Корупційні скандали, недобудовані ЖК та інтереси Молчанової: що відбувається з “Київміськбудом”
Гроші на оборону: Київрада збільшила кошторис програми “Захисник Києва” на 2024 рік в 2,5 раза, не підкріпивши це змінами в бюджет
Київщина екологічна: як область стала лідером України зі створення об'єктів природно-заповідного фонду
14 січня 2022 г. 10:30
Раздел: Тексти
КОДА візьме під особливий контроль навчальні заклади Київщини
Київська ОДА планує встановити держконтроль над ліцензіатами у сфері освіти. Починаючи з лютого 10 приватних шкіл та садочків Київщини перевірять на дотримання ліцензійних вимог щодо надання дошкільної та загальної середньої освіти. Контрольні перевірки пройдуть у Бучанському, Білоцерківському, Фастівському та Обухівському районах.
Як стало відомо KV, наприкінці 2021 року голова Київської ОДА Василь Володін затвердив річний план здійснення заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням ліцензійних вимог щодо провадження освітньої діяльності навчальними закладами у 2022 році.
Згідно з річним планом, КОДА має намір з лютого по грудень 2022 року здійснювати контроль за діяльністю десяти приватних установ, що працюють у сфері дошкільної освіти, а також надають початкову, базову та профільну середню освіту. Усі заклади мають незначний ступінь ризику. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Школа у Білогородській громаді
До цього списку потрапила приватна загальноосвітня школа І ступеня –гімназія – дитячий садок "Умка Гранд", яка працює в селі Святопетрівське по бул. Тараса Шевченка, 12. Нині це територія Білогородської громади (Бучанський район). Заклад надає дошкільну та трирівневу середню освіту. За цими освітніми напрямами і буде здійснюватися контроль, починаючи вже з 8 лютого.
Гімназія зареєстрована у 2016 році на ім'я Валентини Курінної зі статутним капіталом у розмірі 2 тис. гривень. Під її керівництвом працює ще два освітні заклади. Це ТОВ "Гімназія "Умка Смарт", що розташоване в селі Софіївська Борщагівка по вулиці Щаслива, 7. Заклад працює з такими обсягами: початкова, базова та профільна освіти – по 80 осіб. Гімназія зареєстрована у липні 2020 року зі статутним капіталом у розмірі 2 тис. гривень. У Софіївській Борщагівці з 2012 року також працює дитсадок "Умка", ще два працюють у Києві.
На сайті установи повідомляється, що мережа закладів "Умка" базується на території житлових комплексів. "Умка Гранд" – дитячий садок для дітей віком від 2 до 6 років, яких навчають за 12 предметами з вивченням англійської та французької мов та гутками, а також школа-гімназія (1-11 класи) з держпрограмою, з поглибленим вивченням іноземних мов та різноманітні позакласні заняття.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Християнські школи
З 15 березня Київська ОДА візьме під свій контроль діяльність Християнського приватного закладу освіти "Алетея" у сфері надання початкової освіти. Заклад функціонує у місті Біла Церква за адресою: вул. Таращанська, 152. Ниці – це територія Білоцерківської громади.
Так, у травні 2019 року КОДА надала цьому закладу ліцензію у сфері повної загальної середньої освіти початкового рівня на 65 школярів. За даними YouControl, “Алетея" з нульовим статутним капіталом зареєстрована 26 липня 2017 року. Серед уповноважених осіб вказані Оксана та Сергій Марчуки. Засновником же юрособи є Релігійне товариство євангельських християн-баптистів "Благодать".
Згідно із інформацією на сайті закладу, в школі для учнів 1-4 класів викладають загальнодержавну програму на основі християнського світогляду. Вартість на навчання, запевняють, у межах доступних – 3 тис. гривень на місяць. Такий же розмір і одноразового вступного внеску.
Під прицілом опинився ще один приватний заклад освіти – "Ірпінська християнська гімназія", що функціонує в місті Ірпінь по вулиці Сім’ї Шкарівських, 11 (Ірпінська громада Бучанського району). Крім початкової освіти, тут встановлять держнагляд за наданням ще дошкільної та базової середньої освіти, але починаючи з 15 листопада.
Право надавати освітні послуги гімназія здобула ще восени у 2020 році, коли КОДА надала закладу три ліцензії. А саме у сфері дошкільної освіти з розрахунком на 45 осіб, а також повної загальної середньої освіти: за рівнем початкової (120 учнів) та базової (140 учнів).
За даними Youcontrol, Ірпінська християнська гімназія існує з 2016 року. Зі статутним капіталом у розмірі 100 тис. гривень, вона була зареєстрована на ірпенську релігійну громаду Євангельських християн-баптистів "Біблійна церква". Очолює установу – Інна Зінченко.
На сайті ж гімназії зауважено, що заклад має дошкільне відділення та початкову школу повного дня. Своєю місією гімназія бачить створення необхідних умов та атмосфери для духовного, інтелектуального, емоційного, соціального та фізичного розвитку дитини у контексті біблійного світогляду.
Ліцей та дитсадок в Борщагівській громаді
У сфері початкової, базової та профільної освіти перевірки зачеплять з 19 квітня і ТОВ "Софіївсько-Борщагівський ліцей "Софія" та ТОВ "Софіївсько-Борщагівський заклад дошкільної освіти "Софія". І Ліцей, і дитсадок розташовані в селі Софіївська Борщагівка по вулиці Сонячна, 10, територія – Борщагівської громади (Бучанський район).
На сайті школи повідомляється, що у 2016 році для комфорту мешканців ЖК “Софія” от Мартинова за кошти забудовника було збудовано школу та садок – навчально-виховний комплекс “Софія”, ниці – ліцей. Установа побудована за європейськими стандартами та поєднує у собі дошкільні (на 150 місць) та шкільні (на 660 учнів) корпуси. Вартість освітніх послуг тут коливається від 9,5 до 11 тис. гривень – для школярів на місяць без урахування щорічного разового платежу (8-9 тис. гривень). Вартість перебування у дитсадку обійдеться батькам в 8,5 тис. гривень щомісяця, плюс щорічний вступний внесок від 8,5 до 10 тис. гривень.
Керує ліцеєм зі статутним капіталом у розмірі 700 тис. гривень Алла Кухарчук, дисадком із капіталом у розмірі 10 тис. гривень – Таїсія Хитрич. Належать же заклади двом власникам у рівних частинах – Олені Мартиновій та забудовнику компанії "Martynov Real Estate" Андрію Мартинову. Останньому належить ще декілька будівельних компаній (ТОВ "Інвікта Фасад Буд", ТОВ "Будівельно-комерційна фірма "Інвікта", девелоперська компанія "Софіябуд" тощо) закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Мейстер" та ТОВ "Софіївсько-Борщагівська початкова школа "Софія". Загалом в сфері будівництва Мартинов працює з 2008 року.
Раніше KV повідомляла, що девелопер у жовтні 2020 року підтримав кандидатуру, нині депутата Борщагівської громади, Романа Гаха, якого партія "Слуга народу" висунула кандидатом на посаду голови цієї території. Обидва є парафіянами церкви Благодать, що входить до Братства громад християн віри євангельської – п'ятидесятників. Крім того, Мартинов є бізнес-партнером Віктора Вереса, якого вважають фактичним “хазяїном” фракції "Слуг Народу" у Борщагівській громаді.
Читайте: Тишком-нишком: жителі Борщагівської громади обурені скандальними змінами до місцевих ДПТ
Дошкільні заклади
Також КОДА перевірить дотримання ліцензійних умов ще п’яти закладів, що надають дошкільні послуги.
У Фастівському районі – це заклад дошкільної освіти комбінованого типу (ясла-садок) "Смайл Ап". Дитсадок розташований у Бишівській громаді на території садового товариства "Діо Груп" (вул. Наливайка Северина, 2). Тут первірку пройдуть на початку травня.
Сам дитсадок зі статутним капіталом зареєстрований у розмірі 10 тис. гривень понад три роки тому – у 2018-му. Головним уповноваженим є Андрій Підтопта, а власником – громадянка Росії та приватний підприємець Олена Підтопта.
За даними ЄДР юридичних осіб, як ФОП Підтопта зареєстрована у червні 2014 року у селі Софіївська Борщагівка. Крім надання освітніх послуг, вона займається оптовою та роздрібною торгівлею годинниками та ювелірними виробами (ТОВ “Євроджувелері”).
На сайті закладу повідомляється, що заклад площею 1200 кв. м розташований на території закритого котеджного містечка. Працює тут не лише дитсадок для дітей віком від 1,2 до 6 років, а й початкова монтесорі-школа для дітей від 6 до 12 років. Дітей же навчають за комплексною білінгвальною програмою, НУШ та програмою повного циклу міжнародної бізнес-школи MiniBoss, діють гуртки та студії (LEGO– 500 гривень на місяць, танці – 1200 гривень, бассейн – 1500 гривень).
Загалом, аби дитина мала змогу виховуватися у такому закладі, батькам доведеться викладати орієнтовно від 11,5 до 14,5 тис. гривень щомісяця. Не враховуючи ще вступний одноразовий внесок у розмірі 10 тис. гривень. Вартість навчання в школі коштує 13-14 тис. гривень на місяць.
КОДА встановить держнагляд з 16 серпня і за ліцензіатом ТОВ "Дошкільний навчальний заклад "Меланчин садочок". Дитсадок розташований в Обухівському районі на території Козинської громади, а саме – в селі Підгірці по вулиці Лугова, 3-А.
Упродвож п’яти років, від початку заснування закладу, тут пропонують послуги для дітей від 1,5 до 6 років. Обіцяють цікаву навчальну програму, чотириразове харчування, ігрове середовище, навчати англійській та читанню за методикою Л. Шелестової, надати супровід логопеда та психолога. Заклад працює під керівництвом директорки та жительки Київщини Оксани Власенко, якій він і належить із статутним фондом у розмірі всього 1 тис. гривень. За даними Youcontrol, у 2019 році заклад одержав виручку у розмірі понад 750 тис. гривень, але і мав зобов‘язання на суму понад 200 тис. гривень.
З 20 вересня стартує контроль за діяльністю ТОВ "Дитячий центр "Моя Капітошка", що розташований в селі Софіївська Борщагівка (вул. Боголюбова, 6, Борщагівська громада Бучанського району). Цей заклад належить Юлії Предоляк родом із Рівненської області, яка зареєструвала його ще у жовтні 2012 року зі статутним капіталом у розмірі 12 тис. гривень.
"Центр розвитку дитини "Мері Поппінс", що діє в місті Боярка по вулиці Богданівська, 14-А (Фастівський район) ліцензію з обсягом на 30 осіб від КОДА одержав ще в серпні 2018 року. І цей заклад також потрапив до річного плану перевірок. Тут ці процеси стартують з 11 жовтня.
Належить дитсадок киянці Тетяні Коваленко та жителі Боярки Ганні Баластрік. Заклад вони заснували у травні 2018 році зі статутним капіталом у розмірі 2 тис. гривень. Баластрік з 2007 по 2018 роки займалася підприємницькою діяльністю у сфері роздрібної торгівлі на ринках. Нині вона ще й директорка цього дитсадка – вихователь вищої категорії, має педагогічні звання “вихователь методист” і “старший вихователь” У 2016 році одержала звання Людина року міста Боярки в номінації "Освіта".
На сайті "Мері Поппінс" вказано, що тут набирають у три групи дітей віком від 1,5 до 6 років, яких навчають англійській, основам фінансової грамотності, хореографії та готують до школи.
І останній дитсадок також діє на території Бучанського району – ТОВ "Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) "Ігринка". Він функціонує у місті Вишневе за адресою: вул. Івана Франка, 23 (Вишнева громада). Перевірятимуть цей заклад вже наприкінці року у грудні. Власниками дитсадка є родина Ірини та Ігоря Москаленків. Вони його зареєстрували у травні 2018 року. Статутний фонд – чотири тисячі гривень.
Також Ігор Москаленко є засновником громадської організації "Громадський актив села "Іванковичі" з 2014 року. У 2018 році висував свою кандидатуру на посаду детектива відділу детективів підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України. А в 2020 році був обраний депутатом Феодосіївської громади від партії "Правий сектор".
У своїй щорічній декларації про майно та доходи за 2020 рік він задекларував земельну ділянку в Іванковичах на 2060 кв.м та будинок на 171,5 кв,м. Їздить депутат на Chevrolet captiva 2012 року випуску, дружина – на PEUGEOT 5008 2014 року випуску. Обидва автомобілі придбані у 2019 році. На посаді юрисконсульта дитсадка "Ігринка" за рік він заробив 48,9 тис. гривень. А його дружина, крім зарплати розміром в 53,5 тис. гривень, одержала ще й грошовий подарунок на суму 140 тис. гривень. Готівкою він зберігає 71 тис. гривень, 34 тис. доларів. У розпорядженні дружини також є готівка: 54,5 тис. гривень, 12 тис. доларів та 10 тис. доларів.
Нагадаємо, Київоблдержадміністрація погодила дві ліцензії щодо постачання та виробництва теплової енергії приватним підприємствам, що нещодавно з'явилися на ринку теплових послуг. Це – ТОВ “Інвест Макс-Буд ЛТД” та ТОВ “Генеруюча компанія Теплоінвест-Ч”.
Читайте: Теплое место: Киевская ОГА раздала лицензии детсадам пяти районов Киевщины
*ТОВ "Навчально-виховний комплекс "Загальноосвітня школа І ступеня –
гімназія – дитячий садок "Умка Гранд" (код ЄДРПОУ: 40671544).
** Християнська приватна установа освіти "Алетея" (код ЄДРПОУ: 41479962)
*** Релігійна організація "Релігійна громада євангельських християн-баптистів "Благодать" м. Біла Церква Київської області" (ЄДРПОУ: 23567063).
*** ТОВ "Софіївсько-Борщагівський ліцей "Софія" (код ЄДРПОУ: 40415910).
**** ТОВ "Софіївсько-Борщагівський заклад дошкільної освіти "Софія" (код ЄДРПОУ: 43694758)
***** ПЗ "Заклад дошкільної освіти комбінованого типу (ясла-садок) "Смайл Ап" (код ЄДРПОУ: 42373030).
****** ТОВ "Дошкільний навчальний заклад "Меланчин садок" (код ЄДРПОУ: 41027935). ******* ТОВ "Дитячий центр "Моя Капітошка" (код ЄДРПОУ: 38443729).
******* ТОВ "Центр розвитку дитини "Мері Поппінс" (код ЄДРПОУ: 42159488).
******* Приватний навчальний заклад "Ірпінська християнська гімназія" (код ЄДРПОУ: 40832509).
******** ТОВ "Установа дошкільної освіти (ясла-садок) "Ігринка" (код ЄДРПОУ: 42146458).
Фото: колаж KVКиевVласть
30 грудня 2021 г. 09:00
Раздел: Тексти
ТОП-5 подій на Київщині у 2021 році
Рік, що минає, для Київщини був багатим на політичні зашквари, будівельні скандали та коронавірусні тривоги. У Київоблраді ділили коаліцію, у конфуз втрапляли нардепи-мажоритарники, Київську обхідну дорогу охрестили найдорожчою в світі, а столиця вимагала від області шмат землі, через який в колегіальному органі Київщини депутати кричали “зрада” і “ганьба”. Про це та трошки більше – у підсумковому рейтинзі подій від KV. 1. Переформотування Київоблради
Головною політичною подією 2021 року стала коаліціада в Київській обласній раді (КОР), та переобрання її голови.
27 квітня Наталія Гунько зі “Слуги народу” стала третьою жінкою на чолі ради столичного регіону. Щоб привести її до влади і розблокувати роботу колегіального органу, фракції партій “За Майбутнє”, “Євросолідарність” і “Слуга Народу” голосували спільно, утворивши фактично нову коаліцію.
Натомість, члени колишньої більшості з “ОПЗЖ”, “Батьківщини” та частини фракції “слуг” на чолі із екс-головою облради Олександром Скляровим спробували в суді довести незаконність зміни влади в колегіальному органі Київщини. Але ситуація перетворилась на юридичний анекдот: 24 травня 2021 року пресслужба ОАСКу заявила, що Скляров позивається щодо незаконності свого звільнення, а вже 4 червня той самий ОАСК скасовує рішення про обрання Склярова на посаду голови облради. Пізніше це рішення ОАСКу підтвердить і апеляційний суд.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Епопея навколо керівництва КОР почалася одразу після місцевих виборів 2020 року. Тоді, сформована в облраді у листопаді 2020 року, коаліція ОПЗЖ, “Батьківщини” і “Слуги народу” поділила між собою керівні посади наступним чином: головою колегіального органа обрали “слугу” Олександра Склярова, його першою заступницею стала дружина мера Броварів Марина Сапожко з “Батьківщини”, а посаду звичайного заступника дали представникові найменшої фракції ОПЗЖ Валерію Ксьонзенко. Фракції “ЄС” та “За Майбутнє” не брали участі у цьому голосуванні, та заявили, що всупереч чинним нормам законодавства не отримали представництва в жодній з постійних комісій облради. Після цього політичні опоненти увійшли в клінч, який розсмоктався лише навесні 2021-го, після переобрання голови КОР.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
2. Зашквари нардепів
Окрім обласної ради, яскравих барв у сірий будень регіону додали нардепи-мажоритарники Київщини.
Найгшучнішою політичною подією, пов’язаною із мажоритарниками став так званий “кейс Олександра Дубінського”, – обранця від 94-го округу Київщини (Обухівщина, Васильківщина).
У березні 2021 тодішній голова партії “Слуга Народу” Олександр Корнієнко підписав розпорядження, яким було вирішено виключити Дубінського зі складу партії за порушення статуту та непокору керівним органам партії.
Цьому передувало те, що на початку січня Олександр Дубінський та ще шестеро українців і чотири медіакомпанії потрапили під економічні санкції США – через "пов'язану з Росією мережу дезінформації", що мала на меті вплинути на вибори президента Сполучених Штатів. Сам Дубінський це заперечив і назвав "корупційною аферою". Пізніше мережа YouTube заблокувала відеоканал Олександра Дубінського Dubinsky.pro.
Після цього, “слуги” позбавили нардепа посади голови Київського обласного осередку партії і призначили на його місце Андрія Мотовиловця.
А потім почалось: у себе в Telegram Олександр Дубінський почав атакувати Банкову і Володимира Зеленського, називати членів президентської партії “шахраями”, а самому гарантові давати 24 години для відповіді на питання: "Ви дійсно дали добро для шахрайської зачистки Київської обласної організації партії "Слуга народу" від тих, за кого голосували виборці на місцевих виборах?".
Потім були сварки в Instagram із заступником керівника Офісу президента Юрієм Костюком, ультиматуми, публічні викриття та інший рейвах, який пасує до політичного образу політика-вигнанця.
На початку грудня потрапила у скандал і нардепка від “Слуги народу” Ольга Василевська-Смаглюк (96-го округ: Буча, Бородянка, Славутич, Вишгородщина). Обраниця звинуватила платформу відкритих даних YouControl у поширенні персональних даних громадян України.
Приводом для “наїзду” Василевської-Смаглюк стала історія річної давності, правдива, чи вигадана. Якщо скоротити її до суті, то вийде так: одній гарній людині, що працює аудитором, спалили машину, а дані про цю людину знайшли в системі YouControl – тому YouControl поганий.
До речі, Василевську-Смаглюк підтримала Держаудитслужба у своєму Facebook. Аудитори стверджують, що їхні співробітники діють відповідно до закону, але приховати їх адреси проживання та іншу персональну інформацію таки варто.
Срачик навколо цієї історії розгорівся чималий. Критики депутатки заявили, що YouControl – це система-агрегатор, яка використовує дані з відкритих реєстрів та відповідно до вимог українського законодавства. Вона значно полегшує життя, якщо треба знайти інформацію про окрему особу чи компанію, а тому є системою хорошою і корисною. Натомість в атаці на неї з боку Василевської-Смаглюк вони угледіли страшенну зраду. Захисники YouControl певні, що все відбулося для того, аби підняти питання про необхідність приховати з реєстрів частину інформації про власність чиновників та посадовців.
Вже під Новий рік в медійний зашквар втрапив "слуга" Микола Галушко (обраний до ВРУ по 97 округу – Бровари, Баришівка). В мережу злили відео, на якому рік тому з лайкою й образами нардеп накинувся на поліцейських, які зупинили машину з його водієм за грубе порушення правил дорожнього руху.
Галушко багато разів назвав поліцейських "дебілами" та запитав: "Ти хворий на голову? Це автомобіль народного депутата, як ти можеш його оглядати?".
Партія влади публічно вибачилася за вчинок соратника і пообіцяла його покарати, але звернула увагу, що відео – річної давності. Але Галушко ситуацію попсував. Коментуючи “відос”, він ще раз назвав поліцейських дебілами і вдихнув у цю дивовижну історію нове життя.
Але не тільки слуги “запалювали” у цьому політичному сезоні.
8 квітня 2021 року перед початком сесії Київської обласної ради сталася сутичка між народним депутатом Костянтином Бондарєвим (ВО "Батьківщина") та депутатом облради, екс-мером Василькова Володимиром Сабадашем ("За Майбутнє"). Заспокоїти Бондарєва спробував депутат Ярослав Москаленко (“За Майбутнє”), однак перший був налаштований побити Сабадаша та пообіцяв зробити це пізніше. Після цього Бондарєв перейшов на депутата Романа Титикало (“Європейська солідарність”).
Відео поведінки парламентаря у стінах обласної ради набрало тисячі переглядів на ютуб-каналі видання КиевVласть.
3. КОД
Проте регіон жив не лише політикою. ТОП-темою року, безперечно, є нова обхідна дорога (КОД). Як розповідала KV, будівництво великого півкільця протяжністю близько 150 км навколо столиці обіцяли розпочати в 2021-му. Створення КОД мало б допомогти розв’язати низку транспортних проблем Києва – розвантажити місто від транзитного транспорту, створити комфортні умови проїзду тощо. Поєднати між собою найбільші міста області, а саме: Ірпінь, Васильків, Обухів, Ворзель, Бориспіль та Бровари.
У серпні 2021 року “Укравтодор” повідомив, що у рамках програми "Велике будівництво" розробили проєктну документацію на чотири ділянки дороги (всього їх має бути шість). Перший же готовий проєкт на будівництво ділянки від М-07 Київ – Ковель – Ягодин до М-06 Київ – Чоп, очікували одержати на початку вересня.
Як розповіли KV у КОДА, вже оголошено пошук підрядника на ділянку, яка об'єднує траси Київ-Ковель і Київ-Чоп (Варшавка-Житомирка). Планують побудувати загалом тут ділянку в 18 кілометрів, яка включатиме дороги, низку мостів, розв'язок. Вартість лише цих робіт складе 5 млрд гривень – 300 мільйонів гривень за кілометр. Експерти зауважували, що така ціна дорожча, ніж, наприклад, собівартість кілометра дороги у США, Китаї чи Німеччині. А за даними "Центру транспортних стратегій", це одна з найвищих собівартостей дорожнього кілометра у світі. Дорожніх об’єктів такого масштабу в Україні ще не будували, тож його окреслили найдорожчим об’єктом будівництва в історії країни.
Також цей проєкт передбачає вивільнення тисячі земельних ділянок, які перебувають у приватній власності. У КОДА запевнили, що вже підписали розпорядження по земельним ділянкам Макарівської, Дмитрівської громад, що є у проєкті саме цього відрізку дороги. Стверджують, що немає виникнути проблем і з приватними ділянками, оскільки держава одержала конституційне право вилучати приватну власність для суспільних потреб з відповідною компенсацією. Будівництво КОД також передбачили і в Схемі планування території Київської області.
Та однією з найбільших проблем такого масштабного будівництва все ж залишається саме фінансування. Орієнтовна вартість всіх робіт складає близько 85 млрд гривень (більше 3 млрд доларів).
Американська компанія Bechtel Overseas Corporation, з якою "Укравтодор" підписав меморандум про співпрацю, була готова взятися за виконання таких робіт і знайти кредитора. На шляху стояла лише система Prozorro, яка, нібито, не дозволяла укладати договір подібного масштабу.
Тож Президент України підписує законопроєкт № 5309, який, запевняють, має створити можливості для реалізації проєкту за міжнародними правилами. Загалом цей Закон про виключення закупівель для КОД з-під дії закону “Про публічні закупівлі” та відповідно виведення цих торгів із системи Prozorro, спричинив в країні багато критики.
Будівництво ж КОД надалі відбуватиметься за відкритою міжнародною процедурою. Для цього уряд затвердив і відповідний проєкт ухвали. Кабмін визначив цей проект як "експериментальний" і планує під нього ще низку нововведень.
Читайте: Рада приняла закон, который позволяет американцам заняться строительством КОД
4. Схема планування та скандальні межі
А поки дорогу лише планують будувати, на Київщині вирішили взятись до ухвалення глобального плану – розробили документ, який на багато років уперед унормовує розвиток регіону. Все б нічого, але і тут трапився скандал.
9 вересня Київська обласна рада ухвалила важливий документ планування розвитку Київщини – Схему планування території Київської області. Однак, документ відразу ж оскандалився. Причиною стало те, що у Схемі території Біличанського лісу були віднесені Київщині, хоча відповідно до чинної документації це не так. Поки в облраді заявляли, що допустили технічну помилку, а “Схема” – це документ, який аж ніяк не впливає на встановлення меж і кордонів”, у Києві забили на сполох.
23 вересня депутати Київради підтримали звернення до Київоблради, Офісу Генпрокурора, НАБУ, ГУ СБУ в Києві та Київській області, теруправління ГБР в Києві з вимогою припинити спроби неправовими методами змінити межі столиці.
Облрада відреагувала миттєво. Колегіальний орган Київщини провів засідання робочої групи, яка здійснює контроль над розробкою Схеми планування території столичної області. Там було розглянуто звернення щодо уточнення “Схеми планування території Київської області” у частині північно-східної межі області та селища Коцюбинське. Регіональні обранці ще раз наголосили на технічній помилці та пообіцяли викреслити всі згадки про кордони та натяки на зміну приналежності Біличанського лісу.
Але вже 20 жовтня, відштовхуючись від чинної і ще неправленої “Схеми”, згідно якої Біличанський ліс – це Київщина, депутати Бучанської районної ради змінюють межі селища Коцюбинське. В нові межі введено Біличанський ліс.
До цього, 7 жовтня, у Київраді створили тимчасову контрольну комісію (ВКК), яка має за пів року своєї роботи сприяти остаточному затвердженню меж столиці. Передбачається, що цей орган забезпечить результативний діалог із сусідніми громадами та Київською облрадою, щоб документація про межі Києва нарешті потрапила на затвердження Верховної Ради.
Аби відмотати назад і позбавитися таврування з боку киян, обласні депутати готують проєкт рішення про внесення правок в “Схему”. Суть правок – згадки про кордони Біличанського лісу із цього документу прибираються, як помилково внесені. На думку обранців Київщини, це дозволить Києву в суді дуже швидко відновити свій статус кво над лісом, а з облради змити тавро ганьби, бо в помилковість включення лісу в обласні документи, ані Київ, ані частина областного політикуму не вірить.
Розв’язку питання призначили на 24 листопада, але Київська обласна рада не змогла владнати конфлікт з містом Київ. Проєкт рішення облради, за яким згадки про кордони населених пунктів Київщини взагалі видаляються зі схеми планування території регіону – провалили. Цьому передувала низка драматичних подій, а доленосне голосування проходило під вигуки “ганьба!” і “зрада!”.
Оскільки обласна рада зміни провалила, столиця пішла до суду з вимогою скасувати встановлення меж Коцюбинського, що затвердила Бучанська райрада. У грудні Окружний адміністративний суд задовольнив вимоги Київради, призупинивши рішення райради. Зокрема, суд заборонив будь-кому вчиняти дії, спрямовані на внесення відомостей (змін) до Державного земельного кадастру на підставі проєкту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж селища Коцюбинське до розгляду справи по суті.
В переддень цього Коцюбинське попросило втрутитись у ситуацію Офіс Президента, який доручив Кабміну розібратись. Він, у свою чергу, передав доручення міській адміністрації та профільним міністерствам. І поки на вищому рівні обмінюються дорученнями, селищна рада готує апеляцію на рішення суду.
5. Коронавірус на Київщині
Але незважаючи на яскравий політичний та економічний порядок денний, регіон жив під знаком пандемії.
У 2021 році Київщина продовжувала переживати кризу, яку нанесла їй пандемія Covid-2019 ще у 2020 році і вчилася жити в складних епідумовах та суворих обмеженнях.
Зимовий карантин з початку 2021 року був більш пом’якшений, чим вже весняний посилений загальнонаціональний локдаун. У цей же час влада намагалася частково компенсувати втрати, спричинені карантинними обмеженнями. У січні набрав чинності і закон про штрафи для перевізників та власників магазинів за пасажирів та покупців без масок.
На Київщині з січня продовжили удосконалювати матеріально-технічне забезпечення 27 госпітальних баз. Не зупинилися у 2021 році і на будівництві медаблуторій. Локдаун же змушував продовжувати освітній процес дистанційно, працювали у звичному режимі лише дитсадки. Початок же року для регіону ознаменувався саме підготовкою до вакцинальної кампанії від COVID-19. А саме: були створені 23 мобільні бригади для проведення щеплень у І етапі та 940 пунктів для проведення вакцинації цільової групи населення. Працювали на цей час й 103 пункти безкоштовного тестування на коронавірус. Через деякий час стартували й тренування для медиків з щеплень вакцинами Pfizer та AstraZeneca, які тривали до березня.
Перша партія вакцини (понад 16 тисяч доз) проти коронавірусу надійшла до Київщини 24 лютого, перші дози одержали медики з Броварів. Була сформована відповідна дорожня карта вакцинації. Та загалом, через певні міфи та побоювання, долучатися до вакцинування на той період не поспішали. Та поступо кількість щеплених в регіоні все ж почала зростати. Всі охочі щепитися мали можливість стати в онлайн-чергу з допомогою цифрового додатку "Дія".
Читайте: В Белогородке на Киевщине открылся Центр Дія
Навесні епідситуація досить загострилася, тож в області під ковід було відкрито додаткові лікарні в Обухівському, Бучанському та Вишгородському районах, нарощувалася й кількість ліжок із киснем. Через погіршення ситуації – неодноразово переносилися і засідання Київської облради. У березні стартувала на той час вже друга хвиля вакцинації: запрацювали 25, а згодом вже 34 стаціонарних пунктів щеплень на базі закладів охорони здоров'я. Область встановлювала антирекорди по кількості хворих. Згодом через епідемію випускникам шкіл дозволили не здавати й держатестацію.
Улітку в Україні, як і на Київщині, карантинні обмеження зрештою були пом’якшені. Випадки нових захворювань продовжували фіксувати, але в значно меншій кількості. Стартувала й масова вакцинація – для цього додатково розгорнули 11 центрів щеплень та більше 100 пунктів (восени вже 205).
Читайте: Всім і кожному: на Київщині стартувала масова вакцинація
Також Кабмін висунув вимогу і, щоб розпочати новий навчальний рік в закладах освіти, повинно було вакцинуватися 80% працівників та освітян. Та вчителі категорично відмовлялися щеплюватися, тож припинити роботу могли більше половини закладів освіти Київщини. Загалом же Київщині вдається і досі утримувати лідируючі позиції щодо проведення вакцинальної кампанії.
Восени ситуація із збільшенням захворюваності на ковід знову почала зростати. Україною стрімко ширився новий штам коронавірусу "Дельта". Зростала кількість пунктів щеплення, працювала 51 мобільна бригада. А Covid-сертифікати стало можливим згенерувати у застосунку "Дія". З жовтня вже заборонили і міжрегіональні перевезення пасажирів у регіонах без наявності Covid-сертифікатів. Обласна влада ж продовжувала нарощувати темпи щеплення, і до пунктів та центрів підключили ще й 20 точок у поштових відділеннях "Укрпошти". Так, у листопаді повний курс вакцинації одержали всього 54% жителів Київщини. У цей же час у Києві відбувалися неодноразові мітинги антивакцинаторів.Читайте: У КОДА нагадали, кому і як вакцинуватися проти Covid-19
У грудні ж стартував пілотний проєкт "єПідтримка", що передбачає виплату тисячі гривень тим, хто має зелений “ковідний” сертифікат. Програма діятиме рік, кошти ж можливо витратити впродовж чотирьох місяців. У цей же період були посилені і правила адаптивного карантину для "жовтої" зони.
Читайте: “Ковідна тисяча”: у КОДА роз'яснили, як підключитися до послуги “єПідтримка”
За рік Київщина перебувала у "червоній" зоні двічі. Вперше – навесні, у березні, і оговталася від нього лише в травні, І в ці періоди діяли жорсткі обмеження, вводилися спецпропуски, відбувалися рейди щодо дотримання карантинних обмежень. А порушників самоізоляції навіть, планували штрафувати. Вдруге ситуація повторилася вже наприкінці жовтня. Тож з листопада додатково розпочали відсторонювати невакцинованих працівників центральних органів влади та освіти без збереження заробітної плати. Київщина ж на цей час впевнено рухалася до показника в 1 мільйон щеплень від Covid-19. Читайте: Зелена перепустка: Covid-сертифікат вимагатимуть відтепер і в “жовтій” зоні
За даними обласного центру контролю та профілактики хвороб, за весь період епідемії в Київській області (станом на 13 грудня) зареєстровано 180 081 підтверджений випадок коронавірусної хвороби COVID-19, у тому числі серед дітей – 10835, що склало 6% від загальної кількості підтверджених випадків COVID-19. Одужало – 159979 осіб. За період епідемії в області всього померло 4429 хворих з підтвердженим діагнозом, у тому числі 2 дітей. Летальність склала 2,5%. За весь час пандемії на Київщині проведено 237 311 тестувань.
КиевVласть
15 грудня 2021 г. 17:01
Раздел: Новини
Найкращі GR-кейси та благодійна лотерея: як пройшла IV Всеукраїнська GR- премія 2021
9-го грудня в Києві у ресторані SLUHI відбулась IV Всеукраїнська GR-премія – щорічний захід національного рівня, який об’єднує професіоналів що працюють в сфері Government Relations та лобізму. На Премії відбулося нагородження учасників та переможців в номінаціях найкращих GR-кейсів 2021-го року.
Про це KV стало відомо від організаторів заходу.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
GR та лобізм – є відносно новим напрямком діяльності в України, що в останні роки стає все більш актуальною та ефективною практикою співпраці бізнесу, влади і суспільства. В сучасних демократичних країнах світу цей інструмент використовується вже не перше десятиліття. Тому щорічна Всеукраїнська GR-премія має велике значення для розвитку даної галузі.
Організатором заходу виступила Українська Асоціація професіоналів у сфері Government Relations і лобістів – провідна організація Східної Європи, завданням якої є розвиток сфери Government Relations як на державному, так і на міжнародному рівні. З 2014 вона об’єднує фахівців у галузі GR, Public Affairs та Public Advocacy. Адвокація та GR є надзвичайно непростим та багатоаспектним явищем, яке має соціально-психологічну, аналітичну, комунікаційну, правову та медійну складові, тому тільки спільно та системно члени Української асоціації професіоналів у сфері GR і лобістів зможуть досягти бажаного успіху. Асоціація регулярно організовує заходи глобального масштабу з метою посилення та розвитку всеукраїнського GR-комьюніті.
Головою Української Асоціації професіоналів у сфері GR і лобізму є Катерина Одарченко. У вступній промові Катерина відзначила важливість GR-премії, яка зокрема відіграє важливу роль у підвищені обізнаності та розумінні Government Relations – прозорого діалогу між урядом, владними структурами та бізнесом, де немає місця “замиванню слідів” та корупції.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Катерина окремо подякувала усім номінантам за участь у IV Всеукраїнській GR-премії, а особливо за вклад у розвиток цієї сфери.
Нагородження відбувалось в камерній затишній атмосфері у ресторані “SLYHI”. Переможців визначали у наступних номінаціях:
Найкращий юридичний кейс
Найкращий регіональний GR-проект
GR-прорив 2021
Найкращий адвокаційний кейс
Найкращий GR-інструмент у сфері лобізму
Найкраща профільна асоціація
Найкращий проект у сфері GR
GR-ambassador 2021
Government to government relations
Найкращий консультант у сфері GR
В номінації “Найкращий юридичний кейс” була нагороджена Інна Хомич, директор з правових питань групи компаній “Нова Пошта”, за кейс: Нова Пошта vs Держпродспоживслужба.
Користуючись недосконалістю Закону “Про захист прав споживачів”, представники Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області застосували до компанії неспівмірні порушенню штрафи у сумі більш ніж 300 млн гривень.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Завдяки використанню GR-інструментів у соціальних мережах, кейс привернув шалену увагу та підтримку з боку впливових осіб та організацій. Як результат, штрафи незаконно накладені Держпродспоживслужбою на “Нову Пошту” були скасовані.
В номінації “Найкращий регіональний GR-проект” отримав перемогу Анатолій Русецький, заслужений юрист України та депутат Харківської обласної ради.
За підтримки Анатолія Русецького в Харківської області розпочав роботу потужний проект у галузі птахівництва ПТАХОКОМПЛЕКС “НОВА”.
На початковій стадії організації процесу виробництва Анатолій Русецький Анатолійович виступив ефективним комунікатором та лобістом між бізнесом та владою. В результаті було досягнуто розуміння в питаннях організації підприємств на базі непрацюючих підприємств в населених пунктах Харківської області. Спільними зусиллями було розроблено стратегію розвитку підприємств та розвитку територій.
В номінації “GR-прорив 2021” отримав перемогу Головний равін Кривого Рогу, а також член Федерації єврейських общин України Лірон Едері з кейсом “Дотримання релігійних свобод громадян України”.
Завдяки направленню офіційних пропозицій та проведення зустрічей “Асоціації розвитку єврейських громад України” з народними депутатами України та профільними комітетами, народними депутатами були подані пропозиції щодо врегулювання питання релігійного забою тварин з метою дотримання релігійних свобод громадян України.
Запропоновані компромісні пропозиції до законопроекту №2351 дозволили досягнути мету законопроекту та дотримати інтереси не тільки громадських, релігійних організацій, та навіть сільгоспвиробників, представників фермерських господарств, та відповідних експортерів.
Ще одним переможцем в номінації “GR-прорив 2021” став Володимир Герасимчук – GR director інвесткомпанії Q Partners, український політик та Народний депутат України 6-го скликання.
Одним із найскладніших та найцікавіших у своєму девелоперському портфелі інвесткомпанії Q Partners є проект з реновації території заводу Арсенал. Ревіталізація Арсеналу – це найбільший приклад перенесення в Україну світового досвіду щодо реновації промислових зон.
Перед командою стояло складне завдання – зберегти культурну спадщину, наголосити на унікальності первозданної архітектури, і при цьому створити ультрасучасний об'єкт, з яким вона успішно впоралася.
Реалізація такого масштабного проекту відбувається за підтримки і у взаємодії з владою, як міською так і центральною. В результаті спільної роботи вдалося відновити і відкрити для киян і гостей Києва пам´ятки які десятиліттями були занедбані і виключенні з міського простору.
В номінації “Найкращий адвокаційний кейс” була нагороджена Анна Міщенко – співдиректорка проекту “Наркотична та алкогольна залежність: безпека суспільства, захист неповнолітніх, психічне здоров’я”; експертка з питань соціального маркетингу, спонсорства та фандрайзингу, GR та лобізму.
Авторський проект Анни Міщенко “Соціальний діалог” – це діалог на теми, які не прийнято піднімати в суспільстві: залежності, засуджені герої, подвійна мораль і стигматизовані сфери життя.
На базі Українського Інституту Майбутнього було створено масштабний комплексний проект, який включає як медійне, фінансове, освітнє так і законодавче поле.
Перемогу в номінації “Найкращий GR-інструмент у сфері лобізму” отримав Олександр Ліщина, комерційний директор товариства “Promotion Industries”, за вдале використання GR-інструмнтів в процесі залучення іноземних інвестицій в промислову галузь.
Завдяки плідній роботі було налагоджено зв’язки між іноземними, зокрема Китайськими, комерційними та державними промисловими компаніями, та реалізація проектів в металургійній, енергетичній, транспортній галузі. Також відбулося сприяння іноземним промисловим компаніям в питаннях адаптації та розширення зв’язків у промисловому секторі України для реалізації проектів стратегічного значення.
І найголовніше досягнення – відкриття представництва першої державної китайської машинобудівної компанії в Україні.
В номінації “Найкраща профільна асоціація” була нагороджена Марія Колганова, виконавчий директор Незалежної асоціації банків України. Незалежна асоціація банків України (НАБУ) є найбільшим банківським об'єднанням країни. До складу НАБУ входять не лише банки, а і небанківські фінансові установи на умовах асоційованого членства.
За останній рік завдяки зусиллям асоціації банки отримали прикладний програмний інтерфейс Єдиного реєстру довіреностей, виключено норму про 5-річний термін роботи засновника третейського суду, захищено інтереси банків при прийнятті законів про валютну реструктуризацію та зареєстровано проект Закону України № 5711 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання кредитування” , розроблений профільним Комітетом НАБУ для вирішення питання застосування штрафів за прострочення кредитів та підвищення процентної ставки по кредитам в період карантину.
В номінації “Найкращий проект у сфері GR” був нагороджений Михайло Різак, заступник генерального директора ТОВ СП “НІБУЛОН” по взаємодії з органами влади.
Здійснено прорив десятирічної історії боротьби підприємства “НІБУЛОН” за використання всього корисного об’єму камери шлюзів Дніпровського каскаду щодо судно пропуску по шлюзах баржо-буксирних складів. А також запущено експеримент відразу на всіх шлюзах до кінця 2021 року. Такі зміни дозволяють зекономити як на шлюзуванні, оскільки зменшується використання паливно-мастильних матеріалів, так і економії часу всього екіпажу.
Переможцем в номінації “GR- ambassador 2021” стала Юлія Чудновець – керівниця PR-департаменту “Епіцентр К”, за успішний кейс “Епіцентр К. & МОЗ. Створення найбільшої мережі пунктів вакцинації в корпоративному секторі”. Мережа торговельних центрів Епіцентр однією з перших доєдналася до боротьби з пандемією коронавірусу в Україні. В 2020 році компанія створила оперативний штаб із протидії СОVID-19 та виділила на його потреби 200 млн грн.
У 2021 році, розуміючи важливість масового щеплення для стримання коронавірусу в країні, Епіцентр ініціював перемовини з Міністерством охорони здоров’я стосовно відкриття пунктів вакцинації в мережі торговельних центрів Епіцентр.
В ході консультацій з представниками МОЗу керівництву компанії вдалося аргументовано довести безпечність та ефективність організації вакцинації в торговельних центрах. Загалом, завдяки плідній співпраці компанії з органами влади по всій мережі торговельних центрів Епіцентр в різних регіонах України було відкрито понад 50 пунктів вакцинації.
В номінації “Government to government relations” була нагороджена Марія Пелех, начальник відділу по взаємодії з органами влади апарату управління Державного підприємства Адміністрації морських портів України.
Нагороджується за створення, становлення та успіхи у просуванні законопроектів, пріоритетних важливих питань та проектів нормативно-правових актів в інтересах Державного підприємства “Адміністрація морських портів України”, а також за результативну співпрацю з профільним Міністерством інфраструктури України, Державною службою морського та річкового транспорту України.
В останній номінації “Найкращий консультант у сфері GR” перемогла Олександра Павленко – адвокат, засновник юридичної компанії Pavlenko Legal Group. Спеціалізується у питаннях сфери Government Relations та неодноразово визнана кращим консультантом країни в сфері GR. Увійшла до п’ятірки відомих жінок-юристів України за версією видання Forbes Women.
Вже понад 20 років фахівці компанії Pavlenko Legal Group реалізують практичні бізнес-завдання гравців різних сфер економіки України шляхом розробки та просування законодавчих актів, реалізації проектів державно-приватного партнерства та унікальних бізнес-кейсів із державними елементами. Команда юристів-нормопроектувальників співпрацює з державними органами влади щодо створення робочих груп зі змін законодавства, залучає окремих фахівців та експертів з питань, що потребують глибокої експертизи. Результати їхньої роботи йдуть на благо не тільки окремого бізнесу, але і всієї галузі.
За окремі заслуги у сфері GR було нагороджено почесними відзнаками Анастасію Зернову, консультантку у сфері GR, котра допомагає представникам громадського сектору та бізнесу у прийняті законодавчих актів на державному рівні та проводить адвокаційні кампанії; Георгія Логвінського, адвоката та почесного члена Парламентської Асамблеї Ради Європи; Александра Хмару та Антона Білецького, які сівпрацюють з державними й громадськими установами по питаннях лобіювання легалізації крипто інструментів в Україні, та працюють над створенням навчальної платформи та над платформи крипто демократії в Україні; Александра Познія, директора дослідницької компанії “Актив-Груп”, яка цьогоріч провела важливе медичне дослідження; Надію Копаницю, бізнес-тренера та коуча, психолога та фасилітатора, яка працює з стратегіями міст та організацій; Крисюк Анну, організатора еко-ініціативи “Озеленення планети”.Інших номінантів також не забули відзначити та нагородити грамотами-подяками за участь у IV Всеукраїнської GR-премії 2021.Серед медіа-партнерів на заході були присутні представники телеканалу НАШ Антон Довлатов та його чарівна колега Ярослава Маслова. А також УКРПРЕС_ІНФО, Business Woman, COMMENTS.UA, медіаплатформа УКРПОЛ, Час Перших, Вести, СТОПКОР, ECONOMIST.UA, IDEALIST.media, Delo.ua, E-NEWS, LexInform, Власна справа, Lenta.UA та ін.
По завершенню заходу відбулась благодійна лотерея, на якій розігрували сертифікати від елітної стоматології Total Dental, сертифікати на прогулянку на конях від кінного клубу Аріон, парфум “Enessa Farran” та авторські книги організатора Премії Катерини Одарченко “Гра у вибори”.
Зібрані гроші з лотерейних білетів пішли у благодійний фонд Квітна по боротьбі з раком молочної залози.
Читайте: П'ятий Міжнародний відкритий GR-форум відбувся у Стамбулі
Фото: Організаторів заходу
КиевVласть
15 грудня 2021 г. 15:44
Раздел: Новини
Рада ухвалила законопроєкт про посилення відповідальності у будівельній галузі у першому читанні, – Олексій Чернишов
Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт №5877, який передбачає посилення адміністративної та кримінальної відповідальності за порушення законодавства у будівельній галузі. Документ покликаний створити рівні умови для всіх учасників будівельного ринку.
Як стало відомо KV, про це Міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов заявив на своїй сторінці у Facebook.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“У проєкті закону йдеться про вдосконалення положень Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення у частині посилення відповідальності за порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Упевнений, ухвалення цього закону допоможе більш активно залучати міжнародні інвестиції в галузь будівництва. Дякую народним депутатам за підтримку”, — наголосив Олексій Чернишов.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Законопроєкт передбачає, зокрема:
збільшення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності;
чітке визначення кола суб’єктів, на яких може бути накладено адміністративні стягнення;
врегулювання питання самочинного будівництва шляхом тимчасового арешту об’єктів незаконного будівництва;
посилення кримінальної відповідальності за самочинне будівництво, в тому числі на територіях пам’яток культурної спадщини.
Зазначимо, наразі інспектори Державної інспекції архітектури та містобудування розглядають документацію та виїжджають на перевірку об’єктів перед прийняттям їх в експлуатацію у межах трьох днів, хоча раніше цей процес займав до трьох місяців.
Раніше Міністр розвитку громад та територій зазначив Олексій Чернишов, що реформа містобудівної галузі базується на трьох основних принципах — децентралізації, цифровізації та відповідальності.
Читайте: Олексій Чернишов: Мережа з 25-ти індустріальних парків в Україні створить понад 50 тисяч робочих місць
Фото: фейсбук Олексія Чернишова
КиевVласть
10 грудня 2021 г. 12:36
Раздел: Новини
Олексій Чернишов: Мережа з 25-ти індустріальних парків в Україні створить понад 50 тисяч робочих місць
Протягом найближчих років Уряд планує побудувати інфраструктуру для створення не менш ніж 25-ти індустріальних парків. Така мережа здатна забезпечити для країни додатково понад 50 тисяч робочих місць та ще 150-200 тисяч — у суміжних галузях.
Як стало відомо KV, про це повідомив Міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“Мережа з не менш ніж 25-ти індустріальних парків створить понад 50 тисяч робочих місць. Це не враховуючи зайнятість людей у суміжних галузях. Йдеться про мультиплікатор в економіці. Адже одне робоче місце в індустріальному парку створює 3-4 робочих місця у суміжних секторах — будівництві, логістиці, консалтингу. Також важливо, щоб в індустріальних парках робили акцент на виготовленні товарів з високою доданою вартістю. У результаті такі майданчики вже в найближчій перспективі здатні будуть розкрити економічний, науковий та інвестиційний потенціал громад і стати своєрідним “щепленням” проти трудової міграції”, — підкреслив Міністр Олексій Чернишов.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Зазначимо, президент України Володимир Зеленський підписав закон про внесення змін до ЗУ №4416-1 “Про індустріальні парки”. Документ запроваджує фінансові, інфраструктурні та інституційні стимули для інвесторів в індустріальні парки (ІП).
Наразі очікуються для розгляду у першому читанні законопроєкти 5688 та 5689, які запровадять фіскальні стимули. Йдеться про звільнення від податку на прибуток резидентів індустріальних парків на десять років за його реінвестування в розвиток, звільнення від оподаткування митом та ПДВ ввезення нового устаткування для власного використання, встановлення пільг з податку на нерухомість за рішенням громади.
Нагадаємо, раніше Міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов повідомив, що розбудова індустріальних парків — це потужний поштовх для розвитку економіки.
Читайте: У восьми областях та Києві скасовуються обмеження “червоного” рівня епіднебезпеки, — Олексій Чернишов
Фото: МінрегіонКиевVласть
9 грудня 2021 г. 13:23
Раздел: Новини
У Києві відбулась 26-та Всеукраїнська конференція “День Логіста”
У Києві відбулась головна подія року для вітчизняних фахівців з логістики – щорічна, 26-та за рахунком, Всеукраїнська конференція “День Логіста”. Це єдина в Україні щорічна спеціалізована зустріч для професіоналів логістики та суміжних галузей. На ній зібралися понад 350 топ-менеджерів та керівників логістики з усіх регіонів країни та близького закордону, щоб обговорити тенденції розвитку логістики в поточних умовах і провести перемовини з поточними і перспективними партнерами.
Про це KV повідомили організатори конференції В2В медіа-група TradeMasterGroup.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Насичена програма Дня Логіста була розбита на дві тематичні складові, кожна з яких проходила в окремому залі.
Виступи в першому залі об’єднувалися тематикою “Оптимізація складської логістики. Готові кейси з впровадження”. Серію виступів у цьому залі відкрив керівник департаменту промислової та логістичної нерухомості компанії Cushman & Wakefield Дмитро Пасєнков з темою “Перспективи розвитку логістичної нерухомості. Вартість, попит, території”. Спікер презентував аналіз ринку складської логістики в Київському регіоні у 2021 році, навівши ключові його показники: загальний об’єм, вакантність, орендна ставка на приміщення класів “А” і “В” тощо. Серед головних тенденцій Дмитро визначив повернення до України іноземних інвесторів, що підтверджує високу зацікавленість і впевненість в перспективах зростання ринку. Також суттєвий вплив зазначено з боку e-commerce – її стрімкий розвиток разом з бажанням орендарів бути якомога ближче до міста спричинило зростання попиту на складські об’єкти у міській межі. Наприкінці доповіді Дмитро Пасєнков спрогнозував тренди ринку складської нерухомості в найближчі роки. Головні з них – гостра нестача площ, особливо великого формату; стрімке подорожчання земельних ділянок під склади, підвищення орендних ставок, пошук нових форматів складів і попит на крос-докінгові рішення.
Наступним доповідачем виступив Business Development Manager в Sotass LLC Ігор Мещеряков. Він висвітлив практичний кейс “Впровадження системи управління складом Instock WMS на складах виробника рибної продукції в умовах холодної логістики”. Пропонована система WMS мала на меті позбавити замовника від усіх ручних процедур і впливу людського фактору в ланцюжку “логістика-комерція-замовники”, а також забезпечити цифрову трансформацію складської логістики з урахуванням динаміки активного розвитку компанії. Спікер детально розібрав етапи впровадження WMS і навів, з якими складнощами довелося зіткнутися під час цього процесу. У результаті впровадження Instock WMS було досягнуто вагомих результатів: зменшення навантаження на персонал складської логістики та прозорість операцій, підбір партій і інших атрибутів в автоматизованому режимі, готовність автоматизованої системи управління до розгортання на всіх підрозділах компанії замовника.
Територіальний менеджер ZEBRA TECHNOLOGIES EUROPE LIMITED Максим Абу Шакра презентував “Fetch robotics – Нове направлення в компанії ZEBRA TECHNOLOGIES”. Спікер навів вражаючу статистику – серед працівників складів у США кожен 20-й отримує травми під час операцій навантаження або переміщення вантажів. Запобігти цим ураженням покликані автономні мобільні роботи сімейства ZEBRA. Максим Абу Шакра розповів про переваги кожного з цих пристроїв – вони можуть працювати з конвеєром, відбирати й перевозити товари, проводити інвентаризацію, транспортувати палети тощо. У купі зі спеціалізованою WMS-системою FetchCore Fulfillment Software широке застосування цих роботизованих помічників не лише значно зменшує ймовірність виробничих травм працівників, але й на 60% пришвидшує логістичні процеси та на 67% збільшує пропускну здатність складських потужностей у порівнянні з іншими автоматизованими рішеннями.
Продовжив сесію в першому залі керівник департаменту логістики Пепсіко Україна Артем Попєнов із доповіддю “Перемагати в новій реальності. Трансформація логістичних операцій з фокусом на зростання”. Спікер зазначив, що Сovid-19 спричинив вплив на логістичні системи ланцюгів постачань в усьому світі, через що глобальним гравцям довелося переосмислити головні бізнес-процеси й прийняти важливі управлінські рішення, оскільки принципи управління логістикою, що діяли протягом десятиріч, виявилися неефективними. Артем розповів про впровадження на підприємствах компанії програмного комплексу “Навігатор”. Це інтерактивна платформа, яка забезпечує ефективне управління фінансовими й операційними показниками на підставі даних з одного організованого логістичного простору. Інструмент дозволяє не лише аналізувати поточну та минулорічну інформацію, але й робити таргет/прогноз на рік. Впровадження “Навігатора”, за словами спікера, дозволило значно ефективніше планувати логістичні витрати і детально бачити причини відхилень від запланованих показників. Це надало можливість швидко реагувати на будь-які відхилення.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Наступну тему представляли два спікери – керівник напрямку логістики Consulting for Retail Володимир Адамов і IТ-директор “Копійочка” Любомир Калин. Вони презентували ще один практичний кейс “Як запустити поставки з нового РЦ за 3 місяці на 250+ магазинів”. Володимир Адамов зупинився на теоретичних питаннях – навіщо потрібні логістичні центри та як запустити власний канал доставки. Любомир Калин познайомив аудиторію з проєктом запуску розподільчого центра для торговельної мережі “Копійочка”, впровадження на ньому нової WMS і підтримки розвитку мережі через надійний канал доставки. Спікер озвучив критерії, за якими було обрано партнера для цього проєкту, і розповів, яким чином обом компаніям вдалося успішно впровадити рішення в життя – побудова й інтеграція власного центру компетенції “Копійочки” зайняла лише 4 місяці.
Парні виступи – в яких один і спікерів розповідає теоретичні моменти, а інший – практичні кейси – продовжили представники компанії Carlsberg Ukraine - менеджерка з прогнозування продажів Марія Максякова і національна менеджерка з планування й клієнтського сервісу Юлія Мосейко. Вони презентували доповідь “Впровадження і практика процесу Sales & Operations Planning в Карлсберг Україна”. З цього виступу учасники конференції дізналися, що процес Sales & Operations Planning передбачає довгострокове планування попиту, пропозиції й фінансових показників. Таким чином, бізнес переходить від моделі короткострокового планування – реагування на поточні виклики – до стратегічного планування на кількох рівнях впродовж тривалого часового відрізку.
Керівник проекту комплексного обслуговування клієнтів компанії “Богач Плюс” Мечислав Кудас у доповіді “Логістика дерев'яних палет. Тренди ринку. Готові працюючі рішення” розповів про нюанси постачання дерев’яних палет, на яких тримається чи не вся вітчизняна й світова логістика, а також про сучасні тенденції на ринку палет. Це стрімке зростання вартості лісу, що призвело до скорочення виробництва нових піддонів і високому попиту на вживані палети та до їхнього дефіциту. З огляду на ситуацію, що склалася, стала популярною послуга ремонту вживаних палет та їхньої доставки до виробництва замовника. Має попит і аутсорсинг тарного складу – коли постачальник палет повністю бере на себе облік, ремонт, зберігання й обіг піддонів замовника.
Директор з логістики онлайн-супермаркету “Goodex”, ТОВ “Фудекс 24” Goodeх Віталій Бекіш розповів про те, “З якими труднощами стикаються компанії при автоматизації”. Перш за все спікер визначив ключові показники, яких можна досягти завдяки автоматизації бізнесу – зменшення кількості скарг клієнтів, трудових витрат, вартості реалізації бізнес процесу й скорочення часу, необхідного на виконання того чи іншого процесу. Проте, за його словами, подекуди під час автоматизації компанії можуть стикатися з труднощами, які заважають досягти найефективніших показників. Спікер перелічив найпоширеніші помилки, які виникають в процесі впровадження автоматизованих рішень: помилки планування, відсутність взаємодії в проектній команді, непідготовлений персонал, неякісна адаптація, проблеми з якістю передачі даних, некоректна оцінка часових і фінансових параметрів для впровадження проекту і, звісно, людський фактор. Наостанок спікер наголосив: інтернет-магазинам важко забезпечувати швидкість збирання замовлень з обмеженим часом, тому логістика і склад мають швидко реагувати на зміни на любому етапі. Цього неможливо досягти без потужної ІТ-системи, яка дозволить керувати всіма процесами й вільно взаємодіяти всім учасникам на кожному етапі логістичного процесу.
Старший консультант зі складської логістики “Слуно Україна” Олександр Койчев провів Презентацію технології голосового управління складськими операціями на базі успішних кейсів впровадження. Він розповів, під час яких процесів голосові системи управління стануть в нагоді. Вони включають інтенсивні процеси відбирання, операції з використанням обох рук, необхідність праці в перчатках, роботи з ваговим товаром, а також операції з високим рівнем помилок операторів. За словами спікера, технології голосового управління не скасовують застосування інших систем, й інтегруються з будь-якими WMS, що мінімізує ризики в процесі їхнього впровадження. Також вони потребують мінімального часу на навчання персоналу, а натомість забезпечують збільшення швидкості операцій від 8 до 35%. Наприкінці Олександр Койчев привів кейс впровадження голосової системи на розподільчому центрі торговельної мережі Tamda Foods у Брно – з початком її експлуатації збільшилася ефективність і продуктивність, зросла швидкість навчання новачків, що позитивно вплинуло на кількість відпрацьованих годин.
Керівник проєктів SMARTDATA LLC Олег Шлапацький виступив із доповіддю “Автоматизації різних контурів обліку з використанням мобільної платформи 1С та ТСД UROVO”. Спікер презентував модельну лінійку мобільних гаджетів для логістичних центрів, серед яких термінали збору даних, промислові планшети, пристрої для безконтактного вимірювання температури, принтери – мобільні, термо й термотрансферні тощо. Олег відзначив переваги цих рішень з точки зору ІТ-команди. Це технічна досконалість – використання найсучаснішої матеріальної бази, легкість впровадження та керування, надійність і легкість ремонту, а також довгий термін служби – понад 5 років.
Наступним спікером з практичною темою став керівник проєктів департаменту складської логістики Fozzy Group Сергій Мукоїд з доповіддю “Роботизація у складській логістиці: кейс Fozzy Group”. Він визначив, чому компанія приходить до необхідності автоматизації. Роботи мають низку переваг перед людиною-працівником. Це одноразова оплата при покупці замість щомісячної зарплатні, можливість працювати цілодобово без вихідних, стабільна висока продуктивність і незмінна точність. Як наслідок, компанія отримує замовлення без помилок, роботу без зупинок, зростання продуктивності й імідж інноваційної компанії. Спікер навів приклади пристроїв автоматизованого складу: кран-штабелер, міні-навантажувач, шатлові й конвеєрні системи, AutoStore, AGV тощо. Сергій Мукоєд розповів, що після роботизації складської логістики, Fozzy Group очікує вражаючих показників: зростання продуктивності у 2-3 рази, 99% безпомилкових операцій і масштабування до 2000 артикулів.
Наприкінці виступу спікер розповів про великі перспективи складської роботизації в Україні.
Те, що майбутнє складів – за роботизацією, підтвердив і , менеджер з продукту “АЛВАРК УКРАЇНА” Юрій Пугач, який виступив із темою “Linde Robotics – переваги роботизованої техніки для складської логістики”. Він також перелічив переваги роботів перед людиною й зробив огляд лінійки роботизованої техніки Linde. Рішення цього виробника дозволяють швидко й просто впровадити автоматизовані рішення на логістичних об’єктах і не потребують особливої інфраструктури, а також можуть працювати і в ручному режимі. Окремо спікер зупинився на питанні безпеки. Він розповів про численні інновації, які унеможливлюють нещасні випадки з працівниками складів від діяльності роботизованої техніки.
Начальниця відділу логістики та дистрибуції ТОВ “ГлаксоСмітКляйн Фармасьютікалс Україна” Ольга Бунеєва розповіла про “Ризик-менеджмент в логістичній системі компанії”. Свій виступ спікерка почала зі знайомства з правилом Trade compliance (Дотримання правил торгівлі). Це процес дотримання вимог і правил, пов’язаних із імпортом, експортом і продажем продуктів, послуг і технологій. Ольга навела вичерпний перелік ризиків, з якими може стикнутися логістична компанія в процесі своєї діяльності, і наголосила, що запорукою успіху є превентивна підготовка до них, а не покладання на можливість їх уникнення. Такий підхід дозволяє подекуди уникнути неприємних ситуацій, попередити їх, а в разі, якщо цього зробити не вдалося, то зменшити їхній негативний вплив. Правильне керування ризиками, зазначила Ольга Бунєєва, призведе до мінімізації штрафів, зменшення витрат, поліпшенню прозорості ланцюгів постачань і збільшенню рівня задоволеності клієнтів.
Директор компанії KAPELOU Олександр Труба та директор складської логістики ROZETKA.UA Ніколай Вишняков презентували черговий практичний кейс “Автоматизація складу найбільшого маркетплейсу в Україні”. Спікери розповіли про впровадження процесів автоматизації розподільчого центру площею 46 тисяч кв. м маркетплейсу ROZETKA.UA. Весь процес був розбитий на три етапи – початок роботи у 2016-17 рр., впровадження автоматизованої конвеєрної системи у 2017-18 рр. і збільшення площі зберігання у 2020 році. Наразі розподільчий центр нараховує понад 30 тисяч кв. м платформ, понад 5 тисяч кв. м конвеєрних систем, 11 підйомників. Він забезпечує зберігання понад 275 тисяч артикулів продукції і понад 100 тисяч відправлень на добу. За словами Олександра, автоматизація складу призвела до високої точності та швидкості обробки замовлень, онлайн-контролю залишків, і швидкої доставки товарів до будь-якого відділення компанії по всій Україні.
Директор департаменту логістики ТОВ “Стиль Д” Михайло Таран навів “Практичні кейси з підвищення ефективності процесів управління запасами”. Перш за все спікер наголосив на необхідності визначення ефективної організаційної структури й зон відповідальності в логістичних процесах. Грамотно побудована архітектура ланцюга постачань пришвидшить проходження товарів і зменшить термін виконання замовлення, а також призведе до скорочення трудових витрат на обробку поставок. Для прикладу Михайло навів кілька кейсів з оптимальними варіантами архітектури постачань для дистриб’ютора й роздрібної мережі. Спікер також зазначив необхідність розвитку персоналу – зокрема, навчання базовим основам прогнозування попиту й керування товарними запасами, роботі з масивами даних, тайм-менеджменту й навичкам ефективних перемовин. Наприкінці виступу Михайло Таран висвітлив кейси ефективної системи мотивації й КРІ, а також питання важливості автоматизації й впровадження ІТ-систем для управління товарними запасами.
Наступну доповідь “TotalcheQ. Перевірити все – швидко і зручно” презентували двоє спікерів - СЕО Logistic Plus Сергій Єрємєєв і СЕО TotalcheQ Олександр Пітенко. Вони розповіли про впровадження інноваційної екосистеми TotalcheQ у процеси 3PL оператора Logistic Plus. На думку спікерів, ключовим бар'єром у взаємовідносинах між оператором складу і його клієнтом є відсутність об'єктивного контролю процесу комплектації, консолідації, упаковки та відвантаження вантажних місць. Це, у свою чергу, призводить до виникнення додаткових витрат на контроль і перевірку та не дозволяє швидко та однозначно визначити причину розбіжності замовлення, а також знижує рівень довіри між партнерами. Запобігти цьому має на меті екосистема TotalcheQ. Спікери розповіли про складові цього проекту, який включає як власне автоматизовану систему управління, так і низку технологічних гаджетів, таких як сканери даних, електровізки, камери спостереження тощо. У результаті впровадження TotalcheQ було досягнуто об'єктивного контролю всіх операційних фаз: приймання-комплектація-упаковка-відвантаження; скорочення витрат для оператора та клієнта за рахунок зниження витрат на фазах “підсумковий контроль комплектації / приймання (перевірка)”; швидке та однозначне рішення для фаз “розгляд / розбір / дозвіл претензій”.
Завершив сесію в залі “Оптимізація складської логістики. Готові кейси з впровадження” директор з логістики Sportmaster Владислав Кураєв. Його виступ мав назву “Карантинні виклики. Управління видами складських замовлень”. Він розповів про виклик, який постав перед мережею Sportmaster після впровадження загальнонаціонального карантину 16 березня 2020 року. Після того, як всі фізичні магазини мережі зачинилися, єдиною можливістю для компанії отримувати дохід залишилася e-commerce. За кілька днів мережа змогла переорієнтувати власну логістику на потреби онлайн-каналу, за яких розподільчі центри Sportmaster стали віртуальними магазинами. Наостанок спікер розповів, що після скасування карантину й відновлення роботи фізичних магазинів, електронна комерція залишилася вагомою складовою діяльності компанії, обробляючи до пів тисячі замовлень на день.
Паралельно проходила сесія виступів у другому залі. Їх об’єднувала тема “Оптимізація транспортної логістики. ЗЕД. Практичний досвід”. Першим свою доповідь представив провідний аналітик у компанії ТОВ “Компанія Про-Консалтинг” Андрій Мокряков з темою “Аналіз тенденцій вантажоперевезень в Україні”. Він познайомив учасників з трендами розвитку вітчизняного ринка логістики, головними з яких стали значне поліпшення інфраструктури та зростання електронної комерції. У той же час він відзначив і проблеми розвитку ринку, серед яких – відсутність назрілих змін у законодавстві, відсутність прогресу в питанні приватної тяги, низька пропозиція на ринку складської нерухомості та складність координації бізнесу в умовах локдауну. Андрій Мокряков також зазначив про тіньову складову ринку, яка коливається від 5% в авіаперевезеннях до вражаючих 40% в автоперевезеннях.
Наприкінці доповіді Андрій Мокряков відзначив нагальні потреби логістичного ринку: будівництво інфраструктурних об’єктів, оновлення рухомого складу, діджиталізація, поліпшення законодавства тощо.
Директор з розвитку бізнесу ANT-Logistics Олександр Матвійчук та менеджерка проєктів відділу управління проектами й оптимізації бізнес-процесів YUGCONTRACT Олена Поліжай виступили з презентацією “Торговий агент 2021 – швидка обробка замовлень в польових умовах”. Олександр Матвійчук презентував власну розробку його компанії – TMS для супервайзерів і торгових агентів “Мобільна торгівля”, яка контролює маршрути доставки і оформлення замовлень торговими агентами. Серед переваг цієї системи – гео-кодування торгових точок, оновлення інформації торгових точок і оптимізація роботи складу. При цьому дослідження бізнес-процесів і аудит фактично виконаних маршрутів безкоштовно здійснюється експертами ANT-Logistits. Олена Поліжай розповіла про впровадження презентованої TMS у компанії YUGCONTRACT. Спікерка окреслила зручності користування “Мобільною торгівлею”, серед яких – робота в офлайні, зручний пошук товарів, презентер товарів, можливість робити замовлення поза маршрутом тощо. Головним результатом впровадження TMS, за словами Олени Поліжай, стало зменшення впливу людського фактору при створенні замовлення та формування аналітики операційної діяльності торгового агента.
Виступ директора з логістики “Алло” Ігоря Смирнова мав назву “Остання миля в Е-комі на прикладі одного з найбільших маркетплейсів України”. Він розповів про те, наскільки доставка останньої милі в “Алло” відповідає очікуванням клієнтів. Вже зараз компанія гарантує безкоштовну і миттєву доставку з виплатою грошей у разі запізнення. Також клієнт має можливість оглянути товар при отриманні й одразу отримати гроші у разі повернення. Зручний сервіс доповнюється безкоштовним підключенням і налаштуванням придбаного товару.
Директорка з розвитку продажів Meest Ukraine Ганна Колесова поділилась “Європейськими кейсами поштово-логістичних рішень для бізнесу: імплементація в Україні”. Спікерка розповіла про інновації, впроваджені Meest, серед яких: відкриття партнерських відділень і точок прийому та видачі малогабаритних товарів на базі існуючих бізнес-партнерів; поштомати, які працюють і на збір, і на доставку відправлень; 5-годинна доставка пересилання по Києву. Співпраця з партнерами дозволила швидко розгорнути поштові пункти в численних місцях, зручних для клієнтів – магазинах, аптеках, АЗС, салонах краси тощо. Також Ганна розповіла про діджиталізацію методів доставки, зокрема про інноваційні безконтактні поштомати, які дозволяють швидко та зручно користуватися послугами навіть клієнтам зі старими телефонами.
Керівниця транспортного напрямку, ТОВ РУШ (мережа магазинів EVA) Вероніка Зеленська виступила з доповіддю “KPI відділу транспорту. Три справедливості в оплаті праці працівника. Процес перегляду заробітної плати”. Спікерка навела цікаву статистику: у середньостатистичній компанії 5% співробітників завжди працюють добре, 5-7% співробітників завжди працюють погано, 88% працівників завжди потребують правильної постановки задач з обов’язковим контролем їх виконання. За словами Вероніки, впровадження системи КРІ збільшує прибуток компанії від 10% до 30%, оскільки мотивує співробітника працювати на результат. Далі спікерка навела характеристики ефективних КРІ, серед яких – легкість сприйняття, простота вимірювання, цілеспрямованість, прогнозованість, наявність постійної частини доходу та інші. В розрізі оплати праці справедлива КРІ, за словами Вероніки Зеленської, має включати перевиконання або недовиконання показників, постійну та змінну частини, періодичність виплат і нематеріальну мотивацію. Зазвичай, більшість компаній переглядає КРІ щорічно, і на це є низка причин: це і зміна бізнес-стратегії, і неактуальність показника, зменшення ефективності, актуалізація показників. Будь-який KPI має свій життєвий цикл. Спочатку, коли показник запроваджується, він стимулює співробітників, і ефективність роботи зростає. Однак згодом його вплив слабшає, і тоді його необхідно освіжити, переглянути чи взагалі скасувати, завершила свій виступ спікерка.
Директор департаменту впровадження інноваційних рішень EDIN Євген Тромбола представив доповідь “Електронна ТТН: можливості для бізнесу”. Він розповів про пілотний проєкт із розробки і впровадження електронної товарно-транспортної накладної (е-ТТН) в Україні. Результатом цього проєкту стане інформаційна система для реєстрації й обліку е-ттн, супровідних і повʼязаних документів, законодавче регулювання обміну е-ттн тощо. Євген перелічив можливості, які відкриває для бізнесу використання е-ТТН: це зменшення витрат на паперові документи (у 3,5 рази), зменшення прострочення оплати несвоєчасне надання документів (у 4,5 рази), зменшення часу доставки документів з кількох днів до кількох секунд, прискорення опрацювання документів (утричі), збільшення швидкості підписання документів (уп’ятеро), прискорення надання необхідних документів до контролюючих органів (у 50 разів). Наприкінці виступу спікер навів переваги від використання е-ТТН EDIN. Це прозорість і контрольованість перевезень; неможливість втрати, підробки та псування документів; електронний архів документів, комплексне рішення з максимальним покриттям потреб клієнтів і зменшення помилок та впливу людського чинника.
Керівник відділу організації LCL перевезень компанії Consolline Юрій Узун розповів про Розвиток LCL перевезень в Україні. Перш за все спікер розшифрував абревіатуру LCL – Less Container Load, що являє часткове завантаження контейнера, збірна партія вантажів вагою до 15 тонн. LCL-перевезення дозволяють оптимізувати вартість доставки вантажів морем у збірному контейнері, а також надають можливість консолідації вантажів від різних відправників в одному порту перевалки та формування окремого контейнера під клієнта. Завдяки тому, що клієнт купує лише потрібну йому партію вантажу, досягається значна економія коштів на перевезенні. Юрій розповів, що ринок LCL в Україні має загальний обсяг 10 тисяч кубометрів і зростає на 10-15% щорічно. У середньому на вітчизняний ринок заходить 1 світова компанія щорічно. LCL-послугами користується понад 10 тисяч прямих клієнтів, більш ніж 500 експедиційних компаній і 6-7 компаній-консолідаторів.
Географічне покриття LCL ринку налічує 270 портів у 90 країнах, зокрема Гонг Конг, Сінгапур, Роттердам, Гамбург, Антверпен, Шанхай, Шенжень, Нингбо та Джебель Алі.
Керівник відділу продажів напрямку Автоматизація бізнесу компанії “СОФТКОМ”, член САБ Денис Аністратенко виступив із темою “Автоматизація логістичних відділів. Кейси впровадження від СОФТКОМ”. На початку виступу спікер окреслив цілі автоматизації логістичного напрямку: це управління замовленнями в єдиній системі, оптимальне завантаження машин та оптимізація маршрутів, зниження витрат на пальне та логістику, рентабельність автопарку й оптимізовані витрати та час на документообіг. Маршрутизація доставок – серйозний аспект постановки роботи низки компаній. Грамотна маршрутизація допомагає спланувати оптимальний маршрут руху транспортного засобу, при якому до мінімуму зводяться холості пробіги та загальний кілометраж, пройдений машиною для виконання завдання, наголосив Денис. Він презентував програмний продукт Мегалогіст TMS – модуль, який вбудовується до 1С:Підприємство і BAS, дозволяє логістам та водіям працювати в єдиному середовищі. Навівши приклади впровадження Мегалогіста в кількох компаніях, Денис Аністратенко підсумував переваги від впровадження автоматизації в логістиці. Це скорочення транспортних витрат, збільшення продуктивності роботи, поліпшення клієнтського сервісу й якості доставки, аналіз і оптимізація роботи служби доставки.
Директор з логістики “ТЕДІС Україна” Дмитро Мацяка розповів про Управлінський облік у транспортній логістиці: ефективне керування ресурсами. Спікер визначив головні задачі транспортної логістики: своєчасна доставка у повному обсязі й оптимальна вартість. При цьому Дмитро зазначив, що компанії прагнуть оптимізувати процеси й витрати, але не знають ні самих витрат, ні процесів. Досягти цього має на меті аутсорсинг автотранспорту – управління транспортною структурою компанії. Це дозволить зменшити витрати на утримання автопарку, отримувати необхідну технічну допомогу в будь-якому регіоні, значно зменшити навантаження на бухгалтерію компанії тощо.
Керівник департаменту логістики ТзОВ “Барком”, Родинна Ковбаска Володимир Новосядло виступив із доповіддю “Управління командою і взаємодії між відділами. Управління комунікацією, як важлива складова процесу. Найкращі практики”. Спікер зазначив, що головним завданням керівника з логістики в розрізі комунікації є створення середовища котре, дозволить безперервно та прозоро відслідковувати прогрес завдання та його результати. Успішне втілення проєкту в логістиці, як і в будь-якій іншій галузі, залежить від чіткого плану впровадження та грамотно побудованій взаємодії між усіма учасниками проєкту. План управління комунікаціями має містити вимоги до комунікації, терміни та періодичність, перелік відповідальних осіб, методи та технології тощо. Зрештою, Володимир наголосив, що ефективна комунікація означає, що інформація надається у правильному форматі, у потрібний час, для потрібної аудиторії із належним впливом. Також ефективна комунікація означає надання лише тієї інформації, яка потрібна.
Темою виступу наступного спікера - директора з продажів “Райдер Україна” Дмитра Аваєва – була “Оренда комерційного транспорту. Переваги співробітництва з “Райдер Україна”. Дмитро Аваєв розповів про перевагу аутсорсингу автомобільних перевезень і навів за приклад компанію Райдер Україна, яка надає послуги бізнесу з оренди американських транспортних засобів. Парк автомобілів налічує широкий асортимент фургонів під будь-які потреби, включно з електричним мікроавтобусом підвищеної прохідності. Аутсорсинг, за словами спікера, має низку переваг, зокрема: немає необхідності купляти власний транспорт і витрачати одразу великі гроші, відсутність застави, оперативна заміна транспорту в разі ДТП або поломки тощо.
Власник і генеральний менеджер OneWhale LTD Андрій Колбін виступив із темою “Контейнерні перевезення: новини зі світу “залізних коробок”. Спікер почав із огляду справ на ринку морських контейнерних перевезень. Попри блокування портів у Китаї, що призводить до значно більшого часу на доставку вантажів з Азії, стрімко зросла і ціна на фрахт морських контейнерів. З огляду на ці чинники, зазначив Андрій Колбін, все більшою популярністю користуються перевезення по суші, перш за все залізничним транспортом – це і дешевше, і надійніше, і швидше за часом. Так, доставка вантажів з Китаю до України через новий “Шовковий шлях” займає не більше місяця. Логістичні оператори вже почали переорієнтовуватися на новий напрямок, що позначилося і на кількості контейнерних потягів на цьому маршруті.
Наступним спікером був продуктовий маркетолог Модерн-Експо Роман Мельничук із доповіддю Modern delivery ecosystem. На початку виступу Роман зробив історичний екскурс в становлення і розвиток логістики. Спікер продовжив виступ оглядом сучасних тенденцій в логістиці, коли логістична інфраструктура, зокрема, поштомати, стає частиною архітектури міста, враховує вимоги часу – такі як інклюзивність і безпека.
Голова Інформаційно-комунікаційного комітету зі зв’язків з громадськістю, органами державної влади й митницями Держмитслужби громадської ради ДМСУ, менеджер ЗЕД в Оріфлейм Ірина Саргсян і член громадської ради ДМСУ, адвокат, керівник адвокатського бюро “Повразюк і партнери” Руслан Повразюк презентували доповідь “Проблемні питання визначення митної вартості. Коригування. Принципи доказу. Судова практика”. Спікери розкрили питання визначення митної вартості – за Митним Кодексом вона розраховується на підставі ціни, яка була сплачена за ці товари. Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів. При цьому, спікери звернули увагу, що контроль за правильністю визначення митної вартості здійснюють митні органи, які перевіряють числове значення цього показника. Втім, помилково сплачені або надмірні кошти, обов’язково будуть повернені платнику мита.
Експерт Комісії з митних питань при Громадській Раді ДФС у Києві, радник з митних питань Громадської спілки “Брокерський сектор” Валерій Губарєв представив доповідь “Контроль митних органів ВЕД і відповідальність за можливі порушення. Спрощення митних процедур при ВЕД в міжнародній торгівлі (статус АЕО)”. На початку виступу спікер розповів, які завдання стоять перед митною логістикою – це ціла низка задач, від вибору виду транспорту до безпосередньо митного очищення та випуску товарів у вільну торгівлю. Значно спростити процес переміщення товару через кордон покликана процедура Спільного транзиту (ССТР), до якої приєдналися більшість країн Європи. Україна прагне долучитися до цієї конвенції, і вже робить перші кроки на шляху до цього. Наразі країна знаходиться в процесі впровадження Нової комп’ютеризованої транзитної системи (NCTS). Перехід на цю систему, за словами Валерія Губарєва, дозволить використовувати єдину митну декларацію замість окремих документів контролю доставки в різних країнах. Як наслідок, це призведе до підвищення конкурентоспроможності українських компаній, поліпшення якості транспортно-експедиційних послуг і виходу вітчизняних компаній на ринки країн-членів Конвенції про процедуру спільного транзиту.
За відгуками учасників конференції було визначено ТОП-спікерів у кожному із залів. Так, у залі з Оптимізації складської логістики лідерами стали: 1 місце – Сергій Мукоїд, 2 місце – Дмитро Пасенков та 3 місце посів Максим Абу Шакра. У залі з Оптимізації транспортної логістики місця розподілилися таким чином: 1 місце – Вероніка Зеленська, 2 місце – Ігор Смирнов, 3 місце – Дмитро Аваєв.
У рамках 26-ї Всеукраїнської конференції “День Логіста” вперше відбулася церемонія нагородження номінантів Національної премії Ukrainian Logistics Award-2021. Взяти участь у даній премії могла будь-яка компанія-постачальник рішень і послуг для логістики.
Переможцями в номінаціях стали:
найдинамічніше компанія в логістиці – Global Logistics.
лідер галузі – Modern Expo.
найстабільніша логістична компанія – Tedis Ukraine.
прорив у логістиці – UB1.
інноваційна логістична компанія – SOTASS Industry 4.0.
найкраща комплексна логістична компанія – UVK.
сама активна Логістична компанія – ТОВ Онікс Трейд Логістик.
Церемонія нагородження переможців Національної Премії поставила ефектну крапку в цьогорічному Дні Логіста – конференції, яка закрила сезон-2021, побивши рекорд за кількістю учасників!
Партнерами конференції були компанії: генеральний ІТ-Партнер – Системний інтегратор Sotass, головний Партнер з Автоматизації Логістики - Consulting for Retail, офіційний Партнер – ТЕДІС Україна, офіційний Партнер логістики останньої милі – ANT-Logistics, логістичний Партнер – Міст Експрес, ІТ Консалтинговий Партнер – Слуно Україна, офіційний Партнер – KAPELOU, палетний Партнер – Богач Плюс, IT Партнер – Спілка Автоматизаторів Бізнесу, партнер Міжнародних перевезень – Global Logistics, інноваційний партнер - LADING.EU, інноваційний логістичний партнер – LOGISTIC PLUS, партнер сучасного складського обладнання – SMARTDATA LLC, партнер електронних рішень – EDIN, партнер з оренди комерційної техніки – Райдер Україна, партнер оператор логістичного обладнання – МАКСІ-ПРОМ, партнер складської навантажувальної техніки AЛВАРК УКРАЇНА, партнер з індивідуальних рішень в логістиці – OneWhale, партнер у рішеннях для доставки останньої милі – Модерн-Експо, надійний партнер з доставки збірних вантажів – Consolline, партнер з виготовлення й переобладнання фургонів – Реформ, партнер-виробник мастильних матеріалів – Azmol, 3PL партнер Група Компаній АФІНА, енергетичний партнер - Енерджі ГМБХ, логістичний партнер – Транспортна компанія SAT, поліграфічний партнер – Паперовий Змій, трансформаційний партнер – YouCoach, партнер кава-брейків – Фенікс Інвест Трейд.
Читайте: В Киеве пройдет BIG TRADE-MARKETING SHOW-2022: WITHOUT LIMITS
Фото: надано організаторамиКиевVласть
3 грудня 2021 г. 14:04
Раздел: Новини
На Київщині відкрився відремонтований в рамках “Великого будівництва” садок “Намистинка” (фото)
На Київщині триває розбудова соціальних об‘єктів. Сьогодні голова Київської облдержадміністрації (КОДА) Василь Володін відвідав дитячий садок “Намистинка” у м. Вишневе. Об‘єкт було капітально відремонтовано в рамках програми Президента “Велике будівництво”.
Про це KV дізналася з повідомлення пресслужби КОДА.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” У місті Вишневому це вже другий садочок відкритий за останній час.
Разом з очільником Київщини садок відвідали, оглянули результати виконаних робіт та поспілкувалися з колективом та вихованцями голова Бучанської районної державної адміністрації Микола Ляшенко та міський голова Вишневого Ілля Діков, депутати Київської обласної ради.
“За останні два роки ми значно покращили ситуацію з навчальними закладами області, в точу числі в рамках програми Президента України Володимира Зеленського “Велике будівництво”. Відкриття садочків займає в цьому переліку надважливе значення. Адже наші міста зростають, збільшується кількість молодих родин, а відтак, і діточок”, – зазначив голова ОДА Василь Володін під час спілкування з громадою Вишневого.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
В рамках капремонту збільшено до 10 кількість груп; проведено термомодернізацію всієї будівлі, зроблено новий дах, замінені всі вікна на металопластикові, утеплено цоколь, оновлені всі входи – забезпечений безбар’єрний доступ.
Подбали під час робіт і про безпеку перебування тут дітей та дорослих: встановлено пожежну сигналізацію, систему відеоспостереження, систему контролю загазованості в підвалах та громовідвід.
Харчоблок та пральня обладнані усім необхідним сучасним обладнанням.
Усі наявні в закладі комп’ютери підключені до високошвидкісної мережі Інтернет, є мережа “Wi-Fi” з безкоштовним доступом.
Окрім обладнання сучасних навчальних приміщень, виконано благоустрій території, встановлено новий паркан та освітлення, нові дитячі майданчики, облаштовано великий новий спортивний майданчик з резиновим покриттям.
“Переконаний, усі 278 вихованців та 44 працівники будуть задоволені своїм новим садочком. А в нас попереду ще багато планів. Усі діти Київщини мають навчатися та виховуватись у сучасних, комфортних умовах”, – підкреслив на завершення Василь Володін.
Читайте: На Київщині завершено капремонт ще одного дитсадка в рамках “Великого будівництва”
Фото: пресслужба КОДА.КиевVласть
2 грудня 2021 г. 09:00
Раздел: Тексти
В найближче десятиріччя: на Київщині планують унормувати медицину, освіту та надання соцпослуг
У столичному регіоні найближчими роками розбудовуватимуть медицину у віддалених селах, створять на базі Обухівської ЦРЛ обласну лікарню, розширять деякі існуючі школи і дитсадочки та побудують нові. Саме такі плани щодо розвитку соціальної інфраструктури містяться у головному перспективному документі розвитку Київської області, Схемі планування території. Вони передбачають покращення надання послуг населенню, розбудову освітньої, медичної, культурної та спортивної галузей.
Як стало відомо KV, 9 вересня депутати Київської обласної ради прийняли рішення “Про затвердження Схеми планування території Київської області”.
У документі зазначається, що основною його метою є розроблення раціональної планувальної організації території, спрямованої на забезпечення сприятливих умов проживання населення, раціонального використання природних ресурсів, розвитку галузей господарського комплексу, вдосконалення інженерно-транспортної інфраструктури, охорони навколишнього природного середовища та культурної спадщини, забезпечення цивільного захисту населення і територій.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Соціальне обслуговування
Головною метою розвитку сфери соціальних послуг є підвищення життєвого рівня населення. Для цього необхідна раціональна просторова організація міжселенного культурно-побутового обслуговування населення. Завдяки її реалізації можливо вирівняти територіальні відмінності в умовах соціального розвитку окремих груп населення.
Культурно-побутове обслуговування території пропонується організувати шляхом формування центрів надання послуг за принципом частоти користування закладами соціальної сфери. Так, наприклад, задовільний рівень повсякденного обслуговування можна буде досягнути на територіях з чисельністю населення не менше 1 тисячі осіб, а високий рівень – у поселеннях з населенням 3-5 тис. осіб. Повноцінними центрами періодичного обслуговування будуть населені пункти з населенням більше 25 тис. осіб, а центрами епізодичного обслуговування – міста з населенням 100-150 тис. осіб та більше.
При визначенні потенційних центрів обслуговування будуть враховані такі фактори як їх людність, місце в системі розселення, господарське освоєння, темпи розвитку, умови розміщення в природному середовищі, а також – чисельність населення та розвиток дорожньо-транспортної інфраструктури. Місцевий центр повинен забезпечувати надання повсякденних послуг при дотриманні часової доступності в межах 30 хвилин, періодичних послуг – до 60 хвилин, епізодичних послуг – до 120 хвилин.
Оскільки в Київській області роль обласного центру виконує місто Київ, то на його території зосереджені наразі і залишаться на перспективу об'єкти епізодичного обслуговування. Дублером надання таких послуг має стати місто Біла Церква. Послуги періодичного характеру мають надавати центри громад, а повсякденні послуги – кожен населений пункт чи центр старостату. Наразі існуючий стан соціальної інфраструктури в основному відповідає вимогам державних будівельних норм та задовольняє потреби місцевого населення.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Житловий фонд
Забезпеченість житловим фондом у середньому становить 37,02 кв. м на одного жителя (29,2 кв. м на одного міського і 49,5 кв.м на одного сільського жителя). Переважання забезпеченості житловим фондом сільських жителів над міськими пояснюється скороченням чисельності мешканців сіл і автоматичним збільшенням відповідних показників на душу населення, у той час як населення міських поселень скорочується не так швидко, або ж, навпаки, зростає. Найбільші показники забезпеченості мають такі колишні райони: Обухівський (понад 62 кв. м), Васильківський (понад 45 кв. м), Макарівський (понад 44 кв. м), Переяслав-Хмельницький (понад 41 кв. м). Найменше цей показник становить у Бородянському (менше 28 кв. м), Тетіївському і Вишгородському районах (менше 33 кв. м).
Введення в експлуатацію житла за рахунок державних, приватних й інших коштів, особливо у сільській місцевості, дозволить не лише залучити необхідні кадри молодих фахівців соціальної і виробничої сфер, а й значно покращить демографічну ситуацію у районах, зменшить відтік працездатного населення у міста. Це особливо стосується віддалених від столиці районів, яких в Київській області більшість. Там відтік і зменшення населення значно вищий, ніж у приміських районах, до того ж спостерігається збільшення частки людей літнього віку і зменшенням – дітей дошкільного та шкільного віку.
Дуже слабко у Київській області розвинена сфера житлово-комунального господарства. Так, частка забезпеченості житлового фонду централізованим водопостачанням складає 85,5%, водовідведенням – 14%. Зростання водоспоживання відбувається в приміській зоні за рахунок введення в експлуатацію новобудов. Продовжуються заходи із ремонту, реконструкції зношених і аварійних водопровідних і каналізаційних мереж.
Заклади охорони здоров'я
У мережу закладів охорони здоров'я входить близько 120 об'єктів, серед яких 54 лікарняних заклади, 41 заклад – центри первинної медико-санітарної допомоги, чотири лікарні та дві самостійні юридичні особи – амбулаторії загальної практики-сімейної медицини у Фурсівській та Пісківській громадах.
Мережа закладів сімейної медицини представлена 333 амбулаторіями як структурними підрозділами центрів первинної медико-санітарної допомоги, так і самостійними амбулаторіями. В Київській області функціонують лікарняні заклади на 12,3 тисяч ліжок і амбулаторно-поліклінічні заклади на 40 тисяч відвідувань за зміну.
Забезпеченість закладами охорони здоров'я по районах і населених пунктах області суттєво відрізняється і є недостатньою на віддалених від Києва територіях. Однак, переважна більшість сільських населених пунктів мають хоча б один з таких видів медичних закладів як лікарня, амбулаторія, фельдшерсько-акушерський або фельдшерський пункт, аптека. Технічний стан багатьох будівель та оснащеність закладів охорони здоров'я, зокрема станціями та автомобілями швидкої допомоги, є недостатнім.
З 2018 року триває оптимізація мережі медичних закладів, затверджена Міністерством охорони здоров'я спільно з Мінрегіоном. Так, у найближче десятиріччя має бути досягнуто рівня забезпеченості лікарень до 19 ліжок на кожну 1000 населення, 21 відвідувань за зміну в амбулаторно-поліклінічних закладах. Також за цей період усі лікарні та амбулаторії мають бути забезпечені достатньою кількістю автомобілів швидкої допомоги.
Медичне обслуговування має наближатися до місць проживання населення, особливо сільського. Поряд з розвитком мережі лікарських амбулаторій та ФАПів, медичних закладів періодичного функціонування, повинні бути організовані пересувні амбулаторії, стоматологічні кабінети, діагностичні лабораторії. На базі дільничних лікарень і лікарських амбулаторій мають створюватись денні стаціонарні палати тимчасового перебування, а також відділення медико-соціальної допомоги одиноким і літнім людям. Також важливим є розвиток мережі станцій екстреної допомоги в сільській місцевості. Особливу увагу планують приділити будівництву будинків-інтернатів для літніх людей, інвалідів, ветеранів війни та праці, потреба в яких наразі значно переважає наявну кількість.
Визначальним кроком у розбудові медицини має стати розташування на базі Обухівської районної лікарні нової багатопрофільної обласної лікарні.
Освіта
Заклади навчання та виховання Київської області представлені дошкільними навчальними закладами (понад 770), загальноосвітніми школами І-ІІІ ступенів (понад 700), 25-ма професійно-технічними училищами (ліцеями, гімназіями), 18-ма вищими навчальними закладами. У переважній більшості районів Київщини, віддалених від столиці, через скорочення населення відбувається поступове закриття шкіл та садочків. Виключенням є пристоличні райони, де, навпаки, заклади освіти працюють із перевантаженням, існують черги у містах Ірпінь, Буча, Вишгород та селах поблизу столиці.
В разі закриття шкільних і дошкільних навчальних закладів пропонується створення на базі вивільнених або незавантажених приміщень організацію нових шкільних закладів, навчально-виховних комплексів і об'єднань, що дозволить зберегти у населеному пункті заклад освіти та виховання, уникнути зайвих перевезень дітей до місць навчання, раціонально використовувати існуючий капітальний фонд і запобігти додатковим витратам на будівництво нових закладів.
У найближчий період і на більш віддалену перспективу й надалі відбуватиметься оптимізація мережі навчальних закладів, покращення їх технічного стану. У меншій кількості районів, у населених пунктах, розташованих у зоні впливу Києва, а також у випадках наявності будівель шкіл і садків в аварійному або пристосованому стані відбуватиметься будівництво нових будівель закладів освіти та виховання, або ж розширення вже існуючих.
Культура та спорт
Наразі, за даними Стратегії розвитку, в області існує 1826 закладів культури і мистецтва, зокрема 839 клубних закладів, 875 бібліотек, 61 школа естетичного виховання, 41 музей, два центри дозвілля, два парки культури та відпочинку. Забезпеченість населення закладами культури становить в середньому 12 місць на 100 осіб населення. Найкращі показники тут мають віддаленні від Києва райони – колишні Переяслав-Хмельницький (39 місць на 100 осіб), Володарський, Поліський, Ставищенський, Білоцерківський та Згурівський. Найгірші показники у Києво-Святошинському районі (лише 4 місця на 100 осіб), Вишгородському, Бородянському, Бориспільському, Броварському.
Це пояснюється тим, що зменшення чисельності населення у віддалених від столиці районах автоматично завищує забезпеченість наявного населення місцями в існуючих клубних закладах, хоча й є непоодинокі випадки, коли показники не відповідають нормативам.
Деяка частина культурних закладів наразі перебуває в аварійному стані або знаходиться у пристосованих приміщеннях. У цих випадках необхідно будівництво нових сільських клубів або будинків культури, створення центрів дозвілля.
Так, до 2027 року планується створення нових закладів культури та культурних просторів, розвиток бібліотек як потужних соціокультурних та інформаційних центрів громад, з якісно новим рівнем послуг. Зокрема, оновлять фонди бібліотек новими книжками та журналами, розширять тематичний склад. У разі необхідності також будуть розширювати існуючі заклади культури.
Фізична культура та спорт області мають сталий розвиток у будівництві нових спортивних споруд і залучення населення до фізкультурно-оздоровчої та спортивної роботи. В області функціонують 4264 спортивних споруди, до яких включено 64 стадіони, 18 басейнів, 736 спортивних залів, 646 приміщень для фізкультурно-оздоровчих занять, 2523 площинні спортивні споруди. Проте основна їх частина не відповідає сучасним вимогам та потребує модернізації і приведення до європейських стандартів.
Читайте:
Від небес до землі: на Київщині побудують новий аеропорт, автостанції та відкриють залізничні напрямки
Природний захист: на Київщині стануть заповідними ще 6% територій
Село і люди: інновації у сільському господарстві торкнуться більшості громад Київщини
День туриста: влада Київщини готує нові туристичні маршрути та рекреаційні зони
Київщина крокує в майбутнє: полігони, сміттєпереробні заводи та поводження зі сміттям
Київщина крокує в майбутнє: Велика кільцева, нові магістралі та платні дороги
КиевVласть
30 листопада 2021 г. 09:00
Раздел: Тексти
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині взялися за створення безпечних громад
Децентралізація ставить нові виклики перед громадами. На черзі реформи – створення безпечного середовища. У цьому громадам мають допомогти Центри безпеки громад. Новий проєкт, який об’єднає у собі поліцію, пожежну службу та екстрену меддопомогу. Та поки що Київщина пасе задніх у цьому напрямі. Поволі просувається і залучення до громад власних поліцейських офіцерів. Із основних причин – брак коштів та кадрів на місцях.
Як стало відомо KV, на початку листопада відбувся Всеукраїнський форум “Україна 30. Безпечна громада”. На ньому обговорили розвиток безпечного середовища, безпечної інфраструктури та цифрових сервісів для громадян. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Центри безпеки
Як раніше повідомлялося, ще в 2019 році Мінрозвитку громад започаткувало проєкт "Центри безпеки" у регіонах. Вони повинні були допомогти об‘єднати під покрівлею однієї будівлі пожежну, екстрену медичну допомогу і поліцію в єдину централізовану комунікацію. Йшлося тоді про підвищення оперативності надання допомоги населенню в екстрених ситуаціях у проміжок часу до 20 хвилин. Попередньо вартість такого базового Центру безпеки тоді складала 2,3 млн гривень, а оптимального – 3 млн гривень.
І в рамках форуму було озвучено, що наразі в Україні реалізовано лише близько 30-ти проєктів зі створення таких центрів безпеки.
"Створення умов, у яких кожна людина почувається захищеною, — одне з найважливіших завдань реформи децентралізації та нової регіональної політики Уряду. Відтак наразі у громадах розбудовується мережа Центрів безпеки, які об’єднують пожежну, екстрену медичну допомогу та поліцію в єдину модель безпекової комунікації. У планах – створити понад 350 таких Центрів й охопити ними громади в усіх регіонах України. Вони забезпечать цілодобове реагування на запит людини про екстрену допомогу до 20 хвилин. Наразі ж понад 300 громад ще не мають на своїй території місцевих або добровільних пожежно-рятувальних підрозділів. Уряд працює над тим, аби у короткостроковій перспективі це було виправлено", – сказав під час Форуму міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов.
Розробили для створення Центрів безпеки й критерії, серед яких — доступність, спроможність та якісна інфраструктура. Такі центри діють вже в 12 областях та, на жаль, Київщина не в їхньому числі.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Офіцери громади
Має зрости з наступного 2022 року в громадах і кількість поліцейських офіцерів. Цей пілотний проєкт Нацполіції у співпраці з Міністерством внутрішніх справ та Мінрозвитку в країні стартував ще у 2018 році. Наразі у 19 регіонах України працюють 450 поліцейських офіцерів громади, діяльність яких охоплює 279 тергромад.
"Наступного року ми плануємо збільшити втричі кількість офіцерів громади, до двох тисяч. Щоб у кожній громаді був свій офіцер. А у великих – у кожному старостинському окрузі", – розповів у рамках Форуму очільник МВС Денис Монастирський. На місцях
Тож KV вирішила поцікавитись у керівників громад Київщини чи планують вони впроваджувати на своїх територіях "Центри безпеки", і як просувається в регіоні втілення проєкту "Поліцейський офіцер громади" та які ще проєкти втілюються, аби забезпечити для своїх мешканців безпечне середовище.
Нагадаємо, що станом на грудень 2020 року на Київщині було відкрито всього чотири поліцейські станції, а саме: у Миронівській, Медвинській, Студениківській та Зазимській громадах. На черзі були – Узин, Пісківська та Баришівська громади. У вересні цього року поліцейські станції були відкриті одразу вже в 15 громадах, а згодом і в Василькові. А ще у жовтні – в Ірпінській та в листопаді – в Макарівській громадах.Читайте: Полицейские станции заработали в Кожанской, Калиновской и Гатненской территориальных общинах (фото)
Зокрема у листопаді стартував конкурс на посади поліцейських офіцерів, який триватиме до 12 грудня і має забезпечити поліцейськими Білоцерківську, Боярську, Гостомельську та Калинівську (Броварського району) громади. У списку і Ржищівська громада, яка ще рік назад не мала фінансового резерву для втілення цього проєкту.
Голова Фастівської міської громади Михайло Нетяжук:
У рамках форуму "Безпечна громада", який нещодавно відбувся в Києві, громади одержали інформацію про ті ініціативи, які підтримуються Міністерством внутрішніх справ. Ми їх підтримуємо і вже відбулися онлайн-наради з керівництвом МВС. Тому що наша громада наразі готова брати участь в безпекових проєктах, що спрямовані, у першу чергу, на недопущення розповсюдження наркоманії і споживання алкоголю серед дітей та підлітків "Безпечна школа" і введення, відповідно, офіцерів при закладах освіти. Протидія домашньому насильству – це питання у нас також в пріоритеті. Крім того, дільничний офіцер громади – це корисний для громади проєкт і ми плануємо брати в ньому участь. Адже наразі проблема якраз в тому, на мою думку, що дільничних та інспекторів недостатньо. Їх повинно бути більше і вони мають бути ближче до людей, відпрацьовувати питання не в площинні розкриття злочинів, а їхнього недопущення. Ми розуміємо, що саме профілактична робота і робота з дрібними злочинами покликана не допускати великих правопорушень. Тож варто на цьому концентрувати увагу, аніж потім розкривати особливо тяжкі злочини. Тож ми готові шукати можливості, щоб запустити цей проєкт. Щодо розміщення офіцера, то розуміємо, в якому приміщенні це можливо втілити. З приводу проживання – трішки складніше.
Голова Коцюбинської селищної громади Сергій Даніш:
Ще минулого року громада виділила кошти на втілення проєкту "Поліцейський офіцер громади", але, на жаль, для його реалізації бракує кадрів. Підписаний відповідни Меморандум про співпрацю із Нацполіцією. Особисто двічі був присутнім на співбесіді із кандидатами на цю посаду. Та йти працювати у громади не поспішають. На мою думку, не хочуть йти в поліцію через те, що більшість старих дільничних звикли не працювати і були не готові сприймати цю реформу, а молоде покоління лише починає вивчати цю нову професію. Ми, звичайно, і думали над тим, як заохотити до громади свого офіцера і зробити територію більш безпечною. Щоб мешканці розуміли: вони в безпеці, а територія під контролем поліції. Такий офіцер громади буде забезпечений автомобілем, гідною заробітною платою та робочим місцем. При потребі, готові вирішувати і питання проживання поліцейського на території. Є бачення і щодо створення об'єднаного Центру безпеки. Адже громада компактна і поруч розміщуються ще пожежна та швидка. На території встановлено і багато відеокамер спостереження.
Заступник голови Кагарлицької міської громади Іван Семцов:
Ми планували впровадити проєкт "Поліцейський офіцер громади". Ми визначилися з будівлею, щоб відкрити там поліцейську станцію. Обговорювали це питання із керівництвом Нацполіції і був, навіть, розроблений відповідний проєкт. Але, щоб відновити ту будівлю, створити в приміщенні всі необхідні умови: провести ремонт та опалення, закупити офісне обладнання, відповідно до прописаних вимог, необхідно близько 2 млн гривень. Тож поки що цей проєкт так і залишається проєктом. У цьому році громада таких залишкових коштів, щоб пустити їх на такий об’єкт, не має. Всі витрати йшли цьогоріч саме на фінансування лікарні – близько 16 млн гривень, які загалом мали би саме і піти на розвиток території. Тож зараз громада шукає можливості, як збільшити надходження до місцевого бюджету за рахунок орендної плати тощо. Так, звичайно, наразі проблема з дільничними на території залишається відкритою, адже їх не вистачає. Працює на території всього три, а має бути семеро дільничних. Зауважу, що і бажаючих займати цю посаду не так вже й багато. Черга із кандидатів – відсутня, хоча пропонують заробітну плату від 12 до 15 тис. гривень. Це не така й мала оцінка праці, якщо порівнювати із рівнем цін на Кагарличчині. Свого часу районна рада запроваджувала створення добровільних дружин. Були створені відповідні підрозділи, які патрулювали вулиці, на той час в поліції зовсім не вистачало відповідних кадрів. Зараз же на території громади встановлено відеоспостереження, лише по місту – до 90 відеокамер. І цей процес триває, на черзі – ще два села. Встановлюємо їх й обслуговуємо виключно за кошти із місцевого бюджету. Камери нині суттєво полегшують роботу дільничним. Тож намагаємося робити громаду більш безпечною.
Читайте:
Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться
Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести
Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы
Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе
Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета
Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу
Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов
Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине
Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием
Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине
Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района
Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться
Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА
Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района
Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов
Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения
Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы
“Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда
Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться
Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов
Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов
“Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году
Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины
Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно
Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали
Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской
Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром
“Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села
Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения
Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА
Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново
Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время
Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы
Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины
Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина
Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета
Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину
Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте
Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины
Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы
Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села
Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину
Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке
Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам
Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат
Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет
Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА
Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы
Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение
Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины
Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню
Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА
Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета
Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год
Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву
Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону
Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО
Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц
Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу
Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине
Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины
Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина
Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО
Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община
Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы
Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА
Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением
Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины
Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода
Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции
Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново
Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины
Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины
Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана
Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года
Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана
Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин
Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА
Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община
Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света
Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю
Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой
Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов
Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел
Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО
Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин
Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин
Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины
Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал
Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО
Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение
Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин
Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин
Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план
Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной
Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею
Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році
Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад
Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду
Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад
Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план
Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад
Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання
Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України
Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом
Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень
Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району
Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування)
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад
Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію
Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді
Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл
Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я
Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях
Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”
Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади
Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів
Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал
Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року
Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури
Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост
Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд
Проєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів
Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка
Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги
Проєкт “Децентралізація”: на зміну дільничним у об'єднаних громадах прийдуть поліцейські офіцери
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2020 році
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не можуть отримати від районів комунальне майно
Проєкт “Децентралізація”: статус і повноваження старост у громаді залежатимуть від Верховної Ради
Проєкт “Децентралізація”: у 2021 році Тетіївська громада збагатиться за рахунок гранту в 26 млн гривень
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині почали ліквідовувати райони, перший на черзі – Згурівський
Проєкт “Децентралізація”: ліквідована Іванківська райрада залишила громаді-спадкоємцю мільйонні борги
Проєкт “Децентралізація”: голови громад мають право накладати вето лише на прийняті рішення ради
Проєкт “Децентралізація”: ліквідації Баришівського району заважають комунальні борги
Проєкт “Децентралізація”: Миронівську райраду ліквідують із боргами по зарплаті
Проєкт “Децентралізація”: депутати ВРУ взялися за урбанізацію міст
Проєкт “Децентралізація”: Київщина втрачає першість у рейтингу заможності громад
Проєкт “Децентралізація”: майно та активи Бородянського району розділили між шістьма громадами
Проєкт “Децентралізація”: Обухівський район віддасть Букринський плацдарм на утримання області
Проєкт “Децентралізація”: пандемія та безгрошів’я блокують розвиток культпослуг на Київщині
Проєкт “Децентралізація”: Держгеокадастру дозволили і далі розпоряджатися землями Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Славутич збільшить бюджет за рахунок бізнес-парку та інвестицій
Проєкт “Децентралізація”: Васильківський район ліквідують упродовж місяця
Проєкт “Децентралізація”: уряд взявся за діджиталізацію тергромад
Проєкт “Децентралізація”: Київщина позмагається за гранти для розвитку громад
Проєкт “Децентралізація”: дві селищні громади Київщини заявили про бажання стати містом
Проєкт “Децентралізація”: на утримання громад хочуть передати приватизовані гуртожитки та бомбосховища
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини формують партнерські об’єднання для збільшення ресурсів
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини планують оптимізацію освітніх закладів
Проєкт “Децентралізація”: громади та асоціації Київщини виступають за збільшення ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: громади можуть втратити мільйони разом з акцизом на тютюн
Проєкт “Децентралізація”: новоствореним райрадам Київщини бракує коштів на існування
Проєкт “Децентралізація”: громади просять уряд та Раду закріпити реформу на законодавчому рівні
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини скаржаться на дублювання повноважень та бідність
Проєкт “Децентралізація”: тергромади навчать, як правильно роздавати землю
Проєкт “Децентралізація”: із бюджетів громад вилучатимуть кошти на охорону культурної спадщини
Проєкт “Децентралізація”: громади масово розпродують комунальне майно
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини скаржаться на ProZorro
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини стурбовані вимогами закону щодо заснування ліцеїв
Проєкт “Децентралізація”: найуспішніші громади Київщини
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини хочуть зекономити на благоустрої за рахунок держсубвенції
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини шукають кошти на покращення послуг своїх КП
Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини роздали кошти на інфраструктуру та ремонт доріг
Проєкт “Децентралізація”: тепломережі столичного регіону загрузли у боргах
Проєкт “Децентралізація”: тривають дискусії щодо права власності на майно тергромад
Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини не додали освітньої субвенції
Проєкт “Децентралізація”: Богуслав та Яготин розвиватимуться за рахунок ландшафтних парків
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини виступають проти затягування перевиборів місцевого керівництва
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини просять уряд не нищити їхню фінансову незалежність
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини жаліються на порожні скарбниці
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині громади ділять на округи та обирають старост по-новому
Фото: колаж KVКиевVласть
19 листопада 2021 г. 17:00
Раздел: Тексти
Від небес до землі: на Київщині побудують новий аеропорт, автостанції та відкриють залізничні напрямки
Головним перспективним документом розвитку Київської області, Схемою планування території, затверджено майбутню розбудову сфер наземного, залізничного та повітряного транспорту. Вона передбачає будівництво нового аеропорту, розвиток існуючих “повітряних воріт” області, прокладання залізничних колій та створення і реконструкцію з/д станцій. Торкнеться цей розвиток й автобусних перевезень, зокрема, заплановано закриття Центрального автовокзалу і двох автостанцій. Натомість область планує побудувати новий вокзал, станції та оптимізувати мережу перевезень.
Як стало відомо KV, 9 вересня депутати Київської обласної ради прийняли рішення “Про затвердження Схеми планування території Київської області”.
У документі зазначається, що основною його метою є розроблення раціональної планувальної організації території, спрямованої на забезпечення сприятливих умов проживання населення, раціонального використання природних ресурсів, розвитку галузей господарського комплексу, вдосконалення інженерно-транспортної інфраструктури, охорони навколишнього природного середовища та культурної спадщини, забезпечення цивільного захисту населення і територій. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Повітряний транспорт
Враховуючи значне зростання ділових, комерційних і туристичних перевезень, значно збільшиться доля транзитних перевезень як пасажирських, так і вантажних. На найближчі 15 років прогнозуються значні зростання транзитних потоків.
У цей час повітряні пасажирські перевезення столиці та області будуть обслуговувати міжнародні аеропорти “Бориспіль” та “Київ” ім. Сікорського (Жуляни). У подальшій перспективі цю роль на себе мають взяти два аеропорти – “Бориспіль” і новий аеропорт “Рославичі” в районі села Велика Бугаївка. Аеропорт “Київ” втратить своє значення, перетворившись на бізнес-центр і базу сервісного обслуговування літаків ділових людей з винесенням експлуатаційної роботи по обслуговуванню міжнародних і місцевих ліній на новий аеропорт.
Поки розвиток аеропорту “Київ” передбачається у напрямках покращення обслуговування внутрішніх та міжнародних рейсів на авіалініях на малі та середні відстані, а також організації на них прийому і відправлення туристичних рейсів. Планується створення центру авіаційних ділових зв'язків з розвитком сполучення на повітряних суднах бізнес-класу, а також створення та розвиток авіасервісу легких гвинтових літаків, які можуть бути особистого користування та загального призначення (повітряні таксі, авіарозвідка, аерофотознімання, повітряне ДАІ, швидка медична допомога тощо).
Ще планують модернізувати існуючий та завершити будівництво нового аеровокзалу на 600 пасажирів. Намічено введення в дію подовженої частини злітно-посадкової смуги, ремонт місць стоянки повітряних суден, забезпечення сучасними системами світлотехнічного обладнання. Для забезпечення сучасного рівня обслуговування пасажирів бізнес-класу передбачається будівництво бізнес-сектора з аеровокзальним комплексом, пунктом прокату та зберігання легкових автомобілів, ангаром-укриттям для повітряних суден.
Також передбачається подальша реконструкція і розвиток аеропорту “Бориспіль” з доведенням його до вимог норм міжнародної організації цивільної авіації. Так, після реконструкції другої льотної зони аеропорт в цілому зможе приймати і відправляти 54 млн пасажирів на рік з доведенням пропускної можливості до 4-5-х тисяч пасажирів на годину, що також дозволить обслуговувати літаки великої місткості (500-800 пасажирів).
Загальна площа земель, на яких розташований аеропорт, становитиме 947,3 га. Передбачається відведення додаткових ділянок площею 267,4 га під будівництво комплексів вантажних перевезень, паливопостачання, автостоянок, секторів державного підприємства “Україна”, бізнес-авіації, авіації загального призначення тощо. Планується реконструкція існуючої та будівництво нової під'їзної автодороги на відстані 80 метрів для розподілу транзитних потоків на в'їзді та виїзді і будівництво під’їзної естакади до термінальних комплексів для відокремлення пасажирів, які прибули, та тих, що відлітають. Також у зв'язку зі збільшенням обсягів пасажирських перевезень виникне потреба у розвитку спеціального колійного транспорту, що має зв'язок з термінальними комплексами аеропорту та експрес-зв'язок з транспортними вузлами Києва – системи “Повітряний експрес”.
Зростання вантажообороту Київського авіавузла відбуватиметься в основному за рахунок аеропорту “Гостомель”. Створення міжнародного авіаційного комплексу “Гостомель” має задовольнити потреби України в міжнародних перевезеннях вантажів, особливо великогабаритних і важких, а також подальшу інтеграцію України у світову систему економічних зв'язків з участю у великих міжнародних проєктах (енергетичних, сировинних, гуманітарних). Розглядається питання будівництва в розрахунковий період вантажного комплексу та нової штучної злітно-посадкової смуги.
Будівництво нового аеропорту “Рославичі” може бути розпочате за рахунок інвесторів у будь-який час і для будь-яких проєктів, наприклад, в комплексі економічної зони на територіях, прилеглих до зарезервованої під аеропорт. Резервування територій необхідно подовжувати і уточнити їх межі, включаючи межі обмеження забудови з умов безпеки польотів. Цей аеропорт передбачається ІІ класу з однією злітно-посадковою смугою, решта показників буде визначена на стадії формування технічно-економічного обґрунтування.
Залізничне сполучення
Роль та значення залізничного транспорту Київської області обумовлені його місцем в мережі залізниць України і загальноєвропейській транспортній системі, основу якої складають 10 міжнародних транспортних коридорів.
Програма створення та функціонування залізничних коридорів передбачає модернізацію та посилення залізничних дільниць, поліпшення якості перевезень і їх безпеки, підвищення вимог до інфраструктури залізничного транспорту, нової організації руху. В Київській області планують розбудову залізничного транспорту з метою інтеграції залізничної мережі України в систему Європейських залізничних ліній, у тому числі швидкісних та високошвидкісних. Передбачається також безперешкодний пропуск міжнародних залізничних вантажів через територію області, максимально можливе виведення сортувальної роботи та вантажного транзитного руху з міських територій, підвищення ролі залізничного транспорту в міських пасажироперевезеннях, організація комплексних пересадочних вузлів міського та приміського транспорту.
Для розвитку вузла залізничного транспорту планується будівництво залізничного обходу міста Києва від Коростенського до Ніжинського напрямку з мостовим переходом через річку Дніпро в районі міста Українка та влаштуванням двох сортувальних станцій Київ-Західний (на розрахунковий строк) та Київ-Східний (на перспективу) загальною довжиною в межах області 156 кілометрів. Першочерговим заходом є будівництво ділянки обходу між Фастівським і Миронівським напрямками з новою сортувальною станцією Київ-Західний від станції Нові Безрадичі до Київ-Західний та будівництво другої колії на ділянці Видубичі-Нові Безрадичі. Це дозволить вивести за межі Київського залізничного вузла значну частину транзитних вантажних потоків.
Ще планується відновлення обхідної лінії Фастівського вузла з будівництвом на ній нової сортувальної станції. Будівництво обхідної лінії Миронівського вузла та залізничних розв'язок в комплексі з будівництвом зовнішнього залізничного обходу Києва на перетині з магістральними лініями Київ-Тетерів, Київ-Фастів, Київ-Ніжин (в районі смт Клавдієво-Тарасове, Калинівка, Велика Димерка), в комплексі з будівництвом зовнішнього залізничного обходу міста Фастова та в районі зупинного пункту Лівий Берег.
На ділянках Жуляни-Глеваха та Київ-Миронівка буде споруджено додаткові головні колії. Малодіяльні під'їзні колії на вантажних станціях планують взагалі закрити. Будуть закриті також вантажні станції і двори Київ-Товарний, Київ-Дніпровський, вантажного двору станції Почайна, вантажної роботи на станції Київ-Пасажирський, сортувальної роботи на станції Дарниця.
На станції Фастів-1 побудують новий вокзальний комплекс, також з метою ліквідації залізничних переїздів в одному рівні будуть побудовані мости та шляхопроводи.
Передбачені також побудова другої головної колії на дільниці Київ-Трипілля, реконструкція існуючої під'їзної колії Київ-Вишгород з підключенням її до міської залізниці з організацією пересадки залізниця-метрополітен на станціях “Сирець” та “Почайна” для перевезень пасажиропотоку з Вишгородського напрямку. Ще у перспективі створення відокремленої лінії для системи “Повітряний експрес” від аеропорту “Бориспіль” до станції Дарниця з будівництвом додаткових колій від станції Нова Олександрівка до Дарниці на Гребінківському напрямку та другої колії від аеропорту до Великої Олександрівки.
На період до 2036 року прогнозується збільшення експлуатаційної довжини магістральних залізничних колій загального користування по Київській області з 844 кілометрів до 1000.
Мережа автостанцій
Розвиток мережі автостанції Київської області було затверджено з урахуванням пропозицій генерального плану розвитку міста Києва до 2025 року та його приміської зони, що розробляється.
Так, планується будівництво автовокзалу та двох автостанцій на в'їздах до Києва – автовокзалу “Харківський” в районі Харківської площі (чернігівський та харківський напрямки) та автостанцій “Троєщина” в районі проєктної Подільсько-Вигурівської лінії метрополітену і “Теремки” біля станції “Одеська” перспективної станції Оболонсько-Теремківської станції метро. На перспективу генеральним планом Києва передбачається будівництво ще двох автостанцій – “Новобіличі” (ковельський та житомирський напрямки) і “Червоний Хутір” (харківський та сумський напрямки), розміщених в районах периферійних станцій метрополітену, з закриттям автостанції “Дачна”.
Будуть проведені реконструкції на автостанціях “Полісся” та “Дарниця”, станція “Видубичі” залишається без змін. Передбачено закриття Центрального автовокзалу та станцій “Поділ” та “Південна”.
Нові автостанції побудують у колишніх районних центрах Бородянка, Васильків, Володарка, Згурівка та містах обласного значення Ірпені та Березані. При цьому існуючі автостанції області планують привести до належного технічного стану з впровадженням сучасного інформаційного забезпечення.
Передбачена подальша оптимізація мережі автобусних маршрутів у всіх видах сполучення та модернізація і придбання нового рухомого складу великої та середньої місткості.
Читайте:
Природний захист: на Київщині стануть заповідними ще 6% територій
Село і люди: інновації у сільському господарстві торкнуться більшості громад Київщини
День туриста: влада Київщини готує нові туристичні маршрути та рекреаційні зони
Київщина крокує в майбутнє: полігони, сміттєпереробні заводи та поводження зі сміттям
Київщина крокує в майбутнє: Велика кільцева, нові магістралі та платні дорогиКиевVласть
середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
Календар подій