Сегодня банки, депозитные вклады и новейшие объекты инвестирования не дают 100% гарантий сохранности денег. В то же время покупка недвижимости остается в Киеве одним из надежных и стабильных способов вложения сбережений. Такие инвестиции пользуются большим спросом даже на начальных этапах строительства жилья, несмотря на рост цен.  Об этом KV стало известно из блога президента Ассоциации предприятий-строителей "Интергал-Буд" Владимира Зубика для издания "Корреспондент".Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  "Люди пытаются вкладывать средства в жилье, несмотря на рост цены. Поскольку понимают, что падения ожидать не приходится. Последний год еще раз показал, что недвижимость – это островок стабильности в бушующем и непрогнозируемом инвестиционном океане", – рассказал Владимир Зубик. По его словам, численность населения неуклонно растет, и даже в развитых странах, людям всегда нужно новое жилье. Поэтому недвижимость – актив, который быстрее или медленнее, но по итогам всегда растет.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться "Этот рост гарантированно больше, чем ставка депозитов в банках, даже украинских, не говоря уже об иностранных. И куда надежнее, чем новейшие объекты инвестирования, вроде криптовалют, которые сегодня могут вырасти на 20%, а завтра – упасть на 30%", – говорит он. Девелопер отметил, что в Украине, и в частности в Киеве, также многие интересуются, какие есть надежные способы, чтобы сохранить деньги, которые обесцениваются. Ведь набор инвестиционных возможностей в стране ограничен и рискован. Банковские депозиты – такой же риск, а доходность невысока. Надежные банки сегодня даже в Украине предлагают доходность по валютным депозитам не выше 1,5% годовых. А иногда даже дают отрицательную доходность, как в Израиле. "Недвижимость от надежного застройщика на начальных стадиях строительства – наиболее реалистичный вариант. Мы столкнулись с ситуацией, когда клиенты выкупают у нас квартиры еще на стадии котлована, а затем через год-два продают их через наш отдел продаж уже другим нашим клиентам с маржой, которая может доходить до 30-40% в валютном эквиваленте. Поэтому очень популярны такие инструменты, как рассрочка или кредитование наших банков-партнеров. Игра стоит свеч", – уверен Зубик. Напомним, что в Украине ускоряется рост цен, однако спрос на недвижимость вопреки этому и пандемии стабилен. В начале года стоимость квартир в общем выросла до 11,6%. А Киев и вовсе занимает 11 позицию в мире по темпам роста цен на жилье. Уже в мае стоимость квадратного метра в столице составила 1308 долларов, что на 7,3% больше, чем в прошлом году. Читайте: В мае стоимость жилья в Киеве выросла на 7,3%, – девелопер Зубик Фото: Ассоциация предприятий-строителей "Интергал-Буд" КиевVласть

КП “Киевпастранс” заключило второй договор на реконструкцию трамвайной линии по ул. Алма-Атинской, которую еще в 2018 году начало проводить ООО “Строительная компания “Адамант” (ООО “СК “Адамант”). По новому договору работать на объекте за 54,8 млн гривен будет ООО “Гарантстрой”. Суммарно подрядчикам должны заплатить 260,7 млн гривен, а завершить работы они должны к концу 2021 года. Как‌ ‌стало‌ ‌известно‌ ‌KV из‌ ‌‌объявления ‌электронной‌ ‌системы‌ ‌публичных‌ ‌закупок‌ Prozorro,‌ 4 июня ‌2021 ‌года‌ КП “Киевпастранс” (*) заключило с ООО “Гарантстрой” (**) договор на выполнение работ по реконструкции трамвайной линии по ул. Алма-Атинской в Днепровском районе Киева. Цена договора составила 54,8 млн гривен. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  До 31 декабря 2021 года ООО “Гарантстрой” должно выполнить строительные и монтажные работы по обустройству контактной подвески трамвая и кабельных линий, обустроить системы автоматики и телемеханики, водоотвод от стрелочных переводов, проложить волоконно-оптическую линию связи, смонтировать систему электрообогрева стрелочного перевода и модульной тяговой подстанции, установить 10 остановок высотой 6 метров, реконструировать систему внешнего освещения и благоустроить территорию. Гарантийный срок на все выполненные работы – 10 лет. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Это второй договор на реконструкцию трамвайной линии по ул. Алма-Атинской. Первый договор (205,95 млн гривен) КП “Киевпастранс” был заключен  12 ноября 2018 года с ООО “Строительная компания “Адамант” (ООО “СК “Адамант” ***). В соответствии с техническим заданием, “Адамант” должен до 31 декабря 2021 года демонтировать существующие трамвайные пути и проложить новые, демонтировать 2 и установить 13 остановок, обустроить водоотводы и путевой дренаж, переобустроить сети бытовой канализации, обустроить электроснабжение диспетчерской, смонтировать контактную подвеску трамваев, реконструировать наружное освещение, уложить тротуарную плитку и смонтировать ограждение. Реконструкция указанной трамвайной линии осуществляется на основании распоряжения Киевской горгосадминистрации (КГГА) от 05.03.2019 г.. N 392, согласно которому общая длина участка реконструкции – 4,29 км, длина трех колей составляет 2,01 и 2,21 и 0,06 км соответственно, на линии два стрелочных перевода, 12 платформ и 7 павильонов ожидания. Общая стоимость реконструкции в ценах на ноябрь 2018 года составляла 267,5 млн гривен, было указано, что срок выполнения работ – 5,5 месяцев. В конце 2019 года в КГГА сообщали, что при реконструкции этой трамвайной линии новые трамвайные пути укладывают по технологии “бархатного пути”, т.е. трамвайные рельсы сваривают в единые плети и используют специальные упругие крепления рельсов к шпалам. Согласно данным аналитической системы Youcontrol, ООО “Гарантстрой” (подрядчик по договору от 4 июня ‌2021 ‌года‌) зарегистрировано в 1991 году в Ужгороде. Основной вид деятельности – строительство жилых и нежилых зданий. Уставный фонд – 1 млн гривен. Учредитель и руководитель предприятия – Олег Длуський.  По результатам участия в публичных закупках ООО “Гарантстрой” заключило 13 договоров на сумму 925,4 млн гривен. Самый крупный заказчик -  КП “Киевстройреконструкция”.  ООО “СК “Адамант” (подрядчик по договору от 12 ноября 2018 года) зарегистрировано в 2010 году в Мукачево. Основной вид деятельности – строительство жилых и нежилых зданий. Уставный фонд – 3 млн гривен. Учредители и бенефициары – Петр Левченко и Роман Топазлы (директор). По результатам участия в публичных закупках это ООО заключило 18 договоров на 1,09 млрд гривен. Среди самых крупных заказчиков – КП “Киевпастранс” с договором на реконструкцию трамвайной линии по ул. Алма-Атинской. Ранее KV сообщала, что в Киеве ведется реконструкция нескольких трамвайных линий. Так, 23 октября ‌2020 ‌года‌ КП “Киевпастранс” заключило договор (цена -  97,69 млн гривен) с ООО “Энергоспецремонт” на реконструкцию трамвайной линии от ул. Милославской до Дарницкого железнодорожного вокзала, которую должны завершить в 2022 году.  Читайте: В Киеве приступили к реконструкции трамвайной линии с Троещины до Дарницкого вокзала Кроме этого, продолжается реконструкция трамвайной линии от ул. Гната Юры до ЗАО “Кислородный завод”. По заказу КП “Киевпастранс” за 145,9 млн гривен подрядчик – ООО “КП “Спецавтоматика” – должен был запустить 2, 4 и 5 пусковые комплексы, но отчет о выполнении соответствующих договоров еще не опубликован. На оставшиеся работы по реконструкции этой трамвайной линии 30 марта 2021 года КП объявило очередной тендер с ожидаемой стоимостью 48 млн гривен, но 3 июня 2021 года отменили из-за выявленных нарушений.  Также известно, что столичные власти намерены отремонтировать трамвайные линии на Подоле за счет привлечения кредита Европейского банка реконструкции и развития (ЕБРР) в 10 млн евро. Читайте: Столичные власти намерены отремонтировать трамвайные линии на Подоле за счет кредита ЕБРР в 10 млн евро КП “Киевпастранс” основано Киевсоветом в 2001 году. Уставный фонд – 1,64 млрд гривен. С 30 августа 2016 года КП возглавляет Дмитрий Левченко. КП “Киевпастранс” подчинено Департаменту транспортной инфраструктуры КГГА, обязанности директора которого с 6 апреля 2021 года исполняет первый заместитель директора этого департамента Иван Шпилевой. Деятельность Департамента транспортной инфраструктуры КГГА направляет и контролирует зампредседателя КГГА Александр Густелев,  координирует заместитель председателя КГГА по вопросам осуществления самоуправленческих полномочий Константин Усов. * КП “Київпастранс” (Код ЄДРПОУ: 31725604) ** ТОВ “Гарантбуд” (Код ЄДРПОУ: 01514698) *** ТОВ “Будівельна компанія “Адамант” (Код ЄДРПОУ:36972558) Фото: traffic.od.ua КиевVласть

Представники бізнесу розповіли, чому якісно новий рівень діалогу з владою важливий для розвитку економіки. За ініціативою Міжнародної асоціації професіоналів в сфері відносин з владою (IGAPA) та  Української Асоціації професіоналів в області GR і лобізму пройшов V Міжнародний GR-форум. Цього разу форум відбувся у Стамбулі, тоді як містами проведення попередніх форумів були Київ і Брюссель. На цьогорічному заході, який вперше проходив в умовах пандемії коронавірусу, взяли участь передові юристи, GR-спеціалісти, бізнесмени, народні депутати, професійні лобісти, журналісти, діячі культури і соціальних сфер з України, США, Туреччини, Казахстану та багатьох інших держав.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Учасники панелей, присвячені відносинам бізнесу і влади, говорили про проблеми, які існують в різних державах, зокрема в Україні, коли представники приватного сектору для підвищення ефективності підприємницької діяльності вимушені комунікувати з державними органами. СЕО “Міжнародні авіалінії України” Євгеній Дихне назвав ключовою проблемою України відсутність відповідальності, яку б були готові брати на себе державні управлінці. “В Україні є величезна проблема з інститутом відповідальності. Більшість державних менеджерів, які не є вихідцями з бізнесу, тобто ті, хто прийшли до державного управління останнім часом, не готові брати відповідальність за свої рішення. Вони розуміють, що через застарілість законодавства в сфері державного управління, зокрема, на державних підприємствах, до них з часом можуть бути питання. Особливо, якщо зміниться влада, а отже і бачення, і стратегія в певному секторі економіки”, – зазначив СЕО МАУ. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Євген Дихне розповів про важливі проблеми, з якими йому доводиться стикатись, спілкуючись з органами влади, як представник транспортного бізнесу. Зокрема, за його словами, проблема перша – у держави немає стратегії розвитку економіки, на яку могли б орієнтуватися підприємці, і друга проблема – влада, зазвичай, не зацікавлена у повноцінному діалозі з бізнесом з метою напрацювання прогресивних рішень. СЕО МАУ Євгеній Дихне За словами Дихне, бізнесу в Україні важко розвиватися, коли у держави немає стратегії розвитку. “Наша компанія хоче бути впевненою у своєму майбутньому. Розвиток нашої компанії залежить від розвитку держави. Зараз ми розвиваємося не завдяки, а всупереч тим процесам, які відбуваються в Україні. МАУ сьогодні конкурує з Turkish Airlines, яка отримує величезну підтримку з боку уряду Туреччини. Зате ми, як бізнес, не бачимо стратегії української влади. Нам важливо розуміти, чи є у держави стратегія розвитку, щоб працювати в рамках цієї стратегії”, - розповів СЕО МАУ. СЕО МАУ переконаний, що стратегічні цілі повинні напрацьовуватиметься в діалозі з владою, а узгоджена стратегія повинна бути незмінною десятиліттями. Тоді бізнес зможе планувати свій розвиток, орієнтуючись на глобальну стратегію держави. “В Україні немає стратегії, це наша культурна проблема. Стратегія дуже важлива, вона має напрацьовуватися у відкритому діалозі суспільства і влади. Така стратегія, коли вона з'явиться, повинна бути непорушна хоча б 30 років”, – розповів Дихне. СЕО МАУ Євген Дихне переконаний, що лобізм в Україні необхідно узаконити, оскільки він є невід'ємною частиною успішного бізнесу. Учасники V Міжнародного GR-форуму У свою чергу, інший учасник форуму – Президент Асоціації платіжних систем Галина Хейло пояснила, яким чином закон про лобізм допоміг би знайти компромісне рішення у дискусії між українськими ритейлерами і банками щодо зниження ставок комісії при здійсненні безготівкових платіжних операцій.  “Ритейлери виступили за зниження комісії interchange. Свою позицію вони аргументували тим, що через цю комісії Україна не може перейти на cashless-економіку, оскільки ритейлери намагаються економити 2%, які знімаються як комісія, а тому уникають використання терміналів. Другий аргумент ритейлерів полягає в тому, що вони зможуть знизити ціни для покупців, якщо ця комісія буде знижена. І третій аргумент ритейлерів - в 2015 році в Європі на законодавчому рівні знизили комісію interchange”, – розповіла вона про існуючу проблему. Навела Президент Асоціації платіжних систем і контраргументи банківських установ, які виступили проти зниження відповідної комісії. “Позиція банків наступна. Якщо ми говоримо про міжнародний досвід, то потрібно в деталях проаналізувати його. У країнах Європи після зниження комісії interchange ритейлери за рік заощадили приблизно 1,2 млрд євро. Але при цьому 70% ритейлерів заявили, що зекономлені гроші не пішли на зниження ціни для споживачів, а були спрямовані на інновації. Ритейлери отримали додаткові доходи, зате банки недоотримали комісію”, – пояснила Галина Хейло. Президент Асоціації платіжних систем Галина Хейло Президент Асоціації платіжних систем відзначила, що при нинішніх темпах зростання цін і інфляції в Україні економія 1% в комісії interchange не вплине на кінцеву ціну для споживача. При цьому, влада не дослухалася до аргументів платіжних систем і 18 травня НБУ підписав з Visa і Mastercard меморандум, який передбачає поетапне зниження граничного розміру ставок interchange до рівня не вище 0,9% з липня 2023 року. При цьому передбачено, що з липня вже поточного року вони повинні складати в Україні не вище 1,2%. “Якби в Україні був прийнятий закон про лобіювання і здійснювався повноцінний діалог з владою, банки, ритейлери, платіжні системи змогли б відстояти свої інтереси і досягти більш правильного компромісу”, - резюмувала Галина Хейло. Про важливість узаконення криптовалюти на GR-форумі говорили представники “IBOX Bank”, який є першим банком в Україні, що відкрив рахунок на криптовалютній біржі “Binance”. Без діалогу з владою, наголосили вони, неможливо прискорити нормативне регулювання цієї сфери. “Ринок криптовалюти в Україні має регулюватися законодавством. Зараз “IBOX Bank” робить у цій сфері перші кроки, зі своєї сторони держава має ще ухвалити цілу низку законодавчих актів для встановлення чітких правил на ринку криптовалюти. “IBOX Bank” відкритий до прозорого діалогу з регулятором”, – наголосив глава Департаменту інновацій “IBOX Bank” Дмитро Яковлєв. А голова Наглядової ради “IBOX Bank” Віталій Зварич заявив, що законодавче врегулювання відповідного ринку допоможе розвитку українського підприємництва. Банкір відзначив, що за умов легалізованого лобізму в країні діалог з владою пришвидшить впровадження тих змін, які стимулюють розвиток бізнесу. Дмитро Яковлєв та Віталій Зварич У рамках стамбульського заходу також пройшла зустріч співорганізатора GR-форуму, лідера партії “Національної платформи” Катерини Одарченко з турецькими фахівцями в галузі енергетики і економіки Алі Аріозом і Сенгізом Сойсалом. Досвідчений банківський фахівець “TR Ziraat Bank” Алі Аріоз відзначив важливість розвитку національного виробника. За його словами, підтримка внутрішнього виробництва сприяє зменшенню попиту громадян на імпортну продукцію, що, у свою чергу, допомагає розвивати конкурентоспроможну на міжнародному ринку вітчизняну промисловість. Алі Аріоз - турецький фахівець в області конкурентоспроможності економіки Аріоз переконаний, що без інвестиційно-інноваційної моделі економіки у сучасному конкурентному світі жодна держава не може розвиватися. Сенгіз Сойсал, у якого більш як 15-річний досвід професійної співпраці з турецькими владними структурами, у ході дискусії наголосив на необхідності створення в Україні окремої державної інституції, яка б займалася стратегією розвитку енергетичної сфери. Такий держорган, зокрема, повинен здійснювати аудит приватних і державних енергоресурсів, щоби відслідковувати поточний стан галузі та ініціювати нововведення, спрямовані на її покращення. Як приклад, Сенгіз Сойсал навів ефективну роботу турецької державної установи EMRA (Орган регулювання енергетичного ринку), яка регулює внутрішній видобуток нафти і газу в країні. Сенгіз Сойсал – турецький фахівець з енергетики Лідер “Національної платформи” Катерина Одарченко погодилася з турецькими колегами, що підтримка і захист національного виробника – це шлях до розвитку економіки і забезпечення громадян якісними енергетичними послугами. Катерина Одарченко – співорганізатор GR-форуму, лідер партії “Національна платформа” Катерина Одарченко розповіла, що лобіює ухвалення в Україні Інвестиційного кодексу, який допоможе залучати у вітчизняну економіку капітал внутрішніх і зовнішніх інвесторів. Активним учасником панельних дискусій на форумі також був підприємець, партнер міжнародної інвестиційної компанії Base capital management Тимур Чмерук. Підприємець відзначив, що регулярний обмін досвідом, який відбувається завдяки Українській асоціації професіоналів в сферах GR і лобізму у координації з Міжнародною асоціацією професіоналів в сфері відносин з владою (IGAPA), є одним з дієвих інструментів виходу українського лобізму і GR на якісно новий рівень. “Країнам, в яких узаконений інститут лобізму, вдається залучати більше інвестицій”, – наголосив Тимур Чмерук. Тимур Чмерук – підприємець, представник Української асоціації професіоналів у сфері GR і лобізму Втім, на жаль, станом на сьогодні Верховна Рада України не ухвалила в цілому жодного проєкту закону про лобізм. Лише у лютому 2020 року в парламенті вперше були зареєстровані чотири законопроєкти про лобіювання і адвокацію (№ 3059;  3059-1;  3059-2; 3059-3). Авторами документів виступили як представники монобільшості, так і опозиційні фракції. Жоден з законопроєктів не пройшов Комітет з питань правової політики ВРУ. Комітетом були затверджені висновки про те, що положення проєктів законів суперечать положенням Конституції. Документи повернули авторам на доопрацювання. Нагадаємо, цього року глобальний форум GR відбувся 26 травня у Туреччині. Незважаючи на пандемію COVID-19, щорічна подія була успішно організована відповідно до останніх турецьких карантинних правил. Метою заходу був розвиток співпраці з державними департаментами GR-фахівців, лобістами, юристами, політиками США, Туреччини, Греції, Індії, Ізраїлю, Румунії, України та інших країн. Цієї мети успішно досягли головні організатори форуму – Міжнародна асоціація професіоналів у сфері відносин з владою та Європейська політконсалтингова агенція “SIC-Group”. V Міжнародний GR-форум у Стамбулі У якості спікерів та активних учасників дискусій взяли участь понад 40 професіоналів, серед яких топ-юрист США Кендалл Коффі (прокурор Флориди у 1993-1996 роках), відомий американський лобіст Тім Шеллберг, політичний консультант Мустафа Огуз (Туреччина), народні депутати України Галина Янченко та Олександр Маріковський, Ердінч Мерт (Туреччина), доктор Еюп Вурал Айдін (Туреччина), політичний лобіст Аяжан Утеуова (Казахстан), успішні GR-професіонали Самет Серташ, Фатіх Кайя, директор з корпоративних справ Мехмет Орген (Туреччина), культурний дипломат Юлія Гершун (Україна), президент Української асоціації платіжних систем Галина Хейло, СЕО “МАУ” Євгеній Дихне, PR-професіонал Сітара Джабін, відомий український аналітик і публіцист Віктор Андрусів. Також Димитріс Константеллос (Греція), Сурьяпрабха Садасіван (Індія), Егон Чолакян (США), Сефа Гомденіз (Туреччина), Шейх Казибек Алтай Улі (Казахстан), український сільськогосподарський фахівець Василь Штендера взяли участь у Міжнародному форумі GR в онлайн-режимі. Офіційним транспортним партнером форуму виступили “МАУ”, які забезпечили проведення заходу на вищому рівні.КиевVласть

Пакет законів про так званий ринок землі зробив певний базис можливих векторів (вариантів) розвитку подій в земельних відносинах. Щоб розуміти, які вектори розвитку подій будуть домінувати, необхідно дослідити сформований базис (у тому числі на можливості та обмеження), умови впливу на нього та причини виникнення необхідності зміни базису через нові законодавчі зміни. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Тож які вектори формує законодавство з так званого ринку землі? Вектор 1. Свавілля орендарів. Зміни, що прийняті до земельного законодавства, формують можливість виключно для орендарів скуповувати землю за їхньою ціною та за їхніми умовах. Для орендарів не встановлено й не існує обмежень щодо концентрації землі в оренді, концентрації землі у фактичній власності. Чим більше орендар орендує землі, тим більше він зможе її викупити. Отже, орендарі намагатимуться скуповувати землю, формуючи первинний “ринок землі”, щоб потім мати можливість сконцентровану землю перепродати на вторинному “ринку” за надціною чи продовжувати заробляти на тепер уже на сто відсотків своїх наділах. Вектор 2. Спротив власників землі. З кожним роком все більше власників землі мають бажання припинити орендні відносини й обробляти землю одноосібно. Прийняті зміни до земельного законодавства, що є негативними для власників землі, будуть збільшувати кількість охочих припинити оренду, тому процес виходу з орендних відносин буде зростати. Цьому процесу буде сприяти розвиток самостійного господарювання через участь у Товаристві власників землі, яке забезпечує збільшення прибутку у власника землі від землі в 1,5-2,5 рази порівняно з тіньовим одноосібним господарюванням на землі, та збільшення прибутку від землі в 5-10 разів порівняно з орендною платою. Об’єднання одноосібників через участь у Товаристві власників землі, долучення до Товариства власників землі тих власників землі, які вирішили не продовжувати орендні відносини, сформує потужний вектор самостійного господарювання. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Вектор 3. Переосмислення – Народна земельна реформа Головіна. Позитивний приклад самостійного господарювання через участь у Товариствах власників землі буде формувати запит у інших власників землі щодо надання їм права передчасно припинити договори оренди землі, й цей запит отримає політичну форму й направленість. А 5 млн власників землі та члени їх родин – це більшість виборців в Україні, й при правильному формуванні політики навряд чи в орендарів та їхніх лобістів вийде утримати такий порив електорату. Влада буде змушена змінюватися, або буде змінена. Закони необхідно змінювати зараз для розвитку правильних векторів, або вектори суспільної необхідності змінять закони, що буде болючою крайньою, але ефективною мірою. Підставою для визначення таких векторів є Основні зміни законів до Земельного кодексу України про так званий ринок землі, які й будуть визначати наступні вектори подій. Мова йде про статті 130, 130-1, та 131. Інші зміни – то звичайний сервіс для забезпечення дії цих нових статей. Стаття 130 Земельного кодексу України буде визначати, що землю у власників землі можна купувати (відчужувати) в кількості 10000 гектарів в “одні руки” громадянам України, юридичним особам України, територіальним громадам, державі. Треба зауважити, що у законотворців слабко з поняттями. Ані держава, ані територіальна громада не можуть бути набувачами прав власності на земельні ділянки. Відповідно до статті 13 Конституції України “…Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією” Треба було просто переписати рядки з Конституції. Щодо обмежень концентрації землі та походження покупців – то їх не існує. Обмеження в 100 га в одні руки діє лише до 2024 року – це просто час на “розкачку” й замилювання очей. Обмеження в 10000 гектарів та походження покупця (тільки громадянам України) вирішуються однаково Абсолютно не складно мати 100 товариств з 100 різними засновниками чи 100 осіб, які діятимуть в інтересах фактичного набувача землі, в тому числі й іноземця, й будуть пов’язані угодами, а від того й залежними від фактичного набувача землі, в тому числі й іноземця, та будуть безправними відносно землі, номінальними власниками якої вони будуть, – от тобі вже й 1 мільйон гектарів землі в “одних руках”, цілком можливо, іноземних. Референдум, який може зробити іноземців набувачами землі, розглядати як обмежувальний фактор теж не слід. Референдум може відбутися й надати іноземцям право бути набувачами землі, й для цього є всі можливості, а вірніше – можливості сформувати таке бажання в українців-власників землі – з такої логіки: чим більше покупців, тим більша ціна. Стаття 130-1 Земельного кодексу України визначає головне: хто може мати переважне право купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення мають такі суб’єкти: “а) у першу чергу − особа, яка має спеціальний дозвіл на видобування корисних копалин загальнодержавного значення …” “б) у другу чергу − орендар земельної ділянки.” Стаття 130-1 все ж таки не про переважне право купівлі, вона – про переважне право на заборону продажу, яке відображене в статті 131. Ну й останній гвіздок у кришку гроба так званого ринку землі та обіцянок про вільне розпорядження землею “забиває” доповнена частиною 3 стаття 131 Земельного кодексу України такого змісту: Земельні ділянки сільськогосподарського призначення: “а) можуть бути відчужені за договором дарування, довічного утримання, спадкового договору лише на користь іншого з подружжя, родичів (дітей, батьків, рідних (повнорідних і неповнорідних) братів і сестер, двоюрідних братів і сестер, діда, баби, онуків, правнуків, рідних дядька та тітки, племінниці та племінника, пасинка, падчериці, вітчима, мачухи); б) без згоди суб’єкта переважного права купівлі земельної ділянки: - не можуть передаватися власниками у заставу; - не можуть бути внесені до статутного (складеного) капіталу”. Тобто без згоди орендаря власник землі може продати земельну ділянку тільки родичу, що ніяк не змінює для орендаря статус земельної ділянки та й для чого ділянку чоловікові продавати чи дарити дружині, хіба що перед розлученням. “Finita la commedia”! Комедія з так званим вільними ринком землі від влади та опозиції завершена. Розвиток подальших подій не передбачає ніяких вигід для економіки та суспільства. Не буде ніяких популістичних вигід й для діючої влади. Власники ж землі реально вірили й вірять, що з “відкриттям” “ринку землі” вони зможуть припиняти договір оренди й робити з землею що завгодно – таку думку з трибун вселяла діюча влада. Але розчарування у власників землі незабаром, як і незабаром падіння підтримки влади. Приблизно 80%-90% землі, яка належить громадянам, офіційно перебуває в оренді. Решта землі обробляється одноосібно чи береться в оренду без договорів користування (тіньова оренда). Орендар не дасть власнику землі згоду на продаж землі, а запропонована власнику низька ціна не влаштовуватиме власника землі. Для збільшення пропозиції ціни орендареві необхідно мати зростання прибутковості та кредитний ресурс. Так, банки вже зможуть кредитувати орендаря під заставу землі, яку він буде викуповувати, але банки кредитуватимуть виходячи з прибутковості, й сума кредиту буде лише часткою від суми купівлі. Тому процес кредитування залишиться залежним від прибутковості. Зростання прибутковості збільшує ціну оренди й ціну на землю та породжує бажання власників землі припиняти договори оренди. Банкам нецікаво кредитувати купівлю землі. Банкам цікаво кредитувати виробництво, а земля – як забезпечення повернення кредиту на виробництво. У свою чергу, орендарі не будуть гратися в кредит – це фінансове навантаження на виробничу діяльність й збільшення ризику втрати того, що є разом з новопридбаною землею. Кредитне земельне диво не відбудеться. Та земля, що є вільною від оренди, належить тим власникам, які обробляють землю самостійно чи елементарно цінують землю більше, ніж ті гроші, які їм за це запропонують, і під продаж не попаде. Популяризація й розвиток самостійного господарювання через участь у Товариствах власників землі буде діяти проти задумок орендарів та дій влади та знижувати схильність власника землі продавати свою землю. Чистий прибуток у розмірі 15-25 тис. гривень з 1 гектара при самостійному господарюванні формуватиме цінність землі в межах 300-500 тис грн. за 1 гектар, що є непосильним для орендарів. Отже, продавати не має що й купувати не має за що. Орендар як собака на сіні. Земля не товар, вона не виробляється. Ринок може бути тільки для товарів. Обмеженість землі та заборона орендарем продажу землі орендодавцем зробить неспроможним створити навіть ілюзію ринку землі. Все, що буде формувати продаж, – це переоформлення землі, яка була куплена за сірими договорами безпосередньо орендарями. 01.07.2021 року ніяк не вплине ні економічно, ні психологічно на орендарів та власників землі: всі з орендарів, хто хотів піднімати ціну на землю й купувати її по-сірому, – це зробили; усі з власників землі, хто піддався на умови орендарів, – продали. Ми залишилися у видозміненому мораторії на продаж землі. Землю можна продавати тільки орендарям, землею користуються тільки орендарі. Українці отримали ще більш жорсткі обмеження, якими керує вже не держава, а приватні особи – орендарі, яких можна сміливо називати новими феодалами чи панами і які цинічні, зухвалі, жадібні й скоро проявлять свою жорстокість у ставленні до власників землі. Це повна деградація державності. Продавати не має що – у влади нульовий ефект від зробленого. Орендна форма земельних відносин завжди буде гірше, ніж самостійне господарювання, й не забезпечуватиме економічного відновлення, не говорячи вже про економічний розвиток. Концентрація землі буде формувати суспільну необхідність усуспільнення землі (націоналізацію). Фактично країна буде рухатися до економічного та суспільного колапсу. Рух до колапсу отримає економічний, суспільний та, як наслідок, політичний спротив. Суспільна та економічна необхідність вимагає вже зараз змінювати базис земельних відносини під очевидний вектор розвитку – розвитку самостійного господарювання власників землі через участь у Товариствах власників землі. Що, як не дивно, є успішною практикою розвинутих країн. Усі законодавчі помилки вже зроблено, й час їх виправляти. Помилки виправляються або самостійно, або помилки виправляють ті, хто їх зробив. Але горбатих тільки могила й виправить. Читайте: Не ставати бідними на власній землі Роман Головін, розробник і втілювач Народної земельної реформи КиевVласть

Рынок жилья ожидает резкий рост налогов, если Верховная Рада проголосует за новые правки в Налоговый кодекс. “Благие намерения” чиновников и законодателей поднимут стоимость квадратного метра в столице и Украине на 20%, а также, по прогнозам экспертов, негативно повлияют на количество недостроев. За что и как будет платить покупатель по новым правилам – узнавала KV. 2 июня в Верховной Раде был зарегистрирован Законопроект о внесении изменений в Налоговый кодекс Украины №5600.  Негласно законопроект называют антиолигархическим – министр финансов Сергей Марченко заявлял в СМИ, что изменения в Налоговый кодекс инициированы для создания прозрачных правил и справедливых налогов, действенных механизмов борьбы с теневым оборотом сельскохозяйственной продукции, против злоупотреблений бюджетным возмещением НДС и за увеличение налоговых ставок за пользование государственными недрами и их привязку к рыночной цене полезных ископаемых.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Министерство финансов рассчитывает, что реализация положений нового законопроекта поспособствует дополнительным поступлениям в бюджет в объеме около 50 млрд грн в год. Среди всего объема изменений рынок жилья увидел 2 инициативы, напрямую касающиеся его работы.  Так, повышается ставка налога на доход физлиц при третьей и дальнейших продажах жилого объекта. Если  сейчас доход с более чем 1 продажи в отчетный налоговый год составляет 5% + 1,5%, военного сбора от полной цены квартиры, то теперь планируется с третьей сделки 18%. (Статья 172. Порядок налогообложения операций по продаже (обмене) объектов недвижимого имущества, п. 2 в версии Законопроекта 5600). Также, согласно предложенным изменениям в Статье Кодекса 197.1.14  будет облагаться 20% НДС продажа жилья, кроме первой продажи доступного жилья. В пояснительной записке к законопроекту говорится: “Законопроектом вносятся изменения в Налоговый кодекс Украины и другие законодательные акты, которыми предлагается:…в части налога на добавленную стоимость: расширение базы налогообложения за счет налогообложения операций по поставке всего рынка жилья (объектов жилищного фонда), кроме строящегося жилья за бюджетные средства (равные условия ведения бизнеса для всех участников рынка жилья учитывая, что в условиях рыночной экономики цены на жилье формируются учетом спроса и предложения)”.  Сейчас первая поставка (передача права собственности от застройщика к покупателю) также предполагает НДС, но многие девелоперы находят способы избавить покупателя при оформлении договора купли-продажи от уплаты 20% от стоимости жилья. Поскольку ФФС и КУА (а это довольно распространенные схемы финансирования жилья с привлечением денег) освобождены от НДС, застройщики могут оптимизировать объем налогов. Сейчас многие девелоперы передают покупателю жилье уже с НДС. Но что будет при введении новой нормы? Сколько заплатит конечный покупатель? И какие последствия будут для отрасли в целом? НДС для всех – плюс 20% к стоимости жилья Эксперты уже прогнозируют негативные последствия. “НДС является косвенным налогом, и его оплачивает покупатель. В случае недвижимости, девелоперы даже теоретически не смогут самостоятельно покрыть такие суммы. По меньшей мере это придаст + 10% к стоимости на переходные несколько месяцев, а потом + 20% по всему портфелю”, – комментирует KV Алексей Коваль, руководитель проектов Perfect Group.  По словам народного депутата Елены Шуляк, Кабмин предлагает ввести НДС на все продажи. “Фактически, НДС взимается всегда при конечной покупке – то есть с граждан. Какими аргументами оперировали авторы законопроекта, когда фактически предложили повысить одномоментно цену на недвижимость для людей на 20%, не совсем понятно”, – говорит она. В “Интергал-Буде” также прогнозируют рост цен в случае принятия Закона. “Принятие законопроекта №5600 приведет к негативным последствиям для всего рынка недвижимости, который только недавно восстановился после тяжелого 2020 года, – прогнозирует Анна Лаевская, коммерческий директор компании “Интергал-Буд”.  По ее словам, законопроект повлияет на цену квадратного метра в сторону увеличения, которая и так сегодня регулярно растет из-за подорожания строительных материалов и трудовых ресурсов, инфляцию и тому подобное”. Роман Головченко финансовый директор компании Stolitsa Group, прогнозирует не только рост цен на жилье из-за дополнительной налоговой нагрузки, но и уменьшение его доступности.  В сфере строительства жилья работают исключительно рыночные факторы. Стоимость жилья устанавливается рынком и зависит от себестоимости, предложения, спроса и покупательной способности человека – цену формирует конкуренция. 20% НДС для всех повысит стоимость, и ценовая граница, с которой сейчас начинается конкуренция между застройщиками, вырастет для конечного потребителя. Предложенные Минфином и КМУ изменения, по мнению Елены Шуляк, не учитывают особенностей именно строительной сферы. Строительство – это долгосрочные проекты, которые продолжаются по 2-5 лет. За этот период из-за особенностей процесса, расходы на определенных этапах могут меняться. Часто случается, что сумма продажи за период превышает текущие потребности в конкретном месяце. Например, когда материалы были закуплены ранее, а теперь только осуществляются монтажные работы. “Когда я работала над проектом закона по защите прав людей, которые покупают жилье в новостройках, то над вопросом НДС мы отдельно работали не один месяц. И в реальности ситуация, когда застройщик за один месяц может получить от граждан средства в сумме 10-20 миллионов на старте продаж, является типичной. В дальнейшем эта сумма используется в зависимости от графика реализации проекта. По правилам, которые сейчас нам предлагают принять, получается, что при поступлении средств необходимо оплатить 20% НДС. Думаю, именно то, что авторы законопроекта не учли особенностей строительства, создает риск появления новых проблемных объектов, которые будут появляться из-за нехватки оборотных средств у застройщика, – анализирует ситуацию депутат. – И от этого пострадает не только экономика и бизнес, а в первую очередь – украинцы, которые хотят приобрести жилье”. Важное примечание дал KV Роман Головченко: “Введение НДС на вторую и последующие поставки противоречит законодательству Европейского Союза. Согласно Директиве Совета 2006/112 / ЕС от 28 ноября 2006 года о совместной системе налога на добавленную стоимость, в странах ЕС облагается НДС продажа жилой недвижимости до введения в эксплуатацию, после введения – не облагается”. Подоходный налог убьет инвестиционный рынок жилья Сегодня в некоторых проектах доля инвестиционных сделок может достигать 50% от всего фонда квартир. Как отмечает Роман Головченко, введение 18% налога на доходы физических лиц приведет к уменьшению спроса на жилье и, как следствие, ко все тому же повышению цен на него.  “Застройщикам необходимо будет компенсировать дополнительные расходы, связанные с увеличением срока строительства при отсутствии привлечения достаточного количества средств от продажи на начальных этапах строительства”, – поясняет финансовый директор  Stolitsa Group.  “Мы ведем статистику по целям покупки и точно сходу могу сказать, что все эти “нововведения” значительно могут ухудшить ситуацию на рынке. С целью перепродажи в нашем проекте совершается около  30% покупок, – рассуждает Анна Котковец, маркетинг директор Urban Development Group. – Инвесторам неинтересно будет покупать на перепродажу объекты недвижимости в новостройках, либо этот процент сведется к минимуму. Или людям, которые этим занимаются, придется придумывать новые способы реализации такого жилья (возможно, осуществлять перепродажу с ремонтом или подбирать другие варианты)”.  Сейчас инвестиции в жилье – единственная альтернатива для граждан Украины не только сохранить средства от инфляции, которая ускорилась до 8,5%, но и заработать за счет удорожания квадратных метров. По данным Анны Лаевской, сегодня можно заработать 25-30% в ликвидных объектах класса комфорт+ и до 40% в среднем в бизнес-классе.  “Это действенный инструмент, который генерирует поступления в строительную отрасль, а та, напомню, взаимосвязанная с 40+ другими сферами производственной деятельности. Поэтому каждая гривна, привнесенная в жилищное строительство в Украине, генерирует в экономику в семь раз больше – по данным BRDO, строительный мультипликатор составляет 6,7. Именно он показывает прямую пропорциональную зависимость между приростом ВВП как суммы добавленных стоимостей и динамикой развития строительной отрасли. А предложенный законопроект представляется еще одной попыткой перекрыть кислород отрасли, вызывает глубокое беспокойство”, – говорит эксперт. Неясно также, как будут вычислять базу налогообложения – от полной стоимости квартиры, или от разницы купли-продажи.  Рассмотрим первый вариант – когда объектом налогообложения будет не прибыль (доход от продажи за вычетом расходов, связанных с покупкой квартиры), а весь доход от продажи.  “Несмотря на то, что инвестор потратил средства на приобретение квартиры, ему необходимо будет оплатить дополнительно 18% налога на доходы физлиц при его продаже”, – обращает внимание Роман Головченко. “В первом случае – эта норма уничтожит внутреннего инвестора, который вкладывает средства в строительство. Сегодня граждане с доходами выше среднего инвестируют в недвижимость, и этим развивают отрасль. Только по итогам 2020 года, несмотря на уменьшение объемов, в строительство жилья граждане инвестировали более 20 млрд гривен. Но с налогом 18% от цены продажи, они перестанут это делать и начнут инвестировать в другие отрасли”, – прогнозирует Елена Шуляк.  Во втором случае, по мнению депутата, с большой вероятностью, бюджет как раз потеряет, потому что 5% и 1,5% военный сбор от полной стоимости квартиры может быть больше чем 18% + 1,5% от разницы.  Так или иначе, если примут 18% налог на доходы физлиц, инвестиционный спрос на “первичке” сократится в 2-3 раза, – прогнозирует Алексей Коваль.  К тому же, вместо декларируемой прозрачности, государство само создает все предпосылки для коррупции. Из-за роста цен, ситуации с введением и непонятным расчетом 18% подоходного налога и сокращением инвестиционной доли сделок многие сделки уйдут в тень. По прогнозам Алексея Коваля, возникнут подставные компании, ФОПы, связанные лица – появятся новые схемы, которые не дадут решить проблему наполнения бюджета.  Пострадают все В целом при принятии норм про НДС и подоходный налог, прогнозы по состоянию рынка довольно пессимистичны.  Из-за роста цен на недвижимость людям трудно будет ее приобретать, а строить социальное жилье, по мнению Романа Головченко, будет невозможно. Это может привести к ухудшению уровня жизни и дополнительному оттоку лучших кадров за границу. Из-за падения объемов продаж сократятся и объемы строительства, как отмечает Анна Лаевская, это приведет к общему “застою” на строительном рынке, который является одним из ресурсообразующих в экономике страны. Как отмечает Роман Головченко, в Украине даже сейчас на одного человека темпы строительства в четыре раза ниже темпов строительства в Европе. “В нашей стране на одного человека приходится в среднем только 24 кв. м. жилья, большая часть которого устарела и не соответствует стандартам, и которое нужно обновлять, в то время как в Европе более 40 кв. м качественного жилья на одного человека”, – говорит специалист. По его словам, строительная отрасль сегодня обеспечивает миллионы рабочих мест украинцам, которые задействованы как в процессе строительства, так и в процессе производства материалов. 90% материалов, задействованных в процессе строительства жилья, – украинские. А в 2010 году было менее 50%. Все эти компании платят налог на прибыль и НДС. Этот эффект мультипликатора запустился в свое время в том числе благодаря существованию освобождения от НДС по второй и последующих покупок квартир и 5% налога на доходы физических лиц от продажи второй и последующих квартир в течение отчетного налогового периода. “Если сейчас изменить режим налогообложения, то покупателям и инвесторам станет невыгодно инвестировать в рисковую строительную отрасль в Украине, и этот мультипликатор станет работать в обратном направлении”, – поясняет Роман Головченко. Из-за отсутствия масштабного ипотечного кредитования и отсутствия банковского кредитования застройщиков жилые проекты строятся 3 года, в основном за счет средств инвесторов, которые инвестируют в квартиры на начальном этапе. “Инвесторы продают эти квартиры конечному покупателю на конечном этапе, чтобы покупатели могли продать свою старую квартиру и сразу заселиться в новую, – продолжает финансовый директор Stolitsa Group. – Если ввести НДС на вторую и последующие продажи жилья и 18% налог на доходы физических лиц – строительство остановится, потому что капитал застройщиков ограничен, а покупатели, которые приобретут квартиру для себя, не могут продать старую квартиру и 3 года жить без квартиры пока строится новая”. Усиление же налогового режима можно рассматривать, если государство обеспечит общедоступное ипотечное кредитование (последние инициативы приветствуются, но объемы малы) и общедоступное банковское кредитование застройщиков. “Девелоперы попросту не будут начинать новые проекты, – заявляет Алексей Коваль. – Сократится объем строительных работ и предложение на рынке. Если брать в масштабах всей экономики, речь идет о чистых прямых потерях как минимум 3 млрд гривен в год и сокращении десятков тысяч рабочих мест. С учетом эффекта мультипликатора, общий отрицательный эффект может достичь -0.5% ВВП”. Изменения по налогообложению на приобретение жилья повлияют и на применение механизмов ипотеки.  “Я не могу назвать слишком успешной введенную в феврале программу КМУ “Доступная ипотека под 7%”, – комментирует Елена Шуляк. – По состоянию на июнь выдали 350 займов на 300 000 000 гривен. С такими темпами, вряд ли будут достигнуты показатели в 5000 кредитов до конца года, особенно если реализуют предложенные налоговые инициативы. Хотя авторы и предлагают не облагать налогом средства по этим программам для граждан, но изменения на рынке все равно приведут к удорожанию недвижимости”.  Отмечается и вероятность, что “доступная ипотека” будет на совершенно недоступное жилье. Депутат обращает внимание, что по программе Кабмина “Доступная ипотека” 75% кредитов выдано на приобретение жилья на вторичном рынке, а не инвестировано в экономику. А ведь государство должно оказывать поддержку проектам, которые имеют целью достижение и социальных целей по доступности жилья и, одновременно, они должны развивать экономику и создавать рабочие места. По ее мнению, более эффективно и ответственно делать доступным для украинцев новое, комфортное и безопасное жилье, одновременно инвестировать в развитие экономики, а не просто создавать условия для перепродажи старых квартир. Еще одна негативная составляющая законопроекта 5600 в части недвижимости, как замечает Роман Головченко, это уменьшение гармонизации законодательства Украины с законодательством стран ЕС и уменьшение инвестирования со стороны покупателей из стран ЕС. Как следствие, это также может повлиять на отток украинцев в страны ЕС из-за невозможности приобрести жилье в Украине на нормальных условиях. В целом, игроки рынка отмечают, что законопроект Кабмина, разработанный Минфином, производит на них странное впечатление. “Кажется, что эти предложения созданы исключительно с одной целью: предложить непродуманные и несогласованные с профильными институтами шаги, направленные на мнимое одномоментное наполнение бюджетных поступлений без учета средне- и долгосрочных последствий, – считает Елена Шуляк. – Более того, мнение о потенциальном наполнении бюджета за счет этих мер, весьма сомнительно”. Девелоперы также  настаивают на рисках таких норм налогообложения.  “Мы уже обратились к народным депутатам Украины и Комитету по вопросам финансов, налоговой и таможенной политики с письмом, в котором подробно описали негативные последствия принятия этого законопроекта и призвали инициаторов и авторов документа к диалогу”, – сообщила Анна Лаевская. У отечественных девелоперов, конечно, сейчас не самая “нарядная” репутация, и налоговый популизм в части недвижимости мог бы сыграть на пользу правительству. Ведь до сих пор большая часть украинцев не может позволить себе жилье. Стройрынок настаивает, что пострадать могут не только те граждане, кто еще может инвестировать в “первичку”, но украинцы с меньшими финансовыми возможностями, которым в силу семейных или жизненных обстоятельств придется продавать и покупать жилье даже на вторичном рынке.  Читайте: Вместо банка: сколько новых квартир в Киеве покупают, чтобы заработать Фото коллаж KVКиевVласть

У підсумку адмінреформи та реорганізації районів місцевий рівень наділили низкою майна. Та, як виявилось, більшість громад ледь тягне їх фінансування. Мінрозвитку громад вже запропонував внести законодавчі зміни і спростити процедури для укладання договорів на співробітництво. Така практика, обіцяють, посилить ефективне використання наявних спільних ресурсів. На Київщині вже взялися розглядати варіанти "союзів" для утримання медичної та соціальної сфер. Як стало відомо KV, у квітні Мінрозвитку громад оголосив електронні консультації з громадськістю щодо внесення змін до ЗУ "Про співробітництво територіальних громад" щодо упорядкування окремих питань співробітництва територіальних громад”. Проєкт Закону, відповідно до  пояснювальної записки, пропонує удосконалити порядок укладення договорів про співробітництво між тергромадами.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Так, виходячи із порівняльної таблиці, громадам планують надати можливість приєднуватись до вже діючого партнерства за спрощеною процедурою, а саме: уклавши додаткову угоду про приєднання до співробітництва. Це має засприяти ефективнішій організації міжмуніципального співробітництва та реалізації громадами спільних проєктів для покращення якості надання публічних послуг та розвитку. Крім того, зміни нададуть можливість залучати до співробітництва районну раду. А також укладати змішані договори про співробітництво. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Успішні кейси За словами заступника Мінрозвитку громад В’ячеслава Негоди, співробітництво громад як інструмент розвитку територій законодавчо внормували ще в 2014 році. З того часу ним скористалися майже півтори тисячі громад. Вони уклали 672 договори про співробітництво.  За його словами, найбільше громади співпрацюють у сферах надання адмінпослуг, ЖКГ, управління побутовими відходами. "Із створенням громад, які позбулися залежності від райрад і райдержадміністрацій, відкрилися великі можливості для співробітництва громад, яке набуває все більшої популярності. Цей інструмент дає можливість об’єднати управлінські і фінансові, майнові ресурси, щоб втілити ті проєкти, які одній громаді не під силу або нерентабельно. Врешті, територіальні громади повинні навчитися домовлятися із своїми сусідами та навчитися досягати максимальних результатів за рахунок ефективного використання бюджетних коштів та інших ресурсів. Тільки після минулорічних місцевих виборів майже дев’ять десятків громад уклади договори про співробітництво. Ми моніторимо ці процеси, бачимо, які є потреби, тому намагаємося спростити певні процедури і розширити коло суб’єктів співробітництва", – сказав В’ячеслав Негода. На сайті Мінрозвитку громад опублікован реєстр договорів щодо співробітництва тергромад станом на 3 червня 2021 року. Із 700, понад 10 договорів про співробітництво були укладені саме між громадами Київської області. Так, у 2016 році договір про співробітництво уклали громади села Годунівка Яготинського району та села Смотрики Полтавської області у формі спільного фінансування для утримання центру надання адмінпослуг. Договір про співробітництво у формі реалізації спільних проєктів у 2017 році підписали Колонщинська, Мотижинська та Копилівська сільради колишнього Макарівського району. Три договори на рахунку Пісківської громади. Договори стосуються співробітництва в частині делегування виконання завдань у сфері реалізації пожежної безпеки, освіти, медицини між Пісківською громадою та Макалевицькою сільрадою Житомирської області. Ще один щодо делегування виконання завдань у сфері реалізації проєкту "Пісківка – курорт місцевого значення". У 2019 році Медвинська, Дмитренківська, Щербашенецька та Бранепільська сільради вже ліквідованого Богуславського району домовились про співробітництво у формі реалізації спільного проєкту "Надання адміністративних послуг населенню". Декілька договорів уклали ще у 2020 році території колишнього Києво-Святошинського району. Це – договори щодо реалізації спільних проєктів щодо організації регулярного автобусного сполучення у Боярському субрегіоні, між сільськими територіальними громадами сіл Забір’я, Віта-Поштова, Юрівка, Малютянка, Іванів та м. Боярка Київської області. У 2020 році спільні проєкти "Комплекс спільних заходів, які спрямовані на соціально-економічний, культурний розвиток території" та "Створення системи соціальної мобільності для осіб з особливими потребами" розробили Переяслав-Хмельницька та Дівичківська громада. Цьогоріч Студениківська громада та управління соцзахисту населення Бориспільської РДА уклали договір про співробітництво у формі делегування виконання окремих завдань. Аналогічний договір має і Ташанська громада. Думка громад KV поцікавилась у керівників громад, чи підтримують вони законодавчі зміни щодо співробітництва між громадами і чи дійсно партнерство між громадами вигідне для розвитку територій. На місцях же розповіли, що міста та села мають низку питань, які складно вирішувати самостійно. Наприклад – збір та переробка сміття, забезпечення якісного медичного обслуговування, туристичного розвитку тощо. І на їхню думку, впоратися з проблемами набагато легше та ефективніше, якщо співпрацювати. Так, Славутицька громада підтримує партнерські відносини  з Любецькою та Михайло-Коцюбинською громадами сусідньої Чернігівсько області. А Фастівська готова співпрацювати із усіма територіями новоутвореного району. Три громади на Бориспільщині також об'єдналися заради вирішення соціальних проблем. Голова Славутицької міської громади Юрій Фомічев: Дійсно, Закон потребує змін, потребує спрощення процедури укладання договорів. Насьогодні вона дуже складна і, відверто кажучи, ми нею не скористалися. Ми погодилися на підписання Рамкової угоди про загальне співробітництво без визначення конкретного проєкту. Але для економічного розвитку регіону – це дуже корисний закон, що об'єднує. До прикладу Славутич. У місті дуже обмежена територія, а громади тягнуться до нас за новими технологіями і в цьому є перевага для всіх. Місту це дає, у першу чергу, нові можливості для залучення інвестицій. Коли спільними зусиллями ми демонструємо інвестору, що ми можемо запропонувати не лише в межах Славутича чи сусідніх територій, а й всього регіону, ми стаємо цікавішими для інвестора, а від цього виграють всі громади, незалежно від того, яку територію він обере. Тут треба домовлятися, йти на компроміси: хтось отримує податки на землю, хтось ПДФО, та головне – жителі одержують робочі місця. А це вже соціальний захист і  гарантії. Зрештою ці ж кошти потім витрачаються в громадах. Активну співпрацю ми вирішили розпочати із сфери туризму і креативних індустрій. Маємо спільні проєкти з сусідніми громадами, які мають потужну історію, як Любецька громада, або цікаві зеленим туризмом, як Михайло-Коцюбинська громада. Славутич же цікавий архітектурно-урбаністичним туризмом і ключовим магнітом України – Чорнобилем. Один із проєктів Любецької громади Дестинація "Славутич-Чорнобиль-Чернігівський регіон" переміг в конкурсі Мінрозвитку щодо надання підтримки саме європейськими коштами. Ми співучасники проєкту. У результаті Любеч одержить покращення інфраструктури для туристів, а ми, у свою чергу, потік туристів через ці території. Далі плануємо розвивати сільське господарство. Ми зацікавлені, щоб у Славутичі з’явилася хоча б переробка цієї продукції.  Голова Фастівської міської громади Михайло Нетяжук:  Міська рада прийняла рішення і ми розіслали пропозиції про про співробітництво вісьмом тергромадам. Щоб ми мали відповідні договори в межах всього  Фастівського району, тому що спільні співіснування та діяльність потрібні, і це буде лише на користь мешканцям, щоб вони могли одержувати якісні послуги. Адже в результаті адмінтерреморфи, ліквідації старих районів є певні функції, які були передані нам з районного на місцевий рівень. Зокрема, мова йде про співробітництво в сфері медицини, а також геріатричних відділень. Лікарні передані на рівень громади, але надають послуги всьому району. І з точки зору фінансового законодавства краще, щоб був такий договір про співробітництво. Раніше ці заклади фінансувалися із районного спільного бюджету. Зараз, якщо заклад знаходиться на території, наприклад, Томашівської громади, то Томашівка сама повинна утримувати об’єкт, що обслуговує весь район. Це – неправильно. Тож, щоб зберегти якісні послуги та заклади, маємо співпрацювати. Проте ці договори не передбачають міжнародного співробітництва. Поки що є певні обмеження по бюджетному законодавству. З іншими областями у нас гостро не стоїть подібні питання. Цей варіант більше для громад, які межують на обласних кордонах. Голова Студениківської сільської громади Марія Лях: Співробітництво між громадами необхідно. Громади мають різні структури та рівні, али проблеми в усіх однакові. Наприклад, на території Ташанської громади діє установа, заклад був районним і Бориспільська райрада планує її закривати. Але вона необхідна: сьогодні в ньому на утриманні перебуває 15 осіб похилого віку, у яких немає рідних, але мають право на захист. Тож як співзасновники, разом із Ташанською та Дівичківською громадами, ми беремо утримання цих людей на себе. І таких питань безліч: спорт, розвиток культури, туризму.  Зараз питання №1 – сміттєпереробний завод, яке щодня гостро назріває, а держава не хоче брати на себе подібну відповідальність. Ми готові сортувати сміття і співпраця громад могла би вирішити цю ситуацію. Треба виходити на інший рівень і в питаннях благоустрою, соціального захисту. І ми об'єдналися для того, щоб надавати якісні послуги, а деколи для невеликих громад – це складно. Тож, можливо, у великих громадах потреба у співробітництві буде менша, а в такій, як наша, де 7400 тис. осіб населення, це вже необхідність. Адже це і фінансова підтримка. Нагадаємо, що як об’єднана громада, Студеники були сформовані ще в грудні 2017 року у процесі об’єднання з Козловською, Переяславською, Сомководолинською і Сосновською сільрадами Переяслав-Хмельницького району. Восени до ОТГ приєднали ще дві території: Пристромська та Строківська сільради Переяслав-Хмельницького району та Семенівська – Баришівського району. Нині громада входить до Бориспільського району. Площа ОТГ – 191,37 кв. км з населенням в 4 339 осіб. Фастівська міська громада утворена у 2020 році шляхом приєднання до міста обласного значення Фастів 18 населених пунктів Фастівського району: селище Борова та села: Бортники, Велика Мотовилівка, Велика Офірна, Велика Снітинка, Веприк, Вишняки, Гвардійське, Клехівка, Мала Офірна, Мала Снітинка, Млинок, Мотовилівка, Мотовилівська Слобідка, Оленівка, Тарасенки та Фастівець. Населення – 63 449 особи, площа громади – 336,5 кв.км. Славутич – наймолодше місто країни, місто-супутник Чорнобильської АЕС. І в рамках реформи децентралізації Славутич, через територіальну віддаленість, був визнаний спроможною громадою в складі лише одного міста. Громада охоплює площу в 2082 га з населенням в понад 24,6 тис. осіб. Бюджет міста  – 310,4 млн гривень. Відстань до Києва складає 200 км, до ЧАЕС – 60 км.  Читайте:  Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы “Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов “Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром “Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО  Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО  Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением  Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО Проект “Децентрализация”:  теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции  Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново  Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО  Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад  Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання  Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України  Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом  Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування) Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО  Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”  Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади  Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал  Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост  Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд Проєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги Проєкт “Децентралізація”: на зміну дільничним у об'єднаних громадах прийдуть поліцейські офіцери  Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2020 році Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не можуть отримати від районів  комунальне майно Проєкт “Децентралізація”: статус і повноваження старост у громаді залежатимуть від Верховної Ради Проєкт “Децентралізація”: у 2021 році Тетіївська громада збагатиться за рахунок гранту в 26 млн гривень Проєкт “Децентралізація”: на Київщині почали ліквідовувати райони, перший на черзі – Згурівський  Проєкт “Децентралізація”: ліквідована Іванківська райрада залишила громаді-спадкоємцю мільйонні борги  Проєкт “Децентралізація”: голови громад мають право накладати вето лише на прийняті рішення ради Проєкт “Децентралізація”: ліквідації Баришівського району заважають комунальні борги Проєкт “Децентралізація”: Миронівську райраду ліквідують із боргами по зарплаті  Проєкт “Децентралізація”: депутати ВРУ взялися за урбанізацію міст Проєкт “Децентралізація”: Київщина втрачає першість у рейтингу заможності громад Проєкт “Децентралізація”: майно та активи Бородянського району розділили між шістьма громадами  Проєкт “Децентралізація”: Обухівський район віддасть Букринський плацдарм на утримання області Проєкт “Децентралізація”: пандемія та безгрошів’я блокують розвиток культпослуг на Київщині Проєкт “Децентралізація”: Держгеокадастру дозволили і далі розпоряджатися землями Київщини  Проєкт “Децентралізація”: Славутич збільшить бюджет за рахунок бізнес-парку та інвестицій Проєкт “Децентралізація”: Васильківський район ліквідують упродовж місяця Проєкт “Децентралізація”: уряд взявся за діджиталізацію тергромад  Проєкт “Децентралізація”: Київщина позмагається за гранти для розвитку громад Проєкт “Децентралізація”: дві селищні громади Київщини заявили про бажання стати містом Проєкт “Децентралізація”: на утримання громад хочуть передати приватизовані гуртожитки та бомбосховища  Фото: колаж KVКиевVласть

Продолжается строительство нового жилого комплекса “Подол Град” в Подольском районе столицы по ул. Дегтярная, 7-32. В продаже машиноместа, площадью 1,9 кв м — 16 кв м, стоимость квадратного метра от 48 226 гривен, а также нежилое помещение, площадью 374,58 кв м, стоимость квадратного метра от 53 535 гривен. Об этом KV стало известно из сообщения на сайте ЧАО “ХК ”Киевгорстрой”.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  По состоянию на начало лета в доме 18 выполняют стяжку полов и проводят сантехнические работы. В дома №№ 13, 17, 20 выполняются фасадные работы, проводят электросети. У дома № 6 обустраивают ограждения из нержавеющей стали. Выполняют работы по благоустройству между домами № 5-м и № 6-м, а также №№ 13-16. Уникальный жилой комплекс “Подол Град” — это современный городок из малоэтажных кирпичных домов в стиле модерн с нотками романтизма и конструктивизма XIX века. Это изысканные фасады, просторные планировки и развитая внутренняя инфраструктура. На первых этажах домов расположены нежилые помещения под магазины, банки, аптеки, офисы, спортзалы и другие объекты социально-культурного назначения. Территория комплекса будет благоустроена и озеленена в соответствии с современными стандартами и мировыми тенденциями. В продаже машиноместа, площадью 1,9 кв м — 16 кв м, стоимость квадратного метра от 48 226 гривен, а также нежилое помещение, площадью 374,58 кв м, стоимость квадратного метра от 53 535 гривен. Читайте: Глава “Киевгорстроя” Игорь Кушнир – один из лучших топ-менеджеров Украины Фото: пресс-служба ХК “Киевгорстрой”КиевVласть

Столичные правоохранители задержали с поличным злоумышленников за кражу платежного терминала в Деснянском районе. Двое рецидивистов с помощью инструмента срезали замок и пытались увезти банкомат на машине. За содеянное им грозит срок от трех до шести лет. Об этом KV стало известно из сообщения ГУ Нацполиции в Киеве.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Сообщается, что мужчины с помощью инструментов демонтировали терминал, который стоял возле магазина на улице Лисковской, и погрузили его в машину. “С помощью заранее подготовленного инструмента они перерезали замок и перенесли платежный терминал к машине, где их и задержали правоохранители. Ранее неоднократно судимых 52-летнего уроженца Черниговщины и 33-летнего уроженца Херсонщины задержали в порядке статьи 208 Уголовно-процессуального кодекса Украины”, – сказано в сообщении со ссылкой на начальницу следственного отделения отдела полиции № 2 Деснянского управления полиции Ирину Сергееву. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Следственным отделом Деснянского управления полиции начато уголовное производство по ч. 3 ст. 185 (Кража) Уголовного кодекса.  Фигурантам объявлено о подозрении в совершении преступления и суд избрал им меру пресечения в виде содержания под стражей. Санкция статьи предусматривает лишение свободы на срок от трех до шести лет. Напомним, в ночь на 15 мая в Днепровском районе произошел взрыв в помещении супермаркета на бульваре Перова. Злоумышленники с помощью газовой смеси разрушили банкомат. По предварительным данным подозреваемые – сотрудник банка и его товарищ, были задержаны неподалеку от места происшествия. Читайте: Ночью в Святошинском районе Киева неизвестные взорвали банкомат и украли деньги (фото) Фото: ГУ Нацполиции в КиевеКиевVласть

Деловой журнал “Власть денег” составил рейтинг ТОП-25 успешных менеджеров украинских компаний. В рейтинг вошли менеджеры как частных, так и государственных компаний. При отборе кандидатов учитывались разноплановые профессиональные показатели руководителей, в том числе опыт работы, профильное образование, общие показатели компании. В рейтинг вошел партнер группы компаний DIM Александр Насиковский. Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы компании DIM со ссылкой на “Деловую столицу”.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “В этом году особое внимание было уделено умению руководителя найти эффективные меры противодействия вызовам, встающим перед компаниями вследствие пандемии и изменений в бизнес-среде, а также способности найти единственно правильное решение в сложных ситуациях. При подготовке рейтинга использовались сведения из различных открытых источников, в том числе официальная информация компаний, сообщения СМИ, мнения отраслевых экспертов”, – отмечается в сообщении. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Так, в ТОП-25 вошли: совладелец SkyUP&Join Up Александр Альба, Герой Украины, основатель и бессменный гендиректор компании “Нибулон” Алексей Вадатурский, генеральный директор “ОптимусАгро Трейд” Елена Буркатовская, генеральный директор “Метро Кеш энд Керри Украина” Елена Вдовиченко, генеральный и финансовый директор Bayer в Украине Оливер Гирлихс, CEO 46 Parallel Wine Group Анна Горкун, генеральный директор Clear Energy Group Андрей Гриненко, исполнительный директор торговой сети “Фокстрот” Алексей Зозуля.  Также в рейтинге: генеральный директор “Тедис Украина” Тарас Корнияченко, генеральный директор Avon в Украине и Грузии Елизавета Коробченко,  исполнительный директор АО “Фармак” Владимир Костюк, председатель правления Укргазбанка Андрей Кравец, директор компании “Прогресстех-Украина” Антон Кульчицкий, гендиректор ООО “Оператор ГТС Украины” Сергей Макогон, гендиректор ЧАО “ФитоФарм” Владислав Малинин, исполнительный директор и совладелец Agricom Group Петр Мельник, партнер группы компаний DIM Александр Насиковский, основатель и президент компании UTG Вадим Непоседов.  Еще в ТОП вошли генеральный директор ПСГ “Ковальская” Сергей Пилипенко,  председатель правления АО “Райффайзен Банк Аваль” Александр Писарук, гендиректор компании “Интерпайп” Фади Храйбе, генеральный директор StarLightMedia Михаил Царев,  генеральный директор TUI Ukraine Нурхан Чалы, исполнительный директор сети магазинов EVA Ольга Шевченко, президент AB InBev Efes Дмитрий Шпаков.  Напомним, как ранее писала KV, группа компаний DIM сообщает о получении сертификата № IУ123210330681, что свидетельствует о готовности объекта к эксплуатации первой очереди жилого комплекса “Метрополис” в Голосеевском районе Киева, по улице Академика Заболотного, 1. Читайте: Вместо банка: сколько новых квартир в Киеве покупают, чтобы заработать Фото: из открытых источников КиевVласть

В 2020 году доходы “Киевгорстроя” сильно упали из-за локдауна. Компания получила 7 млн ​​гривен чистой прибыли, что меньше показателей 2019 года. В то же время компанией были выплачены дивиденды в сумме 3,5 млн гривен и продолжились работы на всех объектах. Об этом KV стало известно из сообщения на сайте ЧАО “ХК ”Киевгорстрой”.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “Начнем с того, что в прошлом году три месяца не работали. В это время всем платили зарплату, люди от этого не страдали. Все строительства двигались. То есть, мы полностью израсходовали все свои резервы. Что мы сделали – заложили их в основные средства на будущее. Активы компании увеличились практически на 20% – до 12 млрд гривен. То есть, мы деньги никуда не дели. Мы их просто перевложили и за счет этого у нас получилась такая вот ситуация с выплатой дивидендов. Нам некуда было деваться: либо платить дивиденды, или останавливать все стройки. Мы, конечно, этот вопрос накануне обсуждали с Киевгорсоветом. Я показал все бумаги, они поняли, что это действительно необходимые меры и другого варианта не существует”, – сообщил глава правления – президент ХК “Киевгорстрой” Игорь Кушнир. По информации Игоря Кушнира сейчас доля жилья эконом-класса на рынке резко уменьшается и многие эксперты вообще считают этот сегмент бесперспективным. Тем не менее, в “Киевгорстрое” он остается одним из профилирующих.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться “Категорически не согласен с тем, что доступное социальное жилье сейчас пользуется меньшей популярностью. Людей с небольшими доходами гораздо больше, чем тех, кто может позволить себе жилье бизнес-класса. Человек, который имеет 50 тыс. долларов, скорее купит за 30 тыс. долларов доступное жилье, а остальные оставит себе на будущее. Мое мнение, что около 70% на рынке – это доступное социальное жилье, а все остальное уже потом”, – сообщил Кушнир. Относительно форматов жилья, “Киевгорстрой”, по словам его главы, сконцентрирован на строительстве доступного жилья.  “Сейчас это уже не эконом класс, а скорее комфорт, поскольку мы постоянно работаем над вопросом трансформации доступного жилья в красивее. Мы улучшаем качество плитки в фойе, делаем зоны для охраны, меняем потолка, делаем качественные окна и многое другое”, – сообщил Кушнир. Президент “Киевгорстроя” отметил, что сегодня жилье покупают 35-40 летние, тогда как раньше это были люди в возрасте 45 лет. Причем выбирают женщины, а покупают мужчины. Также Игорь Кушнир подчеркнул, что сегодня инвестиции в жилую недвижимость пользуются популярностью. “В Украине недвижимость, по-прежнему остается единственным доступным и понятным инструментом инвестирования. Рынка ценных бумаг нет, банков все боятся. Что делать со сбережениями? Хранить дома и подвергаться риску кражи – смысла никакого нет. Поэтому недвижимость – это единственное капиталовложения в Украине более-менее защищено, и то при правильном подходе. Когда ты по определенным критериям выбираешь надежного заказчика строительства или девелопера, чтобы потом вообще без денег не остаться”, – сообщил Кушнир. По мнению главы “Киевгорстроя” это также связано с тем, что на недвижимости можно заработать.  “В среднем, если на начальном этапе инвесторы покупают у нас недвижимость за 20 тыс. гривен за кв. м, то в конце они его легко продают за 35 тыс. гривен. Доля таких клиентов в нашей компании весьма существенна – примерно 30%”, – сообщил Игорь Кушнир. Кушнир уточнил, что, как правило, инвесторы, которые покупают недвижимость на начальных этапах строительства, ориентированы на перепродажу. Те же, кто вкладывает в недвижимость на более поздних этапах строительства, покупают жилье для себя.Читайте: Игорь Кушнир рассказал о ситуации с объектами “Укрбуда” Фото: сайт ЧАО “ХК ”Киевгорстрой”КиевVласть