Школу в с. Вовчків Поліської об’єднаної територіальної громади Вишгородського району капітально відремонтують за кошти обласного бюджету Київської області та за рахунок коштів ЦСВЯП (централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива).
Про це KV стало відомо з повідомлення пресслужби Київської облдержадміністрації (КОДА), з посиланням на очільника КОДА Василя Володіна.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“В рамках Програми Президента України Володимира Зеленського “Велике будівництво” на території Київщини триває ремонт та будівництво соціальних об‘єктів. Одним з таких було обрано загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад по вул. Яблунева, в с. Вовчків. Ремонт вже розпочато. Його вартість 11,7 млн грн. З яких 10 млн грн – це кошти обласного бюджету Київщини, решту планується передбачити за рахунок коштів ЦСВЯП”, – зазначив очільник Київщини.
Капітальний ремонт школи створить належні умови для всебічної освіти дітей, які проживають в селі.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Наразі виконані демонтажні роботи покрівлі та фасаду будівлі. Виконуються монтажні роботи покрівлі та проводиться утеплення стін будівлі.
Завершити капітальний ремонт школи планується протягом 2021 року.
Читайте: Понад три тисяч учнів Київщини навчаються в кращих школах завдяки “Великому будівництву”
Фото: КОДА
КиевVласть
Кабинет министров осуществил ряд новых кадровых перестановок. Они, в частности, министерства аграрной политики и продовольствия, фонда госимущества, государственной аудиторской службы, национального агентства по вопросам государственной службы.
Об этом KV стало известно из сообщения в Telegram-канале народного депутата Алексея Гончаренко (“Европейская солидарность”).
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Согласно сообщению, на заседании 26 мая 2021 года Кабмин назначил Тараса Высоцкого первым заместителем Министра аграрной политики и продовольствия Украины.
Наталья Алюшина была назначена на должность председателя Национального агентства Украины по вопросам государственной службы.
Дмитрия Шевчука назначено на должность заместителя председателя государственной аудиторской службы Украины по вопросам цифрового развития, цифровых трансформаций и цифровизации.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Денис Кудин назначен первым заместителем председателя фонда госимущества Украины.
Леонид Антоненко и Екатерина Колейник были назначены на должность заместителя председателя фонда госимущества Украины.
Также Кабмин согласовал назначения:
Марии Черной – на должность главы Кировоградской облгосадминистрации;
Олега Корикова – на должность первого заместителя председателя государственной инспекции ядерного регулирования;
Наталии Калиниченко – на должность заместителя председателя государственной налоговой службы по цифровому развитию, цифровых трансформаций и цифровизации;
Александра Банькова – на должность государственного секретаря Министерства иностранных дел.
Кроме того Кабмин уволил:
Светлану Шаталову – с должности заместителя Министра здравоохранения Украины (по собственному желанию);
Игоря Иващенко – с должности заместителя Министра здравоохранения Украины по вопросам европейской интеграции;
Вадима Свирина – с должности заместителя председателя государственной аудиторской службы Украины по вопросам цифрового развития, цифровых трансформаций и цифровизации;
Леонида Антоненко – с должности должности первого заместителя председателя Фонда государственного имущества Украины.
Напомним, неделю назад назначения коснулись Госинспекции архитектуры и градостроительства, министерства экономики, госучреждения “Госгидрография”, а также специализированного госпредприятия “Чернобыльская АЭС”.
Читайте: Кадры Кабмина: правительственные назначения 19 мая 2021 года
Фото: Бердянск 24
КиевVласть
Кабинет министров решил направить остаток средств Гранта нового безопасного конфайнмента (НБК) в размере 1,5 млн евро на будущую деятельность Европейского банка реконструкции и развития (ЕБРР) на площадке Чернобыльской АЭС. Ранее по соглашению предполагалось, что деньги вернутся в собственный капитал ЕБРР.
Об этом KV стало известно из соответствующего распоряжения, принятого на заседании Кабинета министров под председательством Дениса Шмыгаля 19 мая 2021 года.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“Одобрить проект Письма-соглашения о дополнении к Грантовому соглашению между правительством Украины и государственным специализированным предприятием “Чернобыльская АЭС” как получателем и Европейский банком реконструкции и развития от 16 февраля 2009 года”, – говорится в проекте распоряжения.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Также согласно распоряжению, министра защиты окружающей среды и природных ресурсов Романа Абрамовского решено уполномочить подписать указанное Письмо-соглашение.
Отмечается, что остаток средств Гранта НБК в размере 1,5 млн евро направят на будущую деятельность Европейского банка реконструкции и развития на площадке Чернобыльской АЭС. Ранее по соглашению предполагалось, что они вернутся к собственному капиталу ЕБРР.
Как ранее сообщала KV, Кабинет министров выделил почти 1,4 млрд гривен на поддержку безопасности энергоблоков и объекта “Укрытие” Чернобыльской АЭС. Часть из этой суммы пошла на “возмещение фактических расходов” Пенсионного фонда на пенсии, назначенные на льготных условиях работникам ЧАЭС.
Напомним, что 29 декабря 2020 года, Правительство согласовало подписание соглашения с Европейским банком реконструкции и развития о увеличении финансировании на сумму 260,262 тыс. евро для хранилища отработанного ядерного топлива (ХОЯТ-2) на Чернобыльской АЭС. Общая сумма Гранта составила более 5 млн. евро
Читайте: Кабмин принял проект распоряжения о увеличении Гранта ядерной безопасности Чернобыльской АЭС на сумму 260,262 тыс евро
Фото: Лига.бизнес
КиевVласть
Сегодня, 26 апреля, состоялось вручение лицензии на осуществление деятельности – эксплуатацию ядерной установки “Хранилище отработанного ядерного топлива” (ХОЯТ-2) на Чернобыльской атомной электростанции в Киевской области.
Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы президента Украины Владимира Зеленского.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Председатель Госинспекции ядерного регулирования Григорий Плачков вручил лицензию и.о. гендиректора ГСП “Чернобыльская АЭС” Валерию Сейде.
“Мы очень рады, что на этом пути Украина не одна и имеет широкую поддержку международных партнеров. И сегодняшний день – яркий пример и такой поддержки и эффективности наших совместных действий. Сегодня введено в эксплуатацию новое хранилище для отработанного ядерного топлива”, – сказал Владимир Зеленский, и добавил, что хранилище имеет срок єксплуатации до 100 лет.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Отмечается, что ХОЯТ-2 предназначено для приема, подготовки к хранению и непосредственного хранения в течение 100 лет отработанных тепловыделяющих сборок Чернобыльской АЭС. ХОЯТ-2 примет на долгосрочное хранение из старого хранилища ХОЯТ-1 отработанное ядерное топливо в количестве около 22 тыс. топливных сборок. Срок перевозки всего отработанного ядерного топлива – около 10 лет.
Работы по строительству ХОЯТ-2 профинансированы из международного счета ядерной безопасности Европейского банка реконструкции и развития, донором которого является Украина. Стоимость проекта составляет 448,2 млн евро.
Напомним, 26 апреля 1986 года произошла одна из самых страшных техногенных катастроф в мире – авария на Чернобыльской атомной электростанции. Тысячи людей – пожарные, врачи, военные, шахтеры, атомщики, строители, водители – были привлечены к ликвидации последствий катастрофы. По всей Украине проходят памятные мероприятия в честь ликвидаторов последствий Чернобыльской катастрофы.
Читайте: Украина в день 35-летия Чернобыльской катастрофы чтит память ликвидаторов последствий аварии
Как ранее сообщала KV, 18 ноября прошлого года в рамках проведения “горячих” испытаний на хранилище отработанного ядерного топлива “сухого” типа (ХОЯТ-2) разместили первый пенал, загруженный отработанным ядерным топливом. Он помещен в бетонный модуль на долгосрочное хранение в течение 100 лет.
Читайте: Чернобыльской АЭС передали хранилище отработанного ядерного топлива сухого типа (фото)
Фото: пресс-служба президента Украины
КиевVласть
35 років тому на Чорнобильській АЕС сталася одна з найбільших техногенних катастроф у світі. А зараз Україна подає документи в ООН для визнання атомної електростанції та зони відчуження навколо неї об’єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Серіал “Чорнобиль” подивилося півсвіту. Туристи лопонулися в Київ і зону відчуження лавиною. І на питання “Бути чи не бути” поїздці до Прип’яті відповідь була однозначною: “Так”. При тому, що я там буваю практично щороку. І щоразу відкриваю для себе щось нове. І як журналіст, і як член Всеукраїнської асоциації гідів.
Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV"
Неправда, що минуле йде назавжди. Воно нікуди не поділося. Воно тут. Яскравим прикладом цього є ЧАЕС. Просто ми пішли вперед. Час — це дорога, і вона існує за вашою спиною. Те, що пішло у минуле, не зникає. Але не потрібно зациклюватись на минулому. Двадцять п'ять років хворіла ЧАЕС, і лише кілька років тому з'явилися "лікарі", які направили її на лікування. Першою пігулкою до одужання стала побудова нового саркофагу, над яким працювали представники різних країн, хоча більшість все ж таки українці. Але основною метою є очищення ЧАЕС від радіоактивного пального. Для цього і було побудовано централізоване підприємство з поводження з радіоактивними відходами "Вектор", яке спеціалізується саме на їх утилізації. Цей комплекс умовно поділений на дві частини — чисту та умовно брудні зони. У чистій знаходиться все необхідне для проживання робочого персоналу, а в брудній — декілька сховищ для утилізації.
Так, ця страшна подія, що змусила здригнутися від жаху весь світ, стала яскравим проявом цілковитої аморальності, недалекоглядності та й просто низького інтелектуального рівня тогочасної влади. А як інакше можна пояснити той факт, що надзвичайно потужну атомну електростанцію було збудовано зовсім недалеко від Києва — багатонаселеної столиці? Зате тепер вони можуть спостерігати яскраві наслідки такого "мудрого рішення". Там, де колись розташовувався мальовничий куточок України, зараз панує пустельна тиша... У мертвому місті можна лише зустріти сталкерів, які у пошуках легкої здобичі ризикують власним життям, та екскурсійні групи. Подейкують, що вночі у Прип'яті чутно дитячий сміх та скрип старої гойдалки. Достатньо один раз побачити та відчути атмосферу вимерлого міста, щоб у серці назавжди залишився темний куточок... Куточок Чорнобилю.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Про Чорнобиль сьогодні сказано й написано стільки, що можна розворушити всю планету. Але слова — то лише частинки, зернятка правди. Сама правда набагато жахливіша. Навіть через 35років.
Дорога на Чорнобиль
Напередодні дати страшної трагедії людства прес-клуби, політики, міністри організовують поїздки журналістів з багатьох регіонів країни до Чорнобиля, Прип'яті — до зони відчуження. Хоча, вже другий рік вони туди й не потикаються.
Дорога на Чорнобиль... Сьогодні це — майже звичайна дорога через увесь Вишгородський район, через його села й містечка, яка нічим не відрізняється від тисяч інших доріг. Напівголі весняні поля й сільські хати... Тьмяно, буденно... І безпечно.
А мені згадується ця дорога наприкінці травня-на початку червня 1986-го: узбіччя залите (чи засипане) чимось білим, мокрий асфальт парує, нескінченним потоком в обидва боки їдуть машини, реве худоба, плачуть перелякані люди, а назустріч їм — машини з продуктами, технікою, солдатами й речами для 55-ти тисяч ліквідаторів, навкруги — військові, здається, що колір хакі заполонив усе довкола. І постійна перевірка документів... Ми їдемо в саме пекло, ще не усвідомлюючи куди ми їдемо й навіщо. Здавалося, що беремо участь у зйомках фільму про війну. Тільки дуже вже натурально й страшно. Сьогодні про це нагадують лише залишки контрольно-пропускних пунктів.
Два роки тому перша наша зупинка — в райцентрі Іванків — колись це містечко стояло на перетині багатьох доріг: на автостанції зупинялися автобуси, які прямували на Житомирщину, Чернігівщину, Білорусію, Росію. А сьогодні це, як сказав наш супроводжуючий, колишній ліквідатор, "останнє мирне містечко перед зоною", хоча до Чорнобильської АЕС — понад 50 км.
На шляху до першого перед 30-кілометровою зоною КПП проїжджаємо березовий гай, встелений підсніжниками. Цікаво, як швидко сюди доберуться пронирливі торговці квітами? Проїжджаємо Страхолісся, у минулому — грибну столицю українського Полісся, позаду — Зелений Мис, містечко, збудоване зі списаних теплоходів, у якому жили перші вахтовики-ліквідатори. Саме тут, у чорному від біди й рудому від радіації році виступали перед бійцями артисти. Слід сказати, що у самому Чорнобилі тоді осмілилися виступати лише найвідважніші: Йосип Кобзон, Валерій Леонтьєв та Микола Гнатюк. Сміх і гомін серед журналістів поступово згасає: прислухаються до слів свідків-героїв: колишнього пожежника, полковника у відставці Олександра Мельника, капітана в запасі Анатолія Супруна та водія Андрія, котрі з перших днів трагедії були чи не в самому пеклі.
Село Оране. Тут навесні-влітку 1986-го розташовувалась 25-та бригада радіохімзахисту, яка першою увійшла в "зону". Спочатку вона налічувала 2,5 тисячі бійців, а за літо їх змінилося кілька десятків тисяч. Чи хтось із тих солдатів і офіцерів лишився в живих? Адже це саме вони, ті хлопчики в солдатських гімнастерках майже голими руками знімали верхній шар ТВЕЛу (тепловидільний елемент — двометрова титанова зв'язка з урановою таблеткою всередині).
"Наприкінці 1986-го я потрапив до московської лікарні № 6,— згадує один із наших знайомих.— Те, що я побачив — не можна передати словами. На ліжках лежали живі трупи, висохлі, неначе мумії в Лаврі. Замість шкіри — самі лишень опіки. А там, до чого вони доторкалися руками, залишалися шматки живого м'яса. Не знаю, як медсестрички й санітарки могли дивитися на ці муки й страждання. Хоч як мені було погано, але я вблагав лікарів відпустити мене додому, бо не вижив би...".
Доїхавши до КПП "Дитятки", починаєш задумуватися над іронією долі та містикою разом узятими. Адже якраз дітей, у першу чергу, й вивозили з зони, на кордоні з якою стоїть КПП. Село Черевачі. Перший населений пункт у зоні. Відселене 6-8 травня 1986 року. Пустка. Село Залісся... Хати поросли густим лісом, кущами... Дерева поглинули хати з вибитими віконницями, наче після бомбардування, з електроопор звисають дроти...
На в’їзді до 30-кілометрової зони відчуження у нас перевірили документи, й видали апарати, котрі ми мали носити на шиї, як медальйон. Щоб побачити, куди можна лізти, а куди – не варто. Ось такі б пристрої – та в 1986 році! Скільки б смертей вдалося уникнути!
Гід по Зоні провів суворий інструктаж: куди ходити можна, куди – ні в якому разі, що робити можна, як себе поводити. Это важно, ведь радиация собирается точечно. Там, где гостей водят гиды, ее уровень в пределах нормы, а в каких- то местах, причем в паре шагов от маршрута, уровень радиации может увеличиться в несколько раз. Более того, по-прежнему есть места, где можно получить смертельную дозу радиации.
Радіоактивні хмари розстрілювали
Тут, праворуч від того місця, де ми зараз проїжджаємо, був сумновідомий "рудий ліс". Після аварії дощові хмари, які були насичені радіоактивними речовинами, військові льотчики та бійці протиповітряної оборони посипали й розстрілювали особливою речовиною. Робилося це для того, щоб смертоносні дощі ні в якому разі не могли дійти до Москви, а випадали на території зони (це в ідеалі). От і випав перший найнебезпечніший дощ на ліс, який моментально став рудим і смертельно небезпечним. А всі інші хмари проливалися зливами над Україною, і особливо над Білорусією.
"Щодо "рудого лісу",— долучається до розмови водій,— через нього спочатку проходила єдина дорога, яка з'єднувала станцію з "Великою Землею". Так, цю частину дороги машини пролітали на скаженій швидкості. Якщо, не доведи Господи, щось траплялося із транспортом, водій і пасажири вискакували з машин і стрімголов неслися уперед — подалі від страшного місця, знаючи, що їх обов'язково підхопить наступний транспорт.
Але найстрашніше не те, що бачиш очима. Село Копачі, неподалік від АЕС, навряд чи вже можна назвати селом. Поле з невеличкими пагорбами з обох боків дороги. Можна проїхати мимо й не помітити, якщо не знати, що це — кладовище хат. Радіоактивна хвиля, накривши поселення, примусила евакуювати усіх його мешканців. Екскаватори виривали котловани перед кожною хатою, згортали туди будинок разом із усім людським майном, нажитим роками й поколіннями... і засипали піском. Від села залишилися лише клуб та братська могила загиблих під час Великої Вітчизняної війни. На карті України не стало села...
Трохи далі — колишній польовий аеродром, з якого піднімалися вертольоти з тоннами піску, гіпсу, доломіту, свинцю. Все це скидалося в роззявлену пащеку реактора. А щоб збити пилюку, з тих же гвинтокрилих машин над станцією й Прип'яттю розпилялися спеціальні розчини. Ці ж вертольоти мали закинути техніку й обладнання на 4-й енергоблок, але спроба виявилася невдалою.
Ліворуч над лісом видніється сітка-решітка. Колись це був суперсекретний оборонний проект радянських ППО "Радуга-2", який контролював усю європейську частину СРСР. Командний пункт цього об'єкта знаходився глибоко під землею. А десь далеко на півночі була аналогічна станція. Звідти регулярно запускалися імпульси навколо планети, а Чорнобильська — приймала. Це давало змогу виявити запуск ракети у будь-якій точці земної кулі.
А зараз ця унікальна система не те, що не діє, а просто виявилася нікому не потрібною.
Містом блукали покинуті собаки й коти
Безумовно, збитки населенню від аварії будуть підраховуватися ще довго. Матеріальні й моральні. А що ж сталося з тваринами, покинутими напризволяще? Свідки згадують, що коли всіх людей уже вивезли, містом блукали покинуті, знесилені собаки й коти. Вони не могли зрозуміти, що сталося, чому їх зрадили й куди поділися люди. І, всупереч інстинкту самозбереження, вони усі разом шукали захисту.
"Мені як ліквідатору, офіцеру й просто людині довелося побачити всього. Але я ніколи не забуду, як до польового військового табору ліквідаторів довгою вервечкою тяглися коти, собаки й лелеки. Вони йшли пліч-о-пліч (якщо можна так сказати про тварин) до людей, а потім ставали й дивилися так жалібно, що кров у жилах холола.
У перші травневі дні, похапцем збираючись, мешканці сподівалися через кілька тижнів або й днів повернутися назад. Тому й випускали домашніх тварин на вулицю, аби ті не загинули від холоду й голоду. Брати із собою домашніх улюбленців категорично заборонялося. А через місяць по всіх покинутих селах, а особливо у Прип'яті, валялися трупи нещасних тварин, які загинули не від голоду, а від опромінення.
Відомі випадки, коли лисиці з навколишніх сіл діяли занадто вже по-людськи: брали під свою "опіку" курники, охороняли “свою” пташину зграю й нікого чужого до неї не підпускали.
Домашні собаки, пішовши у ліси, схрестилися з вовками. Ці істоти взяли найкращі риси з обох видів: не боялися людей, світла, вогню, шуму моторів, добре знали звички людей і нападали на них спереду, а не ззаду, як вовки. Кажуть, що їх уже всіх відстріляли, а проте — хтозна...
Назад у майбутнє: місто-привид
У далекому 1972-му, коли будівництво міста атомників (як і станції) тільки починалося, Прип'ять повинна була стати "містом майбутнього, містом 21-го століття". І якби не аварія, можливо, й стала б одним із найкращих і найперспективніших міст країни. Середній вік прип'ятчан на момент аварії досягав 29-35-ти років — молоде місто молодих людей.
В’їзний знак Прип’яті. Ліворуч - в житловю частину міста, прямо чи праворуч — до Чорнобильської АЕС. Саме місто Чорнобиль зосталося збоку. Воно до катастрофи не має відношення, хоча й опинилося всередині Зони піся аварії. Чому ж станція Чорнобильська, а не Припятська? Її почали будувати раніше, ніж місто-супутник, і назвали просто по імені району, центром якого був Чорнобиль.
Згадують, що за кілька днів до аварії, готуючись до Першого травня, в місто завезли з Голландії 50 тисяч кущів троянд, і воно просто тонуло в квітах. А вже через місяць-півтора їх уже геть не було видно: двометрові колючі зарості бур'янів поглинули красу.
"Це було вражаюче жахливе видовище — з-за велетенських бур'янів визирали маленькі квіточки, які чахли прямо на очах."
Бетонні багатоповерхівки з проломленими стінами, школи з розбитими вікнами, зарослі деревами дитячі майданчики. У Прип'яті не росте трава — вона відразу перетворюється на сухостій. І пташок геть не чути. Сьогодні тут, у 50-тисячному місті атомників, одному з найбагатших у країні, розруха й радіація. Одна з головних офіційних заборон – не заходити до будівель. Кажуть, що це небезпечно і вони можуть обрушитися в будь-який момент. Але неможливо опинитися тут і гуляти тільки по вулицях! На свій страх і ризик деякі сміливці роблять вилазку по закинутих будинках. Якщо дуже захотіти, ніхто не завадить проникнути в спорожнілі багатоповерхівки. Найцікавіші – 16 поверхові висотки, з них відкривається чудовий вид. На ті, що з гербами, краще не ходити: вони дійсно в дуже жалюгідному стані, плюс знаходяться в центрі, там простіше "спалитися" – поліція ганяє екстремалів, а у гідів можуть відібрати ліцензію. Заходимо у під’їзд. Між поверхами на стіні напис: “Обережно! Працює снайпер!” Мимоволі озираєшся й пригинаєшся. В одних квартирах цілі вікна, а в інших - розбиті. Вітер. Хоча мародери ураганом пройшлися по Прип'яті ще років двадцять – тридцять тому, більшу частину вмісту квартир забрали ліквідатори аварії: меблі в могильник, якусь техніку – на зберігання в магазини. У магазині "Веселка" до сих пір склад старих плит, сервантів і роялів. Піднімаємося на верхній поверх. Проходимо повз машинну кімнату. Двері відчинені, обладнання розкурочене, але не вивезено. З ліфтового обладнання в першу чергу витягували мідну обмотку моторів. Піднімаються на дах. А мені раптом стало невимовно страшно. І я – донизу! Невже я такий страхополох?! Сціпивши зуби, йду до порожньої 9-поверхівки. В кількох метрах від під'їзду — жовтий "ядерний" трикутник. Двері у квартиру відчиняю ногою — руками торкатися страшно. Всередині — розвалені меблі, спинка від дитячого ліжечка, сумно дивиться покинута лялька. Порожньо й страшно. І раптом десь у коридорі — звук чужих кроків. Може, ще хтось насмілився піднятися? Виглядаємо за двері — нікого. Може, мародери? Але тут красти вже більше нічого. Звук більше не повторювався. Невже здалося? Мабуть, нас не просто страхали тим, що привиди повертаються до своїх покинутих будинків? Бігом донизу...
На центральній площі перед Будинком культури "Енергетик" валяється дитяча іграшкова машинка. Нічого не викликало у мене такий жах і біль, як ця покинута іграшка. А ще — зловісні тіні на будинках, схожі на кошмарні тіні в Хіросімі, які залишилися від людей після ядерного вибуху. Виявляється, це художники-авангардисти з Росії, Білорусі й Німеччини вирішили таким чином "оживити" мертве місто.
Передовий радянський атомоград був надміру прикрашений різноманітними лозунгами. Взагалі, такий міні-радянський Лас-Вегас – все в неоні, переливається, сяє. “Партия Ленина – сила народная, нас к торжеству коммунизма ведёт”, “Мирный атом в каждый дом”, “Здоровье народа – богатство страны!” (це один із останніх лозунгів, які залишилися в Прип’яті з тих часів), “Хай буде атом робiтником, а не солдатом”. Про цю вивіску ходить байка, що через день після аварії якийсь хохмач заліз на дах і повалив першу букву “а”, через що напис набув зовсім іншого смислу. Пізніше всю вивіску “поклали” на дах, але кілька років тому нелегальні екстремали підняли літери знову.Знаменитий парк розваг з його жовтим колесом огляду виявився не таким грандіозним, як я уявляла. Самих атракціонів там кіт наплакав: крім колеса і автодрому є лише карусель і гойдалки. Чортове колесо повинні були відкрити лише 1 травня 1986 року, воно було подарунком до свята, але так і не встигло попрацювати. Ось ще одна легенда. Насправді, на колесі багато людей встигли покататися. Ось як про це згадує одна з колишніх мешканок: “Сама особисто на ньому каталася. На машинках хотілося покататися, але на них було не достоятися – натовп величезний. А ось на колесо бажаючих було значно менше. Але жінка, яка ним управляла, мабуть не встигла вивчити інструкцію, як треба правильно розсаджувати людей, тому вийшов серйозний казус. Труханулі ми тоді здорово. Людей цей працівник садила в кожну кабінку. І, коли половина колеса була щільно заповнена, а друга, навпаки, залишалася абсолютно порожньою, колесо мимовільно різко зірвалося і почало кататися вгору-вниз, шукаючи рівноваги, до тих пір, поки завантажені кабінки не опинилися в нижній частині колеса. Видовище було жахливим, тому що осі, на яких кріпилося колесо, сильно хиталися при цьому. Було відчуття, що колесо впаде на бік. Деякі хлопчаки, хто розташовувався нижче, стрибали на всі боки. Жінка сама дуже сильно перелякалася. Відключила колесо. Коли воно зупинилося, почала по-помалу включати і висаджувати спочатку з кожної другої кабінки, потім ще рідше, до тих пір поки всіх не висадила. Нам пощастило, ми ще кола 2 зробили безкоштовно. Може, через цей інцидент воно більше і не працювало, а може, недоробки які в ньому виявили. Каталися ми рівно за тиждень до аварії. Ось такий факт мав місце в історії парку культури, який так і не відкрився. Атракціони й досі дуже сильно “фонять”, залізо збирає всю радіацію, особливо біля автодрому. Парк взагалі одне з “найбрудніших” місць Прип’яті. Брудніше лише на площі перед БК “Енергетик”, готелем “Полісся”, лікарня й кладовище техніки – це взагалі – жесть!
В школі й дитячому садочку не просто сумно, а щемно й хочеться плакати: дитячі іграшки, ліжечка, книжки, зошити, сандалики, лопатки, інформація для батьків…
Покинутий річковий вокзал. Звідси ходили швидкісні катери-“ракети” в Київ чи в білоруський Мозир. А ще тут було чудове літнє кафе. А в автоматі з газировкою і досі стоїть “та сама” гранчаста склянка, з якої пили всі радянські люди, але ніхто не хворів.
А ось - дерев'яна пристань на річці Прип'ять. Дебаркадер віднесло течією на сто метров у бік, він сів на мілину й частково затонув. Але ми все-таки ризикнули по ньому прогулятися, маючи шанс кожну мить шубовснути у воду.
Настав час нагнати справжньої жуті! Це – найстрашніше й небезпечне місце в усій Прип'яті, без жодних перебільшень! Це – лікарня! Медсанчастина №126, єдина лікарня Прип'яті, прийняла перших постраждалих в аваії: пожежників, які гасили вогонь Четвертого энергоблока, відразу ж відправили сюди. В лікарняному підвалі вони скинули з себе весь заражений одяг. Вся форма досі знаходиться там, і навіть найбільші відчайдухи не полізуть ще раз. Там радіаційний фон доходить до мільойна розпаіов на хвилину, а на дозиметрі можна побачити і 20, і 50 мілізіверів на годину. Смертельно!!!! Звісно, в підвал ми не полізли, вражень вистачило і на поверхах лікарні.
Виявляється, в Прип'яті була навіть своя в’язниця!
Прип'ять уже ніколи не повернеться до життя. Це — як нагадування про те, що люди мають більш чітко зрозуміти ту загрозу, яка йде від некерованої ядерної реакції. Експерти вважають, що через руйнування і часткове знесення будівель місто Прип'ять може зникнути через 10 років. Адже відомо, що без людей будь-яка споруда гине. Крім того, через споруди проростає ліс; стіни і конструкції постійно видозмінюються під дією температури, що призводить до осипання, а рівень радіації в будинках часто вищий, ніж на вулиці. "Саме тому ми зараз обмежили доступ до будівель. Більша частина цих будівель зрештою буде знесена та похована",— підкреслюють експерти.
В голові невкладається думка про те, що 50 тисяч жителів вимушені були покинути своі будинки з валізкою речей на 3 дні й ніколи не повернутися назад. 20 тисяч квартир спорожніли в один день..
"Це місто просто необхідно зберегти, зробити у ньому музей і возити сюди енергетиків-атомників з усього світу, щоб вони бачили, що може трапитися з "мирним" атомом, з містом, з цивілізацією, врешті-решт, якщо вони натиснуть не на ту кнопку",— з болем констатував колишній міський голова Прип'яті Олександр Єсаулов.
Водночас спеціалісти припускають, що у південних регіонах зони відчуження за 20-30 років рівень цезію опуститься до значень, що допускають проживання населення. Це пов'язано з фізичними процесами напіврозпаду цієї радіоактивної речовини.
Що ж стосується територій, які уражені ізотопами трансуранових елементів, то ці землі, на думку спеціалістів, ніколи не будуть придатними для проживання.
Повертаємося назад
Вражаюче видовище! Прямо перед нами з-за пагорба виринув реактор. І багато-багато високовольтних ліній електропередач. Вони були такими беззахисними, як кволе дитинча. Якщо вже ми так звикли шукати винуватців трагедій, то давайте просто подивимося на ці безхозні ЛЕП біля самої атомної електростанції. До речі, через якісь там чиновницькі нестиковки (і це — в зоні суворої відповідальності) наш автобус з півсотнею журналістів ніхто не зустрів і не супроводжував, і ми самі, на свій страх і ризик, кілька годин роз’їжджали зоною і навколо реактора. Тим паче дивним і недоречним видався нам переполох охорони ЧАЕС, коли ми впритул під'їхали до її центрального входу. "Хто ви такі?! Як ви сюди потрапили?! Знімати заборонено!". І це після того, як були десятки попередніх домовленостей, наші документи по кілька разів перевіряли на всіх КПП, кудись комусь телефонували... Після того, як усі, хто хотів, пофотографували усе, що було потрібно... А ми говоримо про безпеку...
Шість реакторів
Ми поїхали далі, до четвертого реактора.
А ось і об’єкт “Укриття”. Споруджений в поспіху, він тим не менше 30 років стримував подальше поширення радіації від реактора. Однак його перекриття та стіни вже занепали і почали руйнуватися. Електронне табло показує 122-126 мікрорентгенів на годину. Співробітник інформаційного центру ЧАЕС демонструє нам макет реактора в розрізі й розповідає про основні ризики об'єкта "Укриття". Але фотографії, зроблені в зруйнованому реакторі, говорять самі за себе.
Споруда "Укриття" над зруйнованим 4-м енергоблоком захистила навколишнє середовище від подальшого виносу радіоактивності, а людей — від опромінення. Але надзвичайно стислі терміни будівництва, надвисокі рівні радіації, необхідність використання дистанційних методів, недостатня вивченість уцілілих конструкцій, які стали опорою для нових, наявність великої кількості палива всередині та ще цілий ряд факторів викликають занепокоєння та зумовлюють необхідність приведення "Укриття" до екологічно безпечного стану.
Гід детально розповів нам про будівництво саркофага, який будували французи. В 1986 році це була єдина країна в світі, яка відмовилася допомогти в ліквідації наслідків аварії. Пізніше вони усвідомитли свою помилку, як і факт, що постраждав увесь світ, і цим будівництвом відновлювали свою репутацію.
Споруда другого саркофага почалася в 2007 році. Планувалося, що він буде являти собою рухливу арку, яка накриє реактор разом зі старим саркофагом, після чого можна буде зайнятися розбиранням, дезактивацією і захороненням останків енергоблоку. Спочатку проект збиралися завершити до 2012/13 році, але терміни зрушилися через фінансові проблеми. Новий саркофаг став найбільшою наземною пересувною конструкцією: Оскільки будувати арку безпосередньо над старим саркофагом було небезпечно, її споруджували частинами на складальному майданчику неподалік від станції. Збірка і підйом елементів першої половини арки тривали з 2012 по 2014 рік, до 2015-го зібрали і другу половину. Після обидві частини були з'єднані в єдину конструкцію. До листопада 2016 року монтаж було повністю завершено.
Станція живе своїм життям. А величезна їдальня, розміром, як увесь Київський Палац дітей та юнацтва – вражає!
Ми зупинилися на місці, де одним поглядом можна було охватити панораму всіх шести реакторів. Останній з них зупинили лише в 2001 році, через 15 років після трагедії! Недобудовані 5 і 6 енергоблоки ЧАЕС покинули. Все так і стоїть: разом з будівельною технікою, кранами, а по всьому колишньому СРСР терміново зупинили будівництво нових атомних станцій: вони так і стоять покинутими на різній стадії готовності.
Чорнобиль 2
Радіолокаційну станцію “Дуга” в Чорнобилі внесли до реєстру нерухомих пам’яток України
Радіолокаційна станція “Дуга” або “Чорнобиль 2” – це ряд металевих щогл висотою 150 метрів із натягненими між ними дротами. У радянський час її планували використовувати як систему “загоризонтного стеження” (виявлення пусків балістичних ракет на інших континентах – ред.) та глушіння радіосигналів у Європі. Споруда до аварії на ЧАЕС встигла попрацювати тільки в тестовому режимі. За характерне ритмічне постукування в ефірі, яке генерувала “Дуга”, західні фахівці називали цю споруду “Російський дятел”. – Це унікальне військове, надсекретне містечко з колись надсекретною радіолокаційною дугою. Її будівництво кошувало країні вдвічі більше, ніж вартість самої атомної електростанції. При цьому, через злочинні помилки в розрахунках, дуга виявилася абсолютно непотрібною. Вона не працювала жодного дня! Але це стало зрозумілим напередодні трагедії. Тут же виникає питання: а чи не були пов’язані між собою події: усвідомлення фатальної помилки в проекті дуги й трагедія на АЕС?!.. (подивіться документальний фільм “Русский дятел”).
Штамп "Здесь живет хозяин дома" ставлять прямо на стіни
За кількістю пам'ятників Леніну у різних варіаціях на 1 кв. км місто Чорнобиль дасть фору мабуть усій країні. Тут його ніхто не звалив. А також за чистотою, вичурністю й навіть деякою показушністю клумб кольору українського прапора. Сам Чорнобиль шокує. Не пустотою, а пожвавленням — у місті повно людей. Від звичайного містечка різниться лише тим, що майже всі люди тут — у камуфляжі. Тут проживає близько 3 500 вахтовиків, які працюють на зупиненій АЕС. Покинуті багатоповерхівки перетворили на гуртожитки. А акуратні сільські будиночки стоять пусткою. Лише на деяких просто на стіні — напис: "Здесь живет хозяин дома". Працюють магазини, навіть кафе-ресторан. А ще в Чорнобилі живуть, хоч наука й забороняє, 125 (за офіційними даними) самоселів, які повернулися до рідних домівок. Запитую перехожого (ним виявився місцевий міліціонер), як потрапити до самоселів, щоб дізнатися про їхнє життя-буття.
"А чого б їм і не жити? Орють, сіють, годують худобу, навіть пасіку розводять. Працюють у нас і магазини, і пошта".
Традиційна зупинка біля пожежної частини й монументу пожежним Чорнобиля з промовистою назвою "Тим, хто врятував світ". Сяють новенькою фарбою дві сучасні пожежні машини, сконструйовані на базі танків Т-54 та Т-55, які мають потужні гармати, що стріляють спеціальним порошком. Кажуть, що таку техніку мали відправити до Кувейту, але десь там у верхах не змогли поділити гроші, чим швиденько скористалися американці. От би такі машини в той страшний рік! А то гасили пожежу на атомній станції допотопними пожежними машинами, ніби горів звичайнісінький сільський сарайчик.
На центральній площі містечка — невеличкий Будинок культури,— саме тут 20 років тому відбувався суд над директором і головним інженером ЧАЕС; там, де зараз транспортний комплекс — містилася перша штаб-квартира урядової комісії з розслідування причин та наслідків аварії. Кінотеатр Україна... Навесні й влітку 1986 року в ньому безперервно, в режимі нон-стоп демонстрували радянські кінофільми.
"З асфальту на траву не сходьте",— попереджають нас,— "асфальт на відміну від трави миють регулярно". Щоб переконати недовірливих любителів екстріму, один із колег-журналістів підходить з армійським дозиметром до трави на узбіччі: на датчику — 800 мікрорентген. На дорогу всі вискакують, наче ошпарені.
Браконьєри
Міліціонери й охорона “зони” кажуть, що випадків мародерства там практично вже немає — все, що можна було, вже вкрали. А ось браконьєрство цвіте повним ходом. Особливо на воді. Браконьєр спокійно запливає у Прип'ять (і навіть у штучний канал для охолодження реактора) з Київського моря і ловить рибу, яку потім продає в Києві і не тільки. А от риби в зоні дуже багато. Розповідають, що у самому каналі водяться величезні соми, які можуть проковтнути хлібину. Не кажучи вже про дичину в лісах. Правда, відстрілюють переважно лише молоденьких косуль чи кабанів, бо тварина, старша трьох років, кажуть, страшенно небезпечна — "фонить".
Попри всі втішні чи невтішні прогнози МАГАТЕ й вітчизняних спеціалістів працівники станції роблять невтішний висновок, що Чорнобиль у найближчі 100 років буде небезпечним. А там — життя покаже.
Минуло вже 35 років від того страшного часу. Кілька разів змінювалася влада, вдосконалювалось суспільство. Але я не вірю, що у разі виникнення подібної ситуації влада у першу чергу подумає про людей, а не про свої власні інтереси.
Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV" КиевVласть
Между 2019 и 2020 годом автопарк главы Славутичской горобщины Фомичева “похудел” на одно авто, в противовес пополнился долларовый счет в банке. По части что заработков, что сбережений славутичский голова все равно отстает от своей супруги-предпринимателя.
Об этом KV стало известно из декларации о доходах главы Славутичской общины Юрия Фомичева за 2020 год.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Согласно этим данным, в 2020 году Фомичев заработал 712 тыс. 451 гривну и получил доход от продажи имущества в размере 49 тыс., а его жена в целом – 544 тыс. 222 гривны дохода от предпринимательской деятельности и еще 44 584 гривен соцпомощи.
Кроме того, на банковских счетах мэр сохраняет 308 тыс. 721 гривну, а дома наличными – 45 тыс. гривен и 15,2 тыс. долларов США. Его жена распоряжается наличными в размере 85 тыс. гривен и 63,4 тыс. долларов США, на ее банковских счетах – 307 тыс. 644 гривны.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
В декларации Фомичева несколько земельных участков в Славутиче общей площадью 4349 кв. м, из которых в собственности лишь один – 764 кв.м, остальные в аренде; дом на 138,30 кв м, два нежилых помещения на 268,20 и 90,20 кв. м. Жена же владеет квартирой на 108 кв. м в Славутиче.
А еще – четыре авто: легковые ЗАЗ 110308 45 (2008 года выпуска), Hyundai Santa Fe (2011 г.в.) и грузовые Renault Kangoo (2000 г.в. ), JAC HFC 1020KR (2008 г.в.).
Для сравнения, в 2019 году Фомичев заработал 637 тыс. 51 гривну, а его жена в целом – 360 тыс. гривен. Кроме того, на банковских счетах мэр в предыдущем отчетном году хранил более 250 тыс. гривен, а дома наличными – 75 тыс. гривен. Наличные сбережения Майи Фомичевой составляли 140 тыс. гривен и 52,6 тыс. долларов США.
Юрий Фомичев был переизбран главой Славутичской общины на местных выборах в октябре 2020 года. Выдвинувшийся от партии “Слуга народа”, он набрал 1764 голосов, или 27,75%.
Для справки: депутатом горсовета Фомичев стал в 2006 году, в 2010 году прошел в горсовет Славутича, как член Партии регионов. Впоследствии в 2015 году, в связи с избранием его секретарем городского совета, он уже вышел из состава депутатской группы "За единый Славутич". С мая 2015 Фомичев исполнял обязанности председателя горсовета и был избран мэром города, как самовыдвиженец.
В своей биографии Фомичев не указал, что был руководителем еще ряда предприятий по недвижимости. Часть из них в собственности Майи Фомичевой, как ЧП "Строительная компания "Славутич". Фирма регулярно выигрывает тендеры от горсовета на значительные суммы, но горожане жалуются на качество их работ. На портале “Стопкор” обсуждали информацию и о строительстве супругами собственного гостиницы в Варшаве. Также, по данным портала, жена председателя в 2019 году не заплатила мэрии более 120 000 гривен за аренду земли.
Читайте: Юрій Фомічев: “Громада Славутича нормально сприйняла будівництво ядерного сховища”
Фото: KVКиевVласть
Славутич – місто-супутник Чорнобильської АЕС відходить від монопрофільності та розширює обсяги економічного розвитку. Сьогодні частка надходжень від бізнесу у бюджеті складає майже 30%. За підтримки ЄС у громаді запрацював інноваційний бізнес-парк. Місто не планує зупинятися на досягнутому і до 2025 року тут розвиватимуть культуру та туризм, транспортну логістику, ІТ-технології та працюватимуть над інвестиційною привабливістю.
Як передає кореспондент, 15 квітня на хмарній платформі Zoom Славутицька міська рада презентувала Стратегію розвитку міста Славутич до 2025 року, результати реалізації Грантового проєкту Європейського Союзу "План місцевого економічного розвитку: Славутич – драйвер росту відкритої та вільної економіки регіону" та перший в Україні муніципальний інноваційний індустріальний бізнес-парк "Славутич".Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Презентація відбулася під час Першого інвестиційного форуму "Славутич: тут є життя" у рамках конференції "Досвід міст в економічному розвитку" з метою висвітлення здобутків Славутича в сфері економічного розвитку та формування інвестиційної привабливості.
Стратегія розвитку
Як розповів голова Славутицької міськради Юрій Фомічев, Славутич був побудований у результаті катастрофи на Чорнобильській АЕС і поштовхом для пошуку подальшого економічного розвитку стало дострокове закриття у 2000 році Чорнобильської АЕС, коли місто втратило 8,5 тис. робочих місць. І лише завдяки створенню преференцій та спеціальної економічної зони місту вдалося уникнути соціальних потрясінь. Сьогодні головне завдання Славутича – створення нової моделі економіки, робочих місць, якісних та комфортних умов життя для містян.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
І розробці Стратегічного плану розвитку міста передувало проведення безлічі фокус-груп з експертами з різних напрямків. Документ вже готова розглянути і міська рада.
Основна стратегічна ціль – підвищити конкурентоспроможність міста. Для цього громада визначила три ключових напрямки – ІТ-сфера, культура та туризм і створення умов для ведення бізнесу.
"Нестача фінансових ресурсів сьогодні є в усіх громадах. Після об’єднання всі зрозуміли, що грошей немає, грошей не вистачає, повноважень наділили дуже багато, а ресурсу дали обмаль. Сьогодні ми боремося за кожний відсоток і копійку, із державою ведемо перемовини для того, щоб громади були спроможними [...] Ми ставимо для себе мету за 5 років збільшити кількість діючих малих підприємств на 20% і збільшити на 30% обсяг реалізованої продукції. Сьогодні 1130 осіб, які працюють на малих підприємствах і хочемо збільшити цю частку на 30%. Для цього створюємо відповідні умови для розвитку бізнесу. Це і систематичне проведення шкіл підприємництва, комунікаційні кампанії тощо. Зрозуміло, що пандемія вносить суттєві корективи в наші плани", – розповів мер Славутича.
За його словами, місто потребує змін і в впровадженні електронних сервісів, в планах розширення промислової зони під можливості бізнес-парку, надання фінансової підтримки бізнесу. Готовий працювати Славутич і над розвитком логістичної інфраструктури.
"Ми маємо не погану дорогу. У нас сьогодні ремонтується потужними темпами дорога у напрямках Київ, Чернігів. Ми маємо залізничне сполучення із Черніговом, Києвом. Ми маємо чудову можливість на майбутнє – це річковий транспорт. Це наша ключева водна артерія України річка Дніпро, яка знаходиться на відстані 10 км від Славутича. Маємо порт. Зрозуміло, що він сьогодні не працює. Але сьогодні потужної вантажної і пасажирської навігації вище Києва по Дніпру практично не має, а яка б мала і залізне сполучення на цій дистанції – взагалі. І в цьому наша перевага", – додав Фомічев.
Крім того, місто має вісім незадіяних об’єктів під оренду, які місцева влада хоче використати для залучення інвестицій. Із їхньою допомогою громада хоче збільшити на 20% кількість активно діючих юридичних осіб та ФОП.
"Креативні індустрії у світі, на мою думку, сьогодні створюють найбільшу кількість робочих місць [...] Мету, яку сьогодні ставимо для себе – це на 100% збільшити доходи від сфери гостинності. Сьогодні ми маємо лише 75 осіб, які задіяні у цій сфері. І маємо потенціал, і переконані, що це можливо зробити, до 300 робочих місць. Ми маємо лише 2 тис. туристів на рік – прагнемо до 10 тис і, думаю, що цей показник ми перевершимо. Звичайно, що ми повинні збільшити кількість туристичних продуктів, стати складовою туризму в Чорнобильську зону. І сам Славутич повинен стати цікавим для відвідування, турів вихідного дня. Місто ж дуже компактне і цікаве своєю архітектурою", – зауважив він.
Фомічев також розповів, що сьогодні місто є конкурентним на ІТ-ринку і їхні компанії є затребуваними, але вони мають великий кадровий дефіцит. Так, не вистачає
близько 35% персоналу. Тож, в першу чергу, влада міста планує працювати над освітньою підготовкою фахових спеціалістів. Сьогодні у напрямку ІТ працює 30 ФОПів і цю цифру місто планує збільшити втричі, як і кількість підприємств та кількість учасників ІТ-заходів.
Також місто бачить для себе перспективу в створенні інноваційної освіти за вузькими напрямками. Сьогодні у місті вже розпочалися перші курси по підвищенню кваліфікації із зняття з атомної електростанції ядерних енергоустановок.
"Ми прагнемо до фінансового ресурсу. Тож ставимо для себе план за п’ять років збільшити надходження до міського бюджету саме власних коштів. [...] І головним є те, що ми хочемо змінити структуру наповнення нашого бюджету в частині надходжень від різних організацій. Ключовою залишається ДПС "ЧАЕС". Але, якщо в 2000 році вона давала 98% надходжень, то зараз – 37%. А до 2025-го ми хочемо скоротити цю частку до 28% і це означає, що інші галузі надаватимуть набагато більше надходжень. У першу чергу – це розвиток бізнесу. Щонайменше на 5% хочемо збільшити цю частку. Чому це важливо, тому що ризики втрати робочих місць, і відповідно, сплати податків, набагато нижчі, коли мова йде про малі підприємства. Так, сьогодні ми маємо суттєве зниження надходжень від бізнесу, але разом з тим бюджет виконуються. І прагнемо цьогоріч виконати його на 100%. 2020 рік був провальним для багатьох громад", – додав він.
Економічна складова
Перший заступник міського голови Віктор Шевченко доповів про результати реалізації Грантового проекту ЄС "План місцевого економічного розвитку: Славутич – драйвер росту відкритої та вільної економіки регіону".
За словами Віктора Шевченка, був розроблений План дій для забезпечення диверсифікації економіки міста та подолання його монопрофільності. Так, у 2017 році Славутицька міська рада одна із перших долучилася та перемогла у конкурсі на грантове фінансування в межах Ініціативи ЄС "Мери за економічне зростання". Загальний бюджет грантового проєкту становив понад 850 тис. євро, з яких 650 тис. – грантові кошти та понад 200 тис. євро – кошти міського бюджету.
У його рамках в 2017-2021 роках у Славутичі був впроваджений План місцевого економічного розвитку, який одержав від Світового банку оцінку "відмінно". План передбачав створення інфраструктурних об’єктів.
У його рамках було укладено Меморандум про співпрацю між двома суміжними громадами, Любецькою та Михайло-Коцюбинською Чернігівської області. Разом вони розробили сім проєктів і два з них перемогли на конкурсах і одержали фінансування на 14 млн гривень. Також було створено службу з правового захисту підприємницької діяльності "Бізнес-омбудсмен" та розроблені електронні послуги для бізнесу, створено раду підприємців. Здійснюються і бізнес-навчання. Створено фонд підтримки інноваційного та початкового бізнесу і виділено з місцевого бюджету 300 тис. гривень на безвідсоткову допомогу підприємцям.
У місті діє Інвестиційний портал "Славутич – Чернігівський регіон" на веб-платформі КП "Агентство регіонального розвитку, який складається із 20 інформаційних розділів, які демонструють ресурсні та інвестиційні можливості партнерських громад.
І найголовніший інфраструктурний об’єкт – був побудований і введений в експлуатацію інноваційний індустріальний бізнес-парк "Славутич".
Підприємцям надається вся необхідна інфраструктура, виробничі площі, забезпечені усіма комунікаціями, як комунальні послуги, зв’язок, інтернет і все це на максимально простих і швидких умовах. Передача в оренду приміщень здійснюється через аукціон.
"Умови досить прості і доступні – це 3,77 гривень за квадратний метр оренди і відшкодування експлуатаціних послуг. Ми маємо комунальний об'єкт площею 1577 кв.м придатних для реалізації проєктів у сфері виробництва для малого і середнього бізнесу. Це 10 виробничих та 10 офісних приміщень, під'їзні шляхи, інфраструктура та Центр менеджменту, який надає консультаційні та інформаційні послуги", – розповів Віктор Шевченко.
І додав, що завдяки реалізації плану економічного розвитку, зросла частка і надходжень до бюджету від бізнесу. За цей час було відкрито більше 30 бізнесів, найбільші з них – ТОВ "Індустріальне миюче обладнання", ПП "Аврора-сервіс", ТОВ "Українські базальтові технології", супермаркет "Форма". Новий бізнес в Славутичі забезпечив 100 млн гривень інвестицій та створення 124 робочих місць. Так, у місті створено понад 2 тис суб’єктів підприємницької діяльності.
Крім того, Славутич став пілотним містом-лабораторією в частині безбар'єрних рішень у рамках проєкту першої леді країни Олени Зеленської "Громади без бар'єрів" щодо створення рівних можливостей для маломобільних груп населення. І сьогодні це один із ТОПових проєктів міста. Місто сьогодні також має статус малої культурної столиці України і входить в 10-ку кращих громад країни.
Точка зору
У ході конференції виступили також керівниця відділу "Економічна співпраця, енергетика, інфраструктура та навколишнє середовище", представництва ЄС в Україні Клое Алліо, депутат обласної ради та президент Всеукраїнської ГО "Клуб мерів" Володимир Удовиченко, заступник директора департаменту економіки та цифровізації Київської ОДА Владислав Литвин, голова Вишгородської райради Андрій Анісімов тощо.
Керівник Офісу реформ в Київській області Володимир Удовиченко:
"Я мріяв, щоб візитівкою Славутича стала не Чорнобильська АЕС, а школа мистецтв. Але в Стратегії розвитку Чорнобильська станція має бути на першому місці. Ми з вами виконуємо державницьку функцію – зняття з експлуатації блоків ЧАЕС та приведення об'єкта укриття до екологічно безпечного стану. А зараз додається ще централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива. По-друге, атомна енергетика. Затверджена концепція КМУ про будівництво науково-дослідницького реактору, і його місце в Славутичі. Це – будівництво, робочі місця. По-третє, податки та надходження до бюджетів. Для того, щоб отримувати сталі податки, ставки по бізнесу мають бути на оптимальному рівні. Тут має працювати формула: бізнес плюс влада та громадськість, яка дорівнюватиме доброту кожного. Славутич сьогодні переконує, що надходження до бюджетів усіх рівнів від суб'єктів спеціальної економічної зони міста в 4,5 рази перевищують надані колись преференції. Залишається ще актуальною проблема створення компенсуючих робочих місць. Але це актуально сьогодні для всіх громад. Також, з урахуванням досвіду, першою має з’явитися певна інфраструктура для підтримки підприємництва.
Заступник директора департаменту економіки та цифровізації Київської ОДА Владислав Литвин:
Тема інноваційного розвитку є дуже актуальною не тільки для Славутича, а й для всієї Київщини. Впровадження ефективних інструментів залучення інвестицій сприяє успішному економічному зростанню міст і що, в свою чергу, впливає на підвищення конкурентоспроможності всієї області. І пошук нових підходів для залучення інвестицій є пріоритетним напрямком роботи області. І Славутич є саме тією точкою економічного зростання, який для цього має всі необхідні умови. Місто намагається бути лідером у впровадженні інновацій в усіх сферах життя, цей підхід закріплено в Стратегії розвитку до 2025 року. Розроблений разом з ЄС план економічного розвитку є найуспішнішим прикладом для територіальних громад щодо створення сервісів для бізнесу, страхового захисту та електронних адмінпослуг, створення інноваційного підходу до формування інфраструктури, системи моніторингу громадської думки. Сподіваюся, що впровадження бізнес-парку стане для багатьох прикладом активної взаємодії влади та бізнесу.
Голова Вишгородської райради Андрій Анісімов:
Із переваг Славутича - наявність міжнародних європейських транспортних коридорів. Це і відновлення судноплавства річки Дніпро, це територіальна наближеність до столиці, а також ринків східної та центральної Європи. Славутич має значну кількість глобальних інструментів для свого розвитку. Хочу порадити звернути увагу Агентства регіонального розвитку міста Славутич ще і на інструменти територіального маркетингу – це сучасний підхід в розвитку та просуванні конкурентних переваг. Можливо, варто розглянути Славутичу і входження до міжнародного кредитного рейтингу, для того, щоб про конкурентні переваги Славутича дізнався увесь світ. Входження до цього рейтингу говорить про певні переваги та перспективи розміщення інвестиційних проєктів для громади. Славутич Вишгородського району має перспективу стати європейським містом не лише в контексті комфортних умов для проживання, а й для інвестиційно-промислового майданчика.
Дорожня карта ОТГ
Славутич – наймолодше місто країни, місто-супутник Чорнобильської АЕС. І в рамках реформи децентралізації Славутич, через територіальну віддаленість, був визнаний спроможною громадою в складі лише одного міста.
Громада охоплює площу в 2082 га з населенням в понад 24,6 тис. осіб. Бюджет міста – 310,4 млн гривень. Відстань до Києва складає 200 км, до ЧАЕС – 60 км.
На нещодавніх виборах до ради громади пройшло 26 депутатів. Серед політичних сил представлені партії ВО "Батьківщина", "Слуга народу", "ЗА Майбутнє", “Європейська Солідарність”, ОПЗЖ, "Голос" та "Рідний дім", партія ветеранів Афганістану.
Читайте:
Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться
Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести
Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы
Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе
Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета
Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу
Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов
Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине
Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием
Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине
Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района
Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться
Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА
Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района
Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов
Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения
Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы
“Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда
Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться
Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов
Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов
“Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году
Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины
Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно
Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали
Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской
Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром
“Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села
Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения
Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА
Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново
Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время
Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы
Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины
Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина
Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета
Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину
Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте
Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины
Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы
Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села
Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину
Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке
Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам
Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат
Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет
Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА
Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы
Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение
Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины
Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню
Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА
Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета
Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год
Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву
Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону
Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО
Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц
Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу
Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине
Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины
Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина
Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО
Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община
Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы
Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА
Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением
Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины
Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода
Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции
Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново
Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины
Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины
Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана
Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года
Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана
Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин
Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА
Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община
Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света
Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю
Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой
Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов
Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел
Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО
Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин
Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин
Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины
Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал
Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО
Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение
Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин
Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин
Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план
Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной
Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею
Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році
Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад
Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду
Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад
Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план
Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад
Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання
Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України
Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом
Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень
Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району
Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування)
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад
Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію
Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді
Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл
Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я
Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях
Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”
Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади
Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів
Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал
Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року
Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури
Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост
Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд
Проєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів
Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка
Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги
Проєкт “Децентралізація”: на зміну дільничним у об'єднаних громадах прийдуть поліцейські офіцери
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2020 році
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не можуть отримати від районів комунальне майно
Проєкт “Децентралізація”: статус і повноваження старост у громаді залежатимуть від Верховної Ради
Проєкт “Децентралізація”: у 2021 році Тетіївська громада збагатиться за рахунок гранту в 26 млн гривень
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині почали ліквідовувати райони, перший на черзі – Згурівський
Проєкт “Децентралізація”: ліквідована Іванківська райрада залишила громаді-спадкоємцю мільйонні борги
Проєкт “Децентралізація”: голови громад мають право накладати вето лише на прийняті рішення ради
Проєкт “Децентралізація”: ліквідації Баришівського району заважають комунальні борги
Проєкт “Децентралізація”: Миронівську райраду ліквідують із боргами по зарплаті
Проєкт “Децентралізація”: депутати ВРУ взялися за урбанізацію міст
Проєкт “Децентралізація”: Київщина втрачає першість у рейтингу заможності громад
Проєкт “Децентралізація”: майно та активи Бородянського району розділили між шістьма громадами
Проєкт “Децентралізація”: Обухівський район віддасть Букринський плацдарм на утримання області
Проєкт “Децентралізація”: пандемія та безгрошів’я блокують розвиток культпослуг на Київщині
Проєкт “Децентралізація”: Держгеокадастру дозволили і далі розпоряджатися землями Київщини
Фото: колаж KVКиевVласть
В начале сезона стартовало множество телепроектов, которые стоят внимания. KV предлагает подборку сериалов, где каждый сможет выбрать для себя, что посмотреть. Кроме многообещающих продолжений, также ожидаются абсолютно новые сериалы, которые выглядят интригующе.
“Рассказ служанки” (The Handmaid's Tale)
Режиссеры: Рид Морано, Майк Баркер
Жанр: драма, фантастика
В ролях: Элизабет Мосс, Джозеф Файнс, Самира Уайли, Энн Дауд, Ивонн Страховски, Макс Мингелла, Алексис Бледел, О. Т. Фагбенли, Аманда Бругел, Мадлен Брюэр, Грэйс Манро
Премьера: 4 сезон 29 апреля
Сериал снят по мотивам одноименного романа-антиутопии писательницы Маргарет Этвуд. Республика Галаад когда-то была частью США, но в результате военного переворота к власти пришли религиозные фундаменталисты и установили диктатуру, при которой всем заправляют исключительно мужчины, а единственное предназначение женщины — родить здорового ребенка от своего хозяина, Командора. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Однако из-за катастрофической экологической обстановки многие женщины стали бесплодными, а те немногие, кто еще способен выносить ребенка, объявляются собственностью государства. Они живут в специальных лагерях, где их готовят к зачатию и рождению детей для представителей привилегированных слоев населения. Одна из них — Оффред (Элизабет Мосс), которая оказывается в лагере после неудачной попытки бегства из Галаада.
“Мейр из Исттауна” (Mare Of Easttown)
Режиссеры: Крэйг Зобел
Жанр: драма, криминал, детективный
В ролях: Кейт Уинслет, Дэбби Кэмпбелл, Крис Бруно, Соси Бэйкон, Дэвид Денман, Нил Хафф, Иззи Кинг, Кэмерон Манн, Джеймс МакАрдл, Кэсси Мандхенк, Патрик Мёрни, Джулианна Николсон, Эван Питерс, Энгаури Райс, Джин Смарт, Кэйли Спэни, Джо Типпетт, Гай Пирс
Премьера: 1 сезон 19 апреля
В центре сюжета оказывается женщина-детектив, которая проживает в небольшом поселении, что можно с трудом отыскать на карте Пенсильвании. Главная героиня в последние годы не сталкивалась с серьезными происшествиями, однако недавно стало известно о чудовищном убийстве, которое произошло в ее регионе.
Конечно же, женщина была подключена к расследованию. Ей предстоит разобраться, что же на самом деле произошло в тот злополучный день, когда произошло преступление. Ко всему прочему, вести дело мешают личные проблемы главной героини, которая не может никак найти способ, чтобы решать проблемы в собственной семье.
“Королева юга” (Queen of the South)
Режиссер: Шарлотта Зилинг
Жанр: драма, криминал
В ролях: Алиси Брага, Жоаки ди Алмейда, Жустина Мачадо, Питер Гадиот, Джон Майкл Экер, Хемки Мадера, Херардо Тарасена, Донни Боас, Джеймс Мартинес, Ричи Местре
Премьера: 5 сезон 25 апреля
Сериал снят по мотивам одноименного бестселлера Артуро Переса-Реверте, основанного на реальных событиях. Тереза Мендоса (Алиси Брага) была счастлива со своим возлюбленным, наркоторговцем, работающим на могущественный картель. Однако после того, как его убивают, она вынуждена бежать из Мексики и искать убежище в США.
Очень скоро девушка сама становится частью преступного мира. Она намеревается изучить все тонкости ведения наркобизнеса с тем, чтобы сместить главу картеля, причастного к смерти ее жениха.
“Город шпионов” (Spy City)
Режиссер: Мигель Александр
Жанр: драма, триллер, детектив
В ролях: Доминик Купер, Адриан Лукис, Брайан Каспе, Том Эшли, Йоханна Вокалек, Леони Бенеш, Бен Мюнхов, Романе Портиль, Шеймас Ф. Сарджент, Марк Зак
Премьера: 15 апреля 2021
Действие сериала разворачивается в Европе в 1961 году, незадолго до возведения Берлинской стены. Английский шпион Скотт Филдинг отправляется в Берлин, чтобы вычислить предателя среди сотрудников посольства Великобритании.
Он не может довериться никому: столица Германии кишит шпионами и двойными агентами. В это время напряжение между Германией и СССР нарастает, в любой момент может разразиться ядерная война.
“Бунтарка” (Rebel)
Режиссер: Джесси Уильямс
Жанр: драма, криминал
В ролях: Кэти Сагал, Даниэлла Гарсиа-Лоридо, Кевин Зегерс, Джефф Дусетте, Адам Аркин, Дэн Букатинский, Мэттью Глэйв, Мэри МакДоннелл, Сэм Палладио, Ариэла Барер, Джон Корбетт, Энди Гарсиа
Премьера: 1 сезон 25 апреля
Сериал вдохновлен жизнью известной активистки и правозащитницы Эрин Брокович. Энни Белло по прозвищу Бунтарка — адвокат без юридического образования. Она взбалмошная, остроумная и бесстрашная женщина, которая готова отчаянно бороться за свои убеждения и за людей, которые ей дороги.
Она ратует за справедливость и отстаивает интересы “маленьких людей”, которые бессильны перед богачами и крупными корпорациями. Кроме работы, у Энни есть богатая личная жизнь: двое взрослых детей, бывшие мужья и нынешние поклонники.
Пишите нам на почту: [email protected]КиевVласть
Инвесторам ЖК “Олимпийский городок” и ЖК “Панорамный городок” (ЖК “Демеевский квартал”) на ул. Ракетной, 24 в Голосеевском районе Киева своих квартир в ближайшей перспективе, похоже, не видать. Столичные власти заявляют, что готовы бы помочь с достройкой этих ЖК, но не могут, так как один из них частично расположен в санитарно-защитной зоне действующего ядерного реактора, где проживание запрещено.
Об этом KV стало известно из письма главы Киевской горгосадминистрации (КГГА) Виталия Кличко к премьер-министру Денису Шмыгалю.
В письме премьер-министру Кличко напоминает, что строительство ЖК “Олимпийский городок” и ЖК “Панорамный городок” (ЖК “Демеевский квартал”) на ул. Ракетной, 24 ведется на трех земельных участках (8000000000:82:414:0005, 8000000000:82:414:0040 и 8000000000:82:414:0131), общей площадью 2,04 га. Обстоятельства занятия этих участков под строительство жилых комплексов с конца 2012 года расследует Нацполиция в уголовном производстве № 12012110060000120 от 26.11.2012 года. В его рамках в октябре 2017 года постановлением Печерского райсуда Киева на незавершенное и завершенное самовольное строительство на ул. Ракетной, 24 наложен арест с запретом распоряжаться, пользоваться и проводить любые строительные работы. В ноябре 2019 года постановлением этого же суда объекты незавершенного строительства по этому адресу были переданы Нацагентству по вопросам выявления, розыска и управления активами, полученными от коррупционных и других преступлений.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Виталий Кличко также указал, что заказчик строительства этих ЖК – ООО “Техэнерго” – грубо нарушая нормы градостроительного и земельного законодательства, пренебрегая интересами инвесторов, не выполнив свои договорные обязательства, “бросил объект на произвол судьбы”. В то время как в КГГА прилагают все усилия в рамках полномочий для завершения строительства ЖК на ул. Ракетной, 24.
Для урегулирования проблемных вопросов незавершенного строительства Кабмин своим постановлением от 12.08.2020 года № 714 создал Межведомственную рабочую группу. В ее рамках, по информации Виталия Кличко, также ведется работа по урегулированию вопросов связанных со строительством ЖК “Панорамный городок” и “Олимпийский городок”. В частности, для отработки плана действий по достройке ЖК “Олимпийский городок” и “Панорамный городок”, учитывая размещения части ЖК “Панорамный городок” в санитарно-защитной зоне исследовательского ядерного реактора ВВР-М, КГГА запросила у Института ядерных исследований НАН Украины (является эксплуатирующей организацией реактора) информацию о безопасности строительных работ и проживания жителей на ул. Ракетной, 24.
В Институте ядерных исследований НАН ответили КГГА, что на сегодня ядерный реактор ВВР-М является действующей установкой, институт является эксплуатирующей организацией реактора, на что у него имеются все необходимые разрешения. При этом, согласно Основным санитарным правилам обеспечения радиационной безопасности Украины, санитарно-защитная зона (СЗЗ) – это территория вокруг радиационно-ядерного объекта, где уровень облучения людей в условиях нормальной эксплуатации может превысить квоту лимита дозы для населения. Поэтому в такой зоне запрещается проживание людей, а также установлено ограничение на производственную деятельность, не касающуюся радиационно-ядерного объекта. СЗЗ исследовательского ядерного реактора ВВР-М установлена радиусом 300 метров (письмо Министерства здравоохранения СССР от 15.05.1981 года №04-8/15-8, письмо ГУ Госсанэпидслужбы в Киеве от 29.01.2015 года №427).
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
В связи с вышеизложенным Виталий Кличко попросил Дениса Шмыгаля поручить создать государственную комиссию из представителей министерств и других центральных органов исполнительной власти для проработки этого вопроса и принятия соответствующих решений.
Премьер-министр поручил Виталию Кличко совместно с министром здравоохранения Максимом Степановым, министром развития общин и территорий Алексем Чернышовым, министром внутренних дел Арсеном Аваковым и главой Государственной инспекции ядерного регулирования Григорием Плачковым, представителями НАН проработать данный вопрос, в случае необходимости провести согласительное совещание и о результатах проинформировать Кабмин.
Ранее KV сообщала, что в 2019 году границами санитарно-защитной зоны вокруг реактора, в непосредственной близости к которому возводятся жилые дома, интересовался депутат Верховной Рады Александр Юрченко (фракция “Слуга народа”). Тогда нардеп обращался в Кабмин и СБУ за информацией, кто и на каком основании определял либо изменял границы и радиус санитарной защитной зоны вокруг реактора, а также когда и как часто этот реактор запускался.
Читайте: Нардеп Юрченко поинтересовался у властей графиком работы и границами санзоны ядерного реактора на столичном Голосеево
Напомним, ЖК “Панорамный городок” и ЖК “Олимпийский городок” на ул. Ракетная, 24 – проекты скандального застройщика Анатолия Войцеховского. Всего в Киеве насчитывается 43 объекта, которые Войцеховский начал возводить в 2009-2014 годах, но так и не завершил.
Читайте: Премьер поручил Кличко дать электричество двум ЖК в Голосеевском районе
ВВР-М – водно-водяной модернизированный реактор, созданный по инициативе ученого Игоря Курчатова, которая предусматривала создание ядерных центров в ряде городов СССР. Такой реактор в Киеве был запущен 12 февраля 1960 года. Его мощность 10 мегаватт. Он предназначен для производства изотопов высокой активности, проведения экспериментов в области физики нейтронов и исследований процессов облучения материалов. Для его работы используется урановое топливо, обогащенное до 36%, а с недавнего времени – до 19,7 %. В конце 2014 года Госинспекция ядерного регулирования продлила срок эксплуатации этого реактора до 31 декабря 2023 года.
Согласно данным аналитической системы Youcontrol, ООО “Техэнерго” зарегистрировано в 2003 году в Днепре. Уставный фонд – 18,5 тыс. гривен. Основной вид деятельности – оптовая торговля железными изделиями, водопроводным и отопительным оборудованием и принадлежностями к нему. Учредитель и директор предприятия – Ольга Гриценко.
* ТОВ “Техенерго” (код ЄДРПОУ: 32614240)
Фото: ЛУНКиевVласть
Верховная Рада (ВР) приняла за основу предложенный Кабмином Дениса Шмыгаля законопроект о запрете на отчуждение из государственной собственности сотен предприятий, принадлежащих полностью или частично государству. При этом, в списке нет спец-экспортеров оружия из концерна “Укроборонпром”, что теоретически может свидетельствовать о планах передачи их в частные руки. В то же время, в профильном парламентском комитете подчеркнули, что список предварительный, а представители депутатских групп и фракций заявили, что перечень должен быть значительно пересмотрен ко второму чтению.
Об этом KV стало известно в ходе созванного по требованию президента Владимира Зеленского внеочередного пленарного заседания ВР 30 марта 2021 года.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Законопроект №4020 “О перечне объектов права государственной собственности, не подлежащих приватизации” в первом чтении поддержали 289 народных депутатов.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Законопроектом авторства премьер-министра Дениса Шмыгаля предлагается утвердить пять перечней объектов права государственной собственности, не подлежащих приватизации:
акционерные общества (АО), в уставных капиталах которых доля корпоративных прав, принадлежащих государству, не может быть меньше 50% + одна акция;
хозяйствующие общества и объединения, в уставных капиталах которых доля корпоративных прав, принадлежащих государству, составляет 100%, государственных коммерческих и казенных предприятий;
объекты культуры и спорта;
государственные предприятия, не подлежащие приватизации, но которые могут быть преобразованы в хозяйствующие общества;
объекты лесного хозяйства.
Список АО, в которых государственная доля составляет не менее 50% +1 акция, содержит предприятия, от которых зависит обеспечение национальной безопасности в энергетической и оборонной сфере. В этом списке присутствуют НАК "Нафтогаз Украины", государственная акционерная холдинговая компания "Артем", НПО "Киевский завод автоматики", ПАО "Завод "Фиолент". Кроме них, АО "Укрзализныця" и АО "Укрпочта".
Из числа стратегических энергетических предприятий, на 100% принадлежащих государству, предлагается запретить продажу НАЭК "Энергоатом", ЧАО "Укргидроэнерго", НЭК "Укрэнерго", ООО “Оператор газотранспортной системы Украины”.
За государством должен остаться контроль над природными монополиями и ресурсами. "Укрхимтрансаммиак", "Администрация морских портов Украины", госпредприятие по обслуживанию воздушного движения “Украэрорух”, ГП "Украинский авиационный метеорологический центр", ГУ “Госгидрография”, "Центр комплексной реабилитации для детей с инвалидностью "Пролисок", “Всеукраинский центр профессиональной реабилитации инвалидов”, ГП “НИИ Орион”, ГП “Базовый центр критических технологий “Микротек", ГП “Украинский научный центр развития информационных технологий" и ГП “Инфоресурс”.
Также запрещается пускать с молотка госпредприятия, имеющие отношение к атомной энергетике и обращения с радиоактивными отходами. ГП “Центр организационно-технического и информационного обеспечения управления зоной отчуждения", ГСП “Объединение" Радон”, ГСП "Центральное предприятие по обращению с радиоактивными отходами", ГП "Государственный научно-технический центр по ядерной и радиационной безопасности", а также ГСП "Чернобыльская АЭС".
Запрет вводится и на продажу предприятий как ГП "Документ", "Полиграфический комбинат "Украина" по производству ценных бумаг", Киевская офсетная фабрика, Украинское государственное предприятия по обслуживанию иностранных и отечественных автотранспортных средств "Укринтеравтосервис", ГП “Зал официальных делегаций”, Государственное авиационное предприятие "Украина".
Также запрет вводится на предприятия космической деятельности: ГП "Производственное объединение" Киевприлад", ГП “Укркосмос” и Казенное предприятие специального приборостроения "Арсенал".
Также под запрет на отчуждение из государственной собственности попали предприятия объектов связи: ГП “Украинский государственный центр радиочастот", “Концерн радиовещания, радиосвязи и телевидения”.
Запрет вводится на распродажу предприятий геодезии, картографии и кадастра: ГП "Украинский государственный аэрогеодезическое предприятие", Государственное научно-производственное предприятие "Картография", ГП “НИИ геодезии и картографии", ГП "Центр государственного земельного кадастра", ГП "НИИ землеустройства”.
Законопроект содержит обширный перечень объектов культуры и спорта, не подлежащих приватизации. Среди них:
Национальный цирк Украины;
Национальный центр театрального искусства имени Леся Курбаса;
Национальная киностудия художественных фильмов имени Александра Довженко;
Национальное издательство детской литературы "Веселка";
Национальный заслуженный академический украинский народный хор имени Г.Г. Веревки;
Национальная музыкальная академия имени П.И. Чайковского;
Национальная академия руководящих кадров культуры и искусств;
Национальная академия изобразительного искусства и архитектуры;
Киевский национальный университет культуры и искусств;
Киевский национальный университет театра, кино и телевидения;
Национальный музей Тараса Шевченко;
Национальный музей Голодомора-геноцида;
Национальный музей истории Украины во Второй мировой войне;
Национальный музей литературы Украины;
Национальный музей истории Украины;
Национальный заповедник "София Киевская";
Национальный художественный музей Украины;
Национальный музей народной архитектуры и быта Украины;
Национальный историко-мемориальный заповедник “Быковнянские могилы”;
Национальный историко-мемориальный заповедник "Бабий Яр";
Национальный Киево-Печерский историко-культурный заповедник;
Национальный культурно-художественный и музейный комплекс "Мыстецький арсенал";
Национальный центр делового и культурного сотрудничества "Украинский дом";
Национальный спортивный комплекс "Олимпийский";
Олимпийский учебно-спортивный центр "Конча-Заспа" и десятки других предприятий.
В то же время, обращает на себя внимание отсутствие в этом перечне знакового столичного объекта – Дворца спорта.
Среди важных предприятий предприятий, не подлежащих приватизации, но которые могут быть преобразованы в хозяйствующие общества, помещены в стоп-лист приватизации, десятки важных для "оборонки" госпредприятий. В том числе: ГП “Антонов”, ГП “Завод 410 ЦА”, ГП "Киевский бронетанковый завод", ГП "Научно-технический комплекс “Импульс”, ГП “Радиоизмеритель”, ГП “НИИ “Квант”, ГП "Государственное Киевское конструкторское бюро "Луч", ГП “"Конструкторское бюро радиосвязи", ГП "Киевский нии гидроприборов", ГП "Жулянский машиностроительный завод "Визар", ГП “Специальное конструкторское бюро “Спектр”, ГП “Завод “Генератор”, ГП "Опытно-конструкторское бюро авиации общего назначения".
При этом, в перечне отсутствует ключевой концерн "Укроборонпром".
В список объектов лесного хозяйства, что не подлежат приватизации попали более сотни лесных хозяйств (в т.ч. ГП “Киевское лесное хозяйство” и ГП "Киевская лесная научно-исследовательская станция").
Как ранее сообщала КВ, в начале октября 2019 года ВР приняла закон, отменяющий запрет на приватизацию сотен объектов, которые при президенте Леониде Кучме было запрещено отчуждать из госсобственности. Отмена перечня открыла путь к приватизации сотен объектов, в частности, столичной ВДНХ, киевских ТЭЦ-5 и ТЭЦ-6, теплосетей и т.д. Перед этим Рада расширила критерии не подлежащих приватизации объектов и предприятий.
В феврале 2020 года Кабмин Алексея Гончарука внес в Раду законопроект с перечнем не подлежащих приватизации предприятий с долей госсобственности, но после отставки Кабмина Гончарука тот проект закона был автоматически отозван. Нынешнее правительство внесло идентичный документ, рассмотренный сегодня Радой.
При этом, в сентябре 2020 года Рада запретила “большую приватизацию” на период карантина, но потом с подачи правительства этот мораторий отменила.
Читайте: Столичный “Президент-Отель” и завод “Большевик” скоро могут выставить на приватизацию
Фото: “Украинская правда”
КиевVласть
SELECT `id`, `uri`, `meta_title`, `meta_description`, `meta_keywords`, `title`, `text`
FROM `pages`
WHERE `uri` = 'search'
LIMIT 1
0.0006
SELECT `articles`.`id`, `articles`.`title`, `articles`.`uri`, `articles`.`image`, `articles_categories`.`uri` AS `category`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-09-27 00:56:00'
AND `articles`.`slider_position` >0
ORDER BY `articles`.`slider_position`
0.0003
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 2
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-09-27 00:56:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 3
0.0004
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.short_text AS short_text, articles.image AS image, articles_categories.uri as category, articles_categories.common_uri as common_uri
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145248', '145190', '145142')
ORDER BY `published` DESC
0.0003
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 1
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-09-27 00:56:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 50
0.0005
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.is_bold AS is_bold, articles.is_red AS is_red, articles.is_important AS is_important, articles_categories.uri as category
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145275', '145273', '145272', '145270', '145265', '145269', '145268', '145271', '145267', '145266', '145264', '145261', '145263', '145262', '145260', '145256', '145257', '145259', '145258', '145254', '145255', '145253', '145252', '145251', '145249', '145250', '145247', '145246', '145245', '145244', '145238', '145241', '145236', '145243', '145240', '145242', '145239', '145237', '145234', '145235', '145233', '145224', '145232', '145231', '145230', '145229', '145228', '145227', '145226', '145220')
0.0979
SELECT `articles`.`id` AS `id`, MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+(ядерный ядерного ядерному ядерным ядерном ядерная ядерной ядерную ядерною ядерное ядерные ядерных ядерными ядерен ядерна ядерно ядерны ядернее ядерней поядернее поядерней)' IN BOOLEAN MODE)AS rel
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-09-27 00:56:00'
AND `articles`.`category_id` != 9
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+(ядерный ядерного ядерному ядерным ядерном ядерная ядерной ядерную ядерною ядерное ядерные ядерных ядерными ядерен ядерна ядерно ядерны ядернее ядерней поядернее поядерней)' IN BOOLEAN MODE)
ORDER BY `articles`.`published` DESC, `rel` DESC
LIMIT 170, 10
0.0013
SELECT `articles`.`id` AS `id`, `articles`.`title` AS `title`, `articles`.`uri` AS `uri`, `articles`.`published` AS `published`, `articles`.`text` AS `text`, `articles_categories`.`uri` AS `category`, `articles_categories`.`name` AS `category_name`, `articles_categories`.`common_uri` AS `common_uri`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('106921', '106606', '106308', '105521', '105485', '105448', '105237', '105210', '104453', '104404')
0.0598
SELECTCOUNT(*)AS `numrows`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-09-27 00:56:00'
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+(ядерный ядерного ядерному ядерным ядерном ядерная ядерной ядерную ядерною ядерное ядерные ядерных ядерными ядерен ядерна ядерно ядерны ядернее ядерней поядернее поядерней)' IN BOOLEAN MODE)
Array
(
[meta_title] => КиївВлада
[meta_description] => КиївВлада - інформаційно-аналітичний портал, присвячений проблемам влади у Києві та столичному регіоні.
)