Бишівська територіальна громада потребує допомоги у вирішенні питання  реконструкції дамб та насипних мостів. Учасники комісії  оглянули водойми, гідротехнічні споруди, що були зруйновані у результаті сильних опадів та буревію у червні нинішнього року. Про це, як дізналася KV, повідомила депутатка Київської обласної ради від “Європейської Солідарності”, заступниця голови Київської облради Тетяна Семенова.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Депутатка звернула увагу, що за результатами виїзного засідання Тимчасової контрольної комісії з перевірки екологічного стану водних об’єктів Київської області в  Бишівській ТГ на Фастівщині, необхідно реконструювати дамби та мости. Учасники комісії оглянули водойми, гідротехнічні споруди, що були зруйновані у результаті сильних опадів та буревію у червні нинішнього року. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться За словами Семенової, наразі гостро стоїть питання реконструкції дамб та насипних мостів, адже необхідно відновити гідрологічний режим водойм і провести відповідні заходи із захисту від підтоплень. “Як я вже говорила раніше, без допомоги обласної влади, власними силами, ці роботи – громада зробити не зможе. Адже, Бишівська ТГ є дотаційною. Тому, ми маємо обов’язково допомогти, щоб убезпечити місцевих жителів від ще більшої катастрофи”, – наголосила вона. Нагадаємо, як писала KV, депутатка Київської обласної ради Тетяна Семенова заявила, що Київська обласна дитяча лікарня потребує капітального ремонту даху центрального корпусу лікарні. Кошти від Національної служби здоров’я України, які отримує лікарня, покривають лише 50% від потреби медзакладу. Читайте: Кабмин уволил главу ГСЧС Николая Чечеткина Фото: пресслужба КиевVласть

Зміна обстановки і порція позитиву – відмінний спосіб скинути втому і буденну нудьгу. Курс – на цікаві, красиві місця, і незабутні враження від подорожі Київщиною. Ми підготували добірку цікавих місць поблизу Києва, які можна відвідати на вихідні. Про найцікавіші місця відпочинку неподалік від Києва читайте в огляді KV. Парк “Острів сакури” в Володарці Мальовничий парк “Острів сакури” знаходиться в селі Володарка недалеко від Білої Церкви. Це унікальний куточок природи та східної архітектури відкрито в 2019 році, і з кожним днем він набуває все більшої популярності. Особливістю парку є велика кількість цікавих інсталяцій, ну, і звісно ж сакури. Все тут зроблено з любов'ю – красиві алеї, скульптури, колонади, багато квітів, водоспад, мости, альтанки в азіатському стилі, пташиний двір, міні-зоопарк, великий дитячий майданчик з піратським кораблем.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  На території парку висаджено близько 3,5 тис. різноманітних дерев, кущів і квітів. Засновником та власником парку є місцевий житель, генеральний директор сільськогосподарської компанії “ФК ЛТД” Микола Каплун, який особисто займався проектуванням та створенням унікального місця для відпочинку. Відвідини паркового комплексу – прекрасне дозвілля не тільки для володарців, а й гостей з різних куточків України. Ковалівка – унікальне село з унікальними об’єктами Є на просторах Київщини такі села, які можуть “втерти носа” цілим містам! Одне з таких – село Ковалівка, яке находиться в 65 км від Києва. Місце – красиве і мальовниче: поселення омивається річкою Кам'янкою, яка складається з каскаду ставків. Багато українців знають Ковалівку завдяки родині Засух, які стоять на чолі тутешньої агрофірми “Світанок”, Ковалівку ще називають маленькою Швейцарією.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Це невимовно красиве місце з ідеальним дорожнім покриттям, чистою заквітчаною територією та широкою інфраструктурою. Ще однією гордістю мешканців Ковалівки є “годинник вічності”, зроблений з рослин і квітів. На території села є школи, оздоровчий центр, готелі, будинок культури та ресторан. Славиться Ковалівка мальовничим ставком із лебедями, затишними альтанками та ландшафтним парком неймовірної краси з великою кількістю інсталяцій. Саме тому у Ковалівку полюбляють приїздити закохані пари та наречені, де роблять незабутні фото. Особливою гордістю Ковалівки є церква Різдва Пресвятої Богородиці, головна брама якої веде до “мережаного” містка. Поїздка до Ковалівки точно залишить приємні враження та невеликий жаль про те, що далеко не кожне село виглядає таким чином. Ландшафтний парк в селі Буки Ще одне цікаве місце під Києвом – у с. Буки Сквирського району. Надзвичайної краси ландшафтний парк був створений у 1996 році підприємцем Іваном Сусловим, котрий викупив 2,7 гектара землі, яка на той час була звалищем. Поступово бізнесмен зміг перетворити смітник в чудовий ландшафтний парк, яким милуються тисячі туристів. Тут можна побачити неймовірно цікаві пейзажі, дивовижні споруди, красиві зелені насадження. На території знаходиться храмовий комплекс з блоком гостьових замків. Власне тут знаходиться і маєток засновника, де він проживає з родиною. Біля входу гостей зустрічає великий фонтан, який до реставрації прикрашав Майдан Незалежності, а після його утилізації, був викуплений і привезений до села Буки. За ним височіють церква Святого Євгена і каплиця. У парку є мальовничі башти і мостики, оригінальні скульптури, біля яких можна загадати бажання, Поляна казок, де відтворені казкові герої, і доглянуті квітники. У маленькому зоопарку живуть лев, поні, павичі та ведмеді, вовченята та олені. Міст, що веде в маєток Суслових, зроблений дуже оригінально – з боків розташовані вузенькі стежки, де можна помилуватися на Алею казок з одного боку і на невеликий, але вишуканий водоспад з другої. З кожним роком для більшого комфорту туристів інфраструктура парку розвивається. На території є готель. Парк “Київська Русь” “Парк Київська Русь” – незвичайний туристичний комплекс у Київській області, який побудований під Києвом, неподалік села Копачів Обухівського району. Це центр культури і історії, побудований на основі наукових досліджень історії Стародавньої Русі V-XIII ст., який немає аналогів  не тільки в Україні, але й у цілому світі Головний об'єкт на території – ціле місто (древній Київ), який вчені і архітектори постаралися відтворити з максимальною точністю. На вихідних тут відтворюються середньовічні бої та лицарські змагання, проводять різноманітні культурно-історичні фестивалі, шоу-програми, покази етно-моди, театралізовані дійства та концерти етномузики. У Парку можна побачити обладунки і зброю середньовічних воїнів, познайомитися з культурою та побутом столиці Київської Русі, покататися на конях, політати на повітряній кулі та взяти участь у численних майстер-класах. Для відвідувачів комплексу працює кілька музеїв, зокрема відтворена діюча дерев'яна Василівська церква X століття – перший християнський храм після Хрещення Русі. У вихідні та на свята сюди приїздить багато відвідувачів, аби поринути в атмосферу Середньовіччя з характерною архітектурою, антуражними жителями, смачними стравами з багаття, стародавніми ремеслами, і, звичайно ж, неймовірно видовищними середньовічними шоу. Для розміщення гостей “Парк Київська Русь” пропонує окремий двоповерховий будинок та наметовий кемпінг.  Вишгородський історико-культурний заповідник Ще один цікавий туристичний об’єкт є в історичному місті Вишгород, де діє Вишгородський історико-культурний заповідник, який був заснований у 1994 році. У межі заповідника входять: пам'ятки археології, залишки фортифікаційних споруд, фундаменти храму 11–12 ст., могильники, кургани, храм св. Бориса і Гліба. Нині він має кілька складових: Будинок Клюкви, Музей гончарства та Історичний музей, де представлено археологічні знахідки від мезозойського періоду до радянських часів. Основна частина експонатів – предмети вжитку часів Київської Русі (прикраси, монети та інше). Тут можна побачити пам'ятку архітектури – єдиний у Східній Європі збережений гончарний горн ХІ ст. Особливу цінність становить копія ікони Володимирської Богородиці (Вишгородської), оригінал якої було вивезено з міста в ХІІ столітті. Відвідувачам цікаво буде побачити макет Ольжиного граду. Адже саме у Вишгороді знаходилася резиденція великої княгині, а пізніше – її послідовників. У музеї можна дізнатися історію козацького Межигірського монастиря, побачити етнографічну колекцію, експозицію човнів-довбанок, а також предмети побуту та знаряддя праці ХІХ – поч. ХХ ст. Також відвідувачі мають змогу власноруч виготовити унікальний сувенір під час атмосферних майстер-класів,побувати на унікальній "пасіці", де зібрані старовинні борті та сучасні вулики. А по завершенні захоплюючої екскурсії можна сфотографуватися в українському автентичному вбранні під час етнофотосесії. Дендропарк “Олександрія” Дендрологічний парк “Олександрія” знаходиться на околиці старовинного міста Біла Церква, поряд з чарівною річкою Рось. Він належить до числа найбільших парків в Україні і має територію 400 га. Це найбільша та найстаріша в Україні пам’ятка садово-паркового мистецтва, який було створено понад 200 років тому родиною великого землевласника, графа Ксаверія Браницького. На території парку знаходиться багато особливих місць, яких немає більш ніде в Україні, а іноді і в Європі: “Велика галявина”, де росте рекордна в Україні кількість рослин, а також найбільша в Україні чиста заплавна діброва площею 47 га, де ростуть дуби віком від 200 до 400 років. В дендропарку налічується більше 20 ставків, які каскадом поєднуються з річкою Рось. Водойми займають 21 га парку. Це прекрасне місце для відпочинку і цікавої прогулянки, яка проведе не просто по алеях з величних вікових дерев, великих галявин і мальовничих ставочків, а ще й занурить в атмосферу XVIII ст., показавши безліч архітектурних спадків тієї епохи. На території парку діє музей, в якому можна дізнатися історію трьох поколінь його власників і помилуватися 15 скульптурами з білого італійського мармуру від кращих майстрів XIX століття. Відвідувачі парку можуть покататися верхи на конях, поплавати на човнах, організувати заїзд на велосипедах, які можна взяти напрокат. Фото: сайт парку “Київська Русь” та з відкритих джерелКиевVласть

На Фастівщині у Глевахівській громаді вже понад три місяці не вщухає скандал навколо благоустрою центрального парку. Зчинилася сварка через зрубані зелені насадження під будівництво бігових доріжок. За останні місцева влада готова викласти понад 6 млн гривень. Громадськість проти таких витрат і просить владу зайнятися важливішими соціальними проєктами. Тим часом тривають обговорення щодо реконструкції самого парку. У результаті активісти та влада розділилися на два протиборчі табори. Як стало відомо KV, з початку літа у Глевахівській громаді не вщухає невдоволення жителів та дискусії довколо реконструкції та забудови центрального парку. Парк розташований по вулиці Вокзальна в так званому районі "Масив" і є єдиним "зеленим острівцем" на території громади.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Місцева влада взялася за відновлення місцевого парку: збудувала на його території скейт-парк, у процесі – будівництво нового спортивного стадіону з біговими доріжками та оголосила тривалі громадські обговорення щодо нового проєкту – концептуального плану Центрального парку з розвиненою інфраструктурою. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться "Золоті" доріжки  Приводом же для скандалу стала ситуація з вирубкою зелених насаджень довкола нового стадіону зі штучним покриттям з подальшим будівництвом бігових доріжок і огорожі біля нього. За словами мешканців, їхня вирубка відбувалася незаконно та без відповідних на те дозволів. В одній із місцевих груп місцева жителька Наталія Шабатіна зауважила, що не відбувалися і громадські слухання з приводу вирубки 50-річних лип. Здивувало проведення робіт і окремих депутатів. Так, депутатка Наталья Ібрагімова наголошувала, що рада надавала дозвіл лише на розробку проєкту під бігові доріжки. На колективне ж звернення населення місцева влада відповідала, що у 2020 році планувалося затвердити проєкт стадіону вже із біговими доріжками, але у громади тоді забракло коштів. Тож вже цьогоріч план відкоригували і здійснили вирубку 38 дерев під доріжки, спираючись на акт обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню за 2020 рік.  Місцеві жителі же продовжували закликати через інформаціні листівки громаду згуртоватися і відстояти подальше збереження парку: "Це наш дім! Це наш парк! Збережемо його разом! Місцева влада розглядає лише один проєкт реконструкції парку, за яким майже повністю будуть знищенні дерева, а на їхньому місці – тротуари та майданчики. Скверу не буде! Більше 60 млн гривень кошторис!", – йдеться у листівці.  Також на платформі електронної демократії у липні була зареєстрована петиція з вимогою на повну заборону знищення здорових дерев в сквері по вул. Вокзальна, проведення інвентаризації наявних насаджень та здійснювати надалі реконструкцію парку з максимальним збереженням існуючої екосистеми. 15 вересня петиція набрала необхідну кількість підписів – понад 100 голосів.  "[...] Глевахівська селищна рада продовжує забудову парку! Всупереч думці і бажанням мешканців масиву, що підписались під двома колективними зверненнями проти вирубки в парку дерев, що налічували в кожному по 200 підписів мешканців. Глевахівська селищна рада планує будівництво бігових доріжок із синтетичного матеріалу навколо майже добудованого стадіону із штучним покриттям, яке, до речі, досі смердить [...]", – зауважує Наталія Шабатіна у дописі в Facebook, ставлячи під сумніви і сетифікати щодо якості покриття стадіону.  Крім того, громадськість побоювалась, що знищення багаторічного паркового масиву може повторитися з початком будівництва доріжок. "На доріжки планують завтра виділити кошти. Що це значить? А це значить, що  знову вирубають дерева! Хтось дуже хоче ці доріжки пропихнути, і "відмити" ще більше 6 млн гривень. 12 мільйонів гривень, що "відмили" на стадіоні, виявилось замало. Хочуть ще. Так ось, Глевахівська селищна рада, не дочекавшись рішення депутатів щодо виділення коштів на ці доріжки, на сесії, що запланована на 9 вересня, на 17:00 годину, поспішили викласти тендер на ProZoro. Увага! Тендер вже оголошено, але дозволу і коштів депутати не давали. Як так можна?", – обурюється жителька.  Так, за даними системи ProZorro, проєкт будівництва бігових доріжок для селищного стадіону громаді обійшовся в 45 тис. гривень. А сам же тендер на будівництво доріжок в трохи більше 6 млн гривень був завершений 20 вересня і перемогу в аукціоні здобув приватний підприємець Василь Сміх. В соцмережах обуренню населенню не було меж. Бентежив їх і вже проведений тендер і вказана в ньому сума вартості будівництва доріжок. А також, що на суд громадськості не представили і саму візуалізацію цих доріжок.  "Вони продовжують проводити тендери, де обирають пропозиції з найбільшою вартістю! Продовжують проштовхувати проєкти, в яких закладено їх інтерес з самого початку! Мають сміливість оголошувати тендери на те, що навіть не прийняли на сесії селищної ради!!! Бігові доріжки за вартістю капітального ремонту трасси Київ-Одеса, вони готові збудувати за будь-яких обставин! Звичайно, на ці гроші напевно вже є плани? Вже все давно поділено?", – написав Дмитро Бондаренко.  Викликали активісти і телебачення, у сюжеті якого було висвітлена недовіра до діяльність голови через начебто дороговартісне будівництво ресторану. Зауважено у відео, що провину  за зрубані дерева взяв на себе керівник КП "Добробут" Максим Качула. Останній же під час чергової сесії, за словами активіста Миколи Шабатіна, зізнався, що "випадково зрізав ці дерева, а деревину роздав малозабезпеченим верствам населення".  І як вдалося дізнатися KV, керівник КП "Добробут" вже поніс  дисциплінарну відповідальність за зрізані дерева. Його зобов’язали за власні кошти висадити 30 дерев на суму 46,8 тис. гривень та сплатити адміністративний штраф. Виписали керівнику і відповідну догану. 22 вересня активіст Микола Шабатін виклав сюжет у місцеву групу, у якому наголосив, що влада недотрималася обіцяного слова і знову піднімає питання будівництво доріжок. І цього разу жителі розраховують на підтримку місцевих депутатів. Адже тепер місцева влада просто нав’язує громаді черговий проєкт з його реконструкції. Не розуміли мешканці і важливість реконструкції парку і нагольності будівництва бігових доріжок, наголошували, що на території є куди більш важливіші проблеми для вирішення. Звичайно, є і мешканці, які підтримали оновлення та благоустрій території. На часі – реконструкція  Так, 22 вересня відбулися вже треті громадські слухання з розгляду концептуального плану Центрального парку в громаді (попередні – 21 липня та 26 серпня). І згідно із рішенням виконкому від 29 травня, ця процедура має завершится вже 30 вересня. Далі всі пропозиції мають надати на розгляд виконкому з подальшим розглядом на сесії, щоб одержати дозвіл на розробку вже робочого проєкту благоустрою парку. Запропонований розробником TOB "Лесспроект" до розгляду проєктний план території передбачає організацію в парку озера зі сценою та водоспадом, будівництво дитячого майданчику, вуличного для воркауту та баскетбольного на одне кільце. А також – зону для пікніку з мангалами, алею з лавами, лижеролерну трасу, майданчик для вигулу собак. І звісно, що парковку та вуличні туалети. Варто додати, що ескізний проєкт було розроблено за кошти інвестора і охоплює близько 50% парку.  На знімках: ескізи майбутньої оновленої паркової зони І враховуючи попередню ситуацію, на перших слуханнях мешканців бентежили питання: скільки планується знести дерев, адже в ескізі була зазначена досить мала кількість дерев і чи планують висадджувати натомість ще додаткові зелені насадження. Адже це єдина зелена зона, яку громада хоче зберегти, а не знищувати. Керівники проєкту запевняли, що це поки що умовні позначення, і для того і проводяться слухання, щоб всі зауваження були враховані та скориговані. На відео: перші громадські слухання На відео: треті громадські слухання Позиція громади Місцева ж влада надавала офіційні роз’яснення щодо вирубки дерев, зауважуючи, що усе відбулося в межах чинного законодавства, яким визначені вимоги, при виконанні яких постає необхідність у видаленні зелених насаджень, та під контролем селищної ради. Натомість у парковій зоні будуть висаджені нові дерева. На найближчій сесії будуть виділені додаткові кошти на їх закупівлю. Доводила влада правомірність дій і у відповіді на місцеву петицію.  Крім того, у коментарі KV заступник селищного голови з питань комунального господарства, благоустрою та інфраструктури Вікторія Жукова розповіла, що будівництво стадіону з біговими доріжками та концептуальний план парку – це абсолютно різні проєкти та історії. "Щодо концептуального парку, наголошую, що це поки що ескізні матеріали і, навіть, не робочий проєкт. Проєктант надав свої пропозиції, як саме він бачить реконструкцію парку. І наразі проводяться громадські обговорення, щоб врахувати думку мешканців, влади і самого архітектора. Наразі громада потребує ще одних обговорень. Тому що до загальної концепції поки що так і не дійшли. Із ескізів вже виключено багато запропонованих локацій. Це – спортивні, дитячі, баскетбольні майданчики. Поки що залишається тільки доріжки, і то вони видозмінені, деякі об'єкти переміщені. 29 вересня на засіданні виконкому має бути прийнято рішення продовжити ці обговорення. Дуже важко проводити громадські слухання, адже, зазвичай, на них приходить до 20 активних мешканців. Але це не висловлення загальної думки багатотисячної громади. Тож важко зрозуміти і сформувати цілісну думку одразу", – розповіла Вікторія Жукова. За словами заступниці, у парку постійно проводяться роботи із його благоустрою, півтора року назад встановили скейт-парк, будуються та реконструюються бігові доріжки. Але сьогодні парк потребує не просто реконструкції, а приведення до відповідності. "Взагалі вже довго тривають розмови щодо реконструкції парку. Тому що це єдине місце для відпочинку. І звичайно, що це є ініціативою селищної ради. Так як це ескіз, кошторисної частини ми ще не маємо. Започаткована президентська ініціатива, що у кожній громаді має бути новий парк. Тож ми подавали пропозицію від громади на Офіс Президента приблизно на 10 млн гривень. Але це без реконструкції водойми. Звичайно, що для початку робіт потрібні значні кошти. І, по-друге, наразі у громаді є більш важливіші соціальні об’єкти: будується початкова школа у старій частині Глевахи, дитячий садок в селі Мархалівка. Тож наразі ми вислуховуємо населення, збираємо пропозиції і тоді вже почнемо розробляти проєкт. До цього часу сподіваємося, що запрацює програма Президента і громаді не доведеться витрачати кошти з місцевого бюджету", – додала вона. За її словами, петиція щодо збереження зелених насаджень стосувалася же питання вже побудованого стадіону і вирубки дерев під будівництво саме бігових доріжок. "Затвердження проєктно-кошторисної документації і відділення під бігові доріжки коштів було знято з питання порядку денного сесії 9 вересня. Тож тема із біговими доріжками закрита: ніхто фінасувати і впроваджувати їх поки що не буде. Є розвиток генерального плану території, який існує з 2017 року. І коли вводяться нові проекти, є потреба в вирубці дерев. Не завжди можна щось зробити і нічого не загубити. Вирубка дерев – це був вимушений крок, до того щоб зробити такий об'єкт. У Глевасі  немає належного стадіону для занять спортом. Але коли є потреба, є кошти і нічого не робити – то це найгірше. Дійсно, є активісти, які проти. Тому головою особисто було прийнято рішення призупинити це будівництво", – резюмувала вона. Думка Депутат Глевахівської селищної громади Володимир Медушівський:  Наскільки мені відомо, ці обговорення ініційовані безпосередньо селищною радою. Ми, як депутати, наразі не приймали жодних рішень щодо початку таких обговорень. Тому що ще немає дозволу ради на розробку такого проєкту. Ми намагаємося слідкувати і контролювати ці процеси якомога жорсткіше. Тому що питання зелених насаджень нас дуже сильно турбує і громаду також. Самовільно деякі насадження вже були зрізані. Про це в поліцію,  безпосередньо у день зрізання, повідомив громадський активіст Шабатін. Відкрита кримінальна справа. Якщо вирубка буде продовжуватися і надалі, то будемо повідомляти у відповідні органи. Є проєкт на стадіон, проєкт на його освітлення і є бажання у місцевої влади запустити проєкт бігових доріжок. Проте, дивлячись на те, які суми планують витратити на ці бігові доріжки, а це понад 6 млн гривень, то ми не впевнені, що підтримаємо таке рішення і не розуміємо навіщо витрачати такі кошти. Тому що у селищі недобудований дитсадок. Тож реконструкція взагалі не на часі. І наскільки пам’ятаю, ці об'єкти в програму соціально-економічного розвитку громади не включені.  Депутат Глевахівської селищної громади Любов Максимова:  Думки різняться: є як прихильники збереження зелених насаджень і проти робіт, так і така ж кількість населення, яка потребує парк. І, якщо деревам 50 років, це не значить, що їх потрібно зберігати до аварійного стану. До мене, як депутата, особисто зверталася громада, зауважуючи на непогоду, і що необхідно кронувати дерева і проводити їх до відповідності. Я вважаю, що такій громаді соромно не мати власного сучасного стадіону. Діти, які займаються спортом, мають нагороди, вимушені орендувати майданчики для тренувань по іншим селам. Крім того, громада будує за власний кошт, це рішення прийнято ще депутатами попереднього скликання. Тому що має досвід обласного співфінансування, де якість не витримує жодної критики. Такий стадіон є в старій частині села. Активісти бунтують щодо очистки води, але станція знезалізнення побудована за співфінансування з обласного бюджету і вона також не працює належним чином. І винних вже не знайти. Стосовно бігових доріжок тривають обговорення, їх ще не будують. Критику влада чує, йде на контакт. Є у нас група активістів, в їх числі член виконкому, які розгойдуючи ситуацію, таким чином висловлюють своє особисте незадоволення голові. Але і батьки мають право, щоб їхні діти займалися спортом. Сьогодні це проблема, а в школі навчається 1400 дітей.  Стосовно ціни, то це відкриті дані, можна промоніторити вартість робіт. Щодо зрізаних дерев, то КП "Добробут" за власний кошт вже придбав п'ятирічні липи для висадження в парку. І це все відомо нашим активістам. Але невдоволені є при будь-якій владі. Тривають слухання і по реконструкції парку й обіцяють врахувати всі побажання. Активісти, які підняли бунт за парк, заявляють про величезний кошторис. Але ж на стадії обговорень, про яку суму може йти мова? Населення просто заплутують. Щодо обвинувачень, що голова будує таким чином власний ресторан. Так, триває будівництво, але цей об’єкт належить його дорослій доньці, яка має власний бізнес, купила цю ділянку і будує там вже 10 років. Нагадаємо, як раніше повідомляла KV, у лютому рибаки села Кийлів, що на Бориспільщині, були збентежені можливим самозахопленням Дніпра. За їх словами, мисливсько-рибальське господарство, яке орендує там землю, вийшло за свої межі та почало огороджувати парканом територію річки, так зване урочище “Педячка”. Забудувати територію, нібито, планують елітними котеджами. Саме господарство стверджувало, що паркан необхідний для вилову риби та захисту людей від диких тварин. Тоді  поліція та прокуратура розпочали розслідування.  Читайте: Житло чи ринок: громада Бородянки мітингує проти скандального будівництва у центрі селища Фото: коллаж KVКиевVласть

Призначення Олеся Маляревича першим заступником голови Дніпровської райдержадміністрації (РДА) викликало неоднозначну реакцію в соціальних мережах. Від ейфорії (“тепер весь район буде як Русанівка!”) до критичних статей з обвинуваченнями у корупції. Тому Олеся Маляревича було відразу попереджено, що інтерв’ю “теплою ванною” не буде.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Тетяна Велімовська: Дякуємо за зустріч і можливість задати питання. Олесь Маляревич: (посміхається) Я готовий відповісти на будь-які питання (стає серйозним) І на виклики теж. Тетяна Велімовська: Я в цьому не сумніваюсь. Давайте почнемо з Вашої нової посади першого заступника голови Дніпровської РДА. Дніпровський район, один з найбільших в Києві. Населення за 300 тис. чоловік, не маленьке місто виходить. Звичайно, людей цікавить хто став одним з керівників району і в якому руслі буде рухатися розвиток. Тому почнемо з персоналії. Ви – людина бізнесу, займались – причому досить успішно – кінобізнесом, виробництвом дитячого взуття та ресторанним бізнесом, вже втретє обрані депутатом Київської міської ради. Що спонукало Вас піти спочатку у політику, а зараз – на державну службу? Олесь Маляревич: Дійсно, я все життя працював в приватному секторі. Та й працювати я почав с першого курсу інституту, кур’єром. Після закінчення у 2002 році отримав роботу в представництві Warner Brothers Pictures. Для протоколу (посміхається) маю спеціальну освіту в сфері кіноіндустрії – продюсер, закінчив з відзнакою факультет кінематографії інституту театрального мистецтва ім. Карпенка-Карого. В  2004 році створив власну компанію, роботу в якій залишив напередодні призначення на посаду. Зараз директором цієї компанії є моя дружина. Ми створювали та поширювали рекламу в кінотеатрах, організовували трансляції спортивних подій, з 2018 року почали знімати документальні та ігрові фільми. Скажу більше – все моє життя пов’язано з кінематографом, я кінематографіст в третьому поколінні. Моя дружина – професійний ресторатор. Ми з нею разом ще з кількома партнерами були співвласниками ресторану української кухні “Спотикач”. Це – центр міста, поруч – Софіївська площа, туристична “мекка” Києва. Ресторан успішно працював 12 років, але у минулому році ми прийняли непросте рішення – закрили його. Причини розумієте? Тетяна Велімовська. Коронавірус? Олесь Маляревич: Звісно. Немає туристів – немає  бізнесу. Від держави не отримали жодної підтримки. Тетяна Велімовська: Але давайте ближче до Вашої політичної кар’єри. Олесь Маляревич: Я до цього веду. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Був у нас ще й бізнес з виробництва дитячого взуття під брендом Junior. Я з 11 років живу на Русанівці. Грав у футбол на місцевому стадіоні. Ось і вирішив власним коштом створити русанівську футбольну команду Junior і відновити стадіон “Русанівець” під назвою Junior Arena . Таким чином ми планували фінансувати і розвивати спорт. Це був би приклад класичного приватно-державного партнерства – і бізнесу добре, і громаді. Але то були часи тотальної земельної корупції під орудою Леоніда Черновецького, зробити нам цього не дали. Стадіон віддали під забудову. Тоді я остаточно усвідомив, що які б не були твої наміри, якими корисними для суспільства не були б твої пропозиції, ти нічого не можеш вдіяти, тебе не почують. Зрозумів, якщо хочеш щось змінити на краще, мусиш йти в політику. Тетяна Велімовська: Піти в політику, щоб відстояти стадіон? Олесь Маляревич: А чому ні? Стадіон, до речі, ми відстояли. Зараз це чи не найкращий комунальний стадіон Києва. Тетяна Велімовська: Розумію, у депутата Київради є можливості щодо покращення свого округу. Олесь Маляревич: Не такі, як про це інколи пишуть. У 2014 році я став депутатом Київради, робота депутата – громадська і не оплачується, звісно, я займався і своїм бізнесом. Тетяна Велімовська: Всім відомо, що до міської політики люди бізнесу часто йдуть з метою розвитку саме власного бізнесу, залучаючи міський бюджет та інші можливості. Олесь Маляревич: В мене немає ніякого, підкреслюю, ніякого бізнесу, який би був хоч в якійсь мірі пов'язаний з коштами бюджету чи іншими ресурсами, які має місто. Ні кіноіндустрія, ні реклама в кінотеатрах, ні ресторанний бізнес в орендованому не у міста приміщенні, ні торгівля взуттям не створюють якісь корупційні ризики. Будучи депутатом міськради, я завжди голосував виключно в інтересах мікрорайону, виборців, які мені довіряють. Тетяна Велімовська: Але районна влада? Олесь Маляревич: Ось тут я і підходжу до головного. Вже у 2019 році стало зрозумілим, що важелів тільки депутатства недостатньо, що комунікацію між мешканцями і владою на районному рівні треба зробити більш дієвою. Мер Києва Віталій Кличко запропонував мою кандидатуру голові Дніпровської РДА Ігорю Шербаку, якого я знаю давно і щиро поважаю, як фахівця і людину, що добре знає район. Він погодився. В мене  непогане реноме (посміхається). Я – досвідчений депутат, моя робота у РДА лише посилить позиції району і у Київраді, і в Київській міськдержадміністрації (КМДА). Та й позитивний досвід роботи на Русанівці теж чогось вартий. Тетяна Велімовська: Так. З виборцями Ви вмієте комунікувати. Здається, у Вас чи не найкращий результат за підсумками виборів у Київраду. Олесь Маляревич: В 2014 році русанівці віддали мені більше 50% голосів, те ж саме у 2015. На парламентських виборах 2019-го, навіть в епоху Зе-ейфорії – 45% голосів мешканців Русанівки. Тетяна Велімовська: Кличко Вас не ревнує? Олесь Маляревич: Кличко – наш лідер, ми його беззаперечно підтримуємо. Сила Кличка – в першу чергу у власному авторитеті. Але чемпіона робить команда. Його команда велика і потужна, і  я пишаюсь, що є частиною цієї команди. Тетяна Велімовська: Добре, Кличко підтримав Ваш намір піти у району владу. Які завдання він перед Вами поставив? Олесь Маляревич: Так, Кличко мене підтримав. Завдання? Працювати ефективно, щоб в районі був порядок. Впроваджувати політику мера в сфері ЖКГ, налагодити механізми співфінансування, чути людей. В принципі – це всі ті завдання, що стоять перед будь-яким керівником районного рівня. Тетяна Велімовська: До непростих питань готові? Олесь Маляревич: Завжди готовий. Я ще застав піонерію (посміхається). Тетяна Велімовська: Щодо присвоєння коштів – 10 млн (доларів чи євро) кредиту Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) на закупівлю автобусів для міста Вами разом з Кличко. Це не я. Це статті з інтернету. Прокоментуєте? Олесь Маляревич: Пам’ятаєте старий анекдот? Чотири принципові помилки у назві “Велика Жовтнева Соціалістична Революція”. Тетяна Велімовська: Пам’ятаю. Не велика, не жовтнева, не соціалістична і не революція. Олесь Маляревич: Не присвоєно, не 10 мільйонів, не кредит ЄБРР. Тетяна Велімовська: Яка четверта? Олесь Маляревич: Це не стаття. Я з великою повагою ставлюсь до журналістів і вважаю ЗМІ четвертою владою. При всіх проблемах України та ЗМІ – вітчизняні журналісти це не раз доводили. Але коли щось проти тебе виходить на нікому не відомому сайті і поширюється в соціальних мережах під плашкою “реклама” – це не стаття, а, вибачте, “чорнуха”. Ось це і є четверта помилка. Тетяна Велімовська: У чомусь маю погодитись. А по суті обвинувачень? Олесь Маляревич: Готові сприймати факти, а не “сенсації”? Немає людини, яка б сказала, що Маляревич до середини 20-го року мав хоч якийсь стосунок до транспорту.  Але не повірите (посміхається), досить часто їжджу на метро, автобусах і тролейбусах. Зіткнувся з тим, що маршрутами в Дніпровському районі курсують дуже старі автобуси. Некомфортні, без кондиціонерів. Тетяна Велімовська: Так, тому автобусами майже не користуюся. Олесь Маляревич: Отож. Тоді я почав звертатися в управління транспорту КМДА щодо їх заміни. Мені відповідали, що автобусів немає. Почав з цим розбиратися. І з’ясував, що в 2019 році місто придбало “аж” вісім нових автобусів. При плановому списання щороку – п’ятдесят одиниць. Тобто фактично склалася ситуація, що грошей на закупівлю в місті немає, кількість автобусів зменшується, дороги заповнюють маршрутки. Ми ж добре розуміємо, що до них є багато питань безпеки і не тільки? Весь цивілізований світ ставить на розвиток великогабаритного громадського транспорту в першу чергу електричного. І це теж у пріоритетах розвитку Києва. Але повернусь до Вашого питання. Десь в цей час державний “Укргазбанк” запропонував місту Києву на умовах лізингу. Тетяна Велімовська: Стоп. Не ЄБРР, а “Укргазбанк”? Олесь Маляревич: Так. І не кредит, а лізинг. Тетяна Велімовська: Добре. Разом зі “статтею” знайшли вже три помилки. Щодо четвертої? Олесь Маляревич: Ви ж просили розгорнуту відповідь? Я сам хочу поставити крапку у цій з початку і до кінця надуманій історії. Повторюю, не ЕБРР, як пишуть, а саме “Укргазбанк” запропонував у лізинг автобуси МАЗ, це було задовго до кризи у відносинах з Білоруссю. Крім того, Київ традиційно користувалося саме цими автобусами, в нас є відповідні бази для підтримки їх технічного стану та ремонту, механіки знають, що з ними робити, як лагодити. “Укргазбанк” мав відповідну міжнародну угоду з Мінським автозаводом та владою Білорусі щодо часткової компенсації кредитних ставок. І коли виникла ця пропозиція – я її підтримав. Тетяна Велімовська: Яка сума угоди і скільки автобусів? Олесь Маляревич: Півтора мільярди гривень і двісті одиниць техніки. Додам, що Київ замовив не стандартну комплектацію, а покращену. Замість одного кондиціонеру – два. Тому й більш потужний двигун. До речі, на МАЗах стоять двигуни Мерседес Євро 5. Для порівняння в маршрутках використовують двигуни стандарту Євро 2, 3. Тетяна Велімовська: Всі автобуси вийшли на маршрут? Олесь Маляревич: Так. Тетяна Велімовська: Звідки тоді обвинувачення у розкраданні коштів? Хто проводив тендер? Олесь Маляревич: Ще раз наголошую. Це – лізинг. До повної виплати по ньому ці автобуси – власність “Укргазбанку”. Тобто Київ отримає їх у власність в 2024 році, заплативши 11% річних у гривні і повернувши повну вартість автобусів. При укладанні угоди Київ заплатив 20% вартості. Тетяна Велімовська: Але тендер? Хто проводив? Олесь Маляревич: Закупівлю проводив банк. “Укргазбанк” зібрав пропозиції по ринку. Там було сім постачальників. Взяв чотири постачальника, які мають досвід роботи з державними банками, звернувся до МАЗу за рекомендаціями, кого обрати, і на основі всіх цих факторів обрав постачальника. Тетяна Велімовська: Ще була Ваша правка з голосу на бюджетній комісії. Олесь Маляревич: Добре. 16 років, чи більше, Києву постачала автобуси одна і та сама компанія. “Укргазбанк” обрав іншого постачальника. І представники цієї компанії, ті, що 16 років, стали качати ситуацію, мовляв, дорого, неефективно. Проблема була у тому, що рішення щодо лізингу мало пройти через комісію Київради по транспорту.  Здогадуєтесь, чиї лобісти там були? Тетяна Велімовська: Звісно. Олесь Маляревич: На рівні транспортної комісії загальмували процес на три місяці. В результаті, Київраді довелось внести зміни до рішення, щоб прибрати транспортну комісію з процесу погодження договору лізингу. Згідно регламенту Київської міської ради, як зазначили юристи, комісія не може погоджувати договір господарюючих суб’єктів. В даному випадку – банку, “Київпастрансу” та постачальника. І, так, це була моя правка, абсолютна законна та зроблена згідно норм регламенту міської ради. Тетяна Велімовська: Ім’я, сестра, Ім’я! Олесь Маляревич: Давайте так. Вам я сьогодні назву всі прізвища і фірми, але з моїх слів Ви їх публікувати не будете. Тетяна Велімовська: Чому? Олесь Маляревич: Ви вправі провести своє розслідування і опублікувати його результати. Ще є правоохоронні органи, є судова вертикаль. Хай займаються. Щодо мене, як представника киян, що підтримав цей проект – впевнений, зробив дуже корисну справу для міста та його мешканців! Станом на січень 2021 року всі автобуси поставлені. Ось тепер – крапка. Тетяна Велімовська: Цікава історія. Передам інформацію своїм колегам, які спеціалізуються на розслідуваннях. Поїхали далі. Кінотеатр “Краків”. Олесь Маляревич: А що “Краків”? Зараз вже успішно ремонтується. Проект, який пройшов державну експертизу, здається, 118 млн гривень. Минулого року було витрачено 60 млн гривень. Тетяна Велімовська: Ну ми ж домовилися, трохи розширено. Олесь Маляревич: Добре. В Києві було два кінотеатри-близнюки – “Нивки” і “Краків”. “Нивки” за часів Черновецького були продані, там зараз торговий центр з кінотеатром “Баттерфляй”. Йти таким же шляхом стосовно “Кракова” ми не стали, хоча охочих його продати (посміхається) і купити було дуже багато. Тетяна Велімовська: Так чому не продали? Олесь Маляревич: Русанівці – люди у позитивному сенсі дуже консервативні, вони закохані у свій мікрорайон. І вони були проти. Як депутат, обраний тут, я повинен слідувати інтересам своїх виборців і поновити роботу “Кракова” у тій формі, як вони того вимагають. Трохи модернізувавши функціонал, як культурного муніципального центру з кінотеатром та іншими можливостями для культурної та соціальної активності містян. До речі, вийшло навіть цікаво, в Києві нічого подібного немає. По такому ж принципу зараз почали реконструювати “Київську Русь”. Це буде такий великий мультифункціональний  культурний центр. Тетяна Велімовська: Хто фінансує ремонт “Кракова”? Олесь Маляревич: Це повністю бюджетне фінансування. Ми зачинили “Краків” на ремонт у 2018 році. Тетяна Велімовська: Хто проводив тендерну процедуру? Олесь Маляревич: Розпорядником коштів є Департамент культури. Було проведено тендер на Прозорро, виграла тендер компанія. Давайте знову без назв назовні. Все є у відкритій інформації. Але вже на початку будівництва при освоєнні перших трьох мільйонів стало зрозумілим неякісне виконання робіт. Дах протікав, що досі має наслідки, розраховую, що вони будуть усунуті до кінця цього літа. З цією компанією було розірвано договір, оголошено новий тендер. В 2019 році було проведено декілька таких тендерів, в яких все та ж компанія виходила на 2-3 місце та за втручання Антимонопольного комітету визнавалась переможцем. А місто Київ робило все можливе, щоб цього не сталося. Тетяна Велімовська: Це якийсь жах. Олесь Маляревич: Не я придумував нині діюче законодавство щодо будівельних робіт бюджетним коштом. І в мене немає права його критикувати. Скажу єдине – якість виконання робіт підрядником практично ніяким чином на його шанси у тендерній процедурі не впливають. Головне –  аукціон на пониження вартості. Тетяна Велімовська: Це щось з принципу – ми занадто бідні люди, щоби купувати дешеві речі? Олесь Маляревич: Дуже точно. Але давайте далі по “Кракову”. Лише наприкінці 2019 року ремонт поновився, тендер виграла вже інша компанія, компанія з досвідом, вона успішно реалізувала декілька проектів в Києві. До неї претензій щодо якості наразі немає. Навіть більше, вони роблять те, що інші не хотіли. Наприклад, вирішили проблему пересування осіб з особливими потребами. Вбудували спеціальний ліфт для таких відвідувачів. Тетяна Велімовська: Щодо чуток про крадіжки коштів на цьому об’єкті? Олесь Маляревич: Перевірок була безліч. І прокуратура має питання. Але всі вони стосуються виключно першого підрядника. Перевірки продовжуються, прокуратура розбирається. Скажу більше. Ми вимушені були зробити додаткові експертизи даху, щоб повністю впевнитися в його надійності. Плануємо ще одну експертизу. Тетяна Велімовська: Ну і які перспективи? Олесь Маляревич: Якщо без форс-мажорів, то “Краків” буде готовий до введення в експлуатацію орієнтовно в жовтні 2021 року. Тетяна Велімовська: Давайте ще одне проблемне питання. Спорудження “Сімейного ресторану” в парку “Перемога”. Соціальні мережі пишуть, що Ви “вкрали в парку очисні споруди”. Прокоментуйте. Олесь Маляревич: Читав (зітхає). Кажу, як є. Один із наших партнерів по ресторану “Спотикач” отримав пропозицію від власника закинутої будівлі в парку щодо можливості побудувати ресторан. Наш партнер пристав на пропозицію, але за умови, що там все буде законно. Він звернулися з відповідними запитами до міських структур та до Державної архітектурно-будівельної інспекції в Києві, зробив повідомлення про початок будівництва. Але  у прокуратури виникли питання до старого власника споруди. Тому мій партнер призупинив всі роботи. Тетяна Велімовська: Але це все одно очисні споруди. Олесь Маляревич: Це питання до спеціалістів – де і які потрібно побудувати очисні споруди. Я, безумовно, за те, щоб водойма стала чистою та придатною для купання.  Але в даному випадку є дуже багато технічних проблем. Як і критика того, що планувалось при створенні проекту реконструкції парку. Якщо проблема в принципі може бути вирішена – буду розмовляти з мером, зі своїми колегами з Київради і знаходити гроші на фінансування такого проекту. Щось подібне було на Русанівці, коли місто продало в 2007 році стару водонасосну станцію на набережній і нам не залишилось нічого іншого як побудувати нову – підземну, яка наразі успішно працює. По-перше, має бути реальний проект очищення цієї водойми. Буде – для мене це стане ще одним принциповим питанням, яке потребує вирішення у районі. Тетяна Велімовська: Думаю, зараз багато хто зловив Вас за язика. Я про парк “Перемога”. Олесь Маляревич: Знаєте, я з тих людей, які якщо щось обіцяють, то виконують. Ще раз – має бути якісний проект. І в цьому питанні дуже розраховую на підтримку громадськості. Тетяна Велімовська: Добре. Ми плавно повернулись до Вашої нової посади. Які у Вас нині функціональні обов’язки? За що відповідаєте? Олесь Маляревич: Зараз покажу (бере зі столу папери, читає). Молодь і спорт, цивільний захист, соціальний захист, промисловість та підприємництво, реєстрація. Тетяна Велімовська: Це жарт? Ви говорили про великі завдання від мера столиці. Олесь Маляревич (посміхається): Повноваження будуть перерозподілені найближчим часом. Тетяна Велімовська: Які, на Ваш погляд, болючі точки району, що потребують нагального вирішення. Олесь Маляревич: Великою проблемою є якість виконання ремонтних робіт  бюджетним коштом. Київ виділяє гроші і дуже часто із-за непорядності підрядників отримує не те, на що сподіваються кияни. Ремонтні роботи бюджетним коштом повинні бути виконані зі 100% якістю, з дотриманням усіх необхідних стандартів. З мого досвіду депутата знаю, що контролю тільки на кінцевій стадії, на момент підписання акту приймання робіт, буває недостатньо. Повинна бути комунікація між контролюючими органами та виконавцями. Але, були й такі прецеденти, підрядники нібито виконують роботи, отримують гроші і зникають, а відповідальність залишається на РДА. А ще більше – на мері міста. Погано пофарбували під’їзд – винен Кличко. Тетяна Велімовська: Я розумію про що Ви. Ми вже трохи говорили про це, коли згадували капітальний ремонт “Кракова”. У Вас є рішення? Олесь Маляревич: Так, і воно опрацьовано. Треба контролювати кожний етап виконання, і в цьому надзвичайно важливою може стати ефективна комунікація з жителями. Я, як депутат, привчив людей, що будь-яку можливу халтуру можна зупинити ще на етапі робіт. Просто зателефонувавши мені чи в мою приймальню. Те ж саме можна робити на рівні РДА. Головне у роботі місцевої влади – відкритість та доступність. На мій погляд, було б доцільно організувати роботу служби по типу телефону 1551, який дуже добре зарекомендував себе на міському рівні. Але зробити це вже на рівні району. Люди повинні знати куди їм звертатись і що це звернення призведе до відповідної реакції влади. Тетяна Велімовська: Пару слів про систему співфінансування. На початку розмови Ви про неї згадували. Чи застосовувалась вона на Русанівці і чи плануєте Ви розширювати цей досвід? Олесь Маляревич: Так, Русанівка займає чи не лідируючі позиції в місті по об’єму співфінансування ОСББ та бюджету міста. 15 млн гривень – об’єм співфінансування за останній рік. Я взагалі вважаю, що за цим майбутнє. На 100% муніципальна влада не повинна фінансувати ремонти. Будинки, квартири, – це колективна та приватна власність мешканців. Лише участь громадян у фінансуванні ремонтних робіт зробить цей процес ефективним. Та створить умови для європейських підходів у світогляді мешканців. Що, можливо, є найважчим і найважливішим завданням для місцевої влади. Європейським Київ стане лише тоді, коли всі зрозуміють: спільне – це у тому числі і твоє. Це ми маємо донести киянам. Фото надане Олесем МаляревичемКиевVласть

2 червня 2021 року Кабінет Міністрів України затвердив Типовий договір оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом. Постанова закріплює засади, прийняті в Законі України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення порядку передачі в оренду водних об’єктів у комплексі з земельними ділянками”, що набрав чинності 2 березня цьогоріч. Вказаним Законом внесено зміни до статті 51 Водного кодексу, згідно з якими водні об’єкти надаються у користування за договором оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом у порядку, визначеному земельним законодавством України. Право оренди земельної ділянки під водним об’єктом поширюється на такий водний об’єкт.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Згідно зі статтями 42, 43 Водного кодексу України водокористувачами в Україні можуть бути підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи. Водночас, водні об’єкти приватизувати не можна. Їх можна тільки взяти в оренду, без права передачі в суборенду. Це положення регулює стаття 59 Земельного кодексу України. Також вона передбачає, що органи місцевої виконавчої влади або місцевого самоврядування можуть здати в оренду ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, болота та острови — для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей. Затверджений Типовий договір вносить зміни до наступних положень:  Серед нововведень — розмір орендної плати переглядається у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності. Відтепер, власник водного об’єкта прийнявши нову НГО, матиме права вимагати у орендаря зміни розміру орендної плати, від чого в місцеві бюджети будуть надходити кошти у більшій кількості. Окрім того, розмір орендної плати за землю у комплексі із водним об’єктом, яка передана в оренду на земельних торгах, не може бути переглянутий у бік зменшення.  Орендар зобов’язаний здійснювати заходи з покращення та охорони водойми, не перешкоджати у доступі до водойми у порядку загального водокористування.  Договір оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом набирає чинності з моменту укладання. Пов’язувати набрання чинності договору із державною реєстрацією права оренди (або, як раніше, з державною реєстрацією договору) —  не враховується. Цей пункт має на меті значно знизити кількість судових спорів у цих правовідносинах.  Чіткіше прописані права та обов’язки орендодавця та орендаря, адже в попередній редакції сторони прописували їх на власний розсуд і не завжди в інтересах громади.  Договір оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом припиняється у разі відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем та за умов порушення умов користування об’єктом оренди.  Право на орендовану земельну ділянку в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом у разі смерті фізичної особи — орендаря, засудження або обмеження її дієздатності за рішенням суду може переходити (або не переходити) до спадкоємців.  Скорочено перелік документів, які необхідні для укладання договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Відтепер, для оформлення договору оренди необхідні: - паспорт водного об’єкта, - витяг з ДЗК про земельну ділянку; - акт прийому-передачі земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом. Сторони в праві передбачити інші документи. Із прийняттям даної Постанови Типовий договір оренди у редакції 2013 року втратив свою чинність. Що важливо, договори оренди водних об’єктів укладені відповідно до Типового договору оренди у редакції 2013 року не потребують переукладання. Їхня дія триватиме до моменту закінчення їх строку. Тому орендарям, які сьогодні користуються водним об’єктом на правах оренди, хвилюватися не потрібно, але вивчити зміни в Типовому договорі все ж таки необхідно. Згідно із статистичними даними, у Київській області налічується близько 5000 водних об’єктів загальною площею понад 232 600 гектарів. З них в оренді перебуває 763 об’єкта (за даними 2020 року). При вмілому регулюванні і якісному менеджменті значна частина ВО — це потенційні додаткові джерела наповнення місцевих бюджетів. Разом з тим, важливо в повній мірі розуміти повноцінну картину про те, в якому стані вони знаходиться, зробити аналіз чинних договорів оренди та встановити, хто ними на даний час розпоряджається. На жаль, оренда водних об’єктів в Україні не налагоджена на належному рівні. Багато договорів не відповідають чинному законодавству, зокрема, в частині знецінення об’єкта водного господарства. Поширеною “практикою” є оренда тільки водного об’єкта (без вказівки на землю під ним) або ж навпаки. Відтак, профільна екологічна комісія обласної ради, яку я  очолюю, матиме ще один важливий напрямок діяльності. Зараз важливо навести лад в договорах оренди, відповідно до нового Типового договору. Роман Титикало, адвокат, керуючий адвокатського бюро “Титикало та партнери”, Заслужений юрист України, депутат Київської обласної ради, голова постійної комісії КОР з питань екології, природокористування, водних ресурсів, мисливства, ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та інших надзвичайних ситуаційКиевVласть

Борщагівська сільрада, незважаючи на карантин, спромоглася затвердити більше сотні питань про надання дозволів на розробку детальних планів територій (ДПТ). “Розподіл” перспективної для забудови землі не пройшов без протестів місцевих активістів. Особливе обурення викликало погодження змін до детального плану територій на ділянці, де біля водойми поміж приватних будинків хочуть “втулити” багатоповерхівку. Резонансним стало й отримання більше 200 гектарів землі забудовниками з орбіти “Слуг Народу” та “Євросолідарності” Київщини. Скандальна сесія Як стало відомо KV, 26 квітня відбулося засідання 5-ї чергової сесії Борщагівської сільської ради VIIІ скликання.  В порядку денному більше 70 питань, окремим блоком йдуть земельні питання, яких більше 100. Надання дозволу на розробку та погодження детальних планів – 12 рішень, з них шість стосуються багатоквартирної житлової забудови. Серед них було прийняте одне рішення, яке найбільше обурило мешканців громади – “Про надання дозволу на розробку детального плану територій під розміщення багатоквартирної житлової та громадської забудови в районі вулиць Соборна та Островського в селі Петропавлівська Борщагівка”.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Забудова на Островського Мова йде про 4 конкретні ділянки із наступними кадастровими номерами: 3222485901:01:045:0023 – 0.2391 га, вул. Соборна, 31; 3222485901:01:045:5087 – 0.0689 га, вулиця Островського, 30; 3222485901:01:045:5086 – 0.07 га, вул. Островського, 28; 3222485901:01:045:5441 – 0.0135 га, вул. Соборна, 29. Власником наступних земельних ділянок і замовником будівництва є Федоренко Сергій Валентинович. Про нього, у першу чергу, відомо те, що він побудував ЖК “Волошковий” в селі Софіївська Борщагівка. Мешканці Борщагівської громади впевнені: майбутня забудова на Соборній та Островського порушує державні будівельні норми (ДБН), оскільки у ДПТ вказується, що вона буде 7-поверхова. У цьому секторі, згідно ДБН, максимальна висота багатоквартирного будинку має сягати не більше 4 поверхів. Більш того, “вищевказані земельні ділянки розташовані посеред приватного сектора та дуже близько, фактично впритул (до першого будинку відстань приблизно 1 м) до індивідуальних житлових будинків”, кажуть занепокоєні мешканці, ділянки розташовані на найнебезпечнішому повороті, на виїзді з села, де дуже пожвавлений рух.  “Громада виступає категорично проти зміни цільового призначення земельних ділянок під багатоповерхову забудову. Зараз ділянки мають цільове призначення під індивідуальну житлову забудову. […] Через існуюче масштабне перевантаження перехрестя тут часто трапляються ДТП. На цьому перехресті вже зараз небезпечно переходити дорогу через обмежену видимість. А наявність додаткових багатоповерхівок на цих ділянках значно погіршить стан безпеки руху, що несе додаткові ризики для жителів села Петропавлівська Борщагівка, які виїжджають по вул. Соборній до Києва і в зворотньому напрямку” , – пише місцева небайдужа мешканка Юлія Сергієнко у фейсбуці.  Актив громади, який чинить спротив забудові, не допустили у сесійну залу 26 квітня. Туди, утім, зміг потрапити місцевий громадський активіст Володимир Покрасенко, який засвідчив, що земельні рішення на сесії узгоджувалися без обговорень.  “Уся сесія відбувалася дивно. Ставили питання, зокрема, стосовно поверховості будинків [голові департаменту архітектури] – відповідей не було. Я спостерігав за ситуацією. Громадськість на сесію не пускали. Голова каже, що всі охочі прийшли, а потім депутати без обговорень затверджували усі проєкти. Це їхнє право, звісно, але це дуже дивно. Є державні будівельні норми, що забудова у сільській місцевості не має перевищувати 30 м, або близько 4 поверхів”, – каже Покрасенко. На відміну від занепокоєних активістів, голова Борщагівської громади Олексій Кудрик проблем не бачить. Він стверджує, що рішення були прийняті із врахуванням обговорень.  “Було прийнято декілька рішень щодо детальних планів територій. Це і житлова багатоповерхова та індивідуальна забудова, будівництво магазинів, є різні ДПТ. Не йдеться про добудови, це нові будівництва. Наприклад, магазин “Новус” у нас будуватиметься. Які компанії чи приватні особи будуватимуть та тих ділянках – сказати не можу. Це приватні землі. Вони викуплені близько 10 років тому. Обговорення проводились, депутати там були присутні. Рішення ухвалювалися на сесії під камерами. Всі бачили, як відбувалось голосування. Так, є депутати, які не підтримали. І це цілком нормально”, – каже він.  30 квітня, через 4 дні після сесії, люди зібралися на будмайданчик на Соборній та Островського для збирання підписів проти ймовірного початку незаконної забудови. Будмайданчик – бо там вже був виритий котлован глибиною 3-4 метри та велися роботи, хоча на сесії розглядався дозвіл на розробку ДПТ, а не на будівництво, зауважують мешканці громади. Як виявилося, дозволу на початок робіт в забудовника немає. “Громада побачила виритий котлован і це при тому, що ніякого дозволу на будівництво немає. Є тільки дозвіл на розробку детального плану території під багатоповерхову житлову забудову від 26.04.2021. В результаті “названий” представник забудовника відчутно нервував, ніяких документів, дозволів не надав, бо їх просто немає. Показав тільки право власності на земельні ділянки. Підключили генерального прокурора Київської області. Представники забудовника явно нервували, жодного дозволу на початок будівельних робіт немає. Крім права власності на землю, нічого більше показати не могли. Техніку повинні були евакуювати, вивезти на штрафмайданчик. Але камаз з піском сам поїхав. Склали протокол у поліцію”, – пише Юлія Сергієнко, місцева небайдужа мешканка.  Збір підписів продовжився і наступного дня біля центрального фонтану ЖК Щасливий, додає активістка: “Ми наполягали, щоб техніку евакуювали та вивезли на штрафний майданчик і домоглися, щоб камаз покинув територію. Ми і далі будемо контролювати і не допустимо початку незаконної забудови біля озера в селі Петропавлівська Борщагівка. Громада готує звернення до відповідних органів”. 5 травня мешканці подавали письмове звернення до всіх депутатів ради з питань проблемної забудови на Островського, Соборної електронною поштою. Юлія Сергієнко розповіла, що не змогла дізнатися у сільраді, чи колективне звернення з підписами від громади зареєстрували належним чином.   Політичний інтерес  На засіданні ради також без обговорення прийняли зміни до ДПТ багатоквартирної житлової та громадської забудови в селі Софіївська Борщагівка в районах вулиць Соборної (проєкт 1), Будівельників, Санаторної, Фруктової, Дмитрівської (проєкт 2) та проспекту Героїв Небесної Сотні (проєкт 3). Три відповідні проєкти рішення були розроблені після розгляду заяв Імана Гулієва – це зміна до ДПТ на 183 га землі.  Борщагівська рада прийняла також два рішення про надання згоди на розробку ДПТ на два клаптики землі у Петропавлівській Борщагівці: перше – на 1 га землі в межах кварталу вулиць Херсонська, Запорізька, Зелений Гай та Одеська в селі Петропавлівська Борщагівка; друге – в районі вул. Олександра Довженка та проспекту Героїв Небесної Сотні в селі Петропавлівська Борщагівка Бучанського району Київської області площею 38 га. Відповідні заяви направила громадянка Верес Людмила Іванівна. На ці рішення звернув увагу журналіст Дмитро Гнап: на його думку, сільрада влаштувала дерибан землі громади, віддавши “своїм” людям понад 180 га.  “183 (!) гектари "золотої" землі, що межує з Києвом, планується віддати депутату від "ЄвроСолідарності" Іману Гулієву. Але, не хвилюйтесь за "Слуг Народу", їхнього забудовника теж не образять. Сьогодні йому депутати планують віддати 39 (!) гектарів під забудову багатоповерхівками. І поки нардепи Зеленського та Порошенка несамовито поливають одне одного лайном під куполом Ради, у 30-ти хвилинах їзди від вулиці Грушевського, їхні місцеві осередки в солодкому екстазі разом дерибанять землю Борщагівської громади. Ворон ворону око не виклює, еге ж?”, – пише Гнап. 21,5 га на вул. Соборній та 12 га по проспекту Героїв Небесної сотні, до ДПТ забудови на яких внесено зміни – це, імовірно, територія ЖК “Софіївська Сфера”. Забудовник ЖК – ТОВ “Сфера Житлобуд”.  Згідно інформації на сайті (або кеш сайту), ТОВ входить до азербайджанської групи компаній Nyu Sfera. Зареєстрована ТОВ за тою ж адресою, що і компанії Імана Гулієва. За даними аналітичної системи YouControl, ці компанії пов’язані між собою: Гулієв входив до складу її засновників. Контакти забудовника та вихідні дані зі згадуванням групи компаній Nyu Sfera. Розташування ЖК Джерело: Flatfy Оскільки у цих проєктах, на що теж звернула увагу громадськість, відсутні кадастрові номери, а обговорення з громадськістю не відбувалися, зрозуміти, які саме ділянки за іншими адресами підпадатимуть під забудову, не є можливим.  Під час сесії керівниця відділу містобудування та архітектури Тетяна Резваницька пояснила необхідність прийняти таке рішення бажанням власника земель продовжити будівництво та змінами до державних будівельних норм: “Змінились ДБН, змінилося бачення людини стосовно ділянки, можливо, хоче більш осучаснити розміщення”.  Хто ці люди  За даними аналітичної системи YouControl, Федоренко Сергій Валентинович є засновником та вигодоотримувачем у ТОВ “ЖЕК “Волошковий”, має 95% частку. Балотувався у депутати Києво-Святошинської райради на місцевих виборах 2015 року від “Європейської солідарності” (колишній “Блок Петра Порошенка”, (№39 у виборчому списку, 18,9% голосів), але не пройшов. У 2019 році “Волошковий” втрапив у скандал: згідно позову Державної авіаційної служби України, забудовник був відповідачем у справі щодо невиконання ТОВ "ЖЕК "Волошковий" і особисто Федоренком рішень Державної авіаційної служби України № 48, 49 про припинення будівництва за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Волошкова, 1. У позові зазначалося, що будівництво ніби-то заважало польотам цивільної авіації, бо територію ЖК адміністрація аеропорту “Жуляни” відносить до приаеродромної.  Що ж до ЖК “Волошковий”, то як вказує сервіс Bildcontrol, “дозволу на виконання будівельних робіт на порталі ДАБІ не виявлено. У той же час представлені повідомлення і декларації про початок підготовчих робіт і початку будівництва. Замовник будівництва виступає власником тільки однієї з ділянок. Документи, що підтверджують його право на забудову інших ділянок не виявлено”. Іман Гулієв – це депутат Сумської обласної ради від фракції “Європейська солідарність”, його повне ім’я – Гулієв Іман Араз Огли. Він має нерухомість та бізнес, зареєстровані у Софіївській Борщагівці.  За даними його декларації про доходи за 2020 рік, з нерухомості в нього – 16,99 га землі, три квартири (57,3, 38,3 та 62,3 кв.м) і два приміщення (85,3 та 40 кв.м) – усі на території селища. Причому квартири та приміщення придбані у квітні 2020 року.  З бізнесів – разом із батьком тримає ТОВ “Ан-Фабер”, у повній його власності – ТОВ “Гіа-Сфера”, БФ “Благосфера” та ТОВ “Сфера Секьюріті”, має частку 89% у ТОВ “Бренд Стейк”. Усі компанії зареєстровані на одну й ту саму адресу у Софіївській Борщагівці. Цікаво, що народний депутат на 95 окрузі (Ірпінь) від “Слуги народу” Олександр Горобець станом на 2019 рік працював заступником директора у ТОВ “Сфера-житлобуд”. Згаданий у дописі Гнапа “забудовник “слуг” – це і є Людмила Верес. Вона є дружиною Віктора Вереса, який є бізнес-партнером Андрія Мартинова – забудовника і, як стверджує Гнап, фактичного “хазяїна” фракції "Слуг Народу" у Борщагівській громаді.  Подружжя Верес є партнерами з Мартиновим у різних бізнесах. Ось тут, наприклад, чоловік Верес є партнером депутата Борщагівської сільради Романа Гаха (фракція “Слуга народу”) у фірмі забудовнику. Гах – голова фракції "Слуг народу" у сільраді, у жовтні 2020 року Мартинов підтримав кандидатуру Романа Гаха, якого партія "Слуга народу" висунула кандидатом на посаду голови Борщагівської ОТГ.  Нагадаємо, Верховний суд 30 січня 2020 року остаточно визнав протиправним і скасував рішення Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради про затвердження Генерального плану села від 6 червня 2012 року. Таким чином було поставлено крапку в майже чотирирічної судовому позові місцевої громади, яка виступає проти тотальної забудови села і урочища "Вумовський ліс". При цьому, керуючись нині скасованим генпланом, забудовники встигли звести чимало житлових комплексів на непризначеній для цього землі. Найчастіше з цього приводу згадують компанію BD Holding, дружню до радника заступника керівника Офісу президента Сергія Трофимова і студії "95 Квартал".  Читайте: Петропавловскую Борщаговку застроили жильем по незаконному Генплану У квітні 2020 року столичні активісти були обурені будівництвом ЖК "Ехо Парк" (Echo Park), яке веде компанія BD Holding на території лісу заводу "Електронмаш" по вул. Велика Кільцева, 9 на Петропавлівській Борщагівці. Мера Києва Віталія Кличка просили розібратися, ким видавалися дозвільні документи на таке будівництво. Детальніше: Кличко попросили отчитаться, кто разрешил строительство ЖК “Эхо Парк” в лесу на Борщаговке (документ) Між тим, станом на 2019 рік найбільше житла було введено в експлуатацію саме в Софіївській та Петропавлівській Борщагівці. Такі показники пояснюють наближеністю населених пунктів до столиці. Читайте: Киево-Святошинский район Киевщины лидирует по количеству жилой застройки  Як писала KV, 18 грудня тодішній голова Київської ОДА Олексій Чернишов підписав розпорядження № 735 “Про затвердження висновку Київської облдержадміністрації щодо відповідності Конституції та законам України проєктів рішень “Про добровільне об’єднання територіальних громад”. Цим розпорядженням КОДА затвердила добровільне об’єднання сіл колишнього Києво-Святошинського району (нині Бучанського), а саме: Петропавлівська Борщагівка та Чайки (Петропавлівсько-Борщагівська сільрада) та Софіївська Борщагівка (Софіївсько-Борщагівська сільрада) у Борщагівську сільську об’єднану громаду з адмінцентром у селі Петропавлівська Борщагівка. Подробиці: Проект “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею  Фото: коллаж KVКиевVласть

Рибаки села Кийлів, що на Бориспільщині, збентежені можливим самозахопленням Дніпра. За їх словами, мисливсько-рибальське господарство, яке орендує там землю, вийшло за свої межі та почало огороджувати парканом територію річки, так зване урочище “Педячка”. Забудувати територію, нібито, планують елітними котеджами. Саме господарство стверджує, що паркан необхідний для вилову риби та захисту людей від диких тварин. Тим часом поліція та прокуратура розпочали розслідування.  Огорожа вздовж Дніпра Як стало відомо KV, 6 та 13 лютого представники громади Бориспільщини виходили на акцію протесту поблизу села Кийлів. Причиною стали сотні металевих стовпів, які з'явилися уздовж декількох кілометрів берегової лінії Дніпра в урочищі “Педячка”. Місцеві зазначають, що роботи розпочалися у цьому році мисливсько-рибальським господарством “Карань”.Подписывайтесь на новости “КиевVласть” Як розповів KV секретар та депутат Бориспільської міської ради 7-го скликання Ярослав Годунок, частково там також було встановлено паркан, який пізніше зруйнували разом із стовпами.  “До мене звернулись рибалки із Кийлова, Воронькова, Борисполя. Їх занепокоїло те, що єдине місце виходу до Дніпра почали обносити парканом з обох боків і металевими стовпами на заплаві. Я відразу не повірив. Але виявилось, що там дійсно почали огороджувати 100 метрів берегової території Дніпра і вздовж річки – ще кілометрів 12. Ми поїхали на місце, біля в'їзду в село стояв шлагбаум, охорона, чого закон не дозволяє. Силою вдалось пройти до Дніпра. Викликали поліцію. Ми написали заяву, порушено справу. Прокуратура взагалі ніяк не відреагувала, хоча ми звертались. Потім повідомили, що з'явилися власники паркану і пообіцяли все прибрати. А поставили той паркан Бідюк і Коржевський, керівники мисливсько-рибальського господарства “Карань”, – каже він.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться За словами Годунка, господарство “Карань” планує там будувати прибуткове котеджне містечко, схоже на те, що є найдорожчим в Україні.  “За нашою інформацією, там хочуть будувати котеджне містечко, як “Золоче” у Вишеньках. Доволі дороге і круте. І відповідно у простих людей доступу до води не буде. Влітку на тих заплавах відпочивали тисячі людей, приїздили з наметами. Взимку ходили на риболовлю. Дозволи цьому господарству видавала обласна рада та РДА. Необхідність огорожі вони пояснюють тим, що планують там виловлювати рибу. Але, звісно, що ніхто із місцевих у це не вірить. Наша вимога – розірвати з ними договори і звільнити стометрову зону біля Дніпра”, – сказав він. Варто зазначити, що Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення безперешкодного доступу громадян до узбережжя водних об’єктів для загального водокористування”, який прийнято у 2019 році, захисні смуги встановлюються навколо річок і водойм шириною 25 м для малих річок, струмків, а також ставків площею менше 3 га. Для середніх річок, водосховищ та ставків більше 3 га – захисна смуга шириною 50 м, для великих річок, водосховищ та озер – 100 метрів. Але в даному випадку, за словами Годунка, паркан зібралися встановлювати не на березі, а далеко в воді. Переговори 9 лютого відбулось засідання земельної комісії за участі членів ініціативної групи у сільській раді Воронькова. Розібратися в питанні намагалась голова Вороньківської громади Любов Чешко. Інтереси підприємства, яке веде роботи, що викликали протест, представляв Анатолій Бідюк, один із власників і засновників мисливсько-рибальського господарства “Карань” ТОВ “Процівське”. Він запевнив присутніх, що паркан – це захист людей від диких тварин, яких вони вирощують у своєму господарстві.  “Дикі тварини, які знаходяться у напіввільних умовах, відносяться до об'єктів підвищеної небезпеки. Для захисту людей створюється огорожа. Ми її перенесемо, це не принципово. Я думаю, ми знайдемо варіант, зробимо стежку, щоб місцеві там могли пройти”, – каже він.  На фото справа Анатолій Бідюк Однак, це не влаштувало активістів. Вони вирішили самостійно “прибирати” паркан та металеві стовпи, адже вважають, що “огорожа від тварин” – це лише прикриття. Крім того, місцевий житель Володимир Педяк поскаржився, що раніше один такий стовп він знайшов у себе в дворі.  “Сад забрали, все забрали. Від води відрізали. Поставили паркани. Приїздить поліція і вимагає в мене документи на ті паркани”, – каже він. Як пише сайт “Вісті”, за підсумками розмови з’ясувалося, що землі були виділені господарству у 2006 році рішенням Бориспільської райдержадміністрації. Воду планують огороджувати для розведення риби.  Закон ситуацію трактує по-різному. З одного боку, є стометрова охоронна зона, з іншого – рибальські господарства мають право брати водойми в оренду. За результатами обговорення варіантів вирішення проблеми Анатолій Бідюк висловив готовність піти назустріч побажанням людей. Сформовано робочу групу. Що робитиме прокуратура Тим часом, 17 лютого, активісти вийшли на черговий мітинг, але на цей раз під будівлю прокуратури Бориспільщини. Вони мали декілька вимог: звільнити керівника Бориспільської місцевої прокуратури Любомира Головку, порушити кримінальну справу за захоплення зони відпочинку, арештувати вказану землю і розірвати договір оренди, зобов’язати господарство виконувати закони і розгородити усі без винятку землі в 100 метровій зоні від води у всьому Бориспільському районі.  Прокурор Любомир Головка зазначив, що кримінальна справа відкрита та розслідування розпочато.  “Зареєстровано кримінальне провадження за даним фактом і наразі проводиться перевірка з метою вирішення питання щодо пред'явлення позову щодо розірвання договору оренди. Конкретно сказати, який буде результат, можна буде лише після зібрання усіх необхідних матеріалів та проведення перевірок контролюючими органами, які вже залучені до справи. Враховуючи, що таких органів буде залучено енна кількість, гарантувати результати у короткі строки я не можу”, – говорить він.  Представник активістів попросив надати витяг щодо порушення кримінальної справи, аби громада могла впевнитись, що відбуваються конкретні дії. Але прокурор щодо цього не дав конкретної відповіді.  Як розповів Ярослав Годунок, після цього вони із аналогічними вимогами відправились до Бориспільської райради та РДА.  “Головне, що порушено кримінальну справу і триває розслідування. Збирають докази для подання до суду та повернення землі у власність громади. Є закон щодо звільнення стометрової зони і головна наша вимога до прокуратури, РДА та райради – реалізувати цей закон на Бориспільщині. Ситуація у Кийлові – це тільки початок нашої боротьби, потрібно звільнити увесь Дніпро. Щодо звільнення Головки – ми дали йому тиждень, аби він показав конкретні дії. Але я вважаю, що людину потрібно однозначно відсторонити з посади. Поки плануємо чергову акцію у центрі Борисполя”, – говорить він.  Нагадаємо, як раніше писала KV, наприкінці січня проєкт зміни меж Києва за рахунок земель Київської області, прийнятий у 2019 році, почали обговорювати знову. Столиця звернулась до міста Вишгород із пропозицією провести громадські слухання щодо обміну:  пропонуючи 40 гектарів землі, Київ хоче забрати більше тисячі. Бажана для столиці територія – острів Великий. Це – заповідна зона, де є постійні мешканці, магазини, бари та навіть церква.  Читайте: Дали чи забрали: громадам Київщини перерозподілили держсубвенцію для хворих на діабет Фото: коллаж KVКиевVласть

Наприкінці 2020 року депутати Київської обласної ради затвердили програму розвитку туризму на Київщині. Вона діятиме протягом трьох років. Одна із основних проблем – відсутність єдиної стратегії та бачення розвитку туристичної галузі. Тому до 2023 року планується покращити туристичну привабливість територій, розвинути необхідну інфраструктуру та створити туристичний бренд області.  Як стало відомо KV, 24 грудня депутати Київської обласної ради підтримали рішення №043-01-VІІІ “Про затвердження Програми розвитку туризму Київської області на 2021-2023 роки”. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Суть та фінансування Згідно додатку, програма розрахована на три роки. Загальна сума фінансування становить 10,9 млн гривень. На поточний рік передбачено 4 млн, на наступні два роки – по 3,4 млн гривень. Джерело фінансування єдине – обласний бюджет.  Зазначається, що сфера туризму зазнає збитків глобального масштабу внаслідок запровадження заходів для подолання пандемії коронавірусу та невизначеності подальшого розвитку ситуації – 96% туристичних дестинацій у всьому світі зазнали обмежень. Значних втрат зазнав і внутрішній туризм. В цілому, втрати туристичної галузі в Україні оцінюються у понад 1,5 млрд доларів США. При цьому, внутрішній туризм та можливість залучення туристів із сусідніх держав, зокрема Республіки Молдова, сприятиме відродженню та збереженню галузі. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться На заваді залученню споживачів може стати також бажання надавачів туристичних послуг компенсувати втрати частини сезону за рахунок підвищення цін, зменшення якості сервісу та витрат на облаштування об'єктів відпочинку. Утім вдалою така тактика може бути лише для бізнесів, які демонструватимуть високий рівень протиепідемічного захисту. З урахуванням зазначених ризиків та очікуваних уподобань туристів має будуватися й підтримка розвитку туризму як на центральному, так і на місцевому рівнях щодо розвитку внутрішнього туризму, який би не лише дозволив перезапустити цю галузь і зменшити негативні наслідки коронакризи, але й створив основу для підвищення конкурентоспроможності України як туристичної держави. Розвивати туризм на Київщині можна втіленням турів вихідного дня та ділового туризму. Також є потенціал в області природних і культурних ресурсів (наприклад, гастротуризм, сільський туризм, медичні заклади/центри оздоровлення). Однак через відсутність ефективного управління галуззю, неправильне статистичне охоплення та неконкурентність на міжнародному ринку її розвиток суттєво гальмувався. Сильні та слабкі сторони Сильними сторонами для розвитку туризму на Київщині є розміщення на перехресті міжнародних транспортних сполучень, транспортна доступність і транспортна інфраструктура, унікальні туристичні об’єкти, природні багатства (водойми, зелені масиви, достатньо розвинена туристична інфраструктура (готелі і хостели, ресторани, музеї), цінова доступність і різноманітність пропозицій для різних категорій туристів, розвиток унікальних гастрономічних об’єктів в області, ресурси для розвитку медичного туризму.  Ще Київщина має розгалужену мережу навчальних закладів з підготовки кадрів для туризму, високу частку економічно активного населення, високий національно-патріотичний потенціал, велику кількість об’єктів історико-культурної спадщини. При цьому кількість слабких сторін перевищує сильні. Йдеться про непривабливий вигляд багатьох архітектурних споруд, потенціал водойм регіону, малих річок і ставків не використовується, туристичні послуги є одноманітними, атракції, розваги, які б приваблювали туристів, вузько спрямовані. Недостатня промоція регіону, туристично привабливих заходів протягом року, зокрема через мережу Інтернет. Також – не розвинена велосипедна інфраструктура, недостатня координація дій обласної і міських інституцій у розвитку туристичної сфери, недостатня співпраця туристичного бізнесу з місцевою владою.  Відсутня єдина стратегія, бачення розвитку туристичної галузі, немає візуальної ідентифікації та брендування області, недостатня кількість та якість путівників, (зокрема іншомовних), карт з інформацією про туристичні об’єкти. В музеях нестача інтерактивних і інноваційних експозицій з використанням цифрових технологій.  Туристичні об’єкти мають неналежний стан облаштування (відсутність громадських вбиралень, вказівників), також недостатньо супутніх послуг, відсутні якісні місця продажу сувенірів.  На Київщині недостатня адаптованість професійної освіти в туризмі до потреб ринку, відтік працівників туристичної сфери та низька якість обслуговування. Майже повністю відсутня пара- інфраструктура (для маломобільних груп населення). Низька адаптованість туристичних об’єктів і продуктів для іноземного споживача, нестача фахових екскурсоводів. Заходи Так, планується створення туристичного бренду Київської області: розробка слогану, айдентики для туристичних об'єктів регіону, брендбуку. Туристичний потенціал просуватимуть шляхом проведення PR заходів. Мають займатися й інфраструктурою, серед заходів – облаштування місць для паркування, проведення інвентаризації об'єктів туристично-рекреаційного значення, встановлення інформаційних стендів для розповсюдження рекламно-інформаційної поліграфічної друкованої продукції.  Шляхом проведення соціологічних досліджень туристичних потоків буде розроблено маркетингову програму розвитку туризму в Київській області.  Як зазначила у коментарі KV начальниця управління туризму КОДА Анна Куценко, план заходів програми був складений із урахуванням обмежень через пандемію коронавірусу. “Програма розвитку туризму Київської області впроваджується на період 2021-2023 роки. Усього витрат на виконання Програми – 10,9 млн гривень. Туризм Київщини має високий потенціал розвитку в таких продуктах, як тури вихідного дня та діловий туризм, а також в області природних і культурних ресурсів (наприклад, гастротуризм, сільський туризм, медичні заклади/центри оздоровлення). Програма скерована на забезпечення ефективного розвитку індустрії гостинності, покращення якості туристичних послуг та туристичної інфраструктури, створення унікальної туристичної пропозиції, покращення умов життя як мешканців регіону, так і гостей, туристів, створення конкурентоспроможного на всеукраїнському та міжнародному ринках туристичного продукту. План заходів реалізації Програми адаптований до умов пандемії. Основні зусилля спрямовані на діджиталізацію та створеня цифрових рішень задля популяризації внутрішнього туризму. Програмою передбачено просування усіх розміщених на території області об’єктів історико-культурного та природного значення. Реалізація заходів у рамках Програми забезпечить популяризацію Київщини як туристичної дестинації (для пізнавального, активного, сільського, екологічного, медичного туризму) та території, безпечної для подорожей”, – каже вона.  Нагадаємо, як раніше писала KV, у Національному музеї "Київська картинна галерея" запрацював новий Туристично-інформаційний центр. Це друга локація в Києві, де туристи можуть отримати інформацію про навігацію, проживання, харчування, цікаві місця і туристичні маршрути столиці. Читайте: В здании КГГА открыли туристско-информационный центрКиевVласть

Кандидат на посаду голови Бориспільської об'єднаної територіальної громади (ОТГ) Володимир Кондратенко обіцяє приділяти увагу організації місць для дозвілля громадян. Він вважає, що до цього питання слід підходити комплексно, при цьому – використовувати європейський досвід. Наприклад, затримуючи дощову воду та використовуючи інструменти ландшафтного дизайну, цілком можливо облаштувати на території громади зелені зони з невеличкими водоймами. Про це KV стало відомо із інтерв'ю кандидата на посаду голови Бориспільської ОТГ Володимира Кондратенка.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Політик зазначив, що однією з найбільших проблем Бориспільської ОТГ є електроенергія, водопостачання та утилізація сміття. Тому першочергове завдання – налаштувати безперебійне електропостачання шляхом встановлення додаткових розвантажувальних підстанцій для зменшення надмірного навантаження існуючих мереж і приведення електронапруги до прийнятного рівня.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться “Звісно, це потребує значних фінансових вливань. Бюджет громади обмежений, потрібно залучати інвестиції. Як і у випадку з питною водою, так і з будівництвом сміттєпереробного заводу. Необхідно створити сприятливий інвестиційний клімат, залучати міжнародних інвесторів та підключатися до міжнародних екологічних програм впроваджувати принципи державно партнерства. Як це роблять інші міста України”, – зазначив кандидат на посаду Бориспільського міського голови.  За словами Володимира Кондратенка, організація відпочинку мешканців громади є не менш важливою проблемою, ніж модернізація інфраструктури. До того ж, розвиток вказних сфер можна об'єднати, якщо підійти до цього питання комплексно. Наприклад – створити достатню кількість зелених зон зі штучними водоймами, у яких буде затримуватися дощова вода. Адже її надлишок на вулицях спричиняє незручності громадянам. Володимир Кондратенко впевнений, що в таких питаннях влада має впроваджувати європейський досвід, враховуючи місцеву специфіку. “Кожне літо деякі райони Борисполя перетворюються на пекельні зони. Найбільше від цього страждають люди похилого віку: і вдома не можна всидіти і на вулицю не вийти. Запровадження європейської практики – відкриті фонтани та невеликі водойми – створять не тільки необхідний мікроклімат, а ще й нові місця для відпочинку та спілкування”, – вважає Володимир Кондратенко. Як повідомила KV, 28 жовтня 2020 року від ускладнень, викликаних коронавірусом, помер багаторічний мер Борисполя Анатолій Федорчук (очолював місто з 2006 року по 2020 рік). За попередніми даними, він був переможцем на виборах голови Бориспільської ОТГ на місцевих виборах, що відбулися 25 жовтня 2020 року. У листопаді 2020 року стало відомо, що повторні вибори в Борисполі мають відбутися 17 січня 2021 року. За крісло голови Бориспільської ОТГ готові позмагатись 18 кандидатів, серед яких  депутат Бориспільської районної ради двох скликань, відомий підприємець та автогонщик Володимир Кондратенко, якого висунула партія "УДАР". Читайте: Партія “УДАР” Віталія Кличка висунула на посаду мера Борисполя – Володимира Кондратенка Фото надав Володимир Кондратенко КиевVласть

На повторних виборах голови Бориспільської територіальної громади 17 січня 2021 року за крісло очільника будуть змагатись 18 кандидатів. Серед них – висуванець від партії “УДАР”, екс-депутат Бориспільської районної ради Володимир Кондратенко. В інтерв'ю КиевVласти він розповів про свою мотивацію, програму, основні проблеми місцевої інфраструктури та те, як він їх збирається вирішити. KV: Вас було висунуто кандидатом на голову Бориспільської територіальної громади від партії “УДАР Віталія Кличка”. Чому Ви погодились брати участь у цих виборах, чому не брали участь в попередніх?  Володимир Кондратенко: Моя мета – змінити життя людей на сучасне, комфортне, а політика -  інструмент для її реалізації̈. Мені добре відоме життя Бориспільської̈ громади і її мешканців. Протягом останніх 10 років я допомагаю людям як меценат та волонтер. Крім того, з 2006 по 2015 рік я був депутатом районної ради, тому добре знаю проблеми громади. Мені не байдуже, в якому місті, селі та в якому оточенні будуть зростати мої діти, де і з ким вони будуть навчатись і працювати. Тому, коли партія висунула мою кандидатуру на цю посаду, я, розуміючи всю відповідальність, погодився.  KV: Виборча компанія набирає обертів, деякі політичні сили об’єдналися на підтримку певного кандидата й створили меморандум. Ви готові до боротьби?  Володимир Кондатенко: Якщо кандидат впевнений в своїх силах, працював попередні роки чесно та відкрито, вважаю – йому не потрібні меморандуми. Я не належу до жодного олігархічного клану. В разі мого обрання, не буду мати ніяких зовнішніх відпрацювань, впливів та зобов’язань ні перед ким, окрім моїх виборців. Я впевнений в своїх силах, маю великий досвід і бажання зробити життя громади успішним і щасливим, а місто і села комфортними та безпечними для життя. Виконати все що я обіцяю  – справа честі! Все своє свідоме життя я відкрито дивлюсь в очі труднощам та своїм опонентам, борюся з суперниками та працюю з конкурентами. Без певної сили, наполегливості та сумлінної праці не були б можливі мої перемоги у великому спорті та досягнення в бізнесі. Я йду впевненим кроком по цьому складному, і разом з тим, прекрасному життю. Так виховав мене мій батько. Я можу відповісти на будь яке питання. Моя совість чиста.  KV: Розкажіть про себе більш детально. Володимир Кондратенко: Я народився в простій багатодітній і дуже дружній родині, основа якої – родинні цінності. Любов, повага та відповідальність, успадковані від батьків, є головними і в моїй власній сімїі.  Після закінчення середньої школи, я отримав дві вищі освіти. В 2004 році вступив до Київського славістичного університету та отримав спеціальність “Міжнародні відносини”, в 2013-му закінчив Національну академію державного управління при Президентові України, за спеціальністю “Державне управління”.  В 2004 році я започаткував свій власний бізнес – ТОВ “УМК”, яке здійснює інвестиційно-житлобудівну діяльність. Ми понад п’ятнадцять років будуємо якісне та зручне житло, розуміючи що люди потребують комфорту та затишку. В 2006 році мене було обрано депутатом Бориспільської̈ районної̈ ради. До 2015 року я чесно відстоював інтереси жителів Бориспільського району, їх законні права та май̆но. Багато років свого життя я присвятив спорту, під час чергових зборів я і познайомився з відомим тоді боксером Віталієм Кличко. Виявилось, що у нас багато спільного. Тому з 2010 року, з самого початку створення “УДАРу”, я є членом цієї партії. В 2015 році в моєму житті сталася трагічна подія: пішов з життя мій батько, а через рік пішов і старший брат. Після чого четверо неповнолітніх дітей залишилися без батька і я мав про них піклуватися. На мене лягла не тільки колосальна моральна, але й матеріальна відповідальність за всю нашу велику родину. Тому, закінчивши свої депутатські повноваження, я з головою поринув у родинні справи. Для мене почався складний етап життя. Але цей етап загартував мене ще більше.  Мою чудову дружину звати Ірина, незабаром ми відсвяткуємо срібне весілля. У нас четверо фантастичних дітей. Для мене моя сім’я – це простір гармонії, любові та підтримки. Це мій всесвіт.  KV: Які найважливіші пункти Вашої програми розвитку Бориспільської ОТГ? Володимир Кондратенко: Новостворена Бориспільська ОТГ має стати комфортним середовищем для життя, роботи, розвитку та відпочинку. Місцем, де люди можуть проводити час із задоволенням – зустрічатися, обмінюватися та реалізовувати ідеї, приємно відпочивати. Чим вища якість, тим більше можливостей з’являється для розвитку, самовираження та дозвілля. Для початку потрібно зробити детальний аудит фінансово-господарської діяльності, інвентаризацію земель і комунальної̈ власності. Перевірити ефективність використання коштів та комунального майна громади. Налаштувати служби, підпорядковані мерії, на прозорість роботи і співпрацю з мешканцями, громадами. Звісно, однією з найбільших проблем Бориспільської ОТГ є електроенергія, водопостачання, утилізація сміття.  Під дорогами, проїздами і тротуарами лежить величезна павутина інженерних мереж, більшість з них не знали ремонту десятки років, а якщо і мали, то вибірково і в аварійному режимі. Труби ледве дихають. Тому необхідно  запровадити комплексний підхід в роботі з модернізації інфраструктури. Генеральний план розвитку території єдиної громади повинен відображати нагальні потреби в реконструкції інженерних мереж.  В першу чергу потрібно і налаштувати безперебійне електропостачання шляхом встановлення додаткових розвантажувальних підстанцій для зменшення надмірного навантаження існуючих мереж і привести електронапругу до прийнятного рівня. Ще у нас відсутня система поверхневого водовідведення. Щойно починається дощ, стоять величезні калюжі, які не дають спокійно ні проїхати, ні пройти. Останні роки, все частіше бувають часті сильні  зливи або снігопади, з якими не може впоратися жодна поверхнева система водовідведення. В європейських містах знаходять новітні підходи до вирішення даного питання. Мета  – затримати дощову воду, максимально використовуючи інструменти ландшафтного дизайну. Наприклад, зелені зони з невеличкими водоймами, які максимально вбирають надлишки води. Більше зелених насаджень та менше твердих покриттів, які не пропускають воду. Кожне літо деякі райони Борисполя перетворюються у пекельні зони. Найбільше від цього страждають люди похилого віку: і вдома не можна всидіти, і на вулицю не вийти. Запровадження європейської практики – відкриті фонтани та невеличкі водойми – створять не тільки необхідний мікроклімат, а ще й нові місця для відпочинку та спілкування. Якість життя міста чи села визначається наскільки безпечно  і комфортно почуваються його мешканці. Це комплекс факторів. Достатній рівень сучасного енергоефективного вуличного освітлення, дорожня розмітка, зручна, як для пішоходів, так і водіїв, належна якість роботи патрульної поліції та злагоджена робота комунального транспорту. Це мінімум. Щодо зручностей. Спробуйте пройти з дитячою коляскою тротуарами, де припарковані автомобілі, або східцями без пандусів. Якщо ви фізично сильний чоловік – зможете перенести цей візок. Але зазвичай з малечею гуляють мами або бабусі. Як бути їм? Про людей з особливими потребами я взагалі мовчу. У них вибір невеликий: або взагалі не виходити з дому, або постійно розраховувати на те, що їм хтось допоможе. Для більшості з них це дуже некомфортна і принизлива ситуація. Такі поняття, як доступність та безбар’єрний простір стали нормою для всіх європейських міст. Там скрізь пандуси, “світлофори, що розмовляють”, для незрячих людей. Велосипедні доріжки, щоб і пішоходи, і велосипедисти, і водії почувалися безпечно і не заважають одне одному.  Все це давно придумано, нам просто потрібно впровадити європейський досвід, враховуючи місцеву специфіку. KV: На все це треба буде знайти величезну купу грошей… І це ж ще не все?  Володимир Кондратенко: Звісно, це потребує значних фінансових вливань. В результаті децентралізації в місцевих бюджетах стало залишатись більше коштів, ніж раніше, але бюджет громади все одно обмежений. Тому головне, щоб Бюджет став прозорим та доступним для громади – ті, хто сплачують податки мають розуміти, куди витрачаються їх кошти, бачити, що двічі не сплачують за одне і теж з року в рік. Крім того, потрібно залучати інвестиції. Як і у випадку з питною водою, необхідно залучати міжнародних інвесторів, впроваджувати принципи державного партнерства. Бориспільщина повинна бути відкритою для інвесторів. Ніяких “відкатів” місцевим чиновникам! Бо для серйозних і, особливо, зарубіжних бізнесменів, це не припустимо.  Головне – це воля та підтримка громади. Ресурси і можливості знайдуться. Також, у зв'язку з короновірусом та карантинними обмеженнями, дуже важливо зберегти малий бізнес. Особливу увагу та підтримку потрібно приділити у створенні соціально орієнтованого бізнесу, що надає послуги мешканцям громади. Підтримка та розвиток малого та середнього бізнесу дасть можливість нам самим створювати робочі місця, зменшити відтік працездатного населення та збільшити надходження в бюджет. Найближчим часом також потрібно підтримати створення малих фермерських госпордарств, допомогти їм отримати довгострокові кредити під малі відсотки. Для реалізації екопродукції побудувати фермерські магазини та замінити стихійні ринки на сучасно-обладнані торгові місця для кожного. Налагодити постачання продукції фермерів в заклади освіти та охорони здоров'я. Вважаю вкрай необхідним забезпечити нашу громаду вчителями математики, хімії, фізики; спеціалістами в галузі інженерії, коммунального господарства. Як мер, буду ініціювати затвердження стипендії та гарантованої оплати навчання 10-тьом кращим випускникам громади щорічно, з умовою, після отримання диплому, повернутися працювати в громаду.  Окремий виклик -  медичне забезпечення. Пункти первинної медичної допомоги повинні бути укомплектовані необхідними ліками, засобами первинної діагностики. Забезпечення якісним інтернет зв’язком цих пунктів дає можливість термінового отримання більш фахової консультації у профільних лікарів, інформацію про пацієнта та краще підготуватися до прийому. На даний момент не створено належних умов і для самореалізації та розвитку молоді  Бориспільської громади. Я планую активно залучати молодь до громадського життя. Їх енергія та ідеї потрібні нашій громаді. Сучасний молодіжний простор, Арт-платформи – досить багатофункціональна структура, яка поєднує в собі культурологічну, освітню та розважальну функції. Це частина креативної індустрії, яка приносить не тільки нові надходження в бюджет громади, а й дає молоді розвиватися, реалізовувати свої проєкти. Крім того, наповнює міста і села молодою енергією та робить їх привабливішими. Також я за розвиток сучасних технологій, щоб люди отримували послуги у єдиному прозорому офісі. Це стосується буквально всіх населених пунктів нашої громади. В сучасному світі кожен мешканець нашої громади повинен отримувати всі необхідні інформаційні сервісні послуги не виходячи з дому, замість марного сидіння в чергах. А зробити  це можливо через комп’ютер, планшет або смартфон. Максимальна прозорість, відповідальність за корупцію та бездіяльність, тісна взаємодія з громадою, ретельне планування і сталий розвиток. Принципи, якими повинна керуватися влада і принципи, якими керуюсь я. Фото: Володимир Кондратенко КиевVласть