27 января 2021 года Агентство США по международному развитию (USAID) передало Киеву три аварийно-ремонтных автомобили и одну передвижную диагностическую лабораторию для оперативного выявления и устранения аварий на теплосетях города. Эти авто общей стоимостью 735 тысяч долларов – помощь от USAID – позволят КП “Киевтеплоэнерго” быстро восстанавливать теплоснабжения в помещениях киевлян после аварий на сетях. И помогут улучшить качество услуг для жителей города. Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы Киевской горгосадминистрации (КГГА).Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “Восемьдесят процентов тепловых сетей Киева – крайне изношены, потому что в их ремонт и замену десятилетиями не вкладывали средств. Поэтому, особенно во время отопительного сезона, у нас возникает много аварий. Помощь, которую оказывает USAID, позволит “Киевтеплоэнерго” оперативно выявлять и устранять аварийные повреждения на теплосетях и улучшит качество услуг для киевлян”, – сказал во время церемонии передачи авто мэр столицы Виталий Кличко. Аварийные машины укомплектованы современным копательным, режущим и сварочным оборудованием, а также переносным генератором, электроинструментом, защитным оборудованием, секциями трубопровода и клапанами. Передвижная лаборатория позволяет неинвазивно диагностировать, какие участки системы имеют высокий риск повреждения и требуют профилактического ремонта. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться “Эти автомобили увеличат предоставление бесперебойных и надежных услуг жителям Киева. Надежность, эффективность и доступность способствуют удовлетворенности потребителей, повышают вероятность своевременной оплаты счетов за полученное тепло”, – заявила временный поверенный в делах США в Украине Кристина Квин. Объем работ, который осуществляют переданные автомобили, позволит “Киевтеплоэнерго” восстанавливать теплоснабжения для потребителей в среднем на 2,5 часа быстрее, тем самым сокращая время отключений, уменьшая потери, эксплуатационные расходы и улучшая качество услуг по теплоснабжению. Дополнительная информация. 27 декабря 2018 КП “Киевтеплоэнерго” (KTE) и Киевская городская государственная администрация подписали Меморандум с Европейским банком реконструкции и развития, Международной финансовой корпорацией и Агентством США по международному развитию (USAID) о международном сотрудничестве в модернизации и развития сектора тепло- и электроснабжения м. Киева. После передачи объектов теплоснабжения в муниципальную собственность в 2018 году “Киевтеплоэнерго” начало сотрудничество с USAID для улучшения своих услуг. Читайте: “Киевтеплоэнерго” расширяет сотрудничество с USAID с целью привлечения международных инвестиций Фото: пресс-служба КГГА.КиевVласть

Минулого тижня комітет Верховної ради (ВР) з питань правоохоронної діяльності розглядав проєкти законів про зброю. Крім підтриманого комітетом проєкту закону №4335 (створений, ймовірно, прихильниками МВС для погіршення ситуації з цивільною зброєю в Україні), парламентарі розглядали і зареєстрований 24 листопада 2020 року альтернативний законопроект – №4335-1, ініціатором якого є депутат Андрій Шараськін (фракція “Голос”), відомий як “Богема” – учасник АТО, один з “кіборгів”, що захищали Донецький аеропорт. І, хоча комітет під головування Дениса Монастирського не підтримав проєкт закону №4335-1 (створений зброярською спільнотою, зокрема Українською асоціацією власників зброї (УАВЗ)), він все одно буде розглянутий депутатами у сесійній залі.  КиевVласть проаналізувала запропонований Андрієм Шараськіним законопроєкт №4335-1 “Про цивільну зброю та боєприпаси” та прийшла до висновку, що запропонований документ, хоч і містить певні негативні моменти, але все ж таки є значно кращим, ніж запропонований раніше законопроєкт №4335. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Короткоствольна нарізна зброя Почнемо з головного. Проєкт закону зазначає, що право на отримання категорії зброї С (короткоствольна вогнепальна зброя та зброя менш летальної дії) мають громадяни України, які досягли 25-річного віку та не менш, як п’ять років мають у законному користуванні цивільну вогнепальну зброю. Колектив авторів все ж таки вирішив, що перед придбанням пістолету людина має 5 років тримати в сейфі можливо непотрібну їй помпу або “мелкашку”. До того ж, фактично право на самозахист зі зброєю отримують лише ті, кому більше 25 років (депутати з подачі МВС пропонували взагалі 28 років). Це виглядає як примус до придбання непотрібного товару. Уявіть собі, що керувати автівкою дозволяли б лише після того, як людина 5 років була власником мотоциклу. І ніякі аргументи, що мотоцикл не потрібен, не діяли б. Нема мотоциклу – не буде автівки. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться “Ми свідомо йдемо на такий крок, щоб зняти шалене перенапруження, яке існує і в суспільстві, і серед депутатів. Ми маємо дати ВР бажаний компроміс. Коли протягом першого року зі статистики буде зрозуміло, що нічого страшного не відбувається, можна буде вносити зміни в цю позицію”, – прокоментував KV з цього приводу голова наглядової ради УАВЗ Георгій Учайкін. Великим плюсом цього законопроєкту є дозвіл носіння короткоствольної нарізної зброї, хоча й з певними обмеженнями (не більше однієї одиниці, місткість магазину не більше 20 набоїв, а загальна кількість набоїв в магазинах – не більше 40). Така зброя має носитись приховано від оточуючих, в спеціально пристосованих кобурах, зброярських сумках, забороняється її безпідставна, умисна демонстрація. Цікавим є й такий момент: на відміну від попереднього законопроєкту, в 4335-1 зарядженою зброєю називають зброю з патроном в патроннику. Отже, зброя з приєднаним магазином, але без патрону в патроннику не вважатиметься зарядженою. Відповідно, переміщення зброї без патрону в патроннику не вважатиметься носінням зброї. Окремо слід відзначити, що цей проєкт відносить до однієї категорії короткоствольну нарізну вогнепальну зброю та гладкоствольну короткоствольну вогнепальну зброю (менш летальної дії). Можна спрогнозувати, що таким чином стимулюється поступове виведення вогнепальної зброї менш летальної дії з обігу.  Крім того, цей законопроєкт нарешті вводить “зброя менш летальної дії”. Нагадаємо, що в сумнозвісному законопроєкті № 4335 її називають “травматичною”, що вводить в оману та не відповідає дійсності. Читайте: Георгій Учайкін: “Треба спитати в людей, чи хочуть вони мати право на збройний самозахист або цілком розраховують на захист поліції” Авторський колектив законопроєкту, поданого Шараськіним, не забороняє револьвери, вочевидь розуміючи, що в цьому немає жодного сенсу. Зрештою, ідентифікація зброї відбувається не лише і не стільки за гільзою, як за кулею. Відзначимо, що згідно цього законопроєкту, під час введення воєнного стану на території, де його впроваджено, носіння громадянами цивільної зброї категорії С не може буде обмежено. Вогнепальна зброя в цілому Також  пропонується дозволити володіння з 18 років довгоствольною гладкоствольною зброєю, пневматичною зброєю калібру більше 4.5 мм та швидкістю пострілу понад 150 м/с, зброєю під патрон “Флобера” калібру більше 4 мм.  Як видно з тексту законопроєкту, до зброї пропонується віднести пневматичну зброю калібру більше 4.5 мм та швидкістю пострілу понад 150 м/с, що виводить з-під удару власників більшості страйкбольної “зброї”. Правда, незрозуміло що робити з тими її зразками, котрі мають швидкість більше 150 м/с, а таких немало. Але це вже значне покращення в порівнянні з законопроєктом № 4335, де пропонується обмеження 100 м/с. Втім, як прокоментував KV Георгій Учайкін, ці моменти можна буде виправити між першим та другим читаннями, якщо страйкбольна спільнота активно долучиться до обговорення. Автори пропонують дозволяти придбання довгоствольної нарізної і комбінованої вогнепальної зброї з 25 років, так само як і в законопроєкті №4335.  Згідно з законопроєктом, отримати посвідчення власника зброї можуть особи, котрі останній рік не притягувалися до адмінвідповідальності за рядом статей. Слід відзначити, що в цьому переліку відсутні ст. 173 (дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян) та ст. 185 (злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця), які були в попередньому законопроєкті. Відомо, що саме в цих правопорушеннях працівники МВС часто звинувачують затриманих на акціях протесту, мітингах тощо, і суди нерідко стають на бік поліціянтів.  Є в законопроєкті і досить революційне нововведення. Ним дозволяється спільне володіння та використання вогнепальної зброї, чого немає а ні в законопроєкті №4335, ані в наказі МВС №622, який наразі підмінює закон. На жаль, авторський колектив не запропонував безстроковість посвідчення власника зброї. Його пропонують видавати на 5 років (як і в законопроєкті №4335), в той час як зараз зброю треба перереєструвати кожні три роки. “Це також пошук компромісу. Нічого страшного, якщо раз на кілька років прийдеться підтверджувати посвідчення. З досвіду США ми зробили висновки, що є люди, які купують зброю, і роками не стріляють, а потім їх кулі летять куди завгодно” – зазначив Георгій Учайкін. На відміну від короткоствольної нарізної зброї, або зброї менш летальної дії, під час введення воєнного стану на території, де його впроваджено, забороняється носіння за межами місця постійного зберігання довгоствольної нарізної, короткоствольної або комбінованої зброї.  Корупційні ризики та їх мінімізація Законопроєктом передбачається, що держателем реєстру зброї є Міністерство юстиції, а не МВС. Таким чином, судячи з усього, автори хочуть мінімізувати корупційні ризики. Нагадаємо, що законопроєкт №4335 пропонує визначити держателем реєстру саме МВС. Також до мінімізації таких ризиків має призвезти запропонований порядок перевірки дотримання умов зберігання зброї та боєприпасів. В проєкті закону вказано, що така перевірка (не частіше, ніж раз на три роки) здійснюються поліцейськими за попереднім узгодженням із власником зброї або на вимогу власника зброї чи особи, яка спільно володіє зброєю. Вона проводиться в присутності щонайменше двох осіб, які не є співробітниками Нацполіції, а протокол перевірки умов зберігання складається на вимогу власника зброї, а у разі виявлення порушень – незалежно від згоди власника зброї. Законопроєкт, крім того, покликаний навести лад з нагородною зброєю. Саме її фахівці називають одним із головних джерел корупції в МВС. В законопроєкті зазначено, що особа може бути нагороджена зброєю тільки один раз. Відомчою заохочувальною відзнакою “Вогнепальна зброя” може бути нагороджена тільки особа, котра проходить службу в відповідному відомстві. Навчання власників зброї Законопроєкт пропонує ґрунтовний підхід до навчання власників зброї. В ньому зазначено, що “під час складання іспитів обов'язково використовуються технічні засоби контролю (у тому числі фото- та відеофіксації процесу складення іспиту).  Порядок використання технічних засобів контролю під час складання іспитів (у тому числі за допомогою фото- та відеотехніки), збереження отриманої за допомогою них інформації та доступу до неї затверджується Кабінетом Міністрів України”. Курси складатимуться з теоретичної частини (основи законодавства, техніка безпеки, матеріальна технічна частина зброї) та практичної.  Екзамен після курсів прийматимуть представники Нацполіції та організації, де проводяться курси.  Окремо зазначається, що бажаючі отримати короткоствольну нарізну зброю, або зброю менш летальної дії мають виконати вправи зі стрільби та нормативи з вогневої підготовки, подібні до встановлених для працівників патрульної поліції.  В законопроєкті не вказано, хто буде встановлювати ці нормативи, що означає “подібні”, і так далі. В будь-якому випадку, прив'язувати нормативи з вогневої підготовки для цивільних до нормативів для патрульної поліції виглядає дивним. Постає питання, чи не занадто це – вимагати від пересічного власника зброї вмінь, “подібних” до вмінь професійного правоохоронця та стрільця?  “Ми хочемо провести паралель з поліцейськими, які мають близько 36 годин навчання володіння зброєю, з яких чи не дві третини – теоретичні. Ми хочемо прив'язатись до певних нормативів, щоб показати, що звичайні громадяни володіють зброєю не гірше, ніж поліцейські. Як людина, котра зі зброєю, хай навіть не короткоствольною, тренується регулярно, запевняю, що громадяни поводяться зі зброєю краще та впевненіше, ніж звичайні поліціянти, крім бійців “КОРДу” чи “Альфи”. Зрештою, ми всі зацікавлені, щоб люди вміли поводитись зі зброєю. Ми маємо так продумати систему навчання володіння зброєю, щоб вона випускала якісно підготовленого власника зброї”, – уточнив голова наглядової ради УАВЗ. Вказано, що інформація про проходження особою курсів з вивчення матеріальної частини зброї, правил поводження з нею та її застосування, а також результат складання іспиту вносяться до Реєстру. Викликає питання положення про те, що для продовження категорії зброї С (короткоствольної нарізної та менш летальної дії) надається довідка про проходження кваліфікаційного практичного заліку. Цей залік має проводитись за програмою практичної частини іспиту до курсів з вивчення матеріальної частини зброї, правил поводження з нею та її застосування. “Ми пропонуємо, щоб людина в тирі показала, що здатна влучити в мішень, і не розмахує пістолетом. Це відбуватиметься без участі поліції, тому про корупцію мова не йде. По суті, це просто вартість набоїв у тирі”, – запевнив пан Учайкін. Тобто, кожні п'ять років власник такої зброї має перескладати залік. Це, в свою чергу, потребуватиме зайвих витрат часу та коштів.  Самозахист Законопроєкт визначає, що особа, яка правомірно застосувала цивільну зброю, не підлягає адміністративній чи кримінальній відповідальності та не зобов’язана відшкодовувати шкоду (моральну та/або матеріальну), завдану внаслідок застосування нею зброї.  При цьому відшкодовувати шкоду, завдану внаслідок правомірного застосування зброї, має особа, яка вчинила протиправні дії, що призвели до застосування зброї. Вільні від зброї зони У разі прийняття законопроєкту в запропонованій редакції, в Україні можуть з'явитись зони, вільні від зброї. Вони діятимуть у приміщеннях та на території державних, комунальних підприємств, установ та організацій, що визначені Кабміном. Також Кабмін встановлює вимоги щодо створення та обладнання зон, вільних від зброї. Також власник може надавати такий статус будівлям, приміщенням, спорудам та територіям недержавної форми власності. При цьому всі місця входу до таких зон, та/або межі її території повинні бути позначені відповідними інформаційними знаками, розташованими на видному місці. Важливо, що зона, вільна від зброї, повинна бути забезпечена озброєною охороною та охоронюваним місцем для тимчасового зберігання зброї.  При  цьому, якщо у зоні, вільній від зброї, немає озброєної охорони (та/або якщо немає охоронюваного місця для тимчасового зберігання зброї відвідувачів або працівників), цей статус не діє, незважаючи на будь-які позначення чи рішення органів влади чи власника. Нагадаємо, на думку багатьох представників зброярської спільноти, проєкт закону №4335, котрий схвалив комітет ВР з питань правоохоронної діяльності, є неприйнятним. Зокрема, через те, що він містить антиконституційні, дискримінаційні та корупційні норми. Також він гарантує безпеку злочинцям, оскільки повністю позбавляє українців реалізації права на збройний самозахист шляхом суворої заборони на носіння короткоствольної зброї. Читайте: Законопроєкт про зброю від комітета Монастирського: як звести нанівець необхідну ініціативу Фото: Scott Olson/Getty ImagesКиевVласть

Народный депутат и руководитель Киевской областной организации “Слуга народа” Александр Дубинский (на фото справа) просит президента Владимира Зеленского (на фото слева) о личной встрече, чтобы донести свою позицию по ситуации с американскими санкциями. При этом нардеп заверяет, что добровольно из парламентской фракции “Слуги народа” он не собирается выходить. Об этом KV стало известно из видеообращения народного депутата Александра Дубинского (фракция “Слуга народа”, 94 округ, Васильковщина и Обуховщина), который также возглавляет Киевскую областную парторганизацию. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “Вчера (25 января, – KV) состоялось удивительное состояние фракции “Слуги народа”. Оно было посвящено не тарифам, не ФОПам, которых накрыло решение по РРО, не проблемам повышения пенсий, а Дубинскому… Это происходило во время праздничного фуршета, посвященного дню рождения президента, потому я не хотел огорчать его праздничное настроение нелицеприятными репликами”, – сказал Дубинский в своем видеообращении. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться “Владимир Александрович, мы часто становимся жертвами аферистов, которые используют свое влияние чтобы обворовывать страну. Примером такого афериста является Петр Порошенко, который доносит, что вам надо перестать быть президентом из-за вашей неопытности или, как он говорит, вашей  некомпетентности. Похожие аргументы звучали от вас вчера, как будто мой уход из фракции является главной проблемой партии и фракции, и после этого все проблемы решатся. И я точно так же могу вам сказать, что вам надо перестать быть президентом Украины. Но я продолжу системно бороться за ваш рейтинг и рейтинг партии “Слуга народа”. Я провел успешную кампанию в области и набрал в три раза больше голосов, чем ваши прихлебатели – в том же Киеве... Никакого добровольного решения  выходе из фракции “Слуга народа” не будет”, – подчеркнул парламентарий. Он особо отметил, что, если, вопреки регламенту, такое решение будет принято, “оно приведет к расколу во фракции, потому что все понимают, что проблема партии “Слуга народа” – не Дубинский, а то, что решения этой фракции совсем не соответствуют ожиданиям наших с вами избирателей”. “Я буду и дальше бороться за интересы избирателей. Прошу вас о личной встрече без посредников, которые вливают вам в уши ложь, и без аферистов, которые работают в личных интересах”, – резюмировал Александр Дубинский. Напомним, вчера, 25 января, был день рождения президента Владимира Зеленского, который приехал на заседание фракции “Слуга народа”, чтобы убедить Александра Дубинского добровольно выйти из фракции – из-за санкций Минфина США. По информации КВ, Дубинский дважды ответил отказом. А председатель партии, первый замглавы парламентской фракции “Слуги народа” Александр Корниенко пояснил, что рассматриваются три варианта дальнейшего развития событий: поддержать Дубинского; исключить его из фракции; оставить во фракции, но отозвать с должности зампреда комитета по вопросам налоговой и таможенной политики. Отметим, НБУ уже предупредил коммерческие банки о рисках работы с лицами, которые находятся под санкциями США. Александр Дубинский полторы недели назад уже требовал созвать заседание парламентской фракции “Слуги народа”, чтобы разобраться с американскими санкциями в отношении него. Читайте: Минфин США внес в санкционные списки нардепов Деркача и Дубинского, экс-нардепа Онищенко и экс-сотрудника Генпрокуратуры Кулика Фото: коллаж KVКиевVласть

11 февраля в Украине стартуют показы биографической киноленты “Дэвид Боуи: История человека со звезд”, которая расскажет о жизни британского музыканта. Зрители смогут подробнее узнать о периоде в карьере артиста, когда он отправился в первый тур по США. Фильм “Дэвид Боуи: История человека со звезд” показывает путешествие Дэвида Боуи по Соединенным Штатам Америки в 1971 году. Музыкальный тур стал решающим моментом в развитии музыканта. Именно тогда в возрасте 24 года он вдохновился на создание альтер-эго по имени Зигги Стардаст. Боуи изменил имидж и стал выступать в амплуа космического пришельца-рокера. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  В биографическом фильме в роли Дэвида Боуи выступил британский актер и музыкант Джонни Флинн, который известен своим появлением в кинолентах “Зверь”, “Эмма”, а также в сериале “Отверженные”. Первую жену Боуи Анджелу сыграла актриса Джена Мэлоун, которую ранее можно было увидеть в фильмах “Неоновый демон” и “Голодные игры”.  Дэвид Боуи умер в 2016 году в возрасте 69 лет. При жизни исполнитель семь раз был награжден премией Грэмми, а его релизы были проданы тиражом более 136 миллионов экземпляров. Последним выпущенным альбомом Боуи стала пластинка “Blackstar”. Фильм “Дэвид Боуи: История человека со звезд” станет первой биографической драмой о музыканте, который считается выдающейся фигурой в мировой поп-культуре. Посмотреть киноленту можно будет в киевских кинотеатрах, а также в других городах Украины. Пишите нам на почту: [email protected]КиевVласть

Вокруг проектов мемориала жертвам Холокоста “Бабий Яр” регулярно вспыхивают громкие скандалы. То соответствующий благотворительный фонд обвиняют в финансировании россиянами, то упрекают в нарушениях украинского законодательства, то высказываются сомнения в эстетической целесообразности предлагаемых проектов. КиевVласть разбиралась с громким скандалом конца 2020 года о строительстве временной синагоги на территории мемориала.  В рождественский день 25 декабря 2020 года в интернете появились сообщения о том, что на территории Национального историко-мемориального заповедника “Бабий Яр” (*), а именно на территории бывшего православного Кирилловского кладбища начинаются строительные работы. Якобы за мемориалом “Менора”, “на православных костях” хотят возвести временную мемориальную синагогу.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  По одной из версий — это часть коварного плана направленного на то, чтобы вызвать возмущение христиан и спровоцировать межрелигиозный скандал, в результате которого Украина будет выглядеть антисемитской страной. И якобы стоят за всем этим российские олигархи, финансирующие “Благотворительный фонд “Мемориал Холокоста “Бабий Яр” (**). Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться 22 декабря, то есть за три дня до события, председатель “Ассоциации еврейских организаций и общин (Ваад) Украины” (***) Иосиф Зисельс опубликовал в Фейсбук “Обращение украинских евреев к гражданскому обществу Украины”, в котором призвал “не допустить осквернения памяти жертв Бабьего Яра”. По его словам, “нас (Зисельс обращается от лица “украинских евреев” – KV) возмутили планы инициаторов создания российского проекта Мемориального центра Холокоста “Бабий Яр” (МЦХБЯ) построить так называемую временную мемориальную синагогу на территории бывшего Кирилловского православного кладбища в урочище Бабий Яр, сразу за памятником “Менора”. Памятник “Менора” в урочище Бабий Яр, именно за ней планируется строительство временной мемориальной синагоги Чтобы читателям было легче ориентироваться в локациях, перенесемся на местность. Спускаясь от станции метро “Дорогожичи” по ул. Ильенко в сторону Лукьяновки, вы увидите слева высотку телецентра (в народе “Карандаш”).  Перед ним есть вымощенная аллея, ее официальное название “Дорога скорби”, она и приведет вас к памятнику “Менора”, позади которого планируется строительство синагоги. Когда вы двигаетесь “Дорогой скорби”, то “Карандаш” будет справа, а слева спорткомплекс “Авангард”, за которым 29 сентября 2020 года была открыта аудиовизуальная инсталляция, которой мы коснемся ниже.  Памятник “Менора” на карте “У меня с каждым годом крепнет убеждение, что российские миллиардеры (Фридман, Хан и Фукс) более, чем в строительстве мемориала, заинтересованы спровоцировать возмущение и протесты гражданского общества Украины, чтобы навязать миру очередную пропагандистскую ложь об "ужасном антисемитизме" Украины”, – подчеркнул Иосиф Зисельс, в обращении, которое опубликовал “День”.   Иосиф Зисельс Был и ряд других публикаций, например на сайте "Великий Київ" вышла новость “Священники УПЦ МП проти будівництва синагоги на Кирилівському кладовищі – Зісельс”. При этом в тексте сами православные священники не упоминаются. Интернет-издания обычно ссылаются на один и тот же  первоисточник – на Иосифа Зисельса. Ключевые тезисы высказываний председателя “Ваад”:  1. Аудиовизуальная инсталляция, посвященной памяти жертв Бабьего Яра, которую открыли 29 сентября 2020 года, построена на земле еврейского кладбища, что недопустимо по еврейскому закону.  2. Мемориальную синагогу хотят построить на земле православного кладбища, что также недопустимо по еврейскому закону.  3. Из-за расположения в урочище нескольких исторических кладбищ в Бабьем Яру вообще ничего нельзя строить.  4. Строительство на территории заповедника затевают российские олигархи для провокации антисемитского скандала.  5. Есть украинский проект мемориализации урочища, не подразумевающий никакого строительства, который однако оказался за бортом из-за “российского проекта”.  Чтобы внести ясность, наш корреспондент связался с генеральным директором БФ “Мемориал Холокоста “Бабий Яр” Максимом Яковером, который ответил на несколько вопросов. Максим Яковер KV: Почему для строительства синагоги выбрали место за “Менорой”? Максим Яковер: Начну с истории. Памятник “Менора” был открыт в 1991 году первым Президентом Украины Леонидом Кравчуком на 50-ю годовщину трагедии Бабьего Яра. В месте, где участок Яра сохранился в первозданном историческом виде. Как вы знаете, Бабьего Яра в том виде, каким он был в 1941 году, уже практически не существует. За последние 30 лет памятник “Менора” и место чуть ниже в яру стало местом молитвы и скорби для евреев. В этом месте синагога и “Менора” будут естественно дополнять друг друга и составят единый архитектурный ансамбль. Кроме того, рядом, буквально в 100 метрах, уже построен христианский храм. KV: Основная претензия оппонентов вашего проекта – это попрание гуманистических норм, а именно: планы размещения временной синагоги на земле православного кладбища и уже установленная вами временная инсталляция на территории еврейского кладбища. Насколько это соответствует действительности? Максим Яковер: Это не соответствует действительности. Начать стоит с того, что Кирилловского кладбища не существует уже более 90 лет – ни юридически, ни фактически. Кладбище было закрыто в 1929 году. Сейчас это территория парковой зоны заповедника. На участке, возле памятника “Менора” нет и никогда не было захоронений – мы провели исследование георадаром, а также провели земельные поисковые работы, по результатам которых представили официальный отчет. Кстати, сама “Менора” и площадь находится на территории, где до 1929 года, было Кирилловское кладбище. Синагогу мы предлагаем возвести без фундамента. Другими словами, это конструкция, которая будет “лежать” на земле. Поскольку там нет захоронений, то нет никаких ограничений – ни с точки зрения христианского закона, ни даже с точки зрения строгого еврейского закона. Что же касается нашего участка, где сейчас установлена аудиовизуальная инсталляция, то она естественно находится вне еврейского кладбища. Граница старого еврейского кладбища проходит чуть дальше, мы обозначили ее зеленым забором. Если уж мы начали говорить о гуманистических нормах, то недопустимым является тот факт, что после падения советского режима, который проводил политику уничтожения памяти о трагедии, мы так и не преодолели это забвение. За 30 лет независимости Украины в Бабьем Яру так и не был создан мемориал, который бы почтил память жертв этой трагедии. Аудиовизуальная инсталляция, посвященная памяти жертв Бабьего Яра KV: Скажите, а были ли заявления православных священнослужителей касательно Кирилловского кладбища? Максим Яковер: Строительство Синагоги поддержал глава ПЦУ митрополит Епифаний. Заявления от других лиц православного духовенства мне неизвестны. KV: Ваш основной оппонент Иосиф Зисельс заявляет, что на территории заповедника из-за кладбищ строить вообще нельзя и говорит, что есть украинский проект, который не подразумевает строительство. Вы же планируете масштабную стройку, планы которой держатся в секрете. Когда в Киеве будет известно, что вы собираетесь строить и будут ли общественные обсуждения данного объекта? Максим Яковер: В самое ближайшее время мы представим  художественную концепцию мемориализации территории Бабьего Яра. На протяжении прошлого года мы реализовали огромное количество исследовательских, образовательных, творческих проектов и проектов на территории. На базе этих 34 успешных проектов мы разработали творческую концепцию мемориала. Над ней работала международная группа авторов. В ее состав вошли признанные в мире и Украине архитекторы, историки, музейные кураторы, художники, исследователи Холокоста. Концепция даст ответы на многие вопросы относительно наших дальнейших планов. KV: Ваш проект мемориализации заповедника часто называют российским, как вы это прокомментируете? Максим Яковер: Это манипуляция. Она основана на том, что двое из наших доноров создали бизнес и заработали деньги в России. Это бизнесмены еврейского происхождения родом из Украины – один из Львова, второй из Киева. Оба сейчас живут в Лондоне. И у обоих погибли родственники в Бабьем Яру. Если посмотреть на источники финансирования фонда, то у нас шесть доноров. Это Михаил Фридман (российский миллиардер, – KV) , Герман Хан (российский, израильский, украинский миллиардер, – KV), о которых я уже упомянул. Также среди доноров – Виктор Пинчук (украинский миллиардер, – KV), Владимир Кличко (брат мэра Киева Виталия Кличко, – KV), Павел Фукс (украинско-российский бизнесмен, держатель долгов Киевского метрополитена, – KV) и президент Всемирного еврейского конгресса Рональд Лаудер. Если мы посмотрим на бюджет фонда за 2020 год, то больше половины финансирования происходит из Украины и Штатов. Важно не только, кто финансирует, но и то, как принимаются решения. Решения в фонде принимаются Наблюдательным Советом, в который входит 15 человек, в том числе, президент Польши Александр Квасьневский, экс-генеральный директор ЮНЕСКО Ирина Бокова, немецкий политик Йошка Фишер, американский сенатор Джо Либерман, белорусская писательница Светлана Алексиевич, музыкант и политик Вячеслав Вакарчук, первый Президент Украины Леонид Кравчук, главный раввин Украины и Киева Яков Дов Блайх – это все известные уважаемые люди. Возглавляет Набсовет фонда известный правозащитник Натан Щаранский. В Набсовет входят также и шесть доноров, но у каждого члена Набсовета есть только один голос и все ключевые решения, которые касаются стратегии и бюджета принимаются коллегиально наблюдательным советом.  Прим. KV. Сайт БФ “Мемориал Холокоста “Бабий Яр” сообщает, что в минувшем 2020 году финансирование фонда распределилось следующим образом. Украина – 60%, США – 7%, а также РФ и Израиль (две страны оказались в одной графе, вероятно, потому что двое из доноров имеют гражданство обеих стран) – 33%.  Редакция нашего издания продолжит следить за ситуацией в заповеднике Бабий Яр.  Читайте: Фукс рассказал читателям The Hill о вкладе Кличко в обустройство Бабьего Яра * БО "БФ "Мемморіал Голокосту "Бабин Яр" (Код ЄДРПОУ 40900725) ** НІМЗ "Бабин Яр" (Код ЄДРПОУ 35442078) *** Асоціація єврейських організацій та общин України (ВААД УКРАЇНИ) (Код ЄДРПОУ 14290065)  Фото: автора, Google, НВ, The villagКиевVласть

Два  сотрудника исполнительной госслужбы Главного территориального управления юстиции в Киевской области были задержаны при получении взятки. Как установили следователи Киевской местной прокуратуры № 5, они вымогали и получили 3 тысячи долларов за не наложение ареста на дом местного жителя. Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы Киевской городской прокуратуры.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “Согласно материалам следствия, сотрудники управления юстиции, действуя в сговоре, требовали и получили от гражданина неправомерную выгоду в сумме 3 тыс. долларов США за не наложение ареста на дом последнего”, – сказано в сообщении. Отмечается, что злоумышленники задержаны “на горячем” во время получения средств, решается вопрос о сообщение указанным лицам о подозрении.  По месту работы и жительства фигурантов производства продолжаются обыски. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Напомним, 21 января заместителя начальника Департамента безопасности компании “Киевводоканал” Игоря Самару задержали при получении взятки от представителя коммерческого предприятия. Чиновник требовал взятку за согласование разрешений на размещение объектов внешней рекламы в зоне прохождения канализационных и водопроводных сетей "Киевводоканала".Читайте: Суд уменьшил сумму залога для подозреваемого в даче взятки столичного экс-налоговика Ильяшенко Фото: Киевской городской прокуратурыКиевVласть

ЦВК оголосила результати виборів до Бучанської районної ради. До райради зайшло 54 депутати від дев’яти політичних сил. Найбільше мандатів одержала партія "Європейська Солідарність" – 10. Далі йде партія "Слуга народу", у якої дев’ять мандатів та "Батьківщина" із сімома мандатами.  У "ЗА Майбутнє" та "Нові обличчя" по шість мандатів. Від "Удару" та ОПЗЖ в раду пройшло по п’ять депутатів, а від ВО "Свобода" та "Сила і Честь" – по три. Про це KV стало відомо із офіційних даних, розміщених на сайті ЦВК.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   "Європейська Солідарність" Богдан Іванович Кавулич - директор ТОВ "Транстрейд-Інвест". Народився 8 серпня 1959 року у місті Стрий на Львівщині, нині проживає у столиці, має вищу освіту. Як член партії, набрав на виборах 454 або 22,74% голосів. Працював начальником управління з питань оборонної роботи, взаємодії з правоохоронними органами, протидії та виявлення корупції Київської ОДА, паст-президент ГО "Ротарі клуб "Київ-Софія". Був помічником народного депутата IV скликання Анатолія Матвієнка (блок Юлії Тимошенко). У 2019 році сума його доходів склала понад 120 тис. гривень. Він має будинок на 147,9 кв. м та дві ділянки (1029 та 897 кв.м) у селі Любимівка, будинок на 44 кв.м та ділянку на  1 тис. кв.м у селі Стрий на Львівщині, а ще  – авто Renault Duster 2017 року випуску. Має він і готівкові запаси: 10 900 доларів, 2800 євро, 379 тис. гривень. Олексій Петрович Черкашин - заступник голови Бородянської районної ради VII скликання (обраний у 2015 році депутатом від "Батьківщини". Народився 5 травня 1984 року у місті Кременчук, нині мешкає у Бучі. Закінчив Харківський національний університет внутрішніх справ. Як безпартійний, набрав від виборців 469 або 23,49% голосів. Також він йшов у депутати до Бородянської громади. У 2019 році він балотувався до Верховної Ради від Аграрної партії України. Був засновником компанії "Столичний юрист".  У 2019 році сума його доходів склала понад 281 тис. гривень. Крім доходів, у своїй декларації він не вказав більше жодного рухомого чи нерухомого майна.  Наталія Федорівна Зима – самозайнята особа-нотаріус. Вона пройшла по другому виборчому округу як безпартійна, одержавши 489 або 24,49% голосів. Також вона балотувалася і до обласної ради, але не пройшла. Народилася вона 6 липня 1984 року, має вищу освіту та проживає у селищі Макарів. У своїй декларації кандидата у депутати вона вказала, що має квартиру у Києві на 100.7 кв.м, а також користується будинком в Макарові, квартирою в Броварах на 113,6 кв.м та будинком в Чернігівській області. Їздить вона на BMW X3 2018 року випуску. Від зайняття підприємницькою діяльністю у 2019 році вона одержала 750 329 тис. гривень, а також 17394 тис. гривень страхових виплат, 22727 тис. гривень аліментів, 310 тис. гривень доходу від відчуження рухомого майна. Готівкою вона зберігає 2,7 млн гривень, на банківських рахунках – 165 доларів та понад 50 тис. гривень. Має вона і фінансові зобов’язання у розмірі понад 1,4 млн гривень.  Олена Олександрівна Гуменюк-Торган – військовослужбовець Збройних Сил України. Пройшла по третьому округу як безпартійна, набравши 679 або 34,01% голосів. У 2019 році вона висувала свою кандидатуру на посаду голови Циблівської громади, проте не пройшла. Народилася вона 28 березня 1972 року, має вищу освіту та проживає в селищі Коцюбинське. Входила у склад Громадської ради при КОДА, де відповідала за соціальний захист та є засновницею благодійного фонду "Імені комбата 11 БТРО "Київська Русь" Гуменюка Олександра Леонідовича".  У її декларації провідного спеціаліста військової частини № 3796 вказано, що вона має ділянку на 509 кв.м та квартиру на 40,3 кв.м в Ірпені, ділянку на 1200 кв.м в селі Абрамівка та у спільній власності квартиру у Коцюбинському на 107,4 кв.м. З 2016 року вона їздить на Citroen C-tlysee 2016 року випуску. У 2019 році сума її доходів склала 544 тис. гривень, родини – понад 91 тис. гривень. Владислав Євгенійович Дзівідзінський – приватний підприємець та новообраний заступник голови Бучанської райради. Обраний в ЄБВО як безпартійний, набравши 161 або 8,06% голосів. Народився він 20 вересня 1983 року, з Чернівців та проживає нині в столиці. Закінчив Чернівецький політехнічний коледж за спеціальністю "Архітектура будівель і споруд", Школу муніципального управління центру економічного розвитку і Школу молодого політика. Також Київський національний університет імені Т. Шевченка за напрямом "Політологія" та Національний університет біоресурсів і природокористування України – "Філософія". Проходив стажування в комітеті з питань культури та духовності Верховної Ради України. Він – політолог, політичний коментатор, експерт Українського інституту аналізу та менеджменту політики, співорганізатор дослідницьких проєктів соціологічної VP Agency, громадський діяч та учасник суспільно-політичних проєктів. Має 22-річний досвід проведення виборчих кампаній. На його сторінці в Facebook вказано, що він працює заступником директора в Українському інституті політики та є позаштатним кореспондентом "Новости Украины". З 2008 по 2020 роки надавав перукарські та салонні послуги краси в Чернівцях. Дзівідзінський також є власником фірми "Сomp & Copy" та "Comp2Copy" (ремонт цифрової техніки) та має корпоративні права в ТОВ "Ріелтінвест". У його декларації кандидата на посаду заступника голови Бучанської райради вказано що його дохід у 2019 році склав понад 1 млн гривень. Він задекларував квартиру на 50,40 кв.м та нежилі приміщення у столиці, ділянку на 582 кв.м у Чернівцях, будинок на 118,4 кв.м та ділянку на 2274 кв.м у Тарасівці  у сумісній власності квартиру на 55,3 кв.м. Має автівку Ford Focus 2011 року випуску. Також він має 2750 штук цінних паперів АТ "Стахановський вагонобудівний завод" вартістю по 1,05 гривня кожна. Готівкою він зберігає 150 тис. доларів.  Назар Іванович Крицкалюк – доцент кафедри публічного адміністрування Навчально-наукового інституту міжнародних відносин та соціальних наук. Обраний як безпартійний по 4 округу з 672 або 33,66% голосами. Народився він 16 січня 1989 року в Старому Косові на Івано-Франківщині, має вищу освіту та проживає у селі Білогородка. За даними ресурсу "Посіпаки", був помічником народних депутатів VIІ скликання Василя Гладія та VIІІ скликання Олександра Співаковського. Є співзасновником ГО "Інвестуй в Україну". Олександр Анатолійович Рибачук – приватний підприємець та депутат Білогородської сільської ради VII скликання (обраний у 2015-му як самовисуванець). Народився він 30 липня 1985 року, має вищу освіту та проживає в селі Білогородка. Обраний як безпартійний, набравши 696 або 34,86% голосів по 5 округу. Він є засновником київської мережі автомайстерень ТОВ "Альден Груп". Як ФОП зареєстрований у 2004 році і займається технічним обслуговуванням та ремонтом автотранспортних засобів.  У 2019 році сума його доходів склала понад 680 тис. гривень. Його дружина має будинок на 209 кв.м та ділянку на 1590 кв.м у Білогородці. Сам же Рибачук має ділянку на 4996 кв.м та будинок на 64 кв.м у Житомирській області. Він також задекларував цінне обладнання стенд регулювання кутів розвалу/сходження Hoffman та камеру фарбувально-сушильну Yoki для автомобілів. Він має солідний автопарк із семи легкових автівок: Honda Accord 2004 р.в., Renault Kangoo 2007 р.в., BMW X5 2010 р.в., дві Chevrolet Aveo 2011 р.в. та Chevrolet Aveo 2008 р.в., Renault Clio Symbol 2012 р.в. У спільній власності він позичив третім особам загалом 140 тис. гривень, має готівкою 7 тис. доларів та 150 тис. гривень. У банку він зберігає газалом 160 тис. гривень. Вікторія Юріївна Гнатюк – тимчасово не працює. Як за безпартійну за неї проголосувало 1101 або 55,16% виборців. Народилася вона 12 травня 1992 року, має вищу освіту та проживає у селі Шевченкове.  Вона подала декілька декларацій на посаду депутата райради. У першій за 2 грудня 2020 року вказала, що має квартиру на 51,4 кв.м у селі Шевченкове, одержала виплати на дитину у розмірі 19,7 тис. гривень, має готівкою 6 тис. доларів та 135 тис. гривень. В іншій, за 9 грудня, вона задекларувала у спільній власності квартиру (20%) на 62.8 кв.м у Шостці, авто Honda Accord 2006 року випуску та авто чоловіка – Hyundai Sonata 2015 року випуску, яке він придбав торік за 147 тис. гривень. Також вона вказала його дохід у загальній сумі понад 31 тис. гривень. Також її чоловік має заощадження: готівкою 150 тис. гривень та 20 тис. доларів, у банку загалом – понад 220 тис. гривень.  Богдан Леонідович Ясь - приватний підприємець та волонтер. Народився він 16 травня 1982 року, має вищу освіту та проживає в Ірпені. Також він висував свою кандидатуру в депутати Ірпінської громади. Як член партії був обраний по округ №6, набравши 501 або 25,10% голосів. У декларації за 2019 рік він вказав ділянку на 1 тис. кв.м у Михайлівка-Рубежівка, у спільній власності в Ірпені: будинок на 93 кв.м та  ділянку на 153 кв.м. та 1 тис. кв.м, у Бучі – три ділянки на 374, 373 та 373 кв.м. Їздить він на Fiat Doblo 2008 року випуску та BMW 518 1995 року випуску. А ще дохід від відчуження нерухомого майна у розмірі понад 1 млн гривень та 60 тис. гривень. Готівкою він зберігає 1,2 млн гривень та 55 тис. гривень.  Активний громадський діяч Олеся Олександрівна Василець народилася вона 30 червня 1993 року у Луганську та з початком АТО на Сході країни переїхала і нині проживає в Ірпені. Вивчала журналістику в Нацуніверситеті "Києво-Могилянської академії" та Луганській національний університет імені Тараса Шевченка, навчально-тренінговому центрі "Language & Business Trainers". А ще вивчала економіку та фінанси на онлайн-курсах "Prometheus" та політичні науки в Громадська організація "Ліга інтернів". Як член партії обрана по 7 округу, набравши 31 або 31,61% голосів. Також йшла в депутати до Ірпінської та Коцюбинської громад. За даними ресурсу "Посіпаки", Василець була помічником народного депутата Ярослава Маркевича. У 2019 році балотувалася й до Верховної Ради по округу 114 Луганської області. Вона є засновником кав'ярні "Гюррем" в Ірпені та з аналогічною назвою школи східних танців "Гюррем", яка сьогодні має розгалужену мережу по країні. Вона також була керівником підприємства "Файна кава", а у 2017-2018 роках – менеджером у міжнародному освітньому холдингу "Соль". До цього – в міжнародній словенській компанії "Studio Moderna Ukraine". З листопада 2020 року працює у міжнародному бюро комунікацій Magonova & Partners.  Крім того, вона член ВУТ "Просвіта" імені Тараса Шевченка, голова Центру маркетингових досліджень і мікробізнесу "Crystal" та волонтер з мікробізнесу та соціального підприємництва ПРООН в Луганській і Донецькій областях. "Слуга Народу" Ольга Романівна Олійнич – перший кандидат та безпартійна, з 2010 року – депутат Ірпінської міськради (у 2015-му обрана від партії "Солідарність жінок України"). У 2011 році була секретарем Ірпінської міської ради. Нині тимчасово не працює. Народилася 26 червня 1961 року, має вищу освіту та проживає в Ірпені. Була головою ГО "Ірпінчани", директором КП "Ірпіньзеленбуд". За даними місцевого порталу, її ім’я неодноразово згадувалося в корупційних та земельних скандалах.  У 2019 році сума її доходів склала понад 443 тис. гривень, родини – понад 416 тис. гривень. Її чоловік має в Бучі будинок на 124,2 кв.м, ділянку на 1 тис. кв.м, а вона ділянку на 900 кв.м. У спільній власності Олійнич є ще будинок (42,8%) на 102,7 кв.м та ділянки на 426 кв.м (50%) та 714 кв.м (33,33) у Ірпені. Крім того чоловік має ще чотири ділянки по 105 кв.м кожна та ще чотири від 137 до 190 кв.м у цьому місті. Їздить вона на Toyota RAV 4 2013 року випуску, чоловік – на Toyota Prado 2008 року випуску. Також чоловік має 39% корпоративних прав в ТОВ "Торговий центр "Айдаріс". У банку депутатка зберігає 2534 доларів, 2542 євро та 100 909 тис. гривень.  Станіслав Юрійович Сегеда – приватний підприємець. Народився він 22 січня 1989 року, має вищу освіту та проживає в Києві. Як безпартійний був обраний по округу №2 , набравши 405 або 20,29% голосів. Як ФОП зареєстрований з 2017 року і займається наданням послуг мобільного харчування та ресторанами. У своїй декларації вказав, що має дві автівки: ВАЗ 21104 2005 року випуску та MAZDA 6 2014 року випуску. Займаючись підприємницькою діяльністю торік заробив 992 596 тис. гривень. Готівкою зберігає 30 тис. доларів, 5 тис. євро та 160 тис. гривень. Олександр Григорович Воробйов – тимчасово не працює. Народився 27 січня 1980 року, має вищу освіту та проживає у селищі Ворзель. Як безпартійний обраний в ЄБВО, набравши 107 або 5,36% голосів. В 2019 році він балотувався до ВРУ по 95 виборчому округу. Був помічником народного депутата Дмитра Голубова (обрався від БПП) на платній основі. Працював виконуючим обов'язки гендиректора в ДП "Спецагро" (надання в оренду та експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна). У декларації кандидата на посаду депутат вказав, що має будинок на 71.9 кв.м, землю на 1499 кв.м та об'єкти незавершеного будівництва у Ворзелі. Його дружина має Lexus LX 470 2004 року випуску, яким користується Воробйов. Готівкою він зберігає 100 тис. гривень, 14 тис. євро та 41 тис. доларів. Ганна Олексіївна Страховська – начальник комерційного відділу ТОВ "Страховський груп" (будівництво житлових і нежитлових будівель). Народилася 21 лютого 1985 року, має вищу освіту та проживає в Ірпені. Як безпартійна обрана по округу №3, набравши 742 або 37,10% голосів. На її сторінці у Facebook вказано, що вона є керівником соціальної платформи BeCity. Згідно декларації, її дохід склав понад 1,5 млн гривень, родини – понад 2,8 млн гривень. У спільній власності вона має квартири на 71,6 кв.м та 60,7 кв.м у Ірпені. Їй належать квартира на 161,4 кв.м, нежитлове приміщення на 42,7 кв.м у Ірпені, землю загальною площею 4 670 кв.м у Гостомелі та Ірпені. Її чоловік, ексдепутат Ірпінської міськради,  має шість квартир, 10 нежитлових приміщень, землі загальною площею на 4 925 кв.м та у користуванні – 11 671 кв.м в Ірпені. Страховська має автівку Land Rover FreeLander 2010 року випуску, чоловік – квадроцикл та баштовий кран. Крім того, у нього є корпоративні права в ТОВ "Страховський груп" та ТОВ "Комфорт Сервіс Приірпіння" та він є серед засновників ГО "Київська обласна федерація олімпійського тхеквондо (ВТФ)", ТОВ "Страховський груп лтд", яка зареєстрована на Кіпрі. Також має нематеріальні активи: знаки для товарів та послуг.  Готівкою вона зберігає 30 тис. доларів, 100 тис. гривень та має кредит у розмірі майже 200 тис. гривень, чоловік – 90 тис. доларів, 300 тис. гривень та має позику у розмірі понад 25 мл гривень.  Анатолій Михайлович Лановий – сервіс консультант ТОВ "Авто-Метрополіс", учасник АТО. Як безпартійний, пройшов по округу № 4, набравши 646 або 32,36% голосів. Народився він 2 лютого 1979 року на Вінниччині. Закінчив Хмельницьку академію Прикордонних військ України ім. Б. Хмельницького. Проживає в Крюківщині. З 2016 року очолює ГО "Вільне об'єднання патріотів учасників АТО". Його дружина – ексдепутатка Калинівської селищної ради Васильківського району. У декларації він вказав, що має квартиру на 29 кв.м та недобудовану на 64.65 кв.м у Крюківщині та ще дві ділянки на 800 кв.м у Тарасівці та 20 тис. кв.м на Вінниччині, а дружина на 37710 кв.м на Житомирщині. Їздить він на мотоциклі Jianshe JS150-31. Заробив він 72 тис. гривень – дружина – 150 тис. гривень. Готівкою він зберігає 89 тис. доларів. Також він продав у 2019 році квартиру на суму понад 1 млн гривень. Руслан Борисович Ахмеян – тимчасово не працює, громадський діяч, практикуючий юрист. Як безпартійний пройшов по округу №5, набравши 298 або 14,92% голосів. Народився 5 листопада 1998 року та проживає в Софіївській Борщагівці. Вивчав право, фінанси та кредит у Фінансово-правовому коледжі та вчиться на юрфаці Київського нацуніверситету. У 2019 році його дохід склав 100 тис. гривень. Він задекларував майно матері: авто Toyota Camry 2019 року випуску, квартиру на 53,2 кв.м у столиці, ділянки загальною площею 3 112 кв.м, магазин на 48,9 кв.м, будинок, у спільній власності – ділянки площею на 1 701 кв.м у Софіївській Борщагівці. Також у Хотянівці у нього ділянка на 700 кв.м. Крім того, мати одержала дохід від надання майна в оренду. Він має корпоративні права ТОВ "Рім-2015". Готівкою він зберігає 150 тис. доларів, 250 тис. гривень.  Володимир Михайлович Дубас – тимчасово не працює. Народився він 19 травня 1987 року, має вищу освіту та проживає у селі Музичі. Як безпартійний обраний в ЄБВО з 459 або 22,99% голосами. У його декларації вказано, що він має три ділянки на 4 473 кв.м в Музичах, апарат для обсмажування кави, нематеріальні активи та корпоративні права в ГО "Футбольний клуб Музичі". Займаючись підприємницькою діяльністю, він заробив 441 853 тис. гривень. Готівкою має 2,5 млн гривень.  Артем Олександрович Рижак – приватний підприємець. Як безпартійний, обраний в ЄБВО з 69 або 3,45% голосів. Народився він 4 грудня 1990 року та проживає у селі Горенка. Закінчив Київський політехнічний інститут, Академію муніципального управління. Працював у спілці ініціативної молоді "СІМ", менеджером з досліджень та розробок у консалтинговому агентстві "BizGames" та освітньому майданчику Unidream. Також він є помічником-консультантом народного депутата Олександра Корнієнка ("Слуга народу"). Як ФОП він зареєстрований з 2017 року і займається консультуванням з питань комерційної діяльності й керування. Згідно з його декларацією, орендує квартиру у Києві та заробив понад 4,8 млн гривень. У банку він зберігає до 20 тис. гривень, готівкою має 20 тис. доларів, 10 тис. євро та 200 тис. гривень.  Василь Васильович Феєр - директор ТОВ "Ей-ві-еф Девелопмент Груп". Народився 12 березня 1975 року в селі Угля на Закарпатті, має вищу освіту. З 1996 року працював у Польщі, Чехії, Німеччині. У 2003 році повернувся до України та оселився в Ірпені. Як безпартійний, набрав від виборців 301 або 15,08% голосів. У 2019 році сума його доходів склала понад 155 тис. гривень, дружини – 283 367 тис. гривень. Його дружина має дві квартири на 94,9 та 41,6 кв.м у Гостомелі, він же має три нежитлових приміщення та квартиру на 104,4 кв.м у Гостомелі, ще дві квартири в Ірпені у власності сина – на 35,2 та 42 кв.м. Він задекларував також цінне рухоме майно: годинник наручний з біло-жовтого золота Zenith, наручний годинник Perrelet з діамантом Perrelet. Феєр їздить на BMW, яких у нього два – 535XI 2012 року випуску та X5 2012 року випуску У спільній власності він має корпоративні права на ТОВ "Альфакат Євразія" (будівництво житлових і нежитлових будівель), йому належить ТОВ "Ей-ві-еф Девелопмент Груп" (організація будівництва будівель), ТОВ "Угля" (діяльність фітнес-центрів). Готівкою він зберігає 300 тис. доларів, 180 тис. євро, 5 млн гривень, дружина – 120 тис. доларів, 100 тис. євро та 3 млн. Також дружина має фінансові зобов’язання у розмірі понад 1,4 млн гривень.  "Батьківщина" Андрій Олегович Нагребельний – перший кандидат, директор ТОВ "Професійний бійцівський союз". Народився 8 серпня 1978 року, має вищу освіту та проживає в Лісниках, член партії. Після виборів очолив Бучанську райраду. Також він балотувався до Київської облради. Він – діючий співвласник та колишній голова наглядової ради (2014-2019 рр) ПрАт "АТЕК" (діяльність – організація будівництва будівель, функціонування спортивних споруд), де має 2440 акцій вартістю по 500 гривень кожна. Нагребельний – колишній керівник Києво-Святошинської районної парторганізації ВО “Батьківщина”. В 2019  році балотувався від партії до ВР по 95 округу. В 2006 році балотувався до ВР по списку виборчого блоку “Влада народу”. Є власником ТОВ “Багатогалузеве підприємство “Рідна земля”, співвласником та директором ТОВ “Професійний бійцівський союз”, співвласником ТОВ “Траум Фабрік”, ТОВ “Біопромінь”, ТОВ “Фінансово-правова група “Лад” і ТОВ “Господарсько-комерційний центр українського реєстрового козацтва”. Співзасновник ГО “Спілка учасників АТО “Патріот” і БО “Благодійний фонд “Пересвіт”. У 2019 році його дохід склав понад 30 млн гривень. Він має сім ділянок загальною площею 109 тис. кв. м у Богуславському районі. У 2019 році придбав Mercedes-benz S 400 CDI 2018 року випуску за 4,5 млн гривень та дружині Mercedes-benz GLE 400 2019 року випуску за 2,6 млн гривень. Має ще дружина і Land Rover Range Rover Evoque 2013 року випуску. Третім особам він позичив 444 168 тис. гривень, готівкою має 2,5 млн доларів та 500 тис. євро, у банку – 18 348 тис. гривень. Вадим Анатолійович Бородай – займається приватною діяльністю. Народився 22 серпня 1968 року, має вищу освіту та проживає в Ірпені. Як член партії обраний в ЄБВО, набравши 113 або 5,66% голосів. Він є засновником ТОВ "Чевоний дуб" (прісноводне рибальство) та ТОВ "Євразіябуд Трейд" (будівництво житлових і нежитлових будівель). Він задекларував у користуванні недобудований об’єкт у Ірпені. Займаючись незалежною професійною діяльністю він заробив 280 тис. гривень та має 69 600 тис пенсії. готівкою він має загалом 1,5 млн гривень. Та має фінансові зобов’язання у розмірі 2,3 млн гривень. Віталій Леонідович Нелюбин – працював директором ТОВ "Комунально-житлове управління Альтернатива". Як член партії, обраний по округу №2, набравши 574 або 28,75% голосів. Також балотувався до обласної ради. Народився 14 травня 1972 року, освіта – загальна середня, проживає в Бучі. Він – ексдепутат Ірпінської міської ради (фракція  “УКРОП”, в 2015 році очолював міський список партії), місцевий забудовник. За даними аналітичної системи Youcontrol, є засновником 18-ти та керівником 14 підприємств (зазвичай – обслуговуючих кооперативів житлових комплексів).  У 2019 році його дохід склав понад 300 тис. гривень. У декларації вказав лише транспортний засіб дружини: Range Rover Evoque 2013 року випуску. Він має корпоративні права в ТОВ "Комунальний Альянс", ТОВ "Таксомоторний парк 13250" та ТОВ "Комунально-житлове управління Альтернатива". Є в нього і фінансові зобов’язання у розмірі 12,5 млн гривень та 6,1 млн гривень.  Алевтина Володимирівна Ковальчук – фізична особа-підприємець (роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами в спеціалізованих магазинах). Як член партії пройшла по округу № 3, набравши 504 або 25,25% голосів. Також вона пройшла до Бучанської міської ради. Народилася 6 липня 1977 року, має вищу освіту та проживає у Ворзелі. Помічниця нардепа 8-го скликання Івана Вінника (БПП). Депутат Ворзельської селищної ради 7-го скликання (самовисування). В минулорічній декларації вказала, що має житловий будинок площею 192,8 кв.м у Бучі. Їздить на автомобілі Range Rover. Її дохід склав 4 млн 657 тис. 855 гривень, ще 1 млн 310 тис. 727 гривень отримала від продажу рухомого майна. Має заощадження у розмірі 150 тис. гривень.  Тетяна Миколаївна Яловчак  - тимчасово не працює. Як безпартійна обрана в ЄБВО, набравши 51 або 2,55% голосів. Народилася вона 10 жовтня 1979 року та проживає у селі. Мила. Родом із Донеччини. Здобула три вищі освіти і кваліфікацію психолога, інструктора з йоги, арт-терапевта, сомельє. Має власний бізнес – туристичну компанію. Вона - українська альпіністка, волонтер. Перша українка, член всесвітнього неформального альпіністського "Клубу семи вершин". Є другою українкою, котра здійснила сходження на Еверест в складі другої комерційної групи, з використанням кисню. В 2020 році видала першу книгу "Підкори свій Еверест. Як поразку перетворити на перемогу". Вона задекларувала садовий будинок на 77.20 кв.м в Донецькій області, квартиру на 67.30 кв.м в Донецьку та землю на 1031 кв.м у Криму, авто Нісан Мікра 2006 року випуску та авторське право на книгу. Готівкою вона має 3 млн гривень.  Святослав Вікторович Куценко – волонтер БФ "Здорова нація". Народився 1 серпня 1983 року має вищу освіту та проживає в Ірпені. Як член партії, обраний в ЄБВО з 297 (14,87%) голосами. Також він балотувався до обласної ради. В 2015 році був обраний депутатом Ірпінської міської ради VII скликання від партії “Нові обличчя” мера Ірпеня Володимира Карплюка, але Ірпінська ТВК в 2017 році позбавила його мандату і всі суди він програв.  На парламентських виборах 2019 року очолював ОВК №95 від ВО “Батьківщина”, та був висунутий кандидатом в народні депутати по цьому округу від “Громадянської позиції”. В цьому ж окрузі на виборах президента в 2019 році був представником кандидата Володимира Зеленського. На парламентських виборах 2014 року очолював ОВК №95 від Ліберальної партії України. Також пишуть, що в 2010 році він обрався до Ірпінської міськради від Громадянської позиції”, проте в офіційних джерелах не вдалось знайти цьому підтвердження. Співвласник ТОВ "Метрокс" (будівництво житлових і нежитлових будівель) та власник ПП “Павліна-СЛ”. Волонтер благодійного фонду "Здорова нація", який, схоже, не має юридичної реєстрації. Олександр Миколайович Копаниця – голова правління ПАТ “Мостобуд”. Народився 12 червня 1961 року, має вищу освіту та проживає в Києві. Як член партії, обраний в ЄБВО, набравши 130 (6,51%) голосів. Також він балотувався до обласної ради. Раніше головою наглядової ради ПАТ “Мостобуд” був скандально відомий екс-нардеп від Партії регіонів Володимир Продівус. Олександр Копаниця працював помічником народного депутата VI скликання Володимира Личука (фракція Партії регіонів). Також Олександр Копаниця був власником та керівником ТОВ “Торговий дім “Мост”, дію якого припинено. Він задекларував землю на 0.12 та будинок на 359.3 кв.м у столиці. Із транспорту має ГАЗ 21 1963 року випуску, VOLVO XC90 2019 року випуску, Mercedes-benz Vito 112 CDI 2007 року випуску, Mercedes-benz S500 2006 року випуску. У 2019 році він одржав пенсію у розмірі 91 156 тис. гривень та дохід від відчуження рухомого майна у сумі 49 тис. гривень. Готівкою має 1,2 млн гривень, 350 тис. доларів та 88 тис. євро, кредит – у розмірі 703 324 тис. гривень  "ЗА Майбутнє" Олександр Петрович Нігруца – перший кандидат, депутат Київської обласної ради 7-го скликання та директор ТОВ "Арх-Буд". Народився він 22 червня 1976 року року в селі Студена Вінницької області та проживає у Петропавлівській Борщагівці. Закінчив Національний аграрний університет України, кваліфікація інженер-електрик Безпартійний. Також він балотувався до обласної ради. Він – президент СК “Чайка”, перший заступник голови Київської обласної федерації футболу, член виконавчого комітету ГО “КСРФФ”. У 2019 році його дохід склав понад 111 тис. гривень. Він має квартиру в столиці на 60,4 кв.м та дві ділянки на 83785 кв.м у Білогородці та 22987 кв.м у  Вінницькій області, авто МАЗ 551605 2005 року випуску. Також він задекларував майно родини.  А ще корпоративні права у спільній власності ТОВ "Маш-буд сервіс", ТОВ "Лайт-Буд", ТОВ "Джерельні води", йому належить ТОВ "Геліос-К-2018". Готівкою зберігає 163 тис. гривень.  Людмила Володимирівна Забела – пенсіонерка. Як безпартійна обрана в ЄБВО з 44 (22,14%) голосами. Народилася 19 вересня 1964 року на Житомирщин та проживає в селі Маковище. Закінчила Житомирський державний педінститут ім.Івана Франка. В 1988 році з родиною переїхала на Київщину, в Макарівський район. З 1997 року по 2015 рік працювала в Макарівській райраді радником голови ради, начальником організаційного відділу та керуючою справами райради. Обиралася депутатом Макарівської райради, помічник народного депутата Сергія Скуратовського. Чоловік її має шість ділянок в Макарівському районі та будинок, вона – квартиру в Києві на 128,8 кв.м, шість ділянок землі загальною площею 263 157 кв.м, недобудований будинок на 303 кв.м у Макарівському районі. Їздить вона на Audi Q5 2013 року випуску, Volkswagen Transporter Car пасажирський 2007 року випуску. Пенсію вона одержує у розмірі 73920 тис. гривень, дохід чоловіка – 1,1 млн гривен в ПрАТ Миронівський хлібопродукт. Григорій Дмитрович Тищенко – завідуючий хірургічним відділенням Макарівської  ЦРЛ. Народився він 18 жовтня 1954 року, має вищу освіту та проживає в Макарові. Як  безпартійний, обраний по округу №2, набравши 68 (43,48%) голосів. Також він балотувався до Білогородської громади та обласної ради. Був депутатом Макарівської райради 6-го та обласнї ради 7-го скликань. Олексій Олександрович Мартинюк – на ЦВК вказано, що він був помічником-консультантом заступника голови Київської обласної ради. Народився він 18 грудня 1982 року, має вищу освіту та проживає в Ірпені. Як безпартійний, обраний в ЄБВО, набравши 93 (4,65%) голоси. Він задекларував лише авто Honda Civic 2008 року випуску та дохід дружини в понад 50 тис. гривень. Готівкою він має 17 тис. доларів. Є членом ГО "Я-Бучанець". Руслан Васильович Турок – приватний підприємець. Народився він 1 вересня 1977 року, має вищу освіту та проживає у Гостомелі, Як безпартійний, обраний в ЄБВО, набравши 484 (24,24%) голосів. Протягом 2006-2008 років працював головним інженером у Державному експертному центрі. Як ФОП зареєстрований із 2006 року і займається посередництвом у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами. Його дохід у 2019 році склав понад 3,9 млн гривень. У Гостомелі він має ділянку на 800 кв.м, а дружина сім ділянок і квартиру.Також він вказав три вантажівки та легкове авто Toyota Tundra 2010 року випуску. Готівкою він має 1 млн гривень, 500 тис. доларів та у банку – 93 475 тис. гривень, дружина: 500 тис. гривень, 20 тис. доларів та у банку – 30 341 тис. гривень.  Владислав Костянтинович Хахулін – начальник управління в Київоблраді, обраний заступником голови Бучанської райради. Депутат обласної ради VII скликання від "Батьківщини" та 2020 році був відкликаний партією. Як безпартійний, набрав на виборах 50 або 2,50% голосів виборців. Народився 21 січня 1987 року у Києві, де і проживає. Закінчив Нацакадемію державного управління при Президентові України, Харківський національний університет внутрішніх справ та Національний Технічний Університет України "Київський Політехнічний Інститут".  У 2019 році його дохід склав понад 330 тис. гривень, родини – 399 тис. гривень. У декларації за 27 березня 2020 року вказано, що він був головним спеціалістом відділу інформаційних технологій управління інформаційних технологій та матеріально-технічного забезпечення виконавчого апарату Київоблради. Його дружина має ділянку на 1043 кв.м у Хотянівці та квартиру на 74.6 кв.м у столиці. Їздить вона Peugeot 208 2013 року випуску. У спільній власності з дружиною він має готівкою 30 тис. доларів, 20 тис. євро, 150 тис. гривень. У банку він зберігає понад 31 тис. гривень, дружина – понад 9 тис. гривень. "Нові обличчя" Оксана Володимирівна Залужняк – начальник юридичного відділу Ірпінської міськради. Народилася 19 вересня 1979 року в селі Уланів на Вінниччині, нині мешкає в Ірпені, має вищу освіту. Як безпартійна, набрав від виборців 9 або 0,45% голосів. Також вона йшла у депутати Ірпінської громади. У 2019 році сума її доходів склала понад 410 тис. гривень. Вона має ділянку на 457 кв.м та будинок на 57,4 кв.м в Ірпені. Депутатка є членом Національної асоціації адвокатів України та Ради адвокатів Закарпатської області. Наталія Сергіївна Степушенко - студентка Університету державної фіскальної служби України, ексголова Ірпінської молодіжної громадської ради, громадський діяч. Народилася 23 квітня 2000 року в Житомирській області, нині мешкає в Ірпені, освіта – професійно-технічна. Як член партії, набрала 99 або 4,95% голосів. Є членом БО "Платформа Ерудитів" Та ГО "Асоціація жінок України дія Приірпіння". Ванда Василівна Писанка - директор ТОВ "Ренесанс Буд" (будівництво житлових і нежитлових будівель). Народилася 8 лютого 1984 року в Києві, нині мешкає в Ірпені, освіта – закінчила Національний транспортний університет. Як член партії, набрала 258 або 12,92% голосів.  Вона має ділянку на 1400 кв.м та будинок на 393.9 кв.м у Трускавцях, будинок на 222,5 кв.м та 12 ділянок землі 17104 кв.м в Ірпені. Чоловіку належить 16 офісів, 44 квартири, 19 нежитлових приміщень та 5 ділянок землі на 26800 кв.м. Їздить чоловік на Land Rover Range Rover Velar 2018 року випуску та Renault trafik 2005 року випуску. Дохід чоловіка склав – понад 50 млн гривень. Готівкою Писанка має 73,7 млн гривень та кредит у розмірі 1,2 млн гривень. Наталія Вікторівна Смолянчук – старший викладач ВПНУБіП України "Ірпінський економічний коледж" та депутат Ірпінської міськради VII скликання від "Укроп". Обрана в ЄБВО з 281 (14,07%) голосом. Народилася вона 2 лютого 1971 року, має вищу освіту та проживає в Гостомелі. Вона є присяжною в Ірпінському міському суді та додатково працює вчителем в Ірпінському міському відділі освіти. У 2019 році її дохід склав понад 200 тис. гривень. Вона має дві ділянки 1800 на кв.м у Гостомелі, у спільній власності квартиру на 65.2 кв.м. Готівкою вона зберігає 345 тис. гривень. Дмитро Михайлович Негреша – керуючий справами виконкому Ірпінської міськради. Народився 10 червня 1988 року, має вищу освіту та проживає в Ірпені. Як безпартійний, обраний в ЄБВО з  461 (23,09%) голосом. Є членом громадських організацій "Правозахисна група "Адвокат" та громадське формування з охорони громадського порядку "Ірпінська муніципальна варта". У 20019 році його дохід склав понад 608 тис. гривень дружини – 653 тис. гривпень. Він має квартиру на 89,2 кв.м в Ірпені, дружина два авто – Peugeot 107 2011 року випуску, Mercedes benz c180 2006 року випуску. Богдан Олександрович Слюсаренко – приватний підприємець та депутат Ірпінської міськради VII скликання від "Нові обличчя". Пройшов по округу №7 із 1099 (55,06%) голосами. Також він пройшов у раду Коцюбинської громади  Народився він 27 березня 1980 року, проживає в Коцюбинському, освіта – професійно-технічна. ЯК ФОП він зареєстрований з 1999 року, його діяльність – механічне оброблення металевих виробів. Є співзасновником "Громадської ради Коцюбинського". У 2019 році його дохід склав понад 2,4 млн гривень. Він має квартиру на 41,1 кв.м та гараж у столиці, ділянку на 920 кв.м, квартиру на 66.8 кв.м у Коцюбинському, два магазини, МАФ, шість конструкцій та два місця для розміщення зовнішньої реклами, нежитлове приміщення, дружина – квартиру на 61.8 кв.м та землю на 500 кв.м. Дружина їздить на Subaru Forester 2008 року випуску, він – Kia Soul 2010 року випуску. Готівкою зберігає 80 тис. доларів та 650 тис. гривень. "Удар" Іван Іванович Самойдюк – перший кандидат, який тимчасово не працює. Народився 8 липня 1992 року та проживає в Києві. Безпартійний. Вивчав бізнес-адміністрування та управління в університеті Великобританії. Був радником міністра інфраструктури України, помічник нардепа Максима Бужанського (фракція "Слуга народу"). Є засновником ТОВ "Стівен Орлікофф" (діяльність із керування комп'ютерним устаткованням) та ТОВ "Лавір" (веб-портали). Ольга Володимирівна Цилюрик – самозайнята особа-адвокат. Народилася 2 квітня 1990 року, має вищу освіту та проживає у Петропавлівській Борщагівці. Як безпартійна була обрана в ЄБВО з  19 (0,95%) голосами. Співвласниця адвокатського об'єднання “БТ Партнерс”, співзасновниця ГО “Медична правозахисна група “Здоров`я нації”. Працювала помічником депутата Київської облради VI скликання (2010-2015 рр) Романа Ганжі. Ймовірно, разом з відомим горілчаним підприємцем Євгеном Черняком є співзасновницею двох ГО – “Українська Медіа Варта” та “Українська Асоціація Аграрного Права”. У 2019 році її дохід склав понад 541 тис. гривень. Вона задекларувала квартиру на 62.9 кв.м у Петропавлівській Борщагівці, авто Honda CR-V 2007 року випуску та корпоративні права в адвокатському об'єднанні "БТ Партнерс". Готівкою вона має 15 тис. доларів, на банківських рахунках – 35 204 тис. гривень. Андрій Геннадійович Скочко – керівник та засновник ТОВ "Перша друкарня". Народився 10 лютого 1986 року, має вищу освіту та проживає у місті Корсунь-Шевченківський на Черкащині. Як безпартійний, обраний в ЄБВО з 52 (2,60%) голосами. Співвласник ТОВ “Копі Лайф”, ТОВ “Арт Інвест Компані”, ТОВ "Скобар". Співзасновник ГО “Київ – безпечне місто”. У 2019 році його дохід склав понад 60 тис. гривень. Він має на 500 кв.м землю на Черкащині. Ще готівкою зберігає 980 тис. гривень, 46 тис. доларів, у банку – 12053 тис. гривень. Анастасія Леонідівна Гуменюк  - тимчасово не працює. Як безпартійна, обрана в ЄБВО з 123 (6,16%) голосами. Також вона йшла до обласної ради. Народилася вона 6 жовтня 1992 року, має вищу освіту та проживає у Софіївській Борщагівці. PR-менеджер Facebook-спільноти “11 Dinners”, раніше працювала PR-менеджером QDRO-terraced house, а до того – в ZV Development. Також вона працювала PR-менеджером в компанії what.PR, керівником магазину "Brushme. Картины по номерам" та менеджером з продажу в "Artfour. Картины на холсте". Крім того, керувала в "Popart.Ua", була помічник комерційного директора в "ГолосUA", персональним асистентом виконавчого директора в "Enso" та педагогом-організатором в "УДЦ "Молода гвардія".  У 2019 році її дохід склав понад 8 тис. гривень.  Олександр Васильович Боришкевич – самозайнята особа, адвокат. Народився 9 серпня 1992 року, має вищу освіту та проживає в Києві. Як член партії, обраний в ЄБВО з 188 (9,41%) голосами. Також він балотувався до обласної ради. На одній зі своїх Facebook-сторінок написав, що працює в Київраді. Працював помічником народних депутатів: VIII скликання – Олега Велікіна (екскерівник Київської обласної організації “УДАРу”) та Артура Палатного (який є кумом мера Києва Віталія Кличка); VII скликання – Артура Палатного (фракція “УДАР”). На місцевих виборах 2015 року балотувався від партії “Нові обличчя” до Київської облради, Вишгородської райради та Вишгородської міськради. На парламентських виборах 2012 року був довіреною особою партії “УДАР” в Київській області та на 90 окрузі (Біла Церква). Був членом Ради громадського контролю НАБУ II скликання. Екс-партнер юридичної фірми “Register”, екс-партнер юридичної фірми “Brite & Gribe”. Був головою "Команди молоді Київщини" та головою аналітичного центру "1991". Перебуває у громадських організаціях "1991.покоління незалежних", "Народний люстраційний центр", "Центр політичного консалтингу лобіст". У 2019 році його дохід склав 8 тис. гривень. Він має квартиру на 39,1 кв.м, авто FIAT TIPO 2017 року випуску та корпоративні права в адвокатському об'єднанні "БТ Партнерс" та в ТОВ "Легал Про". Готівкою зберігає 68 тис. доларів, 600 тис. гривень та в банку в майже 40 тис. гривень. "Опозиційна платформа – За життя" Тетяна Леонтіївна Подашевська - перший кандидат та доцент Київського Національного університету культури і мистецтв. Народилася 28 грудні 1958 року, має вищу освіту та проживає в Петропавлівській Борщагівці. Також вона пройшла до обласної ради. До обрання працювала заступником Тетіївського міського голови, у 2010-2014 роках – замголови Київської ОДА, до 2005 — начальник Департаменту зв'язків з громадськістю МВС України. Вона – генерал-майор міліції, заслужений журналіст України, кандидат наук. В 2019 році балотувалась від “ОПЗЖ” ло ВР по 95 округу. Також балотуватися до ВР в 2012 році під номером 190 списку Партії регіонів. В 2015 році балотувалась до Київської облради від “Опозиційного блоку”. В 2013 році увійшла до топ-100 найвпливовіших жінок України за версією журнала “Фокус”.  Сергій Миколайович Гачков - директор ТОВ "Вівіан". Як член партії, обраний в ЄБВО з 143 (7,16%) голосами. Також йшов до обласної ради. Народився 2 жовтня 1986 року, має вищу освіту та проживає в Ірпені. Він – власник ТОВ “Тандем-СС” та засновник ГО “Мій Ірпінь”. В 2015 році балотувався до Ірпінської міської ради від “Партії захисників вітчизни”. Його дохід у 2019 році склав 1,4 млн гривень. Він задекларував лише авто BMW 5231 199 року випускуЮ готівку у розмірі 1,2 млн гривень, 420 тис. доларів та 170 тис. євро.  Анатолій Петрович Гриценко – самозайнята особа адвокат. Народився 11 червня 1976 року, має вищу освіту та проживає у Києві. Як член партії, був обраний в ЄБВО з 268 (13,43%) голосами. У 2019 році його дохід склав понад 70 тис. гривень. Він має ділянку на 1996 кв.м та будинок на 162,30 кв.м у селі Кобці, його дружина – чотири ділянки на 5 500 кв.м. Їздить він на Hyundai Tucson 2018 року випуску. Також він має у спільній власності корпоративні права в ТОВ "ОК Альфа-Захист" та ТОВ "Охоронно-правова компанія "Геракл". Готівкою він зберігає 780 тис. гривень та має кредит у розмірі 597 750 тис. гривень.  Андрій Олександрович Суховій – начальник відділу експертизи заявок на винаходи в ДП "Український інститут інтелектуальної власності", заступник голови профспілки. Як член партії, обраний в ЄБВО, набравши 187 (9,37%) голосів. Народився він 20 червня 1983 року, має вищу освіту та проживає в Петропавлівській Борщагівці. У 2019 році його дохід склав понад 2 млн гривень. Він має квартиру на 38,4 кв.м у Петропавлівській Борщагівці, ділянку на 1 тис. кв.м, три ділянка на 2673 кв.м у Броварах та Ворзелі, у спільній власності будинок, дві ділянки, а дружина має дві квартири на 79,8 та 123,8 кв.м у столиці, ділянку на 1 тис. кв.м і будинок на 266,9 кв.м у Петропавлівській Борщагівці. Іван Ласлович Лехман - директор ТОВ "Делюкс Лайф" та депутат Ірпінської міськради VII скликання (обраний від Партії захисників Вітчизни). Народився 24 серпня 1983 року в селі Вишково Закарпатської області, освіта – вища. Як член партії, набрав 285 або 14,28% голосів. Був головою ГО “Координаційна рада Ірпінського регіону”. Є співзасновником ТОВ "ІБК "Оберіг" (будівництво житлових і нежитлових будівель), БФ "Допомоги 5 БТГР",  У 2019 році сума його доходів склала понад 510 тис. гривень. Він має дві ділянки на 866 та 600 кв.м, квартиру на 37,9 кв.м в Ірпені. Їздить він на BMW 525 TDS 1995 року випуску та має фургон Iveco Daily 2002 року випуску. Та був учасником у ТОВ "Делюкс лайф" (організація будівництва будівель). Є керівником підприємства Ірпінської міської організації української спілки ветеранів афганістану "Саланг" та членом ГО "Ірпінська міська організація Української спілки ветеранів Афганістану". ВО "Свобода" Анатолій Леонідович Ковінченко – перший кандидат, член партії, пенсіонер та депутат Києво-Святошинської районної ради VІ та VІІ скликань (фракція "Свобода"). Народився він 28 квітня 1952 року в Гомелі та проживає нині у Петропавлівській Борщагівці. Навчався у Київському державному інституті фізичної культури та спорту. З 1986 по 1988 роки працював в УВС Київської області на посадах інспектора та старшого інспектора. З 1988 р. по 1990 роки працював в МВС України на посаді заступника начальника відділу фізичної підготовки та спорту. З 1990 року по 2006 рік обраний сільським головою села Софіївська Борщагівка. В листопаді 2006 року вийшов на пенсію. Має звання полковника міліції. У 2019 році його дохід склав понад 41 тис. гривень, родини – понад 32 тис. гривень. Він має ділянку на 704 кв.м у Криму, дві ділянки на 11800 кв.м на Закарпатті, дружина на 2411 кв.м у Макарівському районі і незавершений будинок, на 12700 кв.м – у Закарпатській області, на 1668 кв.м – у Черкаській області і незавершений будинок та ще квартиру на 55,2 кв.м у Львівській області. Він їздить на Volkswagen transporter 2011 року випуску та водний засіб Motorboot 2000, дружина – на Hyundai IX35 2012 року випуску. У банку він зберігає 417 703 тис. гривень.  Олег Геннадійович Миронов - приватний підприємець. Як безпартійний, обраний в ЄБВО з 191 (9,56%) голосом. Народився 15 березня 1978 року та проживає у Білогородці. Закінчив Київський нацуніверситет будівництва й архітектури. Як ФОП він зареєстрований з 2008 року та займається роздрібною торгівлею залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах.  Він задекларував 5 земельних ділянок загальною площею 8364 кв.м, ділянку у спільній власності на 2793 кв.м, два власних офіси та один у сумісній власності, будинок на 290,6 кв.м та 32 квартири. Переважно все майно знаходиться у Білогородці. Він має ще Volkswagen Transporter 2010 року випуску та Volkswagen Amarok 2014 року випуску. Його дохід складає 984 540 тис. гривень. Готікою зберігає 15 тис. доларів та 200 тис. гривень, у банку – 84 тис. гривень.  Ігор Олегович Ополінський – начальник відділу екологічного контролю Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського". Як безпартійний, обраний в ЄБВО з 385 (19,28%) голосами. Народився він 22 серпня 1992 року, має вищу освіту та проживає в Ірпені. Його дохід у 2019 році склав 108 459 тис. гривень. Він має квартиру на 78.1 кв.м у Ірпені, авто Kia Rio 2012 року випуску. Готівкою він має 22 тис. євро, 22 тис. доларів, 200 тис. гривень. "Сила і Честь" Михайло Григорович Харченко – перший кандидат та директор АТП ДП "Антонов". Народився він 11 жовтня 1948 року в Кагарлик   та проживає у Бучі. Безпартійний. Закінчив механічний факультет Київського інституту інженерів цивільної авіації за спеціальністю "інженер-механік з експлуатації літаків і двигунів". За даними "Урядовий кур’єр, у 1975-1980 рр. працював на ДП "Антонов" інженером, старшим інженером та провідним інженером з експериментальних робіт 2 класу (дослідження аеродинамічних характеристик літаків). З 1978 року – на льотній роботі. У складі екіпажу брав участь у перших польотах та комерційних рейсах літаків Ан-124 та Ан-225. У 1980-1992 рр. – провідний інженер з льотних випробувань літаків 1 класу. З 1992 по 1997 рр. – заступник директора авіакомпанії ДП “Антонов”. З 1997 по 2008 рр. – перший заступник начальника льотно-випробувальної і доводочної бази з льотної роботи. 2008-2013 рр. – пілот літака Ан-124-100 авіакомпанії ДП “Антонов”. З березня до серпня 2016 р. – керівник Центру льотної підготовки НАУ. З листопада 2016 р. –   директор АТП ДП “Антонов”.  Його дохід у 2019 році склав понад 1,6 млн гривень, родини – 40 тис. гривень. Його дружина має будинок у Бучі на 599 кв.м, він автівки – Mersedes S320 2002 року випуску та Folkswagen Tuareg 2013 року випуску. У банку він має 200 тис. гривень.  Роман Григорович Бахтігарєєв – пенсіонер. Народився він 13 червня 1954 року, має вищу освіту та проживає у Ворзелі. Як безпартійний, обраний в ЄБВО з 83 (4,15%) голосами. На Facebook він вказав, що є заступником голови правління, керівник апарату в EPA Ukraine та у складі громадська ради з екологічної безпеки при ДЕІУ. Мирослав Васильович Григорчук – доцент кафедри Державно-правових дисциплін Інституту економіки і права "Крок" та голова правління обласної організації партії. Як член партії, обраний в ЄБВО, набравши  37 або 1,85% голосів. Народився він 28 вересня 1962 року та проживає в Ірпені. Закінчив Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича. За інтернет-даними, 26 років працював в органах внутрішніх справ. Зокрема був заступником начальника відділу департаменту Державної служби боротьби з економічною злочинністю МВС. Має чотири вищі освіти за гуманітарним, юридичним та економічним напрямками. Та балотувався позаторік до Верховної Ради по Івано-Франківській області. Має корпоративні права в ТОВ "Юр-імперіал Бізнес Груп". Його дохід торік склав понад 325 тис. гривень. Він має землю в Івано-Франківській області на 800 кв.м, а дружина недобудований будинок, у спільній власності у нього будинок на 57,8 кв.м у Ірпені та його дружина має будинок на 138 кв.м. Їздить він на Опель Аскона 1987 року випуску та ВАЗ Калина 2006 року випуску. У банку він зберігає 200 тис. гривень та має готівкою 35 тис. гривень.  Нагадаємо, Вишгородську районну раду VIII скликання представляє 42 депутати від шести політсил. Найбільше мандатів здобула партія "Слуга народу" – 12, на другій позиції  -"Європейська Солідарність" – 10 мандатів. Третє місце виборола партія "ЗА Майбутнє" – 7 мандатів, випередивши на одного депутата “Опозиційну платформу – За життя". Чотири мандати відійшли ВО "Батьківщина" і три – партії "Наш Край". Вийшли з ради "Європейська Солідарність" Олена Валеріївна Павлова – обрана в ЄБВО як перший кандидат та безпартійна. Вона – офіцер морально-психологічного відділу Національного університету оборони України. Народилася 25 грудня 1982 року, має вищу освіту та проживає в Бучі. Також вона пройшла за списком як депутат до Ірпінської міськради. У її декларації кандидата на посаду депутата Ірпінської міськради, вказано що її чоловік має земельну ділянку на 800 кв.м в Ірпені та автівку Ауді А6. її дохід у 2019 році склав понад 374 тис. гривень, родини – понад 390 тис. гривень. Микола Іванович Бовсуновський – головний лікар Бородянського центру первинної медико-санітарної допомоги. На першому окрузі  за нього, як безпартійного проголосувало 524 або 26,25% виборців. Також він висунув свою кандидатуру в депутати Немішаївської ОТГ, але не пройшов. Не обрали його і в 2015 році до обласної ради, куди він балотувався від партії "Наш край". Народився він 26 апреля 1960 року, має вищу, місце освіта  та проживає в селищі Немішаєве. У 2019 році сума його доходів склала понад 483 тис. гривень, родини – понад 91 тис. гривень. Він має три ділянки загальною площею на 39 997 тис. кв.м у Бородянському районі і дві ділянки на 31 748 тис. кв.м у Житомирській області, будинки на 42 кв.м на Житомирщині, на 97,6 – в Микуличах, на 66,4 кв.м – в селі Коблицький Ліс. Його дружина у Бабинцях має земельну ділянку на 2500 кв.м, два будинки на 107 кв.м у Немішаєво та на 92,8 кв.м у Коблиці. Їздить він на Skoda Superb 2008 року випуску. У банку він зберігає 170 443 гривень. "Опозиційна платформа – За життя" Вікторія Вікторівна Шевченко – головний бухгалтер ТОВ "Макоша" (діяльність кафе). Обрана в ЄБВО з 86 (4,31%) голосами. Народилася вона 20 жовтня 1980 року, має вищу освіту та проживає в Ірпені. "Нові обличчя" Володимир Андрійович Карплюк – перший кандидат, голова партії та ексмер Ірпеня. Народився 2 серпня 1981 року та проживає в Ірпені. Закінчив Національну академію державної податкової служби України (НАГНСУ) за спеціальностями "Правознавство" та "Економіка підприємства". З 2003 по 2005 рік працював викладачем кафедри податкової політики та оподаткування НАГНСУ. Паралельно з цим працював помічником на громадських засадах депутата Верховної Ради  IV скликання Василя Гаврилюка (фракція "Відродження"). У грудні 2005 року був зареєстрований в Деснянському районі Києва як фізособа-підприємець, профіль – роздрібна торгівля з лотків та на ринках; діяльність припинена. Працював директором ТОВ "Сарафан" (рекламні агентства, неспецифічна оптова торгівля в Бучі), з 2010 по 2011 рік – заступник Бучанської міської голови Анатолія Федорука з економічних питань. У 2010 році безуспішно балотувався в мери Ірпеня. З жовтня 2014 по серпень 2018 року – міський голова Ірпеня. 2 серпня 2018 року на сесії Ірпінської міськради Карплюк офіційно оголосив про свою відставку. Складання повноважень, нібито було пов'язано з його планами брати участь в майбутніх парламентських виборах. На дострокових парламентських виборах 2019 року Карплюк одним з перших зареєструвався в ЦВК і балотувався по 95 округу (Ірпінь, частина Києво-Святошинського району) як самовисуванець. Проте – не пройшов.  З червня 2020 року – засновник і керівник ТОВ "Український науковий фонд" дослідження та експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук. Активно займається громадською діяльністю. Його ім’я неодноразово згадувалося в скандалах, а особливо в конфліктах із головою Бучанської громади Анатолієм Федоруком.  Наразі відсутня його декларація за 2019 рік, але KV неодноразово аналізувала його обширні статки та доходи. Петро Петрович Король – наглядач міського кладовища КП УЖКГ "Ірпінь" та депутат Ірпінської міськради VII скликання від "Укроп". Народився 27 травня 1986 року, має вищу освіту та проживає в Ірпені. Як член партії, обраний по округу № 7 p 883 (44,23%) голосами. Ім’я депутата неодноразово згадувалося в скандалах, пов’язаних із земельними питаннями, погодженням генпланом міста Ірпінь тощо. Батько Петра Короля – Петро Король володіє бізнесом з надання ритуальних послуг “Пам’ять King” та вважається монополістом в Ірпені. У 2019 році його дохід склав понад 1 млн гривень, родини – 55 тис. гривень. У користуванні він має ділянку на 1200 кв.м, будинок на 263,4 кв.м, йому належить дві ділянки на 1 100 кв.м та квартира на 25.1 кв.м, недобудований будинок, авто Land Rover Discovery 3.0 Універсал-В 2012 року випуску. Дружина має дві ділянки на 1353 кв.м та будинок на 124,1 кв.м, недобудовану квартиру в Ірпені, авто Нісан Кашкай 2015 року випуску. Має він і готівкові запаси: 47 тис. доларів та 920 тис. гривень, на банківських рахунках у нього 344 981 гривень та 700 євро. Дружина має готівкою 42 тис. доларів, у банку – 70 221 гривень.  Олександр Сергійович Пащинський - директор ПП "Бнб Реал-промо" (рекламні послуги) та депутат Ірпінської міськради VII скликання. Як член партії, обраний по округу №6 з 1215 (60,87%) голосами. Народився 3 квітня 1984 року та проживає в Ірпені. Закінчив Нацуніверситет державної податкової служби України, факультет фінансів та банківської справи. Також він є директором ПП "Пащинський Олександр Сергійович". Його батько, Сергій Пащинський, власник асфальтного заводу в Приірпінні "Б.І.І.А.К" і відомий як головний монополіст сфери благоустрою та дорожнього будівництва. Відомо, що підприємство Пащинського регулярно виграє тендери на виконання робіт з асфальтування доріг та прокладання тротуарів у Приірпінні. Його дохід у 2019 році склав понад 1,7 млн гривень, родини – 1 млн гривень. Він задекларував майно дружини – три офіси та квартиру на 104,7 кв.м, він же має лише ділянку на 1 тис. кв.м. У декларації він вказав і п’ять одиниць сільгосптехніки, дві вантажівки. Сам же він їздить на Toyota Land Cruiser 2005 року випуску, Tesla S 2016 року випуску та дружина на Volkswagen Touareg 2014 року випуску. готівкою він зберігає 400 тис. гривень.  "ЗА Майбутнє" Лариса Петрівна Федорук – ексголова Ворзельської селищної ради. Народилася 25 березня 1970 року, має вищу освіту та проживає у Бучі. Як безпартійна, обрана в ЄБВО, набравши 1144 (57,31%) голоси. Також вона пройшла до Бучанської міської ради. Вона – рідна сестра голови Бучанської громади Анатолія Федорука. З вересня 1992 року по 2001 рік працювала вчителем української мови та літератури в Ірпінській середній школі-гімназії № 4, яка згодом була перейменована в Бучанську  Українську гімназію. З вересня 2001 року по січень 2007 року працювала на посаді  заступника директора з навчально-виховної роботи в Бучанській Українській гімназії. З січня  2007 року по грудень  2011 року працювала  у відділі освіти Бучанської міської ради на посадах заступника та начальника відділу освіти. З грудня 2011 року по жовтень 2015 року працювала керуючим справами виконавчого комітету Ворзельської селищної ради. У листопаді 2015 року була обрана селищним головою Ворзельської селищної ради.  В минулорічній декларації вказала, що має квартиру на 89,2 кв.м, дві земельні ділянки на 1 585 кв.м у Бучі. Їздить на автомобілі TOYOTA RAV4. Її зарплата склала 377 809 гривень, має ще 34 949 гривень та 5 500 доларів США заощаджень.  "Слуга Народу" Василь Васильович Олійнич – директор ТОВ "Ей-ві-еф Девелопмент Груп" (організація будівництва будівель). Як безпартійний обраний в ЄБВО з 301 або 15,08% голосів. Народився він 12 березня 1975 року, має вищу освіту та проживає в Ірпені. Нагадаємо, Вишгородську районну раду VIII скликання представляє 42 депутати від шести політсил. Найбільше мандатів здобула партія "Слуга народу" – 12, на другій позиції  -"Європейська Солідарність" – 10 мандатів. Третє місце виборола партія "ЗА Майбутнє" – 7 мандатів, випередивши на одного депутата “Опозиційну платформу – За життя". Чотири мандати відійшли ВО "Батьківщина" і три – партії "Наш Край". Читайте: Вони пройшли: депутати ради Васильківської міської громади Фото: колаж KV КиевVласть

Скандал вокруг конгрессно-выставочного центра (КВЦ) "Парковый", более известного  как “вертолетная площадка Януковича” (рыночная стоимость около 1 млрд гривен), близок к своему банальному завершению. Уголовное производство по факту возможных нарушений законодательства при его строительстве (объект возводили без необходимых согласований на землях историко-культурного значения) закрыто, связанное с экс-нардепом Максимом Ефимовым ООО “Амадеус Ко” давно добилось снятия ареста со своего имущества. На данный момент компания пытается в судебном порядке признать недействительным уже завершившийся договор на право управления этим объектом, который в 2018 году был заключен между Нацагентством по вопросам выявления, розыска и управления “коррупционными активами” и КП “Центр организации дорожного движения”. Вполне вероятно, что ООО “Амадеус Ко” это нужно для того, чтобы добиться возмещения убытков, понесенных за то время, пока КВЦ “Парковый” находился в “чужих руках”. Как стало известно KV, 21 декабря 2020 года Кассационный хозяйственный суд оставил без движения кассационную жалобу Национального агентства по вопросам выявления, розыска и управления активами, полученными от коррупционных и других преступлений (АРМА) по делу №910/800/19.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  В рамках указанного дела ООО “Амадеус Ко” (*) требует от служителей Фемиды признать недействительным договор управления арестованным имуществом на Парковой дороге – КВЦ “Парковый” (так называемой “вертолетной площадкой Януковича”. – KV). Указанный договор был заключен между АРМА и КП “Центр организации дорожного движения” (**) 18 октября 2018 года.  Компания выиграла первую и апелляционную инстанции, в связи с чем АРМА подала кассационную жалобу. Суд не стал рассматривать ее по той причине, что агентство допустило в этом документе ряд недочетов. На их исправление АРМА имеет 10 дней с момента получения соответствующего судебного определения от 21 декабря 2020 года.  Отметим, на данный момент уголовное производство, в рамках которого было арестовано имущество ООО “Амадеус Ко”, закрыто. Кроме того, закончился и срок оспариваемого договора управления. Однако, стороны конфликта продолжают разбирательства. Вполне вероятно, это свидетельствует о том, что ООО “Амадеус Ко” попытается в будущем добиться возмещения своих убытков, понесенных за то время, когда КВЦ “Парковый” был арестован и находился в “чужих руках”. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться История вопроса 28 декабря 2010 года Киевсовет своим решением №525/5337 изъял из перечня зеленых зон столицы два земельных участка на Парковой дороге общей площадью 2,18 га (2,07 га и 0,11 га соответственно) и передал их на 25 лет в аренду ООО “Амадеус Ко”  для строительства и обслуживания объектов инженерной и транспортной инфраструктуры.  По данным судебных определений, еще до заключения договора аренды, в 2010 году, на этих участках началось строительство КВЦ, которое осуществляло ООО “Основа-Солсиф” (***). Лишь 27 февраля 2012 года между Киевсоветом и ООО “Амадеус Ко” был заключен договор аренды земли на Парковой дороге. Как неоднократно сообщалось ранее, строительство КВЦ на Парковой дороге противоречило множеству требований законодательства.  Так, территория от “Зеленого театра” к Арке дружбы народов, вдоль Парковой дороги, относится к землям историко-культурного назначения и входит в состав памятника истории и ландшафта местного значения “Исторический ландшафт Киевских гор и долин р. Днепр”. Кроме того, земельный участок, на котором проводилось строительство, расположен в Центральном историческом районе города, в пределах охранной зоны объекта Всемирного наследия ЮНЕСКО “Киев: Собор Софии и прилегающие монастырские здания, Киево-Печерская Лавра”. Несмотря на это, ООО “Амадеус Ко” и ООО “Основа-Солсиф” не обращались в органы охраны культурного наследия для получение разрешений на проведение каких-либо работ на землях историко-культурного назначения и в пределах охранной зоны Софии Киевской. КВЦ “Парковый” на Google-карте В конечном итоге данное строительство, по данным правоохранителей, привело к ряду последствий. На этой территории начались оползни, которые угрожают повреждением памятнику архитектуры общегосударственного значения – Мариинскому дворцу. Кроме того, строительство сооружений на землях историко-культурного назначения фактически привело к уничтожению части склонов правого берега Днепра, которые охраняются законодательством и государством. Как сообщала KV, на базе этого КВЦ также была сооружена вертолетная площадка, которая была открыта 6 июня 2012 года. Эту площадку должен был использовать тогдашний президент Виктор Янукович, чтобы добираться из своей резиденции в Межигорье, но он так и не совершил ни одного полета. Летом 2016 года генпрокурор Юрий Луценко сообщил, что объект строили на деньги от незаконного возмещения НДС. 1 ноября 2016 года прокуратура Киева открыла по данному строительству уголовное производство №42016100000001070.  Изначально следователи прокуратуры предположили, что к нарушениям причастны должностные лица КГГА, которые “злоупотребили своим служебным положением при строительстве многоэтажного инженерного сооружения на участке, который относится к землям историко-культурного назначения”. В связи с этим предварительная правовая квалификация преступления была следующей: ч. 3 ст. 191 УК Украины – присвоение, растрата или завладение чужим имуществом путем злоупотребления служебным лицом своим служебным положением, совершенные повторно или по предварительному сговору группой лиц. Однако, к концу 2016 года следствие начало рассматривать иную версию в этом деле. Так, в судебном определении по данному уголовному производству от 6 декабря 2016 года сообщается, что, по мнению следователей, к преступлению причастны должностные лица ООО “Амадеус Ко”, построившие объект на Парковой дороге “в нарушение установленных требований действующего законодательства в сфере строительства, охраны культурного наследия и защиты государственных интересов”. Правовая квалификация возможного нарушения также была изменена – с тех пор расследование проходило по факту совершения преступления, предусмотренного ч. 2 ст. 364 УК Украины (злоупотребление полномочиями, повлекшее тяжкие последствия). Выдержка из материалов дела 8 июня 2017 года Днепровский районный суд по ходатайству столичной прокуратуры наложил арест на объекты, которые были построены на упомянутых выше двух земельных участках и которые были признаны вещественными доказательствами по этому производству. Речь идет о 5 зданиях общей площадью порядка 24,4 тыс. кв.м (из судебного определения тяжело установить, входит ли в эту площадь подземный паркинг площадью 15,4 тыс. кв.). Согласно материалам дела, охранять и содержать эти объекты было поручено государственному предприятию (ГП) “Финансирование инфраструктурных проектов”. При этом, данное предприятие имело право использовать объекты в коммерческих целях (дело №755/16396/16-к).  Как указано в материалах дела, 3 августа 2017 года Киевский апелляционный суд наложил арест непосредственно на сами земельные участки. Ответственным за сохранение этой земли также было определено ГП “Финансирование инфраструктурных проектов” (дело №755/16396/16-к).  Читайте: Вертолетную площадку Януковича передали госпредприятию 29 мая 2018 года Днепровский районный суд изменил право сохранения указанных “вещдоков”, передав их АРМА. Это было связано с недостатком у ГП “Финансирование инфраструктурных проектов” необходимых для сохранения объектов мощностей и финансирования (дело №755/16396/16-к). По данным материалов уголовного производства, 6 июля 2018 года АРМА обратилось к столичной прокуратуре по поводу изменения способа и порядка хранения арестованного имущества. Причина -  данное агентство в конкретном случае не имело полномочий и прав тратить бюджетные средства на охрану, текущие ремонты, обслуживание арестованного имущества и т.д. Согласно законодательству, АРМА имеет право заниматься этим только в качестве управителя, но для получения такого статуса необходимо соответствующее судебное определение. При этом, АРМА имеет право передавать право управления другим субъектам хозяйственной деятельности (СХД). 20 августа 2018 года по ходатайству столичной прокуратуры Голосеевский районный суд передал указанное имущество в управление АРМА (дело №752/16869/18). Спустя два месяца, 11 октября 2018 года, тендерный комитет АРМА признал КП "Центр организации дорожного движения" победителем тендера на управление арестованными активами – управляющим. 18 октября 2018 года стороны заключили договор управления. Срок действия соглашения – до 18 июня 2020 года. Согласно материалам дела №910/800/19, рыночная стоимость этого имущества на тот момент составляла 987 млн гривен. Вскорости после этого, в октябре 2018 года, ООО “Амадеус Ко” обратилось в Окружной административный суд Киева (ОАСК) с иском к АРМА о признании противоправным и отмене решения тендерного комитета, в соответствии с которым КП “Центр организации дорожного движения” было признано управителем арестованных активов. 5 марта 2019 года суд удовлетворил требования компании. Одним из оснований для такого решения служители Фемиды указали тот факт, что тендерный комитет в протоколе торгов не указал, почему предложение КП “Центр организации дорожного движения” было признано наиболее экономически выгодным, согласно каким критериям предприятие было определено победителем и т.д. КП “Центр организации дорожного движения” пыталось обжаловать такой вердикт, но 1 июля 2019 года Шестой апелляционный административный суд отказал предприятию в удовлетворении апелляционной жалобы. На данный момент известно, что такое решение вступило в силу. Читайте: Вертолетную площадку на Парковой дороге в Киеве могут вернуть Януковичу, – Николай Поворозник Параллельно с этим ООО “Амадеус Ко” пыталось отменить арест своего имущества. 6 февраля 2019 года Голосеевский районный суд удовлетворил соответствующее ходатайство компании и вернул ей объекты на Парковой дороге в пользование и распоряжение (дело №752/16869/18). Спустя два месяца, 5 апреля 2019 года, Голосеевский районный суд по ходатайству столичной прокуратуры снова наложил арест на указанные объекты и снова передал их в управление АРМА (дело №752/16869/18). Менее чем через полгода, 5 сентября 2019 года, Киевский апелляционный суд в рамках упомянутого выше уголовного производства в очередной раз отменил арест имущества ООО “Амадеус Ко” на Парковой дороге (№752/16869/18). Такое решение было окончательным и не подлежало обжалованию в кассационном суде.  Как сообщала KV, тогда в прокуратуре заявляли, что актуальность наложения ареста уже утрачена. И на то время КВЦ “Парковый” довольно активно использовался  правящей партией “Слуга народа” в своих целях. Читайте: “Вертолетная площадка Януковича” для “Слуги народа”: с КВЦ “Парковый” снят арест Кроме того, в начале 2019 года ООО “Амадеус Ко” обратилось в Хозяйственный суд Киева с иском о признании недействительным упомянутого договора управления, заключенного между АРМА и КП “Центр организации дорожного движения”. 23 июля 2020 года суд удовлетворил требования компании. Главная причина – отмена в судебном порядке решения тендерного комитета, на основании которого был заключен этот договор. Выдержка из материалов дела В дальнейшем АРМА и КП “Центр организации дорожного движения” обратились с апелляционными жалобами на такое судебное решение в Северный апелляционный хозяйственный суд. 27 октября 2020 года этот суд полностью отказал обоим аппелянтам в удовлетворении их требований. Как сообщалось выше, АРМА подало кассационную жалобу, которая не рассматривалась соответствующим судом по сути.  Отметим, уголовное производство №42016100000001070, в рамках которого был наложен арест на КВЦ “Парковый”, было объединено с другим делом по факту возможного совершения преступления должностными лицами ООО “Амадеус Ко” – с уголовным производством №42015000000001984 от 21 сентября 2015 года. Когда произошло объединение, в материалах обоих дел не уточняется. Но, судя по информации в судебных определениях, это случилось в 2019 году. И в том же году объединенное производство было закрыто – по какой причине, в материалах дела не указано.  Вероятно, именно с закрытием уголовного производства связана позиция прокуратуры в 2019 году о том, что необходимости ареста имущества ООО “Амадеус Ко” больше нет.  Стороны конфликта По данным аналитической системы Youcontrol, киевское ООО “Амадеус Ко” было основано в сентябре 2010 года. Руководителем компании значится Елена Магдич, конечным бенефициаром – житель Киева Максим Ефимов (на фото слева).  На данный момент система Youcontrol относит ООО “Амадеус Ко” к группе компаний Максима Ефимова – народного депутата VIII и IX созывов (в первом случае избирался от “БПП “Солидарность”, во втором – беспартийным самовыдвиженцем). Основными направлениями деятельности группы являются машиностроение (Старокраматорский машиностроительный завод и Краматорский завод тяжелого станкостроения), альтернативная энергетика и т.д. Партнерами по значительному числу компаний выступают члены семьи нардепа-“регионала” (VII созыв) и Министра регионального развития, строительства и жилищно-коммунального хозяйства Украины Анатолия Близнюка. Отметим, с момента основания и до 2020 года одним из учредителей ООО “Амадеус Ко” выступала британская компания Fineroad Business LLP.  Среди учредителей этой компании значатся две фирмы из Сейшельских островов  (Intrahold A.G. и Monohold A.G), которые, по данным иностранных СМИ, еще в 2014 году заинтересовали власти этих островов в связи с возможными связями с членами правительства Виктора Януковича. По информации “Наші гроші”, ранее  Fineroad Business LLP владел Яшар Ходжаев, который был фигурантом уголовного дела о легализации средств семьи Януковича, а в декабре 2017 года новым владельцем этой компании стал Сергей Московский, который связан с Максимом Ефимовым. По последней информации, Fineroad Business LLP владеет мать Максима Ефимова, гражданка США Любовь Ефимова.  Читайте: Бывший регионал, а ныне нардеп из БПП Максим Ефимов владеет вертолетной площадкой Януковича через свою маму Совместное украинско-французское предприятие с иностранными инвестициями в форме общества с ограниченной ответственностью (ООО) “Основа-Солсиф” было основано в июне 1994 года. Руководителем и конечным бенефициаром компании значится киевлянин Юрий Карпенко.  Отметим, этот же человек также владеет ООО “Основа” – компанией, которая регулярно выигрывает тендеры у КК “Киевавтодор”. Сотрудничество этого “тандема” уже вызывало вопросы у правоохранительных органов. Читайте: КК “Киевавтодор” отдаст 71 млн гривен за ремонт двух пешеходных путепроводов фирме, с которой фигурирует в уголовных производствах КП “Центр организации дорожного движения” с 15 апреля 2015 года возглавляет Виктор Черний (на фото справа). Предприятие подчинено Департаменту транспортной инфраструктуры КГГА, который с 6 февраля 2020 года возглавляет Валентин Осипов. Сферу транспорта в Киеве со 2 марта 2020 года курирует замглавы КГГА Александр Густелев. * ТОВ “Амадеус Ко” (код ЄДРПОУ: 37270900); ** КП “Центр організації дорожнього руху” (код ЄДРПОУ: 32955518); *** Спільне україно-французького підприємства з іноземними інвестиціями "Основа-Солсіф" в формі ТОВ (код ЄДРПОУ: 20057315). Фото: коллаж KVКиевVласть

Глава комитета ВР по вопросам социальной политики Галина Третьякова (на фото) вместе с группой “слуга народа” инициировала законопроект, запрещающий с 2022 года перенос в ряд нескольких рабочих и нерабочих дней. Если закон примут, останется только действующая норма, по которой если официальный праздничный или нерабочий день приходится на выходной – тогда выходной переносится на следующий после праздника день. Об этом KV стало известно из текста законопроекта №4597 “О внесении изменений в статью 67 Кодекса законов о труде Украины относительно согласования отечественного законодательства с законодательством стран-членов Европейского Союза в вопросе переноса рабочих дней”. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Согласно проекту закона, нормы, позволяющие переносить рабочие / нерабочие и выходные дни, изымаются, а вместо них упомянутая статья Кодекса дополняется таким абзацем: “Запрещается перенос выходных и рабочих дней на предприятии, в учреждении или организации, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом”. Случаи, о которых идет речь, это третья часть названной статьи: “В случае, когда праздничный или нерабочий день совпадает с выходным днем, выходной день переносится на следующий после праздничного или нерабочего”. Это положение, по законопроекту, остается в силе. Если закон примут, он вступит в силу с 1 января 2022 года. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Законодательные изменения инициировала глава комитета ВР по вопросам социальной политики Галина Третьякова и группа коллег по фракции (в т.ч. избранная по 217 округу столицы Марьяна Безуглая). В пояснительной записке к законопроекту говорится, что сейчас Кабинет министров может рекомендовать учреждениям и организациям переносить выходные и рабочие дни для работников, которым установлена ​​5-дневная рабочая неделя с двумя выходными днями, мотивируя свое решение созданием благоприятных условий для использования праздничных и нерабочих дней, а также рациональным использованием рабочего времени. "Перенос рабочих дней приводит к 6-дневной рабочей неделе, иногда – два раза в месяц, что является нарушением законодательных требований к минимальному времени отдыха работника, которое не может быть снижено. В то же время, перенос рабочих дней иногда приводит к 4 нерабочим дням подряд, что снижает трудовую мотивацию, а также негативно влияет на возможность человека адаптироваться к рабочему дню, следующего за длинными выходными. Это подтверждается академическими наработками в области психологии труда", – объясняют авторы проекта закона. Они также апеллируют к опыту зарубежных стран: "Анализ опыта стран мира в вопросе переноса рабочих дней показывает, что в Беларуси, Польше, Словакии, Чехии, Литве, Франции, Германии, Дании, Нидерландах, США и других странах такой практики нет. Перенос рабочих дней является типичной советской традицией, которая до сих пор сохраняется в некоторых постсоветских странах, в частности в России". Напомним, что Кодексом законов о труде в нашем государстве определено 11 праздничных и нерабочих дней: 1 января – Новый год; 7 января и 25 декабря – Рождество Христово; 8 марта – Международный женский день; воскресенье Пасхи; 1 мая – День труда; 9 мая – День победы над нацизмом во Второй мировой войне (День победы); воскресенье Троицы; 28 июня – День Конституции Украины; 24 августа – День независимости Украины; 14 октября – День защитника Украины. В случае, когда праздничный или нерабочий день совпадает с выходным днем, выходной день переносится на следующий после праздничного или нерабочего. Как уже было сказано, эту норму авторы законопроекта №4597 предлагают оставить без изменений. Читайте: Кличко определился с переносом рабочих дней в 2021 году для работников КГГА Фото: ”Економічна правда” КиевVласть

На тему проведення щеплення від COVID-19 вже висловилися багато як вітчизняних, так і зарубіжних експертів. Тому з огляду на це потрібно кілька слів від професійної медичної спільноти. Україна отримала від медичної індустрії Радянського Союзу потужну фармакологічну промисловість – близько 70% від усіх потужностей в СРСР. Одним з флагманів в цій промисловості було виробництво різних типів вакцин і лікарських препаратів для проведення щеплень населення. Останніми роками фармакологічна індустрія в Україні розвивалась і модернізувалась кращими світовими лінійками виробництва ліків. На сьогодні українські фармакологічні компанії експортують ліки до 81 країни світу, відповідають всім міжнародним вимогам – з 2009 року мають відповідність нормам GMP згідно стандартам ЄС.Подписывайтесь на новости “КиевVласть” Але виробництво ліків спрямовано на масовий ринок без урахування індивідуальних потреб пацієнта. За останні роки фактично зникла (скорочена) мережа аптек індивідуального виготовлення лікарських препаратів за рецептами, коли в США, країнах ЄС, Японії це дуже популярний фармацевтичний напрямок. Власне додаткову вартість лікарського препарату створює фасування діючої речовини в певну форму для її подальшого вжитку. Діючі речовини беруться всіма виробниками в кількох країнах світу і вже далі починається виробництво ліків. Половину фармацевтичного ринку займає США, 20% – країни ЄС, 16% – країни Африки, Азії та Океанії, 8% – Японія. Потрібно зазначити, що в США, країнах ЄС та Азії розвинено виробництво лікарських препаратів та їх фасування безпосередньо в аптечних мережах при лікарнях, що суттєво впливає на ціну. В Україні навпаки купують готові, певного дозування лікарські препарати, без урахування індивідуалізації. Розробка окремого препарату – тривалий процес у 12-13 років з вартістю до 2.6 млрд доларів США. Якщо ми говоримо про виробництво вакцин, то це рутинний процес виробництва великих фармкомпаній для сезонних епідемій чи вікових щеплень, які ми проводимо щосезону або відповідно до календаря щеплень. COVID-19 є незвичайною за резонансом й поширенням інфекцією, яка призвела до безпрецедентних наслідків серед економік світу та людства в цілому. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Розмірковувати в реаліях сьогодення щодо проведення вакцинації населення потрібно швидко, але помірковано. Аналізувати фармакодинаміку вакцин повинні профільні фахівці: фармакологи, епідеміологи та інфекціоністи. Якщо дискусія точиться про вплив вакцин на різні генетичні механізми ДНК чи РНК, то кожен фармаколог і генетик дуже складно може прогнозувати дію навіть “рутинних” препаратів на людину, а особливо антибіотиків чи противірусних препаратів. Окремо потрібно сказати про паспорт вакцинації. Це стара метода, яка існує в кожній медичній карті, де зазначаються наші щеплення від народження і протягом усього життя. Вся медична спільнота, яка виїздить на навчання закордон, повинна надавати копію листа щеплень. У сімейного лікаря в електронній системі ця виписка займає секунди, при наявності паперових носіїв – хвилина. В такому випадку країна, куди мандрує громадянин, розуміє епідемічні ризики його в’їзду. В умовах глобальних епідемій це є справедливий і чесний захід безпеки. Для більшості наших громадян вже звично при поїздках до країн Африки, Південної Америки та Азії робити палітру додаткових щеплень і надавати відповіні довідки, що є обов’язковою умовою в’їзду до даної країни. Тому, з урахуванням всього зазначеного, щодо вибору вакцини на COVID-19, на мою думку, потрібно орієнтуватись на: 1) виробника з попереднім досвідом виробництва вакцин для масового вжитку; 2) великі потужності виробництва. Важливо швидко і в необхідній кількості отримати вакцину; 3) логістичні особливості, з урахуванням реалій великої території України, для розповсюдження препарату за певних умов його зберігання; 4) країну виробника – логічно обирати з гегемонів Світового фармакологічного ринку; 5) з урахуванням мінливості (мутації) вірусу COVID-19 купувати технології для власного виробництва вакцини, зважаючи, що більшість великих гравців з виробництва ліків представлені в Україні. Людське життя – найвища цінність і завдання влади зберігати його усіма можливими ресурсами! Віктор Яцик, нейрохірург, фахівець з управління охороною здоров'я, радник Київського міського головиКиевVласть