Корупційні скандали, недобудовані ЖК та інтереси Молчанової: що відбувається з “Київміськбудом”
Гроші на оборону: Київрада збільшила кошторис програми “Захисник Києва” на 2024 рік в 2,5 раза, не підкріпивши це змінами в бюджет
Київщина екологічна: як область стала лідером України зі створення об'єктів природно-заповідного фонду
13 січня 2023 г. 15:45
Раздел: Новини
У Києві в рамках дерусифікації та декомунізації за рік перейменували понад 230 міських об’єктів
У 2022 році в столиці перейменували понад 230 міських об’єктів, назви яких пов’язані з росією, її сателітами та радянським минулим.
Про це, як передає KВ, йдеться в повідомленні Київської міської адміністрації (КМДА) .
Підписуйтесь на “КиївВладу”
Як зазначив секретар Київської міської ради Володимир Бондаренко, столична влада проводить комплексний процес дерусифікації та декомунізації міської топоніміки. Загалом за минулий рік депутатський корпус Київради підтримав рішення про перейменування понад 230 таких вулиць, провулків, бульварів, площ та проспектів. Відтепер сотні тисяч киян проживають за новими українськими адресами.
Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм
Подписаться
"Для мешканців процес перейменування міських об’єктів не створює зайвих ускладнень, оскільки їм не потрібно переоформлювати документи. Зокрема, не потрібно оновлювати відомості про прописку, оскільки зміна назви міського об’єкта не є зміною реєстрації місця проживання. Крім цього, залишаються чинними документи, які засвідчують право власності на все нерухоме майно”, – зауважив Бондаренко.
Власникам нерухомого майна буде потрібно переоформити документи тільки у випадку безпосередньої потреби, а саме купівлі-продажу або дарування нерухомості.
Нагадаємо, 11 січня закінчилось голосування щодо дерусифікації та деколонізації київської топоніміки в додатку "Київ Цифровий". Кияни проголосували наступним чином: площа Льва Толстого буде перейменована на "Українських Героїв"; вулиця Льва Толстого буде перейменована на вулицю Гетьмана Павла Скоропадського; станція київського метрополітену "Дружби Народів" отримає тисячолітню історичну назву місцевості "Звіринецька"; станція київського метрополітену з проєктною назвою “Проспект Правди” отримає назву "Варшавська"; бульвар Перова буде перейменований на Воскресенський; проспект Визволителів буде перейменований на честь Георгія Нарбута.
Читайте: КМДА створила єдину брошуру, в якій вказані всі перейменовані вулиці Києва за 8 років
Фото: КМДА
КиївВлада
11 січня 2023 г. 12:00
Раздел: Тексти
Володимир Бондаренко: про війну, наступ з Білорусі, ОПЗЖ і плани столиці на рік
Минулої зими Київ опинився серед українських міст, що першими відчули ненависний подих війни. Столиця постала перед викликами такого рівня, з якими не стикалася влада міста з часів Другої світової війни. Чим жив і як діяв Київ у цей час, як владі вдалося налагодити роботу всіх служб попри воєнні дії, а також що відбувалося у сесійній залі, “КиївВладі” розповів секретар Київської міської ради, депутат КМР від партії УДАР Віталія Кличка, обраний по Шевченківському району та заступник Київського міського голови Віталія Кличка Володимир Бондаренко.
KВ: Яким 2022 рік був особисто для Вас, для Київської міської ради?
Володимир Бондаренко: Важким. Дуже важким, тому що входили в рік з певними надіями й планами, в тому числі досить перспективними. У 2021 році Київрада працювала не тільки над цільовими програмами, а й над інструментами прямої демократії, запустили ряд молодіжних програм, і 24 лютого фактично став днем обнулення всіх планів і переходу у режим оперативної реакції й вирівнювання ситуації до рівня хоча б початку року. Були відкинуті всі довоєнні пріоритети, повністю змінено структуру практично всіх міських цільових програм. І, власне, повністю змінено структуру бюджету, де, найголовнішою програмою визначено програму “Захисник Києва”: на це спрямовано більше 1 млрд грн.
Підписуйтесь на “КиївВладу”
KВ: Чи було місто готове до війни?
Володимир Бондаренко: Не можна зараз сказати, що всі розуміли, що буде війна. Це як з наступом з боку Білорусі: підсвідомо ми розуміли, що він буде, але строки, масштаби… І саме через це відповідно не розуміли, як і куди слід спрямувати зусилля, щоб убезпечити громадян. Упевнений, навіть Андрій Крищенко (ред. заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень), який проходив війну і є бойовим офіцером, не був повністю готовий, хоча він мав глибше розуміння ситуації. Скажу більше: жодна з місцевих рад не була готова до режиму такої роботи. Я думаю, що не була готова жодна з ланок управління, ані на рівні держави, ані на рівні міста, - ніхто не жив в умовах повномасштабної війни.
23 лютого Київрада зібралась на позачергове засідання. Це – перший день, коли з наших столів зникли будь-які партійні прапори. На їхньому місці з’явилися прапори України. Ми зібрались аби ухвалити процедуру, за якою ми будемо працювати, коли в нас буде режим надзвичайної ситуації. Ми навіть не могли уявити, що за 24 години виявиться, що всіх цих напрацьованих раніше процедур недостатньо, і нам потрібно буде шукати нові, зокрема, для дистанційного обговорення рішень і засідань комісій.
Але саме 23 лютого було ухвалено рішення, яке буде допомагати нам фінансувати тероборону столиці. А на території Києва дві бригади, і їх треба було оснащувати: починаючи від повсякденного дріб’язку, завершуючи формою та транспортом. Перші оборонні рубежі в Києві формувались з комунальної техніки, з тих матеріалів, які ми змогли отримати, а вже потім оплатити. Той же “Епіцентр” відкрив магазини, куди приїжджали військові і брали необхідне. Над цим переважно й працювали від 23 лютого. І ці рішення були оперативно ухвалені.
Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм
Подписаться
Перше коригування бюджету в нас було здійснене дистанційно, далі вже, коли Київрада 17 березня зібралась на очне засідання, ми ці рішення підтверджували. Зараз, згадуючи, розуміємо, що більшість цих рішень були своєчасні та зіграли важливу роль в обороні Києва.
KВ: Чи існує зараз єдиний вектор роботи Київради і чи є місце політичному протистоянню?
Володимир Бондаренко: Вектор єдиний існує і міський голова Віталій Кличко та я про це нагадуємо усім, хто починає забувати, що в країні йде війна. Чим далі війська від Києва, тим більше в цій залі буде політики, адже більше політики з’являється на рівні загальнодержавному. Перші засідання Київради в умовах війни проходили максимум за півгодини. За півгодини Київрада могла ухвалити більше 10 рішень, без обговорень. Бо всі розуміли що російська армія знаходиться в безпосередній близькості до Києва, тривають постійні обстріли, ні до чого політичні баталії. Наразі не виключається новий наступ з боку Білорусі. Це значить, що столиця дуже швидко може перетворитись на прифронтове місто. Я вірю, що наші збройні сили зараз більш готові чинити спротив, однак ми все одно маємо бути готовими. Проте, чим менша безпосередня загроза, тим більше партії впливають на своїх місцевих депутатів.
KВ: В чому цей вплив?
Володимир Бондаренко: Яскравої поляризації, як було раніше, я не спостерігаю, але партії все частіше конкурують, наприклад, “патріотизмом”. Одна фракція перебиває іншу із рішенням про заборону “московського патріархату”, різні депутати об'єднуються та перебивають інших стосовно правок до цільових програм. Політика починає поступово з’являтись, і чим більше буде з’являтись умовна “безпечність”, тим більше політичні сили на загальнодержавному й місцевому рівні будуть думати про пошук свого виборця. Бо ми чудово розуміємо, що структура міста змінилась, змінилась електоральна структура з точки зору потреби людей. Основний напрямок буде соціальне забезпечення і соціальна допомога, й політика для виборців відіграватиме меншу роль. Але вона буде, так або інакше, бо електоральний кістяк є в кожної політичної сили.
KВ: Про що непримиримі політичні опоненти домовилися вже?
Володимир Бондаренко: Наприклад, великий резонанс викликали наші кроки убезпечити пасажирів громадського транспорту. Критикували і наше рішення зупиняти транспорт під час тривог і пропозицію встановити укриття на зупинках транспорту. Але ця критика припинилася після того, як уламок ракети впав на перехресті вулиці Володимирської і бульвару Тараса Шевченка. До цього кияни не візуалізовували масштаб можливих жертв. Єдине, перед тим, як прийняти рішення про встановлення укриттів, кожен з нас має собі відповісти: який має бути тип цього укриття, від чого воно має захищати? Можливо, це має бути те, що захищає від уламків. Те, що може захистити від прямого попадання – напевно, таких споруд дуже небагато. Скільки їх має бути, де вони мають бути, заглиблені, або ні, скільки людей вони мають вміщувати. Це була ініціатива низки депутатів, і за цим же столом ми домовлялись, що спочатку схвалюємо організаційні рішення, а потім переходимо до практичної складової.
Таку конкуренцію патріотизму ми можемо назвати якісною, бо вона йде на користь місту й є конструктивною. Чи може це змінитись? Може. Політики в нас живуть від виборів до виборів, й тому, ближче до них, в сесійній залі з’являтиметься все більше суперечок про щось дуже гарне й розумне, але не завжди реальне. Навряд чи я назву якусь політичну силу, яка завжди чудово комунікує із людьми, але будь-яка комунікаційна політика була спрямована на мирне життя. А тут, коли треба оперативно ухвалити важливе, але непопулярне рішення, яке дозволить відвернути певні негативні наслідки, ти не завжди можеш встигнути його прокомунікувати, з’являється купа теорій змов і незадоволення. Як зі світлом: якщо в мене нема світла 4 години, а в сусіда є, то винні всі. Але головне, щоб ми не забували, хто насправді в цьому винен.
KВ: Чи були депутати, які покинули Україну через війну та чи вплинуло це на ситуацію в місті?
Володимир Бондаренко: Є депутати, які з 24 лютого або один раз були на засіданні ради, або їх не було зовсім. Різні ситуації. Як правило, це жінки. Хтось дійсно вивіз дитину, хтось поїхав сам, хтось приїжджає на засідання й перебуває на Заході країни. Депутат КМР – це така людина, яка на початку входження до своїх повноважень дає присягу. Вона не військова, хоча в нас одразу після 24 лютого 25 депутатів пішли на службу до ЗСУ і 17 з них зараз продовжують її. Але ця депутатська присяга – це усвідомлений вибір людини, де вона розуміє, що буде виконувати свої повноваження навіть у таких умовах.
Напередодні першого воєнного засідання 17 березня всі казали, що ми не зберемо кворум. Зібрали. Боялися? Звичайно певний страх був присутній, бо ворог поруч, диверсійні групи прориваються в місто, політики є ціллю окупантів, але прийшли і голосували, розуміючи, що ці рішення є важливими. Що робити з тими депутатами яких немає в Україні і вони не планують повертатись або повернуться після війни? Це питання власне до політичних сил і їх виборців. Я розумію, що цьому скликанню не позаздриш: ковід, війна, жахлива економічна ситуація, яка буде далі. Фактично, надзвичайна ситуація в енергетиці. Це все має отримати реакцію представницького органу: конкретні рішення, цільові програми, бюджет. Навіть земельну ділянку під потреби оборони без сесії не відведеш.
Зараз у нас на сесіях точно є 78-80 людей, загалом реєструється близько 90. На керованість воно не впливає, випадки одиничні. Певний аналіз буде зроблений, ми відкрили дані, і я думаю, що виборці оцінюватимуть це на наступних виборах. Для них буде два наріжних камені: що ти робив під час війни й що будеш робити потім. В нас буде вкрай важка економічна ситуація. Аналізуючи для себе загальноукраїнські вибори, я пам’ятаю, що ми проходили три умовні типи виборів. Спочатку це були вибори обіцянок. Потім фактично “вибори гречки”. А з року 2012-го ми вийшли на вибори програм, конкуренцію не гасел, а ідей й їх реалізацій. Дай Боже, щоб ми зараз не повернулись до “виборів гречки”. Надскладна ситуація в економіці столиці, плюс титанічна робота з соціального захисту населення, все це кардинально змінить структуру виборців. Сподіваємось, що вибори пройдуть в планові строки, але якщо ми все ж таки повернемось до “виборів гречки”, я боюсь за наступну каденцію Київради. Ми не можемо зараз прогнозувати, що це буде, але віримо в наших виборців.
KВ: Які основні виклики стоять перед Київрадою у 2023 році?
Володимир Бондаренко: Ані загалом війна, ані кількість переселенців, ані кількість мігрантів, ані ситуація в енергетиці не сприяє тому, що дохід людей і господарств зростатиме. Він буде планомірно знижуватись, в нас є певний рівень інфляції, і ця тенденція збережеться наступного року. В нас є перебої зі світлом, і страждає бізнес, зараз ми маємо близько 20% скорочення малого бізнесу. Це виклик для КМР на наступний рік, мають бути якісні програми кредитування. Поки ми працюємо над тим, як втілити це в умовах війни, бо є обмеження на фінансування, але такі програми точно мають бути. Вони запобігатимуть не тільки втраті робочих місць і податків, це зможе зупинити негативну тенденцію у розвитку міста. Разом з тим, щоб ви розуміли масштаби проблеми, ми за минулий рік втратили третину з податкових надходжень. Це більше, ніж під час ковідних обмежень.
KВ: Який соціальний захист забезпечує Київрада для сімей загиблих та як допомагає тим, хто втратив житло через російські обстріли?
Володимир Бондаренко: Для нас стала пріоритетом відбудова житла, там де можна його відбудувати. Поки люди не мають житла, вони поселені в міський резервний фонд. Іноді це номери в готелях, але більшість обрали для себе перебування в родичів.
Дуже велика робота з точки зору соціального захисту – це матеріальна допомога. Ми з вами повертаємось в 2014 рік, коли другою за фінансовим забезпеченням була програма “Турбота”. Зараз перша це “Захисник Києва” і друга – “Турбота”. В нас додалось 240 тисяч переселених осіб, а з ними нові виклики, які треба вирішувати.
Окрім переселенців додалося роботи і на інших соціальних напрямках. Наприклад, треба робити доплати тим бюджетникам, які залучені до роботи пунктів обігріву. В нас насправді унікальна ситуація: якщо ми візьмемо будь-які нормативи, що таке “Пункт Незламності”? Це така штука, яка має відкритись якщо в тебе 24 години немає світла. В людей немає світла 4 години, вони вже йдуть до пункту обігріву. Я живу в таких само умовах, але точно розумію, що відсутність світла у 4 години – це ще не завдання діяльності пункту обігріву. Сутність пункту обігріву – це допомога, коли у деяких мікрорайонах немає світла або тепла тривалий час. На волонтерських засадах ми не витягнемо, будуть муніципальні доплати, запропоновані міським головою Віталієм Кличком. Доплати для працівників культури і освіти, там, де розміщені ці пункти, бо більшість з них розташована у школах або бібліотеках. Зараз ці пункти будуть розміщені майже у всіх великих закладах культури.
На наступний рік за поданням Віталія Кличка вже ухвалена концепція й програма підтримки учасників бойових дій. Якщо нічого не зміниться, ми очікуємо навесні першу ротацію. Обсяг великий і точно перевищує першу ротацію учасників бойових дій АТО. Це пільги й підтримка самих учасників та сімей загиблих. Про це важко говорити, бо в реальності ми не розуміємо, з чим ми зіткнемося наступного року, яка буде кількість демобілізованих.
Є шалена потреба в соціальній реабілітації й частковому працевлаштуванні, можливо навіть й переорієнтації. Якщо цього року ми вирівнювали ситуацію, то наступний я буду порівнювати з 2015-2016 роком, коли ми відпрацьовували унікальну по країні систему підтримки наших захисників і захисниць. Близько 300 мільйонів гривень буде виділено на програму підтримки. Там дуже багато прямих грошових виплат, певних негрошових пільг, які будуть компенсуватись за рахунок міського бюджету. Наприклад, якщо це безкоштовний проїзд у громадському транспорті, то хтось все ж таки має компенсувати метрополітену або “Київпастрансу” його прямі витрати.
KВ: А якщо відійти від соціальної складової, то які ще можна назвати пріоритетні статті витрат?
Володимир Бондаренко: Почну з того, що капітальні видатки, окрім відбудови житла сьогодні не фінансуються. Зараз діє відповідна постанова уряду, яка регулює діяльність казначейства в особливий період. Там визначено умовно 3 кошики: оборонний, підтримка життєдіяльності та капітальні видатки. На сьогодні в Києві було зупинено усі об’єкти капітального будівництва. На 2023 рік ситуація по цьому напрямку фінансування навряд зміниться.
Але це не означає, що все зупиниться повністю. Ми розуміємо що поточний ремонт доріг потрібен, поточний ремонт житла буде також потрібен. Зараз якраз постанова Кабміну віднесла ремонт доріг до другого кошику, тому сподіваємось що ми зможемо його фінансувати. Сподіваємося віднайти кошти і на ремонт ліфтів у житловому фонді. Адже внаслідок складної ситуації зі світлом вони виходять з ладу.
Також маємо навести лад з лікарнями. Візьмемо, до прикладу, лікарню швидкої допомоги, там був початий процес реконструкції, і відповідно, зупинився на певному етапі. Треба відновлювати процес реконструкції. Зараз ми обрали декілька медичних об’єктів де за наявності фінансування будемо виконувати роботи. Над цим працює уся міська команда. Робити будемо поки що за рахунок підрядних організацій, класти, грубо кажучи, платіжки в казначейство і чекати оплату. Іншого варіанту в нас немає, не може бути медична установа, де половина стін пофарбована, а половина ні. Ковід нікуди не зник, Київським лікарням треба готуватись до прийому нових пацієнтів у зимовий час, медики б’ють тривогу про нову хвилю епідемії з Китаю. Також в нас є ряд планових госпіталізацій, які нікуди не зникають. В нас є наші військові, і їх місце розташування також не обмежується військовим госпіталем. Тому на медицину буде зроблено додатковий ухил у 2023 році.
KВ: А як щодо облаштування сховищ?
Володимир Бондаренко: Це є пріоритетом. Правда, дуже багато хейту з точки зору підготовки укриттів у навчальних закладах. Нарікають на відсутність каналізації, наприклад. Мало людей розуміють, що таке провести каналізацію туди, де її ніколи не було. Що це проект, це кошти, яких немає, бо знову ж таки, капітальні видатки не фінансуються. Те, що ми можемо робити з точки зору поточного ремонту, ми будемо робити. З 90-х років на підготовку сховищ ніхто не звертав уваги, ніхто не міг подумати, що це колись буде потрібно. За неповних 6 місяців, бо запустити роботи можливо було тільки з травня, важко привести до ідеалу все те, що не приводилось за всі часи незалежності, і люди мають це розуміти. Поступово укриття будуть зроблені, а необхідні умови для перебування дітей звичайно дотримуються.
KВ: З початку війни Київрада перейшла до більш закритого режиму роботу, зникли прямі трансляції, закрито доступ до системи обліку публічної інформації. Чи планує Київрада повернути це назад?
Володимир Бондаренко: Починаючи з вересня ми виклали усі записи які були, документи комісій, поіменні голосування. Зараз це також робимо, але через добу після завершення засідання. Публікуємо усі проекти рішень, які є, і навіть ті, до яких ми би мали обмежити доступ. Якщо ми візьмемо перелік інформації, яка має бути віднесена до службової в умовах воєнного стану, то ми маємо обмежити доступ до великої частини даних. Коли я такий проект рішення подав, а це мій прямий обов’язок і відповідальність, у тому числі кримінальна, одразу почалась критика. Поки що ми відклали прийняття цього рішення.
Швидше за все, ухвалимо його у лютому у більш скороченому варіанті. Але ми точно розуміємо, що до певної інформації ми маємо закрити доступ, особливо якщо ворог наближатиметься до Києва. Це навіть не безпека депутатів, в нас є низка військових об’єктів, об’єкти промисловості, система освіти, охорони здоров’я, які не мають бути доступними будь-кому. Це питання, від яких реально залежить безпека всього міста. Навіть у 21 столітті ми можемо побачити, що росія не може відмовитись від коригувальників вогню, це технічно неможливо для них. Якщо ми з вами викладемо все у відкритий доступ, зашкодимо самі собі. Між обмеженням права доступу до інформації і суспільною безпекою ми будемо шукати компроміс. Загальні відомості будуть доступні, результати голосувань також, але деяка інформація буде обмежена. І я готовий брати відповідальність за ці обмеження на себе.
KВ: На сайті міськради вже деякий час немає інформації про фракцію ОПЗЖ. Що з членами цієї фракції? Вони працюють як і раніше, як позафракційні?
Володимир Бондаренко: З 24 лютого ОПЗЖ як фракція припинила існування, частина депутатів сформувала групу “Платформа за життя і за мир”, більшість з них продовжують працювати. Й при тому досить нормально. Михайло Наконечний (ред. уповноважений представник фракції “ОПЗЖ” в Київраді) у офіцерському званні проходить службу в ЗСУ. Є декілька депутатів, яких немає на засіданнях ради, вони повідомляють про свою відсутність у зв’язку з сімейними обставинами. Є ряд колег, які приїздять на засідання із фронту. Поки на законодавчому рівні ця ситуація не буде вирішена, в місцевих рад немає жодних повноважень врегулювати це питання.
Антиукраїнської діяльності з їхнього боку наразі точно немає. Більше того, деякі люди дуже змінились. Усвідомлення того, що уся теорія, яку колись просували на рівні партійного бренду, наративи про “братські народи” – неправда, приходить, коли тобі доводиться сидіти у бомбосховищі. Вся теорія про “звільнення” і “руку допомоги” завершується, коли тобі через будинок пролітає ракета. Врешті-решт, коли ти сидиш в холодній квартирі і тобі доводиться пішки підніматись вгору. Не буду говорити, відкрило це очі чи ні, але деякі люди дуже змінились. Мені подобається, що наразі немає жодної політичної риторики. Але треба розуміти, що місцева влада і парламент це різні речі – тут вони були менш “політичні”.
Читайте: Обраний від забороненої ОПЗЖ депутат Київради Наконечний порадив киянам забиратися з міста
KВ: Чи ведеться зараз розмова про повернення районних рад у Києві?
Володимир Бондаренко: В умовах воєнного стану проведення виборів неможливе, тому зараз питання не актуальне. Для цього спочатку треба здобути перемогу України у війні та завершити воєнний стан. Щодо районних рад, останній рік про це розмови не йшло, не до того. Система управління в умовах війни і в умовах миру кардинально відрізняється, бо тут необхідна єдина керованість. І в умовах війни я прихильник централізованої системи управління. В умовах миру повернення до питання районних рад можливе. Але головне – питання їхніх повноважень.
Якщо ми хочемо повернутись до часу, коли наприклад Деснянська райрада Києва могла виділити за одне засідання під сотню земельних ділянок під кіоски там де їй заманеться, то такі райради нам не потрібні. Якщо ці ради будуть опікуватись проблемами людей, благоустроєм, освітою, то це вже інша розмова. Треба працювати над повноваженнями. Питання у кількості депутатів, не вважаю, що району, навіть там, де проживає 200 тисяч людей, треба 60 депутатів. Їм нема чого там робити просто фізично. Максимум це 20-25 депутатів. Має бути чиста мажоритарка, бо навіть змішана система на рівні районів не буде працювати.
Точно треба відходити від історії з районними державними адміністраціями, як моделями управління на території громади. Тобі треба сніг прибирати, і ти розумієш, що повинен доручити це начебто районній адміністрації, але ти навіть керівника туди не призначаєш й догану йому дати не можеш. Це точно праця марна. Протистояння районів в місті і самого міста точно не призводить ані до керованості, ані до того, що в районах почнуть краще прибирати сніг. Тому в даному випадку система управління районами має бути змінена на самоврядну.
KВ: Чи є доцільним запровадження військових адміністрацій?
Володимир Бондаренко: Повторюсь, я є прихильником централізованої системи управління в умовах війни. Ми бачимо певні моменти, де на військові адміністрації намагаються накласти додаткові повноваження і зробити з них такі-собі військово-цивільні адміністрації. І це можливо десь працює, але тільки на рівні деяких областей. Поки у Києві, який є однією територіальною громадою, адміністрування військових і цивільних питань розділено: голова ВА відповідає за оборону, Київський міський голова відповідає за життєдіяльність міста. Є багато голосів які виступають за відмову від такого підходу. Якщо прихильники таких ідей переможуть – це буде спробою позбавити столицю місцевого самоврядування, що точно погано для Києва і його мешканців. Поки що ці спроби припинились, але це завжди може змінитись.
KВ: Чого очікувати киянам в 2023 році та що ви киянам побажаєте?
Володимир Бондаренко: Побажати хочеться перемоги. Чого чекати? Це був важкий рік, і 2023 буде не менш важким, але, незважаючи на все, ми будемо збиратись, працювати і намагатися отут, на місцях, наближати нашу перемогу. Головне не знесилитись морально і максимізувати свої зусилля для того, щоб усі ці різні території міста, з різними потребами і різним населенням, працювали як єдиний організм, як годинник. Місто дуже легко порівняти з великим годинником, де є надскладний механізм функціонування, і оці “філіали офісу простих рішень” які іноді випливають у фейсбуці, вони точно далекі від розуміння цього механізму. Бо щоб почала крутитись одна частина, повинні крутитись інші п’ять. Ось ми і будемо робити все від себе залежне, щоби весь механізм працював.
Читайте: Дійшли руки: в Києві замовили ремонт бази з підготовки Сил муніципальної безпеки та тероборони
Фото: Євген Лоюк
КиївВлада
10 січня 2023 г. 15:03
Раздел: Новини
Асоціація професійних політичних консультантів провела VIII Міжнародний конгрес політичних консультантів
Асоціація професійних політичних консультантів (АРРС) провела VIII Міжнародний конгрес політичних консультантів, в якому взяли участь 60 фахівців з 14 країн.
Про це KВ стало відомо з релізу АРРС.
Підписуйтесь на “КиївВладу”
Захід відбувся 11 грудня 2022 року в Києві. У рамках Конгресу пройшов Міжнародний конгрес політичних консультантів (WFPC), в якому взяли участь 60 фахівців з 14 країн усіх континентів. Головною темою конгресу було питання: “Яким буде світоустрій після глобальної кризи?”.
Асоціація спільно з Фондом “Українська Політика” та аналітичним центром “Ascolta” підготували аналітичну доповідь, складену для більш активної та глибокої дискусії.
Спікери запропонували своє бачення політичної ситуації тих регіонах планети, які вони представляли, бо криза торкнулася всіх регіонів планети.
Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм
Подписаться
Спікери з Європи в особі політичних консультантів із Великобританії, Франції та Італії — Thomas Borwick, Olivier Vedrine та Marco Cacciotto – висловили свою думку на те, як розвиваються події всередині країн Європейського Союзу та за його межами. Обговорювалась перспектива розвитку міжнародних взаємин країн Європи з Україною, яка сьогодні перебуває у стані оборони против військового нападу російської федерації.
Гості Форуму взяли участь у темі обговорення проблем Близького Сходу, країн Арабського світу та Південного Кавказу. Ці регіони були представлені професійними фахівцями в особі Alexander Tsinker та Denis Kislov (Ізраїль), Auragh Ramdan (Алжир) та Nair Aliev (Азербайджан).
Професійний політичний консультант та креатор політичних стратегій Paulo Maura розкрив внутрішні проблеми в Бразилії.
Тему України на міжнародній арені розкрив політолог та політичний консультант, член APPC та співавтор професійної аналітичної доповіді Костянтин Бондаренко. Політичний консультант Андрій Золотарьов поділився думками щодо політичних процесів всередині України на 2023 рік.
Юрій Єхануров, Наталія Алюшина, Людмила Любим
Окремою частиною Конгресу стало обговорення внутрішньої ситуації в Україні.
Колишній прем'єр-міністр України Юрій Єхануров запропонував інноваційні підходи щодо роботи державного апарату, наголосив на необхідності профільного навчання, а також отримання додаткових професійних знань для сучасних політиків та державних управлінців.
Державний управлінець Наталія Алюшина розповіла про проблему скорочення державних службовців в Україні, проблему безробіття та важливі деталі роботи місцевого самоврядування у воєнний час.
Гострим питанням стало питання життєдіяльності людей та органів влади у прифронтових регіонах, на прикладі Запорізької області, цю тему розкрила чинний заступник голови Запорізької облради Людмила Любим.
Дмитро Фіщенко, Сергій Штепа, Сергій Кірєєв
Політичні консультанти Дмитро Фіщенко, Сергій Штепа та Сергій Кірєєв півтори години розповідали про можливість виборів національного рівня. З політичним юристом Дмитром Погребняком було порушено та розкрито тему майбутніх змін до виборчого законодавства.
Антон Подлуцький, Дмитро Погребняк, Дар’я Чепак
Політичний маркетолог Дар'я Чепак та медійний технолог Антон Подлуцький обговорили роботу медіа та соціальних мереж, можливі механізми роботи політиків та політичних проектів у медійній сфері, виходячи з усередині політичних українських реалій.
Всі питання спікерам WFPC були підготовлені Ігорем Тенетком (Україна-Франція). Усіх учасників Форуму вітала Президент APPC Ганна Тенетко, яка також була модератором Конгресу offline.
Ігор Тенетко
Анна Тенетко
Організатори Форуму WFPC та Конгресу APPC дякують усім спікерам та гостям за активну участь, за змістовну та професійну дискусію.
Фото: АРРСКиївВлада
10 січня 2023 г. 09:00
Раздел: Тексти
У Києві запланували розвиток системи електропостачання
У відповідь на військові загрози в 2023-2025 роках у столиці планується провести реконструкцію існуючих та будівництво нових електричних мереж потужністю 0,4-110 кВт. На виконання таких заходів ПрАТ “ДТЕК Київські електромережі” має витратити 468,9 млн гривень. Проведення робіт заплановане в рамках муніципальної Програми підвищення енергоефективності та розвитку ЖКІ, відповідні зміни до якої були внесені Київрадою наприкінці минулого року. Завдяки цьому, на думку столичної влади, має бути забезпечено надійність та якість електропостачання, а також розвиток енергосистеми Києва. Запланували навіть забезпечити електропостачанням багатостраждальний ЖК "Східна брама", який будували компанії із орбіти скандального Анатолія Войцеховського.
Як стало відомо KВ, на початку 2023 року набуло чинності рішення рішення Київради №5891/5932 від 15 грудня 2022 року щодо внесення змін до Програми підвищення енергоефективності та розвитку житлово-комунальної інфраструктури (ЖКІ) Києва на 2021-2025 роки.Підписуйтесь на “КиївВладу”
Відповідний документ було затверджено столичною міськрадою в порядку невідкладності та без обговорення. За його прийняття проголосували 66 депутатів. Суб'єктом подання відповідного проєкту рішення виступила комісія Київради з питань житлового-комунального господарства і паливно-енергетичного комплексу (ЖКГ і ПЕК), а в міськраді його було зареєстровано за тиждень до затвердження – 9 грудня 2022 року.
Згідно із затвердженими змінами, столична влада внесла до програми заходи щодо реконструкції та будівництва в 2023-2025 роках електричних мереж потужністю 0,4-110 кВ. Важливість цього у КМДА пояснили необхідністю "забезпечення надійності та якості електропостачання" та "розвитку системи електропостачання Києва".
Мова йде про будівництво кабельної лінії (КЛ) за напрямком "Новокиївська – Московська", реконструкцію повітряних ліній (ПЛ) електропередач “Північна – Ірпінь" та "Біличі – Ірпінь" у частині заведення КЛ на підстанцію "Західна" в Святошинському районі Києва, реконструкцію мереж 10 кВ житлового масиву Осокорки, реконструкцію ПЛ "ДТЕЦ – Княжичі і "ДТЕЦ – Бровари" із заміною проводу, реконструкцію лінії електропередач "Теличка – Осокорки" з включенням її в транзит "ТЕЦ-5 – Славутич-ДТЕЦ", встановлення розвантажувальних трансформаторних підстанцій 10/0,4 кв з будівництвом і реконструкцією КЛ тощо.
Також, серед іншого, влада Києва планує забезпечити електропостачання житлового комплексу (ЖК) з вбудовано-прибудованими приміщеннями на вул. Світлій, 3-Д в Дарницькому районі Києва, зокрема шляхом реконструкції КЛ, яка пролягає через землі Дарницького лісопаркового господарства. Мова йде про ЖК "Східна брама" (девелопером виступала компанія "Украрго" із орбіти скандального забудовника Анатолія Войцеховського), який наразі ще не введено в експлуатацію і мешканці якого неодноразово скаржилися на проблеми з електропостачанням.
Читайте: Жители ЖК “Східна Брама” перекрывали дорогу в Киеве из-за отключения электричества
Загальний кошторис згаданих вище робіт дорівнює 468,9 млн гривень, а здійснювати відповідні заходи планується за рахунок т.зв. “інших джерел фінансування”. Мова йде про інвестиційні програми ПрАТ “ДТЕК Київські електромережі” та власні кошти цієї енергетичної компанії. Таким чином загальний обсяг фінансування програми підвищення енергоефективності та розвитку ЖКІ Києва на чотири роки зріс з 44,5 млрд гривень до 45 млрд гривень.
Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм
Подписаться
Зазначимо, 15 грудня 2022 року, в день розгляду відповідного проєкту рішення в сесійній залі столичної міськради, свої зауваження до цього документа в письмовій формі висловило Управління правового забезпечення діяльності Київради. У відповідному документі повідомлялося про те, що до проєкту рішення не були додані висновки Департаменту фінансів Київської міськдержадміністрації (КМДА) і Департаменту економіки та інвестицій КМДА щодо експертизи змін до програми та щодо доцільності їхнього внесення. Крім того, юристи Київради звернули увагу на те що ПрАТ "ДТЕК "Київські електромережі" не "конкретизоване та не відображене як співвиконавець” у Паспорті вказаної програми.
При голосуванні за цей проєкт рішення секретар Київради Володимир Бондаренко наголосив на тому, що затвердження відбувається з “урахуванням зауважень юристів”. Але при цьому наразі достеменно невідомо, чи були отримані згадані висновки від чиновників КМДА. А ось щодо внесення “"ДТЕКа” до співвиконавців програми все більш чітко й зрозуміло – відповідно до зазначеного вище рішення №5891/5932 від 15 грудня 2022 року, дана компанія до цього переліку додана не була.
Як повідомляла KВ, програму підвищення енергоефективності та розвитку ЖКІ Києва на 2021-2025 роки столична міськрада затвердила рішенням №1241/1282 від 27 травня 2021 року. Тоді міська влада визначила, що протягом найближчих 5 років вона спробує витратити 41,7 млрд гривень на реконструкцію та модернізацію ліфтового господарства, капітальні ремонти теплових мереж, будівництво систем водопостачання та інші роботи.
Читайте: Киевсовет определил, как должна развиваться сфера столичного ЖКХ до конца 2025 года
Надалі Київрада протягом червня 2021 року – листопада 2022 року чотири рази вносила зміни до цієї програми, додавши до неї нові заходи та збільшивши обсяги її фінансування до 44,5 млрд гривень.
Додаткові витрати міська влада тоді вирішила направити зокрема на впровадження Єдиної системи оперативно-диспетчерського управління житловим фондом столиці, на спорудження на території Лук'янівського історико-меморіального заповідника алеї перепоховань відомих українських діячів, які поховані за межами країни тощо. Передостанні зміни, внесені у листопаді минулого року, були найбільш злободенними. Тоді столична влада внесла до програми видатки на відшкодування 75% вартості електрогенераторів та інверторів, які були придбані об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ), житловими кооперативами (ЖК) та управителями багатоквартирних житлових будинків у 2022-2023 роках, а також на капітальні ремонти і облаштування підвальних приміщень житлових будинків, які можуть використовуватися населенням, як укриття.
Читайте: Київрада виділить кошти на компенсацію закупівель електрогенераторів для ОСББ та облаштування підвалів у будинках
Нагадаємо, російська федерація протягом останніх двох місяців здійснює ракетні атаки на об'єкти енергетичної інфраструктури України, у тому числі – генеруючі та розподільчі станції в Києві та Київській області. Через це столиця, навколишні міста, як і інші населені пункти нашої держави, наразі живуть в умовах більш чи менш регулярних вимкнень світла. Енергетики, комунальники та сили протиповітряної оборони України роблять усе можливе задля мінімізації наслідків таких актів тероризму, а влада різних рівнів спільно з соціально відповідальним бізнесом облаштовує в містах “пункти незламності”, у яких можна зігрітися та зарядити свої гаджети. На думку багатьох експертів, головна мета росії у даній ситуації – занурити країну в холод і темряву, чим змусити українське суспільство вимагати від керівництва держави піти на поступки агресору, який не може виграти війну на полі бою.
Департамент ЖКІ КМДА з 17 липня 2017 року очолює Дмитро Науменко. Діяльність цієї структури з серпня 2014 року контролює заступник голови КМДА Петро Пантелеєв (на колажі).
Комісію Київради з питань ЖКГ та ПЕК із початку діючого IX скликання міськради з 8 грудня 2020 року очолює депутат Олександр Бродський (фракція “ВО “Батьківщина”). До складу цього органу входять 7 депутатів. У минулій каденції Київради (2015-2020 роки) Бродський, будучи членом фракції “Єдність”, очолював комісію з питань торгівлі, підприємництва та регуляторної політики.
ПрАТ “ДТЕК Київські електромережі” входить до складу холдингової компанії System Capital Management, ключовою особою якої є український бізнесмен та мільярдер Рінат Ахметов. Генеральним директором “ДТЕК” з 2020 року є Денис Бондар. Вказана компанія є правонаступницею державного ПАТ “Київенерго”, акції якого протягом останніх півтора десятиріч були викуплені саме структурами Ахметова.
Фото: колаж КВКиївВлада
26 грудня 2022 г. 16:24
Раздел: Новини
Столична влада нагадала про обов’язкове дотримання комендантської години та заборону піротехніки під час новорічно-різдвяних свят
Міська влада закликає мешканців та гостей столиці дотримуватись заходів безпеки під час новорічно-різдвяних свят, аби не наражати на небезпеку себе та інших містян. Зокрема, необхідно неухильно дотримуватися комендантської години, яка триває із 23:00 до 5:00. У цей час заборонено перебувати на вулиці та в інших громадських місцях.
Про це KВ стало відомо з повідомлення КМДА.
Підписуйтесь на “КиївВладу”
Міська влада закликає киян планувати повернення додому заздалегідь, враховуючи обмеження та вимоги воєнного стану. У застосунку “Київ Цифровий” можна увімкнути сповіщення, що за 60 хвилин нагадуватиме про початок комендантської години.
Як відомо, метрополітен у режимі перевезень працює до 22:00, наземний громадський транспорт – до 22:30. Детальну інформацію про закриття кожної станції дивіться за посиланням.
Під час повітряної тривоги наземний транспорт, а також наземні ділянки метрополітену зупиняються.
Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм
Подписаться
"Порушники комендантської години наражають себе на небезпеку та створюють конфліктні ситуації із правоохоронцями та силами оборони міста. Пересуватися містом під час комендантської години можна тільки на автомобілі, який має спецперепустку". - йдеться в повідомленні.
Зазначається, що виходити на вулицю під час комендантської години можна, тільки щоб прослідувати до найближчого укриття у разі оголошення повітряної тривоги, необхідно мати з собою документ, який посвідчує особу.
"Також звертаємо увагу, що в Києві діє заборона на реалізацію (продаж, торгівлю) феєрверків, салютів і піротехнічних засобів, а також їх запуск. Відповідно правоохоронці реагуватимуть на такі випадки", – йдеться у повідомленні.
Під час новорічних свят щодоби в місті та на об’єктах комунальної власності забезпечуватимуть охорону громадського порядку близько 230 співробітників “Муніципальної охорони”.
Мобільні групи швидкого реагування здійснюватимуть патрулювання закріплених за ними секторів (районів) столиці. Крім цього, цілодобово мешканцям надаватимуть допомогу рятувальники комунальної аварійно-рятувальної служби (КАРС) “Київська служба порятунку”.
Читайте: У столиці не планують скасовувати комендантську годину на Новий рік, – Бондаренко
Фото: відкриті джерела
КиївВлада
22 грудня 2022 г. 12:03
Раздел: Новини
У столиці не планують скасовувати комендантську годину на Новий рік, - Бондаренко
Секретар Київської міської ради Володимир Бондаренко повідомив, що скоріше за все, режим комендантської години продовжить діяти і під час новорічної ночі. Також за його словами жодних великих святкувань в столиці Нового Року та Різдва не буде.
Про це KВ стало відомо зі слів секретаря Київської міської ради Володимира Бондаренка в ефірі телеканалу "Київ".
Підписуйтесь на “КиївВладу”
“Разом з тим в столиці продовжує діяти режим комендантської години. Швидше за все, що він буде діяти і на Новий Рік. Тому жодних великих святкувань в столиці Нового Року та Різдва не буде. Привести дитину до ялинки, подивитися на ялинку – так. Не буде працювати, не буде підсвічуватись ялинка під час повітряних тривог”, – повідомив Бондаренко.
Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм
Подписаться
На уточнення ведучої чи будуть якісь розваги чи святкові програми під час новорічної та різдвяної ночі, Бондаренко заявив, що ні: “Ні. Новорічну ніч, зважаючи на те, що продовжує діяти режим комендантської години, кожен з нас буде зустрічати з родинами”.
Бондаренко також відзначив, що 19 грудня на Софійській площі запалили головну ялинку країни, щоб підтримати святковий у Києві.
"Святковий дух у Києві з'являється попри війну. 19 грудня на Софійській площі засвітилася головна ялинка країни, наскільки це можливо в умовах дефіциту електроенергії. На ці новорічні свята масштабних святкувань не планується. Крім того, адміністративні райони столиці встановлюють свої новорічні ялинки, які також не будуть сяяти. Також бізнес встановлює свої ялинки, а деякі громадяни прикрашають ялинки в парках і скверах", – додав Бондаренко.
Крім того, Бондаренко запевнив, що головна ялинка України буде світитися на Новий рік і Різдво, а також іноді вечорами, щоб жителі і гості Києва могли відчути дух свята.
Нагадаємо, 19 грудня, у День Святого Миколая, засвітили вогні на головній ялинці країни на Софійській площі в Києві. Ялинка прикрашена минулорічними іграшками. Біля неї також можна підзарядити гаджети.
Читайте: У Києві засвітили “Ялинку незламності” на Софійській площі
Фото: відкриті джерела КиївВлада
30 листопада 2022 г. 09:00
Раздел: Тексти
Історичний контекст і численні порушення: у Київраді відклали розгляд питання щодо відведення ділянки на Вознесенському узвозі, 25
Столична міськрада поки що відклала розгляд резонансного питання щодо передачі земельної ділянки на Вознесенському узвозі, 25 в оренду ТОВ “Кепітал Ріел Естейт”. Одним із важелів впливу на депутатський корпус вочевидь стала позиція Міністерство культури та інформаційної політики – воно виступило на захист печери, яка була знайдена на цій території місяць тому і претендує на статус “щойно виявленого об'єкта культурної спадщини”. Крім історичного контексту, процес цього землевідводу супроводжується й різного роду порушеннями з боку чиновників КМДА. Зокрема, вони пропонують затвердити відповідний проєкт рішення без розробки документації із землеустрою та не надто переймаються тим, що розташована на цій ділянці будівля, під експлуатацію якої начебто планується віддати землю, опинилася в приватній власності дуже дивним чином. Втім, найближчим часом це питання може бути доопрацьовано і повторно винесено до сесійної зали Київради.
Як стало відомо KВ, найближчим часом столична міськрада може знову розглянути питання щодо передачі земельної ділянки на Вознесенському узвозі, 25 у Шевченківському районі Києва в оренду ТОВ “Кепітал Ріел Естейт”.Підписуйтесь на “КиївВладу”
Відповідний проєкт рішення №08/231-1552/ПР від 18 квітня 2019 року було винесено до сесійної зали Київради на пленарне засідання, яке відбулося 24 листопада 2022 року, але депутати прийняли рішення перенести його розгляд. Суб'єктами подачі вказаного документа виступили тепер вже ексзаступник голови Київської міськдержадміністрації (КМДА) Олександр Спасибко і Департамент земельних ресурсів КМДА.
Мова йде про ділянку площею 0,3686 га (кадастровий номер – 8000000000:91:136:0023), яку ТОВ "Кепітал Ріел Естейт" планує отримати в оренду на 10 років. Проєктом рішення передбачено, що, у разі його затвердження, діючий землекористувач даної ділянки – Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація (РДА) – буде позбавлений права постійного користування на неї (таке право було посвідчено укладеним з Київрадою договором від 22 серпня 2005 року).
Ця земля була передана вказаній РДА "для комплексного відродження історичного середовища та забудови урочища Вознесенський Яр в межах вулиць Кудрявської, Петровської, Смирнова-Ласточкіна (колишня назва Вознесенського узвозу. – KВ)”, а ТОВ “Кепітал Ріел Естейт” планує отримати її "для експлуатації та обслуговування житлового будинку" (тобто, планується зміна цільового призначення. – KВ).
Орієнтовне розміщення ділянки на карті
У проєкті рішенні зазначається, що на ділянці розташований житловий будинок площею 179,7 кв.м., власником якого з червня 2017 року є ТОВ “Кепітал Ріел Естейт”. Також в документі уточнюється, що, згідно з Генпланом Києва, за функціональним призначенням дана ділянка входить до території житлової середньо- і малоповерхової забудови. Вартість цієї землі за нормативною грошовою оцінкою від 4 березня 2019 року дорівнює 14,49 млн гривень.
Чому столична влада передумала
Під час пленарного засідання 24.11.2022 року до депутатського корпусу із закликом не приймати рішення по цьому питанню звернулася заступниця Міністра культури та інформаційної політики України Катерина Чуєва. Чиновниця повідомила, що нещодавно на вказаній ділянці було знайдено цікавий об'єкт – стародавню печеру. За словами Катерини Чуєвої, її дослідження ще триває, але попередньо відомо, що мова може йти про унікальну пам'ятку, якій, можливо, буде присвоєно охоронний статус. Як зазначила посадовиця Мінкульту, будь-яка забудова за даною адресою може призвести до знищення даного об'єкта. Ймовірно, Катерина Чуєва натякнула на те, що не вірить у те, що ТОВ “Кепітал Ріел Естейт” буде використовувати ділянку лише для експлуатації будинку.
Читайте: В центрі Києва виявили древні печери
“Ця пам'ятка станом на сьогодні претендує на статус “щойно виявленого об'єкта культурної спадщини”. Вона, очевидно, давньоруського часу. Ймовірно, вона є сучасницею тих печер, які знаходяться в Києво-Печерській лаврі – тобто, належить до найдавнішого періоду історї Київської, а потім Української держави. Можливо, вона ще більш давня, оскільки недалеко від цієї печери, в Глибочицькому Ярі, був знайдений комплекс монастирських печер, і недалеко знаходиться печера, яку кияни знають під назвою “Змієва”, яка датується трипільською добою. Ми вважаємо, що настав час для конструктивного діалогу між київською владою і пам'яткоохоронними органами, зокрема в особі Міністерства культури, щоб ми нарешті знайшли баланс для розвитку міста і збереження його культурної спадщини”, – розповіла Катерина Чуєва.
Знайдена у жовтні 2022 року печера на Вознесенському узвозі, 25 (фото Андрія Лобова)
Також проти затвердження запропонованого проєкту рішення виступила депутатка Київради Ксенія Семенова (фракція “Слуга народу”). Вона запропонувала створити робочу групу, на якій би було “опрацьовано баланс інтересів по цьому питанню” – тобто, було знайдено компроміс між громадою, владою і потенційним орендарем.
“Ми ж розуміємо, що це буде [відведення землі] не “під обслуговування будинку” – цільове призначення дозволятиме нове будівництво, адже ця будівля майже повністю зруйнована, від неї залишилася одна стіна”, – зазначила Ксенія Семенова.
Втім, як зазначалося вище, розгляд даного питання було перенесено. Відповідну пропозицію вніс голова комісії Київради з питань містобудування, архітектури та земельних відносин Михайло Терентьєв (фракція “УДАР”, на колажі ліворуч). При цьому, він висловив версію, що одним із механізмів вирішення проблеми навколо цієї ділянки може стати внесення до договору її оренди певних обмежень. Які саме обмеження Терентьєв мав на увазі, він не уточнив – можливо, мова йде про певні формальні умови “щодо збереження цілісності печер”, які ймовірний забудовник все рівно не виконає.
Примітно, що 18 лютого 2022 року Управління правового забезпечення діяльності Київради повернуло даний проєкт рішення без погодження. Таку позицію юристи міськради обгрунтували наявністю низки зауважень до документу.
Так, у правовому висновку зазначається, що до матеріалів проєкту рішення не додано документи, які б підтвердили припинення права постійного користування на цю ділянку Шевченківської РДА, та документи, які підтверджують, що право комунальної власності громади Києва на цю землю було зареєстровано в установленому законодавством порядку. Також, серед іншого, юристи Київради не погоджуються з тим, що цей землевідвід має бути здійснено без складання документації із землеустрою – згідно з законодавством України, у випадку зміни цільового призначення ділянки розробка і затвердження вказаної документації є обов'язковими.
Свої претензії до запланованого землевідводу має й громада Києва. Найбільш активними в цьому плані є експерт-пам’яткоохоронець Дмитро Перов та столичний адвокат і правозахисник Олександр Дядюк.
Так, ще на початку жовтня Перов, із посиланням на Дядюка, повідомив, що будинок, під експлуатацію якого столична влада може виділити землю, свого часу дивним чином вибув із комунальної власності столичної громади. Мовляв, Департамент комунальної власності КМДА, у відповідь на запит Олександра Дядюка, проінформував про те, що не здійснював приватизацію зазначеного об'єкта і не видавав свідоцтва про право власності на житловий будинок за зазначеною адресою. Також, як уточнив Дядюк на своїй сторінці у Facebook, такий документ не видавало і КП “Житло-сервіс”. Також Дмитро Перов повідомив, що Київська міська прокуратура вже розслідує кримінальне провадження щодо незаконного відчуження цього комунального майна.
Стіна будинку на Вознесенському узвозі, 25 (фото Дмитра Перова)
“Відтак, ми маємо уже практично класичну і дуже популярну схему протиправного заволодіння земельними ділянками комунальної власності. На першому етапі на підставі підробних документів реєструється якесь неіснуюче нерухоме майно або якісь розвалини, що не належать тому, на кого їх реєструють. На другому етапі “щасливий власник” фейкової нерухомості “біжить” у Київраду і вимагає без конкурсу надати йому землю, на якій він уміло і шахрайськи зареєстрував цю “нерухомість”. Ну а в Київраді і КМДА є добрі і ніжні люди, з глибоким серцем – [заступник голови КМДА Петро] Оленич, [голова земельно-містобудівної комісії Київради Михайло] Терентьєв, [секретар міськради Володимир] Бондаренко – які завше допоможуть убогим і страждущим у їх бажаннях – трішки пограбувати місто”, – написав на своїй сторінці в Facebook Олександр Дядюк.
Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм
Подписаться
Читайте: “Туалетна схема”: Верховний Суд може позбавити Київраду одного із механізмів дерибану землі
Кому потрібна земля
За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ "Кепітал Ріел Естейт" було зареєстроване у травні 2017 року. Наразі керівником, засновником та кінцевим бенефіціаром компанії зазначено Євгенія Махньова (“прописаний” у місті Ізяслав Хмельницької області). Він є депутатом Васильківської міської ради Київської області (обраний від партії “Опозиційна платформа – За життя” (“ОПЗЖ”), закріплений за виборчим округом №11). У 2020 році Махньов балотувався до Київоблради від тієї ж партії, але безуспішно.
Столичний блогер Володимир Бондаренко нещодавно на своїй сторінці у Facebook повідомив, що ТОВ “Кепітал Ріел Естейт” контролюється бізнесменом Ігорем Кучеренком, який в першу чергу відомий як співвласник мережі спортивних клубів “Sport Life”. Також, за словами Бондаренка, Ігор Кучеренко є партнером Сергія Кучера (генеральний директор девелоперської компанії “Edelburg Development”), Андрія Вінграновського (голова правління ПАТ "Київгаз", чоловік депутатки Верховної Ради декількох скликань Юлії Льовочкіної, яка є сестрою голови Адміністрації президента Януковича, нардепа-мільйонера Сергія Льовочкіна) та Дмитра Ісаєнка (нардеп діючого IX скликання Верховної Ради (обирався від “ОПЗЖ”) та фактичний власник девелоперської компанії “Perfect Group”) тощо.
Читайте: Київський “Житній ринок” взяв в оренду німецький підприємець, який керує мережею ресторанів Tarantino Family
Зазначимо, Євгеній Махньов також зазначений у якості керівника ТОВ “Рагівка Солар”, яке через свого засновника, АТ “ЗНВКІФ “Інтерстеллар”, входить до орбіти групи “Горо Лігал”, одним із активів якої є однойменної адвокатська фірма, заснована в 2010 році. Основні напрямки діяльності групи – судові спори, адвокатська практика, будівництво та нерухомість, супровід бізнесу, інтелектуальна власність тощо. Ключовими особами групи “Горо Лігал” є адвокати Олександр Горошинський, Ігор Корнєв та Дмитро Овсій.
Співвласником ТОВ “Рагівка Солар” є киянин Олег Козловський, який також є співвласником ТОВ “ФК “Толока”. Останнє ТОВ, серед іншого, було управителем фонду фінансування будівництва скандально відомого житлового комплексу “Відрадний-2” на просп. Комарова, 2 (Солом'янський район Києва), добудови якого його інвестори чекають вже близько трьох років.
Читайте: Помочь и наказать: инвесторы ЖК “Отрадный-2” просят руководство столицы разобраться со строительством их дома
Ще однією співвласницею ТОВ “Рагівка Солар” є Катерина Невзорова – дружина експрокурора Київської області Олексія Невзорова. Це сімейне подружжя є власниками ТОВ “Юридична компанія “Юріон”, яку неодноразово згаданий Євгенія Махньов вказував у якості місця своєї роботи у документах на місцевих виборах 2020 року.
Нагадаємо, Михайло Терентьєв очолює комісію Київради з питань архітектури, містобудування та земельних відносин з 8 грудня 2020 року. До складу цього органу входять 24 народних обранці, переважна більшість з яких завжди голосує так, як їм скаже керівництво КМДА. Також Терентьєв паралельно є директором погрязлого в кримінальних справах КП “Інженерний центр” – на цій посаді він працює з серпня 2016 року.
Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич (на колажі праворуч), який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Згаданий вище Олександр Спасибко, який є одним із суб'єктів подачі спірного проєкту рішення по ділянці на Вознесенському узвозі, контролював цю сферу з моменту свого призначення на посаду заступника голови КМДА у січні 2016 року і до свого звільнення в грудні 2019 року.
Департамент охорони культурної спадщини КМДА з 7 вересня 2018 року очолює Олександр Никоряк. Діяльність цієї структури з початку 2021 року контролює заступник голови КМДА Володимир Прокопів.
Міністерство культури та інформаційної політики з 4 червня 2020 року очолює Олександр Ткаченко – екс-гендиректор телеканалу “1+1” та екснардеп чинного ІХ скликання Верховної Ради (обраний за списком партії “Слуга народу”, у парламенті очолював комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики).
Читайте: Забути історію: Київрада і КМДА пробачили забудовнику знищення “Садиби” XIX століття на вул. Лабораторній, 9-Б
Фото: колаж КВКиївВлада
28 листопада 2022 г. 17:02
Раздел: Новини
Київрада не підтримала поновлення договору оренди 18 га землі з компанією із орбіти “Інтергал-Буду”
Столична міськрада не погодила поновлення договору оренди ділянки площею 18,67 га на вул. Івана Виговського, 10-б. Цей договір ще у 2006 році було укладено з ТОВ “ВК-Інвестбуд”, яке входить до орбіти девелопера “Інтергал-Буд”. Вказана компанія вже встигла звести на вказаній землі шість будинків житлового комплексу “Сирецькі сади” та ввести їх в експлуатацію, але, схоже, процес добудови ще чотирьох будівель тепер буде ускладнено. У Київраді не пояснили причини такого “демаршу”. Примітним є факт, що пролонгацію орендної угоди, за невеликим виключенням, підтримали лише депутати, обрані від партії мера Києва Віталія Кличка “УДАР”.
Як стало відомо KВ, 24 листопада 2022 року депутатський корпус Київради не підтримав питання щодо поновлення договору оренди ділянки на вул. Івана Виговського, 10-б у Подільському районі столиці для ТОВ “ВК-Інвестбуд”.
Підписуйтесь на “КиївВладу” За погодження відповідного проєкту рішення №08/231-3687/ПР від 5 жовтня 2021 року в сесійній залі міськради віддали свої голоси всього 20 народних обранців (необхідний мінімум для прийняття рішення – 61 голос). Суб'єктами подачі вказаного документу виступили заступник голови Київської міськдержадміністрації (КМДА) з питань здійснення самоврядних повноважень Петро Оленич і Департамент земельних ресурсів КМДА.
Мова йде про земельну ділянку площею 18,67 га з цільовим призначенням “для будівництва житлового комплексу з об'єктами соціально-громадського призначення” (кадастровий номер – 8000000000:91:064:0001), яку ТОВ “ВК-Інвестбуд” орендує у столичної громади на підставі договору оренди, укладеного з Київрадою 26 вересня 2006 року. Термін дії цієї угоди завершився ще у вересні 2021 року, у зв'язку з чим у минулому році компанія звернулася до столичної влади із клопотанням щодо її поновлення на 5 років.
Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм
Подписаться
У проєкті рішення уточнюється, що на вказаній земельній ділянці розміщені житлові будинки. Це – перша черга житлового комплексу (ЖК) “Сирецькі сади”, девелопером якого виступає компанія Інтергал-Буд”. Щоправда, у проєкті рішення повідомляється лише про три будинки, введені в експлуатацію в 2021-2021 роках, тоді як станом на сьогодні їх нараховується вже шість.
Очевидно, ще три будівлі було введено в експлуатацію вже після реєстрації в Київраді вказаного документа. Усього на даній ділянці заплановано будівництво 10 будинків (поверховість від 12 до 24 поверхів), але відсутність чинної орендної угоди, схоже, може ускладнити реалізацію забудовниками їхнього проєкту
Примітно, що провал голосування по цьому питанню відбувся без жодного обговорення. Тобто, ніхто з депутатів не пояснив, чому він не підтримав цей проєкт рішення. За погодження даного документа виступили лише 18 депутатів із фракції “УДАР”, один депутат із фракції “Європейська солідарність” (мова йде про Леоніда Ємця) та секретар Київради Володимир Бондаренко (обраний до столичної міськради від того ж “УДАРу”). При цьому, голова комісії Київради з питань архітектури, містобудування та земельних відносин Михайло Терентьєв (фракція “УДАР”) взагалі не взяв участі в голосуванні за даний проєкт рішення, хоча ще у липні 2022 року очолювана ним комісія одноголосно підтримала його. Ще 16 народних обранців у сесійній залі при голосуванні утрималися.
Варто зазначити, договором оренди між Київрадою і ТОВ “ВК-Інвестбуд” спочатку було передбачено, що ця компанія має передати громаді Києва 7% загальної площі будинків та сплатити до міського бюджету грошові кошти в розмірі 5% витрат на будівництво загальної площі цього ЖК до моменту здачі його в експлуатацію. Втім, ще у 2017 році ТОВ “ВК-Інвестбуд” оскаржило дані положенні угоди в судовому порядку, довівши служителям Феміди, що питання по вказаним відсоткам не можна прописувати в орендних договорах, адже такі норми прописуються в договорах пайову участь.
Аналітична система Youcontrol відносить ТОВ “ВК-Інвестбуд” до групи “Інтергал-Буд”, яка об'єднує більше восьми десятків компанії, зайнятих у сфері житлової та комерційної нерухомості. Портфоліо даної групи нараховує близько семи десятків об'єктів загальною площею понад 3,8 млн кв. м. Вказану групу традиційно пов'язують з персоною Володимира Зубика – народного депутата V-VIII скликань Верховної Ради (у VII скликанні парламенту обирався від “Партії регіонів”), президента однойменної неприбуткової організації Асоціації Підприємств будівельників “Інтергал-Буд” та одного з найбагатших людей України (у 2020 році зайняв 44 місце у ТОП-100 найбагатших українців за версією журналу “Фокус” з оцінкою капіталу у 247 млн доларів).
Читайте: Владимир Зубик: “Властям стоит задуматься, что Киев растет намного быстрее, чем его дороги”
Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував згаданий вище Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА та курує в Києві земельні та містобудівні питання.
Фото з відкритих джерел
КиївВлада
18 листопада 2022 г. 16:05
Раздел: Новини
Держкіно звільнило Юлію Каждан та призначило в “Довженко-Центр” нового тимчасового директора
Тимчасово виконувачка обов’язків генерального директора Довженко-Центру Юлія Каждан відмовилась виконувати свої професійні обов’язки. Замість неї тимчасовим виконувачем обов’язків директора центру стане Андрій Алфьоров.
Про це, як передає KВ, йдеться в повідомленні пресслужби Державного агентства України з питань кіно (Держкіно).
Підписуйтесь на “КиївВладу”
"Каждан пояснює своє рішення буллінгом, якого вона зазнала, приниженням честі та гідності, переходом на особистості, й, зокрема, погрозами, які їй періодично надходять", – йдеться в повідомленні.
Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм
Подписаться
Зазначається, що Держкіно обрало нового тимчасово виконуючого обов’язки генерального директора Довженко-Центру.
Цю посаду обійняв режисер, куратор, який співпрацював з Довженко-Центром (автор виставкового музейного проєкту "Польоти уві сні та наяву", що досліджував однойменну культову кінострічку Романа Балаяна, й автор однойменної книги, виданої Центром), кінокритик, член міжнародної федерації кінопреси FIPRESCI, Андрій Алферов.
Як зауважив київський журналіст та блогер Володимир Бондаренко, Алферов свого часу працював у ПрАТ “Одеська кіностудія”, яким донедавна володів Іван Фурсін, молодший партнер Льовочкіна.
“Також Алфьоров працював у ТОВ "Фільм Ю ЕЙ", яким керує та володіє Коннов Сергій Володимирович. Сергій Коннов керував ТОВ "Пегас Телебачення", яке є співвласником телеканала “ІНТЕР”, а також інтерівськими продакшенами ТОВ "Подробиці" та ТОВ "Міжнародні Медіа Проекти". “ІНТЕР” – це Льовочкін і ко. Нагадаю, Льовочкін намагався просунути Юлію Каждан на директора Довженка-Центру, але не пролізло. Льовочкін у 2007 році стягнув 22 тис кв метрів Довженка-Центру, а коли притиснули у 2016-17 рр., продав її забудовникам Хмельницькому-Черновецькому але кримінальні справи тягнуться і проблему потрібно вирішувати”, – написав Бондаренко.
Читайте: Ситуація довкола Довженко-Центру: петиції громадян до влади та апетити забудовників (відео)
Зауважимо, що міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко був співвласником Одеської кіностудії з 2006 року. У 2019 році він повідомив що передав в управління всі свої корпоративні права а у 2020 році продав акції.
Нагадаємо, 15 листопада після наради у міністра культури та інформаційної політики Олександра Ткаченка Держкіно призупинило дію наказу про реорганізацію Державного підприємства "Національний центр Олександра Довженка" (“Довженко-Центр”) до завершення повного аудиту й обрання нового керівника.
Читайте: Реорганізацію “Довженко-Центру” призупинено, – нарада в Мінкульті й Держкіно
Як інформувала KВ, 2 листопада голова Держкіно Марина Кудерчук призначила Юлію Каждан новим виконувачем обов'язків генерального директора Довженко-Центру. Екскерівницю, що виконувала обов’язки гендиректора центру, Олену Гончарук, відсторонено з посади після проведеного аудиту центру.
Читайте: Держкіно оголосило конкурс на призначення нового керівника “Довженко-Центру”
Натомість колектив “Довженко-Центру” назвав призначення очільниці кінологів своїм керівником “рейдерським захопленням” з боку Держагентства з питань кіно.
Читайте: Колектив “Довженко-Центру” назвав призначення очільниці кінологів своїм керівником “рейдерським захопленням” з боку Держагентства з питань кіно
Зазначимо, 10 листопада у будівлі Національного центру Олександра Довженка ("Довженко-центр") проводили обшуки. За словами правоохоронців,їх метою є пошук документів, які пов'язані із забудовником. Водночас 11 листопада працівники СБУ, прокуратури та поліції знову приїхали в "Довженко-Центр".
Читайте: У Києві під “Довженко-Центром” зібралися протестувальники та поліція
Фото: відкриті джерела
КиївВлада
16 листопада 2022 г. 09:00
Раздел: Тексти
Заради піару: столична влада надала собі рекомендації щодо розвитку Подолу
Київрада затвердила Концепцію інтегрованого розвитку Подільського району, яка була розроблена німецькою урядовою компанією “GIZ” та, схоже, була готова до затвердження ще три роки тому. Таким чином, столична міськрада надала столичній міськдержадміністрації та Подільській РДА рекомендації (Концепція не обов'язкова для виконання), як покращувати різні сфери життєдіяльності району – житлову політику, соціальну інфраструктуру, навколишнє середовище тощо. Один з головних напрямків рекомендацій – зміна підходів до містобудівної діяльності, у тому числі, щодо актуалізації діючого або затвердження нового Генерального плану Києва. Саме це і є найважливішим фактором, який ставить під сумнів реальність реалізації Концепції. Адже ні для кого не є секретом, що Генплан ніколи не був для міських чиновників “авторитетним документом” і що керівництво столиці добре може лише підігрувати комерційним інтересам забудовників – паталогічно не здатне на конструктив у сфері містобудування.
Як стало відомо KВ, 10 листопада 2022 року столична міськрада затвердила “Концепцію інтегрованого розвитку Подільського району Києва”.Підписуйтесь на “КиївВладу”
За погодження відповідного проєкта рішення №08/231-3765/ПР від 19 жовтня 2021 року в сесійній залі проголосували 68 депутатів. Суб'єктами подачі цього документу виступила група із 7 депутатів Київради — представників фракцій “УДАР” і “Європейська солідарність”.
Під час пленарного засідання проголосувати за цей проєкт рішення закликали двоє з суб'єктів його подачі — депутати Вадим Сторожук (фракція “Європейська солідарність”) та Валентин Мондриївський (фракція “УДАР”, також є заступником голови столичної міськдержадміністрації).
При цьому, згадані депутати звернули увагу на те, що Київська міськдержадміністрація (КМДА) при реалізації цього рішення має актуалізувати окремі його положення з огляду на ті реалії сьогодення, які не були передбачені Концепцією при її при підготовці. Зокрема, мова йде про необхідність врахування безпекових вимог у закладах освіти з огляду на загрозу ракетних обстрілів. У відповідь на це секретар Київради Володимир Бондаренко повідомив, що він подав до цього проєкту рішення свої пропозиції, які, серед іншого, передбачають надання відповідних доручень чиновникам. В результаті документ було проголосовано з урахуванням правок секретаря столичної міськради.
Як повідомляється в проєкті рішення, над Концепцією інтегрованого розвитку Подільського району працювали 12 експертів німецької урядової компанії "Deutsche Gesellschaft fur Internationale Zusammenarbeit" (GIZ) GmbH" на чолі з німецьким ментором-містопланувальником Катаріною Георге, а також КМДА, Подільська районна в місті Києві державна адміністрація (РДА) тощо. Розробку цього документу профінансував німецький уряд.
Концепція інтегрованого розвитку Подільського району була підготовлена на виконання Протоколу про співробітництво в рамках реалізації проєкту "Інтегрований розвиток міст в Україні", який було підписано між КМДА та “GIZ” 28 червня 2018 року. Її презентація відбулася ще восени 2019 року. “Найближчим часом я винесу на затвердження Київради всі наші напрацювання”, – пообіцяв тоді Віталій Кличко. Чому для цього знадобилося аж три роки – велике питання. Мабуть, ніхто не поспішав, бо спершу представники міської влади хотіли гарно попіаритись на цій темі.
Серед тих, хто піарився найактивніше, був й згаданий вище Валентин Мондриївський, який за розподілом обов'язків серед заступників голови КМДА контролює діяльність Подільської РДА. Він активно роздавав інтерв'ю на цю тему. Зокрема, пояснював, що Подільський район було обрано не просто так, а тому, що Поділ є “найстарішою частиною Києва”, і керівництво столиці “зацікавлене в першу чергу розвивати ту історію, культурну спадщину і ту частину міста, яка може бути привабливою і для киян, і для туристів”.
Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм
Подписаться
Про що документ
Значна частина Концепції стосується “реформування” та регулювання процесів будівництва у столиці житла. Це цілком логічно, адже більшість проблем міста витікають саме з хаотичної та незаконної забудови.
Так, у Концепції вказано, що містобудівна документація Києва, цитуємо, "має певні проблеми". Зокрема, зазначається, що чинний Генплан столиці, затверджений в 2002 році, не є актуальним (при цьому, це чинний документ.- KВ), а новий Генплан розробляється вже близько 15 років і досі не затверджений. Це, мовляв, "спричиняє складнощі на всіх етапах містобудівного процесу: при землевідведенні, наданні вихідних даних на проєктування, проєктуванні та будівництві". У свою чергу, ДПТ, які відображають запит девелоперів та розробляються їхнім коштом, часто суперечать рішенням Генплану (міськрада просто не повинна цього допускати.- КВ) в частині зміни функціонального призначення територій – промислові зони перетворюються в житлові. Все це та інші фактори, за даними розробників Концепції, призводить до протестних настроїв мешканців Києва та конфліктних ситуацій.
У зв'язку з вищенаведеним у “GIZ” запропонували столичній владі низку кроків для вирішення вказаних проблем.
Зокрема, експерти рекомендують провести перегляд складу та змісту "містобудівної документації на місцевому рівні з метою зменшення її деталізації”, ввести поняття "щільність населення" (замість “щільність забудови”) тощо. Також у Концепції зазначається, що столичні Детальні плани територій (ДПТ) мають конкретизувати чинний Генплан, принципово не змінюючи функцію, для чого “необхідне внесення змін до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Також у “GIZ” вважають, що столична влада має у містобудівній документації передбачати “багатофункціональні утворення, надаючи перевагу змішаним функціям на противагу одній функції на території міста”. Серед іншого, розробники Концепції вважають за необхідне оновити чинний Генплан Києва з метою його актуалізації або прийняти проєкт нового Генплану після його професійного аудиту та якісного громадського обговорення".
При цьому “GIZ” надала низку більш конкретних рекомендацій стосовно житлової політики та нового житлового будівництва в Подільському районі. Зокрема, розробники Концепції вважають, що будівництво нового житла не повинно перевищувати попит з демографічних прогнозів; що будівництво повинне проводитися шляхом освоєння малих площ за результатами архітектурних конкурсів з регулюванням дизайн-кодів, максимальної висоти та щільності забудови; що існуючий житловий фонд потрібно "підтримувати" шляхом впровадження програм модернізації; що комунальні земельні ділянки повинні передаватися тим забудовникам, які пропонують найкращу концепцію забудови ("хороша концепція" передбачає будівництво також соціального житла, дитячих садків, публічних зелених зон тощо) та ін.
Також Концепцією передбачені шляхи вирішення проблем із дошкільною та загальною середньою освітою. Фахівці “GIZ” назвали однією з головних загроз для цієї сфери брак місць у відповідних навчальних закладах через новобудови. Причина цього, на думку експертів, це – відсутність координації між районним управлінням освіти та забудовниками. Задля уникнення цих проблем у “GIZ” пропонують, зокрема, покращити комунікацію та координацію між девелоперами та керівництвом освіти, щоб забезпечити житлові будинки дошкільними та середніми навчальними закладами; розробити план розвитку мережі навчальних закладів у районі на середньостроковий період з урахуванням демографічного прогнозу та планів житловох забудови тощо.
Крім того, Концепцією передбачено виконання заходів з “покращення” технічної інфраструктури Подільського району, серед яких – капітальний ремонт теплових мереж на Виноградарі, будівництво дублюючих мереж електро- і теплопостачання для безперервної роботи навіть під час ремонтів, облаштування Wi-Fi-доступу до Інтернету в "гарячих точках" тощо. Також у документі запропоновано облаштувати на території району існуючі та перспективні транспортно-пересадкові вузли у комплекси для зручного здійснення пересадок (наприклад, шляхом переміщення зупинок громадського транспорту ближче до станцій метро), удосконалити механізми залучення інвесторів до реставраційних робіт об'єктів культурної спадщини, сформувати підприємницьку еко-систему (у тому числі шляхом залучення венчурних інвесторів) тощо.
Також розробники Концепції пропонують столичній владі розглянути окремі ініціативи громади. Серед таких – музеїфікація Куренівського аеродрому, створення музею старовинних та діючих річок Подолу, запровадження екскурсій по трамвайному депо, а також коригування меж Подільського району із включенням до нього гори Щекавиця (входить до сусіднього Шевченківського району).
Серед іншого, у Концепції є розділ, у якому запропоновані принципи "реструктуризації району". За даними розробників цього документу, сучасна система адміністрування Подільським районом, як і інших районів Києва, є недосконалою, що пов'язано з централізацією влади на рівні Президента і КМДА, починаючи з 2010 року при скасуванні районних в місті Києві рад. У зв'язку з цим розробники Концепції пропонують відродити райради, що, зокрема, дозволить мешканцям району брати участь в його управлінні повноцінно, допоможе усунути дублювання функцій КМДА і РДА тощо.
Читайте: Разгул самоуправления: Киевсовет послал “гулять лесом” президента, “слуг народа” и “новый закон о столице”
Як це збираються реалізовувати
У пояснювальній записці до документу сказано, що КМДА і Подільська РДА мають враховувати рішення цієї Концепції “при реалізації програм і проєктів у Подільському районі”, завдяки чому на його території мають бути впроваджені "інноваційні методи та інструменти сталого інтегрованого розвитку". При цьому, в затвердженому проєкті рішення уточнюється, що положення вказаної Концепції мають рекомендаційний характер та “не є комплексним планом просторового розвитку території у розумінні вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
У Концепції зазначено, що передбачені нею проєкти повинні бути відображені в цільових міських програмах і Програмі економічного та соціального розвитку Києва (ПЕСР), а її реалізація передбачається за рахунок коштів міського та державного бюджетів, а також коштів інвесторів. Також “GIZ” рекомендує столичній владі створити спеціальну структуру "Агенцію регіонального розвитку", на яку буде покладена задача із залучення державних коштів для реалізації великих інфраструктурних проєктів (у тому числі – в рамках співпраці з Державним фондом регіонального розвитку).
Також уточнюється, що ті заходи, які не можуть бути включені до ПЕСР, мають бути враховані при розробці та коригуванні містобудівної документації, яка повинна стати “основою для подальших проєктних рішень у Подільському районі”.
"На відміну від політики регіонального розвитку, над якою роками інтенсивно працювало Міністерство розвитку громад і територій України, національна політика міського розвитку в Україні досі знаходиться на початковій стадії. Зараз це контролюється виключно формальною національною регульованою системою планування, яка вимагає, щоб кожне місто розвивалося за генеральним планом, затвердженим Міністерством розвитку громад та територій (уточнення від KВ – Генплани остаточно затверджуються місцевими радами). Сучасні інструменти планування, які охоплюють стратегії структурного, транспортного, економічного, екологічного чи соціального розвитку міст, а також національні програми розвитку міста, ще не були запроваджені", – повідомляється в Концепції.
Чому реалізація цієї Концепції є нереальною
Як неодноразово повідомляла KВ, столиця дійсно переживає великі проблеми з реалізацією містобудівної документації – Генплану і низки ДПТ. Але головною причиною цього є саме порушення з боку Київради і КМДА, про що у “GIZ” тактовно промовчали. Відповідно, наразі є обґрунтоване припущення, що ніякі Концепції, тим паче такі, що мають виключно “рекомендаційний характер”, не змусять керівництво Києва змінити свої підходи до управління містом, адже столичні чиновники просто не здатні на такий конструктив.
Так, міська влада відверто ігнорує норми законодавства при розробці та затвердженні ДПТ. Згідно з “буквою закону”, детальні плани повинні лише уточнювати окремі положення діючого Генплану столиці, але на практиці часто усе інакше – такі документи суперечать йому ледве не кожною своєю буквою і цифрою. Нерідко ДПТ фактично легалізовують будівництво багатоповерхівок на промислових та інших “нежитлових” територіях, із порушенням вимог щодо висотності будівель, щільності забудови, кількості навчальних закладів та лікарень тощо.
Читайте: Колапс на Мінському: адмінсуд відмовився скасовувати скандальний ДПТ спального масиву Києва
Позиція мешканців столиці, навіть коли вони виступають проти погодження відверто сумнівних ДПТ, при цьому майже не враховується – столична влада нерідко порушує вимоги щодо процедури громадських обговорень перед затвердженням Київрадою таких документів. Головною причиною усього цього є корупційні мотиви чиновників КМДА і депутатів Київради – вони отримують хабарі від забудовників, які найчастіше виступають замовниками розробки ДПТ. Ці та інші порушення, до речі, вже фіксувалися і правоохоронними органами, і в рамках судових проваджень щодо скасування ДПТ. Читайте: МУО за хабарі: Нацполіція розслідує “схеми Комарницького-Свистунова”
Наслідком такого управлінського хаосу, зокрема, є дефіцит місць у дитячих садках і школах, про який згадували у “GIZ”. Адже столичні забудовники при реалізації ДПТ отримують “карт-бланш” на зведення своїх багатоповерхових “мурашників”, а столична влада з різних причин не встигає доводити кількість місць у навчальних закладах до реальних потреб.
Читайте: Миллиардный кризис в гуманитарной сфере Киева: из-за активного строительства в столице катастрофически не хватает детсадов и школ
При цьому головна проблема Генплану Києва, найімовірніше, полягає не в тому, що він застарілий, як вважають у “GIZ”, а в тому, що столична влада не враховувала і не враховує його нормативи при управлінні містом. Цим документом, який було затверджено ще в 2002 році, було окреслено, як повинна розвиватися столиця у найближчі десятиліття – у ньому йшла мова не лише про те, де у Києві можливо будувати житлові багатоповерхівки, а і про те, якою повинна бути уся столична інфраструктура, щоб її “усім вистачило” і щоб вона задовольняла всі потреби громади. Але те, що було заплановано, дуже відрізняється від того, що було зроблено.
Наприклад, Генпланом було передбачено, що до кінця 2020 року загальна довжина ліній столичного метрополітена повинна складати 112,7 км і що можливість скористатися послугами “підземки”, серед іншого, повинна бути у мешканців житлового масиву Виноградар, який входить до згаданого вище Подільського району. Ці вимоги розраховувалися виходячи з реалій того часу та прогнозів щодо того, яким буде місто через двадцять років. Але натомість довжина усіх гілок “підземки” у Києві станом на 2022 рік дорівнює всього 67,7 км, а метро на Виноградар ще досі будується – при цьому, на фоні регулярних корупційних скандалів. Наслідком такої бездіяльності влади є більшість проблем із транспортною інфраструктурою Подільського району, на які звернули увагу в “GIZ”. Серед таких, до речі, і завантаженість доріг автомобільним транспортом, адже мешканці Виноградаря фактично вимушені ним користуватися, щоб дістатися до центру міста.
Читайте: Генплан VS новый Генплан: как в Киеве развивают метрополитен
Затвердження нового Генплану, який ще досі розробляє КО “Інститут Генерального плану Києва”, навряд чи допоможе вирішити хоча б якісь столичні проблеми – зважаючи на те, як виконувалися “постулати” діючого головного містобудівного документу столиці. Фахівці з містобудування та громадські активісти вже неодноразово висловлювали думку про те, що новий Генплан насправді покликаний легалізувати усі сумнівні ДПТ, усі незаконні забудови та усі порушення столичної влади, які були допущені протягом останніх двох десятиріч при реалізації діючого Генплану. Тобто – мова йде про те, що чиновникам треба офіційно зафіксувати, що, наприклад, офісний центр законно виріс на тому місці, де повинен був бути сквер; що зведена в середині 2000-х років житлова багатоповерхівка дійсно повинна мати 25 поверхів, а не 7 поверхів; що будівництво школи в певному спальному районі, яке було передбачене в 2002 році, насправді ніколи навіть не планувалося тощо.
Читайте: Новый Генплан Киева. Для застройщиков, а не для киевлян
Ще одним важливим фактором є те, що столична влада відверто не справляється із виконанням міських цільових програм, на які в бюджеті Києва закладається багатомільярдне фінансування. Нерідко ступінь реалізації таких програм за результатами конкретного року становить менше половини від запланованої кількості проєктів та передбачених обсягів видатків, а значна частина коштів і зовсім розкрадається керівниками комунальних підприємств, чиновниками та їхніми підрядниками. Тобто реальність в таких випадках далека від того, що обіцяють у КМДА і столичній міськраді. Тому наразі виникає питання, чи спроможне керівництво Києва робити щось інноваційне, адже проблеми є і з більш приземленими речами.
Наприклад, у 2019 році Київрада затвердила Програму розвитку транспортної інфраструктури до 2023 році, назвавши її “революційною”, адже нею було передбачено, що “місто планує жити не якимись короткостроковими завданнями, а матиме стратегію розвитку у цьому напрямку”. Але далі гучних заяв і обіцянок справа не пішла – вже майже три роки КМДА не може реалізувати те, про що оголошувала. Наприклад, як виявилося, міська влада з різних причин банально не здатна закуповувати автобуси і тролейбуси для свого КП “Київпастранс” у необхідній кількості та побудувати деякі трамвайні лінії, які були запроєктовані ще десятиліття тому.
Читайте: В КГГА расписались в неспособности развивать транспортную инфраструктуру столицы по утвержденной программе
Також столична влада при виконанні міських програм нерідко підміняє поняття. Для прикладу, КМДА в рамках програми екологічного благополуччя фактично сконцентрована на облаштуванні парків, скверів і пляжів, що хоча і є важливим, але не може бути панацеєю від усіх проблем із екологією Києва. А такі важливі проєкти, як будівництво систем аерації на окремих столичних озерах, залишаються нереалізованими.
Читайте: Как подчиненные Кличко в 2020 году делали Киев экологически благополучным
Зазначимо, компанія “GIZ”, яка була заснована в 1975 році, працює в Україні з 1993 року. Вона підтримує український уряд в процесах реформування державного управління, а також у питаннях сталого економічного розвитку, енергоефективності і захисту клімату. Регіональною директоркою “GIZ” в нашій державі є Бернадетта Ной.
Де-факто Подільська РДА наразі не має офіційного керівника. Відповідно до інформації з її сайту сайту, районом фактично керують два заступника голови – Віталій Волошкевич та Микола Дубовик. Попередній голова даної РДА, Віктор Смірнов, помер від коронавіруса в квітні 2021 року.
Фото: колаж КВКиївВлада
середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
Календар подій