Щоб дізнатися реальну ситуацію у районах столиці та з'ясувати, що зроблено за 2018 рік для підвищення комфорту мешканців, КиевVласть вирішила провести серію інтерв'ю з головами райдержадміністрацій Києва. Кожний очільник району читачам КиевVласть детально розкаже скільки коштів витрачається на розвиток району, що робиться для покращення умов життя, на що люди скаржаться частіше за все, які проблеми існують, скільки будується нових об'єктів, чи є проблеми із забудовниками, як вони вирішуються та які наявні плани щодо розвитку району. Сьоме інтерв'ю цієї серії з в.о. голови Дарницької РДА Петром Захарченко. Довідка KV: Дарницький район Києва з'явився у 1935 році. Проте, у сучасних межах він затверджений у 2001 році. Сьогодні до складу району входять мікрорайони: Позняки, Осокорки, Харківський масив, Село Шевченка, Нова Дарниця, Рембаза, Червоний хутір, Бортничі. Район межує з Голосіївським та Дніпровським районами Києва, а також Бориспільським районом Київської області. Фінансування KV: Які кошти були виділені на розвиток Дарницького району у 2018 році, і скільки заплановано для цього у 2019 році? Петро Захарченко: Цьогорічний бюджет прийнято вчасно і ми отримали наше фінансування, яке щороку збільшується. Бюджет нашого району на 2018 рік складав 1,5 млрд гривень. Порівняно з 2017 роком це більше на 15%, а порівняно з 2016 роком - на 46%. На 2019 рік бюджет району ще більший. Він складає майже 2 млрд гривень. Проте, збільшуються і потреби. На бюджет розвитку у поточному році направлено 304 млн гривень, з яких субвенція з державного бюджету становить понад 20 млн гривень. У 2018 році бюджет розвитку, який складається з капітальних ремонтів, капітального будівництва та придбання обладнання, був на рівні 247 млн гривень (субвенція – 35 млн гривень). Саме ці кошти йдуть на капітальний ремонт житлового фонду та бюджетних установ, на будівництво і реконструкцію соціальних об'єктів.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  У минулому році було капітально відремонтовано одну бібліотеку, відкрито дитсадок № 315 на 14 груп, введено в експлуатацію заклад загальної середньої освіти – новобудову на просп. Бажана, 34-а, у якій розміщені ліцей “Інтелект” на 1 080 місць та початкова школа № 334 на 360 місць. Читайте: Вячеслав Непоп поблагодарил строителей за построенную школу на Осокорках KV: Депутати допомагають вирішувати нагальні питання району? П.З.: Так, з депутатами у районі склалася позитивна співпраця. Депутати, що були обрані від Дарницького району, беруть участь у вирішенні різного роду важливих питань життєзабезпечення району. Серед найбільш активних депутатів Київради, які допомагають мешканцям району, можу відзначити Віталія Павлика, Ларису Дегтярьову, Володимира Гончарова, Ігоря Баленка,  Юрія Сулигу, Ганну Сандалову. Також по нашому району обрані два народні депутати – Віталій Сташук (212 округ - KV) та Олександр Супруненко (216 округ - KV). За їх поданням у 2018 році  виділена субвенція на суму більше 26 млн гривень для проведення капітальних робіт у закладах освіти, житлових будинках та двох гуртожитках. Також у кінці минулого року отримана ще одна субвенція в розмірі 15 млн гривень на ремонти у закладах освіти і ремонт ліфтів у житлових будинках. KV: Чи багато у районі реалізується громадських проектів? П.З.: Щороку у районі зростає кількість поданих громадських проектів. Так, у 2018 році було 10 громадських проектів. З них реалізовано 9 на суму близько 5 млн гривень. Більшість проектів стосувалися освітянського напряму. Зокрема, було встановлено два спортивних майданчики біля Слов'янської та Скандинавської гімназій, 2 спортивно-ігрові майданчики, проведено капітальний ремонт стадіонів шкіл № 127 та 289, встановлено огорожу біля Слов'янської гімназії, придбано мультимедійне обладнання для гімназії № 237 та проведено реконструкцію амфітеатру у парку ім. воїнів-інтернаціоналістів. При реалізації десятого проекту щодо впровадження у школі № 266 моделі інклюзивно-ресурсного класу для дітей з особливими потребами виникли розбіжності у методичному та організаційно-технічному забезпеченні. На 2019 рік у Дарницькому районі планується до реалізації 51 громадський проект на загальну суму 17,4 млн гривень. Читайте: Киевсовет определил параметры Общественного бюджета 2020 Дорожньо-транспортна інфраструктура KV: Які роботи проведені у 2018 році для покращення дорожньої інфраструктури району? П.З.: У 2018 році відремонтовано 5 важливих дорожних об'єктів. Це транспортні розв'язки біля станцій метро “Харківська”, “Позняки”, “Осокорки” та два проїзди вздовж просп. Миколи Бажана. Середнім ремонтом на 40% були відремонтовані три вулиці - Світла, Промислова та Вереснева. Поточним ремонтом було охоплено понад 15 тис. метрів доріг, за сучасними технологіями здійснено заливку тріщин 25 км доріг. У планах провести капітальний ремонт вул. Бориспільської,  Привокзальної, Урлівської, Канальної та Харківського шосе. У рамках створення безбар'єрного середовища комунальне підприємство “ШЕУ Дарницького району” проводить роботи з облаштування тактильною плиткою жовтого кольору пішохідних переходів. За 2018 рік у районі зроблено 26 таких переходів. Впроваджуємо практику встановлення антипаркувальних стовпчиків. Їх у минулому році встановлено 500 одиниць. Зараз вони наявні уздовж вул. Старобориспільської та просп. Бажана, де раніше автовласники за звичкою залишали автомобілі просто на тротуарі. Читайте: Главу Дарницкого района просят угомонить автохамов, которые объезжают пробки по пешеходной зоне KV: Чи буде у районі збільшуватися кількість комунального транспорту? П.З.: Чисельність комунального транспорту збільшується постійно. Функціонують автобуси, трамваї, а також метро. Але станом на сьогодні у Дарницькому районі більшість пасажироперевезень здійснюють приватні перевізники, автобуси, які працюють у режимі маршрутного таксі. Відкриваються і нові маршрути. У 2018 році було відкрито новий автобусний маршрут № 250 “Позняки - Олени Пчілки”. За пропозиціями мешканців продовжено до мікрорайону Бортничі автобусний маршрут № 104. Також продовжує діяти на постійній основі єдиний в Києві нічний автобусний маршрут № 137Н “Харківська - Центральний залізничний вокзал”, який курсує з 22:00 до 6:00. Крім того, на території нашого району відкрито мережу муніципального велопрокату, що налічує 4 станції. Читайте: Дарницким властям предложили ввести новый трамвайный маршрут от Троещины до Дарницкого вокзала KV: Які проблеми транспортної інфраструктури залишаються у районі? П.З.: Через Дарницький район транзитом йде весь транспортний потік з півночі і сходу держави. З ранку й ввечері утворюються скупчення транспорту саме у місцях в’їзду та виїзду з району. Будівництво транспортної розв’язки на Харківській площі частково вирішило б це питання. Серед інших варіантів вирішення труднощів з транспортною інфраструктурою є будівництво нового мосту, який стане частиною великої кільцевої дороги та зможе розвантажити наш район від транзитного транспорту. Невирішеним залишається питання щодо введення в експлуатацію доріг, які були збудовані забудовниками, але так і не передані на баланс дорожнім комунальним службам. Актуально це стосується вул. Чавдар, Пчілки, Здолбунівської, просп. Григоренка та інших. Також є потреба у проведенні ремонту вул. Ташкентської з реконструкцією трамвайних колій. Проблема у тому, що на цій вулиці потребує ремонту система дощової каналізації. А отже, під час опадів її затоплює і це створює незручності мешканцям. Вирішити цю ситуацію допоможе часткове перепланування каналізаційного колектора на вул. Ташкентській. KV: Міжквартальні проїзди плануєте ремонтувати? П.З.: Плануємо, адже велика кількість звернень мешканців стосується саме міжквартальних проїздів і стану доріг у дворах. Місцева влада на чолі з Віталієм Кличко визначила ремонт міжквартальних проїздів одним із пріоритетних питань у цьому році. У 2019 році на ремонт асфальтового покриття прибудинкових територій та міжквартальних проїздів передбачено 41 млн гривень. У 2018 році на це було витрачено 11 млн гривень. За ці кошти у 2018 році було проведено ремонти за 23 адресами. Але це тільки одна з черг. У 2019 році заплановано ремонти ще за 77 адресами. Читайте: Коммунальщики Дарницкого района Киева хотят переложить свою работу на ОСМД KV: Як визначається черговість? П.З.: В обов’язковому порядку враховуються звернення мешканців (через Сall Сenter), пропозиції депутатів Київради та аналіз стану міжквартальних проїздів Дарницького району. Разом з цим, ми підходимо до вирішення питання комплексно. Передбачається етапність: реконструкція теплових мереж, потім асфальтування та вирішення питань освітлення і вже потім благоустрій території. Адже доречно було би робити відновлення благоустрою території лише після закінчення ремонтних робіт, які проводяться на теплових мережах  КП “Київтеплоенерго”. Житлово-комунальне господарство KV: З якими питаннями частіше звертаються до Дарницької РДА мешканці району? П.З.: Найчастіше мешканці району звертаються з тими питаннями, які їх хвилюють особисто. У першу чергу це питання проживання, зокрема, стан житлового фонду, стан роботи ліфтів, ремонту під'їздів та дахів, відсутності опалення або водопостачання, електропостачання, ремонт асфальтового покриття, розрахунків за комунальні послуги, нарахування субсидій, санітарний стан територій, прибирання приміщень, стихійних сміттєзвалищ, відновлення благоустрою після планових аварійних робіт. KV: Чи ремонтувалися у 2018 році житлові будинки комунальної власності за рахунок бюджету Києва? П.З.: У 2018 році на ремонт житлового-комунального господарства за рахунок бюджету розвитку було використано понад 98 млн гривень. За ці кошти вдалося капітально відремонтувати сходові клітини у 54 будинках, утеплити фасади 18 будинків, замінити вікна у 106 будинках, відремонтувати 17 вхідних груп, 29 інженерних мереж опалення, холодного та гарячого водопостачання, каналізації, замінити 11 ліфтів та капітально відремонтувати дахи у 4 будинках. На прибудинковій території будинків комунальної форми власності впродовж 2018 року було встановлено 35 ігрових та 9 спортивних майданчиків. Крім цього КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району Києва” за рахунок власних коштів відновлено 220 покрівель, проведено герметизацію стиків у 200 будинках, відремонтовано 91 сходову клітину, 82 вхідні групи та 33 фасади будинків комунальної власності. На 2019 рік передбачається виконання капітального ремонту житлово-комунального господарства району на суму 51,8 млн гривень, зокрема, утеплення 16 фасадів будинків, заміна вікон у 5 будинках, капітальний ремонт 26 сходових клітин, 6 електричних мереж/електрощитових, 14 інженерних мереж з ХВП, ГВП, ЦО та каналізації, 19 покрівель, 17 вхідних груп та 2 гуртожитків. У той же час на обслуговуванні знаходяться 1 560 ліфтів, з яких у 814 закінчився термін експлуатації. Щоб їх замінити повністю необхідна сума у понад 1 млрд гривень.KV: Скільки коштів потрібно на ремонт всього житлового фонду району? П.З.: Надати однозначну відповідь на це питання складно. Ми розуміємо, що на ремонт житлового фонду потрібні дуже серйозні кошти. Наприклад, якщо взяти поадресний перелік об’єктів, які потребують капітального ремонту у 2019 році, то сума становить більше 900 млн гривень. Але можна запланувати та розпочати ремонтні роботи на певну суму коштів, а в процесі ремонту вартість може збільшитися через нововиявлені проблеми застарілого житлового фонду. KV: Чи багато у районі застарілого житлового фонду? П.З.: На території Дарницького району 962 багатоквартирних житлових будинки, 546 з них знаходяться у комунальній власності. Переважна кількість будинків експлуатуються понад 25 років і вважаються застарілим житловим фондом. Також у районі є так звані “хрущівки”. Це будинки післявоєнних років будівництва на масиві Рембаза. Наприклад, на вул. Волго-Донська, Тростянецька, Новодарницька. Але Дарницький район – це і багатоповерхівки. На балансі Керуючої компанії нашого району знаходяться 136 будинків підвищеної поверховості, які обладнані системами протипожежної автоматики і димовидалення. Для її перевірки та приведення до належного стану необхідно орієнтовно 137 млн гривень. KV: Мешканці району активно йдуть на створення ОСББ? П.З.: Кількість ОСББ у районі щорічно зростає. На початок цього року вже зареєстровано 201 ОСББ. Це другий за кількістю результат по Києву. На сьогодні у місті проводяться різноманітні конкурси, програми, проекти сприяння їх діяльності. У 2018 році визнано переможцями по Києву 119 ОСББ/ЖБК, у тому числі 21 по Дарницькому району. Одним з найкращих прикладів реалізації таких проектів є ОСББ “Оберіг на Позняках” (просп. Миколи Бажана, 16). Ми продовжуємо всіляко сприяти у процесі створення ОСББ, починаючи від консультативної допомоги, закінчуючи наданням приміщення для проведення установчих зборів. KV: Чи є наявні на території району проблеми з антисанітарією та вивозом сміття? П.З.: Питання вивозу сміття, у тому числі крупногабаритного, сьогодні вирішені. Ситуація в нас постійно знаходиться на контролі. Проте, є проблема стихійних сміттєзвалищ, які утворюються на безбалансових територіях. Це локації біля станції метро “Славутич”, на вул. Колекторна, Канальна, Причальна. Ми тісно співпрацюємо з профільним департаментом міста щодо вирішення цього питання, а також організовуємо толоки. У питанні ліквідації стихійних сміттєзвалищ нам дуже допомагають підприємці району. Читайте: Жители Дарницкого района жалуются на ужасную вонь KV: Що робиться у районі для зниження забруднення повітря та покращення екології? П.З.: Екологічна тематика в районі потребує підвищеної уваги. Всі знають, що на території району знаходиться Бортницька станція аерації (БСА). Очисні споруди БСА щодобово затримують 9-12 тис. кубометрів органічних речовин, забруднених солями важких металів. Читайте: Иловые поля на БСА уже переполнены (видео) Реконструкція БСА – питання державного значення. У червні 2015 року між Урядами України та Японії була підписана кредитна угода щодо залучення коштів для реконструкції БСА на пільгових умовах. Кредит буде наданий JICA на сумму 108 млрд єн (близько 27 млрд грн). З урахуванням усіх міжнародних процедур, комплексна реконструкція БСА розпочалась у 2018 році. Будівельні роботи проходитимуть протягом 5 років - до кінця 2023 року.Інша ситуація з заводом “Енергія”. Дуже багато скарг на роботу заводу і викиди, які надходять від його виробництва. Підприємство зменшило обсяги споживання природного газу та атмосферних викидів. Але ми маємо враховувати, що сміття, яке спалюється на заводі, дає гарячу воду і тепло в наші будинки. Тому питання треба вирішувати у комплексі. На заводі “Енергія” планується до 2021 року модернізувати всі котлоагрегати та електрофільтри, а також збудувати систему хімічного очищення димових газів. Це дозволить збільшити потужність заводу та покращити екологічну складову його роботи. Вже реалізовано перший та розпочато другий етап програми модернізації. Читайте: Испарения завода “Энергия” и Бортнической станции аэрации ухудшают экоситуацию в столице Є ще золовідвал Дарницької ТЕЦ, який більш відомий як озеро “Гарячка”. Його історія почалася ще 50 років тому, коли в 1963 році швидкими темпами здавалася перша черга споруд Дарницького району. Тоді для обігріву нового мікрорайону побудували ТЕЦ-4. Для прискорення виконання плану не встигли побудувати басейни-відстійники та відклали це на деякий час, який розтягнувся на 50 років. Станом на 2018 рік ТОВ “Єврореконструкція” виконуються планові заходи, які мають дозволити до 2022 року закрити золовідвал та влаштувати паркову зону. KV: Є проблеми на залізниці з безхатченками та представниками ромської національності? П.З.: Щодо безхатченків, то спільно з ГО “Новий світ” ми реалізуємо проект, в рамках якого біля залізничної станції “Дарниця” встановлено пункт обігріву. З початку року у цьому пункті була надано допомогу 16 особам, які були направлені до відповідних центрів соціального піклування. Що стосується осіб ромської національності, то проблем з їх проживанням немає. Рік тому на вул. Канальній, що на кордоні між Дніпровським та Дарницьким районом, дійсно був розташований наметовий табір ромів, але зараз його там немає. У суспільства склалося різне ставлення до ромів. Але це повноцінні члени громади, які сьогодні проживають на території району на постійній основі. Наприклад, я знаю одну багатодітну ромську сім’ю, яка проживає у мікрорайоні Бортничі. Це Світлана Порфирівна Мазничко, яка має почесне звання мати-героїня. Діти з цієї сім’ї дуже талановиті та є учасниками ромського театру “Романс”. Нове будівництво та конфлікти з забудовниками KV: Скільки сьогодні на території району будівельних майданчиків? П.З.: Район забудовується стрімкими темпами. Проте, не виконується принцип комплексної забудови мікрорайонів. Тобто будується нове житло без відповідної соціальної інфраструктури. Читайте: В Киевсовете согласовали массовую застройку Позняков На сьогодні на території району нараховується понад 40 об’єктів будівництва, з яких активно розбудовується 17 житлових комплексів. Наприклад, ТОВ “Інтегралбуд”, що будує ЖК “Традиція” на вул. Пчілки,  житлово-офісний та культурно-оздоровчий комплекс “Рівер Стоун” на Дніпровській набережній ТОВ “Лівобережжя Плюс”, ЖК “Зарічний” між проспектом Бажана та вул. Зарічною ТОВ “Альянс-Груп”. Активно будуються також ЖК “Патріотика” між вул. Гмирі та вул. Колекторною ТОВ “Будеволюція”, ЖК “Чарівне місто” на вул. Бориспільській та ЖК “Оберіг-2”, замовником якого є Міністерство оборони. KV: Чи багато проблемних забудов? П.З.: Проблемними об’єктами є так звані будинки “Войцеховського” за адресою: вул. Світла, 3 та вул. Здолбунівська, 13, які будуються без відповідної дозвільної документації. Неодноразово виникали конфліктні ситуації між активістами ГО “Еко-парк Осокорки” та забудовниками ЖК “Патріотика на озерах”, що на Осокорках-Центральних. Київський міський голова Віталій Кличко втрутився у ситуацію, проводив неодноразові зустрічі між сторонами. Всі домовилися про призупинення робіт. Макет забудови розглядали на засіданні Містобудівної ради з грудня 2018 року і учасники внесли пропозиції щодо корегування проекту і необхідності його доопрацювання. Але забудовник вчиняв спроби продовження будівництва. Тому, враховуючи заборгованість з орендної плати та недотримання забудовником домовленостей умов договору депутати Київради ухвалили рішення щодо розірвання договору оренди земельної ділянки. Читайте: Киевсовет изгнал ООО “Контактбудсервис” и банк “Аркада” с Осокорков KV: Чи багато будинків, які фактично побудовані у районі, але підключені до мереж теплоелектроцентралі по тимчасовій схемі? П.З.: Таких будинків небагато. На сьогоднішній день це житлові будинки на вул. Харченка, 47, Світлій, 3 у мікрорайоні Бортничі та вул. Малоземельній на Осокорках. Все залежить від забудовників. Постійно виникають питання по Бортничах, на вул. Харченка, вул. Світлій та вул. Малоземельній. Ми робимо все можливе в наших повноваженнях для комунікації між міськими службами, забудовниками та інвесторами для вирішення питань. KV: На Осокорках є дачі, частина території яких легалізована, а частина землі використовується незаконно (самозахоплення). Це питання сьогодні містом вирішується? П.З.: Коли Дарницька РДА проводила реєстрацію статутів садових товариств, ми розуміли ситуацію. На сьогодні такі повноваження у нас відсутні. Тому, якщо виникають певні земельні конфлікти, то вони вирішуються у судовому порядку. KV: На території Дарницького району ведуться будівництва чи реконструкції соціальних об’єктів? П.З.: Так, ведуться. На замовлення Дарницької РДА триває будівництво Центру первинної медико-санітарної допомоги на вул. Гмирі, 8 та будівництво дитячого садка № 652 на вул. Бориспільській, 28/1. Нам дуже хотілося б, щоб кожний ЖК здавався з об’єктами соціальної інфраструктури. Але ситуація така, що забудовники, як правило, виключно сплачують пайову участь на будівництво житла. Можу згадати за останній час тільки ТОВ "Будеволюція”, що побудували освітні заклади. У 2019 році планується ввести в експлуатацію садочок та розпочати будівництво школи. Також у цьому році плануємо відкрити друге відділення для дітей з фізичними обмеженнями при терцентрі на вул. Бориспільській. Частина робіт з підготовки приміщення вже зроблено і передбачено 3,2 млн гривень на 2019 рік. Школи, садочки та спортивна інфраструктура KV: На початку розмови Ви згадували про відкриття новозбудованого дитсадка та двох шкіл. Ще планується будівництво освітніх закладів у Дарницькому районі? П.З.: Так, у минулому році КП "Житлоінвестбуд-УКБ" відкрив 315 садочок за рахунок коштів з бюджету Києва на вул. Княжий Затон, 12-Б. Читайте: Кличко: Рассчитанный на 260 мест новый детсад на Позняках уже через месяц будет принимать воспитанников Також, на житловому масиві Осокорки на просп. Бажана, 34-а зʼявилися новостворена початкова школа № 334 та ліцей “Інтелект”. Будівля ліцею розрахована на 36 класів – це майже 1100 учнів. Це перша енергоефективна і “розумна” школа в Україні. Школа побудована та оснащена відповідно до принципів Нового освітнього простору. Зараз, як я вже казав, продовжується реконструкція будівлі дитсадка № 652 на 210 місць на вул. Бориспільська, 28/1. Умови в закладі будуть розраховані на перебування дітей з особливими освітніми потребами. Також розпочато реконструкцію садочка № 345 на 95 місць на вул. Санаторна, 9-А. KV: Наскільки завантажені садочки та школи Дарницького району? П.З.: У цьому навчальному році у районі здобувають освіту більше 60 тис. дітей, з них 17 тис. у дитсадках та більше 43 тис. у школах. Сьогодні найбільш загострена ситуація щодо місць у школах та дитячих садках спостерігається на Позняках (3, 4, 8, 11 мікрорайон), Осокорках (1, 11 мікрорайон); Осокорках Центральних (1, 2, 2-а, 3 мікрорайон), Рембазі та Бортничах. Враховуючи існуючі норми забезпечення населення Києва закладами освіти та ті 40 житлових комплексів, в які заселяться сім’ї з дітьми, зростає потреба у кількості місць в закладах освіти. Сьогодні нам не вистачає 8 тис. місць для дошкільнят та 16 тис. місць для школярів і для цього необхідно побудувати  ще 18 закладів дошкільної освіти та 15 закладів загальної середньої освіти. KV: Як можна вирішити це питання щодо забезпечення необхідною кількістю закладів освіти? П.З.: Ми ведемо роботу в декількох напрямках. По-перше, ми надаємо свої пропозиції до програми соціально-економічного розвитку Києва щодо будівництва закладів освіти у районі. По-друге, переконуємо депутатів Київради та міського голову, щоб у Дарницькому районі будувалося кожного року не менше одного навчального закладу. По-третє, профільне управління проводить роботу по звільненню всіх приміщень у закладах освіти, які зайняті орендарями. Також виходом може бути надбудова четвертих поверхів над тими закладами, де дозволяється це зробити. Якщо у всіх типових закладах, а це 11 шкіл, зробити таку надбудову, то це може практично вирішити проблему. KV: Що зроблено в районі для розвитку спортивної інфраструктури? П.З.: Всього у районі знаходиться 420 спортивних споруд, з них 390 перебувають у комунальній власності, 12 - у державній, 18 - у приватній. Матеріально-технічна база на сьогодні – це 246 відкритих спортивних майданчиків; 58 приміщень для проведення фізкультурно-оздоровчих занять; 71 спортивний зал; 12 критих плавальних басейнів; 31 стрілецький тир; 2 стадіони з трибунами на 1500 місць і більше. Також, на сьогодні займатися спортом можна на стадіонах і у спортзалах шкіл. За минулий рік було облаштовано 9 футбольних полів зі штучним покриттям у школах № 105, 113, 127, 266, 280, 291, 309, 323 та Скандинавській гімназії. У підпорядкуванні Дарницької РДА перебуває ДЮСШ “Дарниця”, де займаються 879 дітей. В ДЮСШ діють відділення футзалу, панкратіону, плавання, волейболу, шахів, бейсболу та карате. Проте, спортивна школа “Дарниця” не має власних спортивних споруд. Організація навчально-тренувальної роботи ведеться на базі 21 закладу загальної середньої освіти Дарницького району. Підтримуємо спортивні організації, які культивують олімпійські і неолімпійські види спорту: спортивна акробатика, дзюдо, айкідо, бойове самбо, джиу-джитсу, карате-кіокушин, карате-дукендо, ушу, тайський бокс, бокс, ка-поейра, брейк-данс, черлідінг, бальні танці, степ-аеробіка. Найбільш успішно діють спортивні установи: КДЮСШ “ВОСХОД”, КДЮСШ “Чемпіон”, ДЮСШ “Дарниця”, ГО “Добро”, ГО “Леон”, БО “БФ “Сильна Нація” та БО “Благодійний фонд “Культурна співдружність”. Зелені зони та безпека мешканців Дарницького району KV: Чи є у районі зелені зони, незважаючи на щільну забудову? П.З.: У Дарницькому районі знаходяться 14 парків, 50 скверів, а також зелені зони вздовж вулиць, провулків, площ, бульварів та транспортних розв’язок загальною площею понад 113 тисяч гектарів. Візитівкою нашого району є регіональний ландшафтний парк “Партизанська слава”. У 2018 році розпочаті роботи з його капітального ремонту. Маю надію, що на день Києва у цьому році всі роботи з капремонту будуть завершені. Читайте: В столичном парке “Партизанской славы” неизвестные выкорчевали недавно посаженные деревья (фото) Також у минулому році розпочаті роботи з капітального ремонту чотирьох скверів за адресами: вул. Харченка, 41; вул. Тростянецька,47; вул. Декабристів, 5-Б; вул. Ревуцького, 36/2. Загалом за 2018 рік район поповнився 7 новими скверами. KV: Чи є незабудовані ділянки, які можна облаштувати під зони відпочинку? П.З.: На території Дарницького району знаходяться 67 озер (від всіх 417 водойм Києва), якими опікується спеціалізоване підприємство по утриманню водних об’єктів у Києві КП “Плесо”. Ми ставимо питання щодо необхідності розробки цим КП необхідних документів щодо забезпечення планового обстеження, підводної розчистки, благоустрою довколишньої території кожного з водних об’єктів. Тоді 67 озер можна буде розглядати як зони відпочинку. Читайте: На одном из озер столичных Осокорков возобновилась добыча песка (видео) KV: Що можна зробити для поліпшення екологічного стану водних об’єктів? П.З.: На наш погляд, необхідно погодити та затвердити, у встановленому порядку, розроблені проекти схем прибережних захисних смуг (ПЗС) водних об’єктів і винести їх в натуру на місцевості. Потім створити перелік (кадастр) існуючих суб’єктів господарювання в межах встановлених водоохоронних зон та ПЗС для подальшого визначення об’єктів, господарська діяльність яких не відповідає вимогам Водного кодексу та Земельного кодексу. Також є потреба в комплексних очисних спорудах. Наразі на озері Лебедине облаштовуються очисні споруди, які запрацюють вже в поточному році. Це перший суттєвий крок у напрямку попередження забруднення поверхневого стоку. Наразі на замовлення КП “Плесо” в районі виконується розчистка річки Підбірна, озер Жандарка та Лебедине. Читайте: Заметки телезрителя. Многострадальные озера Киева (фото, видео) KV: Наскільки Дарницький район Києва безпечний для гостей та мешканців? П.З.: Уцілому ситуація в районі спокійна та безпечна. Підписано Меморандум про співробітництво між Дарницькою РДА, Дарницьким управлінням поліції та Київським міським громадським формуванням з охорони громадського порядку і державного кордону “Муніципальна варта”. Для координації зусиль в охороні громадського порядку у приміщенні райдержадміністрації знаходиться служба оперативного реагування (служба “05”), яка працює у цілодобовому режимі та підтримує безперервний зв’язок з аварійними службами району для своєчасного реагування на надзвичайні ситуації. Також для оперативного надання невідкладної медичної допомоги у Дарницькому районі розміщено дві підстанції Київського міського центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф: підстанція № 9 за адресою: вул. Славгородська, 54 та підстанція № 17 за адресою: вул. Урлівська, 13. Продовжуємо працювати в напрямку забезпечення потреб безпеки мешканців та гостей району. Читайте: Віктор Смирнов: “Серед пріоритетів – реконструкція Контрактової площі та вулиці Сагайдачного” Петро Онофрійчук: “На те, що треба зробити у Дніпровському районі, потрібні 1,5-2 млрд гривень” Геннадій Заболотний: “Поки немає метро на Троєщину, транспортну проблему масиву треба вирішувати іншим шляхом” Олександр Цибульщак: “Особливістю 2018 року є суттєве збільшення фінансування житлово-комунального господарства району” Игорь Довбань: “В 2019 году хотелось бы привлечь минимум 100 млн гривен субвенций из госбюджета” Володимир Каретко: “Проблема ремонту міжквартальних проїздів зрушила з мертвої точки, але потребує збільшення фінансування” Фото: KV Фото галереї: надано Дарницькою РДАKиевVласть

Вже наступного року Київщина готуватиметься до виборів міських голів та депутатів. За свою каденцію міські голови встигли наробити багато чого. Час від часу вони жаліються, що їх кропіткої праці не помічають, а вони працюють, не покладаючи рук. Вивчити ситуацію кожного міста, а тепер ще й об'єднаних громад, вирішила KV. Протягом майже 8-ми місяців ми спілкуватимемось із головами про їхні проблеми і досягнення. Розпочинає цикл матеріалів інтерв'ю розмова з мером Яготина Наталією Дзюбою. KV:  Розкажіть про бюджетні показники минулого року. Що заплановано на цей рік? Наталія Дзюба: За 2018 рік до міського бюджету надійшло 34 млн 733 тисячі гривень, в тому числі доходи загального фонду склали 34 млн 542 тисячі гривень, доходи спеціального фонду - 191 тисяча гривень. План доходів міського бюджету виконано на 101 відсоток. У порівнянні з 2017 роком власні доходи загального фонду збільшились на 3 млн 110 тис. гривень. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Бюджет наповнюється за рахунок єдиного податку (45% бюджету), плати за землю (24%) та акцизу (24%). З часу внесення змін в законодавство щодо порядку зарахування акцизного податку до бюджетів місцевого самоврядування спостерігається тенденція постійного зменшення обсягу надходжень акцизного податку до міського бюджету. Планові показники дохідної частини на 2019 рік складають 34 млн 970 тис. гривень. Основними бюджетоформуючими надходженнями 2019 року і надалі залишаються єдиний податок, плата за землю та акциз. KV:  Які проекти були втілені, які на стадії реалізації? Наталія Дзюба: Ми маємо створити в місті зону комфортного проживання. Саме через комунальні підприємства міста Яготинська ЖЕК, КП “Комунальник”, Яготинське ВУ ВКГ, ПВО “Міськсвітло” реалізуються проекти, спрямовані на поліпшення якості питної води, розширення мережі вуличного освітлення, влаштування зручних пішохідних зон та прибудинкових територій, утримання в належному стані об’єктів благоустрою та інженерної інфраструктури міста. Так, було побудовано водопровід по вул. Пирятинській, що дало змогу підключити до водопостачання 9 вулиць. Прокладено водопроводи по вул. Нечуя-Левицького та вул. Говорова. Підведено водопостачання до мікрорайону “Комбікормовий завод” на 9 вулиць мікрорайону, протяжність водопровідних мереж міста збільшилася на 4,6 км. Завдяки цьому до водопостачання підключено близько 130 будинків. Капітально відремонтовано водопроводи до чотирнадцяти житлових будинків. Також проведено реконструкцію водонапірної вежі на мікрорайоні “Козловщина”, збудовано камеру переключення, замінено насосний агрегат на свердловині. На сьогодні 95% жителів міста забезпечені водопостачанням. Нашим КП ЖЕК з 2011 року було капітально відремонтовано покрівлі 23 багатоквартирних житлових будинків та капітально відремонтовано дорожнє покриття на прибудинкових територіях 11 будинків та вимощення 8 будинків. В  цьому році капітально відремонтовані дві покрівлі за адресою Каштанова, 2 та Ветеранів, 4. “Міськсвітло” облаштувало вуличне освітлення на 95 вулицях міста, наразі освітленість вулиць становить 96% від їх загальної кількості. Також 1951 ліхтарів із 3760 було замінено на енергозберігаючі, що дозволяє економити близько 500 тис. гривень на рік. На цей рік заплановано проведення капітального ремонту пішохідного мосту через залізницю, роботи вже розпочаті. KV:  Яка сфера в місті найменш розвинена? Чому? Наталія Дзюба: Звісно, мені б хотілось, щоб у Яготині була більш розвинена промисловість. Це і зайнятість населення, і наповнення бюджету, і захищеність населення, і, звичайно, забезпечення життєдіяльності міста. Моя мрія - щоб не тільки продукція нашого маслозаводу під гаслом “Найкраще для дітей”, а продукція більшості підприємств нашого міста під гаслом “Найкраще для людей” сприяла економічному розвитку нашого міста і звичайно держави. KV:  Чи є проблеми з місцями в школах, садочках? Як вирішуєте? Наталія Дзюба: Школи та садочки знаходяться на балансі району. Але можу сказати, що проблем із місцями немає. Згідно генеральному плану міста, під будівництво школи передбачена земельна ділянка. Тому, якщо буде необхідність будівництва, проблем не виникне. KV:  Як залучаєте на територію інвесторів? Наталія Дзюба: Чи не найважливішим фактором, що стимулює залучення інвестицій, є відкритість та прозорість влади в проведенні дозвільних процедур у земельній сфері та управлінні комунальним майном, що на сьогодні є найбільшими ресурсом громад на зразок Яготинської. Так, Яготинська міська рада однією з перших в Київській області запровадила практику продажу земельних ділянок та прав на них на відкритих земельних торгах. Наприклад, саме на земельних торгах було здійснено продаж земельної ділянки по вул. Поштова, на якій переможець торгів - ТОВ “Агроімпорт ЛТД” планує збудувати виробничий об’єкт з виготовлення полімерної упаковки. Проектна потужність об’єкту передбачає створення близько 300 робочих місць. Наразі компанія здійснює виготовлення проектної документації на будівництво об’єкту. Наприкінці минулого року сесією прийнято рішення щодо розробки ще двох проектів відведення земельних ділянок під розміщення промислових об’єктів та оголошено проведення земельних торгів на оренду. Ми зацікавлені у розміщенні логістичного об’єкту. Також на стадії розробки 8 земельних ділянок під розміщення об’єктів торгівлі. Одним з прикладів успішної реалізації таких невеликих інвестиційних проектів малого бізнесу є побудований поруч з міською радою магазин одягу “Сезон”. KV:  Які інвестиційні проекти плануєте реалізувати у цьому році? Наталія Дзюба: Зараз триває робота над виготовленням та погодженням містобудівної та землевпорядної документації в сфері “зеленої енергетики”. На землях колишнього цукрового заводу, а саме на полях фільтрації загальною площею близько 30 га, планується розміщення сонячної електростанції. Цю роботу розпочато в липні 2018 року і скоріш за все ми закінчимо процедури з оформлення земельної ділянки в березні-квітні цього року. Вселяє оптимізм і співпраця з ТОВ “Фірма “ТМА”, яке наприкінці 2018 року придбало виробничі потужності Яготинського експериментального цукрового заводу, та планує проведення його реконструкції під власні виробничі потреби. Також сподіваюсь на залучення в місто іноземних інвестицій. Так, за сприяння та ініціативи голови Яготинської РДА Шмигановського В.С., підтримки голови КОДА Терещука О. Д. питанням будівництва в м. Яготині рибного заводу зацікавилися німецькі інвестори. Наразі проект перебуває на початковій стадії – пошук земельної ділянки, яка за своїми характеристиками відповідатиме заявленим вимогами. З цього приводу тривають постійні консультації між гілками влади та інвестором і найближчим часом ми будемо готові говорити про відведення земельної ділянки. KV:  Чи плануєте розвивати туризм? Наталія Дзюба: Так, ми маємо серйозні плани щодо залучення інвестицій в розвиток туризму та рекреації. Першим кроком на цьому шляху є створення об’єкту природно-заповідного фонду Регіонального ландшафтного парку “Яготинський імені Гетьмана Кирила Розумовського” загальною площею 131,5673 га. З цього питання у липні 2018 року вже прийнято відповідне рішення Київської обласної ради. За висновками спеціалістів Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління, які здійснювали безпосередні дослідження місцевості, на території об’єкту знаходяться унікальні ландшафти з цінними видами флори і фауни. Окрім того, історичні та природні багатства Яготина, а це в першу чергу найбільше на Київщині штучне озеро Супій площею 1116 га та власне парк, закладений сином останнього Гетьмана України Кирилом Розумовським, мають серйозну перспективу розвитку туризму та як наслідок -залучення інвестицій. KV:  Чи є проблема зі сміттям? Наталія Дзюба: Так, проблема є. У місті існує несанкціоноване сміттєзвалище. Програмою поводження з твердими побутовими відходами у Київській області на 2017-2020 роки заплановано ряд заходів, спрямованих на зменшення забруднення навколишнього природного середовища по місту Яготин. Але для того, щоб ця програма почала в нас працювати, необхідно оформити право користування земельною ділянкою під полігон твердих побутових відходів за межами населеного пункту. Ще у 2017 році голова РДА затвердив дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 5,6 га за межами населеного пункту в адміністративних межах Райківщинської сільської ради для передачі її в постійне користування нашому коммунальному підприємству під розміщення полігону твердих побутових відходів. Але попередньо було необхідно виготовити детальний план території під цю ділянку, над цим питанням ми працюємо разом з Яготинською РДА. KV:  Розкажіть про проведення децентралізації. Які проблеми виникли? Наталія Дзюба: Процес створення Яготинської міської об’єднаної територіальної громади в складі всього Яготинського району був ініційований нами ще у березні 2015 року. Було проведено зустрічі та громадські обговорення в сільських громадах. Однак, через відмову двох сільських рад процесс не був завершений. Після чергових місцевих виборів 2015 року та відповідно переобрання міської та сільських рад Яготинського району, рішення щодо ініціювання добровільного об’єднання Яготинської територіальної громади міською радою не приймалося. Поки ми вивчали досвід об’єднаних громад України. Станом на даний час, Яготинська міська рада готова співпрацювати з органами державної влади та суміжними сільськими радами в питанні процесу об’єднання громад. Наприкінці минулого року голова Яготинської РДА зобов'язав голів сільрад провести по селам громадські слухання з питання об'єднання. Думаю, вже цього року Яготинська ОТГ буде створена. KV:  Чи влаштовують громаду тарифи? Наталія Дзюба: Не можу сказати, що кожне підвищення проходить спокійно, адже це кошти. Але ми стараємось усе обгрунтовувати. Тарифи у нас затверджені на середньому рівні по Київській області. KV:  Яка наразі ситуація із пунктом тимчасового розміщення біженців? Наталія Дзюба: В місті проводились акції проти функціонування пункту біженців, це було протягом 2013-2015 років. Коли почалась анексія Криму, ми звертались до уряду з проханням перепрофілювати пункт для проживання тимчасово переміщених осіб, які не мають житла. Йшлося про жителів Криму та жителів східних територій. Зверталися з даного питання і до вищих органів державної влади, але відповідь була одна - є підписана міжнародна угода між Україною та Європейським союзом щодо лібералізації візового режиму, в результаті виконання, в тому числі якої, ми маємо сьогодні  безвізовий режим. Угодою визначалися обов'язки України як держави забезпечити функціонування ПТРБ, в тому числі в Яготині. Хоча я також була не в захваті від перспективи створення такого пункту, зараз пояснюю активістам - інколи ми маємо подати руку допомоги тим, хто опинився у скрутній ситуації. Тим паче, жодних конфліктних ситуацій з початку функціонування пункту між жителями Яготина та біженцями не виникало. На сьогоднішній день у пункті проживає 50 біженців, з Узбекистану, Киргизстану, Таджикистану та РФ, з яких 19 дорослих та 31 дитина. Діти навчаються в школах - 3 дитини в Яготині, решта - в школах міста Київ. У 2018 році ПТРБ для міста було придбано дитячий майданчик на 16 елементів, майданчиком користуватимуться як діти-біженці, так і діти яготинців. Завдяки співпраці з ПТРБ для однієї з міських шкіл, яку відвідують діти-біженці, придбано 3 три інтерактивні дошки, 2 меблеві стінки та мебльований комп'ютерний клас. KV: Чи були ситуації, коли громада “виганяла” із території інвесторів? Наталія Дзюба: Так, такий випадок був. До нас мало зайти підприємство “Роквул”, яке планувало займатись виробництвом кам’яної вати. Це був рік парламентський виборів, в місті було організовано низку акцій проти будівництва заводу. На цих акціях, до речі, були також помітні прапори політичних партій. Загалом нам не вдалось пояснити громаді, що це виробництво безпечне, адже аналогічне підприємство працює в центрі Данії. Але зараз частина жителів змінили свою думку і вважають, що тоді рішення не допустити в місто інвестора було прийнято неправильно. KV:  Чи є проблеми із перевізниками? Наталія Дзюба: Сьогодні питання автобусних перевезень на міських маршрутах знаходиться на особливому контролі в міській раді. Особливих нарікань на роботу по перевезенню пасажирів по місту не виникає. Зараз маємо 9 автобусних маршрутів, які здійснюють рух таким чином, щоб максимально охопити всі мікрорайони міста та з мінімальним інтервалом руху. Але така ситуація з автобусними перевезеннями в місті була не завжди. В 2011 році перевезення пасажирів по місту здійснювались мікроавтобусами з невеликою кількістю місць для пасажирів та й технічний стан транспортних засобів бажав бути кращим. Для кардинального вирішення питання пасажирських перевезень в 2011 році ми провели новий конкурс. Тоді участь взяли не тільки місцеві суб’єкти підприємницької діяльності, а й перевізник з міста Києва - ТОВ “Регіонавто”, якого за результатами конкурсу  визначено переможцем по п’яти маршрутах із восьми заявлених. Ситуація з перевезенням пасажирів значно покращилась. З часом перевізник відмовився від перевезень, мотивуючи відмову низькими тарифами. В 2016 році перед проведенням конкурсів міська рада з громадою міста обговорила та запропонувала більш зручні графіки руху автобусів по місту. Після чого було затверджено вісім маршрутів, а на численні звернення мешканців міста в 2017 році  було відкрито новий автобусний маршрут № 5 “Станція “Яготин” – мікрорайон “Рай ДУ”. KV:  Чи є проблеми із перевезенням пільговиків? Наталія Дзюба: Відповідно до укладених договорів перевізники намагаються максимально забезпечувати безкоштовний проїзд пільгових категорій громадян згідно з вимогами чинного законодавства. Міська рада забезпечує безкоштовний проїзд 35 дітей із малозабезпечених сімей, здійснюючи фінансування проїзних квитків на суму близько 36 тис. гривень. Для всіх учнів 1-4 класів міських загальноосвітніх шкіл виготовлено учнівські квитки, які дають право на пільговий проїзд школярів в розмірі 50% від вартості проїзду, який на даний час складає 6 гривень. В міському бюджеті на 2019 рік передбачено кошти в сумі 639 тис. гривень на перевезення пільгових категорій населення. KV:  Чи є проблеми всередині міськради? Як миритись із депутатами? Наталія Дзюба: Я завжди зверталась до депутатів з проханням - давайте забудемо, що ми прийшли від різних політичних сил, тут є єдина партія – яготинці і наше основне завдання працювати на громаду, яка нам довіряє. Наразі у міськраді представлено 8 політичних сил - БПП, “Свобода”, “Батьківщина”, “Воля”, УКРОП, “Опозиційний блок”, Радикальна партія Олега Ляшка, “Наш край”. І мені приємно, що депутати і минулого скликання, і цього, вболівають за свою громаду. Є спільна мета - зробити місто  красивішим, інвестиційно привабливим ,а жителів міста щасливими і заможними. Але спірні питання бувають. Наприклад, бюджет цього року ми обговорювали декілька разів на різних зібраннях. Головне - чути один одного і розуміти, що ми працюємо на громаду. KV:  Які відносини з районом? Чи вважаєте справедливим зняття голови райради? Наталія Дзюба: Стараюсь знаходити компроміс і не з'ясовувати стосунки. Головне - є громада, яка делегувала мені мої повноваження, тому я маю в першу чергу думати про вирішення їх проблем. Я не була присутня  на сесії, де прийняли рішення про зняття голови райради, тому не можу коментувати. Це внутрішня проблема, яка існує між головою та депутатами. KV:  Чи почав діяти на території Віталій Ярема як кандидат? Наталія Дзюба: Виборчий процес ще не почався, за законом діяти як кандидат він не має права. Разом з тим, як мені відомо, Віталій Ярема займає посаду заступника голови Київського обласного осередку політичної партії Блок Петра Порошенка “Солідарність”, відтак він, як політичний діяч, може зустрітися з громадою, щоб обговорити питання життєдіяльності області. До речі, саме Віталій Григорович активно допомогав у питанні проведення ремонту вулиці Незалежності в м. Яготині, за що я йому щиро дякую від громади міста. KV:  Народний депутат по вашому округу Сергій Міщенко допомагає Яготину? Наталія Дзюба: Сергій Григорович, як народний депутат, допомогав громаді у вирішенні питання перерахування до місцевого бюджету коштів акцизного податку із своєчасним перерахуванням якого були затримки.   KV:  Чи є діалог з областю? Що змінилося з приходом нового губернатора? Наталія Дзюба: Мені приємно, що коли відбулася зміна губернатора, Олександр Терещук відразу приїхав в Яготин, зустрівся з активом міста. І приїхав він разом із керівниками департаментів. Є у місті ще одна проблемна дорога - по вул. Толбухіна. На тій зустрічі я підняла питання ремонту цієї дороги, оскільки вона - обласного значення. І процес пішов, її почали робити. В повній мірі не вдалось завершити роботи через погодні умови. Я просила за цю дорогу не в одного губернатора. Із приходом Терещука відбулися конкретні зрушення. KV:  Які цілі на посаді? План максимум. Наталія Дзюба: Мій план максимум - асфальтовані дороги, затишок у місті. Я завжди бачила Яготин красивим, охайним і привабливим для інвесторів. Освітлення на вулицях, будинки, комфортні для проживання, чистота та затишок вулиць – якщо це все допоможе залучити інвесторів, а бюджет міста становитиме хоча б 500 млн - я буду щаслива, бо молодь буде працювати в місті і не буде їхати до столиці та за кордон, батьки будуть бачити своїх дітей, а дідусі і бабусі - своїх онуків. KV:  Чи готові на ще одну каденцію? Або плануєте рухатися кар'єрними сходами? Ви вже балотувались у народні депутати. Наталія Дзюба: Багато факторів буде впливати на те, чи піду на третю каденцію. Поки що планую. Бажання  та обставини - різні речі. Адже все може скластись в житті інакше, не виключаю також, що піду на іншу посаду. Я балотувалась у Верховну Раду у 2000 році кандидатом в депутати Верховної Ради України по 98 виборчому округу, в 2006 році по партійних списках. Поки що я не народний депутат, але, на мою думку, у Верховній Раді занадто мало жінок. Тож час покаже. Читайте: Віктор Грицай: “Треба лише 47 мільйонів, аби ніяких заморських біженців в Яготинському районі точно не було”KиевVласть

Щоб дізнатися реальну ситуацію у районах столиці та з'ясувати, що зроблено за 2018 рік для підвищення комфорту мешканців, КиевVласть вирішила провести серію інтерв'ю з головами райдержадміністрацій Києва. Кожний очільник району читачам КиевVласть детально розкаже скільки коштів витрачається на розвиток району, що робиться для покращення умов життя, на що люди скаржаться частіше за все, які проблеми існують, скільки будується нових об'єктів, чи є проблеми із забудовниками, як вони вирішуються та які наявні плани щодо розвитку району. Шосте інтерв'ю цієї серії з головою Святошинської РДА Володимиром Каретко. Довідка KV: Святошинський район Києва у сьогоднішньому вигляді з'явився у 2001 році. До цього його територія з 1973 року відносилася до Ленінградського району, до меж якого також частково входила територія Жовтневого, Радянського та Шевченківського районів. Сьогодні до складу Святошинського району входять Берковець, Нивки 4, Біличі, село Біличі, Новобіличі, Катеринівка, Академмістечко, Авіамістечко, Святошин, Жовтневе, Микільська Борщагівка, Південна Борщагівка, Михайлівська Борщагівка, Перемога, Галагани. Район розташований у західній частині міста Києва, межує з Оболонським (межа з Пуща-Водицею: від міської межі по Гостомельському шосе до перетину з вул. Міською), Подільським (по вулиці Міській до перетину з вул. Стеценка, по вул. Стеценка до перетину з вул. Академіка Туполєва), Шевченківським (по вул. Академіка Туполєва до перетину з просп. Перемоги) і Солом'янським (по просп. Перемоги до перетину з західною смугою залізниці, вздовж залізничної колії на південний захід, на ділянці Рубежівський - Борщагівка - Київ-Волинський до ст. “Київ-Волинський”) районами столиці та Києво-Святошинським районом Київської області. Фінансування KV: Скільки грошей вкладено у 2018 році у розвиток Святошинського району? Володимир Каретко: Минулий рік район отримав фінансування на розвиток на рівні 243 млн гривен від бюджетів різного рівня. Міський очільник Віталій Кличко визначив освіту та житлове господарство як пріоритетні напрямки розвитку столиці. І ми по ним проводимо активну роботу. У 2018 році у галузі освіти відповідно до Програми соціально-економічного розвитку було виконано робіт на суму близько 80 млн гривень. Серед унікальних проектів, які ми втілили, можна згадати застосування сучасних оздоблювальних матеріалів під час ремонту харчоблоків у школах № 281 та 615. Тепер там харчоблоки з новим експериментальним покриттям, що не програє сучасним закладам харчуванням. Загалом же відремонтовано 8 харчоблоків у садочках (3 млн гривень) та 3 - у школах (6,7 млн гривень). Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Також тримаємо пріоритет на відновленні спортивної інфраструктури. Минулий рік зарахували в актив 10 спортивних залів після капітального ремонту, вперше проводили капітальні ремонти актових залів, застосовуючи сучасні будівельні матеріали. Крім цього вперше впровадили комплекс норм архітектурної доступності у 7 закладах освіти на суму 2,4 млн гривень. KV: Яка допомога у 2018 році отримана від депутатів? В.К.: У нас конструктивні відносини з усіма депутатами, що обирались по Святошинському району. У 2016 році була відновлена практика субвенцій з державного бюджету. Особливу увагу розвитку району приділяє народний депутат Олександр Третьяков (округ 219 - KV). Завдяки йому у 2018 році було закуплено 6 тракторів для КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району Києва”. Це дозволило збільшити відсоток механічного та зменшити ручне прибирання. Також завдяки йому всі школи отримали інтерактивні дошки. Розмір додаткового фінансування з державного (субвенція) та міського бюджетів за поданням Третьякова склала 47,5 млн гривень. Крім цього завдяки клопотанню Олександра Третьякова район отримав фінансування на заклади медицини. Наразі тривають роботи по комплексному утепленню консультативно-діагностичного центру по вул. Симиренка, 10 та відновленню водно-оздоровчого комплексу при дитячій поліклініці (2 басейни) по вул. Кучера, 5. KV: Скільки громадських проектів було реалізовано у Святошинському районі у 2018 році? В.К.: 9,1 млн гривень склав бюджет громадських проектів минулого року. Завдяки ним 69 закладів освіти (школи і садочки) отримали нові сучасні спортивні комплекси. Дорожньо-транспортна інфраструктура KV: Яка зараз ситуація з дорожньою інфраструктурою Святошинського району? В.К.: У минулому році вперше за останні 40 років був повністю оновлений проспект Академіка Вернадського. На 95% завершені роботи по реконструкції транспортної розв'язки на перетині просп. Леся Курбаса з вул. Гната Юри і вул. Покотила. На кінцевій стадії капітальний ремонт великої транспортної магістралі просп. Академіка Палладіна. Саме на територію нашого району потрапляють гості та мешканці столиці, які в’їжджають до Києва по Брест-Литовському шосе, що переходить в проспект Перемоги. У 2018 році було оновлено в’їзний знак: відтепер 18-метровий знак Княгині Ольги  зустрічає гостей на 23 км. Проте однією з проблемних сьогодні залишається організація руху по вулиці Обухівській, що потребує комплексного підходу та зміни організації руху цілого мікрорайону. Є питання станції “Дачна”, яка фактично стагнує, а транспортний вузол, що обслуговує приміське сполучення, змістився до станції метро “Житомирська”. KV: Чи вистачає коштів на ремонти доріг, які виділяються району? В.К.: Потреба у фінансуванні заміни асфальтового покриття у районі в десятки разів більше, ніж виділені на даний момент кошти. Для прикладу, за минулий рік було виконано капітального ремонту міжквартальних проїздів на 10,6 млн гривень. Проте Подільський район, який у два рази менший за Святошинський, отримав на асфальтування у два рази більше коштів. Але головне, що питання зрушило з мертвої точки, зміни розпочались. Читайте: Каретко: сохранение объемов финансирования на уровне прошлого года позволит обеспечить устойчивое развитие инфраструктуры района Головним пріоритетом у формуванні планів на поточний рік стала зміна підходу та переходу від ямкового ремонту до ремонту великими картами. Вважаю, що це дасть більш ефективний результат. Хоча для гармонійного розвитку територій, на мою думку, важливим питанням залишається прийняття Генерального плану Києва та його приміської зони. Це зняло б багато питань соціального напруження, що виникають через незбалансованість розвитку забудови території, розвитку транспортної та соціальної інфраструктури. KV: Чи відбулися у 2018 році зміни у транспортній інфраструктурі району? В.К.: Звичайно. Адже керівництво столиці приділяє важливу увагу розвитку транспортної інфраструктури міста. Насамперед, змінилася концепція розвитку. Доступний широким верствам населення громадський транспорт оновлює рухомий склад. На всіх автобусних, трамвайних та тролейбусних маршрутах впроваджено автоматизовану систему диспетчерського управління (АСДУ). Це не тільки покращило організацію руху, а й надало можливість пасажирам в режимі on-line планувати пересування містом. Кожен третій з 63 встановлених по місту сучасних зупинкових комплексів з'явився саме у Святошинському районі. Левова частина по відремонтованому просп. Академіка Вернадського. Проводиться капітальний ремонт та оновлення прилеглих територій одного з найбільших транспортних вузлів столиці - метро “Святошин”, що за день пропускає понад 50 тис. пасажирів. Його планують завершити до кінця другого кварталу 2019 року. Читайте: Окончание ремонта станции метро “Святошин” перенесли до лета будущего года Житлово-комунальне господарство KV: Чи велика потреба ремонту житлового фонду Святошинського району? В.К.: Наразі 80% житлового фонду району потребує капітальних ремонтів (заміна мереж, ремонти підвалів, дахів тощо). Проте існуючого рівня фінансування достатньо, щоб охопити 6-10% від потреби. Потреба у фінансуванні складає понад 600 млн гривень. KV: На яку суму у 2018 році були проведені ремонти житлових будинків району? В.К.: У минулому році нам вдалось отримати фінансування по “Програмі соціально-економічного розвитку Києва” на рівні 223 млн гривень, з яких 95,7 млн гривень були направлені на ремонти та утримання житлового господарства району. У минулому році кожен сьомий будинок в районі був охоплений ремонтними роботами відповідно. Було проведено багато робіт з утеплення будинків, ремонту дахів, заміни вікон на енергоефективні. Ремонт сходових клітин та покрівлі проведено на 29 та 31 об’єкті відповідно. KV: Нарікання на роботу підрядних організацій були? В.К.: За якість проведених робіт мені не соромно, але нарікання на роботу підрядників є. Читайте: Святошинская РГА заставила подрядчиков вернуть 1 млн бюджетных гривен KV: Як обирається, що у будинку потрібно ремонтувати першочергово? В.К.: Дійсно багато випадків, коли є потреба робити декілька видів капітальних ремонтів в одному будинку. Наприклад, маємо девятиповерхівку, в якій потрібно провести ремонт даху, підвалу та інженерних мереж. В один ремонтний цикл можемо зробити лише один вид робіт. Обираємо дах – мешканці першого поверху незадоволені. Якщо оберемо підвал – все буде навпаки. У таких випадках фахівці мають встановлювати пріоритет та черговість проведення ремонту, але все має бути обговорено з мешканцями. У 2018 році ми розпочали проводити зустрічі представників ЖЕД з мешканцями для обговорення поточних або капітальних ремонтів. Після того як це було впроваджено, ми одразу відчули позитивні зміни - зменшилась кількість звернень громадян. Проблеми стали вирішуватися на місцях. KV: Скільки загалом отримано у 2018 році звернень громадян Святошинською РГА та які питання найчастіше в них піднімалися? В.К.: Всього звернулось до адміністрації 5,2 тис. людей. Близько 8 тисяч питань було піднято громадянами під час особистих прийомів. Найбільше питань традиційно стосувалися житлового господарства. KV: Чи є скарги на антисанітарію? В.К.: Є. Святошинський район один з найбільших в столиці як за площею, так і за чисельністю мешканців (341,7 тис. осіб). Як я вже казав, 80% житлового господарства зношено. Відповідно, проблема антисанітарії на прибудинковій території або, навіть, у будинках – відома. Крім того район межує з областю, приймає велику кількість трудових мігрантів, має великий квартирний фонд, що регулярно орендується. Цей фактор я також відношу до причин виникнення антисанітарії, бо господар ретельно доглядає за своїм помешканням, а тимчасово проживаючий - не завжди. До того ж до причин виникнення антисанітарії та безпосередньо щурів, додається наявність в районі великої кількості ринків і стихійної торгівлі як додаткового джерела. Звісно системно (щомісяця, а також по необхідності) проводиться робота на усіх дев’яти дільницях з дератизації. Для усунення причин антисанітарії ми комплексно працюємо разом з відділом контролю за благоустроєм, управлінням торгівлі та керуючою компанією. До речі, в останні тижні минулого року КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району Києва” придбала два сміттєвоза і тепер зможе ущільнити графік вивозу крупногабаритного сміття в районі. Сподіваюсь це теж покращить санітарний стан дворів та вулиць району. KV: Святошинська РДА якось може вплинути на якість послуг керуючої компанії? В.К.: На фоні існуючого кадрового дефіциту в комунальному господарстві, вважаю потрібно застосовувати перш за все заохочувальні та мотивуючі інструменти, бо сварити та карати охочих вистачає. Ми впровадили своє внутрішнє рейтингування житлово-експлуатаційних дільниць для виявлення найкращих та заохочення. Наприклад, за успішний ремонт двору, який був виконаний за три години після зауваження мера, трудовий колектив отримав екскурсію в Батурин. До речі у нашому районі створена аварійно-ремонтна бригада, яка має свої окремі сучасно обладнані транспортні засоби та сучасні ремонтні прилади. Завдяки цьому на території району “перша комунальна допомога” тепер може виконати аварійні ремонтні роботи до прибуття спеціалізованої техніки, скажімо, “Київводоканалу”. KV: Багато у Святошинському районі створюють ОСББ? В.К.: Кожен сьомий будинок на початок 2019 року є або ОСН, або ОСББ. Вважаю це позитивним результатом. При існуючих можливостях для управління будинком як з боку законодавства, так і з боку програм фінансування у Києві створені всі умови для активних громадян, що можуть змінити на краще умови проживання. І саме таким чином громадяни відчувають відповідальність не тільки за свою квартиру, а й за будинок та прилеглу територію. Нове будівництво та конфлікти з забудовниками KV: У Святошинському районі багато будівництв? В.К.: Сьогодні у районі 5 будівельних майданчиків, де ведеться будівництво житла. № Адреса нового будівництва Забудовник 1 Святошинська площа, 1 Укрбуд 2 бульв. Академіка Вернадського, 24 ТОВ "Завод офісних та спеціальних меблів" 3 бульв. Кольцова, 7-а Укрбуд 4 вул. Василя Стуса, 7-а Укрбуд 5 вул. Василя Алексухіна, 24 ТОВ "Деорбуд" Наявні 6 проблемних об'єктів. № п/п Класифікація Адреса 1 Проблемне будівництво (відсутня дозвільна документація на будівництво) вул. Олевська, 11,15; вул. Клавдіївська 2 Проблемне будівництво (відсутня дозвільна документація на будівництво) просп. Перемоги, 115-а 3 Проблемне будівництво (відсутня дозвільна документація на будівництво) просп. Перемоги, 131 4 Проблемне будівництво (не введено в експлуатацію) вул. Булгакова, 12-а 5 Проблемне будівництво (не подовжено договір оренди на земельну ділянку) вул. Сім’ї Стешенків, 9 6 Проблемне будівництво (відсутня дозвільна документація на будівництво) вул. Сім’ї Сосніних, 4-а Районна адміністрація не залучена до питань будівництва та контролю за будівельними процесами на території району. Так відбувається згідно закону “Про регулювання містобудівної діяльності”. Ми залучені тільки до соціального реагування на будівництво – мешканці району звертаються в першу чергу до РДА. Але ми можемо лише передати питання відповідно до компетенції. Контроль за дотриманням державних будівельних норм при будівництві покладені на Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції Київської міськдержадмінстрації (КМДА) та ДАБІ. KV: У районі будуються соціальні об'єкти? В.К.: Унікальний об'єкт соціального спрямування було збудовано у 2017 році - єдиний Центр соціальних служб. Це був комплексний проект. Збудувавши Центр та об'єднавши під одним дахом всі соціальні служби, ми додатково звільнили 2 дитячих садочка, в яких розміщувались офіси Центру зайнятості та Пенсійного фонду. Тепер маємо 100 соціальних послуг під одним дахом у форматі “відкритий офіс” та 410 нових місць в дитячих садках. Читайте: Владимир Каретко: “За 1000 дней Святошино стало в Киеве лидером по социальным инновациям” (фото) Зараз розпочались роботи по вул. Бахмацькій, 35. Там планується відновити роботу садочка на 130 місць. Також заплановано відновлення роботи дитсадка №497 по вул. Корольова, 5-А на 190 місць. Щодо закладів середньої освіти, то нам вдалось вивести школу №140 з категорії довгобудів і розпочати її роботу у 2016 році. З того часу нових комунальних закладів середньої освіти поки в районі не будують. Плануємо лише розширення мережі початкових шкіл. Існує нагальна та гостра проблема відсутності аудиторій у школі №40. Минулий вересень там навіть розпочинався з супротиву між батьками учнів 4 класів та адміністрацією закладу. Батьки не бажали, щоб їх діти навчалися з 12 години через те, що перших класів було більше запланованого обсягу. Зараз триває процес проектування там окремої будівлі для початкової школи. Також ведеться проектна робота щодо капітального ремонту та реконструкції Київської гімназії східних мов №1, яка відмітила своє 80-річчя. Школи, садочки та спортивна інфраструктура Святошинського району KV: Скільки у районі сьогодні шкіл та садочків? В.К.: Район має 110 навчальних закладів. Читайте: 26 педагогов Святошинского района получили награды за заслуги перед украинским народом KV: Цієї кількості достатньо, щоб задовольнити потреби мешканців району? В.К.: Ні, недостатньо. У зв'язку з забудовою мікрорайонів житлових масивів Біличі, Новобіличі, Святошин, Академмістечко, а також тих, що межують з Києво-Святошинським районом, школи і садочки там перевантажені на 150 %. Проте статистика наповнення закладів освіти не є однорідною. Електронна черга у дитячі садочки за останні кілька років була скорочена на 1,5 тис. місць, але на даний час зберігається потреба для 2,7 тис. дітей. При цьому ми фіксуємо і наявність вільних місць у садочках № 276, 85, 693, 681, 694 та 257. KV: Що робиться для розвитку спортивної інфраструктури? В.К.: Для густонаселеного спального району важливим питанням є організація доступного дозвілля для різних вікових груп. Врахувавши усі чинники ми прийняли пріоритетне рішення – розвиток доступної сучасної спортивної інфраструктури на базі навчальних закладів. За три роки у районі з’явилось вже 25 футбольних полів з системою штучного покриття. Кожна третя школа району забезпечена сучасним спортивним комплексом. З них у 2018 році було збудовано 7 полів. Читайте: Святошинский район вошел в тройку лидеров по успешности работы KV: Скільки спортивних об'єктів району зараз потребують ремонту? В.К.: У районі другий рік поспіль триває реконструкція стадіону “Темп” на вул. Генерала Вітрука, 10. Серед проектних робіт хочу згадати будівництво тенісних кортів на базі дитячої юнацько-спортивної школи № 17. Зелені зони та безпека мешканців Святошинського району KV: Які роботи ведуться з капітального ремонту зелених зон району? В.К.:  Продовжується капітальний ремонт парку “Совки” по вулиці Житомирській. Проект масштабний та оригінальний. Замовник робіт КП “Київзеленбуд”. Вже маємо позитивні відгуки від мешканців. У парку облаштовано бігову та велодоріжку, великий сучасний ігровий комплекс. Зараз тривають роботи по організації вхідної групи, що включає паркувальний комплекс та освітлення парку. У минулому році ми відновили роботу центру культури “Святошин” на просп. Перемоги, 112. Тепер там проводиться робота, щоб він дійсно став центром дозвілля та культури. KV: Чи є в районі зелені зони, які захаращені? В.К.: Нашими комунальними службами по утриманню зелених насаджень у 2018 році було виявлено понад 35 занедбаних зелених ділянок без балансоутримувача. На 7 з них силами районних озеленювачів вже здійснено благоустрій. А завдяки громадській ініціативі в районі з’явився сквер пам’яті героїв АТО по вулиці Чорнобильській, 12. На цей рік плануємо облаштувати частину ділянок з тих, що залишилися. KV: Чи можуть громадяни відчувати себе безпечно на території Святошинського району? В.К.: Питання безпеки є одним з першочергових та ключових, на якому базується комфорт. Район приймає участь у масштабній столичній програмі “Безпечна столиця”. Вже встановлено камери спостереження в усіх школах і садочках, а також в медичних закладах. На даний час триває встановлення камер спостереження в місцях найбільшого скупчення громадян та на транспортних магістралях. По цій програмі район співпрацює з КП “Інформатика” та Департаментом інформатизації КМДА. По галузі освіти у минулому році вперше повністю оновили автоматизовану систему пожежної безпеки в 13 школах та 25 садочках. Загальна вартість цих робіт склала понад 42 млн гривень. Вже проведено публічне тестування роботи цієї системи. Читайте: Каретко: Новая автоматическая система пожаротушения успешно прошла тестирование в школе №40 У штатному режимі співпрацюємо з районними правоохоронними органами та структурами оперативного реагування. Проведено роботу для покращення послуг служб швидкої допомоги. Ця служба підпорядкована міській та загальнодержавній вертикалі управління, але район допомагав приводити в порядок пункти прийому хворих на станціях швидкої допомоги в районі. Ми своїми силами відремонтували три пункти, що розташовані при поліклініках на вул. Кучера, 5 та КДЦ на вул. Симиренка, 10. Читайте: Віктор Смирнов: “Серед пріоритетів – реконструкція Контрактової площі та вулиці Сагайдачного” Петро Онофрійчук: “На те, що треба зробити у Дніпровському районі, потрібні 1,5-2 млрд гривень” Геннадій Заболотний: “Поки немає метро на Троєщину, транспортну проблему масиву треба вирішувати іншим шляхом” Олександр Цибульщак: “Особливістю 2018 року є суттєве збільшення фінансування житлово-комунального господарства району” Игорь Довбань: “В 2019 году хотелось бы привлечь минимум 100 млн гривен субвенций из госбюджета” Фото: надано Святошинською РДА KиевVласть

На початку цього року, під час страшної епідемії грипу, МОЗ дозволив повертати ліки до аптеки, нехтуючи елементарними принципами організації життєвого циклу лікарських засобів. Що означає це нововведення для кожного українця і чи можна убезпечитись від неякісних ліків – проаналізували разом з моєю експертною групою. При неправильному зберіганні лікарські засоби можуть у кращому випадку втратити свої лікувальні властивості, а у гіршому – нести загрозу. І від цього тепер ніхто не застрахований, бо докази правильного зберігання препаратів, що повертаються, аптека не може вимагати. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Дуже коротко окреслю, як раніше ліки потрапляли до пацієнтів. Медичний препарат має правильно лікувати, бути ефективним і безпечним для пацієнта. Для цього його потрібно розробити (на цьому етапі ліки отримують цілющі властивості), випробувати (так визначають порядок та обмеження для їхнього застосування), правильно виготовити (виробники забезпечують кожну упаковку медичних препаратів всіма необхідними лікувальними властивостями і роблять їх подібними до розробленого зразку. Кожна упаковка ліків у виробництві отримує свій унікальний серійний номер Спеціальний підрозділ фармвиробника гарантує якість і безпеку лікарських засобів, видаючи їм сертифікат якості). Потім - з дотриманням встановлених правил доставити до споживача в аптеку чи медзаклад, не розгубивши лікувальні властивості дорогою (щоб якість ліків зберіглася, весь цей час вони перебувають тільки у сертифікованих місцях під постійним контролем фахівців при перевезенні, на складах у оптових дистриб'юторів або в роздрібній мережі в аптеці. У будь-який момент часу можна чітко визначити де знаходиться кожна з випущених упаковок медпрепаратів, в яких умовах вона зберігається або транспортується, і хто з професіоналів несе відповідальність, у тому числі і кримінальну, за транспортування). І врешті - раціонально застосувати. Кожен з цих етапів ліцензується державою - всі процедури і процеси постійно контролюються внутрішніми системами контролю якості та зовнішніми аудиторами. Складна система. Але тільки вона забезпечує гарантоване збереження якості лікарського засобу під час його шляху від виробника до пацієнта, ефективність терапії при правильному його застосуванні, а також безпеку препарату. І ось у цій складній і чітко прописаній системі з'являється така собі “чорна діра”. Упаковка препарату, куплена споживачем, виходить із системи обігу ліків. Ніхто не розуміє, в яких умовах вона транспортується в кишені або сумці пацієнта, в яких умовах вона зберігається на умовній кухні. З іншого боку, через складні і нездійсненні вимоги до процедури повернення ліків в аптеку, які прописані в підзаконних актах, я впевнений, що споживач просто не зможе скористатися цією нормою в практичному житті – вона марна та нежиттєздатна. Команда “реформаторів” МОЗу пояснила, що поверненню до аптек підлягають ліки лише за умови доведення їхньої неналежної якості. Споживачу необхідно докласти надзвичайних зусиль, щоб це зробити. Факт неналежної якості ліків необхідно підтвердити висновком про якість лікарських засобів, виданим підпорядкованою лабораторією територіального органу Держлікслужби та/або уповноваженою лабораторією та розпорядженням Держлікслужби щодо заборони обігу лікарського засобу. Для цього покупець повинен спочатку знайти відповідну лабораторію для перевірки якості придбаного лікарського засобу, а потім оплатити з власної кишені недешеву процедуру перевірки якості. Також споживачам радять скористатится послугою надання рекламації/повідомлення стосовно якості/підозри щодо фальсифікації лікарського засобу. Для цього вони мають заповнити електронну форму, розміщену на сайті Держлікслужби, у якій зазначити назву лікарського засобу, форму випуску, дозування, номер серії, виробника, дату та місце придбання (вказати назву та адресу місцезнаходження аптеки), а також тип невідповідності та описати його. А чи дійсно кожен має можливість все це виконати? Та й це ще не все. Як зазначила пані Супрун, “коли аптека отримуватиме повернені ліки, вона має перевірити, чи не були вони відкриті, що вони не були використані, що не була пошкоджена упаковка - тоді це не несе жодної загрози і ліки можуть бути повернуто”. Ймовірно, вона радить здати зразок препарату на дослідження, при цьому не відкривати ліки та не пошкоджувати упаковку! Сподіваюсь, що нові зміни до законодавства про захист прав споживачів не встигнуть наробити великої шкоди. Запевняю, як тільки нова команда прийде до влади, ми скасуємо це популістське рішення. А доти – будьте уважними при придбанні ліків! Читайте: Смертей від грипу може побільшати через непрофесійні дії МОЗу Валерий Дубиль, народный депутат Украины, фракция “Батькивщина” KиевVласть

“За 4 роки ми побудували або повністю реконструювали 7 шкіл та 22 дитсадки”, — заявив четвертий Київський міський голова Віталій Кличко в грудні минулого року, звітуючи про підсумки роботи міської влади в 2018 році. Але в цій словесній конструкції простежується певне намагання, зваливши все докупи, сховати той факт, що нових за 2018 рік - лише 1 школа та 1 дитячий садок. Загалом же за час каденції чинної влади з 2014 року (тобто за 5 років) садочків-новобудов набралося тільки 7. Середніх шкіл також одиниці. Тоді як, для порівняння, ми в 1993-1995 рр (за три роки), при значно скромніших бюджетних можливостях, побудували нових 40 шкіл і дитячих садків (це без ремонтів, реорганізації тощо, що також робилося). Тобто щороку вводили в дію в середньому 7 нових дитсадків та 6 шкіл — стільки ж, як зараз міська влада за 5 років. І чергу повністю ліквідували. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Так, добре, що за рахунок відновлення непрацюючих закладів, реорганізації, реконструкції і т. ін. створюються нові місця в дитячих садочках. Але це, як самокритично зазначено в затвердженій в кінці 2018 року Київрадою Програмі “Освіта Києва. 2019-2023 рр”, не задовольняє потреб мешканців міста. Бо деякою мірою стосується переважно районів старої забудови. А, як йдеться в згаданій Програмі, в місцях інтенсивної забудови групи переповнені понад нормативи (те саме стосується і шкіл, яких також тут не вистачає). Таких мікрорайонів понад 46% від загальної кількості (дані кількарічної давнини з відповідної програми “Освіта Києва. 2011-2015 рр”, але вони мало змінилися, бо на 100 місць як і раніше припадає 122 дитини). Отже, там, де йде забудова, без нових дитячих садків і шкіл проблему не вирішити. Й уповати на приватні заклади — марно. Їх крапля в морі — 4% від загальної кількості закладів дошкільної освіти. І вони погоди не роблять. А передбачене Програмою “Освіта Києва. 2019-2023 рр” будівництво за наступні 5 років лише 8 нових дитячих садків на 1670 місць та реконструкція 31 закладу на 3300 місць — катастрофічно невеликі обсяги. Читайте: Столична влада себе в бюджеті-2019 не образила Та й в плануванні Київською міськдержадміністрацією при вирішенні цього болючого питання відсутня адресність. Бо потрібні не просто нові заклади, а там, де вони необхідні, аби зняти диспропорції в доступі маленьких киян до середньої та дошкільної освіти. А саме: розписати окремо будівництво нових ДНЗ з територіальною прив’язкою до тих мікрорайонів, де склалося найбільше перевантаження, з урахуванням прогнозу росту попиту в районах нової забудови. Окремо - відновлення роботи ДНЗ, їх ремонт та реконструкція, реорганізація існуючої мережі і т.д., знову таки поадресно і пооб’єктно. Ну, й не смішіть людей з чергою. Коли влітку головний менеджер міста, як він себе сам називає, каже, що черга у нас стрімко зменшилася до 4 тисяч, а в затвердженій 18 грудня 2018 року столичною радою і підписаній ним Програмі “Освіта Києва. 2019-2023 рр” зафіксовано, що потребують влаштування в дитячі садочки насправді понад 11 тис. дітей віком від 1 до 6-7 років, то все це вже виглядає несерйозно. Видати бажане за дійсне, зрозуміло, кортить, але ж не так відверто. Ця робота потребує конкретики, а не гучних слів і жонглювання показниками. Читайте: Утром - деньги, вечером - стулья: почему столичная власть не постеснялась отступить от программно-целевого метода Леонід Косаківський, Київський міський голова, голова Київради, голова міської державної адміністрації в 1993 - 1998 рр. Источник публикацииKиевVласть

Щоб дізнатися реальну ситуацію у районах столиці та з'ясувати, що зроблено за 2018 рік для підвищення комфорту мешканців, КиевVласть вирішила провести серію інтерв'ю з головами райдержадміністрацій Києва. Кожний очільник району читачам КиевVласть детально розкаже скільки коштів витрачається на розвиток району, що робиться для покращення умов життя, на що люди скаржаться частіше за все, які проблеми існують, скільки будується нових об'єктів, чи є проблеми із забудовниками, як вони вирішуються та які наявні плани щодо розвитку району. Четверте інтерв'ю цієї серії з головою Оболонської РДА Олександром Цибульщаком. Довідка KV: Оболонський район Києва з'явився у 1975 році. Тоді він отримав назву - Мінський. У 2001 році за рішенням Київради району повернуто історичну назву - Оболонський. Сьогодні до складу Оболонського району входять Пуща-Водиця, Мінський масив, Пріорка, частина Куренівки, Оболонь та Петрівка. Оболонський район з півночі межує з Вишгородським районом Київської області, з півдня та заходу - з Подільським районом, зі сходу його територію обмежено правим берегом Дніпра. Фінансування KV: Скільки коштів було виділено на розвиток Оболонського району у 2018 році? Олександр Цибульщак: На 2018 рік бюджет району становив 1 млрд 685,4 млн гривень, з них 1 401,1 млн гривень захищені статті, спеціальний фонд – 286,4 млн гривень. Були отримані субвенції з державного бюджету: на нову українську школу (5,75 млн гривень), на обладнання класів початкової школи (1,31 млн гривень), на оснащення кабінетів фізики, хімії та математики мультимедійними пристроями (5,58 млн гривень), облаштування спортивних майданчиків (1,2 млн гривень) та спортивне обладнання (330 тис. гривень). Особливістю 2018 року є суттєве збільшення фінансування житлово-комунального господарства (ЖКГ) району. Для порівняння у 2013 році на капітальні ремонти ЖКГ було виділено 1,37 млн гривень, а у 2018 році на ці цілі в нас було 95,43 млн гривень. Найбільшу суму витрачено на ремонти житлових будинків району (86 млн 325,2 тис. гривень), капітальний ремонт ліфтів (9 млн 10 тис. гривень) та відновлення асфальтового покриття прибудинкових територій та внутрішньоквартальних проїздів (3 млн 797,2 тис. гривень - 25 об'єктів). Подписывайтесь на новости “КиевVласть” У 2019 році на капітальні ремонти житлового фонду планується використати 104,8 млн гривень, у тому числі на ремонт внутрішньоквартальних і міжквартальних проїздів – 63 млн гривень. При визначенні об'єктів для капремонту будемо звертати увагу на ті, по яким найчастіше отримуємо звернення від мешканців. Також суттєві кошти у 2018 році пішли на ремонти дитячих садочків (25,9 млн гривень) та шкіл (38,5 млн гривень). Ремонтували заклади позашкільної освіти, зокрема музичну школу та СДЮШОР “Зміна”. На це пішло більше 3,3 млн гривень. 1,65 млн гривень витрачено на ремонт бібліотек та 3,45 млн гривень - на капремонт клубів для підлітків. У 2019 році на капремонти закладів освіти планується використати 29 млн гривень. Читайте: На столичной Оболони обновили государственную детскую библиотеку KV: Народні депутати допомагали району у 2018 році? О.Ц.: По нашому району два депутати Верховної Ради - Андрій Білецький (217 округ, - KV) та Володимир Ар'єв (218 округ, - KV). Субвенції надходили по округу Ар'єва.  Завдяки йому були отримані два транші по 5 млн гривень. Гроші були спрямовані на капремонти шкіл і житлового фонду. Також ми активно співпрацюємо з депутатами Київради. Від Оболонського району зараз 11 депутатів у міськраді. Допомагають всі. Проте найбільш дієва допомога йде від Людмили Костенко. Вона брала активну участь у виділенні коштів на відновлення парку “Наталка”, багато допомагає школам, дитячим садочкам та житлово-комунальному господарству. До речі,  не тільки у своєму окрузі, від якого балотувалась до Київради. KV: Скільки у 2018 році в Оболонському районі реалізовувалося громадських проектів? О.Ц.: 12 громадських проектів на 10,5 млн гривень, які повністю завершені. Більшість з цих проектів стосувались галузі освіти. Наприклад, в рамках громадського бюджету у школі № 29 встановлено сучасне обладнання для реалізації програми “Гаряча їжа” та облаштували театр ляльок, у школі № 194 встановили лабораторію LEGO, у двох школах (№ 285 і 252) - облаштовано тири. Читайте: Пищеблок в школе на Оболони отремонтировали с нарушениями: руководство района просят вмешаться У 2019 році у нашому районі буде реалізовувано 23 громадських проекти. Більшість з них освітянських, бо батьківські колективи найбільш активні. На реалізацію проектів передбачено 10,6 млн гривень. KV: Який був бюджетний запит від Оболонського району на 2019 рік? О.Ц.: При підготовці бюджетного запиту ми обирали об'єкти, які важливо оперативно привести до нормального стану. На це треба 1,5 млрд гривень. Дорожньо-транспортна інфраструктура KV: Які об'єкти дорожньої інфраструктури Оболонського району треба завершити у 2019 році? О.Ц.: Будівництво Великої окружної дороги від вул. Рокоссовського до вул. Богатирської з будівництвом розв'язки. У 2018 році роботи велися до літа швидкими темпами, але надалі державна частина фінансування була призупинена. Наразі роботи проводяться, але повільно. Якщо фінансування буде, то цей проект завершать протягом 2019 року. Ця дорога значно розвантажить Шевченківську площу і завдяки їй великогабаритний транспорт взагалі не буде заїжджати на територію району. Також у 2018 році розпочалося відновлення вул. Сім'ї Кульженко (раніше - Петра Дегтяренка). Вона була перекрита біля 20 років. Спочатку на цій вулиці встановили новий ливневий колектор. Зараз зроблено ділянку від вул. Полярної до вул. Лугової. Проїзд ділянкою вже відкрито, проте тривають  роботи з облаштування тротуарів, у наступному році плануємо завершити всі роботи. У 2019 році, якщо буде фінансування, буде зроблена дорога від Полярної до Окружної, що також суттєво розвантажить транспортну ситуацію у районі. KV: Що ще потрібно для покращення транспортної інфраструктури району? О.Ц.: Для того, щоб в години пік розвантажити в'їзд/виїзд з Києва потрібна багаторівнева розв'язка на вул. Богатирській і Полярній. Зараз проводиться конкурс на відповідний проект. Для району треба зробити проїзною вул. Вербову, яка зараз переривається в районі залізничної платформи “Зеніт”. Ми з такою пропозицією неодноразово виступали. Проте у 2019 році спочатку відбудуться  роботи по з’єднанню просп. Героїв Сталінграда з вул. Електриків. Після них будемо переходити до вулиці Вербової. Зараз катастрофічна ситуація з розриттями. По району приблизно 280 розриттів, які “Київенерго” залишило після проведення ремонтів, не здійснивши відновлення благоустрою. Кошти на ці цілі комунальним організаціям компанія не перераховувала. Наприклад, “Київенерго” заборгувало КП “ШЕУ Оболонського району” на сьогодні  близько 800 тис. гривень. У 2018 році комунальниками району було відновлено благоустрій після розриттів на 26 об'єктах загальною площею 590 кв. м. Зараз зроблено детальний аналіз наявних розриттів, визначено, скільки коштів потрібно на відновлення благоустрою. У 2019 році буде проведена системна робота з цього напрямку. Питання з “Київенерго” буде вирішуватися у судовому порядку на рівні міста. Читайте: КП “Киевтеплоэнерго” отказывается восстанавливать благоустройство после ликвидации аварий ПАО “Киевэнерго” – депутат Павлик KV: Чи потрібні району нові транспортні маршрути? О.Ц.: Транспортна інфраструктура району є досить розвинутою: територією району проходять 5 трамвайних, 14 тролейбусних, 11 автобусних та 40 таксомоторних маршрутів, а також 4 станції метро. Щоденно в середньому працює біля 500 маршрутних таксі, 85 автобусів, 92 тролейбуси та 27 трамваїв. Працює маршрут міської електрички. По трасі її руху на території Оболонського району розташовано 3 посадочні платформи - “Петрівка”, “Зеніт” та “Вишгородська”. Житлово-комунальне господарство KV: Скільки ремонтів у 2018 році проведено у житлових будинках району? О.Ц.: У 23 будинках були капітально відремонтовані сходові клітини, у 22 житлових будинках – покрівлі, у 8 багатоповерхівках здійснили капітальний ремонт зливо стічних мереж,  у 6 – відремонтували фасади, у 59 будинках провели капітальний ремонт інженерних мереж, а у 6 житлових будинках відремонтували електричні мережі. Особливу увагу приділяємо енергоефективності багатоквартирних будинків, тож за 52 адресами провели заміну вікон у місцях загального користування. Також поступово відновлюємо ліфтове господарство – провели  капітальний ремонт 11 ліфтів. Вдалося у 2018 році й облаштувати 6 нових дитячих та 3 спортивні майданчики. Мешканці району також долучаються до програми співфінансування реконструкції, реставрації, проведення капітальних ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирних будинках (70/30). У 2018 році перемогу у цій програмі отримали 15 ОСББ/ЖБК нашого району на загальну суму 13 млн 928,1 тис. гривень (4 млн 396 тис. гривень - кошти ОСББ/ЖБК і 9 млн 532 тис. грн - кошти міського бюджету). KV: Скільки загалом житлових будинків в Оболонському районі? О.Ц.: Загалом 998 будинків. Нових будинків небагато. В основному - це житлові будинки поважного віку, яким вже більше 40 років. Близько 619 житлових будинків сьогодні на обслуговуванні КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району міста Києва". Інші перебувають на утриманні приватних керуючих компаній. Вони обслуговують будинки, де створено ОСББ. Загалом, процес створення ОСББ йде досить повільно. На жаль, мешканці не дуже активні у цьому питанні. Деякі хочуть, щоб спочатку будинок відремонтували за кошти міста, а потім вони б створювали ОСББ. KV: Це означає, що більш за все звернень адміністрація району отримує з питань ЖКГ? О.Ц.: Так, більше за все скаржаться з проблем житлово-комунального господарства. Це 53% всіх звернень. Найчастіше в них порушуються питання проведення поточного ремонту будинків, незадовільного теплопостачання, благоустрою території, незадовільної роботи ліфтів тощо. Дуже велика проблема сьогодні з ліфтами. І вона не тільки по нашому району, а й по всьому місту. Мова йде, в першу чергу, про велику кількість крадіжок ліфтового обладнання. Так, наприклад, в нашому районі є будинки, в яких за рік зафіксовано 5 випадків вирізки ліфтових котушок. Поліція відпрацьовувала такі випадки, були затримання, але проблема залишається. Вона може бути вирішена лише тоді, коли на всіх будинках буде стояти відповідна сигналізація. Цей процес розпочався, але він потребує часу та коштів. У нашому районі також дуже погана ситуація з комунікаціями. У 2018 році були проблеми не тільки по постачанню тепла і гарячої води, а й холодної води. Району 40 років. Основна забудова відбувалася у 80-х роках минулого століття. Планово комунікації ніхто не відновлював. По зверненням громадян щодо комплексних питань створюються комісії. За рік їх було досить багато. Загалом з початку 2018 року і до жовтня включно нами отримано 3591 звернення. В них порушено 4435 питань. Дуже багато колективних звернень. В результаті до нас звернулося десь 30 700 громадян. KV: З яких питань були найбільш резонансні звернення? О.Ц.: У 2018 році такими можна вважати звернення щодо зведення торгового центру біля метро “Героїв Дніпра”. У громади було багато питань починаючи від зупинки будівництва закінчуючи вимогою перевірок як самого будівництва, так і окремих фактів, наприклад, тріщин у метро. Ми зі свого боку зробили все, щоб всі перевірки були проведені. Проте питання забудови не погоджуються з райадміністрацією. Ми на забудовників не маємо ніякого впливу. Коли приходять звернення від мешканців, ми їх опрацьовуємо та передаємо тим, до чиєї компетенції належить порушені в них питання - ДАБІ, профільного департаменту КМДА, метрополітену тощо. Сьогодні це будівництво у стані закінчення. За останньою інформацією, найближчим часом повинні відкрити переходи метро. Сам об'єкт, за інформацією забудовника, повинен бути зданий в експлуатацію у першому півріччі 2019 року. Читайте: Община Оболони считает, что проект ДПТ района не учитывает их потребности и особенностей территории KV: В Оболонському районі наявні борги за комунальні послуги? О.Ц.: Так, заборгованість велика. Проте мови не йде про відключення від послуг Керуючої компанії. Не буде коштів, не буде можливості якісно обслуговувати будинки. Зараз, на жаль, доводиться скорочувати штат, бо не тільки обслуговування будинків, а й заробітна плата виплачується за рахунок оплати споживачів послуг. З наступного року піднімається мінімальна зарплата, вартість енергоносіїв. Відповідно витрати Керуючої компанії також збільшаться. Тому намагаємося проводити системну роботу з боржниками щодо реструктуризації та поетапного погашення заборгованості. KV: Тобто у 2019 році варто очікувати підняття комунальних тарифів на обслуговування будинків? О.Ц.: Я не можу це стверджувати, але це питання повинно ґрунтовно вивчатися з урахуванням економічних показників. В будь-якому випадку, якість послуги повинна відповідати тарифу. Нове будівництво та конфлікти з забудовниками KV: Багато в Оболонському районі нового будівництва? О.Ц.: Зараз 15 будівельних майданчиків. Більшість житлової забудови зараз ведеться у промисловій зоні. Читайте: В Киевсовете поддержали абсурдные планы Свистунова по застройке Оболони У 2018 році було відновлено будівництво житлового будинку на вул. Дегтяренко, 22. На цьому об'єкті роботи не виконувалися з 2008 року. Серед проблемних забудов доречно згадати будинок на вул. Автозаводській. Там забудовник не виконав свої зобов'язання перед інвесторами. Будинок був підключений до комунікацій, зокрема, електропостачання, по тимчасовій схемі. Зараз ця проблема знята. № Об'єкт будівництва Замовник 1 Будівництво багатофункціонального житлового кварталу (1 черга), пров. Балтійський, 23 ПАТ “Київський склотарний завод” 2 Будівництво житлового будинку з прибудованими нежитловими приміщеннями, просп. Оболонський, 30 ТОВ БК “Кроун”, ТОВ “Інжпромбудсервіс” (виконує функції замовника) 3 Будівництво багатоквартирних житлових будинків, вул. Петра Калнишевського, 2 ТОВ “ЖК Майорова” 4 Будівництво житлово-громадського комплексу на просп. Оболонському біля озера Опечень (ІІІ черга) ТОВ “МЖК Оболонь” 5 Будівництво житлово-офісного комплексу, вул. Кондратюка, 1 (ІІІ черга, ІІ пусковий комплекс) ПрАТ “Енергополь Україна” 6 Житлово-офісний комплекс з об'єктами інфраструктури, просп. Оболонський, 26 (ІІІ черга) ВАТ “Будинок побуту “Оболонь” 7 Будівництво житлово-торгівельного комплексу, вул. Кульженків, 1 (ІІ та ІІІ черга) ТОВ “Фірма Інтеграл” 8 Будівництво індивідуальної котеджної забудови, вул. Богатирська, 32 (ІІ черга) ТОВ “Дніпровська рів'єра” 9 Будівництво багатофункціонального комплексу, вул. Бережанська, 15 ТОВ “АТП-13057-7” 10 Будівництво житлового будинку з вбудованими приміщеннями та підземним паркінгом, вул. Маршала Маліновського, 2а ТОВ “Укрбуд” 11 Будівництво громадсько-торговельного центру, просп. Степана Бандери, 34в ПАТ “Київхімпостач” 12 Будівництво торгівельно-розважального комплексу на перетині просп. Оболонського та вул. Героїв Дніпра ТОВ “Елікон ЛТД” 13 Будівництво торгово-розважального комплексу, вул. Маршала Тимошенка, 21 ТОВ “Барконд” 14 Будівництво торгово-розважального комплексу з господарськими офісними приміщеннями, вул. Героїв Дніпра, 30 ТОВ “Автекс-К” 15 Будівництво об'єкту побутового обслуговування та відкритої автостоянки, просп. Героїв Сталінграда, 12г ПП “Гремальді” KV: Чи проектують забудовники дитячі садочки і школи в межах своїх житлових комплексів? О.Ц.: Так. На території ЖК “Яскравий” на вул. Сім'ї Кульженків побудовано і вже працює приватний дитячий садочок. У житловому комплексі на Бережанській також має бути збудовано дитячий садок. Коли забудовник оформлював дозвільні документи, адміністрація відмовила у довідці щодо наявності достатньої освітньої інфраструктури. Також проти цієї забудови піднялися люди. В результаті забудовник ввів в проект дитячий садочок і надав письмові гарантії щодо його зведення. KV: За рахунок бюджетних коштів на території району ведуться забудови? О.Ц.: Нового будівництва за рахунок бюджетних коштів на території району не ведеться. На сьогодні таке будівництво не заплановано й на 2019 рік. Проте у нашому районі немає концертної зали. Її збудувати плануємо біля дитячої музичної школи. Вже проведені передпроектні роботи. Ця зала буде при школі і в ній зможуть проводити районні заходи. Думаю, у 2019 році завершимо всі проектні роботи і будемо вирішувати питання щодо фінансування. Школи, садочки та спортивна інфраструктура Оболонського району KV: Достатньо у районі шкіл та садочків? О.Ц.: На території району функціонує 71 заклад дошкільної освіти, де навчається 11 406 дітей. На 100 місць у садочках комунальної власності претендують 110 дітей. І це вже з урахуванням додатково відкритих 15 груп на 300 місць у існуючих закладах дошкільної освіти. На 2019/2020 навчальний рік 2 896 дітей стоїть у черзі у дитячі садки Оболонського району. Також в Оболонському районі працює 44 школи, де навчається 29 674 учні при проектній потужності навчальних закладів - 26 894 місць. Тобто школи заповнені на 110%. У центральній Оболоні з садочками і школами проблеми не має. Проблеми з місцями у дитячих садочках є на Мінському масиві і Куренівці. Особливо проблеми відчутні на Мінському масиві, де збудовані нові житлові комплекси. Перенавантажені 4, 6, 8, 13 та 14 мікрорайони Оболоні. Також сильне навантаження на школи, де будуються житлові комплекси “Міністерський” та “Яскравий”. KV: А є в Оболонському районі школи і садочки, в яких наявні вільні місця? О.Ц.: Так. Дуже багато залежить від керівника закладу освіти. Наприклад, дві школи - № 143 і 231. Вони знаходяться через паркан. Одна школа процвітає і туди черга, а друга - з недобором. На мій погляд, це питання ефективності керівника навчального закладу. Читайте: Школа на киевской Оболони превращена в тюрьму для детей Зараз директорів шкіл  призначають через загальноміський конкурс. Але я вважаю, що відповідальність за призначення директорів повинна лежати  на керівництві району. Тому є потреба у розширені повноважень райдержадміністрації в цьому напрямку. Оскільки неприпустимими є випадки, коли через незадовільну роботу адміністрації школи, діти цілими класами змінюють навчальний заклад. KV: Чи планується робота по модернізації та оновленню шкільної та дошкільної інфраструктури, у тому числі за допомогою реконструкції? О.Ц.: Така робота активно ведеться та є пріоритетом для нас. У 2018 році проведено реконструкцію садочка №260 (пр. Оболонський, 12б), продовжується реконструкція садочка №436 та 593 (вул. Макіївська). Планові ремонти проведено у 31 садочку та 34 школах. У 2019 році будемо робити проект на добудову корпусу до школи №9, яка сьогодні перенавантажена. На центральній Оболоні є 157 ліцей, де хочуть навчатися багато дітей. Зараз вже є проектне рішення щодо надбудови поверху у його приміщенні. У 2019 році плануємо робити проект. Є садочок на вул. Полярній. Раніше там розміщувалася виконавча служба і приватна школа. Зараз приміщення звільнено і буде проводитися його реконструкція. Також на вул. Петра Панча у приміщенні дитячого садочку знаходиться районне відділення Центру зайнятості. Зараз є рішення суду про виселення. Юридичні процедури всі завершено. Проте район не може залишитися без Центру зайнятості. Зараз ми вирішуємо питання щодо його переїзду у приміщення, яке місто надавало Державній фіскальній службі. KV: Наскільки розгалужена в Оболонському районі спортивна інфраструктура? О.Ц.: Зараз на території району наявна 501 спортивна споруда (4 стадіони, 9 футбольних полів, 64 спортивні зали, 130 спеціально обладнаних приміщень для занять спортом, 31 стрілецький тир, 3 криті басейни, 210 спортивних майданчиків). В районі розвивається 54 види спорту. Працює 10 юнацько-спортивних шкіл, які відвідують 3 517 дітей віком від 6 до 18 років. Також працюють заклади військово-патріотичного спрямування - “Єдність” та “Школа мужності”. Міжнародним стандартам відповідає стадіон “Оболонь-Арена” на вул. Північній, 26а. Його постійно використовують при проведенні футбольних матчів першостей України та Прем'єр-Ліги України. Стадіони “Зміна” (вул. Йорданська, 24а) та “Єдність” (Оболонський проспект, 34б) використовуються для проведення міських та всеукраїнських матчів з футболу серед юнацьких команд. На них щорічно проводиться більш 150 офіційних ігор. На території шкіл у 2018 році було споруджено 9 футбольних полів з штучним покриттям (42х22 м) та проведені роботи з капітального ремонту 4 шкільних спортивних залів. Зелені зони та безпека мешканців Оболонського району KV: Скільки у районі зелених зон? О.Ц.: Оболонь є однією з найбільших зелених зон Києва, у районі створено та утримується 116,58 га скверів та 190,52 га парків. Перлиною району є парк “Наталка”, де вже виконані роботи І та ІІ етапу реконструкції, завершується капітальний ремонт північної частини та найближчим часом планується встановлення сучасного дитячого майданчика для фізичного, психологічного та інтелектуального розвитку дітей. Думаю, щоб завершити всі заплановані роботи по відновленню парку потрібно ще біля двох років. У 2018 році продовжувалося створення паркової зони у бік Північного мосту, було капітально відремонтовано та проведено благоустрій скверів на вул. Північній, 30-36, Героїв Сталінграда, 20-20-А, та 54-56, Маршала Тимошенко, 30-35. KV: Чи є на Оболоні зони, які зараз у незадовільному стані? О.Ц.: Таких немає. Проте є певні труднощі з облаштуванням “Оболонського саду”. В перший рік реалізації громадських проектів по нашому району отримав перемогу “Оболонський сад” на перетині вул. Героїв Дніпра та просп. Героїв Сталінграда. Коли почали його втілювати в життя виявилося, що ділянка не має статусу скверу. Зараз будівельні роботи по цьому проекту завершені, але питання з висадженням насаджень не закрите. Оскільки озеленити територію можна, але потрібно ще й мати можливість належним чином її утримувати. Наразі з депутатами Київради опрацьовуємо питання надання “Оболонському саду” статусу скверу. Читайте: Депутат Михайленко просит Оболонскую РГА отремонтировать садики и сквер KV: Як вирішено питання щодо безпеки мешканців району? О.Ц.: Сьогодні налагоджена тісна співпраця з райуправлінням поліції, райвідділом державної виконавчої служби, районним сектором Київського міського відділу з питань пробації, Київською місцевою прокуратурою №5,  районним громадським формуванням з охорони громадського порядку та державного кордону. Це дало змогу проводити спільні рейди по ліквідації стихійної торгівлі (67 рейдів, в ході яких складено 58 адмінпротоколів), рейди “Діти вулиці” (21 рейд) та зустрічі правоохоронців з учнями. Також у взаємодії з правоохоронцями забезпечується виконання заходів міської цільової програми “Безпечна столиця”. В результаті спільних заходів за три квартали 2018 року спостерігається незначне (2%) зменшення злочинності на території Оболонського району. Читайте: Віктор Смирнов: “Серед пріоритетів – реконструкція Контрактової площі та вулиці Сагайдачного” Петро Онофрійчук: “На те, що треба зробити у Дніпровському районі, потрібні 1,5-2 млрд гривень” Геннадій Заболотний: “Поки немає метро на Троєщину, транспортну проблему масиву треба вирішувати іншим шляхом” Фото: надано Оболонською РДАKиевVласть

Щоб дізнатися реальну ситуацію у районах столиці та з'ясувати, що зроблено за 2018 рік для підвищення комфорту мешканців, КиевVласть вирішила провести серію інтерв'ю з головами райдержадміністрацій Києва. Кожний очільник району читачам КиевVласть детально розкаже скільки коштів витрачається на розвиток району, що робиться для покращення умов життя, на що люди скаржаться частіше за все, які проблеми існують, скільки будується нових об'єктів, чи є проблеми із забудовниками, як вони вирішуються та які наявні плани щодо розвитку району. Третє інтерв'ю цієї серії з головою Деснянської РДА Геннадієм Заболотним. Довідка KV: Деснянський район Києва з'явився у 1987 році і початково мав назву Ватутінський. У жовтні 2001 року район отримав сучасну назву в результаті проведеної територіальної реформи. Сьогодні до його складу входять масив Вигурівщина-Троєщина, селище Троєщина, житловий масив Лісовий, селище Биківня, зелена зона на Дніпровських островах, лісопарковий пояс. Також територією району тече річка Десенка. На північному-заході Деснянський район межує з Оболонським районом (Північний міст, акваторія річки Дніпро), на півдні і південному заході - з Дніпровським районом (проспект Генерала Ватутіна, вул. Братиславська, Курнатовського, Миропільська і територія ДВРЗ), на північному сході - з Броварським районом Київської області (міська смуга, Броварський проспект, межа Лісового масиву, Дніпровського лісництва). Фінансування KV: Скільки коштів було виділено на розвиток Деснянського району у 2018 році? Геннадій Заболотний: Бюджетні асигнування для нашого району на 2018 рік були затверджені у сумі 1 млрд 907 млн  113,44 тис. гривень. У 2018 році практично всі ці кошти були використані на розвиток району. Економія незначна – за рахунок тендерних закупівель. З цих коштів найбільші видатки були направлені на здійснення капітального ремонту (158,3 млн гривень), будівництва (43,8 млн гривень), придбання обладнання (25,9 млн гривень) та техніки (5,2 млн гривень). У рамках капітальних ремонтів на житлово-комунальне господарство було використано 138 млн гривень, з який трохи більше 20 млн гривень було направлено на ремонт міжквартальних проїздів. KV: Чи були виділені Деснянському району субвенції з державного бюджету? Г.З.: Субвенції були отримані на фінансування нової української школи (6 млн гривень) та здійснення заходів соціально-економічного розвитку окремих територій (296,5 тис. гривень). KV: Депутати Верховної Ради та Київради у 2018 році допомагали району? Г.З.: Так. Завдяки всебічному сприянню Київського міського голови та активній підтримці депутатів Верховної Ради та Київської міської ради нам вдалося зробити чимало для поліпшення життя наших громадян. Ми продовжили роботу, спрямовану на вирішення першочергових соціальних проблем, вирішили нагальні завдання в сфері житлово-комунального господарства, освіти, охорони здоров'я, які ставили перед собою в 2018 році. KV: У 2018 році у Деснянському районі реалізовувалися громадські проекти? Г.З.: Так, було 11 громадських проектів на суму 12,2 млн гривень. Сьогодні з них реалізовано 9. Ще 2 проекти знаходяться на виконанні. Більшість громадських ініціатив стосувалася закладів освіти. Завдяки громадському бюджету у 2018 році була проведена заміна вікон у школі № 321 (вул. Драйзера, 40-Б) та школі № 300 (просп. Маяковського, 93-Г), здійснено капітальний ремонт актової зали школи №263 (вул. Олександра Сабурова, 19-Б). Також реконструйовано стадіон шкіл № 300 та 301, споруджено “Футбольне поле - Спортивне містечко” на території школи № 259 (просп. Маяковського, 21-г), спортивний футбольний майданчик на вул. Градинській, 3-5, дитячий спортивний комплекс по вулиці Миколи Закревського, 85, і проведено реконструкцію спортивного майданчика на бульварі Бикова, 7-А. Читайте: От Кличко и Заболотного требуют вынудить нерадивого подрядчика достроить по проекту стадион школ №300 и №301 На стадії завершення обладнання спортивного ігрового майданчику на вул. Градинській, 9-11. Також завдяки громадському бюджету проводиться реконструкція будівлі на проспекті Маяковського, 15, для розміщення зали урочистих подій. Діючий РАЦС знаходиться у цій же будівлі на четвертому поверсі. Новий буде розміщуватися на першому поверсі. У 2018 році завершено основну частину фасадних робіт, прокладені внутрішні мережі та комунікації, проведено зонування приміщення та залита підлога. Вже здійснені тендерні закупівлі меблів. Роботи тривають згідно графіку. KV: Які бюджетні запити від району були на 2019 рік? Г.З.: Рішенням сесії Київради від 13.12.18 № 416/6467 “Про бюджет міста Києва на 2019 рік” головному розпоряднику коштів - Деснянській РДА передбачено видатки в загальній сумі 2 114,8 млн гривень, у тому числі видатки загального фонду - 1 810,3 млн гривень та видатки спеціального фонду – 304,5 млн гривень (з них видатки бюджету розвитку - 247,0 млн гривень).Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Проте, існує загальна додаткова потреба в видатках на 2019 рік, згідно бюджетних запитів, наданих розпорядниками коштів, для Деснянського району. Вона складає 534,6 млн гривень, у тому числі по загальному фонду 66,6 млн гривень та по спеціальному фонду (бюджету розвитку) 468,0  млн гривень. Дорожньо-транспортна інфраструктура KV: Чи багато уваги у 2018 році приділялося ремонту доріг Деснянського району? Г.З.: Кошти на дороги загального користування витрачалися мало. Робили переважно аварійно-ямковий та середній ремонт. У 2018 році  працівники ШЕУ Деснянського району ліквідували більше 5 тис. кв. м аварійно-небезпечної ямковості, виконані роботи з дрібного ремонту 9 тис. кв. м асфальтобетонного покриття та виконали поточний ремонт асфальтобетонного покриття загальною площею 8 577 кв. м. За 21 адресою проведено капітальний ремонт міжквартальних проїздів та прибудинкових територій. Зокрема по вул. Беретті, 6-А, 6-Б; Лаврухіна; Закревського, 31, 31-В; Драйзера, 9-В; Мілютенка, 14-16; Бальзака, 84; Радунській, 38. Зроблено проїзд по вул. Лаврухіна від будинку №7 до буд. №11. Відремонтовано заїзд  між вул. Шолом-Алейхема, 7/20, та вул. Мілютенка, 22, та вздовж Шолом-Алейхема, 9, 11, 13. А також заїзд до будинків на вул. Мілютенка, 28, 26 та 24. Було організовано проведення обов'язкового технічного нагляду за роботою підрядників. В результаті первині претензії до їх роботи були, але до конфліктів не доходило. Все було виправлено і зроблено нормально. KV: У 2019 році плануєте зосередитися на таких же роботах? Г.З.: На 2019 рік з міського бюджету виділено 34 млн гривень на ряд об'єктів. Йдеться про комплексний розвиток інженерно-транспортної інфраструктури району, у тому числі у селищах Троєщина та Биківня. Ці кошти будуть використані на реконструкцію транспортної розв'язки просп. Шухевича – вул. Бальзака з організацією додаткових з`їздів на проспекті Шухевича; реконструкцію однорівневої транспортної розв`язки вул. Каштановій - Бальзака з влаштуванням двостороннього дорожнього руху по вул. Бальзака та реконструкцію вул. Кіото з організацією додаткових в`їздів та виїздів з вул. Братиславської. Також частина цих коштів буде направлена на добудову вулиці Милославської від перетину Милославської-Лісківської до вул. Радосинська (колишня назва вул. Леніна) у селищі Троєщина. Першочергово плануємо робити транспортні розв'язки: просп. Шухевича – вул. Бальзака та вул. Каштанова – Бальзака. Без завершення цих робіт неможливо розпочати реконструкцію Керченської площі, яка планується вже наступного літа. KV: Міжквартальні проїзди ремонтуватися у 2019 році не будуть? Г.З.: Будуть. Орієнтовно у тому ж об'ємі, що і у 2018 році. Також буде продовжено встановлення сучасного LED-освітлення. Наразі триває облаштування світлодіодних світильників по проспектах Шухевича та Лісовому, вулицях Електротехнічній, Кіото, Волкова, Закревського,  Попудренка то у 2019-му ним буде обладнано майже весь район. KV: Які подвижки варто очікувати мешканцям району щодо метро на Троєщину? Г.З.: У 2019 році повинні підготувати проект. Програмою економічного і соціального розвитку Києва на 2018-2020 роки для КП “Київський метрополітен” на техніко-економічне обгрунтування будівництва Подільсько-Вигурівської лінії Київського метрополітену передбачено фінансування у розмірі 20 млн гривень. Але поки метро немає, потрібно вирішувати транспортну проблему іншим шляхом. Адже за офіційною статистикою у Деснянському районі зараз проживає більше 400 тис. людей. З них третина кожного ранку і кожного вечора виїжджає/заїжджає на територію Деснянського району. Щомісяця громадським транспортом у Деснянському районі перевозиться близько 10 мільйонів пасажирів. KV: У 2018 році впроваджено нові маршрути транспорту? Г.З.: Було відновлено рух автобусного маршруту №6 у селищі Троєщина. Планується відкриття нового автобусного маршруту №111 (вул. Милославська – ст. метро “Позняки”) та продовження трамвайного маршруту №28 до перетину вулиць Милославської та Бальзака. Зараз у районі, якщо брати муніципальний транспорт, працює 14 автобусних маршрутів, 10 трамвайних, 8 тролейбусних, 30 маршрутних таксі, дві станції метро – “Лісова” і “Чернігівська”. Крім того по  вул. Бальзака збудована одна з двох ліній швидкісного трамваю. Для її безперебійної роботи організовано два трамвайних маршрути № 4 та 5. Читайте: Жители нового микрорайона Выгуровщины-Троещины страдают от недостатка общественного транспорта Житлово-комунальне господарство KV: Що найбільш важливого було зроблено у 2018 році у житлово-комунальному господарстві району? Г.З.: Ми провели ремонт 70 ліфтів у житлових будинках Вигурівщини-Троєщини та Лісового масиву. З ліфтами була ситуація майже катострофічна. У березні 2018 року були зупинені 168 ліфтів через поломки та викрадення ліфтового обладнання. Правоохоронці фіксували до 7 крадіжок на день. До кінця весни нам разом з правоохоронними органами вдалося зменшити кількість крадіжок. Правоохоронці затримали декілька злочинних угрупувань, які спеціалізувалися на крадіжці ліфтового обладнання. Також, щоб зменшити кількість викрадень, деякі ліфти обладнали сигналізацією та технічними засобами захисту. Зараз розглядаємо можливість встановлення сигналізації  у всіх житлових будинках. Вартість такого проекту – близько 8 млн гривень. Читайте: На установку охранных систем лифтового хозяйства в Деснянском районе нужно 8 млн гривен - депутат Киевсовета (видео) На 2019 рік на ремонти ліфтів ми просили приблизно 30 млн гривень. Це дасть змогу провести капітальний ремонт 105 ліфтів і по підсумку року у Деснянському районі буде відремонтовано приблизно 20% ліфтів. KV: Скільки загалом ліфтів експлуатується у будинках району? Г.З.: У господарському віданні КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району Києва” знаходиться 2159 ліфтів, на обслуговуванні ТОВ “Майстерліфт” – 1 616, ТДВ “Укрліфтсервіс” – 543 ліфти. KV: Які ще пріоритети у сфері ЖКГ будуть на 2019 рік? Г.З.: Пріоритетними є і залишаються ремонти у житлових будинках. У 2018 році виконано заміну вікон у 86 будинках, ремонт сходових клітин в 38 будинках, балкону в 1 будинку, електричних щитових у 9 будинках, вхідних груп у 10 будинках (49 одиниць), покрівель в 29 будинках, внутрішньобудинкових мереж водопостачання та водовідведення в 24 будинках. Також у 1 будинку були виконані роботи з підсиленння фундаменту. Пріоритетними залишаться і заходи з термомодернізації. У 2018 році у Деснянському районі було утеплено фасади 33 будинків. Крім цього у районі введено у дію програму енергозбереження по нашій Керуючій компанії. З початку 2018 року встановлено 6633 світлодіодних світильників в місцях загального користування у 55 будинках. Всього починаючи з 2017 року встановлено 11794 світлодіодних світильників у 126 будинках. Завдяки цьому економія електроенергії для освітлення місць загального користування становить 29-34%. У будинках, які не підключені до об’єднаної диспетчерської системи (колишні відомчі будинки та гуртожитки) або в яких система дистанційного керування освітленням тимчасово не працює, для керування освітленням встановлювалися вимикачі або реле часу. За 2018 рік встановлено 136 реле часу в 93 будинках. KV: У цьому опалювальному сезоні багато було проривів після підключення тепла та гарячого водопостачання? Г.З.: В нашому районі система опалення була запущена однією з перших. Глобальних поривів не було. Декілька будинків певний час залишалися без тепла, але ситуація була оперативно виправлена. KV: Є скарги на знижену температуру теплоносіїв? Г.З.: Такі скарги є. За тиждень ми отримуємо загалом біля 100 скарг. Коли йде запуск системи опалення, то питома вага скарг, пов'язаних з цим питанням, складає 85-90%. Коли опалення запущено, то питома вага скарг на занижену температуру теплоносіїв знижується орієнтовно на 50%. Проблема з теплоносіями є, але вона системна по всьому місту. Що залежить від нас, ми робимо. Нерідко проблеми виникають з вини самих мешканців внаслідок перепланування квартир та заміни радіаторів, що впливає на регулювання подачі тепла. Від цього страждають всі квартири по стояках. KV: На що ще скаржаться мешканці району? Г.З.: На відсутність освітлення у під`їздах, неякісне прибирання територій. Є звернення щодо антисанітарії та щурів. Таких звернень більше влітку, бо щури живляться відходами біля контейнерів зі сміттям. Нашим комунальним підприємством “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району Києва” укладено угоду з підрядною організацією  на проведення дератизаційних та дезінсекційних заходів. Такі заходи проводяться щомісячно. А за зверненнями громадян додатково. В нас загалом 777 будинків, з них комунальне підприємство обслуговує 560 будинків. Також ми створили групу в Viber, до якої залучені працівники адміністрації, комунальних підприємств району, депутати міськради та деякі громадські активісти. Якщо хтось бачить проблеми на території району ‒ неприбраний сніг або сміття, порушення правил благоустрою тощо ‒ оперативно сповіщають, щоб відповідні служби усунули недоліки. KV: Були нарікання на роботу КП “Київкомунсервіс”, яка сьогодні відповідає за вивіз побутових відходів? Г.З.: Тільки на початковому етапі. Тоді були проблеми з комунікаціями, особливо з питань вивозу крупногабаритного сміття. Зараз ці питання зняли. KV: Мешканці району мають борги за комунальні послуги? Г.З.: Сьогодні заборгованість за комунальні послуги більше 20 млн гривень. Це фактично місячна плата всього району. З боргами ведемо претензійно-позивну роботу. Сьогодні на стягненні біля 6 млн гривень. Робота ведеться дуже активно. Проте виселень через борги немає. KV: Чи можуть бути відключення будинків від певних послуг через борги? Г.З.: Таке рішення приймається підприємствами, які надають послуги. КП “Керуюча компанія” зупиняти обслуговування будинків не буде. Проте коли не буде коштів, зменшиться кількість обслуговуючого персоналу, не буде людей для оперативного реагування на аварійні ситуації. У нас і сьогодні укомплектованість двірниками 60%. Не вистачає слюсарів, зварників, електриків, трактористів для обслуговування техніки, у тому числі з прибирання снігу. Нове будівництво та конфлікти з забудовниками KV: Скільки на території Деснянського району ведеться будівництв? Г.З.: Об'єктів будівництва чимало. Із знакових - спорудження ТОВ “Жен Сан” торгового центру на Броварському проспекті, 25-А, з перехоплюючим паркінгом та автостанцією. В рамках цього проекту передбачається реконструкція за рахунок інвестора виходів станції метро “Лісова”. Але сьогодні поки що роботи призупинені. На території 20-го мікрорайону будуються житлові будинки №1 та 2 з вбудованими приміщеннями; введений в експлуатацію житловий будинок №3 з амбулаторією. Розпочато будівництво житлового комплексу з об’єктами соціальної інфраструктури (соціальне житло) по вул. Крайній, 1, та житловий комплекс на вул. Магнітогорській, 5. Будується житловий будинок з об’єктами господарського та соціально-побутового призначення та підземним паркінгом на вул. Милославській. Саме в цьому будинку передбачається виділення частки квартир для потерпілих від діяльності ГІБК “Еліта-центр”. Також ведеться будівництво житлового комплексу “Лісова казка 2” по вул. Радистів, 40. Для відселення мешканців з аварійного будинку по вул. Мілютенка, 23, на перетині вул. Мілютенка та Шолом-Алейхема КП “Спецжитлофонд” відведена земельна ділянка для будівництва, обслуговування та експлуатації житлового будинку з вбудованими приміщеннями. Будівництво розпочато. Це буде великий житловий будинок на 500 квартир. Його завершити планують за 2-3 роки. KV: Будівництво яких об'єктів ініціює райадміністрація? Г.З.: Ми ініціювали виділення коштів з міського бюджету на розробку проекту школи у 20 мікрорайоні житлового масиву Вигурівщина-Троєщина. Там хочемо побудувати загальноосвітню середню школу на 36 класів (1080 місць). На території 24-го мікрорайону по вулиці Радунській нарешті у 2019 році розпочнеться будівництво дошкільного дитячого закладу та загальноосвітньої школи. У планах будівництво пожежного депо по вул. Закревського, що  зменшить навантаження на існуючі депо та дасть змогу пожежно-рятувальній службі більш оперативно реагувати на виклики та запобігати пожежам. Деснянською РДА надавались пропозиції щодо включення даного об’єкту  до проекту програми капітальних вкладень на 2019-2021 роки та виділення бюджетних коштів на будівництво. Цей об'єкт вже починали будувати. У червні 2010 року було укладено угоду з ХК “Київміськбуд”. Наразі виконано роботи з встановлення огорожі та розпочато роботи з влаштування котловану. Читайте: На киевской Троещине может появиться пожарное депо Є наміри побудувати лікарню на житловому масиві Вигурівщина-Троєщина. Зараз вже виділена земельна ділянка. На 2019 рік виділяються кошти на розробку відповідного проекту. KV: У Деснянському районі є проблемні забудови? Г.З.: Існують факти зведення житлових комплексів без необхідної дозвільної документації, об’єкти незавершеного будівництва і довгобуди. Зараз це шість 34-поверхових житлових будинків на території при в'їзді на житловий масив Троєщина вздовж просп. Шухевича (т.зв. “Троєщинські вежі”, - KV). Замовник цього будівництва – Головне управління внутрішніх військ України. Проблема ЖК “Перлина Троєщини” вирішена через прийняття детального плану території. Тепер є можливість цю забудову легалізувати. Є  проблемний об'єкт на вул. Драйзера, 40, де заселено дві секції. Але до прийняття детального плану території, легалізувати його не вдасться. Читайте: Геннадий Заболотный: “Полагаю, вопрос по Троещинскому рынку уже решен - не сносить его” Школи, садочки та спортивна інфраструктура KV: Чи ведеться будівництво шкіл та садочків на території Деснянського району? Г.З.: Триває реконструкція з добудовою загальноосвітньої школи №23 на вул. Путивльській, 35, у Биківні. Зараз завершується будівництво ІІ черги реконструкції з добудовою. Ця школа розрахована на 22 класи на 660 учнів. В неї інвестовано 48 млн гривень і для того, щоб її добудувати, потрібно приблизно стільки же. Якщо фінансування буде, то у 2019 році роботи будуть завершені. Першу чергу реконструкції вже проведено. Вона дозволила перевести молодші класи зі старої будівлі, створити актовий зал на 250 місць, малий спортзал, кабінет фізики та їдальню з кухнею. Зараз завершується реконструкція адміністративного блоку. Це дозволить вивільнити приміщення учбових класів, які зараз використовуються під адміністративні кабінети. Ми хотіли би відродити садочок на 250 місць на Сабурова, 16. Його приміщення тривалий час перебувало в оренді. Зараз його повернули місту у зруйнованому вигляді без вікон та дверей. В нас є проект його реконструкції. На реалізацію цього проекту потрібно 70 млн гривень. KV: Скільки загалом у районі закладів шкільної та дошкільної освіти? Г.З.: У районі функціонує 66 закладів дошкільної освіти та 6 навчально-виховних комплексів різного типу (спеціалізовані навчально-виховні комплекси, дошкільні заклади для дітей з особливими освітніми потребами; санаторні та заклади комбінованого типу, Центр розвитку дитини “Підростайко”). Зараз навчально-виховні комплекси відвідує 15272 дитини. У 10 закладах дошкільної освіти створені інклюзивні групи для дітей з синдромом Дауна та ранніми проявами спектру аутизму. KV: Вистачає місць у школах та садочках для мешканців району? Г.З.: У садочках і школах, які знаходяться на Лісовому масиві, де немає нової забудови, є вільні місця. Там де новобудови, існують проблеми. Їх ми вирішуємо зокрема за допомогою відновлення груп. У 2018 році було відновлено 10 груп у 8 садочках (250 місць). KV: Що зроблено у 2018 році для розвитку спорту в районі? Г.З.: У школах побудовано 13 футбольних майданчиків зі штучним покриттям розміром 22х42 метри. Читайте: В 11 школах Деснянского района Киева реконструируют футбольные площадки На замовлення Деснянської РДА завершено будівництво-реконструкція І черги стадіону зі штучним покриттям на вул. Драйзера, 2-Б. На стадіоні проведено заміну існуючого покриття поля, бігових доріжок та спортмайданчиків з дотриманням вимог Федерації футболу та легкої атлетики. Також здійснено реконструкцію існуючої адміністративної будівлі, будівництво санітарного блоку, встановлено огорожу території, трибуну, місця для людей з фізичними вадами, прожекторне освітлення, облаштовано гостьову автостоянку та в’їзд-виїзд з території. Зараз проводяться заходи з підписання акту готовності та отримання сертифікату. KV: Скільки спортивних шкіл працює у Деснянському районі? Г.З.: Три комунальні спортивні школи з відділеннями боксу, боротьби дзюдо, самбо, вільної боротьби, футболу, пауерліфтингу, волейболу, гімнастики художньої, баскетболу, плавання, спортивної акробатики, бадмінтону, настільного тенісу, тенісу та шахів. Функціонують на території Деснянського району Центр навчання плаванню, районний центр фізичного здоров'я населення “Спорт для всіх” з 13 спортивними клубами, екстрим-парк X-Park, Олімпійський коледж ім. Івана Піддубного, мережа фітнес-клубів Sport life та спортивний комплекс “Планета Спорт”. Є в нашому районі Центр соціально-психологічної реабілітації дітей з функціональними обмеженнями. В ньому реабілітацію проходить 121 дитина. KV: Ви не згадуєте спортивний інтернат на Лісовому масиві. Г.З.: Це унікальний спортивний заклад, але він у державній власності. Як тільки він перейде у власність міста, ми зможемо ним займатися і вкладати кошти в його розвиток. Зелені зони та безпека мешканців Деснянського району KV: Яка увага приділяється зеленим зонам? Г.З.: Всього на території району 12 парків та 25 скверів, 3 бульвари, 11 озеленених територій. Перлиною Деснянського району став парк з водними об’єктами вздовж просп. Шухевича, першу чергу реконструкцію якого було завершено у нинішньому році. Загальна площа новоствореного парку – 2, 3 га. В нинішньому році планується проведення другої черги реконструкції.  Загальна ж площа нового парку сягатиме 9,5 га. Це – дійсно парк європейського зразка, який дуже швидко полюбився деснянцям та мешканцям столиці. Зараз у парку “Муромець” (раніше парк “Дружби народів”) облаштовуються сквер Іллі Муромця, алея “Спогадів”, площа з Каменем з казки про трьох богатирів, ансамбль “Хранителів України-Русі” з казковим болотом і бронзовою картою Києва XI-XIII сторіччя. У серпні на центральній частині алеї було встановлено скульптуру богатиря часів Київської Русі Іллі Муромця, прототипом якого став відомий український атлет Василь Вірастюк. Завершено роботи з облаштування скверів по вул. Мілютенка, 7,  Жукова, 27-31, проспекту Маяковського, 20-22. В планах продовжити роботи з  реконструкції скверу по вул. Цвєтаєвої, 16, 16-Б, 16-В. KV: Чи є на території району захаращені зони, які можна облаштувати у зони відпочинку? Г.З.: Є ділянка біля озера по вул. Закревського. Там доречно облаштувати сквер. KV: Як забезпечена безпека мешканців району? Г.З.: Ми співпрацюємо з Нацполіцією. Представники райуправління поліції залучаються до участі у нарадах і колегіях з питань визначення основних напрямків та дій щодо забезпечення громадського порядку, безпеки життя і свобод громадян. Працівники Деснянського управління поліції залучаються на спільні рейди щодо ліквідації стихійної торгівлі. Читайте: Жители Быковни просят прислать им участкового инспектора полиции У нашому районі реалізується Міська цільова комплексна програма “Безпечна столиця”. В її рамках створюється єдина міська система відеонагляду. До цієї системи вже підключено всі школи району. Плануємо встановити 300 камер в місцях найбільшого скупчення мешканців району. До реалізації заходів з профілактики та протидії злочинності залучено і новостворене Київське міське громадське формування з охорони громадського порядку і державного кордону “Муніципальна варта”. Читайте: Віктор Смирнов: “Серед пріоритетів – реконструкція Контрактової площі та вулиці Сагайдачного” Петро Онофрійчук: “На те, що треба зробити у Дніпровському районі, потрібні 1,5-2 млрд гривень” Фото: KV Фото галереї надано Деснянською РДАKиевVласть

Відомий київський фуд-блогер Інна Гордієнко прогулялась рестораціями столиці, щоб спробувати найпопулярніший новорічний салат та скласти олів’є-карту для читачів КиевVласти. Нарешті порадую вас місцями, де годують найкращими олів’є в Києві. Враховуючи, що попереду ще декілька новорічних свят, ця інформація вам точно згодиться. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Не секрет, що цей улюблений майже всіма українцями салат кожен заклад готує за власним особливим рецептом. Хтось готує олів’є на основі індички, хтось використовує червону рибу, а хтось - взагалі з бичачим серцем. Кожен шеф-кухар додає певні інгредієнти до салату на свій смак: каперси, свіжий огірок, креветки, кав’яр і навіть яблука. Історія салату олів’є Салат “олів’є” з’явився у престижному ресторані “Ермітаж” на Трубній площі в Москві, зробленому на французький зразок. Хоча власником ресторану був багатий московський купець, заклад носив ім’я знаменитого на всю Москву кухаря-француза Люсьєна Олів’є і мав повну назву “Трактир “Ермітаж” Олів’є”. А найпопулярнішою стравою тут, звичайно ж, був фірмовий салат іменитого француза. На жаль, історія не зберегла портрет автора одного з найвідоміших салатів. Ось тут знаходився ресторан “Трактир “Ермітаж” Олів’є”, фото “Віденська дача” Спочатку це був зовсім не салат. Олів’є придумав закуску, яка під назвою “Майонез з дичини”. На тарілку викладали шматочками філе рябчиків та куріпок разом з кубиками желе з бульйону. Поряд акуратно розкладали варені ракові шийки, политі соусом “провансаль”. У центрі - гору картоплі з маринованими корнішонами, прикрашену рубленими яйцями, які були просто елементом декору. Одного разу французький кулінар побачив, як один з відвідувачів перемішав усі складові в своїй тарілці і миттю все з’їв. Наступного дня Олів’є, демонструючи своє презирство, сам змішав всі компоненти страви, полив їх майонезом, спробував - і зрозумів, що це досить смачно. А ось так виглядав інтер`єр ресторану, де винайшли знаменитий салат, фото “Віденська дача” Хоча первинна ідея олів’є потерпіла крах, салат набирав все більшої популярності і приносив непоганий прибуток власникам ресторану. Коли великий кулінар помер і забрав із собою в могилу рецепт страви, трактир втратив свою популярність, бо, як казали відвідувачі, салат був вже “не той”. Тому й олів’є, який подають в закладах Києва, теж “вже не той”. Але варіанти салату, що я скуштувала приємно вразили мене своїм смаком, тож я раджу вам їх спробувати. П`ять закладів - п`ять незвичних олів’є “За двома зайцями”, вул. Андріївський узвіз, 34 Крім того, що цьому салату я ставлю 5 балів за смаком, тут ще дуже оригінальна його подача. Олів’є викладається на подушці з лосося, зверху прикрашається перепелиними яйцями з кав’яром. Щоправда і ціна цього олів’є найдорожча серед інших. Вартість салату - 270 гривень. “Остання барикада”, Майдан Незалежності, 1 Порція салату, як на мене, не дуже велика, але варта того, щоб спробувати. Бо готують його тут з бичачим серцем, зверху прикрашають пір’ям зеленої цибулі. Вартість салату - 89 гривень. “Чорноморка”, вул. Ярославська, 5/2 В мережі “Чорноморка”  олів’є подають аж трьома способами: з рапанами, мідіями та лососем. Можете вибрати, який вам більше до вподоби. Я спробувала і з рапанами, і з лососем. Як на мене, з рапанами кращий. Вартість будь-якого варіанту - 96 гривень. “DOM №10”, вул. Спаська, 10 Олів’є в цьому закладі - це просто захлинутися слиною! І порція величезна - можна наїстися одним цим салатом. Готують тут його з яловичим язиком та прикрашають зверху молодим зеленим горошком. Вартість салату - 98 гривень. “Хуторець на Дніпрі”, вул. Набережно-Хрещатицька, 10-А Тут готують два види олів’є: з закарпатської форелі власного копчення з ікрою щуки; з копченою індичкою та яловичим язиком. Майте на увазі, що порція останнього - 500 грамів, тож його можна сміливо замовляти на двох. Якщо ж ви будете його їсти самостійно, замовляйте половину порції. Перемащують його майонезом та сметаною просто у вас на очах. Вартість салату з індичкою та язиком - 282 гривні (за цілий салат). З рибою я не куштувала, але бачила, як подають - мусить бути дуже смачно. Якщо хтось спробує - напишіть обов’язково мені, як смакувало. Вартість салату з фореллю - 194 гривень (за цілий салат). Сподіваюсь, всі ці варіанти легендарного салату прийдуться вам до смаку. А щоб не пропустити, як смакують інші страви - стежте за сторінкою Смакуй з Інна Гордієнко. Читайте: Идан Фачиа: “В Киеве больше хороших баров, чем в Париже” Фото автора KиевVласть

Мер Києва Віталій Кличко привітав українців із прийдешніми святами – з Новим роком та Різдвом Христовим. Про це KV стало відомо з відеоролика Віталія Кличко, яке він оприлюднив на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook. На початку відео богатир Ілля Муромець, пам’ятник якому встановлений у парку “Муромець”, перетворюється на Святого Миколая. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Далі він мчить Києвом на квадроциклі, запалюючи святкові вогні на вулицях столиці. “Дива трапляються. Особливо – під Новий рік і напередодні Різдва. Коли ми, з відкритим серцем, чекаємо на казку. Коли віримо і вміємо творити добро. Коли ми працюємо, поважаємо і цінуємо людей, які поруч. І любимо своє місто, свою країну, – зазначив мер столиці. – Світ навколо змінюємо ми самі. Я бажаю вам світлої віри – в диво, у свої мрії, у свою країну! З Новим роком та Різдвом Христовим!” – привітав українців Віталій Кличко. Читайте: Привітання прем’єр-міністра Володимира Гройсмана з Новим РокомФото: КГГАKиевVласть

Щоб дізнатися реальну ситуацію у районах столиці та з'ясувати, що зроблено за 2018 рік для підвищення комфорту мешканців, КиевVласть вирішила провести серію інтерв'ю з головами райдержадміністрацій Києва. Кожний очільник району читачам КиевVласть детально розкаже скільки коштів витрачається на розвиток району, що робиться для покращення умов життя, на що люди скаржаться частіше за все, які проблеми існують, скільки будується нових об'єктів, чи є проблеми із забудовниками, як вони вирішуються та які наявні плани щодо розвитку району. Друге інтерв'ю цієї серії з головою Подільської РДА Віктором Смирновим. Довідка KV: Подільський район Києва засновано у 1921 році. Сьогодні до його складу входять селище Шевченка, житлові масиви Вітряні гори, Виноградар, Мостицький, Куренівка, Біличе Поле, частина Нивок, Рибальський півострів і Поділ, який є центральною частиною району. Район межує на сході з Оболонським та Дніпровським районами, на заході – зі Святошинським та Шевченківським, на півночі – з Оболонським та на півдні – з Печерським. Простягається він вздовж правого берега Дніпра і Київської гавані, попід горами Старокиївською, Замковою, Щекавицею і Юрковицею між Пішохідним мостом через Дніпро і Заводською вулицею. Фінансування KV: Скільки коштів вкладено у розвиток району у 2018 році? Віктор Смирнов: На видатки розвитку Подільського району у 2018 році було передбачено 172 млн гривень у бюджеті Києва. За рахунок цих коштів проведено роботи з реконструкції шкільного стадіону на території середньої школи №243 на вул. Новомостицькій, 10. На нього всього спрямовано майже 29 млн гривень, зокрема у 2018 році - понад 9 млн гривень. Це найважливіша і наймаштабніша реконструкція. Тепер там сучасний стадіон, зроблений за всіма канонами - з сучасним штучним покриттям, таблом, трибунами, пандусом для людей з обмеженими можливостями. На стадіоні споруджено баскетбольні і волейбольні майданчики, новий тренажерний комплекс. Сьогодні роботи завершені на 100% та готуються документація для здачі об'єкта в експлуатацію. Завершено реконструкцію одного з корпусів 486 садочку на вул. Гречка, 20д. Недобудова стояла від початку Незалежності України. Ми зробили нову проектну документацію. Добудували корпус, облаштували групи, спортзал, медпункт. Це дозволило створити додаткові 3 групи на 45 місць. Діти зайшли туди у вересні 2018 року. Загальна реконструкція коштувала 10,841 млн гривень. Практично закінчені роботи з облаштування громадської вбиральні на Андріївському узвозі біля музею-майстерні Івана Кавалерідзе. На неї витрачено 4,729 млн гривень бюджетних коштів Києва. Ці кошти пішли на побудову самої вбиральні і благоустрій території. Вбиральня вмурована у землю і зверху над нею з'явиться сквер. Введення об'єкта в експлуатацію планується до кінця 2018 року.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Окрім цього майже 15 млн гривень в цьому році спрямовано на роботи з будівництва зовнішніх мереж водопроводу та каналізації у приватному секторі Виноградарю, Сирецького масиву та Замковецько-Білицького масиву. 106 млн гривень пішло на капітальний ремонт закладів соціально-культурної сфери та житлового господарства. Зокрема, капітально відремонтовано та переоснащено у сучасний інтелектуальний простір три бібліотеки. Біля 69,7 млн гривень направлено на ремонти житлово-комунального господарства. Це різні види робіт - ремонти вікон, фасадів, облаштування спортивних майданчиків, ліфтів, під`їздів, вхідних груп, сходових клітин тощо. Також, з цієї суми 22 млн гривень - найбільша сума у місті - була виділена на ремонт асфальтового покриття міжквартальних проїздів та дворів. Більше ніж 30 мільйонів вкладено в обладнання для шкіл, дитячих садків, інтернатів Подільського району столиці. KV: Скільки коштів надано з державного бюджету? В.С.: Ми отримали субвенцію з державного бюджету по галузі освіти у розмірі 800 тис. гривень на нову українську школу. На ці кошти придбано комп'ютерне обладнання, дидактичний матеріал, меблі для початкових класів. KV: З народних депутатів Подільському району хтось допомагав? В.С.: З народним депутатом, якого обрано по нашому району (округ №220 - Вячеслав Костантіновський - KV), в нас налагоджена співпраця. Однак цього року масштабних спільних проектів у нас не було. У нас 8 депутатів Київради від Подільського району (Людмила Березницька, Юрій Дідовець, Антон Дрепін, Юрій Крикунов, Наталія Маслова, Валентин Мондриївський, Олексій Окопний, Вадим Сторожук). З ними працюємо майже щодня. Є порозуміння. Вони нам надають інформацію від мешканців про їхні проблемні питання, актуальні потреби. Дякуючи депутатам, маємо додатковий дієвий зворотній зв'язок з подолянами. KV: Скільки громадських проектів у районі було реалізовано у 2018 році? В.С.: 12 проектів на сумму 15 млн гривень. З них 9 громадських проектів повністю реалізовано, 3 проекти – на завершальній стадії. Жоден проект не реалізувався без тісної співпраці з авторами. З деяким були невеличкі затримки, але вони були пов'язані з проведенням процедури закупівлі. Більшість проектів стосувалися сфери освіти. Наприклад, у гімназії № 107 “Введенська” створено мережу хабів - сучасний освітній простір гімназії. У гімназії №34 “Либідь”, що на вулиці Межовій, зробили за рахунок громадського проекту вхідну групу: повністю поміняли фасад, вікна, кахель. Також у межах коштів громадського бюджету оновили 2 дитячих клуби за місцем проживання та створено функціональний простір для активного розвитку дітей на основі інноваційних методик освіти. На наступний рік планується реалізація біля 30 громадських проектів, серед яких також дуже велика кількість освітянських проектів. Дорожньо-транспортна інфраструктура KV: На Подолі є знакові об'єкти, навколо яких не один рік точаться суперечки. Наприклад, Гостинний двір або археологічні знахідки на Поштовій площі. Чи робить щось адміністрація району для збереження цих об'єктів? В.С.: Доля Гостинного двору вирішується на державному рівні. Питання музею на Поштовій площі вирішується на міському рівні. Доля цих двох об’єктів знаходиться на особистому контролі міського голови Віталія Кличка. Також опікується ними і його заступник, куратор Подільського району Валентин Мондриївський. Маємо амбітні плани на 2019 рік, серед пріоритетів – реконструкція Контрактової площі та вулиці Сагайдачного. Відповідні проекти зараз проходять експертизу, після якої буде відома остаточна вартість робіт. Реконструкція Контрактової площі На вулиці Сагайдачного у 2018 році були великі пориви по лінії “Київводоканалу”. Тому в першу чергу в рамках реконструкції буде проводитися перекладання всіх мереж. Роботи плануємо завершити до 2020 року. KV: Великі автобуси для проїзду по вузьким вулицям Подолу не дуже зручні. Як це питання збираються вирішити? В.С.: Це є в майбутніх планах, але не на 2019 рік. З цього питання ми працюємо з КП “Київпастранс” і КП “Центр організації дорожнього руху”. Проектанти реконструкції також враховували це. Більш того, це питання вивчалося, коли частину Контрактової площі та вулиці Сагайдачного зробили пішохідними. І поки я жодного разу не бачив, щоб автобуси десь застрягли. KV: Що ще планується зробити на Подолі? В.С.: Очікується велика робота при будівництві Подільсько-Воскресенського мостового переходу. Він буде виходити якраз на вулицях Верхній та Нижній Вал. Проект реконструкції цих вулиць існує вже давно. Але так як він зав'язаний на цей мостовий перехід, роботи не розпочаті. Коли буде добудовуватися цей міст, будемо розпочинати реконструкцію Верхнього і Нижнього Валів до Глибочицької. Їх треба давно реконструювати у комплексі, але обов’язково з інженерними мережами, в т.ч. і колектор р. Глибочиця. Читайте: В КГГА отчитались о ходе строительства Подольского моста (видео) KV: Одним з актуальних питань для Подільського району є організація гарного транспортного сполучення з Виноградарем. Які плани щодо цього? В.С.: Всі чекають метро на Виноградар. І це вже недалека перспектива. Думаю, будівництво буде активно вестися вже у 2019 році. І протягом 5 років метро на Виноградар буде. Читайте: Строительство метро на Виноградарь доверили российскому бизнесмену Для поліпшення транспортного сполучення, у тому числі з Виноградарем, у планах реконструкція вулиці Кирилівської (раніше вул. Фрунзе - KV). Замовником цієї роботи є місто, а не район. Думаю, вже у 2019-му Кирилівська буде розширена. На самому Виноградарі є плани реконструкції проспекту Свободи і Правди до вулиці Гонгадзе відповідно до якого кіоски понад дорогою планується прибирати. На їхньому місці буде сквер, повноцінні тротуари та велодоріжки. У планах також ремонт вулиці Світлицького в сторону “пожежної дороги” з заміною покриття та тротуарів. Також хочемо там ліквідувати стихійну торгівлю. KV: Чи будуть нові маршрути громадського транспорту на Виноградар? В.С.: Маршрутами громадського транспорту ми не займаємося. Є “Київпастранс” та Департамент транспортної інфраструктури Київської міськдержадміністрації (КМДА). Це їх компетенція. У нас є пропозиції від мешканців щодо цього питання, які ми передаємо Департаменту. Ми тісно співпрацюємо щодо будь-яких питань, які стосуються покращення інфраструктури району та зручності подолян. KV: Які дороги було відремонтовано у 2018 році? В.С.: Зробили ремонт вулиці Мостицької та Гречка. На завершальній стадії ремонт частини проспекту Правди. KV: Ви згадували, що на міжквартальні проїзди у 2018 році пішло 22 млн гривень. Скільки міжквартальних проїздів вдалося відремонтувати за ці кошти? В.С.: 76 об'єктів. Роботи з капітального ремонту асфальтового покриття міжквартальних проїздів та прибудинкових територій проведено на 67 об’єктах житлової забудови. КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району Києва” виконано  поточний ремонт асфальтового покриття та ремонт зовнішніх сходів на прибудинкових територіях 9 будинків. У нас є чітке розуміння, в яких місцях найгірший стан міжквартальних проїздів. Але ремонт проводили виключно там, де інженерні мережі знаходяться в задовільному стані. Наприклад, на проспекті Свободи, 1, 3 і 5 було заплановано проведення ремонту міжквартального проїзду. Однак, так як в будинках за цими адресами, є проблемні питання щодо стану тепломереж, ми вирішили його перенесли. Спочатку будемо ремонтувати тепломережу. Так само буде і на наступний рік. Сподіваюся, буде можливість у найпроблемніших місцях перекласти мережі, а потім вже провести асфальтування. Житлово-комунальне господарство KV: У поточному опалювальному сезоні у Подільському районі постійні аварії. Через відсутність тепла мешканці навіть виходили на протести. Ці проблеми виникли через те, що не встигли підготувати мережі до зимового сезону? В.С.: Дійсно зараз основний обсяг скарг - тепло і гаряча вода. Всім відомо, що у 2018 році було змінено постачальника цієї послуги. Все літо йшов дуже складний процес. Протягом цього часу дві системи - гаряче водопостачання і опалення - стояли без носія. Хоча вони мають бути заповнені, щоб не було корозії. Вони простояли сухими. А коли почалася подача теплоносія, з'явилися кущові пориви. Поривів було багато - до 40 одночасно. Найбільш складна ситуація була на Виноградарі. У цьому відношенні у районі було одне з найгірших становищ. У “Київтеплоенерго” про цю проблему знають. Цим питанням опікується і профільний заступник голови КМДА Петро Пантелєєв. Всі сили були кинуті на усунення проблеми. Наразі без тепла майже немає будинків. Читайте: Жители Куреневки в Киеве перекрывали дорогу из-за отсутствия отопления (фото) KV: Що ще не задовольняє мешканців Подільського району? В.С.: Завжди є скарги на ліфтове господарство. Хоча за останні декілька місяців ліфтове господарство нашого району має найменшу кількість зупинок. Намагаємося усувати проблему протягом декількох годин. Є питання аварійних розриттів. Три роки тому, коли було 40 розриттів - це була катастрофа. Ми виходили на не більше 3-4 розриттів на території району. Зараз у нас більше 300 розриттів після аварійних робіт, які нам у спадок лишило “Київенерго”. “Київводоканал” закриває ці питання вчасно. KV: У 2018 році змінився підрядник з вивозу побутових відходів. Є скарги на нього? В.С.: Є, у жовтні була дуже напружена ситуація. Зараз стан покращився. Але є проблеми з вивозом великогабаритного сміття. Не дуже хочу аналізувати цю ситуацію, але на мій погляд, коли прибирання сміття було у тарифі Керуючої компанії, було краще. KV: Скаржаться мешканці району на щурів? В.С.: Щурі є у кожному районі. Нещодавно це питання піднімалося на рівні міста. Але сказати, що скарг дуже велика кількість, не можу. В нас постійно проводиться дератизація - мінімум два рази на рік. А якщо є скарги, то робимо повторно. Керуюча компанія з цим справляється. KV: Мешканці району віддають перевагу Керуючій компанії від міста чи активно створюють ОСББ? В.С.: Зараз у Подільському районі 747 будинків комунальної власності. Є будинки інвестиційні, ЖБК, ОСББ, будинки відомчі. Загалом 1 027 будинків. ОСББ створюються, можливо, не так швидко, як хотілось би. В рейтингу по створенню ОСББ Подільський район не на останньому місці. Проте активність велика не спостерігається через сприйняття цього процесу людьми не тільки на Подолі чи у Києві, а й взагалі в Україні. Мало хто хоче брати відповідальність на себе. KV: Багато у районі аварійних будинків? В.С.: Старого фонду багато. Деякі будинки обстежувалися і визнані складними. Але відселення у 2018 році не було і у 2019 році не планується. KV: Які ремонти було проведено у будинках району за кошти міського бюджету? В.С.: Виконано заміну вікон на сходових клітинах (39 будинків), утеплено фасади (43 об’єкта); проведено капітальний ремонт покрівель (15 будинків) та ремонт сходових клітин (1 об’єкт). Також за кошти міського бюджету виконано ремонт електричних мереж/електрощитових у 12 будинках та капітальний ремонт ліфтового обладнання пасажирських та вантажопасажирських ліфтів у  36 будинках. KV: Чи є борги за комунальні послуги? Можуть через них припиняти обслуговувати будинки? В.С.: Є відсоток несплати. Аде немає будинків, де всі винні за послуги. Що стосується окремих боржників, то рішення щодо їх відключення буде прийматися підприємствами, які надають послуги. Наша проблема прибудинкові та внутрішньобудинкові території. Є тариф, по якому сплачують мешканці. Наскільки вони сплатили, на стільки і отримали послуг. І в цьому проблема Подолу, бо тут багато маленьких будинків з невеликою кількістю квартир. Якщо навіть всі квартири сумлінно платять, то коштів недостатньо для проведення поточних ремонтів. Цю проблему складно вирішити. Проте у місті нас чують і допомагають вирішувати ці питання. Нове будівництво та конфлікти з забудовниками KV: Скільки зараз в Подільському районі будується нових об'єктів? В.С.: У нас 9 будівельних майданчиків, де будуються нові будинки. № Об`єкт Забудовник (генпідрядник) Замовник 1 “Житлове будівництво між вул. Новомостицькою та вул. Замковецькою у Подільському районі Києва” ТОВ “МОНОЛІТ БУДСЕРВІС” Обслуговуючий кооператив “Індивідуальних забудовників “НОВОСЕЛ” 2 “Будівництво житлового комплексу з об’єктами соціально-громадського призначення, паркінгами та благоустроєм пам’ятки природи “Крістерова гірка””, вул. Вишгородська, 45 ТОВ “К. А. Н.  СТРОЙ” ВАТ “Агрофірма “Троянда” 3  “Будівництво мікрорайонів I, II, Iп.к, III, Iп.к., IV у багатофункціональному житловому районі (ЖК “Варшавський мікрорайон”) на вул. Маршала Гречка та просп. Правди” ТОВ “Моноліт будсервіс” ДП “Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат “Пуща-Водиця” 4 “Будівництва житлового будинку з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом”, вул. Новомостицька, 15 ТОВ “СПЕЦБУД-ПЛЮС” ТОВ “Будівельна компанія “КИЙ” 5 “Молодіжний житловий комплекс по вул. Тираспольська, 43 у Подільському районі Києва”, вул. Тираспольська, 43 ТОВ “ГАРАНТБУДІНВЕСТ” ДП “ПОРТАЛ” ТОВ “БК “ЗЗБК №1” ТОВ “Молодіжний житловий комплекс “Оболонь” ТОВ “ІБК ОБРІЙ” 6 “Комплексна забудова території (житлова та громадська, ІІ черга будівництва)” (4-й пусковий комплекс – житловий будинок з центром розвитку дитини) на вул. Електриків, 21-23, 23-Б у Подільському районі  Києва” - Житловий район “Рибальський” ТОВ “КДД Інжиніринг” ТОВ “Рибальський острів” 7 “Реконструкція майнового комплексу під багатоквартирну забудову з вбудованими приміщеннями громадського призначення на вул. Електриків, 23-Б у Подільському районі Києва” ІІ черга будівництва ТОВ “КДД Інжиніринг” Публічне акціонерне товариство “Київський річковий порт” 8 “Будівництво громадсько-житлового комплексу на вул. Фрунзе, 37, 37 (літера "А") у Подільському районі Києва”, вул. Фрунзе (літера "А"), 37, 37” ТОВ “Фірма Швидко” ТОВ “Нові зодчі” 9 “Будівництво житлового комплексу з об’єктами соціального призначення на вул. Маршала Гречка,10-Б у Подільському районі Києва”, вул. Маршала Гречка,10-Б ТОВ “Будівельна компанія “Інтеграл-Буд” ТОВ “ВК-Інвестбуд” Крім цього ведеться робота над таким важливим об'єктом як реконструкція з добудовою двох поверхів нежитлової будівлі на вул. Мостицькій, 20. За цією адресою планується розмістити центр надання соціальних послуг, де будуть розміщуватися всі соціальні служби району. У Києві поки існує тільки один такий центр у Святошинському районі. У 2018 році для реконструкції цього об'єкта було проведено проектування та експертизу, також почалися будівельні роботи. На це було виділено 2,7 млн гривень. Загальна сума проекту 96 млн гривень, з них 43% на обладнання, інше на будівництво. На 2019 рік бюджетний запит становить 48 млн гривень. Якщо воно буде з міського бюджету, то є великі шанси отримати ще субвенцію від Мінсоцрозвитку на цей об'єкт. У такому разі завершити роботи можна у 2020 році. KV: Чи є на території Подільського району проблемні забудови або спірні ділянки? В.С.: Так, нещодавно всі були свідками протистоянь на Андріївському узвозі. Забудовник мав протягом місяця обмежити висотні параметри готелю. Але не зробив цього. Дякуючи чіткій позиції міського голови Віталія Кличка, депутатського корпусу та активній громадськості, Київрада розірвала договір оренди зі скандальним забудовником на Андріївському узвозі, 14-16. Читайте: Киевсовет обязал ЧП “Маркон” убраться с Андреевского спуска за 30 дней KV: Забудовники допомагають району у побудові інфраструктури? В.С.: Забудовники платять до міського бюджету пайову участь. Вирішення питань щодо пайової участі та розрахунки розмірів пайового внеску здійснюються  міськими департаментами. Ми (район) практично впливу на це не маємо. До нас ці кошти повертаються з бюджету міста. Школи, садочки та спортивна інфраструктура Подільського району KV: Скільки у районі працює шкіл та садочків? Їх вистачає? В.С.: Працюють 80 закладів освіти. Черги в садочки є, але зменшилися в порівнянні з минулими роками. Також є садочки, наприклад, на вул. Гречка, де є навіть вільні місця. Школи всі працюють. Є перевантажені, є завантажені на 100%, є декілька шкіл, які недозавантажені. Це залежить від місця розташування і відношення людей, які живуть у мікрорайоні. Наприклад, на вул. Маршала Гречка є школа 63, яка заповнена на 100%, і школа 45, яка заповнена на 70%, а раніше була заповнена тільки на 30%. У мешканців цього мікрорайону були зауваження до роботи цієї школи. Пізніше, коли змінили директора, у 45 школу пішли діти. У цьому році набрали два повних перших класи. Батьки бачать зміни, новий директор навів лад з педколективом, господарством, проводить ремонтні роботи. На мою думку, більшість позитивних змін у школі залежить від директора, який визначає пріоритети розвитку закладу, і, якщо вони співпадають з баченнями педагогічного та батьківського колективів, імпонують учням, то проблем в такому закладі немає. Якщо брати загальну завантаженість шкіл, то у цьому навчальному році вперше стояло питання про відкриття другої зміни. Але поки що це питання вирішено. KV: Чи робляться ремонти чи реконструкції закладів шкільної та дошкільної освіти району? В.С.: Ремонтів зроблено багато. На 2019 рік запланована реконструкція з добудовою дитячого садочка № 151. Планується реконструкція наявних поверхів та добудова третього поверху. На це виділено 26,5 млн гривень, тому всі роботи плануємо встигнути зробити протягом 2019 року. У районі є одна проблемна школа № 114. Вона відселена вже більше 10 років, але як одиниця існує. Її учні зараз навчаються у трьох інших школах. Будівля в аварійному стані. Цей об’єкт передано на реалізацію до міста. У садочку № 777 в одній з груп на підставі договору оренди розміщено реабілітаційний центр. Там займаються 8 діток з ДЦП. Якщо нам вдастся побудувати реабілітаційний центр для дітей і молоді на проспекті Правди, 4, то цю групу переведемо туди. KV: Крім великого проекту щодо реконструкції стадіону на Новомостицькій, що в районі зроблено для розвитку спортивної інфраструктури? В.С.: За 2018 рік побудовано за міською програмою 6 мініфутбольних полів на територіях шкіл. Діє одна спортивна школа № 4. Вона базується у школі № 242 на проспекті Правди. Проте заняття проводяться у різних місцях. Зараз готовий проект добудови до школи № 242 спортивного залу, який буде розраховано як для проведення уроків фізкультури, так і для потреб спортивної школи. Питання в отриманні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для опрацювання проектної документації в повному обсягу. Плануємо, що у наступному році ми вирішимо це питання. У 2019 році має бути виділено 1 млн гривень. Зелені зони та безпека мешканців Подільського району KV: Багато уваги приділяється у районі збереженню та відновленню зелених зон? В.С.: На поточний благоустрій Подільського району за січень-листопад 2018 року використано 32,4 млн гривень, із них 29,93 млн гривень бюджетних коштів. У нас розміщено 10 парків, 31 сквер, 1 бульвар, 3 проспекти. Висаджені зелені насадження вздовж 75 вулиць, на схилах гір та у зонах відпочинку на масиві “Виноградар”. У 2018 році облаштовано 3 сквери - біля кінотеатру Жовтень (неподалік площі Щекавицька (раніше – Червона Пресня), біля станції метро “Тараса Шевченка” та сквер Старокиївська гора (Пейзажна алея). На даний час ведуться роботи з облаштування парку Куренівський та скверу на вул. Світлицького (перетин з проспектом Свободи). Проводяться роботи з лікування пам’яток природи місцевого значення “Вікові дуби” (22 вікові дерева на вул. Вишгородській, 51), “Дуб Гуналі” на перетині вул. Бестужева та пров. Бестужева та “Дуби та липи 6-го листопада” по вул. Кобзарській, 25 на загальну суму 440,80 тис. гривень. KV: Але сади на Виноградарі, де планують будувати метро, вирубили... В.С.: Я не вважаю, що ті сади треба відносити до зелених насаджень, як таких. Всі фруктові дерева мають досить короткий вік. Там виділялася земля під будівництво. KV: Що сталося з підприємцями, які працювали біля метро “Тараса Шевченка”? В.С.: Якщо пам'ятаєте там був такий собі “шанхай” - багато різноманітних кіосків. Всі ці кіоски були демонтовані повністю, але з підприємцями досягнуто домовленості про перенесення цих кіосків. Їм створено робочі місця поруч. З 25 підприємців 18 виявили бажання залишитися. Зараз там сучасне торговельне обладнання в одному стилі. Читайте: Возле метро “Тараса Шевченко” в Киеве снесли МАФы Сквер, що біля кінотеатру “Жовтень” також створено на ділянці, яка раніше була спірною. Років 15 тому там хотіли звести інший об’єкт. Мешканці Подолу втрутилися в це питання. І тепер там облаштували сквер з фонтаном, сучасною системою поливу, висаджено багато нових дерев, газон, сучасне освітлення. KV: Чи є місця у районі, де можна зробити сквер, але вони зараз захаращені? В.С.: Не можу сказати, що захаращені, але є такі, що пустують. Наприклад, у центрі Подолу, на перетині вулиць Спаської та Волоської, кияни власними силами замість пустиря облаштували парк, який називається “Самосад”. Зважаючи, що ця ділянка знаходиться в оренді, але ніяких робіт нам не проводилося, активна громада вирішила облаштувати там громадський простір. KV: Наскільки забезпечена безпека мешканців району? В.С.: Криміногенна ситуація фактично однакова по всьому місту. У нас налагоджений контакт з усіма службами оперативного реагування, зокрема з райуправлінням поліції та ДСНС. Фото: KV Фото галереї: надано Подільською РДАKиевVласть