Корупційні скандали, недобудовані ЖК та інтереси Молчанової: що відбувається з “Київміськбудом”
Гроші на оборону: Київрада збільшила кошторис програми “Захисник Києва” на 2024 рік в 2,5 раза, не підкріпивши це змінами в бюджет
Київщина екологічна: як область стала лідером України зі створення об'єктів природно-заповідного фонду
10 грудня 2020 г. 20:25
Раздел: Територія розуму
Як НБУ та ФГВФО знищують бажання інвесторів вкладати кошти в Україну
Чого прагнуть інвестори? Будь-який нормальний інвестор має на меті перш за все отримати дивіденди або дохід. Крім того важливим є аспект безпеки – тобто певні гарантії повернення коштів. Звісно, якщо ми зараз не говоримо про венчурних інвесторів, які ладні йти на більш серйозні ризики.
Інвестування доволі поширена практика, особливо у європейських країнах чи країнах США. Там, в умовах економічної стабільності та безпеки громадяни можуть дозволити собі вкладати кошти. Таким чином реалізується так званий акт довіри громадянин-держава.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
На жаль, ця модель ламається, варто опинитись їй на теренах України. Тут держава не лише не підтримує інвесторів. Тут держава їх знищує та навмисне відбирає вкладені кошти. Це моя власна думка і я, як громадянин незалежної країни маю на неї повне право, яке гарантує мені конституція.
“Звідки така зневіра?”, – запитає читач мого блогу. І я розповім історію, почувши яку, зрозумів для себе, що якби і мав можливість, то ніколи б не інвестував в Україні.
Всі чули про скандал навколо банку “Аркада” та кинутих інвесторів. Сьогоднішня розповідь теж буде пов'язана з цією фінустановою, а також державними установами – регулятором (Національний банк України) та ФГВФО (Фонд гарантування вкладів фізичних осіб).
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Як мені стало відомо, після гучних справ “Аркади” банк зайнявся пошуком останньої надії – тобто інвестора, який міг би надати кошти в кредит задля відновлення об’єктів будівництва. За інсайдерськими джерелами, НБУ дав чітку вказівку банкам – не надавати позику “Аркаді”. Після тривалих пошуків таки знайшовся інвестор – дехто Олег Нелін, який на вигідних для себе та банку умовах погодився позичити гроші.
Він надав банку 10 млн дол (260 млн грн) під 18% річних. Щоб мати якісь гарантії, був заключений іпотечний договір. Тобто, в разі неповернення коштів “Аркада” зобовязувався віддати у власність інвестора комплекс офісних приміщень за адресою Ольгинська 3А, місто Київ. Звичайна собі угода.
В “Аркаді” зі свого боку розраховували повертати тіло боргу з коштів, які мала виплатити столична влада за рішенням суду. Проте, грошей так і не побачили.
Це стало однією з причин затягування виплати кредиту.
Через 6 місяців після отримання кредиту, комунікація між президентом “Аркади” Костянтином Паливодою та інвестором Олегом Неліним втрачалась. Останній почав переживати за свої кошти. Крім того, сума за рахунок відсотків та штрафів збільшилась до 370 мільйонів.
Інвестор ініціював переоцінку майна та прийняв рішення стягнути предмет іпотеки в рахунок погашення боргу, на що мав повне законне право.
І все здавалось би нормально, якби не одне але.
У ФГВФО схоже, що вирішили, що власником має бути хтось інший, але ніяк не Нелін. У фонді звернулись до суду з вимогою визнати договір банку та Неліна – недійсним. Без жодних зрозумілих на те причин.
У позовній заяві безліч дивних моментів. Наприклад, що банк нібито “безоплатно” віддав приміщення. Відколи це 10 мільйонів доларів асоціюються зі словом “безоплатно”? Можливо звісно, суми хабарів у представників фонду та НБУ настільки великі та суттєві, що для них 10 мільйонів доларів – не гроші?
Тепер чомусь Нелін має доводити в судах своє право на своє ж законне майно. Варто додати, що позичені кошти були повністю законно зароблені, з них були сплачені податки до держбюджету.
Про цю угоду знали й у регулятора. Ба-більше! Вони ще й контролювали використання цих коштів.
Дуже схоже, що в Україні право на інвестиції мають лише державні структури, які лобіюють інтереси певних зацікавлених осіб. Прізвища їхні мені невідомі, проте інтерес видається очевидним – віджати майно інвестора та продати кому потрібно за безцінь. Саме таким чином в Україні реалізуються схеми. Саме таким чином Україна залишається бідною та нерозвинутою країною, а в неї не хочуть вкладати. Саме таким чином народ жебракує, оскільки право та закон в Україні фактично не працюють.
Ігор Бондарчук, голова правління ГО “Стоп корупції”, правозахисник
КиевVласть
10 грудня 2020 г. 19:42
Раздел: Новини
Оболонская РГА распорядилась организовать помощь бездомным в зимний период
Оболонская райгосадминистрация (РГА) распорядилась организовать с 1 декабря 2020 года до 1 апреля 2021 года социальное патрулирование района с целью обеспечения бездомных горячим питанием, теплыми вещами и обувью.
Об этом KV стало известно из распоряжения №602 от 1 декабря 2020 года Оболонской РГА.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” В Оболонской РГА решили помогать бездомным в зимний период. Для этого там решили организовать социальное патрулирование района и создали районный оперативный штаб помощи бездомным лицам и координации социального патрулирования.
В рамках мероприятий по организации социального патрулирования Оболонского района в зимний период в администрации распорядились:
определить места работы бригад социального патрулирования и утвердить графики работы;обеспечить предоставление медицинской помощи бездомным в медучреждениях Оболонского района;обеспечить контроль за состоянием благоустройства и надлежащую организацию и проведение сбора и транспортировки бытовых отходов в местах работы бригад социального патрулирования;создать на базе Оболонской районной организации Красного Креста банки одежды и обуви для бездомных и провести их наполнение с привлечением для этого благотворительных взносов и гуманитарной помощи от физических и юридических лиц;способствовать освещению через СМИ информации о возможности получения бездомными социальной помощи во время социального патрулирования;обратиться через СМИ к киевлянам и благотворительным организациям касательно оказания помощи бездомным в зимний период.
Напомним, Подольская райгосадминистрация распорядилась организовать работу в зимний период пунктов обогрева, а также банка одежды и обуви для бездомных лиц. Пункты помощи должны работать с сегодняшнего дня, 30 ноября.
Читайте: В Подольском районе Киева организовали работу пунктов обогрева и банка одежды для бездомных (адреса)
Ранее KV сообщала, что в Печерском районе столицы открыты пункты обогрева. Туда может обратиться каждый, кто нуждается в помощи в холодный период года.
Читайте: Власти Печерского района столицы опубликовали адреса действующих пунктов обогрева
Напомним, в Киевской горгосадминистрации (КГГА) решили зимой позаботиться о бездомных. Планируется в зимнее время за счет благотворительных взносов обеспечивать бездомных горячим питанием и теплыми вещами. По городу планируют запустить социальное патрулирование для помощи бездомным.
Читайте: Зимой в Киеве будут обеспечивать бездомных горячим питанием, теплыми вещами и обувью
Фото: depo.uaКиевVласть
10 грудня 2020 г. 14:30
Раздел: Тексти
Жилье подорожает: карантин и реформа ГАСИ сократили количество новых строящихся домов в Киеве
В первом полугодии текущего года общая площадь жилья, на которое ГАСИ выдала разрешения на строительство, по данным Госкомстата сократилась в 1,4 раза сравнительно с аналогичным периодом 2019 года. Чем это обернется для рынка, девелоперов и покупателей, KV узнавала у Алексея Коваля, руководителя проектов девелоперской компании Perfect Group.
KV: Как изменится структура рынка нового жилья из-за отложенного вывода новых проектов? После реформы Государственной архитектурно-строительной инспекции (ГАСИ), карантина и т.д. прогнозируется сокращение нового строительства?
Алексей Коваль: Отложенный ввод новых проектов приводит к сокращению предложения на рынке недвижимости. С учетом уже практически полностью возобновившегося спроса с начала карантина и прогнозам его дальнейшего развития в 2021 году, ключевые застройщики будут повышать цены на квартиры.
Среди факторов отложенного ввода новых проектов можно выделить, с одной стороны, медленную реформу ГАСИ. Сегодня инспекция искусственно затягивает не только ведение объектов в эксплуатацию, но также находит формальные причины, чтобы отказывать в разрешениях на новые проекты. Дальше застройщики идут в суд и доказывают свою правоту – однако теряются от нескольких месяцев до полугода. С учетом сезонных факторов, сроки перенесения проекта могут достигать 9-12 месяцев немотивированного отказа ГАСИ. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Пока можно только предполагать, в какую сторону поменяется система, если органов станет три вместо одного. Любая реформа должна упрощать работу бизнеса. Особенно, если это такая капиталоемкая сфера, как строительство, с долгими сроками реализации проектов по 1-3 года и огромным эффектом мультипликатора для всей экономики. Если реформа не помогает решать ключевые вопросы – возникают аргументированные сомнения в ее эффективности.
Другая причина – это карантин и желание части застройщиков сфокусироваться на уже начатых комплексах. В первой половине года мы отметили массовый тренд отложенных проектов даже там, где застройщики ранее уже получили разрешения. Такой подход характерен, в том числе, для крупных компаний, которые хотят быть уверенными в достаточности собственного капитала на покрытие форс-мажорных ситуаций, таких как полная остановка работ в случае локдауна или радикальный спад продаж. К счастью, ни одно событие не случилось, однако крупный пул еще не начатых проектов перешел из 2020 в 2021-2022 года.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Наконец, спрос ощутимо просел в самом начале карантина. Но уже летом мы наблюдали хорошее восстановление. Цены на момент выхода из первой волны антикоронавирусных ограничений оказались очень выгодными. Реальный курс на моменте даже превысил 28 гривен, тогда как стоимость объектов девелоперы рассчитывали по 24-25 гривен, а потом держали цены во время карантина. Теперь многие застройщики уже планово подняли стоимость квадратного метра в своих комплексах один или даже несколько раз.
При этом спрос остается высоким. Люди не хотят нести деньги в банки и получать там 1-2% в валюте. В свою очередь, застройщики предлагают как опции покупки квартиры сразу за полную сумму, так и разнообразные рассрочки с внесением какой-то части сразу, и дальше выплат на срок от 12 до 36 месяцев, а иногда еще дольше. Это открывает рынок для тех, кто уже собрал половину денег и больше, однако пока не имеет 100% суммы на руках.
Отсюда перекос между предложением и спросом, результатом которого будет еще больший рост цен на недвижимость, чем мы наблюдали во второй половине 2020 года.
KV: Как эта ситуация повлияет на игроков рынка, ожидать банкротств, ухода с рынка небольших и средних застройщиков? Будут ли девелоперы уходить в другие форматы недвижимости?
Алексей Коваль: Сегодня нет макроэкономических факторов, которые могли бы со значительной долей вероятности стать причиной новых банкротств. Тем не менее, сейчас небольшие девелоперы занимаются поиском более крупных партнеров и входят в общие проекты. Они готовы пожертвовать прибылью, зато получить хорошее портфолио, в том числе благодаря опыту работы во время ситуации карантина и выхода из него.
Что касается выхода девелоперов в новые форматы – сегодня в мире драйвером инвестиций является именно жилой сектор. Другие точки роста – это складские помещения для операторов онлайн-торговли, дата-центры и многофункциональные комплексы. Именно на последние могут переключаться все больше застройщиков в Украине.
Такие объекты позволяют комбинировать понятный всем и растущий сектор жилой недвижимости, но также набираться опыта в коммерческом сегменте. Плюс именно многофункциональные комплексы помогают формировать дополнительные преимущества для покупателей, когда в их доме размещается вся необходимая торговая, ресторанная, офисная и спортивная инфраструктура. Например, в нашем портфеле есть сразу несколько подобных комплексов со сроками сдачи в 2022 и 2023 годах, однако уже сейчас мы прорабатываем ансамбль арендаторов, которые будут представлены на первых этажах. Чтобы будущие жильцы могли удовлетворить максимум собственных потребностей не покидая пределы собственного комплекса.
KV: Есть ли риски увеличения количества долгостроев?
Алексей Коваль: Вероятнее всего, пополнить количество долгостроев могут объекты от совсем небольших застройщиков. С одной стороны, такие начинающие девелоперы могут не иметь достаточного собственного капитала, и строить на деньги от инвесторов. С другой, в кризис люди склонны доверять компаниям с репутацией и историей на рынке, пусть даже сегодня надёжные девелоперы активно поднимают цены. Как результат, небольшие застройщики могут быть вынуждены замедлять темпы работ, в результате чего часть их проектов потенциально способны перейти в категорию долгостроев.
Тем не менее инвестор должен четко понимать, что если рядом стоят два комплекса – от известной компании и совсем нового девелопера, однако цена у молодого застройщика на 15-20% ниже, то такая выгода – это не подарок, а плата за риск. Вряд ли комплекс совсем не будет достроен, однако есть риски серьезных задержек. Дальше каждый решает сам, исходя из реальных потребностей и целей – может ли он пойти на риск сдачи дома на несколько лет позже за экономию в 15-20%.
KV: Что будет с конкуренцией?
Алексей Коваль: В каком-то смысле, 2021 год может стать периодом, когда основная конкуренция будет происходить между покупателями – за хорошие квартиры на ранних стадиях у надежных застройщиков. Небольшие девелоперы могут пытаться выиграть ценой – однако до полного решения ситуации с коронавирусом, скорее всего, покупателям будут более важны имя и репутации компании, чем возможность сэкономить 15-20%.
ЖК Rusaniv Residence компания Perfect Group развивает с Citex Development
KV: Как скажется ситуация на покупателях – в разрезе вариантов выбора, цены?
Алексей Коваль: Сейчас покупатели стали более осторожны при выборе квартир. Если раньше до половины покупателей смотрели только на цену квартиры и район, сегодня ключевыми параметрами стали инфраструктура комплекса и бренд девелопера. Как результат, доля жилья эконом-класса в Киеве за пять лет упала с почти 40% до менее 10%. Также сегодня, особенно, после начала карантин, спрос перешел к более дорогим опциям от надежных застройщиков. Много покупателей оказались готовы переплатить за уверенность, что их вложения не окажутся инвестициями в долгострои.
Также растет уровень цифровой грамотности и эффективности использования digital-инструментов при выборе жилья. Прежде, чем приходить в отдел продаж, потенциальные покупатели читают информацию про компанию, изучают форумы инвесторов домов, которые строятся, и даже находят группы жильцов уже сданных объектов – чтобы узнать про опыт жизни в других жилых комплексах от застройщика. Благодаря этому выбор девелопера происходит еще до прихода клиента в отдел продаж.
Для нас это крайне положительная история. Если 5 лет назад нужно было придумывать, как донести до человека сильные стороны компании за 5-10 минут эффективного контакта в отделе продаж, сегодня к нам приходят покупатели, которые уже знают, почему выбрали Perfect Group. Причем сделали это не за счет прямой рекламы, в которой компания сама себя хвалит. А потому что узнали больше информации о том, как мы строим дома, собрали отзывы о качестве работ, насколько ответственно мы ведем себя с инвесторами и так далее.
Также люди понимают, за что они переплачивают по сравнению с некоторыми другими опциями на рынке от небольших фирм и новых игроков. Они осознанно выбирают наши проекты, поэтому цена не является чем-то непонятным или непрозрачным. Соответственно, в отделе продаж мы можем уделить время расскажу о конкретных функциональных особенностях комплекса, его инфраструктуры и социальных объектов рядом – то, что действительно интересно покупателю, который будет здесь жить.
KV: Как в целом скажется сокращение объемов строительства жилья на экономике страны?
Алексей Коваль: Строительство имеет эффект мультипликатора на экономику. Каждая гривна, вложенная в сектор, может приносить от 3 до 10 гривен дополнительно. Это происходит за счет трудоустройства в секторе почти 270 тысяч человек, зарплаты большинства из которых сильно выросли в последние несколько лет.
После сдачи объекта человек также делает ремонт, покупает мебель – это все дополнительный продукт к ВВП. Таким образом, если в 2021 году сфера не доработает от возможного максимума на миллиард гривен, общие недополученные выгоды для экономики составят как минимум в несколько раз выше.
KV: Как ваша компания планирует реагировать на будущие перемены на рынке? Какие стратегические, тактические изменения?
Алексей Коваль: Мы вошли в нынешнюю турбулентность в статусе крупного застройщика с сильным брендом на рынке и большим портфолио завершенных проектов. Весь карантин мы работали с обычными темпами и не останавливали стройки. Конечно, мы еще в марте ввели нормы социального дистанцирования, практики ежедневного измерения температуры рабочими и использования масок. Также мы стали по несколько раз в день делать уборки отделов продаж с антибактериальными средства – в дополнение к маскам и контролю температуры для сотрудников и клиентов. Очень быстро переключились в режим максимальных консультаций онлайн. Наши специалисты освоили не только Viber и Zoom, а и все остальные популярные мессенджеры. Сегодня все эти подходы и практики, начатые в карантин, до сих пор остаются для нас новой нормой.
Несмотря на статус и быстрое восстановление спроса благодаря имиджу компании как надежного девелоперы, мы очень тщательно оценили собственные ресурсы на случай самых критических сценариев. В том числе, приняли решение немного отложить старт несколько новых проектов. Общая идея заключается в том, чтобы компания могла достроить все объекты при нулевых продажах. Мы решили перестраховаться и идти с запасом по средствам – пусть даже немного подождать с парой проектов.
KV: Что нового планируете в вашем пуле проектов?
Алексей Коваль: Из интересных моментов – мы планируем тестировать в наших объектах новые подходы к жилой и коммерческой недвижимости. Например, сейчас в планах есть пилотные проекты так называемых “доходных домов”, когда компания не только строит объект, но также делает ремонт, покупает мебель и технику, чтобы дальше самостоятельно сдавать квартиры в долгосрочную аренду. Также часть недвижимости мы планируем продать инвесторам – но потом все равно помогать владельцам искать арендаторов и обслуживать квартиры. По сути, для покупателя это будет “бизнес под ключ”, а для компании – хорошая практика в новом для себя сегменте.
Еще хотим попробовать формат апарт-отеля в центре города – это история о жилье, как сервисе, для путешественников и иностранцев.
В зависимости от того, как закончится год для сектора офисной недвижимости и сколько бизнесов решат сократить офисные площади в момент перезаключения договоров, мы оценим потенциал и, возможно, подумаем также над развитием коворкингов в ряде проектов. Чтобы люди, которые работают дома, также имели возможность прийти в отдельное пространство для фокусировки, чтобы провести важный звонок или просто переключить картинку.
В целом, у нас немало планов на 2021 год и абсолютно позитивный настрой. Несмотря на моменты с реформами некоторых государственных органов, рынок рисует хорошие перспективы, а наша команда талантливых и креативных специалистов находит все новые способы использовать сегодняшнюю ситуацию как источник вдохновения для новых проектов.
Читайте: Плата за простой: будут ли девелоперы массово возмещать моральный ущерб из-за несвоевременной сдачи ЖК?
Фото: пресс-службаКиевVласть
10 грудня 2020 г. 13:03
Раздел: Новини
Гендиректор “Интергал-Буд” Спитковский вошел в ТОП-50 CEO по версии журнала “Корреспондент”
Журнал "Корреспондент" подвел итоги ежегодного рейтинга лучших руководителей украинских компаний. Эксперты определили ТОП-50 СЕО — руководителей корпораций, холдингов, банков и страховых компаний. В списке 50-ти лучших также оказалась строительная компания "Интергал-Буд" и ее руководитель Дмитрий Спитковский.
Об этом KV стало известно из публикации на сайте журнала Корреспондент.net.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
"Благодарен экспертам рейтинга за признание. В то время, когда бизнес переживает непростые времена, руководителям компаний приходится особенно нелегко. Мы отвечаем не только за прибыль и удержание компаний "на плаву", но и за человеческие судьбы – за благополучие работников и их семей во время кризиса. Уверен, что мы не только достойно пройдем эти испытания, а и приумножим наши достижения", – прокомментировал результаты рейтинга Дмитрий Спитковский.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
В публикации журнала отмечается, что в связи с пандемией, в 2020 году ранее лидирующая по численности представителей сектора пищевая промышленность уступила на этот раз место розничным сетям и сервисам. Также в рейтинге упал горно-металлургический комплекс. Однако, за год резко выросло число представителей банковского сектора, благодаря госпрограммам поддержки. Стал успешным год, ввиду нынешней ситуации, и для фармацевтических компаний.
Сообщается, что для определения лучших этого года, журнал провел опрос среди ведущих экономических журналистов и экспертов. Рейтинг проводился среди 75 компаний, также в их число попали и прошлогоднее лидеры. Оценивали руководителей компаний по двум показателям. А именно: давалась экспертная оценка публичной репутации СЕО и оценка личного вклада руководителя в результаты компании. Место топ-менеджера в рейтингу рассчитывалось по итоговому рейтинговому показателю.
В результате среди строительных компаний в рейтинг ТОП-50 руководителей вошел генеральный директор группы компаний "Интергал-Буд" Дмитрий Спитковский.
Также названы лидеры рейтинга, им стала аграрная компания в Украине ООО СП "Нибулон" (руководитель Алексей Вадатурский). На самой же последней позиции оказалась компания Дениса Бондаря ДТЭК "Киевские электросети".
Напомним, что на территории жилого комплекса “Озерный гай Гатное” стартовало строительство школы. Более четырех месяцев команды профессионалов строительной компании “Интергал-Буд” и частной школы Astor School работали над совершенствованием проекта здания учебного заведения, проектировали удобное размещение классов и вспомогательных помещений.
Читайте: С начала года застройщики получили от ГАСИ 97% отказов в выдаче документов, – “Интергал-Буд”
Фото: intergal-bud.com.ua, Корреспондент
КиевVласть
9 грудня 2020 г. 16:00
Раздел: Тексти
Доходы и расходы Украины в 2021 году - проект госбюджета ко второму чтению
Доработанный ко второму чтению в Верховной Раде (ВР) проект закона о государственном бюджете на 2021 год, по сравнению с первым чтением, не стал более социально направленным. Он по-прежнему ориентирован на власть. Некоторые расходы на органы власти остались прежними (но увеличенными по сравнению с 2020 годом, как, например, траты на Офис президента). Финансирование судов не изменилось. Но в правительстве Дениса Шмыгаля (на фото) урезали образование, Пенсионный фонд, Госфонд регионального развития. Рекордно увеличено содержание Офиса генерального прокурора, зато деньги сняли с Нацгвардии и Нацполиции. А финансирование государственных инвестиционных проектов в доработанном проекте бюджета на следующий год вообще свели к нулю. Что же касается того, откуда брать деньги в доходную часть общегосударственной казны, – предложено больше занимать извне, попутно расширяя базу налогообложения (например, за счет лицензий на азартные игры).
Об этом KV стало известно из карточки законопроекта №4000 “О государственном бюджете Украины на 2021 год”.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Ко второму чтению Кабмин Дениса Шмыгаля, рассмотрев депутатские предложения и исходя из соображений Минфина, пересмотрел ключевые показатели проекта государственного бюджета на 2021 год.
“В соответствии со статьей 158 Закона Украины "О Регламенте Верховной Рады Украины" и с учетом пункта 2 постановления Верховной Рады Украины от 5 ноября 2020 № 980-IX "О выводах и предложениях к проекту Закона Украины о Государственном бюджете Украины на 2021 год" подаем проект Закона Украины "О Государственном бюджете Украины на 2021 год", подготовленный ко второму чтению”, – говорится в представлении Кабмина от 26 ноября с.г.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Как информировала KV, с учетом предоставления и возвращения кредитов в бюджет его доходы составят 1 трлн 100 млрд 668 млн 363,2 тыс. гривен (плюс 20 млрд 938 млн 527,3 тыс. гривен к первому чтению), а расходы – 1 трлн 347 млрд 303 млн 863,2 тыс. гривен (минус 2 млрд 779 млн 972,7 тыс. гривен от первого чтения). Предельный объем дефицита госбюджета составит 246 млрд 635 млн 500 тыс. гривен (на 23 млрд 718 млн 500 тыс. гривен меньше, чем планировалось изначально).
Налоговые поступления
Как и в первом чтении, наибольшая ресурсная база доходов бюджета – это налоги и рента – 937 млрд 527 млн 216,5 тыс. гривен. Львиная доля тут – внутренние налоги на товары и услуги (615 млрд 395 млн гривен).
В том числе:
Акцизный налог на подакцизные товары (спирт, ликеро-водочная продукция, пиво и вино, сигареты, топливо, электроэнергия и т.д.) – 84 млрд 609 млн гривен (столько же планировалось собрать и согласно первому чтению);
Акцизный налог на ввезенные на таможенную территорию Украины подакцизные товары и продукцию (в т.ч. транспортные средства) – 62 млрд 286 млн гривен (сумма также не изменилась);
налог на добавленную стоимость (НДС) с произведенных в Украине товаров, работ и услуг с учетом бюджетного возмещения – 136 млрд гривен (изначально планировалось несколько меньше – 130 млрд 500 млн гривен);
НДС с ввезенных на таможенную территорию страны товаров – 332 млрд 500 млн гривен (сумма та же, что и в проекте к первому чтению).
В общий фонд, как ожидается, поступит 245 млрд 316 млн 75,8 тыс. гривен (в первом чтении – 244 млрд 759 млн 590,5 тыс. гривен) налогов на доходы, на прибыль и увеличение рыночной стоимости, в т.ч.:
налог на доходы физических лиц (НДФЛ) – 137 580 075,8 тыс. гривен (и это – меньше, чем закладывалось сначала – 138 млрд 859 млн 590,5 тыс. гривен);
налог на прибыль предприятий – 107 млрд 736 млн гривен (в отличие от НДФЛ, здесь наоборот – сумма выросла со 105 млрд 900 млн гривен по первому чтению).
Рента за использование природных ресурсов должна составить 40 млрд 584 млн 757,7 тыс. гривен (в первом чтении меньше – 40 млрд 140 млн 757,7 тыс. гривен). В основном речь идет о плате за пользование недрами общегосударственного значения – 34 млрд 204 млн 928,4 тыс. гривен (было – 33 млрд 760 млн 928,4 тыс. гривен).
Налоги на международную торговлю и внешние операции правительство прогнозирует в сумме 32 млрд 534 млн гривен (в первом чтении – 30 млрд 134 млн гривен), в т.ч.:
ввозная пошлина – 32 млрд 185 млн гривен (в первом чтении – 29 млрд 785 млн гривен);
вывозная пошлина – 349 млн гривен (в первом чтении – столько же).
Неналоговые поступления
Неналоговые поступления должны составить 141 млрд 79 млн 487,9 тыс. гривен
(в первом чтении – 129 млрд 44 млн 303,9 тыс. гривен).
В структуре этих поступлений содержатся доходы от собственной и предпринимательской деятельности 70 млрд 213 млн 157,5 тыс. гривен
(в первом чтении – 65 млрд 972 млн 725,1 тыс. гривен):
часть чистой прибыли государственных или коммунальных унитарных предприятий и их объединений, которая изымается в соответствующий бюджет, и дивиденды, начисленные на акции (доли) хозяйственных обществ, в уставных капиталах которых есть государственная или коммунальная составляющая – 28 млрд 811 млн 832,4 тыс. гривен (в первом чтении – 24 млрд 571 млн 400 тыс. гривен);
средства, которые перечисляются в госбюджет Национальным банком Украины (НБУ) – 33 млрд гривен (как и в первом чтении; отметим, что народные депутаты предлагали довести эту сумму до 45 млрд гривен, но Минфин, по согласованию с НБУ, отверг это предложение);
плата за размещение временно свободных средств госбюджета – 124 млн 377 тыс. гривен (как и в первом чтении);
иные поступления – 8 млрд 276 млн 948,1 тыс. гривен (как и в первом чтении).
Собственные поступления бюджетных учреждений в проекте бюджета заложены в сумме 38 млрд 540 млн 721,7 тыс. гривен (в основном это поступления от платы за услуги, которые предоставляют бюджетные учреждения в соответствии с законодательством). По сравнению с первым чтением сумма не изменилась.
К неналоговым статьям доходов относятся также административные сборы и платежи, а также доходы от некоммерческой хозяйственной деятельности – 16 млрд 954 млн 788,2 тыс. гривен (это в полтора раза больше, чем закладывалось в первом чтении – 9 млрд 511 млн 368,2 тыс. гривен).
Самые крупные из них:
судебный сбор и поступления залогов в доход государства – 3 млрд 364 млн 315 тыс. гривен (столько же – в первом чтении);
плата за предоставление административных услуг – 9 млрд 718 млн 609,5 тыс. гривен (вчетверо больше, чем в первом чтении – 2 млрд 275 млн 189,5 тыс. гривен);
поступления от арендной платы за пользование целостным имущественным комплексом и другой государственной собственностью – 1 млрд 650 млн гривен (столько же – в первом чтении);
исполнительный сбор – 840 млн 62,8 тыс. гривен (столько же – в первом чтении);
средства от осуществления консульских действий – 810 млн 612,3 тыс. гривен (столько же – в первом чтении);
единый сбор в пунктах пропуска через государственную границу – 271 млн гривен (столько же – в первом чтении);
портовый сбор – 202 млн 188,6 тыс. гривен (столько же – в первом чтении).
Другие неналоговые поступления – 15 млрд 19 млн 488,9 тыс. гривен.
Доходы от операций с капиталом в следующем году оцениваются, как и в первом чтении, в 923 млн 330,9 тыс. гривен. В рамках этих операций самые большие доходы ожидаются от:
реализации государственных запасов (864 млн 827 тыс. гривен);
продажи основного капитала (51 млн 720,9 тыс. гривен).
Не претерпели ко второму чтению изменений и цифры заложенных в бюджет официальных трансфертов – 1 млрд 966 млн 331,3 тыс. гривен. Это деньги, которые поступят в общегосударственную казну от Европейского Союза, правительств иностранных государств, международных организаций и донорских учреждений.
РАСХОДЫ ГОСБЮДЖЕТА
Верховная Рада, президент, Кабинет министров
Аппарату Верховной Рады (ВР) в 2021 году Кабинет министров сначала предлагал выделить 2 млрд 288 млн 635,8 тыс. гривен, что больше уровня финансирования 2020 года (2 млрд 44 млн 774,8 тыс. гривен). Ко второму чтению сумму увеличили еще больше, почти на четверть миллиарда; таким образом Рада получит 2 млрд 535 млн 662,2 тыс. гривен.
Государственное управление делами (ГУД), к сфере которого относится множество структур и объектов, наоборот, получит меньше, чем предлагалось к первому чтению (на 130 млн) – 3 млрд 79 млн 943,4 тыс. гривен, но это все равно значительно больше, чем в 2020 году (сейчас – 2 млрд 416 млн 317,3 тыс. гривен).
При этом, часть расходов ГУД – это траты на содержание президента Владимира Зеленского и его Офиса. По сравнению с первым чтением эта строка расходов не изменилась – 1 млрд 269 млн 78,2 тыс. гривен (в 2020 г. на ОП выделено 912 млн 358,7 тыс. гривен; имеем 40-процентный рост расходов на ОП).
Почти столько же, сколько аппарат ВР, заложено на будущий год расходов на Хозяйственно-финансовый департамент Кабинета министров – 2 млрд 532 млн 266,3 тыс. гривен (в первом чтении было на 79 млн 292,1 тыс. гривен меньше; в 2020 г. департаменту полагалось более – 2 млрд 731 млн 435,3 тыс. гривен). Из этих расходов 888 млн 721,8 тысяч полагается Секретариату КМ (между первым и вторым чтением цифры не претерпели изменений, а в 2020 г. было заложено 797 млн 225,8 тыс. гривен).
Отметим, что если центральные органы власти в основном получат больше денег на свое содержание и осуществление полномочий, то регионам достанется меньше – так, в составе расходов на Министерство развития общин и территорий урезается (на 4,7 млрд) Государственный фонд регионального развития.
Суды
Государственная судебная администрация в 2021 г. может рассчитывать на 15 млрд 653 млн 162,4 тыс. гривен.В текущем году расходы составляют 15 млрд 699 млн 795,1 тыс. гривен. Между первым и вторым чтением законопроекта о госбюджете на 2021 год цифры здесь не изменились. На Верховный Суд полагается выделить 2 млрд 356 млн 807,4 тыс. гривен (2020 г. – 2 млрд 273 млн 63,4 тыс. гривен); Конституционный Суд – 318 млн 353,1 тыс. гривен (2020 г. – 314 млн 445,5 тыс. гривен); Высший антикоррупционный суд – 509 млн 980 тыс. гривен (2020 г. – 291 млн 413,5 тыс. гривен).
Оборона и разведка
Министерству обороны (МО) Кабмин сначала предлагал выделить в 2021 году 117 млрд 504 млн 702 тыс. гривен. Это немного меньше, чем в текущем году (11 млрд 631 млн 998,1 тыс. гривен). Но затем планы пересмотрели и расходы решили увеличить на 121 млн 741,4 тыс. гривен – ко второму чтению в бюджет заложено уже 117 млрд 626 млн 443,4 тыс. гривен.
Обеспечение Вооруженных сил по сравнению и с текущим годом, и с первым чтением увеличивается: с нынешних 89 млрд 72 млн 536,8 тыс. гривен – до 89 млрд 426 млн 537,6 тыс. гривен (что на 89 млн 629,8 тыс. гривен больше, чем первоначальная смета).
Затраты на вооружение (закупка нового, модернизация имеющегося) – финансирование увеличивается, хотя и незначительно (с 22 млрд 735 млн 321 тыс. гривен в 2020 году до 22 млрд 742 млн 438,5 тыс. гривен в 2021-м). Между чтениями сумма не изменилась.
К тому же, по линии Минэкономики государство выделит 2 млрд 530 млн гривен на реформирование оборонно-промышленного комплекса (сумма по сравнению с текущим годом не изменилась).
Главному управлению разведки МО предлагается выделить 4 млрд 9 млн 193,2 тыс. гривен (2020 год – 3 млрд 573 млн 805,5 тыс. гривен). Это на 17 млн больше, чем в первоначальном варианте проекта госбюджета.
Служба внешней разведки в 2021 году может рассчитывать на серьезное увеличение расходов: с нынешних 2 млрд 367 млн 30,8 тыс. гривен – до 4 млрд 10 млн 993,4 тыс. гривен (т.е. рост – более чем в полтора раза; между первым и вторым чтением разницы нет).
Правоохранители, прокуроры, силовики
Силовики и правоохранители в будущем году получат из бюджета больше, чем в текущем.
Обеспечение Службы безопасности Украины (СБУ) в 2021 году возрастет до 14 млрд 959 млн 625,1 тыс. гривен (в 2020 году – 12 млрд 181 млн 879,5 тыс. гривен). Расходы между чтениями не изменились.
Возрастет финансирование Офиса Генерального прокурора (ОГП), причем не только по сравнению с текущими расходами на ОГП, но и с первоначальными планами Минфина на счет этого ведомства. В 2020 году на него было заложено 7 млрд 565 млн 712,2 тыс. гривен. На 2021 год сначала хотели заложить 9 млрд 505 млн 142,9 тыс гривен, но затем решили, что этого мало – и ко второму чтению увеличили сумму на более чем два миллиарда – 11 млрд 539 млн 559,2 тыс. гривен.
Специализированная антикоррупционная прокуратура (САП), напротив, в следующем году получит меньше денег, чем в текущем – 135 млн 289,4 тыс. гривен (сейчас годовое обеспечение – 146 млн 235 тыс. гривен). Так планировалось в первом чтении, так осталось и ко второму.
Подобно ОГП, значительно (почти на миллиард) возрастет финансирование Государственного бюро расследований (ГБР). На 2021 год запланировано израсходовать на Бюро 2 млрд 484 млн 78 тыс. гривен – против нынешних 1 млрд 416 млн 535,9 тыс. гривен. Так планировалось в первом чтении, так осталось и ко второму.
В более чем полтора раза возрастает по сравнению с 2020 годом финансирование Национального агентства по предотвращению коррупции (НАПК). Сначала Агентству было предложено выделить из госказны 1 млрд 106 млн 867,6 тыс. гривен (бюджет с.г. предусматривает 685 млн 315,4 тыс. гривен). Ко второму чтению расходы увеличили еще больше – они составят 1 млрд 145 млн 140,9 тыс. гривен.
Траты на содержание Национального антикоррупционного бюро Украины (НАБУ) с 924 млн 138,1 тыс. гривен в 2020 году увеличиваются до 1 млрд 65 млн 797,6 тыс. гривен в 2021 году (сумму, заложенную в первом чтении, не пересматривали).
Растет, как и прежде, растет финансирование Министерства внутренних дел (МВД). На следующий год правительство хочет выделить на нужды министерства 98 млрд 303 млн 740,4 тыс. гривен (против 93 млрд 392 млн 454,7 тыс. с.г.). Между первым и вторым чтениями общие расходы увеличились "всего" на 20 млн гривен, но их внутренняя структура серьезно изменилась: на аппарат МВД выделено на 800 млн гривен больше, нежели закладывалось в первом чтении).
В том числе, возрастут расходы на Нацгвардию (13 млрд 708 млн 533,9 тыс гривен против 13 млрд 309 млн 587,5 тыс. гривен) и Нацполицию (35 млрд 497 млн 137,5 тыс. гривен против 33 млрд 636 млн 441,8 тыс. гривен). В обоих случаях ко второму чтению расходы урезали, особенно траты на Нацполицию (уменьшились, по сравнению с первым чтением на 361 млн гривен).
Медицина, образование, социалка
Ожидаемо наибольшие расходы 2021 года правительство предусмотрело в социальной сфере, а также в медицине и образовании.
Как уже отмечала KV, рассказывая об изначальных бюджетных планах Кабмина, смета Минсоцполитики практически равна бюджетам Минобразования и Минздрава вместе взятых.
Но ко второму чтению "социалка" была серьезно урезана. Всего на Минсоц изначально планировалось выделить 320 млрд 221 млн 410,7 тыс. гривен (в 2020 г. – 313 млрд 708 млн 302,6 тыс. гривен). Но расходы сократили на почти 8 млрд гривен – сниженные, они должны составить 312 млрд 382 млн 988,3 тыс. гривен.
"Минисеквестр" здесь коснулся прежде всего Пенсионного фонда в составе расходов на министерство. В 2020 году расходы на ПФ составили 202 млрд 280 млн 399,5 тыс. гривен. На следующий год сначала правительство хотело выделить 203 млрд 819 млн 411,1 тыс. гривен, но передумало – ко второму чтению сумма уменьшилась на 8,5 млрд и составила 195 млрд 319 млн 411,1 тыс. гривен.
Министерство здравоохранения, напротив, между чтениями законопроекта о бюджете, прибавило в финансовом весе (не говоря уже о текущих показателях).
В 2020 году МОЗ "стоил" государственной казне 132 млрд 590 млн гривен.
В 2021 году сначала хотели профинансировать 158 млрд 741 млн 2,6 тыс. гривен, затем расходы увеличили на рекордные почти 4 млрд гривен – сумму довели до 162 млрд 687 млн 587,3 тыс. гривен.
Из этих денег 123 млрд 832 млн 169,4 тыс. гривен будут направлены в Национальную службу здоровья (НСЗ), и почти полностью эта сумма, как и в текущем году, уйдет на программы государственных гарантий медицинского обслуживания населения.
Зеркальная ситуация – с Министерством образования и науки (МОН). Здесь, наоборот, на более чем 4 млрд расходы урезали в сравнении с первым чтением. Они составят 154 млрд 565 млн 114,4 тыс. гривен (в 2020 году – 128 млрд 623 млн 143,7 тыс. гривен).
Этот объем расходов содержит образовательную субвенцию местным бюджетам. Ее, по сравнению с первым чтением, уменьшили на почти 3 млрд гривен. Она составит в итоге 99 млрд 647 млн 368,2 тыс. гривен (в 2020 г. субвенция составила 79 млрд 98 млн 895,3 тыс. гривен).
В свете урезания статей расходов на Пенсионный фонд, образовательной субвенции, Госфонда регионального развития и одновременного увеличения трат на президентский офис и прокуратуру в парламентской оппозиции неоднократно заявляли, что в таком виде за проект госбюджета-2021 голосовать нельзя.
В то же время, в Раде заявляют, что даже членов “монобольшинства” стимулируют, чтобы они голосовали за бюджет во втором чтении.
Представитель группы “За майбутне” Игорь Палица, например, в эфире программы “Право на владу” на “1+1” заявил буквально следующее (см. его речь по таймкодакм 00:59:37): “Я терпел, держал себя в руках, но больше уже не могу. Почему в провластной фракции “Слуга народа” при голосованиях за бюджет депутатам выдают по 20 тысяч долларов каждому? И это факт. Вы можете спросить, я могу привести депутатов, которые получили деньги за голосования. Откуда 4,5 миллиона долларов в провластной фракции заплатить своим депутатам за голосование за бюджет? Про это знает не только Палица, об этом говорит вся Верховная Рада”. При этом, Игорю Палице в студии было указано, что его слова в прямом эфире СМИ звучат как официальное заявление. Но сам он говорил, что обращаться с официальным заявлением в компетентные органы не намерен.
Подробнее с основными направлениями расходов госбюджета-2021 можно ознакомиться в таблице:
Статья расходов
Расходы в 2020 году (с учетом изменений), тыс. гривен
Расходы в 2021 году (I чт.), тыс. гривен
Расходы в 2021 году (II чт.), тыс. гривен
Разница между первым и вторым чтением
Аппарат ВР
2 044 774,8
2 288 635,8
2 535 662,2
+247 026,4
Государственное управление делами (ГУД)
2 416 317,3
3 209 952,8
3 079 943,4
-130 009,4
Обеспечение деятельности Офиса президента (расходы в составе общих расходов ГУД)
912 358,7
1 269 087,2
1 269 087,2
0
Предоставление медицинских услуг медучреждениями, находящимися в сфере управления ГУД (расходы в составе общих расходов ГУД)
805 624,7
1 002 771,7
978 023,5
-24 748,2
Хозяйственно-финансовый департамент Секретариата Кабинета министров (общие расходы)
2 731 435,3
2 920 299,1
2 532 266,3
79 292,1
Секретариат Кабмина – обеспечение деятельности правительства (расходы в составе общих расходов)
797 225,8
888 721,8
888 721,8
0
Комиссия по регулированию азартных игр и лотерей
-
56 074,9
115 947,2
59 872,3
Государственная судебная администрация
15 699 795,1
15 653 162,4
15 653 162,4
0
Верховный Суд
2 273 063,4
2 356 807,4
2 356 807,4
0
Конституционный Суд
314 445,5
318 353,1
318 353,1
0
Высший антикоррупционный суд
291 413,5
509 980,0
509 980,0
0
Офис Генерального прокурора (ОГП)
7 565 712,2
9 505 142,9
11 539 559,2
2 034 416,3
Обеспечение функций Специализированной антикоррупционной прокуратуры (в составе общих расходов на ОГП)
146 235,0
135 289,4
135 289,4
0
Министерство внутренних дел (МВД)
93 392 454,7
98 283 740,4
98 303 740,4
20 000,0
Аппарат МВД (в составе общих расходов на МВД)
14 000 544,2
14 151 051,2
14 948 401,2
797 350,0
Администрация Государственной пограничной службы (в составе общих расходов на МВД)
13 001 415,5
14 347 788,9
14 225 588,9
-122 200,0
Национальная гвардия (в составе общих расходов на МВД)
13 309 587,5
13 791 633,9
13 708 533,9
-83 100,0
Государственная миграционная служба (в составе общих расходов на МВД)
3 990 487,7
3 606 822,8
3 582 422,8
-24 400,0
Государственная служба по чрезвычайным ситуациям (в составе общих расходов на МВД)
15 453 978,0
16 527 406,1
16 341 656,1
-185 750,0
Национальная полиция (в составе общих расходов на МВД)
33 636 441,8
35 859 037,5
35 497 137,5
-361 900,0
Министерство развития экономики, торговли и сельского хозяйства
17 232 143,8
16 428 808,2
16 084 756,1
-344 052,1
Аппарат Минэкономики (в составе общих расходов на министерство)
8 614 621,8
5 387 053,3
5 840 470,4
453 417,1
Финансовая поддержка сельхозпроизводителей (в составе общих расходов на министерство)
4 000 000,0
4 000 000,0
4 500 000,0
500 000,0
Государственная служба геодезии, картографии и кадастра (в составе общих расходов на министерство)
1 699 420,1
1 721 137,0
1 521 137,0
-200 000,0
Государственное агентство резерва (в составе общих расходов на министерство; в т.ч. – пополнение материальных ценностей госрезерва)
860 909,2
1 172 746,5
1 168 679,5
-4 067,0
Государственная служба безопасности продовольственных продуктов и защиты потребителей (в составе общих расходов на министерство)
5 389 890,9
6 299 278,2
6 837 335,2
538 057,0
Разработка и реализация государственных инвестиционных проектов (общегосударственные расходы и кредитование в составе расходов на министерство)
-
1 129 307,2
0
-1 129 307,2
Министерство иностранных дел (МИД)
4 542 607,7
4 891 657,6
5 389 812,7
498 155,1
Функционирование зарубежных дипломатических учреждений (в составе общих расходов на МИД)
3 463 064,2
3 740 591,8
4 240 591,8
500 000,0
Министерство по делам ветеранов
988 161,6
989 586,3
988 968,3
-618,0
Министерство обороны (МО)
117 631 998,1
117 504 702,0
117 626 443,4
121 741,4
Обеспечение Вооруженных Сил (в составе общих расходов на МО)
89 072 536,8
89 336 907,8
89 426 537,6
89 629,8
Развитие, закупка, модернизация и ремонт вооружения, военной техники, средств и оборудования (в составе общих расходов на МО)
22 735 321,0
22 742 438,5
22 742 438,5
0
Министерство образования и науки (МОН)
128 623 143,7
158 661 888,8
154 565 114,4
-4 096 774,4
Научная и научно-техническая деятельность высших учебных заведений и научных учреждений (в составе общих расходов на МОН)
1 160 337,1
1 195 814,6
1 200 078,6
4 264,0
Подготовка кадров вузами и обеспечение деятельности их баз практики (в составе общих расходов на МОН)
28 114 454,0
34 830 871,0
33 861 999,4
-861 357,0
Подготовка кадров учреждениями профессионального образования (в составе общих расходов на МОН)
4 910 134,2
5 762 920,1
5 547 496,0
-215 424,1
Образовательная субвенция из государственного бюджета местным бюджетам (в составе общих расходов на МОН)
79 098 895,3
102 506 951,4
99 647 368,2
-2 859 583,2
Министерство здравоохранения (Минздрав – МОЗ)
132 590 000,1
158 741 002,6
162 687 587,3
3 946 584,7
Подготовка и повышение квалификации кадров в сфере здравоохранения, подготовка научных и научно-педагогических кадров (в составе общих расходов на МОЗ)
6 109 214,2
7 133 874,1
7 063 632,9
-70 241,2
Обеспечение медицинских мероприятий отдельных государственных программ и комплексных мероприятий программного характера (в составе общих расходов на МОЗ)
8 071 917,5
9 529 587,4
10 303 779,6
774 192,2
Национальная служба здоровья (НСЗ), в составе общих расходов на МОЗ
89 101 621,1
123 648 914,6
123 832 169,4
183 254,8
Реализация программы государственных гарантий медицинского обслуживания населения (в рамках финансирования НСЗ)
88 881 692,7
123 438 210,1
123 494 210,1
56 000,0
Субвенция из государственного бюджета местным бюджетам на поддержку отдельных учреждений и мероприятий в системе здравоохранения (в составе общих расходов на МОЗ)
1 523 428,1
2 942 887,3
2 942 887,3
0
Министерство энергетики
7 935 278,5
6 345 123,1
6 695 123,1
350 000,0
Мероприятия по ликвидации неперспективных угледобывающих предприятий (в составе общих расходов на Минэнерго)
659 705,1
1 032 458,2
1 032 458,2
0
Реструктуризация угольной отрасли (в составе общих расходов на Минэнерго)
3 562 746,1
3 124 993,0
3 124 993,0
0
Министерство социальной политики
313 708 302,6
320 221 410,7
312 382
988,3
−7 838 422,4
Пенсионный фонд (в составе общих расходов на Минсоцполитики)
202 280 399,5
203 819 411,1
195 319 411,1
-8 500 000,0
Министерство по вопросам стратегических отраслей промышленности
-
2 716 606,0
2 758 906,0
42 300,0
Министерство защиты окружающей среды и экологии
9 752 060,3
10 873 646,7
11 364 839,8
491 193,1
Министерство развития общин и территорий
10 570 986,3
13 385 057,9
8 634 852,7
-4 750 205,2
Создание градостроительного кадастра на государственном уровне (в составе общих расходов на Минрегион)
-
70 000,0
70 000,0
0
Государственная сервисная служба градостроительства (в составе общих расходов на Минрегион)
-
73 008,0
73 008,0
0
Государственная инспекция градостроительства (в составе общих расходов на Минрегион)
-
135 487,8
135 487,8
0
Государственный фонд регионального развития (в составе общих расходов на Минрегион)
4 900 000,0
9 360 000,0
4 500 000,0
-4 860 000,0
Министерство инфраструктуры
4 593 408,0
6 486 298,0
8 891 298,0
2 405 000,0
Государственное агентство автомобильных дорог
71 920 541,4
76 134 499,1
76 382 477,7
247 978,6
Развитие сети и содержание автомобильных дорог общего пользования государственного значения (в составе общих расходов на Госагентство)
38 010 800,8
36 589 034,2
36 589 034,2
0
Развитие автомагистралей и реформа дорожного сектора (в составе общих расходов на Госагентство)
4 440 000,0
4 409 730,2
4 409 730,2
0
Субвенция из государственного бюджета местным бюджетам на строительство, реконструкцию, ремонт и содержания автомобильных дорог общего пользования местного значения, улиц и дорог коммунальной собственности в населенных пунктах (в составе общих расходов на Госагентство)
22 172 967,2
21 343 603,2
21 343 603,2
0
Министерство молодежи и спорта
2 694 484,9
7 342 391,2
7 769 663,3
427 272,1
Министерство финансов
260 477 701,2
226 097 819,0
227 422 191,0
1 324 372,0
Мероприятия по реорганизации Государственной фискальной службы (в составе общих расходов на Минфин)
927 751,9
1 524 338,6
1 324 338,6
-200 000,0
Государственная таможенная служба (в составе общих расходов на Минфин)
3 679 021,8
5 157 772,0
4 657 772,0
-500 000,0
Государственная налоговая служба (в составе общих расходов на Минфин)
8 220 337,7
11 069 744,8
11 069 744,8
0
Обслуживание государственного долга (в составе общих расходов на Минфин)
141 336 510,9
160 474 643,7
158 681 289,1
-1 793 354,6
Министерство юстиции
13 918 830,4
15 468 354,7
15 452 715,6
-15 639,1
Исполнение наказаний учреждениями и органами Государственной уголовно-исполнительной службы (в составе общих расходов на Минюст)
6 828 930,7
7 184 581,8
7 137 565,5
-47 016,3
Министерство культуры и информационной политики
8 260 907,5
11 678 289,1
12 524 251,1
845 962,0
Государственный комитет телевидения и радиовещания (в составе общих расходов на Минкульт)
1 613 303,8
2 350 340,5
2 349 907,8
-432,7
Финансовая поддержка Национальной общественной телерадиокомпании Украины (НОТУ), в рамках финансирования Гостелерадио
1 549 099,3
2 274 158,0
2 274 158,0
0
Министерство по вопросам реинтеграции временно оккупированных территорий
1 292 582,2
1 607 219,5
1 630 577,5
23 358,0
Главное управление разведки МО
3 573 805,5
3 992 193,2
4 009 193,2
17 000,0
Антимонопольный комитет
221 935,6
310 422,3
310 422,3
0
Национальное антикоррупционное бюро
924 138,1
1 065 797,6
1 065 797,6
0
Национальное агентство по противодействию коррупции
685 315,4
1 106 867,6
1 145 140,9
38 273,3
Национальная комиссия, осуществляющая государственное регулирование в сферах энергетики и коммунальных услуг
487 522,5
713 583,1
713 583,1
0
Государственное бюро расследований
1 416 535,9
2 484 078,0
2 484 078,0
0
Национальный совет по вопросам телевидения и радиовещания
85 144,5
92 729,7
131 150,5
38 420,8
Совет национальной безопасности и обороны
211 751,2
250 988,7
250 988,7
0
Служба безопасности Украины
12 181 879,5
14 959 625,1
14 959 625,1
0
Национальная академия наук
5 096 759,2
6 238 745,8
6 223 165,8
-15 580,0
Управление государственной охраны
1 583 547,6
1 654 811,0
1 654 811,0
0
Фонд государственного имущества
476 697,4
607 850,1
744 707,0
136 856,9
Служба внешней разведки
2 367 030,8
4 010 993,4
4 010 993,4
0
Центральная избирательная комиссия
3 023 933,6
356 411,0
356 411,0
0
Субвенция из государственного бюджета местным бюджетам на проведение выборов депутатов местных советов и сельских, поселковых, городских голов (в составе общих расходов на ЦИК)
2 252 117,8
50 000,0
50 000,0
0
Киевская областная государственная администрация (осуществление исполнительной власти в Киевской области)
414 805,5
323 259,0
324 591,6
1 332,6
Читайте: Доходы и расходы Украины в 2021 году – проект госбюджетаФото: правительственный портал
Фото: правительственный порталКиевVласть
9 грудня 2020 г. 15:01
Раздел: Новини
В “Киевгорстрое” поделились мнением об анонсированной правительством новой ипотечной программе
Директор Департамента продаж и маркетинга ЧАО “ХК “Киевгорстрой” Татьяна Маркова (на фото) поделилась мнением об анонсированной правительством новой ипотечной программе. Она рассказала, какие условия нужно создать государству, чтобы ипотека стала действительно доступной для украинцев.
Об этом KV стало известно из сообщения на сайте ЧАО "ХК "Киевгорстрой" со ссылкой на авторскую колонку Татьяны Марковой для GMK Center. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“Чтобы в стране заработала полноценная ипотека, нужны четкие понятные программы и стабильная экономика. Ипотека – действенный механизм активизации рынка недвижимости. Строительная отрасль заинтересована в том, чтобы как можно больше людей имели возможность приобрести жилье. Но для этого государство должно выполнять реальные действия, а не спекулировать на этой теме и обещать очередное “улучшение уже сегодня”, – пишет Татьяна Маркова.
Она отмечает, что в Украине строят много жилья. На первый взгляд. Но на самом деле на каждого украинца приходится лишь 0,25 квадратного метра. Иногда семьи по несколько поколений живут в одной квартире. В то же время изношенность жилого фонда составляет почти 70%. Потребность в новых и больших квадратных метрах велика. А покупательная способность населения оставляет желать лучшего.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
“Тут мы имеем дилемму: люди нуждаются в жилье, но не всегда могут его купить. Застройщики способны строить значительно больше квадратных метров, но должны иметь средства на строительство. Одним из путей решения вопроса может стать ипотека – то есть кредит от банка на определенный срок под залог недвижимости. Однако, чтобы эта программа действительно заработала, условия выдачи ссуды на квартиру должны быть более приемлемыми, чем те, что мы имеем сегодня”, – объясняет Татьяна Маркова.
По ее информации, в 2020 году в Украине ставка по ипотечному кредиту в среднем составляет 18%, и получить ссуду может далеко не каждый гражданин. Заемщик должен подтвердить высокий официальный доход и иметь средства на первоначальный взнос, а это от 20 до 50% от стоимости жилья. К тому же банки не всегда охотно кредитуют ипотеку, так как должны под этот заем резервировать средства, что фактически блокирует значительный финансовый ресурс, а также пытаются застраховать себя от рисков невозврата долга.
Одним из важных шагов к тому, чтобы сделать ипотеку более доступной, является уменьшение учетной ставки НБУ. Сейчас ее удалось снизить до 6%. Учетная ставка, которую определяет центральный банк страны, показывает, сколько стоят деньги в экономике, и определяет процент, под который получают деньги коммерческие банки. А это, в свою очередь, влияет и на процент, под который банки дают займы гражданам и бизнесу.
Наши сограждане кивают в сторону Европы, мол, там дешевые кредиты. Однако в реальности ситуация не такая радужная, как кажется нам здесь. Да, действительно, в Европе средняя ставка ипотеки колеблется от 1 до 6% (в Финляндии – 1%, в Германии – 1,85%, Чехии – 2,9%, Великобритании – 3%, в Польше – 3,8%, в Латвии – 5,1%), а в США ипотечный кредит под 3-4% людям выдают на 30-40 лет. Но даже при таких условиях воспользоваться возможностью ипотеки могут далеко не все. Немало европейцев и американцев десятилетиями арендуют квартиры и апартаменты.
Стоит заметить, что снижение учетной ставки не всегда приводит к удешевлению кредитов, как это происходит в других странах. Это лишь один из важных шагов. Есть еще фактор риска, на который идут коммерческие банки, занимая “длинные деньги”. В Украине невозврат займов для части клиентов становится обычной практикой. И сейчас карантин только обостряет эту проблему. Люди теряют стабильный доход, предприятия закрываются. Соответственно, банки вводят жесткие условия и неохотно снижают ставки для заемщиков. Поэтому уменьшенная до 6% учетная ставка – это скорее спасение дрейфующей к существенному спаду экономики, а не развитие и новые возможности.
“Анонсированная министром финансов Сергеем Марченко новая ипотечная программа “5-7%” пока не имеет четких очертаний. Известно, что Кабмин разрабатывает две таких программы льготной ипотеки, со ставками от 5% до 7% годовых. Ради этого в правительстве предлагают создать новую компанию, которая будет финансироваться из бюджета и сможет обеспечить создание финансово-кредитных механизмов, а именно запустить ипотечное кредитование и финансовый лизинг. А почему не докапитализировать уже существующие структуры – Государственный фонд содействия молодежному жилищному строительству и Государственное ипотечное учреждение?” – пишет Татьяна Маркова.
Она отмечает, что, по словам Сергея Марченко, кредиты компания будет предоставлять на покупку недвижимости на первичном рынке. Сумма такого кредита – не более 2 млн грн, процентная ставка – 5-7% годовых, срок кредитования – от 60 до 240 месяцев, первый взнос – от 20%.
Вторая программа – финансовый лизинг на срок до 20 лет с процентной ставкой до 5% годовых и без первого взноса. Эта программа, считает министр, призвана сохранить рабочие места, а также обеспечить жильем военных, полицейских и других служащих.
Наиболее противоречивым в этом проекте выглядит обещание зафиксировать низкие ставки по льготным ипотечным кредитам в течение всего срока действия кредитного договора. Сразу вспоминаются митинги “За доллар по 8 грн”.
“Киевгорстрой” очень тщательно выбирал банки-партнеры, с которыми готов сотрудничать на условиях ипотечных кредитов. Это государственный “Укргазбанк” и АО “Кристалбанк”, и они предлагают относительно приемлемые условия кредитования и несколько различных вариантов программ. Например, “Кристалбанк” на покупку трех- и более комнатных квартир на первые полтора года дает лишь 0,01% годовых, или 5-7%, в зависимости от выбранных условий. А “Укргазбанк” может предоставить кредит сроком до 20 лет, первые 18 месяцев из которых кредитуются под 7% годовых. И сейчас мы рассматриваем программу, которую нам предлагает к сотрудничеству еще одно мощное банковское учреждение, и она тоже довольно интересна”, – рассказала Татьяна Маркова.
Подытоживая, директор Департамента продаж и маркетинга ЧАО “ХК “Киевгорстрой” отмечает, что ипотека очень нужна и очень востребована. Это реальная помощь как людям, которые хотят иметь собственное жилье, так и застройщикам, которые готовы его строить. Но для того чтобы в стране заработала полноценная ипотека, нужны четкие и понятные программы и государственные гарантии для всех участников сделки: застройщика, банка и заемщика. А в первую очередь – стабильная экономика.
Читайте: Игорь Кушнир: LIVE IN – уникальное приложение, аналогов которому в Украине нет
Фото: пресс-служба ЧАО "ХК "Киевгорстрой"КиевVласть
9 грудня 2020 г. 07:15
Раздел: Новини
Планові відключення електроенергії в Київській області 9 грудня 2020 року (повний список населених пунктів)
Сьогодні, 9 грудня 2020 року, планові відключення електроенергії в Київській області пройдуть в Баришівському, Білоцерківському, Богуславському, Бориспільському, Бородянському, Броварському, Васильківському, Вишгородському, Володарському, Згурівському, Кагарлицькому, Макарівському, Миронівський, Обухівському, Переяслав-Хмельницькому, Рокитнянському, Сквирському, Ставищенському, Таращанському, Тетіївському, Фастівському та Яготинському районах. Без світла залишиться і частина населених пунктів Ірпінського регіону.
Про це KV стало відомо з повідомлення офіційного сайту "ДТЕК Київські регіональні електромережі".
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Точні адреси, терміни і причини відключення електроенергії – нижче в таблиці.
Район
Назва населеного пункту
Назва вулиць і номери будинків
Вид планових робіт
Час проведення
Баришівський
Березань
вул Святкова, Польова, Кийка
Реконструкція
з 10.00. до 16.00
Баришівський
с. Пасічна
вул. Будьоного, Жукова, Зарічна, Кірова, Лебединська, Лісна, Механізаторів, Петровського,Поліська, Пузикова, Радянська, Свердлова, Селищанська, Сонячна, Сосюра, Степовий, Суворова, Сумська, Тичини, Чекістів, Черняховського, Чкалова, Шосткінська.
Капітальний ремонт
з 8-30 по 16-30 год
Білоцерківський
Біла Церква
юридичні
Капітальний ремонт
з 6 по 20 год
Білоцерківський
Біла Церква
вул.Фурсівська
чистка траси
з 8-15 по 18-30 год
Білоцерківський
Біла Церква
Гайок
чистка траси
з 8-15 по 18-30 год
Білоцерківський
Шкарівка
Чапаєва
чистка траси
з 8-15 по 18-30 год
Білоцерківський
МалаВільшанка
вул.Садова
чистка траси
з 8-15 по 18-30 год
Білоцерківський
Шкарівка
Росьова,Незалежності
Технічне обслуговування
з 8-15 по 18-30 год
Білоцерківський
Шкарівка
Росьова, Яблунева
чистка траси
з 8-15 по 18-30 год
Богуславський
Богуслав
Садова, Б. Хмельницького
Технічне обслуговування
з 8-30 по 18 год
Бориспільський
Кірово
вул.Пащенкових
Капітальний ремонт
з 8-30 по 17 год
Бориспільський
Бориспіль
вул.Котляревського
Капітальний ремонт
з 8-30 по 17 год
Бориспільський
Бориспіль
вул.М.Рильського,Марії Приймаченко,Профспілкова,пров.Профспілковий
Капітальний ремонт
з 8-30 по 17 год
Бориспільський
Щасливе
Абонентські мережі Під-я "Теплична"
Капітальний ремонт
з 9по 17 год
Бородянський
Озірщина
село
Технічне обслуговування
з 8-30 по 17 год
Бородянський
Здвижівка
вул.Нова, церква, вул. Польова, Молодіжна
Капітальний ремонт
з 8-30 по 17 год
Броварський
с.Світильня
вул.Жовтнева
Капітальний ремонт
з 8 по 20 год
Броварський
смт В. Димерка,Богданівка,Зоря
Богданівка:Окуружна;смт В. Димерка: Квітнева,Заліська,пр.Богданівський,Заліська,Січнева,Відродження,Тарасівська,Бобрицька,Садова,Котовського,Покровська(Петровського),Степана Разіна,Тополина, Комунальна, Грушевського,Чернігівська,Вокзальна,Пушкіна,ф\г Агро-Україна,Докучаєва,Ферма ВРХ; Зоря:повністю
чистка траси
з 08 по 20 год
Броварський
с.Світильня
вул.Жовтнева
Капітальний ремонт
з 8-30 по 17 год
Броварський
Технічне обслуговування
з 8-30 по 17 год
Васильківський
с.Митниця
вул. Київська
Капітальний ремонт
з 8-30 по 18 год
Васильківський
с.Митниця
вул. Київська
Капітальний ремонт
з 8-30 по 18 год
Васильківський
с.Мархалівка
вул.Б. Хмельницького
Капітальний ремонт
з 8-30 по 18 год
Васильківський
с.Ксаверівка,Марянівка
Ксаверівка: Червоноармійська, Червоногвардійська, Жовтнева, Київська, Зоологічна, Київська, Барабася, Шевченка, Шкільний пров., Рубаніка, Комсомольська, Садова, Радянська, Я.Барабася,Механізаторів, Озірний, Озірна, Київська,Хутір, Західна, Михайлівська, Пенза, Південна, Мар'янівка: Фастівська, Гончарова, Калініна, Водоп'янова, Фастівський, Миру, Лугова, Комсомольська, Зарічна, Фастівський, Красікова, Лугова, Чапаєва, Воровського, Жовтнева, Фастівська, Гончарова Організації: Васильківська районна державна ВАСИЛЬКІВСЬКЕ КВЕП"РАЙАГРОПРОМЕНЕРГО" ФО-П Боброва Алла Василівна
Технічне обслуговування
з 8-30 по 18 год
Вишгородський
Козаровичі
Польова
Технічне обслуговування
з 8-30 по 18 год
Вишгородський
Козаровичі
Гостєва, Кірова
Технічне обслуговування
з 8-30 по 18 год
Вишгородський
Хотянівка
СТ "Каскад"
Технічне обслуговування
з 8-30 по 18 год
Вишгородський
Литвинівка
Т.Шевченка
Реконструкція
з 9 по 18 год
Володарський
Руде Село
Господарство,Чагарі,Грицюка,БК,СР,Паркова,Лікарня,буд.літн.людей,Славутська,Миру,Дружби Народів,Хмельницька,Польова
чистка траси
з 8-15 по 18-30 год
Згурівський
с. Софіївка
вул. Гагаріна, Миру, Польова
Технічне обслуговування
з 8-30 по 19 год
Згурівський
с. Софіївка
вул. Миру, Польова
Технічне обслуговування
з 8-30 по 19 год
Ірпінський
Ірпінь
Ірпінь Северинівська, Лесі Українки, Яблуневий пров., Гончара, Калініна, Спартака, 74 Cтрілкової Дивізії, Б.Хмельницького, Варшавська, Героїв, 6 Лінія
Технічне обслуговування
з 8-30 по 19 год
Ірпінський
Ірпінь
Ірпінь Ленінградська, Воїнів Інтернаціоналістів, Привокзальна
Капітальний ремонт
з 8-30 по 19 год
Кагарлицький
м. Кагарлик
вул.Загородня банк "Аваль"
Технічне обслуговування
з 8-30 по 18 год
Кагарлицький
с.Стайки
вул.Стадіонна, Нагірна
Технічне обслуговування
з 8-30 по 18 год
Кагарлицький
м.Кагарлик
вул.Шевченка, Ковпака
Технічне обслуговування
з 8-30 по 18 год
Макарівський
Х.Ферма
садова
Технічне обслуговування
з 8-30 по 18 год
Макарівський
Х.Ферма
вул.Комарова
Технічне обслуговування
з 8-30 по 18 год
Макарівський
Березівка
вул.Архітектурна
Технічне обслуговування
з 8-30 по 18 год
Миронівський
Зеленьки
Польова,Лугова,Росавка
Капітальний ремонт
з 8-30 по 17 год
Миронівський
Миронівка
Коцюбинського Нової Конституції,Чапаєва,Будьоного,пров.Чапаєва,пров.Будьоного,Паризька комуна,40-річчя Перемоги
Капітальний ремонт
з 8-30 по 17 год
Обухівський
м.Українка
спорт.комплекс,м.школа
Капітальний ремонт
з 8-30 по 18 год
Обухівський
смт.Козин
8 грудня 2020 г. 15:21
Раздел: Новини
Заместитель Кличко рассказал куда какой мусор выкидывать
Заместитель главы Киевской горгосадминистрации (КГГА) Петр Пантелеев, который курирует направление ЖКХ, рассказал жителям столицы, как сортировать отходы и куда их выкидывать.
Об этом KV стало известно из сообщения Петра Пантелеева на его странице в Facebook.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Пантелеев сообщил, что в Киеве для сортировки отходов размещено почти 4 тысячи контейнеров: контейнеры-сетки, куда можно бросать только сухие отходы и цветные контейнеры-колокольчики для различных материалов: зеленый – для стекла, желтый – для пластика, синий – для бумаги.
Кроме того, для опасных отходов (термометров, ламп и батареек) установлены оранжевые контейнеры с соответствующей маркировкой.
“Обращаю внимание: разбитые ртутные термометры в контейнеры выбрасывать нельзя. Если у вас разбился градусник – вызывайте спасателей, и они помогут очистить помещение от ртути”, – сообщил Пантелеев.
Кроме того, замглавы КГГА напомнил рекомендации по сортировке:
Стекло
Выбрасываем: бутылки, банки, стеклобой (битый тара) от напитков, лекарственных средств и т.п., битое оконное стекло.Не выбрасываем: зеркала, хрусталь, армированное стекло, фарфор, жаро- и ударопрочное стекло, любые лампочки.
Бумага
Выбрасываем: белую бумагу, картон, бумажные упаковки, пакеты из бумаги, книги, открытки, газеты, журналы, тетради, альбомы.Не выбрасываем: смешанную упаковку (tetra pak, pure pak), магазинные чеки, транспортные квитанции, бумагу ламинированную или с самоклеющейся поверхностью, изделия, которые уже проходили переработку ранее (например, лотки от яиц), хозяйственный бумагу, коробки от сигарет, загрязненную или влажную бумагу.
Пластик
Выбрасываем: тару и упаковку – если видите на упаковке цифру 1 или маркировки PET, PETE; полиэтилен высокой и низкой плотности – маркировка HDPE, LDPE, или цифры 2 или 4; полипропилен в виде пленки, флаконов или контейнеров, полиэтилен в виде пленки – маркировка РР, или цифра 5, полистирена, полистирол – маркировка 6; упаковка tetra pak и pure pakНе выбрасываем: цветные непрозрачные бутылки РЕТ черного, белого и желтого цветов; поливинилхлорид – маркировка ПВХ или цифра 3; другой пластик – маркировка 7; а также – пластиковый лом, обертки от конфет, трубочки, зубные щетки, предметы содержащие бумагу, металл, загрязненные жиром предметы.
Сухая фракция
Выбрасываем: металл (металлические банки и крышечки из-под напитков, консервов, косметики, другие предметы из металла, очищенные от остатков грязи и пищи). Не выбрасываем: пищевые отходы, одноразовую посуду, вакуумную упаковку и упаковку типа “шуршик”, бумагу с остатками пищи и жира, пенопласт, резиновые изделия, одежду и текстиль.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Напомним, в текущем году коммунальное предприятие “Киевкоммунсервис” разместило во дворах киевлян около 800 контейнеров-колокольчиков для различных фракций отходов. Всего для раздельного сбора мусора в столице установлено 4 тысячи баков: контейнеры-колокольчики – для стекла, пластика и бумаги; контейнеры-сетки – для сухих отходов; а также контейнеры для сбора опасных отходов.
Читайте: “Киевкоммунсервис” закупил 217 контейнеров для сбора опасных отходов
Отметим, что в столице официальным оператором по вывозу мусора является КП “Киевкоммунсервис”, которое с 27 июля 2017 года возглавляет Максим Ляшкевич. На сегодня КП “Киевкоммунсервис” на условиях договоров подряда работает с шестью компаниями: ЧАО “Киевспецтранс” (**), ООО “Селтик”, ООО “Спецкоммунтехника”, ДП “Фирма “Альтфатер Киев”, ООО “Крамар Рисайклинг” и ООО “Фирма “Владелец-Роз”.
КП “Киевкоммунсервис” подчинено Департаменту жилищно-коммунальной инфраструктуры КГГА. С 17 июля 2017 года этот департамент возглавляет Дмитрий Науменко. Курирует направление ЖКХ в Киеве замглавы КГГА Петр Пантелеев.
* КП “Київкомунсервіс” (код ЄДРПОУ: 33745659)
** ПрАТ “Київспецтранс” (код ЄДРПОУ: 02772037)
Фото: открытые источникиКиевVласть
8 грудня 2020 г. 14:00
Раздел: Тексти
Вони пройшли: депутати ради Васильківської міської громади
До ради Васильківської міської громади пройшли 34 депутати. Найбільше, 9 мандатів, отримали представники партії “За Майбутнє”. Від партії “Слуга народу” пройшло 8 депутатів, від “Європейської солідарності” – 7, від ВО “Батьківщина” – 6. Партія “Опозиційна платформа – За життя” отримала 4 депутатські мандати.
Про це KV стало відомо з даних Центральної виборчої комісії.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“За майбутнє”
1. Валентин Володимирович Грегуль. Отримав 98 голосів (42,06%) у виборчому окрузі №1. Народився 9 жовтня 1972 року, проживає у Василькові. Директор ТОВ "Велес-Ліс" (лісозаготівлі). Раніше був приватним підприємцем (діяльність агентів з торгівлі товарами широкого асортименту; консультаційні послуги в області комп'ютерних технологій). Був засновником ТОВ “Хлібопостач” (оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням та кормами для тварин), яке припинило свою діяльність.2. Володимир Володимирович Гурєєв. Отримав 103 голоси (44,20%) у виборчому окрузі №1. Народився 28 вересня 1954 року, проживає у Василькові. Радник Васильківського міського голови. Був керівником КП “Васильківський комбінат комунальних послуг”, КП “Житлово-комунальний комбінат військового містечка №11”, Васильківської вечірньої школи ІІ-ІІІ ступенів. Працював директором Васильківського міського спортивного комплексу.У минулому році задекларував земельну ділянку на 1000 кв.м у Васильківському районі та квартиру на 71,6 кв.м у Василькові у спільній власності із дружиною Олександрою. Також вона має земельну ділянку на 1000 кв.м у Василькові. На неї записаний автомобіль ВАЗ 2105. Дохід Гурєєва склав 602 977 гривень, дружини – 158 720 гривень. Також він має заощадження у розмірі 8 тис. доларів США. 3. Ірина Миколаївна Гейко. Набрала 140 голосів (60,08%) у виборчому окрузі №1. Народилася 7 вересня 1960 року, проживає у Василькові. Заступник директора Путрівського навчально-виховного комплексу "Гімназія – загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад". Остання декларація, яку подавала Гейко, за 2018 рік. Там зазначено, що їй належить дві земельні ділянки на 2 700 кв.м у Васильківському районі та 33% квартири на 44,8 кв.м у Василькові. Дочка Олена Завальна має автомобіль KIA Rio. Дохід Ірини Гейко склав 181 503 гривень. 4. Руслан Віталійович Гайдаєнко. Набрав 35 голосів (15,02%) у ЄБВО. Народився 30 грудня 1988 року, проживає у Василькові. Фізична особа-підприємець. Голова благодійної організації “Благодійний фонд “Почни з себе”. Депутат Великовільшанської сільської ради 7-го скликання (самовисуванець). У декларації за 2019 рік вказав, що має земельну ділянку на 2 500 кв.м у Васильківському районі, дві квартири на 47,35 та 41,45 кв.м і право користування на квартиру площею 58,3 кв.м у Василькові. Також він задекларував цінні монети 19-20 століття та годинник CITIZEN. Має два автомобілі Honda Accord 2009 та 2013 року випуску. Його дохід склав 974 374 гривень, дружини Тетяни – 247 378 гривень. Гайдаєнко має заощадження у розмірі 31 тис. доларів США, 90 тис. гривень та 2 тис. євро. Дружина має 1 500 доларів США. 5. Володимир Володимирович Євменов. Отримав 69 голосів (29,61%) у виборчому окрузі №2. Народився 13 січня 1987 року, проживає у Василькові. Депутат Васильківської міської ради 7-го скликання (“Радикальна партія Олега Ляшка”). Самозайнята особа. У минулому році задекларував житловий будинок на 88,6 кв.м та земельну ділянку на 1 600 кв.м у Василькові, які записані на матір Катерину Євменову. Дружина Анжела мала дохід у розмірі 35 452 гривень.6. Іван Іванович Качан. Набрав 104 голоси (44,63%) у виборчому окрузі №2. Народився 23 жовтня 1957 року, проживає у Василькові. З 2006 року – голова Великобугаївської сільської ради. Голова Васильківської районної асоціації органів місцевого самоврядування. З 1979 року був заступником командира роти з політичної частини у Хабаровському краю Російської Федерації, пізніше – секретарем та заступником командира військової частини. З 1989 року був переведений в Україну на посаду заступника командира батальйону з політичної частини у місті Умань. У 1990 році очолив соціально-психологічну службу військової частини у Василькові. З 1996 був старшим викладачем кафедри військового права Військового інституту Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, пізніше – начальник кафедри, доцент, старший викладач. Помічник нардепів 7-го скликання Руслана Бадаєва та 8-го скликання Вадима Івченка (обидва самовисуванці).У минулому році задекларував квартиру на 54,1 кв.м та гараж у Василькові, три земельні ділянки на 23 430 кв.м у Васильківському районі, половину квартири на 41,8 кв.м у Києво-Святошинському районі. Дружина Лариса має квартиру на 118 кв.м, гараж у Василькові, земельну ділянку на 1 231 кв.м у Васильківському районі, ділянку на 17 637 кв.м у Черкаській області. На сина Тараса записана земельна ділянка на 1 270 кв.м на Васильківщині. Дружина має автомобіль Skoda Octavia. Дохід Івана Качана склав 369 318 гривень, дружини – 27 159 гривень, сина – 32 072 гривень.7. Марина Дмитрівна Бруква. Отримала 82 голоси (35,19%) у виборчому окрузі №3. Народилася 28 липня 1978 року, проживає у Василькові. Депутат Васильківської міської ради 7-го скликання (ВО “Батьківщина”). З 2013 року працює на посаді директора ТОВ “Амарант України” (переробка сільгосппродукції на внутрішніх ринках України).Політичну діяльність розпочала з 2008 року, вступивши до Васильківської міської партійної організації ВО “Батьківщина”. З 2010 року член бюро та заступник голови Васильківської міської партійної організації ВО “Батьківщина”. За даними минулорічної декларації, їй належить земельна ділянка на 1000 кв.м, недобудований будинок у Василькові та на 100 кв.м у Васильківському районі. На чоловіка Ігоря записано дві земельні ділянки на 1 980 кв.м, житловий будинок на 156,5 кв.м у Василькові, три земельні ділянки на 21 200 кв.м на Васильківщині. На Марину Брукву записаний один вантажний автомобіль, чоловік має Volkswagen Touareg, 4 вантажівки, 4 причепи та сідловий тягач. Її дохід склав 91 906 гривень, чоловіка – 147 781 гривень. Ще 280 тис. гривень він позичив третім особам. 8. Світлана Василівна Гайдаєнко. Отримала 88 голосів (37,76%) у виборчому окрузі №3.Народилася 27 листопада 1968 року, проживає у Василькові. З 2008 року – голова Великовільшанської сільської ради. У минулому році задекларувала дві земельні ділянки на 1020,3 кв.м у Васильківському районі. Її зарплата становила 256 591 гривень, ще 95 тис. гривень вона мала заощаджень.
“Слуга народу”
1. Андрій Васильович Шевченко. Перший номер у списку партії в ЄБВО.
Народився 19 березня 1981 року, проживає у Василькові. Інженер-технолог у КП "Васильківська шкірфірма". Згідно даних YouControl, деякий час – 2019-2020 – був керівником Васильківської міської організації політпартії “Народний Рух України”. До того – ФОП, що торгував спортивними товарами, був зареєстрований 2011 року і нині припинений. Колишній адміністратор місцевого “Сільпо” (ТОВ “Фоззі Груп”).
У листопаді 2019 року KV писала, що нардеп Олександр Дубінський (“Слуга народу”) подавав кандидатури на посади голів Васильківської та Обухівської РДА, зокрема Андрія Шевченка та Тетяну Омельченко. Наразі ж, за даними сайту “Посіпаки”, Шевченко працює помічником Дубінського на громадських засадах.
2. Олександр Васильович Фень. Отримав 26 голосів (11,15%) у ЄБВО.
Народився 13 вересня 1953 року, проживає у Василькові. Директор ТОВ "СлаВа".
3. Анна Андріївна Реус. Отримала 65 голосів (27,89%) у виборчому окрузі №1.
Народилася 1 червня 1991 року, проживає у Василькові. Фізична особа-підприємець (консультування з питань комерційної діяльності та управління). Директор ТОВ “Охорона та юридичний захист”.
4. Тетяна Леонідівна Омельченко. Набрала 77 голосів (33,04%) у виборчому окрузі №1.
Народилася 4 серпня 1983 року, проживає у Василькові. Фізична особа-підприємець (юридичні послуги). Депутат Васильківської міської ради 7-го скликання (“Радикальна партія Олега Ляшка”) та 6-го скликання (політична партія "Зелені"). У 2005 році – економіст відділу по управлінню активами і пасивами Банку управління ресурсною позицією Казначейства Правекс-Банку. У 2006-2007 – експерт з продукту, керівник проєктів відділу додаткових послуг Департаменту розвитку та управління продуктами в ЗАТ “Український мобільний зв’язок”. З 2007 по 2013 – СПД-ФОП. З 2013 року – директор ТОВ “Юридична компанія “Фортуна”. Помічниця нардепа 8-го скликання Ігоря Мосійчука (“Радикальна партія Олега Ляшка”).
У минулому році задекларувала право користування на офіс площею 17 кв.м у Василькові. На чоловіка Олександра записано дві земельні ділянки на 1 028 кв.м та житловий будинок на 151,4 кв.м у Василькові. Тетяна Омельченко має право користування на автомобіль Hyundai Tucson. Її дохід склав 390 153 гривень. Вона мала заощадження у розмірі 150 тис. гривень та 2 тис. доларів США. Чоловік зберігав 120 тис. гривень.
5. Анна Олександрівна Турчин. Набрала 51 голос (21,88%) у ЄБВО.
Народилася 25 серпня 1991 року, проживає у Василькові. Помічниця нардепа 9-го скликання Вячеслава Рубльова (“Слуга народу”). У 2015 році балотувалась до Київської міської ради 8-го скликання від партії “УКРОП”. Працювала юристом у Васильківському об'єднаному військовому комісаріаті.
6. Юлія Анатоліївна Мартиненко. Отримала 70 голосів (30,04%) у виборчому окрузі №2.
Народилася 3 серпня 1990 року, проживає у Василькові. Начальниця організаційного відділу у Васильківській міській раді.
У декларації за 2019 рік вказала, що має земельну ділянку на 1000 кв.м у Василькові. Дохід її становив 24 796 гривень.
7. Артем Вікторович Гринько. Отримав 71 голос (30,47%) у виборчому окрузі №3.
Народився 9 жовтня 1985 року, проживає у Василькові. Начальник виробничої бази.
8. Дмитро Дмитрович Заменський. Набрав 146 голосів (62,66%) у виборчому окрузі №3.
Народився 28 грудня 1985 року, проживає у селі Кодаки Обухівського району. Фізична особа-підприємець. Депутат Кодаківської сільської ради 7-го скликання (безпартійний).
У минулому році задекларував дві земельні ділянки на 6 408 кв.м, нежитлову будівлю для провадження господарської діяльності, погріб та дві будівлі складу у Васильківському районі. Має право користування на квартиру площею 42,2 кв.м у Києві, яка належить дружині Світлані. Дмитро Заменський задекларував автомобіль Volkswagen Touareg, екскаватор, вантажний автокран, причіп, напівпричіп, вантажний автомобіль ЗИЛ, мотоцикл (мопед) Forte. На дружину записаний автомобіль Ford Focus. Його дохід склав 728 840 гривень, дружини – 153 770 гривень.
“Європейська солідарність”
1. Оксана Петрівна Перінська. Перший номер у списку партії в ЄБВО.
Народилася 28 серпня 1982 року, проживає у Василькові. Секретар та депутат (БПП) Васильківської міської ради 7-го скликання. Пройшла також до Київської обласної ради 8-го скликання.
З 2004 року по 2007 рік працювала слідчим слідчого відділення Личаківського РВ ЛМУ УМВС України у Львівській області. З 2007 року по 2011 рік – старшим слідчим слідчого управління Львівського міського управління міліції УМВС України у Львівській області. З 2011 року по 2012 рік – слідчим слідчого відділення Васильківського МВ ГУМВС України в Київській області. У 2012 року звільнилась із органів внутрішніх справ України.
У вересні 2012 року отримала свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та розпочала індивідуальну адвокатську діяльність, якою займалась до листопада 2015 року. 17 листопада 2015 року обрана секретарем Васильківської міської ради VІІ скликання та членом виконавчого комітету Васильківської міської ради VII скликання.
У 2019 році сума її доходу склала 423 тис. гривень. У декларації вона вказала майно чоловіка – ділянку та квартиру, не вказавши уточнюючих даних про розташування та площі. У її користуванні автівка – Volkswagen Passat 2012 року випуску. Є членом Ради Адвокатів Київської області.
2. Ніна Миколаївна Ткаченко. Набрала 44 голоси (18,88%) у виборчому окрузі №1.
Народилася 22 лютого 1958 року, проживає у Василькові. Фізична особа-підприємець (ресторани і послуги з доставки продуктів харчування). Директор ДП “Васильківської райспоживспілки об'єднання громадського харчування “Українка”.
3. Владислав Сергійович Марков. Отримав 185 голосів (79,39%) у виборчому окрузі №1.
Народився 17 квітня 1965 року, проживає у Василькові. Директор ТОВ "Управляюча компанія "Троянда". Депутат Васильківської міської ради 7-го скликання (БПП) та 6-го скликання (“Партія регіонів).
У 2001 році у військовому званні підполковник звільнився зі Збройних Сил з посади заступника начальника навчально-тренувального центру Військ ППО України за станом здоров’я. З 2001 по 2003 рік працював у Києві керівником відділу страхової компанії. З 2003 по 2010 рік займався приватним підприємництвом у сфері оптово-роздрібної торгівлі та громадського харчування.
4. Андрій Анатолійович Струк. Набрав 69 голосів (29,61%) у ЄБВО.
Народився 11 травня 1975 року, проживає у Василькові. Приватний підприємець з 1996 року по теперішній час (роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами). Депутат Васильківської міської ради 7-го скликання (БПП).
У минулому році задекларував три земельні ділянки на 546 кв.м, магазин, торгівельний павільйон, нежитлове приміщення, має право користування на житловий будинок площею 433 кв.м та земельну ділянку на 987 кв.м у Василькові. Має два автомобілі – Honda CR-V, Renault Master. На дружину Людмилу Федорову записаний автомобіль Ford Fiesta. Дохід Струка склав 1 млн 280 тис. 311 гривень, дружини – 141 355 гривень. Він має заощадження у розмірі 300 тис. гривень, ще 250 тис. гривень позичив третім особам, дружина має 100 тис. гривень.
5. Василь Михайлович Сіранчук. Отримав 101 голос (43,34%) у виборчому окрузі №2.
Народився 28 вересня 1955 року, проживає у Василькові. Директор комунального некомерційного підприємства "Васильківська міська стоматологічна поліклініка". Депутат Васильківської міської ради 7-го скликання (ВО “Батьківщина”).
Трудову діяльність розпочав з 1978 року на посаді лікаря-стоматолога в Васильківській стоматологічній поліклініці. Паралельно з 1995 року працює як фізична особа-підприємець. Протягом лютого-липня 2014 року – секретар Васильківської міської ради та виконуючий обов’язків Васильківського міського голови.
З серпня 2014 року працює головним лікарем Васильківської стоматологічної поліклініки. Політичну діяльність розпочав з 2010 року, очоливши Васильківську міську організацію політичної партії “Третя сила”. В 2010 році був обраний депутатом Васильківської міської ради VI скликання від політичної партії “Третя сила”.
Громадську роботу розпочав з 2009 року заступником голови районного комітету профспілки медичних працівників Васильківського району. З вересня 2015 року член Васильківської міської партійної організації Всеукраїнського об'єднання “Батьківщина”.
За даними минулорічної декларації, орендує стоматологічний кабінет площею 43,5 кв.м у Василькові. На дружину Тетяну записаний житловий будинок на 232,5 кв.м та земельна ділянка на 773 кв.м у Василькові. Депутат їздить на автомобілі Nissan X-Trail. Син Віталій має автомобіль Mazda 6. Дохід Василя Сіранчука склав 623 786 гривень (ще 3 200 доларів США заощаджень), дружини – 18 440 гривень (також зберігає 150 тис. гривень) , сина – 381 823 гривень. У Сіранчука старшого є кредит у розмірі 222 191 гривень.
6. Людмила Петрівна Бурсова. Отримала 123 голоси (52,78%) у виборчому окрузі №2.
Народилася 21 травня 1958 року, проживає у Василькові. Начальниця Управління соціального захисту населення Васильківської міської ради. Депутат Васильківської міської ради 7-го скликання (БПП).
З 1978 по 1986 рік працювала товарознавцем, заступником директора, директором торгового об’єднання управління торгівлі Алуштинського міськвиконкому АР Крим. З 1987 по 1993 рік – начальник відділу, заступник начальника управління торгівлі Васильківського міськвиконкому. З 1987 по 1993 – начальник торгового відділу, директор ТОВ “Берізка” Васильківського заводу “Електропобутприлад”. З 2000 по 2008 рік працювала у Васильківському вузлі зв’язку. З 2008 року – начальник управління соціального захисту населення Васильківської міської ради.
У минулому році задекларувала зарплатню у розмірі 397 978 гривень та 38 399 гривень пенсії.
7. Володимир Миколайович Підгорецький. Набрав 56 голосів (24,03%) у виборчому окрузі №3.
Народився 25 лютого 1959 року, проживає у Василькові. Голова Васильківської міської інвалідської громадської організації “Союз Чорнобиль України”.
ВО “Батьківщина”
1. Лідія Миколаївна Пацало. Перший кандидат у списку партії в ЄБВО.
Народилася 30 жовтня 1955 року, проживає у Василькові. Головний лікар КНП Васильківської районної ради "Васильківська районна лікарня". З 17 червня 1998 року – Заслужений лікар України. Основна медична спеціальність – лікар-педіатр. З 1996 по 2005 рік працювала головним лікарем Васильківської ЦРЛ. Працює на посаді головного лікаря Васильківської ЦРЛ з 17 липня 2015 року.
У минулому році задекларувала квартиру на 33,5 кв.м, земельну ділянку на 100 кв.м у Василькові та дві земельні ділянки на 3 720 кв.м у Васильківському районі. Чоловік Василь має житловий будинок на 120 кв.м та земельну ділянку на 1000 кв.м у Василькові, ще одну ділянку на 2 480 кв.м на Васильківщині, ділянку на 300 кв.м у Василькові він орендує. Також він має автомобіль KIA Sportage. Зарплата Лідії Пацало склала 388 087 гривень, пенсія – 99 977 гривень, дохід чоловіка – 91 931 гривень.
2. Раїса Василівна Редько. Отримала 74 голоси (31,75%) у виборчому окрузі №1.
Народилася 16 травня 1960 року, проживає у Василькові. Завідуюча інфекційним відділенням КНП Васильківської районної ради "Васильківська районна лікарня". Приватний підприємець (консультування з питань комерційної діяльності та управління). У 2015 році балотувалась до Васильківської міської ради 7-го скликання від партії “Наш край”.
3. Богдан Петрович Шевчук. Набрав 22 голоси (9,44%) у ЄБВО.
Народився 29 листопада 1995 року, проживає у Василькові. Головний спеціаліст юридичного відділу Васильківської районної ради.
У декларації за 2019 рік вказав, що має автомобіль Ford Focus. Його дохід склав 276 004 гривень. Готівкою має заощадження у розмірі 520 тис. гривень та 40 тис. доларів США.
4. Володимир Михайлович Заводій. Набрав 80 голосів (34,33%) у виборчому окрузі №3.
Народився 6 лютого 1973 року, проживає у Василькові. Директор Васильківського спеціалізованого підприємства комунально-побутового обслуговування. Приватний підприємець (утилізація відсортованих матеріалів).
За даними декларації за 2019 рік, йому належить дві земельні ділянки на 4 553 кв.м у Васильківському районі. Має автомобіль Opel Vivaro, два вантажних автомобілі, причіп та напівпричіп. Його дохід склав 2 млн 23 тис. 796 гривень.
5. Любов Сергіївна Лущик. Набрала 119 голосів (51,07%) у виборчому окрузі №3.
Народилася 1 листопада 1959 року, проживає у Василькові. Приватний підприємець (ресторани та послуги з доставки продуктів харчування). Депутат Васильківської міської ради 7-го скликання (ВО “Батьківщина”).
У минулому році задекларувала житловий будинок на 378,3 кв.м та земельну ділянку на 1 201 кв.м у Києво-Святошинському районі, половину будинку на 162 кв.м, ресторан, три земельні ділянки на 3 300 кв.м у Василькові, дві ділянки на 5 003 кв.м у Васильківському районі. Чоловік має три ділянки на 4 100 кв.м, дві нежитлові будівлі та нежитлове приміщення у Василькові, дві ділянки на 2 700 кв.м у Васильківському районі. Також на нього записано декілька автомобілів – Mersedes-Benz Е-32 і Lexus GX 470, також фургон малотонажний Mercedes-Benz 212D. Любов Лущик має фургон малотонажний Volkswagen Transporter. Її дохід склав 1 млн 23 тис. 53 гривні, чоловіка – 142 338 гривень. Вона має заощадження у розмірі 180 тис. гривень та 6 тис. доларів США, ще 250 тис. гривень позичила третім особам, чоловік має 120 тис. гривень та 20 тис. доларів США.
6. Валентина Андріївна Савчук. Отримала 203 голоси виборців (87,12%) в окрузі №3.
Народилася 17 лютого 1971 року, проживає у селі Застугна Обухівського району. З 2010 року – голова Барахтівської сільської ради.
В минулому році задекларувала квартиру на 100 кв.м, 4 земельні ділянки на 36 300 кв.м та гараж у Васильківському районі. Чоловік Андрій Коляденко має ділянку на 4 тис. кв.м у Васильківському районі. Також йому належить два автомобілі – Chery Amulet та Renault Kangoo. Дохід Валентини Савчук склав 319 481 гривень, чоловіка – 39 852 гривень.
“Опозиційна платформа – За життя”
1. Олег Володимирович Мазепа. Перший номер в списку партії у ЄБВО.
Народився 21 квітня 1975 року, проживає у Києві. Голова комунальної установи Київської обласної ради "Фонд комунального майна". З 1994 року по 2000 рік працював заступником директора малого приватного підприємства “Гетьман”. З 2010 року по 2014 рік – голова Васильківської районної ради. З 2014 року був заступником у ТОВ “901”. Депутат Васильківської міської ради 5, 6 та 7-го (“Опозиційний блок”) скликань. У 2019 році став депутатом Київської обласної ради 7-го скликання, замінивши однопартійця Романа Буковського, який склав депутатський мандат. Голова Васильківської районної організації “Партії регіонів”.
За даними декларації за 2019 рік, він має квартиру на 44 кв.м, житловий будинок на 59,4 кв.м та земельну ділянку на 817 кв.м у Києві. Має золотий годинник Zenith та коштовний Breguet. Дружина Вікторія задекларувала автомобіль Audi Q7. Олег Мазепа має корпоративні права у ТОВ “РМА Магазин №901”, ТОВ “Фірма Магазин №907”, ТОВ “Зимовий сад”. За основним місцем роботи він отримав 65 097 гривень, від підприємницької діяльності – 901 107 гривень. Має заощадження у розмірі 950 тис. гривень та 70 тис. доларів США.
2. Тетяна Анатоліївна Гладкова. Набрала 93 голоси (39,91%) у виборчому окрузі №1.
Народилася 27 травня 1977 року, проживає у Василькові. Заступник директора у підприємстві "Васильківський ринок" Київської регіональної споживспілки. Депутат Васильківської міської ради 7-го скликання (“Опозиційний блок”) та 6-го скликання (“Партія регіонів”).
З 1995 по 2001 рік працювала медичною сестрою поліклінічного відділення Уманської центральної районної лікарні. З 2001 по 2010 рік – фельдшер батальйону у військовій частині А-2012 в Умані. З 2010 по 2013 рік – секретар Васильківської міської ради.
Потім – головний спеціаліст відділу з питань депутатської діяльності та зв’язків з органами місцевого самоврядування Васильківської райради.
У минулому році задекларувала квартиру на 60,3 кв.м у Василькові, яка знаходиться в спільній власності із сином Денисом Гладковим та донькою Катериною Рудь. Її зарплата склала 84 979 гривень, ще 17 453 гривень вона отримала пенсії. Має 60 тис. гривень заощаджень.
3. Євгеній Олександрович Махньов. Отримав 6 голосів (2,57%) у ЄБВО.
Народився 19 лютого 1994 року, проживає у Києві. Директор ТОВ "Кепітел Ріел Естейт". Працював юристом у ТОВ "Юридична компанія "Юріон". Засновник ТОВ “Бюро приватних виконавців України”.
4. Олександр Миколайович Волощук. Набрав 11 голосів (4,72%) у ЄБВО.
Народився 29 червня 1989 року, проживає у Києві. Юрист у ТОВ "ЮК "ІДС".
Нагадаємо, до Васильківської міської територіальної громади увійшло 13 громад: місто Васильків та села Барахти, Безп'ятне, Велика Бугаївка, Велика Вільшанка, Заріччя, Застугна, Здорівка, Зозулі, Кодаки, Кулібаба, Луб'янка, Митниця, Погреби, Тростинка, Червоне, Червоне, Червоне Поле, Шевченківка, Яцьки.
Читайте: Вони пройшли: депутати Бориспільської районної ради VIII скликання
Фото: колаж KV
КиевVласть
8 грудня 2020 г. 09:00
Раздел: Тексти
Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка
Одержання громадами у власність землі за межами населених пунктів - один із головних важелів, який спонукав села до об’єднання. Законопроєкт, який передбачає механізми її передачі, ВРУ вивчає вже рік. Народні обранці навіть встигли розглянути його в другому читанні та прийняття провалили. У громадах же бояться, що доки схвалять необхідні законодавчі норми, Держгеокадастр роздасть за дешево залишки гектарів на аукціонах. Обурення мешканців зростає і громади вже готові відстоювати обіцяне державою в судах.
Як стало відомо KV, 2 грудня Верховна Рада направила на повторне друге читання законопроект №2194 "Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин".
Законопроєкт був зареєстрований ще у жовтні 2019 року і саме він передбачає запровадження правових механізмів для передачі землі державної власності за межами населених пунктів (крім земель, які потрібні державі для виконання її функцій) до комунальної власності громад. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Із основних перспектив для громад можна виділити те, що цей закон також дасть чіткий механізм встановлення і фіксування в Державному земельному кадастрі меж об'єднаних тергромад. Громади, як органи місцевого самоврядування, матимуть і повноваження щодо зміни цільового призначення земельних ділянок приватної власності, а ще – затверджуватимуть детальні плани території за межами населених пунктів.
Також повноваження із здійснення держконтролю за використанням та охороною земель буде надано обласним держадміністраціям, виконавчим органам сільських, селищних, міських рад.
У законопроєкті передбачено, що будуть ліквідовані інститути державної експертизи землевпорядної документації та агрохімічної паспортизації земель. Не потрібно буде і погоджувати з ВРУ зміни цільового призначення особливо цінних земель, вилучення земельних ділянок для розміщення та обслуговування будівель і споруд дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій.
Має скасувати закон і погодження з Кабміном продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення державної та комунвласності іноземним юрособам. Іноземці зможуть вільно купувати для забудови ділянки за межами населених пунктів. Скасовується і державна експертиза документації із землеустрою.
Вводяться правові гарантії повної відкритості та доступності документації із землеустрою, публічності її розгляду тощо.
Читайте: Рада приняла в первом чтении законопроект о реформировании системы управления в сфере земельных отношений
Крім того, нагадаємо, що Президент підписав Указ про передачу сільгоспземель громадам, а Уряд прийняв постанову, які мали прискорити реформу земельних відносин і запустити механізм повноцінної передачі з державної у комунальну власність земель сільськогосппризначення всім без винятку територіальним громадам.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Точка зору
KV поспілкувалася із керівниками ОТГ і з'ясувала, що процес передачі обіцяної землі громадам відбувається досить неспокійно. Так, за словами очільників, громади ще не одержали право розпоряджатися землями за межами населених пунктів. Такі переваги, як: можливість одержувати додаткові фінансові надходження, мати доступ до відкритої інформації про землю та контролювати доцільність її використання, залишаються наразі для них недосяжними.
На їхню думку, передача повноцінного контролю за територією саме на місця, нарешті дозволила би подолати корупційні схеми та бюрократичні процеси у використанні земельного ресурсу. Та, на жаль, ці процеси затягуються і Держгеокадастр продовжує розпоряджатися їхніми територіями на власний розсуд.
Голова Бородянської селищної тергромади Олександр Сахарук:
Громада готується до передачі землі за межами населених пунктів. Процедуру на одержання права розпоряджатися землями ми розпочали ще у 2018 році. Восени до ОТГ доєдналися ще чотири ради і ми готові розпочати аналогічні заходи і щодо цих територій. Проте лише після прийняття законопроєкту ми зможемо завершити остаточно всі ці процеси і розпоряджатися землею. Доходи – це основна складова бюджету і земля буде головним ресурсом для залучення інвестицій в громаду в майбутньому. І найважливіше – контроль буде передано громадам. Ми зможемо змінювати цільове призначення, встановлювати межі. Є питання безпосередньо щодо наглядового характеру. Та в штат вводиться одиниця, яка матиме кваліфікаційні вимоги щодо відповідного використання землі. Громада зможе контролювати всі ці процеси. Коли земельна ділянка в безпосередній локації ОТГ, то саме кваліфікаційний робітник та очільник громади будуть розуміти, що порушується закон і матимуть право вчиняти заходи для стабілізації ситуації. А коли цей контролюючий орган у Києві, то є місце корупційній складовій. Наразі підписання закону затягується і в той же час щодня державні землі передаються особам, які не є мешканцями громади. Коли процес передачі землі дійде на місця, то там просто вже нічого буде передавати – земля буде у приватній власності.
Голова Ташанської сільської тергромади Василь Вовчанівський:
Верховна Рада не підтримала законопроєкт щодо передачі землі за межами у комунвласність громадам. Я противник таких рішень. До народу не прислухаються. Всю ж землю обіцяли передати громадам до 15 грудня. У першу чергу, ми планували її розподілити між мешканцями громади. Та віддавати її нам не поспішають. І поки громада одержить право розпоряджатися цими територіями, її просто “роздерибанять". У Держгеокадастрі наразі землі сільськогосподарського призначення продовжують виставляти на аукціони. Всі ці процеси затягують і це закінчиться тим, що мешканці просто розпочнуть бунтувати.Читайте: Громади Київщини проводять масову інвентаризацію земель
Голова Студениківської сільської тергромади Марія Лях:
Для громади одержання землі стало досить болючим питанням. Після об’єднання у 2018 році ми одержали понад 200 га землі і не без битви. Це вже другий етап. До ОТГ приєдналися три сільради і ми звернулися із листом у Держгеокадастр у Київській області щодо передачі земель, особливо земель запасу, у власність громади. Три дні ми домагалися лише реєстраційного номеру. Нам обіцяли передати всього три ділянки, які були виставлені на аукціон, залишали пасовище в Строковій на 80 га і, можливо, 0,2 га у Пристромах. І це із 366 га належних – просто знущання! На позаминулому тижні нам вже мали вручити акт передачі земель, але цього не відбулося. Цей факт нам пояснили тим, що землі будуть передаватися в два етапи до 15 грудня і після, що вже видані накази на розробку проєктів. Але громадам обіцяли передати всю землю саме до 15 грудня. Тож, якщо ці терміни не витримають, ми маємо намір відвоювати всю землю до останнього і подати на Держгеокадастр до суду. Через невстановлення меж продовжується розкрадання сільських територій. Основний ресурс громади – земля, ліс та надра. Чому місцева влада має виривати із держави обіцяне? Законопроєкт № 2194 вирішив би цю ситуацію. Нині все відбувається не в інтересах громад, бо не встигли додерибанити останні 20 соток, які нібито обіцяють передати громаді. Віддають ділянки, які пройшли через аукціони, де торгують землею під 3% в оренду від 7 до 40 років. Громада має можливість сама провести прозорі аукціони, і не під 3%, лише віддайте нам належне.
Голова Великодимерської селищної тергромади Анатолій Бочкарьов:
Процес одержання землі за межами громадами ми то розпочали, здійснили всі необхідні процедури, провели інвентаризацію, але ж закон не прийняли. Саме цей закон надав би можливість закріпити територію за ОТГ. Якщо вже розпоряджатися своєю територією, то повноцінно, бо хто надалі здійснюватиме цей контроль? У межах населених пунктів керуєш, а за межами – ні. ОТГ – це вже обласний рівень. Є ОТГ і на кадастровій мапі мають бути визначені її межі території, за управління якою вона і нестиме відповідальність. Має бути єдиний контролюючий орган. Громади довели, що вміють контролювати майно показниками розвитку. Земля дає значну частку надходжень до бюджету. Сьогодні питання контролю обліку землі і сплати податку за землю є актуальним. Адже більшість не сплачують податки, не надають всіх відомостей щодо наявної землі у власності. Проведена інвентаризація та контроль за використанням землі вже дозволили виявити порушення та одержати додаткові надходження до бюджету. Передача контролю за землею ОТГ дозволить зменшити залежність бізнесу і спростити бюрократичні процеси. Земель державної власності, що мають передати у комунальну власність, залишилося вже зовсім мало. Держгеокадастр і земельна агенція все, що можна було роздати – давно це зробили. В основному землі за межами населених пунктів – це приватна власність. Але ж скільки надходить податків, хто використовує ці території і на яких підставах – ніхто не контролює.
Нагадаємо, що як об’єднана громада, Студеники були сформовані ще в грудні 2017 року у процесі об’єднання з Козловською, Переяславською, Сомководолинською і Сосновською сільрадами Переяслав-Хмельницького району. Восени до ОТГ приєднали ще дві території: Пристромська та Строківська сільради Переяслав-Хмельницького району та Семенівська – Баришівського району. Нині громада входить до Бориспільського району. Площа ОТГ – 191,37 кв. км з населенням в 4 339 осіб.
Бородянська селищна ОТГ була утворена в грудні 2018 року, об’єднавшись разом із Дружнянською, Новогребельською, Новокорогодською, Новозаліською, Шибенською, Мирачанською, Дмитрівською та Пилиповицькою сільрадами. До складу ОТГ входить наразі 16 населених пунктів. А восени до ОТГ приєдналися ще чотири сільради: Загальцівська, Качалівська, Майданівська та Небратська. Бородянська ОТГ займає площу в 31 649 га із населенням в 21,6 тис. осіб.
Відповідно до профілю Великодимерської ОТГ, громада була створена 29 жовтня 2017 року шляхом об’єднання Великодимерської, Бобрицької, Жердівської, Руднянської та Шевченківської сільських та селищних рад у складі 11 сіл з адмінцентром в селищі Велика Димерка.
На місцевих виборах 2020 року до ОТГ приєдналися ще Богданівська, Гоголівська, Кулажинська, Плосківська, Русанівська та Світильнівська ради. Загалом у 2018 році чисельність населення громади становила 22928 осіб, а загальна площа ОТГ – 13945,56 га.
Ташанська ОТГ була створена 30 червня 2019 року у складі Ташанської, Виповзької, Горбанівської, Денисівської, Малокаратульської, Помоклівської, Шевченківської громад.
Після виборів 2020 до неї приєдналися ще Улянівська та Полого-Вергунівська громади. Громада займає площу в 335.6 кв.км з чисельністю населення в 5405 осіб.
Читайте:
Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться
Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести
Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы
Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе
Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета
Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу
Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов
Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине
Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием
Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине
Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района
Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться
Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА
Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района
Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов
Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения
Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы
“Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда
Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться
Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов
Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов
“Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году
Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины
Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно
Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали
Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской
Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром
“Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села
Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения
Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА
Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново
Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время
Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы
Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины
Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина
Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета
Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину
Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте
Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины
Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы
Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села
Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину
Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке
Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам
Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат
Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет
Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА
Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы
Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение
Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины
Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню
Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА
Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета
Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год
Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву
Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону
Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО
Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц
Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу
Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине
Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины
Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина
Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО
Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община
Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы
Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА
Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением
Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины
Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода
Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции
Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново
Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины
Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины
Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана
Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года
Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана
Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин
Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА
Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община
Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света
Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю
Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой
Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов
Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел
Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО
Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин
Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин
Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины
Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал
Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО
Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение
Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин
Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин
Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план
Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной
Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею
Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році
Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад
Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду
Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад
Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план
Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад
Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання
Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України
Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом
Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень
Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району
Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування)
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад
Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію
Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді
Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл
Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я
Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях
Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”
Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади
Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів
Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал
Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року
Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури
Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост
Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних спорудПроєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів
Фото: колаж KVКиевVласть
середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
Календар подій