Спікер парламенту Дмитро Разумков здійснив робочий візит Київською областю. В рамках заходу ним були відвідані будівництво модернової школи у селі Гора на Бориспільщині, підприємство Kostal, що виробляє автозапчастини на експорт, та Циблівський реабілітаційний центр, де на лікуванні перебувають ветерани війни на Сході України.
Як стало відомо KV, 12 лютого спікер Верховної Ради Дмитро Разумков здійснив візит Бориспільським і Переяслав-Хмельницьким районами Київщини.
Делегація у складі голови Київської ОДА Олексія Чернишова, голови Київської обласної ради Миколи Стариченка проінспектувала будівництво загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів у селі Гора Бориспільського району на Київщині, а також виробничі потужності підприємства “Костал Україна”, відвідали Український державний медико-соціальний центр в с. Циблі у Переяслав-Хмельницькому районі. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Школа
Будівництво школи у селі Гора розплановано на два роки, ймовірна дата здачі в експлуатацію — IV квартал 2021 року. Загальна площа складатиме 13,8 тис кВ м, із них площа забудови — 3,9 тис кв м. Всього на будівництво школи планують витратити 162 млн 844 тис. 193,44 гривень. Будівельники кажуть, що ще два місяці тому на місці, де зараз закладають фундамент будівлі, розрахованої на 600 учнів, був пустир.
Оглядаючи будівництво, Разумков зауважив, що через розбудову Києва збільшується і потреба в освітніх закладах – садочках та школах.
“З Києва важко побачити, де потрібно в районі провести ремонт чи прокласти нову дорогу. Набагато краще такі питання розумієш, коли щодня ходиш цими дорогами. Тому реформа децентралізації є дуже важливою для України. […] Кошти на це будівництво на 2020 рік передбачені, сподіваємось, що і в бюджеті на 2021 рік ця тенденція збережеться. Але тут багато залежить і від роботи місцевої громади та влади. Населені пункти завдяки реформі децентралізації отримують більше повноважень та можливостей, адже більше коштів залишається на місцях. На будівництві школи ми мали змогу порівняти те, що є і те, що, я сподіваюсь, буде в кінці 2021 року”, — зауважив Голова ВР.
Як писала KV, цю школу планували до цього здати у 2020 році: у 2019 будівництво мали профінансувати на 9,88 млн гривень, у 2020 році – ще на 152,96 млн гривень. Компанія-підрядник, яка виграла тендер, заснована братами-депутатами Бориспільської міськради Володимиром та Ігорем Шалімовими.
Читайте: Компания депутатов Бориспольского горсовета за 162 млн гривен взялась строить школу в селе Гора на Киевщине
Місцеві жителі та активісти зустріли делегацію та подякували Разумкову і Чернишову за підтримку Гірської ОТГ і будівництва школи. Попросили також сприяти будівництву через співфінансування, адже коштів однієї громади не вистачить, аби покрити видатки.
Читайте: Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин
“Обласна адміністрація тримає хід будівництва школи під постійним контролем. Мешканці села Гора також долучаються до цього процесу, бо вони зацікавлені, щоб школу збудували якісно. Я впевнений, що завдяки спільному контролю ми не лише відкриємо цей освітній заклад, а й реалізуємо проєкт, на який рівнятиметься система освіти області”, – зазначив голова КОДА Олексій Чернишов.
Читайте: Київщина у 2020 році ризикує отримати “навчальну” кризу через недобудову шкіл
“Костал”
Також у програмі спікера було ознайомлення з роботою підприємства ТОВ “Костал Україна” у м. Переяслав. Генеральний директор підприємства Радослав Шкуп розповів Голові Парламенту про проєкт будівництва нового заводу на території Бориспільського району Київської області, яке має розпочатися вже в травні цього року.
Зокрема, він зазначив, що реалізація проєкту вимагає залучення 13 мільйонів євро інвестицій для будівництва заводу і ще 26 мільйонів – для його оснащення необхідною технікою. Новий завод дозволить створити 900 робочих місць в області.
“Це підприємство працює з 2006 року, забезпечує 1000 робочих місць, мінімальна заробітна плата після вирахування податків — 10 тисяч гривень, що є непогано на сьогодні і для області. Інвестування зараз йде близько 24-26 млн євро. Це гарний приклад того, коли ми дійсно є конкурентоспроможними, тому що те, що виробляється на цьому підприємстві, ми бачимо в європейських автомобілях. Треба в рамках діючого законодавства допомагати таким підприємствам, і позиція голови КОДА абсолютно конструктивна — вони готові допомагати, щоб було і інвестору комфортно, і щоб не з'явилося людини, яка забажає нажитися на цьому. Щодо Верховної Ради, то ми зробимо все від нас залежне, щоб створити умови для залучення додаткових інвестицій в Україну”, – наголосив Дмитро Разумков.
Центр реабілітації
В Українському державному медико-соціальному центрі ветеранів війни у с. Циблі, у якому станом на 10 лютого 2020 року проходять реабілітацію 185 учасників АТО, спікер парламенту поспілкувався з персоналом закладу та учасниками АТО/ООС. Він подякував ветеранам за службу і запевнив у готовності Верховної Ради України зробити все можливе для припинення війни на Донбасі та відновлення територіальної цілісності України.
“Госпіталь є дуже важливим. Дуже багато людей повертається з війни, і сьогодні для нормальної реабілітації люди, які пройшли АТО/ООС, мають повернутися до нормального емоційного та психологічного стану і, на жаль, подекуди фізичного”, – підкреслив Дмитро Разумков.
Читайте: На Киевщине планируется развивать два реабилитационных центра для военных
Дмитро Разумков, нагадаємо, – син засновника Українського центру економічних і політичних досліджень (зараз – Центр імені Разумкова), екс-заступника секретаря РНБО Олександра Разумкова, нині покійного. Був політичним керівником штабу Володимира Зеленського на президентських виборах 2019 р. До обрання нардепом був керуючим партнером і директором "Ukrainian Politconsulting Group".
Читайте: Председателем ВР IX созыва избран Разумков, его заместителями Стефанчук и Кондратюк
На початку лютого 2020 року стало відомо, що Дмитро Разумков обмежив доступ в кулуари парламенту колишнім його членам. Тепер для них відведено одне місце, де вони зможуть перебувати в адміністративній будівлі Ради – гостьова ложа. Бути присутнім в популярних для роздачі коментарів пресі кулуарах на першому, другому і третьому поверсі будівлі ВР на столичній вулиці Грушевського вони тепер не зможуть – на відміну від помічників діючих нардепів і журналістів.
Читайте: Бывших нардепов не будут больше пускать в кулуары парламента
Фото: KV, Переяслав-Хмельницька міська рада КиевVласть
Новорічні свята давно вже завершилися (навіть за китайським гороскопом). Годинник сповістив про візит 2020-го і магазини майже прибрали новорічні прикраси з вітрин. Ті, хто хоче продовжити новорічний настрій на довший час – лишає ялинку, аби та милувала око й надалі. Та більшість родин за кілька тижнів після чарівної ночі позбуваються деревця. І найчастіше – просто лишають його під багатоповерхівкою. Адже в Україні гостро порушене питання утилізації непотребу. Існує відносно невелика кількість станцій переробки. Звісно, аромат хвої приваблює більше за штучну красуню, яка не має запаху. Тому часто після свят можна побачити подібну картину:
Чи вартий двотижневий аромат хвої такого видовища?
Як бути?
Для жителів Києва цьогоріч створили пункти прийому ялинок. Вони є чи не у кожному куточку столиці. Станції працюють за графіком Пн-Пт 8.30-17.30, у деяких з них – скорочений день у п’ятницю. Пункт на вулиці Герцена, 6 працює 7 днів на тиждень. Як повідомляє заступник начальника Управління екології та природних ресурсів КМДА Олександр Савченко: “Зібрані дерева перероблять на тріску в спеціальному тріскоподрібнювачу і використовують для зберігання водного балансу лунок вічнозелених рослин у місті. Працюватимуть пункти до 1 лютого, але за необхідності їх роботу можна продовжити і до 8 березня”. Здати деревце можна за наступними адресами:
Також їх можна відвезти до зоопарку, розташованому в Межигір’ї під Києвом. З частин хвої брати наші менші набиратимуться сил та вітамінів.
Аби уникнути марних поїздок із громіздким багажем у вигляді ялинки – необхідно попередньо зателефонувати відповідальній особі пункту та домовитися про здачу.
Друге життя ялинки
Це питання актуальне не лише для жителів столиці, а й для людей з інших куточків країни. Наприклад, ялинку також можна віддати в місцевий зоопарк чи ферму. Хвоя урізноманітнює раціон тварин, а ще буде слугувати для них підстилкою. Якщо ви вирішили здати ялину в зоопарк – слід ретельно очистити її від останків прикрас. Та, на жаль, нині недобросовісні продавці обробляють деревця хімікатами, аби ті довше не осипались. Тому варто бути готовими, що вам відмовлять в здачі ялинки.
Якщо маєте приватний будинок, то деревцем можна топити піч. Також його можна роздрібнити й використати як прикрасу для літньої клумби тощо. До речі, таким способом часто користуються в Європі. Це допомагає захистити рослини від загибелі, стає на заваді ерозії ґрунту і позбавляє від бур’янів.
З голочок, гілок та колод ялинки можна виготовляти хенд-мейд вироби. На них навіть можна заробляти – адже власноруч зроблена річ нині дуже цінується.
Ялинкова хвоя містить багато корисних вітамінів для здоров’я людини. Часто її використовують для лікування різних недуг. Під час захворювання верхніх дихальних шляхів допомагають хвойні інгаляції. Необхідно взяти 200 грамів ялинкових гілок, покласти їх в каструлю і залити окропом. Також можна приготувати ялинкову пасту. Для цього беремо взяти 300 грамів подрібненої хвої, 200 грам меду і 50 грам прополісу. Все змішати, зберігати в холодильнику. Приймати пасту по 1 столовій ложці тричі на день перед їжею, запиваючи теплою водою. Увага: перед застосуванням цих порад проконсультуйтесь зі своїм сімейним лікарем.
Якщо врешті-решт жодна з порад не для вас – деревце можна вивезти в ліс. Там варто знайти його “друзів по горю” та змайструвати шалаш, в якому мешкатимуть дрібні звірі.
Закордонна практика
Погляньмо правді в очі – речі в Україні геть рідко отримують друге життя. Лише мала частина непотребу переробляється та використовується знову. Більшість відходів “прикрашають” звалища та забруднюють землю, водойма.
В Європі ситуація дещо інша. Наприклад, у Британії спорудили новорічне дерево, що складається з 4000 вживаних поліетиленових пакетів. Їх збирали у місцевих жителів, натомість дарували сумки багаторазового використання для походів в магазини. Така ялина не тільки дозволила врятувати життя якогось деревця, а й нагадала всьому світу про проблеми забруднення пластиком і поліетиленом. Натякала на те, що саме на новорічні свята люди здійснюють багато покупок в одноразовій тарі та накуповують зайвого під час різдвяних розпродажів. Така ялинка користувалася неабияким попитом у численних туристів.
Схожий випадок також був цьогоріч в Будапешті. На головній площі замість звичайної зеленої ялини встановили конус з колод, всередині якого був розміщений пункт обігріву. Всі бажаючі могли зігрітися в студені дні. Після свят конус розібрали на 5 000 полін та віддали малозабезпеченим. Угорщина – це країна, де опалення деревиною є актуальне й нині.
У Швеції та Фінляндії ялинки використовують на меблевих фабриках. Також там з них виготовляють косметику. Інколи хвою просто спалюють у котельнях, забезпечуючи будинки гарячою водою та теплом. Переробка ялинок на біопаливо зараз явище поширене. З подрібнених новорічних ялинок виробляють паливні брикети чи компост. У країнах північної Європи не пропаде жодна тріска. В Австрії з новорічних дерев також виробляють паливні брикети, а в Німеччині – дерев’яні ножі для масла. Крім того, в деяких країнах ялинки використовуються під час виробництва ліків для боротьби грипом.
Новорічні свята – час не лише для відпочинку, розваг та домашнього затишку. В цей період посилено страждає природа. Їй завдають удари нелегальні та безконтрольні вирубки дерев, на звалищах з’являється новий пластик від прикрас та подарункових “відходів”. Біль нашого середовища можна полегшити шляхом правильної утилізації новорічної красуні. Це можливо навіть за тих умов, якими нас нині забезпечує держава – невеликою кількістю станцій для переробки сміття та мізерними способами альтернативи повторного використання ялинки. Та вони є, просто варто дивитись далі, ніж на смітник під багатоповерхівкою.
Фото: usionline.com
КиевVласть
На початку березня в Вашингтоні відбудеться “Діалог про майбутнє: Україна-США” – декілька фахових зустрічей української делегації з політиками та політичними й медійними фахівцями з Капітолійських пагорбів. Організатори зустрічі запрошують до участі у діалозі всіх бажаючих.
Про це KV стало відомо з релізу організаторів “Діалогу про майбутнє: Україна-США”, який має відбутись з 29 лютого по 6 березня.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Протягом 1-5 березня у Вашингтоні українська делегація зустрінеться з наступними представниками вашингтонського істеблішменту.
Бенджамін Кардін
Сенатор від Демократичної партії. До Сенату обирався тричі – в 2006, 2012 та 2018 роках. Демократ з пятдесятирічним досвідом, який не програв жодних виборів за свою кар’єру. 1979-1986 рр – член Палати представників Меріленду. 1987-2007 рр – член Палати представників США. Автор “Закону Магнітського” (обмежувальні санкції щодо російських чиновників, пов’язаних зі справою компанії “Hermitage Capital Management” та загибеллю Сергія Магнітського). Доктор юридичних наук. Майкл Капуто
Радник із питань комунікацій у президента США Дональда Трампа в 2015-2016 рр. Працював в адміністрації президента США Рональда Рейгана. Був керівником медіа-служби президента США Джорджа Буша-старшого. Працював менеджером кампанії Карла Паладіно на посаді губернатора Нью-Йорку. Політичний консультант з питань комунікацій і ЗМІ, політичний діяч Республіканської партії.Прасана Лал Дас
Провідний спеціаліст Світового банку, що працює над стратегією обробки даних в глобальній практиці “Торгівля і конкурентоспроможність”. Також Прасана керує розробкою відкритої платформи даних про торгівлю і конкурентоспроможність Світового банку. Він вивчає роль IoT для надання державних послуг і роль “Big Data” в виробничо-збутових ланцюжках. Прасана багато працював в приватному секторі, допомагаючи компаніям розробляти стратегії використання інформації в якості конкурентного активу бізнесу.Томас Опель
Віце-президент Американської ради з питань сталого бізнесу (ASBC), членський склад якої становить понад 250 тис. підприємств в широкому спектрі галузей. ASBC охороняє в державній політиці інтереси відповідальних компаній, їх клієнтів та інших зацікавлених сторін. Заснована в 2009 році.Діна Елліс Рочкінд
Юрист і топ-лобіст. З 1995 року працювала у комітеті з банкінгу, а також у комітеті Конгресу США з фінансових послуг. У 2001 році долучилася до роботи в команді Джорджа Буша-молодшого. З 2011 році – старший радник з фінансових послуг. Більший час свого професійного досвіду фактично брала участь у керуванні найбільшим бюджетом у світі.Джордан Ліберман
П’ять років був видавцем журналу “Campaigns & Elections”. Брав участь у кампанії кандидата в президенти України Віктора Ющенка в 2004 році та інших кампаніях в США та світі. Застосовував технології Big Data. Бакалавр університету Пенсільванії та MPA у Колумбійському університеті. Читав лекції в Прінстоні, Пенсільванському університеті та Університеті Джорджа Вашингтона. Виступав аналітиком CNN, Fox та MSNBC.Алан Каллісон
Відомий журналіст, публіцист, автор ряду викривальних статей. Провідний оглядач “The Wall Street Journal”, що висвітлює питання національної безпеки з Вашингтону, має понад 20 років досвіду роботи в цьому журналі. Також працював на керівних посадах в інформаційних агентствах Associated Press і Dow Jones. Був керівником Московського бюро AP/Dow Jones.Також відбудуться зустрічі з:
представником офісу Френсіса Руні – Джо Барлетом, керівником відділу міжнародної політики;
Френсіс Руні (на фото) – представляє 19-й округ Флориди в Конгресі. У 2005-2008 роках був послом США у Ватикані. В 1984 році Руні та його родина створили Rooney Holdings, Inc., диверсифіковану групу компаній у сфері будівництва, розвитку нерухомості, фінансів та виробництво електроніки. Основними пріоритетами конгресмена Руні є розширення мораторію на буріння на березі моря в Східній Мексиканській затоці та повне фінансування проектів, що містяться в Комплексному плані відновлення еверглейдів (CERP) для захисту та відновлення вододілу озера Окічобі.представником офісу Мерсі Каптур – Ольгою Онішко, фахівцем налагодження взаємозв’язків з представниками України;
Марсі Каптур (на фото) представляє 9-й округ штату Огайо в Палаті представників від Демократичної партії. Співголова Українського кокусу в Конгресі США. Службовець із найбільшим стажем роботи в Палаті представників США (від 1983 року). Пропрацювавши 15 років планувальником міста та регіону, насамперед у Толедо та Чикаго, вона прийняла призначення на посаду радника з внутрішньої політики президента Джиммі Картера. Під час його Адміністрації вона сприяла ухваленню 17 законопроектів щодо реновації житла застарілих мікрорайонів. Вона є першою жінкою, яка очолила підкомітет з питань енергетики та розвитку водних ресурсів підкомітету з питань домогосподарств. Аавтор книги “Жінки в Конгресі: Одісея двадцятого століття” (1996 р.в.).представниками Міжнародної організації “Репортери без кордонів”.
Під час зустрічей будуть обговорюватись:
економічна співпраця (що передбачає обговорення конкретних можливостей співпраці за окремими галузями);
суспільна дипломатія та робота над позитивним сприйняттям країн у суспільстві;
розвиток демократії, партійне будівництво та еволюція внутрішньої політики в Україні;
механізми змін щодо розвитку: досвід США для України;
внутрішньополітичний аспект України: європейська перспектива, російська агресія, допомога США, взаємовідносини та криза;
розвиток громадянського суспільства: реальні кроки;
підписання Меморандумів про співпрацю та взаємопідтримку.
“Ми запрошуємо до участі в такому діалозі представників політичних кіл, аналітичних центрів, передових аналітиків і представників прогресивного українського бізнесу, громадських діячів та всіх зацікавлених. Приєднуйтесь до зустрічі з політичним істеблішментом США. Такий візит буде вкрай актуальним, оскільки відбудеться напередодні виборів президента США, на початку виборчої кампанії”, – сказано в релізі.
Також зазначається, що “Діалог про майбутнє: Україна-США” буде цікавим політичним та громадським діячам, представникам бізнесу та медіаспільноти.
Для уточнення подробиць щодо вартості поїздки організатори посять звертатить за телефонами +38-095-436-55-44 та +38-044-227-94-20.
Організаторами “Діалогу про майбутнє: Україна-США” виступають Institute for democracy and development PolitA, SIC Group International. Ukrainian Assotiation of Government Relations Professionals and Lpbbyists.
Фото: надані організаторами “Діалогу про майбутнє: Україна-США”
КиевVласть
Голова Київської обласної державної адміністрації (КОДА) Олексій Чернишов зустрівся з очільником Міжнародної спілки бізнесменів України та Туреччини Бураком Пехліваном. Обговорили співпрацю й наміри.
Про це KV стало відомо з повідомлення КОДА. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“Для України в цілому і для Київщини досвід Туреччини дуже цікавий. У наших народів багато спільного. Є кілька стратегічних напрямків взаємодії, посиливши які, ми плануємо зробити співпрацю з турецьким великим бізнесом більш ефективною”, – відмітив Голова КОДА Олексій Чернишов.Стратегічні напрямки – співпраця з великим бізнесом та імплементація технологій. Туреччина має досвід та ресурси створення великих інфраструктурних проєктів. Мова, зокрема, йде про будівництво. Турецькі компанії добре себе зарекомендували в світі.
Зацікавлена обласна влада й у турецьких інвестиціях. Планують залучати прямі іноземні інвестиції в інфраструктуру та інші масштабні проєкти. Розглядається створення індустріальних і технопарків. У цьому також цікавий досвід Туреччини, де перший індустріальний парк з’явився в 1962 році в Бурсі. Сьогодні в Туреччині понад 300 таких індустріальних парків.
Бурак Пехліван підкреслив, що турецький бізнес представлено в Україні в різних сферах – будівельні й сервісні компанії, туризм та банки, але найбільше – у фешн-рітейлі. Найближчими роками очікується збільшення присутності на українському ринку й турецьких фуд-рітейлерів.
Україна та Туреччина мають давні плідні стосунки в різних галузях. Люди в наших країнах відкриті й завжди могли швидко домовитися про співпрацю. Турецькі компанії інвестували в Україну понад 3 млрд доларів.
Нагадаємо, що на початку лютого 2020 року заплановано візит президента Туреччини Реджепа Ердогана до України.Читайте: Олексій Чернишов провів робочу зустріч з головою СБУ Іваном Бакановим
Фото: прес-служба КОДА
КиевVласть
У процесі реформування первинної і вторинної ланок медицини – не без проблем. Заробітна плата лікарів вторинної ланки і досі на рівні прожиткового мінімуму, медзаклади недоотримують кошти на лікування пацієнтів. В результаті утримання лікарень взагалі лягло на плечі місцевого самоврядування.
Про це KV дізналася із повідомлення народного депутата Ярослава Москаленко (голова депутатської групи "Воля народу") в facebook.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Повідомляється, що днями народний депутат Ярослав Москаленко провів робочий візит у Славутичі з метою обговорити процес медичної реформи з лікарями, які безпосередньо зіштовхнулися із проблемами на місцях.
“Перший етап медреформи спричинив суттєву диспропорцію в заробітних платах лікарів первинної та вторинної ланки. Якщо у первинній ланці зарплата може бути і 20, і 25 тисяч, а в декого і до 40 тисяч гривень, то лікарі вторинної ланки досі отримують по три-п’ять тисяч”, – розповів Ярослав Москаленко.
Також він зазначив, що існує і проблема з фінансуванням вторинної ланки, особливо в тих випадках, коли до лікарів приходять пацієнти, які не підписали договору з “первинкою”.
“Сьогодні найчастіше говорять про госпрозрахунок, але ж ми не можемо змусити наших людей оплачувати медичні послуги, коли в країні такий критичний рівень доходів населення! Інші, як вихід, називають впровадження страхової медицини. Але скільки її ще чекати? П’ять років, десять? На жаль, всі проблеми медреформи, яку розпочала держава, лягли на плечі місцевого самоврядування”, – підкреслив він.
Народний депутат додав також, що керівництву міста Славутич також доведеться вирішувати всі нагальні питання: починаючи від ремонту відділень медзакладів і закінчуючи закупівлею необхідної техніки. Тож на зустрічі з місцевим керівництвом обговорили і найближчі перспективи та можливості обласного і місцевого фінансування.
А Ярослав Москаленко, у свою чергу, наголосив на необхідності пошуку варіантів державної допомоги місту.
Також під час робочого візиту відбулося засідання Громадської ради з розвитку міста під керівництвом Володимира Удовиченка. На засіданні піднімалося питання і щодо розподілу коштів від будівництва ЦСВЯП.
“Підтримую місцеву владу в тому, що ці кошти повинні йти безпосередньо на громади, а не через обласну адміністрацію. І далі використовуватися на будівництво соціальних об’єктів та розвиток територій. Вже майже три місяці станцією ЧАЕС керує виконуючий обов’язки, чого не повинно бути на об’єкті, який є стратегічним не лише для міста, а й для держави. Підтримую колектив електростанції у тому, що постійним керівником має бути призначено вихідця із працівників АЕС, який пройшов всі щаблі управління. Буду вимагати в міністерстві призначити конкурс на заміщення посади гендиректора ЧАЕС якнайшвидше”, – резюмував Ярослав Москаленко.
Нагадуємо, визначати першочерговість будівництва об’єктів та освоювати 10% коштів, які від будівництва ЦСВЯП підуть на розвиток місцевої інфраструктури, мають виключно громади та місцева влада міста Славутич, Іванківського та Поліського районів.
Читайте: Передача 10% коштів будівництва ЦСВЯП громадам має стати тестом для нового очільника Київщини, – Ярослав Москаленко
Фото: Facebook
КиевVласть
Кандидат на пост Президента від об'єднаних сил націоналістів Руслан Кошулинський йде на вибори з чіткою програмою дій, яка називається “План докорінних перетворень”. Серед її пунктів - правонаступництво України від УНР, повернення грошей олігархів з офшорів, зміни до Бюджету стосовно фінансування Збройних сил та багато іншого.
Про це KV стало відомо з інтерв'ю кандидата в президенти України Руслана Кошулинського.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Так, Кошулинський поділився своїм планом дій на посаді Президента у разі своєї перемоги на виборах 31 березня 2019 року.
“Перше - указ Президента про правонаступництво України від УНР. Це не просто зміна гуманітарної опції суспільства, але й зміна засадничої парадигми, із включенням територій і вимог щодо окупантів. Так зараз роблять країни Балтики.
Друге - активна розмова з підписантами Будапештського меморандуму і залучення їх до нашої боротьби, а саме Великобританії та Сполучених Штатів Америки. А також Указ про закриття кордону з країною-агресором, заборона її бізнесу на території України та розірвання дипломатичних стосунків, аби дати нашим партнерам почуття впевненості у тому, що ми дійсно будемо перемагати Московію. Бо перше питання, які вони задають уже прямим текстом - “у вас війна гібридна чи гешефтна”? Кількість економічних санкцій, які вони застосовують проти московських олігархів, які фінансують війну, не співмірна з тим, скільки ті олігархи заробляють тут.
Третє - зміна Закону "Про державний бюджет". На Збройні сили має реально витрачатися 5%, а не 2,5%, як зараз, ще й з перевагою на користь силових структур у розмірі 1,5 млрд грн. На сьогодні є величезний запит на переозброєння ЗСУ. Якщо подивитися структуру бюджетування Збройних сил, лишень 16% від цієї суми заплановано на переозброєння. Це неймовірно мало, якщо враховувати ціни: наприклад, вартість одного танку "Оплот", харківського виробництва - близько 3 млн доларів США. І це я не кажу про програму військового кораблебудування чи проектування ракетоносіїв дальністю 500-600 км”.
Серед основних законопроектів, які Кошулинський має намір внести протягом перших 100 днів президентства, - так званий “Антиолігархічний пакет докорінних перетворень”.
“Уже 250 місцевих рад підтримали його - а це практично половина виборців України. Цей пакет законопроектів є частиною мого Плану докорінних перетворень. Він, зокрема, передбачає заборону виведення коштів в офшори та повернення коштів з офшорів, ліквідацію приватних монополій та олігополій, заборону приватизації стратегічних підприємств, націоналізацію електро- та енергогенерації, заборону торгівлі землею с/г призначення.
Також ми говоримо про необхідність ухвалення закону про відкликання депутатів, суддів та посадовців всіх рівнів.
Ну і стосовно того, до кого я зроблю перший міжнародний візит - це або Сполучені Штати Америки, або Польща, або країни Балтії. В залежності від обставин.
Також я внесу законопроект про імпічмент Президента. Ще жодна дитина не народилася із татуюванням "Я вічний президент" або "Я вічний депутат". Треба дати можливість людям відчути, що вони мають вплив. Бо найбільша проблема, яка турбує суспільство - це почуття, що від людей нічого не залежить. Де б я не був, мені люди скаржаться: ми голосуємо, вибираємо, але все залишається як було. Тому два базових кроки - це законопроект "Про імпічмент Президента" і зміни до Закону "Про вибори народних депутатів", де передбачено змогу відкликати депутатів і президента. Щоб люди відчули: вони можуть вплинути, депутати працюють на них, а не на олігархів”.
Читайте: Руслан Кошулинський: “ОТГ зробили під ”голоси“ і загнали туди людей насильно”
Фото: KV
KиевVласть
Кандидат в президенти від об'єднаних сил націоналістів Руслан Кошулинський виступає за знищення олігархічної системи, що склалася в Україні, та підготовку до протистояння Росії на всіх рівнях. Він пропонує розірвати усі зв'язки із Росією та залучити до перемовин з агресором британських та американських партнерів. Про перші укази президента Кошулинського та стратегічне бачення розвитку України читайте в ексклюзивному інтерв'ю кандидата нашому виданню.
KV: 24 лютого націоналісти організували на Майдані віче "За чисті вибори". На Вашу думку, коли українські політики почнуть мірятися ідеями або ідеологіями, а не ресурсами та мережами?
Руслан Кошулинський (РК).: Я вірю, що це обов'язково станеться. Але сьогодні, дійсно, мусимо констатувати, що немає змагальності програм, а політичні гравці змагаються ресурсами. Сьогодні у нас діє олігархічна система, де роль грає вклад у свій ресурс, - починаючи від медійних і закінчуючи фінансовими можливостями. Точно так само олігархи правлять і в політиці, і в економіці. У нас сировинно-експортна економіка, із копійчаною робочою силою. Сировина продається за кордон, а працівникові потім утридорога продаються енергоносії. Те саме відбувається і з кишеньковими олігархічними політиками - їх намагаються продати виборцеві.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Але люди не хочуть, щоб їх обманювали. Наше віче і було якраз присвячене порушенню цього питання. Ми хотіли дати людям зрозуміти, що можна збиратися разом і показати силу, щоби людина зрозуміла - в тому-таки суспільстві є такі самі люди, які думають так само, які не хочуть, щоб їх обманювали, які хочуть чистих виборів, докорінних змін і гідного майбутнього.
KV: Як ви ставитеся до тези, яку просувають деякі політики: “Дають - бери, але голосуй серцем”?
РК.: Це - спонука до гріха. Це - та сама ж технологія, що і "гречка". Але, на жаль, багато людей цього не розуміють. Чим відрізняється середньостатистичний виборець Європи? Він ідеологічний, він голосує за свого, якого він визнає. Баварець за цим принципом голосуватиме за ХДС/ХСС ("Християнсько-демократичний союз”/”Християнсько-соціальний союз в Баварії" - прим. KV) і це показує - такою Баварія бачить Німеччину. В нас такої культури немає - даються взнаки медійні, фінансові чинники. І, звичайно, держава не робить нічого, аби брудні передвиборчі схеми поруйнувати. Наприклад, нехай Рада ухвалить свободівський Закон про заборону політичної реклами на телебаченні за три місяці до виборів і під час виборів. Тоді автоматично і змагальність програм та ідеологій прийде, і гречка знівелюється…
KV: Як ви ставитеся до ідеї внести в законодавство зміни, які зроблять голосування не правом, а обов'язком громадянина?
РК.: Такі моделі є, зокрема в Австрії, де за неучасть у виборах громадянин повинен сплатити штраф. Це не є загальною нормою всіх європейських країн, лише деяких. "Якщо ви не хочете голосувати - держава купить ваш голос". Є і така модель. Чи можна зробити це сьогодні? Щоб знати напевне, потрібна широка суспільна дискусія, яку повинні ініціювати еліти, якщо вони хочуть зростання своєї нації. Але якщо вони просто знову хочуть отримати владу за будь-яку ціну, вони цю дискусію не ініціюватимуть.
KV: Виборча кампанія-2019 чимось відрізняється від попередніх?
РК.: Влада застосує ті самі технологічні прийоми, які існували усі 28 років Незалежності. Ця кампанія так само олігархічна. Бачимо все те ж фінансове, структурне та медійне забезпечення. Єдина особливість цієї кампанії - олігархи не мають єдиного кандидата - кожний з них висуває свого.
А щодо технологій, то вони не змінюються роками. У нас уже було Якщо не Кучма - то Симоненко. Вже розкручували механізм страху, протиставлення меншого лиха більшому.
KV: Чому українці продовжують на це "вестись"?
РК.: Без стрижня нація буде залежна від свого сильнішого сусіда. А нашому сусідові вигідно, щоб Україна - найпотужніша за своїми ресурсами країна Європи, була слабкою і керованою. Звідси атаки в медіа, промивки мізків, нав'язування. З іншого боку - влада не зацікавлена у змінах, адже бажає довго залишатися владою. Тож маємо, принаймні два потужних чинники, які зацікавленні вкладати шалені ресурси у те, щоб українці “велися” на всі маніпуляції.
KV: Тобто 28 років намагаються консервувати технології? Але ж портрет виборця з пострадянських часів змінився?
РК.: Так, змінився, але порахуйте, скільки нас залишилося і скільки виїхало. Полишає країну працездатне населення, яке готове реалізувати і реалізує себе в інших умовах, але не тут. І такі люди не можуть брати участь в кампанії, бо за кордоном не будуть створені умови для того, щоб вони проголосували. Залишаються ті, хто залежить від влади і ті, хто ще може голосувати свідомо і не піддається впливу. Кого більше, кого менше - не будемо робити акцент. Головне тут працювати на зміну свідомості виборця і попри опір влади, доводити йому, що від нього залежить доля держави.
KV: Ви проїхали багато населених пунктів під час своєї передвиборчої кампанії. Чи є регіональні відмінності? Про що частіше за все запитують люди?
РК.: Війна залишається питанням номер один з огляду на те, що на час війни Президент є головнокомандувачем. Якщо ти їздиш і представляєш свою програму, люди будуть запитувати: як закінчити війну, як швидко це можна зробити, яка формула, яким чином? Далі - тарифи, реформи - пенсійна, медична, базові питання виживання.
KV: Продаж землі?
РК.: Так. Кому продавати, скільки продавати, яка величина - дуже багато запитань. Фермери у сільськогосподарських регіонах навіть пропонують свої моделі. Це питання частіше лунає там, де аграріїв більше, де фермерство більш поширене або розвинене. До речі, дуже активно наші фермери цікавляться, чи зможуть вони конкурувати після продажу землі з іноземним агрохолдингами?
KV: До Конституції внесли зміни стосовно шляху України, вписавши, що Україна прямує до ЄС та НАТО. Чи задають питання Вам на зустрічах стосовно місця України у світі у цьому контексті?
РК.: Запитують, чи треба нам це, наскільки швидко ми зможемо туди прийти, але негативу немає.
KV: А чи варто було закріплювати ці засади на рівні Конституції, як вважаєте?
РК.: Це суто декларативне закріплення. І, на превеликий жаль, воно не підкріплене жодними зобов'язальними механізмами. Яке наше сьогоднішнє політичне становище? 2200 км кордону із Росією. 1084 із Білоруссю. Через Керченський міст Азовське море практично анексоване. Крим анексовано. Позаду нас - Придністров'я. Ми в напівоточенні.
Бюджет Збройних сил України - 3 млрд доларів США. Бюджет збройних сил Московії- понад 70 млрд доларів США. Це країна із ядерною зброєю та космічними військами, яка всю державну машину запускає на військову агресію, тому що вона не хоче конкурувати технологіями, грошима, економікою - у неї найкраще виходить торгувати війною. За цих умов сьогоднішній стан України з її 30 млн населення проти 150 млн у РФ та величезної ресурсної бази незаздрісний.
Економічні санкції проти РФ, які включали наші європейські партнери, діють з літа 2014 року і вже давно не працюють. Московські фірми, що потрапили під санкції, вже перереєстровано у Білорусі, і всі це знають. Для відтворення своїх внутрішніх та геополітичних амбіцій Московія прагне відновити кордони, що були за часів Радянського союзу. Це потрібно для того, щоб стояти на кордоні з країнами НАТО. Тож або ми залучаємо допомогу країн НАТО і стаємо їх гравцем, щоб мати можливість долучення до технологій, швидких грошей для закупівлі зброї, для реорганізації збройних сил.
Ми не позбулися досі радянських штампів, починаючи від взаємин і закінчуючи технікою. Не було кардинальних змін за 5 років. Поки ще є парадна армія. Але нам вкрай потрібен зовнішній чинник, аби ми мали час, щоб була змога хоча б зупинити ворога, бо подолати його військово ми поки не в змозі. Але для того потрібні техніка, вишколені війська та бажання влади.
KV: Яка ваша думка стосовно військового призову?
РК.: Ми хочемо впровадити швейцарську модель, аби мати професійну оснащену армію та народне ополчення.
KV: Швейцарська модель має на увазі обов’язковий призов та тримання зброї удома.
РК.: Так. Тому в моїй програмі - Плані докорінних перетворень - є окремий пункт про цивільну зброю, адже кожен має право та обов’язок захищати свою країну. Ми вимушені всіх гуртувати, бо ми проти того звіра надто маленькі, щоб дозволити нас захищати виключно Збройним силам. Нам потрібно мобілізовувати всіх, щоб ворог розумів: тільки він пробує просунутися далі, все суспільство стає і розуміє, що робити. Так зробила Швейцарія, так зробив Ізраїль.
KV: За швейцарською моделлю для усіх чоловіків обов’язкова військова підготовка, але при цьому є професійна армія.
РК.: До війни є професійна армія. Але якщо починається наступ, кожен чоловік має розуміння, що робити і куди йти. Він знає, що він матиме зняти вказівну табличку із назвою населеного пункту, знає, де мобілізаційний пункт, хто його командир і яке буде його завдання. У нас неодноразово були випадки, навіть не за першої хвилі мобілізації, коли взагалі чоловіки боялися підходити до автомата, бо ніхто цьому ані в школі, ані поза нею не навчав. На моїй практиці боялися підходити до гранатомета, а гармату дорослі чоловіки взагалі ніколи в житті не бачили.
Швейцарська модель одним з чинників має спільну ідею, коли кожен знає, як він буде захищати свою країну. Тобто, єдність суспільства. Але суспільство треба підготувати до цього. У Швейцарії чоловіки раз на рік збираються і протягом двох тижнів проходять підготовку. І це обов’язково - де б ти не перебував, ти маєш долучитися і довести, що ти спроможний виконувати завдання і тримати зброю.
Я мав на цю тему розмову із головою парламенту Швейцарії, - який сам, до речі, був командиром взводу, і це вважається нормальним. Він розповідав: мовляв, я маю підприємців, банкірів, працівників офісів. У мене вдома пістолет, у них вдома автомати. Ми збираємося кожного року на збори.
KV: Чи готова Україна до такої реформи?
РК.: У нас немає іншого варіанту. Маленька чисельність населення, маленька відносно до ворожої території. Ми у порівнянні із Росією програємо ресурсно, військово та фінансово, тож щоби відстояти себе, маємо мобілізувати усіх. Війна - це також і мистецтво прорахунку. Ворог прораховує, скільки він може водночас підняти одиниць техніки, піхоти, авіації, наскільки він може просунутися уперед та які понесе втрати.
KV: А що стосовно реформи військової освіти? Наприклад, чи варто по справжньому, а не для галочки, відновити допризовну підготовку у школах?
РК.: Так, але спочатку відновити матеріально-технічну базу. Не у всіх школах є навіть муляжі автомату Калашникова.
KV: Про це і питання, на чому навчати - на сучасній зброї чи на тій, яка є?
РК.: Що є на озброєнні - на цьому і вчити.
А якщо мова йде про вищу військову освіту, то тут роботи набагато більше. Ми технологічно відстаємо. Дуже відстаємо. Наприклад, сьогодні тільки Житомирський військовий інститут має змогу випускати фахівців, знаних на безпілотних літальних апаратах.
Йдемо далі. На сьогодні в України немає жодного свого супутника. Немає навіть Закону про дистанційне зондування землі. Ми купуємо фотографії за кордоном. І це за часу, коли ані сільське господарство, ані рибна промисловість, ані будь-що без даних супутників не може обходитися. Але супутники країна не запускає. Не вкладають сьогодні гроші та ресурси у космічну галузь.
Минулого року бюджет космічної агенції складав приблизно 87 млн гривень - це суто заробітні плати. Просто підтримання життєдіяльності. Але я проглядав кооперацію космічної галузі, яка простягається від міста Дніпро до Львова. Сюди можна було б залучати науково-виробничі потужності країни, розвивати потенціал. Наші фахівці виграють тендери в НАСА на запуски ракет. Наші фахівці із такими знаннями працюють за кордоном, бо олігархічна влада витискає їх за межі держави.
Сьогодні хлопці-добровольці самотужки, за приватні кошти, знаходять вдосконалення техніки для ближнього бою. Зараз тільки-но започатковано розширення мережі військових навчальних закладів в кожній області, але цей процес дуже повільний. Сьогодні нам дуже потрібен молодший офіцерський склад, його немає. Командир взводу як такий відсутній, його обов’язки виконує сержантський склад.
KV: Чи потрібно залишати військову кафедру при вищих навчальних закладах?
РК.: Треба. Іншого варіанту в нас немає. Ми повинні підготувати людей, які хоча б частково мають знати цю справу на власному досвіді. До армії приходить молодший офіцер - "піджак" - і він не розуміє нічого. Йому відповідати за життя, за цілий взвод, одне його неправильне рішення - це чиясь загибель. Я пам’ятаю випадок, коли одного військового, моряка флоту, поставили вчитися на артилериста. Він казав: "Навіщо, якщо я належу до флоту?"
KV: Ви кажете, що нам не вистачає молодшого офіцерського складу. А де брати чесних генералів?
РК.: Звісна річ, занадто багато вже людей із великими погонами. Але тому виною позиція, коли роздають посади одразу із нагородами. Нагороджувати та робити героїв будемо вже після перемоги.
KV: Міністр оборони - це цивільна людина чи винятково військова?
РК.: Це може бути цивільна людина, якщо вона в цьому орієнтується. А вона має для цього відслужити в армії. Бо інакше буде те ж саме, що міністр охорони здоров’я без медичної освіти або прокурор без юридичної. В обов’язках міністра немає багато мілітарного. Воювати - справа Генштабу. Міністр повинен забезпечити.
Отже, міністр оборони - посада політична, але вона мала би бути із умовою хоча б елементарного знання військової справи. Він забезпечує військо, він повинен мати уявлення. Вчитися йому на цій посаді нема часу. Він повинен мати досвід.
KV: Військовий досвід міністра потрібно закріплювати законодавчо?
РК.: В сьогоднішніх умовах - певно, що так. За приклад маємо Ізраїль, де всі найвищі посадовці - колишні військові, які пройшли горнило війни. Вони під себе підігнали швейцарську модель і вдосконалили її. Не служиш в армії - сплачуй більший податок, не май змоги обіймати державні посади.
KV: Як Ви вважаєте, чи готова Україна до впровадження посади віце-президента, як це діє у США?
РК.: На мій погляд, за сьогоднішніх умов це було б сучасно і до потреби. Ідеальної моделі не існує, слід розуміти, кожна країна підбирає модель для себе. У нас модель змішана, вона не пристосована до сьогоднішніх викликів, одним з яких є, безумовно, війна.
Яскравим прикладом, до речі, можна назвати збори парламенту для оголошення воєнного стану. Добре, що не було подальшого розвитку ситуації. Але якщо загроза була б реальною? По-друге, люди хочуть бачити одного відповідального і за економіку, і за зовнішню політику, так і за оборону. В США є віце-президент, але відповідальність все одно на самому президентові.
KV: “Свобода” готова впроваджувати таку реформу?
РК.: Так, це наші програмові засади.
KV: Поговоримо про скасування пенсійної реформи. Це - один з пунктів вашого плану докорінних перетворень. Чим заміняти?
РК.: Перше питання до принципів нарахування пенсії: чому вона нараховується з пенсійного фонду, а не з бюджету? Ми вимушені чекати наповнення фонду, але ж пенсії - це така ж стаття видатків, як і заробітні плати. То чому б не перекинути це до бюджету і тим самим "викинути" ще одну посередницьку ланку.
KV: А хто буде за це відповідати?
РК.: Міністр соціальної політики. По-друге, це принцип формування, який виходить за межі нашого бачення: сьогодні рівень пенсійного забезпечення нижчий за рівень прожиткового мінімуму, який не відповідає нормам. Апріорі не можна ставити пенсію нижчою за прожитковий мінімум.
По-третє, сьогодні стаж не враховується до пенсії у логічний спосіб: чим вищий стаж, тим вища пенсія. Сьогодні так: скільки би ти не пропрацював, тобі будуть нараховувати пенсію згідно усталеній нормі. Дуже значна різниця в пенсіях, до декількох десятків разів максимум більший за мінімум. Кардинальне відчуття несправедливості. Держслужбовець або правоохоронець радянського ще рангу може отримувати неймовірну пенсію, а інша людина могла пропрацювати все життя на заводі чи у колгоспі і отримувати мінімальну пенсію.
А ще ми за те, аби імплементувати систему накопичувальної пенсії через приватні пенсійні фонди, тобто дати право людям відраховувати в пенсійні фонди свої кошти.
KV: Для цього потрібно відродити у людей довіру до банків.
РК.: Так, тому держава має виступати гарантом.
KV: Чи готові українці зараз до пенсійної реформи? Людям, наприклад, не подобається підвищений пенсійний вік…
РК.: Аналогічно, пенсійний вік має бути прирівняний до середньої тривалості життя. Кажу з власного досвіду: мій батько прожив лише до 63 років, і якщо би він не мав пришвидшеної пенсії, як працівник хімічного виробництва, до пенсії він би не дожив.
Тривалість життя українців низька, ми маємо від цього відштовхуватися.
KV: Чи можливо відмовитися від пенсії взагалі на державному рівні, аби люди самі відкривали собі пенсійні рахунки і вкладали туди за змогою, а держава виступала лише регулятором і гарантом?
РК.: Сьогодні суспільство не готове до цих речей. Можливо, колись, але точно не сьогодні. Нині людина переконана: я відпрацював, я заслуговую на пенсію, яка за розміром була б достатньою, щоб купляти ліки, продукти харчування, щоб не боятися тарифів. Люди хочуть спокою і впевненості, що держава їх не покине.
Сьогодні сподівання на державу у старшого покоління достатньо велике, тому якщо й ламати це, то, можливо, у майбутньому, кілька поколінь потому, але не зараз.
KV: Чому не приймається Закон "Про цивільну зброю", який лежить з 2014 року?
РК.: Чиста математика. Хто сидить на потоках, хто видає зброю? Якщо травматичну зброю можна без проблем придбати, то ця лінія вже приносить комусь прибуток. Якщо почати продаж нарізної зброї, то той, хто отримує прибуток з продажу травматичної зброї, цього прибутку не матиме. Сьогодні напрямок травматичної зброї тримає МВС, тому воно до останнього не буде давати можливості прийняти цей Закон.
KV: Тобто, справа виключно у грошах, а не у страху?
РК.: Виключно так. Страх втрати монополії хіба що, тобто суто фінансова частина.
KV: Чи потрібен взагалі Україні цей закон?
РК.: А це неминуче. Кількість зброї на руках з початку війни величезна. Сьогодні змінилася культура поведінки зі зброєю, на сьогодні значно більше стало людей, які звикли до зброї і поважають її.
KV: Ви не боїтеся того, що якщо Закон буде прийнято, то доступ до зброї призведе до більшої кількості правопорушень із її використанням, включаючи самосуд?
РК.: Увесь світ задає таке питання: боятися чи не боятися. Країни по всьому світу в тій чи іншій мірі дозволяють носіння зброї. Є навіть країни, в яких це повністю заборонено, але це їхній історичний досвід. Порівнювати себе з іншими, згідно християнської мудрості - це або зневіритися, або загордитися. Треба порівнювати себе сьогоднішнього та вчорашнього.
Отже, чи треба це сьогодні? Треба, адже велика є кількість зброї на руках, і не завжди в порядних людей. Але чи можемо ми забирати право на свій захист? Треба дати усвідомити людям, що вони мають право захистити себе, бо інакше люди все одно будуть застосовувати зброю, але у незаконний спосіб.
KV: На зустрічі з жителями Згурівки ви сказали, що освіта в Україні повинна бути менш громадянською і більш національною. Поясніть, будь-ласка, цю тезу.
РК.: Сьогодні в країні освіта громадянська. Одним із спонсорів написання закону про освіту є фонд "Відродження" Сороса, який офіційно проплачував промоції і таке інше. Сьогоднішня громадянська освіта дозволяє виховувати дешеву робочу силу, яка не прив’язана корінням патріотизму до своєї землі і може вільно мігрувати світом у пошуках кращого життя. Національна освіта ж була ініційована Софією Русовою. Її позиція була у тому, що коли національна складова втрачається, ми втрачаємо тоді і патріотичних людей. Виникає прагматичне доволі запитання: в кого ми вкладаємо кошти? Якщо ми хочемо, щоб наступні покоління збагачували матеріальні та духовні ресурси країни, то навіщо ми вкладаємо в тих, хто цю країну готовий покинути?
У тих, хто мігрує, немає патріотичного стрижня. Світогляд, як відомо, формують дві базові науки - історія та література. Сьогодні українська література злилася із зарубіжною і практично нею нівельована, і історія України - наше бачення і наша оцінка подій минулого - об’єднана із світовою. Ще слід додати нівелювання традиційних цінностей.
Ось вам приклад: в одній зі шкіл зайшов до аудиторії, де сидів третій клас, вчителька на дошці написала слово "Лайфхак" кирилицею. Я англійською запитав у неї, мовляв, а що таке "лайфхак"? Пояснити не змогла. Не знає в повному обсязі англійської, але оперує словами, які є модними. Ніби якщо дитина буде знати, що таке "лайфхак", вона буде щаслива, не буде почуватися вторинною. Ця вторинність денаціоналізує, я проти цього. Перш за все треба давати своє бачення. Треба закладати любов до свого, бо якщо цього немає - людині це не буде потрібно, вона не буде вважати це своїм.
Громадянська освіта відриває від традиційних цінностей, закладає кардинально інші ментальні установки, ніж ті, які існують в українців.
KV: Повернемося до політики. Відкриті списки чи мажоритарна система?
РК.: Відкриті списки, адже вони дають, по-перше, змогу відкликати народного депутата, по-друге, дають змогу політичним партіям змагатися з великою кількістю потужних популярних людей. Мажоритарка - це скуповування голосів.
KV: Який відсотковий поріг слід встановлювати для входження політсили у парламент?
РК.: Я б взагалі мінімізував відсотки…
KV: Це ж буде парламентський вінегрет.
РК.: Хіба його немає зараз? Було б чесно, якби мінімізувати відсоток. Скільки отримав прихильників, стільки й маєш.
KV: Але ж має бути певний ценз для проходження у парламент…
РК.: А навіщо? Люди своїм вибором самі роблять математику. Ти набрав 80 голосів, інший набере 8000.
KV: Тобто які партії є - усі повинні бути в бюлетені?
РК.: Так. Я розумію, що у подальшому ценз буде, буде механізм підняття, об’єднання партій. Відсоток - це укрупнення партій, але ж він не працює. Для чого це було зроблено? Для створення партійної структурованості суспільства - але зараз це не допрацьоване. Механізм більших чи менших партій не працює. Можна говорити і про 5%, и про 10%, але це не аксіома. Це не є стала норма країн. Варіацій безліч.
Проблема в тому, що зараз ми не маємо партійної культури. Найбільшим питанням є так зване тушкування - перехід з однієї фракції в іншу. Цю проблему треба вирішувати і на морально-етичному, і на законодавчому рівнях, - заборонити хоча б на цій каденції такий перехід. А також загальний договір між політичними партіями не приймати "перебіжчиків".
Сьогодні політика в Україні - це хто кого більше обіллє брудом. І на це є запит, але що нам потрібно - задовольняти цей запит чи формувати політичну культуру? Давайте ухвалювати морально-етичний кодекс поведінки політичних партій, у якому прописано норми поведінки. Я сподіваюся, що ми поговоримо зі всіма політичними гравцями в Україні і домовимося хоча про те, щоб не приймати "перебіжчиків". Це порушення права виборця.
KV: Ця розмова йшла ще в парламенті за вашої каденції, разом із питаннями зняття недоторканності…
РК.: Ухвалили вже закон - зняли недоторканність, але не для себе, а для наступних каденцій. Не дослухалися до "Свободи", не ввели це до Конституції - тільки простим законом.
KV: Якщо сприймати політику як війну, де перемога виправдовує всі засоби, то чи є межа, яку політик не має права перетинати?
РК.: Межа - це інтереси держави. Коли ти служиш в армії, ти стикаєшся з людьми різних абсолютно поглядів. Але у нас є спільний ворог, з яким ми ведемо війну. Утім, ми можемо тут сісти і порадитися, як ми будемо "в хаті нашій господарювати". Ідемо до працедавця - до людей - і з ним домовляємося: "У мене ось такий є проект, а у товариша - такий. Але воювали ми з ним разом".
Межа нашої боротьби між собою не може перетинати межу державних інтересів. Ми не можемо бути ворогами. У нас є конкуренція, так, і саме тому ми не вороги - у нас просто різні проекти і різне бачення.
KV: Три перші кроки Кошулинського на посаді Президента?
РК.: Перше - указ Президента про правонаступництво України від УНР. Це не просто зміна гуманітарної опції суспільства, але й зміна засадничої парадигми, із включенням територій і вимог щодо окупантів. Так зараз роблять країни Балтики.
Друге - активна розмова з підписантами Будапештського меморандуму і залучення їх до нашої боротьби, а саме Великобританії та Сполучених Штатів Америки. А також Указ про закриття кордону з країною-агресором, заборона її бізнесу на території України та розірвання дипломатичних стосунків, аби дати нашим партнерам почуття впевненості у тому, що ми дійсно будемо перемагати Московію. Бо перше питання, які вони задають уже прямим текстом - у вас війна гібридна чи гешефтна?
Кількість економічних санкцій, які вони застосовують проти московських олігархів, які фінансують війну, не співмірна з тим, скільки ті олігархи заробляють тут.
Далі - зміна Закону "Про державний бюджет". На Збройні сили має реально витрачатися 5%, а не 2,5%, як зараз, ще й з перевагою на користь силових структур у розмірі 1,5 млрд грн. На сьогодні є величезний запит на переозброєння ЗСУ. Якщо подивитися структуру бюджетування Збройних сил, лишень 16% від цієї суми заплановано на переозброєння. Це неймовірно мало, якщо враховувати ціни: наприклад, вартість одного танку "Оплот", харківського виробництва - близько 3 млн доларів США. І це я не кажу про програму військового кораблебудування чи проектування ракетоносіїв дальністю 500-600 км.
KV: Які основні законопроекти Ви маєте намір внести протягом перших 100 днів президентства?
РК.: Свободівський Антиолігархічний пакет докорінних перетворень. Уже 250 місцевих рад підтримали його - а це практично половина виборців України. Цей пакет законопроектів є частиною мого Плану докорінних перетворень. Він, зокрема, передбачає заборону виведення коштів в офшори та повернення коштів з офшорів, ліквідацію приватних монополій та олігополій, заборону приватизації стратегічних підприємств, націоналізацію електро- та енергогенерації, заборону торгівлі землею с/г призначення. Також ми говоримо про необхідність впровадження процедури імпічменту Президента, ухвалення закону про відкликання депутатів, суддів та посадовців всіх рівнів.
KV: До кого президент Кошулинський зробить перший міжнародний візит?
РК.: Це або Сполучені Штати Америки, або Польща, або країни Балтії. В залежності від обставин.
KV: Коли президент Кошулинський сяде за стіл перемовин з українськими олігархами? Ви плануєте зібрати їх до, під час чи після прийняття антиолігархічного пакету?
РК.: А нащо їх збирати? Вони самі прийдуть. Ми прагматики. Якщо Кошулинський приходить до влади, парламент лишиться той самий. І тоді так: покажіть, шановні члени парламенту, хто ви - слуги олігархів чи представники українського народу? Якщо друге - натисніть кнопку і проголосуйте за ухвалення Антиолігархічного пакету. Ні? Тоді "працедавець" у жовтні буде дивитися з огляду на таке рішення, чи підтримувати цей парламент.
Сьогодні немає сенсу про це розмовляти, бо парламент не має у складі фракції націоналістів. Якщо з ними розмовляти, то лише якщо на руках є козирі, а їх до жовтня не буде. Будуть тільки президентські повноваження - укази, вето. Протистояння з цим парламентом буде серйозним. Але недовгим, якщо врахувати, що влітку парламент іде у відпустку, а у серпні починається передвиборча кампанія.
KV: Президент Кошулинський пропонуватиме зміни до Конституції?
РК.: Ніколи не кажи ніколи, як то кажуть. Вочевидь, є механізми, які я хотів би запровадити на рівні Конституції, але робити різкі кроки під час війни - не найкраще рішення. Бажано це було б вирішувати за допомогою референдуму. Але немає закону про референдум. Тому чи до потреби сьогодні витрачати кошти на це? Тебе найняли на роботу, ти бачив посадові інструкції - працюй, а не змінюй речі під себе.
KV: Президент Кошулинський внесе законопроект про імпічмент Президента?
РК.: Так. Ще жодна дитина не народилася із татуюванням "Я вічний президент" або "Я вічний депутат". Треба дати можливість людям відчути, що вони мають вплив. Бо найбільша проблема, яка турбує суспільство - це почуття, що від людей нічого не залежить. Де б я не був, мені люди скаржаться: ми голосуємо, вибираємо, але все залишається як було.
Тому два базових кроки - це законопроект "Про імпічмент Президента" і зміни до Закону "Про вибори народних депутатів", де передбачено змогу відкликати депутатів і президента. Щоб люди відчули: вони можуть вплинути, депутати працюють на них, а не на олігархів.KиевVласть
Щоб дізнатися про реальну ситуацію у районах столиці та з'ясувати, що зроблено за 2018 рік для підвищення комфорту мешканців, КиевVласть вирішила провести серію інтерв'ю з головами райдержадміністрацій Києва. Кожний очільник району читачам КиевVласть детально розкаже скільки коштів витрачається на розвиток району, що робиться для покращення умов життя, на що люди скаржаться частіше за все, які проблеми існують, скільки будується нових об'єктів, чи є проблеми із забудовниками, як вони вирішуються та які наявні плани щодо розвитку району. Восьме інтерв'ю цієї серії з головою Шевченківської РДА Олегом Гарягою.
Довідка KV: Шевченківський район Києва створено згідно з постановою ЦВК УРСР 4 квітня 1937 року. У жовтні 2001 року територія району збільшилася внаслідок злиття з колишніми Радянським та Старокиївським районами міста. Сьогодні складу району входять частина Нивок та Шулявки, Дегтярі, Сирець, Волейків, Лук’янівка, Солдатська слобідка, Верхнє (старе) місто, Кудрявець, Татарка, Реп’яхів Яр, Дорогожичі, Загоровщина та Афанасівський яр.
Район розташований у центральній частині міста. Межує на сході - з Печерським, на заході - зі Святошинським, на півночі - з Подільським, на півдні - з Солом'янським, на південному сході - з Голосіївським районами Києва. Межі Шевченківського району простягнулися від вулиці Хрещатик (включаючи Європейську площу, Майдан Незалежності, Бессарабський ринок) на південному сході, до вулиці академіка Туполєва на північному заході. На півдні від вулиці Льва Толстого, залізничного вокзалу на захід по проспекту Перемоги. На півночі від вулиць Ольжича, Олени Теліги на схід включаючи урочище Бабин Яр, Реп'яхів Яр, урочище Юрковиця, гора Щекавиця, Старокиївську гору, та верхні частини Андріївського узвозу та Володимирського узвозу.
Фінансування
KV: Яке фінансування отримав Шевченківській район Києва у 2018 році та скільки коштів виділено на 2019 рік?
Олег Гаряга: Загалом бюджетні асигнування нашого району на 2019 рік затверджені у сумі 1637,1 млн гривень, що на 234,2 млн гривень більше бюджетних призначень 2018 року (1402,9 млн гривень).
Значні кошти у 2018 році (105,7 млн гривень) були витрачені на проведення капітальних ремонтів. Найбільша частина з них була направлена на об'єкти житлового господарства (67,2 млн гривень), освіти (28,9 млн гривень), фізичної культури і спорту (дитячо-юнацька спортивна школа №7 - 2,7 млн гривень), молодіжні програми (КП “Дитячий оздоровчий табір “Зачарована долина” - 1,9 млн гривень).
На будівництво та реконструкцію у 2018 році було направлено 45,2 млн гривень. З них на продовження робіт з реконструкції та реставрації приміщення під розміщення державного спеціалізованого мистецького навчального закладу “Київська дитяча школа мистецтв № 2 ім. М.І. Вериківського” - 43,4 млн гривень (за рахунок державного фонду регіонального розвитку – 33,6 млн гривень та міського бюджету – 9,8 млн гривень) та реконструкцію тепломереж і каналізування (1,2 млн гривень).
Читайте: Жители Нивок несколько лет ждут ремонта канализационных сетей дома, который постоянно затапливает фекалиями (видео)
Крім цього, на 9,5 млн гривень було придбано обладнання для бюджетних установ та на 1,7 млн гривень комунальну техніку для КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району Києва”.
Також була виділена субвенція з державного бюджету в розмірі 239,2 млн гривень: 222,8 млн гривень - на виплату зарплати педагогічним працівникам та часткове утримання шкіл та 16,4 млн гривень - грошова компенсація на утримання житла сімей загиблих учасників АТО, осіб з інвалідністю, внутрішньо переміщених осіб та учасників бойових дій на території інших держав.
KV: В якому розмірі капітальні вкладення заплановані на поточний рік?
О.Г.: У поточному 2019 році на капітальні вкладення заплановано 96,9 млн гривень. Ці кошти, зокрема, підуть на будівництво двох мереж: теплової мережі приватної котельні ПП “Бонвояж” (60,9 млн гривень), яка є проблемною вже багато років, а також відомчої котельні МЗС на вул. Молдавська та Довнар Запольського. По відомчій котельні частина робіт вже проведена. Щоб завершити роботи в повному обсязі потрібно біля 12,9 млн гривень. Як тільки погода дасть можливість, будівельники вийдуть на об'єкти. До наступного опалювального сезону ми маємо завершити всі ці роботи.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
На завершення робіт з реконструкції та реставрації приміщення під розміщення “Київської дитячої школи мистецтв №2” заплановано 13,2 млн гривень. На реконструкцію дошкільного навчального закладу (ДНЗ) №646 на вул. Гаврилишина – 6,8 млн гривень. Реконструкція ДНЗ №646 збільшить дитячі місця в закладах та поліпшить умови проживання мешканців.
Також у 2019 році на проведення капітальних ремонтів закладів соціально-культурної сфери та об'єктів житлово-комунального господарства передбачені кошти в сумі 141,3 млн гривень. Капітальні ремонти будуть проводитись на 244 об'єктах житлово-комунального господарства та в 29-и закладах соціально-культурної сфери.
KV: Хто з депутатів Верховної Ради реально допомагає району?
О.Г.: Співпрацюємо з усіма, хто звертається. Народний депутат Дмитро Білоцерковець (обраний по загальнодержавному багатомандатному округу - KV) докладає багато особистих зусиль, щоб у державному бюджеті передбачалися кошти для Шевченківського району. Зокрема на розвиток благоустрою територій.
У Шевченківському районі обрано 11 депутатів Київради. З усіма ми активно співпрацюємо в сферах житлово-комунального господарства, освіти, культури, охорони здоров’я, тощо.
KV: Скільки громадських проектів було реалізовано у Шевченківському районі у 2018 році?
О.Г.: На минулий рік було заплановано до реалізації 13 проектів на 10,1 млн гривень. З них реалізовано 10 проектів, ще 3 знаходяться на виконанні.
Проблема у тому, що не завжди автор ідеї враховує всі нюанси її реалізації. Наприклад, у проекті щодо облаштування пішохідних доріжок у парку “Сирецький яр” на рівні первинної експертизи була допущена помилка. В результаті коштів, які отримані на проект, вистачило тільки для підготовки проектно-кошторисної документації. Отже на сьогодні розроблено проект, а також до бюджетного запиту на 2019 рік була подана пропозиція щодо фінансування будівництва цих доріжок. У цьому році ця громадська ініціатива буде повністю реалізована КП “Київзеленбуд” та КП “Київміськсвітло”.
Читайте: С 16 февраля в Киеве начнут учить воплощать проекты общественного бюджета
Аналогічна ситуація з проектом “Сирецький олімп”, який стосується створення всесезонного спортивного комплексу у Шевченківському районі. Сьогодні в межах виділених коштів проект виконано частково, а до бюджетного запиту на 2019 рік подана пропозиція щодо фінансування капітального ремонту спортивного майданчика.
Були певні складності з реалізацією проекту “Банк одягу”. Ідея авторів - отримати комунальне приміщення, відремонтувати його і розмістити в ньому “Банк одягу”. На сьогодні проведені всі закупівлі устаткування та обладнання, завершено роботи по ремонту приміщення.
KV: На 2019 рік є нові громадські проекти для реалізації?
О.Г.: Так. Кількість громадських проектів по нашому району із року в рік збільшується. Якщо у 2017 році було тільки 6 проектів, а у 2018 - 13, то на 2019 рік заплановано до реалізації 45 проектів на загальну суму 17,0 млн гривень. В освітянських закладах буде реалізовано 37 проектів на суму 11,4 млн гривень. Буде проведено 2 фестивалі вартістю 2,9 млн гривень. Також заплановано 4 проекти з благоустрою території району вартістю 1,9 млн гривень та 2 проекти спрямовані на розвиток фізкультури і спорту району на загальну суму 620 тис. гривень.
Більшість з проектів як і у минулому році йдуть по галузі освіти. У 2018 році це був ремонт коридорів школи №1, спортивного майданчика школи № 41, баскетбольного поля школи № 70, створення дитячого та спортивного майданчика “Сирецький яр”, заміна дитячого майданчика біля будинку по вул. Академіка Грекова, 12-А, закупівля сучасного звукового обладнання, відеоспостереження та комп'ютерної техніки центру творчості “Шевченківець”, створення майданчику “Галявина казок”.
Проте у нас є вже певні фішки. Наприклад, фестиваль Radioday free open air, який проводиться в рамках святкування дня міста. У минулому році ми його проводили на Європейській площі. З локацією у 2019 році поки що визначаємося.
Також будемо в рамках реалізації громадських проектів організовувати у грудні фестиваль зимових видів спорту. А навесні відкриємо біля РАЦСу скульптуру “Закохані наречені”.
Читайте: В Киеве начался прием проектов Общественного бюджета-2020
Дорожньо-транспортна інфраструктура
KV: Є плани щодо покращення транспортної інфраструктури району?
О.Г.: У минулому році були відремонтовані вул. Ярославів Вал та Леонтовича. Нещодавно завершено роботи по вул. Олени Теліги. Проте в старому місті багато маленьких вуличок, які потребують ремонту. Серед них вул. Стрітенська, Рейтарська, Івана Франка, Бульварно-Кудрявська, Гончара, Тургенівська та інші.
Читайте: Кличко открыл улицу Леонтовича после капитального ремонта
Громадські активісти, які представляють “Агенти змін”, провели грунтовне дослідження щодо зменшення навантаження транзитного транспорту по вул. Ярославів Вал за допомогою комп’ютерного моделювання. Протестували нову модель організації дорожнього руху по цій вулиці. Зараз по ній проїзжає щодня біля 2 тис. автомобілів транзитом, а лише 200 автомобілів належать людям, які там працюють або проживають. Ми хочемо прибрати з вулиці весь транзитний транспорт, зробивши частину вулиці пішохідною. Думаю, до цього питання ми повернемося, коли почнемо ремонтувати вул. Івана Франка.
Читайте: Волонтеры хотят превратить улицу Ярославов Вал в Киеве в комфортное общественное пространство
Окрім капремонтів, впродовж 2018 року було влаштовано 27 паркувальних карманів, які забезпечують рух транзитного транспорту центральною частиною міста.
Потребує ремонту дорожнє покриття на Михайлівській та Софіївській площі, а також на площі біля Національної опери. Треба ремонтувати вул. Володимирську та Богдана Хмельницького. І це є в поточних планах.
На 2019 рік заплановано продовжити виконання робіт з капітального ремонту вул. Льва Толстого. Також Програмою економічного та соціального розвитку Києва передбачено розпочати роботи з капітального ремонту на вул. Довженка, пл. Театральна, пл. Софіївська, пл. Михайлівська, вул. Хрещатик, пл. Майдан Незалежності, вул. Дегтярівська, вул. Мельникова, вул. Татарська, вул. Терещенківська, вул. Пушкінська.
Про заплановані роботи повідомлено підприємства ПрАТ "АК "Київводоканал", КП "Київтеплоенерго", ПрАТ “ДТЕК Київські Електромережі” та ПАТ “Укртелеком” для уникнення аварійних ремонтів інженерних мереж на щойно відремонтованих вулицях.
Проте пріоритет міста на 2019 рік - благоустрій та асфальтування дворів та міжквартальних проїздів.
KV: Скільки планується провести таких ремонтів?
О.Г.: В минулому році було розпочато ремонти близько 40 дворів. А в цьому році на ці цілі передбачено 64 млн гривень. Плановий перелік дворів вже є. Проте ремонтні роботи ми хочемо синхронізувати з роботами по ремонту мереж КП “Київтеплоенерго”, щоб не було нових розриттів. Зараз інформація щодо наших планів по ремонту дворів вже надана теплоенергетикам.
Також плануємо ремонти там, де вже розкопано. Сьогодні на території району 606 таких “копанок”, які залишилися у спадок після ремонтів мереж тодішнього АК “Київенерго”.
KV: Що саме планується реконструювати на вул. Хрещатик та Майдані Незалежності?
О.Г.: На капітальний ремонт вулично-дорожньої мережі Хрещатик виділено 108 млн гривень та 4 млн гривень закладено на проектні роботи. В першу чергу, це проектування інженерних мереж, підземних переходів, гідроізоляції, капітального ремонту верхнього покриття тротуарів і сходів, а також відновлення благоустрою.
Справа у тому, що сьогодні на будь-які роботи потрібна відповідна проектна документація. Наприклад, вирішили поставити ліфт для людей з особливими потребами з пішохідного переходу на вулицю. А це вже побудова нового об'єкта, який треба проектувати. Та сама висадка дерев на Хрещатику також потребує проектування, бо потрібно встановлювати крапельний полив.
KV: Проведення реконструкції вул. Хрещатик та Майдану Незалежності можливе у 2019 році?
О.Г.: Складно сказати. Замовником проекту є КК “Київавтодор”. Думаю, все залежить від того, як швидко підготують проект. Те, що треба ремонтувати інженерну інфраструктуру та дорожнє покриття на центральній вулиці та площі столиці, ні в кого сумнівів не викликає.
Читайте: Почему Крещатик могут не внести в список всемирного наследия ЮНЕСКО
KV: Що планується зробити для покращення організації руху громадського транспорту в районі?
О.Г.: Ми піднімаємо це питання, але його повне вирішення не в компетенції райадміністрації. Є значні складності з транспортним сполученням по вул. Дмитрівській, яка давно потребує реконструкції. Проте особливо гостра проблема з організацією руху громадського транспорту сьогодні на Лук'янівці. Її рішення можливе тільки тоді, коли остаточно буде зроблено проект реконструкції Лук'янівського депо і Лук'янівської площі.
Нова транспортна модель на Лук'янівці розробляється вже декілька років. Планується, що буде розширена вул. Бердичівська за рахунок території трамвайного депо. Транспорт буде йти з вул. Дегтярівської та Білоруської на вул. Бердичівську. Проїзду через Лук'янівську площу не буде. Вона стане пішохідною. Для розв'язки планується використовувати вул. Коперника.
Розглядалися пропозиції для розвантаження Лук'янівки за рахунок введення додаткових маршрутів громадського транспорту біля метро “Сирець”, яке досі не завантажено. Але, на жаль, з цього приводу рішення поки не прийнято.
Житлово-комунальне господарство
KV: Шевченківській район найстаріший. Чи є плани по реновації кварталів?
О.Г.: Наш район має найбільшу кількість будинків - 1487 комунальних будинків, 300 відомчих, інвестиційних та гуртожитків, а також 1454 будинків приватного сектору.
Більша частина з вказаних 300 будинків - нові або новозбудовані. Там фактично немає проблем.
Частина будинків на Нивках, Сирці та Лук'янівці 55-60 років - це так звані “хрущівки”, питання знесення яких обговорюється не один рік. Ідея реновації кварталів могла бути реалізована, але цьому стала на заваді криза. Сьогодні для її реалізації потрібно внесення змін до законодавства та наявність зацікавлення з боку інвестора. Якщо це буде, то на території району є можливості знайти стартові майданчики під такий проект.
KV: Ви казали, що у 2018 році більше 70 млн гривень було спрямовано на ремонти житлового господарства. Що саме було зроблено за ці кошти?
О.Г.: Насамперед, ремонт дахів, під'їздів, заміна вікон на енергозберігаючі, інженерних мереж, ліфтів, асфальтування. Але цих коштів не вистачає, щоб покрити потребу на 100 відсотків. У кращому випадку ремонтуємо по 40 дахів на рік. У 2018 році нам вдалося капітально відремонтувати тільки 11 ліфтів, а у будинках району їх 1100 і всім понад 25 років.
На 2019 рік заплановано до реалізації декілька проектів по програмі співфінансування 70/30. Загальна сума такого додаткового фінансування на термомодернізацію будинків буде на рівні 3 млн гривень.
Також у центрі міста є будинки, яким понад 100 років і частина з них пам'ятки культурної та історичної спадщини. Загалом на території Шевченківського району розташовано 1368 об’єкта культурної спадщини, з них пам’ятників історії - 592, пам’ятника монументального мистецтва та садово-паркових скульптур - 127, пам’ятників архітектури та містобудування – 813, пам’ятників археології – 38, а також три заповідники.
Читайте: Усадьба Баггоута получила охранный договор
Реставрація пам'ятки архітектури і капремонт маленької хрущовки - це зовсім різні кошти та підходи. Відповідно до Закону України “Про охорону культурної спадщини”, роботи із збереження об'єктів культурної спадщини проводяться згідно з реставраційними нормами та правилами, погодженими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Будівельні норми та правила застосовуються у разі проведення робіт із збереження об'єкта культурної спадщини лише у випадках, що не суперечать інтересам збереження цього об'єкта.
Ми вже другий рік подаємо пропозиції з проханням включити житлові будинки, що потребують термінового проведення ремонтно-реставраційних робіт до:
міської цільової програми “Столична культура 2016-2018”;
підпрограми “Міська цільова програма “Київ історичний” Комплексної міської цільової програми “Столична культура 2019-2021”;
міської цільової програми “Охорона культурної спадщини Києва” (“Київ спадковий”) на 2019-2021.
У нашій пропозиції фігурують 5 будинків, які мають правовий статус об'єктів культурної спадщини, для реставрації яких ми хочемо розробити не тільки проект, але і здійснити повний комплекс будівельних робіт, необхідних для збереження об’єктів культурної спадщини, надання мешканцям району та приїжджим позитивного настрою не тільки від візуального спостереження, але і комфорту життя у найбільшому районі нашої столиці.
KV: Що це за будинки?
О.Г.: Об’єкти культурної спадщини на вул. Дмитрівська, 19-А та 19-Б, Олеся Гончара, 36-Б, а також пам’ятки архітектури місцевого значення на вул. Дмитрівська, 52-А, та вул. Богдана Хмельницького, 68, і багато інших об’єктів, які потребують певної турботи та сил для їх збереження.
Наявна велика проблема щодо відновлення пам'яток архітектури, які знаходяться у приватній власності, та ті що не передані до сфери управління Шевченківської адміністрації. Це будинки на вул. Володимирська, 41, Воровського, 19, Олеся Гончара, 60, Михайла Коцюбинського, 12, Михайлівська, 10, Пушкінська, 35-37, Рейтарська, 22, бульвар Тараса Шевченка, 34, 36, 36-А, 36-Б, вул. Ярославів Вал, 1, та інші будинки, збереження та експлуатація яких за діючим законодавством не можуть, на жаль, фінансуватися за рахунок місцевого бюджету. Цю проблему необхідно вирішувати на рівні Київради.
З метою вирішення цього складного питання, наприкінці 2018 року Київською владою створено Департамент охорони культурної спадщини, який зараз проходить юридичне формування та наповнення певними фахівцями, які зможуть здійснювати завдання та вирішувати проблеми, які накопичувалися в сфері охорони культурної спадщини роками.
Зі свого боку керівництво Шевченківської райдержадміністрації, в межах наданих повноважень, постійно забезпечує збереження не тільки об’єктів культурної спадщини, які розташовані на території Шевченківського району Києва, але і взагалі ремонту та збереження житлового та нежитлового фонду, поліпшення благоустрою, відновлення скверів району, зелених насаджень, дорожнього покриття тощо, тих речей, які в повній мірі відносяться до житлового господарства Шевченківського району Києва.
KV: Скільки на території району аварійних будинків?
О.Г.: 20 аварійних будинків комунальної власності. Серед них, наприклад, будинок на вул. Дмитрівській, 52-А, який є пам'яткою архітектури. Через цей статус його в свій час не дозволили інвестору реконструювати. Зараз з нього частина людей відселена, але частина мешканців все ще проживає. Щоб привести його до належного стану треба не менше 25-30 млн гривень тільки на початкові роботи. Проте це багатоквартирний будинок, який є спільною сумісною власністю, а, отже, витрачати на нього бюджетні кошти в такому розмірі проблематично.
KV: Всі будинки Шевченківського району сьогодні обслуговуються приватними компаніями. Як це відбилось на якості житлово-комунальних послуг?
О.Г.: Будинки району обслуговують приватні компанії, але згідно з договором і тендером, який проводило КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району Києва”. Цей експеримент працює з 2013 року. Тоді було вирішено передати обслуговування будинків на аутсорсинг та контролювати якість робіт.
Але по якості комунальних послуг ситуація у нашому районі, як мені здається, не гірша і не краща за інші. Проблеми ті ж самі - не вистачає співробітників, бо люди не хочуть працювати за низькі зарплати, які формуються за рахунок тарифу на утримання прибудинкових територій. Щоб якість послуг покращилася громаді треба самоорганізовуватися, самостійно визначати управителя або керуючу компанію та контролювати ціну і якість наданих послуг, тобто самим стати фактично замовниками послуг щодо обслуговування свого житла та прибудинкових територій. Нове законодавство України, якраз до цього і підводить.
Читайте: Комунальні “сюрпризи” у 2019 році
KV: Чи багато шевченківців пішли на створення ОСББ?
О.Г.: Мешканці району не спішать зі створенням ОСББ. У 2018 році було створено лише 17 ОСББ. Зараз загалом їх 170. Але у випадку житлово-комунальних проблем, люди зазвичай йдуть зі скаргами до райадміністрації.
Читайте: Чому вигідно створювати ОСББ
KV: На що переважно скаржаться?
О.Г.: Найбільше скарг було по гарячій воді та опаленню. В нас щороку непросто з пуском тепла, але цей рік був особливо важким. Загалом по району питання вирішено, але пориви мереж виникають практично щоденно через старі комунікації.
Ускладнює усунення аварій людський фактор. На території району багато будинків, в яких немає підвалів. Якщо стався прорив, то ремонтувати його треба через квартиру першого поверху. Але не всі мешканці згодні допускати ремонтні бригади.
KV: Боргів за комунальні послуги багато?
О.Г.: Були певні проблеми, але зараз ситуація покращується, і це важливо, оскільки суттєво зменшує можливості по поточному ремонту житлового фонду.
Нове будівництво та конфлікти з забудовниками
KV: Багато нового будівництва на території району?
О.Г.: Сьогодні в районі ведеться близько 150 різних будівництв. У 2018 році були введені в експлуатацію та отримали адреси нові будинки по вул. Маршала Рибалка, 5-Б, Шолуденко, 1-А та 1-В, Глибочицькій, 13, та Лук'янівській, 14-А і 16.
У центральній частині міста, де ущільнена забудова та значна кількість об'єктів історико-культурної цінності, початок будь-яких будівельних робіт викликає низку соціального невдоволення. Наприклад, через будівництво на вул. Златоустівська, 24-А, зазнали пошкоджень будинки, розташовані поруч. По забудовам на вул. Жилянській, 118, та 120-Б, а також на вул. Соляна, 70, є проблеми щодо укладання договорів з “ДТЕК Київські електромережі” та АК “Київводоканал” на надання послуг.
Також до проблемних забудов на території району можна віднести об'єкти на вул. Новоукраїнській, 24, де порушено кримінальну справу та невизначено правовий статус земельної ділянки, та вул. Магістральній, 33, де скасовано дозвільну документацію на будівництво, відсутні містобудівні умови та обмеження.
Є проблема на вул. Руданського, 9-А. Там не можно врегулювати питання між ОК “Сирецький гай” та АК “Київводоканал” щодо прокладання водопроводу з урахуванням існуючих та майбутніх об'єктів будівництва.
Для вирішення питань по проблемним забудовам у кожному районі міста створена відповідна робоча група, де опрацьовуються всі ці питання. У нашому районі така робоча група була створена першою. Вона найбільшу увагу приділяє питанням інвесторів-фізичних осіб, які вклали кошти у будівництво житлових будинків компанії “Укогруп”, яку пов'язують з Анатолієм Войцеховським.
Читайте: Киевсовет отдал под застройку 4 га зеленой зоны в Шевченковском районе столицы
KV: Скільки будинків, які вже введені в експлуатацію, але підключені до комунікацій по тимчасовим схемам?
О.Г.: Близько 70. Були питання по вул. Невській та Олександрівській. Власники квартир у цих будинках навіть намагалися перекривати дорогу, але питання тут не до влади, а до забудовника, який не виконав технічні умови. Проте нам вдалося переконати тепловиків і підключити ці будинки.
KV: Забудовники вкладають кошти у розвиток соціальної інфраструктури району?
О.Г.: Більшість тільки сплачує пайову участь. Ніхто з бізнесу не поспішає витрачати власні кошти на некомерційну інфраструктуру.
KV: На території району будуються соціальні об'єкти?
О.Г.: У 2019 році, орієнтовно у квітні, будемо відкривати знаковий для нас об'єкт - Школу мистецтв ім. Михайла Вериківського. Її реконструкція почалася ще у 2005 році після того як Школі мистецтв передали згорівший корпус технікуму на Бульварно-Кудрявській, 2. На цьому об'єкті багато часу реально роботи не проводилися. Вони відновилися лише у 2015 році, а у 2017 році нам вдалося отримати на це 40 млн гривень з Державного фонду регіонального розвитку. У 2018 році також було виділено 33 млн гривень з Державного фонду регіонального розвитку і майже 10 млн гривень з бюджету Києва. На завершення робіт у міськбюджеті-2019 передбачено 13,2 млн гривень. Загальна кошторисна вартість цього об'єкту близько 180 млн гривень.
З великих соціальних проектів, реалізація яких розпочнеться у 2019 році, буде реконструкція стадіону “Старт”. Зараз КП “Спортивний комплекс Старт” веде проектні роботи. Роботи будуть проводити, як мінімум, у дві черги: перша - створення спортивної інфраструктури та друга - будівництво спортивного комплексу з підземним паркінгом на 150-300 машиномісць, благоустроєм території, зеленими зонами та сквером.
Читайте: Кличко: В следующем году мы обновим стадион “Старт”
Також готуємо переведення територіального центру соціального обслуговування з будівлі колишнього дитячого садочку №646 по вул. Б.Гаврилишина, 16, - у приміщення на вул. Білоруській. Дитячий садочок буде реконструюватися - і з’явиться додатково від 120 до 180 місць. На 2019 рік передбачено кошти на проектування.
Школи, садочки та спортивна інфраструктура
KV: Скільки планується відновити приміщень дитячих садочків у Шевченківському районі?
О.Г.: Небагато, але такі об'єкти будуть. Серед них дитячій садочок на вул. Деревлянській, 14 а. Його відновлення буде розпочато у 2019 році за рахунок інвестора і у приміщенні буде розміщуватися приватний дитячий садок. Нам вдалося не допустити його знесення та будівництва чергової 25-поверхівки.
Є занедбана будівля дитячого садочку на вул. Дмитрівській, 66. Протягом трьох років ми намагалися для її відновлення залучити інвестора, але зацікавлених немає. Тому у поточному році місто почне розробляти проект реконструкції. Велика ймовірність, що будівля стане новим корпусом діючого поряд садочку. Тут питання виключно в економічній площині: вартість будівництва садочка фактично з нуля вартує близько 100 млн гривень, реконструкція будівлі для розміщення груп - 25-30 млн гривень.
Є згорівший і занедбаний садочок на вул. Лук'янівській, 29-А, неподалік від мечеті. Мусульмани Києва виявляли зацікавленість оновити це приміщення і відкрити дитячий садочок. Я не виключаю, що це буде незабаром зроблено.
Читайте: Киевляне обеспокоены состоянием пожарной безопасности детского сада №75
KV: Наскільки діючі дитячі садочки та школи району перевантажені?
О.Г.: В наших школах навчання організовано в одну зміну. Так, звісно, є школи, які користуються попитом не тільки у мешканців району, а і у мешканців інших районів міста. Сьогодні у школах району навчається 22 446 учнів, з них - 6 740 діти з інших районів міста (30%).
Проблеми з місцями у школах немає, оскільки на сьогодні чинним законодавством врегульовано питання зарахування дітей до школи. Державою гарантоване право навчатися у закладі освіти, на території обслуговування якого вона проживає, але це не виключає можливість для батьків обрати інший заклад освіти. Щороку приймається районне розпорядження про закріплення територій району за навчальними закладами з урахуванням новобудов та контингенту дітей.
У районі розпочато заходи щодо реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти. До 2022 року перед нами стоїть завдання привести типи закладів освіти до вимог Закону України “Про освіту”.
Черга у садочки є. Додаткова потреба складає більше 1 тис. місць. До того ж навчальні заклади району прийняли багато дітей - внутрішньо переміщених осіб, які йдуть поза чергою (2,5 тис. дітей у школи і понад 3 тис. дітей у садочки).
Але разом з тим плануємо до 2020 року зменшити чергу до нуля. Так у 2018 році нам вдалося збільшити на 90 кількість місць у дитячих садочках за рахунок відновлення та перепрофілювання груп. Так відновлено групу на 20 місць у садочку № 543, три групи на 60 місць у садочку №159 та збільшено на 10 кількість місць у садочку №154 за рахунок перепрофілювання типу групи. У 2017 році додатково прийняли дітей на 140 відновлених місць.
У 2018 році 2 449 першокласників розпочали навчання в “Новій українській школі”. Для забезпечення функціонування перших класів придбано нові меблі, дидактичний матеріал, оргтехніку, спортивний інвентар на суму 19, 3 млн гривень з міського бюджету та 4,4 млн гривень з державного бюджету, що у розрахунку становить 9,6 тис. гривень на одну дитину.
KV: Крім “Нової української школи”, впроваджуються у навчальних закладах району новації?
О.Г.: Останні роки у районі успішно реалізується концепція інклюзивної освіти. У 2018 році у закладах загальної середньої освіти функціонує 30 класів з інклюзивною формою навчання та 21 спеціальний клас для дітей з особливими освітніми потребами. Щороку збільшується фінансування і розширюється матеріально-технічне оснащення таких класів. У 2018 році за кошти державної субвенції закуплено спеціальне корекційне обладнання на суму 694,6 тис. гривень.
У 2018 році у районі створено інклюзивно-ресурсний центр для підтримки дітей з особливими освітніми потребами.
У закладах освіти впроваджується комплекс заходів з енергозбереження. За останні два роки виконано роботи по термомодернізації фасадів у школах №61, 53, 138, 95, ліцеї-інтернаті №23 та садочках №431, 112, 159, 348.
У школі №95 та садочку № 543 встановлено smart-вікна з моносклом та електрообігріваючим покриттям, що забезпечує зберігання до 97% тепла, а у випадках відключення опалення вікна можна використовувати як основну систему обігріву приміщень.
У школах №199, 97, 28 сучасні системи обігріву спортивних залів. Проект заміни конфорок дав свої позитивні результати (у 21 садочку та 31 школі встановлено енергозберігаючі конфорки) - економія у порівнянні з 2017 роком становить 285941 кВт або 649,1 тис. гривень.
У 2018 році усі заклади освіти підключено до локальної мережі Інтернет.
Багато уваги приділяємо питанню модернізації освіти та формуванню професійних компетентностей педагогів. Наприклад, у школах району плануємо впроваджувати STEM-освіту. У планах на базі школи № 27 у приміщенні майстерень зробити STEM-лабораторію.
У садочку № 543 створено нове освітнє середовище - “STREАM-KIDS HUB”, де старші дошкільнята мають змогу формувати вміння у галузях природничих наук, технологій, читання та письма, мистецтва та математики. Послідовна робота дорослих із дітьми дасть змогу виховати у дошкільнят культуру інженерного мислення.
Успішно реалізуються проекти для дітей “STEM-дівчата” з вибору майбутньої професії, “Підприємницька діяльність”, “STEM-friendly school”. На базі школи № 61 проведено “ІТ фестиваль”.
У 21 школі працюють Speaking Club.
У рамках проекту “Інтелектуальні інвестиції” та “Інтегральне лідерство” проведено тренінги для керівників закладів освіти та педагогів “Дизайн мислення”, “Курси підготовки медіаторів для роботи в школі”, “Метод ненасильницького спілкування в освіті”, тренінг з визначення персональних і командних цінностей.
KV: Наскільки активно районна влада співпрацює з міжнародними партнерами?
О.Г.: Тільки за останні декілька років ми прийняли близько десяти делегацій з різних куточків світу. Більшість зустрічей зазвичай стосуються сфери освіти та культури та місцевого самоврядування. Нещодавно ми зустрічались з Президентом Асоціації “Бальзак-Ганська” Жаном Рошом та обговорили питання реалізації заходів проекту “Бальзак 220”, присвячених відзначенню 220-ти років з дня народження всесвітньовідомого письменника Оноре де Бальзака.
Реалізація таких проектів сприяє розвитку освітніх та культурних зв’язків між нашим районом та іноземними партнерами. Ще наприклад: наприкінці 2018 року нас відвідала делегація з Німеччини, а саме директор та співробітник фірми “Campus Lan Software GmbH”, з якими ми обговорили питання проведення моніторингу наявного програмного забезпечення, яке використовується в закладах освіти Шевченківського району.
На початку 2018 року разом з управлінням освіти Шевченківського району ми здійснили робочий візит до міста Ганновер (Федеративна Республіка Німеччина), де ми мали змогу взяти участь у виставці “Didacta-die Bildungsmesse”, на якій були представлені новітні технології Німеччини, що використовуються в освітньому процесі, та до міста Олессун (Норвегія), де ми також мали змогу ознайомитись з системою освіти Норвегії.
Зовсім скоро, наприкінці лютого цього року ми знов плануємо відвідати виставку “Дидакта” – спеціалізований освітній ярмарок післядипломної освіти, що відбудеться в місті Кельн (Федеративна Республіка Німеччина), на якому представляються останні досягнення та новітні технології в галузі освіти.
Цікавим та продуктивним був робочий візит до міста Чжандзядзе (Китайська Народна Республіка) на Третій саміт бізнес-лідерів Шовкового шляху 2018. В результаті візиту була укладена Угода про Альянс міст “Silk Road” завдяки якій Шевченківська РДА стала офіційним членом “Silk Road Urban Alliance”. Це означає можливість нашої співпраці та обміну знаннями та досвідом в галузі економіки, освіти, культури з іншими країнами та містами, учасниками Альянсу.
Також є досвід співпраці з партнерами з Республіки Індонезії та Федеративної Республіки Нігерії. Дуже корисно обмінюватись досвідом з іноземними колегами та розвивати наші торгові, бізнесові, культурні та освітні зв’язки.
KV: Що робиться у районі для розвитку спортивної інфраструктури?
О.Г.: У 2018 році проведено ремонт шкільних стадіонів зі штучним покриттям у школах №138, 70 та ліцеї -інтернаті №23. У Технічному ліцеї збудували два стадіони - футбольний та баскетбольний.
Завершено відновлення стадіону “Піонер” на Нивках, де проходили “Ігри нескорених”. Цей стадіон є базою олімпійського резерву і тут розміщена спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа.
В планах цього року облаштування ще 4 стадіонів при школах з штучним покриттям.
Зелені зони та безпека мешканців Шевченківського району
KV: Скільки у районі зелених зон?
О.Г.: Наш район зелений - маємо 20 парків і 75 скверів. Вони підтримуються у належному стані. Є знакові об'єкти, які мають загальнодержавне значення. Йде мова про Бабин Яр, який нещодавно було оновлено. Також у 2018 році відремонтовано верхню частину парку Володимирська гірка. Думаю, до осені буде закінчено ремонт і наступної частини.
Читайте: Кличко: Мы делаем все, чтобы подвиг Праведников Бабьего Яра не был забыт
KV: Досить багато дискусій щодо необхідності спорудження містка між Володимирською гіркою та Хрещатим парком. На Вашу думку, цей місток потрібен?
О.Г.: Потрібен. Це буде своєрідна фішка для приваблення туристів. До речі, коли планували ремонт Володимирської гірки, піднімали старі карти та схеми. Виявилося, що ще тоді планувалося спорудження містка між парками.
Читайте: Мост на Владимирскую горку: от киевской “Батькивщины” - к Мураеву
KV: Відновлення ще яких парків плануєте закінчити у цьому році?
О.Г.: Сирецького парку та парку “Веселка”. Сподіваюся будуть продовжені роботи з капремонту скверу Котляревського на розі вул. Герцена і Мельникова, де гуляють багато діток з дитячої спеціалізованої лікарні “ОХМАТДИТ” та всього мікрорайону. У 2018 році там вже почалися роботи, зокрема зроблено новий дитячий майданчик, нові доріжки, лави, озеленення та оновлено фонтан із застосуванням нових технологій, який буде світло-музичним тощо.
Капітального ремонту потребує парк Шевченка, Пушкінський парк та парк Нивки. Ми працюємо над цим, проте, зараз не можу напевне сказати, чи розпочнуться ці роботи у 2019 році.
У 2018 році відкриті відремонтовані сходи з Пейзажної алеї на Поділ в урочище Гончарі-Кожум'яки. У планах 2019 року реставрація Пейзажної алеї. Проектні пропозиції були обговорені з відвідувачами та місцевими жителями. Питання щодо реставрації та взаємодії з громадськістю координує один із активістів – архітектор Станіслав Дьомін.
KV: Які є проблемні об'єкти в Шевченківському районі?
О.Г.: Я б сказав не проблемні, а складні. Серед таких Павлівський сквер, ремонт якого проектуємо спільно з громадою біля 2 років. Згідно експертного висновку держекспертизи проекту, на ремонтні роботи потрібно 40 млн гривень. І я розумію, що це великі кошти, але їх необхідно віднайти, оскільки давно вже існує потреба у реконструкції підпірних стін, облаштування інженерних мереж, зливових та дренажних систем.
На Татарці був недобуд - меморіальний комплекс пам'яті жертв Чорнобильської трагедії. За задумом архітектора Миколи Жарикова, меморіал повинен був починатися з храму Святого Миколая Чудотворця “Пам'яті жертв Чорнобиля”, форми якого нагадують саркофаг над четвертим реактором ЧАЕС. Від нього відвідувачі потрапляли б на терасу до музею і “Кола пам'яті”. Також планувалося створення Стіни пам'яті, Дзвону скорботи і символічної курган-могили. Зараз нам вдалося за останні 4 роки спільно з українською церквою та меценатами завершити ремонт Храму, запустити недільну школу, зробити освітлення, спортивний і дитячий майданчик, відновити доріжки, лави та облаштувати Смородинський сквер, що є частиною меморіалу.
KV: Увага всіх служб, які забезпечують порядок, найбільше прикута до центральної частини міста. Але чи вся територія району безпечна для мешканців?
О.Г.: Ми робимо все можливе для забезпечення безпеки мешканців району. Регулярно проводяться наради за участю представників поліції. Здійснюється реалізація міської програми “Безпечна столиця”. Зараз продовжується робота по встановленню камер відеоспостереження у парках, на перехрестях та місцях скупчення людей.
У школах і садочках встановлюється так звана “тривожна кнопка”. Залучаємо громадське формування “Муніципальна варта” для патрулювання та охорони дошкільних і шкільних навчальних закладів.
Значна увага приділяється забезпеченню безпеки на Центральному залізничному вокзалу. Для цього залучені всі міські служби, керівництво Укрзалізниці та Національна поліція. Безпеку на території вокзалу зараз забезпечує патрульна поліція, міські служби займаються питанням організація дорожнього руху, паркування та ліквідацією стихійної торгівлі.
Залишається складним питання з безхатченками. Цих людей без їх бажання неможливо забрати з вулиці і направити до будинків соціального піклування.
Читайте: Віктор Смирнов: “Серед пріоритетів – реконструкція Контрактової площі та вулиці Сагайдачного”
Петро Онофрійчук: “На те, що треба зробити у Дніпровському районі, потрібні 1,5-2 млрд гривень”
Геннадій Заболотний: “Поки немає метро на Троєщину, транспортну проблему масиву треба вирішувати іншим шляхом”
Олександр Цибульщак: “Особливістю 2018 року є суттєве збільшення фінансування житлово-комунального господарства району”
Игорь Довбань: “В 2019 году хотелось бы привлечь минимум 100 млн гривен субвенций из госбюджета”
Володимир Каретко: “Проблема ремонту міжквартальних проїздів зрушила з мертвої точки, але потребує збільшення фінансування”
Петро Захарченко: “На порядку денному питання розширення мережі закладів освіти та врегулювання комплексної забудови району”
Фото: KV
Фото галереї: надано Шевченківською РДАKиевVласть
Не помилюсь, якщо скажу, що Славутич - це місто, де народжуються мрії. Я себе відчуваю щасливим. Завдяки його талановитій молоді, завдяки його мудрим вчителям і наставникам. Робочий візит сюди зарядив мене енергією на рік вперед.
Молодіжна рада "Майбутнє Славутича", з якою я мав годинне спілкування, просто підкорила. Вони молоді та проактивні. Я в захваті від того, що робить кожен з них: чи це організація змагань з воркауту, чи допомога дитячим будинкам, чи екологічні акції, чи допомога безпритульним тваринам. Разом з тим, не забув приділити увагу і юній футбольній громаді у місцевому спорткомплексі.
Ці діти вірять в Україну навіть більше, ніж моє покоління. Вони і є майбутнє України.
Не менше вразила зустріч в Славутицькому ліцеї з освітянами, які відкрили своє серце і приголомшили мене своєю щирістю. Обговорили болючі питання, поспілкувались і про впровадження Нової української школи. Серед реформ були успіхи, були прорахунки. Але що точно пішло в плюс разом з децентралізацією – це освітня реформа. І в цьому заслуга як Президента Порошенка, як Міністра освіти Гриневич, так і всієї вертикалі до кожного вчителя. Адже ця реформа залежить не лише від бюджету, вона залежить від педагога. Хоча вже запізнювався на захід у Вишгород, мене просто не відпускали. Для таких людей хочеться працювати!
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Також поспілкувався з учасниками ліквідації аварії на ЧАЕС. Сьогодні ми мусимо не дати державі забути про тих, хто врятував людство в далекому 1986 році, і цінувати наших героїв.
Вся Україна бачить потенціал славутичан. Завдяки підтримці людей я зміг переконати високопосадовців виділити на соціальний розвиток Славутича з держбюджету в три рази більше коштів, ніж зазвичай. Мова йде про 30 мільйонів гривень на наступний рік.
Сьогодні Славутич має всі шанси, аби стати справжнім науково-гуманітарним центром. Завдяки численним проектам, що реалізуються тут, місто може гармонійно розбудовуватись десятками років. І я вірю, що це станеться, завдяки дружній і цілеспрямованій громаді.
Ярослав Москаленко, парламентар, голова МДО "Київщина"KиевVласть
Відомий київський фуд-блогер Інна Гордієнко вигулялась терасами київських ресторанів та розповідає, де найкрасивіше та найсмачніше.
Літо добігло кінця, попереду золота осінь - моя найулюбленіша пора року. Вже не спекотно, повітря свіже і пахне трохи пожовклим листям. Що може бути кращим за те, щоб сісти на відкритій терасі ресторану, закутатися в плед, милуватися заходом сонця і зігріватися пляшкою червоного вина.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Тому я вирішила вигуляти вас терасами з панорамними видами Києва, які я особливо протестувала. Звичайно, це не всі найкращі тераси міста Києва - я обрала для вас 5 найсмачніших і найбільш атмосферних.
Satori lounge, вул. Велика Васильківська, 44-a
Почну з тераси, яка знаходиться в затишному дворі в центрі міста. Тут всього дві хвилини пішки від площі Льва Толстого, але немає ніякого галасу і руху машин. Таке враження, що ви потрапили за місто.
На вході закладу вас зустрічає людина, яка є душею закладу і дбає про кожного відвідувача – це Семен Данільченков. Він підбере ідеальні напої та страви для вас, щоб візит запам’ятався надовго і щоб ви обов’язково завітали ще. Зі мною так і сталося: вперше коли прийшла до ресторації, Семен приділив мені достатньо уваги і я зрозуміла, що захочу повернутися сюди знову і знову.
Тут можна не просто поїсти і випити, а ще й насолодитися музикою. Ми потрапили на чудовий концерт піаністки Саші Морозової. Дві години релаксу і неймовірного задоволення від прекрасних композицій.
Кухня в ресторані близькосхідна та середземноморська, але страви особливі. Не знаю, звідки ці рецепти і чи в них є секрет, чи просто кухарі ресторації справжні віртуози. Але від смаку їжі в мене і досі течуть слинки.
Якщо ви не налаштовані їсти та пити, ви можете прийти сюди на кальян та чай. Заклад пропонує величезну чайну карту. А на першому поверсі в центральній залі ресторану розташований чудовий бар, де вам приготують неймовірні авторські коктейлі з урахуванням ваших побажань.
Що рекомендую замовити:
велика тарілка мезе - 235 гривень. Входить туди хумус, бабагануш, йогурт, паштет і звичайно свіжоспечена піта;
татакі з яловичини з лаймовим соусом і яблуком - 195 гривень;
тартар з телятини з паленим творогом - 165 гривень;
філе міньйон з овочами гриль - 285 гривень.
Для нашого вечора та їжі ми обрали італійській Sangiovese - 700 гривень за пляшку.
Продегустуйте обов’язково соус в татакі і соковите м’ясо філе міньйона. Візьміть під ці страви пляшку червоного або білого вина - і ваш вечір вдасться на повну.
Обійшлася наша вечеря в 1385 грн на трьох (татакі нас люб’язно пригостили).
До речі, на терасі діють свої, відмінні від ресторану ціни на алкогольні напої, тому раджу скористатися цією можливістю.
PapaFeta, вул. Лобановського, 56/21-а
Ще одна прекрасна тераса з дуже демократичними цінами і грецькою гостинністю. Раджу прийти сюди на вечерю, насолодитись заходом сонця та смачною кухнею.
Розташований ресторан на 12 поверсі бізнес-центру в районі Червонозоряного проспекту. Тут неймовірні види і чудове місце, щоб спостерігати, як сідає сонце. Тераса огортає ресторан по колу, тобто ви можете милуватися краєвидами з усіх боків.
Ресторан має дві зали. Одна - дуже простора, тут часто відбуваються весілля. Друга - розрахована на 7 столиків.
Ми з подругою звичайно всілися на терасі за пляшечкою білого чилійського вина (Casa Verde Sauvignon, 390 гривень), спробували найпопулярніші грецькі страви і попліткували про дівоче.
Що раджу спробувати:
- Асорті мезе (чотири на вибір) - 130 гривень. Ми взяли баклажан з волоським горіхом; ікру тріски з оливковою олією; соус із смаженого червоного перцю та горох з каперсами. Подається мезе з запашною свіжоспеченою пітою;
- Мусаку - 97 гривень. Вона настільки смачна, що її смак досі на моїх губах. Хто не знає - це м’ясний фарш з соусом бешамель на подушці з картоплі та баклажанів;
- Грецький салат - 81 гривня, без нього тут точно не обійтись. Насправді, його назва хор’ятики, бо в Греції це просто сільський традиційний салат, хоча весь світ називає його грецьким;
- Кефтедес - 85 гривень. Фрикадельки зі свинячого та яловичого фаршу, які подаються з моїм улюбленим мезе - дзазик, соусом на основі йогурту та домашнього сиру з додаванням свіжого огірка та кропу. Смакує під будь-яку страву бездоганно.
А ще тут дуже смачна риба на грилі. Виглядала вона дуже апетитно на тарілках відвідувачів, тому наступний раз я прийду саме на неї.
Обійшлася вечеря всього навсього з пляшкою вина в 783 гривні на двох. Вважаю, що це дуже демократична ціна для ресторану, який має такий краєвид і таку смачну кухню.
Mur Mur, вул Пушкінська, 42/4
Ще одна тераса в серці нашої столиці, що приймає своїх гостей просто неба з панорамою на центр міста. Це місце скупчення молодих дівчат. Також ресторан полюбляють іноземці. Дуже приємна атмосфера, хороше обслуговування і смачні коктейлі.
Вечорами тут грає діджей, можна курити кальян, випити імбирного пива власного виробництва і спробувати три види різних кухонь – мексиканську, італійську та бургери.
Бургери можна формувати самостійно і в цьому фішка кухні “Мур Мур”. Вибираєте булочку бао або бріош, або просто листя салату айсберг, потім котлету, яка вам більш до вподоби – куряча, теляча, зі свинини, індички, тушкованої баранини і навіть з тофу чи буряка. Додаєте за бажання сир – чеддер, горгонзолу, халлумі, брі, пармезан; соус - тар-тар, перцевий, песто, ананас-чилі, діжонську гірчицю або японський майонез. І овочі чи фрукти, які більш за все любите – огірок, томат, шпинат, цибуля, печериці, ананaс, яблукa.
Ваш бургер вам складуть з обраних інгредієнтів і подадуть з вашим улюбленим гарніром - хумус, картопля, квасоля, капуста. Я порахувала: вартість простого бургеру приблизно виходить 200 гривень, якщо взяти курячу котлету і до неї самий недорогий сир, один овоч, один соус і один гарнір.
Що раджу тут спробувати, з того що ми куштували:
кесаділья з бичачими хвостами - 245 гривень. Перший раз куштую в Києві страву з бичачих хвостів;
салат зі смаженою куркою, авокадо, томатами - 235 гривень. Салат подається в тарілці з піти - дуже оригінально і смачно;
фіш-боли з судака з диким рисом - 285 гривень;
вегетаріанський суп з цукіні і листям салату ромен - 130 гривень.
А ще тут можна куштувати сніданки:
панкейки масляні на молоці та веганські з різними начинками: солона карамель - 95 гривень, конфітюр - 65 гривень, кленовий сироп - 90 гривень та інші варіанти;
бельгійські вафлі з яйцем пашот - 130 гривень, з лососем і крем чіз - 225 гривень, з арахісовою пастою та бананом - 95 гривень.
Наша вечеря на двох разом з імбирним пивом коштувала 1120 гривень.
SOLOD enjoy-bar, проспект Павла Тичини, 1-в
На вході вас зустріне височенна конструкція, складена з великих літер - СЧАСТЬЕ. Але щойно ви влаштуєтесь за столиком, ви зрозумієте, що власники закладу таки мали рацію - з третього поверху комплексу Silver Breeze відкриваються просто божественні види на річку Дніпро та її пагорби.
Вся територія тераси встелена штучною травою - таке враження, що ви приїхали на пікнік. Сідаєте за столиком на балкончику і насолоджуєтесь діджей-сетами, розглядаючи правий та лівий береги Києва і потягуючи смачне пиво власного виробництва Solod silver або Solod blanche - 55 гривень за 400 мл. Це дійсно наSoloda.
З кухні радять спробувати м’ясо та рибу на грилі, оскільки заклад позиціонує себе саме як гриль-бар, а також бургери - від 205 гривень з телячими щічками до 265 грн за качку-бургер з сиром дор-блю.
Ми все ж таки скористались пропозиціями суші-бар меню і замовили роли:
філадельфія з лососем - 215 гривень;
спайсі -ол з лососем та креветкою - 230 гривень.
За наш обід на двох з пивом та ролами ми заплатили 555 гривень.
Mr ZUMA, Спортивна площа 1A
Ця тераса знаходиться на 5 поверсі ТРЦ “Гулівер”. Вона для мене особлива, оскільки знайомство з нею розпочалося із знайомства з власницею ресторану - чудовою Вікторією Руденко, яка вкладає в своє створіння всю душу, любов і весь свій професіоналізм. Вона тут з ранку до ночі контролює весь процес і дбає про кожного свого відвідувача.
Завдяки цьому заклад має серце і насичений любов`ю в усіх аспектах: кухня, атмосфера, персонал. Тут постійно відбуваються вечірки та смачні гастрономічні події.
Наприклад, остання - японська - Sakura Gourmet була присвячена дегустації саке та японського вина, а ще гості могли спостерігати сашимі та лобстер шоу. Тут дуже смачні риба та морепродукти, величезний вибір суші-ролів, сашимі, гунканів, нігірі та тірадіто в новому стилі! Але моя вечеря все ж таки вийшла з м’ясом.
Дуже рекомендую спробувати саме страви з розділу меню - робата-гриль мясо або робата-гриль риба та морепродукти.
Отже, чим ласували і що раджу вам:
салат з копченими, в’яленими та свіжими помідорами під йогуртовим соусом - 245 гривень. Начебто просто помідори, але заправка, свіже листя салату і компанія хазяйки зробили свою справу;
філе-міньйон з овочами у перуанському стилі - 595 гривень. Неймовірно соковите м’ясо у доповненні з грильованими овочами;
коктейль East Wind - Bombay Sapphire Gin, настояний на сичуанському перці, аперетив Lillet, японське сливове вино та сливовий бітер - 159 гривень.
Тут дуже круті авторські коктейлі (майже всі в однакову ціну (159 гривень), які я наполегливо рекомендую спробувати. Якщо ви навіть не плануєте залишатися тут на трапезу, ви можете просто розпити смачний коктейльчик або покурити кальян і звичайно помилуватися заходом сонця.
Вечеря на одного з коктейлем коштувала 999 гривень.
Сподіваюсь, моя подорож терасами прийшлася вам до вподоби. І поки ще триває літня осінь скористайтесь цією нагодою, щоб чудово провести останні теплі дні в рідному Києві! А щоб не пропустити наступні, не менш смачні огляди, стежте за моєю сторінкою https://www.facebook.com/tastewithinna/
Читайте та смакуйте: “За двома зайцями” - старий смачний Київ
Фото та відео автораKиевVласть
SELECT `id`, `uri`, `meta_title`, `meta_description`, `meta_keywords`, `title`, `text`
FROM `pages`
WHERE `uri` = 'search'
LIMIT 1
0.0041
SELECT `articles`.`id`, `articles`.`title`, `articles`.`uri`, `articles`.`image`, `articles_categories`.`uri` AS `category`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-09 02:21:00'
AND `articles`.`slider_position` >0
ORDER BY `articles`.`slider_position`
0.0242
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 6
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-09 02:21:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 3
0.0007
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.short_text AS short_text, articles.image AS image, articles_categories.uri as category, articles_categories.common_uri as common_uri
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145123', '144431', '144353')
ORDER BY `published` DESC
0.0006
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 1
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-09 02:21:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 50
0.0009
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.is_bold AS is_bold, articles.is_red AS is_red, articles.is_important AS is_important, articles_categories.uri as category
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145275', '145273', '145272', '145270', '145265', '145269', '145268', '145271', '145267', '145266', '145264', '145261', '145263', '145262', '145260', '145256', '145257', '145259', '145258', '145254', '145255', '145253', '145252', '145251', '145249', '145250', '145247', '145246', '145245', '145244', '145238', '145241', '145236', '145243', '145240', '145242', '145239', '145237', '145234', '145235', '145233', '145224', '145232', '145231', '145230', '145229', '145228', '145227', '145226', '145220')
0.4089
SELECT `articles`.`id` AS `id`, MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"візит"' IN BOOLEAN MODE)AS rel
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-09 02:21:00'
AND `articles`.`category_id` != 9
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"візит"' IN BOOLEAN MODE)
ORDER BY `articles`.`published` DESC, `rel` DESC
LIMIT 160, 10
0.0016
SELECT `articles`.`id` AS `id`, `articles`.`title` AS `title`, `articles`.`uri` AS `uri`, `articles`.`published` AS `published`, `articles`.`text` AS `text`, `articles_categories`.`uri` AS `category`, `articles_categories`.`name` AS `category_name`, `articles_categories`.`common_uri` AS `common_uri`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('88019', '87811', '87820', '87028', '79164', '75194', '74738', '73647', '71754', '67565')
0.2689
SELECTCOUNT(*)AS `numrows`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-09 02:21:00'
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"візит"' IN BOOLEAN MODE)
Array
(
[meta_title] => КиївВлада
[meta_description] => КиївВлада - інформаційно-аналітичний портал, присвячений проблемам влади у Києві та столичному регіоні.
)