З 2020 року технікуми та коледжі Київщини випускатимуть фахових молодших бакалаврів. Це – наслідок закону “Про фахову передвищу освіту”, що ухвалила Верховна Рада. Депутати Київоблради вже проголосували за перейменування та зміни статутів навчальних закладів. До списку потрапили гуманітарні, медичні та спеціалізовані коледжі Білої Церкви, Ржищева, Богуслава, Українки та трьох районів Київщини. Як стало відомо KV, 22 червня на черговому сесійному засіданні Київської обласної ради (КОР) депутати затвердили статути тринадцяти комунальних підприємств в новій редакції.  Так, майже одноголосно депутати схвалили не лише оновлені статути комунальних закладів, а й змінили тип і перейменували низку професійно-технічних навчальних закладів Київщини. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Фахові коледжі Оновлення статутних документів спіткали три гуманітарні та чотири медколеджі, а також два спеціалізованих коледжі. Кардинальні зміни пов’язані із тим, що відтепер навчальні заклади матимуть приставку “фаховий коледж”, позбувшись статусу вищого навчального закладу першого рівня акредитації.  Нагадаємо, що цього року українські коледжі та технікуми розпочнуть надавати фахову передвищу освіту. Тобто вони готуватимуть фахових молодших бакалаврів і більше не випускатимуть “молодших спеціалістів”. Це передбачено освітньою реформою у законі "Про фахову передвищу освіту", який ВРУ схвалила ще у червні 2019 року. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Закон дозволяє фаховим коледжам самостійно визначати форми освітнього процесу та надає можливість додаткового держфінансування на підвищення кваліфікації бакалавра. Крім того, передбачається і низка змін.  А саме: запроваджуються елементи корпоративного управління, при закладі діятиме Наглядова рада, а керівник обиратиметься за рейтинговим голосуванням колективу. Обмежує закон і строк перебування на посаді. Проте знімає обмеження щодо віку студентів, кількості попередньо здобутих дипломів за бюджетний кошт.  Також новий закон передбачає, що більшість навчального часу буде відводитися на здобуття практичних знань, які дозволили б випускнику одразу після завершення закладу працювати і заробляти. Гуманітарні  Так, здобули право надавати фахову передвищу освіту Білоцерківський гуманітарно-педагогічний * та Богуславський гуманітарний коледж імені І.С. Нечуя-Левицького**, а також Ржищівський гуманітарний коледж***. У новому статуті Білоцерківського гуманітарно-педагогічного фахового коледжу підкреслюється, що “підготовка фахівців з вищою освітою у коледжі здійснюється за відповідними освітніми програмами на першому (бакалаврському) рівні вищої освіти”. Свою діяльність заклад розпочав у Білій Церкві по вулиці Ярослава Мудрого, 37, ще у 1985 році, як філія Переяслав-Хмельницького педучилища. А з 1986 року працює як самостійний навчальний заклад. Реєстрацію юридичної особи коледж отримав у 2010 році. З квітня 2013 року колектив очолює викладач-методист, відмінник освіти України та кандидат педагогічних наук Валерій Ружицький. За період свого існування заклад підготував понад 5,5 тисяч фахівців. На фото: Білоцерківський гуманітарно-педагогічний фаховий коледж У статуті Богуславського коледжу імені І.С. Нечуя-Левицького підкреслюється, що раніше установа здійснювала підготовку фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем “молодший спеціаліст”. А відтепер у коледжі здобуватимуть фахову передвищу освіту на основі базової середньої освіти одночасно з виконанням освітньої програми профільної середньої освіти професійного спрямування, відповідно до свідоцтва № 1327 Управління освіти КОДА від 7 червня 2006 року.  Коледж діє у місті Богуслав по вулиці Інтернаціональна, 17, і розпочав свою діяльність у 1966 році як філія Ржищівського педучилища. Згодом заклад подолав не один етап реорганізації. У закладі майбутні вчителі мають змогу навчатися за денною та заочною формами навчання за кошти обласного бюджету або кошти фізичних і юридичних осіб. Викладають у коледжі 131 викладач з вищою фаховою освітою під керівництвом викладач-методиста та директора Станіслава Лисака.  Ржищівський гуманітарний фаховий коледж здійснює освітню діяльність у Ржищеві по вулиці Тараса Шевченка, 9, з 1870 року. Заклад було засновано при Спасо-Преображенському монастирі як жіноче училище. На початку ХХ століття це була жіноча учительська школа, згодом професійно-педагогічна школа, технікум. У 2004 року рішенням обласної ради було створено Ржищівський гуманітарний коледж. Наразі здобуття у коледжі фахової передвищої освіти здійснюватиметься на основі базової середньої освіти одночасно з виконанням освітньої програми профільної середньої освіти професійного спрямування. Очолює коледж – Сергій Кушнір.  Медичні  Мають відповідну освітню ліцензію у сфері фахової передвищої освіти й отримали право готувати фахівців за рівнем фаховий молодший бакалавр на основі повної загальної середньої освіти з денною формою навчання і у Білоцерківському, Макарівському, Обухівському та Чорнобильському медколеджі.  Згідно статуту Білоцерківського медичного фахового коледжу****, він був заснований ще у 1930 році. Тут щороку готують 240 майбутніх акушерів, зубних техніків, фельдшерів та медсестер. Знаходиться він у місті Біла Церква, Сквирське Шосе, 240. Статус коледжу навчальний заклад отримав ще у жовтні 2005 року. Керує установою – Володимир Фуголь.  На фото: Білоцерківський медичний фаховий коледж Макарівський же медичний фаховий коледж*****, був заснований в селищі Макарів ще у 1956 році шляхом відмежування від Київського медичного училища № 1. За весь період заклад підготував більше 6 тисяч молодших медичних фахівців за освітньо-професійними програмами лікувальна та сестринська справи. Керує установою – директор Алла Кижлай.  До одних із найстаріших медичних закладів Київщини належить й Обухівський коледж******, адже заснований він Київським обласним відділом охорони здоров’я  в с. Обухів ще у 1954 році. Сьогодні заклад базується на території Української райлікарні у місті Українка за адресою: вулиця Зв'язку, 4. За більше чим півстоліття коледж випустив більше шести тисяч фельдшерів та молодших сестер, зважаючи, що щороку з нього випускається майже 120 фахівців. Згідно оновленого статуту, коледж має право надавати фахову передвищу і першого (бакалаврського) рівня вищу освіти. Завідує закладом – Петро Коробенко. Готують молодших сестер та фельдшерів і в Чорнобильському медичному фаховому коледжі*******. Знаходиться він в Яготині, куди був евакуйований в 1986 році після аварії на ЧАЕС. Спершу заклад розміщувався у приміщенні восьмирічної школи № 2, сьогодні ж він базується на території Центральної райлікарні за адресою: вулиця Незалежності, 71-А. Випускається з установи, яку очолює спеціаліст вищої категорії Микола Сосюкало, щорічно близько 50-60 студентів. Читайте: Киевоблсовет передал на баланс Яготина имущество Чернобыльского медколледжа Спеціалізовані  Отримали статус закладу фахової передвищої освіти і Броварське вище училище фізичної культури******** та Стрітівський педколедж кобзарського мистецтва*********.  У новому статуті Броварського спортивного і вже фахового коледжу зазначено, що це заклад спеціалізованої освіти спортивного профілю зі специфічними умовами навчання, який забезпечує відбір та здійснює спортивну підготовку обдарованих дітей та молоді. У закладі створюють умови для  поглибленого оволодіння різноманітними видами спорту, поєднуючи тренування із здобуттям повної загальної середньої освіти, починаючи з 7-го класу. Так, загалом тут навчається більше 300 учнів та майбутніх олімпійців щороку. Коледж існує з 1983 року і розміщується в Броварах по вулиці Шевченка, 21. Працює заклад під керівництвом відмінника освіти України, кандидата педагогічних наук Олександра Чигирина. Згідно статуту, Стрітівський педагогічний фаховий коледж кобзарського мистецтва базується в селі Стрітівка Кагарлицького району. Заклад пройшов довгий шлях реорганізації. А розпочав свою діяльність з 1989 року, коли на базі місцевої 8-річної школи відкрилась школа з поглибленим вивченням музики та кобзарського мистецтва Заклад готує 60 фахівців за напрямом “Музичне мистецтво”. А саме: майбутніх співаків-бандуристів, викладачів бандури та співу, а також диригентів ансамблю (капели) бандуристів. Керує мистецьким освітнім закладом Світлана Колосовська.  Нагадаємо, Київська обласна рада затвердила цілу низку змін до бюджету регіону на 2020 рік. Зокрема депутати додали по 100 мільйонів гривень на зарплати та обладнання медикам та близько 70 млн для потреб освіти. Між тим, бюджет області лишається дефіцитним. Тож на такі важливі програми як “профілактика ВІЛ/СНІД” чи “поліпшення якості питної води” кошти в цьому році не видаватимуть. А ось на дороги, розбудова яких є основним трендом в діяльності офісу Володимира Зеленського та уряду, хочуть витратити понад 1 млрд гривень.  Реорганізація Також згідно із рішенням Київоблради, КНП КОР “Київська обласна лікарня № 2” було реорганізовано в комунальне некомерційне підприємство “Київська обласна лікарня”**********. Відповідне рішення депутати затвердили ще у грудні 2020 року. Тому підприємству знадобилася реєстрація нового статуту.  Медзаклад продовжить працювати в Києві за адресою: провулок Несторівський, 13/19. Проте матиме менший статутний капітал – понад 365 млн гривень замість майже 700 млн гривень. Наразі обов'язки директора закладу виконує  доктор медичних наук Володимир Єлагін. А сама лікарня існує і надає стаціонарну та поліклінічну меддопомогу вже понад 25 років. У новому статуті зазначається, що підприємство може здійснювати некомерційну господарську діяльність і реалізовувати її за власними встановленими тарифами. Зазнав перепрофілювання і потребував нового статуту і Київський обласний центр олімпійської підготовки***********. Раніше ця установа була відома як обласний інтернат спортивного профілю. Основним завданням Центру упродовж 21 року залишається тренування до 250 днів на рік спортсменів збірних команд до Олімпійських ігор, чемпіонатів світу та Європи, міжнародних і всеукраїнських змаганнях. Базується заклад у селищі Терезине Білоцерківського району по вулиці Шкільна 20-А. Керує тимчасово цією установою з нульовим уставним капіталом Василь Наумчук, а підпорядковується вона – управлінню фізичної культури та спорту КОДА.  У вересні минулого року депутати КОР присвоїли Академії мистецтв************ ім'я видатного українського громадського діяча, автора слів Державного Гімну Павла Чубинського. Тож заклад потребував нову редакцію статуту. Заклад вищої освіти розташований у Печерському районі Києва поблизу Києво-Печерської Лаври. Академія є одним з найстаріших в Україні навчальних закладів і має 90-річний досвід підготовки діячів в галузях культури, мистецтва і надання повної загальної середньої освіти. А створена академія була в 1930 році як Київський технікум. З часу заснування, заклад випустив майже 15 тисяч фахівців. Керує мистецькою установою з 2010 року Василь Романчишин – кандидат культурології, професор, заслужений діяч мистецтв України. Читайте: Киевоблсовет планирует переименовать областную Академию искусств На фото: Академія мистецтв ім. Павла Чубинського Нову редакцію статуту депутати також затвердили Сервісно-ресурсному центру*************, Зміни в установчому документі пов'язані із перепідпорядкуванням у 2011 році КП, "що знаходився у віданні управління освіти і науки КОДА за адресою: місто Боярка, вулиця Піщана, 1. Крім того, змінено юридичну адресу КП: наразі заклад діє у Боярці по вулиці Шкільна, 28. Засновано Центр ще у 2014 році. Наразі установа має тимчасового керівника – Юрія Черниша. Головними же завданнями установи є забезпечення закладів освіти, науки, молоді області навчальним обладнанням, інструментами, технікою, приладдям та матеріальними ресурсами тощо. Читайте: Київська обласна рада переформатувала бюджет-2020 * КЗ КОР “Білоцерківський гуманітарно-педагогічний фаховий коледж (код ЄДРПОУ: 37381693). ** КЗ КОР “Богуславський гуманітарний фаховий коледж імені І.С. Нечуя-Левицького” (код ЄДРПОУ: 02139630). *** КЗ КОР Ржищівський гуманітарний фаховий коледж (код ЄДРПОУ: 26474965). **** КЗ КОР “Білоцерківський  медичний фаховий коледж” (код ЄДРПОУ: 02011373). ***** КЗ КОР “Макарівський  медичний фаховий коледж” (код ЄДРПОУ: 02011350). ******  КЗ КОР “Обухівський  медичний фаховий коледж” (код ЄДРПОУ: 02011367). ******* КЗ КОР “Чорнобильський медичний фаховий коледж” (код ЄДРПОУ: 02011344). ******** КЗ КОР  “Броварське вище училище фізичної культури” (код ЄДРПОУ: 22208066). ********* КЗ КОР “Стрітівський педагогічний фаховий коледж кобзарського мистецтва” (код ЄДРПОУ: 20590854). ********** КНП КОР “Київська обласна лікарня” (код ЄДРПОУ: 01993718). *********** КЗ КОР “Київський обласний центр олімпійської підготовки” (код ЄДРПОУ: 25656821). ************ КЗ вищої освіти Київської обласної ради “Академія мистецтв імені Павла Чубинського” (код ЄДРПОУ: 02214938). ************* КЗ КОР “Сервісно-ресурсний центр” (код ЄДРПОУ: 32792069). Фото: колаж KVКиевVласть

Через брак фінансування опинилося під загрозою завершення будівництва нової школи в смт Іванків Київської області по вул. Проскури, 49. Для завершення будівництва необхідно ще 8,51 млн гривень. З них 7 млн гривен буде надано в якості освітньої субвенції. Майже 1,5 млн гривень треба знайти місцевій владі. Про це стало відомо KV з повідомлення депутата Іванківської райради Олега Берегового (фракція “Свобода”) на його сторінці в Facebook.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Депутат нагадав, що загальна кошторисна вартість будівництва школи №2 на вул. Проскури, 49 в смт Іванків складає 32,22 млн гривень, з яких з бюджету Іванківського району профінансовано 23,71 млн гривень. На сьогодні для завершення будівництва об'єкту необхідно ще 8,51 млн гривень, яких в районному бюджеті немає. В зв'язку з цим Іванківська райдержадміністрація спільно з депутатами Верховної Ради подали документи для включення цього проекту в список об'єктів для фінансування з держбюджету в рамках програми “Спроможна школа”. На сьогодні прийнято рішення профінансувати будівництво школи в рамках цієї програми на 7,07 млн гривен. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Однією з умов виділення коштів в рамках програми “Спроможна школа”, як відмітив Олег Береговий, є співфінансування. З місцевого бюджету потрібно виділити не менше 10% від потреби. Таким чином для закінчення будівництва з районного бюджету необхідно виділити 1,43 млн гривень. Депутат повідомив, що 13 липня 2020 року зареєстрував звернення до Іванківської райради з проханням скликати позачергову сесію щодо виділення зазначених коштів для завершення будівництва школи. Сьогодні, 15 липня 2020 року, відбулося засідання бюджетної комісії Київської облради. За повідомлення депутата Київської облради Ігоря Сабія (ВО “Свобода”), на цьому засіданні було розподілено 20 мільйонів гривень освітньої субвенції, з яких 7 мільйонів гривень виділено на завершення будівництва школи №2 в Іванкові. Нагадаємо, нову школу у смт Іванків по вул. Проскури, 49 будують на місці старої школи, яка була знесена через аварійний стан.  У 2017 році відділ освіти Іванківської РДА за 300 тис. гривень замовив у ТОВ "Фарватер-проект" (*) розробку проектно-кошторисної документації на будівництво школи №2 в смт Іванків по вулиці Проскури, 49. На сьогодні звіт про виконання цього договору не опублікований. Проте 16 серпня 2018 року цей відділ освіти замовив виконання робіт по будівництву школи. Відповідний договір на 29,79 млн гривень було укладено з ПрАТ "Іванківська пересувна механізована колона №2" (**). Договір передбачав завершення робіт до кінця 2019 року. Однак в лютому 2020 року терміни перенесені – до кінця 2021 року. На початку червня 2020 року в коментарі “Погляду” директор ПрАТ "Іванківська пересувна механізована колона №2" Володимир Скітневський повідомив, що на будівництві школи вже виконані загальнобудівельні і оздоблювальні роботи, влаштована каналізація, водопровід, на 50% облаштовано опалення, на 80% виконані роботи по благоустрою. А голова Іванківської РДА Сергія Яценко розказав, що на добудову школи сьогодні недостатньо 8 млн гривень. На думку журналістів, брак фінансування будівництва виник через те, що значна частина коштів районного бюджету була витрачена на боротьбу з епідемією коронавірусу. Читайте: Київщина у 2020 році ризикує отримати “навчальну” кризу через недобудову шкіл Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ПрАТ "Іванківська пересувна механізована колона №2" засновано у 1997 році. Директор та кінцевий бенефіціарний власник – Володимир Скітневський. Власники найбільших пакетів акцій – ТОВ ІК “Бізнес-Інвест”, Олег Швець, Володимир Скітневський, Володимир Онопрієнко. Основний вид діяльності – будівництво житлових і нежитлових будівель. Статутний капітал – 4,08 млн гривень. Відділом освіти Іванківської РДА керує Вікторія Дегтяр. Селищний голова Іванкова - Олександр Поліщук. * ТОВ "Фарватер-проект" (Код ЄДРПОУ:35343572) ** ПрАТ "Іванківська пересувна механізована колона №2" (Код ЄДРПОУ:23568074) Фото: FacebookКиевVласть

Децентралізація добігає до свого фіналу – 25 жовтня відбудуться вибори до місцевих рад. Формуються виборчі штаби, які готові виборювати владу на місцях заради одержання доступу до коштів ОТГ і земель. Проте під знаком питання і досі залишається майбутня спроможність громад і можливість розвитку під тиском бюрократичної коси.  Про це KV розповів в інтерв’ю голова Згурівської районної ради, член ВО “Свобода” Степан Кузьмич.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “Сьогодні багато є прикладів успішних громад, ефективного використання коштів на місцях. Також усі розуміють, що 25 жовтня відбудуться місцеві вибори в ОТГ. І за владу при громадах, які стануть розпорядниками коштів і одержать доступ до земель, скоро розпочнеться справжній бій. Уже навіть проглядаються деякі виборчі штаби”, – розповів *KV Кузьмич. За його словами, реформа децентралізації є позитивною, проте наскільки вона буде ефективною, а громади спроможними вирішувати проблеми самотужки, залежатиме від бюрократичний процесів в країні. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться “На території району неодноразово проводилися слухання щодо створення Згурівської громади. Але населення й досі аморфне до всіх цих реформ і отримання місцевою владою переваг чи коштів на утримання шкіл тощо. Їх більше хвилює питання зручності послуг, які вони звикли отримувати в сільраді. І, напевно, бюрократія, прописана на рівні законів, не скоро зникне, щоби селянину не треба було їздити до адмінцентру”, – додав він. Читайте: Степан Кузьмич: “Позиція “Свободи” – єдиним і ефективним покупцем землі має стати держава” Також він зауважив, що не дивлячись на майбутні перспективи, наслідки від об’єднання територій в ОТГ можуть мати і сумний фінал. Особливо, якщо не будуть передбачені механізми захисту найвіддаленіших сіл.  “Об’єднання громад – це добре, є й перспектива. Але для малих віддалених сіл це може стати погибеллю. Якщо не буде змінено законодавство й не нададуть селянам доступу до землі. Залишається питання й щодо спроможності Згурівської громади. Можливо, будуть вирішуватися лише більш суттєві й нагальніші проблеми центру громади. А де немає школи, садочка, лікарні, сільради село розвиватися також не буде”, – впевнений він.  На його думку, об’єднання громад, адмінтерреформа та зміни в земельному законодавстві мали би відбуватися в комплексі. Проте вибори до громад врешті відбудуться і ВО “Свобода” братиме у них  активну участь. Нагадаємо, після завершення реформи децентралізації Києво-Святошинський район зникне з мапи Київщини. Населені пункти району утворять об'єднані громади та житимуть за новим адміністративно-територіальним устроєм.  Читайте: Олександр Однороманенко: “Свобода” – це перш за все ідея та ефективний менеджмент по її впровадженню” Фото: 4.bp.blogspot.com КиевVласть

Київщина знову підбиває щотижневі підсумки. Незважаючи на карантин, регіон планово долучився до програми великого будівництва. Динаміка захворюваності на коронавірус знижується, і не в останню чергу завдяки зусиллям місцевих громад. Гострим залишається питання районування Київщини, у якому останнє слово – за Кабміном та ВР. Як стало відомо KV, 8 липня 2020 року голова Київської ОДА Василь Володін провів брифінг за участі регіональних ЗМІ. Епідемситуація За період з 14.03.2020 всього до Київського обласного лабораторного центру надійшло 6291 підозр на COVID-19. За останню добу отримано 30 повідомлень про підозру.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “Головна тема останніх чотирьох місяців – протидія епідемії коронавірусу; інфекція стала викликом не тільки для України – для всього світу. На сьогодні можемо впевнено сказати, що область завдяки вчасно вжитим, хоч і не завжди популярним заходам, гідно витримала цей виклик. Ми не допустили у нас європейського розмаху поширення хвороби”, – заявив Володін.  На сьогодні відомо про 55 жертв коронавірусу за період з часу, коли був оголошений карантин – це менше 2% від усіх хворих на COVID-19 в Україні. Аналогічний показник становить 2,6% від усіх хворих. З моменту епідемії в області лабораторно підтверджено 2853 випадки і більшість з них, 2278, лікується на самоізоляції під медичним спостереженням. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Зараз є 825 ліжок для стаціонарного лікування, вони готові до прийому хворих, якщо в них будуть ускладнення. Тут перебуває 125 осіб, одужало 1623 особи. Медичне спостереження встановлено за майже 11 тис. контактних людей. Економіка Рівень промислового виробництва на сьогодні на рівні 89%, причини його зниження — призупинення діяльності підприємств через запровадження в Україні карантину, скорочення поставок сировини для харчової промисловості, зниження попиту на окремі види продукції та довготривалість процесів реконструкції та технічного переоснащення виробничих потужностей.  Разом з тим майже на дві третини зросли обсяги виробництва у видобувній промисловості і розроблянні кар'єрів; зростання демонструє виготовлення виробів з деревини і паперу та поліграфічної продукції, вказує Володін. Обсяг продукції сільського господарства в усіх категоріях господарств зменшився на 1,2% і склав понад 4,8 млрд гривень — це третій результат в Україні. За обсягами виробництва сільгосппродукції із розрахунку на одну особу частка Київщини в загальному сільгоспвиробництві в Україні — 8,7%.  Підприємства регіону виконали будівельних робіт більш як на 3,3 млрд гривень по Україні — це шосте місце, майже на 17%  більше від минулорічного показника. Обсяг виробництва інженерних споруд збільшився на 47,4%; тим часом стали менше зводити нежитлові будівлі — на 9,2%, та більше житлових – 6,1%. “Ми треті в Україні і за розміром середньомісячної номінальної зарплати: вона складає 11123 грн – це на 8,3% більше за попередній період та у 5,3 рази вище рівня прожиткового мінімуму на одну працездатну особу”, — зазначив голова КОДА Володін. Середній розмір пенсії зріс на 16,6% і складає 3425 грн. Основні джерела наповнення місцевих бюджетів – це податок, збір на доходи фізичних осіб, питома вага якого в доходах загального фонду місцевих бюджетів становить 59,9%. У цифрах за 5 місяців це склало майже 4 млрд гривень, або на 8% більше порівняно з вищезгаданим періодом. Читайте: Голова КОДА розповів про розвиток економіки Київщини  Обласні програми Володін також вказує, що Київська облдержадміністрація розробила план заходів з реалізації у 2021-2023 роках “Стратегії розвитку Київської області на шестирічний період (2021-2027 роки)”. Цей план заходів був затверджений на минулій сесії Київської обласної ради 22 червня 2020 року. За словами Володіна, в КОДА підготували зміни до 20 цільових програм Київщини, додатковий ресурс склав приблизно 603 млн гривень. У червні майже половина цих коштів — 254,3 мільйонів гривень — пішли на комплексну програму “Здоров'я Київщини”. Ці кошти були виділені на фінансову підтримку закладів охорони здоров'я — це фінансова підтримка, яка пов'язана також із впровадженням другого етапу медичної реформи; друга частина цих коштів пішла на закупівлю медичного обладнання.  “Знову ж таки, це питання пов’язане з медичною реформою —  щоб наші обласні лікарні мали можливість протестувати і укладати договір з НСЗУ на пакети на відповідне фінансування. Воно також пов'язане із наявністю відповідного обладнання, тому ці кошти передбачені на обладнання в лікарні. З наступного року заклади ОЗ зможуть підсилитися з фінансової точки зору й отримувати кошти з бюджету”, — зазначив Володін. 35 мільйонів гривень виділено на придбання обладнання для харчоблоків освітніх закладів. 28,9 млн гривень виділено на забезпечення населення області якісною питною водою, централізованим водопостачанням та водовідведенням. Програма енергозбереження на 2018-2020 роки: в цьому році дія програми завершується, в КОДА працюють над тим, щоб або її продовжити, або розробити нову програму. На наступний рік на розробку або продовження програми передбачено 22 млн гривень. Програма будівництва — виділено 174 млн гривень. Серед об’єктів будівництва — садочки, школи, дороги, об'єкти соціальної інфраструктури і тд.  Екологічні програми — 37,3 мільйони гривень: це в тому числі і заходи з ліквідації стихійних сміттєзвалищ.  “Це те, що для нашої області є, на моє переконання, великою проблемою і ми спеціально почали виконувати за програмою ці заходи, щоб ліквідувати стихійні сміттєзвалища”, — додав Володін. На обласну цільову комплексну програму “Безпечна Київщина” виділено майже 10 мільйонів гривень на модернізацію інтегрованої комплексної системи відеоспостереження. Це питання відділу аналітики та встановлених на дорогах камер – є конкретні результати, завдяки камерам та відділу аналітики підвищується рівень розкриття злочинів. Читайте: Київська обласна рада переформатувала бюджет-2020  Велике будівництво У березні в Україні стартувала програма президента України Володимира Зеленського “Велике будівництво”, частка Київської області в цьому проекті – 18 об'єктів, ступінь будівельної готовності об'єктів на сьогодні — 55%.  “Загальноосвітні навчальні заклади готові на 55%, дошкільні навчальні заклади – на 66%, стадіони – на 45%. До кінця року всі об‘єкти плануємо завершити. Це один з найвищих показників в Україні”, – зазначив очільник області. Читайте: У березні на Київщині стартує національна програма “Велике будівництво” Також він повідомив, що в рамках “Великого будівництва” планується реалізація 13 проектів з модернізації та облаштування приймальних відділень опорних закладів охорони здоров’я. Також в рамках проекту “Велике будівництво” заплановано фінансування 29 об'єктів дорожнього господарства: з них 6 – перехідні об'єкти з попереднього року, 23 запланованих на будівництво в цьому році. Всі об'єкти мають бути завершені до середини цього року, зазначив Володін. Об’єкти у переліку визначалися за кількома критеріями: 1. Нагальна необхідність для населення; 2. Об’єкт не має стати “довгобудом”, 3. Можливість співфінансування з місцевого бюджету; 4. Наявна проектно-кошторисна документація. Повний перелік об’єктів було опубліковано на сайті КОДА, зазначив голова адміністрації. Читайте: Готовність об'єктів “Великого будівництва” на Київщині – 55%, що є одним з найвищих показників в Україні Закупівля ШВЛ В червні заклади охорони здоров'я області І-ІІ хвилі отримали 13 аналізаторів газів крові з аналізом електролітів. Приладдя закуплене за кошти обласного бюджету. Також придбано 11 апаратів штучної вентиляції легень середнього класу, лікарські засоби для надання медичної допомоги хворим на covid-19 у повному обсязі згідно тих потреб, які виставляли самі лікарні. Всього в області на сьогодні є 249 апаратів штучної вентиляції легень. Потреба в цих апаратах є низькою — на них перебуває не більше п'яти осіб одночасно. Читайте: Голова КОДА ініціював розслідування неправомірних дій щодо зриву поставки ШВЛ та привласнення понад 10 млн гривень Заходи з попередження “ковіду” Губернатор зазначив, що КОДА щоденно моніторить показники динаміки випадків інфікування covid-19, оперативно вживає відповідних заходів. Зокрема, 25 червня, на позачерговому засіданні комісії ТЕБ та НС ухвалили низку рішень щодо посилення протиепідемічних заходів – а саме заборону проведення заходів на більше ніж 50 чоловік. Також діє заборона роботи розважальних закладів після 22 години. “Тут ми говоримо про нічні клуби. Статистика в інших регіонах України підтверджує, що якщо туди попадає хвора особа, люди між собою контактують і відбувається поширення і спалах хвороби по області”, – заявив голова КОДА. За рішенням органів місцевої влади створено постійні мобільні групи із залученням громадських формувань з охорони громадського порядку та муніципальних патрулів для нагляду за дотриманням на об'єктах торгівлі протиепідемічних заходів. До патрулювання залучені працівники ГУНП, головного управління Держпродспоживслужби та інші відповідні контролюючі органи. Перевірили 22 об'єкти з масовим перебуванням людей та 3360 суб'єктів господарювання, виявлено 1123 правопорушення, складено 85 адміністративних протоколів; поліція задокументувала 523 факти порушення. “Спільні заходи дають очікуваний результат: на сьогодні ситуація з епідемією в області у нас – ми вважаємо і переконані в цьому – стабілізувалася. Це ми бачимо, в першу чергу по статистиці. Так, 19 червня показник завантаженості ліжок становив 25,21% – сьогодні, 8 липня, він знизився до 15,15%, тобто, фактично на 10% впав показник завантаженості ліжок”, – коментує голова КОДА.  Щодо тестування, то тут, за словами Володіна, охоплення складає 38,97% за останні 7 днів на 100 тисяч населення; за нормою має бути понад 24%. Відсоток виявлення – 6,45%, має бути менше 11%. Динаміка захворюваності на сьогодні – 0,52%, норма – менше 10%, практично немає спалахів. Читайте: На Київщині послаблено карантин: відновлюють роботу транспорт та дітсадки- Василь Володін Спорт, ЗНО, соцдопомога За словами Володіна, триває розбудова спортивної інфраструктури Київщини: проведені публічні закупівлі спортивного обладнання та інвентарю для облаштування спортивних майданчиків зі штучним покриттям, тренажерним обладнанням майже на 19 млн грн. Всього область отримає 22 спортмайданчики. Практично кожен тиждень, додає Володін, 1-2 майданчики відкриваються на Київщині. До кінця липня планується відкрити ще 15 спортивних майданчиків зі штучним покриттям. Очільник адміністрації каже, що приділяє увагу і сам особисто інспектує пункти проведення зовнішнього незалежного оцінювання. За його словами, наразі негативів стосовно його проведення немає, а підвіз абітурієнтів працює на 100%. Не стовідсоткове відвідування зовнішнього незалежного оцінювання пов'язане з небажанням майбутніх студентів, які попередньо записалися, приходити на тестування. З початку року надано грошову допомогу учасникам АТО та членам їх сімей, родинам героїв Небесної сотні та учасникам Революції гідності у розмірі приблизно 10 млн гривень; за місяць придбано чотири квартири дітям-сиротам, за планом до кінця року – придбати всього 95 таких квартир. Допомогу надано 20,5 тис. інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам всього на 42 мільйони гривень. Житлові субсидії: станом на 1 липня нараховано житлових субсидій 94,1% господарств, з них 93,9% отримують субсидію готівкою, 200 домогосподарств — безготівково. Всього пільгами житлово-комунальних послуг охоплено 201,7 тис. мешканців Київщини. Реформа децентралізації – на завершальному етапі  Наразі у регіоні утворено 24 об'єднаних територіальних громад, які чекають на призначення перших виборів; це 19,8% відсотка від загальної чисельності населення Київщини. Лідерами щодо охоплення об'єднаними територіальними громадами є Баришівський, Тетіївський, Переяслав-Хмельницький та Броварський райони. Читайте: Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об'єднання в суді  Щодо перспективного плану формування територій громад – Кабмін ще 20 травня затвердив перспективний план, який передбачає створення 69 об'єднаних територіальних громад середнього та високого рівня спроможності. Всі 33 ОТГ, які пройшли шлях добровільного об'єднання, включені до перспективного плану формування територій громад Київської області. “Якщо громади ухвалювали рішення про добровільне об'єднання, оформили і належним чином подали ці документи, то ми зі свого боку, навіть отримавши таке право по закону, не змінювали їхню конфігурацію, так і залишили у перспективному плані. Тим громадам, які за об'єктивними і суб'єктивними причинами не змогли цього зробити, ми проводили відповідну оцінку їхньої спроможності, максимально враховуючи їх побажання, але наскільки це було можливо – тому що часто в громадах не було повного консенсусу”, – додає Володін. Читайте: Переяславщина просить нардепів залишити у спокої район  Питання районування  Від Київської облдержадміністрації у Міністерство розвитку громад та територій України було подано 2 варіанти, один з них – проект із шістьма районами: Бучанський, Фастівський, Обухівський, Білоцерківський, Бориспільський та Переяславський. “За місяць ми провели шість нарад з представниками органів місцевого самоврядування щодо визначення центрів районів, результати цих зустрічей передані на розгляд комітету Верховної Ради та профільним міністерствам. Це пов'язано з тим, що наразі у комітеті Верховної Ради розглядається це питання і ВР прийматиме остаточне рішення щодо конфігурації районів і районних центрів, рішення очікується вже найближчим часом”, — заявив очільник КОДА. Він також додав, що при поділі на 6 районів у КОДА враховували як методику мінрозвитку громад, так і бажання громад. “Але за методикою на 100% виконати їх було неможливо, оскільки багато міст-кандидатів на роль райцентру розташовані занадто близько до Києва, усі великі міста обласного значення сконцентровані навколо столиці. Щодо лівого берегу, то адміністрація подавала пропозиції щодо створення Броварського та Переяславського районів, велися консультації”.  Наразі, запевняє очільник КОДА, відбувається певна зміна конфігурації на рівні комітетів ВР, є ініціативні групи, гостро постають політичні питання.  “Але моя позиція така — область має лишатися в нинішніх межах. Місцева інфраструктура буде відповідальністю ОТГ, а коли в районному центрі буде префект, районні центри перейдуть під відповідальність державної влади”, — зазначає керівник КОДА. Читайте: В КОДА обговорили принципи нового районування Київщини Різне Наприкінці брифінгу Василь Володін відповідав на питання журналістів.  Зокрема, що стосується призначень людей на посади голів райдержадміністрацій, Володін пояснив: кандидатури має право подавати лише голова КОДА, а на посаді саме голови, а не виконуючого обов’язки, він нещодавно. Деякі кандидатури вже подано на затвердження, це питання він вважає першочерговим. Питання підвозу школярів шкільними автобусами: наразі кошти, які йшли на фінансування роботи цієї програми, були перерозподілені на боротьбу з коронавірусом. За першої можливості кошти повернуть знову на виконання цієї програми. Хіба не щодня — чимало займань на території області через підпал сухої трави, каже Володін. Що ж до Чорнобильскої зони, до гасіння пожеж на цій території вимушені були залучати більш ніж 1000 людей особового складу ДСНС, очільник КОДА особисто виїжджав на місце.  “Є величезне питання, чому не відбувалося належних заходів з превенції у Зоні Відчуження. Питання також пов’язано з тим, що Зоною опікується спеціальне Державне агентство, яке управляє усіма процесами. Я звертався до РДА, щоб вони за змоги виділяли техніку, тощо. Була проведена велика робота з запобігання поширення загорянь. Ми готові до того, що вони можуть траплятися, але повинні бути проведені певні превентивні заходи, аби вогонь не охопив десятки га”, — відповів Володін. Нагадаємо, як писала KV, столичному регіону поки вдалося уникнути посилення карантину. Навіть враховуючи новий спалах інфекції, область не перетнула граничної межі. На тлі цих новин поліція посилить контроль за маршрутниками. А також розслідуватиме обставини скандальної закупівлі областю апаратів ШВЛ. Читайте: Коронавірус на Київщині: влада розслідує закупівлю апаратів ШВЛ, новий спалах інфекції у Бородянці фото: KV  КиевVласть

Проведення освітньої реформи, що розпочалася в Україні 1 вересня 2018 року передбачає створення нової системи освітніх закладів. Нова українська школа проводитиме навчання на початковому, базовому середньому та профільному середньому рівнях. Однак, створення такої системи означає не оптимізацію, а попросту закриття 10-11 класів у більшості шкіл України. Про яке конституційне право на освіту може йти мова, коли для більшості учнів навчання в 10-12  класах стане недосяжним? Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Дискримінаційні норми Згідно з Законом “Про повну загальну середню освіту”, створення, реорганізація, ліквідація чи перепрофілювання комунальних ліцеїв (освітні заклади ІІІ ступеня) належить до відання відповідних органів місцевого самоврядування, з населенням міст понад 50 тис. Тобто, цілком імовірно, що у малих населених пунктах – а таких в Україні 77% від загальної кількості міст, не існуватиме загальноосвітніх закладів ІІІ ступеня взагалі. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Це – пряма дискримінація учнів залежно від місця проживання. Крім цього, тисячі вчительських ставок потраплять під скорочення. Деякі батьки будуть не в змозі забезпечувати транспортні витрати чи супровід учнів, особливо у малозабезпечених чи багатодітних сім'ях. Доступ до повної середньої освіти матимуть лише міські учні, переважно з заможних родин.  Витрати на дорогу А тепер порахуємо, у яку суму обходитиметься доїзд у старшу школу, припустимо, учню 10 класу з с.Васючин, школу якого понилизи у ступені, до районного центру. Це місто Рогатин, що на Івано-Франківщині. Відстань між Васючином та Рогатином 18,2 км, прямий автобус ходить лише 2 рази у день. І не факт, що на ньому учень встигне дістатися до школи вчасно. Ціна за проїзд становитиме 15-20 грн, тобто 630-840 грн в місяць. При чому, середня зарплата в Івано-Франківській області – близько 9000 тис (знову ж таки, у районних та сільські населених пунктах, дохід може бути нижчим середнього). Тому лише доїзд до школи буде витрачати немалу частку сімейного бюджету, особливо якщо, наприклад,  у сім'ї двоє учнів старших класів, або сім'я неповноцінна. Які альтернативи дає система освіти, якщо батьки не володіють такими коштами? Можна припустити, що учні зможуть продовжити навчання в 10-12 класах у школах сусідніх сіл. Але де гарантій того, що ці школи не знизять в ступені надалі? Однак, до найближчої від Васючина школи все ж доведеться долати понад 4 км. Органи місцевого самоврядування обіцяють забезпечити учнів шкільними автобусами. Але це задоволення не з дешевих. Популярний шкільний автобус “Богдан” (власник компанії, до речі, Олег Гладковський, відомий корупційними справами в оборонці) коштує близько 1,7 млн грн. Додаймо до цього витрати на зарплати водію/водіям, паливно-мастильні матеріали, технічне обслуговування, гараж… Вартість лише одного автобуса, без його обслуговування, співвідноситься з 212 зарплатами вчителів, що підлягають скороченню. Ситуація у містах Однак, масове закриття очікує і старшу школу великих населених пунктів. Наприклад, у Миколаєві, згідно з Дорожньою картою приведення мережі закладів загальної середньої освіти м.Миколаєва відповідно до вимог Закону України “Про освіту” (2019-2022 роки): https://cutt.ly/hoSkfth , до 1 вересня 2020 початковий етап реорганізації (без можливості навчання у старшій школі) торкнеться 28 шкіл. Миколаївські загальноосвітні заклади зазнають ліквідації чи об'єднання і у наступні навчальні роки. Близько 60% 10-11 класів Миколаєва під загрозою закриття. Підлягають реорганізації і столичні школи: за даними Перспективного плану розвитку мережі закладів загальної середньої освіти Дніпровського району м. Києва на період 2019-2022 років (https://cutt.ly/GoSkukf ) 7 шкіл району припиняє набір у 10-ий клас з 2019/2020 навчального року, ще 17 – з 2020/2021. На Кіровоградщині: в Олександрівському районі відбулися акції протесту проти закриття 10-11 класів. Причина цьому знову ж таки перспективні плани, за якими ІІІ ступінь зберігатимуть менше ніж 30% загальноосвітніх закладів: з 7 шкіл І-ІІІ ступеня залишатиметься лише 2. Питання загальної освіченості населення особливо актуальне. Страшно уявити країну, де лише “обрані” матимуть змогу здобути не те що вищу, а обов'язкову середню освіту. Підлітки 16-17 років, особливо з неблагополучних сімей, залишатимуться без елементарних знань. Як наслідок, це призведе до криміналізації, маргіналізації населення, збільшення рівня бідності та стане одним з найбільш кричущих показників неефективності освітньої реформи.  Катерина Одарченко, партнер SIC Group UkraineКиевVласть

Обурення громад Київщини новим Перспективним планом області набирає обертів. Території, чию думку Кабмін при розподілі громад проігнорував, припинили мітингувати і пішли до судів. Своє право на добровільність у Феміди планують виборювати села Миронівського та Кагарлицького районів. А Бориспільщина просить підтримки в Зеленського. Кажуть, об’єднання залишить їх без грошей. Так, Грушівська сільрада Миронівського району вже отримала рекомендацію від Миронівської райради зробити подання до Київської окружного адмінсуду з вимогою включити їхню територію в Перспективному плані формування тергромад області до Миронівської ОТГ. Про це кореспонденту KV розповіла голова районної ради Валентина Усик.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   За її словами, від Миронівського району від’єднали дві сільські ради, Грушівську і Малобукринську, і планують примусово приєднати до Ржищівської ОТГ. Населення же категорично проти приєднання до депресивного та дотаційного міста, якому навіть не вистачає коштів на виплати заробітної плати бюджетним організаціям. І неодноразово заявляло про своє бажання увійти до складу Миронівської ОТГ. Районна рада також направляла численні звернення до Кабміну, адміністрації Президента, КОДА, щоб села врешті залишили при громаді Миронівського району. Та думку району  ігнорують.  “На зустрічах жителі району попереджали владу, що так просто це питання не залишать. Районна рада надала юридичну підтримку сільрадам. Населення налаштоване агресивно і готове у разі чергової відмови блокувати Верховну Раду. Уряд констатує, що, перш за все, має бути принцип добровільності при об'єднанні. А яким чином цей принцип збережно? Це не децентралізація – це гіперцентралізація. Я, думаю, що це взагалі неправильна політика. Політика, яка йде на упередження. Має враховуватися економічний потенціал, і те ж саме транспортне сполучення. Практично ж ніхто і не розуміє, як надалі будуть функціонувати та співіснувати райони та громади. Змін до законодавства не внесено. На чому ґрунтуються всі ці рішення? Щоб створювати якісь закони і вносити зміни до Конституції, то потрібно розпочинати вивчати питання із низів, а не нав'язувати чиюсь думку зверху”, – говорить вона. Проте, як розповів KV депутат Київської облради Руслан Кузьменко, Грушівська сільрада поки що не збирається виконувати рекомендацію районної ради. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Читайте: Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини Кагарлицький район Під час чергової сесії Кагарлицької районної ради 29 травня розкритикував Перспективний план Київщини і голова Кагарлицької райдержадміністрації Ігор Будюк. Адже згідно з цим планом Стайки, Стрітівка, Великі Пріцьки та Кузьминці Кагарлицького району повинні відійти до Ржищівської ОТГ всупереч волі жителів цих населених пунктів. І це незважаючи на те, що головним гаслом реформи є добровільне об’єднання. “Свого часу на сесіях сільських рад цих населених пунктів були ухвалені рішення про бажання увійти до складу територіальної об’єднаної громади з центром у Кагарлику. Тож, оскільки жителі цих сіл бачать своє майбутнє з нами, ми, в свою чергу, повинні відреагувати належним чином, звернувшись до Кабінету Міністрів України, аби голос цей був почутим і остаточне рішення було ухвалене на користь людей, як цього й вимагає Конституція України”, – говорить Ігор Будюк. У свою чергу, сільські ради Кагарлицького району налаштовані рішуче і готові судитися аби не бути примусово приєднаними до Ржищівської ОТГ.  Як розповів KV голова Кагарлицької районної ради Іван Сємцов, конфлікт між чотирьма спірними територіями та Ржищевом триває вже більше двох років. Однак до суду щодо порушення прав добровільності сільради ще не подавали. Але тема ця не закрита, документи з позовною заявою вже підготовлені. “Наразі села вивчають подібну судову практику по Україні. Районні ради та адміністрації від цих процесів відсторонені. Тож поки що ми вирішили спробувати звернутися з відповідними листами до Президента, Верховної Ради, Кабміну. Відповідей на звернення ще не отримували. Минулого тижня також звернулися до губернатора, який обіцяв надати підтримку. До цього нам роз’яснювали, що першочергово села мають приєднуватися до міст обласного значення. Проте як можна прирівнювати Ржищев до таких міст обласного значення, як Бровари, Біла Церква, коли там всього 5 тис. населення. І про яку самодостатню громаду можна говорити, коли місто дотаційне. Третього липня на черговій сесії районної ради знову піднімалася ця проблема. Депутати зібрали підписи населення, яке заявляє про бажання бути саме у Кагарлицькій громаді, де інфраструктура набагато краще, є повноцінна лікарня. Кагарлик є ідеальним доступним центром для навколишніх сіл, у той час, коли до Ржищева потрібно подолати ще 20 км”, – додав він.  Читайте: Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ Бориспільщина Незадоволені затвердженим Перспективним планом і в Бориспільському районі.  На думку районного керівництва, формування перспективного плану проходило без урахування позицій району, розрахунків фінансової спроможності громад. А це у свою чергу ставить під загрозу соціально-економічний розвиток одного із пристоличних районів області.  Читайте: Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины З приводу вирішення цієї ситуації районна та міська ради неодноразово зверталися до Мінрозвитку громад, Президента, в область.  “Формування потужних та спроможних громад Бориспільського району та міста Борисполя повинно відбуватися навколо основного бюджетоутворюючого підприємства – міжнародного аеропорту “Бориспіль”, який розташований на землях Бориспільської міської та Гірської‚ Мартусівської, Глибоцької‚ Дударківської сільських рад. Важливо не розірвати, а об'єднати ці населені пункти, а навколо них інші села Бориспільського району”, – йдеться у зверненнях.  Проте, всі звернення району залишають без уваги. Читайте: Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин За словами голови районної ради Владислава Байчаса, сильний Бориспільський район розділили на декілька громад: Золочівську, Пристоличну, Бориспільську, Вороньківську та Гірську. І дві з них неспроможні.  “Всі відповіді спускають “на низ”. А відповідь така: область прийняла рішення і нічого вдіяти вже не можна. Ми пропонували на території району зробити дві спроможні громади, а зробили п'ять. І дві із них не спроможні – Вороньківська та Золочівська ОТГ. Наприклад, на території Золочівської громади є дві великі школи, дві амбулаторії і необхідно побудувати дитсадок. Витрати великі, а надходжень недостатньо. А ОТГ матимуть вже зовсім інші надходження. І ця громада не матиме бюджету розвитку, щоб навіть відремонтувати ці школи. Аналогічна ситуація й у Вороньківської громади. У той час, коли поряд буде розташована Гірська громада з прибутком у розмірі 200 млн гривень. Це ж який фінансовий перекос!”, – розповів Байчас.  Читайте: Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы “Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов “Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром “Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО  Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО  Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением  Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО Проект “Децентрализация”:  теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции  Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново  Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО  Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад  Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання  Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України  Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом  Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування) Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію Фото: колаж KV КиевVласть

Ми часто говоримо про хаотичну забудову столиці, яка фактично знищує місто, поглинаючи зелені зони, схили, дніпровські схили та інші місця, які, власно, робили Київ Києвом. При цьому ніхто не враховує купу факторів: навантаження на дороги, громадський транспорт, дитячі садки, школи та лікарні. Взагалі незрозуміло, як мерія і забудовники планують вирішувати ці проблеми, і, що важливо, наскільки їхні рішення є узгодженими з представниками київської громади.  Для вирішення цих питань при КМДА вже рік працює так звана Комісія з перевірки інформації по об'єктах будівництва, які викликають суспільний резонанс. До складу цієї комісії, крім 14 чиновників Кличка, входять 7 громадських активістів, які мають завадити незаконній забудові столиці: Сергій Мельниченко з “Коаліції учасників Помаранчевої революції”, колишній слідчий з Івано-Франківська, зараз активіст, який звинувачувався у вимаганні грошей за припинення акцій.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Петро Михайленко, ГО “Штаб оборони Києва”. Разом з іншими маловідомими громадськими організаціями займається пікетуванням вузького кола забудовників. Євген Лебедєв, ГО “Звіринецький сквер”, представник партії-аутсайдера “Сила людей”. Судячи з фейсбуку, його громадська організація займається в основному репостами зі сторінки партії і висадкою дерев. Олександр Дядюк, ГО “Кияни, об'єднуємось”. Виступає спікером на всіх мітингах проти забудови, які проводить Мельниченко разом зі скандально відомим депутатом Київради Ігорем Мірошниченком. Нещодавно Дядюк на прес-конференції активно критикував нардепів від “Слуги народу”, які опікуються реформою будівельного ринку. За його словами, “випускники Трускавецького ПТУ пролобіювали систему, за якої забудовник може робити все, навіть будувати поперек Хрещатика”. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Петро Тігунов, ГО “Київська Пуща”. Працює по будівництвах в Пущі-Водиці. Ірина Олексієнко, ГО “Громадський актив житлового масиву Виноградар”. Остання згадка про неї як активіста датується  2008-м роком.  Олександр Федоренко, ГО “Твердиня”. Брат відомого пікетника Юрія Федоренка, відомого проплаченими мітингами пенсіонерів та підлітків під офісами забудовників. По суті, наші з вами інтереси в мерії представляє група маловідомих квазіактивістів на чолі з депутатом-“свободівцем” Ігорем Мірошниченком, який комерціоналізував шантаж забудовників і поставив його на потік, створивши підпорядковану собі громадську лобістську структуру з числа ноунеймів. Робота цієї комісії, як ми бачимо, ні на що не впливає, хаотична забудова набирає обертів, забудовники відкупляються і продовжують спотворювати Київ. Примітно, що коментарі в ЗМІ від цієї Комісії дають люди, які навіть не входять до її складу. Йдеться про Юрія Федоренка з ГО “Твердиня” та Сергія Северина зі “Стоп Свавіллю”, які присутні на кожному засіданні комісії. Тобто люди привласнили собі право говорити від імені киян, а потім перетворили це на бізнес.  Єдине їхнє завдання – створювати ілюзію роботи, гнати інформаційну хвилю, капіталізуючи себе. Наприклад, нещодавно Мірошниченко, Федоренко та Северин увірвалися до Кличка перед брифінгом з коронавірусу, трохи покричали, а потім розігнали відео по соцмережах. Кличко при цьому виглядав абсолютним клоуном.  Але я в жодному разі не пропоную розпустити комісію. Вона справді потрібна. Якщо замість хайпожерів та професійних активістів до її складу увійдуть реальні жителів мікрорайонів, де йде активна забудова і де є реальне свавілля, тоді все це має шанси спрацювати. Читайте: Про так называемую поддержку малого и среднего бизнеса в Киеве и не только Сергій Іванов, журналіст Джерело: “Цензор. Нет”КиевVласть

Сьогодні, 5 липня 2020 року, планові відключення електроенергії в Київській області відбудуться в Богуславському, Броварському, Васильківському, Згурівському, Іванківському, Кагарлицькому, Києво-Святошинському, Макарівському, Миронівському, Обухівському, Сквирському, Ставищенському, Таращанському, Тетіївському і Фастівському районах.  Про це KV стало відомо з повідомлення офіційного сайту "Київобленерго". Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Точні адреси, терміни і причини відключення електроенергії – нижче в таблиці. Районний підрозділ Населений пункт Вулиця Роботи Час пров. робіт Богуславський c.Саварка Гагаріна, Буд .культури,Пошта, Контора,1Травня,Школа,кухня школи, котельня капітальний ремонт з 8 по 20 год Броварський с. Рожівка Молодіжна, Перемоги ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ ПЛ з 8 по 20 год Броварський с. Гоголів Снігорува, Кожедуба ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ КТП з 8 по 20 год Васильківський с.Велика Вільшанка Васильківська ремонт ТП з 8 по 20 год Згурівський с.Олексіївка вул. Київська Капітальний ремонт з 8 по 15 год Згурівський с. Середовка Зернотік Капітальний ремонт з 15 по 20 год Іванківський Іванків База РП Капітальний ремонт з 8 по 20 год Іванківський Красятичі Лікарня Капітальний ремонт з 8 по 20 год Кагарлицький с.Мирівка вул.Шовкова,Берегова Кап.ремонт з 8 до 20 год Кагарлицький с.Мирівка вул. Шовкова, Берегова Кап.ремонт з 8 до 20 год К.-Святошинський Білогородка Пасічна Кап. ремонт ТП з 9 по 14 год К.-Святошинський Білогородка Зелена, Кутова Кап. ремонт ТП з 14 по 20 год Макарівський Наливайківка КСП Капітальний ремонт з 8 по 20 год Миронівський с.Козин вул.Бесарабівка,Лугова, катодн.захист, ГРВ Капітальний ремонт з 9 по 15 год Миронівський с.Козин вул.Самарка Капітальний ремонт з 9 по 15 год Миронівський с.Ведмедівка вул.Садова,Гагаріна,Молодіжна Капітальний ремонт з 9 по 15 год Обухівський с.Матяшівка вул.Польова, Зелений гай КАП.РЕМОНТ з 8 по 17 год Обухівський

Згурівщина – сільськогосподарський район і тут кожен селянин обстоює право бути вільним господарем на своїй землі. Сьогодні ж країна потрапила в складний період на часі впровадження низки кардинальних реформ. Про болючі проблеми селян напередодні відкриття ринку землі, про життя району в умовах об’єднання громад і нового адмінтерустрою та про те з чим націоналісти йдуть на місцеві вибори в інтерв’ю KV розповів голова Згурівської райради, член ВО “Свобода” Степан Кузьмич. KV: Ви не так давно очолили райраду: як змінився ритм життя? Степан Кузьмич: До обов’язків голови райради я приступив два місяці тому. Цей період, можливо, здається вагомим. Але система влади так побудована, що натрапляєш на постійні бюрократичні перепони. І це створює багато незручностей у роботі, відбирає час. Через що складно вирішувати, навіть, банальні проблеми. Ти маєш постійно думати, як зрушити процеси з місця.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Сьогодні на місцях залишається більше коштів. У 2014 році, коли я був головою РДА, бюджет був нульовий, не виплачувалися зарплати, робітники звільнялися. Але сьогодні, через багато років, проблем не стало менше, а лише додалось. Так, загалом ритм життя дуже змінився, зважаючи на складний період у країні. Із сьомої години я вже на роботі, щоби сконцентруватися на денному плані. До ради, особисто, прийшов не з вулиці. Я – фермер. Займаюся фермерським та тепличним господарствами. Тож про проблеми селян знаю з власного досвіду. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться KV: Які завдання ви особисто поставили собі як голові, яке завдання від партійного керівництва? Степан Кузьмич: Курс “Свободи” всім відомий – послідовність у діях і обстоювання інтересів громади, вільного селянина. Я ж до роботи завжди ставився з відповідальністю і приділяю їй левову частину часу. І беручись до обов’язків, обіцяв приділяти району не менше. Будуть створені громади й моє головне завдання – не дозволити втратити село. Політика президента націлена на те, щоби дрібний бізнес отримав підтримку, кредити під 5–10 %. Але про які кредити можна говорити, якщо спадкоємці не можуть одержати земельні ділянки через те, що вона вважається відумерлою спадщиною. Цю спадщину виставляють на аукціон, який у результаті виграє багатомільйонний агрохолдинг, за плечима якого тисячі гектарів. І це основна проблема, яка сьогодні не дає розвиватися сільським підприємцям. Приблизно 15 років тому, у районі було 18 тис. виборців. Сьогодні немає і 15 – села вимирають. І це – столичний регіон. Селяни масово виїздять за кордон через брак роботи, умов для ведення бізнесу. Молодь не може стати господарем на своїй землі, адже дідівський пай передано в оренду на 25 років, а то й більше. Це вже не проблема – це трагедія. З цим питанням планую звертатися до народної депутатки від ВО “Свободи” Оксани Савчук. Мета – зареєструвати законопроєкт, який би відкрив доступ селянину до землі, яка перебуває в оренді. При умові створення юридичної особи фермерського господарства чи сімейної ферми, законодавець має за 2–3 роки розірвати договір оренди. Звичайно, потрібні запобіжники, але селянин мусить одержати можливість працювати на своїй же землі. Лише тоді село відродиться. KV: Назвіть три найбільші проблеми Згурівського району, як їх вирішити? Степан Кузьмич: Перша, і вона турбує не лише Згурівку, – це проблема замкнутого трикутника “поліція-прокуратура-суд”. Ця система мали би працювати, як годинник. Але цей бюрактичний ланцюг змушує розбиратися в багатьох питаннях роками. Як, наприклад, із ситуацією із виділенням землі для АТОвців.  Ще одне болюче питання – брак лікарів. Разом із депутатами плануємо звернутися до Мінохорони здоров‘я з вимогою терміново надати району медичні кадри. Піврайону не змогли підписати декларації із сімейними лікарями – їх просто не вистачало на всіх. Район уже побудував і житло для медиків. Це проблема селянина, Згурівки? Чи все ж зобов’язання МОЗ? Кожен сплачує податки, за рахунок яких студенти одержують державні стипендії. Щороку випускається тисячі медиків і жоден лікар не приїхав працювати в Згурівку. Крім того, у районі багато років у занедбаному стані комунальне господарства. На його балансі перебувають житлові будинки. А там, де втрачено контроль, обов’язково виникатимуть проблеми. Одна із них – протікання дахів, зокрема, черговий будинок у районі цукрового заводу, де проживають 50 сімей. Там є проблеми і з водовідведенням. Створена комісія, яка наразі займається оцінкою стану будівлі. В одному будинку дах уже відремонтовано. Не можна чекати виборів до громад, коли в будинку тече дах. Найбільша складність – це неактивність населення, яка й доводить ситуації до такого стану. Там, де є тиск – буде й поступка. На фото: Степан Кузьмич з однопартійцями KV: Як у районі з ремонтами доріг? Нещодавно жителі жалілись на якість робіт від ТОВ “Спец Комплект Постач”. Степан Кузьмич: З депутатами райради плануємо обстежити ділянку ямкового ремонту між селами Нова Олександрівка та Згурівкою. І, якщо там дійсно роботи виконані неналежним чином і виконавець робіт не прислухався до зауважень керівництва РДА. То будемо вимагати анулювати ту роботу і привести дорожнє покриття до належного стану. Узагалі цей ямковий ремонт мав би бути безкоштовним. На ці роботи можна спрямовувати кошти, зекономлені на розчищенні снігу цьогоріч взимку. Проте, на жаль, ніякої системної роботи в цьому напрямку немає. Так, дороги ремонтуються. Але на їхній ремонт із держави та області виділяється недостатньо коштів. У багатьох селах, як у Щасливому на вулиці Прилуцький, взагалі немає дорожнього покриття. KV: Чи підтримує “Свобода” запровадження ринку землі? Аргументуйте. Степан Кузьмич: Буде земля – буде держава. Позиція “Свободи” – єдиним і ефективним покупцем землі має стати держава. А вже потім вона має передати через громади її в оренду землевласнику зі підтримки асоціацій аграріїв. Сьогодні ж досі немає механізму передачі землі. Якщо є юридична особа – це вже потенційний іноземець. Не можна допустити до української землі “офшорників” та агрохолдинги, лише тому, що вони заплатять більше коштів. Що таке гроші, у порівнянні з нашою родючою землею? KV: Як вплине зняття мораторію на сільськогосподарський район Згурівщини й паї селян? Степан Кузьмич: Поки що жодним чином, якщо не будуть обнулені договори оренди. Купуй не купуй, а земля ще 25 років перебуватиме в оренді. Землю купуватиме частинами той, хто її орендує. Тож вільного ринку не буде. Та й думаю, масово продавати землю селяни не будуть. Той хто хотів продати, підписав договір на 49 років і отримав відповідні виплати. Якщо ж таки орендні договори анулюють, відбудеться різке зростання сільських господарств й рівня життя на селі. Відкрився би вільний доступ до спадкових земель, а одноосібники одержати шанс розвивати свій бізнес. Але це питання на законодавчому рівні лобіюють таким чином, щоб усе залишити в руках агрохолдингів. KV: Як вирішився конфлікт із селянами щодо передачі ексголовою РДА Мозговим розпайованих спірних ділянок в аренду фермерам? Справу вивчала прокуратура. Степан Кузьмич: Я знайомий із цією ситуацією. Особисто брав участь у вирішенні цього питання. Наразі ця справа вже як два роки тягнеться в суді. Активісти Згурівського району тримають його хід на контролі, відвідують засідання, які час від часу переносяться. KV: Як оцінюєте ефективність реформи децентралізації? Степан Кузьмич: Сьогодні багато є прикладів успішних громад, ефективного використання коштів на місцях. Також усі розуміють, що 25 жовтня відбудуться місцеві вибори в ОТГ. І за владу при громадах, які стануть розпорядниками коштів і одержать доступ до земель, скоро розпочнеться справжній бій. Уже навіть проглядаються деякі виборчі штаби. Так, реформа позитивна, а наскільки вона буде дієвою й наскільки громада зможе вирішувати самостійно проблеми – побачимо. Питання в тому, як бюрократична коса буде працювати після об’єднання. KV: Чи готова сьогодні Згурівщина об’єднатися в єдину тергромаду? Степан Кузьмич: На території району неодноразово проводилися слухання щодо створення громади. Але населення й досі аморфне до всіх цих реформ і отримання місцевою владою переваг чи коштів на утримання шкіл тощо. Їх більше хвилює питання зручності послуг, які вони звикли отримувати в сільраді. І, напевно, бюрократія, прописана на рівні законів, не скоро зникне, щоби селянину не треба було їздити до адмінцентру. Об’єднання громад – це добре, є й перспектива. Але для малих віддалених сіл це може стати погибеллю. Якщо не буде змінено законодавство й не нададуть селянам доступу до землі. Залишається питання й щодо спроможності Згурівської громади. Можливо, будуть вирішуватися лише більш суттєві й нагальніші проблеми центру громади. А де немає школи, садочка, лікарні, сільради село розвиватися також не буде. KV: Як “Свобода” розцінює хід терреформи та осінні вибори, які мають відбутися вже за новою адмінсистемою? Степан Кузьмич: Об’єднання громад, адмінтерреформа мали би відбуватися в комплексі, одночасно змінюватися земельне законодавство тощо. Але однаково до громад обиратимуться депутати і “Свобода” братиме активну участь у виборах. Ще не відомо, які зміни внесуть у виборче законодавство. Чи будуть ради утворюватися за партійною чи все ж мажоритарною системою. На це буде впливати шкала із кількості населення. Якщо вибори відбуватимуться за системою: вище 15 тис. населення – партійна, менше 15 тис. – мажоритарна. То ми одержимо дуже малий коридор проходження. Адже район невеликий за кількістю виборців – усього 14 тис. 811 осіб. У будь-якому випадку партійна система для районних рад запроваджується вперше, а селяни звикли обирати депутатів з огляду на особистість. KV: Чи підтримуєте ви розподіл Київщини на шість округів? Степан Кузьмич: Шість районів замість двох десятків – це, мабуть, привальний крок. Це дозволить скоротити і зменшити навантаження на державний бюджет. Звичайно, через географічну складову, кожен район хоче бути адмінцентром. Головне, щоби роботу адмінцентру організували так, щоб населенню не потрібно було до нього добиратися, щоби вирішити якесь питання. KV: Згурівщину включають до адмінцентру в Переяславі. Наскільки доречним є таке приєднання на Вашу думку? Степан Кузьмич: Переяслав територіально незручний для віддаленої Згурівки. У цій ситуації Яготин є найбільш прийнятним варіантом. Та й частина Згурівки раніше була в складі Яготинського району. Але цей варіант взагалі не розглядався. І якщо брати до розгляду Бровари, Бориспіль, з якими маємо сполучення, то за рейтингом Переяслав також буде на останньому місці. KV: Як “Свобода” сприйняла перегляд закону про державну мову? Які можуть бути наслідки через внесення змін до закону? Степан Кузьмич: Цей законопроєкт спрямований на руйнування та обмеження української мови. І це – початок руйнації національної єдності, чергова спроба поділити українців на різні сорти. І це дежавю ми вже проходили у 2014 році. Усі ці українофобні партії налаштовані проти України. Але я не думаю, що вони зможуть досягти бажаного. Свободівці однозначно за недопустимість перегляду закону про мову. Згурівська районна рада з подання “Свободи”, але за підтримки всіх партій, також звернулася до Президента України, Верховної Ради, Прем’єр-міністра щодо цієї ситуації. KV: Чому на майбутніх місцевих виборах люди мають голосувати за “Свободу”, з чим партія йде на ці вибори? Степан Кузьмич: “Свобода” має багаж досвіду довжиною у 25 років існування партії й послідовна у своїх діях. Свободівці мають значні результати роботи при владі. Хто десь схибив чи зрадив? Ні. Свободівці завжди готові на самопожертву заради України. Тож не бачу причин, щоби за неї не голосувати. Ми обстоюємо права селян, їхнє право на землю. Згурівський район селом розпочинається й ним закінчується. І сьогодні завдання “Свободи” – зберегти дрібні села і викорінити ситуацію, коли пан – спроможний, а село – ні. Де дітей возять до сусідніх сел, бо закрили школу. Так, громади – це крок уперед, вони стануть розпорядниками коштів. Але, якщо не буде доступу до землі – не буде розвитку і в громаді. Степан Кузьмич у зоні АТО, Донеччина, 2015 рік. Фото: Євген Чубук, Згурівська Правда KV: Що для вас є мірилом успішності політичної партії в Україні? Степан Кузьмич: Кожна політична партія може говорити про важливі завдання й давати обіцянки. Але успішна вона лише тоді, коли має свою історію. Коли послідовна в діях із року в рік, у трактуванні своїх бачень, може продемонструвати результати своєї роботи. Це і є складові успішності. І цей досвід красномовніший за всі ті обіцянки. Читайте: Згурівська райрада перейшла під керівництво націоналістів і порошенківцівКиевVласть

Київська міськдержадміністрація (КМДА) продовжує оновлювати освітні ліцензії столичних дитсадків та шкіл. На цей раз право навчати маленьких киян здобули ще чотири комунальні і п’ять приватних закладів. Деякі з них мають розгалужену мережу як у столиці, так і за її межами. Деякі готові навчати більше тисячі дітей. Як стало відомо KV, у червні Київська міська державна адміністрація видала ще 11 розпоряджень щодо здійснення освітньої діяльності в місті Київ.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Так, без проходження процедури ліцензування за рівнем початкової освіти здобули ліцензії два комунальні комплекси з поглибленим вивченням англійської мови та дві загальноосвітні школи І ступеня в Шевченківському та Подільському районах. Ще п’ятьом приватним дитсадкам КМДА погодила ліцензії у сфері загальної середньої освіти у Дарницькому, Подільському, Голосіївському та Оболонському районах столиці. Муніципальні “Видати навчально-виховному комплексу з поглибленим вивченням англійської мови “Кияночка” Шевченківського району м. Києва (місцезнаходження: м. Київ, вулиця Парково-Сирецька, будинок 7-А) ліцензію на провадження освітньої діяльності у сфері повної загальної середньої освіти за рівнем початкової освіти з ліцензованим обсягом 280 осіб (без проходження процедури ліцензування)”, – йдеться в розпорядженні № 836. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Комунальний заклад Київської міськради “Кияночка”* розташований у Шевченківському районі столиці. Збудували школу ще у 1978 році, а сам заклад пройшов не один етап реорганізації. Розпочинав він діяльність як дошкільний заклад № 621 Шевченківської РДА. Статус навчально-виховного комплексу (водночас садок і початкова школа – прим. KV) з поглибленим вивченням англійської мови заклад одержав уже у 2014 році. До цього освітня ліцензія (свідоцтво про атестацію) установі видавалася у 2013 році. Працює НВК під керівництвом директора з педагогічним стажем роботи 40 років Людмили Фактор. На сайті закладу зазначається, що в школі працює вісім класів та п’ять груп продовженого дня, у яких навчається 146 школярів. А минулого навчального року "Кияночка" розширилася ще на два класи, у яких навчаються за новою методикою Нової української школи. Також заклад проводить практичні навчання на базах Етнографічного музею українського побуту “Світлиця” та власного Зимового саду. Методичну роботу викладачі здійснюють за допомогою світових методик (ТРВЗ, Глена Домана, ейдетики тощо), сучасних дидактичних матеріалів (блоки Дьєнеша, палички Кюізенера) та інтерактивних форм. Утримання ж такої школи коштує місту понад 17 млн гривень. Поглиблено вивчатимуть англійську мову і 120 вихованців загальноосвітньої школи-дитсадка І ступеня “Родзинка”**. Навчальний заклад розташований у Подільському районі на вулиці Межова, 23-А. Засновником закладу, який зареєстрований у липні 2001 року, є Подільська районна в місті Києві державна адміністрація. Керує школою Олена Поповченко. У закладі функціонує вісім дошкільних груп, у яких виховується 236 дітей віком від двох років та навчається 128 учнів в 1–4 класах. У закладі здійснюється експериментальна робота, з використанням методик “Теорія розв’язання винахідницьких задач” та пісочна анімація. Також у школі функціонує приватний навчальний заклад "Алмаз", який надає додаткові освітні послуги (ейдетика, хореографія, happy english). У 2020 році утримання школи для бюджету Києва обійшлося в понад 16 млн гривень. Загальноосвітні Крім того, початковою освітою забезпечуватимуть киян ще три загальноосвітні навчальні заклади І ступеня. Це – школи-дитячі садочки “Поділля”*** з ліцензованим обсягом на 160 осіб та “Дивоцвіт”**** – на 300 осіб. Обидві також розташовані в Подільському районі столиці і перебувають на балансі Подільської районної в місті Києві держадміністрації.  Навчальний заклад “Поділля” розташований на вулиці Щекавицька, 25, і здійснює освітню діяльність з 1983 року. Згідно з даними YouControl, юридичну реєстрацію одержав у 1994 році. Очолює заклад Галина Рубцова. У школі навчається 157 учнів у шістьох групах продовженого дня та 1–4 класах. У середньому на утримання школи виділяється 12–16 млн гривень. Заснована в 1983 році і спецшкола-дитсадок “Дивоцвіт”, що розташована на проспекті Свободи, З-А. Заклад працює під керівництвом Лариси Денисюк. Тут приймають дітей від двох років та діє чотири класи початкової школи. Так, у 2020 році мерія виділила на утримання закладу рекордні 32 млн гривень, з них 1,5 млн гривень – спрямовано на капітальний ремонт. До цього заклад освоював близько 20 млн гривень. Вартість утримання одного учня тут складає лише 37 гривень. На форумах столиці про навчальний заклад “Поділля” можна знайти багато позитивних відгуків, чого не сказати про спеціалізовану школу “Дивоцвіт”.  Приватні Право надавати початку освіту отримав і приватний дитсадок в Оболонському районі “Ля Малюк” **********. У Закладі планують навчати 150 дітей, діє він за адресою: проспект Героїв Сталінграда, 10-Б. За даними YouControl, дитсадок існує більше 14 років під керівництвом Тетяни Яцемірської. Розмір статутного капіталу закладу складає 150 тис. гривень. Власниками його є кияни Кирило Одєгов та Олександра Романик-Одєгова. Крім того, Кирилу Одєгову належить мережа ресторанів ТОВ “ОК Гастро”, що спеціалізується на наданні послуг мобільного харчування. А їм обом - організація   “Башмачки”, з якої саме під такою назвою сім років тому і започаткувався сімейний бізнес – мережа дитячих центрів в столиці за авторською програмою “В ритмі Я”.  На сайті “Ля Малюк” повідомляють, що при початковій школі Ля School розпочинає роботу група PreSchool для дітей 5-6 років. Школа пропонує батькам основні інтелектуальні заняття для їхніх дітей за різними сучасними методиками та підходами, а також додаткові курси (мнемоніка, Speaking club, літературний клуб, театр, айкідо, хореографія). Ще три ліцензії, але вже в галузі дошкільної освіти, вдалося одержати таким приватним закладам: НВК “Фенікс”******, закладу дошкільної та загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів “Юніт Севен Скул”***** та закладу комбінованого типу (ясла-садок) “Талантвілль”*******. ТОВ “Фенікс” здобув освітню ліцензію для свого структурного підрозділу “Приватний заклад дошкільної освіти “Навчально-виховний комплекс “Фенікс”. Засновником ТОВ зі статутним капіталом у розмірі 2 тис. гривень є Сергій Городній. Зареєстрований він нещодавно – у квітні 2020 року в Подільському районі за адресою: вулиця Борисоглібська, будинок 9/15 квартира 25. На сторінці закладу “Фенікс” в Facebook, зазначається, що в їхній мережі в Оболонському районі відкривається новий приватний дошкільний освітній заклад. До садочку вже запрошують дітей від 3 до 6 років. ТОВ “Приватний заклад “Юніт Севен Скул” із поглибленим вивченням іноземних мов та ІТ, СТЕМ” зареєстровано в столиці в Голосіївському районі за адресою: вулиця Ломоносова, 73-С, нещодавно – у березні 2020 року. Статутний капітал ТОВ складає 25 тис. гривень. Засновниками за даними YouControl, є Лілія Пейковіч та Оксана Безбородих. Керує школою – Ірина Ярошенко. Також Оксана Безбородих із 2017 до 2019 року керувала ТОВ “НВК “Антошка”, який також входить у мережу закладу “Юніт Севен Скул”. Комплекс розташований за тією ж адресою й існує вже понад п’ять років. А взагалі в мережу закладів “Антошка” входять 15 дитсадків у Києві, Харкові, Одесі та Дніпрі. У садочку дітей навчають науці, технологіям, інженерії, математиці за STEM-підходом та системами Марії Монтессорі, Стівена Кові. А у школі "Unit Seven Schools"- швидкому читанню, ментальній арифметиці та іноземним мовам. Крім того, професіям у галузі IT, програмування, 3D, медіа, інженерії та бізнесу. Приватний заклад “Талантвілль” зареєстрований в Дарницькому районі за адресою: провулок Лісостеповий-1, 16-А, в квітні цього року зі статутним капіталом у розмірі 2 тис. гривень на Марину Куликову. Керує установою – Тетяна Верестун.  Заклад пропонує авторську програму навчання і здорове харчування в групах повного дня для дітей віком від 2,6 до 7 років. Вартість перебування у такому дитсадку обійдеться батькам в 11 тис. гривень за день.  Крім того, ще три ліцензії (розпорядження №№ 913, 914, 915) отримав приватний навчальний заклад “Європейський колегіум”*********  на право надавати початкову, а також профільну і базову середню освіту у Голосіївському районі по вулиці Михайла Максимовича, 28-В. Загалом тут планують охопити загальною освітою тисячу дітей. Раніше KV писала, що КМДА видала ліцензію на надання початкової освіти приватному закладу "Ед Холдинг". Засвоювати знання 500 учнів будуть саме у структурному підрозділі установи "Європейський колегіум". Читайте: КМДА дозволила приватному колегіуму навчати дітей Голосіївського району Нагадаємо, у Києві триває процес видачі дозволів на навчання комунальним садочкам і школам за спрощеною процедурою у зв’язку з реформуванням закладів освіти. Раніше школи проходили атестацію й у вигляді ліцензії на здійснення освітньої діяльності установам видавалися Свідоцтва про атестацію й ліцензування навчальних закладів. Однак, після набрання сили нового Закону про освіту, виникла потреба в проведенні процедури ліцензування.  Так, від КМДА ліцензії на здійснення освітньої діяльності нещодавно одержали 12 навчально-виховних комплексів Деснянського, Солом’янського та Дніпровського районів. Читайте: Столична влада роздала ліцензії 12 початковим школам у трьох районах Києва Право навчати дітей Солом’янського, Деснянського та Дніпровського району одержали й комунальні установи, спеціалізовані на поглибленому вивченню англійської мови. Читайте: КГГА согласовала лицензии начальным школам трех районов столицы Також КМДА оновила ліцензії на освітню діяльність ще трьом НВК, розташованим у Голосіївському районі. Зокрема, вони одержали право виховувати й навчати дітей віком від 2 до 10 років. Читайте: Столичная власть выдала еще три лицензии коммунальным школам Голосеевского района * Навчально-виховний комплекс із поглибленим вивченням англійської мови “Кияночка” Шевченківського району м. Києва (код ЄДРПОУ: 25198339). ** Загальноосвітній навчальний заклад І ступеня “Школа-дитячий садок “Родзинка” з поглибленим вивченням іноземної мови” Подільського району м. Києва (код ЄДРПОУ: 22881298). *** ПНЗ “Алмаз” (код ЄДРПОУ: 31414141). *** Загальноосвітній навчальний заклад І ступеня “Школа – дитячий садок “Поділля” Подільського району м. Києва (код ЄДРПОУ: 22881277). **** Загальноосвітньому навчальному закладу І ступеня “Спеціалізована школа-дитячий садок “Дивоцвіт” Подільського району м. Києва (код ЄДРПОУ: 22881254). ***** ТОВ “Приватний заклад дошкільної та загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів “Юніт Севен Скул” із поглибленим вивченням іноземних мов та ІТ, СТЕМ” (код ЄДРПОУ: 43553039). ****** ТОВ “Навчально-виховний комплекс “Антошка” (код ЄДРПОУ: 39458055). ******* ТОВ “Навчально-виховний комплекс “Фенікс” (код ЄДРПОУ: 43588355). ******** Приватна організація (установа, заклад) приватний  заклад “Заклад дошкільної освіти комбінованого типу (ясла-садок) “Талантвілль” (код ЄДРПОУ: 43598627).  ********* ТОВ “Приватний навчальний заклад “Європейський колегіум” (код ЄДРПОУ: 43645260). ********** Заклад загальної середньої освіти І ступеня – заклад дошкільної освіти “Ля Малюк” (код ЄДРПОУ: 34293044). Фото: колаж KV КиевVласть