Столиця готується до нового навчального року. Укриття в школах і садках керівництво школи та районів має до вересня дообладнати аварійним виходом, вентиляцією, туалетом, забезпечити відповідну кількість місць, запаси води та їжі. Про це, як передає KВ, йдеться у повідомленні КМВА. Підписуйтесь на “КиївВладу”   “Найголовніший критерій — це наявність обладнаного укриття або легкого укриття. Якщо це легке укриття, то керівництво школи та району має до вересня дообладнати його аварійним виходом, вентиляцією, туалетом, забезпечити відповідну кількість місць, запаси води та їжі. На жаль, не всі школи та дитячі садочки мають легкі укриття. Тому рішення про відкриття прийматиметься за Актом про готовність закладу освіти до навчального року”, – йдеться у повідомленні. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Нагадаємо, уряд рекомендує розпочати навчальний рік у школах із 1 вересня. В університетах — з 15 серпня, за винятком перших курсів. Читайте: Кабмін рекомендує розпочати навчальний рік у школах з 1 вересня очно Фото: КМВАКиївВлада

Аудитори Київської міськдержадміністрації (КМДА) встановили, що протягом 2018-2020 років КП “Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд” ("ДБШТC") допустило фінансових порушень на суму 110,5 млн. гривень, що призвело до втрати близько 13,7 млн гривень. "Ревізори" з'ясували, що підприємство допускало завищення обсягів і вартості будівельних робіт, ігнорувало необхідність виплати своїми підрядниками пені за несвоєчасну реалізацію проєктів, організовувало тендери з порушенням вимог профільного законодавства, переплачувало за пальне для свого автопарку тощо. При цьому, керівництво КП не поспішає виправляти “свої гріхи” – жодна з рекомендацій аудиторів щодо усунення порушень так і не була виконана. Як стало відомо KВ, нещодавно Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА оприлюднив результати планового аудиту діяльності КП "ДБШТC".Підписуйтесь на “КиївВладу”  Відповідний аудиторський звіт №070-5-13/42 датований 28 грудня 2021 року, проте на сайті вищезгаданого департаменту цей документ було опубліковано, схоже, лише приблизно в травні-червні поточного року. Як зазначено у звіті, Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА перевіряв діяльність КП "ДБШТC" щодо дотримання законодавства при проведенні процедур закупівель та укладанні договорів за період 2018-2020 років. У ході перевірки "ревізори" столичної міськдержадміністрації встановили фінансових порушень та недоліків на загальну суму 110,5 млн. гривень, з яких втрати склали 13,7 млн гривень, а порушення, які не призвели до втрат – 96,7 млн. гривень. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Що знайшли аудитори В документі повідомляється, що керівництво КП "ДБШТC" впродовж серпня 2018 року – червня 2020 року допустило завищення  обсягів і вартості виконаних робіт при реконструкції ІІІ черги Ново-Дарницького каналізаційного колектора на суму 8,4 млн гривень (загальна вартість робіт – 43  млн гривень). Наприклад, за даними аудиторів КМДА, протягом вказаного періоду підрядник – ТОВ “Навігаторспецбуд” – в актах виконаних робіт вказував більшу вагу навантаженого сміття та перевезеного грунту (тут і далі – більше, ніж виконано по факту. – KВ), більші об'єми засипки гравію в міжтрубний простір, більшу кількість демонтованих плит перекриття тощо. Також, як з'ясував Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА, КП "ДБШТC" не вживало заходи впливу у вигляді нарахування пені на підрядників які порушували терміни виконання робіт. За інформацією аудиторів, через це столичний бюджет недоотримав близько 2,9 млн гривень. Наприклад, на переконання “ревізорів”, КП "ДБШТC" мало стягнути з дочірнього підприємства “Інститут” "Київінжпроект" ТОВ "ПК Проектний комплекс" 708,3 тис. гривень за порушення цим підрядником у 2018-2019 роках термінів виконання проєктних та вишукувальних робіт по об'єкту “Будівництво I-IV пускових комплексів Південно-Західного каналізаційного колектора” (загальна вартість робіт – 12,4 млн гривень). Крім того, за даними аудиторів КМДА, вказане КП допускало порушення при проведенні процедур закупівель. Один із прикладів – договір на розробку проєкту виконання робіт на повний комплекс монтажу прогонових будов Шулявського шляхопроводу (один із етапів реконструкції цього об'єкта), який було укладено з ТОВ “Дельтабудгруп” 14 червня 2019 року (заявлена вартість робіт – 10,1 млн гривень).  Так, аудитори КМДА вважають, що КП "ДБШТC" у тендерній документації не було чітко вказано інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, що може свідчити про порушення принципів відкритості та прозорості. При цьому, ревізори вважають, що КП "ДБШТС" мало відхилити тендерну пропозицію ТОВ "Дельтабудгруп", адже ця компанія в поданій для участі в тендері документації не вказала перелік субпідрядних організацій, які мали б “допомагати” їй виконувати договір. Більше того – як зазначено в аудиторському звіті, цей договір мав бути визнаний недійсним. Справа в тому, що в тендерній документації було зазначено, що термін дії угоди повинен був бути до 31 січня 2020 року, але безпосередньо в самому договорі було визначено інший термін – до 31 грудня 2019 року. На переконання аудиторів КМДА, ці та інші факти спричинили ризик втрати бюджетних коштів. Читайте: КП “Дирекция строительства дорожно-транспортных сооружений Киева” переплатило частной фирме 1,75 млн гривен Також в аудиторському звіті вказано, що КП "ДБШТC" допустило порушення при проведенні тендеру на виконання робіт з дачної забудови з метою перенесення Русанівських та Воскресенських садів на вул. Радистів в складі проєкту з будівництва Подільського мостового переходу. Серед іншого, аудитори КМДА вказують на те, що договір, який було укладено 15 червня 2020 року з ТОВ “Київська будівельна компанія – Євросервіс” (вартість робіт за договором – 99,6 млн гривень), в порушення вимог чинного законодавства не містить об'єктивних та локальних кошторисних розрахунків, кошторисів на окремі види робіт тощо. Читайте: Переносом Русановских и Воскресенских садов в Быковню займется экс-директор КП “Киевтелесервис” Крім того, аудитори КМДА звернули увагу на деякі відверто дивні закупівлі КП "ДБШТC". Наприклад, у березні 2019 року це підприємство без використання системи Prozorro уклало з ТОВ “Будівельна компанія Еннойл” договір про закупівлю "послуг із зимового утримання” на сумму 199 тис. гривень. Які саме послуги замовило підприємство, в угоді не вказувалося – в документі не було даних ні про їхню кількість, ні про вимогу до їхньої якості тощо. Врешті-решт аудитори з'ясували, що мова йшла про утримання в належному санітарно-технічному стані пішохідної частини Поштової площі. Проте, на переконання “перевіряючих”, така “секретність” може створювати ризики неналежного надання послуг та можливі ризики неефективного витрачання бюджетних коштів. Не менше питань у аудиторів КМДА викликали фінансові витрати цього КП на утримання свого автопарку. Наприклад, за даними “ревізорів”, впродовж 2018-2019 років підприємство при закупівлях палива допускало завищення цін на суму близько 13,46 тис. гривень. Крім того, як зазначено в аудиторському звіті, КП “ДБШТС” у цей же період здійснило неправомірне та безпідставне списання палива на загальну суму 14,45 тис. грн – мова йде про те, що раніше закуплений бензин “за документами” використовувався для заправляння автомобілів, які на той час, знову ж таки “за документами”, знаходились на ремонті. Крім того, за інформацією аудиторів, керівництво цього КП приймало неефективні управлінські рішення, витрачаючи бюджетні кошти на ремонт автомобілів, балансова вартість яких дорівнює нулю. Наприклад, лише на ремонт автомобіля Chevrolet Lacetti 2005 року випуску в період 2018-2020 років було витрачено 394,7 тис. гривень. За результатами цих перевірок Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА надав КП "ДБШТC" низку рекомендацій щодо усунення виявлених порущень. Серед іншого, керівництво цього підприємства мало усунути згадані вище порушення на суму 8,4 млн гривен; вжити заходів щодо компенсації відповідальними особами вартості неправомірно списаного пального; визначити посадових осіб, які мають відповідати за перевірку відповідності закупівельних цін середньоринковим, за контроль термінів виконання зобов’язань по договорам та за своєчасне реагування на порушення передбачених договорами термінів виконання робіт тощо.  Проте, згідно з даними сайту зазначеного департаменту, станом на сьогоднішній день жодна з рекомендацій не була врахована. Чим відоме це КП Як раніше повідомляла *КВ, діяльність КП "ДБШТC" неодноразово викликала питання у депутатів Київради, експертів та правоохоронних органів. У першу чергу керівникам цього підприємства дістається критики за будівництво Подільського мостового переходу – скандального проєкту, на реалізацію якого з міського бюджету Києва витрачаються мільярди гривень та завершення якого столична громада чекає вже майже два десятиріччя. Наприклад, у 2021 році депутати Київради були незадоволені збільшенням об'ємів фінансування цих робіт у минулому році з 716,6 млн гривень до 2,2 млрд гривень, проте гучні заяви народних обранців не мали ніякого ефекту. Паралельно з цим Нацполіція розслідувала чергове, як мінімум третє, кримінальне провадження за фактом можливих бюджетних “розпилів” при виконанні будівельних робіт. Серед іншого, правоохоронці припускають, що в 2020 році на цих роботах могло бути вкрадено 4,5 млн гривень – генпідрядник ТОВ “Еко-Буд-Трейд”, ймовірно, не виконав деякі робіт, які мав виконати. У свою чергу експерти з містобудування восени минулого року виражали занепокоєність у зв'язку з тим, що міська влада вирішила “протянути” цей мостоперехід через озеро Радунка: на думку фахівців, такий проєкт будівництва суперечить містобудівному законодавству і може призвести до небажаних екологічних наслідків та транспортного колапсу на лівому березі міста.  Читайте: К чему приведет строительство Подольского моста через озеро Радунка Нагадаємо, що у 2021 Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА провів 46 аудитів господарської діяльності столичних КП департаментів КМДА та управлінь Районних у Києві держадміністрацій (РДА). Ці перевірки виявили фінансових порушень на загальну суму 673,2 млн. гривень, з яких остаточно для столичної скарбниці було "втрачено" 51 млн. гривень. За підсумками зазначених “ревізій” до відповідальності було притягнуто 21 посадову особу – йдеться лише про різні “дисциплінарні стягнення”. При цьому, станом на кінець 2021 року правоохоронні органи розслідували 209 кримінальних проваджень за матеріалами аудитів у столичних структурах за минулі роки, в рамках яких уже було підготовлено близько сотні підозр і обвинувальних актів. Читайте: Многомиллионные нарушения и легкие наказания: аудиторы КГГА отчитались о работе в 2021 году Обов'язки директора КП "ДБШТC" з 8 листопада 2021 року виконує заступник директора цього підприємства з економіки Наталія Хоматова. Раніше, з 5 серпня 2015 року до 1 листопада 2018 року, даним КП керував Максим Калінін (на колажі ліворуч). З 12 листопада 2018 року по 9 квітня 2020 року це підприємство очолював Михайло Харнам (на колажі праворуч), з 9 квітня 2020 року до 23 листопада 2020 року КП "ДБШТC на правах "в.о." директора очолював Роман Ліснєвський, з 23 листопада 2020 року до 27 вересня 2021 року цим підприємством тимчасово керувала згадана вище Наталія Хоматова. З 27 вересня 2021 року та до її чергового призначення на посаду “в.о.” директора обов'язки керівника КП "ДБШТC" виконував Дмитро Котлубей. КП "ДБШТC" підпорядковане Департаменту транспортної інфраструктури КМДА, який з 1 вересня 2021 року очолює Руслан Кандибор. Його попередниками на цій посаді були Сергій Симонов (з 4 серпня 2017 року до 3 грудня 2018 року), Іван Федоров (з 13 серпня 2019 року до 31 жовтня 2019 року) та Валентин Осипов (з 6 лютого 2020 року до 5 квітня 2021 року). У “проміжках” між призначеннями “повноцінних” керівників цього департаменту обов'язки директора традиційно виконував перший заступник очільника цієї структури Іван Шпильовий. Діяльність зазначеного департаменту з 9 листопада 2021 року контролює особисто Віталій Кличко. Раніше, з 2 березня 2020 року, роботу зазначеної структури контролював тепер уже екс-заступник голови КМДА Олександр Густєлєв. До нього протягом 2018-2020 років за транспортну сферу столиці відповідали тепер вже ексзаступник голови КМДА Дмитро Давтян і чинний перший заступник очільника КМДА Микола Поворозник. Фото: колаж КВКиївВлада

Окружний адмінсуд Києва (ОАСК) нещодавно відмовив столичному юристу Олександру Кучерявому в задоволенні його позову до Київради про скасування скандально відомого Детального плану території (ДПТ) Мінського масиву. Суддю Павла Григоровича не переконали аргументи стосовно того, що столична влада, схвалюючи цей документ, допустила численні порушення: основні положення ДПТ суперечать діючому Генплану Києва та профільному законодавству України, а його реалізація призведе до колапсу соціальної та транспортної інфраструктури Оболонського району. Позивач обіцяє продовжити боротися за відміну вказаного ДПТ, але це явно буде не просто. У тому, щоб цей ДПТ “працював” дуже зацікавлена компанія із орбіти потужного забудовника “Stolitsa Group”. Вже під час судового спору забудовники навіть змогли отримати від КМДА містобудівні умови та обмеження (МУО) на проєктування тотальної забудови земель агрокомбінату “Пуща-Водиця”.  Як стало відомо KВ, 30 червня 2022 року ОАСК відмовив столичному юристу Олександру Кучерявому у задоволенні його позову до Київради про скасування її рішення №1455/1496 від 10 червня 2021 року, яким було затверджено ДПТ Мінського масиву (справа №640/25171/21).Підписуйтесь на “КиївВладу”  Про це позивач повідомив на своїй сторінці у Facebook, уточнивши, що четкі обставини відмови йому поки що невідомі, бо рішення суду ще не опубліковане. При цьому, за словами Олександра Кучерявого, суддя по цій справі Павло Григорович в судовій залі вибачився перед громадою за таке рішення. Також юрист пообіцяв, що буде оспорювати цей судовий вердикт в суді апеляційної інстанції. Причини оскарження У позові, який було подано наприкінці літа минулого року і який є в розпорядженні KВ, Олександр Кучерявий вказує на низку порушень, які були допущені столичною владою при підготовці та затвердженні вказаного ДПТ. Позивач впевнений, що цей детальний план суперечить Генеральному плану Києва, адже проєктними рішеннями ДПТ передбачена зміна функціонального призначення окремих ділянок. Річ у тому, що земля сільськогосподарського призначення (як це зазначено в Генплані), має стати територією багатоповерхової житлової забудови (це передбачено ДПТ). У цьому випадку, як вважає юрист, не має підстав вважати, що ДПТ уточнює Генплан, як цього вимагає законодавство України.  Також Олександр Кучерявий у своєму позові вказав на те, що облаштування буферного парку “Берізка-Шевченко”, яке було передбачено даним ДПТ, також є грубим порушенням, адже українське законодавство забороняє зміну територій, на яких розташовані ліси, сквери та парки. Очевидно, мова йде про те, що не можна просто так взяти території КП “Святошинське лісопаркове господарство” і зробити з них парк.  Крім того, юрист зазначив, що при розробці цього ДПТ міська влада не мала підстав використовувати положення проєкту Генерального плану Києва до 2025 року – документу, який не затверджено. В ДПТ Мінського масиву дійсно є посилання на вказаний проєкт.  Також Олександр Кучерявий вказав на те, що столична громада жодного разу не схвалила проєкт даного ДПТ ні на одному з громадських слухань та зборів з цього питання.  Не менш важливим, на думку позивача, є і той факт, що затвердження цього ДПТ суперечить державним інтересам. Мова йде про те, що Фонд державного майна України (ФДМУ) ще до прийняття цього рішення, 13 травня 2021 року, своїм листом попрохав міського голову Києва Віталія Кличка не розглядати цей детальний план, адже в результаті його затвердження може понести збитки агрокомбінат “Пуща-Водиця” – це держпідприємство має у користуванні земельні ділянки, які увійшли в цей ДПТ. Як повідомив KВ Олександр Кучерявий, представники Київради під час судових засідань стверджували, що порушень при затвердженні вказаного ДПТ немає. При цьому, на думку юриста, його колеги із столичної міськради часто демонстрували непідготовленість до судового процесу і намагалися переконати суддю, що позивач не має права звертатися до суду. Мовляв, його права та інтереси при затвердженні цього ДПТ ніяким чином не були порушені. У свою чергу, представники Департаменту містобудування та архітектури КМДА (третя особа на стороні відповідача. – KВ), який подавав проєкт цього ДПТ на розгляд Київради, і зовсім не були присутніми на жодному судовому засіданні в рамках згаданого провадження. “Реалізація цього ДПТ спричинить суцільний колапс соціальної інфраструктури Мінського масиву та Оболонського району, де переповнені дитячі садочки, школи, поліклініки, дороги, парковки, громадський транспорт тощо. Вона перетворить здоровий лісовий квартал на “парк”. Вона може знищити гаражний кооператив “Мінський”, де розміщено приблизно 400 гаражів, власники яких здебільшого мають оформлене право власності та виступали категорично проти прийняття цього ДПТ. Цей ДПТ демонструє вседозволеність з плюндруванням норм законодавства, зокрема в сфері містобудування, та "безцінність" громадської думки для влади. Громада провела десятки акцій протесту проти цього незаконного ДПТ, але міська влада так і не почула киян”, – вважає Олександр Кучерявий. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Для кого розробляли ДПТ Мінського масиву 29 листопада 2011 року між ДП “Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат (НД ВА) “Пуща-Водиця” і ТОВ “Датоліт” було укладено інвестиційний договір №2911-1-ід/11 на житлову забудову території в Оболонському районі Києва з об'єктами соціально-побутового призначення та інженерно-транспортною інфраструктурою (5 березня 2013 року цей договір було переукладено в новій редакції. – KВ).  Згідно з цією угодою, вказане ТОВ отримало можливість забудовувати землю площею 31,7 га (дві ділянки: площею 29,7 га з кадастровим номером 8000000000:78:137:0010 та площею 2 га з кадастровим номером 8000000000:78:137:0005) на півночі Мінського масиву, яка знаходиться в постійному користуванні зазначеного держпідприємства. В обмін на це ТОВ “Датоліт” пообіцяло передати ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” певний відсоток житлових площ в побудованих на цій території будинках. У зв'язку з тим, що цей договір відсутній у відкритому доступі, встановити точний розмір узгодженої “компенсації” наразі проблематично. Проте, відомо, що у той період це держпідприємство передавало землі під забудову різним компаніям під зобов'язання надати йому близько 4-5% площ або компенсацію вартості таких площ. ТОВ “Датоліт” почало підготовку до освоєння цієї землі не відразу. Лише в 2019 році компанія проінвестувала кошти у розробку Департаментом містобудування і архітектури КМДА згаданого вище ДПТ Мінського масиву. Наприкінці того ж року вказаний департамент розпочав “розгляд цього документу та врахування пропозицій громадськості до нього”.  Через півтора року, 12 березня 2021 року, перший заступник голови КМДА Микола Поворозник спільно з Департаментом містобудування і архітектури КМДА зареєстрували в Київраді проєкт рішення №08/231-935/ПР про затвердження цього ДПТ. У документі вказувалося, що прийняття цього рішення пов'язане з необхідністю ефективного використання вказаної території, розв'язанням проблеми транспортного обслуговування на ній, формування на цій території нових житлових та громадських комплексів, а також з необхідністю створення на Мінському масиві розвиненої соціальної інфраструктури. Як приймали скандальний ДПТ Протягом першого півріччя 2021 року згаданий проєкт рішення декілька разів виносився на розгляд депутатів Київради, проте народні обранці не поспішали його затверджувати – у тому числі через протести громадськості, яка виступала й виступає проти тотальної забудови північної частини Мінського масиву. Також лунали заяви про те, що цей документ хочуть прийняти виключно в інтересах Влади Молчанової та  "Stolitsa Group". Врешті-решт, 10 червня 2021 року вищезгаданим рішенням №1455/1496 цей ДПТ зі скандалом було затверджено столичною міськрадою.  Для того, щоб це стало можливим, дуже постаралися депутати від фракції “УДАР”. Вони активно закликали колег до компромісу та пропонували до ДПТ багато правок, які стосувались збільшення кількості на відповідній території машиномісць та потужностей дитсадків та шкіл. Опоненти зауважували, що це не має значення, бо забудовник буде зосереджений саме на створенні великого об'єму нового житла, а соціальна та транспортна інфраструктура традиційно будується за кошти міського бюджету, що дуже проблематично. В результаті, як водиться, перемогла та більшість депутатського корпусу, яка традиційно лобіює інтереси забудовників.  Так і був затверджений ДПТ у межах вулиць Кондратюка, Майорова, північного та західного кордону лісу в Оболонському районі Києва. Вказаний документ охопив територію загальною площею 94,45 га. Як повідомляється в ДПТ, більшу частину цієї території становлять лісові квартали КП “Святошинське лісопаркове господарство”, ділянки непрацюючого тепличного господарства ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” (земля сільськогосподарського призначення. – KВ) тощо.  У підсумку, даним ДПТ було передбачено збільшення площі житлової забудови впродовж найближчих семи років більш ніж у 200 разів – з 0,11 га до 24,8 га. Мова йшла саме про заплановану забудову ділянки з кадастровим номером 8000000000:78:137:0010, яку ТОВ “Датоліт” має право освоювати на підставі вищезгаданого інвестдоговору з ДП “НД ВА “Пуща-Водиця”. У документі уточнюється, що на цій землі планується будівництво 19 багатоквартирних багатоповерхових житлових будинків поверховістю вище 16 поверхів загальною площею 366,2 тис. кв.м. (6,3 тис. квартир). Внаслідок цього, кількість населення на даній території має збільшитися з “нуля” до 11,4 тис. осіб. По факту в цій місцевості поки що розташований лише один недобудований приватний будинок, у якому ніхто не проживає.  Зазначимо, що у запропонованій Київраді редакції ДПТ повідомлялося, що для усіх мешканців нового житлового масиву детальним планом території також передбачено створення 2940 місць для зберігання транспорту в багатоповерхових надземних і напівзаглиблених паркінгах. Частину цих місць – 1190 машиномісць – було заплановано створити в межах нових житлових кварталів, а іншу частину -  на території існуючих гаражних боксів, які експлуатує гаражно-будівельний кооператив (ГБК)  “Мінський” (на ділянці площею 2 га, яку було передано під забудову ТОВ “Датоліт”. – KВ). При цьому, в початковій редакції ДПТ повідомлялось, що 540 місць планується передати вказаному кооперативу в якості компенсації за “ліквідовані бокси”.  Такі вихідні дані ДПТ стали причиною суперечок серед депутатів Київради, які вказували на недостатню кількість машиномісць та на порушення інтересів власників гаражів у ГБК “Мінський”. У зв'язку з цим, у рішення про затвердження цього детального плану, на вимогу членів фракції “УДАР”, були внесені норми про те, що при видачі дозволів, спрямованих на реалізацію даного ДПТ, повинно бути враховано, що частина ділянки, де розташовані гаражні бокси ГБК "Мінський", має бути передана в користування згаданого кооперативу, а майнові права власників цих гаражних боксів "мають бути дотримані".  Крім того, за ініціативою депутатів-”ударівців” у рішенні було прописано, що при видачі тих же дозволів має враховуватися норма, за якою забудовники мають створити на цій території більше машиномісць – 3160 місць для постійного зберігання транспорту і 900 місць для тимчасового зберігання автомобілів. У початковій редакції ДПТ було вказано, що потреба мешканців нового житлового масиву в закладах дошкільної освіти повинна бути забезпечена шляхом будівництва окремо розташованого дитячого садку на 240 місць та двох вбудовано-прибудованих закладів на 80 та 100 місць. Тобто, усього мова йшла про 420 місць. Також у документі було вказано, що на цій території планується будівництво комплексу об’єднаних закладів загальної середньої освіти з закладом професійної освіти, розрахованого на 1500 учнів.  Втім, при розгляді цього питання в сесійній залі було погоджено, що при видачі подальших дозволів має враховуватися норма стосовно того, що кількість місць у дитячих садках має складати 600 дітей, а в згаданому закладі загальної середньої освіти -  1800 учнів.  В запропонованій для розгляду редакції ДПТ повідомлялося, що будівництво нових лікарень на цій території не планується, а потреби мешканців у закладах охорони здоров'я мають бути забезпечені за рахунок тих установ, які наразі функціонують на Мінському масиві. Цю норму депутати столичної міськради вирішили не змінювати.  Особливий акцент у ДПТ було зроблено на розвитку рекреаційних територій. У документі вказувалося, що в рамках його реалізації заплановано створення буферного парку “Берізка-Шевченко”, який має розташовуватися в межах земельної ділянки площею 31,67 га (лісовий квартал №114, за який відповідає КП “Святошинське лісопаркове господарство”). При цьому в ДПТ повідомлялось, що розміри цього парку будуть "перевищувати нормативні вимоги у 3 рази". Читайте: В Оболонском районе Киева может появиться парк площадью больше 30 гектаров Старт новій забудові Вже 13 січня 2022 року Департамент містобудування та архітектури КМДА наказом №45 видав ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” містобудівні умови та обмеження (МУО) на проєктування будівництва житлового комплексу з об’єктами соціального (дошкільні навчальні заклади, комплекс об’єднаних закладів загальної середньої освіти), побутового, торговельного призначення та гаражами на вул. Вишгородській, 150 в Оболонському районі Києва. Цим документом міська влада дала старт реалізації згаданого ДПТ та майбутній забудові даної місцевості.  Наразі вказані МУО відсутні у відкритому доступі – портал Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ), в якому публікуються відповідні дозволи, на час воєнного стану заблоковано для громадськості. Проте, більшість вихідних даних майбутніх об'єктів будівництва, передбачених згаданим документом, зафіксовані в інших публічних джерелах. Так, в МУО повідомлялося, що забудові підлягають дві земельні ділянки, які знаходяться в постійному користуванні ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” та які ТОВ "Датоліт" має право забудовувати на підставі вищезгаданого інвестдоговору – площею 29,7 га і 2 га відповідно. Згідно з документом, на першій ділянці планується будівництво житла та соціальної інфраструктури (школа, дитсадки тощо), а на другій, де знаходяться гаражні бокси ГБК “Мінський” – багатоповерхові гаражі. Згідно з МУО, максимальна висота будівель та споруд, які можуть бути побудовані на цій землі, не має перевищувати 73,5 метрів (близько 25-26 поверхів. – KВ). При цьому, не дивлячись на вимоги рішення про затвердження ДПТ, в МУО було передбачено, що кількість місць в дитсадках на цій території має скласти 420 місць, у школі – 1500 місць, а кількість місць для зберігання транспорту має дорівнювати 3270. Кримінальні провадження і судові спори Протягом останнього десятиріччя правоохоронці неодноразово звертали увагу “співпрацю” ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” і ТОВ "Датоліт". Проте, на сьогоднішній день жодна особа з числа посадовців держпідприємства та керівників компанії-забудовника так і “не дочекалася” обвинувального вироку. Так, в рамках кримінального провадження яке було відкрите Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України, правоохоронці розслідували факти можливого незаконного відчуження земель, які знаходяться в користуванні ДП “НД ВА “Пуща-Водиця”, загальною площею близько 950 га. Тоді правоохоронці припускали, що посадові особи ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” та його “начальники” в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України передавали ділянки третім особам без належного відшкодування сільськогосподарських втрат, внаслідок чого державі були заподіяні збитки на суму 370 млн гривен. Серед компаній, які отримали від держпідприємства землю на, ймовірно, сумнівних підставах, згадувалося і ТОВ “Датоліт”. Крім того, в рамках кримінального провадження, яке було відкрито Головним слідчим управлінням Нацполіції України 12 листопада 2019 року, правоохоронці також вказували на можливу незаконність інвестиційних договорів на право забудови земель, які ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” укладало із забудовниками. Серед іншого, слідчі вказували на те, що “обмін” сотень гектарів землі на 4-5% квартир у збудованих на ній будинках є неспіврозмірним, враховуючи співвідношення вартості таких ділянок та вартості житлової та нежитлової забудови. І в даному випадку  слідчих також зацікавила угода ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” з ТОВ “Датоліт”. При цьому, незважаючи на відсутність результатів при розслідуванні кримінальних проваджень, суперечки щодо використання земель, які знаходяться в користуванні ДП “НД ВА “Пуща-Водиця”, не припинилися. Так, у жовтні 2021 року вказане держпідприємство звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Датоліт" про визнання недійсним згаданого інвестиційного договору №2911-1-ід/11 від 28 листопада 2011 року, а також його редакції від 5 березня 2013 року (справа №910/16929/21). Даний судовий спір фактично було ініційовано ФДМУ, у підпорядкування якого незадовго до цього перейшло вказане держпідприємство і який був незадоволений роботою вказаного ДП.  Наразі цей позов ще не розглянуто по суті, тому в матеріалах справи поки немає подробиць стосовно того, на яких підставах та у зв'язку з чим вказані угоди, на думку держпідприємства, повинні бути розірвані. Втім, можна припустити, що у ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” вказують на те, що ці договори не були погоджені Кабінетом Міністрів України, як того вимагає законодаство, а передбачена ними компенсація за право забудови землі “занадто мала” – саме такі аргументи держпідприємство наводило у схожих судових провадженнях. Головні герої За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “Датоліт” було зареєстроване в серпні 2010 року. Керівником цієї компанії наразі вказано Наталію Угрин, засновниками – кіпрські компанії “B.T.P. First Commercial Limited” і “Sparenton Limited”, а також ЗАТ “БТ Інвест” (Литва). Кінцевим бенефіціаром ТОВ “Датоліт”  офіційно значиться Юлія Харченко. Система Youcontrol відносить ТОВ “Датоліт” до групи компаній BT INVEST.  Головний напрямок діяльності цієї групи, яка об'єднує близько сотні українських підприємств – управління девелоперськими та роздрібними проектами. В Україні BT INVEST керує мережею роздрібних магазинів Novus, компанією Best Imports, яка імпортує продукцію для вищезгаданої мережі, а також девелоперською компанією Stolitsa Group. Ключовими особами даної групи є громадяни Литви Раймондас Туменас, Марина Познякова та Агне Рузгіене. Зазначимо, співзасновницею девелоперської компанії "Stolitsa Group" також є Влада Молчанова (на колажі праворуч). Раніше різноманітні джерела називали її ключовим фінансовим донором столичного офісу партії ВО “Батьківщина” та партнеркою одіозного бізнесмена Дениса Комарницького, якого громадськість вважає “смотрящим по Києву”. Примітно, що дружиною члена фракції “ВО “Батьківщина” у Київраді Віталія Нестора є Яна Нестор (Коровченко) – сестра Сергія Коровченка, якого ЗМІ називали цивільним чоловіком Молчанової. За даними порталу про нерухомість “ЛУН”, Stolitsa Group має у своєму портфоліо 15 проєктів житлових комплексів на території Києва – як збудованих, так і тих, які наразі будуються. Серед найбільш відомих проєктів вказаного забудовника – ЖК “Варшавський мікрорайон”, ЖК “Варшавський-2” та ЖК “Варшавський Плюс”, які також будувалися та будуються на землях агрокомбінату “Пуща-Водиця” в межах Подільського району Києва. При цьому, будівництво останнього також супроводжується скандалами та судовими спорами. Читайте: Кримінальні провадження, суди та скандали: як “Столиця груп” будує ЖК “Варшавський Плюс” ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” у своїй нинішній організаційно-правовій формі було створено в травні 2002 року, хоча де-факто це підприємство існує з 40-х років ХХ століття. Наразі вказаним ДП керує Юрій Іонанов – на цій посаді він перебуває з лютого 2021 року.  Юрій Іонанов – шкільний друг мера Києва Віталія Кличка: наприклад, у 2005 році він розповідав, що разом із нинішнім очільником міста у дитинстві любили варити кисіль. Також Іонанов з серпня 2003 року до вересня 2005 року значився керівником благодійної організації “Благодійний фонд “Фонд Кличків”. До призначення Іонанова, впродовж 2011-2021 років, ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” по черзі керували Лариса Усаченко, Олександр Мазурко, Віктор Кириченко, Віталій Кадигров, Володимир Хлопан, Юрій Курінний і Анатолій Шинкаренко. До лютого 2020 року вказане підприємство знаходилось у підпорядкуванні Міністерства сільського господарства та продовольства України (з 2011 року – Міністерство аграрної політики і продовольства України), після чого перейшло в управління ФДМУ.  Обов'язки керівника ФДМУ з лютого 2022 року виконує перша заступниця очільника цього органу Ольга Батова. До неї з 19 вересня 2019 року по 17 лютого 2022 року керівником ФДМУ був Дмитро Сенниченко.  Нагадаємо, посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року обіймає Олександр Свистунов. Діяльність цього департаменту з 2 квітня 2021 року контролює заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Петро Оленич. Треба зазначити, що на час воєнного стану вся повнота влади в Києві належить Київській міській військовій адміністрації (КМВА), яку з початку березня 2022 року очолює генерал Микола Жирнов. В голови КМВА є два заступники, одним з яких є голова КМДА, мер Києва Віталій Кличко. Читайте: КМДА – підрозділ військової адміністрації міста, а Кличко мій заступник, – Жирнов  Фото: колаж КВКиївВлада

Від початку травня оператор зовнішньої реклами PRIME Group впроваджує в життя програму медійної допомоги українським компаніям, що відновлюють діяльність під час війни. Програма передбачає безоплатне надання підприємцям рекламних площин для розміщення комерційних повідомлень строком на один місяць. Початок кампанії та локації визначає замовник. Про це KВ повідомила пресслужба PRIME Group. Підписуйтесь на “КиївВладу” Як йдеться у повідомленні, оператор зовнішньої реклами PRIME Group продовжує програму підтримки українських підприємців, що працюють або планують відновити діяльність.  Рекламні кампанії підприємств, що подали заявки в травні, вже розміщено, а деякі вже й завершено. За даними оператора, найбільше рекламодавців в категоріях роздрібної торгівлі, послуг з дизайну, будівництва, пасажирських автоперевезень, автосервісу. Багато анонсів серед сервісних компаній зі сфери медицини та догляду за тілом. Затребуваним в цей час став інвентар не тільки в великих містах, таких як Київ, Львів, Дніпро, Одеса, а й в маленьких містечках. “Грати на випередження ми звикли давно. Тож для нас було цілком природно не чекати на поліпшення ринкової кон'юнктури, а створювати умови для цього. Ми бачимо, що бізнес реагує на це. Не так швидко, як нам би того хотілося, але достатньо для того, щоб ми вирішили подовжити програму підтримки ще на два місяці”, — говорить Катерина Храмова, керівна партнерка PRIME Group. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Зазначається, що збір заявок від підприємців подовжено до кінця серпня. Дізнатися більше про умови розміщення та залишити заявку можна на вебсайті компанії: https://bit.ly/3OS5lGF Нагадаємо, Кабінет міністрів (КМ) повернув обовʼязкове проведення публічних закупівель для всіх державних та місцевих органів влади та підприємств. У лютому цю норму скасували через воєнний стан. Читайте: КМ повернув обов’язкові публічні закупівлі в Prozorro Фото: PRIME GroupКиївВлада

Столична міськрада вирішила передати ділянку на вул. Петра Вершигори 2А/2 (Райдужний масив, Дніпровський район) площею 0,46 га в оренду ТОВ “Еталон-2021”. Таким чином вказана компанія (входить до орбіти власника мережі автозаправок “БРСМ–Нафта” Андрія Біби, на колажі ліворуч) зможе побудувати на цій землі “об’єкти інженерної та транспортної інфраструктури”. Юристи і журналісти вважають даний землевідвід незаконним і припускають, що його було здійснено з корупційних мотивів вищого керівництва столиці. Вказану ділянку треба було передати в оренду лише через аукціон, а дивна споруда, яка знаходиться на ній і яка послугувала підставою для землевідводу, очевидно була побудована та легалізована без дозвільних документів. Цілком можливо, що законність таких дій Київради доведеться встановлювати правоохоронним органам та суддям. Як стало відомо KВ, 23 червня 2022 року Київрада погодила передачу земельної ділянки на вул. Петра Вершигори 2А/2 в оренду ТОВ “Еталон-2021” (проєкт рішення №08/231-2043/ПР від 13 серпня 2020 року).Підписуйтесь на “КиївВладу”  Про це редакції стало відомо з численних постів депутатів столичної міської ради у соціальних мережах – Київрада в умовах воєнного стану все ще не проводить трансляції своїх пленарних засідань. Суб'єктами подачі вказаного проєкту рішення виступили заступник голови КМДА Вячеслав Непоп та Департамент земельних ресурсів КМДА. Мова йде про земельну ділянку площею 0,46 га (кадастровий номер – 8000000000:66:900:004), яку ТОВ “Еталон-2021” зможе використовувати для “будівництва, обслуговування та ремонту об’єктів інженерної, транспортної інфраструктури (нежитлові будівлі, споруди)”. Категорія цієї землі – землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Згідно з прийнятим рішенням, термін оренди має скласти 10 років. Офіційною підставою для цього землевідводу став той факт, що ТОВ “Еталон-2021” з 10 серпня 2020 року значиться власником розташованого на вказаній землі нерухомого майна – нежитлової будівлі загальною площею 121 кв. м. Читайте: Глава земельного департамента КГГА Петр Оленич оскандалился при попытке “дерибана” коммунальной земли Примітно, що, за даними пояснювальної записки до цього проєкту рішення, наразі вказана ділянка має інше цільове призначення – "розміщення та експлуатація об'єктів дорожнього сервісу". Тобто, паралельно столична влада також змінила цільове призначення землі. Також в документі уточнюється, що, згідно з Генеральним планом Києва, за функціональним призначенням ділянка на вул. Петра Вершигори 2А/2 належить до території вулиць та доріг (за межами червоних ліній).  Орієнтовне розміщення ділянки на вул. Петра Вершигори 2А/2 Цікавим є той факт, що управління правового забезпечення діяльності Київради ще в грудні 2021 року повернуло даний проєкт рішення без погодження. Серед іншого, юристи столичної міськради вказали на те, що українським законодавством заборонена передача комунальних ділянок під містобудівні потреби у разі відсутності Детальних планів територій (ДПТ). Тобто, якщо, як у цьому випадку, немає ДПТ, здійснювати землевідвід під будівництво будь-чого не можна.  Крім того, в управлінні правового забезпечення повідомили про те, що ТОВ “Еталон-2021”, згідно зі статутом цієї компанії, не виконує завдання щодо експлуатації, ремонту та розвитку об'єктів транспорту, тому передавати йому в оренду землі транспорту (категорія землі.– KВ) не можна. Проте, 9 лютого 2022 року комісія Київради з питань архітектури, містобудування та земельних відносин просто відхилила такі зауваження юристів. Порушення на порушенні Як повідомив KВ столичний адвокат Дмитро Калько, він має чітке переконання, що прийняте Київрадою рішення незаконне. За його словами, на це вказують відразу декілька обставин. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Так, за інформацією Дмитра Калька, нерухоме майно, яким володіє ТОВ “Еталон-2021”, з'явилося на цій земельній ділянці на сумнівних підставах. Справа в тому, що ця земля раніше не відводилась під будівництво будь-чого, дозволи на проведення таких робіт держорганами не видавалися, довідка про сплату пайового внеску в розвиток міської інфраструктури відсутня і т.д. Дмитро Калько впевнений, що, зважаючи на всі ці та інші факти, можна зробити сміливе припущення, що це майно є "самобудом", а його державна реєстрація відбулася за хабар, бо законних підстав для її проведення нотаріуси не мали. "У мене є всі документи про реєстрацію цього майна. В них написано, що це начебто станція технічного обслуговування (СТО). Але яка СТО може бути без “ями” та без електрики? У технічному паспорті об'єкта написано, що його було побудовано “господарським способом”. Але якщо це було будівництво, то як можна було будувати без відведеної землі? Тобто, це – “самобуд”: якісь бомжі за п'ять копійок викрали на будівництві десять цеглин і звели незрозумілу споруду в хащах, щоб з супутникових знімків не було помітно, коли це майно з'явилося. Поштова адреса, яка визначає місцезнаходження цього майна, також відсутня – ви її не знайдете ніде. Її немає у реєстрі поштових адрес [Департаменту містобудування та архітектури КМДА], який інтегрований у містобудівний кадастр Києва. Як власник цього, як він вважає, “майна”, може довести, що це “майно” знаходиться саме там?” – задається питанням Дмитро Калько. Ось так виглядає будівля на вул. Петра Вершигори 2А/2, власником якої є ТОВ “Еталон-2021” (фото зі сторінки депутатки Київради Ксенії Семенової (фракція “Слуга народа”) у Facebook) На його думку, Київрада могла відмовитись від погодження цього землевідводу, але, схоже, відповідний проєкт рішення мав впливових лобістів. Серед таких, за словами Дмитра Калька, можуть бути особи із оточення міського голови Києва Віталія Кличка. “Київрада формально не уповноважена обговорювати рішення державних реєстраторів, але може не голосувати за це “фуфло”. Тим паче, юридичне управління міськради прямо вказало депутатам на численні порушення. Столична влада користується правовою невизначеністю. Їй це вигідно – депутати посилаються на те, що оренда землі допоможе наповнювати міський бюджет. Мене вражає не ця схема, а її виконання. Так, у нас багато “фуфла” серед земельних питань, які розглядає Київрада, але таке “фуфло” хоча б “причесане”, чого немає в даному випадку. При цьому, депутати казали мені, що Кличко особисто прохав їх проголосувати за це питання. І за словами депутатів, такого раніше ще не було”, – повідомив адвокат. Дмитро Калько впевнений, що вже найближчим часом ця земля буде освоєна – за прогнозом адвоката, на ній буде побудована багатоповерхова споруда комерційного призначення.  “Я думаю, що скоро будуть видані містобудівні умови та обмеження (МУО – документ який видає Департамент містобудування та архітектури КМДА та який містить вихідні дані проєктування будівництва чи реконструкції певних об'єктів. – KВ), там зроблять “реконструкцію”, в результаті якої з'явиться пятиповерхова будівля з офісними і торговими приміщеннями. Можливо, також там буде мийка і СТО. Тобто, найімовірніше, все буде відбуватися за образом і подобою багатоповерхових будівель на проспекті Бажана біля станції метро “Харківська”, – повідомив Дмитро Калько. За словами адвоката, найближчим часом він планує подати скаргу щодо реєстрації майна на вул. Петра Вершигори 2А/2 до Міністерства юстиції України. Це буде зроблено від імені депутата Київради Лілії Пашинної (фракція “Слуга народа”) – Дмитро Калько є її офіційним помічником. У разі, якщо Мін'юст задовольнить таку скаргу, і реєстрація “буде знесена”, це буде прямою підставою для оскарження в судовому порядку рішення Київради про передачу зазначеної ділянки в оренду. Щоправда, наразі невідомо, хто буде ініціювати відповідне судове провадження: пересічні громадяни та депутати столичної міськради, згідно з нормами законодавства, не мають права бути позивачами у таких справах. Варіанти вирішення цього питання є: як наголошує Калько, позивачем може стати прокуратура, але чи скористається вона своїми повноваження в даному випадку, поки що невідомо. Свою думку щодо цієї ситуації також виразив столичний журналіст і блогер Володимир Бондаренко. За його словами, подібні ділянки, згідно з законодавством України, мають передаватися в оренду лише через аукціон (така процедура застосовується для ділянок, які не знаходяться у користуванні фізичних або юридичних осіб. – KВ). Володимир Бондаренко вважає, що це та інші порушення були здійснені через корупційні мотиви столичного керівництва та депутатів з різних політичних сил. При цьому, на думку журналіста, на вказаній землі з'явиться автозаправна станція (АЗС). “Стежте за руками. На в'їзді на Троєщину є розв'язка, яку з трьох сторін давно освоїли під заправки, СТО та стоянки. Але четверта частина розв'язки була порожня. Андрій Біба – співвласник мережі “БРСМ-Нафта” – вирішив “засвинячити” там свою АЗС. Але жодних прав на землю не було. Але якщо дуже хочеться, то можна. Для початку “забацав” там незаконний “клоповник”, узаконив його у 2020 році незрозумілим чином, кілька разів намагався проштовхнути через Київраду, яка “відбривала” його у зв'язку з явною незаконністю афери. З другої спроби Кличко з партнерами подарували Бібі півгектара. Надто вже гроші потрібні для партійних кас”, – заявив Володимир Бондаренко. Бенефіціари землевідводу За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “Еталон-2021” було засноване в липні 2018 року. Керівником, засновником та кінцевим бенефіціаром цієї компанії є мешканець Києва Олег Безпалий. Зазначимо, ТОВ “Еталон-2021” виступає засновником київського ТОВ “Техногруп Нью”. Офіційним власником останнього ТОВ також є Олег Безпалий. У свою чергу, керівниця ТОВ “Тенхногруп Нью” Тетяна Калина також є керівницею ТОВ “Стратегічне рішення”, кінцевим бенефіціаром якого є Андрій Біба – згаданий вище власник мережі автозаправних комплексів “БРСМ-Нафта”.  Читайте: Васильків: судові перемоги над БРСМ чи грінвошінг по-українськи Нагадаємо, що наприкінці 2020 року журналісти видання “Bihus” повідомили про те, що група компаній із орбіти групи “БРСМ” причетні до фінансування “Партії Шарія”. Зокрема, вони начебто забезпечували членів цієї політсили коштами для задоволення партійних потреб: від виплати неофіційних зарплат активістам в осередках партії до оплати оренди офісів тощо. Проте в “БРСМ” заперечували такі факти.  У листопаді 2021 року низка ЗМІ повідомила про те, що власник “БРСМ” Андрій Біба потрапив до бази даних сайту "Миротворець" (портал, на якому публікується інформація щодо осіб, які мають зв'язки з країною-агресором.- KВ). Тоді, на “Миротворці”, крім звинувачень у фінансовій допомозі проросійській “Партії Шарія”, повідомлялось, що Біба може бути причетний до фінансування будівництва церков Московського патріархату та спонсорування акцій протесту проти приїзду Вселенського патріарха Варфоломія. Щоправда, наразі на “Миротворці” відсутній профіль Андрія Біби. До речі, в середині червня 2022 року діяльність “Партії Шарія”, як і багатьох інших проросійських політичних сил, була заборонена в судовому порядку. Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич (на колажі праворуч), який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Читайте: КГГА не удалось с подачи Оленича подарить гражданину 10 соток на Печерске Треба зазначити, що на час воєнного стану вся повнота влади в Києві належить Київській міській військовій адміністрації (КМВА), яку з початку березня 2022 року очолює генерал Микола Жирнов. В голови КМВА є два заступники, одним з яких є голова КМДА, мер Києва Віталій Кличко. Читайте: КМДА – підрозділ військової адміністрації міста, а Кличко мій заступник, – Жирнов  Фото: колаж КВКиївВлада

Компанії з орбіти забудовника "Stolitsa Group" продовжують реалізовувати на землях бувшого радгоспу “Пуща-Водиця” в Подільському районі Києва проєкт житлового комплексу (ЖК) “Варшавський Плюс”: на черзі – отримання сертифікатів про введення в експлуатацію трьох будинків. Заради цієї забудови столична влада, затвердивши ДПТ, суттєво “ущільнила” житловий масив Виноградар, але ДАБІ пішла ще далі – дозволила поселити в ЖК ще близько 12 тис. “наднормативних” мешканців, що створює дуже суттєвий дефіцит соціальної інфраструктури. Фонд держмайна України продовжує домагатися в суді розірвання інвестиційної угоди, згідно з якою землі радгоспу почали забудовувати житлом. Експерти натякають на корупцію та закликають відреагувати Посольство Литви, громадяни якої виступають засновниками "Stolitsa Group". Як стало відомо KВ, 21 червня 2022 року експерт з містобудування Георгій Могильний на своїй сторінці у Facebook звернувся до Посольства Литви в Україні стосовно діяльності компанії "Stolitsa Group", яка належить громадянам вказаної держави.Підписуйтесь на “КиївВладу”  Таким чином він відреагував на новину цієї компанії щодо видачі ключів інвесторам ЖК “Варшавський Плюс” (просп. Правди, житловий масив Виноградар, Подільський район Києва) та підготовки до отримання сертифікатів про введення в експлуатацію трьох будинків у даному комплексі. Георгій Могильний звернув увагу Посольства Литви на чисельні порушення при будівництві вказаного ЖК. “Незаконно отримана в часи Януковича земля, завдяки зв'язкам із керівництвом державного підприємства-землекористувача, використання корупції в судах і правоохоронних органах, щоб в часи Порошенка і Зеленського утримати незаконно отриману під забудову землю; незаконне будівництво із шаленими порушеннями містобудівної документації; незаконно отриманий дозвіл на будівництво завдяки партнерству із двома нардепами, що зайшли у Верховну Раду від ОПЗЖ (Дмитро Ісаєнко та Вадим Столар); корупційних дах у новоствореній Державній інспекції архітектури і містобудування (ДІАМ), що незаконно відмовила в проведенні перевірки; шалені витрати бюджету Києва, бо литовські бізнесмени перевищили щільність житлової забудови у 2,2 рази. І для всього цього десь треба буде знайти і гроші, і землю, щоб побудувати необхідну соціальну інфраструктуру”, – заявив експерт. На його думку, така діяльність компанії “Stolitsa Group” може мати негативні наслідки для всієї країни. “Як ви відноситесь до того, що компанія литовських громадян Stolitsa Group використовує корупційні зв'язки в Україні навіть під час відкритого вторгнення росії і намагається легалізувати незаконне будівництво житлового комплексу в Києві? Це вони так розважаються, щоб продемонструвати тотальну корумпованість України навіть в умовах війни і зменшити шанси нашої країни на підтримку цивілізованого світу?” – задався питання Георгій Могильний. KВ вирішила проаналізувати, які саме порушення “інкримінуються” забудовникам, та з'ясувати, хто причетний до скандального будівництва. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Радгоспна земля та інвестиційний договір За часів Радянського союзу та першого десятиріччя Незалежності України на території Києва та Київської області функціонував так званий “радгосп Пуща-Водиця”. Він займався вирощуванням сільськогосподарських культур, розведенням тварин та науковою діяльністю в аграрній сфері. Проте, вічно тривати це не могло: в умовах переходу на ринкову економіку та на фоні кризи 90-х років цей радгосп почав занепадати, а на його майно поклали око різні посадовці та бізнесмени. Головним активом цього радгоспу була земля – тисячі гектарів у межах Київської області та самого Києва. У зв'язку з тим, що сільське господарство не надто цікаве “ділкам” зі столичного регіону, значну частину земель цього радгоспу чекала звична доля – житлова та комерційна забудова. Головним інструментом для освоєння земель, які знаходились у постійному користуванні радгоспу, стали інвестиційні договори на забудову ділянок – в першу чергу тих, які знаходяться в межах Києва. Лише в 2008-2012 роках між радгоспом та різними компаніями було заключено десятки таких договорів, згідно з якими забудовники отримали можливість використовувати близько чотирьох сотень гектарів землі в Подільському та Оболонському районах столиці. За право освоєння ділянок в межах Києва забудовники розплачувалися різними способами, але найбільш “популярним” механізмом компенсації стали зобов'язання передати ДП “Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат (НД ВА) “Пуща-Водиця” (саме таку назву мав згаданий радгосп станом на початок 00-х років. – KВ) певні відсотки площ у об'єктах, збудованих на землях вказаного ДП. Одним із “щасливчиків”, отримавших в користування землі колишнього радгоспу, стало ТОВ “Конкорд-ДС Плюс”. 28 листопада 2011 року між цією компанією та ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” було укладено інвестиційний договір №2811-1-ід/11 на право забудови території на перетині просп. Правди та вул. Маршала Гречка в Подільському районі столицы. Дана угода відсутня у відкритому доступі, тому деталі щодо домовленостей сторін наразі встановити проблематично. Але у даному випадку це і не потрібно, адже 28 жовтня 2014 року між зазначеними ДП і ТОВ була укладена нова редакція цього інвестдоговору, яка хоча й не опублікована ніде, але інформації щодо якої у відкритих джерелах достатньо. Так, згідно з цим договором ТОВ "Конкорд-ДС Плюс" отримало можливість забудовувати житлом територію площею 80,2 га в обмін на передачу у власність ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” 4% житлових площ, які повинні були використовуватися вказаним держпідприємством у тому числі для поліпшення житлових умов своїх працівників. При цьому, угодою було передбачено, що інвестор може не передавати вказаному ДП ніякі квартири, а заплатити за них грошові кошти (у відповідності до експертної оцінки цих квартир). Будівельна передісторія Ще після укладення першопочаткової редакції зазначеної угоди почалася підготовка до забудови вказаної місцевості. Так, 25 грудня 2012 року Київрада рішенням №714/8998 доручила Головному управлінню містобудування та архітектури КМДА почати підготовку до затвердження Детального плану території (ДПТ) багатофункціонального житлового району на землях ДП "НД ВА "Пуща-Водиця", що прилягають до вул. Маршала Гречка та просп. Правди. Вже через півроку, 22 травня 2013 року, столична міськрада рішенням №398/9455 затвердила ДПТ вказаної місцевості. Вказаний детальний план охопив територію загальною площею 388,5 га, більша частина якої – площею 335,6 га – на той час знаходилась у користуванні ДП “НД ВА “Пуща-Водиця”. Даним ДПТ було передбачено збільшення площі житлової забудови майже в 10 разів – з 17,4 га до 164,7 га. Для цього у ДПТ була закріплена норма про зміну цільового призначення більшої частини земель сільськогосподарського призначення і фактичному зменшення її площі – з 326,2 га до 83,9 га. Документом було передбачено, що кількість населення цієї місцевості має зрости с 1,2 тис. чоловік до 62,9 тис. чоловік. Також у детальному плані було вказано, що вся ця територія повинна бути поділена на 16 мікрорайонів (включно з двома існуючими на той час. – KВ) з різною поверховістю – від 12 до 23 поверхів (будинки в “старих” мікрорайонах мали максимальну поверховість 10 поверхів. – KВ). Зазначимо, заявленими цілями розробки та затвердження цього ДПТ були масштабна реорганізація земель сільськогосподарського призначення, а також “створення багатофункціонального житлового району з доступним житлом (переважно з 1-2 кімнатними квартирами), який повинен відповідати сучасним тенденціям вітчизняного і світового містобудування і мати високу комерційну привабливість”. 22 травня 2015 року Департамент містобудування та архітектури КМДА видав ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” і ТОВ “Конкорд-ДС Плюс” Містобудівні умови та обмеження (МУО) №314/15/12-3/009-15 на проєктування комплексної забудова мікрорайонів VI, VII, VIII, IX, X, XIII багатофункціонального житлового району на просп. Правди (напроти перетину з просп. Василя Порика). Наразі цей документ відсутній у публічному доступі, адже реєстр МУО, який адмініструє вищезгаданий департамент, було відкрито “для сторонніх очей” лише влітку 2017 року. Проте, 28 серпня 2018 року Департамент містобудування та архітектури КМДА на замовлення все тих же ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” і ТОВ “Конкорд-ДС Плюс” своїм наказом №849 вніс коригування у вищезгадані МУО. І цей документ доступний для громадськості. Згідно з коригуваннями МУО, замовники проєктування мали намір освоїти земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:91:066:0097 площею 80,2 га, яка знаходиться у постійному користуванні ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” та має цільове призначення “для будівництва та обслуговування інших будівель суспільної забудови” (із уточнення виду використання – “для здійснення комплексного будівництва житлової та громадської забудови з об'єктами побутового призначення, інженерно-транспортною інфраструктурою та створенням озеленених територій загального користування”). В документі вказано, що, згідно зі згаданим вище ДПТ даної місцевості, ділянка проєктування за функціональним призначенням входить відразу до декількох типів територій: територія багатоповерхової житлової забудови, територія громадських будівель та споруд, територія зелених насаджень загального користування, територія захисної зони і територія вулиць та доріг. У коригуваннях МУО було зазначено, що на цій землі можна проєктувати будівництво будівель висотою не вище 73,5 метрів (близько 24-25 поверхів. – KВ). У документі уточнювалося, що у разі намірів побудувати об'єкти висотою понад 50 метрів, замовники повинні узгодити свої проєктні рішення у частині визначення максимальної відмітки висоти будівель з "Украерорухом" та Державіаслужбою України. При цьому варто зазначити, що більшість важливих та цікавих вихідних даних майбутніх житлових кварталів – наприклад, кількість запланованих для будівництва будинків, кількість машиномісць у паркінгах, кількість дитячих майданчиків тощо – в документі не вказувалася. Чиновники лише натякнули на те, що усі ці та інші показники повинні відповідати вимогам столичної містобудівельної документації та Державним будівельним нормам (ДБН). 15 грудня 2017 року Державна архітектурно-будівельна інспекція (ДАБІ) видала ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” дозвіл №ІУ113173490196 на проведення будівельних робіт з комплексної забудови мікрорайонів VI, VII, VIII, IX, X, XIII багатофункціонального житлового району на просп. Правди (напроти перетину з проспектом Василя Порика). Генеральним підрядником цих робіт було вказано ТОВ “Моноліт Будсервіс”. Протягом 2017-2020 років ДАБІ чотири рази вносила зміни до вказаного дозволу, а саме будівництво розпочалося у третьому кварталі 2018 року.  ЖК “Варшавський Плюс” на карті Варто уточнити, що на сьогоднішній день на цій території проходить будівництво відразу двох житлових комплексів. Це відбувається в рамках одного дозволу на будівництво, обидва ЖК мають одного замовника (ДП “НД ВА “Пуща-Водиця”), проте їхнім зведенням займаються різні генпідрядники. Мова йде про ЖК “Варшавський Плюс” (його генпідрядником є згадане вище ТОВ “Моноліт Будсервіс”) від девелоперської компанії “Stolitsa Group” та ЖК “7 Квартал” від девелоперської компанії “Perfect Group” (компанія пов'язана з Дмитром Ісаєнко).  У даному випадку акцент варто зробити на першому комплексі: компанії з орбіти “Stolitsa Group” досить активно будувалися та будуються й на інших ділянках ДП “НД ВА “Пуща-Водиця”, до того ж ЖК “Варшавський Плюс” є більш масштабним комплексом – наразі відомо про будівництво 10 будинків поверховістю 23-26 поверхів. У відкритих джерелах не повідомляється загальна кількість квартир у будинках цього ЖК, але у 6 перших “висотках” заплановано 2292 квартир. Станом на сьогоднішній день в експлуатацію введено три будинки. Читайте: Соратницу Юлии Тимошенко обвиняют в незаконном строительстве многоэтажки на Виноградаре Незатухаючі скандали Протягом останнього десятиріччя правоохоронці неодноразово звертали увагу на те, яким чином ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” розпоряджається своїми землями.  Так, ще 17 жовтня 2013 року Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України було відкрито кримінальне провадження за фактом можливого незаконного відчуження земель  загальною площею близько 950 га. Тоді правоохоронці припускали, що посадові особи ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” та його “начальників” в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України передавали ділянки третім особам без належного відшкодування сільськогосподарських втрат, внаслідок чого державі були заподіяні збитки на суму 370 млн гривен.  Схожі факти розслідували слідчі Подільського управління Нацполіції в рамках провадження від 30 березня 2018 року. Вони також вказували на те, що ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” передавало ділянки конкретним юридичним особам (в судових ухвалах уточнюється, що ці особи афілійовані із так званою асоціацією “Столиця Груп”), внаслідок чого створюються передумови до повної втрати державою контролю над вказаним держпідприємством та доведення його до банкрутства.  У свою чергу, в рамках кримінального провадження, яке було відкрито Головним слідчим управлінням Нацполіції України 12 листопада 2019 року, правоохоронці також вказували на можливу незаконність інвестиційних договорів, які ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” укладало із забудовниками. Серед іншого, слідчі вказували на те, що “обмін” сотень гектарів землі на 4-5% квартир у збудованих на ній будинках є неспіврозмірним, враховуючи співвідношення вартості таких ділянок та вартості житлової та нежитлової забудови.  Скріншот однієї з судових увал в рамках “останнього” провадження Відзначимо, фігурантом усіх цих справ було і ТОВ “Конкорд-ДС Плюс”. Проте, на сьогоднішній день жодна особа з числа посадовців ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” та керівників компаній-забудовників так і “не дочекалася” обвинувального вироку.  Але на цьому скандали навколо даної забудови не закінчились. У травні 2021 року ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Конкорд-ДС Плюс" про визнання недійсним згаданого інвестиційного договору №2811-1-ід/11 від 28 листопада 2011 року, а також його редакції від 28 жовтня 2014 року (справа №910/7980/21). Даний судовий спір фактично було ініційовано Фондом державного майна України (ФДМУ), у підпорядкування якого незадовго до цього перейшло вказане держпідприємство і який був незадоволений роботою вказаного ДП. Серед головних підстав для розірвання угоди ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” називало той факт, що її не погодив Кабінет Міністрів України. Також у держпідприємстві поскаржились на те, що за передачу права забудувати 80,2 га землі це підприємство отримає лише 17,4 млн гривень.  1 жовтня 2021 року столичний госпсуд відмовив позивачу в задоволенні його вимог. Через місяць, у листопаді 2021 року, керівництво ФДМУ заявило про врегулювання цієї конфліктної ситуації, повідомивши про те, що “держава матиме додатково 60 тис. кв.м нерухомості, що еквівалентно 2 млрд грн або 1200 квартирам”. Також тоді повідомлялося, що забудовник компенсує сплачені держпідприємством кошти податку за землю та витрати на оформлення дозвільної документації на суму понад 65 млн грн. Проте, не дивлячись на такі заяви, судовий спір все ж продовжився. 15 лютого 2022 року Північний апеляційний господарський суд відмовив ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” та ФДМУ в задоволенні їхніх апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції від 1 жовтня 2021 року. Після цього Фонд держмайна подав касаційну скаргу до Касаційного господарського суду, але станом на сьогоднішній день вона поки не розглядались по суті. Крім того, у експертів викликало запитання і законність безпосередньо самих будівельних робіт на зазначеній землі. Для прикладу, 13 січня 2022 року згаданий вище Георгій Могильний звернувся до ДІАМ з прохання здійснити перевірку вказаного будівництва щодо його відповідності вимогам ДПТ. У своєму зверненні експерт звернув увагу, що, відповідно до проектних рішень ДПТ, на вказаній території передбачено будівництво житлових будинків на 10,3 тис. квартир сумарною площею 604,5 тис. кв. м. Проте, згідно техніко-економічних показників дозволу на будівництво №ІУ113173490196, по факту на цій землі відбувається будівництво житлових будинків на 17,9 тис. квартир сумарною площею 925,3 тис. кв. м. Таким чином, на думку Георгія Могильного, суб'єктами містобудування було перевищено встановлену у ДПТ кількість квартир на 74%, а загальну площу квартир — на 53%. Також експерт вказав на порушення ДПТ у частині висотності будинків, які зводяться на цій території. “Орієнтовна надлишкова кількість населення, що не врахована проектними рішеннями ДПТ, буде становити близько 12 тис. [чоловік]. Для зазначених 12 тис. мешканців буде неможливо забезпечити гарантований законодавством та нормативами рівень соціального обслуговування у зв'язку із відсутністю резерву територій для будівництва потрібної соціальної інфраструктури. Навіть у разі відчуження земельних ділянок у інших землекористувачів в радіусі обслуговування, непередбачувані додаткові витрати бюджету внаслідок порушень законодавства суб'єктами містобудування на ділянці 8000000000:21:066:0097 складуть близько [1] мільярда (!) гривень на будівництво лише потрібних ДНЗ (дошкільний навчальний заклад. – *КВ) та загальноосвітніх шкіл”, – зазначив Георгій Могильний. Проте, судячи з усього, результату такий аналіз забудови не мав. Як зазначалося вище, експерт у своєму зверненні до Посольства Литви, вказав, що у проведенні перевірки йому було відмовлено. Литовсько-українська дружба За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “Конкорд-ДС Плюс” було засноване в серпні 2010 року. Керівником цієї компанії наразі вказано Захара Іоничева, засновниками – ТОВ “Інвест Сістем Груп”, кіпрські компанії “B.T.P. First Commercial Limited” і “Sparenton Limited”, а також ЗАТ “БТ Інвест” (Литва). Кінцевим бенефіціаром ТОВ “Конкорд-ДС Плюс” офіційно значиться Юлія Харченко. Система Youcontrol відносить ТОВ "Конкорд-ДС-Плюс" до групи компаній BT INVEST.  Головний напрямок діяльності цієї групи, яка об'єднує близько сотні українських підприємств – управління девелоперськими та роздрібними проектами. В Україні BT INVEST керує мережею роздрібних магазинів Novus, компанією Best Imports, яка імпортує продукцію для вищезгаданої мережі, а також девелоперською компанією Stolitsa Group. Ключовими особами даної групи є громадяни Литви Раймондас Туменас, Марина Познякова та Агне Рузгіене. Зазначимо, співзасновницею девелоперської компанії Stolitsa Group також є Влада Молчанова (на колажі). Раніше різноманітні джерела називали її ключовим фінансовим донором столичного офісу партії ВО “Батьківщина” та партнеркою одіозного бізнесмена Дениса Комарницького, якого громадськість вважає “смотрящим по Києву”. За даними порталу про нерухомість “ЛУН”, Stolitsa Group має у своєму портфоліо 15 проєктів житлових комплексів на території Києва – як збудованих, так і тих, які наразі будуються. Серед найбільш відомих проєктів вказаного забудовника – ЖК “Варшавський мікрорайон” та ЖК “Варшавський-2”, які також будувалися та будуються на землях агрокомбінату “Пуща-Водиця” в межах Подільського району Києва. Крім того, наразі Stolitsa Group займається добудовою трьох ЖК скандально відомого банка “Аркада”. Як повідомляла *КВ, за це компанія фактично отримала від столичної влади “зелене світло” на освоєння 176 га землі на столичних Осокорках, проти чого активно виступає місцева громадськість. Читайте: “Договірняк під час війни”: ДІАМ ввела в експлуатацію першу з недобудів “Аркади” ТОВ “Моноліт Будсервіс” було зареєстроване в травні 2015 року в Києві. Керівником цієї компанії зазначено Сергія Степанова, засновниками – ТОВ “КУА “Бізнес-Гарант”  і мешканця міста Луцьк Василя Олійника, який також є кінцевим бенефіціаром ТОВ “Моноліт Будсервіс”. Вказана компанія також очевидно пов'язана з оточенням Влади Молчанової. Так, один із її засновників, згадане вище ТОВ “КУА “Бізнес-Гарант”, також є одним із засновників ТОВ “Столиця груп”. У свою чергу, співвласником останнього ТОВ є син Влади Молчанової Іван Молчанов. ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” у своїй нинішній організаційно-правовій формі було створено в травні 2002 року, хоча де-факто це підприємство існує ще з 40-х років ХХ століття. Наразі вказаним ДП керує Юрій Іонанов – на цій посаді він перебуває з лютого 2021 року.  Юрій Іонанов – шкільний друг мера Києва Віталія Кличка: наприклад, у 2005 році він розповідав, що разом із нинішнім очільником міста у дитинстві любили варити кисіль. Також Іонанов з серпня 2003 року до вересня 2005 року значився керівником благодійної організації “Благодійний фонд “Фонд Кличків”. До призначення Іонанова, впродовж 2011-2021 років, ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” по черзі керували Лариса Усаченко, Олександр Мазурко, Віктор Кириченко, Віталій Кадигров, Володимир Хлопан, Юрій Курінний і Анатолій Шинкаренко. До лютого 2020 року вказане підприємство знаходилось у підпорядкуванні Міністерства сільського господарства та продовольства України (з 2011 року – Міністерство аграрної політики і продовольства України), після чого перейшло в управління ФДМУ.  Обов'язки керівника ФДМУ з лютого 2022 року виконує перша заступниця очільника цього органу Ольга Батова. До неї з 19 вересня 2019 року по 17 лютого 2022 року керівником ФДМУ був Дмитро Сенниченко.  Нагадаємо, посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року обіймає Олександр Свистунов. Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Треба зазначити, що на час воєнного стану вся повнота влади в Києві належить Київській міській військовій адміністрації (КМВА), яку з початку березня 2022 року очолює генерал Микола Жирнов. В голови КМВА є два заступники, одним з яких є голова КМДА, мер Києва Віталій Кличко. Читайте: КМДА – підрозділ військової адміністрації міста, а Кличко мій заступник, – Жирнов  Фото: колаж КВКиївВлада

Уряд рекомендує розпочати навчальний рік у школах із 1 вересня. В університетах — з 15 серпня, за винятком перших курсів. Про це KВ дізналася з повідомлення на Урядовому порталі. “Навчальний рік розпочнеться 1 вересня в очному режимі. Питання складне, адже пов’язано з безпекою наших дітей. Безпекова ситуація в країні різна, і вже зараз зрозуміло, що на прифронтових територіях повернутися до очного навчання неможливо, а тому там продовжиться онлайн-формат. Так само як і на окупованих територіях”, – відзначив прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання Кабміну 24 червня.Підписуйтесь на “КиївВладу”  Він наголосив, що місцева влада має пропрацювати весь організаційний процес і очної, і змішаної форми навчання. Міністерству освіти і науки, Міністерству внутрішніх справ, Міністерству розвитку громад та територій, ВЦА доручено забезпечити довезення дітей до шкіл, а також безпеку в закладах освіти. За словами Дениса Шмигаля, органи місцевого самоврядування повинні: організувати регулярні навчання з евакуації учнів до сховищ та уроки безпеки;візуалізацію шляху до безпечних місць в усіх закладах освіти;у сховищах повинні бути всі умови для перебування та навчання;у кожному освітньому закладі має бути тривожна кнопка на випадок надзвичайної ситуації. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться “ДСНС має найближчим часом завершити розробку типових протоколів безпеки, а далі ВЦА мають затвердити на їх основі індивідуальні протоколи безпеки для кожного закладу освіти та ознайомити з ними учнів та батьків”, — зазначив прем’єр-міністр. Нагадаємо, в Міносвіти повідомили, що учні та вчителі, чиї школи були зруйновані під час війни, будуть переведені до найближчих навчальних закладів. При цьому вчителі шкіл, у яких буде впроваджено офлайн-навчання, мусять повернутися на робоче місце. Читайте: В столичних закладах освіти облаштують укриття Фото: Кабмін КиївВлада

За рішенням Личаківського районного суду Львова заарештовано виявлене під час обшуку в будинку обвинуваченого у держзраді народного депутата Віктора Медведчука майно. Серед іншого: 279 картин, статуетки, посуд, залізничний вагон-ресторан (з меблями). Про це KВ стало відомо з повідомлення згаданого суду, оприлюдненого на сайті 20 червня 2022 року.  Підписуйтесь на “КиївВладу”  “Слідчий суддя задовольнив клопотання  Генерального прокурора та наклав арешт на майно підозрюваного Медведчука В.В., яке було виявлено у процесі проведення обшуку 07.06.2022 року у будинку та земельній ділянці, які належать йому на праві приватної власності. Загалом арештовано 279 картин, 4 статуетки, 10 годинників, 5 чашок, 1 келих, 1 піднос, 2 вази, 1 графин, 2 підставки, 2 срібних підстаканник, 1 чайник, 31 коробка з елементами посуду, залізничний вагон-ресторан з меблями, предметами інтер’єру та посуду”, – йдеться у повідомленні. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Раніше цей суд продовжив термін тримання Медведчука під вартою до 9 серпня. “Інтерфакс-Україна” нагадує, що обвинувальний акт стосовно Медведчука у справі про держзраду та замах на розграбування національних цінностей передано до суду 2 червня. Медведчука обвинувачують у тому, що спільно з іншим народним депутатом України від "ОПЗЖ", який перебуває в розшуку, а також посадовими особами РФ чинили замах на розграбування національних цінностей, – ідеться про незаконний видобуток нафти й газу в шельфі Чорного моря в районі АР Крим. За словами генпрокурора Ірини Венедіктової, слідство зібрало значні докази провини Медведчука у справі про держзраду та замах на розграбуванні національних цінностей, інші справи стосовно нього ще розслідують. Нагадаємо, Рада національної безпеки та оборони України (РНБО) ухвалила рішення призупинити до рішення суду будь-яку діяльність на території країни низки партій, які мають зв'язки з російською федерацією, у т.ч. “ОПЗЖ”, ще в березні. 14 квітня ц.р. під час закритого пленарного засідання ВР було оголошено рішення про призупинення існування фракції “ОПЗЖ”. Після цього було створено депутатську групу “Платформа за життя та мир” на чолі з Юрієм Бойко – одним зі співголів політради забороненої партії, яка неформально складалася з представників “газовиків” на чолі з Бойко та Сергієм Льовочкіним, з одного боку, та відверто проросійських персонажів під орудою звинуваченого у зраді й затриманого українськими правоохоронцями Віктора Медведчука та Вадима Рабіновича, з іншого. Як інформувала KВ, Восьмий апеляційний адміністративний суд заборонив політичну партію “Опозиційна платформа – За життя”. Майно партії та всіх її осередків, згідно з рішенням суду, передається державі. Це вже одинадцята партія, заборонена в судовому порядку. Рішення ВААС може бути оскаржене у Верховному Суді.  Читайте: Суд заборонив парламентську партію “ОПЗЖ” Фото: DW КиївВлада

Нацполіція продовжує слідство за фактом зловживань при будівництві котеджного містечка (КМ) “Пуща Residence” на місці колишнього дитячого табору “Електрон” на вул. Квітки Цісик, 64 (Пуща-Водиця, Оболонський район Києва). За даними правоохоронців, забудовники, реалізуючи свої плани, порушили ряд будівельних норм: не отримали погодження на проведення робіт в межах історичного ареалу, під виглядом реконструкції зводять житло в рекреаційній зоні тощо. У ході слідства охоронцям закону вже вдалося добитися проміжних результатів – близько пів року тому суд наклав арешт на землю та вже збудовані котеджі, після чого передав усе це майно в управління агентства АРМА, яке займається управлінням “корупційними активами”. Загадковою залишається лише позиція міської влади Києва: ні Київрада, ні чиновники КМДА, які фіксували порушення, поки що не висловили свою конструктивну позицію щодо даної забудови. Як стало відомо KВ, 30 травня 2022 року Оболонський районний суд Києва дозволив слідчим Оболонського управління Нацполіції Києва та прокурорам Оболонської окружної прокуратури провести огляд двох земельних ділянок на перехресті вул. Селянської та вул. Квітки Цісик, 64 (справа №756/3751/22).Підписуйтесь на “КиївВладу”  Відповідна судова ухвала була опублікована в держреєстрі судових рішень 2 червня 2022 року. Але у відкритому доступі цей документ з'явився лише днями, адже зазначений реєстр було закрито для громадськості ще майже чотири місяці тому – на початку активної фази війни в Україні. Вказані слідчі дії будуть проводитись (або вже проводяться) в рамках кримінального провадження №42021102050000104, яке було відкрито Головним управлінням Нацполіції 5 липня 2021 року. Правоохоронці розслідують факти можливих порушень будівельних норм та правил під час забудови вищезазначених ділянок, а також факти можливого заволодіння грошовими коштами інвесторів, які “вклалися” в це будівництво. Наразі слідчі інкримінують фігурантам справи скоєння злочину, передбаченого ч.1 ст. 364-1 КК України – зловживання повноваженнями посадовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Що зацікавило поліцію 8 лютого 2007 року Київрада рішенням №70/731 передала в оренду ТОВ "Будпромальянс" дві ділянки у Пущі-Водиці загальною площею 4,39 га. Так, ділянка на вул. Гамарника, 64 (назва вул. Квітки Цісик до перейменування. – KВ) площею 4 га була передана в оренду на 10 років для реконструкції, експлуатації та обслуговування бази відпочинку (кадастровий номер – 8000000000:85:036:0003). Ділянку, що знаходиться "по сусідству" на вул. Селянській, площею 0,39 га столична міськрада передала зазначеній компанії в оренду на 5 років для благоустрою скверу (кадастровий номер – 8000000000:85:036:0005). Упродовж жовтня-листопада 2007 року між Київрадою та ТОВ “Будпромальянс” було укладено два договори оренди обох цих ділянок. Зазначимо, більшу частину всієї цієї землі – площею близько 3,66 га – столична влада ще за радянських часів відводила у користування різним держструктурам для будівництва та обслуговування піонерських таборів. Зокрема, на цій території ще кілька десятиліть тому функціонував дитячий табір "Електрон". Упродовж наступних десяти років зазначена земля фактично не використовувалася: мешканці Пущі-Водиці безрезультатно вимагали від міської влади облаштувати на цій території сквер, а орендар вказаних ділянок тим часом збирав дозволи на проведення робіт на цих ділянках. Серед них – містобудівні умови та обмеження №01009-3192, які були видані Департаментом містобудування та архітектури КМДА, і 17 дозволів на проведення реконструкції розміщеної на цій території бази відпочинку сімейного типу та благоустрій скверу, які ТОВ “Будпромальянс” отримав від Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві (у тому числі дозвіл № КВ083143070388).  Коли саме були видані вказані документи, якими були вихідні дані об'єктів будівництва та кого було заявлено генпідрядником робіт, наразі встановити проблематично: у судових ухвалах по вказаному провадженню така інформація відсутня, а портал Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ), в якому публікуються відповідні дозволи, на час воєнного стану заблоковано для громадськості.  Орієнтовна територія забудови на карті Зазначимо, за даними судових ухвал, 22 лютого 2018 року комісія Київради з питань містобудування, архітектури та земельних ресурсів погодила для ТОВ “Будпромальянс” поновлення договору оренди земельної ділянки на вул. Квітки Цісик, 64 на 10 років (схоже, це той випадок, коли не знадобилося приймати відповідне рішення на пленарному засіданні Київради. -KВ). Надалі, 26 листопада 2018 року, між столичною міськрадою та вказаною компанією було укладено договір про поновлення договору оренди. Що стосується “сусідньої” ділянки на вул. Селянській, то відомості щодо продовження терміну її оренди у відкритих джерелах відсутні. Як повідомляється в судових ухвалах, надалі ТОВ “Будпромальянс” розпочало на вказаній землі будівництво КМ “Пуща Residence”, яке має складатися з 25 котеджів та 19 таунхаусів. Відповідно до даних офіційного сайту цього містечка, партнером ТОВ “Будпромальянс” у цьому проєкті є девелоперська компанія “Rise and Develo[ment”. Забудовники вже розпочали продажі цих об'єктів нерухомості – станом на вчорашній день було продано 5 котеджів та 3 таунхауси.  При цьому, за даними правоохоронців, проведення вказаних робіт суперечить діючому законодавству України, що і послугувало причиною для початку слідства. Так, 26 серпня 2021 року в рамках розслідування правоохоронці разом з фахівцями різних держорганів провели огляд земельної ділянки вул. Квітки Цісик, 64. Тоді представник Департаменту земельних ресурсів КМДА встановив, що на цій землі розташовані тимчасові споруди, будівлі та будівельна техніка, проводяться будівельні та земельні роботи зі спорудження приміщень невстановленого призначення, а також проводяться роботи зі зняття ґрунту.  У свою чергу, фахівець Департаменту охорони культурної спадщини КМДА під час огляду встановив, що ця ділянка розташовується в межах історичного ареалу міста Києва, але вказаний департамент не реєстрував дозвіл на проведення земельних робіт та археологічних досліджень на даній території, як цього вимагає законодавство. Крім того, інспектор Головного управління Держпраці в Києві зазначив факт відсутності на ділянці на вул. Квітки Цісик, 64 паспорту об'єкту, проєкту виконаних робіт, схеми руху і т.д. Також у ході слідства правоохоронці встановили, що зазначені котеджі будуються на земельній ділянці, яка за функціональним призначенням (відповідно до МУО. – KВ) належить до рекреаційної території та частково – до середньоповерхової житлової території. “Зазначені факти дають достатні підстави стверджувати про те, що оформлення та подальше використання дозвільної документації щодо здійснення будівництва на вказаній території може призвести до втрати територіальною громадою Києва земельної ділянки у курортній зоні Пуща Водиця в межах історичного ареалу”, – вказується в одній із судових ухвал, винесених Оболонським районним судом Києва в рамках зазначеного кримінального провадження. Скріншот із ухвали в рамках кримінального провадження  21 жовтня 2021 року Оболонський районний суд Києва за клопотанням правоохоронців наклав арешт на земельну ділянку на вул. Квітки Цісик, 64. Це було зроблено для того, щоб її власник (Київрада) або орендар (ТОВ “Будпромальянс”) не мали змоги будь-яким чином розпоряджатися цією землею (у тому числі – продати її) до завершення слідства. Втім, 23 листопада 2021 року той же суд зняв арешт з цієї землі за клопотанням одного із інвесторів цього комплексу – служителі Феміди дослухались до його аргументів стосовно того, що будівництво вказаного КМ повністю законне і т.д. Незважаючи на це, правоохоронці не стали зупинятися. 20 грудня 2021 року Оболонський райсуд Києва знову наклав арешт на земельну ділянку на вул. Квітки Цісик, 64, але цього разу – разом з побудованими на ній 14 будівлями. Через два с половиною місяці, 7 лютого 2022 року, вказаний суд за клопотанням прокурорів передав все це майно (ділянка і будівлі) в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА). Офіційною підставою для цього стала необхідність збереження ділянки та розташованих на ній будівель, а також недопущення їх відчуження. Як зазначено в судових ухвалах, раніше Оболонський районний суд за клопотанням правоохоронців призначив проведення будівельно-технічної та земельно-технічної експертиз (коли саме, в матеріалах провадження не повідомляється. – KВ). Для проведення відповідних досліджень судовим експертам потрібно було провести огляд земельної ділянки у термін до 25 лютого 2022 року, але через початок активної фази війни в Україні цього не було зроблено. У зв'язку з цим правоохоронці і подали клопотання про проведення огляду землі, і воно, як повідомлялося вище, було задоволено 30 травня 2022 року. При цьому, в судових ухвалах немає інформації щодо того, на яких підставах слідчі вважають, що забудовники КМ “Пуща Residence” займаються присвоєнням коштів своїх інвесторів.  Хто в головних ролях За даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ "Будпромальянс" було зареєстровано у Києві у червні 2004 року. Керівником компанії є Володимир Поспєлов. Засновниками цього ТОВ вказано ТОВ “Константа Бізнес-Центр”, а також Олексій Андрощук, Леся Коноба (обидва – мешканці Києва) та Марина Пасічник (с. Петропавлівська Борщагівка Бучанського району Київщини). Кінцевими бенефіціарами ТОВ “Будпромальянс” зазначено згадану вище Марину Пасєчник та мешканця міста Суми Сергія Ревенка. Олексій Андрощук на початку 2000-х років був головою правління ВАТ “Запоріжжяобленерго”. Також станом на 2020 рік він був заступником голови правління цієї структури (на даний момент – ПАТ “Запоріжжяобленерго”). У 2021 році він подав декларацію про доходи за 2020 рік як директор Департаменту технічної політики ТОВ “Укренергоконсалтинг”, яку низка ЗМІ пов'язують із оточенням відомих бізнесменів та політиків, братів Ігоря та Григорія Суркісів. У декларації також було зазначено, що Олексій Андрощук станом на 2020 рік працював за сумісництвом у ПрАТ “Львівобленерго”. З чим була пов'язана необхідність подання декларації про доходи Андрощуком, у відкритих джерелах не уточнюється. У свою чергу, один із юридичних власників ТОВ “Будпромальянс” Сергій Ревенко працював чи працює лікарем дерматологом та венерологом у рідних Сумах – принаймні у відкритих джерелах досі є його досьє медпрацівника. Девелопер “Rise and Development” має в своєму портфоліо лише 6 проєктів – як збудованих, так і тих, які знаходяться “в роботі”. Компанії цієї групи будують виключно котеджі та таунхауси і лише в межах Києва. Як неодноразово повідомляла KВ, Пуща-Водиця залишається однією з найбільш ласих для освоєння територій столиці. Із року в рік у цій місцевості розгортаються різноманітні будівельні скандали. Серед таких – плани забудовника Zim Group побудувати багатоквартирні будинки на території колишнього санаторію імені Першого травня на вул. Миколи Юнкерова, 37 та на ділянці площею майже 21 га на вул. Лісозахисна, 17. Громадськість Пущі-Водиці була незадоволена, серед іншого, тим, що місцева влада заплющує очі на знищення рекреаційних зон, якими славиться дана місцевість. Читайте: Обещания и реальность: как столичные власти “защищают” Пущу-Водицу от строительных планов Дмитрия Андриевского Нагадаємо, посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року обіймає Олександр Свистунов. Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич (на колажі), який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Треба зазначити, що на час воєнного стану вся повнота влади в Києві належить Київській міській військовій адміністрації (КМВА), яку з початку березня 2022 року очолює генерал Микола Жирнов. В голови КМВА є два заступники, одним з яких є голова КМДА, мер Києва Віталій Кличко. Читайте: КМДА – підрозділ військової адміністрації міста, а Кличко мій заступник, – Жирнов  Фото: колаж КВКиївВлада

Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) скерували до суду справу за фактами змови на захоплення державної влади, перешкоджанні роботі Вищої кваліфікаційної комісії суддів, а також участі у злочинній організації і зловживанні впливом головою і суддями Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК). Справа більш відома як “плівки Вовка”. Про це, як передає KВ, йдеться в повідомленні пресслужби Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Підписуйтесь на “КиївВладу”  “Скеровано до Вищого антикорупційного суду обвинувальний акт стосовно голови та суддів Окружного адміністративного суду м. Києва, які обвинувачуються у зловживаннях в ОАСК, вчинених у змові з низкою інших осіб, а саме у вчиненні спроб захоплення державної влади, перешкоджанні роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів, а також участі у злочинній організації і зловживанні впливом”, – йдеться в повідомленні. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Згідно повідомлення, слідством було встановлено, що заступники голови ОАСК, судді ОАСК, голова Державної судової адміністрації України та ще 2 адвоката діяли у межах злочинної організації на чолі з головою ОАСК, яка мала на меті захоплення державної влади шляхом встановлення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (ВККСУ) створенні штучних перешкод в її роботі, Вищою радою правосуддя (ВРП). За версією слідства, зазначена організація ухвалювала замовні рішення у власних інтересах. Під час досудового слідства вказані особи неодноразово ухилялися від органу досудового розслідування, порушували процесуальні обов’язки, чим фактично перешкоджали завершенню розслідування. Про дату та час підготовчого засідання буде повідомлено додатково. Згідно повідомлення НАБУ, загалом у цій справі 11 підозрюваних, серед них голова ОАСК Павло Вовк, його два заступники, чотири судді ОАСК, а також голова Державної судової адміністрації України та інші. Нагадаємо, 17 липня 2020 року детективи Національного антикорупційного бюро України провели обшуки у приміщеннях ОАСК. З'явилась інформація, що НАБУ оголосила підозру голові ОАСК Павлу Вовку, заступнику голови суду Євгену Аблову, п'ятьом іншим суддям, а також керівнику Державної судової адміністрації Зіновію Холоднюку. Читайте: НАБУ проводить обшуки в Окружному адміністративному суді Києва 11 серпня 2020 року НАБУ оголосило в розшук голову ОАСК Павла Вовка. Слідчі повідомили, що Вовк та ще шестеро суддів підозрюються у кримінальному провадженні із захоплення державної влади. Читайте: НАБУ оголосило у розшук голову Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка У лютому 2021 року Павло Вовк відмовився отримувати клопотання щодо усунення його з посади з рук детективів НАБУ. Читайте: Глава ОАСК Павло Вовк втік від детективів НАБУ Додамо, Павла Вовка було обрано головою ОАСК у березні 2015 року. У 2017 році Вовк брав участь у конкурсі до нового Верховного суду, але зняв кандидатуру. Рада доброчесності дала негативний висновок про суддю Вовка, вказавши, що той "має стійку репутацію особи, пов'язаної з різними політичними колами". 1 серпня 2019 Павло Вовк пішов у відставку з посади голови ОАСК. 21 січня 2020 року головою Окружного адміністративного суду Києва знову було обрано Павла Вовка. Читайте: Скандальний суддя Вовк повернувся на посаду голови Окружного адмінсуду Києва Фото: Укрінформ КиївВлада