Корупційні скандали, недобудовані ЖК та інтереси Молчанової: що відбувається з “Київміськбудом”
Гроші на оборону: Київрада збільшила кошторис програми “Захисник Києва” на 2024 рік в 2,5 раза, не підкріпивши це змінами в бюджет
Київщина екологічна: як область стала лідером України зі створення об'єктів природно-заповідного фонду
1 жовтня 2021 г. 09:00
Раздел: Тексти
Суд оправдал экс-директора КП “Плесо” Олега Юсипенко по делу о служебной халатности
Днепровский районный суд признал экс-директора КП “Плесо” Олега Юсипенко невиновным в служебной халатности при строительстве берегоукрепительных сооружений и зоны отдыха вдоль Русановской протоки. Следователи Нацполиции не смогли убедить судью Галину Галыгу в том, что столичный бюджет потерял на этих работах 1,56 млн гривен. Похоже, не последнюю роль в таком благоприятном для Юсипенко исходе сыграло то, что аудитор, который выявил нарушения при выполнении этого подряда, на суде не смог вспомнить обстоятельства проверки. Теперь экс-руководителю КП “Плесо” остается надеяться на то, что блюстители закона не станут доказывать свою правоту в апелляционной инстанции.
Как стало известно KV, 9 сентября 2021 года Днепровский районный суд Киева признал экс-директора КП “Плесо” Олега Юсипенко невиновным в совершении служебной халатности, повлекшей тяжкие последствия (ч.2 ст. 367 УК Украины), и оправдал его. Соответствующий приговор был опубликован в Едином государственном реестре судебных решений лишь 13 сентября 2021 года.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Согласно материалам дела, Олег Юсипенко был обвиняемым в рамках уголовного производства №42019101040000045, которое было открыто Днепровским управлением Нацполиции Киева 5 апреля 2019 года. Экс-директору КП “Плесо” вменялось то, что из-за него в 2018-2019 годах столичному бюджету были нанесены убытки в сумме 1,56 млн гривен при строительстве берегоукрепительных сооружений и зоны отдыха вдоль Русановской протоки. Это – стоимость работ, которые в акте приемки выполненных работ от 18 декабря 2018 года были указаны как выполненные, но, по данным Нацполиции, на самом деле не выполнялись. Официальное основание для оправдательного приговора – правоохранители не смогли доказать суду, что в действиях обвиняемого есть состав уголовного преступления.
Напомним, договор на строительство берегоукрепительных сооружений и зоны отдыха вдоль Русановской протоки был заключен между КП "Плесо" и ООО “СК “Горстройинвест” 13 ноября 2018 года. Стоимость работ должна была составить 88,05 млн гривен, однако в итоге подрядчик получил немного меньше денег – 81,5 млн гривен.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
В ходе заседания Днепровского районного суда Олег Юсипенко свою вину в совершении инкриминируемого ему преступления не признал. Одним из его аргументов стали результаты судебно-экономической экспертизы от 20 декабря 2019 года: дескать, эксперты выяснили, что никакой ущерб городскому бюджету в результате проведения вышеупомянутых работ причинен не был и “все цифры сходятся”. Что интересно, данная экспертиза была проведена по инициативе адвоката обвиняемого – сами правоохранители почему-то не стали инициировать ее проведение.
Кроме того, важным фактором для оправдания Олега Юсипенко стали показания свидетелей. К примеру, его бывший подчиненный, замдиректора КП “Плесо” по капитальному строительству, рассказал судье Галине Галыге о том, что проверка Госаудитслужбы, которая проводилась на объекте строительства в мае 2019 года и материалы которой стали основой для этого уголовного производства, просто не учла некоторые факторы. По словам замруководителя предприятия, “проверяющие” приехали в то время, когда подрядчик должен был из-за погодных условий устранять некоторые недочеты, а на самом деле все работы, указанные в акте приемки, были выполнены. В свою очередь, работник Госаудитслужбы, который проводил вышеупомянутую “ревизию”, в ходе заседания суда и вовсе не смог вспомнить обстановку на объекте строительства и обстоятельства проверки.
Отметим, правоохранители еще имеют право обжаловать этот оправдательный приговор в Киевском апелляционном суде – на это у них есть 30 дней с момента объявления вердикта. При этом, на сайте “Судебная власть Украины” пока что отсутствует информация о том, была ли подана блюстителями закона соответствующая жалоба.
Примечательно, что изначально расследование данного уголовного производства проводилось по факту возможного совершения его фигурантами преступления, предусмотренного ч.3 ст. 191 УК Украины – присвоение, растрата или завладение чужим имуществом путем злоупотребления служебным лицом своим служебным положением, совершенные повторно или по предварительному сговору группой лиц. Однако в дальнейшем следователи переквалифицировали это дело и “разрабатывали версию” о служебной халатности.
Как неоднократно сообщала KV, строительство берегоукрепительных сооружений и зоны отдыха вдоль Русановской протоки неоднократно вызывало вопросы и у других правоохранительных органов, и у представителей высших эшелонов государственной власти.
Так, еще 14 ноября 2019 года Национальная антикоррупционное бюро Украины (НАБУ) открыло уголовное производство №42019000000002404 по факту злоупотребления служебным положением при выполнении этого подряда (ч.2 ст. 364 УК Украины). Детективы НАБУ указывали на то, что должностные лица КП “Плесо”, возможно, неправомерно заказали и оплатили данные работы, ведь еще в 2005 году их выполнение было возложено на ЧАО “ДКСМК”, которое намеревалось построить недалеко от берега жилищный комплекс.
Читайте: НАБУ расследует обстоятельства “русановского распила”: на кону 81,5 млн гривен
Последнее судебное определение по производству НАБУ датировано 13 мая 2021 года – тогда детективы добились продления следствия до 14 сентября с.г. На данный момент неизвестно, продлевались ли сроки этого расследования и продолжают ли правоохранители какие-либо следственные действия.
Кроме того, в декабре 2019 года народный депутат Александр Юрченко (тогда – фракция “Слуга народа”, сейчас – внефракционный) обвинил руководство КП “Плесо” в злоупотреблении властью, а также нарушении законодательства и экологических норм при строительстве берегоукрепительных сооружений Русановской протоки. В частности, он обращал внимание на то, что строительство проходило без получения на тот момент Градостроительных условий и ограничений (ГУО), без разрешения на выполнение строительных работ и т.д. Также нардеп сообщил, что в ходе строительных работ уничтожалась зеленая зона и засыпалась большая площадь акватории Каневского водохранилища реки Днепр. В связи с этим Юрченко просил Генеральную прокуратуру и Нацполицию открыть очередное уголовное производство.
Читайте: Нардеп Юрченко просит открыть уголовное дело против должностных лиц КП “Плесо”
По данным аналитической системы Youcontrol, ООО “СК “Горстройинвест” было зарегистрировано в Киеве в октябре 2000 года. Руководителем компании указан Александр Бадалов, учредителями – жители Киева Анатолий и Владимир Дроботы, а также ООО “Энвил”. Конечным бенефициаром ООО “СК “Горстройинвест” значится житель города Боярка Фастовского (до 2020 года – Киево-Святошинского) района Виктор Луценко.
Владимир Дробот является конечным бенефициаром ЧАО “Айбокс Банк” (до 2016 года – “АгроКомБанк”). Он же в 2008-2013 годах был депутатом Киевсовета от БЮТ. Кроме того, в 2000-х годах Владимир Дробот возглавлял предприятие “Труханов остров”, которое сначала принадлежало Гендирекции по обслуживанию иностранных представительств, а потом – стало коммунальным.
Система Youcontrol относит ООО “СК “Горстройинвест” к одноименной группе компаний “Горстройинвест”. Она объединяет 7 компаний, занятых в сфере строительства и девелопинга. Ключевое лицо данной группы – упомянутый выше Виктор Луценко, информации о котором в открытых источниках нет.
Отметим, в 2019 году в системе Youcontrol сообщалось, что ООО “СК “Горстройинвест” относится к группе семьи Дробот, которая на тот момент объединяла 24 компании и ключевыми лицами которой значились братья Владимир и Анатолий Дроботы. На данный момент в эту группу входят 18 строительных и финансовых компаний, среди которых – упомянутое выше ЧАО “Айбокс Банк”.
Напомним, Олег Юсипенко работал генеральным директором КП “Плесо” с 26 декабря 2018 года по 26 декабря 2019 года. До этого, чуть более года он исполнял обязанности руководителя данного коммунального предприятия (с 8 сентября 2017 года). После его увольнения и.о. гендиректора КП был назначен заместитель гендиректора “Плесо” по вопросам капитальных вложений Григорий Сойкис. С 10 февраля 2020 года и по состоянию на сегодняшний день обязанности руководителя этого предприятия исполняет Виталий Боярчук.
КП “Плесо” подчинено Управлению экологии и природных ресурсов КГГА, которым с 11 января 2021 года руководит Александр Возный. С 26 июля 2018 года по 21 мая 2020 года, это управление возглавлял Андрей Малеваный. С мая 2020 года он руководит Государственной экологической инспекцией Украины. После увольнения Малеваного и до назначения Возного обязанности начальника Управления экологии и природных ресурсов исполнял замруководителя этой структуры Александр Савченко. Сферу экологии столицы уже более 6 лет курирует замглавы КГГА Петр Пантелеев.
Фото: коллаж KVКиевVласть
30 вересня 2021 г. 19:18
Раздел: Новини
Законопроект о защите прав инвесторов будет стимулировать развитие ипотечного кредитования, - юрист
Принятый парламентом в первом чтении законопроект “О гарантировании прав на объекты недвижимого имущества, которые будут построены в будущем” (№5091) будет стимулировать развитие ипотечного кредитования.
Об этом, как узнала KV, заявил руководитель юридического департамента компании “Интергал-Буд” Виталий Салий.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” По мнению Салия, регистрация вещных прав на квартиры в процессе строительства, которая предусмотрена законопроектом, открывает возможность использовать их в качестве залога, значит, вырастут объемы выдачи ипотечных кредитов.
Эксперт напомнил, что законопроект №5091 направлен на защиту прав потребителя, который из инвестора строительного объекта превращается в гарантированного покупателя.
“Безусловно, это положительное новшество. Оно снизит риски при покупке первичной недвижимости и предоставит государственную защиту прав покупателя в случае недостроя или несогласованных с ним изменений проектной документации объекта”, — сообщил руководитель юридического департамента компании “Интергал-Буд”.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
В то же время, по его мнению, изменения правил игры на строительном рынке, прописанные в законопроекте, могут нести и определенные негативные последствия для покупателей.
“В первую очередь речь идет о потенциальном удорожании квартир. Поскольку компании-застройщики будут вынуждены включать в цену квадратного метра стоимость государственной регистрации, что приведет к повышению цен на рынке. А улучшение условий для ипотечного кредитования приведет к росту количества таких сделок, что, естественно, также повлечет за собой рост стоимости недвижимости”, — считает Виталий Салий.
Отметим, что компания “Интергал-Буд” уже давно сотрудничает с несколькими банками-партнерами, которые предоставляют возможность приобрести квартиры в жилых комплексах девелопера на выгодных условиях: с процентной ставкой от 5% и первым взносом от 30%. Также застройщик предлагает удобную программу рассрочки без переплат и удорожания стоимости квадратных метров. В таком случае покупатель имеет возможность выплаты до 5 лет в национальной валюте с первым взносом от 30%.
Читайте: Компания “Интергал-буд” продает здание под детсад или школу в одном из своих ЖК
Фото: сайт компании
КиевVласть
28 вересня 2021 г. 09:00
Раздел: Тексти
Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини роздали кошти на інфраструктуру та ремонт доріг
Депутати Київоблради затвердили чергові зміни до обласних програм. Цього разу було відчутно збільшено фінансування на розвиток інфраструктурних об’єктів та ремонт автодоріг. У громадах загалом розподілом коштів задоволені, однак розраховували з допомогою цих фінансів вирішити більше питань. Серед нагальних проблем на місцях називають будівництво навчальних та дошкільних закладів.
Як стало відомо KV, 9 вересня депутати Київоблради внесли зміни до Програми будівництва, реконструкції та ремонту об’єктів інфраструктури Київської області на 2021-2023 роки. А також – до Програми розвитку автомобільних доріг у Київській області на 2020-2022 роки. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Соціальна інфраструктура
Варто зауважити, що цьогоріч депутати коригували Програму вже двічі. Востаннє на червневій сесії її фінансування було збільшено майже до 230 млн гривень. Так, до Програми тоді додалось багато капітальних ремонтів об'єктів освіти, медицини, спорту. Частково знайшлось фінансування навіть на культуру та житлово-комунальне господарство. За рахунок співфінансування з державою побудують три нові амбулаторії, в ще одній – проведуть реконструкцію.
Читайте: Нові будівництва та ремонти: на програму розвитку інфраструктури Київщини додали коштів
На сесії 59 депутатів проголосувало за збільшення фінансування на цей рік до 47,2 млн гривень, зокрема додалися кошти із державного та обласного бюджетів.
На фото: зміни до Ресурсного забезпечення Програми від 9 вересня
На фото: зміни до Ресурсного забезпечення Програми від 10 червня
Загалом на реалізацію заходів у 2021 році виділять понад 537,1 млн гривень. З них 57 млн гривень – це кошти держбюджету, 367 млн гривень – обласного та 112,3 млн гривень - місцевих бюджетів. Стартував обсяг фінансування Програми на 2017-2021 роки із позначки понад 260 млн гривень.
Співфінансування заходів з місцевих бюджетів має становити не менше 15%. Винятком є лише реконструкція нежитлової будівлі під дитячий садок в селі Лебедівка по вул. Сваромська, 5, нині Яготинської громади, реалізація якого була розпочата у попередніх роках. Тут встановлено співфінансування менше ніж 15% у зв’язку із соціальним значенням об’єкта та неспроможністю громади забезпечити необхідне співфінансування. Після змін до цього об’єкта додали ще один – капітальний ремонт приміщень Пашківської школи I-III ступенів по вулиці Кірова 4 в села Пашківка, нині – Макарівська громада. Крім того, деякі об'єкти не увійшли до Програми через неспроможність громад надати співфінансування.
Згідно із додатком 1, зросла і загальна кількість об’єктів Програми – з 56 до 71. Так, збільшилася кількість будівництва та реконструкції та фінансування навчальних закладів на 4 об’єкти, на один – кількість медзакладів, додасться ще в області по п’ять об'єктів спорту та ЖКГ тощо. Проте на один менше реалізують проєктів будівництва комунальних закладів охорони здоров’я у сільській місцевості.
Отже, згідно із додатком 2, обласні депутати додали з обласного бюджету понад пів мільйона коштів на капітальний ремонт Тетіївського освітнього центру – опорного закладу ЗСО І-ІІІ ступенів №3 та 2,8 млн гривень – Пашківської школи І-ІІІ ступенів.
Також на Київщині реалізують ще низку таких нових освітніх об'єктів, як капітальний ремонт будівлі Васильківського академліцею "Престиж" в Василькові за 6,2 млн гривень, виготовлення ПКД з реконструкції обласних закладів – Броварського спортивного фахового коледжу за 1,9 млн гривень Київського обласного ліцею інтернату в Білій Церкві за 400 тис. гривень. Та виготовлять проєктно-кошторисну документації щодо будівництва школи по вул. Технологічна в місті Ірпінь за 100 тис. гривень.
У медичній сфері зменшилося фінансування з 5 млн гривень до 100 тисяч на виготовлення проєктно-кошторисної документації по комплексу будівель Київської обласної дитячої лікарні у Боярці, проте додали коштів на капремонт частини елементів покрівлі лікувального корпусу майже на 1 млн гривень. А ще виключили зі списку капремонт з облаштування безбар’єрного середовища для маломобільних груп у Білоцерківській міській лікарні №1 за 1 млн гривень. Та додалося ще два нових проєкта – виготовлення документації з будівництва Київської обласної дорослої лікарні в Чабанах за 100 тис. гривень та виділили 811 тис. гривень на амбулаторію ПМСД в селі Іванівка Білоцерківського району.
Щодо закладів спорту, то в області за 63,9 млн гривень побудують басейн в Кагарлику, за понад 1 млн гривень баскетбольний майданчик в селі Тарасівка.
Проте, що у Кагарлицькій громаді побудують професійний басейн повідомив на своїй сторінці в Facebook депутат обласної ради від "Європейської Солідарності" Віталій Карлюк. На його думку, аналогів такого басейну в Київській області ще не має.
"Я обіцяв своїм виборцям, що питання басейну відстоюватиму на всіх рівнях! 4.5 роки важкої кропіткої роботи! За цей час довелося неодноразово буквально пройти купу кабінетів департаментів, коридорів Кабміну та Верховної Ради. Але таки вдалося досягти поставленої цілі! На сьогодні проведено тендер на будівництво басейну в Кагарлику та визначено переможця-підрядника, який займатиметься спорудженням басейну! Басейн складатиметься з 8-ми доріжок по 25 метрів кожна, плюс маленький басейн для діток. Планується спорудити його на території ФОКу по вул. Стадіонна,1. На будівництво буде виділено 122 млн гривень Переконаний, що така споруда вкрай необхідна для громади! Кагарличани зможуть на місці професійно займатися водними видами спорту, тренуватися, проводити змагання різних рівнів… загалом підтримувати форму та бути здоровими!", – написав депутат.
Також мають виготовити ПКД для будівництва спортзалу з дзюдо в Київській обласній ДЮСШ – Яготинського НВК №3 в Яготині та спортзалу важкої атлетики Київської обласної ДЮСШ в місті Біла Церква, в школі № 21. На кожний витратять по 600 тис. гривень. Крім того, розроблять документацію на будівництво гуртожитку та адмінкорпусу, треку ВМХ рейсинг і траси маунтенбайку для обласного закладу "Київська спеціалізована ДЮСШ олімпійського резерву "Промінь" з велосипедного спорту" в Білій Церкві (800 тис. гривень) та для будівництва Національного навчально-тренувального центру збірних команд України з футболу в селі Княжичі (100 тис. гривень).
У сферу житлово-комунального господарства включили капремонти центральної площі у місті Яготин загальною вартістю 5,7 млн гривень, частини будівлі під склад медпрепаратів в Обухові за 2 млн гривень, реконструкцію та благоустрій Юріївського майдану в селі Юрівка за 3,1 млн гривень, виготовлення ПКД під реконструкцію парків для відпочинку, дозвілля в громадах за 500 тис. гривень та виготовлення документації під будівництво центру підтримки дитини з житлом в селі Гора за 100 тис. гривень.
Читайте: Київська область профінансує розбудову інфраструктури для 14 об’єднаних громад
Також збільшилася сума для проєкту, що реалізується за рахунок субвенції з державного бюджету. Це – реконструкція будівлі критого басейну з ванною на 25х8,5 м і дитячою ванною на 10х6 м (внутрішніх та зовнішніх інженерних мереж, дизайн проєкту внутрішніх приміщень та ремонт) в Славутичі з 20 до 27 млн гривень. Та побудують ще один об’єкт – дитячий садок-школу І ступеня на 180 учнів в селі Бобриця (Білогородська громада).
Автомобільні шляхи
Трохи додали коштів і до Програми щодо розвитку автомобільних доріг на Київщині, а саме – 40,4 млн гривень. Загалом сума на цей рік складає понад 1,3 млрд гривень. З них 1,2 млрд гривень – кошти держбюджету, 68,1 млн гривень – обласного та 70,9 млн гривень – місцевого бюджетів. У програму включили ще 15 заходів щодо розвитку автомобільних доріг комунальної власності у населених пунктах області. Як за рахунок співфінансування, так і винятково за кошти або обласного чи місцевого бюджетів. Загалом на Київщині будують чи ремонтують 48 дорожніх об'єктів комунальної власності.
На фото: зміни до Ресурсного забезпечення Програми розвитку автомобільних доріг від 9 вересня
На фото: зміни до Ресурсного забезпечення Програми розвитку автомобільних доріг від 10 червня
Згідно із додатком, це – капітальний ремонт проїзної частини вулиці Привокзальна в місті Березань за 2,8 млн гривень, капремонт по вул. Демуцьких в селі Іванівка за 255 тис. гривень, вул. Цимбала Сергія (від перехрестя з вул. Паркова до перехрестя з вул. Поштова) за 405 млн гривень в Ставище та вул. Лесі Українки в селі Розкішна за 255 тис. гривень (Ставищенська громада).
А також капремонт по вул. Козловського в центрі Рокитнянської громади за 140,5 тис. гривень, вул. Ялтинська (від вул. Срібнокільська до будинку №50) в селі Вишеньки за 378,8 тис. гривень. За 3 млн гривень дороги та тротуари по вул. Шевченка, вул. Корольова та вул. Святогірська (від № 2 до № 12) в Богуславі, за 3,1 млн гривень – вулицю Коцюбинського до площі Миру в Володарці, за 1,9 млн гривень – дорогу по вул. Козацька та пров. Козацький в Козинській громаді.
До списку потрапила вул. Середня в селі Велика Каратуль (750 тис. гривень), вул. Червона в Фурсівській громаді (255 тис. гривень), вулицю Івана Ступака (651,3 тис. гривень) та площа Перемоги (670,3 тис. гривень) в Фастівській громаді. А ще – дороги по вул. Набережно-Лугова (від перехрестя по вул. Нова до будинку № 74) в Козинській громаді за 1,3 млн гривень тощо. Читайте: В далеку путь: за два роки Київщина планує якісно відремонтувати 59 доріг
На місцях
Тож KV поцікавилася у керівників територіальних громад, з якими проєктами вони зверталися до обласної влади для одержання фінансової підтримки і чи були враховані всі їхні побажання.
Голова Фастівської міської громади Михайло Нетяжук:
Звісно, наше бажання, щоб більша кількість проєктів все ж була включена до програми. На цій сесії одержали обласне фінансування такі об'єкти як площа Перемоги та вулиця Івана Ступака. Ми вдячні обласному керівництву, що хоча б ці два об'єкти включили. Та наразі, в першу чергу, є невирішеним питання щодо завершення будівництва школи № 12 у місті Фастів, яка перебуває на балансі Департаменту регіонального розвитку облдержадміністрації. Тобто саме він є замовником будівництва цієї школи і цей об'єкт будується с початку 2000-х років. Добудували до 80% готовності, а потім з 2012-2013 років вже ані копійки не виділялося на будівництво. Об'єкт не законсервували і його зараз уже розкрадають, він руйнується. На мою думку, цей об'єкт є, напевно, найкритичнішим по місту. Адже були вкладені кошти обласного бюджету, але жодного позитивного результату від цього громада не має.
Голова Вишгородської міської громади Олексій Момот:
На останній сесії громаді виділили кошти на будівництво стадіону нашого спортивного комплексу. Можна сказати, що задоволені результатом – це буде співфінансування з містом із загальною вартістю об’єкту близько 70 млн гривень. Реалізація проєкту за програмою триватиме впродовж двох років. Вже розпочинається будівництво об’єкту: проведено тендер, визначено переможця та підписані усі відповідні договори. Також у громаді ще триває реалізації проєктів минулих років. Це – будівництво двох дошкільних навчальних закладів, які фінансуються 50/50%, і які вже перебуваються фактично на фінальній стадії робіт. Наступного року плануємо звертатися щодо будівництва школи. Проєкт дороговартісний, тому і хочемо звернутися до обласної влади за фінансовою підтримкою.
Голова Золочівської сільської громади Олександр Лазаренко:
Ми, звичайно, подавалися з декількома проєктами. Турбує також таке питання як реконструкція майдану, плануємо подаватися і з таким проєктом. Крім того, розраховуємо на державну субвенцію щодо капітального ремонту садочку у Петропавлівську. Поки що підтверджено лише один проєкт. Громаді виділили лише кошти на проєктування дороги у розмірі 10 млн гривень. Уже підписано договір з обласною радою та оголошено відповідний тендер. Та розуміючи, що вже 10 одержали, і якщо навіть чогось не врахують, ми все ж задоволені і таким результатом.
Читайте:
Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться
Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести
Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы
Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе
Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета
Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу
Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов
Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине
Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием
Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине
Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района
Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться
Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА
Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района
Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов
Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения
Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы
“Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда
Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться
Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов
Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов
“Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году
Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины
Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно
Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали
Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской
Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром
“Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села
Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения
Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА
Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново
Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время
Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы
Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины
Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина
Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета
Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину
Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте
Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины
Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы
Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села
Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину
Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке
Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам
Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат
Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет
Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА
Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы
Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение
Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины
Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню
Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА
Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета
Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год
Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву
Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону
Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО
Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц
Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу
Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине
Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины
Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина
Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО
Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община
Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы
Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА
Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением
Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины
Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода
Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции
Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново
Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины
Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины
Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана
Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года
Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана
Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин
Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА
Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община
Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света
Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю
Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой
Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов
Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел
Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО
Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин
Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин
Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины
Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал
Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО
Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение
Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин
Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин
Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план
Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной
Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею
Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році
Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад
Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду
Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад
Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план
Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад
Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання
Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України
Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом
Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень
Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району
Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування)
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад
Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію
Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді
Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл
Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я
Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях
Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”
Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади
Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів
Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал
Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року
Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури
Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост
Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд
Проєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів
Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка
Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги
Проєкт “Децентралізація”: на зміну дільничним у об'єднаних громадах прийдуть поліцейські офіцери
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2020 році
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не можуть отримати від районів комунальне майно
Проєкт “Децентралізація”: статус і повноваження старост у громаді залежатимуть від Верховної Ради
Проєкт “Децентралізація”: у 2021 році Тетіївська громада збагатиться за рахунок гранту в 26 млн гривень
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині почали ліквідовувати райони, перший на черзі – Згурівський
Проєкт “Децентралізація”: ліквідована Іванківська райрада залишила громаді-спадкоємцю мільйонні борги
Проєкт “Децентралізація”: голови громад мають право накладати вето лише на прийняті рішення ради
Проєкт “Децентралізація”: ліквідації Баришівського району заважають комунальні борги
Проєкт “Децентралізація”: Миронівську райраду ліквідують із боргами по зарплаті
Проєкт “Децентралізація”: депутати ВРУ взялися за урбанізацію міст
Проєкт “Децентралізація”: Київщина втрачає першість у рейтингу заможності громад
Проєкт “Децентралізація”: майно та активи Бородянського району розділили між шістьма громадами
Проєкт “Децентралізація”: Обухівський район віддасть Букринський плацдарм на утримання області
Проєкт “Децентралізація”: пандемія та безгрошів’я блокують розвиток культпослуг на Київщині
Проєкт “Децентралізація”: Держгеокадастру дозволили і далі розпоряджатися землями Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Славутич збільшить бюджет за рахунок бізнес-парку та інвестицій
Проєкт “Децентралізація”: Васильківський район ліквідують упродовж місяця
Проєкт “Децентралізація”: уряд взявся за діджиталізацію тергромад
Проєкт “Децентралізація”: Київщина позмагається за гранти для розвитку громад
Проєкт “Децентралізація”: дві селищні громади Київщини заявили про бажання стати містом
Проєкт “Децентралізація”: на утримання громад хочуть передати приватизовані гуртожитки та бомбосховища
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини формують партнерські об’єднання для збільшення ресурсів
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини планують оптимізацію освітніх закладів
Проєкт “Децентралізація”: громади та асоціації Київщини виступають за збільшення ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: громади можуть втратити мільйони разом з акцизом на тютюн
Проєкт “Децентралізація”: новоствореним райрадам Київщини бракує коштів на існування
Проєкт “Децентралізація”: громади просять уряд та Раду закріпити реформу на законодавчому рівні
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини скаржаться на дублювання повноважень та бідність
Проєкт “Децентралізація”: тергромади навчать, як правильно роздавати землю
Проєкт “Децентралізація”: із бюджетів громад вилучатимуть кошти на охорону культурної спадщини
Проєкт “Децентралізація”: громади масово розпродують комунальне майно
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини скаржаться на ProZorro
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини стурбовані вимогами закону щодо заснування ліцеїв
Проєкт “Децентралізація”: найуспішніші громади Київщини
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини хочуть зекономити на благоустрої за рахунок держсубвенції
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини шукають кошти на покращення послуг своїх КП
Фото: колаж KVКиевVласть
27 вересня 2021 г. 10:00
Раздел: Тексти
Алексей Коваль: “Все наши проекты - это ревитализация городского пространства”
Киев, как и прочие города Украины, нуждается в глубокой и всесторонней ревитализации – реновации устаревшего жилого фонда, модернизации и замене инженерных сетей, экологических подходах к планированию публичного пространства и т.д. Пока что этот процесс в стране идет крайне медленно, в силу непроработанного правового поля, и драйверами изменений выступают частные девелоперы.
О необходимых законодательных изменениях, текущих законотворческих новациях, своих новых проектах и возрождении реки Совка в интервью KV рассказал руководитель проектов Perfect Group Алексей Коваль.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Он высказал свои замечания по нескольким законопроектам, которые сейчас рассматриваются в Верховной Раде. В частности, Коваль считает, что архитектурный надзор должен остаться за архитекторами, а эффективность последней реформы ГАСИ будет понятна месяца через три.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Также руководитель проектов Perfect Group рассказал о ЖК “Riverdale” на месте Киевгума (район Демеевской), где будет частично возрождена река Совка.
Нюансы законодательных новаций
KV: Начнем с главной новации позапрошлой недели – ликвидации Государственной архитектурно-строительной инспекции (ГАСИ) и создания Государственной инспекции архитектуры и градостроительства (ГИАГ, ДІАМ)?
Алексей Коваль: Попытка не нова. Несколько раз уже пытались перезапустить, переформатировать, перезагрузить эту систему. Но пока новая модель не начала работать – прошло меньше недели (интервью записано 20 сентября, – KV), рано делать какие-то выводы.
Объекты СС1 и СС2 будут курировать частные инспектора, хотя пока непонятно, будут ли эти инспектора вводить в эксплуатацию эти дома. И, наверное, правильно, что этот эксперимент проводят на самых простых объектах, а не, скажем, жилых комплексах. На западных рынках эта система работает давно, когда каждый этап строительства сопровождается контролем со стороны частных контролирующих органов.
Происходит это следующим образом: залили фундамент – приехал инспектор и принял (или не принял) фундамент, закончили бить сваи – та же процедура, и так далее. Если это отдавать в руки государства, то получится огромная бюрократическая машина, которая будет генерировать еще больше коррупции и взяток.
Понятно, что многие эксперты уже говорят, мол, крупные девелоперы создадут целые подразделения частных инспекторов и будут друг другу выпускать объекты. Я не исключаю, что такие прецеденты могут быть. Но следующим этапом планируется ужесточение ответственности за такой контроль и, если помимо административной, будет и жесткая уголовная ответственность, то только безумцы согласятся подписывать что попало.
В целом, такие процессы позитивны. Помню, как 10-15 лет назад продавали квартиры на вторичном рынке: нужно было пройти огромное количество разрешительных, регистрирующих и контролирующих структур. Сегодня сделку можно закрыть за день: пришли к нотариусу, все оплатили – и вышли собственники с ключами от своего жилья.
Конечно, какие-то злоупотребления будут всплывать и со стороны государственных органов, и со стороны частных структур, но я уверен, что они не будут носить массовый характер. Надеюсь, с этой попытки все получится, но давайте поговорим об этом через пару-тройку месяцев, когда накопится достаточный материал для обсуждения. К тому же у нас в этом году остался один объект к вводу – ЖК “Terrakota”, вот на его примере и поговорим.
KV: Насчет того, что застройщики насоздают себе частных контролирующих структур, начали говорить еще в июле – на примере законопроекта №5655, исключающего архитектурный надзор, который будут осуществлять ФОПы. Архитекторы бунтуют, а девелоперы пока ничего по этому поводу не говорят.
Алексей Коваль: У нас давно работает система частного технического надзора, которая доказала свою эффективность. Но архитектурный контроль должен оставаться за авторами проекта – архитекторами. Если мы отдадим архитектурный контроль в какие-то другие руки, то рискуем получать на выходе вовсе не то, что проектировалось. Задача архитектора – отстоять свой проект перед застройщиком, который, разумеется, всегда хочет его удешевления. И в процессе стороны должны найти компромисс.
KV: Еще одна история – правительственный законопроект №5600 (в день принятия закона об олигархах, 23 сентября был включен и затем снят с повестки дня и перенесен на следующую пленарную неделю, – прим.), согласно которому, после его принятия в первом чтении, продажа недвижимости будет облагаться НДС. Замглавы профильного комитета Елена Шуляк говорила, что ко второму чтению эта норма изъята. По вашей информации это так?
Алексей Коваль: Да, все верно, эта норма изъята ко второму чтению, и вторая продажа жилья не будет облагаться НДС. Но давайте дождемся голосования. А первичка как облагалась НДС, так и будет облагаться.
Есть еще один законопроект, №5091 “О гарантировании вещественных прав на объекты недвижимого имущества, которые будут построены в будущем”, соавтором которого выступает Елена Шуляк и который принят в первом чтении за основу. В нем много новых интересных норм, но много в нем и непонятного.
KV: Этот законопроект тоже критикуют. Что вам непонятно в нем?
Алексей Коваль: Например, имущественные права на квартиры будут появляться вместе с выдачей разрешения на строительство. То есть получено разрешение на строительство дома на 100 квартир – и в единой электронной системе появился дом на 100 квартир, которые девелопер реализовал инвесторам. Законопроект предлагает дальнейшую переуступку квартир без участия девелопера. Сейчас девелопер, согласовывая переуступки, видит конечных покупателей. Сейчас же предлагается пустить переуступки в “свободное плавание” что противоречит нормам Гражданского кодекса, и мы, девелоперы, завтра даже не сможем толком заселить дом, потому что не будем знать конечных собственников.
Я понимаю, что это электронная система, в которой мы будем видеть переуступки. Но как мы будем искать покупателей, как будем приглашать их и передавать им квартиры?
Следующая непонятная норма – девелопер не имеет права реализовывать 100% квартир. Какая-то их часть должна остаться свободной. Но какая именно часть? Здесь пробел, который должен заполнить своим подзаконным актом Кабинет министров. Я понимаю, если эта часть составит 5-10%, ну 20%. А если Кабмин установит эту часть на уровне 30-40-50%? К слову, в первоначальном варианте законопроекта была норма в 5%, а потом ее убрали.
Понятно, законодатель таким образом хочет зарезервировать часть площадей на случай возможного банкротства застройщика, чтобы новый девелопер смог за их счет покрыть свои расходы при заходе в объект. А если застройщик не обанкротится, что будет с этими квартирами?
Еще одна непонятная новелла – изменение проектной площади. Поясню. Застройщик часто вносит изменения по ходу реализации проекта. Например, поменять целевое назначение – был запланирован супермаркет, а девелопер решил вместо него сделать детский садик. Или при строительстве объекта на 200-300 тыс. кв. м первая очередь возводится по изначальному проекту, а во вторую и третью очереди вносятся изменения в силу, например, конъюнктуры рынка.
Так вот, если новая норма будет принята, то девелопер будет обязан спросить разрешение на изменения у всех инвесторов, которым проданы квартиры. Уверен, эта норма должна остаться у девелоперов, а не у инвесторов, которые точно получат свои квартиры, согласно договору.
Ведь и нормы инклюзивности, которые были введены в 2018-2019 гг, или новые пожарные нормы, в соответствии с которыми я должен переделать проект – все эти изменения я тоже должен согласовать с инвесторами. Сколько это займет времени, насколько задержит проект и, соответственно, ущемит в правах инвесторов, которые уже заплатили и ждут свои квартиры, которые идут во второй и третьей очереди? А если кто-то из инвесторов откажется согласовывать, то я не смогу внести изменения и вообще не введу объект в эксплуатацию.
KV: Вы лично высказывали эти соображения Елене Шуляк и остальным авторам законопроекта?
Алексей Коваль: Я пока не принимал участие в заседаниях профильного комитета ВР, мы свои замечания и предложения направляли через Конфедерацию строителей Украины (КСУ).
Локдаун, рост цен на стройматериалы и реновация застарелого жилфонда
KV: Грядущий локдаун, во введении которого уже никто не сомневается. Насколько вы и ваши коллеги-девелоперы готовы к нему, если сравнивать с прошлогодним локдауном?
Алексей Коваль: Мы вакцинировали все отделы продаж, у всех сотрудников зеленые сертификаты. На строительных площадках вакцинация уже по желанию. Хотя мы полностью поддерживаем политику вакцинации, но не все хотят вакцинироваться. Однако масок и антисептиков у нас в избытке.
KV: Рост цен на строительные материалы, который в последний год зашкаливает, сохранится?
Алексей Коваль: Когда-то, когда мы жили в более-менее спокойном рынке, было два поднятия в год цен на стройматериалы. Это было связано с колебанием курса доллара, окончанием сбора урожая и пр. А в 2020-2021 гг катализатором роста стали цены на металл, что повлекло за собой рост цен на все прочее. Сегодня мы наблюдаем некоторое снижение цен на металл, что внушает робкий оптимизм.
Но рост цен на стройматериалы в целом, полагаю, был спровоцирован вливанием огромной денежной массы, которую правительства разных стран влили в мировую экономику, чтобы бороться с последствиями локдаунов. У нас большие вливания денег идут по линии “Большого строительства”, скоро подтянется “Большая реставрация”, что тоже влияет на рост цен на стройматериалы.
Конечно, рост цен на стройматериалы влияет на конечную стоимость недвижимости. По статистике, рост цен на первичке за четыре доковидных года составил 14%, а в 2020-2021 гг – аж 30%. То есть сейчас комфорт-класс в пристойном районе Киева должен стоить не менее 2000 долларов за квадратный метр. Мы прогнозировали такую цену на конец текущего года, но уже ее преодолели.
KV: Как это влияет на цены на вторичке?
Алексей Коваль: В сторону роста, полностью коррелируя с новостроем. Но вторичка должна сортироваться на: старый (ветхий) жилой фонд; на жилой фонд, срок гарантии на который еще не истек; на новые дома, построенные при независимости.
KV: Насколько стремительный рост цен сказался на объемах продаж? Ведь, в отличие от западных стран, никто у нас ни домохозяйства, ни экономику не накачивал деньгами.
Алексей Коваль: Объемы продаж выросли. Старого жилого фонда у нас 90-95% и, чтобы перекрыть потребность в нормальном новом жилье, нам при нынешних темпах строительства потребуется лет 20-25. Ведь реконструкцией и реновацией старого жилфонда у нас никто не занимается.
Минрегион разработал законопроект о комплексной реконструкции кварталов (микрорайонов) застарелого жилого фонда. Но единственной новацией в нем, по сравнению с действующим законом, является снижение со 100% до 75% жильцов, согласных на реконструкцию и реновацию. Что тоже является неподъемным показателем. Пока мы не снизим эту норму до 50% плюс 1 – реконструкция старого фонда производиться не будет.
Интересная цифра: 25-30% жилья у нас было построено с 1919 по 1938 год, и это жилье уже исчерпало все гарантийные сроки. Да, в Киеве есть еще немало промышленных зон, в которых можно провести ревитализацию. Но этого тоже недостаточно и нам придется заняться ревитализацией старого жилфонда. В этом десятилетии данный вопрос точно надо начинать решать.
KV: Десятилетие только началось, а срок гарантии на хрущевки уже давно истек. И это по факту уже руины, которые чудом стоят.
Алексей Коваль: Проблема же не только в домах, но в безнадежно изношенных инженерных сетях, которые тоже надо перекладывать. Ревитализация кварталов хрущевок неизбежно и обязательно влечет за собой прокладку заново всех коммуникаций, обновление всей инженерной инфраструктуры. Это огромные деньги, которые государство едва ли будет способно вложить. Только крупный частный капитал сможет потянуть такие проекты. А в Киеве от силы найдется десять девелоперов с такими возможностями.
Но без соответствующих изменений в Жилищный кодекс даже такие девелоперы на пойдут в реновацию ветхого жилфонда. А Жилищный кодекс – это какая-то “священная корова”, которую все боятся тронуть, потому что боятся потерять электорат. У нас до сих пор растет квартирная очередь, которая никаким образом не обеспечивается жильем!
Надо раскачивать государственную ипотечную программу, нужно стимулировать банки. Но даже при активной раскачке такой программы, по расчетам Минфина, нужно 3-5 лет, чтобы такая программа начала сама себя обеспечивать.
“Riverdale” на берегах реки Совка
KV: Давайте перейдем к конкретным объектам. Почему некоторые активисты вдруг начали вас связывать со стройкой на месте Демеевского рынка?
Алексей Коваль: Совершенно надуманная история, потому что к застройке Демеевского рынка мы не имеем никакого отношения. Мы застраиваем 10 га территории давно заброшенного и захламленного “Киевгума”, который находится через дорогу от Демеевского рынка. Автором концепции является “Архиматика”, и получено разрешение.
Визуализация проекта ЖК “Riverdale”
10 га для центра Киева – а Голосеево уже практически центр – довольно большая территория. Мы не застраиваем ее “под ноль” высотками, но сделали очень интересную концепцию. По этой территории протекает река Совка, которая давно завязана в коллектора и во время сильных дождей площадку подтапливает. Потому мы разработали проект, в котором Совка высвобождается из коллекторов и возвращается в своей историческое русло. Речка будет разделять жилой комплекс на правый и левый берег. Потому и название комплекса – “Riverdale”.
Это не высотная застройка, всего пять секций имеют высоту 25 этажей. Остальные секции (всего 47 секций) имеют высотность от шести до 16 этажей. Предусмотрена огромная променада, подземный паркинг, парки и скверы. В речку будет интегрирован летний бассейн – не только для жителей комплекса, но для всех желающих. Здесь будут детский садик, школа, офисные и торгово-сервисные помещения, спортивные клубы.
Локация для жилья очень удобная – до станции метро “Демеевка” максимум десять минут, удобная развязка.
Визуализация проекта ЖК “Riverdale”
Но активисты не могли ничего придумать, кроме Байкового кладбища. Но мы делали замеры- охранная зона вообще не нарушается, расстояние более чем достаточное. Железная дорога тоже идет не по Изюмской улице, а по улице Гринченко.
Потому бить на “кто ж будет покупать квартиры рядом с кладбищем и железной дорогой” – это, во-первых, явная выдумка. А, во вторых, могу привести массу примеров, когда застройщики вовсе не относились так щепетильно к этим моментам, но активисты не шумели и инвесторы квартиры все равно покупали.
Предполагаю, что, скорее всего, активисты просто не разобрались в документации и сделали такой вброс.
Чтобы снять все эти инсинуации окончательно, мы ориентировочно в конце октября, когда начнем продажи, сделаем широкую презентацию при участии “Архиматики”, подрядчиков по работе с Совкой.
Визуализация проекта ЖК “Riverdale”
В центре Киева таких целостных комплексов нет, есть только на окраинах. Мы реализуем здесь подход “Живи и работай” – чрезвычайно актуальный подход в современном градостроительстве, позволяющий человеку жить полноценной жизни в пешем доступном радиусе от своего жилья. Это экологично и это экономит время на жизнь – за счет ненужности длительных поездок в пробках на работу, в школу, детсад и т.д. Где еще практически в центре Киева да еще с рекой можно так жить?
KV: Это отлично. Но будет ли построена соответствующая инженерная инфраструктура – сети, коллектора, подстанции, чтобы, например, электричество поставлялось без перебоев?
Алексей Коваль: В бюджете такого комплекса всегда предусматриваются серьезные суммы на реновацию или реконструкцию всех инженерных сетей, или постройку новых сетей. Даже выведение на поверхность реки Совка – это сложнейшее инженерное решение, требующее установки фильтров, шлюзов и т.д. Мы к каждому аспекту подходим очень серьезно.
Визуализация проекта ЖК “Riverdale”
Проблемы с инженерными сетями есть везде и мы их решаем. В Борисполе, например, при постройке жилого комплекса мы реконструировали инженерные сети, использовав продукцию Hawle, которая, если брать по аналогии с автомобильным рынком – это Lexus. Мы не экономим на таких важных вещах, даже если это дорого. И все технические условия, которые выставляет город, мы всегда выполняем в полном объеме.
С электрическом ситуация немного иная. Когда построена только первая очередь, сети еще не переданы на баланс “ДТЭК Киевские электросети”. Когда нет прямых договоров, то ты подаешь электроэнергию по временной схеме. Да, это нехорошо, но, увы, так работает сегодня регуляторное поле и рынок вынужден подстраиваться.
Потому от момента сдачи в эксплуатацию до момента подписания прямых договоров с поставщиками услуг ни один новый ЖК не может обойтись без проблем. Такая история иногда занимает от шести до 12 месяцев. А после заключения прямых договоров при правильно спроектированных необходимых мощностях в новом ЖК никаких проблем быть не может. Разве что жильцы нового ЖК будут сливать в канализацию остатки строительного мусора, что, к сожалению, не такая уж редкость, из-за чего забиваются стояки. Но это уже вопросы к людям, а не к проектировщикам и застройщикам или поставщикам услуг.
KV: Когда начнутся строительные работы?
Алексей Коваль: Площадка уже готовиться, идут пробы грунтов, сделана геология и, в первую очередь, мы приступаем к реке. Подрядчики по реке говорят, что рабочая документация готова на 80%. То есть сразу после ее получения мы приступим к работам.
Визуализация проекта ЖК “Riverdale”
KV: Какие еще проекты готовятся к работе?
Алексей Коваль: Будет небольшой и интересный ЖК на ул. Жилянской – на 30 тыс. кв. м с четырехуровневым подземным паркингом. Скоро приступим к подготовительному этапу.
Также будем осваивать площадку на 8 га на Днепровской набережной – ЖК на 200 тыс. кв. м со своим ландшафтным парком. Рабочее название – “Newtone”.
В целом только эти три проекта – “Riverdale”, “Newtone” и на Жилянской – около 500 тыс. кв. м. В целом в активной работе 2 млн кв. м, а еще 1,5 млн кв. м уже построенного и введенного в эксплуатацию жилья.
В этом году планируем ввести ЖК “Terrakota” (между станциями метро “Бориспольская” и “Вырлица”) и пятый дом в ЖК “Rybalsky”. Стартовал “Новый Подол” – до 1 млн кв. м. ЖК “Киевпроект” вышел на рынок – непростой проект, стараемся сохранить его аутентичный внешний облик.
Здесь мы тоже движемся в тренде ревитализации, сохраняя прекрасное старое, что стоит сохранить, и давая заброшенным территориям новую жизнь.
Фото: предоставлены пресс-службой
КиевVласть
25 вересня 2021 г. 10:00
Раздел: Стиль
Мамі п'ятьох діток терміново потрібні кошти на пересадку легенів
… “Мені не можна сміятися. Мені не можна плакати. І це не тому, що в мене якийсь бзик в голові. Це тому,що ці емоції негативно впливають на фізичний стан. Якщо зі слізьми все зрозуміло,то чому ж не можна сміятися? Поясню. Коли ви смієтеся,у вас починають активно рухатись легені. А мені цього категорично не можна, бо це може спровокувати те, про що я навіть згадувати не хочу. От і живи без сліз, без сміху, без емоцій. Та я вірю. Вірю, що настане день і я зможу засміятися. А привід буде. І це – життя”.
Я випадково наштовхнулася в Фейсбуці на цей пост. А за кілька днів зателефонувала знайома й попросила якось допомогти її фейсбучній подрузі Маргариті Смілянець з Миколаївщини, яка виготовляє унікальні прикраси з бісеру.
Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV"
“Звати мене Маргарита, мені 32 роки, я мама 5 діток. Стою в черзі на трансплантацію легень в Україні. На моє лікування, щоб мати змогу дочекатися донора, йдуть великі кошти. Також я вимушена винаймати доглядальницю, яка зі мною цілодобово (я маю 1 групу інвалідності, не можу навіть рухатися).Єдиний мій дохід – це пенсія 2200 грн... Я всіма силами намагаюся хоч якось заробити, виготовляючи прикраси. Буду дуже вдячна, якщо хтось зможе придбати у мене вироби! Я маю шанс на життя, але без Вас не впораюсь. +380931540989” – звертається Маргарита Смілянець до небайдужих людей.
Її пости в соцмережах – як зведення з фронту: … “Здається, я скоро познайомлюся з усіма бригадами швидкої в нашому місті. Сьогодні знову викликала. Дякую, що приїхали швидко. Пройшов усього тиждень від приїзду попередньої. Щось зачастило. Але це очікувано. Стан погіршується, легені не витримують. І це не мої видумки, а підтверджений бригадами швидкої факт. Морально я тримаюся. Готова до всього. А от мої легені ,на жаль, ні. В мене від одного вигляду крові завмирає все всередині. А серце, якби могло, справді залізло б у п'яти.
Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги міста Львова , Інститут серця МОЗ України, я не знаю, готові ви там до таких трансплантацій легень чи ні, але я маю надію, що ви встигнете і мої п'ятеро діток не залишаться сиротами”.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
П’ять років тому Маргарита перехворіла на туберкульоз, який спричинив тяжкі вади легень. Має вроджену дуже сильну алергію на цвітіння амброзії Спочатку хвороба виглядала як загострення алергії, важко було дихати. Потім їй стало дуже зле, поклали на місяць до реанімації. Три роки тому Маргарита отримала дивну травму легень з пневмотораксом – вона просто чхнула, а легеня взяла й лопнула! Виявляється, в легенях через пошкодження збиралося повітря, яке не виходило, а стискало легеню. І ось – результат! Операція.. Після того вже в Києві поставили діагноз – вроджена кістозна гіпоплазія легень. Тобто ця хвороба сиділа всередині з народження, але про неї ніхто не знав. Коли виписували додому після операцій – сказали, що зарадити може лише трансплантація", – розповідає Маргарита. А нещодавно у хворої в легенях знайшли грибок, який з’їдає хворі органи зсередини.
Маргарита вже кілька років стоїть в черзі на трансплантацію. Але поки не знищать грибок – це неможливо. Лікування страшенно дороге, до того ж, постійно потрібні кровоспинні препарати. Зараз діагноз молодої жінки – вроджена кістозна аденоматозна мальформація легень, гігантська булла правої легені, респіраторна недостатність, її стан постійно ускладнюється частими захворюваннями, які ставлять під загрозу її життя. Лікарі дали їй півроку на життя. В нашій країні допомогти не можуть. Але два роки тому заступник міністра охорони здоров’я Михайло Загрійчук під час телепередачі "Говорить Україна" пообіцяв допомогу Міністерства. Пообіцяв тримати все на контролі. Сума самої операції приблизно 90 000$ , потрібні кошти на переліт, паспорти та інші трати, які супроводжуються лікуванням за кордоном. А потім реабілітація. Тож допомога потрібна. Передача закінчилась. Обіцянки… після того – тиша. Маргарита й сама шукала шляхи. Намагалась сама знайти країну, лікарню, яка б допомогла – через посередників. Їй сказали, де приблизно шукати – орієнтувалась на Південну Корею. З країнами, які раніше робили пересадку легень українцям, домовитись не вдалось – через ряд обставин вони не приймають наших пацієнтів.
“Було до того 2 країни, які робили трансплантації українцям – Індія та Білорусь. У Індії змінили законодавство, наші пацієнти повернулись звідти без операції. Одна жінка досі там, бо її стан не дозволяє перельоти, вона не витримає просто. Кілька людей померли там, так і не дочекавшись легень. У Білорусі операції оплачує МОЗ. З місяць тому українці зробили там операцію. Але зараз ситуація в Білорусі така, що, швидше за все, ця країна також відпаде. Країни ЄС не роблять українцям операції", – розповідає Маргарита.
Жінка – мама п’яти дітей. Вони зараз мешкають з батьком, чоловіком Маргарити, який пішов від неї, коли жінка захворіла. Діти зрідка провідують маму, але Маргарита не може їх навіть обійняти.
“Легені самі по собі не болять. Сатурація середня за цілий день 85. Через кожні 4,5 години приймаю по 2 таблетки кровоспинного. Вночі ставлю будильник. Колю препарати. Буває, що уколи роблю сама собі. Коли потрібно – ставлю сама собі крапельницю. Якщо вчасно не прийняти 2 таблетки – почнеться кровохаркання, за 6 годин мене вже не відкачаєте. Тож живу, лежу, намагаюсь не рухатись", – розповідає Маргарита, – Лист очікування – це не та черга, яку ми звикли бачити в магазині за якоюсь новинкою. Це скоріш база репіцієнтів з усіма їх даними, до якої звертається трансплант-команда, коли з'являється орган. А критерії вибору у них прості: Донор і репіцієнт мають ідеально підходити по імунологічним та фізичним параметрам. Якщо з'являються два претенденти на один орган з однаковими параметрами, оберуть того, хто довше чекав. Дитина має пріоритет у черзі. Тобто, пільг немає. Але є медична ургентність. У так званий ургентний список потрапляють ті, кому орган потрібен негайно, інакше він його просто не дочекається. Для тих, хто чекає легені і має постійні кровотечі – пряма дорога до такого списку. І як би прикро не було б це писати, але я належу до таких... Але що там писати про ургентних, якщо трансплантації легень не роблять у нас взагалі нікому. Поки що(сподіваюсь). В Україні поки що не зробили жодної трансплантації легень від донора. Людські легені митці часто порівнюють із крилами. Тим, хто має проблеми з цим органом – такий символізм зрозумілий. Як то – жити і не мати змоги вільно вдихати повітря? Чи часто ми замислюємось над цим? Що здатне допомогти людині побороти страшну недугу, яка в прямому сенсі душить і не дає вдихнути на повні груди? Два роки тому в Україні дозволили трансплантацію за згодою донора –нещодавно провели перші операції з пересадки серця, печінки й нирок. Люди, які чекають на пересадку легень – лишаються у невизначеності і єдине, що чують "незабаром зможемо", ще "трохи почекайте". Але проблема полягає в тому, що чекати нема сил… і часу.
13 квітня 2021 р. Маргариту Смілянець поставили в лист очікування в Україні на трансплантацію легень. 6 травня виписали додому, чекати на операцію .
"Зараз почали робити операції – трансплантували серце, печінку, нирки. Все успішно в нас пересаджують, слава Богу. А легені довго вже обіцяють – на жаль, ніхто ще нічого не зробив. Кажуть, що скоро робитимуть – лікарі готові. А ми лежимо й чекаємо. А на що чекаємо? Хотіли разом з іншими дівчатами й хлопцями, які чекають на легені записати відео, щоби нагадати: "Ми тут, ми ще живі!", – наголошує Маргарита.
Зараз Маргариті збирають кошти на підтримуючу терапію. Сама операція має бути безкоштовною, а от згодом волонтери планують розпочати збір коштів на реабілітацію. Фінансовий стан Маргарити зараз не дозволяє купувати все необхідне, але дівчина не здається.
Райфайзен Банк Аваль – Картка для допомоги 4149 5001 4073 4305, Ощадбанк, 5167 4901 1829 9347 Смілянець Маргарита.
За даними Міністерства охорони здоров’я, в Україні щороку потребують пересадки різних органів майже п’ять тисяч людей, але більшість з них помирають, так і не дочекавшись операції. З початку 2021 стався справжній поступ – вперше відбулися мультиорганні забори органів і проведено посмертні пересадки.
Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV"
24 вересня 2021 г. 16:43
Раздел: Новини
Государство поможет деньгами фермам, созданным молодежью - закон
Верховная Рада (ВР) приняла закон о финансовой помощи новым фермерским хозяйствам за счет государственного и местных бюджетов. Но деньги будут выделять не всем: во главе таких хозяйств должны быть молодые люди возрастом до 35 лет. Остальным фермам, но тоже не всем подряд, государство даст гарантии под кредиты. Критерии пока не ясны: кому и на каких конкретно условиях государство поможет – станет известно из подзаконных правительственных актов.
Об этом KV стало известно в ходе очередного пленарного заседания ВР 24 сентября 2021 года.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Законопроект №4046 “О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно стимулирования деятельности фермерских хозяйств” во втором чтении поддержали 291 народный депутат.
По принятому закону, фермерскому хозяйству, возраст главы которого до 35 лет, будет предоставляется денежная помощь за счет средств госбюджета в размере и в порядке, утвержденным Кабинетом министров Дениса Шмыгаля.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Помогать государство будет таким фермам не все время, а только на период становления – первые три года. Источник средств – государственный бюджет, местные бюджеты, а также Украинский государственный фонд поддержки фермерских хозяйств.
Пока еще не ясно (до принятия правительством соответствующей нормативки после принятия закона) – на каких условиях такая помощь будет предоставляться безвозвратно, а какая – в долг.
Предусмотрен еще вариант – обеспечение гарантий и поручительства при кредитовании банками фермерских хозяйств.
Средства выделят из спецфонда бюджета по программе "Предоставление кредитов фермерским хозяйствам".
Также семейным фермам, по законопроекту, будет предоставляться дополнительная государственная поддержка – на уплату единого взноса на общеобязательное государственное социальное страхование.
Как ранее сообщала KV, 24 июля с.г. вступил в силу закон в поддержку сельхозпроизводителей в части страхования продукции. А налог на доход по договорам ее страхования составит 3,5%.
Читайте: В Украине увеличился налог на доход по страховым договорам для аграриев
Также Кабинет министров в этом году решил поддержать сельхозпроизводителей. Украинским аграриям будут выплачивать компенсацию в размере 4,7 тыс. гривен за каждый гектар утраченных из-за погодных условий посевов. Тем же, кто выращивает гречиху, рожь, просо и овес, – выделят государственную субсидию до 5 тыс. гривен за гектар – для поддержки производства этих культур для внутреннего рынка.
Читайте: Аграриям, утратившим посевы из-за засухи, Кабмин установил компенсации
1 июля с.г. вступил в силу закон об обороте земель сельскохозяйственного назначения. Он открывает возможность купли-продажи земли, хотя до 2024 года она будет ограничена – не более 100 га в одни руки и только гражданам Украины. Потом и украинские юрлица смогут владеть по 10 тыс. га сельхозугодий.
Читайте: В Украине вступил в силу “земельный закон”
Фото: AgroPolit.comКиевVласть
24 вересня 2021 г. 09:00
Раздел: Тексти
Екологічна рівновага: дві сотні гектарів Київщини стали природно-заповідним фондом
Екологічна мапа Київській області поповнилась новими територіями природно-заповідного фонду. Так, рішенням депутатів облради було створено 8 нових заповідників та заказників. Вони мають загальну площу майже 260 га, на території кожного є рідкісні рослини, дерева або тварини, що занесені до Червоної книги України. В облраді розповідають, що створення таких територій – це можливість зберегти Київщину від хаотичної житлової забудови. Наразі там продовжують роботу з екологами і планують найближчим часом затвердити ще два десятка територій, що будуть під охороною закону.
Як стало відомо KV, 9 вересня на п'ятій сесії Київської обласної ради було прийнято рішення “Про оголошення нововиявлених територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення на території Київської області”.
“Оголосити заповідними урочищами та ботанічними заказниками місцевого значення території та об’єкти, які мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну та рекреаційну цінність, без вилучення земель у землекористувачів, згідно з переліком, що додається”, – йдеться у документі.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Також Київській облдержадміністрації було доручено забезпечити розробку положень про оголошені цим рішенням заповідні урочища, ботанічні заказники місцевого значення, в положеннях вказати можливість проведення на їх території наукових археологічних досліджень.
Ще КОДА має забезпечити передачу даних територій та об’єктів природно-заповідного фонду під охорону підприємствам, установам та організаціям, у віданні яких вони перебувають, з оформленням охоронних зобов’язань. І останнє – вжити заходів щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж нововиявлених територій та об’єктів природно-заповідного фонду.
Заповідники
Так, згідно переліку, на території Київської області з'явилося два нових заповідники. Заповідне урочище “Зелениця” має орієнтовну площу 3 га, знаходиться на території Комарівського лісництва ДП “Макарівське лісове господарство” Бучанського району.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
До природно-заповідного фонду його занесли із метою збереження ареалу поширення рідкісної рослини діфазіаструм сплюснутий, яка занесена до Червоної книги України. На сайті Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства повідомлялось, що дану рослину було виявлено спеціалістами підприємства під час обстеження ще у квітні 2019 року. У травні того ж року ДП “Макарівський лісгосп” видав наказ про заборону проведення рубок головного користування та суцільних санітарних рубок на тій території.
На фото: діфазіаструм сплюснутий, що росте на території заповідника “Зелениця”
Заповідне урочище “Гуртове” знаходиться в межах Пісківського лісництва ДП “Тетерівське лісове господарство” Бучанського району. Має площу близько 4 га. На території росте рослина любка дволиста, яка занесена до Червоної книги України. Чисельні популяції відомі лише в Карпатах (до 1000 особин), дуже рідко – на Поділлі (до 500-700 особин).
Рідкісною рослина стала через рубку лісів, меліоративні заходи, рекреаційні навантаження, зривання квітів, заготівлю бульб. Зацвітає вона лише на на 11-му році життя, а його тривалість – до 27 років.
На фото: любка дволиста, що росте на території заповідника “Гуртове”
Цікаво, що у 1999 році Національний банк України випустив дві пам'ятні монети із зображенням любки дволистої на реверсі: нейзельберову номіналом 2 гривні і срібну номіналом 10 гривень.
Заказники
Ботанічний заказник місцевого значення “Бурківці” має велику територію площею 57 га. Знаходиться на території Тетіївського лісництва ДП “Білоцерківське лісове господарство” Білоцерківського району.
Це цінна лісова ділянка, на якій зберігся комплекс рідкісних рослинних угруповань дубово-грабового лісу природного походження. Територія є ареалом поширення підсніжника звичайного, занесеного до Червоної книги України, та проліска сибірського, який перебуває під охороною і включено до офіційних переліків регіонально рідкісних видів.
На фото: підсніжник звичайний та пролісок сибірський
Також там поширені види тварин, що занесені до Червоної книги України, – жук-олень та мала вечірниця.
На фото: жук-олень та мала вечірниця
Ботанічний заказник місцевого значення “Ліщиновий гай” знаходиться в межах Володарського лісництва ДП “Білоцерківське лісове господарство” Білоцерківського району. Має площу близько 8,6 га.
Це лісова ділянка з переважаючими насадженнями ліщини та ясена, є ареалом поширення підсніжника звичайного та проліска сибірського, який перебуває під охороно і включено до офіційних переліків регіонально рідкісних видів.
Поруч розташований новостворений ботанічний заказник місцевого значення “Нове життя”. Він має площу аж 78 га. Там зберігся комплекс рідкісних рослинних угруповань дубово-грабового лісу природного походження, ділянка також є ареалом поширення підсніжника звичайного та проліска сибірського.
Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення “Урочище Ярове” знаходиться на території Приміського лісництва ДП “Київське лісове господарство” Бучанського району. Займає 8,2 га. Це цінна лісова ділянка, яка являє собою вузьку ділянку соснових та мішаних лісів вздовж яру, оточену населеним пунктом та лісовими масивами, що простягається підковоподібною смугою.
Ще одна нововиявлена територія – парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення “Орхідейні яри”, що в межах Першотравневого лісництва ДП “Київська лісова науково-дослідна станція” Вишгородського району.
Там виявлено дві рідкісні орхідеї, що занесені до Червоної книги України – коручка чемерникоподібна та зозулині сльози яйцеподібні.
На фото: коручка чемерникоподібна та зозулині сльози яйцеподібні
І останній – ландшафтний заказник місцевого значення “Степовий вал”. Розташований поряд з селом Заріччя Васильківської територіальної громади Обухівського району. Це цінна територія, яка є частиною відомих Змієвих валів, на якій поширений ареал ковили волосистої, що занесена до Червоної книги України.
На фото: ковила волосиста
Значення
Як розповів у коментарі KV депутат Київської облради, голова постійної комісії з питань екології, природокористування, мисливства, водних ресурсів, ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та інших надзвичайних ситуацій Роман Титикало (“Європейська солідарність”), це надзвичайно важливе рішення для Київщини, яке стосується близько 200 га землі.
“Відповідно до Закону України про природно-заповідний фонд, Київська обласна рада має повноваження створювати нові об'єкти природно-заповідного фонду. Це заповідні урочища, парки, сквери та інші території, які мають цінність для природи. Згідно законодавства необхідно, аби 15% території Київської області були під охороною. Враховуючи Чорнобильську зону, ми маємо такий показник. Але, на жаль, фактично він суттєво нижчий. У деяких районах області це 1-2%, у деяких – 5%. До необхідного нормативу ми не дотягуємо близько 10%. Як голова комісії з питань екології я поставив собі пріоритет, щоб на кожній сесії ми створювали нові об'єкти природно-заповідного фонду. Для цього намагаюсь працювати з Департаментом екології КОДА, оскільки саме вони подають нам нові об'єкти”, – каже він.
За його словами, створення таких територій є дуже важливим ще й по тій причині, що кількість житлових забудов збільшується.
“Наприклад, наразі працюємо над такими резонансними питанням, як Чернечий ліс. Напрацьовуємо проєкт, аби збільшити територію природно-заповідного фонду, включивши спірну територію, навколо якої розгорівся будівельний скандал. Вже є рішення місцевої ради про надання згоди, намагатимемось на наступну сесію облради винести проєкт рішення. Є питання щодо створення курорту у Ворзелі Бучанської громади. Але там є великий супротив місцевої влади, а без їхньої згоди ми безсилі. Тому працюємо з місцевими радами, які готові до співпраці. У Боярці намагаються забудувати парк Шевченка, я вкотре звернувся до голови, бо нам необхідний його дозвіл. Також була проведена робота з екологами, які напрацювали близько 20 нових об'єктів, вони будуть передані до Департаменту і далі – на сесію облради”, – каже він.
Нагадаємо, як раніше писала KV, з початку літа не вщухали пристрасті навколо можливої забудови Чернечого лісу. Там планували звести базу відпочинку з котеджами. Жителі Феодосіївської громади, яка вісім років тому уклала договір оренди із забудовником, всіляко намагались відстояти заповідну зону: мітингували, проводили слухання. У результаті домоглися створення робочої групи, яка розгляне можливість розірвання договору. Тим часом активісти підготували позов до суду для зміни цільового призначення землі і у подальшому – створення там Національного парку. Але йти до суду планував і забудовник – він вимагатиме компенсації.
Читайте: Общественность и депутаты КОС обратились к местному сельсовету с просьбой согласовать расширение границ заповедника “Чернечий лес”
КиевVласть
23 вересня 2021 г. 12:30
Раздел: Територія розуму
Что будет, если не платить микрозайм онлайн?
Ежегодно цены на жизнь растут, а зарплаты, как правило, остаются такими же что и были пару лет назад. Постоянные бытовые проблемы не дают расслабиться и отдохнуть от ежедневной рутины. Если ждать помощи в решении финансовых трудностей не от кого, что делать?
В таких случаях на выручку приходят микрокредитные организации. Как бы нам не хотелось влезать в долги, другого выхода порой не существует. Преимущества МФО заключается в быстрой финансовой поддержке и минимальном пакете документов. Если банку для выдачи кредита нужна полная информация о клиенте, включая наличие справки об официальном трудоустройстве, доходах, то МФО запросит только паспортные данные и идентификационный код. Необходимости в поручителе и залоговом имуществе для оформления займа нет. Максимальная сумма, которую может выдать МФО – от 10 000 до 20 000 гривен в месяц для постоянных пользователей, для новых – 3 000-5 000 гривен. Приятный бонус – отсутствие необходимости посещать отделение компании, рассмотрение заявки происходит онлайн в течение 5-10 минут. Выплата осуществляется онлайн на банковскую карту клиента.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Как правило, многие учреждения лояльно подходят к “новичкам”, предлагая получить быстрый кредит до 4 000 гривен под 0.01% в день. То есть, одолжив на оплату квартиры 4 000 гривен сроком на 30 дней, комиссия составит всего лишь 12 гривен. Соблазниться на такие условия – легко. Но, есть небольшая хитрость: если вы придете за помощью повторно, то 0.01% превратится в 1.7% – а это уже 2 040 гривен.
Будучи неподкованными в финансовых вопросах, нам часто приходится пожинать последствия в виде огромной переплаты. Невнимательность или неграмотность загоняет в долговую яму, из которой сложно выбраться. Многие кредиторы ежедневно зарабатывают на таких клиентах. Но фактически вины на них нет.
Поэтому если вы не уверены в своих возможностях, то не стоит даже задумываться о кредитах онлайн. Всегда реально оценивайте силы, и проблем с задолженностями возникать не будет.
Анна Караваева, финансовый эксперт и консультант КиевVласть
23 вересня 2021 г. 12:00
Раздел: Тексти
Громадський бюджет Києва: наявний стан та перспективи
Проблеми з Громадським бюджетом Києва, що довели його до майже паралічу, накопичувались не один рік. Схоже, головна провина – на першому заступнику голови КМДА Миколі Поворознику (на фото в центрі), який відверто нехтував обов`язками голови Міської робочої групи (курує роботу Громадського бюджету) та дозволив своїм підлеглим перетворювати інструмент столичної громади на інструмент виконання забаганок чиновників та політиків. Втім, є шанс виправити ситуацію та повернути Громадський бюджет на службу киянам.
Про це в статті для KV розповідає член Громадської бюджетної комісії п`ятого скликання, кандидат технічних наук, доцент Юрій Тимофєєв.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Громадський бюджет (ГБ, або бюджет участі) – це спеціальна лімітована грантова програма місцевого бюджету, за якою можуть бути профінансовані будь-які ініціативи громадськості (не дуже коректна назва – громадські проекти), які набрали при публічному голосуванні серед населення необхідну кількість голосів. Кількість голосів, необхідних для перемоги, залежить від кошторису ініціативи.
В Києві діє розрахунок “1 на 1000 грн кошторису”. В інших містах, де функціонує ГБ, він може бути іншим, як і ліміт коштів за програмою, і організація процедури голосування.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Не факт, що за таких результатів ви станете переможцем (все залежить від рівня конкуренції в тематичній категорії, в якій ви виставили проект), однак ви точно отримаєте право на те, аби уповноважений розпорядник бюджетних коштів (РБК) розглянув можливість профінансувати вашу ідею іншим чином.
Проекти-переможці мають бути повністю реалізовані протягом бюджетного року наступного за роком, в якому здійснювалось голосування. Реалізує кожен проект не його ініціатор, а відповідний РБК (департамент, управління, керуюча кампанія тощо, що належать до відання місцевої влади). Але ініціатор проекту має право контролювати хід реалізації своєї ініціативи, його мають запрошувати на всі наради щодо проекту, оголошені тендери і т.ін., принаймні, його зобов’язані інформувати про результати таких заходів.
ГБ, який діє в різних містах і областях, організований по різному, навіть голосування організоване різним чином: десь воно виключно паперове, десь виключно електронне, десь змішане. Електронне голосування є найбільш вдосконаленою та чесною формою, оскільки майже виключає маніпуляції з голосами. Саме тому голосування в Києві виключно електронне, а пропуском до реєстрації вашого акаунту на сайті і самого голосування є ваша банківська картка (якщо банк, який її видав, відноситься до акредитованих в системі, а видача здійснювалась в одному з київських відділень зазначеної фінансової установи).
Ще однією особливістю київського ГБ є те, що керують цим процесом два спеціальних органи: Міська робоча група (ИРГ) та Громадська бюджетна комісія (ГБК). Повноваження обох органів чітко прописані в Положенні про ГБ Києва.
МРГ є структурним підрозділом Київської міськдержадміністрації (КМДА) та займається загальною організацією ГБ.
ГБК є контрольним органом з боку громадськості, що обирається на один сезон (раніше вибори проводилися серед зареєстрованих громадських об’єднань, а в сезоні 2021-2022 рр введено персональне членство авторів минулих проектів, яке визначається за рандомним принципом) і є чимось на кшталт суду присяжних з одночасним функціоналом певного управління системою та суб’єкта нормотворчої ініціативи.
Накопичені проблеми Громадського бюджету Києва
ГБ в Києві функціонує шостий сезон, його ліміт зріс з 50 до 200 млн гривень. У перших сезонах особливих проблем з функціонуванням ГБ не було, хоча вже тоді розумні люди звертали увагу на те, що ГБ розвивається не по тому сценарію, для якого він призначений.
Справа в тому, що ГБ – це не тільки інструмент залучення людей до покращення в місті, це ще й механізм впровадження інновацій. Але і з самого початку ГБ частково використовувався як засіб гарантованого покриття поточних витрат (частка таких ініціатив достатньо висока і зараз). Скажімо, поруч з дійсно інноваційними проектами за рахунок ГБ фінансувались ремонти та інші інфраструктурні роботи. Бо в умовах поганої роботи міських та районних служб громада вимушена хоч якось вирішувати поточні проблеми. Наприклад, утеплення шкіл. Так, в 2017 році моя команда подала та виграла проект “Теплі школи”, що був реалізований в 2018 році. Менше, ніж за 2 млн гривень було утеплено чотири школи Дніпровського району столиці (136, 137, 182 та Русанівський ліцей).
Однак справжні проблеми почались десь з каденції ГБК-3, коли міська влада встала на шлях спроби обмеження реальних можливостей громади. Оскільки зманіпулювати голосами в електронній системі неможливо, маніпуляції проводилися поза межами голосування. До голосування допускалось багато чиновничих проектів, автори яких були маріонетками депутатів, політичних партій, посадових осіб тощо, а справжні громадські ініціативи блокувалися ще на старті. Часто, в тому числі за допомогою адмінресурсу, у людей прямим текстом вимагали проголосувати за той чи інший проект, або ж вольовим чином (порушуючи все, зо тільки можна порушити) з реалізації знімалися проекти, які стовідсотково потрапляли до категорії переможців, але не подобались владі.
Замість того, аби зупиняти такі випадки, як вимагає Положення про ГБ Києва, і ГБК-3, і ГБК-4 мовчали та робили вигляд, що нічого не відбувається. Скарги, що подавалися на розгляд цих каденцій ГБК, розглядалися чисто формально або “випадковим чином” десь губились. До списку недоброчесних (міра покарання, що була введена з метою попередження порушень правил ГБ) часто заносилися люди, які насправді нічого не порушували, а мали власну публічну думку з розвитку ГБ.
Позиція цих людей тлумачилась як “хейтерство” (цей термін не визначений у Положенні про ГБ Києва, тож його не можна застосовувати як підставу для покарання), через що таких людей заносили до списку недоброчесних, позбавляючи їх права протягом року приймати участь в ГБ взагалі. Таких людей примусово вилучали з Facebook-групи “Спільно”, яка замислювалась як майданчик для широких дискусій, отже із самого початку передбачала наявність різних думок та погляді.
У підсумку “Спільно” перетворилась на закриту тусовку, де крім бруду і особистих наїздів особливо нічого не почуєш. Тут залишилися відверті хами на кшталт колишнього члена ГБК Генадія Новікова та голови Ради батьків Шевченківського району Києва Ірини Бірюк. Зазначу, що адміністрація групи адекватна, як і більшість людей, але вони не знають іншої альтернативи.
Закулісся Громадського бюджету Києва
За всіма цими негативними явищами стоїть насправді не так вже багато осіб. Однією з головних серед них є член МРГ і модератор “Спільно” Ольга Бернасовська. Саме вона вилучала людей зі “Спільно”, мотивуючи це нібито рішенням МРГ. Але такого рішення в природі не існує.
МРГ є колегіальним органом і всі його рішення мають прийматися в публічному засіданні шляхом голосування. Проте МРГ не завжди демонструє публічність, а його аналогічні робочі групи в районах взагалі закриті від громадськості, що є грубим порушенням Положення про ГБ Києва. Зазначу, що ГБК усіх проводили свої засідання в прямому ефірі, їх транслювали по Youtube-каналу Київради, зберігаючи записи цих ефірів в окремій папці.
По “Спільно” МРГ прийняло кілька рішень, але це були регламентуючи рішення. Чинне процесуальне законодавство не передбачає накладання санкцій взагалі. Санкція ж накладається персонально на конкретну фізичну або юридичну особу, яка має бути в рішенні чітко вказана. Ви не знайдете у відкритих джерелах рішень МРГ, де персонально вказана особа, що вилучається зі “Спільно”, та підстави для такого вилучення. Тобто таких рішень або не існує, або вони втаємничені, що є грубим положенням діючих норм.
Відтак, всі дії Бернасовської в даному напрямку є винятково її позаправовою самодіяльністю, за яку вона в принципі має відповісти згідно закону. Оскільки Ольга Бернасовська працює в одному з управлінь, прямо підпорядкованих першому заступнику голови КМДА Миколі Поворознику, я не виключаю причетність останнього до всіх цих подій. Підозра посилюється ще й тим, що Микола Поворозник є формальним головою МРГ, але в жодному з публічних засідань МРГ, які я переглядав або приймав безпосередню участь, його не було. Замість нього працював один з його заступників по групі, що саме по собі не є нормальним і викликає багато запитань.
Тобто в діях Бернасовської та її прихильників (Генадій Новіков, Вікторія Оломуцька та інші) ніякої демократії немає, а в наявності відверті схематози, договорняки та свідома цензура. Це протирічить не тільки Положенню про ГБ Києва, а й ст. 28, 34, 64, 68 Конституції, Загальній декларації прав людини (ст.1, 2, 5, 18, 19; п.1 ст.21; ст. 30) та Конвенції Ради Європи про захист прав людини та основоположних свобод (ст. 3, 9, 10, 14, 17, 18).
Така політика не могла залишитися без наслідків і її результат наведений нижче.
Дані цифри є орієнтовні. Вони і взяті із сайту ГБ, однак в останніх сезонах на загальну тенденцію наклався локдаун, що могло вплинути на якість публічної агітації та кількість виграних проектів, але навряд чи здійснило суттєвий вплив на кількість поданих проектів та на кількість команд.
То ж ми бачимо, що інтерес громади до ГБ почав падати, незважаючи на щорічне збільшення ліміту коштів. І це дуже тривожний сигнал.
Хто винен та що робити
Проблеми, що накопичувалися роками, прийшлося вирішувати ГБК-5, до якої належу і я. В складі чинної ГБК більшість була сформована цілком свідомими громадянами, не пов’язаними з жодним угрупуванням, рівновіддаленими від кожного з них і чітко розуміючих, що в комісію вони прийшли для того, щоб змінювати Київ на краще.
Наша ГБК з початку своєї каденції почала захищати авторів, а не чиновників, та стала на сторожу права. Ми чітко заявили, що не є ворогами ані КПІ, ані НАУ, ані будь-якому іншому закладу. Але ті, хто свідомо порушує чинне законодавство та Положення, хай на нашу підтримку не розраховують. Аналогічним чином ми заявили про нульову толерантність до будь-яких схематозів та договорняків.
Чинній владі це не сподобалось. Більше за все її обурило наступне:
- ми блокували проекти чиновників, відкриваючи простір проектам для людей, серед яких, зокрема, були дві ініціативи, які фактично придумало шкільне самоврядування одного з ліцеїв столиці;
- ми почали притягати до відповідальності тих, хто порушував правила всі ці роки. До списку недоброчесних потрапила й Бернасовська, а, оскільки її службовий функціонал стосується виключно ГБ, то її мали б негайно звільнити з усіх посад.
Ці дії ГБК і небажання влади дотримуватися закону та поважати громадськість призвели до тривалої суперечки між ГБК та МРГ, хронологія якої наведена нижче. Одразу зазначу, що всі дії, які застосовувала МРГ є протизаконними, оскільки, згідно Положенню про ГБ Києва, у неї немає і ніколи не було повноважень для цього. І будь-який вихід за межі правового поля погрожує адміністративним чи кримінальним покаранням.
От як розгорталися події (цитую з невеличкими редакторськими правками технічного характеру лист ГБК від 16.08.2021 року).
Відповідно до п.1 ч.16 ст.6 Положення про ГБ Києва в редакції від 11 лютого 2021 року №6/47, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22.12.2016 №787/1791, ГБК здійснює громадський контроль за реалізацією Положення про ГБ, розглядає скарги учасників, затверджує список проектів на реалізацію у наступному році та інше.
ГБ є складовою бюджету Києва. Перелік проектів, які реалізують за ГБ:
- у 2020 році на 160 млн гривень. (формувався у 2019 році);
- у 2021 році на 170 млн гривень (формувався у 2020 році);
- у 2022 році на 200 млн гривень (формується у 2021 році).
ГБК підсумовуючи відповідно до наданих повноважень завершення чергового етапу своєї роботи проаналізувала практику (події, звернення, скарги тощо) реалізації ГБ та встановила наступні порушення:
1. Порушення умов формування складу ГБК в інтересах інших осіб.
Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 5 Положення про ГБ формування складу ГБК відбувається щорічно шляхом проведення конкурсу (конкурс ГБК) із застосуванням електронної системи, організаційне супроводження якого забезпечує МРГ. МРГ складається з посадових осіб секретаріату Київської міської ради, структурних підрозділів КМДА, представників комунальних підприємств, установ та організацій. Персональний склад МРГ затверджується розпорядженням голови КМДА.
Участь у конкурсі ГБК можуть брати особи, які відповідають вимогам, визначеним у затвердженому рішенням Київрадою Положенні про ГБ. МРГ за результатами перевірки документів кандидата на відповідність вимогам приймає рішення про допуск кандидата до конкурсу ГБК. За результатами розгляду скарг діючим складом ГБК п’ятого скликання було з’ясовано:
- у 2019 році під час формування складу ГБК третього скликання МРГ повністю порушила порядок організації конкурсу ГБК встановлений Київською міською радою, проігноровала всі зауваження громадськості щодо невідповідності вимогам кандидатів. Завдяки такому сприянню зі сторони МРГ представниками у ГБК змогли стати Геннадій Новіков, Вікторія Оломуцька, Анна Боришкевич, Іван Ніколенко, Валентина Гайдаш та інші у кого документи не відповідали вимогам. Таким чином дружні кандидати змогли взяти 16 з 21 місця. На пленарному засіданні Київради було заслухано виступи щодо порушень МРГ та відповідно до протокольного доручення управлінням правового забезпечення діяльності Київради надано відповідь від 26.03.2019 №08/230-510, що розгляд скарг між учасниками ГБ не відноситься до компетенції Київської міської ради, а рішення МРГ може бути оскаржено у ГБК;
- у 2020 році після завершення подачі документів у ГБК четвертого скликання з’ясувалося, що деякі кандидати подали не повний комплект та, згідно Положення про ГБ, не могли брати участь у конкурсі ГБК, проте МРГ вирішила порушити порядок та продовжити для них строки подачі документів встановлені Київради, чим вийшла за межі своїх повноважень;
- у 2021 році під час формування нового складу ГБК п’ятого скликання за 7 днів з 10 відведених на реєстрацію кандидатів зареєструвався 41 кандидат, 34 з яких мали зв’язки між собою. В останні дні інші учасники ГБ встигли відреагували на чергову спробу захоплення ГБК.Зв’язки кандидатів помітили через присутність в різних командах керівника та інших учасників виборчого штабу Романа Грищука (народного депутата від Солом’янського району Києва): Ігора Кравчишина, Геннадія Новікова, Андрія Єрофєєва, Олену Атаманчук, Валентину Гайдаш та інших, що могло свідчити про заборонений у ГБ вплив політика на дії учасників під час формування ГБК. Додатково МРГ допустила порушення ч.2 ст.9 Положення про ГБ, дозволивши колишньому керівнику виборчого штабу Романа Грищука Ігорю Кравчишину, обраному членом ГБК, мати проект у поточному циклі, хоча це чітко заборонено.
Підсумовуючи вищенаведене, ГБК дійшла висновку, що МРГ при формуванні складу ГБК чомусь не помічає порушень Положення про ГБ представниками однієї групи та порушує рішення Київради в їх інтересах.
2. Не вжиття заходів щодо припинення неправомірних дій, що призвело до шкоди інтересам окремих громадян.
Під час розгляду скарги діючим складом ГБК п’ятого скликання було з’ясовано, що 27 січня 2020 року до МРГ офіційно звернулися учасники ГБ з інформацією про внесення секретарем ГБК третього скликання Вікторією Оломуцькою у протоколи ГБК недостовірних відомостей щодо присутніх на засіданнях членів ГБК третього скликання. На той час у Положенні про ГБ було визначено, що члени ГБК зобов'язані брати участь у роботі ГБК та у разі пропуску більше одного поспіль засідання ГБК, або більше трьох засідань загалом, повноваження члена автоматично припиняються, а новим членом ГБК стає наступний за рейтингом кандидат.
Секретар ГБК третього скликання Вікторія Оломуцька вносила у протокол недостовірну інформацію зазначаючи прогульників у списку учасників засідання, як присутніх у режимі відеоконференції. Насправді, відеоконференція жодного разу не проводилася, а присутніми рахувалися особи, які були відсутні в залі засідань, які жодного разу не голосували, яких ніхто не бачив та не чув, навіть на вимогу інших членів ГБК. На прохання показати відео або почути голос відсутньої особи головуючий постійно відповідав відмовою та переводив питання у публічний конфлікт та образи. Такі дії секретаря ГБК третього скликання давали можливість прогульникам зберегти повноваження члена ГБК та перешкоджали їх заміні новими.
Учасники ГБ, які звернулися зі скаргою до МРГ, просили невідкладно розглянути скаргу та вжити заходи щодо припинення неправомірних дій, забезпечити поновлення порушених прав, перевірити легітимність рішень ГБК та письмово повідомити про результати перевірки і суть прийнятих рішень. МРГ не стала розглядати питання по суті, а перенаправила скаргу на неправомірні дії в ГБК на розгляд в саму ГБК, хоча на той час під питанням були повноваження половини членів ГБК. Крім того, надсилати скарги на розгляд органу, дії якого оскаржуються, взагалі заборонено законодавством. Перед розглядом скарги щодо покривання прогульників та перешкоджання роботі нових членів у ГБК третього скликання головуючий публічно звинуватив скаржників у організованому політичному тиску на членів ГБК третього скликання з метою дестабілізації роботи.
Після цього було прийнято рішення відмовити у задоволенні скарги у повному об`ємі та чотирьох учасників ГБ, а саме Володимира Басовського, Миколу Гуріна, Олексія Тихонова та Артема Савичева, які протягом півроку вимагали припинити порушення, ГБК третього скликання визнала недоброчесними та на рік позбавила права брати участь у ГБ. За таке рішення голосували Вікторія Оломуцька, Геннадій Новіков, Анна Боришкевич, Олена Атаманчук, Іван Ніколенко та шість осіб, які через прогули втратили повноваження, але без яких для прийняття рішення не вистачало голосів.
Під час такої публічної розправи була присутня працівник КМДА, член МРГ Ольга Бернасовська, яка після завершення голосування посміхаючись від радості повідомила, що тепер ці особи не зможуть протягом року подавати проекти, брати участь у ГБК, тощо.
Через ці протиправні дії за позовом одного зі скаржників до першого заступника голови КМДА, голови МРГ Окружним адміністративним судом Києва було відкрито провадження.
Аналізуючи інформацію у цьому пункті ГБК п’ятого скликання дійшла висновку, що МРГ та КМДА були проінформовані про ознаки протиправних дій, але не тільки не вжили заходів аби їх припинити, а ще й допустили публічну дискредитацію осіб, а саме Володимира Басовського, Миколи Гуріна, Олексія Тихонова та Артема Савичева, які вимагали не порушувати правила, що в свою чергу стало причиною необхідності звернення до суду за захистом порушених прав.
3. Зовнішній вплив на формування списку проектів на реалізацію.
14 вересня 2020 року у передостанній день голосування за проекти на реалізацію у 2021 році, коли вже можна було спрогнозувати більшу частину переможців, відбулося засідання ГБК четвертого скликання, на якому з порушеннями ст.4 Положення про ГБ до деяких учасників ГБ були застосуванні найбільш суворі заходи впливу, а саме занесення до списку недоброчесних та виключення проектів. Загалом в один день було виключено проектів з прохідним рейтингом орієнтовно на суму 25 млн гривень, за які було віддано близько 40 тис. голосів.
Аналізуючи цей факт, ГБК п’ятого скликання дійшла висновку, що формування списку проектів-переможців на реалізацію у 2021 році зазнало суттєвого зовнішнього впливу.
4. Порушення порядку включення проектів-переможців до бюджету міста Києва на наступний бюджетний рік.
Ч.13 ст.12 Положення про ГБ затвердженого рішенням Київської міської ради визначено, якщо ГБК не пізніше 5 календарних днів з дня розгляду останньої скарги не приймає рішення про затвердження списку проектів – переможців, то МРГ направляє КМДА для включення до бюджету Києва на наступний бюджетний рік список проектів – переможців, сформований електронною системою після закінчення кінцевого терміну для голосування. У 2020 році стався саме такий випадок, коли МРГ мала діяти згідно цієї норми Положення про ГБ. Таку думку з обгрунтуванням висловлює заступник директора Департаменту фінансів КМДА.
Голова постійної комісії Київради з питань бюджету та соціально- економічного розвитку Андрій Странніков наголошує на тому, що МРГ має діяти відповідно до Положення про ГБ, тобто направити для включення до бюджету Києва список проектів, сформований електронною системою.
МРГ не захотіла діяти у спосіб визначений Положенням про ГБ та направила до КМДА інший список, чим порушила встановлений порядок. Співробітник апарату КМДА Ольга Бернасовська, до посадових обов’язків якої віднесено питання організації супроводження ГБ у складі МРГ, проголосувала проти необхідності діяти згідно ч.13 ст.12 Положення про ГБ.
Аналізуючи цей факт, ГБК п’ятого скликання дійшла висновку, що окремі члени МРГ забули що основними обов’язками посадових осіб місцевого самоврядування, зокрема є додержання Конституції і законів України, інших нормативно-правових актів, актів органів місцевого самоврядування.
5. Внесення до протоколу МРГ недостовірних відомостей
6 серпня 2021 року відбулося чергове засідання МРГ, на якому було розглянуто питання “Щодо реалізації Громадською бюджетною комісією поточного скликання окремих повноважень”.
Співробітник секретаріату Київської міської ради Боднар Максим зазначив: “Що за результатами аналізу діяльності ГБК 5 скликання, склад якої був обраний 31 березня 2021 року, МРГ зафіксувала окремі факти перевищення ГБК своїх повноважень, зокрема зазначені факти полягають у перевищенні повноважень при включенні ГБК до списку недоброчесних окремих членів. Зазначені речі викладені у протоколах ГБК №6, 16 та 18. У зв’язку з цим є пропозиція від МРГ встановити, що зазначені рішення про включення у список недоброчесних окремих членів Громадського бюджету, такими що не відповідають вимогам Положення про Громадський бюджет, а також рекомендувати підприємствам, установам та організаціям не вживати заходів для виконання зазначених рішень ГБК.
Другий підпункт пункту першого щодо прийняття ГБК рішень щодо зміни тематики реалізації проектів. За результатами діяльності ГБК були зафіксовані факти, коли ГБК приймала рішення щодо зміни тематики реалізації проектів Громадського бюджету. Відповідно до положення про Громадський бюджет зазначені повноваження відносяться виключно до повноважень МРГ і РРГ. У зв’язку з цим пропонується констатувати факт перевищення повноважень і відповідно надіслати рекомендації повноважним особам”.
Після дуже стислого виступу Боднара, секретар ГБК Ірина Маржан поцікавилась результатами аналізу, оскільки їх не оприлюднили під час засідання. Тобто у секретаря ГБК не було можливості, якось відреагувати на висновки, на підставі яких члени МРГ приймали рішення.
Далі головуючий поставив на голосування питання: “Щодо підтримки відповідного звернення та направлення протоколу МРГ відповідним підприємствам та організаціям для вжиття подальших заходів”. Натомість, зазначена інформація у офіційному протоколі МРГ №11 від 06 серпня 2021 року не відповідає фактичним виступам та прийнятим рішенням. Обґрунтування майже на 16 сторінок, інше формулювання прийнятого МРГ рішення та додаткові 2 підпункти, яких не було на засіданні.
Аналізуючи внесення до офіційного протоколу МРГ завідомо недостовірних відомостей заступником директора Департаменту суспільних комунікацій КМДА, ГБК п’ятого скликання дійшла висновку, що матеріали з цього питання необхідно передати на вивчення більш компетентним органам.
6. Вчинення дій співробітником апарату КМДА Ольгою Бернасовською з реальним конфліктом інтересів.
6 серпня 2021 року під час засідання МРГ, на якому було розглянуто питання “Щодо реалізації Громадською бюджетною комісією поточного скликання окремих повноважень”. Ольга Бернасовська, яка є співробітником апарату КМДА та до посадових обов’язків якої віднесено питання організації супроводження ГБ у складі МРГ не повідомила вчасно про наявний у неї конфлікт інтересів та проголосувала за ухвалення питання, в якому у неї присутній приватний інтерес.
Голосували:
За – 7: Бернасовська Ольга Володимирівна, Сліпчук Сергій Васильович, Боднар Максим Олександрович, Рубан Дмитро Олександрович, Деніс Олександр Володимирович, Курінний Володимир Петрович, Дика Ксенія Вікторівна
Утримались – 1: Павлов Юрій Сергійович
Не голосували – 1: Ткаченко Наталя Григорівна
Проти – 0:
Рішення прийнято
У протоколі МРГ є додаток з заявою Ольги Бернасовської до МРГ з проханням не враховувати її голос при голосуванні у зв’язку з конфліктом інтересів.
Аналізуючи голосування з реальним конфліктом інтересів члена МРГ Ольги Бернасовської, ГБК п’ятого скликання дійшла висновку, що співробітник апарату КМДА добре знала про заборону у Положенні про ГБ та законодавстві України вчиняти такі дії та мала утриматись при голосуванні.
7. Перевищення повноважень з ознаками зловживання службовим становищем:
Згідно протоколу МРГ №11 від 06 серпня 2021 року, МРГ провела аналіз реалізації ГБК окремих повноважень, передбачених ст. 4, 6 та 10 Положення про ГБ, встановила ознаки порушень та вирішила, що всі рішення ГБК 5 скликання, щодо внесення порушників етики у ГБ до списку недоброчесних, зазначені у протоколах ГБК №№ 6, 16 та 18 не можуть бути реалізовані підприємствами, установами та організаціями комунальної форми власності, зокрема розміщеними в електронній системі.
Відповідно до ч.2 ст.7 Положення про ГБ, до основних завдань МРГ віднесено здійснення діяльності щодо загальної організації та супроводження ГБ на усіх його етапах, контроль за діяльністю РРГ та відповідальними структурними підрозділами на етапах експертизи та реалізації проектів, а також діяльність з адміністрування електронної системи та контролю за її інформаційним наповненням тощо. До завдань МРГ визначених Положенням про ГБ не відноситься контроль та проведення аналізу реалізації ГБК її повноважень, як сама собі вигадала МРГ.
В свою чергу до повноважень ГБК, визначених Положенням про ГБ, відноситься здійснення громадського контролю за реалізацією всього Положення про ГБ. Більш того, питання порушення Положення про ГБ або законодавства України відноситься у ГБ до питань етики, визначеного п.6 ч.1 ст.4 Положення про ГБ. Відповідно до ч.5 ст.4 Положенням про ГБ, головним органом, що забезпечує здійснення контролю за дотриманням учасниками ГБ етичних правил є ГБК, а не МРГ. Контроль дотримання етики та застосування до учасників ГБ заходів впливу взагалі не відноситься до завдань МРГ.
Визначивши у ч.2 ст.1 Положення про ГБ значення терміну “учасники ГБ”, стає зрозуміло, що саме громадськість здійснює контроль за членами МРГ, РРГ та посадовими особами відповідального підрозділу, а не навпаки. Завдання МРГ щодо загальної організації та супроводження ГБ по відношенню до ГБК визначено у ст.6 Положення про ГБ, а саме забезпечення організаційного супроводження щорічного оновлення персонального складу ГБК та скликання його першого засідання.
МРГ настільки загрузла в маніпуляціях, що у своєму аналізі підмінює норми Положення про ГБ свої дивними припущення. Одним з таких дивних припущень є те, що реалізація повноважень ГБК по контролю етики прив’язана до початку та закінчення етапів ГБ відповідного циклу. Якщо графічно відобразити у часі всі етапи циклу визначені у ч.1 ст.5 Положення про ГБ, то стає видно, що тривалість циклу ГБ складає більше двох років, а термін роботи скликання ГБК орієнтовно один рік. Цикли між собою реалізовуються паралельно, а не один за одним.
Так само і з етапами циклу. Деякі етапи циклу починаються та тривають до початку роботи скликання ГБК, а деякі продовжуються після. Крім того, між етапами бувають перерви.
Згідно цього дивного припущення, в кінці кожного етапу та циклу наступає амністія всіх порушень, тому в останні дні можна себе не стримувати. За цим дивним припущенням незрозуміло, як дискредитація інших учасників ГБ або порушення Положення про ГБ в частині використання ГБ у політичних цілях, може бути прив’язаним до етапу. Це вже не беручі до уваги те, що перелік етапів у ч.1 ст.5 Положення про ГБ та у календарному плані впровадження етапів у Параметрах не співпадає.
Всім учасникам зрозуміло, що дотримання правил поведінки є постійною вимогою не прив’язаною до етапів чи циклів. Поскаржитись на порушення етики відповідно до діючого Положення про ГБ можна будь – коли, оскільки не визначено термін давності. Відповідно до п.2 ч.16 ст.6 Положення про ГБ, до повноважень ГБК належить розгляд УСІХ звернень та скарг.
МРГ у своєму аналізі звертає увагу, що, всупереч вимогам Положення про ГБ, рішення ГБК, викладені у протоколах засідання, не містять жодної аргументації та мотивації їх ухвалення, що не дозволяє особам, яких занесено до списку недоброчесних, сформулювати належну правову позицію для подання апеляційної скарги.
Обгрунтування разом з відповідними доказами надсилалися скаржником у його скарзі та були розглянуті на засіданні. Всі скарги демонструвалися та зачитувалися, все є на відеозаписі засідань. Крім того, скарги надсилалися порушникам.
МРГ зазначає, що в порушення норм Положення про ГБ щодо окремих учасників ГБ приймалося повторне рішення про занесення їх до списку недоброчесних в період коли не закінчився попередній однорічний строк. Це брехня. У Положенні про ГБ відсутня така заборона. Більш того, в останньому абзаці ч.6 ст.4 Положення про ГБ чітко написано, що у разі застосування заходу впливу до учасника ГБ, до якого раніше вже застосовувався захід впливу, обирається більш суворий, ніж той, що вже застосовувався. Занесення до списку недоброчесних учасників ГБ, коли не закінчився попередній однорічний строк, раніше теж застосовувалося попереднім складом та повністю відповідає Положенню про ГБ.
Щодо занесення до списку недоброчесних Ольги Бернасовської, яка при виконанні своїх посадових обов’язків займається дискредитацію учасників ГБ, то це повністю відповідає Положенню про ГБ.
Читайте: Шесть членов ОБК-5 сложили свои полномочия, но на работу комиссии это не должно повлиять
Аналізуючи протокол та рішення МРГ про блокування виконання рішень ГБК, ГБК п’ятого скликання дійшла висновку, що члени МРГ, які проголосували за таке рішення основане на маніпуляціях та припущеннях, перевищили свої повноваження, порушили рішення Київської міської ради.
8. Невиконання повноважень щодо координації роботи РРГ в частині гласності їх роботи.
Відповідно до ч.1 ст.7 Положення про ГБ, засідання РРГ відбуваються гласно. Гласність засідань забезпечується шляхом їх веб-трансляції з оприлюдненням у відповідному розділі електронної системі, розміщенням анонсів подій, протоколів засідань РРГ та інших документів РРГ у електронній системі. Згідно ч.2 ст.7 Положення про ГБ, до основних завдань МРГ віднесено здійснення координації та контролю за діяльністю РРГ, проте всі РРГ ч.1 ст.7 Положення про ГБ щодо гласності роботи.
Аналізуючи координацію та організацію роботи РРГ, ГБК п’ятого скликання дійшла висновку, що МРГ повністю провалила виконання вимог Положення про ГБ щодо гласності роботи РРГ.
9. Невідповідність підготовки початку голосування в електронній системі до рішення Київської міської ради
Згідно п.7 ч.1 Параметрів громадського бюджету на 2022 рік, затверджених рішенням Київської міської ради від 11.02.2021 № 6/47, голосування за проекти починається 17.08.2021 року з 09:00 хв., але голосування почалося з 00:00 хв., тобто на 9 годин раніше необхідного.
Відповідно до ч.2 ст.7 Положення про ГБ, основними завданнями МРГ є (нумерація завдань дається згідно зазначеного акту):
3) визначення особи (осіб), відповідальних за адміністрування та модерацію в електронній системі, а також затвердження порядку їх роботи з електронною системою;
5) затвердження інформації, яка розміщується в електронній системі, та/чи надсилається до користувачів електронної системи;
6) здійснення контролю за інформаційним наповненням електронної системи та офіційного інформування її користувачів;
10) спільна участь у підготовці проекту Параметрів.
Аналізуючи чергове порушення рішення Київської міської ради через не належне виконання своїх обов’язків, ГБК п’ятого скликання дійшла висновку, що МРГ бере участь у підготовці Параметрів, але в чергове не може проконтролювати їх виконання навіть в електронній системі або вчасно підготувати зміни для затвердження Київською міською радою.
10. Невиконання рішень ГБК про допуск проектів.
Відповідно до повноважень ГБК, визначених у Положенні про ГБ, ГБК має право допустити проект або зняти у разі застосування заходу впливу. Рішення ГБК було щодо допуску наступних проектів було проігноровано: 193, 577, 638, 652, 689, 727, 787, 899, 985, 1143, 1202, 1241, 1266, 1295, 1300, 1337, 1419, 1525, 1553. Крім того, проекти, які були зняті ГБК все одно були допущені МРГ до голосування.
Аналізуючи таку поведінку членів МРГ, ГБК п’ятого скликання дійшла висновку, що це спроба зухвалого та протиправного блокування виконання рішень ГБК, яке однозначно завдало шкоди учасникам ГБ.
Підсумковий висновок
Очевидно, що за існуючих умов та підходів, дана форма ГБ безперспективна. Однак, зовсім не означає, що перспективи немає в самій ідеї ГБ. Ніхто зараз не будує хрущовки, але житло будується, просто воно стало якіснішим та комфортнішим. Так і тут: якщо ми дійсно хочемо змінити Київ на краще, нам конче потрібно змінити саму концепцію ГБ, перезапустити його на нових засадах. І перші кроки в цьому напрямку чинна ГБК теж зробила. Які саме я розповім іншим разом в окремій статті. Далі буде – і все буде ГБ.
Читайте:
Не до этики: работу ОБК-5 продолжают тормозить внутренние конфликты (видео)
Зеленая тень: конфликт в Общественной бюджетной комиссии Киева не утихает (видео)
Фото: колаж KVКиевVласть
22 вересня 2021 г. 18:22
Раздел: Новини
Кабмин решил увеличить уставный капитал “Укрфинжитла”
Кабинет министров принял постановление, обязывающее Минфин до конца года за счет облигаций внутреннего займа приобрести в государственную собственность акций допэмиссии ЧАО "Украинская финансовая жилищная компания" (“Укрфинжитло”). Цена вопроса – 20 млрд гривен. В правительстве рассчитывают, что финансовая подпитка “Укрфинжитла” позволит гражданам получить больше ипотечных кредитов под госгарантии.
Об этом KV стало известно в ходе очередного заседания Кабинета министров под председательством Дениса Шмыгаля 22 сентября 2021 года.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Согласно одобренному проекту постановления, Министерству финансов (министр – Сергей Марченко) поручено в течение 2021 года приобрести в государственную собственность акций допэмиссии ЧАО "Украинская финансовая жилищная компания" в сумме 20 млрд гривен в обмен на облигации внутреннего государственного займа.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Также Минфину поручено выпустить в этом году облигации внутреннего государственного займа в размере 20 млрд гривен со сроком обращения до 15 лет и процентной ставкой дохода до 13% годовых
Это нужно будет сделать, в том числе, путем дополнительного выпуска облигаций на рыночных условиях, которые сложились на близких к дополнительному выпуску аукционах по размещению этих облигаций внутреннего государственного займа.
Как указывается в пояснительной записке, целью проекта постановления является увеличение уставного капитала ЧАО “Украинская финансовая жилищная компания" с последующим направлением указанных средств на реализацию программ обеспечения граждан жильем на условиях ипотечного кредитования и финансового лизинга.
ЗАО "Украинская финансовая жилищная компания" было создано в 2020 году в рамках президентской программы "Доступная ипотека" (учредитель ЗАО – Министерстфо финансов). “Укрфинжитло” – это посредник между банком и гражданином для того, чтобы украинцы могли брать долгосрочные ипотечные кредиты под фиксированную ставку (7% годовых). То есть компания рефинансирует банки, выдающие ипотечные кредиты на определенных государством условиях.
Как ранее сообщала KV, Кабинет министров решил объединить Государственное ипотечное учреждение (ГИУ) и Украинскую финансовую жилищную компанию. В правительстве рассчитывают, что это упростит доступ украинцев к дешевым кредитам. Под это выпустят гособлигации на 20 млрд гривен.
Читайте: Кабмин присоединил ГИУ к "Укрфинжитло”
Также стоит отметить, что в августе с.г. Кабмин утвердил условия приобретения жилья через "Укрфинжитло" на условиях лизинга и ипотеки. Но эта программа будет доступна не всем украинцам, а только бюджетникам и “переселенцам”, и то не безусловно. Для финансирования государственных ипотечных программ планируется дополнительный выпуск гособлигаций на сумму в 20 млрд гривен.
Читайте: Кабмин определил порядок приобретения жилья на условиях лизинга и ипотеки
Напомним, Верховная Рада (ВР) приняла во втором чтении законопроект для внедрения финансово-кредитных механизмов обеспечения граждан жильем. Программу доступного жилья запустили по инициативе президента Владимира Зеленского, а закон в Раду внесла группа “Слуг народа”. Они рассчитывают, что уже вскоре за счет госипотеки украинцы смогут получить более десяти тысяч квартир.
Читайте: Рада приняла “ипотечный закон”
Фото: Обозреватель
КиевVласть
середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
Календар подій