Сегодня речь пойдет, как я и обещала, об одном из самых сложных и угрожающих нашему здоровью нарушении ритма. О мерцательной аритмии, или, как более грамотно называть – фибрилляции предсердий (это синонимы). Основными, наиболее частыми причинами этой аритмии являются заболевания щитовидной железы, нелеченная долгое время гипертония и ишемическая болезнь сердца (то есть атеросклероз сосудов сердца). Мерцательная аритмия (мы помним, врачи говорят – фибрилляция предсердий) бывает постоянная и периодически возникающая (врачи говорят опять-таки непонятно – персистирующая). Во втором случае приступы аритмии могут быть не очень частыми сами по себе или на фоне лечения (постоянного приема препаратов). Тогда пациент может жить достаточно полноценной жизнью, а задача врача научить его вовремя и правильно купировать приступ. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Если раньше для этого нужно было вызывать скорую или ложиться в больницу, то сейчас в европейских и украинских рекомендациях все чаще звучит фраза “таблетки в кармане”. То есть у человека возникает реальный шанс быстро выпить 2-3 таблетки, которые стоит носить с собой, и очень высока вероятность того, что врач не понадобится. Так как прием этих таблеток показан не всем, и нет универсального лечения для всех, я не могу написать здесь названия волшебных таблеток, но эти рекомендации можно запросто получить на консультации грамотного кардиолога. Если же приступ не удалось купировать самостоятельно, то следует как можно быстрее обратиться за медицинской помощью. Почему я тороплю? А по двум причинам. Первая – чем раньше придет лечение, тем больше вероятности возобновить нормальный ритм. И вторая, очень важная причина – угроза осложнений с каждым продолжающимся часом приступа. Эти осложнения связаны с угрозой инсульта или тромбоэмболии, и мы их обсудим чуть ниже. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм      Подписаться  Иногда приступы мерцательной аритмии возникают настолько часто, несмотря на лечение, что разумнее перевести мерцательную аритмию в постоянную форму, чем огромное количество раз купировать приступы высокими дозами токсичных препаратов. Это (при соблюдении двух условий) улучшит качество жизни пациента, но часто внутреннее сопротивление мешает принять правильное решение. Тут опять-таки на помощь должен прийти опытный специалист, который по совместительству всегда еще и психолог. Иначе его опыт не принесет много пользы. Причиной все более частых приступов является, как правило, постепенный прогресс изменений в строении сердца. Тут очень важен такой показатель, как размеры левого предсердия, которые можно определить во время эхокардиографии. Теперь мы вплотную подошли к самому важному моменту. Очень прошу вас всех запомнить – пациенты с МА отличаются от здоровых людей двумя моментами. 1. Частотой пульса. Он может быть слишком медленный или слишком частый. Если с помощью адекватно подобранного лечения число сокращений в минуту нормализуется, вопрос снимается. Это, естественно, по плечу грамотному кардиологу. 2. Склонностью к образованию тромбов. В норме наши предсердия полностью сокращаются и выбрасывают всю кровь из себя в желудочки. Происходит это десятки раз в минуту, и кровь постоянно в движении. При мерцательной аритмии предсердия не сокращаются полностью, они как будто мерцают (что и послужило вдохновением для такого интересного названия). Как следствие – кровь не бежит быстро, часть ее застаивается, особенно ближе к стенкам и в так называемых “ушках” предсердий. А я уже не раз писала о том, что везде, где возникает замедление, завихрение, застой тока крови – возникают условия для образования тромбов. Именно поэтому у пациентов с данным нарушением ритма всегда (!) образовываются тромбы и тромбики в предсердиях. Эти тромбы могут улетать дальше, по ходу тока крови. Если тромбы улетают из левого предсердия, по законам анатомии они попадаю в сосуды головного мозга. Это и есть инсульт. К сожалению, большинство пациентов с ФП погибают или получают инвалидность именно по этой причине. Если тромб отправился в путь из правого предсердия, он попадает в легочную артерию и вызывает ее тромбоэмболию (тоже весьма грозное осложнение этой аритмии). Все эти опасности я рассказываю не для того, чтобы напугать вас, а чтобы объяснить важность необходимости правильного лечения. А вот теперь самое важное. Все пациенты с постоянной или периодически возникающей формой мерцательной аритмии должны принимать правильные препараты для разжижения крови для предупреждения инсульта или тромбоэмболии легочной артерии. Что значит правильные? К сожалению, в большинстве случаев аспирин здесь не работает. Нужны так называемые непрямые антикоагулянты (варфарин, ксарелто, прадакса). Очень подробно я описывала их в третьей статье цикла по разжижению крови. Подобрать дозу поможет грамотный кардиолог. Все они пользуются специальной шкалой, которая позволяет определить с одной стороны – риск тромбоза, а с другой – риск кровотечения. Расскажу еще, что для лечения мерцательной аритмии нередко используют хирургические методы лечения. Поэтому, например, не помешает пациенту с мерцательной аритмией проконсультироваться в отделении аритмий института Амосова или другого кардиохирургического центра. В следующей статье цикла мы поговорим про не менее распространенное нарушение ритма – экстрасистолию. А мне хочется опять и опять напомнить про то, что… профилактика или лечение? Делай все вовремя! Вопросы можно прислать на электронную почту [email protected]. Читайте: Профилактика сердечно-сосудистых заболеваний в летнюю жару Аритмия сердца. Часть 4. Самозванцы и профилактика их появления Аритмия сердца. Часть 3. Виды аритмий Аритмия сердца. Часть 2. Причины нарушения ритма Аритмия сердца. Часть 1. Правильный диагноз Гликемический индекс. Что важно знать о правильном питании для оптимального веса Когда нужна госпитализация при вирусе Что делать, если заболел вирусной инфекцией Как не запаниковать в это время Карантин – перестраховка или необходимые меры Анна Солощенко, врач-кардиолог высшей категории в Александровской клинической больницеКиевVласть

Народный депутат Верховной Рады Украины (фракция “Слуга народа”) Анна Пуртова запросила у руководства Соломенского района отчет о соблюдении карантина заведениями общественного питания и развлекательными заведениями. В частности, нардепа интересует, соблюдается ли ограничение работы развлекательных заведений до 22:00.  Об этом KV стало известно из депутатского обращения Анны Пуртовой от 7 июля 2020 года № 2020-0088/1 к главе Соломенской райгосадминистрации (РГА) Ирине Чечотке. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “Прошу предоставить информацию о мерах, которые осуществляются Соломенской районной в городе Киеве государственной администрацией для обеспечения выполнения пункта 1 Протокола № 44 от 30.06.2020 заседания постоянной комиссии исполнительного органа Киевского городского совета (Киевской городской государственной администрации) по вопросам техногенно-экологической безопасности и чрезвычайных ситуаций “О принятии мер по предотвращению распространения острой респираторной болезни COVID-19, вызванной коронавирусом SARS-CoV-2” предприятиями, учреждениями, организациями, размещенными на территории Соломенского района”, – говорится в обращении. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Согласно п. 1 упомянутого протокола, структурным подразделениям Киевской горгосадминистрации (КГГА), районным в городе Киеве государственным администрациям (РГА), руководителям предприятий, учреждений и организаций независимо от форм собственности и подчинения, расположенных на территории города Киева в пределах полномочий поручено: ограничить время работы заведений общественного питания и развлекательных заведений до 22:00; с 22:00 до 07:00 ограничено проведение массовых мероприятий культурного, развлекательного, спортивного, рекламного характера. Такие ограничения вводятся документом до улучшения эпидемической ситуации. Как сообщала KV, около 2 недель назад в результате проверок заведений и предприятий Киева на соблюдение ими регламентов работы уже закрыли 4 развлекательных заведения. Каждое четвертое проверенное заведение в Киеве нарушает ограничительные меры. В свою очередь, мэр Киева Виталий Кличко подчеркнул, что в начале июля комиссия по чрезвычайным ситуациям города позволила ресторанам, заведениям общественного питания и кинотеатрам и театрам работать после 22:00, но это не касается ночных клубов и развлекательных заведений. Читайте: Четыре развлекательных заведения в Киеве закрыли из-за нарушения ограничительных мер Отметим, на прошлой неделе полиция Киевщины обнаружила 14 нарушений требований адаптивного карантина. По одному из фактов, когда на барже обнаружили около 300 отдыхающих, правоохранители открыли ряд уголовных производств. Читайте: После обнаружения сотен отдыхающих на барже полиция Киевщины открыла сразу 6 уголовных производств (фото) Напомним, 22 июля Кабинет министров принял постановление, которым продлил адаптивный карантин в Украине до 31 августа 2020 года. При этом, с 1 августа в стране будет маркироваться уровень угрозы распространения коронавирусной болезни в отдельных зонах. Читайте: Хроники коронавируса в Украине: обновляется Фото: УННКиевVласть

У Київській ОДА стартувала оптимізація структурних підрозділів, запланована ще минулого року. Їхня кількість збільшилася, але переважно за рахунок поділу вже існуючих або виокремлення відділів в управління. При цьому штат КОДА планують скоротити. Керівництво адміністрації запевняє, що нові підрозділи сконцентруються на сферах, на які уваги раніше не вистачало. Як стало відомо KV, голова Київської облдержадміністрації Василь Володін підписав розпорядження № 342 від 16 липня 2020 року “Про упорядкування структури Київської обласної державної адміністрації”.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Згідно з цим документом, ряд департаментів та управлінь КОДА буде перейменовано, ще кілька будуть утворені як юридичні особи, загальна кількість структурних органів сягатиме 26, а кількість штатних працівників дорівнюватиме 566. Дане розпорядження посилається на таке від 27 березня 2017 року № 132 "Про упорядкування структури…”, згідно до якого структура КОДА налічувала 21 підрозділ. Нова структура налічує їх 26. Деякі департаменти було розділено навпіл, деякі стали управліннями або відділами.  Є й підрозділи, утворені з нуля. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм      Подписаться  Що змінилося Внаслідок перейменування та реорганізації утворюються такі нові підрозділи, як: Департамент економіки та цифровізації; Департамент цивільного захисту, оборони та взаємодії з правоохоронними органами;; Департамент житлово-комунального господарства та енергоефективності; Департамент соціального захисту населення; Департамент регіонального розвитку; Юридичний департамент; Управління агропромислового розвитку; Управління земельних ресурсів; Управління туризму; Управління внутрішньої політики; Управління комунікацій; Управління пасажирських перевезень; Управління міжнародного співробітництва; Управління з питань власності; Відділ методологічної підтримки та моніторингу публічних закупівель. Для порівняння: попередня версія структури КОДА, затверджена розпорядженням № 132 від 27 березня 2017 року, та чинна згідно до розпорядження № 342 від 16 липня 2020 року. Згідно з затвердженою структурою, низку департаментів буде перейменовано наступним чином: Стара назва Нова назва Департамент економічного розвитку і торгівлі департамент економіки та цифровізації департамент з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи департамент цивільного захисту, оборони та взаємодії з правоохоронними органами департамент агропромислового розвитку управління агропромислового розвитку управління інфраструктури управління пасажирських перевезень управління культури, національностей та релігій управління культури управління фізичної культури і спорту управління молоді та спорту управління внутрішнього аудиту відділ внутрішнього аудиту Два структурні підрозділи буде реорганізовано: управління з питань оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами приєднають до департаменту цивільного захисту, оборони та взаємодії з правоохоронними органами; управління молодіжної політики та національно-патріотичного виховання приєднають до управління молоді та спорту. П’ять підрозділів зареєструють як юридичні особи публічного права, з них два також підлягають реорганізації: юридичний департамент; управління внутрішньої політики та управління комунікацій — будуть реорганізовані шляхом поділу департаменту комунікацій та взаємодії з громадськістю; управління земельних ресурсів — частину майна, прав та обов’язків виділять департаменту містобудування та архітектури; управління міжнародного співробітництва; управління туризму. Як це працюватиме “Ми робимо реорганізацію всієї структури [КОДА] для оптимізації роботи, посилення функцій, які є вкрай важливими зараз. Зокрема, виокремлюємо підрозділ, який займатиметься туризмом, адже у зв’язку з проблемами через пандемію коронавірусу туризм став украй актуальним для нашої держави і для її економіки. В адміністрації буде окремий підрозділ, що займатиметься міжнародним співробітництвом. Ми підсилюємо пріоритетний для нас функціонал. З приводу перейменування/реорганізації, тут є юридичний нюанс: реорганізація тягне за собою ряд тривалих заходів. Ці підрозділи є юридичними особами. Аби прискорити їх перереєстрацію, зміну статутних документів, положень, ми там, де це можливо, пішли ї простим шляхом – перейменуванням, в інших випадках це реорганізація”, – зазначив голова КОДА Володін у коментарі KV і додав: припинення юрособи і створення нового підрозділу може тривати до 3 місяців: “Перетворювані структурні підрозділи до перетворення працюватимуть певний час у зв’язку з вимогою безперервного виконання державних функцій. Ми не можемо сьогодні ліквідувати один підрозділ і вже завтра – інший, на це потрібен час. Процедура наступна: утворюється управління, затверджується його штатний розклад, оголошується конкурс на заміщення посади його керівника або людину на посаду переведуть з іншого департаменту, якщо це рівнозначна посада. Конкурс триває приблизно місяць. Крім того, за законом у двомісячний термін до юросіб, що припиняються, кредитори мають висунути свої вимоги. Тобто мінімум два-три місяці має пройти перш ніж ліквідувати юрособу і утворити нову. Все згідно до законодавчих вимог”. Куди подінуть керівників У розпорядженні зазначено, що керівники всіх вказаних вище підрозділів мали за добу подати управлінню персоналом пропозиції щодо персонального складу комісій з реорганізації. Ці пропозиції оброблятиме управління персоналом КОДА; воно ж має попередити цих керівників про зміну істотних умов їх державної служби.  Керівники новоутворених управлінь/відділів/департаментів, у свою чергу, мають розробити та подати у КОДА відповідні положення про свої структурні підрозділи та зареєструвати їх у Єдиному реєстрі фіз- та юросіб (ЄДРПОУ). “Реорганізація матиме наслідком скорочення чисельності [штату] до 10%, це стосується кожного департамента, але я не ставив скорочення за мету. Для мене головне – це посилення функцій там, де це потрібно. Наприклад, згадане вище управління туризму займатиметься координацією, промоцією туризму в області, комплексом заходів. Напрям міжнародного співробітництва: в нас на сьогодні є запит на роботу з іноземними інвесторами, які приходять в регіон, цей напрям потребує підсилення, а відповідного підрозділу не було. Скорочення буде проводитися, але основна мета – оптимізація та посилення функцій. Гранична кількість штатних одиниць в адміністрації – 719 чоловік, цифру на сьогодні сказати не можу, бо вона щоденно змінюється. Утім, всі люди, що показали свій професіоналізм кожен на своїй посаді, лишаються. Серйозних змін у керівному складі не очікується”, – підкреслив голова адміністрації Василь Володін. У документі також вказано, що новоутворені унаслідок реорганізації структурні підрозділи КОДА є правонаступниками структурних підрозділів КОДА, які реорганізуються. До моменту повної реорганізації припинені управління, відділи та департаменти продовжують здійснювати повноваження та функції у визначених сферах.  Управління власності Крім того, скасовується рішення про припинення управління з питань власності – тобто воно повертається. Директор департаменту регіонального розвитку КОДА має подати документи, необхідні для проведення державної реєстрації рішення про скасування (“відміну”) рішення. Володін каже, що це управління виділяється з-під департаменту регіонального розвитку, яке до цього часу мало займалося такими питаннями. “Наразі ми говоримо про те, що у нас є цілий перелік об’єктів державної власності, якими потрібно ефективно керувати або готувати їх для передачі до фонду держмайна для приватизації. Вони не є профільними для ОДА. Ми проінвентаризуємо їх, і передамо до фонду. Якщо їх забере приватний інвестор, їх можна буде більш ефективно використовувати. Крім того, на тлі реформи децентралізації ОДА матиме свою роль, коли мова йтиме про передачу власності до ОТГ та [новостворених] районів. Там буде дуже багато питань, пов’язаних саме з власністю, через утворення нових громад. В ОДА повинен бути координатор цього процесу, і ним буде це управління.  На сьогодні питаннями власності займається департамент регіонального розвитку, але для них це питання не є профільним та пріоритетним, оскільки вони переважно займаються будівництвом – доріг, об’єктів інфраструктури, приймальних відділень. Ми забираємо питання власності з цього департаменту”, – сказав Василь Володін. Коментар Прокоментував очільник облдержадміністрації й інші зміни, зокрема, утворення департаменту економіки та цифровізації з департаменту економічного розвитку і торгівлі та виділення в окреме управління відділу з питань пасажирських перевезень з-під департаменту інфраструктури. На його переконання, такі зміни дозволять приділяти більшу увагу питанням, які і так були основними у роботі підрозділів. “Управління інфраструктури на сьогодні має гучну назву, хоча фактично у ньому діє два підрозділи – перший займається власне перевезеннями, другий – інформатизацією. Останнє цією інформатизацію не займалося, і ця функція не виконується на належному рівні. Ми її підкріплюємо і переводимо до департаменту економіки та цифровізації.  Залишається відділ з питань пасажирських перевезень, який ми підсилюємо і виводимо в окреме управління. Сьогодні у ньому всього 5 штатних одиниць, які мають контролювати роботу маршрутних перевезень в області. У нас нараховується 512 маршрутів. Якщо поділити цю кількість на кількість штатних одиниць, то зрозуміємо, що перевіряти ми ці маршрути будемо дуже довго. Новостворене управління пасажирських перевезень буде займатися виключно конкурсами на нові маршрути та контролем за виконанням перевізниками договорів”, – переконує Володін. Цифровізація За кілька днів до того вийшло розпорядження № 334 від 10 липня 2020 року “Про утворення робочої групи з питань цифровізації адміністративних послуг у Київській області”.  Згідно з даним документом, ця робоча група, яку очолюватиме перший заступник голови КОДА Олександр Скляров, у місячний термін з моменту утворення має подати пропозиції щодо цифровізації адмінпослуг. Контролюватиме виконання цього розпорядження також Скляров. До складу групи, окрім Склярова, увійдуть керівники або в.о. деяких структурних органів КОДА. Заступником голови групи стане в.о. директора департаменту економічного розвитку і торгівлі Наталія Погребна, серед членів – директор департаменту житлово-комунального господарства та енергоефективності Галина Король, директор департаменту соціального захисту населення Ігор Мещан та низка інших. Очільник КОДА Василь Володін підкреслив: поки зарано говорити про те, яка саме робота проводитиметься, і саме для визначення цілей та завдань у напрямку цифровізації адмінпослуг, що надає КОДА, і створено цю групу: “Робоча група буде органом при департаменті економіки та цифровізації, потрібна вона для координування різних державних та інших органів. Про кошти, які підуть на це, говорити зарано – поки ми вивчаємо кінечну ціль, до якої маємо прийти. Зараз мова про те, що нам потрібно оцифрувати усі послуги, які надає адміністрація та її структурні підрозділи. Наприклад, дозволи, які видають департаменти освіти, екології, цілий ряд адмінпослуг вже давно треба переводити в цифрову форму. Підсилюючи цю функцію, ми зможемо перейти на новий рівень цифровізації, і в цьому нам допоможе робоча група”, – сказав Володін. Нагадаємо, минулого року у Київській ОДА йшли розмови про необхідність у реорганізації та оптимізації роботи цього органу. Тоді завдання з реорганізації КОДА полягало у тому, щоб підняти людям зарплати і скоротити частину дублюючих функцій,: скоротити юрособи департаментів, централізувати кадри, закупівлі, бухгалтерію. Таким чином можна було ю скоротити чисельність до 400 осіб і вивільнити ресурси для зарплат. Фото: колаж KVКиевVласть

Кабинет министров принял постановление, которым продлил адаптивный карантин в Украине до 31 августа 2020 года. При этом, с 1 августа в стране будет маркироваться уровень угрозы распространения коронавирусной болезни в отдельных зонах. Об этом KV стало известно по итогам заседания правительства, состоявшегося 22 июля 2020 года. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Как сообщил в своем Telegram-канале народный депутат Алексей Гончаренко, Кабмин продлил адаптивный карантин до 31 августа с.г.  При этом, с 1 августа будет определяться уровень эпидемической опасности отдельных зон: зеленый, желтый, оранжевый, красный.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться “Уровень определяется автоматизированным программным обеспечением на основе определенных алгоритмов и собранных данных и утверждается Национальной комиссией ТЭБ и ЧС”, – отметил, по сообщению правительственного портала, министр здравоохранения Максим Степанов. По его словам, даже для “зеленой зоны” продолжают действовать определенные карантинные ограничения. Для “зеленой зоны” установлены такие карантинные ограничения: в общественных зданиях обязательным является ношение маски или респиратора; массовые мероприятия могут происходить при условии пребывания не более 1 человека на 5 квадратных метров; кинотеатры должны быть заполнены не более чем на 50%; пассажирские перевозки должны проходить только для пассажиров на сидячих местах. Согласно постановлению, регионом с широким распространением COVID-19 считается такой, в котором есть хотя бы один из следующих признаков: загруженность коек в учреждениях здравоохранения, определенных для госпитализации пациентов с подтвержденным случаем COVID-19, составляет более 50%; среднее количество тестирований методом ПЦР и ИФА составляет менее 24 на 100 тыс. населения в течение последних семи дней;  коэффициент выявления случаев инфицирования COVID-19 составляет более 11%; показатель динамики роста случаев инфицирования COVID-19 составляет более 10%. Как информировала KV, ранее Кабмин продлил действие адаптивного карантина до 31 июля 2020 года. Соответствующее решение правительство приняло на заседании в 17 июня, путем внесения изменений в ряд актов Кабинета Министров, которыми были установлены карантинные ограничения. Причина – рост выявленных случаев заболевания на COVID-19. “Ослабление карантинных мероприятий многие восприняли как отмена карантина и имеем такой результат. Коронавирус никуда не исчез и угрозы от него и для нашей медицинской системы, и для украинской экономики, к сожалению, не стали меньше. Я понимаю, что люди устали от карантина в любой форме, однако пока нет более эффективного средства противостоять распространению вируса. Призываю украинцев не расслабляться и не отрываться от реальности” – заявил тогда премьер-министр Денис Шмыгаль. Читайте: Хроники коронавируса в Украине: обновляется Фото: УкринформКиевVласть

Верховная Рада (ВР) приняла за основу законопроект о создании “инвестиционного офиса” и господдержке инвесторов с инвестициями не менее 30 млн евро (закон об инвестиционных нянях). Господдержка будет предоставляться в виде налоговых льгот для инвесторов, которые создают более 150 рабочих и платят зарплату рабочим на 15% больше, чем в среднем по региону. Об этом KV стало известно в ходе внеочередной сессии ВР, которая состоялось 21 июля 2020 года. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “За” законопроект №3760 “О государственной поддержке инвестиционных проектов со значительными инвестициями” в первом чтении проголосовало 244 нардепа. Автором законопроекта является президент Владимир Зеленский. Законопроект предусматривает закрепление статуса государственного учреждения, в состав которого входят инвестиционные менеджеры и которое уполномочивается Кабмином на сопровождение инвесторов в процессе подготовки и осуществления инвестиционных проектов со значительными инвестициями. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Предполагается, что государственная поддержка предоставляться инвестору в форме налоговых льгот за счет государства, но общий объем господдержки не будет превышать 30% от суммы инвестиций в проект. Устанавливаются требования к инвестиционным проектам и инвесторам, которым может предоставляться такая поддержка: размер инвестиций в проект должен составлять не менее эквивалента 30 млн евро; создание не менее 150 рабочих мест со средней заработной платой работников не менее чем на 15% выше средней заработной платы в соответствующей отрасли в регионе в предыдущем календарном году; срок реализации проекта не должен превышать 5 лет; проект реализуется в сферах перерабатывающей промышленности, инфраструктуры и логистики, обращения с бытовыми отходами, туризма, здравоохранения, образования, спорта (исключения составляют сфера возобновляемых источников энергии, добывающая промышленность, растениеводство и финансовая сфера). Вводится институт специального инвестиционного договора, который будет заключен между инвестором и правительством Украины в рамках осуществления инвестиционного проекта со значительными инвестициями. Как информировала KV, Владимир Зеленский анонсировал открытие Единого инвестиционного офиса для привлечения иностранного капитала в экономику страны. По словам президента, за полтора года этот офис должен будет привлечь в Украину около 8 млрд долларов инвестиций. Откроется офис в конце сентября с.г.  Читайте: Зеленский обещает Единый инвестиционный офис вместо десятков отдельных подразделений в разных министерствах и приватизацию “Центрэнерго” Фото: РБК-УкраинаКиевVласть

Верховная Рада (ВР) не приняла закон о разведке взамен действующего документа двадцатилетней давности. Предполагалось, что общее руководство разведсообществом будет осуществлять президент, назначая (и увольняя) руководителей разведорганов. Эти органы призваны защищать национальные интересы Украины от внешних угроз, а для этого получают широкие права как за пределами страны, так и на ее территории. Об этом KV стало известно в ходе внеочередной сессии ВР 21 июля 2020 года.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Проект закона №2412-д “О разведке” народные депутаты решили не принимать во втором чтении. Вместо этого документ вернули в комитет по вопросам национальной безопасности, обороны и разведки на подготовку к повторному второму чтению. За это проголосовал 231 нардеп. Вместе с новым законом о разведке должен был вступить в силу и принятый накануне закон №2414-д “О внесении изменений в Закон Украины "О Службе внешней разведки" о деятельности Службы внешней разведки Украины”, касающийся некоторых правовых аспектов деятельности СВР.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться По законопроекту, разведка – это организационно-функциональное сочетание определенных разведывательных органов (определенных этим же законом) и деятельности, которую они осуществляют по отдельности или вместе с другими членами разведсообщества – "с целью обеспечения национальной безопасности и обороны Украины". Разведка: миссия и задачи Помимо прочих, функция разведки – выявлять и определять степень внешних угроз нацбезопасности (в т.ч. в киберпространстве), жизни и здоровью ее граждан и госсобственности за пределами Украины (в т.ч. обеспечивать безопасность украинских посольств и содействовать осуществлению контрразведывательного обеспечения иностранных дипломатических учреждений Украины). Их обязанность – принимать меры против таких угроз и нейтрализовать другие внешние угрозы нашей стране, в т.ч. угроз терроризма, транснациональной организованной преступности, контрабанды оружия, подрывной деятельности против Украины. Разведчики добывают разведывательную информацию – такие сведения и данные, которые не являются общедоступными. Сюда относится, в частности, информация, которую не возможно получить официальным путем, но которая в интересах нацбезопасности и обороны Украине нужна – например, о намерениях и планах иностранных государств. Основных задач у разведки три: своевременное обеспечение потребителей разведывательной информацией; содействие реализации национальных интересов Украины; противодействие внешним угрозам национальной безопасности Украины в определенных законом сферах. Потребители же этой информации – президент, председатель ВР, глава и члены профильного парламентского комитета, а также премьер-министр, члены и секретарь СНБО плюс "определенные Президентом Украины другие составляющие сектора безопасности и обороны Украины, которым в установленном законом порядке предоставляется разведывательная информация". Разведка: структура Субъектами разведывательного сообщества являются: координационный орган по вопросам разведки (может создаваться президентом как постоянно действующий вспомогательный орган; его решения, введенные в действие актами президента, будут обязательными для сообщества разведки); разведывательные органы, определенные этим законом; оперативные подразделения Центрального управления Службы безопасности Украины (СБУ), которые занимаются контрразведкой (перечень которых определяет президент); определенные Советом национальной безопасности и обороны (СНБО) другие составляющие сектора безопасности и обороны, которые привлекаются разведорганами к исполнению тех или иных задач и усиления разведпотенциала государства. Общая координация деятельности этих субъектов возлагается на СНБО.  Собственно, разведывательными органами, являющимися юридическими лицами публичного права (Положения о них утверждает президент), считаются: Служба внешней разведки (СВР); разведывательный орган министерства обороны; разведорган центрального органа исполнительной власти (ЦОИВ), который реализует государственную политику в сфере охраны государственной границы (т.е. Погранслужбы, входящей в состав министерства внутренних дел (МВД) и подотчетная министру МВД). Общее руководство осуществляет президент. Непосредственное – назначенные им руководители. Ими могут быть граждане Украины (двойное гражданство не допускается даже у их близких родственников, которые не должны быть гражданами страны-агрессора), которые имеют высшее образование, не судимы (в т.ч. в админпорядке за коррупцию), владеют государственным языком, способны "по своим деловым и моральным качествам, образовательному и профессиональному уровню, состоянию здоровья исполнять соответствующие должностные (служебные) обязанности" и имеют стаж работы в разведывательных структурах. Организационную структуру разведывательных органов также определяет президент, а граничную численность – Рада (в пределах утвержденной парламентом общей численности Вооруженных сил). Разведсферы СВР – внешнеполитическая, экономическая, военно-техническая, научно-техническая, информационная, экологическая, кибербезопасность. Внешней разведке посвящен и отдельный закон, и, частично, рассматриваемый.  Разведорган Минобороны занимается военной сферой, сферой обороны, войскового строительства, военно-технической и кибербезопасности.  Разведорган ЦОИВ, ответственного за охрану государственной границы, занимается разведкой, касающейся госграницы и охраны суверенных прав Украины в ее исключительной (морской) экономической зоне. При этом, оргструктура и численность этого органа не входят в состав самого ЦОИВ.  Никому другому заниматься разведкой, по закону, не положено (запрещено, "кроме проведения разведывательных мероприятий и осуществления специальной разведки другими субъектами разведывательного сообщества в случаях, предусмотренных этим законом", см. ниже). Приоритетные задачи перед органами разведки ежегодно ставит президент, учитывая характер внешних угроз и текущей обстановки. Долгосрочное планирование осуществляется на основе Национальной разведывательной программы (она разрабатывается и утверждается в соответствии со ст. 32 закона "О национальной безопасности Украины"). В своей деятельности разведорганы ведут разведывательные дела – для ее организации, систематизации, документальной фиксации и анализа. Порядок открытия, ведения, закрытия и хранения этих разведывательных дел определяют сами органы разведки. Разведка: методы Органам разведки предписано для исполнения задач и осуществления своих функция проводить разведывательные мероприятия как за пределами страны, так и на ее территории – "если они непосредственно связаны с осуществлением разведывательной деятельности за пределами Украины или направлены на добычу разведывательной информации, имеющей источник происхождения за пределами Украины". Если такая связь есть, то осуществлять разведывательные мероприятия относительно лиц, мест или предметов, находящихся на территории Украины позволяется только по решению суда, который может позволить снимать информацию с электронных систем без ведома владельцев или пользователей, проникать в публично недоступные места, устанавливать локализацию радиоэлектронных средств, негласно осматривать корреспонденцию и т.п.  Соответствующие ходатайства органов разведки в автоматизированной системе документооборота суда отображаться не будут, равно как и не будут фиксироваться средствами фиксации во время рассмотрения на закрытых судебных заседаниях. Срок же действия решения суда (его не будут вносить в единый реестр судебных решений ввиду секретности вопроса) по такому ходатайству ограничивается шестью месяцами. При этом в законопроекте отдельно оговаривается, что разведмероприятия не могут проводиться для решения задач уголовного производства (но если во время проведения разведывательных мероприятий были выявлены признаки преступления, разведорганы сообщают об этом соответствующий орган досудебного следствия – если это не мешает разведке, то сразу, если же ставит под угрозу выполнение задания – по его завершении). Для того, чтобы успешно достигать поставленных законодателем перед разведсообществом задач, разведывательные органы наделяются рядом полномочий. В соответствии с ними, эти органы могут прибегать к следующему: - организовывать и проводить разведывательные мероприятия; - создавать структурные, в том числе территориальные (!), подразделения, а также "заведения и учреждения" (укр. – "заклади, установи"); - использовать условные наименования; - открывать и использовать счета в национальной и иностранной валюте в банках и других финучреждениях; - использовать сотрудников под прикрытием (сотрудник под прикрытием – это такой кадровый сотрудник, который работает без раскрытия информации о его принадлежности к разведоргану); - создавать, реорганизовывать и ликвидировать структуры прикрытия, использовать и отчуждать средства и имущество, приобретенные в результате их деятельности; - производить и использовать средства прикрытия; - осуществлять конфиденциальное сотрудничество с разными лицами; осуществлять в определенном законодательством порядке контролируемое (под оперативным контролем) перемещение лиц и (или) предметов через государственную границу; - опрашивать людей (в т.ч. с использованием технических средств регистрации реакций человека); - использовать по договору служебные помещения, транспорт и другое имущество предприятий, учреждений и организаций вне зависимости от форм собственности, а при согласии отдельных лиц – принадлежащие им жилые и нежилые помещения, транспорт и тд.; - обрабатывать персональные данные сотрудников разведорганов и кандидатов на службу в них; - проверять лиц в связи с их назначением на должности в разведорганы или при их привлечении к конфиденциальному сотрудничеству (при этом, обрабатывая персональные данные этих лиц и их близких родственников); - проверять граждан из числа сотрудников под прикрытием и тех, кто негласно сотрудничает, перед тем как допустить их к конкретной секретной информации, необходимой этим лицам для выполнения возложенных на них разведорганом задач (причем, независимо от того – есть ли у этих лиц допуск к гостайне или нет); - осуществлять специальную обработку информации из открытых источников, информационных систем, баз данных, реестров, учетов; - получать доступ (в т.ч. непосредственный) к информационным базам и реестрам органов власти; - защищать информацию техническими, криптографическими и другими средствами, чтобы обезопасить ее от технических разведок; - создавать и использовать информационные, информационно-телекоммуникационные системы; - создавать самим или закупать, программировать, модернизировать, приспосабливать и использовать технические средства разведки, вооружение, боеприпасы, военную и специальную технику и технические спецсредства; - привлекать к сотрудничеству экспертов; - иметь ведомственную символику и поощрительные отличия; - осуществлять другие полномочия, определенные законодательством. Прикрытие, вербовка, спецзадания Разведорганы могут использовать специально изготовленные предметы и документы – средства прикрытия, необходимые для разведки при осуществлении возложенных на нее задач. Эти средства прикрытия могут содержать полностью или частично ложные данные или сведения о событиях, явлениях, фактах. Кроме этого, могут создаваться (за счет бюджетных средств) целые предприятия, учреждения, организации, филиалы и другие структуры прикрытия. Такие структуры могут создаваться и за границей, и на территории Украины. Их документы также могут целиком или не полностью быть недостоверными, но как и в случае с документальными средствами прикрытия подлежат регистрации. При этом, проект закона предусматривает, что изготовление средств прикрытия, использование средств и имущества структур прикрытия осуществляются в порядке, определенном Кабинетом министров. Документ регламентирует еще один специфический нюанс деятельности спецслужб – привлечение лиц к конфиденциальному сотрудничеству. К нему можно привлекать совершеннолетних дееспособных лиц. За это они могут получать от разведорганов вознаграждение или "другие поощрения", а чтобы их привлечение давало лучший результат, органы могут осуществлять их "подготовку, переподготовку и повышение квалификации" (в образовательных учреждениях, которые относятся к сфере управления разведорганов).  Сведения, полученные такими лицами в результате сотрудничества, не могут быть ими разглашены без разрешения разведывательного органа.  Отдельная тема – сотрудники под прикрытием. Это не те, о ком речь шла в предыдущем абзаце. Как уже было сказано, это кадровые сотрудники, но то, что они работают на органы разведки не афишируется, об этом может знать ограниченных круг лиц разведоргана.  "Под прикрытие" разведчики могут назначаться на должности в госорганы, органы местного самоуправления, войсковые формирования, на любые предприятия, учреждения и организации, а также в специально созданные структуры прикрытия. Там они могут работать до тех пор, пока начальство органа разведки не сочтет это наперед излишним, и тогда обязаны уволиться с должности прикрытия.  Важно: сотрудники под прикрытием и лица, привлеченные к конфиденциальному сотрудничеству, "для выполнения специальных заданий в интересах обеспечения национальной безопасности и обороны" могут находиться в составе террористических или других преступных организаций, транснациональных организованных преступных групп и др. организаций, "которые создают внешние угрозы национальной безопасности Украины". Разведка в "особый период" Проект закона устанавливает особенности разведдеятельности в особый период, во время военного положения, антитеррористической операции или осуществления мер по обеспечению национальной безопасности и обороны, отпора и сдерживания вооруженной агрессии. В это время разведка может проводить разведывательные мероприятия относительно лиц, мест и вещей, которые находятся на временно оккупированной территории или территории, где органы госвласти временно не действуют.  При этом, военной разведке и разведке сил специальных операций не потребуется решение суда для слежки за людьми и объектами на этих неподконтрольных территориях.  Читайте: Нардепы решили, что Раде ни к чему контролировать Службу внешней разведки Фото: Zik.uaКиевVласть

Министерство юстиции Украины планирует в период с 5 по 16 августа 2020 года внедрить в промышленную эксплуатацию обновленное программное обеспечение Единого государственного реестра юридических лиц, физических лиц-предпринимателей и общественных формирований (ЕГР). В связи с этим в этот период у регистраторов не будет доступа к реестру и регистрационные действия не будут осуществляться. Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы Министерства юстиции Украины.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Как сообщил министр юстиции Денис Малюська, с 5 по 16 августа будет происходить внедрение в промышленную эксплуатацию обновленного программного обеспечения ЕГР. В связи с этим с 18:00 7 августа функционирование действующего программного обеспечения ЕГР будет прекращено. В период внедрения обновленного ЕГР прием документов, представляемых для государственной регистрации юридических лиц, физических лиц-предпринимателей и общественных формирований, не будет осуществляться.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться “С 7 по 16 августа 2020 года данные будут переноситься из старого реестра в новый и доступ регистраторов в ЕГР в течение этого времени будет отсутствовать. Документы на регистрацию не принимаются с 00 часов 5 августа, а документы, представленные до сих пор, должны быть проработаны до 18 часов 7 августа. Просим извинить за временные неудобства и запланировать проведение регистрационных действий (регистрация юридических лиц и ФЛП, смена директора, внесение изменений в зарегистрированные данные и т.д.) до 5 августа или после 16 августа 2020”, – заявил министр. В то же время он отметил, что в период переноса данных Коллегия по рассмотрению жалоб в сфере государственной регистрации будет продолжать работать, будет иметь доступ к ЕГР и сможет оперативно реагировать на потенциальные рейдерские атаки. Среди преимуществ нового ЕГР, по словам Дениса Малюськи, бесплатный поиск сведений по данным обособленного подразделения юридического лица; обеспечение возможности формирования выписки после проведения любого регистрационного действия; возможность учета семейных фермерских хозяйств и появление отдельного признака создания такого хозяйства; усовершенствованные бизнес-процессы регистрации, в частности создано выраженное отражение проведенных изменений, обеспечено прекращение ФЛП и внесение изменений в сведения о юрлице в один этап, добавлены новые атрибуты расширенного поиска. “Также в новом ЕГР созданы новые регистрационные действия, в частности, переход на деятельность на основании собственного учредительного документа или модельного устава, внесение и отмена запрета совершения регистрационных действий, внесение изменений в сведения об обособленном подразделении; созданы новые печатные формы документов (заявление, решение об отказе) и обновлены имеющиеся (извлечение, выписка, описание представленных документов, уведомление об отказе) внедрены дополнительные механизмы контроля и модули безопасности, в частности, контроль наличия сканированной копии представленного документа, подтверждение операций в системе с использованием квалифицированной электронной подписи (КЭП), идентификация пользователя при получении выписки на портале с использованием КЭП, автоматический “LOG-OFF” при наличии программного обеспечения удаленного управления и неактивности пользователя в системе, в свою очередь будет способствовать в противодействии рейдерству”, – отметил Денис Малюська. Как сообщается, другими преимуществами обновленного ЕГР являются: возможность формирования запроса на выдачу копий документов из регистрационного дела;наличие словаря административно-территориального устройства с возможностью избрания улиц из перечня, что обеспечивает единый подход при вводе адреса;обновленный атрибутивный состав форм для внесения информации, в частности появились дополнительные поля для внесения необходимой информации в ЕГР;создана новая сущность – “конечный бенефициарный владелец”, тем самым улучшено качество внесения данных о конечных бенефициарных собственниках путем их четкого структурирования и отделения от учредителей, что, в свою очередь, позволяет размещать информацию в отдельных блоках при предоставлении сведений из ЕГР или публикации в открытых данных. Также в обновленном ЕГР предусмотрена техническая возможность его дальнейшего совершенствования и доработки. Стоит отметить, что Денис Малюська на своей странице в соцсети Facebook отметил, что внедрение обновленного ЕГР в промышленную эксплуатацию планируется завершить раньше 16 августа. “Мы планируем включить новый ЕГР ранее 16 августа, но даже Илону Маску не все удается с первого раза и в установленный срок, поэтому взяли немного с запасом”, – написал министр в сообщении. Напомним, Министерство юстиции направило обращение в Офис президента, в котором рекомендует Владимиру Зеленскому применить право вето к недавно принятому Верховной Радой законопроекту об изменениях процедуры банкротства на период осуществления мероприятий, направленных на предотвращение возникновения и распространения коронавирусной болезни (COVID-19) – в Минюсте считают, что закон содержит массу нарушений действующего законодательства. Читайте: Минюст просит президента не подписывать закон о банкротстве предприятий во время карантина Фото: открытые источники.КиевVласть

За прошедшую неделю полиция Киевщины обнаружила 14 нарушений требований адаптивного карантина. По одному из фактов, когда на барже обнаружили около 300 отдыхающих, правоохранители открыли ряд уголовных производств. Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы ГУ Нацполиции в Киевской области.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  В ночь с 18 на 19 июля на территории местного водоема работники Вышгородского отдела полиции обнаружили переоборудованную речную баржу с отдыхающими. “Для развлекательных мероприятий на барже была установлена ​​аппаратура, иллюминация, мебель и оборудованная кухня. Всего на борту насчитывалось около 300 человек и обслуживающий персонал”, – сказано в сообщении. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться По мнению полицейских, организаторы своей противоправной деятельностью нарушили условия адаптивного карантина. Полицейские осмотрели судно и изъяли вещественные доказательства. По данному факту полиция открыла 6 уголовных производств, а именно по ст. 293 (Групповое нарушение общественного порядка), ч. 2 ст. 276 (Нарушение правил безопасности движения или эксплуатации железнодорожного, водного или воздушного транспорта), ст. 325 (Нарушение санитарных правил и норм по предотвращению инфекционных болезней и массовых отравлений), ст. 356 (Самоуправство), ст. 364-1 (злоупотребление полномочиями должностным лицом юридического лица частного права независимо от организационно-правовой формы), ч. 2 ст. 15 в. 417 (покушение на нарушение правил кораблевождения) Уголовного кодекса Украины. Полиция устанавливает круг лиц, причастных к организации деятельности ночного заведения на воде. Кроме того, 13 нарушений карантинных мероприятий полицейские обнаружили в Киево-Святошинском, Броварском, Обуховском районах и в Василькове, Вышгороде, Украинке, Белой Церкви и Бородянке. По всем фактам нарушений требований адаптивного карантина правоохранители составили в отношении владельцев и администраторов протоколы по ст. 44-3 (Нарушение правил карантина людей) Кодекса Украины об административных правонарушениях. Им грозит штраф от 34 тыс. гривен до 170 тыс. гривен. Полиция Киевской области отметила, что с начала карантинных мероприятий работники милиции составили 841 административный протокол по ст.44-3 КоАП. Напомним, за неделю с 13 по 17 июля сотрудники ГУ Госпродпотребслужбы в Киеве принимали участие в мониторинге соблюдения профилактических и противоэпидемических мероприятий 515 субъектами хозяйствования. В результате проверок был составлен 131 протокол за нарушение правил карантина людей. Читайте: Госпродпотребслужба призвала киевлян сообщать о некачественных антисептиках в столичных заведениях торговли и услуг Фото: пресс-служба ГУ Нацполиции в Киевской области КиевVласть

Департамента охраны здоровья Киевской горгосадминистрации (КГГА) приказал руководителям столичных коммунальных учреждений здравоохранения подготовиться к осенне-зимнему периоду 2020/2021 годов и отчитаться о проведенной подготовке. Среди прочего, в медучреждениях при необходимости должны провести ремонты медкорпусов, котельных, тепловых пунктов и утеплить помещения. Кроме того, с персоналом поручено провести противоаварийные тренинги. Об этом KV стало известно из приказа Департамента охраны здоровья КГГА от 9 июля 2020 года № 691 “О подготовке к осенне-зимнему периоду 2020/2021 годов учреждений здравоохранения, основанных на коммунальной собственности территориальной общины города Киева”. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Согласно документу, руководителям учреждений здравоохранения поручено утвердить план мероприятий по подготовке учреждений здравоохранения коммунальной собственности Киева к работе в осенне-зимний период 2020/2021 годов по прилагаемой форме. Прилагаемая форма предусматривает отчетность о запасе топлива в соответствии с техническими потребностями, подготовку машин и механизмов к работе в условиях пониженных температур, ремонт и тестирование различного оборудования, проверка технического состояния тепловых пунктов, проведение противоаварийных тренингов с персоналом, составление актов готовности систем теплоснабжения к отопительному сезону и прочее.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Кроме того, в медучреждениях при необходимости должны провести ремонты медкорпусов, котельных, тепловых пунктов и утеплить помещения.  Также руководство столичных медучреждений должно отчитаться перед горздравом о потраченных средствах на подготовку к осенне-зимнему периоду в разрезе бюджетных и привлеченных средств. Как сообщала KV, столичный горсовет на своем заседании 7 июля чуть было не передал государству  два коммунальных медучреждения – Центр микрохирургии глаза и перинатальный центр. Вопрос выносился на обсуждение депутатского корпуса как неотложный, соответствующие проекты решений даже не были согласованы профильной комиссией горсовета. Проблема заключается в том, что оба этих медицинских центра в свое время не были превращены горсоветом в коммунальные неприбыльные предприятие, как того требует реформа здравоохранения, из-за чего медработники с начала года не получали зарплаты. В итоге ряд депутатов потребовали от руководства Киева разобраться в том, почему не выполнялись отдельные решения Киевсовета о выделении этим заведениям бюджетных средств, и привлечь к ответу директора Департамента здравоохранения Киевской горгосадминистрации Валентину Гинзбург. Читайте: Нет больниц – нет проблем: почему киевляне чуть не лишились двух узкоспециализированных медучреждений Напомним, депутат Киевсовета Александр Бродский заявил, что к нему обращаются родители детей, находящихся в боксах инфекционного отделения Киевской городской детской больницы №2. По их словам, уже два месяца детям не дают первых блюд, в рационе отсутствуют витамины. Кроме того, в боксах инфекционки детской больницы якобы уже продолжительное время нет горячей воды. Читайте: Киевляне жалуются на отсутствие нормального питания и горячей воды в инфекционном отделении Киевской городской детской больницы №2 Фото: соцсети КиевVласть

11 липня 1941 року розпочалася героїчна оборона Києва від німецько-фашистських загарбників. Мовчать в боях знищені ДОТи, в них кров’ю захлинулася війна. Бувають безіменними висоти, але всі солдати носять імена!.. Повинні носити, адже до тієї миті, коли смерть торкнулася до нього своїм крилом, у бійця було ім’я й прізвище. Недаремно кажуть: “Хто вистрілить у своє минуле з пістолету, тому майбутнє відгукнеться гарматою”. Столиця України з самого початку війни стала прифронтовим містом. 22 червня, на світанку, о 3.15 вона зазнала нападу фашистських бомбардувальників – перші бомби впали на Дарницю та Святошино - та всупереч планам гітлерівського командування, місто-герой на Дніпрі відбивало атаки ворога понад 70 днів. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   11 липня 1941-го німецькі війська 6-ї армії Вермахта під командуванням генерала Паулюса підійшли до північно-західної околиці Києва. На підступах до річки Ірпінь, сіл Білогородка, Буча, Ірпінь, Мостище розгорнулися жорстокі бої. Але взяти Київ з наскоку не вдалося. Ворог рушив в обхід, прориваючись  до Києва через Фастів і  Васильків. 30 липня противник наніс сильний удар силами трьох піхотних дивізій 29 армійського корпусу. Атаку німців повинні були стримувати зведений загін генерал-майора Мотикіна: 147  і 175 стрілецькі дивізії з частинами підсилення, спираючись на ДОТи  КіУР, гарнізони яких на даній ділянці фронту складалися з бійців 28-го окремого кулеметного батальйону (опб).  Щоб захистити столицю своєї Батьківщини, 200 тис. киян влилося до лав Червоної Армії, 90 тис. – у народне ополчення і винищувальні батальйони. На заводах і фабриках вироблялася бойова техніка, боєприпаси, ремонтувалася зброя. Загони народного ополчення і винищувальні батальйони брали активну участь у боях. У тилу ворога на Київщині розгорнули боротьбу 20 партизанських загонів.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться У місті було створено 13 винищувальних батальйонів і 19 загонів народного ополчення загальною кількістю 32 805 чоловік. Разом з воїнами Південно-Західного фронту вони в першій половині серпня 1941 р. зуміли зупинити ворожий наступ на Київ. Стійкість і героїзм киян змусили гітлерівське командування відмовитись від плану швидкого захоплення міста. Втративши  понад 100 тис. солдат і офіцерів, німецька армія призупинила наступ. На превеликий жаль, у так званому “Київському котлі” загинуло близько 700 тисяч (за неповними даними, не рахуючи мирного населення) оборонців Києва. Оборона Києва сковувала дії противника на центральній дільниці радянсько-німецького фронту, Південно-Західний фронт загрожував правому флангу групі армій “Центр”, що рвались до Москви. У цих умовах німецько-фашистське командування нанесло удар по флангу Південно-Західного фронту, глибоко обійшовши його війська з тилу і, поступово захоплюючи один за другим українські міста, 10 вересня розпочали форсування Дніпра. У ніч на 15 вересня німецькі війська в районі Лохвиці з’єдналися, замкнувши кільце оточення. В оточення в районі Києва потрапили 5-а, 37-а, 26-а, частина 21-ї та 38-ї армій і окремі частини фронтового підпорядкування, штаб і Військова рада Південно-Західного фронту. Тільки 17 вересня Ставка дозволила залишити Київ. 19 вересня, після відходу радянських військ, гітлерівці зайняли Київ. Катастрофа Південно-Західного фронту стала наслідком некомпетентного керівництва Сталіна і повністю підпорядкованій йому ставки Головнокомандування. Хоча оборона Києва закінчилася трагічно, вона мала велике політичне і віськово-стратегічне значення. Радянські війська більше ніж на два місяці затримали просування гітлерівців на схід, на Лівобережну Україну і Донбас, що дало можливість евакуювати в тил багато людей, підприємств, цінного майна і виграти час для мобілізації сил. Героїчна оборона Києва значною мірою сприяла зриву планів керівництва фашистської Німеччини на швидке захоплення Москви і “блискавичне” завершення війни.  Найбільше оборонялись такі регіони Києва: Святошино, Феофанія. Голосієво, район Конча-Заспи. Та найжорстокіші бої були точилися  в Голосієво аж до села Віта-Поштова (особливо на ділянці Юрівка -Гатне-Чабани) та поблизу хутора  Мриги . Київський укріпрайон Упродовж 1929-1941 років уздовж західного кордону СРСР будувалися укріпрайони. Це смуга місцевості, обладнана системою довготривалих і польових фортифікаційних споруд, підготовлена для тривалої оборони. Укріпрайони будували вздовж кордонів, у глибині радянської території. Цей ланцюг укріплень довжиною 1200 кілометрів називався "Лінією Сталіна”.  Київський укріпрайон (скорочено КиУР) будувався впродовж 1929-1935 років. Він охоплював Київ напівколом, спираючись флангами на р. Дніпро. Його перша смуга проходила на півночі і заході від сіл Бірки і Демидів уздовж правого берега р. Ірпінь (природного протитанкового рубежу) до села Білогородка, потім повертала на південний схід до сіл Тарасівка, Юрівка, Кременище, Мриги. На півдні частина ДОТів була вписана в залишки стародавнього "Змієвого валу".  Загальна протяжність переднього краю Київського укріпрайону —  85 кілометрів, всього було побудовано 250 довготривалих вогневих (огневих) точок (дотів). Вогневі точки об'єднувалися в опорні пункти по 6-15 дотів. Проектна автономність споруд була різна. Одні могли стримувати натиск декілька днів, інші – кілька місяців. Укріпрайон мав свою електростанцію, була загальна система енергопостачання, запаси продовольства. Вода в ДОТи надходила з артезіанських свердловин. До системи оборони також входила мережа великих і малих водойм. Понижені місцевості системою шлюзів при необхідності затоплювалися чи перетворювалися в болота. Приміром, обстрілявши ворога з флангу, бійці відходять до лісу між мінними полями під прикриття замаскованих вогневих точок. Великі частини можуть спеціально заманюватися під вогонь кількох ДОТів, – у так званий вогневий мішок. Укріпрайон – це система укріплень, залізобетонних і земляних, у комплексі. Якщо у траншеях сидить піхота, у бліндажах захована артилерія, тоді ДОТи мають значеня. А без підтримки ДОТ самостійно може вести бій усього кілька годин... Із близько 250 ДОТів, можна сказати, по-справжньому боролися, брали участь у бойових діях 52-54. Це від Конча-Заспи і не далі залізниці біля Тарасівки та  Білогородка й ДОТи на березі р. Ірпінь. Найкрупнішою і найбільш складною в інженерному плані спорудою КиУР був підземний командний пункт (далі – КП) завглибшки 65 метрів, побудований у Святошино. Цікаво, що за деякими відомостями дослідників, німці за два з гаком роки окупації Києва КП так і не знайшли. КиУР зустрів перші фашистські бомбардування 22 червня не у найкращому стані; до його гарячкового відновлення заходилися лише на третій день війни. З 30-го червня на будівництво укріплень довкола Києва було виведено понад 50 тис. киян, а у найбільш напружені дні з 3-го по 6-те липня – близько 160 тис. Працювали у тяжких умовах, ночували на місцях робіт, під обстрілом та бомбардуванням. Таким чином було споруджено близько 750 дерево-земляних ДЗОТів, 30 км протитанкових ровів, 10 км ескарпів, встановлено 15 км мінних полів та десятки км колючих загороджень у три ряди, в т.ч. 16 км електрифікованих. Влаштовувались окопи для застарілих танків, непридатних для повноцінної участі у бойових діях. На Ірпені в районі Димерського шосе було споруджено дамбу, яка значно підняла рівень води і затопила річкову долину. Іншими словами, місцевість навколо річки стала непрохідною для німецьких танків. Необхідно було в найкоротші терміни підготувати польові укріплення,  які складалися з 3-х ліній оборони. Перша лінія оборони йшла по р. Ірпінь до села Білогородка, проходила поблизу с. Віта-Поштова,  Юрівка, Тарасівка. Гатне. Чабани, Кременище, Круглик, Лісники, Мишоловка,  Мриги і впиралася в р. Дніпро.  Друга лінія: м. Вишгород – Пуща-Водиця – Біличі – Микільска Борщагівка – Пост-Волинский – Чоколівка – Голосіївський ліс. Третя  лінія – околицею міста.   Через неузгодженість дій окремих підрозділів, відсутність оперативного зв’язку, під час підготовки оборони Києва було багато безглуздих жертв. Ось деякі з повідомлень саперів:  “29.7 из 2 роты 246 ОСБ в районе ЮРОВКА подорвалось 5 человек. (Тяжело ранены). Место минного поля нигде не зафиксировано и неизвестно кем это минное поле установлено. По данным, требующим проверки, в районе ЮРОВКА минные поля устанавливал 4 участок 77 УНС. Не закончив работы, в связи с новыми формированиями Оборонительного строительства, 4 участок б.77 УНС не сдал минных полей частям обороняющим эту местность. По этому факту ведется расследование. При заряжании деревянных мин в КиУРЕ было 3 случая взрыва с жертвами, вследствии слабой подготовки личного состава к этим работам. Установленные деревянные противотанковые мины по образцу ТМД-40 самовзрываются вследствии деформации деревянного корпуса от коробления, что вызывает выдергивание чеки взрывателя. Коробление произошло вследствии высыхания мин после дождя. Втечении 28 и 29.7 было 4 случая самостоятельного взрыва мин ПТМ / в КиУРе”... — Инженерное управление Юго-Западного фронта; генерал-майор инж. войск Ильин-Миткевич, Инженерная сводка с 27.07.1941 г. по 30.07.1941 г.” Після першої невдалої спроби  взяти Київ 11-13 липня фашистське командування кілька тижнів накопичувало сили і вибирало напрямок для штурму. Київ зазнавав бомбардувань, гарячково йшла евакуація. 30-31 липня під стрімкими ударами ворога, незважаючи на тилові загороджувальні загони НКВС, панічно покинули позиції виснажені й здеморалізовані оборонці сіл Ходосівки й Тарасівки. 1 серпня з ряду розрізнених частин, в т.ч. гарнізону КиУР, почалось формування 37-ї армії під орудою генерал-майора Андрія Власова, що пізніше увійшов в історію як командувач сумнозвісної антирадянської РОА (Русской освободительной армии). Згодом чисельність захисників міста сягнула близько 90 тис. бійців. Того ж дня німці завдали нового удару на широкій дільниці Білогородка – Юрівка – Ходосівка – Мриги. На 8 серпня фашисти вже вдруге планували провести на Хрещатику парад перемоги. Проте оборона трималась стійко. Вночі у Голосіївському лісі було скинуто ворожий десант, але рота народного ополчення знищила його. Вранці 3 серпня ворог здійснив потужну артилерійську та повітряну підготовку і завдав удару вздовж Одеського шосе. На 5 серпня першу лінію оборони було прорвано, німці захопили Чабани, Хотів, Віту-Литовську (нині – Чапаївка). Інші села по кілька разів переходили з рук у руки. 6 серпня німецький десант захопив станцію Жуляни, яку вдосвіта наступного дня відбив наш бронепоїзд. Після війни у деяких громадян побутувала думка, мовляв, українці — зрадники, здали без бою "Матір городів руських" Прорахунки вищих чинів Червоної Армії в перші місяці війни радянськими істориками і політпрацівниками ніби нівелювались, численні жертви — применшувалися або взагалі не згадувалися. "Батько народів" у перші дні війни отримував доповіді про здачу все нових населених пунктів і захоплення німцями величезних за площею територій. Незважаючи ні на чию думку і не вірячи у великі втрати, він вимагав одного — стояти на смерть і відкинути фашистів. На той час Південно-Західним фронтом командував генерал-полковник Кирпонос – досвідчений воєначальник, вмілі дії якого не призвели в перші місяці війни до оточення військ фронту і здачі Києва. Організована у найкоротші терміни оборона міста розладнала план блискавичної війни, розроблений німецьким командуванням. Київ героїчно бився більше двох місяців. Бійці і командири Київського укріпрайону стояли до останнього. І не їх провина, що, фанатично не бажаючи втратити Київ, Сталін віддав наказ про відведення військ за Дніпро надто пізно. Німецькі танкові частини, зняті з Московського напряму, разом із танковою групою Клейста замкнули кільце навколо частин Південно-Західного фронту. У полоні опинилися сотні тисяч (за деякими даними понад 500 тисяч) військовослужбовців, було залишено величезну кількість техніки і боєприпасів. На Лівобережній Україні практично не залишилося військових формувань, здатних стримати німецький наступ. Такої катастрофи Червона Армія ще не знала. Хто ж винен? Ярлик зрадників був навішений радянською пропагандою (і не скоро знятий) на солдатів і офіцерів, що потрапили у полон. Перші бої для дотів почались 11 липня 1941 року на західних підступах до міста. З німецькими танками, що наступали по Житомирському шосе, билися ДОТи Центрального опорного пункту (№№ 408, 409, 410, 411, 412). Необхідно відзначити, що в той важкий час на позиціях КиУР знаходилися нечисленні штатні підрозділи укріпрайону (3 кулеметних батальйони) разом з кількома артилерійськими та протитанковими дивізіонами, курсантським артполком, полком НКВС, танковим полком без танків і кількома стрілецькими батальйонами. У другій і третій лінії оборони були розміщені слабко озброєні загони народного ополчення. На другий день боїв німці перенесли основний удар в район села Білогородка. Танки не змогли подолати затоплену заплаву р. Ірпінь, а мотопіхота була зустрінута вогнем частин КиУР за підтримки Білгородського опорного пункту (№№ 379, 382, 384, 402, 403).  Для боротьби з ДОТами 71-а  німецька дивізія задіяла важку артилерію, 1 дивізіон і 1 додаткову батарею (нім. Entgiftungsbatterie) реактивних мінометів Nebelwerfer ), самохідні установки залпового вогню Wurfrahmen-40  з запальними реактивними снарядами, штурмові групи, озброєні вогнеметами, вибухівкою і гранатами, а також штурмові гармати (Stug III). Під сильним вогнем піхота польового заповнення КіУР відступала, кидаючи напризволяще гарнізони ДОТів і ДЗОТів. Таким чином німецькі штурмові групи, використовуючи мертві простори, безкарно підбиралися до ДОТів і закидали їх гранатами та димовими шашками. 5-6 серпня 1941 року німці прорвали першу лінію оборони, і 8 серпня були вже в районі Жулян, Голосіївських висот і Лисої гори. Кадрові частини і ополченці, які постійно поповнювалися, досягли чисельності приблизно 86 тис. Вони могутнім контрнаступом відкинули німців від Києва. Наші частини почали відходити за хутір Чабани. Місцями виникла паніка. Але радянське командування вжило енергійні заходи до відновлення положення: пошарпані роти і батальйони приводилися в порядок, вводилися резерви, організовувалися контратаки, посилилися дії радянської авіації в районі села Віта-Поштова. 5 серпня 44-а німецька кулеметна дивізія, взявши села  Юрівку й  Гатне, почала наступ уздовж Дніпра в районі Кременище – Хотів. До кінця дня, незважаючи на знищення 15 ДОТів і ДЗОТів, 3 танків і захоплення 550 полонених і 1 зенітної гармати, 95 пд загрузла в 1-й лінії оборони КіУР. Особливо дошкуляв німцям ДОТ № 186 на околиці Чабанів.  Німці змушені були скинути темп наступу, щоб не оголяти фланги. Проте їм вдалося взяти штурмом хутір Чабани і знищити 2-й батальйон 132 танкового полку (танкісти воювали вже без своїх броньованих машин), 147-ї  стрілецької дивізії.  У цьому жорстокому бою радянські війська зазнали  тяжких втрат ( багато вбитих і поранених, близько 200 полонених). Захисники ДОТу № 186 трималися з останніх сил. До тієї миті, поки німці не підігнали впритик до залізобетонної фортеці танк, підвівши його вихлопну трубу до амбразури ДОТу й пустивши чадний газ. Кілька останніх живих захисників  довготривалої вогневої точки задихнулися. Але не здалися. Один з найгероїчніших, котрий не дав помінятися ходу історії, особливо відзначився у обороні Києва – це 106-й ДОТ, що знаходиться на болоті поблизу хутора Мриги. За рахунок природних перешкод, та ще й ліс замінований був, цей ДОТ 6 годин стримував батальйон піхоти. Німці його все-таки взяли, але за цей час наші сили підтяглися. Підійшов загін генерала Матикіна, і з флангу в більш стійке положення стали частини 147-ї дивізії Потєхіна. Коли б не героїчний опір 106-го ДОТу, німці буквально за 5 годин могли бути біля київських мостів". У 1941-му році маршал Жуков, намагаючись уникнути оточення, пропонував Сталіну залишити столицю України. Вождь не зрозумів командуючого. Жуков відмовився взяти на себе відповідальність за наслідки, і був звільнений за власним бажанням. Оговтавшись від невдачі у південному секторі, німці 24 серпня досягли північних рубежів КиУР, таким чином, створивши суцільний фронт облоги укріпрайону. Вони неодноразово намагалися переправитися через Ірпінь. Атаки відбивалися дотами 161 окремого кулеметного батальйону і стрілецькими підрозділами в районі сіл Мощун, Гута-Межигірська та інших місцях. Запеклий опір, що здійснювався 37-ою армією, до складу якої входили всі частини Київського укріпрайону і п'ять стрілецьких дивізій, змусив німецьке командування відтягти частину сил групи армій "Центр" і зробити глибокий обхід КиУР з півночі і півдня. Командувач 2-ою танковою групою генерал Гудеріан — ідеолог німецьких бронетанкових військ, категорично не бажав знімати свої танки з головного московського напряму, але рішення Гітлера направити танки в обхід Києва потрібно було беззастережно виконувати. В середині вересня німецькі танкові групи з'єднались в районі Лохвиці (Полтавська область), внаслідок чого 4 радянських армії, зокрема 37-а, були оточені. Фашисти почали свій останній наступ на нечисленних захисників міста. Німцям вдалося форсувати на північній ділянці КиУР річку Ірпінь, внаслідок чого наступного дня були захоплені Пуща-Водиця і Вишгород. Наказ Верховного Командування про відведення від Києва військ був відданий вночі 17 вересня 1941 року. Практично ж, війська почали відводити за Дніпро лише 19 вересня – в той час, коли німці вже входили до Києва. Таким чином, героїчна оборона Києва тривала 71 день. Пошарпані в боях, розчленовані німецькими танками на окремі групи частини Південно-Західного фронту намагалися вирватися з оточення. Без пального було покинуто техніку, закінчувалися боєприпаси. Багатьом із захисників Києва так і не судилося вирватися з Супійських та Трубіжських боліт, а тих, хто не прийняв смерть, чекав довгий німецький полон. За підрахунками військових істориків тільки під Києвом німці втратили близько 100000 чоловік убитими і пораненими. Тривала і наполеглива оборона Києва зіграла важливу роль у зриві німецького плану "блискавичної війни" і затримала наступ фашистів на Москву. Відмова здати Київ навряд чи мала під собою ідеологічне чи політичне підґрунтя – пересторогу проти утворення незалежного українського уряду під німецьким протекторатом. Очевидно, Сталін не міг повірити у можливість взяття Києва, як і взагалі не вірив у можливість гітлерівського нападу. Не вірив, що німці зможуть пройти укріпрайон, хоча знав про безславний кінець подібної французької Лінії Мажіно Втім, Київ був приречений державою на страждання і у разі блокади, подібно до Ленінграда. Чи робилось це навмисно? Можливо, як колись казав один дотепник, це було гірше за злочин – це була помилка.  Зі спогадів ополченки Іващенко (Мартиненко) Надії Олексіївни. Записаних юними журналістами “ІТА ЮН-ПРЕС”  у 2005 році "…У 1941 році мені було 17 років. Я працювала на Київській кондитерській фабриці ім. К. Маркса, директором якої був Слобідський Наум Наумович. Я без відриву від виробництва закінчила курси сандружинниць і готувалася вступати до медичного технікуму. 22 червня, в неділю ми  збиралися зустрітися з  друзями на стадіоні “Динамо”.  Але на світанку Київ почали бомбити, а о 12. 00 по радіо прозвучав виступ Молотова із зверненням до радянського народу про те, що фашистська Німеччина почала війну проти Радянського Союзу. Я прийшла у понеділок на фабрику і була взята як сандружинниця на казармений стан. Нас, 10 дівчат, відправили допомагати в госпіталь на Дягтерівській, 1, куди почали привозити  поранених солдатів із західних областей України.  Поруч із госпіталем було танкове училище, на Дягтярівській 13/15. Усіх курсантів відправили на оборону Києва, а поранених привозили сюди. Ми з дівчатами здавали кров для поранених бійців.  А через два тижні нас відправили на укріплення південних рубежів на околицю Києва в район Віти-Поштової, Китаєва, Протасового яру, Голосіївського лісу та Корчуватого. Спочатку ми тримали оборону в районі Лисої гори у складі винищувального батальйону під командуванням директора фабрики Наума  Слободського та політрука Марка Котляревського. Крім усього іншого вони займалися евакуацією архівних документів району, евакуацією родин працівників фабрики. На нашій фабриці працювало 5000 людей і половина одразу пішла на оборону Києва. Мені видали військову форму,  санітарну сумку і гвинтівку. Моїм завданням було надавати першу медичну допомогу й слідкувати,  де проривалися німецькі танки чи танкетки й швидко доповідати командиру.  З нашого боку танків не бачила, тільки танкетки, швидкі такі, а ще – гармати, але  не стільки як у німців. Нас постійно перекидали з місця на місце. Копали протитанкові рови, будували ДОТи, ДЗОТи та бліндажі. Керували цими роботами кадрові військові та вояки НКВС. Поруч з нами  оборону Києва тримали робітники заводів “Більшовик” та “Ленінська кузня”, студенти й викладачі університету, педінституту та сільльгоспінституту, багатьох інших підприємств, всі вони вливалися у ополченські батальйони, які вели запеклі бої з німцями. Також тут стояли на смерть солдати усіх національностей з усього Радянського Союзу, і  частини НКВС з Києва, які брали участь у боях. Ми були озброєні гірше за німців. Трохи пізніше, коли почали підкидати сили до Києва, то почали з’являлися сильніші частини. Німці обстрілювали нас з мінометів, гармат, літаки ходили бомбити Київ. У 20-х числах липня у напрямку Мишоловки німці прорвалися до Києва, де ми утримували оборону. Це був район Корчувате-Віта-Поштова-Голосіївський ліс. Тут зав’язався жорстокий бій, в якому брав участь і наш батальйон ополченців. Було дуже багато вбитих і поранених. Я разом з іншими санітарами  повзала під кулями і кулеметним вогнем, витягала поранених і надавала допомогу. Було дуже важко і страшно. Це було моє перше бойове хрещення. Коли закінчився бій і німці були відбиті, хто лишився живий з нашого батальйону повертався у штаб, який знаходився по вул. Голосіївській, 177. Я залишилася допомагати нашим пораненим бійцям і командирам. Мене у штабі зарахували вбитою. Коли я повернулася, була і радість і сльози. Через день ми знову зайняли оборону на попередніх позиціях і утримували до кінця, 72 дні. Відходили ми, хто залишився живий, 19-го вересня. Знову опинилися  на Лисій  горі.  Там були порохові склади, які охоронялися, склади знаходилися також біля гори та на сусідній Чорній горі. Поблизу Лисої гори жили люди в сільських будиночках, а на саму гору не дозволяли ходити. 19 вересня, коли надійшов наказ залишити Київ, ми відходили у напрямку Лисої гори до Дніпра, через міст. Навкруги  все горіло. Цивільне населення і військові йшли без кінця, не зупиняючись.  Ми потрапили у суцільний потік: танки, гармати, кулемети – все оте тягнули кіньми на міст, який називався пішохідний. Він був перед залізничним, оце де зараз побудований міст Патона.  Бики були цегляні та бетонні, а настил був дерев’яний. І тільки ми встигли перейти,  як його висадили у повітря і усі ті кулемети, підводи, гармати і всі оті люди військові та цивільні пішли у воду. Бо відступали неперервною колоною. Люди кричать і коні іржуть міст весь палає, люди кидаються у воду з мосту. Все горить, це був жах... Ми відходили до Броварів, німці незважаючи на те що сутеніло нас постійно обстрілювали. Ми примкнули до регулярної армії і йшли з ними. Там уже всі змішалися, але багато було ополченців. Коли стемніло, німці обстрілювали нас вже з лівого берега, бо переправлялися десь в районі Василькова і Обухова. Вони брали нас у кільце, щоб не дати нам відступати. Ми дісталися до Броварів, обійшли його кільцем та під постійним німецьким обстрілом ми відходили до Борисполя. Бориспіль був вже зайнятий, то ми обійшли його охопленого боями та встигли дійти до Борщів... Дійшли до села Борщів і попали у оточення.   Пам’ятник радянським бійцям, що потрапили в оточення у с. Борщів Тут точилися жорстокі бої і була справжня бійня. Вся земля була покрита убитими і пораненими і залита кров’ю. Там річечка була Трубіж, вона була уся залита кров’ю та переповнена трупами. Йшли бої ,наші намагалися прорватися. Мені доводилося повзати під обстрілом і витягати поранених з палаючих хат, бо німці підпалювали трасуючими кулями хати, в яких знаходилися поранені солдати і жінки з дітьми, і надавати допомогу. Це страхіття повік не забути. Я пам’ятаю все. У нас уже не було чим оборонятися, мої санітарні сумки були порожні. Чим я могла допомогти пораненим? А скрізь лежать люди і кричать: “Сестричко, допоможи!”.  Я плачу, що не можу допомогти... Я просила, якщо хтось залишиться у живих, а я буду поранена, щоб мене тоді пристрелили.  Наразі неподалік розірвався снаряд і мене відкинуло, і я знепритомніла. Подумали, що я вбита, так  мене  й залишили. А я була тяжко контужена. Тут же геройськи загинули директор нашої фабрики Наум Слободський і політрук Марк Котляревський. Я ж посеред ночі отямилася і поповзла на городи,  до палаючих хат.  Дорогою загубила і документи, й сумку – все згоріло. Біля дороги на мене наткнувся німецький патруль й потягли мене в колону полонених і погнали в   Дарницький концтабір. Він був у лісі, оточений колючим дротом. Туди всіх зганяли. А селяни з найближчих сіл сходилися та казали, що оце мій брат чи чоловік, то їх ще відпускали. Дивом мені вдалося звідти вибратися. Одна селянка принесла мені піджачок, курточку дала, спідниця у мене була військова така синя та гімнастерка. Вона сказала, що я її донька, випросила мене у вартових. Я дійшла до Дніпра. Труханів острів був спалений, але цивільних людей, які вибиралися з оточення, переправляли човном на правий берег з Труханового острова. Я дійшла до Києва, який був вже зайнятий німцями. На КП у всіх перевіряли документи, а в мене їх не було. Далі вже була інша сторінка – життя в окупованому Києві...” Шляхами мужності, болю і слави Кілька років поспіль юні журналісти ІТА “ЮН-ПРЕС” брали участь у молодіжній експедиції “Шляхами героїв”, організованій  Київським обласним Центром сприяння розвитку молоді Київщини. Ми розділилися на дві групи. Одна пішла за маршрутом “Пуща-Водиця – Горенка – Мощун – Романівна — Стоянка — Білогородка”, друга вирушила південною частиною маршруту: Мриги- Конча-Заспа – Хотів – Ходосівка – Гатне – Круглик – Віта Поштова – Юрівка – Тарасівка — Білогородка. Зустрілися групи через три дні поблизу села Білогородка. Північна група  розпочала свій шлях по ДОТах, які раніше прикривали Варшавську дорогу в районі Гостомельського моста через р. Ірпінь, а також ділянку між селами Горенка і Мощун.  Перший зруйнований кулеметний ДОТ № 478 можна побачити приблизно за 400 метрів південніше Гостомеля біля Варшавської траси. Південніше від моста через р. Ірпінь, на пагорбі бовваніє великий чотириамбразурний двоповерховий командно-спостережний дот. У тильній його частині є дві амбразури для прикриття входу в споруду. На другому поверсі розміщувалися кімната для відпочинку гарнізону. На жаль, сьогодні споруда засипана сміттям, битим склом, стіни вкриває шар сажі від  вогнищ. У лісі між селами Горенка і Мощун,  у непролазних нетрях  триамбразурний ДОТ № 502. Він повністю заріс мохом і має екзотичний, навіть таємничий вигляд. На тильній стіні час ще не стер нерозшифроване скорочення "МЮД" і римську цифру "ХVІІ". Південна  частина 1-ї лінії оборони Києва насичена оборонними спорудами КиУР, так, що пройти її всю за відведені 2-3 дні було б нереально. Розпочали подорож від напівзруйнованого ДОТу в Конча-Заспі,  поблизу хутора Мриги. Опорний пункт "Мриги" – це група з 9 ДОТів, розташованих на південних підступах до міста в історичній місцевості Конча-Заспа та навколо хутора Мриги,  гарнізони яких входили до складу 5-ї роти 28-го окремого кулеметного батальйону (окб).  КП – ДОТ № 107. Гарнізони взаємодіяли зі стрілецькими підрозділами генерала Матикіна, командний пункт якого знаходився в Лисогорському форті.  Це місце – одна з перших впорядкованих ділянок Поясу бойової слави Києва. Створили і доглядають за нею протягом багатьох років пошуковці київського заводу "Радар" (в минулому – "Комуніст") та жителі селища Конча-Заспа. Керівник пошукової групи О.В. Кравченко провів значну роботу по благоустрою оглядових майданчиків, викарбував на стінах ДОТів влучні назви "Непокоренный", "Упорный", "Непреклонный" та інші. П'ять днів, з 31 липня по 4 серпня, бійці і командири зведеного загону генерала Матикіна та гарнізони ДОТів стримували наступ ворога. Атаки закінчувались рукопашними сутичками. Штурмові групи німців обходили ДОТи і просувались у глиб нашої оборони. ДОТи чинили опір і в оточенні, а гарнізони двох із них – №№ 102 і 103 – підірвали себе, не бажаючи здаватись у полон. Підтримані вогнем артилерії Дніпровського загону кораблів, матикінці зупинили ворога, а потім і відкинули його. У результаті жорстоких боїв у загоні залишилося не більше 300 бійців і 3 гармати, самого генерала було тяжко поранено. Також успішно діяли війська на суміжних ділянках. В результаті контрнаступу 11-16 серпня 37-а армія відкинула німців за межі першої смуги оборони Києва. Пройшовши Конча-Заспою, побувавши біля меморіалу із складених солдатських касок, братських могил  і каплички з викарбуваними словами великого полководця Олександра Суворова: “Війна не закінчиться до тих пір, доки не буде поховано останнього загиблого солдата”, ми вийшли до села Кременище. ДОТ під селом Кременище мав номер 131. На відміну від інших вогневих точок, не бетонний, а сталевий. Офіційна версія його участі в обороні Києва така. У серпні 1941-го він відбив всі атаки німців. Чотири доби гітлерівці не могли підійти до нього. Оборону в ДОТі тримали 11 чоловік з 3-й бригади ВДВ під командуванням лейтенанта Василя Якуніна. Здатися вони відмовилися. Німці зрівняли село з землею, підігнали вогнеметні танки і знову запропонували здатися. Знову – відмова. Тоді амбразури почали поливати напалмом, поки ДОТ не розжарився до червоного. Усі захисники ДОТу загинули. Поряд із ДОТом стоїть пам'ятний знак, який увічнює подвиг кулеметників, а в центрі Кременища – могила лейтенанта Якуніна, сержанта Максимова та тринадцяти невідомих воїнів. ДОТ 131 типу "Б", одна з унікальних споруд Київського укріпрайону, він міг би боротися дуже довго, якби піхота також сиділа в окопах. Снарядами у ньому вибито бронезаслінку однієї з тилових амбразур і навіть пробито товстелезне металеве міжповерхове перекриття. Поруч, у Лісниках, знаходиться не менш героїчний і трагічний  ДОТ типу "М2", але доля його оборонців на жаль, невідома. Ось ми біля ДОТу на околиці села Гатне (там ще зберігся пам’ятник бійцям КиУР).  Наступною нашою метою був ДОТ № 138, який на всіх картах пошуковців був зображений як цілий, триамбразурний. Але знайти його було нелегко. Натомість ми натрапили на віддалений ДОТ № 137, повністю зруйнований. Поряд із залишками споруди стоїть пам'ятний знак: "Тут у серпні 1941 року загинули солдати 28-го окремого кулеметного батальйону".  ДОТ № 186, який знаходиться майже в центрі села Чабани на південній околиці Києва, в серпні-вересні чорного від горя й гарі 1941-го мужньо стояв на смерть, тримаючи оборону Києва. До останнього бійця. Оперативне зведення штабу 37-ї армії на 12 серпня 1941 року: “ДОТ 186 знаходиться в оточенні. Йде запеклий бій з противником”. Бої місцевого значення… про них мало згадували, про них мало хто міг потім розповісти. 18 серпня 1941 р. радянським військам знову вдалося відбити у німців хутір Чабани і закріпитися в ДОТі № 186. Оборону цієї вогневої точки героїчно тримали аж до 19 вересня, до того моменту, коли німецькі війська взяли Київ. Захисники ДОТу № 186,  бійці 28 окремого кулеметного батальйону капітана Івана Кипоренка,  яким вдалося вціліти в “м’ясорубці” Київського укріпрайону, скоріш за все загинули в Баришівському “котлі”. Ні їхні імена, ні їхні долі невідомі. Понад 70 років героїчна фортеця стояла покинутою й бездоглядною. Починаючи з 60-х років ДОТ  використовувався як господарське приміщення. Завдяки цьому в ньому збереглися елементи внутрішнього обладнання, які на сьогоднішній день можна вважати поістині унікальними. Протиштурмові грати , посилені кільцями (таких в київському укріпленому районі) залишилося три;  бронезаслонка зразка 1929 року з оглядовими щілинами ( їх теж одиниці залишилися); бронедвері; бронезаслонка зразка 1930 року з унікальною, яка ніде раніше не зустрічалася фахівцям рукояткою овального виду; водяна колонка (ніде більше не збереглася); та головне – частина системи охолодження кулеметів (СОХЛАЖ), яка дивом збереглася.  З часом навколо нього виросли багатоповерхівки, а ДОТ, як самотній солдат, тримав оборону, зберігаючи пам'ять і останні крики своїх бійців. Оборону від людського бездушшя, від цинізму й несправедливості, від безпам’ятства.  Нарешті, на честь 69-ї річниці визволення Києва від німецько-фашистських загарбників Міжнародною асоціацією дослідників фортифікації “ЦИТАДЕЛЬ” та Чабанівською селищною радою його було відреставровано. Це третій ДОТ-музей, відкритий силами МАДФ “Цитадель” та селищними громадами Київщини . Ентузіасти  будують Пояс бойової слави по рубежах Київського укріпленого району (КиУР) разом з тими, хто не байдужий до нашої історії. Споруда ДОТу  № 127  виявилася однією з наймальовничіших та найзагадковіших в усьому КиУРі.  Його збудували в заплаві річки Сіверка, біля підніжжя схилу глибокої балки. У повоєнні роки тут спорудили ставок, який затопив нижню частину двоповерхової споруди, тому зараз до неї можна дістатись лише човном. Але навіть здалеку ДОТ, що височить над плесом, має вигляд гордого й величного. На схилах долини Сіверки розташовано дуже багато ДОТів. Серед них чи не найкраще зберігся 129-й двоамбразурний кулеметний капонір з п'ятикутною радянською зіркою. Неподалік дороги що веде від села Віта Поштова до села Круглик  - унікальний  чотириамбразурний двоповерховий ДОТ № 178 , який зберігся до наших днів. У бойовому відділенні можна побачити кріплення під металевий кулеметний станок системи Юшина й ніші, в які вставлялися патронні коробки. Нижній поверх, на який можна спуститися по залізних "скобах", — частково затоплений. Другий кулеметний ДОТ (№  179 типу “Міна”) був побудований за індивідуальним проектом. Довготривала вогнева точка поблизу Одеської траси, навпроти автобусної зупинки "Круглик". Зруйнований бойовий каземат на 3 амбразури був вписаний у пагорб. Основний і запасний входи сполучалися підземними галереями завдовжки понад 100 метрів. Крім того, був колодязеподібний лаз, по якому можна було потрапити з підземного ходу на вершину пагорба, де були позиції гаубичної батареї. Галереї використовувалися не тільки як ходи сполучення — в них також влаштовувалися притулки для людей, складські приміщення, встановлювалося допоміжне устаткування.  На згадку про героїчні дні війни біля доту був встановлений пам'ятник і  кілька пам'ятних знаків. У селі Круглик досить довго нам довелося шукати 152-й артилерійський дот, який став останнім у маршруті. А виною довгим пошукам стали карти, виконані пошуковцями, на яких 152-й було зображено практично в центрі Круглика, поряд з дорогою Хотів – Іванковичі. Але довготривалої споруди ми на цьому місці не виявили, причому навіть місцеві жителі стверджували, що ніякого доту тут ніколи не було. Спантеличені, ми попрямували до головного орієнтиру – "Змієвого валу", адже згідно з позначеннями на одній із карт, артилерійський дот був врізаний у це стародавнє земляне укріплення. Гарно побродивши біля валу, а потім біля Круглицьких ставків, ми вже не надіялись знайти споруду, коли раптом, попід дорогою Ходосівка – Віта Поштова, побачили табличку "Дот № 176". За нашими даними 176-й був двохамбразурним та майже повністю зруйнованим. Спочатку все вказувало на те, що це він і є, але, пройшовши трохи далі від дороги по залишкам "Змієвого валу", ми побачили напівкапонір з величезними артилерійськими амбразурами,  врізаний прямо в товщу валів древнього скіфського городища.. Отже, це і був 152-й дот. Чому його назвали 176-м невідомо... Наші сучасники не надто заморочуються збереженням пам’яті: на кришці ДОТу – якась напівзруйнована цегляна будівля, яка, вочевидь, слугує для  здійснення якихось сатанистських  обрядів або кримінальних розбірок. Всередині ДОТу до сих пір біля амбразури стоїть артилерійський станок. А над ним – напис: “Люди! Не чіпайте  пам'ять і не руйнуйте історію! Таких ДОТів більше ніде не збереглося!” Нижній поверх ДОТу затоплений. Цікава конструкція цієї фортифікаційної споруди. ДОТ відноситься до так званого типу фланкіруючого вогню. Тобто, стрільба ведеться не вперед, а в усі боки. Подібні об’єкти доставляли чимало клопотів наступаючим. Три ДОТи, які в с. Юрівка та на околицях, входили до опорного пункту "Крим". Перший кулеметний ДОТ № 201 знаходиться на південно-східній околиці села, між хатами. До другого доту — командно-спостережного пункту 28 окремого кулеметного батальйону (командир — капітан І.Є.Некипоренко) — легко знайти дорогу, завдяки дороговказам, встановленим у селі – двоповерховий, з двома трьохамбразурними бронековпаками. До наших днів вони зберегли вм'ятини, від німецьких куль і снарядів. Третій кулеметний ДОТ № 205, лейтенанта Вєтрова, знаходиться на північній околиці Юрівки. Його ще називають "Малою фортецею". Дот побудований за індивідуальним проектом і є наймогутнішою бойовою спорудою КиУР. Під час генерального штурму КиУР, який почався 31 липня 1941 року, ДОТ Вєтрова десять днів бився в повному оточенні. Коли гарнізон ДОТу деблокували, місцевість навколо нього була майже повністю переорана ямами від німецьких снарядів і бомб. З вершини пагорба, на якому покоїться прах полеглих в боях за Київ, в наш мирний час відкривається прекрасний краєвид на стародавню Турову долину. Звідси, через Тарасівку й Боярку ми вирушили на Білогородку.  На братській  могилі встановлено меморіальний знак на честь воїнів 206-ї стрілецької дивізії, які утримували тут оборону.  Берег р. Ірпінь. ДОТ № 402 збудований за індивідуальним проектом. Єдиний триповерховий. Підземні комунікації простягнулись майже на 500 м, верхня башта – на дві амбразури для ведення фланкуючого вогню. Два одноамбразурні каземати на урвищі Ірпеня. Два зручних входи до підземелля – з протилежного боку пагорба, за футбольним полем. На підході до шосе Київ – Житомир серед хащ руїни  ДОТу № 409, відомого як "ДОТ Цимбала",  командира 2-ї роти 193-го окремого кулеметного батальйону. Гарнізон ДОТу брав участь у відбитті першого наступу фашистів на Київ 11 липня 1941 р. Під мостом – кулеметний капонір. При виході на шосе Київ-Житомир праворуч – пам'ятний знак – два автомати ППШ – партизанам та народним формуванням, які брали участь в обороні. Навпроти – через дорогу – пам'ятний знак захисникам міста у вигляді викарбуваної на полірованому сірому граніті карти – схеми бойових дій у 1941 р. Перехід вздовж шосе до покажчика, до ДОТу № 417, на якому встановлена пам'ятна дошка з текстом: "На цьому місці у 1941р. на смерть стояли воїни 3-ї повітрянодесантної бригади". Поблизу уцілілого ДОТу № 401, з підземними галереями, з виходами до річки Ірпінь ми стали табором. У лісі проводили нічні й денні тактичні військові ігри. Зустрічалися з місцевими старожилами, які, будучи підлітками, брали участь у будівництві київського укріпрайону: рили окопи, траншеї, допомагали радянським бійцям, а потім йшли в партизани. 22 червня, о 4-й годині ранку ми спустилися в ДОТ, поклали квіти й згадали тих, хто стояв до загину на цих рубежах. А вранці на галявині біля доту зібралися старенькі дідусі й бабусі – учасники оборони Києва, народні ополченці, солдатські вдови з сусідніх сіл. Лунали пісні, спогади, й були “фронтові сто грамів”. Учасник оборони Києва, колишній директор школи із с. Шпитьки Іван Опанасович Герасименко попросив нас допомогти в пошуках матеріалів про ДОТ сержанта Медвідя.  Відомо, що 11 липня 1941 року бійці цього доту знищили три німецьких танки.  Старого солдата й історика цікавила подальша доля бійців. На жаль, сьогодні в Києві (та й в країні в цілому) не просто відсутня програма збереження пам’яті та історії 2-ї світової війни, а навіть свідомо знищується.  Особливо, що стосується І-ї лінії оборони м. Києва, реальних місць боїв за місто. Але пам'ять – це ми! Встановлення протитанкових “їжаків” на Брест-Литовському шосе (проспект Перемоги), навпроти заводу “Більшовик” Піхота РККА йде на позиції КиУР, в районі Голосієва, липень-серпень 1941 (РГАКФД) Дот №131 біля с. Кременище Дот № 106 – опорний пункт “Мриги” ДОТ 127 Памятний знак біля ДОТу 179 Один із входів у ДОТ 179 ДОТ 210 Наталя Плохотнюк, журналістКиевVласть