Друзья депутата Гостомельского совета Натальи Черинской устроили стрельбу в "Зима баре". Это произошло после празднования Дня Гостомель и Дня защитника Украины 14 октября. В результате получили ранения 4 человека, среди которых двое - военнослужащие. Об этом KV стало известно из сообщения портала “Громада Приірпіння”. В полиции сообщили, что стрельба произошла в результате ссоры около 2 часов ночи 15 октября. "Произошла драка между двумя компаниями с применением травматического оружия. В одной из компаний была депутат Гостомельского совета. В результате 4 человека находятся в больнице с ранениями. Трое в Буче и один в Киеве. Среди раненых двое военнослужащих и двое гражданских. Ранения живота, грудной клетки, спины и повреждения левого глаза", - комментирует пресс-секретарь полиции Киевской области Николай Жукович. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” "По данному факту отрыто уголовное производство ст. 296, ч. 2 - хулиганские действия с применением оружия. Если в ходе расследования будет выяснено, что пострадавшим нанесены тяжкие телесные повреждения, будет дополнительная квалификация ст. 121, ч.2, до 8 лет заключения. На месте изъяты гильзы, оружие не найдено. Сейчас ведутся следственные действия, следователи определяют роль каждого в конфликте", - добавил Жукович. Жители Гостомеля рассказывают, что после инцидента в доме Черинской проводился обыск. "15 октября около 23 часов вечера возле дома Черинской в Гостомеле по ул. Черняховского я увидел полицию. Остановился и начал расспрашивать, что случилось. Выяснилось, что полиция искала оружие и местонахождение родного брата Черинской Виталия Черинского по кличке "Лысый", который зарегистрирован по данному адресу. По словам правоохранителей, видимо, он и является тем лицом, которое совершило преступное правонарушение в кафе "Зима бар", - рассказывает житель Гостомеля Георгий Сахненко. Читайте: На пути к шанхаям. Совет Гостомеля утвердил новый спорный генплан Отмечается, что Черинская работает директором культурно-оздоровительного комплекса в Гостомеле, который подчинен отделу культуры национальности и религии Ирпенского городского совета. Также депутат является ведущей провластного шоу "Говорит Гостомель". Читайте: Поселковый глава Гостомеля помогал в организации Антимайданов, - прокуратураФото: сайт канала "112 Украина"KиевVласть

С 16 октября власти Киева планируют запустить систему отопления в жилых домах столицы. Чтобы система полностью запустилась и эффективно работала понадобиться до 10 дней. Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы Киевской горгосадминистрации (КГГА).Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  "Мы начинаем включать отопление, когда среднесуточная температура на улице опускается ниже 8 градусов тепла. Сейчас температура выше, тем не менее мнения киевлян разделились: часть просит включить отопление, другие говорят, что стоит подождать и таким образом сэкономить средства. Сейчас школы, больницы и детсады подключаются по их заявкам. А со следующего понедельника мы запускаем систему отопления для подачи тепла в жилые дома города. Технологически нужно 7-10 дней, чтобы система полностью запустилась и эффективно работала", - сказал мэр Киева Виталий Кличко. Читайте: Отопление включат постепенно и по графику, а пока ждут “отмашки” Гидрометцентра - КГГА Как отмечается, Виталий Кличко рассказал, что обратился к правительству с тем, чтобы были снижены цены на газ для детсадов, школ и больниц. Сегодня для бюджетных организаций цена природного газа составляет 7,9 тыс. грн за 1 тыс. кубометров. В то же время, в тарифе на производство тепловой энергии цена природного газа составляет 4,94 тыс. грн за 1 тыс. кубометров. "Возникает финансовая разница стоимости природного газа, для которой не предусмотрено источник погашения. Это повлечет возникновение дополнительных долгов теплоснабжающих предприятий за потребленный природный газ Киева и поставит под угрозу стабильное и безопасное прохождение отопительного сезона. Городская власть Киева не может допустить, чтобы в нынешней ситуации заложниками разницы в тарифах стали 514 детсадов, 483 школы, 150 больниц и ряд учреждений социальной защиты. Киев настаивает на том, чтобы на уровне Кабинета Министров Украины было инициировано совещание, на котором будет безотлагательно решен этот вопрос", - говорится в обращении мэра Киева. Читайте: КГГА собирается попросить НКРЭКУ решить вопрос цены на газ для бюджетной сферы Напомним, с 9 октября в столице начали подачу теплоносителя в больницы, детские сады и школы. Подключение социальных учреждений осуществляется по заявкам их администраций. Читайте: В Киеве официально стартовал отопительный сезонФото: сайт КГГАKиевVласть

13 серпня професійне свято відзначили ветеринарні медики. Ми відвідали Таращанську районну лабораторію ветеринарної медицини, аби показати читачеві як живеться працівникам цієї сфери, з якими проблемами вони стикаються і чому пишаються, що обрали ветеринарію. Уже під час спілкування Світлана Анатоліївна НЕДОДАР - директор цієї установи, лікар-бактеріолог - назвала ввірену їй лабораторію серцем ветеринарної медицини. Ну що ж, занурюємося в дізнання роботи центрової частки організму ветеринарії. Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV”    Щоб більше дізнатися про будні ветмедицини, пані Світлана люб'язно провела так званий екскурс володіннями лабораторії, ознайомивши із процесом та специфікою її роботи. Слід сказати, першочергово вразила осяйність, без перебільшення мовити, ідеальної чистоти приміщень. От де справді вирізняється залюбленість в обрану справу. Лабораторія функціонує ще з 50-их років минулого століття, як структурний підрозділ Таращанської районної лікарні ветеринарної медицини. Згідно з нормативними документами, працівники лабораторії після свого професійного свята будуть працювати в новому приміщенні лабораторії ветеринарної медицини, адже багато зроблено за цей період часу - перебудовано, облаштовано, устатковано по-новому, за сучасними стандартами. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Складається лабораторія з чотирьох відділів: бактеріологічного, серологічного, хіміко-токсикологічного та відділу дослідження харчової продукції, у приміщеннях яких виокремлені бокси для проведення аналізів. Штат лабораторії налічує 5 спеціалістів своєї справи, добротна матеріально-технічна база, лише, як-то кажуть, працювати й працювати, щоразу дбаючи про оновлення й удосконалення. Інакше кажучи, лабораторія - це діагностичний центр, адже без досконалої діагностики неможливе лікування. Ось, до прикладу, на сьогодні вже проведено 100 відсотків обстеження великої рогатої худоби на лейкоз, бруцельоз, і відрадно, у районі вже оздоровлено ВРХ від указаних захворювань. Регулярно проводяться планові перевірки, під час яких дільничні ветлікарі займаються взяттям проб крові у тварин для дослідження, а далі - уже справа за спеціалістами лабораторії. На часі, як повідомила Світлана Анатоліївна, немає критичної ситуації із захворюванням тварин у районі. Слід зауважити, лабораторія проводить обстеження тварин як громадського, так і приватних секторів. Уся живність господарська знаходиться під пильним наглядом ветмедицини. Й огріхів бути не може, адже від здоров'я "братів наших менших" залежить і наше з вами благополуччя. Також районна лабораторія тісно співпрацює з усіма підприємствами, де є тварини. А ще варто сказати, що лабораторія не лише діагностує й проводить профілактичні дії щодо захворювань тварин, а й перевіряє якість сировини та виготовленої продукції. Кожен працівник, як зазначила пані Світлана, сумлінно виконує свої посадові обов'язки. Це лікар ветмедицини, хімік-токсиколог Ірина Олександрівна Паламарчук, лаборант І категорії Світлана Вікторівна Шараєвська, завідуючий ДЛВСЄ на ринку Олександр Миколайович Шостак і лаборант ДЛВСЄ на ринку Наталія Миколаївна Пошелюжна. "У світлий день нашого професійного свята я щиро вдячний за співпрацю й розуміння проблем ветгалузі керівникам районної влади, органів місцевого самоврядування. А працівникам ветеринарної сфери та ветеранам цієї галузі - за сумлінну працю. Хай у ваших домівках завжди лунають щирі й теплі слова, радісний сміх, панує щастя, злагода й душевна гармонія. Здоров'я вам, професійного зростання та благополуччя", - такими словами Сергій Антонович Котенко, начальник Таращанського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області, привітав колег із професійним святом. За останні роки районна ветеринарна служба змінилася як організаційно, так і законодавчо. Головна її мета - захистити людей від інфекцій та від небезпеки харчування недоброякісною продукцією тваринного та рослинного походження. Із цією функцією служба справляється на "відмінно". Про це свідчить висока оцінка її роботи населенням району. Чесна й самовіддана праця "айболитів" Таращанщини й надалі залишатиметься головним принципом їхнього життя та трудової діяльності, а фахові знання та навички, багатий практичний досвід, високі моральні та людські якості й надалі викликатимуть повагу й довіру мешканців району. Що ж, а ми, у свою чергу, під завісу екскурсу, бажаємо всім працівникам ветеринарної служби плідної успішної праці! Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV”    Фото автора КиевVласть

Якщо ми хочемо ефективних змін у різних галузях, зокрема медичній, ми маємо знати, бачити і чути, чим живе вся вертикаль знизу догори. Потрібно шукати і використовувати різні можливості для органів місцевого самоврядування, органів виконавчої влади на місцях і керівників закладів охорони здоров’я знаходити порозуміння, а для головних лікарів, від яких власне найбільше і залежить функціонування лікарень, – бути почутими. Одним із таких інструментів є засідання госпітальних рад, в одному з яких я нещодавно взяв участь у Вишгородській ЦРЛ. До слова, про проблеми закладів охорони здоров’я Бородянського госпітального округу знаю не чужих уст. Тому й так хочеться завжди встигнути зробити більше для цієї громади, яка зовсім скоро, враховуючи децентралізацію, залишиться сам на сам зі своїми лікарнями та їхніми проблемами. А поки що хочеться максимум віддати від держави громаді, щоб їй завтра було на що опиратися. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Мабуть, найкраще, що залишилося у нас з радянських часів у медицині, – це наші лікарі, мега-фахівці, справжні професіонали. Зараз час готувати їм достойну зміну, і це завдання не лише самих лікарів, але й місцевої влади – залучити, організувати, забезпечити. Скільки років тривають розмови про необхідність житла для молодих спеціалістів? Якби кожен мер міста на Київщині щороку потурбувався б принаймні про три квартири на рік для лікарів, місцеві лікарні за десять років вже мали б по 30 молодих спеціалістів! Причому не потрібно одразу віддавати квартири у приватну власність, нехай пропрацюють у лікарні років з десять, а потім і приватизують. Це хороший стимул, який може зацікавити спеціалістів працювати в госпітальних округах. Керівники медичних закладів як ніхто знають усі проблеми та потреби своїх лікарень. Саме вони повинні ставити завдання і місцевій владі, і народним депутатам. А наше завдання – їх вирішувати. Ярослав Москаленко, парламентар, голова групи "Воля народу" КиевVласть

Український парламент рясно представлений обранцями зі столичного регіону. Дехто з них вважається неформальним керманичем на своїх округах, дехто знаходиться із місцевою владою в стадії війни, а дехто примудряється не конфліктувати ні з ким. Аби розібратися із тим, чи покращують нардепи життя виборців, до кого дослухаються, а кого вважають ворогом, КиевВласть вирішила провести серію інтерв’ю із обранцями, що мають стосунок до Києва і області. Щопонеділка видання представлятиме на осуд читачеві розмову із політиком про владу, корупцію і проблеми, які не вирішуються роками. Сьогодні пропонуємо вашій увазі інтерв’ю із народним депутатом (фракція БПП) Володимиром Ар'євим. KV: Ви біля року тому перший інформували громадськість про обшук у мера Бучі Анатолія Федорука у справі про розкрадання 900 га лісу у Київській області. Проте обрано Вас було по столичному округу № 218 (частина Оболонського та Святошинського району). З чим пов'язаний інтерес до подій у Бучі? Володимир Ар’єв: Інформація у мене з'явилася тому, що до мене звернулися люди. До мене дуже часто приїжджають і звідти, і з Коцюбинського, і з Гостомелю, зокрема щодо незаконної вирубки лісових насаджень. Було звернення з Василькова, в якому скаржилися на роботу державних землерозпорядників. Я про це не однократно зауважував, а також казав про те, що у будівництві та відведенні землі не має нічого поганого. Погане у тому, що порушується закон, який забороняє у межах міст фривольно поводитися із зеленими насадженнями та власністю громади. Зараз у справі мера Бучі, як відомо, досудове розслідування завершено. Проте робота продовжується, розслідування ведуться, бо є багато фактів інших зловживань і у Бучі, і у Ірпені, але дізнаватися про результаті слідства варто безпосередньо у прокуратури. Читайте: Луценко: Досудебное расследование по разворовыванию Бучанского леса на завершающей стадии и ГПУ завершила расследование в отношении мэра Бучи Федорука KV: З Київської області до Вас звертаються люди виключно з земельними питаннями? Володимир Ар’єв: Переважно так, а також з питаннями щодо незаконної вирубки лісів. У мене навіть є помічник Федір Мягкін, який займається виключно питаннями незаконної вирубки лісів. Нещодавно ми опрацьовували звернення з приводу незаконної вирубки лісу на території дитячого табору “Зоркій” в Ірпені. Там побили місцевих активістів. А згодом з’ясувалося, що питання стосується не тільки вирубки зелених насаджень на території дитячого табору і порушення вимог природоохоронного законодавства, а й переходу у власність земельної ділянки. Ми разом з колегою Ольгою Черваковою добилися того що прокуратура поновила свою участь у судовому процесі щодо повернення земелі. По Гостомелю мої помічники від мене мають карт-бланш на захист зелених насаджень від вирубки. Останнє з чим вони працювали – це спроба збудувати котеджне містечко замість лісу на підставі незаконного виділення землі. Мені, навіть, від забудовника телефонували, намагалися домовитися. У вирішенні цього конфлікту допомогла міськрада Гостомеля, яка також була зацікавлена у вирішенні цього питання відповідно до законодавства та скасуванні незаконного рішення. KV: До Вас зверталися кияни – Ваші виборці щодо фактів незаконного будівництва і знищення зелених насаджень? Володимир Ар’єв: На моєму окрузі, який на 80% складається з лісу, зараз не має спроб вирізати ліс. У минулому скликанні я вносив законопроект про заборону забудови на місті зелених насаджень, який розробив за допомогою експертів з містобудування. Проте депутати тоді не захотіли його підтримати. Хоча зараз вже введені норми, які регулюють питання захисту зелених насаджень. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Щодо фактів незаконного будівництва до мене зверталися лише відносно забудов Войцеховського, який самовільно захоплював територію. Наприклад, по вулиці Олевській, 7 у 2014 році ми не допустили появи незаконного будівництва – домоглися, щоб будівництво було зупинено, а котлован засипано. Проте будинки, які Войцеховський вже поставив, руйнувати не в моїх силах. Законного мого впливу на це бути не може. Я радив людям створювати об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) або будівельний кооператив, наймати юристів і узаконювати та добудовувати житло, в яке інвестували кошти. Читайте: Наследство Войцеховского: список объектов, где лучше не покупать квартиры и офисы Войцеховський вводив свої будинки у експлуатацію за допомогою рішень судів. Наприклад, по вул. Олевський був зведений тільки каркас забудови без даху та вікон. Позаминулого року ДАБІ було введено цей об'єкт в експлуатацію на підставі рішення одного з райсудів Полтавської області. Забудова немає адреси, немає землевідведення, а отже її власники не мають можливості укладати договір на підведення комунікацій – каналізації, водопостачання, тепла. І люди, які інвестували в це будівництво кошти, мають об’єднуватися, узаконювати його та добудовувати за власний кошт. Іншого шляху не має. Також ми разом з колегою Іриною Сисоєвою врятували від незаконного будівництва двір на Прилужній, 2, а депутат Київради Владислав Турець зробив все щоб ця територія отримала статус сквера. До речі, столичний депутат-свободівець від того округу взагалі не брав участі в юридичному процесі захисту інтересів громади. KV: Незважаючи на протести жителів столиці і порушення всіх можливих норм і правил, у Києві з червня 2016 року ведеться будівництво ТРЦ над станцією метро "Героїв Дніпра". Чи зверталися до Вас жителі Оболоні з проханням зупинити це будівництво? Володимир Ар’єв: Ні, не зверталися. Мабуть тому, що це округ Андрія Білецького. До мого округу на Героїв Дніпра відноситься лише кілька будинків. Проте я чув про цю історію. Щодо законності будівництва треба дивитися документи, зокрема план реконструкції. Я допускаю, що рішення могли прийматися за аналогією Dream Town – двох величезних торгових центрів, які зведені над метро. Я, наприклад, мав сумніви, що Dream Town має всі гарантії безпеки від метрополітену. Мені здається, що всі дозволи дуже активний власник Dream Town здобув своєю переконливою гучністю. І за цією аналогією зараз будується і ТРЦ над станцією метро “Героїв Дніпра”. Фактично дуже важко висунути якісь претензії, і незаконність може бути лише у вигляді порушення архітектурних норм. Читайте: От Кличко потребуют отозвать ГУО на застройку станции метро “Героев Днепра” До того ж мешканці району можуть впливати на будівництво, якщо воно відбувається у їх дворі, а житлові будинки стоять осторонь. Отже, у даному випадку питання будівництва та дотримання всіх будівельних та архітектурних норм у компетенції ДАБІ, Департаменту містобудування та архітектури КМДА та Метрополітену. Якщо є всі погодження, якщо був проведений відповідним чином конкурс щодо вибору забудовника, то у тому, що там впорядкують територію, я нічого страшного не бачу. Погоджуюся, що може бути багато не задоволених цим будівництвом через безлад. Проте поруч ринок, де постійний безлад, але мешканці району цим не дуже переймаються. Читайте: Киевляне высказались о строительстве на Героев Днепра (опрос, видео) KV: Все ж таки будівельні конфлікти у Києві останнім часом стали звичайним явищем. Хто, на вашу думку, у першу чергу в цьому винен і як можна зупинити хаотичну забудову Києва? Володимир Ар’єв: У Києві, як в інших європейських містах, повинен бути єдиний архітектурний план, який би встановлював стиль міста. Досить мислити комуністично. Якщо будівництво законне, у ньому нічого поганого не має. Наприклад, в частині Печерського району, де були похмурі сірі радянські будинки і промзона від Либідської площі до бульвару Лесі Українки, зараз гарні новобудови. Будівництво – це робочі місця. Завдяки йому місто розвивається. Проте є проблема, що забудовники зараз не створюють об’єкти соціальної інфраструктури – школи, дитячі садки. А навантаження на існуючи навчальні заклади в районах, де активно ведеться будівництво, зростає в рази. Читайте: Киеву критически не хватает детсадов (раскладка мест по районам) KV: До 2012 року Ви були головою підкомітету з питань контролю над реформуванням, кадровим та ресурсним забезпеченням органів, які здійснюють боротьбу з організованою злочинністю і корупцією комітету ВРУ з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією. Влада Києва неодноразово робила гучні заяви щодо боротьби з корупцією. Декілька з них були нещодавно, коли на хабарі попалися співробітники столичних КП. Як Ви можете оцінити роботу столичної влади щодо протидії корупції? Володимир Ар’єв: Зараз не тільки у Києві, а й взагалі по Україні прокуратура, якщо до неї звертаються громадяни або підприємці від яких вимагають хабар, досить активно відпрацьовує ці повідомлення. Проблема залишається у недореформованій судовій системі. Європа, нажаль, нам поставила вимогу не швидкого, а повільного її реформування. І зараз, в перехідний період, багато суддів чекають “жирного клієнта” для того, щоб отримати від нього свій мегахабар, розвалити справу і піти з мішком грошей з посади. Саме цей фактор і є головним гальмом для остаточних вироків – саджає не ГПУ, а суд і тільки суд. Читайте: На столичном "Гидропарке" коммунальщики за взятки распределяли торговые места (фото) и В Киеве задержан замначальника КП за “крышевание” нелегальных МАФов (фото) Щодо роботи столичної влади можу сказати, що мерія має не протидіяти, а запобігати корупції в межах своїх повноважень: призначати людей, які не корумповані, не захищати тих, хто попався на зловживаннях. При цьому найголовніше – почати вчити і просвіщати населення в питаннях протидії корупції. Зараз в Україні не має освітньої програми для шкіл і ВУЗів та просвітницької кампанії для населення щодо протидії корупції. А це можна зробити не тільки за рахунок держави, а й за допомогою західних донорів, які зараз фінансують боротьбу з наслідками, а не з причинами  корупції. Для України принцип “риба гниє з голови” не працює. Це працює для авторитарних держав на кшталт Росії. У нас система не стільки вертикальна, скільки горизонтальна. Я вважаю, що підґрунтям корупції є люди, які беруть гроші за голосування під час виборів. Отже, зараз треба зменшувати сприйняття корупції у суспільстві. Це завдання номер один, а боротися з наслідками все одно що задавити кількох колорадських жуків, але не обприскати поле. Треба вчити антикорупційне законодавство і взагалі вчитися не сприймати корупцію. У світі, до речі, є такі навчальні програми. Я як голова комітету Парламентської асамблеї ради Європи з культури, освіти та медіа дуже активно підтримую доповідь і резолюцію “Молодь проти корупції”, в якій саме освітні і просвітницькі програми будуть рекомендовані для держав з високим сприйняттям корупції. Нажаль в Україні є група тих хто називає себе антикорупціонерами, але які більше займаються політикою, ніж боротьбою з причинами корупції. Коли я кажу про цю резолюцію, вони презирливо фиркають. Зрозуміло, що їм вигідніше отримувати гранти аби боротися з наслідками корупції, щоб гарантувати собі регулярне фінансування на цю боротьбу і не чіпати причин виникнення цього ганебного явища. Ми повинні боротися з причинами. Я роблю це на європейському рівні, бо бачу цьому протидію тут. Резолюція ПАРЄ - ось мій аргумент і це рекомендація для парламентів і урядів всіх країн, які входять в раду Європи, це рекомендація і для донорів, які сьогодні поки що не бачать, що треба боротися з витоками корупції. KV: Зараз Ви голова підкомітету з питань міжпарламентських зв'язків, двосторонніх та багатосторонніх відносин комітету ВРУ у закордонних справах. Оцініть, будь ласка, роботу влади Києва і столичної області в розвитку міжнародних відносин. Володимир Ар’єв: Я не дуже стежу за міжнародною діяльністю Києва, але те, що я знаю, свідчить про ефективні спроби. Важливо співпрацювати з питань покращення інфраструктури, залученні інвесторів, які будуть бачити можливість проводити бізнес у Києві, створювати робочих місця. KV: У кінці жовтня 2016 року Київрада затвердила фінансування міської цільової програми зміцнення і розвитку міжнародних зв'язків у сумі 21,1 млн гривень на 2016-2018 роки. З початку 2017 року на відрядження апарат КМДА витратив понад 600 тис. гривень. Наскільки, на Ваш погляд, виправдані такі витрати? Володимир Ар’єв: 600 тис. гривень – це приблизно 23 тис. доларів. На відрядження однієї людини на кілька днів за кордон по діючим в Україні нормативам витрачається орієнтовно 1 тис. доларів. Отже, це не велика сума. Але якщо говорити про ефективність, то її треба буде оцінювати за підсумками року: на яку суму за наслідками міжнародної співпраці місто отримало позитив у фінансовому еквіваленті. Але не все міряється вигодою. Важливо переймати досвід. Запровадження нових європейських правил в Києві – це теж ефект від міжнародної діяльності. KV: Столична влада неодноразово заявляла про переговори з іноземними інвесторами та бажанні їх залучити для реалізації великих проектів у Києві (будівництво Подільсько-Воскресенського моста, лікарні на Троєщині, сміттєспалювального заводу). Чому, на Ваш погляд, іноземні інвестори не поспішають вкладати свої кошти у Київ? Володимир Ар’єв: Сьогодні дуже тяжко переконати інвесторів зайти не тільки в Київ, а й в Україну загалом. І питаннядалеко не тільки у корупції. Потужні системні інвестори працюють і в більш корумпованих країнах, ніж Україна. Питання у тому, що ми поки маємо проблеми з безпекою через агресію Росії. Наприклад, нещодавно у мене була розмова щодо поставки в Україну систем контролю за паркуванням. Як відомо, зараз готується для ухвалення закон щодо впорядкування паркування, співавтором проекту якого я є. Якщо наш законопроект буде прийнято, то буде заборонений розрахунок за паркування готівкою, оплата буде прийматися або через паркомати, або мобільне паркування. Інвестори з Америки готові на досить вигідних умовах зайти на наш ринок паркування. Їм цікаво працювати не лише у Києві, а й по всій території України. Але зараз вони вичікують - кажуть, що танки дозволу на парковку не питають. Читайте: С 10 августа Киев переходит на безналичную оплату парковк Закордонні інвестори бояться, що агресія на Сході може перерости у щось значно більше. Імовірність така дійсно є, хоч вона і незначна. Тому перемовини дуже важкі. KV: Крім цього законопроекту, якою важливою і результативною роботою у Верховній Раді саме на благо Києва і городян Ви можете похвалитися? Володимир Ар’єв: Ми завжди боремося з Кабміном за те, щоб якомога більше грошей залишалося у бюджеті Києва. Читайте: Омельченко интересуется, почему Кличко и Плис “потеряли” 20% НДФЛ в бюджет Киева У цьому році ми будемо йти за відпрацьованою схемою: якщо нам будуть пропонувати 60/40 (до бюджету столиці зараховується 40% податку на доходи фізичних осіб, який сплачено на її території; решта 60% - йде у державний бюджет - KV), ми будемо домовлятися з Кабміном про виділення додаткових коштів на конкретні програми по місту. Наприклад, минулого року всі обрані по Києву депутати, яким гарантували субвенцію, спрямували кошти на будівництво нового колектора. KV: На Вашу думку, на наступний рік на які цілі треба Києву кошти державного бюджету? Володимир Ар’єв: Я впевнений, що кошти потрібні на дороги та міський транспорт і його інфраструктуру. Адже нам не варто чекати великих інвестицій у ці сфери. Ремонтувати дороги, будувати мостовий перехід, оновлювати рухомий склад, транспортну інфраструктуру доведеться виключно за бюджетні кошти. Не менш важливе питання – оновлення зношених комунікацій міста. Можливо, воно навіть приорітетніше. KV: Голова фракції партії "БПП" у Верховній Раді Артур Герасимов наприкінці червня направив прем'єр-міністру Володимиру Гройсману узагальнені пропозиції членів фракції про фінансування ряду об'єктів за рахунок субвенції з державного бюджету. Ви просили виділити на потреби свого округу 10 млн гривень. Чи виділені ці кошти, і як Ви обирали об’єкти, на які потрібно їх спрямувати? Володимир Ар’єв: Я сам обирав об’єкти виходячи з того, що вважаю за важливіше. В переліку об’єктів 7 спортмайданчиків, бо на моє переконання спорт треба зробити привабливим і доступним для всіх бажаючих, особливо для молоді. Також кошти підуть на ремонт будівлі центру первинної медико-санітарної допомоги на вул. Чорнобильській, 5/7, санацію школи та встановлення двох дитячих майданчиків. Читайте: Нардепы из БПП предлагают выделить 30 млн гривен из бюджета на нужды Киева Кошти мають бути виділені найближчим часом і засвоєні до кінця року. Тобто роботи можуть дещо затягнутися, але всі необхідні закупівлі повинні бути проведені. Цільове використання цих коштів контролює Державна аудиторська служба. Це їх повноваження. Народний депутат, навіть від округу, це більше політична фігура. Питання, пов’язані з комунальними проблемами, відповідно до розподілу повноважень належать до компетенції депутатів Київради. У мене є команда – депутати Київради в Оболонському і Святошинському районі, які контролюють у тому числі і роботи, які здійснюються на окрузі за рахунок субвенцій з державного бюджету. KV: Хто з депутатів Київради у вашій команді? Володимир Ар’єв: У нашій команді Георгій Ясинський та Владислав Турець. Вони дуже активно працюють, але я прошу, щоб вони діяли не тільки в межах округу, але виходили і за його межі – в інтересах громади Києва. Читайте: Александр Третьяков: “Я поднял планку качества работы для депутатов всех уровней. Депутаты Киевсовета тянутся за мной” Павло Різаненко: “На Київщині корупція - не поодиноке явище, але коли люди з кримінальним минулим неформально управляють областю - це неприпустимо” Олександр Марченко: “Складається враження, що голову ОДА Горгана не поважають його підлеглі” Руслан Сольвар: “Жодного стосунку до сім`ї Януковича я не маю” Александр Онищенко: Губернатор Горган выполняет свою задачу - давить на глав районов Віктор Романюк: “Сидиш собі, бамбук куриш, а потім ще й жалієшся на державу” КиевVласть

В Білій Церкві хтось має почати відверто говорити про те, що насправді відбувається в місцевій політиці. Група активістів блокує трибуни в сесійній залі та виставляє певні вимоги до міського голови. Чому? На це все є певні причини, про які ніхто не говорить в голос. В політиці є негласне правило – не говорити про політичний шантаж. Я хочу як сучасний політик розірвати практику негласної змови, змінити кулуарні ігри та прозоре розуміння й розкласти по полицях ситуацію, що є в місті. Отже, невдоволення діяльністю міської влади висувають дві активні групи: частина місцевих громадських активістів та частина депутатів міської ради. Розберемо на прикладах обидві групи, їх дії, причини, та скриті мотиви, про які вони вголос не говорять. Активісти Останні два роки ми постійно спостерігаємо певних активістів, що ведуть активну боротьбу будь з чим в Білій Церкві. Вони знаються на всіх процесах, надають поради міській влади як вона повинна насправді діяти в усіх сфера діяльності, але чи мають вони певну технічну або економічну освіту або знання задля того, щоб надавати кваліфіковану оцінку та конструктивні поради? Цих людей багато хто знає, адже вони активно воюють з ТОВ “Білоцерківвода” проти концесійної форми управління, в якій “Водоканал” перебуває з 01.07.2013р. При чому, боротьбу ведуть на 99 % без конструктивних пропозицій. Приміром, нещодавно “Водоканал” запропонував місту забрати з концесії комунальне майно, яке роками не використовується за призначенням. Радянські часи давно минули, промисловість міста скоротилася в рази, тому й потужностей на обслуговування потрібно не в такому обсязі, як колись. Це, наприклад, шість га земельних ділянок, які місто може дати в оренду або на яких можна розмістити сучасні виробничі потужності, що дасть реальні гроші в міський бюджет. Також є майно, що з роками просто стало металобрухтом, за яке місто також може виручити до бюджету розвитку до 12 млн.грн. Натомість активісти намагаються довести, ніби “Водоканал” за останні пару років зіпсував якесь майно. Це відверта брехня - коли Білоцерківська міська рада передавала майно у концесію, його стан був підтверджений відповідними актами обстеження та оцінки. “Професійні активісти” Білої Церкви - хто ці люди самі по собі? Я прагнула розібратися в цьому, й фактично з кожним з них я зустрічалася та спілкувалася. Можу сказати відверто: місцеві активісти – звичайні шантажисти! Активісти тиснуть на міського голову з простих причин, й кінцева мета цього тиску банальна – гроші. Отримати фінансування з міського бюджету своєї нової політичної сили, яку активісти намагаються створити. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Зараз група людей вимагає майже 200.000 гривень на утримання громадських об’єднань без належного пояснення, яку саме користь ці формування Білій Церкві за його ж кошти нададуть. Просто так надати сотні тисяч гривен міських коштів незрозуміло на що – нонсенс. Їх є на що витрачати. Чому нападки йдуть саме на “Водоканал”? Таким чином тиснуть на міського голову, адже чомусь вважають, що я, як директор ТОВ “Білоцерківвода”, маю на нього вплив. Мені це незрозуміло, адже мер приймає рішення самостійно та спільно з депутатами й міськвиконкомом. Я не можу впливати на його думку. Тому хочу передати - сподівання залякати мене тиском на “Водоканал” марні. Не гайте часу. Депутати Частина супротивників міської влади саме з депутатського корпусу викликає найбільше здивування, а деколи й зневагу. Тут причини трохи глибші та тісно пов’язані з діяльністю депутатів обласної ради. Одні депутати, як-то “укроповець” Володимир Бабенко, не боячись виставляти себе на постійне посміховисько, “продюсуванням” якого займається колишній директор парку ім. Шевченка Сергій Істомін, супроводжують засідання цирковими виставами та голослівними звинуваченнями. Цьому свідками стають всі, хто відвідує сесії або спостерігає в режимі online. Вийшов депутат Бабенко, облив всіх брудом, розповів щось гучномовне, але без жодного підтвердження й пішов собі каву пити та робити розсилку смс та в фейсбуці: “Дивіться сьогоднішню сесію, я там видав!”. Й не несе за це жодної відповідальності. Або фотографує по місту люки й пише, в тому ж своєму facebook: “Білоцерківвода” не закрила люки!”. Виїжджають наші служби, адже в нас звісно що реагують на всі повідомлення такого плану від будь-кого. На місці виявляється, це люки або “Укртелекому” або “Тепломережі”. Але ж депутат Бабенко жодного разу не написав спростування: “Вибачте - помилився, не розібрався, поспішив зі “зрадою”. В мене два варіанти з причин таких дій саме цього депутата – або звичайна дурість, або робота на кшталт “Баба-Яга проти”. Чи чув хтось за два роки від нього схвальне бодай одне слово на бік влади? Чи в місті нічого не змінилося за два роки? Ось вам й об’єктивність депутатів-обранців білоцерківців. Але відтепер буде по-іншому. За будь-яку брехню ми позиватимемося до суду. Хай там доводить серйозність своїх звинувачень. Обласні депутати від ВО “Свобода” та їх спротив будь-якому розвиткові Білої Церкві – відверто по пунктах Якщо коротко - це також звичайні шантажисти, які шантажують міського голову. Й в них ,як і в активістів, що блокують трибуни, є свої причини. Для чого? Розповім один приклад. Свого часу я, як голова бюджетної комісії Київської обласної ради, почала займатися енергоефективністю та вести перемовини з іноземними компаніями щодо термомодернізації дитсадочків Білої Церкви. На одній такій зустрічі був присутній депутат Київоблради від ВО “Свобода” білоцерківець Максим Запаскін. По закінченню він особисто сказав відверто у вічі: “Ми не дамо вам цього зробити, ЯКЩО ВИ ЦЕ ЗРОБИТЕ – ЦЕ ПІДЕ В ПЛЮС МЕРУ, ПОКАЗУЮЧИ, ЩО ВІН ЩОСЬ РОБИТЬ ДЛЯ МІСТА”. Вся діяльність депутатів від “Свободи” виходить саме з цієї мети – не дати міському голові міняти місто. Всі рішення, направленні на розвиток Білої Церкви, блокуються депутатами ВО “Свобода” на усіх рівнях в будь-який доступний засіб. Депутати міськради від “ВО “Свобода” під пильним наглядом поплічників по політичній партії з обласної ради кошмарять міську владу вже два роки. “Свободівц” з області не пропускають жодної сесії Білоцерківської міської ради, постійно з місця втручаючись в обговорення, намагаючись вплинути на думку депутатського складу. Я не розумію, чому міський голова Геннадій Дикий не хоче про це говорити та назвати вимоги, які вони йому виставляють. Ще однин приклад, який у всіх на слуху: в минулому, 2016, році депутати Київської обласної ради отримали можливість подавати проекти, які б вони хотіли зробити для свої виборців на своїх округах, що довірили їм право представляти свої інтереси та обрали їх в обласну раду. Наша фракція в Київоблраді “Самопоміч” об’єдналася саме для допомоги Білій Церкві, а в нас 5 депутатів з міста, й з обласного бюджету були виділені кошти на добудову дитячого садочку на Таращанському масиві й на кілька доріг, зокрема, на вул. Томилівська, де її ніколи не було. Чи знає хтось про проекти обласних депутатів від ВО “Свобода” для Білої Церкви? Що вони роблять для міста? Що вони конкретно роблять для міста? Ще приклад. Одна частина депутатів обласної фракції “Самопоміч” цього року подала програму “Екстреної медичної допомоги”, згідно якої, зокрема нашу міську базу станції допомоги очікує реконструкція, нове обладнання та автомобілі, а друга частина депутатів, я як голова бюджетної комісії та Наталія Боровська, “вибили” пряму субвенцію для міста на реконструкцію дороги від пр. Князя Володимира, кола “площа Волі”, до Нового мосту. На це піднявся шалений ґвалт депутатів, які проти будь-яких реальних змін. Якщо люди скажуть, що це зробила Ольга Бабій місту, а міський голова втілив, - сучасну дорогу із велосипедною смугою, – це буде погано для “Свободи”, яка нічого для міста не робить, окрім руйнації мосту машинами “Білоцерківського кар’єру” свого головного керівника, нардепа від ВО “Свобода” О. Марченка. “Радикальна партія Ляшко”. В нас немає жодних з ними протиріч, колеги з “РПЛ” повністю займаються Піщаним масивом, де є купа проектів, які вони втілюють за кошти обласного бюджету. Депутат Київської обласної ради Олександр Поляруш ногами вибиває кожну копійку на масив, щоб зробити своїм виборцям обіцяне їм. Що зробили депутати Київської обласної ради ВО “Свобода” на своїх округах? Черговий раз зірвали сесію міської ради? Сесійний майданчик Білої Церкви депутати- свободівці з Київоблради використовують задля власного піару, адже ніде їх більше не побачиш. Саме з метою засвітитись, вдаючи якусь діяльність, кожна сесія Білоцерківської міської ради супроводжується виступами та коментарями присутніми в залі депутатами Київської обласної ради від “Свободи”. Але вся діяльність “на користь” Білій Церкви” зводиться до єдиного – не дати меру втілити бодай що. В’ячеслав Хмельницький, голова комунальної комісії Київської обласної ради – може він покаже меру Білої Церкви майстер-клас з управління комунальним майном на власних здобутках? Варто лише раз йому, як авторитетній людині, що керує комісією, яка в цілій столичній області впорядковує роботу комунального майна, показати, як його комісія обліковує майно, контролює обласні комунальні підприємства. Натомість, окрім диригування руками однопартійців в міській ради жодних практичних дій від нього нема. Якщо йому не вистачає знань, я готова його проконсультувати. Неприкрите лицемірство починає відверто дратувати. Така саме ситуація з іншим депутатом Київської обласної ради від ВО “Свобода” - Максимом Запаскіним, головою екологічної комісії Київоблради. Я не сумніваюсь, що він бореться за екологію в регіоні, але складається враження, що він бачить як можливого порушника тільки одне підприємство області - ТОВ “Білоцерківвода”. В усьому столичному регіоні немає жодних проблем з екологією, лише білоцерківський водоканал варто ретельно наглядати. Питання: Чому забирали ліцензію в “Білоцерківського кар’єру”, а його керівник Олександр Марченко, ставши народним депутатом від ВО “Свобода”, її повернув? Чи можуть депутати-свободівці відповісти, або навпаки, треба їм самим до відома довести, - як засміченість нашої дамби пов’язана із роботою кар’єру? Чому мешканці с. Фурси постійно скаржаться на те, що в ніч спати не можна, тому що вночі працюють дробарки кар’єру? Про це роками ніхто не говорить. Депутат Київоблради ВО “Свобода”, глава екологічної комісії області Максим Запаскін не переймається тим, що в річці Рось знову почав падати рівень води як і в минулому році. Зарегульована вся верхня частина - Сквира, Володарка, Ставище і інші. Ні, в нього є лише одне підприємство в цілому столичному регіоні, з яким він бореться – ТОВ “Білоцерківвода”. На це є теж своя причина. Так, це правда, що він наразі відсторонений від керівництва комісією, адже Максима Запаскіна дійсно затримали на отриманні хабара. Все було зафіксовано, усі присутні в Київській обласній раді на той момент бачили операцію правоохоронців на власні очі, тому приходиться переключати увагу людей, й ситуація, яку вони роздмухують в місті – відволікання від того, що голова екологічної комісії спійманий за руку на одержанні хабара. Злочинне запобігання розвиткові міста та праця на майбутні вибори Я намагалася зрозуміти, чому близько півроку тому зі мною почали всі активно боротися. Все виявилося дуже просто - люди готовляться до виборів. За їх же власними попередніми оцінками я є найвірогіднішим кандидатом на перемогу по мажоритарній системі в Білій Церкві. Потенційні кандидати на майбутні вибори почали зі мною зустрічатися й питати, чи я йду на вибори, які в мене плани щодо подальшої політичної діяльності. Люди! Агов! Ті вибори будуть в 2019-ому році! Я відверто скажу - я не живу в Білій Церкві, але мене дратує те, що люди, які як раз живуть в Білій Церкві, вбивають своє місто заради майбутні виборів. Ладно б просто власною бездіяльністю не допомагали, так вони навмисно не дають втілювати програми розвитку та реконструкцій, аби це не пішло в плюс нинішній влади міста. Цей тупий політичний популізм просто не поміщається інколи в голові. Депутати ВО “Свобода” готуючись до майбутніх виборів до Верховної Ради шантажують усіх, підбиваючи депутатів з інших фракцій на спротив та змови проти міського голови. В них немає бажання збудувати дорогу чи відремонтувати садочок, - є лише створення конфліктів навколо тих, хто підтримує мера та оновлену команду міської ради. Але люди в Білій Церкві не дурні. Я постійно веду прийоми громадян та спілкуюсь с мешканцями. Люди бачать, як змінюється місто. Скільки було зроблено ремонтів по усім школам та дитсадочкам за минулий рік, ремонтуються дороги та тротуари, перекладаються труби, освітлюються вулиці. Я розумію як фінансист, що завдяки децентралізації в бюджеті розвитку з’явилися кошти, але ж і місто витрачає їх саме як господар. Міського голову критикують за кожен крок в будь-якій сфері. “Щось не впровадив, а десь, можливо, вже звісно щось й вкрав”. Зазначу з власного досвіду: найгучніше кричать, що хтось краде ті, хто крадуть самі. Ось тут хочу повернутися до останньої сесії та блокування трибуни. Чому активісти прийшли в міську раду? Називали дві причини: 1 . Зрізали білборди на “колах”, (вул.Київська та в районі першої міської лікарні). Це потрібно було зробити давно, адже вони не мали дозвільних документів, були встановлені самовільно та самі по собі паплюжили зовнішній вигляд Білої Церкви. Навіть політичні опоненти Геннадія Дикого заявляли в ході передвиборчої кампанії про зняття цих жахливих конструкцій як одну з виборчих обіцянок білоцерківцям. 2. Зняття незаконно встановлених МАФів. Так, в місті є такі МАФи, що встановлені на підземних комунікаційних мережах, високовольтних кабелях, або категорія, на яку найбільше приходиться невдоволення саме білоцерківців - МАФи-розливайки горілки. Величезна купа скарг щоденно йде до міської ради на діяльність подібних точок розливу спиртного, місцями пиячать й до 1.00 ночі. Звичайно, єдиною реакцією влади може бути тільки ліквідація таких розсадників. Люди звикли, що вони наживаються на розливі горілки, а мешканці навкруги від цього страждають, але такого бути не може в цивілізованому місті. Знову таки, закриття розливайок було передвиборчою обіцянкою всіх кандидатів на посаду мера. Тому, конфлікти під час засідання сесії щодо нібито невдоволених фактом закриття точко продажу спиртного на розлив - це банальний шантаж міської влади. 3. Зрив сесії мав за мету й не допустити передати місту те майно концесіонера “Водоканалу”, про яке я говорила на початку розмови, яким “Водоканал” не користується багато років й воно або просто гниє роками, якщо це застарілий метал, або гуляє без діла, якщо мова йде про земельні ділянки. За логікою борців за кращу долю Білої Церкви, місцевий бюджет не повинен отримати зиск з його продажу чи оренди, адже кошти, що може вилучити влада за таке майно, підуть до бюджету розвитку , а це: нові відремонтовані або збудовані об’єкти благоустрою, більше перекладених труб та все те, що міська влада й так робить останні два роки. Люди, що вже думають про наступні вибори, не можуть цього допустити - продовження реальних ДІЙ МЕРА. Ще про активістів та їх мотиви дій проти міської влади. В мене на стіні в робочому кабінеті директора ТОВ “Білоцерківвода” висить подяка від “Азову”. На протязі двох років системно щоквартально ми підтримували “Азов”. На початку їх діяльності багато підприємців міста, й ми разом із міським головою теж долучились, склались коштами та купили їм автомобіль. Потім давали їм кошти на бронежилети та інші потреби. Але, коли почав відбуватися оцей шантаж, ми перестали звісно їм допомагати. Більш того, “Азов”, який вдає з себе рятівника від злочинної влади міста та країну в цілому, не тільки “рятує” Білу Церкву від злочинної влади, але й від російського бізнесу, того ж “Сбербанку”. Дійсно, в умовах сьогоднішніх реалій це має підстави, але чому вони не блокують власника заводу, який в Росії виробляє гальмівні колодки та вузли на КАМАЗи, російські танки та іншу військову техніку? Всім добре відомо, що Білоцерківський завод “Трібо” та “Урал-АТІ” є однією ланкою. Невже вони дійсно не розуміють, що люди бачать вибірковість їх дій спротиву проти міської влади та бізнесу в Білій Церкві? Скільки комунальних підприємств будо передано попередньою міською владою в приватні руки за останні роки – лише самі “ШЕУ” та “Зелене господарство” в довгому переліку втрачених для міста комунальних підприємств чого варті – нікому до них нема ніякого діла. Єдине комунальне підприємство, що не дає спокійно жити професійним активістам Білої Церкви - “Водоканал”, що й так лишився в власності громади, але управлінці поставлені ззовні в рамках концесійного управління комунальним майном. Всі ті шантажисти, що зараз в міській раді під час сесій намагаються розхитати роботу нинішньої влади, почали будувати свою політичну платформу для майбутніх виборів. Але, друзі, давайте будемо конструктивні. На минулих виборах з “Водоканалом” боролися всі хто міг. Найбільш активно воювали, створюючи “Білі канали” чи якісь сірі схеми з порушення норм дотримання зливу стічних вод саме ті, хто був спійманий на зловживаннях із очисними спорудами в себе на підприємствах, зокрема, на діяльності промислових цехів в самому центрі міста з виробництва пельменів та інших полуфабрикатів без належної системи каналізаційної очистки стоків. Й так трапилося, що ми й виграли вибори. Чому? Тому, що люди вміють розділяти між тим, хто просто говорить й тими, хто дійсно щось робить. Блокування трибун плюсів не додасть – йдіть та робіть благо для міста Якщо ви хочете в нашому місті створювати політичну партію, то не йдіть шляхом блокування трибун. Йдіть в місто та займайтеся нагальними та реальними питаннями – життям інвалідів, реабілітацією учасників АТО. Створіть щось корисне в Білій Церкви, візьміть інструменти до рук та посадіть клумби або дерева. Блокування трибуни – це проблема, висмоктана з пальця, виключно політичний шантаж задля того, щоб міська рада почала фінансувати ті два об’єднання, що зорганізували подібне - “Азов” й “Щит”. Я вважаю, що програма підтримки громадських організацій має бути на однакових засадах, але не тих, хто вдається до брудних методів та шантажує міську раду погрозами насильства та блокуванням законної роботи депутатів, обранців містян. Наступного року має бути прийнята програма підтримки громадських організацій, відповідно до якої на конкурс прийдуть усі зареєстровані в місті ГО, які виявлять бажання, й кожен отримає кошти згідно власних потреб. Але це не повинні бути кишенькові громадські організації, які або близькі до мера, або можуть його шантажувати. Я розумію - ці активісти усвідомлюють, що чим більше “Водоканал” буде в концесії, тим більше буде позитивних рішень, й тим менше в них буде можливостей маніпулювати цією темою на наступних виборах. Адже існуюче комунальне підприємство замість збиткового й вічно дотаційного, яке тягнуло десятки мільйонів гривен з міського бюджету на утримання та забезпечення свого функціонування, платить лише одного концесійного платежу в 2 млн. грн, не кажучи про мільйонні податки. З одним з активістів я зустрічалася безпосередньо на водоочисних спорудах, де особисто показувала йому закінчення реконструкції фільтрів ІІ-оЇ черги. Все це можна побачити та помацати руками. Тим, хто хоче, звісно. Ми можемо навіть організувати екскурсії для невеликих груп дійсно зацікавлених мешканців Білої Церкви, охочих побачити стан тих самих очисних споруд на власні очі. Але ж кричати, що “все погано” в інтернеті, чи тим більш на телекамери, легше, аніж вдуматися та розібратися. Тому й відбувається політичний шантаж, що ми всі спостерігаємо - від колишніх депутатів міської ради; від екс-очільників комунальних підприємств, що зі скандалом лишили свої посади; від чиновників та депутатів, спійманих на хабарах; від професійних активістів, які знайшли себе та чудово почуваються в роли “Швондерів”. Я розумію, що в Білій Церкві формується думка про те, що винуваті у всьому два цапа-відбувайла: міський голова Геннадій Дикий та “Водоканал”, але я, як депутат Київської обласної ради та голова постійної комісії з питань бюджету та фінансів Київоблради, хочу порадити своїм колегам по залу, депутатам обласної ради фракції ВО “Свобода”: - Поверніться до Київоблради та займіться врешті-решт питаннями всього регіону, а не тільки місцевими сесіями в Білій Церкві та шантажем місцевої влади. Такі дії точно не допоможуть вам виграти наступні вибори в обласну та Верховні Ради й в міську раду зокрема, на які ви покладаєте великі сподівання. - Першим питанням вам пригадають ваші ж обіцянки особисто кожного, хто йшов в Білій Церкві на вибори до місцевої та обласної рад – впорядкувати діяльність “Білоцерківського кар’єру”, директором якого є головний “свободівець” міста, нардеп Олександр Марченко. Не забувайте своїх обіцянок перед мешканцями, колеги, - зруйнований міст з масиву Піщаний вантажівками “Білоцерківського кар’єру” здатен засипати уламками пошкоджених будинків від руху автівок з гранітом не тільки голови білоцерківців, що живуть на Заріччі, але й ваші політичні кар’єри. Читайте: Общественники Белой Церкви проверили работу канализационных очистных сооружений города Ольга Бабий, депутат Киевоблсовета, директор ООО “Белоцерковвода” КиевVласть

Гасло “чим гірше народові - тим краще владі” за роки Незалежності для багатьох українців із алегорії перетворилося на основну формулу взаємин між громадянами і керманичами різного штибу. Небезпідставно в суспільній свідомості образ чиновника чи депутата закарбовано поряд із образом злодія чи пройдисвіта. Майже інстинктивно на питання “навіщо хтось іде до влади?”, більшість українців відповість: “красти”. КиевVласть вирішила розібратися, чим приваблива і кого приваблює влада районного рівня. Протягом 25 тижнів журналісти видання відвідують всі районні ради Київщини, аби поговорити про владу, гроші і життя із головами цих поважних представницьких органів. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю з головою Поліської районної ради Андрієм Слепченко. KV: Розкажіть про бюджетні показники 2016-2017 років. Чи є приріст? За рахунок чого? Андрій Слепченко: Загальна сума бюджету, запланованого на 2017 рік, склала 5,2 млн гривень. В порівнянні із минулим роком на сьогоднішній день ми маємо збільшення надходжень у сумі 661 тис. гривень. Враховуючи специфіку району, ці суми для нас достатньо значні. Населення Полісся складає 6,5 тис. людей. Близько 30 сіл знаходиться в Чорнобильській зоні, вони не заселені.   Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Підприємництво на Поліщині свого часу було знищено. Зараз із найбільших платників податків залишились “Держлісгосп”, районна центральна лікарня та відділ освіти. Можна сказати, що в нас бюджет створюється із бюджета. KV: В районі працюють аграрії? Андрій Слепченко: Працюють, але є проблема. Як і в більшості районів - реєструються, де їм зручно, а обробляють і засівають землю у нас. Я вважаю, що цю ситуацію має врегулювати законодавець. KV: Районний бюджет отримує субвенції із багатших сіл? Андрій Слепченко: Так, ми беремо у багатших сіл кошти. Зазвичай це невеликі суми у 10-15 тис. гривень, які необхідні на харчування для дітей та підвіз їх до школи. Наразі ми відновлюємо місцеву пожежну охорону в с.Зелена Поляна також за рахунок сільських бюджетів. KV: Якого інвестора чекає Поліський район? Андрій Слепченко: Декілька днів тому за ініціативи народного депутата Івана Ступака   була проведена перша комісія з надання прикордонному переходу “Вільча” статусу міжнародного. Зараз там можуть пропускати транспорт лише зі сполученням Україна-Білорусь. Раніше існував міжнародний шлях, частиною якого був цей перехід. Протягом десяти років ми говорили про його відновлення, і тільки зараз процедура почалася. Найголовніше, що вся придорожна інфраструктура, яка там існуватиме, буде наповнювати наш районний бюджет. Але це буде не сьогодні і не завтра, поки комісія вивчає потік автомобілів та логістику. У відселеному смт Вільча, яке наразі не було передано в зону відчуження, є залізна дорога, що дає можливість побудувати елеватор. На сьогоднішній день в районі обробляється близько 8-10 тис. га землі, а продукцію реалізовувати ніде. Найближчий елеватор знаходиться в Овручі, це 80 кілометрів від нас. Також піднімається питання відновлення залізничної гілки до Чорнобиля. Третє, і найскладніше, - відновлення переробки продукції на місцях. KV: Чи були в районі випадки укладання так званих “договорів першої ночі”, коли селяни отримують кошти від певної особи і зобов'язуються в разі відміни земельного мораторію продати свою ділянку виключно їй? Андрій Слепченко: Я знаю, що в Київській області такі випадки доволі поширені, але в нас у районі такого ще не було, і сподіваюсь, не буде. До речі, звичайний договір оренди також передбачає першочерговий викуп. KV: Чи є в районі земельні скандали? Проблеми із видачею ділянок учасникам АТО? Андрій Слепченко: Земельних скандалів немає. На сьогоднішній день в районі зареєстровано 52 участника АТО. Протягом 2016 - 2017 років на території району 50 чоловік отримали земельні ділянки під будівництво та особисте селянське господарство. В цьому році звернулись не всі, дехто хоче ділянки у Іванківському, Вишгородському районах. До нас також приходять бійці з інших районів, навіть із Києва. Але тут немає “своїх” та “чужих”, якщо для отримання ділянки все юридично правильно оформлено - будь ласка. KV: Чи варто продовжувати дію мораторію на продаж сільськогосподарської землі? Андрій Слепченко: Я вважаю, що ні. Але безперечно - земельне законодавство потрібно вдосконалювати. Наприклад, в нас є товар - земля. Селянин, який неспроможний займатись господарством, має 2-3 паї. Сьогодні він як собака на сіні - майже нічого з них не отримує. 1-2 тисячі гривень орендної плати на рік - це хіба гроші? Якщо порівняти із європейськими цінами - 2-3 тис. євро - то це навіть не половина. Якби в нас були такі ціни, то про мораторій навіть мови б не було, ніхто не купував би ту землю. Є стільки шляхів, якими можна обійти наше земельне законодавство. Людей просто надурять. В першу чергу має бути встановлена законом мінімальна ціна на пай. Коли ми складаємо договір купівлі-продажу на будинок, то йдемо то нотаріуса, проводимо оцінку, встановлюємо вартість. Так має бути і з землею. KV: Які інфраструктурні проекти будуть реалізовані у 2017 році? Які будуть початі, які завершені? Андрій Слепченко: За власні кошти ми не маємо можливості реалізовувати інфраструктурні проекти, тому в цьому році нам допомагає область. На завершальній стадії встановлення насосних станцій з частотними перетворювачами по водному господарству, заміна вуличного освітлення на енергозберігаюче у Красятичах, ремонт районної центральної лікарні. Планується також виготовлення проектно-кошторисної документації на ремонт будинку культури. На ці потреби планується витратити близько 10 млн гривень. В програми співфінансування ми почали потрапляти тільки з минулого року. За “депутатські” кошти Ярослава Москаленка, за яким закріплено наш район, планується будівництво спортивних майданчиків. Поки на стадії виготовлення технічної документації. У 2016 році було відремонтовано 6 кілометрів доріг по району, в цьому планується відремонтувати близько 9 кілометрів. KV: Розкажіть про “маршрутні” бунти. Чи є механізми, які може впровадити район зі зниження вартості проїзду і поліпшення якості перевезень? Андрій Слепченко: Зараз проїзд до Києва коштує 55-60 гривень. Звісно, люди не в захваті від таких цін, особливо ті, хто кожного дня їздить до столиці на роботу. Але бунтів не було. В нас багато пільговиків - близько 1,5 тис. Нещодавно ми із райадміністрацією обговорювали нову програму, яка має врегулювати співпрацю району із перевізниками. Але про її результати можна буде говорити лише в кінці року. Поки не компенсуємо перевізникам кошти, а вони навіть і не звертаються. Розуміють, що поки можливості немає. KV: Чи працює в районі “Прозорро”? Андрій Слепченко: Працює, але використовує його в основному відділ освіти. Коли у райраду треба купити дві пачки паперу, то, звісно, ми це робимо без тендера. KV: Криміногенна ситуація в районі врегульована? Андрій Слепченко: Звісно багато безхатченків тягнуть метал із зони відчуження. В селі Млачівка працює прикордонна застава, яка ловить багато порушників. Контрабанду через кордон доволі рідко намагаються провезти. Зате в Поліський район іноді олені та зубри із Білорусі “імігрують”. KV: Розкажіть про проблеми децентралізації. Які громади створюються зараз, чи існують в цьому питанні конфлікти на місцевому рівні? Андрій Слепченко: В межах Поліського району затверджена одна об’єднана територіальна громада. Як тільки почався процес децентралізації, декілька років тому, усі місцеві ради прийняли відповідні рішення. Але досі питання не вирішено. На місцях люди мають досить різні думки - хтось хоче створювати громаду, хтось ні. Так само і сільські голови. Тому сказати однозначно “за” чи “проти” об’єднання Поліський район - я не берусь. Наразі ніяких кроків у бік децентралізації в Поліському районі немає. Про вибори навіть мова не йде. KV: Чи є проблеми зі створенням госпітального округу? Андрій Слепченко: Так, проблеми є. Наш район планують включити до Бородянського госпітального округу, який знаходиться доволі далеко від наших сіл. До нас приїздила керівник департаменту охорони здоров'я КОДА Алла Арешкович і особисто впевнилась, що створення госпітального округу в Бородянці позбавить жителів Поліського району медичних послуг. Враховуючи стан доріг і машин швидкої допомоги, довезти людину навіть від Красятичів до Бородянки - завдання складне. Тому ми будемо наполягати, щоб лікарню такої ж функціональності зробили і в Іванкові. Наша РЦЛ недостатньо забезпечена медичними кадрами. Але послуги надають на нормальному рівні. Вже кілька років ми хочемо створити умови для залучення молодих працівників, але на це поки немає коштів. KV: Чи є стабільність в роботі райради? Андрій Слепченко: В нас представлені наступні політичні сили - “Наш край”, БПП, Радикальна партія Олега Ляшка, УКРОП і “Нова політика”. В роботі райради є різні моменти, але більшість питань голосується без конфліктів. KV: Чи є конфлікт між РДА і радою? Андрій Слепченко: Співпраця є, працюємо в сусідніх кабінетах. А повноваження не ділимо, бо вони розділені законом.  KV: Чи є у районі проблеми, про які не чують на обласному рівні? Чи є співпраця з облдержадміністрацією? Андрій Слепченко: Нам допомагає область, і це добре видно. Вже два роки поспіль нам виділяють кошти на програми розвитку. Можу сказати, що Поліському району приділяють велику увагу. KV: З якою метою Ви прийшли до влади? Як бачите свою подальшу кар’єру? Андрій Слепченко: Посада голови райради - це мій свідомий вибір. Хоча посаду мені запропонували місцеві депутати. Найголовніша моя мета - зробити так, щоб Поліський район став повноцінним районом Київської області. Я не буду говорити, що прийшов у політику, аби працювати на благо країни. Так кажуть всі, і це не цікаво. Конкретно в моїх планах - втілювати проекти розвитку в Поліському районі, залучати інвесторів. KV: Ви амбітна людина? Андрій Слепченко: Як у звичайної людини, в мене є амбіції. Але я розумію, що поки не маю того політичного досвіду, якого потребує посада навіть в області. Читайте: Наталія Баласинович: Не виключаю, що робота в районі буде стартом для майбутньої політичної кар'єри Олександр Гулак: Не буду займатись політикою до 65 років Владислав Байчас: В Бориспільському районі відбувається не децентралізація, а централізація Сергій Гришко: У Броварському районі занепадає ринок землі Віктор Грицай: “Треба лише 47 мільйонів, аби ніяких заморських біженців в Яготинському районі точно не було” Володимир Замирайло: “Громади у Богуславському районі спроектовані “методом склянки” Наталiя Жубер: “В Тетіївському районі немає жодного водного об'єкту, у користувача якого були б усі необхідні документи” Володимир Гуменюк: “Система Prozorro дисциплінує, але людей все рівно цікавить, як її обійти” Петро Качкалда: “Вже давно стоять Боїнги, напаковані грошима під зняття мораторію на продаж землі” Олександр Івченко: “Цього року, думаю, створення Згурівської ОТР очікувати не варто” Володимир Кузьменко: “Обласній владі варто звертати більше уваги на віддалені райони Київщини” Іван Семцов: “Якщо дозволити продаж землі, то іноземці полізуть нам на голову зі своїми низькими відсотками на кредити” Віталій Гринчук: “Держава створює ОТГ по циркулю, не враховуючи історичні та економічні показники сіл” Георгій Єрко: “Вважаю, що процес децентралізації затягнувся” Валентина Усик: “Миронівський район в області не чують, не бачать і як можуть ігнорують” Віктор Малаш: “З питань проведення реформ обласна влада з нами не співпрацює” Людмила Урожай: “Не бачу жодних рухів у бік децентралізації на Таращанщині” Олександр Конопчук: “Підвищення “мінімалки” - це значний удар по районному бюджету” Ростислав Кириченко: “Коли температура піднімається до 30 градусів, на Київському водосховищі – ціла катастрофа” Василь Гриша: “Районні адміністрації вже себе віджили” Вадим Гедульянов: “Києво-Святошинський район повинен стати самостійним госпітальним округом” Фото: Ігор Дармостук, КиевVласть КиевVласть

Гасло “чим гірше народові - тим краще владі” за роки Незалежності для багатьох українців із алегорії перетворилося на основну формулу взаємин між громадянами і керманичами різного штибу. Небезпідставно в суспільній свідомості образ чиновника чи депутата закарбовано поряд із образом злодія чи пройдисвіта. Плюс, майже інстинктивно на питання “навіщо хтось іде до влади?”, більшість українців відповість: “красти”. КиевVласть вирішила розібратися: чим приваблива і кого приваблює влада районного рівня. Протягом 25 тижнів журналісти видання відвідують всі районні ради Київщини, аби поговорити про владу, гроші і життя із головами цих поважних представницьких органів. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю з головою Сквирської районної ради Василем Гришею. KV: Розкажіть про бюджетні показники 2016-2017 років. Чи є приріст? За рахунок чого? Василь Гриша: За 2016 рік до зведеного  районного бюджету надійшло 223,2 млн гривень, що становить 136,8% до минулого року. Перевиконання склало 52 млн. гривень. До місцевого бюджету надійшло 118 млн гривень, перевиконання - 34 млн гривень. За січень-травень 2017 року до зведеного бюджету надійшло 108 млн гривень, що становить 200,9% до рівня минулого року, перевиконання - 43,1 млн гривень. До місцевого бюджету надійшло 49,7 млн гривень, перевиконання – 13,7 млн гривень. Збільшення надходжень відбулось за рахунок збільшення податків на доходи фізичних осіб, що зумовлено зростанням виробництва та збільшенням робочих місць. Так, ТДВ “Шамраївський цукровий завод” в минулому році виробило 34 тис. тонн цукру проти 15 тис. тонн цукру в 2015 році. Значно наростили виробництво промислової продукції ТОВ Фірма “Грона”, ТОВ “Сквирський КХП”, ТОВ “Грона Партнер”, сільськогосподарські підприємства, ТОВ АФ “Колос”, ПП АФ “Розволожжя”, СГПП ім. Гагаріна. Також суттєві надходження маємо за рахунок сплати єдиного податку, плати за землю. В лютому цього року на сесії районної ради ми відмітили 10 кращих платників податків, вручивши їм ікони Семистрільної Богородиці та Миколи Чудотворця, оздоблені бурштином. KV: Чи “переманюєте” в район компанії з Києва, як це роблять інші? Василь Гриша: Навпаки, в 2016 році район залишили 40 підприємств, які мали юридичну адресу в Сквирському районі. Ми більше приділяємо увагу підприємствам, які працюють на Сквирщині. Усі вони справно сплачують податки. KV: Розкажіть про проблеми децентралізації. Які громади створюються зараз, чи існують в цьому питанні конфлікти на місцевому рівні? Василь Гриша: В нас була спроба створити Шамраївську об’єднану громаду. Але до неї вирішили долучитися лише Рудянська та Тарасівська громади. Через це питання було закрито. В 2016 році у сіл з’явилися певні суми грошей, які вони змогли використати на зовнішнє освітлення, ремонт ФАПів, будинків культури. Тому побоюються, що цих коштів вони більше не одержать. Ось нам кажуть - об’єднуйтесь. Але громади вже мають гіркий досвід об’єднання колгоспів, через яке бригадні села занепадали. Я неодноразово казав реформаторам - розпишіть правила об’єднання, як в проекті ЄС/ПРООН “Місцевий розвиток, орієнтований на громаду”, в якому брали участь 13 громад нашого району (2008-2013 року). Там чітко визначені мета, принципи, завдання, фінансування, відповідальність сторін, етапи реалізації. Ми просили показати позитиви реформи децентралізації на прикладі Калитянської ОТГ. Але ж цим ніхто займатись не хоче. Незважаючи на те, що у місцевих жителів та сільських голів немає бажання об’єднуватись, я не виключаю, що у цьому році Сквирська ОТГ піде на вибори, бо такі наміри в наших органах центральної влади є. KV: Які інфраструктурні проекти будуть реалізовані у 2017 році? Які будуть початі, які завершені? Василь Гриша: В 2017 році маємо завершити газифікацію сіл Оріховець, Каленна, Мовчанівка. Будівництво їх було розпочато у 2012 році за кошти НАК “Нафтогаз України”. Але вибори до Верховної Ради завершились і підвідні газогони залишились незавершеними. А люди в цих селах вже проклали вуличні газогони, почали газифікацію власних будинків. Для цього з районного і сільських бюджетів цих сіл ми виділили 1,02 млн гривень. Також плануємо завершити недобудований газогін до с. Рогізна, який розпочато в 2008 році. Там люди також провели вуличні газогони, підвели мережі до власних будинків. Зараз поновлюємо проектно-кошторисну документацію. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   12 об’єктів інфраструктури ми подали до області - вони виділять нам 23,3 млн гривень. З районного, міського та сільських бюджетів на співфінансування буде виділено 4,7 млн гривень. Це - реконструкція даху Сквирського НВК “Залальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №4-дитячий садок”, капітальний ремонт Сквирського дошкільного навчального закладу (ясел-садка) комбінованого типу №6 “Ромашка”, капітальний ремонт будинків культури в с. Селезенівка і Пустоварівка, капітальний ремонт доріг по вул. І.Франка в с. Руда, по вул. Залізнична в м. Сквира, по вул. Шевченка в с. Чубинці, по вул. Лісова в с. Малі Єрчики, реконструкція існуючих водопровідних мереж в с. Миньківці, реконструкція існуючого водогону в с. Руда, будівництво чотирьох свердловин в с. Шамраївка, реконструкція вуличного освітлення в с. Терешки. В 2017 році завершуємо підключення до електромережі системи водопостачання масиву “Ярки” в м. Сквира, капітальний ремонт якого зроблено за рахунок співфінансування державного та міського бюджетів. За рахунок районного бюджету завершуємо ремонт І поверху адмінприміщення Сквирської центральної районної лікарні, яке до цього часу не використовувалось. Також планується ремонт в НВО “Сквирський ліцей” та Сквирській ЗОШ І-ІІІ ст. №3 та ремонт приміщення Сквирського районного Будинку культури. Приміщення Сквирської ЗОШ І-ІІІ ст. №5 буде облаштовано під дитячий садок. В приміщенні районної ради вже замінені вікна. KV: Чи працює в районі “Прозорро”? Василь Гриша: В системі електронних закупівель “Прозоро” зареєстровано 92 розпорядників та отримувачів бюджетних коштів Сквирського району. Станом на 1 червня 2017 року в системі оголошено 301 закупівлю на загальну суму 49,5 млн гривень, завершено 271 закупівлю, 7 закупівель відмінено (не відбулися), в активній стадії перебуває 23 закупівлі. Результатом використання системи за звітний період є економія бюджетних коштів, що складає 866 тис. гривень. Система працює справно, проблем із її використанням не виникало. KV: Розкажіть про розвиток району і проблеми, які виникають на цьому шляху? Василь Гриша: Сквирський район – це аграрний район з розвиненою промисловістю. У нас є 18 підприємств, які виробили в 2016 році продукції на суму 1,3 млрд гривень, що становить 123,1% до рівня 2015 року. Тривалий час через неврегульованість на державному рівні не працює ДП “Тхорівський спиртзавод”, який був бюджетоутворюючим для с. Тхорівка. Не працюють також два цегельні заводи в Сквирі через невирішені питання з отримання дозволів на видобуток суглинків. Починає діяльність Сквирська філія ДП “Укрветсанзавод”, яка не працювала тривалий час через припинення газопостачання. Також є проблема із відсутністю іноземних інвестицій. Все це суттєво додало б в розвитку району. Є в нас і земельні ділянки, де можна б розмістити промислові підприємства. У 2008 році, до нас хотів зайти іспанський інвестор – компанія “УРСА”, яка займається теплоізоляційними матеріалами. Інвестиція – 120 млн долларів. Крім того за свої кошти інвестор мав замінити весь міський водогін. Я майже рік з ними співпрацював, але обласна рада, в особі комісій з питань земельних відносин не давала дозвіл на земельну ділянку тривалий час. Тому інвестор пішов. KV: Які земельні скандали у Сквирському районі? Назвіть “гарячі точки”? Василь Гриша: Земельні скандали на Сквирщині, як і загалом по Україні, з'явились після внесення змін до Земельного Кодексу України, яким право розпоряджатись землею надали Держгеокадастру. З того часу землі запасу та резерву часто віддають комусь невідомому, а не жителям району. Так було в 2013 році, коли землю біля 800 га віддали громадянам, про яких нам було нічого не відомо. Я ініціював звернення від сільських голів, а потім від районної ради до Генеральної прокуратури України про розслідування цієї схеми. Врешті прокуратура звернулась з позовом до суду, справа слухалась тривалий час. Під тиском громадськості ГУ Держгеокадастру скасувало свої накази про укладання договорів з громадянами Опалко та Конюшенко. Крім того, нещодавно в с. Малі Лисовці воїнам АТО надали громадське пасовище. В цій ситуації нам також вдалось досягти взаєморозуміння. Наша районна рада вже кілька разів зверталась до Верховної Ради України з проханням повернути право розпоряджатись землями за межами населених пунктів сільським та міським радам. 13 червня цього року нам прийшла відповідь від Комітету з питань аграрної політики і земельних відносин Верховної Ради України про те, що 31 березня 2016 року народними депутатами Кулінічем О.І., Лунченком В.В., Федоруком М.Т. поданий відповідний законопроект. KV: Чи є проблеми зі створенням госпітального округу? Василь Гриша: Коли у лютому місцеві дізнались про цю реформу, відразу на мене посипались питання - чому я вирішив закрити ЦРЛ? Та як пояснити людям, що навіть нам, головам районних рад, ніхто не відповів на питання про долю районних лікарень і я особисто нічого закривати не буду? Тут, як і в питанні децентралізації, ніхто не створив чітких правил, а людей лякає невідоме. KV: Наскільки в районі подорожчав проїзд і що планує робити районна рада в цьому питанні? Василь Гриша: “Маршрутних” бунтів на Сквирщині не було. Найдорожча ціна квитка до с. Мовчанівка – 22 гривні, до Києва - 60 гривень. Проект районної Програми щодо пільгового перевезення розробляється. Довгий час в районі були проблеми з довозом пасажирів з райцентру до с. Пищики через с. Великополовецьке, до с. Руда через с. Безпечну, до с. Кам’яна Гребля через с. Золотуха, до с. Миньківці через с. Малі Лисовці. Райдержадміністрація довго не вирішувала це питання. 7 квітня цього року я оперативно зібрав комісію з питань соціально-економічного розвитку, бюджету та фінансів, яка розглянула це питання по суті, в якому рекомендувала райдержадміністрації забезпечити перевезення пасажирів за цими маршрутами з 10 квітня 2017 року. В разі невиконання вимог комісія мала ініціювати скликання позачергової сесії районної ради для розгляду цього питання. Але з 10 квітня перевезення пасажирів за цими маршрутами поновили. Це яскравий приклад того, як районна рада може впливати на процеси в районі. KV: На Вашу думку, районна адміністрація - важливий орган місцевої влади? Василь Гриша: Районні адміністрації на районному рівні, я вважаю, вже себе віджили. Давно потрібно було підняти питання про те, щоб їхні повноваження перейшли до виконкомів. Люди частіше йдуть до райради і вимагають вирішення тих чи інших питань. Тому радам, крім відповідальності, треба дати засоби, якими можна вирішувати запити людей. Я думаю, що це приведе до збалансованості в соціально-економічному та культурному розвитку території. Тоді і відповідальність буде більш персоніфікована і добір кадрів - якісніший. У нас за 7 останніх років уже 4 голови райдержадміністрації змінилось. KV: Чи є конфлікт між РДА і радою? Василь Гриша: Ми працюємо разом. У стосунках з райдержадміністрацією інколи робочі конфлікти виникають. В першу чергу, це стосується якості підготовки питань, зокрема, програм для розгляду на сесіях районної ради. Ми їх повертаємо на доопрацювання. Даємо об’єктивну оцінку стану речей. Це не подобається. Я вже називав серед проблем пасажирські перевезення. Також мають місце суперечності в пріоритетах фінансування тих чи інших галузей. Зокрема, на підвищення тарифних розрядів педагогічним працівникам відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 974 від 14.12.2016 року з 1 березня 2017 року райдержадміністрація не бажала виділяти коштів, а лише на капітальні видатки. На засіданнях комісій я переконав депутатів, що це буде несправедливо, коли вчителі будуть отримувати підвищені тарифні розряди, а решта педагогічних працівників ні. Комісії, а потім сесія проголосували за це. Звичайно, у райдержадміністрації були незадоволені цим. Але в цілому в наших стосунках перемагає здоровий глузд. І це головне. KV: Чи є стабільність в роботі районної ради? Василь Гриша: З самого початку, коли мене обрали, я всім сказав - у нас є одна партія - Сквирська. Більшість депутатів в районній раді люди досвідчені, мудрі. Ми працюємо в інтересах жителів району. І не має значення, від якої партії депутат. Звісно, є декілька депутатів, які намагаються виносити політичні аспекти. Але більшість цього не сприймає. 9 червня засідала комісія з питань регламенту, законності і правопорядку, яка дала оцінку стану відвідування депутатами сесій, засідань постійних депутатських комісій. Ми підготували інформацію для комісії, яка об’єктивно висвітила цю проблему. Оприлюднили це на сайті райради та у газеті “Вісник Сквирщини”. Люди мають бачити кого обрали. KV: Чи є у районі проблеми, про які не чують на обласному рівні? Чи є співпраця з облдержадміністрацією? Василь Гриша: Співпраця є. Особливо з Департаментом капітального будівництва і ЖКГ. Як я вже казав, на співфінансуванні у нас 12 об’єктів інфраструктури в цьому році, це значний показник. Ми працюємо конструктивно. Звісно, є проблеми, які не чують на обласному рівні. Але це - земельні питання, які вирішити може тільки Держгеокадастр.  Читайте: Досье: Гриша Василий Васильевич KV: З якою метою Ви прийшли до влади? Як бачите свою подальшу кар’єру? Василь Гриша: Я маю достатній досвід роботи у владних структурах районного рівня: 7 років працював начальником Сквирського, згодом Білоцерківського РВ ГУ МВС України в Київській області, 3,5 роки - першим заступником голови Сквирської райдержадміністрації. Також я - депутат Сквирської районної ради 7 скликань. Я прийшов, щоб у “машині” органів місцевого самоврядування відрегулювати всі зламані механізми і поставити їх на користь жителям району, навести елементарний порядок. Коли у листопаді 2015 року я став головою ради, то дізнався, що на жодне приміщення, в тому числі районної ради, немає свідоцтва про власність, музей 10 років не працює, бо знаходиться в аварійному приміщенні, кінотеатр в м. Сквира не працює з 1990 року, немає пристойного приміщення РАЦС, залу урочистих подій, конкурс “Найкращий населений пункт з благоустрою та охорони громадського порядку”, який я запровадив у 2007 році, не проводився. Зараз уже 10 свідоцтв в роботі. Музей через 4 місяці моєї роботи одержав інше відремонтоване приміщення. Через 2 місяці відновили конкурс “Найкращий населений пункт з благоустрою та охорони громадського порядку”. В кінці 2016 року вже підвели підсумки і визначили кращих. Я відновив також футбольну першість району. При мені вперше вшанували підприємців району. Виготовили проектно-кошторисну документацію для ремонту кінотеатру, в якому крім кінотеатру, має функціонувати зал урочистих подій, РАЦС, ЦНАП. Підняв на порядок денний питання по газогонах, про які говорив раніше. Впритул ми зайнялись питаннями енергозбереження шкіл, медичних закладів, забезпечення населення питною водою. Допоміг інвесторам в спорудженні п’ятиповерхового житлового будинку в м. Сквира. Моя мрія - повернути в район проект ЄС/ПРООН “Місцевий розвиток, орієнтований на громаду”, з яким ми працювали в 2010-х роках, який був цікавим не лише в тому, що вирішував конкретні проблеми жителів, а й тим, що сприяв розвитку самоорганізації громад. Після того, як президентом став Віктор Янукович, я пішов з органів влади у сільське господарство. Слідом за мною “пішов” з району і проект. Та головна моя мета - продовжувати працювати на користь людям.  Читайте: Наталія Баласинович: Не виключаю, що робота в районі буде стартом для майбутньої політичної кар'єри Олександр Гулак: Не буду займатись політикою до 65 років Владислав Байчас: В Бориспільському районі відбувається не децентралізація, а централізація Сергій Гришко: У Броварському районі занепадає ринок землі Віктор Грицай: “Треба лише 47 мільйонів, аби ніяких заморських біженців в Яготинському районі точно не було” Володимир Замирайло: “Громади у Богуславському районі спроектовані “методом склянки” Наталiя Жубер: “В Тетіївському районі немає жодного водного об'єкту, у користувача якого були б усі необхідні документи” Володимир Гуменюк: “Система Prozorro дисциплінує, але людей все рівно цікавить, як її обійти” Петро Качкалда: “Вже давно стоять Боїнги, напаковані грошима під зняття мораторію на продаж землі” Олександр Івченко: “Цього року, думаю, створення Згурівської ОТР очікувати не варто” Володимир Кузьменко: “Обласній владі варто звертати більше уваги на віддалені райони Київщини” Іван Семцов: “Якщо дозволити продаж землі, то іноземці полізуть нам на голову зі своїми низькими відсотками на кредити” Віталій Гринчук: “Держава створює ОТГ по циркулю, не враховуючи історичні та економічні показники сіл” Георгій Єрко: “Вважаю, що процес децентралізації затягнувся” Валентина Усик: “Миронівський район в області не чують, не бачать і як можуть ігнорують” Віктор Малаш: “З питань проведення реформ обласна влада з нами не співпрацює” Людмила Урожай: “Не бачу жодних рухів у бік децентралізації на Таращанщині” Олександр Конопчук: “Підвищення “мінімалки” - це значний удар по районному бюджету” Ростислав Кириченко: “Коли температура піднімається до 30 градусів, на Київському водосховищі – ціла катастрофа” Фото: Ігор Дармостук, КиевVласть КиевVласть

Гасло “чим гірше народові - тим краще владі” за роки Незалежності для багатьох українців із алегорії перетворилося на основну формулу взаємин між громадянами і керманичами різного штибу. Небезпідставно в суспільній свідомості образ чиновника чи депутата закарбовано поряд із образом злодія чи пройдисвіта. Плюс, майже інстинктивно на питання “навіщо хтось іде до влади?”, більшість українців відповість: “красти”. КиевVласть вирішила розібратися: чим приваблива і кого приваблює влада районного рівня. Протягом 25 тижнів журналісти видання відвідують всі районні ради Київщини, аби поговорити про владу, гроші і життя із головами цих поважних представницьких органів. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю з головою Вишгородської районної ради Ростиславом Кириченко. KV: Розкажіть про бюджетні показники 2016-2017 років. Чи є приріст? За рахунок чого? Ростислав Кириченко: План доходів загального та спеціального фонду районного бюджету на 2016 рік з урахуванням змін складав 437,8 млн гривень. Фактичні надходження доходів районного бюджету за звітний рік з офіційними трансфертами складали 472,2 млн гривень. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Порівняно із 2015 роком надходження до районного бюджету збільшились на 27,3%. Доходи загального фонду без офіційних трансфертів становлять 178,3 тис. гривень. Ріст надходжень до відповідного періоду минулого року збільшився на 48,6%. За І квартал цього року надходження збільшились на 47,9 %. Приріст до бюджету був зумовлений збільшенням обсягів наданих послуг та виконаних робіт суб’єктами господарювання, а також за рахунок податків та зборів на доходи фізичних осіб. Найбільшими платниками податків в районі є ТОВ “Хенкель Баутехнік”, ТОВ “Київська енергетична будівельна компанія”, ТОВ “Перший столичний хлібзавод”, ТОВ “Сандора”, філія “Каскад Київських ГЕС і ГАЕС”, ПАТ “Укргідроенерго”, ТОВ ”Кен-Пак”, ТОВ “Комплекс Агромарс”. KV: Які дії спрямовані на залучення інвесторів у Вишгородський район? Ростислав Кириченко: Вишгородський район є привабливим для інвесторів і в змозі забезпечити їхні вимоги на відповідному партнерському рівні, про що свідчить позитивна динаміка капітальних інвестицій, які були спрямовані на модернізацію підприємств Вишгородщини в останні роки: 2012 рік – 2920,9 млн гривень, 2013 рік – 3502,2 млн гривень. За 2016 рік обсяг капітальних інвестицій склав 2 065,36 млн гривень, що на 771,7 млн гривень менше, ніж у 2015 році. В районі розвивається інфраструктура підтримки підприємництва, яка включає сукупність державних та громадських інститутів, що обслуговують інтереси суб’єктів підприємницької діяльності та забезпечують їх господарську діяльність, сприяють підвищенню її ефективності. На території району функціонує 23 об’єкти інфраструктури з підтримки підприємництва. Крім того, ми розпочали створення бізнес-ради при Вишгородській районній раді, суть якої полягає в створенні ефективної комунікації між бізнес-суспільством та державою, адже у співпраці з владою бізнес зможе дати суспільству набагато більше. В свою чергу “Банк проектів” – рушій створення інноваційних ідей та нових робочих місць, що є запорукою успішної економіки. А за наявності резерву бізнес-проектів, які сприятимуть створенню робочих місць, розвитку інфраструктури та пріоритетних галузевих напрямків, місцева влада зможе запропонувати механізм підтримки підприємців. KV: Вишгородський район – аграрний? Чи можливий тут розвиток промисловості? Ростислав Кириченко: Вишгородський район можна назвати аграрно-промисловим. Протягом 2016 року в усіх категоріях господарств району відбулось зменшення виробництва валової продукції за рахунок зменшення виробництва м’яса птиці на 9 тис. тонн у ТОВ “Комплекс Агромарс”. Промисловість протягом останніх років набула більш стійких тенденцій розвитку у всіх галузях. У структурі промисловості району основними галузями є: виробництво готових металевих виробів, харчових продуктів, іншої неметалевої мінеральної продукції, а також електроенергії. KV: Які земельні скандали у Вишгородському районі? Де розміщені “гарячі точки”? Ростислав Кириченко: Проблема є із земельними ділянками, які садове товариство “Глядин”, що зареєстроване в Хотянівській сільській раді Вишгородського району, разом із Вищедубечанським лісництвом надавали в оренду. В процесі проведення слідчих дій було встановлено, що шляхом зловживання службовим становищем, під виглядом надання земельних ділянок безкоштовно в приватну власність, особи заволоділи чужими земельними ділянками. На даний час створюється комісія з представників Вишгородської районної ради, представників Ревізійної комісії, та з представників органів управління СТ “Глядин” з метою перевірки незаконного заволодіння земельних ділянок підставним особам на зазначеній території. Також був скандал навколо будівлі Новопетрівської районної лікарні. На підставі рішення Новопетрівської сільради їх державний реєстратор провів державну реєстрацію права власності на дану будівлю за територіальною громадою села Нові Петрівці в особі Новопетрівської сільської ради. Однак, Новопетрівська районна лікарня входить до складу комунального закладу “Вишгородська центральна районна лікарня”, є її відокремленим структурним підрозділом без права юридичної особи. Майно Новопетрівської районної лікарні є спільною комунальною власністю територіальних громад сіл, селища, міста Вишгородського району в особі Вишгородської районної ради, знаходиться на балансі комунального закладу “Вишгородська центральна районна лікарня”. Тому ми разом із Фондом комунального майна Вишгородського району, комунальним закладом “Вишгородська центральна районна лікарня” звернулися до Вишгородського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури. Справу розглядав суд, але станом на сьогоднішні провадження у даній справі зупинено на підставі п. 3 ч. 1 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства. KV: Чи є проблеми зі створенням госпітального округу? Ростислав Кириченко: Вишгородський район входить до складу Бородянського госпітального округу, до якого також увійшли медичні заклади м.Бучі, м.Ірпеня, Іванківського, Поліського та Бородянського районів. У 2017 році місцеві ради кожного округу повинні створити спільний майданчик для ухвалення рішень та розробки спільної позиції щодо майбутнього округу – Госпітальну раду. Ми готуємо туди трьох представників району. Головна проблема у створенні округу – відсутність достатнього нормативно-правового забезпечення. Міністерством охорони здоров’я України дотепер не затверджено обсяг надання вторинної медичної допомоги, що має забезпечуватися багатопрофільними лікарнями інтенсивного лікування першого та другого рівня. Також серед проблем – значна відстань між населеними пунктами, вкрай низька якість доріг, відсутність прямого транспортного сполучення, високі ціни на пальне та проїзні квитки, що ускладнює доїзд пацієнтів з інших районів до місць розташування майбутніх багатопрофільних лікарень інтенсивного лікування. KV: Розкажіть про проблеми децентралізації. Які громади створюються зараз, чи існують в цьому питанні конфлікти на місцевому рівні? Ростислав Кириченко: В 2015 році Київська обласна рада схвалила 4 об’єднані територіальні громади (ОТГ): Вишгородську, Петрівську, Димерську та Пірнівську. Кабінет Міністрів України затвердив тільки дві: Димерську (до її складу мають увійти 15 сільських рад - Абрамівська, Богданівська, Вахівська, Глібівська, Демидівська, Катюжанська, Козаровицька, Литвинівська, Любимівська , Руднє-Димерська, Сухолучька, Толокунська, Ровівська, Ясногородська та Димерська селищна рада) та Пірнівську ОТГ (туди увійдуть Пірнівська, Вищедубечанська, Воропаївська, Жукинська, Лебедівська, Нижчедубечанська, Новосілківська і Сувидська сільські ради). Громади Гаврилівської та Синяківської сільських рад, які також розташовані у Вишгородському районі, згідно перспективного плану КМУ у складі Бучанської ОТГ. На початку квітня 2017 року Вишгородська міська рада ініціювала добровільне об’єднання територіальних громад Хотянівської, Новосілківської, Лебедівської, Нижчедубечанської, Вищедубечанської, Пірнівської, Воропаївської, Жукинської, Сувидської, Новопетрівської, Старопетрівської, Лютізької сільських рад з адміністративним центром у місті Вишгороді. На громадських слуханнях мешканці лівобережних сіл Лебедівки, Нижчої Дубечні, Вищої Дубечні, Новосілок, Пірнового та Воропаєва були проти такої ОТГ. На думку місцевості, ці села краще об’єднати відповідно до перспективного плану КМУ - в Пірновську ОТГ. На правобережній частині району мешканці Нових Петрівців та Старих Петрівців відмовили міськраді. Громада міста Вишгород майже одноголосно підтримала створення Вишгородської об’єднаної територіальної громади. Димерська селищна рада також виступила з пропозицією щодо добровільного об’єднання територіальних громад сільських рад, які затвердив Кабмін, а також приєднання громади Гаврилівської сільської ради. Станом на сьогодні, громадські слухання проведені в селі Любимівка, де місцеві жителі одноголосно підтримали приєднання до Димера. KV: Які інфраструктурні проекти будуть реалізовані у 2017 році? Які будуть початі, які завершені? Ростислав Кириченко: Станом на сьогодні в районі проводяться капітальні ремонти відділень та холу Вишгородської центральної районної лікарні (ЦРЛ) та Димерської районної лікарні. Проводяться проектні та вишукувальні роботи у Вишгородській районній гімназії “Інтелект”, Новопетрівській ЗОШ №3, Лютізькій, Вищедубечанській, Ясногородській, Любедівській та Синяківській загальноосвітніхніх школах, а також у Жукинській опорній школі. Планується проведення капітальних ремонтів покрівель та фасаду Катюжанської, Ясногородської, Любиміської шкіл, у Новосілківській ЗОШ заплановані роботи по реконструкції з прибудовою спортивного залу с. Новосілки. В Вишгородській ДЮСШ проводиться капітальний ремонт басейну. У Вишгородській спеціалізованій школі “Сузір’я” заплановано капітальний ремонт спортивних майданчиків (стадіону) на території школи. Також ми продовжуємо активну роботу по розширення місць у дошкільних навчальних закладах Вишгородського району. Капітальні ремонти з прибудовою проводяться у Лютізькому, Пірнівському садочках, капітальні ремонтні роботи – в Катюжанському, Литвинівському та Димерському садочках. Шляхом перепланування приміщення КЗ “Соціальний гуртожиток” планується збільшення місць дитячого садочку в с. Жукин. В минулому році з районного бюджету було виділено 4 465 тис. гривень та придбано приміщення з прилеглою територією для подальшого відкриття ДНЗ в с. Лебедівка на 80 місць. Станом на сьогодні виготовляється документація щодо зміни цільового призначення об′єкту. Підходить до завершення капітальний ремонт ремонт спортивного залу РБК “Енергетик”, проводяться капітальні ремонти Катюжансього, Пірнівського, Сухолуцього та Сувидського будинків культури. Також заплановані капітальні ремонти доріг вулиць у селах Савенка, Дудки, Абрамівка, Вища Дубечня, Сухолуччя, Лебедівка, Воропаїв, Козаровичі, Жукин, Катюжанка, Нижча Дубечня та Литвинівка. KV: Чи працює в районі “Прозорро”? Ростислав Кириченко: Так, ми активно використовуємо систему електронних закупівель, але була проблема. Нещодавно для райради купували папір через “Прозорро”. Компанія, яка була на першому місці, не вийшла на зв'язок. Довелось проводити тендер повторно. KV: Чи зберіг Олександр Горган вплив на Вишгородську райраду? Чи є стабільність в її роботі? Ростислав Кириченко: Я не можу сказати, що хтось має на нас вплив. До райради пройшли депутати восьми політичних сил, комісії було створено демократично, тобто кожна партія в нас бере участь у всіх сферах життя району. В нас одна ціль, не дивлячись на різні партії - це розвиток Вишгородського району. KV: Ширяться чутки, що більшість депутатів райради вже довгий час підконтрольні народному депутату Ярославу Москаленку. Чи справді це так? Ростислав Кириченко: Я думаю, що це не більше, ніж чиєсь оціночне судження. Якщо нам потрібно підтримати Ярослава Миколайовича, то ми робимо це винятково у питаннях покращення життя району. Часто ми звертаємось до нього із проблемами і отримуємо допомогу. KV: Чи є конфлікт між РДА і радою? Ростислав Кириченко: Є деякі непорозуміння, але вони більше технічні, за більше року роботи ми навчились знаходити спільну мову. В нас побудована така співпраця, що один без одного ми існувати не можемо. Незважаючи на те, що кожен займається своєю роботою, ми обов’язково радимось у важливих питаннях. KV: Чи є у районі проблеми, про які не чують на обласному рівні? Чи є співпраця з облдержадміністрацією? Ростислав Кириченко: Є проблема із перевізниками, але вона помалу вирішується після приходу нового губернатора. Скарг від людей стало значно менше. Раніше їх не влаштовувало ставлення водіїв до пасажирів, стан транспорту та, звісно, ціна проїзду. Зараз до Києва з Вишгорода можна доїхати за 7 гривень. Була ідея створити два маршрути - з лівого та правого берега столиці до Вишгорода. Тоді б наша райдержадміністрація оголосила конкурс і в подальшому ми б мали вплив на цих перевізників. Але тут є певні проблеми. Є також проблеми із екологічним станом Київського водосховища. Коли температура повітря піднімається до 30 градусів із позначкою плюс, то тут ціла катастрофа. Але це не можна вирішити за один день. До того ж ми не маємо ні коштів, ні спеціалістів. Взагалі наші проблеми в області чують, співпраця є. Часто нам виділяють кошти на соціальні проекти. Та це все робиться поступово. KV: Яка наразі ситуація із Межигір’ям? Ростислав Кириченко: По цьому питанню ми співпрацюємо із народним депутатом кількох скликань, юристом та сенатором Міжнародного парламенту безпеки і миру Юрієм Кармазіним. Землі, які раніше були володінням екс-президента Віктора Януковича, зараз у державній власності. Майно знаходиться під арештом, прокуратура веде слідство. За історичною довідкою там був розташований монастир та інші значимі об’єкти. Зараз наша ціль - відтворити знищене. Читайте: Досье: Кириченко Ростислав Николаевич KV: З якою метою Ви прийшли до влади? Як бачите свою подальшу кар’єру? Ростислав Кириченко: Після двох революцій я зрозумів – час змінювати щось власними руками. Я бачу, як зробити життя кращим, але для цього не завжди є можливості. Можливо, посада голови райради – це старт моєї політичної кар'єри. Читайте: Наталія Баласинович: Не виключаю, що робота в районі буде стартом для майбутньої політичної кар'єри Олександр Гулак: Не буду займатись політикою до 65 років Владислав Байчас: В Бориспільському районі відбувається не децентралізація, а централізація Сергій Гришко: У Броварському районі занепадає ринок землі Віктор Грицай: “Треба лише 47 мільйонів, аби ніяких заморських біженців в Яготинському районі точно не було” Володимир Замирайло: “Громади у Богуславському районі спроектовані “методом склянки” Наталiя Жубер: “В Тетіївському районі немає жодного водного об'єкту, у користувача якого були б усі необхідні документи” Володимир Гуменюк: “Система Prozorro дисциплінує, але людей все рівно цікавить, як її обійти” Петро Качкалда: “Вже давно стоять Боїнги, напаковані грошима під зняття мораторію на продаж землі” Олександр Івченко: “Цього року, думаю, створення Згурівської ОТР очікувати не варто” Володимир Кузьменко: “Обласній владі варто звертати більше уваги на віддалені райони Київщини” Іван Семцов: “Якщо дозволити продаж землі, то іноземці полізуть нам на голову зі своїми низькими відсотками на кредити” Віталій Гринчук: “Держава створює ОТГ по циркулю, не враховуючи історичні та економічні показники сіл” Георгій Єрко: “Вважаю, що процес децентралізації затягнувся” Валентина Усик: “Миронівський район в області не чують, не бачать і як можуть ігнорують” Віктор Малаш: “З питань проведення реформ обласна влада з нами не співпрацює” Людмила Урожай: “Не бачу жодних рухів у бік децентралізації на Таращанщині” Олександр Конопчук: “Підвищення “мінімалки” - це значний удар по районному бюджету” Фото: Вышгородский райсовет КиевVласть

Уже чверть століття ми живемо в якісно іншій системі координат. Час немалий. Та багато міфів старої системи ніяк не покинуть нас. Вони і далі насаджуються абсолютною більшістю українських політиків, а тому (і це набагато гірше) продовжують панувати в наших головах. Один з таких міфів – це міф про безоплатність медицини, освіти та інших сфер. Змінилося тільки одне: раніше ми дякували партії за цю безоплатність, а зараз – державі. На жаль, ця, м’яко кажучи, неправильна ідеологія безоплатності зафіксована в нашій Конституції. Та задайте собі неминуче очевидне питання: а звідки беруться кошти на зарплати лікарів, учителів, на утримання шкіл, лікарень тощо? Може ці витрати бере на себе США чи Росія? Та нібито ні. Оплата йде через бюджет з наших із вами кишень, із кишені тих, кому надаються так звані безоплатні медична допомога та освіта. Кашу в наших головах, напевно, робить наступна обставина. Коли ми купуємо хліб, то розуміємо, за що платимо. Насправді, крім очевидної і зрозумілої оплати хліба, ми водночас платимо й за багато чого іншого, абсолютно не пов’язаного з хлібом, наприклад, за освіту, медицину, оборону та інше. Бо крім ціни хліба ми, громадяни, ще сплачуємо ПДВ, а точніше сплачуємо через цей податок уже згадані “безоплатні” послуги. Тільки, купуючи хліб, ми розуміємо, що платимо тим, хто на всіх ланках виробляв цей хліб. Сплачуючи ПДВ чи інші податки, ми не знаємо, на які цілі в кінцевому рахунку підуть наші гривні. Бо така природа бюджету. Це кошик, а ще простіше – “общак” усієї української громади. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Дана обставина (відсутності прямої прив’язки оплати) не міняє суті. Бо не буває нічого безоплатного. За все треба платити. Усім. І всі громадяни України завжди це робили і роблять. Минулого, 2016 року, кожен з нас заплатив тільки 5,5 тис. грн. ПДВ. До речі, це більше, ніж прибуткового податку – в середньому 3,3 тис. грн. на людину. Нав’язувана нам політика “безоплатності” реально обходиться всім багатократною платністю. Перший раз ми платимо за “безоплатну” медицину, сплачуючи податки. Другий раз платимо, коли чиновник знаходить схеми, як дорожче купити ліки чи отримати відкати на будівництві лікарні або школи. Ці гроші йдуть у чиїсь кишені, минаючи медицину, хоча у звітності проходять як видатки на медицину. Третій раз ми платимо під час візиту до лікаря системи “безоплатної” медицини.  Неправильність системи і в тому, що платна “безоплатність” по-різному стосується нас. Бо одні відвідують заклади, де є краще обладнання і навіть безоплатні медикаменти, інші не бачать ні першого, ні другого. Насамкінець мушу зазначити ще два моменти. Перший: даний матеріал не має відношення до медичної реформи, яку пробують зараз почати в Україні. Бо нею не передбачається фундаментального демонтажу системи та відмови від бюджетного фінансування. Такий демонтаж потребує передусім “промивки” наших мізків. І в першу чергу в тих, кого ми уповноважуємо приймати рішення. А тому це швидше реакція на сплеск активності щодо захисту видатного досягнення комунізму – “безоплатної” медицини. Другий момент. Очевидно, є необхідність пояснити, як і хто платить податки, наповнює наш спільний український казан. Бо це допоможе краще зрозуміти феномен “безоплатної платності”. Про це скажу окремо. Віктор Пинзеник, парламентар, член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету Джерело КиевVласть