На Київщині з 24 лютого 2020 року стартують конкурси на посади генеральних директорів комунальних некомерційних підприємств (КНП) медичних закладів Київської обласної ради (КОР) третинного рівня. Приблизно за місяць конкурсній комісії облради треба визначити переможців конкурсів для закриття 22-х таких вакансій реформованих медзакладів (самі призначення будуть відбуватись рішеннями КОР). Як стверджує голова конкурсної комісії Роман Титикало, система реформування пручається, як може: керівники медустанов, які керують ними в середньому вже по 20-30 років, природно, не дуже хочуть втрачати контроль за медичними закладами та як наслідок - перерозподілом грошових потоків.
Як стало відомо KV з повідомлення на офіційному сайті КОР, засідання комісії з проведення конкурсу на посаду Генерального директора КНП Київської обласної ради “Київська обласна лікарня” відбудеться 24.02.2020 об 11:00 за адресою: м. Київ, вул. С. Петлюри, 16 і інших закладів в тому ж місці але в інший час та дні протягом тижня.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Нагадаємо, що на останній сесії Київської обласної ради (КОР) депутати ухвалили ряд рішень про перетворення медичних закладів третинної ланки обласної комунальної форми власності в КНП. Такі перетворення відбуваються в рамках медичної реформи. Наступним кроком, згідно із законодавством, є призначення керівників новостворених структур через конкурс.
Читайте: Фінанси і нюанси: як перебігатиме реформа медзакладів на Київщині
Конкурсну комісію облради для обрання керівників медичних закладів очолив Роман Титикало, який водночас є головою постійної комісії КОР з питань управління комунальною власністю, приватизації, житлово-комунального господарства та впровадження енергозберігаючих технологій. Також до складу комісій увійшли: перша заступниця голови обласної ради Тетяна Семенова, яка опікується проблемами медицини; голова постійної комісії КОР з питань охорони здоров’я, материнства, дитинства, соціального захисту населення та пенсіонерів, лікар за фахом Наталія Бігарі; уповноважені представники трудових колективів та представники громадських організацій. Від Департаменту охорони здоров’я Київської облдержадміністрації (КОДА) також є представник з правом дорадчого голосу, це – заступник керівника профільного департаменту Олександр Світлий.
На початку лютого вже відбулися всі дев’ять засідань з проведення конкурсів на керівні посади директорів КНП медичних закладів КОР. Конкурсна комісія визначила терміни подачі документів для участі в конкурсі, вимоги до претендентів на зайняття керівних посад медичних установ, вимоги до конкурсних пропозицій та дату та місце проведення конкурсів.
“Суть медичної реформи, як відомо, полягає в тому, що фінансувати бюджетними коштами вже будуть не окремі медичні заклади, а кошти виділятимуть на лікування конкретних пацієнтів, тобто буде запроваджено принцип – кошти ходять за пацієнтом, а тому між медичними закладами має розпочатись конкуренція за пацієнтів і як наслідок – має поліпшитись якість медичних послуг з одного боку, а з іншого – деякі медичні заклади можуть не витримати конкуренції і збанкрутувати.
Різниця в тому, що зараз медустанови зобов'язані витрачати бюджетні гроші за чітко затвердженим розпорядком, а отримавши статус неприбуткових організацій, лікарні зможуть самостійно розпоряджатися коштами і визначати пріоритетні напрямки.
З 24 лютого за тиждень ми плануємо відкрити конверти конкурсантів по 19-ти медзакладам області. Потім протягом місяця конкурсна комісія буде визначати переможців. Ще по 3-м закладам конверти плануємо відкрити десь через тиждень. Все відбувається за чітко затвердженою процедурою і максимально відкрито з постійною відеофіксацією”,- проінформував KV Роман Титикало.
Читайте: Валерий Дубиль: Якщо в “медреформу” не втрутяться депутати – з 2020 року не буде кому і де лікувати українців
При цьому, за словами голови конкурсної комісії КОР, конкурсам раді далеко не всі, про що, в тому числі, свідчать “замовні статті на деяких інтернет-ресурсах”.
“Наприклад, на сайті “Антикор”, хоча ми ще нікого не обрали, навіть не відкривали конверти, мене і інших членів конкурсної комісії вже почали безпідставно обливати брудом. Не наводячи жодних фактів, пишуть, що ми всі покидьки, беремо хабарі за посади генеральних директорів медзакладів.
Я здогадуюсь звідки ростуть ноги. Фактично у нас на Київщині є лікарська “еліта” головних лікарів, які в середньому вже по 20-30 років керують закладами охорони здоров’я. Вони розпоряджаються бюджетами в сотні мільйонів гривень. Не секрет, що при мізерних зарплатах, вони примудряються жити далеко не бідно. Трапляються прикрі випадки, коли заробляють на всьому – від закупівлі ліків, миючих, інших товарів та послуг для лікарні, до влаштування на роботу, і головне – на внесках, які сплачуються пацієнтами через благодійні фонди, або й напряму у вигляді “подяк” лікарям…
Мабуть дехто просто не хоче покидати “рибні” місця”,- вважає Роман Титикало.
Нагадаємо, впродовж десятків років медична галузь в Київській області, як і в Україні, фінансувалася по залишковому принципу. Як наслідок – багато з медзакладівна сьогодні перебувають у катастрофічному стані. При цьому головний лікар такого закладу, як правило, людина зовсім не бідна. Давно нікого не дивують дорогі автомобілі головних лікарів, в лікарнях яких облуплені стіни.
Ніхто не вірить у безкоштовну медицину, бо українці вже давно звикли “віддячувати” за послуги лікарям. Хоча досить часто жодним чином та недешева “дяка” не впливає ні на якість медичних послуг, ні на стан медичних закладів.
Читайте: Юлія Добренкова: Медична реформа в Україні: зміни, нововведення, виклики
Незважаючи на мізерні зарплати головних лікарів, багато з них мають люксові авто, будинки з басейнами, мільйони в готівці, та що найцікавіше – отримують доходи від фармацевтичних та дистриб’юторських компаній. При цьому, є непоодинокі випадки, коли посади керівників медзакладів просто таки передаються у спадок. Не треба бути геніальним хірургом чи онкологом, щоб отримати доступ до операційної – зазвичай достатньо мати лише батька-лікаря, чи певну суму грошей, тоді і буде доступ до операційної, яка, по суті, і є доступом до серйозних заробітків.
Своїми руками, діями, схемами деякі головні лікарі створили собі імідж власників “кормушок”, до яких не допускають жодну живу душу. В медичній спільноті кажуть, що тільки-но на горизонті з’являється совісний чи перспективний конкурент у білому халаті, як в хід ідуть всі доступні методи боротьби з ним. Борються не з хворобами, а з конкурентами.
“В українській медицині існує такий же суспільний “перекіс” та поділ на дуже бідних та дуже багатих, як і в усій країні. У нас на жаль майже немає “середнього” класу лікарів, який існує лише в приватних закладах охорони здоров’я чи в київських клініках. Відповідно до дослідження Всесвітньої організації охорони здоров’я, лише кожен третій головний лікар зміг пояснити процедуру відбору персоналу до лікарні. А все тому, що це ще одна корупційна схема, на якій наживаються керівники медичних закладів. Цю систему треба ламати. Медична реформа дає надію на оновлення кадрів, на покращення стану медичних закладів. Реформи мають відбутись, жителі Київщини мають отримувати більш якісні медичні послуги”,- наголошує Роман Титикало.
Утриматися в сідлі попри будь-що
KV перевірила і дійсно: лікарнями Київщини досвідчені управлінці керують і по 15, і по 20, і по 30, а то й більше років.
- Головний лікар Київської обласної лікарні відновного лікування (08800, Київська область, Миронівський р-н, м. Миронівка вул. Пироженка, 1) Горкуша Олександр Петрович очолює цей заклад 12 років, з 2007 року.
- Головний лікар Білоцерківського протитуберкульозного диспансеру (09100, Київська область, м. Біла Церква, пров. 2-й Рокитнянський 9-а) Лисенко Валентина Василівна керує закладом 37 років, з 1983 року.
- Головний лікар Київської обласної психоневрологічної лікарні №2 (08296, Київська область, смт. Ворзель, вул. Паркова, 4) Лугин Олександр Володимирович керує закладом 26 років, з 1991 року з прервою в три роки.
- Головний лікар Київського обласного фтизіатричного центру (08150, Київська область, м. Боярка вул. Комсомольська, 23) Шурипа Василь Петрович керує закладом 38 років з 1982 року.
- Головний лікар Київського обласного шкірно-венерологічного диспансеру (04107, м.Київ, вул. Багговутівська, 1) Лобанов Геннадій Феодосійович керує закладом 28 років, з 1991 року.
- Головний лікар Білоцерківського обласного онкологічного диспансеру (09107, Київська область, м. Біла Церква, вул. Я.Мудрого, 56) Колеснік Ярослав Федорович керує закладом 40 років, з 1980 року.
- Головний лікар Київської обласної лікарні (04053, м. Київ, пров. Нестерівський, 13/19) Єлагін Володимир Володимирович керує закладом 19 років, з 1992 року до 1998, та з 2005.
- Головний лікар Обласного дитячого санаторію “Поляна” (07523, Київська область, Баришівський район, с/р Дернівська, вул. Лісна, буд. 1) Бориско Анатолій Миколайович керує закладом 29 років, з 1991 року.
- Головний лікар Київської обласної туберкульозної лікарня №2 (07850, Київська область, Бородянський р-н смт. Клавдієво-Тарасове, вул. І. Франка, 75) Березненко Надія Петрівна керує закладом 18 років, з 2001 року.
- Головний лікар Київського обласного перинатального центру (04107, м.Київ, вул. Багговутівська, 1) Журавлева Лариса Андріївна керує закладом 23 роки, з 1997 року.
- Головний лікар Київської обласної клінічної лікарні (04107, м.Київ, вул. Багговутівська, 1) Анкін Микола Львович керує закладом 15 рік, з 2005 року.
- Головний лікар Київської обласної дитячої лікарні №2 (09117, Київська область, м. Біла Церква, вул. Шолом – Алейхема, 46) Богородська Єлизавета Іванівна керує закладом 39 років, з 1981 року.
- Головний лікар Центру громадського здоров’я (04050, м. Київ, вул. Герцена, 31) Красник Володимир Петрович керує закладом 21 рік, з 1999 року.
Ні для кого не секрет, що немало керівників медзакладів в Україні працюють сімейними підрядами та цілими династіями тільки для задоволення своїх власних потреб, не дбаючи про стан самого медзакладу. Нижче приклад – фото обласного Перинатального центру, які є красномовнішими від сотні слів та інших медзакладів Київщини. Середньовіччя – не інакше.
Не кращий вигляд має і пункт постійного базування бригад екстреної медичної допомоги.
В такому стані, на жаль, на сьогодні перебуває більшість приміщень медичних закладів Київщини.
Фото: автора матеріалаКиевVласть
231 млн гривень від будівництва Централізованого сховища для зберігання відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП), за які на Київщині точилися запеклі бої на місцях, розподілили на інфраструктурні об'єкти Іванківському, Поліському районам та місту Славутич. Традиційно найменше ремонтів та будівництв за цей кошт заплановано на Іванківщині, найбільше – у Славутичі. Претензії до кількості грошей висувають обидві території, вимагаючи для справедливого розподілу законодавчих змін. Лише Поліщина задоволена і реалізацією проєктів, і фінансуванням.
Як стало відомо KV, 28 січня голова Київської ОДА Олексій Чернишов підписав розпорядження №42 “Про внесення змін до Переліку об’єктів соціального призначення, на спорудження (будівництво) яких спрямовуються кошти в обсязі 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва Централізованого сховища для зберігання відпрацьованого ядерного палива реакторів типу ВВЕР вітчизняних атомних електростанцій”.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Згідно з додатком до розпорядження, місту Славутич було затверджено 24 об'єкти на загальну суму 98 млн 15 тис. 662 гривні.
Куди підуть гроші в Славутичі
Мова йде про будівництво нового кладовища (20,8 млн гривень), реконструкцію І та ІІ блоків поліклініки (8,3 млн та 6,5 млн), реконструкцію будівлі критого басейну з ванною 25х8,5 м і дитячою ванною 10х6 м (6,8 млн), ремонт дорожнього покриття по вул. Героїв Дніпра (11,5 млн), реконструкцію спортивної зали та санітарних приміщень будівлі загальноосвітньої школи I-III ступенів №1 (1,8 млн ). Також – будівництво альтанок на території дошкільного навчального закладу №4 “Марите” (2,3 млн), реконструкція арок №1,2 площі в загальноміському центрі (961 тис.), реконструкція огорожі Славутицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 (1,3 млн).
Також у переліку об'єктів реконструкція огорожі дошкільного навчального закладу (ясла-садок) №5 “Джерельце” (1,2 млн), реконструкція будівлі (заміна вікон та дверей) Славутицької загальноосвітньої школи №1 (7,1 млн), реконструкція внутрішніх приміщень Славутицької загальноосвітньої школи №2 (13,2 млн), реконструкція лінії енергопостачання високощільної котеджної забудови Московського кварталу (920 тис.), реконструкція загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. № 4 (влаштування пандуса на евакуаційному виході, вартість 549 тис.), реконструкція зовнішнього освітлення Белгородського кварталу міста (1,2 млн).
Ще Славутичу затвердили кошти на реконструкцію дорожнього покриття проспекту Ентузіастів (9 млн), реконструкцію зовнішнього освітлення Єреванського та Тбіліського кварталів (1,5 млн), влаштування пандуса на головному вході будівлі міжнародного центру розвитку бізнесу “Славутич – ХХІ століття” (378 тис.), будівництво сучасного дитячого футбольно-волейбольно-баскетбольного майданчика (1 млн), реконструкцію водоочисних споруд (насосна станція II підйому та водозабірні свердловини, вартість 21,5 млн), облаштування штучного покриття стадіону “Каскад” (13,5 млн), реконструкцію покрівлі будівлі Славутицької загальноосвітньої школи №2 (9,8 млн), реконструкцію димової труби центральної міської котельні (3,2 млн).
Як розповів у коментарі KV мер Славутича Юрій Фомічев, у місті продовжують виготовляти проєкти та планують подавати їх до КОДА.
“У цьому переліку проєкти, які ми розробляли додатково. І продовжуємо працювати над новими проєктами. Прибрали лише один проєкт, який ми в минулому році реалізували за кошти екологічної субвенції – очисні споруди. Із раніше затверджених, немасштабні об'єкти вже виконані. Це пандус для людей із обмеженими можливостями, огородження навколо дитячого садка та школи, реконструйовано арки біля Палацу дітей та молоді, ведуться роботи по школі №1, майже завершено перший етап ремонту, реконструкція школи №2 розпочата. На жаль, не почались у минулому році роботи з ремонту доріг, хоча були проведені тендери і підписані договори. Причину не пояснили, посилаються на те, що не було коштів. Але ми знаємо, що кошти були переведені на рахунок області. Я вважаю, що це через зміну керівництва області, суто бюрократична причина. У цьому році сподіваємось на кращу динаміку, враховуючи, що нова команда КОДА сформована. Поки певний рух є, але не такий динамічний”, – говорить він.
Поліський район
Для Поліського району затвердили 13 проєктів загальною вартістю 73 млн 982 тис. 993 гривні.
У смт Красятичі планується реконструкція опорного навчального закладу Красятицьке НВО “Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дитячий садок” (9,1 млн) та реконструкція опорного навчального закладу Красятицьке НВО “Загальноосвітня школа I-III ступенів-дитячий садок “Казочка” (5 млн).
В селі Максимовичі – реконструкція Максимовицького навчально-виховного об'єднання “Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів дошкільний навчальний заклад” (9,8 млн), реконструкція Максимовицького навчально-виховного об'єднання “Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів дошкільний навчальний заклад” дитячий садок “Казочка” (2,5 млн), реконструкція системи вуличного освітлення (3,1 млн), реконструкція спортивного майданчика із штучним покриттям на території Максимовецького навчально-виховного об'єднання “Загальноосвітня школа I-II ступенів дошкільний навчальний заклад” (1,9 млн), реконструкція будинку культури (11 млн).
У селі Радинка запланована реконструкція Радинського навчально-виховного об'єднання “Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів дошкільний навчальний заклад” (15,4 млн гривень) та реконструкція на території закладу спортивного майданчика з штучним покриттям (1,9 млн).
В селі Романівка буде проведено реконструкцію системи вуличного освітлення (1,5 млн) та реконструкцію сільського клубу (3,3 млн).
Також затверджено реконструкцію спортивного майданчика із штучним покриттям по вул. Яблунева в селі Вовчків (1,4 млн) та реконструкцію Володарського сільського клубу у селі Володарка (4,9 млн).
У коментарі KV голова Поліської районної ради Андрій Слепченко розповів, що подані ними проєкти були затверджені.
“У минулому році були проведені роботи по ремонтах трьох шкіл – заміна вікон, даху. І всі проєкти, які ми подавали, були включені. Поки претензій до обласної адміністрації не маємо. Звісно, ще є потреби, ми поступово виготовляємо проєкти, проводимо обговорення, співпрацюємо”, – зазначив він.
Іванківський район
Всього п'ять об'єктів вартістю 59 млн 87 тис. 255 гривень було затверджено для Іванківського району.
Це – реконструкція об'єктів водопостачання Комунального підприємства Іванківської районної ради “Іванківводоканал” зі встановленням станцій автоматичного керування з частотними перетворювачами та заміною насосних агрегатів артезіанських свердловин №15,16,20 (1,3 млн), реконструкція Оранської філії опорного навчального закладу “Прибірське навчально-виховне об’єднання “Загальноосвітня школа I-III ступенів – дитячий садок” в селі Оране (2,5 млн).
У селищі Іванків заплановано реконструкцію системи теплопостачання та гарячого водопостачання Іванківської загальноосвітньої школи №2 (4,2 млн), реконструкцію існуючої будівлі школи №2 (32,2 млн), реконструкцію існуючої будівлі (корпус харчоблоку) КНП ІРР “Іванківська центральна районна лікарня” (18,6 млн).
За словами депутата Іванківської райради Олега Берегового (ВО “Свобода”), із зазначеного переліку, ремонт у школі №2 за кошти від ЦСВЯП може бути проблемним, оскільки об'єкт почали фінансувати із районного бюджету.
“Тільки один об'єкт із цього переліку було розпочато у позаминулому році – школа №2. На неї виділили 20 млн гривень із районного бюджету. Оскільки фінансування здійснювалося за рахунок коштів місцевого бюджету, завершити об'єкт за кошти від ЦСВЯП буде можливо, якщо ми передамо функції замовника робіт Департаменту регіонального розвитку КОДА і я планую ініціювати цей процес. Взагалі досить цікава ситуація вийшла. На минулій сесії, яка нещодавно відбулася, з районного бюджету було знову на цю школу виділено 9,5 мільйонів. Я впевнений, що адміністрація району була в курсі розпорядження КОДА і умов фінансування від ЦСВЯП цієї школи. Просто не захотіли втрачати "свого підрядника" робіт. Відносно жителів району це дуже підло. За 9,5 мільйонів ми могли придбати у лікарню якесь обладнання, наприклад, МРТ”, – говорить він.
За його словами, район досі не отримав коштів на реалізацію жодного проєкту.
“Із листопада 2017 року кошти мали надходити пропорційно, враховуючи витрачені суми на будівництво ЦСВЯП. Я маю відповідь від “Енергоатому”, що станом на січень цього року було перераховано 96 млн гривень. Ми не отримали жодної копійки. Поліський район отримав близько 30 млн, решту – Славутич. І знову у цьому переліку Славутич отримує майже вдвічі більше. Ми зібрали 3,5 тисячі підписів, аби у закон внесли зміни і чітко прописали – кому скільки коштів має надходити. З розрахунку населення, території чи інших критеріїв. Бо наразі така ситуація, що Іванківщина може отримати 50 млн, а Славутич, наприклад, – 1,5 млрд. Передавали ці звернення ще минулому Президенту, Прем’єрміністру. Нещодавно звертались до нардепа нинішнього скликання. Ніякої реакції. Крім того, я вважаю, що було б вигідніше не витрачати ці кошти, а примножувати. Навіть якщо б ми отримали 1 мільярд із 3,7 млрд, які передбачені на всі території, поклавши їх на державний депозит під державні гарантії, ми мали б щорічно 150-180 млн гривень додаткових коштів. Я цю пропозицію озвучив голові КОДА, але він сказав, що це мало і ми маємо заробляти більше. Але я реаліст і розумію, що в Іванківському районі неможливо побудувати об'єкти, які б приносили такі суми “чистими” щорічно”, – говорить він.
Позиція області
Як передає корреспондент KV, питання фінансування об'єктів піднімалось під час пресконференції, присвяченій ста дням роботи очільника КОДА Олексія Чернишова. Зокрема, стурбовані жителі Іванківщини поставили Чернишову питання щодо справедливості розподілу та виділення коштів.
“У цьому році ми плануємо реалізацію 43 об'єктів за кошти від будівництва Централізованого сховища для відпрацьованого ядерного палива. Кошти будуть спрямовані на реалізацію проєктів соціального призначення – освіти, спорту, будівництво доріг і таке інше. Вони будуть розподілені між Іванківським, Поліським районами та містом Славутич. Ми приділяємо цьому велику увагу. Ви побачите все на власні очі цього року. Це дуже важливе питання, оскільки Іванківський, Поліський райони та місто Славутич мають об'єктивні обмеження у плані розвитку. І розраховувати тільки на ці кошти, які дуже швидко закінчаться, не варто. Я запропонував керівництву розглянути інший підхід – інвестувати ці кошти в економічний розвиток, а не тільки в інфраструктуру. Створити індустріальні парки, робочі місця, утворити туристичну галузь. Вони мають заробляти, тому що гроші мають властивість дуже швидко закінчуватись”, – зазначив Олексій Чернишов.
Нагадаємо, як раніше писала KV, останній раз зміни до переліку об'єктів вносились губернатором Олександром Терещуком у травні минулого року. Тоді поповнився список об'єктів для Славутича, який вже подав більше проєктів, ніж Поліський і Іванківський райони. У мерії це пояснили тим, що вони з розумом підійшли до поділу грошей – розподілили проєкти по пріоритетності, що порадили зробити і іншим громадам. Громади ж вважали, що сенсу в виготовленні нових проєктів немає, оскільки подані рік тому навіть не почали фінансувати.
Читайте: КОГА снова обделила Полесский район при распределении денег ядерного могильника
Фото: колаж KV
Руководство Киева решило за счет государственно-частного партнерства внедрить систему фиксации нарушений правил дорожного движения (ПДД) в автоматическом режиме. Заявленная цель – уменьшить травматизм и смертность на дорогах столицы. Соответствующую инициативу ООО “Безопасные дороги Украины” сперва поддержал Киевский городской голова Виталий Кличко, а потом и большинство (63 депутата) в столичном горсовете. При этом оппоненты в депутатском корпусе считают, что речь может идти о коррупционном сговоре, который в итоге позволит зарабатывать на штрафах “правильным людям”, а не столичному бюджету.
Как стало известно KV, 6 февраля 2020 года 63 депутата Киевсовета поддержали проект решения “Об осуществлении государственно-частного партнерства для реализации проекта “Внедрение системы фиксации нарушений в сфере обеспечения безопасности дорожного движения в автоматическом режиме в городе Киеве” (№08/231-2825/ПР от 12 сентября 2018 года).Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Субъектами подачи этого документа выступили первый заместитель главы Киевской горгосадминистрации (КГГА) Николай Поворозник и Департамент экономики и инвестиций КГГА. Отметим, ранее этот проект решения уже рассматривался Киевсоветом. На заседании, состоявшемся 31 января 2019 года, данный вопрос набрал всего 50 голосов “за”.
Теперь же Киевсовет признал сферу обеспечения безопасности дорожного движения в автоматическом режиме такой, в которой может осуществляться государственно-частное партнерство касательно объектов коммунальной собственности. Также депутаты разрешили городским чиновникам осуществить внедрение системы фиксации нарушений в указанной сфере.
Как указано в решении, КГГА должна создать комиссию по вопросам проведения конкурса по определению государственно-частного партнерства, утвердить ее персональный состав и положение, а также предоставить на утверждение Киевсовета разработанную конкурсную документацию, критерии проведения оценки конкурсных предложений, проект объявления о проведении конкурса и т.д.
Сроки проведения указанных мероприятий в документе традиционно не уточняются – оставлены на усмотрение КГГА.
Кому и зачем нужно
Как указано в пояснительной записке к проекту решения, 25 сентября 2017 года в адрес КГГА поступило обращение ООО “Безопасные дороги Украины” с предложением о государственно-частном партнерстве для реализации проекта “Внедрение системы фиксации нарушений в сфере обеспечения безопасности дорожного движения в автоматическом режиме в городе Киеве”.
После этого Департамент экономики и инвестиций КГГА совместно с рядом других управлений и департаментов столичного муниципалитета якобы провел анализ эффективности осуществления государственно-частного партнерства для реализации такого проекта. 19 июня 2018 года, по результатам указанного анализа, городской голова Киева Виталий Кличко (на фото слева) подписал заключение о поддержке инициативы ООО “Безопасные дороги Украины”.
В решении Киевсовета по этому поводу сообщается, что реализация проекта позволит:
уменьшить количество ДТП на дорогах и улицах города, в том числе и с тяжелыми для здоровья и жизни человека последствиями;
уменьшить смертность и травматизм на дорогах и улицах города, что положительно повлияет на состояние здоровья жителей, комфортность проживания и безопасность передвижения, привлекательность города для туризма и ведения бизнеса, усиление транзитного потенциала государства и т.д.
Читайте: Подчиненные Кличко продолжают подвергать опасности киевских пешеходов
Как сообщила пресс-служба Киевсовета, система будет включать аппаратный комплекс видеофиксации нарушений правил дорожного движения (ПДД), центр обработки, хранения и систему передачи данных в автоматическом режиме. Все зафиксированные нарушения ПДД через специальные каналы связи, по информации КГГА, будут передаваться в дата-центр и прорабатываться инспекторами Национальной полиции.
Отмечается, что на момент подачи инициативы стоимость проекта составила около 24 млн долларов. Возмещать инвестору средства в создание объекта планируют после того, как объект будет введен в эксплуатацию и путем его использования начнут предоставляться соответствующие услуги.
Читайте: В Киеве планируют внедрить современную систему фиксации нарушений ПДД
Аргументы “за” и “против”
В ходе заседания Киевсовета, состоявшегося 6 февраля 2020 года, одним из докладчиков по данному вопросу выступала Ирина Запатрина – глава правления “Украинского центра содействия развитию публично-частного партнерства”.
Она сообщила, что инвестор такого проекта будет определяться столичной властью на открытом конкурсе. При этом, компания, которая подала предложение о государственно-частном партнерстве (ООО “Безопасные дороги Украины”. – KV), тоже может принимать в нем участие, но никаких преференций, дескать, иметь не будет. По словам Ирины Запатриной, указанная фирма может лишь получить возмещение за подготовку технико-экономического обоснования (ТЭО) в том случае, если победу в конкурсе одержит другое предприятие.
Запатрина также рассказала о механизме внедрения данного проекта. По ее словам, сначала частный партнер вкладывает деньги в создание системы, а затем, когда она начинает работать, этот инвестор эксплуатирует ее и получает возмещение за свои инвестиции.
“Почти два года назад мы с господином Поворозником представляли этот проект в Европейской экономической комиссии Организации Объединенных Наций. Тогда он был признан отвечающим целям устойчивого развития и даже был включен в пятьсот лучших проектов мира "People First PPP" – проекты, которые направлены на человека”, – сообщила Ирина Запатрина.
Николай Поворозник уточнил, что камеры, которые были установлены в рамках программы “Безопасная столица”, и система, которую столичные власти предлагают для внедрения – это разные вещи. По его словам, камеры видеонаблюдения используются для отслеживания событий и людей. В то же время, устройства, предусмотренные проектом государственно-частного партнерства, будут в автоматическом режиме фиксировать нарушения, при этом – только на дорогах.
Читайте: В Киеве заработал модуль видеонаблюдения, который ускоряет розыск преступников – КГГА
“Это очень дорогостоящий проект. И такая форма сотрудничества работает во всем мире. Этим решением мы никому ничего не предоставляем и не передаем. Это запуск процесса государственно-частного партнерства, о котором мы говорим уже пять лет”, – подчеркнул Поворозник.
При этом, глава фракции “Свобода” Юрий Сиротюк акцентировал внимание на том, что инвестор будет зарабатывать на штрафах за нарушение ПДД, зафиксированных такими камерами. Он выразил сомнение о необходимости такого партнерства.
“Зачем мы принимали программу "Безопасная столица", для чего мы закупали тысячи камер, зачем мы сертифицировали их, если сейчас параллельно какая-то частная структура вновь за огромные средства будет устанавливать кучу камер и мы будем, городом номер один в мире, где есть десятки тысяч камер, которые не работают должным образом? Зато российская агентура, или любой другой через эти несертифицированные камеры могут покупать информацию”, – заявил Юрий Сиротюк.
Читайте: Столичная власть готова допустить к системе видеонаблюдения Киева антикоррупционеров, налоговиков и пограничников
Его однопартиец Игорь Мирошниченко также считает, что столичные власти самостоятельно могут сделать дороги более безопасными. При этом, по словам депутата, киевский бюджет сможет получать прибыль, в том числе штрафы за нарушение ПДД.
“Я понимаю, что речь идет о других камерах. Но мой вопрос в том, сколько будет стоить переоборудовать те камеры, которые мы уже установили, для того, чтобы они работали в том режиме, который будет позволять контролировать дорожное движение? Вопрос номер два: целесообразно ли запускать именно в этой программе частного партнера, если город может дофинансировать и получать прибыль в местный бюджет, а не наполнять карманы частного инвестора?”, – отметил Игорь Мирошниченко.
Читайте: Камер видеонаблюдения закупленных для Киева достаточно, чтобы оснастить все учебные заведения , – депутат Киевсовета (видео)
Против утверждения предложенного чиновниками документа выступил и депутат Леонид Антоненко (депутатская группа “Киевская команда”).
“В прошлый раз я поддерживал этот проект решения, но за это время я убедился, что любой конкурс, который объявляет администрация, имеет в качестве цели лишь один результат – коррупционный сговор с возможным победителем. В этом мы убедились на примере того же конкурса по кинотеатру "Киев", где есть победитель аукциона, который ничего не платит. Очевидно, что ему пообещали, что он может любую цену предложить, а потом ее не платить, и таким образом останется победителем”, – отметил Леонид Антоненко.
Читайте: Депутаты Киевсовета требуют от Кличко провести служебное расследование по ситуации с кинотеатром “Киев”
Депутат выразил мнение, что предложенный проект решения не соответствует требованиям законодательства и просил своих коллег не поддерживать его.
“Управление правового обеспечения Киевсовета в заключении прямо написало, что нормативно-правовыми актами не предусмотрено полномочия Киевсовета по внедрению системы фиксации нарушений в сфере обеспечения безопасности дорожного движения”, – отметил Леонид Антоненко.
В конечном итоге проект решения хоть и с трудом, но набрал необходимое для утверждения количество голосов.
По данным аналитической системы Youcontrol, киевское ООО “Безопасные дороги Украины” было создано в сентябре 2016 года. Руководителем компании указан Денис Олексюк, учредителем – Андрей Семкив и “ССМ Секьюрити Системс Менеджмент ГМБХ” (город Дюссельдорф, Федеративная республика Германия). Размер уставного капитала – 2,65 млн гривен.
Отметим, до октября 2017 года руководителем фирмы значился Денис Карельских. Кроме того, до ноября 2017 года конечными бенефициарами ООО “Безопасные дороги Украины” являлись киевлянка Ксения Карельских, жительница города Бахмут (Артемовск) Донецкой области Валерия Пирус и ООО “Каргон”.
По данным портала “Наші гроші”, последняя компания выступала поставщиком “умных” видеокамер для Киева. Кроме того, Денис Карельских вместе с Валерией Пирус были учредителями ООО “Интелекшуал констракшн”, которое также оказывало столице подобные услуги.
Напомним, 5 июля 2018 года Киевсовет принял решение № 1195/5259 “Об утверждении положения о комплексной системе видеонаблюдения Киева”.
Читайте: Киевсовет утвердил Положение о комплексной системе видеонаблюдения города
По состоянию на сентябрь 2019 года комплексная система видеонаблюдения в Киеве насчитывала порядка 7 тыс. камер. При этом, по информации директора Департамента информационно-коммуникационных технологий КГГА Юрия Назарова, благодаря камерам количество преступлений в общественных местах на территории Киева сократилось на 56% по сравнению с 2017 годом, и на 13% – по сравнению с 2018 годом.
Читайте: Работа столичных камер видеонаблюдения обернулась уменьшением количества преступлений
Однако, 24 января 2020 года комиссия Киевсовета по вопросам соблюдения законности, правопорядка и предотвращения коррупции решила обратиться в Департамент внутреннего финансового контроля и аудита КГГА с предложением провести проверку процедуры закупки и цен тендерного предложения камер видеонаблюдения для обслуживания системы видеонаблюдения Киева.
Читайте: Киевсовет попросил проверить процедуру закупки видеокамер в столице
18 декабря 2018 года решением №462/6513 Киевсовет утвердил городскую целевую комплексную программу профилактики и противодействия преступности в Киеве “Безопасная столица” на 2019-2021 годы. Общий объем финансирования программы на три года составляет 259,7 млн гривен, которые выделяются из городского бюджета. В частности, в соответствии с мероприятиями программы предусмотрено оборудование зданий территориальных подразделений Нацполиции системами видеонаблюдения. Заявленная цель – сокращение количества правонарушений, повышение уровня раскрытия тяжких и особо тяжких преступлений, повышение эффективности и оперативности работы территориальных подразделений Национальной полиции".
Читайте: Киевсовет выделил на безопасность города почти 260 млн гривен
Напомним, Департамент экономики и инвестиций КГГА с 16 февраля 2018 года возглавляет Наталья Мельник (на фото справа от Кличко). Деятельность указанного департамента курирует замглавы КГГА Николай Поворозник.
Фото: коллаж KVКиевVласть
5 лютого минуло 100 днів, як голова Київської облдержадміністрації Олексій Чернишов зайняв посаду. Відмітивши ювілей, він розповів журналістам про виконану роботу та сфери життя Київщини, де плануються зміни. На регіон чекає апгрейт проєкту Великої кільцевої, нове летовище з міжнародним статусом, 5 сміттєпереробних заводів і сила-силенна новацій в інженерній та соціально-інфраструктурній царинах. Крім цього, вже навесні можна очікувати повного оновлення ОДА. KV зібрала найяскравіші цитати з більш ніж двогодинної прес-конференції Олексія Чернишова.
Як передає кореспондент KV, 13 січня у Київській облдержадміністрації відбулась пресконференція, присвячена 100 дням на посаді голови КОДА Олексія Чернишова. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Реформування ОДА
“За цей час було частково реформовано адмінсистему на Київщині – призначено 8 нових голів РДА. Ми працюємо над зміною структури ОДА. Я впевнений, що 740 працівників – це неефективно, незручно і це не про управління. Це про бюрократію. Якщо ми хочемо забезпечувати ортодоксальну бюрократію, то нам потрібно 700 людей. Якщо ми хочемо надавати населенню послуги і робити його життя комфортним – нам потрібно набагато менше, але нам потрібні фахівці. Їх потрібно запрошувати, мотивувати та розвивати. І ми цим займаємось.
Нова структура передбачатиме меншу кількість департаментів, управлінь та іншого. Але йдеться про людей, їх потрібно поважати і думати про їхнє майбутнє. Скорочення – це драматичний етап. З одного боку я розумію, що неефективно – тримати стільки працівників, а з іншого – ми маємо думати, як їх у майбутньому працевлаштувати. В лютому плануємо завершити опрацювання версії нової структури. Представимо її навесні”.
Кільцева дорога
“Будівництво Великої автомобільної кільцевої дороги – це не регіональний проєкт. Але я візьму на себе сміливість і доповім по проєкту в цілому. Я вважаю, що у цьому році ми маємо переробити концепцію реалізації проєкту та оновити проєктну документацію. А також вирішити питання з наданням земельних ділянок, якими проходитиме дорога. Багато із них були надані приватним користувачам. В траєкторії пролягання дороги вже багато чого збудовано. Нам потрібно буде вирішувати це точково і, можливо, десь змінити цю траєкторію. Проєкт був розроблений у 2006 році, він потребує оновлення.
Щодо реалізації проєкту – він дуже великий. Передбачається будівництво та облаштування 214 км автодороги. Ми будемо пропонувати уряду реалізувати перший етап, який зв'яже траси М-05 та М-06. Це Житомирська та Одеська траси, найбільш завантажені”.
Читайте: Новая окружная дорога вокруг Киева стала заложницей земельных чинуш
Міжнародний аеропорт у Білій Церкві
"Є відома європейська практика розташування аеропортів на невеликій відстані від столиці, які обслуговують лоукости. Наш перший аеропорт "Біла Церква" отримає статус міжнародного і залучить нові авіакомпанії. Вже цього року ми розробляємо відповідну документацію, а також плануємо прискорити перетворення цього аеропорту на міжнародний.
Поруч із аеропортом – залізниця, це створить унікальний комфортний транспортний хаб для перевізників. Ми очікуємо, що це позитивно вплине на розвиток туризму та економіки України".
Антикорупційна діяльність
“Було оновлено Антикорупційну програму з урахуванням рекомендації від НАЗК. Продовжується наведення ладу у роботі АЗС. Наразі в області закрито 173 незаконні автозаправки. Переглядаються сумнівні тендери. Вже було скасовано закупівлю автомобілів на суму 5 млн гривень, ініційовану попереднім керівництвом КОДА.
Читайте: Киевоблсовет не без скандала пополнил автопарк
Змінені умови придбання лінійного прискорювача для променевої терапії для Київського обласного онкологічного диспансеру з економією бюджету 13,5 млн гривень”.
Читайте: Дубинский заподозрил Бно-Айрияна в махинациях с медицинскими деньгами
Інвестиції
“Було впроваджено план підтримки державної кредитної програми “Доступні кредити 5-7-9%”. Для підприємців-початківців це можливість пройти безкоштовне навчання, щоб підвищити свої бізнес-компетенції та покращити перспективу створення успішного бізнес-проєкту.
Ми створюємо всі передумови, щоб Київщину сприймали не лише як адміністративний центр країни, а і як інвестиційну вітрину держави. Принаймні ті проєкти, над якими ми працюємо, підсилять це сприйняття дуже скоро. Залучення інвестицій приведе до створення нових робочих місць. Наша задача – зробити життя на Київщині комфортним та безпечним”.
Школи
“В області більше 700 середніх шкіл, 222 тисячі учнів. Шкіл не вистачає, але ми приділяємо цьому велику увагу та взагалі освіті і піклуванню про дітей. На цей рік заплановано реконструкцію та будівництво декількох шкіл. Наприклад, школа №1 у Вишневому – яскравий приклад безглуздого ставлення влади до реалізації такого проєкту. Розбудова була розпочата у 2006 році, пройшло майже 15 років. Необхідно було попрацювати із ДАБІ та ввести школу в експлуатацію. Ми готові відкрити цей корпус у найближчі дні. Процесс трохи затягується через карантин.
Також у І кварталі цього року ми плануємо відкрити школу №1 в місті Українка. Вводимо її в експлуатацію в березні. Ще у цьому році буде відкрита школа в місті Буча, Софіївська Борщагівка та декілька інших шкіл”.
Здорове харчування дітей
“Приділяємо велику увагу здоровому харчуванню дітей. Плануємо зробити капітальні ремонти та замінити обладнання в майже 50 харчоблоках. Це необхідно, оскільки здорове харчування у школі – це майбутнє здоров'я людини. У багатьох школах плануємо запровадити електронне меню та організувати харчування за методом “шведського столу” у шести закладах освіти, кейтеринг – у 10 закладах. Також запровадити уроки здорового харчування. Цей проєкт реалізується спільно із Оленою Зеленською та є дуже амбітним”.
Децентралізація
“Децентралізація – наразі дуже популярна тема. Коли я прийшов на посаду 28 жовтня минулого року, це питання, відверто кажучи, було в занепаді. Нам потрібно було терміново займатись питанням створення нових об’єднаних територіальних громад. Формувати перспективний план розвитку та подавати до Кабінету Міністрів. Ми змінили підхід, завдяки чому Київська область першою в Україні подала Кабміну на затвердження Перспективний план області”.
Сміттєве питання
“Велику кількість сміття продукує як Київ, так і Київська область. Це тонни відходів. Є лише один шлях вирішення проблеми. Це побудова екологічного сучасного підприємства європейського рівня. А краще – підприємств. Кожного дня ми працюємо у цьому напрямку. Вже підписали відповідний документ із Київською міською держадміністрацією щодо ситуації, яка відбувається на полігоні №5. У багатьох розвинених країнах сміття в екологічний спосіб переробляють в енергію. Ми працюємо із європейськими компаніями щодо реалізації концепції поводження з відходами у Київській області. Ми розуміємо, що не досягнемо успіху без великих інвестицій.
Чи буде великий опір від мешканців окремих районів, де буде заплановане будівництво сміттєпереробного комплексу чи полігону? Якщо ми говоримо про полігон – звичайно, буде. І я цей спротив підтримаю. Тому, що сьогодні полігони не відповідають жодним стандартам. Якщо говорити про сучасний екологічний сміттєпереробний комплекс – то це робочі місця, фахівці та інвестиції, це правильне поводження з відходами. Я особисто був би радий, якби поруч з моїм будинком був побудований такий об'єкт”.
Кошти від ядерного “могильника” в Чорнобилі
“У цьому році ми плануємо реалізацію 43 об'єктів за кошти від будівництва Централізованого сховища для відпрацьованого ядерного палива. Кошти будуть спрямовані на реалізацію проєктів соціального призначення – освіти, спорту, будівництво доріг і таке інше. Вони будуть розподілені між Іванківським, Поліським районами та містом Славутич. Ми приділяємо цьому велику увагу. Ви побачите все на власні очі цього року.
Це дуже важливе питання, оскільки Іванківський, Поліський райони та місто Славутич мають об'єктивні обмеження у плані розвитку. І розраховувати тільки на ці кошти, які дуже швидко закінчаться, не варто. Я запропонував керівництву розглянути інший підхід – інвестувати ці кошти в економічний розвиток, а не тільки в інфраструктуру. Створити індустріальні парки, робочі місця, утворити туристичну галузь. Вони мають заробляти, тому що гроші мають властивість дуже швидко закінчуватись”.
Нагадаємо, як раніше писала KV, голова Київоблдержадміністрації (КОДА) Олексій Чернишов визначив фронт робіт для себе і розподілив обов'язки між заступниками. Підсумковий склад команди губернатора налічує п'ять осіб, включно з першим заступником голови Олександром Скляровим.
Читайте: Спікер парламенту Разумков проїхався селами КиївщиниКиевVласть
Медичні заклади Київщини, що віднині мають статус комунальних некомерційних підприємств, починають працювати за новими правилами. Новації традиційно породжують безліч гарячих питань. Як проходитиме фінансування, для чого медикам накажуть записувати на відео лікарню і пацієнтів, а також що таке медичний пакет – з’ясовувала KV.
Як стало відомо KV, 10 лютого 2020 року у приміщенні Київської облдержадміністрації (КОДА) відбулася нарада з питань підготовки комунальних некомерційних підприємств охорони здоров’я до укладення договору з Національною службою здоров’я України (НСЗУ) в рамках впровадження медичних гарантій. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
У нараді взяли участь міністерка охорони здоров’я Зоряна Скалецька, в.о. голови НСЗУ Оксана Мовчан, перша заступниця голови Київської обласної ради Тетяна Семенова та керівники медичних закладів регіону.
У порядку денному наради розглядали, зокрема, такі питання, як новий підхід до фінансування закладів після їх переходу на модель некомерційних, як вони функціонуватимуть в новій системі, як тепер керівники КНП будуть писать фінплани та інше.
Фінансування
Експерт Офісу реформ МОЗ Матвій Хренов розповів, як саме проходитиме фінансування некомерційних підприємств.
За його словами, медичну субвенцію з держбюджету реформовані заклади охорони здоров’я перестануть отримувати з 1 квітня цього року. Далі включається система, заради якої і проводили реформу — тобто фінансуватиме всіх Національна служба здоров’я.
Медпідприємства, які пройшли процес перетворення та заключили договір із НСЗУ, отримуватимуть кошти залежно від кількості т. зв. медичних епізодів. Такий епізод починається з прийняття пацієнта на лікування і закінчується його випискою (генеруванням форми №66), наприклад, якщо його було прийнято на стаціонар.
Експерт наголошує, що багато суперечливих моментів враховано: наприклад, при переведенні пацієнта з однієї лікарні до іншої кошти за медичний епізод отримають обидві. Що стосується випадків, коли один пацієнт в одній лікарні отримує кілька видів лікування (різні пакети послуг), то лікарня отримує фінансування згідно кожного з задіяних пакетів. А у разі смерті пацієнта в процесі лікування лікарня все одно отримує фінансування, бо має закрити історію його хвороби (та ж сама форма №66).
“Ваша частина коштів розриватись не буде, головне тут те, що вести документацію потрібно правильно і робити це ви будете в електронному вигляді. Заклади, які будуть зловживати цим, стануть першими на проходження перевірки — бо усі дані збираються централізовано, і відхилення від середніх показників серед лікарень України буде чітко видно”.
За його словами, на амбулаторному та госпітальному рівні є як базові, так і пріоритетні послуги. До останніх в амбулаторній допомозі включено гастро-, колоно-, бронхо-, цисто- та гістероскопію, в госпітальній — пологи, неонатологію, гостре порушення мозкового кровообігу та інфаркт міокарда.
“До них є вимоги: зокрема, відеофіксація та архівація терміном на два роки. Фінансування проходитиме у вигляді оплати за надану послугу. Якщо у закладі немає обладнання, яке не відповідає вимогам для надання пріоритетної послуги, це не означає, що воно не працюватиме — воно працюватиме в рамках загального пакету, допоки не буде отримано пріоритетного [після оновлення обладнання]. У госпітальному пакеті працюватиме система 60/40, де 60% — з глобального бюджету, розрахунок від кількості наданих послуг за минулий період, а інші 40% є умовними і залежатимуть від кількості послуг, наданих за звітний період”, — наголошує Матвій.
Розповів він і про формування внутрішнього бюджету лікарні та платні послуги, які можуть стати одним з джерел його наповнення.
“Раніше основним фіндокументом був кошторис, тепер бюджет. Принципова різниця полягає у тому, що кошторис — це про майбутнє, де ви знали, скільки коштів на які статті видатків ви будете мати. Обсяг фінансування бюджету ж напряму залежатиме від дій, які ви будете вчиняти. Першим джерелом його наповнення буде програма медичних гарантій. Другим — місцевий бюджет і регіональні програми.
Третім можливим джерелом можуть стати платні послуги. Їх умовно можна поділити на дві частини: медичні і немедичні. До других відносяться палати покращеного перебування, покращене харчування, транспортні послуги тощо. Також це господарська частина, яка залежить від самої лікарні — наприклад, створення центру харчування абощо. Медичні ж, по-перше, мають 20%-ве обмеження і в Комітеті в першому читанні розглянули наразі його зняття, ми очікуємо, що до 1 квітня воно буде зняте.
Важливо, що після 1 квітня будь-який пацієнт, який звертається до вас за допомогою, може бути платним пацієнтом. Зробіть йому можливість сплачувати за надані послуги в касу офіційно. Саме з 1 квітня трансформація тільки почне розгортатися”, — відзначив експерт. І додав пораду інвестувати лікарням у себе:
“Для того, аби зробити ваш заклад успішним і спроможним, я радив би інвестувати і робити основні зусилля на ваших сильних сторонах. Ви знаєте, які відділення та які лікарі у вас найкращі, до кого частіше за все ходять пацієнти. В першу чергу, спрямуйте зусилля туди — розриватися на все у вас не вистачить ані часу, ані ресурсів. Використовуйте передові методи лікування. Одному і тому ж пацієнтові дві лікарні, наприклад, можуть зробити операцію класичним методом або новітнім. У першому випадку він лежатиме у вас на реабілітації сім днів, у другому чи не на наступний день може піти додому. Уявіть собі операційні видатки в обох цих випадках при однаковому тарифі.
Не забувайте про можливості оптимізації: одне чи кілька відділень двох лікарень, що стоять поруч, є сенс об'єднати, тому що якщо одна з них більша, конкуренцію їй менша не складе і буде просто підвищувати собівартість своїх послуг. Собівартість — дуже мобільна штука”.
Під кінець виступу Матвій Хренов наголосив, що НСЗУ опублікувала низку тренінгів, які за потреби керівники можуть пройти онлайн.
Фінансові плани
Радниця з фінансових питань Проекту USAID “Підтримка реформи охорони здоров'я” Наталя Коваленко розповіла про деякі нюанси навколо фінансових планів і як тепер (та для чого) КНП мають їх складати.
По-перше, каже Коваленко, сам по собі фінплан є індикатором того, что лікарня є саме неприбутковим підприємством — а отже, не сплачує податок на прибуток. Цей статус, утім, лікарня за певних обставин може втратити — якщо прострочить його подання або направлятиме свій прибуток власнику (у випадку Київщини — Київській обласній раді). Роль власника — контроль спрямування витрат підприємства: чи доходи та видатки відображають, як каже радниця, статутну діяльність лікарні і чи може вона надавати послуги населенню. До того ж, у фінплані КНП зазначатиме усі свої видатки — для того, аби мати можливість витрачати кошти за усіма запланованими напрямами.
“Фінплан — це інша історія [ніж кошторис]. Він дає більше можливостей відобразити всю вашу діяльність. У кошторисі мова йде більше про медичні субвенції. У фінплані — це всі ваші доходи і податки, як у підприємства, причому усі види доходів, які не заборонені законодавством. Платні послуги, надходження в рамках програм, благодійна допомога, тощо. І всі видатки, які необхідні для надання послуг. Зобов'язання надавати фінплан випливає з Господарського кодексу, згідно якого він має щорічно затверджуватися, причому з щоквартальною розбивкою”.
Взагалі інформація, що повинна там міститися, включає:
очікувані доходи (договір з НСЗУ, місцеві програми, оренда майна, надання платних послуг тощо);
очікувані витрати (заробітна плата, витратні матеріали, капітальні витрати, закупівля обладнання тощо);
фінансові результати діяльності (валовий дохід, результат від операційної діяльності, фінансовий результат від діяльності (прибуток чи збиток));
обов’язкові платежі КНП до бюджету;
індикатори та коефіцієнти для аналізу фінансового плану та звіту про його виконання;
дані про персонал.
Причому у фінплані доходи можуть не відповідати видаткам, на відміну від таких даних у кошторисі.
Якщо закладові не вистачає коштів і він звертається до облради, аби вона виділила гроші з бюджету, то він має це відобразити у фінплані, що саме треба покрити за рахунок цих коштів і як саме гроші будуть направлені. Зміни до фінплану на даному етапі керівникам дозволять вносити лише двічі на рік його затвердження (а у разі отримання додаткових доходів — не частіше 11 разів на рік). Поки так, адже, на відміну від Полтавської області, яка стала пілотною у рамках реформи, пояснює Коваленко, медики Київщини ще не мають досвіду роботи за нових умов. Процедура внесення змін така ж, як і при затвердженні фінплану.
“Наразі керівники закладів охорони здоров’я, складаючи фінплан, стикнуться з невизначеністю розміру тарифів на медичні послуги, неточною чисельністю населення, що звертатиметься за умов вільного вибору, та змінами до системи оплати праці, які ще не відпрацьовані. Утім, — каже радниця, — управлінські команди роблять перші кроки в створенні нових систем, зокрема, по-новому планують діяльність, впроваджують новий підхід до фінансового планування та нові системи бухгалтерського та управлінського обліку. Але наразі економісти не мають достатніх знань та навичок роботи в нових умовах”.
Щодо звітності про виконання плану: вона має бути оприлюднена на сайті самого КНП та на офіційному веб-сайті відповідного підрозділу органу місцевого самоврядування, що здійснює функції з управління підприємством. Річна звітність має бути оприлюднена не пізніше 28 лютого наступного за звітним року і є обов’язковою — на відміну від щоквартальної, рішення про публікацію якої залишається за власником (у випадку Київської області — Київоблради).
Відповідальність за складання, виконання і звітування за фінансовим планом несе керівник підприємства. На ньому також відповідальність і в випадках, коли у зволіканні з поданням плану є провина закладу.
Керівник, до речі, перестає бути єдиним суб’єктом декларування — тепер разом із ним свої щорічні декларації про доходи подають головний бухгалтер, члени наглядової ради, інших органів та інші посадові особи відповідно до статуту. Правила подання щорічної, а також декларації кандидата на посаду, перед прийомом на роботу та після звільнення не змінюються.
Що стосується платних послуг, згаданих вище, їх вартість визначатиметься одним з трьох шляхів. За першим її визначатиме для медичних закладів орган місцевого самоврядування — зокрема, він встановлюватиме порядок визначення цін і тарифів. За другим — цей порядок на розгляд органу місцевого самоврядування готуватимуть медзаклади. І є третій, згідно якого заклади самі визначатимуть та встановлюватимуть вартість свої платних послуг, і затверджуватимуть наказом керівника КНП. Але за умови, що засновник передбачає це у статуті підприємства.
Утім, Коваленко зазначила одну невизначеність у законодавстві: у той час як Закон “Про місцеве самоврядування” покладає обов’язок встановлення тарифів на низку видів послуг на місцеві ради, постанова Кабміну від 25 грудня 1996 р. №1548 обов'язок затверджувати тарифи платних медичних послуг покладає саме на адміністрації. Але у 2015 році Вищий адмінсуд у своєму рішенні вказав, що “до інших послуг суди попередніх інстанцій обґрунтовано віднесли і послуги у сфері охорони здоров'я, на підставі того, що законодавець не виділяє повноваження міської ради або виконавчого комітету у сфері ціноутворення у галузі охорони здоров'я в окрему правову норму та не регулює їх якимось особливим чином”.
Як далі зазначає фахівець, адміністрації не матимуть повноважень про затвердження цих тарифів для підприємств, що уклали договір із НСЗУ.
Також, що стосується розрахунку зі сторони отримувача послуг, медичні послуги (у тому числі послуги з проведення медоглядів) не входять до переліку тих, що мають проходити через реєстратор розрахункових операцій (РРО, або просто касовий апарат). Входять, утім, усі інші.
За новими правилами, після перетворення медустанови в комунальне некомерційне підприємство оплата праці працівників переходить в сферу договірного регулювання. Це означає, що кількість пацієнтів, які обрали сімейного лікаря, буде враховуватися при визначенні розміру його посадового окладу або додаткових виплат у вигляді доплат або надбавок до посадового окладу. Таким чином, оплата праці співробітників КНП виконуватиметься на основі колективного договору і не залежатиме від обласного бюджету, а премії та надбавки за вислугу років обов’язковими для КНП не вважаються.
Премії керівник підприємства визначає за поданням комісії з урахуванням вимог того ж самого колективного договору. Прийняття керівником підприємства рішення про зменшення розміру премій, позбавлення працівників премій не можна кваліфікувати як погіршення умов оплати праці, про яке працівник повинен бути заздалегідь попереджений.
“Запам’ятайте донести до своїх працівників, що ви вже не бюджетна установа, ви — комунальне некомерційне підприємство. Для вас дуже багато змінюється, буде дуже багато додаткової роботи, але первинна медична допомога вже цей етап пройшла, успішно трансформувалася, і я дуже сподіваюся, що ви теж це пройдете”, — закінчила виступ Наталя Коваленко.
Нагадаємо, в квітні 2017 року уряд затвердив документ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань охорони здоров'я" (№2309а-д, прийнятий 06.04.2017 року). Документ містить методичні рекомендації, які "допоможуть змінити господарсько-правовий статус комунальних закладів охорони здоров'я шляхом їх реорганізації з бюджетних установ у комунальні некомерційні підприємства".
Як повідомив на брифінгу заступник Міністра охорони здоров'я України Павло Ковтонюк, права медустанов після реорганізації розширюються до рівня всіх інших суб'єктів господарювання України. Сюди входить право підписувати контракти, мати свій рахунок і встановлювати рівень заробітної плати працівників без прив'язки до тарифної сітки.
Згідно з документом, медичні заклади отримують право створювати об'єднання з іншими установами, які також діють в статусі підприємства, з метою перерозподілу функцій між ними і загальної оптимізації використання матеріальних, людських і фінансових ресурсів. Також медустанови отримують можливість наймати за договорами підряду лікарів фізичних осіб-підприємців (які зареєстровані та одержали відповідну ліцензію на здійснення господарської діяльності з медичної практики).
Джерелами фінансування закладу, перетвореного в комунальне некомерційне підприємство, можуть бути як бюджетні кошти, так і кошти юридичних і фізичних осіб. Процес реорганізації медзакладу з бюджетної установи в комунальне некомерційне підприємство має багато етапів і може тривати від 6 місяців до року.
Нагадаємо, що першим КНП на Київщині стала Броварська центральна районна лікарня. Таке рішення було прийнято ще у липні 2018 року Броварської міською радою.
Читайте: Центральная Броварская больница стала некоммерческим КП
А у ланці первинної медицини повний перехід першим завершив Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Вони також стали у першій п’ятірці тих, хто підключився до так званої е-централі — електронної системі для невідкладної допомоги "Централь 103".
Читайте: Киевский областной центр экстренной медпомощи станет первым некоммерческим учреждением на Киевщине
На останньому черговому засіданні КОР 19 грудня депутати підтримали створення трьох некомерційних комунальних підприємств: “Київський обласний лікарсько-фізкультурний диспансер”, “Київський обласний центр охорони здоров’я матері і дитини” та “Обласний дитячий санаторій “Поляна” і, власне, “Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф”.
А на позачерговій сесії КОР у січні 2020 року депутати розглянули питання створення некомерційних підприємств “Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф”, “Київська обласна клінічна лікарня" і "Київський обласний онкологічний диспансер”.
Читайте: Київоблрада перетворить ще три медзаклади на некомерційні компідприємства
Фото: KVКиевVласть
Прийдешня сесія Київоблради розгляне зміни в проєкт Програми будівництва та реконструкції об'єктів інфраструктури Київщини. Серед новел – найболючіша для столичного регіону тема, список доріг, що підлягають капремонту. З понад 140 млн гривень, що підуть на обласні дороги, левову частку коштів отримають Богуславський, Бородянський, Києво-Святошинський, Володарський райони та декілька інших. Є й ті, кому, не дивлячись на подані заявки, за програмою не перепаде і копійки.
Як стало відомо KV, Київоблрада розгляне на наступній сесії проєкт змін до Програми будівництва, реконструкції та ремонту об’єктів інфраструктури Київської області на 2016-2020 роки. Проєкт мають також розглянути профільні комітети. Попри те, що документ ще може зазнати виправлень, вже зараз можна назвати райони, де ремонт доріг йтиме активніше і аутсайдерів, яким доведеться ладнати дорожнє хазяйство самотужки, або відкладати на інший рік.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Цифри
Так, згідно додатку 16 до проєкту, за напрямом “Будівництво, реконструкція та ремонт об’єктів дорожнього господарства” видатки закладаються в обсязі 140 млн 910 тисяч 410 гривень, з них — 102 млн 79 тисяч 847 гривень з обласного бюджету і 38 млн 830 тисяч 563 гривні — з місцевих. Загальна кількість об’єктів у переліку — 77.
Найбільша кількість об’єктів (переважно це капітальний ремонт дорожнього покриття) у Бородянському районі Київщини — на 16 об’єктів проєкт закладає фінансування у розмірі 27 млн 229 тисяч 895 гривень. З них найдорожчий — капітальний ремонт дорожнього покриття по вул. Ювілейна в с.Немішаєво за 4,4 млн гривень.
Найдорожчий об’єкт із загального переліку — реконструкція дороги комунальної власності по бульв. Леоніда Бірюкова в м. Буча, вартість сягає 12 млн 167 тисяч 76 гривень. Причому сума поділена між обласним та місцевим бюджетом порівну як для цього об’єкту (по 6 млн 83 тисячі 538 гривень), так і для двох інших у місті (сукупні видатки на кожен — 3 млн 704 тис. 220 гривень та 6 млн 752 тис. 74 гривні відповідно).
На другому місці — капітальний ремонт дорожнього покриття по вул. Пастернака в м. Боярка, закладений обсяг фінансування — 6 млн 41 тис. 789 гривень.
Відзначилося місто Вишневе Києво-Святошинського району — тут капітальний ремонт трьох доріг планують робити виключно за кошти місцевого бюджету, а це разом складає 7 млн 938 тисяч 903 гривні, з яких найдорожчий — капремонт дороги по вул. Лесі Українки за 5,6 млн гривень.
А от найдешевшими з загального переліку стало 5 об’єктів:
капітальний ремонт дорожнього покриття по вул. Миру Кулябівської сільської ради Яготинського району (178 тисяч 812 гривень, місцевий бюджет);
капремонт дорожнього покриття по вул. Росьова, с. Мармуліївка Володарського району (231 тис. 580 гривень, обл+місц.бюджет);
капремонт дороги по вул.Молодіжна, с. Горошків, Тетіївського району (незавершене будівництво, 286 тис. 920 гривень, обл.+місц. бюджет);
капремонт дорожнього покриття по вулиці Поповича в м. Узин (299 тис. гривень, місцевий бюджет).
До переліку не увійшли деякі райони та населені пункти: наприклад, жодної згадки про Іванківський чи Поліський район, міста Тетіїв, Славутич, тощо.
А деякі дороги доремонтовують ще з минулих років. KV писала про те, як 1,2 км дороги по вулиці Шевченків Шлях у Березані планували відремонтувати за 18,5 млн гривень, і мали закінчити до кінця 2020 року.
Читайте: В Березани на ремонт 1,2 км дороги потратят более 18 млн гривен
KV опитала голів деяких міських, селищних та районних рад, аби дізнатися: чи всі дороги, які вони подавали на фінансування, потрапили до списку, які планується ремонтувати у майбутньому та інше.
Голова Вишгородської районної ради Ростислав Кириченко:
“На дороги обласного значення дійсно нічого не виділено, але ми подавали. А на Вищу Дубечню та Воропаїв — субвенція з держбюджету. Обсягами ми задоволені, але хотілося, щоб і ремонтувалися дороги обласного значення. Можливо, область розраховує, що ми подаватимемо через Фонд регіонального розвитку. Раніше асигнування з області були доволі великі”.
Голова Броварської районної ради Сергій Гришко:
“Подавали і дуже багато. Не знаю, хто і за яким принципом затверджував переліки. Це для мене новина: подавали і РДА, і кожний населений пункт. В минулому році подавали через УКС, зробили дороги у Калинівці, поточні ремонти. Може, не включили район через те, що ремонтують за кошти держави наші центральні дороги. Не можу нічого сказати з цього приводу. Добре, що хоч три дороги затвердили.
Дороги в селах Мокрець і Заворичі — це Калитянська ОТГ, а Кулажинці — це вже наш Броварський район. ОТГ хай би сама займалася, господарі є там. А у районі хотілося б більше — є дороги, якими автобуси відмовляються возити людей, і це питання нами порушувалося на рівні області. Нам обіцяли, що ми в цьому році отримаємо гроші. Але не так сталося…
Міський голова Вишневого Ілля Діков:
”Ми подали, вони розглянули і затвердили. Чи не велике навантаження на наш бюджет? Яка різниця, це наші дороги і нам їх робити все одно. Два роки ці дороги не можемо зробить”. Голова Ржищівської ОТГ Христина Чорненька:
“Усі дороги, які громада подавала на фінансування, узгоджені. Ми задоволені, потреба велика, але враховуючи, що ці проєкти передбачають співфінансування з нашого боку, всі ми потягнути не зможемо. У минулому році у Ржищеві ремонтувалося дві дороги і чотири — в селах. В цілому ще залишилося відсотків 40% доріг у громаді, які очікують капітального ремонту. Поки одні дороги ремонтуємо, на інших вже з'являються ями. Це безкінечний процес”.
Міський голова Яготина Наталія Дзюба:
“Подавали більше проєктів, але я завжди розраховую, що як би не сталося, буде уточнення і до того списку щось додадуть. В минулому році кошти виділяли, хотілося б більше. Яготин — місто районного значення, в нього бюджет не такий великий, як у міст обласного значення, 40 млн гривень. І нам потрібно заасфальтувати приблизно 40 км доріг. Якщо в цьому році заасфальтуємо 2,3 км, це буде невеликою частиною. Думаю, допомога області має бути трохи більшою, і підхід має бути іншим. Є міста, що мають достойні бюджети — радію за їхні успіхи, але і дотації з обласного бюджету їм більші, ніж містам типу нашого. Я за те, щоб обласна рада переглянула цей підхід і ми одержали кошти на ремонт, про які заявили”.
Голова Бородянської районної ради Георгій Єрко:
“Ми подавали більше проєктів, але у нас в проєкті багато було включень. Люди і голови рад задоволені. Усі об’єкти будуть ремонтовані за рахунок співфінансування, так, але держава компенсує витрати і надає змогу утримувати і будувати дороги. Чим менше грошей йде [з місцевих бюджетів], тим краще, скажімо так. У минулому році близько 12 доріг в районі потребували ремонту”.
Голова Миронівської районної ради Валентина Усик:
“Задоволені. Хотілося б ще більше, звичайно. На ті об'єкти, які ми подавали та на які підготували кошторисно-проєктну документацію, кошти дали — у тому числі по Миронівці, це 7 чи 8 доріг. У нас є такі дороги, якими неможливо проїхати, ми зверталися усюди, надіслали звернення до Укравтодору, де нам відповідали, що кошти на цей рік не передбачено, але будуть робити поточний ремонт. Але поточний ремонт там не годиться. Загалом, торік давали грошей трохи більше”.
Голова Іванківської районної ради Валерій Потієнко:
“Перелік наш є і ми його подавали через Іванківську РДА. Наступного тижня ми плануємо зібратися і вислухати звіт від представників адміністрації: рік уже почався, а Іванківський район не потрапив до жодної програми і “пролетів”. Я не можу знати напевне, чому так сталося: чи подали вони, чи не подали, чи можливо не відповідає проєктно-кошторисна документація. Будемо заслуховувати та розбиратися. У нас он [потребує ремонту] дорога Іванків-Кухарі, яка вже розлазиться, розбита вщент. Крім неї, по селах так само багато таких доріг”.
Післямова
Додамо, що у додатку 17 до проєкту змін до Програми включений перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах, що реалізуються за рахунок співфінансування. Об’єкти з цього переліку фінансуються без допомоги обласного бюджету.
Обсяг видатків за цим переліком, що складається з 70 об’єктів, сягає 95 млн 139 тисяч 56 гривень — з них 14 млн 957 тисяч 558 гривень з місцевого та 80 млн 181 тисяч 498 гривень з державного бюджету.
Як раніше розповідала KV, з початку 2018 року в розпорядження Київської обласної державної адміністрації (КОДА) передано 6375,5 кілометрів доріг місцевого значення. З них – 4171,8 км обласних, 2203,7 км районних. Функції замовника виконання робіт з будівництва, реконструкції, ремонту та експлуатаційного утримання доріг місцевого значення в Київській області виконує департамент регіонального розвитку та житлово-комунального господарства Київської обласної державної адміністрації. Це стало можливим завдяки закону про децентралізацію системи управління дорожнім господарством, який вступив в силу 1 січня 2018 року.
Утім, тоді у столичному регіоні новину зустріли двояко: разом з новими можливостями по управлінню фінансами влади отримали додаткове бюджетне навантаження. До того ж, політичні чвари між обласною держадміністрацією і Київоблради могли законсервувати автодорожні роботи на Київщині.
Читайте: Киевская область – в шаге от огромной дорожной катастрофы
А пізніше ситуація погрожувала вибухнути: розбиті дороги остаточно розлютили представників громад Київської області. Незважаючи на те, що на рахунках області були і залишаються сотні мільйонів гривень, які регіон міг витратити на ремонт і будівництво доріг, адміністрація відкладала роботи на потім.
Читайте: Киевщина готовится бунтовать из-за убитых дорог
KV повідомляла, що на Київщині в 2019 році на капремонти доріг державного значення планували витратити понад чверть мільярда гривень. У лютому 2019 року Кабінет міністрів затвердив перелік об'єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення та обсяги бюджетних коштів для їх фінансування. На інфраструктурні об'єкти та дороги на території Київської області збиралися витратити 253,4 млн гривень або 4% від загального бюджету на ці цілі в Україні. При цьому по всій країні на ремонт доріг державного значення в 2019 році планували витратити 6,559 млрд гривень.
Читайте: В 2019 году на ремонт государственных трасс Киевщины собираются потратить 253,4 млн гривен
В жовтні 2019 року за результатами тендерів селищні та міські ради, а також КОДА уклали більше 70 договорів на виконання ремонтів доріг. Відповідно до договорів, ремонтувати дороги планували у 22 містах і селищах міського типу Київської області.
Читайте: В городах и поселках Киевщины планируют отремонтировать дорожное покрытие более 70 улиц (список)
Фото: коллаж KVКиевVласть
Неважливо, буде чи не буде прийнятий закон про так званий обіг землі № 2178-10. Суть його залишиться: він жодним чином не стосується селянина, громадянина України, українського народу, держави Україна. Закон виписаний під певних осіб, в їх інтересах.
Проєкт закону №2178-10 відкриє можливості скуповувати землі як селян, так і держави, і важелі цього скуповування за цим проєктом віддаються разом з режимом таємничості на відкуп Кабміну.
Законопроєкт №2178-10 узаконить в правах орендарів – на скуплену за безцінь у селян через 49-річну оренду та 100-річний емфітевзис землю. Легалізація незаконно надбаної землі – ще одна мета цього закону.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Майже вся земля в Україні в довгостроковій оренді. І це – той фактор, який стримує перехід до самостійного господарювання. Він же буде стримувати зростання ціни на землю, бо фактично у селянина власника землі є тільки один покупець – орендар з його переважним правом на землю.
В посилення позиції такого закріпачення селян і проект №2194 – проєкт-підкуп орендарів, який був прийнятий в першому читанні 14 листопада 2019 року, і який активно рекламує його ініціатор – голова аграрного комітету Верховної Ради Микола Сольский. Цим законопроєктом, зокрема, передбачено внести зміни до ст. 130 Земельного кодексу України, відповідно до яких селянин-власник землі повинен отримати дозвіл на продаж землі від орендаря.
Читайте: Кріпаки 21 сторіччя – земельний жах законопроекту №2194. Поправки Головіна
Щодо можливих цін на землю, “цікавою” є відповідь міністерства Тимофія Мілованова за підписом його заступника Павла Кухти на зверненням депутата-”слуги” Олега Дунди. Міністерство передбачає, що ціна продажу “пайової” землі у 2020 році становитиме 2236 доларів/га і зросте до 2440 у 2024 доларів/га році. Державна земля, відповідно, 3354 доларів/га та 3660 доларів/га.
Звідки такі ціни на землю – зрозуміти з наданих міністерством розрахунків важко. Щоб платити 50 тис. гривень за гектар необхідно мати стабільно прибуток 13 тис. гривень з 1 гектару і отримати кредит на 7 років під 7% в гривні. Це – нереально.
Та і цей високий ціновий варіант, як зазначається у відповіді міністерства, відповідає основному проєкту закону №2178, поданому саме Кабміном, і який передбачав, що так званий ринок буде за участю іноземців. А проєкт №2178-10 є альтернативним до урядового законопроєкту №2178.
Тому в ціновому питанні можна орієнтуватися на бачення заступника Тимофія Милованова з аграрних питань Тараса Висоцького: “…якщо виходити з обмеженої моделі, за якою купувати землю зможуть тільки громадяни країни, то ціна буде максимум 1500 доларів (за гектар, – KV)”. За такою ціною охочих продавати землю багато не набереться.
До того ж Висоцький знає про що говорить, адже він був генеральним директором асоціації “Українский клуб аграрного бізнесу” і добре знає, по якій ціні готові скуповувати землю платоспроможні агрохолдинги.
Також, згідно раніше згаданої відповіді міністерства, вбачається, що на 90% покупцями землі будуть юридичні особи. Не “бачить” міністерство і надання кредитів на купівлю землі громадянам України, а передбачають тільки компенсацію процентної ставки за кредитами. Хоча для чого говорити про компенсацію, якщо банки і так не збираються кредитувати?
Причини цього:
банк буде кредитувати купівлю землі тільки у випадку, коли ця земля складає цільний земельний масив та є достатній обсяг землі для ведення оптимально-ефективного – з точки зору сучасних технологій та їх можливості рослинництва;
спроможні кредитувати купівлю землі банки – банки з іноземним походженням (капіталом), з достатньою історичною пам’яттю, щоб пам’ятати європейську націоналізацію землі.
В підтвердження цьому є та обережність з купівлі землі в певних країнах колишнього соціалістичного табору, де іноземці скуповували землю, яка вже була сконцентрована місцевими “баригами” і в певній мірі відмита від загроз націоналізації чи інших соціально-економічних явищ.
В проєкті закону №2178-10 не прописане ніяке кредитування купівлі землі за участю держави, всі питання кредитування перекинуті на Кабінет міністрів.
Отже, в законопроєкті № 2178-10 немає ні тези, ні речення, ні слова, ні букви про створення для українців, які б хотіли займатися сільським господарством, необхідних і достатніх умов для цього. Цим законом українців визначили як неспроможну до підприємництва націю, націю одвічних наймитів.
Про це говорить і Тарас Висоцький: “І не треба забувати про суто українські традиції — наше суспільство є суспільством найманої праці, а не підприємництва”.
Те, що поставили за мрію відкривачі так званого ринку землі – це концентрація земель та унітарно-концентраційну форму земельних відносин. На відміну від колективно-консолідативної форми, унітарна-концентраційна форма земельних відносин не несе суспільної значимості і, відповідно, вона не може бути і в зоні інтересу будь-якої державної політики, вона не може бути реалізована швидко в часі.
Концентрація землі буде повільним процесом за умови, що не буде насильницьких методів примушення до неї. Крім того, концентрації земель буде заважати прогресивний розвиток колективно-консолідативної форми земельних відносин. Концентраційна форма не буде здійснена та породить суспільну потребу в націоналізації сконцентрованої землі, що відбувалося і раніше, в тому числі, в країнах з розвиненою економікою – на підставі законів суспільного розвитку.
Ствердження про затягування в часі так званої президентської “земельної реформи” підтверджується і заявами самих посадовців, зокрема – того ж Тараса Висоцького: “Об’єктивно, треба налаштовуватися на період приблизно у 15 років, розділений на дві фази. Під час першої фази, яка триватиме близько п’яти років, буде спостерігатися найбільша оборотність земель — всі, хто хочуть продати землю, намагатимуться це зробити. Під час другої фази оборотність впаде до 2–3% на рік, і підуть інвестиції у цю землю. Тобто треба налаштовуватися, що у першу п’ятирічку гроші будуть вкладатися у купівлю землі, а лише потім — у технології та ефективність. Миттєвого ефекту від реформи не буде. І тільки через 15 років ринок стабілізується, будуть вироблені чіткі правила гри і піде планомірний поступовий розвиток”.
За відповіддю того ж міністерства, вплив т. зв. ринку землі на приріст ВВП в 2020 році (тільки 4-й квартал) становитиме 0,22%, в 2021 році – 0,84%, а далі падатиме і в 2024 році становитиме 0,22%.
Тому постає питання: для чого насаджувати так званий ринок землі, який насправді не спричиняє зростання економіки, не говорячи вже про розширене економічне зростання?
В перше чергу, необхідно законодавчо приділити увагу прогресивній формі земельних відносин, яка характеризується можливістю реалізувати швидкі, ефективні перетворення, націлені на розширене відтворення сільського господарства, включаючи тваринництво та переробку сільгосппродукції до оптимального виробничого переділу.
Необхідний закон про прогресивні земельні відносини.
Основними тезами такого Закону “Про прогресивні земельні відносини” повинні стати:
підтримка самостійного господарювання на власній землі безпосередньо чи через участь у товариствах власників землі;
надання селянам-власникам землі права розривати договори користування (оренда, емфітевзис) належних їм земельних ділянок на підставі простої вимоги про дострокове розірвання договору;
фінансове забезпечення селян-власників землі для повернення отриманих авансових платежів, яке може бути необхідним при достроковому розірванні договорів користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення;
обов’язковий викуп земельної ділянки органами місцевого самоврядування чи органами державної влади за ціною, яка відповідає п’ятикратному розміру нормативно-грошовій оцінки (приблизно 5 тис. доларів за 1 гектар для чорнозему);
кредитування власників землі в режимі споживчого кредитування за рахунок прямого державного кредитування в одно-трикратному розмірі нормативно-грошової оцінки (приблизно 3 тис. доларів за 1 гектар для чорнозему) для задоволення нагальних споживчих потреб на умовах до 5% річних;
кредитування громадян України за рахунок прямого державного кредитування для купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення в у сумі п’ятикратного розміру нормативно-грошовій оцінки (приблизно 5 тис. доларів за 1 гектар) на умовах до 5% річних;
кредитування в необхідному обсязі товариства власників землі, які створюються для самостійного господарювання на власній землі, на умовах до 3% річних;
допомога в поверненні незаконно відчужених земельних ділянок їх власникам (під час дії заборони на відчуження землі);
формування державної підтримки об’єднання власників землі в товариства власників землі, які створюються для самостійного господарювання на землі;
набувачами права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть бути виключно фізичні особи з єдиним громадянством держави Україна (громадянин України має право бути набувачем тільки однієї земельної ділянки сільськогосподарського призначення) та органи державної влади й органи місцевого самоврядування.
Щоб не бути голослівним, пропоную переглянути запропонований мною розроблений проект Закону України “Про прогресивні земельні відносини”, пояснювальну записку та порівняльну таблицю до проекту Закону. Також, разом з проєктом Закону депутатам було надіслано і супровідний лист про запропонований мною проєкт як форму реалізації народовладдя, якого ми не дочекалися від них.
Читайте: Земля для українців: проєкт Закону Головіна “Про прогресивні земельні відносини”
Роман Головін, розробник і втілювач Народної земельної реформиКиевVласть
2020 рік на ринку житла відзначатиметься зростом вимог покупця до якості інфраструктурної складової житлових комплексів. Девелопери будуть ретельніше планувати інфраструктуру ЖК та уважніше ставитись до виконання планів з її реалізації.
Про це KV стало відомо з заяви керуючої партнерки Спільноти девелоперів житла (RED Community) Тетяни Шульги-Забєльської.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Окрім того, на думку експертки, у 2020 році триватиме посилення конкуренції між забудовниками за гроші покупця, що проявлятиметься не стільки у дисконтних “війнах”, скільки в покращенні якості проектів, сервісів на етапі купівлі, і особливо, сервісів для жителів майбутнього ЖК.
“Також сильною залишиться інвестиційна складова в структурі угод на купівлю. Житло поки залишається одним з найпривабливіших для українців інструментів інвестування. Наразі дохідність від здачі квартир в оренду становить 7-10% на рік”, – зауважила Тетяна Шульга-Забєльська.
Як правило, інвестиційно привабливими є об’єкти з унікальною інфраструктурою, унікальним місцерозташуванням (наприклад, біля станції метро або в центральній частині міста, що дає змогу досягти ліквідності за рахунок певних характеристик), або ж проєкти комплексної забудови.
Щодо цін на “квадрати”: на думку керівника проєктів компанії Strakhovskyi Group Анни Страховської, вартість житла у 2020 році залежатиме як від зовнішніх, так і від внутрішніх факторів.
“Якщо гривня залишатиметься міцною, а вартість будівельних матеріалів зростатиме, то забудовник, попри існуючий попит, навряд чи знижуватиме ціни. Наразі у більшості компаній досягнути гранична межа рентабельності, що становить 25%”, – повідомила вона.
Надія Ляшко, керівник відділу продажу ЖК Bavaria City, зазначила, що в передмісті Києва у 2020 році найбільш затребуваними будуть житлові комплекси комфорт-класу, а також таунхауси.
“Таунхаус коштує на 35-40% дешевше, ніж приватний будинок, а його власники мають всі переваги заміського будинку: вільні планування, великі кухні-студії з виходом в свій дворик, свої паркувальні місця перед будинком”, – сказала експертка.
На її погляд, у Київській області також користуватиметься попитом формат житла, який ближче до бізнес-класу. Адже співвідношення ціни на смарт-квартири в Києві та квартири бізнес-класу за містом приблизно однакове.
“У 2020 році покупець обиратиме зручну локацію або вищий клас житла”, – підсумувала Надія Ляшко.
Читайте: Вперед, к совершенству: украинские девелоперы подвели итоги 2019 года
Фото: RED Community КиевVласть
Київська облдержадміністрація цьогоріч планує оновити і завершити програму сприяння розвитку громадянського суспільства. Головна її мета - покращити комунікацію між органами місцевого самоврядування і громадськістю. Заходи програми у більшості передбачають участь громадськості та волонтерів у різних сферах діяльності місцевого самоврядування. Однак, за три роки дії програми екскерівництво КОДА не витратило на це ні копійки. Представники громадськості вже традиційно скаржаться, що їх не залучають до участі в заходах.
Про програму
Як стало відомо KV, 17 січня голова Київської облдержадміністрації Олексій Чернишов підписав розпорядження №23 “Про схвалення проєкту змін до програми сприяння розвитку громадянського суспільства в Київській області на 2017- 2020 роки”, які мають бути затверджені обласною радою.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Оновлена редакція Програми сприяння розвитку громадянського суспільства в Київській області на 2017-2020 роки відрізняється від попередньої, прийнятої у 2017 році, тим, що відповідальним за реалізацію призначено департамент комунікацій та взаємодії з громадськістю КОДА замість управління з питань внутрішньої політики КОДА.
Головна мета програми, як зазначається - розвиток співпраці місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування області з інститутами громадянського суспільства (ІГС) щодо проведення консультацій влади з громадськістю, підвищення громадської активності та діяльності громадських об’єднань як важливих чинників вирішення питань економічного, соціального, гуманітарного, культурного розвитку регіону, успішного проведення необхідних реформ у різних сферах життя, створення умов для розвитку в області громадянського суспільства тощо.
Основними завданнями програми є подальший розвиток громадянського суспільства в Київській області, залучення громадськості до процесів формування та реалізації державної політики, реалізація у діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підтримка ініціатив ІГС.
Фінансування програми передбачалось щорічно у сумі по 700 тис. гривень із обласного бюджету та ще по 10-15 тис. гривень із інших джерел.
Як розповіли *KV в департаменті комунікацій та взаємодії з громадськістю КОДА, за час дії програми за неї не виділялись кошти, здійснювались лише тільки ті заходи, які не потребують фінансування.
“Фінансування здійснюється виходячи із пріоритетів та реальних можливостей бюджету. Коли бюджет розвитку у якийсь період часу вдвічі зменшується, а є нагальна потреба фінансувати лікарні та навчальні заклади, то це і є пріоритетом”, – зазначили там.
Заходи
Заходи, затверджені програмою, передбачають залучення інститутів громадянського суспільства та громадськості до процесів формування і реалізації державної та регіональної політики. Робити це пропонується шляхом створення на обласному та місцевому рівнях сприятливого правового середовища для діяльності інститутів громадянського суспільства.
Вони мають, найперше, забезпечити конструктивну співпрацю місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування з інститутами громадянського суспільства, враховувати пропозиції інститутів громадянського суспільства та думку громадськості під час вирішення питань розвитку регіону.
Реалізувати завдання програми планується протягом чотирьох років – з 2017 по 2020 рік. Завдання поділені на чотири напрямки.
Перше – створення сприятливих умов для інституційного розвитку регіональних організацій громадянського суспільства. Передбачає створення ресурсного центру сприяння діяльності організацій громадянського суспільства та забезпечення сприяння організаціям громадянського суспільства у проведенні ними громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади. А також проведення спільних просвітницьких заходів (конференцій, семінарів, круглих столів тощо) за участю представників органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, організацій громадянського суспільства та проведення щорічного регіонального Форуму організацій громадянського суспільства з публічною презентацією річного звіту про виконання Програми.
Другий напрям роботи – забезпечення ефективних процедур громадянського представництва у формуванні та реалізації державної політики в регіоні. Тут передбачено вивчення стану розвитку громадянського суспільства та суспільної думки жителів області.
Наступний пункт – стимулювання участі організацій громадянського суспільства в соціально-економічному розвитку регіону. Для цього передбачена підтримка ініціатив організацій громадянського суспільства для вирішення завдань регіональної політики та задоволення потреб розвитку області.
Останній напрям роботи – створення сприятливих умов для міжсекторальної співпраці. Це підвищення професійного рівня та організаційної спроможності організацій громадянського суспільства, органів виконавчої влади до міжсекторальної співпраці шляхом проведення спеціальних семінарів та тренінгів. Також передбачено сприяння громадським ініціативам з питань розвитку волонтерського руху, проведення органами виконавчої влади та місцевого самоврядування спільних з організаціями громадянського суспільства заходів щодо надання соціально-побутових, психологічних, соціально-педагогічних, соціально-медичних, соціально-економічних, юридичних, інформаційних послуг.
Про ефективність
Як розповіла KV голова громадської ради при КОДА Наталія Ульянова, ніхто із членів громадської ради не брав участі у програмі.
“Звісно, що я знаю про цю програму, але оцінити її ефективність, починаючи із 2017 року, не можу. Громадська рада була сформована у липні минулого року і за цей час жоден інститут громадянського суспільства, а їх у раді 33, не був залучений до цієї програми. Нас не запрошували ні на консультації, нні на засідання. Підтримки або коштів не отримували. Навіть зміна відповідального за програму на нас не вплинула. Можливо, вони ще планують нас запрошувати до участі в програмі. Але поки нічого не відбувається”, говорить вона.
Також KV поцікавилась у представників місцевого самоврядування, чи була ефективною програма на їхній території, але думки розділилися.
Голова Фастівської міської ради Михайло Нетяжук:
Робота із громадянським суспільством і стимулювання розвитку місцевої демократії є одним із пріоритетів Фастівської міської ради. У нас налагоджена взаємодія із Радою Європи. В рамках цієї роботи ми використовуємо інструменти, які нам надає Київська ОДА. Зокрема, повністю оновлено громадську раду міста, громадяни і громадські організації активно беруть участь в розвитку міста, долучаються до різноманітних проєктів. Тому можу сказати, що програма є дуже корисною і на часі. А ми намагаємось максимально нею користуватись.
Голова Вишгородської міської ради Олексій Момот:
Відверто кажучи, навіть не знав про існування такої програми. У нас чудова налагоджена взаємодія із громадськістю. Є учнівська рада, молодіжне самоврядування, вони постійно подають різні проєкти, ми допомагаємо їх реалізовувати. Є багато громадських організацій. Є громадський бюджет, де активно беруть участь жителі. Громадська рада є при Вишгородській районній держадміністрації, при міській раді немає. Можливо, вони чули про цю програму. Але в цілому можу сказати, що ми працюємо самостійно над цим питанням і досить ефективно.
Голова Переяславської міської ради Тарас Костін:
Особисто я не займався цим питанням. Але ми активно співпрацюємо із молоддю, громадськими організаціями. Є громадська рада при міській раді, вони дуже добре працюють, їздять в область на наради. Затверджений громадський бюджет, нещодавно затвердили ряд проєктів. Не бачу проблем із взаємодією з громадськістю, останнім часом відбулись дуже позитивні зміни в цьому плані.
Голова Бориспільської міської ради Анатолій Федорчук:
Можливо я чогось не знаю, але ефекту від програми я не відчув. У нас працює громадська рада, ми її створили у 2006 році, вона регулярно проводить засідання. Дуже допомагають із болючими для міста питаннями – стосовно тарифів, розвитку. Громадська рада доносить думку місцевого самоврядування до громадськості, це зменшує “вибухові” ситуації із жителями. За окремими програмам виділяємо допомогу громадським організаціям. У місті ми працюємо над цим питанням.
Голова Баришівської об'єднаної громади Олександр Варениченко:
Жодної ефективності дії програми ми не відчули. Громадська рада була при районній державній адміністрації. Туди входило декілька громадських організацій, але, на мою суб'єктивну точку зору, вони не представляли інтереси громади, а переслідували інші інтереси. Виконували певні політичні замовлення. Ця рада припинила свою діяльність. Однією із моїх передвиборчих обіцянок було створення громадської ради при селищній раді. Але люди звикли контролювати владу. А я хотів би мати раду, яка б радила, активних неупереджених громадян. Способів контролю і так вистачає, ми усю публічну інформацію публікуємо в інтернеті. До того ж, за це хочуть ще й гроші отримувати. Ми тільки розібрались із дефіцитом бюджету, спромоглися сформувати бюджет розвитку, але на громадський бюджет поки немає коштів. Є більш вагомі потреби у селах.
Нагадаємо, як раніше писала KV, на початку липня при Київській облдержадміністрації запрацювала оновлена громадська рада: в неї увійшли 33 активних діяча, серед яких тільки 6 були в раді попереднього скликання, який працював з 2017 року.
Читайте: Коррупционные риски: общественный совет при КОГА проверит работу департаментов и управлений обладминистрации
КиевVласть
Зі шкіл і дитсадочків останні два роки продовжують зникати медсестри. Одні йдуть самі, більшість – скорочують через “медреформу”. Наприклад, у Луцьку планують скоротити 34 медичні сестри дитячої поліклініки, які надають послуги в школах. З початку цього року ще 11 шкіл Чернігова залишилися без медсестер. В Одесі медсестер не фінансуватимуть через міський відділ охорони здоров’я. Чи залишаться українські школи і садочки без медпрацівників? Розповідаю.
Вся справа у фінансуванні. До реформи медсестер у навчальних закладах утримували за рахунок медичної субвенції, вони рахувалися за медзакладами (працювали у структурі міських або районних дитячих лікарень або їхніх поліклінічних відділень). Їх фінансувало Міністерство охорони здоров’я.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Зараз деякі медзаклади ще отримують субвенцію, з якої виплачують зарплати шкільним медсестрам.
З 1 квітня субвенції вже не буде. Саме з цієї дати вся медицина фінансуватимуться через Національну службу здоров’я України. Але НСЗУ не платитиме медичним працівникам у навчальних закладах, бо за медичне супроводження дітей в режимі 24/7 вже заплачено за деклараціями сімейним лікарям. Оплату медпрацівників у школах “реформатори”-представники колишньої влади порахували як подвійне фінансування і прийняли новий порядок фінансування.
Як на мене, це неправильно як мінімум тому, що шкільний лікар у медкабінеті перебуває безпосередньо у школі та може надати невідкладну меддопомогу на місці. Адже сімейні лікарі навіть не виїжджають на виклики!
За логікою авторів цієї новації, якщо раптом у класі 40 дітей, і батьки кожного з них підписали декларацію з лікарем, то при, скажімо, масовому отруєнні, кожен має звернутися до свого педіатра!
Набагато простіше, щоб першочергову допомогу надавав один лікар, ніж скоординувати роботу багатьох медиків, з якими підписані декларації. Як це зробити?
На жаль, самостійно заклади освіти не мають можливості організувати роботу медичних кабінетів – вони не можуть отримати ліцензію на медичну практику (що є обов’язковим для функціонування медичного кабінету). Хоча, наприклад, в Чернігові місцева влада намагається “зарахувати” медсестер до штату управління освіти міської ради і виплачувати їм кошти вже з місцевої казни – але вони тільки консультуватимуть і не зможуть проводити лікувальні маніпуляції! Для цього потрібна ліцензія на медичну практику, яку ніхто школі не дасть. Бо щоб її отримати, потрібно ліцензувати свій медкабінет в МОЗі, школа має сама стати медзакладом.
Потрібно йти іншим шляхом.
Місцева влада повинна передбачити гроші на утримання медпрацівників і медкабінетів у школах. Це можуть бути або власні кошти місцевого бюджету, або, що більш правильно, – їх має закласти МОН в освітню субвенцію. Тоді місцева влада (або безпосередньо школи чи дитсадки) зможуть укласти договори з поліклініками, ЦПСМД, лікарнями та оплачувати медпослуги, медкабінети, за які відповідатимуть медзаклади, які вже мають ліцензію. Лише так можна забезпечити установи, де отримують знання наші дітки, медичним обслуговуванням.
Якщо ми бажаємо забезпечити першою медичною допомогою дітей у наших школах і садочках, рішення потрібно приймати негайно!
Валерий Дубиль, народный депутат Украины, фракция “Батькивщина”КиевVласть
SELECT `id`, `uri`, `meta_title`, `meta_description`, `meta_keywords`, `title`, `text`
FROM `pages`
WHERE `uri` = 'search'
LIMIT 1
0.0006
SELECT `articles`.`id`, `articles`.`title`, `articles`.`uri`, `articles`.`image`, `articles_categories`.`uri` AS `category`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-07 05:28:00'
AND `articles`.`slider_position` >0
ORDER BY `articles`.`slider_position`
0.0003
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 3
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-07 05:28:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 3
0.0006
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.short_text AS short_text, articles.image AS image, articles_categories.uri as category, articles_categories.common_uri as common_uri, articles.text AS text, users.avatar AS image, CONCAT(users.first_name, " ", users.last_name) as author_name, users.id as author_id, users.bio as bio
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
LEFT JOIN `users` ON `users`.`id` = `articles`.`user_id`
WHERE `articles`.`id` IN('145211', '145173', '144225')
ORDER BY `published` DESC
0.0004
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 1
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-07 05:28:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 50
0.0006
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.is_bold AS is_bold, articles.is_red AS is_red, articles.is_important AS is_important, articles_categories.uri as category
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145275', '145273', '145272', '145270', '145265', '145269', '145268', '145271', '145267', '145266', '145264', '145261', '145263', '145262', '145260', '145256', '145257', '145259', '145258', '145254', '145255', '145253', '145252', '145251', '145249', '145250', '145247', '145246', '145245', '145244', '145238', '145241', '145236', '145243', '145240', '145242', '145239', '145237', '145234', '145235', '145233', '145224', '145232', '145231', '145230', '145229', '145228', '145227', '145226', '145220')
0.3939
SELECT `articles`.`id` AS `id`, MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"гроші"' IN BOOLEAN MODE)AS rel
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-07 05:28:00'
AND `articles`.`category_id` != 9
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"гроші"' IN BOOLEAN MODE)
ORDER BY `articles`.`published` DESC, `rel` DESC
LIMIT 1660, 10
0.0024
SELECT `articles`.`id` AS `id`, `articles`.`title` AS `title`, `articles`.`uri` AS `uri`, `articles`.`published` AS `published`, `articles`.`text` AS `text`, `articles_categories`.`uri` AS `category`, `articles_categories`.`name` AS `category_name`, `articles_categories`.`common_uri` AS `common_uri`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('88373', '88296', '88258', '88065', '88032', '87985', '87949', '87869', '87755', '87630')
0.3910
SELECTCOUNT(*)AS `numrows`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-07 05:28:00'
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"гроші"' IN BOOLEAN MODE)
Array
(
[meta_title] => КиївВлада
[meta_description] => КиївВлада - інформаційно-аналітичний портал, присвячений проблемам влади у Києві та столичному регіоні.
)