В ніч з 3 на 4 травня голова Дарницького територіального центра комплектування (ТЦК) Києва полковник Руслан Тригуб був помічений напідпитку під час комендантської години в Золочівській громаді (Бориспільський район Київщини). Полковник прибув на чужу територію задля проведення дозвілля. Про це, як передає KВ, повідомило видання Delo.ua. Підписуйтесь на “КиївВладу”  "На зауваження охорони, про те, що ділянка знаходиться в оренді і розпиття спиртних напоїв є порушенням закону, пан Тригуб відреагував агресивно, почавши нівечити паркан ділянки та погрожувати своїми родинними зв’язками з Начальником Бориспільского РТЦК, після чого всеприлюдно пообіцяв створити проблеми", – повідомили у виданні. Як пише ЗМІ, вранці 4 травня, на територію ділянки прибули співробітники Бориспільського РТЦК під головуванням старшого лейтенанта Міхеєва. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться "Вони почали вручати повістки охороні та робітникам, що здійснювали прибирання сміття, залишеного вночі Тригубом. Далі, на ділянку прибув і сам Руслан Тригуб", – додали у виданні. Також розповіли, що на місце події було викликано Військову службу правопорядку України (ВСП).  "На їх запит Руслан Тригуб відповів, що він не є військовослужбовцем. Інші дві особи у формі з компанії Тригуба були встановлені та перевірені на вміст алкогольного сп’яніння, факт алкогольного сп’яніння був підтверджений на місті", – зауважили у виданні. Читайте: У Києві відомий актор Остап Ступка напідпитку влаштував ДТП – ЗМІ Фото: Delo.ua КиївВлада

Аудитори Київської міськдержадміністрації (КМДА) нещодавно завершили перевірку фінансово-господарської діяльності КП "Спецжитлофонд”. Під час цієї ревізії було встановлено, що протягом 2020-2021 років керівництво вказаного підприємства допустило порушень та недоліків у своїй роботі на загальну суму 70,4 млн гривень, з яких 6,8 млн гривень було втрачено. Зокрема, за інформацією аудиторів, “Спецжитлофонд” недоотримав кошти за продаж квартир в клубному будинку на вул. Дмитрівській, 60/19, переплатив за прокладання інженерних мереж до ЖК “Форест”, здавав свої приміщення в оренду за розцінками 2004 року, обирав собі підрядників за “незрозумілими схемами” тощо. “Ревізори” столичної мерії надали посадовцям цього КП 35 рекомендацій щодо усунення виявлених “гріхів”, проте станом на сьогодні лише 13 із них були враховані повністю. Зазначимо, один із минулих аудитів на “Спецжитлофонді” свого часу зацікавив правоохоронців, чи буде так і в цьому випадку, покаже час. Як стало відомо KВ, нещодавно Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА оприлюднив результати позапланового аудиту результативності та ефективності фінансово-господарської діяльності КП "Спецжитлофонд”. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Наприкінці травня поточного року на сайті вищезгаданого департаменту були розміщені відповідні висновки щодо цієї перевірки, а також інформація про те, які рекомендації, надані “ревізорами” столичної мерії, були враховані "комунальниками”. При цьому, Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА наразі ще не опублікував повну версію аудиторського звіту №070-2-1-04/20, який стосується даної перевірки і який датований ще 21 грудня 2022 року.  Зазначимо, КВ вже направила до КМДА запит щодо надання цього документу. Втім, знаючи “специфіку” діяльності столичної мерії, можна припустити, що, відразу ж після отримання цього запиту, вказаний звіт буде оприлюднений на сайті аудиторів, а редакції повідомлять про те, що, мовляв, “журналісти погано дивляться”. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Що знайшли аудитори Як зазначено у висновках, в рамках цього аудиту “ревізори” охопили діяльність КП “Спецжитлофонд” у період 2020-2021 років, а тривала ця перевірка трохи більше року – з 17 січня 2021 року по 25 лютого 2022 року. У ході аудиту були встановлені факти фінансових порушень на загальну суму 70,4 млн гривень, з яких 6,8 млн гривень – втрати підприємства, 59,6 млн гривень – порушення з  ризиком втрат і 4 млн гривень – порушення без ризику втрат. Також аудитори КМДА встановили на КП “Спецжитлофонд” факти неефективного використання майна та коштів на суму 19,4 млн гривень. Так, за інформацією аудиторів, на підприємстві існує ризик втрати 58,4 млн гривень через дебіторську заборгованість на вказану суму. Вона утворилася внаслідок того, що “Спецжитлофонд” не забезпечив “належний контроль за дотриманням підрядними організаціями граничних термінів використання авансів, отриманих на виконання будівельних робіт, та своєчасного повернення невикористаних сум авансу”. Тобто, підрядники брали у цього КП кошти, але не використовували їх так, як це було передбачено відповідними договорами. Крім того, на думку “ревізорів”, підприємством недостатньо застосовувались заходи впливу на таких “боржників-підрядників” у вигляді претензійно-позовної роботи – ймовірно, мова йде про те, що керівництво “Спецжитлофонду” не надто охоче судилося з такими порушниками. Також аудитори мають питання до того, яким чином вказане КП проводило в системі Prozorro тендери із залучення підрядників будівельних робіт.  Зокрема, на переконання “ревізорів”, у двох випадках “Спецжитлофонд” на незрозумілих підставах обирало в якості підрядника ТОВ “Скайбуд Груп”, адже умови таких тендерів не були обґрунтовано прописані цим КП. Ще в одному випадку вищезгадане ТОВ “Скайбуд Груп” після проведення торгів залучило в якості субпідрядника ТОВ “БК “Інжбудмонтаж” – компанію, яка була його конкурентом у відповідному тендері та програла в результаті торгів. При цьому, аудитори встановили, що переможець тендеру, всупереч вимогам законодавства України, під час торгів не заявив, що буде залучати субпідрядника. На думку “ревізорів”, в даному випадку мало місце “нівелювання принципів конкурентної боротьби”. Також аудитори встановили один випадок затягування “Спецжитлофондом” проведення торгів майже на 5 місяців, що у подальшому призвело до збільшення вартості закупівлі на суму близько 6,4 млн гривень. Крім того, за даними аудиторського висновку, в 2020-2021 роках КП “Спецжитлофонд” не виконало в повному обсязі усі заплановані роботи та, відповідно, не освоїло передбачені на них фінансові ресурси, що призвело до т.зв. “відволікання бюджетних коштів” на загальну суму 217,5 млн гривень. На думку “ревізорів”, через це не була досягнута головна мета таких робіт – розвиток столиці. Фактично мова йде про те, що підприємству в міській скарбниці "даремно було зарезервовано кошти”, адже вони могли бути витрачені іншими комунальними підприємствами на реалізацію інших інфраструктурних проєктів.  Серед головних причин цієї проблеми аудитори називають несвоєчасне виконання будівельних робіт (у тому числі – через занадто довгий процес оформлення проєктно-кошторисної документації), брак часу для проведення робіт (коли фінансування таких робіт передбачалося на кінець року) тощо. Також в аудиторському висновку зазначено, що КП “Спецжитлофонд” неправильно сформувало цінову політику на квартири в клубному будинку (КБ) на вул. Дмитрівській, 60/19 (Шевченківський район). Ревізори з'ясували, що підприємство практично не встановило взаємозалежність між витратами на це будівництво та кінцевим фінансовим  результатом, наслідком чого стало недофінансування цих робіт на суму 4,73 млн гривень (тут і далі по цьому об'єкту – без ПДВ). Справа в тому, що грошові надходження від реалізації майнових прав на приміщення в цьому будинку склали 64,7 млн грн, а витрати на його зведення – 69,43 млн гривень. При цьому, як з'ясували “ревізори”, “Спецжитлофондом” була упущена вигода на суму 90,7 тис. гривень через те, що підприємство не застосувало штрафні санкції за недотримання термінів оплати за дві квартири в КБ на вул. Дмитрівській, 60/19, як це було передбачено договорами купівлі-продажу. Тобто, покупці невчасно перерахували “Спецжитлофонду” кошти за житло, а вказане КП не стало їх за це “штрафувати”. Вистачало проблем і з реалізацією інших проєктів щодо будівництва житлової нерухомості. Зокрема, аудитори встановили факти “недосконалої системи управління використанням коштів інвесторів” при будівництві житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями на перетині вул. Мілютенка та вул. Шолом-Алейхема в Деснянському районі, більше відомого як житловий комплекс (ЖК) “Форест”.  Так, “ревізорам” стало відомо, що станом на 11 серпня 2022 року покупці квартир у цьому ЖК перерахували “Спецжитлофонду” 271,3 млн гривень. Але при цьому підприємство направило на будівництво лише 231,1 млн гривень (85% від загальної суми), з яких фактично було використано лише 183,3 млн гривень (68%). Разом з тим, усі інші кошти інвесторів – близько 40,2 млн гривень – КП “Спецжитлофонд” спрямовувало на власні потреби.  Таким чином, за інформацією аудиторів, КП “Спецжитлофонд” не забезпечило виконання затверджених строків будівництва вказаного об'єкта. Так, відповідно до планів КМДА, ЖК “Форест” повинен був бути збудований ще в 2021 році, однак станом на кінець того року жоден з його трьох пускових комплексів (черг) не був завершений – їхня ступінь готовності складала від 14% до 56%. Обґрунтованих причин таких затримок підприємство “ревізорам” не назвало. На думку аудиторів, причиною цього стало неефективне управління та недостатній контроль за роботою підрядників з боку “Спецжитлофонду”. Читайте: КП “Спецжилфонд” потратит еще 150 млн гривен на строительство ЖК на Лесном массиве Також у Департаменті внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА з'ясували, що вартість робіт з прокладання зовнішніх інженерних мереж до ЖК “Форест” могла бути завищена на 1,3 млн гривень (за рахунок завищення обсягів робіт, вартості матеріалів тощо). Генеральним підрядником цих робіт було вищезгадане ТОВ “Скайбуд Груп”. Серед іншого, аудитори столичної мерії встановили, що КП “Спецжитлофонд”, будучи замовником робіт по завершенню будівництва гуртожитку на вул.Лісній, 66-г, фактично не здійснювало функцію замовника. При цьому, хоч ділянка під цим об'єктом не використовувалася, і підприємство нічого не робило для добудови вищезгаданої споруди, “Спецжитлофонд” були понесені витрати у вигляді земельного податку на суму 889,6 тис. гривень.  Також аудиторами було встановлено, що у 2020-2021 роках КП “Спецжитлофонд” недоотримав доходів від орендної плати на загальну суму 17,6 млн гривень або в середньому 8,8 млн гривень щорічно. Мова йде про оренду житлових і нежитлових приміщень, які знаходяться на балансі цього підприємства. За інформацією Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА, цей “фінансовий дефіцит” пов'язаний з тим, що “Спецжитлофонд” з 2006 року здавав такі приміщення в оренду відповідно до тарифів, які були встановлені Київрадою ще в 2004 році.  Як вважають аудитори, дане підприємство спільно зі своїм “начальством” в особі Департаменту будівництва та житлового забезпечення КМДА та спільно з комісією Київради з питань житлово-комунального господарства і паливно-енергетичного комплексу (ЖКГ і ПЕК) могли би узгодити свої дії та ініціювати прийняття міськрадою відповідного рішення, яке б “актуалізувало” вказані тарифи. За прогнозом “ревізорів”, який базується на оцінці незалежних оцінювачів, в результаті перегляду даних “розцінок” вони могли би зрости у 3-5 разів.  Крім того, аудитори “знайшли” окремі недоліки в обліку та використанні житлового фонду, який знаходиться на балансі КП “Спецжитлофонд”. Серед іншого, всупереч вимогам статуту цього підприємства, його керівництво так і не створило прозору автоматизовану систему обліку, яка в оперативному режимі надавала б інформацію щодо наявних житлових та нежитлових площ. Тобто, мова йде про дані стосовно вільних приміщень, зайнятих орендарями приміщень тощо.  Також, за інформацією “ревізорів”, ще в листопаді-грудні 2021 року Департамент будівництва та житлового забезпечення КМДА під час вибіркової перевірки встановив низку недоліків у використанні приміщень у 17 житлових будинках “Спецжитлофонду”. Зокрема, мова йде про 2 випадки перепланувань приміщень, які суперечать технічній документації (створення мешканцями будинків перегородок у коридорах на поверхах), 2 випадки проживання сторонніх осіб, які не зазначені в договорах оренди (суборенда цих квартир не була передбачена відповідними угодами), тощо. На думку аудиторів, ці та інші встановлені в ході перевірки проблеми, порушення та недоліки є основними причинами невиконання “Спецжитлофондом” своїх ключових планових фінансово-економічних показників, у тому числі – планового чистого прибутку. Наприклад, у 2020 році він склав 2,6 млн гривень при плані 6 млн гривень (виконання 43%), а у 2021 році – 0,4 млн гривень при плані 5,5 млн гривень (виконання 7%). З огляду на це, як вважають “ревізори” столичної мерії, “наявні на підприємстві управлінські механізми потребують істотних змін, насамперед пов’язаних із ґрунтовним вдосконаленням системи внутрішнього контролю і запровадженням ефективних моделей управління проєктами та активами”.  За результатами перевірки Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА надав КП “Спецжитлофонд” 35 рекомендацій щодо усунення виявлених порушень та їхнього недопущення в майбутньому. Наразі 13 із цих зауважень були враховані керівництвом підприємства повністю, 7 – враховано частково, а решта – 15 рекомендацій – станом на сьогодні не враховані. При цьому, на виконання деяких рекомендацій у “Спецжитлофонду” ще є час, адже аудитори встановили для них “дедлайн” на 13 червня 2023 року. Зокрема, керівництво КП "Спецжитлофонд" виконало рекомендацію щодо розробки Порядку оперативного контролю над виконанням підрядниками затверджених графіків будівельних робіт. Також підприємство частково врахувало зауваження щодо необхідності усунення вищезгаданих втрат фінансових ресурсів при прокладанні інженерних мереж до "ЖК "Форест" – мова йде про "повернення" до бюджету 208,3 тис. гривень.  Разом з тим, керівництво цього КП не врахувало рекомендацію щодо притягнення до відповідальності тих посадовців, які не проаналізували поточні ціни на ринку будівельних матеріалів, виробів та конструкцій при складанні кошторисної документації по вищезазначеним роботам в тому ж ЖК "Форест". Крім того, КП "Спецжитлофонд" не розробило і не затвердило Порядок залучення субпідрядників по своїм проєктам, яким би був передбачений документальний контроль і перевірка всіх субпідрядників на їх відповідність вимогам законодавства. Як працює “Спецжитлофонд” Як повідомляла KВ, аудитори КМДА і раніше знаходили масові “гріхи” в діяльності КП “Спецжитлофонд”. Зокрема, у 2019 році “ревізори” з'ясували, що це підприємство протягом 2017-2018 років допустило фінансових порушень на загальну суму 240,47 млн гривень, з яких 3,06 млн грн було остаточно втрачено. Також у цю суму увійшла втрачена вигода на суму 72,87 млн гривень, яка стала результатом непродуктивних витрат. Серед іншого, тоді Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА встановив, що “Спецжитлофонд” переплатив своїм підрядникам близько 2,72 млн гривень за реконструкцію будівлі Києво-Печерського ліцею №171 “Лідер”. Крім того, за інформацією аудиторів, підприємство втратило близько 13,24 млн гривень при реалізації майнових прав на житлові приміщення в будинку на вул. Теремківській, 3 – це сталося через те, що "Спецжитлофонд" продав близько 40% майнових прав на квартири через різні суб'єкти господарювання, надавши їм безпідставні знижки (від 3,8% до 25%) та розстрочки. На підставі відповідного аудиторського звіту Деснянське управління Нацполіції Києва 10 березня 2020 року відкрило кримінальне провадження за фактами службової недбалості з боку посадовців КП “Спецжитлофонд” (ч.2 ст. 367 КК України). Втім, судячи з усього, наразі це слідство “заглохло” – остання судова ухвала по даному провадженню датована 21 грудня 2021 року. Читайте: Нацполиция расследует служебную халатность в КП “Спецжилфонд” ценой в 240 млн гривен Крім того, наразі Нацполіція підозрює першого заступника директора КП “Спецжитлофонд” Анатолія Волківського (у відкритих джерелах немає точної інформації, чи працює він на цій посаді станом на сьогодні. – KВ) у розтраті 761, 5 тис. гривень. За попередньою інформацією, таких збитків міський бюджет Києва міг зазнати через низку порушень при будівництві дитячого садка №536 на вул. Бахмацькій у Новобіличах (Святошинський район). Що цікаво, під час обшуків на КП “Спецжитлофонд”, проведених в рамках цього слідства, правоохоронці не знайшли деякі важливі для справи документи, у зв'язку з чим слідчі припускали, що підозрюваний може спробувати їх підробити. Крім того, у ході розслідування поліцейським стало відомо, що Волківський є громадянином російської федерації.  Читайте: Исчезновение документов, российское гражданство и следы “смотрящего” – подробности дела о “распилах” в КП “Спецжитлофонд” Нагадаємо, КП “Спецжитлофонд” з березня 2016 року очолює Володимир Шарій (з лютого 2015 року працював на посаді заступника директора цього підприємства, на колажі праворуч). У минулому VIII скликання Київради Шарій був депутатом від “Солідарності” і входив у постійну комісію з питань містобудування, архітектури та землекористування.  Вказане КП підпорядковане Департаменту будівництва та житлового забезпечення КМДА, яким із 2 липня 2021 року керує Борис Работнік. Його попередниками на цій посаді були Володимир Денисенко (з 25 жовтня 2019 року по 1 липня 2020 року, а також з 14 грудня 2020 року по 5 квітня 2021 року), Сергій Мартинчук (з 1 липня 2020 року по 14 грудня 2020 року) та Іван Федорчук (з 5 квітня 2021 року і до призначення Работніка). Останні троє очолювали цей департамент на правах “в.о. директора”. Діяльність Департаменту будівництва та житлового забезпечення КМДА з 2018 року контролює заступник голови столичної міськдержадміністрації Вячеслав Непоп (на колажі ліворуч). Останній відомий як екс-директор КП “Житлоінвестбуд-УКБ” (з 2002 по 2018 рік) і депутат IV, V, VII, VIII скликань та чинного IX скликання Київради (на останніх виборах пройшов від партії мера Києва Віталія Кличка “УДАР”). Читайте: Правоохоронці готують “судний день” для підлеглих Вячеслава Непопа Фото: колаж КВКиївВлада

ТОВ “ПБФ “Будівельні інвестиції”, власником якого є бізнесмен Офер Керцнер (на колажі в центрі), остаточно виграло свій півторарічний судовий спір проти Департаменту містобудування та архітектури КМДА. Суд зобов'язав чиновників мерії видати вказаному ТОВ містобудівні умови та обмеження (МУО) для проєктування будівництва висотного торговельно-побутового комплексу на просп. Броварському біля станції метро “Чернігівська”. Таким чином, реалізація цього проєкту тепер фактично залежить лише від результатів іншого судового спору, в рамках якого прокуратура (вже програла дві судові інстанції) намагається “відібрати” у цієї компанії дві з трьох орендованих нею земельних ділянок, на яких вона збирається зводити цей комерційний об'єкт. Що цікаво, ще в 2015-2016 роках питання щодо “вигнання” “ПБФ “Будівельні інвестиції” з цієї землі попередньо розглядалося у Київраді. Тоді низка депутатів пропонували створити на даній території парк або сквер, як того вимагала громада Деснянського району, але ніякого практичного втілення такі ідеї не мали. Як стало відомо KВ, найближчим часом ТОВ “Проектно-будівельна фірма (ПБФ) “Будівельні інвестиції” може розпочати проєктування будівництва торговельно-побутового комплексу на проспекті Броварському біля станції метро “Чернігівська” в Деснянському районі Києва. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Справа в тому, що 16 травня 2023 року вказана компанія остаточно виграла судовий спір проти Департаменту містобудування та архітектури Київської міськдержадміністрації (КМДА), зобов'язавши чиновників видати їй відповідні МУО.  При цьому, реалізація цього проєкту напряму залежить від результатів іншої судової справи, в рамках якої Деснянська окружна прокуратура Києва намагається “відібрати” у ТОВ “ПБФ “Будівельні інвестиції” дві з трьох орендованих ним ділянок площею 0,22 га (загальна площа землі – 2,09 га) та повернути їх до комунальної власності. На даний момент це провадження знаходиться на розгляді Касаційного господарського суду, який може винести остаточне рішення вже 16 червня 2023 року. Читайте: Строительство скандального ТРЦ на “Лесной”: ГАСИ благословила, Киевсовет подсобил KВ вирішила проаналізувати цю історію та встановити, чому ТОВ “ПБФ “Будівельні інвестиції” довелося судитися зі столичною мерією та з яких причин було ініційовано судовий спір за позовом прокуратури. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Протистояння  10 липня 2003 року Київрада рішенням №638/798 погодила передачу трьох земельних ділянок на Броварському проспекті біля станції метро “Чернігівська” загальною площею 2,09 га в оренду ТОВ “ПБФ “Будівельні інвестиції” для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-побутового комплексу. Так, ділянку площею 1,87 га було передано в оренду на 25 років (кадастровий номер – 8000000000:62:160:0005), а дві ділянки по 0,11 га кожна, що розташовані в межах червоних ліній – на 5 років (кадастрові номери – 8000000000:62:160:0006, 8000000000:62:160:0007). Зазначимо, на той час частина найбільшої з трьох ділянок (площа цієї частини – 1,14 га), знаходилася в постійному користуванні КО “Київзеленбуд”. Причина – ще в 60-х роках минулого століття міська влада вирішила створити на ній парк-сквер. Відповідно до рішення про передачу цієї землі ТОВ “ПБФ “Будівельні інвестиції”, Київрада припинила “Київзеленбуду” право користування даною землею та зарахувала її до земель запасу житлової та громадської забудови. Земля під потенційною забудовою на карті (дві “менші” ділянки “опоясують” ділянку площею 1,87 га на півночі) 19 грудня 2003 року між Київрадою і вказаною компанією було укладено договір оренди вказаних ділянок. Надалі, протягом 2006-2014 років, ТОВ "ПБФ "Будівельні інвестиції" отримало від профільних держорганів технічні умови на проєктування різних об'єктів на цій території – на проєктування каналізування (від ПАТ "АК "Київводоканал"), на проєктування електромереж (від КП "Київміськсвітло"), на проєктування підключення до мережі дощової каналізації (від КК "Київавтодор") тощо. Серед іншого, у цей же період компанія отримала погодження розташування торговельно-побутового комплексу від КП "Київський метрополітен". Втім, до безпосереднього здійснення будівельних робіт орендар землі на Броварському проспекті так і не дійшов. Протягом 2015-2016 років у Київраді неодноразово піднімалося питання щодо “вигнання” ТОВ “ПБФ “Будівельні інвестиції” з орендованих ділянок на Броварському проспекті. Так, 20 липня 2015 року депутат міськради VII скликання Руслан Андрійко (“ВО “Свобода”) зареєстрував проєкт рішення щодо відмови цій компанії у поновленні договору оренди в частині оренди двох ділянок площею по 0,11 га. А надалі, 3 листопада 2016 року, депутат Київради Іван Картавий (також із фракції “ВО “Свобода”) подав проєкт рішення щодо розірвання договору в частині оренди вищезгаданої ділянки площею 1,87 га.  Свої ініціативи народні обранці пояснювали практично ідентично. Зокрема, депутати вказували на необхідність "зменшити соціальну напругу" – мовляв, компанія планує забудувати цю землю, з чим не погоджується місцева громада, яка виступає за збереження зеленої та рекреаційної зони. Цими ж проєктами Андрійко і Картавий запропонували доручити КП по утриманню зелених насаджень Деснянського району вжити заходів до оформлення права постійного користування на цій землі, а КО "Київзеленбуд" – зайнятися її благоустроєм. Тобто, мова йшла про створення “офіційного” парку або скверу на цій території. Втім, відповідні рішення так і не були прийняті міськрадою.  Натомість, 26 грудня 2017 року тодішній заступник голови КМДА Олександр Спасибко та Департамент земельних ресурсів КМДА зареєстрували в міськраді проєкт рішення щодо поновлення договорів оренди всіх вищезгаданих трьох зазначених ділянок на термін – 5 років.  Цей документ було затверджено лише через три з половиною роки – 11 березня 2021 року Київрада прийняла відповідне рішення №557/598. Надалі, 13 січня 2022 року, Департамент містобудування та архітектури КМДА відмовив ТОВ “ПБФ “Будівельні інвестиції” в наданні МУО на проєктування будівництва торговельно-побутового комплексу на просп. Броварському. Причиною цього стала “невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації”. При цьому, про яку саме невідповідність та яку саме містобудівну документацію (Генплан Києва, детальний план території тощо. – KВ) йшла мова, у відмові не уточнювалося. У лютому того ж року компанія звернулася до Окружного адмінсуду Києва (ОАСК нині ліквідований) із позовом до Департаменту містобудування та архітектури КМДА щодо визнання незаконною вказаної відмови та зобов'язання чиновників надати МУО.  Свою позицію в ТОВ “ПБФ “Будівельні інвестиції” пояснювали, зокрема, тим, що чиновники не аргументували відмову, про що зазначалося вище. Також компанія-позивач вказувала на те, що насправді ніякої “невідповідності” в даному випадку немає – мовляв, ці ділянки, згідно з Генпланом Києва, мають функціональне призначення “для будівництва та обслуговування будівель торгівлі”.  Врешті-решт 31 травня 2022 року ОАСК частково задовольнив вимоги ТОВ “ПБФ “Будівельні інвестиції”. При цьому, компанії було відмовлено в тому, щоб в МУО були зазначені вихідні дані стосовно того, що “абсолютна відмітка поверхні землі на ділянці будівництва в балтійській системі висот” має складати 103,5 метрів, а “абсолютна відмітка найвищої точки запланованого об'єкта будівництва в балтійській системі висот” – 173,55 метрів. Втім, у Департаменті містобудування та архітектури КМДА не поспішали виконувати таке рішення суду. Як наслідок – 29 вересня 2022 року чиновники вдруге відмовили ТОВ “ПБФ “Будівельні інвестиції” в наданні МУО на проєктування забудови на Броварському проспекті.  Таке рішення в профільному департаменті знову пояснювали, серед іншого, “невідповідністю намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні”. Втім, чиновники тут все  уточнили, що ділянка проєктування, відповідно до Генплану Києва, за функціональним призначенням відноситься до території  зелених насаджень загального користування та частково до території вулиць і доріг.  При цьому, у рішенні про відмову повідомлялося, що в 2014 році Департамент містобудування та архітектури КМДА вже надавав МУО на проєктування будівництва торговельно-побутового комплексу  на ділянці площею 1,87 га (цей документ наразі відсутній у відкритому доступі. – КВ). Тобто, можна припустити, що передбачені “старими” МУО вимоги до проєктування забудови цієї території та заявлені компанією нові “апетити” суттєво відрізнялися.  Крім того, чиновники зазначали, що Департамент містобудування та архітектури КМДА станом на той час вже ініціював апеляційне оскарження “програшного” для себе рішення ОАСК у справі за позовом ТОВ “ПБФ “Будівельні інвестиції”. 9 листопада 2022 року Шостий апеляційний адмінсуд задовольнив апеляційну скаргу чиновників. Серед іншого, служителі Феміди визнали більш переконливими аргументи столичної мерії стосовно функціонального призначення землі.  Проте, у ТОВ “ПБФ “Будівельні інвестиції” з таким вердиктом не погодилися, через що була подана касаційна скарга до Касаційного адмінсуду, яка, як зазначалося вище, принесла компанії успіх. Лише вимоги стосовно внесення до МУО пункту щодо висоти об'єкта, який раніше “забракували” судді, було залишено без задоволення. Паралельно з цим, у травні 2022 року, Деснянська окружна прокуратура Києва звернулася до Господарського суду столиці з позовом щодо визнання незаконним та скасування вищезгаданого рішення Київради щодо поновлення договорів оренди ділянок загальною площею 0,21 га. Крім того, правоохоронці заявили про вимоги щодо визнання недійсною укладеної угоди від 4 жовтня 2021 року про поновлення договору оренди та щодо повернення ділянок до комунальної власності громади Києва. Правоохоронці серед іншого вказали на те, що оренда вказаних ділянок фактично закінчилася ще в 2013 році (як зазначалося вище, вона була розрахована на п'ять років, але сторони погоджували її пролонгацію. – KВ), а ТОВ “ПБФ “Будівельні інвестиції” подало клопотання щодо її поновлення вже після спливу терміну дії. Крім того, у прокуратурі зазначали, що за майже два десятиліття орендних відносин вищезгадана компанія так і не забудувала цю землю. 6 грудня 2022 року столичний госпсуд відмовив прокуратурі в задоволенні її позову, а 19 квітня 2023 року Північний апеляційний господарський суд відмовив правоохоронцям у задоволенні їхньої скарги на рішення суду першої інстанції.  Серед іншого, служителі Феміди погоджувалися з аргументами відповідачів – Київради і ТОВ “ПБФ “Будівельні інвестиції” – стосовно того, що в договорі оренди не були зазначені конкретні терміни, у які компанія має забудувати дані ділянки. Крім того, у “ПБФ “Будівельні інвестиції” вказали на те, що насправді компанія готувалася до забудови, про що, наприклад, свідчить отримання технічних умов. Таких аргументів вистачило суддям першої та апеляційної інстанції. Чи вистачить їх на стадії касаційного оскарження, ініційованого правоохоронцями, покаже час. Хто в головних ролях За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “ПБФ “Будівельні інвестиції” було зареєстроване у листопаді 2002 року. Керівником компанії зазначено Ірину Микитин, засновником – АТ “ЗНВКІФ “Бранко”, кінцевим бенефіціаром – громадянина Ізраїля Офера Керцнера (зареєстрований у Києві – KВ). Останній проживає в Україні з 1998 року і є відомий як засновник групи компаній “City Capital Group” (“CCG”, створена в 2007 році). У портфелі цього девелопера низка реалізованих комерційних проєктів на території Києва та Київської області, серед яких – продуктовий ринок "BAZAR на "Лісовій", креативний кластер "Арт-завод "Платформа", бізнес-центр "Platforma Korolenkivska", маркет-молл “Даринок” тощо. Крім того, Офер Керцнер є почесним послом України в Ізраїлі. Також Офер Керцнер ще у 2001 році став співзасновником групи компаній “DeVision”, раніше відомої як “First Ukrainian Development”. Як повідомляла КВ, наразі ключовою особою цієї групи є Дмітрій Буряк – російський бізнесмен з литовським паспортом. Серед іншого, “DeVision” займалася будівництвом багатофункціонального центру “Столичний” (торгова галерея “Атмосфера”, готель “Ramada Encore” та бізнес-центр “Європа”) і бізнес-центру на вул. Іллінській у Києві. Наразі цей девелопер також “на слуху”, адже компанії, що входять до його орбіти, мають наміри побудувати готельний комплекс і адміністративно-діловий центр на Володимирському узвозі (в буферній зони “Софії Київської”), проти чого виступають і гродадські активісти, і керівництво столиці. Читайте: Буряк vs Кличко: чи побудують готель та діловий центр на київських горах в центрі столиці Нагадаємо, посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року обіймає Олександр Свистунов (на колажі ліворуч). Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич (на колажі праворуч), який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА та курує в Києві земельні та містобудівні питання.  Фото: колаж КВКиївВлада

Київрада “дала відмашку” будівництву дев'ятиповерхового ЖК на вул. Петропавлівській, 22-24 – в буферній зоні Кирилівської церкви. Для цього столична влада змінила цільове призначення відповідної земельної ділянки площею 0,4 га, дозволивши багатоквартирну забудову на місці приватного сектору. Дане рішення було прийнято народними обранцями попри позицію юристів міськради, які вказували на те, що чиновники КМДА так і не дали чіткої відповіді, чи можна погоджувати такі зміни. Таким чином, тепер ТОВ “Групбудінвест” і ТОВ “Стрівер Девелопмент”, які зацікавлені в цьому проєкті, зможуть отримати дозвіл на будівництво, у видачі якого їм раніше відмовляла ДІАМ. Дана історія протягом останніх років викликала значний суспільний резонанс. Зокрема, до 2020 року правоохоронці розслідували факти ймовірного шахрайства при здійсненні керівництвом Києва приватизації цієї землі. У свою чергу, громадські активісти вимагали скасувати видані столичною мерією МУО через низку невідповідностей. Але жодних результатів такі дії не мали. Як стало відомо KВ, під час пленарного засідання Київради, що відбулося 18 травня 2023 року, депутатський корпус підтримав проєкт рішення щодо зміни цільового призначення ділянки на вул. Петропавлівській, 22-24 в Подільському районі столиці (№08/231-253/ПР від 23 лютого 2023 року). Підписуйтесь на “КиївВладу”  Суб'єктами подання вказаного документа виступили заступник голови Київської міськдержадміністрації (КМДА) Петро Оленич (на колажі праворуч) і Департамент земельних ресурсів КМДА. У сесійній залі за погодження цього проєкту рішення проголосували 62 депутати. Мова йде про ділянку площею 0,4 га (кадастровий номер 8000000000:85:269:0067), власником якої є ТОВ “Групбудінвест”. Наразі ця земля має цільове призначення “для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд”. Відповідно до прийнятого міськрадою рішення, воно було змінено на “для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об’єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури”. Ділянка на карті У пояснювальній записці до вказаного документу зазначається, що на цій ділянці наразі відсутні “капітальні будівлі, речові права на які зареєстровані у встановленому законом порядку”. Разом з тим, уточнюється, що, “відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно об’єкти нерухомого майна (житлові будинки) закрито” на підставі їхнього “знищення”. Також в проєкті рішення вказано, що, згідно з Генпланом Києва, переважна частина ділянки за функціональним призначенням належить до території багатоповерхової житлової забудови та частково до території садибної житлової забудови. При цьому, дана земля не входить до зеленої зони. Зазначимо, що 5 травня 2023 року управління правового забезпечення діяльності Київради повернуло цей проєкт рішення без погодження. Таку позицію юристи обгрунтували тим, що відповідно до матеріалів цього документу “не можна дійти однозначного висновку про відповідність зміни цільового призначення земельної ділянки її функціональному призначенню". Справа в тому, що в листі Департаменту містобудування та архітектури КМДА, який чиновники додали до цього проєкту, вказано дивне формулювання стосовно того, що зміна цільового призначення "містить ознаки відповідності функціональному призначенню". Тобто, мова йшла про те, що чиновники не надали чіткої відповіді, чи можна вносити такі зміни, чи ні. Втім, вже 11 квітня 2023 року комісія міськради з питань містобудування, архітектури та земельних відносин відхилила вказаний правовий висновок. Під час пленарного засідання, при голосуванні за це питання, голова вищевказаної комісії Михайло Терентьєв (фракція “УДАР”) не уточнив, чи потрібно депутатському корпусу враховувати таку позицію. В результаті, зміни цільового призначення землі були погоджені народними обранцями без обговорення – навіть попри те, що раніше можлива забудова даної землі викликала значний суспільний резонанс. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Передісторія 20 грудня 2018 року Київрада п'ятьма своїми рішеннями погодила приватизацію сімома фізичними особами п'яти ділянок на вул. Петропавлівській, 22-24 площею від 0,06 га до 0,09 га кожна. Власниками даної землі стали Аліна Сайдак, Олексій та Ольга Орчакові, Микола і Тетяна Кононенки, а також Лілія та Дмитро Андреєві. Усі ці ділянки були передані “для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд”. Вже на початку 2019 року ці ділянки були об'єднані в одну ділянку площею 0,4 га і, схоже, опинилися “в одних руках”. Хто саме став власником, у відкритих джерелах інформація відсутня. Надалі, 19 березня того ж року, ця земля була передана ТОВ “Стрівер Девелопмент” у користування по договору суперфіція (угода щодо забудови ділянки). Станом на жовтень 2019 року ця земля вже знаходилася у власності вищезгаданого ТОВ “Групбудінвест”, і у цей же період суперфіціарієм даної ділянки знову було зареєстроване ТОВ “Стрівер Девелопмент”. Незадовго до цього, 17 травня 2019 року, Департамент містобудування та архітектури КМДА видав ТОВ “Стрівер Девелопмент” містобудівні умови та обмеження (МУО) на проєктування будівництва житлового комплексу (ЖК) з паркінгом на на вул. Петропавлівській, 22-24. Згідно з цим документом, вказаній компанії дозволили проєктування будівлі (будівель) висотою не вище 27 метрів (близько 9 поверхів). При цьому, в МУО уточнювалося, що остаточна висота має бути визначена у тому числі з урахуванням пам'яткоохоронного законодавства за погодженням з Міністерством культури України. Це було пов'язано з тим, що ділянка проєктування знаходиться в межах історичного ареалу, в зоні регулювання забудови ІІІ категорії та в межах охоронної (буферної) зони пам'ятки національного значення "Кирилівська церква". З цієї ж причини ТОВ "Стрівер Девелопмент" зобов'язали отримати висновок щодо проєктної документації від органів охорони культурної спадщини та забезпечити "розкриття" Кирилівської церкви. Мова йшла про те, що цей ЖК має бути "композиційно узгодженим з оточуючим історично сформованим середовищем", а його масштбані пропорції повинні бути узгоджені з оточуючою забудовою.  Також в "містобудах" було вказано, що дана ділянка потрапляє в зону обмеженого використання території від аеропортів, у зв'язку з чим ТОВ "Стрівер Девелопмент" при проєктуванні повинне враховувати вимоги Повітряного кодексу України (в контексті його вимог щодо особливостей будівництва на приаеродромній території). При цьому, в МУО було зазначено, що до початку проєктування цільове призначення цієї землі потрібно привести у відповідність до намірів забудови. Читайте: КГГА разрешила построить пять многоэтажек на “сомнительной земле” возле Кириловской церкви Уже в червні 2019 року ТОВ “Стрівер Девелопмент” звернулося до Окружного адмінсуду Києва (ОАСК, нині ліквідований) з позовом щодо зобов'язання Департамента містобудування та архітектури КМДА внести зміни до вищезгаданих МУО. Компанія вимагала визнати протиправними низку пунктів МУО, які вона вважала незаконними. Зокрема, юристи позивача вказували на те, що в МУО не повинно бути обмежень до висоти об'єкта на рівні 27 метрів. Натомість у ТОВ “Стрівер Девелопмент” вимагали встановити висоту на рівні 73,5 метрів, як це дозволено Державними будівельними нормами (ДБН). Таку вимогу в компанії пояснювали тим, що жоден з регулюючих документів столичної влади, в тому числі Генплан Києва, не містить в собі інформації про віднесення вул. Петропавлівської до історичного ареалу, зони регулювання забудови III категорії або до буферної зони Кирилівської церкви. З цих же причин ТОВ “Стрівер Девелопмент” висунуло вимогу скасувати пункти МУО щодо обов'язку погоджувати проєктну документацію з органами охорони культурної спадщини. 19 листопада 2019 року ОАСК повністю задовольнив позов ТОВ “Стрівер Девелопмент”. Втім, 12 червня 2020 року Шостий апеляційний адмінсуд скасував рішення суду першої інстанції, повністю відмовивши компанії в задоволенні її вимог. Таким чином апеляційний суд задовольнив апеляційну скаргу групи громадських активістів, в тому числі столичного адвоката Олександра Дядюка, які доводили, що претензії ТОВ “Стрівер Девелопмент” є безпідставними та не можуть бути реалізовані. Читайте: Апелляционный суд отменил разрешение на скандальное строительство ЖК у Кирилловской церкви в Киеве Скріншот постанови апеляційного суду від 12 червня 2020 року Зазначимо, паралельно з цим один з вищезгаданих активістів, Сергій Румянцев, намагався в судовому порядку добитися скасування виданих чиновниками МУО. Свої вимоги він пояснював, зокрема, невідповідністю цільового призначення ділянки на вул. Петропавлівській, 22-24 намірам забудови. Також він вказував на те, що, відповідно до норм ДБН, на землі з “тодішнім” цільовим призначенням можливе будівництво споруд не вище 4 поверхів. Втім, суди всіх трьох інстанцій були на стороні Департаменту містобудування та архітектури КМДА – крапка у цій справі була поставлена 1 грудня 2021 року Касаційним адмінсудом. У цей же період правоохоронці зацікавилися тим, наскільки законним було відведення землі на вул. Петропавлівській, 22-24. Так, у жовтні 2019 року слідчі Подільського управління Нацполіції Києва відкрили кримінальне провадження за фактом того, що група осіб, за попередньою змовою зі службовими особами Департаменту земельних ресурсів КМДА, шахрайським шляхом заволоділи вищезгаданими ділянками, чим вчинили шахрайство в особливо великих розмірах (ч.4 ст. 190 Кримінального кодексу України). При цьому, на думку правоохоронців, чиновники готували проєкти рішень по приватизації даної землі на підставі підроблених документів щодо об`єктів нерухомого майна на ній. В той час, коли готувалися ці землевідводи, Департаментом земельних ресурсів КМДА керував саме Петро Оленич.  Читайте: Прокуратура расследует махинации Департамента земельных ресурсов КГГА Втім, жодних результатів дане розслідування чомусь не дало, і найімовірніше, воно вже закрите – остання судова ухвала по цьому провадженню датована 18 березня 2020 року. 5 листопада 2021 року Державна інспекція архітектури та містобудування (ДІАМ) відмовила ТОВ “Групбудінвест” у видачі дозволу на будівництво ЖК з паркінгом на вул. Петропавлівській, 22-24. Підставами для цього стали невідповідність намірів забудови цільовому призначенню землі, неподання до ДІАМ документів, що підтверджують погодження цих робіт з органами охорони культурної спадщини, як це було передбачено МУО, тощо. Примітно, що у рішенні про відмову не вказувалися вихідні дані “майбутнього” ЖК. Втім, згідно з експертизою проєкту, забудовники планують звести двохсекційний будинок (висота секцій – 7 та 9 поверхів відповідно) з однорівневим підземним паркінгом на 65 машино-місць та 25 мото-місць, а також відкритою автостоянкою на 11 машино-місць. При цьому, на перших двох поверхах повинні розміщуватися комерційні заклади, у тому числі магазини непродовольчої торгівлі і фаст-фуд. Хто збирається будувати За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “Групбудінвест” (власник землі) було зареєстроване у жовтні 2019 року. Керівником компанії зазначено Юрія Філатова, засновницею та кінцевою бенефіціаркою – киянку Ірину Соболевську.  ТОВ “Стрівер Девелопмент” (забудовник ділянки) було зареєстроване у Києві в лютому 2019 року. Його керівником, засновником та кінцевим бенефіціаром є мешканець столиці Олег Опенько. Зазначимо, до червня 2020 року співзасновником та співвласником вказаної компанії був киянин Дмитро Андреєв – один із тих, хто приватизував землю на вул. Петропавлівській, 22-24. Такі ж ролі у ТОВ “Стрівер Девелопмент” в той же період виконував громадянин Великої Британії Дмитро Візельман (на колажі ліворуч), який на той час проживав у Монако. І прізвище останнього раніше фігурувало в декількох скандальних столичних забудовах.  Зокрема, Візельман є кінцевим бенефіціаром ТОВ “Бора” – одного з орендарів ділянок у Протасовому Яру, на яких протягом останніх років планувалося будівництво висотного ЖК “Tourbillon”. Реалізацію цього проєкта, до речі, пов'язували з оточенням Геннадія Корбана – дніпровського бізнесмена, ексголови партії “Укроп” (2015-2016 роки), заступника Ігоря Коломойського у ті часи, коли останній в 2014-2015 роках очолював Дніпропетровську облдержадміністрацію (ОДА). Втім, сам Корбан заперечував таку інформацію.  Як неодноразово повідомляла KВ, проти даної забудови протягом останніх шести років активно виступала громада Солом'янського району, яка вимагала від столичної влади облаштувати там зелену зону. У липні 2022 року Київрада погодила створення на в Протасовому Ярі ландшафтного заказника. Але чи матиме відповідне рішення практичне втілення, поки що залишається питанням. Одна з причин – значний шматок цієї території досить де-юре знаходиться в оренді.  Читайте: Крізь роки боротьби та протестів: Київрада оголосила “Протасів яр” ландшафтним заказником  Також Дмитро Візельман до грудня 2019 року був засновником ТОВ “НП Буд” (наразі його власником і директором офіційно є вищезгаданий Олег Опенько) – замовника будівництва ЖК “Nyvky Plaza” у Подільському районі столиці. Нагадаємо, земля під цим комплексом офіційно призначалася для садівництва, а вказана компанія під виглядом реконструкції розгорнула масштабне будівництво, оголосивши про продаж квартир. При цьому, ще у 2018 році Департамент містобудування та архітектури КМДА підтверджував, що забудовник не отримував МУО на проєктування забудови, і до того ж – на цій території можуть розміщуватись лише громадські будівлі та споруди, але аж ніяк не багатоквартирні житлові будинки. Читайте: Инвесторы ЖК “Nyvky Plaza” могут остаться с недостроем Варто додати, що, схоже, саме персона Візельмана об'єднує ТОВ “Групінвестбуд” і ТОВ “Стрівер Девелопмент”. Справа в тому, що до грудня 2019 року засновником першої компанії було ТОВ “Стрівер Інвест”, а його засновником у свою чергу до березня 2019 року був саме Дмитро Візельман. При цьому, початковим засновником ТОВ “Стрівер Інвест” був ще один із отримувачів землі на вул. Петропавлівській, 22-24 – Микола Кононенко. Зазначимо, посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА – головного архітектора Києва з 1 листопада 2016 року займає Олександр Свистунов. Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). Раніше, з 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич. Останній з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Комісією Київради з питань архітектури, містобудування та земельних відносин з 8 грудня 2020 року керує депутат Михайло Терентьєв (фракція “УДАР”). До складу цього органу входять 24 народних обранці, переважна більшість з яких завжди голосує так, як їм скаже керівництво КМДА.  Фото: колаж КВКиївВлада

Скандал навколо руйнування колишньої поліцейської дільниці в пров. Цимлянському (збудована в 1902 році) набирає обертів. Нещодавно Київрада у першому читанні погодила проєкт рішення щодо поновлення власнику даної будівлі – ТОВ “Дніпро-2002” – договору оренди ділянки під нею, що дозволить “перебудувати” цей об'єкт в офісно-учбовий центр. Прийняттю остаточного рішення по цьому питанню завадили депутати з фракції “Слуга народу”: розкритикували вказане ТОВ за знищення історичної будівлі саме у той час, коли окупанти “стояли на порозі Києва”, та нагадали, що мова йде про територію заповідника “Стародавній Київ”. За “толерування таких ініціатив” покритиковали і чиновників. Що цікаво, ТОВ “Дніпро-2002” під час того ж пленарного засідання отримала від керівництва міста в оренду “сусідню” ділянку на вул. Кирилівській, 13-Д, яка також тільки умовно захищена законодавством. І в цьому випадку депутатський корпус чомусь не мав жодних питань. Як стало відомо KВ, під час пленарного засідання Київради, яке відбулося 18 травня 2023 року, депутати розглянули два питання стосовно відведення землі в Подільському районі в користування ТОВ “Дніпро-2002”. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Так, народні обранці підтримали проєкт рішення щодо щодо передачі в оренду ТОВ “Дніпро-2002” земельної ділянки на вул. Кирилівській, 13-Д (№08/231-257/ПР від 24 лютого 2023 року). Також столична міськрада у першому читанні погодила проєкт рішення стосовно поновлення вказаній компанії договору оренди ділянки в пров. Цимлянському, 3 (№08/231-1020/ПР від 19 серпня 2022 року), найближчим часом цей документ повинен бути доопрацьований. Суб'єктами подання обох проєктів рішень виступили заступник голови Київської міськдержадміністрації (КМДА) Петро Оленич і Департамент земельних ресурсів КМДА. Так, ділянку на вул. Кирилівській,13-Д площею 0,048 га (кадастровий номер 8000000000:85:321:0002) міська влада передала ТОВ “Дніпро-2002” в оренду на 15 років для експлуатації та обслуговування нежитлового будинку. Мова йде про будівлю площею 504,8 кв.м. Як зазначено у пояснювальній записці до затвердженого Київрадою проєкту рішення, відповідно до Генерального плану Києва, ця ділянка за функціональним призначенням належить до території громадських будівель і споруд. Також, в документі уточнюється, що дана земля не входить до зеленої зони. При цьому в пояснювальній записці вказано, що ця ділянка розташована в історичному ареалі, в зоні регулювання забудови першої категорії, в археологічній охоронній зоні, в зоні охоронюваного ландшафту, зоні регулювання І категорії Державного історико-архітектурного заповідника “Стародавній Київ”, на території пам’ятки ландшафту і історії місцевого значення “Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра” та в межах пам’яток археології місцевого значення – Культурний шар Подолу ІХ-ХVІІ ст. У зв'язку з цим, за пропозицією комісії Київради з питань містобудування, архітектури та земельних відносин, на орендаря було покладено низку обов'язків. Зокрема, ТОВ "Дніпро-2002" може здійснювати там земельні роботи лише за умови одержання відповідного дозволу від міністерства культури та інформаційної політики. У випадку проведення містобудівних перетворень, земельних робіт тощо компанія має отримати погодження від Департаменту охорони культурної спадщини КМДА. Ділянки на карті Що стосується ділянки в пров. Цимлянському, 3, ТОВ “Дніпро-2002” орендувало її в столичної громади на підставі договору оренди, який було укладено з Київрадою ще 30 жовтня 2007 року і термін дії якого закінчився 30 жовтня 2022 року. Площа цієї землі становить 0,12 га, цільове призначення – “для реконструкції нежитлового будинку під офісно-учбовий центр з подальшими його обслуговуванням та експлуатацією” (кадастровий номер – 8000000000:85:321:0007).  Початково проєктом рішення було передбачено поновлення орендної угоди на 5 років, але “земельно-містобудівна” комісія рекомендувала збільшити цей термін до 15 років. Крім того, ця ж комісія надала до цього проєкту рішення такі ж рекомендації щодо необхідності отримання “охоронно-культурних” погоджень, як і випадку з попередньою ділянкою. Зазначимо, за функціональним призначенням ділянка в пров. Цимлянському, 3 відноситься до території громадських будівель та споруд та частково території житлової садибної забудови. У пояснювальній записці до проєкту рішення уточнюється, що ця земля частково забудована – на ній знаходяться залишки зруйнованої будівлі (її загальна площа становила 994 кв.м.), яка з 2003 року року належить ТОВ “Дніпро-2002”. У компанії пояснили, що цей нежитловий будинок знаходився у незадовільному і аварійному стані, а тому, через небезпеку обвалення об'єкта, ТОВ “Дніпро-2002” прийняло рішення про його реконструкцію.  При цьому, в документі зазначається, що несучі стіни конструкції будівлі не витримали та частина будівлі обвалилась. За яких обставин це трапилося, у проєкті рішення не вказано, але, найімовірніше, така ситуація мала місце під час проведення підготовчих робіт. Крім того, ще в серпні 2022 року фахівці Департаменту земельних ресурсів КМДА, під час обстеження цієї ділянки, встановили, що на ній знаходиться будівельна техніка та вже вирито котлован. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Як з'ясувалося, 7 грудня 2021 року Департамент містобудування та архітектури КМДА видав ТОВ “Дніпро-2002” містобудівні умови та обмеження (МУО) на проєктування реконструкції нежитлового будинку під офісно-учбовий центр.  В цьому документі було зазначено, що гранична висота “відреконструйованої” будівлі має складати до 20 метрів. Таку вимогу чиновники пояснили тим, що об'єкт проєктування потрапляє в територію пам'ятки “Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра” від 24 травня 2022 року. Також в МУО було вказано, що ця ділянка знаходиться в зоні регулювання забудови першої категорії заповідника “Стародавній Київ”, в межах пам'ятки “Культурний шар Подолу” тощо.  Чому усі ці дані стосовно охоронних зон не було зазначено у вищезгаданому проєкті рішення, невідомо. Тим не менш, у зв'язку з цими та іншими обставинами, містобудівними умовами та обмеженнями було передбачено, що компанія має погодити проєкт архітектурних перетворень в органах охорони культурної спадщини, а також їй було рекомендовано подати проєктні рішення на розгляд архітектурно-містобудівної ради Києва. Крім того, в проєкті рішення повідомляється, що 7 липня 2022 року ТОВ “Дніпро-2002” зареєструвало в Департаменті з питань архітектурно-будівельного контролю (ДАБК) при КМДА повідомлення про початок підготовчих робіт з реконструкції вищезгаданої будівлі. Генеральним підрядником цих робіт було зазначено ТОВ “ММ-Буд Проект”. Що думають депутати Якщо перше питання було розглянуто Київрадою без обговорення, то проєкт рішення щодо продовження оренди ділянки в пров. Цимлянському, 3 викликав скандал у сесійній залі.  Так, депутати з фракції “Слуга народу” закликали своїх колег не підтримувати погодження вказаного документу. Свою позицію вони пояснили тим, що ТОВ “Дніпро-2002” на початку повномасштабної війни фактично знищило розташовану на цій ділянці будівлю – не дивлячись на те, що вона має значну історичну та культурну цінність. Мова йде про т.зв. “поліцейську дільницю Плоского участка”, побудовану в 1902 році.  Читайте: Під шум війни: компанія, з-за якої “стирчать вуха” Івана Плачкова, зруйнувала історичну будівлю на Подолі “Чи хочете ви підтримувати такий проєкт рішення і такого суб'єкта господарювання? Згадайте, де ви були 25 лютого [2022 року], що ви робили і які питання вас хвилювали? Ми бігали по Києву, допомагали ТрО, влаштовували блокпости, допомагали гуманітаркою. А в цей час забудовник завіз будівельну техніку і, не маючи погоджень від Мінкульту і Департаменту охорони культурної спадщини [КМДА], почав розвалювати будівлю”, – заявила депутатка від президентської партії Ксенія Семенова. Так будівля виглядала станом на минулий рік (фото активіста Дмитра Перова з ГО “Мапа Реновації”) Крім того, вона висловила думку, що запропоновані профільною комісією рекомендації щодо необхідності отримання додаткових погоджень не можуть бути запобіжником від подальшого руйнування даного об'єкту. “Про які правки щодо дотримання законодавства в сфері культурної спадщини може йти мова, якщо цей суб'єкт господарювання вже порушив законодавство? Чи поніс він за це відповідальність? Ні. Ми зараз просто легалізуємо злочинні дії, вчинені на цій ділянці. Нехай ці правки не вводять вас в оману – суб'єкт господарювання і так повинен був дотримуватися законодавства про охорону культурної спадщин? На що він буде брати дозволи, якщо будівля по факту вже зруйнована? Політика Києва наразі – це руйнування культурної та історичної спадщини під час війни з російською федерацією. Така політика негідна столиці української держави. Прошу це не толерувати”, – підкреслила Ксенія Семенова.  Разом з тим, декілька депутатів виступили на підтримку поновлення орендної угоди. Зокрема, представник фракції “Європейська солідарність” Володимир Прокопів (на колажі в центрі ліворуч) зазначив, що у випадку, якщо ТОВ “Дніпро-2002” порушило законодавство, потрібно звертатися до правоохоронних органів – мовляв, без рішення суду не можна звинувачувати забудовників. Примітно, що Прокопів також є заступником голови КМДА, і у зоні його відповідальності якраз є питання охорони культурної спадщини.  Врешті-решт депутатський корпус частково дослухався до аргументів Семенової та її однопартійців. Проєкт рішення спочатку було проголосовано “за основу”, після цього народні обранці погодили внесення до нього вищезгаданих правок, але при спробі затвердження документу “в цілому” за нього віддали голоси всього 45 депутатів. Як змінилася позиція влади Зазначимо, раніше столична влада декларувала наміри щодо недопущення знесення будівлі в пров. Цимлянському, 3 і навіть вживала певних заходів для цього. Наприклад, на початку лютого 2022 року, після початку демонтажних робіт, Департамент охорони культурної спадщини КМДА направив власнику будівлі припис щодо зупинення робіт – через те, що цей об'єкт знаходиться в “охоронно-історичних зонах”. Втім, за інформацією директора вищезгаданого департаменту Олександра Никоряка, ТОВ “Дніпро-2002” проігнорував таку вимогу, через що 22 лютого минулого року чиновники звернулися до Нацполіції за фактом порушення забудовником Закону України “Про охорону культурної спадщини”.  Наслідком цього стало відкриття правоохоронцями кримінального провадження з попередньою правовою кваліфікацією за ч.2 ст. 298 (умисне незаконне знищення, руйнування або пошкодження об'єктів культурної спадщини чи їх частин) та ч.2 ст. 364-1 (зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми, що спричинило тяжкі наслідки) Кримінального кодексу України. 28 червня 2022 року Подільський районний суд Києва наклав арешт на будівлю в пров. Цимлянському, 3 та  вищезгадану будівлю на сусідній ділянці на вул. Кирилівській, 13-Д. Проте, вже у серпні минулого року слідство було закрито. Фактично підставою для цього став лист Мінкульту до правоохоронців від 27 травня 2022 року, в якому повідомлялося, що об'єкти за вказаними адресами не занесені до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та не перебувають на обліку як пам`ятки культурної спадщини. Окрім того, у міністерстві повідомили про відсутність інформації щодо внесення зазначених об`єктів до Переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини. Проти руйнування цієї будівлі виступали і в Київраді. Зокрема, 22 квітня 2022 року пресслужба міськради оприлюднила позицію голови фракції “УДАР” Дмитра Білоцерковця щодо цієї ситуації. Тоді депутат звинуватив ТОВ “Дніпро-2002” у тому, що цей забудовник вирішив, що “під шумок вийде безкарно знести 100-річний будинок та знищити сусідні флігелі”. Втім, схоже, надалі Білоцерковець змінив свою позицію – наприклад, він голосував “за” прийняття за основу проєкту рішення щодо ділянки в пров. Цимлянському, 3 та за внесення до нього правок. Хто має інтерес За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “Дніпро-2002” було зареєстроване у вересні 2002 року. Наразі керівницею, засновницею та одноосібною власницею даної компанії є мешканка Києва Емма Гук. У 2021 році портал “Наші гроші” повідомляв, що остання є дружиною службовця СБУ Андрія Гука. Крім того, раніше на Емму Гук було оформлене ТОВ “Виробнича компанія Діспомед”, яка є одним з великих імпортерів до України медичної техніки. Власником вказаного ТОВ є відомий бізнесмен Герман Фісталь, який разом зі своїм нині покійним братом Володимиром починали свій бізнес у 90-х роках у Донецьку – тоді, коли місцеву облдержадміністрацію очолював Віктор Янукович. Їхній батько, відомий лікар і професор Еміль Фісталь, останніми роками працював саме в окупованому Росією Донецьку та отримував нагороди так званої “ДНР”. Читайте: Главный соцзащитник Киева подкинет денег братьям Фисталям При цьому, ТОВ “Дніпро-2002” може мати звязки і з іншими впливовими особами. Зокрема, у 2010-2020 роках співвласником цієї компанії був Володимир Брезвін – син екс-головного податківця Києва, екс-голови Державної податкової служби України, екс-голови правління “Укргазбанку”, екс-президента Федерації хокею України та ексдепутата Київради (2002-2008 роки) Анатолія Брезвіна.  Крім того, у 2004-2006-ом і 2010-2020-х роках співвласником ТОВ “Дніпро-2002” був бізнесмен Олексій Брусов. Останній разом з екс-міністром енергетики та екс-головою наглядової ради АТ “Київенерго” Іваном Плачковим (на колажі в центрі праворуч) є співвласником в чотирьох підприємствах: ТОВ “Теплоенергосервіс”, ТОВ “Корпоративні рішення ЛТД” і ПрАТ “Київенергоремонт”, яке зареєстроване за однією адресою з ТОВ “Дніпро-2002” (Київ,  пров. Електриків, 15). Про охорону історичної спадщини столиці Як неодноразово повідомляла KВ, міська влада абсолютно не справляється із охороною історичних будівель та споруд Києва. Чиновники КМДА і депутати Київради регулярно обіцяють працювати над їхнім збереженням та наголошують на тому, що такі об'єкти не повинні зноситися заради будівництва чергових висоток житлового і комерційного призначення. Проте, більшість таких заяв не мають практичного втілення. Наприклад, у серпні 2021 року Київрада з подачі КМДА “ввела мораторій” на будівництво та реконструкцію в Києві, яка може торкнутися 119 історичних будівель Києва. Тоді таке рішення було подано міської владою як революційне. Проте, експерти назвали цей мораторій звичайним популізмом та спробою приховати провальну політику столичної влади у питанні захисту цінної історичної забудови та присвоєння історичним об'єктам статусу нововиявлених пам'яток культурної спадщини. Адже замість практичних механізмів збереження історичних будівель міська влада лише рекомендувала їхнім власникам утриматися від проведення будівельних робіт, а чиновникам – враховувати відповідні положення. Читайте: “Мораторий” столичной власти на снос исторических зданий на деле оказался всего лишь “рекомендациями”, – СМИ Державні органи влади очевидно також не надто зацікавлені в тому, щоб столиця більше не втрачала пам'яток та об'єктів культурної спадщини. Для прикладу, у травні 2021 рок мер Києва Віталій Кличко звинуватив Міністерство культури та інформаційної політики у сприянні знищенню пам'яток та об'єктів культурної спадщини. Таку заяву він зробив у зв'язку з тим, що за попередні три роки КМДА запропонувала міністерству внести до Державного реєстру нерухомих пам'яток 1509 об'єктів, але по факту чиновники вказаного органу ухвалили рішення лише щодо 23 таких об'єктів.  Читайте: Кличко обвинил Минкульт в потере Киевом объектов культурного наследия Нагадаємо, Олександр Никоряк очолює Департамент охорони культурної спадщини КМДА з 7 вересня 2018 року. Діяльність цієї структури з початку 2021 року контролює вищезгаданий заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Володимир Прокопів. Читайте: Відношення до історії: столичні активісти вимагають зберегти будівлі заводу “Червоний гумовик” та броварні Шульця Посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА – головного архітектора Києва з 1 листопада 2016 року займає Олександр Свистунов. Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). Раніше, з 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич (на колажі крайній праворуч). Останній з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Комісією Київради з питань архітектури, містобудування та земельних відносин з 8 грудня 2020 року керує депутат Михайло Терентьєв (фракція “УДАР”, на колажі крайній ліворуч). До складу цього органу входять 24 народних обранці, переважна більшість з яких завжди голосує так, як їм скаже керівництво КМДА.  Фото: колаж КВКиївВлада

Київрада затвердила Детальний план території (ДПТ) реконструкції частини промрайону Воскресенський у Дніпровському районі. Таким чином міська влада погодила “переформатування” забудови на 115,9 га землі, серед іншого – дозволивши будувати на ній житло. У цьому, зокрема, зацікавлене оточення одіозної забудовниці Владислави Молчанової (на колажі в центрі), яке планує звести вісім багатоповерхівок на території металобази “Київметал”. Під час обговорення даного питання в сесійній залі депутатський корпус продемонстрував незвичну байдужість – за невеликим виключенням більшість народних обранців не стали висловлювати свою думку щодо цієї історії, яка раніше викликала значний суспільний резонанс. Таким чином в столичному муніципалітеті фактично погодилися з очевидним поглибленням транспортних проблем і дефіцитом соціальної інфраструктури у даному мікрорайоні, на що раніше звертали увагу фахівці та громадські активісти. Як стало відомо KВ, 18 травня 2023 року Київрада погодила затвердження ДПТ реконструкції частини промрайону Воскресенський у Дніпровському районі Києва” (проєкт рішення №08/231-144/ПР від 30 січня 2023 року). Підписуйтесь на “КиївВладу”  Суб'єктами подання вказаного документа виступили заступник голови Київської міськдержадміністрації (КМДА) Петро Оленич (на колажі ліворуч) і Департамент містобудування та архітектури КМДА. Під час пленарного засідання міськради затвердження цього проєкту рішення підтримали 64 депутата. Обговорення цього документу в сесійній залі Київради зайняло трохи більше десяти хвилин, що, зважаючи на досвід затвердження міською владою детальних планів, можна назвати рекордним терміном. Втім, і в даному випадку не обійшлося без невеличкого скандалу. Справа в тому, що відповідний проєкт рішення було погоджено лише з другої спроби. Так, спочатку за його затвердження без обговорення проголосували лише 58 депутатів. Втім, відразу після “провалу” в голосуванні, за пропозицією голови комісії міськради з питань містобудування, архітектури та земельних відносин Михайла Терентьєва (фракція “УДАР”), було вирішено повернутися до розгляду цього документу, який став успішним.  При цьому, такий результат “першого” голосування очевидно був пов'язаний не з тим, що депутати мали якісь претензії до проєкту ДПТ, а з тим, що документ розглядався ближче до завершення пленарного засідання. Тобто, у той час, коли народні обранці через втому вже не зовсім розуміли, за що голосують,  в сесійній залі панував справжній хаос  – депутати говорили між собою “ні про що”, ходили “в гості” до своїх колег, а деякі навіть “вийшли на перекур”. Єдиним депутатом, який висловив свою думку стосовно цього ДПТ, став представник фракції “Голос” Григорій Маленко. Він закликав не погоджувати цей документ, а також присоромив народних обранців за їхню байдужість до даного питання і за поведінку в сесійній залі. Ситуація була дійсно “трагікомічною”: Григорію Маленку навіть доводилося переривати свій виступ, адже колеги його не слухали. “Цим ДПТ передбачено вісім 26-поверхівок. Я розумію, що пропозиція породжує попит і навпаки та що кияни вже звикли, на жаль, до всього. Яким чином там будуть жити сімї та відпочивати діти у дворах, я думаю, що всім зрозуміло. Крім того, я нагадую, що ці будинки будуть в санітарній зоні залізничної вантажної станції “Київ-Дніпровський”. Киянам там буде “класно” [жити]. Я пропоную ні в якому разі не підтримувати цей проєкт рішення і закликаю до цього колег… Посміхайтеся далі…”, – заявив Григорій Маленко, плекаючи в собі марні сподівання достукатися до депутатів. Але врешті-решт народні обранці не виправдали його очікувань. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Що буде із Воскресенкою Як повідомляла KВ, територія, що має увійти до вказаного ДПТ, має площу 115,9 га і обмежена просп. Броварським, просп. Визволителів, бульв. Перова, просп. Алішера Навої, вул. Райдужною та вул. Челябінською. Столична влада декларує, що затвердження цього документу допоможе “реструктуризувати і впорядкувати промислово-комунальну територію”, яка знаходиться в межах цієї місцевості, задля її “подальшого поліфункціонального використання”. Така ініціатива в проекті ДПТ пояснюється, зокрема, тим, що більшість підприємств, розташованих в цих межах, мають застарілі та зношені основні виробничі фонди, їхні приміщення здаються в оренду, а також наявне "скорочення пропозицій трудових ресурсів". У зв'язку з цим столична влада традиційно хоче створити у цій місцевості “новий житловий мікрорайон з повним комплексом обслуговування, що має бути включений в існуючі сельбищні райони (ймовірно, мова йде про сусідні житлові масиви. – KВ) та поєднаний з зеленими зонами міста”. Таким чином дана територія буде “олюднена” – наразі там ніхто не проживає. Розмістити вказаний житловий мікрорайон розробники ДПТ пропонують на території ЗАТ “Київметал” (металобаза на просп. Визволителів, 1-9. – КВ). Загальна площа цієї житлової забудови має скласти 12,61 га. Проєктом ДПТ передбачено, що вказаний житловий мікрорайон має складатися з восьми будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення на перших поверхах. Також детальним планом передбачено, що вздовж фасадної сторони цієї житлової забудови має бути організована громадська зона з рекреаційним простором та автостоянками для тимчасового зберігання автомобілів. Ще у проєкті цього ДПТ враховане будівництво багатофункціонального комплексу (БФК) з приміщеннями громадського і житлового призначення на перетині проспектів Броварського та Визволителів, який вже наразі введено в експлуатацію (по закону без затвердженого ДПТ цього не мало б статися.- КВ). Мова йде про 25-поверховий ЖК “Freedom”, який спочатку зводився під “прапорами” “Укрбуду”, а потім – “Київміськбуду”.  Усього проєктом ДПТ передбачене будівництво 3,3 тис. квартир, в яких зможуть проживати більше 6 тис. осіб. Крім того, згідно з проєктом ДПТ, на двох ділянках (кадастрові номери -  8000000000:66:264:0010 і 8000000000:66:264:0033, площа – 0,39 і 0,53 га відповідно) передбачене будівництво двох БФК з переважними видами використання "готель" і "готель з офісними приміщеннями" відповідно. Проєктними рішеннями цього ДПТ також передбачено будівництво у цій місцевості закладу загальної середньої освіти на 24 класи (720 місць), двох вбудовано-прибудованих до житлових будинків дитячих дошкільних закладів загальною ємністю 200 місць, а також розміщення груп короткочасного перебування для дітей дошкільного віку загальною кількістю 34 місця у багатофункціональному комплексі з приміщеннями громадського та житлового призначення на перетині просп. Броварського та Визволителів. Крім того, столична влада запланувала, що у місцевості в межах проєктного ДПТ мають бути побудовані багатоповерхові гаражі загальною місткістю 1564 машино-місць, а також паркінги на 1564 машиномісця. Що стосується дорожньої інфраструктури, столична влада декларує наміри побудувати т.зв. "меридіональну магістраль Троєщина-Осокорки", яка повинна обєднати всі райони лівобережної частини Києва. Втім, терміни завершення цього проєкту в проєкті детального плану навіть приблизно не зазначені – мова йде про "будівництво на перспективу”.  Також керівництво міста планує реалізувати першу чергу будівництва лівобережного підходу до многостраждального Подільсько-Воскресенського мостового переходу, а також його з’єднання з вул. Алішера Навої, частина якої має увійти до цього ДПТ. Завершення будівництва лівобережного підходу з реконструкцією вул. Алішера Навої хочуть передбачити на розрахунковий період 20 років. При цьому, у випадку з будівництвом цієї розвязки розробники ДПТ посилаються на незатверджений документ – мовляв, ці роботи передбачені проєктом Генерального плану Києва, який ще наразі офіційно навіть не винесено на розгляд Київради. Читайте: К чему приведет строительство Подольского моста через озеро Радунка Під час громадського обговорення та громадських слухання стосовно проєкту цього ДПТ, які проходили протягом листопада-грудня 2021 року, свої претензії до цього документу висловила низка активістів та фахівців. Зокрема, громадський активіст, член політичної партії "Народовладдя" та захисник України Олег Симороз у своєму зверненні до КМДА висловив думку, що затвердження цього ДПТ легалізує ЖК "Freedom", який будувався на основі незаконних містобудівних умов та обмежень (МУО) на проєктування. Найімовірніше, він мав на увазі те, що земельна ділянка під цим ЖК призначена “для будівництва, експлуатації та обслуговування торгово-офісного центру”, а МУО були видані Департаментом містобудування та архітектури КМДА на проєктування будівництва БФК з приміщеннями житлового і громадського призначення. Також Олег Симороз звернув увагу на те, що у ДПТ немає "нормального обґрунтування щодо забезпечення соціальною інфраструктурою” – мова про поліклініки та лікарні. Крім того, активіст вказав на те, що у цьому ДПТ передбачене будівництво житлових будинків без врахування навантаження на транспортну інфраструктуру. Зокрема, він зазначив, що наразі є колосальні затори на проспектах Броварському і Визволителів та в районі станції метро "Лівобережна", але розробники ДПТ навіть не зазначили розрахунку пропускної спроможності цих транспортних артерій.  На тому, що затвердження ДПТ реконструкції частини промрайону Воскресенський у цей час не є доцільним, наголошував і депутат Олександр Міщенко (фракція “Європейська солідарність”), який у минулому VIII скликанні міськради очолював земельно-містобудівну комісію Київради. Серед іншого, він вказував на те, що в період війни треба думати не про “забудову” а про “оборону”. Крім того, Міщенко висловив думку, що в умовах нестабільної економічної ситуації забудовники все рівно не зможуть реалізувати цей ДПТ. Втім, така позиція не завадила цьому депутату проголосувати “за” це питання в сесійній залі. Читайте: Столичну Воскресенку і Райдужний хочуть по максимуму забудувати висотним житлом При цьому, незадовго до розгляду даного документу, 6 квітня 2023 року, свої рекомендації до проєкту рішення висловила комісія Київради з питань освіти, науки сім'ї, молоді та спорту. Цей орган вирішив, що ДПТ має бути затверджено за тієї умови, що в першу чергу на вказаній території буде побудовано школу і два дитячих садка, щоб “забезпечити потреби мешканців мікрорайону місцями в закладах загальної середньої та дошкільної освіти". Втім, під час голосування за проєкт ДПТ в сесійній залі ні секретар Київради Володимир Бондаренко, ні вищезгаданий Михайло Терентьєв не згадали про цю рекомендацію, а тому, найімовірніше, рішення було прийнято без її урахування. Втім, навіть якщо запропонована “гуманітарною комісією” норма все ж би була зафіксована, навряд чи це щось змінило. Адже раніше, при обговоренні проєктів інших детальних планів, фахівці та окремі депутати наголошували на тому, що не можна просто взяти і змусити забудовників зводити житло після будівництва шкіл та дитсадків і що такі вимоги повинні бути належним чином “прописані” в текстовій та графічній частинах ДПТ ще на етапі його розробки та попереднього обговорення. Хто планує забудову За даними аналітичної системи Youcontrol, АТ “Київметал” (до 2012 року – ЗАТ “Київметал”) було зареєстроване в столиці у лютому 1996 року. Керівником цієї компанії зазначено Євгена Горбача. Власниками крупних пакетів акцій АТ “Київметал” станом на IV квартал 2021 року були киянин Ярослав Швець (32%), ТОВ “КУА “Бізнес-Гарант” (24%) і ТОВ “Столиця Груп” (24%) та кіпрська компанія “Спарентон Лімітед”. Кінцевими бенефіціарами вказаного акціонерного товариства є згаданий вище Ярослав Швець (43% частки статутного капіталу) і мешканка Києва Тетяна Реброва (42% частки статутного капіталу). При цьому, Youcontrol повідомляє, що АТ “Київметал” входить до групи родини Миримських та має відношення до групи “БТ Інвест”. Перша група об'єднує 46 компаній, зайнятих у сфері оренди нерухомості, туризму, інтернет-провайдингу (“Смарт-Медіа”), грального бізнесу тощо. Ключовою особою даної групи є Вікторія Миримська – підприємиця, дружина покійного екснардепа України II, IV та VII скликань Лева Миримського.  Останній усі три рази обирався до парламенту від округу №2 в нині окупованій Автономній республіці Крим та був відомий, зокрема, як лідер партії “Союз”, яка орієнтувалася на мешканців цього півострову. Серед іншого ця політична сила ставила своїми завданнями входження України до міждержавного союзу з росією та білоруссю, федеративно-земельний устрій нашої держави та рівноправний статус української та російської мов.  У свою чергу, до групи “БТ Інвест” входять більше сотні українських підприємств, що переважно займаються управлінням девелоперськими та роздрібними проектами. В Україні ця група керує мережею роздрібних магазинів Novus, компанією Best Imports, яка імпортує продукцію для вищезгаданої мережі, а також девелоперською компанією Stolitsa Group. Ключовими особами “БТ Інвест” є громадяни Литви Раймондас Туменас, Марина Познякова та Агне Рузгіене. Співзасновницею Stolitsa Group та фактично її обличчям є бізнесвумен Владислава Молчанова. До речі, її син, Іван Молчанов, є одним із кінцевих бенефіціарів вищезгаданого одноіменного ТОВ “Столиця Груп”. Раніше різноманітні джерела називали Владиславу Молчанову ключовим фінансовим донором столичного офісу партії ВО “Батьківщина”. Про те, що в будівництві ЖК на території Воскресенки зацікавлена Молчанова, зокрема, акцентував увагу і столичний блогер Володимир Бондаренко. Як повідомляла KВ, Stolitsa Group є одним із найбільших забудовників Києва, який, до того ж, активно готується до освоєння нових столичних територій. Зокрема, саме компанії з орбти Stolitsa Group мають наміри щодо забудови земель агрокомбінату “Пуща-Водиця” на Мінському масиві (Оболонський район), задля чого у червні 2021 року Київрада затвердила відповідний ДПТ.  Проти реалізації положень цього детального плану виступила столична громадськість, і відповідно до її вимог київський юрист Олександр Кучерявий ініціював розгляд судової справи щодо скасування рішення міськради про затвердження цього ДПТ. В обґрунтування свого позову він, зокрема, вказав, на те, що цей детальний план суперечить Генеральному плану Києва, адже проєктними рішеннями ДПТ передбачена зміна функціонального призначення окремих ділянок – земля сільськогосподарського призначення (як це зазначено в Генплані) має стати територією багатоповерхової житлової забудови (це передбачено ДПТ). Наразі Олександр Кучерявий не зміг добитися оскарження даного ДПТ, але ще є шанс на розгляд цієї справи в суді касаційної інстанції. Читайте: Колапс на Мінському: адмінсуд відмовився скасовувати скандальний ДПТ спального масиву Києва Нагадаємо, Департамент містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року очолює Олександр Свистунов (на колажі праворуч). Роботу цього структурного підрозділу з 2 квітня 2021 року контролює вищезгаданий заступник голови КМДА Петро Оленич. Фото: колаж КВКиївВлада

Столична влада зробила черговий крок до легалізації скандально відомого житлового комплексу (ЖК) “Перспектива” на Троєщині – проєкту одіозного забудовника Анатолія Войцеховського. Вчора Київрада погодила передачу земельної ділянки під недобудованими будинками в оренду ТОВ “Глобал Строй-3” та обслуговуючому кооперативу, який створили ошукані інвестори. Це рішення, вочевидь, дозволить легально завершити будівництво ЖК. Раніше міськрада та КМДА заявляли про свою підтримку громадян, які вклалися в цей комплекс – зокрема, саме заради цього в 2019 році було схвалено сумнівний ДПТ. Як стало відомо KВ, під час учорашнього пленарного засідання Київради депутатський корпус затвердив проєкт рішення щодо передачі земельної ділянки на вул. Теодора Драйзера, 40 у Деснянському районі в оренду ТОВ “Глобал Строй-3” та обслуговуючому кооперативу (ОК) “ЖК “Перспектива” (№08/231- 37/ПР від 12 січня 2023 року).Підписуйтесь на “КиївВладу”  Суб'єктами подання вказаного документа виступили заступник голови Київської міськдержадміністрації (КМДА) Петро Оленич і Департамент земельних ресурсів КМДА. У сесійній залі за погодження цього проєкту рішення проголосували 75 депутатів. Мова йде про ділянку площею 1,5087 га (кадастровий номер 8000000000:62:096:0031), яку ТОВ “Глобал Строй-3” і ОК “ЖК “Перспектива” отримають в оренду на 5 років. Наразі ця ділянка має цільове призначення “для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти (для завершення будівництва школи)”. Відповідно до прийнятого міськрадою рішення, воно було змінено на “для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу (для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об’єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури)”. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться У пояснювальній записці до затвердженого проєкту рішення повідомляється, що, відповідно до Генерального плану Києва, вказана ділянка за функціональним призначенням належить до території багатоповерхової житлової забудови. В документу уточнюється, що, згідно з Детальним планом території в межах вулиць Оноре де Бальзака, Градинської та Радунської (т.зв. “ДПТ Троєщини”, був затверджений рішенням Київради №213/7786 від 14 листопада 2019 року), ця земля за функціональним призначенням частково відноситься до території багатоквартирної багатоповерхової житлової забудови. Також в документі зазначено, що на земельній ділянці вул. Теодора Драйзера, 40 розташовані недобудовані багатоповерхові житлові будинки (від 15 до 25 поверхів). Уточнюється, що власниками житлових та нежитлових приміщень у цих недобудах є фізичні та юридичні особи, що є членами ОК “ЖК “Перспектива”. На цій же території знаходиться  громадський будинок загальною площею 461,8 кв.м, офіційним власником якого з кінця 2022 року є вищезгадане ТОВ “Глобал Строй-3”. До речі, раніше вказана ділянка, а також сусідня ділянка площею 0,95 га (кадастровий номер – 8000000000:62:096:0032) були однією ділянкою площею 2,4 га, аж поки в 2021 році Київради не поділила цю землю. При цьому, саме на другій ділянці знаходиться недобудована школа.  Зазначимо, вказані будинки – це ЖК “Перспектива”, який в середині 00-х років будували компанії з орбіти скандально відомого Анатолія Войцеховського (знаходиться під слідством за фактами самовільних забудов на самозахоплених ділянках) та роботи на якому були зупинені близько п'яти років тому. За інформацією з відкритих джерел, забудовники звели дві секції будинку, але не ввели їх в експлуатацію, а будівництво ще двох секцій де-факто заморожене на стадії "коробки".  Читайте: Наследство Войцеховского: список объектов, где лучше не покупать квартиры и офисы Раніше правоохоронці попередньо встановили, що вказаний комплекс будувався без дозвільних документів і самозайнятій ділянці, на якій столична влада ще в 2001 році вирішила побудувати вищезгадану школу. При цьому, як повідомляла KВ, чиновники КМДА не приховували, що згаданий ДПТ Троєщини був погоджений міською владою саме для того, щоб легалізувати та добудувати ЖК “Перспектива”. Читайте: Киевсовет утвердил скандальный ДПТ Троещины чтобы легализовать ЖК “Перспектива” За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “Глобал Строй-3” було зареєстроване у травні 2010 року. Керівницею компанії є Олена Величко, засновниками та кінцевими бенефіціарами – кияни Олега Лебедєва і Бахтіяр Багіров.  Останній є бізнес-партнером відомого забудовника Олега Репи, який у 2008-2010 роках займав керівні посади в компаніях “Укогруп” Анатолія Войцеховського. Серед іншого, Багіров та Репа є  співвласниками ТОВ “МБК “Партнер”. ОК “ЖК “Перспектива” був зареєстрований у січні 2020 року. Його головою є Тетяна Тарасенко. Кооператив було створено інвесторами вказаного комплексу задля його добудови. Нагадаємо, Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував вищезгаданий Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА та курує в Києві земельні та містобудівні питання.  Фото з відкритих джерелКиївВлада

Київська обласна прокуратура в суді відстояла право держави на земельні ділянки лісогосподарського призначення у Бориспільському районі. Прокурори довели, що земля площею 9,5 га незаконно перейшла у власність дружини лідера забороненої партії “ОПЗЖ” Оксани Марченко (на фото). Про це, як передає KВ, йдеться в повідомленні пресслужби Київської обласної прокуратури. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Згідно з повідомленням, прокурори довели, що земельні ділянки лісогосподарського призначення площею 9,5 га вартістю понад 204 млн гривень були відведені у приватну власність всупереч вимог законодавства.  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться У подальшому ділянка на березі річки Дніпро у Бориспільському районі була внесена до статутного фонду юридичних осіб, бенефіціаром яких є дружина ексдепутата, позбавленого українського громадянства – лідера забороненої в Україні партії “ОПЗЖ”. “Враховуючи порушення вимог законодавства, обласна прокуратура звернулася до суду. Господарський суд Київської області задовольнив позов про повернення у державну власність цих земель”, – повідомили в прокуратурі. У прокуратурі не вказують прізвища фігурантки, та одним з керівників забороненої партії “ОПЗЖ” був чоловік Оксани Марченко державний зрадник Віктор Медведчук. Нагадаємо, у квітні 2023 року на Львівщині було арештовано дві земельні ділянки з об’єктами нерухомості, які незаконно перебували у власності Оксани Марченко. На вказаних наділах дружина Медведчука організувала нелегальне будівництво готельного комплексу. У березні 2023 року суд арештував чергові активи Марченко. Рішення стосувалося акцій ПАТ "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А.М. Кузьміна" в Запоріжжі. Раніше, у лютому 2023 року суд арештував майно та активи Марченко, загальна вартість яких становить більше ніж 5,6 млрд гривень.  Як інформувала KВ, у квітні 2023 року СБУ оголосила Оксану Марченко, дружину підозрюваного в держзраді колишнього народного депутата від “ОПЗЖ” Віктора Медведчука, у розшук. Вона підозрюється у фінансуванні російських угруповань. Читайте: СБУ оголосила дружину Медведчука Оксану Марченко в розшук Фото: відкриті джерела КиївВлада

Черговий будівельний конфлікт розгорівся у Святошинському районі Києва. Мешканці житлового масиву Новобіличі та громадські активісти виступають проти будівництва на вул. Олевській пожежного депо (повинно було з'явитися там ще напередодні “Євро-2012”). Свою незгоду вони пояснюють тим, що дана земля входить до складу НПП “Голосіївський” і використовується як зона відпочинку. Також громадяни підозрюють, що замість заявленого об'єкту на вказаній території може “вирости” комерційна споруда і що її зведення  лобіює неназваний депутат Київради. На Хрещатику, 36 поки що займають позицію громади, принаймні на словах – зокрема, вже було заявлено, що роботи там не мають відбуватися, а чиновники повинні зайняти “активну позицію”. У ДСНС, яка повинна будувати і використовувати це депо, дану історію не коментують. Лише вказують на те, що “пляма забудови” буде погоджена громадськістю. Як стало відомо KВ, наразі столична громада збирає підписи за петицію “Проти забудови в лісі біля вул. Олевської”. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Відповідне звернення було зареєстроване на сайті Київради 24 квітня 2023 року. Автором петиції є киянка Анна Покидіна. Для того, щоб ця петиція була передана на розгляд депутатського корпусу Київради, вона повинна набрати 6 тис. підписів киян за наступні півтора місяця. Про що просить громада Як зазначено в петиції, мешканці житлового масиву Новобіличі (Святошинський район Києва) виступають проти будівництва пожежного депо на двох ділянках загальною площею 1,54 га на вул. Олевській (кадастрові номери 8000000000:75:500:0002 і 8000000000:75:500:0003), які столична міськрада ще в 2010 році передала Головному управлінню Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в Києві (далі – Київський гарнізон МНС).  Ділянка на карті Свою позицію вони в першу чергу обгрунтовують тим, що ця земля фактично є частиною Біличанського лісу та використовується громадянами як місце відпочинку (там облаштовано дитячі та спортивні майданчики, лавки). У зв'язку з цим, на думку громадського активу Новобіличів, міська влада повинна надати вказаній ділянці лісу статус парку або скверу. “Тисячі мешканців нашого масиву проводять свій вільний час, гуляючи у лісопарковій зоні. Ліс – це легені міста. Вважаємо недоцільним вирубувати столітні сосни та дуби. В той час, коли під час повномасштабної війни в країні і так спалено тисячі гектарів лісу, ми маємо зберегти кожне дерево на вільній від окупанта території країни”, – вказано в петиції. Вид на ділянку (фото із соцмереж) Крім того, Анна Покидіна зазначила, що законодавством України заборонена передача під забудову ділянок в зелених зонах у тих випадках, якщо місцева влада не включила таку землю до затвердженого Детального плана території (ДПТ).  У петиції уточнюється, що у даній місцевості можна знайти більш “придатні” локації для будівництва пожежного депо. А тому, як вважають місцеві мешканці, питання розміщення такого обєкту в районі Новобіличів повинно бути опрацьоване Київрадою спільно з “рятувальниками”.  “Одним з місць будівництва пожежного депо може бути ділянка Київського професійного коледжу будівництва і архітектури (вул. Клавдіївська, 22), адже це велика територія, яка використовується не за призначенням, а “здається” під стоянку автомобілів. Крім того, багато вільних територій знаходиться в межах вулиць Булаховського та Генерала Наумова, зокрема – поруч з центром “Агромат”, Інститутом проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є. Пухова тощо”, – підкреслила Анна Покидіна. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Передісторія 28 грудня 2010 року Київрада рішенням №532/5344 погодила передачу двох ділянок на вул. Олевській загальною площею 1,54 га Київському гарнізону МНС “для будівництва, експлуатації та обслуговування пожежного депо”. Згідно з цим рішенням, “рятувальники” отримали ділянку площею 1,40 га в постійне користування, а ділянку площею 0,14 га, яка розміщена в межах червоних ліній – в оренду на 5 років. На той час, ця земля відносилася до кварталу №51 Святошинського лісництва КП "Святошинське лісопаркове господарство” (“ЛПГ”) і входила до категорії земель лісового фонду. Згідно з прийнятим Київрадою рішенням, ці ділянки були виключені зі згаданої категорії та переведені до земель запасу промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.  Також столична міськрада цим же рішенням внесла зміни до Генплану Києва, виключивши цю землю із зони зелених насаджень лісів та лісопарків та перевівши її до зони інтегрування елементів комунально-складської і житлової зон. Крім того, Київрада внесла зміни до Програми розвитку зеленої зони міста Києва до 2010 року, відповідно до яких ця територія була виведена зі складу зони лісів та лісопарків. При цьому, в рішенні міськради №532/5344 уточнювалося, що згідно з містобудівним обґрунтуванням щодо визначення параметрів майбутньої забудови, на цій ділянці може бути побудовано “пожежне депо з надбудованими приміщеннями гуртожитку”. При обговоренні в сесійній залі Київради проти цього землевідводу виступили декілька депутатів. Зокрема, Олег Петькун (тоді входив до депутатської фракції “Республіка “Київ”) вказував на те, що до матеріалів по відповідному проєкту рішення не було прикріплено акт обстеження зелених насаджень, у зв'язку з чим, мовляв, депутати не знають, скільки дерев буде знищено в результаті цієї забудови. Крім того, він висловив думку, що для розміщення такого об'єкта в цій місцевості є земля, яка вільна від забудови та не входить до складу лісової зони. Але усі ці аргументи не переконали більшість народних обранців. Будівництво на цій території пожежного депо з гуртожитком було передбачене державною програмою з підготовки до проведення в Україні чемпіонату з футболу “Євро-2012”. При цьому, керівництво Київського гарнізону МНС планувало побудувати на вказаній землі ще й майданчик для підготовки рятувальників та створити базу газодимозахисної служби. Зазначимо, 1 травня 2014 року в.о. Президента України Олександр Турчинов своїм Указом №446/2014 змінив межі національного природного парку (НПП) “Голосіївський” (створений Указом Президента Віктора Ющенка №794 від 27 серпня 2007 року), включивши до його складу 6462,62 га лісів Святошинського лісопаркового господарства. Серед іншого, до складу вказаного об'єкта природно-заповідного фонду (ПЗФ) було включено й Біличанський ліс. І цей факт надалі в якості аргумента будуть використовувати громадські активісти. Втім, проєкт щодо цієї забудови з різних причин так і не було реалізовано. Наразі невідомо, чи було це прямо пов'язано з набутим охоронним статусом Біличанського лісу. Більше того – Київський гарнізон МНС навіть не зареєстрував за собою право користування та оренди на вказану землю, а самі ділянки були створені і зареєстровані в Державному земельному кадастрі лише в квітні 2021 року. Два місяці потому, у червні 2021 року, право постійного користування і оренди на вказані ділянки було зареєстровано за Головним управлінням Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС) у Києві, яка є правонаступницею МНС.  “У 2021 році правонаступник [Міністерства з надзвичайних ситуацій] згадав, що ще з епохи Януковича-Черновецького-Попова завалялося старе незаконне і невиконане рішення Київради. Ну а в 2023 році, в розпал війни, саме час рубати ліс, бо ще не весь окупанти спалили!” – прокоментував таку “неквапливість” експерт з містобудування Георгій Могильний. 2 березня 2023 року Київрада підтримала внесення змін до Міської цільової програми забезпечення готовності до дій за призначенням територіальної підсистеми Києва Єдиної державної системи цивільного захисту на 2020-2023 роки (затверджена рішенням міськради №451/8024 від 12 грудня 2019 року). Відповідно до цих змін, столичний муніципалітет вирішив направити 316 млн гривень з міського бюджету на будівництво 5 пожежних постів у 5 районах Києва, у тому числі – на вул. Олевській. Необхідність облаштування таких об'єктів секретар Київради Володимир Бондаренко (виступив суб'єктом подання відповідного проєкту рішення) пояснив тим, що міська влада повинна допомогти існуючим 26 столичним пожежним депо ліквідовувати надзвичайні ситуації. Зокрема, мова йшла про те, що в умовах ущільненої забудови та регулярних ракетних обстрілів збільшується час прямування рятувальників до місць пожеж. Читайте: Київрада погодила виділення бюджетних коштів на будівництво 5 пожежних постів Незгода і чутки про комерційну забудову Свою незгоду з будівництвом пожежного депо у Біличанському лісі громадськість почала висловлювати у минулому місяці. Зокрема, як зафіксовано на одному з відео, опублікованих у групі “Захист лісу Олевська” в Facebook, 28 квітня 2023 року під час того, як працівники ДСНС проводили огляд ділянки, мешканці Святошинського району заявили їм, що “ніякого пожежного депо тут не буде”. При цьому, громадяни також припустили, що насправді пожежне депо може бути лише “прикриттям”, і “після вирубки лісу там з’являться житлові будинки або черговий торгівельний центр”.  Зазначимо, на тому ж відео особа, яку громадськість представила як “представника ДСНС”, повідомила місцевим мешканцям, що Держслужбі з надзвичайних ситуацій спільно з громадськістю треба “вибрати “пляму” забудови, яка буде всіх влаштовувати”. Відео з групи “Захистимо ліс Олевська” Природоохоронний активіст Михайло Погребиський у свою чергу повідомив, що будувати на цій території депо не можна, у зв'язку з тим, що вона охороняється законом з того моменту, коли Біличанський ліс увійшов до складу НПП “Голосіївський”. При цьому, він вказав на те, що підпорядковані столичній владі комунальні структури, які відповідають за збереження таких територій і зелених насаджень на них, ніяк не протидіють таким планам. Крім того, Погребиський також повторив чутки стосовно того, що на цій землі може з'явитися комерційний заклад, уточнивши, що таку забудову “кришує один із депутатів Київради”. “Святошинське “ЛПГ”, на яке виписане охоронне зобов'язання по охороні ввіреної їм території, зовсім не поспішало виконувати свої службові обов'язки по припиненню незаконних дій! Мало того – повідомляють, що працівники з системи КО "Київзеленбуд" “вимічували” дерева під вирубку! Також джерела повідомляють, що відповідні комунальні служби отримали вказівку від КМДА не втручатись в ситуацію, оскільки в даному випадку необхідно підіграти забудовнику. Будівництво [депо] не виправдовує порушення природо-охоронного законодавства, адже з моменту набуття цієї території найвищого природоохоронного статуса – об'єкту ПЗФ – таке будівництво там юридично неможливе!”, – вважає Михайло Погребиський. На скандал з потенційною забудовою Біличанського лісу звернули увагу і представники столичної влади. Зокрема, голова фракції “УДАР” у Київраді Дмитро Білоцерковець повідомив “Руху “Чесно”, що в даному випадку наявні підстави для оскарження рішення (ймовірно, мова йде про рішення міськради щодо відведення цієї землі. – КВ) в судовому порядку, оскільки для будівництва пожежного депо ніхто не погоджував зміну меж НПП "Голосіївський", яка встановлена президентським указом. “ДСНС не може починати будувати депо, поки не будуть змінені межі на державному рівні. Більше того, керівництво ДСНС має втрутитися в цю ситуацію і вплинути на підлеглих, щоб вирішити проблему без застосування сили до місцевих мешканців. Зараз роботи мають бути припинені, і управління екології Києва буде займати проактивну позицію по захисту інтересів киян”, — заявив Дмитро Білоцерковець. Зазначимо, найімовірніше, подальші спори щодо цієї ділянки будуть точитися саме навколо питання, чи відноситься дана територія до НПП “Голосіївський”.  Так, за словами Михайла Погребиського, Біличанський ліс був включений до цього об'єкту ПЗФ без вилучення у землекористувача, яким є КП “Святошинське ЛПГ”. Разом з тим, міська влада, приймаючи рішення щодо відводу ділянки Київському гарнізону МНС, повністю “переформатувала” її, отримавши згоду від вищезгаданого КП, а саме рішення було прийняте ще до того, як ця зелена зона потрапила під охорону держави.  Ще один нюанс – територіально дана земля відділена від основного лісового масиву і наразі примикає до житлової та громадської забудови, а суди нерідко враховують “поточну містобудівну ситуацію”. Тому, схоже, усі ці нюанси будуть причинами дискусій. Що відбувається зі столичними лісами Як неодноразово повідомляла KВ, у Києві регулярно виникають скандали стосовно можливої забудови “жирних” земель на території чи в безпосередній близькості до НПП “Голосіївський”. Причиною цього є те, що наразі не існує чітких механізмів протидії забудовникам, адже кордони НПП “Голосіївський” де-юре досі не встановлені. Читайте: Компанія із орбіти “КСМ-Груп” готується будувати 100-метрові висотки впритул до НПП “Голосіївський” Справа в тому, що Київська міськдержадміністрація (КМДА), протягом півтора десятиліття з моменту створення цього нацпарку, так і не розробила документацію із землеустрою, не встановила та не внесла межі тисяч га зелених насаджень у натуру. Як наслідок – де-факто поки що цей парк чітко існує лише “на папері”, а буферна зона навколо нього, у якій заборонено будівництво, зовсім відсутня. Читайте: Столичні активісти вимагають зупинити будівництво багатоповерхівок впритул до НПП “Голосіївський” Нагадаємо, вже не перший рік тривають спори і щодо “адміністративно-територіальної” приналежності значної частини Біличанського лісу. Ще в жовтні 2021 року Бучанська райрада включила майже 3 тис. га території цих зелених насаджень до меж селища Коцюбинське, з чим не погодилися на Хрещатику, 36. Міські депутати і чиновники впевнені, що насправді цей ліс відноситься до столиці, а його “трансфер” до складу сусіднього населеного пункту можливий лише за умови погодження з владою Києва, чого в даному випадку не було.  Щоб довести свою правоту, Київрада ініціювала оскарження рішення щодо затвердження меж Коцюбинського. Після того, як столичний муніципалітет програв у суді першої інстанції, наразі ця справа розглядається Шостим апеляційним адмінсудом. Читайте: Де закінчується столиця: Київрада продовжує судитися з Бучанською райрадою за тисячі гектарів Біличанського лісу Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Управлінням екології та природних ресурсів КМДА з 11 січня 2021 року керує Олександр Возний. Сферою екології столиці вже близько восьми років опікується заступник голови КМДА Петро Пантелеєв. Головним управлінням ДСНС в Києві з жовтня 2022 року керує Сергій Кривошликов (на колажі ліворуч). Держслужбу України з надзвичайних ситуацій з листопада 2021 року очолює Сергій Крук (до лютого 2022 року був виконуючим обов'язки керівника). Діяльність ДСНС спрямовується і координується Кабінетом міністрів через Міністерство внутрішніх справ, яке з 18 січня 2023 року очолює Ігор Клименко (до 7 лютого також був “в.о.”). Фото: колаж КВКиївВлада

Захисники мальовничих куточків столиці від неконтрольованої громадою забудови запрошують небайдужих киян підтримати позицію Київради у суді стосовно спірної справи про оренду землі. Про це KВ стало відомо з повідомлення активіста Олександра Дядюка.Підписуйтесь на “КиївВладу”  “Судове засідання відбудеться 11 травня о 10-00 в Господарському суді міста Києва (м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44В). Зал судових засідань № 20, суддя І. І. Борисенко Прошу громадськість підтримати нашу боротьбу за Галерну затоку”, – запостив Дядюк. Активіст пише, що було б добре, аби небайдужі кияни у четвер, 11 травня 2023 року, відвідали “судове засідання по надважливій судовій справі №910/4831/23, в якій позивач-забудовник просить суд визнати за ним право та визнати укладеним договір оренди на ряд земельних ділянок”. Автор допису вказує позивача – ТОВ "Галерна затока" і пише, що “землі навколо Національного музею народної архітектури та побуту України, що в Пирогові (загалом 240 га), так і землі Жукового острова та Галерного острова фактично роздерибанені на користь одних  і тих же осіб (за допомогою Київради часів Черновецького, на горезвісному нічному засіданні КМР під головуванням Лесика Довгого 1 жовтня 2007 року)  – не дивлячись на різноманітність юридичних вивісок”. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться “Власне, екологічна цінність урочища Покол та його невід'ємної частини – пів-острова Галерний – не поступається, а по багатьом аспектам навіть перевершує цінність того ж заповідного урочища Лиса гора, яке чудом, завдяки в першу чергу громадському резонансу й спротиву,  в останні часи вдалось відстояти від запланованого фактичного знищення! Так от, Галерний – це не просто шикарна природа,  це не просто озеленена й рекреаційна зона  згідно чинного Генплану Києва! Це купа червонокнижних видів, середовище яких не можна знищуавати згдно закону про Черовну книгу України!”, – запостив користувач Фейсбуку. Він також наводить перелік ділянок, на які претендує забудовник. “В першу чергу, це ділянка кадастровим номером 8000000000:90:019:0064 площею 41.9175 га – фактично це і є пів-острів Галерний оточений затокою Миколайчик, Галерною затокою та озером Єрик! (...) Ділянки кадастровим номером 8000000000:90:019:0062 площею всього-навсього 0.3373 га та 8000000000:90:019:0063 площею 0.755 га... (...)  Фактично – це під'їзди до острову разом з дорогою по вул. Галерна! Ще в апетитах у забудовника  ділянка 8000000000:90:019:0127 площею 0.1043 га, що також знаходиться на підходах до острову!”. Читайте: Забудова чи заповідна зона: у Києві вирішується доля Галерного острову Фото: соціальна мережа КиївВлада