянами і керманичами різного штибу. Небезпідставно в суспільній свідомості образ чиновника чи депутата закарбовано поряд із образом злодія чи пройдисвіта. Плюс, майже інстинктивно на питання “навіщо хтось іде до влади?”, більшість українців відповість: “красти”. КиевVласть вирішила розібратися: чим приваблива і кого приваблює влада районного рівня. Протягом 25 тижнів журналісти видання планують об'їхати всі районні ради Київщини, аби поговорити про владу, гроші і життя із головами цих поважних представницьких органів. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю зі спікером Богуславської районної ради Володимиром Замирайлом.
KV: Розкажіть про бюджетні показники Богусласького району за 2016-2017 роки. За рахунок чого відбулося зростання?
Володимир Замирайло: У 2016 році бюджет Богуславського району виконаний на 116%. Отримали надходжень 37,36 млн гривень. В цьому році у планах заклали майже на мільйон більше і вже бачимо тенденцію до приросту. Це відбувається за рахунок ПДФО, ставок на паї, і загалом – за рахунок зайнятого населення. Нам не вистачає 7 млн гривень на заробітні плати медикам, хоча у всій області зараз та ж ситуація. В бюджеті області, наскільки мені відомо, є до 1 млрд гривень залишку, а от розподілом даних коштів поки що не займаються. Хоча ми в районі цього року розраховуємо отримати додаткове фінансування на наші об’єкти інфраструктури.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Взагалі, у нашому районі децентралізацію відчули насамперед сільські бюджети, адже села відповідно до діючого законодавства не зобов’язані утримувати жодного об’єкта соцсфери, бо ці витрати покладені на районний бюджет. У деяких сільрадах вже готують проекти на ремонти доріг та закладів освіти, культури. Наприклад, Іванівка, Ісайки, Тептіївка, Медвин.
KV: Ви подавали заявку на співфінансування об’єктів у обласну раду?
Володимир Замирайло: Звичайно, подали аж 42 об’єкти, хоча очевидно, вони всі не будуть профінансовані - є 16 першочергових. Здебільшого, це проекти термосанації будівель, транспортної інфраструктури, капремонти закладів освіти, культури, медицини (опорні школи, стадіон, декілька водних об’єктів). У нас є фізкультурно-оздоровчий комплекс, який стоїть недобудований уже 15 років. Свого часу його хотіли навіть продати нечесним шляхом, але ми його вже повернули у власність району. За різними показниками це обійдеться нам в 6 -13 млн гривень. З фінансуванням допоможуть наші обласні депутати. У районної ради добре налагоджена співпраця з Київською обласною радою.
KV: Народний обранець , який представляє район у ВР - скандальний нардеп Олександр Онищенко. Зрозуміло, що зараз він законотворчу діяльність не проводить і на окрузі не працює. Богуславщину хтось іще представляє у Верховній Раді?
Володимир Замирайло: Депутат Онищенко багато зробив для благоустрою нашого району, також надавав матеріальну допомогу жителям нашого району. Є ще один депутат – Геннадій Кривошея. Він родом з Богуславщини. Особисто я нічого не можу сказати про його депутатську діяльність в районі. За період моєї роботи на посаді голови районної ради я декілька разів бачив його на масових заходах, де він піарився, а про конкретну допомогу нічого мені не відомо. Він неодноразово виступав на брифінгу у Верховній Раді, де публічно поливав брудом не лише мене, а й голову РДА та депутатський корпус районної ради. Тому про жодну співпрацю тут не йдеться.
22.12.2016 року дванадцятою сесією районної ради було прийняте Звернення до профільного комітету ВР щодо некоректної поведінки депутата ВР, та, на жаль, відповіді не отримали.
KV: Чи готовий Богуславський район до адміністративно-територіальної реформи? Які громади можуть бути створені в його межах?
Володимир Замирайло: Відповідно до законодавства, районна рада не може бути ініціатором цього процесу та впливати на його хід. За перспективним планом, який затвердив КМУ, планується створити Медвинську та Богуславську об’єднані територіальні громади.
Ми сьогодні жартуємо, що громади у Богуславському районі були спроектовані “методом склянки”, ніби хтось окреслив коло на мапі по її краю. Я - прихильник ідеї створення однієї спроможної Богуславської громади.
KV: А є якийсь спротив конкретно на місцях?
Володимир Замирайло: Так, сільські голови бояться втратити вплив. Аргументують, що в раді громади від Богуслава буде більше 10 депутатів, а від того чи іншого села – всього по одному. Мовляв, хіба буде мати вагу голос села проти десятка голосів міста?
До речі, Медвинській громаді дала погодження тільки одна громада - Побережківська. І навіть там голосували за це досить спірно - два села із тих, які входять у сільську раду, погодилися, а ще два - ні. Решта сільрад категорично відмовляються. Щоб існувала громада, потрібно населення, що працює. У Медвинській громаді разом із вчителями набереться хіба 400 працюючих людей, інфраструктура потребує розвитку, а це - відповідні капіталовкладення.
На приєднання до Богуславської громади на початковому етапі дали погодження 4 села – Біївці, Киданівка, Хохітва і Розкопанці. Планую найближчим часом об’їхати сільські громади району з роз’яснювальною роботою щодо переваг децентралізації.
KV: Чи має Богуславщина проблеми з підприємствами, які зареєстровані в Києві, а господарську діяльність проводять у районі?
Володимир Замирайло: Такі підприємства є, але ми з ними активно працюємо і схиляємо на нашу сторону. Зараз нам вдалося врегулювати питання з ДП ЛСГП “Київоблагроліс”. Це підприємство вирізає ледь не 40% нашого лісу, а от податки спрямовує у Київ. Людям це все набридло. У Шупиках і Медвині селяни на чолі з сільськими головами навіть блокували вирубку лісу. На сесії районної ради був заслуханий звіт про діяльність цієї організації на території нашого району. Дійшли згоди щодо переєрестрації Богуславського підрозділу ДП “Київоблагроліс”. Всі вирубки в нашому районі проводяться за погодженням сільських голів відповідних територій.
Також є підприємство “Хеппі Мілк” - колишній Богуславський молокозавод. Ведемо перемовини щодо переєрестрації компанії в Богуславському районі. Хотілося б також найближчим часом знайти компроміс із компанією “Темп-3000”. Підприємство зараз має намір будувати нові ангари й розширюватися. Ми тільки за, особливо якщо компанія візьме на себе соціальні зобов’язання.
KV: Банк “Богуслав”, який експлуатує назву вашого районного центру, зареєстрований також у Києві?
Володимир Замирайло: Банк “Богуслав” - це дітище нашого земляка. Власник – виходець з Богуслава, але банк у районі не зареєстрований та не має філій. Але власник віддячив по-своєму - інвестував у ТОВ “Богуславський завод залізобетонних конструкцій”, який досить непогано розвивається. Крім того, буде інвестувати у два п’ятиповерхові будинки у місті Богуславі. До речі, будівництво житла у нас доволі актуальна тема, хоча ціни - низькі. Крім запланованих будинків, уже добудовується ще один новий на 70 квартир - ЖК “Барвінок”.
Однокімнатну квартиру в Богуславі можна купити за 10-12 тис. доларів. Саме тому серед столичних пенсіонерів дуже популярна практика - купити собі затишний куточок на лоні природи біля Росі, а нерухомість у Києві здавати в оренду.
KV: Яких інвестицій, крім будівництва житла, чекають на Богуславщині найближчим часом?
Володимир Замирайло: Один з головних у цьому році проектів - це будівництво сонячної електростанції компанією Sun Green Energy. Вартість проекту - 23,1 млн євро. Для цього вже виділена земля і, можливо, сам об’єкт буде зведено вже в цьому році. Чи буде постачати станція енергію в Богуслав, зараз невідомо, але вона дасть нових 25 робочих місць.
Також буде запущено новий свинокомплекс на 460 голів маточного поголів’я з французькими технологіями виробництва, коли поголів’я саме себе обігріває (ТОВ “Агротехцентр”). Приміщення нічим не будуть обігріватися, це нова для наших країв технологія. Відкриватиме його наш земляк із села Дешки, який вже працює по всій Україні і вирішив вкласти інвестицію у своє село. Приємно, що люди повертаються сюди з грошима.
Буде відкрито козівничий комплекс у селі Івки на 350 голів (ТОВ “Олімпік Агро”). Вони вже виготовляють і продають сири, працюють у Шупиках і возять у модні столичні магазини органіки.
Взагалі, специфіка наших виробників така: переважна частина продукції вивозиться у Київ. Зефір або печиво від Богуславського заводу продтоварів у наших магазинах важко знайти.
KV: Проблема трудової міграції для району актуальна?
Володимир Замирайло: Так, люди їздять до Києва здебільшого при графіку роботи кілька діб. Автобус до Києва курсує 12 разів на добу. Я сам свого часу до Києва їздив на роботу. З хорошим водієм їхати приблизно 2 години, але не при нинішніх “розталих” дорогах. Квиток зараз подорожчав на 10 гривень (було 50, стало 60), але люди сприйняли досить спокійно.
KV: Інвестиція в комплекс “Льодограй” себе виправдала?
Володимир Замирайло: Богуславський льодовий комплекс конкурує з комплексами у Броварах та Білій Церкві. Там дуже хороші умови для тренування. У нас постійно проходять змагання різного рівня. Приїжджали французи, канадці. Їздять тренуватися не лише з Київщини, а й команди з усієї України.
Завжди намагаємося здобути на нього якусь копійку з бюджетів різних рівнів. Дуже пощастило з керівником “Льодограю”, який крутиться заради своєї справи, як білка в колесі.
KV: Чи працює в районі система Prozorro?
Володимир Замирайло: Система працює і навіть дозволяє економити. У 2016 році підприємства та організації району закупили товарів та послуг на 8,5 млн гривень, зекономили за вересень-грудень 220 тис. гривень. Але система має ряд недоліків. У конкурсах, які оголошуються в Богуславі, реєструються невідомі молоді компанії з інших міст, а потім відмовляються або не виходять на зв’язок. Хотілося б, щоб працювали наші підприємства, адже вони ж у нас сплачують податки. Менша ймовірність, що тендер буде зірвано.
KV: Для чого вам влада? Чи маєте якісь політичні амбіції на майбутнє? І для чого, на вашу думку, люди намагаються отримати мандат у районні раді?
Володимир Замирайло: У кожного своя мета. Хтось, можливо, задовольняє свої амбіції. Я людина не амбітна. Для мене відстоювати інтереси людей - це стиль мого життя, як і виборчий процес, як і вибори, якими я займаюся уже близько 20 років. Був головою профспілкової організації на всіх попередніх місцях роботи.
У нас в раді бізнесменів практично нема. Що можливо заробити за допомогою мандата? Не бачу зараз ніяких для цього перспектив. Відхопити шматок землі? Також немає можливості, адже депутати лише затверджують нормативно-грошову оцінку землі, яка навіть не є обов’язковою.
KV: Чи спускають вам якісь партійні рішення з центру?
Володимир Замирайло: Ні. У нас взагалі у раді так не прийнято. Політики в роботі практично немає.
KV: А взагалі ви приймаєте політичні рішення? Наприклад, коли по всій області голосували за підтримку кандидатури Костянтина Бондарєва на пост губернатора?
Володимир Замирайло: Така практика має раціо. Кандидатуру першої особи області повинні погоджувати і в районах. Якщо на місцях не бачать в ньому свого керівника, то про яку спільну роботу може бути мова?
KV: Як Ви бачите свою подальшу кар’єру?
Володимир Замирайло: Не думав навіть над цим питанням. Мандат в області або Верховній раді мене не дуже цікавить. У мене багато планів в районі. Якщо мене будуть бачити як керівника об’єднаної громади, я буду балотуватися, хоча депутатська діяльність мене влаштовує більше.
Читайте: Досье: Замирайло Владимир Николаевич
KV: Чи є у вас якийсь план-мінімум самореалізації на керівній посаді?
Володимир Замирайло: У мене є багато планів, але одне з головних завдань - це зберегти все, що у нас є. Як медик, я буду відстоювати нашу лікарню під час формування госпітальних округів. У нас вона дуже потужна - для її роботи є інфраструктура, є профільні відділення та кваліфікований персонал.
Ще хочеться зробити Богуславщину справжньою українською Швейцарією. У нас дуже багата природа, прекрасні пейзажі. Розроблено 4 туристичні маршрути, багато садиб зеленого туризму. Стара частина міста Богуслава - це об’єкт нашої гордості. Тут ще з часів монголо-татарської навали збереглося близько 30 км підземних ходів. Деякі з них дуже масштабні - можна проїхати конем. Люди коли будували будинки над цими ходами, поробили собі там погреби. Звичайно, цю історичну спадщину потрібно використовувати як приманку для туристів. В Мерії Богуслава якраз працюють в цьому напрямі.
KV: Ви хочете, щоб Вам у Богуславі звели пам’ятник?
Володимир Замирайло: Подивіться, що з нашою історією робиться... Трактування історії час від часу змінюється, одні пам’ятники будують, інші демонтують. Тож пам’ятника я собі не хочу, але хочеться, щоб пам’ятали мої справи.
Читайте:
Наталія Баласинович: Не виключаю, що робота в районі буде стартом для майбутньої політичної кар'єри
Олександр Гулак: Не буду займатись політикою до 65 років
Владислав Байчас: В Бориспільському районі відбувається не децентралізація, а централізація
Сергій Гришко: У Броварському районі занепадає ринок землі
Віктор Грицай: “Треба лише 47 мільйонів, аби ніяких заморських біженців в Яготинському районі точно не було”
КиевVласть
Депутат Владимир Яловой (на фото) просит столичного мэра разобраться, каким образом два нежилых помещения общей площадью более тысячи "квадратов" "ушли" из коммунальной собственности и стали принадлежать гражданке, которая была доверенным лицом кандидата в нардепы от Донецкой области.
Об этом сообщается в материале KV "Ничего не меняется. Рейтинг активности депутатов Киевсовета (27 февраля - 3 марта 2017 года)".
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Депутат Киевсовета Владимир Яловой (фракция “Единство”) сообщил столичному градоначальнику, что из коммунальной собственности непонятно каким образом “увели” два нежилых помещения площадью 542,5 кв.м и 504,7 кв м в домах по ул. Невской, 7-А и 7-Б.
Причем факт продажи объектов коммунальной собственности обнаружился совершенно случайно. Началось все с того, что жители вышеназванных многоэтажек стали жаловаться на непомерные суммы в квитанциях за отопление. Дескать, в домах по соседству жильцы платят намного меньше. Когда стали искать причину, заподозрили, что пользователи нежилых помещений, находящихся в домах, не оплачивают теплоснабжение, поэтому приходится платить больше жильцам. Владимир Яловой, как депутат, стал выяснять, кому принадлежат помещения.
Из ответа Шевченковской РГА он узнал, что распоряжением Шевченковской РГА №629 от 11 ноября 2015 года они на правах хозяйственного ведения были закреплены за коммунальным предприятием “Управляющая компания по обслуживанию жилого фонда Шевченковского района”.
Никаких договоров на передачу помещений в аренду Шевченковская РГА не заключала.
Впрочем РГА и не могла заключить, поскольку, как стало известно Яловому, помещения почти сразу поспешно изъяли из коммунальной собственности, то есть продали.
Счастливым обладателем квадратных метров, как следует из выписки из Государственного реестра вещных прав, стала некая гражданка Бобокал Светлана Олеговна. Регистрация состоялась 17 декабря 2015 года, то есть практически через месяц после того, как в Шевченковской РГА распорядились передать эту недвижимость на баланс Управляющей компании.
Сейчас, как говорится в обращении, дело об отчуждении помещений на ул. Невской из коммунальной собственности территориальной общины Киева находится на рассмотрении в Шевченковском управлении полиции ГУНП в г. Киеве.
Яловой попросил разобраться, насколько законно были проданы помещения. В случае нарушения законодательства депутат требует привлечь к ответственности всех причастных к этому делу.
Примечательно, что в в июне 2016 года другой депутат Киевсовета - Ваган Товмасян - также писал в КГГА о темном деле с отчуждением помещения, только на ул. Саксаганского, 127-В. В результате непонятной сделки владелицей также стала гражданка Бобокал.
В Интернете имеются небезынтересные сведения о Светлане Олеговне. Оказывается, на внеочередных выборах в Верховную Раду в 2014 году она была доверенным лицом кандидата в депутаты по 59 округу, расположенному в Донецкой области - Елены Михайловны Стадник. Сама же Елена Михайловна Стадник, которой на момент выборов едва исполнилось 25 лет, позиционировала себя как специалист отдела аналитики ПАО “Швидко гроші”.
Читайте также: Из бюджета Киева платят за невыполненные ремонты в подъездах жилых домов
КиевVласть
КП “Главный информационно-вычислительный центр” (ГИВЦ) 7 и 26 декабря 2016 года заключило договора с ООО “Айкюжн ИТ” и ООО “Спейс Ай Ти” соответственно на создание первой очереди информационно-аналитической системы “Электронная медицина”. Обе фирмы имеют скандальную репутацию. Общая стоимость соглашений составила 4 560 000 гривен.
Об этом KV стало известно из сообщений электронной системы публичных закупок Рrozorro.
Согласно обнародованным данным, ООО “Айкюжн ИТ” до конца 2017 года за 1 190 000 гривен обязуется разработать и установить систему “Электронный рецепт на препараты инсулина для киевлян”, провести обучение и испытания системы в пилотных клинико-диагностических центрах и исправить замечания. Система должна включать автоматические рабочие места эндокринолога, фармацевта, администратора и статистики.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
При этом, ООО “Спейс Ай Ти” до 28 декабря должно было поставить КП “ГИВЦ” компьютерное оборудование и программное обеспечение на 3 370 000 гривен.
Отметим, что системные блоки и мониторы вместе стоят по 12 157 гривен за комплект, что не превышает предельную стоимость компьютеров для бюджетных учреждений и организаций в 13 тыс. гривен. С операционной системой Windows 10 Pro их цена составляет уже 17 365 гривен за комплект.
Планшеты Asus Z300CG-1L030A заказали по 5 520 гривен. На рынке их продают по 4 935 - 6 746 гривен. Устройства Xerox WC 3225DNI купили по 6888 гривен, то есть дешевле рыночных цен на 7 673 - 9 447 гривен.
Конкурентами ООО “Айкюжн ИТ” на нынешнем тендере выступили ООО “Партнер-Проект” (1 197 000 гривен) и ООО “Научно-производственное предприятие “Медирент” (1 100 000 гривен). С ООО “Спейс Ай Ти” соревновались ООО “АМ Интегратор Групп” (3 384 808,80 гривен) и ООО “Амрита Комплексные Решения” (3 395 000 гривен).
По данным Единого госреестра, ООО “Айкюжн ИТ” основано в 2015 году с уставным капиталом в 50 тыс. гривен. Основным видом деятельности фирмы является компьютерное программирование. На сегодня компания зарегистрирована по адресу: г. Киев, ул. Василия Стуса, 35-37. Учредителями ООО “Айкюжн ИТ” на сегодня являются Александр Смирнов и кипрская компания “Сорочан Холдингз Лимитед” (Sorochan Holdings Limited), а директором - Валерий Коробов.
По данным портала “Наші гроші”, на тот же оффшор записано и ООО “Интекреси Бейз”, руководителем которого является Александр Россол, ранее известный как директор по развитию компании “Софтлайн”. ООО “Интекреси Бейз” имело общий номер телефона (044 451 92 25) с одноименным ООО “Айкюжн”. Его также использовала фирма “Софтлайн”, которая сейчас называется ООО “Софтлайн-ИТ” и принадлежит Станиславу Альпенидзе.
Читайте: КП "ГИВЦ" может оставить киевлян без скидки на оплату ЖКУ
Отметим, в феврале 2015 года Служба безопасности Украины (СБУ) открыла уголовное производство по закупкам Фонда социального страхования по временной потере трудоспособности и Государственной службы занятости. Следствие считает, что ООО “Айкюжн” и ООО “БМС Консалтинг” на самом деле не выполняли заказные работы по модернизации программного обеспечения.
Отметим также, что ООО “Интекреси Бейз” фигурирует в уголовном производстве №42015000000001624, открытом по факту хищения средств на обслуживание госреестров бывшими служащими Минюста, ГП “Информационный центр” и ГП “Информационные судебные системы”.
Согласно данным Вестника госзакупок и системы Рrozorro, ООО “Айкюжн ИТ” начало выигрывать тендеры в апреле 2016 года и с тех пор уже получило подрядов на 85,2 млн гривен.
Читайте: “Киевэнерго” в 2017 году будет снабжать КП “ГИВЦ” электроэнергией за 1,3 млн гривен
По данным Единого госреестра, ООО “Спейс Ай Ти” основано в 2010 году с уставным капиталом 204 200 гривен. Основным видом деятельности фирмы является оптовая торговля электронным и телекоммуникационным оборудованием, деталями к нему. На сегодня компания зарегистрирована по адресу: г. Киев, ул. Предславинская, 34-Б. Учредителями ООО “Спейс Ай Ти” на сегодня числятся Евгений Швиданенко и Андрей Кондрашов.
Согласно данным Вестника госзакупок и системы Рrozorro, с 2011 года фирма выиграла тендеров на 74,37 млн гривен.
Напомним, директором “ГИВЦ” с июля 2016 года является Виталий Козубский.
Напомним также, в Подольском районе Киева запущена электронная система записи к врачу. Она позволяет не стоять в очереди, а записаться на прием онлайн, а также через интернет получить результаты своих анализов. Это - пилотный проект по развитию медицины в Подольском районе, который должен был стартовать в январе 2017 года. Впоследствии КГГА планирует распространить его на все районы города.
Читайте: КП “ГИВЦ” заплатил 10 млн гривен за автоматизированную систему приема и учета коммунальных платежей
КиевVласть
В Киеве коммунальное имущество втихаря идет с молотка, по системе Прозорро побеждает самый “дорогой” претендент, никто не знает, куда деваются “добровольные” благотворительные взносы, которые заставляют платить в муниципальных поликлиниках и больницах. Подрядчики воруют стройматериалы на сотни тысяч гривен только на одном бюджетном объекте, в заливе Берковщина, забыв о ДПТ, хотят строить жилые многоэтажки. Об этом и многом другом - в очередном недельном обзоре запросов и обращений депутатов Киевсовета от КиевVласть.
Громкое дело
Депутат Киевсовета Вадим Васильчук (фракция “Объединение “Самопомощь”) потребовал от председателя КГГА Виталия Кличко проверить соблюдение законности при проведении тендера на проектирование Подольского мостового перехода от дамбы Русановских садов до бульвара Перова.
Из системы Prozorro депутату стало известно, что заказчик торгов - КП “Дирекция строительства дорожно-транспортных сооружений г. Киева” (далее - Дирекция) из пяти участников выбрала самого “дорогого”. И теперь только на проектирование очередного пролета “стройки века” из городского бюджета придется выложить почти 55 млн гривен.
Читайте: Киевские власти выделили еще 55 млн гривен на проектирование Подольского моста
“Победителем открытых торгов было определено общество с ограниченной ответственностью “Институт “Киевдормостпроект”, сделавшее ценовое предложение в сумме 54 800 000, 00 (пятьдесят четыре миллиона восемьсот тысяч гривен), которое оказалось самым дорогим среди представленных пятью участниками торгов. ООО “Инвестиционно-строительная компания “Укрбуд”, ГП “Киевский Горстройпроект” государственного ПАО “Строительная компания “Укрбуд”, ООО “Союзтранспроект” и ООО “Форма” предлагали на 28-35% цены ниже, но их отклонили”, - написал Васильчук.
Читайте: На строительство Подольско-Воскресенского мостового перехода потратят 1,13 млрд гривен в 2017 году
Впрочем, его затронула не только расточительность руководства коммунального предприятия. Вызвал сомнения в своей законности и сам факт проведения торгов.
Во-первых, в соответствии с Порядком разработки проектной документации на строительство объектов, утвержденного приказом Министерства регионального развития, строительства и жилищно-коммунального хозяйства Украины №45 от 16.05.2011, проектирование объектов IV и V степени сложности, к которым относится Подольский мостовой переход, проходит в три этапа: технико-экономическое обоснование, проект, рабочая документация. Васильчук отметил, что на сегодняшний день нет технико-экономического обоснования строительства Подольского мостового перехода, а значит проектирование одной из его частей противоречит принятому законному Порядку.
Во-вторых, в соответствии с Законом “О регулировании градостроительной деятельности”, проект землеустройства по благоустройству территории для градостроительных потребностей должен разрабатываться с учетом положений утвержденного детального плана территории (ДПТ). Проект детального плана территории в границах бульвара Перова, улиц Сулеймана Стальского, Петра Вершигоры, проспекта Генерала Ватутина еще не принят Киевсоветом. Сейчас он находится на рассмотрении архитектурно-строительного совета при Департаменте градостроительства и архитектуры КГГА. Это также вызывает вопросы к процедуре назначения торгов на разработку проектной документации мостового перехода от Русановской дамбы до бульвара Перова.
Читайте: Депутат Киевсовета Артеменко раскритиковал проект ДПТ в границах бульвара Перова, улиц Стальского и Вершигоры и проспекта Ватутина
Васильчук предлагает принять во внимание вышеизложенные аргументы, провести проверку и привлечь к ответственности виновных в нарушении законных процедур.
Самый сок
Депутат Киевсовета Юрий Сиротюк (фракция ВО “Свобода”) потребовал от заместителя председателя КГГА Ильи Сагайдака прекратить неправомерное начисление парковочного сбора и услуг парковки. По его словам, обман автомобилистов происходит по всей столице.
Как пример, Сиротюк привел собственный случай. На парковочной площадке, что на ул. Братиславской (рынок “Лесной”), на днях он, дескать, заплатил 10 гривен. Внимание депутата привлек чек, в котором почему-то были указаны: парковочный сбор - по 1 грн. 34 копейки и услуги парковки - по 3 грн. 66 копеек.
“В соответствии с пунктом 3.1. решения Киевсовета “Об установлении местных налогов и сборов в г. Киеве и акцизного налога” от 23 июня 2011 года №242/5629, ставки сбора устанавливаются на каждый день осуществления деятельности по обеспечению парковки транспортных средств в гривнах за один квадратный метр площади земельного участка, отведенного для организации и проведения такой деятельности, в размере от 0,003 до 0,005 процента от минимальной заработной платы в зависимости от парковочной зоны”, - отметил Сиротюк.
Парковка на Братиславской в соответствии с вышеупомянутым решением Киевсовета относится к III парковочной зоне. В результате депутат решил, что плата ему была начислена дважды.
“Случаи неправильного начисления стоимости парковочного сбора и услуг не единичны и постоянно происходят на многих парковочных площадках города. Такая ситуация является неприемлемой, так как руководство КП “Киевтранспарксервис” получает сверхприбыли, обсчитывая рядовых граждан”,- написал Сиротюк.
Читайте: КП “Киевтранспарксервис” закончил 2016 год с убытком в 2,8 млн гривен
Он считает, что за систематическим взысканием чрезмерной стоимости парковочного сбора и услуг парковки стоит руководство “Киевтранспарксервиса” и городской администрации, которые создали коррупционные схемы.
“Обсчитывания граждан на миллионы гривен недопустимы и должны должным образом расследоваться правоохранительными органами”, - резюмировал депутат.
Читайте: КП “Киевтранспарксервис” уличили во внесении недостоверных данных в электронную систему документооборота “АСКОД”
Депутат Киевсовета Владимир Яловой (фракция “Единство”) сообщил столичному градоначальнику, что из коммунальной собственности непонятно каким образом “увели” два нежилых помещения площадью 542,5 кв.м и 504,7 кв м в домах по ул. Невской, 7-А и 7-Б.
Причем факт продажи объектов коммунальной собственности обнаружился совершенно случайно. Началось все с того, что жители вышеназванных многоэтажек стали жаловаться на непомерные суммы в квитанциях за отопление. Дескать, в домах по соседству жильцы платят намного меньше. Когда стали искать причину, заподозрили, что пользователи нежилых помещений, находящихся в домах, не оплачивают теплоснабжение, поэтому приходится платить больше жильцам. Владимир Яловой, как депутат, стал выяснять, кому принадлежат помещения. Из ответа из Шевченковской РГА он узнал, что распоряжением Шевченковской РГА №629 от 11 ноября 2015 года они на правах хозяйственного ведения были закреплены за коммунальным предприятием “Управляющая компания по обслуживанию жилого фонда Шевченковского района”. Никаких договоров на передачу помещений в аренду Шевченковская РГА не заключала.
Впрочем РГА и не могла заключить, поскольку, как стало известно Яловому, помещения почти сразу поспешно изъяли из коммунальной собственности, то есть продали.
Счастливым обладателем квадратных метров, как следует из выписки из Государственного реестра вещных прав, стала некая гражданка Бобокал Светлана Олеговна. Регистрация состоялась 17 декабря 2015 года, то есть практически через месяц после того, как в Шевченковской РГА распорядились передать эту недвижимость на баланс Управляющей компании. Сейчас, как говорится в обращении, дело об отчуждении помещений на ул. Невской из коммунальной собственности территориальной общины Киева находится на рассмотрении в Шевченковском управлении полиции ГУНП в г. Киеве.
Яловой попросил разобраться, насколько законно были проданы помещения. В случае нарушения законодательства депутат требует привлечь к ответственности всех причастных к этому делу.
Примечательно, что в в июне 2016 года другой депутат Киевсовета - Ваган Товмасян - также писал в КГГА о темном деле с отчуждением помещения, только на ул. Саксаганского, 127-В. В результате непонятной оборудки владелицей также стала гражданка Бобокал.
В Интернете имеются небезынтересные сведения о Светлане Олеговне. Оказывается, на внеочередных выборах в Верховную Раду в 2014 году она была доверенным лицом кандидата в депутаты по 59 округу, расположенному в Донецкой области - Елены Михайловны Стадник. Сама же Елена Михайловна Стадник, которой на момент выборов едва исполнилось 25 лет, позиционировала себя как специалист отдела аналитики ПАО “Швидко гроші”.
Скандал
Депутат Киевсовета Ваган Товмасян (фракция ВО “Батькивщина”) хочет, чтобы мэр взял под личный контроль ситуацию, сложившуюся вокруг детско-юношеской спортивной школы №17 и ее директора Анатолия Митюка. Об этом стало известно из его обращения к Виталию Кличко.
Недавно Товмасян инициировал проверку школы на предмет эффективности использования коммунального имущества и возможности создания на ее базе дошкольного учебного заведения.
Читайте: Директор ДЮСШ №17 просит защиты от бандитизма депутатов Товмасяна и Рымаренко
По словам Товмасяна, вошедшими в комиссию депутатами Киевсовета были выявлены многочисленные нарушения в хозяйственной деятельности и злоупотребления служебным положением со стороны директора школы. Якобы из-за этого городской бюджет регулярно недополучал деньги. Только в период с 2015 по сентябрь 2016 года, как следует из обращения, потери городского бюджета составили 503, 24 тыс. гривен, что подтвердил внеплановый аудит, проведенный КГГА.
В результате в ноябре и декабре на своих заседаниях комиссия Киевсовета по вопросам образования, науки, семьи, молодежи и спорта, а также комиссия по вопросам собственности единогласно проголосовали за увольнение Митюка и за передачу одного из помещений ДЮСШ под дошкольное учебное заведение.
Товмасяна не устраивает, что до сих пор решение комиссии не выполнено, а на его неоднократные запросы по этому поводу глава Святошинской РГА, в ведении которой находится ДЮСШ №17, предпочитает отмалчиваться.
Ранее KV сообщала, что депутаты Киевсовета от партии “Батькивщина” Ваган Товмасян и Сергей Рымаренко, со слов Митюка, переоборудовали буфет спортшколы № 17 Святошинского района Киева в “наливайку”, а позднее сделали из него свои депутатские офисы. Не желая платить за аренду, “народные избранники”, дескать, терроризируют руководство школы проверками, угрожают директору и его семье физической расправой, добиваясь увольнения человека, проработавшего на одном месте 30 лет. Комментировать эти обвинения Рымаренко отказался, а Ваган Товмасян уверял, что Митюк скрывает за кляузами собственные злоупотребления.
Читайте: Не маю жодного відношення до конфлікту із директором ДЮСШ №17
Градостроительство
Депутат Киевсовета Владимир Бохняк (фракция ВО “Свобода”) призвал председателя КГГА Виталия Кличко не допустить застройки жилыми домами прибрежной защитной полосы Днепра в районе залива Берковщина.
Из открытых источников депутату стало известно о намерениях ЧП “Орест” построить несколько домов на участке 3,9 га, арендованном по договору №63-6-00143 от 23.07.2004 года.
Бохняк возмущен, что это противоречит как принятому Киевсоветом детальному плану территории (ДПТ) 11 микрорайона Позняки-западные, так и условиям самого вышеупомянутого договора аренды.
Читайте: Коммерческая компания приобрела по заниженной вдвое стоимости земельный участок в Киеве
Так, в соответствии с ДПТ, на данном участке должна быть общедоступная зона отдыха с кафе, ресторанами, теннисными кортами, спортивными площадками. Собственно, и договор аренды в 2004 заключили с учетом данного ДПТ. ЧП “Орест” должно было построить развлекательный комплекс, кафе-бар-ресторан, теннисные корты и ландшафтную площадку.
И вот по истечении 12 лет выясняется, что на берегу Днепра вместо зоны отдыха вырастет очередной жилищный комплекс. Бохняк предупредил градоначальника, что это неизбежно приведет к социальному конфликту и протестам.
“Жители настроены против любого строительства на этом участке и хотят сохранения зоны отдыха на берегу Днепра, которой они были лишены на протяжении 12 лет вследствие бездействия власти, что подтверждается подписями граждан. Некоторые из жителей согласны на строительство общественных сооружений на этом участке. Но строительство вместо предусмотренных ДПТ общественных сооружений жилых домов вообще не может рассматриваться и гарантированно вызовет общественное сопротивление”, - уверен депутат.
Следует отметить, что по данным некоторых источников, владельцем ООО “Орест” в 2004 году, когда был получен участок, был Игорь Гаркавый, а в 2005 году владельцами стали Валерий Мищенко и Олег Бокий. Интересно, что Бокий является руководителем фирмы “Аэробуд”, которая должна была стать подрядчиком строительства отеля.
В то же время акционерами фирмы “Аэробуд” являются пять кипрских компаний, близких к владельцам финансово-промышленной группы “Приват” Геннадия Боголюбова и Игоря Коломойского.
Читайте: В заливе Берковщина стартовала скандальная застройка участка Кобзона и Табачника (видео)
Депутат Киевсовета Ольга Балицкая (Объединение “Самопомощь”) попросила директора Департамента культуры КГГА Диану Попову приостановить подготовительные строительные работы по адресу ул. Владимирская, 21 - ул. Софиевская, 20.
Здесь, в Центральном историческом ареале столицы, в границах буферной зоны объекта Всемирного наследия ЮНЕСКО “Киев: собор Святой Софии и прилегающие монастырские строения, Киево-Печерская Лавра”, вырос строительный забор.
“Ко мне как к депутату Киевского городского совета обращается большое количество обеспокоенных граждан с просьбами об урегулировании вопроса, связанного с возможным уничтожением исторического дома по адресу ул. Владимирская, 21-ул. Софиевская, 20 в Шевченковском районе города Киева”, - написала депутат.
Она попросила проверить начавшиеся работы на предмет законности, уточнить, внесен ли дом в Государственный реестр недвижимых памятников Украины, имеется ли на него охранный договор. А до выяснения всех обстоятельств - приостановить все работы на объекте.
Депутат Киевсовета Андрей Задерейко (фракция “Единство”) сообщил председателю КГГА Виталию Кличко, что среди жителей Бортничей растет недовольство проволочками городской власти с принятием ДПТ их микрорайона.
По его словам, начиная с января 2016 года, граждане, которые годами добивались реализации своего конституционного права на приватизацию земельных участков, получив положительное заключение земельной комиссии, никак не могут дождаться соответствующего решения Киевсовета. Причина - отсутствие детального плана территории (ДПТ).
Причем детальный план поселка Нижние Бортничи по заказу Дарницкой РГА был разработан ГП “Институт Киевгенплан” ОАО “Киевпроект” еще в 2006-2007 годах и оплачен из бюджета. Однако тогда Киевсовет так и не утвердил этот документ. Зато в 2013 году им было принята Программа создания (обновления) градостроительной документации, рассчитанная на 2014-2016 годы. По этой Программе, ранее разработанный ДПТ поселка Нижние Бортничи должны были доработать в первую очередь. Однако до сих пор в этом направлении ничего не сделано. В Департаменте градостроительства и архитектуры КГГА говорят, что ДПТ Бортничей будет разработан и передан на утверждение КГГА “при наличии финансирования”.
Читайте: Главный архитектор Киева: В разработке находятся 108 детальных планов территорий
“Неэффективность действий структурных подразделений приводит к дополнительной нагрузке на бюджет города и нарастанию социальной напряженности”, - заметил Задерейко и попросил приложить максимум усилий для активизации работы по созданию и утверждению ДПТ микрорайона Бортничи.
Инициативы
Депутат Киевсовета Людмила Костенко (фракция “Солидарность”) попросила заместителя председателя КГГА Алексея Резникова назвать новый парк отдыха вокруг озер Кирилловское и Иорданское в Оболонском районе непременно с учетом общественного мнения.
Она сообщила, что уже подготовила проект решения Киевского городского совета “О создании парка отдыха “Опечень” в Оболонском районе города Киева”, в соответствии с которым земельные участки общей площадью 41, 64 га будут отведены под парк.
“Проектом решения предлагаю назвать парк “Опечень”, так как озера Кирилловское и Иорданское являются частью системы озер Опечень, которая состоит из шести озер - Иорданское, Кирилловское, Богатырское, Луговое, Опечень, Минское, образовавшихся в прежней пойме речки Почайны. Однако считаю, что наименование парка должно определяться общественностью на основании общественных обсуждений”, - отметила Костенко.
Наболевшее
Депутат Киевсовета Виктор Грушко (фракция “Солидарность”) решил разобраться со злоупотреблениями при проведении конкурсов на аренду помещений в Деснянском районе. Он попросил руководителя Деснянской РГА Виктора Крохмалюка предоставить список юридических и физических лиц-предпринимателей, общественных организаций, которые подавали заявки во время изучения спроса или на конкурс:
от разных организаций, но с одним и тем же директором;
одновременно на разные помещения,
отзывали свои предложения путем встречного заявления;
подавали заявления, но не принимали участия в конкурсе или побеждали в конкурсе, но не заключали договор аренды помещения.
Все дело в том, что по, по словам Грушко, развелось немало желающих шантажировать реального претендента на аренду и требовать с него деньги за снятие своих кандидатур с конкурса.
“В связи с тем, что единый претендент может получить помещение без конкурса, немало юридических лиц, физических лиц предпринимателей, общественных организаций подают заявления на помещения для дальнейшего шантажа реального претендента с целью получения неправомерной выгоды, а именно вымогательство взятки за снятие своего предложения на этапе определения спроса или с конкурса”, - написал депутат.
Отдельно он попросил предоставить информацию об общественных организациях, которые занимаются предоставлением безоплатной помощи участникам АТО и о помещениях, которые они занимают.
Аналогичную информацию Виктор Грушко запросил у руководства и других районов города.
Депутат Киевсовета Сергей Башлаков (фракция “Объединение “Самопомощь”) выяснял у председателя КГГА, что делается в городе для развития малого и среднего бизнеса и государственно-частного партнерства.
В частности, его интересуют, какие существуют в Киеве центры поддержки предпринимателей.
“Как известно, сегодня в Киеве открываются современные Центры с сервисным направлением и функционированием по принципу “единого окна” наподобие Центров предоставления административных услуг, Центркоммунсервисов и т.д. Предприниматели интересуются, планируется ли киевской городской властью какая-то работа для создания подобных центров с целью консультирования и предоставления услуг предпринимателям, лицам, которые планируют начать собственное дело по вопросам разного характера, начиная от государственной регистрации и заканчивая вопросами налогообложения. Ведь в настоящее время, чтобы получить любую административную услугу, предпринимателю приходится пройти немало инстанций и выстоять немало очередей”, - отметил Башлаков.
Он попросил предоставить список коммунальных и государственных организаций, занимающихся консультированием и поддержкой предпринимателей, а также поделиться планами сотрудничества с частными и международными структурами в вопросах предоставления качественных услуг представителям малого и среднего бизнеса.
Читайте: Чиновники Департамента промышленности и развития предпринимательства КГГА в январе 2017-го потратили около миллиона народных гривен
Депутат Киевсовета Людмила Березницкая (фракция “Объединение “Самопомощь”) обратила внимание руководителя Департамента промышленности и развития предпринимательства КГГА Натальи Кондрашовой, что в Подольском районе от Почтовой площади и аж до Куреневки нет ни одного киоска с социальным хлебом.
Ближайшая торговая точка с хлебом и хлебобулочными изделиями по доступным ценам находится на ул. Кирилловской, 125.
Читайте: “Киевхлеб” ворует деньги на фиктивных киосках по продаже социального хлеба
Березницкая попросила найти возможность установить киоск с социальным хлебом в границах улиц Нижний Вал и Еленовской.
С аналогичной просьбой в КГГА обращался и депутат Киевсовета Иван Картавый (фракция ВО “Свобода”). Он хочет, чтобы павильон с социальным хлебом был установлен в поселке Быковня.
По словам депутата, из-за отсутствия в населенном пункте такой социально важной торговой точки, жители, среди которых много пенсионеров и семей с детьми, вынуждены преодолевать большие расстояния, чтобы купить продукт первой необходимости по доступным ценам.
ЖКХ
Депутаты Киевсовета от Оболонского района Людмила Костенко, Владислав Михайленко, Ирина Никорак и Наталья Приходько (фракция “Солидарность”) совместно обратились к киевскому городскому голове Виталию Кличко с просьбой установить индивидуальные тепловые пункты в домах, откуда поступает наибольшее количество жалоб на плохое теплоснабжение.
По их словам, единственным средством воздействия депутатов на поставщика услуг - ПАО “Киевэнерго” - это их обращения. Однако практика показала неэффективность таких методов: за прошедший год депутаты, подписавшие обращение, направили 136 писем в адрес монополиста и почти во всех случаях проблемы оставались нерешенными.
Установка индивидуальных тепловых пунктов, конечно, не может обеспечить полную энергетическую независимость от “Киевэнерго”, но хотя бы решит проблемы с циркуляцией и поможет сэкономить средства жильцов, считают депутаты.
Также они отметили, что в списке на установку теплопунктов, который прилагается к соответствующему распоряжению КГГА №415 от 27.04 2015 года, нет ни одного дома из Оболонского района.
Читайте: У Кличко нашли способ, как экономить 20% на отоплении квартир
Исходя из вышеизложенного, они попросили внести 12 самых проблемных домов района на установку теплопунктов, среди которых дома №2 по ул. Богатырской, №3 и №9/8 по ул. Зои Гайдай, №31 и №37 по ул. Приречной и другие.
С заботой о детях
Депутат Киевсовета Дмитрий Стрижов (фракция “Объединение “Самопомощь”) напомнил директору Департамента образования и науки, молодежи и спорта Елене Фиданян о намерениях городской власти расширять взаимодействие между общеобразовательными учреждениями и детско-юношескими спортивными школами.
“Развитие спорта в сети общеобразовательных учебных заведений и их сотрудничество с ДЮСШ является большой проблемой современного города. Исходя из того, что обе системы имеют свои проблемы и тяжело поддаются изменениям”, - отметил депутат.
По его мнению, идея закрепления видов спорта, которыми занимаются в ДЮСШ, за школами, лицеями и гимназиями в данной ситуации имеет большую перспективу. Однако депутат опасается, что “как и много других проектов, которые внедрялись до этого времени, проект может пройти незамеченным и останется нереализованным”.
Поэтому он попросил директора департамента проинформировать, на каком этапе находится внедрение данного проекта, какие трудности возникают при его реализации, что уже сделано и что планируется сделать.
Напомним, в соответствии с городской целевой программой “Образование Киева. 2016-2018 годы” планируется использовать спортивные залы, площадки и стадионы школ для занятий воспитанников детско-юношеских спортивных школ.
На контроле
Депутат Киевсовета Алла Шлапак (фракция “Единство”) попросила директора Департамента здравоохранения КГГА Дмитрия Турчака отчитаться об использовании добровольных благотворительных взносов, полученных коммунальными лечебными учреждениями в 2016 году.
Она напомнила, что частью 2 статьи 8 “Основ законодательства Украины о здравоохранении гражданам” гарантировано бесплатное получение медицинской помощи в учреждениях государственной и коммунальной формы собственности.
“Однако недавно в средствах массовой информации появились материалы об обязательных благотворительных взносах физических лиц в пользу учреждений здравоохранения взамен на получение медицинской помощи или медицинского обслуживания”, - заметила депутат.
В таком случае, считает Шлапак, поликлиникам и больницам следует отчитаться, на что они потратили полученные деньги, поскольку постановлением Кабинета Министров №1222 от 2000 года четко регламентируется порядок получения, использования и учета благотворительных средств бюджетными учреждениями.
Читайте: Беззубая помощь. Столичные ветераны возмущены работой соцпрограммы поддержки по зубопротезированию
Депутат Киевсовета Олег Петровец (фракция “Солидарность”) обратился к прокурору Киева Роману Говде с требованием провести расследование по факту расхищения строительных материалов при проведении ремонтных работ в специализированной школе №65, что на улице Челябинской в Днепровском районе.
Распоряжением КГГА от 29 января 2016 года было предписано провести в учебном заведении капитальный ремонт спортивных залов и вспомогательных помещений, на что выделялось 2 млн 100 тыс бюджетных гривен. Распорядителем средств назначили КП “Киевстройреконструкция”. Работы должны были начаться в августе и закончиться в декабре. Подрядчиком выбрали ООО “Изол”.
Однако все сроки уже прошли. Из разговора с рабочими Петровец узнал, что на объекте пришлось сменить бригаду, поскольку та выполняла работу некачественно, а стройматериалы попросту разворовывались.
Депутат потребовал привлечь ответственных за срыв работ и расхищение материальных ценностей к уголовной ответственности по статье 191 УК - “присвоение, растрата имущества или завладение им путем злоупотребления служебным положением”.
Аналогичное письмо Петровец послал и в городское ГУ Нацполиции.
Итого
Первые три места в рейтинге активности депутатов городского совета от KV за прошедшую неделю заняли Александр Бродский, Дмитрий Калиниченко и Константин Яловой из фракции “Единство”. Они поднимали вопросы ЖКХ, благоустройства, а также предоставления материальной помощи гражданам, оказавшимся в трудных жизненных ситуациях.
Депутат
Фракция
Количество запросов
Александр Бродский
“Единство”
37
Дмитрий Калиниченко
“Единство”
35
Константин Яловой
“Единство”
34
Вячеслав Бродский
“Единство”
28
Александр Пабат
“Солидарность”
26
Владислав Михайленко
“Солидарность”
20
Наталья Приходько
“Солидарность”
17
Святослав Кутняк
ВО “Свобода”
16
Алла Шлапак
“Единство”
15
Виталий Павлик
“Единство”
14
Владимир Яловой
“Единство”
14
Роман Марченко
Объединение “Самопомощь”
10
Виктор Грушко
“Солидарность”
9
Николай Негрич
“Солидарность”
9
Олег Петровец
“Солидарность”
9
Роман Ярошенко
“Единство”
9
Ольга Балицкая
Объединение “Самопомощь”
8
Дмитрий Банас
“Солидарность”
8
Юрий Сулыга
“Солидарность”
8
Алексей Руденко
Объединение “Самопомощь”
7
Георгий Ясинский
“Солидарность”
7
Леонид Антоненко
Объединение “Самопомощь”
6
Сергей Башлаков
Объединение “Самопомощь”
6
Ольга Веремеенко
ВО “Батькивщина”
6
Людмила Костенко
“Солидарность”
6
Наталья Манойленко
Объединение “Самопомощь”
6
Алексей Новиков
“Единство”
6
Дмитрий Стрижов
Объединение “Самопомощь”
6
Юлия Лобан
Объединение “Самопомощь”
5
Ирина Никорак
“Солидарность”
5
Владимир Бохняк
ВО “Свобода”
4
Петр Кузик
ВО “Свобода”
4
Анна Сандалова
Объединение “Самопомощь”
4
Анатолий Шаповал
ВО “Батькивщина”
4
Елена Антонова
ВО “Батькивщина”
4
Сергей Гусовский
Объединение “Самопомощь”
3
Андрей Задерейко
“Единство”
3
Вадим Иванченко
“Единство”
3
Максим Конобас
“Солидарность”
3
Олег Костюшко
“Солидарность”
3
Игорь Мирошниченко
ВО “Свобода”
3
Александр Поживанов
ВО “Батькивщина”
3
Павел Тесленко
“Единство”
3
Людмила Березницкая
Объединение “Самопомощь”
2
Юрий Вахель
Объединение “Самопомощь”
2
Лариса Дегтярева
“Солидарность”
2
Ярослав Диденко
“Солидарность”
2
Юрий Дидовец
ВО “Батькивщина”
2
Михаил Ищенко
“Солидарность”
2
Иван Картавый
ВО “Свобода”
2
Елена Овраменко
“Солидарность”
2
Андрей Странников
“Солидарность”
2
Ваган Товмасян
ВО “Батькивщина”
2
Андрей Андреев
“Солидарность”
1
Богдан Бенюк
ВО “Свобода”
1
Константин Богатов
Объединение “Самопомощь”
1
Михаил Будилов
ВО “Свобода”
1
Вадим Васильчук
Объединение “Самопомощь”
1
Юрий Зубко
“Солидарность”
1
Тарас Криворучко
“Солидарность”
1
Олесь Маляревич
“Солидарность”
1
Виктория Муха
“Солидарность”
1
Владимир Назаренко
ВО “Свобода”
1
Вадим Онуфрийчук
“Солидарность”
1
Денис Попов
ВО “Свобода”
1
Юрий Сиротюк
ВО “Свобода”
1
Владимир Старовойт
ВО “Батькивщина”
1
Михаил Терентьев
“Солидарность”
1
Олег Чернецкий
ВО “Свобода”
1
Наталья Шульга
Объединение “Самопомощь”
1
Всего:
473
Напоминаем, что рейтинг активности депутатов Киевсовета составляется на основе отправленных ими запросов и обращений, опубликованных в разделе “Публичная информация” сайта КГГА (почему там публикуется лишь часть депутатских запросов и обращений, не понятно) и программы KV по освещению деятельности депутатов Киевсовета.
Для участия в последней необходимо дублировать отправленные запросы и обращения депутата и ответы на них на адрес [email protected] до 12:00 понедельника.
КиевVласть
SELECT `id`, `uri`, `meta_title`, `meta_description`, `meta_keywords`, `title`, `text`
FROM `pages`
WHERE `uri` = 'search'
LIMIT 1
0.0007
SELECT `articles`.`id`, `articles`.`title`, `articles`.`uri`, `articles`.`image`, `articles_categories`.`uri` AS `category`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-07 21:30:00'
AND `articles`.`slider_position` >0
ORDER BY `articles`.`slider_position`
0.0003
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 3
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-07 21:30:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 3
0.0008
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.short_text AS short_text, articles.image AS image, articles_categories.uri as category, articles_categories.common_uri as common_uri, articles.text AS text, users.avatar AS image, CONCAT(users.first_name, " ", users.last_name) as author_name, users.id as author_id, users.bio as bio
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
LEFT JOIN `users` ON `users`.`id` = `articles`.`user_id`
WHERE `articles`.`id` IN('145211', '145173', '144225')
ORDER BY `published` DESC
0.0005
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 1
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-07 21:30:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 50
0.0007
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.is_bold AS is_bold, articles.is_red AS is_red, articles.is_important AS is_important, articles_categories.uri as category
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145275', '145273', '145272', '145270', '145265', '145269', '145268', '145271', '145267', '145266', '145264', '145261', '145263', '145262', '145260', '145256', '145257', '145259', '145258', '145254', '145255', '145253', '145252', '145251', '145249', '145250', '145247', '145246', '145245', '145244', '145238', '145241', '145236', '145243', '145240', '145242', '145239', '145237', '145234', '145235', '145233', '145224', '145232', '145231', '145230', '145229', '145228', '145227', '145226', '145220')
0.5015
SELECT `articles`.`id` AS `id`, MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"гроші"' IN BOOLEAN MODE)AS rel
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-07 21:30:00'
AND `articles`.`category_id` != 9
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"гроші"' IN BOOLEAN MODE)
ORDER BY `articles`.`published` DESC, `rel` DESC
LIMIT 2080, 10
0.0026
SELECT `articles`.`id` AS `id`, `articles`.`title` AS `title`, `articles`.`uri` AS `uri`, `articles`.`published` AS `published`, `articles`.`text` AS `text`, `articles_categories`.`uri` AS `category`, `articles_categories`.`name` AS `category_name`, `articles_categories`.`common_uri` AS `common_uri`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('55246', '2250', '55238', '2247', '46464', '46441', '55226', '46236', '46229', '55219')
0.7097
SELECTCOUNT(*)AS `numrows`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-07 21:30:00'
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"гроші"' IN BOOLEAN MODE)
Array
(
[meta_title] => КиївВлада
[meta_description] => КиївВлада - інформаційно-аналітичний портал, присвячений проблемам влади у Києві та столичному регіоні.
)