До кінця жовтня 2021 року в Боярці проведуть капремонт в адміністративної будівлі по вул. Грушевського, 39-А, де зараз розташовано Центр надання адмінпослуг (ЦНАП). Ремонтувати будуть приміщення, які зараз не використовуються, щоб потім в них організувати робочі місця для співробітників виконкому Боярської міськради. Як стало відомо KV з оголошення електронної системи публічних закупівель ProZorro, 12 серпня 2021 року управління капітального будівництва Боярської міськради уклало з ТОВ “Ремконт” (*) договір на проведення капітального ремонту приміщень першого та другого поверху будівлі по вул. Грушевського, 39-А у Боярці Фастівського району. Ціна договору склала 10,85 млн гривень.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  До кінця жовтня 2021 року “Ремконт” повинно замінити системи опалення, водопроводу та каналізації, виконати загальнобудівельні, демонтажні, електромонтажні та оздоблювальні роботи. В Боярській міськраді KV розповіли, що ремонт проводиться в приміщеннях, які зараз не використовуються, а після капремонту в них планують організувати робочі місця для співробітників виконкому Боярської міськради. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Зараз у будівлі по вул. Грушевського, 39-А знаходиться ЦНАП, також вона частково використовується виконкомом міської ради. Основна будівля Боярської міської ради знаходиться по вул. Грушевського, 39. Читайте: Депутаты горсовета Боярки утвердили количество чиновников аппарата в 140 человек Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Ремконт” зареєстровано в 2001 році в Києві. Засновник – Вадим Столярчук, директор – Дмитро Моторенко. За даними Clarity Project, у результаті участі у публічних закупівлях ТОВ “Ремконт” уклало 292 договори на 195,18 млн гривень. Серед найбільших замовників – управління капітального будівництва Боярської міськради. Голова Боярської міськради – Олександр Зарубін. * ТОВ “Ремконт” (код ЄДРПОУ 31779471) Фото: Google maps КиевVласть

До кінця 2021 року в селі Ташань на Київщині з'явиться центр надання адмінпослуг (ЦНАП). Зараз на замовлення місцевої влади дочірнє підприємство "Сітібуд" ПрАТ "Будівельник-14" реконструює для розміщення цього ЦНАПу будівлю по вул. Центральна, 9-Г. Як стало відомо KV з оголошення електронної системи публічних закупівель ProZorro, 3 серпня 2021 року виконавчий комітет Ташанської сільської ради уклало з ДП "Сітібуд" ПрАТ "Будівельник-14" (*) договір на проведення реконструкції нежитлової будівлі – приміщення кафе “Полтавчанка” під адміністративну будівлю органу місцевого самоврядування з ЦНАП по вул. Центральна, 9-Г в селі Ташань Бориспільського району. Ціна договору склала 10,08 млн гривень.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  До 31 грудня 2021 року ДП "Сітібуд" повинно виконати загальнобудівельні та електротехнічні роботи, облаштувати системи водопроводу, опалення, каналізації, вентиляції, відеоспостереження, пожежної та охоронної сигналізації, встановити зовнішнє електроосвітлення, виконати роботи з благоустрою та озеленення прилеглої території. Рішення про розробку проектно-кошторисної документації на проведення цієї реконструкції було прийнято Тяшанською сільською радою 5 червня 2020 року (№207-10-VІІ). 10 серпня 2020 року Ташанська сільська рада уклала з ФОП Петренко Аркадій Юрійович договір (ціна – 173,5 тис. гривень) на розробку проектно-кошторисної документації вказаної реконструкції. Згідно з опублікованим звітом про виконання договору, документацію підрядник розробив та отримав повну оплату за договором. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ДП "Сітібуд" ПрАТ "Будівельник-14" зареєстровано в 2003 році. Статутний капітал – 106,36 тис. гривень. Директор – Олександр Герасименко. ПрАТ “Будівельник-14” зареєстровано в 1995 році. Статутний капітал – 148,96 тис. гривень. Власники найбільших пакетів акцій – Володимир Живодер (51%) та Олександр Герасименко (27,92%, директор).  За даними Clarity Project, у результаті участі у публічних закупівлях ДП "Сітібуд" ПрАТ "Будівельник-14" уклало 18 договорів на 46,27 млн гривень. Найбільші замовники – управління капітального будівництва Бориспільської міськради та виконком Ташанської сільської ради. Раніше KV повідомляла, що протягом 2021-2022 років буде виконано капітальний ремонт дороги через село Ташань у бік Черкаської області. Наразі роботи тривають. Вартість капремонту – 126 млн гривень.Читайте: “Велике будівництво” місцевої дороги на Київщині коштуватиме 126 млн гривень Голова Ташанської територіальної громади – Василь Вовчанівський. * ДП "Сітібуд" ПрАТ "Будівельник-14" (код ЄДРПОУ: 32458745) Фото: ГуляйполеКиевVласть

Протягом першого півріччя 2021 року на Київщині ведуться інтенсивними темпами роботи по відновленню освітньої, медичної та дорожньої інфраструктури столичної області. Загалом відновлюють понад 70 об'єктів, з яких 48 – дорожнього господарства. Крім цього, у селах і містечках Київщини будуються амбулаторії, проводяться ремонти у відділеннях районних лікарень, реконструкції спортивних об'єктів, будівель дитсадків та шкіл. Причому частина з них вже завершена або перебуває на завершальній стадії. Як стало відомо KV з оголошень електронної системи публічних закупівель ProZorro, за перше півріччя 2021 року на замовлення Департаменту регіонального розвитку Київської облдержадміністрації (КОДА) були розпочаті, тривають або вже завершені роботи зі створення та відновлення понад 70 об'єктів освітньої, спортивної, медичної та дорожньої інфраструктури столичної області.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Велике будівництво: об’єкти соціальної інфраструктури В рамках програми "Велике будівництво" на Київщині продовжуються капремонти, реконструкції і будівництво 5 шкіл, 6 садочків, 6 спортивних об‘єктів та 1 центру надання соціальних та адміністративних послуг (ЦНАП). Зокрема, ЦНАП повинен з’явитися до кінця 2023 року на вул. Театральна, 5 в місті Біла Церква. На реконструкцію нежитлової будівлі для облаштування цього закладу направлено 88,25 млн гривень. Раніше встановленого терміну завершено роботи на 2 об'єктах: ● реконструкція садочка "Казочка" в смт Красятичі (Вишгородський район, Поліська ОТГ), який почав працювати ще в 1987 році й давно потребував покращення умов. На реконструкцію цього навчального закладу направлено 4,81 млн гривень. ● реконструкція стадіону Білоцерківської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів  на бул. 50-річчя Перемоги, 90. Зокрема, тут з'явилось оновлене футбольне поле та бігові доріжки, змонтовані нові трибуни і спортивне обладнання. За роботи підряднику заплатили 8,79 млн гривень. На завершальній стадії - виконання робіт з термомодернізації школи в селі Жоравка (Бориспільський район, Яготинська ОТГ), яка була зведена ще в 1903 році. Роботи виконані майже на півроку раніше встановленого терміну (вартість робіт – 8,46 млн гривень). Завдяки цьому комфортними умовами для навчання забезпечать 124 учнів школи і 30 дошкільнят. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться В серпні 2021 року заплановано завершити будівництво Академії спорту (вул. Шевченка, 14, місто Буча), загальна вартість якого складає 111,51 млн гривень. Як зазначають у Департаменті регіонального розвитку Київської КОДА, відкриття закладу заплановане до 30-річчя незалежності України. Тож незабаром її послугами зможуть скористатися як учасники міжнародних, державних та обласних змагань, так і 57 тисяч населення Бучанської громади, в тому числі особи з додатковими потребами. Потужність закладу розрахована на 570 відвідувачів в день. Також в серпні планують завершити капремонт спеціалізованої загальноосвітньої школи №2 на вул. Богдана Хмельницького, 1 у місті Яготин (Бориспільський район). Зокрема, будівля навчального закладу буде утеплена, відремонтовано ганок та оздоблено фасад. На ці роботи направлено 15,18 млн гривень. Читайте: “Велике будівництво” навчальних закладів на Київщині відбувається з випередженням графіку Також в рамках “Великого будівництва” ведуться роботи з масштабної реконструкції школи І ступеня під загальноосвітню школу І – ІІІ ступенів по вул. Дружби, 2-Б в селі Проців (Бориспільський район, Вороньківська ОТГ). За договором підряднику за них повинні заплатити 85,62 млн гривень. Цьогоріч повинні завершити капітальний ремонт будівлі загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів по вул. Кірова, 4 в селі Пашківка (Бучанський район, Макарівська ОТГ). Загальна вартість робіт за договором складає більше 11,5 млн гривень. Крім цього, восени 2021 року планується завершити будівельні роботи у чотирьох дошкільних навчальних закладах Київщини: ● термосанацію будівлі в ДНЗ “Веселка” у місті Обухів (вартість робіт – 7,49 млн гривен), ● капітальний ремонт будівлі Студениківського дитсадка “Малятко” в Бориспільському районі (вартість робіт – 5,8 млн гривень), ● капітальний ремонт дитсадка в смт Згурівка у Броварському районі (вартість робіт – 24,3 млн гривень), ● реконструкцію нежитлової будівлі під дитячий садок в селі Лебедівка Вишгородського району (вартість робіт – 20,34 млн гривень). У грудні 2021 року має бути завершене будівництво дитсадка в селі Синяк Вишгородського району вартістю 36,15 млн гривень. Читайте: До кінця року Київщина матиме ще 6 дитсадків – “Велике будівництво” Крім цього, до кінця 2021 року планують завершити будівництво фізкультурно-оздоровчого комплексу по вул. Ватутіна, 36 у місті Миронівка (Обухівський район). За договором 2021 року на ці роботи направлено 15,4 млн гривен. Читайте: КОДА відзвітувала про реалізацію програми “Велике будівництво” на Київщині Розвиток медичної сфери З початку 2021 року завершено облаштування та модернізацію трьох приймальних відділень опорних закладів охорони здоров’я Київщини. А саме: ● Іванківської центральної районної лікарні, ● Обухівської багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування, ● Переяславської багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування. Також ведуться роботи для розвитку медичної сфери в сільській місцевості. Загалом на Київщині запланована реалізація 35 проєктів зі зведення сільських амбулаторій (завершено 28 об’єктів). Їх загальна вартості складає майже 297,5 млн гривень. Читайте: Незабаром на Київщині завершиться “Велике будівництво” ще 8 сільських амбулаторій У 2021 році завершено будівництво амбулаторії у селах Фурси (Білоцерківський район) та Мотовилівка (Фастівський район). Незабаром аналогічні будівельні роботи повинні завершити ще на декількох об'єктах Київщини, і якісні медичні послуги зможуть отримувати жителі села Пії (Обухівського району) та міста Богуслав. Реалізація об’єктів дорожнього господарства У 2021 році заплановано відновити 48 об’єктів дорожнього господарства у Київській області, з них: ● Білоцерківський район – 11, ● Бориспільський район – 3, ● Броварський район – 6, ● Бучанський район – 6, ● Вишгородський район – 5, ● Обухівський район – 10, ● Фастівський район – 7. В рамках цього передбачено прокладання 77,7 км нового асфальтового покриття. На кінець першого кварталу 2021 року вже прокладено з зазначеного обсягу 25,85 км. Більш того, на 12 об’єктах шести районів Київщини достроково завершено ремонтно-будівельні роботи. Зокрема, у Бориспільському районі проведено поточний середній ремонт автомобільної дороги С100405 Глибоке – Городище – /Н-08/ км 3 + 100 – км 5 + 800 (вартість робіт – 28,08 млн гривень). У Вишгородському районі завершено роботи на двох об'єктах, а саме: ● капітальний ремонт дорожнього покриття проїзної частини вул. Партизанська в селі Пірнове (вартість робіт – 1,7 млн гривень), ● капітальний ремонт дороги по вулиці Ягідна в селі Нові Петрівці (вартість робіт – 5,1 млн гривень), У Білоцерківському районі проведено роботи на п’яти об'єктах: ● капітальний ремонт ділянки дорожнього покриття по вул. Зарічна від будинку №5 до будинку №19 в селі Поправка (вартість робіт – 1,2 млн гривень), ● капітальний ремонт дорожнього покриття по вулиці Піщана Перша (ІV черга) в місті Біла Церква (вартість робіт – 1,4 млн гривень), ● капітальний ремонт дорожнього покриття по вулиці Садова в с. Пищики(вартість робіт – 3,6 млн гривень), ● капітальний ремонт дорожнього покриття по вул. Шевченка в с. Трушки(вартість робіт – 1,2 млн гривень), ● капітальний ремонт дорожнього покриття по вул. Піщана в с. Трушки(вартість робіт – 1,4 млн гривень). У Бучанському районі проведено роботи на двох об'єктах: ●     капітальний ремонт дорожнього покриття по вулиці Ленінградській в селі Крюківщина (вартість робіт – 3,7 млн гривень), ●     капітальний ремонт мосту на автомобільній дорозі загального користування місцевого значення С101421/Київ-Чоп/-Юрів Ситняки км 2+000- км 2+055 (вартість робіт – 17,6 млн гривень). В Обухівському району проведено заплановані на 2021 рік роботи з капітального ремонту автомобільної дороги загального користування місцевого значення 0101611 Трипілля – Верем’я км 0+000- км 10+000 (загальна вартість робіт – 108,2 млн гривень). У Фастівському районі проведено капітальний ремонт дорожнього покриття по вул. Незалежності в с. Дідівщина (вартість робіт – 4,4 млн гривень). “Ми продовжуємо активну розбудову Київщини — цьогоріч нам вдалося ще збільшити кількість інфраструктурних проєктів у нашій області. Приймальні відділення, школи, дитсадки, спортивні об’єкти, центри надання послуг — кожен напрямок для нас дійсно пріоритетний, адже це комфорт і життя кожної людини. Будівництво доріг — теж в активній фазі. Лише в цьому році ми запланували відремонтувати 48 об’єктів дорожнього господарства, що становить 78 км нового асфальтного покриття в Київській області. Роботи ще маємо багато, тож рухаємося в цьому напрямку”, – підкреслив голова Київської ОДА Василь Володін. Читайте: 333 млн грн цьогоріч спрямують на розбудову Київщини в рамках “Великого будівництва” Фото: коллаж KV, КОДАКиевVласть

На Київщині триває активне оновлення соціальної інфраструктури в рамках програми президента України "Велике будівництво". Ступінь готовності по всім об'єктам у регіоні складає вже 30%. Завдяки реалізації цих заходів поліпшаться умови навчання для 510 дошкільнят та 1,5 тис. учнів регіону. А 220 тисяч жителів і понад 20 тисяч підприємців Білоцерківської громади зможуть одержувати швидкі та якісні адміністративні послуги. Про це KV стало відомо за результатами онлайн-брифінгу заступника голови Київської обласної державної адміністрації Андрія Лісовика.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Загалом під час брифінгу Андрій Лісовик прокоментував як відбувається оновлення соціальної інфраструктури на Київщині. "Нагадаємо, що цьогоріч ми працюємо на 18 об'єктах. Це – пять шкіл, шість садочків, шість спортивних локацій та один центр надання адміністративних послуг. Загальна сума фінансування складає практично 335 мільйонів гривень. А саме: 80 млн гривень – кошти державного фонду регіонального розвитку, 231 млн гривень – співфінансування з місцевих бюджетів, 3,6 мільйонів гривень – кошти централізованого сховища для зберігання відпрацьованого ядерного палива, 20 мільйонів гривень – субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію інфраструктурних проєктів та розвиток об'єктів соціально-культурної сфери", – розповів Андрій Лісовик. Навчальні заклади Найбільш активно виконуються сьогодні будівельні роботи на базі шкіл. Серед них, зокрема, можна виокремити загальноосвітні навчальні заклади в селах Пашківка та Журавка, а також у місті Яготин. За словами Лісовика, загальний ступінь будівельної готовності по соціальних об'єктах у регіоні складає 30%. Так, ступінь готовності шкіл складає 28%, дитячих садків – 34%, спортивних локацій – 44%, ЦНАП – 2,5%.  "Отже, над чим саме ми працюємо і яких результатів очікуємо досягти. Садочки – реконструюємо два, будуємо – один та капітально ремонтуємо – три. Завдяки цьому створимо 140 нових місць та поліпшимо умови навчання для 510 дошкільнят.  Наприклад, зараз розпочався капітальний ремонт дитячого садка "Малятко" у селі Студеники Бориспільського району. Йдеться про двоповерхову будівлю, яка була збудована ще в 1980 році. Зараз у цьому дитсадку навчається 80 дітей". – говорить він. Зокрема, капітальний ремонт передбачає впровадження заходів із енергозбереження. Відповідно, після завершення робіт, економія споживання енергетичних ресурсів складе майже 60%. Це також дозволить зекономити бюджетні кошти в розмірі 30%. Лісовик зауважив, що наразі підрядники проводять підготовчі роботи на будівельному майданчику. І згідно з проєктом планують утеплити фасад, замінити та утеплити покрівлю, цоколь і горище. А також -  встановити нові двері та вікна, влаштовувати ґанки тощо. Щодо шкіл, то Лісовик розповів, що в області реконструюють одну школу та проводять термомодернізацію ще одного навчального закладу. Під капітальний ремонт потрапило три об’єкти. Завдяки таким заходам півтори тисячі учнів будуть навчатися у комфортніших умовах. Спортивні об’єкти Також Лісовик нагадав, що в області реконструюють два, будують три та капітально ремонтують один спортивний об'єкт.  "Це створить повноцінні умови для занять спортом на території Київщини, а жителі регіону матимуть де активно проводити час", – підкреслив заступник голови. ЦНАП Крім того, на Київщині реалізується ще один важливий соціальний об’єкт – це ЦНАП у Білій Церкві. "Цей проєкт надасть можливість одержувати швидкі та якісні адміністративні послуги не лише жителям Білої Церкви, а й 16-ти населених пунктів Білоцерківської міської тергромади. Йдеться про понад 220 тисяч осіб і понад 20 тисяч підприємців.  Для нас дуже важливо бачити результат роботи щодо розбудови нашої області. На жаль, не все можемо зробити швидко – це питання і якості, і відповідності будівельним нормам, і коштів. Та все ж крок за кроком розбудовуємо  нашу інфраструктуру і будемо робити це надалі", – резюмував Лісовик.  Нагадаємо, що у рамках програми "Велике будівництво" цьогоріч  у Бучанській громаді заплановане відкриття Академії спорту, а у Миронівській – фізкультурно-оздоровчого комплексу.  Читайте: У двох громадах Київщини будують потужні спортивні об’єкти Крім того, цієї весни тривали роботи в опорних лікарнях Київщини. Зазначалося, що їхня орієнтовна вартість – понад 38 млн гривень. Також понад 297 млн гривень витратять на будівництво 35 сільських амбулаторій. Читайте: На Київщині будують 35 сільських амбулаторій за програмою “Велике будівництво” За програмою "Велике будівництво" в столичному регіоні в цьому році на ремонт автомобільних доріг заплановано спрямувати понад 1 млрд гривень. Обласна влада уклала масштабні угоди про співпрацю з європейськими компаніями. В рамках меморандуму з турецьким холдингом відремонтують дві міжнародних автодороги, а за допомогою кредитної програми від Європейського інвестбанку – три соціальні об'єкти. Читайте: На Київщині розбудують дорожню та соціальну інфраструктури за рахунок іноземних інвестицій Також в регіоні розпочалася кампанія з приватизації державного майна. Всього на аукціони планують виставити 24 нежитлові будівлі. Читайте: На Київщині пустять з молотка понад 20 об’єктів державного майна Крім того, в опорних медзакладах з'явилися нові комп'ютерні томографи, апарати ультразвукової діагностики і цифрові рентгенапарати. Завершилися ремонтні роботи і на трьох об'єктах дорожнього господарства. Відбувся перший аукціон – приватизовано нежитлову будівлю у Броварах на сумму в 5,5 млн гривень.  Читайте: Опорні лікарні регіону обладнали новою цифровою медтехнікою Фото: коллаж KVКиевVласть

У рамках щотижневого брифінгу КОДА відзвітувала про реалізацію на Київщині програми президента України "Велике будівництво". Цьогоріч в регіоні зводять 18 об'єктів соцінфраструктури сумою в понад 313 мільйонів гривень. Розпочалася в регіоні і кампанія з приватизації державного майна. Всього на аукціони планують виставити 24 нежитлові будівлі. Про це KV стало відомо за результатами онлайн-брифінгу заступника голови Київської обласної державної адміністрації Андрія Лісовика.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  На початку брифінгу Андрій Лісовик нагадав, що всього в 2021 році на Київщині буде йти будівництво 18 об'єктів соціальної інфраструктури на загальну суму в понад 313 мільйонів гривень. Серед них – п’ять шкіл, шість садочків, шість спортивних об'єктів та один центр надання адміністративних послуг. Наразі ступінь будівельної готовності об'єктів "Великого будівництва" становить 26%: загальноосвітні навчальні заклади – 9%, дошкільні -  29%, спорт – 41%. Освітні заклади "Продовжується капітальний ремонт приміщення загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів в селі Пашківка Бучанського району та будівлі Яготинської спеціалізованої загальноосвітньої школи №2. Завершити всі роботи планується в жовтні 2021 року. Також триває реконструкція існуючої школи в селі Проців Бориспільського району -- завершення робіт планується до кінця року, термомодернізація будівлі Журавського навчально-виховного комплексу – завершення робіт заплановано на жовтень 2021 року.  Капітальний ремонт навчально-виховного об'єднання в селі Вовчків Вишгородського району також триває і планують завершити в жовтні 2021 року", – говорить Лісовик. Також на Київщині продовжується будівництво та модернізація дошкільних навчальних закладів. Цьогоріч планують завершити реконструкцію нежитлової будівлі під дитячий садок в селі Лебедівка Вишгородського району. Наразі роботи виконані на 17%.  Так, до кінця травня мають укласти ще два договори на виконання робіт з капремонту дитячого закладу "Веселка" в місті Обухів, де буде зроблена термосанація приміщення та Студениківського дошкільного закладу "Малятко" у Бориспільському районі. Там буде зроблено капремонт будівлі. У разі реалізації всіх заходів за планом – роботи завершать вже в жовтні.  На 71% виконано роботи з будівництва дитячого садка на 75 місць в селі Синяк Вишгородського району, на 42% виконано капітальний ремонт дитячого садочку по вулиці Шевченка, 15, в Згурівці. Завершення робіт – жовтень цього року. "На 47% виконано реконструкцію опорного навчального закладу Красятинський НВО- дитячий садок "Казочка" у Вишгородському районі. До початку нового навчального року роботи мають завершитися", – завірив він. Спортивні об’єкти У пріоритеті КОДА і розширення та модернізація мережі спортивних об'єктів. Так, на 58% виконані роботи з будівництва фізкультурно-оздоровчого комплексу в місті Миронівка, на 65% – реконструкція стадіону Білоцерківської спеціальної ЗОШ-інтернат І-ІІ ступенів в Білій Церкві.  Також розпочалося будівництво стадіону Волошинівського навчального комплексу ім. Героя України Руслана Лужевського у селі Волошинівка Броварського району. І вже в жовтні місцеві мешканці матимуть сучасне та зручне місце для занять спортом. На 76% виконані роботи і з будівництва Академії спорту в Бучі і вже до кінця літа унікальний спортивний комплекс зможе прийняти перших відвідувачів.  "Розпочато реконструкцію будівлі критого басейну в Славутичі. В будівлю входять дорослий басейн 25 на 8,5 метрів і дитячий басейн – 10 на 6 метрів. Нагадаю, що цей проєкт є пілотним в Україні зі створення безбар'єрного простору. Він забезпечить високий рівень надання оздоровчих послуг населенню міста та прилеглих територій, в тому числі, для маломобільних груп населення", – додав Лісовик. За його словами, вже виконана майже половина робіт з капітального ремонту стадіону "Колос" імені Почесного працівника фізичної культури та спорту України Л.Х. Шварцбурга в місті Сквира. І наголосив, що всі роботи мають завершитися в листопаді.  ЦНАП Продовжується в регіоні і розширення мережі ЦНАП. Лісовик зауважив, що в рамках програми президента "Велике будівництво" буде збудовано сучасний Центр надання адмінпослуг в Білій Церкві. Зараз там тривають підготовчі роботи, після яких буде зроблена реконструкція нежитлової будівлі під адмінбудівлю ЦНАП. Місцеві дороги У 2021 році в Київській області передбачені кошти субвенції з державного бюджету в розмірі 873 мільйони гривень на місцеві дороги. Із них 458 мільйонів гривень розподілили на будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення та проєктно-вишукувальні роботи. Ще 51 млн гривень витратять на поточний середній ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення та 163 млн гривень – на будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт вулиць і доріг комунальної власності. І 199 мільйонів гривень – на поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг. "На початку поточного року виник залишок невикористаних коштів субвенції 2020 року в сумі 175 мільйонів гривень, які також будуть використані на ремонт та будівництво доріг. Ще 159 мільйонів гривень виділено на ремонт доріг Київщини в цьому році, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 356", – зауважив заступник голови КОДА. Крім того, у 2021 році заплановано до реалізації 47 об'єктів дорожнього господарства. З них: 41 об'єкт капітального ремонту автомобільних доріг, 4 об'єкти – поточного середнього ремонту, один об'єкт – реконструкції та один об'єкт – нового будівництва. Загалом у 2021 році планують прокласти 60 км асфальтного покриття. Та за період з 10 травня по 17 травня, як підкреслив Лісовик, касові видатки зросли на 33 мільйони гривень та становлять 84 млн гривень. Станом на 7 травня тендерні процедури оголошено на  всі об'єкти, крім двох, щодо яких очікується отримання експертного звіту. Йдеться про мости на автомобільній дорозі Обухів-Лісники через Великі Дмитровичі-Ходосівка. Також  вже укладено 28 договорів з підрядними організаціями і будівельно-монтажні роботи розпочато на 22 об'єктах. На шести роботи розпочнуть найближчим часом. Також на два об'єкти готують документи для подання в ДАБІ, щоб одержати дозвіл на початок робіт.  Завершені також  поточний середній ремонт автодороги Глибоке-Городище, капремонти вулиць Піщана та Шевченка в селі Трушки. Приватизація Як розповів Андрій Лісовик, в рамках малої приватизації в Київській області вже виставлені на аукціон п'ять будівель. Всього буде проведено аукціони з продажу 24 об'єктів нерухомості, більшість із яких – нежитлові. "Ознайомитись з переліком доступних для приватизації об'єктів можна на сайті Фонду державного майна України. Взяти участь в аукціонах може кожен охочий. Здебільшого на продаж виставляються окремі будівлі, автомобілі і цілі майнові комплекси та підприємства. Це – державні активи, які сьогодні здебільшого не використовуються. Мета їх приватизації – знайти нових власників, які зможуть дати їм нове життя, оновити, відкрити власний бізнес або ж просто ефективно використовувати", – говорить він. І додав, що продаж об'єктів відбуватиметься в онлайн-системі "ProZorro. Продажі", що гарантуватиме доступ до аукціонів всіх охочих та виключить можливості маніпуляцій.  Нагадаємо, що цьогоріч  у Бучанській громаді заплановане відкриття Академії спорту, а у Миронівській – фізкультурно-оздоровчого комплексу.  Читайте: У двох громадах Київщини будують потужні спортивні об’єкти Крім того, цієї весни в опорних лікарнях Київщини запрацюють п'ять приймальних відділень. Їхня модернізація обійдеться в понад 38 млн гривень. Також понад 297 млн гривень витратять на будівництво 35 сільських амбулаторій. Читайте: На Київщині будують 35 сільських амбулаторій за програмою “Велике будівництво” Також за програмою "Велике будівництво" в столичному регіоні в цьому році на ремонт автомобільних доріг спрямують понад 1 млрд гривень. Обласна влада уклала масштабні угоди про співпрацю з європейськими компаніями. В рамках меморандуму з турецьким холдингом відремонтують дві міжнародних автодороги, а за допомогою кредитної програми від Європейського інвестбанку – три соціальні об'єкти. Читайте: На Київщині розбудують дорожню та соціальну інфраструктури за рахунок іноземних інвестицій Нагадаємо також, що відремонтовані і реконструйовані у рамках програми президента “Велике будівництво” приймальні відділення українських лікарень отримають у 2021 році 4656 одиниць медичного обладнання на суму понад 6 млрд гривень. Усього у 2021 році на Київщині у рамках держпрограми планують реалізувати ще 18 об'єктів за 318 мільйонів гривень. Сума перевищує минулорічні витрати на понад 100 млн гривень. Проєкти стосуються розвитку медичної, спортивної та освітньої сфер життя Київщини. Читайте: КОДА відзвітувала про реалізацію програми “Велике будівництво” на Київщині Крім того, у рамках програми на Київщині упродовж року планують реалізувати 18 об’єктів соціальної інфраструктури на загальну суму в понад 343 млн гривень. Серед ключових – будівництво дитячого садка в Згуровці, школи – в селі Проців та центру з надання адміністративних послуг – у Білій Церкві. Читайте: На Київщині на будівництво освітніх і спортивних закладів витратять понад 343 млн гривень Фото: коллаж KVКиевVласть

Наступний етап реформи децентралізації – покращення якості надання державних і місцевих послуг. В Мінцифри вже пообіцяли навчити громади цифровій грамотності та за рахунок держсубвенції відкрити селам доступ до мережі інтернет. Аби пришвидшити цифровізацію регіонів, на місцях запрацюють "менеджери", які відповідатимуть за цифрову трансформацію громад. Чи готова Київщина до діджиталізації і чи популярні серед населення держсервіси онлайн -  дізнавалася KV.  Як стало відомо KV, у квітні Міністерство цифрової трансформації запустило проєкт "Інтернет-субвенція". У його рамках держава профінансує підключення навчальних, медичних та культурних закладів в громадах до якісної оптичної інтернет-мережі.  Проєктом планують охопити понад 3 тис. сіл та 6 тис. соцоб’єктів, а витратять на ці заходи – 500 млн гривень. Відповідний проєкт Постанови Кабміну, якою врегульовується порядок та умови надання субвенції, уже на розгляді в Уряді.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  На сайті Мінцифри зауважено, що серед громад вже стартував попередній збір відповідних заявок. Після Кабмін має розподілити кошти між громадами з подальшим погодженням із ВРУ. І вже потім пройдуть відповідні закупівлі.  Сьогодні ж, за даними Мінцифри, у понад 15 тис. сіл і досі відсутнє покриття швидкісним фіксованим інтернетом. "Ми будуємо цифрову державу, а швидкісний інтернет – її фундамент. Уже за 3 роки 95% українців зможуть користуватися швидкісним інтернетом 24/7. На цьому шляху проєкт "Інтернет-субвенція" – значний крок", – зауважив заступник голови Мінцифри з питань розвитку цифрової інфраструктури Олександр Шелест. Так, за інформацією прес-служби КОДА, в області вже почали перевіряти села на можливість стати учасниками цифрової субвенції та підключити інтернет за державний кошт. Першими проаналізували ситуацію в населених пунктах  Поліської, Іванківської та Димерської громад. Цифрова трансформація За словами віцепрем’єр-міністра – міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, аби пришвидшити процес цифровізації у регіонах, запроваджено посаду СDТО (Chief Digital Transformation Officer) – заступника із цифрової трансформації. Вони вже є в кожному міністерстві, в низці ОДА, на черзі – громади. У громадах мають створити відповідну посаду та знайти фахівця, який відповідатиме за цифровізацію послуг та сервісів, пропонуватиме громаді програми та плани дій (наприклад, електронні квитки в транспорті, Е-пенсія, електронні щоденники в школах тощо).  Із впровадженням СDТО, Мінцифри планує прискорити переведення всіх держпослуг в онлайн-режим. Всі технологічні та фундаментальні процеси здійснюватиме саме Міністерство, а на регіони покладено саме процеси впровадження.  Основна мета – українці мають одержувати якісні та зручні сервіси не лише в столиці, а й в сільській місцевості. Тож аби навчити населення базовим цифровим навичкам, Мінцифри також запустило портал Дія Цифрова освіта. Загалом планують навчити основам ІТ шість мільйонів українців. Позиція KV поцікавилася у керівників громад, чи планують вони долучитися до проєктів щодо цифровізації регіонів, чи впроваджимуть нові штатні одиниці для цього і чи користуються попитом серед населення онлайн-послуги.  Голова Фастівської міської громади Михайло Нетяжук: Громада однозначно долучається до цих ініціатив. Сьогодні сторіччя цифровізації. У Фастівській громаді лише село Гвардійське не охоплене швидкісним інтернетом. І ми подали заявку з відповідної програми, яка вже на стадії розгляду. Ми провели розрахунки, і чим менше буде витрачено коштів із бюджету, тим краще для платників податків. Фастівська міськрада не буде вводити окрему посаду з цифровізації. Однак, керуючий справами виконкому, який за функціональними обов'язками веде цей напрям, буде уповноваженим щодо просування таких проєктів. Тим паче, що ми запланували відкриття ЦНАПу у форматі цифрової доступності і цей напрям буде активно посилюватися. За проєктом "Дія" здійснюється цифровізація всіх довідок, прийняте рішення про впровадження електронного паспорту, тож рада має намір пришвидшити процес діджиталізації у взаємодії із громадою.  Крім того, думаю, що громада є лідером на Київщині щодо впровадження електронного щоденника у школах, а також електронних журналів. У 2021 році доєднані сільські школи також перейшли в таких формат надання освітніх послуг. Цьогоріч ми першими в області провели і міські змагання з кіберспорту. Ми розуміємо, що за розвитком цифрової сфери стоїть майбутнє громади і максимально робимо відкритим місто для інвесторів. Голова Вишгородської міської громади Олексій Момот: Наша громада невелика і повністю забезпечена інтернет-мережею, підключені всі соцоб’єкти. Окрему штатну одиницю під заступника з цифрової трансформації вводити не плануємо. Ці повноваження покладені на штатного радника громади, у посадовій інструкції якого вже прописані відповідні обов’язки. У громаді одержати онлайн можна практично всі адміністративні послуги через ЦНАП, як і декларації на будівництво, поштові адреси тощо. А через карантин одержання документів взагалі перевели в онлайн-режим. Все це доступне для мешканців і користується популярністю.  Голова Томашівської сільської громади Олена Пашун: Заявку на інтернет-субвенцію громада не подавала. Адже соцоб’єкти у всіх населених пунктах забезпечені інтернетом. Це – школи, медичні установи тощо. Ми ж подали заявку на субвенцію щодо ЦНАПу, щоб мати можливість надавати електронні послуги. Посади заступника цифрової трансформації у громаді не буде, адже створили відділ регіонального розвитку цифровізації та проєктного менеджменту. Вже маємо фахівця, який комунікує із Мінцифрою, шукає можливості для залучення коштів. Громада прийняла рішення щодо створення центру "Дія", де всі адміністративні послуги будуть йти через електронні підписи. Ми приєднуємося до всіх державних електронних реєстрів і плануємо в центрі при ЦНАПі облаштувати місце, щоб громадяни мали можливість самостійно, через електронний кабінет, здійснювати проплати. Так, звичайно, без базових навичок, наприклад, літня людина здійснити ці маніпуляції не зможе. Тож для цього ми маємо адміністратора, який допомагатиме користуватися цими сервісами. Сьогодні, з огляду на ситуацію із діяльності "Укрпошти" у сільській місцевості, електронні послуги мають набагато спростити життя населенню громади. Голова Зазимської сільської громади Віталій Крупенко: Усі соціальні служби, дитсадки та школи, клуби в громаді забезпечені безкоштовним інтернетом за рахунок провайдерів. Щоб одержати такий результат, було проведене зібрання серед всіх провайдерів громади. Думаю, що введення такої посади, як заступник з цифрової трансформації – логічне та правильне. Адже сьогодні електронні послуги не користуються значною популярністю серед населення. Ми вже запустили і сучасний багатофункціональний сайт, де можна одержати відкрито всю необхідну інформацію. Та мешканці ще не звикли до формату надання таких послуг. Загалом громада бере участь в усіх новітніх програмах.  Голова Немішаївської селищної громади Петро Перевозник: Громада забезпечена інтернетом, діє декілька провайдерів, є конкуренція. Думаю, що цей проєкт більше стосується тих регіонів, які відстають і не мають ще такого інтернет-доступу. На майбутнє, звичайно, плануємо введення такої посади як заступник із цифрової трансформації. Наразі ця посада не є надактуальною, адже цифровізацію запроваджують в країні, але ці процеси відбуваються дуже повільно. Спочатку у всіх громадах має запрацювати якісний інтернет. Ми нещодавно об’єдналися і поступово йдемо у напрямку цифровізації. Працюємо над відкриттям ЦНАПу, нині адміністративними питаннями займаються сектори з обслуговування, працюють на території і банки. Є окремі вікові категорії, які не вміють користуватися послугами онлайн. Тож, вважаю, що громадам доречніше розпочати впровадження цифровізації саме з навчання населення, особливо серед пенсіонерів.  Читайте: Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы “Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов “Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром “Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО  Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО  Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением  Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО Проект “Децентрализация”:  теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции  Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново  Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО  Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад  Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання  Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України  Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом  Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування) Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО  Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”  Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади  Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал  Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост  Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд Проєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги Проєкт “Децентралізація”: на зміну дільничним у об'єднаних громадах прийдуть поліцейські офіцери  Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2020 році Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не можуть отримати від районів  комунальне майно Проєкт “Децентралізація”: статус і повноваження старост у громаді залежатимуть від Верховної Ради Проєкт “Децентралізація”: у 2021 році Тетіївська громада збагатиться за рахунок гранту в 26 млн гривень Проєкт “Децентралізація”: на Київщині почали ліквідовувати райони, перший на черзі – Згурівський  Проєкт “Децентралізація”: ліквідована Іванківська райрада залишила громаді-спадкоємцю мільйонні борги  Проєкт “Децентралізація”: голови громад мають право накладати вето лише на прийняті рішення ради Проєкт “Децентралізація”: ліквідації Баришівського району заважають комунальні борги Проєкт “Децентралізація”: Миронівську райраду ліквідують із боргами по зарплаті  Проєкт “Децентралізація”: депутати ВРУ взялися за урбанізацію міст Проєкт “Децентралізація”: Київщина втрачає першість у рейтингу заможності громад Проєкт “Децентралізація”: майно та активи Бородянського району розділили між шістьма громадами  Проєкт “Децентралізація”: Обухівський район віддасть Букринський плацдарм на утримання області Проєкт “Децентралізація”: пандемія та безгрошів’я блокують розвиток культпослуг на Київщині Проєкт “Децентралізація”: Держгеокадастру дозволили і далі розпоряджатися землями Київщини  Проєкт “Децентралізація”: Славутич збільшить бюджет за рахунок бізнес-парку та інвестицій Фото: колаж KVКиевVласть

Цьогоріч у Білій Церкві стартує будівництво нового центру надання адміністративних послуг в форматі “прозорого офісу”. Реалізація проєкту розрахована до 2023 року. Роботи проходитимуть у рамках президентської ініціативи “Велике будівництво”. Про це KV стало відомо з повідомлення пресслужби Київської облдержадміністрації (КОДА).Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “Очікується, що ЦНАП у Білій Церкві покриватиме потреби як міської об’єднаної територіальної громади, так і всього району. Йдеться сумарно про понад 440 тисяч людей. Прагнемо до того, щоб він став комунікаційним центром співпраці державних органів влади, органів місцевого самоврядування, суб’єктів підприємницької діяльності та всіх жителів. Ми керуємось принципом, що державні послуги повинні бути не лише якісними, а й доступними. Тож зведення цього об’єкту в регіоні є для нас ще однією важливою і пріоритетною метою”, – повідомив очільник Київської облдержадміністрації Василь Володін. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Будівництво ЦНАПу в Білій Церкві розпочнеться після завершення всіх тендерних процедур. Загальна вартість проєкту сягає 92,9 млн гривень. Безпосередньо в цьому році на роботи спрямують 20,5 млн гривень: 7,5 млн гривень – із Державного фонду регіонального розвитку, 13 млн гривень – із місцевого бюджету. Читайте: Під час свят вакцинація проти COVID-19 на Київщині не зупинялась Фото: пресслужба КОДА КиевVласть

КиевVласть продовжує цикл інтерв'ю з головами об'єднаних громад Київщини. Упродовж 69 тижнів ми плануємо відвідати міста, селища та села регіону і поспілкуватися з очільниками новоутворених адміністративно-територіальних одиниць. Сьогодні говоримо із колишнім чемпіоном світу з фрі-файту (українська версія боїв без правил) та віце-чемпіоном з джиу-джитсу, а нині очільником Коцюбинської громади Сергієм Данішем. Про спроби Києва поглинути селище, скандал навколо Біличанського лісу, просування спорту серед молоді та перспективи Коцюбинської ОТГ – читайте у матеріалі.  KV: Раніше ви виконували обов'язки голови селищної ради, а наразі стали головою громади. Чи змінилось щось у вашій роботі? Сергій Даніш: В роботі майже нічого не змінилося – обов’язки, які виконував, лишилися. Збільшилося навантаження при створенні об’єднаної територіальної громади, тому що ми створили свої управління фінансів, освіти, туризму, молоді, спорту і все, що належить до цих напрямків. Зараз окремою юридичною особою створюватимемо виконавчий комітет – раніше його не було. Навантаження підвищилося, адже були стислі строки, затягнулася передвиборча кампанія, зокрема силами недоброзичливців. Складнощі були, але дякуючи нашим кадрам – сумлінним та професійним людям, яких ми підбирали – їх вдалося подолати, я поки що задоволений.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”    KV: У результаті децентралізалізації Коцюбинське не об’єдналось з жодним населеним пунктом, чому? Чи отримало переваги Коцюбинське, коли із селища стало громадою та вийшло із підпорядкування Ірпінської міської ради? Чи залишились у селища амбіції стати містом? Сергій Даніш: Усю історію довго розповідати. Деякі можновладці Києва хотіли нас поглинути, придумували різні виправдання для цього. Скільки я пам’ятаю, Коцюбинське тягнули до Києва. Громада із цим не погоджувалася, результати цих виборів тому підтвердження. Що стосується виходу з підпорядкуванню Ірпеню – по деяких напрямках ми продовжуємо співпрацю: наприклад, медицина в Ірпені є однією з найкращих в області. Наші мешканці обслуговуються, утім, там, де бажають: це передбачено медицинською реформою. Але в іншому разі звертаються у місцеві заклади або до Ірпеня. Чимало наших мешканців обслуговується там. На тлі пандемії минулого тижня там було повністю відреставроване приміщення інфекційного відділення, днями привезли нове обладнання, зараз додали 40 ліжок, але ситуація загострюється з кожним днем. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться KV: Ліжок вистачає? Сергій Даніш: Кількість заповнених підходить до критичної позначки, але поки справляємося і саме тому вжили додаткових заходів – навіть раніше за Київ. Ми провели невеличке дослідження і дійшли висновку, що обмежимо заняття у школах – адже діти є рознощиками, і вчителі почали хворіти. Ми вирішили, що поки призупинимо навчальний процес. KV: Тобто жителі Коцюбинської громади, що хворі на ковід, обслуговуються у лікарні Ірпеня. Чи допомагаєте ви фінансово? Як саме? Сергій Даніш: Звичайно, у вигляді плати за усіх мешканців, які там обслуговуються. Коли будувалося інфекційне відділення, ми брали у реконструкції активну участь, зокрема, закупили те, про що нас попросили.  KV: А що стосовно премій та надбавок лікарям, що контактують із хворими? Сергій Даніш: Я думаю, що це не стосується Ірпеня або Бучанського району. Минулого тижня на колегії КОДА ми були присутні з Олександром Маркушиним, і чули вислови, як недофінансовують лікарів, хоча в бюджеті гроші на це є. У нашому регіоні бюджет за цим напрямком повністю виконується, я думаю, лікарі не ображаються. Зі свого боку ми співпрацюємо з нашими лікарями тісно. KV: Яким чином сформована коаліція у селищній раді? Як налагоджували співпрацю із депутатами? Сергій Даніш: Коаліція – це доволі загальне питання, яке стосується куди більше Верховної Ради. Ми – селище, і ми не потрапили у мажоритарку, яка нам більше підходить. Адже у нас трохи більше 10 тис. виборців. Кандидати у нас йшли партійні, але обирали у першу чергу обличчя, а не партії. За виключенням категорично налаштованих персон, які завжди невдоволені, у нас немає розбрату і проблем із прийняттям рішень не виникає. Виноситься, наприклад, питання про матеріальну допомогу – і ми маємо за нього проголосувати.  У всіх депутатів, у кожного з них є своя думка, і завжди була. Ми спілкуємося з кожним індивідуально, але впливати на чиюсь думку – не впливав і не збираюся. Лізти у загальнопартійні розборки також бажання у нас немає. Коли постає питання ремонту дороги, як може бути, що та партія проти, чи інша? Проти можуть бути лише заангажовані люди. Це стосується перш за все кількох професійних чорних піарщиць, які проживають у нашому селищі і для політичної боротьби використовують бренд руху “Чесно” без погодження з міжнародними донорськими організаціями, які здійснюють фінансування даного руху. KV: Повернімося до питання приєднання Коцюбинського до Києва. Як вважаєте, чи не спробує столиця знову вас приєднати до себе? Сергій Даніш: Сподіваюся, що не буде, а якщо й спробує, то правильними, законними та витриманими шляхами. Ми все життя жили в області. Після завершення децентралізації ми є самостійною громадою і вирішувати свої питання самостійно краще. Питання – у Біличанському лісі. І я сподіваюся, що вже скоро воно будет закрите, а ліс буде у державній власності. Але якщо буде діалог – я готовий піти на діалог. Я вже казав: якби Київ прийшов до нас і сказав, мовляв, якщо ви до нас приєднаєтесь, ми допоможемо добудувати школу, відремонтувати житловий фонд, комунікації – можливо, тоді я би почав переконувати громаду у тому, що це, можливо, кращий варіант. Але без лісу ми Києву не потрібні, і після приєднання за таких обставин Києву було б не до наших проблем. Коли в рішенні Київради написано, що приєднання вартуватиме 0 гривень, і розуміючи, що у столиці є амбітні плани та проєкти, зрозумілим стає, хто чим насправді буде займатися та опікуватися.  KV: До речі, про скандал навколо Біличанського лісу – багато гектарів свого часу було роздано у приватну власність, частину прокуратура повернула у державну власність. Хто там займається рейдерством? Були спроби вирубки лісу, яка ситуація із цим? Чи тривають якісь суди або розслідування прокуратури?  Сергій Даніш: Я у питання судів та прокуратури не втручаюся – це їх компетенція. Утім, від фахових людей я чую, що прокуратура не зовсім повертає ці ділянки лісу: гектари насправді просто змінюють власника, і йдуть під забудову. При цьому це територія селища, тобто ці ділянки сформовані, окреслені. На них не будується нічого, ні, і сподіваюся, що не буде. Але податок також не сплачується. Ми дійшли до того, що згідно кадастру наразі ми з вами сидимо у Києві. Школа №18, яка увесь час була селищною, наразі по кадастру знаходиться у Києві. Весь правий берег столиця піджимає під себе. Я не можу зробити проєктно-кошторисну документацію по спорудженню нових соціальних обєктів, адже комунікації та адреса – у селищі, але кадастр – київський.  KV: А що з Генпланом селища наразі? Сергій Даніш: Працюємо. Питанням довго і давно не займалися. Є проблеми із його затвердженням, але ми зараз над цим працюємо. Моїм завданням наразі є відкрити людям кадастр, адже після виборів навіть приватний сектор наразі заблоковано. Тобто, люди не можуть переоформити свої будинки, школу також через це не можемо добудувати, але найголовніше – ми втрачаємо податки, надходження до бюджету громади. Зараз готуємо звернення до правоохоронних органів, аби хтось поніс за це відповідальність і відшкодував нам недоотримані гроші – мільйони гривень, які бюджет громади не отримав. А для нас 3-5 млн гривень – це відчутні гроші.  KV: Чи можна назвати Коцюбинську громаду спроможною? Які основні джерела надходжень до бюджету? Чи є бюджет розвитку? Він зменшився/збільшився після створення громади? Сергій Даніш: Бюджет збільшився і буде збільшуватися й надалі. Я почав спілкуватися з підприємцями, з людьми, аби реєструвалися у селищі. Люди йдуть на контакт, погоджуються. Думаю, саме у діалозі ми зможемо затягнути гроші у наш бюджет. І сподіваюся, що Верховна Рада підтримає законопроєкт, згідно якого податки людина сплачуватиме за місцем проживання, а не за місцем реєстрації чи роботи. Усі громади чекають такого закону. Багато жителів нашого селища і громади працюють у столиці, але спати люди їдуть сюди, на вихідних гуляють тут, тощо. То й гроші мають бути тут. А як так буде, у нас буде більше можливостей для створення більш комфортних умов проживання. KV: Коцюбинське має дуже вигідне розташування поблизу Києва. Як розвивати інвестиційну привабливість? Що можете запропонувати потенційному інвестору? Сергій Даніш: Зараз із цим складно. Спочатку треба владнати скандальні питання. Люди хотіли зробити ОСББ, покращити собі умови проживання. Все погодили, але оскільки кадастр київський, їм сказали звертатися до Києва. Як людям, які отримали квартири тут і все життя тут прожили, їхати до Києва за землею? Утім, я думаю, ми це владнаємо. Спілкуємося із приватними підприємцями, маємо що запропонувати інвесторам. KV: Цей Ірпінський виправний центр, який знаходиться у Коцюбинському, який виставили на продаж – бажаючих його придбати поки не знайшлось. Як громада налаштована у цьому питанні? Ваше ставлення до продажу? Чи реально це взагалі на вашу думку? Що б хотіли бачити на тому місці?  Сергій Даніш: Це буде вирішувати той, хто купить цю землю, а ми вже будемо далі дивитися. Як це буде житловий масив – тоді він має бути такий, як поряд із селищною радою, 25-поверховий, повинні бути витримані норми стосовно розміщення садочків, паркувальних місць, розважальний сектор. Якщо усе буде забезпечено – ми сприятимемо. У разі, якщо це буде виробництво – однозначно воно має бути нешкідливим. Були розмови про те, що це може стати складськими приміщеннями. У такому разі там повинні бути застосовані новітні технології, аби не виникало навантаження ні на екологію, ні на житлову сферу, ні на транспортну інфраструктуру.  KV: Передмістя Києва активно забудовується ЖК та новобудовами. Таких у вас у Коцюбинському ніби небагато. Чи приходять до вас такі забудовники? Плануєте залучати? Сергій Даніш: Поки не приходять. У нас є забудовник, який зайшов до нас ще 2014 року, чекаємо, коли він закінчить свій проєкт. Він будується, але, на мою думку, не кращим чином запроєктовані у ньому інфраструктурні моменти, наприклад, виїзди з селища. З паркомісцями у нас теж є проблема. Будемо звертатися до поліції, погоджувати, встановлювати відповідні знаки про заборону паркування в окремих місцях. Не може 10 машин заважати усім пересуватися та відпочивати. Це житломасив на 15 будинків, який будує компанія “Атлант”. Лишилося 3 чи 4 будинки їм звести. Є питання до них, зокрема, по сплаті податків: вони не зареєстровані у нас. Всі працівники, що задіяні на цьому будівництві, отримують тут зарплату, а тому податок с зарплати має надходити до бюджету. KV: У 2019 році місцеві жителі скаржились на воду із фекаліями, яка текла у них із кранів. Тоді селище планували підключити до централізованого водопостачання “Водоканалу”. Яка наразі ситуація із якістю води?  Сергій Даніш: Тут є люди, які пишуть неправду на виданні з назвою “Українська правда”. З того часу ми поставили невеликі очисні споруди, і більше нічого не змінилося. Але чомусь вода з фекаліями пропала. Якщо проаналізувати, то завжди в нас щось “трапляється” під вибори. Так само перед цими виборами приїздив губернатор, збиралися люди. Я хотів встигнути з ремонтом скважини ще до виборів, як і обіцяв, але роботи затягнулися, всі бачили, що роботи не зупинялися. Проблема дійсно була, але зачепила лише один жилмасив по вул. Меблевій. Що ж до “Водоканалу”, то ми стикнулися з тим, що депутати Коцюбинської селищної ради від партії “УДАР” не хочуть, аби ми сплатили борги перед підприємством. Нам тоді озвучили цифру у 3 млн за під’єднання до мережі, ми дали 1 млн гривень по співфінансуванню, але коли доходило до під’єднання, громада була проти: наша вода краща за київську, і проєкт подорожчав до 6 мільйонів. Ми повернули свій 1 млн, область – свої 2, і на цьому все закінчилось. Це була піар-акція, і з самого початку робити так було нерозумно й неправильно. У нас на цей рік передбачено 5 млн співфінансування з областю у розмірі 5 млн на заміну водопроводу по вул. Шевченка і проведення каналізації. Думаю, за 5 років ми вирішимо ці питання. KV: Які плани щодо основних напрямів – медицина, освіта, культура? Сергій Даніш: Пріоритети по всіх напрямках. По медицині – зустрічалися з “екстренкою” з приводу закупівлі нової автівки, яка обслуговуватиме наш регіон. Хочу зустрітися з київськими лікарями, заключити з лікарнями договори, щоб сплачувати за тих наших людей, які хочуть обслуговуватися там – знову ж таки, згідно до медреформи.  Освіта – другої зміни у нас досі немає, можливо, буде в наступному році. Я особисто коли вчився у школі, у третьому класі ходив у другу зміну. Завантаженість школи сягала 1200 діток, селище було ще доволі молодим. Школи з того часу залишилося, але селище потроху занепадало, з 4 садочків лишився один, інші розпродали, “розкуркулили”. Зараз ми думаємо над проєктом добудови школи, побудови нового корпусу на території нашого ліцею, добудовуємо та розширяємо існуючий дитсадочок, – приміщення, яке наші активісти намагалися злити, але ми у судах відстояли. Роботи там на більш ніж 70% завершені. Все за наш кошт.  Почали із співфінансуванням, а продовжуємо своїм коштом. В цьому році ще не виділяли – нам потрібно зробити буде благоустрій, купити інвентар (ліжка, тарілки, тощо). Думаю, у цьому році закінчимо. Ще один садочок у нас по вулиці Коцюбинського – виділено землю, проєкт майже готовий. Передбачений він на 70-100 місць. Далі будемо дивитися. Будемо спостерігати: якщо раніше садочок існував окремо, зараз є норма про те, що перший поверх у багатоповерхівках можно застосовувати у тому числі під щось таке.  По спорту в нас на сьогодні все непогано. Зараз плануємо та аналізуємо можливість побудови спорткомплексу на території школи №18, але проблема знову ж таки у кадастрі. Вирішимо цю проблему, і далі частину коштів спробуємо залучити до бюджету – ми з депутатами обговорювали таку можливість, в нас є бачення того, як це зробити. У селищі розвиваються секції з єдиноборств – незважаючи на спроби деяких все "спохабити", багато наших діток їздить на змагання з дзюдо, фріфайту, карате, кікбоксингу, боротьби. Футбол доволі в нас популярний. Раніше була жіноча команда, утім, зараз немає кому цим займатися. Ми створюємо умови для цього, беззаперечно.  Культура – в нас чудова музична школа, у якій займається понад 100 учнів, їздять також на обласні та районні змагання, всеукраїнські навіть, привозять нагороди. Розвиваються танці: у нас є гурток брейк-дансу, класичних танців. Ми розмовляли із директором клубу щодо можливої добудови у вигляді танцювального залу аби збільшити кількості людей. Після цього будемо думати, що ще зробити, аби забрати дітей з вулиці.  KV: За минулого скликання селищної ради Коцюбинське доволі часто потерпало від боротьби за владу. Коли усунули з посади Ольгу Матюшину, вона намагалась повернути посаду, у тому числі через суд. Розкажіть, як ви стали виконуючим обов'язки голови? У мережі писали, ніби-то це було в незаконний спосіб.  Сергій Даніш: Все прокоментував суд. Людей ввели в оману, але зараз вони все зрозуміли. Дивіться: у 2015 році Ольга Матюшина йшла від Блоку Петра Порошенка і тоді всі були в ейфорії, увесь ресурс кинули сюди, мене посунули і я начебто не виграв, хоча за підрахунками мені не вистачило 200 голосів. Вони казали, що я став виконуючим обов'язки, набравши всього 70 голосів, але їх було понад 2 тисяч. Людей, яких я презентував, зайшло 21 із 26. Іншу сторону це не влаштовувало, в них була підтримка центральної влади, і серед народних депутатів, і Генпрокуратури. У 2016 році, коли голосували за Генпрокурора і прем'єр-міністра, селищну раду розпустили і припинили її повноваження. Ми потім виграли справу у Верховному суді, але через тиск влади вибори відбулися.  Мої однодумці – люди, які реально вболівають за селище. Ми неодноразово зустрічалися із Ольгою Володимирівною, у тому числі в цьому кабінеті, я їй казав, мовляв, давайте працювати, створювати умови. Жодна домовленість не була виконана. Підтвердженням тому став випадок, коли я не проголосував за внесення питання про обрання секретаря ради. Всі дивувалися, мовляв, що ти робиш? Але я не підняв руку, тому що за 10 хвилин до початку засідання ми з нею тут домовлялися. За ці всі 3 роки, коли ми домовлялися добудовувати школу, ремонтувати дороги, жодна з цих домовленостей не дійшла до логічного завершення. Тому депутатський корпус прийняв рішення відсторонити Матюшину – згідно закону, якщо керівник робить щось не так, можна припинити його повноваження. Депутати довірили це мені.  Конфлікту не було з мого боку. Я продовжуватиму боротьбу за благоустрій мешканців селища та їх комфорт. Якщо це комусь не подобається – тоді так, маємо конфлікт.  Читайте: В Коцюбинском состоялась первая после очередного “переворота” сессия поссовета (видео)  KV: Чому пішли з “Нових облич” минулого мера Ірпеня Володимира Карплюка? Чому обрали “Слугу народу”?  Сергій Даніш: Я і далі спілкуюся з "Новими обличчями" і співпрацюю з ними. До виборів все, що тут було зроблено, стало можливим завдяки команді "Нові обличчя". У нас була підтримка Ірпінської влади, нас завжди чули. Замінили 21 ліфтову кабіну, зробили зупинки громадського транспорту, парк, дороги – все, що робилося у Коцюбинському.  Чому "Слуга народу"? Я вірив, що якщо громада довірить мені керувати селищем, то я, як головна особа тут, маю підтримувати зв'язок із головною особою держави. Так має бути. Термін 5 років для того й дається, щоб людина на своїй посаді встигла зробити заплановане і обіцяне, щоб не було такого, як це стається: 2 місяці людина лише обіймає посаду, а їй уже кажуть, що вона нічого не зробила. Чи можна за 2 місяці збудувати школу? Можливо, й можна, але є певні пріоритети.  Я вирішив співпрацювати з центральною владою та президентом. Я завжди казав: який би не був президент, він має відпрацювати, а тоді люди мають його переобрати. Держава тільки страждає, коли трапляються перевороти та революції – це одразу відкат на 5 років назад. Ці вибори відбулися чесно, толерантно. Людині треба можливість оговтатися та зрозуміти, що до чого, бо це все їй нове. Але у пана президента є стержень і є совість. Місцева влада, зі свого боку, підтримає державну, бо коли держава підтримує людей, то і ми маємо дбати про громаду – нас для цього і обрали. Сергій Даніш (зліва) та голова партії “Слуга народу” Олександр Корнієнко (справа) – за 11 з’їзді партії. Фото: фейсбук-сторінка Сергія Даніша KV: Яких повноважень не вистачає громадам? У чому недосконалість децентралізації?  Сергій Даніш: Поки не можу сказати, назвати мінусів. Наразі у нас створена громада, ми встигли у часові рамки, які нам ставили: сформували адміністративно-територіальну одиницю, набрали співробітників, створили керуючі органи, заключаємо договори з тими, з ким співпрацюємо: соціальний напрямок, молодь та сім'ї. Коли ми відкривалися, наш ЦНАП надавав 90 послуг; сьогодні їх близько 200. Ми запланували розширювати список послуг ЦНАПУ й далі – будемо у тому числі видавати паспорти, літом, сподіваюся, буде в нас поліцейський офіцер громади – ми на це передбачили понад мільйон гривень, на ці кошти знайдемо та обладнаємо приміщення, придбаємо автівку, тобто літом, коли він у нас з'явиться, все вже буде готове, розмістимо МРЕО, аби жителі нашої громади могли реєструватися тут і не їздити нікуди.  Читайте: Громади Київщини пікетують Кабмін з вимогою визнати Ірпінь адмінцентром  KV: У вас з'явилося багато нових управлінь, працівників – чи були проблеми з їх розміщенням? Сергій Даніш: Є проблеми, але "в тісноті, та не в образі". Управління освіти у нас частково в приміщенні школи, частково тут, у раді. Ми зараз робимо ремонт у приміщенні старої аптеки, запущений процес. Коли зробимо ремонт, там розмістимо також управління освіти, молоді, туризму, спорту, сім'ї та соціальну сферу. Людей у раді збільшилося – було у кабінеті 2 людини, зараз – 4. Я працівників запрошую проводити наради у моєму кабінеті за потреби, сам на цей час можу походити селищем, перевірити щось. Знаходимо поки спільну мову. KV: Які амбіції маєте щодо кар'єрного зростання? Сергій Даніш: Не маю таких амбіцій. Моя єдина амбіція – працювати тут 5 років так, щоб люди сказали "Дякую". Не розглядаю на сьогодні посади у державній владі. Якщо запропонують – будемо спілкуватися. Але я думаю, що не маю права за ці 5 років кудись іти, якщо люди мені довірили головування тут. Я постійно з мешканцями на контакті, ми знаходимо спільну мову. Наші опоненти мій телефон пишуть, мовляв, дзвоніть Данішу – але не розуміють, що люди і так мені телефонують, і в мене це не викликає негативу. Дзвоніть мені, я всіх радий чути. Тільки не вночі – хіба якщо щось термінове.  Попереду 5 років, і я думаю, що за цей час ми приведемо селище до належного стану. Сподіваюся, через чотири роки ми вам саме про це і прозвітуємо.  Читайте: Олексій Момот: “Головою громади бути складніше, ніж мером міста” Наталія Баласинович: “Поділ Васильківського району був абсолютно аматорським” Фото: KVКиевVласть

У рамках програми “Велике будівництво” у Білій Церкві цьогоріч стартують роботи зі створення нового ЦНАПу. Для цього в місті готуються до реконструкції однієї з нежитлових будівель. Про це KV стало відомо з повідомлення пресслужби Київської облдержадміністрації (КОДА).Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “Активно працюємо над розвитком соціальної інфраструктури на Київщині. Роботи проводимо в рамках президентської програми “Велике будівництво”. Один із її напрямів стосується покращення сфери надання адміністративних послуг. Тож уже цьогоріч ми розпочнемо реалізацію проєкту з реконструкції нежитлової будівлі в Білій Церкві під сучасний ЦНАП”, – зазначив заступник голови Київської облдержадміністрації Андрій Лісовик сьогодні, 31 березня, під час онлайн-брифінгу. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Він уточнив, що всі роботи будуть виконуватись за принципом формату “Прозорий офіс”. Реконструкція проходитиме в кілька етапів і запланована до 2023 року. Загальна кошторисна вартість проєкту складає 76 млн гривень. Читайте: На Київщині добудовують п’ять приймальних відділень, три з них – на фініші Фото: пресслужба КОДА КиевVласть

У Київській ОДА відзвітували про реалізацію програми президента "Велике будівництво” у 2020 році та розповіли про найближчі плани щодо розвитку соціальної інфраструктури в регіоні. У 2021 році у рамках держпрограми планують реалізувати ще 18 об'єктів за 318 мільйонів гривень. Сума перевищує минулорічні витрати на понад 100 млн гривень. Проєкти стосуються розвитку медичної, спортивної та освітньої сфер життя Київщини. Про це KV стало відомо за результатами онлайн-брифінгу заступника голови Київської облдержадміністрації Андрія Лісовика. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Андрій Лісовик, зокрема, розповів, що проєкт "Велике будівництво" на території України стартував у 2020 році, коли у всіх регіонах розпочалося масштабне будівництво та модернізація соціальної інфраструктури. На Київщині за рік вдалося завершити 18 об'єктів. Це – сім шкіл, шість садочків і п’ять стадіонів. Загальна вартість робіт склала 188 мільйонів гривень. "У цьому році продовжуємо "Велике будівництво" і плануємо реалізувати ще 18 пріоритетних об'єктів соціальної інфраструктури на загальну суму 318 мільйон гривень. З них – п’ять шкіл, шість садочків, шість спортивних об’єктів та один центр надання соціальних та адміністративних послуг. Кошти державного фонду регіонального розвитку складуть 80 мільйонів гривень і будуть залучені на будівництво частини об'єктів, співфінансування з місцевих бюджетів – 238 мільйонів гривень", – розповів Лісовик. Він також зауважив, що реалізація проєкту у 2021 році дозволить покращити умови навчання для 2 тисяч учнів Київщини, перебування у дитсадках 800 дітей і створить 105 нових місць для дошкільнят. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться  Спортивна інфраструктура Значну увагу влада приділяє і розвитку спортивної інфраструктури. І за словами заступника голови КОДА, будівництво спортивних об'єктів створить повноцінні умови для занять спорту, а також забезпечить мешканців регіону якісним дозвіллям. Так, станом на кінець березня ступінь будівельних об'єктів становить 14%. Щодо шести об'єктів укладені договори з підрядними організаціями, з них – три садочки, одна школа, два об'єкти спорту. Ще у дев’яти оголошені та тривають тендерні процедури і по трьом об’єктам тендерні процедури мають оголосити вже найближчим часом. Енергоефективні проєкти В області також продовжується реалізація заходів спрямованих на підвищення енергоефективності будівель шкіл та дитячих садочків. Це, зокрема, йде мова про Яготинську спеціалізовану загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів № 2. Вартість проєкту складає 16,4 млн гривень. Наступний об'єкт – Яготинський навчально-виховний комплекс. "Це одна будівля, яка складається з двох корпусів 1961-1979 років будівництва. Впровадження заходів з термомодернізації дасть економію споживання енергетичних ресурсів в розмірі 56%. Впровадження заходів з енергозбереження у Студениківському  садочку "Малятко" також дасть економію споживання енергоресурсів у розмірі 59%. Ще один садочок – "Веселка" у місті Обухів. Варто зазначити, що в минулому році, в рамках обласної програми енергоефективності, ми встановили там два модульних теплових пункти з погодним регулюванням теплоносія. Уже в цьому опалювальному сезоні економія енергоресурсів склала 22% і це враховуючи достатньо холодну зиму. Після впровадження реалізації проєкту теплової санації будівлі, економія споживання зросте до 45%", – додав Лісовик.  Соціальна сфера Також у рамках реалізації проєкту "Велике Будівництво-2021" запланована реконструкція нежитлової будівлі під функціонування сучасного центру надання адміністративних послуг в Білій Церкві. Повідомляється, що ЦНАП працюватиме у форматі прозорий офіс по вулиці Театральна, 5. Загальна кошторисна вартість такого проєкту сягає 76 мільйонів гривень і має бути реалізований в період з 2021 по 2023 роки.  Медична сфера Ще один важливий напрям "Великого будівництва" стосується модернізації приймальних відділень опорних лікарень Київщини. "Цьому питанню тривалий час не приділяли належної уваги. Проте, завдяки ініціативі президента, минулого року в Україні розпочалися активні роботи з розвитку медичної інфраструктури. Наша область не стала виключенням. У 2020 році ми розпочали реалізацію одночасно 12 проєктів. Роботи з оновлення приймальних відділень в опорних медзакладах тривали паралельно. Їх загальна вартість склала понад 173 мільйона гривень", – говорить заступник голови. Він додав, що сім об'єктів в області вже успішно завершили. Модернізовані приймальні відділення мають Білоцерківська лікарня № 2, Бориспільська багатопрофільна клінічна лікарня, а також Броварська, Вишгородська, Іванківська, Макарівська та Миронівська центральні районні лікарні. Ще на декількох об'єктах роботи продовжуються.  "Введення їх в експлуатацію є для нас пріоритетним, тож ми посилено працюємо над тим, щоб завершити їх якнайшвидше. При цьому в Ірпінській центральній міській лікарні, а також Обухівській і Тетіївській центральних районних лікарнях роботи знаходяться вже на фінальній стадії. Ступінь будівельної готовності варіюється від 94 до 99 відсотків. Отже, цього року продовжимо вдосконалювати медичні заклади нашої області, адже від цього залежить здоров'я і життя мешканців Київщини", – резював він. Нагадаємо, що у селі Мироцьке Бучанського району 30 березня відбулося відкриття нової амбулаторії загальної практики. В урочистому заході взяв участь голова КОДА Василь Володін разом із нещодавно представленим головою Бучанської РДА Миколою Ляшенком та головою Бучанської громади Анатолієм Федоруком. Ця медична установа була збудована на замовлення Департаменту регіонального розвитку Київської ОДА протягом 2020 року за кошти державного та місцевих бюджетів. Читайте: Губернатор Володін представив нового голову Бучанської РДА та відкрив амбулаторію Фото: коллаж KVКиевVласть