Київщина продовжує співпрацю з Європейським Банком Реконструкції та Розвитку. Фінансування, яке планує отримати область від Європейського банку, буде направлене на модернізацію та відновлення соціальних об‘єктів. Про це KV стало відомо з повідомлення пресслужби Київської облдержадміністрації (КОДА).Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  14 травня відбулася робоча нарада за участі очільника облдержадміністрації Василя Володіна та його заступників щодо залучення інвестицій для комплексної термомодернізації будівель з технічним переоснащенням системи теплопостачання Київської обласної клінічної лікарні та інших комунальних закладів обласної ради, розташованих в Києві на вул. Багговутівській, 1. Початок співробітництва КОДА та ЄБРР поклала зустріч тодішнього голови облдержадміністрації Олексія Чернишова із заступником голови Банку в Україні Марком Магалецьким в лютому 2020 року. Сторони визначили пріоритетні напрямки взаємодії стосовно утеплення будівель соціальних об’єктів. Після того відбулася перевірка технічного стану обладнання, підготовка відповідних документів, розробка і затвердження технічного завдання для подальшої реалізації проєкту утеплення лікарні. “В результаті термомодернізації лікарні очікується економія енергоресурсів у натуральних показниках 17597,2 тис. грн/рік (72,3%), що призведе до економії енергії та зменшення викидів парникових газів (СО2) – 2241 т/рік або 33,6%. Остаточні дані будуть підтверджені за оцінками технічного аудиту”, – повідомив під час сьогоднішньої наради заступник голови КОДА Андрій Лісовик. “Підвищення енергоефективності будівель обласної лікарні дасть змогу поліпшити умови перебування понад 1 720 000 мешканців Київської області різного віку та медичного персоналу. Крім того, стане знаковим для енергоефективності Київщини. Попереду багато роботи і проєктів, які очікують своєї черги в модернізації, чим швидше ми їх опрацюємо, тим швидше мешканці Київщини зможуть отримати гідні умови для роботи та лікування”, – зазначив т.в.о. голови Київської ОДА Василь Володін. Наразі Київську обласну лікарню забезпечує теплом котельня, яка експлуатується з 1975 року. Фактичні втрати тепла сягають до 60%. Мережі зношені та потребують ремонту або заміни. Тільки з початку цього опалювального сезону на мережах КП “Київтеплоенерго” було 4 пориви. Комплексне утеплення будівель стане знаковим проєктом енергоефективності для Київщини. Читайте: Коронавірус на Київщині: карантин слабне, навчальний рік закінчиться вчасно Фото: пресслужба КОДА КиевVласть

Розуміючи, що робота Міграційної служби є вкрай важливою як для наших громадян, які залишилися без документів у зв’язку з необхідністю їх заміни, так і для іноземців, які хвилюються за свій міграційний статус в Україні, ми вирішили зробити наші послуги більш доступними. У зв’язку з продовженням карантину і водночас підготовкою до зняття перших обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням COVID-19, Міграційна служба Київщини змінила порядок обслуговування громадян. Починаючи з 12 травня до 22 травня 2020 року обслуговування суб’єктів звернення буде здійснюватися всіма структурними і територіальними підрозділами Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області, проте все ще у ВИКЛЮЧНИХ ВИПАДКАХ за такими напрямами: - оформлення ID-картки – у разі втрати чи крадіжки паспорта громадянина України, або у разі невідкладної необхідності для отримання публічних, адміністративних та фінансових послуг; - вклеювання фотокарток у паспорт-книжечку по досягненню 25- чи 45-річного віку; - оформлення посвідок на тимчасове та постійне проживання для іноземців та осіб без громадянства при необхідності отримання публічних, адміністративних та фінансових послуг; - оформлення закордонного паспорта – у разі необхідності термінового виїзду за кордон, пов’язаного з лікуванням чи смертю родича. Усіх інших закликаємо набратися терпіння – у разі позитивних змін в епідеміологічній ситуації у регіоні порядок обслуговування громадян буде відкоригований, відтак Міграційна служба надаватиме усі адміністративні послуги без обмежень. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Тобто, оформити документи за нагальної потреби у столиці можна не лише у двох районних відділах (Печерському і Дніпровському), як це відбувалося від початку карантинних заходів, а і у всіх інших підрозділах Міграційної служби. Територіальні підрозділи Київської області також надають послуги з документування у виключних випадках за своїм звичайним графіком роботи. Тож тим людям, кому вкрай необхідно привести до ладу свої документи в умовах відсутності роботи громадського транспорту, тепер зробити це буде простіше. Отримати виготовлені документи, сформовані довідки, витяги, тощо можна у звичайному порядку згідно режиму роботи територіальних підрозділів ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області. При цьому хочеться наголосити, що без нагальної потреби звертатися до Міграційної служби все ще не варто. Ми залишаємося на зв’язку дистанційно, відтак отримати консультації чи необхідні роз’яснення ви можете у телефонному режимі чи електронною поштою. Прохання з розумінням поставитися до зазначених обмежувальних заходів, адже вони націлені перш за все на вашу особисту безпеку, здоров’я ваших рідних та наших працівників. Вячеслав Гузь, начальник Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській областіКиевVласть

Як бездумно і бездарно використовуються державою кредитні кошти, можна побачити на прикладі 214 мільйонів євро. Їх надав нам в кредит Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) на проєкт “Поліпшення охорони здоров'я на службі у людей”. Незважаючи на назву, ця позика, за яку до речі ми сплачуємо відсотки з бюджету, служить явно не всім людям. А лише обраним. У 2015-2018 роках на впровадження проєкту було використано 48,9 млн доларів або 1 млрд 297 млн 100 тис. гривень. Це лише 22,8% від загального обсягу наданої позики. Основна причина вкрай слабого освоєння коштів – системні недоліки в управлінні проєктом, починаючи з 2015 року, допущені МОЗ, як його виконавцем, що призвели до впровадження проєкту із суттєвим відставанням, кошти використовувалися неефективно. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   При цьому Україна вже несе збитки. За період реалізації проєкту сплачено: 1,6 млн доларів за резервування невикористаних коштів позики; 1,3 млн доларів – відсотки за користування позикою; 0,6 млн доларів – разова комісія за відкриття. Зазначене створило умови, за яких завдання проєкту щодо забезпечення реформування системи охорони здоров'я на центральному рівні виконувалися непослідовно, із значними затримками, а результати більшості з них можна буде оцінити лише після завершення проєкту. Незважаючи на те, що проєкт започатковано у 2015 році, реалізація більшості заходів компоненту 2 “Зміцнення урядування МОЗ у галузі охорони здоров'я” розпочалася лише у 2018 році. За компонентом 3 “Підтримка впровадження, моніторинг і оцінювання Проєкту” основні заходи із моніторингу та оцінювання розпочнуться у 2019 році. Майже 80% (0,7 із 0,9 млн доларів) коштів компоненту вже використано на оплату праці індивідуальних консультантів, вартість послуг яких не залежала від досягнень проєкту. Не розроблені концепція та генеральний план впровадження стандартів електронної охорони здоров'я. Крім того, не завершено переклад Клінічних настанов на засадах доказової медицини, за використання яких у цілому сплачено 130 тис. євро, в т.ч. за 2018 рік – 20 тис. євро. А це – втрати коштів позики. Відсутні результати реалізації кластерів “Громадське здоров'я” і “Інформація і комунікація”. Рахунковою палатою встановлено також випадки відображення в обліку окремих операцій з порушенням законодавства, а також встановлено факт оплати за рахунок коштів позики і гранту послуг перекладу двох однакових Клінічних настанов, інші порушення. Надала міністру охорони здоров`я Максиму Степанову матеріали виявлених мною на основі даних Рахункової палати порушень ще минулого тижня – після засідання уряду. Поки жодної реакції. Мораль: бігати по світу клянчити кредит ми вміємо, а нормально розпорядитися позиченими коштами – ні. Закон про захист персональних даних не працює. Його, нагадаю, ми створювали кілька років тому під переможні оплески європартнерів. На жаль, зараз бачимо злиття всіх наших даних на якийсь російський сайт, де їх можна купити за 50 доларів. Бачимо, що ці данні є об’єднаною базою різних поліцейських баз. Такими додатками як “Дія”, “Київ Смарт Сіті” та іншими, які ми завантажуємо в свій смартфон, ми ще більше даруємо свого особистого спочатку державі, а потім, в результаті дій недобросовісних чиновників, і зловмисникам – всередині краіни й ззовні. Це означає, що закон потрібно змінювати. Ми вже ініціювали законопроєкти про про персональні дані, про інформаційного омбудсмена, який має опікуватися як доступом до інформації, так і превенцією зловживань із персональними даними. Здається, настав час для голосування цих законопроєктів? А ще я впевнена, поки когось відповідального за злиття реєстрів та баз не посадять, надалі можна буде придбати за 50 баксів будь що. Читайте: Прем`єр Шмигаль має в Раді представити всьому українському суспільству план виходу з карантину Ольга Василевська-Смаглюк, народний депутат Верховної Ради IX скликання, 96 округ Источник публикации КиевVласть

Економічна криза, яку спричинила пандемія коронавірусу, стала найбільшою з часів Великої депресії 1929-1930-х років. За словами голови Міжнародного валютного фонду Кристаліни Георгієви, МВФ прогнозує падіння показника ВВП на душу населення для 170 країн світу, хоча ще декілька місяців тому прогнозували зростання цього показника для 160 країн. Однак робити прогнози – це справа невдячна. Аналітики та інвестори з усього світу прагнуть хоча б приблизно спрогнозувати базові макроекономічні показники у найближчому майбутньому і допомогти учасникам ринку в ухваленні рішень. Спалах COVID-19  створив три макроекономічних імпульси: глобальний удар по попиту, глобальний удар по пропозиції і нафтову війну, що збила ціни на ринку до багатомісячних мінімумів. Ці події спричинять масштабне знецінення капіталу і згодом — структурне безробіття. Аналітики Bank of America очікують падіння динаміки світового ВВП на 2,7%. Раніше вони прогнозували зростання світової економіки на 0,3%. Вони зазначають, що зниження світового ВВП майже на 3% — це значно гірше, ніж рецесія 2008-2009 років. Аналітики вважають, що головною причиною погіршення прогнозу є відсутність ефективних політичних заходів щодо боротьби з коронавірусом на розвинених ринках і в деяких країнах, що розвиваються. Більше всього нова криза вдарила по країнах, що розвиваються. Україна, на жаль, входить до переліку цих країн. За розрахунками МВФ, з цих країн вивели близько 100 мільярдів доларів іноземних інвестицій — це втричі більше, ніж за аналогічний період під час економічної кризи 2008-2009 років. Існує значна невизначеність щодо глибини і тривалості кризи. Багато що тут залежить від епідеміології та ефективності заходів стримування, а також – від розробки вакцин, швидкість якої складно передбачити. У базовому сценарії МВФ передбачає, що не тільки всі прийняті державами світу заходи щодо стримування коронавіруса виявляться вдалими, але в тому числі зусилля щодо запобігання широкомасштабного банкрутства компаній, не буде втрати робочих місць і масштабних проблем фінансового сектора, в тому числі великої кількості проблемних кредитів. Менш оптимістичний сценарій – якщо пандемію не вдасться стримати в другому півріччі 2020 року – глобальна економіка може знизитися на 6%. А в разі переходу шоку від пандемії на 2021 рік, падіння економіки в 2021 році може скласти ще 8%. Оновлений базовий прогноз компанії Dragon Capital на 2020 рік передбачає падіння ВВП України на 4% і девальвацію гривні до 30 грн за долар на кінець року – за умови, що карантинні заходи триватимуть до травня (середній курс очікується на рівні 29 грн долар, тобто девальвація становитиме близько 11% до минулорічного курсу). За менш оптимістичним прогнозом, якщо карантин буде продовжено на більш довгий термін, ВВП може впасти на 9%, а гривня подешевшає до 35 грн долар. Проте, прогноз  Dragon Capital більше схожий на чиїсь фантазії, ніж на реальні дані. Майже 156 тисяч українців отримали статус безробітного. Кількість офіційних безробітних наближається до 500 тисяч. Станом на травень кількість зареєстрованих безробітних в Україні зросла на 48%, повідомляє прес-служба Держцентру зайнятості. За оцінками Торгово-промислової палати України, рівень безробіття сьогодні складає 13,7-15,4%. Це найвищий показник за останні 15 років. Всього в "зупинених" галузях зайнято близько 4 млн осіб. Також в більшості випадків роботу втратили ті працівники, які не змогли регулярно добиратися на роботу через зупинку пасажирського сполучення. Лідерами по безробіттю серед областей залишаються Дніпропетровська, Харківська та Львівська області. Прем'єр-міністр Денис Шмигаль, в свою чергу, заявив, що Кабінет міністрів найближчим часом представить поетапний план підтримки бізнесу. Прем'єр зазначив, що перш за все допомога потрібна мікро – і малому бізнесу, яким і будуть допомагати в першу чергу. За його словами, і на рівні уряду, і на щоденних нарадах у президента триває робота над планом заходів для всіх галузей економіки, в тому числі для розвитку промисловості. Він підкреслив, що вже діє програма рефінансування кредитів для бізнесу під 0% з відстрочкою виплати тіла кредиту, завершується робота над впровадженням програми "Нові гроші" для малого та середнього бізнесу. Варто також зазначити про підтримку від уряду та додаткові 6 млрд грн, спрямовані на збільшення мінімальної допомоги по безробіттю, а також на допомогу роботодавцям, які через коронавірус зупинили свою діяльність. Якщо криза триватиме лише один квартал, і ми зможемо повернутись до нормального життя, то цей короткостроковий період буде профінансований урядами країн за рахунок збільшення боргу, який розписаний на багато років. Якщо ситуація буде набагато гірше і ситуація з пандемією не буде взята під контроль, то і в уряду не вистачить інструментів. Багато в чому уряди і центральні банки візьмуть на себе роль рятівників, іншу частину візьмуть на себе міжнародні фінансові організації. Є два варіанти вирішення: можна дати 100 гривень допомоги бізнесу від держави, а можна дати 5% компенсації відсоткової ставки за кредитом в розмірі 100 гривень, який дасть комерційний банк за нижчою ставкою. Банк, в свою чергу, може отримати рефінансування центрального банку. Багато центробанків в світі так і працюють, представляючи ліквідність банківської системи, а банківська система, в свою чергу, допомагає людям. Держава частково гарантує ці кредити. Так, з одного боку, якщо певна кількість людей не погасить кредити, держава повинна буде їх покрити, але це не буде 100%. В результаті можливість використання банківської системи для подолання кризи буде збільшувати можливості держави. Катерина Одарченко, партнер SIC Group UkraineКиевVласть

Глевахівська об'єднана територіальна громада Київської області у терміновому порядку розпочала інвентаризацію земель населених пунктів. Одночасно продовжується перепис майна у Бучанській, Ташанській, Узинській, Ржищівській, Пісківській ОТГ. Необхідність та нагальність процедури пояснюють тим, що села просто не знають, скільки мають земель. Порахувавши гектари, самоврядування планує ліквідувати випадки самозахоплення, а вільні ділянки виставити на аукціон. При цьому деякі громади такої можливість цьогоріч не мають, оскільки через карантин коштів на інвентаризацію не лишилось. Термінова інвентаризація Як стало відомо KV, 23 квітня Глевахівська об’єднана тергромада повідомила про початок інвентаризації земель селища. Мету цих заходів в громаді обґрунтовують необхідністю впорядкування і визначення земель, які перебувають в приватній власності, оренді, постійному користуванні та виявлення земель, які не обліковуються та є вільними. Таким чином, громада взялася перевіряти у населення наявність документів на земельні ділянки та реєстрацію в Держземкадастрі. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “У разі відсутності в реєстрі інформації, незавершеної приватизації ваших земельних ділянок, втрати рішень Глевахівської селищної ради, користування земельною ділянкою без відповідних рішень та дозволів – терміново звернутися до землевпорядників селищної ради або до свого вуличного депутата за допомогою та роз’ясненням”, – йдеться у дописі.  Як розповів KV голова Глевахівської ОТГ Володимир Петренко, після об'єднання у громади збільшилася територія. Так, вони мали 900 га, зараз же ввели в межі ОТГ 2365 га землі. Тому інвентаризацію вирішили провести для того, щоб виявити недоліки і привести у відповідність до чинного законодавства повністю всі земельні площі.  “По-перше, прийнятий закон про ринок землі. По-друге, ми хочемо знати, скільки в громаді в наявності земель сільськогосподарського призначення, адже їх інвентаризація ніколи не проводилася. Потім, якщо будуть виявлені вільні ділянки, плануємо надати землю “атовцям”. Якщо у мешканців громади справді є документи на ділянку, яка виділялася, відповідно до рішення сесії, то ми піднімаємо архів документів, звіряємо і надаємо дозвіл на розробку проєкту. А якщо це "халтура", то ділянка перейде тому, хто її дійсно потребує. Мешканці вже почали звертатися до ради: у когось не вистачає документів чи виявились недоліки, потрібно звірити кадастрові номери, розміщення ділянки. Населення на всі ці процеси реагує абсолютно нормально”, – розповів Петренко.  Так, за даними системи ProZorro, 16 квітня Глевахівська селищна рада вже замовила розробку технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель смт. Глеваха Васильківського району площею 2 365,6  га із подальшим розміщенням матеріалів інвентаризації земель у геоінформаційній системі. Вартість таких робіт становить 2,5 млн гривень.  Інвентаризація в дії Паралельно інвентаризація земель наразі проводиться й у інших громадах. Як відмітив голова Бучанської ОТГ Анатолій Федорук, вони проводять інвентаризацію у трьох населених пунктах.  “Ми розпочали інвентаризацію відразу після того, як об’єдналась громада. Наразі вона проводиться у селах Луб’янка, Блиставиця, Гаврилівка. Як у населених пунктах, так і за межами територій. Вже зроблено приблизно половину процедури. Ми спочатку намагались провести інвентаризацію силами місцевого підрозділу Держземагенції і відділу земельних ресурсів, а тепер бачимо, що є необхідність залучити розробників технічної документації, які працювали у Вишгородському і Бородянському районах. Скоріше за все будемо вимушені укласти угоду з Інститутом землеустрою, аби вони виконали узагальнюючу роботу і завершили процес. Ми також плануємо розпочати інвентаризацію по іншим селам, які от-от увійдуть до громади. На жаль, там є багато накладок по існуючим садибам і це створює дискомфорт жителям у оформленні та переоформленні приватної власності. Вільних ділянок майже не залишилось, але ті, які є та мають відповідне цільове призначення, будемо виставляти на аукціон. У Бучі давно провели інвентаризацію, проблем не було. Є чітко встановлені межі, винесені в натуру, всі ділянки знаходяться у публічній карті. Щодо нецільового використання землі – це наступні етапи роботи як органу місцевого самоврядування, так і земельної інспекції, аби стимулювати власників до ефективного використання землі”, – каже він. Як розповів голова Узинської ОТГ Віталій Гринчук, інвентаризацію у громаді розпочали давно і планують завершити через півроку.  “Ми займаємось проведенням інвентаризації, постійно приймаються необхідні рішення на сесіях, в тому числі з метою виявлення незаконного використання землі. Ми розпочали відразу після створення громади і плануємо завершити приблизно через півроку, громада не маленька. У зв'язку із відкриттям ринку землі пришвидшувати процес немає сенсу, оскільки у законодавстві не йдеться про продаж державних чи комунальних земель, тільки про приватні землі громадян. Ми ставимо перед собою завдання виявляти ділянки і наповнювати бюджет за рахунок орендної плати. Вільні ділянки ми виставляємо на аукціон. На жаль, теперішня ситуація відлякує інвесторів, але продовжуємо працювати”, – закінчив він.  Голова ж Ташанської ОТГ Василь Вовчанівський, відмітив, що в громаді проінвентаризована вже майже половина всіх земельних ділянок. Так, в одній сільраді інвентаризація повністю завершена, ще у двох – на стадії завершення. А ще трьом сільрадам необхідно замовити виготовлення генеральних планів. “Інвентаризацію обов’язково треба робити. По-перше, щоб знати, де яка земля і ким використовується, а, по-друге, мати можливість наповнювати бюджет громади за рахунок надходжень від оренди землі. У більшості випадків земля не використовувалася або навпаки, використовувалася незаконно. Тепер ми наводимо порядок. Переводимо землі, які в межах громади, до комунальної власності, визначаємо, які ділянки можна надати “атовцям”, афганцям чи пільговим категоріям. Поки що громада не отримала право розпоряджатися землями за межами населених пунктів. У Держгеокадастрі – хаос. По сьогоднішній день ця структура не може провести інвентаризацію і передати обіцяні об’єднаним громадам повноваження на ці території. Громади ж переживають, щоб за цей час ці землі не “роздерибанили”, адже Геокадастр виставляє на аукціони розпайовані ділянки. Є й такі випадки, коли земля обробляється без наявної на те документації. Так, зазвичай, це – невеликі ділянки, площею 10-30 га. Всі ці проблеми з оформленням землі через те, що раніше взагалі не було над цим контролю. У 1992 році такі об’єкти, як фермерські господарства, наприклад, були виведені за межі населених пунктів, щоб не сплачувати податки до місцевих рад. А згодом і передані до Держгеокадастру”, – резюмував він.  За словами в.о. голови Ржищівської ОТГ Христини Чорненької, у них проводиться інвентаризація земель за територією населених пунктів.  “Проводимо інвентаризацію земель, які нам передав Держгеокадастр, за межами населених пунктів. Коли почали розбирати договори, виявилось, що не всі землі були передані. Наразі спеціалісти спільно з Геокадастром вивчають ситуацію і працюють індивідуально з кожним проблемним питанням. По Ржищеву ми кожен рік проводимо інвентаризацію. У селах, які до нас приєднались, з цього року почнемо працювати. Випадків самозахоплення чи нецільового використання масово немає. Якщо стає відомо про окремі випадки, відразу звертаємось у відповідні органи”, – сказала вона. Як зазначив голова Пісківської ОТГ Анатолій Рудніченко, в них в громаді наразі працюють над отриманням проєктів землеустрою та права власності на земельні ділянки, щоб мати можливість стягнути з недобросовісних платників значні суми податкових боргів. Флагманом у цьому процесі на Київщині, за його словами, є Фастівська міська рада, тож досвід переймали саме у них.  “Фактично інвентаризація в громаді ще не завершена. Більшість фізичних та юросіб умисно не оформляють землю і не сплачують за оренду. Тож громада прийняла рішення узаконити ці землі і звернутися до прокуратури, щоб примусити орендарів виплатити за останні три роки недоотримані громадою кошти. Наразі порушення зафіксовані в Єдиному реєстрі. На сесії ми виділили кошти і робимо нині на ці ділянки кадастрові номери. Маючи кадастровий номер, спеціальна комісія з інвентаризації має можливість подати розрахунки до прокуратури, а вона вже подає до господарського суду, який і стягує з боржників необхідні суми. На жаль, територія громади межує з лісом і 85% займають лісові насадження. Ми зробили зміни до генплану і ведемо переговори з лісниками щодо виділення земельних ділянок для 104 воїнів АТО. Землі за межами населених пунктів, а це 239 га, після об'єднання ми отримали в першу чергу: виготовили необхідні кадастрові номери, тож сьогодні маємо право власності. Це не дуже якісні чи родючі землі, тож декілька ділянок виділили в оренду під бджільництво”, – розповів він. Не вистачає коштів Як з’ясувала KV, у деяких громадах є велика необхідність проведення інвентаризації земель, але коштів наразі на це не вистачає. Одна із головних причин – карантинні заходи через коронавірус. Так, за словами голови Баришівської ОТГ Олександра Вареніченка, на проведення інвентаризації потрібні величезні кошти, яких громада поки немає.  “Інвентаризація землі – це проведення процедури не тільки у паперовому варіанті, необхідно проводити фотозйомку, робити реєстри нотаріальні, реєстри Держгеокадастру, звіряти документи і рішення, виявляти ділянки. Це – величезний шмат роботи. До нас приходила компанія, пропонувала проведення робіт на територіях, які обробляються, де є самозахоплення. Це шалені кошти, а наша громада найбільша в області за площею. Ми б хотіли провести інвентаризацію, але враховуючи сьогоднішню ситуацію, просто не маємо коштів. Ми проводили роботу з виявлення тих, хто безоплатно користується землею. У минулому році за рахунок цього контролю ми додатково отримали в бюджет 6 млн гривень”, – говорить він.  Схожа проблема і у Миронівській об'єднаній громаді. Як розповів голова Віталій Савенко, цього року вони планували провести інвентаризацію, але карантин змусив її відкласти. “Встигли провести лише інвентаризацію земель за територією сіл, які передав нам Держгеокадастр. Якраз у цьому році ми планували розпочати інвентаризацію земель населених пунктів громади. Але карантинні заходи внесли корективи. Тепер не знаємо, коли з'являться кошти. Щодо нецільового використання ми постійно проводимо роботу. Був один випадок, передали дані в поліцію, відстоювали у суді. Ситуація вже вирішена” , – сказав він.  Із шести сіл Фурсівської ОТГ інвентаризація земель проведена наразі лише в амінцентрі громади – у селі Фурси. Як пояснив цю ситуацію голова ОТГ Микола Фурсенко, у 90% населених пунктів громади сьогодні відсутні генеральний план і схема планування території, які необхідні для старту інвентаризації. “Цю документацію необхідно ще виготовити і для цього нам потрібно приблизно ще 3-4 місяці. Без топографічних документів  не можна вводити інвентаризацію – це бутафорія. А на їхнє виготовлення потрібні солідні кошти. Держава мала допомогти і не виконала своїх обіцянок. А уряд вже хоче вводити ринок землі – він взагалі не на часі. Наявність вільної землі сьогодні – це дуже важке питання. Сьогодні малий та середній бізнес взагалі не має землі і не може розвиватися. Раніше були сільськогосподарські землі – пасовища, рекреаційні зони і зони для вирощування декоративних рослин. Сьогодні ж олігархи розорали все, навіть необліковані землі. Немає навіть елементарних пасовищ, щоб мешканці мали можливість тримати домашнє господарство і розвивати цей напрямок заробітку. Ця земля необлікована і всім відомо, які приносить прибутки, а податки ж ніхто до бюджету громади не сплачує”, – зазначив він.  За словами голови Студениківської ОТГ Марії Лях, вони лише планують проведення інвентаризації. Значні корективи в ці процеси вніс карантин. “Наразі ми готуємося до проведення інвентаризації. В наших інтересах провести інвентаризацію, бо, в першу чергу, це прозорість землі. Сьогодні громади не володіють інформацією щодо оподаткування земельних ділянок і сум цих податків. Села живуть лише за рахунок землі, тож нам важливо, щоб кожен клаптик землі приносив громаді прибуток. Сподіваємося, що наші орендарі сприймуть це лояльно. Це питання піднімалося перед громадою ще в 2018 році, але не всі підприємці погоджувалися на проходження перевірки через проблеми з Держгеокадастром. А можливо, і через брак необхідних документів чи порушення. Інвентаризація землі  – це дороговартісні проєкти. Тож ці процеси мали би вирішуватися на рівні держави. Так, у 2019 році на аукціон було виставлено 60 га землі за межами населених пунктів і громаду про це навіть не повідомили. У нас дуже багато земель перебуває в оренді лісового господарства, держлісгоспу, через що громада втрачає багато коштів. На рівні держави має бути розроблений такий документ, який би надав можливість передати подібні ресурси на баланс громад”, – розповіла керівниця громади.  Не розпочинали проведення інвентаризації і в Калинівській громаді Броварського району. За словами голови ОТГ Вадима Булкота, їхню новостворену громаду досі не включено до Перспективного плану розвитку і у них не має наразі фінансової можливості на проведення цих заходів. “Після об’єднання в громаді нічого не змінилося, адже нашу ОТГ досі не визнали спроможною і не затвердили в Перспективному плані. Кожна сільрада продовжує жити за своїм окремим бюджетом. Уряд обіцяв внести зміни до держбюджету на початку другого кварталу, щоб ми мали можливість перейти на прямі міжбюджетні відносини з держбюджетом, але поки що цього так і не відбулося. До об’єднання в Калинівці інвентаризація була завершена, а ось по іншим сільрадам, на жаль, її ще необхідно проводити. Та є більш глобальніше питання – введення адмінмеж громад у межі населених пунктів. Це дозволить громаді отримувати зовсім інші суми податків”, – додав Булкот. Вже проведено За словами голови Зазимської ОТГ Віталія Крупенка, інвентаризацію земель двох населених пунктів громади вже проведена, а наразі на території продовжують збирати дані.  “Фактично на сьогоднішній день від інвентаризації ми мало що виграємо. І картина відносно площі земель була відома і до цього, і майже не змінилась. А так, звичайно, бувають випадки, що у когось відсутня документація чи невірно оформлена, фіксуємо порушення”, – додав він. Як раніше повідомляла KV, вільний ринок земель сільгосппризначення, стартує вже в жовтні 2020 року. Верховна Рада (ВР) прийняла законопроект № 2178-10 (т.зв. "закон про ринок землі").  В кінцевому варіанті закону від початкової ідеї зняти мораторій на відчуження державних сільськогосподарських земель відмовилися – продавати такі землі заборонено. Також до 2024 року діє обмеження – не більше 100 га в одні руки і тільки громадянам України. З 2024 року громадяни України і українські юрособи зможуть володіти по 10 тис. га сільгоспугідь. Але банки зможуть через застави володіти якими завгодно площами українських чорноземів два роки, після чого будуть повинні продати ці землі на торгах.  Нагадаємо, що запровадження ринку землі викликало неабияке обурення серед представників органів місцевого самоврядування. Київщина заявила, що категорично проти запровадження ринку землі. Основні аргументи проти – відсутність державного земельного банку та інвентаризації землі, а також нестабільності в країні на тлі війни. Читайте: Киевщина против рынка земли (опрос КиевВласти) Фото: коллаж KVКиевVласть

Світова економічна криза, підсилена пандемією коронавірусу COVID-19, за оцінками міжнародних експертів, своїми масштабами вона в рази перевершить падіння 2008 року. Скорочення ВВП відчув на собі Китай, а згодом і весь світ. Криза сколихнула і світові ринки – обвалилися ціни на нафту, енергетичний ринок, а разом з ними – і фондові ринки. Однак Україна, як зазвичай, виявилась не готовою до такого розвитку подій. Втім, про все по порядку. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Наразі перед владою стоять дуже важливі завдання щодо опанування пандемії коронавірусу і в той самий час – збереження економіки. Українці, налякані масштабами катастрофи в Італії, Іспанії та США загалом позитивно ставляться до введення карантинних обмежень в країні: в опитуванні соціологічної групи “Рейтинг” 61% респондентів вважають запроваджені владою заходи щодо боротьби з коронавірусом оптимальними. З карантином – зрозуміло. Його введення необхідне, суспільство підтримує. Однак величезним викликом перед владою стоїть також питання того, як українцям прожити цей період обмежень, адже сотні тисяч втратили свої робочі місця або ж пішли у неоплачувані відпустки. Картина склалася така, що у більшої половини населення країни коштів вистачає менше ніж на місяць. Тобто, і до кризи люди жили так би мовити “від зарплати до зарплати”. Це опитування практично повторює дані вирахувані за методикою ООН, що в Україні бідними є більше 60% населення, а також присутнє таке ганебне для цивілізованого світу явище, як бідність серед працюючих. Кожен п’ятий працюючий бідний! Треба розуміти, що в даних умовах ситуація зміниться лише в гіршу сторону. У суспільстві постає логічне питання: коли запрацює економіка? В цілому уряд та частина представників муніципальної влади, судячи з медіа, активно включаються у вирішення даного питання. Але протистояти пандемії та рятувати економіку від краху – задачі важко співставні, різнопланові в підходах і мірах прийняття рішень, де не працюють стандартні шаблони, а кожен крок необхідно детально продумувати, не втрачаючи часу. Цей виклик новий для більшості країн світу, в тому числі – і для Кабміну Дениса Шмигаля. Економічні прогнози з приводу щодо відновлення споживання у світі невтішні. Я наводила у своєму відео дані, що за найскромнішими оцінкам, втрати світової економіки сягатимуть 5 трлн доларів. Провідні країни світу вливають в свої економіки сотні мільярдів доларів, незважаючи на захмарний рівень державного боргу, бо головним завданням є збереження економіки, а відтак – і попередження соціально-економічного колапсу усієї системи. Що ж до українських реалій, то нам потрібно розуміти, що наші економічні показники не підлягають порівнянню з вище вказаними, як і рівень допомоги бізнесу та громадянам. Сценарій розвитку подій в Україні, на жаль, буде не позитивний. Простіше кажучи – споживати немає за що, великі підприємства страждають перед кредиторами, середні та малі – знаходяться у безвиході. Рівень безробіття шалено зростає, і з кожним днем проблема набуває катастрофічних масштабів. Адже в даній статистиці не береться до уваги тіньовий ринок, який наразі теж “впав”. То що далі може запропонувати нам Денис Шмигаль? Подивимось. Як на мене, то конче необхідно здійснити такі кроки: - впровадити чіткі інструкції, і якісні законодавчі ініціативи щодо карантину, адже майже всі існуючі документи є скоріше рамковими; - чесно і чітко відповісти бізнесу про стан економіки; - надати відстрочку платникам ПДВ через коронавірус, щоб пом`якшити  удар; - надати податкові пільги для інвестицій, підтримки малого і середнього бізнесу; - створити та реалізувати програму підтримки експортерів; - реалізувати комплексну програму стимулювання імпортозаміщення, локалізації виробництва імпортованої продукції сьогодні; - надати план по виходу з кризи – не презентацію, а чіткі податкові умови, пріоритети і т.д. Зрозуміло, що всі сценарії будуть не простими, але тим паче – це краще розуміти завчасно, а також створити Антикризовий штаб для боротьби з викликами, які ставить перед нами сьогодення. Читайте: Кордон для заробітчан, які є найбільшим інвестором України Катерина Одарченко, партнер SIC Group Ukraine КиевVласть

Укладання чи переукладання договорів оренди землі несе в собі загрозу фактичної втрати землі. Закон, який прийнято (№2178-10), закони, які будуть прийматися (№2194,  №3131 та інші) стосовно так званого ринку землі, саме через дію договорів оренди будуть змушувати власників землі задешево від неї позбавлятися. Протидіяти таким законам може лише участь власника землі в Товаристві власників землі. До закінчення діючих договорів залишається ще 2-3 роки, а орендарі по всій Україні масово змушують-вмовляють власників землі переукладати договори оренди на нові строки. Погрози і виплата винагороди за переукладання можуть йти пліч-о-пліч.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Прийняття закону про так званий ринок землі не несе нічого доброго і хорошого для селян-власників землі. Цей закон – лише перший ланцюжок, що буде змушувати селян-власників землі продати землю задешево. Далі будуть прийматися закони, які  не тільки надають орендарю переважне право купувати землю (закон №2178-10), а і забороняють власнику без дозволу орендаря землі продавати землю (проєкт закону №2194). Тому першою причиною активних дій орендарів з переукладання договорів оренди спричинені прийняттям земельних законів в інтересах орендарів-аграрних олігархів, для  яких оренда є механізмом подальшого грабунку селян-власників землі та громадян України й захистом від прогресивних відносин. Крім цієї головної причини сьогодення, наведемо ще ряд факторів, що спричиняють такі дії з захоплення землі орендарями. Друге. Орендарі хочуть купувати землю, але за тією ціною, яку ви і так знаєте – це ціна оренди на 49 років з додатковими угодами, які у разі відкриття так званого ринку перетворять для орендаря землю з орендованої на власну. Третє. Земля, яка перебуває в оренді, може бути продана її власником, при цьому договір оренди продовжуватиме діяти. Покупцем землі може бути орендар або інша особа. Для інших, ніж орендар, осіб, земля, яка в оренді, менш цікаве придбання, ніж та, яка вільна, і, відповідно, за землю в оренді даватимуть значно меншу ціну, або вона буде взагалі не цікава як об’єкт купівлі (ви ж не будете купувати автомобіль, який ще буде 5 років їздити в оренді в службі таксі – ви хочете такий автомобіль, на якому будете їздити з першої хвилини його купівлі). Для орендаря дуже вигідно, коли він викуповуватиме землю, яка у нього в оренді, і чим триваліший строк такої оренди, тим нижчу ціну може пропонувати орендар – бо фактично тільки він єдиний покупець на цю землю. Четверте. Орендарю вигідна оренда – він багатіє на вашій землі, забираючи, по суті, належний вам прибуток від землі собі. Тому йому потрібна якомога довша оренда вашої землі -  якомога довше закріпачення вас, власників землі. П`яте. Орендарі бояться, що власники землі, якщо їм нададуть право розпоряджатися (продавати) землю, по закінченні договору оренди запропонує землю іншим покупцям за ціною, яку орендар не хотів би заплатити чи не має змоги заплатити за вашу землю. Шосте. Орендарі бояться, що власники землі можуть скоро усвідомити, що вони спроможні самостійно (особисто чи через участь у Товариствах власників землі) господарювати на своїй землі, а значить, збільшать у кілька разів дохід від землі та цінність власної землі. Що робити, щоб не стати закріпаченими зі своєю землею? Ставати учасниками Товариства власників землі. Стати учасником Товариства власників землі можна за 1-2 роки до закінчення договорів оренди. Формування розширених можливостей і підтримка діяльності Товариств власників землі передбачена проєктом закону №3208 від 13.03.2020р. “Про прогресивні земельні відносини”, співавтором якого я є. За проєктом закону №3208 Товариства власників землі – юридична особа, створена шляхом об’єднання власників землі з метою консолідації належних учасникам юридичної особи земельних ділянок для  використання їх у самостійній виробничій сільськогосподарській діяльності, соціально значиме як для учасників, товариства, так для держави і суспільства в цілому.  Учасником Товариства власників землі може бути власник землі незалежно від його віку чи фізичних можливостей. Вийти з учасників Товариства власників землі можна через 1 рік. Товариство власників землі для проведення робіт на землі, що належить учасникам Товариства, може наймати підрядника на виконання робіт на умовах Товариства. Товариства власників землі є головними учасникам формування прогресивних земельних відносин. Крім того, важливим для прогресивних земельних відносин є ефективний обмін землі, який неможливий без надання права власнику землі розпоряджатися нею. Також проєктом закону встановлюється, що органи державної влади чи органи місцевого самоврядування зобов’язані здійснювати викуп земельної ділянки за ціною, що дорівнює п’ятикратному розміру її нормативно-грошової оцінки.  Якщо ви не зрозуміли, що таке Товариство власників землі, то хоча б не укладайте договір оренди землі більше ніж на 1 рік. 1 рік – достатній строк для вивчення питання, що таке Товариство власників землі і чим воно корисно особисто власникові землі, чим корисне територіальній громаді та Державі. Детальніше дізнавайтеся, що таке Товариство власників землі, вступайте до Групи “ОБ’ЄДНАННЯ ВЛАСНИКІВ ЗЕМЛІ”, яка за посиланням (тисніть на посилання і приєднуйтеся на сторінці групи). Незалежних ЗМІ майже немає, і тому група у Фейсбуці -  один з можливих варіантів реалізації наших прав і свобод. Приєднуйтеся. Група – не кабала, її завжди можна залишити і приєднатися згодом знову. Мета групи – формування передумов для прогресивних земельних відносин та їх реалізація. Прогресивні земельні відносини – це: Збільшення доходів від землі у її власників в 2-4 рази. Припинення дискримінації власників землі. Надання прав власникам землі, у тому числі  права розривати договір оренди землі. Перехід до самостійного господарювання на власній землі особисто чи через участь у Товариствах власників землі – становлення власника землі власником аграрного підприємства. Саме перебування в Товаристві власників землі і забезпечить збільшення доходу від землі. Формування умов для відновлення та розвитку тваринництва та переробки на селі, створення робочих місць на власному підприємстві. У групі, окрім розгляду прогресивних земельних відносин, буде і інша важлива інформація стосовно земельних відносин: статті, обговорення, пропозиції, консультації та те, чого немає в ЗМІ, те, що від нас приховують, те, що визначає,  як діяти у своїх інтересах та інтересах суспільства. У групі ви можете поставити свої запитання з приводу землі. Ознайомитися з презентацією основних положень проєкту закону №3208 “Про прогресивні земельні відносини” можна,  натиснувши на посилання: презентація положень Закону №3208. Ознайомитися з текстом проєкту закону №3208 “Про прогресивні земельні відносини” можна, натиснувши на посилання: текст Закону №3208. Ознайомитися з тим, що таке Товариство власників землі, можна, натиснувши на посилання: Що таке Товариство власників землі. Читайте: Селяни-злочинці: як влада змушуватиме продавати землю задешево під прикриттям МВФ та Світового банку Роман Головін, розробник і втілювач Народної земельної реформиКиевVласть

Трохи відволічемось від питань земельних та мого законопроєкту №3208 “Про прогресивні земельні відносини” і згадаємо про Київ, в якому зосереджено 15-20% працездатного населення України. Операція “Парковка” провалена, агент “Німас” звільнений. А парковки стали одним з прикладів того, що не тільки не вдалось покращити, а вдалося свідомо погіршити. Та і в цій ситуації вже колишній директор КП “Київтранспарксервіс” Олександр Німас ні до чого – не можна виключно на нього перекладати вину за розвал КП “Киїівтранспарксервіс”. Він робив так, як йому дозволяли. Робив так, бо з нього не вимагали. І взагалі він не мав би бути призначений директором, як і його “патрон” Дмитро Давтян, бо вони від початку не були потрібні ані Віталію Кличку, ані киянам. У контексті цього вже на початку 2019 року було зрозуміло, що підприємство розвивається не в тому напрямку і потрібно змінювати керівництво. Питання звільнення Німаса на 100% повинно було бути вирішено разом із звільненням Давтяна з посади заступника голови Київської міськдержадміністрації (КМДА) 29 листопада 2019 року.  Чого чекали? Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Можна зразу повісити причину такої ситуації на Кличка. І це правильно, бо він є відповідальним за будь-яку ситуацію в Києві та за призначення. З іншого боку, Кличко робить ротації, перебуваючи, відповідно, в можливому пошуку кращих управлінців для киян і Києва. Те, що Німаса не можна було призначати керівником КП “Київтранспарксервіс”, було зрозуміло вже після того, як він програв цей конкурс. Але попри програш Німас став директором. Саме тому Кличку слід дотримуватися принципу залучення до роботи справжніх професіоналів, а не керуватися дружбою чи чиїмись вагомими рекомендаціями. Вже немає Німаса, немає Давтяна, який підсунув Кличку Німаса. Але старі проблеми з паркуванням Німас та Давтян не вирішили, а виключно збільшили. Ці проблеми залишаться надовго, як втрати київської громади, кожного киянина та гостя міста.  За час керівництва Німасов “Київтранспарксервісом” доходи цього підприємства зменшились. За офіційною звітністю за 3-й квартал 2019 року дохід підприємства склав 24,2 млн гривень, що на 8,7 млн менше, ніж за аналогічний період 2018 року. А збиток за 3 квартали 2019 року склав 5,2 млн гривень проти прибутку у 5 млн гривень за 3 квартали 2018 року.  Паркувальний простір втрачається, зменшується, не створюється. Безумовно, в пріоритеті пішохід, громадський транспорт, а потім авто і їх власники. Але це не означає повного ігнорування паркувального простору, бо автомобіль може бути незамінним засобом пересування. Тому нехтувати паркувальним простором, зменшуючи і обмежуючи, буде неправильно. Неправильним є і передача монополії на паркувальну діяльність приватним структурам, які вже на отриманих майданчиках діють за своїми правилами, а не за правилами киян. Корупція з`їла КП “Киїівтранспарксервіс”. Але ще більше шкодить некомпетентність і відсутність стратегії розвитку міста, в тому числі, її невід’ємної частини – паркувального простору. КП “Киїівтранспарксервіс” врятує залучення його до запропонованої мною програми комуналізації Києва. Головним з пріоритетів цієї програми є повернення комунальних монополій під контроль киян і обраного ними міського голови та припинення розпродажу Києва через аутсорсинги, приватизацію та навмисне неефективне управління власністю киян. Бо паркувальна діяльність є природною, економічною і адміністративною монополією киян, яку потрібно реалізовувати безпосередньо, наповнюючи бюджет міста, а не кишені “наближеного” бізнесу. Віталію Кличку замало змінювати своє оточення і підлеглих керівників в спробі отримати ефективність в управлінні довіреному йому киянами місті. Йому необхідно  функціонально змінювати підхід в призначенні керівників та виборі наближених осіб. За такими змінами повинні бути якісні перетворення, як результат якісних ґрунтовних стратегій, які наразі Кличко не отримав від своїх підлеглих. Мабуть, і самому Кличку набридли ці життєві трагедії, причиною яких були тимчасові стратегічно невмотивовані в інтересах киян особи-керівники, що працювали  не на розвиток Києва, а на його відставання та деградацію. Та й потрібно не забувати, що і гарний друг – не професія, як і комік – то далеко не клоун. Часу до виборів залишилося мало, і за цей час Кличку потрібно хоча б провести кадрові зміни, які будуть підтвердженням зміни стратегії розвитку міста в інтересах киян, а не кланів, бовдурів, та пустунів. Необхідне стратегічне оновлення. Думати, що таке оновлення непотрібне – все одно, що думати, що ти будеш боксувати зі слабкими суперниками, а суддями будуть твій тренер та брат з кумами. Поза конкуренцією буде стратегія комуналізації Києва, відповідно до якої все в столиці належить киянам. І все має працювати в інтересах киян, їх комфорту та соціально-економічного розвитку. Буквально це означає, що потрібно повертати Київ киянам. Читайте: Свободу Києву! Нова комунальна стратегія Роман Головін, розробник і втілювач Народної земельної реформи КиевVласть

Як вже відомо, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 року Кабінетом Міністрів України з 12 березня 2020 р. до 3 квітня 2020 р. (термін подовжений Кабінетом Міністрів України до 24 квітня 2020р.) та у відповідності до статті 29 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб” на усій території України встановлений карантин. Що це означає? Якщо дослівно, то “карантин” – це адміністративні та медико-санітарні заходи, котрі застосовують для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб. Це передбачено ст.1 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб”. Регламент встановлення карантину передбачають ст. 29 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб” та ст. 40 Закону України “Про санітарне та епідемічне благополуччя”. Звісно, що в першу чергу, з метою недопущення розповсюдження інфекції, збереження життя, здоров’я й безпеки працівників та оточуючих люде, держава дбає про запобігання скопленню людей в одному місці, що тягне за собою зміну умов у роботі підприємств, установ та організацій.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  З метою реалізації заходів, передбачених законодавством у разі встановлення карантину, роботодавці зобов’язані вжити всіх можливих заходів, а саме: надати працівникам щорічні основні та додаткові відпустки, інші оплачувані відпустки, передбачені чинним законодавством; надати відпустки без збереження заробітної плати за заявою працівників; встановити працівникам неповний або скорочений робочий час; запровадити роботу змінами; тимчасово запровадити дистанційну або надомну роботу; ввести простой; продовжити роботу за умови застосування засобів індивідуального та колективного захисту. У випадку виявлення у працівника первинних ознак захворювання, роботодавцям рекомендується негайно забезпечити направлення такого працівника до медичного закладу для встановлення відповідного діагнозу. Надання працівникам щорічних основних та додаткових відпусток, інших оплачуваних відпусток, передбачених законодавством, на час карантину Запровадження карантину не визначено законодавством, як підставу для перенесення щорічної відпустки. В той же час чинне законодавство не забороняє надання працівнику щорічної відпустки за угодою сторін, під час карантину, на весь час або частково. Відповідно до частини 2 статті 80 Кодексу законів про працю України (КЗпП) щорічна відпустка за ініціативою власника або уповноваженого ним органу, як виняток, може бути перенесена на інший період тільки за письмовою згодою працівника та за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) у разі, коли надання щорічної відпустки в раніше обумовлений період може несприятливо відбитися на нормальному ході роботи підприємства, установи, організації, та за умови, що частина відпустки тривалістю не менше 24 календарних днів буде використана в поточному робочому році. У разі перенесення щорічної відпустки новий термін її надання встановлюється за згодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом. Якщо у працівника є невикористані дні щорічної відпустки, за його бажанням (на підставі особистої заяви) та за згодою роботодавця, може бути надана щорічна основна або додаткова відпустка, а також інші оплачувані відпустки, передбачені законодавством (відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, додаткова відпустка окремим категоріям громадян та постраждалим учасникам Революції Гідності тощо). Надання відпусток без збереження заробітної плати за заявою працівників, на карантині Відповідно до частини 2 статті 84 КЗпП України за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік. Частиною 3 цієї статті зазначено, що у разі встановлення Кабінетом Міністрів України карантину відповідно до Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб” термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину не включається у загальний термін, встановлений частиною другою цієї статті. Слід зауважити, що зазначені відпустки надаються працівникам виключно на підставі їх особистої заяви. Надання працівникам відпусток без збереження заробітної плати за виключною ініціативою роботодавця законодавством про працю не передбачено. Якщо працівник відмовляється написати заяву про надання йому відпустки без збереження заробітної плати, роботодавець не має права примушувати його до цього. Встановлення працівникам неповного або скороченого робочого часу Статтею 56 КЗпП України передбачено, що за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. На прохання вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, в тому числі таку, що знаходиться під її опікуванням, або здійснює догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний встановлювати їй неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Оплата праці в таких випадках провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників. Відповідно до статті 51 КЗпП України за рахунок власних коштів на підприємствах і в організаціях для жінок, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністюможе встановлюватись скорочена тривалість робочого часу. Запровадження неповного робочого часу відповідно до статті 32 КЗпП України –  є зміною істотних умов праці, відповідно його запровадження потребує завчасного попередження працівників не менше ніж за два місяці. Якщо ж неповний робочий час встановлюється за бажанням працівника, то попередження працівника за два місяці не вимагається, і неповний робочий час може бути запроваджений з будь-якого моменту. У разі написання працівником заяви про встановлення йому неповного робочого часу, він має зазначити наступне: режим роботи під час неповного робочого часу (час початку та закінчення роботи); вид неповного робочого часу (неповний робочий день чи неповний робочий тиждень) період, на який встановлюється неповний робочий час тощо. Запровадження роботи змінами За бажанням працівників та за можливості виробничих процесів і згодою роботодавця може бути запроваджена робота змінами, яка відрізняється від звичайного режиму роботи. Як і у попередньому випадку, оплата проводиться за фактично виконану роботу (відпрацьований час). Запровадження дистанційної або надомної роботи Працювати дистанційно або вдома мають можливість обмежені категорії працівників. Як правило, це категорії спеціалістів і фахівців, робота яких полягає у створенні документів, текстів, звітів, програм за допомогою персональної техніки, окремі категорії робітничих професій по виготовленню продукції, що не вимагає спеціальних умов та обладнання. Питання дистанційної або надомної праці чинним законодавством практично не урегульовано, але Положенням про умови праці надомників, затвердженим постановою Держкомпраці від 29.09.1981 № 275/17-99, передбачено, що надомниками вважаються особи, які уклали трудовий договір з підприємством про виконання роботи вдома особисто з матеріалів і з використанням знарядь та засобів праці, виділених роботодавцем або придбаних за рахунок його коштів, а також із власних матеріалів та з використанням особистих механізмів й інструментів із дозволу керівництва. На час карантину  робоче місце працівника визначається не у виробничому, службовому або адміністративному приміщенні роботодавця, а за місцем проживання працівника (іншому місці за вибором працівника) на підставі його особистої заяви. При такому режимі роботи працівник зобов’язаний упродовж всієї тривалості робочого часу виконувати роботу, доручену роботодавцем, та перебувати під контролем роботодавця за допомогою сучасної техніки (телефон, інтернет, інші засоби зв’язку). Введення простою У разі, якщо неможлива реалізація вище запропонованих рішень, роботодавець може запровадити простій. Простій – це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. Час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Запровадження простою не вимагає згоди працівника. Це питання вирішується роботодавцем за погодженням (за наявності) з первинною профспілковою організацією або представником трудового колективу. Звільнення працівників у зв’язку з карантином Законодавство не передбачає особливої процедури звільнення працівників у зв’язку з карантином. Тому, якщо роботодавець вважає за доцільне звільнити працівників у зв’язку з призупиненням діяльності, оптимальною серед наявних підстав звільнення буде звільнення у зв’язку зі скороченням чисельності та/або штату працівників у результаті змін в організації виробництва і праці роботодавця. В такому випадку роботодавець зобов’язаний прийняти відповідне рішення та повідомити працівників письмово під розпис про звільнення не пізніше, ніж за два місяці до запланованої дати звільнення. Також роботодавець, звільняючи працівників у зв’язку зі скороченням чисельності та/або штату працівників, зобов’язаний виплатити працівникам вихідну допомогу в розмірі не менше середнього місячного заробітку. Таким чином, у випадку скорочення роботодавець повинен виплатити працівникам у середньому три заробітні плати (дві заробітні плати за період роботи протягом двомісячного строку до дати звільнення та один середньомісячний заробіток як вихідна допомога Слід звернути увагу, що прийняття роботодавцем рішення про скорочення працівників та повідомлення працівників про майбутнє звільнення, роботодавець може скасувати своє рішення в будь-який час до дати фактичного звільнення працівників. Застосування засобів індивідуального та колективного захисту Якщо ж всі перераховані варіанти вирішення проблеми організації роботи під час карантину не підходять, залишається варіант продовження роботи із забезпеченням засобів індивідуального та колективного захисту. У такому випадку роботодавець має безоплатно забезпечити працівників  засобами індивідуального захисту, мийними та знешкоджувальними, антисептичними та дезінфікуючими засобами, проінформувати працівників про профілактичні заходи, розміщенні на офіційному сайті Міністерства охорони здоров’я України, організувати максимально безпечну доставку працівників до місця роботи та у зворотньому напрямку тощо. Неявка працівника на роботу або запізнення є порушенням трудової дисципліни. Але, чи може бути працівник притягнутий до дисциплінарної відповідальності у разі неможливості прибути на роботу вчасно через запровадження заходів, пов’язаних із карантином? Звісно, що ні. Однією із умов притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності є наявність особистої вини працівника у порушенні трудової дисципліни та відсутність поважних причин. Якщо ж порушення трудової дисципліни є наслідком поважних причин у вигляді заходів, пов’язаних із запровадженням карантину, роботодавець не має підстав для застосування до працівника заходів дисциплінарного впливу. На період перебування в спеціалізованих закладах охорони здоров’я, а також й на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникнення та поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій, застрахованим особам надається допомога по тимчасовій непрацездатності. За вказаним страховим випадком вищезгаданим особам допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством. На останок, слід зазначити, що у подібних надзвичайних ситуаціях, головним ворогом є паніка. Тому, необхідно дотримуватись норм національного законодавства, обрати для себе зручний та безпечний спосіб виконання роботи та зберігати спокій.  Роман Титикало, адвокат, керуючий адвокатського бюро "Титикало та партнери", заслужений юрист України, депутат Київської обласної ради КиевVласть

Полювання є досить поширеним хобі серед українців. Втім навколо нього існує багато міфів. Дехто вважає, що мисливці лише знищують природу, а для когось мисливець та браконьєр – тотожні. Такі хибні думки можна почути навіть від народних депутатів Верховної Ради (ВР), котрі нещодавно запропонували низку законопроєктів, які, на думку мисливської спільноти, зруйнують цілу галузь. Мисливці також пропонують зміни до законодавства та збираються не допустити прийняття шкідливих, на їх думку, законодавчих ініціатив. Про це в інтерв’ю KV розповів голова науково-технічної ради Всеукраїнської асоціації мисливців та користувачів мисливських угідь, доктор сільськогосподарських наук за спеціальністю “Екологія” Василь Новицький (на фото). Всеукраїнська асоціація мисливців та користувачів мисливських угідь (далі – Асоціація), як розповів Василь Новицький, на сьогодні має 24 регіональні представництва, а також жіночий підрозділ "Діана-Магнум", об'єднує понад сотню користувачів мисливських угідь та декілька сотень фізичних осіб-членів Асоціації. Асоціація не має своїх мисливських угідь, натомість займається об’єднанням їх користувачів, виступає як комунікатор, в тому числі на парламентських слуханнях та в міністерствах. Асоціація також займається законотворчою діяльністю, наприклад, подає законопроекти про внесення змін до різних законів, зокрема про жорстоке поводження з тваринами, про мисливське господарство та полювання, про тваринний світ, кримінальний та адміністративний кодекси.  Серед членів Асоціації багато вчених-екологів, лісівників, спеціалістів у галузі мисливства. Партнерами Асоціації є Українське товариство мисливців та рибалок (УТМР), Товариство лісівників України, Федерація мисливського собаківництва України.  Головною метою Асоціації є створення нової та удосконалення діючої нормативно-правової бази з питань ведення мисливського господарства, формування об’єктивної громадської думки про мисливське господарство та позитивного образу мисливця як людини, котра дбає про довкілля. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  В інтерв’ю KV Василь Новицький розповів про те, як запропоновані до розгляду у Верховній  Раді (ВР) законопроєкти можуть знищити мисливську галузь та призвести до спалаху сказу, чому заборона полювання на лося не призведе до збільшення його поголів’я, та досвід Білорусі у збільшенні поголів'я зубрів в той час, коли в Україні вони майже зникли. KV: Розкажіть про законопроєкти, що зараз подані та розглядаються у ВР. Як запропоновані законопроєкти №2448 (автор законопроєкту – депутат Олександр Качура (фракція “Слуга народу”) написав заяву про відкликання після інтерв’ю), №2351, №0870 та №2232 вплинуть на мисливську галузь в Україні?  Василь Новицький: На сьогодні подано чотири таких законопроєкти. Два з них прийняті в першому читанні, два зареєстровані. Законопроєкт №0870 перейшов ще з переднього скликання ВР – він стосується заборони використання свинцевого шроту у водоохоронних зонах. Але вони не виділені в натурі, і за цим законом можна буде заборонити будь-яке полювання на качку зі свинцевим шротом. Але металева форма свинцю, за даними ЄС, займає лише долі відсотку від забруднення свинцем довкілля, основне – це вихлопні гази та заводські стоки. Але зоозахисники борються чомусь лише зі шротом.  В цьому законопроєкті піднімається питання занесення вовка в охоронювані види за вимогами Бернської конвенції, хоча вона у нас прийнята із застереженнями якраз по цьому виду. Тож вовк в Україні стане умовно червонокнижним видом.  Також перше читання пройшов законопроєкт №2351, який стосується багатьох сфер – і мисливців, і лісівників, і навіть тваринників. Цим законопроєктом передбачається, якщо по-простому, що рішенням сільради можна заборонити полювання або лісокористування на певній території. За законопроєктом, якщо сільрада знаходить реліктовий для своєї території вид, в радіусі 500 м від цього виду можуть заборонити лісокористування та полювання. Радіус 500 метрів – це 75 гектарів. Дві-три рослини, пару гнізд, і на території лісгоспу можна заборонити полювання і лісокористування.  Також цей законопроєкт вносить правки до закону про жорстоке поводження з тваринами, зокрема, ним забороняється позбавляти життя тварин до втрати свідомості. Таким чином він блокує роботу норкових ферм, птахофабрик, всіх забійних комбінатів. Також цей законопроєкт частково дублює інший, №2232, який забороняє регулювання чисельності бродячих котів і собак. Законопроєкт №2351 дозволяє комунальникам залишати бродячих котів та собак в містах і селах. Якщо раніше комунальники мали їх відловлювати, то зараз можна просто стерилізувати, кліпсувати та випустити назад в “ареал перебування”.  KV: Але ж зараз по Києву теж бігають чіповані собаки. Василь Новицький: Наскільки мені відомо, ці чіповані собаки стерилізовані благодійним фондом, а позначки повідомляють комунальникам, що ці собаки несуть найменшу загрозу, в плані свого розмноження, але не агресивності. Але згідно діючому законодавству про жорстоке поводження з тваринами, безпритульні собаки та коти мають бути відловлені та перебувати у спеціальних закладах для перетримки або у притулках. KV: А що з приводу двох інших законопроєктів? Василь Новицький: Сумновідомий законопроєкт №2232 містить в собі три блоки. Зоозахисники прикриваються першим блоком – забороною станцій для притравки мисливських собак.  На жаль, наші зоозахисники при написанні законів маніпулюють фактами. Наприклад, брехня, що в Європі немає контактної притравки. В ЄС контактна притравка є у Франції, Словенії та Словаччині. А законопроєкт №2232 забороняє навіть безконтактну притравку, котра є в кожній європейській країні, хоч вона і неефективна! Франція свого часу залишала контактну притравку, бо мала проблему з лисицями, і з ними треба боротись.  Щодо гуманності цього законопроєкту теж виникають питання. Це вибіркова гуманність. Сьогодні на десятку притравочних станцій є близько 100 лисиць. Припустимо, зоозахисники рятують тих 100 лисиць від жорстокого поводження. Натомість в поле випускають десятки тисяч норних собак, абсолютно не підготовлених до контакту зі звіром. В результаті отримаємо тисячі покалічених лисиць, тому що собаки не навчені. Вони будуть помирати в природі, переносити коросту, сказ. Також отримаємо тисячі покалічених собак!  Де гуманність? Другий блок – повна заборона регуляції чисельності бродячих котів та собак у природних екосистемах.  Але ж при цьому не пропонується жодна альтернатива! Є досвід Аргентини та Австралії з безконтрольного розповсюдження домашніх тварин, де бродячі собаки та коти знищили біорізноманіття.  В Угорщині чиновники відзвітували перед громадянами, що мисливці в маленькій Угорщині відстріляли, здається, 6,5 тис. бродячих собак.  Польща має велику проблему, бо бродячі коти щороку вбивають сотні мільйонів диких тварин. Скільки в Україні бродячих котів та собак – достеменно невідомо. З іншого боку це має бути досить динамічна і непередбачувана цифра, адже має два джерела виникнення – розмноження в природі та періодичне залишення тварин людьми. Мисливці не звітують про кількість відстріляних бродячих котів та собак. Є лише звіти єгерської служби, згідно з якими 6 тис. єгерів за останні роки відстрілювали порядку 34-36 тис. бродячих котів і собак щороку Якщо ці дані екстраполювати на 350 тис. активних мисливців, отримаємо близько мільйону бродячих котів і собак. Мільйон – це лише на рік! А що буде, якщо їх перестануть відстрілювати? Це буде екологічна катастрофа. Епідемія сказу, загроза для населення, знищення біорізноманіття, зачистка території – від горобця до лелеки, від миші до лося. Третій блок – обмеження добування шкідливих видів, таких як лисиця чи єнот уссурійський, більш відомий як єнотовидний собака, з 9 місяців на рік – до 3 місяців. В результаті в Україні може бути спалах захворюваності на сказ. KV: А що пропонують з приводу переобліків тварин?  Василь Новицький: Четвертий законопроєкт, №2448, стосується переобліків тварин в мисливських господарствах на вимогу будь-якого громадянина України чи організації, яка має відношення, згідно статутній діяльності, до природоохорони чи екології. В 40-денний термін після проведення обліку представники громадської організації (ГО) мають право приїхати в будь-яке мисливське господарство, і провести переоблік. Це нісенітниця, бо перерахувати на початку квітня тварин, котрих рахували в лютому, за відсутністю снігового покриву, буде неможливо.  За моїми даними, ще декілька подібних законопроєктів знаходяться на стадії розгляду та реєстрації.  Останні два законопроєкти за авторством депутата Качури, котрий має високі рейтинги в колах юристів, підготовлені, на мій погляд, досить безграмотно, особливо №2448. Таке відчуття, що ні юристи, ні фахівці їх і не читали. KV: Законопроєкт про переоблік має якісь корупційні ризики? Василь Новицький: Законопроєкт №2448 просто суперечить конституційним нормам. Він мав би бути направлений на експертизу до комітету із запобігання корупції, оскільки має прямі корупційні ризики.  Чому зоозахисники не хочуть прописати в законопроєктах, що беруть участь у обліках? Чому їм потрібні саме переобліки? Це дуже насторожує. Цей законопроєкт залишає більше питань, ніж слів у ньому. Серед його авторів здається чотири громадських активіста і троє вчених, котрі працюють в об'єктах природно-заповідного фонду (до речі,в ПЗФах України обліки взагалі ніхто не контролює і вони як прави і не проводяться), при цьому немає жодного спеціаліста із мисливського господарства. Автори плутаються в термінології, в пояснювальній записці пишуть про облік мисливських тварин, а в законі – облік видів мисливських тварин.  Більшість обліків четвероногих проводиться методом суцільного прогону. Для цього треба зо два десятки фахових обліковців та стільки ж загоничів. В законопроекті пишуть, що вони можуть проводити переоблік навіть утрьох. Як можна після сорока чоловік утрьох провести переоблік? Це буде інша методика, але хіба можна результати за різними методиками між собою порівнювати? За чий рахунок проводити переоблік? Сьогодні облік проводиться за рахунок господарства. Хто буде фінансувати бажання громадянина чи ГО повторити облік? Якщо сам цей громадянин, питання немає, хай відшкодовує. Жоден користувач не піде на такий переоблік. А три людини походять по лісу на підборах, і скажуть, що нічого з того, що в акті первинного обліку вказано, вони не побачили, і складуть інший акт, котрий навіть не зобов'язані погодити з користувачем. KV: А яку вагу буде мати цей акт? Таку ж як облік, чи вище? Василь Новицький: Вище, бо це ж переоблік. Вони будуть користуватись другим актом. KV: Тобто, потім можно актом переобліку шантажувати користувача угідь? Василь Новицький: На кожному кроці можна шантажувати. Можна надіслати “гонця”, котрий скаже, що приїдуть з переобліками і давайте щось думати. Потім можна приїхати, провести переоблік і сказати, що у нас от такий акт, давайте цей акт викупіть. Були вже прецеденти в Україні, коли під удар екорадикалів попадали лісогосподарства, за якими стояли бізнесмени, мільйонери, яких можна було шантажувати. Але саме найбагатші господарства, а не голі заповідники, сьогодні і відіграють роль найкращих резерватів для відтворення тварин в Україні! Моя особиста думка, що цей законопроєкт є проміжною ланкою для того щоб просто зупинити мисливську галузь і закрити полювання в Україні. KV: З якою метою? Василь Новицький: Перша версія – відпрацювання закордонних зоозахисних грантів, котрі передбачають закриття полювання.  Але все більше користувачів схиляються до думки, що все це робиться під майбутній продаж земель в Україні. Таким чином усуваються співкористувачі, які де-юре є перепоною для земельного дерибану. А щоб прибрати співкористувачів, треба вбити мисливську галузь, в якій договора оренди землі на строк від 15 до 49 років. І ще ж є плани як уряду Гройсмана, так і теперішнього (уряду Олексія Гончарука, який відправлено у відставку, – KV) про лісову концесію. І я вважаю, що прямий обов’язок влади спростувати ці припущення, вийти до народу, і сказати що такі законопроєкти при них не пройдуть. KV: Які дії ви плануєте, щоб зупинити ці законопроєкти? Василь Новицький: Буде мирний марш (після інтерв’ю у зв'язку із всеукраїнським карантином стало відомо про перенесення маршу, – KV), щоб продемонструвати владі, що нас не купка маргиналів. Ми йдемо на цей захід з двома простими вимогами.  Перша – зупинити утиски конституційних прав мисливців в Україні, і публічні звинувачення, котрі навіть з уст народних депутатів сипляться на мисливців.  Друга – зупинити нищення мисливської галузі, надати їй вектор європейського розвитку. Якщо сьогодні держава декларує своє прагнення до Європи, чому ми не євроінтегруємось в аспекті розвитку мисливської галузі? KV: Ви маєте якесь представництво ВР? Можливо, ви внесли якісь зустрічні законопроєкти? Василь Новицький: На останньому круглому столі у ВР, присвяченому розгляду законопроєкту №2448, нас відкрито підтримали депутати Сергій Литвиненко (фракція “Слуга народу”) та Сергій Шахов (депутатська група “Довіра”), а також помічник нардепа Дмитра Шенцева (позафракційний). Також є неперевірена інформація, що близько 40 депутатів звернулись до міністра екології Олексія Оржеля (був міністром на момент інтерв’ю, – KV) з вимогою спростувати свої слова, що мисливці для нього диковина і він сподівається, що в Україні це явище незабаром зникне.  KV: Можете прокоментувати звинувачення, що мисливці лише беруть від природи, і нічого їй не дають, нічого не створюють? Василь Новицький: Треба визнати вину в дезінформованості гомадян і мисливської спільноти, бо наші спілки активно почали створюватись лише в 2014-2015 роках, в той час як антимисливське лобі весь час працювало. І необізнаність населення ми маємо з двох причин.  По-перше – дезінформація від антимисливців, наприклад, що немає різниці між мисливцем та браконьєром, бо і один і другий – “вбивці”.  Але і ми, мисливці, також винні, бо наша мисливська культура подекуди далека від європейської і бажає бути кращою. В цьому аспекті нам є над чим працювати, бо інколи ми самі собі створюємо антипіар поведінкою на полюванні, і це бачать пересічні мешканці. Людям треба пояснювати, що мисливська галузь була, є і буде. І, якщо побороти мисливство, на його місце негайно прийде тотальне браконьєрство. В жодній країні світу державі не під силу зберегти тваринний світ без допомоги мисливців. Для цього треба тримати за бюджетні гроші мільйонні армії єгерів.  Мисливська галузь серед іншого регулює кількість тварин.  Наприклад, в США щороку відстрілюють понад мільйон голів оленів. Якщо цього не робити, що буде з екосистемами? Є прецеденти, коли дикими тваринами знищуються цілі ліси й поля. На жаль, зараз для України це не актуально. Але хто, крім мисливців, буде регулювати кількість лисиць, вовків, єнотів уссурійських, котрі розносять сказ? Хто буде охороняти тварин від браконьєрів? Це можуть зробити лише мисливські господарства, котрі зацікавлені в тому економічно.  KV: Наскільки значна роль мисливців у зменшенні природного різноманіття?  Василь Новицький: На початку століття львівські вчені провели дослідження, які показали, що в лісостепу України у 62% смертності диких тварин винні сільгоспвиробники, через порушення процесів механізації та використання хімії. У смерті понад 15% диких тварин винні браконьєри. Близько 12% вилучення тварин – це мисливці, решта – ДТП і так далі. KV: Як можна боротись із браконьєрами? Василь Новицький: З 2015 року ми бились головою об стіну, вимагаючи кримінальної відповідальності за незаконне видобування ліцензійних видів. На рівні Мінюсту ці рішення завжди блокувались. Чому? Бо система не може себе перезавантажити, ми ж знаємо, хто основні браконьєри сьогодні – судді, прокурори, поліція.  Але ми добились з 2015 до 2017 року хоча б підняття такс за відшкодування. Відшкодування за браконьєрське видобування зайця до 2017 року складало здається 200 гривень, а зараз коштує 8 тис. гривень.  В проєкті нового закону, який ми подаємо до ВР, ми знижуємо планку для кримінальної відповідальності до приблизно 10 тис. гривень. Якщо не в’язниця, то великий штраф та умовний строк. Тільки так можна побороти браконьєрство, і саме таким шляхом пішла свого часу сусідня Білорусь.  Сьогодні влада хоче передати всі природоохоронні функції, як по мисливству, так і по рибалці, екологічній інспекції. Таким чином цей орган стане монопольним, і це лякає. Хочуть ліквідувати рибоохоронний патруль, за зразком якого ми і планували створити державну мисливську варту, хочуть ліквідувати лісову охорону. Останнім часом на рік складалось 3-4 тис. протоколів за незаконне полювання. Це дуже мало. З них всього 9% складалось екологами, решта – єгерські служби. Але досі єгерська служба користувача угідь позбавлена права затримувати порушника. Вони можуть лише затримати на своїх угіддях підозрюваного у порушенні до приїзду поліції, але це якщо їм не чинять спротив. Якщо в Екоінспекції будуть підрозділи по охороні тваринного світу, по охороні лісових ресурсів, по охороні водних ресурсів, тоді можна працювати. Але якщо це буде одна велика структура, і на область дадуть 5 чи 10 інспекторів, котрі будуть займатись всім, це буде катастрофою. KV: Розкажіть більше про ситуацію з полюванням на Київщині. Василь Новицький: Київська область має свою специфіку. В першу чергу тим, що це область з великою кількістю користувачів мисливських угідь. Київщина має посилений мисливський прес на територію. Тому для Київщини дуже важливо розподіляти мисливське навантаження рівномірно по області, наприклад, працювати над тим, щоб полювання на качку було не лише по руслу Дніпра.  Важливо вести боротьбу з браконьєрством, бо там де багато населення, багато не лише мисливців, але й браконьєрів. Наприклад, в 2017 році на Київщині було складено 227 протоколів на порушників правил полювання на суму майже 60 тис. гривень.  На території Київської області також активно проводиться боротьба із хижими та шкідливими тваринами. В тому ж 2017 році було відстріляно 1 754 лисиці, 35 вовків, 147 єнотовидних собак. Єнотовидний собака це інвазивний вид для України. Колись, за часів радянського режиму він був завезений до України, і він живе здебільшого по руслах великих річок, оскільки любить воду. Також в 2017 році на Київщині відстріляли 1137 бродячих собак та 419 бродячих котів. KV: Кілька років тому був скандал із забороною полюванням на лося в Україні. Можете пояснити, що тоді відбувалось?  Василь Новицький: Ситуацію з лосем я знаю досконально. Лось став жертвою дешевого політичного піару. Напади зоозахисників на полювання на цей вид були давно, був введений 10-річний мораторій на добування лося – з 1996 до 2006 року. До мораторію було 8,4 тис. голів лося, тоді казали, що цього мало, хоча не було жодного наукового висновку про оптимальну кількість лосів в угіддях України. Як фахівець, можу сказати, що для України, як південної межі ареалу лося, оптимальна кількість не перевищує 9 тис. голів. За 10 років дії мораторію в Україні залишилось 4,1 тис. голів лося.  KV: Як таке могло статись? В цьому вина браконьєрів? Василь Новицький: Коли користувачі мисливських угідь економічно вмотивовані, вони охороняють вид. Коли вони з цього нічого не мають, вид стає нецікавим. Жоден зоозахисник не може запропонувати кращих природоохоронних інструментів, ніж економічні. Тому за 10 років мораторію ми втратили більше половини популяції лося. Другий мораторій був з 2009 до 2012 року – приросту поголів'я лосів не було.  KV: А коли мораторію не було, між 2006 і 2009 роками, як змінилась ситуація? Василь Новицький: Приріст був дуже малий, здається 3-4%. Під час влади Януковича, коли при владі було багато мисливців, на лося відкрили полювання. З 2012 до 2017 року чисельність лося виросла на 46% – офіційно їх було 6,3 тис. Потім окремі зоорадикали зайшли до тодішнього міністра екології Остапа Семерака, і він виписав “царський указ” про заборону полювання на лося на 25 років. Цей указ заблокували Мінюст і Мінагрополітики. На цьому Семерак не зупинився, пішов на принцип, і вирішив провести заборону через Червону книгу України (ЧКУ). З'явилося “експертне заключення” яке можна кваліфікувати як “липове”, що лося в Україні не більше 1-2 тис. Потім суд першої інстанції здається визнав його оціночним судженням.  Вони прикрились цим папірцем, визнання котрого ми потім добились в суді недійсним. В результаті ми виграли суд першої інстанції. Семерак тоді обіцяв, що проведуть всеукраїнський облік кількості лося, розроблять програму порятунку виду. Тому що ми апелювали, що в ЧКУ є вже зубр, ведмідь та рись, котрі у ній тихо здихають. Не можна просто заборонити полювання на мисливські види, які можуть бути жертвами браконьєрства. ЧКУ і закон для браконьєра не аргумент, на відміну від покарання – штрафа та в’язниці. Міністерство екології подало апеляцію, провели комісію по ЧКУ, де не фахівці з лося проголосували за внесення його туди. Це при тому, що був звіт Інституту зоології від 2009 року про те, що занесення лося до ЧКУ при чисельності більше 5 тис. осіб є неефективним. В апеляції суддя послався на суспільний резонанс справи, мовляв зоозахисників багато, а мисливців на суд прийшло мало. За моєю неперевіреною інформацією, була пряма вказівка з Банкової (на вул. Банковій знаходиться Офіс президента, – KV), не розгойдувати ситуацію, щоб мисливці суд програли. Читайте: Суд вернул лося в Красную книгу Украины Проте Семераком не було проведено ані всеукраїнського обліку, ані розроблено програму відтворення лося. KV: Чи є статистика по кількості лося зараз? Василь Новицький: За моїми оцінками, через браконьєрів ми вже втратили близько 2 тис. голів лося. І його може очікувати доля зубра, також занесеного в Червону книгу. KV: Що ви маєте на увазі? Василь Новицький: В 1991 році в Україні було десь 650 зубрів, а в Білорусі 120. Ми одразу занесли зубра в ЧКУ, а в Білорусі йому надали подвійного статусу. Це дуже проста, але дієва схема. Якщо в заповіднику добули зубра, то браконьєр сідає до в'язниці. Але мисливське господарство може купити собі зубрів і розвести їх для комерційного полювання, котре сьогодні в Білорусі коштує 20 тис. євро. В такому випадку для зубра діє статус суворо охоронюваного вида з лімітованим добуванням. Для полювання часто обирають старого зубра, котрому скоро вмирати, і його вже добуває іноземець. За 20 тис. євро у нас можна купити кормів на рік для стада в 50 голів зубрів.  Станом на минулий рік в Білорусі налічувалось 1,8 тис. зубрів, в той час як в Україні – 220. Ми втратили дві третини популяції, а білоруси наростили в 15 разів. От вам приклад дбайливого господарювання. Я був свідком того, як відмовили у добуванні старого лежачого зубра, котрий не відходив від годівниці та майже весь час лежав. І в той час лісівники бідкались, що немає грошей на корми, бо влада вчасно не перерахувала кошти. Тоді єгер розповідав, що в Харкові є німець, бізнесмен, який хотів би добути зубра. Були б ми у Білорусі, він заплатив би гроші, і було б за що купити корми.  Але тоді зоозахисники сказали: “Хай здохне, ми приїдемо та поставимо йому хрест”. Той зубр загинув давно. Був я недавно у Конотопі, де все це відбувалось, і ніякого хреста не бачив. Прикро констатувати, але в Україні сучасний так званий “зоозахист” більше про здирництво аніж вкладення в довкілля. Ситуація з поголів’ям лося взагалі не залежить за великим рахунком від внутрішньої обстановки в Україні. У нас живе маргінальна частина популяції, основна – у Фінляндії, Швеції, на півночі Росії. Чисельність лося в Україні залежить від чисельності саме в основному ареалі. Коли йде ріст чисельності на півночі, за пару років відбувається витіснення поголів’я на периферію ареалу, і чисельність зростає.  Після Другої світової війни в Україні було кілька сотень лосів. В 1960-ті роки полювання на нього заборонили, лося було кілька тисяч. А за 5 років – порядка 20 тис. Таке збільшення не могла статись за 5 років за рахунок народжуваності. Це була міграційна хвиля. Є дрібні хвилі в 11 років, і велика хвиля періодичністю в 70-90 років.  KV: Яка ситуація зі звірами зараз у Чорнобильській зоні?  Василь Новицький: Регулювання чисельності тварин як такого там не відбувається, час від часу туди заходять браконьєри. На сьогодні Чорнобильська зона – замкнута самодостатня екосистема, яка здатна займатись саморегуляцією.  Але переносити ті дані на територію всієї України, де лісів всього 15%, землі розорані, буде неправильно. Відсутність полювання в Україні не призведе до таких самих наслідків, як відсутність полювання у Чорнобильській зоні. А гарантовано – навпаки! KV: А вовки, чи інші види тварин, виходять з Чорнобильської зони, як з такого собі розплідника? Василь Новицький: Насправді сьогодні вона є резерватом для розмноження вовка. Але точного обліку тварин там нема. Наприклад, працівники Чорнобильської зони кажуть, що в них живе близько 1,5 тис. лося. Тому можна підрахувати, що до занесення до ЧКУ лося було не 6 тис., а близько 8 тис. Згідно з положенням Мінекології (зараз – Мінекоенерго), саме вони мають вести моніторинг чисельності фауни, в тому числі мисливської. Але вони того не роблять, і нахабно користуються даними користувачів мисливських угідь. Хочеться запитати в міністра екології – чому й досі ми не знаємо, скільки тварин, зокрема лосів, у Чорнобильському заповіднику, скільки їх у інших заповідниках? Чому у відповіді на наші запити щодо чисельності лося в окремих об'єктах природозаповідного фонду (ПЗФ) ми отримували відповідь “від одного до десяти”?  Коли ми співставили площі всіх об’єктів ПЗФ, а їх сьогодні 10% від площі мисливських угідь, зі всією чисельністю лося, у нас вийшло, що в цих 10% площі ПЗФ живе всього 3% лосів. А це територія з найкращими умовами, де не ведеться полювання! Чому ж така ситуація? Чому ж тоді в ПЗФах лосей втричі менше, ніж в середньостатистичному мисливському господарстві? А відповідь проста. На сьогодні середній об’єкт ПЗФ – зоологічна пустеля в порівнянні з нормальним середнім мисливським господарством, де є нормальна охорона. А якщо приїхати до об’єкта ПЗФ, буде стояти браконьєрська канонада. KV: Як Україна може заробляти на мисливській галузі? Василь Новицький: Сьогодні окупність галузі тримається на рівні 46-48%. Україна з досить посередніми зоогеографічними умовами, де немає трофейних лосів чи оленів, могла б завдяки весняному полюванню зробити цю галузь рентабельною, як в Росії чи Білорусі.  Весняне полювання можна вести на гусака, який у нас не живе, чи на самця крижня. Самець крижня, котрий не знайшов самку, руйнує перші кладки, а другі вже не життєздатні. Більш того, якщо він спарувався, а потім знайшов гніздо, він його знову зруйнує, щоб знову паруватись. Він заважає жити самкам та виводкам до відкриття полювання. Це дуже негативно б’є по приросту качки. Чому б під час весняного полювання не відстріляти самця крижня, у присутності єгеря, все офіційно, по ліцензії?  Весняне полювання заборонили о 2004 році, яке було відкрите три сезони. Воно було заборонено, як я вважаю, з подачі східних сусідів, які таким чином усунули конкуренцію, щоб європейці їздили до них, а не до нас.  Також можна зайнятись зубром і скласти конкуренцію Білорусі, розводити інших копитних. Для того, щоб привабити європейського мисливця, можна запровадити вольєрне полювання. KV: Але, вибачте, де тут спортивний елемент, якщо тварина у вольєрі? Василь Новицький: Зараз у нас є вольєри на кілька тисяч гектар. Чому це не спортивно? Ви можете день ходити і сітки не побачити. Але точно знаєте, що тварина там є, трофейна, яку ви вже замовили на сайті. Багато кому це цікаво. Ми нікуди від цього не дінемось, якщо мова йде про заробляння грошей.  KV: Що має зробити влада для розвитку полювання як галузі економіки? Василь Новицький: Для початку треба, щоб влада припинила займатись популізмом, і зрозуміла, що підтримка мисливської галузі має не лише прямі фінансові вигоди, вона є запобіжником від екологічних збитків, які можуть бути в принципі. Як приклад, після Великої депресії в США майже не залишилось дикої качки та індички. Там сьогодні стоять пам'ятники мисливцям, які відновили фауну. Держава зрозуміла, що сама не може цього зробити, і почала допомагати мисливцям субсидіями.  В Чехії міністерство сільського господарства накладає значний податок на аграріїв, щоб передати його мисливцям на відновлення фауни.  Німеччина добуває козулі та оленя в кілька разів більше, ніж усього обліковується в Україні. Треба законодавчо вивести мисливських користувачів із залежності від основного користувача земельної ділянки. Такого становища, як у нас, немає в жодній країні з нормальним законодавством. Не має аграрій вирішувати, який мисливський користувач буде там хазяйнувати.  Зараз УТМР не може звинуватити аграрія в потруєних тваринах, бо завтра той аграрій відкличе своє погодження на користування угіддями. Треба робити як у Австрії, Словаччині, Німеччині, де мисливець практично не залежить від сільгоспкористувача. В Німеччині взагалі сільгоспкористувач не має права не займатись мисливським господарством. Хочеш – займайся безпосередньо, хочеш – передавай в користування. Не вести галузь ти не маєш права. Держава не буде боротись зі шкідниками, регулювати кількість тварин, охороняти від браконьєрів за свій рахунок тільки тому, що хтось там чогось не хоче. Якщо ми зараз відкриємо ринок землі при діючому законодавстві, агрохолдинги легко заблокують ведення галузі.  KV: А у випадку мисливських угідь в лісі яка ситуація? Василь Новицький: Там хочуть запровадити лісову концесію. Тоді теж користувачі там заборонять мисливство. Тому перше – це вивести новими законодавчими поправками, і ми це вже робимо, мисливського користувача від прямої юридичної залежності від основного користувача земельної ділянки. KV: Тобто буде паралельне користування? Василь Новицький: Воно і зараз паралельне. Одні сіють та жнуть, інші зайця добувають. Але це галузі антагоністи, вони мають бути зрівноважені. Якщо ми захищаємо зайців від пестицидів, не треба екологічні інспектори, ми перші перевіримо, хто зайців потруїв.  А зараз сільгоспкористувачі можуть відізвати погодження на користування мисливцям. KV: Що заважає функціонувати Асоціації? Василь Новицький: Головне – це байдужість мисливської спільноти. Багато мисливців не цінують роботу, яку ми проводимо із владою, із населенням, законотворчу роботу. Мисливці цінують більш практичні речі, а фінансувати організацію, котра не проводить сама полювання, не має своїх угідь, вони не хочуть.  KV: Співпраця з органами державної влади якимось чином ведеться? Василь Новицький: Наразі чіткої співпраці нема, міністерство не виявляє бажання співпрацювати. З Держлісагенством працюємо. Але ми вдячні, зокрема, комітету ВР з питань екології та природокористування, за те що більшість депутатів на чолі з головою комітету паном Олегом Бондаренком (фракція “Слуга народу”) абсолютно прагматично підходять до вирішення питань та проблем мисливської галузі. Ми були свідками того, як ці люди ставали жертвами кібербулінгу з боку екорадикалів за підтримку раціональних діалогів з мисливцями, або навіть за те, що просто давали нам слово сказати. Щоправда, наша подяка не стосується депутатів Олександра Фельдмана (фракція “Опозиційна платформа – За життя”) та Антона Яценка (депутатська група "За майбутнє" ), які дозволяли собі, на наш погляд, ксенофобські висловлювання в бік мисливців. KV: Ви якось співпрацюєте з Українською асоціацією власників зброї (УАВЗ)? Василь Новицький: Ми недавно познайомились з паном Учайкіним (Георгій Учайкін – голова наглядової ради УАВЗ, – KV), і у нас є пряма зацікавленість у співпраці, бо нас об'єднують спільні інтереси.  Ми домовились про координацію дій в плані проведення мітингу. Щодо закону про зброю, я не готовий коментувати, бо недостатньо знайомий з законопроєктами.  KV: Чи намагались ви якось співпрацювати з екологічними організаціями? Василь Новицький: Звичайно. Ще в 2016 році я розробив Проєкт постанови Кабміну про запобігання загибелі об'єктів тваринного світу під час механізованих агротехнічних робіт. Подібна постанова навіть в РФ була введена ще в 1996 році. Вона вводила прості правила, наприклад що при збиранні врожаю  треба рухатись з центру до краю польового контуру, щоб тварини мали можливість на порятунок. Якщо молотьба йде від дороги до лісу, то добре, якщо навпаки – погано, бо тварини будуть боятись авто. Я звернувся тоді в добрий десяток громадських екологічних організацій, які не виявили зацікавленості, або пообіцяли що зв’яжуться з цього приводу, і мовчать. На жаль, в нас майже немає ідейного екологічного активізму. Але я з великою повагою відношусь, наприклад, до WWF Україна (Всесвітній фонд дикої природи, – KV), котрий хоча б не говорить, що полювання має зникнути, і в той час робить багато корисних практичних справ. Наприклад, по законопроєкту №2232 їх представники казали, що вони проти нього, бо не можна залишити в природі бродячих котів та собак. Домашнім тваринам місце вдома, диким у лісі, і одні іншим не мають заважати жити. Але на цьому круглому столі у них не було можливості висловитись. Ми запрошуємо всі зацікавлені сторони до тісної співпраці в законодавчій площині, в справі охорони тваринного світу від браконьєрства, від шкідливого впливу промислового та іншого виробництва. KV: Який досвід іноземних мисливських організацій ви хотіли б застосувати в Україні? Василь Новицький: В Європі є така організація, як FACE (Федерація мисливських і природоохоронних асоціацій Європейського союзу). Її представники є в Європарламенті, Єврокомісії, органах місцевих влад. Вона об’єднує 7 млн європейських мисливців. В Європі мисливці та природозахисники мають спільну організацію! Там люди розуміють, що мисливці не є злом, адже саме в них є ті гроші та ресурс, який можуть піти на захист природи.  А у нас міністр говорив, що в Європі немає полювання, і воно – середньовіччя. Ще є Міжнародна рада з полювання та охорони тваринного світу (СІС), котра  налічує 188 країн-членів. І знову, як видно з назви, вона поєднує мисливців та охорону тварин. Ми плануємо бути на їх з'їзді у травні в Ризі, хочемо набути членства в цій організації. Щодо FACE, плани на співпрацю маємо, але поки що є проблеми із фінансуванням.  Ми готові співпрацювати з іноземними колегами у моніторингу рідкісних мисливських видів тощо. Читайте: Георгій Учайкін: “Треба спитати в людей, чи хочуть вони мати право на збройний самозахист або цілком розраховують на захист поліції” Фото: надано Всеукраїнською асоціацією мисливців та користувачів мисливських угідьКиевVласть