В январе 2015 года руководство больницы и ФЛП Сехниашвили заключили договор о предоставлении в эксплуатацию 75 паркомест на земельном участке, принадлежащем лечебному учреждению. Однако, суд напомнил, что для заключения такого договора руководство больницы должно было сначала получить разрешение Киевского горсовета, а потому решил, что больница скрыла факт аренды парковки и обязал вернуть земельный участок в коммунальную собственность.
Об этом KV стало известно из сообщения издания “Наші гроші”.
Хозяйственный суд Киева обязал Детскую клиническую больницу № 3 Соломенского района расторгнуть договор с ФЛП Сехниашвили Коба Тенгизович по эксплуатации 75 парковочных мест.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
В январе 2015 года больница и предприниматель заключили договор о предоставлении в эксплуатацию 75 паркомест на земельном участке площадью 2300 кв. м.
В марте 2016 года во время проверки главный специалист управления землеустройства и мониторинга земель Департамента земельных ресурсов Киевской горгосадминистрации (КГГА) Сидненко Л.А. установил, что на части земельного участка детской больницы находится автостоянка. Она была частично ограждена, имела помещение для охраны.
В суде предприниматель и больница заявили, что имели право заключить договор, по которому ФЛП получил возможность предоставлять услуги парковки.
Суд, однако, напомнил, что постановлением Кабмина в 1996 году утвержден перечень платных услуг, которые могут предоставлять коммунальные учреждения здравоохранения. Этот документ не предполагал, что эти услуги могут предоставляться через посредника. Поэтому, по мнению суда, в данном случае стороны заключили договор для сокрытия аренды парковки, так как для заключения официального договора аренды коммунальной земли нужно было получить разрешение местного органа исполнительной власти или органа самоуправления. В данном случае - решение Киевского городского совета, который согласия на аренду “больничной” земли под паркоместа не предоставлял.
Суд установил, что договор Детской клинической больницы № 3 Соломенского района Киева и ФЛП Сехниашвили является мнимым и нарушает права территориальной общины Киева, поэтому обязал это соглашение разорвать, а земельный участок вернуть больнице.
Детская клиническая больница № 3 Соломенского района Киева является пользователем земельного участка площадью 1,69 га, целевое назначение этой земли - эксплуатация и обслуживание здания больницы. Главврач больницы - Анна Сафонова. В декларации о доходах за 2016 год она указала, что получила 170 тыс. грн зарплаты, 48 тыс. грн пенсии и 15 тыс. грн в качестве процентов от размещенных на банковском счете 10 тыс. долларов.
Согласно сообщению, еще в 2010 году КП “Киевтранспарксервис” уже судилось с ФЛП Сехниашвили из-за обустройства автостоянки на самовольно захваченном участке.
Напомним, в октябре 2016 года на территории Киевской городской клинической больницы № 4 правоохранители демонтировали незаконную автостоянку. Днем парковкой беспрепятственно пользовались персонал и посетители больницы. А в вечернее время эта стоянка становилась платной. С одного автомобиля "брали" около 15 гривен.
Читайте: На территории киевской больницы организовали незаконную платную автостоянку (фото, видео)
Фото: divannaya-sotnya.com.ua
КиевVласть
Гасло “чим гірше народові - тим краще владі” за роки Незалежності для багатьох українців із алегорії перетворилося на основну формулу взаємин між громадянами і керманичами різного штибу. Небезпідставно в суспільній свідомості образ чиновника чи депутата закарбовано поряд із образом злодія чи пройдисвіта. Плюс, майже інстинктивно на питання “навіщо хтось іде до влади?”, більшість українців відповість: “красти”. КиевVласть вирішила розібратися: чим приваблива і кого приваблює влада районного рівня. Протягом 25 тижнів журналісти видання відвідують всі районні ради Київщини, аби поговорити про владу, гроші і життя із головами цих поважних представницьких органів. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю з головою Бородянської районної ради Георгієм Єрко.
KV: Розкажіть про бюджетні показники 2016-2017 років. Чи є приріст? За рахунок чого?
Георгій Єрко: Бюджет за I квартал 2017 року склав 94 млн гривень. Минулого року за цей період ми мали 92 млн. Таким чином, сума перевиконання склала 2 млн.
Більша частина районного бюджету - це податки з доходів фізичних осіб. Приріст відбувся за рахунок збільшення мінімальної заробітної плати.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
KV: Чи є проблема з підприємствами, які працюють на території Бородянщини, але сплачують податки у місто?
Георгій Єрко: Так, в нас є близько п'яти таких підприємств. У цьому питанні є розбалансованість на законодавчому рівні - закон про місцеве самоврядування говорить, що будь-яке підприємство, розташоване на території села чи селища, має платити податки до місцевого бюджету. Податковий кодекс каже - за місцем реєстрації.
Звичайно, підприємствам зручніше сплачувати усі податки в одне місце. До того ж, їх пресує податкова, тому тут вибір очевидний. Ми писали неодноразово листи до цих компаній з проханням перереєстрації, але марно.
KV: Розкажіть про проблеми децентралізації. Які громади створюються зараз, чи існують в цьому питанні конфлікти на місцевому рівні?
Георгій Єрко: Мені приємно відзначити, що однією з перших утворених обєднаних громад на Київщині є громада нашого району - Пісківська, до її складу увійшло селище Пісківка, село Мигалки та Раска. Вони розташовані на відстані 30 кілометрів від Бородянки, тому, задля можливості отримання більш оперативного надання послуг, вирішили існувати окремо. Також мають достатній економічний потенціал для забезпечення життєдіяльності - на території ОТГ розташований ДП “Тетерівський лісгосп”, один із найпотужніших не тільки в області, але й в Україні, також там є Пісківський завод скловиробів та вузлова станція. З початку 2017 року вони живуть за своїми фінансовими статками.
Взагалі в районі питання децентралізації дуже спірне. Спочатку мали створити одну Бородянську ОТГ з центром у Бородянці, до якої ввійшли б усі села. Далі виникли думки щодо створення й інших громад: на базі села Микуличі, селища Немішаєво та Клавдієво. Селища Лубянка та Блиставиця прийняли рішення щодо утворення однієї ОТГ спільно з містом Буча та селищем Гостомель.
Мені зрозуміло одне: громада має бути спроможною, а спроможність полягає в людях, територіях та можливостях. Виходячи саме з цього розумію перспективи формування майбутньої Бородянської ОТГ. Взагалі я вважаю, що процес децентралізації затягнувся. Потрібно було за рік провести роз'яснювальні роботи, провести слухання, врахувати думки мешканців, створити громади, затвердити їх аби з 2017 року люди жили б вже за іншими правилами, а головне: отримували більш якісну послугу.
Маю надію, що Бородянський селищний голова попрацює і збере усі документи, для оголошення нової ОТГ Київщини з тими населеними пунктами, які вже остаточно визначилися щодо обєднання. А Бородянська районна рада сприятиме цьому.
KV: Які інфраструктурні проекти будуть реалізовані у 2017 році? Які будуть початі, які завершені?
Георгій Єрко: В нас спільно з селищними та сільськими радами району (Немішаєве, Нова Гребля, Дружня, Бородянка, Пилиповичі, Бабинці та інші) розроблена програма з будівництва та ремонту вулиць, ремонту дитячих садочків, спортивних закладів.
Так, у селі Дружня планується завершити будівництво дитячого садочку і розпочати ремонт школи. В цьому році школа святкує 50-ти річчя, тому оперативно потрібно провести заміну вікон, заходи з утеплення, ремонт фасаду та даху. В селищі Бородянка ремонт спортзалу школи.
KV: Ви подали до ОДА інфраструктурні проекти на співфінансування?
Георгій Єрко: Так, проекти були подані. Враховуючи тісну співпрацю із Київоблдержадміністрацією, депутатами Київської обласної ради думаю, вдасться отримати співфінансування, адже розвиток інфраструктури - нові можливості до залучення інвестицій.
KV: Чи працює в районі “Прозорро”?
Георгій Єрко: Працює. При закупівлі деяких матеріалів та товарів відчувається непогана економія. Якщо користуватись системою електронних закупівель правильно та чесно, то вона доволі корисна.
KV: Чи є в районі земельні скандали?
Георгій Єрко: Є питання з землею, яка “виділена” під сміттєзвалище у селі Залісся. Фактично його територія складає 3 га, а займає воно 18 га. До того ж, екологічний стан села значно погіршується.
KV: Чи є у районі земля, яка не обробляється?
Георгій Єрко: Майже вся земля обробляється - це близько 22 тис. га. Та, на жаль, в нас чорноземи не такі родючі, як, наприклад, на Полтавщині. Тому інвестори землею не дуже цікавляться.
KV: На вашу думку, чи потрібен мораторій на продаж землі?
Георгій Єрко: Я вважаю, що не бажано його відміняти. Та з іншого боку, якщо люди хочуть продати землю, то вони все одно це зроблять.
Найважливіше у цьому питанні - щоб наші люди могли конкурувати з іноземцями у випадку дозволу продажу землі. Це потрібно затвердити на рівні закону.
KV: Бородянщина - це аграрний район? Чи можливий тут розвиток промисловості?
Георгій Єрко: В нас працюють і промисловість, і аграрна сфера майже на одному рівні. Раніше промисловості було більше: останнім часом з території району зникло 8 таких підприємств. Стало невигідно працювати, вони закрились.
KV: Бородянський район привабливий для інвесторів?
Георгій Єрко: У сфері промисловості доволі привабливий. Бородянська районна рада сприяє створенню нових робочих місць, згідно розробленої інвестиційної мапи, маємо чимало пропозицій, звісно, деякі голови сільських рад займаються пошуками інвесторів самотужки: зокрема будівництво лакофарбового заводу в одному із селищ, будівництво нафтопереробного заводу. Інвестори бажають будуватися, проте, в основі має бути екологічна безпека населеного пункту, тож вивчаємо питання з боку нормативів.
Хочу відзначити наступний інвестиційний проект, що вже на етапі імплементації забезпечує надходження до бюджету і є екологічно безпечним: на території Майданівської сільської ради буде викуплено 80 га землі, інвестор там побудує теплиці, сад і буде вирощувати ягоду, заморожувати її і доставляти по Україні. Там планується створити 100 робочих місць, на час урожаю - 400-500.
Також заходить інвестор у село Бабинці, буде вирощувати полуницю. Там менша територія - 15 га.
KV: Чи є проблеми зі створенням госпітального округу?
Георгій Єрко: Створити госпітальний округ - означає випрацювати механізм, певний алгоритм взаємовідносин. Наш госпітальний округ охоплює великі райони та міста: до нього входять Поліський, Іванківський, Вишгородський, Бородянський райони, міста Буча та Ірпінь. Цей округ має обслуговувати близько 300 тис. населення і працювати за рахунок державного фінансування. На території нашої лікарні є місце для будівництва нових корпусів, а інфраструктура району доволі розвинута.
Тож, звичайно, нам необхідно клопотати щодо оснащення лікарні необхідним обладнанням, забезпечити перехід на більш якісний рівень обслуговування. Також обов'язково необхідно врахувати при формуванні бюджетів на госпітальний округ кількість жителів дачних масивів, які обслуговуються в межах нашого округу.
KV: Чи вирішена проблема зі страйками через підняття вартості проїзду?
Георгій Єрко: На жаль, районна рада не має повноважень, щоб вплинути на ситуацію. Хоча я вважаю, що на ціноутворення мають впливати ті населені пункти, люди яких в основному і платять кошти на цих маршрутах. Поки ми можемо тільки писати листи до КОДА та перевізникам.
Звичайно, люди не задоволені підвищенням проїзду, але страйків в нас немає. Раніше до Києва можна було доїхати за 25 гривень, зараз - за 30. Особливо незручно це тим, хто кожного дня їздить до столиці на роботу.
KV: Чи є у Бородянському районі проблеми, про які не чують на обласному рівні?
Георгій Єрко: На щастя, із цим проблем ніколи не було. Нас там чують, бачать і допомагають.
KV: Чи є стабільність в роботі районної ради?
Георгій Єрко: Стабільність є. В нас представлено 10 політичних сил, стараємось знаходити консенсус в будь-якому питанні. Завжди так було, є і буде - політсила одна - Бородянський район.
KV: Чи є конфлікти між РДА і радою? Між містом і районом?
Георгій Єрко: Із РДА ми живемо фактично в одному будинку, тому взаємопорозуміння налагоджено. Повноваження не ділимо, все визначено законом. Я вважаю, що разом можна зробити більше, ніж поодинці. Тому із містом ми теж не сваримось, підтримуємо один одного.
KV: ЗМІ пишуть, що найвпливовіші люди Бородянського району, справжні “три кити” влади, це - ви, нардеп Ярослав Москаленко та депутат Київської облради Галина Єрко. Чи справді це так?
Георгій Єрко: Я 30 років працював у будівельній компанії, робив по всьому району дороги, підтримував молодь у всіх починаннях, спорт, культуру. Мене знають на Бородянщині, тому люди довірили мені владу. Я трохи більше року на посаді, як я можу “тримати” район? Тут ніхто узурпацією не займається.
А Ярослав Москаленко дуже багато робить для району. І якщо взяти все, що він зробив за останні роки тільки для нас, то навіть половину з того не зробили усі депутати Верховної Ради, які колись представляли Бородянщину. А моя донька Галина стала його помічницею після того, як він побачив її в роботі. Вона справді допомагає Бородянському району, бо це - її рідний край. Як депутат реалізує чимало проектів. Тому такі історії - не більше, ніж плітки.
Читайте: Досье: Ерко Георгий Николаевич
KV: З якою метою Ви прийшли до влади? Як бачите свою подальшу кар’єру?
Георгій Єрко: Трохи більше року я працював головою Бородянської районної адміністрації. Потім став головою ради. Люди попросили, а я бачив, що можу бути їм корисний.
Я не розглядаю цю посаду, як старт політичної кар’єри. Депутатом обласної ради я вже був, повернуся у Бородянський район. Тут живуть мої діти та внуки, тому і я тут. Створити можливості для розвитку молодого покоління на рідній землі - ось основна задача.
Читайте:
Наталія Баласинович: Не виключаю, що робота в районі буде стартом для майбутньої політичної кар'єри
Олександр Гулак: Не буду займатись політикою до 65 років
Владислав Байчас: В Бориспільському районі відбувається не децентралізація, а централізація
Сергій Гришко: У Броварському районі занепадає ринок землі
Віктор Грицай: “Треба лише 47 мільйонів, аби ніяких заморських біженців в Яготинському районі точно не було”
Володимир Замирайло: “Громади у Богуславському районі спроектовані “методом склянки”
Наталiя Жубер: “В Тетіївському районі немає жодного водного об'єкту, у користувача якого були б усі необхідні документи”
Володимир Гуменюк: “Система Prozorro дисциплінує, але людей все рівно цікавить, як її обійти”
Петро Качкалда: “Вже давно стоять Боїнги, напаковані грошима під зняття мораторію на продаж землі”
Олександр Івченко: “Цього року, думаю, створення Згурівської ОТР очікувати не варто”
Володимир Кузьменко: “Обласній владі варто звертати більше уваги на віддалені райони Київщини”
Іван Семцов: “Якщо дозволити продаж землі, то іноземці полізуть нам на голову зі своїми низькими відсотками на кредити”
Віталій Гринчук: “Держава створює ОТГ по циркулю, не враховуючи історичні та економічні показники сіл”
Фото: KV
КиевVласть
Гасло “чим гірше народові - тим краще владі” за роки Незалежності для багатьох українців із алегорії перетворилося на основну формулу взаємин між громадянами і керманичами різного штибу. Небезпідставно в суспільній свідомості образ чиновника чи депутата закарбовано поряд із образом злодія чи пройдисвіта. Плюс, майже інстинктивно на питання “навіщо хтось іде до влади?”, більшість українців відповість: “красти”. КиевVласть вирішила розібратися: чим приваблива і кого приваблює влада районного рівня. Протягом 25 тижнів журналісти видання відвідують всі районні ради Київщини, аби поговорити про владу, гроші і життя із головами цих поважних представницьких органів. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю з головою Білоцерківської районної ради Віталієм Гринчуком.
KV: Розкажіть про бюджетні показники 2016-2017 років. Чи є приріст? За рахунок чого?
Віталій Гринчук: Зведений бюджет 2016 року склав 600 млн гривень. Дохідна частина бюджету мала суттєве перевиконання - 68%. На кінець року ми мали вільного залишку 22 млн гривень на загальному фонді та 2,7 млн на спецфонді. Такого перевиконання історія району не пам'ятає.
Перевиконання бюджету дало змогу вирішити питання із нестачею субвенцій на освіту і медицину. Тільки на зарплати та енергоносії освітянам та медикам ми виділили із райбюджету 14 млн гривень.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Приріст відбувся за рахунок легалізації виплати заробітної плати, раціонального використання земельних ресурсів, інвентаризації земельних та водних об’єктів і нарощення обсягу виробництва підприємств. На 2017 рік бюджет планується збільшити до 750 млн.
KV: Чи є проблема з підприємствами, які працюють на території Білоцерківщини, але сплачують податки у місто?
Віталій Гринчук: Враховуючи те, що Біла Церква - це місто обласного значення, у нас багато компаній, які працюють в районі, але зареєстровані в Білій Церкві. Це дуже спірне питання, адже місто нещодавно почало говорити про розширення своїх меж. Таким чином, підприємства можуть опинитися опиняться на території Білої Церкви. Хоча це - лише бажання міста.
Однак, ми працюємо над тим, щоб компанії, які сьогодні розташовані на території району, сплачували податки до районного бюджету.
KV: Чи працює в районі “Прозорро”?
Віталій Гринчук: Так. По деяким напрямам наш район взагалі посідає перше місце з застосування даної системи.
KV: Які інфраструктурні проекти будуть реалізовані у 2017 році? Які будуть початі, які завершені?
Віталій Гринчук: У цьому році буде втілено ряд проектів. Проводяться енергоаудити та формуються проекти з реконструкції закладів соціальної сфери.
Також планується завершення будівництва дитячого садочку в с. Фурси.
Буде зміцнена матеріально-технічна база центральної районної лікарні та вдосконалюємо ланку первинної медицини, а саме: амбулаторій сімейної медицини та фельдшерсько-акушерські пункти.
KV: Ви подали до ОДА інфраструктурні проекти на співфінансування?
Віталій Гринчук: Так, ми подали 38 проектів на співфінансування. Чекаємо від області підтримки та сподіваємось, що рішення буде прийняте найближчим часом.
KV: Чому голови районних рад проти створення госпітального округу у Білій Церкві?
Віталій Гринчук: Перш за все мені не зрозуміло, який статус буде у районних центральних лікарень після проведення цієї реформи.
Послугами нашої РЦЛ користується чверть населення міста Біла Церква. У нас чудові лікарі, сучасне обладнання. Чому це не враховано при створенні госпітального округу?
Обласна влада обговорила питання занепокоєння голів районних рад і пообіцяла, що без погодження жителів районів кардинальні рішення прийматись не будуть.
KV: Білоцерківщина - це привабливий для інвесторів район?
Віталій Гринчук: Так, доволі. Зараз ведуться перемовини із підприємством “Маревен Фуд Україна”, яке працює і зареєстроване у місті, з приводу відкриття філіалу в районі. Розширювати свою територію планує компанія ТОВ “Білоцерківський молочний комбінат”, що розташована в районі.
Інвестиційно-привабливою виглядає ділянка близько 1000 га землі в м. Узин, на якій раніше був розміщений військово-стратегічний аеродром. Ця територія може бути використана інвесторами для створення аеропорту.
KV: Чи є проблема із виділенням земель учасникам АТО?
Віталій Гринчук: Так, в районі з цим існує серйозна проблема, є черга. Ми постійно звертаємось до Академії аграрних наук з проханням виділити певну частину землі для учасників АТО. Однак справа не стоїть на місці, нещодавно 1200 бійців вже отримали землю.
KV: Чи є у районі земля, яка не обробляється?
Віталій Гринчук: Майже немає. 91% землі на Білоцерківщині обробляється. У наших аграріїв є чим хизуватись: техніка найсучасніша, за кількістю врожаю та веденням тваринництва наш район - один з найкращих.
KV: На вашу думку, чи потрібен мораторій на продаж землі?
Віталій Гринчук: Якщо відмінити мораторій на продаж землі, то її власники втратять над нею контроль. Перш, ніж це робити, потрібно прописати на законодавчому рівні підтримку вітчизняного аграрія. Якщо земля вийде на вільний продаж, наші люди не зможуть конкурувати з іноземцями.
Тому не можу сказати, що таке рішення принесе позитив для наших сіл. Це моя особиста думка.
KV: Чи вирішена проблема зі страйками через підняття вартості проїзду?
Віталій Гринчук: В нас проїзд подорожчав, як і всюди по області - на 20-30%. Звичайно, люди незадоволені, адже більшість із них їздили щодня у столицю на роботу. Районна рада не може вплинути на ситуацію, тому що не має повноважень.
KV: Чи є в районі проблема із робочими місцями?
Віталій Гринчук: В районі проблема не з робочими місцями, а з бажанням наших людей працювати. Багато підприємств запрошують на роботу, але у Центрі зайнятості безробітних не меншає.
KV: Розкажіть про проблеми децентралізації. Які громади створюються зараз, чи існують в цьому питанні конфлікти на місцевому рівні?
Віталій Гринчук: Кабінетом Міністрів у нас затверджено дві об’єднані територіальні громади - Білоцерківську і Узинську. Взагалі я вважаю, що держава створює ОТГ по циркулю, не враховуючи історичні та економічні показники сіл.
Тому в цьому питанні є конфлікти на місцях. Узинська міська, Терезинська селищна та 34 сільських ради згодні об’єднатись в одну громаду, але без міста Біла Церква. У місті ж, навпаки, згодні створювати громаду навколо себе.
Голова “Асоціації сільських голів України” і керівник села Фурси, що розташоване на відстані 9 кілометрів від Білої Церкви, Микола Фурсенко, запропонував створити спроможну Фурсівську об’єднану громаду. До неї можуть увійти села Трушки, Матюші і Чмирівка Білоцерківського району та декілька сіл Сквирського району.
Взагалі ми неодноразово просилися поїхати до Калитянської громади, щоб побачити реформу децентралізації в дії. Та нам відповіли, що там немає на що дивитися. Тому ми із сільськими головами зібрались і поїхали переймати досвід у Білоцерківської ОТГ Полтавської області. Але навіть після цього бажання добровільно йти на вибори не з`явилося ні в кого. Поки питання із проведенням децентралізації у районі залишається невирішеним.
KV: Білоцерківщина - це аграрний район? Чи можливий тут розвиток промисловості?
Віталій Гринчук: Якщо проаналізувати тенденцію розвитку Білоцерківського району, то можна побачити, що раніше 80% наповнення бюджету відбувалось за рахунок роботи аграрного сектору. За останні 8-10 років специфіка трохи змінилась, почали активно працювати переробні комплекси, в тому числі сільськогосподарські. На сьогоднішній день в районі близько 60% підприємств займаються промисловістю.
KV: Чи є у Білоцерківському районі проблеми, про які не чують на обласному рівні? Чи є співпраця з облдержадміністрацією?
Віталій Гринчук: За час мого перебування на посаді таких випадків не було. І зараз співпраця із КОДА відбувається доволі злагоджено.
KV: Чи є стабільність в роботі районної ради?
Віталій Гринчук: Незважаючи на те, що в Білоцерківській районній раді представлено багато політичних сил - БПП, “Батьківщина”, Радикальна партія Олега Ляшка, “Нові обличчя”, “Свобода”, “Наш край” -, конфліктів не виникає. Ми об’єднані однією справою, тому співпраця є. Більшість рішень ми вирішуємо одноголосно.
KV: Чи є конфлікт між РДА і радою? Між містом і районом? За що?
Віталій Гринчук: В нас нормальні робочі стосунки. Із райадміністрацією повноваження не ділимо, вони були делеговані ще каденцією 1998 року. Практично у кожній комісії адміністрації представлені депутати райради. Тому ми намагаємось не тільки контролювати їхню роботу, але й допомагати у вирішенні питань.
З містом також конфліктів немає. Є здорова конкуренція, як в будь-яких двох адміністративних одиницях - кожен намагається краще та швидше вирішити те чи інше питання. А взагалі в нас одна мета - покращити життя людей.
KV: Ваше імя пов'язують із Вадимом Тітушкою, чому? Коли Ви вирішили піти з “Партії Регіонів”?
Віталій Гринчук: Не розумію чому, адже жодного стосунку до цієї людини я не маю. Навіть не знайомий із ним. Районну “Партію Регіонів” я очолював всього 11 місяців, тому мене не можна назвати активним учасником цієї політсили.
Читайте: Досье: Гринчук Виталий Юрьевич
KV: З якою метою Ви прийшли до влади? Як бачите свою подальшу кар’єру?
Віталій Гринчук: Я почав працювати в районі у 2002 році. Був першим заступником голови Білоцерківської райдержадміністрації. Потім мені довірили посаду голови райради. За цей час було багато пропозицій щодо роботи у столиці. Та я відмовлявся, бо не уявляю себе без Білоцерківщини.
Я працюю тут не для того, щоб моїм ім'ям назвали школу чи встановили пам'ятник. Мені достатньо того, що навіть у період кризи в районі відбуваються позитивні зміни.
Читайте:
Наталія Баласинович: Не виключаю, що робота в районі буде стартом для майбутньої політичної кар'єри
Олександр Гулак: Не буду займатись політикою до 65 років
Владислав Байчас: В Бориспільському районі відбувається не децентралізація, а централізація
Сергій Гришко: У Броварському районі занепадає ринок землі
Віктор Грицай: “Треба лише 47 мільйонів, аби ніяких заморських біженців в Яготинському районі точно не було”
Володимир Замирайло: “Громади у Богуславському районі спроектовані “методом склянки”
Наталiя Жубер: “В Тетіївському районі немає жодного водного об'єкту, у користувача якого були б усі необхідні документи”
Володимир Гуменюк: “Система Prozorro дисциплінує, але людей все рівно цікавить, як її обійти”
Петро Качкалда: “Вже давно стоять Боїнги, напаковані грошима під зняття мораторію на продаж землі”
Олександр Івченко: “Цього року, думаю, створення Згурівської ОТР очікувати не варто”
Володимир Кузьменко: “Обласній владі варто звертати більше уваги на віддалені райони Київщини”
Іван Семцов: “Якщо дозволити продаж землі, то іноземці полізуть нам на голову зі своїми низькими відсотками на кредити”
Фото:Білоцерківська міська рада
КиевVласть
Всі мріють про розвиток міст в Україні, які б були нічим не гірше за європейські, збільшення існуючих виробництв, залучення інвесторів для будівництва нових, зацікавити туристів відвідати місто. Але мало хто замислюється про те, що все це також: нові житлові будинки, дитячі садки школи, магазини, розважальні заклади, готелі та інше, а це все нові комунікації. Не завжди все це може стати реальністю. Ви спитаєте: Чому ні? Відповідь дуже проста.
26 років в Україні нічого не змінювалося в комунальній сфері, всі міста ще досі користуються радянською спадщиною. Велика частина підприємств водопостачання та водовідведення в Україні переступила межу зносу, потужності не розраховані на нові будівництва та розвиток міст. У нас завжди не вистачає грошей та й бажання вкладати кошти в комунальну сферу. Але без вкладання коштів в розвиток комунальної сфери, не має шансів на розвиток міст.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Розглянемо на прикладі водоканалу. Здавалося б навіщо витрачати кошти на реконструкції мереж та споруд: працює водоканал сьогодні та й добре. Але не все так просто як вважається. Термін експлуатації споруд біля 50 років. Ось, наприклад, споруди білоцерківського водоканалу працюють вже 45 років без зупину і це враховуючи, що стоки, які поступають на каналізаційні очисні споруди за цей час істотно змінилися. Те, що зараз скидають й підприємства, й населення в каналізацію, геть несхоже на те, на що розраховували при проектуванні та будівництві споруд в 1964-1971 рр. Тому не складно порахувати, що залишилося їм працювати зовсім недовго. Про який розвиток міста може йти мова в даній ситуації?
У каналізаційних очисних споруд Білої Церкви є дві найбільші проблеми, які звичайному споживачу можуть здатися незначними:
Майже 40 підприємств скидають стічні води з перевищенням концентрацією забруднюючих речовин за нормативами.
Каналізаційні мережі, якими транспортуються стічні води Білої Церкви, мають протяжність 266 км. Каналізаційні очисні споруди побудовані з двох черг, але діючою є тільки одна.
Проект I-ї черги каналізаційних очисних споруд м. Біла Церква виконаний в 1964-65р. Споруди введені в експлуатацію наприкінці 1971р., а виведені на постійний технологічний режим наприкінці 1972 року. ІІ-га черга очисних споруд міста побудована в 1989 році. Отже, зрозуміло, що за цей час каналізаційні очисні споруди вже відпрацювали свій строк.
Сьогодні І-а черга очищає 45-50 тис. м3 стічних вод на добу й вже давно працює в режимі перевантаження через постійне погіршення якості стічних вод в місті. Компанія “Білоцерківвода” вже неодноразово звертала увагу на це громадськості - промислові підприємства, які працюють в Білій Церкві, не мають локальних очисних споруд і скидають в каналізацію міста стічні води неналежної якості.
Містяни повинні розуміти, що за скидання стоків промисловими підприємствами з перевищенням допустимих концентрацій фактично сплачують звичайні споживачі, адже на очистку погіршених стоків витрачається значно більше електроенергії і людино-годин.
Відсутній резерв потужностей через непрацюючу ІІ-гу чергу очисних споруд.
Коли створюються нові промислові підприємства, які потребують цілодобового водопостачання та водовідведення в 2-3тис. м3/ на добу, а в поточному році активно почали мусувати тему створення в Білій Церкві потенційних “технопарків”, але ніхто не подумав про те, що у міста немає можливості надавати технічні умови на приєднання, так як пропускна спроможність І-ї черги становить близько 45.000 м3 на добу і, за словами фахівців, працює з постійним перевантаженням в півтора рази.
Про які “технопарки” або будь-які нові підприємства може йти мова, в той час, коли місто щодня живе “на межі” екологічної катастрофи. Якщо, не дай боже, каналізаційні очисні споруди все ж таки не витримають і зупиняться, то місто залишиться не лише без каналізації, а й без води. Це призведе до екологічної катастрофи.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Аналізуючи проблематику непрацюючої ІІ-ї черги каналізаційних очисних споруд, важливо розуміти, що І-ша черга будувалася на при кінці 60-х років по якіснішим в цій сфері технологіям. При будівництві ІІ-ї черги на той час, на початку 80-х років, популярними були новаторські підходи та експериментальні рішення. Саме на ІІ-й черзі при будівництві були застосовані технології та рішення, які згодом показали свою повну непридатність (пісколовки, що пропускали після себе пісок в подальшу систему очищення і інше). Тому питання її закриття і виключення з циклу очищення стічних вод міста був справою часу.
Час цей настав в 90-х роках. Друга черга КОС припинила діяти, коли в ті нелегкі часи почали зупинятися заводи, припинився промисловий розвиток в місті на довгі роки. До цього при використанні двох черг одночасно пропускна здатність каналізаційної системи очищення стічних вод Білої Церкві становила 120.000 м3/добу. Коли підприємства зупинились, а їх в Білій Церкві було чимало, потреби населення міста та працюючих підприємств опустилися до 40-45тис. м3/добу. З таким навантаженням справлялась й одна, І-ша черга системи.
Всі підземні комунікації, всі архітектурні будови ІІ-ї черги є застарілими, зношеними. Навіть бетон не можна реконструювати, тому що через знос, атмосферний вплив й корозійні процеси арматурних елементів, він давно непридатний. За вимушеного 20-річного простою ІІ-а черга каналізаційних очисних споруд без завантаження піддається ще більшому руйнуванню.
Основне рішення проблеми, коли протягом довгих років експлуатації комунальні системи приходять до зносу через постійну амортизацію, є реконструкція каналізаційних очисних споруд з обов'язковим будівництвом нових окремих будівель і споруд.
Фахівці ТОВ “Білоцерківвода” докладно вивчали таку можливість протягом 4 років роботи. У 2013-2015 роках переймали досвід на підприємствах водовідведення в Австрії, Німеччині, Італії, Польщі, Угорщині, США, вивчали їхній досвід впровадження сучасних технологій на очисних спорудах.
Із залученням досвіду колег з інших країн і виготовлені всі необхідні документи: топогеодезичні зйомки, геологічні розвідки, інструментальне обстеження діючої черги.
Висновок однозначний: необхідно будівництво нових очисних споруд на базі недіючої ІІ-ї черги, тільки так, за рахунок розвитку потужностей й зміни технології очищення, можна розвивати в Білій Церкві промисловість. Без реконструкції каналізаційних очисних споруд впоратися зі збільшенням обсягів очищення стічних вод від майбутніх підприємств розвиток промисловості в місті неможливий.
За 4 роки роботи водоканалу в концесії зроблено великий обсяг робіт для поліпшення якості послуг що надаються споживачам підприємством. Розроблено велику кількість проектів по реконструкції каналізаційних насосних станцій, проведено заміну обладнання та реконструкції мереж міста, які й надалі тривають.
На каналізаційних очисних спорудах, за час роботи концесіонера, відновлено технічну документацію та проведено необхідні інженерно-геодезичні та геологічні вишукування, розроблено проект реконструкції ІІ- ї черги КОС з новим будівництвом окремих будівель та споруд, проведено ремонт обладнання, ремонт та переоснащення хімікотехнологічної лабораторії стічних вод, встановлено твердопаливні котли, проведено ремонт 3-х біологічних ставків та їх очищення, проведено очистку дренажної системи полів для зневоднення осаду, частково відмовилися від старого енергоємного обладнання: замінено насосний агрегат на новий економічний сучасний.
Робіт проведено дуже багато, коштів витрачено також. Але основною проблемою залишається реконструкція ІІ - ї черги каналізаційних очисних споруд, тому що на меті у підприємства “Білоцерківвода” є доведення якості стічних вод після очищення, що скидаються у р. Рось до відповідності сучасним вимогам Європейського союзу та скорочення споживання електроенергії за рахунок застосування сучасного та менш енергоємного технологічно обладнання. А все це, на жаль, неможливо здійснити без проведення реконструкції.
Проектом реконструкції каналізаційних очисних споруд також передбачено впровадження системи отримання біогазу з осаду стічних вод. Один з інноваційних напрямів енергозбереження у світлі використання біологічних видів енергії. На каналізаційних очисних спорудах м. Біла Церква планується застосувати технологію анаеробного (метанового) зброджування осаду для отримання біогазу. Це також дозволить використовувати біогаз для отримання електричної та теплової енергії, відмовитися від діючих полів фільтрації осаду стічних вод, зменшити витрати на утилізацію осаду стічних вод, знезаражувати осад за рахунок високих температур в технологічному процесі, подальше використання знезараженого осаду в сільському господарстві, повністю виключити негативний вплив на навколишнє середовище.
Поліпшення життєзабезпечення для розвитку - не вимушена, а нагальна потреба. У будь-якому сторіччі, в будь-якій країні, коли місцевість починає розвиватися, активно розбудовуватися, дбають перш за все про забезпечення належної кількості ресурсів для розвитку, створюють потужні комунікації, які відповідають за життєдіяльність. Неможливо побудувати щось нове та сучасне на старій спадщині минулого століття. Це нонсенс.
Не можливо щось змінити на краще без інвестицій, а сьогодні найкращим варіантом є скористатися недорогими міжнародними інвестиціями для того, щоб місто могло рости та розвиватися, а також уникнути катастрофи в майбутньому. До того ж, це дозволить через 3-5 років стабілізувати зростання тарифів завдяки економії на підприємстві
Проект “Білоцерківвода” не є унікальним, із ним вже живуть й розвиваються десятки міст в різних країнах світу. Питання в іншому: де на його реалізацію місто візьме гроші? Подібні проекти втілюються виключно на кошти міжнародних фінансових установ під державні гарантії.
Потрібно Білій Церкві розвиватися чи продовжувати тупцювати на одному місці? Розвивати в місті промисловості та зробити місто туристичним, або так і залишити дотаційним? Вирішувати лише білоцерківцям.
Так виглядають каналізаційні очисні споруди сьогодні
А такий вигляд матимуть нові сучасні після реконструкції.
Ольга Бабій, директор ТОВ " Білоцерківвода", депутат Київської обласної ради
КиевVласть
Більше року тому перше місто на Київщині в рамках децентралізації отримало від Державної архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ) додаткові містобудівні повноваження. Як зараз йде процес децентралізації системи держархбудконтролю в Україні та на Київщині, як працюють новоутворені органи ДАБІ, яких змін варто очікувати у містобудівному законодавстві та як ДАБІ протидіє незаконному будівництву, докладно розповів в інтерв’ю КиевVласть голова ДАБІ Олексій Кудрявцев.
KV: Вже більше півтора року триває процес децентралізації системи держархбудконтролю, який проводить ДАБІ. Розкажіть, які результати цієї реформи?
Олексій Кудрявцев: Сьогодні можна констатувати, що реформа децентралізації системи держархбудконтролю відбулася. Вже працює 65 новоутворених органів, з яких 19 в обласних центрах. Ефективність від передачі повноважень очевидна. Наприклад, у Луцьку – місті, яке одне з перших отримало від нас повноваження, збільшено об’єми будівництва практично на 15%. Загалом завдяки децентралізації максимально спрощуються послуги для людей, насамперед, завдяки тому що вони можуть отримати їх безпосередньо у своєму регіоні.
Зараз маємо на розгляді ще близько 25 заявок від громад на отримання містобудівних повноважень, з яких по Київщині 3 заявки. Більшість з цих громад найближчим часом отримають повноваження. Серед перших будуть Трускавець у Львівській області, Павлоград у Дніпропетровській та Кам’янець-Подільський у Хмельницькій області.
Сьогодні п’ять обласних центрів – Запоріжжя, Хмельницький, Рівне, Миколаїв, Полтава – досі не створили власні інспекції держархбудконтролю. Ми працюємо з міськими головами цих міст щодо отримання містобудівних повноважень в найближчій перспективі.
Читайте: Глава ГАСИ Кудрявцев: “Реформа в сфере градостроительства состоялась”
KV: Чи перевіряла ДАБІ якість роботи новоутворених органів?
Олексій Кудрявцев: Так, роботу новоутворених органів, які працюють більше півроку, перевірено. Тим, які починають працювати, надаємо максимальну консультативну та методичну допомогу.
Під час перевірок ми дивимося як працює новоутворений орган: як ним здійснюються перевірки об’єктів будівництва, як реагує на скарги та звернення громадян. В декількох містах під час перевірок ми фіксували факти необґрунтованих відмов у реєстрації дозвільної документації. Йде мова про декларації. Ми вказували на ці зловживання у приписах і разом відпрацьовували їх усунення.
ДАБІ – це не каральний орган, ми надаємо підтримку, максимально допомагаємо новоутвореним органам, щоб вони якісно запрацювали. При цьому беремо до уваги не тільки внутрішні документи новоутвореного органу, а й отримані нами на ці органи скарги. Можу сказати, що більшість новоутворених органів якісно виконує свою роботу, скарг отримуємо дуже мало.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
KV: Скільком містам на Київщині вже передані ДАБІ містобудівні повноваження? Як Ви оцінюєте їх роботу?
Олексій Кудрявцев: У Київський області 11 міст отримали повноваження. Першим було місто Ірпінь, де сьогодні робота налагоджена на належному рівні. Ефективно працює інспекція в місті Бориспіль. Поки що скарг на діяльність новоутворених органів у Київській області до нас не надходило.
№
Місто у Київській області
Дата отримання додаткових містобудівних повноважень
1
Ірпінь
31.03.2016
2
смт Макарів
14.04.2016
3
Українка
26.04.2016
4
Бровари
08.06.2016
5
Обухів
16.06.2016
6
Богуслав
27.09.2016
7
Васильків
08.11.2016
8
Тетіїв
18.11.2016
9
Вишгород
01.12.2016
10
Бориспіль
16.12.2016
11
Біла Церква
10.03.2017
На сьогодні нами вже проведено перевірки трьох новоутворених органів архбудконтролю у Київській області (Ірпінь, Бровари, Макарів). Всі вони працюють більше півроку. В ході перевірок було виявлено ряд незначних порушень, про усунення яких було вказано у приписах і які на сьогодні вже усунуті. Найбільш поширені – пов’язані з реєстрацією чи відмовою в реєстрації декларативних документів у будівництві.
KV: На передачу повноважень ДАБІ щодо здійснення контролю над будівельними процесами владі Києва знадобився практично цілий рік. Чим пояснюється такий доволі тривалий термін?
Олексій Кудрявцев: Для створення власної інспекції міська влада, перш за все, має внести зміни до структури виконавчого органу, підібрати відповідних фахівців, забезпечити новостворений орган необхідними приміщеннями, а також визначитися з керівником інспекції. Місто Київ не зовсім коректно порівнювати з іншими містами, адже на столицю припадає близько 25% від загального обсягу будівництва в країні. Тому терміни та дата передачі повноважень диктувалися великим обсягом дозвільних документів, який підлягав передачі новоутвореному органу держархбудконтролю.
Читайте: ГАСИ передала властям Киева контрольные и разрешительные функции в области строительства
KV: Оцініть, будь-ласка, якість організації та ефективність контролю над будівництвами I-IV категорій складності, який здійснює Департамент з питань архітектурно-будівельного контролю Київської міськдержадміністрації.
Олексій Кудрявцев: Щоб оцінити роботу Департаменту, треба зробити перевірку. Наразі вона триває. В цілому бачимо, що новий орган запрацював, є реагування на скарги, фахівці департаменту проводять перевірки, виявляють порушення та вживають заходів щодо їх усунення.
А загалом якісно оцінити роботу інспекції міста Києва можна буде тоді, коли в столиці зменшиться кількість скандальних забудов. Київська міська влада сьогодні має всі важелі впливу на процеси у будівництві. Адже міська влада – виділяє земельну ділянку, містобудівні умови та обмеження, а тепер фактично видає і дозвільні документи на будівництво. Ще одним вагомим механізмом для боротьби з незаконним будівництвом стане Закон України №1817-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності”, який набере чинності з 10 червня 2017 року.
Читайте: Архитектурно-строительный контроль: Киев пасет задних
KV: Які якісні зміни в містобудуванні Ви очікуєте після 10 червня 2017 року з початком дії норм згаданого Вами Закону?
Олексій Кудрявцев: Цей закон спрямований на те, щоб звести до нуля кількість незаконних будівництв. Із вступом в дію його норм, розповсюджене сьогодні порушення – заниження категорії складності – взагалі стане неможливим.
Справа в тому, що для об’єктів ІІІ категорії складності з 2011 року працює так званий декларативний принцип. Цим користуються непорядні забудовники, які в декларацію про початок будівництва вносять недостовірні відомості і починають будувати. У підсумку на земельній ділянці, де, наприклад, не передбачено зведення багатоповерхівки, замість споруди на 4-поверхи, виростають хмарочоси.
При видачі дозволів на будівництво для споруд IV та V категорії складності такого не відбувається, бо попередньо перевіряються всі документи для початку будівництва (виділення земельної ділянки, містобудівні умови і обмеження, технічні умови; проектна документація; експертиза проектної документації).
Варто відзначити, що анулювання дозволів на будівництво відбується дуже рідко, чого не скажеш про скасування реєстрації декларацій. Тобто при будівництві на підставі дозволів ризики, що об’єкт в процесі будівництва набуде статусу незаконного, зведені до мінімуму.
З 10 червня декларативний принцип для початку виконання будівельних робіт буде скасовано. Для будівництва об’єктів класів наслідків СС-2, СС-3, а до них відносяться багатоповерхові будівлі, торговельні об’єкти, соціальні об’єкти, потрібно буде отримувати виключно дозвіл на будівництво. Тобто забудовник надаватиме завірені документи для початку будівництва. А отже дозвіл на будівництво можна буде отримати лише при наявності повного комплекту документів. А за прийняте рішення про видачу дозволу, тобто фактично за законність будівництва, відповідальність буде нести посадова особа, яка його видала.
Читайте: Новый закон заставит органы госархстройконтроля на местах нести ответственность за свои разрешения на строительство, - глава ГАСИ Кудрявцев
З іншого боку новий закон спрощує дозвільні процедури для об’єктів будівництва малого та середнього бізнесу та приватного сектору. Йде мова про об’єкти І та ІІ категорії, які належать до класу наслідків СС-1. Зараз таких об’єктів понад 80%. З 10 червня їх будівництво можна розпочинати на наступний день після подання повідомлення.
KV: Які ще, на Ваш погляд, зміни необхідно прийняти у містобудівному законодавстві?
Олексій Кудрявцев: Законотворчої роботи ще досить багато. Закон недосконалий. Тому після набуття вже прийнятих змін ми будемо аналізувати ситуацію у будівництві та вносити пропозиції для подальшого удосконалення містобудівного законодавства, в тому числі щодо правових механізмів знесення незаконних забудов.
Адже сьогодні ми можемо отримати судове рішення щодо знесення незаконної забудови, а що робити далі ніхто не знає. Тому на даний час знести незаконно збудований об’єкт практично неможливо.
Читайте: ГАСИ приказала снести ЖК "Пражский квартал-2"
KV: Нещодавно було повідомлення про те, що ДАБІ вимагає до 23 травня 2017 року знести всі зведені об'єкти житлового комплексу "Празький квартал-2" (Петропавлівська Борщагівка). Як Ви бачите виконання цієї вимоги, якщо питання знесення незаконних забудов законодавчо не врегульоване?
Олексій Кудрявцев: У ході перевірки з'ясувалося, що великий житловий комплекс будувався не як єдиний об’єкт, а кожен будинок окремо. Тобто замовник занизив категорію складності об’єкта будівництва, замість V категорії складності було визначено ІІІ, і зводив великий житловий комплекс без проведення експертизи проектної документації, а це в першу чергу безпека людей, які там проживатимуть. Така ситуація якраз і можлива внаслідок зловживання декларативним принципом.
З метою усунення виявлених правопорушень видано припис про приведення земельної ділянки до первинного стану. Якщо вимоги припису не будуть виконані до 23 травня, Держархбудінспекція звернеться з позовом до суду про знесення об’єкта. Різниця в тому, що за невиконання припису встановлюється адміністративно-господарська відповідальність, а за не виконання рішення суду – кримінальна.
Читайте: Голова Петропавловской Борщаговки построит жилой комплекс на свалке
Сьогодні в єдиному реєстрі дозвільних документів відсутня інформація щодо цього будівництва. Але у соціальному плані ситуація досить непроста, бо є мешканці, які проти цієї забудови, а є інвестори, які вже купили квартири. Тому забудовнику і міській владі потрібно шукати вихід із ситуації в правовій площині.
Читайте: Голову Петропавловской Борщаговки Кодебского обвиняют в “крышевании” незаконных строек
Зараз якраз нами, профільним комітетом Верховної Ради та Мінрегіоном, розробляється законодавчий механізм виходу з такої ситуації, щоб інвестори, які вклали гроші, не були ошукані.
Читайте: Незаконное строительство в Киеве 2017: полный список по районам
KV: Правоохоронні органи декілька разів заявляли про зупинення незаконних забудов у Києві. ДАБІ працює у цих питаннях спільно з силовими відомствами?
Олексій Кудрявцев: Правоохоронні органи працюють щодо незаконних забудов окремо від нас, однак вони можуть залучати представників Держархбудінспекції на перевірки. До нас постійно надходять звернення правоохоронних органів щодо надання інформації та копій документів щодо об’єктів будівництва, здійснення відповідних заходів архбудконтролю. Ми завжди оперативно реагуємо на подібні звернення, адже метою всіх цих заходів є боротьба з незаконним будівництвом.
Читайте: В Киеве на Подоле правоохранители остановили незаконное строительство (фото) и Прокуратура остановила незаконное строительство многоэтажки в центре Киева (фото)
KV: У 2015 році ДАБІ провела понад 20 тис. планових та позапланових перевірок, нарахувала понад 120 млн. грн штрафів. У 2016 році теж було проведено також понад 20 тис. перевірок, однак сума штрафів перевищила 270 млн грн. У зв'язку з чим сума фінансових санкцій зросла майже вдвічі?
Олексій Кудрявцев: До середини 2015 року тривав мораторій на перевірки юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Тому більшість перевірок у 2015 році здійснювалися щодо фізичних осіб, розміри штрафів щодо яких значно менші, ніж відносно юридичних осіб.
KV: Скільки реально штрафів було сплачено забудовниками у 2015 і 2016 роках?
Олексій Кудрявцев: Досить багато забудовників оскаржують у судах накладені штрафи. А суди достатньо часто приймають рішення про відміну цих санкцій переважно з процедурних причин. Тому працюємо над підвищенням рівня документів, які складаються за результатами контрольних заходів.
KV: Скільки перевірок проведено і на яку суму були оштрафовані в 2015-2016 рр. забудовники Київської області та Києва?
Олексій Кудрявцев: У 2015 році ДАБІ було проведено у столиці майже 2 тис. перевірок та накладено за їх результатами штрафів на загальну суму понад 35 млн гривень, таку ж суму у 2015 році сплачено з урахуванням попередніх періодів. У 2016 році у Києві було проведено також понад 2 тис. перевірок та за їх результатами накладено штрафів на загальну суму понад 36 млн гривень.
У Київський області у 2015 році було проведено майже 1 тис. перевірок, за результатами яких виписано штрафів на загальну суму 20 млн гривень. При цьому сплачено знову ж таки з урахуванням попередніх періодів було майже 17 млн. гривень. У 2016 році нами було проведено понад 800 перевірок і накладено штрафів на загальну суму 56 млн гривень.
KV: У жовтні минулого року депутати Київради Наталія Манойленко та Андрій Осадчук направили Вам депутатський запит з проханням пояснити, чому в буферній зоні Києво-Печерської лаври на вулиці Лейпцизькій, 13 зводиться висотка. Чи перевірено законність цього будівництва, наявність дозвільних документів?
Олексій Кудрявцев: Ми виходили на перевірку цього об’єкта будівництва, але не змогли її розпочати, бо не було відповідальної особи. Сьогодні, Держархбудінспекція, на жаль, не має примусового впливу на суб’єктів містобудування. Тому зараз ми вживаємо всі можливі заходи щодо забезпечення присутності представника забудовника під час перевірки.
Проте дозвільна справа по цьому будівництву є, всі документи в наявності, оформлені згідно законодавства. Дозвіл на будівництво видано без порушень. У даному випадку питання більш коректно ставити тим, хто надав цю земельну ділянку під будівництво житлового комплексу і тим, хто видав містобудівні умови та обмеження.
Читайте: Высотка в буферной зоне Киево-Печерской Лавры обезобразит вид на правый берег столицы - депутаты Киевсовета
KV: Чи може ДАБІ вплинути на будівництва, які останнім часом часто починаються в буферних зонах і ведуть до того, що історичні об'єкти Києва можуть бути виключені зі списку всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО?
Олексій Кудрявцев: Якщо місто надає земельну ділянку, надає містобудівні умови та обмеження і документи, оформлені без порушень, ми не можемо зупинити будівництво, якщо воно не відступає від виданих документів.
Читайте: Канули в Лету: Софию и Лавру могут исключить из списка исторического наследия ЮНЕСКО
Ми можемо впливати тільки там, де є порушення. Наприклад, на Гончара, 17-23 було здійснено корегування проекту будівництва без отримання вихідних даних на проектування. Ми зупинили це будівництво. Зараз забудовник шукає вихід із ситуації.
Читайте: ГАСИ запретила скандальную стройку на ул. Гончара, 17-23
KV: 10 квітня на сайті Київради була зареєстрована електронна петиція з вимогою зупинити будівництво житлового комплексу "Ярославів град", який зводиться на території колишнього Сінного ринку. Автор вказував на відсутність дозвільних документів у забудовника. Це дійсно так - будівництво незаконне?
Олексій Кудрявцев: Це будівництво зараз ведеться на підставі виданого дозволу на виконання будівельних робіт. Документи, необхідні для його отримання, всі в наявності. Зараз на підставі отриманого нами звернення здійснюється перевірка цього будівництва. Вже до кінця тижня отримаємо результати.
Читайте: Киевляне требуют остановить незаконную стройку на территории Сенного рынка
KV: Чи були випадки, коли ДАБІ скасовувала документи, видані місцевими органами влади, зокрема, містобудівні умови та обмеження?
Олексій Кудрявцев: Так і неодноразово! Нагадаю, півтора роки тому ДАБІ отримала можливість перевіряти роботу уповноважених органів містобудування та архітектури. Так, за результатами перевірок у 2015-2016 роках було скасовано понад 300 містобудівних умов та обмежень, а також видано близько 400 рішень щодо зупинення дії містобудівних умов та обмежень.
Можу виділити п'ять найбільш поширених порушень, які були виявлені під час таких перевірок, наприклад, у Київській області. Уповноваженими органами містобудування та архітектури не ведеться містобудівний кадастр та моніторинг; містобудівні умови і обмеження на забудову земельної ділянки видаються без затвердженого в установленому порядку плану зонування або детального плану території (ДПТ); не враховано вимоги ДБН 360-92** “Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень”; будівельні паспорти видані на індивідуальні житлові будинки, а по факту, планується будівництво таун-хаузів; видача містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки не відповідає цільовому використанню земельної ділянки.
KV: У лютому-березні цього року у ЗМІ з'явилися ряд публікацій, у яких Вас звинувачували у корупції, створенні тіньової каси та організації поборів з забудовників…
Олексій Кудрявцев: Сьогодні ДАБІ стала набагато відкритішою для громадян та забудовників. Ми робимо все можливе, щоб спростити всі дозвільні процедури та одночасно унеможливити появу незаконного будівництва. За останній рік наша структура, перш за все, її персональний склад, зазнав суттєвих змін. На сьогодні в ДАБІ працює команда професіоналів, які хочуть створити в Україні конкурентний ринок будівництва, де діють зрозумілі правила як для забудовників, так і для інвесторів, громадян. А подібні провокаційні публікації в ЗМІ – це спроба мене скомпрометувати забудовниками, які не хочуть впровадження реформ у містобудуванні та не готові прозоро працювати в межах правового поля.
Ми постійно стикаємося з протидією тому, що робимо. Чим прозорішим стає ринок будівництва, тим більший супротив від тих, хто не готовий до змін. Але процес якісних змін, запроваджених нами, вже не має зворотної дії.
Фото надано пресс-службою ДАБІ
КиевVласть
Гасло “чим гірше народові - тим краще владі” за роки Незалежності для багатьох українців із алегорії перетворилося на основну формулу взаємин між громадянами і керманичами різного штибу. Небезпідставно в суспільній свідомості образ чиновника чи депутата закарбовано поряд із образом злодія чи пройдисвіта. Плюс, майже інстинктивно на питання “навіщо хтось іде до влади?”, більшість українців відповість: “красти”. КиевVласть вирішила розібратися: чим приваблива і кого приваблює влада районного рівня. Протягом 25 тижнів журналісти видання відвідують всі районні ради Київщини, аби поговорити про владу, гроші і життя із головами цих поважних представницьких органів. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю з головою Кагарлицької районної ради Іваном Семцовим.
KV: Розкажіть про бюджетні показники 2016-2017 років. Чи є приріст? За рахунок чого? Чи “переманюєте” в район компанії з Києва, як це роблять інші?
Іван Семцов: Районний бюджет 2016 року склав 195,1 млн гривень, з них 44,6 млн гривень власних коштів та 150,5 млн гривень міжбюджетних трансфертів з яких освітня субвенція - 38,1 млн гривень та медична субвенція – 21,3 млн гривень.
На 2017 рік планується збільшити районний бюджет на 15% за рахунок зростання мінімальної заробітної плати, відповідно, власних надходжень має бути в межах 50 млн гривень, планова сума міжбюджетних трансфертів збільшилась на 26,5 млн гривень.
Ми не переманюємо підприємства зі столиці, але завжди готові до співпраці.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
KV: Які інфраструктурні проекти будуть реалізовані в 2017 році? Які будуть початі, які завершені?
Іван Семцов: Реалізацію одного з основних інфраструктурних проектів довелось розпочати цією зимою. Склалась така ситуація - комунальне підприємство Київської обласної ради “Кагарликтепломережа”, яке надає послуги з теплопостачання, передало свої котельні в оренду немісцевим підприємцям, які поставили котли, що працюють на дровах, і замість того, щоб знизити вартість опалення, як це передбачалося попередньо, підвищили її настільки, що в мене волосся дибки стало, коли побачив рахунки.
Тому ми встановили сучасний котел у адмінбудинку районної ради. Окрім того, що це допомогло зекономити 2 млн гривень на рік, в приміщенні стало справді тепло. Ми плануємо до наступного опалювального сезону побудувати ще три котельні, які будуть опалювати бібліотеки та школу мистецтв і приміщення управління соціального захисту населення. Надалі плануємо перевести на власне опалення районну лікарню, міські школи та військкомат.
Також ремонтуємо їдальню у школі №1. В районних опорних закладах триває ремонт актової зали та даху. Ремонт туалетів проводиться за рахунок гранту, який нам надає Америка. У минулому році були проведені ремонти у дитячих садочках та за обласні кошти закуплені інтерактивні дошки і інше обладнання у школи.
KV: Ви подали до ОДА інфраструктурні проекти на співфінансування?
Іван Семцов: Так. За рахунок співфінансування із областю вже монтується поле з штучним покриттям для гри у міні-футбол, встановлюються 16 нових тренажерів. Окрім цього буде реконструйовано два тенісних корти.
Також подали проекти з ремонту доріг. Ще подали до області проекти заходів з енергоефективності у двох сільських школах, ремонту центральної лікарні та опорної школи в селі Стайки.
На минулому тижні до нас приїздив губернатор. Пообіцяв кошти на будівництво фізкультурно-оздоровчого комплексу, де буде басейн для дітей та дорослих, зала для боксу, три сауни і фіто-бар. Коштуватиме будівництво 25 млн гривень, на утримання на рік потрібно 2 млн. Тому ми домовились із Олександром Горганом, що районна рада оплачує проект, який в нас вже готовий, а обласна адміністрація двома траншами передає нам усю необхідну для будівництва суму.
KV: Чи працює в районі “Прозорро”?
Іван Семцов: Так, система електронних закупівель працює, але не без недоліків. До прикладу: у нас була необхідність придбати газовий котел. Виставили оголошення про закупівлю на “Прозорро”, у конкурсі брали участь декілька учасників. Виграв той, у якого найдешевше. Та як виявилось, він займається продажем дров’яних котлів. Ми ж це заздалегідь перевірити ніяк не могли. На щастя переможець пішов нам на зустріч. Тож ми придбали котел у іншої компанії. Втратили майже півтора місяця, хоча роботи потрібно було виконати терміново.
Тому я вважаю, що “Прозорро” - це система, яка потребує удосконалення.
KV: Чи є в районі проблема зі сміттям?
Іван Семцов: Так, але ми її вирішуємо. Зараз разом із містом оформляємо землю під полігон. Потім займемось розробкою проекту.
Крім того, нещодавно на базі районної ради було створено комунальне підприємство, яке буде займатись вивозом сміття, прибиранням снігу та іншими подібними роботами.
KV: Чи проводяться в районі аукціони, форуми?
Іван Семцов: Так, проводили інвестиційний форум. Було виставлено близько 20 об’єктів для ведення бізнесу, але жоден інвестор поки не з'явився. Хоча наш район доволі привабливий у цій сфері. На жаль, така ситуація не тільки у нашому районі, а всюди.
KV: Є проблема з підприємствами, які працюють у Кагарлицькому районі, але податки сплачують у місто?
Іван Семцов: Кагарлик - це місто районного значення. А тому тут проблем не виникає. Але у нас є два великих підприємства - “Гаврилівські курчата” і “Лагода”, - які сплачують у районний бюджет тільки ПДФО. Всі інші податки вони сплачують у Києві, бо там зареєстровані. Ми ставили питання про їх перереєстрацію, але марно.
KV: Розкажіть про проблеми децентралізації. Які громади створюються зараз, чи існують в цьому питанні конфлікти на місцевому рівні?
Іван Семцов: Кабінетом Міністрів у нас затверджено дві ОТГ – Кагарлицьку та Ржищівську. Однак депутатами районної та міської рад було запропоновано всім селам об’єднатися навколо Кагарлика. Але села, що розташовані уздовж Дніпра, пристали на пропозицію ініціативної групи з міста Ржищева щодо входження до Ржищівської ОТГ.
Звичайно, є сумніви щодо спроможності функціонування Ржищівської ОТГ. Місто Ржищів не зможе виконувати роль повноцінного центру ОТГ. Там лікарня лише на 14 ліжко-місць, комунальні служби “слабкі”.
Скоріше за все, вони у цьому році підуть на вибори. З утворенням Кагарлицької ОТГ ми не поспішаємо, вивчаємо досвід громад, які вже об’єдналися.
KV: Чи вирішена проблема зі страйками через підняття вартості проїзду?
Іван Семцов: В нас цієї проблеми і не було. Вже другий рік вартість проїзду до Києва не перевищує 40 гривень. Ми знаходимо спільну мову із перевізниками і контролюємо вартість проїзду.
KV: Розкажіть про земельні скандали в районі. На вашу думку, чи потрібен мораторій на продаж землі?
Іван Семцов: У минулому році був гучний скандал між ТОВ “Роза-Л” і ТОВ “Агромарс”. В останніх закінчувався договір на оренду паїв, а селяни відмовились його продовжувати через невиконання умов договору. На ті землі почала претендувати “Роза-Л”. Кожен з претендентів привіз якусь свою “армію” людей у формі зі зброєю. Нам із головою райдержадміністрації довелось просити правоохоронні органи розібратись у ситуації, щоб вони один одного не повбивали.
А з приводу мораторію на продаж землі - відміняти не можна. Я підтримую точку зору багатьох аграріїв - сьогодні аграрний сектор нормально піднявся і жодних реформ у ньому не потрібно проводити. Україна на рік виробляє 60 млн тон зерна, 40 з яких йде на продаж. Такого врожаю ніколи не було. Немає клаптика землі, який би не оброблявся.
Якщо дозволити продаж землі, то іноземці полізуть нам на голову зі своїми низькими відсотками на кредити. Ось коли буде законом врегульовано питання розстрочки на покупку землі, та кредити під 2 відсотки, як це відбувається в інших країнах, тоді можна буде про щось балакати. Наші люди також повинні мати можливість купити собі ділянку.
Вважаю, що розпаювання землі - це неправильне рішення. У Кагарлицькому районі майже 60 тис. га орної землі. За один гектар орендарі в середньому платять власникам по 4 тис. гривень. Якби ця земля була районна, то у бюджет сплачували б за неї, як платять людям за паї, і ми б у рік отримували 240 млн. Нам би не довелось просити у держави субвенції на освіту та медицину.
Подробнее: Золотые гектары. Под Киевом готовят грандиозный передел земли
KV: Чому голови районних рад проти створення госпітального округу у Білій Церкві?
Іван Семцов: Це не лише голови райрад проти створення госпітальних округів, а й люди, які довірили нам вирішувати їхні питання. Одну реформу медицини ми вже пережили, але нічого корисного вона не дала. Люди не розуміють, куди дзвонити, де екстрена допомога, де звичайна швидка. До минулої реформи в медичній сфері району лікарні було 500 працівників, після її проведення стало 630.
При цьому, лікарів більше не стало, додалося обслуговуючого персоналу і з'явилося додаткове навантаження на бюджет. Я схиляюся до того, щоб повернутися до колишньої системи медицини. Всі операції, крім кардіохірургії, ми можемо проводити в центральній лікарні. А до Білої Церкви нам їхати 60 кілометрів. Скільки грошей треба, щоб туди наїздитися? І це називається наближення послуг до населення? Тому всі ми і проти.
Голови районів, які хочуть перенести в госпітальні округи, всі нещодавно збиралися на нараду. І навіть голова Білоцерківської райради каже, що вони не зможуть надавати медичні послуги такій кількості людей. Потрібно добудовувати корпуси лікарні. З огляду на інші витрати, на один госпітальний округ піде 280 млн. доларів. Де взяти такі гроші?
Ті, хто затівають цю реформу, хочуть, щоб люди в селі взагалі вимерли? Та не поїде старенька бабуся в Білу Церкву, та й нема на чому. Машини "швидкої" по району ледве їздять.
KV: Чи є у Кагарлицькому районі проблеми, про які не чують на обласному рівні?
Іван Семцов: Так, проблеми є. У районі є загальнодержавний меморіальний комплекс “Букринський плацдарм”, який є нашим комунальним закладом. Ми намагаємось його підтримувати у належному стані, але виникла необхідність у заміні там сходів. Необхідно 1,7 млн гривень на проведення робіт. Такої суми у нас немає. Звернулись до області - сказали підготувати проект. Ми цю умову виконали. Пообіцяли виділити гроші до лютого 2017. Досі чекаємо.
KV: Чи є стабільність в роботі районної ради?
Іван Семцов: Коли мене обрали головою райради, я відразу сказав - у Кагарлицькому районі великі політичні баталії не відбуваються. Незважаючи на те, що в нас представлені різні політичні сили - БПП, “Батьківщина”, УКРОП, “Громадянська позиція”, Радикальна партія Олега Ляшко, Опозиційний блок та “Свобода” - чужих немає, усі місцеві. Тому все стабільно, без протистоянь.
KV: Чи є конфлікт між РДА і радою? Між містом і районом? За що?
Іван Семцов: Наші та районної держадміністрації повноваження чітко визначені законом. Над проблемами району ми працюємо згуртовано. Нам немає через що сваритися. Конфліктів між містом та районом не буває.
Читайте: Досье: Семцов Иван Михайлович
KV: З якою метою Ви прийшли до влади? Як бачите свою подальшу кар’єру?
Іван Семцов: При Радянській владі я працював у райкомі. Потім зайнявся фермерським господарством. Після цього п'ять років пропрацював заступником голови Білоцерківської районної державної адміністрації. Разом з цим займався питаннями деяких сіл Кагарлицького району, тому мене тут добре знали. Люди обрали мене депутатом Кагарлицької райради. Депутати довірили мені посаду голови районної ради. Тому бачу себе лише в команді, яка працює на благо громади Кагарлицького району. В усіх нас попереду реалізація великого обсягу завдань на шляху до сталого економічного, культурного і соціального розвитку району, вирішення яких можливе за умови співпраці всіх гілок влади, розуміння спільних цілей і об’єднання зусиль.
Свою подальшу кар’єру бачу не як політика, а як господарника. Сьогодні в нашій державі досить політиків та політиканів, а господарників на жаль, дуже мало, через що і такий стан економіки в державі.
Читайте:
Наталія Баласинович: Не виключаю, що робота в районі буде стартом для майбутньої політичної кар'єри
Олександр Гулак: Не буду займатись політикою до 65 років
Владислав Байчас: В Бориспільському районі відбувається не децентралізація, а централізація
Сергій Гришко: У Броварському районі занепадає ринок землі
Віктор Грицай: “Треба лише 47 мільйонів, аби ніяких заморських біженців в Яготинському районі точно не було”
Володимир Замирайло: “Громади у Богуславському районі спроектовані “методом склянки”
Наталiя Жубер: “В Тетіївському районі немає жодного водного об'єкту, у користувача якого були б усі необхідні документи”
Володимир Гуменюк: “Система Prozorro дисциплінує, але людей все рівно цікавить, як її обійти”
Петро Качкалда: “Вже давно стоять Боїнги, напаковані грошима під зняття мораторію на продаж землі”
Олександр Івченко: “Цього року, думаю, створення Згурівської ОТР очікувати не варто”
Володимир Кузьменко: “Обласній владі варто звертати більше уваги на віддалені райони Київщини”
КиевVласть
Український парламент рясніє обранцями зі столичного регіону. Дехто з них вважається неформальним керманичем на своєму окрузі, дехто перебуває із місцевою владою на ножах, а дехто примудряється не конфліктувати ні з ким. Аби розібратися, чи покращують нардепи життя виборців, до кого дослухаються, а кого вважають ворогом, КиевVласть започаткувала серію інтерв’ю із обранцями народу, що мають стосунок до Києва і області. Щопонеділка видання представляє до уваги читачів розмову із політиком про владу, корупцію і проблеми, які не вирішуються роками. Сьогодні пропонуємо вашій увазі інтерв’ю із народним депутатом від Київщини Віктором Романюком (фракція "Народний Фронт").
KV: Які проблеми Київщини, на вашу думку, не вирішуються роками?
Віктор Романюк: Совок. Глибокий совок. Подолати його можна лише двома шляхами, один із яких - децентралізація. Децентралізація в нинішньому вигляді - це тільки початок, який стимулює людей щось робити, думати головою і брати на себе відповідальність. Бо зараз коли я їжджу по Київській області, у мене складається враження, начебто більшості громадянам просто нічого не треба, і їх усе влаштовує.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
30% сільських голів уже нічого не хочуть робити. Приїжджаєш на округ, пропонуєш залучити ресурсів, а вони кажуть “не чіпайте”. Вони ліниві і немотивовані, їх усе влаштовує. Бояться будь-яких змін. Звичайно ж, легше сидіти, склавши руки, ніж проявляти ініціативу і отримати перевірки від різних служб. Навчились маніпулювати земелькою і повноваженнями, як службові особи практично нічого не роблять і за це ще й заробітну платню отримують.
Другий шлях - це створення національної селянської буржуазії, як активного прошарку суспільства.
KV: Тобто, формування нового прошарку суспільства? Яким чином?
Віктор Романюк: Європейська цивілізація будується не на “соціалці”. Вона будується на середньому прошарку соціуму. Щоб він у нас сформувався, основні фонди, зокрема земля, повинні перейти в руки людей - господарів. Держава має створювати стимули для формування і зростання такого прошарку українців. Сьогодні так, земля роздана людям, - тільки в Обухівському районі є більше 50 тисяч власників паїв. А фермерів знаєте, скільки? Всього 7. Це - нездорова ситуація. Фермерів має бути 50 тисяч. Вони і повинні стати цим новим соціальним класом - національною селянською буржуазією.
Саме тому мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення - це історичний нонсенс. Він демонструє імпотентність нашої політичної системи. Завдяки мораторію ми “виростили” цілу плеяду земельних олігархів, люмпенізували і зробили покірними мільйони наших громадян і започаткували сучасну панщину. Я бачу це по ситуації у Верховній Раді, де мораторій лобіюють саме великі латифундисти.
KV: Хіба тільки латифундисти? Деякі політичні сили, наприклад, ВО “Свобода” на програмному рівні борються проти зняття мораторію?
Віктор Романюк: Зачекайте… Покричати за ідею - це політична складова процесу. Якщо спілкуватися в площині здорового глузду, то Мораторій вигідний лише латифундистам. Коли немає нормального законодавчого поля, селяни зі своїми паями безправні. Таким селянам ні кредиту, ні розвитку ні стратегії. Це безправні сучасні кріпаки якими маніпулюють вже 16 років політикани і пройдисвіти різних кольорів. А тим часом в Україні тільки за минулий рік було близько 700 рейдерських атак, коли у безправних селян скоробагатьки відбирали їхні наділи.
Тому я спільно з групою 54 депутатів робив подання до Конституційного суду про відміну мораторію на продаж сільськогосподарських земель. Подав законопроект про приватизацію землі сільськогосподарського призначення.
KV: Чи можлива ситуація, коли всі землі будуть скуплені тими ж самими латифундистами?
Віктор Романюк: Щоб цього уникнути, законопроект передбачає встановлення запобіжників: власник - лише фізична особа громадянин України, яка не може мати у власності більше 300-500 гектарів.
KV: Тобто, відміна мораторію і запровадження законодавчих обмежень повністю ліквідує великі аграрні компанії?
Віктор Романюк: Так. Класична монополізація завжди невигідна для економіки. Електроенергія у нас монополізована, газ монополізований, 1800 платників податків формують 80% надходження в бюджет. Розвиток ринкової економіки при цьому неможливий. Що вам хто не обіцяв це все утопія!
KV: Чи відомі вам випадки діяльності агрогіганта“Кернел” напередодні зняття мораторію у вас на окрузі? Власне, оформлення так званих договорів “першої ночі” з селянами.
Віктор Романюк: Я думаю, це фейк. Якби такі факти справді мали місце, до мене уже досі хтось би звернувся. Зараз такого не було. Я перший раз таке від вас чую.
KV: Чи співпрацюєте ви з місцевою владою Обухівщини та Васильківщини?
Віктор Романюк: З деякими представниками спілкуюся і працюю. Наприклад, з головою Васильківської районної ради Наталією Баласинович, з мером Обухова Олександром Левченком. Щодо багатьох людей при владі у мене конформістська позиція. Здебільшого через те, що вони не розуміють і не хочуть розуміти реальність та не сприймають класику державного управління.
Не маю ніякого діалогу з мером Василькова, колишнім головою місцевої РДА Володимиром Сабадашем. Я знаю, яким чином ця людина працювала на минулій посаді, і особисто звертався до правоохоронних органів щодо його діяльності і розкрадання більше 1500 гектарів землі. Сільські голови мені не раз розповідали, з якою метою людина приїжджала в район. Сабадаш оглядав ласий земельний шмат, наприклад дубовий гайок і вже через кілька днів підписував розпорядження, віддаючи землю дерибанникам.
Свого часу я звертався до колишнього голови АПУ Бориса Ложкіна щодо неможливості призначення головою райдержадміністрації Олександра Туренка. Бачили його декларацію? Стільки земель він отримав саме тоді, коли був головою земельної комісії в Обухівській районній раді? Ситуація очевидна. Хоча зараз люди кажуть, що Олександр Туренко досить непогано себе зарекомендував на посаді.
KV: Обухівська районна рада свого часу висловила вам недовіру. Прокоментуйте це рішення.
Віктор Романюк: Це було десь рік тому. Голова районної ради пан Шушаков постійно мене начебто тролить на засіданнях, викликає до депутатів. Не бачу в цьому діалозі ніякого сенсу, адже всі питання, які мені ставить районна рада, стосуються не безпосередньо моєї роботи, а компетенції органів місцевого самоврядування. Таке враження, що люди взагалі не розуміють, які функції вони виконують. Законотворець має займатися законотворенням, а місцева рада - місцевими питаннями. Я бачу лише те, що люди поки що намагаються створити дисбаланс. На запит районної ради дав вичерпну відповідь.
KV: З якими питаннями до вас найчастіше звертаються виборці?
Віктор Романюк: Перше - це гроші, друге - це земля. Прохання виконую залежно від ситуації.
Мій округ, а особливо Обухівський і Васильківський райони, - це серце розкрадання громадських земель за часів бурхливого розвитку економіки України (2005-2012 рр). Прикладів - десятки. У пресі вже всі ці речі давно висвітлені, крадії відомі. Позовів до прокуратури вже більше сотні спрямовано, хоча переділ проводжується досі. Землі вже практично всі розкрадені, а шахраї досі зазіхають на поодинокі клапті.
KV: Ви спілкуєтеся зі своїм колегою по фракції, сином екс-голови КОДА Олександром Присяжнюком?
Віктор Романюк: Я знаю, що Анатолій Присяжнюк переховується від слідства. Я одного разу написав депутатське звернення в правоохоронні органи, здається, по земельному епізоду в Кодаках. Олександр приходив поспілкуватися про це, але для мене “обраних” немає.
KV: Він просив вас забрати заяву?
Віктор Романюк: Щось схоже на те.
KV: Чи мав, на вашу думку, Анатолій Присяжнюк певний вплив на результати парламентських виборів у 2014 році?
Віктор Романюк: У 2014 році, коли він уже не був при владі, - навряд. У 2012 та 2013 роках - безумовно, мав. Про це свідчить перемога Тетяни Засухи у 2012 році та Руслана Бадаєва у 2013 році. Таке враження, що виборці округу взагалі себе не ідентифікували, як громадяни України, якщо Бадаєву, “парашутисту”, людині, яка навіть не володіла українською мовою, - вдалося купити 60 тисяч виборців Обухівського і Васильківського районів. У 2014 році це також працювало. Взяти хоча б “красавчик-шоу” Гліба Лірника. Чернігівський стандартний варіант з прихованим скуповуванням голосів: “платимо тобі 300 гривень, а ти проводиш за нас агітацію”. І мені здається, така схема взагалі по всій Київській області працювала.
KV: Хто керував цією фальсифікацією у 2014 році? Керівництво БПП? Лев Парцхаладзе?
Віктор Романюк: Усюди є купка людей, які цим займаються. Парцхаладзе знав про це - 100%. Не знати про це неможливо. А от чи мав стосунок до системи - історія змовчує. Загальна практика така - всі люди, які займаються виборами як перші особи, все прекрасно знають.
KV: Чи можна очікувати від нової команди ОДА нових підходів у роботі?
Віктор Романюк: Ні, думаю, не варто чекати чогось нового. Навіть той самий Присяжнюк хіба мав вагомий вплив? Всі голови адміністрацій на Київщині займаються одним і тим же - тарабанять землю і розділяють бюджетні потоки. Третій пріоритет - це забезпечення виборів для провладної партії.
KV: Чому Ви не ввійшли до новоствореного МДО “Київщина”?
Віктор Романюк: Я вважаю це формування неефективним. Мене запрошували взяти участь в роботі групи, але які цілі стоять перед цим формуванням, мені ніхто не відповів. Така діяльність займає невиправдано багато часу. А взагалі, подивимося через рік на результати її роботи і зможемо давати оцінку. Кожного дня в парламентському залі створюються десятки різноманітних депутатських груп. Крім того, в цій групі є ряд одіозних особистостей, поруч із якими мені б не хотілося сидіти. Перше засідання справило враження, ніби люди просто зібралися поговорити.
KV: Обрання головою МДО “Київщина” народного депутата Ярослава Москаленка - це політична закономірність? Чи має він прямий вплив на прийняття рішень у Київській ОДА?
Віктор Романюк: Викликало подив, чому губернатор сидить поряд, а не в центрі. Для мене це - символічно. Я не хочу робити жодних оцінок, просто констатую факт. Щодо впливу - я таких фактів не маю, а чутки коментувати не буду. Теоретично це цілком можливо, адже ми живемо у так званій візантійській (пострадянській, посттоталітарній) системі, де практично немає незалежних управлінців.
KV: Тобто, можемо стверджувати, що проблема клановості політичної еліти після Революції нікуди не зникла? Її взагалі можна подолати у нашій системі координат?
Віктор Романюк: Абсолютно. Сучасна модель управління передбачає групи людей, яких об’єднують спільні вузькокорпоративні інтереси. Ієрархічна система, при якій люди виконують свої обов’язки за вислугою, наприклад, у нас практично відсутня. Такого, щоб людина піднімалась по кар’єрних сходинках після певних заслуг перед державою, а не перед “феодалом”, у нас не практикується.
Як це подолати, я вже розповів - шляхом створення нового класу національної буржуазії, яка буде власником держави. Тобто людей, які зможуть брати на себе відповідальність і щось робити у житті, а не просто паразитувати на ресурсах.
KV: Що можуть зробити люди вже сьогодні, щоб покращити рівень свого життя?
Віктор Романюк: Зайнятися двома речами: перша - просвітництво, друга - підприємництво. Я так усім людям на зустрічах говорю. Хочете бути успішними та заможними? Читайте книги та періодику, перестаньте дивитися телебачення, бо там одні брехуни, які розказують зло. Почніть займатися своїм здоров’ям, перейдіть на здорове харчування, відмовтесь від алкоголю і солодощів.
KV: А ви часто з’являєтеся в телешоу? До речі, вам у будь-якому селі (та й у місті) скажуть, що здорове харчування і якісні продукти - це дорого.
Віктор Романюк: Ні, я на телебачення практично не ходжу.
У нас чомусь всі переконані, що здорове харчування - це їсти ковбасу. Та ні дорогенькі... Здорове харчування - це зранку каша, якась рослина з городу, курочка, яйця і т.д. А у нас їдять з ранку до вечора і мріють, щоб у них якесь здоров’я з’явилось. Я був в багатьох країнах світу і ніде не бачив, щоб люди так багато їли, як у нас! Думаєте, у світі люди менше працюють, ніж наші? Я б не сказав, що у нас взагалі люди дуже рухливі. Київська область - це дуже специфічний і багатий регіон. Всі ніби розслаблені. В інших країнах з набагато гіршими природними умовами, ніж у нас, люди зі своїми кількома гектарами стають мільйонерами. Прокидаються о шостій ранку, їдять овочі і рис і, вибачте, “арбайтен”... А у нас землю віддав фермеру чи латифундисту, отримав за неї копійки - і сидиш собі, бамбук куриш, а потім ще й жалієшся на державу. Люди ліниві, тому й бідні.
KV: Ви і своїм виборцям прямо кажете - бідні, бо ліниві?
Віктор Романюк: Звичайно. Я ні з ким не заграю. Люди, які не хочуть працювати на своїй землі, перебувають у світоглядному глухому куті.
Я якось привіз з Італії Зіновія Свереду (президент Українського кооперативного альянсу) . Організували людям курси підприємництва у Васильківському та Обухівському районах. Дали гранти на відкриття власної справи. Я вклав туди не буду казати скільки особистих коштів. Люди приходили, позабирали гранти, але, думаєте, запрацювало? Один тільки проект мав результат.
Успішна цивілізація - це щоденна і клопітка праця, а не режим очікування. Очікування вбиває все і позбавляє можливості самостійно щось змінити. Україна - це круто. Київська область - це круто. Мабуть, варто вже перестати чогось чекати і почати самим щось робити.
Читайте:
Павло Різаненко: “На Київщині корупція - не поодиноке явище, але коли люди з кримінальним минулим неформально управляють областю - це неприпустимо”
Олександр Марченко: “Складається враження, що голову ОДА Горгана не поважають його підлеглі”
Руслан Сольвар: “Жодного стосунку до сім`ї Януковича я не маю”
Александр Онищенко: Губернатор Горган выполняет свою задачу - давить на глав районов
КиевVласть
Гасло “чим гірше народові - тим краще владі” за роки Незалежності для багатьох українців із алегорії перетворилося на основну формулу взаємин між громадянами і керманичами різного штибу. Небезпідставно в суспільній свідомості образ чиновника чи депутата закарбовано поряд із образом злодія чи пройдисвіта. Плюс, майже інстинктивно на питання “навіщо хтось іде до влади?”, більшість українців відповість: “красти”. КиевVласть вирішила розібратися: чим приваблива і кого приваблює влада районного рівня. Протягом 25 тижнів журналісти видання відвідують всі районні ради Київщини, аби поговорити про владу, гроші і життя із головами цих поважних представницьких органів. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю з головою Володарської районної ради Володимиром Кузьменко.
KV: Охарактеризуйте бюджет Володарського району 2016 року. Чи буде приріст у нинішньому році?
Володимир Кузьменко: Районний бюджет 2016 року склав 24,4 млн гривень. Також ми отримали субвенцію з Державного бюджету в розмірі 97,6 млн гривень. У 2017 році плануємо наповнити бюджет району власними надходженнями у розмірі 31,1 млн гривень, а субвенція з Держбюджету має скласти 116,9 млн гривень.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Відтак, в цьому році за рахунок збільшення заробітної плати показники власних надходжень до районного бюджету плануємо збільшити на 6,7 млн гривень, та все ж залишається потреба в субвенціїї - вона має бути на 19,2 млн гривень більше, ніж минулоріч.
KV: Є проблема з підприємствами, які працюють у Володарському районі, але податки сплачують у селище?
Володимир Кузьменко: Ні, такої проблеми немає. Усі підприємства, які працюють в районі, сплачують податки до районного бюджету.
KV: Розкажіть про проблеми децентралізації. Які громади створюються і чи є в цьому питанні конфлікти на місцевому рівні?
Володимир Кузьменко: Кабінетом міністрів в нас затверджено одну ОТГ - Володарську із центром у селищі Володарка. До неї має увійти 21 село району.
На мою думку, проблема децентралізації полягає в тому, що громади позбавлені конституційного права розпоряджатися своїми ресурсами - землями за межами населених пунктів, водними об’єктами в межах адміністративних одиниць територій сільських рад, лісозахисними смугами, лісовими масивами тощо.
Ми говорили про децентралізацію. Громади і голови сіл і в нас категорично проти створення територіальних громад. Тому в цьому році говорити про вибори зарано.
Особисто я вважаю, що децентралізацію треба проводити у містах обласного значення, які мають потужний бюджет, але не мають території, де його освоїти. А такі сільськогосподарські райони як Володарський, Тетіївський, Сквирський та і половина України, ще мають гарно вивчити цю реформу.
До нас приїздив Володимир Удовиченко з Офісу радників КОГА, то я просив його - візьміть людей, покажіть їм на практиці, як ця реформа працює. Відповіді я не отримав.
KV: Як ви вважаєте, чи потрібні сьогодні районні адміністрації і чи зможуть їх функції перебрати виконкоми при ОТГ?
Володимир Кузьменко: Я переконаний, що районні державні адміністрації на сьогоднішній день не потрібні. Їхні функції можуть виконувати виконкоми при ОТГ або навіть виконкоми районних рад.
KV: Які інфраструктурні проекти районом будуть реалізовані в 2017 році? Які будуть початі, які завершені?
Володимир Кузьменко: Заплановано, що в 2017 році буде введено в експлуатацію три модульні котельні на альтернативних видах палива (ФОП “Ступак”), з’являться три ангари зі зберігання зерна (ТОВ “Сільгосптехніка нова”), а також комплекс з переробки органічних відходів із силосу в біогаз для виробництва електричної та теплової енергії (ТОВ “Городище Пустоварівська аграрна компанія”). Також в районі збудують приміщення для утримання великої рогатої худоби на 800 голів (ПП “Агрофірма “Розволожжя”). Завдяки цим об'єктам в районі з'явиться 80 робочих місць.
В наступному році будемо приділяти увагу ремонту доріг. Так, заплановано капітальний ремонт доріг в смт Володарка (вул. Дружби, вул. Коцюбинського), с. Руде (вул. Набережна), с. Ратуш (вул. Набережна), с. Логвин (вул. Карташова), с. Рогізна (вул. Лесі Українки), с. Пархомівка (вул. Шевченка), с. Рубченки (вул. Плугатаря), с. Лобачів (вул. Шевченка, вул. Лісна, вул. Богдана Хмельницького).
Окрім того, буде проведено капітальний ремонт будівлі Володарської районної лікарні, покрівлі Володарської ЗОШ I-III ст. № 2, заміна даху дитячого садочку “Пізнайко”, капітальний ремонт будівлі Гор-Пустоварівської ЗОШ I-III ст., капітальний ремонт Рудосільської ЗОШ I-III ст, капітальний ремонт будівлі та системи теплопостачання Володарської ЗОШ I-III ст. №1.
KV: Ви подали до ОДА інфраструктурні проекти на співфінансування?
Володимир Кузьменко: Так, вся проектна документація готова і передана до обласної адміністрації.
Хочу сказати, що обласній владі варто звертати більше уваги на віддалені райони Київщини. Так, Бориспільський, Обухівський, Броварський райони - інвестиційно привабливі, в них немає таких проблем із фінансами. А ми можемо чекати грошей тільки з обласного бюджету.
KV: Чи працює в районі “Прозорро”?
Володимир Кузьменко: Так, ми активно використовуємо систему електронних закупівель. Жодних проблем в нас не виникає.
KV: Чому голови районних рад проти створення госпітального округу у Білій Церкві?
Володимир Кузьменко: Реформи потрібно проводити, але час для створення госпітальних округів ще не настав. Ви уявіть, як бабуся із села Капустинці чи Чипіжинці буде їхати 100 кілометрів у лікарню в Білу Церкву. Транспорту та грошей немає. Ці питання потрібно вивчити.
KV: Чи є проблеми у Володарській центральній районній лікарні?
Володимир Кузьменко: У районній центральній лікарні в нас гостра нестача кадрів. У 2012 році мали будувати приміщення для поселення лікарів, розробили кошторисну документацію і порахували, що на це потрібно 12 млн гривень. Тоді не було часу, зараз немає коштів. Краще б влада допомогла нам із вирішенням цього питання, а не запроваджувала нові реформи.
До речі, приїздили до нас німецькі фахівці, хотіли побувати у районі хоспіс та лабораторію. Але порахувавши кількість населення вирішили, що їм буде невигідно. Тому більше, як на обласну владу, нам розраховувати нема на кого.
KV: Чи є проблеми в галузі освіти?
Володимир Кузьменко: Не можу сказати, що є проблеми. Вчителів вистачає. У селі Пархомівка в нас створено чудовий опорний заклад, ми отримали шкільні автобуси, дітки навчаються із задоволенням. Плануємо і далі створювати такі заклади в районі.
KV: Землями за межами населених пунктів має розпоряджатися районна влада чи Держгеокадастр?
Володимир Кузьменко: Моєю принциповою позицією є передача розпорядження землями за межами населених пунктів від Держгеокадастру до місцевих територіальних громад.
До 2013 року ці питання були врегульовані, бо місцеві виконавчі органи займались управлінням землями запасу на територіях сільських рад за межами населених пунктів. Після того, коли ці повноваження передали до управління районних відділів та обласних управлінь Держгеокадастру, почався хаос.
Питання управління землями неодноразово розглядались на сесіях сільських, районної рад. На ІV сесії Володарської районної ради за ініціативою депутатів-аграріїв ми розглянули та одноголосно прийняли Звернення до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, депутатів Верховної Ради України Гудзенка В.І., Дідича В.В. щодо передачі до повноважень сільських, селищних, міських, районних рад питань вирішення всіх питань земельних відносин, незалежно від категорії земель та питання користування надрами місцевого значення.
У першому читанні Верховною Радою був прийнятий законопроект щодо врегулювання цього спірного питання та повернення повноважень управління землями у громади, але до цього часу він не поданий для розгляду у другому читанні.
KV: Розкажіть про земельні скандали в районі. На вашу думку, чи потрібен мораторій на продаж землі?
Володимир Кузьменко: В нас ідуть судові процеси по землі. Наприклад, у Завадівській сільській раді є 40 га земель запасу (пасовищ), які “розподілили” за невідомими механізмом зовсім чужим людям із Києва.
Також гостро стоїть питання по Лобачівській сільській раді, де є 720 га земель запасу, але вони роздаються не жителям місцевої громади, що написали заяви на виділення їм землі по 2 га для особистого сільського господарства, а підставним особам. Заяви ж від місцевих жителів с. Лобачів лежать у обласному Держгеокадастрі по кілька років без розгляду.
Мораторій на продаж землі сьогодні відміняти не можна. В нас є люди, які живуть заради тієї землі. Заберуть ще й її, тоді в Україні нічого не залишиться.
KV: Чи вирішена проблема зі страйками через підняття вартості проїзду?
Володимир Кузьменко: У Володарському районі питань щодо “маршрутних бунтів” не виникало. Ціна на проїзд в межах району на пасажирські перевезення не змінювалась. До Білої Церкви проїзд коштує 20 гривень, до Києва - 50.
KV: Чи є стабільність в районній раді?
Володимир Кузьменко: Так, в нас повне порозуміння. Кожен відстоює інтереси виборців і робить якнайкраще для людей. У нас представлені різні політичні сили: Аграрна партія, “Батьківщина”, “Солідарність”, Радикальна партія Олега Ляшко та УКРОП.
KV: Чи є конфлікт між РДА і радою? Між містом і районом? За що?
Володимир Кузьменко: Ми віддали всі повноваження районній адміністрації та самі від цього страждаємо. Є певні непорозуміння. Наприклад, нещодавно не хотіли в РДА затверджувати місце розташування інфраструктурних об’єктів, які мають будуватися. Довелося довго сперечатися.
Та таких нюансів багато. Вся річ у тому, що керівництво в районі має бути місцеве, тільки тоді людина може відчути всі внутрішні проблеми. А коли це - пан зі столиці, то робота йде тяжко.
А із містом в нас проблем немає. Разом вирішуємо питання і йдемо один одному назустріч.
KV: Володарський район - це аграрний район? Чи можливий тут розвиток промислового виробництва?
Володимир Кузьменко: Із промисловості в районі - цегельний завод, цукровий завод, підприємство з переробки сої та комбікормовий завод. Розвиток, звичайно, можливий, але більше в нас зосереджено сільське господарство.
Говорили з аграріями, щоб вони займались не тільки вирощуванням і збиранням, а ще й переробкою. Це не тільки розвиток промисловості, а ще й надходження в бюджет.
KV: Чи вважається Володарщина туристичним осередком в Київській області? Чи є у району стратегія розвитку цієї галузі?
Володимир Кузьменко: На Київщині розроблено шість туристичних маршрутів. До двох із них включено два туристичні об’єкти Володарщини. Це маршрут № 4 “Перлина Поросся на Київщині” (м. Київ – с. Пархомівка, Володарського району – м. Біла Церква) та № 6 “Голодомор 1932-1933 рр. на Київщині” (м. Київ – м. Васильків – с. Барахти, Васильківського району – м. Біла Церква – с.Тарган Володарського району – м.Київ), а також шість районних туристичних маршрутів. Туристичні об’єкти у Володарському районі готові до відвідування.
На даний час на території району нараховується 102 пам’ятки археології, 61 поселення, 25 курганних груп, до складу яких входить 88 курганів та 11 окремих курганів, 1 курганний могильник, 1 оборонна споруда, замчище XVII століття, а також 49 пам’яток історії, пов’язаних з подіями Другої Світової та Громадянської війни, 19 пам’яток Голодомору, 19 пам’яток архітектури та містобудування, 2 пам’ятки мистецтва та інше.
KV: Чи є у Володарському районі проблеми, про які не чують на обласному рівні? Чи є співпраця з облдержадміністрацією?
Володимир Кузьменко: Є велика проблема у відсутності районної дорожньої служби, яка б обслуговувала більше ніж 250 км доріг місцевого та державного значення. В нас немає коштів, а дві дороги державного значення, які перетинають Володарський район, дуже завантажені та потребують постійного обслуговування та ремонту.
В смт Володарка по руслу річки Рось розташоване Володарське водосховище, яке в даний час знаходиться в неналежному санітарному стані. Згідно програмі, до 2020 року мають виділити 10 млн гривень на очищення водосховища і 3 млн на річку. Це питання потребує негайного вирішення на рівні області.
Співпраця між керівництвом Володарської районної ради та Київської обласної державної адміністрації відбувається, але не на тому рівні, на якому хотілося б.
Читайте: Досье: Кузьменко Владимир Михайлович
KV: З якою метою Ви прийшли до влади? Як бачите свою подальшу кар’єру?
Володимир Кузьменко: Я родом із Жашкова, в Володарському районі з 1983 року. Починав тут із ведення сільського господарства. Потім пішов в Аграрну партію України, оскільки повністю підтримую ідеологію партії і позицію стосовно розвитку аграрного сектору та держави вцілому. І з того часу я почав перейматися проблемами Володарщини. Не знаю, чому пішов у владу, так склалося життя.
Голова районної ради - це не старт політичної кар'єри. Нікуди звідси їхати не збираюсь, тут народились мої діти, тут житиму і я. В мене є плани на розвиток Володарщини. Та боляче розуміти, що не можу втілити їх у життя, бо немає в бюджеті грошей.
Мені не треба ніяких пам’ятників чи сліду в історії. Я вважаю, що говорити потрібно про героїв. А такі посадові особи як я мають мовчки розвивати район і покращувати життя населення.
Читайте:
Наталія Баласинович: Не виключаю, що робота в районі буде стартом для майбутньої політичної кар'єри
Олександр Гулак: Не буду займатись політикою до 65 років
Владислав Байчас: В Бориспільському районі відбувається не децентралізація, а централізація
Сергій Гришко: У Броварському районі занепадає ринок землі
Віктор Грицай: “Треба лише 47 мільйонів, аби ніяких заморських біженців в Яготинському районі точно не було”
Володимир Замирайло: “Громади у Богуславському районі спроектовані “методом склянки”
Наталiя Жубер: “В Тетіївському районі немає жодного водного об'єкту, у користувача якого були б усі необхідні документи”
Володимир Гуменюк: “Система Prozorro дисциплінує, але людей все рівно цікавить, як її обійти”
Петро Качкалда: “Вже давно стоять Боїнги, напаковані грошима під зняття мораторію на продаж землі”
Олександр Івченко: “Цього року, думаю, створення Згурівської ОТР очікувати не варто”
КиевVласть
Цього тижня розпочався наступний етап процедури відкликання київського міського голови за народною ініціативою. "Сила Громад" бере активну участь у цьому процесі. Оскільки така акція безпрецедентна для всієї України, спочатку поясню, що підштовхнуло нас, Ініціативну групу та "Силу Громад", на організацію цієї акції.
Мер Кличко не виконує функцій мера. Він не виконує своїх передвиборчих обіцянок, по суті самоусунувшись від керування містом. Події в Києві показують, що мер передав усю владу своєму оточенню. Він – ширма, позитивний логотип для прикриття корупційних схем свого оточення, до якого входять його радник і нардеп Білоцерковець, друг юності та нардеп Палатний, депутат і секретар Київради Прокопів.
За час мерства Кличка утворилося величезне провалля між мером, чиновниками й киянами. Як можна стверджувати, що голова якісно виконує свої обов’язки, якщо його немає на робочому місці? Минулоріч він пропустив 39% засідань Київради, а 40% робочого часу провів у відпустках, які брав аж 12 разів. Однак і присутність Кличка на засіданні не гарантує, що він ухвалюватиме рішення: 88% голосувань мер проігнорував. Керманич столиці морально не має права так ставитися до свого міста. Він з’являється, лише коли треба створити позитивний образ мера, який щось відкриває або запускає. Але чомусь це переважно фестивалі та дитячі майданчики. Слабенько для мера європейської столиці. Мер Кличко обіцяв залучення іноземних інвестицій у місто, відкриття нових підприємств і створення нових робочих місць.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
До речі, про обіцянки й робочі місця. Перед виборами Віталій Володимирович обіцяв киянам відповідальність влади, зростання кількості робочих місць та розвиток малого й середнього бізнесу як основних джерел наповнення міського бюджету. Замість цього, як показують останні події в Києві, розпочато тотальну війну з малим і середнім бізнесом руками “тітушок” та поліції, що прикривала протиправні дії. А на місцях кіосків і павільйонів дрібних підприємців почали з’являтися багатоповерхові житлові та житлово-ділові центри преміум-класу або монументальні торговельно-розважальні центри олігархічного бізнесу. У таку війну втягнули й малі газові заправки, які конкурували з великими мережами АЗС. За останні два тижні в місті демонтували 236 газових заправок і, як заявляє мер, ще 55 таких пунктів столичні служби знесуть найближчим часом. Це факт, що мер грає на руку великим промислово-олігархічним групам і всіляко бореться з малими підприємцями, повністю забувши про відповідальність влади.
Найбільш кричущий випадок – це події в Києві, пов'язані зі спорудженням ТРЦ над станцією метро “Героїв Дніпра”. Ризикуючи життям киян, нехтуючи всіма нормами та містобудівними умовами та обмеженнями, команда мера дозволила злочинну забудову безпосередньо над станцією метро, де щоденно перебувають сотні тисяч киян і гостей столиці. Міська влада провела сфальсифіковані слухання за участю ніби прихильників цього будівництва. Під час “слухань” не було навіть підрахунку голосів, власне, і самого голосування не було, а “угодне” рішення на користь наближеного до міськвлади забудовника начебто ухвалили. У КМДА ж зареєстрували саме цю фальсифікацію як реальні громадські слухання. А на думку місцевих жителів, що неодноразово виходили на пікети проти забудови, меру начхати. Як начхати й на ризик руйнації станції метро, над якою будують цю споруду.
Такі ж сфальсифіковані слухання команда Кличка провела щодо будівництва 15-поверхового багатопрофільного житлово-ділового центру Obolon Plaza над станцією метро “Оболонь”. Однак, як тільки слідчий потребував оригінали підписних листів ніби прихильників згаданого будівництва для призначення почеркознавчої експертизи, ці оригінали раптом зникли з мерії.
Тема метро для чинного мера теж не найприємніша. Намагаючись перекласти всю провину на попередників, він зробив усе, щоб довести головну транспортну артерію міста до банкрутства. Точніше сказати, він не зробив нічого, аби цьому зарадити. Лише коли стан справ став катастрофічний і над Київським метрополітеном постала загроза зупинки, Мер Кличко почав жалітися в усі інстанції, мовляв, “підприємство-агент Кремля” викачує шалені гроші з метро. Але це все не завадило мерові витратити майже мільйон доларів із міського бюджету на ремонт лише однієї станції метро “Лівобережна”! 1 000 000 доларів на халтурний ремонт за космічною ціною!
А тепер про топ-обіцянку всіх претендентів на мерське крісло – метро на Троєщину. Це Віталій Володимирович теж обіцяв киянам у своїй передвиборчій програмі. І тут одне з двох: або мер Кличко знав, що не може цього зробити,тому займався банальним популізмом та відверто брехав, або він справді дурень і не може оцінити власних сил. У будь-якому разі питання риторичне: нащо нам такий мер і де відповідальність влади?
Повертаючись до незаконних забудов, хочеться нагадати Віталієві Кличку про обіцянку нам, киянам, покінчити з незаконними забудовами. Мер Кличко забув про це, мабуть, як і про те, що Київ – культурний осередок України і його треба оберігати. У столиці розміщено 3,5 тисячі пам’яток культури, серед яких три об’єкти зі списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Водночас 80% історичних будівель перебувають в аварійному стані. Здається, комусь це дуже вигідно, адже на місці зруйнованого старого будинку можна нагріти руки на будівництві нового чергового ТРЦ або ще якоїсь химерної будівлі. Місто й далі втрачає своє історико-архітектурне обличчя, відповідальність влади і тут - на нулі.
Мер Кличко вирішив не помічати проблем столиці. Розв’язувати їх він береться, лише коли ситуація притискає його до стіни. Так трапилося з Шулявським мостом, який чекав ремонту ще з 2007 року й раптом “заморився”. Так само мер вирішив не помічати проблеми з міськими дорогами, доки вона не стала катастрофічною. Понад 80% столичних доріг потребують ремонту! Чим займався його товариш і водночас голова “Київавтодору” Густєлєв увесь цей час? Наживався на нечесних тендерах. За один такий, до речі, уже взялася ГПУ, і більш детальна перевірка органів правопорядку покаже систематичне розкрадання грошей, виділених на ремонт доріг.
Це неправда, що нам не вистачає коштів. У Києва профіцитний бюджет (5,1 млрд грн), тобто надходження перевищують видатки. Але на що мерія витрачає ці гроші? Очевидно, що не на лічильники в будинки киян, не на капітальний ремонт труб, не на капітальне оновлення муніципального автопарку.
Мене, Андрія Карпенко, й моїх однодумців категорично не влаштовує ситуація з екологією в Києві. Якщо ще донедавна Київ по праву називали містом-садом, найзеленішим європейським мегаполісом, то тепер площа зелених насаджень у столиці зменшилася так, що на одного киянина припадає менше ніж 14,5 кв. м рослинності за європейської норми у 25 кв. м. Нових зелених зон майже не створюють, водночас активно знищують навіть ті, що якимось дивом збереглися. Через це наша столиця посідає аж 30-те місце в екологічному рейтингу міст Європи з показником індексу екологічного добробуту на рівні 32, 33 зі 100.
Зважаючи на все це, я зовсім не здивований, що в рейтингу найпридатніших для життя міст Київ посів 131-ше місце зі 140, опинившись в останній десятці поряд з африканськими містами та Дамаском — охопленою війною столицею Сирії. Більше того, навіть згідно з даними рейтингу українських міст за рівнем комфорту проживання, Київ займає аж 10-те місце! Ось такий він – Kyiv SMART CITY мера Кличка.
Тому ми, "Сила Громад" і я, її лідер Андрій Карпенко, й розпочали цей збір підписів, щоб усі, хто хоче прийти до влади, зрозуміли, що влада не самоціль, не спосіб особистого збагачення чи задоволення власних амбіцій. Влада – це те місце, де ти повинен служити громаді та своєму народові. Не можеш – іди геть!
Андрій Карпенко, офіційний представник ініціативної групи по збору підписів за відставку Київського міського Голови за народною ініціативою, лідер Об'єднання "Сила Громад"
Довідка KV : Андрій Карпенко - український політичний і громадський діяч, бізнесмен, лідер об'єднання"Сила Громад" з 9 лютого 2015 року. Андрій Карпенко працював на постах радника глави ради директорів ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", президента концерну " Укргаз". Карпенко заснував і керував компанією " Газтек". З 26 листопада 2013 року Карпенко - керівник благодійного фонду "Тепла сім'я". З 2009 року по 2013 рік - радник в міністерстві ЖКГ. 21 квітня 2010 року Карпенко призначений керівником ГП "Агентство розвитку житлово-комунального господарства". У квітні 2013 року Андрій покинув держсектор і очолював приватні підприємства, що займалися проблемами міського господарства, - спочатку ТОВ "Агентство Муніципального Господарства", потім, в листопаді 2014 року, ТОВ "Комунальні системи України". Також Андрій організовував перший в історії український бізнес-інкубатор в Сінгапурі, знайомий з людиною, що стала легендою за життя - першим прем'єр-міністром країни Ли Куан Ю.
Джерело
КиевVласть
В КГГА пообещали до 20 апреля ликвидировать в столице последние нелегальные автомобильные газозаправочные пункты (АГЗП). В свою очередь, в профсоюзе работников таких пунктов и в их ассоциации заявляют, что столичная власть занимается “беспредельными” демонтажами с целью незаконного заработка и в интересах таких крупных брендов, как “ВОГ”, “КЛО” и “Окко”. В пользу этой версии говорит то, что о практике демонтажей с грубыми нарушениями установленной процедуры, в Киеве не слышал только глухой. К тому же, руководство Киева еще в 2015 году пообещало в интересах городского бюджета и киевлян разработать и утвердить Порядок легализации мелких АГЗП, но так этого и не сделало.
Как уже сообщала KV, 10 апреля в Киевской горгосадминистрации (КГГА) заявили о том, что оставшиеся 55 незаконных АГЗП на территории столицы будут демонтированы в течении 10 дней.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
"За период с 25 марта по 10 апреля этого года в столице демонтировано 236 незаконных автогазозаправочных пункта, из них: 205 самодемонтовано владельцами и 31 объект демонтирован силами города. Последние 55 незаконных заправочных пунктов мы планируем демонтировать на протяжении 10 дней",- заявил глава Аппарата КГГА Владимир Бондаренко.
Читайте: Киевские власти планируют за 10 дней демонтировать все незаконные газовые заправки
Чуть ранее, 4 апреля, на сайте КГГА появилось сообщение о том, что мэр Киева Виталий Кличко и руководство “Нефтегазовой Ассоциации Украины” подписали меморандум о сотрудничестве в борьбе с нелегальными АГЗП, которые, дескать, создают опасность для жизни, здоровья и имущества киевлян. Меморандум подписали также представители 7 компаний, осуществляющих реализацию топлива в Украине: “Автобансервис”, “Альянс Холдинг”, “АМИК-Украина”, “БНК Украина”, “ВОГ Ритейл”, “ОККО-Нефтепродукт” и “Сокар Энерджи Украина”.
При этом Виталий Кличко заявил, что в столице есть около 400 нелегальных пунктов продажи сжиженного газа и дизельного топлива, которые, по оценкам экспертов, в 2016 году реализовали 126 тысяч тонн или 70% от общего объема реализации сжиженного газа. Это, мол, привело к тому, что бюджет столицы и государства недополучил более 500 млн гривен.
Читайте: Нефтегазовая Ассоциация Украины взялась помочь КГГА в борьбе против нелегальных заправок
Нелегальный бизнес - это, конечно, плохо. Но есть и вторая сторона медали: владельцы демонтируемых АГЗП уверяют, что под демонтаж попадают в т.ч. и легальные объекты, а остальным легализоваться не дают именно киевские чиновники. Дескать, предприниматели подавали в КГГА и Киевсовет все необходимые заявки и документы, а там их игнорировали, из-за чего и приходилось пользоваться решениями судов или “правом молчаливого согласия”.
Зная, как избирательно на Крещатике, 36 работает “разрешительная машина” и в какой выгодный бизнес превратились последние годы в Киеве демонтажи, поверить в это совсем не сложно.
Отметим, официальные претензии к действиям столичной власти в сфере “наведения порядка на автозаправочном рынке” недавно высказали две организации: “Профсоюз работников автомобильных газозаправочных пунктов” и “Первая киевская ассоциация сжиженного газа”. Насколько эти структуры известны и уполномочены говорить от лица “нелегальных участников рынка” - вопрос второй. Письма обеих организаций переслал в КГГА для реагирования Кабмин.
Коллективную жалобу “Профессионального союза работников автомобильных газозаправочных пунктов” заместитель госсекретаря Кабмина Сергей Кушнир направил в КГГА 6 апреля.
Профсоюз просил премьер-министра Владимира Гройсмана помочь остановить в столице демонтажи мелких автогазозаправочных станций, так как это “плодит безработицу”, а киевское руководство письменные обращения и митинги под стенами КГГА игнорирует.
“Как нам стало известно, результатом неофициального заседания руководства КГГА во главе с первым замом Киевского городского головы Геннадием Плисом при непосредственном участии директора и замдиректора Департамента благоустройства и сохранения природной среды КГГА Андрея Фищука и Романа Ткачука, представителей больших нефтетрейдеров, которые представляют такие известные бренды, как “ВОГ”, “КЛО”, “Окко”, стал безосновательный демонтаж автозаправочных станций на которых мы работаем, с использованием спецтехники заинтересованных организаций”, - сообщается в коллективной жалобе.
В письме профсоюза также отмечается, что под демонтаж в Киеве попадают в т.ч. абсолютно законные АГЗП. А демонтажи АГЗП, не имеющих всего пакета разрешительных документов, дескать, осуществляются с нарушением инструкции “О порядке приемки, транспортировки, хранения, отпуска и учета газа сжиженного углеводородного” и техники безопасности, что может в любой момент привести к непредсказуемым последствиям.
“На территории законно размещенных АГЗС, в отсутствии врученного предписания от КП “Киевблагоустройство”, или же при полном игнорировании документов, которые опровергают предписание, заезжают сотрудники КП “Киевблагоустройство” в сопровождении неизвестных лиц и при участии замдиректора - начальника управления по вопросам чрезвычайных ситуаций Департамента благоустройства и сохранения природной среды КГГА Романа Ткачука откачивают газ из резервуаров, установленных на АГЗП с последующим демонтажем имущества. После чего уезжают в неизвестном направлении без информирования о месте хранения незаконно изъятого имущества и порядка его возврата”, - сказано в письме.
По сути, киевскую власть обвиняют в совершении преступлений в сфере служебной деятельности:
ст. 364 УК “Злоупотребление властью или служебным положением”;
ст. 364-1 УК “Злоупотребление полномочиями должностным лицом юридического лица частного права независимо от организационно-правовой формы”;
ст. 366 УК “Служебный подлог”;
ст. 368 УК “Принятие предложения, обещания или получения неправомерной выгоды должностным лицом”;
ст. 368-2 УК “Незаконное обогащение”.
“Указанные в этой жалобе чиновники, которые прячутся за бюрократическими условностями и юридической осторожностью, не могут быть представителями и голосом общины и должны понести заслуженное наказание”, - заявляет профсоюз работников мелких АГЗП.
Напомним, 30 марта о том, что в Киеве происходит передел рынка с целью его монополизации заявила и “Первая киевская ассоциация сжиженного газа”. От секретариата Кабмина соответствующее открытое письмо поступило в КГГА 4 апреля.
Читайте: Кличко просят остановить монополизацию рынка сжиженного газа
“Департамент городского благоустройства и сохранения природной среды зачищает рынок автомобильного сжиженного газа. Решения о демонтаже АГЗП принимаются непрозрачно, с грубыми нарушениями правил благоустройства и законодательства. К демонтажам привлекаются “титушки”. Откачивание и транспортировку газа осуществляет транспорт компаний-конкурентов. За сохранение демонтированного оборудования выставляются счета в несколько сот тысяч на подозрительные фирмы”, - говорится в открытом письме к киевской власти за подписью главы Ассоциации О.Г. Приступова.
Читайте: Власники нелегальних АГЗП після демонтажу комунальниками викуповують їх у "прокладок" за шалені гроші
Представители Ассоциации, кстати, высказали опасение, что такой передел рынка автомобильного топлива очень скоро обернется для киевлян существенным ростом цен на топливо.
Отметим, “Профессиональный союз работников автомобильных газозаправочных пунктов” также напомнил Гройсману о том, что столичная власть уже давно обещает утвердить Правила размещения АГЗП в Киеве, “однако всячески затягивает указанный процесс”.
С этим утверждением также трудно не согласиться.
Как уже сообщала KV, в апреле 2015 года городские власти насчитали в Киеве около 300 газовых заправок, из которых 95%, по данным КГГА, “работали с нарушениями”.
В связи с этим, 16 апреля 2015 года Киевсовет создал временную контрольную комиссию (ВКК) по вопросам проверки деятельности киевских АЗС. Эта ВКК должна была упорядочить работу таких столичных автозаправок.
Это упорядочение, по мнению городских депутатов, не должно было ограничиваться лишь демонтажами АГЗП. Предполагалось, что по результатам работы этой ВКК горсовет утвердит некую процедуру легализации работы АГЗП, уплаты ими налогов и обеспечению безопасности таких объектов. По сути, владельцам АЗС обещали помочь в Киеве правильно легализоваться ради интересов киевлян и горбюджета.
Читайте: Депутаты взялись за автозаправки
Но, путь легализации АЗС, похоже, не заинтересовал руководство столицы, как в частности и возглавившего вначале указанную ВКК депутата из фракции “УДАР-Солидарность” Виталия Даниленко.
Как тогда писала KV, прикрываясь заботой о безопасности киевлян, сотрудники КП “Киевблагоустройство” и частных фирм с подачи Киевсовета проводят демонтажи оборудования отдельных АЗС, без предварительного вручения предписаний на демонтаж или решений судов. В последствии, демонтированное оборудование и прочее имущество предпринимателям приходилось выкупать по бешеным ценам.
Читайте: Под лозунгами наведения порядка “ударовцы” Киевсовета проводят незаконные захваты АЗС
Вероятно, результатом коррупционной составной таких незаконных демонтажей 5 августа 2015 года и стало то, что СБУ задержала главу ВКК Киевсовета по вопросу проверки столичных АЗС Виталия Даниленко. Ему инкриминировали получение 1 млн. гривен взятки от некоего субъекта хозяйствования за то, чтобы его объект не трогали.
Читайте: СБУ задержала “ударовца” Виталия Даниленко за избирательные проверки столичных АЗС
С тех пор, как мы видим, ничего особо не поменялось. На сколько подорожает в Киеве топливо после того, как на рынке останутся только крупные игроки, покажет время.
КиевVласть
SELECT `id`, `uri`, `meta_title`, `meta_description`, `meta_keywords`, `title`, `text`
FROM `pages`
WHERE `uri` = 'search'
LIMIT 1
0.0007
SELECT `articles`.`id`, `articles`.`title`, `articles`.`uri`, `articles`.`image`, `articles_categories`.`uri` AS `category`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-07 21:28:00'
AND `articles`.`slider_position` >0
ORDER BY `articles`.`slider_position`
0.0004
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 3
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-07 21:28:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 3
0.0008
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.short_text AS short_text, articles.image AS image, articles_categories.uri as category, articles_categories.common_uri as common_uri, articles.text AS text, users.avatar AS image, CONCAT(users.first_name, " ", users.last_name) as author_name, users.id as author_id, users.bio as bio
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
LEFT JOIN `users` ON `users`.`id` = `articles`.`user_id`
WHERE `articles`.`id` IN('145211', '145173', '144225')
ORDER BY `published` DESC
0.0005
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 1
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-07 21:28:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 50
0.0007
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.is_bold AS is_bold, articles.is_red AS is_red, articles.is_important AS is_important, articles_categories.uri as category
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145275', '145273', '145272', '145270', '145265', '145269', '145268', '145271', '145267', '145266', '145264', '145261', '145263', '145262', '145260', '145256', '145257', '145259', '145258', '145254', '145255', '145253', '145252', '145251', '145249', '145250', '145247', '145246', '145245', '145244', '145238', '145241', '145236', '145243', '145240', '145242', '145239', '145237', '145234', '145235', '145233', '145224', '145232', '145231', '145230', '145229', '145228', '145227', '145226', '145220')
0.5153
SELECT `articles`.`id` AS `id`, MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"гроші"' IN BOOLEAN MODE)AS rel
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-07 21:28:00'
AND `articles`.`category_id` != 9
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"гроші"' IN BOOLEAN MODE)
ORDER BY `articles`.`published` DESC, `rel` DESC
LIMIT 2060, 10
0.0027
SELECT `articles`.`id` AS `id`, `articles`.`title` AS `title`, `articles`.`uri` AS `uri`, `articles`.`published` AS `published`, `articles`.`text` AS `text`, `articles_categories`.`uri` AS `category`, `articles_categories`.`name` AS `category_name`, `articles_categories`.`common_uri` AS `common_uri`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('47976', '55318', '55313', '2288', '55303', '55301', '55299', '55292', '2272', '55282')
0.4425
SELECTCOUNT(*)AS `numrows`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-07 21:28:00'
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"гроші"' IN BOOLEAN MODE)
Array
(
[meta_title] => КиївВлада
[meta_description] => КиївВлада - інформаційно-аналітичний портал, присвячений проблемам влади у Києві та столичному регіоні.
)