Корупційні скандали, недобудовані ЖК та інтереси Молчанової: що відбувається з “Київміськбудом”
Гроші на оборону: Київрада збільшила кошторис програми “Захисник Києва” на 2024 рік в 2,5 раза, не підкріпивши це змінами в бюджет
Київщина екологічна: як область стала лідером України зі створення об'єктів природно-заповідного фонду
5 січня 2021 г. 10:30
Раздел: Тексти
Вони пройшли: депутати ради Бучанської міської громади
До ради Бучанської міської громади пройшли 34 депутати. Найбільше, 9 мандатів, отримали представники партії “Слуга народу”. Від партії ВО “Батьківщина” пройшло 8 депутатів, від “Європейської солідарності” – 6, від партії “За майбутнє” – 5. Партії “Сила і честь” та “Нові обличчя” отримали по 3 депутатські мандати.
Про це KV стало відомо з даних Центральної виборчої комісії. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“Слуга народу”
1. Тарас Олександрович Шаправський. Перший кандидат у списку партії в ЄБВО.
Народився 11 вересня 1990 року, проживає у селі Сміле Луганської області. У 2013 році закінчив Інститут підготовки кадрів для органів прокуратури України Національного юридичного університету “Юридична академія України імені Ярослава Мудрого” (на даний час – Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого) за спеціальністю “Правознавство”. Отримав диплом магістра з відзнакою.
У 2019 році закінчив Національну академію державного управління при Президентові України за спеціальністю “Публічне управління та адміністрування”. Отримав диплом магістра з відзнакою.
З 2015 року навчається в аспірантурі Міжрегіональної академії управління персоналом за спеціальністю “Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право”.
У 2013 році був стажистом на посаді старшого слідчого прокуратури Слов'яносербського району Луганської області. У 2013-2014 роках – стажист на посаді прокурора прокуратури Слов'яно-сербського району Луганської області. У 2014 році - прокурор прокуратури Слов'яносербського району Луганської області.
У 2014-2015 роках – прокурор прокуратури Корецького району Рівненської області. У 2015-2016 начальник Корецького відділу Здолбунівської місцевої прокуратури Рівненської області. У 2016-2018 роках – завідувач юридичного відділу Бучанської міської ради. У 2018-2020 роках – перший заступник міського голови Бучанської міської ради. Секретар Бучанської міської громади. Співзасновник громадської організації “Я-Бучанець”.
Читайте: Депутаты Бучанского горсовета избрали заместителя городского головы и секретаря горсовета
У минулому році задекларував право користування на квартиру площею 56,1 кв.м у Бучі та кладовку на 1,6 кв.м. Його дохід склав 459 707 гривень.
2. Людмила Володимирівна Риженко. Отримала 126 голосів (30,88%) у ЄБВО.
Народилася 29 жовтня 1987 року, проживає у селищі Ворзель Бучанського району. Керуюча справами Бучанської міської ради 7-го скликання. Секретар та депутат (самовисування) Ворзельської селищної ради 7-го скликання.
У декларації за минулий рік вказала, що має житловий будинок на 197,9 кв.м, земельну ділянку на 1000 кв.м у Ворзелі. Чоловік Максим має автомобіль Hyundai i10. Її дохід склав 353 682 гривень, чоловіка – 1 млн 30 тис. 23 гривень. Також він має 200 тис. гривень заощаджень.
3. Тетяна Миколаївна Сашко. Набрала 148 голосів (36,27%) у виборчому окрузі №1.
Народилася 11 березня 1989 року, проживає у селі Мироцьке Бучанського району. Секретар Мироцької сільської ради 7-го скликання.
В минулому році задекларувала квартиру на 56,2 кв.м у Бучі та земельну ділянку на 1 096 кв.м у Мироцькому. Їздить на автомобілі Chery Kimo. Її дохід склав 206 920 гривень, чоловік Євген заробив 225 тис. гривень. 4. Вячеслав Миколайович Кухаренко. Отримав 157 голосів (38,48%) у виборчому окрузі №2.
Народився 8 лютого 1975 року, проживає у Бучі. Фізична особа-підприємець (роздрібна торгівля іншими продуктами харчування в спеціалізованих магазинах). Депутат Бучанської міської ради 7-го скликання (“Нові обличчя”).
У минулорічній декларації вказав, що уся нерухомість записана на дружину Ольгу. Це два житлових будинки на 88,6 та 146,3 кв.м, недобудований будинок на 86,7 кв.м в Бучі та земельна ділянка на 537 кв.м, місце розташування якої не вказано. Також вона має автомобіль Renault Logan. Дохід Вячеслава Кухаренка склав 83 534 гривень, дружина заробила 70 148 гривень. Також він має заощадження у розмірі 20 тис. доларів США та 280 тис. гривень, вона – 24 тис. доларів США та 230 тис. гривень.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
5. Микита Вадимович Геращенко. Набрав 344 голоси (84,31%) у виборчому окрузі №2.
Народився 2 грудня 1997 року, проживає у селі Раківка Вишгородського району. Помічник народного депутата Марини Бардіної (“Слуга народу”) на платній основі. Голова громадської організації “Молодіжна громада”.
У декларації за 2019 рік вказав, що має право користування на автомобіль ВАЗ 21213. Має корпоративні права у ТОВ “ALLIANCE OF BEAUTY LIMITED LIABILITY COMPANY” (Польща). Розмір його заощаджень становить 305 716 гривень, 10 тис. доларів США та 12 тис. фунтів стерлінгів.
6. Тетяна Володимирівна Сорокіна. Отримала 157 голосів (38,48%) у виборчому окрузі №3.
Народилася 21 липня 1981 року, проживає у Бучі. Голова правління ОСББ "Буча Квартал 2".
У минулому році задекларувала квартиру на 56,7 кв.м у Бучі. На чоловіка Сергія записана квартира площею 35,91 кв.м у місті Маріуполь Донецької області. Її дохід склав 287 706 гривень, чоловіка – 165 016 гривень. Ще вона має два кредити у розмірі 51 000 та 26 500 гривень.7. Оксана Іванівна Джам. Набрала 85 голосів (20,83%) у ЄБВО.
Народилася 28 вересня 1973 року, проживає у Бучі. Головний лікар комунального некомерційного підприємства "Бучанський центр первинної медико-санітарної допомоги" Бучанської міської ради. Засновниця громадської організації “Координаційна рада з відстоювання інтересів Бучанської громади”.
У 1991-1994 роках – медична сестра у Ніжинській міській клінічній лікарні. У 2001-2006 роках – лікар-педіатр поліклінічного відділення Ірпінської міської дитячої лікарні. У 2006-2009 роках – завідувач поліклінічним відділенням Ірпінської міської дитячої лікарні. У 2009-2018 роках – лікар-педіатр, завідувач педіатричним відділенням Бучанської міської поліклініки. З 2018 по теперішній час – головний лікар, лікар-педіатр Бучанського центру первинної медико-санітарної допомоги.
В минулорічній декларації вказала, що має квартиру на 81,8 кв.м в Ірпені. Чоловік Олег має квартиру на 46,5 кв.м, дачний будинок на 121,4 кв.м та земельну ділянку на 585 кв.м у Бучі. Ще на нього записано два автомобілі: Nissan Qashqai та Volkswagen Golf. Дохід Оксани Джам склав 295 004 гривень, її чоловіка – 110 625 гривень.
8. Олег Іванович Цимбал. Отримав 127 голосів (31,13%) у виборчому окрузі №4.
Народився 11 серпня 1970 року, проживає у Бучі. Начальник відділу освіти Бучанської міської ради.
У минулому році задекларував житловий будинок на 94,7 кв.м, дві земельні ділянки на 3 700 кв.м у Богуславському районі та 25% квартири на 103,3 кв.м у Бучі. Дружина Наталія також має 25% цієї квартири, а також 33% житлового будинку на 84,2 кв.м у Богуславському районі. Його дохід склав 262 921 гривень, дружини – 114 945 гривень.
9. Сергій Васильович Мостіпака. Отримав 157 голосів (38,48%) у виборчому окрузі №5.
Народився 7 червня 1985 року, проживає у Бучі. Тимчасово не працює. Депутат Бучанської міської ради 7-го скликання (“Нові обличчя”). Був заступником голови Ворзельської селищної ради. З 2006 по 2017 рік був приватним підприємцем.
В минулому році задекларував квартиру на 64,7 кв.м у Бучі та земельну ділянку на 1 400 кв.м у Бородянці. Має декілька вантажний автомобілів: два Volkswagen LT 35, Mercedes-Benz 211CDI, Renault Kangoo. Його дохід склав 339 475 гривень, ще 975 580 гривень отримав від продажу нерухомого майна. Дружина Анна заробила 1 млн 347 тис. 362 гривень, ще 16 664 гривень – соцвиплати.
“Батьківщина”
1. Олег Леонідович Сотніков. Перший кандидат в списку партії у ЄБВО.
Народився 2 серпня 1965 року, проживає в Ірпені. Менеджер-управитель на автотранспорті у ФОП Хоменко. Голова Бучанської міської організації партії ВО “Батьківщина”. У травні 2019 року став депутатом Київської обласної ради 7-го скликання (ВО “Батьківщина”) після того, як вісім депутатів були відкликані за народною ініціативою. Був помічником нардепа 7-го скликання Костянтина Бондарєва (ВО “Батьківщина”). Член громадського об'єднання “Український транспортний союз”.
У минулому році задекларував три земельні ділянки на 23 500 кв.м у Бородянському районі, ще одну на 28 кв.м у Київській області, 25% ділянки на 131 кв.м та 51% квартири на 208,9 кв.м у Ворзелі, гараж, машиномісце у Києві, нежитлове приміщення у Бучі. Навпіл із дружиною Оленою має квартиру на 119 кв.м у Києві. Також вона має машиномісце у столиці. Олег Сотніков задекларував три коштовні годинники: Rolex Daytona, Ulysse Nardin Dual Time, Breguet Marine. На дружину записаний автомобіль MAZDA CX-5. Його дохід склав 290 901 гривень, дружини – 70 021 гривень. Він має заощадження у розмірі 150 тис. гривень, 264 тис. доларів США, 40 тис. євро, дружина – 90 тис. гривень, 1 тис. доларів США, 8 тис. євро.
2. Алевтина Володимирівна Ковальчук. Отримала 119 голосів (29,17%) у ЄБВО.
Народилася 6 липня 1977 року, проживає у селищі Ворзель Бучанського району. Фізична особа-підприємець (роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами в спеціалізованих магазинах). Помічниця нардепа 8-го скликання Івана Вінника (БПП). Депутат Ворзельської селищної ради 7-го скликання (самовисування).
В минулорічній декларації вказала, що має житловий будинок площею 192,8 кв.м у Бучі. Їздить на автомобілі Range Rover. Її дохід склав 4 млн 657 тис. 855 гривень, ще 1 млн 310 тис. 727 гривень отримала від продажу рухомого майна. Має заощадження у розмірі 150 тис. гривень.
3. Роман Васильович Ганаба. Отримав 196 голосів (48,04%) у виборчому окрузі №1.
Народився 18 серпня 1983 року, проживає у селищі Бабинці Бучанського району. Адміністратор у ФОП "Дрогуль". До липня цього року був приватний підприємцем (нотаріальна та інша юридична діяльність). У 2015 році балотувався до Бородянської районної ради від “Радикальної партії Олега Ляшка”. Член виконавчого комітету Бабинецької селищної ради.
У минулому році задекларував земельну ділянку на 1 200 кв.м, по половині ділянки на 2 345 кв.м та офісу на 139,6 кв.м, в оренді має ділянку на 700 кв.м у Бабинцях. На дружину Оксану записано три земельні ділянки на 4 295 кв.м та житловий будинок на 96,3 кв.м у Бабинцях. Ще у декларації вказано по 50% двох ділянок на 3 054 кв.м та житлового будинку на 71,8 кв.м у Бабинцях в спільній власності. Їздить Роман Ганаба на автомобілі OPEL vivaro. Він та дружина заробили по 50 076 гривень. Ще він має 45 тис. гривень заощаджень.
4. Музафар Шамсединович Османов. Набрав 116 голосів (28,43%) у виборчому окрузі №2.
Народився 7 листопада 1963 року, проживає у Бучі. Фізична особа-підприємець (надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна). Депутат Бучанської міської ради 7-го скликання (ВО “Батьківщина”).
В декларації за 2019 рік вказав, що має земельну ділянку на 3 253 кв.м, офісно-виробничу будівлю з господарськими будівлями та спорудами, торговельний магазин у Гостомелі, торгівельний павільйон-кафе, торговий комплекс, гараж, торгівельний павільйон, три земельні ділянки на 1 625 кв.м, квартиру на 39 кв.м, право користування на ділянку площею 50 кв.м у Бучі. Він орендує ділянку на 137 кв.м у Бучі та на 9 кв.м у Гостомелі. Дружина Гонча має квартиру на 117,1 кв.м у Києві, 22 квартири, земельну ділянку на 419 кв.м, 23 нежитлових приміщень у Святопетрівському, гараж у Бучі. Їздить Мусафар Османов на автомобілі Daewoo Lanos, дружина має BMW X6, син Руслан має автомобілі TOYOTA RAV4 і TOYOTA COROLLA. Дохід депутата склав 457 500 гривень, ще 470 тис. гривень має заощаджень. Дружина отримала 5 млн 799 тис. 590 гривень від продажу нерухомості. Також вона має 55 тис. доларів США, 47 тис. євро, 3 млн 400 тис. гривень заощаджень.
5. Анастасія Анатоліївна Переяславська. Набрала 293 голоси (71,81%) у виборчому окрузі №3.
Народилася 6 квітня 1990 року, проживає у селищі Ворзель. Фізична особа-підприємець (діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування). У минулому році робила пожертву партії ВО “Батьківщина” у розмірі 19 802 гривень.
В декларації за 2019 рік вказала, що має 33% квартири на 53 кв.м у місті Покровськ Донецької області. Їздить на автомобілі MINI COOPER. Її дохід склав 890 867 гривень. Має заощадження у розмірі 100 тис. євро, 150 тис. доларів США, 1 млн гривень.
6. Олег Якович Квашук. Набрав 264 голоси (64,71%) у ЄБВО.
Народився 13 березня 1977 року, проживає у Бучі. Директор ТОВ "КАВА+". Приватний підприємець (купівля та продаж власного нерухомого майна). Співзасновник ТОВ “Правник”. Депутат Бучанської міської ради 7-го скликання (ВО “Батьківщина”).
У минулому році задекларував 33% квартири на 48,2 кв.м, половину ділянки на 27 021 кв.м, 0,10% нежитлового приміщення-кав'ярні, два нежитловий приміщення у Бучі. Дружина Юлія має житловий будинок на 232,5 кв.м, ділянку на 848 кв.м, два нежитлових приміщення у Бучі. Їздить депутат на автомобілі AUDI A4, його дружина – на Toyota RAV-4 HYBRID. Пізніше Квашук повідомив про купівлю ще одного автомобіля – Mercedes-Benz GLA-250. Він має корпоративні права у ТОВ “Машприладсервіс ХХІ”. Заробив він 2 млн 16 тис. 284 гривень, ще 170 тис. гривень отримав від продажу рухомого майна. Також має 70 тис. доларів США заощаджень. Дружина заробила 189 103 гривень.
7. Роман Васильович Янковой. Отримав 324 голоси (79,41%) у виборчому окрузі №4.
Народився 13 листопада 1973 року, проживає у Бучі. Доцент кафедри управління приватного вищого навчального закладу 'Київський інститут бізнесу та технологій'. Депутат Бучанської міської ради 7-го скликання (ВО “Батьківщина”). Протягом 2016-2017 років зробив пожертви ВО “Батьківщина” на загальну суму 166 655 гривень.
В декларації за 2019 рік вказав, що має два житлових будинки по 153,7 кв.м, земельну ділянку на 1 030 кв.м, недобудовану господарську будівлю у Києво-Святошинському районі, будинок на 118,5 кв.м, дві ділянки на 1 795 кв.м у Бучі. Дружина Галина має земельну ділянку на 1000 кв.м у Бучі. Депутат має автомобілі Lexus ES350, Honda Accord 2.4, його дружина має Honda Civic 5D. Його дохід склав 127 тис. гривень, дружини – 133 614 гривень. Він має заощадження у розмірі 568 тис. гривень, 17 973 євро, 69 тис. доларів США. Вона має 200 тис. гривень, 3 723 євро, 37 тис. доларів.
8. Наталія Василівна Валяр. Отримала 274 голосів (67,16%) у виборчому окрузі №5.
Народилася 2 січня 1980 року, проживає у Бучі. Тимчасово не працює. Депутат Бучанської міської ради 7-го скликання (ВО “Батьківщина”). Директор ТОВ “ТОВ Ковальський дворик”.
У минулому році задекларувала земельну ділянку на 1000 кв.м, три офіси, дві квартири на 18,77 та 38,8 кв.м у Бучі, земельну ділянку на 2 500 кв.м у Бородянському районі. Має автомобілі mercedes-benz ml-250 та HYUNDAI H-1. Отримала 19 тис. гривень пенсії та 13 тис. гривень допомоги по безробіттю, ще 45 тис. гривень має заощаджень. Її чоловік Олександр заробив 2 млн 57 тис. гривен.
“Європейська солідарність”
1. Катерина Леонідівна Українцева. Перший кандидат у списку партії в ЄБВО.
Народилася 3 грудня 1975 року, проживає у Бучі. Була єдиною жінкою у списку кандидатів на бучанського очільника. Сестра загиблого під Іловайськом бійця “Дніпро-1” Віталія Українцева.
Адвокат у складі Національної асоціації адвокатів України, про себе пише, що має “20 років професійної та громадської діяльності в галузі юриспруденції, ЖКГ, захисту бізнесу та інвестицій”. Була помічником нардепа Юрія Берези (8 скликання ВР) на громадських засадах. Керівник та засновник ПП “Юридична Фірма “Спеугода” (нині припинено), ТОВ “Промоальт” (дійсне, адвокатура) та керівник ОСББ “Новий-14”.
Журналістка Ірина Федорів у своєму блозі на УП пише, що Українцева у 2010 році була виключена з лав “Партії Регіонів” та намагалася оскаржити своє виключення та повернутися до її лав. Сама Українцева у відповіді на цю статтю слів про “Партію Регіонів” не спростовує, натомість зазначає, що тоді не мала вибору.
У минулому році задекларувала квартиру площею 90,8 кв.м у Бучі. Дочка Катерина Сапсай має квартиру на 51,8 кв.м у Харківській області. Батько Леонід має недобудовану квартиру на 61,54 кв.м у Бучі та автомобіль УАЗ 469. Її дохід склав 134 498 гривень, донька заробила 601 035 гривень. Чоловік Сергій має заощадження у розмірі 5 тис. доларів США.
2. Мар’яна Анатоліївна Матковська. Отримала 36 голосів (8,82%) у ЄБВО.
Народилася 7 лютого 1980 року, проживає у Києві. Самозайнята особа (нотаріус). Дружина депутата Київської міської ради Сергія Тарана (“Європейська солідарність”).
За даними минулорічної декларації, має право користування на квартиру площею 51,1 кв.м, яка належить чоловіку, орендує квартиру на 36,7 кв.м у Києві. У спільній власності родина має домоволодіння та земельну ділянку на 823 кв.м у Петропавлівській Борщагівці. Також Матковська має право користування на два об'єкти незавершеного будівництва – житлові приміщення у Польщі. Їздить вона на автомобілі LEXUS RX 270, чоловік має VOLVO XC60. Дохід Матковської склав 4 млн 331 тис. 244 гривень. Її чоловік заробив 163 695 гривень. Заощадження її та чоловіка становлять загалом 760 443 гривень, 251 546 євро, 1 млн 796 тис. польських злотих, 117 463 доларів США. Матковська має фінансові зобов'язання за нотаріальним актом.
3. Сергій Вікторович Саврей. Отримав 98 голосів (24,02%) у ЄБВО.
Народився 20 лютого 1987 року, проживає у Бучі. Директор ТОВ "Митний сервіс". Приватний підприємець (складське господарство). Член громадської організації “Бучанська спілка ветеранів війни-учасників бойових дій та їх сімей”.
У минулому році задекларував земельну ділянку на 1000 кв.м у Васильківському районі та квартиру на 44,1 кв.м у Бучі в спільній власності. Дружина Наталія Шерстюк має квартиру на 59,9 кв.м у Бучі. Їздить він на автомобілі Mitsubishi Outlander та має причіп-фургон житловий TABBERT. Його дохід склав 2 млн 482 тис. 40 гривень. Має заощадження у розмірі 70 тис. гривень та 6 тис. доларів США.
4. Ольга Леонідівна Продан. Набрала 109 голосів (26,72%) у виборчому окрузі №3.
Народилася 15 лютого 1982 року, проживає у Бучі. Фізична особа-підприємець (у сфері культури та мистецтва).
За даними минулорічної декларації, має гараж у Полтаві, на чоловіка Богдана записана квартира на 38,6 кв.м у Бучі. Також він має два автомобілі – KIA CERATO та HONDA CB 600F. Його дохід склав 1 млн 540 тис. 448 гривень, має заощадження у розмірі 329 685 гривень, 505 євро, 944 доларів США. Ольга Продан має 2 516 гривень на банківському рахунку. Чоловік має кредит у розмірі 109 836 гривень.
5. Наталія Володимирівна Єфимович. Отримала 191 голос (46,81%) у виборчому окрузі №4.
Народилася 1 вересня 1982 року, проживає у Бучі. Голова правління ОСББ "ЖК Річ Таун". Приватний підприємець (діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами).
У минулому році задекларувала дві земельні ділянки на 1 690 кв.м у Житомирській області. Чоловік Олексій має дві квартири на 64,1 та 65,9 кв.м, гараж у Бучі, ділянку на 18 778 кв.м у Житомирській області. Вона має два автомобілі – ACURA MDX та HONDA CR-V, чоловік має AUDI S4. Її дохід склав 147 769 гривень, чоловіка – 254 912 гривень. Наталія Єфимович має заощадження у розмірі 9 800 доларів США та 87 тис. гривень, чоловік – 11 500 доларів США, 130 тис. гривень.
6. Юрій Анатолійович Рибальченко. Отримав 192 голоси (47,06%) у виборчому окрузі №5.
Народився 23 травня 1989 року, проживає у Бучі. Фізична особа-підприємець (надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна). Керівник проекту в ЖК “Millennium State”.
У минулому році задекларував право користування на квартиру площею 103,1 кв.м, дві земельні ділянки на 16 171 кв.м у Бучі. Такой має господарський будинок на 74,2 кв.м, два нежитлових приміщення та будівлю-трансформаторну підстанцію у Бучі. Дружина Мар'яна має два нежитлових приміщення у Бучі, дві земельні ділянки на 2 896 кв.м у Львівській області. Також Рибальченко задекларував багатоквартирний житловий будинок №4 з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннямиу Бучі на 6 416 кв.м у стані будівництва.
Усі транспортні засоби записані на дружину. Це автомобілі TOYOTA HIGHLANDER LIMITED, TOYOTA PRADO, LEXUS RX350, VOLKSWAGEN TRANSPORTER, вантажний сідловий тягач, автокран, вантажний самоскид, два напівпричепи, екскаватор-навантажувач, баштовий кран. Депутат має два власних знаки для товарів і послуг. Він заробив 261 212 гривень, ще 2 млн 196 тис. 520 гривень отримав з продажу нерухомості. Дохід дружини склав 471 112 гривень. Разом вони мають заощадження у доларах США та гривнях.
“За майбутнє”
1. Лариса Петрівна Федорук. Перший кандидат у списку партії в ЄБВО.
Народилася 25 травня 1970 року, проживає у Бучі. Голова Ворзельської селищної ради 7-го скликання. Рідна сестра міського голови Бучі Анатолія Федорука.
З вересня 1992 року по 2001 рік працювала вчителем української мови та літератури в Ірпінській середній школі-гімназії № 4, яка згодом була перейменована в Бучанську Українську гімназію. З вересня 2001 року по січень 2007 року працювала на посаді заступника директора з навчально-виховної роботи в Бучанській Українській гімназії.
З січня 2007 року по грудень 2011 року працювала у відділі освіти Бучанської міської ради на посадах заступника та начальника відділу освіти. З грудня 2011 року по жовтень 2015 року працювала керуючим справами виконавчого комітету Ворзельської селищної ради.
У листопаді 2015 року була обрана селищним головою Ворзельської селищної ради.
В минулорічній декларації вказала, що має квартиру на 89,2 кв.м, дві земельні ділянки на 1 585 кв.м у Бучі. Їздить на автомобілі TOYOTA RAV4. Її зарплата склала 377 809 гривень, має ще 34 949 гривень та 5 500 доларів США заощаджень.
2. Валентина Олександрівна Хрокало. Набрала 226 голосів (55,39%) у виборчому окрузі №1.
Народилася 23 серпня 1973 року, проживає у Ворзелі. Фізична особа-підприємець (інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах). Депутат Ворзельської селищної ради 7-го скликання (самовисування).
У минулому році задекларувала по 1% житлового будинку на 90,4 кв.м, двох земельних ділянок на 5 152 кв.м у Ворзелі та ділянки на 2 970 кв.м у Чернігівській області. Має торгівельний павільйон у Ворзелі. На чоловіка Анатолія записано по 1% трьох ділянок на 1 637 кв.м у Ворзелі. Також є будинок на 342,7 кв.м у спільній власності. На Валентину Хрокало записани автомобіль VOLKSWAGEN TRANSPORTER, на чоловіка – ГАЗ 32029 та також VOLKSWAGEN TRANSPORTER. Її дохід склав 937 тис. гривень, чоловіка – 117 490 гривень.
3. Лариса Анатоліївна Матюшенко. Набрала 13 голосів (3,19%) у ЄБВО.
Народилася 26 липня 1959 року, проживає у Бучі. Начальник відділу охорони здоров’я Бучанської міської ради. Була заступницею Бучанського міського голови із соціально-гуманітарних питань.
За даними минулорічної декларації, їй належить квартира на 97,6 кв.м у Бучі, по 1% земельної ділянки на 1 100 кв.м та садового будинку на 77,8 кв.м у Бородянському районі. Має автомобіль Chevrolet Lacetti, чоловік Михайло – Chevrolet Niva. Її дохід склав 113 527 гривень, чоловіка – 301 803 гривень.
4. Сергій Васильович Король. Отримав 17 голосів (4,17%) у ЄБВО.
Народився 25 липня 1981 року, проживає у Бучі. Начальник відділу управління активами, член наглядової ради товариства ПАТ "Південтеплоенергомонтаж".
За даними декларації, на нього записана нежитлова будівля у Рівненській області. На дружину Ірину записана квартира на 41,1 кв.м у Києві, житловий будинок на 73,6 кв.м, 5 земельних ділянок на 25 001 кв.м у Хмельницькій області. Їздить Сергій Король на автомобілі Chevrolet Aveo. Його дохід склав 555 185 гривень, ще 150 тис. гривень має заощаджень. Дружина заробила 4 300 гривень та має 850 тис. гривень готівкою.
5. Віталій Вікторович Косенко. Набрав 40 голосів (9,80%) у ЄБВО.
Народився 5 грудня 1958 року, проживає у Бучі. Директор ТОВ "Техпромсервіс ЛТД". Голова громадської організації “Координаційна рада з відстоювання інтересів Бучанської громади”.
Упродовж 1981-1991 років працював в тресті “Південтеплоенергомонтаж”, обіймав посаду заступника начальника відділу матеріально-технічного постачання. У 1986 році брав безпосередню участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС. З 1991 по 1994 рік очолював мале підприємство “Енергосервіс”. У 1994-2000 – заступник директора малого колективного підприємства “Техпромсервіс”, а з 2000 року – директор підприємства “Техпромсервіс ЛТД”.
У минулому році задекларував житловий будинок на 346,9 кв.м, дружина Ірина має землеьну ділянку на 1000 кв.м у Бучі. Косенко має автомобіль RENAULT MASTER, дружина – MERCEDES-BENZ ML 350. Його дохід склав 114 717 гривень, має заощадження у розмірі 481 690 гривень та 60 тис. доларів США.
“Сила і честь”
1. Василь Павлович Олексюк. Перший номер в списку партії у ЄБВО.
Народився 22 травня 1974 року, проживає у Бучі. Секретар та депутат (“Нові обличчя”) Бучанської міської ради 7-го скликання. Голова місцевого відділення Федерації футболу України, волонтер АТО. Засновник громадської організації “Я-Бучанець”, громадської організації “Громадське формування з охорони громадського порядку та державного кордону “Бучанська варта”. У минулому році реєструвався кандидатом до Верховної Ради самовисуванцем, але зняв кандидатуру і заявив про підтримку кандидата від "Слуги народу". Фігурував в антикорупційних розслідуваннях.
У щорічній декларації вказав, що має квартиру на 50,8 кв.м та 10% нежитлового приміщення-кав'ярні у Бучі. Ще одна квартира на 23,5 кв.м у Бучі в спільній власності. Має право користування на автомобіль BMW 740 LI. Його дохід склав 394 258 гривень. На банківських рахунках та готівкою має 186 418 гривень та 31 тис. доларів США.
2. Анатолій Юрійович Кушнірчук. Отримав 28 голосів (6,90%) у ЄБВО.
Народився 12 квітня 1980 року, проживає у Бучі. Директор Місіонерського Товариства "Світове Проголошення".
У минулому році задекларував земельну ділянку на 750 кв.м у Бучі. Дружина Юлія має квартиру на 62,5 кв.м, житловий будинок на 215,8 кв.м, земельну ділянку на 582 кв.м у Бучі та автомобіль TOYOTA PREVIA. Кушнірчук має автомобілі Ford Tranzit D, VOLKSWAGEN TRANSPORTER, MITSUBISHI GRANDIS, два мотоцикла HONDA SHADOW 400 та YAMAHA XVS 1100, легковий причіп. Його дохід склав 5 200 гривень. Разом із дружиною мають 110 393 гривень та 4 євро заощаджень.
3. Алевтина Володимирівна Морозова. Отримала 23 голоси (5,60%) у ЄБВО.
Народилася 29 вересня 1987 року, проживає у Києві. Тимчасово не працює. Була генеральним продюсером телепроектів на телеканалі “Наш”, генеральним директором ТОВ “ЗЛАТО СКІФІВ”, заступником генерального директора телеканалу “Нове місто”.
В минулорічній декларації зазначила, що має квартиру на 44,7 кв.м у Донецьку, недобудовані квартири на 76,57 кв.м в оренді у Києві та на 46,6 кв.м у Бучі (право користування). Її дохід склав 3 845 гривень. Має заощадження у розмірі 206 тис. доларів США, 26 тис. євро, 628 тис. гривень.
“Нові обличчя”
1. Аркадій Володимирович Кобринець. Перший кандидат у списку партії в ЄБВО.
Народився 16 листопада 1979 року, проживає у селищі Гостомель Бучанського району. Заступник директора ТОВ "Ковчег". Засновник ТОВ “Варшавське”, ТОВ “Центросервіс”, Ірпінського міського благодійного фонду “Очима майбутнього”. Голова Ірпінської міської громадської організації “Нове покоління”, Всеукраїнської молодіжної громадської організації “Народний альянс молоді”.
Встиг попрацювати з різними політичними силами. Зокрема, почав політичну кар’єру з 2002 року, ставши помічником-консультантом депутатів Ігоря Єремеєва та Сергія Павленка. З 2010 по 2020 рік – депутат Ірпінської міської ради від партії “Блок Петра Порошенка”.
У минулому році задекларував три квартири на 232,5, 347,8 та 251,80 кв.м, 13 машиномісць, нежитлове приміщення у Києві, земельну ділянку на 31 813 кв.м у Києво-Святошинському районі та ділянку на 1 200 кв.м у Броварському районі. Має корпоративні права у ТОВ “Центросервіс”. Його дохід вказаний у розмірі 487 562 гривень та ще 543 015 гривень доходів особи, яка не вказана. Має іпотеку у розмірі 66 млн 492 тис. 67 гривень.
2. Ірина Василівна Ярмоленко. Отримала 21 голос (5,15%) у ЄБВО.
Народилася 6 жовтня 1991 року, проживає у Бучі. Заступник голови ГО "Центр суспільних комунікацій".
Ірина Ярмоленко стала депутатом Житомирської міської ради від “Радикальної партії Олега Ляшка” в 2015 році, у віці 23 років.
В 2014 році заснувала громадську організацію “Центр суспільних комунікацій”, яку очолювала до 2019 року.
За даними декларації, має право користування квартирою на 67,9 кв.м у місті Українка. Її дохід склав 21 247 гривень.
3. Володимир Геннадійович Коротя. Отримав 37 голосів (9,07%) в ЄБВО.
Народився 15 жовтня 1987 року, проживаєу Бучі. Тимчасово не працює. Приватний підприємець (інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах).
У минулому році задекларував 0,05 кв.м земельної ділянки в Ірпені та 0,1 кв.м ділянки у Фастівському районі. Дружина Оксана має квартиру на 43,2 кв.м у Бучі. Їздить він на автомобілі SKODA FABIA. Разом із дружиною задекларував авторське право на книгу “Пригоди Фантома”. Його дохід склав 16 295 гривень, дружини – 200 тис. гривень.
Нагадаємо, до складу Бучанської громади увійшли Бучанська міська рада, Ворзельська та Бабинецька селищні ради, Гаврилівська, Блиставицька, Луб'янська, Здвижівська, Мироцька, Синяківська сільськи ради.
Читайте: Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2020 роціКиевVласть
29 грудня 2020 г. 17:00
Раздел: Тексти
ТОП-5 подій на Київщині у 2020 році
2020 – рік хвороб та політики. Цього року Київщина ховала близьких та обирала владу. А ще було багато страхів, розчарувань та надії. Власне, слово “надія” і стало головним системоутворюючим словом року, що минає. В переддень новорічних свят “КиевВласть” пропонує згадати 5 основних подій 2020-го, закарбувати їх у пам’яті та перегорнути сторінку.
Коронавірус та “Велике будівництво”
Головною подією року як на Київщині, так і в усій країні та світі, стала пандемія коронавірусу.
Загалом з початку епідемії станом на 28 грудня у Київській області зафіксували 57 614 випадків захворювання на коронавірус, в тому числі у 3347 дітей та 3939 медичних працівників. Із числа інфікованих уже одужали 31 802 жителів, серед яких 1 894 дитини. При цьому померли від ускладнень, спричинених коронавірусом, 934 хворих. За період епідемії із загальної кількості лабораторно підтверджених випадків COVID-19 госпіталізовано та перебувають (перебували) на стаціонарному лікуванні 4481 хворий, на амбулаторному лікуванні (під медичним спостереженням) в умовах самоізоляції – 53133 особи.
Загальна завантаженість стаціонарів для хворих на ковід в області сягає більше 40%. За весь час пандемії ПЛР-тестування пройшли більше 14 тисяч. Обстеження пацієнта методом ПЛР проводить один державний заклад – Київський обласний лабораторний центр – та три комунальні: Київська обласна клінічна лікарня, Білоцерківська міська лікарня №3 та Броварська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування. Їхня загальна добова потужність – понад 3000 тестів.
Цього року коронавірус забрав життя кількох відомих персон на Київщині. Так, 29 березня від ускладнень, викликаних хворобою COVID-19 помер член Ради директорів Конфедерації будівельників України, колишній заступник голови Київської обласної державної адміністрації (КОДА) Олег Міщенко.
Згодом стало відомо, що 28 жовтня від ускладнень, викликаних коронавірусною хворобою, помер чинний міський голова Борисполя Київської області Анатолій Федорчук – причому пізніше ЦВК оголосила його переможцем виборів на мера Броварів.
А 26 листопада пішов з життя директор комунального підприємства Київської обласної ради "Київський обласний онкологічний диспансер" Олег Ременник.
Читайте: Коронавірус на Київщині: до кінця року в обласні лікарні надійде більше 600 кисневих концентраторів
Цікаво, що ще у березні-квітні утворився скандал навколо закупівлі апаратів штучної вентиляції легень (ШВЛ): 24 березня, через 4 дні після ухвалення урядом спрощеної процедури закупівлі обладнання та препаратів для боротьби з ковідом, Департамент охорони здоров’я Київщини оголосив чотири тендери на закупівлю, серед таких – 46 апаратів штучної вентиляції легенів (33,02 млн гривень), в якому перемогло ТОВ “Компанія Елдімед”, засноване у 2018 році. Але фірма не змогла їх поставити через те, що не отримала відповідного сертифікату від КНР.
На фоні боротьби з пандемією в області повним ходом йшло “Велике будівництво”. На Київщині, зокрема, запланували побудувати 20 об’єктів: 9 шкіл, 6 садочків та 5 об'єктів спортивної інфраструктури. Їхня загальна вартість — 314,5 млн грн. 1 березня цього року розпочалися будівельні роботи в рамках програми, а станом на 24 грудня Департамент регіонального розвитку відзвітував, що, як і планувалося, до кінця року до експлуатації буде введено усі заплановані об’єкти. Серед них – знані в області “довгобуди”, як то: школа №1 у Вишневому, Васильківська ЗОШ №6, Бориспільська гімназія.
Читайте: Валерий Кравчук: “Мы хотим войти в 2021 год с готовыми проектами и законченными стройками”
Що ж до доріг, у 2020 році було заплановано фінансування 29 об’єктів дорожнього господарства Київської області. Загальний обсяг фінансування проектів – 726 875,676 тис. гривень коштів держбюджету у вигляді субвенції Дорожнього фонду. Всього у 2020 році на дороги Київської області з Дорожнього фонду виділили 1,2 млрд гривень. На ці гроші було заплановано відремонтувати 160 км доріг. 80% коштів з Дорожнього фонду витратять на капітальний та середній ремонт, 20% – на утримання доріг. При цьому ямковий ремонт буде виконуватися тільки в рамках утримання доріг.
Ліквідація та формування районів
Як і минулого року, цьогоріч багато списів було зламано навколо формування нових районів Київщини за новою адміністративно-територіальною реформою. У червні Уряд підтримав проєкт постанови Верховної Ради України “Про утворення та ліквідацію районів”. Згідно нього, Київську область планували поділити на шість районів. Статус адмінцентрів хотіли надати Бучі, Борисполю, Фастову, Переяславу, Обухову та Білій Церкві.
Перша й найбільша дискусія тоді розгорнулася навколо адміністративного центру Бучанського району. Керівники тамтешніх тергромад не один місяць обстоювали власні потенційні центри в Бородянці, Ірпені та Вишгороді – надсилали звернення до Верховної Ради, Кабміну та КОДА, а коли вичерпалися ресурси впливу, дійшло навіть до пікетів під стінами Кабміну.
Про те, що саме Васильківський район має стати регіональним центром неодноразово заявляв, незважаючи на погрози, на своїй сторінці в Facebook і тодішній мер міста Володимир Сабадаш. Громада організувала навіть акцію зі збору підписів щодо збереження Васильківського району. Не полишав спроб закріпити статус центру і Фастів, направляючи низку звернень до вищого керівництва.
Мер Броварів Ігор Сапожко звертався до спікерів Верховної Ради із проханням не переносити центр Броварського району до Борисполя. Тим часом Переяславська міськрада відкрито конкурувала із Борисполем за звання адмінцентру.
Проблематичним було затвердження нових районів і у Верховній Раді. Розглянути і підтримати проєкт постанови планували 15 липня, однак, проти виступили фракції партій “Європейська солідарність” і “Батьківщина”. Та за пропозицією фракції партії “Слуга народу” проєкт був взагалі знятий з розгляду.
Врешті, з другої спроби, 17 липня, депутати Верховної Ради підтримали проєкт постанови, що передбачав створення у Київській області семи районів. Замість існуючих 25 районів, було затверджено Білоцерківський, Бориспільський, Броварський, Бучанський, Вишгородський, Обухівський, Фастівський. Не вдалось відстояти звання центру містам Василькову, Переяславу та Ірпеню.
Тоді ж в "Опозиційній платформі – За життя" заявили, що оскаржуватимуть укрупнення районів у суді. Співголова фракції Юрій Бойко заявив, що ця реформа викличе хаос на місцях і сильно вдарить по пенсіонерах.
Оновлення влади
У результаті місцевих виборів 25 жовтня, на Київщини з'явилося чимало нових політичних сил. Зокрема, в місцевих радах тепер є представники президентської партії “Слуга народу”, партії “За майбутнє” (зареєстрована 18 липня 2008 року як “Україна майбутнього” та перейменована у травні 2020 року), партії “Голос” (створена у минулому році за ініціативи фронтмена гурту “Океан Ельзи” Святослава Вакарчука). Отримали також депутатські мандати партія Ігоря Смешко “Сила і честь”, “Народний рух Миколи Томенка “Рідна країна”, партія мера Києва Віталія Кличко “УДАР”.
Ще серед партій, яких не було в радах минулого скликання, – партія “Пропозиція” (мала назву “Нова європейська Україна”, була зареєстрована в грудні 2014 року у Києві), партія “Єдина громада” (мала назву “Патріотичний рух”, її очолює колишній секретар Ірпінської міськради, екс-заступник голови Київської ОДА Юрій Денисенко), “Партія ветеранів Афганістану” (створена у 1992 році під назвою “Українська партія справедливості” за сприянням Української спілки ветеранів Афганістану), “Українська православна асамблея” (створена у 2015 році).
Також пройшли депутати від партії “Воля” (зареєстрована у 2014 році, у 2017 була об'єднана із “Рухом нових сил”, що належить Михеїлу Саакашвілі).
У місцевих радах Білоцерківщини тепер представляють інтереси громад і депутати від партії “Біла Церква разом” (зареєстрована Міністерством юстиції України 14 січня 2008 року як “Права Воля України”, була перейменована у 2018 році, за даними ЗМІ, фінансується екс-нардепом Василем Хмельницьким). Лідер партії – нардеп Микола Бабенко, який йшов першим номером до міської ради.
На Тетіївщині з'явилися представники політичної партії “Країна” (заснована 21 травня 1993 року під назвою “Партія відродження села”). У Березанській громаді найбільше мандатів отримала партія “Березанська громада”, яка була зареєстрована у серпні цього року (про її створення повідомив міський голова Березані Володимир Тимченко).
У громаді Славутича тепер є представники партії “Рідний дім” (зареєстрована 2015 року під назвою "Капіталістична партія України", про створення оголосив міський голова Чернігова Владислав Атрошенко). Фастівська громада тепер має депутатів від “Партії національного егоїзму” (за даними KV, цей політичний проєкт пов’язаний із парламентарем від Фастівщини Олегом Дундою (фракція “Слуга Народу”), під прапорами якої на вибори йшов міський голова Михайло Нетяжук.
Деякі політсили вже мали представництво у радах Київщини, але на цих виборах змагались вже під новою назвою – “Блок Петра Порошенка” став “Європейською солідарністю”, а “Опозиційний блок” розколовся навпіл, і друга половина стала “Опозиційною платформою – За життя”.
Із 24 міських громад нових керівників отримали 9. Решта виборців переобрали чинних міських голів. У двох містах – Броварах та Борисполі, призначено перевибори.
Так, у Сквирі новою головою громади була обрана Валентина Левіцька (самовисування), у Таращі – Михайло Кривошеєв (“Наш край”), у Тетієві – Богдан Балагура (самовисування), у Переяславі – Вячеслав Сауко (“Слуга народу”), в Ірпені – Олександр Маркушин (“Нові обличчя”), у Василькові – Наталія Баласинович (самовисування), у Ржищеві – Крістіна Чорненька (“Європейська солідарність”), у Богуславі – Віталій Хоменко (“Громадський рух Миколи Томенка “Рідна країна”), в Українці – Олександр Туренко (“Європейська солідарність”).
Дехто із голів змінив політичну партію: голова Білоцерківської громади Геннадій Дикий був обраний від партії “За майбутнє” (у 2015 році балотувався від партії “Самопоміч”), голова Вишгородської громади Олексій Момот – від “За майбутнє” (у 2015 балотувався від партії “Воля”), голова Кагарлицької громади Олександр Панюта – від “Нашого краю” (у 2015 – від БПП), голова Обухівської громади Олександр Левченко – від “Слуги народу” (у 2015 – від “Нашого краю”), голова Боярської громади Олександр Зарубін – від “За майбутнє” (у 2015 – від “Нових облич”), голова Фастівської громади Михайло Нетяжук – від “Партії Національного егоїзму” (у 2015 – від “Нових облич”).
Приєднались до політпартій і ті, хто у 2015 році переміг шляхом самовисування: голова Яготинської громади Наталія Дзюба, голова Вишневої громади Ілля Діков, голова Бучанської громади Анатолій Федорук, голова Славутицької громади Юрій Фомічев цьогоріч йшли від “Слуги народу”, голова Березанської громади Володимир Тимченко переміг під прапорами партії “Березанська громада”.
Децентралізація
У 2020 році Уряд взяв курс на завершення реформи децентралізації. Ці процеси мали прискорити внесення змін до ЗУ "Про добровільне об’єднання територіальних громад", які у результаті запустили механізм примусової децентралізації. Об’єднання громад мало відповідати Методиці формування спроможних тергромад і відбуватися тільки за конфігураціями Перспективного плану. Ці зміни передбачали також виключення із обговорення змін до перспективних планів обласних рад – всіма процесами повністю керували обласні адміністрації. Обговорення цих змін стало ТОП-подією першої половини року. Тривали диспути щодо кількісного складу громад пристоличного регіону, який коливався від 69 до 72 ОТГ. Нагадаємо, що у попередній редакції Перспективний план передбачав лише 29 громад.
Читайте: Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад
Потенційні громади взялися масово штурмувати владу всіх рівнів, відстоюючи право на власні конфігурації добровільного об’єднання. Це – Острівська, Шкарівська, Борівська, Березівська, Гоголівська, Княжицька, Мирненська тощо. Продовжилися у 2020 році і супротиви проти об’єднання навколо міст обласного значенням. Затягнулися судові процеси у справі об’єднання Забір’я із Бояркою, протестували проти Ржищівської ОТГ і села Миронівського і Кагарлицького районів.
Та у результаті понад 20 потенційних тергромад одержали негативний вердикт і не були внесені до оновленого Плану. Після затвердження плану Кабмін змінив конфігурації ще п’яти громад, розташованих у Києво-Святошинському районі, де виникло найбільше протиріч і дискусій щодо розподілу. Зміни стосувалися Ірпінської, Вишневої, Білогородської, Дмитрівської, Немішаївської громад.
Читайте: Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план
На місцевих виборах 25 жовтня, які відбулися на новій адміністративно-територіальній основі, на Київщині до існуючих 24 було додано ще 45 громад. Загалом на Київщині утворено 69 тергромад: 24 сільських, 24 – селищних та 21 – міська.
Переформатування Київоблради
У цьому році закінчилася каденція 7 скликання Київської обласної ради. Фінальна сесія могла і не відбутися – через карантинні умови та страх перед коронавірусом. Але усе пройшло спокійно.
На місцевих виборах 25 жовтня близько півмільйона жителів пристоличного регіону обрали собі нових (а подекуди навпаки давно знайомих) представників в обласній раді. Поки соціологи малювали, що у результаті виборів пройде 4 політичні сили, до ради за результатами голосування зайшли місцеві представники таких партій, як:
“Європейська солідарність” (25 мандатів);
“За майбутнє” (14 мандатів);
“ВО “Батьківщина” (14 мандатів);
“Слуга народу” (22 мандати);
“Опозиційна платформа – За життя” (9 мандатів).
Не дочекавшись навіть першої сесії і ще не встигнувши отримати депутатські посвідчення, обранці одразу вирішили домовлятися, хто з ким дружить. Результатом таких домовленостей став розкол на більшість від “слуги”, “ОПЗЖ” та “батьківщинівців” – та опозицію (“ЄС” та “За майбутнє”).
Перша сесія КОР почалася 20 листопада і тривала до 24 грудня з перервами. За 4 засідання Київоблрада визначилася із складом тимчасової президії, головою ради (з другої спроби) та його заступниками, та складом постійних комісій ради.
Головою колегіального органу обрали "слугу" Олександра Склярова, його першим заступником стала дружина мера Броварів Марина Сапожко з "Батьківщини", а посаду заступника дали представнику "ОПЗЖ" Валерію Ксьонзенко. Представники фракцій "Європейська солідарність" і "За майбутнє" участі в голосуванні по керівників облради не брали через скандал навколо процедури.
Читайте: Москаленко vs Скляров: Київоблрада не змогла обрати голову
На наступних засіданнях коаліціонери пакетом приймали обласні цільові програми, без обговорення ухвалили бюджет області на 2021 рік і, що не менш важливо, затвердили новий регламент ради. Усі ці питання викликали в опозиції низку питань – і депутати з “ЄС” та “ЗМ” заявила про бажання судитися із облрадою.
Читайте: Київоблрада поспіхом і без обговорення затвердила бюджет регіону на 2021 рік
Депутатів нового скликання вже помітили за кнопкодавством, спробами махінацій, “договорняками” та бійками і штовханиною – і все це менш ніж за один місяць роботи. Тим часом попередники хитають головами і кажуть: за їх каденції такого не було (звісна річ, було, але це інша історія).
Фото: коллаж KVКиевVласть
28 грудня 2020 г. 20:26
Раздел: Новини
Фонд Вадима Столара закупив 130 нових ліжок, матраци та меблі для Олександрівської лікарні в Києві
Директор Благодійного Фонду Вадима Столара та депутат Київради Михайло Наконечний (на фото) разом з депутаткою Київради від ОПЗЖ Юлією Уласик передали гуманітарну допомогу Олександрівській лікарні у Києві.
Про це KV стало відомо з повідомлення директора Фонду у Facebook. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Михайло Наконечний зазначив, що Фонд надав лікарні нові ліжка, меблі та засоби індивідуального захисту для лікарів.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
“Ми передали медичному закладу 130 нових ліжок, велику кількість матраців та меблі до кожного ліжка”, – розповів Наконечний.
Фонд Вадима Столара допомагає лікарням не вперше. Лише протягом 2020 року, за словами Михайла Наконечного, Фонд надав близько 15 мільйонів гривень допомоги лікарням, за які медики придбали засоби індивідуального захисту, апарати ШВЛ, медикаменти та інші необхідні речі.
“Програма з надання гуманітарної допомоги від Фонду Вадима Столара триває, і лікарні й надалі отримуватимуть необхідне обладнання, медикаменти та засоби індивідуального захисту”, – підсумував директор Фонду.
Читайте: Рабинович: Степанов должен ответить по закону за разворованный ковидный фонд
Фото: Фейсбук Михайла НаконечногоКиевVласть
24 грудня 2020 г. 21:00
Раздел: Тексти
Київоблрада поспіхом і без обговорення затвердила бюджет регіону на 2021 рік
Напередодні різдвяно-новорічних свят Київська область отримала головний фінансовий документ на наступні 12 місяців. Більшість облради від партій Медведчука, Тимошенко і Зеленського вже внесла ухвалення бюджету до списку особистих “перемог”, а опозиція натомість заявляє про “зраду” і збирається до суду. Зокрема фракції “Європейська Солідарність” і “За майбутнє” обурились через те, що бюджет прийняли без обговорення в сесійній залі. Не сподобалося їм і втричі зменшене фінансування охорони здоров'я вкупі із обділеною грошима культурою та збільшення видатків на утримання силовиків. Між тим, поки одна частина зали вважає себе королями, а інша тираноборцями, дохідна частина бюджету Київщини з року в рік зменшується. У 2019 доходи ухвалювали у розмірі 8,6 млрд грн, у 2020 – 5,2 млрд, а на 2021 запланували лишень 4,9 млрд гривень.
Як передає кореспондент KV, 24 грудня згідно з розпорядженням голови Київської обласної ради (КОР) Олександра Склярова від 23 грудня 2020 року №626 продовжилося пленарне засідання першої сесії КОР VIII скликання. У порядку денному єдине питання – “Про регламент Київської обласної ради”. Інші питання – зокрема, “Про бюджет Київської області на 2021 рік” – вносили до порядку денного з голосу.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Нагадаємо, офіційно сесія почалася 20 листопада і тривала досі з перервами; за 4 попередні засідання Київоблрада визначилася із складом тимчасової президії, головою ради (з другої спроби) та його заступниками, та складом постійних комісій ради.
Читайте: Ярослав Москаленко подав позов до ОАСК щодо скасування рішення про обрання голови КОР
Початок
На засіданні зареєструвалося 45 з 84 депутатів. Відсутні 39 – переважну більшість складали депутати фракції “ЗА майбутнє”. Голова облради Скляров оголосив, що заяв стосовно поважних причин своєї відсутності не надали жоден з цих 39 депутатів.
Окрім опозиціонерів не було і однієї “слуги”. Як виявилося, упродовж засідання була відсутня членкиня фракції “Слуга народа” Наталія Гунько, проте представники “Європейської солідарності” неодноразово робили Склярову зауваження про те, що її картка дивним чином голосує. Голова ради цю інформацію проігнорував і лише один раз згодився вивести на табло поіменні результати голосування.
Фото: пресслужба Київської обласної ради
Бюджет області
Найбільший галас був навколо прийняття бюджету Київської області на 2021 рік.
Проте попри галас, депутати без обговорення затвердили доходи обласного бюджету в сумі 4 992, 3 млн гривень, у тому числі доходи загального фонду – у сумі 3 617, 4 млн грн, а доходи спеціального фонду – у сумі 1 374, 9 млн грн.
Видатки обласного бюджету завтерджені в сумі 4 995, 3 млн гривень, у тому числі видатки загального фонду обласного бюджету – у сумі 3 289, 4 млн гривень, а видатки спеціального фонду – у сумі 1 705, 9 млн гривень.
Також в бюджеті заплановано 3 млн грн від повернення кредитів.
Згідно розпорядження голови Київської ОДА Василя Володіна від 4 грудня 2020 року № 685 “Про схвалення проєкту рішення Київської обласної ради “Про обласний бюджет Київської області на 2021 рік”, оборотний залишок бюджетних коштів обласного бюджету складає 10 млн гривень рівно, що становить 0,28% видатків загального фонду. Резервний фонд обласного бюджету – 816 млн 757 тис. 155 гривень, у тому числі т.зв. непередбачені видатки у сумі 30 млн гривень рівно, або 0,83% видатків загального фонду обласного бюджету, визначених цим пунктом, та нерозподілені видатки у сумі 786 млн 757 тис. 155 гривень.
У проєкті також передбачалася передача додаткової дотації на витрати з утримання закладів освіти та охорони здоров'я між місцевими бюджетами Київської області у сумі 265 млн 902,9 тис. гривень.
За проєкт рішення “Про обласний бюджет Київської області на 2021 рік” 43 проголосували за, 1 проти, не голосували 40.
Для порівняння, доходи та видатки бюджету Київщини-2020 складали відповідно 5 млрд 166 млн 667 тис. 753 гривень та 5 млрд 169 млн 682 тис. 208 гривень.
Читайте: Бюджет Киевщины-2020: обеднели наполовину
Опозиція незадоволена
Під час засідання, коли підійшла черга голосувати за проєкт бюджету, депутати з “Європейської солідарності” збунтувалися: лунали заяви, що в обговоренні документу на комісіях вони не мали змоги брати участь, бо не були попереджені, або засідання комісій призначалися на дуже ранню годину – причому кілька засідань різних комісій одразу. Викликало в них обурення і те, що проєкт бюджету, кажуть депутати від “ЄС”, роздавали вже під час засідання, а не заздалегідь, а у коментуванні проєкту на сесії їм або відмовляли, або не брали коментарі до уваги.
"З голосу" було внесено 40 питань, в тому числі і головний фінансовий документ області на 2021 рік. Проект бюджету було роздано депутатам прямо на сесії. Швиденько в турборежимі, без обговорення, діюча влада пакетно проголосувала усі питання, яких ніхто не бачив. Ясно, що навіть за кілька годин такий об'єм документів неможливо опрацювати. Такий важливий документ протягнули наосліп, у ручному режимі. Звісно реальну картину ми побачимо уже після Нового року, коли цей бюджет оприлюднять. Окремо хочу зупинитися на питанні, з яким хотів виступити, а саме "чому зменшено фінансування комплексної програми розвитку культури Київської області на 2021 рік із 3,1 млн гривень на 1,04 млн. Яку сучасну та демократичну державу можна збудувати з таким ставленням до культури? Зменшено навіть таку мізерну суму. Однак збільшено фінансування на правоохоронні служби”, – написав у себе на фейсбук-сторінці депутат від “ЄС” Тарас Костін.
Фото: сторінка Тараса Костіна у фейсбуці.
Фото: сторінка депутата Ярослава Москаленка (фракція КОР “За майбутнє”) у фейсбуці
“На цих відео чудово видно, як союз “Слуг народу” + ОПЗЖ + “Батьківщини” намагається протягнути написаний на коліні бюджет Київської області. На першому відео голова бюджетної комісії Денис Січевий пропонує голосувати за зміни, яких ніхто з депутатів в очі не бачив. А на другому відео голова регламентної комісії Віктор Світовенко навіть не приховує, що проєкту бюджету він сам не бачив, тим паче якихось змін до нього. Але голосувати треба, вважає він. Чинна антинародна коаліція в складі “Слуг народу”, ОПЗЖ та “Батьківщини” діє всупереч закону. Причому, як бачимо, вони це усвідомлюють і розуміють, та вчергове обіцяють, що це востаннє. В останній раз порушують законодавство, бо ж треба бюджет прийняти. Вони не лише не ознайомили з проєктом бюджету депутатів нашої фракції, а й самі цього бюджету не бачили. Але зараз підуть і слухняно проголосують. Тому що вони це роблять системно і це стиль їхньої роботи. А нас хочуть запевнити, що це кожен раз останній раз”, – зазначав напередодні сесії у своєму дописі на фейсбуці депутат від фракції “За майбутнє” Ярослав Москаленко.
Бюджет ніби дійсно намагалися прийняти без будь-якого обговорення, а у залі з боку депутатів “Євросолідарності” лунала мова про те, що їх не попереджали взагалі або принаймні завчасно про проведення засідань бюджетної комісії. Депутати з міжфракційного об’єднання “Київщина” (“Слуга народу”, “ВО “Батьківщина” та “Опозиційна платформа – За життя” (“ОПЗЖ”)) ці звинувачення відкидають і заявляють, що запрошували усіх електронною поштою, а проєкт пройшов погодження усіх профільних постійних комісій.
“Незаконним чином був прийнятий бюджет Київської області, – каже депутат від фракції “Європейська солідарність” Роман Титикало. – Проєкт не був опублікований і переданий депутатам завчасно, розданий він був депутатам безпосередньо на засіданні ради. Крім того, були процедурні порушення: депутатам не надавали слова та можливості обговорити проєкт бюджету та інші питання порядку денного, задати питання доповідачам; всі програми були проголосовані пакетом. Є підозра, що керівники фракцій мали певні домовленості, хто що отримає, і дали вказівку депутатам голосувати як є. Прийняття бюджету подібним чином є прямим порушенням закону; фракція “Європейська солідарність” готова оскаржувати це рішення КОР у суді. Це буде вже третій позов від нашої фракції”, – заявляє Титикало.
Депутатка від “Європейської солідарності” Тетяна Семенова вказує, що проєктів бюджету було принаймні чотири, і остання редакція, за яку голосували на сесії, викликає низку питань – великий ризик того, що заклади охорони здоров’я, культури та освіти залишаться без необхідної долі фінансування.
“Втричі зменшені видатки на охорону здоров’я і мені боляче чути, що депутати вважають фінансування галузі в області достатнім, посилаючись на контракти закладів ОЗ із НСЗУ. Аби НСЗУ мала підстави підписати контракт із медичним закладом, в останнього має бути обладнання, яке зобов’язаний купити власник – тобто, Київська обласна рада. У нас центральні райлікарні фінансуватимуться з бюджетів громад, але з 69 ОТГ 21 є дотаційною, і КОДА мала б вивчити питання дофінансування районних закладів ОЗ через міжбюджетні трансферти з бюджету області, аби стимулювати медиків не лишати посади і продовжувати надавати меддопомогу.
Крім того, у бюджеті зменшені планові видатки на фінансування освіти та культури – наприклад, в останній редакції, до якої я мала доступ, у цих галузей забрали 6 млн гривень. Зник додаток 6, у якому зазначалися плани видатків на галузь капітального будівництва – за проєкт бюджету без цього додатку не мали права голосувати.
Проєктів бюджету було чотири. У першому, на розгляд якого частина депутатів з нашої фракції ледве зуміла потрапити, передбачалося 53,4% темп приросту і 870 млн нерозподілених коштів, а додатку 6 не було. Ми опротестовували такий варіант. У другому варіанті вже розподілили 300 млн гривень, лишалося 570 млн. У третьому – розподілено 750 млн, лишалося 106 нерозподілені. В останньому 6 млн забрали з культури, ще певну частину з іншої статті – не знаю точно, скільки та з якої – і кинули на програму “Київщина спортивна”. Вперше бюджет на наступний рік не обговорювався з усіма депутатами і не був включений до порядку денного. Ми утрималися від голосування, бо не бачили, за що голосуємо”, – додає Тетяна Семенова.
Аргументи більшості
“[Проєкт бюджету-2021] – це доволі об’ємний і важливий документ. Всі колеги мали можливість його обговорити, усі його бачили. Тому була узгоджена позиція не обговорювати його, а приймати так, оскільки кожна людина в залі чітко усвідомлює, за що вона голосує. Я отримала проєкт бюджету та програм, як і всі, два тижні тому і тому ми мали можливість розібратися і обговорити. У нашій фракції абсолютна демократія, усі мали можливість висунути свої пропозиції в межах можливостей бюджету. У нас склалася злагоджена колегіальна позиція щодо підтримки цього бюджету.
Стосовно зауважень про зменшення фінансування медицини – можливо, не всі колеги усвідомили суть медичної реформи: усі наші комунальні заклади охорони здоров’я стали неприбутковими комерційними підприємствами і змінено систему фінансування. Раніше вони отримували субвенцію з розрахунку на кількість ліжкомісць, зараз вони перейшли на фінансування з НСЗУ. Держава відшкодовує закладам витрати на медичні послуги, прописані у їх контрактах з національною службою. Законом передбачено, що 20% від суми відшкодування може йти на розвиток закладу, преміювання медичних працівників, поліпшення матеріально-технічної бази, і ми побачили непогану динаміку і те, що значна частина закладів має цей ресурс. Реформа потребує доопрацювання: певні заклади не входять до пакетів НСЗУ (психоневрологічні, протитуберкульозні диспансери, центри крові), і тому отримають фінансування видатків по захищених статтях з обласного бюджету відповідно до індикативів міністерства охорони здоров’я”, – каже депутатка від “ВО “Батьківщина” Ганна Старикова.
Заступник голови облради, представник фракції “ОПЗЖ” Валерій Ксьонзенко парирує та заявляє, що бюджет – з голосу або ні – конче необхідно було прийняти зараз, аби заклади охорони здоров’я та освіти не залишилися без фінансування, а їх працівники – без зарплати. У подальшому бюджет області-2021 коригуватиметься і, зважаючи на те, що він схуд у порівнянні з бюджетом минулого року, будуть обиратися найбільш пріоритетні напрямки, та проводитиметься балансування фінансування між закладами.
“Уявіть, якби ми не проголосували сьогодні за бюджет – як би тоді фінансувалися школи, лікарні? Вони повинні зупинитися і не працювати? Тут не має бути політики, але політика спускається з рівня Верховної Ради сюди. Не було такого у попередньому скликанні. Депутати з інших фракцій (“ЄС” та “За майбутнє”) – навіть не отримали свої мандати, в них і досі лише тимчасові посвідчення, термін дії яких спливає через 3 дні після отримання. Питання бюджету не вносилося до порядку денного через те, що це не друга сесія, а перша. Закон зобов’язує нас прийняти спочатку регламент, не пізніше другої сесії, і ми повинні були спочатку прийняти його. Але виникає питання [своєчасного] прийняття бюджету, і моє право як депутата вносити питання з голосу. Я не контролював присутність депутатів з “За майбутнє” та “ЄС” на обговоренні проєктів бюджету та обласних програм, але їх запрошували. Приходити чи ні – це їх право, але апарат точно сповіщав їх про засідання комісій.
Бюджет цього року менший у порівнянні – 4,9 млрд проти 5,6. Йде скорочення за рахунок державних субвенцій, які, якщо раніше проходили через обласну раду, зараз йдуть напряму – це стосується бюджетів громад, фінансування закладів медицини та освіти, тощо, в умовах реформи децентралізації. Так, субвенція на медицину скоротилася – було 300 млн, стало 170 млн. Нам не дали цю субвенцію. Саме цей залишок і пішов на програму підтримки галузі охорони здоров’я. Не вистачило часу та розуміння, яким саме лікарням регіону потребується підтримка. Ми заклали у бюджеті ще 53 млн, аби ми мали змогу у подальшому прийняти правильне рішення стосовно їх фінансування. За 3 місяці ми розберемося та розподілимо. У нас лишилося близько 100 млн нерозподілених коштів на освіту – теж треба розуміти. Область не так і багато може заробити – хоча у цьому році ми показали зріст, заклали ріст у 2,9 млрд гривень: за рахунок заробітних плат, адже основне джерело доходів бюджету – податок на доходи фізичних осіб. Бюджет розвитку у нас залишається у розмірі 570 млн, який ми розподіляли саме на школи, дороги, лікарні, тощо. Освіта та охорона здоров’я – першочергові зміни, які будуть вноситися найближчим часом. Бюджету не вистачає, в області він майже у 10 разів менший за бюджет Києва, потрібно визначатися з пріоритетними напрямками”, – заявив заступник голови Київоблради Валерій Ксьонзенко (фракція “ОПЗЖ”).
Що ще ухвалили
Окрім голосування за бюджет, депутати ухвалили нові програми соціально-економічного розвитку. Серед них – цільові програми “Турбота”; соціальної підтримки учасників АТО/ООС та їхніх родин, членів сімей загиблих (померлих) учасників АТО/ООС, а також Героїв Небесної Сотні та учасників Революції Гідності; будівництва, реконструкції та ремонту об’єктів інфраструктури; комплексної програми розвитку культури; програми розвитку туризму. Також було затверджено комплексну програму “Здоров’я Київщини” на 2021 – 2023 роки.
Олександр Скляров після ухвалення программ. Фото: пресслужба Київської обласної ради
Депутати внесли зміни до Плану заходів з реалізації в 2021 – 2023 роках Стратегії розвитку Київщини на 2021 – 2027 роки і затвердили Програму соціально-економічного та культурного розвитку Київської області на 2021 рік.
На завершення роботи першої сесії депутати ухвалили рішення про перейменування комунальної установи КОР “Київський обласний інформаційно-ресурсний, методичний центр “Родина” на комунальну установу КОР “Київський обласний центр допомоги учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни, які брали участь в АТО/ООС, та їх сім’ям”. Відповідні зміни було внесено й до положення про цю установу.
Зважаючи на тривалу роботу в постійних комісіях з опрацювання питань, винесених на пленарне засідання сесії, більшість із них депутати ухвалили “пакетним голосуванням”.
Нагадаємо, як писала KV, депутат Київської обласної ради (КОР) від партії “За Майбутнє” Ярослав Москаленко подав до Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК) позов з проханням скасувати рішення про обрання голови КОР VIII скликання від 27 листопада, а також зобов`язати КОР провести повторне голосування.
Читайте: Ярослав Москаленко подав позов до ОАСК щодо скасування рішення про обрання голови КОР
Колаж KV
КиевVласть
24 грудня 2020 г. 16:27
Раздел: Новини
Марина Порошенко закликала Київраду не повторювати помилки центральної влади: у програмі розвитку Києва викривлені пріоритети
Програма економічного і соціального розвитку Києва у 2021 році, яку винесли на засідання Київради, не відповідає ні вимогам часу, ні очікуванням киян. Про це заявила голова постійної комісії з питань охорони здоров’я та соціальної політики, депутат з фракції “Європейська Солідарність” Марина Порошенко. Вона зауважила, що в бюджеті столиці на наступний рік скорочується фінансування охорони здоров’я, натомість виділяються мільярди гривень на проекти, які не будуть завершені у 2021-му.
Про це KV стало відомо із повідомлення на сайті партії “Європейська Солідарність”.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“Сьогоднішнє засідання Київради без перебільшення є знаковим. Саме сьогодні кияни отримають перший сигнал – чи не помилилися вони з вибором. Чи дійсно обрали близьку до людей київську владу, яка з перших своїх кроків готова правильно розставляти пріоритети, захищати інтереси своїх виборців, а не ошукувати їх, виконуючи домовленості з кураторами з Банкової. І наскільки місцева влада відчуває виклики, які стоять перед столицею у наступному році”, – зауважила Марина Порошенко.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Вона зазначила, що у фракції “Європейська Солідарність” детально вивчили проект Програми економічного і соціального розвитку Києва.
“У нас є великі сумніви, що ця програма відповідає як вимогам часу, так і очікуванням киян. Перше, на що повинні зараз йти кошти – це точно не на сумнівне “велике крадівництво”, а на охорону здоров’я та соціальний захист наших громадян. Але в програмі, яка нам пропонується, ми цього не бачимо”, – наголошує Порошенко.
“На державному рівні ми вже бачили, до чого призводять хаотичні, непідготовлені та абсолютно нелогічні рішення. Тому наше завдання як депутатів – не повторювати помилок центральної влади, яка шалено втрачає довіру і підтримку”, – переконана Марина Порошенко.
Вона нагадала, що після аудиту депутатів з “Європейської Солідарності” Київрада віднайшла і перерозподілила 422 млн гривень, які спрямували в лікарні.
“Ми були щиро здивовані, чому цього не було зроблено раніше. Бо вчасне реагування – це і є елемент ефективного управління. Добре, що наше рішення створило можливості медичним закладам ще в цьому році закупити все необхідне для лікування хворих на коронавірус”, – вважає Марина Порошенко.
“Поправки, які я та мої колеги по фракції, внесли до Програми, стосуються нагальних питань. Натомість в розданому проекті вони проігноровані. І ми бачимо явне викривлення пріоритетів. З одного боку – мільярди гривень на великі проекти, які ніхто навіть і не збирається завершувати в наступному році. З іншого – скорочення фінансування медицини. І це під час пандемії коронавірусу”, – обурюється голова профільної комісії.
“Саме тому ці ризики не дають “Європейській Солідарності” вагомих аргументів голосувати за цю програму в тому вигляді, в якому нам її нав’язують. Ми не зможемо цього зробити, поки вона не стане дійсно соціально і економічно орієнтованою на киян”, – резюмувала Марина Порошенко.
Фото: партія “Європейська Солідарність”КиевVласть
23 грудня 2020 г. 17:30
Раздел: Тексти
Коронавірус на Київщині: до кінця року в обласні лікарні надійде більше 600 кисневих концентраторів
Загальна завантаженість стаціонарів для хворих на ковід в області сягає 40%. Обласна влада продовжує звітувати про закупівлі медичного обладнання для боротьби з вірусом, а також інформує про умови надання матеріальної допомоги фізичним особам-підприємцям. Учні області потроху повертаються з дистанційного навчання до шкіл.
Про це KV стало відомо з онлайн-брифінгу заступника голови Київської ОДА Олега Торкунова.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Статистика
За його словами, станом на сьогодні для закладів охорони здоров’я закупили 667 кисневих концентраторів, з них 420 вже передали лікарням, ще 247 доставлять до кінця року.
На стаціонарному лікуванні перебуває 1160 осіб, загальна завантаженість ліжок – 43,5%, завантаження ліжок із киснем – 1148, або 51%. За весь час пандемії проведено 240 тис. ПЛР-тестувань. За останніми даними, застрахований 3921 працівник, який задіяний у лікуванні хворих на коронавірус. У грудні для допомоги хворим на коронавірус було закуплено 247 стаціонарних концентраторів кисню, 10 апаратів штучної вентиляції легень, 2 комплекти обладнання для проведення досліджень методом ПЛР та інше необхідне обладнання.
Читайте: За добу на Київщині виявили 808 носіїв коронавірусу
Освітній процес
Поменшало шкіл середньої освіти, що навчаються дистанційно – їх зараз 14; тиждень тому було 22. Поменшало на дистанційному навчанні і окремих класів – зараз це 247, що на 61 менше, ніж минулого тижня. Найбільше їх у Києво-Святошинському, Вишгородському, Сквирському районах, та містах Ірпінь та Бровари.
Щодо закладів дошкільної освіти, на карантині 2 дитсадки – у Кагарлицькому та Рокитнянському районах. З 22 закладів професійно-технічної освіти Київської області 16 навчаються за змішаною формою, 6 – у звичному режимі.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Підтримка підприємців
Олег Торкунов зазначає, що держава напрацьовує механізми підтримки підприємців. Один із них – програми виплати матеріальної допомоги ФОПам, які через карантин втратили можливість працювати повноцінно.
Ідеться про 8000 гривень, які можуть одноразово отримати як підприємці, так і їхні працівники, чию роботу обмежує карантин. Останній день подання заяви – 31 грудня цього року, форма подання – онлайн. Потрібно відкрити банківський рахунок за стандартом IBAN, підключитись до порталу “Дія” і подати заяву, де зазначити прізвище, ім'я, по батькові, дату народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта, адресу проживання, підтвердження відповідності застрахованою особою критеріям, передбаченим частинами 1 та 2 статті 2 Закону, номер банківського рахунку за стандартом iban.
Торкунов підкреслює, що таку допомогу отримають всі особи, за яких або які сплачували Єдиний внесок у ІІІ кварталі цього року і середньомісячний заробіток яких не перевищує 30 000 гривень. Кошти зараховуватимуть на особистий банківський рахунок заявника до восьмого січня наступного року.
Нагадаємо, як писала KV, з початку епідемії на коронавірус в області перехворіло більше 40 тисяч людей і третина з них видужали. У всьому регіоні тестування роблять лише 4 заклади, 3 з яких комунальні.
Читайте: Коронавірус на Київщині: безбар’єрний Славутич та розширення кисневої мережі
Фото: коллаж KVКиевVласть
21 грудня 2020 г. 18:30
Раздел: Тексти
Комунальні лікарні та школи Вишгородщини ризикують залишитися без фінансування на наступний рік
Школи і медики Вишгородщини ризикують опинитися у безгрошів’ї. Депутати Вишгородської громади б’ють на сполох: райрада мусить якнайшвидше передати заклади освіти, медицини та культури на баланс громади, адже згідно з новим законом, з 1 січня саме ОТО мусять самі фінансувати ці заклади. У райраді запевняють, що хотіли б вирішити питання у строк, оптимальний для бюджетного процесу. Однак на заваді встали інвентаризація, систематизація та інші проблеми.
Про це KV стало відомо із допису голови Вишгородської міської об’єднаної громади Олексія Момота. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
За його словами, 16 грудня на позачерговій 2-й сесії Вишгородської районної ради VIІI скликання мали передати низку комунальних закладів освіти, культури та медицини на баланс міста Вишгород, як того вимагає Закон №1009-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування та районних державних адміністрацій", що набув чинності 6 грудня.
У порядок денний додатково були внесені питання про безоплатну передачу юридичних осіб та майна спільної комунальної власності територіальних громад сіл, селища, міста Вишгородського району у комунальну власність територіальних громад Вишгородської міської ради, Пірнівської сільської ради, Петрівської сільської ради та Димерської селищної ради. “Ці питання викликали досить жваве обговорення в залі, але під час голосування були погоджені депутатами”, – зазначається у прес-релізі на сайті районної ради.
Перелік цих об’єктів був затверджений рішенням Вишгородської міської ради від 10 грудня "Про звернення з клопотанням до Вишгородської районної ради щодо передачі закладів, підприємств, установ до власності Вишгородської міської ради…” – всього 24 комунальні заклади.
Назва закладу
Код ЄДРПОУ
Вишгородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1
13729211
НВК "Вишгородська районна гімназія "Інтелект" – ЗОШ І ступеня"
20579479
Комунальний заклад Вишгородської районної ради "Вишгородський міжшкільний навчально- виробничий комбінат"
19414299
Вишгородська спеціалізована школа "Сузір'я" Вишгородської районної ради
13737082
Вишгородський районний Центр художньої творчості дітей, юнацтва та молоді "Дивосвіт"
25979284
Вишгородська комплексна дитячо – юнацька спортивна школа
37496518
КП "Навчально – спортивна база" (НСП)
22202661
Вишгородська центральна районна аптека
№ 23
1977760
Вишгородська районна спеціальна загальноосвітня школа "Надія"
24220924
Комунальний заклад "Інклюзивно-ресурсний центр" Вишгородської районної ради
42059088
Вишгородська дитяча музична школа
228500
Вишгородський районний будинок культури "Енергетик"
5531400
Комунальний заклад "Вишгородська районна дитячо-юнацька спортивна школа з водних видів спорту"
22202661
Вишгородська центральна районна бібліотека
36833124
КНП "Вишгородська центральна районна лікарня" Вишгородської районної ради
1994391
КНП Вишгородська стоматологічна поліклініка
33678038
Комунальне некомерційне підприємство "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Вишгородської районної ради
38423901
КП “Вишгородське бюро технічної інвентаризації”
19422749
ВРКП "Комунальник"
32537622
Хотянівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів
20602907
Комунальне некомерційне підприємство "Центр первинної медико-санітарної допомоги" ВРР
38423901
Хотянівська бібліотека
Хотянівська амбулаторія загальної практики сімейної медицини
38423901
Осещинський фельдшерський пункт
*Додаток 1 до рішення Вишгородської міської ради № 2/9 від 10 грудня 2020 року
До дня проведення сесії, утім, депутатам міськради не вдалося ознайомитися із повним переліком, який виносили на засідання районної ради, каже голова міськради Олексій Момот. За його словами, на засіданні районної ради також було порушено регламент роботи – як з'ясувалося, депутати районної ради навіть в момент сесії не мали на руках перелік об'єктів, які передаються. Заступник голови районної ради Олександр Дзюба з трибуни повідомив про те, що перелік буде просто зачитано в момент прийняття рішення.
“Ми побачили, що з усього переліку який надали, передають тільки школи: причому туди забули вписати школу “Надія”, де навчаються наші особливі дітки. Я на всьому цьому акцентував увагу – пояснив депутатам районної ради про те, що сьогодні [був] останній день, коли міська рада має подати до казначейства мережу підприємств: які саме переходять, скільки налічується у них співробітників, скільки це буде коштувати, фінансування і таке інше. Пояснив, що з 1 січня вже згідно закону та бюджетного кодексу України депутати райради не зможуть фінансувати ані освіту, ані медицину, ані культуру. У нас є ризик залишити більше сотні людей без заробітної плати. Це величезний ризик”, – каже Момот.
Голова громади каже, що його підтримала частина депутатів районної ради, які вносили також пропозиції передати згідно рішення Вишгородської міської ради, звучали також альтернативні пропозиції, щоб міська рада встигла перестрахуватися – підготуватися, розпланувати бюджет, встигнути подати дані до Казначейства, прийняти хоча б юридичні особи.
“На жаль, більшість, яка сформувалася в районній раді, це не підтримала – аргументуючи тим, що вони зберуться, можливо на наступному тижні і передаватимуть ці об’єкти. Я запропонував голові районної ради не пізніше понеділка зібрати круглий стіл із керівництвом Вишгородської та сусідніх ОТГ, керівниками комунальних закладів, які підпадають під цей ризик, і щоб ми це вирішили. 25 грудня – останній день, коли ми маємо затвердити бюджет. Ми матимемо зробити це за один день”, – додає Момот.
Голова районної ради Андрій Анісімов каже: процес передачі майна продовжується, районні депутати розуміють необхідність та ургентність, але спочатку вони мають вирішити бюрократичні проблеми, через які передати все одразу не вийде.
“Вишгородською районною радою 16.12.2020 прийняті рішення про безоплатну передачу юридичних осіб та майна спільної комунальної власності територіальних громад сіл, селища, міста Вишгородського району у комунальну власність територіальних громад Вишгородської міської ради, Димерської селищної ради, Петрівської сільської ради, Пірнівської сільської ради. Здебільшого передано заклади освіти. Також прийняті рішення про початок реорганізації Іванківської і Поліської районних рад шляхом приєднання до Вишгородської районної ради та створені відповідні комісії з реорганізації. Треба зазначити, що для передачі частини майна необхідно пройти відповідні процедури. Наприклад, для передачі музичних шкіл, бібліотек, Вишгородській районній раді необхідно увійти до складу засновників цих закладів, про що було прийнято відповідні рішення. Після проведення реєстрації буде прийнято рішення про передачу цих установ до ОТГ. На жаль, цю роботу не було проведено завчасно и тому новий склад районної ради потребує часу на цю роботу, та працює в режимі 24/7 для вчасного завершення цих процесів та з урахуванням вимог чинного законодавства”.
Депутат Київської обласної ради Олександр Колодій (фракція “ВО “Батьківщина”), що був присутній на засіданні райради, розповів – з переліку вище затвердили до передачі лише Вишгородську ЗОШ І-ІІІ ст. №1, навчально-виховний комплекс "Вишгородська районна гімназія "Інтелект" – ЗОШ І ступеня" та Вишгородську спеціалізовану школу "Сузір'я". Інші заклади будуть затверджувати на наступній сесії, яка буде проводитися на початку наступного тижня – наразі готують пакети документів та допроводять інвентаризацію.
“Лишилося питання по Вишгородській центральній райлікарні, центру ПСМД, ФАПам, закладам культури. Окремим блоком із міськрадою зараз вирішується спірне питання стосовно комунальних підприємств. Я спілкувався із головою Фонду комунального майна Вишгородської райради, документи готуються. Є складнощі: наприклад, у райлікарні дві філії – одна у місті, одна в смт Димер, і передати потрібно частину майна відповідно і місту, і смт. Що стосується ФАПів, такі є в кожному селі, їх потрібно систематизувати і передати відповідним громадам, на території яких вони знаходяться. Спірні момент є, звісно, але вони не стосуються саме комунальних закладів, а лише компідприємств”, – зазначає Колодій і додає, що пропозицію Момота зібрати круглий стіл підтримано – голови ОТГ та керівники комунальних установ мають зібратися 18 грудня.
Нагадаємо, як писала KV, райони більше не будуть фінансувати заклади соціальної інфраструктури відповідно до змін до законодавства, прийнятих Верховною Радою. Відтак, всі школи, театри, лікарні перейдуть на фінансування громадами. Нещодавно про передачу фастівського Центру ПМСД та Фастівської ЦРЛ на баланс міста звітувала Фастівська міська громада, але вона вже б’є на сполох: необхідні кошти на їх дофінансування.
Читайте: Фастівська громада візьме на себе фінансування двох закладів охорони здоров'я
Фото: Життя міста Вишгород – bloggerКиевVласть
21 грудня 2020 г. 18:01
Раздел: Новини
ІФА-тести на антитіла здали майже 30 тисяч жителів Київщини
29 608 жителів Київщини пройшли ІФА-тестування на антитіла від коронавірусу.
Про це KV стало відомо з повідомлення пресслужби Київської облдержадміністрації (КОДА).
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“ІФА-діагностика дозволяє виявити в крові наявність антитіл від COVID-19. Відповідно, якщо їх рівень високий, у людини є імунітет до хвороби. Наразі таке обстеження пройшли майже 30 тисяч жителів нашої області”, – прокоментував очільник області Василь Володін сьогодні, 21 грудня.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Він уточнив, що ІФА-тести на Київщині можна здати в восьми медзакладах.
Відтак лабораторії обладнані вБілоцерківській міській лікарні №3, Броварській багатопрофільній клінічній лікарні, Київській обласній клінічній лікарні, Київській обласній лікарні, Центральній районній лікарні в Боярці, Бориспільській багатопрофільній лікарні інтенсивного лікування, Славутицькій міській лікарні та Київській обласній дитячій лікарні.
Читайте: За добу захворювання на коронавірус виявили в 456 жителів Київщини
Фото: dw.com
КиевVласть
21 грудня 2020 г. 16:45
Раздел: Новини
На Київщині відкриється ще одне реконструйоване відділення екстреної медичної допомоги
На Київщині триває реалізація Національного проєкту “Велике будівництво”. Незабаром відкриється черговий об’єкт, що реконструюється в рамках проєкту – хірургічний корпус Іванківської центральної районної лікарні. На сьогодні його готовність становить 58%.
Про це KV стало відомо з повідомлення пресслужби Київської облдержадміністрації (КОДА).
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
В існуючій 2-х поверховій будівлі хірургічного корпусу Іванківської ЦРЛ проводиться капітальний ремонт відділення невідкладної (екстреної) медичної допомоги лікарні. Згідно проєкту у відділенні невідкладних станів влаштовується відділення екстреної медичної допомоги з відповідним обладнанням.
“Незабаром мешканці об’єднаних громад Іванківської та Поліської селищних рад матимуть змогу отримувати якісну медичну допомогу. Адже завдяки сучасному обладнанню лікарі цих районів проводитимуть хворим необхідні обстеження та своєчасно встановлюватимуть діагнози”, – каже голова Київської ОДА Василь Володін.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Вартість проєкту з реконструкції першого поверху хірургічного корпусу відділення екстреної медичної допомоги становить 6 208,619 тис. грн. Кошти в повному обсязі передбачено за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проєктів з реконструкції та капітального ремонту приймальних відділень опорних закладів охорони здоров’я у госпітальних округах. На сьогоднішній день касові видатки становлять 4 115,332 тис. грн.
“Завдяки програмі Президента України “Велике будівництво” на Київщині якісно зріс рівень надання медичних послуг. Більшість лікарень, які не ремонтувалися роками сьогодні мають змогу надавати допомогу на рівні великих медцентрів, а люди нарешті отримують потрібні послуги на місцях. Робота у цьому напрямку триватиме і в наступному році”, – наголошує Василь Володін.
Читайте: За добу захворювання на коронавірус виявили в 456 жителів Київщини
Фото: пресслужба КОДА
КиевVласть
18 грудня 2020 г. 10:22
Раздел: Новини
Майже 3 тисячі літрів кисню за добу йде на підтримку “ковідних” хворих Київщини
На Київщині для підтримки хворих на коронавірус в середньому використовують 2 800 літрів кисню за добу. У перерахунку йдеться про 70 балонів.
Про це KV стало відомо з повідомлення пресслужби Київської облдержадміністрації (КОДА) із посиланням на очільника КОДА Василя Володіна.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“Наразі кисневу підтримку отримують 1096 “ковідних” пацієнтів. При цьому маємо 883 ліжка з киснем у резерві. Для їх забезпечення використовуємо як централізовану мережу, так і концентратори. Останніх лише в грудні закупили 247 одиниць”, – прокоментував Василь Володін.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Він уточнив, що роботи з розширення кисневої мережі продовжуються.
Відтак у п’ятьох госпітальних базах Київщини встановлять 171 додаткову точку доступу до кисню. Окрім цього, у лікарні планують поставити ще 507 нових концентраторів.
Читайте: За добу коронавірус діагностували у 625 мешканців Київщини
Фото: КОДАКиевVласть
середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
Календар подій