За 2021 рік ціни на житло зросли майже на 18%. Які фактори сприяли подорожчанню квадратних метрів та чи збережеться цьогоріч подібна динаміка?
У 2021 році квартири подорожчали на 17,7%. Такі дані наводить Держстат. На первинному ринку зростання становило 16,7%, тоді як вторинна пропозиція виросла у ціні на 18,4%. Найбільш суттєво подорожчали трикімнатні оселі. Темпи зростання залишалися стабільними впродовж усіх чотирьох кварталів.
При цьому саме житло виявилось драйвером галузі будівництва у 2021 році. Якщо загалом зростання індексу будівельної продукції склало 5% проти минулого року, обсяги спорудження житла збільшились одразу на 16,8%. Для порівняння, індекс будівельної продукції інженерних споруд виріс лише на 3%.
Для того, щоб забезпечити стабільне зростання будівництва житла, важливо, аби попит і пропозиція залишалися збалансованими. Спочатку треба розібратися із чинниками, що призвели до суттєвого подорожчання житла у 2021 році.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Перша причина – збільшення вартості будівельних матеріалів, яке змусило забудовників підіймати ціни на первинному ринку. Для різних категорій сировини подорожчання склало від 50 до 200%. Тренд, що розпочався зі світового ринку, швидко призвів до здорожчання не лише імпортних матеріалів, але й продукції вітчизняного виробництва.
Оскільки вторинне житло у великих українських містах є похідним від первинного ринку, то відразу за квартирами у новобудовах зросла вартість і квартир на вторинному ринку.
Ще одним вагомим фактором стали глобальні логістичні ризики, які змушували будівельників купувати матеріали якомога швидше, навіть якщо вартість виявлялась завищеною. З початку 2021 року почали говорити про кризу перевезень. Чимало кораблів збиралось у ключових портах, створюючи справжні "затори". Високі темпи розвантажень, які мали б вирішити проблему черг у портах, швидко призвели до браку місця. Вже у середині року це паралізувало деякі морські гавані, куди прямували вантажі. Не ліпшою виявилась ситуація із залізницею. Якщо раніше компанії могли розраховувати на доставку майже будь-якого вантажу у звичні терміни, то в 2021 році їм приходилось викуповувати сировину та фрахт майже одразу, коли з’являлась потреба та можливість її задовольнити.
Відкладені у 2020 році проєкти призвели до зниження кількості активних комплексів. Не маючи повноцінного доступу до кредитних ресурсів, забудовники зосередились на проєктах в активній стадії. Органічне збільшення ступеня завершеності об’єктів призвели до зростання середнього рівня цін на первинному ринку.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Ще одна причина здорожчання житла – пожвавлення попиту на внутрішньому ринку. Попри відвертий провал програми пільгових іпотек, яких було видано трохи понад 1,3 тисячі, на допомогу прийшли сприятлива економічна ситуація та посилення гривні. Навіть обмеження можливостей подорожувати, разом з іншими факторами, створили підґрунтя для накопичення коштів. Далі попит розділився на дві групи. Одні обрали нерухомість для того, щоб інвестувати зароблені кошти. Інші вирішили покращувати свої житлові умови, обираючи нові квартири, зокрема, щоб зручно поєднувати проживання та роботу у нових реаліях.
Деякі експерти ще з середини 2021 року почали говорити, що ринок нерухомості “перегрітий”. Вони наводили приклади ситуацій 2020 року в Європі та навіть світову кризу 2008 року. Очевидно, що такі аналогії є маніпулятивними. На відміну від Європи, а тим паче ситуації 2008 року, сьогодні в Україні майже відсутня іпотека. Хоча в зазначених "прикладах" саме можливість одразу отримати всю суму на житло стимулювало людей не перейматися конкретною вартістю об’єктів. Наприклад, особа могла легко переплатити під час торгів за будинок чи квартиру 20-30%, якщо банк давав більшу суму на довший термін, адже це зрештою не впливало на суму щомісячних виплат, тоді як люди передбачали, що житло й надалі зростатиме в ціні і через декілька років його можна буде продати дорожче, достроково повернувши іпотеку.
На відміну від кейсів “перегрітих” західних ринків, в Україні купівля нерухомості здійснюється майже виключно за наявні кошти. Покупці вкладають лише ті гроші, які вони конкретно мають у власному розпорядженні. Очевидно, що для “бульбашки” не вистачає ключового компонента – ризиків, пов’язаних з випадком раптової зміни вартості активів або, наприклад, масового безробіття.
Непрогнозоване фіскальне регулювання додавало нестабільності на ринку. З одного боку, забудовники були вимушені готуватися до потенційних новацій, збільшуючи власний запас міцності. При цьому покупці також прагнули інвестувати кошти до введення додаткових податків, створюючи додатковий тиск на ринок.
З іншого боку, якщо ситуація збільшення цін на житло в Україні продовжиться протягом декількох років, скоро придбання квартири стане виключно мрією для більшості громадян.
Допомогти може запуск реальної іпотеки. Зокрема, нещодавно влада анонсувала нову програму під 5%. Попри очевидний акцент на розмірі річної ставки, головне, над чим треба працювати – умови отримання позик мають бути адекватними реаліям ринку. Наприклад, якщо молода родина без дітей сьогодні може придбати житло площею до 50 метрів, але планує поповнення – вона автоматично перестає розглядати варіанти, які підходять для пільгової іпотеки. З іншого боку, велика сім'я з трьома дітьми може обрати квартиру на 100 квадратів, проте гранична вартість житла, встановлена нормативно, не дозволяє купити оселю в столиці або інших великих містах.
Якщо прибрати відповідні обмеження, кредитування може збільшити доступність житла для громадян. Позики нівелюють зростання вартості житла, спричинене низкою ринкових факторів, яке не може зупинитися шляхом введення адміністративних чи будь-яких інших обмежень.
Також влада має вести прогнозовану політику оподаткування нерухомості. Ключова мета фіскальних інструментів для сектора будівництва мусить полягати у стимулюванні спорудження нових будинків. Завдяки мультиплікатору будівництва кожна гривня, вкладена в розвиток нових об’єктів, може принести від 3 до 10 гривень ВВП.
За умови відсутності потрясінь на макроекономічному рівні, житло продовжить дорожчати в 2022 році. Поява реальних іпотечних продуктів та фіскальна прогнозованість можуть урівноважити попит і пропозицію та дозволять ринку надалі розвиватися.
Дмитро Ісаєнко, секретар комітету з питань державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Верховної Ради VIII скликанняКиевVласть
Немецкая оккупация 1941-43 гг. является одним из самых трагичных и при этом малоисследованных периодов в истории Киева. Как киевляне перенесли эти два года, как жил простой человек, оставленный на произвол судьбы?
Докия Гуменна
Писательница Докия Гуменна (Евдокия Кузьминична Гуменная, 1904 Жашков, Киевская губерния – 1996, Нью-Йорк, США) пережила оккупацию в Киеве и рассказала о ней в повести “Крещатый Яр”. Произведение было издано в 1946 году в Австрии, ибо сама писательница в 1943 году ушла с немцами. Ее повесть почти неизвестна постсоветскому читателю. При этом проза Гуменной открывает неожиданные факты из бытности оккупированного Киева. Выясняется, например, что жизнь горожан и селян Киевщины отличалась разительно.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“Село обжирається, місто з голоду пухне”
То что вражеская оккупация это горе для жителей оккупированных территорий абсолютно очевидно. Но не все так просто. Вот например, как описывает ситуацию на селе под немцами один из героев повести, вернувшийся из немецкого плена.
Цитита: “— Все ж таки, де ви так посвіжішали?
— Та де, Господи, Боже мій? На селі! На селі тепер море розливне, село не пам’ятає, коли йому така розкіш була, як тепер. Хліба — заваль, у кожній хаті кабана колють, самогон щотижня варять, гуляють, п’ють, гумор з’явився. Співати почали знову!
— А німці?
— Деякі села ще й не бачили німців, ото тільки ті, де фронт пройшов. Урожай весь зостався в селі, німці не вимагають нічого. От тепер я переконався: як би то розцвіла Україна за пару років, коли б її багатств щороку не грабували…
Життєрадісність його, в селі придбана, виливається, насамперед, у світогляді. То ж такий був Хома невіруючий! А тепер він такий, як ті селяни, про яких не може наговоритися. В селі готові Гітлерові ноги цілувати. Землю вже поділили, все засіяне, ждуть тільки, коли вже почне діяти український уряд…”
Еще цитата, на этот раз рассуждает главная героиня повести Марьяна, в которой легко угадывается сама писательница. Цитата:
“Хаос, справді, несосвітенний. Подумати: пошти нема, світла теж, ані шкіл, поїзди не ходять. Базари закриті. Трамвайний рух ожив ненадовго... За кілька місяців з упорядкованого міста стало таке дике. Країна розчленована на шматки. Село обжирається, місто з голоду пухне. Колоніяльні порядки, перспективи деградації, занепаду великого центру, перетворення на провінціяльну сільсько-господарську глушину.
Місто з голоду розбігається, а селяни дуже задоволені. Німці в них забрали половину хліба й вони мають ще стільки, скільки не мали за все своє життя. Варять самогон, п’ють, їдять, і більш нічого їм не треба. Навіть експлуатують полонених. Ті за їжу роблять. А ще — посилають полонених заробляти і гроші в них відбирають, їм байдуже про Володимира Святого, вікінгів, князівську добу, про Запорізьку Січ і Богдана. Цим боліють наші інтелігенти, селянинові байдуже, хто відбирає. Аби менше, ніж інші. Він знає, що однаково хтось має відбирати.
Селянин нечутливий до потреб міста, — місто не було чутливе до нього. Є хліб-сало, але не продасть. Виміняти може. Як приходять з міста, він цікавиться, що принесли, але не цікавиться, чи голодні, чи не треба обігріти. Повдягалися всі в крепдешини й модельне взуття. Це все принесене в клунках і привезене на візочках, бо ні поїздом, ні автомашиною українське населення не має права їздити. На їзду треба мати дозвіл”.
Крещатик осенью 1941-го
Итак, с приходом Гитлера, обворованные при Сталине селяне отведали сытой жизни, а каково было в Киеве?
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Голодомор Сталина, голодомор Гитлера
А в Киеве был голод, но ему как известно предшествовал Голодомор сталинский. Из открытых источников известно, что в Украине в 1932-1934 годах умерли от 3,5 до 3,9 млн человек. Наибольшее количество человеческих потерь пришлось на Киевскую и Харьковскую области, где умерли 19-20% населения. При этом 93 % – были сельскими жителями, то есть каждый шестой селянин умер от голода.
Как жили киевляне? Историк Станислав Цалик пишет, что в Киеве, как и в других городах, функционировала карточная система обеспечения продовольствием. “Рядовые” киевляне получали по карточкам в день 300 граммов кукурузного хлеба и 200 граммов муки. Рабочим полагалось 600 и 500 граммов соответственно. Властьимущие получали более весомые продуктовые наборы. Рядовые горожане не жировали, но не умирали с голоду, в то время как улицы городов были заполнены умирающими крестьянами, бежавшими из голодных колхозов.
При Гитлере киевляне и селяне как бы поменялись местами, пришло время голодать горожанам. Открываем “Крещатый Яр”, цитата:
“Ну, ясно, жирує спекуляція. Хто може, пішки йде на село, міняти. Як приніс трохи чого на плечах, то вже й ціни йому не складе.
— Кажуть, усі шляхи з Києва чорніють людьми. Рух, як на Хрещатику, туди й назад. Виїжджають з усім своїм скарбом, возики тягнуть, а найбільш — з клунками на плечах. А як хто не може? Старий? Ну, от я пішла б… — примірюється Мар’яна. — Розіб’ю останнє взуття, — а тоді що?
— А ви думаєте, мало в Києві умирають з голоду? Ті всі старі, інваліди, що були на пенсії, вони цієї зими не витримають. В мене під боком сусідка живе. Прибігла оце з плачем: намочила в склянці останній горох, щоб зварити, а паралізований син підглядів, підповз, поїв. І більш нічого в хаті нема, "Чом же він мені не залишив хоч трохи?"
Це, справді, якесь чорне крило над Києвом. Роботи нема, постачання ніякого. Як люди живуть? Хто працює на німців, — бо яка ж є ще робота? — то дістає 300-500 карбованців, а кіло масла коштує 800 карбованців.”
А вот как описывает Докия Гуменна два эпизода в которых присутствуют два персонажа, которые не являются вымышленными.
Цитата: ”Приходить до тебе по пенсію опухла з голоду пенсіонерка, стара, безпомічна бабуся, вісімдесяти двох років, безсила піти на село (штадткомісар пенсії заборонив і невтомно викреслює з бюджету міста), — і що ти можеш їй сказати? Пенсіонерка ця колись приймала в себе на прошених обідах географа Миклуху-Маклая, приятелювала із Олександром Кониським, Михайлом Грушевським. Молоді Сергій Єфремов та Володимир Доманицький товклися в її сальоні за своїх студентських років. Коротше, бабуся ця — блискуча зірка київської "Старої Громади", уламок чималого кусня громадського українського життя минулого століття. За її п’ятдесят років педагогічної діяльности навіть більшовики не могли відмовити їй пенсії. А тепер ти, Гнате Загнибідо, керівнику відділу освіти районової управи, не маєш ніяких слів потіхи для цього заслуженого ветерана. Як сам переживеш загладу, то в своїх спогадах про чорний день Києва згадаєш померлу з голоду Ганну Берло”.
Анна Берло
Еще цитата: “ Згадай тоді й про прем’єра Секретаріяту Далекосхідньої Української Крайової Ради на Зеленому Клині. Про сивого ставного елеґанта із незмінним чорним "метеликом" на шиї, з манерами лорда-мільйонера. Глушко-Мова. "Не Василь Мова, а Юрій Глушко-Мова", — кожен раз розмежовував він. Усі ці роки маскувався він під личиною київського зрусифікованого обивателя. Тепер хоч на старості, може й на вітер, а розповість. Доводилося бути одночасно і прем’єром, і послом, і двірником. Встанеш удосвіта, — треба прибрати резиденцію і вулицю замести біля неї. Двірницький фартух, мітла, відро. Приходить восьма година, — вже в повному блискові засідаєш в урядовому кабінеті у прем’єрському кріслі. Приходить час візит до різних посольств, — одягаєш фрака, циліндра, сідаєш у екіпаж і їдеш на зустріч із японським дипломатом...
І дивлячись на цей прекрасний тонкий профіль, що у старості, під личиною сірого обивателя, не згубив аристократично-гордої постави, дивлячись на цього стрункого старигана, думаєш: "Це ж твоя природня стихія — сальон, висока дипломатія, циліндер. Який же ти тоді імпозантний був, коли ти через двадцять років чаруєш?" А кінчав старий прем’єр словами: "Якби ви мені позичили п’ятьорку… Ну, вгостіть обідом!", себто водичкою з помийками, що дають у київських їдальнях.
Згадаєш про нього, бо й він із голоду помер. Останнього разу приходив зовсім жовтий, забрезклий, хоч метелик і красувався під чисто виголеною, поморщеною шиєю, на білосніжній сорочці. Згадай, щоб не на вітер розповів він дві-три сценки своїх цікавих спогадів. А що померло разом із ним, того вже не вернеш.”
Юрий Косьмич Глушко
Бесчеловечная арифметика
Сколько людей умерло от голода в оккупированном Киеве? Вопрос без ответа. Немцы считали лишь тех, кого вывезли в Германию на работу, немощные и больные их не интересовали.
В сети из одной публикации в другую “бродит” статистика потерь Киева. Сообщается, что в довоенной столице проживали 900 тыс. чел., из которых 200 тыс. ушли в армию, 325–350 тысяч чел. эвакуировались, в Германию было вывезено более 100 тысяч чел. и около 100 тыс. расстреляны в Бабьем Яру. Якобы в ноябре 1943 года освободителей встречало лишь 180 тысяч человек. Однако арифметика показывает, что “встречать освободителей” могли 150-175 тыс. жителей, но не 180 тыс. Цифры вызывают сомнения.
Ниже я привожу фотокопии отчета Чрезвычайной Государственной комиссии, расследовавшей злодеяния оккупантов в Киеве.
Обратите внимание на фразу: “Насильственный угон мирного населения на каторгу в Германию принял самые широкие размеры” (Вторая колонка, пятый абзац). При этом никаких цифр, указывающих сколько конкретно людей было угнано в Германию не приводится. Откуда взялись именно 100 тыс. угнанных? Комиссия под руководством Хрущева в 1944 году знала меньше, чем современные интернет-историки?
Цифр касательно умерших в оккупации от голода и болезней, вызванных недоеданием или усугубившем их сообщение комиссии не содержит вообще. О количестве людей покончивших собой на почве голода мы вообще не говорим. Эти потери подсчитать невозможно, особенно, когда никто считать и не собирался. Голодомор в Украине был не только сталинский, но и гитлеровский, но знаем мы о нем лишь из художественных произведений, например, повести “Крещатый Яр”.
Читайте:
Монашеский любовный треугольник, расчлененное тело “духовной дочери” и разорение киевских храмов (часть ІI)
В память о Гелии Снегиреве
Монашеский любовный треугольник, расчлененное тело “духовной дочери” и разорение киевских храмов (часть I)
Как большевики “подстригли” историю Дины Проничевой, или История одного фото (часть IV фото, видео)
За кулисами “Киевского Нюрнберга”, или Как большевики “подстригли” историю Дины Проничевой (часть III, фото, видео)
За кулисами “Киевского Нюрнберга”, или Как большевики “подстригли” историю Дины Проничевой (фото, видео)
За кулисами “Киевского Нюрнберга”, или Как большевики “подстригли” историю Дины Проничевой (часть ІІ, фото, видео)
Семен Берлянт – смертник Бабьего Яра, который выжил
Смертники Бабьего Яра, которые выжили (часть II)
Смертники Бабьего Яра, которые выжили. Свидетельства “инженера Давыдова” (часть III)
Смертники Бабьего Яра, которые выжили. Сколько их было (часть IV)
Смертники Бабьего Яра, которые выжили. Сообщение подпольщика Панасика (часть V)
Смертники Бабьего Яра, которые выжили. Подпольщик Панасик на “фабрике уничтожения” (часть VІ)
Смертники Бабьего Яра, которые выжили. Организатор “восстания смертников” Федор Ершов (часть VІІ)
Смертники Бабьего Яра, которые выжили. Тридцать сбежавших “из-за сильного тумана” (часть VІІІ)
Смертники Бабьего Яра, которые выжили. Неизвестные имена (часть ІХ)
Константин Гродзинский, журналист КиевVласти
Фото: Украинский институт национальной памяти, 2000, Енциклопедія Сучасної України, Википедия, фотокопии автора
КиевVласть
100 днів – це час, який традиційно надається новій команді на закріплення курсу своєї роботи, деталізацію планів і демонстрацію початкових результатів.
Для об’єктивної оцінки того, що вже зроблено в Міністерстві оборони, я пропоную усім зацікавленим звернутися до моїх виступів у Верховній Раді України під час призначення (4 листопада 2021) та під час "години Уряду" 3 грудня 2021. Тоді було оголошено основні підходи. Їх можна взяти як базу для порівняння.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Тож, без зайвих слів, перейду до того, що нам вдалося за ці 100 днів:
Ефективно виконати бюджет 2021 року.
Рівень виконання – 99,7%. Хоча ви пам’ятаєте, які були прогнози у листопаді.
Забезпечити фінансування Державного оборонного замовлення.
Рівень виконання – 99,75%. Станом на 1 грудня було 85%. Ми закрили поточні потреби та інвестували у низку перспективних вітчизняних розробок, які забезпечать стратегічні переваги нашої армії через 2-3 роки.
На самому фініші бюджетного процесу вдалося додати до бюджету Міноборони на 2022 рік 2,5 млрд. грн.
Сьогодні ми маємо найбільший бюджет оборони за усі роки Незалежності – понад 133 млрд. грн.
У тому числі – 29 млрд на озброєння і техніку.
За рахунок згаданих 2,5 млрд ми вже почали реалізацію програми поступового підвищення грошового забезпечення в армії. Вже підвищено виплати військовим медикам, льотчикам, є рішення по снайперам, на фініші рішення по ССО, тощо.
І це лише перші кроки. Пропозиції Міноборони щодо необхідності додаткового виділення у 2022 році 11,8 млрд грн., які планується спрямувати на підвищення виплат військовим та першочергові потреби, вже передані народним депутатам і зареєстровані у якості проекту змін до Державного бюджету України на 2022 рік.
Ми відновили ритмічну роботу з Комітетом Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Хочу подякувати Голові Комітету Олександру Завітневичу і членам Комітету з усіх фракцій та груп за співпрацю і підтримку. Спектр результатів вже досить широкий.
Вже затверджено відкриту частину річного та трирічного плану оборонних закупівель Міністерства. По закритій частині триває інтенсивна робота, яка загалом є безпрецедентною. Комітет завершив свою частину 10 лютого. Тепер РНБО та Уряд.
У грудні було оперативно і вчасно проведено акт Верховної Ради щодо затвердження рішення Президента України про надання дозволу на доступ іноземних підрозділів для участі у навчаннях.
У січні ратифіковано Угоду з Великою Британією в інтересах Військово-Морських Сил України, та інше.
Ми забезпечили повну синергію у взаємодії з Генеральним Штабом. Дуже тісно працюємо з Головнокомандувачем Збройних Сил України генерал-лейтенантом Валерієм Залужним, його заступником генерал-лейтенантом Євгеном Мойсюком, начальником Генерального Штабу генерал-лейтенантом Сергієм Шапталою та їхніми колегами.
Ми спільно неодноразово відвідували наших хлопців та дівчат в зоні ООС, спостерігали за навчаннями, тощо.
За потреби я на прямому зв’язку з командувачами видів, родів і сил Збройних Сил України.
Міністерство і армія починають діяти як єдиний організм з чітким розумінням спільних цілей.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Ми вибудовуємо синергію з Міністерством стратегічних галузей промисловості. Тут крок отримання наочних результатів довший, адже є плани, виробничі цикли тощо. Ми все побачимо за підсумками року.
Суттєво активізовано нашу військову дипломатію. Ми робимо наші пропозиції максимально обґрунтованими і прозорими для партнерів. Пояснюємо логіку наших власних дій та наших запитів. І це працює.
Під час закордонних візитів та приймаючи високих гостей у Києві, я провів особисті зустрічі з міністром оборони США Ллойдом Остіном ІІІ, міністром оборони Великої Британії Беном Воллесом, міністром оборони Ізраїлю Бені Ганцем, міністром оборони Литви Арвідасом Анушаускасом, міністром оборони Швеції Петером Гультквістом, міністеркою оборони Данії Тріне Брамсен, міністром оборони Угорщини Тібором Бенкьо, міністеркою оборони Канади Анітою Ананд, міністром оборони Туреччини Хулусі Акаром.
Я мав телефонну розмову з польським колегою Маріушем Блащаком. Ми знаходимось в листуванні, вже домовились про телефонну розмову і особисту зустріч з міністеркою оборони Німеччини Крістіне Ламбрехт.
Ми підтримуємо постійний контакт з усіма, з ким спілкувались.
Мав низку зустрічей з делегаціями американських конгресменів та сенаторів, депутатами Європарламенту. Відбулась безпрецедентна зустріч з представниками понад 30 провідних компаній американського ОПК.
Результатом вже стало підписання низки важливих документів, наприклад, зі Швецією, з Туреччиною, відпрацьовано весь процес по кредитній угоді з Великобританією, тощо.
Також зараз усі можуть спостерігати за регулярним надходженням військової допомоги. За місяць отримано понад 1500 тон сучасної зброї та боєприпасів. І буде набагато більше. На цей результат працював Президент України Володимир Зеленський, прем’єр-міністр Денис Шмигаль, наші дипломати на чолі з Дмитром Кулебою. Міноборони зробило свою частину роботи. Зокрема, ми вже отримали частину речей, про які починали розмову у листопаді під час мого візиту до Вашингтону та під час діалогу з британськими колегами. Невдовзі надійде обладнання, про яке Україна раніше тільки мріяла. І ми не плануємо збавляти темп.
Ми розпочали цифрову трансформацію по кількох напрямках.
У сфері управління Збройними Силами – зрушено і набирає темп процес впровадження автоматизованих систем управління військами (АСУ). У тому числі – стратегічного рівня.
У сфері цифровізації послуг – спільно з Мінцифрою розгортаються автоматизовані робочі місця (АРМ), тестується система, яка дозволить дистанційно змінювати місце реєстрації без походу до колишнього військкомату. Також ми запустили пілотний проект перетворення колишніх військкоматів на сучасні "МілітаріЦНАПи" і комфортні рекрутингові центри.
У сфері управління активами Міністерства – розпочато створення ГІС, де поступово будуть відображені усі активи – земля, споруди, права. Спільно з Держгеокадастром ми вже об’єднали зусилля щоб впорядкувати землі оборони, забезпечити їх захист і прозоре використання.
Мною вже надані доручення, які запускають комплексну реформу управління активами Міністерства оборони. Серед перших кроків – перетворення Головного управління майна та ресурсів, яке стало непрозорим монстром, на систему прозорих структур з чіткими функціями, які займатимуться політиками у сфері будівництва, корпоративних прав, процедур використання земель оборони, тощо.
Міністерством вже розроблено прозору модель використання земель оборони. Проект відповідного порядку, наявність якого давно передбачена законом, найближчим часом буде поданий до Кабінету Міністрів України. Більше ніякої "тіні".
Набирають обертів "юридичні війська", як я їх називаю.
Тільки за січень вони повернули до сфери управління Міністерства 3117 га земель оборони.
Крім цього, як я і обіцяв, розпочато комплексну перевірку роботи Міноборони фахівцями Держаудитслужби.
На практиці втілюється принцип нульової толерантності до корупції. Звертаюся до представників бізнесу та усіх, до кого можуть прийти різноманіти "ходоки" з пропозиціями щось "вирішити" у Міноборони. Прошу повідомляти Міністерство про цих "дітей лейтенанта Шмідта" і спрямовувати відповідні заяви до правоохоронних органів.
Ми вже розробили алгоритми вирішення деяких непростих завдань, що перебувають у суспільному фокусі.
Наприклад, вже запущено процес, який має на меті стрімке поповнення запасу бронежилетів та шоломів великими партіями. У рамках цього процесу ми прагнемо перейти на більш високий клас захисту – 4-й за стандартами НАТО. Буде скомбіновано три види джерел бронезахисту. По-перше, це допомога від партнерів. І по цьому треку вже відбулись поставки. По-друге, ми закупимо сертифіковані зразки захисту на міжнародних майданчиках. По-третє, вдосконалено технічне завдання для українських виробників, щоб вітчизняні засоби відповідали найкращим стандартам. Виробники зможуть підготуватися до цих вимог і взяти участь у тендерах. Ми зацікавлені у живій конкуренції, монополізм виключений.
Ми робимо необхідні кроки по демонополізації послуг харчування. Цей процес іде непросто, але передбачувано. Бенефіціари діючих схем використовують відому тактику гальмування тендерів через оскарження в судах. Це буде складний шлях, але ми його пройдемо.
Ми розробили низку правових формул, які дозволять збудувати арсенали для армії. Це так само дуже непростий процес, бо задіяні великі гроші, опір страшенний, але ми рухаємось. Загалом я сповідую підхід, що треба ухвалювати рішення, які б складними вони не були, а не ухилятися від відповідальності.
Є ще значна кількість процесів, які запущені. Скажімо, демілітаризація посад, які не потребують військової кваліфікації.
Зараз ми сфокусовані на реалізації закону про основи національного спротиву, зокрема, в частині розгортання Сил територіальної оборони Збройних Сил України. Штат мирного часу вже укомплектовано на понад 60%, в березні почнеться системна робота з формування штату особливого періоду у 130 тис. осіб. Паралельно ССО виконують свої завдання щодо формування руху опору.
У даний момент ми поступово переходимо на інший етап: від стадії кризового, я б назвав "пожежного", менеджменту до стратегічного розвитку.
Я вже презентував Президенту України основні позиції плану нашої роботи на 2022 рік, який є частиною комплексу заходів, розрахованих на 4 роки вперед.
Минулого року виникли нові загрози. Росія здійснила аншлюс Білорусі і вже вдруге стягує значну кількість військ навколо кордону України. Відкрито погрожує ескалацією.
Оскільки такий спосіб тиску вже застосовано, маємо виходити з того, що його ймовірність існуватиме завжди. Кремль може відвести війська, потім знов їх стягнути, чи розмістити на постійній основі навколо наших кордонів.
Маємо діяти, сприймаючи цю загрозу як постійну. І маємо бути готові в будь-який момент дати відсіч.
Саме ця готовність здатна відвернути негативні сценарії.
Сьогодні ми отримуємо безпрецедентну допомогу від партнерів. Але формуючи системну відповідь на загрози, ми повинні спиратися на дві складові – український народ і українську економіку. Саме це є джерелом нашої безпеки.
Команда
Перед тим, як сказати, що ми збираємось робити, кілька слів про те, якщо можна так висловитися, ким і чим ми будемо діяти.
За 100 днів сформовано кістяк команди, яка буде створювати і втілювати політики у сфері оборони під моїм керівництвом.
Для мене честь, що в команді на посаді першого заступника є Іван Степанович Руснак. Це не просто величезний досвід, це справжня мудрість і стратегічне бачення, які дуже потрібні у складний для країни час. Я високо ціную можливість працювати разом.
За міжнародний напрям відповідає Олександр Поліщук. Генерал, військовий дипломат, з яким ми добре знайомі з часів спільної роботи в ТКГ.
Інформаційний фронт тримає Ганна Маляр. Зараз це чи не найгостріша ділянка протиборства.
Надважливий напрям – забезпечення озброєнням і технікою – очолив Володимир Гаврилов. Генерал. З величезним і успішним досвідом роботи військовим аташе у країнах-стратегічних партнерах.
Напрям, де треба багато чого змінити, добудувати, знайти, виправити, а саме – забезпечення армії, логістика, управління активами – очолює В’ячеслав Шаповалов.
Саме йому чи не найбільше будуть допомагати "юридичні війська" на чолі з моїм радником Сергієм Лапутьком.
За комплекс завдань з цифрової трансформації у сфері оборони відповідає Олег Гайдук. Має багатий управлінський досвід і зайвих представлень не потребує.
"Цифровий" напрям, через зростання важливості кіберсфери у контексті оборони, у якості мого радника посилить унікальний фахівець – Максим Літвінов. У стінах Міноборони є фаховий візаві для кіберспільноти.
Зі структурних новацій. Бюджет Міноборони – майже 5 млрд доларів. І він зростатиме. Ним треба ефективно управляти. Це потребує відповідних інструментів аналізу, планування, які потрібно створити і налаштувати. Я прийняв рішення виокремити функціональну вертикаль, яка займатиметься управлінням фінансами Міністерства і здійснюватиме контроль. Цю нову вертикаль очолив Ростислав Замлинський.
Організаційну стрункість усіх процесів і виконавську дисципліну у Міноборони тримає державний секретар Костянтин Ващенко.
У своїй роботі я продовжую спиратися на групу моїх надійних радників і помічників, з якими я працюю вже не один рік.
Наразі у процесі перебуває формування вертикалі, яка відповідатиме за кадрову політику. Наша команда ще посилиться.
Ми переходимо до посилення на рівні керівників підрозділів, зміцнення проектних команд, які повинні забезпечити Міноборони нову якість роботи.
І досягти мети, яку я поставив – перетворити оборонне відомство на одну з найкращих корпорацій України.
Джерело публікації: https://interfax.com.ua/news/blog/797695.htmlКиевVласть
Партія Юлії Тимошенко “Батьківщина” вирішила перетрусити депутатські корпуси в радах громад столичного регіону. Під зачистку потрапили фракції політсили в Ірпені, Тетієві та Ржищеві. Наприкінці 2021 “тимошенківці” відкликали свого ірпінського депутата Дениса Лавровського, а ближчим часом планують позбавити мандатів депутаток Віолетту Кременчук-Дворнікову (Ірпінь) і Тетяну Кушніренко (Ржищів) та члена Тетіївської міськради Валерія Непомнящого. Офіційна причина – голосували за рішення рад наперекір політиці “Батьківщини”. В свою чергу, потенційні вигнанці запевняють: з ними просто зводять особисті рахунки.
Як стало відомо KV, 1 лютого на засіданні бюро Київської обласної організації політичної партії ВО “Батьківщина” прийняли рішення про скликання та проведення конференції, на якій буде розглянуте питання щодо відкликання трьох депутатів.
Йдеться про депутатку Ірпінської міської ради Віолетту Кременчук-Дворнікову, депутатку Ржищівської міської ради Тетяну Кушніренко та депутата Тетіївської міської ради Валерія Непомнящого.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Ірпінські ігрища
Віолетта Кременчук-Дворнікова прославилася в Ірпені своїм голосуванням у 2021 році. Тоді вона підтримала забудову заплав біля Романівки та Стоянки, забудову табору “Восток”, а також голосувала за зміну статусу лісу й перетворення його на ландшафтний парк “Потоки”, що передбачає забудову. Крім цього, за даними місцевих ЗМІ, голосувала за придбання за завищеною ціною нежитлового приміщення у забудовника, який наближений до ексмера Ірпеня Володимира Карплюка.
Депутатка не вперше в Ірпінській міськраді. Вона також була депутатом 7-го скликання, потрапивши до депутатських лав під прапорами партії “Нові обличчя”. За даними “Чесно”, 19 грудня 2018 року проголосувала за дерибанний генплан “всліпу”, без оприлюдненого документу. В серпні 2019-го після програшу Карплюка на парламентських виборах, брала участь в “сходці” чиновників-корупціонерів, яку той організував у місті Варшава. Зоозахисники звинувачували Дворнікову у толеруванні жорстокого поводження з тваринами.
Також ЗМІ писали, що нібито у 2017 році разом з теперішнім секретарем міськради Андрієм Літвиновим, а також Анастасією Попсуй, Максимом Плешком та його дружиною і журналістом прокарплюківських ЗМІ Василем Чернявським, танцювала під прокуратурою на підтримку Володимира Карплюка, коли на нього були відкриті кримінальні справи за перевищення службових повноважень.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Сама Віолетта Кременчук-Дворнікова розповіла у коментарі KV, що не порушувала політики партії. Натомість запевняє, що її хочуть “прибрати”, бо вона заважає голові міського осередку Олександру Пікулику потурати особистим амбіціям.
“Тут причина одна – особисті амбіції голови міського осередку партії. Його не цікавлять інтереси громади, тому ми не можемо працювати разом. Існує імперативний мандат, який діє один рік. Після цього партія може відкликати депутата зі своїх причин. І неважливо, скільки він зробив для виборців. Це несправедливо. Ніби демократична країна, але через таку систему депутат не має права висловити власну думку у питаннях, що стосуються громади. Гадаю, потрібно дочекатись конференції. “Батьківщина” – це доволі потужна партія із чудовою лідеркою. Якщо мені дадуть можливість виступити на конференції і показати все, що я зробила за рік, можливо, правда переможе”, – каже вона.
Нагадаємо, наприкінці 2021 року “Батьківщина” вже відкликала депутата Ірпінської міської ради Дениса Лавровського. Сам Лавровський, коментуючи рішення, називав схожі причини.
KV він розповів, що кожного місяця в ірпінської “Батьківщини” змінювалися приорітети – від опозиції до влади до лояльності.
“Серед своїх колег на виборах по округу я набрав найбільше голосів. Пройшов не за списком, мене підтримали виборці. І такий нонсенс – одним рішенням партії мене позбавили мандату. Все через недосконалість виборчої системи. А причина цьому одна – голова Пікулик, який з'явився у “Батьківщині” перед виборами. Ми були в одній команді і планували бути опозиційними депутатами. Але за рік я зрозумів, що справа темна. По-перше, він є одним із найкрупніших забудовників Ірпеня та дуже багатою людиною. Навіщо йому бути в опозиції, якщо його бізнес залежить від міської влади? По-друге, коли ми почали працювати по громаді, питання, які виносились на сесію, заздалегідь взагалі не розглядатись. Просто ставили завдання – за це ми будемо голосувати, за це – ні. Без пояснення причин. Останні півроку це диктаторство посилилось. Відправною точкою до позбавлення мене мандату стало голосування на земельній комісії за зняття Пікулика, як голови комісії. У проєкті рішення я бачив, що він залишиться у складі комісії, тому проголосував за. В результаті його звідти взагалі прибрали. Через це його “перемкнуло”, бо я, такий негідник, підтримав його зняття. Насправді ж земельні питання є дуже важливими для жителів громади. Він взагалі половину засідань не відвідував. Тому я вирішив, що не потрібно таким чином соромити нашу (вже їхню) “Батьківщину”. Було також багато інших питань, які я підтримував, бо вважав за потрібне. Тому тепер я не маю мандату”, – говорить він.
Денис Лавровський теж не новачок у ірпінській політиці. У 2015 році він брав участь у виборах до Ірпінської міської ради в списку партії “Наш край”. Він є власником компанії “Євротрейд 3000” (надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна), ПП “Заїр+” та директор ТОВ “Комплекс відпочинку “Заїр”, одним з власників якого є ексрегіонал Ігор Борзило. Був радником мера міста Вишневе, депутата Київської обласної ради, голови Києво-Святошинської районної державної адміністрації, а також радником мера міста Ірпінь.
За словами джерела KV у міськраді, що побажало залишитися інкогніто, виключення депутатів з лав “Батьківщини” справді відбулося через голосування не за лінією партії.
“Коли після виборів “утрясали” питання опозиції, призначення секретаря та інше, Віолетта переметнулась на інший бік, бо там був її чоловік – заммера Ігор Дворніков. На початку ЄС топила за призначення свого секретаря, але в останній момент всередині партії “не порішали” за кандидата і не домовились за голоси. Тоді з другої спроби із голосом Віолетти вистачило на секретаря зі “Слуг”. Через це “Батьківщина” та ЄС втратили коаліцію. Домовились, що за рік спробують все переграти та поставити іншого секретаря. Весь рік “Батьківщина” з ЄС були у торгах із Карплюком, одна з партій залізно давала голоси під його договірняки. Причому ЄС це робила тишком-нишком, а “Батьківщина” хоча б нам казала – вибачте, але тут ми голосуємо ось так. Пікулік найчастіше або взагалі не приходив на такі голосування, або під час них кудись зникав, щоб не натискати кнопку.
Лавровський також працює керуючим на заводі, який належить Пікулику, Карплюку та екс-регіоналу Борзилу. Тобто – підлеглий Пікуліка не лише за “Батьківщиною”. І коли Пікуліка не без участі Лавровського викинули із земельної комісії, той запам’ятав образу. Лавровський казав, що нібито йому гарантували, що Пікулік у комісії залишиться. Сам Пікулік на те голосування не прийшов. Спочатку за імперативним мандатом хотіли прибрати Віолетту. Але вона досить сильна і за неї є комусь замовити слово. Пікуліку треба було когось прибрати, і він викинув слабшого Лавровського. Таким чином, він показав, що готовий йти проти своїх. Гроші в нього є, домовився із Костею Бондарєвим, Дениса зняли швидко”, – розповіло джерело.
Політичний спротив
Кандидатурою на відкликання в Тетіївській міськраді став депутат Валерій Непомнящий. Він був обраний депутатом на місцевих виборах у 2020 році, отримав 60 голосів виборців та йшов третім і останнім у списку “Батьківщини”. Працює приватним підприємцем.
Цікаво, що у дописі на сторінці міської ради Тетіївської громади зазначено, що жодних підстав для відкликання депутата, якому мандат довірили виборці, не вбачають, оскільки він постійно підтримував зв'язок із парторганізацією і пропустив лише декілька пленарних засідань через хворобу.
У коментарі KV він розповів, що причинами виключення його з партії стало те, що не завжди його голосування йшли в руслі політики “Батьківщини”.
“Причини, за словами партії, в тому, що я не виконую програму “Батьківщини”, голосую неправильно в деяких моментах. Крапкою стало рішення про виділення земельних ділянок участникам АТО. Партія утрималась від голосування, а я проголосував за надання. Це не означає, що я не підтримую політику партії. Але як я міг не підтримати виділення землі АТОвцям, коли на фронті загинув мій син.
Ще на початку каденції була схожа ситуація із голосуванням за призначення секретаря міської ради. Здається, загалом близько трьох таких випадків було”, – каже Валерій Непомнящий.
У Ржищівській міськраді “Батьківщина” планує позбавити мандату депутатку Тетяну Кушніренко. У 2020 році була обрана 39 голосами виборців. Працює начальником виробництва у ТОВ “Техно Крафт”. Є секретарем комісії з питань регулювання земельних відносин та охорони природи міськради.
В мережі Кушніренко опублікувала звіт про виконану у 2020-2021 роках роботу. Там вона зазначає, що відвідала усі пленарні засідання міськради, активно брала участь у комісіях, проводила прийоми громадян та інше.
Дізнатись позицію Кушніренко про причини ймовірного виключення її з депутатських лав KV не вдалося ані по телефону, ані через доступні месенджери.
У міськраді про жодні нарікання на її роботу не повідомили. Кажуть, що вона не пропустила жодного засідання та активно працює у земельній комісії.
Офіційно
У прес-службі Київської обласної організації ВО “Батьківщина” KV завірили, що всі депутати, які демонструватимуть “негідну поведінку”, будуть позбавлені депутатських мандатів.
Наразі ж готуються документи щодо відкликання трьох депутатів, остаточне рішення щодо них приймуть на конференції, дата проведення якої поки не відома.
“На сьогодні відкликано одного депутата Ірпінської міської ради Дениса Лавровського. У нас справді є й інші ініціативи від територіальних організацій, а також від виборців по деяким депутатам. Щодо них обробляються документи і остаточного рішення ще не прийнято, адже його приймають на конференції. Конференція – це відкритий захід для представників ЗМІ, тому журналісти можуть взяти у ній участь і дізнатися про причини відкликання кожного депутата безпосередньо. Якщо говорити про позицію щодо вже відкликаного депутата, то він голосував у розріз з рішенням фракції. Для виборців, які голосували за партію, це вкрай обурливо, адже вони не розуміють чому деякі депутати, які обиралися за партійним списком, голосують всупереч тому, що їм гарантувала партія. Така ініціатива надійшла від суспільства і ми її реалізували. Те саме стосуватиметься і усіх депутатів, які продемонструють негідну поведінку стосовно партійної дисципліни і виборців”, – зазначили у партії.
Нагадаємо, як раніше писала KV, “Батьківщина” не вперше переживає депутатські ротації. У грудні 2019 року 12 із 16 депутатів Київської обласної ради подали заяви про вихід із партії та фракції ВО “Батьківщина” КОР. Причиною для таких дій вказали ідеологічні розбіжності з головою Київського обласного партосередку ВО “Батьківщина” Костянтином Бондарєвим. Аналогічні дії з виходу із фракції ВО “Батьківщина” здійснили і депутати Кагарлицької міської та районної рад. Однак тоді лідер "Батьківщини" Юлія Тимошенко попросила почекати і обіцяла розібратися.
У січні біля Президентського готелю сталася сутичка — депутатів КОР Миколу Дворника та Давіда Ерікяна не допустили до конгрес-холу готелю, де мали проводитися збори з питання відкликання цих та ще шести депутатів облради. На місці подій, зокрема, був Костянтин Бондарєв, поведінка якого викликала питання у присутніх. Пізніше з другої спроби депутати КОР звернулись до парламенту щодо такої поведінки Бондарєва, його звинувачували у порушенні норм депутатської етики.
У березні Київська окружна виборча комісія дала згоду на відкликання 8 депутатів облради. Таку процедуру вони назвали незаконною і планували оскаржувати у суді.
Та нещодавно “Батьківщина” знову відзначилась в облраді – депутати увійшли в топ прогульників разом із “Євросолідарністю” за підсумками минулого року.
Читайте: Дублер-мажор: на виборчих округах Київщини почали працювати слуги-списочникиКиевVласть
Служба автомобильных дорог в Киевской области 8 февраля допустила к последнему ценовому этапу тендера по ремонту одного из участков Большой кольцевой автодороги вокруг Киева только одну фирму. Ей оказалась Bechtel Overseas Corporation из США. Ожидаемая стоимость тендера составляет 5,35 млрд гривен.
Об этом KV стало известно из сообщения издания “Наші гроші”.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Сообщается, что на тендер пришли пятеро участников, но на первом этапе отклонили ООО "Ростдорстрой" (связывают с мэром Одессы Геннадием Трухановым) и турецкий "Taşyapi Inşaat Taahhüt Sanayi ve Ticaret A.Ş.".
Во втором этапе участвовали американская Bechtel, турецкая “Onur Taahhut Tasimacilik Insaat Ticaret ve Sanayi A.S.” и ООО “Автомагистраль-Юг”.
К третьему этапу, ценовому, допустили только Bechtel, остальных участников отклонили.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
По информации заказчика, они не подтвердили предоставленную на первом этапе информацию: “Автомагистраль-Юг” – в части строительства эстакады и заявленного количества путепроводов, а Onur Taahhut – в части строительства искусственных сооружений. В протоколе не объясняется, в чем именно заключались эти несоответствия.
Как отмечают “Наші гроші”, фактически Bechtel победил, поскольку установленный правительством порядок предполагает, что этот отбор состоится даже при наличии одного предложения. Он не произойдет только в случае отсутствия предложений, отклонения всех предложений к третьему этапу, форс-мажора, отсутствия дальнейшей потребности или незаключения договора по вине победителя.
Уточняется, что кроме собственной техники, Bechtel будет привлекать технику украинских субподрядчиков:
ООО “Совместное украино-германское предприятие “Автострада” Максима Шкиля;
ООО “Энергетически-дорожное строительство” Максима Кокарева, Александра Киблика, Андрея Косицина и Юрия Климова; компания из Канева Черкасской области, но выигрывает многие подряды Винницкой САД, причем чаще всего конкурирует с “Автострадой”;
ООО “Догуш Иншаат Тиджарет Лимитет Ширкети” турецкой компании “Dogus Insaat ve Ticaret A.S.”, компания строит для Укравтодора дорогу в Кременчуге за 11 млрд гривен.
Как напомнили в “Наших грошах”, Bechtel Overseas Corporation – крупная фирма из США, занимающаяся строительными подрядами во многих странах, фигурировавшая в ряде коррупционных скандалов с откатами по всему миру, в том числе и в США.
Примечательно, что площадку для торгов “Укравтодора” создало ООО “Плейтендер”, принадлежащее Антону Припиченко, Александру Коноплиткому и АО “ЗНИКИФ “Асвио Капитал” Вячеслава Супруненко, бывшего депутата Киевсовета и бывшего зятя экс-мэра Киева Леонида Черновецкого. Его брат Александр Супруненко был нардепом VIII созыва.
Этот тендер проводится на первый участок дороги, которая будет иметь общую протяженность 150 км и для нее будет возведен мост через Днепр. Ожидаемая стоимость строительства определена на уровне 300 млн гривен за километр (11,2 млн долларов по нынешнему курсу). По данным Центра транспортных стратегий, это будет дороже чем в США, Канаде, Германии и Китае.
Как информировала KV, 4 июня 2021 года Верховная Рада (ВР) вывела из-под действия закона “О публичных закупках” услуги, которые предоставляют международные финансовые организации в рамках подготовки и реализации инвестпроектов, проектов государственно-частного партнерства (ГЧП), в том числе – концессий. Это позволяет привлекать к таким проектам международные инвестиции и подрядчиков.
Читайте: Рада приняла закон, который позволяет американцам заняться строительством КОД
В декабре 2021 года Государственное агентство автомобильных дорог сообщило, что с подачи министерства инфраструктуры Кабинет министров Дениса Шмыгаля собирается привлечь подрядчика для строительства Киевской обходной дороги (КОД) на открытых международных торгах.
Читайте: Кабмин собирается провести открытые международные торги, чтобы нанять подрядчика для строительства КОД
Фото: Минтранс
КиевVласть
Жители Печерского района Киева снова борются за сохранение здания Печерского торгового центра по ул. Омельяновича-Павленко, 4. В 2018 году им удалось отстоять это 4-этажное здание которое собственник – ООО “Картас Траст Компани” – решил “реконструировать” в 18-этажный многофункциональный комплекс. По мнению экспертов, Департамент градостроительства и архитектуры Киевской горгосадминистрации (КГГА) в 2017 году выдал Градостроительные условия и ограничения (ГУО), а Госинспекция архитектуры и градостроительства (ГИАГ) в декабре 2021 года одобрила разрешение на строительство с явными нарушениями законодательства. Киевляне намерены добиться отмены этих документов.
Как сообщил KV глава общественного совета при Печерской РГА Киева Константин Бричук, жители столичного Печерска собирают подписи под обращением к столичным и центральным властям с требованием не допустить так называемую “реконструкцию” 4-этажного Печерского торгового центра по ул. Омельяновича-Павленко, 4 в Печерском районе в 18-этажный многофункциональный комплекс (МФК).Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
По его словам, жители также намерены добиваться от Печерской РГА проведения общественных слушаний по вопросу таких масштабных градостроительных преобразований в районе. В свою очередь, члены общественного совета готовят обращения к Киевскому городскому голове, руководителям ГИАГ и структурных подразделений КГГА с требованием не допустить появление новой высотки.
Новая волна протестов
Местные жители не впервые выступают против планов ООО “Картас Траст Компани” (*) затеять значительные градостроительные преобразования на участке по этому адресу (кадастровый номер 8000000000:82:343:0008 площадью 0,50007 га). Так, после активного сопротивления киевлян в 2018 году ООО поставило свои планы “на паузу”.
Читайте: Жители Печерска в Киеве грозят перекрытием дороги в случае закрытия продуктового магазина
На тот момент ООО “Картас Траст Компани” удалось получить в Департаменте градостроительства и архитектуры КГГА ГУО №852 от 21 декабря 2017 года на проектирование объекта “Реконструкция нежилого здания под многофункциональный комплекс”. А затем – право аренды указанного участка на 25 лет “для эксплуатации и обслуживания нежилого дома”. Соответствующее решение №1441/5505 Киевсовет принял 20 сентября 2018 года на основании того, что ООО владеет расположенным на участке зданием, право собственности на которое было оформлено 24 мая 2011 года.
Новая волна общественного протеста с широким общественным резонансом началась после того, как стало известно – ГИАГ 30 декабря 2021 года выдала заказчику ООО “Картас Траст Компани” разрешение на выполнение строительных работ №ІУ013211230445 по реконструкции нежилого здания под многофункциональный комплекс. Согласно технико-экономическим показателям, здание будет высотой 18 этажей и площадью 36,2 тыс. кв. м с подземным паркингом площадью 4,2 тыс. кв. м. Продолжительность строительства – 36 месяцев.
Читайте: Печерский торговый центр в Киеве опять собирались перестраивать
Активисты объединения общественных организаций “Штаб обороны Киева” в Facebook заявили: намерения использования земельного участка застройщиком (“реконструкция”) явно не соответствуют предусмотренному виду использования (“эксплуатация и обслуживание”). И возмутились: “Обновленная и “некоррумпированная” ГИАГ умудряется зарегистрировать застройщику разрешение на реконструкцию без соответствующего Историко-градостроительного обоснования (ИМО) от Минкульта”.
Как стало известно KV, в Министерстве культуры и информационной политики не согласовывали проект такого строительства. В Минкульте сообщили изданию “Интерфакс-Украина”, что ООО “Картас Траст Компани” в июле 2021 года обратилось с просьбой рассмотреть и согласовать проектную документацию на реконструкцию объекта по ул. Омеляновича-Павленко, 4 с увеличением высотности здания с 4 до 18 этажей. Однако Минкульт отказал в согласовании из-за отсутствия ИМО.
Планы такой реконструкции раскритиковал и первый Киевский городской голова Леонид Косаковский. Он обвинил собственника здания в том, что тот намеренно довел его до аварийного состояния, хотя владеет им долгие годы и должен был бы следить за его сохранностью.
Косаковский назвал разрешение ГИАГ от 30 декабря 2021 года “абсолютно незаконным”. Он расценил, что Департамент градостроительства и архитектуры КГГА превысил свои полномочия, выдавая ГУО для проектирования высотного строительства высотностью до 73,5 м, в то время как в Центральном историческом ареале, в зоне охраны памятника культурного наследия “Исторический ландшафт Киевских гор и долины р. Днепр” максимально допустимая высота застройки не может превышать 27 м (9 этажей).
Как стало известно KV, 31 января 2022 года возле здания Печерского торгового центра прошло собрание жителей Печерска. На встрече более 100 местных жителей безуспешно требовали у представителя собственника здания отменить запланированное на 1 февраля 2022 года закрытие расположенного здесь популярного среди местных жителей супермаркета по причине якобы его аварийности. А также – отказаться от возведения высотки, появление которой усугубит и без того непомерную нагрузку на социальную, транспортную и инженерную инфраструктуру района.
Присутствовавший на собрании исследователь истории советской архитектуры Семен Широчин сообщил – здание по ул. Омельяновича-Павленко, 4 имеет эстетическую ценность как образец дизайна эпохи модернизма и является частью модернистского ансамбля района. По его данным, это здание после постройки подавалось на конкурс лучших зданий своего времени, оно – одно из двух зданий в Киеве с редкой каменной облицовкой армянским туфом.
Своего рода модератором этой встречи выступил депутат Киевсовета VIII созыва Ярослав Диденко (фракция “Солидарность”). Он, с одной стороны, высказался против уплотняющей застройки Печерска и против закрытия супермаркета, а с другой сообщил – собственник здания пообещал разместить большой супермаркет в новом здании после его “реконструкции”. В дополнение предложил – для того, чтобы жители микрорайона после закрытия супермаркета могли в пешей доступности покупать продукты питания, нужно ходатайствовать перед районными властями об организации в этом месте сельхозярмарки.
Присутствовавший на собрании киевлянин Юрий Петренко высказал опасение, что результаты собрания могут обернуться “очередными манипуляциями с общественностью в Печерском районе. “Помните, как спасали “Зоряный”, сколько должно было быть этажей и как обещали сохранить кинотеатр? А что имеете сейчас?”, – написал он на своей странице в Facebook.
Как писала KV, в 2017 году депутат Киевсовета Ярослав Диденко активно выступал за возврат столичной общине кинотеатра “Зоряный” на ул. Московской, 31/33, здание которого Киевсовет в 2003 году включил в список на приватизацию, а затем продал ООО “Кинотеатр “Зоряный”. Впоследствии здание было перепродано несколько раз.
После реконструкции в 2019 году кинотеатр “Зоряный” “вырос” на три этажа при том, что застройщик – ООО “Фуд Риэлти” – не получал разрешительных документов на это строительство, но смог зарегистрировать право собственности на здание уже с новыми показателями. Так, площадь здания увеличилась с 4,3 тыс. кв. м до 10,6 тыс. кв. м.
Читайте: Кинотеатру “Зоряный” в Киеве достроили три этажа без получения разрешений, поскольку они проходят по документам как антресоли
Правовой нигилизм
Эксперт по вопросам градостроительства и анализу конфликтных застроек Георгий Могильный сообщил на своей странице в Facebook, что считает незаконными выданные в 2017 году Департаментом градостроительства и архитектуры КГГА ГУО, поскольку документ предполагает возведение на ул. Омельяновича-Павленко, 4 здания высотой до 73,5 м.
“ГИАГ проверяет соответствие строительства требованиям ГУО, но не обязан проверять соответствие требованиям градостроительной документации… Они (ГИАГ. – KV) законно выдали разрешение на незаконное строительство. Они имели право сделать все качественно и отказать, но право – это не обязанность”, – отметил эксперт. И добавил, что по законодательству контролировать законность выдачи ГУО подчиненными Виталия Кличко должна именно ГИАГ.
“То есть, ГИАГ имеет все права, чтобы обеспечить выдачу разрешений исключительно на законное строительство. Но не делает этого, поскольку закон позволяет им законно выдавать разрешения на незаконное строительство и не нести ответственности за это”, – заявил Могильный.
И задался вопросами: “Что будет дальше с этим незаконным строительством?
ГИАГ в порядке надзора проведет проверку Департамента градостроительства и архитектуры КГГА по законности выдачи ГУО и затем будет аннулировать разрешение из-за отмены ГУО в суде? Или ГИАГ в порядке контроля проверит застройщика, защищенного презумпцией правомерности действий, и будет отменять разрешение за нарушение уже застройщиком требований Генплана и режимов зон охраны ландшафтного памятника? Или в своей уже типичной манере все сольет в интересах застройщика и не будет мешать незаконному строительству, на которое сам ГИАГ выдал разрешение?”
Согласно данным аналитической системы Youcontrol, ООО “Картас Траст Компани” была основана в 2011 году. Директор – Игорь Савченко, бенефициарный владелец – Ирина Ревина. Единственным основателем указана компания Genuine Group LTD (Дженуін Груп ЛТД) зарегистрированная на Сейшельских островах.
Youcontrol указывает, что по состоянию на август 2019 года ООО “Картас Траст Компани” владел Сергей Дядечко – предприниматель, основатель АО “Коммерческий банк “Союз”. Он является ключевым лицом так называемой группы “Семьи Дядечко”, 46 компаний которой работают в сферах финансовых услуг, строительства, производства строительных материалов, недвижимости, АПК и альтернативной энергетики.
Как сообщало в ноябре 2021 года издание “Наші гроші”, ООО “Картас Траст Компани” ранее фигурировало в уголовных производствах по уклонению от уплаты налогов. Кроме того, эта фирма была фигурантом судебного разбирательства в качестве конечного покупателя газа у компаний по “делу Онищенко”. По запросу НАБУ и САП предоставить документы по покупке газа фирма отказалась, и следствию пришлось получать к ним доступ через суд.
Департаментом охраны культурного наследия КГГА с 5 сентября 2018 года руководит Александр Никоряк. Должность директора Департамента градостроительства и архитектуры КГГА с 1 ноября 2016 года занимает Александр Свистунов. Департаментом земельных ресурсов КГГА руководит Валентина Пелих. До нее этим департаментом руководил Петр Оленич, который со 2 апреля 2021 года занимает должность заместителя главы КГГА и курирует в Киеве земельные и градостроительные вопросы. КиевVласть
Активісти громадської організації “Стоп Свавіллю” вийшли під Київську міськдержадміністрацію (КМДА) з вимогою зупинити корупцію мера Віталія Кличка та його двох заступників – Петра Пантелеєва та Миколи Поворозника.
Про це KV стало відомо з повідомлення ГО “Стоп Свавіллю” на сторінці у Facebook.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“Сьогодні під стінами КМДА ми провели акцію протесту, щоб зупинити корупційне свавілля мера Віталія Кличка та його заступників Петра Пантелеєва та Миколи Поворозника. Нагадаємо, 31 січня 2022 року Пантелеєву повідомили про підозру за фактом ухилення від проведення відновлювальних заходів на території заводу “Радикал”. Кличко та Пантелеєв багато років заплющували очі на проблему заводу “Радикал” та на спалах онкозахворювань у людей, що живуть поруч. Зараз концентрація шкідливих речовин у повітрі біля заводу “Радикал” перевищує норму у 145 разів. У грунті ж норма перевищена у 35 разів”, – зазначили активісти.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Крім того, зауважили вони, 25 січня 2022 року першому заступнику голови Київської міської державної адміністрації Миколі Поровознику вручено підозру у справі позбавлення земельної ділянки апарату РНБО.
“Крадуть і на інфраструктурі. На продовження "зеленої" гілки з 2018 року вже було витрачено 4 млрд гривень. Мер обіцяв відкрити дві нові станції до кінця 2021 року. Але ж що було зроблено за цей час? Восени 2021 року закритим способом, тобто за допомогою прохідницького щита, зрештою було завершено прокладання 1250 метрів правого туннелю метро на Виноградар. Але це тільки в один бік, а другий тоннель ще й не починали. На ділянках на поверхні роботи взагалі не ведуться – тож жодної станції досі немає”, – повідомили у громадській організації.
У ГО “Стоп свавіллю” відмітили, що “все через те, що гроші з цього проєкту перекидаються на фірму “Еко Буд Трейд” приятеля мера Кличка Дениса Комарницького ‒ тільки минулого року так перевели понад мільярд гривень”.
“І це ‒ тільки верхівка айсберга. Тож ми вимагаємо від мера Віталія Кличка очистити міську владу від корупціонерів, звільнивши їх, припинити розпил коштів киян з крадіями бюджету на кшталт Дениса Комарницького та зрештою почати розв’язувати проблеми міста, яких останнім часом накопичилося безліч. А якщо мер не може впоратися з тотальним розкраданням грошей киян – він має піти з посади,” – резюмували у “Стоп Свавіллю”.
Читайте: “Стоп Свавіллю” під КМДА вимагала від депутатів розглянути питання корупції Кличка та його замів
Фото: Facebook “Стоп сваввіллю”
КиевVласть
Из пяти существующих в Киеве месторождений песка на сегодня легально разрабатываются только два – “Бортничи” и “Осокоры”. Спецразрешения на это выданы коммерческим структурам на внушительный срок – 18 и 20 лет. Добычу песка на “Бортничах” восьмой год ведет скандально известное АО “Гидромеханизация”, одним из собственником которого числится экс-министр юстиции и экс-глава Верховного суда Украины Василий Онопенко (на коллаже слева). Эту фирму активисты и депутаты Киевсовета не раз обвиняли в неконтролируемой добыче недр, а правоохранители даже завели по данному факту уголовное производство. На месторождении “Осокоры” с 2019 года не без нарушений добывает песок ООО “Сенд Контракт”, связанное с нынешним зампредом Киевской горгосадминистрации (КГГА) Вячеславом Непопом (на коллаже справа).
Как стало известно KV из ответа на журналистский запрос Государственной службы геологии и недр Украины (Госгеонедра), в Киеве есть пять месторождений песка, из которых официально разрабатываются только два – “Бортничи” и “Осокоры”.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Спецразрешения на добычу песка в Киеве имеют две компании – АО “Гидромеханизация” (*) и ООО “Сенд Контракт” (**).
“Гидромеханизация” добывает песок на участках №1 и 2 Бортнического месторождения для дорожного строительства, производства силикатных бетонов, рекультивации и благоустройства (спецразрешение от 11.03.2013 года № 5738).
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
“Сенд Контракт” добывает песок на месторождении “Осокоры” для производства ячеистого и силикатного бетона, силикатного камня, а также кирпича (спецразрешение от 3.07.2019 года № 6346).
Компания
Месторождение / площадь/расположение
Срок действия спецразрешения
АО “Гидромеханизация”
месторождение Бортницкое, участки №1 и 2
82,70 га
южная окраина микрорайона Бортничи, на левом берегу в 7 км к востоку от реки Днепр
18 лет – до 11.03.2031 года;
спецразрешение выдано без аукциона
ООО “Сенд Контракт”
“Осокоры”
144,10 га
русло реки Днепр между островом Водников и левым берегом Днепра, в акватории Каневского водохранилища
20 лет – до 3.07.2039 года;
спецразрешение выдано без аукциона
В Госгеонедра рассказали KV, что на разработку оставшихся трех месторождений (не назвали, каких именно) спецразрешения не предоставлялись. А также отметили, что в случае наличия задолженности по рентной плате за пользование недрами Госгеонедра останавливает действие спецразрешения на пользование недрами непосредственно само или по подаче Государственной налоговой службы.
По информации, которая имеется в распоряжении KV, в 2020 году эти компании заплатили за недропользование совершенно разные суммы:
АО “Гидромеханизация” – 1320 тыс. гривен рентных платежей,
ООО “Сенд Контракт” 3,03 тыс. гривен рентных платежей.
По данным государственного научно-производственного предприятия “Государственный геологический фонд Украины”, кроме указанных месторождений песка, в Киеве еще имеются месторождения “Заводское” (акватория Каневского водохранилища, между Железнодорожным и Южным мостом, русло-боковик реки Днепр), “Заводское 2” (между Железнодорожным и Южным мостом, русло-боковик реки Днепр) и “Лыбедское” (акватория русла реки Днепр (Каневское водохранилище) в районе впадения реки Лыбидь).
С 2004 года до 2008 года на месторождении “Лыбедское” геологическое изучение, в том числе исследовательско-промышленную разработку, осуществляло ООО “Кубитек” (***) по спецразрешению 2592.
Разработкой месторождений “Заводское” и “Заводское 2” занималось ОАО “Завод железобетонных конструкций имени Светланы Ковальской” (****). В 2004 году этой компании было разрешено геологическое изучение месторождения “Заводское” (спецразрешение №2518), а в 2007 году – добыча песка на нем (спецразрешение №4480). В 2009 году “Завод железобетонных конструкций имени Светланы Ковальской” получил право на геологическое изучение “Заводского 2” (спецразрешение №3607). Все три спецразрешения были аннулированы до их окончания по разным причинам, в том числе – из-за нарушений и в связи с отсутствием потребности в дальнейшем их использовании.
По данным портала Nadra.info, в мае 2021 года месторождение “Осокорки”, где добывать песок разрешено ООО “Сенд Контракт”, включили в перечень объектов для внеплановой проверки Госгеонедрами. Всего под проверку тогда попали 126 объектов, спецразрешения на которые были получены вне аукциона и где не осуществляется добыча.
Из информации Инспекционного портала известно, что проверка месторождения “Осокоры” была проведена в первой половине декабря 2021 года по поручению премьер-министра Дениса Шмыгаля “в связи с выявленными системными нарушениями и/или происшествием, оказывающим значительное негативное влияние на права, законные интересы, жизнь и здоровье человека, защиту окружающей природной среды и обеспечение безопасности государства”.
Согласно предписанию Госгеонедр, ООО “Сенд Контракт” допустило три нарушения, не предоставив:
документы по проведению постоянного мониторинга окружающей среды в зоне добычи песка на месторождении “Осокоры”,
согласование рабочего проекта промышленной разработки и горнотехнической рекультивации месторождения “Осокоры” с центральным органом исполнительной власти, реализующим государственную политику в сфере охраны труда,
акт о передаче разведанного месторождения “Осокоры” для промышленного освоения с участием представителей органов государственного геологического контроля и государственного горного надзора.
Устранить указанные нарушения, как указано в предписании Госгеонедр, ООО "Сенд Контракт" обязано до 17 января 2022 года.
Согласно данным аналитической системы Youcontrol, ООО “Сенд Контракт” зарегистрировано в 2018 году в Киеве. Уставный фонд – 2 тыс. гривен. Основной вид деятельности – добыча песка, гравия, глин и каолина. Учредители – “Компания Элиорис Компани ЛТД” (Сейшельские острова, 50%) и ООО “ЖК Кибальчича” (50%). Конечные бенефициары – зарегистрированный в Луганске Дмитрий Лукьянчиков и житель Киева Тарас Скобло. Директор – Андрей Васильевич Иващенко.
Человек с ФИО “Иващенко Андрей Васильевич” был помощником депутата Верховной Рады V созыва Юрия Гнаткевича (фракция “Блок Юлии Тимошенко”) и депутата ВР VIII созыва Андрея Лопушанского (партия “Конгресс Украинских Националистов”).
Тарас Скобло также является бенефициаром ООО “Бутсайд”, директор которого – Дмитрий Лукьянчиков. Среди учредителей “Бутсайд” значатся “Элиорис компани ЛТД” (Сейшелы) и ООО “ЖК “Кибальчича”.
Дмитрий Лукьянчиков – бенефициар и директор зарегистрированого в Киеве ООО “Геонедрасервис”, основной вид деятельности которого добыча песка.
ООО “ЖК Кибальчича” зарегистрировано в 2009 году. Уставный фонд – 60,5 тыс. гривен. Основной вид деятельности – строительство жилых и нежилых зданий. Учредитель и директор – Богдан Клуб.
В 2015-2018 годах среди учредителей ООО “ЖК “Кибальчича” было ООО “Фундамент Девелопмент”, входящее в группу “Фундамент” Алексея Ведмедя и депутата Верховной Рады IX созыва Андрея Пузийчука (фракция “ВО “Батькивщина”). Последний, к слову, также возглавляет временную следственную комиссию (ВСК) по вопросам расследования фактов коррупции в органах государственного архитектурно-строительного контроля (ГАСК), которая была создана Верховной Радой в сентябре 2020 года.
Также в группу “Фундамент” входит ЧАО “Фирма “Фундамент”, которое издание “Наші гроші” как минимум до 2019 года связывало с зампредом КГГА Вячеславом Непопом. Также “Наші гроші” указывали на то, что к “Фундаменту” имеет отношение и бизнес-партнеры Непопа Михаил Голица (депутат Киевсовета VI созыва, экс-директор Департамента строительства и жилищного обеспечения КГГА) и Николай Негрич (депутат Киевсовета VIII созыва от “УДАРа”, застройщик, зять Михаила Голица).
Читайте: Строим за бюджетные: Непоп и Голица ударно опустошают столичную казну
Как минимум в 2014 году, главой наблюдательного совета ЧАО “Фирма “Фундамент” был Виктор Билич – нынешний директор Киевского городского центра занятости. Этот человек не один год занимал различные должности в столичных структурах, в частности, когда Вячеслав Непоп возглавлял КП “Житлоинвестбуд-УКБ”, Билыч был заместителем директора этого КП, а в последствии советником директора.
По состоянию на февраль 2019 года учредителем ООО “ЖК Кибальчича” был Игорь Пшечук – совладелец ООО “ФК Гарант Капитал”.
АО “Гидромеханизация” зарегистрировано в 1994 году в Вышгороде. Уставный фонд – 978,64 тыс. гривен. Основной вид деятельности – подготовительные работы на строительной площадке. Владельцы крупных пакетов акций – Василий Онопенко (6,5% и 18,56%), Юрий Колодзян (12,9% и 13,02%, руководитель) и Игорь Андреев (10,5% и 14,56%).
Василий Онопенко – экс-министр юстиции (1991—199 5 годы), экс-глава Верховного суда Украины (2006—2011 годы), депутат Верховной Рады III, IV и V созывов от СДПУ(о) и дважды от “БЮТ”.
В двух последних созывах помощником консультантом Василия Онопенко был упомянутый выше Игорь Андреев.
Брат Василия Онопенко – Петр Онопенко – был депутатом Киевсовета V созыва от “БЮТ”. С 1980 годов и до 2008 года он работал в органах КГБ и СБУ, а с 2008 по 2011 год занимал пост замглавы Таможенной службы Украины. На данный момент Василий и Петр Онопенко – старшие партнеры адвокатского объединения “Онопенко и Партнеры”.
По информации “Наші гроші”, по состоянию на 2007 год 13% акций АО “Гидромеханизация” владел Иван Кучерина. До 2006 года он работал начальником управления делами КГГА и Киевсовета (в какие именно периоды, не уточняется – KV), а с 2006 по 2018 год возглавлял аппарат Верховного суда Украины (как раз при Василии Онопенко, – KV). Также, по данным издания, Василий Онопенко имел дом в Бортничах.
Упомянутый выше Юрий Колодзян был депутатом Вышгородского горсовета VII созыва от политической силы с громким названием – “Украинская партия чести, борьбы с коррупцией и организованной преступностью”. При этом, Колодзян попал в горсовет спустя год после начала каденции: его фамилии не было в первоначальном списке избранных депутатов этого органа местного самоуправления.
Юрий Колодзян также значится одним из учредителей ООО “Фирма “Митра” (зарегистрировано в городе Нетешин Хмельницкой области), основной вид деятельности которого добыча песка. По информации хмельницких СМИ, в 2018 году ООО “Фирма “Митра” планировало начать добычу песка недалеко от местной атомной электростанции (АЭС), что вызвало протест местных жителей.
Ранее KV сообщала, что офис Генпрокурора и СБУ с января 2016 года расследуют уголовное производство (от 24 ноября 2016 года №42016100000001146) о том, что АО “Гидромеханизация”, якобы, незаконно добывает в Бортничах песок и в 2017-2018 годах нанесло государству ущерб на сумму более 626 млн гривен. Директор указанной компании Юрий Колодзян, по данным на февраль 2021 года, находится в статусе подозреваемого. Ранее “Гидромеханизация” с помощью судов добилась выдачи разрешений на свою деятельность, защитила свое право на арендованные у Киевсовета участки, обжаловала запреты на свою деятельность и уже дважды снимала аресты со своего имущества.
Читайте: Уголовное производство и 626 млн гривен недоказанного ущерба: как в Бортничах добывается песок
Активисты и жители столичных Бортничей неоднократно обращались к высшему руководству страны с обвинением АО “Гидромеханизация” в неконтролируемой добыче песка. В апреле 2021 года общественники обратились к президенту Владимиру Зеленскому и секретарю Совета национальной безопасности и обороны (СНБО) Алексею Данилову с обвинением АО “Гидромеханизация” в неконтролируемой добыче песка. По их словам, из-за деятельности этой компании разрушаются дома и дороги, гибнет фауна и флора, изменяется структура окружающих озер, происходят обвалы берегов, но компетентные органы на это закрывают глаза.
В сентябре 2021 года депутат Киевсовета Николай Конопелько (фракция “Слуга народа”) попросил глав Госгеонедра Романа Опимаха и Государственной экологической инспекции Украины Андрея Малеваного обеспечить соблюдение законодательства при добыче песка в микрорайоне Бортничи. Депутат назвал неправомерными и экологически опасными многолетние действия недропользователя АО “Гидромеханизация”.
Читайте: Жители столичных Бортничей требуют разобраться с экологически опасными действиями по добыче песка “Гидромеханизации”
Напомним, спецразрешения на пользование недрами предоставляет Госгеонедра в соответствии с Порядком предоставления специальных разрешений на пользование недрами, утвержденным постановлением Кабмина от 30.05.2011 года № 615 (в случае получения специального разрешения без проведения аукциона) и Порядком проведения аукционов по продаже специальных разрешений на пользование недрами, утвержденного постановлением Кабмина от 23.09.2020 года № 993 (в случае получения специального разрешения по процедуре продаж с аукциона).
Рента за пользование недрами (в том числе песком) рассчитывается согласно пункту 252.18 Налогового кодекса по формуле:
Пзн = Vф × Вкк × Свнз × Кпп,
где Vф - количество добытого песка за отчетный период, Вкк - стоимость единицы продукции (расчетный показатель, формула описана в пункте 252.7 Налогового кодекса), Свнз – ставка рентной платы (пункт 252.20 Налогового кодекса, для песка она составляет 5%) и Кпп – корректирующего коэффициента (пункт 252.22 Налогового кодекса, для песка коэффициент – 2).
Читайте: Бродский и Шуфрич переоформляют песочный бизнес возле Украинки
Госгеонедра возглавляет Роман Опимах.
* АТ “Гідромеханізація” (код ЄДРПОУ – 04628646)
** ТОВ “Сенд Контракт” (код ЄДРПОУ – 42409631)
*** ТОВ “Кубітек” (код ЄДРПОУ 30440191)
**** ВАТ “Завод залізобетонних конструкцій імені Світлани Ковальської” (код ЄДРПОУ 5523398)
Фото: коллаж KVКиевVласть
Всі без виключення закупівлі з державного Фонду боротьби із COVID-19 мають здійснюватись через систему “Prozorro”, а винні за мільярдні оборудки з ковідними коштами мають бути покарані.
Про це, як стало відомо KV, заявив керівник виконкому “УДАРу Віталія Кличка” Артур Палатний на своїй сторінці у Facebook.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“Влада, особливо під час війни та тривалої пандемії ковіду, не може дозволити собі витрачати величезні бюджетні кошти з численними порушеннями в обхід прозорих тендерних процедур. Всі закупівлі із ковідного фонду мають знову без виключення здійснюватися через “Prozorro”. Для коштів державного бюджету не має бути винятків. Всі видатки мають бути публічними, прозорими та здійсненими на основі конкурентної процедури. Винні за мільярдні оборудки з ковідними коштами мають бути покарані. Традиційне виправдання “крадуть, але роблять” – є неприйнятним у сучасній демократичній державі”, – заявив Палатний.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
За його словами, державна аудиторська служба виявила у “ковідному” фонді зловживань на понад 30 млрд грн. Це гроші, які замість боротьби з пандемією спрямовувалися на фінансування проектів, жодним чином не пов’язаних з нею.
“Витрати з ковідного фонду вже давно стали найкричущими зловживаннями влади. Адже замість реальної та ефективної боротьби з епідемією цей фонд ставав джерелом фінансування різноманітних проектів, які і віддалено важко пов’язати з боротьбою з наслідками коронавірусу. Замість порятунку життів українців влада дозволяла наживатися грошима ковідного фонду своїм структурам, які за завищеними цінами будують, а точніше – “освоюють”, бюджетні гроші”, – зазначив Палатний.
Він підкреслив, що лідером з кількості порушень є “Укравтодор” – на 12,6 млрд грн.
“Якщо врахувати обсяг коштів, які виділялися з ковідного фонду, зокрема й на будівництво доріг, то на них можна було побудувати й обладнати не одну лікарню та забезпечити ліками десятки тисяч хворих”, – зазначив Палатний.
Керівник виконкому “УДАРу” також припустив, що незалежна аудиторська перевірка виявила б значно більші суми, витрачені не за призначенням. І заявив про необхідність залучення до перевірки діяльності фонду міжнародних аудиторів.
“Важко уявити масштаб виявлених порушень у разі проведення незалежної міжнародної аудиторської перевірки. Враховуючи масштаб виявлених зловживань у процесі засвоєння коштів ковідногофонду, для отримання об’єктивної оцінки про точні суми нецільового використання бюджетних коштів, розкрадань та “відкатів”, закупівлі неякісних матеріалів необхідно залучити авторитетну міжнародну аудиторську компанію. Щоб у зроблених висновках не було жодного сумніву”, – зазначив Палатний.
Фото: “Украинские новости”КиевVласть
Бюджети окремих громад столичного регіону відчутно зросли у новому році і йдеться про десятки мільйонів гривень. Підвищення стосується, насамперед, Бориспільської та Вишневої громад. Рекордної суми бюджет досяг і в Ірпінській громаді. Буча також похизувалася найбільшим бюджетом за всю її історію. КиевVласть порівняла основні доходи та видатки міських тергромад у 2022 році із їхніми минулорічними бюджетами.
Білоцерківська громада
За даними рішення Білоцерківської міської громади від 30 грудня 2021 року, міська рада визначила на 2022 рік доходи місцевого бюджету у сумі 2,071 млрд гривень (торік – 1,761 млрд гривень). Доходи загального фонду склали 2,012 млрд гривень та доходи спеціального фонду – 58 млн гривень. Цьогріч витрачатиме громада кошти у сумі 2,065 млрд гривень (торік – 1,764 млрд гривень). З них видатки загального фонду 1,739 млрд гривень та видатки спецфонду – 325 млн гривень. На місцеві програми тут планують витратити понад 500 млн гривень. Резервний фонд же місцевого бюджету складає всього 2 млн гривень. А показники міжбюджетних трансфертів затвердили у сумі понад 420 млн гривень.
Так, за даними інформаційно-аналітичного дашборду за три квартали 2021 року, всього надходжень до загального фонду громади надійшло у сумі 996 млн гривень. Із них лише плата за землю склала 59,48 млн гривень. Куди більше було видатків – 1,09 млрд гривень. Сума ж трансфертів складала 266,68 млн гривень.
Читайте: Основні показники бюджетів міських громад Київщини на 2021 рік
Бориспільська громада
Бориспільська громада затвердила бюджет на 2022 рік ще 24 грудня минулого року. За даними рішення, доходи бюджету громади складатимуть 1 128 млрд гривень, що значно перевищує минулорічний бюджет (931,5 млн гривень). З них доходи загального фонду бюджету – 1,107 млрд гривень, доходи спец фонду – 20,8 млн гривень.
Видатки ж бюджету плануються у сумі на 500 тис. гривень більше, ніж доходи – (торік – 932 млн гривень). Із загального фонду витратять 1 млрд гривень, із спеціального – 127 млн гривень. Резервний фонд бюджету громада має в розмірі 4,5 млн гривень. На міські програми тут витратять понад 140 млн гривень.
За даними ж дашборду, торік до громади надійшло 136 млн гривень трансфертів, а реверсна дотація сягала понад 29 млн гривень. А надходження до загального та спецфондів склали 603 млн гривень. Із них найбільше коштів громада одержала від податків – понад 143 млн гривень. Витрачала громада у сумі понад 615 гривень.
Вишнева громада
Депутати Вишневої тергромади затвердили бюджет громади на 2022 ріу у сумі 1,007 млрд гривень (торік це було всього 858 млн гривень). Доходи загального фонду затверджені у сумі понад 922 млн гривень, спеціального фонду – 85,1 млн гривень.
Сума видатків громади на поточний рік – 1,094 млрд гривень, що трохи більше суми доходу. При цьому видатки загального фонду – 690 млн гривень, спеціального – 405 млн гривень. Резервний фонд бюджету склав 2 млн гривень.
За три квартали 2021 року загалом до громади надійшло понад 565 млн гривень, витрати ж склали понад 425 млн гривень. Щодо трансфертів то їхня сума у розмірі понад 103 млн гривень, є у громади і реверсна дотація – понад 61 млн гривень.
Ірпінська громада
Ірпінська громада затвердила бюджет на 2022 рік 21 грудня. Як наголосив голова громади Олександр Маркушин, обсяг цього бюджету для громади в історії Ірпеня є безпрецедентним, адже загальний обсяг перевищує 1,23 млрд гривень.
“...Ми за рік збільшили наш бюджет на 34%. Це ми зареєстрували нових платників податків. Це дуже потужна робота. Загальний бюджет держави зростає на 13%, а в нас – на 34%", – процитували голову на офіційній сторінці громади.
Дохідна частина бюджету визначена в сумі 897,4 млн гривень, видаткова частина – 1,230 млрд гривень. Показники дохідної частини збільшені на 24% порівняно з бюджетом, який приймався в 2021 році. У розрізі галузей найбільше видатків передбачено на освіту – 55%.
Згідно з дашбордом, до громади надійшло понад 460 млн гривень, із них сума податків склала більше 164 млн гривень. Видатки сягала суми в 270 млн гривень, а трансфертів надійшло у розмірі 124 млн гривень. Не обійшлося і без дотації бюджету в понад 3 млн гривень.
Боярська громада
Згідно із проєктом бюджету на 2022 рік, доходи фінансового ресурсу громади на цей рік можуть скласти 705 млн гривень (торік – 703,1 млн гривень). Із них 735,4 млн гривень складають доходи загального фонду та 308 млн гривень – спеціального. Обсяг видатків бюджету громади визначений такий же, як доходи. Так, 308 млн гривень заклали у видатки загального фонду, набагато менше видатків схвалено за спецфондом – 19,2 млн гривень. Резервний фонд заклали у розмірі 1 млн гривень.
За три квартали до громади торік надійшло 375 млн гривень надходжень. Видатки зафіксовані у розмірі 424 млн гривень і половина цієї суми, 239 млн гривень, забрала на себе освітня сфера.
На своїй сторінці у Facebook голова громади Олександр Зарубін, зокрема, зауважив, що через уповільнення економічного розвитку внаслідок пандемії Covid-19, зниження податкових надходжень, суттєве зростання цін на енергоносії бюджет громади наприкінці року недораховував майже 45 мільйонів гривень.
"Тому боярська влада спрямовує гроші переважно на оплату праці, енергоносії, харчування, медикаменти та різні виплати соціального характеру. Після виплати всіх бюджетних навантажень залишається близько 35 мільйонів гривень на капітальні ремонти, будівництво чи реконструкцію. Цієї суми може вистачити, наприклад, на капітальний ремонт лише 5 кілометрів асфальтованої дороги. Тому заплановані нами темпи якісних змін поки що уповільнилися з об’єктивних причин", – говорить він.
Та, незважаючи на невтішні показники, громада одержала 103 млн гривень транфертів. Крім того, з її бюджету на додачу вилучили й понад 55 млн гривень реверсної дотації.
Бучанська громада
На своїй сторінці у Facebook голова громади Анатолій Федорук розповів, що Бучанська громада розпочне наступний рік із збалансованим та соціально орієнтованим бюджетом.
"Бюджет Бучанської міської територіальної громади на 2022 рік прогнозується в сумі 866 701 393 гривень. Це найбільший бюджет громади за всю нашу історію, що свідчить про правильність курсу і про ефективність роботи з великим та малим бізнесом. Дякую всім платникам податків, які наповнюють бюджет і сприяють сталому розвитку громади", – написав він.
Так, головний фінансовий документ депутати Бучі погодили 23 грудня. Торік бюджет Бучанської тергромади складав 664,5 млн гривень. Нині із озвученої цифри 691 млн гривень – це кошти загального фонду та понад 175 млн гривень надходження за спецфондом. Із місцевого бюджету мають намір спрямувати на потреби громади всі надходження до бюджету. Найбільшу частину витрат складають видатки загального фонду – 691 млн гривень, а спецфонду – 175 млн гривень. На реалізацію місцевих програм спрямують 230 млн гривень.
Якщо взяти до уваги показники до дашборду, то за три квартали 2021 року громаді вдалося отримати понад 441 млн гривень надходжень загалом. Як і в інших громадах, найбільше прибутків надійшло від податків – 139 млн гривень та плати за землю – 47,7 млн гривень. Щодо витрат, то тут вони склали за цей період понад 385 гривень. Більша частина, 254 млн гривень, – це видатки на освіту. Трансфертів надійшло понад 168 млн гривень. Була і базова дотація у розмірі майже 10 млн гривень.
Обухівська громада
Цьогоріч доходи і видатки Обухівської громади мають однакову суму – 722 млн гривень (торік – 587,5 млн гривень). 703,8 млн гривень закладено в доходи загального фонду, така сума і витрат. Доходи ж спеціального фонду складають 18,3 млн гривень та витрат тут передбачається куди більше – 85,1 млн гривень. У резервний фонд заклали 7,6 млн гривень. А на реалізацію міських програм витратять 140 млн гривень.
Ключові показники бюджету в 2021 році у громади були такі: загальний та спеціальний фонди одержали за три квартали понад 375 млн гривень надходжень. У порівнянні з іншими громади, податкові надходження в Обухова значно менші. Так, понад 88 млн гривень громада одержала прибутку від місцевих податків і зборів, ще понад 23 млн гривень склала плата за землю. Щодо витрат, то тут вони сягали 369 млн гривень: найбільша сума пішла на освіту – майже 200 млн гривень, найменша на спорт – 7,5 млн гривень. Обсяги міжбюджетних трансфертів складали ж понад 89 млн гривень. Має громада і реверсну дотацію. Її розмір – понад 34 млн гривень.
Васильківська громада
Трохи збільшився цьогоріч і бюджет Васильківської громади. Загальний обсяг бюджету громади у 2022 році сягатиме 544,8 (торік – 471,5 млн гривень). Доходи загального фонду становлять 527 млн гривень та спеціального 17,8 млн гривень. Заклала громада і бюджет розвитку у сумі 300 тис. гривень. Видаткова частина залишається на рівні встановленої суми доходів (торік – 486,6 млн гривень). А саме: 526 млн гривень за загальним фондом та 18,9 млн – за спеціальним. Запланувала громада і резервний фонд у розмірі 3,2 млн гривень. Приблизно 96 млн гривень заклали депутати і на реалізацію місцевих програм.
У 2021 році за три квартали Василькову вдалося одержати понад 258 млн гривень надходжень. Але трохи більше громада і витратила – майже 300 млн гривень. Також з громади вилучили 2,3 млн гривень реверсної дотації, а надали 85 млн гривень трансфертів із держбюджету.
Миронівська громада
У 2022-му доходи Миронівської громади склали 501,6 млн гривень (торік – 409,6 млн гривень). Стільки ж заплановано і видатків. Очікується, що бюджет загального фонду поповниться 500 млн гривень надходжень, з них витратять 498 млн гривень. Надходження спецфонду сягатимуть 840 млн гривень та витрати планують у розмірі 2,8 млн гривень. У резервний фонд депутати громади заклали 2 млн гривень, на реалізацію ж програм – 130 млн гривень. До спеціального та загального фондів тут очікують на одержання трансфертів у розмірі понад 118 млн гривень.
За даними дашборду, доходи громади на кінець 2021 року досягали майже 270 млн гривень. Та одержує громада все ж незначні податки – понад 47 млн гривень податкових зборів та понад 15 млн гривень – плата за землю.
Березанська громада
23 грудня депутати Березанської міської ради затвердили бюджет громади на 2022 рік. Рішення прийнято одноголосно. На сайті громаді проінформували, що загальна сума бюджету склала 247,5 млн гривень (торік – 216,6 млн гривень). З них доходи загального фонду – 240 млн гривень та доходи спеціального фонду – 7,5 млн гривень. Видатки місцевого бюджету також сягають 247,5 млн гривень та дорівнюють сумі доходів. При цьому видатки загального фонду місцевого бюджету – 225 млн гривень, видатки спеціального фонду – 22 млн гривень.
Сюди увійшли також освітня субвенція з держбюджету – понад 63 млн гривень, субвенція на інклюзивно-ресурсний центр – майже 2 млн гривень. А ще – дотація на оплату енерноносіїв багатопрофільної медицини – 1,4 млн гривень, додаткова дотація на ліки пільгових категорій ЧАЕС – 1,5 млн гривень. Крім того, передбачено фінансування освітньої галузі – понад 122 млн гривень, культурної – понад 10 млн гривень. Бюджет розвитку склав також більше 18 млн гривень. При формуванні бюджету першочергово враховували пріоритетні напрямки розвитку громади.
Згідно дашборду, за три квартали дохід громади склав за 114 млн гривень, а витрати сягали майже стільки ж – 100 млн гривень. З держбюджету до громади надійшло понад 46 млн гривень міжбюджетних трансфертів.
Ржищівська громада
Ржищівської громада заклала доходи бюджету у сумі трохи більшій, ніж торік 143,1 млн гривень (у 2021 році – 129,4 млн гривень). До загального фонду має надійти 140 млн гривень, а спеціального – 271 млн гривень. Витратить громада планує також 143 млн гривень. Із них видатки за загальним фондом складають 138 млн гривень та спецфондом – 4,7 млн гривень. Дефіцит же бюджету громади складає 2 млн гривень, тож до резервного фонду громаді вдалося закласти 100 тис. гривень. На втілення програм тут планують витрати наразі понад 14 млн гривень.
Ржищівська громада дотаційна. Торік вона одержала 2,4 млн гривень дотацій та міжбюджетних трансфертів у розмірі понад 32 млн гривень. Доходи також були невеликі – понад 57 млн гривень (податки – понад 17 млн гривень, плата за землю – 6,2 млн гривень). Витрачала ж куди більше – понад 85 млн гривень.
Броварська громада
18 січня запланована двадцять перша позачергова сесія Броварської міської громади, на якій планують внести зміни до рішення щодо бюджету на 2022 рік. Ознайомитися ж із самим документом неможливо через технічну несправність веб-сайту громади. Торік же бюджет громади складав 1,3 млрд гривень, витрати – 1,4 млрд гривень.
Торік же надходження до загального фонду склали 957,47 млн гривень, із них плата за землю – 93,61 млн гривень, а місцеві податки надали 311 млн гривень. Видатки ж досягали 928 млн гривень, найбільше коштів витратила громада на освіту – 518 млн гривень. Трансфертів надійшло у розмірі 214 млн гривень, проте і вилучили 42,2 млн гривень реверсної дотації.
Читайте:
Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться
Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести
Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы
Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе
Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета
Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу
Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов
Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине
Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием
Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине
Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района
Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться
Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА
Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района
Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов
Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения
Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы
“Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда
Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться
Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов
Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов
“Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году
Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины
Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно
Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали
Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской
Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром
“Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села
Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения
Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА
Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново
Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время
Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы
Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины
Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина
Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета
Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину
Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте
Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины
Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы
Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села
Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину
Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке
Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам
Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат
Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет
Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА
Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы
Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение
Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины
Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню
Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА
Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета
Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год
Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву
Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону
Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО
Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц
Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу
Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине
Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины
Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина
Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО
Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община
Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы
Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА
Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением
Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины
Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода
Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции
Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново
Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины
Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины
Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана
Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года
Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана
Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин
Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА
Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община
Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света
Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю
Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой
Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов
Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел
Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО
Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин
Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин
Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины
Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал
Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО
Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение
Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин
Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин
Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план
Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной
Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею
Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році
Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад
Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду
Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад
Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план
Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад
Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання
Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України
Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом
Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень
Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району
Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування)
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад
Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію
Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді
Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл
Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я
Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях
Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”
Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади
Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів
Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал
Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року
Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури
Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост
Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд
Проєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів
Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка
Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги
Проєкт “Децентралізація”: на зміну дільничним у об'єднаних громадах прийдуть поліцейські офіцери
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2020 році
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не можуть отримати від районів комунальне майно
Проєкт “Децентралізація”: статус і повноваження старост у громаді залежатимуть від Верховної Ради
Проєкт “Децентралізація”: у 2021 році Тетіївська громада збагатиться за рахунок гранту в 26 млн гривень
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині почали ліквідовувати райони, перший на черзі – Згурівський
Проєкт “Децентралізація”: ліквідована Іванківська райрада залишила громаді-спадкоємцю мільйонні борги
Проєкт “Децентралізація”: голови громад мають право накладати вето лише на прийняті рішення ради
Проєкт “Децентралізація”: ліквідації Баришівського району заважають комунальні борги
Проєкт “Децентралізація”: Миронівську райраду ліквідують із боргами по зарплаті
Проєкт “Децентралізація”: депутати ВРУ взялися за урбанізацію міст
Проєкт “Децентралізація”: Київщина втрачає першість у рейтингу заможності громад
Проєкт “Децентралізація”: майно та активи Бородянського району розділили між шістьма громадами
Проєкт “Децентралізація”: Обухівський район віддасть Букринський плацдарм на утримання області
Проєкт “Децентралізація”: пандемія та безгрошів’я блокують розвиток культпослуг на Київщині
Проєкт “Децентралізація”: Держгеокадастру дозволили і далі розпоряджатися землями Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Славутич збільшить бюджет за рахунок бізнес-парку та інвестицій
Проєкт “Децентралізація”: Васильківський район ліквідують упродовж місяця
Проєкт “Децентралізація”: уряд взявся за діджиталізацію тергромад
Проєкт “Децентралізація”: Київщина позмагається за гранти для розвитку громад
Проєкт “Децентралізація”: дві селищні громади Київщини заявили про бажання стати містом
Проєкт “Децентралізація”: на утримання громад хочуть передати приватизовані гуртожитки та бомбосховища
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини формують партнерські об’єднання для збільшення ресурсів
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини планують оптимізацію освітніх закладів
Проєкт “Децентралізація”: громади та асоціації Київщини виступають за збільшення ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: громади можуть втратити мільйони разом з акцизом на тютюн
Проєкт “Децентралізація”: новоствореним райрадам Київщини бракує коштів на існування
Проєкт “Децентралізація”: громади просять уряд та Раду закріпити реформу на законодавчому рівні
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини скаржаться на дублювання повноважень та бідність
Проєкт “Децентралізація”: тергромади навчать, як правильно роздавати землю
Проєкт “Децентралізація”: із бюджетів громад вилучатимуть кошти на охорону культурної спадщини
Проєкт “Децентралізація”: громади масово розпродують комунальне майно
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини скаржаться на ProZorro
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини стурбовані вимогами закону щодо заснування ліцеїв
Проєкт “Децентралізація”: найуспішніші громади Київщини
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини хочуть зекономити на благоустрої за рахунок держсубвенції
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини шукають кошти на покращення послуг своїх КП
Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини роздали кошти на інфраструктуру та ремонт доріг
Проєкт “Децентралізація”: тепломережі столичного регіону загрузли у боргах
Проєкт “Децентралізація”: тривають дискусії щодо права власності на майно тергромад
Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини не додали освітньої субвенції
Проєкт “Децентралізація”: Богуслав та Яготин розвиватимуться за рахунок ландшафтних парків
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини виступають проти затягування перевиборів місцевого керівництва
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини просять уряд не нищити їхню фінансову незалежність
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини жаліються на порожні скарбниці
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині громади ділять на округи та обирають старост по-новому
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині взялися за створення безпечних громад
Проєкт “Децентралізація”: проблемні довгобуди перекладуть на місцеві громади
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не хочуть брати на себе компенсацію проїзду пільговикам
Проєкт “Децентралізація”: реформа вийшла на фінішну пряму
Проєкт “Децентралізація”: підсумки 2021 року
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині сперечаються через "ресурсний" закон та нове оподаткування
Фото: колаж KVКиевVласть
SELECT `id`, `uri`, `meta_title`, `meta_description`, `meta_keywords`, `title`, `text`
FROM `pages`
WHERE `uri` = 'search'
LIMIT 1
0.0007
SELECT `articles`.`id`, `articles`.`title`, `articles`.`uri`, `articles`.`image`, `articles_categories`.`uri` AS `category`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-06 11:25:00'
AND `articles`.`slider_position` >0
ORDER BY `articles`.`slider_position`
0.0004
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 2
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-06 11:25:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 3
0.0005
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.short_text AS short_text, articles.image AS image, articles_categories.uri as category, articles_categories.common_uri as common_uri
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145248', '145190', '145142')
ORDER BY `published` DESC
0.0004
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 1
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-06 11:25:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 50
0.0007
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.is_bold AS is_bold, articles.is_red AS is_red, articles.is_important AS is_important, articles_categories.uri as category
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145275', '145273', '145272', '145270', '145265', '145269', '145268', '145271', '145267', '145266', '145264', '145261', '145263', '145262', '145260', '145256', '145257', '145259', '145258', '145254', '145255', '145253', '145252', '145251', '145249', '145250', '145247', '145246', '145245', '145244', '145238', '145241', '145236', '145243', '145240', '145242', '145239', '145237', '145234', '145235', '145233', '145224', '145232', '145231', '145230', '145229', '145228', '145227', '145226', '145220')
0.4767
SELECT `articles`.`id` AS `id`, MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"гроші"' IN BOOLEAN MODE)AS rel
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-06 11:25:00'
AND `articles`.`category_id` != 9
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"гроші"' IN BOOLEAN MODE)
ORDER BY `articles`.`published` DESC, `rel` DESC
LIMIT 1220, 10
0.0032
SELECT `articles`.`id` AS `id`, `articles`.`title` AS `title`, `articles`.`uri` AS `uri`, `articles`.`published` AS `published`, `articles`.`text` AS `text`, `articles_categories`.`uri` AS `category`, `articles_categories`.`name` AS `category_name`, `articles_categories`.`common_uri` AS `common_uri`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('117325', '117280', '117229', '117165', '117123', '116808', '116802', '116357', '116231', '116026')
0.5075
SELECTCOUNT(*)AS `numrows`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-06 11:25:00'
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"гроші"' IN BOOLEAN MODE)
Array
(
[meta_title] => КиївВлада
[meta_description] => КиївВлада - інформаційно-аналітичний портал, присвячений проблемам влади у Києві та столичному регіоні.
)