Період з 2014 по 2018 рік Олександр Третьяков називає найскладнішим за всю історію країни. Сьогодні війна для нас — повсякденна реальність. Україна не була готова до неї, проте ми змогли згуртуватися і стримати надзвичайно сильного та небезпечного супротивника, який до війни добре підготувався. Тримаючи оборону на Сході, українська держава зуміла провести цілу низку важливих реформ, які визначили майбутнє України на багато років та навіть десятиліть. Все це попри постійну протидію з боку Росії не лише на військовому, а й на дипломатичному, інформаційному, політичному фронтах. Про те, що вдалося зробити за чотири роки роботи в парламенті, які ще завдання стоять перед країною і про шляхи їх вирішення – в інтерв’ю з головою парламентського Комітету у справах ветеранів та осіб з інвалідністю Олександром Третьяковим.
KV: Громадська мережа “Опора” назвала вас одним з найбільш ефективних голів Комітетів Верховної Ради – понад третину з поданих вами законопроектів було прийнято парламентом.
Олександр Третьяков: Рішення балотуватись до Верховної Ради в 2014 році для мене стало своєрідним іспитом, який я вирішив влаштувати сам собі. Адже пішов на вибори по мажоритарному виборчому округу, де люди голосували безпосередньо за кандидата, а не за партію. Перед цим радився з багатьма мешканцями Святошинського району, вивчав існуючі проблеми, зважував власний досвід і знання. Я знав, що для мене це буде непростий іспит, але зважився на нього. І дуже вдячний мешканцям Святошинського району, які віддали за мене свій голос.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Також вдячний і тим, хто за мене не голосував. Рішення цих виборців також стало для мене величезним стимулом і мотивацією працювати більше. Вважаю, що результати є, їх можна побачити у тому числі в згаданому вами рейтингу. Але найважливіше, що за прийнятими законопроектами стоять реальні люди, реальні ветерани, члени їхніх сімей, яким були дуже потрібні ці законопроекти.
Україна - це Європа
KV: Ви завжди виступали з патріотичних та проєвропейських позицій. Однак, чи вважаєте правильним фіксувати рух до Європи та НАТО у Конституцію?
Олександр Третьяков: Рух до Європи для оновленої України розпочався з підписання Угоди про асоціацію. Пам’ятаю, як восени 2013 року у складі Громадянської ініціативи “Третя Українська Республіка” ми одними з перших розпочали просвітницьку кампанію на тему переваг асоціації з ЄС. А коли Янукович відмовився підписувати угоду, відстояли наші переконання на Євромайдані. Починаючи з осені 2014 року, вже після підписання і політичної, і економічної частин Угоди про асоціацію, перед українським парламентом постало головне завдання - приведення українського законодавства у відповідність до європейських норм. Одним з результатів цієї роботи є в тому числі надання Україні безвізового режиму, завдяки якому українці змогли відчути зближення з Європою на власному досвіді. Станом на початок вересня цього року, 1 мільйон 290 тисяч українців змогли відвідати Європу без віз. Заради отримання позитивного рішення Європейського парламенту щодо безвізу Україна ухвалила низку законів, зокрема, щодо електронного декларування чиновниками їхніх статків.
Олександр Третьяков під час акції Громадянської ініціативи “Третя українська республіка” на підтримку євроасоціації України. Осінь 2013-го
Безумовно, одним із найважливіших завдань в контексті євроінтеграції має стати закріплення прагнення нашої держави до ЄС та НАТО в Основному Законі України. Ми маємо зафіксувати ці стратегічні напрямки у преамбулі до Конституції. Це стане своєрідною страховкою від зміни зовнішньополітичного курсу майбутніми керманичами держави. Перший крок ми вже зробили — парламент ухвалив рішення про включення відповідного законопроекту до порядку денного 9-ї сесії та передачі проекту закону до Конституційного Суду. За це проголосував 321 народний депутат. Відповідні зміни до Конституції Верховна Рада планує ухвалити на початку 2019 року.
Соціальний захист ветеранів - справа честі для держави
KV: Як ви обирали напрямок роботи в парламенті? Чому саме Комітет у справах ветеранів та осіб з інвалідністю?
Олександр Третьяков: Відповідь на це питання я дав собі ще до того, як восени 2014 року дізнався результати виборів. Один з моїх життєвих принципів — працювати там, де можу бути корисним, де можу реалізувати найбільшу кількість ініціатив, необхідних державі та співгромадянам. Україна у стані війни, а сам я за професією військовий. Тому для мене було логічним взятися за цю ланку роботи та очолити Комітет у справах ветеранів та осіб з інвалідністю. З перших днів роботи одним з ключових завдань нашого Комітету стало законодавче регулювання системи соціального захисту учасників війни на сході України та постраждалих учасників Революції Гідності. У 2014-2015 роках нам з колегами по комітету довелося створювати цю систему фактично з нуля. Тепер ми постійно працюємо над її удосконаленням. За чотири роки ми розробили та провели через парламент десятки необхідних законодавчих ініціатив, які забезпечують дотримання соціальної справедливості та надають людям відповідні державні соціальні гарантії.
Сьогодні обов’язок держави — захистити наших захисників. І так само — рідних тих, хто не повернувся.
KV: Які свої законодавчі ініціативи ви вважаєте ключовими?
Олександр Третьяков: На сьогодні можу говорити про декілька законопроектів, які стали законами і вже працюють. По-перше, вже повністю врегульовано надання статусу учасника бойових дій учасникам АТО. Особливо відзначу той факт, що надано право на отримання статусу учасника бойових дій добровольцям. Тепер всі постраждалі добровольці, навіть з нелегалізованих батальйонів, отримають статус інваліда війни, а на сім’ї загиблих будуть поширюватися належні державні послуги та пільги.
Також передбачено, що цивільні особи, які брали участь в АТО, мають право на встановлення статусу учасника війни, а не статусу учасника бойових дій, як було раніше. Це справедливе і логічне рішення, адже дозволяє диференціювати і не змішувати учасників бойових дій та цивільних осіб, які безпосередньо до бойових дій не мали жодного відношення. Це викорінить зловживання та дозволить зменшити навантаження на бюджет та не дозволить звертатися за пільгами тим, для кого вони не передбачені законодавством.
Додам, що у разі загибелі під час участі в АТО сім’ям цих осіб надано право отримати відповідний статус сім’ї загиблого ветерана. До речі, постраждалі волонтери також отримають статус інваліда війни. За ці ініціативи я хотів би окремо подякувати громадським організаціям, волонтерам, добровольцям, депутатам, які брали участь в розробці цього надважливого закону.
KV: Чи вдалося вирішити питання з “повторним” медоглядом, коли ветерани без кінцівок змушені були періодично підтверджувати свою інвалідність?
Олександр Третьяков: Це була принизлива процедура і абсолютний нонсенс. Ми врегулювали це питання законодавчо. Тепер особам, які внаслідок поранення або захворювання, отриманих під час участі в антитерористичній операції, дістали ушкодження, які призвели до необоротної втрати кінцівок, іншого органу або повної втрати органом його функцій, що призвело до інвалідності, група інвалідності встановлюється безстроково. На цей закон чекали тисячі військових та їхніх сімей.
KV: Чи правильно буде сказати, що робота Комітету здебільшого зосереджена на проблемах ветеранів АТО?
Олександр Третьяков: Робота з ветеранами АТО і законодавче забезпечення цього напрямку – дуже важливі, але ми не забуваємо і про інші категорії населення. Ще один важливий законодавчий крок - врегулювання виплат допомоги людям з інвалідністю з дитинства. Ми усунули несправедливість та передбачили, що розмір соціальної допомоги людям з інвалідністю найтяжчої категорії (з дитинства І групи підгрупи А) не буде урізатися після досягнення ними 18 років.
Важливо і те, що ми надали соціальні гарантії родинам Небесної Сотні, встановивши, що на сім’ї осіб, які загинули або померли внаслідок участі у Революції Гідності, поширюються норми Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, що надає право на відповідні соціальні гарантії.
Загалом ми опікуємось усіма категоріями учасників бойових дій, особами з інвалідністю внаслідок війни та їхніми дітьми. Постановами, розробленими нашим Комітетом, надано право на державну підтримку для здобуття професійно-технічної та вищої освіти у державних та комунальних навчальних закладах усім категоріям учасників бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни та їхнім дітям, які не досягли 23-річного віку. Підтримка надається у вигляді повної або часткової оплати навчання за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, пільгових кредитів для здобуття освіти, соціальної стипендії, безоплатного забезпечення підручниками, безоплатного доступу до мережі Інтернет, а також безоплатного проживання в гуртожитку.
Мінветеранів - приклад успішної співпраці держави й громадського суспільства
KV: Напевне, найважливішою вашою ініціативою і головним проектом стало створення Міністерства у справах ветеранів?
Олександр Третьяков: Ідея створення такого міністерства виникла у мене під час парламентських слухань на тему “Державні гарантії соціального захисту учасників антитерористичної операції, Революції Гідності та членів їхніх родин: стан і перспективи” восени 2016 року. Ми довго працювали над моделлю майбутнього міністерства: вивчали закордонний досвід, консультувалися з юристами, волонтерами, ветеранами. Я твердо переконаний, що ми маємо створити не чергового бюрократичного монстра, а державну установу нового типу, у якій будуть повноваження та можливості для комплексного вирішення всіх проблем ветеранів. Адже більшість проблем виникають через відсутність розумної системи управління та інформування. Люди часто просто не знають, у яку з понад 20 інстанцій звернутися, щоб отримати належні послуги. Отже, наявність відповідального державного органу, який має забезпечити роботу з ветеранами за принципом “єдиного вікна”, має вирішити більшість існуючих проблем.
Олександр Третьяков під час парламентських слухань “Державні гарантії соціального захисту учасників антитерористичної операції, Революції Гідності та членів їхніх родин: стан і перспективи”
Ми довго йшли до цього і можу з гордістю повідомити, що нарешті ми маємо Міністра у справах ветеранів. 22 листопада Верховна Рада погодила на цю посаду Ірину Фріз. До початку роботи Мінветеранів ще треба пройти певний шлях. Але призначення міністра означає, що вже має стартувати процес створення майбутнього держоргану, який вирішуватиме проблеми ветеранів. Всі напрацювання для цього є.
До речі, протягом року не раз доводилось чути інсинуації, що, мовляв, Третьяков створює міністерство “під себе”. Я не звертав на це уваги, бо моя мотивація у тому, щоб наші ветерани, наші захисники отримали ту увагу з боку держави, на яку вони заслуговують, проливаючи кров та ризикуючи життям на фронті. Я і надалі допомагатиму створенню ефективної, за кращими міжнародними зразками, системи соцзахисту наших ветеранів. Вважаю це своїм обов'язком, як політика та громадянина.
KV: Багато експертів та наших закордонних партнерів називали створення міністерства найуспішнішим прикладом співпраці держави і громадянського суспільства.
Олександр Третьяков: З самого початку я розумів, що створення Міністерства у справах ветеранів неможливе без залучення самих ветеранів та представників громадськості — у першу чергу правозахисників, які опікуються питаннями юридичного захисту ветеранів. Саме тому у березні цього року на базі комітету було утворено Робочу групу зі створення Міністерства у справах ветеранів. До складу робочої групи було залучено представників громадських організацій. Понад 100 людей висловили намір долучитися до роботи. Я впевнений, що це буде ефективне міністерство лише в тому випадку, якщо там будуть працювати самі ветерани АТО. І щоб реалізувати цю ідею, ми ініціювали створення курсів підвищення кваліфікації та підготовки ветеранів війни та учасників АТО до державної служби “З фронту до міністерства”. Курси пройшли у Національній академії державного управління при Президентові України, і навчанням ветеранів опікувалися найкращі викладачі академії. Станом на 1 жовтня 2018 року сертифікати отримали 100 ветеранів з 11 областей України, які, повернувшись до мирного життя, вирішили присвятити себе держслужбі, в тому числі у Міністерстві у справах ветеранів. Ветерани сплачували лише 30% вартості навчання. Решту 70% профінансовано коштами донорської допомоги благодійної організації “Фонд Олександра Третьякова”.
Парламентські пріоритети
KV: Які напрямки роботи Верховної Ради на сьогодні вважаєте головними?
Олександр Третьяков: Держава в стані війни, отже, вважаю, що нашим пріоритетом має бути модернізація збройних сил. Для успішної протидії викликам сучасного світу Україна має бути здатною подбати про власну безпеку. За ці чотири роки ми фактично підняли армію з руїн та впевнено крокуємо до побудови професійної сучасної армії. Хоча сьогодні ще немає можливості повністю відмовитися від призову, прийнято закон, який робить його більш цивілізованим. Щороку збільшується військовий бюджет. Збройні сили отримують сучасне озброєння не лише завдяки міжнародним партнерам, а й виготовлене на вітчизняних підприємствах. Завдяки військовому замовленню в державі розпочалося відновлення високотехнологічного виробництва.
Другий пріоритет - сучасна освіта. Протягом років незалежності Україна дотримувалася старої радянської моделі освіти. Поодинокі реформи не встигали за вимогами світу, який стрімко змінюється. Розпочата у 2017 році реформа ставить перед державною системою освіти ключову мету — навчати людей знань та компетенцій, які дійсно стануть їм у пригоді в майбутньому.
Ну, і нарешті я вважаю, що успіх країни неможливий без сильного місцевого самоврядування. Адже рішення щодо розбудови інфраструктури, підтримки місцевих виробників, забезпечення матеріально-технічної бази закладів освіти та медицини мають ухвалюватися на місцях із глибоким розумінням проблематики. Для забезпечення можливостей розвитку регіонів було зроблено логічний крок — повноваження та ресурси були передані тим, хто найкраще може їх застосувати — місцевим громадам. І за останніми даними, 37% мешканців об’єднаних територіальних громад вже відчули підвищення якості життя. Завдяки цій реформі Київ також отримав нові можливості для розвитку. Завдяки бюджетній децентралізації 60% податку на доходи фізичних осіб залишаються в Києві. З самого початку цієї каденції у парламенті я послідовно відстоював позицію щодо того, що 3/4 надходжень від податку з доходів фізичних осіб мають залишатися у бюджеті Києва. У 2016 році такі норми було впроваджено урядом. Вважаю, що мету щодо розширення фінансової самостійності столиці було досягнуто.
Благодійність
KV: Відомо, що ви також займаєтеся благодійністю. В яких напрямках скеровуєте допомогу?
Олександр Третьяков: Як голова Комітету у справах ветеранів та осіб з інвалідністю, у своїй практиці я неодноразово стикався з випадками, коли державні інститути або не здатні вирішити проблему людини, або свідомо саботують її вирішення. Зміна системи потребує часу, а допомогти людині потрібно вже сьогодні. Для таких випадків ми з командою створили Фонд Олександра Третьякова.
Основні пріоритети роботи фонду — допомога ветеранам та членам їхніх родин, людям з інвалідністю та киянам, які проживають у Святошинському районі, в якому знаходиться мій виборчий округ.
Серед проектів фонду — освітні програми для учасників війни на сході України, конференції та інші заходи для ветеранів та їх громадських організацій, забезпечення людей з інвалідністю необхідними медикаментами та засобами реабілітації, матеріально-технічне забезпечення закладів освіти Святошинського району, допомога у реалізації культурних ініціатив тощо. Так, наприклад, за сприяння Фонду Олександра Третьякова 22-23 серпня 2018 року в Києві у “Мистецькому арсеналі” відбувся міжнародний форум волонтерів і ветеранів “Там, де ми — там Україна”, який зібрав представників більше 100 українських волонтерських організацій та спілок ветеранів. У форумі також взяли участь Президент України Петро Порошенко, посол США в Україні Марі Йованович, представники міжнародних організацій. Основною метою заходу стало налагодження стосунків між громадськими організаціями та державою в питаннях соціального захисту ветеранів та членів їхніх родин.
Розвиток Святошинського району
KV: Давайте поговоримо про Святошинський район, від якого ви обрані до парламенту. Що вдалося зробити і що не вдалося?
Олександр Третьяков: Коли я говорю про результати децентралізації, я в першу чергу спираюся на досвід столиці і свого округу. Як народний депутат докладаю усіх зусиль, щоб домогтися необхідних обсягів фінансування розвитку Святошинського району з державного та міського бюджетів. Найактуальніші проекти ми визначаємо у тісній співпраці з районною адміністрацією та завдяки постійному діалогу з мешканцями через громадські приймальні.
Завдяки злагодженій та системній роботі в районі вже понад три роки зберігається тенденція сталого зростання. Святошин — один з лідерів розвитку серед районів столиці. За оцінкою Київської міської державної адміністрації, він посів 4-те місце за успішністю роботи за результатами 2017-го року.
З 2015 по 2017 рік щорічно збільшувалося фінансування з міського бюджету. Окремі важливі проекти та програми, не передбачені у міському бюджеті, фінансуються за рахунок додаткового фінансування (субвенції) з державного та міського бюджетів, яке може надаватися на запит депутата від відповідного мажоритарного округу. У 2015 році з державного бюджету було виділено 5 млн. грн. У 2016 році — 17 млн. грн. цільової субвенції, у 2017-му - 20 млн. грн. Цього року з державного бюджету було виділено 10 млн. грн.. та, за моїм зверненням до Київського міського голови Віталія Кличка, збільшено фінансування району з міського бюджету ще більше ніж на 40 млн. грн. Завдяки цьому ми змогли зберегти темпи розвитку і розбудови інфраструктури району.
KV: Як конкретно витрачаються гроші, що виділяються району через субвенції?
Олександр Третьяков: Для прикладу, цього року для початкових класів шкіл були придбані мультимедійні дошки, обладнано комп’ютерні класи, зроблено капітальні ремонти в школах та садочках, придбано снігоприбиральну техніку. Окремо можу виділити заходи з енергоефективності. Цей напрямок в районі реалізується вже третій рік поспіль. Утеплюються заклади освіти, заклади охорони здоров’я. На ремонти останніх, до речі, також було витрачено гроші з цільової субвенції. Також цьогоріч після реконструкції було відкрито кінотеатр “Лейпциг”. Це, до речі, один з найстаріших комунальних кінотеатрів. Завдяки його реконструкції нам вдалося відродити осередок культури в районі.
Святошин - лідер з розвитку освітньої інфраструктури
KV: Якщо говорити про освітню інфраструктуру, то як змінилась ситуація з чергами в дитсадочки та перші класи шкіл?
Олександр Третьяков: З 2015 року вдвічі скоротилася черга до дитячих садочків. За підсумками 2017 року, створено 450 місць для дітей від 2 до 6 років у дитячих навчальних закладах. Це найбільший показник за останні 5 років. Відновлено роботу двох садочків: ДНЗ №179 та №266 “Бджілка”, які не працювали або приміщення яких використовувались не за призначенням. Відновлено або створено додаткові групи у низці закладів.
Цього року Святошинський район посів друге місце у Києві за темпами розбудови освітньої інфраструктури. За останні чотири роки в освітню галузь району інвестовано понад 300 млн. грн. Район посідає друге місце за темпами впровадження програми “Нова українська школа”.
Не відстає і позашкільна освіта. Протягом останніх 2-х років створено 1000 нових місць в підліткових клубах району. Розвивається мистецька освіта: художня школа №5 та музична школа №22 отримали нові сучасні приміщення. Третій рік поспіль музичні школи району забезпечуються новими інструментами.
Спорт, доступний кожному
KV: Мешканці району кажуть про помітне зростання кількості спортивних майданчиків та стадіонів.
Олександр Третьяков: Сьогодні в результаті нашої спільної роботи оновлено спортивну інфраструктуру у кожній другій школі. Лише у цьому році споруджуються 7 футбольних майданчиків зі штучним покриттям, яке відповідає професійним футбольним стандартам. 1 вересня 2018 відкрито найбільший у Києві пришкільний стадіон біля шкіл №254 та №223. Триває реконструкція стадіону “Темп”.
Усього в районі — 22 сучасних футбольних поля. У 8 школах у 2018 році ремонтуються спортивні зали. Окрім цього, в рамках програми Київського міського голови встановлено 55 майданчиків Street Workout. Завдяки цьому мешканці усіх мікрорайонів Святошина мають змогу безкоштовно займатися спортом неподалік від дому. У рамках проектів Громадського бюджету, ініційованих активістами моєї команди, на території 69 дитячих садочків та шкіл району встановлено сучасні спортивні майданчики.
Надсучасний центр соціальних служб
KV: Не можемо оминути увагою ще один важливий аспект для життя святошинців – соціальний захист. Ті, хто вже відвідав Центр соціальних служб, залишаються просто в захваті від рівня сервісу.
Олександр Третьяков: Аналогів Центру соціальних служб Святошинського району, який діє з червня 2017 року, немає ані в Києві, ані загалом в Україні. Тут кияни мають можливість отримати близько 100 соціальних послуг в одній установі. При цьому — за європейськими стандартами. Це — оформлення субсидій, пільг, соціальних виплат, пенсій, забезпечення засобами реабілітації, санаторно–курортним лікуванням, заходи із соціального захисту від безробіття тощо.
Центр надання соціальних послуг Святошинського району
Середній час очікування в черзі становить 10–12 хвилин, середній час обслуговування одного відвідувача — 10–15 хвилин. За 2017 рік та дев’ять місяців 2018 року соціальні послуги у Центрі отримали понад 400 тисячі осіб.
Програма енергоефективності
KV: Болюче питання: стан житлового фонду. Чи можна його покращити?
Олександр Третьяков: Питання, дійсно непросте. Нам дісталася спадщина масової радянської житлової забудови з усіма наслідками. Більшість будинків споруджено без урахування вимог щодо енергоефективності та комфорту повсякденного життя людини.
У Святошині високий відсоток зношеності житлового фонду, порівняно з іншими районами. Два будинки з трьох потребують капітального ремонту. Втім, практика доводить, що сумлінна праця дозволяє зробити кожен куточок рідного міста затишним та зручним для життя.
З 2015 року в районі відремонтовано майже 1000 об’єктів житлово-комунального господарства. Це — полагоджені дахи, комунікації та електричні мережі, замінені вікна, утеплені фасади та багато іншого. У районі з 2016 року реалізується програма з енергоефективності. У місцях загального користування встановлюється LED-освітлення та сутінкові реле. Завдяки програмі у 2017 році вдалося зменшити споживання та оплату електроенергії у 2,7 рази. Загалом 200 будинків району охоплено програмами з енергозбереження.
KV: Що ще можна зробити, щоб життя мешканців району стало більш комфортним?
Олександр Третьяков: У Святошинському районі сьогодні налічується понад 50 парків та скверів. Станом на 2018 рік, десята частина з них ремонтується та оновлюється. Відновлюється робота бюветів з питною водою. Станом на жовтень 2018 року, відновлено 4 бювети за адресами: вул. Наумова, 27, б-р Вернадського, 85, просп. Леся Курбаса, 6 (у парку “Інтернаціональний”), пров. Червонозаводський, 2/13 (проводяться планові ремонтні роботи). Триває будівництво нового бювету на вул. Бахмацькій та реконструкція бювету на розі б-ру Ромена Роллана та вул. Тулузи.
Мешканці Святошинського району під час толоки у парку “Совки”
Цього року розпочато реконструкцію найбільшого парку району — “Совки”. Перша черга робіт передбачає спорудження нової вхідної групи, будівництво нових дитячих ігрових зон, заміну лавок, покриття доріжок тощо. Загальна площа благоустрою становить 2,2 га. Роботи будуть завершені у 2019 році.
KV: Яким чином ви визначаєте пріоритетність питань, які потребують вирішення?
Олександр Третьяков: Усі ключові інфраструктурні проекти визначаються в діалозі з громадою. У Святошинському районі на постійній основі працюють 5 громадських приймалень.
П’яту було відкрито у 2018 році за адресою вул. Кільцева дорога, 5-б. У приймальнях кияни можуть надати інформацію щодо проблем та потреб району — наприклад, які об’єкти потребуються негайного ремонту. Також, кожен, хто цього потребує, може записатися на прийом та проконсультуватися у юриста. Серед проблем, які турбують громадян, — оформлення спадщини, житлові питання, пенсії та соціальні виплати, земельні питання, призначення аліментів та багато інших. Окрім цього, регулярно проводжу прийоми громадян у Комітеті у справах ветеранів та осіб з інвалідністю як голова цього Комітету. За період VIII скликання Верховної Ради я отримав звернення від 35 000 осіб. Провів 188 особистих прийомів, під час яких поспілкувався з 920 громадянами.
Фото: прес-служба Олександра Третьякова
KиевVласть
Друзі!
До вашої уваги продовження публікації розділів основних аспектів Нової аграрної політики.
Всі публікації виданих розділів основних аспектів Нової аграрної політики ви можете переглянути в моєму профілі на цьому сайті або на моїй сторінці у FB Роман Головін.
В Україні склалися дві основні форми земельних відносин: орендна і самостійна, коли власник самостійно обробляє землю.
Суттєвим є те, що при орендній формі власнику землі не належить вироблений (вирощений) продукт (врожай), оскільки він віддав землю в користування (в оренду чи емфітевзис). А при самостійній формі, коли власник самостійно обробляє землю, навпаки, власник землі є і власником виробленого (вирощеного) на землі продукту (врожаю). Самостійний обробіток за способом організації господарської діяльності поділяється на одноосібний (сімейний) та колективний.
На початку дії кучмівської земельної реформи землевласники не були поінформовані і підготовлені, самостійно управляти чи приймати участь в управління майном, користуватися і володіти ним для самостійного отримання доходу від нього, а тому не були готові стати справжніми власниками отриманого майна і землі. Зазвичай вони цілими селами підписували договори оренди землі з майбутніми аграрними олігархами і одночасно продавали їм дешево розпайоване колгоспне майно в надії, що буде робота і жити буде краще, ніж раніше. Орендарі отримали оптимальні за розміром земельні площі колишніх колгоспів, що забезпечило можливість дуже прибутково займатися рослинництвом з дотриманням сівозміни, сучасних технологій і санітарних розривів. З майном поступили простіше: тварин “вирізали”, приміщення ферм облаштували, в кращому випадку, під сховища. Внаслідок цього люди залишилися без майна, роботи і з мізерною орендною платою. Зараз люди вже усвідомили трагічність того, що відбулося.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
На сьогодні, в результаті конкурування, відбувається поступовий процес переходу земельних ділянок селян від великих орендарів землі до менших, дрібних, які пропонують більшу оплату як мотивацію для селянина змінити орендаря.
В результаті таких переходів утворюються менші за розміром земельні площі, відбувається їх дроблення. Ефективність обробітку землі на малих площах менша, ніж на великих, причиною чого є збільшення витрат на одиницю площі. Також виникає більше виробничих ризиків.
Відносини, сформовані на користуванні землею (оренда, емфітевзис), не формують ставлення до землі, як до своєї власності. На чужій землі орендар, як правило, не будує капітальні споруди та не здійснює довгострокове фінансування. Також за такої форми користування землею прибуток не усуспільнюється. Він має низьку інвестиційну ефективність. Це негативний і неоптимальний стан.
Ще одне негативне явище – продаж прав користування землею через корпоративні права підприємств-орендарів. Купівля таких прав - це неефективні витрати, що не створюють доданої вартості. Натомість, не в інтересах власників землі, відбувається спекуляція – створення прибутку на земельних відносинах.
Так зване рейдерство у земельних відносинах також пов’язане з орендою. При переході землі від одного орендаря до іншого чи під час перепродажу корпоративних прав у підприємств-орендарів виникають конфлікти.
Таким чином, у земельних відносинах, що склалися, прослідковується чітка тенденція до деградації землеробства – поступовий перехід від великого до дрібного товарного виробництва на засадах оренди.
При іншій формі земельних відносин, коли власник самостійно обробляє землю, йому належить вироблений (вирощений) на землі продукт (врожай). Самостійний обробіток буває одноосібним (сімейним) чи колективним.
При самостійному обробітку землі власник може обробляти її не лише за допомогою власних засобів (техніка, гроші, фізична праця), а і з застосуванням позичених і найнятих (техніки, кредитів, найманої праці). Селянин, власник землі, є первинним товаровиробником, йому належить вироблений (вирощений) на власній землі продукт (врожай).
Розміри земельних ділянок, отриманих колишнім працівником КСП внаслідок розпаювання, становлять 1 – 6 гектарів. На таких площах може здійснюватися лише дрібне товарне виробництво, яке через більші витрати на одиницю площі є менш ефективним та більш ризикованим, ніж крупнотоварне
При самостійному одноосібному (сімейному) обробітку землі великі технологічні земельні площі розмежовуються на менші окремі ділянки відповідно до актів на право власності на земельну ділянку, утворюючи дрібніші земельні площі, які, за звичай, називають “шахматкою”. Такі “шахматки” ускладнюють ефективний обробіток землі.
Цей процес дроблення земельних площ триватиме, оскільки самостійний одноосібний обробіток землі дає власнику більший дохід, ніж орендна плата за користування землею, навіть при меншій ефективності обробітку землі.
З точки зору власника землі — це позитивний процес. А з точки зору ефективності обробітку землі — негативний.
В Україні власний обробіток землі перебуває переважно в “тіні”. Одноосібники, здебільшого, не реєструються суб’єктами підприємницької діяльності.
Перспективною формою земельних відносин є самостійний колективний обробіток. Колективна форма господарювання є перспективною з точки зору об’єднання (кооперації) активів і зусиль. В Україні, після втрати КСП (колгоспів) як суб’єктів колективного господарювання, вже знову починають зароджуватися нові форми колективного обробітку землі. Власники землі, які здебільшого проживають в одному селі (об’єднаній територіальній громаді), об’єднують свою землю, формуючи більші ділянки землі, ніж при одноосібному обробітку. Селяни, власники землі, самостійно визначаються щодо культур, які вирощуватимуть, винаймають техніку для обробітку землі, розподіляють отриману продукцію між собою.
Вбачається, що колективна форма господарювання на землі створюватиме умови для формування технологічного обробітку земельних ділянок. Колективний обробіток — це наслідок усвідомлення того, що об’єднання зусиль і засобів є економічно вигіднішим, не тільки ніж передача землі в оренду, а й ніж індивідуальне (сімейне) господарювання.
Об’єднання власників землі як суб’єктів господарювання для самостійного обробітку землі є первинним товаровиробником.
Порівняємо варіанти форм земельних відносин за критеріями ефективності. Оцінімо ефективність кожної з форм відносин за такими критеріями: рівень технологічності земельної площі для обробітку, рівень технологічності процесу обробітку землі, тенденція до збільшення масштабів ділянок, можливість розвитку високотехнологічного тваринництва, можливість отримання довгострокових кредитів, прибутковість діяльності, дохід власника землі, усуспільнення прибутку, соціальні наслідки.
Таблиця 1
Порівняння варіантів земельних відносин
Критерій
Обробіток землі на правах користування за плату (оренда, емфітевзис, тощо)
Одноосібний (сімейний) обробіток власної землі
Колективний обробіток власної землі
Рівень технологічності земельної площі за розміром для обробітку
Висока
Низька
Висока
Рівень технологічності процесу обробітку землі
Високий
Низький
Високий
Тенденція до збільшення розмірів ділянок
Спадаюча
Відсутня
Зростаюча
Можливість розвитку високотехнологічного тваринництва
Низька
Відсутня
Присутня
Можливість отримання довгострокових кредитів
Середня
Низька
Висока
Прибутковість діяльності
Висока
Середня
Висока
Дохід власника землі
Низький
Середній
Високий
Усуспільнення прибутку
Відсутнє
Повне
Повне
Соціальні наслідки
Стратифікація населення
Домінування малозабезпечених верств населення
Зростання добробуту громадян
Як бачимо, за критеріями ефективності колективне господарювання на землі дає кращі результати, ніж орендна форма земельних відносин та індивідуальний самостійний обробіток землі. Після колективного господарювання пріоритет необхідно віддати одноосібному (сімейному) господарюванню.
Впровадження колективної форми господарювання не потребує законодавчих змін. При цьому, як власникам землі, так і владі доцільно ініціювати підтримку і поширення колективної форми земельних відносин.
Колективне господарювання сприятиме формуванню первинного виробника сільськогосподарської продукції. Забезпечить умови для збільшення доходу власнику землі, її ефективного використання.
З’явиться чітке розуміння об’єкта інвестування і можливість прямого державного кредитування.
Створення суб’єкта господарювання за територіальним принципом усуне багато соціально-економічних протиріч, які виникають при орендних відносинах.
Власники землі самі вирішуватимуть питання розподілу прибутків колективного підприємства. Цей прибуток належатиме їм. Він буде усуспільнений і матиме більшу ефективність для економічного розвитку територіальних громад, а значить і держави.
Земля сільськогосподарського призначення, суб’єктом права на яку виступає держава, перебуває в користуванні спеціалізованих державних установ, в тому числі наукових закладів, або в оренді у суб’єктів господарювання для ведення сільськогосподарського товарного виробництва (рослинництва). Ефективність використання державного земельного ресурсу знаходиться в площині підвищення якості державного управління та подолання корупції.
Читайте: Нова аграрна політика. Формування земельних відносин в Україні
Роман Головін, кандидат наук з державного управління
KиевVласть
МОЗ підтвердив: вузькоспеціалізована допомога буде платною, якщо у пацієнта немає направлення від “сімейного” лікаря. Влада залишила українцям вибір - плати або помри.
До такого абсурду довело безглузде управління системою охорони здоров’я. Чиновники Міністерства знущаються над українцями, як над піддослідними мишами.
Лікарів не вистачає…
Обіцяне ними раніше навантаження лікарів тепер зросте в півтора раза – один лікар обслуговуватиме, як ми і передбачали, понад 2000 пацієнтів. Адже лікарів не вистачає. Тому МОЗ дозволив брати понаднормову кількість пацієнтів.
Чому? Бо МОЗ не створив жодної програми на державному рівні, яка б вирішила кадровий голод у галузі. Щоб це приховати, він перекладає відповідальність на місцеву владу – мовляв, нехай забезпечує житлом. Та от тільки кого забезпечувати, якщо лікарів не вистачає не просто окремо у сільській місцевості, а по країні загалом? Виправити місцева влада це не може, бо не вона створює держзамовлення у вишах, не вона створює державну програму підтримки лікарів. Все це – обов’язки центральної влади, Міністерства охорони здоров’я.
…а з нововведеннями навантаження на них зросте
Окрім звичних функцій, на терапевта МОЗ поклав ще один обов’язок – виписувати направлення до вузького спеціаліста. Якщо пацієнт звернеться до останнього без направлення, допомога буде платною (і це, до речі, суперечить Конституції, Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров'я” та є злочином згідно зі ст. 184 Кримінального кодексу України).
Вже зараз у поліклініках я бачу великі черги до терапевтів. Буквально вчора зустрічався із мешканцями моєї маленької батьківщини – Чернігівщини, і багато було запитань про те, як тепер потрапити до спеціаліста. Люди спершу відсижують півдня у черзі до сімейного лікаря, а потім – їдуть годину до вузького спеціаліста і ще пів дня там очікують на прийом!
Тому доступною медицина буде тільки для тих, у кого є гроші
Що буде після того, як чиновники МОЗу запровадять платну медицину? Ті, хто має гроші, потраплятимуть до лікаря одразу. Ті, хто не має – чекатимуть днями, доки лікарі вузького профілю приймуть “важливіших” (чи – простіше – багатших) пацієнтів.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
МОЗ залишає лазівку недобросовісним лікарям первинки для збагачення. Вони вигадуватимуть діагнози, щоб отримувати відкати від вузьких спеціалістів за направлення.
Хто постраждає? Вірно, пацієнт. Бо замість швидкого одужання він отримуватиме довгу затягнуту хворобу і великі рахунки за ліки.
Окрім того, у 2019 році на розрекламовану МОЗом програму “Безкоштовна діагностика” виділено тільки 2 млрд грн – або 51,5 грн на пацієнта. МОЗ обіцяє понад 50 медичних послуг — аналізів, інструментальних досліджень (рентгени, УЗД та інші) і послуг вузькопрофільних спеціалістів.
Які аналізи можна зробити на 50 гривень у рік, якщо вартість одного дослідження УЗД складає понад 200 грн, загальний аналіз сечі біля 100 грн, крові 120 грн та ін? Потреба у фінансування для забезпечення дійсно безоплатного діагностування у поліклініці не 2 млрд, а мінімум увосьмеро більше!
Медицина стане доступною для всіх – коли приймуть три законопроекти
Експерти з моєї групи “Здоров’я нації” вже розробили план виходу із цієї кризи. Питання зовсім не у тому, що немає у бюджеті грошей. Питання у керівництві галуззю.
Нам не потрібні реформи – потрібно все починати з нуля. І першочергово - запровадити обов’язкове державне страхування, коли за медичні послуги для працюючого сплатить роботодавець, для непрацюючого – держава. Воно втричі зменшить прямі платежі пацієнта за меддопомогу і зробить медицину ефективною і доступною.
Ми написали і подали три законопроекти, які стануть початком, фундаментом побудови нової української медицини. Серед них – найперший – про введення обовязкового державного страхування. Всі ці три документи після прийняття - не разу, бо справжні зміни так не проводяться, але планомірно і поступово – забезпечать українців достатньою кількістю лікарів, якісною і вчасною меддопомогою, а лікарів – гідними заробітними платами; навантаження на лікаря зменшиться.
Розумію, що чинна влада зробить усе, щоб їх не прийняти. Бо легше обманути і зманіпулювати людьми, які залежать від подачок від влади. І я прошу зараз всіх українців – протримайтеся ці кілька місяців, які їй залишилися. Нова команда вживе всіх заходів, які ми з вами разом відкрито визначимо, щоб українська медицина працювала для людей.
Читайте: Математика обов’язкового медичного страхування: хто платитимеВалерий Дубиль, народный депутат Украины, фракция “Батькивщина”
KиевVласть
В июне этого года столичное КП "Плесо", отвечающее за охрану, содержание и эксплуатацию земель водного фонда Киева, заказало ООО “Логос финанс” расчистку и благоустройство озера Алмазное (на фото) в Деснянском районе Киева за 32,15 млн гривен. Однако оказалось, что там проводится не предусмотренный тендерной документацией намыв песка. Более того, в прокуратуре считают, что данная фирма подконтрольна КП "Плесо". В то же время экологи говорят о типичной схеме добычи песка на продажу.
ОБ этом KV стало известно сообщения издания “Наші Гроші”.
Согласно сообщению, в КП “Плесо” (*) подробно расписали порядок выполнения работ: июнь-июль 2018 года - подготовительные работы (корчевание кустарников и мелколесья на 3 га), затем - расчистка территории и вывоз кустарников, остальное время до июля 2019-го - разработка грунта, устройство подсыпки береговой линии и посев газонов вокруг озера.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
То есть в документации нет ни слова о добыче песка, в то же время на самом озере пока не выкорчевали ни один кустарник.
Более того, эксперт-эколог проанализировал видео со спецтехникой на берегу озера и подтвердил, что это не что иное, как добыча песка на продажу.
“Классический земснаряд, вымывается песок, складывается на берегу, а потом уже когда намывается огромная-огромная куча, появляется тяжелая техника, грузовики, это вывозят и продают или на ОЛХ или на какой-то другой площадке, они бросают там объявления, что продается песок речной, и все это продается очень хорошо”, - отметил эколог Александр Соколенко.
Примечательно, по словам эколога, Алмазное озеро никогда не входило в перечень водоемов, где можно купаться, поскольку там рядом находится кладбище.
По данным “Наших Грошей”, “Логос Финанс” (**) фигурирует в уголовном деле как фиктивная фирма. Прокуратура подозревает, что чиновники “Плесо” совместно с должностными лицами частных структур ввели схему, согласно которой победителем открытых торгов на закупку услуг по расчистке и благоустройству водных объектов Киева стала подконтрольная фирма без необходимых для проведения работ производственных возможностей и трудовых ресурсов.
В частности, установлено, что по результатам публичных закупок, заказчиком которых выступает КП “Плесо”, заключено два договора с победителем ООО “Логос финанс” на 54 млн гривен, в том числе и на упомянутый подряд на расчистку и благоустройство озера Алмазное на 32,15 млн гривен.
Отмечается также, что руководитель КП “Плесо” Олег Юсипенко так и не смог найти время, чтобы прокомментировать данную ситуацию.
Как сообщала KV, этой осенью КП “Плесо”, которое ежегодно осваивает сотни миллионов гривен из бюджета Киева, отказалось предоставлять информацию о заключенных договорах, о доходах, штатном расписании предприятия и о размере премий руководства. В предоставлении ответа на запрос KV на доступ к публичной информации и.о. гендиректора Олег Юсипенко отказал, мотивировав это отсутствием подписи заявителя. Такой ответ является неправомерным отказом в предоставлении публичной информации, поскольку подпись требуется только для письменных запросов.
Читайте: КП “Плесо” скрывает информацию о расходовании бюджетных средств и своих премиях
Также напомним, на создание водоохранных зон шести столичных водоемов КП “Плесо” планирует потратить 4 млн гривен. Соответствующий тендер выиграл Производственный центр "Геосервис", который подчинен ГП "Украинское государственное аэрогеодезическое предприятие". Это госпредприятие задолжало своим работникам почти 2 млн гривен зарплаты и входит в перечень объектов госсобственности, которые рекомендовано реорганизовать или ликвидировать.
Читайте: За создание водоохранных зон шести киевских водоемов КП “Плесо” отдаст 4 млн гривен госпредприятию-должнику
Отметим, что с 8 сентября 2017 года исполняет обязанности директора КП “Плесо” – Олег Юсипенко. За вопросы благоустройства и природной среды в Киеве отвечает заместитель главы КГГА Петр Пантелеев.
* КП “ПЛЕСО” (код ЄДРПОУ: 23505151)
** ТОВ "ЛОГОС ФІНАНС" (код ЄДРПОУ: 39924769)
Фото: Информатор Киев
KиевVласть
Змінюється час, а з ним – ритм життя столиці й, власне, самі підходи та вимоги до того, яким має бути мегаполіс у сучасному світі. Києву не уникнути таких змін, як і того, що з кожним роком кількість його мешканців зростатиме. А значить попит на житло й надалі визначатиме принципи розвитку міста. Але при цьому важливо зрозуміти, як потрібно планувати і що саме будувати аби Київ й надалі залишався зручним і дружнім до людини, незалежно від її соціально-економічних чи фізико-біологічних особливостей.
Справжнім порятунком для великих міст мають бути великі зелені масиви та доступ до чистих водойм, що стануть його легенями й заберуть частину негативу від урбанізації простору. Тому екологічні аспекти стають трендом у питаннях містобудування та все більше набирають актуальності. А в Києві саме екологія останнім часом стає причиною конфліктів навколо будівельних майданчиків. І все б нічого, але, на жаль, і на цій соціально важливій темі вже навчилися спекулювати. Спритні ділки швидко засвоїли, що тема захисту природи досить вигідна для маніпуляції громадською думкою. Тому почастішали випадки, коли псевдоактивісти, вступаючи в боротьбу з нібито недобросовісним забудовником, насправді переслідують мету власної наживи.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
От взяти хоча б будівельний скандал на столичних Осокорках. Можна довго сперечатися про глибину цього протистояння, але тут не зайвим було б зрозуміти, хто сторони цього тривалого конфлікту і які завдання вони перед собою ставлять. Обидва опоненти визнають унікальність території біля озера Небреж. Забудовник, маючи всі законні права на будівництво, спроектував житловий масив “Патріотика на озерах”, де врахував особливість цієї місцини та органічно поєднав природу з архітектурним ансамблем забудови. З іншого боку громадська організація “Екопарк “Осокорки” - “проти” будь-якого будівництва і “за” збереження довкілля й створення тут природного Екопарку. На перший погляд – все досить логічно. Та спробуємо вивчити детальніше суть цього конфлікту, в основі якого, зважаючи на предмет суперечки, має лежати дотримання природоохоронного законодавства.
1. Опоненти “Патріотики на озерах” ГО “Екопарк “Осокорки” розробили й представили на обговорення широкого загалу свою “Концепцію розвитку території екопарку “Осокорки”. Весь текст пронизаний ідеєю існування Громади, інтереси якої відстоюють представники громадської організації. Але далі автори коцепції не пішли. Адже питання, хто ці люди, де вони живуть, хто їх представляє – залишаються без відповіді.
2. Власне, щодо самого екологічного права: дивує відсутність у розробників елементарних знань української законодавчої природоохоронної бази. Лише так можна пояснити застосування в обґрунтуванні дефініції “екопарк”, бо у Законі України “Про природно-заповідний фонд” таке поняття відсутнє.
3. Темі розвитку екопарку в самій Концепції розробники присвятили, зауважте, …аж абзац. При цьому вони вважають, що всі питання по організації екопарку мають вирішувати чомусь ті, хто його й створюватиме.
Все достатньо розмито і неконкретно. Автори покладаються на знання й практичні навички ландшафтних дизайнерів та інженерів. Але ж де тоді екологи? Чи не вони мали б сказати останнє слово в проекті?
4. Незрозумілим залишається, на чиї кошти має облаштовуватися екопарк? У чиєму підпорядкуванні він буде перебувати? Хто буде фінансувати проведення конкурсу на розробку проекту? Кому належить земля, на якій розробники планують облаштовувати екопарк? Як чином планується його розгортання безпосередньо біля трьох озер? Чому такі важливі моменти залишилися поза увагою Концепції – не зрозуміло. Але ж насправді – це базові принципи. Без них створення екопарку – віртуальний проект.
5. Далі йдемо за текстом і процитуємо оригінал: “Зберегти місця відтворення екосистеми Києва, до якої входять місця гніздування, харчування і проживання птахів, серед інших також червонокнижних, місця розмноження, харчування і проживання тварин і комах, необхідних для функціонування цієї екосистеми, місця росту і розмноження багатого світу рослин, насамперед червонокнижних і занесених до регіонального Червоного списку”.
Невже опоненти забудови замовляли фахові дослідження флористично-фауністичного комплексу території? Червона книга України побудована за територіальним принципом в розрізі областей. Тому навіть нефахівцю легко перевірити, що перелік рідкісних рослин Києва офіційно не існує. Недолугий список “червонокнижного” представництва тваринного та рослиного світу, що, на думку розробників Концепції, прижився на цій території, нагадує просто – суміш “мух і котлет”.
До речі, робити висновки про шкоду від скошування рослин для функціонування біоценозів можуть лише вузькі фахівці і лише після проведення серйозних наукових досліджень. А так – це просто голослівні репліки.
Досить спірним є й твердження, що в межах мегаполісу можуть зберігатися місця гніздівлі, харчування і мешкання птахів, земноводних і комах.
6. Те ж саме стосується й питання віднесення цієї території до частини Дніпровського екокоридору, оскільки функціонування екосистеми давно порушене, й вона позбавлена властивостей природної.
Власне, стосовно Дніпровського екокоридору – досі точаться суперечки серед науковців. Уздовж Дніпра розташована велика кількість населених пунктів з розвиненою промисловістю та міською інфраструктурою; значні площі вздовж течії використовуються для сільськогосподарського виробництва. Крім того, дніпровські береги та прилеглі водойми давно використовуються мільйонами людей для рекреації. Все це дуже ускладнює встановлення конфігурації Дніпровського екокоридору, а продовження робіт потребує масштабних польових досліджень.
7. Наступна зупинка – пункт “Принципи”.
- Як поєднати природоохоронний принцип і сучасність? Легко! Невтручання в перебіг природних процесів без сумніву може подружитися новітніми технологіями в облаштуванні території. Тобто розумне або зелене будівництво аж ніяк не зашкодить, а лише підсилить екологічність території.
- Виявляється, що окрім заїзженого “здорового способу життя” тепер з`явився “здоровий спосіб відпочинку”, якому на території екопарку має навчити “його інфраструктура”.
За планом, там все має бути лише оригінальним, екологічним, безпечним і відповідати найвищим стандартам … Постійно виникає питання, чи оцінювали розробники Концепції, скільки вартуватиме пересічним платникам податків їхній “політ фантазії”? Навіть якщо не робити акцент на оригінальності екопарку, а спуститися на землю, достатньо забудовнику тут зберегти або створити типову паркову зону міста. Вона все одно виконуватиме естетичні і відновні функції в межах мегаполісу. І киянам за це навіть платити не доведеться.
- Автори розуміють принцип соціального спрямування як орієнтацію на людей з особливими потребами. Це, звичайно, сучасний тренд, а де ж тоді пересічні громадяни, їх діти, люди похилого віку, про яких згадується лише побіжно?
- Принцип екологічності. Тут взагалі, досить дивно виглядає твердження авторів про “природний ландшафт”, коли маємо справу з намитими пісками та техногенною територією.
- І завершується блок принципом … формування персоналу парку. Отут – найцікавіше. Зрештою, ще нічого не створено, а виявляється, що персонал уже набирається. Щоб було зрозуміліше, процитуємо: “Кандидати на керівні посади мають надати на розгляд Громади свої концепції, плани розвитку, співзвучні з основними засадами парку”. Якщо Концепція розвитку екопарку вже прийнята, які ще концепції мають подаватися на розгляд? Складається враження, що, прикриваючись гарними намірами, представники громадської організації прагнуть додатково витягнути гроші з бюджету міста і зберегти за собою право освоювати цю територію.
8. Здивували розробники Концепції “екопарку” й некоректно оригінальними підходами до якості картографічних матеріалів. Це, безперечно, “нове слово” у вітчизняному картографуванні. Але за вказаними параметрами не всім можуть відкритися розташування ділянок у природо-захисній зоні із підвищеним ступенем захисту і суворо обмеженим доступом.
9. Описуючи зону міського парку, автори наголошують на тому, що “…озера Мартишів і Небреж залишилися одними із небагатьох останніх чистих озер міста, де можна купатися”. За результатами санітарних досліджень 2018 року жодне з озер – Мартишів, Тягле чи Небреж не увійшли до переліку гідрологічних об’єктів Києва, комфортних для купання. Право на організацію купання дає “Блакитний прапор” – міжнародна нагорода, яка з 1987 року щорічно присуджується пляжам та причалам, вода в яких відповідає високим стандартам якості і придатна для безпечного купання. Пляж має відповідати 32 критеріям, які стосуються екологічної просвіти, якості води, безпеки і послуг. Зокрема, йдеться чистоту в прибережних зонах, роздільне збирання сміття. Серед обов’язкових критеріїв безпеки – наявність медпункту, рятувальних вишок, доступність питної води та пристосованість для відвідування людьми з обмеженими можливостями. Думаю, не потрібно когось переконувати, що все це тут на сьогодні відсутнє. А судячи з пропозицій по створенню екопарку, такі блага тут можуть взагалі не з’явитися. Більше того, цю територію містяни добре знають як місце для стихійного сміттєзвалища. За нею давно закріпилася недобра слава з криміногенним шлейфом. Тут часто збираються компанії зі спиртним та наркотиками. Чи такі місця для відпочинку сьогодні потрібні киянам? Відповідь очевидна.
(Хочеться наголосити, що облаштування місць для купання – досить затратна справа. Мало просто поставити парасольки і візок з морозивом. Відвідувачі повинні бути впевнені, що не пораняться битим склом, голками від використаних шприців або їх не покусають домашні тварини, яких так люблять брати із собою власники. Купу грошей буде коштувати й свіжий чистий річковий пісок, яким кожний сезон потрібно ці пляжі підсипати).
Проведемо порівняльну характеристику конкретних прозицій сторін будівельного протистояння на Осокорках.
Якщо лейтмотивом ідеї активістів про створення екопарку є екологія й мінімізація втручання людини в перебіг природних процесів, тоді чому в Концепції постійно зустрічається “дизайн” та його похідні?
Наприклад, в описі структури проектованого парку особливий акцент робиться на облаштуванні дитячих майданчиків з акцентом на їх оригінальності. Не секрет, що встановлення дитячих майданчиків з унікальним дизайном – недешевий захід. І це на тлі загального дефіциту коштів, що може виділити місто. Робимо наголос, що, за версією розробників Концепції екопарку, всі витрати по його створенню мають лягти виключно на плечі київського бюджету тобото киян.
Забудовник “Патріотики на озерах” всі роботи проводитиме за власні кошти. У межах будівництва уже спроектували 5 дитячих майданчиків. Вони будуть розташовані безпосередньо біля місця проживання і створять кращі умови для відпочинку і спільного проведення часу для мам разом з малюками.
Аналізуємо далі текст Концепції, цитуючи оригінал: “Деякі доріжки цієї зони парку мають переходити в маршрут, який продовжуватиметься в зоні парку відновлювального і пізнавального відпочинку”. Не зрозумілим є сенс такого розмежування на доріжки різних зон. Це повинна бути одна система маркованих маршрутів по всій території. Саме за такою логікою й пішли в “Патріотиці на озерах”. Там уже проклали 2 км пішохідних і 4 км велосипедних доріжок. Особливістю має стати – кільцевий пішохідний маршрут навколо озера Небреж.
У Концепції записано, що боротися із засміченням території активісти пропонують, встановши сміттєві урни біля лавочок для відпочинку. Але жодного слова про трендові вимоги до роздільного збирання сміття. Забудовник уже започаткував систему розділення відходів на облаштованій території. А в проекті будівництва ці принципи чітко прописані, як і сам механізм вивезення сміття.
Розробникам Концепції чомусь близькою видалась тема облаштування майданчиків для пляжного волейболу, пляжного баскетболу, пінг-понгу роллердрому просто неба з асфальтовим або кам’яним гладким покриттям. Не зовсім правильно, але нехай… Переймаються вони й організацією місць для проведення тренувань зі стрільби з лука для місцевого населення. Чи не занадто ризикована справа? А хто ж буде контролювати правильне користування смертельно небезпечним реманентом (луки та стріли)?
Освітлення – ще одна “родзинка” Концепції. Показуючи ступінь володіння екологічною тематикою, автори світлове забруднення довкілля називають “світовим засміченням повітряного простору”. Навіть якщо припустити, що такий екопарк колись з’явиться, варто не забувати, що він розташовуватиметься поблизу уже наявної багатоповерхової забудови. А це вже - значне світлове забруднення, що впливає на біологічні ритми усіх живих організмів: тварин, комах, рослин і, безперечно, людини. І справа зовсім не в кількох освітлювальних пристроях, що вертикально фокусуватимуть світло, - ми вже перебуваємо в мегаполісі, де створюється величезний купол штучного освітлення.
До слова: забудовник планує всю систему зовнішнього освітлення території забезпечити за рахунок пристроїв на сонячних елементах, що зекономить витрати і запровадить енергоефективні технології. Так само, як і створення електрозарядних установок для транспорту. Це стане мотивацію для розвивати комунальний та власний транспорт. йдучи в розрізі нових прогресивних вимог.
Для проведення масових заходів у Концепції “екопарківців” передбачене створення сцени для виступів і майданчик для глядачів. Нажаль, на схемі ми так і не знайшли, де ж вони мають бути. Натомість, є схожа пропозиція і в проекті забудови. Для такого об’єкта там обрано дуже вдале місце, ніби створене самою природою. Передбачено й можливість трансформувати приміщення в залежності від сезону, потреб та аудиторії.
А чого варта ідея активістів по облаштуванню кемпінгу!
Довідково: кемпінг - сезонний заклад для авто-, мото-, велотуристів з наметами або будинками легкого типу і спеціальними місцями для стоянки і зберігання автомобілів. Кемпінг створюється для попередження самовільної організації стоянок туристів на природі і планового регулювання таких закладів. Відмінною рисою кемпінгів є самообслуговування туристів. Постійними спорудами є адміністративне приміщення з пунктом прокату устаткування і побутових предметів, спальні павільйони з кімнатами на 2-4 особи, кухня, душові, вмивальні та туалети, естакади для огляду і миття автомобілів. Деякі кемпінги входять до складу цілорічних багатопрофільних туристичних готелів, турбаз. Площа ділянки кемпінгу визначається з розрахунку 100-120 м² на одного туриста. І ще один момент: автори стоврення екопарку пропонують побудувати приміщення для прокату плавзасобів і облаштування місць для їх швартування. Зважаючи на такі пропозиції, складається враження, що територію хочуть перетворити на зону з платними послугами та місцями для відпочинку, обмеживши доступ до найзручніших місць біля води?
Забудовник планує облаштувати комфортні місця для відпочинку, що будуть загальнодоступними для всіх бажаючих.
Як висновок: лише такий досить побіжний аналіз “Концепції розвитку території екопарку “Осокорки” доводить, що це не документ, а набір загальних фраз, не підкріплених серйозною аналітикою та розрахунками. А про його екологічність - годі й говорити, оскільки тут взагалі відсутній фаховий підхід. Враження від ознайомлення наштовхують на думку про намагання розробників втілити в життя завуальовані бізнес-проекти (прокат велосипедів, човнів, платного відпочинку, організація роботи кав’ярень, парковок тощо).
Перед нами – типова “диванна концепція”, яку сформулювала група псевдоактивістів, не покидаючи “насиджених місць” на замовлення окремих зацікавлених особистостей.
А нещодавно, так звані “активісти” взагалі потрапили в поле зору Державної Фіскальної Служби. Правоохоронні органи з’ясовували походження значних грошових сум, які неодноразово надходили і знімалися з рахунків керівника ГО “Екопарк “Осокорки”. Це ще раз переконливо доводить, що випробування грошима і владою можуть пройти не всі. Несподівано відкрилося, що він є власником новенького заміського маєтку, зведеного на території неподалік озера Небреж, що за даними Геокадастру призначена для ведення господарства та випасу худоби, але аж ніяк не для здійснення капітальної забудови!
Можливо в цьому і є справжня причина їхньої зацікавленості цією територією!
Натомість, поки “екопарківці” ініціюють протистояння на різних рівнях, забудовник ж\м “Патріотика на озерах” крок за кроком втілює в життя власне розуміння того, як повинна виглядати ця територія. Ще до початку активної фази будівництва, вже облаштували північну частину озера Небреж, створивши комфортні умови для відпочинку біля води, проклавши доріжки піших та велосипедних прогулянок.
У жовтні мешканці мікрорайону – діти й дорослі – випускали у Небреж рибу. Фахівці, запрошені забудовником до співпраці, допомогли підібрати ті види прісноводної іхтіофауни, які допоможуть вирішити проблеми заростання водного плеса і потішать рибалок облаштованими місцями для “полювання біля води”. На облаштованій ділянці вже висаджено понад 300 дерев та кущів. Чи не є такі дії забудовника красномовним свідченням реальних намірів створити тут справжній парк і територію, що стане унікальною для Києва.
А тим часом боротьба за цю територію вже переросла в справжню війну, що отруює життя місцевому населенню, створює соціальну напруженість і конфронтацію в столиці.
Олег Шушкевич, політолог
KиевVласть
Під час зустрічей із пацієнтами – нашими з вами земляками, виникає багато запитань: невже тепер пенсіонери вимушені будуть платити за старховку ще й офіційно? А як же малі діти?
Хочу розвінчати всі страхи і показати – загальнообов’язкове медичне страхування не таке страшне, як здається.
Спершу поясню як і хто платить за медицину зараз.
Реальне населення України у нас 38,8 млн. Економічно активне – 17,9 млн, безробітних – 1,7 млн. Отже, зайнятого населення у нас 16,2 млн. І кожен із них фактично оплачує через податки медичну допомогу собі і членам своєї родини, які працювати не можуть. Бо навіть пенсіонери зараз в умовах солідарної пенсійної системи отримують пенсії не за рахунок своїх минулих накопичень, а за рахунок податків, які платять їхні працюючі родичі.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Скільки ж йде на медицину щороку з зарплати одного працівника? На 2019 рік МОЗу передбачено 95,8 млрд грн. Отже, на кожного працюючого приходиться у середньому 5,9 тис. грн.
Але це ще не всі гроші, які зайнятий українець витрачає на медичну галузь. За даними Нацрахунків, платежі домогосподарств за медицину в 2018 році складуть понад 126,4 млрд грн. Або ще у середньому 7,8 тис. грн. з одного працюючого.
У сумі – кожен зайнятий українець витрачає у середньому 13,7 тис. грн на рік або 1,14 тис. грн на місяць.
До слова, гроші ці витрачаються неефективно – за висновками ВООЗ, якщо рівень витрат громадян на охорону здоров'я з власної кишені перевищує 10 відсотків рівня доходів домогосподарств (за вирахуванням потреб на існування), є катастрофічним. Якщо частка витрат домогосподарств в загальному обсязі фінансування охорони здоров'я перевищує 40%, то система охорони здоров'я вважається критично неефективною. Виходить, що через податки такий українець забезпечує медичну галузь на 40%, а напряму – із власної кишені, аж на 60%. А це – набагато більше за 10, і навіть за 40%.
Зараз людина платить напряму лікарю. І платить не за здоров’я, а за хворобу. Бо лікарю вигідно отримати з пацієнта більше грошей, призначити дорожчі і не завжди потрібні обстеження, ліки. А пацієнт не може визначити – потрібно йому це чи ні, якісна медпослуга чи ні, чи коректна, достатня і ефективна.
Ситуацію реально почати вирішувати одним голосуванням.
Ми розробили й подали до Верховної Ради Закон про обов'язкове медичне страхування. Після його прийняття пацієнт платитиме вже за здоров’я, а не за хворобу. Бо страхова компанія буде страховою ніжкою, яка забезпечить фінансову стійкість і ефективність системи. А страхові відрахування пацієнта не залежатимуть від обсягу наданих йому медичних послуг.
Формула така: для отримання свого доходу лікар хоче збільшити вартість послуг. А страхова компанія отримає дохід від своєї діяльності тільки якщо зменшить фінансові апетити лікаря. Тобто, вона платитиме тільки за те, що реально необхідно пацієнту для його лікування. Це зробить медицину якісною і ефективною.
Що ж до страху перед збільшенням платежів – одразу заспокою. Закон не вводить додаткове фінансове навантаження на роботодавця або працівника. Він передає в управління через страховий механізм невелику частину коштів, які і так витрачає працівник на власне медичне обслуговування або своїх близьких. Тоді, як ми вже рахували, зараз у середньому він витрачає 1,14 тис. грн на місяць, то страховий платіж становитиме від цієї суми близько 40%, 400-450 грн. Тобто, пацієнт залишається у виграші.
Тільки така схема зможе і підвищити ефективність системи охорони здоров’я, і знизити фінансове навантаження на кишеню кожного працюючого жителя нашої країни.
І на додаток до цього, система обов'язкового медичного страхування дозволить забезпечити найголовніше - знизити і спрогнозувати небезпечні для людей критичні витрати на медицину при важких захворюваннях. До того ж не буде вже медичних банкрутств домогосподарств. Саме на це і спрямована в першу чергу будь-яка система страхування - зниження критичних платежів кожного за рахунок перерозподілу їх на всіх.
Читайте: Українським роботодавцям буде вигідно оплачувати медичну страховку своїм працівникам
Валерий Дубиль, народный депутат Украины, фракция “Батькивщина”
KиевVласть
Следователи Нацполиции расследовали хищение государственных средств при строительстве обвалившегося спорткомплекса Favorite Fit в Вишневом еще с января 2018 года. Судебная строительно-техническая экспертиза была назначена еще на 10 июля, но по состоянию на конец октября она так и не была проведена.
Об этом KV стало известно из постановления Киево-Святошинского райсуда Киева от 31 октября.
Как указано в постановлении суда, уголовное производство было открыто на основании обращения народного депутата Мустафы Найема. Нардеп сообщал, что должностные лица Киево-Святошинской райгосадминистрации (РГА) (*) по предварительному сговору с должностными лицами ООО “Антарес групп” (**) присвоили денежные средства в особо крупных размерах.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“В настоящее время с целью полного, всестороннего и объективного проведения досудебного расследования в данном уголовном производстве возникла необходимость в получении надлежащим образом заверенных копий оригиналов документов, находящихся в ООО “Антарес групп”, - сказано в документе.
Следственный судья решил отказать следователю Нацполиции в доступе к документам, так как он не доказал, что вещи и документы, к которым он просит временный доступ, находятся или могут находиться во владении соответствующего юридического лица, а также не конкретизировал точные реквизиты документов, к которым он просит предоставить временный доступ.
21 февраля текущего года суд предоставил следователям Нацполиции доступ к копиям договора и приложений к нему, заключенным на постройку спортивной арены в Вишневской общеобразовательной школе №4 по улице Машиностроителей, 3.
На 10 июля была назначена судебная строительно-техническая экспертиза, а 24 июля в полицию поступило ходатайство эксперта о предоставлении дополнительных материалов, необходимых для проведения экспертизы.
Полиция в июле дважды запрашивала у отдела образования Киево-Святошинской РГА документы для проведения экспертизы, но получила ответ, что предоставление документов может произойти только по решению суда, которое было получено в конце августа.
Как сообщает издание “Наші гроші”, строительство арены обошлось в 18 млн гривен, из которых 500 тыс. было получено по допсоглашению.
По данным аналитической системы Youcontrol, компания ООО “Антарес групп” зарегистрирована в 2013 году, ее уставный фонд составляет 100 тыс. гривен. Учредителями компании являются Владимир и Виталий Литвинюки, а также Екатерина Пржемыская.
Сообщается, что “Антарес групп” в 2017 году также выиграла тендер на обустройство беседки с бюветом в сквере “Небесной сотни” в Вишневом стоимостью 1,39 млн гривен.
Отмечается, что крышу в здании из турецкого металла произвела компания ООО “Пивденьмонтажбуд” (***). По данным аналитической системы Youcontrol, компания зарегистрирована в Одессе с уставным фондом 1 тыс. гривен. Ее учредителями являются Александр Здот и Александр Паримуда.
Как сообщала KV, 1 декабря в Вишневом на Киевщине обрушилась крыша спорткомплекса Favorite fit на территории школы №4, который открыли в мае текущего года. Покрытие обвалилось во время тренировки. К счастью, услышав треск, тренер успела вывести детей наружу.
Читайте: Обвал крыши спорткомплекса в Вишневом: подозреваемым избрали меры пресечения
Отметим, что Киево-Святошинскую РГА с апреля 2015 года возглавляет Мирослава Смирнова. Отдел образования Киево-Святошинской РГА возглавляет Николай Ивашко.
(*) - Києво-Святошинська районна державна адміністрація Киевской области (код ЄДРПОУ: 23570148)
(**) - ТОВ “Антарес групп” (код ЄДРПОУ: 38611470)
(***) - ТОВ “Південьмонтажбуд” (код ЄДРПОУ: 39354959)
Фото: пресс-служба ГУ Нацполиции в Киевской области
KиевVласть
Уявімо, що заборону на продаж землі знято, а власники землі отримують право продавати землю. Для того, щоб вони були змушені від неї позбавлятися, селян треба довести до соціальнокатастрофічного стану, або створити умови, за яких вони зневіряться в своєму майбутньому, а їхня надія вмре ще живцем. Саме в реалізації цих двох сценаріїв український уряд є найуспішнішим у Європі.
Судіть самі: селяни доведені до абсолютної бідності; вони позбавлені можливості заробітку; вони не можуть собі дозволити збалансоване харчування; вони позбавлені можливості якісно лікуватися й не хворіти; для них розкішшю став обігрів власних помешкань; вища освіта для їхніх дітей за кордоном коштує дешевше, ніж в Україні, як і придбання автомобіля…
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Саме час навіяти в підсвідомість селянину, що земля йому вже не потрібна, що все найкраще вже в минулому, що жити потрібно сьогоднішнім днем, що завтра може бути “війна, епідемія, сніговий буран” чи чорні дірки космосу всмокчуть український чорнозем у своє ненажерливе черево й краще (поки не пізно) поміняти його на “євробляху” чи великий, крутий і сексуальний телевізор.
По телевізору кажуть, що майже вся українська земля в оренді, а значить найвигідніші дивіденди за неї може дати лише орендар, бо іншим покупцям невигідно купувати землю. Так, для абсолютного розпродажу України, окрім припинення дії мораторію на реалізацію землі, потрібно надати селянину право достроково припиняти договори оренди. Такі рішення вже прийняті у вигляді законопроектів.
Логіка наступна: покупець хоче мати землю технологічними масивами, а не “шахматкою”, що окремо виділена в натурі; масиви продаватимуться селами, а це нереально довго.
Так і вимальовуються обличчя потенційних груп покупців, які хочуть купити землю та передати її в оренду або обробляти самостійно. Транснаціональний капітал цікавлять великі масштаби землі. Вони мають дешеві гроші. Ціна для них майже не має значення, бо вони замовлять будь-який обсяг грошово-кредитної емісії. Їм вигідно скасувати оренду разом зі зняттям мораторію. Вони зрадіють, якщо власники землі від неї відмовляться за дуже великі гроші. Агрохолдинги, що орендують землю, будуть поза конкуренцією: вони відчують, що таке реальні світові гроші, а вірніше коли емітенти грошей їм перекриють доступ до капіталу.
Покупці, які хочуть купити землю та почати її обробляти, також цікавляться великими масштабами землі. В них гроші є дорогими, а до них – певні обмеження. Для них ціна має суттєве значення. Їм вигідне скасування оренди при купівлі, а також умови, за яких власники землі фактично від неї відмовляться за просто гроші. Ними є вітчизняні агрохолдинги, які думають, що вони єдині великі гравці на ринку землі. Вони незаконно скуповують землю шляхом оренди на 49 років, емфітевзису, застави та заповітів.
Покупці, які зараз орендують і обробляють землю селян, інтенсивно її скуповують за різними незаконними схемами. Їм вигідно, щоб оренда автоматично не відмінялася при продажу власником своєї землі. Це бар’єр для конкурентів і гарантія, що ціна на землю не зростатиме, а їхні інвестиції в купівлю землі будуть ефективними. Ці покупці, також, продовжать скуповувати землю шляхом оренди на 49 років, емфітевзису, застави та заповітів. Вони потенційно обмежені в великих грошах. За абсолютної відкритості ринку землі банки не нададуть їм кредити в необхідному обсязі.
Так звані фермери, яким байдужі великі масиви, які звикли “поспішати повільно” та сподіватися лише на Бога й трішечки на себе, теж зацікавлені в скасуванні оренди за бажанням власника землі, оскільки власник землі “піде” від великого орендаря до нього, так званого фермера.
У цьому місці, наведу міркування інших фахівців, які зазначають: “…що поглинання або “захоплення” (land grabs) землі іноземними інвесторами чи великими національними монополістами й концентрація власності на землю – це найбільша загроза для продовольчої безпеки держави. Найчастіше це поглинання проводиться такими суб'єктами:
1. Суверенні фонди добробуту (Sovereign Wealth Funds) більш багатої країни, яка прагне забезпечити собі постійний довгостроковий доступ до продовольчих товарів, купуючи або орендуючи на тривалий термін сільськогосподарську землю за кордоном.
2. Власники виробництва біопалива, які шукають постійного доступу до дешевої сировини.
3. Міжнародні інституційні або індивідуальні інвестори, які займаються спекулятивними операціями з землею чи водними ресурсами, що в ній містяться.
4. Геополітичні гравці, які мають на меті поглинання країни або регіону.
5. Місцеві олігархічні структури для подальшого перепродажу землі іноземним інвесторам або концентрації земельної власності й отримання монопольних надприбутків.
Отже, зазначеним суб’єктам ринок землі конче необхідний для придбання чергової країни (латифундії) за рахунок звичайної крихти грошово-кредитної емісії іноземної країни.
Україну як державу не влаштовує те, як є зараз і не влаштовує те, як хтось хоче зробити, готуючи Україну на продаж.
Зробити аграрну галузь ефективною можливо і без примусової зміни власників. Зміна власника не збільшить ВВП, пенсії і зарплати. Тільки зміна форм земельних відносин може дати ефективні результати.
Роман Головин, кандидат наук по государственному управлениюKиевVласть
Розвиток волонтерського руху - це найкраще, що сталося в Україні за останній час. Не маючи вікових обмежень, він із небувалим розмахом підняв хвилю доброчинства, котра й до сьогодні не вщухла. Волонтери допомагатимуть до тих пір, поки в їхній допомозі буде необхідність. А вона була, є, і, впевнений, буде. Бо ніколи не буває зайвою увага, турбота, підтримка - як матеріальна, так і моральна.
Із початком військового протистояння на Донбасі разом із армією піднявся народ. І хоча влада не визнавала того факту, що саме завдяки волонтерам Збройні Сили України стали непереможними, ми знаємо - саме народ забезпечував і забезпечує своїх захисників усім необхідним, бо громадянська активність зросла в рази. Волонтери миттєво реагували на заклик про допомогу бійцям у зоні АТО, пораненим у госпіталях, сім'ям військовослужбовців.
Матеріал створено в рамках Проекту "Юн-Пресс-KV”
У Таращанському районі, що на півдні Київщини, працює більше десятка волонтерських груп. Однією з перших, ще в грудні 2014 року, розпочали свою діяльність вправні господині з села Петрівське. Вони готують партії сухих борщових наборів для бійців зони АТО. І ця діяльність для них - не термінове завдання, а невідкладна робота й посильна допомога, яка приносить задоволення, адже все - заради перемоги. Поштовхом став лист-звернення волонтерської групи з Білої Церкви з проханням допомогти теплими речами, сушеною продукцією та продуктами харчування, котрий зачитали зі сцени під час святкування Дня села. Не залишились петрівчани байдужими, адже й сільські хлопці теж захищають Україну від ворога. Так і створилась волонтерська група, організована місцевими активістами Миколою Кошманом та Раїсою Воскресенською. До речі, збирали волонтери й кошти для бійців. Зі слів Миколи Івановича, найчастіше вони витрачаються на медикаменти для воїнів, закупівлю лимонів, кави, цигарок та яблук. Також на томатну пасту та пакувальні пакети (адже до кожного борщового набору додавали по три тюбики томатної пасти).Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“Нашим бійцям потрібно допомогти не тільки продуктами, а й звести до мінімуму час на приготування перших гарячих страв. Тому й трудяться жіночки у так званій кухарській бригаді”, - каже Микола Кошман.
- Якщо ми сьогодні не нагодуємо свою армію, то завтра доведеться годувати чужу, армію російського агресора. Хіба не так? - приєднується до розмови Раїса Воскресенська, - Перші партії продукції робили зі своєї сировини. Жителі села давали хто що міг. Рецепти перших наборів знайшли в Інтернеті, уже в подальшій роботі самі їх вдосконалювали. До кожного набору додається у пакетику український часник. Сушимо продукцію хто як може: у кого вдома є сушарки — у них, решта - на лежанках. У перші партії наборів у ящики поклали листи з побажаннями солдатам і написали номери своїх мобільних телефонів, щоб хлопці звідти подзвонили й повідомили, чи дійшли до них набори, чи смачні. Воїни телефонували, щиро дякували.
Готують вправні жіночки ще й засмажку для супу чи каші. До речі, такий сухий борщ “Петрівський” вариться всього 20 хвилин. Господині самі перевіряли. Ще й рецептом поділилися. Може, ще хтось захоче долучитися до цієї справи. Отже: до одного сухого борщового набору входить 200 грамів сушеної картоплі, суха зелень, 150 грамів сушеної капусти, 100 - сухого бурячка, 50 - сушеної моркви, перець, лавровий лист, 3 пачки томатної пасти (додається до набору), 140 грамів засмажки (цибуля, жир). І в кожен пакетик - прохання й побажання повертатися живими!
Окрім борщових наборів, петрівчанки ще готують для бійців цілющі сухі чаї під назвою “Український садочок” із гілочок вишні, малини, смородини тощо. Окремо — сушену м'яту, липу, навіть лікарські трави. Заготовки для чаїв роблять батько та син Анатолій і Віталій Ковальчуки. Усе це - і борщові набори, і чаї - пакують у Петрівському сільському клубі, яким керує Лариса Андрусенко, одна з майстринь “кулінарної бригади”.
“Такі набори”, - кажуть жіночки, - не є конкретною адресною допомогою. На Сході вони потрапляють у різні бригади, головне - до наших українських захисників. Уперше їх передали нашим бійцям через учасників гурту “Побратими”, які часто їздять на Схід із концертами”.
Ініціативна група тісно співпрацює з ГО “Барикада Таращанщини” (керівник - Серій Бараненко), яка забезпечує петрівчанок необхідними продуктами для виготовлення наборів. Також під час розмови петрівські вправні господині згадали добрим словом патріотів, які дали кошти на закупівлю томатної пасти до наборів й на 300 кг капусти – це і окремі мешканці села, й власники магазинів, і, навіть, релігійна організація. У двох сільських магазинах стоять скриньки, у них небайдужі жителі Петрівського залишають гроші на такі потреби. Щонайкращі слова подяки звучали з вуст членів ініціативної групи на адресу матері бійця з села Велика Березянка, який загинув у зоні АТО (вона в'яже теплі шкарпетки для бійців), та жінок, які торгують молочними продуктами на ринку: вони передали домашнє згущене молоко, сметану й сир для воїнів ( господині приготували вареники, налисники, смачнючі пироги й відправили їх захисникам у зону АТО).
“Вони нас захищають там, на Сході. А ми їм допомагаємо звідси. Стараємось. Знаємо: разом - впораємось. На землі українській буде мир, бо прагнемо до нього всі разом”, - кажуть петрівські жінки.
Матеріал створено в рамках Проекту "Юн-Пресс-KV”
“Любити і допомагати” - девіз усіх тих, хто не може залишатися осторонь людей, які потребують підтримки. Майдан, війна на Сході України зорганізували звичайних людей і за короткий час навчили їх бути волонтерами. Тими, хто взуває, одягає, екіпірує, годує українських військових, а найголовніше - не дає їм зневіритися. Такими є й герої моєї розповіді. Саме такі люди рухають країну вперед.
KиевVласть
Однією з проблем розвитку промисловості України стала і залишаються хибна уява про інвестиції, особливо іноземні.
Розвиток власного виробництва знаходиться тільки в просторі необхідності державотворення, економічного розвитку країни та її національної безпеки.
Жодна країна світу не зацікавлена в розвитку промисловості в Україні. Ті жалюгідні інвестиції у вигляді невеликих підприємств, де весільними генералами виступають наші “державотворці”, є вимушеною мірою іноземців зі здешевлення виробництва за рахунок дармової праці українців, вільного від певного товару ринку чи економії на недотриманні екологічних норм. Або є відносно малим капіталом, який неконтрольований великим і системним капіталом.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Для прикладу. Виробництво тракторів, машин та механізмів для сільськогосподарського виробництва присутнє в багатьох країнах і є ознакою їх певної розвиненості – країна самостійно забезпечує себе знаряддями праці на самій первинній ланці створення продукції.
Інвестувати іноземцям в таку промисловість – значить створювати зайву конкуренцію не тільки безпосередньо виробникам сільськогосподарської техніки в своїй країні, а і їхньому капіталу взагалі. Світовий капітал, не говорячи вже про капітал в певній країні, дуже пов’язаний між собою і навряд чи готовий до створення ризиків самому собі такими інвестиціями.
Іноземний капітал завжди буде зацікавлений інвестувати в використання природних ресурсів України – вивезення лісу, експлуатацію надр та забруднення нашого довкілля.
Тому, питання забезпечення грошима економічного розвитку України залишається відкритим.
Ознакою любої державності є власні гроші. Це незаперечний факт. Кожна держава, кожний керівник держави (цар, король, президент, канцлер чи вождь пролетаріату) волів мати власну валюту. Через гроші можна впливати не тільки на економічний розвиток своєї країни, але і на інші. Так було тисячі років тому, і так залишається зараз.
Читайте: Де взяти гроші Кличку і Гройсману
Будь-яка іноземна інвестиція в нашу країну “придавлює” власну грошову одиницю своєю експансією, не дає їй можливість укріплюватися і ефективно формувати власну грошово-кредитну політику.
Звучить, на перший погляд, дивно. Але це так. Це все одно, що дозволити лисиці ремонтувати курятник .
Валюти розвинених країн сильні своєю експансією. Роздаючи кредити по всьому світу, країна емітент, окрім того що укріплює свою валюту, змушує тим самим, країни боржники для повернення кредиту і сплату відсотків за його користування, повертати те цінне і не відновлюване – природні ресурси та надра країни, формуючи валютні доходи. І причина тому проста - валюта “друкуються” тільки в країні її походження.
Необхідно розраховувати на себе і переходити до нової грошово-кредитної політики. Яка впевнено і агресивно сприятиме розвитку економіки без огляду на іноземців – росіян, американців, європейців та інших, чиї представництва відкриті в кожному “обміннику” і майже на кожному кроці.
Задача нової грошово-кредитної політики забезпечити економіку грошима як засобами обігу, необхідними для інвестування в так необхідні країні капіталовкладення.
Починати необхідно з впровадження нової грошово-кредитної політики щодо підтримки та розвитку Народної земельної реформи.
Читайте: Зажраті на землі: гра в пана-феодала і кріпака-холопа
Роман Головин, кандидат наук по государственному управлению
KиевVласть
SELECT `id`, `uri`, `meta_title`, `meta_description`, `meta_keywords`, `title`, `text`
FROM `pages`
WHERE `uri` = 'search'
LIMIT 1
0.0008
SELECT `articles`.`id`, `articles`.`title`, `articles`.`uri`, `articles`.`image`, `articles_categories`.`uri` AS `category`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-07 13:30:00'
AND `articles`.`slider_position` >0
ORDER BY `articles`.`slider_position`
0.0004
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 4
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-07 13:30:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 3
0.0003
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 4
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-07 13:30:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 3
0.0003
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 3
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-07 13:30:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 3
0.0014
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.short_text AS short_text, articles.image AS image, articles_categories.uri as category, articles_categories.common_uri as common_uri, articles.text AS text, users.avatar AS image, CONCAT(users.first_name, " ", users.last_name) as author_name, users.id as author_id, users.bio as bio
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
LEFT JOIN `users` ON `users`.`id` = `articles`.`user_id`
WHERE `articles`.`id` IN('145211', '145173', '144225')
ORDER BY `published` DESC
0.0005
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 1
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-07 13:30:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 50
0.0006
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.is_bold AS is_bold, articles.is_red AS is_red, articles.is_important AS is_important, articles_categories.uri as category
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145275', '145273', '145272', '145270', '145265', '145269', '145268', '145271', '145267', '145266', '145264', '145261', '145263', '145262', '145260', '145256', '145257', '145259', '145258', '145254', '145255', '145253', '145252', '145251', '145249', '145250', '145247', '145246', '145245', '145244', '145238', '145241', '145236', '145243', '145240', '145242', '145239', '145237', '145234', '145235', '145233', '145224', '145232', '145231', '145230', '145229', '145228', '145227', '145226', '145220')
0.4379
SELECT `articles`.`id` AS `id`, MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"гроші"' IN BOOLEAN MODE)AS rel
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-07 13:30:00'
AND `articles`.`category_id` != 9
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"гроші"' IN BOOLEAN MODE)
ORDER BY `articles`.`published` DESC, `rel` DESC
LIMIT 1860, 10
0.0030
SELECT `articles`.`id` AS `id`, `articles`.`title` AS `title`, `articles`.`uri` AS `uri`, `articles`.`published` AS `published`, `articles`.`text` AS `text`, `articles_categories`.`uri` AS `category`, `articles_categories`.`name` AS `category_name`, `articles_categories`.`common_uri` AS `common_uri`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('71587', '71375', '71381', '71374', '71304', '71114', '71091', '71026', '70999', '70842')
0.4188
SELECTCOUNT(*)AS `numrows`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-07 13:30:00'
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"гроші"' IN BOOLEAN MODE)
Array
(
[meta_title] => КиївВлада
[meta_description] => КиївВлада - інформаційно-аналітичний портал, присвячений проблемам влади у Києві та столичному регіоні.
)