Зниження облікової ставки до 8% є позитивним кроком, необхідним для запуску анонсованої владою доступної іпотеки, але щоб механізм запрацював повноцінно, банки повинні кредитувати не лише купівлю житла на вторинному ринку, а також угоди з придбання нової нерухомості. Про це KV розповів Олексій Коваль, керівник проектів Perfect Group. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   “Зниження НБУ облікової ставки до 8% – це позитивна новина і необхідна умова для запуску іпотеки під 10%, яку до кінця року анонсувала влада. Особливо це актуально зараз, адже будівництво є стимулом економіки та впливає на роботу багатьох суміжних сфер – виробників матеріалів, продавців техніки, ремонтних бригад, виробників і продавців меблів, і так далі. Проте сьогодні не багато банків готові кредитувати покупців нової нерухомості, а більш орієнтовані на готове житло, а ті, які кредитують – то в середньому під 20% (є певні акційні пропозиції, де відсоток на перший рік може складати 5,9%). Особливо для великих міст такий варіант не підходить – нове житло органічно займає левову частку ринку, і якщо не давати гроші на його купівлю, це призведе до системних перекосів. Також в цьому випадку механізм іпотеки не буде працювати на повну, максимум, на 20-30% від свого потенціалу”, – пояснив Олексій Коваль. Нагадаємо, в квітні Нацбанк знизив облікову ставку до 8%. Після цього Президент Володимир Зеленський анонсував іпотеки для населення під 10%. Довідково. Perfect Group працює на ринку України з 1991 року. За цей час компанія здала в експлуатацію 32 будинки в 13 житлових комплексах. Зараз Perfect Group активно будує 11 нових житлових комплексів, серед яких найбільшими є ЖК "Лебединий", ЖК "Terracotta", ЖК "Polaris" та інші. Читайте: Застройщики планируют поднять цены в конце апреля или начале мая на 10%Фото: пресс-служба компанииКиевVласть

Рік президенства – це вже серйозний термін, на основі якого можна робити певні висновки  про досягнення та промахи. За цей період вже треба презентувати свої реальні кроки у вирішенні суспільно-політичних подій, що діючий президент і презентував у своєму фільмі-звіті. 21 квітня 2019 року Володимир Зеленський отримав 73% підтримки виборців, і саме рейтинг – це той критерій, на основі якого очільник держави приймає багато принципових рішень. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Що ж, давайте подивимось, який показник підтримки Зеленського наразі у суспільстві, і що стало причиною. З вересня минулого року до квітня поточного, рівень позитивної оцінки діяльності президента зменшився практично вдвічі. Хочу зауважити, що ситуація в принципі закономірна, адже практично завжди після приходу до влади рейтинги падають – це світова закономірність. Однак підтримка суспільства залишається на досить високому рівні. Але хотілося б все ж розібратися, чому сталося практично дворазове падіння. На мій погляд, однією з ключових проблем влади є хаотична і непродумана кадрова політика. За рік з невеликим було змінено керівника Офісу президента (ОП) Андрія Богдана, прем’єр-міністра Олексія Гончарука, генпрокурора Руслана Рябошапку, ряд міністрів, губернаторів і т.д. У той самий час наростає невдоволеність суспільства з приводу корупційних скандалів (найгучнішим серед яких є “плівки” Дениса Єрмака – брата керівника ОП Андрія Єрмака), вкупі з неспроможністю антикорупційних органів: Державного бюро розслідувань (ДБР), Національного антикорупційного бюро (НАБУ), Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), Вищого антикорупційного суду (ВАС), Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) та Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА). Всі ці структури, витративши на своє утримання 3,7 млрд гривень з держбюжету-2019, в першому кварталі 2020 року повернули до держбюджету 14 тис. гривень. В той же час тарифи не знижуються, конфлікт на Донбасі не закінчився. Проте всі ми розуміємо, що на вирішення деяких із цих проблем одного року замало. Не дивлячись на падіння, високий рівень громадської підтримки на позначці 44%  можна пояснити тим, що несистемний кандидат, а нині президент разом з контрольованою монобільшістю у Верховній Раді (ВР) зумів в короткі строки прийняти ряд гучних законів, на які не було політичної волі у вищих ешелонах влади протягом десятків років: скасування депутатської недоторканності (умовно), скорочення депутатського корпусу, ухвалення Виборчого кодексу (який зараз намагаються переписати) та закон про імпічмент президента. Дії нового уряду Дениса Шмигаля та усієї вертикалі у боротьбі з пандемією коронавірусу підтримують 46% опитаних українців Київським міжнародним інститутом методом CATI з 7 по 11 квітня 2020 року. В уряді стверджуть, що  2-3 тижні карантину для економіки будуть мати набагато менше негативних наслідків, ніж затяжна епідемія. Боротьба з коронавірусною інфекцією і порятунок економіки – завдання трудомістке. Без карантину не можна було б розраховувати на швидкий запуск антикризової програми. Хворі громадяни не можуть вилікувати хвору економіку. Прем’єр Шмигаль визначив свої пріоритети, як комплекс антикризових заходів, що передбачає фінансову підтримку лікарів і медперсоналу, індексацію пенсій і виплати по частковому безробіттю (30 млрд гривень), пільги для малого і середнього бізнесу – хто може заробляти сам, отримає для цього можливості. Ми можемо судити про ефективність цих заходів, лише у комплексному їх запровадженню в країні. Якщо ВР не прийме “банківський” він же “антиколомойський закон”,  то обіцяних 10 млрд доларів допомоги від МВФ нам не бачити. Відтак, коштів на ці заходи не буде. А “дирка” в бюджеті сягає вже близько 300 млрд гривень. Їх можна буде лише надрукувати, а це вже перший крок до інфляції або гіперінфляції, ми вже пам’ятаємо як в 90-х всі поголовно були “мільйонерами”, думаю – сумнівна перспектива. Зниження облікової ставки Нацбанку до 8% може запустити ринок дешевого кредитування мікро-, малого та середнього бізнесу, що, в свою чергу, дозволить перетерпіти світову економічну кризу з меншими втратами. Вважаю, що пом'якшення монетарної політики забезпечить подальшу підтримку економіки в умовах пандемії та карантинних заходів. Також необхідно йти шляхом запровадження політики економічного протекціонізму. Ми повинні скористатися такою можливістю заміщення зарубіжних дефіцитних товарів вітчизняними, надати підтримку українському експорту для отримання валютної виручки та покращення  зовнішнього торгівельного балансу. Державна підтримка внутрішнього виробника – це робочі місця і зайнятісь, адже безробіття в Україні складає майже 2,7 млн людей. Уряд як ніколи зараз має підтримати національного товаровиробника, адже криза – це в той самий час і можливості. І, хто сильнішим вийде з неї, той в майбутньому і завоює нові ринки. У фіскальній сфері найрозумнішою форма стимулу буде зниження податків при радикальному спрощенні загальної податкової системи. Потрібно не тільки реалізувати прискорений вихід з кризи, а й максимально зміцнювати виробничий потенціал країни в майбутньому, тому більш ефективно буде покластися на фундаментальне податкове розвантаження, ніж на розширення держвитрат, крім необхідних витрат на медицину в умовах світової кризи, а зниження податків для виробництва, ЄСВ і податку на прибуток, допоможе побороти настільки високе безробіття та одночасно вивести економічну активність з тіні. У цьому ключі також необхідно задумуватися про перебудову самої структуру економіки, для збільшення її пластичності та міцності. Актуальним питанням  для народного господарства України у післякризовий період є забезпечення економічного зростання та підвищення соціальних стандартів життя населення.  У зв’язку з цим виникає потреба у пошуку рішень, які можуть запустити розвиток українських регіонів у потрібному темпі та спрямувати економіку на шлях масштабного розвитку і високого доходу. Економічні кластерні об’єднання – це рішення проблеми, які застосовують в високорозвинених країнах та завжди корелюють з високою доданою вартістю і більш ніж середніми доходами. Кластеризація визначає можливості зростання та може стати потужним інструментом для економічного та соціального розвитку, взаємодоповнюючи і посилюючи конкурентні переваги один одного. Кластеризація охоплює всіх відповідних зацікавлених сторін на державному рівні, на рівні місцевого самоврядування, наукові співтовариства та освіту, кластерні підприємства, бізнес-асоціації тощо. Тому саме кластери є перспективними середовищами для розвитку зв’язків для підвищення конкурентоспроможності. В рамках кластерів підприємства можуть подолати ізоляцію та скористатися перевагами колективної ефективності. Зіткнувшись з реальними викликами світової економічної кризи та глобальної пандемії, керівництву країни в особі президента, прем’єра та ВР необхідно відходити від загравання з популістичними гаслами, а перейти до рішучих дій у подоланні шкоди, яку завдають карантинні обмеження економіці. Хоч піку захворюваності наша країна ще не досягла і обмеження зняті не будуть (уряд презентував алгоритм виходу з карантину), однак вже зараз треба дати чіткий план підтримки економіки, стримання росту безробіття, фіскальне стимулювання ФОПів та підприємств, і головне – уникнути глибокої рецесії. Пам’ятаймо, що криза – це завжди можливості, надіюсь, що ними керівництво країни скористається на благо народу України. Читайте: Економічний протекціонізм: національні інтереси в першу чергу Катерина Одарченко, партнер SIC Group Ukraine КиевVласть

З початку року триває нашуміле реформування прокуратури. Влада реорганізувала Генпрокуратуру в Офіс генерального прокурора, запустила переатестацію. Однак у березні чергові зміни зупинило саме життя: на час карантину атестацію відтерміновано. Тим часом, новий генпрокурор Ірина Венедиктова вже встигла зняти з посади прокурора Києва, поновленого рішенням суду і люстрованого ще у 2015 році Сергія Юлдашева. Як повідомляла KV, 10 березня до виконання обов’язків прокурора Києва приступив Сергій Юлдашев. Прокурор був поновлений на посаді наказом екс-генпрокурора Руслана Рябошапки, відповідно до рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду (ОАС) від 25 лютого. Дніпропетровський ОАС своїм рішенням погодив клопотання Юлдашева про скасування наказу генпрокурора ВІктора Шокіна №217к від 23 березня 2015 року про звільнення і поновлення на посаді та зобов'язав прокуратуру Києва виплатити останньому зарплатню за час вимушеного прогулу. Починаючи з березня 2015 року і до лютого ц.р. ця сума досягла розміру більше 37 тис. гривень за вирахуванням розміру обов'язкових платежів. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Нагадаємо, після Євромайдану, Сергій Юлдашев потрапив під дію закону "Про очищення влади" і був звільнений з посади із забороною повернення на держслужбу протягом 10 років. Дія заборони на нього розповсюджувалась у зв'язку з обійманням у період з 26.07.2013 по 17.04.2014 роки посади заступника прокурора Луганської області і нереагування на перевищення влади луганськими чиновниками. Його ім’я і досі значиться у “списку 894” люстрованих осіб.  Проте 23 березня 2020 року генпрокурор Ірина Венедиктова скасувала наказ про призначення Юлдашева прокурором Києва. Генпрокурор заявила, що “оскільки його повноваження, як прокурора Києва, закінчилися в липні 2019 року, ці повноваження були припинені”.  Так, Венедіктова скасувала наказ свого попередника т.в.о генпрокурора Віктора Чумака від 6 березня про призначення Юлдашева прокурором Києва, про що і розпорядився ще перед звільненням генпрокурор Рябошапка. Наразі обов'язки столичного прокурора виконує перший заступник прокурора Києва Євген Стояновський, повідомили в прес-службі прокуратури Києва. Тим часом Юлдашев, пробувши на посаді трохи більше десяти днів, звернувся до ОАС Києва. Він просить суд скасувати наказ генпрокурора про відміну його призначення на місце прокурора Києва і визнати протиправним. Керівні посади, скандали і заможне життя Про Юлдашева відомо, що він народився 26 березня 1978 року в Києві. В органах прокуратури працював з 2001 року, зокрема, на таких посадах: начальником управління нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією прокуратури Дніпропетровської області.  За часів президента Віктора Януковича обіймав посаду заступника прокурора Луганської області. Згодом працював на посаді прокурора Деснянського району Києва, а в 2014 році генпрокурор Віталій Ярема зробив Юлдашева очільником прокуратури Києва. У 2014 році Юлдашев запам'ятався сварками з добровільними батальйонами, зокрема з "Айдару", а також "війною" з екс-прокурором Віталієм Баганцом.  Читайте: Обязанности прокурора Киева начал исполнять Сергей Юлдашев Журналісти видання "Слідство.Інфо" з'ясували, що за останні кілька років Сергій Юлдашев і його сім'я придбали сім квартир в престижних житлових комплексах Києва та Дніпра, і кілька нових автомобілів. У програмі стверджують, що нерухомість почали скуповувати одразу ж після звільнення Юлдашева з крісла прокурора Києва. Вартість цього майна може досягати 2 млн доларів. Атестація Після люстрації 2015 року, нова хвиля очищення владних структур зачепила прокуратуру вже наприкінці 2019 року. Так, 19 вересня президент Володимир Зеленський підписав закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів стосовно реформи органів прокуратури". Реформа передбачає зменшення максимальної кількості працівників органів прокуратури з 15 тис. до 10 тис. осіб. Головна умова закону: прокурори можуть і надалі продовжувати обіймати свої посади тільки у разі успішної переатестації. Атестація складається з трьох етапів.  До кожного наступного етапу кадрові комісії допускають тих прокурорів, які успішно пройшли попередній. Перші два етапи включають тестування на знання загального законодавства та інтелектуальні навички, а останній – проходження співбесіди. Тож після завершення атестації всіх співробітників "прокурорська" вертикаль набуде вигляду: Офіс генерального прокурора, обласні та окружні прокуратури. Так, 23 березня завершився вже третій етап добору на 100 вакантних посад прокурорів в Офісі генпрокурора. За його результатами 71 кандидат успішно пройшов співбесіду. Але, у зв’язку із поширенням епідемії COVID-19, рейтинг кандидатів, які допущені до стажування, буде оприлюднено лише після завершення карантину.  Другого березня розпочалася і атестація прокурорів регіональних прокуратур. У ній взяло участь близько 2000 прокурорів з майже 3700.  Як розповів KV юрист, антикорупційний експерт громадської організації StateWatch і член кадрової комісії в Офісі генпрокурора Олександр Лємєнов, два етапи регіональної атестації завершилися, але наступний етап атестації також відтермінований на період карантину.  Очікувалося, що прокурори регіональних прокуратур, які успішно пройшли етапи тестування, пройдуть співбесіду до кінця травня 2020 року.  “Зараз в умовах карантину неможливо продовжити співбесіди з тими, хто пройшов попередні тестування. Якщо говорити про Офіс Генерального прокурора, то приблизно 20-25% не пройшли атестацію. Загалом тих, хто не пішов на переатестацію і тих хто не склав тестування 55%. Із 1339 кандидатів залишилося 610”, – розповів він. І за його словами, надалі на процеси реформування глобально вплине не карантин, а зміна генпрокурора і наявність політичної волі у нового керівництва проводити і надалі ту реформу, яку започаткував Рябошапка.  “Це – визначальний елемент. Адже ключевою перемогою є те, що до цього ніколи такої реформи в Україні не було. Думаю, що і в східній Європі не було такого очищення органів прокуратури, відповідно недоброчесних і неефективних прокурорів. Є величезна частина осіб, які просто не повинні претендувати і мати жодного відношення до прокуратури. І вони звільнені, і  звільнені завдяки команді Рябошапки. Якщо говорити про подальші кроки, то логічно припустити, що реформування органів прокуратури має продовжуватися. Успішність реформи в контексті Офісу генпрокурора визнали всі наші західні партнери. Абсолютно ефективна і наразі, мабуть, єдина реформа, яка при Зеленському була реалізована. Змінено генпрокурора і чим це завершиться, в першу чергу, залежить тепер від Венедиктової  – це її персональна відповідальність. І проблема лише в тому, що ще не до кінця проведена реформа. Якщо і далі продовжувати у такому темпі, то можливо, і варто говорити про успішну реформу. При Рябошапці це було максимально ефективно. Венедиктова або змінить режим або стане частиною старої плеяди керівників органів правопорядку і правосуддя”, – резюмував він.  Також на сайті прокуратури Києва з’явився рейтинговий список із 560 прокурорів, які подали свої кандидатури на зайняття посад прокурорів місцевих прокуратур Києва. Прокурори вже пройшли тестування на знання законодавчої бази та на загальні здібності. Але офіційної інформації про старт атестування на сайті Офісу генпрокурора не повідомлялося. Даний етап атестації планували розпочати в Офісі генпрокурора лише з червня.  Раніше KV повідомляла, що наприкінці минулого року в прокуратурі Києва з’явилися вакантні місця на посади прокурорів шести місцевих прокуратур столиці.  Нагадаємо, що Мінюст готує спеціальну процедуру перегляду справ люстрованих українських чиновників і виплати їм компенсацій через прецедентне рішення Європейського суду з прав людини. ЄСПЛ визнав, що положення ухваленого у вересні 2014 року закону “Про очищення влади” порушують права людини. ЄСПЛ не визнавав неправомірною українську люстрацію як таку, а лише “констатував її надмірний обсяг". Тобто під дію закону тоді автоматично підпадали службовці, які обіймали неполітичні посади середньої та нижньої управлінських ланок і не мали відношення до корупції чи правопорушень.  Читайте: Намітились кандидати в прокурори чотирьох районів Києва (документ)  Фото: коллаж KV КиевVласть

Вже минуло півмісяця з часу запровадження державою карантинних заходів в Україні. Проте, й досі влада не забезпечила українців і, передовсім, медиків найелементарнішими засобами захисту – медичними масками, дезінфекторами й іншими критично-необхідними речами. При цьому топ-чиновники не перестають годувати посполитих пустопорожніми обіцянками: мовляв, ці товари з’являться в аптеках та рітейлових мережах вже завтра. Однак, це “завтра” і досі не настає. Водночас, на повну потужність працює спекулятивний ринок, на якому ціни на такі товари зашкалюють у 10-15 разів у порівнянні з допандемічним періодом. Чому ж тоді влада, яка одним помахом руки зупинила діяльність 80% вітчизняного бізнесу на період дії карантинних обмежень, не здатна зупинити цинічних ділків, котрі у цей лиховісний час наживаються на людському горі? Чи не тому, що топ-керманичі із-за банальної некомпетентності просто-таки нездатні налагодити безперебійні поставки медичних засобів захисту до аптек і торгових мереж у режимі форс-мажору? А численні недоброчесні чиновники - і самі задіяні в корупційних схемах і спекулятивних ланцюжках, особливо ж, - у вивезенні з України тисяч тон медичних масок і респіраторів за кордон?Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Банкет під час чуми Найперше, що мала б зробити держава для протидії пандемії Covid-19 – це забезпечити постійну й достатню наявність медичних масок, дезінфекторів та інших захисних засобів в аптеках і торгових мережах. Водночас, все, що відбувається у цьому контексті, проходить у кращих традиціях вітчизняного “театру абсурду”. По-перше, обіцянкам топ-чиновників вже мало хто йме віри. Тим часом, громадяни постійно повідомляють у соцмережах про тотальну відсутність масок і дезінфекторів в аптеках на всій території України. І тут варто навести всього лише кілька цитат можновладців у хронологічному порядку. Так, ще 28 лютого ц. р. в Раді національної безпеки і оборони заявили: “Маски для захисту від коронавірусу видадуть з Держрезерву. В Україні достатня кількість захисних медичних масок, тож причин для ажіотажу, чи паніки немає”. Водночас, цієї ж дати висловилася екс-міністр охорони здоров’я Зоряна Скалецька: “Уряд разом з виробниками знайде спосіб забезпечити необхідну кількість медичних масок, які сьогодні не знайти в українських аптеках”. Далі: 13 березня Президент України Володимир Зеленський наголосив на тому, що всі аптечні заклади мають бути забезпечені необхідною кількістю медичних масок. А заступник міністра охорони здоров'я, головний державний санітарний лікар Віктор Ляшко тоді ж анонсував, що заклади охорони здоров'я отримають 10 мільйонів масок.  І, нарешті, 20 березня ц. р. Президент Зеленський у своєму відеозверненні до народу заявив: “Дефіциту масок не буде… Впродовж двох днів Україна отримає не лише звичайні маски, а й маски підвищеного захисту”. Водночас, за даними системи пошуку ліків у аптеках Tabletki.ua, 24–25 березня одноразових тришарових масок не було в жодній аптеці Києва. Аналогічна ситуація – в інших регіонах. Для того, щоб у цьому пересвідчитися, варто лише зайти навмання до будь-якої вітчизняної аптеки!  При цьому наші керманичі і далі цинічно продовжують вішати локшину на довірливі вуха громадян. І як українцям за цих умов виконувати владні заборони – наприклад, виходити на вулиці без масок, відвідувати аптеки й супермаркети? Втім, це, здається, – сущі дрібниці для мешканців владного Олімпу, адже у них – респіраторів і дезінфекторів достатньо.  До речі, хто б там що із можновладців не озвучував, а насправді жодного держрезерву захисних засобів від коронавірусу в державі сформовано не було! Та чи хоч хтось на Печерських пагорбах відповідає за свої слова у цей критичний для України час? І чи не більш порядним у даній ситуації, коли держава банально не здатна виконувати свої найкритичніші функції, було би чесне зізнання влади українському народові, на кшталт: “Масок немає, але ви тримайтесь”?! По-друге, звідки взятися в нашій державі достатній кількості медичних масок, якщо їх масово вивозили з України до 11 березня, відколи уряд заборонив своєю постановою експорт цих засобів? Щоб зрозуміти масштаб владної бездіяльності до початку протиепідемічних заходів в Україні, варто лише звернути увагу на деякі неспростовні факти і цифри. Так, від Нового року і аж до 8 березня, коли коронавірус стрімко ширився планетою і вже було зрозуміло, що врешті-решт він дістанеться і нас, українські підприємці “наекспортували” медичних товарів більш як на 15 мільйонів доларів (це – медичні маски, антисептики, рукавиці, захисні халати й окуляри). Левова частка цього експорту - саме 400 тон масок, проданих за кордон за 3 мільйони доларів у січні, і за понад 9 мільйонів доларів у лютому ц. р. Ціна ж за одиницю продукції сягала 60 гривень! А чого лише вартий скандальний кейс від початку березня ц. р., коли Київська митниця пропустила у режимі спрощеного митного контролю 300 тисяч респіраторів за ціною трохи більше 1 гривні за штуку, що їх експортував до Іспанії “підприємець”-громадянин Китаю? Ринкова ж вартість цієї партії, за даними Державної податкової служби України, склала майже 61 млн грн. Окрім того, що збитки держбюджетові оцінюються аж у 15 млн грн, ціна такої міжнародної “благодійності” - ще й масове незабезпечення українських медиків захисними засобами. Та чи будуть адекватно покарані високі державні покровителі цих багатомільйонних афер, котрі, вочевидь, мали суттєву корупційну мотивацію, аби сприяти мародерському експорту? Якраз щодо цього виникають величезні сумніви. Адже, чи отримав за останні кілька років солідний термін позбавлення волі хоча б один із топ-корупціонерів? На превеликий жаль, ні – вітчизняна правоохоронна система продовжує карати лише дрібних чиновників-крадіїв. Та й то – заради офіційної статистики. І, нарешті, по-третє, розцвіла буйним квітом огидна спекуляція масками, дезінфекторами та іншими захисними засобами на торгових майданчиках найкрупніших маркетплейсів (при тому, що в аптеках цих позицій у продажу – катма). Ці товари продають за ціною у 10-30 разів дорожче! І це - попри те, що топ-урядовці обіцяли й продовжують обіцяти навести лад із захмарними цінами на критично-необхідні товари! Та й дарма, що, наприклад, собівартість виготовлення однієї медичної маски ще донедавна складала в середньому всього-на всього 70 копійок! Тим часом, до пандемії виробники поставляли оптові партії дистриб'юторам за 87-93 копійок за штуку. У роздробі одноразові тришарові маски продавалися в середньому за 1 гривню. Нині українські виробники підняли оптові ціни до 5,5–9,96 грн. Проте, для багатьох горе-бізнесменів прибуток навіть у 100 % виявляється недостатнім! Наприклад, на маркетплейсі “Prom.ua” медичні маски пропонуються за ціною від 11 до 28 грн при мінімальному замовленні 30 штук. Рентабельність спекулятивного бізнесу сягає 600 %! Однак, чи не межує така практика з мародерством під час коронавірусної “війни” (за ємним означенням Президента Франції Емануеля Макрона)? Чи підйомні ці “космічні” ціни для тих же таки пенсіонерів, для сотень тисяч українців, котрі із-за пандемії та обмежувальних карантинних заходів уряду вмить втратили роботу і засоби до існування? А скільки наших громадян вже піймалося на гачок шахраїв, котрі вимагали передоплату на кредитні картки за маски й дезінфектори, а отримавши гроші, безслідно зникали? Тим часом, за актуальними даними кіберполіції, відкрито 30 кримінальних проваджень за шахрайство при продажі засобів індивідуального захисту. Чи не “забагато” в масштабах країни з 40-мільйонним населенням? Тож, чи не повинні вже сьогодні оперативно протидіяти цьому масштабному мародерству, насамперед, Антимонопольний комітет та правоохоронні органи? Звісно, серед урядовців, політиків та експертної спільноти знайдуться ті, котрі апелюватимуть до цінностей та законів ринкової економіки. Мовляв, шалено зріс попит на захисні засоби, відтак – карколомно підскочили ціни. Проте, чи може нормально функціонувати ринок, якщо уряд майже в буквальному сенсі припинив діяльність 80 відсотків українського бізнесу, застосувавши для боротьби з пандемією жорсткі карантинні заходи? Якщо ж держава могла це зробити, то чому тоді проявляє безсилля у припиненні вакханалії спекулянтів і мародерів, котрі цинічно набивають кишені за рахунок мільйонів співгромадян, правлячи гендлярський “банкет під час чуми”? Чи можливо зупинити “пандемію” жадоби? На мій погляд, для зупинення спекуляції засобами медичного захисту (яка не має нічого спільного з принципами ринкової економіки) урядові необхідно: - ініціювати розширення повноважень Антимонопольного комітету України щодо розкриття монопольних змов під час обмежувальних протипандемічних заходів – поміж як маркетплейсами, так і між фізичними особами-підприємцями, які здійснюють торгівлю масками, дезінфекторами та іншими захисними засобами. За порушення антимонопольного законодавства для несумлінного бізнесу мають бути суттєво посилені штрафні санкції; - уряд має терміново впровадити обмеження торгової націнки (відштовхуючись від середньозваженої по ринку ціни в контексті пропозицій вітчизняних  виробників) на протикоронавірусні засоби захисту на рівні 100%. Антимонопольний комітет і Держпродспоживслужба повинні забезпечити контроль за дотриманням правових вимог у цьому контексті; - розробити й затвердити стимулюючий законодавчий пакет для виробників масок, дезинфекторів, спеціальних окуляр і халатів та інших товарів, встановивши “нульовий”  (не лише звільнення від ПДВ і акцизу) податковий режим для українських компаній і підприємств, які виробляють такі захисні засоби. Уряд має встановити на час карантину порядок монопольного викупу державою даної продукції для постачання аптекам та іншим торговим мережам, а також – для наповнення Державного резерву. Можливо, потрібно запозичити досвід Азербайджану, де прискореними темпами будується за кошти держави завод із виробництва медичних масок, респіраторів, халатів та іншої критично-необхідної у пандемічний період продукції. P. S. Не можу не навести “кейс” із власної практики, який наочно демонструє “готовність” держави як громіздкого бюрократичного організму сприяти оперативному забезпеченню українців засобами захисту від COVID-19. Минулого тижня наша Асоціація намагалася прийняти гуманітарну допомогу від друзів і партнерів з Німеччини, аби безоплатно передати 5 000 медичних масок 3-го ступеня захисту (аналогів в Україні немає) київським лікарням. Попри те, що ГО “Українська організація захисту споживачів послуг” працює вже понад 2 роки, ми довідалися, що для цього, згідно з державним бюрократичним порядком, необхідно “стати на облік” в Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги. Його розпорядником є Мінсоцполітики, куди ми годинами не могли додзвонитися. Врешті-решт, нам відповів один з працівників, котрий повідомив, що зареєструватися в реєстрі неможливо. Як виявилося, всі держслужбовці “пішли на фронт боротьби з коронавірусом”. Іншими словами – на карантин. Дізнавшися про таку максимальну “мобілізацію” нашої держави, зокрема, щодо отримання безкоштовних масок, наші німецькі партнери змушені були відправити гуманітарний вантаж до іншої країни. Не вельми шановні урядовці, принаймні цю бюрократію ви можете скасувати на період боротьби з пандемією, якщо вже прийняли розумне рішення щодо переведення чиновників на карантинний відпочинок?! Олег Тітамир, президент ГО “Українська організація захисту споживачів послуг” КиевVласть

Найкращий засіб проти головного болю – гільйотина. Цей старий жарт уряд Шмигаля (чи, може, все ж таки уряд Авакова?), схоже, вирішив взяти як програму дій у боротьбі з коронавірусом. Заборонити все! Не можемо? Тоді те, що можемо. Вже заборонили? Тоді те, що не можемо без введення режиму надзвичайного стану. Підкоряйся, потім оскаржуй. В результаті постанова Кабміну № 255 зазіхнула на права та свободи громадян, які уряд аж ніяк не мав права чіпати. А нещодавно Верховна Рада (ВР) ще й заборонила судам, у разі подання адміністративного позову до Кабміну,  в порядку забезпечення такого позову зупиняти дію актів Кабіміну. Хоча, здавалося б, сумніватись в тому, яке рішення винесе “самий гуманний суд у світі”, здається, немає підстав. Але не лише це проблема. Уряд зазіхнув на здоровий глузд.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Директор інституту біохімії ім. Палладіна Сергій Комісаренко говорить, що гуляти треба. Кабмін забороняє це, крім вигулу собак.  Немає зареєстрованих випадків зараження на вулиці? Неважливо, Кабмін забороняє перебування на спортмайданчиках. А заодно і перекриває велодоріжку на Трухановому острові. Чому? Бо може.  А вишенькою на торті можна назвати заборону перебування у прибережній зоні. Весна, ранок, берег річки… і жодного рибалки! Чому? Яку загрозу для себе чи оточуючих несе людина, що приїхала відпочити наодинці з природою, ловить на одну вудку з одним гачком, не більше 3кг на добу, та іншим чином не порушує нерестові обмеження?  Відповіді на це питання ми навряд чи почуємо. Бо не вважати ж відповіддю "не положено"  або "а коли ти будеш помирати, кого ти будеш звинувачувати? Владу! " Уряд панікує. Але водночас усіма руками, і не лише ними, хапається за можливість, яку надає коронавірус. Панікує МОЗ, котрий розуміє, що реформа необхідна, і більш жорстка, ніж запропонована попередниками, але не можна визнавати це, коли прийшов до влади зокрема і на критиці “Лікарки Смерть”. Але на хвилі боротьби з коронавірусом можна отримати фінансові потужності і використати їх, скажемо коректно, на власний розсуд. Панікують Мінекономіки та Мінфін, котрі бачать, куди летить економіка, і розуміють, що єдиний варіант не понести за це хоча би політичну відповідальність – все списати на коронавірус. Панікує і Аваков, котрий розуміє, що лише перетворення України на тотальну поліцейську державу гарантує йому особисту безпеку. Мрії про таке майбутнє озвучував, зокрема, радник Авакова – Іван Варченко, хоча потім цей пост і було видалено. Втім, влада категорично не хоче робити масове тестування. На весь Київ зроблено всього кілька тисяч тестів. Фейсбук рясніє розповідями, як хворим відмовляють у тестуванні на COVID-19, бо вони не контактували з повернувшимися з-за кордону. При цьому Володимир Зеленський нещодавно звітував про сотні тисяч отриманих тестів. Коронавірус, безперечно, існує. Від нього вмирають. Питання у показниках смертності, звісно. Але наша влада вчепилась в нього, як в ідеальне відволікання від власної незграбності і нездатності якісно керувати країною.  Не можна сказати, що карантин у виконанні Кабміну не дасть жодних результатів. Ну так і після гільйотини голова не болить. Олександр Кравченко, журналіст КиевVластьКиевVласть

Київська область в умовах пандемії ризикує збідніти на медичні кадри. Через низьку зарплатню, величезні навантаження та ризик захворіти на коронавірус з лікарень почали звільнятися медики та молодший персонал. Щоб якось урівноважити тривожну тенденцію, місцева влада обіцяє працівникам охорони здоров'я премії та додаткове фінансування. Поки баланс зберігати вдається, але загроза масових звільнень лишається.  Сухі цифри Як стало відомо KV, станом на 1 квітня 2020 року, за даними Департаменту охорони здоров’я Київської облдержадміністрації, в області налічується 30410 медичних працівників. З них лікарів — 5741, у тому числі 268 анестезіологів, 643 сімейних лікарів, 5 епідеміологів, 7 бактеріологів та 83 інфекціоністи.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Крім того, кількість медсестер — 10081 особа (плюс 839 медсестри екстреної медичної допомоги), молодших медсестер — 5979 (і 103 медсестри ЕМД). Таким чином, у відсотках укомплектованість штату в області складає 78,1%, середнім медперсоналом (медсестри) — 82,4%, молодшим медперсоналом — 91%.  За даними Національної служби здоров’я, утім, станом на 1 квітня в області налічується 144 лікарі-інфекціоністи та 82 анестезіолога (дитячих та дорослих). Заступник головного лікаря з медичної частини КНП Білоцерківської міської ради "Білоцерківська міська лікарня №1" Анатолій Масло каже — конкретно у них дефіцит кадрів відчувається гостро:  “Є велика напруга і з кадрами, маємо всього три дієвих анестезіологів, недостатньо медсестер. Персонал має вже достатній вік, а молодь не поспішає влаштовуватися на роботу. А техніка і персонал — це дві складові, які мають бути на першому плані в забезпеченні лікарні”.  Просять залишитися Як зазначає директор департаменту ОЗ КОДА Максим Іонов, ситуація з кадрами станом на сьогодні, як і у всій країні, складна — це м’яко кажучи. І вона із приходом епідемії не покращилася.  “Питання залишається актуальним, дефіцит присутній. Очікуємо на заохочення — так, був прийнятий закон, але поки жодних механізмів заохочення на місцях не бачимо. Я знаю, що медпрацівники сьогодні-завтра отримають розрахунки по заробітній платні і будуть неприємно вражені. На місцях ніхто не розробляв питання 200-300%-ї надбавки, як це визначено в колишніх наказах МОЗ, чи в прийнятому на днях Законі. Поки процес дофінансування не відбувається.  Був старий наказ Мінпраці, який визначав роботу медпрацівників в умовах епідемії, йому 7 чи 8 років. Він передбачав 200-300% до посадового окладу для осіб, які працюють у контакті з інфікованими у період епідемії. Але як зараз забезпечити його реалізацію, невідомо. Потрібен реєстр медпрацівників, контактних осіб, немедичних працівників — водіїв, санітарок. Це треба враховувати. Ми маємо передбачати допомогу людям — її все одно треба надавати”, — вважає Іонов.  Мова йде про те, що 30 березня 2020 року Верховна Рада на своєму засіданні доручила Кабміну 300%-ву доплату до зарплати медиків, які беруть участь у ліквідації захворювання на коронавірусну інфекцію.  За прийняття законопроєкту №3275 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)” в цілому проголосували 312 депутатів при мінімально необхідних 226.  Крім доплат, у документі передбачено звільнення від ПДВ обігу профільних ліків і медзасобів для боротьби з коронавірусом – для безперебійного постачання необхідних медикаментів і обладнання. Таким чином, ці товари мають подешевшати на 20%. Причому, дія пільги поширюватиметься і на медзасоби, устаткування і препарати, які ввозяться в Україну із-за кордону. Передбачено там і тимчасове скасування обов’язкової реєстрації виробниками антисептиків продукції в Міністерстві охорони здоров’я – для якомога швидшого налагодження виробництва таких засобів усіма охочими. Також встановлено нульовий акциз на таку спиртовмісну продукцію.  Як повідомила пресслужба президента України 31 березня за підсумками щоденної селекторної наради Володимира Зеленського з представниками уряду та державних відомств, які залучені до запобігання поширенню коронавірусної хвороби, прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що з квітня медикам збільшать оплату праці. Про які конкретно суми йдеться, голова уряду не уточнив. "Нам ніколи чекати, медики вже працюють на передовій, і оплата їхньої праці має бути відповідною вже зараз, а не через тиждень чи через місяць", – зазначив Зеленський. Додатково було порушено питання фінансування лікарень та медиків, особливо тих, хто залучений до догляду за хворими на COVID-19. “Оскільки більшість українських лікарень уклали договори з Національною службою здоров’я України, то вони отримають звідти повне фінансування. До того ж, ми розробили механізми додаткового фінансування лікарів – до 300% тим, хто задіяний у лікуванні коронавірусу, та до 200% – іншим. Лікарі зараз на передовій. Вони борються за життя українців”, – наголосив Президент. Голова постійної комісії з питань охорони здоров’я Київської обласної ради Наталія Бігарі каже: медики за крок від того, щоб полишати свої місця. Є надія на парламент, який ухвалить збільшення зарплат, премій та інших надбавок в умовах нинішньої ситуації. “Нестача медсестер складає близько 25%. Заяви [на звільнення] пишуться, але керівники стараються вмовити людей лишитися. Що стосується зарплати, премій, доплат — на засіданні парламенту мають прийняти законопроєкт про додаткову зарплату медикам. Я гадаю, що парламент в таких умовах стовідсотково його підтримає. Ці кошти у разі прийняття будуть виділені з держбюджету.  Я хочу сказати, що якби сьогодні міста, райони не виділили свої кошти і не організували роботу, а чекали, коли щось прийде зверху, то коронавірус накрив би усю країну вже давно. І витягувати всі кошти з місцевих бюджетів неправильно. Утім, не всі райони та міста в області виділяли кошти — гроші, перш за все, якщо й пішли, то на засоби індзахисту та обладнання.  Я за те, щоб медикам платили, але щоб не перекладали це на місцеві бюджети. Нехай Кабмін з парламентом покажуть свою роботу і знайдуть кошти на медицину. Що ж до процедури, зазвичай місцеві органи самоврядування повинні збирати сесію і розподіляти субвенцію, але у таких умовах, згідно регламенту, кошти можна проводити рішенням бюджетної комісії. Можливо, парламент прийме спрощену процедуру виділення та використання медичної субвенції. У них іншого шляху немає”, — каже Бігарі. “Є поодинокі випадки звільнення, але масових випадків я не бачив. Утім, така загроза існує, оскільки такого масового сприяння медпрацівникам засвідчити не можу. Так, є окремі організації та особи, які допомагають медикам, — розповідає директор департаменту ОЗ КОДА Іонов. — Але нещодавно я чув про те, що починають боятися підвозити медиків через те, що вони контактують із інфікованими і "розносять заразу". Чув про проблеми в Укрзалізниці із підвозом медпрацівників через таку ж причину. Зокрема, такі випадки, я чув, були у Ніжині Чернігівської області — залізниця висадила медиків; і в нашій області — мені телефонували з одного з київських медзакладів і говорили про конфлікти їх обласних працівників із залізницею: їм відмовили у посадці на електричку. Цей прикрий факт може перерости у загальнодержавний скандал. Такі речі треба передбачати і терміново вирішувати на рівні держави”, — каже Максим Іонов. На місцях  Можновладці на місцях запевняють: у багатьох районах поки не спостерігають масових фактів написання заяв на звільнення. Наприклад, голова Баришівської райради Володимир Гуменюк запевнив журналістів, що у їхньому районі ситуація з медичними кадрами стабільна. “Таких випадків, щоб хтось мав наразі бажання звільнитися, немає. Щоденно особисто спілкуюся з персоналом. Засоби індивідуального захисту закуповуємо як з місцевого бюджету, так і за допомогою меценатів. Селищна рада виділила на боротьбу з коронавірусом 400 тис. гривень. На позачерговій сесії плануємо виділити ще додаткові кошти на засоби захисту, харчування. За рахунок власних ресурсів наразі шиємо захисні костюми багаторазового і одноразового використання, для цього купили спеціальну медичну тканину. Наші медики забезпечені, плануємо стимулювати і матеріально. Якщо у когось і виникають такі ситуації, то, можливо, якраз через непорозуміння і відсутність належних засобів захисту. Якщо у нас і виникне подібне, то головні лікарі будуть особисто проводити роз'яснювальні бесіди. Наші головні лікарі на своїх місцях: як керівник налаштує команду, так вона і буде працювати. Все залежить від керівного складу, який і контролює психоемоційний стан своїх працівників, не доводячи до паніки”, — говорить він.  Фото:  В Баришівському районі власноруч виготовляють захисні костюми Також поки що ситуація стабільна і в Броварському районі, центральна лікарня якого визначена однією із опорних в області.  “У центральній районній лікарні немає проблеми масового звільнення, лише одна працівниця пішла у декретну відпустку. Мобілізували медперсонал, який працював у школах та дитячих садочках. Організували пропускний режим, проводимо дезінфекцію, у тому числі кварцовими лампами. Роздільний вхід та вихід для лікарів і пацієнтів, у інфекційному відділенні також окремо. Машини екстреної допомоги, які привозять пацієнтів у інфекційне відділення, також обробляємо. Все організовано”, — розповів голова Броварської райради Сергій Гришко.  Запевняють, що стримують ситуацію, і у Києво-Святошинському районі. Там медики опорної центральної лікарні та первинної ланки отримують щомісячні премії.  “Відповідно до інформації від керівництва ЦРЛ та закладів надання первинної медичної допомоги, жодних звільнень та масових відпусток через епідемію коронавірусу серед медичних працівників у Києво-Святошинському районі не було. Що стосується заохочень для медиків, то у Києво-Святошинському районі діє Програма “Місцевих стимулів для медичних працівників, які надають первинну медико-санітарну допомогу”, яка дає можливість запобігти відтоку кадрів у медичних закладах району. Відповідно до Програми, медики з місцевого бюджету щомісяця отримують премію, розмір якої складає 140% від посадових окладів без урахування усіх надбавок до них.  Окрім того, завдяки прийняттю районною радою Програми надання медичних послуг населенню Києво-Святошинського району Київської області, понад обсяг, передбачений програмою державних гарантій медичного обслуговування населення на 2020 рік, у Києво-Святошинському районі вдалося зберегти функціонування відділення невідкладної медичної допомоги, що, відповідно, зберегло робочі місця для медиків. Бюджет програми – близько 11 млн гривень, який при потребі буде збільшений”, — розповів голова Києво-Святошинської райради Дмитро Гусятинський.  У деяких районах медики все ж почали писати заяви на звільнення, в інших поки вдається стримувати ситуацію, але через низькі зарплати та недостатню кількість засобів захисту, представники самоврядування не виключають, що спеціалісти почнуть йти. А от у Васильківському районі медичні працівники масово писали заяви на звільнення, оскільки не хотіли ризикувати життям.  “До головного лікаря центральної лікарні надходять заяви на звільнення від працівників — лікарів, медсестер, санітарок. Їх не можна засуджувати, ми розуміємо, що зарплатня маленька, не кожен готовий ризикувати. У деяких родини наполягають на звільненні. Особливо ті, хто у високій групі ризику. Я думаю, така проблема актуальна для всієї України. Але намагаємось вмовляти не звільнятися, шукатимемо кошти для надбавки. Сподіваємось, що все буде добре. Поки не йдеться про сотні таких випадків, але десятки — так. Декому на період складної ситуації надаємо відпустки. Але у лікарні є “костяк” персоналу, які сказали, що до останнього будуть стояти і лікувати пацієнтів. Ми спілкуємось, контролюємо ситуацію”, — говорить голова Васильківської райради Наталія Баласинович.  За словами голови Кагарлицької райради Івана Семцова, їхні районну та Переяславську лікарні МОЗ визначив як спеціалізовані заклади на Правобережжі і ЛІвобережжі, які будуть здатні прийняти інфікованих пацієнтів із супутніми хворобами та ускладненнями під час другої хвилі COVID-19. В лікарні є інфекційні бокси на 20 осіб – таке мають лише дві лікарні в області. Вони робилися ще за радянськими стандартами з окремими входами на кожну палату. Наразі лікарня не забезпечена належною кількістю захисних засобів і новина про прийняття значної кількості хворих, на 150 ліжок, викликала хвилю занепокоєння серед медичного складу лікарні. Є вже і перші добровольці на звільнення.  “Ми отримали 20 захисних костюмів на первинку і 40 – на вторинну медицину. Цього вистачить днів на 4-5. Наразі повноцінне забезпечення ми ще не отримали, але поставлені в чергу, очікуємо. Медики дуже схвильовані цією ситуацією, панікують, адже не хочуть наражати себе на небезпеку. Дві санітарки пенсійного віку, які перебувають в зоні ризику, вже написали заяву на звільнення. Є і лікарі, особливо молодь, які також мали намір написати заяви. Медиків намагаємося вмовляти, проводимо необхідну роботу, попереджаємо, що вони приймали присягу і є військовозобов'язаними. Заспокоюємо, що виділено кошти на закупівлю необхідного захисту, матеріальну допомогу. Наразі знімаємо кошти із захищених статей і направляємо також на лікарню. Місто виділило 140 тис. гривень. Уряд пообіцяв збільшити фінансування на медицину. Але наскільки це буде ефективним, наразі важко сказати”, – зазначив він. Голова Вишгородської райради Ростислав Кириченко розповів, що вони шукають способи збільшити фінансування для підвищення зарплат, аби уникнути звільнень.  “Наразі ми думаємо, яким чином підвищити медпрацівникам зарплати, аби вони залишались працювати. Запитуємо, скільки лікарі хочуть і будемо дивитись, на скільки зможемо підняти виплати. Велика проблема у тому, що працівники первинної ланки отримують 15-20 тисяч гривень, а вторинної — 4 тисячі. Тому багато спеціалістів перейшло на “первинку”. Щодо звільнень розмови йдуть вже півтора року. Хоча ми і так їм доплачуємо”, — резюмував він. За словами Олександра Поляруша, заммера Білої Церкви, де розташовані дві опорні лікарні та пологовий будинок, медичні працівники йдуть у відпустки за власний рахунок, особливо молоді спеціалісти.  “У місті проблеми з кадрами, як і у більшості інших, і не лише з медичними. Всі переживають за власне здоров'я. Ті, у кого є діти, хочуть на цей час бути вдома, молоді спеціалісти відстоюють права і йдуть у відпустки на 15 днів, не дивлячись на всю цю ситуацію. Так, масового звільнення немає, але є такі, що прагнуть цього. На сьогоднішній день, якщо в медзакладах немає хворих, всі тримаються своїх робочих місць, а як тільки з’являються хворі, то бажання працювати немає. Кожен захищає себе, як може, підстраховує. А щоб не виникали такі ситуації, держава має бути зацікавлена у вирішенні таких нагальних проблем як, наприклад, надати подвійну чи потрійну оплату праці. Але цього немає, а санітарка отримує всього 4 тисячі. А це перша незахищена категорія. У лікарнях навіть немає тієї необхідної кількості захисних костюмів. Міська рада виділяла кошти на засоби захисту, але ж місто не може повністю закрити всі прогалини, саме держава має піднімати економіку”, — говорить він. Як зазначив голова Фастівської районної ради Геннадій Сиваненко, у районі жодний лікар не відмовився працювати, але є поодинокі проблеми з технічним персоналом. “Не зважаючи на те, у яких умовах лікарі працюють, як волонтери, з мізерною заробітною платнею у розмірі близько 5 тис. гривень, жоден не відмовився працювати. Всі консолідувалися. Так, є питання у середовищі технічних працівників, середнього медичного персоналу, де є значна загроза звільнень і які писали заяви чи пішли у відпустку за свій рахунок. Але це поодинокі і поточні процеси. Масових звільнень лікарів немає і це заслуга головного лікаря, який правильно проводить роботу з колективом, який розуміє складність цієї ситуації. Також забезпечуємо лікарню засобами захисту, відгукнулися на допомогу у цьому напрямку і місцеві підприємці”, — зазначив він. За словами голови Миронівської райради Валентини Усик, забезпечивши медперсонал засобами захисту, звільнень вдалось поки уникнути. “Лікарі були налякані, коли не мали необхідних засобів захисту. Наразі ми забезпечили їх усім необхідним, тому поки не було заяв на звільнення. Є 40 захисних костюмів, замовили ще 50 багаторазових. До того ж, хворих у районі немає. В усіх, хто повернувся з-за кордону, взяли мазки і відправили на обстеження, інфікованих не виявлено. Якщо ситуація погіршиться, ми підготували 25 ліжок у боксованому відділені і 10 — у відділенні невідкладної медичної допомоги. Наявні 9 апаратів ШВЛ, чекаємо на додатковий. Тому ситуація контрольована, але усі стурбовані”, — говорить вона.  Як зазначив голова Тетіївської ОТГ Руслан Майструк, поки проблеми зі звільненнями немає, але не виключено, що медпрацівники задумаються про це.  “Центр первинної медико-санітарної допомоги працює у нормальному режимі. Про масові звільнення у центральній лікарні поки не йдеться. На перший час вони забезпечені усіма необхідними засобами захисту. Допомагають підприємці, співпрацюємо. Але я не виключаю, що медпрацівники можуть почати звільнятися”, — сказав він.  Ситуація в країні Проблема навантаження на медичну сферу – одна з найтяжчих в період пандемії. Київщина у цьому плані не є винятком. Відомі випадки звільнень на Харківщині, у Кременчуці, Львові. У Тернопільській області у Монастириському районі кілька працівників серед сестринського персоналу написали заяви на звільнення після того, як в районі 25 медиків інфікувалися коронавірусом SARS-CoV-2. Про це розповів заступник голови Монастириської РДА Павло Дронь.  У самому Тернополі з інфекційного відділення Тернопільської лікарні швидкої допомоги  звільнилися 8 лікарів. 30 березня 2020 року о 10-й годині ранку працівники інфекційного відділення Житомирської міської лікарні №1 виклали фото у фейсбуці з підписом (орфографія збережена): "Весь колектив інфекційного відділення міста Житомир пише заяви на звільнення в зв'язку з несправедливим звинуваченням в корупції та поборах працівників відділення і з неможливістю виконувати свої функціональні обов'язки!” У багатьох лікарнях, пишуть в мережі, вже з'явилися попередження "про зміну умов оплати праці" з 1 квітня цього року. Лікарям не можуть передбачити зарплатню, а обіцяти можуть – тільки “мінімалку”, тобто, 4,7 тисячі гривень на місяць.  Причина, на яку посилаються керівники клінік, які оголосили про зниження зарплат, — початок другого етапу медреформи з 1 квітня цього року, пишуть ЗМІ. Головне нововведення — зміна схеми фінансування. Зараз лікарні отримують медичну субвенцію, яка в тому числі, покриває витрати на комуналку і зарплати. Але з 1 квітня субвенції не стане (залишать тільки 60% від минулорічного показника) і почнуть платити за кожен пролікований випадок за спеціальними тарифами, нещодавно затвердженими Кабміном. Самі медики називають ці тарифи явно заниженими. "У законі про Медгарант зазначено, що в розрахунок вартості тарифів повинна закладатися зарплата лікаря на рівні в 250% від середньої по країні за попередній рік, тобто, близько 27 тисяч гривень", — пояснив голова Ради Київської міської профспілки працівників охорони здоров'я Сергій Кубанський.  На первинці, яку реформували в минулому році, зарплати багатьох сімейних лікарів зросли до 18-20 тисяч гривень. За словами аналітика в сфері охорони здоров'я Асоціації міст України Світлани Осташко, на 2-3 тисячі гривень збільшилися також зарплати полтавських лікарів (пілотний проєкт по новій схемі фінансування там уже йде). Заступник голови правління Українського лікарського товариства Костянтин Надутий вважає, що все може виявитися ще гірше — деякі лікарні не зможуть платити навіть мінімалку, тому будуть змушені переводити докторів на часткову зайнятість і скорочувати "зайвий" медперсонал:  Експерти вже лякають наслідками: лікарі стануть масово звільнятися, а лікарні — закриватися. Пацієнтам доведеться ж платити за лікування зі своєї кишені ще більше, ніж зараз. Хоча влада, навпаки, обіцяє що з початком другого етапу медреформи усі послуги для громадян стануть безкоштовними.  Нагадаємо, на засіданні уряду 18 березня 2020 року було прийнято постанову про введення режиму надзвичайної ситуації в Київській області. Воно засноване на прийнятому раніше рішенні обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки. Читайте: Кабмин ввел режим чрезвычайной ситуации на Киевщине (видео)  Пізніше Міністерство охорони здоров'я визначило перелік 240 опорних лікарень для госпіталізації пацієнтів з коронавірусною інфекцією. У Київській області приймати хворих з COVID-19 готові дев'ять обласних і районних лікарень в Білій Церкві, Броварах, а також Васильківському, Яготинському і Києво-Святошинському районах. Читайте: На Киевщине определили 9 опорных больниц для лечения больных COVID-19 Станом на ранок 31 березня в Київській області офіційно підтверджено 57 випадки захворювання на коронавірус. За кількістю випадків Обухівщина і Києво-Святошинський район — на першому місці. Тим часом у окремих населених пунктах даних районів виставлені контрольно-пропускні пункти, в’їзд та виїзд з яких суворо обмежений. Влада закликає людей дотримуватися вимог карантину і дає роз’яснення як ховати померлих від хвороби. Читайте: Коронавірус на Київщині: визначено спецумови поховання померлих від хвороби Фото: коллаж KV КиевVласть

З 18 березня президентом Володимиром Зеленським по всій території країни впроваджується колапс. Дуже хочу вірити, що повна паралізація всієї країни це ефективний крок для запобігання поширення інфекції. Але, на мій хлопський розум, що відразу кинулось у вічі? Завзяття, з яким найрейтинговіший канал країни (який, до речі, із Зеленського зробив президента) останні тижні відверто та активно сіяв паніку та коронавірусну істерію, не добираючи слів. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Головна тема – Італія. Таке враження, що для каналу інших країн ані в Європі, ані в світі не існує. Ну і, звичайно, широко висвітлювались думки тенденційно підібраних "експертів", які авторитетно жахали обивателя коронавірусним апокаліпсисом. Коли інформаційна накачка досягла необхідного рівня і народ змів з полиць туалетний папір, на розігріту сцену перед підготовленою публікою вийшов Зеленський з переліком заходів з протидії коронавірусній інфекції, в числі яких: заборона залізничного, авіа- та автобусного міжміського та міжобласного пасажирського перевезення, зупинка метро, обмеження кількості пасажирів у громадському транспорті. Наскільки відповідають ситуації заходи, які запровадив Зеленський в масштабах цілої країни? Заходи безпрецедентні, як і їх економічні наслідки. Жодні країни, навіть ті, де значна кількість хворих та померлих від вірусу, в таких масштабах нічого подібного не застосовували. В багатостраждальному Мілані метро не закривали. А Україна не Мілан, та й на 40 млн населення хворих менше десятка (вчора ввечері МОЗ повідомив, що в Україні лабораторно підтверджені 14 випадків, два з яких летальні, – KV). Подробнее: Коронавирус в Украине: Зеленский инициирует закрытие метро и междугороднего сообщения (видео) Виникають питання. Якщо вірус становить таку серйозну загрозу то чому влада не використала такий метод запобігання проникнення інфекції в країну, як обсервація прибуваючих із закордону і обмежилась лише “новосанжарським шоу”? Чому у прибуваючих в Україну лише міряли температуру, а не проводили експрес-тести на наявність коронавірусу? Чому в країні з'явився дефіцит елементарних засобів профілактики та захисту від вірусу, адже було достатньо часу зіграти на випередження і забезпечити попит? Чому тести, найдієвіший спосіб виявлення інфікованих, влада доставить в країну тільки 23 березня? Чому, зважаючи на такий ризик епідемії як нам розповідають, [голова Офісу президента] Андрій Єрмак збирав фракцію "Слуг народу" – через лист, який підписали деякі члени фракції СН проти його домовленостей у Мінську, а питання коронавірусу перед фракцією не підіймалося ніким взагалі? Це такі у влади пріоритети чи...? Чому під шумок коронавірусної паніки Зеленський так переймався питанням продажу землі, що навіть зібрав вчора свою фракцію де педалював це питання? Чому Зеленський враз ініціював термінове відновлення співпраці з МВФ? Чому Зеленський вчора наполягав на продовженні роботи парламенту задля продовження земельної, трудової та податкової реформи бо "без них – економічна кома", а сьогодні парламент, де керівництво та більшість "зелені", через кілька годин засідання пішов на карантин і президента це не обурило? Читайте: Рада может проголосовать закон о “рынке земли” в условиях карантина и изоляции страны – источники Щоб розуміти процеси, треба бачити ситуацію в цілому. Для цього варто повернутись до червня 2019 року, коли було зафіксовано падіння обсягів промислового виробництва, яке наразі набуло катастрофічний характер і триває вже десятий місяць. Перший уряд Зеленського відпрацював мовчазним статистом – жодних кроків для виправлення ситуації "юниє дарованія" запропонувати не змогли. Другий уряд Зеленського на тому ж рівні – дати воду в Крим – одна з найперших пропозицій нового прем'єра. Важливішого питання для Дениса Шмигаля не знайшлося. Не треба бути особливо обдарованим, щоб розуміти, що країна, навіть без зовнішніх викликів, котиться у економічну та соціальну прірву на максимальних обертах "зеленого" двигуна. Вчора, виступаючи на зустрічі президента із великим бізнесом, Шмигаль заявив, що виконання бюджету за перший квартал провалено повністю, як мінімум бюджет недоотримає 20% запланованих надходжень. Пригадаємо, що, як і у попереднього уряду, у нового немає плану порятунку української промисловості. Пригадаємо "економічну кому" яка прозвучала з вуст президента. Згадаємо раптове тестування реакції суспільства на таке слово як "дефолт". А тепер погляньте на курс гривні та пригадайте, що Україні у поточному році треба виплатити близько 11 млрд доларів за зовнішніми та внутрішніми зобов'язаннями (за даними НБУ – понад 17 млрд доларів,- KV). Не забуваймо про набираючу обертів глобальну економічну кризу, яку ми не зможемо пережити без серйозних втрат, та  додамо до цього супчику тотально некомпетентного президента, тотально не компетентну "зелену" монобільшість у ВР і "уряд Гончарука-2". Чи не здається, що, як казав класик, "крадеться вже пі@дєц з своєю усмішкою хижой"? Я особисто впевнений, що, якщо це комусь із пересічних і не здається, то "у Зеленського" у цьому абсолютно впевнені і жодних ілюзій не мають. Читайте: Украинцы продолжают разочаровываться в Зеленском и его окружении – результаты соцопросов Звісно, що умисно запроваджена паралізація країни суттєво погіршить ситуацію, бо потужно вдарить по залишками економічної активності з усіма витікаючими наслідками. Тут виникає справедливе питання: а навіщо владі при тверезій пам'яті, умисно, ще більше погіршувати ситуацію в країні? А це, шановні, для Зеленського страховка. У США, під час Великої Депресії, збанкрутілі фермери, коли розуміли, що їх ферми нічого, крім збитків, не приносять, умисно палили їх заради страхових виплат. Тільки для Зеленського це страховка не фінансова, а політична. На коронавірус тепер спишуть всі його особисті провали і провали всієї парламентсько-урядової "зеленої" влади. А потім, коли прийде час пояснити народу, чому країна опинилася в такій глибокій дупі, Вова запише черговий відосик і пояснить народу із скорботним виразом обличчя та трагічною хриплістю в голосі: - Так, ми змушені були піти на ці кроки заради порятунку ваших життів! Довелось вибирати чи ваше життя, чи процвітання країни. Я вибрав ваше життя! Піпл заплаче – і дасть Вові ще один шанс. Читайте: Зеленский не исключает введения чрезвычайного положения на территории всей страны из-за коронавируса (видео) Михайло Скляр, голова ГО "Асоціація громадського захисту підприємців" Источник публикации КиевVласть

В будівельній галузі розпочинаються кардинальні зміни. Державну архітектурно-будівельної інспекцію можуть найближчим часом ліквідувати та розбити на декілька органів. Рішенням Уряду від 11 березня було змінено керівництво відомства. Що ж наразі діється в Інспекції, які зміни вже відбулись та чого чекати далі? Про це і багато іншого ми поговорили з колишньою очільницею ДАБІ Оленою Костенко. KV: Ви останні два місяці виконували обов’язки керівника ДАБІ і, мабуть, розраховували повноцінно очолити відомство. Скажіть для вас стало несподіванкою призначення Юрія Васильченка? Олена Костенко: Коли тільки я подавала документи на конкурс, я знала, що буде жорстка конкуренція і була абсолютно готова до будь-якого повороту. Я увійшла у п’ятірку кандидатів, яких відбирали з понад 40 учасників і це вже успіх. Я і раніше казала, що незалежно від того чи очолюватиму ДАБІ, зміни, які я розпочала, вже не зупинити. Я дуже задоволена тими перемогами, які здобула лише за два місяці на посаді.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  KV: Про які перемоги йдеться? Олена Костенко: Я прийшла в ДАБІ як антикризовий менеджер в найбільш складний для відомства час. ДАБІ рвали на шматки різні групи впливу, а його корумпованість була притчею во язицех. За цей короткий термін на посаді мені вдалося багато. По-перше, здолати корупцію в центральному апараті, започаткувати розгляд дозвільних справ в онлайн-режимі, також розпочати кадрові чистки в регіонах. По-друге, я налагодила продуктивний діалог і з забудовниками, і з громадськістю. Зверніть увагу, що кількість пікетів під ДАБІ в рази зменшилася. Це мабуть найголовніші досягнення. KV: А можна детальніше про боротьбу з корупцією? Олена Костенко: Я почала кадрове перезавантаження ДАБІ. Як в центральному Апараті, так і на регіональному рівні. Відсторонила керівників трьох Департаментів: нагляду та контролю, дозвільного та юридичного. До цього я вже провела попередній моніторинг стану справ і виявила певні проблеми, які і призводять до корупції. На дії цих чиновників неодноразово скаржилися громадськість, активісти та забудовники. Крім того, було відсторонено керівників терорганів ДАБІ на Харківщині, Одещині, Запоріжжі, Херсонщині та Миколаївщині. Такої кількості скарг на роботу ДАБІ, скільки було в цих регіонах, годі шукати. Ще одним важливим і найпершим кроком у боротьбі з корупцією стали онлайн-трансляції Комісії з розгляду питань, пов’язаних з реалізацією повноважень ДАБІ щодо дозвільних процедур. Забудовники та громадськість могли особисто спостерігати як працює Комісія, на підставі яких документів приймаються рішення, або через які причини у видачі дозволу чи сертифікату замовнику будівництва відмовляють. Ми запровадили на Комісії перегляд фотофіксації всіх об’єктів. Так можна на власні очі побачити реальний стан справ по кожному об’єкту. Наприклад, ми зіштовхувалися з випадками, коли забудовники подають об’єкти на прийняття в експлуатацію, хоча там ще незавершені будівельні роботи. З фото було видно, що на об’єкті, який нібито готовий до прийняття в експлуатацію, відсутнє забезпечення інклюзивності, на об’єкті ще йдуть будівельні роботи, об’єкт не відповідає проекту, відсутні відбійники на паркінгах, тощо.  Інфраструктуру також можуть подавати з порушеннями. Наприклад, є важливий об’єкт будівництва дороги, який подають на прийняття в експлуатацію. Але на фото неозброєним оком видно порушення антикорозійного покриття, порушення проєкту, відсутність розмітки. І таких зауважень багато. Такі об’єкти ми приймати просто не могли. KV: Ви повідомляли, що в Інспекції є певні проблеми з ліцензіями. Діючі ліцензії на будівництво підлягають анулюванню. Як це сталося і що потрібно робити, щоб уникнути таких випадків? Олена Костенко: Дійсно, ми зіштовхнулися з плачевними випадками, коли замовники будівництва звернулися за допомогою до компаній-посередників при оформленні документів на отримання ліцензій. Компанії заповнюють відповідні документи, подають до ДАБІ і отримують ліцензії. При цьому при перевірці виявляється, що дані у документах на отримання ліцензії не завжди є достовірними і не збігаються з реальним станом справ. А це вже є підставою для анулювання ліцензії. Так стається, тому що законодавством не передбачено можливості перевірки фактичного стану матеріально-технічної бази, кадрового забезпечення об’єкта, тощо під час видачі ліцензій у сфері будівництва. Тому ліцензія видається на підставі оформленої документації. Хочу звернутися до представників будівельної галузі: відповідально ставтесь до оформлення документів для отримання ліцензії. Не шукайте корупційних шляхів “вирішення питань”. Просто готуйте пакет документів правильно та дотримуйтеся всіх вимог законодавства. KV: Нещодавно Президент Володимир Зеленський заявив, що ліквідація Держархбудінспекції відбудеться вже в найближчі дні. Про ліквідацію відомства неодноразово говорили і в уряді. На скільки необхідна така кардинальна реформа? Олена Костенко: На Державну архітектурно-будівельна інспекцію багато років надходили численні скарги і звинувачення в тотальній корупції. З такою оцінкою згодні і перші особи держави, які вважають, що проблему потрібно вирішувати радикальним шляхом, тобто ліквідацією відомства. І я повністю з ними погоджуюсь – ДАБІ потрібно ліквідувати. Коли я прийшла в Інспекцію, то зрозуміла, що вона під зовнішнім управлінням. Я досі з цим борюсь. Взагалі, ідея ліквідації ДАБІ розпочалась з того, що Інспекції потрібна реорганізація. І саме ліквідація допоможе її здійснити, створити новий штат співробітників, які не будуть пов’язані з групами впливу. Наразі одне з найважливіших питань – це кадрове наповнення відомства. Взагалі, на початку, ідея була в тому, щоб зробити ребрединг відомства. Тому що громадськість повинна забути слово ДАБІ, яке у всіх асоціюється з нездоланним корупційним монстром. Часто чую від інвесторів, що їм складно прийняти рішення щодо будівництва об’єктів на території України. Легше купувати вже збудовані. І один з головних негативних факторів – це ДАБІ. Тобто абревіатуру нашої Інспекції вже знають і за кордоном. ДАБІ зазнала слави корумпованого органу, з яким неможливо співпрацювати і оформлювати документацію.  На мою думку, реформа ДАБІ повинна проводитись комплексно, разом з великою реформою взагалі всієї галузі містобудування. Однозначно можу сказати, що потрібно починати нову історію цього органу.  Я думаю, остаточне рішення уряду щодо долі ДАБІ ми почуємо вже найближчим часом. KV: Які ще зміни та нововведення відбулись в роботі відомства за той час, доки Ви були на посаді керівника? Олена Костенко: Ми працювали у декількох напрямах щодо підвищення ефективності роботи ДАБІ. Зокрема, йшла активна робота над імплементацією електронного документообігу, модернізацією роботи контактного центру ДАБІ, створенням телеграм-бота у форматі питання/відповідь, розробкою додаткового розділу (FAQ) для сайту ДАБІ з відповідями на типові запитання щодо архітектурно-будівельної діяльності Інспекції. KV: Розкажіть більш детальніше про ці нововведення? Олена Костенко: Що стосується електронного документообігу, то цього року ми планували імплементувати його на рівні центрального апарату, м. Києва та Київської області. З наступного бюджетного року орієнтувалися масштабувати електронний документообіг на всю Україну. Я переконана, що таке програмне рішення дозволило б суттєво зменшити зловживання з реєстрацією та рухом документів в структурі Держархбудінспекції. Щодо модернізації контактного центру ДАБІ, телеграм-бота та розділу (FAQ) для сайту ДАБІ, тут цікавіше. Громадяни, забудовники та замовники контактують з Інспекцією декількома способами: через “гарячу лінію” контактного центру ДАБІ, поштовим та електронним листуванням та через Центри надання адміністративних послуг. З вище перелічених способів, найпростіший для людини, яка звертається – це “гаряча лінія”. Однак, її технічний стан та застаріле обладнання змушує громадян довго очікувати на лінії або неодноразово перетелефоновувати. Тому, для того, щоб покращити якість обслуговування, робочі місця операторів контактного центру ДАБІ ми планували обладнати професійним програмним забезпеченням. Це насамперед дозволило б зменшити кількість втрачених дзвінків, а також підвищити швидкість та якість надання відповідей. Крім того, можна було б проводити запис розмов для аналізу та контролю, фіксувати кількість звернень, інформацію про звернення та абонента, який телефонує, моніторити звернення, їх характер та категорії. Паралельно ми встигли напрацювати близько 70 топових запитань, з якими найчастіше звертаються громадяни до контактного центру ДАБІ. Ці запитання стосуються: дозвільних процедур, ліцензування і архітектурно-будівельного контролю. Структурні підрозділи готували на них відповіді.  В подальшому запитання/відповіді стали б основою для написання скриптів для операторів контактного центру, телеграм-боту та контентом для додаткового розділу (FAQ) на сайті ДАБІ. Всі нововведення ми здійснювали для того, щоб зблизити суб’єктів архітектурно-будівельної діяльності з ДАБІ, а також оптимізувати роботу та підвищення ефективності відомства. Такі впровадження сучасних технологій та модернізація роботи могли суттєво допомогти зменшити корупційні ризики та змінити ставлення громадськості до ДАБІ. Тому що Інспекція повинна стати органом, який якісно та своєчасно виконує покладені на неї повноваження, та швидкого реагує на виклики сьогодення. KV: І все ж, не зважаючи на такі досягнення, ви вирішили не залишатися в ДАБІ? Олена Костенко: Я пишаюся результатами своєї роботи і мені є що передати в гарні руки. В успіху подальших реформ в містобудівній галузі я впевнена, ними опікується уряд та Мінрегіон. Я залишаюся в команді і є багато напрямків, де я потрібна і зможу себе реалізувати. Я хочу подякувати усім, хто мене підтримував у боротьбі з системою. Можу подякувати і ворогам, які по-своєму мене надихали і не давали розслабитися. Ці два місяці в ДАБІ мені надовго запам’ятаються, але я щаслива, що вийшла переможницею у безлічі складних ситуацій, які тут виникали, а головне – я поставила ДАБІ на рейки, які ведуть до позитивних змін. КиевVласть

11 березня Президент України Володимир Зеленський призначив виконувачем обов'язків голови Київської облдержадміністрації заступника Василя Володіна. В інтерв’ю KV новий очільник області розповів про готовність регіону до коронавірусу, реформування ОДА, пасажирські перевезення та проблеми, які заважають початку будівництва Великої автомобільної кільцевої дороги. KV: Розкажіть про завдання, які поставив Олексій Чернишов перед своїм призначенням. У яких сферах? Які саме завдання? Василь Володін: У нас зберігається курс, який визначив Олексій Михайлович. Ми працювали однією командою і надалі залишимось нею. Напрацювали стратегічні цілі, пріоритетні напрями роботи адміністрації. Вони базуються на тих завданнях, що поставив Президент України перед Урядом та обласними державними адміністраціями. Тому ми продовжуємо працювати у напрямку реалізації реформи децентралізації. Будемо проводити роботу за державною програмою “Великого будівництва”. Це масштабне будівництво та капітальний ремонт шкіл, дитячих садків, приймальних відділень лікарень, стадіонів та доріг.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Також будемо продовжувати працювати у сфері покращення пасажирських перевезень.  Виконувати функцію, яка покладена на нас державою – це соціальний захист. Наразі, дуже активно готуємось до можливого спалаху коронавірусу. Вже визначенні госпітальні бази, плануємо місця обсервації для потенційних хворих. Працюємо над забезпеченням лікарень усіма необхідними засобами та препаратами. Ми розуміємо, що звичайної маски та рукавичок буде недостатньо. Це можна назвати поточною роботою, але часто саме вона забирає більше часу, ніж стратегічні плани. Читайте: Зеленский уволил Чернышова с поста руководителя Киевской ОГА и назначил временным и.о. главы КОГА Володина KV: Які перші розпорядження підпишете? Василь Володін: Певно, це будуть рішення, пов'язані із запобіганням поширенню коронавірусу. Це найбільш нагальне питання. KV: Навесні має розпочатися реформування КОДА, які перші кроки? Василь Володін: Наразі, в облдержадміністрації є ціла низка структурних підрозділів, які існують як юридичні одиниці. Вони мають власні бухгалтерії, кадрові служби, юристів та інших загальних спеціалістів. Вони самостійно займаються фінансуванням.  На мою думку, це не найбільш ефективний спосіб використання людського та державного ресурсу. Ми будемо працювати над укрупненням напрямів, оптимізуючи кількість допоміжних служб. Я думаю, це відбудеться навесні. Але, хочу зазначити, що я виконуючий обов'язки голови, а питання глобального реформування адміністрації більше стосується майбутнього постійного очільника області. KV: Ви є членом робочої групи з підготовки пропозицій щодо зміни класифікації міждержавного пункту пропуску через державний кордон “Вільча ‒ Олександрівка”. Розкажіть детальніше про зміну класифікації. Яка мета? Яким чином відбуватиметься? Що має напрацювати робоча група? Василь Володін: Україна визнана країною, яка має надзвичайний транзитний потенціал. І завдання держави – розвивати його. Із Білоруссю ми маємо великий товарообіг. Це дуже зручний, перспективний і найкоротший маршрут між Києвом та Мінськом. Тому, цей пункт потрібно змінювати для створення нормальних умов пропуску пасажирів та вантажів. Він  буде користуватися величезною популярністю, адже найближчий від нього пункт пропуску на відстані 80 кілометрів. І він завжди перевантажений. Є два головних питання, якими займатиметься робоча група, – це питання землі та фінансування. В першу чергу, потрібно визначити, на чиїй землі пункт знаходиться. Від цього залежить джерело фінансування. Якщо це землі Агентства з управління зоною відчуження, ми не зможемо фінансувати будівництво на чужій землі. Якщо пункт пропуску буде в підпорядкуванні КОДА – будемо думати. KV: Яка ситуація із виділеними землями, якими має проходити Велика кільцева автомобільна дорога (ВКАД)? Чи почали вирішувати проблему, чи встановлено власників? Василь Володін: Це найбільш амбітний та перспективний проєкт, яким ми займаємося у адміністрації. В першу чергу, коли ми говоримо про цю дорогу, то говоримо про розвантаження міста, зменшення заторів. Але її будівництво – це створення інфраструктури, робочих місць, це інвестиції. Вздовж доріг будуватимуть готелі, заклади харчування. Щоб вирішити питання із виділеними землями, потрібно розробити містобудівну документацію та детальні плани територій. Коли ми чітко розуміємо, де за проєктом пролягає дорога, почнемо визначати, кому належать ділянки. Тож, будемо користуватися законом про право держави відчужувати земельні ділянки з мотивів суспільної необхідності. У законі є визначена процедура щодо того, як працювати із власниками земель. KV: Чи звертались до вас фермери з приводу відкриття ринку землі? Як заспокоюєте? Василь Володін: Насправді, підстав для хвилювання немає, тому ми не заспокоюємо, а займаємось інформаційною роботою. Як заступник голови КОДА, я проводив виїзні прийоми громадян де розтлумачував позицію держави. Також із Мінекономіки ми проводили селекторні наради, куди запрошували фермерів, представників аграрних підприємств, об'єднані громади і доносили інформацію. Я не помітив якогось несприйняття чи обурення серед населення.  KV: Якою ви бачите реформу пасажирських перевезень на Київщині? В багатьох містах давно говорять про створення комунальних автобусних парків. Це альтернатива маршруткам? Василь Володін: Протягом двох місяців, як я став заступником голови, ми почали велику роботу у сфері перевезень. Оголосили конкурс на нові маршрути, він буде проведений 10 квітня. Паралельно готуємо обласну програму “Комфортне пасажирське сполучення” для мешканців Київщини. Вона передбачає тестовий запуск електробусів на найбільш завантажених маршрутах.  По-перше – це екологічний транспорт. По-друге – він комфортний. До того ж – місткий. Може перевозити до ста пасажирів одночасно. Заряджають такі автобуси вночі, оскільки у нічний час тарифи на електроенергію нижчі. Відповідно, тариф на проїзд будуть меншими. Це однозначно дуже хороша альтернатива маршруткам. Це інвестиційний проєкт і він дуже перспективний з комерційної точки зору. Термін окупності – 4 роки. Плануємо створити комунальне підприємство. Коли вони з'являться на Київщині – я точно сказати не можу. Ми займаємось пошуком фінансування. Сподіваємось, у цьому році запустити на Київщині декілька “пілотних” електробусів. KV: Як позбавитись монополістів у сфері пасажирських перевезень? Василь Володін: В нас немає монополістів. Частіше виграють конкурси на так звані ”вигідні маршрути” одні й ті самі підприємства або пов'язані із ними компанії. З одного боку, якщо це велика компанія, то вона має транспортний ресурс. Невеликій компанії складно купити нові автобуси і подаватися на багато різних конкурсів. Головна наша мета, як організатора перевезень, забезпечити дотримання  перевізниками тих умов, із якими вони подавались на конкурс. KV: Раніше перемагали ті компанії, які обіцяли (лише декларували) оновлення рухомого складу, а на ділі обіцянка лишалася обіцянкою. Чи є якісь санкції для таких перевізників? Василь Володін: Із переможцем конкурсу ми заключаємо договір. Там є відповідні умови – перевізник має дотримуватись графіку, мати відповідного класу автобуси і таке інше. Якщо виявляємо порушення умов договору, видаємо припис і 10 днів на усунення. Якщо порушення не усунені, видаємо другий припис. Потім ще одна перевірка і якщо змін не відбулося, маємо право достроково розірвати договір. У такому випадку перевізником визначається другий за списком переможець конкурсу. KV: Чи будуть змінені правила проведення конкурсів на право отримання маршрутів? Василь Володін: Порядок проведення конкурсів визначений Кабінетом Міністрів для всіх обласних державних адміністрацій. Є Міністерство інфраструктури, яке готує відповідні документи та може вносити до нього зміни. Ми займаємось виконанням цього документу. Нещодавно в Київській області відбувся прозорий процес призначення конкурсної комісії. Я зустрічався з багатьма активістами, громадськістю, щоб сформувати максимально незалежну конкурсну комісію, а не таку, яка буде орієнтована на конкретних перевізників. Наступне дуже важливе питання – відкриття конвертів із іменами перевізників-переможців. Є багато зауважень щодо цього і ми працюємо над тим, аби перевести оголошення результатів у онлайн-формат, щоб кожен міг бачити, як і хто відкриває конверт. KV: Чи достатньо, на вашу думку, уваги приділяється сфері культури? Чи є проблема у фінансуванні? Василь Володін: В області є багато будинків культури, театрів, бібліотек. Навіть є  обласний оркестр. І я вважаю, що цим об'єктам потрібно приділяти більше уваги. Щодо фінансування – наразі створюють об'єднані територіальні громади і ми, зі свого боку, робимо все, аби ці громади були спроможними і могли приділяти увагу духовному розвитку своїх жителів. Наразі на культуру коштів не вистачає. Коли стоїть вибір між ремонтом дитячого садочку або будинку культури, то зрозуміло, що в першу чергу ми маємо думати про дітей. KV: Коли можна чекати на цифровізацію обласного архіву? Василь Володін: Ми вже підготували проєкт концепції із надання цифрових послуг.  Тут є дві складові. Перша – це оцифрування документів. Ця робота активно проводиться, але документів величезна кількість. Процес залежить від матеріального забезпечення, кількості людей, сканерів. Історичні документи дуже специфічні, їх не можна торкатися руками, потрібно лише в рукавичках і дуже обережно. У пріоритеті оцифрування тих паперів, які більш цікаві для суспільства. Спрогнозувати завершення процесу складно. Працюємо на таким важливим питанням, як надання архівом електронних послуг, отримання їх за спрощеною процедурою та можливість подавати онлайн-заявки на отримання довідок. Фото: прес-служба КОДАКиевVласть

У рамках “Діалогу про майбутнє: Україна-США” 03 березня у Вашингтоні відбулася зустріч української неурядової делегації з радником Президента США Дональда Трампа Майклом Капуто. Про це KV стало відомо з релізу організаторів “Діалогу про майбутнє: Україна-США”.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Це відомий і впливовий американський експерт у сфері медіа, політтехнолог. Він працював з кількома президентами США, наприкінці 1980-х рр. – з Рональдом Рейганом, на початку 1990-х – з Джорджем Бушем-старшим. Під час виборчої кампанії Дональда Трампа був його радником з питань комунікації. Нещодавно вийшов документальний фільм “The Ukraine Hoax: Impeachment, Biden Cash, Mass Murder” (Український обман: імпічмент, гроші Байдена, масові вбивства), в якому представлено бачення подій в Україні впродовж кількох останніх років та взаємозв’язок з внутрішньополітичними процесами у США. Фільм отримав неоднозначіні відгуки, оскільки відображає переважно точку зору політиків Республіканської партії, які працюють з Україною та українськими політиками.   Під час зустрічі членів української делегації з Майклом Капуто були обговорені актуальні питання налагодження двосторонніх відносин між США та Україною в різних площинах. Модератором зустрічі була керівник україської делегації Катерина Одарченко – відомий український політичний експерт, президент Інституту демократії та розвитку “Polita”, засновник SIC Group Ukraine, автор книги “Игра в выборы. Секреты политических коммуникаций”. У процесі діалогу з американським експертом відбулися плідні дискусії та обмін думками з двох найважливіших блоків питань. Катерина Одарченко у своєму відеоблозі зазначила, що, на думку Майкла Капуто, внутрішньополітичними питаннями в Україні мають займатися і вирішувати їх самі українські політики. До обговорення поглиблення двостороннього економічного співробітництва долучилися представники українського бізнесу, зокрема СЕО Міжнародних авіаліній України Євгеній Дихне, депутат Херсонської обласної ради Василь Федін, засновник компанії “Інкор групп” Руслан Тарпан. За оцінкою Майкла Капуто, стан української економіки нагадує стільчик з трьома ніжками. Це хитка конструкція, сильна економіка не може базуватися лише на експорті кількох видів необробленої сировини. Необхідні потужні виробничі комплекси, тобто стілець з п’ятдесятьма ніжками замість трьох. В такому разі економічні контрагенти з усього світу будуть ставитися до України з повагою і не пропонуватимуть співпрацю на невигідних для України умовах. Майкл Капуто підтримав позицію Катерини Одарченко щодо пріоритетності розвитку сільських територій в Україні, а не передчасного запровадження ринку землі. Під час зустрічі сторони досягли консенсусу щодо необхідності розробки і запровадження плану розвитку села в Україні. Чергову масштабну приватизацію в Україні пан Капуто також вважає не найкращою ідеєю, оскільки ці підприємства приносять державі дохід. Оцінюючи стан взаємовідносин між США та Україною у політичній площині, Майкл Капуто зазначив, що Президент України Володимир Зеленський є цікавим феноменальним політиком з чистими помислами і чистим серцем, у чомусь він схожий на Дональда Трампа. Радник  американського президента також повідомив, що уважно спостерігатиме за діяльністю глави української держави в політичній площині. Міжнародний спостерігач, публіцист і правозахисник Андрій Бузаров та український адвокат Кирило Барашков, що спеціалізуються на міжнародній політиці, обговорили з Майклом Капуто формат реалізації мирного процесу в Україні, зокрема яку допомогу можуть надати США, та як вони можуть вплинути на незаконні збройні формування з метою дотримання основних принципів мирного врегулювання. Американський експерт підкреслив, що Україна має з Росією кордон протяжністю майже 2 тис км, це більше, ніж протяжність державного кордону з країнами Євросоюзу. Виходячи з цього він порадив зосередитися на налагодженні політичних і економічних відносин з Євросоюзом, але при цьому не загострювати конфронтацію з Росією. Члени української делегації, які займаються громадською діяльність та цікавляться екологічною політикою  – зернотрейдер, аграрій Андрій Бобирь і директор готелю “Київ” Вікторія Туча звернули увагу американського експерта на вихід США з Празької кліматичної угоди щодо запобігання глобальним змінам клімату. Майкл Капуто зауважив, що представники Білого дому і Республіканської партії не до кінця вірять в загрозу глобальних змін клімату та ефективність міжнародних угод щодо збереження клімату. Обговорюючи питання стійкого розвитку, налагодження двосторонніх контактів для розвитку спрятливовго бізнес-середовища, розширення взаємозв’язків між муніципалітетами депутати міської ради Кривого Рогу Сергій Смєлий, Київської обласної ради Олег Кищук, Київської міської ради Микола Легеза поцікавилися, який формат взаємодії є найоптимальнішим. Майкл Капуто зазанчив, що для цього необхідно розвивати контакти і надавати відповідне обґрунтвання для кожного конкретного проекту. Дуже важливе для України питання залучення американських інвестицій в українську економіку поставили партнер міжнародної інвестиційної компанії Base Capital Management, член правління Української асоціації професіоналів у сфері GR та лобістів Тимур Чмерук, СЕО Міжнародних авіаліній України Євгеній Дихне, експерт в сфері міжнародних фінансових ринків, член ради директорів “Асоціації учасників біржових ринків” Михайло Рітчер. Майкл Капуто визнав, що Україна має певну токсичність для представників американського бізнесу внаслідок багатьох помилок, зроблених у минулому. Водночас він порадив українським бізнесменам презентувати американським партнерам власні проекти та історії успіху, як великих, так середніх і малих компаній, громадських організацій. При цьому важливо знаходити правильних адресатів для надання такої інформації, які в правильному ключі розуміють ситуацію в Україні і можуть надати реальну допомогу і підтримку, незважаючи на різні скандальні історії про Україну. Капуто підкреслив, репутація країни має величезне значення для налагодження співпраці, тому українська влада завжди має про це пам’ятати. За результатами зустрічі Катерина Одарченко наголосила, що обговорення було дуже продуктивним і корисним, вона подякувала Майклу Капуто за слушні поради і підтримку України на рівні американського політичного істеблішменту. На знак вдячності пану Капуто українська неурядова делегація презентувала мистецький альбом з репродукціями картин заслуженого художника України Володимира Козюка “Вінничина – серце України”.  “Діалог про майбутнє: Україна-США” – це двосторонній українсько-американський експертний неурядовий форум, який впродовж 01-05 березня проходить у США під егідою Інституту демократії та розвитку “Polita”, а також консалтингової компанії SIC Group Ukraine. Офіційним партнером заходу є Base Capital Management, офіційним перевізником – Міжнародні авіалінії України (Ukraine International Airlines). Фото: надані організаторами “Діалогу про майбутнє: Україна-США”  КиевVласть