Київська область в умовах пандемії ризикує збідніти на медичні кадри. Через низьку зарплатню, величезні навантаження та ризик захворіти на коронавірус з лікарень почали звільнятися медики та молодший персонал. Щоб якось урівноважити тривожну тенденцію, місцева влада обіцяє працівникам охорони здоров'я премії та додаткове фінансування. Поки баланс зберігати вдається, але загроза масових звільнень лишається.
Сухі цифри
Як стало відомо KV, станом на 1 квітня 2020 року, за даними Департаменту охорони здоров’я Київської облдержадміністрації, в області налічується 30410 медичних працівників. З них лікарів — 5741, у тому числі 268 анестезіологів, 643 сімейних лікарів, 5 епідеміологів, 7 бактеріологів та 83 інфекціоністи.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Крім того, кількість медсестер — 10081 особа (плюс 839 медсестри екстреної медичної допомоги), молодших медсестер — 5979 (і 103 медсестри ЕМД). Таким чином, у відсотках укомплектованість штату в області складає 78,1%, середнім медперсоналом (медсестри) — 82,4%, молодшим медперсоналом — 91%.
За даними Національної служби здоров’я, утім, станом на 1 квітня в області налічується 144 лікарі-інфекціоністи та 82 анестезіолога (дитячих та дорослих).
Заступник головного лікаря з медичної частини КНП Білоцерківської міської ради "Білоцерківська міська лікарня №1" Анатолій Масло каже — конкретно у них дефіцит кадрів відчувається гостро:
“Є велика напруга і з кадрами, маємо всього три дієвих анестезіологів, недостатньо медсестер. Персонал має вже достатній вік, а молодь не поспішає влаштовуватися на роботу. А техніка і персонал — це дві складові, які мають бути на першому плані в забезпеченні лікарні”.
Просять залишитися
Як зазначає директор департаменту ОЗ КОДА Максим Іонов, ситуація з кадрами станом на сьогодні, як і у всій країні, складна — це м’яко кажучи. І вона із приходом епідемії не покращилася.
“Питання залишається актуальним, дефіцит присутній. Очікуємо на заохочення — так, був прийнятий закон, але поки жодних механізмів заохочення на місцях не бачимо. Я знаю, що медпрацівники сьогодні-завтра отримають розрахунки по заробітній платні і будуть неприємно вражені. На місцях ніхто не розробляв питання 200-300%-ї надбавки, як це визначено в колишніх наказах МОЗ, чи в прийнятому на днях Законі. Поки процес дофінансування не відбувається.
Був старий наказ Мінпраці, який визначав роботу медпрацівників в умовах епідемії, йому 7 чи 8 років. Він передбачав 200-300% до посадового окладу для осіб, які працюють у контакті з інфікованими у період епідемії. Але як зараз забезпечити його реалізацію, невідомо. Потрібен реєстр медпрацівників, контактних осіб, немедичних працівників — водіїв, санітарок. Це треба враховувати. Ми маємо передбачати допомогу людям — її все одно треба надавати”, — вважає Іонов.
Мова йде про те, що 30 березня 2020 року Верховна Рада на своєму засіданні доручила Кабміну 300%-ву доплату до зарплати медиків, які беруть участь у ліквідації захворювання на коронавірусну інфекцію.
За прийняття законопроєкту №3275 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)” в цілому проголосували 312 депутатів при мінімально необхідних 226.
Крім доплат, у документі передбачено звільнення від ПДВ обігу профільних ліків і медзасобів для боротьби з коронавірусом – для безперебійного постачання необхідних медикаментів і обладнання. Таким чином, ці товари мають подешевшати на 20%. Причому, дія пільги поширюватиметься і на медзасоби, устаткування і препарати, які ввозяться в Україну із-за кордону. Передбачено там і тимчасове скасування обов’язкової реєстрації виробниками антисептиків продукції в Міністерстві охорони здоров’я – для якомога швидшого налагодження виробництва таких засобів усіма охочими. Також встановлено нульовий акциз на таку спиртовмісну продукцію.
Як повідомила пресслужба президента України 31 березня за підсумками щоденної селекторної наради Володимира Зеленського з представниками уряду та державних відомств, які залучені до запобігання поширенню коронавірусної хвороби, прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що з квітня медикам збільшать оплату праці. Про які конкретно суми йдеться, голова уряду не уточнив.
"Нам ніколи чекати, медики вже працюють на передовій, і оплата їхньої праці має бути відповідною вже зараз, а не через тиждень чи через місяць", – зазначив Зеленський.
Додатково було порушено питання фінансування лікарень та медиків, особливо тих, хто залучений до догляду за хворими на COVID-19.
“Оскільки більшість українських лікарень уклали договори з Національною службою здоров’я України, то вони отримають звідти повне фінансування. До того ж, ми розробили механізми додаткового фінансування лікарів – до 300% тим, хто задіяний у лікуванні коронавірусу, та до 200% – іншим. Лікарі зараз на передовій. Вони борються за життя українців”, – наголосив Президент.
Голова постійної комісії з питань охорони здоров’я Київської обласної ради Наталія Бігарі каже: медики за крок від того, щоб полишати свої місця. Є надія на парламент, який ухвалить збільшення зарплат, премій та інших надбавок в умовах нинішньої ситуації.
“Нестача медсестер складає близько 25%. Заяви [на звільнення] пишуться, але керівники стараються вмовити людей лишитися. Що стосується зарплати, премій, доплат — на засіданні парламенту мають прийняти законопроєкт про додаткову зарплату медикам. Я гадаю, що парламент в таких умовах стовідсотково його підтримає. Ці кошти у разі прийняття будуть виділені з держбюджету.
Я хочу сказати, що якби сьогодні міста, райони не виділили свої кошти і не організували роботу, а чекали, коли щось прийде зверху, то коронавірус накрив би усю країну вже давно. І витягувати всі кошти з місцевих бюджетів неправильно. Утім, не всі райони та міста в області виділяли кошти — гроші, перш за все, якщо й пішли, то на засоби індзахисту та обладнання.
Я за те, щоб медикам платили, але щоб не перекладали це на місцеві бюджети. Нехай Кабмін з парламентом покажуть свою роботу і знайдуть кошти на медицину. Що ж до процедури, зазвичай місцеві органи самоврядування повинні збирати сесію і розподіляти субвенцію, але у таких умовах, згідно регламенту, кошти можна проводити рішенням бюджетної комісії. Можливо, парламент прийме спрощену процедуру виділення та використання медичної субвенції. У них іншого шляху немає”, — каже Бігарі.
“Є поодинокі випадки звільнення, але масових випадків я не бачив. Утім, така загроза існує, оскільки такого масового сприяння медпрацівникам засвідчити не можу. Так, є окремі організації та особи, які допомагають медикам, — розповідає директор департаменту ОЗ КОДА Іонов. — Але нещодавно я чув про те, що починають боятися підвозити медиків через те, що вони контактують із інфікованими і "розносять заразу". Чув про проблеми в Укрзалізниці із підвозом медпрацівників через таку ж причину. Зокрема, такі випадки, я чув, були у Ніжині Чернігівської області — залізниця висадила медиків; і в нашій області — мені телефонували з одного з київських медзакладів і говорили про конфлікти їх обласних працівників із залізницею: їм відмовили у посадці на електричку. Цей прикрий факт може перерости у загальнодержавний скандал. Такі речі треба передбачати і терміново вирішувати на рівні держави”, — каже Максим Іонов.
На місцях
Можновладці на місцях запевняють: у багатьох районах поки не спостерігають масових фактів написання заяв на звільнення.
Наприклад, голова Баришівської райради Володимир Гуменюк запевнив журналістів, що у їхньому районі ситуація з медичними кадрами стабільна.
“Таких випадків, щоб хтось мав наразі бажання звільнитися, немає. Щоденно особисто спілкуюся з персоналом. Засоби індивідуального захисту закуповуємо як з місцевого бюджету, так і за допомогою меценатів. Селищна рада виділила на боротьбу з коронавірусом 400 тис. гривень. На позачерговій сесії плануємо виділити ще додаткові кошти на засоби захисту, харчування. За рахунок власних ресурсів наразі шиємо захисні костюми багаторазового і одноразового використання, для цього купили спеціальну медичну тканину. Наші медики забезпечені, плануємо стимулювати і матеріально. Якщо у когось і виникають такі ситуації, то, можливо, якраз через непорозуміння і відсутність належних засобів захисту. Якщо у нас і виникне подібне, то головні лікарі будуть особисто проводити роз'яснювальні бесіди. Наші головні лікарі на своїх місцях: як керівник налаштує команду, так вона і буде працювати. Все залежить від керівного складу, який і контролює психоемоційний стан своїх працівників, не доводячи до паніки”, — говорить він.
Фото: В Баришівському районі власноруч виготовляють захисні костюми
Також поки що ситуація стабільна і в Броварському районі, центральна лікарня якого визначена однією із опорних в області.
“У центральній районній лікарні немає проблеми масового звільнення, лише одна працівниця пішла у декретну відпустку. Мобілізували медперсонал, який працював у школах та дитячих садочках. Організували пропускний режим, проводимо дезінфекцію, у тому числі кварцовими лампами. Роздільний вхід та вихід для лікарів і пацієнтів, у інфекційному відділенні також окремо. Машини екстреної допомоги, які привозять пацієнтів у інфекційне відділення, також обробляємо. Все організовано”, — розповів голова Броварської райради Сергій Гришко.
Запевняють, що стримують ситуацію, і у Києво-Святошинському районі. Там медики опорної центральної лікарні та первинної ланки отримують щомісячні премії.
“Відповідно до інформації від керівництва ЦРЛ та закладів надання первинної медичної допомоги, жодних звільнень та масових відпусток через епідемію коронавірусу серед медичних працівників у Києво-Святошинському районі не було. Що стосується заохочень для медиків, то у Києво-Святошинському районі діє Програма “Місцевих стимулів для медичних працівників, які надають первинну медико-санітарну допомогу”, яка дає можливість запобігти відтоку кадрів у медичних закладах району. Відповідно до Програми, медики з місцевого бюджету щомісяця отримують премію, розмір якої складає 140% від посадових окладів без урахування усіх надбавок до них.
Окрім того, завдяки прийняттю районною радою Програми надання медичних послуг населенню Києво-Святошинського району Київської області, понад обсяг, передбачений програмою державних гарантій медичного обслуговування населення на 2020 рік, у Києво-Святошинському районі вдалося зберегти функціонування відділення невідкладної медичної допомоги, що, відповідно, зберегло робочі місця для медиків. Бюджет програми – близько 11 млн гривень, який при потребі буде збільшений”, — розповів голова Києво-Святошинської райради Дмитро Гусятинський.
У деяких районах медики все ж почали писати заяви на звільнення, в інших поки вдається стримувати ситуацію, але через низькі зарплати та недостатню кількість засобів захисту, представники самоврядування не виключають, що спеціалісти почнуть йти.
А от у Васильківському районі медичні працівники масово писали заяви на звільнення, оскільки не хотіли ризикувати життям.
“До головного лікаря центральної лікарні надходять заяви на звільнення від працівників — лікарів, медсестер, санітарок. Їх не можна засуджувати, ми розуміємо, що зарплатня маленька, не кожен готовий ризикувати. У деяких родини наполягають на звільненні. Особливо ті, хто у високій групі ризику. Я думаю, така проблема актуальна для всієї України. Але намагаємось вмовляти не звільнятися, шукатимемо кошти для надбавки. Сподіваємось, що все буде добре. Поки не йдеться про сотні таких випадків, але десятки — так. Декому на період складної ситуації надаємо відпустки. Але у лікарні є “костяк” персоналу, які сказали, що до останнього будуть стояти і лікувати пацієнтів. Ми спілкуємось, контролюємо ситуацію”, — говорить голова Васильківської райради Наталія Баласинович.
За словами голови Кагарлицької райради Івана Семцова, їхні районну та Переяславську лікарні МОЗ визначив як спеціалізовані заклади на Правобережжі і ЛІвобережжі, які будуть здатні прийняти інфікованих пацієнтів із супутніми хворобами та ускладненнями під час другої хвилі COVID-19. В лікарні є інфекційні бокси на 20 осіб – таке мають лише дві лікарні в області. Вони робилися ще за радянськими стандартами з окремими входами на кожну палату.
Наразі лікарня не забезпечена належною кількістю захисних засобів і новина про прийняття значної кількості хворих, на 150 ліжок, викликала хвилю занепокоєння серед медичного складу лікарні. Є вже і перші добровольці на звільнення.
“Ми отримали 20 захисних костюмів на первинку і 40 – на вторинну медицину. Цього вистачить днів на 4-5. Наразі повноцінне забезпечення ми ще не отримали, але поставлені в чергу, очікуємо. Медики дуже схвильовані цією ситуацією, панікують, адже не хочуть наражати себе на небезпеку. Дві санітарки пенсійного віку, які перебувають в зоні ризику, вже написали заяву на звільнення. Є і лікарі, особливо молодь, які також мали намір написати заяви. Медиків намагаємося вмовляти, проводимо необхідну роботу, попереджаємо, що вони приймали присягу і є військовозобов'язаними. Заспокоюємо, що виділено кошти на закупівлю необхідного захисту, матеріальну допомогу. Наразі знімаємо кошти із захищених статей і направляємо також на лікарню. Місто виділило 140 тис. гривень. Уряд пообіцяв збільшити фінансування на медицину. Але наскільки це буде ефективним, наразі важко сказати”, – зазначив він.
Голова Вишгородської райради Ростислав Кириченко розповів, що вони шукають способи збільшити фінансування для підвищення зарплат, аби уникнути звільнень.
“Наразі ми думаємо, яким чином підвищити медпрацівникам зарплати, аби вони залишались працювати. Запитуємо, скільки лікарі хочуть і будемо дивитись, на скільки зможемо підняти виплати. Велика проблема у тому, що працівники первинної ланки отримують 15-20 тисяч гривень, а вторинної — 4 тисячі. Тому багато спеціалістів перейшло на “первинку”. Щодо звільнень розмови йдуть вже півтора року. Хоча ми і так їм доплачуємо”, — резюмував він.
За словами Олександра Поляруша, заммера Білої Церкви, де розташовані дві опорні лікарні та пологовий будинок, медичні працівники йдуть у відпустки за власний рахунок, особливо молоді спеціалісти.
“У місті проблеми з кадрами, як і у більшості інших, і не лише з медичними. Всі переживають за власне здоров'я. Ті, у кого є діти, хочуть на цей час бути вдома, молоді спеціалісти відстоюють права і йдуть у відпустки на 15 днів, не дивлячись на всю цю ситуацію. Так, масового звільнення немає, але є такі, що прагнуть цього. На сьогоднішній день, якщо в медзакладах немає хворих, всі тримаються своїх робочих місць, а як тільки з’являються хворі, то бажання працювати немає. Кожен захищає себе, як може, підстраховує. А щоб не виникали такі ситуації, держава має бути зацікавлена у вирішенні таких нагальних проблем як, наприклад, надати подвійну чи потрійну оплату праці. Але цього немає, а санітарка отримує всього 4 тисячі. А це перша незахищена категорія. У лікарнях навіть немає тієї необхідної кількості захисних костюмів. Міська рада виділяла кошти на засоби захисту, але ж місто не може повністю закрити всі прогалини, саме держава має піднімати економіку”, — говорить він.
Як зазначив голова Фастівської районної ради Геннадій Сиваненко, у районі жодний лікар не відмовився працювати, але є поодинокі проблеми з технічним персоналом.
“Не зважаючи на те, у яких умовах лікарі працюють, як волонтери, з мізерною заробітною платнею у розмірі близько 5 тис. гривень, жоден не відмовився працювати. Всі консолідувалися. Так, є питання у середовищі технічних працівників, середнього медичного персоналу, де є значна загроза звільнень і які писали заяви чи пішли у відпустку за свій рахунок. Але це поодинокі і поточні процеси. Масових звільнень лікарів немає і це заслуга головного лікаря, який правильно проводить роботу з колективом, який розуміє складність цієї ситуації. Також забезпечуємо лікарню засобами захисту, відгукнулися на допомогу у цьому напрямку і місцеві підприємці”, — зазначив він.
За словами голови Миронівської райради Валентини Усик, забезпечивши медперсонал засобами захисту, звільнень вдалось поки уникнути.
“Лікарі були налякані, коли не мали необхідних засобів захисту. Наразі ми забезпечили їх усім необхідним, тому поки не було заяв на звільнення. Є 40 захисних костюмів, замовили ще 50 багаторазових. До того ж, хворих у районі немає. В усіх, хто повернувся з-за кордону, взяли мазки і відправили на обстеження, інфікованих не виявлено. Якщо ситуація погіршиться, ми підготували 25 ліжок у боксованому відділені і 10 — у відділенні невідкладної медичної допомоги. Наявні 9 апаратів ШВЛ, чекаємо на додатковий. Тому ситуація контрольована, але усі стурбовані”, — говорить вона.
Як зазначив голова Тетіївської ОТГ Руслан Майструк, поки проблеми зі звільненнями немає, але не виключено, що медпрацівники задумаються про це.
“Центр первинної медико-санітарної допомоги працює у нормальному режимі. Про масові звільнення у центральній лікарні поки не йдеться. На перший час вони забезпечені усіма необхідними засобами захисту. Допомагають підприємці, співпрацюємо. Але я не виключаю, що медпрацівники можуть почати звільнятися”, — сказав він.
Ситуація в країні
Проблема навантаження на медичну сферу – одна з найтяжчих в період пандемії. Київщина у цьому плані не є винятком.
Відомі випадки звільнень на Харківщині, у Кременчуці, Львові. У Тернопільській області у Монастириському районі кілька працівників серед сестринського персоналу написали заяви на звільнення після того, як в районі 25 медиків інфікувалися коронавірусом SARS-CoV-2. Про це розповів заступник голови Монастириської РДА Павло Дронь.
У самому Тернополі з інфекційного відділення Тернопільської лікарні швидкої допомоги звільнилися 8 лікарів. 30 березня 2020 року о 10-й годині ранку працівники інфекційного відділення Житомирської міської лікарні №1 виклали фото у фейсбуці з підписом (орфографія збережена): "Весь колектив інфекційного відділення міста Житомир пише заяви на звільнення в зв'язку з несправедливим звинуваченням в корупції та поборах працівників відділення і з неможливістю виконувати свої функціональні обов'язки!”
У багатьох лікарнях, пишуть в мережі, вже з'явилися попередження "про зміну умов оплати праці" з 1 квітня цього року. Лікарям не можуть передбачити зарплатню, а обіцяти можуть – тільки “мінімалку”, тобто, 4,7 тисячі гривень на місяць.
Причина, на яку посилаються керівники клінік, які оголосили про зниження зарплат, — початок другого етапу медреформи з 1 квітня цього року, пишуть ЗМІ. Головне нововведення — зміна схеми фінансування. Зараз лікарні отримують медичну субвенцію, яка в тому числі, покриває витрати на комуналку і зарплати. Але з 1 квітня субвенції не стане (залишать тільки 60% від минулорічного показника) і почнуть платити за кожен пролікований випадок за спеціальними тарифами, нещодавно затвердженими Кабміном. Самі медики називають ці тарифи явно заниженими.
"У законі про Медгарант зазначено, що в розрахунок вартості тарифів повинна закладатися зарплата лікаря на рівні в 250% від середньої по країні за попередній рік, тобто, близько 27 тисяч гривень", — пояснив голова Ради Київської міської профспілки працівників охорони здоров'я Сергій Кубанський.
На первинці, яку реформували в минулому році, зарплати багатьох сімейних лікарів зросли до 18-20 тисяч гривень. За словами аналітика в сфері охорони здоров'я Асоціації міст України Світлани Осташко, на 2-3 тисячі гривень збільшилися також зарплати полтавських лікарів (пілотний проєкт по новій схемі фінансування там уже йде).
Заступник голови правління Українського лікарського товариства Костянтин Надутий вважає, що все може виявитися ще гірше — деякі лікарні не зможуть платити навіть мінімалку, тому будуть змушені переводити докторів на часткову зайнятість і скорочувати "зайвий" медперсонал:
Експерти вже лякають наслідками: лікарі стануть масово звільнятися, а лікарні — закриватися. Пацієнтам доведеться ж платити за лікування зі своєї кишені ще більше, ніж зараз. Хоча влада, навпаки, обіцяє що з початком другого етапу медреформи усі послуги для громадян стануть безкоштовними.
Нагадаємо, на засіданні уряду 18 березня 2020 року було прийнято постанову про введення режиму надзвичайної ситуації в Київській області. Воно засноване на прийнятому раніше рішенні обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки.
Читайте: Кабмин ввел режим чрезвычайной ситуации на Киевщине (видео)
Пізніше Міністерство охорони здоров'я визначило перелік 240 опорних лікарень для госпіталізації пацієнтів з коронавірусною інфекцією. У Київській області приймати хворих з COVID-19 готові дев'ять обласних і районних лікарень в Білій Церкві, Броварах, а також Васильківському, Яготинському і Києво-Святошинському районах.
Читайте: На Киевщине определили 9 опорных больниц для лечения больных COVID-19
Станом на ранок 31 березня в Київській області офіційно підтверджено 57 випадки захворювання на коронавірус. За кількістю випадків Обухівщина і Києво-Святошинський район — на першому місці. Тим часом у окремих населених пунктах даних районів виставлені контрольно-пропускні пункти, в’їзд та виїзд з яких суворо обмежений. Влада закликає людей дотримуватися вимог карантину і дає роз’яснення як ховати померлих від хвороби.
Читайте: Коронавірус на Київщині: визначено спецумови поховання померлих від хвороби
Фото: коллаж KV
КиевVласть
Судова влада в Україні потребує змін. Втім, як і вся управлінська система. Саме тому чи не найпопулярнішим словом нашого будення стало: “Реформа”. Реформуємо усе: починаючи з органів місцевого самоврядування та завершуючи системою охорони здоров’я. Реформуємо з таким натхненням, з яким ще декілька десятиліть тому хором виводили: “Мы наш, мы новый мир построим…” Реформуємо натужно, з надривом, з потом на чолі, з піною біля рота, з хрипом у грудях, але омріяні зміни на краще життя так і полишаються для нас далеким маревом. Натомість дедалі частіше ми натрапляємо на глуху стіну зухвалого супротиву світу старого, заскорузлого, жорстокого та безкарного…
Все сказане було б смішним, якби то не було так сумно
Одна з мешканок багатоповерхівки, що розташована в м. Києві по вул. Бажана,12, громадянка Марина Клюсова у 2013 році надумала продати свою квартиру. Покупцем стала людина солідна – адвокат, власник ТОВ “Юридичний світ” Ксенія Даценко. При укладенні договору купівлі-продажу сторони домовилися, що попередня власниця житла протягом року залишатиметься зареєстрованою за адресою проданої квартири. Ця, на перший погляд, невинна домовленість стала великою помилкою, яка в подальшому завдала жінці чимало душевних страждань та матеріальних витрат.
А почалося з того, що через деякий проміжок часу після продажу помешкання Марина дізналася, що на її майно у вигляді двох авто накладено… арешт! Що за омана? – подивувала жінка, але першочерговий подив змінився хвилею обурення, коли вона дізналася про всі подробиці справи. З’ясувалось, що накладення арешту на майно відбулось у рамках примусового виконання заочного рішення Дарницького районного суду м. Київ від 12 березня 2019 року по цивільній справі № 753/9133/18 (провадження № 2/753/3563/19, головуючий – суддя Коренюк А.М.), відповідно до якого позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Ковальська-Житлосервіс” про стягнення з Клюсової Марини заборгованості за надані житлово-комунальні послуги з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних і судового збору на загальну суму 17 224,04 грн. було повністю задоволено!(?) Причому у рішенні вказувалось, що Марина Клюсова належним чином повідомлена судом про час та місце розгляду справи, що підтверджується зворотнім повідомленням рекомендованого листа. Отакої!Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Такого повороту подій не очікував ніхто – ні сама Марина, ні її знайомі. До того ж ТОВ “Ковальська-Житлосервіс” нарахувало жінці суму боргу за період з 01 липня 2009 року по 01 квітня 2018 року! Тобто за 9 років відразу. Між тим, відповідно до норм чинного законодавства до вимог про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки.
А чи був той борг у власниці квартири взагалі? Марина говорить, що ніяких боргів перед ТОВ “Ковальська-Житлосервіс” не мала, що стверджується і п. п. 4, 6 договору купівлі – продажу, де сторонами визнано відсутність заборгованості по комунальних та інших платежах. То хто ж “нагойдав” такий борг? Відповідь напрошується сама собою – новий власник помешкання, “добропорядна” власниця ТОВ “Юридичний світ” Ксенія Даценко та її чоловік Андрій Коломієц (він, до речі, в помешканні незареєстрований).
До речі, Андрій Коломієц називає себе досвідченим адвокатом, здатним надати відповіді на будь-які питання.
Можливо, саме він і намовив Ксенію Даценко скористатися домовленістю між нею та колишньою власницею квартири про відтермінування на один рік зняття з реєстрації Марини Клюсової, аби в подальшому перекласти виплату своїх боргів за комуналку на чужі плечі?
Постійно проживаючи у юридичному світі, жіночка, мабуть, швидко зметикувала, який зиск може отримати від тієї домовленості, й “зекономила” свої кошти. (Існує версія, що для цього Ксенія навіть вдалась до підробки підпису Марини Клюсової). Цікаво, чи не планує громадяночка придбати на “зекономлені” гроші краплину совісті? Вона б знадобилася жіночці при розгляді справи у Київському апеляційному суді, куди ошукана Марина Клюсова звернулася зі скаргою на рішення Дарницького районного суду м. Київ від 12 березня 2019 року.
Хто платить і кому платить?
Певно, після того, як читачам нашого видання стала відома історія з “боргом” Марини Клюсової, вони зацікавляться питаннями, а хто загалом має платити за житлово-комунальні послуги: зареєстровані в квартирі особи чи власники квартири та й кому, зрештою, платити?
Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 04.07.2018 у справі № 904/7183/17, споживачі зобов’язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15.
Отже, оплачувати комунальні платежі має той, хто фактично користується послугами! А ось кому він має сплачувати, давайте знову ж таки розберемося на прикладі вище наведеної ситуації. Як вбачається з поданого ТОВ “Ковальська-Житлосервіс” позову, саме воно претендує на “борг” розміром понад 17 тис. грн. Але…
Згідно з інформацією від Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку “Бажана, 12” (код ЄДРПОУ 40514385), створеному у цьому будинку 27 травня 2016 року, на підставі рішення правління, об’єднання взяло на самообслуговування будинок та прибудинкову територію по проспекту Миколи Бажана, 12 з 01 квітня 2017 року. Мешканці здійснюють оплату на користь об’єднання за утримання будинку та прибудинкової території.
До цього часу житлово-комунальні послуги по будинку надавало Товариство з обмеженою відповідальністю “Ковальська-Житлосервіс”. 31 березня 2017 року (у зв’язку з припиненням надання цим товариством житлово-комунальних послуг по даному будинку) вказаному ОСББ було передано для подальшого контролю лічильники будинку.
То ж яких грошей забажалося ТОВ “Ковальська-Житлосервіс”, якщо з 31 березня 2017 року воно припинило надання житлово-комунальних послуг? Легких та незароблених.
А таких коштів товариство не зможе стягнути навіть і з нового власника житла. Їх має право отримати тільки ОСББ. Чи володіє такою інформацією Ксенія Даценко? Мала б володіти, адже юридичний світ не обмежений у доступі до публічної інформації.
Іван Григорів, журналіст, член НСЖУКиевVласть
Епідемія коронавірусу розкрила всі недоліки “медреформи”: хворий пацієнт має чекати у загальній черзі на прийом до сімейного лікаря, лікарі не мають достатнього захисту, недостатньо обладнання і обладнаних ліжко-місць, медиків. Список можна ще довго продовжувати. І хоча Президент говорить, що реформа “летить у стіну”, з 1 квітня таки почнеться впровадження її другого етапу. А це означає, що сотні лікарень, які так необхідні сьогодні у боротьбі з епідемією коронавірусу, можуть почати закриватися – навіть не зважаючи на те, що Уряд зараз виділив додатково 1,76 млрд грн на їхню підтримку. Проте все ще можна і треба повернути в інший бік – відкинувши політичні лозунги і об’єднавшись перед загрозою коронавірусу. Розповідаю, як це можливо.
Кожен пацієнт має отримувати всі послуги у медзакладах безкоштовно. Проте державного фінансування на всіх не вистачить – про це говорять і самі медики: тепер фінансування лікарень здійснюватиметься не через субвенцію, а згідно із економічно необґрунтованими тарифами (вони вираховувались з цифр, які може виділити бюджет, а не виходячи з реальної вартості послуги).
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Зараз влада знайшла тимчасовий вихід – скасувала всі планові операції, які не загрожують життю, щоб були кошти і можливість надати допомогу хворим на коронавірус. Але так не може бути вічно.
Вся справа в тому, що на медицину замість обіцяних “реформаторами” 5% від ВВП держава виділила лише 1,6%. Фінансування ж лікарень збільшилося лише на 6%, і це не покриває навіть інфляцію.
Та й це ще не все. Якщо раніше місцева влада і самі пацієнти могли доплачувати медзакладам, тепер, згідно з реформою, за ці 1,6% держава має оплатити весь обсяг та перелік послуг, які надають заклади охорони здоров’я комунальної та державної власності – без виключення. Зважаючи, що минулоріч більше 30% до загального бюджетного фінансування медичних закладів (до субвенції) додавали місцеві бюджети, а власне лікування практично на 70% фінансували самі пацієнти з власних кишень, тепер потрібно звільнити 2 із 3 медиків, закрити 2 із 3 лікарень, якщо не більше – ні місцеві бюджети, ні самі пацієнти не можуть за законом доплачувати лікарням. Тому й вибрали 212 опорних лікарень, які матимуть привілеї і не закриються. Що буде з рештою?
Ми розробили конкретні кроки, як не допустити закриття лікарень.
Перше. Потрібно терміново зупинити у програмі медичних гарантій норму про фінансування за випадок за необґрунтованими тарифами – доки не буде достатнього фінансування, а тарифи і зарплати лікарів обґрунтовано не прорахують. Тільки тоді настане впевненість, що пацієнти отримають безоплатне лікування, а медики – гідні зарплати!
Друге. Доки не буде розроблений чіткий план запровадження обов’язкового медичного страхування, фінансувати медицину за старим механізмом глобального бюджету. При цьому бюджет потрібно перерозподілити так, щоб гроші отримали лікарні незалежно від того, у місті вони чи в селі. Лікарням буде нелегко протриматися, та головне – це знизить у рази ризик їхнього закриття за цей час!
Третє. Фінансування програми медичних гарантій на 2020 рік однозначно потрібно збільшити – як мінімум на 15% (10,8 млрд грн). При цьому перерозподілити кошти всередині програми (між різними рівнями) – тоді вдасться збільшити фінансування лікарень на 25-30%. Це – додаткова можливість для лікарень залишатися на плаву.
Четверте. Місцева влада, яка сьогоднішню ситуацію фактично несе на своїх плечах, також зможе додатково підтримувати свої медзаклади, але це їй потрібно офіційно дозволити – зберегти дію після 01.04.2020 пункту “а” частини 3 статті 89 Бюджетного кодексу. І це також допоможе лікарням вижити.
П’яте. Замість тих 212 лікарень, які влада визначила, що вони точно залишаться, потрібно повернутися до іншої практики – на місцях люди мають самі визначати, які лікарні їм потрібні. Не так, як це робили зверху, коли нарізали госпітальні округи, а так, як це потрібно тим, хто там живе. І фінансувати і розвивати не лише ті 212 лікарень, а запровадити програму державної підтримки місцевої влади щодо організації ефективної роботи та перепрофілювання малонавантажених медичних закладів. Так можна буде сформувати спроможну мережу медзакладів у всіх областях країни.
Я вірю – ми зможемо побороти вірус якнайшвидше і допомогти всім пацієнтам, якщо об’єднаємо наші зусилля. Для цього потрібна політична воля і бажання не обслуговувати чиїсь окремі інтереси, а рятувати людей, на яких ми зобов’язалися працювати. Наша фракція готова співпрацювати і своїми напрацюваннями допомогти попередити закриття українських лікарень у цей надскладний час.
Валерий Дубиль, народный депутат Украины, фракция “Батькивщина”КиевVласть
Осенью 2019 года ООО “МК-8” получило от Государственной архитектурно-строительной инспекции (ГАСИ) разрешение на строительство многоэтажного жилого комплекса по ул. Ольшанской, 2-6 между домами № 2-А по ул. Ольшанской и № 16 на ул. Профессора Подвысоцкого в Печерском районе Киева. Связанная с Андреем Вавришем (на фото) фирма намерилась возводить новый ЖК на оползнеопасном участке и вопреки положениям действующего Генплана Киева. Впоследствии разрешение на выполнение работ было аннулировано, как и Градостроительные условия и ограничения (ГУО) на проектирование. Однако застройщик обратился в суд, где встали на его сторону – разрешили начинать проведение строительных работ.
Об этом KV стало известно из определения Окружного административного суда Киева от 4 марта 2020 года в деле № 640/2614/20.
Как указано в материалах дела, один из арендаторов земельных участков, где планируется строительство – ООО “Украинский фонд развития регионов”(*) – обратилось с этот суд иском к ГАСИ Украины, Департаменту ГАСИ в Киеве, а также Департаменту градостроительства и архитектуры Киевской горгосадминистрации (КГГА).
Компания попросила суд признать противоправным и отменить решение ГАСИ об аннулировании разрешения на выполнение строительных работ от 24 сентября 2019 года № ИУ113192671102 по строительству жилого, офисно-торгового и спортивно-оздоровительного комплекса с встроенной инфраструктурой и подземным паркингом по указанному адресу. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Также, истец потребовал обязать ГАСИ восстановить в едином реестре разрешительных документов записи о регистрации разрешения на выполнение работ по указанному объекту строительства и отменить решение Департамента ГАСИ в Киеве (при КГГА) от 6 декабря 2019 года об отмене действия ГУО застройки земельного участка под ним.
В ходе рассмотрения дела истец сообщил, что на основании решения Киевсовета от 19 июля 2005 года №855/3430, решения Киевсовета от 31 октября 2006 года №234/291, а также договоров аренды земельных участков от 27.12.2006 года № 82-6-00399 и от 17.01.2006 года № 82-6-00338 ООО “Украинский фонд развития регионов” и ООО “Инновационная строительная компания”(**) являются арендаторами двух земельных участков:
площадью 0,64 га – кадастровый номер 8000000000:82:138:0096;
площадью 1,69 га – кадастровый номер 8000000000:82:138:0098.
Участки на кадастровой карте
Также выяснилось, что 28 февраля 2013 года года ООО “Украинский фонд развития регионов" и ООО "Инновационная строительная компания" получили от Департамента градостроительства и архитектуры КГГА ГУО на проектирование застройки этих земельных участков. В дальнейшем, 1 августа 2019 года, эти компании делегировали функции заказчика строительства ООО "МК 8”(***).
24 сентября 2019 года ООО "МК 8" получило от ГАСИ Украины разрешение на выполнение строительных работ №ИУ113192671102 по объекту строительства жилого, офисно-торгового и спортивно-оздоровительного комплекса со встроенной инфраструктурой и подземным паркингом по адресу: ул. Ольшанская, 2-6 между домами № 2-А по ул. Ольшанской и № 16 на ул. Профессора Подвысоцкого в Печерском районе Киева.
Заявитель отметил, что после получения разрешения на строительство ни арендаторы, ни ООО "МК 8" не получали никаких сообщений от ответчиков о необходимости проведения каких-либо проверок законности строительства и разрешительной документации. Однако, 19 декабря 2019 года на официальном сайте ГАСИ Украины появилось сообщение о том, что разрешение на выполнение строительных работ №ИУ113192671102 было аннулировано.
Кроме того, заявителю стало известно, что 6 декабря 2019 года Департамент ГАСИ в Киеве (при КГГА) отменил выданные Департаментом градостроительства и архитектуры КГГА ГУО на строительство объекта. Как отмечает заявитель, “вследствие недобросовестных действий ответчиков невозможно приступить к проведению работ”. По его мнению, этим нарушаются условия договоров аренды земельных участков.
“Кроме того, земельные участки находятся в оползнеопасном месте, а потому требуют проведения комплекса работ по их укреплению, поддержанию в надлежащем состоянии, что невозможно при действующих решениях ответчиков”, – сказано в исковом заявлении.
4 марта 2020 года Окружной административный суд рассмотрел заявление ООО “Украинский фонд развития регионов” об обеспечении иска путем остановки двух вышеуказанных решения ГАСИ Украины и Департамента ГАСИ в Киеве (при КГГА). В результате изучения материалов дел судья Виталий Амелехин постановил заявление удовлетворить. Фактически это означает, что до конца рассмотрения дела (подобные дела зачастую рассматриваются по несколько лет. – KV) застройщик может беспрепятственно проводить строительные работы на объекте.
Согласно данным аналитической системы Youcontrol, ООО “Украинский фонд развития регионов” с уставным капиталом в 58,1 млн гривен было основано в 2001 году. Руководителем компании является Владислав Головченко, подписантом – Александр Штельмах. Учредителями фирмы значатся ООО “Теомат”, ООО “Компания по управлению активами “Капитал инвест” и кипрская “Гриффит инвест”.
ООО “Инновационная строительная компания" с уставным капиталом в 15 тыс. гривен было основано в 2004 году. Руководит компанией Владимир Дамс, ее подписантом значится Александр Штельмах. Конечными бенефициарами фирмы выступают ООО “Теомат”, ООО “Компания по управлению активами “Капитал инвест”, а также кипрские “Гриффит инвест” и “Прем инвестментс лимитед”.
ООО “МК-8” с уставным капиталом в 10 тыс. гривен было основано в 2017 году. Руководителем компании значится Сергей Софиев, учредителем – АО "Атлон". Впрочем, еще в июле 2019 года руководителем фирмы "МК 8" значился Вадим Струневич, который оставил эту должность, поскольку прошел в народные депутаты от президентской партии "Слуга народа".
Согласно данным расследования программы “Наші гроші”, нынешний руководитель компании "МК 8" Сергей Софиев – работник скандально известного столичного застройщика, главы строительной компании SAGA Development и бывшего заместителя директора Департамента градостроительства и архитектуры КГГА (в 2010-2015 годах) Андрея Вавриша. В расследовании также указывается, что застройка Ольшанской – личный проект Вавриша и он имеет на него "серьезные планы".
Отметим, именно Вавриш руководил Департаментом градостроительства и архитектуры КГГА в тот период, когда и были выданы ГУО на застройку участков по адресу: ул. Ольшанская, 2-6. От эксперта Георгия Могильного журналисты узнали, что среди представленных в ГАСИ материалов на застройку по адресу: ул. Ольшанская, 2-6 отсутствуют ключевой – основной проект строительства, который объяснил бы, где и как строить.
“В части документов увеличена реальная площадь арендованного участка в десять раз – с 2,3 гектара до 23-х. Также нарушен Генеральный план, где этот участок числится зоной средней застройки, то есть, предназначен для домов максимум на 8 этажей. При этом, в первой очереди строительства запланирован дом на две секции. Первая – на 16 этажей, а вторая – на 24 этажа”, – рассказал журналистам Могильный.
Отметим, в конце 2019 года в сети появилась информация о том, что по указанному адресу будет возводиться ЖК "Ozon Concept House". В качестве застройщика указана принадлежащая Андрею Ваврышу Saga Development.
Напомним, Вавриша связывают приятельские отношения с теперь экс-главой Администрации президента Украины Андреем Богданом. Судя по всему, именно такие связи позволяют его окружению последнее время успешно развивать строительный бизнес. К примеру, недавно связанные с Ваврышем фирмы получили разрешение на строительство многофункционального комплекса под видом реконструкции нежилых зданий на 13 га на береговой линии Подола.
Читайте: “Новый Подол”: компании Ваврыша, Шуфрича, Бродского и Смолия разрешили застроить 13 га берега Днепра
Как ранее сообщала KV накануне внеочередных парламентских выборов 2019 года Киевская организация Национального союза архитекторов Украины (КОНСАУ) призвала органы государственной власти, охраны правопорядка и Центральную избирательную комиссию не допустить проникновения в ВР “группы коррупционеров и системных истребителей Киева”: Дмитрия Исаенко, Андрея Вавриша, Анны Бондарь и Вадима Струневича.
Читайте: Архитекторы требуют не допустить в парламент “группу коррупционеров – истребителей Киева” от Ваврыша и Исаенко
Напомним, Андрей Ваврыш официально был уволен по собственному желанию с должности замдиректора Департамента градостроительства и архитектуры КГГА в августе 2015 года. Перед этим мэр Киева Виталий Кличко на заседании Антикоррупционного совета при Киевском городском голове заявил, что по деятельности Андрея Вавриша в конце 2014 года проводилось служебное расследование. Но, как впоследствии сообщала KV, даже после увольнения Вавриш продолжал де-факто руководить Департаментом градостроительства и архитектуры – через Анну Бондарь.
При этом, заказы на разработку локальных Детальных планов территории (ДПТ) Киева еще до увольнения Вавриша были отданы фирме, которая тесно связана с этим экс-чиновником – ООО “Терра Проджект”.
Читайте: Фирма Андрея Ваврыша монополизировала в Киеве производство антинародных ДПТ
К примеру, эта компания выступала разработчиком скандального ДПТ Никольской Слободки. При его утверждении были нарушены нормы законодательства, а мнением жителей района, охваченного ДПТ, так и вообще никто не поинтересовался – даже в Днепровской районной в городе Киеве администрации (РГА) проект повесили под самым потолком.
Читайте: В Киевсовете нарушают свой регламент: снова согласовали ДПТ Никольской Слободки
Как правило, документы авторства ООО “Терра Проджект” служат лишь интересам конкретных застройщиков, которые таким образом могут начать в Киеве новое или легализовать уже начатое строительство. Такие документы при должном желании и усердии оспариваются в суде. К примеру, в 2018 году Киевский апелляционный административный суд окончательно признал незаконность ДПТ Никольской Слободки. Еще в первой инстанции истцу – общественной организации “Никольская слободка” – удалось доказать, что оснований для разработки проекта указанного ДПТ не было. Но главное – судья окончательно подтвердил, что этот ДПТ незаконен, так как противоречит действующему Генеральному плану Киева.
Читайте: Апелляционный суд Киева подтвердил незаконность ДПТ Никольской Слободки
Кроме того, несмотря на многочисленные прецеденты открытых уголовных дел, в КГГА продолжают выдавать ГУО на сомнительное строительство.
Так, анализ реестра ГУО показывает, что почти все эти документы не соответствуют установленным требованиям и позволяют потом застройщикам согласовывать отклонения от государственных строительных норм, в т.ч. – в Минкультуры. Для того, чтобы подыграть застройщикам в Департаменте градостроительства и архитектуры КГГА массово выдают застройщикам ГУО, которые благословляют строительство там, где это запрещает Генплан, выше, чем положено, называют жилую недвижимость “многофункциональными комплексами”, чтобы не выполнять требования по плотности населения и пр.Читайте: Столичное руководство бережет “архитектора” Свистунова как зеницу ока
Напомним, Департамент градостроительства и архитектуры КГГА с 1 ноября 2016 года возглавляет Александр Свистунов.
*ТОВ “Український фонд розвитку регіонів” (код ЄДРПОУ 31750211);
**ТОВ “Інноваційна Будівельна Компанія” (код ЄДРПОУ 33058251);
***ТОВ “МК-9” (код ЄДРПОУ 41738693).
Фото: коллаж KV
КиевVласть
Полювання є досить поширеним хобі серед українців. Втім навколо нього існує багато міфів. Дехто вважає, що мисливці лише знищують природу, а для когось мисливець та браконьєр – тотожні. Такі хибні думки можна почути навіть від народних депутатів Верховної Ради (ВР), котрі нещодавно запропонували низку законопроєктів, які, на думку мисливської спільноти, зруйнують цілу галузь. Мисливці також пропонують зміни до законодавства та збираються не допустити прийняття шкідливих, на їх думку, законодавчих ініціатив. Про це в інтерв’ю KV розповів голова науково-технічної ради Всеукраїнської асоціації мисливців та користувачів мисливських угідь, доктор сільськогосподарських наук за спеціальністю “Екологія” Василь Новицький (на фото).
Всеукраїнська асоціація мисливців та користувачів мисливських угідь (далі – Асоціація), як розповів Василь Новицький, на сьогодні має 24 регіональні представництва, а також жіночий підрозділ "Діана-Магнум", об'єднує понад сотню користувачів мисливських угідь та декілька сотень фізичних осіб-членів Асоціації.
Асоціація не має своїх мисливських угідь, натомість займається об’єднанням їх користувачів, виступає як комунікатор, в тому числі на парламентських слуханнях та в міністерствах. Асоціація також займається законотворчою діяльністю, наприклад, подає законопроекти про внесення змін до різних законів, зокрема про жорстоке поводження з тваринами, про мисливське господарство та полювання, про тваринний світ, кримінальний та адміністративний кодекси.
Серед членів Асоціації багато вчених-екологів, лісівників, спеціалістів у галузі мисливства. Партнерами Асоціації є Українське товариство мисливців та рибалок (УТМР), Товариство лісівників України, Федерація мисливського собаківництва України.
Головною метою Асоціації є створення нової та удосконалення діючої нормативно-правової бази з питань ведення мисливського господарства, формування об’єктивної громадської думки про мисливське господарство та позитивного образу мисливця як людини, котра дбає про довкілля.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
В інтерв’ю KV Василь Новицький розповів про те, як запропоновані до розгляду у Верховній Раді (ВР) законопроєкти можуть знищити мисливську галузь та призвести до спалаху сказу, чому заборона полювання на лося не призведе до збільшення його поголів’я, та досвід Білорусі у збільшенні поголів'я зубрів в той час, коли в Україні вони майже зникли.
KV: Розкажіть про законопроєкти, що зараз подані та розглядаються у ВР. Як запропоновані законопроєкти №2448 (автор законопроєкту – депутат Олександр Качура (фракція “Слуга народу”) написав заяву про відкликання після інтерв’ю), №2351, №0870 та №2232 вплинуть на мисливську галузь в Україні?
Василь Новицький: На сьогодні подано чотири таких законопроєкти. Два з них прийняті в першому читанні, два зареєстровані.
Законопроєкт №0870 перейшов ще з переднього скликання ВР – він стосується заборони використання свинцевого шроту у водоохоронних зонах. Але вони не виділені в натурі, і за цим законом можна буде заборонити будь-яке полювання на качку зі свинцевим шротом. Але металева форма свинцю, за даними ЄС, займає лише долі відсотку від забруднення свинцем довкілля, основне – це вихлопні гази та заводські стоки. Але зоозахисники борються чомусь лише зі шротом.
В цьому законопроєкті піднімається питання занесення вовка в охоронювані види за вимогами Бернської конвенції, хоча вона у нас прийнята із застереженнями якраз по цьому виду. Тож вовк в Україні стане умовно червонокнижним видом.
Також перше читання пройшов законопроєкт №2351, який стосується багатьох сфер – і мисливців, і лісівників, і навіть тваринників. Цим законопроєктом передбачається, якщо по-простому, що рішенням сільради можна заборонити полювання або лісокористування на певній території. За законопроєктом, якщо сільрада знаходить реліктовий для своєї території вид, в радіусі 500 м від цього виду можуть заборонити лісокористування та полювання. Радіус 500 метрів – це 75 гектарів. Дві-три рослини, пару гнізд, і на території лісгоспу можна заборонити полювання і лісокористування.
Також цей законопроєкт вносить правки до закону про жорстоке поводження з тваринами, зокрема, ним забороняється позбавляти життя тварин до втрати свідомості. Таким чином він блокує роботу норкових ферм, птахофабрик, всіх забійних комбінатів.
Також цей законопроєкт частково дублює інший, №2232, який забороняє регулювання чисельності бродячих котів і собак. Законопроєкт №2351 дозволяє комунальникам залишати бродячих котів та собак в містах і селах. Якщо раніше комунальники мали їх відловлювати, то зараз можна просто стерилізувати, кліпсувати та випустити назад в “ареал перебування”.
KV: Але ж зараз по Києву теж бігають чіповані собаки.
Василь Новицький: Наскільки мені відомо, ці чіповані собаки стерилізовані благодійним фондом, а позначки повідомляють комунальникам, що ці собаки несуть найменшу загрозу, в плані свого розмноження, але не агресивності. Але згідно діючому законодавству про жорстоке поводження з тваринами, безпритульні собаки та коти мають бути відловлені та перебувати у спеціальних закладах для перетримки або у притулках.
KV: А що з приводу двох інших законопроєктів?
Василь Новицький: Сумновідомий законопроєкт №2232 містить в собі три блоки. Зоозахисники прикриваються першим блоком – забороною станцій для притравки мисливських собак.
На жаль, наші зоозахисники при написанні законів маніпулюють фактами. Наприклад, брехня, що в Європі немає контактної притравки. В ЄС контактна притравка є у Франції, Словенії та Словаччині. А законопроєкт №2232 забороняє навіть безконтактну притравку, котра є в кожній європейській країні, хоч вона і неефективна! Франція свого часу залишала контактну притравку, бо мала проблему з лисицями, і з ними треба боротись.
Щодо гуманності цього законопроєкту теж виникають питання. Це вибіркова гуманність. Сьогодні на десятку притравочних станцій є близько 100 лисиць. Припустимо, зоозахисники рятують тих 100 лисиць від жорстокого поводження. Натомість в поле випускають десятки тисяч норних собак, абсолютно не підготовлених до контакту зі звіром. В результаті отримаємо тисячі покалічених лисиць, тому що собаки не навчені. Вони будуть помирати в природі, переносити коросту, сказ. Також отримаємо тисячі покалічених собак! Де гуманність?
Другий блок – повна заборона регуляції чисельності бродячих котів та собак у природних екосистемах.
Але ж при цьому не пропонується жодна альтернатива! Є досвід Аргентини та Австралії з безконтрольного розповсюдження домашніх тварин, де бродячі собаки та коти знищили біорізноманіття.
В Угорщині чиновники відзвітували перед громадянами, що мисливці в маленькій Угорщині відстріляли, здається, 6,5 тис. бродячих собак.
Польща має велику проблему, бо бродячі коти щороку вбивають сотні мільйонів диких тварин.
Скільки в Україні бродячих котів та собак – достеменно невідомо. З іншого боку це має бути досить динамічна і непередбачувана цифра, адже має два джерела виникнення – розмноження в природі та періодичне залишення тварин людьми. Мисливці не звітують про кількість відстріляних бродячих котів та собак. Є лише звіти єгерської служби, згідно з якими 6 тис. єгерів за останні роки відстрілювали порядку 34-36 тис. бродячих котів і собак щороку Якщо ці дані екстраполювати на 350 тис. активних мисливців, отримаємо близько мільйону бродячих котів і собак. Мільйон – це лише на рік! А що буде, якщо їх перестануть відстрілювати? Це буде екологічна катастрофа. Епідемія сказу, загроза для населення, знищення біорізноманіття, зачистка території – від горобця до лелеки, від миші до лося.
Третій блок – обмеження добування шкідливих видів, таких як лисиця чи єнот уссурійський, більш відомий як єнотовидний собака, з 9 місяців на рік – до 3 місяців. В результаті в Україні може бути спалах захворюваності на сказ.
KV: А що пропонують з приводу переобліків тварин?
Василь Новицький: Четвертий законопроєкт, №2448, стосується переобліків тварин в мисливських господарствах на вимогу будь-якого громадянина України чи організації, яка має відношення, згідно статутній діяльності, до природоохорони чи екології. В 40-денний термін після проведення обліку представники громадської організації (ГО) мають право приїхати в будь-яке мисливське господарство, і провести переоблік. Це нісенітниця, бо перерахувати на початку квітня тварин, котрих рахували в лютому, за відсутністю снігового покриву, буде неможливо.
За моїми даними, ще декілька подібних законопроєктів знаходяться на стадії розгляду та реєстрації.
Останні два законопроєкти за авторством депутата Качури, котрий має високі рейтинги в колах юристів, підготовлені, на мій погляд, досить безграмотно, особливо №2448. Таке відчуття, що ні юристи, ні фахівці їх і не читали.
KV: Законопроєкт про переоблік має якісь корупційні ризики?
Василь Новицький: Законопроєкт №2448 просто суперечить конституційним нормам. Він мав би бути направлений на експертизу до комітету із запобігання корупції, оскільки має прямі корупційні ризики.
Чому зоозахисники не хочуть прописати в законопроєктах, що беруть участь у обліках? Чому їм потрібні саме переобліки? Це дуже насторожує.
Цей законопроєкт залишає більше питань, ніж слів у ньому. Серед його авторів здається чотири громадських активіста і троє вчених, котрі працюють в об'єктах природно-заповідного фонду (до речі,в ПЗФах України обліки взагалі ніхто не контролює і вони як прави і не проводяться), при цьому немає жодного спеціаліста із мисливського господарства.
Автори плутаються в термінології, в пояснювальній записці пишуть про облік мисливських тварин, а в законі – облік видів мисливських тварин.
Більшість обліків четвероногих проводиться методом суцільного прогону. Для цього треба зо два десятки фахових обліковців та стільки ж загоничів. В законопроекті пишуть, що вони можуть проводити переоблік навіть утрьох. Як можна після сорока чоловік утрьох провести переоблік? Це буде інша методика, але хіба можна результати за різними методиками між собою порівнювати?
За чий рахунок проводити переоблік? Сьогодні облік проводиться за рахунок господарства. Хто буде фінансувати бажання громадянина чи ГО повторити облік? Якщо сам цей громадянин, питання немає, хай відшкодовує. Жоден користувач не піде на такий переоблік. А три людини походять по лісу на підборах, і скажуть, що нічого з того, що в акті первинного обліку вказано, вони не побачили, і складуть інший акт, котрий навіть не зобов'язані погодити з користувачем.
KV: А яку вагу буде мати цей акт? Таку ж як облік, чи вище?
Василь Новицький: Вище, бо це ж переоблік. Вони будуть користуватись другим актом.
KV: Тобто, потім можно актом переобліку шантажувати користувача угідь?
Василь Новицький: На кожному кроці можна шантажувати. Можна надіслати “гонця”, котрий скаже, що приїдуть з переобліками і давайте щось думати. Потім можна приїхати, провести переоблік і сказати, що у нас от такий акт, давайте цей акт викупіть. Були вже прецеденти в Україні, коли під удар екорадикалів попадали лісогосподарства, за якими стояли бізнесмени, мільйонери, яких можна було шантажувати. Але саме найбагатші господарства, а не голі заповідники, сьогодні і відіграють роль найкращих резерватів для відтворення тварин в Україні!
Моя особиста думка, що цей законопроєкт є проміжною ланкою для того щоб просто зупинити мисливську галузь і закрити полювання в Україні.
KV: З якою метою?
Василь Новицький: Перша версія – відпрацювання закордонних зоозахисних грантів, котрі передбачають закриття полювання.
Але все більше користувачів схиляються до думки, що все це робиться під майбутній продаж земель в Україні. Таким чином усуваються співкористувачі, які де-юре є перепоною для земельного дерибану. А щоб прибрати співкористувачів, треба вбити мисливську галузь, в якій договора оренди землі на строк від 15 до 49 років. І ще ж є плани як уряду Гройсмана, так і теперішнього (уряду Олексія Гончарука, який відправлено у відставку, – KV) про лісову концесію.
І я вважаю, що прямий обов’язок влади спростувати ці припущення, вийти до народу, і сказати що такі законопроєкти при них не пройдуть.
KV: Які дії ви плануєте, щоб зупинити ці законопроєкти?
Василь Новицький: Буде мирний марш (після інтерв’ю у зв'язку із всеукраїнським карантином стало відомо про перенесення маршу, – KV), щоб продемонструвати владі, що нас не купка маргиналів. Ми йдемо на цей захід з двома простими вимогами.
Перша – зупинити утиски конституційних прав мисливців в Україні, і публічні звинувачення, котрі навіть з уст народних депутатів сипляться на мисливців.
Друга – зупинити нищення мисливської галузі, надати їй вектор європейського розвитку. Якщо сьогодні держава декларує своє прагнення до Європи, чому ми не євроінтегруємось в аспекті розвитку мисливської галузі?
KV: Ви маєте якесь представництво ВР? Можливо, ви внесли якісь зустрічні законопроєкти?
Василь Новицький: На останньому круглому столі у ВР, присвяченому розгляду законопроєкту №2448, нас відкрито підтримали депутати Сергій Литвиненко (фракція “Слуга народу”) та Сергій Шахов (депутатська група “Довіра”), а також помічник нардепа Дмитра Шенцева (позафракційний). Також є неперевірена інформація, що близько 40 депутатів звернулись до міністра екології Олексія Оржеля (був міністром на момент інтерв’ю, – KV) з вимогою спростувати свої слова, що мисливці для нього диковина і він сподівається, що в Україні це явище незабаром зникне.
KV: Можете прокоментувати звинувачення, що мисливці лише беруть від природи, і нічого їй не дають, нічого не створюють?
Василь Новицький: Треба визнати вину в дезінформованості гомадян і мисливської спільноти, бо наші спілки активно почали створюватись лише в 2014-2015 роках, в той час як антимисливське лобі весь час працювало. І необізнаність населення ми маємо з двох причин.
По-перше – дезінформація від антимисливців, наприклад, що немає різниці між мисливцем та браконьєром, бо і один і другий – “вбивці”.
Але і ми, мисливці, також винні, бо наша мисливська культура подекуди далека від європейської і бажає бути кращою. В цьому аспекті нам є над чим працювати, бо інколи ми самі собі створюємо антипіар поведінкою на полюванні, і це бачать пересічні мешканці.
Людям треба пояснювати, що мисливська галузь була, є і буде. І, якщо побороти мисливство, на його місце негайно прийде тотальне браконьєрство. В жодній країні світу державі не під силу зберегти тваринний світ без допомоги мисливців. Для цього треба тримати за бюджетні гроші мільйонні армії єгерів.
Мисливська галузь серед іншого регулює кількість тварин.
Наприклад, в США щороку відстрілюють понад мільйон голів оленів. Якщо цього не робити, що буде з екосистемами? Є прецеденти, коли дикими тваринами знищуються цілі ліси й поля. На жаль, зараз для України це не актуально. Але хто, крім мисливців, буде регулювати кількість лисиць, вовків, єнотів уссурійських, котрі розносять сказ? Хто буде охороняти тварин від браконьєрів? Це можуть зробити лише мисливські господарства, котрі зацікавлені в тому економічно.
KV: Наскільки значна роль мисливців у зменшенні природного різноманіття?
Василь Новицький: На початку століття львівські вчені провели дослідження, які показали, що в лісостепу України у 62% смертності диких тварин винні сільгоспвиробники, через порушення процесів механізації та використання хімії. У смерті понад 15% диких тварин винні браконьєри. Близько 12% вилучення тварин – це мисливці, решта – ДТП і так далі.
KV: Як можна боротись із браконьєрами?
Василь Новицький: З 2015 року ми бились головою об стіну, вимагаючи кримінальної відповідальності за незаконне видобування ліцензійних видів. На рівні Мінюсту ці рішення завжди блокувались. Чому? Бо система не може себе перезавантажити, ми ж знаємо, хто основні браконьєри сьогодні – судді, прокурори, поліція.
Але ми добились з 2015 до 2017 року хоча б підняття такс за відшкодування. Відшкодування за браконьєрське видобування зайця до 2017 року складало здається 200 гривень, а зараз коштує 8 тис. гривень.
В проєкті нового закону, який ми подаємо до ВР, ми знижуємо планку для кримінальної відповідальності до приблизно 10 тис. гривень. Якщо не в’язниця, то великий штраф та умовний строк. Тільки так можна побороти браконьєрство, і саме таким шляхом пішла свого часу сусідня Білорусь.
Сьогодні влада хоче передати всі природоохоронні функції, як по мисливству, так і по рибалці, екологічній інспекції. Таким чином цей орган стане монопольним, і це лякає. Хочуть ліквідувати рибоохоронний патруль, за зразком якого ми і планували створити державну мисливську варту, хочуть ліквідувати лісову охорону.
Останнім часом на рік складалось 3-4 тис. протоколів за незаконне полювання. Це дуже мало. З них всього 9% складалось екологами, решта – єгерські служби. Але досі єгерська служба користувача угідь позбавлена права затримувати порушника. Вони можуть лише затримати на своїх угіддях підозрюваного у порушенні до приїзду поліції, але це якщо їм не чинять спротив.
Якщо в Екоінспекції будуть підрозділи по охороні тваринного світу, по охороні лісових ресурсів, по охороні водних ресурсів, тоді можна працювати. Але якщо це буде одна велика структура, і на область дадуть 5 чи 10 інспекторів, котрі будуть займатись всім, це буде катастрофою.
KV: Розкажіть більше про ситуацію з полюванням на Київщині.
Василь Новицький: Київська область має свою специфіку. В першу чергу тим, що це область з великою кількістю користувачів мисливських угідь. Київщина має посилений мисливський прес на територію. Тому для Київщини дуже важливо розподіляти мисливське навантаження рівномірно по області, наприклад, працювати над тим, щоб полювання на качку було не лише по руслу Дніпра.
Важливо вести боротьбу з браконьєрством, бо там де багато населення, багато не лише мисливців, але й браконьєрів. Наприклад, в 2017 році на Київщині було складено 227 протоколів на порушників правил полювання на суму майже 60 тис. гривень.
На території Київської області також активно проводиться боротьба із хижими та шкідливими тваринами. В тому ж 2017 році було відстріляно 1 754 лисиці, 35 вовків, 147 єнотовидних собак.
Єнотовидний собака це інвазивний вид для України. Колись, за часів радянського режиму він був завезений до України, і він живе здебільшого по руслах великих річок, оскільки любить воду.
Також в 2017 році на Київщині відстріляли 1137 бродячих собак та 419 бродячих котів.
KV: Кілька років тому був скандал із забороною полюванням на лося в Україні. Можете пояснити, що тоді відбувалось?
Василь Новицький: Ситуацію з лосем я знаю досконально. Лось став жертвою дешевого політичного піару. Напади зоозахисників на полювання на цей вид були давно, був введений 10-річний мораторій на добування лося – з 1996 до 2006 року. До мораторію було 8,4 тис. голів лося, тоді казали, що цього мало, хоча не було жодного наукового висновку про оптимальну кількість лосів в угіддях України. Як фахівець, можу сказати, що для України, як південної межі ареалу лося, оптимальна кількість не перевищує 9 тис. голів. За 10 років дії мораторію в Україні залишилось 4,1 тис. голів лося.
KV: Як таке могло статись? В цьому вина браконьєрів?
Василь Новицький: Коли користувачі мисливських угідь економічно вмотивовані, вони охороняють вид. Коли вони з цього нічого не мають, вид стає нецікавим. Жоден зоозахисник не може запропонувати кращих природоохоронних інструментів, ніж економічні. Тому за 10 років мораторію ми втратили більше половини популяції лося. Другий мораторій був з 2009 до 2012 року – приросту поголів'я лосів не було.
KV: А коли мораторію не було, між 2006 і 2009 роками, як змінилась ситуація?
Василь Новицький: Приріст був дуже малий, здається 3-4%. Під час влади Януковича, коли при владі було багато мисливців, на лося відкрили полювання. З 2012 до 2017 року чисельність лося виросла на 46% – офіційно їх було 6,3 тис. Потім окремі зоорадикали зайшли до тодішнього міністра екології Остапа Семерака, і він виписав “царський указ” про заборону полювання на лося на 25 років. Цей указ заблокували Мінюст і Мінагрополітики. На цьому Семерак не зупинився, пішов на принцип, і вирішив провести заборону через Червону книгу України (ЧКУ). З'явилося “експертне заключення” яке можна кваліфікувати як “липове”, що лося в Україні не більше 1-2 тис. Потім суд першої інстанції здається визнав його оціночним судженням.
Вони прикрились цим папірцем, визнання котрого ми потім добились в суді недійсним. В результаті ми виграли суд першої інстанції.
Семерак тоді обіцяв, що проведуть всеукраїнський облік кількості лося, розроблять програму порятунку виду. Тому що ми апелювали, що в ЧКУ є вже зубр, ведмідь та рись, котрі у ній тихо здихають. Не можна просто заборонити полювання на мисливські види, які можуть бути жертвами браконьєрства. ЧКУ і закон для браконьєра не аргумент, на відміну від покарання – штрафа та в’язниці.
Міністерство екології подало апеляцію, провели комісію по ЧКУ, де не фахівці з лося проголосували за внесення його туди. Це при тому, що був звіт Інституту зоології від 2009 року про те, що занесення лося до ЧКУ при чисельності більше 5 тис. осіб є неефективним.
В апеляції суддя послався на суспільний резонанс справи, мовляв зоозахисників багато, а мисливців на суд прийшло мало. За моєю неперевіреною інформацією, була пряма вказівка з Банкової (на вул. Банковій знаходиться Офіс президента, – KV), не розгойдувати ситуацію, щоб мисливці суд програли.
Читайте: Суд вернул лося в Красную книгу Украины
Проте Семераком не було проведено ані всеукраїнського обліку, ані розроблено програму відтворення лося.
KV: Чи є статистика по кількості лося зараз?
Василь Новицький: За моїми оцінками, через браконьєрів ми вже втратили близько 2 тис. голів лося. І його може очікувати доля зубра, також занесеного в Червону книгу.
KV: Що ви маєте на увазі?
Василь Новицький: В 1991 році в Україні було десь 650 зубрів, а в Білорусі 120. Ми одразу занесли зубра в ЧКУ, а в Білорусі йому надали подвійного статусу. Це дуже проста, але дієва схема. Якщо в заповіднику добули зубра, то браконьєр сідає до в'язниці. Але мисливське господарство може купити собі зубрів і розвести їх для комерційного полювання, котре сьогодні в Білорусі коштує 20 тис. євро. В такому випадку для зубра діє статус суворо охоронюваного вида з лімітованим добуванням. Для полювання часто обирають старого зубра, котрому скоро вмирати, і його вже добуває іноземець. За 20 тис. євро у нас можна купити кормів на рік для стада в 50 голів зубрів.
Станом на минулий рік в Білорусі налічувалось 1,8 тис. зубрів, в той час як в Україні – 220. Ми втратили дві третини популяції, а білоруси наростили в 15 разів. От вам приклад дбайливого господарювання.
Я був свідком того, як відмовили у добуванні старого лежачого зубра, котрий не відходив від годівниці та майже весь час лежав. І в той час лісівники бідкались, що немає грошей на корми, бо влада вчасно не перерахувала кошти. Тоді єгер розповідав, що в Харкові є німець, бізнесмен, який хотів би добути зубра. Були б ми у Білорусі, він заплатив би гроші, і було б за що купити корми.
Але тоді зоозахисники сказали: “Хай здохне, ми приїдемо та поставимо йому хрест”. Той зубр загинув давно. Був я недавно у Конотопі, де все це відбувалось, і ніякого хреста не бачив. Прикро констатувати, але в Україні сучасний так званий “зоозахист” більше про здирництво аніж вкладення в довкілля.
Ситуація з поголів’ям лося взагалі не залежить за великим рахунком від внутрішньої обстановки в Україні. У нас живе маргінальна частина популяції, основна – у Фінляндії, Швеції, на півночі Росії. Чисельність лося в Україні залежить від чисельності саме в основному ареалі. Коли йде ріст чисельності на півночі, за пару років відбувається витіснення поголів’я на периферію ареалу, і чисельність зростає.
Після Другої світової війни в Україні було кілька сотень лосів. В 1960-ті роки полювання на нього заборонили, лося було кілька тисяч. А за 5 років – порядка 20 тис. Таке збільшення не могла статись за 5 років за рахунок народжуваності. Це була міграційна хвиля. Є дрібні хвилі в 11 років, і велика хвиля періодичністю в 70-90 років.
KV: Яка ситуація зі звірами зараз у Чорнобильській зоні?
Василь Новицький: Регулювання чисельності тварин як такого там не відбувається, час від часу туди заходять браконьєри. На сьогодні Чорнобильська зона – замкнута самодостатня екосистема, яка здатна займатись саморегуляцією.
Але переносити ті дані на територію всієї України, де лісів всього 15%, землі розорані, буде неправильно.
Відсутність полювання в Україні не призведе до таких самих наслідків, як відсутність полювання у Чорнобильській зоні. А гарантовано – навпаки!
KV: А вовки, чи інші види тварин, виходять з Чорнобильської зони, як з такого собі розплідника?
Василь Новицький: Насправді сьогодні вона є резерватом для розмноження вовка. Але точного обліку тварин там нема.
Наприклад, працівники Чорнобильської зони кажуть, що в них живе близько 1,5 тис. лося. Тому можна підрахувати, що до занесення до ЧКУ лося було не 6 тис., а близько 8 тис.
Згідно з положенням Мінекології (зараз – Мінекоенерго), саме вони мають вести моніторинг чисельності фауни, в тому числі мисливської. Але вони того не роблять, і нахабно користуються даними користувачів мисливських угідь.
Хочеться запитати в міністра екології – чому й досі ми не знаємо, скільки тварин, зокрема лосів, у Чорнобильському заповіднику, скільки їх у інших заповідниках? Чому у відповіді на наші запити щодо чисельності лося в окремих об'єктах природозаповідного фонду (ПЗФ) ми отримували відповідь “від одного до десяти”?
Коли ми співставили площі всіх об’єктів ПЗФ, а їх сьогодні 10% від площі мисливських угідь, зі всією чисельністю лося, у нас вийшло, що в цих 10% площі ПЗФ живе всього 3% лосів.
А це територія з найкращими умовами, де не ведеться полювання! Чому ж така ситуація? Чому ж тоді в ПЗФах лосей втричі менше, ніж в середньостатистичному мисливському господарстві?
А відповідь проста. На сьогодні середній об’єкт ПЗФ – зоологічна пустеля в порівнянні з нормальним середнім мисливським господарством, де є нормальна охорона. А якщо приїхати до об’єкта ПЗФ, буде стояти браконьєрська канонада.
KV: Як Україна може заробляти на мисливській галузі?
Василь Новицький: Сьогодні окупність галузі тримається на рівні 46-48%. Україна з досить посередніми зоогеографічними умовами, де немає трофейних лосів чи оленів, могла б завдяки весняному полюванню зробити цю галузь рентабельною, як в Росії чи Білорусі.
Весняне полювання можна вести на гусака, який у нас не живе, чи на самця крижня. Самець крижня, котрий не знайшов самку, руйнує перші кладки, а другі вже не життєздатні. Більш того, якщо він спарувався, а потім знайшов гніздо, він його знову зруйнує, щоб знову паруватись. Він заважає жити самкам та виводкам до відкриття полювання. Це дуже негативно б’є по приросту качки.
Чому б під час весняного полювання не відстріляти самця крижня, у присутності єгеря, все офіційно, по ліцензії?
Весняне полювання заборонили о 2004 році, яке було відкрите три сезони. Воно було заборонено, як я вважаю, з подачі східних сусідів, які таким чином усунули конкуренцію, щоб європейці їздили до них, а не до нас.
Також можна зайнятись зубром і скласти конкуренцію Білорусі, розводити інших копитних.
Для того, щоб привабити європейського мисливця, можна запровадити вольєрне полювання.
KV: Але, вибачте, де тут спортивний елемент, якщо тварина у вольєрі?
Василь Новицький: Зараз у нас є вольєри на кілька тисяч гектар. Чому це не спортивно? Ви можете день ходити і сітки не побачити. Але точно знаєте, що тварина там є, трофейна, яку ви вже замовили на сайті. Багато кому це цікаво.
Ми нікуди від цього не дінемось, якщо мова йде про заробляння грошей.
KV: Що має зробити влада для розвитку полювання як галузі економіки?
Василь Новицький: Для початку треба, щоб влада припинила займатись популізмом, і зрозуміла, що підтримка мисливської галузі має не лише прямі фінансові вигоди, вона є запобіжником від екологічних збитків, які можуть бути в принципі.
Як приклад, після Великої депресії в США майже не залишилось дикої качки та індички. Там сьогодні стоять пам'ятники мисливцям, які відновили фауну. Держава зрозуміла, що сама не може цього зробити, і почала допомагати мисливцям субсидіями.
В Чехії міністерство сільського господарства накладає значний податок на аграріїв, щоб передати його мисливцям на відновлення фауни.
Німеччина добуває козулі та оленя в кілька разів більше, ніж усього обліковується в Україні.
Треба законодавчо вивести мисливських користувачів із залежності від основного користувача земельної ділянки. Такого становища, як у нас, немає в жодній країні з нормальним законодавством. Не має аграрій вирішувати, який мисливський користувач буде там хазяйнувати.
Зараз УТМР не може звинуватити аграрія в потруєних тваринах, бо завтра той аграрій відкличе своє погодження на користування угіддями. Треба робити як у Австрії, Словаччині, Німеччині, де мисливець практично не залежить від сільгоспкористувача. В Німеччині взагалі сільгоспкористувач не має права не займатись мисливським господарством. Хочеш – займайся безпосередньо, хочеш – передавай в користування. Не вести галузь ти не маєш права. Держава не буде боротись зі шкідниками, регулювати кількість тварин, охороняти від браконьєрів за свій рахунок тільки тому, що хтось там чогось не хоче.
Якщо ми зараз відкриємо ринок землі при діючому законодавстві, агрохолдинги легко заблокують ведення галузі.
KV: А у випадку мисливських угідь в лісі яка ситуація?
Василь Новицький: Там хочуть запровадити лісову концесію. Тоді теж користувачі там заборонять мисливство.
Тому перше – це вивести новими законодавчими поправками, і ми це вже робимо, мисливського користувача від прямої юридичної залежності від основного користувача земельної ділянки.
KV: Тобто буде паралельне користування?
Василь Новицький: Воно і зараз паралельне. Одні сіють та жнуть, інші зайця добувають. Але це галузі антагоністи, вони мають бути зрівноважені. Якщо ми захищаємо зайців від пестицидів, не треба екологічні інспектори, ми перші перевіримо, хто зайців потруїв.
А зараз сільгоспкористувачі можуть відізвати погодження на користування мисливцям.
KV: Що заважає функціонувати Асоціації?
Василь Новицький: Головне – це байдужість мисливської спільноти. Багато мисливців не цінують роботу, яку ми проводимо із владою, із населенням, законотворчу роботу. Мисливці цінують більш практичні речі, а фінансувати організацію, котра не проводить сама полювання, не має своїх угідь, вони не хочуть.
KV: Співпраця з органами державної влади якимось чином ведеться?
Василь Новицький: Наразі чіткої співпраці нема, міністерство не виявляє бажання співпрацювати. З Держлісагенством працюємо.
Але ми вдячні, зокрема, комітету ВР з питань екології та природокористування, за те що більшість депутатів на чолі з головою комітету паном Олегом Бондаренком (фракція “Слуга народу”) абсолютно прагматично підходять до вирішення питань та проблем мисливської галузі. Ми були свідками того, як ці люди ставали жертвами кібербулінгу з боку екорадикалів за підтримку раціональних діалогів з мисливцями, або навіть за те, що просто давали нам слово сказати.
Щоправда, наша подяка не стосується депутатів Олександра Фельдмана (фракція “Опозиційна платформа – За життя”) та Антона Яценка (депутатська група "За майбутнє" ), які дозволяли собі, на наш погляд, ксенофобські висловлювання в бік мисливців.
KV: Ви якось співпрацюєте з Українською асоціацією власників зброї (УАВЗ)?
Василь Новицький: Ми недавно познайомились з паном Учайкіним (Георгій Учайкін – голова наглядової ради УАВЗ, – KV), і у нас є пряма зацікавленість у співпраці, бо нас об'єднують спільні інтереси.
Ми домовились про координацію дій в плані проведення мітингу. Щодо закону про зброю, я не готовий коментувати, бо недостатньо знайомий з законопроєктами.
KV: Чи намагались ви якось співпрацювати з екологічними організаціями?
Василь Новицький: Звичайно. Ще в 2016 році я розробив Проєкт постанови Кабміну про запобігання загибелі об'єктів тваринного світу під час механізованих агротехнічних робіт. Подібна постанова навіть в РФ була введена ще в 1996 році. Вона вводила прості правила, наприклад що при збиранні врожаю треба рухатись з центру до краю польового контуру, щоб тварини мали можливість на порятунок. Якщо молотьба йде від дороги до лісу, то добре, якщо навпаки – погано, бо тварини будуть боятись авто. Я звернувся тоді в добрий десяток громадських екологічних організацій, які не виявили зацікавленості, або пообіцяли що зв’яжуться з цього приводу, і мовчать.
На жаль, в нас майже немає ідейного екологічного активізму.
Але я з великою повагою відношусь, наприклад, до WWF Україна (Всесвітній фонд дикої природи, – KV), котрий хоча б не говорить, що полювання має зникнути, і в той час робить багато корисних практичних справ.
Наприклад, по законопроєкту №2232 їх представники казали, що вони проти нього, бо не можна залишити в природі бродячих котів та собак. Домашнім тваринам місце вдома, диким у лісі, і одні іншим не мають заважати жити. Але на цьому круглому столі у них не було можливості висловитись.
Ми запрошуємо всі зацікавлені сторони до тісної співпраці в законодавчій площині, в справі охорони тваринного світу від браконьєрства, від шкідливого впливу промислового та іншого виробництва.
KV: Який досвід іноземних мисливських організацій ви хотіли б застосувати в Україні?
Василь Новицький: В Європі є така організація, як FACE (Федерація мисливських і природоохоронних асоціацій Європейського союзу). Її представники є в Європарламенті, Єврокомісії, органах місцевих влад. Вона об’єднує 7 млн європейських мисливців.
В Європі мисливці та природозахисники мають спільну організацію! Там люди розуміють, що мисливці не є злом, адже саме в них є ті гроші та ресурс, який можуть піти на захист природи.
А у нас міністр говорив, що в Європі немає полювання, і воно – середньовіччя.
Ще є Міжнародна рада з полювання та охорони тваринного світу (СІС), котра налічує 188 країн-членів. І знову, як видно з назви, вона поєднує мисливців та охорону тварин.
Ми плануємо бути на їх з'їзді у травні в Ризі, хочемо набути членства в цій організації. Щодо FACE, плани на співпрацю маємо, але поки що є проблеми із фінансуванням.
Ми готові співпрацювати з іноземними колегами у моніторингу рідкісних мисливських видів тощо.
Читайте: Георгій Учайкін: “Треба спитати в людей, чи хочуть вони мати право на збройний самозахист або цілком розраховують на захист поліції”
Фото: надано Всеукраїнською асоціацією мисливців та користувачів мисливських угідьКиевVласть
Через карантин перенесено засідання конкурсних комісій з відбору кандидатів на посаду генеральних директорів обласних медичних закладів третинного рівня. В ці дні мала б вирішуватися доля “Київської обласної лікарні №2” та “Київської обласної клінічної лікарні №1”. І якщо щодо останньої питання не стояло гостро, для лікарні №2 кандидат в керівники знайшовся лише один, а значить, недоставало конкуренції. До того ж, кілька років тому йому приписували неправильні закупівлі медпрепаратів. Однак сам він звинувачення відкидає.
Як стало відомо KV, 16 березня мало відбутися засідання конкурсних комісій з відбору кандидатів на посаду генеральних директорів комунального неприбуткового підприємства Київської обласної ради (КНП КОР) “Київська обласна лікарня №2” та КНП КОР “Київська обласна клінічна лікарня №1”.
Як повідомив KV голова конкурсної комісії, депутат Роман Титикало, у зв’язку з наказом Кабміну “Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19”, засідання перенесено на невизначений термін, і рішення відтерміновано.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Минулого тижня, у п’ятницю 13 березня, члени конкурсних комісій, зокрема голова конкурсної комісії та перша заступниця голови ради Тетяна Семенова, проінспектували роботу стаціонарних відділень двох лікарень — комунальне неприбуткове підприємство Київської обласної ради (КНП КОР) “Київська обласна лікарня №2” та КНП КОР “Київська обласна клінічна лікарня №1”.
Депутат КОР Роман Титикало та перша заступниця очільника КОР Тетяна Семенова
Інспекція мала також пролити світло на питання обрання гендиректором “Другої лікарні“ головного лікаря КНП Володимира Єлагіна.
За словами Романа Титикало, складність обрання на посаду гендиректора полягала у відсутності конкуренції. Хоча на користь позитивного рішення виступав і трудовий колектив (направив комісії лист), і ряд депутатів облради, наприклад, депутат від "Свободи" В'ячеслав Хмельницький.
“Громадськість і багато депутатів вважають, що обирати керівника медзакладу такого рівня взагалі без конкуренції неправильно. На засіданні комісії було висловлено думку, що краще конкурс оголосити заново і забезпечити, щоб в ньому взяло участь якомога більше людей, побачити конкуренцію думок. Втім, під тиском трудового колективу було прийнято рішення виїхати комісією на територію лікарні і закінчити розгляд питання 16 березня”, – сказав Титикало.
По завершенні огляду відділень лікарні було зібрано конференцію, на якій члени комісії разом із головним лікарем поспілкувалися із персоналом лікарні. Заступник голови КОР Тетяна Семенова запевнила людей, що лікарню закривати не будуть, а огляд приміщень та палат впевнив членів комісії, що головний лікар працює на її користь.
“Ми пройшли два пункти порядку денного з трьох — відкриття пропозицій та представлення стратегії розвитку закладу. На черзі — рішення про призначення. По вашій лікарні було 4 претенденти на посаду — з них двоє недопущені через неповний пакет документів. Ще один вирішив не конкурувати на посаду. Кажу як є: у вас цікаве місце, я дякую вам, ви зберегли лікарню. Такої, із таким рівнем матеріально-технічної бази, в області більше немає, і це завдяки очільнику. Ви погодилися приймати хворих на коронавірус, на відміну від Нових Санжар, ніхто не виступав проти, ви готові їх приймати. Тут є фахівці, які працюють більше, ніж я живу. Це вже говорить про те, що тут створено комфортні робочі умови”, – каже Семенова.
Єлагін в ході спілкування знову наголосив на неправдивості інформації про його участь у корупційних скандалах минулих років. Так, інтернет-сайт “Стопкор” публікував, що у грудні 2016-го року “Київська обласна лікарня №2” під керівництвом Володимира Єлагіна на відкритих торгах замовила фірмі “Фрам КО” препарат “Адреналін” виробництва фармзаводу “Здоров’я” по 83 гривні за пакунок, у той час, дистриб’ютор “БаДМ” отримував від лікарень замовлення на “Адреналін-Здоров’я” за ціною 39 гривень за пакунок.
Крім того, спростував він і інші звинувачення, а саме: у проблемах щодо закупівлі інсуліну для хворих на цукровий діабет у 2007 році. Без ліків тоді, писали ЗМІ, лишилися десятки тисяч людей.
“Ліки для діабетиків в 2007 році ми не закуповували — цим займається завжди департамент охорони здоров’я КОДА. В тому році була проблема з коштами: обласна рада виділила гроші на райони, не розрахувала з видатками, можливо; врешті-решт проблема не одразу, але вирішилася. 2-3 місяці така проблема тривала, але я до роботи департаменту не можу бути причетний аж ніяк.
Що стосується адреналіну – ми закупили 50 упаковок на суму 4150 гривень. Але це були відкриті торги, лот на 38 препаратів. Крім того, перед закупівлею кожного препарату перевіряють, чи є на сайті Міністерства охорони здоров’я дозвіл на таку ціну. Дозвіл був, але був інший виробник, харківський. "Дарниця" давала дешевше в два рази, але що там сталося, не готовий сказати. 2 місяці потому, як закінчилися торги, певна фірма написала скаргу до прокуратури. Тривали перевірки, порушень знайдено не було. Більше питань по закупівлях по нашій лікарні ніколи не було”, — заявив Єлагін.
За його словами, працівники сайту “Стопкор”, які про це писали, у відповідь на запрошення не приїхали.
“Бачили б вони, як йдуть тут справи, походили б відділеннями — може, і задумалися б, чи варто "мочити" мене, — каже Володимир Єлагін. — Могли приїхати, подивитися і дійти до висновку, що щось за ці роки робилося. Замість цього у них у відео-кадр із пачкою грошей, який передають анонімному лікареві в якості благодійного внеску, і слова що нібито лікарі так багатіють. У нашій установі ніколи благодійних внесків не брали і не будуть. У нас лікуються ліквідатори аварії на ЧАЕС та учасники АТО/ООС. Якби я брав з них такі внески, хто б я був? Коли трапилася ця катастрофа, я працював у Поліській центральній районній лікарні завідувачем відділення. Пропрацював там 7 років. Не дай бог цим "антикорупціонерам" пройти той шлях, який пройшов я тоді”, — розповів головний лікар КНП для KV.
Він також розповів KV, що особисто не бачить нічого поганого в тому, що конкурентів на посаду немає — бо ті, хто відсіявся, на його думку, не були б в змозі керувати лікарнею через свою некомпетентність.
“Чи потрібен я чи ні, вирішить комісія. Скажуть, що поганий, що треба міняти – значить, так тому і бути. Бігати, обурюватися, судитися я не збираюся. Я вважаю, що кращого не буде. А що інших конкурсантів немає – я до цього позитивно ставлюся. У тому плані, що якщо вони навіть документи оформити не можуть згідно з вимогами, то як вони тоді будуть управляти закладом? Тут треба враховувати специфіку. Я в своїй лікарні знаю все – де який ремонт проводився, коли, за які гроші. Я не тримаю тут заступника з госппитань, не тримаю заступника з економічних питань – я сам в цьому всьому розбираюся. Більш того, у мене медсестри отримують від 10 тисяч гривень – в той час як в інших лікарнях вони в кращому випадку отримують 8 тисяч”, — підкреслив Єлагін.
Відзначимо, що декларації про доходи у якості кандидата на посаду гендиректора КНП КОР “Київська обласна лікарня” подали лише два кандидати: нинішній головний лікар закладу Володимир Єлагін та голова постійної комісії КОР з питань охорони здоров’я Наталія Бігарі.
Згідно декларації за 2019 рік, дохід Єлагіна складає 762 тисячі 338 гривень: з них 635 тис. 636 гривень — зарплата, 114 тис. 105 гривень — пенсія, 12 тис. 597 гривень — грошова допомога. Він володіє двома ділянками сукупною площею 0,35 га та будинком (369,5 кв.м) вартістю 1,4 млн гривень у Козині Обухівського району Київщини. Готівкою та на банківських рахунках має 387 тис. 765 гривень (у національній та іноземній валюті).
Дохід його дружини — 478,176 гривень (451 тис. 627 гривень — дохід від надання майна в оренду, 4800 гривень — проценти, 21 тис. 749 гривень — пенсія. Нерухомість — дві земельні ділянки (0,65 га) та один пай (1,52 га) в різних районах області, дві квартири у Києві (193,3 кв.м та 79,7 кв.м), житловий будинок в Козині (550,7 кв.м). Має успадковану машину BMW X5 2014 р.в. Зберігає 72583 доларів США готівкою (1 млн 968 тис. 443 гривні), ще 1 млн 701 тисячу гривень — на банківських рахунках у вітчизняній та іноземній валюті.
Нагадаємо, з 24 січня 2020 року стартували конкурси на посади генеральних директорів комунальних некомерційних підприємств (КНП) третього рівня. Всього необхідно вибрати кандидатури керівників 22-х таких реформованих закладів охорони здоров'я, щоб потім їх затвердила на посаді сесія облради. До цього КОР затвердила рішення про перетворення цих лікарень в КНП.
10 березня на засіданні конкурсної комісії обирали майбутнього очільника КНП КОР “Київська обласна лікарня №2”. У цьому випадку до участі у конкурсі було допущено двох кандидатів ще на минулих засіданнях. Презентувати ж своє бачення розвитку прийшов лише один кандидат — діючий головний лікар, виконуючий обов'язки гендиректора КНП Володимир Єлагін. Але через те, що другий кандидат взагалі зняв свою кандидатуру, комісія так і не винесла остаточного рішення. Ймовірно, що ситуація дійде свого фіналу вже після закінчення карантину.
Читайте: Руководителя Киевской областной больницы хотят избрать в отсутствии конкуренции
Фото: KVКиевVласть
Запаркуватися у центрі великого українського міста в будній день – це, фактично, неможливе завдання. Революційні правила паркування, прийняті минулого року, так і не почали діяти на практиці. І ситуація не зміниться, аж доки не буде прийнятий новий закон про муніципальну варту із фокусом на контролі за дотриманням норм паркування.
Дуже часто жителі великих міст скаржаться на неможливість знайти легальну парковку біля ключових соціальних та комерційних об’єктів. Мова йде про державні установи, лікарні та офісні центри – місця, куди щодня прямують сотні або тисячі людей. У свою чергу, автомобілісти не хочуть бути “крайніми” в ситуації. А тому часто кидають власні авто на смугах транспорту, газонах чи тротуарах без дотримання норм мінімальної ширини проходу для пішоходів. Зрештою, це створює реальний хаос, від якого страждають усі без виключення учасники процесу.
Велика частина водіїв свідомо йдуть на порушення правил дорожнього руху при паркуванні. Адже вони знають, що не отримають жодного покарання за невиконання чинних норм.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Починаючи з середини минулого року в Україні запрацювали нові правила паркування. Для фіксації неправильної парковки тепер можна не чекати на водія особисто. Адже власник транспортного засобу просто не стане підходити до автомобіля, якщо поруч знаходиться представник поліції. Натомість можна зробити фотофіксацію порушення, а потім відправити горе-водію “лист щастя”. Та на практиці держава не розробила конкретного механізму реалізації нових правил, і вони діють виключно на папері.
Прийняття нового закону про муніципальну варту може переломити ситуацію та змусити людей нарешті почати виконувати правила. До повноважень муніципальної варти треба включити контроль за паркуванням із можливістю електронної фіксації порушень та конкретним механізмом для її реалізації: від моменту фотографування автомобіл, і до отримання власником транспортного засобу інформації про необхідність оплатити штраф. Навіть можна ввести додаткову фінансову мотивацію для тих працівників, які серйозно поставляться до своїх нових функцій.Від такого рішення виграють всі.
Найперше, серйозні додаткові кошти отримає міський бюджет. За оцінками експертів, сьогодні лише 5% людей, які залишають свої авто на комунальних парковочних місцях, платять за них. Якщо збільшити показник до 80-90%, це окупить навіть розширення штату муніципальної варти, утримання власної системи збору інформації про порушення, а також дозволить місту заробляти.
Зараз всі комунальні паркінги столиці приносять Києву близько 50 мільйонів гривень на рік. Для такого великого міста із понад мільйоном автомобілів – це непомірно низька сума. Реальний заробіток на парковках та штрафах у разі неправильного паркування має складати від одного до двох мільярдів гривень. Отже, мова йде уже про можливість брати гроші з парковок, у тому числі, на покращення системи міського транспорту.
Звісно, до реалізації таких проєктів необхідно залучати приватні компанії. Це може бути будівництво зручних паркінгів у центрі та на околицях. Зараз людина може залишити автомобіль незаконно, проте зовсім безкоштовно та без ризику отримати навіть штраф. Для того, щоб зацікавити інвесторів, нам треба повністю виключити таку можливість.
Друга група – це самі водії. Автомобілісти, які вирішують їхати в самісінький центр, мають платити за це ринкову ціну. Наприклад, будь-яка точка продажу чи кафе платить гроші за ту площу, якою користується. У свою чергу, автомобіль займає від 12 до 20 квадратних метрів. І якщо він стоїть в центрі міста впродовж восьми годин, то можна розрахувати конкретний комерційний тариф. Якщо людина згодна його сплатити – вона їхатиме до центру, і доволі легко знаходитиме місце для паркування поруч з точкою призначення.
Інша категорія автомобілістів – ті, хто, за умови невідворотності плати за паркування, захоче все ж таки зекономити. Такі водії зможуть залишати авто на так званих перехоплюючих паркінгах, які знаходяться не в центрі, а тому коштують значно менше. Їх ринкова ціна становить від 50 гривень за 12 годин. Також бажано, щоб вони були розташовані поруч з метро, і людина могла б легко доїхати у будь-яку точку міста.
Нарешті, виграють й ті, в кого зараз немає авто. По-перше, за умов контролю, автомобілісти перестануть залишати авто на смугах громадського транспорту. Це значно спростить пересування на автобусах і тролейбусах. По-друге, місто зможе направляти додаткові кошти з парковок на розвиток комунального транспорту.
Сьогодні в Україні діють цілком європейські норми паркування, але з нашою родзинкою у вигляді повної відсутності механізму контролю за їх виконанням. Найголовнішим кроком у розв’язанні проблеми є прийняття нового закону про муніципальну варту. До сфери відповідальності якої треба віднести контроль за паркуванням – разом із конкретним механізмом фіксації правопорушень, та подальшим притягненням водіїв до відповідальності. Така система дозволить містам збирати кошти за паркування, забезпечувати дотримання чинних норм, а також зробить сферу привабливою для приватного капіталу, який зможе остаточно вирішити проблему паркінгів в усіх ключових локаціях.
Читайте: Власти Киева объявили о старте пилотного проекта по внедрению “умной” системы оплаты парковки
Дмитро Ісаєнко, секретар комітету з питань державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Верховної Ради VIII скликання
КиевVласть
Вирватися з оковів орендаря та аграрної мафії селянину допоможе Закон “Про прогресивні земельні відносини”.
Орендарю не хочеться ділитися прибутком із власником землі й платити в кілька разів більше, ніж та орендна плата, яка платиться сьогодні.
Орендар хоче, щоб селянин жив у злиднях і відчував залежність від орендаря, а подачки від нього були б як манна з неба.
Орендар хоче скупити землю селянина за “гроші на ліки”.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Орендар не має потреби створювати високооплачувані робочі місця на селі – у нього є все. І він – пан, він – феодал, він – цар села і навіть не одного. Він створює “під себе” територіальні громади і ставить туди своїх шерифів, чи урядників, чи префектів.
Орендарю не вигідно, щоб власник землі обробляв її самостійно чи через участь у товаристві власників землі, і тому він буде чинити спротив народній земельній реформі.
Скоро вибори, і орендар хоче скуповувати голоси селян для вигідних йому партій та кандидатів. Орендар перед виборами кидає доведеним ним до відчаю власникам землі 300-500 гривень і каже, за кого голосувати. Це робить ще сильнішим зашморг, і вже депутати й президент вирішують за селянина, як йому жити-гнити.
У жодній цивілізованій країні немає таких “орендних” відносин.
На оренді країна втратила і втрачає. Немає ферм, які були в кожному селі, немає тваринництва в країні. А головне – країна втрачає людей: старіють села, закриваються школи, ФАПи, лікарні. Країна знелюдніється.
Під орендаря написані закони. Вони зобов’язують власника землі укладати договір оренди не менше, ніж на 7 років, визначають переважні права орендарів, автоматично продовжують дію кабальних договорів оренди.
Під орендаря продовжують писатися і розглядаються закони діючою владою. Закони про так званий ринок землі, які зараз розглядаються у Верховній Раді, теж в інтересах орендарів. Орендарі хочуть стати вже власниками землі, хочуть узаконити повноцінно себе в правах панів, феодалів і царів.
Проєкт Закону №2178-10 (зараз проходить друге читання) узаконить в правах орендарів на скуплену за безцінь у селян через 49-річну оренду та 100-річний емфітевзис землю – це легалізація незаконно надбаної (вкраденої) землі у селян.
Проєкт Закону №2178-10 відкриє можливості скуповувати землі як селян, так і держави, і важелі цього скуповування за цим проєктом віддаються разом з режимом таємничості на відкуп Кабміну.
Відповідно до запропонованої проєктом закону №2178-10 нової редакції статті 131 переважне право на придбання земельної ділянки у селянина взагалі може бути передано (може бути і продано) від орендаря іншій особі. Без власника вирішують, хто має першочергове право на придбання його землі.
Майже вся земля в Україні - в довгостроковій оренді. І це – той фактор, який стримує перехід до самостійного господарювання. Він же буде стримувати зростання ціни на землю, бо фактично у селянина – власника землі є тільки один покупець – орендар з його переважним правом на землю.
Посиленням позиції такого закріпачення селян є і проєкт №2194 – проєкт-підкуп орендарів, який був прийнятий в першому читанні 14 листопада 2019 року і який активно рекламує його ініціатор – голова аграрного комітету Верховної Ради Микола Сольский. Цим законопроєктом, зокрема, передбачено внести зміни до ст. 130 Земельного кодексу України, відповідно до яких селянин-власник землі повинен буде отримувати дозвіл на продаж землі від орендаря.
Щоб захистити власника землі, надати йому умови та можливості ефективно здійснювати права власності на землю, я розробив і подав народним депутатам проєкт Закону “Про прогресивні земельні відносини” для розгляду й ініціювання ними законодавчої ініціативи як народних депутатів відповідно до статті 89 Конституції України.
Розроблений мною проєкт Закону “Про прогресивні земельні відносини” характеризується закладеними можливостями швидкої реалізації ефективних перетворень, націлених на розширене відтворення сільського господарства, включаючи тваринництво та переробку сільгосппродукції до оптимального виробничого переділу.
Одним з головних положень мого проєкту Закону “Про прогресивні земельні відносини” є право селянина-власника землі розривати договір оренди.
Окрім надання селянам-власникам землі права розривати договори користування (оренда, емфітевзис) належних їм земельних ділянок на підставі простої вимоги про дострокове розірвання договору, основними тезами такого Закону “Про прогресивні земельні відносини” повинно стати:
підтримка самостійного господарювання на власній землі безпосередньо чи через участь у товариствах власників землі;
фінансове забезпечення селян-власників землі для повернення отриманих авансових платежів, яке може бути необхідним при достроковому розірванні договорів користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення;
обов’язковий викуп земельної ділянки органами місцевого самоврядування чи органами державної влади за ціною, яка відповідає п’ятикратному розміру нормативно-грошовій оцінки (приблизно 5 тис. доларів за 1 гектар для чорнозему);
кредитування власників землі в режимі споживчого кредитування за рахунок прямого державного кредитування в одно-трикратному розмірі нормативно-грошової оцінки (приблизно 3 тис. доларів за 1 гектар для чорнозему) для задоволення нагальних споживчих потреб на умовах до 5% річних;
кредитування громадян України за рахунок прямого державного кредитування для купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення в у сумі п’ятикратного розміру нормативно-грошовій оцінки (приблизно 5 тис. доларів за 1 гектар) на умовах до 5% річних;
кредитування в необхідному обсязі товариства власників землі, які створюються для самостійного господарювання на власній землі, на умовах до 3% річних;
допомога в поверненні незаконно відчужених земельних ділянок їх власникам (під час дії заборони на відчуження землі);
формування державної підтримки об’єднання власників землі в товариства власників землі, які створюються для самостійного господарювання на землі;
набувачами права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть бути виключно фізичні особи з єдиним громадянством держави Україна (громадянин України має право бути набувачем тільки однієї земельної ділянки сільськогосподарського призначення) та органи державної влади й органи місцевого самоврядування.
Щоб не бути голослівним, пропоную переглянути запропонований мною розроблений проєкт Закону України “Про прогресивні земельні відносини”, пояснювальну записку та порівняльну таблицю до проєкту Закону. Також разом з проєктом Закону депутатам було надіслано і супровідний лист про запропонований мною проєкт як форму реалізації народовладдя, якого ми не дочекалися від них.
Уся історія розвитку людства невід’ємно пов’язана із земельними реформами. Усі визвольні війни й революції, повстання, бунти – через землю.
Загибелі цивілізацій і намір підкорювати інші планети – усе через землю.
Держава – це не тільки територія. Держава – це земля, на якій зростає народ, нація. Без землі немає нації.
Потрібна земельна реформа. Але така, щоб до неї не було питання: “А де в ній люди?”
Потрібна Народна Земельна Реформа, а не банальний розпродаж землі під вивіскою “реформа”.
Роман Головін, розробник і втілювач Народної земельної реформиКиевVласть
У рамках “Діалогу про майбутнє: Україна-США” 03 березня у Вашингтоні відбулася зустріч української неурядової делегації з радником Президента США Дональда Трампа Майклом Капуто.
Про це KV стало відомо з релізу організаторів “Діалогу про майбутнє: Україна-США”.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Це відомий і впливовий американський експерт у сфері медіа, політтехнолог. Він працював з кількома президентами США, наприкінці 1980-х рр. – з Рональдом Рейганом, на початку 1990-х – з Джорджем Бушем-старшим. Під час виборчої кампанії Дональда Трампа був його радником з питань комунікації.
Нещодавно вийшов документальний фільм “The Ukraine Hoax: Impeachment, Biden Cash, Mass Murder” (Український обман: імпічмент, гроші Байдена, масові вбивства), в якому представлено бачення подій в Україні впродовж кількох останніх років та взаємозв’язок з внутрішньополітичними процесами у США. Фільм отримав неоднозначіні відгуки, оскільки відображає переважно точку зору політиків Республіканської партії, які працюють з Україною та українськими політиками.
Під час зустрічі членів української делегації з Майклом Капуто були обговорені актуальні питання налагодження двосторонніх відносин між США та Україною в різних площинах.
Модератором зустрічі була керівник україської делегації Катерина Одарченко – відомий український політичний експерт, президент Інституту демократії та розвитку “Polita”, засновник SIC Group Ukraine, автор книги “Игра в выборы. Секреты политических коммуникаций”.
У процесі діалогу з американським експертом відбулися плідні дискусії та обмін думками з двох найважливіших блоків питань. Катерина Одарченко у своєму відеоблозі зазначила, що, на думку Майкла Капуто, внутрішньополітичними питаннями в Україні мають займатися і вирішувати їх самі українські політики.
До обговорення поглиблення двостороннього економічного співробітництва долучилися представники українського бізнесу, зокрема СЕО Міжнародних авіаліній України Євгеній Дихне, депутат Херсонської обласної ради Василь Федін, засновник компанії “Інкор групп” Руслан Тарпан.
За оцінкою Майкла Капуто, стан української економіки нагадує стільчик з трьома ніжками. Це хитка конструкція, сильна економіка не може базуватися лише на експорті кількох видів необробленої сировини. Необхідні потужні виробничі комплекси, тобто стілець з п’ятдесятьма ніжками замість трьох. В такому разі економічні контрагенти з усього світу будуть ставитися до України з повагою і не пропонуватимуть співпрацю на невигідних для України умовах.
Майкл Капуто підтримав позицію Катерини Одарченко щодо пріоритетності розвитку сільських територій в Україні, а не передчасного запровадження ринку землі. Під час зустрічі сторони досягли консенсусу щодо необхідності розробки і запровадження плану розвитку села в Україні. Чергову масштабну приватизацію в Україні пан Капуто також вважає не найкращою ідеєю, оскільки ці підприємства приносять державі дохід.
Оцінюючи стан взаємовідносин між США та Україною у політичній площині, Майкл Капуто зазначив, що Президент України Володимир Зеленський є цікавим феноменальним політиком з чистими помислами і чистим серцем, у чомусь він схожий на Дональда Трампа. Радник американського президента також повідомив, що уважно спостерігатиме за діяльністю глави української держави в політичній площині.
Міжнародний спостерігач, публіцист і правозахисник Андрій Бузаров та український адвокат Кирило Барашков, що спеціалізуються на міжнародній політиці, обговорили з Майклом Капуто формат реалізації мирного процесу в Україні, зокрема яку допомогу можуть надати США, та як вони можуть вплинути на незаконні збройні формування з метою дотримання основних принципів мирного врегулювання.
Американський експерт підкреслив, що Україна має з Росією кордон протяжністю майже 2 тис км, це більше, ніж протяжність державного кордону з країнами Євросоюзу. Виходячи з цього він порадив зосередитися на налагодженні політичних і економічних відносин з Євросоюзом, але при цьому не загострювати конфронтацію з Росією.
Члени української делегації, які займаються громадською діяльність та цікавляться екологічною політикою – зернотрейдер, аграрій Андрій Бобирь і директор готелю “Київ” Вікторія Туча звернули увагу американського експерта на вихід США з Празької кліматичної угоди щодо запобігання глобальним змінам клімату. Майкл Капуто зауважив, що представники Білого дому і Республіканської партії не до кінця вірять в загрозу глобальних змін клімату та ефективність міжнародних угод щодо збереження клімату.
Обговорюючи питання стійкого розвитку, налагодження двосторонніх контактів для розвитку спрятливовго бізнес-середовища, розширення взаємозв’язків між муніципалітетами депутати міської ради Кривого Рогу Сергій Смєлий, Київської обласної ради Олег Кищук, Київської міської ради Микола Легеза поцікавилися, який формат взаємодії є найоптимальнішим. Майкл Капуто зазанчив, що для цього необхідно розвивати контакти і надавати відповідне обґрунтвання для кожного конкретного проекту.
Дуже важливе для України питання залучення американських інвестицій в українську економіку поставили партнер міжнародної інвестиційної компанії Base Capital Management, член правління Української асоціації професіоналів у сфері GR та лобістів Тимур Чмерук, СЕО Міжнародних авіаліній України Євгеній Дихне, експерт в сфері міжнародних фінансових ринків, член ради директорів “Асоціації учасників біржових ринків” Михайло Рітчер. Майкл Капуто визнав, що Україна має певну токсичність для представників американського бізнесу внаслідок багатьох помилок, зроблених у минулому.
Водночас він порадив українським бізнесменам презентувати американським партнерам власні проекти та історії успіху, як великих, так середніх і малих компаній, громадських організацій. При цьому важливо знаходити правильних адресатів для надання такої інформації, які в правильному ключі розуміють ситуацію в Україні і можуть надати реальну допомогу і підтримку, незважаючи на різні скандальні історії про Україну. Капуто підкреслив, репутація країни має величезне значення для налагодження співпраці, тому українська влада завжди має про це пам’ятати.
За результатами зустрічі Катерина Одарченко наголосила, що обговорення було дуже продуктивним і корисним, вона подякувала Майклу Капуто за слушні поради і підтримку України на рівні американського політичного істеблішменту. На знак вдячності пану Капуто українська неурядова делегація презентувала мистецький альбом з репродукціями картин заслуженого художника України Володимира Козюка “Вінничина – серце України”.
“Діалог про майбутнє: Україна-США” – це двосторонній українсько-американський експертний неурядовий форум, який впродовж 01-05 березня проходить у США під егідою Інституту демократії та розвитку “Polita”, а також консалтингової компанії SIC Group Ukraine.
Офіційним партнером заходу є Base Capital Management, офіційним перевізником – Міжнародні авіалінії України (Ukraine International Airlines).
Фото: надані організаторами “Діалогу про майбутнє: Україна-США”
КиевVласть
Ціни на ліки в Україні постійно зростають і стають все більше недоступними для українців. Зараз їхня вартість – головне навантаження, яке несуть українські пацієнти зі своєї кишені. Тільки вдумайтесь: 90% з 90 млрд об’єму внутрішнього фармацевтичного ринку складають гроші пацієнтів. Ціни на ліки у аптеках зростають швидше за інфляцію, а відтак, і навантаження на гаманці українців! У 2017 році середня вартість упаковки ліків в аптеці була 54,9 грн, а у 2019 році – вже 77,5 грн. Зростання більше, ніж на 41%! То що ж робити, щоб зупинити їхній ріст і знизити ціни на ліки?
Фрагментарно зрушити ситуацію з місця не вийде. Саме тому на останньому комітеті ми відхилили законопроект №2735, який пропонував впровадити державне цінове регулювання на ліки, відрегулювавши торгівельні націнки. Здавалось би, він зможе вплинути на ціну і полегшити навантаження на гаманці українців. Але подібне державне регулювання існує у нас із 2008 року, і за весь час свого існування воно так і не змогло стримати постійне підвищення цін на ліки.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Проблему потрібно вирішувати комплексно, адже, якщо розібратися, великі ціни на ліки в аптеках пов’язані не з великою торгівельною націнкою, а з іншими факторами. Наприклад, з монополізацію ринку аптечними мережами та диктуванням цими монополістами своїх умов виробникам ліків: якщо хочеш, щоб твої ліки продавалися в аптеці – плати додаткові гроші (а це до 50% від вартості ліків) аптечній мережі за так званими маркетинговими угодами.
Тому ми проаналізували, з чого зараз складається ціна на ліки і сформували необхідні комплексні кроки з її зниження.
Перший крок. Потрібно запровадити ефективну фармакотерапію: ліки мають призначатися виключно за клінічними протоколами. Потрібно також максимально розширити рецептурний обіг. Тоді замість БАДів і неефективних для лікування саме цієї хвороби препаратів пацієнт придбатиме виключно діючі препарати.
Другим кроком має стати регулювання реклами лікарських засобів. За підсумками 2018 р., вкладення в рекламу ліків “аптечного кошика” збільшилися більш ніж на 60% в доларовому вираженні в порівнянні з 2017 роком і склали майже 23 млрд грн! А це значить, що в ціні кожної проданої в аптеці упаковки ліків, навіть і тих, що не рекламувалися, в середньому близько 26% складають витрати на рекламу!
Третім – демонополізація аптечного ринку та додаткове регулювання діяльності ліцензіатів з роздрібної торгівлі лікарськими засобами. Врешті-решт, аптека – не магазин, а заклад охорони здоров’я. Тому потрібно, по-перше, встановити максимальний розмір аптечних мереж, мінімальну відстань від аптек, власником аптеки має бути професіонал та ін.
По-друге, оскільки аптека не продає ліки, а надає фармацевтичну послугу, необхідно змінити фінансовий механізм діяльності аптек. Щоб повернути на прилавки аптек низьковартісні ліки, джерелом доходу аптек замість торгівельної націнки має стати фіксована плата за надання фармацевтичної послуги + торгівельна націнка.
По-третє, для запобігання зловживання з маркетинговими угодами між виробниками та аптечними мережами потрібно запровадити заборону і на маркетингові угоди, і на рекламну діяльність, і на інші непрофільні види діяльності в аптеках. Тоді виклично роздрібний продаж ліків та надання фармацевтичної послуги пацієнту стане основним видом їхньої діяльності.
Четвертим кроком стане регулювання промоції лікарських засобів. Щоб ніхто не зміг обійти Закон, необхідно чітко регламентувати взаємодію представників фармкомпаній з медиками та робітниками аптечних закладів та іншими.
П’ятим – цінове регулювання на ринку лікарських засобів. Як вже говорив, найпростіший механізм регулювання цін на ліки – регулювання торгівельних націнок – вже давно довів свою неефективність в українських реаліях. Замість нього ми пропонуємо регулювати ціну входу ліків на ринок – ціну у внутрішнього виробника і ціну імпорту ліків.
І найголовнішим, шостим кроком, маємо запровадити державну політику щодо підвищення доступності лікарських засобів. Держава має збільшити свою участь у фармринку, державне замовлення, запровадити цінове регулювання, забезпечити прозорість своїх дій та усунути зайві бюрократичні бар’єри, тощо.
Тільки такий комплексний підхід допоможе досягти нашої головної цілі – забезпечить максимальну доступність до якісного та сучасного лікування нашим пацієнтам. Ми вже разом з експертами й іншими депутатами розробляємо законопроект, положення якого будуть спрямовані на забезпечення зниження цін на ліки в Україні. Найближчим часом наполягатиму на розгляді його у Комітеті з питань здоров’я нації і наступному голосуванні у Верховній Раді.
Читайте: Зі шкіл і дитсадків продовжують зникати медсестри – чого чекати з 1 квітня
Валерий Дубиль, народный депутат Украины, фракция “Батькивщина”
КиевVласть
SELECT `id`, `uri`, `meta_title`, `meta_description`, `meta_keywords`, `title`, `text`
FROM `pages`
WHERE `uri` = 'search'
LIMIT 1
0.0006
SELECT `articles`.`id`, `articles`.`title`, `articles`.`uri`, `articles`.`image`, `articles_categories`.`uri` AS `category`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-07 03:22:00'
AND `articles`.`slider_position` >0
ORDER BY `articles`.`slider_position`
0.0003
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 7
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-07 03:22:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 3
0.0005
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.short_text AS short_text, articles.image AS image, articles_categories.uri as category, articles_categories.common_uri as common_uri
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145050', '144900', '144903')
ORDER BY `published` DESC
0.0006
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 1
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-07 03:22:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 50
0.0007
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.is_bold AS is_bold, articles.is_red AS is_red, articles.is_important AS is_important, articles_categories.uri as category
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145275', '145273', '145272', '145270', '145265', '145269', '145268', '145271', '145267', '145266', '145264', '145261', '145263', '145262', '145260', '145256', '145257', '145259', '145258', '145254', '145255', '145253', '145252', '145251', '145249', '145250', '145247', '145246', '145245', '145244', '145238', '145241', '145236', '145243', '145240', '145242', '145239', '145237', '145234', '145235', '145233', '145224', '145232', '145231', '145230', '145229', '145228', '145227', '145226', '145220')
0.4096
SELECT `articles`.`id` AS `id`, MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"гроші"' IN BOOLEAN MODE)AS rel
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-07 03:22:00'
AND `articles`.`category_id` != 9
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"гроші"' IN BOOLEAN MODE)
ORDER BY `articles`.`published` DESC, `rel` DESC
LIMIT 1640, 10
0.0036
SELECT `articles`.`id` AS `id`, `articles`.`title` AS `title`, `articles`.`uri` AS `uri`, `articles`.`published` AS `published`, `articles`.`text` AS `text`, `articles_categories`.`uri` AS `category`, `articles_categories`.`name` AS `category_name`, `articles_categories`.`common_uri` AS `common_uri`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('89931', '89811', '89717', '89486', '89382', '89274', '88998', '88988', '88897', '88880')
0.4140
SELECTCOUNT(*)AS `numrows`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-07 03:22:00'
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"гроші"' IN BOOLEAN MODE)
Array
(
[meta_title] => КиївВлада
[meta_description] => КиївВлада - інформаційно-аналітичний портал, присвячений проблемам влади у Києві та столичному регіоні.
)