Ситуація на Чорнобильській атомній електростанції залишається напруженою. Зміна працівників на ЧАЕС перебувають в полоні окупантів вже більше 11 днів. Їх годують один раз в день. Зв’язку з ними немає. При цьому їм вдалося повідомити, що сьогодні окупанти хотіли роздати їм їжу та цигарки під камерами російського телебачення. Вони відмовились. Про це KV стало відомо із повідомлення депутатки Верховної Ради Ольги Василевської-Смаглюк. “Сьогодні їм хотіли роздати “гуманітарну” допомогу, привезли російське телебачення. Утім, начальник зміни в гучномовець оголосив, що всі співробітники станції від “допомоги” відмовляються. На Семиходах була залишена стара форма “Новарки”, французька фірма, яка будувала конфаймент над 4 енергоблоком, вороги переодягнулись в неї і самі роздавали собі гуманітарку (їжу та цигарки) під відеокамери для сюжету росіянського телебачення. Окрім цього, зараз з’явилась ще тисяча нових “зелених та хамовитих” непроханих гостей”, – написала вона. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   За її словами, наші співробітники станції просять розповсюдити інформацію про те, що жодної “допомоги” окупантів вони не приймали.  “Наші станційники тримаються вже 11 діб. Також підкреслю, що ще до війни зверталась до прем’єр-міністра змінити директора станції. Прошу також уряд та Енергоатомом подбати про безпеку на інших АЕС. А країни НАТО закрити небо над Україною. Інакше постраждають усі”, – завершила вона. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Нагадаємо, як раніше писала KV, сьогодні 6 березня, державний секретар США Ентоні Блінкен повідомив, що Сполучені Штати дали “зелене світло” країнам НАТО на постачання бойових літаків в Україну. Зараз з поляками обговорюється це питання. Читайте: Ситуація в Борисполі стабільна, – мер міста Борисенко Фото: соцмережі КиевVласть

Окупанти вже другу добу утримують персонал станції ДСП “Чорнобильська АЕС”, не дозволяючи провести ротацію, як це передбачено правилами технічної безпеки. Україна очікує на рішучі дії з боку міжнародних партнерів для забезпечення спільної безпеки європейського континенту. Про це KV стало відомо із повідомлення прес-служби Київської ОДА. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  За інформацією виконуючого обов’язки генерального директора ДСП “Чорнобильська АЕС” Валерія Сейди, у Зоні відчуження новий безпечний конфайнмент над об’єктом “Укриття”, енергоблоки N1 та N2, які перебувають на стадії виведення з експлуатації, сховища відпрацьованого ядерного палива – СВЯП-1, СВЯП-2 взяті під контроль окупантів – військових Російської Федерації. Окупанти вже другу добу утримують персонал станції ДСП “Чорнобильська АЕС”, не дозволяючи провести ротацію, як це передбачено правилами технічної безпеки. “Захоплення станції та проведення там будь-яких воєнних дій загрожує повторенням другого Чорнобиля, від якого Європа оговтується досі. Слід зазначити, що вже зафіксовано перевищення контрольних рівнів потужності дози гамма-випромінювання у зоні відчуження внаслідок порушення верхнього шару ґрунту через рух великої кількості важкої військової техніки через зону відчуження та підняття у повітря забрудненого радіоактивного пилу”, – йдеться у повідомленні. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Наголошується, що наразі вся відповідальність за ядерну та радіаційну безпеку, стан об’єктів та подальший розвиток ситуації у зоні відчуження, лежить на загарбниках. “Це одна з найсерйозніших загроз Європі сьогодні, оскільки будь-які провокації з боку загарбників на ЧАЕС під час гібридноі війни можуть обернутися черговою планетарною екологічною катастрофою. Такі загарбницькі дії РФ є також прямим порушенням статті 56 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року”, – додали в прес-службі. Державна інспекція з ядерного регулювання від імені України відповідно до міжнародних зобов’язань оперативно повідомило Міжнародне агентство з ядерної енергії (МАГАТЕ), що 24 лютого об’єкти ЧАЕС у зоні відчуження були взяті під контроль окупантами, та разом з МЗС постійно інформує агентство і наших міжнародних партнерів щодо перебігу подій. Україна очікує на рішучі дії з боку наших міжнародних партнерів для забезпечення спільної безпеки європейського континенту. Нагадаємо, як раніше писала KV, зареєстровано зростання потужності еквівалентної дози гамма-випромінювання на постах моніторингу зони відчуження Чорнобильської АЕС. Читайте: НБУ ликвидирует российские “Проминвестбанк” и “Международный резервный банк” Фото: МіненергетикиКиевVласть

8 років тому Росія розпочала військову агресію проти України. З 2014 року ми, українці, змушені захищати свій суверенітет і державні кордони зі зброєю в руках. Сотні тисяч хлопців і дівчат, чоловіків і жінок, на східному фронті, ризикуючи своїм життям, самовіддано захищають кожного з нас і свою країну. За цей час у нашій державі статус учасника бойових дій на Донбасі отримали майже пів мільйона осіб. Мабуть, найменше, що ми можемо гарантувати ветеранам – це, безумовно, повага та вдячність, а також певні преференції та пільги. Відтак, основним нормативно-правовим актом, яким передбачаються пільги для учасників бойових дій, є Закон України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і Законами України “Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та інвалідів війни”, “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та іншими нормативними актами. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Отже, чинним законодавством України передбачено пільги у сфері охорони здоров’я, у сфері житлово-комунального господарства та житлового забезпечення, у сфері зайнятості та в трудовому законодавстві, у сфері транспорту, в освітній сфері, щодо фінансового (грошового) забезпечення та інші соціальні пільги. В тому числі особи зі статусом УБД мать право їздити у громадському транспорті безкоштовно. Проте, часто ветеранам бойових дій у цьому праві відмовляють. Перевізники та водії встановлюють “свої” правила ігнорують вимоги законодавства. Насамперед, хочу наголосити, що відмовляти пільговикам у проїзді через брак місць – незаконно! Стаття 12, пункт 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” зазначає, що учаснику бойових дій надається безоплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту за наявності у нього відповідного посвідчення, що надає йому право пільгового проїзду. Що стосується міжміських перевезень, то в касах автостанцій особа може отримати проїзний квиток, однак, їй доведеться оплатити автостанційний збір, що пов’язаний із проїздом пасажирів загального користування. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Підкреслюю, що автомобільному перевізнику, який здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, забороняється відмовлятися від пільгового перевезення, крім випадків, передбачених Законом (це відсутність посвідчення УБД). Згідно статті 37 Закону України “Про автомобільний транспорт” пільгові перевезення пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, забезпечують автомобільні перевізники, які здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування. Відмова у безоплатному проїзді можлива за відсутності пільгового документа. При посадці пасажирів водій має право перевіряти наявність документа, що надає підстави для безоплатного проїзду. Разом з тим, доволі часто є “неформальна” домовленість між місцевою владою та перевізником, що влада не буде у повному розмірі компенсувати проїзд пільговиків, а перевізник буде провозити по три пільговики в маршрутному таксі. Безпідставна відмова від пільгового перевезення тягне за собою відповідальність згідно із чинним законодавством. Це – адміністративна відповідальність за ч. 7 ст. 133-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (“Порушення правил надання послуг та вимог безпеки при наданні послуг з перевезення пасажирів чи вантажів автомобільним транспортом”). Безпідставна відмова від передбаченого Законом пільгового перевезення громадян тягне за собою накладення штрафу на водіїв транспортних засобів, громадян-суб’єктів підприємницької діяльності в розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян”. Наостанок, хочу зауважити, що якщо у вас наявне посвідчення УБД, але вам з якихось причин відмовляють у безоплатному проїзді, потрібно зробити наступні дії: 1.Уточніть дані про перевізника, водія і транспортний засіб (назву та контактні дані перевізника, ПІБ водія, державний номер транспортного засобу, дату, час і маршрут, на якому була отримана відмова). За можливості – з відеофіксацією. 2. Якщо ви все ж таки вирішили їхати саме цим маршрутом, заплатіть і вимагайте у водія видати проїзний квиток, який обов’язково потрібно зберегти. 3. Подзвоніть перевізнику, аби розповісти про відмову у безоплатному проїзді. Якщо ви маєте таку можливість, варто викликати поліцію, передати дані про маршрутку та наполягати на складанні матеріалів про адміністративне правопорушення за ст. 133-1 Кодексу про адміністративні правопорушення України. В цьому випадку варто заручитись підтримкою свідків – інших пасажирів, обмінятись телефонними номерами; 4. Якщо перевізник проігнорує ваше звернення, потрібно написати заяву у трьох примірниках: до прокуратури, Державної служби України з безпеки на транспорті (м. Київ, пр. Перемоги, 14, телефон “гарячої лінії”: 044-351-47-66) і органу місцевого самоврядування, де здійснюється маршрут. Обовязково вписати дані, що були зібрані (див. пункт 1) і прикріпити копії посвідчення УБД та купленого проїзного квитка. Знайте свої права та не бійтесь їх відстоювати! Роман Титикало, адвокат, Заслужений юрист України, голова постійної комісії КОР з питань екології, природокористування, водних ресурсів, мисливства, ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та інших надзвичайних ситуаційКиевVласть

З урахуванням останніх політичних подій в державі стає дуже актуально питання – чи відповідають за свої дії слідчі, прокурори та судді, які підписують завідомо безпідставні підозри, обвинувачувані акти та вироки? У своїй адвокатській практиці я часто зтикався з випадками коли завідомо невинна особа притягується до кримінальної відповідальності та фактично стає жертвою/потерпілою від дій посадових осіб, причетних до “фабрикування” справи. Часто такі випадки викликані бажання вислужитись перед керівництвом, бажання показати гарні результати чи є просто виконання злочинного наказу керівництва правоохоронного органу. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Державні люди мають пам’ятати, що за такі дії можна і самому опинитись на лаві підсудних, а тому в даній публікації хочу нагадати про це і детально розібрати. Кримінальний кодекс України містить ряд складів злочину, під ознаки яких можуть потрапити діяння недоброчесних слідчих, прокурорів та судді, а саме: Ст. 365 Кримінального кодексу України (далі-КК України) – перевищення влади або службових повноважень, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, якщо вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, інтересам юридичних осіб, карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк від двох до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вони супроводжувалися насильством або погрозою застосування насильства, застосуванням зброї чи спеціальних засобів або болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування, караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки,  караються позбавленням волі на строк від семи до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Ст 371 КК України – Завідомо незаконне затримання або незаконний привід, караються позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років або обмеженням волі на строк до трьох років. Завідомо незаконні домашній арешт або тримання під вартою, карається обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк. Якщо вказані дії спричинили тяжкі наслідки або були вчинені з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах, караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Ст. 372 КК України – притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності слідчим, прокурором чи іншою уповноваженою на те законом особою – карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк. Те саме діяння, поєднане з обвинуваченням у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, а також поєднане зі штучним створенням доказів обвинувачення або іншою фальсифікацією, карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років. Крім того, до прийняття Рішенням Конституційним Судом № 7-р/2020 від 11.06.2020, застосовувалась стаття 375 КК України – постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови. Однією з проблем нашої держави, як на мене, є те що в судовій практиці не так часто розглядаються кримінальні провадження по вказаним вище статтям, але все рівно покараних недоброчесних правоохоронців та судів по вказаним статтям доволі багато.  Універсальним засобом відстоювання людиною своїх прав у будь-якій життєвій ситуації є право кожного на справедливий суд, і на це право людини намагаються посягати недобросовісні правоохоронці та судді. За своєю правовою природою презумпція невинуватості є гарантією права особи вважатися невинуватою і не бути підданою покаранню доти, доки вину не буде встановлено вироком суду, що набрав законної сили.  Вимоги презумпції невинуватості є об’єктивними правовими положенням, передбаченими, насамперед, Конституцією України. Стаття 62 Конституції України каже, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. При цьому, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом. У разі порушення цих вимог настає відповідальність за ст. 372 КК як за спеціальний вид (відносно ст. 364 КК) службового зловживання. Так після подій Революції Гідності багато слідчих, прокурорів та суддів втратило свої посади,  але далеко не всі, що мабуть створює і зараз бажання у багатьох позловживати своїми правами. Судді Майдану обвинувачувались у винесенні завідомо неправосудних рішень (ст. 375 ККУ). Однак у червні 2020 року Конституційний суд визнав неконституційною кримінальну відповідальність за неправосудні рішення, передбачену ст. 375 ККУ. Це унеможливило притягнення суддів до відповідальності за цією статтею. Зараз щодо 19 суддів Майдану обвинувальні акти ще розглядаються у судах по різних статтях. Ми також пам’ятаємо суддю Родіона Володимировича Кіреєва, якого оголошено в розшук по обвинуваченню у винесенні протиправного вироку у справі щодо Юлії Тимошенко. В реєстрі судових рішень я виявив всього 52 вироки за ст. 372 КК України, наведу цитату з одного вироку “об`єктивна сторона злочину за ч. 1 ст. 372 КК полягає у притягненні до кримінальної відповідальності, яке згідно з п. 14 ч. 1 ст. 3 КПК України є стадією кримінального провадження, що починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення. Аналіз статей 276-278 КПК України, які регламентують здійснення повідомленні про підозру, свідчить, що об`єктивна сторона злочину за ст. 372 КК характеризується лише активною поведінкою суб`єкта, що полягає у вчиненні таких дій, як: а) складання письмового повідомлення про підозру і б) вручення цього повідомлення особі, що підозрюється у вчиненні певного кримінального правопорушення. Отже, за ст. 372 КК карається злочин з формальним складом, який визнається закінченим саме з того моменту, коли письмове повідомлення про підозру вручається (пред`являється) особі, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення. Будь-які наслідки цього злочину перебувають поза межами його об`єктивної сторони і можуть враховуватися судом лише при призначенні покарання. За частиною 2 ст. 372 КК карається те саме діяння, поєднане: а) з обвинуваченням у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину; б) із штучним створенням доказів обвинувачення, в) з іншою фальсифікацією”. З цього випливає, що повідомлення  про підозру завідомо невинуватому є закінченим складом злочину. Звісно це все дає підстави задуматись про вдосконалення та посилення відповідальності за такі діяння. Отже, можна зробити висновок, що не кожний уникне відповідальності, а тому раджу слідчим, прокурорам та суддям дуже уважно ставитись до питання підписання підозр, обвинувачуваних актів та інших процесуальних документів. Роман Титикало, адвокат, Заслужений юрист України, голова постійної комісії КОР з питань екології, природокористування, водних ресурсів, мисливства, ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та інших надзвичайних ситуаційКиевVласть

Бюджети окремих громад столичного регіону відчутно зросли у новому році і йдеться про десятки мільйонів гривень. Підвищення стосується, насамперед, Бориспільської та Вишневої громад. Рекордної суми бюджет досяг і в Ірпінській громаді. Буча також похизувалася найбільшим бюджетом за всю її історію. КиевVласть порівняла основні доходи та видатки міських тергромад у 2022 році із їхніми минулорічними бюджетами.  Білоцерківська громада За даними рішення Білоцерківської міської громади від 30 грудня 2021 року, міська рада визначила на 2022 рік доходи місцевого бюджету у сумі  2,071 млрд гривень (торік – 1,761 млрд гривень). Доходи загального фонду склали 2,012 млрд  гривень та доходи спеціального фонду – 58 млн гривень. Цьогріч витрачатиме громада кошти у сумі 2,065 млрд гривень (торік – 1,764 млрд гривень). З них видатки загального фонду 1,739 млрд  гривень та видатки спецфонду – 325 млн  гривень. На місцеві програми тут планують витратити понад 500 млн гривень. Резервний фонд же місцевого бюджету складає всього 2 млн гривень. А показники міжбюджетних трансфертів затвердили у сумі понад 420 млн гривень.  Так, за даними інформаційно-аналітичного дашборду за три квартали 2021 року, всього надходжень до загального фонду громади надійшло у сумі 996 млн гривень. Із них лише плата за землю склала 59,48 млн гривень. Куди більше було видатків – 1,09 млрд гривень. Сума ж трансфертів складала 266,68 млн гривень.  Читайте: Основні показники бюджетів міських громад Київщини на 2021 рік Бориспільська громада Бориспільська громада затвердила бюджет на 2022 рік ще 24 грудня минулого року. За даними рішення, доходи бюджету громади складатимуть 1 128 млрд гривень, що значно перевищує минулорічний бюджет (931,5 млн гривень). З них доходи загального фонду бюджету – 1,107 млрд  гривень, доходи спец фонду – 20,8 млн гривень. Видатки ж бюджету плануються у сумі на 500 тис. гривень більше, ніж доходи – (торік – 932 млн гривень). Із загального фонду витратять 1 млрд гривень, із спеціального – 127 млн гривень. Резервний фонд бюджету громада має в розмірі 4,5 млн гривень. На міські програми тут витратять понад 140 млн гривень.  За даними ж дашборду, торік до громади надійшло 136 млн гривень трансфертів, а реверсна дотація сягала понад 29 млн гривень. А надходження до загального та спецфондів склали 603 млн гривень. Із них найбільше коштів громада одержала від податків – понад 143 млн гривень. Витрачала громада у сумі понад 615 гривень.  Вишнева громада Депутати Вишневої тергромади затвердили бюджет громади на 2022 ріу у сумі 1,007 млрд гривень (торік це було всього 858 млн гривень). Доходи загального фонду затверджені у сумі понад 922 млн гривень, спеціального фонду – 85,1 млн гривень.  Сума видатків громади на поточний рік – 1,094 млрд гривень, що трохи більше суми доходу. При цьому видатки загального фонду – 690  млн гривень, спеціального – 405 млн гривень. Резервний фонд бюджету склав 2 млн гривень.  За три квартали 2021 року загалом до громади надійшло понад 565 млн гривень, витрати ж склали понад 425 млн гривень.  Щодо трансфертів то їхня сума у розмірі понад 103 млн гривень, є у громади і реверсна дотація – понад 61 млн гривень.  Ірпінська громада Ірпінська громада затвердила бюджет на 2022 рік 21 грудня. Як наголосив голова громади Олександр Маркушин, обсяг цього бюджету для громади в історії Ірпеня є безпрецедентним, адже загальний обсяг перевищує 1,23 млрд гривень. “...Ми за рік збільшили наш бюджет на 34%. Це ми зареєстрували нових платників податків. Це дуже потужна робота. Загальний бюджет держави зростає на 13%, а в нас – на 34%", – процитували голову на офіційній сторінці громади. Дохідна частина бюджету визначена в сумі 897,4 млн гривень, видаткова частина – 1,230 млрд гривень. Показники дохідної частини збільшені на 24% порівняно з бюджетом, який приймався в 2021 році. У розрізі галузей найбільше видатків передбачено на освіту – 55%. Згідно з дашбордом, до громади надійшло понад 460 млн гривень, із них сума податків склала більше 164 млн гривень. Видатки сягала суми в 270 млн гривень, а трансфертів надійшло у розмірі 124 млн гривень. Не обійшлося і без дотації бюджету в понад 3 млн гривень. Боярська громада  Згідно із проєктом бюджету на 2022 рік, доходи фінансового ресурсу громади на цей рік можуть скласти 705 млн гривень (торік – 703,1 млн гривень). Із них 735,4 млн гривень складають доходи загального фонду та 308 млн гривень – спеціального. Обсяг видатків бюджету громади визначений такий же, як доходи. Так, 308 млн гривень заклали у видатки загального фонду, набагато менше видатків схвалено за спецфондом – 19,2 млн гривень. Резервний фонд заклали у розмірі 1 млн гривень.  За три квартали до громади торік надійшло 375 млн гривень надходжень. Видатки зафіксовані у розмірі 424 млн гривень і половина цієї суми, 239 млн гривень, забрала на себе освітня сфера.  На своїй сторінці у Facebook голова громади Олександр Зарубін, зокрема, зауважив, що через уповільнення економічного розвитку внаслідок пандемії Covid-19, зниження податкових надходжень, суттєве зростання цін на енергоносії бюджет громади наприкінці року недораховував майже 45 мільйонів гривень.  "Тому боярська влада спрямовує гроші переважно на оплату праці, енергоносії, харчування, медикаменти та різні виплати соціального характеру. Після виплати всіх бюджетних навантажень залишається близько 35 мільйонів гривень на капітальні ремонти, будівництво чи реконструкцію. Цієї суми може вистачити, наприклад, на капітальний ремонт лише 5 кілометрів асфальтованої дороги. Тому заплановані нами темпи якісних змін поки що уповільнилися з об’єктивних причин", – говорить він.  Та, незважаючи на невтішні показники, громада одержала 103 млн гривень транфертів. Крім того, з її бюджету на додачу вилучили й понад 55 млн гривень реверсної дотації. Бучанська громада  На своїй сторінці у Facebook голова громади Анатолій Федорук розповів, що Бучанська громада розпочне наступний рік із збалансованим та соціально орієнтованим бюджетом. "Бюджет Бучанської міської територіальної громади на 2022 рік прогнозується в сумі 866 701 393 гривень. Це найбільший бюджет громади за всю нашу історію, що свідчить про правильність курсу і про ефективність роботи з великим та малим бізнесом. Дякую всім платникам податків, які наповнюють бюджет і сприяють сталому розвитку громади", – написав він.  Так, головний фінансовий документ депутати Бучі погодили 23 грудня. Торік бюджет Бучанської тергромади складав 664,5 млн гривень. Нині із озвученої цифри 691 млн гривень – це кошти загального фонду та понад 175 млн гривень надходження за спецфондом. Із місцевого бюджету мають намір спрямувати на потреби громади всі надходження до бюджету. Найбільшу частину витрат складають видатки загального фонду – 691 млн гривень, а спецфонду – 175 млн гривень. На реалізацію місцевих програм спрямують 230 млн гривень. Якщо взяти до уваги показники до дашборду, то за три квартали 2021 року громаді вдалося отримати понад 441 млн гривень надходжень загалом. Як і в інших громадах, найбільше прибутків надійшло від податків – 139 млн гривень та плати за землю – 47,7 млн гривень. Щодо витрат, то тут вони склали за цей період понад 385 гривень. Більша частина, 254 млн гривень, – це видатки на освіту. Трансфертів надійшло понад 168 млн гривень. Була і базова дотація у розмірі майже 10 млн гривень.  Обухівська громада Цьогоріч доходи і видатки Обухівської громади мають однакову суму – 722 млн гривень (торік – 587,5 млн гривень). 703,8 млн гривень закладено в доходи загального фонду, така сума і витрат. Доходи ж спеціального фонду складають 18,3 млн гривень та витрат тут передбачається куди більше – 85,1 млн гривень. У резервний фонд заклали 7,6 млн гривень. А на реалізацію міських програм витратять 140 млн гривень.  Ключові показники бюджету в 2021 році у громади були такі: загальний та спеціальний фонди одержали за три квартали понад 375 млн гривень надходжень. У порівнянні з іншими громади, податкові надходження в Обухова значно менші. Так, понад 88 млн гривень громада одержала прибутку від місцевих податків і зборів, ще понад 23 млн гривень склала плата за землю. Щодо витрат, то тут вони сягали 369 млн гривень: найбільша сума пішла на освіту – майже 200 млн гривень, найменша на спорт – 7,5 млн гривень. Обсяги міжбюджетних трансфертів складали ж понад 89 млн гривень. Має громада і реверсну дотацію. Її розмір – понад 34 млн гривень.  Васильківська громада  Трохи збільшився цьогоріч і бюджет Васильківської громади. Загальний обсяг бюджету громади у 2022 році сягатиме 544,8 (торік – 471,5 млн  гривень). Доходи загального фонду становлять 527 млн гривень та спеціального 17,8 млн гривень. Заклала громада і бюджет розвитку у сумі 300 тис. гривень. Видаткова частина залишається на рівні встановленої суми доходів (торік – 486,6 млн гривень). А саме: 526 млн гривень за загальним фондом та 18,9 млн  – за спеціальним. Запланувала громада і резервний фонд у розмірі 3,2 млн гривень. Приблизно 96 млн гривень заклали депутати і на реалізацію місцевих програм.  У 2021 році за три квартали Василькову вдалося одержати понад 258 млн гривень надходжень. Але трохи більше громада і витратила – майже 300 млн гривень. Також з громади вилучили 2,3 млн гривень реверсної дотації, а надали 85 млн гривень трансфертів із держбюджету. Миронівська громада  У 2022-му доходи Миронівської громади склали 501,6 млн гривень (торік – 409,6 млн гривень). Стільки ж заплановано і видатків. Очікується, що бюджет загального фонду поповниться 500 млн гривень надходжень, з них витратять 498 млн гривень. Надходження спецфонду сягатимуть 840 млн гривень та витрати планують у розмірі 2,8 млн гривень. У резервний фонд депутати громади заклали 2 млн гривень, на реалізацію ж програм – 130 млн гривень. До спеціального та загального фондів тут очікують на одержання трансфертів у розмірі понад 118 млн гривень.  За даними дашборду, доходи громади на кінець 2021 року досягали майже 270 млн гривень. Та одержує громада все ж незначні податки – понад 47 млн гривень податкових зборів та понад 15 млн гривень – плата за землю.  Березанська громада 23 грудня депутати Березанської міської ради затвердили бюджет громади на 2022 рік. Рішення прийнято одноголосно. На сайті громаді проінформували, що загальна сума бюджету склала 247,5 млн гривень (торік – 216,6 млн гривень). З них доходи загального фонду – 240 млн гривень та доходи спеціального фонду – 7,5 млн гривень. Видатки місцевого бюджету також сягають 247,5 млн гривень та дорівнюють сумі доходів. При цьому видатки загального фонду місцевого бюджету – 225  млн гривень, видатки спеціального фонду – 22  млн гривень.  Сюди увійшли також освітня субвенція з держбюджету – понад 63 млн гривень, субвенція на інклюзивно-ресурсний центр – майже 2 млн гривень. А ще – дотація на оплату енерноносіїв багатопрофільної медицини – 1,4 млн гривень, додаткова дотація на ліки пільгових категорій ЧАЕС – 1,5 млн гривень. Крім того, передбачено фінансування освітньої галузі – понад 122 млн гривень,  культурної – понад 10 млн гривень. Бюджет розвитку склав також більше 18 млн гривень. При формуванні бюджету першочергово враховували пріоритетні напрямки розвитку громади. Згідно дашборду, за три квартали дохід громади склав за 114 млн гривень, а витрати сягали майже стільки ж – 100 млн гривень. З держбюджету до громади надійшло понад 46 млн гривень міжбюджетних трансфертів. Ржищівська громада  Ржищівської громада заклала доходи бюджету у сумі трохи більшій, ніж торік 143,1  млн гривень (у 2021 році  – 129,4 млн гривень). До загального фонду має надійти 140 млн гривень, а спеціального – 271  млн гривень. Витратить громада планує також 143 млн гривень. Із них видатки за загальним фондом складають 138 млн гривень та спецфондом – 4,7 млн гривень. Дефіцит же бюджету громади складає 2 млн гривень, тож до резервного фонду громаді вдалося закласти 100 тис. гривень. На втілення програм тут планують витрати наразі понад 14 млн гривень.  Ржищівська громада дотаційна. Торік вона одержала 2,4 млн гривень дотацій та міжбюджетних трансфертів у розмірі понад 32 млн гривень. Доходи також були невеликі – понад 57 млн гривень (податки – понад 17 млн гривень, плата за землю – 6,2 млн гривень). Витрачала ж куди більше – понад 85 млн гривень.  Броварська громада 18 січня запланована двадцять перша позачергова сесія Броварської міської громади, на якій планують внести зміни до рішення щодо бюджету на 2022 рік. Ознайомитися ж із самим документом неможливо через технічну несправність веб-сайту громади. Торік же бюджет громади складав 1,3 млрд гривень, витрати – 1,4 млрд гривень.  Торік же надходження до загального фонду склали 957,47 млн гривень, із них плата  за землю – 93,61 млн гривень, а місцеві податки надали 311 млн гривень. Видатки ж досягали 928 млн гривень, найбільше коштів витратила громада на освіту – 518 млн гривень. Трансфертів надійшло у розмірі 214 млн гривень, проте і вилучили 42,2 млн гривень реверсної дотації.  Читайте: Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы “Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов “Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром “Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО  Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО  Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением  Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО Проект “Децентрализация”:  теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции  Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново  Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО  Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад  Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання  Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України  Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом  Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування) Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО  Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”  Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади  Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал  Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост  Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд Проєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги Проєкт “Децентралізація”: на зміну дільничним у об'єднаних громадах прийдуть поліцейські офіцери  Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2020 році Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не можуть отримати від районів  комунальне майно Проєкт “Децентралізація”: статус і повноваження старост у громаді залежатимуть від Верховної Ради Проєкт “Децентралізація”: у 2021 році Тетіївська громада збагатиться за рахунок гранту в 26 млн гривень Проєкт “Децентралізація”: на Київщині почали ліквідовувати райони, перший на черзі – Згурівський  Проєкт “Децентралізація”: ліквідована Іванківська райрада залишила громаді-спадкоємцю мільйонні борги  Проєкт “Децентралізація”: голови громад мають право накладати вето лише на прийняті рішення ради Проєкт “Децентралізація”: ліквідації Баришівського району заважають комунальні борги Проєкт “Децентралізація”: Миронівську райраду ліквідують із боргами по зарплаті  Проєкт “Децентралізація”: депутати ВРУ взялися за урбанізацію міст Проєкт “Децентралізація”: Київщина втрачає першість у рейтингу заможності громад Проєкт “Децентралізація”: майно та активи Бородянського району розділили між шістьма громадами  Проєкт “Децентралізація”: Обухівський район віддасть Букринський плацдарм на утримання області Проєкт “Децентралізація”: пандемія та безгрошів’я блокують розвиток культпослуг на Київщині Проєкт “Децентралізація”: Держгеокадастру дозволили і далі розпоряджатися землями Київщини  Проєкт “Децентралізація”: Славутич збільшить бюджет за рахунок бізнес-парку та інвестицій Проєкт “Децентралізація”: Васильківський район ліквідують упродовж місяця Проєкт “Децентралізація”: уряд взявся за діджиталізацію тергромад  Проєкт “Децентралізація”: Київщина позмагається за гранти для розвитку громад Проєкт “Децентралізація”: дві селищні громади Київщини заявили про бажання стати містом Проєкт “Децентралізація”: на утримання громад хочуть передати приватизовані гуртожитки та бомбосховища  Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини формують партнерські об’єднання для збільшення ресурсів Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини планують оптимізацію освітніх закладів Проєкт “Децентралізація”: громади та асоціації Київщини виступають за збільшення ПДФО Проєкт “Децентралізація”: громади можуть втратити мільйони разом з акцизом на тютюн  Проєкт “Децентралізація”: новоствореним райрадам Київщини бракує коштів на існування Проєкт “Децентралізація”: громади просять уряд та Раду закріпити реформу на законодавчому рівні Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини скаржаться на дублювання повноважень та бідність Проєкт “Децентралізація”: тергромади навчать, як правильно роздавати землю Проєкт “Децентралізація”: із бюджетів громад вилучатимуть кошти на охорону культурної спадщини  Проєкт “Децентралізація”: громади масово розпродують комунальне майно  Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини скаржаться на ProZorro Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини стурбовані вимогами закону щодо заснування ліцеїв Проєкт “Децентралізація”: найуспішніші громади Київщини  Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини хочуть зекономити на благоустрої за рахунок держсубвенції Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини шукають кошти на покращення послуг своїх КП Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини роздали кошти на інфраструктуру та ремонт доріг Проєкт “Децентралізація”: тепломережі столичного регіону загрузли у боргах Проєкт “Децентралізація”: тривають дискусії щодо права власності на майно тергромад Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини не додали освітньої субвенції Проєкт “Децентралізація”: Богуслав та Яготин розвиватимуться за рахунок ландшафтних парків Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини виступають проти затягування перевиборів місцевого керівництва Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини просять уряд не нищити їхню фінансову незалежність Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини жаліються на порожні скарбниці Проєкт “Децентралізація”: на Київщині громади ділять на округи та обирають старост по-новому  Проєкт “Децентралізація”: на Київщині взялися за створення безпечних громад Проєкт “Децентралізація”: проблемні довгобуди перекладуть на місцеві громади Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не хочуть брати на себе компенсацію проїзду пільговикам  Проєкт “Децентралізація”: реформа вийшла на фінішну пряму Проєкт “Децентралізація”: підсумки 2021 року Проєкт “Децентралізація”: на Київщині сперечаються через "ресурсний" закон та нове оподаткування  Фото: колаж KVКиевVласть

Депутати Київоблради затвердили важливий документ для розвитку Київської області – Схему планування території. У ній закладено перспективний план розвитку доріг, інфраструктури, соціально-культурної сфери, туризму, екології та іншого. Щотижня KV розповідає у своєму матеріалі про окрему сферу, сьогодні це – створення заповідників, заказників та інших цінних природних об’єктів на території Київської області. Як стало відомо KV, 9 вересня депутати Київської обласної ради прийняли рішення “Про затвердження Схеми планування території Київської області”. У документі зазначається, що основною його метою є розроблення раціональної планувальної організації території, спрямованої на забезпечення сприятливих умов проживання населення, раціонального використання природних ресурсів, розвитку галузей господарського комплексу, вдосконалення інженерно-транспортної інфраструктури, охорони навколишнього природного середовища та культурної спадщини, забезпечення цивільного захисту населення і територій. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Невідповідність рекомендаціям Площа пропонованих до створення цінних природних територій територій становить 180,3 тис. га та відповідає 6,4% території області. Відповідно до Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року, затвердженою постановою Кабміну в 2014 році, питома вага площі природно-заповідного фонду адміністративно-територіальної одиниці у 2020 році мала становити 15%. Враховуючи перспективні до заповідання території ця частка становитиме 16,8%. Однак, у минулому році необхідного показника не було досягнуто.  Як розповів у коментарі KV депутат Київської обласної ради від “Європейської Солідарності”, голова постійної комісії облради з питань екології, природокористування, мисливства, водних ресурсів, ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та надзвичайних ситуацій Роман Титикало, у 2021 році область також не досягла показника у 15%.  “Є міжнародні зобов'язання, згідно з якими хоча б 15% території Київської області мають бути заповідними. Це не закон, але важливі рекомендації. Невиконання їх негативно вплине на імідж області та України в цілому серед інших країн. Ми працюємо над тим, аби мати необхідний показник. Наразі він становить більше 10%, але лише за рахунок великої території Чорнобильської зони, яка також була визначена, як заповідна”, – каже він.  Державні заповідники Загалом для розвитку та збереження природно-заповідного фонду та регіональної екологічної мережі планують проводити моніторинг обстежень природно-заповідних об'єктів та територій, формувати та затверджувати списки рідкісних рослин, тварин і рослинних угруповань, формувати екологічні коридори, висвітлювати на телебаченні, радіо у друкованих засобах масової інформації заходів з розвитку екомережі та інше.  Так, на Київщині існує п’ять перспективних заповідних об'єктів державного значення. Це Національний природний парк “Дівички” площею 38 тис. га, який має комплекс піщаних арен, борової тераси та притерасних боліт лівого берега Дніпра, а також острівний архіпелаг в акваторії Канівського водосховища. Національний природний парк “Приірпіння – Чернечий ліс” площею 17,9 тис. га являє собою лісові масиви Боярської лісодослідної станції, його територія – обхідний шлях Дніпровського екологічного коридору навколо Києва.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Також у переліку Національний природний парк “Дніпровсько-Тетерівський” площею 30,4 тис. га, що на долині річки Тетерів в Київській області, Національний природний парк “Подесіння” – територія на 20 тис. га долини річки Десна. Ще туди включено Регіональний ландшафтний парк “Надстугнянський”, на долині річки Стугна і має площу 6 тис. га.  За словами Романа Титикала, створення заказників – це не нагальне питання, а в якійсь мірі навіть індивідуальне. Неможливо кожного місяця створювати заказники.  “Це певний об'єкт, який має охоронний статус і природну цінність. Це не деревина, яку просто посадили і вона виросла. Має бути певна екосистема. Над створенням таких об'єктів працюють екологи, іноді місцева влада. Наприклад, побачили на своїй території заповідне урочище, яке чимось унікальне, запросили екологів, вони проводять обстеження, знаходять червонокнижні рослини, складають обгрунтування. Цей документ подається до департаменту екології КОДА, він отримує погодження від землевласників, управління земельних ресурсів, пакет документів передає в облраду, питання виносять на розгляд відповідної комісії і лише потім – на затвердження у сесійну залу. Це не складна процедура, але вона індивідуальна. І йдеться не тільки про заказники, це можуть бути різні об'єкти природно-заповідного фонду – ботанічні пам'ятки, заповідні урочища, ботанічні сади та інше. За час, що я є головою екологічної комісії, ми створили 8 заказників. Найближчим часом планую ще додатково створити. Деякі заказники я самостійно намагаюсь виявити. Наприклад, поїхав у Шпитьки, там є парк Терещенка, де ростуть цінні дерева. Викликав екологів, заплатив кошти, вони склали обгрунтування і такий об'єкт має стати заповідним. Перелік об'єктів, який затверджено Схемою планування, це перспективне бачення Департаменту екології. Але він може змінюватись”, – каже він.  Заповідники місцевого значення Серед перспективних заповідних територій місцевого значення найбільшим є Іхтіологічний заказник у верхів'ях Київського водосховища на території колишнього Поліського району. Він має площу близько 30 тис. га, його унікальність у масовому гніздуванні водно-болотних птахів.  Заповідним планують зробити ландшафтний заказник “Тетерівський” площею 10 тис. га, який є незарегульованою частиною річки Тетерів у нижній течії з прилеглою заплавою та лісами в Іванківському та Бородянському районах.  Площу 3,9 тис. га має ландшафтний заказник “Наддніпрянський степовий”, розташований на околицях сіл Македони, Тулиці, Шандра, Потік, Кип’ячка та Горобіївка Миронівського району. Він є найбільшим в області комплексом степових балок, місцем мешкання зникаючих видів хижих птахів та комах. 2,4 тис. га острову між річкою Десною та протокою Любич має назву ландшафтний заказник “Острів Любичів”, це еталонні заплавні комплекси рівнинної України, там мешкають зникаючі види тварин.  На околицях міста Яготин розташований Яготинський гідрологічний заказник ім. Кирила Розумовського, який має площу 1,8 тис. га. Це комплекс акваторії ставка та заплавних урочищ річки Супій в Яготині. Лісовий заказник “Обухівський” площею 1,5 тис. га – лісовий масив із популяцією сону чорніючого. Таку ж площу має ландшафтний заказник “Катюжанський ліс” на околицях сіл Катюжанка та Абрамівка, де найбільші в області популяції плаунів, також там росте гронянка півмісяцева, та ландшафтний заказник “Болота Карань та Глуховщина”, що є фрагментом лівобережної надзаплавної тераси в межах земель Головурівської сільради. Територія на 1,1 тис. га тієї ж сільради має назву ландшафтний заказник “Болота Кругле та Шапчине”. Ще на 1,5 тис. га розкинеться ботанічний заказник “Річка Плиска” на околицях села Плесецьке. Це добре збережені соснові ліси по берегах річки Плиска.  Регіональний ландшафтний парк “Рось” площею 1,2 тис. га в Білоцерківському районі охоплює гирлову частину річки Рось, заплаву річки у пониззі, ділянку борової тераси долини Росі на перетині із Дніпром та частину лісової тераси, там відмічені 56 рідкісних видів.  Ландшафтний заказник “Луб’янські ліси” площею 1 тис. га між селами Луб’янка та Здвиженка є місцем зростання зникаючої рослини зозулиних черевичок. На околицях села Біївці планується ландшафтний заказник “Біївецький”, має площу 830 га, там живуть зникаючі тварини та росте рідкісна ковила волосиста. Ландшафтний заказник “Тальський” на 800 га розташовується в межах Пісківської, Мирчанської, Блідчанської сільрад. Це водоохоронна зона вздовж річки Таль, яка поєднує в собі старовірові мішані та листяні ліси і болота, там зустрічаються червонокнижні тварини та рослини. На околицях міста Вишгород передбачено ботанічний заказник “Вишгородський”, має площу 714,7 га, це ділянка зростання трьох видів орхідних, занесених до Червоної книги.  Менші території Також у переліку є невеликі перспективні заповідні території. У колишньому Білоцерківському районі це ботанічний заказник місцевого значення “Коженицький”, іхтіологічний заказник “Білоцерківський”, лісовий заказник “Макіївська дача”, заказник “Вільшанський”, ботанічні заказники “Томилівський” та “Половецький”, ботанічний заказник в околицях села Пугачівка, заказник у Сухоліському лісництві.  У Богуславському – ботанічна пам'ятка природи “Дуб Синявський”, Бориспільському – лісовий заказник “Сеньківський”, Бородянському – ландшафтні заказники “Тетерівський бір”, “Мирчанський”, “Клавдієвська діброва”, “Вільховий”, Броварському – ландшафтні заказники “Урочище Росоші”, “Калитянський”, “Богданівські багна”.  Три таких заказники є на території колишнього Васильківського району – ландшафтні заказники “Змієві Вали” і “Кожухівський”, ботанічний заказник “Здорівка”. У Вишгородському районі – ботанічні пам'ятки природи “Віковий дуб у селі Мощун” і “Хвощ великий” (розширення території з 2 до 14 га), комплексна пам'ятка природи “Орхідейна гірка”. На Іванківщині – ландшафтні заказники “Терехівські луки”, “Коблицький ліс”, “Леонівський”. У Кагарлицькому районі – ландшафтний заказник “Букринський плацдарм”.  Велика кількість перспективних територій є в ліквідованому Києво-Святошинському районі. Це лісові заказники “Ходосівський ліс”, “Дмитрівський”, “Михайлівсько-Рубежівський”, заповідне урочище “Селище”, ландшафтні заказники “Петрушківський ліс”, “Чорний ліс”, “Чабанівський”, “Руда долина”, “Мужеловський”, гідрологічні заказники “Криничка” і “Неграші-Музичи”, ботанічні заказники “Гора Козинська” (розширення), “Урочище “Безодня” (розширення), ботанічна пам'ятка природи “Личанський ліс”.  На території Макарівського району – ландшафтні заказники “Великий ліс” та “Тайгові ділянки”, Миронівського району – ботанічні заказники “Миронівський” та “Шандрівський ліс”. В Обухівському районі це регіональний ландшафтний парк “Стугненький”, зоологічний заказник “Стайківські обрії”, пам'ятка природи “Гіацинтова гора”, ландшафтний заказник “Надстугнянський”. У Переяслав-Хмельницькому районі – гідрологічний заказник “Болото Трубайло”.  На Сквирщині це ландшафтний заказник “Миньківський”, у Таращанському районі – заповідне урочище “Лиса гора”, у Фастівському – ландшафтний заказник “Великосолтанівський” та лісовий заказник “Діброва з черешнями”, у Яготинському – ландшафтний заказник “Круглий острів”.  Нагадаємо, як раніше писала KV, у вересні екологічна мапа Київській області поповнилась новими територіями природно-заповідного фонду. Так, рішенням депутатів облради було створено 8 нових заповідників та заказників. Вони мають загальну площу майже 260 га, на території кожного є рідкісні рослини, дерева або тварини, що занесені до Червоної книги України. В облраді розповідають, що створення таких територій – це можливість зберегти Київщину від хаотичної житлової забудови. Наразі там продовжують роботу з екологами і планують найближчим часом затвердити ще два десятка територій, що будуть під охороною закону. Читайте:  Село і люди: інновації у сільському господарстві торкнуться більшості громад Київщини День туриста: влада Київщини готує нові туристичні маршрути та рекреаційні зони Київщина крокує в майбутнє: полігони, сміттєпереробні заводи та поводження зі сміттям Київщина крокує в майбутнє: Велика кільцева, нові магістралі та платні дорогиКиевVласть

До юридичної компанії MORIS приєднується адвокатське бюро “Титикало та Партнери” на чолі з адвокатом, керуючим партнером Романом Титикалом. В ЮК MORIS Роман Титикало обійме посаду партнера та буде розвивати практику нерухомості та будівництва. Про це KV стало відомо з повідомлення прес-центру юридичної компанії MORIS.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “Роман Титикало обійматиме посаду партнера в ЮК MORIS та розвиватиме практику нерухомості та будівництва”, – сказано у повідомленні. Також відмічається, що багаторічний досвід Романа Титикала у галузі будівництва та нерухомості дає йому змогу консультувати клієнтів на всіх етапах будівельного процесу та супроводжувати будь-які угоди чи дії, пов’язані з нерухомістю. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Роман Титикало – заслужений адвокат України, кандидат юридичних наук, правозахисник із більш ніж 15-річним досвідом професійної діяльності в галузі права, адвокат та громадський діяч. Наразі він також – депутат Київської обласної ради (КОС) VIII скликання, член фракції партії "Європейська солідарність", голова постійної комісії КОС з питань екології, водних ресурсів, природокористування, полювання, ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та інших надзвичайних ситуацій.  Читайте: Роман Титикало: “Я адвокат чистого довкілля Київщини” Роман Титикало здійснює захист прав та інтересів мешканців Києва та Київської області, у тому числі постраждалим від злочинів на Майдані 20 лютого 2014 року. Входить до групи адвокатів "Небесної сотні". Веде безкоштовний юридичний прийом громадян у Святошинському районі Києва. Він представляв інтереси громади в органах державної влади та судових засіданнях щодо захисту столичного скверу імені Василя Стуса від незаконного будівництва на його місці торговельно-офісного комплексу. Протидіяв незаконному знесенню пам'ятника архітектури – будинки на проспекті Перемоги, 130/1. Здійснював захист пам'ятника архітектури дачного будинку Мировича на вулиці Львівська, 15. У Господарському суді Київської області виступав представником Київоблради та відстояв право власності на будинок №11 на вул. Ярославська в Ірпені. З квітня 2013 року Роман Титикало очолює Адвокатське бюро "Титикало та партнери" і в ньому працює адвокатом. Одним із основних напрямків діяльності компанії є надання юридичних послуг у галузі будівництва, операцій з нерухомістю, представництво інтересів клієнтів у судах та захист від кримінального переслідування. Юридична компанія MORIS була заснована у 2004 році групою адвокатів, фахівців у різних галузях права, які мають багатий досвід у сфері приватної професійної практики та державного управління. На сьогодні MORIS – це юридична компанія з сімнадцятирічним досвідом, що об'єднує команду професіоналів, які надають комплексні юридичні послуги найвищого рівня. Компанія об'єднує більше 60 експертів, які надають кваліфіковані послуги у галузях українського та міжнародного права. Професіонали MORIS утворюють одну з найбільш талановитих і досвідчених команд юридичних фірм в Україні. Експерти компанії є лідерами у сферах вирішення спорів, корпоративного права та M&A та податкового права.  Фото: pravo.ua КиевVласть

Постійна комісія Київської обласної ради з питань екології схвалила звернення до Київської облдержадміністрації, яким закликала у повному обсязі профінансувати будівництво соціальних об’єктів у громадах, що межують з новозбудованим Централізованим сховищем відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП). Про це KV дізналася із повідомлення прес-служби політичної партії “За Майбутнє” від 3 листопада 2021.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Як повідомляють в прес-службі “За Майбутнє”, Постійна комісія Київської обласної ради з питань екології, природокористування і наслідків аварії на ЧАЕС схвалила звернення до Київської ОДА, яким закликала у повному обсязі профінансувати будівництво соціальних об’єктів у громадах, що межують з новозбудованим ЦСВЯП. “Нагадаємо, у зв'язку з будівництвом у Зоні відчуження ЦСВЯП, громадам, що межують із цим об’єктом – Іванківській, Поліській і Славутицькій – пообіцяли виділити 10% від його вартості. Відповідні положення закріплені, зокрема, у Законі України “Про поводження з відпрацьованим ядерним паливом щодо розміщення, проєктування та будівництва централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива реакторів типу ВВЕР вітчизняних атомних електростанцій”, – розповіли у пресс-службі. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться У фракції заявляють, що вказані кошти мають піти на будівництво об'єктів соціального призначення у громадах. Згідно з кошторисом будівництва, станом на сьогодні вони мали б скласти загалом понад 366 млн гривень. “Однак станом на 30 вересня у громади перерахували лише 143,6 млн гривень. Про це зокрема йшлося у відповіді Енергоатому голові фракції “За Майбутнє” у Київській облраді Ярославу Москаленку”, – додають у прес-службі. Як стало відомо, 3 листопада 2021 року відбулося засідання комісії обласної ради з питань екології, природокористування і наслідків аварії на ЧАЕС, у якому взяли участь члени фракції “За Майбутнє”, зокрема секретар комісії Юрій Савчук і голова комісії з питань АПК Олександр Леляк. Комісія підтримала звернення до Київської облдержадміністрації з вимогою перерахувати ці кошти.  “За неперевіреними даними, Київській ОДА забороняють подавати заявку на Енергоатом про перерахування цих коштів, аргументуючи тим, що нібито їх немає. Насправді ж, в Енергоатому кошти є, однак їх збираються просто перерахувати до державного бюджету. Чи побачимо ми ці гроші після цього – невідомо. Тому ініціюємо звернення до голови КОДА, щоб подати нарешті заявку на ці кошти”, – прокоментував ситуацію представник “За Майбутнє” Олександр Леляк.  У фракції наголошують, що звернення винесуть на голосування депутатів на найближчій сесії Київської обласної ради. Нагадаємо, як писала KV, політична фракція звинуватила “Енергоатом” у тому, що компанія не виконує зобов'язань перед громадами, які взяла на себе у зв'язку з будівництвом у Чорнобильській зоні Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива. Читайте: Передача лісів громадам гарантуватиме їх збереження, – “За Майбутнє” Фото: пресс-служба  КиевVласть

Депутати Київоблради затвердили важливий документ для розвитку Київської області – Схему планування території. У ній закладено перспективний план розвитку доріг, інфраструктури, соціально-культурної сфери, туризму, екології та іншого. Щотижня KV розповідає у своєму матеріалі про окрему сферу, сьогодні це – розвиток туристичної галузі Київщини, зокрема створення рекреаційних зон короткочасного та тривалого відпочинку. Як стало відомо KV, 9 вересня депутати Київської обласної ради прийняли рішення “Про затвердження Схеми планування території Київської області”. У документі зазначається, що основною його метою є розроблення раціональної планувальної організації території, спрямованої на забезпечення сприятливих умов проживання населення, раціонального використання природних ресурсів, розвитку галузей господарського комплексу, вдосконалення інженерно-транспортної інфраструктури, охорони навколишнього природного середовища та культурної спадщини, забезпечення цивільного захисту населення і територій. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Рекреаційно-туристична система Значна частина території області (частини Вишгородського, Бородянського, Макарівського, Фастівського, Броварського районів) попадає в межі зеленої зони міста Києва. Згідно закону, такі зони відносяться до рекреаційних земель, на яких забороняється діяльність, що перешкоджає або може перешкоджати використанню їх за призначенням або може вплинути на природний стан цих земель. Вони призначені для організації відпочинку населення, поліпшення мікроклімату, стану атмосферного повітря та санітарно-гігієнічних умов. Там не допускається розміщення будинків, споруд і комунікацій, якщо об'єкти, які проєктуються, не призначені для відпочинку, спорту або обслуговування приміського лісового господарства. Ліси зелених зон відносяться до таких, що особливо охороняються.  Більш жорсткий обмежуючий режим розповсюджується на оточуючий столицю лісопарковий пояс – частину зеленої зони, виділену з метою організації відпочинку населення Києва та прилеглих поселень. Лісопарковий пояс охоплює Києво-Святошинський район. Внаслідок аварії на ЧАЕС територія області залишається забрудненою радіаційними ізотопами цезію, стронцію, америцію та плутонію. Крім зони відчуження, підвищені рівні забруднення зберігаються у Білоцерківському, Богуславському, Вишгородському, Іванківському, Кагарлицькому, Рокитнянському, Ставищенському і Таращанському районах. Також частково у Васильківському, Броварському, Обухівському. На цих територіях небажано розміщувати об'єкти стаціонарної рекреації та туризму, а аматорські види туризму, пов'язані із збиранням рослин, рибальством та мисливництвом, взагалі заборонені.  Перспективними для розвитку стаціонарної рекреації, особливо дитячих таборів, є Березанський, Згурівський, Переяслав-Хмельницький райони на сході області та Сквирській і Тетіївський на південному заході.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Рекреаційні зони З урахуванням існуючих умов та обмежень, перспективна структура мережі оздоровчих, рекреаційних, туристичних закладів та зон короткочасного відпочинку передбачає створення 12 рекреаційних зон: Боярська, Плесецька, Великобугаївська, Обухівська, Ржищівська, Тетіївсько-Володарська, Бородянська, Лютіжська, Заліська, Дніпровська, Переяслав-Хмельницька, Яготинсько-Згурівська.  На основі Обухівської і Ржищівської, Дніпровської і Переяслав-Хмельницької зон відпочинку планується формування рекреаційних районів регіонального та місцевого значення в басейні річки Дніпро.  Створення Боярської рекреаційної зони пропонується на території Києво-Святошинського району. Залізницею вона розділена на дві частини. Вигідне розташування цієї зони в півколі великих зелених масивів обумовлює сприятливий мікроклімат місцевості для розташування тут багатьох курортно-оздоровчих та лікувальних закладів.  На суміжних територіях Бородянського і Макарівського районів пропонується створення Бородянської рекреаційної зони. Наявність великих лісових масивів та зручне транспортне сполучення роблять ці території привабливими для відпочинку населення столиці та навколишніх населених пунктів. Її пропонується зробити на площі близько 20 тис. га для короткочасного відпочинку близько 106 тис. осіб.  Великобугаївська рекреаційна зона може бути створена на території Васильківського району. Тут розміщений ландшафтний заказник місцевого значення “Васильківські Карпати” площею більше 200 га. Має велику кількість рослинності, багато видів мисливських тварин та понад 30 видів птахів. Рекреаційна ємність – 4,3 тис. осіб.  Розміщення Дніпровської рекреаційної зони пропонується на території Бориспільського району. Незважаючи на наявність в центральній частині заболочених територій, Канівське водосховище та лісові масиви позитивно впливають на мікроклімат. Територія може бути використана для сезонного відпочинку (мальовничі береги Канівського водосховища) та короткочасного відпочинку (великий масив лісу). Має рекреаційну ємність 24 тис. осіб.  На території Броварського району може бути створено Заліську рекреаційну зону. Тут характерний для Полісся ландшафт. Територія зони зайнята великими лісовими масивами поблизу населених пунктів. Рельєф і кліматичні умови зони сприяють розвитку курортів та туризму. На основі вже існуючого мисливського господарства, яке нині є закритим, пропонується створити господарство для масового відпочинку. Рекреаційна ємність території – 30 тис. осіб.  У Вишгородському районі може бути створено Лютіжську рекреаційну зону, що прилягає до Пуща-Водицької зони відпочинку столиці. Тут наявні великі масиви хвойних, мішаних та листяних лісів, різноманітних ландшафтів річки Ірпінь з мальовничими затоками, що створює виняткові умови для організації місць масового відпочинку людей із ємністю 14,7 тис. осіб.  Обухівська рекреаційна зона буде створена на території, що має ліси та заказники (“Стугна”, “Гощів”, “Копачівський”, “Копачівські схили”) вздовж річки Стугна. Матиме рекреаційну ємність 1,2 тис. осіб.  Також на території Васильківського району передбачається створення Плесецької рекреаційної зони. Тут вже розміщений державний лісовий заказник “Дзвінківський” площею 700 га, створений з метою збереження в природному стані цінних високопродуктивних соснових насаджень в заплаві річки Ірпінь. Кліматичні умови району, лісові масиви, мальовничий рельєф, зелені долини, каскади ставків сприяють освоєнню території для короткочасного відпочинку 24,5 тис. осіб.  Створення Ржищівської рекреаційної зони пропонується на території Кагарлицького району, на мальовничому крутому березі Канівського водосховища. Тетіївсько-Володарська рекреаційна зона пропонується для розміщення дитячих оздоровчих таборів, таборів старшокласників на берегах річки Рось. Переяслав-Хмельницька рекреаційна зона створюється з метою розміщення дитячих таборів, баз короткочасного і довготривалого відпочинку, будинків і пансіонатів. Розташування на узбережжі Канівського водосховища, річки Трубіж та значних лісових масивів дозволяє передбачити розвиток цієї зони як регіональної.  Для забезпечення населення області місцями довготривалого відпочинку на екологічно чистих територіях планується створення Яготинсько-Згурівської рекреаційної зони. Рекреаційним ресурсом є узбережжя річки та озера Супій, біля яких є доцільним розміщення дитячих оздоровчих таборів, таборів старшокласників, тощо.  Тривалий та короткочасний відпочинок Станом на сьогодні ємність існуючих оздоровчо-рекреаційних закладів Київської області становить 14,1 тис. осіб. Відповідно до існуючого потенціалу природних ландшафтних ресурсів Київської області можливе удосконалення рекреаційного комплексу за рахунок освоєння нових рекреаційних територій для будівництва закладів довготривалого відпочинку. Ємність рекреаційних зон залежатиме від типу рекреаційного об'єкту, розміщенного на території, та визначатиметься інвестиційними проєктами.  Розрахункова потреба населення в місцях короткочасного відпочинку (лісо-лугопарки, гідропарки в межах населених пунктів, пляжі, приміські ліси, спортивно-мисливські та риболовні бази і угіддя, колективні сади) залежить від розміру населеного пункту та відповідає кількості відпочиваючих у літній день неділі. Для середніх міст (Біла Церква, Бориспіль, Бровари, Ірпінь) ця потреба становитиме 25% населення, для малих міст (Березань, Васильків, Буча, Переяслав, Обухів, Фастів, Ржищів та інші) – 15%, для сіл – 7%.  Згідно з розрахунками кількість потенційних короткочасно відпочиваючих з населення Київської області на розрахунковий строк складатиме близько 246 тис. осіб, в тому числі населення середніх за розміром міст – 115 тис. осіб.  При цьому кількість потенційних короткочасно відпочиваючих мешканців Києва становитиме близько 945 тис. осіб в місяць максимального розгортання. З них 215 тисяч – у заміських парках, пляжах, лісопарках на території приміської зони міста, 285 тис. – у колективних садах в межах і поза межами міста, 155 тис. – у заміських базах короткочасного відпочинку, рекреаційних лісах та лісомисливських угіддях зовнішньої системи розселення. Тобто, за межами Києва відпочиватиме близько 510 тис. осіб.  Перспективні види туризму  На території Київської області може бути створено 7 видів туризму. Це культурно-пізнавальний, який здійснюється переважно у місцях, на територіях розташування пам'яток історико-культурної спадщини, етнографічних об'єктів, народних традицій та інших об'єктів пізнання.  Рекреаційно-оздоровчий туризм можливий у місцях розміщення рекреаційно-оздоровчих установ, а також в місцях масового короткочасного відпочинку у зелених зонах та на природних територіях.  Екологічний (зелений) туризм – на територіях природно-заповідного фонду. В сільській місцевості можливий сільський туризм (в тому числі агротуризм). Духовноспрямований (релігійний, ностальгійний, етнографічний) здійснюється на території об'єктів сакральної архітектури, святих місць, етнографічних об'єктів, в місцях, пов’язаних із життям та діяльністю видатних особистостей та інше. Атрактивний (розважальний, фестивальний, виставковий) – у місцевостях з розвиненою музейною, культурною інфраструктурою, в місцях проведення фестивалів, ярмарок, свят, інших масових заходів. Аматорський (рибальство, мисливство, збиральництво) туризм – у природному середовищі з відповідними ресурсами.  Одним із перспективних напрямів розвитку туристичної галузі Київської області є сільський туризм. Він сприяє вирішенню ряду завдань, серед яких створення можливостей для сільських жителів покращити свій фінансовий стан, активізація економічних процесів, сприяння розвитку малого та середнього бізнесу в аграрних і депресивних районах, актуалізація краєзнавчо-пошукової роботи та сприяння розробці нових туристичних маршрутів у сільській місцевості.  Загалом сільський туризм поділяється на три різновиди: агротуризм, відпочинковий туризм та екотуризм. На законодавчому рівні можуть виникнути проблеми із реалізацією сільського зеленого туризму. Наразі не існує закону, який би забезпечував належне правове регулювання сільського туризму. А ліцензування туристичної діяльності є обов'язковим. Туристичні продукти Індивідуальними туристичними продуктами Київської області наразі є парк “Олександрія” у Білій Церкві; Національний історико-етнографічний заповідник “Переяслав”, в якому налічується 23 музеї; Обласний археологічний музей у селі Трипілля – центр дослідження трипільської культури.  Також – Центр культури та історії Київської Русі – “Парк Київська Русь”, розташований між річками Рось та Стугна у селі Копачів. Він розрахований на відвідання як внутрішніх, так і іноземних туристів (виставкова та музейна діяльність, проведення культурно-масових та патріотично-виховних заходів, науково-дослідницька діяльність, місця відпочинку).  До переліку входять музеї-садиби видатних особистостей – Катерини Білокур, Івана Козловського, Миколи Островського, Тараса Шевченка, Костянтина Паустовського, Марка Вовчка та інших.  На стадії проєкту – спортивний аеродром в селі Фасова Макарівського району для розвитку спортивної авіації.  Нагадаємо, як раніше писала KV, наприкінці 2020 року депутати Київської обласної ради затвердили програму розвитку туризму на Київщині. Вона діятиме протягом трьох років. Одна із основних проблем – відсутність єдиної стратегії та бачення розвитку туристичної галузі. Тому до 2023 року планується покращити туристичну привабливість територій, розвинути необхідну інфраструктуру та створити туристичний бренд області.  Читайте:  Київщина крокує в майбутнє: полігони, сміттєпереробні заводи та поводження зі сміттям Київщина крокує в майбутнє: Велика кільцева, нові магістралі та платні дороги Фото: коллаж KVКиевVласть

Богуславська та Яготинська громади віднесені до основних історичних центрів на Київщині. Розкрити цей потенціал громадам дозволять затверджені депутатами Київської облради проєкти щодо розвитку на цих територіях двох регіональних ландшафтних парків. Крім збереження унікальної фауни, громади одержать можливість додаткового розвитку. Парки можуть стати основною туристичною принадою, а отже, суттєво покращити фінансовий стан громад. Як стало відомо KV, на останній черговій сесії 9 вересня депутати Київської обласної ради затвердили рішення про створення восьми нових об’єктів природно-заповідного фонду загальною площею 257 га. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  З-поміж цього були затверджені проєкти організації територій двох регіональних ландшафтних парків "Богуславль" та "Яготинський імені Гетьмана Кирила Розумовського" для охорони, відтворення та рекреаційного використання природних комплексів цих об’єктів. Читайте: Екологічна рівновага: дві сотні гектарів Київщини стали природно-заповідним фондом Як розповів у коментарі KV депутат Київської облради, голова постійної комісії з питань екології, природокористування, мисливства, водних ресурсів, ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та інших надзвичайних ситуацій Роман Титикало (“Європейська Солідарність”), ці проєкти є своєрідним планом впорядкування цих об'єктів природно заповідного фонду.  "Попереднім рішенням створюється сам об’єкт природно-заповідного фонду, а потім депутати, відповідно, мають затвердити програму, в якій буде визначено, що дозволено здійснювати на цій території, а що забороняється, з переліком відомостей про довкілля, порядок використання тощо. Адміністрування території та фінансове її утримання – це обов’язок власника парку. І загалом громади у цьому зацікавлені. Як приклад, наведу створений минулого року об’єкт природно-заповідного фонду у Петропавлівській Борщагівці. Зараз розробляється документація щодо впорядкування цієї території. Фактично цією документацією врегульовується, де буде рекреаційна зона, де жителі зможуть здійснювати прогулянки, а де будуть території під охороною. І громада разом із депутатами активно долучається до процесу розробки цієї документації, тому що потім фактично вони і експлуативатимуть цей об’єкт в інтересах громади", – говорить Титикало.  Дійсно, відповідно до додатків рішень, ці проєкти є основним документом з планування та комплексного розвитку території терміном на п'ять років. Також із урахуванням положень Проєкту, буде розроблятися документація із землеустрою парків, генеральних планів міст Яготин та Богуслав, створюватися комплекси відпочинку на території та у прилеглих зонах. Щодо адміністрування цих об’єктів, то на час розроблення Проєкту система управління парком "Богуславль" була представлена Богуславською громадою без створення дирекції. В Яготинському же парку спеціальна адміністрація не була створена і в перспективі повинна функціонувати як окрема юридична особа. Богуславська громада Згідно із Проєктом організації території, регіональний ландшафтний парк "Богуславль" розташований у Богуславі і простягається вздовж річки Рось, має площу 7,5 гектарів, з яких 4 гектари займає геологічна пам'ятка природи "Відслонення богуславських гранітів". Цим мінералам – близько 2 мільярдів років. Парк був створений на базі цієї пам’ятки рішенням Київської облради ще у грудні 2008 року.  Решту території, а це 3,4 гектари, займає територія, "порізана" річками. Парк пристосований до відпочинку. В парковій частині облаштована інфраструктура, встановлено пам'ятник Марусі-Богуславці – одному із символів та візиток Богуслава. Територія багата цінним рослинним і тваринним світом. Сама ж територія парку розділена на дві частини центральною вулицею міста ім. Франка. Тут збереглися  популяції реліктового виду – шоломниці високої  та малопоширеного в регіоні виду – воронця колосистого.  Парк розташований на землях міста, що включаються до складу Парку без вилучення у землекористувача. Парк перебуває у державній власності, що віднесено до сфери управління Департаменту екології та природних ресурсів Київської ОДА.Як розповів у коментарі KV провідний спеціаліст відділу агропромислового розвитку, екології та використання земель сільськогосподарського призначення Богуславської міської громади Петро Пидюра, саме він свого часу був ініціатором створення у Богуславі регіонального ландшафтного парку "Богуславль".  "Парк був створений на базі такої геологічної пам’ятки природи як "Відслонення богуславських гранітів". Цей об’єкт було оголошено природно-заповідним ще приблизно десять років тому. Цей парк займає всього на всього площу в 7,5 га. Активна ж робота над цим об’єктом триває впродовж останнього року", – розповів він. І додав, що враховуючи, що на території Богуславської ТГ надзвичайно низький відсоток природно-заповідних територій, який складає майже 0,01% від загальної території, у громаді вже взялися за створення нового об'єкту природно-заповідного фонду.  "Це дуже кропітка робота і потребує консолідації як місцевих депутатів, так і виконавчої влади. І ми зійшлися на тому, що туристичною окрасою, і навіть, духовним центром громади є річка Рось, яка пронизує всю територію на відстані 42 км. Була проведена відповідна робота із керівництвом Київського науково-екологічного центру, з виїздом на місце й обстеженням ділянки, після чого ми і вийшли з пропозицію про створення регіонального ландшафтного заказника "Росичі" загальною площею 1800 га", – зауважив він. За його словами, найважчим у цьому питанні було переконати проголосувати за створення такого об'єкту саме місцевих депутатів. Та  депутатський корпус майже на 100% підтримав цю пропозицією. Надали згоду і землекористувачі в особі лісгоспу. Була проведена вся необхідна документальна робота: зібрано наукове обґрунтування доцільності створення заказника, картографічні матеріали.  "Наразі всі ці документи ми передаємо до департаменту екології КОДА з тим, щоб вони їх розглянули і передали на затвердження до Київської обласної ради. Сподіваємося, що громаду підтримають і такий об'єкт буде створений. І вже тоді будемо думати і над питанням утримання об’єкта. Адже досвід показує,  що там, де такий об’єкт створено без адміністрації, використання парку здійснюється надалі неефективно. Плануємо, щоб цей об’єкт був у складі місцевого підпорядкування, але з відповідним адмініструванням", – додав він.  Крім іншого, громада озвучила пропозицію про створення об'єктів місцевого значення. Мова йде про вікові дуби та їхнє збереження. Нині відбувається масова вирубка дерев, і якщо їм не надати відповідного охоронного статусу, впевнений головний еколог громади, ці дуби будуть знищені. "Цим дубам надано статус меморіальних і за кожним закріплена назва. Це, наприклад, Дуб козацький ім. Богдана Хмельницького. Є історичні факти та свідчення місцевих старожилів, що саме під цим дубом зупинявся гетьман. Є на території Свято-Миколаївський чоловічий монастир, до якого 180 років назад з Греції, гори Афон, були завезені саджанці сосни, які збереглися до цього часу. Ми також хочемо надати їм охоронного статусу", – говорить Пидюра. Також він наголосив, що згодом такі об’єкти стають основною туристичною принадою і збільшують кількість відвідувачів до громади та популяризують її. Та найголовніше – це охорона унікальної природної території.  "Богуславщина славиться своїми природними краєвидами. І для того, щоб вирішувати екологічні проблеми, звичайно, необхідно фінансове забезпечення. І коли з наповненням бюджету ситуація є напруженою, то найкращим, на мою думку, способом охорони природи є саме створення відповідних заповідних фондів. Такий статус посилює контроль за цим об’єктом. І сьогодні є розуміння громадськості щодо важливості здійснення таких заходів. Звичайно необхідно здійснювати і просвітницьку роботу зі збереження таких об'єктів", – впевнений еколог. І додав, що цей заказник має всі шанси стати регіональним екологічним коридором, який проходитиме через всю Богуславську громаду. "Навколо цього екологічного коридору, до якого входитиме річка Рось з прибережними смугами, будуть включені унікальні ландшафтні і історичні місця. В планах об’єднати в один великий комплекс такі об’єкти, як: орнітологічний заказник "Саварка", в якому знаходиться найбільше поселення сірих чапель на Київщині, стрімчак "Мар’їна гора", "Відслонення богуславських гранітів", регіональний ландшафтний парк "Богуславль", лісове урочище "Свята гора" площею 230 га, Морозівську скелю, городище "Городок", – резюмував він. Читайте: Сохранились. На Киевщине появились новые объекты природно-заповедного фонда Яготинська громада Згідно із Проєктом, Регіональний ландшафтний парк (РЛП)  "Яготинський імені Гетьмана Кирила Розумовського" розташований на площі 131,56 га на землях комунальної власності Яготинської міськради (66,37 га) та лісових площах, що закріплені за державним підприємством "Переяслав-Хмельницьке лісове господарство" (65,2 га) без вилучення у землекористувачів та землевласників. Територія парку  входить в межі міста Яготин. Також зауважено, що на проєктованій території знаходяться унікальні ландшафти з цінними видами флори і фауни. Особливо ж цінним є "Круглий острів", що є унікальним півостровом із раритетною рослинністю центрального лісостепу, що збереглась на пагорбі в межах реліктової долини річки Супій. Парк створено з метою охорони і збереження унікальних ландшафтних з цінними видами флори і фауни.Як же розповів у коментарі KV перший заступник голови Яготинської міської громади Олександр Кудрявський, ідея створення ландшафтного парку виникла саме за ініціативи громадськості. "Свого часу міська рада підтримала громадську ініціативу щодо створення об’єкту природно заповідного фонду, пов’язаного з історичною спадщиною Яготинщини, для того, щоб об’єднати історичне минуле міста, де колись проживав гетьман Кирило Розумовський і природні можливості та потенціал нашого краю. А саме: найбільше штучне озеро Супій на Лівому березі і власне сам парк, який був закладений у часи гетьманства Кирила Розумовського. На той час проєкт ще не мав назви", – розповів Олександр Кудрявський. За його словами, громада адресувала до обласної ради звернення з приводу створення такого об’єкту. Сама процедура розпочалася ще у 2018 році з присвоєння, відповідно до законодавства, території статусу природно-заповідного фонду. Обласна рада підтримала створення регіонально ландшафтного парку (Рішення Київської облради від 20.07.2018 № 475-22-VII – прим. KV) і власне тоді і розпочалися роботи з організації території парку. Безпосередньо цим питанням займався департамент екології Київської ОДА.  "Вони замовляли картографічні матеріали і визначили подальше використання цього об'єкту. У минулому році проведено низку робіт з формування окремої рекреаційної локації для відпочинку мешканців та гостей громади. Було облаштовано декілька альпійських гірок, алей, лавки для відпочинку, освітлення за рахунок коштів обласного бюджету. І за рахунок місцевого бюджету – тротуарні доріжки. Одним із необхідних елементів функціонування таких об'єктів є саме наявність Проєкту організації території. Це – містобудівна та землевпорядна документація, яка визначає способи використання такого об’єкту. Тому що природозахисним фондом визначаються локації, де можна займатися виключно рекреацією, тобто можуть бути розміщені тимчасові заклади для надання послуг населенню, як наприклад, з харчування тощо. Є визначені території, які взагалі не можуть використовуватися в господарському вжитку. Це території, де відновлюються заповідні види флори та фауни", – додав заступник. І наголосив, що основне завдання об'єктів природно-заповідного фонду – зберегти унікальні види рослин і тварин, які є на цій території. "У громаді, на території "Круглого острову", що повністю входить до складу парку, під час біологічного вивчення знайдено рідкісні та унікальні види рослин. Через це на цій місцевості діє повна заборона на будь-яку діяльність. Загалом цей Проєкт є комплексним. На сайті в рішенні відсутні додатки картографічних матеріалів, але вони йдуть у складі проєктної документації. І сама там визначаються, які локації і в який спосіб їх можна використовувати. У нас також поки що немає погоджених оригіналів. Та у процесі підготовки разом з департаментом екології ми працювали над визначенням таких локацій детально із урахуванням місцевих особливостей. І надалі разом із департаментом будемо працювати над питанням адміністрації парку. А саме: хто буде фінансувати утримання адміністрації, чи буде це обласний бюджет, чого саме власне громада і хотіла би. На сьогодні створити ще одну додаткову установу за формою комунальної власності для місцевого бюджету є дещо проблематичним. На рівні ж області це питання врегулювати набагато простіше", – упевнений заступник голови ТГ. Загалом, як говорить Олександр Кудрявський, громада прагне цим проєктом досягти дві основні мети. По-перше, зберегти біологічне різноманіття, недоторканість територій, де не здійснювалася людська діяльність, для відновлення різних видів рослин, фауни, гніздування рідкісних птахів. По-друге, поєднати це із туристичним напрямом. "Саме в рекреаційній частині парку можна організовувати цікаві фестивалі, пов’язані із історичним минулим міста. І звичайно, що саме розташування парку над озером Супій і парк притягували б до громади потоки туристів. І це би додавало якусь родзинку Яготину, який, як відомо, включено до переліку історичних населених пунктів України. І звичайно, як наслідок, приток туристів позитивно б впливав на місцевий бюджет. Щодо "притягування" туристів є різні ідеї, включно із технологічними новаціями. Та поки що, до визначення утримувача адміністрації, притримуємо ці думки на стадії проєктування. Але дуже важливим є саме збереження природного простору для майбутніх нащадків. Можливо, були б спроби розділити цю територію на приватні земельні ділянки. А так ця земля назавжди залишиться як об'єкт природно заповідного фонду регіонального значення", – резюмував він.  Читайте:  Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы “Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов “Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром “Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО  Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО  Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением  Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО Проект “Децентрализация”:  теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции  Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново  Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО  Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад  Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання  Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України  Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом  Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування) Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО  Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”  Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади  Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал  Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост  Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд Проєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги Проєкт “Децентралізація”: на зміну дільничним у об'єднаних громадах прийдуть поліцейські офіцери  Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2020 році Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не можуть отримати від районів  комунальне майно Проєкт “Децентралізація”: статус і повноваження старост у громаді залежатимуть від Верховної Ради Проєкт “Децентралізація”: у 2021 році Тетіївська громада збагатиться за рахунок гранту в 26 млн гривень Проєкт “Децентралізація”: на Київщині почали ліквідовувати райони, перший на черзі – Згурівський  Проєкт “Децентралізація”: ліквідована Іванківська райрада залишила громаді-спадкоємцю мільйонні борги  Проєкт “Децентралізація”: голови громад мають право накладати вето лише на прийняті рішення ради Проєкт “Децентралізація”: ліквідації Баришівського району заважають комунальні борги Проєкт “Децентралізація”: Миронівську райраду ліквідують із боргами по зарплаті  Проєкт “Децентралізація”: депутати ВРУ взялися за урбанізацію міст Проєкт “Децентралізація”: Київщина втрачає першість у рейтингу заможності громад Проєкт “Децентралізація”: майно та активи Бородянського району розділили між шістьма громадами  Проєкт “Децентралізація”: Обухівський район віддасть Букринський плацдарм на утримання області Проєкт “Децентралізація”: пандемія та безгрошів’я блокують розвиток культпослуг на Київщині Проєкт “Децентралізація”: Держгеокадастру дозволили і далі розпоряджатися землями Київщини  Проєкт “Децентралізація”: Славутич збільшить бюджет за рахунок бізнес-парку та інвестицій Проєкт “Децентралізація”: Васильківський район ліквідують упродовж місяця Проєкт “Децентралізація”: уряд взявся за діджиталізацію тергромад  Проєкт “Децентралізація”: Київщина позмагається за гранти для розвитку громад Проєкт “Децентралізація”: дві селищні громади Київщини заявили про бажання стати містом Проєкт “Децентралізація”: на утримання громад хочуть передати приватизовані гуртожитки та бомбосховища  Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини формують партнерські об’єднання для збільшення ресурсів Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини планують оптимізацію освітніх закладів Проєкт “Децентралізація”: громади та асоціації Київщини виступають за збільшення ПДФО Проєкт “Децентралізація”: громади можуть втратити мільйони разом з акцизом на тютюн  Проєкт “Децентралізація”: новоствореним райрадам Київщини бракує коштів на існування Проєкт “Децентралізація”: громади просять уряд та Раду закріпити реформу на законодавчому рівні Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини скаржаться на дублювання повноважень та бідність Проєкт “Децентралізація”: тергромади навчать, як правильно роздавати землю Проєкт “Децентралізація”: із бюджетів громад вилучатимуть кошти на охорону культурної спадщини  Проєкт “Децентралізація”: громади масово розпродують комунальне майно  Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини скаржаться на ProZorro Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини стурбовані вимогами закону щодо заснування ліцеїв Проєкт “Децентралізація”: найуспішніші громади Київщини  Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини хочуть зекономити на благоустрої за рахунок держсубвенції Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини шукають кошти на покращення послуг своїх КП Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини роздали кошти на інфраструктуру та ремонт доріг Проєкт “Децентралізація”: тепломережі столичного регіону загрузли у боргах Проєкт “Децентралізація”: тривають дискусії щодо права власності на майно тергромад Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини не додали освітньої субвенції Фото: колаж KVКиевVласть