9 березня, коли Київ перебував в напівоблозі російських окупаційних військ, Олександр Шуляк та Олексій Заремба – чоловік та брат голови “Слуги народу” Олени Шуляк (на фото) – незадекларовано вивезли до Польщі 1,3 млн доларів, колекцію ікон, шуби та годинники. Також стало відомо, що Олександр Шуляк може бути пов’язаний бізнес-інтересами з Віктором Колобовим – міністром фінансів в останньому уряді Миколи Азарова. Про це KВ стало відомо з допису на Facebook-сторінці бізнесмена Сеяра Куршутова, якого в деяких ЗМІ пов’язують з контрабандними схемами на митниці, а також допису на Facebook-сторінці київського журналіста та блогера Володимира Бондаренка. Підписуйтесь на “КиївВладу”  За інформацією Сеяра Куршутова, 9 березня ц.р. о 23:46 в пункті пропуску “Краковець” на автомобілі Toyota Land Cruiser з номерами AA8853XK державний кордон перетнули Олександр Шуляк та Олексій Заремба – чоловік та брат голови партії “Слуга народу”, заступниці голови парламентської фракції монобільшості й заступниці комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олени Шуляк.  За словами Куршутова, Шуляк та Зарембо нічого не задекдарували на українській митниці, але на польській митниці вони задекларували 1,3 млн доларів, п’ять годинників, колекцію ікон та три шуби. “Тепер до 88 народних депутатів, які, здригаючись, чекають на публікацію своїх закордонних паспортів, додадуться декілька десятків парламентарів та чиновників, які скоро прочитають про вивезені ними до Польщі мільйони”, – написав бізнесмен. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться В коментарях під постом ексспікер ВР Дмитро Разумков запитав, чи повернулись родичі лидера “Слуги народу” до України. На шо Сеяр Куршутов відповів, що планує розповісти про це окремо. Одночасно київській журналіст та блогер Володимир Бондаренко зазначив, що Олександр Шуляк досі може працювати на Віктора Колобова – міністра фінансів в уряді Миколи Азарова. “Він (Олександр Шуляк, – KВ) керує ТОВ “Енжіай Груп”, яким володіє Рогач Вікторія Леонідівна. За Януковича ТОВ “Енжіай Груп” заволоділо майновим комплексом в Києві на вул. Фрунзе, 25-27 (зараз Кирилівська вулиця, – КВ), де тоді ж оперативно було збудовано бізнес-центр та штаб-квартиру банка “¾” (це будівлі, що стоять встик до штаб-квартири телекомпанії “1+1”). Банк “¾” контролює Юрій Колобов (міністра фінансів в останньому уряді Миколи Азарова, – КВ). Членом спостережної ради банку “¾” був Рогач Федір Іванович, дружиною якого є Рогач Вікторія Леонідівна, яка володіє ТОВ “Енжіай Груп”, яким керує Шуляк Олександр Олександрович”, – написав журналіст. Він також нагадав про законопроєкт №5091, який активно просувала Олена Шуляк і який вже проголосовано парламентом. Залишився тільки підпис Президента Володимира Зеленського. “Суть [законопроєкта] проста – якщо забудовник почав будувати та продавати житло, жоден суд не зможе його зупинити”, – пояснив Володимир Бондаренко. Читайте: “Спеціальне майнове право”: законопроєкт 5091 не захищає права інвесторів та посилює корупцію для забудовників “У зв’язку з тим що чоловік Шуляк керує бізнесом Рогач Вікторії Леонідівни, цей закон заграв новими фарбами… Рогач володіє фірмами, які прославились скандальними забудовами в Києві”, – написав журналіст та перерахував ці фірми: ПП “Конвалія Нерухомість” – скандальна забудова на Хорива, 2, знищення пам’ятника архітектури; ТОВ “Едванс” – земельна ділянка на вул. Верхній Вал, 10 (між Замковою горою та Житнім ринком); ТОВ “Дніпроплаза” – земельна ділянка на вул. Панаса Мирного, 22; ТОВ “Агросервіс” – нежитлова будівля на вул. Петра Сагайдачного, 33-Г; ТОВ “Срібні хвилі” – дві земельні ділянки на “Золотому острові” в Козині з купою судів; 10%  в ПрАТ “ІТТ-Плаза" – забудівля на вул. Фізкультури, 23-30, вул. Короленківській, 16-20, 22 та пров. Фізкультури, 5. “У зв’язку з цим виникло питання: чи не було при лобіюванні закону (№5091, – KВВ) у Шуляк якихось корисливих умислів, аби забовольнити роботодоавця чоловіка?”, – поставив запитання Володимир Бондаренко. Крім того, на початку серпня Володимир Бондаренко нагадав, що Олена Шуляк є співвласницею ТОВ “Кріейтор”, яке володіє нежитловим будинком на вул. Сковороди 21/16 (наразі тут знаходиться офісний центр, – KВ). “Це будинок Подільського МРЕО ДАІ, яке люди в погонах вкрали та продали руссо-мільярдеру Едураду Шифріну, у якого Олена Шуляк працювала в якості бухгалтера-аудитора”, – написав журналіст. ТОВ “Кріейтор” належать 0,43 га на старому Подолі (кадастровий номер 8000000000:85:353:0002, цільове призначення якого “для будівництва … адміністративно-готельного комплексу. І, на думку Володимира Бондаренка, якщо закон №5091 набуде чинної сили, це “дозволить Шуляк спокійно збудувати ЖК попри цільове призначення землі та інші бюрократичні перепони”. Буквально на днях KВ писала, що Олена Шуляк за допомогою деяких однопартійців саботує прийняття урядового законопроєкту №7476, який автоматично позбавляє мандатів народних депутатів всіх рівнів, обраних від заборонених судом партій – “ОПЗЖ”, Шарія тощо. КВ також поставило запитання про ймовірні зв’язки Олени Шуляк з Дмитром Ісаєнком – нардепом від “ОПЗЖ”, секретарем комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, а також віце-президентом Конфедерації будівельників України. Читайте: Чому в ВР та місцевих радах досі сидять депутати від “ОПЗЖ”? Треба запитати у очільника “Слуги народу”Фото: Facebook Олени ШулякКиївВлада

Прокуратура Бучанського району 1 серпня відкрила провадження за підозрою у шахрайстві в особливо великих розмірах. Йдеться про ймовірне розкрадання земельних угідь Ірпеня. Є підозра, що використовуючи одну й ту саму схему, спритні ділки могли розікрасти щонайменше 10 гектарів місцевих лісів. Мерія Ірпеня стверджує, що ніколи не передавала ділянки, щодо яких ведеться розслідування, у приватну власність, тож, акти на них можуть бути підробленими. В свою чергу, серед власників цієї скандальної землі можна знайти осіб, наближених до дуже відомих місцевих забудовників.  Як стало відомо KВ, про те, що 10 гектарів землі Київщини можуть бути втрачені, повідомила керуюча партнерка АО “Право Захисту” Євгенія Ростолопа.Підписуйтесь на “КиївВладу” Адвокатська знахідка За словами Ростолопи, адвокати натрапили на схему дерибану землі на Ірпінщині під час обслуговування одного зі своїх клієнтів. Юристи помітили, що в одного з фігурантів справи останніми місяцями почали систематично з’являтись у власності нові земельні ділянки. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться “Згідно розслідування, частину земель Київщини викрадено за підробними актами права власності 2001-2009 років. Є підозра, що це було вчинене не без втручання держпосадовців. Розкрадають землі лісового фонду області під забудову”, – говорить вона. Зокрема, юристами було виявлено земельний наділ у Ірпені площею у  0,97 гектари (кадастровий номер 3210900000:03:005:0065), що з 2005 року належала особі, яка мешкає на території Донецької області. Ділянка знаходиться віднесена до земель лісового фонду Київщини.  “З 2003 по 2009-й рік в державних актах вже зазначався кадастровий номер земельних ділянок, але через низку причин не вся інформація була внесена до Державного земельного кадастру, що може стати місцем для шахрайських маніпуляцій. На час набуття права власності на земельну ділянку громадянину було 19 років. Тепер ця земля призначається для будівництва та обслуговування багатоквартирних будинків. Коли я, як адвокат, звернулась до Ірпінської міської ради, аби виявити, чи приймала міська рада рішення про передачу цієї землі у приватну власність, виявилось, що відповідного рішення рада ніколи не приймала”, – додала Євгенія Ростолопа. На фото: відповідь Ірпінської міської ради на адвокатський запит Євгенії Ростолопи На фото: акт права власності земельної ділянки Згідно відповіді, наданій на запит адвокатки у Держгеокадастр, там теж немає другого примірника цього акту – його не було зареєстровано у книзі державних актів.  Схема За словами адвокатки, описана схема неможлива без втручання держпосадовців, бо інформацію про земельний наділ до Державного земельного кадастру має безпосередньо внести державний кадастровий реєстратор.  Відповідно до законодавства державну реєстрацію земельних ділянок здійснюють державні кадастрові реєстратори територіальних органів земельних ресурсів. Саме вони приймають рішення про державну реєстрацію земельних ділянок та вносять інформацію про них до Державного земельного кадастру. Тобто, як підозрюють юристи, кадастровий реєстратор на підставі ймовірно підробленого державного акту та копії паспорту громадянина з Донецької області за декілька днів до повномаштабного вторгнення окупаційних військ рф, вніс в Державний земельний кадастр інформацію про цю земельну ділянку. “Цей державний кадастровий реєстратор може знаходитись у будь-якому куточку країни. Також, виготовити технічну документацію для земельної ділянки може спеціальне підприємство. За відомостями юристів АО “Право Захисту”, зареєстрував цю земельну ділянку за мешканцем Донецької області відділ №1 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, а технічну документацію виготовило приватне підприємство “Закарпатський інститут землеустрою”, – додала Ростолопа. Цікаво, що директором вказаного нею підприємства, згідно даних сервісу “YouControl” є Дмитро Чорний. Вже на титульний сторінці адресою земельного наділу зазначається “Закарпатська область, Київська область, м. Ірпінь”.  “Я поїхала в Бучу, в відділ Держгеокадастру. Там вони відкривають реєстр і бачать технічні відомості, де написано: “Місто Ірпінь Закарпатської області”. Одразу ж після цього фахівець почав кричати своїм колегам щоб вони нам нічого не казали, бо це якась “стрьомна” земельна ділянка”, – розповіла Євгенія Ростолопа. За її словами, серія і номер фіктивних державних актів робляться так, щоб вони приблизно відповідали цьому часовому проміжку, коли набуте право власності.  “Це не випадкові номери та серії, що свідчить про те, що до дерибану землі задіяні особи, що мають відношення до зберігання державних актів Київщини та доступ до бланків суворої звітності”, – зазначає вона.  Як зазначала адвокат раніше, державний реєстратор має внести запис про право власності до реєстру речових прав.  “Неочікувано, такі відомості про цей земельний наділ вносить реєстратор у Сквирській міській раді напередодні повномасштабного вторгнення рф до України – 18 лютого. Цей державний реєстратор може й не знати що під його іменем вчиняються ймовірні злочини. Шахраї можуть просто за грошову винагороду отримувати ключі доступу до державного реєстру речових прав на нерухоме майно.  Я думаю, що цей реєстратор сам не знає що під його ключем вчиняються такі дії. Це просто його ключ знаходиться в того, хто займається незаконними реєстраціями. Державний реєстратор за те, що вносить неправдиві відомості, максимум отримає позбавлення доступу до реєстру та адміністративну відповідальність. Це дуже розв’язує руки аж до тих пір, поки Міністерство юстиції не скасує доступ до реєстру такому реєстратору. А потім, організатори схеми знаходять нового державного реєстратора. Ця схема без посадових осіб Держгеокадастру неможлива, бо вони це відслідковують. Це не якісь 10 соток землі. По нашому регіону ми вже бачимо близько 10 гектарів лісу. Кримінальні провадження відносно задіяних у схемі осіб потрібно розглядати не під кутом шахрайства, а під кутом можливої причетності цих осіб до співпраці з державними зрадниками та колаборантами. Ці схеми переважно впроваджуються з минулого року. Але в мене є чітке бачення, що вони реалізуються на території всієї України. Одна людина має список земельних наділів на 38 сторінок по всій країні, де останніми місяцями в нього постійно виникає право власності на підставі втрати державного акту, якого ніколи не було. Державний земельний кадастр це ніяк не відслідковував, бо вони у цьому зацікавлені. Так, за неправомірну вигоду посадові особи Держгеокадастру, зловживаючи своїм службовим становищем, сприяють у передачі у власність земельних ділянок, відомості щодо яких не були внесені в електронну базу, третім особам. Державні акти на земельні ділянки старого зразка попередньо знищуються в архівах”, – розповіла Ростолопа. За такою схемою Київщина ризикує втратити чергову частину лісового фонду під забудову нових житлових кварталів. На фото: витяг з державного реєстру речових прав Ірпінська справа Як розповідає адвокат, історія, з якою зіштовхнулись безпосередньо ірпінчани, стосується питання отримання права власності на земельну ділянку за кадастровим номером 3210900000:03:005:0065.  За її словами, вигодонабувачем у цій історії став ірпінський забудовник Олексій Пєший, який проводить забудову Ірпінського мікрорайону “Фреш Сіті”. Житловий комплекс “Фреш Сіті” знаходиться на вулиці Університетська, 1 в районі водоканалу. Після отримання права власності, за інформацією, що надала юрист, новий власник вирішив продати наділ. Договір купівлі-продажу датується 14 липня поточного року – близько місяця тому. Як розповідають, новим власником землі стає Толкушов Володимир Федорович, який є рідним дідусем Олексія Пєшого та тестем забудовника та екс-депутата Ірпінської міської ради Валерія Пєшого. Нагадаємо, у 2013 році Пєшого старшого звинувачували у дерибані земель Київщини, зокрема, Біличанського лісу. У 2015 році Валерій згадувався у скандалі із побиттям кандидата у депутати міськради від партії "Сила людей" Інни Грищенко, яка виступила проти вирубування лісу. Читайте: Кандидат-“застройщик“ ударил кандидата-”активистку” с маленьким ребенком на руках (видео) “У Пєшого Олексія Валерійовича, сина Валерія Пєшого, підозрюю, є фінансові інтереси з приводу земельної ділянки на якій знаходиться за кадастровим номером 3210900000:01:175:0002, площею 0,8404 га, яка розташована у місті Ірпінь Київської області по вул. Університетській, 1. Ця земельна ділянка знаходиться в користуванні Національної поліції Київської області. З метою подальшої її забудови, компанія Пєшого Олексія продала Національній поліції Київської області іншу земельну ділянку та приміщення у якому поліція буде розташовувати новий кінологічний центр. З метою розширення свого будівництва багатоповерхових житлових будинків та великої забудови території старого кінологічного центру, Пєший Олексій влучно знайшов можливість “придбати” ще одну земельну ділянку поруч з старим кінологічним центром, яка віднесена до земель лісового фонду. Нагадаємо, деякі ЗМІ заявляли, що Пєший молодший продав земельну ділянку під кінологічний центр, правоохоронцям по ціні у 2000 гривень. Як пишуть журналісти, на наступний день після заключення цієї земельної угоди батька Олексія – Валерія Пєшого, якого звинуватили у шахрайстві, відпустили під особисті зобов'язання. На фото: будівництво ЖК “Фреш Сіті” в Ірпені Із зібраними даними юристи звернулись до правоохоронних органів, а саме до Бучанської окружної прокуратури.  Кримінальне провадження щодо цієї земельної ділянки на момент подання заяви вже було порушено – правоохоронці завели справу стосовно цього наділу 1 серпня.  Наразі триває досудове розслідування. “Для припинення прав власності на ділянку збирають докази. Але залишається відкритим питання – скільки ще земель Київщини могли пограбувати?”, – додала адвокат.На фото: відповідь прокуратури на заяву адвоката Ростолопи Експертна думка KВ поспілкувалась із Романом Титикалом – адвокатом та головою постійної комісії КОР з питань екології, природокористування, водних ресурсів, мисливства, ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та інших надзвичайних ситуацій.  Як розповів депутат, поле для провадження шахрайських схем з’являється тоді, коли власник земельного наділу оформлює не весь необхідний пакет документів. Ці недооформлені земельні ділянки стають проблемою й тоді, коли мова йде про відбудову зруйнованого рашистами житла.   “Такі схеми – це шахрайське заволодіння майном шляхом підробки документів. Такі дії підпадають під ознаки злочину – шахрайство ст. 190 КК України, шахрайство вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою, – карається позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна. В першу чергу зацікавлені в тому щоб не стати жертвами шахрайства самі власники землі, тому вони мають завчасно подбати про належне оформлення своїх документів.  Багато людей нажаль щось недооформили, не внесли в кадастр, не присвоїли кадастрові номери, тощо. У подальшому це створює незручності у всіх сферах. Зараз взагалі величезна проблема – ми намагаємось відновлювати людям зруйновані будинки. Наприклад, затвердили обласну програму відбудови зруйнованих будинків, а у багатьох власників немає документів на зруйновані будинки – ні на самі будівлі, ні на землю. Людина не до кінця оформила, чи не мала державного акту, в людини щось і є, але це не повний пакет документів.  Вказане створює простір  для маніпулювання шахраям. Вони привласнюють ті ділянки які в кадастр не внесені, підробляють правовстановлюючі документи саме на такі землі, що не мають кадастрового номеру чи не внесені в кадастр та реєстр речових прав”, – розповів Роман Титикало. Як раніше писала KВ, у Борщагівській громаді розгорівся скандал довкола вирубки дерев у парку-пам'ятці “Зелена брама”. Ласий шмат лісу у Софіївській Борщагівці став предметом зазіхань приватної компанії “Атлант груп юа”. ДП “Київське лісове господарство” передало останньому гектар землі під облаштування зони відпочинку. Жителі громади всіма силами намагаються зберегти ліс і шукають підтримки у місцевої влади та народних депутатів. В обласній же раді наполягають на терміновому розірванні стосунків із нищівниками пам'ятки природи. Вивчають правоохоронці і законність підписання Бучанською РДА документа про надання землі у користування 24 лютого – у час повномасштабного вторгнення рф на територію Київщини. Читайте: Грудка чорнозема: за рік на Київщині виставили на аукціони більше 10 тисяч гектарів землі Фото: колаж КВ КиївВлада

КМДА та Київрада збираються відмовити ТОВ “НВП “Рестін” в поновленні оренди земельної ділянки на вул. Жилянській, 96-А. Тут вказана компанія з 2009 року мріє побудувати 16-поверховий “готельно-офісно-житловий комплекс”, але наразі, за даними КМДА, на ділянці розташовано лише кілька тимчасових споруд побутового призначення, дитячий майданчик та купи сміття. Схоже, наміри забудовника також протирічать Генплану Києва та загрожують пошкодженням “сусіднім” пам'яткам історії. Примітно, що одним із власників даного ТОВ є колишній громадянин росії, банкір та інвестор Ігор Штрель (на колажі). Як стало відомо KВ, 11 серпня 2022 року в Київраді було зареєстровано проєкт рішення “Про відмову ТОВ “Науково-виробниче підприємство (НВП) “Рестін” в поновленні договору оренди земельної ділянки від 3 лютого 2011 року №79-6-00803”.Підписуйтесь на “КиївВладу”  На сайті столичної міськради цей документ було опубліковано 17 серпня. Суб'єктами його подачі виступили заступник голови Київської міськдержадміністрації (КМДА) Вячеслав Непоп та Департамент земельних ресурсів КМДА. Мова йде про ділянку площею 0,54 га на вул. Жилянській, 96-А (Голосіївський район) з цільовим призначенням “для будівництва, експлуатації та обслуговування офісно-житлового комплексу з допоміжними приміщеннями та паркінгом” (кадастровий номер – 8000000000:72:082:0019). Термін дії договору оренди цієї землі закінчився 25 липня 2022 року. Орієнтовне розміщення участка (скріншот “Гугл-карти”) Як вказано в пояснювальній записці до проєкту рішення, дана ділянка за функціональним призначенням, згідно Генплану, входить до території житлової середньо- та малоповерхової забудови, а також частково – до території вулиць та доріг. На даний момент ця земля вільна від капітальної забудови. Під час обстеження, яке було проведено Департаментом земельних ресурсів КМДА 30 травня 2022 року, було встановлено, що в межах ділянки розташовано кілька тимчасових споруд побутового призначення та дитячий майданчик, а інша частина землі не використовується. У якості причин для відмови у продовженні терміну дії договору оренди чиновники КМДА вказують відразу декілька обставин. Так, згідно з пояснювальною запискою, дана ділянка занедбана, засмічена та перетворилась на місце накопичення побутових відходів. У зв’язку з цим мешканці Голосіївського района протягом 2018-2021 років неодноразово направляли до компанії-орендаря листи з вимогою вжити заходів щодо приведення цієї землі у придатний стан. Також, за інформацією чиновників КМДА, не дивлячись на те, що на даній ділянці можна будувати споруди висотою не вище 5 поверхів, ТОВ “НВП “Рестін” планує звести там 16-поверховий “готельний комплекс”. При цьому, Департамент культури КМДА 19 липня 2022 року повідомив суб'єктам подачі проєкту рішення, що масштабне будівництво на цій землі призведе до пошкодження кількох пам’яток історії, які знаходяться на суміжних ділянках (вул. Саксаганського, 93, 93-а, 95, 97, 97-в та Жилянській, 96). Очевидно, мова йде про Музей видатних діячів української культури та будинок, у якому проживав відомий театральний діяч Панас Саксаганський. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Скандали і судові спори ТОВ “НВП “Рестін” стало користувачем ділянки на вул. Жилянській, 96-А на підставі рішення Господарського суду Києва від 8 грудня 2009 року по справі №44/748. Таку процедуру землевідводу компанія ініціювала у зв'язку з тим, що столична міськрада за клопотанням цього ТОВ підготувала проєкт рішення про передачу землі в оренду цій компанії, але за невідомих нині обставин не стала затверджувати цей документ та підписувати договір оренди. На той час ця земля мала цільове призначення “для будівництва, експлуатації та обслуговування офісно-житлового комплексу з допоміжними приміщеннями”. Цим же судовим вердиктом було затверджено орендну угоду між Київрадою і ТОВ “НВП “Рестін” на термін 5 років. 29 квітня 2010 року столична міськрада погодила внесення змін до договору оренду. У відповідності до цього рішення, зокрема, було частково змінено цільове призначення ділянки – Київрада визначила, що на цій землі можна будувати ще й паркінг. У зв'язку з такими змінами міська влада вирішила укласти з ТОВ “НВП “Рестін” новий договір оренди на той же термін – це було зроблено 3 лютого 2011 року. До слова, у подальшому, 25 липня 2017 року, термін дії орендної угоди було продовжено на 5 років. При цьому, орендарю довелося добиватися пролонгації договору також в судовому порядку. Незадовго до цього, 12 лютого 2014 року, Департамент містобудування та архітектури КМДА видав ТОВ “НВП “Рестін” Містобудівні умови та обмеження (МУО) на проєктування будівництва по вул. Жилянській, 96 офісно-житлового та готельного комплексу з допоміжними приміщеннями та паркінгом.  Згідно з цим документом, в рамках першої черги будівництва було заплановано зведення готельного комплекса поверховістю 3 і 7 поверхів (загальна кількість номерів – 73), а в рамках другої черги – офісно-житлового комплексу поверховістю 6 і 16 поверхів (загальна кількість квартир – 73). При цьому, в МУО були передбачені ряд обмежень щодо будівництва. Зокрема, ТОВ “НВП “Рестін” при визначенні гранично допустимої висоти будівель повинно було “враховувати суміжну територію”, де розміщено “Музей видатних діячів української культури”. Крім того, компанія мала отримати погодження на будівництво від Міністерства культури України, Інституту археології Національної академії Наук України та інших органів – у зв'язку з тим, що ділянка проєктування знаходиться в Центральному історичному ареалі Києва. У травні 2015 року Державна архітектурно-будівельна інспекція видала ТОВ “НВП “Рестін” дозвіл на будівництво вказаних об'єктів, а майже через три роки, у квітні 2018 року, до цього документу було внесено зміни. На даний момент ці документи відсутні у відкритому доступі, але, судячи з даних відкритих джерел, компанії дозволили будувати обєкти з “плюс-мінус” такими ж техніко-економічними показниками, які були вказані в МУО. Генеральним підрядником будівництва було вказано ТОВ “Стандарт Констракшн”. Проти проведення цих робіт у 2018 року виступила столична громадськість та окремі депутати Київради. Зокрема, київський адвокат та правозахисник Олександр Дядюк намагався через Окружний адмінсуд Києва (ОАСК) добитися скасування згаданого дозволу на виконання будівельних робіт. Свої вимоги він аргументував, зокрема, тим, що ділянка будівництва, згідно з Генпланом Києва, входить до зони забудови ІІ категорії, де не можна будувати споруди висотою більше 27 метрів, тоді як забудовник планує зведення будівлі заввишки 57 метрів. Також адвокат вказував на те, що ТОВ “НВП “Рентін” не погодило проект будівництво ні з Міністерством культури України, ні з Департаментом культури КМДА, а також станом на момент подачі позову не отримало історико-містобудівного обґрунтування.  Читайте: ООО “НПП “Рестин” хотят через суд запретить строить 57-метровое здание на Жилянской, 96 Проте, 13 вересня 2018 року ОАСК залишив цей позов без розгляду. У той же період депутатка Київради Олеся Пинзеник (у тодішньому VIII скликанні столичної міськради входила спочатку до фракції “ВО “Самопоміч”, а потім була безфракційною; у поточній IX каденції Київради входить до фракції “УДАР”) вимагала від столичної влади, Міністерства культури та ДАБІ звернути увагу на це заплановане будівництво. Вона зазначала, що проведення даних робіт може нашкодити пам'яткам культурної спадщини, які знаходяться поруч. Зокрема – згаданій вище садибі Саксаганського, впритул до якої заплановане будівництво однієї ці споруд цих комплексів. Проте, такі звернення також не мали результату. Читайте: Исторический центр Киева может быть изуродован высотками при поддержке директора департамента земресурсов КГГА Полищука У липні 2019 року ТОВ “НВП “Рентін” звернулося до Міністерства культури та інформаційної політики України із заявою на погодження проєктної документації по будівництву за вказаною адресо. У серпні того ж року Мінкульт відмовив компанії у такому погодженні, аргументувавши це тим, що спочатку забудовник має отримати відповідні дозволи від органів місцевої влади, які відповідальні за охорону культурної спадщини (одного з департаментів КМДА. – КВ). У ТОВ “НВП “Рентін” не були згодні з такої відповіддю. У травні 2021 року компанія подала позов до ОАСК із вимогами скасувати відмову Мінкульту, визнати проєктну документацію погодженою, зобов'язати цей орган видати ТОВ “НВП “Рестін” дозвіл на проведення земляних робіт за вказаною адресою тощо. Свої претензії позивач пояснив відразу декількома фактами. Зокрема, тим, що станом на момент подачі її звернення до Мінкульту межі Історичного ареалу Києва не були офіційно встановлені, а тому в даному випадку ТОВ “НВП “Рестін”, мовляв, взагалі не повинен був мати обмеження щодо забудови. Нагадаємо, такі межі начебто були встановлені Мінкультом 2 серпня 2021 року, коли цей орган погодив Історико-архітектурний опорний план Києва як складову Генплану столиці. 1 лютого 2022 року ОАСК частково задовольнив позов ТОВ “НВП “Рестін”, скасувавши вказану відмову Мінкульту та зобов'язавши цей орган видати “Рестін” дозвіл на проведення земляних робіт. Проте, вже найближчим часом це судовий вердикт може бути оскаржений – апеляційну скаргу в рамках даної справи подав Офіс Генерального прокурора. Відповідне провадження поки що не було відкрито – 11 серпня 2022 року Шостий апеляційний адмінсуд постановив витребувати матеріали цієї справи у ОАСК задля того, щоб вирішити, чи мають право правоохоронці на оскарження. Скріншот з рішення суду від 1 лютого 2022 року В головних ролях За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “НВП “Рестін” (замовник будівництва) було засноване в червні 1995 року. Керівником компанії є Вадим Мельник, засновниками – АТ “ЗНВКІФ “Астера” і ТОВ “КП-Інвест”, кінцевими бенефіціарами – мешканець Києва Артем Лазня і громадянин Німеччини Ігор Штрель, який проживає у Відні.  Артем Лазня – достатньо відомий банкір: протягом багатьох років він працював на різних посадах у банку “Хрещатик” та “Індустріалбанку”. Також його прізвище фігурувало у скандальних “забудовницьких” історіях. Наприклад, Лазня є співвласником будівлі XIX століття на вул. Олеся Гончара, 71 (“садиба Родіна”, володіє нею через ТОВ “Арікс”. – KВ), на місяці якої планується будівництво ЖК бізнес-класу “Franklin Concept House”, проти чого активно протестує столична громадськість. Читайте: Садиба Родіна: чи буде збережено будівлю XIX століття в центрі Києва Інший співвласник ТОВ “НВП “Рестін” Ігор Штрель також пов'язаний з фінансовим сектором. Цей уродженець міста Ярцево (Смоленська область РФ) з 2007 по 2016 рік був головою правління групи російського банку “ВТБ” у Франкфурті-на-Майні (Німеччина) та у Відні, а також членом правління дочірнього відділення російського “Сбєрбанку” у Відні – “Sberbank Europa AG”. Наразі він є засновником та генеральним директором австрійської інвестиційної компанії “FAME Investments AG”. В Україні Ігор Штрель також володіє компанією ТОВ “Честнат Хол”, яка є замовником будівництва житлового комплексу бізнес-класу “Fjord” (Військовий проїзд, 8, Печерський район Києва). Девелопером цього ЖК виступає компанія “Enso”, яку деякі ЗМІ пов'язують із оточенням скандально відомого Вадима Столара – народного депутата VI (“Партія регіонів”) і IX (позафракційний, “Опозиційна платформа – За життя”) скликань та бізнесмена. Примітно також, що керівником ТОВ “НВП “Рестін” з 1996 по 2011 рік значився Віталій Поліщук – дядько екс-директора Департаменту земельних ресурсів КМДА Олексія Поліщука (на цій посаді працював з 18 вересня 2014 року по 2 липня 2018 року). Крім того, з 2011 по 2019 рік офіційним директором даної компанії була особа, яка очевидно є близькою до сім'ї цього ексчиновника – Ігор Ванюшин. Останній у різні часи був керівником інших компаній, що належали або належать оточенню Поліщуків, наприклад, ПП “Білдсервіс Плюс”, ПП “Турбілд Інвест” та інші. ТОВ “Стандарт Констракшн” (заявлений генпідрядник будівництва на вул. Жилянській, 96-А) було зареєстровано у квітні 2017 року. Керівником компанії вказано Олександра Новіка, засновниками та кінцевими бенефіціарами – мешканця Києва Андрія Руденка. Зазначимо, дане ТОВ значилося генпідрядником низки житлових комплексів у Києві, серед яких і ЖК "Svitlo Park" – скандально відомий проект компанії "Futurа Hata", яка належить оточенню сина екс-мера Києва Леоніда Черновецького Степана. Читайте: У Степана Черновецкого хотят отобрать землю под ЖК “Svitlo Park” Нагадаємо, Департамент охорони культурної спадщини з 7 вересня 2018 року очолює Олександр Никоряк. Діяльність цієї структури з початку 2021 року контролює заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Володимир Прокопів (також є депутатом діючого IX скликання Київради від “Євросолідарності”). Департаментом культури КМДА з 2 серпня 2022 року керує Сергій Анжияк. Роботу даної структури з 2018 року контролює заступник голови КМДА Валентин Мондриївський. Читайте: В Киеве провалили паспортизацию памятников культурного наследия Посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року обіймає Олександр Свистунов. Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих. З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Міністерству культури та інформаційної політики з 4 червня 2020 року очолює Олександр Ткаченко – екс-гендиректор телеканалу “1+1” та екс-нардеп чинного ІХ скликання Верховної Ради (обраний за списком партії “Слуга народу”, у парламенті очолював комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики). Фото: колаж КВКиївВлада

Громадська рада при Держкіно вимагає відкликати рішення про реорганізацію Довженко-Центру. У раді вважають це рішення сумнівним і непрозорим.  Про це, як передає KВ, йдеться в повідомленні видання “Детектор Медіа” з посиланням на  заяву Громадської ради при Держкіно. Підписуйтесь на “КиївВладу”  У документі наголошується, що члени Громадської ради дізналися про рішення Держкіно зі ЗМІ. Вони вважають його сумнівним та непрозорим, зокрема, через те, що головним приводом для реорганізації стала фінансова нерентабельність установи. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться "За такою логікою варто було б закрити Національний художній музей, Бібліотеку Вернадського та практично всі навчальні заклади. Хочемо нагадати очільникам Держкіно, що їхнє перебування на посадах – явище тимчасове, тоді як цінність мистецтва, діяльність культурних інституцій не обчислюються за логікою супермаркетів", – зазначили в Громадській раді. Члени Ради наголосили, що наказ про реорганізацію унікального Центру виглядає більш ніж сумнівним.  “Ми, члени Громадської Ради при Держкіно, про це рішення не просто не були поінформовані, а дізналися про нього з медіа. На наше переконання, такий наказ Держкіно не є прозорим, мотиви його прийняття незрозумілі й викликають здивування та відверте обурення”, – зауважили в організації. У Громадській Раді висловили недовіру діям Держкіно та звернулись з вимогою відкликати рішення про реорганізацію “Довженко-Центру” як таке, що нищить успішну культурну інституцію й суперечить національним інтересам України. Нагадаємо, 17 серпня стало відомо, що Державне агентство України з питань кіно (Держкіно) видало наказ про реорганізацію Довженко-Центру, що де-факто означає ліквідацію національного кіноархіву, який з 1994 року послідовно займається збереженням, дослідженням та популяризацією українського кіно. Читайте: Держкіно ліквідовує Довженко-Центр (документ) Як інформувала KВ, ситуація з Національним центром Олександра Довженка (Довженко-центр), а саме наказ про його реорганізацію сколихнула громадськість. На сайті Кабінету Міністрів 17 серпня розмістили петицію про скасування реорганізації Довженко-центру. 18 серпня сайті електронних петицій Президента України також з'явилась петиція з закликом зберегти Довженко-Центр,та його кіноархів. Водночас, ще одиним важливий фактором у ситуації довкола Довженко – центру може бути забудовник.  Читайте: Ситуація довкола Довженко-Центру: петиції громадян до влади та апетити забудовників (відео) Фото: Андрій БойкоКиївВлада

Ситуація з Національним центром Олександра Довженка (Довженко-центр), а саме наказ про його реорганізацію сколихнула громадськість. На сайті Кабінету Міністрів 17 серпня розмістили петицію про скасування реорганізації Довженко-центру. 18 серпня сайті електронних петицій Президента України також з'явилась петиція з закликом зберегти Довженко-Центр,та його кіноархів. Автори петицій впевнені, що наказ про реорганізацію Довженко-Центру, який видало Державне агентство України з питань кіно, фактично означає ліквідацію національного кіноархіву.   Про це, як передає KВ, йдеться у петиції №22/160478-еп на сторінці електронних петицій Президента України та у петиції №41/004804-22еп на сторінці електронних петицій Кабінету міністрів. Підписуйтесь на “КиївВладу”   У петиції на сайті Кабінету міністрів авторка звернення, культурна діячка Єлизавета Мамона наголошує,що наказ про реорганізацію Довженко-Центру, де-факто означає ліквідацію національного кіноархіву, який з 1994 року послідовно займається збереженням, дослідженням та популяризацією нашого кіно. За її словами, у "Науковому центрі кінематографії України", якому мають передати усі кіноархіви, основним видом діяльності зазначена "вища освіта". В результаті усю спадщину ймовірно передадуть "сплячій" установі, яка з моменту заснування у 2011 році не здійснювала жодної діяльності. У петиції на сайті президента авторка Прохоренко Ольга зауважує, що збереження "Довженко-Центр"- це збереження та повага до української культурної спадщини України в сфері кіно та мультиплікації. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Однак, ще одиним важливий фактором у ситуації довкола Довженко – центру може бути забудовник.  Як інформувала KВ, ще у 2019 році наказом Департаменту містобудування та архітектури КМДА №918, двом комунальним підприємствам Київської облради – “Київоблкіно” та “Друкар” – було видано МУО для проектування реконструкції нежитлових будівель під багатофункціональний комплекс на вул. Васильківська, 3 у Голосіївському районі. Зазначені будівлі на той час здавалися в оренду, а офіційно на цій адресі знаходилося КП “Київоблкіно”, яке фактично не провадило жодної діяльності. Згідно з МУО, нежитлові будівлі розташовані на земельній ділянці площею 0,54 га (кадастровий номер 8000000000:79:376:0017). Цільове призначення ділянки – для реконструкції з розширенням адміністративно-виробничих приміщень з розміщенням кінотеатру та фільмосховища з подальшою експлуатацією та обслуговуванням. Функціональне призначення – частково територія багатоповерхової житлової забудови, частково територія громадських будівель та споруд відповідно до детального плану території (ДПТ) у межах вул. Васильківська, просп. 40-річчя Жовтня(нині Голосіївський), затвердженого рішенням Київради від 10 липня 2018 р. №1238/5302. Як повідомляло видання “Наші гроші”, комунальники під виглядом реконструкції фактично віддали пів гектара біля метро "Голосіївська" під забудову новим ЖК. Детальним планом території функціональне призначення вказаної ділянки змінюється на житлову забудову. Висота будівлі може становити від 26,5 м до 73,5 м. Містобудівні умови та обмеження видані на зведення багатофункціонального комплексу, що в реальності означає, що збудують житловий комплекс. Поруч із цим ЖК на території ДП “Національний центр Олександра Довженка” зводиться ще один житловий комплекс (ЖК White Lines) по вул. Васильківській, 1. Як писала KВ, у червні 2020 року столичну владу та поліцію попросили перевірити законність будівництва ЖК White Lines на вул. Васильківській, 1 у Голосіївському районі.. Серед іншого будівництво здійснюється на земельних ділянках з цільовим призначенням – для будівництва та обслуговування установ культурно-просвітницького обслуговування. ЖК White Lines є проектом компанії А-Девелопмент.  Читайте: Столичну владу та поліцію попросили перевірити законність будівництва ЖК White Lines на вулиці Васильківській, 1 Нагадаємо, ТОВ "А-Девелопмент" зареєстрована у 2017 році. Статутний фонд – 1 тис. грн. Основний вид діяльності – будівництво житлових та нежитлових будівель. Засновники – АТ “ЗНВКІФ “Ларам Систем” (10%) та Олексій Баранов (90%, директор). У портфелі A Development – проекти у Києві, з яких ЖК Smart Plaza Obolon, ЖК Smart Plaza Polytech та A-Station реалізовані у партнерстві з компаніями, що входять до групи UFuture Василя Хмельницького та Андрія Іванова. Василь Хмельницький – бізнесмен, депутат Верховної Ради IV-VII скликань (з 1998 до 2014 року). Вперше обраний до парламенту 1998 році за списком Партії зелених України, пізніше був членом фракцій БЮТ та Партії регіонів. Закінчив парламентську діяльність у складі депутатської групи “Суверенна європейська Україна”. Читайте: У ході реставрації Микільські ворота приростають офісами та ресторанами Свого часу ЕП інформувала що, ЖК White Lines  будується спільними зусиллями Баранова, співвласника UDP Іванова та Степана Черновецького – сина колишнього мера Києва Леоніда Черновецького. У пресслужбі A-Development підтвердили, що співінвесторами White Lines є UDP та компанія Futura Hata. За даними джерел видання, Futura Hata належить Черновецькому. Представники Черновецького повідомили виданню, що інститут спільного інвестування, бенефіціаром якого є Степан, "придбав квартири у ЖК White Lines як рітейл-клієнт, а також в якості фінансової установи надає кредитування забудовнику". Наразі, схоже, що земельна ділянка під Довженко-центром ніколи і не переставала бути предметом інтересу забудовників.  Зауважимо, у 17 лютого ц.р. прокуратура повідомила про підозру ексдиректору будівельної компанії. Підприємця звинуватили у захопленні земельної ділянки та блокуванні входу до бомбосховища по вул. Васильківській , яка на праві користування належить ДП “Національний центр Олександра Довженка”. Читайте: У Києві забудовника підозрюють у захопленні землі та блокуванні бомбосховища Нагадаємо: 17 серпня стало відомо, що Держкіно видало наказ про реорганізацію Довженко-Центру, що де-факто означає ліквідацію національного кіноархіву, який з 1994 року послідовно займається збереженням, дослідженням та популяризацією українського кіно. Директоркою Держкіно є Марина Кудерчук, яка пояснює реорганізацією Довженко-Центру у чудернацький засіб: мовляв, частина функцій Довженко-Центру буде передана структурі, в якій немає ані співробітників, ані напрацьованих проектів, крім того, цю структуру було створено в 2011 році за часів Януковича – і ця структура стояла без справи. Детально послухати Марину Кудерчук разом з розширеним компетентним коментарем щодо негативної ролі міністра культури Олександра Ткаченка в долі Довженко-Центру дивіться та слухайте на YouTube-каналі Ragulivna, . Читайте: Держкіно ліквідовує Довженко-Центр (документ) Фото: Андрій Бойко КиївВлада

Касаційний адміністративний суд може поставити крапку в питанні законності будівництва ЖК “Ліко-Град Perfect Town” (п'ять 23-поверхових житлових будинків та дитячий садок) біля столичного аеропорту “Жуляни”. Зупинити будівельні роботи та знести вже зведені споруди від ТОВ “Л-Груп” (замовник будівництва) вимагає Державіаслужба України. Свої вимоги державний орган аргументує відсутністю необхідних погоджень та тим, що забудовники, ймовірно, перевищили максимально допустиму висотність своїх об'єктів більш ніж на два десятки поверхів. Слідчі Нацполіції також вважають, що цей ЖК зводиться на непризначеній для будівництва житла землі та суперечить МУО від КМДА, які передбачали будівництво об'єкту не вище 2 поверхів. За реалізацією проєкту на вул. Максимовича, 32 стоять досить впливові особи – екснардеп Ігор Лисов та діючий народний депутат Дмитро Ісаєнко (на колажі ліворуч та праворуч відповідно). Як стало відомо KВ, Касаційний адміністративний суд може поставити крапку в питанні законності будівництва ЖК “Ліко-Град Perfect Town”. Підписуйтесь на “КиївВладу”  9 серпня 2022 року цей суд залишив без руху касаційну скаргу ТОВ “Л-Груп” по справі №640/12719/19, бо не побачив документа, який підтверджує сплату касаційного збору. Але, якщо ТОВ вирішити цю проблему (на це дається 10 днів з моменту отримання такої ухвали), суд ймовірно прийме рішення щодо відкриття касаційного провадження. Таким чином, є шанс остаточно встановити, чи є законним проведення будівельних робіт на земельній ділянці на вул. Максимовича, 32 (Солом'янський та Голосіївський райони) – впритул до аеропорту “Жуляни”.  Орієнтовне розміщення об'єкта будівництва на карті В рамках цієї справи Державіаслужба України вимагає від ТОВ “Л-Груп” припинити будівельні роботи та знести будівлі, які, за інформацією держоргану, “небезпечні” для здійснення польотів. Також авіаслужба вимагає від Департаменту містобудування та архітектури Київської міськдержадміністрації (КМДА) скасувати містобудівні умови та обмеження (МУО) на проєктування цієї забудови. У свою чергу, ТОВ “Л-Груп” в рамках зустрічного позову по даному провадженню вимагає від служителів Феміди визнати незаконним та скасувати рішення Державіаслужби від 5 квітня 2019 року щодо припинення будівельних робіт. 15 вересня 2021 року Окружний адміністративний суд Києва (ОАСК) відмовив Державіаслужбі у задоволенні її вимог та повністю задовольнив зустрічний позов ТОВ “Л-Груп”. Але 23 червня 2022 року Шостий апеляційний адміністративний суд частково задовольнив апеляційну скаргу Державіаслужби – у частині деяких її вимог до Департаменту містобудування та архітектури КМДА. Саме цей судовий вердикт наразі намагається оскаржити ТОВ “Л-Груп”. KВ вирішила проаналізувати, з чим пов'язані взаємні претензії сторін судового спору та про яке будівництво йде мова. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Сільхоз земля для ТРК Земельну ділянку по вул. Онуфрія Трутенка, 32 (з 2016 року – вул. Максимовича) площею 4,69 га Київрада передала  на 15 років в оренду ТОВ “Л-Груп” для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-розважального комплексу (ТРК) ще 23 грудня 2004 року. На той час ця ділянка знаходилась у постійному користуванні державного підприємства (ДП) “Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" та за своєю категорією відносилася до земель сільськогосподарського призначення. У відповідності до рішення столичної міськради, вказаному ДП було припинено право постійного користування цією ділянкою, землю перевели до категорії земель запасу житлової та громадської забудови.  Читайте: Кримінальні провадження, суди та скандали: як “Столиця груп” будує ЖК “Варшавський Плюс” Відомо, що 2 квітня 2009 року Київрада відмінила більш ніж три десятки своїх рішень про передачу земельних ділянок в оренду різним юридичним особам, які були затверджені в попередні роки. Офіційні причини для цього були різні, у тому числі – порушення процедури землевідводу. В даний перелік увійшло і рішення про передачу згаданої вище ділянки в оренду ТОВ “Л-Груп”.  Проте вже наступного місяця, 28 травня 2009 року, Київрада відновила дію свого рішення стосовно ділянки на вул. Онуфрія Трутенка, 32 – у “списку на відміну” її змінила інша земля та інший орендар. Відновлення даного рішення столична міськрада офіційно аргументувала “чисельними проханнями” – колективним зверненням киян та зверненням народного депутата Ігоря Лисова.  Як замість скромного ТРК почали будувати великий ЖК 17 квітня 2012 року Головне управління містобудування та архітектури КМДА видало ТОВ “Л-Груп” Містобудівні умови та обмеження (МУО) на проєктування будівництва ТРК на вул. Онуфрія Трутенка, 32. Згідно з цим документом, компанії дозволили проєктувати тут лише двоповерхову будівлю з одноповерховим підземним паркінгом. Площа забудови повинна була скласти 32,3 тис. кв.м, а ще на 8,3 тис. кв.м. було заплановано розміщення автостоянок.  Вже 7 червня 2012 року Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Києві видала ТОВ “Л-Груп” дозвіл на будівництво даного ТРК (документ наразі відсутній у відкритому доступі. – KВ). За даними публічних джерел, цей об'єкт мав отримати назву “Happy Mall”. Проте в подальшому орендар ділянки на вул. Максимова, 32 суттєво змінив свої будівельні плани. Протягом наступних семи років у дозвіл на будівництво неодноразово вносились зміни. В результаті таких “коригувань” від 28 квітня 2017 року та 29 серпня 2019 року Держархбудінспекція (ДАБІ) дозволила компанії будувати по вул. Максимова, 32 “багатофункціональний ТРК” (приблизно в цей же період розпочалися будівельні роботи. – KВ). Згідно з цими корегуваннями ТОВ “Л-Груп” вже отримало право звести тут п'ять 23-поверхових житлових будинків та дитячий садок.  За даними порталу “Нерухомі”, підрядником робіт було визначено ТОВ “Л-Буд Компані”. У другій половині 2019 року девелоперська компанія “Ліко-Холдінг” офіційно презентувала житловий комплекс на цій території – він отримав назву “Ліко-Град Perfect Town”. Її партнером по даному проєкту виступив відомий девелопер “Perfect Group”.  Незадовго до “останнього” внесення змін у будівельний дозвіл, 5 квітня 2019 року, Державіаслужба України прийняла рішення про припинення забудови зазначеної ділянки – у зв'язку з відсутністю у забудовників попереднього погодження місця розташування і висоти об'єкта будівництва з відповідними державними органами. Зазначалося, що роботи проводяться на приаеродромній території аеропорту “Жуляни” без узгодження з цим аеропортом та безпосередньо самою Державіаслужбою.  Таким чином, забудовника закликали погодити з цими органами усі спірні питання. Та попередили, що в  іншому випадку “Державіаслужба у встановленому законом порядку вживатиме заходів для припинення будівництва та знесення самочинно збудованого об'єкта з компенсацією витрат, пов`язаних з таким знесенням та приведення ділянки у первісний стан”. Судові перепітії та увага поліції Державіаслужба України та ТОВ “Л-Груп” почали судовий спір у липні 2019 року. Державний орган вважає, що ця компанія має виконати її рішення про припинення будівництва. Забудовник такі вимоги відкидає та вказує, що він у листопаді 2019 року отримав висновок Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (“Украерорух”), згідно з яким “об`єкт будівництва не впливатиме на польоти суден за встановленими правилами на аеродроми (вертодроми).  Також у компанії повідомили суду, що будь-які претензії стосовно висотності її об'єктів є безпідставними – мовляв, МУО від КМДА не містять обмеження щодо граничної висоти будівель (очевидно йде про відсутність обмежень “у метрах”. – KВ). Крім того, ТОВ “Л-Груп” доводило суду, що насправді Головне управління містобудування та архітектури КМДА дозволило компанії проєктувати будівництво 23-поверхових споруд. Мова йде про те, що в 2012 році компанія замовила у приватних архітекторів містобудівний розрахунок, згідно з яким планувалось зведення саме споруд із вказаною поверховістю, а зазначене управління в 2013 році начебто погодило це, направивши відповідний лист на адресу ТОВ “Л-Груп”. Скріншот з рішення суду від 15 вересня 2021 року В ході розгляду цієї справи в суді, улітку 2020 року, ТОВ “Л-Груп” звернулося до Державіаслужби із клопотанням про погодження місця розташування та висоти об'єктів його “багатофункціонального ТРК” на приаеродромній території аеропорту “Жуляни”. Проте, посадовці не стали погоджувати ці роботи, направивши компанії відповідний висновок від 2 липня того ж року. У січні 2021 року ТОВ “Л-Груп” звернулося до ОАСК із позовом до Державіаслужби – компанія вимагала, зокрема, скасувати згадану відмову та зобов'язати відповідача надати “позитивний висновок”. Проте, вже у травні 2021 року ТОВ “Л-Груп” за невідомих причин відмовилось від цього позову. Читайте: Столичные власти попросили разобраться с подозрительным строительством жилого комплекса на ул. Трутенко, 32 У липні 2020 року будівництвом ЖК “Ліко-Град Perfect Town” зацікавились правоохоронці – Головне слідче управління Нацполіції відкрило кримінальне провадження за фактами порушень при реалізації цього проєкту. Зокрема, слідчі вказували на те, що це будівництво проводиться з порушенням цільового призначення землі (як зазначалося вище, Київрада в 2004 році надавала землю в оренду під будівництво саме ТРК) та МУО (цим документом було передбачено будівництво об'єкту не вище 2 поверхів). Також правоохоронці звернули увагу на протест Державіаслужби, яка навіть планує добитися знесення одного із об'єктів.  Чи розслідується дане провадження наразі, у відкритих джерелах інформації немає, але відомо, що 30 грудня 2021 року Печерський районний суд Києва за клопотанням Нацполіції продовжив термін слідства до 10 січня 2023 року.  Впливові бенефіціари За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “Л-Груп” (орендар земельної ділянки по вул. Максимовича, 32) було засноване в грудні 2001 року. Наразі директором компанії вказано Віктора Харченка, засновниками – ТОВ “Ф.Д.К.” та мешканця Києва Асіфа Гасімова. У свою чергу, ТОВ “Л-Буд Компані” (підрядник будівельних робіт) було зареєстроване в грудні 2014 року в Києві. Керівником компанії є Ігор Кобан, засновником та офіційним власником – Андрій Орищин. ТОВ “Л-Груп” і ТОВ “Л-Буд Компані” очевидно пов'язані зі згаданим вище Ігорем Лисовим – депутатом Київради IV скликання (2002-2006 роки), ексзаступником голови КМДА (2003-2006 роки) та народним депутатом V і VI скликань Верховної ради (обирався по спискам “Партії регіонів”). Лисов є офіційним власником ТОВ “Ліко-Холдінг”, яке в 2011-2012 роках було вказане в якості засновника ТОВ “Л-Груп”. Згаданий вище Андрій Орищин був офіційним спостерігачем від Ігоря Лисова на парламентських виборах в 2012 році. Крім того, Орищин є виконавчим директором Федерації України за стрибків у воду, президентом якої є Лисов. Ігор Лисов також виступає почесним президентом створеної в 1991 році девелоперської компанії “Ліко-Холдінг” (саме під цим брендом будується ЖК “Ліко-Град Perfect Town”). За даними сайту цієї компанії, її портфоліо налічує три житлових комплекси – крім згаданого вище, це ЖК “Ліко-Град” та ЖК “Венеція”.  Фактичним власником девелоперської компанії “Perfect Group” (партнер проєкту) є Дмитро Ісаєнко – ексзаступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства (2007-2015 роки), народний депутат діючого IX скликання Верховної Ради (обирався від партії “Опозиційна платформа – За життя”). За даними порталу “ЛУН”, цей девелопер вже побудував та досі будує близько трьох десятків ЖК у Києві, Вишгороді, Борисполі, Чернігові та Одесі.  Читайте: Садиба Родіна: чи буде збережено будівлю XIX століття в центрі Києва Посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року обіймає Олександр Свистунов. Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих. З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Державіаслужбу України з 23 березня 2016 року очолює Олександр Більчук. Діяльність цього органу спрямовується і координується Міністерством інфраструктури, яким з 20 травня 2021 року керує Олександр Кубраков. Фото: колаж КВКиївВлада

Найодіозніші постаті українського політичного істеблішменту, що сколотили свої статки на фактичному розкраданні державного й комунального майна, під час повномасштабного вторгнення росії в Україну дружно втекли на свої вілли та у свої маєтки. Найбільше скупчення біженців-мільйонерів та біженців-мільярдерів виявлено в Монако та під Ніццею. Тут пересиджують війну одіозний київський “смотрящий” і забудовник Вадим Столар, ексголова адміністрація президента Віктора Януковича й один з екслідерів “ОПЗЖ” Сергій Льовочкін, брати Суркіси разом зі своїими родинами та багато інших. Частина з них живе то на Лазурному узбережжі Франції, то у Відні, то просто катається на власних яхтах за десятки мільйонів гривень. Ймовірно, деякі з них будуть позбавлені мандатів народних депутатів. Про це KВ стало відомо з сюжету “Української правди” “Батальйон “Монако”, оприлюднений 17 серпня. Підписуйтесь на “КиївВладу”  В п’ятизірковому готелі “Монте Карло Бей” (Монако) мешкають народний депутат від “ОПЗЖ” і власник київського ФК “Динамо” Григорій Суркіс, його брат Ігор та їхні родини. Це, заокрема, підтверджують публікації в Instagram Світлани Суркіс (доньки Григорія Сурікіса). Ймовірно, Суркіси мешкають в апартаментах на другому поверсі готелю, річна оренда яких коштує близько 2 млн євро.  Григорій Суркіс виходить з власного авто Братів Суркісів також бачать в казино “Монте Карло”. Що не дивно, бо брати Суркіси тільки в березні вивезли з України 17,6 млн доларів готівкою й досі остаточно не спростували цю інформацію. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Під цим же казино зафіксовано автомобіль вартістю 300 тис. євро великого забудовника з Дніпра Вадима Єрмолаєв, який, нагадаємо, є фігурантом не одного будівельного скандалу в Києві. Вадим Єрмолаєв Більш цікава для киян фігура – Вадим Столар, колишній “смотрящий” за столицею, а також нардеп від “ОПЗЖ”, який зараз перейшов до депутатської групи “Відновлення України” та активно підіграє в голосуваннях монобільшості. Його вілла знаходиться під Ніццею – в Сан-Жан-Кап-Ферра. Вілла Вадима Столара Ймовірно, що тут перебває вся родина Вадима Столара. Щонайменше, тут точно є авто батька екс”смотрящего” за Києвом. Про свою закордонну діяльність Столар звітує на власній Facebook-сторінці і, схоже, наразі не має намірів повертатись до України. Зокрема, він, нібито, йде з будівельного ринку Києва та передав власний медіа-холдинг довіреній особі. Та це не завадило Фонду Столара вляпатись в скандал з гуманітарною допомогою Олександрівській лікарні Києва. Читайте: Директорка Олександрівської лікарні перешкоджає прийняттю гуманітарної допомоги для хворих, – Дворецька Тут же, в Сан-Жан-Кап-Ферра, розташовані вілли олігарха Віктора Пінчука, досі газового олігарха Дмитра Фірташа (декілька років поспіль перебуває у Відні під арештом та ризиком екстрадиції до США) і палац Леопольда II (належить Ринату Ахметову). Віктор Пінчук не мешкає тут постійно. За свідченнями джерел УП, літак олігарха регулярно курсує між Польщею, Лондоном та Ніццею. Під віллою Дмитра Фірташа зафіксоване авто депутата Харківської обласної ради Володимира Скоробогача. Те ж саме авто журналісти раніше бачили на дні народження Павла Фукса – власника боргів київського метрополітену, друга мера столиці Віталія Кличка та в минулому громадянина російської федерації. Вілла Дмитра Фірташа В Сан-Жан-Кап-Ферра також зафіксовано Porsche 911, яке належить Юрію Хомутиннику – брату відомого ексрегіонала та мільмільйонера Віталія Хомутинника. Який, так склалось, є родичем відомого українського шоумена та благодійника Сергія Притули (дружини Притули та Хомутинника – рідні сестри). Юрій Хомутинник “Найкраще усіх охороняється вілла Сергія Льовочкіна. Він тут (в Сан-Жан-Кап-Ферра, – KВ) мешкає з перервами на Відень (ймовірно, їздить на побачення з Фірташем, – KВ). А зараз полетів на Афон святкувати свій 50-й день народження”, – сказано в сюжеті УП. Вілла Сергія та Юлії Льовочкіних КВ писала про французький маєток Сергія Льовочкіна та його сестри-нардепки від “ОПЗЖ” Юлії Льовочкіної, а також мандри ексглави адміністрації Януковича по Європі під час війни. Читайте:  Сергій Льовочкін ненадовго заїхав до України, щоб поїхати разом з Григорієм Суркісом та Олександром Пузановим на футбол до Польщі – “Схеми” Час негайно вигнати Льовочкіних з “Київгазу” та повернути підприємство столичній громаді В Сан-Жан-Кап-Ферра мешкає ще один український парламентер від “ОПЗЖ”, мільярдер харківського походження Ігор Абрамович в компанії з ексначальником Департаменту захисту економіки Нацполіції Сергієм Вязьмікіним. Вілла, на якій вони мешкають, належить російському банкіру Борису Давлетьярову. Ліворуч – Ігор Абрамович “Авто з українськими номерами в Ніцці стільки ж, скільки зі швейцарськими”, – зазначено в сюжеті. Та не віллами єдиними живуть українські багатії подалі від війни. Так, Костянтин Жеваго, який перебуває з 2019 року в українському розшуку та якого взинувачено в крадіжці 2,5 млрд гривень у вкладників банку “Фінанси і кредит”, спокійно з дружиною катається на власній яхті “Z” за 70 млн доларів. Костянтин Жеваго та його дружина на яхті “Z” За його словами, назва яхти немає жодного стосунку до символіки рашистських загарбників, а виключно означає першу літеру його прізвища в написанні англійською. Яхта “Z” підозрюваного в злочинах Жеваго вільно курсує між Монако, Сен-Тропе, Сардинією та Ніццею. Ще одна яхта українського олігарха Олександра Ярославського курсує Середземним морем з його дружиною на борту. Журналісти зафіксували 60-метрову яхту олігарха вартістю 50 млн доларів в бухті Антіб (під Ніццею), а зараз ця яхта перебуває поруч з грецьким островам Мілос. Щн 3 березня Ярославський пообіцяв продати цю яхту та пожертвувати кошти на Харків, проте наразі це тільки обіцянка. І наостанок. В аеропорту Ніцци журналісти зустріли голову Вищого господарського суду України часів Януковича – Віктора Татькова.  Віктор Татьков Він прилетів з Відня “з однією барсеткою”, що може свідчити або про короткотривалість його візиту до Ніцци, або те, що він також мешкає в Ніцці або десь поруч.Сьогодні стало відомо, що народна депутатка від "Слуги народу" Мар`яна Безугла (217 округ, Оболонь) подала звернення до ВР на позбавлення мандатів народних депутатів Вадима Столара, Григорія Суркіса та Ігоря Абрамовича. Чому в цьому переліку немає Сергія та Юлії Льовочкіних - цікаве питання й до депутатки, й до лідерів правлячої монобільшості. Фото: колаж КВ, скріни з YouTubeКиївВлада

51 секунда – стільки часу знадобилося українським гнидам у Верховній Раді, щоб під час війни з росією встановити державний захист НЕзаконному будівництву і нанести 15 серпня черговий удар в спину Україні – тепер Державна інспекція архітектури та містобудування (ДІАМ) та інші органи будуть просто торгувати індульгенціями на порушення законодавства. Бо законопроєкт №5091 передбачає реєстрацію в Держреєстрі нового "спеціального майнового права" по факту наявності документів, а потім цього права позбавити неможливо, на скільки би грубими не були порушення законодавства при отриманні дозвільних документів. Єдине, що цей законопроєкт [авторства лідера партії “Слуга народу” Олени Шуляк] має захистити – це незаконне будівництво, розпочате по корупційні схемі отримання дозволів. Забудовники занесли хабар, отримали папірці на свої мрії, держава автоматично визнала за ними "спеціальне майнове право" – і все, побороти це незаконне будівництво стає неможливим, бо воно, що той фенікс, буде поставати із "попелу" державної реєстрації прав на майбутні квартири, скасування яких банально неможливе. Підписуйтесь на “КиївВладу”  В Верховній Раді не знайшлося жодного порядного депутата, який би виступив проти такого нахабного лобіювання інтересів будівельної мафії. А для прийняття рішення в екстазі злилися "Слуги народу", "Європейська солідарність" та відрижка “ОПЗЖ”. Ба більше – в неділю депутати доопрацьовували цей законопроєкт в авральному режимі, ще й примусили працювати допоміжні підрозділи.  А тепер підрахуємо, скільки маніпуляцій та феків може втулити професіонал цієї справи в текст менше 2 тисяч знаків – на прикладі допису голови партії “Слуга народу” Олени Шуляк. 1. "Довгоочікуваний законопроект №5091 про захист людей, які інвестують у будівництво власного житла проголосовано у ВР". Маніпуляція. Навіть інвестори очікували зовсім інший законопроект, а законопроект не стільки про захист інвесторів, скільки про захист НЕзаконного будівництва – інвесторів 5091 не захистить, а от побороти НЕзаконне будівництво з отриманим по корупційній схемі дозволом стане майже неможливим. 2. "Нарешті парламент запроваджує низку запобіжників від шахрайства недоброчесних забудовників на ринку первинної нерухомості". Маніпуляція. Таких "нарешті" вже було повно і від шахрайства недоброчесних забудовників цей закон не захистить. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться 3. "Так, до того моменту, коли країна почне широкомасштабне відновлення зруйнованого житла, ринок нерухомості нарешті буде приведений до ладу". Маніпуляція (але це неточно). Поки що владою не зроблено і не планується робити нічого, щоб привести ринок нерухомості до ладу. Але ніхто не знає, коли країна почне широкомасштабне відновлення, тож не можна гарантовано казати, бо за невідомо скільки часу щось може змінитися. 4. "Зокрема люди, які готові інвестувати у будівництво власної оселі, будуть гарантовано захищені від недоброчесних забудовників". Маніпуляція (але це неточно). Невідомо, про ситуацію через скільки років йде мова (див попередній пункт). Але після набрання чинності законопроєкту №5091, люди не будуть "гарантовано захищені". Бо:по-перше, №5091 гарантовано не захищає; по-друге, він розповсюджується лише на будівництво, дозволи на які будуть отримані після набрання цим законом чинності, а наразі вже виданих дозволів і непроданих квартир по них (на які №5091 не розповсюджується) вистачить на 2-3 роки. 5. "Відтепер забудовник не зможе продавати квартири, не маючи дозвільних документів та всіх умов для добудови об’єкта". Маніпуляція. Так і тепер забудовник не може продавати квартири, не маючи дозвільних документів. А залучати кошти по різним схемам недобропорядні забудовники, як можуть зараз, так і далі зможуть – немає прямих заборон, і законопроєкт 5091 їх також не встановлює. 6. "Продаж неможлива, якщо кожна квартира у багатоквартирному будинку не зареєстрована як окремий об’єкт майнових прав, а зареєструвати її у Мінюсті можливо тільки за наявності всієї дозвільної документації". Фейк. У забудовників шалена кількість можливостей, аби інвестор погодився. Законопроєкт 5091 прямо встановлює можливість існування договорів, що не відповідають прямим вимогам цього законопроекту, і каже про можливість визнання їх недійсними. Тобто, недобропорядні забудовники і залучати кошти можуть по мутних схемах, і залишати "з носом" покупців можуть – законопроєкт 5091 їм це дозволяє. 7. "Крім того, забудовник має розкривати інформацію про те, скільки квартир у будинку вже продані". Маніпуляція. Розкривати цю інформацію забудовник повинен, ось тільки штрафи передбачені виключно за відсутність інформації на сайті, а за невиконання вимоги щодо актуалізації цієї інформації штрафів немає. Якщо без покарання можна вивішувати недостовірну інформацію, а що вигідно забудовнику, то сенс від такої вимоги? 8. "Раніше була досить поширена схема, коли нежитлові приміщення у будинку продавали у якості житла, а одну велику квартиру перетворювали на кілька маленьких й продавали у такому вигляді. Зараз, коли всі об’єкти будуть зареєстровані, ця схема стане неможливою". Фейк. Як раніше, так і з законопроєктом 5091, такі речі можна робити через коригування проекту. 9. "5091 впроваджує чіткі правила, коли інвестор має право розірвати невигідний йому договір із забудовником. До прикладу, коли продавець без попередження змінює технічні характеристики квартири або ж більш ніж на 6 місяців порушує термін здачі будинку в експлуатацію". Маніпуляція. Наприклад, якщо будівництво НЕзаконне і починаються суди, то пряма норма законопроєкту 5091 зупиняє перебіг строку цих 6 місяців затримки. Чудово, чи не так? Забудовник втягує інвестора в НЕзаконне будівництво, а інвестор навіть не має права розірвати договір за затримку введення в експлуатацію. До речі, це правка особисто Шуляк. І про "продавець без попередження змінює технічні характеристики квартири" пані Олена трохи прибрехала – мова виключно про специфічні зміни, які прямо заборонено вносити без згоди покупця, і офіційне їх внесення має бути теоретично неможливим без згоди покупця, бо за законопроєктом 5091 повинно блокуватися ЄДЕССБ. Є ще одна пікантна подробиця: покупцю в такому разі мають повернути ВИКЛЮЧНО фактично внесені кошти, а штрафні санкції сплачуються лише у разі, якщо встановлені договором. Інвестори можуть забути про передбачені до прийняття законопроєктом 5091 індексації, пені і т.д., встановлені іншими законами. 10. "Є й ще одна важлива новація: договори першого продажу мають закріплювати зобов’язання забудовника під’єднати будинок до інженерних мереж на постійній основі, раніше з цим були величезні проблеми, й треба нарешті убезпечити покупців нових квартир від неприємних сюрпризів у вигляді відсутності води чи світла". Маніпуляція. Зараз цей обов'язок встановлений імперативною нормою закону "Про регулювання містобудівної діяльності" (ч. 12 ст. 39). Якщо забудовники ігнорують імперативну норму закону, виконання якої інвестори легко можуть вимагати в суді, то дублювання цієї вимоги в звичайному договорі щось змінить? Про передісторію законопроєкту 5091 читайте: Як народжувався законопроєкт про фейковий захист інвесторів в нерухомість Георгій Могильний, експерт з аналізу конфліктних забудов Джерела публікації: перше, друге, третєКиївВлада

Перший заступник голови парламентської фракції “Слуги народу” й голова Київської обласної партійної організації Андрій Мотовиловець (на фото ліворуч) під час повномасштабної війни з росією пересів на Audi Q7 вартістю від 80 тис. доларів. Народна депутатка від “Слуги народа” по 96 округу (Буча, Славутич, Бородянка, Вишгород) Ольга Василевська-Смаглюк (на фото ліворуч) також під час повномасштабної війни пересіла на Jaguar, вартість якого на вторинному ринку стартує від 50 тис. доларів. Обидва депутати стверджують, що це автівки їхніх братів.  Про це KВ стало відомо з сюжету Bihus.Info. Підписуйтесь на “КиївВладу”   Перший заступник  голови парламентської фракції “Слуги народу” й голова Київської обласної партійної організації Андрій Мотовиловець запевнив журналістів, що Audi Q7, на якому їздить нардеп, належить його брату. В сюжеті відзначається, що цей автомобіль оформлено в травні 2022 року, а його вартість стартує від 80 тис. доларів. Народна депутатка від “Слуги народа” по 96 округу (Буча, Славутич, Бородянка, Вишгород) Ольга Василевська-Смаглюк після початку повномасштабної війни росії проти України пересіла на електрокар Jaguar 2018 року, ціна на який на вторинному ринку починається від 50 тис. доларів. За словами Василевської-Смаглюк, це авто її брата, яке придбане в 2021 році. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Ще одна знакова фігура Верховної Ради – народний депутат від “ОПЗЖ”, секретар комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Дмитро Ісаєнко їздить на Mercedes-Maybach. Зараз Ісаєнко є членом депутатської групи “Відновлення України”, створеної на уламках фракції “ОПЗЖ” і до складу якої, зокрема, увійшов скандально відомий київський забудовник Вадим Столар. Зазначимо, Дмитро Ісаєнко також є віце-президентом Конфедерації будівельників України й фактичним власником будівельного бізнесу під брендом “Perfect Group”. Зазначимо, зараз неможливо перевірити статки народних депутатів, бо відповідний реєстр закритий – через заходи безпеки під час повномасштабної війни росії проти України. Втім, за чисельними чутками, статки парламентарів, які до отримання мандату не мали бізнесу, базуються на “зарплатах в конвертах”. За даними “Дзеркала тижня”, детективи НАБУ накопичили чималу доказову базу щодо “зарплат у конвертах” депутатів монобільшості. “Детективи НАБУ вже розібралися в структурі взаємодії всередині парламенту. І навіть переконалися в тому, що “конвертоване держприймання” працює так ретельно, що окремі “слуги народу” під кінець місяця йдуть у мінус. Їх активно штрафують, і базова ставка 20 тис. доларів депутатської програми лояльності “20/30/50” (тис. доларів на місця, – KВ) тане, як шагренева шкіра. Якщо раптом отримувач не виявляє потрібних якостей — не з’являється в залі, не бере участі в засіданнях комітету чи взагалі не голосує – борг переходить на наступний місяць”, – пише автор статті Інна Ведернікова. Наразі, як кажуть джерела KВ, ці "зарплати в конвертах" взагалі припинились. “Немає відкатів з “Великого будівництва”, Ахметов більше нічого не дає на “Слуг”, інші донори теж нічого не дають. То ж з лютого депутати монобільшості жодних доплат не отримують”, – сказав KВ на правах анонімності народний депутат. Фото: колаж KВ КиївВлада

Не факт, що на вул. Волгоградській, 25 (Батиєва гора, схил Протасового Яру) незабаром не відновиться будівництво 13-поверхового житлового комплексу (ЖК). Два роки тому за сприяння прокуратури ТОВ “Вагра” було позбавлено права оренди на відповідну земельну ділянку, але забудовник знов пішов до суду. Хоча першу судову інстанцію компанія 18 липня 2022 року програла, можлива більш успішна апеляція. Місцевим мешканцям, які протестували проти цієї забудови з 2014 року й чудово пам'ятають жорсткі сутички на будівельному майданчику (навіть з застосуванням вогнепальної зброї), мабуть, розслаблятися не варто.  Як стало відомо KВ, нещодавна ТОВ “Вагра” намагалося в судовому порядку зобов'язати Київраду та Департамент земельних ресурсів Київської міськдержадміністрації (КМДА) здійснити заходи щодо передачі йому в оренду земельної ділянки на вул. Волгоградській, 25 (Солом'янський район, Батиєва гора). 18 липня 2022 року Господарський суд Києва повністю відмовив цій компанії у задоволенні відповідного позову. Чи подало ТОВ “Вагра” апеляційну скаргу на таке рішення суду, наразі невідомо (на сайті “Судова влада України” такі дані відсутні), але це цілком ймовірно.Підписуйтесь на “КиївВладу”  Орієнтовне місцезнаходження ділянки Як повідомляється в рішення столичного госпсуду від 18 липня поточного року, позивач у 2021 році клопотав перед столичною владою стосовно передачі йому в оренду  ділянки площею 0,15 газа згаданою адресою (кадастровий номер – 8000000000:72:215:0116) з цільовим призначенням “для будівництва, обслуговування та експлуатації житлового будинку”. Клопотання про землевідвід ТОВ “Вагра” обгрунтовувало тим, що на цій землі знаходиться належне йому майно – одноповерховий нежилий будинок (до недавнього часу – магазин. – KВ) площею 279 кв.м.  Проте, чиновники Департаменту земельних ресурсів КМДА тоді відмовили компанії у розробці відповідного проєкту рішення та його передачі на розгляд Київради. Зокрема – з тієї причини, що ТОВ “Вагра” планує на цій землі нове будівництво, а тому без розроблення технічної документації в даному випадку, мовляв, не обійтися. У зв'язку з отриманням відмови компанія “подалася до суду”, але суддя Оксана Гемега у ході розгляду даної справи сприйняла ці та інші аргументи чиновників КМДА як переконливі. Зважаючи на те, що раніше вказана компанія отримувала цю ділянку в користування, та беручи до уваги той факт, що заплановане нею будівництво житлового будинку було причиною тривалих гучних скандалів, КВ вирішила проаналізувати історію даного землевідводу. Бійки, погрози та суди 23 жовтня 2013 року Київрада рішенням №419/9907 передала ділянку площею 0,15 га на вул. Волгоградській, 25 для будівництва, обслуговування та експлуатації житлового будинку в оренду ТОВ “Вагра” на термін 10 років. Однією з підстав для цього став той факт, що даній компанії з 2006 року належить нежитловий будинок, розміщений на цій землі. 13 березня 2014 року між столичною міськрадою і ТОВ “Вагра” було укладено договір оренди ділянки. А вже через місяць, 15 квітня, компанія отримала від Державної архітектурно-будівельної інспекції дозвіл на будівництво за вказаною адресою житлового будинку з прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом (13 поверхів, 48 квартир). За даними відкритих джерел, цей житловий комплекс мав отримати назву “Волгоградський”. Візуалізація ЖК “Волгоградський” (фото із відкритих джерел) Проти цієї забудови фактично відразу виступили мешканці Залізничного масиву столиці. Так, громада висловлювала побоювання, що проведення цих робіт матиме сумні наслідки. Справа в тому, що ділянка на вул. Волгоградській, 25 знаходиться в межах історичної місцевості Батиєва гора (на схилі Протасового яру) та входить до зсувонебезпечної зони. Зазначалось, що будівництво багатоповерхівки на цій локації може призвести до “обвалів”. Також мешканці району були незгодні з ущільнюючою забудовою цієї місцевості. Будівництво планували розпочати фактично поряд зі стіною п'ятиповерхівки, впритул до школи та дитячого садка, перекривши ґрунтову дорогу, якою ходили люди. Також громадськість звертала увагу на те, що ТОВ “Вагра” не отримало погоджень цього землевідводу від користувачів прилягаючих ділянок.  Протягом 2014-2015 років на зазначеній ділянці сталися декілька сутичок між громадою та працівниками компанії-забудовника. Зокрема, активісти зносили встановлений ТОВ “Вагра” будівельний паркан, та намагалися зупинити вирубку дерев, які на цій території висадили місцеві мешканці. При цьому, педставники забудовника поводили себе досить агресивно. Наприклад, під час однієї з акцій протесту дісталося депутату Київради Андрію Андрєєву (у VII та VIII скликаннях обирався від “Солідарності”), який заявляв про свою підтримку вимог громади. За словами народного обранця, власник ТОВ “Вагра” Вагіф Абдуллаєв (на колажі праворуч), намагаючись виштовхати його з ділянки, наніс “удари в область нирок”. Крім того, місцеві мешканці повідомляли, що під час одного з їхніх візитів на будівельний майданчик представники ТОВ “Вагра” стріляли у натовп.  Читайте: Застройщик “Батыевой горы” угрожал выстрелом в голову сотруднику КП “Киевблагоустройство” Столична влада протягом цього “гарячого” періоду не поспішала ставати на бік громади. Наприклад, січні 2015 року, під час одного з мітингів на вул. Волгоградській, 25 мер Києва Віталій Кличко намагався запевнити протестуючих, що землевідвід законний і що людям доведеться домовлятися із забудовником. Більше того – активісти повідомляли, що під час цього заходу Бачо Корчілава (чоловік спікерки столичного мера Оксани Зінов'євої) погрожував присутньому на мітингу експерту з містобудування Віктору Глебі “переламати ноги”. Крім того, у травні 2015 років група депутатів із фракції “УДАР” (партія мера Києва) під час пленарного засідання покинула сесійну залу напередодні голосування за проєкт рішення про розірвання договору оренди вказаної ділянки. І у зв'язку з відсутністю кворуму це питання тоді не було розглянуто. Читайте: Группа Прокопива в Киевсовете отстояла интересы ООО “Вагра” Захистити інтереси мешканців Залізничного масиву в судовому порядку намагалися громадське об'єднання (ГО) “Український суспільно-правовий рух: Демократія через право” та столична прокуратура. Перші намагалися в порядку адміністративного судочинства оскаржити рішенням Київради про передачу ділянки на вул. Волгоградській, 25 в оренду ТОВ “Вагра”, а правоохоронці через позов до господарського суду - добитися розірвання договору оренди. Їхні аргументи були схожі. Зокрема, у позовах вказувалося на те, що столична міськрада порушила норми законодавства України, передавши цю землю в оренду без проведення аукціону, а також на те, що проти освоєння цієї землі виступали місцеві мешканців. Читайте: Сегодня около апелляционного суда состоится пикет по вопросу застройки на Батыевой горе Успішність таких намагань була різною. У жовтні 2015 року Вищий адміністративний суд закрив провадження за позовом ГО “Український суспільно-правовий рух: Демократія через право”. Проте, добитися запланованого результату вдалося прокуратурі, хоча й на це пішло близько п'яти років. 14 січня 2020 року Касаційний господарський суд задовольнив вимоги правоохоронців, постановивши визнати недійсним договір оренди ділянки на вул. Волгоградській, 25. Скріншот однієї з судових ухвал по справі, ініційованій ГО “Український суспільно-правовий рух: Демократія через право” В свою чергу, у липні 2018 року ТОВ “Вагра” подало до Господарського суду Києва позов до Київради та Департаменту земельних ресурсів КМДА “про зобов'язання вчинити певні дії”. Компанія вимагала від столичної влади підготувати та затвердити проєкт рішення про продаж права оренди ділянки на вул. Волгоградській, 25 через аукціон. Це трапилося якраз під час розгляду згаданого вище позову прокуратури – після одного з рішень судів, яке було не на користь ТОВ “Вагра”. Свої вимоги у компанії пояснювали тим, що столична влада чинить перешкоди в отриманні позивачем права користування земельною ділянкою під належним йому майном. Врешті-решт, 4 листопада 2020 року Касаційний господарський суд відмовив ТОВ “Вагра” у задоволенні його вимог (відповідна судова постанова відсутня у відкритому доступі, про її “існування” згадується в інших судових справах. – KВ). Нагадаємо, Протасів Яр та суміжні локації протягом майже десяти років були епіцентром “будівельних скандалів”. Над реалізацією планів із зведення тут багатоповерхівок працювали компанії із оточення бізнесмена та народного депутата VI та IX скликань (обирався від “Партії регіонів” та “Опозиційної платформи – За життя”) Вадима Столара, бізнесмена із Дніпра Геннадія Корбана та інших впливових осіб. Проти активно виступала громадськість. Активісти намагалися переконати владу Києва, що ця місцевість має отримати захист від забудови – зважаючи на її історичну та ландшафтну цінність.  Лише в липні 2022 року столична міськрада формально пішла назустріч громаді та погодила створення ландшафтного заказника “Протасів яр” на території 20,5 га. Щоправда, таке рішення наразі викликає багато питань. Зокрема, в межі цього заказника увійшли ділянки, які знаходяться у приватній власності, і наразі незрозуміло, чи погоджуються ці землекористувачі з такою позицією Київради. Також варто зазначити, що інші "цінні" території навколо Протасового Яру, зокрема і Батиєва гора, станом на сьогодні від забудови не захищені. Читайте: Крізь роки боротьби та протестів: Київрада оголосила “Протасів яр” ландшафтним заказником Дійові особи За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “Вагра” було засноване у вересні 1996 року. Із 2005 року власником цієї компанії є згаданий вище киянин Вагіф Абдуллаєв, який з 2006 року також є керівником цього ТОВ. Зазначимо, ця особа також є кінцевим бенефіціаром ТОВ "Н.В. Інвест" – компанії, якій КМДА у січні 2020 року видала містобудівні умови та обмеження (МУО) на проектування будівництва медичного центру по вул. Патріарха Мстислава Скрипника, 46-В у тому ж Солом'янському районі столиці. Отримати цей документ компанії вдалося лише з другої спроби – за два роки до цього столична влада КМДА відмовилась надавати МУО, аргументуючи це невідповідністю планів замовника цільовому призначенню ділянки. У зв'язку з цим ТОВ "Н.В.Інвест" “пішло до суду”, де й довело своє право на будівництво. Читайте: КГГА со второго раза разрешила строить медцентр на Соломенке Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич (на колажі ліворуч), який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Читайте: Петру Оленичу разрешили “утилизировать” в столичную землю 1,32 млрд бюджетных гривен Фото: колаж КВКиївВлада