Київщина ризикує втратити частину молочної галузі: більшість переробників та виробників сировини вже заявили про проблеми з рентабельністю виробництва через ціни на газ та політику торгових мереж. Скорочення виробництва та закриття заводів у столичному регіоні вдарить не лише по споживачеві, а й по економіці всієї області. Молочарі твердять: якщо за півроку влада не організується для підтримки агропромислового сектору, українське молоко зникне як явище. Молочна криза З початку року виробники та переробники молочної продукції заявляють про загрозу зупинки виробництва. Як стало відомо KV, причиною називають високу ціну на газ, що поглибила й так кризове становище галузі. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   За рік, що минув в цілому ціни на газ зросли у 10 разів: з 6-7 гривень за кубометр у січні 2021 року до 60-70 гривень за кубометр у грудні.  Через різке підвищення цін на блакитне паливо, напередодні нового року закупівельна ціна на молокосировину знизилась на 10%.  Крім цього, зросли інші витрати, як виробничих, так і переробних підприємств: мінеральні добрива для вирощування кормів подорожчали у 4-5 разів, ветеринарні препарати – на 30%, виросло у ціні технічне обладнання.  Через те, що 2020 рік був доволі посушливим, фермери не змогли заготовити достатньої кількості кормів або вони були поганої якості. Тому з'явилися додаткові витрати на білкові корми, які також подорожчали у 2-3 рази.  Експерти наголошують: оскільки Київщина входить до топ-5 областей України за обсягом надходження промислового молока на переробку, ситуація критична: лише за минулий рік відсоток виробництва молочно-товарними фермами знизився на майже 20% і становив 144,4 тис. тонн молока. Молочарні ферми населення виробили 13 тис. тонн молока, що на 11,8% менше, ніж у 2020 році.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Загалом Київська область минулоріч виробила 225,9 тис. тонн молока (-1% проти показників 2020 року) від МТФ та 142,5 тис. тонн (-8,5%) від господарств населення.  Цікаво, що за минулий рік також збільшився відсоток великої рогатої худоби, що надійшла на переробні підприємства. Так, на забій було відправлено 2113 корів. Як розповіла у коментарі KV генеральна директорка “Асоціації молочарів України” Ганна Лавренюк, найбільше скорочення обсягів молока відбувається від присадибного сектору. Йдеться про виробництво молока від селян, що тримають одну-дві корови та здають молоко у пункти прийому, яке також потрапляє до переробників. Наразі це близько 20% всього молока, інше – від МТФ. Ще п'ять років назад таке співвідношення було приблизно 30 на 70, що свідчить про стрімкий рух до підвищення частки промислового сектору у ринку молочної продукції.  “Це пов'язано з урбанізацією, відтоком молоді із села, підвищенням собівартості виробництва молока, новими ветеринарними вимогами та інше. Таким чином єдині, хто може забезпечити стале виробництво молока – великі товарні ферми. Однак, оскільки виробництво молока в Україні скорочується за рахунок виходу з ринку присадибного сектору, промисловий сектор не встигає компенсувати такі втрати. І його також останні три роки сильно лихоманить. У інвесторів та власників товарних ферм немає впевненості у надійності аграрної політики стосовно молочної галузі. Наша галузь вимагає інвестицій близько 6 тис. доларів на одну корову, а термін окупності коштів – 8-10 років. Із урахуванням сьогоднішніх здорожчань – 14-15 років. Багато інвесторів задумались, чи варто йти у такий дорогий та ризикований бізнес”, – каже вона.  На межі На початку січня ЗМІ повідомляли про лист від "Яготинського маслозаводу" до партнерів, де повідомлялося про припинення виробництва через значне подорожчання газу.  Пізніше ГК “Молочний альянс” повідомив, що лист був направлений партнерам з метою інформування про критичну ситуацію не лише у їхніх підприємств, а й у всій галузі, і поки підприємство працює за графіком.  Однак, заводи Київщини підтвердили, що ситуація із виробництвом наразі змушує бажати кращого. Так, наприклад директор ПрАТ “КАГМА” (Кагарлик) Вадим Мірошник розповів KV, що у перелік, за яким було встановлено фіксовану ціну на газ для бюджетних установ, завод не потрапив, тому немає пільгової ціни на газ. “Наше підприємство продовжує свою роботу. Ми подали заявку на отримання газу власного видобутку, але як буде далі поки невідомо. Подавали заявку на отримання пільгових тарифів на газ протягом двох місяців (січень-лютий), але її було відхилено. На якій підставі це сталось – не знає ні Мінагрополітики, ні Мінекономіки, ні Комітет з біржових торгівель. Висувають припущення, що заявка могла бути неправильно оформлена чи потрапила до спаму, проте точних причин ніхто не назвав”, – каже він.  За словами директора ПП “Сімол” Михайло Сіренко (Рокитнянський маслозавод), у них ситуація із виробництвом продукції вкрай критична.  “На сьогоднішній день маємо такі умови, в яких неможливо працювати. Обсяги виробництва, звісно, зменшились. Ще залишилось карантинним обмеженням внести свої зміни і тоді взагалі не знаю, як бути. Люди й так обідніли настільки, що далі немає куди. Зараз не можу сказати, що підприємство на межі закриття. Поки працюємо на тих ресурсах, які були напрацьовані роками. Що буде далі – не знаю”, – зазначив він.  Голова Згурівської громади і засновник ТМ “Зінка” (виробництво продукції з козячого молоко) Василь Цвик розповів KV, що ситуація із переробкою стабільна, оскільки вони використовують власну сировину. ”Зінка” не використовує газ, хоча з електрикою та іншим проблеми є, як і всюди. Наше підприємство працює за рахунок власного виробництва. У кого основний вид діяльності – виробництво молока, тому держава знизила ціни на газ до 18 гривень. Я не вірю, що у підприємств є проблеми із цим. Так, все дорожчає – корм, упаковка та інші розхідні матеріали. Звісно, що це впливає на обсяги виробництва. І кожного дня щось змінюється. А проблема в тому, що супермаркети ціни не піднімають. Відсутній симбіоз. Нам простіше, бо маємо своє молоко. А ті підприємства, які його купують, хочуть перекласти відповідальність на виробників. Виробники – на молокозаводи. Мережі як мали свої ціни, так і мають. Ці конфлікти на їхню сталу вартість ніяк не впливають. Те, чого не вистачає у цій ситуації – діалогу”, – сказав він.  На журналістський запит KV до Сквирської міської ради відповіли, що на її території переробкою молока, виробництвом масла та сиру займається лише одне підприємство – ТОВ “Сквирський завод продтоварів”. Там через підвищення тарифів на газ проблем немає, оскільки вони користуються альтернативними видами палива. Тимчасова знижка До жовтня 2021 року молоковиробничі підприємства працювали “в нуль” або із від'ємним прибутком. Лише наприкінці року вони почали отримувати певні доходи, поки стрімко не зросла ціна на газ. Тоді певним медіатором у ситуації між виробниками та переробниками виступило Міністерство аграрної політики. Пізніше до обговорень доєдналося Міністерство економіки.  5 січня Міністерство аграрної політики та продовольства України оприлюднило список суб'єктів господарювання, які виробляють товари, що мають істотну соціальну значущість та зможуть отримувати для своєї роботи природний газ внутрішнього видобутку з обмеженою націнкою 25 відсотків. Очікувалось, що цей наказ дасть змогу виробникам не зупиняти виробництво та не підвищувати ціни на соціально важливі продукти. Однак, в Асоціації газовидобувних компаній України відразу заявили, що державний контроль цін на газ – це не ринковий механізм, і таке рішення призведе до ще більшої імпортозалежності. Там не виключають, що якщо “думка газовидобувників буде проігнорована, компанії будуть змушені відстоювати свої законні інтереси у встановленому законодавством порядку”, тобто – йти до суду. Крім цього було внесено зміни до постанови Кабміну стосовно заходів протидії епідемії коронавірусу щодо соціально значущих продуктів. У молочній галузі це ті підприємства, які мають основний вид діяльності – переробка молока та виробництво сиру. За словами Ганни Лавренюк, на лютий вартість газу для таких підприємств була встановлена на рівні 11,7 гривень за кубометр. Однак, не всі підприємства мають цей вид діяльності, як основний, до того ж, пільговий газ надається лише на пастеризоване молоко. Також є низка заводів, яка виробляє тільки сир і не може претендувати на пільгу.  Таким чином, проблема частково була вирішена лише на період до кінця лютого. Оскільки тариф встановлюється кожного місяця, як виробники, так і переробники молока, не мають жодних гарантій, що у березні ціна знову не підвищиться у 10 разів.  У пошуках виходу В Асоціації молочарів України запевнили KV, що вихід є – необхідно шукати інструменти впливу на розбалансованість розподілу витрат та заробітків у ланцюжку від виробника до торгової мережі, через яку реалізується 80% всієї продукції.  “Є доведені факти, коли торгівельні мережі затримують розрахунок постачальникам швидкопсувної продукції, яка реалізується за 2 тижні, на 90-120 днів. Тобто кредитуються за рахунок постачальників”, – кажуть в Асоціації. При цьому, додали експерти, більшість торговельних мереж активно беруть продукцію з імпорту або самі виступають імпортерами. І якщо на вітчизняну продукцію діє відстрочка, яка може сягати 120 днів, то на імпорт – передплата або розрахунок по факту поставки. Таким чином за рахунок вітчизняної харчової промисловості торгові мережі фінансують імпорт, що, за думкою Асоціації, не є справедливим.  Одночасно спостерігається скорочення експорту української продукції. Відсоток імпорту значно переважає відсоток експорту, що негативно впливає на розвиток галузі в Україні.  “Для покращення ситуації на зовнішньому ринку необхідно мати чітку позицію Мінагрополітики і Мінекономіки. Впродовж найближчих 6 місяців необхідно вжити стрімких заходів, аби зупинити нарощення кризи у молочній галузі. У нас немає часу чекати ще рік”, – підкреслили в Асоціації.  Молочарі вимагають прийняття змін до ЗУ “Про внутрішню торгівлю” у частині встановлення справедливих розрахунків за харчову продукцію, обмеження додаткових послуг, які прописуються торговими мережами (відомі факти, що крім торгової націнки 15-20% у договорі постачання мережі прописують додаткові послуги, які можуть досягати 40% від вартості товару).  Також розраховують на держпідтримку вітчизняних виробників.  “Ця боротьба буде непростою, але вона необхідна, щоб дати нашій галузі шанс на розвиток. Молочна галузь одна з найбільш ємних галузей і її втрата означатиме втрату стабільності загалом по Україні. Цього неможливо допустити. Один робітник на молочно-товарній фермі дає роботу ще 9 працівникам у суміжних галузях. Молочна галузь забезпечує велику частину податкових відрахувань як у місцеві, так і в державний бюджети”, – каже Ганна Лавренюк.  Варто зазначити, що Міністерство економічного розвитку на звернення низки переробних заводів, молочарних асоціацій ініціювало розслідування стосовно неконкурентного імпорту. Зареєстровано у справі величезну кількість дотичних сторін – це і посольства, і торгові мережі, і переробні підприємства.  Нагадаємо, як раніше писала KV, Кабінет Міністрів вирішив матеріально підтримати сільгоспвиробників, які вирощують культури із застосуванням гідротехнічної меліорації. Сума підтримки не змінилася, але додалася обов'язкова умова для отримання допомоги від держави – використання вітчизняної техніки. Читайте: Село і люди: інновації у сільському господарстві торкнуться більшості громад Київщини КиевVласть

Киевская облгосадминистрация выдала  лицензию на право ведения хозяйственной деятельности на территории Киевской области компании "Биотерм-Фастов". Об этом KV стало известно из распоряжения № 10, подписанного и. о. главы администрации Дмитрием Назаренко 14 января 2022 года. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” "Выдать Обществу с Ограниченной Ответственностью "Биотерм-Фастов" лицензию на право осуществления хозяйственной деятельности по транспортировке тепловой энергии по магистральным и местным (распределительным) тепловым сетям", – говорится в сообщении. Как стало известно, за выдачу лицензии с лицензиата взимается разовая плата в размере 10 процентов от размера одного прожиточного минимума для трудоспособных лиц, действующего на день принятия этого распоряжения, которая должна быть внесена лицензиатом в срок не позднее десяти рабочих дней со дня обнародования этого распоряжение в установленном порядке. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Напомним, что компании “Биотерм-Фастов” – это частная организация с ограниченной ответственностью, директорами которой являются Станислав Онищук и Константин Гаврилюк. Основной вид их деятельности – поставка пара, горячей воды и кондиционированного воздуха. Кроме этого, компания также занимаемся лесопильным и строгальным производством и складским хозяйством. Читайте также: Вони пройшли: депутати ради Фастівської міської громади Станислав Онищук также является руководителем компаний "Фарт" (розничная торговля горючим), "Евро Паливо" (деятельность посредников в торговле топливом, рудами, металлами и промышленными химическими веществами) и бенефициаром компании "Паливо-ТНК" (розничная торговля горючим). Читайте также: Глава КОГА Володин назначил стипендии выдающимся деятелям культуры Киевщины Фото: соцсети. КиевVласть

За заявами представників влади українці ще ніколи так хорошо не жили, як у поточному році  – і дороги будують, і мінімалка в доларах найвища, і кисню вистачає. І тільки з виступів опозиціонерів всіх кольорів маємо: найгірший за всі роки економічний й соціальний стан та енергетичний колапс на порозі. Що сталося в 2021-му то вже сталося, а от що нам обіцяє рік 2022-й? Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Юридичним підґрунтям наших очікувань передусім є: - послання президента Володимира Зеленського до Верховної Ради (ВР) про внутрішнє та зовнішнє становище України; - закон 1928-IX про державний бюджет на 2022 рік; - указ президента Володимира Зеленського №392/2020 “Про Стратегію національної безпеки України”; - двічі провалену в ВР програму діяльності Кабінету міністрів Дениса Шмигаля; - Угода про асоціацію між Україною та ЄС, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами. Безперечно слід було б ще послатися на Конституцію, на ратифіковані Україною конвенції Міжнародної організації праці та на Європейську соціальну хартію(переглянуту), але ці документи не у великій пошані у теперішньої влади. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Окрім того вкрай важливо врахувати фактичні передумови, зокрема: - інфляція в кінці 2021 року сильно вийшла з берегів, особливо – щодо цін і тарифів на електрику, газ, вугілля та автомобільне паливо і продукти харчування (див. таблицю). Показовим є - здорожчання т. зв. “борщового набору” за рік у 2,6 разів; - за рік індекс вартості найпопулярнішого новорічного салату олів'є зріс на 21%. Дуже впливовим чинником на якість життя українців має заборгованість із заробітної плати, яка носить багаторічний хронічний характер (див. графік). За даними Державної служби статистики України, станом на 1 листопада 2021 року сума простроченої заборгованості із виплати заробітної плати становить вже 4 007,41 млн гривень, яка збільшилася на 1,9% порівняно з місяцем раніше (4 004,61 млн гривень — станом на жовтень місяць 2021 р). Заборгованість лишень шахтарям наближається до двох мільярдів гривень. До цієї заборгованості слід додати значні затримки з оплатою лікарняних та виплатою допомоги по безробіттю. За даними Фонду соціального страхування України потреба у видатках на лікарняні і страхові виплати перевищила надходження на 2,7 млрд гривень у листопаді. Це далеко не вичерпний перелік факторів, що вже впливають на якість життя українців в наступному році. Враховуючи юридичне і фактичне підґрунтя подій, що можуть  статися, слід бути готовими до наступного: - вибухове зростання з квітня 2022 року цін і тарифів для населення, передусім – на комуналку і продукти харчування, а також на проїзд у всіх видах транспорту, бо вкрай малоймовірним є утримання інфляції в межах 6,2%, як це передбачено держбюджетом-2022, за самими оптимістичними оцінками інфляція буде 11-15%; -  суттєво поглибиться тінізація економіки й “конвертизація” оплати праці, що суттєво обмежить джерела наповнення державного і місцевих бюджетів. При цьому заплановані законом про держбюджет-2022 доходи навіть будуть перевиконані, але не реальними грошима, а інфляційними; - заробітна плата українців у вимірі покупної спроможності продовжить значно відставати від зарплат в Чехії й Польщі, а тим паче – від оплати праці “старих” членів Євросоюзу. При цьому трудові доходи держава дискримінаційно оподатковує найвищими податками як у порівнянні як з бізнесом так із оподаткуванням “пасивних доходів”; - штучно в 2,5-3 рази занижена мінімальна зарплата, а відтак і кратно занижена зарплата середньо кваліфікованих працівників, спонукати українців й надалі шукати кращого життя за кордоном - проблема з вчасністю оплати набуде ще більшого загострення й високоймовірно буде встановлено новий антирекорд — зарплатня заборгованість перевищить 5 млрд гривень Поряд з цим очікується продовження жорсткого наступу на залишки трудових прав, зокрема через спробу прийняття урядового законопроекту №5388 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції трудових відносин”. Вкрай негативні наслідки можуть мати цілеспрямовані дії “моно-депутатів” щодо фактичної руйнації системи соціального страхування шляхом прийняття законів про відверте одержавлення соцстрахування та “зливання” соцстрахівських фондів в “єдиний казан” Пенсійного фонду — ВР прийняла у першому читанні законопроєкт №3663, який вносить зміни до закону "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (нова редакція). Просто скандальним і з величезними корупційними та економічними ризиками є намагання голови соціального комітету ВР Галини Третьякової та прем'єра Дениса Шмигаля просунути законопроєкт про запровадження примусового пенсійного накопичення без будь-яких реальних гарантій виплати цих пенсій у майбутньому — на сайті ВР зареєстровано “доопрацьований” з численними порушеннями законопроєкт №2683 “Про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення”. Висновок. Політика “дешевої робочої сили” буде продовжена у 2022 році. Україна залишатиметься самою злиденною країною Європи. Але влада навіть не демонструє намірів принаймні  створення системного документу, де були б окреслені реальні етапи забезпечення в країні європейських стандартів праці та якості життя. Читайте: Уряд Шмигаля та (анти)соціальна Третьякова програмують нас бути найбіднішими в Європі (документи) Сергій Кондрюк, експерт з питань соціально-трудових відносинКиевVласть

Макарівська громада підписала усі необхідні контракти для повноцінного запуску опалювального сезону. Закупівлю газу було проведено за спрощеною переговорною процедурою не витрачаючи двадцять зайвих днів. Про це KV стало відомо із повідомлення Макарівського селищного голови Вадима Токара, що представляє політичну партію “За Майбутнє”.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  За словами очільника громади, 24 із 35 комунальних освітніх закладів, які послуговуються альтернативним паливом, отримують тепло ще з середини жовтня. Однак 11 навчальних закладів, які опалюються завдяки газу, досі залишалися без опалення. За його словами, постачальники не готові були пропонувати газ дешевше 35-40 грн/м3, а селищна рада натомість не мала змоги закуповувати паливо за вказаними цінами. Тому усі торги, оголошені селищною радою, зривалися. Водночас укладання договорів згідно з Меморандумом про тарифи було неможливим, оскільки Кабінет Міністрів не передбачив їхньої форми. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться “Зрештою, уряд погодив орієнтовну форму договору на постачання лише у середині жовтня. Макарівська селищна рада також отримала висновок експертної комісії ДСНС України про те, що відсутність постачання природного газу слід класифікувати як надзвичайну ситуацію регіонального рівня. Це дозволило провести закупівлю газу за спрощеною переговорною процедурою не витрачаючи двадцять зайвих днів”, – повідомив він. Застосування цього алгоритму нарешті дозволило громаді укласти договори на постачання газу за прийнятною ціною, передбаченою Меморандумом про тарифи. “На сьогодні вже укладено Договір на постачання газу з ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг". Це дозволить дати тепло в освітні заклади нашої громади вже найближчим часом”, – повідомив Очільник Макарівської громади. Він також додав, що у зв’язку з поточною ситуацією в громаді розглянуть можливість повного переходу на альтернативне паливо у майбутньому. Як повідомляв голова фракції “ЗА МАЙБУТНЄ” у Київській обласній раді Ярослав Москаленко, громади Київщини уже отримали від Київської обласної ради (КОР) майже 10 млн грн на погашення тарифної різниці. Це лише перша частина суми, запланованої на підтримку громад – загалом у КОР планують розподілити до 19 млн гривень. Нагадаємо, як писала KV, Державна енергетична компанія Енергоатом не виконує зобов'язань перед громадами, які взяла на себе у зв'язку з будівництвом у Чорнобильській зоні Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива. Читайте: Депутати Київоблради проінспектували дитячий табір “Лісова застава” Фото: сторінка фракції КиевVласть

Депутати Київської обласної ради збільшили вартість опалення для обласних тепломереж і компенсували їм різницю у тарифах для населення. Часткову компенсацію спрямували до міських бюджетів. Кошти одержали лише 24 громади, які  централізовано забезпечують населення теплом. Місцева влада вказує на проблеми утримання бюджетної сфери, вартість газу для якої також суттєво зросла. Ситуація дедалі критичніша, очільники громад сподіваються, що область і тут простягне їм руку допомоги. Нові тарифи  Як стало відомо KV, 21 жовтня депутати Київської обласної ради прийняли рішення “Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії комунальному підприємству Київської обласної ради “Переяслав-Хмельницьктепломережа”, комунальному підприємству “Києво-Святошинська тепломережа” Київської обласної ради”.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Так, згідно додатків до рішення, для КП “Переяслав-Хмельницьктепломережа” було встановлено тариф за 1 Гкал без ПДВ у розмірі: для категорії “бюджетні установи та організації” 3 766,72 гривень, для категорії “інші споживачі” – 4 865,93 гривень, для категорії “населення” – 2 579,28 гривень.  Тарифи на теплову енергію, що діяли раніше, вказані на сайті тепломережі з урахуванням ПДВ.  Для КП “Києво-Святошинська тепломережа” встановлено тарифи: для бюджетних установ та організацій – 3 691,37 гривень, для інших споживачів – 5 058,97 гривень, для населення – 2 533,74 гривень без ПДВ за 1 Гкал. При цьому раніше тариф для населення становив 1 287,89 гривень, для бюджетних установ та організацій – 2 338,48 гривень, для інших споживачів – 2 347,45 гривень за 1 Гкал з ПДВ.  Як розповів у коментарі KV депутат Київоблради (“За Майбутнє”), голова постійної комісії з питань управління комунальною власністю, приватизації, житлово-комунального господарства та впровадження енергозберігаючих технологій Володимир Сабадаш, для населення тариф не виріс. “Тарифи підняли до економічно обґрунтованих, не зачіпали лише тариф для населення. Він виріс для тепломереж. Різниця буде компенсуватись із обласного бюджету та бюджетів громад”, – каже він.  У коментарі депутат облради Олександр Колодій (ВО “Батьківщина”) розповів, що тарифи для обласних КП не піднімались роками.  "Наразі ми підняли тарифи для тих підприємств, які перебувають у підпорядкуванні облради. Оскільки деякі особи страждають популізмом, тарифи не піднімались роками. І через це ми змушені їх підняти відразу на значну суму”, – каже він.  Компенсація тепломережам Також депутати Київоблради прийняли чергові зміни до Київської обласної цільової програми підтримки підприємств спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області і запобігання їх банкрутству на 2020-2022 роки. У вересні обласні депутати вже надавали фінансову підтримку своїм КП на погашення боргів, а саме: "Управління споруд", “Переяслав-Хмельницьктепломережа” та "Кагарликтепломережа". У додатку до рішення вказано, що цього разу вже по 4 млн гривень з обласного бюджету на погашення заборгованості за спожитий природний газ перед АТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” та АТ “Оператор газорозподільної системи “Київоблгаз” одержать КП “Переяслав-Хмельницьктепломережа” та КП “Києво-Святошинська тепломережа”.  Читайте: Проєкт “Децентралізація”: тепломережі столичного регіону загрузли у боргах Кошти громадам Крім того, на засіданні позачергової сесії депутати проголосували за часткове відшкодування різниці в тарифах на послуги з постачання теплової енергії населенню, встановлених на 2021 рік. Як повідомила на своїй сторінці у Facebook голова Київоблради Наталія Гунько, тергромади Київщини одержать з обласного бюджету 19 мільйонів гривень. "24 громади області отримають відшкодування в розмірі від 5 до 13% від необхідної суми. Це кошти, які розраховані тільки до кінця цього року. Тобто при формуванні бюджету 2022 ми також будемо розглядати можливість відшкодувати різницю в тарифах для громад Київщини до кінця опалювального сезону", – говорить вона. І як додав у коментарі KV депутат облради Олександр Колодій, таке рішення обласна влада прийняла, виходячи із неодноразових звернень місцевого самоврядування зарадити ситуації щодо різкого зростання цін на паливо. “Асоціація міст, міські голови та голови громад неодноразово звертались до Київської обласної ради щодо компенсації різниці в тарифах у зв'язку із зростанням вартості енергоносіїв, заробітної плати та іншого. Тому таку компенсацію ми виділили. Ті міські, селищні та сільські громади, які подали відповідні заяви, кошти одержали", – говорить депутат. У додатку до рішення “Про затвердження Програми фінансової підтримки місцевих бюджетів Київської області з часткового відшкодування різниці в тарифах на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води населенню, встановлених уповноваженими органами на 2021 рік” визначено перелік громад, що одержали компенсації.  Так, найбільше коштів одержить Білоцерківська громада – КП БМР “Білоцерківтепломережа” виділено 5,3 млн гривень. Комунальне підприємство Броварської громади “Броваритепловодоенергія” отримає 3,09 млн гривень, КП “Бориспільтепломережа” Бориспільської громади – 1,9 млн гривень.  Підприємству Вишневої громади “Вишнівськтеплоенерго” було виділено 1,6 млн гривень. По 1,1 млн гривень спрямують підприємствам Славутицької та Вишгородської громад – “Управління житлово-комунального господарства” та “Вишгородтепломережа”. Бучанській громаді виділено 993,3 тис. гривень на три підприємства: приватному комунально-побутовому підприємству “Теплокомунсервіс”, ТОВ “Ліневич Груп Сервіс”, “Теплоенергопостач” Ірпінської міської ради.  Трохи менше коштів має Обухівська громада – 973 тис. гривен. Вони будуть розподілені між двома підприємствами – ПАТ “Енергія” та ТОВ “Тепло-Енергопостач”. КП “Васильківтепломережа” Васильківської громади виділять 623,3 тис. гривень.  Два підприємства буде профінансовано в Ірпінській громаді на загальну суму 572 тис. гривень – приватне КПП “Теплокомунсервіс” та “Теплоенергопостач”. КП “Боярське головне виробниче управління житлово-комунального господарства” Боярської громади збагатиться на 407,3 тис. гривень.  По 225 тис. гривень нададуть КП “Керуюча компанія Новосілки” Чабанівської громади та “Управління житлово-комунального господарства “Біличі” Коцюбинської громади. Борщагівська громада одержить 192,2 тис. гривень для підприємств КП “Борщагівка” та “Софія”. Трохи менше, 173 тис. гривень, виділено КП “Богуславське житлово-комунальне підприємство” Богуславської громади. Майже однакові суми отримали “Виробниче управління житлово-комунального господарства-1” Узинської громади та Приватне комунально-побутове підприємство “Теплокомунсервіс” Глевахівської громади та – 158 і 102,5 тис. гривень відповідно. У розпорядженні Гостомельської громади буде 102 тис. гривень також надані для “Теплокомунсервісу”.  Значно менші суми у громад Тетіїва (КП “Тетіївтепломережа”) – 62,3 тис. гривень, Володарки (КП “Володарка”) – 46,2 тис. гривень та Баришівки (КП “Баришівкатепломережа”) – 35 тис. гривень.  Мізерні суми компенсації мають громади Яготина (КП “Яготинтепломережа”) – 13,9 тис. гривень, Білогородки (“Комбінат комунальних послуг с. Білогородка”) – 5 тис. гривень та Ставища (Ставищенське житлово-комунальне підприємство) – 2,5 тис. гривень.  Та все ж за словами заступника голови Яготинської міської громади Сергія Овчаренка, ця кошти нададуть суттєву підтримку громадам на той час, доки не запрацюють обіцяні державою компенсаційні заходи.  "Відбулося засідання АМУ в Київській області. Мер Бучі підняв питання, щоб обласна рада прийняла програму, щоб хоча б частково виділити кошти на компенсацію. Пропозицію підтримали. Коли почнуть надходити кошти – наразі важко сказати. Програма, звичайно, не панацея, але це буде значна допомога громадам, щоб компенсувати різницю в тарифах, додатково до державної підтримки. Адже, що таке Меморандум – це угода про наміри. Поки що це лише документ, який не врегульовує питання виділення компенсації на різниці в тарифах. Як розповіли нам в КОДА, наразі вони очікують на відповідну постанову Кабміну, яка й врегулює це питання. На сьогодні декларується, що всім нададуть компенсацію на різницю в тарифах і, вірогідно, що її розпочнуть виплачувати починаючи з 1 січня наступного року. Наша теплогенеруюча компанія поки що надає тепло, виходячи із здійснених проплат", – говорить він. У коментарі ж KV голова Бучанської міської громади, член правління в Асоціації міст України Анатолій Федорук також підтвердив, що загалом передбачено два компенсаційних механізми для громад як на державному, так і на обласному рівнях. І саме Асоціація міст України виступила ініціатором для надання громадам компенсації щодо відшкодування часткової різниці в тарифах на тепло на обласному рівні. “Для того і є асоціація міст, як громадський колективний орган, який представляє інтереси місцевого самоврядування, територіальні громади. Тож персональні якісь звернення робити не варто, тому що саме асоціація покликана обстоювати їхні інтереси. І дійсно, виходячи з проблематики, з якою зіткнулася кожна громада на переддень опалювального сезону, одержавши такі ціни на газ, енергоносії, провівши внутрішній аналіз по кожній громаді: а скільки ж з місцевого бюджету потрібно передбачати коштів, асоціація звернулася до обласної державної адміністрації, обласної ради і знайшла підтримку. Була схвалена програма і майже 20 мільйонів гривень передбачили в обласному бюджеті як компенсацію для громад. Чому саме така кількість? Тому що не всі громади на Київщині мають централізовану систему опалення. Тому, де сукупно є централізоване теплопостачання, і була передбачена пропорційна компенсація, виходячи з методики, яку теж було схвалено на профільній депутатській комісії, а саме: 75 гривень за вартість однієї гігакалорії без ПДВ”, – каже він.  А ось наскільки задоволена сумою компенсації саме Бучанська громада, стане зрозуміло після того, як пройде опалювальний сезон на території у квітні-травні наступного року. Наразі ж тергромада має кілька компенсаційних джерел для стабільного проходження опалювального сезону. "На державному рівні були визначені у Меморандумі фіксовані ціни для бюджетної сфери та населення. І передбачена низка додаткових компенсаційних заходів: 4% ПДФО, 13,4% акцизний податок та інші механізми, які передбачать у Бюджетному кодексі. Як відомо, 4% ПДФО почнуть надходити до місцевих бюджетів лише з січня наступного року. Одержать їх, навіть, ті громади, що не мають централізованого опалення. Це – успіх та перемога місцевого самоврядування у відносинах з урядом, що дає зміцнити базу оподаткування місцевого самоврядування. Тому область саме і передбачила компенсацію на цьому етапі саме на поточний рік для підтримки органів місцевого самоврядування. Тож ми маємо на меті пройти опалювальний сезон успішно, аби наші громадяни не відчули зростання ціни на тепло, виходячи з ціни на газ, яка нині є на світовому ринку", – резюмував очільник громади.  За бортом Також KV поцікавилася у керівників громад, які не одержали компенсації, чи зверталися вони до облради із проханням надати відповідну фінансову підтримку і яка загалом у них ситуація із зростанням тарифів на опалення. Як вдалося дізнатися KV, у більшості цих громад майже відсутня централізована система опалення, а переважає більш індивідуальна, або встановлені мережі із альтернативними джерелами опалення чи ж послуги надають приватні компанії.  Та у громадах зізнаються, наразі їх куди більше хвилює питання утримання бюджетної сфери, вартість газу для якої також суттєво зросла. Ціна питання подекуди досягає  понад 2 млн гривень. І цю проблему місцеве самоврядування вже також озвучило на обласному рівні влади.  Голова Фастівської міської громади Михайло Нетяжук:  Справа в тому, що у нас "Фастівтепломережа" практично не обслуговує споживачів першої категорії, тобто населення. Відповідно й обрахунку по різниці в тарифах неможливо здійснити, тому що її, як такої, де-факто практично і не має. На все місто лише близько 20 квартир обслуговується саме тепломережею. З цієї причини і не подавали на компенсацію. Громада зверталася, але з приводу того, щоб обласна рада також розглянула можливість компенсації за опалення саме бюджетних закладів та установ. Адже вартість газу для бюджетної сфери також суттєво зросла – більш ніж удвічі. І йдуть додаткові витрати саме на комунальну сферу, тобто другу групу споживачів. На превеликий жаль, поки що це питання залишається невирішеним. У зв’язку з цим по громаді залишаються незакритими понад 13 млн гривень незабезпеченості. Ми вже провели сесію міської ради і внесли зміни до бюджету для того, щоб перенаправити кошти на покриття енергоносіїв. Довелося навіть знімати деякі кошти із заробітних плат, щоб закрити хоча би листопад. Але вже у грудні ми прогнозуємо дефіцит. Тож зараз вже звертаємося і до Кабміну, КОДА, Київоблради з приводу того, щоб влада підтримала місцеві бюджети саме у площині розрахунку за енергоносії.  Голова Немішаївської селищної громади Петро Перевозник: У кожного жителя громади встановлені котли для індивідуального опалення. Кабмін забезпечує стабільне проходження цього сезону з гарантованою сталою ціною на газ. Залишаються лише комунальні підприємства, які обслуговують і постачають тепло до багатоповерхівок, де встановлена централізована система опалення. У громаді ми маємо лише один такий будинок. Ним займається комунальне підприємство і окремо – ОСББ. Тому великої потреби в компенсації у громади не було. Ми потребуємо відшкодування для бюджетної сфери, для якої встановлена ціна у розмірі 16 800  гривень за 1 тис. кубометрів. Це питання ми вже обговорили з губернатором, відпрацьований механізм компенсації, який запрацює після нового року. Крім того, з нового року до громад надходитиме вже 64% ПДФО. Ці додаткові 4% нам також нададуть змогу відшкодувати різницю в тарифах. Ми маємо загалом невелику різницю. І до речі, для населення вона складає всього на всього 180 тис. гривень, яку ми здатні покрити. Велика різниця саме у розрізі бюджетних установ – 2 млн гривень.  Голова Золочівської сільської громади Олександр Лазаренко: Нам пощастило – у трьох селах нашої громади не має централізованого опалення, тому такого питання у нас не виникало. Кабмін надає компенсацію і громадяни можуть закуповувати газ індивідуально по хорошій ціні. Та встановити електроопалення до трьох тисяч, це що стосується саме тих, хто користується електрокотлами. Нас турбує більше бюджетна сфера. Тут дійсно є проблема, бо, на жаль, не має бажаючих брати участь у конкурсі щодо постачання тепла до цих установ за низькою ціною. Громада вже двічі оголошувала тендер із закупівлі газу. Наскільки відомо, наразі "Нафтогаз" вивчає подібні пропозиції і можливості, адже з ними наразі не має таких прямих договорів. Не всі підприємства працюють із бюджетною сферою, і не дуже висловлюють таке бажання.  Нагадаємо, як раніше повідомляла KV, початок нового опалювального сезону став значним викликом для більшості громад. Упродовж року громади Київщини оббивали владні кабінети у пошуках грошей на утримання освітньої мережі. Більшості вже вкрай не вистачає субвенції на виплати заробітних плат вчителям, немає у бюджеті й коштів на енергоносії школам. Субвенції нині вистачає лише малим громадам і тим, хто встиг оптимізувати освітні заклади. Швидке зростання цін на газ теж значно здорожчало утримання закладів освіти. Тож в громадах запевняли – без дотації не протримаються до весни. Читайте: Кабмин “зафиксировал” октябрьские и ноябрьские цены на газ для населения и бюджетников Через затримку погодження річних лімітів споживання газу комунальники в Броварах взагалі були змушені відкласти початок опалювального сезону.  А у Вишгороді загалом сума платежів за тепло могла зрости на 35%. Та у ході сесійного засідання депутати вирішили залишити діючими минулорічні тарифи і не збільшувати його для населення. Громада пообіцяла компенсувати КП різницю у тарифах з місцевого бюджету. Читайте: Зима близько: на Київщині стартувала підготовка до опалювального сезону Фото: колаж KV КиевVласть

Влада Київщини планує збудувати 10 сортувальних комплексів. Окрім цього будуть зведені 13 сортувально-перевантажувальних станцій. Про це KV стало відомо із рішення “Про затвердження Схеми планування території Київської області”, яке було прийнято на сесії Київоблради 9 вересня 2021 року. Всього буде зведено двадцять три сміттєсортувальних комплекси та станцій.  Комплекси із сортування сміття розташовуватимуться на території Баришівського, Бориспільського, Броварського, Вишгородського, Києво-Святошинського, Макарівського та Обухівського районів, а також на території міст Біла Церква та Кагарлик та смт Бородянка. Усі комплекси, окрім кагарлицького, будуть енергоавтономними (матимуть енергоблоки для вироблення електричної та теплової енергії). Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Також влада Київської області планує побудувати тринадцять сортувально-перевантажувальних станцій. Вони перебуватимуть на території Поліського району, міст Березань, Узин, Богуслав, Ржищів, Переяслав, Сквира, Тараща, Фастів, смт Володарка, Згурівка, Іванків, та села Райківщина. Згідно із додатком до рішення, “Схема планування територій Київської області" – проєкт, розроблений ДП “Укрндпіцивільбуд” на замовлення департаменту містобудування та архітектури КОДА. Метою проєкту є розроблення планувальної організації території, спрямованої на забезпечення сприятливих умов проживання населення, раціонального використання водних ресурсів, розвитку галузей господарського комплексу, вдосконалення інженерно-транспортної інфраструктури, охорони навколишнього середовища та культурної спадщини, забезпечення цивільного захисту населення і територій.  Читайте: Київщина крокує в майбутнє: полігони, сміттєпереробні заводи та поводження зі сміттям Нагадаємо, як писала KV, при будівництві сміттєпереробного комплексу можливе будівництво енергоефективного сортувально-переробного комплексу, на якому приймається роздільно зібрана вторинна сировина та всі інші види відходів, а також відновлюване паливо RDF. Доцільність будівництва таких комплексів визначається значними обсягами сміття, що утворюється, та близькістю споживачів теплової енергії.  В першу чергу для будівництва розглядатимуться міста, наближені до Києва, та міста з населенням понад 100 тис. осіб (Обухів, Бориспіль, Бровари, Біла Церква, Вишгород). Читайте: Во время общегородской толоки коммунальные службы вместе с киевлянами собрали более 1200 кубометров мусора и листьев (фото) Фото: waste.bei.org.ua КиевVласть

Влада столичного регіону запланувала будівництво заводів із переробки сміття. Комплекси планують розташувати у Бородянці, Баришівці, Фастові, Сквирі, Миронівці та селі Ясногородка.  Про це KV стало відомо з рішення “Про затвердження Схеми планування території Київської області”, яке було прийнято на сесії Київоблради 9 вересня 2021 року.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Сміттєпереробні заводи планують будувати на базі сортувальних станцій. Вони стануть другим етапом у будівництві повних комплексів перероблення ТПВ. Перші шість заводів із перероблення мають звести у селищах Бородянка та Баришівка, містах Фастів, Сквира, Миронівка та селі Ясногородка Макарівського району.  До того ж, при відстані понад 20 кілометрів між місцем утворення та збирання відходів і місцем сортування і перероблення для підвищення загальної ефективності поводження з ТПВ необхідно будувати перевантажувальні станції та сортувально-перевантажувальні станції.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Згідно із додатком до рішення, “Схема планування територій Київської області" – проєкт, розроблений ДП “Укрндпіцивільбуд” на замовлення департаменту містобудування та архітектури КОДА. Метою проєкту є розроблення планувальної організації території, спрямованої на забезпечення сприятливих умов проживання населення, раціонального використання водних ресурсів, розвитку галузей господарського комплексу, вдосконалення інженерно-транспортної інфраструктури, охорони навколишнього середовища та культурної спадщини, забезпечення цивільного захисту населення і територій.  Нагадаємо, як писала KV, при будівництві сміттєпереробного комплексу можливе будівництво енергоефективного сортувально-переробного комплексу, на якому приймається роздільно зібрана вторинна сировина та всі інші види відходів, а також відновлюване паливо RDF. Доцільність будівництва таких комплексів визначається значними обсягами сміття, що утворюється, та близькістю споживачів теплової енергії.  В першу чергу для будівництва розглядатимуться міста, наближені до Києва, та міста з населенням понад 100 тис. осіб (Обухів, Бориспіль, Бровари, Біла Церква, Вишгород).  Читайте: Кличко обещал Киеву современный мусороперерабатывающий завод, но так ничего и не построил, – Беловол Фото: Новини Закарпаття КиевVласть

Депутати Київоблради затвердили важливий документ для розвитку Київської області – Схему планування території. У ній закладено перспективний план розвитку доріг, інфраструктури, соціально-культурної сфери, туризму, екології та іншого. Щотижня KV розповідатиме у своєму матеріалі про окрему сферу, сьогодні це – поводження із твердими побутовими відходами на території області, будівництво сміттєпереробних заводів та модернізація полігонів.  Як стало відомо KV, 9 вересня депутати Київської обласної ради прийняли рішення “Про затвердження Схеми планування території Київської області”. У документі зазначається, що основною його метою є розроблення раціональної планувальної організації території, спрямованої на забезпечення сприятливих умов проживання населення, раціонального використання природних ресурсів, розвитку галузей господарського комплексу, вдосконалення інженерно-транспортної інфраструктури, охорони навколишнього природного середовища та культурної спадщини, забезпечення цивільного захисту населення і територій. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Пропозиції по ТПВ Одним з найактуальніших природоохоронних заходів є збирання, знешкодження та утилізація твердих побутових відходів (ТПВ) з метою покращення якості навколишнього середовища.  Зважаючи на демографічний прогноз, потреба у сміттєпереробних заводах та полігонах для захоронення ТПВ визначена відповідно до розрахункового сучасного щорічного обсягу відходів. Розрахунок такого обсягу з урахуванням міського та сільського населення для Київської області складає 680,68 тис. тонн. Таким чином на найближчі 25 років перероблення і захоронення потребуватиме 17,02 млн тонн, на 50 років – 34,03 млн тонн. Так, Схемою планування пропонується впровадження сортування, роздільного збору та вивезення відходів. Для цього необхідно створити криті відгорожені укрупнені контейнерні майданчики та облаштувати їх згідно санітарних нормативів, запровадити роздільне збирання ТПВ переважно чином двохконтейнерної системи “сухої” та “мокрої” фракції. Має бути оновлене контейнерне господарство, парк спецмашин для роздільного вивезення “сухої” та “мокрої” фракції до місць сміттєпереробки та техніки для експлуатації полігонів. Також важливо організувати вивезення сміття з усіх населених пунктів, зменшити утворення кількості ТПВ, які підлягать вторинному сортуванню, шляхом розвитку мережі стаціонарних і пересувних приймальних пунктів вторсировини (папір, картон, скло, метал, ПЕТ-пляшки, консервні банки, ганчіря, тощо). Для вирішення проблеми утилізації небезпечних відходів (елементи живлення, лампи, що містять ртуть та інше) потрібно організувати спеціалізовані пункти приймання. Підвищити ефективність промислового використання вторсировини допоможе оброблення на сміттєсортувальних станціях тільки “сухої” фракції ТВП. На полігон мають вивозитись тільки неутилізовані частки відходів (сміття з контейнерів з вологістю до 60%, неутилізований залишок після промислового сортування), яка підлягає захороненню.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Має бути забезпечено екологічну безпеку на існуючих об'єктах поводження з ТПВ, зокрема – приведено у відповідність до санітарних вимог та оптимізовано використання діючих полігонів, а саме обладнання їх системами інженерного захисту підземних і поверхневих вод від забруднення токсичними компонентами відходів та спостережними свердловинами для контролю якості підземних вод.  На відпрацьованих полігонах має бути проведена рекультивація: частково на полігонах №5 в селі Підгірці Обухівського району, селі Тарасівка Києво-Святошинського району, селі Велика Каратуль Переяслав-Хмельницького району, селі Рожівка Броварського району та повна рекультивація полігонів у містах Васильків та Вишгород, селі Ратуш Володарського району, селі Проліски Бориспільського району, селах Кривошиїнці та Єрчики Сквирського району, селах Ріжки, Степок, Буда, Лука, Лук’янівка, Веселий Кут, Чапаєвка та інші Таращанського району, села Велика Снітинка Фастівського району та селах Лемешівка, Нечипорівка, Сотниківка Яготинського району. Також має бути визначена подальше господарське використання рекультивованих земель.  Несанкціоновані сміттєзвалища будуть ліквідовані шляхом вивезення і перезахоронення сміття на діючих полігонах або утилізації на сміттєпереробних заводах.  Розширення та будівництво полігонів Переважно нові полігони будуть створюватись шляхом реконструкції існуючих сміттєзвалищ, але передбачені й нові будівництва.  Також будуватимуть об'єкти перероблення (утилізації) ТПВ та використання вторсировини. Усі вони територіально прив'язані до існуючих сміттєзвалищ та полігонів і розташовуватимуться в межах їх санітарно-захисних зон.  Сміттєпереробні заводи Будівництво сміттєпереробних заводів як правило відбувається у два етап: на першому – сортувальна станція, на другому – повний комплекс перероблення ТПВ. Таким чином, в складі сміттєпереробних заводів також працюватимуть сміттєсортувальні станції, потужність яких визначатиметься окремими проєктами.  В перспективі з розвитком технологій та широким результативним впровадженням роздільного збору ТПВ, будівництво сортувально-переробних заводів можна передбачати у селищах Бородянка та Баришівка, містах Фастів, Сквира, Миронівка та селі Ясногородка Макарівського району. При цьому при відстані більше 20 кілометрів між місцем утворення та збирання відходів і місцем сортування і переробки для підвищення загальної ефективності поводження з ТПВ необхідно будувати перевантажувальні станції та сортувально-перевантажувальні станції.  При будівництві сміттєпереробного комплексу можливе будівництво енергоефективного сортувально-переробного комплексу, на якому приймається роздільно зібрана вторинна сировина та всі інші види відходів, а також відновлюване паливо RDF. Доцільність будівництва таких комплексів визначається значними обсягами сміття, що утворюється, та близькістю споживачів теплової енергії. В першу чергу для будівництва розглядатимуться міста, наближені до Києва, та міста з населенням більше 100 тис. осіб (Обухів, Бориспіль, Бровари, Біла Церква, Вишгород).  Нагадаємо, як раніше писала KV, навколо Глибоцького сміттєзвалища поблизу Борисполя продовжується багаторічний скандал. У серпні активізували діяльність екоактивісти, блокуючи проїзд сміттєвозів на полігон. Вони переконували, що компанія-орендар землі протизаконно звозить відходи зі столиці. У компанії не заперечували, що обслуговують різні фірми, в тому числі з Києва, але вказували, що все за законом. У кулуарах міськради подейкували, що сміттєвий скандал – лише видима частина айсбергу. А невидима – це конфлікт всередині мерської політсили.  Читайте: Київщина крокує в майбутнє: Велика кільцева, нові магістралі та платні дороги Фото: колаж KVКиевVласть

Упродовж року громади Київщини оббивають владні кабінети у пошуках грошей на утримання освітньої мережі. Більшості вже вкрай не вистачає субвенції на виплати заробітних плат вчителям, немає у бюджеті й коштів на енергоносії школам. Субвенції нині вистачає лише малим громадам і тим, хто встиг оптимізувати освітні заклади. Новим викликом став опалювальний сезон. Швидке зростання цін на газ теж значно здорожчує утримання закладів освіти. Тож в громадах запевняють – без дотації не протримаються до весни. Як стало відомо KV, на початку жовтня у Верховній Раді піднімали питання, що міським тергромадам не вистачає освітньої субвенції з державного бюджету. Особливо на покриття заробітної плати вчителів.  Подібними скаргами з усіх областей "завалили" й Асоціацію міст України. Тергромадам не вистачає грошей на зарплати вчителів, на утримання яких Міносвіти коштів не передбачило. Наприклад, на Прикарпатті вчителі однієї місцевої громади навіть оголосили страйк, а чиновники подали до суду на Кабмін, Міносвіти, оскільки через адмінреформу та нову формулу нарахування держсубвенції вчителі залишилися без зарплати. На зарплати педагогів не вистачає там 35 млн гривень.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   “Сценарії не дуже хороші. Якщо в місцевому бюджеті теж немає коштів, то як місцева влада повинна забезпечити оплату вчителям? Ми очікуємо, що наприкінці року буде перерозподіл освітньої субвенції”, – зазначила експерт з питань освіти Асоціації міст України Тетяна Куценко. У вересні Асоціація міст України надала Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій пропозиції до ЗУ "Про Державний бюджет України на 2022 рік" №6000 від 15.09.2021 щодо забезпеченості повноважень органів місцевого самоврядування у сфері освіти вже на наступний рік. В Асоціації наголошують, що загальний обсяг видатків освітньої субвенції, передбачений проєктом Держбюджету, становить 108 млрд гривень. За підрахунками АМУ для забезпечення оплати праці педагогів в повному обсязі освітня субвенція має складати не менше 146 млрд гривень. "За результатами аналізу Формульного розрахунку освітньої субвенції на 2022 рік  виявлено, що зменшено кількість ставок для педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти на майже 7 тис., при тому, що у порівнянні з минулим роком, чисельність учнів зросла майже на 100 тис.; для 766 громад підвищено розрахункову наповнюваність класів (РНК), при цьому 726 громад має фактичну наповнюваність класів значно меншу [...]", – йдеться у повідомленні АМУ. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Тож в Асоціації впевнені, що у 2022 році в обсягах освітньої субвенції знову не врахують видатки на оплату праці педагогів, що здійснюють педагогічний патронаж дітей, які за медпоказами навчаються вдома, не вистачатиме коштів і для оплати праці вихователів груп подовженого дня; не вистачатиме коштів на оплату праці тимчасово відсутніх вчителів. Також може не вистачити коштів і на підвищення заробітної плати вчителям. На їхню думку, затверджена у такому обсязі освітня субвенція не відповідатиме потребам громад на оплату праці вчителів і призведе до заборгованості по заробітній платі, до зменшення гарантованих державою надбавок та скорочення педпрацівників. Тож АМУ просила передбачити 7 млрд гривень субвенції на протипожежні заходи в закладах освіти та 5,5 млрд гривень субвенції на реалізацію реформи шкільного харчування. Крім того, – 20 млрд гривень додаткової дотації на заклади освіти та охорони здоров’я; 14,4 млрд – на відшкодування місцевим бюджетам коштів на підвищення заробітної плати працівникам закладів дошкільної і позашкільної освіти та 2,8 млрд гривень субвенції на боротьбу з COVID-19 для закладів загальної середньої освіти. А також недопустити вилучення залишків освітньої субвенції. Грошей додадуть Наприкінці вересня Парламентський Комітет частково підтримав пропозиції АМУ до Держбюджету-2022 в освітній сфері. Зокрема  Комітет оцінив проєкт Держбюджету як такий, що не задовольняє в повній мірі потреби освітньої галузі. І ухвалив рішення збільшити загальнодержавні видатки. А саме: освітню субвенцію на 17,8 млрд гривень, на 250 млн гривень субвенцію на створення навчально-практичних центрів, на 256,3 млн гривень – субвенцію на НУШ та на 500 млн гривень – на "Спроможну школу". Також мають продовжити в наступному році і фінансування заходів спрямованих на боротьбу з СOVID-19 у школах, виділивши 1 млрд гривень.  Проте не врахували пропозицію АМУ щодо збільшення додаткової дотації на здійснення переданих з держбюджету видатків на утримання закладів освіти та охорони здоров’я до 20 млрд грн. Так, з огляду на зростання цін на природний газ для бюджетних установ більш ніж удвічі, утримання закладів освіти може значно подорожчати. Не підтримав Комітет і пропозицію АМУ не вносити зміни до Бюджетного кодексу щодо вилучення залишків освітньої субвенції.  "Ці залишки були передбачені з метою мотивації громад для оптимізації мереж, орієнтуючись на розрахункові показники Формули освітньої субвенції, та для розвитку освітньої сфери у громадах. Натомість вилучення залишків освітньої субвенції призведе до демотивації громад, які спромоглися оптимізувати освітню мережу, і може спричинити припинення оптимізації в подальшому", – наголошують в АМУ.  На місцях Як повідомляла KV раніше, у червні громади Київщини також жалілися на те, що їм не вистачало освітньої субвенції на покриття заробітних плат, тож поставало питання щодо оптимізації шкільної мережі. Проблеми з виплатами зарплат почали виникати саме у великих міських громадах через зміну системи розрахунку субвенції, що призвело до зменшення надходження сум на утримання одного учня. Не вистачало громадам коштів не лише на покриття заробітної плати, а й на енергоносії.  А деяким не вистачало і держсубвенції на комплектацію матеріально-технічної бази початкових класів за програмою Нової української школи. На місцях бідкалися, що розмірів субвенції для запровадження реформи НУШ недостатньо. Хвилювало керівників і те, чи взагалі встигнуть її використати до нового навчального року. Були й такі громади, кому треба було шукати гроші на утримання взагалі всієї навчальної мережі. Читайте: Лупайте сю скалу: громадам Київщини не вистачає грошей для Нової української школи Тож громади сподівалися, що Міносвіти, Мінфінансів проаналізує стан незабезпеченості за І півріччя і дофінансує органи місцевого самоврядування і їм викроять додаткові кошти на покриття заробітних плат й енергоносіїв.  Чи відбулися позитивні зрушення з того часу і чи вдалося вирішити ситуацію з боргами, KV поцікавилися у керівників місцевих громад. Голова Фастівської міської громади Михайло Нетяжук:  На сьогодні додаткового фінансування так і не було передбачено. Більше того, наразі у зв’язку з подорожчанням енергоносіїв, це питання ще більше погіршилося. І тому плануємо дуже голосно піднімати питання з приводу виділення не додаткової освітньої субвенції, тому що її, на жаль, не можна використовувати на енергоносії, а будемо ставити питання про дотацію із державного бюджету для покриття незабезпеченості і по енергоносіям і заробітним платам. Дотепер не розуміємо по яким цінам і як буде надходити газ. Меморандум підписаний, але і досі "Нафтогаз Трейдинг" не підписав договори з тепломережами. Якщо це буде по тим цінам, які зафіксовані в меморандумі, зокрема, 16 800 для бюджетної сфери, то у громади незабезпеченість освіти буде в районі 16 мільйонів гривень. Ще не варто забувати, що паралельно зараз дуже гостро стоїть питання з охорони здоров'я. Адже Фастів вже постачає тепло у медзаклади. Заклади середньої освіти йдуть на канікули, проте дитячі садочки ніхто ж не закриває. І ми об'єктивно змушені починати опалювальний сезон за комерційною ціною, а вона вже зараз доходить до 50 тисяч за 1 тис. куб.м. Тому сподіваємося, що саме з держбюджету буде виділено дофінансування місцевих бюджетів на енергоносії.  Зараз ніякої фінансової підтримки щодо опалення не передбачено. І Київське регіональне відділення АМУ підготувало звернення до Київоблради та КОДА, щоб передбачити дані кошти з обласного бюджету. І звісно, щоб надалі КОДА піднімала це питання на рівні держави. Голова Боярської міської громади  Олександр Зарубін: Ситуація із освітньою субвенцією така, як і у всіх громадах – її не вистачає. З приводу цього питання неодноразово зверталися і в область, але поки що безрезультатно. Боргів по заробітній платі немає, але субвенція недорахована. І сьогодні по освітній субвенції недофінансування складає близько 8 млн гривень. Всі ці питання наразі намагаємося закривати через місцевий бюджет. Про аналогічну проблемну ситуацію щодо браку освітньої субвенції KV повідомили також голова Узинської міської громади Віталій Гринчук та голова Сквирської міської громади Валентина Левіцька.  Без боргів Куди краще ситуація наразі у сільських та невеликих міських громадах. Як наголосила KV голова Студениківської сільської громади Марія Лях, наразі субвенції вистачає лише тому, що вчасно була проведена оптимізація навчальної мережі. "Громаді пощастило, тому що наповненість в наших сільських школах відповідає тій формулі, за якою нараховується субвенція. Ми створили філію для опорного навчального закладу, знизивши ступінь одного закладу з І-ІІІ до І-ІІ ступенів. Ми взагалі повністю закрили по всіх параметрах наповненість класів. Тому сьогодні ми маємо достатню субвенцію. Тож боргів по зарплаті, енергоносіям у громаді немає. І якщо громадам не вистачає субвенції, то тоді вже необхідно думати, як оптимізувати навчальні заклади. Інакше ніяк. Прикро, що держава переклала ці рішення на місцеве самоврядування: хочете утримувати малокомплектні школи – витрачайте власні кошти, не хочете – оптимізуйте. Тому місцева влада змушена рахувати кошти і відповідно йти шляхом оптимізації закладів освіти. В основному від цього страждають сільські громади", – говорить очільниця громади.  Голова Ржищівської міської тергромади Крістіна Чорненька також запевнила, що в них не має бути боргів по заробітній платі, але вже значно зростають тарифи на енергоносії.  "У нас заборгованості не буде. Зрозуміло, що хотілося б поліпшити заробітну плату та умови для вчителів, але на все що планували, освітньої субвенції має вистачити. Сьогодні більш турбує питання по опалювальному періоду. Ситуація поки що незрозуміла. На території громади діють лише приватні котельні і ті, що працюють від газу, ціна завищена. У січні контракти були укладені, але протягом року постійно змінювалась ціна і контракти розривалися. Наразі ми не можемо вийти на тендер, процедури відбуваються по третьому колу. Підписаний меморандум, що гарантує фіксовану ціну на паливо. Але незрозуміло, коли він вступить в дію. Говорять, що він запрацює з 2022 року. Покриття ж видатків за спожиті закладами освіти енергоносії лежить на місцевому бюджеті і зараз вони суттєво піднялися в ціні", – додала Чорненька. Вистачає розподілених коштів за освітньою субвенцією і Кагарлицькій громаді.  "Громаді більш-менш вистачало на цей рік освітньої субвенції для закриття основних питань. Звичайно, що хотілося би одержувати набагато більшу суму підтримки, але сьогодні дякуємо і тому, що маємо", – прокоментував ситуацію заступник голови Кагарлицької міської громади Іван Семцов. Читайте:  Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы “Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов “Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром “Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО  Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО  Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением  Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО Проект “Децентрализация”:  теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции  Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново  Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО  Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад  Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання  Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України  Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом  Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування) Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО  Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”  Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади  Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал  Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост  Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд Проєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги Проєкт “Децентралізація”: на зміну дільничним у об'єднаних громадах прийдуть поліцейські офіцери  Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2020 році Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не можуть отримати від районів  комунальне майно Проєкт “Децентралізація”: статус і повноваження старост у громаді залежатимуть від Верховної Ради Проєкт “Децентралізація”: у 2021 році Тетіївська громада збагатиться за рахунок гранту в 26 млн гривень Проєкт “Децентралізація”: на Київщині почали ліквідовувати райони, перший на черзі – Згурівський  Проєкт “Децентралізація”: ліквідована Іванківська райрада залишила громаді-спадкоємцю мільйонні борги  Проєкт “Децентралізація”: голови громад мають право накладати вето лише на прийняті рішення ради Проєкт “Децентралізація”: ліквідації Баришівського району заважають комунальні борги Проєкт “Децентралізація”: Миронівську райраду ліквідують із боргами по зарплаті  Проєкт “Децентралізація”: депутати ВРУ взялися за урбанізацію міст Проєкт “Децентралізація”: Київщина втрачає першість у рейтингу заможності громад Проєкт “Децентралізація”: майно та активи Бородянського району розділили між шістьма громадами  Проєкт “Децентралізація”: Обухівський район віддасть Букринський плацдарм на утримання області Проєкт “Децентралізація”: пандемія та безгрошів’я блокують розвиток культпослуг на Київщині Проєкт “Децентралізація”: Держгеокадастру дозволили і далі розпоряджатися землями Київщини  Проєкт “Децентралізація”: Славутич збільшить бюджет за рахунок бізнес-парку та інвестицій Проєкт “Децентралізація”: Васильківський район ліквідують упродовж місяця Проєкт “Децентралізація”: уряд взявся за діджиталізацію тергромад  Проєкт “Децентралізація”: Київщина позмагається за гранти для розвитку громад Проєкт “Децентралізація”: дві селищні громади Київщини заявили про бажання стати містом Проєкт “Децентралізація”: на утримання громад хочуть передати приватизовані гуртожитки та бомбосховища  Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини формують партнерські об’єднання для збільшення ресурсів Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини планують оптимізацію освітніх закладів Проєкт “Децентралізація”: громади та асоціації Київщини виступають за збільшення ПДФО Проєкт “Децентралізація”: громади можуть втратити мільйони разом з акцизом на тютюн  Проєкт “Децентралізація”: новоствореним райрадам Київщини бракує коштів на існування Проєкт “Децентралізація”: громади просять уряд та Раду закріпити реформу на законодавчому рівні Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини скаржаться на дублювання повноважень та бідність Проєкт “Децентралізація”: тергромади навчать, як правильно роздавати землю Проєкт “Децентралізація”: із бюджетів громад вилучатимуть кошти на охорону культурної спадщини  Проєкт “Децентралізація”: громади масово розпродують комунальне майно  Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини скаржаться на ProZorro Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини стурбовані вимогами закону щодо заснування ліцеїв Проєкт “Децентралізація”: найуспішніші громади Київщини  Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини хочуть зекономити на благоустрої за рахунок держсубвенції Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини шукають кошти на покращення послуг своїх КП Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини роздали кошти на інфраструктуру та ремонт доріг Проєкт “Децентралізація”: тепломережі столичного регіону загрузли у боргах Проєкт “Децентралізація”: тривають дискусії щодо права власності на майно тергромад Фото: колаж KV КиевVласть

Опалювальний сезон не за горами, а на Київщині знов постало питання погашення боргів за спожитий газ. Серед найбільших боржників – тепломережі, що обслуговують Кагарлицьку та Переяславську громади. Збиткові підприємства з постачання тепла взагалі стали каменем спотикання між областю та ТГ. Як борються з боргами за опалення в столичному регіоні, – дізнавалася KV. Як стало відомо KV, 9 вересня депутати Київоблради внесли зміни до обласної цільової програми підтримки підприємств спільної власності тергромад сіл, селищ, міст Київської області і запобігання їх банкрутству на 2020-2022 роки.  Сама Програма за рішенням КОР була затверджена у жовтні минулого року. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Куди і на що Як зауважено у Програмі, у 2020 році обласна рада проаналізувала фінансово-господарську діяльність окремих своїх комунальних підприємств. У результаті було зафіксовано зниження платоспроможності потенційних споживачів послуг, а фактичні витрати КП були куди більшими за вартість наданих послуг за укладеними договорами, що призвело до зменшення обсягів обігових коштів КП. Підприємства стали майже недієздатними і не мали можливості здійснювати у повному обсязі платежі за спожиті енергоносії і виплачувати заробітну плату тощо. Як наслідок – зросла кредиторська заборгованість. Тож, щоб погасити значні суми цієї заборгованості, обласна рада вирішила надати  з обласного бюджету фінансову підтримку КП у розмірі понад 11,7 млн гривень. І згідно із змінами до Програми, цьогоріч ця сума вже збільшена на понад 2 млн гривень. Загалом у 2021 році з обласного бюджету на підтримку своїх КП обласна рада виділить понад 2,3 млн гривень.  Боржники Так, торік обласні депутати вирішили надати фінансову підтримку двом КП – "Управління споруд" (надає послуги бюджетним держустановам Київської облради та КОДА) та "Переяслав-Хмельницьктепломережа". Гроші мали піти на погашення боргів за спожиті електроенергію, тепло, водопостачання, за заробітну плату, а ще за розподіл газу. Цьогоріч до цього списку доєдналося ще одне КП, а саме – "Кагарликтепломережа". У 2021 році область надасть фінансову допомогу та поповнить обігові кошти "Управлінню споруд" на суму понад 6,1 млн гривень (торік – 4,5 млн гривень) на погашення заборгованості за надані послуги з теплопостачання, спожиту електроенергію, водопостачання та водовідведення. А також ці кошти мають допомогти  погасити заборгованості з оплати праці та податкових зобов’язань тощо. Торік на підтримку діяльності КП КОР "Переяслав-Хмельницьктепломережа" область спрямовувала 7,1 млн гривень. Нині сума залишилася незмінною. Підприємство має заборгованість за розподіл природного газу перед обласною газорозподільчою компанією (1,9 млн гривень) та за спожитий природний газ перед НАК "Нафтогаз України" (5,1 млн гривень). "Обласне комунальне підприємство "Переяслав-Хмельницьктепломережа" надає послуги по місту Переяслав. І в минулі роки за підприємством також зберігалися борги, тому що тариф не відповідає ринковій ціні. Тому власник, обласна рада, завжди компенсувала ці витрати відповідними дотаціями. Така ситуація і цього року. Можливо, наразі ці кошти компенсуються трохи запізно, але саме підприємство, думаю, вже мало підготуватися до опалювального сезону. І сподіваюся, що сезон розпочнеться вчасно і ці борги не повинні вплинути на ці процеси. Головне, що обласна рада таки проголосувала за виділення фінансової допомоги. Крім того, було декілька спроб передати це КП на баланс міста. Вже як два роки обласна рада хоче передати громаді, але остання на це не погоджується. Місцеві депутати не голосують за цю передачу, тому що тривають судові справи через великі суми боргів. І громада не наважується забрати таке майно. Триває дискусія, що поки ці борги не будуть погашені, громада цей об’єкт на візьме на свій баланс. Поки що область всі витрати з утримання та обслуговування КП бере виключно на себе", – розповів KV обласний депутат (фракція "Європейська Солідарність") та екскерівник Переяславської міськради Тарас Костін. Для погашення заборгованості з оплати праці з нарахуваннями працівників комунального підприємства, в тому числі єдиного соціального внеску КП КОР "Кагарликтепломережа" з обласного бюджету мають виділити понад 739 тис. гривень.  Тож KV поцікавилася у керівництва Кагарлицької громади, чи не зверталися вони до обласної ради з тим, щоб їм передали на баланс КП КОР "Кагарликтепломережа". Як розповів KV заступник голови громади та ексголова Кагарлицької райради Іван Семцов, лише цього року громада зверталася чотири рази до обласної ради та адміністрації. Та у цьому питанні громаду підтримала тільки КОДА. Не вдалося здійснити передачу КП і в обумовлені урядом терміни і після завершення реформи децентралізації. "У 90-х роках з Кагарлика тепломережу з бухгалтерією, гаражами, транспортом та працівниками, дієву та без боргів, перевели на утримання в область. Розмови щодо її повернення до Кагарлика тривають вже п’ять років. Ми неодноразово тоді зверталися в область, адже керування на місцевому рівні здійснювалося би куди ефективніше, як і надання послуг населенню. Та ніхто нас тоді не почув. Були пропозиції викупити підприємство, але вже тоді борг за КП доходив до 5 млн гривень. На той час районна рада мала кошти, тож було розпочато будівництво п’яти індивідуальних котелень. Як результат – району вони обходилися втричі дешевше і якість краща, аніж ті послуги, що надавала область. Планували запустити цього року ще одну, щоб остаточно не залежати від КП, та коштів забракло. Мережі КП дуже застарілі, виникають аварійні ситуації і теплопостачання взагалі може зупинитись. Та рахунки не зменшуються – ці тарифи просто "проїдають" бюджет громади. З цим питанням також неодноразово зверталися до керівництва КОДА. Більша частина котелень взагалі зруйнована: область ані копійки не вкладала в їхній розвиток. Єдину функціональну котельню було надано в ефективне керування приватному власнику, який і надавав торік послуги з теплопостачання, а комунальне підприємство громади вже самотужки адмініструвало цей об'єкт. Сьогодні ця котельня фактично обслуговує дев’ятиповерховий будинок – це 100 квартир, у яких мешкає понад 200 мешканців, а ще – ліцей, БК, лікарню, школи №1 та № 3, садочок. І сьогодні вони можуть залишитися без тепла. Через що громада і забила на сполох, адже торік котельню ледь запустили", – розповів він.За його словами, наразі область вже погоджувалася передати громаді це КП, але з боргом у розмірі 12 млн гривень.  "Чому громада має брати на себе майно із таким боргом? За ці кошти ми могли би побудувати сучасну автоматичну котельню. Але депутати однаково не проголосували за це рішення, наголошуючи, що, начебто, борги будуть погашені, мережі відновлені, а об’єкт буде під контролем ради. Чому не хочуть передавати котельню в управління громаді – не зрозуміло. В принципі котельню можливо відновити. У її складі 11 котлів, з яких сім ще підлягають переоснащенню", – додав він.  Також на початку вересня було оприлюднено список підприємств промисловості та теплоенергетики, які мають борги за розподіл природного газу. Ця сума складає понад 149 млн гривень. Серед боржників і 13 комунальних підприємств, що перебувають на балансі міських громад Київщини. Борг жителів області за доставку природного газу складає понад 104 млн гривень. Найбільше заборгували споживачі, що обслуговуються у Ірпені, Василькові, Фастові тощо.  На місцях KV поцікавилася у керівників територіальних громад про наявність боргів в їхніх тепломережах і чи можуть вони негативно відбитися на старті нового опалювального сезону. Голова Вишгородської міської громади Олексій Момот:Акти про передачу ВРКП "Вишгородтепломережа" були підписані лише два тижні тому. І, на жаль, це КП перейшло із району до Вишгородської громади із боргами. На опалювальному сезоні це жодним чином не відіб’ється. Міською радою була ухвалена програма підтримки. Районна рада не має фінансової спроможності погасити цей борг і взагалі не має коштів, щоб надати допомогу підприємству. Звичайно, ми могли не забирати на баланс цю мережу. Та через борги, місто, можливо, взагалі залишилося би без опалення. І наскільки відомо, наразі наша громада єдина, яка прийняла рішення і виділила кошти для того, щоб компенсувати різницю у тарифах. Тож у Вишгороді тариф залишається повністю на тому ж рівні, що і минулого опалювального періоду. Тариф не зросте ні на копійку.  Голова Фастівської міської громади Михайло Нетяжук:  На превеликий жаль, НКРЕКП затвердила правила нарахування плати за розподіл незалежно від того, споживається газ чи ні, а розбили рівномірно протягом року. І оскільки "Фастівтепломережа" використовує газ лише впродовж опалювального періоду, а влітку не здійснює діяльність і, відповідно, не використовує блакитне паливо, то нам просто нарахували заборгованість фактично за ненадані послуги. Впевнений, що з аналогічною проблемою стикається нині переважна більшість підприємств теплокомуненерго. Завдяки підтримки КОДА питання було врегульовано і ця заборгованість буде відшкодовуватися впродовж опалювального сезону, коли підприємство зможе поставляти теплову енергію населенню, бюджетним і комерційним підприємствам та заробляти кошти. Звісно, є питання щодо заборгованості перед НАК "Нафтогаз" України. Та зараз вже прийнятий закон, який буде врегульовувати заборгованість, яка виникла не через провину підприємства. До опалювального сезону ми підготувалися вчасно і більше того, 4 жовтня виконавчий комітет прийняв рішення про початок опалювального сезону. Температура у приміщеннях закладів охорони здоров'я та освіти не відповідає санітарним нормам. Тому ми були змушені прийняти такі рішення.  Адміністрація Васильківської міської громади: З 2007 року за КП "Васильківтепломережа" накопичувався значний борг. У Київській області КП є найбільшим боржником – 8,8 млн гривень заборгованості перед "Київоблагаз". Перед "Нафтогазом" заборгованість складає понад 80 мільйонів гривень, проте із пенею і штрафними санкціями, які зараз уряд, ніби, як має списати. До опалювального сезону громада майже готова. На чотирьох котельнях в рамках реконструкції за інвестиційною програмою встановлене модернізоване обладнання для того, щоб запуск сезону відбувся успішно. Звичайно, що ці борги впливають на діяльність КП, тривають судові процеси. Та опалювальний сезон розпочнеться у стандартному режимі. Буквально 4 жовтня директор тепломережі повідомив, що опалювальний сезон розпочинається відповідно до графіку та в повній готовності. Зараз ми спиралися виключно на свої сили – з місцевого бюджету на сесії виділялися певні кошти на підтримку діяльності КП і плюс воно має свої надходження від побутових споживачів. І в перспективі розраховуємо також на субвенції, які обіцяють надати у четвертому кварталі Київська ОДА і Кабмін, який підписав нещодавно меморандум з НАК "Нафтогаз" щодо врегулювання тарифу на газ. Також громада знайшла компанії, які нас підтримують в рамках інвестиційних проєктів.  Читайте:  Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы “Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов “Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром “Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО  Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО  Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением  Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО Проект “Децентрализация”:  теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции  Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново  Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО  Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад  Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання  Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України  Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом  Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування) Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО  Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”  Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади  Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал  Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост  Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд Проєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги Проєкт “Децентралізація”: на зміну дільничним у об'єднаних громадах прийдуть поліцейські офіцери  Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2020 році Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не можуть отримати від районів  комунальне майно Проєкт “Децентралізація”: статус і повноваження старост у громаді залежатимуть від Верховної Ради Проєкт “Децентралізація”: у 2021 році Тетіївська громада збагатиться за рахунок гранту в 26 млн гривень Проєкт “Децентралізація”: на Київщині почали ліквідовувати райони, перший на черзі – Згурівський  Проєкт “Децентралізація”: ліквідована Іванківська райрада залишила громаді-спадкоємцю мільйонні борги  Проєкт “Децентралізація”: голови громад мають право накладати вето лише на прийняті рішення ради Проєкт “Децентралізація”: ліквідації Баришівського району заважають комунальні борги Проєкт “Децентралізація”: Миронівську райраду ліквідують із боргами по зарплаті  Проєкт “Децентралізація”: депутати ВРУ взялися за урбанізацію міст Проєкт “Децентралізація”: Київщина втрачає першість у рейтингу заможності громад Проєкт “Децентралізація”: майно та активи Бородянського району розділили між шістьма громадами  Проєкт “Децентралізація”: Обухівський район віддасть Букринський плацдарм на утримання області Проєкт “Децентралізація”: пандемія та безгрошів’я блокують розвиток культпослуг на Київщині Проєкт “Децентралізація”: Держгеокадастру дозволили і далі розпоряджатися землями Київщини  Проєкт “Децентралізація”: Славутич збільшить бюджет за рахунок бізнес-парку та інвестицій Проєкт “Децентралізація”: Васильківський район ліквідують упродовж місяця Проєкт “Децентралізація”: уряд взявся за діджиталізацію тергромад  Проєкт “Децентралізація”: Київщина позмагається за гранти для розвитку громад Проєкт “Децентралізація”: дві селищні громади Київщини заявили про бажання стати містом Проєкт “Децентралізація”: на утримання громад хочуть передати приватизовані гуртожитки та бомбосховища  Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини формують партнерські об’єднання для збільшення ресурсів Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини планують оптимізацію освітніх закладів Проєкт “Децентралізація”: громади та асоціації Київщини виступають за збільшення ПДФО Проєкт “Децентралізація”: громади можуть втратити мільйони разом з акцизом на тютюн  Проєкт “Децентралізація”: новоствореним райрадам Київщини бракує коштів на існування Проєкт “Децентралізація”: громади просять уряд та Раду закріпити реформу на законодавчому рівні Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини скаржаться на дублювання повноважень та бідність Проєкт “Децентралізація”: тергромади навчать, як правильно роздавати землю Проєкт “Децентралізація”: із бюджетів громад вилучатимуть кошти на охорону культурної спадщини  Проєкт “Децентралізація”: громади масово розпродують комунальне майно  Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини скаржаться на ProZorro Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини стурбовані вимогами закону щодо заснування ліцеїв Проєкт “Децентралізація”: найуспішніші громади Київщини  Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини хочуть зекономити на благоустрої за рахунок держсубвенції Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини шукають кошти на покращення послуг своїх КП Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини роздали кошти на інфраструктуру та ремонт доріг Фото: колаж KV КиевVласть