Безпечне середовище — обов’язкова складова розумного міста. Жителі smart-міст в усіх частинах світу свідомо довіряють свій захист та спокій високотехнологічним камерам, встановленим на вулицях, у метро та в місцях великого скупчення людей. Дані з камер відеоспостереження опрацьовують правоохоронці для розшуку злочинців та підтримки громадського порядку.  Київ також входить до числа таких міст та використовує інноваційні інструменти у секторі безпеки. У столиці камери відеоспостереження допомагають поліції затримувати зловмисників, а міській владі — контролювати роботу комунальників і керувати дорожнім рухом.  Наразі комплексна система відеоспостереження Києва налічує близько 7 000 камер на вулицях, біля об’єктів соціальної сфери, пам’яток культури, на автошляхах, в’їздах та виїздах з міста.  Дані з камер надходять та обробляються в міському Центрі обробки даних. Інформація надійно захищена від хакерських атак, а доступ до неї мають лише спеціальні служби та Нацполіція. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Знайти авто за держномером в Центрі обробки даних можуть за секунди — незалежно від часу доби та погодних умов. Оператори також отримують трекінг переміщення транспортного засобу на карті.  Статистика підтверджує загальні позитивні тенденції для міської безпеки після впровадження системи. За даними Національної поліції, у 2016 році щоденно відбувалося в середньому 16-17 грабежів, а у 2019 — вже 5. Крім того, з початку 2018 року рівень злочинів у публічних місцях знизився на 56%. Головна функція камер відеоспостереження — надати столичним правоохоронним органам інформацію для розкриття злочинів. Читайте: Работа столичных камер видеонаблюдения обернулась уменьшением количества преступлений Випадок із захопленням мосту Метро вчергове довів ефективність сучасних технологій у секторі безпеки. 18 вересня озброєного чоловіка, який погрожував підірвати міст Метро, вдалося знешкодити завдяки професійності спецслужб та застосуванню інноваційних рішень.  Спецавтомобіль, який КМДА придбало та передало Нацполіції Києва, виїхав на місце події та допоміг визначити особу чоловіка. Цей автомобіль — повноцінний мобільний штаб з дронами, роботизованими камерами з функцією детекції облич, моніторами, приєднаними до міської системи відеоспостереження, а також з кількома робочими місцями. Завдяки цьому функціоналу, а також встановленим на мосту камерам з високою роздільною здатністю, правоохоронці змогли максимально детально оцінити ситуацію та прийняти оптимальні рішення для відновлення правопорядку.  Читайте: Разобраться с “минированием” моста Метро помогли технологии КГГА Завдяки системі відеоспостереження вдається розшукати правопорушників навіть в метро. Камери також допомогли встановити маршрут зловмисника, який викрав дівчинку у дитячому садочку на Оболоні, і її вдалося повернути батькам впродовж доби, а викрадача — затримати. Інтелектуальний функціонал камер дає поліції більше інструментів для швидкого розслідування злочинів та пошуку зниклих людей.  Читайте: Похищенного вчера в столице младенца нашли в Вышгороде (фото, видео) Згідно з дослідженням ресурсу Comparitech, Київ посів 49 місце в світовому рейтингу міст з найбільшим покриттям камерами відеоспостереження. Наразі в Києві індекс камер на 1000 жителів складає 2,10. Українська столиця випередила столицю Італії Рим з індексом 1,96 камер і незначною мірою поступилася валійському місту Кардіфф (Велика Британія) з індексом 2,16. Читайте: Киев опередил Рим по количеству камер слежения на 1000 жителей Камери відеоспостереження є важливою частиною смарт-інфраструктури Києва. Цей інструмент збору даних для знешкодження потенційних загроз у місті не зазіхає на приватне життя громадян. Найближчим часом завершиться оснащення системи відеоспостереження на північній стороні Залізничного вокзалу, а також встановлення камер на Дарницькому вокзалі. Це черговий крок у створенні безпечного та комфортного міського простору у Києві. Юрий Назаров, директор Департамента информационно-коммуникационных технологий КГГА, секретарь экспертного совета инициативы “Kyiv Smart City”КиевVласть

Я не люблю слово “благодійність”. Часто люди називають ним свої прямі обов’язки. Чиновники й депутати позують на камери і перерізають червоні стрічки там, де вони лишень виконують доручення громади. Везуть підмогу хлопцям на Донбас і вважають, що це неабиякий подвиг. Відвідують дитячі будинки, наче “з барського плеча”. Для когось це благодійність. Для мене це – інвестиція, щодо якої у мене егоїстичні інтереси. Думаю, кожен з нас, хто їздить на Схід з тою чи іншою допомогою, робить це для себе.  Особисто я хочу жити під мирним небом. Я вперше потрапив на передову у 2015 році з людиною, якої вже немає серед нас. Це – відомий волонтер Віталій Макогон. Я вирішив продовжувати його справу. Хочу, щоб мене оточували щасливі, здорові люди, у яких вдома злагода й достаток. Хочу мати ще більше друзів по всій Україні, в тому числі в українському Донецьку та Луганську. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Ми з моєю ветеранською футбольною командою “Нива” з Петропавлівської Борщагівки їздили позмагатися у Велику Новоселицю (Донецька область). Зіграли з тамтешніми хлопцями, поспілкувалися про спільне та особисте. Я егоїстично отримав колосальне задоволення від цієї поїздки і вирішив ще більше вкладати зусиль у розвиток українського спорту.  З побратимами із “Національного корпусу” ми нещодавно притягли 52 метри паркану в дитячий будинок у тій же Великій Новоселиці. А ще кондиціонери, електростанції, фрукти на десерт. Також вважаю це інвестицією. Причому, дуже вигідною! Немає нічого кращого, ніж усміхнена, задоволена дітлашня, яка колись буде розбудовувати Україну після нас.  А нещодавно ми з хлопцями затіяли для вихованців дитячого будинку “Барвінок” у Вишневому тренування на базі “Азов” у Києві. Готувати майбутніх захисників ми також беремося самі. Для мене захист і розбудова України – це також особисте питання. І я егоїстично хочу, щоб моя Україна була заможною та мала надійний тил. Не стану приховувати, що в Раду я також йду захищати свої інтереси. Я зацікавлений у тому, щоб у моєму суспільстві працював Закон. Щоб люди тут мали можливості для розвитку і підприємництва. Щоб вони почували себе захищеними у кожному місті, містечку та селі своєї держави.  Я егоїстично люблю цю державу просто так. І хочу власними руками робити її такою, щоб її було за що любити всім її громадянам! Читайте: Чому 95-й округ має голосувати за націоналістів, – кандидат Олександр Кириченко Олександр Кириченко, кандидат у народні депутати по 95-ому округу від ВО “Свобода”, депутат Києво-Святошинської районної радиКиевVласть

Кожен журналіст, навіть початківець, знає формулу журналістського успіху або як її ще називають формулу “Трьох “П”. Це такі якості як патріотизм, професіоналізм та порядність. Але, спілкуючись з молодими “журналістами” на фестивалі, ми вивели свою формулу далеко не трьох “П”. “Пунктуальність” – коли в незнайомому (знайомих це теж стосується) місті треба знайти якусь вулицю, потрібно вийти з дому набагато раніше, бо колеги першими заберуть увесь цікавий матеріал.  “Поїсти” – інколи це просто межа твоїх бажань і ні про які інтерв’ю та статті думати неможливо. Хороший журналіст – ситий журналіст. Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV”  “Простота” – завжди треба посміхатися, бути відкритим та намагатися усілякими способами справити гарне враження на свого співбесідника. “Причепуритись” – пам’ятай, що сьогодні у всіх є камери і ти маєш виглядати просто бездоганно, розвертатися робочою стороною та бути напоготові аби уникнути всіляких курйозів.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “Поспати” – хтось каже, що журналіст, котрий виспався - істота неіснуюча в природі і зустрічається лиже разом з єдинорогами, русалками та домовими. Але ні, все можливо якщо захотіти. Виспаний журналіст – дуже-дуже хороший журналіст. І головне виведене нами правило: “При нагоді” – виконувати основну задачу, звичайно, важливо, але не треба забувати, що доки ти ганяєшся за одним потрібним дядечком “при нагоді” можна розпитати ще когось не менш цікавого.КиевVласть

Свої та чужі Євген та Ірина Остапенко – майбутні випускники кафедри соціології. Минулого року, після двох років симпатії, вони офіційно уклали шлюб. Їх об’єднувало не стільки фізичне або інше побутове тяжіння одне до одного, скільки  спільна пристрасть до науки. Ще з минулого року вони разом вивчають завжди гостру тему, що розбурхує уми багатьох поколінь – тему дискримінації. Вони прочитали багато книг, відвідали чимало вітчизняних і зарубіжних бібліотек і пам’ятних місць, проникли лазером ретроспективного погляду майже у кожну шпарину в історії суспільства. Вони проводили експерименти, аналогічні тим, що були проведені знаменитими вченими-соціологами, аби довести або спростувати їх висновки. Вони доводили, спростовували, укріплювали та розвивали теоретико-прикладну базу дослідження. Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV”  Одного прекрасного ранку, коли сонце крадькома лоскотало обличчя молодої сім’ї, до одного з Остапенків прийшла, як їм здалося, геніальна ідея. Дивно, але був помічений факт. Чим більше людина відкривається, тим краще до неї ставлення. Власне, геї, що здійснили камінг-аут, часто сприймаються як менш огидні, ніж приховані геї або бісексуали. Вони справляють враження твердих особистостей, яким вистачило духу чесно заявити усім про своє істинне, як вони вважають, “Я”. Саме так, чесністю, ці товариші ( так звані “голубі”) вимолили собі місце під сонцем, у деяких країнах навіть більш достойне, ніж у нас із вами, звичайних людей. Тепер простіше попасти “під роздачу” за гомофобію, ніж за потурання дивному та неприйнятному багатьом віянню моди. Така сама ситуація і з іншими примхами ситого людства, такими, як мода на недостатню або зайву вагу, легку поведінку як дівчат, так і хлопців, надмірний гедонізм, або навпаки, релігійний фанатизм та забобони. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Також, у зв’язку з розвитком медицини, ми більше не виганяємо із кола спілкування хворих людей, які раніше були б вигнаними через незнання природи й наслідків деяких хвороб та побоювання за власне життя (наприклад, хворих на туберкульоз,  СНІД чи “рожисте запалення”…)…. Слово “прокажений”, яке давно вже не означає саму хворобу або хворого, стало синонімом вигнанця у суспільстві, адже почалася ця гілка дискримінації саме з побоювань за інших. А переросла вона у конкретний привід для нескінченних дискусій за круглими столами між чистими та ситими докторськими ковбасами, які, можливо, й не уявляють собі регіони, у яких досі немає води у достатку, регіони, у яких людина запросто може стати їжею для інших людей. Ми допомагаємо своїм, а чужі нехай слідують повчанням Єгора Лєтова: “допоможи собі сам”. Ми рятуємо по одному життю, але що для світу людське життя? Піщинка! Навіть для одного народу, не уявляючи навіть регіонального, та упаси Господи, планетарного масштабу. Але, тим не менш, ми ведемо війни, позбавляючи життів інших, які часом більше потребують того самого життя, ніж ті, хто  врятовані сучасними технологіями. Ми руйнуємо глобальний Дім, без кінця облаштовуючи локальні. Ми робимо це для своїх. А чужі – хто? Раніше, на світанку еволюції, чужими вважалися ті, хто не має кровної спорідненості. Згодом “чужих” почали відрізняти за територіями, а потім, після Великих відкриттів, до цього додалися ще й расові ознаки. Але що було не так із нами, зі слов’янами? Чужі для нас були такими самими білими, такими же зовнішньо своїми.. Ми звикли до штучної нерівності, що насаджується так званими “альфа-особистостями”, найсильнішими та найнахабнішими. Вони формують образ “своїх”. Ми звикли змінювати уявлення про чужих часто, та, не дивлячись на бурхливий розківт гуманізму та загальної емансипації, схильність до дискримінації нікуди не поділася. - Слухай, Іро, - перервав міркування за чашкою чаю Женя, - але ж навіть у середовищі, де усі рівні, рано чи пізно з’являться  свої “чужі”. - Звичайно, еволюція надмірно потурбувалася про інстинкт самозбереження. І саме йому зобов’язана та біда, яку ми вивчаємо. - А що, якщо взяти АБСОЛЮТНО РІВНИХ між собою людей  та помістити їх в умови, щоб виростити в кожного злість на кожного, а потім… А потім, у їхню “тусовку” включити абсолютно незнайому їм людину? - До того ж, створити умови повної деанонімізації кожного з них? - Чудова думка! Але навіщо нам витрачати зайві ресурси на утримання цих людей в експериментальних умовах, та ще й на насадження серед них “потрібних” ідей може знадобитися немало часу. Я маю кращу ідею. Знайомство з героями - Добрий день, ви також за оголошенням? - спитала руда жінка років тридцяти, - Олена, 28 років. Освіта: вища. Має дитину. Працює менеджером з продажів у журналі. Оголошення знайшла на сайті Феміністки.ком - Так, а ви також? - здивовано поцікавився двадцятирічний студент Максим,  який полюбляє гуляти, пити. Його питання було скоріше не питанням, а здивуванням, змішаним із радістю. Він знайшов оголошення на сайті Чайлдфрі.орг Поряд жваво базікали дві дівчино-жінки, здавалося, вони давні знайомі. До системи звукозапису дійшли тільки уривки їх фраз: - Реально? - Да ладно! - Нічого собі! Потім ці дві дами довго стояли, обнявшись. Ірина, 30 років. Дизайнер інтер’єру. Двоє дітей, чоловік.  Знайшла оголошення на сайті Яжемама.орг Марина, 30 років. Графічний дизайнер. Оголошення знайшла на сайті Лесбійки.орг Поряд курив люльку представник темношкірої раси. Він був одягнений у вишиванку та джинси. Олег, 32 роки. Журналіст, український націоналіст. Ветеран АТО.  На оголошення потрапив з сайту Героїневмирають.орг Він жваво сперечався про політику із товаришем, чий рюкзак прикрашала георгіївська стрічка. Мабуть, обидва мали вищу освіту, з чого випливає те, що вони ще досі не побилися. Велемир, 35 років.  Російський націоналіст. Неоязичник. Проживає у Криму та має два громадянства. В Україну приїжджає до родичів.  Знайшов оголошення на сайті Русскиймир.орг Поряд пила якийсь коктейль симпатична дівчина модельної зовнішності. Тільки зростом вона занадто вийшла.  Владлєн(а), нетрадиційна жінка, 23 роки. Була чоловіком ще два роки тому. Працює… Ким же вона працює? Припустимо, моделлю. Така собі слов’янська Ханна Габі Оділь. Зустрічається зі звичайним хлопцем. На оголошення потрапила з сайту Красатамода.ком Іван(на), нетрадиційний чоловік. Ну, майже. Останньої, вирішальної, операції вона уникла. Був жінкою. Живе з чоловіком та виховує дитину.  Працює копірайтером-фрілансером.  На оголошення потрапив з сайту Сеокопірайтинг.ком У кожному з їхніх оголошень стояв час початку о п ’я т і й годині вечора. Чай з печивом - Отже, нагадайте мені, навіщо ми тут зібралися, - загадковим голосом почав зустріч Євген Остапенко. Зустріч відбувалася у напівтемній кімнаті з великим столом, з усіх сторін обставленим стільцями. - Для участі в семінарі, присвяченому поняттю дискримінації? - уточнив(ла) Іван(на). - Для участі у тренінгу особистого зростання? - спитала Марина. - Для участі в обговоренні впливу політичної ситуації, що склалася у країні, на відносини у суспільстві? - спитали хором Олег та Велемир. Ще було висказано близько десятка припущень абсолютно різних мастей. Але їх потік перервав ведучий Євген. - Так, ви усі маєте рацію. Частково. Сьогодні ми проведемо деяку гру. Кожен з вас, по колу, за чашкою чаю з’їдає по одному печиву. У кожному печиві – номер. Ви кажете цей номер мені. Номер може нести удачу, а може – навпаки. Все залежить від того, чи схильна до вас удача. Сьогоднішній експеримент покаже, кого з вас любить випадок. Ми й насправді будемо вивчати відносини, але відносини непрості. Відносини із самою пані Фортуною! Приглушене світло та аромат трав, що димилися у кутку, зробили свою справу. Група піддослідних занурилась у легкий транс, їхні очі горіли зеленим світлом та усі вони прагнули продовження бенкету. Перше коло обійшлося без жертв. Печива були порожніми. На другому колі перший номер із печива дістає Максим. - Номер три, - оголошує він. Раптом усі підстрибнули від музики, що почала грати. На стіні навпроти стола почали з’являтися з коханням три родини тарганів. До стіни присунуте ліжко, вікно відсутнє. Меблі, окрім ліжка, також відсутні. Ось зайшла до кімнати, якщо її можна назвати кімнатою, вагітна кішка. - МАААААААУ, - прокотилося луною по кімнаті. - МААААААААААУУУУУУУ, - і так ще разів п’ять. Вона вляглася на ліжко й почала народжувати. Усе ліжко було в крові та кошенятах. Але він, головний герой, був щасливим. Кішка нарешті народила. Шипіння екрану, білий шум. І знову картинка. Залітає до кімнати велетенський чоловік, знімає ремінь та лупцює хлопчика з усієї, що в нього була, дурі. - Ти якого фіга не простежив за тим, що ця мразота накоїла? Через цю тварюку ти будеш спати на підлозі! На підлозі, до речі, пробігло ще біля трьох десятків різних комах. - Ти обов’язково втопиш їх ПРЯМО ЗАРАЗ!!!! - Але тату, це ж діти нашої Мусі! - Проститутка твоя Муся! Якщо ти не викинеш її з вікна прямо зараз, я викину тебе, а потім матиму твій теплий труп! - Муся ж к і ш к а !!!!!!!! - А ти гадав, що проститутки бувають тільки людьми? Наприклад, з твоєю, як ти її називаєш, кішкою, я сплю вже другий рік поспіль за тарілку “віскаса” в день. Найсправжнісінька вона проститутка! Спала зі мною, а народила від якогось КОТА! Викинь її з вікна, або сам улетиш до чортової матері! Хлопчик стиснув кішку в руках. Чоловік видрав її з його рук та викинув у вікно. Дев’ятого. Поверху. Кішка впала та залишила по собі кривавий слід та спогади. - Іди. Топи. Кошенят. - Можна залишити хоча б одного? Його будуть звати Мусиком. - НІ!!! ТОПИ КОШЕНЯТ, АБО Я ВТОПЛЮ ТЕБЕ! Краще я втоплю тебе, їй-богу. Ти мені життя зіпсував, а не кошенята. Ну що ж, сьогодні ти жити залишишся. Якщо втопиш кошенят. Почувся звук води, що набиралася до тазику та жалібний писк кошенят. Хвилина. Тиша. В тазу лишилися ті, хто ще нагадував про те, що в цьому будинку жила кішка. В кінці вони полетіли вслід за матір’ю. У вікно. - Ну що, малий. Сьогодні житимеш. Але ось невдача – Муся моя випадково випала у вікно та померла.. Кішок вдома більш не буде, щоб ситуація не повторювалася. Будеш замість неї, або будеш спати на вулиці. Білий шум. Новий кадр. Ніч. Хлопчик лежить під ковдрою та намагається заснути. Але не може, тому що до кімнати зайшов той самий чоловік. Він знову розстібає ремінь, але цього разу вже не збирається бити хлопчика. Чорний екран, чутно лише здавлені спітнілою долонею дитячі стогони та фрази “кішенька моя”, “Мусенька моя”. На цьому відеоряд перервався. І знову почався. На екрані хлопець б’є вагітну жінку. Це – звичайна бійка у черзі.  - Ну й що, що ти вагітна? Ми усі тут стоїмо, - впирається хлопець. Уся черга благає його заспокоїтися, але дарма. Він вчепився в мадам і кинув її на підлогу, як мішок зі сміттям. Переступив і пішов до потрібного кабінету. Звичайна довідка з ЖЕКу. Але в житті цієї жінки ця довідка стала роковою. На цьому відео скінчилося та пішов запис голосу. “Так, я ненавиджу дітей. Не самих дітей, а те, що хтось їх може відібрати. Цю проблему потрібно попереджувати та знищувати надмірно нахабних матусь та татусів”. Після цього відео натовп кинув з кожного по хижому погляду на номер три. Максим був готовий зірватися з місця, але люди його не випустили. Товариш із георгіївською стрічкою пересів поближче до нього та помінявся місцем з Іриною. Наступною була Олена. - Номер тринадцять. І знову згасло світло. І знову запрацював проектор. До уваги глядачів була звичайна кімната, чиста та охайна. На ліжку з шовковою постільною білизною займалася коханням родина.. ..ні, не тарганів і не котів. Звичайних людей. Але до чого до них Олена? А ось до чого. Вона зайшла у квартиру, відкривши її своїм ключем. З нею була маленька дівчинка. - Милий, я вдома! - радісно крикнула Олена. Ніхто їй нічого не відповів. Вона попросила доньку піти попити молока на кухні, а сама пішла до спальні. Миттю, зі швидкістю звуку, вхопила донечку й поїхала до матері. Подала на розлучення. Наступний кадр. Олена в числі феміністок, що протестують. Завіса. Натовп косився то на Максима, то на Олену. Й навпаки. Потім, коли війни на поглядах стихли, пішли кадри про решту. Усі були в готовій консистенції. Кожен зіштовхнувся обличчям до обличчя з тим, що ненавидів. Кожен шукав того, з ким та проти кого об’єднуватися. Стояла жахливо гучна суперечка, літало шмаття волосся, але бійка не була загальною. Вона була розділена на багато бійок. В процесі стало відомо, що Максим, той самий номер три – брат колись зданої до дитбудинку зразкової матері, Ірини. Іван та Владлєна, з’ясувалося, мали стосунки з однією людиною. За мірою подальшої детальнішої деанонімізації, кожен з них ставав лояльнішим один до одного та переглянув свій категоричний світогляд, як раптом… Номер нуль - Вибачте, я часом не запізнився?, - спитав новенький на ім’я Олександр. - Та що ви, ми тут вже годину сидимо. Лише годину, - відповів Іван. - О-па, наступна жертва під’їхала, - іронізувала Марина. Олександр, який не розумів буквально нічого, сідає за стіл. Кожного кола йому трапляються пусті печива. Чимдалі дивнішим стає для нього кожне коло. Все більше поглядів зупиняються на ньому, на незвіданому, покритому тінню загадковості, найзвичайнішому з них усіх, чоловікові. Натовп почав здогадуватися за Олександра, ким він був та хто він є. Сам Олександр вже зрозумів, що він тут – зайвий. Кожного кола його намагалися впевнити у тому, що він – латентний темношкірий транссексуальний гей-націоналіст із роздвоєнням особистості, при якому він то український, то російський націоналіст. До того ж, йому приписали ненависть до жінок та дітей. Олександр не говорив нічого, це було в умовах на участь у грі. Шкода, але він не взяв з собою документів. Смартфон та інші гаджети було сказано здати до спеціальної камери перед заходом. Він не міг довести, що не є тим, ким його вже вважав натовп, не міг донести правду. В кінці кінців, Олександр дістає номер із печива. І це був номер 0. І знову цей проектор. І знову кіно. Кіно, що підтвердило найстрашніші здогадки натовпу. А в кінці – заява про те, що він проніс із собою бомбу. Натовп, в ажіотажі, негайно накинувся на чоловіка. Вони роздягнули його, перевірили всюди. Так, і там також. Один із чоловіків ударив Олександра ножом в живіт. Звідти витікло кілька літрів прозорого гелю, в якому бовталася записка: “Це була помилка. Бомби в нього немає. Ви програли та вбили невинну людину”. При вході, Олександру сказали надягнути під одяг спеціальний костюм, так зване штучне друге тіло. Якби б не воно, чоловіка би вбили насправді. Адже він не зміг би довести розлюченому натовпу те, що його оббрехали. Печиво із номерами було розраховано лише на решту гостей. Було неважливо, який номер витягне той чи інший. Відео було змонтоване з фільмів за мотивами результатів особистих бесід з героями та бесід з їхнім оточенням. Сюжети вмикали незалежно від номера, все залежало лише від того, хто його витягнув. І тільки номер нуль не був пов'язаний з реальною історією. Він був лише кадрами з фільму якогось невідомого режисера. І тільки номер нуль та пусті печива не мали у складі наркотичної речовини.  Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV”  Післямова І все-таки, неважливо, який ти насправді. Імідж – штука доволі оманлива, але липка до жаху. Будь ти хоч золотою людиною, якщо попадеш у поле загальної ненависті, тут же станеш її об’єктом.  Ті люди, що знають сильні та слабкі сторони один одного, втягуються у взаємозалежність. Невидиму залежність. Залежність іншого рівня. Вони відчувають на собі важелі впливу, й від цього їм спокійніше. А одвічний страх перед невідомістю зазвичай народжує апріорі негативне ставлення до скритних людей. Й наостанок: у кожному колективі будуть свої “чужі”. Це норма. Головне – не допустити криміналу. КиевVласть

Хто володіє інформацією – той володіє світом. Цей сталий вираз можна коментувати по різному. В буквальному розумінні – хто володіє джерелами медіа, той і олігарх. Через медіа формується громадська думка, лобіюються закони, скеровується напрямок політики держави і т.д. В іншому розумінні інформація – це все: ідеї, таємниці, бізнес, рахунки, стосунки, успіх, війни, перемир'я … це гроші, на які можна будь-що купити та продати. Чим цінніша інформація – тим менша кількість людей її знає. Аксіома, символом якої часто використовують піраміду з всебачущим оком (на грошових купюрах). В народі навіть виникло таке повір’я – що до реалізації планів слід нікому не розповідати про задумане або ж не збудеться, в яке більшість людей сумлінно вірує і слідує. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Захист інформації – одне з основних питань служб безпеки. Це і безпека держави, безпека корпоративних інтересів, індивідуальна безпека. Тому людям часто доводиться підписувати договори про конфіденційність, нерозголошення державної та корпоративної таємниці. Наприклад в часи СССР в КДБ застосовували різні рівні секретності, що покликані були забезпечувати безпеку державі. Розсекречування багатьох державних документів можливе через 75 років. Ця цифра пов'язана з декількома факторами. Через 75 років авторське право переходить від автора в загальне користування безпідставно. За 75 років проходить декілька поколінь, втрачається актуальність, цінність події, інформації, відповідальність. Закон України “Про державну таємницю” 1994 року передбачає категорію, яка характеризує важливість секретної інформації, ступінь обмеження доступу до неї та рівень її охорони державою - “особливої важливості”, “цілком таємно”, “таємно”. Крім цього може бути встановлено термін розсекречування. Критерії визначення ступеня секретності інформації встановлює Державний комітет України з питань державних секретів. Ми живемо в часи, коли носіями інформації стали технології. Їх розвиток відбувається набагато швидше ніж реалізовуються способи контролю та захисту від їх втручання у приватне життя, що тісно пов’язане з технологіями. Такими факторами можуть бути: - камери відеоспостереження, у тому числі з розпізнаванням обличчя, що знаходяться на вулиці, в офісах, магазинах, посольствах, аеропортах. Тільки в Києві розташовано близько 6000 камер за державною програмою і це не враховуючи приватних камер відеоспостереження. У чиїх інтересах вони працюють, коли звичайний громадянин за певних обставин не може отримати записів з них. Чи мають право ці камери знімати людей без їх згоди на це? - біометричні данні – відбиток пальця, сканування сітчатки ока; - цифрові медичні картки - аналізи, ДНК, операції, діагнози; - банківська інформація – фінансовий стан людини; - мобільний телефон – ідентифікація людини за номером телефону, по голосу, IMEI, відслідковування геолокації особи, запис телефонних розмов, смс, різних месенджерів, доступ до камер телефону; - соціальні мережі – добровільна, не завжди свідома згода на доступ до власного життя та друзів, яких можна відслідкувати за історією лайків чи коментарів, навіть якщо вони і приховані чи видалені; - відкриті державні реєстри – боржників, ПДВ, судовий, декларацій і т.д.; - існування ресурсу OPENDATA – сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру з прізвищами та назвами; - пошукові системи – проводять аналіз запитів, спрогнозовують події. Китай має свою власну пошукову систему. У Північній Кореї з 2001 року заборонено використання інтернету. - чіпування людей - відбувається в розвинутих країнах. В Швеції чіповано більше ніж 3000 людей. В Україні першу людину чіповано у 2016 році. Створення паспорту та ІНН було початком на шляху ідентифікації особи, досі існує категорія людей, які проти мати ІНН – тавро. Щоб провести оплату через інтернет, приймаючи смс, підтверджуючи оновлення в гаджеті – ми даємо згоду на обробку персональних данних, не маючи альтернативного вибору у користуванні послугою чим порушуються права людини. Санкціонований доступ чи ні – майже не важливо, оскільки з моменту дізнавання про таємницю – інформація вже може діяти проти джерела. Громадяни досить вяло реалізовують своє право захисту персональних даних. Гаджет має властивості оновлюватись частіше ніж ми його купуємо, Закон же не удосконалюється разом з надходженням нових технологічних обновлень. Держава має повноваження обмежити дозвіл на обробку персональних даних приватних технологічних компаній, бюджет котрих вже давно перевищив бюджет багатьох країн. Наприклад команія Apple має 375 млрд $ активів, кількість співробітників - 80 000 – це кількість населення таких українських міст, як Єнакієво чи Бердичів. Samsung Group має 343. 7 млрд $ активів, співробітників 344 000 - населення Севастополя. Якщоб Самсунг Груп був країною – то його ВВП займав би 35 місце в світі. Зараз Україна займає 47 місце у світі за рівнем ВВП. Персональні дані в епоху швидко розвиваючих інфорформаційних технологій в тому числі появи штучного інтелекту, клонування, роботобудівництва потребують особливої уваги і не менш стрімкого захисту корпоративної таємниці, персональних данних. Суспільство може захистити себе та свої права забороняючи зйомку себе, посилаючись на Закон України “Про зихист персональних данних”, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, а саме п. 1. ст. 8 передбачає, що “кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції”. І таким чином частково стримати розвиток цивілізації доки його не дожене розум та усвідомлення. Аналогією негативного впливу науки на людство є винахід зброї, в т.ч. атомної – Хіросима і Нагасакі, вибух Чорнобилю – ціна людської помилки, створення та використання біологічної зброї – підрахувати збитки взагалі не можливо хоча існує Конвенція про заборону розробки, виробництва та накопичення запасів бактеріологічної (біологічної) і токсинної зброї та про їх знищення, що вступила в силу в 1975 році. Форма новітньої війни – інформаційна та кібер – вірус Petya, напади компаній на країни.  Оскільки людство не має досвіду явного негативного впливу технологій - в будь-який момент ситуація може вийти з під контролю людини і ціна такої помилка буде глобальна і висока. Читайте: Кадри вирішують всеКонституційний суд дозволив не звітувати про свій перший мільйонДержавна закупівля голосівЧи потрібен сектам томосПомилка пенсійного оподаткуванняШлюбний договір заради майбутньогоЮриспруденція – терновий чи лавровий вінок для України? Ольга Терещенко, юрист-міжнародник, заступник директора коледжу ПНЗ “Університет сучасних знань” КиевVласть

Щоб дізнатися реальну ситуацію у районах столиці та з'ясувати, що зроблено за 2018 рік для підвищення комфорту мешканців, КиевVласть вирішила провести серію інтерв'ю з головами райдержадміністрацій Києва. Кожний очільник району читачам КиевVласть детально розкаже скільки коштів витрачається на розвиток району, що робиться для покращення умов життя, на що люди скаржаться частіше за все, які проблеми існують, скільки будується нових об'єктів, чи є проблеми із забудовниками, як вони вирішуються та які наявні плани щодо розвитку району. Шосте інтерв'ю цієї серії з головою Святошинської РДА Володимиром Каретко. Довідка KV: Святошинський район Києва у сьогоднішньому вигляді з'явився у 2001 році. До цього його територія з 1973 року відносилася до Ленінградського району, до меж якого також частково входила територія Жовтневого, Радянського та Шевченківського районів. Сьогодні до складу Святошинського району входять Берковець, Нивки 4, Біличі, село Біличі, Новобіличі, Катеринівка, Академмістечко, Авіамістечко, Святошин, Жовтневе, Микільська Борщагівка, Південна Борщагівка, Михайлівська Борщагівка, Перемога, Галагани. Район розташований у західній частині міста Києва, межує з Оболонським (межа з Пуща-Водицею: від міської межі по Гостомельському шосе до перетину з вул. Міською), Подільським (по вулиці Міській до перетину з вул. Стеценка, по вул. Стеценка до перетину з вул. Академіка Туполєва), Шевченківським (по вул. Академіка Туполєва до перетину з просп. Перемоги) і Солом'янським (по просп. Перемоги до перетину з західною смугою залізниці, вздовж залізничної колії на південний захід, на ділянці Рубежівський - Борщагівка - Київ-Волинський до ст. “Київ-Волинський”) районами столиці та Києво-Святошинським районом Київської області. Фінансування KV: Скільки грошей вкладено у 2018 році у розвиток Святошинського району? Володимир Каретко: Минулий рік район отримав фінансування на розвиток на рівні 243 млн гривен від бюджетів різного рівня. Міський очільник Віталій Кличко визначив освіту та житлове господарство як пріоритетні напрямки розвитку столиці. І ми по ним проводимо активну роботу. У 2018 році у галузі освіти відповідно до Програми соціально-економічного розвитку було виконано робіт на суму близько 80 млн гривень. Серед унікальних проектів, які ми втілили, можна згадати застосування сучасних оздоблювальних матеріалів під час ремонту харчоблоків у школах № 281 та 615. Тепер там харчоблоки з новим експериментальним покриттям, що не програє сучасним закладам харчуванням. Загалом же відремонтовано 8 харчоблоків у садочках (3 млн гривень) та 3 - у школах (6,7 млн гривень). Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Також тримаємо пріоритет на відновленні спортивної інфраструктури. Минулий рік зарахували в актив 10 спортивних залів після капітального ремонту, вперше проводили капітальні ремонти актових залів, застосовуючи сучасні будівельні матеріали. Крім цього вперше впровадили комплекс норм архітектурної доступності у 7 закладах освіти на суму 2,4 млн гривень. KV: Яка допомога у 2018 році отримана від депутатів? В.К.: У нас конструктивні відносини з усіма депутатами, що обирались по Святошинському району. У 2016 році була відновлена практика субвенцій з державного бюджету. Особливу увагу розвитку району приділяє народний депутат Олександр Третьяков (округ 219 - KV). Завдяки йому у 2018 році було закуплено 6 тракторів для КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району Києва”. Це дозволило збільшити відсоток механічного та зменшити ручне прибирання. Також завдяки йому всі школи отримали інтерактивні дошки. Розмір додаткового фінансування з державного (субвенція) та міського бюджетів за поданням Третьякова склала 47,5 млн гривень. Крім цього завдяки клопотанню Олександра Третьякова район отримав фінансування на заклади медицини. Наразі тривають роботи по комплексному утепленню консультативно-діагностичного центру по вул. Симиренка, 10 та відновленню водно-оздоровчого комплексу при дитячій поліклініці (2 басейни) по вул. Кучера, 5. KV: Скільки громадських проектів було реалізовано у Святошинському районі у 2018 році? В.К.: 9,1 млн гривень склав бюджет громадських проектів минулого року. Завдяки ним 69 закладів освіти (школи і садочки) отримали нові сучасні спортивні комплекси. Дорожньо-транспортна інфраструктура KV: Яка зараз ситуація з дорожньою інфраструктурою Святошинського району? В.К.: У минулому році вперше за останні 40 років був повністю оновлений проспект Академіка Вернадського. На 95% завершені роботи по реконструкції транспортної розв'язки на перетині просп. Леся Курбаса з вул. Гната Юри і вул. Покотила. На кінцевій стадії капітальний ремонт великої транспортної магістралі просп. Академіка Палладіна. Саме на територію нашого району потрапляють гості та мешканці столиці, які в’їжджають до Києва по Брест-Литовському шосе, що переходить в проспект Перемоги. У 2018 році було оновлено в’їзний знак: відтепер 18-метровий знак Княгині Ольги  зустрічає гостей на 23 км. Проте однією з проблемних сьогодні залишається організація руху по вулиці Обухівській, що потребує комплексного підходу та зміни організації руху цілого мікрорайону. Є питання станції “Дачна”, яка фактично стагнує, а транспортний вузол, що обслуговує приміське сполучення, змістився до станції метро “Житомирська”. KV: Чи вистачає коштів на ремонти доріг, які виділяються району? В.К.: Потреба у фінансуванні заміни асфальтового покриття у районі в десятки разів більше, ніж виділені на даний момент кошти. Для прикладу, за минулий рік було виконано капітального ремонту міжквартальних проїздів на 10,6 млн гривень. Проте Подільський район, який у два рази менший за Святошинський, отримав на асфальтування у два рази більше коштів. Але головне, що питання зрушило з мертвої точки, зміни розпочались. Читайте: Каретко: сохранение объемов финансирования на уровне прошлого года позволит обеспечить устойчивое развитие инфраструктуры района Головним пріоритетом у формуванні планів на поточний рік стала зміна підходу та переходу від ямкового ремонту до ремонту великими картами. Вважаю, що це дасть більш ефективний результат. Хоча для гармонійного розвитку територій, на мою думку, важливим питанням залишається прийняття Генерального плану Києва та його приміської зони. Це зняло б багато питань соціального напруження, що виникають через незбалансованість розвитку забудови території, розвитку транспортної та соціальної інфраструктури. KV: Чи відбулися у 2018 році зміни у транспортній інфраструктурі району? В.К.: Звичайно. Адже керівництво столиці приділяє важливу увагу розвитку транспортної інфраструктури міста. Насамперед, змінилася концепція розвитку. Доступний широким верствам населення громадський транспорт оновлює рухомий склад. На всіх автобусних, трамвайних та тролейбусних маршрутах впроваджено автоматизовану систему диспетчерського управління (АСДУ). Це не тільки покращило організацію руху, а й надало можливість пасажирам в режимі on-line планувати пересування містом. Кожен третій з 63 встановлених по місту сучасних зупинкових комплексів з'явився саме у Святошинському районі. Левова частина по відремонтованому просп. Академіка Вернадського. Проводиться капітальний ремонт та оновлення прилеглих територій одного з найбільших транспортних вузлів столиці - метро “Святошин”, що за день пропускає понад 50 тис. пасажирів. Його планують завершити до кінця другого кварталу 2019 року. Читайте: Окончание ремонта станции метро “Святошин” перенесли до лета будущего года Житлово-комунальне господарство KV: Чи велика потреба ремонту житлового фонду Святошинського району? В.К.: Наразі 80% житлового фонду району потребує капітальних ремонтів (заміна мереж, ремонти підвалів, дахів тощо). Проте існуючого рівня фінансування достатньо, щоб охопити 6-10% від потреби. Потреба у фінансуванні складає понад 600 млн гривень. KV: На яку суму у 2018 році були проведені ремонти житлових будинків району? В.К.: У минулому році нам вдалось отримати фінансування по “Програмі соціально-економічного розвитку Києва” на рівні 223 млн гривень, з яких 95,7 млн гривень були направлені на ремонти та утримання житлового господарства району. У минулому році кожен сьомий будинок в районі був охоплений ремонтними роботами відповідно. Було проведено багато робіт з утеплення будинків, ремонту дахів, заміни вікон на енергоефективні. Ремонт сходових клітин та покрівлі проведено на 29 та 31 об’єкті відповідно. KV: Нарікання на роботу підрядних організацій були? В.К.: За якість проведених робіт мені не соромно, але нарікання на роботу підрядників є. Читайте: Святошинская РГА заставила подрядчиков вернуть 1 млн бюджетных гривен KV: Як обирається, що у будинку потрібно ремонтувати першочергово? В.К.: Дійсно багато випадків, коли є потреба робити декілька видів капітальних ремонтів в одному будинку. Наприклад, маємо девятиповерхівку, в якій потрібно провести ремонт даху, підвалу та інженерних мереж. В один ремонтний цикл можемо зробити лише один вид робіт. Обираємо дах – мешканці першого поверху незадоволені. Якщо оберемо підвал – все буде навпаки. У таких випадках фахівці мають встановлювати пріоритет та черговість проведення ремонту, але все має бути обговорено з мешканцями. У 2018 році ми розпочали проводити зустрічі представників ЖЕД з мешканцями для обговорення поточних або капітальних ремонтів. Після того як це було впроваджено, ми одразу відчули позитивні зміни - зменшилась кількість звернень громадян. Проблеми стали вирішуватися на місцях. KV: Скільки загалом отримано у 2018 році звернень громадян Святошинською РГА та які питання найчастіше в них піднімалися? В.К.: Всього звернулось до адміністрації 5,2 тис. людей. Близько 8 тисяч питань було піднято громадянами під час особистих прийомів. Найбільше питань традиційно стосувалися житлового господарства. KV: Чи є скарги на антисанітарію? В.К.: Є. Святошинський район один з найбільших в столиці як за площею, так і за чисельністю мешканців (341,7 тис. осіб). Як я вже казав, 80% житлового господарства зношено. Відповідно, проблема антисанітарії на прибудинковій території або, навіть, у будинках – відома. Крім того район межує з областю, приймає велику кількість трудових мігрантів, має великий квартирний фонд, що регулярно орендується. Цей фактор я також відношу до причин виникнення антисанітарії, бо господар ретельно доглядає за своїм помешканням, а тимчасово проживаючий - не завжди. До того ж до причин виникнення антисанітарії та безпосередньо щурів, додається наявність в районі великої кількості ринків і стихійної торгівлі як додаткового джерела. Звісно системно (щомісяця, а також по необхідності) проводиться робота на усіх дев’яти дільницях з дератизації. Для усунення причин антисанітарії ми комплексно працюємо разом з відділом контролю за благоустроєм, управлінням торгівлі та керуючою компанією. До речі, в останні тижні минулого року КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району Києва” придбала два сміттєвоза і тепер зможе ущільнити графік вивозу крупногабаритного сміття в районі. Сподіваюсь це теж покращить санітарний стан дворів та вулиць району. KV: Святошинська РДА якось може вплинути на якість послуг керуючої компанії? В.К.: На фоні існуючого кадрового дефіциту в комунальному господарстві, вважаю потрібно застосовувати перш за все заохочувальні та мотивуючі інструменти, бо сварити та карати охочих вистачає. Ми впровадили своє внутрішнє рейтингування житлово-експлуатаційних дільниць для виявлення найкращих та заохочення. Наприклад, за успішний ремонт двору, який був виконаний за три години після зауваження мера, трудовий колектив отримав екскурсію в Батурин. До речі у нашому районі створена аварійно-ремонтна бригада, яка має свої окремі сучасно обладнані транспортні засоби та сучасні ремонтні прилади. Завдяки цьому на території району “перша комунальна допомога” тепер може виконати аварійні ремонтні роботи до прибуття спеціалізованої техніки, скажімо, “Київводоканалу”. KV: Багато у Святошинському районі створюють ОСББ? В.К.: Кожен сьомий будинок на початок 2019 року є або ОСН, або ОСББ. Вважаю це позитивним результатом. При існуючих можливостях для управління будинком як з боку законодавства, так і з боку програм фінансування у Києві створені всі умови для активних громадян, що можуть змінити на краще умови проживання. І саме таким чином громадяни відчувають відповідальність не тільки за свою квартиру, а й за будинок та прилеглу територію. Нове будівництво та конфлікти з забудовниками KV: У Святошинському районі багато будівництв? В.К.: Сьогодні у районі 5 будівельних майданчиків, де ведеться будівництво житла. № Адреса нового будівництва Забудовник 1 Святошинська площа, 1 Укрбуд 2 бульв. Академіка Вернадського, 24 ТОВ "Завод офісних та спеціальних меблів" 3 бульв. Кольцова, 7-а Укрбуд 4 вул. Василя Стуса, 7-а Укрбуд 5 вул. Василя Алексухіна, 24 ТОВ "Деорбуд" Наявні 6 проблемних об'єктів. № п/п Класифікація Адреса 1 Проблемне будівництво (відсутня дозвільна документація на будівництво) вул. Олевська, 11,15; вул. Клавдіївська 2 Проблемне будівництво (відсутня дозвільна документація на будівництво) просп. Перемоги, 115-а 3 Проблемне будівництво (відсутня дозвільна документація на будівництво) просп. Перемоги, 131 4 Проблемне будівництво (не введено в експлуатацію) вул. Булгакова, 12-а 5 Проблемне будівництво (не подовжено договір оренди на земельну ділянку) вул. Сім’ї Стешенків, 9 6 Проблемне будівництво (відсутня дозвільна документація на будівництво) вул. Сім’ї Сосніних, 4-а Районна адміністрація не залучена до питань будівництва та контролю за будівельними процесами на території району. Так відбувається згідно закону “Про регулювання містобудівної діяльності”. Ми залучені тільки до соціального реагування на будівництво – мешканці району звертаються в першу чергу до РДА. Але ми можемо лише передати питання відповідно до компетенції. Контроль за дотриманням державних будівельних норм при будівництві покладені на Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції Київської міськдержадмінстрації (КМДА) та ДАБІ. KV: У районі будуються соціальні об'єкти? В.К.: Унікальний об'єкт соціального спрямування було збудовано у 2017 році - єдиний Центр соціальних служб. Це був комплексний проект. Збудувавши Центр та об'єднавши під одним дахом всі соціальні служби, ми додатково звільнили 2 дитячих садочка, в яких розміщувались офіси Центру зайнятості та Пенсійного фонду. Тепер маємо 100 соціальних послуг під одним дахом у форматі “відкритий офіс” та 410 нових місць в дитячих садках. Читайте: Владимир Каретко: “За 1000 дней Святошино стало в Киеве лидером по социальным инновациям” (фото) Зараз розпочались роботи по вул. Бахмацькій, 35. Там планується відновити роботу садочка на 130 місць. Також заплановано відновлення роботи дитсадка №497 по вул. Корольова, 5-А на 190 місць. Щодо закладів середньої освіти, то нам вдалось вивести школу №140 з категорії довгобудів і розпочати її роботу у 2016 році. З того часу нових комунальних закладів середньої освіти поки в районі не будують. Плануємо лише розширення мережі початкових шкіл. Існує нагальна та гостра проблема відсутності аудиторій у школі №40. Минулий вересень там навіть розпочинався з супротиву між батьками учнів 4 класів та адміністрацією закладу. Батьки не бажали, щоб їх діти навчалися з 12 години через те, що перших класів було більше запланованого обсягу. Зараз триває процес проектування там окремої будівлі для початкової школи. Також ведеться проектна робота щодо капітального ремонту та реконструкції Київської гімназії східних мов №1, яка відмітила своє 80-річчя. Школи, садочки та спортивна інфраструктура Святошинського району KV: Скільки у районі сьогодні шкіл та садочків? В.К.: Район має 110 навчальних закладів. Читайте: 26 педагогов Святошинского района получили награды за заслуги перед украинским народом KV: Цієї кількості достатньо, щоб задовольнити потреби мешканців району? В.К.: Ні, недостатньо. У зв'язку з забудовою мікрорайонів житлових масивів Біличі, Новобіличі, Святошин, Академмістечко, а також тих, що межують з Києво-Святошинським районом, школи і садочки там перевантажені на 150 %. Проте статистика наповнення закладів освіти не є однорідною. Електронна черга у дитячі садочки за останні кілька років була скорочена на 1,5 тис. місць, але на даний час зберігається потреба для 2,7 тис. дітей. При цьому ми фіксуємо і наявність вільних місць у садочках № 276, 85, 693, 681, 694 та 257. KV: Що робиться для розвитку спортивної інфраструктури? В.К.: Для густонаселеного спального району важливим питанням є організація доступного дозвілля для різних вікових груп. Врахувавши усі чинники ми прийняли пріоритетне рішення – розвиток доступної сучасної спортивної інфраструктури на базі навчальних закладів. За три роки у районі з’явилось вже 25 футбольних полів з системою штучного покриття. Кожна третя школа району забезпечена сучасним спортивним комплексом. З них у 2018 році було збудовано 7 полів. Читайте: Святошинский район вошел в тройку лидеров по успешности работы KV: Скільки спортивних об'єктів району зараз потребують ремонту? В.К.: У районі другий рік поспіль триває реконструкція стадіону “Темп” на вул. Генерала Вітрука, 10. Серед проектних робіт хочу згадати будівництво тенісних кортів на базі дитячої юнацько-спортивної школи № 17. Зелені зони та безпека мешканців Святошинського району KV: Які роботи ведуться з капітального ремонту зелених зон району? В.К.:  Продовжується капітальний ремонт парку “Совки” по вулиці Житомирській. Проект масштабний та оригінальний. Замовник робіт КП “Київзеленбуд”. Вже маємо позитивні відгуки від мешканців. У парку облаштовано бігову та велодоріжку, великий сучасний ігровий комплекс. Зараз тривають роботи по організації вхідної групи, що включає паркувальний комплекс та освітлення парку. У минулому році ми відновили роботу центру культури “Святошин” на просп. Перемоги, 112. Тепер там проводиться робота, щоб він дійсно став центром дозвілля та культури. KV: Чи є в районі зелені зони, які захаращені? В.К.: Нашими комунальними службами по утриманню зелених насаджень у 2018 році було виявлено понад 35 занедбаних зелених ділянок без балансоутримувача. На 7 з них силами районних озеленювачів вже здійснено благоустрій. А завдяки громадській ініціативі в районі з’явився сквер пам’яті героїв АТО по вулиці Чорнобильській, 12. На цей рік плануємо облаштувати частину ділянок з тих, що залишилися. KV: Чи можуть громадяни відчувати себе безпечно на території Святошинського району? В.К.: Питання безпеки є одним з першочергових та ключових, на якому базується комфорт. Район приймає участь у масштабній столичній програмі “Безпечна столиця”. Вже встановлено камери спостереження в усіх школах і садочках, а також в медичних закладах. На даний час триває встановлення камер спостереження в місцях найбільшого скупчення громадян та на транспортних магістралях. По цій програмі район співпрацює з КП “Інформатика” та Департаментом інформатизації КМДА. По галузі освіти у минулому році вперше повністю оновили автоматизовану систему пожежної безпеки в 13 школах та 25 садочках. Загальна вартість цих робіт склала понад 42 млн гривень. Вже проведено публічне тестування роботи цієї системи. Читайте: Каретко: Новая автоматическая система пожаротушения успешно прошла тестирование в школе №40 У штатному режимі співпрацюємо з районними правоохоронними органами та структурами оперативного реагування. Проведено роботу для покращення послуг служб швидкої допомоги. Ця служба підпорядкована міській та загальнодержавній вертикалі управління, але район допомагав приводити в порядок пункти прийому хворих на станціях швидкої допомоги в районі. Ми своїми силами відремонтували три пункти, що розташовані при поліклініках на вул. Кучера, 5 та КДЦ на вул. Симиренка, 10. Читайте: Віктор Смирнов: “Серед пріоритетів – реконструкція Контрактової площі та вулиці Сагайдачного” Петро Онофрійчук: “На те, що треба зробити у Дніпровському районі, потрібні 1,5-2 млрд гривень” Геннадій Заболотний: “Поки немає метро на Троєщину, транспортну проблему масиву треба вирішувати іншим шляхом” Олександр Цибульщак: “Особливістю 2018 року є суттєве збільшення фінансування житлово-комунального господарства району” Игорь Довбань: “В 2019 году хотелось бы привлечь минимум 100 млн гривен субвенций из госбюджета” Фото: надано Святошинською РДА KиевVласть

Щоб дізнатися реальну ситуацію у районах столиці та з'ясувати, що зроблено за 2018 рік для підвищення комфорту мешканців, КиевVласть вирішила провести серію інтерв'ю з головами райдержадміністрацій Києва. Кожний очільник району читачам КиевVласть детально розкаже скільки коштів витрачається на розвиток району, що робиться для покращення умов життя, на що люди скаржаться частіше за все, які проблеми існують, скільки будується нових об'єктів, чи є проблеми із забудовниками, як вони вирішуються та які наявні плани щодо розвитку району. Перше інтерв'ю цієї серії з головою Дніпровської райдержадміністрації Петром Онофрійчуком. Довідка KV: Дніпровський район Києва з'явився у 1969 році. Сьогодні до його складу входять Райдужний масив, Воскресенка, Труханів острів, Гідропарк, Лівобережний масив, Микільська слобідка, Північно-Броварський масив, Соцмісто, Русанівка, Березняки, Стара Дарниця, Нова Дарниця, Ліски і ДВРЗ. Район із західного боку обмежено правим берегом Дніпра, з північного боку - проспектом Генерала Ватутіна, зі східного боку - вулицею Братиславською, а з півдня - залізницею ніжинського напрямку. Фінансування KV: Скільки коштів у 2018 році витрачено на розвиток Дніпровського району Києва? Петро Онофрійчук: На розвиток нашого району у 2018 році було виділено 204,2 млн гривень, з яких 196,7 млн гривень з бюджету Києва та 7,5 млн гривень - субвенції з державного бюджету. Кошти державного бюджету пішли на фінансування нової української школи (освітня субвенція – 7,2 млн гривень) та на проектні роботи по заміні ліфтів (соціально-економічний розвиток регіонів - 0,3 млн гривень). Значні кошти були витрачені на проведення капітальних ремонтів (103,4 млн гривень). Найбільша частина з них на об’єкти освіти (38,3 млн гривень) та житлового господарства (62,2 млн гривень). 21,9 млн гривень нами витрачено на придбання обладнання в освітні заклади. На реконструкцію та будівництво витрачено 4,3 млн гривень. Першочергово кошти пішли на реконструкцію мереж водопостачання (2,8 млн гривень) та каналізування (1,2 млн гривень) приватного сектора ДВРЗ. KV: Хтось з народних депутатів допомагав району у 2018 році? П.О.: Дуже мало. По району обрані три депутати Верховної Ради (округ №124 - Віктор Чумак, округ №215 - Андрій Іллєнко, №216 - Олександр Супруненко - KV). Але за рік на потреби району було виділено кошти завдяки тільки одному з народних депутатів - 300 тис. гривень субвенції, які пішли на шкільну освіту. По району обрано 17 депутатів Київради. З них досить активно себе проявляють Сергій Артеменко, Олександр Міщенко, Тарас Криворучко, Олесь Маляревич, Павло Тесленко та Андрій Странніков. Вони допомагають і у питаннях виділення коштів з міського бюджету на потреби району, і опікуються своїми мікрорайонами. Наприклад, Маляревич активно займається розвитком Русанівки. Роботи по облаштуванню у сучасну зону відпочинку Райдужного озера - результат співпраці з Артеменко, Криворучко та Авраменко. Міщенко опікується Старою Дарницею. Странніков - Березняками. KV: Чи реалізовані у 2018 році у Дніпровському районі громадські проекти? П.О.: У рамках Громадського бюджету у нашому районі реалізується 17 проектів-переможців на загальну суму 15,8 млн гривень. З них 6 проектів завершені. Проведено реконструкцію стадіонів шкіл № 11 та 66, створено дитячі майданчики “Дитяча мрія” у дитсадочку № 433 “Дивосвіт” та “Дитяча посмішка” у садочку № 655, реалізовано проект “Русанівка. Теплі школи” (у 2 школах замінено системи опалення) та проекти “Новій школі – Нова майстерня” і “BIBLIO HUB для людей з вадами зору”. Читайте: Победителем Общественного бюджета-2019 в Киеве стал 341 проект Наразі авторами громадських проектів-переможців підтверджено виконання робіт ще по 4 громадським проектам: "Спорт для жінок на Воскресенці" , "Спортивний двір - Вільде 8", "Реконструкція приміщення ЖЕД-405 вул. Челябінська 9-г" та "Сортуванню сміття в Україні бути!". Зазначені проекти знаходяться на кінцевому етапі проведення розрахунків. По іншим проектам Громадського бюджету-2018 роботи продовжуються. Зокрема, на стадії реалізації проект по освітленню дворових територій. У зв'язку з погодними умовами не встигли завершити роледром на Русанівці. Також скоро розпочнеться реалізація проектів Громадського бюджету-2019. Дорожньо-транспортна інфраструктура KV: Що зроблено протягом поточного року для оновлення дорожньо-транспортної інфраструктури Дніпровського району? П.О.: Загалом у цьому році (станом на 30 листопада) районними шляховиками відремонтовано поточним (середнім) ремонтом більше 41 тис. кв м доріг та майже 7 тис. кв м прибудинкових територій та міжквартальних проїздів. Було виконано капітальний ремонт дорожнього покриття проспекту Павла Тичини від Дніпровської набережної до вул. Березняківської. Завершено будівництво виїзду з вулиці Віфлеємської на проспект Соборності. Закінчено у повному обсязі капітальний ремонт вулиці Віфлеємської та відновлене покриття проїзної частини та тротуарів вулиць Березневої, Каунаської, Фанерної після прокладання інженерних мереж до житлово-офісного та торгівельного комплексу “Комфорт Таун” (проект “К.А.Н. Девелопмент” - KV). Ці роботи проведено виключно за інвестиційні кошти без використання бюджету. Тут створена розв'язка, яка досить серйозно відвела потік транспорту з основних магістралей району на другорядні вулиці. Читайте: “Комфорт Таун” - это первый проект по концепции “город в городе”, - президент KAN Development Никонов Є роботи, які на 100% поки не закінчені, але дуже важливі. Йде мова про капітальний ремонт вулиці Алматинської від вул. Празької до вул. Літинської. Наразі це єдиний виїзд з району від Дарницького вагоноремонтного заводу. Дорога тут не ремонтувалася понад 60 років, а шляхопровід, який йде по цій ділянці, був в аварійному стані. На сьогодні шляхопровід капітально відремонтовано, розширено проїзну частину - відкрито дві додаткові полоси руху транспорту, прокладено систему зливоприймальної каналізації, на нове та сучасне замінено освітлення. Йде реконструкція трамвайної колії. На шляхопроводі у поточному році прокладено частину нових трамвайних колій. У наступному році планується продовжити їх заміну та влаштувати нові зупинкові комплекси. А також здійснити укладку чистового дорожнього покриття. KV: Крім цього, які плани щодо розвитку дорожньої інфраструктури? П.О.: Дуже важливе питання реконструкції транспортної розв’язки біля станції метро “Чернігівська”. У цьому році ми розпочали проводити відповідні проектні роботи. У 2019 році ці роботи будуть продовжені, а у 2020 році плануємо розпочати капітальний ремонт. Наразі узгоджено питання заміни повітряної лінії ЛЕП 110 кВ на підземну кабельну, розроблено два варіанти ТЕО для подальшого вибору одного із його варіантів: будівництво естакади чи будівництво тунелю при реконструкції проспекту. Також плануємо переобладнати зупинку трамвайної лінії “Станція метро “Чернігівська” під транспортний пересадочний вузол з терміналом та реконструкцію ділянки трамвайної лінії від проспекта Юрія Гагаріна по вул. Хоткевича до трамвайного розворотного кола на вул. Миропільській. Для цього вже замовниками - КП “Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд” та КП “Київпастранс” - проводиться визначення видів робіт та меж проведення робіт при реконструкції об’єктів транспортної інфраструктури. Відповідно буде реконструйовано і розширено підземний перехід. Все це забезпечить можливість розширити проїзну частину дороги на дві полоси - по одній в одну і другу сторону - та облаштувати зупинки автотранспорту. Плануємо всю цю масштабну роботу провести у повному обсязі до 2025 року. KV: Але комплексна реконструкція вулиці Гагаріна вже ведеться. П.О.: Так, комплексна реконструкцію вулиці Гагаріна була розпочата ще у 2009 році і частина вулиці була розширена. Фактично до вулиці Гната Хоткевича вже зроблено гарний проїзд з відновленими підземними переходами, але ця робота не завершена. Тому сьогодні проводяться проектні роботи, і я думаю, що через 3-5 років там буде зроблено комфортну розв'язку. KV: Є ще плани по будівництву транспортних розв’язок? П.О.: Так. Завершуються роботи з розробки ТЕО по будівництву транспортної розв’язки на перетині вул. Євгена Сверстюка та бульвару Верховної Ради. Цей документ незабаром буде передано на проходження експертизи для визначення обсягів фінансування на розробку проектної документації. Такий шляхопровід зможе зменшити навантаження Дарницької площі. В перспективі ми плануємо на Дарницькій площі зробити багаторівневу розв'язку. Розроблено проектну документацію по будівництву автодороги на ділянці між вул. Олекси Довбуша та Броварським проспектом. Вона вже отримала експертний звіт Державного підприємства "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут “Дніпроектреконструкція” і затверджена розпорядженням №184 Київської міської державної адміністрації (КМДА) від 08.02.2018. KV: Автодорогу розпочнуть будувати у наступному році? П.О.: Плануємо. При  розробці проекту землеустрою під будівництво дороги виявлено земельну ділянку, що перебуває в орендному користуванні і перешкоджає реалізації  розробленого проекту. Ця ділянка розташована на з’єднанні дороги з існуючою транспортною розв’язкою на Броварському проспекті. Сьогодні Дніпровська РДА спільно з депутатським корпусом ініціює припинення договору оренди цієї земельної ділянки. Також ми ініціюємо завершення робіт з реконструкції транспортної розв’язки на перетині Дніпровської набережної, просп. Соборності та вул. Івана Миколайчука. Тут частина робіт вже виконана. У 2008-2009 роках було перекладено та прокладено інженерні мережі, збудовано тунель та підпірні стіни, влаштовано нижні шари дорожнього покриття, влаштовано водопровід та водосток по Дніпровській набережній. Все це складає 78,2% від запланованого обсягу робіт з реконструкції. Залишилося влаштувати верхній шар асфальтобетонного покриття, систему катодного захисту інженерних мереж, завершити роботи по мережам зовнішнього освітлення, озеленення та благоустрою. KV: Біля станції метро “Лівобережна” при кожній потужній зливі підтоплює дорогу. Чи будуть проведені роботи з реконструкції дощової каналізації? П.О.: Біля метро “Лівобережна” запроектовано прокладання нової гілки зливної каналізації діаметром 1200 мм із зміною напрямків підключення збору води до очисних споруд та будівництво очисної споруди (розпорядження №498 КМДА від 27.03.18 “Про реконструкцію дощової каналізації на проспекті Броварському від вул. Митрополита Андрія Шептицького до мосту Метро через Русанівську протоку в Дніпровському  районі”). KV: Чи вистачить на все це грошей? П.О.: Для того, що потрібно зробити у Дніпровському районі і вже поставлено в плани, потрібно 1,5-2 млрд гривень. Такі кошти виділити на район на рік неможливо. Ми запросили на 2019 рік 600 млн гривень, щоб продовжити роботу над найбільш важливими об'єктами. Читайте: Бюджет Киева на 2019 год “дотянули” до 57,4 млрд гривен KV: Чому небагато уваги приділяється ремонту придомових територій? П.О.: У 2018 році був проведений ремонт асфальтового покриття лише на 19 прибудинкових територіях. Основна увага приділялася магістральним вулицям. У 2019 році плануємо значну суму коштів саме на ремонт прибудинкових територій. Наша пропозиція була понад 50 млн гривень, проте очікуємо на ці цілі біля 40 млн гривень. KV: Цих коштів вистачить на оновлення всіх прибудинкових територій в районі? П.О.: У нас практично 1 400 житлових багатоквартирних будинків. Для того, щоб відновити всі прибудинкові території району потрібно орієнтовно 1,3-1,5 млрд гривень. Зараз у першу чергу будемо ремонтувати ті, де немає підземних інженерних мереж, які КП “Київтеплоенерго” і “Київводоканал” планують міняти найближчим часом. Житлово-комунальне господарство KV: Багато інженерних мереж потребують заміни? П.О.: Житловим будинкам, які збудовані у нашому районі, приблизно 50-60 років. Відповідно, стільки ж й інженерним мережам. Звичайно вони зношені, багато поривів, їх треба міняти. Проте столичному КП також не вистачає на ці цілі коштів. Відновлення проводиться, починаючи з найбільш аварійних ділянок. Хоча сьогодні у нас стан мереж більш-менш задовільний. 100% будинків підключені до тепла. Прориви були, але питання вирішувалося оперативно - протягом доби. У поточному опалювальному сезоні був проблемним тільки один житловий будинок на вул. Туманяна, 15-а (ОСББ “Лазурний бриз”). У будинку працює приватна котельня, але мешканці своєчасно не сплачують за газ. Заборгованість за тепло була понад 3 млн гривень. Перемовини йшли протягом 3 місяців і з мешканцями, і з правлінням ОСББ щодо погашення заборгованості. НАК “Нафтогаз України” з 1 грудня підключив їм газ після частково погашення боргу та укладання чергового договору про реструктуризацію боргу. У минулому році була аналогічна ситуація. Це був єдиний проблемний об'єкт району. Всі будинки і будівлі різних форм управління були підготовлені до зими і протягом тижня підключені до теплопостачання. Зараз все працює в штатному режимі. KV: Але ж є те, що не задовольняє мешканців. На що вони скаржаться? П.О.: Звернень з питань житлового господарства дуже багато. Нами отримано майже 25,5 тисяч. Найбільше звернень - скарги на недотримання температурного режиму при теплопостачанні та постачанні гарячої води. Наші фахівці здійснювали комісійні обстеження житлових будинків та прибудинкових територій, у тому числі із залученням мешканців. За минулий опалювальний сезон на підставі звітів таких комісій, мешканцям проводили перерахунки. У цьому опалювальному сезоні ми також практикуємо цю роботу із залученням представників КП “Київтеплоенерго”. За 1,5 місяці опалювального сезону було проведено 81 обстеження. Читайте: В Днепровской РГА не хотят расследовать вредные выбросы на Березняках Якщо підтверджено заниження температурного режиму, то мешканцям обов'язково буде проведено перерахунок. До 20% випадків питання відновлення температурного режиму вирішується на місці - десь треба повітря спустити, десь вентиль замінити. У старих будинках, як правило, треба міняти циркуляційну систему та насосну групу, потрібно оновити теплові пункти та замінити облаштування  в них. Якщо говоримо про гаряче водопостачання, то треба міняти систему гарячого водопостачання і водопідігрівачі. Такі питання вирішуємо спільно з “Київтеплоєнерго”. Одразу це відновити неможливо. Спочатку робимо там, де є найбільші проблеми. KV: На що ще скаржаться мешканці району? П.О.: На відсутність освітлення у під’їзді, неякісне прибирання приміщень, утримання підвалів, колясочних, технічних поверхів, незадовільний вивіз сміття з контейнерів та урн тощо. Майже 8 тисяч звернень стосувалося прибирання та санітарного стану територій, вивезення, утилізації твердих та негабаритних відходів, видалення аварійних дерев. Всі звернення оперативно опрацьовуються. Проблеми з вивозом сміття з'явилися через зміну оператора - зараз цю послугу, як відомо, надає КП “Київкомунсервіс”. Раніше це було обов'язком КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району Києва”. У зв'язку з цим переходом були змінені підприємства, які вивозять сміття, та сталися певні збої через те, що не було узгоджено час вивозу. Сьогодні ситуація дещо стабілізувалася, проблем стало менше. Читайте: Не прошло и полгода: столичные власти уже запланировали повысить тариф на вывоз мусора KV: Чи скаржаться мешканці району на наявність щурів у підвалах будинків? П.О.: За 2018 рік надійшли лише 3 скарги щодо наявності щурів у підвалах житлових будинків. Було проведено додаткову дератизацію приміщень. Загалом у всіх будинках, які перебувають на обслуговуванні нашого КП дератизація підвальних приміщень проводиться підрядною організацією не менше двох разів на рік. У разі звернень від мешканців  - проводиться додатково. KV: Скільки у районі будинків, які відмовилися від послуг КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району Києва” та створили ОСББ? П.О.: У районі 1 348 багатоповерхових будинків, з них: 1 011 – обслуговує КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району Києва”, 129 будинків житлово-будівельних кооперативів; 62 будинків ОСББ; 39 - відомчих; 85 інвестиційних будинків; 22 гуртожитка та 1 060 будинків приватного сектору. У 2017 році була створена значна кількість ОСББ. Проте у 2018 році активність дещо зменшилася. ОСББ має меньше можливостей щодо отримання дотацій з місцевого бюджету на капітальні ремонти будинків. Мешканці також звернули увагу на те, що КП почало краще працювати, а місто проводить роботи по відновленню житлових будинків за кошти міського бюджету. Читайте: Коммунальщиков Днепровского района столицы уличили в закупке негодных окон До речі, за комунальні послуги у нашому районі люди платять. Боржників фактично немає. Сплата від населення зараз на рівні 96%. У нас був лише один випадок відключення споживача від електроенергії - людина принципово не платила за послуги понад 15 років. KV: Скільки житлових будинків у 2018 році було відремонтовано за кошти бюджету міста? П.О.: На кінець листопада ремонти проведені на 249 об’єктах житлово-комунального господарства Дніпровського району. З них 220 об’єктів обслуговує наше КП та 29 об’єктів, що перебувають на обслуговуванні у ЖБК та ОСББ. Проводили капітальний ремонт сходових клітин у 35 будинках, покрівлю ремонтували у 26 будинках, інженерні мережі – у 24, електричні мережі та електрощитові - у 16. Також у 74 будинках замінили вікна, облаштували 24 ігрових та 6 спортивних (бульв. Перова, 48, вул. Стальського, 16, вул. Березняківська, 16 та 30-а, вул. Райдужна, 2 та 3-а) майданчика, 15 контейнерних майданчиків для сміття. Розуміємо, що треба кошти на оновлення ліфтового парку. Адже близько 60% від загальної кількості ліфтів відпрацювали 25 і більше років та підлягають заміні чи модернізації. Нове будівництво та конфлікти з забудовниками KV: Багато у районі зводиться нових об’єктів? П.О.: Забудова новими житловими кварталами йде досить активно. На території Дніпровського району зараз 18 будівельних майданчиків, де здійснюється будівництво житла. Активно йдуть роботи по спорудженню 10 ЖК. У стадії завершення будівництва знаходяться житлові будинки на перетині вул. Червоногвардійської та Краківської у складі реконструкції мікрорайону обмеженого вул. Попудренка, Мініна, Червоноткацькою та Гната Хоткевича (забудовник КП "Житлоінвестбуд-УКБ" - KV). № Адреса Назва ЖК Забудовник 1 вул. Воскресенська, 7 ЖК “Паркові озера” Інтергал-Буд 2 вул. Микільсько-Слобідська ЖК “Сонячна Рив’єра” Укрбуд 3 вул. Регенераторна, 4, просп. Возз’єднання, 19, вул. Березнева, 12 ЖК “Комфорт Таун” К.А.Н. Девелопмент 4 вул. Євгена Маланюка, 101 ЖК “Русанівська гавань” Ковальская недвижимость 5 вул. Євгена Маланюка, 101-а ЖК “Кассіопея” Банк “Аркада” 6 вул. Євгена Сверстюка, 4 ЖК “Галактика” Stolitsa Group 7 вул. Каховська, 60 ЖК “Каховська” ХК “Київміськбуд” 8 вул. Генерала Жмаченка, 28 ЖК “Автограф” DIM Group 9 вул. Каунаська, 2-а ЖК “Каунаська” Укрреставрація 10 перетин просп. Броварського та Визволителів ЖК “Фреедом” Укрбуд Крім цього, активно проводиться будівництво комплексу будівель і споруд Міжнародного виставкового центру на  Броварському проспекті, 15, реконструкція ринку з малих архітектурних форм під торгівельний центр на просп. Генерала Ватутіна, 10-а, та нежитлового примiщення по вул. Миропiльська, 19, пiд багатопрофiльний культурний центр "Театр української традицiї "Дзеркало". KV: Чи збираються відселяти та зносити хрущовки і на їх місці будувати нові будинки? П.О.: Так званих “хрущовок” у нашому районі біля 60%. Будинкам 50-60 років. Сказати, що сьогодні є можливість проводити заміну цих будинків, не можна. Цього не дозволяє ні економіка, ні законодавча база. До того ж вони ще не вичерпали свій потенціал і придатні до використання. Звичайно, частина цих будинків у перспективі повинна бути замінена та реконструйована. Але це перспектива, яка може бути реалізована років через 10-15, не раніше. Над цією перспективою ми працюємо. Зараз по детальному плану території, де запланована нова забудова у Соцмістечку, заплановане обговорення з громадою. Один квартал Соцмістечка, де були аварійні будинки, зноситься і вже забудовується. KV: Проблемних забудов у районі багато? П.О.: Є так звані будинки Войцеховського поряд з Харківським шосе. Там декілька комплексів, які будувалися за замовленням групи компаній ТОВ “Укогруп”. Загалом 10 будинків. З них 4 введено в експлуатацію, але на жаль забудовник не виконав технічні умови стосовно прокладання інженерних мереж, енергомереж, будівництва трансформаторних підстанцій. Зараз ці будинки приєднані по тимчасовій схемі. Це створює певні незручності їх мешканцям, бо в них часті відключення від електроенергії через недобудовану інфраструктуру. Читайте: Киевляне перекрыли Харьковское шоссе: левый берег остановился в заторах (фото, видео) Зараз актуальним є завершення будівництва комплексу житлових будинків на вул. Лохвицькій (рекомендовані поштові адреси: Харківське шосе, 15-а (ЖК “Нова хвиля”), пров. Лобачевського, 7, 7-а (ЖК “Флагман”) та бульв. Ярослава Гашека, 20, 22 (ЖК “Родинний затишок”), яке було розпочато у 2006 році ТОВ “Еверест плюс” (входить до групи компаній ТОВ “Укогруп”). У зв’язку з порушенням забудовником містобудівного законодавства, ухвалою Печерського суду Києва від 17.03.2015 у справі № 757/8879/15-к було накладено арешт на земельну ділянку на вул. Лохвицька із забороною розпорядження нею. Порушуючи вимоги статті 39 закону “Про регулювання містобудівної діяльності” та пункту 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів (постанова Кабміну від 13.04.2011 №461), забудовник самостійно здійснив заселення інвесторів у житлові будинки за цими адресами, де незакінчено будівництво. Сьогодні заселено приблизно 620 квартир. У цих житлових будинках інвесторами створено експлуатуючі організації. Проте забудовником не виконані технічні умови по забезпеченню водопостачання, водовідведення, теплопостачання та електропостачання житлових будинків. Ще один проблемний будівельний майданчик на вул. Сиваській, 12/2. Цільове призначення цієї земельної ділянки: будівництво, експлуатація та обслуговування культурно-оздоровчого центру та офісу. ТОВ “Класика будівництва” (одна з групи компаній “Укогруп”) без дозвільних документів збудувало першу секцію житлового комплексу “Лего Хаус”. У цій незаконній забудові вже заселено 109 квартир інвесторами, які вимагають від Київської влади надати їм комунальні послуги всупереч законодавству. За ініціативи Дніпровської РДА в КМДА було створено робочу групу для опрацювання питання завершення будівництва зазначених житлових будинків та підключення їх до міських інженерних мереж. У її складі представники трьох профільних департаментів КМДА (Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю Києва, Департаменту земельних ресурсів, Департаменту містобудування та архітектури), Нацполіції Дніпровського району та СБУ. Департаментом будівництва та житлового забезпечення КМДА розроблено алгоритм дій фізичних осіб-інвесторів будівництва, які придбали квартири у групи компаній ТОВ “Укогруп”. Роботи проводяться. Ми будемо надавати свої рекомендації і робити все від нас залежне, щоб інвестори не втратили свої кошти. KV: У Дніпровському районі є будівництва, які викликали обурення громади. Навіть були сутички. Що зараз з цими об'єктами? П.О.: У 2018 році до Дніпровської РДА надходили численні скарги від громадян, які виступали проти будівництва торговельного закладу на бульв. Перова, 12-а, та житлового будинку на вул. Андрія Малишка, 9-а. Ми офіційно зверталися до Київського міського голови, структурних підрозділів КМДА та органів державного архітектурно-будівельного контролю з проханням здійснити перевірку законності забудови зазначених земельних ділянок та розглянути питання щодо повернення їх громаді Києва. За поданням Дніпровської РДА та ініціативи Київського міського голови Віталія Кличка Київрада прийняла рішення по наданню цим земельним ділянкам статусу скверів. Зараз КО “Київзеленбуд” отримує вихідні дані на розробку проектної документації з облаштування скверу на земельній ділянці по вул. Андрія Малишка, 9-а. Читайте: В Киевсовете решили забрать у ЧП “Радуга” земельный участок на Малышко, 9-А Школи, садочки та спортивна інфраструктура Дніпровського району KV: Чи будують або реконструюють у районі школи та дитячі садочки? П.О.: Так. Наразі проводиться будівництво середньої школи № 42 на вул. Хорольській, 19. На цьому місці школа була вже понад 100 років назад. Була розпочата її реконструкція. Але після проведення додаткової експертизи вже у процесі реконструкції вирішили, що раціональніше її знести і збудувати нову. Внесли зміни у проектно-кошторисну документацію. Зараз зводимо нову 4-поверхову школу на 1 080 місць. Роботи розпочато у червні 2017 року, орієнтовний термін їх завершення - серпень 2019 року, якщо, звісно, будуть виділені кошти. Для завершення будівництва потрібно біля 295 млн гривень. Це буде одна з найбільших шкіл району. Загалом часткова реконструкція і відновлювальні ремонти проводяться у 60% шкіл району перед початком нового року. Була реконструйована школа на вул. Раїсі Окіпної, планується реконструкція на вул. Гагаріна. У 2018 році у 17 дитячих садках (№ 303, 515 “Березняки”, 522, 525, 577, 53, 166, 274, 311, 368, 443, 446, 453, 566, 576, 688, 700) проведено роботи з термомодернізації та капітальні ремонти. Капітально відремонтована спеціалізована школа № 325 “Щастя” (просп. Генерала Ватутіна, 22-б) та навчально-виховний комплекс “Щастя” (вул. Кибальчича, 3). KV: Чи є випадки, коли забудовники зводять навчальні заклади в межах своїх ЖК? П.О.: Є і такі випадки. У 2018 році була збудована і введена в експлуатацію приватна школа у ЖК “Комфорт таун”. Там же збудований і дитячій садок. У ЖК “Паркові озера” за рахунок забудовника зведено приватний дитячій садок. За допомогою інвестора була відновлена робота дитсадка № 220 на вул. Плєханова. Ми отримали ряд звернень мешканців району з проханням повернути громаді цей навчальний заклад. Будівля була в оренді, але не використовувалася 6 років. На відновлення коштів не було, тому ми залучили приватного інвестора, який вклав понад 20 млн гривень. Зараз інвестор є орендарем цього приміщення. І у 2018 році в ньому він відкрив приватний дитсадок. Сьогодні там сформовано 7 дитячих груп. Орендар звернувся до Київради щодо продовження строку оренди. KV: Чи достатньо шкіл і садочків у Дніпровському районі? П.О.: Зараз у нашому районі працює 140 шкільних і дошкільних навчальних закладів. Шкіл достатньо. Вони не переповнені. Звісно, по мірі збільшення кількості мешканців району ми будемо реконструювати їх та розширювати. Черга у дитсадкі за останні роки суттєво зменшилася: з 5 тисяч до 1 260 дітей у черзі. За останні три роки нами відновлено роботу 65 групп на 1 300 місць. Тільки у 2018 році відновлено роботу 11 груп для 190 дітей (дитсадки № 274 (1 група), 503 (1 група), 535 (1 група), 559 (1 група), 461 (1 група), 670 (1 група), 680 (5 груп). Зараз у Дніпровському районі працює 86 садочків (73 - комунальні, 1 - відомчий (Державного управління справами Президента), 4 - приватні, 6 - навчально-виховні комплекси, де створені виховні групи, 2 – приватні навчально-виховних комплекси, де працюють 7 дошкільних груп). Наразі на 100 місцях виховується 114 дітей. На цей час в районі у дитячих садках наявні близько 250 вільних місць (ця цифра постійно змінюється). Діти при бажанні батьків можуть бути влаштовані. KV: Що зроблено для розвитку спортивної інфраструктури? П.О.: У Дніпровському районі культивується близько 50 видів спорту. Збережена мережа дитячо-юнацьких спортивних шкіл. Нам підпорядковується 4 ДЮСШ (№ 3, 10, 16, 21) і ще 8 шкіл різних форм власності базуються на території району. Я дуже гордий тим, що вихованка районної дитячо-юнацької спортивної школи №16 Юлія Левченко стала срібною призеркою Чемпіонату Світу з легкої атлетики у стрибках в висоту з результатом 201 см. А у Гідропарку проходив чемпіонат Європи з міні футболу. Також у районі діє 48 спортивних клубів, з яких 13 - входять до мережі клубів Центру по роботі з дітьми та молоддю за місцем проживання. Також до послуг любителів спорту в районі 3 стадіони, 8 басейнів, 345 площинних спортивних споруд, 72 спортзали. Загалом 608 спортивних об’єктів. Читайте: Жители Русановки возмущены долгосрочной остановкой реконструкции стадиона “Русановец” Протягом 2018 року за рахунок державної субвенції створено 10 шкільних футбольних майданчиків з штучним покриттям розміром 42х22 м (школи № 98, 126, 136, 146, 158, 188, 191, 234, 246 та інтернат 14). Також завершуються капітальні ремонти 5-ти шкільних стадіонів (школи № 11, 31, 66, 158, 228). Відремонтовано спортивні клуби районного Центру по роботі з дітьми та молоддю за місцем проживання “Рубін” (бокс) та “Ракетка” (настільний теніс). Ведеться реконструкція легкоатлетичного манежу на просп. Павла Тичини, 18. Сам манеж вже запущено в експлуатацію. Будівельні роботи проводяться у прибудові. Плануємо здати цей об'єкт у 2020 році. KV: Є занедбані об'єкти освітньої чи спортивної інфраструктури? П.О.: Комунальні заклади всі поступово відновлюються, занедбаних об'єктів немає. Є бассейн на Воскресенці в районі вул. Курнатовського, який було приватизовано і на сьогодні він не використовується. Є будівля дитячого садочка, яку планується здати в оренду зі збереженням цільового призначення. Зелені зони та безпека мешканців Дніпровського району KV: Скільки на території району зелених зон і чи є проблеми з їх обслуговуванням? П.О.: На території нашого району знаходиться 19 парків, 2 з яких загальноміського значення - парк “Перемога” і Гідропарк, 79 скверів та 8 бульварів. Сквери та бульвари поступово реконструюються. Протягом 2018 року були капітально відремонтовані парк на “Русанівській набережній” та сквер між житловими будинками на бульварі Ярослава Гашека, 6-8. Продовжуються роботи і з капітального ремонту 6-ти скверів (вул. Празька, Краківська, 11, Шумського, Миколайчука, 3-3-а, між житловими будинками на Харківському шосе, 9-13, біля будівлі школи № 4 на вулиці Стальського, 26-а). У Гідропарку проведені відновлювальні роботи інфраструктури у “Місці спорту” та ремонту центральної доріжки. Плануємо продовжити роботи по встановленню атракціонів. Із великих проектів завершено капітальний ремонт першої черги парку “Перемога”. Реконструкція розпочата з самої дальньої частини парку - перетин вул. Генерала Жмаченка та просп. Алішера Навої, де неподалік зараз будуються два нових мікрорайони. Зі сторони вул. Генерала Жмаченка навіть облаштовано еко-парковку на 800 кв м. У 2019 році плануємо завершити реконструкцію другої частини і розпочати реконструкцію третьої. KV: Які зелені об'єкти району потребують додаткової уваги? П.О.: Зараз пильна увага приділяється озеру Тельбін. Продовжуємо облаштовувати зону відпочинку на озері Райдужне та на ДВРЗ. Труханів острів ми ще не прийняли з державної власності у комунальну. Це суттєво стримує виконання наших планів щодо оновлення інфраструктури. Хоча вже у 2019 році плануємо роботи з розширення центральної дороги. Читайте: КП “Плесо” потратит более 88 млн гривен на реконструкцию зоны отдыха на Трухановом острове Занедбаних та небезпечних територій у Дніпровському районі немає. KV: Адміністрація опікується питаннями безпеки мешканців району? П.О.: Дніпровською РДА налагоджено взаємодію з правоохоронними органами, що дислокуються на території району. Щотижнево на нарадах представник Дніпровського райуправління поліції інформує про оперативний стан у районі за минулий тиждень. На засіданні Колегії райдержадміністрації керівництво райуправління поліції звітує про виконання міської цільової програми “Безпечна столиця”. З окремих питань проводяться спільні з правоохоронцями наради. Наприклад, нещодавно розглядали ситуацію з викраденням телефонних кабелів та ліфтового обладнання. Співпрацюємо з громадським формуванням “Муніципальна варта”. У 2018 році рівень злочинності у районі знизився на 37%. Дніпровське управління поліції за результатами діяльності стабільно утримує 2-3 місце по ефективності протидії злочинності. Останнім часом підвищено взаємодію РДА та Патрульної поліції з питань звернень громадян щодо неправильного паркування та покинутих авто, а також по роботі над проектом міської цільової програми з підвищення організації та безпеки дорожнього руху. Співпрацюємо з КП “Інформатика” щодо відеоспостереження. У школах району ще у минулому році було встановлено камери. Зараз вони підключаються у загальноміську мережу відеоспостереження. Проводяться роботи по встановленню камер на проспекті Соборності, Броварському проспекті та вул. Жмаченка, а також у місцях великого скупчення людей біля метро “Лівобережна”, “Дарниця” та “Чернігівська”. У разі виникнення надзвичайної ситуації, оперативним черговим РДА використовується 12-ти канальна автоматизована система централізованого оповіщення “Озон С”. KV: У районі досить часто з'являються поселення ромів. Як на це реагує РДА? П.О.: Вони досить часто проживають у будинках на Русанівських садах, які були звільнені для будівництва Подільського мостового переходу, але ще не знесені. Це незаконне проживання, хоча виселити людей маємо право не завжди. Наприклад, у випадку, коли людина проживає з дозволу власника або будинок зданий в оренду. Читайте: На столичных Русановских садах ночью сгорел дом, в котором проживали ромы (фото, видео) Якщо з'являються поселення у палатках, то проводимо бесіду, пропонуємо переселитися на інші території, аби не створювати проблем іншим мешканцям. Цю роботу проводимо як нашими силами, так і силами поліції. На рівень злочинності та безпеку мешканців ці поселення не мають суттєвого впливу. Фото: KV Фото галереї: надано Дніпровською РДАKиевVласть

Олексій довгих 5 років накопичував кошти для здійснення мрії дитинства – чорної Audi. Проте одного дня, виходячи з роботи, на узбіччі улюбленої машини не виявилось. Спочатку подумав, що переплутав місце, проте її ніде не було. Тож, якщо Ви не знайшли свого автомобіля там, де його залишили, – на рахунку кожна хвилина. Саме від оперативності Ваших дій залежатиме, наскільки швидко Ви його знайдете. Звісно ж, ніхто не хоче опинитися жертвою викрадення транспортного засобу, але сьогоднішня статистика говорить про те, що в нашій країні особливо останнім часом досить часто спостерігаються випадки викрадення рухомого майна. За даними Національної поліції України, тільки за 2017 рік було викрадено майже 4 тисячі автомобілів, більшість злочинів скоєно саме у Києві – близько 700. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Якщо у Вас викрали автомобіль, головне – не панікувати, зосередитись і починати рішучі дії, які допоможуть відновити справедливість. Пам'ятайте про те, що шанси є завжди, тому відразу ж опускати руки не варто. Крім того, авто можуть Вам повернути і самі зловмисники на певних умовах, про що також не слід забувати. Згідно зі статтею 289 Кримінального кодексу України незаконне заволодіння транспортним засобом карається штрафом від однієї тисячі до однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від 3 до 5 років, або позбавленням волі на той самий строк, але ця санкція статті не наводить страх на крадіїв машин. За даними міжнародних організацій, у світі кожні 10-20 секунд викрадають автомобілі, або близько 3 млн на рік. Тому, не знайшовши своєї автівки на тому місці, де Ви її залишили, моя Вам порада – відразу телефонуйте до Національноїполіції. Для початку Вам потрібно дізнатись, чи немає Вашого автомобіля у списку евакуйованих – можливо, Ви залишили його у неналежному місці. Якщо диспетчер не знайшов номера в базі, імовірніше, найгірші побоювання підтвердяться, але потрібно зберігати спокій і чітко виконувати наступні дії, які прискорять пошуки Вашого авто: 1. Розкажіть диспетчеру, де саме Ви залишили машину, колір та особливі відмітки, кількість бензину в баку на момент викрадення. Це допоможе скласти повну картину та негайно розпочати пошук. Далі Вас попросять залишатися на місці та чекати на поліцію. 2. Під час очікування не марнуйте часу та пошукайте, де могла би розташовуватися камера зовнішнього спостереження. Зазвичай, камери є в кафе, ресторанах, банках і магазинах поблизу. Запитайте в персоналу закладу, чи не охоплює їхня камера потрібної вам території. Якщо так – повідомте про це поліцейських, вони зможуть отримати відеозапис. 3. Поговоріть із персоналом прилеглих закладів – можливо, хтось бачив крадіжку. Пам’ятайте: чим більше інформації Ви зберете, тим більша ймовірність повернути автомобіль. 4. Якщо машина обладнана системою супутникової сигналізації, зв’яжіться з диспетчером і повідомте про викрадення авто. 5. Якщо Ваш автомобіль застрахований (а інакше й бути не може), зателефонуйте до страхової і також повідомте про його викрадення. Оператор має роз’яснити, як Вам діяти далі та які збирати документи, щоб отримати страховку в разі, якщо авто не знайдуть. Тому не залишайте страхові документи в бардачку автомобіля – це ускладнить процес отримання компенсації. 6. Коли приїде поліція, детально опишіть ситуацію та розкажіть усе, що вдалось з’ясувати. 7. Після первинних оперативно-слідчих заходів Вас, швидше за все, направлять до найближчого відділення поліції для складання офіційної заяви. З’ясуйте, хто буде розслідувати цю справу та візьміть у співробітника поліції контрольний талон. Офіційна заява послужить своєрідною гарантією того, що страхова компанія не відмовить у виплаті відшкодування. 8. У заяві Вам потрібно вказати контактні дані (прізвище, ім’я, по батькові, адресу), реєстраційний номер, марку й колір викраденої машини. Також у заяві потрібно уточнити деякі деталі: • коли, де і в кого Ви придбали авто; • хто, крім Вас, мав право керування машиною, тобто, чи була оформлена довіреність на іншу людину, в кого знаходилися дублікати ключів; • пробіг автомобіля та кількість палива в баку на момент зникнення; • чи втрачали Ви коли-небудь документи на машину; • яка сигналізація встановлена, якщо встановлена взагалі; • мітки (якщо такі є) на основних деталях і агрегатах: де й коли їх наносили. Також до особливих прикмет відносять марку та модель автомагнітоли (колонок, підсилювачів), аерографію, подряпини та інші пошкодження кузова, його ремонт (фарбування, видалення вм’ятин). Крім того, важливо згадати, які речі або предмети знаходилися в салоні та багажнику. 9. Потім із довідкою про факт звернення до поліції та ключами від автівки вирушайте до страхової, щоб скласти заяву. Необхідно зробити це якнайшвидше. Якщо поліція не знайде Ваш автомобіль протягом кількох місяців та закриє справу, Вам буде відшкодовано компенсацію, згідно з Вашим страховим полісом. Підсумовуючи, хочу зазначити, що всі ці кроки є дуже важливими, щоб знайти власне майно або, у гіршому випадку, отримати компенсацію від страхової компанії. Тому не тільки як юрист, але й як досвідчений автомобіліст, хочу дати кілька порад, як зберегти власне авто від рук крадіїв: 1. Обладнайте автомобіль не тільки сигналізацією, але й механічним засобом проти крадіжок, наприклад, блокуванням перемикання коробки передач чи блокуванням керма. Стовідсоткової гарантії це не дасть, але ступінь ризику знизить, бо ускладнить зловмиснику крадіжку і забере більше часу. 2. Обов’язково придбайте страховий поліс на випадок крадіжки. 3. Перепишіть та зберігайте при собі максимально повні дані своєї автівки, зокрема, заводські номери двигуна й кузова,щоб не шукати і не згадувати при оформленні факту викрадення. 4. Користуйтеся послугами гаражів та стоянок під охороною, не паркуйтеся під будинком та біля під’їзду. 5. Не залишайте авто без нагляду відкритим та не провокуйте злочинців цінними речами, залишаючи їх у салоні. Захищайте свої права разом із Мін’юстом! Якщо крадія все-таки вдалось знайти та Вам потрібна правова консультація і послуги безкоштовного адвоката, звертайтесь до правопросвітницького проекту “Я МАЮ ПРАВО!” т. 0800 213103. Читайте: Обережно, злий пес: хто відповідатиме за домашніх тварин Якщо потрапили у дорожньо-транспортну пригоду через стан доріг… Як це працює – зміна імені Якісне харчування відтепер не буде розкішшю Щоб не битись за межу… Кожен має право на життя без насильства 6 лютого вступає в силу Закон щодо посилення відповідальності за несплату аліментів У мін`юсті відзвітували про результати роботи у 2017 році Чи законно не пускати дітей до школи через те, що вони не щеплені? Поліцейські на дорогах: як відстояти свої права? Станіслав Куценко, експерт-юрист, начальник Головного територіального управління юстиції у м. Києві KиевVласть

В інформаційно-творчому агентстві “Юн-Прес” Київського Палацу дітей та юнацтва відбувся міський конкурс шкільних редакцій II відбірковий тур “Прес-бій фоторепортерів”. Захід пройшов у три етапи за участі 70 учасників. Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV”   Конкурс проходить протягом півріччя в чотири етапи: кореспонденти, фоторепортери, дизайнери, редактори і заключна частина - фінал. Мета заходу: навчити дітей працювати в команді, зрозуміти наскільки їм потрібна журналістика, видавнича справа, фото та дизайн. “Ми намагаємося показати підліткам важливість журналістики, що можна робити за допомогою фото, дизайну, перевірити вміння редагувати тексти. Я вважаю, що це практика й одночасно якісь нові навички, знайомства зі школами. До речі, в Києві немає більше подібних конкурсів і єдиний на сьогодні, наскільки мені відомо, це в Київському Палаці дітей та юнацтва в інформаційно-творчому агенстві “Юн-Прес”, - розповіла організатор конкурсу Оксана Гаврилюк. Першим завданням для юних фотографів стали відповіді на питання вікторини: знання історії, жанрів та функцій фоторепортажів, українських фотографів та фоторепортерів. Друге завдання мало назву “Креативний портрет”. “Застосовуйте незвичні ракурси, щоб це було цікаво і не сумно”, - давав настанови професійний фотограф Ярослав Голубчик.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Учасники конкурсу бігали по Палацу і фотографували усе на своєму шляху. Хтось - за допомогою професійної камери, а більшість - на звичайний телефон. Цей етап оцінювали за такими критеріями: композиція, розкриття теми, оригінальність та ракурс. Окрім представлення самої фотографії, Ярослав Голубчик заохочував розповідати її історію, ідею, та основні моменти виконання. “Дуже важливо вислухати думку автора, це може повністю змінити бачення фотографії”, - пояснив фотограф. Діти жваво обговорювали роботи, намагалися донести свою точку зору. Варто зазначити, що багато учасників до цього не займалися фотографією, тому цей конкурс став відправною точкою їх шляху. “Такі заходи дуже цікаві, вони розвивають з багатьох сторін. Людина може створити подібний малюнок того, що вона бачить навколо себе”, - захоплено розповів учень Авіакосмічного ліцею Микола Чмундер. Одним з найцікавіших етапів конкурсу став майстер-клас від фотографа Ярослава Голубчика, керівника гуртка “Арт-фото” ІТА “Юн-Прес”. “Якщо бути уважним, то все цікаве знаходиться поруч, якщо придивитися до деталей, до гри світла, то та сама завірюха, яка зараз на вулиці, дає багато тем і сюжетів, просто треба не боятися холоду і певний час приділити пошуку цікавих сюжетів”, - розповів фотохудожник про пошук нових ідей для фото. Ярослав також наголосив на різниці між фотохудожником і фоторепортером: “Репортер має передавати подію, яку знімає, максимально правдиво і неспаплюжено. Фотохудожник має право вносити зміни. Він по іншому показує звичні предмети в незвичному ракурсі”. Пан Ярослав також розповів, що під час занять фотогуртка вони разом з вихованцями кожного заняття роблять маленьке шоу, цікаві знімки, вчаться робити незвичні ефекти в фотографії, ходять в музеї й на цікаві виставки. За результатами І місце виборола дитяча районна редакція “Деснянці” (Деснянського району). Друге місце дісталося районній учнівській редакції “Soloma news” (АКЛ НАУ Солом’янського району) й редакції “Святошки” (Святошинського району). На третьому місці – шкільна редакція “Драгоманівка” (гімназії НПУ ім. М.П. Драгоманова Шевченківського району) та шкільна редакція “Шкільна орбіта” (СШ№14 Оболонського району). У номінації “Креативний портрет” та номінації “Дублікат палацу” нагороджено шкільну редакцію “Кловський меридіан” (Кловського ліцею №77 Печерського району) та редакцію газети “Поступ” (СЗШ №35 Святошинського району). ”Мені подобаються такі заходи, а в фотографії люблю портретний жанр і пейзажний з фотографіями міста”, - сказала учениця школи №7 Солом’янського району Анастасія Ходак. Фото: veselo.org.ua Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV”  KиевVласть

Київська обласна "Свобода" активно представлена в органах місцевої влади столичного регіону. Націоналісти додали в червоно-сіру коларатуру адміністрацій і ряд яскравих синьо-жовтих барв, тримають у тонусі чиновництво і не дають розслабитися сільським головам. Як воно бути у владі, дії якої не завжди схвалюєш, а також про реформу самоврядування, децентралізацію і плани на 2018-й політичний рік в інтерв'ю виданню КиевVласть розповів заступник голови Києво-Святошинської районної ради, “свободівець” Олександр Однороманенко. KV: Наскільки складним був 2017-й рік для Києво-Святошинського району з економічної і політичної точки зору? Олександр Однороманенко: З точки зору політики рік для району був важким. В кінці 2016-го відбулась зміна голови районної ради. Попередній голова довго судився і навіть зараз продовжуються судові процеси. У господарській частині Києво-Святошинський район має хороший бюджет. Багато чого вдалось зробити, але разом з тим багато коштів повернулось до бюджету, оскільки у червні прийняли нові правила для підрядників, які працюють з бюджетними коштами. Дуже багато проектів, які ми починали робити, стали неактуальними через застарілу технічну документацію. Багато сільських рад не встигли створити нові проекти.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  KV: Розкажіть про основні здобутки і втрати минулого року для вас особисто. Олександр Однороманенко: Серед основних здобутків - досвід. Мені вдалося просунутися кар’єрними сходами в області, я став заступником голови обласної організації ВО “Свобода” по роботі з депутатами і фракціями. Я став студентом Національної академії державного управління при Президентові України. Вперше мені, як голові фракції, і нашим депутатам вдалось надати усі політичні пропозиції по кожному округу. Ми змогли реалізувати багато проектів - наприклад, ремонт дитячого садочку та школи в селі Забір’я, частковий ремонт школи у селі Ходосівка, де працює наш депутат і вчитель цієї школи. Частину коштів вдалося залучити на Софіївську і Петропавлівську Борщагівку. Серед втрат - багато проектів з утеплення і ремонту шкіл ми не змогли реалізувати. KV: Було перевиконання бюджету? Олександр Однороманенко: Так. Завдяки цьому, рішенням райради за пропозицією  адміністрації 216 млн гривень ми віддали на субвенції сільським радам. Таким чином сільські голови могли реалізовувати кошти на пріоритетні потреби своєї громади. Але хтось не зміг, хтось не захотів і близько 17% коштів залишились невикористаними. KV: В чому, на вашу думку, причина політичної кризи в Києво-Святошинській райраді? Олександр Однороманенко: Криза не у Києво-Святошинській райраді, вона у президентській партії БПП. Після 2015 року ця криза була очікувана - у них обралося  11 депутатів, з яких 6-7 - претенденти на перші крісла в районній раді. Тому “підкилимна” боротьба там почалась з перших днів. Думаю, це через те, що вони із різних груп впливу - “Народний фронт”, “УДАР”, БПП. Ну і ті підприємці та забудовники, яким вдалося зайти в райраду тому, що вони працювали на президентських чи парламентських виборах над кандидатурою діючого президента. KV: В райраді є депутати-прогульники? Олександр Однороманенко: Так. Це пов'язано зі зміною керівництва, коли відійшли Нестеренко та Тигов, частина депутатів довго не приходила на засідання, або просто приходила і не реєструвалась. Таким чином вони хотіли показати, що не визнають нове керівництво ради. Зараз є близько 5 кандидатів на відкликання. Тільки два депутати відвідали усі засідання райради - серед них і я. KV: Олександр Тигов, який досі вважає себе чинним головою райради, часто каже про бюджетні підряди, які отримують депутати Києво-Святошинської райради від райадміністрації. Наскільки це його обвинувачення відповідає дійсності? Олександр Однороманенко: Це неправда. Багато об’єктів, які будуються чи ремонтуються, проходять через систему “Прозорро”. Депутати контролюють такі об'єкти на своїх округах і часто заявляють про те, що їм не подобається хід робіт. Якби вони лобіювали свої інтереси, такого б не було. KV: Які глобальні плани на 2018 рік? Олександр Однороманенко: Ми вже прийняли бюджет на 2018 рік у частині захищених статей і план соціально-економічного розвитку. Але офіційно пріоритети роботи не визначені. В кінці січня відбудеться колегія РДА, де розпорядники висловлять своє бачення. KV: Які проекти у бюджеті розвитку бачите ви і інші представники “Свободи”? Олександр Однороманенко: Я думаю, що це мають бути основні напрямки - освіта, медицина і культура. Ми, як фракція, будемо наполягати на тому, щоб максимальну кількість коштів вкласти в освіту. Це відповідальність району і хоч ми досить багаті, але є ще багато школ, які потребують заміни даху, утеплення, закупівлі нових медіасистем, облаштування кабінетів. Але ми частково продовжимо експеримент із субвенціями сільрадам, у більшості їх пропозиції - це ремонт доріг та освітлення. KV: Законом не передбачені депутатські фонди для районних рад. Як ви вважаєте, вони потрібні? Олександр Однороманенко: У нас в районі діє депутатський фонд. Кожен депутат має 150 тис. гривень, які може витратити на матеріальну допомогу населенню. Зробити якісь ремонти за ці кошти ми поки не можемо. На 2018 рік сума фонду не змінювалась. Виділення зазвичай відбуваються раз на квартал. Буває, що коштів не вистачає. Тоді, наприклад, у другому кварталі менше, більше у третьому. KV: Всі депутати використовують свої фонди? Олександр Однороманенко: Близько 90%. Якщо до 1 грудня хтось із депутатів не використовує фонд, їх може використати голова райради. Він це не робить виключно на своєму окрузі, зазвичай, вони йдуть на ті потреби виборців, які найбільше потребують допомоги. Особисто я використав весь свій фонд. Ці кошти пішли на малозабезпечених людей, АТОвців, хворих. KV: Чому саме 150 тисяч гривень? Олександр Однороманенко: Ми орієнтувались на бюджет та надходження. Є ймовірність, що у цьому році ми зможемо його  збільшити. Можливо, навіть зможемо витрачати кошти на ремонти, дитячі майданчики. До речі, у минулому році за пропозицією адміністрації райрада прийняла рішення і у кожному населеному пункті району було встановлено дитячий або спортивний майданчик. А у Забір’ї, де є дуже активний депутат від “Свободи” встановили два - спортивний і дитячий. KV: Повноваження із РДА не ділите? Олександр Однороманенко: Відповідно до закону всі мають свої повноваження, в такому напрямку і рухаємось. KV: Депутат може вільно зайти у кабінет до голови РДА і вирішити якісь питання? Олександр Однороманенко: Так, це доступно. KV: На вашу думку, районні депутати мають працювати на громадських засадах чи отримувати заробітну плату? Олександр Однороманенко: На районному рівні депутати однозначно мають працювати на громадських засадах. Але посади голів основних профільних комісій - бюджетної і комунальної - можна було б зробити оплачуваними. KV: Як тоді змусити депутата на місцевому рівні працювати чесно і прозоро? Олександр Однороманенко: Депутати не прилітають з космосу, їх вибирають люди кожного населеного пункту. І близько 80-90% депутатів - це жителі тих населених пунктів. Люди мають слідкувати за їх роботою та не вибирати нечесних депутатів. KV: Наскільки виборче законодавство правильне на місцевому рівні? Олександр Однороманенко: Наведу приклад. Таке маленьке село як Забір’я має відразу двох депутатів-представників райради. У Білогородці, де 5-6 тисяч виборців, немає жодного. Чабанівська сільська рада, у складі якої села Чабани і Новосілки, має депутата тільки по Новосілкам. Законодавство потрібно змінювати. На мою думку, це мають бути або партійні списки із процедурою відкликання депутата, або повернення до системи 50 на 50 - мажоритарні і виборчі округи. Але на мажоритарному окрузі суб'єктом висування має бути тільки політична партія. На рівні району і області самовисуванців потрібно відмінити. Як показує практика, саме такі люди вразливі до підкупу, тому що хочуть бути у більшості. KV: Ви погоджуєтесь із тезою багатьох виборців “на місцевому рівні ми маємо бачити винятково господарників”? Олександр Однороманенко: Наведу вам гарний приклад про господарників. На виборах у жовтні до Дівичківської ОТГ перемогла поважна людина, голова села Стовпяги, до Медвинської ОТГ - також хороший сільський голова, господарник. На виборах казали - голосуйте за нас, ми такі господарники, кому потрібні ті політики. Після виборів БПП провело прес-конференцію, на якій ці “господарники” кажуть - голова ОТГ - це ж політична посада, тому ми були представниками БПП, просто до виборів цього не сказали, а балотувались як самовисуванці. От вам і господарники. Немає такого господарника, який не пов'язаний із політикою. KV: Які основні проблеми децентралізації у Києво-Святошинському районі? Олександр Однороманенко: Найбільша проблема - села нашого району самодостатні. Мають свої бюджети, комунальні підприємства, заклади культури. Тому всі обрали таку позицію - подивимось, що буде у 2020 році. Дуже мало тих людей, бачення яких змінюється. Зараз кажуть, що можна добровільно об’єднуватись, але, наприклад, Дмитрівську ОТГ, яка вже давно проголосувала за об’єднання, не пропускають на рівні області. У них інше бачення - Дмитрівка у складі Шпитьківської ОТГ. Але за новим планом, який гуляє мережею, Дмитрівська ОТГ існує. А Боярську громаду, до якої не зовсім добровільно приєднують Забір’я, пропустили. Тому що центр у Боярці - бачення Кабміну. KV: Децентралізація - це добро чи зло? Олександр Однороманенко: Я думаю, що це добро, якщо таке об’єднання добровільне. Але, як завжди, те, що назвали добровільним, таким не є. От якби прийняли закон про об’єднання у 2013 році і дали два роки на дійсно добровільне об’єднання за економічними чи історичними показниками, була б інша справа. Якщо ні - пізніше реформа для всіх обов’язкова. А в нас дуже тягнуть час із децентралізацією. Із переваг реформи можу відмітити передачу повноважень на місця, завдяки чому зменшиться кількість депутатів і сільських голів. Зараз у селах із населенням 15 тисяч такий самий штат, як в селах, де живе 300 чоловік. Децентралізація дасть можливість розвиватись. Навіть коли заходить інвестор і бачить, що у 5 населених пунктах по 15 депутатів і голова, з якими доведеться працювати, він йде. Потрібно єдине керівництво. KV: У цьому році можна очікувати виборів у якихось ОТГ Києво-Святошинського району, окрім Боярської? Олександр Однороманенко: Все залежить від того, чи буде прийнятий новий перспективний план. Хоча ми поки навіть не знаємо, хто його склав. Але поки реально можна говорити тільки про Боярку і Забір’я. Багато сільських голів боїться виборів, тому  що у Києво-Святошинському районі велика зміна виборців. Побудувалось багато житлових комплексів, де поселились люди із Києва, дуже багато переселенців з Донбасу. KV: Що зараз із сміттєвим полігоном у Крюківщині? Олександр Однороманенко: Він закритий, сміття туди не завозиться. У минулому році його засипали землею. Наразі підписано договір із компанією, яка планує відкачувати з того сміття газ. Вони це робитимуть за власні кошти, частина яких йтиме на його утримання. Зараз там є охорона, активісти, навіть камери. Навіть якщо хтось захоче завести туди сміття, за годину гудітиме вся мережа. KV: Як просувається розслідування пожежі, яка відбулась влітку? Олександр Однороманенко: Я не готовий сказати. Але на мою думку, це просто нещасний випадок. Версія підпалу тут не підходить, тому що там приховувати нічого. Згоріло там якесь технічне приміщення, яким декілька років ніхто не користувався. KV: Куди район возить сміття? Олександр Однороманенко: Це повноваження органів місцевого самоврядування. Найчастіше возять у Васильків і Бородянку. KV: Яка ваша особиста мотивація як фізика-математика займатись політикою на професійній основі? Олександр Однороманенко: Це мої особисті переконання. З 2008 року я член ВО “Свобода”, очолював партійну організацію у місті Переяслав-Хмельницький. Якийсь час займався комерцією, тому відійшов від політики. Але для себе зрозумів - щоб займатися політикою професійно, потрібно йти на посаду. Це було для мене важким кроком. Я бачу себе в центральній політиці. Але не виключаю, що буду балотуватись на голову об’єднаної громади. Або Борщагівської, або Вишнівської, якщо до неї увійдуть Петропавлівська і Софіївська Борщагівки. KV: Яким ви бачите Києво-Святошинський район через 5 років? З яких громад він складається? Олександр Однороманенко: Я думаю, що це буде Чабанівська об’єднана громада, Вишнівська, Борщагівська, Боярська і дві сільські громади по Житомирські трасі - Дмитрівська і Шпитьківська або Гореницька. Райрада буде скасована. А РДА працюватиме для комунікації голів ОТГ із Верховною Радою і Кабміном. Можливо, це навіть буде не одна адміністрація на район, а одна на 10-12 ОТГ. KV: Ким стане Олександр Однороманенко у 2023 році? Олександр Однороманенко: Якщо не головою об’єднаної громади, то народним депутатом України. Читайте: “Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда Фото з приватного архіву Олександра ОднороманенкаKиевVласть