Корупційні скандали, недобудовані ЖК та інтереси Молчанової: що відбувається з “Київміськбудом”
Гроші на оборону: Київрада збільшила кошторис програми “Захисник Києва” на 2024 рік в 2,5 раза, не підкріпивши це змінами в бюджет
Київщина екологічна: як область стала лідером України зі створення об'єктів природно-заповідного фонду
29 грудня 2021 г. 12:42
Раздел: Новини
Эксперты ожидают в 2022 году массовые протесты украинцев против МВФ и политики властей
Политологи и экономические эксперты заявляют, что повышение тарифов на жилищно-коммунальные услуги, предусмотренное Меморандумом с Международным валютным фондом, приведет к дальнейшему росту числа протестных акций против МВФ и украинской власти, проводящей здесь политику Фонда.
Об этом KV стало известно из сообщений в соцсетях экспертов, комментирующих состоявшуюся во вторник в Киеве массовую акцию протеста.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” “Если внимательно прочитать последний Меморандум с МВФ, который подписал Зеленский, то можно увидеть, что украинская власть взяла на себя обязательство перед Международным валютным фондом, с мая 2022 года пустить в “рыночное” плавание тарифы на жилищно-коммунальные услуги.
А это означает их повышение в 2-4 раза по отношению к нынешнему уровню. Речь идет о ценах на газ для населения, тарифах на электроэнергию и тарифах на тепло.
И это на том фоне, что в бюджете на 2022 год предусмотрено субсидий на 9 млрд грн меньше, чем было в 2021-м – 47 млрд грн в 2021 и 38 на 2022-й.
Поэтому, рискну предположить, что такие акции протеста будут происходить и в 2022 году и будут еще более массовыми.
Ведь вероятность того, что нынешняя власть во главе с президентом откажется от кредитных подачек от МВФ и других международных финансовых организаций, очень и очень низка”, – написал на своей странице в соцсети Facebook экономический эксперт Виктор Скаршевский.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
В свою очередь, политолог Светлана Кушнир полагает, что власть недооценивает решимость украинцев отстаивать свои права.
“В недрах Офиса функционеры уверовали, что народ наш не прочитает условия нового Меморандума с МВФ, а сказки о том, что у нас нет энергетического кризиса успокоят и умиротворят бедное население.
Думаю, что разочарование Зе-менеджеров придёт с волной социальных бунтов и митингов. Украинцы прекрасно поняли, что значит для их благосостояния отказ в 2022 году от политики сдерживания тарифов Постановлениями Кабмина, записанный одним из пунктов нового меморандума с МВФ.
Сегодня в очередной раз людское негодование под окнами главного здания в стране как дежавю для президента и его команды. Опасное дежавю, так и вынести из кабинетов могут!”, – предупреждает она.
Напомним, что во вторник под Офисом президента прошла акция протеста с требованием к властям начать реальную деоолигархизацию и прекратить сотрудничество с МВФ.
Участники акции возмущены поведением власти, которая, по их мнению, не выполнила предвыборные обещания, в частности, не смогла обеспечить новое качество политики и достойную жизнь для каждого украинца. Они считают, что за 2,5 года Украина под руководством Международного валютного фонда “окончательно попала в капкан олигархов”. Регулярные кредитные ссуды ежедневно ухудшают внешнее и внутреннее политическое, социальное, финансовое положение Украины, а рекомендации МВФ приобретают формат откровенного шантажа.
В связи с этим активисты символически “повесили” фигуру директора-распорядителя Международного валютного фонда Кристин Лагард и “расстреляли” бизнесмена Джорджа Сороса.
Также протестующие выдвинули ряд требований к президенту Владимир Зеленскому и власти в целом. В частности, они призвали ввести мораторий на повышение коммунальных тарифов и прекратить распродажу стратегически важных объектов экономики. Также там потребовали раскрыть содержание кредитных соглашений с МВФ и другими международными финансовыми организациями, которые, по мнению протестующих, представляют прямую угрозу существованию государства и втягивают страну в новую кабалу.
Отметим, что это уже не первая подобная акция, прошедшая за последнее время в столице. 16 декабря в Киеве прошел аналогичный митинг, на котором протестовали против сотрудничества Украины с МВФ. Митингующие тогда вышли под Кабмин и Верховую Раду, заявляя, что под давлением Фонда власть принимает антисоциальные законы, уничтожающие рабочие места и малое предпринимательство, делающие невыносимой жизнь малоимущих и пенсионеров.
Читайте: У Зеленского пришли требовать реальной борьбы с олигархами и отказа от сотрудничества с МВФ
Фото: "Корреспондент"КиевVласть
29 грудня 2021 г. 11:18
Раздел: Новини
Украинцы выходят на акции протеста, поскольку не хотят мерзнуть в темноте, - эксперт
Экономический эксперт Юрий Гаврилечко, комментируя состоявшуюся во вторник в Киеве акцию протеста против политики МВФ в Украине, заявил, что все большее число украинцев выходят на акции протеста против власти и проводимой ею под руководством международных структур антисоциальной политики. Политики, которая направлена на уничтожение страны под видом реформ.
Об этом KV стало известно из сообщения Юрия Гаврилечко на его странице в соцсети Facebook.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” “…уже во второй раз за месяц вышли на протест украинцы, которые не только видят, но и уже хорошо почувствовали на себе все прелести экономической политики власти. Экономической политики, направленной на уничтожение страны под соусом исполнения рекомендаций разного рода международных структур: от аффилированных с Джорджем Соросом (привет все “реформаторам” последних лет 20-ти) до МВФ (по Меморандуму с которым у нас уже "эурапейская" цена на газ, а в 2022 году таковой будет еще и цена на тепло и электроэнергию, если ничего этому не противопоставить)”, – написал эксперт.
Он отметил увеличение числа участников протестных акций.
“Если пару недель назад на протест вышло до пяти тысяч человек, то сейчас число протестующих удвоилось! Зима, знаете ли, вносит свои коррективы. И сидеть в холоде и темноте мало кому хочется. А именно такую ситуацию и организовывает правительство, проводя реформы и следуя рекомендациям из-за границы...”, – написал он.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Напомним, что во вторник под Офисом президента прошла уже вторая за последнее время массовая акция протеста с требованием к властям начать реальную деоолигархизацию и прекратить сотрудничество с МВФ.
Участники акции возмущены поведением власти, которая, по их мнению, не выполнила предвыборные обещания, в частности, не смогла обеспечить новое качество политики и достойную жизнь для каждого украинца. Они считают, что за 2,5 года Украина под руководством Международного валютного фонда “окончательно попала в капкан олигархов”. Регулярные кредитные ссуды ежедневно ухудшают внешнее и внутреннее политическое, социальное, финансовое положение Украины, а рекомендации МВФ приобретают формат откровенного шантажа.
В связи с этим активисты символически “повесили” фигуру директора-распорядителя Международного валютного фонда Кристин Лагард и “расстреляли” бизнесмена Джорджа Сороса.
Также протестующие выдвинули ряд требований к президенту Владимир Зеленскому и власти в целом. В частности, они призвали ввести мораторий на повышение коммунальных тарифов и прекратить распродажу стратегически важных объектов экономики. Также там потребовали раскрыть содержание кредитных соглашений с МВФ и другими международными финансовыми организациями, которые, по мнению протестующих, представляют прямую угрозу существованию государства и втягивают страну в новую кабалу.
Отметим, что только 16 декабря в Киеве прошел аналогичный митинг, на котором протестовали против сотрудничества Украины с МВФ. Митингующие тогда вышли под Кабмин и Верховую Раду, заявляя, что под давлением Фонда власть принимает антисоциальные законы, уничтожающие рабочие места и малое предпринимательство, делающие невыносимой жизнь малоимущих и пенсионеров.
Читайте: У Зеленского пришли требовать реальной борьбы с олигархами и отказа от сотрудничества с МВФ
Фото: vesti.uaКиевVласть
29 грудня 2021 г. 09:00
Раздел: Тексти
Проєкт “Децентралізація”: підсумки 2021 року
Для громад Київщини рік минув під знаком законодавчих змін та пошуку фінансового ресурсу. Також завершився ще один етап децентралізації, у підсумку якого місцевий рівень отримав низку повноважень та майно. Чого вдалося громадам досягти за рік та за що йшла найзапекліша боротьба – у підсумковому матеріалі KV.
У 2021 році KV продовжила висвітлювати найбільш тривалу в Україні реформу щодо формування ефективного місцевого самоврядування та територіальної організації влади. Реформі децентралізації було присвячено загалом 48 публікацій.
Після місцевих виборів восени 2020 року, 69 територіальних громад Київщини відправилися у вільне та самостійне плавання, одержавши низку обіцяних повноважень. Тематика ж статей у результаті була насичена законодавчими змінами, проблемами утримання майна та пошуком коштів для розвитку. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Ліквідація районів
Початок року для громади ознаменувався продовженням боротьби за районне майно. Стартувала ліквідація 25 районів Київщини та їхня реорганізація у сім укрупнених райрад. До 1 січня 2021 року у регіонах мав завершитися процес передачі майна та повноважень від ліквідованих райрад у комунальну власність громад. Та ці процеси затягнулися до літа і пройшли не без проблем. І лише темі нового адмінтерустрою було присвячено близько 10 публікацій.
Каменем спотикання тут ставали районні водоканали та тепломережі із багатомільйонним боргами, а ще – передача майна закладів культури, освіти, спорту та медицини. Деякі новоутворені райради не могли виплатити і численні борги по зарплатам. Пасли задніх у реорганізаційних процесах в Обухівському, Бучанському та Вишгородському укрупнених районах.
В умовах перехідного періоду влада обмежила районним радам джерела наповнення бюджетів. Подекуди районам не вистачало коштів на утримання апарату, ради жили рік за рахунок перехідних залишків від минулорічних бюджетів ліквідованих рад. Керівники новостворених райрад сподівалися “протриматися” до кінця року й очікували на держсубвенції та затвердження держбюджету на 2022 рік, в якому би передбачали майбутнє фінансування субрегіонального рівня. Як і те, що на законодавчому рівні за райрадами закріплять і низку повноважень та функцій.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Зміни до Конституції
Обговорювали впродовж року і закріплення незворотності реформи в Конституції України. Внесення змін до Основного Закону вимагало куди більше часу, ніж очікувалося. Лідери місцевого самоврядування вимагали пришвидшити ці процеси, аби нарешті розмежували повноваження, адже чіткого розмежування обов’язків між трьома рівнями влади досі немає. Громади не розуміли – хто і за що відповідає і вимагали ліквідації районних рад. А ще – унормували питання фінансового забезпечення на законодавчому рівні.
Зміни дали б можливість і вирішити проблеми адміністративно-територіального устрою. Так, наприкінці року півторарічні обговорення тексту змін до Конституції в частині децентралізації зрештою завершилися. Далі – чи будуть проголосовані зміни, залежатиме лише від роботи депутатів Верховної Ради. І якщо проєкт набере необхідні 300 голосів у другому читані, обіцяють: реформа децентралізації може завершитися вже у 2022 році.
Проте досі так і залишаються невирішеними два основних проблемних питання – чи існуватиме районний рівень в місцевому самоврядуванні і які тоді може одержати повноваження. Не закрито питання і щодо підпорядкування префектів.
Київська агломерація
Не обійшлося у 2021 році без згадування такої складної і болючої для Київщини теми, як агломерація. Урядовці знову намгалися взятися за урбанізацію міст та вдосконалити законодавче підґрунтя. Як виявилось, "законопроєкт, що рекомендований для голосування, на превеликий жаль, не відповідав очікуванням і не вирішував той необхідний обсяг проблем". А на місцях, у свою чергу, не без скепсису погоджувались про необхідність запуску цього процесу, але вже на принципах партнерства із Києвом і лише у рамках проектної взаємодії. Забігаючи наперед, можна додати, що конституційні зміни мають надалі сприяти утворенню таких агломерацій.
Нагадаємо, що обговорення за круглим столом тривають ще з 2017 року. Та реалізація проєкту забуксувала через категоричне небажання міст і сіл входити до Київської агломерації.
Спроможність
Ця тема на сторінках KV піднімалася найбільше і була найболючішою для громад – нестача фінансових ресурсів. Після об’єднання на місцях зрозуміли – грошей немає і їх не вистачає, повноважень же наділили дуже багато, а ресурсу дали обмаль. Від об’єднання громади ж очікували зростання бюджетів та додаткових надходжень. На практиці ж у рейтингах фінансової спроможності втрачали свою першість. Позицію лідера вдалося втримати лише Славутичу, до якого приєдналися ще Боярська та Фастівська громади. Для багатьох фінансова ситуація залишилась напруженою і наприкінці року.
Пандемія, локдаун та безгрошів’я багатьох наблизили до межі, а наприкінці року до цього всього додалося ще й зростання тарифів та борги на рахунках тепломереж. Громади оптимізували не лише заклади освіти, але й музеї, клуби, у спробі вивести їх на конкурентний ринок культурних послуг та якісних освітніх. А подекуди реорганізація освітніх закладів і зовсім завершувалася гучним супротивом. Жалілися громади і на брак освітньої субвенції. Крім того, на плечі громад мало лягти і заснування ліцеїв. У той час, коли серед нагальних проблем на місцях називали саме будівництво навчальних та дошкільних закладів.
На громади ж впродовж року лише продовжували перекладати і перекладати додаткові повноваження. На їхнє утримання хотіли передати гуртожитки та бомбосховища, проблемні довгобуди тощо.
ПДФО
Тривала дискусія і навколо одного із головних податків для громад – податку на доходи фізичних осіб. На початку реформи поштовхом для об’єднання була саме передача на місця 60% ПДФО. Однак разом із набуттям громадами додаткових повноважень від держави виявилося, що коштів недостатньо. Асоціація міст України вимагала збільшення частки податку до 80%, однак влада готова була розглядати лише додаткові 5%. У результаті обговорень з нового року до громад має надходити вже 64% ПДФО. Проте громади очікували на інший результат.
Старости
Після місцевих виборів громади розпочали затверджувати структуру ради та обирати старост. Та останні процеси у результаті у деяких громадах тривали цілий рік. Причиною тому стало внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку інституту старост.
Спочатку був прийнятий закон, що зафіксував статус та повноваження старост у громадах. Згодом було внесені чергові зміни. Старост наразі затверджуватимуть за поданням очільників громад, проте відтепер має обов’язково проводитися громадське обговорення з мешканцями таких кандидатур. Та, на жаль, нові умови призвели до того, що жителі деяких громад не могли визначитися і внаслідок слухань жоден кандидат не міг набрати необхідний відсоток голосів. І результаті старостинські округи просто залишались без старост.
Законодавчі новели
Упродовж року було розглянуто значну кількість законопроєктів, які б мали покращити життя громад. Адже громади мали ефективно керувати одержаним майном. Мінрозвитку громад вирішив на законодавчому рівні спростити процедури для укладання договорів на співробітництво. Такі "союзи" на Київщині активно створювали в Славутицькій, Фастівській громадах.
Крім того, було прийнято низку змін і до основних законів. Так, з літа розглядалися зміни до Податкового кодексу, які спричинили небувалий вибух невдоволення у різних сферах життєдіяльності. Громади турбувало те, що вони можуть втратити акциз на тютюн – а це багатомільйонні надходження до бюджету.
Верховна Рада розглядала і зміни до Бюджетного кодексу, що мали удосконалити фінансування та збереження культурної спадщини України. Проте ці новели передбачали вилучення місцевих податків до держфонду. У громадах же зауважували, що культурна сфера ледь животіє і місцеві бюджети не мають жодних прибутків від роботи культурних об'єктів.
На цьому зміни до Бюджетного кодексу не обмежувалися. І черговий скандал розгорівся довколо законопроєкту № 6062. У разі таки його прийняття у запропонованому вигляді, громади можуть залишитися без бюджету розвитку та низки основних доходів.
Через масові скандали через передачу майна громадам, тривали і консультації над внесенням змін до ЗУ “Про місцеве самоврядування в Україні” щодо встановлення чітких меж комунальної власності. Експерти ж продовжували наголошувати, що більшість громад неспроможні утримувати майно і процеси управління необхідно повернути на районний рівень влади.
Вдосконалила з рештою ВР і порядок дострокового припинення повноважень сільського, селищного та міського голови.
Земельна децентралізація
У 2021 році набрала обертів земельна децентралізація: громади проводили інвентаризацію земель, у липні стартував ринок землі і ділянки почали виставлятися на аукціони. Громади вивчали, як управляти таким майном. Розпродували не лише землю, а й майно, очікуючи надходження прибутків на свій рахунок. В цих процесах не обійшлося без проблем – багато хто скаржився на умови проведення державних тендерів на ProZorro.
Упродовж року тривала війна громад із Держгеокадастром за право розпоряджатися землями за межами населених пунктів. Останній не поспішав передавати землі у комунальну власність громад. На місцях вголос висловлювали занепокоєння, що ділянки за безцінь пустять на аукціонах під довгострокову оренду. У цей час громади втрачали надходження до бюджету від податку за землю. Не поспішали в уряді і з обіцяною оптимізацією та ліквідацією системи органів Держгеокадастру.
Стратегія розвитку
Крім того, громади продовжували розробляти свої стратегії розвитку та економічні плани, до цих процесів поступово долучалися і новоутворені громади.
Крім розвитку інфраструктури, громади робили ставки на розвиток туризму, аграрної сфери та технологій. А для реалізації проєктів планували залучати спонсорів та гранти. Наприклад, Славутич, унікальна громада у складі лише одного міста, у перспективі планує збільшити свій бюджет за рахунок не лише інвестицій, а й власних надходжень. Так, цьогоріч тут запрацював перший в області інноваційний бізнес-парк, розвивається "зелена" енергетика, IT-сфера.
Змагалася Київщина і за гранти для розвитку громад, пропонуючи свої проєкти з медицини, екології, культури тощо.
Цифрова трансформація
Активно цього року працювали і в Мінцифрі над діджиталізацією громад, як одним із необхідних етапів децентралізації. Впроваджувалася низка проєктів, до яких громади залюбки долучались. Громади вчили цифрової грамотності, за рахунок держсубвенції відкривали селам доступ до мережі інтернет, впроваджували електронні щоденники в школах, змагання з кіберспорту тощо.
Велику роль у цифровізації відіграло і відкриття ЦНАПів у багатьох громадах Київщини. Громади вчились надавати якісні електронні послуги, створювалися центри "Дії" і намагалися зробити свою діяльність відкритою та доступною для громадськості з допомогою запуску офіційних платформ.
Взялися під кінець року на Київщині і за створення безпечного середовища. А саме: Центрів безпеки, які б об’єднували у собі поліцію, пожежну службу та екстрену меддопомогу.
Статус
Першу половину року темою для обговорення було надання статусу міста двом селищним громадам – Гостомелю та Бородянці. В громадах запевняли, що такий статус відкриє їм можливості для збільшення інтересу з боку інвесторів та зростання надходжень. Громади заручилися підтримкою обласної влади, проте братися за розгляд цього питання у Верховній Раді не поспішали.
Експерт року
До обговорення проблем реформи KV завжди намагалися залучати фахових експертів та вислухати позиції і бачення очільників громад Київщини. У ТОП-3 найактивніших коментаторів увійшли голова Фастівської міської громади Михайло Нетяжук, голова Немішаївської селищної гомади Петро Перевозник та голова Студениківської сільської громади Марія Лях. Серед експертів першість у керівника Офісу реформ в Київській області, депутата Київської облради Володимира Удовиченко.
До обговорень також долучались голови громад Анатолій Федорук (Бучанська), Анатолій Бочкарьов (Великодимерська), Кристина Чорненька (Ржищівська), Олександр Лазаренко (Золочівська) тощо. У матеріалах KV мали можливість висловити свої думки представники місцевих та всеукраїнських асоціацій, депутати ВРУ.
У своїх виступах вони піднімали земельні питання, теми повноважень, фінансової незалежності, бюджету, пільг, розподілу коштів. Найбільш болючими були питання освітньої сфери та фінансування медицини.
KV поспілкувалася зі своїм найактивнішим експертом, очільником Фастівської Михайлом Нетяжуком, і попросила підбити підсумки реформи у розрізі цього року. Яким він був для Фастова вже у статусі громади, поділитися позитивними й негативними аспектами та які виклики та проблеми для громад залишаються ще не вирішеними.
“Основним викликом, звісно, була зміна системи місцевого самоврядування і ліквідація сільських і селищних рад. Наразі ці процеси повністю завершені. Можна сказати, що Фастівська міська рада пройшла процеси реорганізації без збоїв, і ми злагоджено пропрацювали цей рік”, – повідомляє Михайло Нетяжук.
Нетяжук розповів, що Фастів, як місто обласного значення, мав абсолютно всі повноваження, які зараз має територіальна громада, тому для них це не було серйозним викликом. У найгіршу ситуацію поставила міста обласного значення саме адміністративно-територіальна реформа. І він пояснив, що такі міста мали все те, що мають громади, але нормами законів і постанов Кабміну було визначено, що всі населені пункти, які не були спроможні утворити свої окремі тергромади, ледь не автоматично приєднувалися до міст обласного значення.
За словами мера це призвело до певних наслідків. Якщо до адмінтерреморми обласне місто Фастів ще мав певний відсоток податкоспроможності, то після приєднання таких сіл громада опинилася на межі дотаційності. Це негативно вплинуло на швидкість соціально-економічного розвитку громади. Тож цей рік громада витратила на те, щоб зберегти соціальну сферу на селі та утримати позитивні тенденції розвитку.
“З даним викликом впоралися, більше того, навіть, реалізовували розвиткові проєкти. Хоча варто відзначити, що реалізація цих проєктів відбувалася в основному за рахунок зовнішніх ресурсів: залучення коштів з обласного, районного та державного бюджетів, зокрема, реалізації проектів “Великого будівництва” та інших програм. Саме це дозволило забезпечити розвиток громади”, – запевнив він.
Також Нетяжук зауважив, що все ж власні ресурси наразі обмежені, і він не виключає, що в громаді будуть і надалі проводити роботу з оптимізації видатків місцевого бюджету.
“На нещодавній нараді Мінсоцполітики пропрацьовували питання управління соціального захисту населення на місцях. Наразі залишається невирішеним питання нарахування соціальних виплат, бо громади в Україні зараз розділені на дві категорії. Одні – це ті, які утворені на базі міст обласного значення. Вони зараз витрачають свої ресурси на утримання управлінь соцзахисту. Тоді як інші громади, які утворені не на базі міст обласного значення, дані послуги одержують від управління соцзахисту населення районної адміністрації”, – говорить Нетяжук.
Беручи до прикладу Фастівську міську громаду, Нетяжук додав, що в цьому році на управління соцзахисту, на зарплати й утримання витратили понад 11 млн гривень. Це ті видатки, які не відносяться до видатків громад. І зараз відпрацьовується механізм, яким чином все ж таки ці управління будуть передані державним органам. Тому що, впевнений мер, вони не повинні фінансуватися за рахунок громад.
Читайте:
Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться
Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести
Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы
Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе
Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета
Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу
Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов
Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине
Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием
Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине
Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района
Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться
Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА
Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района
Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов
Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения
Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы
“Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда
Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться
Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов
Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов
“Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году
Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины
Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно
Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали
Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской
Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром
“Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села
Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения
Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА
Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново
Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время
Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы
Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины
Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина
Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета
Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину
Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте
Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины
Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы
Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села
Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину
Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке
Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам
Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат
Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет
Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА
Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы
Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение
Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины
Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню
Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА
Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета
Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год
Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву
Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону
Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО
Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц
Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу
Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине
Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины
Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина
Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО
Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община
Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы
Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА
Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением
Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины
Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода
Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции
Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново
Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины
Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины
Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана
Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года
Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана
Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин
Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА
Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община
Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света
Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю
Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой
Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов
Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел
Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО
Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин
Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин
Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины
Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал
Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО
Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение
Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин
Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин
Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план
Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной
Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею
Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році
Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад
Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду
Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад
Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план
Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад
Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання
Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України
Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом
Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень
Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району
Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування)
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад
Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію
Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді
Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл
Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я
Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях
Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”
Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади
Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів
Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал
Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року
Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури
Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост
Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд
Проєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів
Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка
Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги
Проєкт “Децентралізація”: на зміну дільничним у об'єднаних громадах прийдуть поліцейські офіцери
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2020 році
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не можуть отримати від районів комунальне майно
Проєкт “Децентралізація”: статус і повноваження старост у громаді залежатимуть від Верховної Ради
Проєкт “Децентралізація”: у 2021 році Тетіївська громада збагатиться за рахунок гранту в 26 млн гривень
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині почали ліквідовувати райони, перший на черзі – Згурівський
Проєкт “Децентралізація”: ліквідована Іванківська райрада залишила громаді-спадкоємцю мільйонні борги
Проєкт “Децентралізація”: голови громад мають право накладати вето лише на прийняті рішення ради
Проєкт “Децентралізація”: ліквідації Баришівського району заважають комунальні борги
Проєкт “Децентралізація”: Миронівську райраду ліквідують із боргами по зарплаті
Проєкт “Децентралізація”: депутати ВРУ взялися за урбанізацію міст
Проєкт “Децентралізація”: Київщина втрачає першість у рейтингу заможності громад
Проєкт “Децентралізація”: майно та активи Бородянського району розділили між шістьма громадами
Проєкт “Децентралізація”: Обухівський район віддасть Букринський плацдарм на утримання області
Проєкт “Децентралізація”: пандемія та безгрошів’я блокують розвиток культпослуг на Київщині
Проєкт “Децентралізація”: Держгеокадастру дозволили і далі розпоряджатися землями Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Славутич збільшить бюджет за рахунок бізнес-парку та інвестицій
Проєкт “Децентралізація”: Васильківський район ліквідують упродовж місяця
Проєкт “Децентралізація”: уряд взявся за діджиталізацію тергромад
Проєкт “Децентралізація”: Київщина позмагається за гранти для розвитку громад
Проєкт “Децентралізація”: дві селищні громади Київщини заявили про бажання стати містом
Проєкт “Децентралізація”: на утримання громад хочуть передати приватизовані гуртожитки та бомбосховища
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини формують партнерські об’єднання для збільшення ресурсів
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини планують оптимізацію освітніх закладів
Проєкт “Децентралізація”: громади та асоціації Київщини виступають за збільшення ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: громади можуть втратити мільйони разом з акцизом на тютюн
Проєкт “Децентралізація”: новоствореним райрадам Київщини бракує коштів на існування
Проєкт “Децентралізація”: громади просять уряд та Раду закріпити реформу на законодавчому рівні
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини скаржаться на дублювання повноважень та бідність
Проєкт “Децентралізація”: тергромади навчать, як правильно роздавати землю
Проєкт “Децентралізація”: із бюджетів громад вилучатимуть кошти на охорону культурної спадщини
Проєкт “Децентралізація”: громади масово розпродують комунальне майно
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини скаржаться на ProZorro
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини стурбовані вимогами закону щодо заснування ліцеїв
Проєкт “Децентралізація”: найуспішніші громади Київщини
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини хочуть зекономити на благоустрої за рахунок держсубвенції
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини шукають кошти на покращення послуг своїх КП
Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини роздали кошти на інфраструктуру та ремонт доріг
Проєкт “Децентралізація”: тепломережі столичного регіону загрузли у боргах
Проєкт “Децентралізація”: тривають дискусії щодо права власності на майно тергромад
Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини не додали освітньої субвенції
Проєкт “Децентралізація”: Богуслав та Яготин розвиватимуться за рахунок ландшафтних парків
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини виступають проти затягування перевиборів місцевого керівництва
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини просять уряд не нищити їхню фінансову незалежність
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини жаліються на порожні скарбниці
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині громади ділять на округи та обирають старост по-новому
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині взялися за створення безпечних громад
Проєкт “Децентралізація”: проблемні довгобуди перекладуть на місцеві громади
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не хочуть брати на себе компенсацію проїзду пільговикам
Проєкт “Децентралізація”: реформа вийшла на фінішну пряму
Фото: колаж KVКиевVласть
28 грудня 2021 г. 19:30
Раздел: Тексти
Бюджет Київщини на 2022 рік проголосують у січні, - Василь Володін
2021 рік для Київської області став черговим роком боротьби за розвиток в умовах пандемії. Політичні чвари всередині облради, світова енергетична криза, скандал навколо Біличанського лісу, напруження на кордоні із Білоруссю – це далеко неповний перелік того, що перевіряло владу Київщини на стресостійкість цього року. Про втілені проєкти, про плани на 2022 рік, а також про оптимізм і віру в майбутнє в інтерв'ю KV розповів голова Київської обласної державної адміністрації Василь Володін.
KV: Цей рік розпочався із турбулентності в Київоблраді, але її успішно подолали. Адміністрація і КОР зараз – це стовідсоткові союзники чи ситуативні?
Василь Володін: Депутати обрані на відповідний період, і я поважаю вибір людей. Вони обрали саме такий депутатський корпус із такими політсилами, які є сьогодні в облраді. Я вважаю своїм обов'язком співпрацювати абсолютно з кожним. На мою думку, це конструктивна позиція. Я не розділяю “своїх” та “чужих”. Звісно, що рідна фракція для мене – “Слуга народу”, але я докладаю зусиль для співпраці з усіма політсилами і продовжуватиму це робити. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Щодо певної турбулентності – так, вона існує. Ми її спостерігали навесні і навіть на останній сесії 23 грудня. Для мене оптимальним варіантом була б більшість в облраді, куди б входили усі фракції. Тоді б усі фракції мали можливість лобіювати свої проєкти та округи, відкласти політичні питання. Все одно кожен депутат повертатиметься у свій округ, де має показати результат роботи.
Проаналізувавши результати виборів можна побачити, що вони доволі нерівномірні. Наприклад, південь області – це у більшості “Європейська солідарність” та “За Майбутнє”, пристоличні райони – “Слуга народу” та “Батьківщина”. Це залежало навіть від того, під яким прапором йшли голови громад.
І сьогодні ми розуміємо, що враховуються інтереси одних політсил і менше враховуються інших. Через такий розподіл частина області потерпає. У стратегічно важливих питаннях для регіону, таких, як бюджет, депутати мають об'єднуватись.
Читайте: Груднева позачергова сесія Київської обласної ради не відбулась
KV: Чи буде цьогоріч бюджетна сесія?
Василь Володін: Наразі я не бачу перспектив, аби провести її до кінця року. Думаю, що вона відбудеться у 20-х числах січня. Майже впевнений, що одразу там голосуватимуться зміни до бюджету 2021 та затвердження бюджету 2022. Зміни, які мали проголосувати 23 грудня, також дуже важливі. Там заробітні плати для медичних працівників, обласного театру та інших. Необхідно було розподілити обласні та державні субвенції. Є цілий ряд важливих соціальних питань. Але, на жаль, їх не підтримали.
Проєкт бюджету на наступний рік адміністрацією, згідно закону, був поданий ще 25 листопада. Усі департаменти співпрацювали із облрадою, у деталях обгрунтовували свої пропозиції. Далі облрада надала свої пропозиції, ми відкликали проєкт, внесли зміни, згідно пропозицій, і подали його повторно 16 грудня. Звісно, важливо, аби він був прийнятий у цьому році. Але не вистачило голосів навіть за порядок денний. Думаю, що у наступному році вдасться консолідувати усіх депутатів і підтримати його.
KV: В контексті енергетичної кризи в Європі та світі, чи готова Київщина до зими?
Василь Володін: Наразі із “Київоблгазом” у нас тісна співпраця. Навіть у тих громадах, де комунальні підприємства мали заборгованість, вони пішли нам назустріч і включили опалення. Домовились про реструктуризацію боргів, подали гарантійні листи. Навіть на тих територіях, де вже існувала реструктуризація боргу і вона не була закрита, це вдалось зробити. Жодних проблем у комунальному і державному секторах немає, усі підключені до опалення.
Щодо приватного сектору трохи складніше. Минулого тижня розбирався із проблемою у селі Щасливе. Там багатоквартирний будинок, який розділено на дві частини: який опалюється двома різними приватними постачальниками. У будинку утворено ОСББ. Приватна компанія подала тарифи, які для місцевої громади були вкрай неприйнятні. Меморандум про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері постачання тепла та гарячої води передбачає, що тарифи на централізоване опалення для населення мають зберігатися на рівні попереднього опалювального сезону. Різниця має бути погашена з бюджетів різних рівнів.
Була дискусія між головою громади та постачальником, довелось мені втрутитись. У результаті вдалось домовитись про тарифи і вже перед серйозними морозами постачальник ввімкнув опалення. Але є питання, наскільки коректно голові ОДА допомагати зібрати сесію в сільській громаді, аби включити туди питання про опалення у половині будинку. І таких прикладів дуже багато. Звісно, що ні в якому разі населення не має страждати, тому я мав втрутитись. Але мешканці області мають розуміти, що держава не може вирішувати усі приватні питання.
KV: Щодо газу зрозуміло, а що із вугіллям?
Василь Володін: Ми чули заяви Міністра, що із вугіллям проблем немає. У постачанні вугілля баланс позитивний. Є чітка позиція Уряду, що запасів достатньо до кінця опалювального сезону. У меня немає підстав в цьому сумніватись.
KV: У селища Коцюбинське були постійні проблеми з “Нафтогазом”. Яка наразі ситуація?
Василь Володін: Немає жодного сигналу про проблемні питання, тепло підключено. Там були питання з електроенергією, до яких я долучався. Наразі все врегульовано. Проблема було у тому, що приватний забудовник підключив будинки на тимчасові лінії, квартири продав, люди поселились, а тарифи там нереальні. Тоді знову голова ОДА починає займатись мікроменеджментом. Але знову ж таки, це наша відповідальність. Якщо область дала забудовнику дозвіл на будівництво, неважливо, ми чи наші попередники, то маємо нести відповідальність. Люди не повинні сидіти без тепла і світла. Я відразу кажу – вмикайте людям комунікації, а тоді ми сідаємо і розбираємось – хто кому винен, хто неправильно підключив.
KV: Свіжий скандал - між Коцюбинським та Києвом через межі, на цей раз причиною стала Схема планування Київської області. На чиєму боці правда?
Василь Володін: Моя позиція дуже чітка і прозора. Коли запитують: Коцюбинське – це?, я відповідаю – Київська область. І відповідь на це питання дала Верховна Рада. Як представник виконавчої влади, я виконую закони. Для мене аксіома, що Коцюбинське – це Київська область. Щодо Схеми планування територій – це документ, який є підставою для розробки програм соціально-економічного розвитку. Це точно не документ, який визначає межі чи встановлює їх. Це закон і маніпуляція цим фактом є неприйнятною.
На мою думку, тут єдина проблема – відсутність меж міста Києва. Конфлікт між областю та Києвом буде вичерпано, коли столиця затвердить свої межі. Вони встановлюються парламентом. І без вирішення цього питання Київська область без кінця матиме такі проблемні питання. Не тільки щодо Коцюбинського, є Гнідин, острів Великий та інші території. Ми бачимо, що Київ розширюється від загальноприйнятих меж, про які ми знаємо, а з іншого боку – місто взагалі не має меж, які були б затверджені на законному рівні. І поки є спірні території, наші громади не можуть затвердити свої межі. Через це вони не можуть розвиватись. Конструктивне вирішення цього питання наразі знаходиться виключно у парламенті та безпосередньо у місті Києві. Столиця має провести роботу, подати документи, а парламент – встановити межі. Тоді відразу усі питання щодо Коцюбинського та інших територій будуть вирішені.
KV: Чи не вважаєте ви рішення Бучанської райради щодо встановлення меж Коцюбинського дещо передчасним, оскільки не встановлені межі Києва?
Василь Володін: Громадам потрібно розвиватись. Ініціатором рішення був голова Коцюбинської громади. Я розумію, що йому потрібно щось відповідати жителям громади. Він має розуміти – у нього 87 гектарів, чи 300 гектарів, чи більше. Його обрали люди і він має відстоювати свою територію. Не можна сказати людям – давайте почекаємо рішення парламенту. А скільки чекати – ніхто не відповість. Ми неодноразово запрошували представників столиці на слухання, але безрезультатно.
Чи правомірним було таке рішення – має встановити суд. Наразі суд заборонив будь-кому вживати будь-які дії, пов'язані із виконанням цього рішення. Це тимчасове рішення до розгляду по суті. Буде рішення першої інстанції, потім, якщо буде подана апеляція, – апеляційної інстанції.
Читайте: Судочинство по-київськи: Коцюбинське просить президента Зеленського розібратись зі столицею через межі селища
KV: Робоча група щодо встановлення меж взагалі існує? Востаннє про неї було чути за минулого скликання обласної ради.
Василь Володін: Так, якщо я не помиляюсь, її очолює Борис Білий. Туди входять представники КОДА, депутатського корпусу, Коцюбинського, Гостомелю та інших спірних територій. Також туди включені представники Київської міськради. Але, на жаль, вони не ходять на засідання. Ми ініціювали, запрошували, але марно.
KV: Ведуться розмови на рівні голови Київоблдержадміністрації та голови Київської міської держадміністрації?
Василь Володін: Ми спілкуємось, але питання розмежування територій не піднімали. На мою думку, це питання не потрібно політизувати. Мають сідати фахівці, відповідальні особи, піднімати документи і конструктивно спілкуватись.
KV: Як просувається будівництво Великої обхідної дороги?
Василь Володін: Ця дорога має величезне значення для області та Києва. Для області це не просто дорога, це інфраструктура – будуть побудовані заклади громадського харчування, готелі. Відповідно це робочі місця. Також це податки, які будуть йти на розвиток громад. Також це екологія, навіть не так для області, як для Києва. Розвантаження скупчення автомобілів, які викидають шкідливі гази. У переважній більшості вантажний транспорт поїде по обхідній дорозі.
Сьогодні Службою автомобільних доріг Київської області проєктується ряд ділянок. Вже оголошено пошук підрядника на ділянку, яка об'єднує траси Київ-Ковель і Київ-Чоп, в народі – Варшавка-Житомирка. Це 18 кілометрів дороги, ряд мостів, розв'язок.
KV: Щодо тендеру на так звану “Варшавку-Житомирку”, який ще не відбувся, вже лунає багато критики щодо відбору підрядника. Перед цим КОДА підписала меморандум про співпрацю із турецькою компанією і подейкують, що тепер тендер виграє саме вона.
Василь Володін: Меморандум не є підставою для того, щоб виграти тендер. Може виграти вона, може – інша компанія. Взагалі меморандум не стосується КОД, там йдеться про іншу ділянку біля Окружної дороги на Софіївську Борщагівку.
KV: Чи вирішена проблема із землями, що проєктовані під будівництво, але раніше були віддані під приватні будинки?
Василь Володін: Близько двох тижнів назад підписував розпорядження по земельним ділянкам Макарівської, Дмитрівської громад, що є у проєкті саме цього відрізку дороги у 18 кілометрів. Щодо приватних ділянок проблем не буде, оскільки у держави є конституційне право вилучати приватну власність для суспільних потреб з відповідною компенсацією.
Я проводив нараду із головами громад, Службою автомобільних доріг. Йдеться про те, що викуп буде за нормативно-грошовою оцінкою, а не експертною. Є зацікавлені особи, які хочуть продати землю за космічні кошти. Але цього не буде.
KV: Критики називають КОД найдорожчим проєктом в Європі – чому така висока ціна?
Василь Володін: Відповідь дуже проста. Є два варіанти. Перший – коли ми робимо капітальний ремонт дороги, то знімаємо верхній шар, кладемо новий асфальт, закатуємо і все готово. Кілометр такої дороги має одну вартість. І є інший варіант, коли передбачено повне зняття дороги, нова “подушка”, армування, тротуари, бордюри, освітлення, розв'язки, острівці безпеки. Здавалось би, той самий асфальт, але така дорога в рази дорожча. 18 кілометрів дороги – 5 мільярдів. Потрібно дивитись, що включено у проєкт такої дороги. Я не берусь судити, дорого це, чи ні. Є експертиза, яка перевіряє, чи відповідає перелік робіт пропонованій вартості.
KV: Які результати будівництва КОД ми зможемо побачити у наступному році?
Василь Володін: Плануємо побудувати ділянку 18 кілометрів. Але є ряд факторів. Спершу потрібно дочекатись результатів тендеру. Мені б, звісно, цього не хотілось, але можуть бути суди. Можуть бути інші перешкоди, які не дадуть рухатись так, як нам хотілось би. Але фізично, коли є фінансування, потужна компанія, 18 кілометрів за рік зробити можливо. За два місяці наша Служба автомобільних доріг відновила Бориспільську трасу, майже такий самий відрізок по кілометражу.
KV: У Схемі планування не виключається, що КОД може стати платною. Ці кошти йтимуть в обласний, державний бюджет, чи, можливо, на потребу громад?
Василь Володін: Коли буде прийматись рішення про можливості платності цієї дороги, тоді будуть обговорення. Звісно, ми б хотіли боротись за те, аби якийсь відсоток йшов до обласного бюджету, оскільки вона пролягає через наші землі. Звісно, що частина має йти до бюджетів громад, через які ця дорога буде проходити. Але поки не йдеться про жодні дискусії щодо платного режиму на КОД.
У світі є різна практика: починаючи від 100% державі, закінчуючи 100% громадам, через які проходить дорога. Також буде враховуватись те, хто буде обслуговувати дорогу – приватний суб'єкт чи служба автодоріг. На обслуговування теж будуть йти кошти. Потрібно буде встановити системи пропуску, вони теж не найдешевші. І найголовніше – має бути альтернативна безкоштовна дорога.
KV: Можна сказати, що 2021 рік став для Київщини роком розвитку залізничного транспорту, це дуже потужно.
Василь Володін: У цьому році дійсно стрімко розвивалось пристоличне залізничне сполучення. Завдячуючи співпраці із південно-західною залізницею, вдалося запустити зовсім іншої якості електрички із Бучі, Боярки. З останніх напрямів – Фастів, Васильків. Ми розуміємо, що це значно дешевше, ніж маршрутки, та у майбутньому має стати практичніше.
KV: Розкажіть про перспективу розвитку аеропортів області. Зокрема, у Схемі планування передбачено будівництво нового аеропорту “Рославичі”, який у подальшому може перебрати функцію аеропорту “Київ”. Чи відбувались якісь процедури з пошуку інвесторів для його будівництва? Де саме він може бути розміщений? Що буде з будинками та житлом, розташованим там?
Василь Володін: Будь-який аеропорт чи аеродром стане цікавим для інвестора, коли на нього є попит. Звісно, що коронавірус вніс зміни у розвиток авіатранспорту. Це призвело до певних наслідків – звільнення висококласних спеціалістів, пілотів. А коли у пілота немає тривалої практики, він відразу не полетить. Була колоссальна проблема. Але сфера потроху відновлюється. Авіасполучення розвивається і можемо бачити, скільки аеропортів будується у різних областях України. У великих містах вони навіть включені до президентської програми “Великого будівництва”. За кордоном є така практика, що людям дешевше долетіти внутрішнім рейсом, ніж їхати потягом чи автомобілем. Але ми маємо зважати на реальну потребу, а не просто втілювати ідею фікс.
Я особисто займався проєктом по Білоцерківському аеродрому. Наразі він приймає колишні радянські літаки і проводить ремонтні роботи. Ключова проблема там у конфлікті між Білоцерківською та Фурсівською громадами, які не можуть поділити землі. Якщо прийде інвестор і скаже – я готовий тут будувати, питання можна вирішити. Але це складно. Ще вчора ми припиняли авіасполучення через пандемію. Складно сьогодні знайти інвестора, який готовий вкладатись із перспективою в десятки років. Бізнес хоче зрозуміти, куда рухається світ і коли ми врешті зможемо зняти маски.
Але цей аеродром дійсно цікавий. Поряд залізниця, Одеська траса. З точки зору логістики, я бачу його вантажним.
KV: Коли ви зустрічались з ізраїльською делегацією, не обговорювали зацікавленість хасидів літати до Білої Церкви, бо звідки ближче в Умань?
Василь Володін: Таке питання існує, але ми розуміємо, що великий аеропорт “Бориспіль” не завантажений на повну. В цьому ми можемо пересвідчитися, подивившись на термінал F. Не виключено, що якийсь ізраїльський інвестор захоче побудувати у Білій Церкві аеропорт для розвитку малої авіації.
KV: Якими проєктами “Великого будівництва” за цей рік ви пишаєтесь? Що було недопрацьовано і чому?
Василь Володін: Я хотів би будувати нові об'єкти, а не реконструювати старі. Це стовідсотково було б швидше та якісніше. І саме новими об'єктами я можу пишатися. Це Академія спорту у Бучі, масштабний об'єкт, який будували майже з нуля. Був лише фундамент і обшивка, яку довелось зняти, за роки, поки це простоювало, вона зіпсувалася. Через це проєкт подорожчав.
Також у Бучі є гімназія. Вважаю іі зразковим освітнім об'єктом. Тут є сучасний стадіон, мультикомплексний спортивний зал, актова зала, сучасний харчоблок. Школа відповідає всім інклюзивним нормам. Її також майже заново будували. У цьому році закінчуємо фізкультурно-оздоровчий комплекс у Миронівці. Це потужний об'єкт, який був ще тим довгобудом. Цегла стояла там з радянських часів. Зараз це новий сучасний красивий комплекс.
Ще пишаюсь Пашківською школою. У минулому році почали зовнішні роботи. Коли вперше туди приїхали, почали робити, тріснув фундамент. Було коригування проєкту, посилення фундаменту. Почали досліджувати весь периметр школи, довелось не в одному місці його підсилювати. На фініші зовнішніх робіт кажу – давайте зайдемо всередину. Там все було не в кращому стані. Вирішили зробити проєкт повністю по внутрішній роботі. Наразі там нова сучасна школа, від старої залишились лише стіни.
Зовсім мені не подобаються проєкти, де неможливо зробити капітальні роботи. Наприклад школи у населених пунктах, де немає альтернативи для учнів, поки триватиме ремонт. Там можемо робити тільки утеплення, модернізацію. Це також потрібно, і люди за це дякують. Але це не масштабна робота, яка б дозволила повністю осучаснити школу.
KV: Що із Микулинецькою школою, яка є відомим довгобудом на Київщині. Чи добудують її?
Василь Володін: Так, я переконаний, що добудують. Складність цього будівництва у тому, что проєкт був дуже масштабним, але реальна потреба набагато менша. І, на мою думку, там було б достатньо побудувати невелику школу. До того ж є негатив, пов'язаний із кримінальними провадженнями через підрядників. Наразі будівельні роботи там виконані на 70%. Однак об'єкт потребує ще багато коштів на внутрішні роботи – закупівлю обладнання. У проєкті бюджету на 2022 рік ми заклали цю суму.
KV: Яка ситуація із Бориспільською ЦРЛ?
Василь Володін: Лікарня повністю відремонтована і в результаті маємо хороший об'єкт. Не доробили пологове відділення. Ситуація подібна із Пашківською школою – почали роботи і фундамент тріснув. Провели цілий ряд експертиз, що забирає багато часу, в результаті будівля визнана аварійною. Ставити туди тяжке потужне обладнання, вентиляцію не можна. Максимум – вона може виконувати адміністративну функцію. Одночасно вирішувалось питання передачі майна громадам. На жаль, у цей час помер мер міста Анатолій Федорчук. Людина, яка працювала із цим об'єктом.
Передача лікарні від району місту була дуже складною. Щось місто погоджувалось забирати, щось – ні. Були борги. Виникло питання, як це все утримувати. Потім – лікарня буде обслуговувати не тільки бориспільчан, а ще ряд громад. Пропонували, аби й ті громади стали співвласниками. Почались “торги”, які затягнулись. А поки не визначено власника, кошти на будівництво виділити неможливо. Вдалося домовитись із містом, вони забрали лікарню, і на наступний рік готуємо проєкт будівництва пологового поряд із лікарнею.
Це буде два корпуси із повітряним скляним переходом, він буде з'єднаний із основною лікарнею. Дуже важливий момент – це лікарня біля аеропорту і там буде вертолітний майданчик. Наразі реалізується проєкт аеромедицини і вертоліт зможе приземлитись відразу на дах цього корпусу. Цікаво, що проєкт будівництва коштує дешевше, ніж той, за яким мали робити реконструкцію. До кінця року завершиться тендер і перші роботи навесні будуть розпочаті.
KV: Процес ліквідації РДА та райрад на Київщині проходив досить проблемно. Чи все вже комунальне майно передане до громад?
Василь Володін: Районні ради поки не ліквідуються, вони продовжують існувати, як юридичні особи, але без фінансування.
РДА ліквідовані повністю. Але там була така біда: голова і апарат адміністрації – окрема юридична особа, і кожен департамент – також окрема юридична особа. Наприклад, у одному з районів була така проблема – прийшов лист із суду про борг управління освіти у 1,5 млн гривень “Укртелекому”. Закрити цей борг можна лише із районного бюджету. А коштів там немає, ледве вистачає на зарплати. Єдине, чим область могла допомогти – нерозподіленими залишками минулорічних районних бюджетів. Але вони всі вже пішли на борги. Поки є борг, ліквідувати юридичну особу неможливо. Найбільше проблемних ліквідацій на Білоцерківщині. Це Сквирська РДА, є питання по бухгалтерії. Якесь майно у них не обліковувалось. Загалом не більше, ніж у 6-7 РДА залишаються проблеми із ліквідацією структурних підрозділів.
По районним радам складніше, бо тут є питання передачі майна, а також політична складова. Мені часто доводиться втручатись у процес. Наприклад, Обухів та Українка сперечались через лікарню. Район не хотів передавати тепломережу громаді. Питання – чим райрада буде компенсовувати різницю між економічно обгрунтованим тарифом та тарифом для населення? Кажуть – будемо шукати. Але це не відповідь. Коли з'явиться борг, тепло просто віключать. Дотиснули питання, передали в Обухів. У Вишгороді також доводилось втручатись.
Знову ж таки на Білоцерківщині часто втручався у ситуацію. Там є нерозподілені залишки, які не могли поділити. Білоцерківська райрада хотіла собі забрати залишки Таращанської райради, а Таращанська громада каже – чекайте, але ж об'єкти на утримання нам віддали, тому й кошти віддавайте. Були різні ситуації. Десь повністю передавали, десь домовлялись 70/30 або 50/50. Це вже не масштабна проблема. Були критичні об'єкти, які впливають на життєдіяльність громад. Усі вони передані.
KV: Яготинська громада мала звернутися до КОДА щодо включення проєкту будівництва сміттєвого полігону у відповідні обласні програми на 2022 рік. Чи дадуть громаді гроші на полігон? Як взагалі вирішуватимуть сміттєве питання в році, що надходить?
Василь Володін: Все залежить від того, наскільки гостро стоїть питання для населення. У наступному році ми плануємо розробити проєктно-кошторисну документацію на будівництво двох сміттєпереробних комплексів. Я вважаю, що за цим майбутнє. Але коли ми розглядаємо питання такого будівництва, усі світові інвестори, з якими я зустрічався, задають два питання – гарантоване завантаження сміттям та тарифи. Я спілкувався із мерами міст, ми проаналізували карту області і визначили дві локації – Бучанська та Бориспільська громади. Тут важлива також невелика відстань до Києва, аби підключити столичних перевізників, довантажити там, де не вистачатиме обласного сміття.
Після виготовлення проєктів ми говоритимемо з інвесторами не про глобальні плани та космічні кораблі, а про конкретні дії та кошторис. Бажаючих є багато. Але друге питання – тарифи. Це бізнес із довгостроковою перспективою, і інвестори хочуть розуміти стабільність тарифу. На жаль, у наших громадах, це політичне питання. Але одночасно це відповідальність усіх рівнів влади, і ми будемо це питання контролювати.
Щодо полігону в Яготині – якщо в Борисполі ми побудуємо сміттєпереробний завод, то вони зможуть возити сміття туди. Так, полігон це дешевше і зручніше. Але з точки зору екології – це не перспектива.
KV: Минув рік як територія Київщини була поділена на громади. Реформу децентралізації вже можна вважати успішною чи ще залишаються проблемні питання? Які?
Василь Володін: Реформа децентралізації в Україні та в Європі визнана однією з найуспішніших у нашій державі. Громади отримали додаткові можливості, повноваження. Я часто нагадую, що також вони отримали додаткову відповідальність. Якщо раніше голови їхали в область чи район, то тепер мають вирішувати питання самостійно. Легше ця реформа пройшла для тих, хто раніше працював в органах місцевого самоврядування і мав досвід. Деякі громади були створені до завершення реформи і наразі отримали ще більше ресурсів.
На завершення року є одна неспроможна громада в області – Поліська. З одного боку це об'єктивно, а з іншого – я все ж вважаю, що є певні суб'єктивні речі, на які можна впливати. Коли до мене приходить інвестор, я розумію, який голова буде сприяти у залученні його на територію. Деякі голови, навпаки, здають землю за копійки. Через це втрачає бюджет. На віддалених територіях основним активом є земля. І коли ми починаємо перевіряти ціни, то бачимо, що вони взагалі не об'єктивні. Кажуть, що договори укладені на багато років, тому не підвищують ціни. Але наразі вже почали підвищувати, я тут бачу позитивну тенденцію. Також є випадки, коли підприємства, які працюють в області, були зареєстровані у Києві, вони теж почали перереєстровуватись. Загалом є громади, де шукають причини, аби цього не робити, а є ті, які шукають механізми, як зробити. На наступний рік є завдання вивести усі підприємства “з тіні”.
KV: Наостанок, що ви кажете підлеглим, аби вони дивились з оптимізмом у 2022 рік?
Василь Володін: Багато хто каже, що я занадто демократичний. У мене не авторитарний режим керування, я намагаюсь до членів своєї команди достукатись, а не “зігнути, нагнути, примусити”. І в кожного я запитую – ти справді віриш у те, що робиш? Якщо ні, то в нас нічого не вийде. Якщо я бачу, що людина не вірить, то ми з нею прощаємось.
Коли ми робимо те, що подобається, і отримуємо від цього результат, тоді є оптимізм. Також я вірю в те, що пандемія колись закінчиться.
Читайте: Голова КОДА Володін: Щоб інвестиції прийшли до регіону, потрібні прозорі та легкі умови ведення бізнесу
Фото: KVКиевVласть
28 грудня 2021 г. 14:15
Раздел: Новини
У Зеленского пришли требовать реальной борьбы с олигархами и отказа от сотрудничества с МВФ
Сегодня, 28 декабря, под Офисом президента проходит акция протеста с требованием начать реальную деолигархизацию и прекратить сотрудничество с МВФ. Около 7-8 тысяч участников акции пришли на Банковую, попытавшись пройти под здание ОП, куда их не пустили правоохранители.
Об этом KV стало известно из сообщений очевидцев.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Участники акции заявляют, что они возмущены поведением действующей власти, которая не выполнила предвыборные обещания, в частности, не смогла обеспечить новое качество политики и достойную жизнь для каждого украинца.
Они считают, что за 2,5 года Украина под руководством Международного валютного фонда “окончательно попала в капкан олигархов”. Регулярные кредитные ссуды ежедневно ухудшают внешнее и внутреннее политическое, социальное, финансовое положение Украины, а рекомендации МВФ приобретают формат откровенного шантажа.
По словам протестующих, дирижирование Международного валютного фонда приводит к тому, что Украина превратилась в территорию, которая вынуждена действовать только в интересах внутреннего и международного олигархата, заявляют участники акции.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Протестующие считают, что власть и лично президент Зеленский проводят антинародную политику. Ни один олигарх не ответил перед законом, ни один коррупционер не находится за решеткой, страна погрязла в долгах перед МВФ, военный потенциал Украины стремительно приближается к нулю, – такими видят результаты работы Зеленского и его сотрудничества с МВФ участники акции.
Протестующие также выдвинули ряд требований к президенту и власти в целом. Так, протестующие требуют ввести мораторий на повышение коммунальных тарифов, прекратить распродажу стратегически важных объектов экономики. Также там требуют раскрыть содержание кредитных соглашений с МВФ и другими международными финансовыми организациями, которые, по мнению протестующих, представляют прямую угрозу существованию государства и втягивают страну в новую кабалу.
Власть призывают свернуть экономические реформы, продвигаемые МВФ, поскольку те, по мнению участников акции, превращают обычных людей в нищих. Речь идет об отмене рынка природного газа и электрической энергии с одновременным установлением экономически обоснованных тарифов не только на электроэнергию и свет, но и на услуги таких монополистов как облэнерго, облгазы, Укрзализныця, и так далее.
Напомним, что это уже не первая подобная акция, прошедшая за последнее время в столице. 16 декабря в Киеве прошел аналогичный митинг, на котором примерно 3 тысячи человек протестовали против сотрудничества Украины с МВФ. Митингующие тогда вышли под Кабмин и Верховую Раду, заявляя, что под давлением Фонда власть принимает антисоциальные законы, уничтожающие рабочие места и малое предпринимательство, делающие невыносимой жизнь малоимущих и пенсионеров.
Читайте: В центре Киеве около 4 тысяч человек протестовали против МВФ, – СМИ
Фото: соцсети
КиевVласть
28 грудня 2021 г. 14:00
Раздел: Тексти
При реконструкции трамвайной линии с Борщаговки на Отрадный могли украсть более 100 млн гривен
Национальная полиция продолжает следствие по факту возможных растраты и присвоения бюджетных средств при проведении в Киеве реконструкции трамвайной линии от ул. Гната Юры до ЗАО “Кислородный завод” (от Борщаговки на Отрадный). КП “Киевпастранс” только в 2017-2019 годах заплатило за эти работы 4-м подрядчикам более 300 млн гривен. Правоохранители подозревают, что в итоге было “распилено” около 100 млн гривен. На данный момент никому из вероятных “бюджетных расхитителей”, среди которых в т.ч. фигурируют люди из окружения одиозного бизнесмена Дениса Комарницкого, не было вручено подозрение. Это станет возможным при установлении точного размера ущерба по результатам судебных экспертиз.
Как стало известно KV, Главное следственное управление (ГСУ) Нацполиции как минимум до 2 июня 2022 года будет проводить следствие по факту возможных “бюджетных злоупотреблений” при реконструкции трамвайной линии от ул. Гната Юры до ЗАО “Кислородный завод”.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Судебное определение №757/63725/21-к о продлении срока расследования было вынесено Печерским районным судом Киева 30 ноября 2021 года. В госреестре судебных решений этот документ был опубликован 8 декабря 2021 года.
Следствие проводится в рамках уголовного производства №12019100100010147, которое было ГСУ Нацполиции открыто 2 декабря 2019 года. На данный момент фигурантам дела инкриминируется совершение преступления, предусмотренного ч.3 ст. 191 УК Украины – присвоение, растрата имущества или завладение им путем злоупотребления служебным положением, совершенные повторно или по предварительному сговору группой лиц.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Правоохранители установили, что в течение 2017-2019 годов КП “Киевпасстранс” заказало работы по реконструкции 12 км трамвайной линии от ул. Гната Юры до ЗАО “Кислородный завод” на общую сумму свыше 300 млн гривен у 4 компаний - ООО “Энергоспецремонт”, ООО “КП Спецавтоматика”, ООО “Украина-энергосервис ЛТД” и ООО “Форма”. При этом, по данным Нацполиции, более трети указанной выше суммы – свыше 100 млн гривен – было растрачено и присвоено. По информации блюстителей закона, к этому явно причастны и должностные лица заказчика, и руководители фирм-подрядчиков.
В частности, по данным материалов дела, в ходе проведения реконструкции трамвайной линии, возможно, были установлены запрещенные государственными строительными нормами (ГСН, ДБН) железнодорожные рельсы российского производства КРП-65 вместо определенных в проектной документации рельсов украинского производства Р-65, которые отвечают всем государственным нормам. Также правоохранители установили, что на протяжении всей трамвайной линии, вероятно, не были установлены боковые плиты, которые обеспечивают прочную устойчивость шпал, что в итоге может привести к “схождению” вагонов с рельсов.
Выдержка из материалов дела
Отметим, по информации базы данных публичных закупок Clarity-Project, указанный “квартет” подрядчиков мог получить на реконструкцию трамвайной линии ул. Гната Юры до ЗАО “Кислородный завод” гораздо большую сумму – свыше 454 млн гривен. Так, КП “Киевпастранс” отдал ООО “Форма” 2 подряда на общую сумму 139,6 млн гривен – эти соглашения были заключены в сентябре и декабре 2016 года. ООО “Украина-энергосервис ЛТД” в декабре 2018 года получило от “Киевпастранса” 2 подряда на сумму 13,8 млн гривен, ООО “КП Спецавтоматика” в апреле и мае 2019 года отдали 5 таких подрядов на сумму 202,6 млн гривен, а ООО “Энергоспецремонт” – один подряд на основании заключенного в октябре 2019 года договора на сумму 98,4 млн гривен.
Правоохранители уже допросили и продолжают допрашивать должностных лиц КП “Киевпастранс” и вышеупомянутых 4 компаний. Также следователи провели в КП “Киевпастранс” выемки документов, касающихся этой реконструкции, получили документы о движении средств на счетах указанного КП и т.д. Кроме того, недавно (когда именно, в материалах дела не уточняется. – KV) в рамках данного производства была назначена комплексная строительно-техническая и судебно-экономическая экспертиза, чтобы установить реальный размер ущерба, нанесенного бюджету Киева.
Срок расследования этого производства истекал 2 декабря 2021 года, и правоохранители ходатайствовали о продлении следствия на 12 месяцев. В частности, для того, чтобы получить результаты указанной экспертизы, определить окончательную правовую квалификацию преступления и сообщить причастным к его совершению лицам о подозрении. Однако суд посчитал, что правоохранителям хватит и полугода на то, чтоб передать дело на рассмотрение служителей Фемиды по сути.
Напомним, органы закона и правопорядка ранее уже обращали внимание на то, как в столице проводится реконструкция трамвайной линии от ул. Гната Юры до ЗАО “Кислородный завод”. 5 сентября 2019 года Святошинская районная прокуратура открыла уголовное производство №42019101080000141 по факту возможных присвоения и растраты бюджетных средств при проведении этих работ. Тогда блюстителей закона заинтересовало конкретно сотрудничество КП “Киевпастранс” и ООО “Украина-энергосервис ЛТД”.
Читайте: Строительство трамвайной линии на Борщаговке заинтересовало прокуратуру
Однако в итоге это следствие ни к чему не привело. Возможно, что оно даже было закрыто – последнее судебное определение по данному производству датировано 15 марта 2020 года.
Тем временем работы по реконструкции указанной трамвайной линии продолжаются: КП ”Киевпастранс” в августе 2021 года заключил с ООО “Реммонтаж-Строй” договор на продолжение этой реконструкции стоимостью 396,97 млн гривен. То есть, ставить точку в вопросе о бюджетных распилах на реализации этого проекта, похоже, пока еще рано.
По данным аналитической системы Youcontrol, ООО “Энергоспецремонт” было основано в Киеве в ноябре 2002 года. С осени 2020 года учредителем, конечным бенефициаром и руководителем этой компании указан житель города Кременчуг Полтавской области Александр Гузыр.
ООО “КП Спецавтоматика” было зарегистрировано в Киеве в феврале 2006 года, однако с апреля 2021 года компания официально “прописана” в Харькове. С того же времени учредителем, конечным бенефициаром и руководителем данного ООО значится гражданин Грузии, житель города Кутаиси Давит Оганезови.
Читайте: У ГБР просят разобраться с “коррупционными делишками” КП “Киевпастранс”
ООО “Украина-энергосервис ЛТД” было зарегистрировано в столице Украины в августе 1995 года. С момента основания и на сегодняшний день учредителями компании указаны киевляне Тамара, Владимир и Александр Гутыри (последний также значится руководителем этого ООО).
Читайте: Полиция пытается разоблачить аферу КО “Киевзеленстрой” на 54 миллиона гривен
ООО “Форма” было основано в марте 1997 года в Киеве. С мая 2016 года учредителем и конечным бенефициаром этой компании указан житель столицы Украины Александр Степенко. Руководителем данного ООО с марта 2019 года значится Олег Сахник.
Отметим, вышеупомянутый Александр Степенко на данный момент также значится учредителем ООО “Скайбуд Групп” и до конца 2018 года был указан учредителем ООО “СК “Роял Хауз”. Обе компании, как и ООО “Форма”, упоминались различными источниками как такие, которые входят в группу влияния Дениса Комарницкого – одиозного предпринимателя, экс-сопредседателя фракции “Блока Леонида Черновецкого” в Киевсовете VI созыва. Последнего, напомним, влиятельные общественники и нардепы называли новым “смотрящим” по Киеву и приписывали ему тесные взаимоотношения с городским головой столицы Виталием Кличко.
Читайте: Исчезновение документов, российское гражданство и следы “смотрящего” – подробности дела о “распилах” в КП “Спецжитлофонд”
Как неоднократно сообщала KV, КП “Киевпастранс” регулярно фигурируют в коррупционных скандалах, которые приводят к уголовным расследованиям.
Например, все то же ГСУ Нацполиции ищет доказательства того, что должностные лица КП “Киевпастранс” занимались растратой и присвоением бюджетных средств при закупке в 2017 году “современных павильонов ожидания с вмонтированными урнами для мусора”, а также услуг по капремонту зданий и сооружений. По данным следствия, к злоупотреблениям “приложил руку” подрядчик КП – ООО “Крафт Билд”, а деньги переводились на счета фирмы с признаками фиктивности.
Читайте: Следствие по закупке “Киевпастрансом” остановочных павильонов затягивается
Кроме того, факты возможного хищения средств руководством КП “Киевпастранс” с сентября 2020 года расследует Служба безопасности Украины (СБУ). Предварительно речь идет о сотрудничестве указанного предприятия как минимум с 8 компаниями, которым коммунальные “транспортники” в течение последних трех с половиной лет перечислили около 406 млн гривен. Точную сумму ущерба, который был нанесен столичному бюджету, должны установить экспертизы. Примечательно, что некоторые из “партнеров” КП “Киевпастранс” имеют достаточно скандальную репутацию. Среди таковых – ООО “СК “Адамант”. Эту компанию ранее связывали с одиозным Максимом Микитасем.
Читайте: В СБУ заинтересовались сотрудничеством “Киевпастранса” со скандальными компаниями
КП “Киевпастранс” с 30 августа 2016 года руководит Дмитрий Левченко (на коллаже). Предприятие подчинено Департаменту транспортной инфраструктуры Киевской горгосадминистрации (КГГА), который с 1 сентября 2021 года возглавляет Руслан Кандибор.
С 25 апреля 2016 года по 25 апреля 2017 года данным департаментом руководил Сергей Майзель, с 4 августа 2017 года по 3 декабря 2018 года – Сергей Симонов, с 13 августа 2019 года по 31 октября 2019 года – Иван Федоров, а с 6 февраля 2020 года по 5 апреля 2021 года – Валентин Осипов. В “промежутках” между назначениями директоров обязанности руководителя традиционно исполнял первый замдиректора этой структуры Иван Шпилевой.
Деятельность указанного департамента с 9 ноября 2021 года направляет лично Виталий Кличко. Ранее, со 2 марта 2020 года работу указанной структуры контролировал теперь уже экс-замглавы КГГА Александр Густелев. До него в течение 2018-2020 годов транспортную сферу в Киеве курировали такой же экс-зампред КГГА Дмитрий Давтян и действующий первый замглавы КГГА Николай Поворозник.
Фото: коллаж KVКиевVласть
28 грудня 2021 г. 12:21
Раздел: Новини
Министр обороны Резников призвал местные власти не пиариться на территориальной обороне
Министерство обороны Украины обратилось к местным властям с просьбой действовать в пределах своей компетенции и не допускать несогласованных шагов и заявлений. Такие действия и заявления, отмечает Минобороны, могут ввести граждан в заблуждение и навредить интересам обороны государства. Возможно, заявление Минобороны связано с действиями столичных властей вокруг темы развития территориальной обороны.
Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы Минобороны.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“Обращаюсь ко всем руководителям органов местного самоуправления и другим избранным лицам. Я призываю вас воздержаться от действий и высказываний, политизирующих дело организации территориальной обороны. Речь идет о самом важном — защите нашей страны. Здесь не место пиара и передергивания. Мы все вместе должны работать ради интересов Украины, каждый — в пределах своих полномочий. Укреплять обороноспособность, а не вредить ей, разбалансируя процесс. Есть четкая вертикаль Сил территориальной обороны. Ее формируют военные. Главы общин не возглавляют формирование Сил территориальной обороны и должны действовать в пределах своих компетенций”, – сказал Министр обороны Алексей Резников (на фото слева).
В Минобороны напомнили, что законом “Об основах национального сопротивления” определено, что организация и выполнение задач территориальной обороны принадлежит Силам территориальной обороны как составной части Вооруженных Сил Украины (ВСУ). При этом непосредственное руководство территориальной обороной осуществляется Главнокомандующим Вооруженных Сил Украины через Командующего Сил территориальной обороны ВСУ.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Также Минобороны отмечает, что структуры, созданные должностными лицами органов местного самоуправления, не входят в состав Сил территориальной обороны ВСУ. Местные государственные администрации принимают участие, а не создают самостоятельно штабы территориальной обороны.
“Мы выходим на практическую стадию реализации положений этого фундаментального закона. И важно, чтобы каждый понимал, где его компетенция начинается и где завершается. В вопросах обороны не может быть никакой двусмысленности. Итак, первое и единственное, что все должны запомнить — создание Сил территориальной обороны как отдельного мощного компонента всеобъемлющей обороны в составе Вооруженных Сил Украины — это исключительная компетенция военных, их функция. Наравне с десантно-штурмовыми войсками, авиацией или флотом и т.д. Армия формирует структуру Сил ТрО, готовит соответствующие планы, ставит задачи, назначает командиров, дает оружие. А городские и сельские головы, в целом, местное самоуправление вносит свой вклад в обеспечение надлежащей материальной базы. Должны быть помещения, электричество, вода, тепло, чистые улицы, решены другие сопутствующие вопросы. И мы благодарны за уже оказываемую поддержку”, – отметил Алексей Резников.
Главнокомандующий ВСУ генерал-лейтенант Валерий Залужный также подтвердил, что определение структуры Сил теробороны, кадровые вопросы, предоставление соответствующего вооружения являются полномочиями и ответственностью ВСУ.
Примечательно, что заявление Минобороны появилось после того, как пресс-служба Киевской горгосадминистрации (КГГА) сообщила о совещании, которое провел мэр Киева Виталий Кличко (на фото справа) с заместителями главы КГГА, руководителями Департамента муниципальной безопасности, бригады территориальной обороны столицы, прокуратуры и СБУ Киева, представителями Главного командования Вооруженных Сил Украины, полиции столицы.
На этом совещании столичная власть обсудила действия городских служб при различных вариантах развития ситуации и координацию всех структур и подразделений в условиях угроз безопасности.
В частности, замглавы КГГА по вопросам осуществления самоуправляющихся полномочий Андрей Крищенко сообщил, что столица создает штаб территориальной обороны. Также стало известно, что в январе планируют провести командно-штабные учения территориальной обороны столицы.
Напомним, летом 2021 года Владимир Зеленский подписал законы об основах национального сопротивления и об изменениях в закон “О численности Вооруженных Сил Украины”. Президент выразил убеждение, что реализация этих двух законов, которые поддержало конституционное большинство Верховной Рады (ВР), чрезвычайно важно для обороноспособности страны.
Читайте: 1 января 2022 года в Украине должны быть созданы Силы территориальной обороны
Фото: коллаж KV
КиевVласть
28 грудня 2021 г. 11:03
Раздел: Новини
Петиция об отмене воинского учета женщин за пять дней набрала 32 тысячи подписей
Электронная петиция, размещенная на сайте президента, об отмене приказа Министерства обороны о расширении списка специальностей женщин, подлежащих военному учету, набрала 32 тысячи подписей из 25 тысяч необходимых. Теперь ее в течение 10 рабочих дней должен рассмотреть Владимир Зеленский.
Об этом KV стало известно из текста петиции, размещенной на сайте Офиса президента.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Петиция была обнародована 23 декабря и в ней автор требует отменить приказ Министерства обороны Украины от 11.10.2021 №313 и пользоваться перечнем тех специальностей, которые определены ПКМУ № 711 от 14.10.1994.
"Казалось бы изменился только перечень, но, согласно ему, почти все женщины нашего государства должны быть военнообязанными. Это безобразие! Никакого общественного обсуждения. Никаких подготовительных мер. Никакого переходного периода и разъяснений по механизму реализации", – написала инициатор петиции Яна Рашевченко.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Сейчас статус петиции на сайте главы государства – "ожидает рассмотрения".
По закону, в течение трех рабочих дней после набора петицией необходимого количества голосов Офис президента должен сообщить о начале рассмотрения, которое должно быть осуществлено не позднее чем в течение 10 рабочих дней после этого сообщения.
Напомним, 17 декабря 2021 года вступил в силу указ Министерства обороны, которым был расширен перечень профессий и специальностей, представительницы которых должны стать на воинский учет как военнообязанные. Женщины должны будут становиться на учет, если их профессия входит в расширенный перечень и они пригодны к воинской службе по состоянию здоровья и возрасту. Тем, кто не встанет на воинский учет, придется заплатить штраф.
Как указывают в Минобороны, указ издан во исполнение изменений в закон “О воинской обязанности и военной службе” от 30 марта 2021 года: женщин указанных в приказе профессий и специальностей обязаны встать на воинский учет, если они пригодны к прохождению военной службы по состоянию здоровья и имеют возраст от 18 до 60 лет.
Напомним, 30 марта с.г. Верховная Рада (ВР) приняла закон авторства президента Владимира Зеленского о резервистах – новом виде военнообязанных лиц. Их будут призывать не по мобилизации, а по решению президента для доукомплектации воинских частей.
Читайте: Рада приняла президентский закон резервистах
Фото: открытые источникиКиевVласть
28 грудня 2021 г. 09:00
Раздел: Тексти
“Я хочу, чтоб эта история послужила уроком”, - столичная предпринимательница Алла Ландар выиграла суд у ФГИ
Кассационный хозяйственный суд поставил точку в тяжбе между Региональным отделением Фонда государственного имущества (ФГИ) по Киеву и предпринимательницей Аллой Ландар. Служители Фемиды окончательно признали, что чиновники незаконно требовали расторжения договора аренды помещения по ул. Генерала Алмазова, 18/9 (Печерский район столицы), в котором размещена столовая “Рандеву”. Пока длились суды, ФГИ неоднократно вставлял своему арендатору палки в колеса, мешая осуществлению профессиональной деятельности, например – в помещении, по команде фонда, отключалось электричество. Учитывая долгий путь на пути к победе, Алла Ландар заявляет, что ей почти полтора года приходилось отбивать беспредельную рейдерскую атаку новой команды руководства Фонда госимущества, а эта история должна послужить примером для ее коллег. По мнению предпринимательницы, в условиях давления государства на бизнес субъекты хозяйствования должны принципиально отстаивать свои права.
Как сообщила KV предпринимательница Алла Ландар, 17 ноября 2021 года Кассационный хозяйственный суд признал, что ФГИ незаконно требовал расторжения арендованного ею помещения по ул. Генерала Алмазова, 18/9, в котором размещена столовая “Рандеву”.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
8 декабря 2006 года между ФГИ и ФЛП Аллой Ландар был заключен договор аренды нежилого помещения площадью 126,65 кв. м по ул. Генерала Алмазова, 18/9 для размещения столовой (без права осуществления продажи товаров подакцизной группы). Это помещение базируется в одном здании с Центральным офисом ФГИ. Срок аренды помещения, которое располагается в административном здании ФГИ, должен составить 10 лет. В дальнейшем стороны неоднократно вносили изменения в этот договора: в 2016 и 2017 годах срок аренды срок аренды продлевался (согласно последней пролонгации – до 7 декабря 2026 года), а 3 апреля 2018 года было согласовано изменение арендодателя – им стало Региональное отделение ФГИ по городу Киеву. Важно сказать, что за эти годы арендатор вложил в помещение массу средств, превратив убитую совковую “столовку”, в уютное помещение, которое кормило всех сотрудников ФГИ.
В ноябре 2019 года Региональное отделение ФГИ по Киеву обратилось в Хозяйственный суд Киева с иском к ФЛП Алле Ландар о расторжении вышеупомянутого договора аренды, выселении предпринимательницы с арендованного ею нежилого помещения по ул. Генерала Алмазова, 18/9, а также взыскании с нее убытков в виде неполученного дохода (упущенной выгоды) на сумму 17,4 тыс. гривен. Официальным основанием для этого стало то, что предпринимательница якобы нарушила целевое назначение объекта – дескать, вместо столовой в помещении на самом деле было размещено кафе. Из-за этого, по мнению чиновников, госбюджет недополучил деньги: арендная ставка для помещений под размещение кафе составляет 8%, а для столовой – 6%.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
По словам Аллы Ландар, 28 января 2020 года арендатор внезапно узнает, что в столовую приходили сотрудники ФГИ с представителями потенциального нового арендатора, с которыми обсуждали будущую перепланировку помещения. Не успев выяснить кто и зачем приходил, ведь договор действует до 2026 года, 31 января 2020 года в столовую пришла внеплановая проверка представителей киевского регионального отделения фонда.
В течение 2020 года ФГИ провел ряд проверок в арендованном ею помещении, по результатам которых чиновники решили, что объект действительно используется не по целевому назначению. Предпринимательница была несогласна с этим, и пыталась доказать ФГИ, что никаких нарушений с ее стороны не было. Например, в помещении никогда не работали официанты – это является обязательным условием для того, чтобы назвать заведение кафе или рестораном. Также Алла Ландар указывала на многочисленные нарушения процедуры проверок, которые были допущены чиновниками, однако должной реакции на такие претензии со стороны должностных лиц ФГИ не последовало.
Апофеозом этого скандала стало отключение в арендованном ФЛП Аллой Ландар помещение электричества, которое имело место 21 февраля 2020 года – еще до завершения судебных разбирательств по расторжению договора аренды. По словам предпринимательницы, позже выяснилось, что это было сделано сантехником ФГИ по распоряжении руководства этого органа. После этого Алла Ландар обратилась в правоохранительные органы, и 27 марта 2020 года, Печерское управление Нацполиции Киева открыло уголовное производство №12020100060001363 по факту противодействия законной хозяйственной деятельности предпринимательницы (ч.3 ст. 206 УК Украины). Следствие по данному делу официально длится до сих пор.
Судебные разбирательства по иску Регионального отделения ФГИ также продолжались достаточно долго – почти два года. И на всех этапах чиновников ожидали неудачи. Для того, чтоб доказать необоснованность претензий ФГИ, предпринимательница Алла Ландар собрала самый полный пакет экспертиз, заключений и исследований, которые доказывают, что ее столовая – это столовая. При этом, других доказательств у фонда по поводу того, что это не столовая, а кафе, кроме “тут красиво”, просто не было.
Вот лишь небольшой перечень основных экспертиз и заключений.
Відповідно до висновку Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 24.02.2020 №110/3260, за результатами інспектування приміщення за адресою: м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/9, встановлено, що оператор ринку проводить господарську діяльність на потужності з дотримання вимог законодавства у сфері безпечності та якості харчових продуктів, що відповідає гігієнічним вимогам встановлених для операторів ринку (закладів громадського харчування – їдалень).
Відповідно до консультаційного висновку від 27.02.2020 №01-365 Державної науково-дослідної установи – ПАТ “КИЇВЗНДІЕП”, яка являється розробником ДБН В.2.2-25:2009. “Підприємства харчування (заклади ресторанного господарства)”, за результатами обстеження визначено, що за адресою: м. Київ вул. Генерала Алмазова, 18/9, знаходиться заклад громадського харчування – їдальня (площею 126,65 кв. м), що орендується ФОП Ландар А.П.
У відповідності до наукового Звіту ДУ “Інституту громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва Національної академії медичних наук України” про результати проведення санітарно-епідеміологічної оцінки на відповідність вимогам санітарного законодавства України № 19/661 від 17.03.2020, заклад громадянського харчування – їдальня, що орендована ФОП Ландар А.П. за адресою м. Київ вул. Генерала Алмазова, 18/9, в частині функціонування закладу, як їдальні – відповідає вимогам санітарного законодавства України.
Как итог, 8 апреля 2021 года в удовлетворении иска Фонду госимущества полностью отказал столичный хозсуд, а уже 5 августа законность решения суда первой инстанции подтвердил и Северный апелляционный хозяйственный суд.
“На протяжении полутора десятков лет я исправно плачу арендную плату и никогда не допускала никаких нарушений. На протяжении полутора десятков лет ФГИ не имело ко мне никаких претензий. Все, что происходило с конца 2019 года, я иначе как рейдерским захватом назвать не могу. Видимо новому руководству фонда не очень понравилась столовая. Вернее, наоборот. Она очень понравилась как объект передачи “своим” людям. Ну а для этого надо расправиться с “чужими”. Чиновники, видимо, думали, что я молча уйду, как это делают другие предприниматели. Но они очень ошиблись. Все судьи были вовсе не на моей стороне как предпринимательницы – они были на стороне закона и справедливости. Я хочу, чтобы эта история послужила уроком как для государственных органов, так и для бизнеса. Первые должны усвоить, что сейчас – не 90-ые годы, и просто так давить на неугодных им никто не позволит. А вторые должны понять, что за соблюдение своих прав нужно бороться, потому что в противном случае можно остаться средств к существованию. В условиях давления государства на бизнес мы должны быть стойкими и принципиальными, ведь иначе эту систему не поборешь”, – прокомментировала KV эту историю Алла Ландар.
Читайте: “Мы выступаем за частные кладбища, но мы не можем превратить все это в коммерцию”, – Алла Ландар
Алла Ландар уверена, если в беспредельной войне за 100 метров столовой чиновники готовы “ложиться костьми”, то на что они идут, воюя за объекты реальной важности, критичности и прибыльности, можно лишь догадываться. Предпринимательница говорит: если ей удалось в одиночку поставить фонд на свое место, то такой сценарий возможен для всех.
“Государственная машина сожрет вас настолько, насколько вы ей позволите это сделать. Боритесь за свои права и за свою правду. Только тогда у вас что-то получится. И не важно кто вы – мелкий предприниматель или крупный бизнесмен. Я на своем примере это доказала”, – подчеркнула Алла Ландар.
Фото предоставила Алла ЛандарКиевVласть
25 грудня 2021 г. 15:13
Раздел: Новини
Циничные политики беспринципно играют на фоне неутешительных новостей относительно российской угрозы, - Трубицын
Некоторые украинские политики “играют” на фоне неутешительных новостей о российской угрозе. А повод один – чтобы не было расследования махинаций Порошенко и Медведчука.
Такое мнение, как стало известно KV, выразил депутат от “Слуги народа”, председатель Постоянной комиссии Киевсовета по вопросам предпринимательства, промышленности и городского благоустройства Владислав Трубицын (на фото). Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
По его словам, цинизм таких политиков просто зашкаливает.
“Сегодня скажут, что нельзя привлекать Порошенко за махинации с Медведчуком только потому, что Путин нападет?! Завтра антиолигархический закон не должен работать, потому что “Путин нападет”. А что нельзя делать в нашей стране еще, потому что “Путин нападет”?” - заявил Владислав Трубицын.
Он также добавил, что это просто банальная и крайне циничная попытка сыграть на запугивании украинцев перед возможным расширением российской агрессии.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
“Порошенко ведь точно никак и ничем не поможет в защите от этого. Хватит нам уже Минских договоренностей и “свободной экономической зоны” в оккупированном Крыму! Да и вообще Порошенко сейчас скрывается от следствия за границей, а это уже о многом говорит…”, – отметил депутат Киевсовета.
При этом Владислав Трубицын подчеркнул, что мэр Киева тоже принял сторону Порошенко-“беглеца” по делу о сделках с Медведчуком, так как прекрасно знает, чем они занимались.
“И теперь Кличко просто пытается отмазать товарища от громких обвинений. А виноват или нет Порошенко, которому объявили о подозрении в госизмене, пусть уже определяет суд!” – убежден он.
Резюмируя, Владислав Трубицын предположил, что видимо Кличко нечем заняться в Киеве, кроме как политическими заявлениями.
“Видимо это так, если у него есть время писать посты в соцсетях, защищая своего давнего политического партнера Порошенко и спекулировать на работе правоохранителей”, – подытожил он.
Напомним, государственное бюро расследований (ГБР) уведомило пятого президента, нардепа Петра Порошенко о подозрении в совершении государственной измены и содействии деятельности террористических организаций. В “Европейской солидарности” заявили, что дело против Порошенко сфабриковано, и что по возвращении из-за границы экс-президент будет исправно ходить на допросы следователей.
По информации СБУ, Порошенко профинансировал боевиков “ЛДНР” на сумму более 200 миллионов гривен. Кроме Порошенко, подозреваемым в деле является нардеп из ОПЗЖ Виктор Медведчук.
В Госбюро напомнили, что “Сотрудники ГБР во взаимодействии с СБУ и под процессуальным руководством Офиса Генерального прокурора расследуют уголовное производство по организации преступной схемы поставок угля с временно оккупированных территорий и содействия террористическим организациям ЛНР и ДНР группой граждан Украины на общую сумму около 1,5 миллиарда гривен”.
Мэр Киева Виталий Кличко на своих страницах в соцсетях написал, что уголовное дело против экс-президента оказывает негативное влияние на имидж Украины.
Читайте: ГБР уведомило экс-президента Порошенко о подозрении в госизмене
Фото: Facebook-страница Владислава ТрубицынаКиевVласть
середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
Календар подій