Корупційні скандали, недобудовані ЖК та інтереси Молчанової: що відбувається з “Київміськбудом”
Гроші на оборону: Київрада збільшила кошторис програми “Захисник Києва” на 2024 рік в 2,5 раза, не підкріпивши це змінами в бюджет
Київщина екологічна: як область стала лідером України зі створення об'єктів природно-заповідного фонду
20 березня 2020 г. 17:15
Раздел: Тексти
Без паніки: Київщина збільшує кількість тестів на коронавірус та апаратів вентиляції легень
Covid-19 стане випробуванням на дієздатність для закладів охорони здоров’я та місцевої влади столичного регіону. На тлі загальної паніки лікарі Київщини не опускають рук. Кажуть, карантин дав можливість підготуватись: визначити лікарні для хворих на коронавірус, назвати алгоритми дій для тих, хто підозрює в себе Covid-19, збільшити кількість необхідного устаткування. Які лікарні прийматимуть інфікованих, куди дзвонити у разі підозри на коронавірус, – дізнавалася KV.
З 18 березня на Київщині у зв’язку з коронавірусом тимчасово введено режим надзвичайної ситуації. Як повідомляла KV, рішення було прийнято на позачерговому засіданні обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Київської ОДА.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Наразі в Україні лабораторно зафіксовано 26 випадків інфікування коронавірусом Covid-19. Два з них підтверджені в Київській області. Деталі не розголошують, відомо лише, що діагноз виявлено на Обухівщині, хворі перебувають на ізоляції. Крім того, в області виявлено ще п’ять випадків з підозрою на захворювання.
Що зроблено в рамках підготовкиЗ приводу ситуації із захворюванням на коронавірус в області під час онлайн-брифінгу 18 березня виступили т.в.о. голови Київської ОДА Василь Володін та директор департаменту охорони здоров’я КОДА Максим Іонов.
За їх словами, в області створено протиепідемічну комісію при КОДА, затверджено заходи протидії поширенню захворювання (введено загальний карантин, дезінфікувальні заходи, призупинено міжміський транспорт, ведеться інформаційна кампанія). На базі центральної оперативної диспетчерської Київського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф відкрита цілодобова “гаряча лінія” для отримання інформації про коронавірус чи медичну допомогу — 0456-31-00-46.
Зазначається, що в області 13 медзакладів мають боксовані інфекційні відділення на 487 ліжок, з них 201 ліжко у 105 боксах.
Ще 347 ліжок можуть бути перепрофільовані під інфекційні за потреби. Крім того, усі лікарі переведені на графік роботи у посиленому режимі. А ще медикам надали засоби індивідуального захисту з державних резервів, вирішено питання і до довезенням лікарів на робочі місця.
Взагалі за даними оперативного моніторингу департаменту охорони здоров’я КОДА від початку 2020 року на грип та ГРВІ захворіло 14,5 тис. осіб. Утім, варто зазначити, що ця цифра нижче епідемічного порогу на 1,7%, а у порівнянні з попереднім тижнем захворюваність взагалі знизилася на 11,9%. Здебільшого хворіють діти віком до 17 років (8 905 осіб). Зафіксовано і три летальних випадки — це літні люди, які хворіли грипом типу “А”.
Що стосується апаратури, область забезпечена 199 апаратами штучної вентиляції легенів (ШВЛ). Наразі розглядається можливість закупівлі ще додаткових 50 апаратів.
Більшість районів вже замовили тест-системи. Їхню доставку обіцяють до кінця тижня. Наразі в наявності 138 тест-систем, використано 14. Планується, що кожен медзаклад отримає від 50 до 200 систем. Додаткові тестові системи обіцяють забезпечити в МОЗ по всіх регіонах. Для екстреної медицини вже закуплено 520 комплектів засобів індивідуального захисту і 100 захисних окулярів.
Керівники також відмітили, що в області визначено дві госпітальні бази, куди направлятимуть потенційно хворих на коронавірус. Це Київська обласна дитяча лікарня – для дітей і Білоцерківська міська лікарня № 3 – для дорослих.
Щодо такого рішення в бік обласної влади та МОЗ від жителів Київщини не забарилося і вже полетіло перше каміння невдоволення. Мешканці жаліються на незручне логістичне сполучення. Замість того, щоб потенційно хворих направляти до найближчих лікарень за місцем проживання, швидким доводиться долати відстань за 100 км саме до Білої Церкви.
Є й серед населення ті, хто не поспішає виконувати рекомендацій МОЗ та Кабміну. Особливо це стосується торгівельників стихійних ринків і підприємців, які й надалі продовжують свою діяльність.
За останню добу правоохоронці області зафіксували в районах низку правопорушень, виявлено факти забороненої торгівлі. У містах Ірпінь, Бровари, Бориспіль автопервізники перевозять більше дозволеної кількості осіб в салонах. Порушників притягнуто до відповідальності.
Так, на своїй сторінці в Facebook, мер Переяслав-Хмельницька Тарас Костін закликав всіх містян дотримуватися правил карантину. По місту розпочали роботу мобільні патрулі, поліція разом з органами місцевого самоврядування. Порушників планують штрафувати.
Відео: брифінги в КОДА
Читайте: В Киевской области введен режим чрезвычайной ситуации
Діагноз для медицини
Як стало відомо KV, 17 березня в Бориспільській багатопрофільній лікарні інтенсивного лікування "на 35 ліжках" було госпіталізовано більше 50 дітей хворих на пневмонію, яка є не менш небезпечною за коронавірус для здоров’я.
Крім того, лікарня мала у своєму розпорядженні 50 швидких тестів на виявлення коронавірусу, два з яких були використані і показали негативний результат. Наразі медзаклад забезпечений індивідуальним захистом і для медпрацівників, але вистачить запасів ненадовго. Читайте: В Борисполе зафиксирована вспышка детской пневмонии (видео)
За інформацією Броварського центру ПМСД, станом на 18 березня, сімейні лікарі також діагностували 222 випадки захворювання серед дитячого і дорослого населення на ГРЗ, грип та пневмонію. Броварською багатопрофільною клінічною лікарнею у двох осіб було діагностовано ГРЗ, а ще у двох – пневмонію. На щастя, підозра на COVID-19 у однієї госпіталізованої пацієнтки, яка нещодавно повернулася із Італії, не підтвердилась.
Читайте: В Броварах Киевской области с подозрением на коронавирус госпитализировали женщину
“Лікарня має відповідні захисні засоби на перший час, вистачить приблизно до місяця. Але тест-систем в повному обсязі, згідно необхідної можливої потреби, поки що в наявності немає. І така ситуація взагалі по всій країні. Районній і міській владі передано список того, що потребує медзаклад”, – розповів KV директор КНП “Броварська багатопрофільна клінічна лікарня” БРР Валентин Багнюк.
За інформацію голови Броварської міськради Ігора Сапожка, опублікованої в Facebook, найближчим часом міськрада планує передати до лікарні 25 тест-систем для швидкої діагностики коронавірусної інфекції. Наразі ведуться перемовини з постачальниками і на закупівлю партії швидких тестів.
Як розповів KV директор КНП “Яготинська центральна районна лікарня” ЯРР Вадим Нескорожений, згідно наказу Міністерства охорони здоров’я № 663 в їхньому, як і в усіх медзакладах, введені правила карантину. А це значить, що відмінені планові операції, медкомісії, а пропуск всіх медпрацівників та хворих відбувається через термоконтроль.
“Якщо при термоконтролі є підвищення температури, потенційно хворий одразу направляється до відокремленого відділення з терапевтом і педіатром. Грипом мешканці хворіють у нас вже більше місяця. Всього з січня зафіксовано 35 хворих на пневмонію. Ця кількість є характерною для цього сезону. В районі немає критичної епідемситуації. У будь-яких випадках мешканці напряму зв’язуються зі своїми сімейними лікарями, які і вирішують чи потрібна екстрена меддопомога й направлення до інфекційного відділення чи боксу. Медперсонал лікарні забезпечений особистими засобами безпеки. В наявності: 13 тис. штук медичних масок, 70 штук спеціалізованих окулярів, 1100 штук респіраторів, 700 штук комбінезонів, 1 тис. пар рукавичок з манжетами. Лікарня має 5 і потребує ще 10 апаратів ШВЛ. Експрес-тести ми замовили за свій рахунок”, – розповів він.
За словами директора КНП “Переяслав-Хмельницька центральна районна лікарня” ПРР Лариси Кузьменчук, засоби захисту лікарня також закупила і їх має вистачити на перший час. Куди більша проблема криється в тому, де їх закуповувати надалі. Адже ціни на них дуже різко злетіли, а кількість обмежена: бізнес робить свою справу. Немає в наявності й експрес-тестів. Так, вони заброньовані, та поставка очікується лише на 25 березня.
“Лікарня зачинена на карантин, відвідини хворих заборено, посилена дезінфекція всіх приміщень. У хворих, які зверталися по допомогу, не було підозр на коронавірус. Але є жителі, які повернулися в місто, район із-за кордону і наразі вони мають перебувати на самоізоляції. Посилена інформаційна та роз’яснювальна кампанія серед мешканців. Міська і районна влада виділила додаткові кошти, то ж в найближчий час купуємо додаткові три апарати ШВЛ. Дуже важко взаємодіяти з населенням, яке, на жаль, не сприймає з пересторогою ситуацію, не дотримується карантину і не розуміє, з якою проблемою ми зіткнулися. Наразі ми закликаємо жителів не виходити зайвий раз на вулицю і відвідувати лікарню лише за гострої необхідності”, – зазначила головний лікар.
На місцях
KV також поцікавитись у голів міських та районних рад Київщини щодо вжитих заходів на місцях для запобігання поширення коронавірусної інфекції, загальною епідеміологічною ситуацією та чи є паніка у населення через карантинні обмеження на час епідемії. І головне – чи готова Київщина до карантину.
Райони
Голова Вишгородської райради Ростислав Кириченко:
Паніки немає, але серед населення є певне напруження. Скуповують продукти, думаю, як і по всій країні. Але дефіциту продуктів немає. Хліб, м'ясо до вечора розбирають, але запаси поповнюють. Ми проводимо роз'яснювальну роботу, засідають штаби ДСНС, штаби подолання та недопущення коронавірусу. Готуємо медичне забезпечення, вже виділяли близько 300 тисяч гривень на первинну медицину і знову плануємо позачергову сесію, щоб додатково виділити кошти для придбання захисних та дезінфікуючих матеріалів. Є проблема із закупівлею, їх немає у наявності. Раніше встигли купили у невеликій кількості. Наразі відмінено рух транспорту по Вишгороду, оскільки всі маршрути виїжджали на Київ. По району також автобуси не курсують. З приводу довозу лікарів на роботу – деякі комунальні заклади самостійно вирішили питання транспорту, іншим виділили кошти на придбання транспорту. Якщо не вистачатиме, на балансі районної ради є ще один автобус на 17 місць. Усі школи закриті на карантин, деякі садочки працюють, щодо них рішення приймають місцеві ради. У місті садочки не закрили, але попросили обмежити відвідуваність. Наразі є звернення двох пацієнтів із можливими ознаками коронавірусу, проводяться аналізи. Підтверджених випадків немає.
Голова Васильківської райради Наталія Баласинович:
Вже тиждень ми готуємо центральну районну лікарню та амбулаторії до ймовірної епідемії, виділяємо додаткові кошти на закупку апаратів штучної вентиляції легень (ШВЛ), електронні відсмоктувачі рідини із легень. Закуповуємо додаткові захисні костюми, маски, окуляри для медперсоналу, антибіотики. Увага на тому, щоб максимально забезпечити медицину для можливої боротьби із важкими випадками хвороби. Паніки немає, проводимо роз'яснення. Райрада видрукувала більше тисячі листівок, розклеїли по району. Школи і садочки зачинені. Транспорт не працює і це є великою проблемою. Своїми силами намагаємось організовувати підвіз лікарів. Майже щодня знімаємо відео-звернення до громади для подання правдивої та актуальної інформації. Дефіциту продуктів в магазинах немає, в аптеках, як і всюди, не вистачає масок та дезінфекторів. Я вважаю, що на ці засоби має бути державна регуляція цін, щоб не було націнки більше певного відсотку, аби не створювали ажіотаж. Але активно долучаються бізнесмени – підприємство “Світанок” та ФК “Колос” закупають необхідні засоби у лікарні. Оскільки наша лікарня визнана однією із п'яти в області, яка прийматиме хворих, ми розглядаємо можливість перепрофілювання реанімаційно-гінекологічного та хірургічного відділень на інфекційне. Це буде додатковий корпус, наразі є дитячий та інфекційний корпуси. Тому наразі ситуація абсолютно контрольована, але хотілося б більше підтримки від держави. Станом на сьогодні наша лікарня не отримала від держави жодної допомоги. Уся відповідальність на нас, місцевих керівниках.
Заступник голови Києво-Святошинської райради Олександр Однороманенко:
Ми не спостерігаємо паніки серед населення. Велика проблема у тому, що наш район – передмістя столиці і багато жителів працюють у Києві. Наразі через обмеження транспорту вони не можуть добратись на роботу. Школи, садочки та кафе закриті. Усі заходи відбуваються відповідно до постанови Кабінету Міністрів та розпоряджень обласної адміністрації. Резервний фонд району наповнений, при необхідності будемо скликати позачергову сесію та збільшувати суму. На даний момент продуктів в магазинах вистачає.
Читайте: В Києво-Святошинському районі медики контролюють ситуацію з поширенням коронавірусу
Голова Миронівської райради Валентина Усик:
Паніки у районі немає, ситуація стабільна. Навіть хворих на грип немає, на коронавірус – тим паче. У реанімаціях немає пацієнтів. Обласна рада виділили допомогу, центральна районна лікарня та “первинка” отримали засоби індивідуального захисту. Резервні кошти району також йдуть на ці потреби, якщо буде ще потреба, будемо скликати позачергову сесію і виділятимемо кошти, кошти в нас є. Створена черезвичайна комісія, закриті всі заклади – школи, садочки. У газетах публікуємо роз'яснення від лікарів первинної та вторинної медицини – які симптоми вірусу, як записуватись на прийом. Також передали інформацію сільським радам, сімейним лікарям. Громадський транспорт у районі не працює, лікарі на роботу доїжджають автомобілями. Деяких засобів в аптеках не вистачає, але днями обіцяли поставки, це вирішить проблему. Продовольчих товарів у магазинах вистачає.
Голова Іванківської райради Валерій Потієнко:
Населення інформуємо через соціальні мережі та сайти районної ради і адміністрації. У районі паніки немає. Є окремі випадки недотримання карантину, якщо бачу на центральній площі людей із дітьми, особисто прошу повернутись додому. У магазинах продуктів вистачає. В аптеках розібрали дезінфікуючі засоби, маски привезли із Києва. Школи та садочки закриті, діти попереджені. Транспорт не працює, був конфлікт із перевізниками. Приходили до мене і голови РДА, аби не відміняли маршрути, бо вони понесуть збитки. Але я взагалі вважаю, що нам час провести конкурс на нових перевізників. Приходили з базару люди, просили ще один день, щоб продати закуплені продукти. Ми не можемо брати на себе таку відповідальність, в області надзвичайна ситуація. З приводу хворих – випадків інфікованих немає, але багато людей повернулись з-за кордону. Спостерігаємо за їхнім станом. Маємо п'ять апаратів ШВЛ – чотири дорослих і дитячий. Можливо і мало, але деякі районі й цього не мають. Ми не збирали сесію для виділення коштів на медицину, щоб не піддавати ризику громадян. У районному фонді було 1,2 млн гривень, вони пішли на первинну і вторинну медицину.
Голова Бородянської райради Георгій Єрко:
У районі ситуація стабільна, населення не панікує. Ми провели роботу із сільськими та селищними радами, вони виділяють допомогу на закупку обладнання. Також із районного бюджету виділені кошти на необхідні засоби. Навчальні заклади на карантині. У магазинах вистачає продуктів. Скарг щодо медичних препаратів в аптеках також не було. Офіційно із лікарень про потенційно хворих не повідомляли, тільки розповсюджуються чутки. Двічі на день проводимо наради із лікарями, поліцією.
Голова Згурівської райради Олександр Івченко:
Ситуація контрольована, було засідання штабу. Комунальні заклади охорони здоров'я доповідали щодо ситуації, медики напоготові. Ніхто не панікує. За інформацією головного лікаря, потенційно хворих у районі немає. Відсоток захворюваності на ГРВІ зменшився у порівнянні із минулим роком. Збільшення відвідуваності лікарні не спостерігається, моніторимо ситуацію щодня. Є певні незручності щодо транспортного забезпечення. Вирішуємо питання по забезпеченню лікарськими засобами першої необхідності усіх ФАПів, залучили до процесу нашу комунальну аптеку, вони доставлятимуть ліки. Виділяли із районного бюджету фінансування на закупку необхідного медикам і лікарням. Школи, садочки та кафе закриті, це контролює підрозділ поліції. Великого ажіотажу у продуктових магазинах немає, але все ж населення запасається. Поки продуктів вистачає.
Голова Володарської райради Володимир Кузьменко:
Паніки немає, працює комісія з надзвичайних питань. Повідомляємо жителів щодо ситуації через газету. Проведено нараду із керівниками сіл. Школи, садочки та заклади харчування закриті. Дехто працює “на виніс” по онлайн-замовленням. Базари закриті, у магазинах вистачає продуктів. В аптеках були проблеми із масками, трохи завезли. Маршрутки не курсують. У більшості лікарі ходять на роботу пішки, всі місцеві. Із урахуванням потреб лікарів виділили кошти із районного бюджету. Підозр на коронавірус серед населення району не зафіксовано.
Голова Ставищенської райради Віктор Малаш:
У районі ситуація стабільна. Паніка у державі, тому що не вистачає елементарних засобів індивідуального захисту. Не можемо закупити маски, експрес-тести на вірус. Жителі району скуповують продукти, але поки дефіциту немає. Школи та садочки закриті. Транспорт теж не курсує, виконуємо постанову уряду. Розуміємо, що маємо максимально обмежити контактування між населенням. Із районного бюджету виділяли кошти на закупівлю захисних засобів для лікарів враховуючи їхні рекомендації. Госпіталізованих із підозрою на коронавірус немає.
Міста
Голова Бучанської ОТГ Анатолій Федорук:
Місто Буча працює в штатному режимі, відповідно до інструкцій і рекомендацій Кабміну. Паніка відсутня, тому що орган місцевого самоврядування постійно інформує і подає максимально вичерпну інформацію громадськості. Школи перебувають на дистанційному навчанні. Обмежено рух громадського транспорту, міжміський призупинено. Громадські заклади, крім продуктових, аптек, закриті. У перші дні спостерігалося пожвавлення серед населення, але ажіотажу наразі немає. Діє обмежений і за попереднім записом пропускний режим в органи влади. У разі потреби центральна міська лікарня також готова приймати пацієнтів. Відповідні засоби і препарати захисту в лікарні є, але все залежатиме від напливу. Лікарня має шість апаратів ШВЛ, які є найбільш необхідними під час цієї епідемії. Тож зараз за спрощеною процедурою, зарезервували ще один апарат. Працюємо із партнерами із Литви та Польщі щодо цього питання, адже у вільній наявності сьогодні в Україні їх нема. Є прогнози МОЗ щодо загострення ситуації, тож плануємо забезпечувати соціально вразливі категорії продуктами харчування через відповідну соцпрограму. Соціальні і комунальні служби націлені на забезпечення належної життєдіяльності громади.
Голова Бориспільської міськради Анатолій Федорчук:
На засіданні комісії з ТБНС виділено кошти закладам охорони на закупівлю засобів захисту, експрес-тестів, спецодягу. Функціонує група між містом і районом з вирішення питань оперативного характеру первинної і вторинної ланки медицини. Разом з головою РДА вирішуємо і труднощі щодо доставки лікарів на робочі місця із інших регіонів, компенсації проїзду. В лікарні є девять апаратів ШВЛ, два з них в ремонті. До речі, цінова політика на ШВЛ наразі зросла в непідйомні рази, тож нам довелося відмовитися від тендеру на закупівлю. В аптеках дефіцит масок і дезінфікуючих розчинів. Та в місті абсолютно немає паніки. В магазинах є все в достатній кількості. Єдине, є ряд магазинів, які не виконують вказівок Кабміну щодо впровадження засобів захисту, тож будемо залучати поліцію до проведення рейдів і складання адмінпротоколів. Введені заходи щодо дій в умовах карантину банківських установ, торговельних закладів, виконкому міськради, ЖКХ. Працівники комунальної сфери обробляють спецзасобами під’їзди, місця загального користування. З приводу цього є півні невдоволення від населення. Та намагаємося проводити роз’яснення, прохаємо все ж обмежити вуличне контактування. Всі заклади на карантині. Міськрада працює дистанційно. Вхід до громадських місць лише у захисній масці. Відділ освіти налагоджує дистанційне навчання школярів у режимі відеоконференцій.Читайте: В Борисполе открывается отдельный кабинет вирусологического контроля (фото)
Голова Фастівської міськради Михайло Нетяжук:
Хворих на коронавірус у місті не зафіксовано, як і спалахів сезонних хвороб. Всі постанови Кабміну і рішення КОДА виконуються, введено карантин. На засіданні штабу з недопущення розповсюдження коронавірусу визначено план заходів, який швидко виконується. Тож ми виділили з резервного фонду 978 тис. гривень на закупівлю медикаментів, засобів захисту, обладнання і ремонтних робіт з метою підготовки медзакладів для можливого прийому інфікованих. Паніки немає, фастівчани свідомі громадяни, розуміють важливість всіх заходів і мають об’єктивну інформацію з перших вуст. З іншого боку, у зв'язку з припиненням роботи Укрзалізниці, відбувся факт перекриття залізничних колій пасажирами, кінцевою зупинкою яких і стала саме Фастівська станція. Спільно з Нацполіцією, перевізниками врегулювали це питання, організувавши транспорт по маршруту руху потяга до Козятина. Перевізники також дотримуються умов не більше 10 пасажирів в салоні. Хоча і тут виникають поодинокі ситуації з населенням. Так, один громадянин, якого відмовилися взяти 11-м, розбив фару автобуса. Нам ще потрібно вчитися змінювати ставлення один до одного і, відповідно, рівень культури.
Читайте: Возмущенные пассажиры блокировали движение поездов в Фастове на Киевщине
Голова Славутицької міськради Юрій Фомічев:
Місцеві карантинні заходи, що в наших силах, ми робимо. Щодня через ЗМІ, соцмережі надаються роз’яснення та актуальна інформація. Паніки немає, населення спокійно реагує, у перші дні було трохи важче. Всі розуміють, що така ситуація в світі виникла, можливо, вперше за 100 років. До цього необхідно просто звикнути. Та більшість скуповує певні речі, хоча продовольчі і господарські магазини, аптеки продовжують працювати. В лікарні проведені навчання, у вільний доступ надані контакти лікарів первинної ланки, працює міська гаряча лінія. Також організоване довезення містянам препаратів гемодіалізу з Чернігова. Отримали маски, маємо дезінфікуючі засоби. Хворих з підозрою на коронавірус немає. Спалаху інфекційних захворювань також, максимум 3-4 особи. Працюємо в звичайному, але максимально в дистанційному режимі. Адмінпослуги надаються в онлайн-режимі. Чорнобильська АЕС також перейшла на скорочену чисельність працюючих. Більше 2 тисяч нині на домашньому карантині, так само як і ті, хто добирався на роботу з Чернігова до Славутича. Робітники працюють онлайн або пішли в відпустки, вимушені прогули чи за власний рахунок. Адже 800 осіб в одній електричці зранку і ввечері є значною зоною ризику. Громадського транспорту не маємо і з цим нам простіше. Сподіваємося на позитивний результат.
Голова Переяслав-Хмельницької міськради Тарас Костін:
У місті вжиті всі необхідні обмежувальні заходи, їх затверджено на виконкомі. Дозволено працювати лише продуктовим магазинам, АЗС, аптекам, банкам і страховим компаніям. Погодили громадським закладам харчування доставку послуг. Із симптомами на коронавірус до лікарні не зверталися. Були чутки, про одного хворого, але цю інформацію офіційно спростовано. На сторінці Facebook особисто інформую населення о ситуації, через сайт міськради. Ситуація в місті спокійна і стабільна. Єдине, спочатку були черги в магазинах за продуктами харчування, населення закуповувалось на час карантину. Оптимізовано оборотні рейси громадського транспорту. Із медикаментів в аптеках не вистачає засобів захисту. Але нам вдалося закупити декілька тисяч і роздати їх спеціальним громадським і соціальним службам, які контактують з населенням. На позачерговій сесії виділено близько мільйона гривень на закупівлю в лікарню експрес-тестів. Але вони відсутні на ринку, доставку обіцяють на цьому тижні. Ці кошти також підуть на закупівлю трьох апаратів ШВЛ, наразі в лікарні їх три.
Алгоритм дій при коронавірусі
Департамент охорони здоров’я КОДА за підтримки т.в.о. голови Київської ОДА Василя Володіна звертається до жителів області і наголошує відповідально ставитися до зусиль лікарів та дотримуватися карантину та санітарно-гігієнічних правил.
Розроблена дорожня карта, в якій детально зазначений алгоритм дій для медзакладів. А також надано роз’яснення для населення у разі наявності симптомів COVID -19 і куди і до кого звертатися у випадку ураження.
Таким чином, у період спалаху епідемії по допомогу особа з підозрою на COVID-19 має відразу звернутися до свого сімейного лікаря (бажано в телефонному режимі або онлайн), який, проаналізувавши стан хворого, визначить наступний план дій.
Викликати 103 необхідно лише в разі важкого стану. Тоді бригада екстреної меддопомоги надасть допомогу і прийме рішення щодо госпіталізації до визначених в Київській області госпітальних баз (Київська обласна дитяча лікарня і Білоцерківська міська лікарня № 3). Вагітних з підозрою на COVID-19 направлятимуть до Баришівської, Васильківської, Кагарлицької, Києво-Святошинської, Макарівської, Миронівська та Переяслав-Хмельницької ЦРЛ, а також до Броварської багатопрофільної клінічної лікарні і Білоцерківського пологового будинку, в структурі яких є інфекційні відділення з боксами та акушерські відділення.
У випадку легкої форми захворювання або письмової заяви про відмову від госпіталізації, пацієнт лікується амбулаторно в домашніх умовах при дистанційному нагляді лікаря. Також на амбулаторне лікування переводяться пацієнти на стадії одужання.
Всі відібрані зразки тестів направлятимуть до Київського обласного лабораторного центру, який і підтверджуватиме або спростовуватиме факт зараження вірусом у хворого.
Нагадаємо, як раніше повідомляла KV, Київщина об’єдналася і кинула всі сили на подолання вірусу.
Так, 17 березня відбулося позачергове засідання сесії Київської облради. У ході засідання депутати підтримали рішення про спрямування з обласного бюджету 19 млн гривень на придбання засобів індивідуального захисту для медпрацівників, а ще 57 мільйонів – на закупівлю апаратів штучної вентиляції легень.
Читайте: Для протидії коронавірусу Київська обласна рада виділила 76 мільйонів гривень
Також лікар-інфекціоніст інфекційного відділення ЦРЛ Києво-Святошинської райради закликала всіх небайдужих відгукнутися і надати будь-яку підтримку. Медик заявила, що влада кинула медиків в боротьбі з коронавірусом "один на один". За її словами, в медустановах не вистачає персоналу, який ще й змушений працювати понаднормово і без відповідних доплат. Крім того, у медиків не вистачає елементарного – засобів індивідуального захисту. А ось молодий лікар з Броварів Василь Крайовий прийняв рішення на період боротьби з COVID-19 влаштуватися за сумісництвом на роботу в свою місцеву державну лікарню. До таких дій він закликав і інших працюючих у приватних клініках. Це, на його думку, може стати суттєвою допомогою не тільки колегам з державних лікарень, а й тим, хто потребує меддопомоги під час пандемії.
Жителів Київщини і передмісття закликали об'єднатися задля допомоги медикам і в Департаменті охорони здоров’я. Багато лікарів не можуть дістатися на роботу до столиці через обмеження транспортного сполучення. У зв'язку з цим в Viber був створений чат "Підвези медика на роботу", куди можна звернутися за допомогою і запропонувати свою. Київщина відгукнулася на заклик.
Читайте: На Киевщине стартовала акция “Подвези медика на работу”
За останніми даними, в Україні зафіксовано і перший випадок одужання від коронавірусу. Щасливчиком став чоловік з Чернівців, у якого найпершим і діагностували захворювання.
Читайте: Хроники коронавируса в Украине: обновляетсяФото: коллаж KV
КиевVласть
20 березня 2020 г. 16:00
Раздел: Стиль
Карантинне чтиво: 5 книжок на кожен день
Найкращий спосіб провести час вдома з користю – прочитати улюблену книгу чи відкрити для себе нового автора. Видання КиевVласть пропонує читачам добірку книжок-бестселерів, які довзолять відволіктись від турбот і зануритись у захопливий світ літературного слова.
“Заповіти” (The Testaments)
Автор: Маргарет Етвуд
Рік: 2019
Продовження культової антиутопії “Оповідь Служниці” канадської письменниці-лауреата Букерівської премії. У новому романі читачі переносяться у часи Гілеаду – тоталітарної релігійної держави, яка захопила владу у майбутньому. Залишивши по собі низку питань у попередньому романі, письменниця намагається відповісти на головну загадку – як відбулось падіння режиму. Аби розповісти читачам про це, авторка описує світ майбутнього очима трьох жінок, чиї долі тісно переплітаються. Одна з них – молода дівчина, яка народилась у Гілеаді. Інша – мешкає у Канаді, проте пов’язана з новим режимом. А третя – сумнозвісна Тітка, яка допомагала створювати закони Гілеаду. Також по книжці зняли серіал, який отримав велику кількість престижних нагород. Наразі книгу можна придбати лише в оригіналі англійською мовою. Українських переклад очікується у квітні-травні цього року.
“Серотонін” (Sérotonine)
Автор: Мішель Уельбек
Рік: 2019
Як відомо, серотонін – це гормон щастя. Проте що робити, коли його так не вистачає у нашому житті? Скандальный французький письменник Мішель Уельбек намагається відповісти на це питання. Як і у більшості його романів, головний герой Уельбека – чоловік середнього віку, який відчув на собі тягар минулих років та острах щодо невідомого майбутнього. Страждаючий від нестачі любові і тепла, гедоніст Клод шукає втіхи у солодких спогадах про своїх супутниць. Дуже часто думки героя переплітаються з реальними подіями, створюючи складний, проте відвертий сюжет. Книгу можна прочитати французькою, англійською та російською.
“Чужинець” (The Outsider)
Автор: Стівен Кінг
Рік: 2018
Король жахів Стівен Кінг пропонує читачам зануритись у захоплюючий та водночас лякаючий сюжет свого нового роману. У невеличкому американському містечку відбувається жорстоке вбивство маленького хлопчика. Всі мешканці налякані, а поліція не уявляє, хто б міг таке зробити. Раптом, з’являються свідки, які бачили хлопця у компанії тренера міської команди по бейсболу. Всі докази з місця злочину свідчать про те, що саме він вбив хлопчика. Поліція арештовує підозрюваного. Лише одна деталь заводить усіх у глухий кут – на час смерті хлопця, тренер перебував в іншому місті. Нещодавно відбулася прем’єра серіалу по книжці від HBO. Книгу можна прочитати англійською та російською мовами.
“Жінка у вікні” (The woman in the window)
Автор: Е. Дж. Фінн
Рік: 2018
Моторошний триллер розповість історію самотньої жінки Анни, яка мешкає у Нью-Йорку. Вона страждає від параної, а тому не може вийти назовні. Так і проходять дні, тижні і місяці. Одного разу до сусіднього будинку переїжджає подружжя з сином. Нові сусіди ведуть розмірений спосіб життя – те, до чого так звикла Анна. З цього моменту, вона споглядає за сусідами через вікно. Поки одного вечора не стає свідком того, чого їй не варто бачити. Параноя жінки виходить з-під контролю. Їй здається, що за нею стежать і навіть її власна оселя вже не є безпечною. Цього року планується прем’єра фільму за мотивами книжки з Емі Адамс у головній ролі. Книгу можна прочитати мовою оригіналу і в українському перекладі.
“Щиголь” (The Goldfinch)
Автор: Донна Тартт
Рік: 2013
Третій роман американської письменниці Донни Тартт побачив світ ще у 2013 році. Нещодавно відбулась прем’єра екранізації книги, яка дала змогу побачити улюблених героїв на великому екрані. Сюжет роману починається з молодого парубка Тео, який втрачає свою матір у жахливій трагедії, але дивом рятується сам. Все, що залишилось від неї – маленька, проте заворожуюча картина, яка відсилає хлопчика у загадкових світ мистецтва. Ця нескінченна подорож лабіринтами пам’яті продовжується і у дорослому віці. Однак Тео навіть не уявляє, які потаємні та небезпечні манівці йому доведеться зустріти на своєму шляху. Книгу можна прочитати англійською і українською.
Фото: blog.hubspot.comКиевVласть
20 березня 2020 г. 12:00
Раздел: Тексти
Василь Новицький: “Жодній державі світу не під силу зберегти тваринний світ без допомоги мисливців”
Полювання є досить поширеним хобі серед українців. Втім навколо нього існує багато міфів. Дехто вважає, що мисливці лише знищують природу, а для когось мисливець та браконьєр – тотожні. Такі хибні думки можна почути навіть від народних депутатів Верховної Ради (ВР), котрі нещодавно запропонували низку законопроєктів, які, на думку мисливської спільноти, зруйнують цілу галузь. Мисливці також пропонують зміни до законодавства та збираються не допустити прийняття шкідливих, на їх думку, законодавчих ініціатив. Про це в інтерв’ю KV розповів голова науково-технічної ради Всеукраїнської асоціації мисливців та користувачів мисливських угідь, доктор сільськогосподарських наук за спеціальністю “Екологія” Василь Новицький (на фото).
Всеукраїнська асоціація мисливців та користувачів мисливських угідь (далі – Асоціація), як розповів Василь Новицький, на сьогодні має 24 регіональні представництва, а також жіночий підрозділ "Діана-Магнум", об'єднує понад сотню користувачів мисливських угідь та декілька сотень фізичних осіб-членів Асоціації.
Асоціація не має своїх мисливських угідь, натомість займається об’єднанням їх користувачів, виступає як комунікатор, в тому числі на парламентських слуханнях та в міністерствах. Асоціація також займається законотворчою діяльністю, наприклад, подає законопроекти про внесення змін до різних законів, зокрема про жорстоке поводження з тваринами, про мисливське господарство та полювання, про тваринний світ, кримінальний та адміністративний кодекси.
Серед членів Асоціації багато вчених-екологів, лісівників, спеціалістів у галузі мисливства. Партнерами Асоціації є Українське товариство мисливців та рибалок (УТМР), Товариство лісівників України, Федерація мисливського собаківництва України.
Головною метою Асоціації є створення нової та удосконалення діючої нормативно-правової бази з питань ведення мисливського господарства, формування об’єктивної громадської думки про мисливське господарство та позитивного образу мисливця як людини, котра дбає про довкілля.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
В інтерв’ю KV Василь Новицький розповів про те, як запропоновані до розгляду у Верховній Раді (ВР) законопроєкти можуть знищити мисливську галузь та призвести до спалаху сказу, чому заборона полювання на лося не призведе до збільшення його поголів’я, та досвід Білорусі у збільшенні поголів'я зубрів в той час, коли в Україні вони майже зникли.
KV: Розкажіть про законопроєкти, що зараз подані та розглядаються у ВР. Як запропоновані законопроєкти №2448 (автор законопроєкту – депутат Олександр Качура (фракція “Слуга народу”) написав заяву про відкликання після інтерв’ю), №2351, №0870 та №2232 вплинуть на мисливську галузь в Україні?
Василь Новицький: На сьогодні подано чотири таких законопроєкти. Два з них прийняті в першому читанні, два зареєстровані.
Законопроєкт №0870 перейшов ще з переднього скликання ВР – він стосується заборони використання свинцевого шроту у водоохоронних зонах. Але вони не виділені в натурі, і за цим законом можна буде заборонити будь-яке полювання на качку зі свинцевим шротом. Але металева форма свинцю, за даними ЄС, займає лише долі відсотку від забруднення свинцем довкілля, основне – це вихлопні гази та заводські стоки. Але зоозахисники борються чомусь лише зі шротом.
В цьому законопроєкті піднімається питання занесення вовка в охоронювані види за вимогами Бернської конвенції, хоча вона у нас прийнята із застереженнями якраз по цьому виду. Тож вовк в Україні стане умовно червонокнижним видом.
Також перше читання пройшов законопроєкт №2351, який стосується багатьох сфер – і мисливців, і лісівників, і навіть тваринників. Цим законопроєктом передбачається, якщо по-простому, що рішенням сільради можна заборонити полювання або лісокористування на певній території. За законопроєктом, якщо сільрада знаходить реліктовий для своєї території вид, в радіусі 500 м від цього виду можуть заборонити лісокористування та полювання. Радіус 500 метрів – це 75 гектарів. Дві-три рослини, пару гнізд, і на території лісгоспу можна заборонити полювання і лісокористування.
Також цей законопроєкт вносить правки до закону про жорстоке поводження з тваринами, зокрема, ним забороняється позбавляти життя тварин до втрати свідомості. Таким чином він блокує роботу норкових ферм, птахофабрик, всіх забійних комбінатів.
Також цей законопроєкт частково дублює інший, №2232, який забороняє регулювання чисельності бродячих котів і собак. Законопроєкт №2351 дозволяє комунальникам залишати бродячих котів та собак в містах і селах. Якщо раніше комунальники мали їх відловлювати, то зараз можна просто стерилізувати, кліпсувати та випустити назад в “ареал перебування”.
KV: Але ж зараз по Києву теж бігають чіповані собаки.
Василь Новицький: Наскільки мені відомо, ці чіповані собаки стерилізовані благодійним фондом, а позначки повідомляють комунальникам, що ці собаки несуть найменшу загрозу, в плані свого розмноження, але не агресивності. Але згідно діючому законодавству про жорстоке поводження з тваринами, безпритульні собаки та коти мають бути відловлені та перебувати у спеціальних закладах для перетримки або у притулках.
KV: А що з приводу двох інших законопроєктів?
Василь Новицький: Сумновідомий законопроєкт №2232 містить в собі три блоки. Зоозахисники прикриваються першим блоком – забороною станцій для притравки мисливських собак.
На жаль, наші зоозахисники при написанні законів маніпулюють фактами. Наприклад, брехня, що в Європі немає контактної притравки. В ЄС контактна притравка є у Франції, Словенії та Словаччині. А законопроєкт №2232 забороняє навіть безконтактну притравку, котра є в кожній європейській країні, хоч вона і неефективна! Франція свого часу залишала контактну притравку, бо мала проблему з лисицями, і з ними треба боротись.
Щодо гуманності цього законопроєкту теж виникають питання. Це вибіркова гуманність. Сьогодні на десятку притравочних станцій є близько 100 лисиць. Припустимо, зоозахисники рятують тих 100 лисиць від жорстокого поводження. Натомість в поле випускають десятки тисяч норних собак, абсолютно не підготовлених до контакту зі звіром. В результаті отримаємо тисячі покалічених лисиць, тому що собаки не навчені. Вони будуть помирати в природі, переносити коросту, сказ. Також отримаємо тисячі покалічених собак! Де гуманність?
Другий блок – повна заборона регуляції чисельності бродячих котів та собак у природних екосистемах.
Але ж при цьому не пропонується жодна альтернатива! Є досвід Аргентини та Австралії з безконтрольного розповсюдження домашніх тварин, де бродячі собаки та коти знищили біорізноманіття.
В Угорщині чиновники відзвітували перед громадянами, що мисливці в маленькій Угорщині відстріляли, здається, 6,5 тис. бродячих собак.
Польща має велику проблему, бо бродячі коти щороку вбивають сотні мільйонів диких тварин.
Скільки в Україні бродячих котів та собак – достеменно невідомо. З іншого боку це має бути досить динамічна і непередбачувана цифра, адже має два джерела виникнення – розмноження в природі та періодичне залишення тварин людьми. Мисливці не звітують про кількість відстріляних бродячих котів та собак. Є лише звіти єгерської служби, згідно з якими 6 тис. єгерів за останні роки відстрілювали порядку 34-36 тис. бродячих котів і собак щороку Якщо ці дані екстраполювати на 350 тис. активних мисливців, отримаємо близько мільйону бродячих котів і собак. Мільйон – це лише на рік! А що буде, якщо їх перестануть відстрілювати? Це буде екологічна катастрофа. Епідемія сказу, загроза для населення, знищення біорізноманіття, зачистка території – від горобця до лелеки, від миші до лося.
Третій блок – обмеження добування шкідливих видів, таких як лисиця чи єнот уссурійський, більш відомий як єнотовидний собака, з 9 місяців на рік – до 3 місяців. В результаті в Україні може бути спалах захворюваності на сказ.
KV: А що пропонують з приводу переобліків тварин?
Василь Новицький: Четвертий законопроєкт, №2448, стосується переобліків тварин в мисливських господарствах на вимогу будь-якого громадянина України чи організації, яка має відношення, згідно статутній діяльності, до природоохорони чи екології. В 40-денний термін після проведення обліку представники громадської організації (ГО) мають право приїхати в будь-яке мисливське господарство, і провести переоблік. Це нісенітниця, бо перерахувати на початку квітня тварин, котрих рахували в лютому, за відсутністю снігового покриву, буде неможливо.
За моїми даними, ще декілька подібних законопроєктів знаходяться на стадії розгляду та реєстрації.
Останні два законопроєкти за авторством депутата Качури, котрий має високі рейтинги в колах юристів, підготовлені, на мій погляд, досить безграмотно, особливо №2448. Таке відчуття, що ні юристи, ні фахівці їх і не читали.
KV: Законопроєкт про переоблік має якісь корупційні ризики?
Василь Новицький: Законопроєкт №2448 просто суперечить конституційним нормам. Він мав би бути направлений на експертизу до комітету із запобігання корупції, оскільки має прямі корупційні ризики.
Чому зоозахисники не хочуть прописати в законопроєктах, що беруть участь у обліках? Чому їм потрібні саме переобліки? Це дуже насторожує.
Цей законопроєкт залишає більше питань, ніж слів у ньому. Серед його авторів здається чотири громадських активіста і троє вчених, котрі працюють в об'єктах природно-заповідного фонду (до речі,в ПЗФах України обліки взагалі ніхто не контролює і вони як прави і не проводяться), при цьому немає жодного спеціаліста із мисливського господарства.
Автори плутаються в термінології, в пояснювальній записці пишуть про облік мисливських тварин, а в законі – облік видів мисливських тварин.
Більшість обліків четвероногих проводиться методом суцільного прогону. Для цього треба зо два десятки фахових обліковців та стільки ж загоничів. В законопроекті пишуть, що вони можуть проводити переоблік навіть утрьох. Як можна після сорока чоловік утрьох провести переоблік? Це буде інша методика, але хіба можна результати за різними методиками між собою порівнювати?
За чий рахунок проводити переоблік? Сьогодні облік проводиться за рахунок господарства. Хто буде фінансувати бажання громадянина чи ГО повторити облік? Якщо сам цей громадянин, питання немає, хай відшкодовує. Жоден користувач не піде на такий переоблік. А три людини походять по лісу на підборах, і скажуть, що нічого з того, що в акті первинного обліку вказано, вони не побачили, і складуть інший акт, котрий навіть не зобов'язані погодити з користувачем.
KV: А яку вагу буде мати цей акт? Таку ж як облік, чи вище?
Василь Новицький: Вище, бо це ж переоблік. Вони будуть користуватись другим актом.
KV: Тобто, потім можно актом переобліку шантажувати користувача угідь?
Василь Новицький: На кожному кроці можна шантажувати. Можна надіслати “гонця”, котрий скаже, що приїдуть з переобліками і давайте щось думати. Потім можна приїхати, провести переоблік і сказати, що у нас от такий акт, давайте цей акт викупіть. Були вже прецеденти в Україні, коли під удар екорадикалів попадали лісогосподарства, за якими стояли бізнесмени, мільйонери, яких можна було шантажувати. Але саме найбагатші господарства, а не голі заповідники, сьогодні і відіграють роль найкращих резерватів для відтворення тварин в Україні!
Моя особиста думка, що цей законопроєкт є проміжною ланкою для того щоб просто зупинити мисливську галузь і закрити полювання в Україні.
KV: З якою метою?
Василь Новицький: Перша версія – відпрацювання закордонних зоозахисних грантів, котрі передбачають закриття полювання.
Але все більше користувачів схиляються до думки, що все це робиться під майбутній продаж земель в Україні. Таким чином усуваються співкористувачі, які де-юре є перепоною для земельного дерибану. А щоб прибрати співкористувачів, треба вбити мисливську галузь, в якій договора оренди землі на строк від 15 до 49 років. І ще ж є плани як уряду Гройсмана, так і теперішнього (уряду Олексія Гончарука, який відправлено у відставку, – KV) про лісову концесію.
І я вважаю, що прямий обов’язок влади спростувати ці припущення, вийти до народу, і сказати що такі законопроєкти при них не пройдуть.
KV: Які дії ви плануєте, щоб зупинити ці законопроєкти?
Василь Новицький: Буде мирний марш (після інтерв’ю у зв'язку із всеукраїнським карантином стало відомо про перенесення маршу, – KV), щоб продемонструвати владі, що нас не купка маргиналів. Ми йдемо на цей захід з двома простими вимогами.
Перша – зупинити утиски конституційних прав мисливців в Україні, і публічні звинувачення, котрі навіть з уст народних депутатів сипляться на мисливців.
Друга – зупинити нищення мисливської галузі, надати їй вектор європейського розвитку. Якщо сьогодні держава декларує своє прагнення до Європи, чому ми не євроінтегруємось в аспекті розвитку мисливської галузі?
KV: Ви маєте якесь представництво ВР? Можливо, ви внесли якісь зустрічні законопроєкти?
Василь Новицький: На останньому круглому столі у ВР, присвяченому розгляду законопроєкту №2448, нас відкрито підтримали депутати Сергій Литвиненко (фракція “Слуга народу”) та Сергій Шахов (депутатська група “Довіра”), а також помічник нардепа Дмитра Шенцева (позафракційний). Також є неперевірена інформація, що близько 40 депутатів звернулись до міністра екології Олексія Оржеля (був міністром на момент інтерв’ю, – KV) з вимогою спростувати свої слова, що мисливці для нього диковина і він сподівається, що в Україні це явище незабаром зникне.
KV: Можете прокоментувати звинувачення, що мисливці лише беруть від природи, і нічого їй не дають, нічого не створюють?
Василь Новицький: Треба визнати вину в дезінформованості гомадян і мисливської спільноти, бо наші спілки активно почали створюватись лише в 2014-2015 роках, в той час як антимисливське лобі весь час працювало. І необізнаність населення ми маємо з двох причин.
По-перше – дезінформація від антимисливців, наприклад, що немає різниці між мисливцем та браконьєром, бо і один і другий – “вбивці”.
Але і ми, мисливці, також винні, бо наша мисливська культура подекуди далека від європейської і бажає бути кращою. В цьому аспекті нам є над чим працювати, бо інколи ми самі собі створюємо антипіар поведінкою на полюванні, і це бачать пересічні мешканці.
Людям треба пояснювати, що мисливська галузь була, є і буде. І, якщо побороти мисливство, на його місце негайно прийде тотальне браконьєрство. В жодній країні світу державі не під силу зберегти тваринний світ без допомоги мисливців. Для цього треба тримати за бюджетні гроші мільйонні армії єгерів.
Мисливська галузь серед іншого регулює кількість тварин.
Наприклад, в США щороку відстрілюють понад мільйон голів оленів. Якщо цього не робити, що буде з екосистемами? Є прецеденти, коли дикими тваринами знищуються цілі ліси й поля. На жаль, зараз для України це не актуально. Але хто, крім мисливців, буде регулювати кількість лисиць, вовків, єнотів уссурійських, котрі розносять сказ? Хто буде охороняти тварин від браконьєрів? Це можуть зробити лише мисливські господарства, котрі зацікавлені в тому економічно.
KV: Наскільки значна роль мисливців у зменшенні природного різноманіття?
Василь Новицький: На початку століття львівські вчені провели дослідження, які показали, що в лісостепу України у 62% смертності диких тварин винні сільгоспвиробники, через порушення процесів механізації та використання хімії. У смерті понад 15% диких тварин винні браконьєри. Близько 12% вилучення тварин – це мисливці, решта – ДТП і так далі.
KV: Як можна боротись із браконьєрами?
Василь Новицький: З 2015 року ми бились головою об стіну, вимагаючи кримінальної відповідальності за незаконне видобування ліцензійних видів. На рівні Мінюсту ці рішення завжди блокувались. Чому? Бо система не може себе перезавантажити, ми ж знаємо, хто основні браконьєри сьогодні – судді, прокурори, поліція.
Але ми добились з 2015 до 2017 року хоча б підняття такс за відшкодування. Відшкодування за браконьєрське видобування зайця до 2017 року складало здається 200 гривень, а зараз коштує 8 тис. гривень.
В проєкті нового закону, який ми подаємо до ВР, ми знижуємо планку для кримінальної відповідальності до приблизно 10 тис. гривень. Якщо не в’язниця, то великий штраф та умовний строк. Тільки так можна побороти браконьєрство, і саме таким шляхом пішла свого часу сусідня Білорусь.
Сьогодні влада хоче передати всі природоохоронні функції, як по мисливству, так і по рибалці, екологічній інспекції. Таким чином цей орган стане монопольним, і це лякає. Хочуть ліквідувати рибоохоронний патруль, за зразком якого ми і планували створити державну мисливську варту, хочуть ліквідувати лісову охорону.
Останнім часом на рік складалось 3-4 тис. протоколів за незаконне полювання. Це дуже мало. З них всього 9% складалось екологами, решта – єгерські служби. Але досі єгерська служба користувача угідь позбавлена права затримувати порушника. Вони можуть лише затримати на своїх угіддях підозрюваного у порушенні до приїзду поліції, але це якщо їм не чинять спротив.
Якщо в Екоінспекції будуть підрозділи по охороні тваринного світу, по охороні лісових ресурсів, по охороні водних ресурсів, тоді можна працювати. Але якщо це буде одна велика структура, і на область дадуть 5 чи 10 інспекторів, котрі будуть займатись всім, це буде катастрофою.
KV: Розкажіть більше про ситуацію з полюванням на Київщині.
Василь Новицький: Київська область має свою специфіку. В першу чергу тим, що це область з великою кількістю користувачів мисливських угідь. Київщина має посилений мисливський прес на територію. Тому для Київщини дуже важливо розподіляти мисливське навантаження рівномірно по області, наприклад, працювати над тим, щоб полювання на качку було не лише по руслу Дніпра.
Важливо вести боротьбу з браконьєрством, бо там де багато населення, багато не лише мисливців, але й браконьєрів. Наприклад, в 2017 році на Київщині було складено 227 протоколів на порушників правил полювання на суму майже 60 тис. гривень.
На території Київської області також активно проводиться боротьба із хижими та шкідливими тваринами. В тому ж 2017 році було відстріляно 1 754 лисиці, 35 вовків, 147 єнотовидних собак.
Єнотовидний собака це інвазивний вид для України. Колись, за часів радянського режиму він був завезений до України, і він живе здебільшого по руслах великих річок, оскільки любить воду.
Також в 2017 році на Київщині відстріляли 1137 бродячих собак та 419 бродячих котів.
KV: Кілька років тому був скандал із забороною полюванням на лося в Україні. Можете пояснити, що тоді відбувалось?
Василь Новицький: Ситуацію з лосем я знаю досконально. Лось став жертвою дешевого політичного піару. Напади зоозахисників на полювання на цей вид були давно, був введений 10-річний мораторій на добування лося – з 1996 до 2006 року. До мораторію було 8,4 тис. голів лося, тоді казали, що цього мало, хоча не було жодного наукового висновку про оптимальну кількість лосів в угіддях України. Як фахівець, можу сказати, що для України, як південної межі ареалу лося, оптимальна кількість не перевищує 9 тис. голів. За 10 років дії мораторію в Україні залишилось 4,1 тис. голів лося.
KV: Як таке могло статись? В цьому вина браконьєрів?
Василь Новицький: Коли користувачі мисливських угідь економічно вмотивовані, вони охороняють вид. Коли вони з цього нічого не мають, вид стає нецікавим. Жоден зоозахисник не може запропонувати кращих природоохоронних інструментів, ніж економічні. Тому за 10 років мораторію ми втратили більше половини популяції лося. Другий мораторій був з 2009 до 2012 року – приросту поголів'я лосів не було.
KV: А коли мораторію не було, між 2006 і 2009 роками, як змінилась ситуація?
Василь Новицький: Приріст був дуже малий, здається 3-4%. Під час влади Януковича, коли при владі було багато мисливців, на лося відкрили полювання. З 2012 до 2017 року чисельність лося виросла на 46% – офіційно їх було 6,3 тис. Потім окремі зоорадикали зайшли до тодішнього міністра екології Остапа Семерака, і він виписав “царський указ” про заборону полювання на лося на 25 років. Цей указ заблокували Мінюст і Мінагрополітики. На цьому Семерак не зупинився, пішов на принцип, і вирішив провести заборону через Червону книгу України (ЧКУ). З'явилося “експертне заключення” яке можна кваліфікувати як “липове”, що лося в Україні не більше 1-2 тис. Потім суд першої інстанції здається визнав його оціночним судженням.
Вони прикрились цим папірцем, визнання котрого ми потім добились в суді недійсним. В результаті ми виграли суд першої інстанції.
Семерак тоді обіцяв, що проведуть всеукраїнський облік кількості лося, розроблять програму порятунку виду. Тому що ми апелювали, що в ЧКУ є вже зубр, ведмідь та рись, котрі у ній тихо здихають. Не можна просто заборонити полювання на мисливські види, які можуть бути жертвами браконьєрства. ЧКУ і закон для браконьєра не аргумент, на відміну від покарання – штрафа та в’язниці.
Міністерство екології подало апеляцію, провели комісію по ЧКУ, де не фахівці з лося проголосували за внесення його туди. Це при тому, що був звіт Інституту зоології від 2009 року про те, що занесення лося до ЧКУ при чисельності більше 5 тис. осіб є неефективним.
В апеляції суддя послався на суспільний резонанс справи, мовляв зоозахисників багато, а мисливців на суд прийшло мало. За моєю неперевіреною інформацією, була пряма вказівка з Банкової (на вул. Банковій знаходиться Офіс президента, – KV), не розгойдувати ситуацію, щоб мисливці суд програли.
Читайте: Суд вернул лося в Красную книгу Украины
Проте Семераком не було проведено ані всеукраїнського обліку, ані розроблено програму відтворення лося.
KV: Чи є статистика по кількості лося зараз?
Василь Новицький: За моїми оцінками, через браконьєрів ми вже втратили близько 2 тис. голів лося. І його може очікувати доля зубра, також занесеного в Червону книгу.
KV: Що ви маєте на увазі?
Василь Новицький: В 1991 році в Україні було десь 650 зубрів, а в Білорусі 120. Ми одразу занесли зубра в ЧКУ, а в Білорусі йому надали подвійного статусу. Це дуже проста, але дієва схема. Якщо в заповіднику добули зубра, то браконьєр сідає до в'язниці. Але мисливське господарство може купити собі зубрів і розвести їх для комерційного полювання, котре сьогодні в Білорусі коштує 20 тис. євро. В такому випадку для зубра діє статус суворо охоронюваного вида з лімітованим добуванням. Для полювання часто обирають старого зубра, котрому скоро вмирати, і його вже добуває іноземець. За 20 тис. євро у нас можна купити кормів на рік для стада в 50 голів зубрів.
Станом на минулий рік в Білорусі налічувалось 1,8 тис. зубрів, в той час як в Україні – 220. Ми втратили дві третини популяції, а білоруси наростили в 15 разів. От вам приклад дбайливого господарювання.
Я був свідком того, як відмовили у добуванні старого лежачого зубра, котрий не відходив від годівниці та майже весь час лежав. І в той час лісівники бідкались, що немає грошей на корми, бо влада вчасно не перерахувала кошти. Тоді єгер розповідав, що в Харкові є німець, бізнесмен, який хотів би добути зубра. Були б ми у Білорусі, він заплатив би гроші, і було б за що купити корми.
Але тоді зоозахисники сказали: “Хай здохне, ми приїдемо та поставимо йому хрест”. Той зубр загинув давно. Був я недавно у Конотопі, де все це відбувалось, і ніякого хреста не бачив. Прикро констатувати, але в Україні сучасний так званий “зоозахист” більше про здирництво аніж вкладення в довкілля.
Ситуація з поголів’ям лося взагалі не залежить за великим рахунком від внутрішньої обстановки в Україні. У нас живе маргінальна частина популяції, основна – у Фінляндії, Швеції, на півночі Росії. Чисельність лося в Україні залежить від чисельності саме в основному ареалі. Коли йде ріст чисельності на півночі, за пару років відбувається витіснення поголів’я на периферію ареалу, і чисельність зростає.
Після Другої світової війни в Україні було кілька сотень лосів. В 1960-ті роки полювання на нього заборонили, лося було кілька тисяч. А за 5 років – порядка 20 тис. Таке збільшення не могла статись за 5 років за рахунок народжуваності. Це була міграційна хвиля. Є дрібні хвилі в 11 років, і велика хвиля періодичністю в 70-90 років.
KV: Яка ситуація зі звірами зараз у Чорнобильській зоні?
Василь Новицький: Регулювання чисельності тварин як такого там не відбувається, час від часу туди заходять браконьєри. На сьогодні Чорнобильська зона – замкнута самодостатня екосистема, яка здатна займатись саморегуляцією.
Але переносити ті дані на територію всієї України, де лісів всього 15%, землі розорані, буде неправильно.
Відсутність полювання в Україні не призведе до таких самих наслідків, як відсутність полювання у Чорнобильській зоні. А гарантовано – навпаки!
KV: А вовки, чи інші види тварин, виходять з Чорнобильської зони, як з такого собі розплідника?
Василь Новицький: Насправді сьогодні вона є резерватом для розмноження вовка. Але точного обліку тварин там нема.
Наприклад, працівники Чорнобильської зони кажуть, що в них живе близько 1,5 тис. лося. Тому можна підрахувати, що до занесення до ЧКУ лося було не 6 тис., а близько 8 тис.
Згідно з положенням Мінекології (зараз – Мінекоенерго), саме вони мають вести моніторинг чисельності фауни, в тому числі мисливської. Але вони того не роблять, і нахабно користуються даними користувачів мисливських угідь.
Хочеться запитати в міністра екології – чому й досі ми не знаємо, скільки тварин, зокрема лосів, у Чорнобильському заповіднику, скільки їх у інших заповідниках? Чому у відповіді на наші запити щодо чисельності лося в окремих об'єктах природозаповідного фонду (ПЗФ) ми отримували відповідь “від одного до десяти”?
Коли ми співставили площі всіх об’єктів ПЗФ, а їх сьогодні 10% від площі мисливських угідь, зі всією чисельністю лося, у нас вийшло, що в цих 10% площі ПЗФ живе всього 3% лосів.
А це територія з найкращими умовами, де не ведеться полювання! Чому ж така ситуація? Чому ж тоді в ПЗФах лосей втричі менше, ніж в середньостатистичному мисливському господарстві?
А відповідь проста. На сьогодні середній об’єкт ПЗФ – зоологічна пустеля в порівнянні з нормальним середнім мисливським господарством, де є нормальна охорона. А якщо приїхати до об’єкта ПЗФ, буде стояти браконьєрська канонада.
KV: Як Україна може заробляти на мисливській галузі?
Василь Новицький: Сьогодні окупність галузі тримається на рівні 46-48%. Україна з досить посередніми зоогеографічними умовами, де немає трофейних лосів чи оленів, могла б завдяки весняному полюванню зробити цю галузь рентабельною, як в Росії чи Білорусі.
Весняне полювання можна вести на гусака, який у нас не живе, чи на самця крижня. Самець крижня, котрий не знайшов самку, руйнує перші кладки, а другі вже не життєздатні. Більш того, якщо він спарувався, а потім знайшов гніздо, він його знову зруйнує, щоб знову паруватись. Він заважає жити самкам та виводкам до відкриття полювання. Це дуже негативно б’є по приросту качки.
Чому б під час весняного полювання не відстріляти самця крижня, у присутності єгеря, все офіційно, по ліцензії?
Весняне полювання заборонили о 2004 році, яке було відкрите три сезони. Воно було заборонено, як я вважаю, з подачі східних сусідів, які таким чином усунули конкуренцію, щоб європейці їздили до них, а не до нас.
Також можна зайнятись зубром і скласти конкуренцію Білорусі, розводити інших копитних.
Для того, щоб привабити європейського мисливця, можна запровадити вольєрне полювання.
KV: Але, вибачте, де тут спортивний елемент, якщо тварина у вольєрі?
Василь Новицький: Зараз у нас є вольєри на кілька тисяч гектар. Чому це не спортивно? Ви можете день ходити і сітки не побачити. Але точно знаєте, що тварина там є, трофейна, яку ви вже замовили на сайті. Багато кому це цікаво.
Ми нікуди від цього не дінемось, якщо мова йде про заробляння грошей.
KV: Що має зробити влада для розвитку полювання як галузі економіки?
Василь Новицький: Для початку треба, щоб влада припинила займатись популізмом, і зрозуміла, що підтримка мисливської галузі має не лише прямі фінансові вигоди, вона є запобіжником від екологічних збитків, які можуть бути в принципі.
Як приклад, після Великої депресії в США майже не залишилось дикої качки та індички. Там сьогодні стоять пам'ятники мисливцям, які відновили фауну. Держава зрозуміла, що сама не може цього зробити, і почала допомагати мисливцям субсидіями.
В Чехії міністерство сільського господарства накладає значний податок на аграріїв, щоб передати його мисливцям на відновлення фауни.
Німеччина добуває козулі та оленя в кілька разів більше, ніж усього обліковується в Україні.
Треба законодавчо вивести мисливських користувачів із залежності від основного користувача земельної ділянки. Такого становища, як у нас, немає в жодній країні з нормальним законодавством. Не має аграрій вирішувати, який мисливський користувач буде там хазяйнувати.
Зараз УТМР не може звинуватити аграрія в потруєних тваринах, бо завтра той аграрій відкличе своє погодження на користування угіддями. Треба робити як у Австрії, Словаччині, Німеччині, де мисливець практично не залежить від сільгоспкористувача. В Німеччині взагалі сільгоспкористувач не має права не займатись мисливським господарством. Хочеш – займайся безпосередньо, хочеш – передавай в користування. Не вести галузь ти не маєш права. Держава не буде боротись зі шкідниками, регулювати кількість тварин, охороняти від браконьєрів за свій рахунок тільки тому, що хтось там чогось не хоче.
Якщо ми зараз відкриємо ринок землі при діючому законодавстві, агрохолдинги легко заблокують ведення галузі.
KV: А у випадку мисливських угідь в лісі яка ситуація?
Василь Новицький: Там хочуть запровадити лісову концесію. Тоді теж користувачі там заборонять мисливство.
Тому перше – це вивести новими законодавчими поправками, і ми це вже робимо, мисливського користувача від прямої юридичної залежності від основного користувача земельної ділянки.
KV: Тобто буде паралельне користування?
Василь Новицький: Воно і зараз паралельне. Одні сіють та жнуть, інші зайця добувають. Але це галузі антагоністи, вони мають бути зрівноважені. Якщо ми захищаємо зайців від пестицидів, не треба екологічні інспектори, ми перші перевіримо, хто зайців потруїв.
А зараз сільгоспкористувачі можуть відізвати погодження на користування мисливцям.
KV: Що заважає функціонувати Асоціації?
Василь Новицький: Головне – це байдужість мисливської спільноти. Багато мисливців не цінують роботу, яку ми проводимо із владою, із населенням, законотворчу роботу. Мисливці цінують більш практичні речі, а фінансувати організацію, котра не проводить сама полювання, не має своїх угідь, вони не хочуть.
KV: Співпраця з органами державної влади якимось чином ведеться?
Василь Новицький: Наразі чіткої співпраці нема, міністерство не виявляє бажання співпрацювати. З Держлісагенством працюємо.
Але ми вдячні, зокрема, комітету ВР з питань екології та природокористування, за те що більшість депутатів на чолі з головою комітету паном Олегом Бондаренком (фракція “Слуга народу”) абсолютно прагматично підходять до вирішення питань та проблем мисливської галузі. Ми були свідками того, як ці люди ставали жертвами кібербулінгу з боку екорадикалів за підтримку раціональних діалогів з мисливцями, або навіть за те, що просто давали нам слово сказати.
Щоправда, наша подяка не стосується депутатів Олександра Фельдмана (фракція “Опозиційна платформа – За життя”) та Антона Яценка (депутатська група "За майбутнє" ), які дозволяли собі, на наш погляд, ксенофобські висловлювання в бік мисливців.
KV: Ви якось співпрацюєте з Українською асоціацією власників зброї (УАВЗ)?
Василь Новицький: Ми недавно познайомились з паном Учайкіним (Георгій Учайкін – голова наглядової ради УАВЗ, – KV), і у нас є пряма зацікавленість у співпраці, бо нас об'єднують спільні інтереси.
Ми домовились про координацію дій в плані проведення мітингу. Щодо закону про зброю, я не готовий коментувати, бо недостатньо знайомий з законопроєктами.
KV: Чи намагались ви якось співпрацювати з екологічними організаціями?
Василь Новицький: Звичайно. Ще в 2016 році я розробив Проєкт постанови Кабміну про запобігання загибелі об'єктів тваринного світу під час механізованих агротехнічних робіт. Подібна постанова навіть в РФ була введена ще в 1996 році. Вона вводила прості правила, наприклад що при збиранні врожаю треба рухатись з центру до краю польового контуру, щоб тварини мали можливість на порятунок. Якщо молотьба йде від дороги до лісу, то добре, якщо навпаки – погано, бо тварини будуть боятись авто. Я звернувся тоді в добрий десяток громадських екологічних організацій, які не виявили зацікавленості, або пообіцяли що зв’яжуться з цього приводу, і мовчать.
На жаль, в нас майже немає ідейного екологічного активізму.
Але я з великою повагою відношусь, наприклад, до WWF Україна (Всесвітній фонд дикої природи, – KV), котрий хоча б не говорить, що полювання має зникнути, і в той час робить багато корисних практичних справ.
Наприклад, по законопроєкту №2232 їх представники казали, що вони проти нього, бо не можна залишити в природі бродячих котів та собак. Домашнім тваринам місце вдома, диким у лісі, і одні іншим не мають заважати жити. Але на цьому круглому столі у них не було можливості висловитись.
Ми запрошуємо всі зацікавлені сторони до тісної співпраці в законодавчій площині, в справі охорони тваринного світу від браконьєрства, від шкідливого впливу промислового та іншого виробництва.
KV: Який досвід іноземних мисливських організацій ви хотіли б застосувати в Україні?
Василь Новицький: В Європі є така організація, як FACE (Федерація мисливських і природоохоронних асоціацій Європейського союзу). Її представники є в Європарламенті, Єврокомісії, органах місцевих влад. Вона об’єднує 7 млн європейських мисливців.
В Європі мисливці та природозахисники мають спільну організацію! Там люди розуміють, що мисливці не є злом, адже саме в них є ті гроші та ресурс, який можуть піти на захист природи.
А у нас міністр говорив, що в Європі немає полювання, і воно – середньовіччя.
Ще є Міжнародна рада з полювання та охорони тваринного світу (СІС), котра налічує 188 країн-членів. І знову, як видно з назви, вона поєднує мисливців та охорону тварин.
Ми плануємо бути на їх з'їзді у травні в Ризі, хочемо набути членства в цій організації. Щодо FACE, плани на співпрацю маємо, але поки що є проблеми із фінансуванням.
Ми готові співпрацювати з іноземними колегами у моніторингу рідкісних мисливських видів тощо.
Читайте: Георгій Учайкін: “Треба спитати в людей, чи хочуть вони мати право на збройний самозахист або цілком розраховують на захист поліції”
Фото: надано Всеукраїнською асоціацією мисливців та користувачів мисливських угідьКиевVласть
17 березня 2020 г. 09:00
Раздел: Тексти
Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад
В Мінрозвитку громад вперше презентували варіативну карту розподілу 24 областей України за округами в рамках реформування місцевого самоврядування. За останніми даними, Київщину планують розділити на шість округів. Також реформа передбачає впровадження оновленої трирівневої моделі адмінтерустрою. Та така конфігурація неочікувано викликала хвилю гарячих диспутів між тергромадами та експертами. Одні взялися відстоювати ліквідацію районного рівня, інші, навпаки, конституційні права громадян.
Як стало відомо KV, 5 березня в Мінрозвитку громад та територій за ініціативи Центру політико-правових реформ відбувся круглий стіл “Реформування субрегіонального рівня адміністративно-територіального устрою України: можливі та оптимальні варіанти”.
Зазначається, що в рамках заходу презентували чергові варіанти адмінтерустрою субрегіонального рівня 24 областей. Концепція була напрацьована за результатами експертних обговорень на круглих столах, що відбулися 2019 року у кожній області, в тому числі і Київській.
Карта Київщини
Нагадаємо, уже в жовтні реформа децентралізації має завершиться проведенням місцевих виборів на новій територіальній основі місцевого самоврядування. Нині вивчається проєкт нового адміністративно-територіального устрою, який передбачає укрупнення районів у так звані округи.
У рамках заходу були представлені на розгляд дві карти нового районного поділу Київщини відносно кількості адмінтеродиниць субрегіонального рівня.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Зазначається, що методологія розподілу субрегіонального рівня включала чотири основні критерії: чисельність населення (не менше 150 тис. населення); наявність міста, яке виконає функцію центру повіту; компактність території та врахування транспортної доступності; кількість громад, які охоплять новий округ.
Відповідно, до напрацювань Центру політико-правових реформ, перший формат передбачає розподіл Київщини на шість округів з відповідними центрами в Ірпені, куди увійде 8 ОТГ, у Фастові – 3 ОТГ, у Білій Церкві – 7 ОТГ, в Обухові – 6 ОТГ, в Борисполі – 7 ОТГ і в Переяславі – 5 ОТГ.
Другий варіант передбачає також Ірпінський (10 ОТГ), Білоцерківський (7 ОТГ), Обухівський (6 ОТГ), Бориспільський (7 ОТГ), Переяслав-Хмельницький (5 ОТГ) округи, але замість Фастівського передбачено Васильківський (5 ОТГ). Наявні зміни і в кількісному складі як ОТГ, так і населення.
Фото: варіант 1
Фото: варіант 2
Вже найближчим часом Мінрозвиток громад планує створити спеціальну робочу групу, яка згодом і проведе фінальне обговорення всіх напрацьованих проєктів вже за круглим столом у парламенті. Орієнтовно, це має відбутися вже в квітні.
Експертна дискусія
Та на думку експертів ГО “Єдина громада”, презентована розробка – приклад найбільш неправильного юридичного рішення. Адже після завершення децентралізації функції районів завершують свою дію і в часі, і в юридичних правах. Їхня пропозиція – внести зміни до Концепції та замість трьох залишити два рівні адміністративно-територіального устрою: базовий (адмінтеродиниці – громади) та регіональний (Автономна Республіка Крим, області, міста Київ і Севастополь).
“Децентралізація завершиться, а що ж з районами? Виникає питання – а чи є сенс відтепер в районах, якщо країна тримається чіткого (хоч і не завжди вдалого) курсу на завершення децентралізації?”, – говориться у дописі ГО “Єдина громада” в Facebook.
KV також поцікавилась у голів громад, мерів, експертів щодо доцільності розподілу територій громад за округами, який функціонал вони мають виконувати. Чи, можливо, вони також притримуються думки відносно ліквідації районного рівня.
Керівник Офісу реформ в Київській області Володимир Удовиченко:
Спершу я підтримував польський досвід: відмовитися від районного поділу через відсутність повноважень. Потім почали формувати медичні округи і прив'язувати до них субрегіональний рівень. Таким чином, округ отримав одне із повноважень – управління спільною власністю. Та якщо це спільна власність, то необхідно дивитися, яким чином буде створена ця рада. Якщо прямим голосуванням, то депутатські корпуси будуть сформовані за пропорційною системою. У результаті – вони зможуть вести власну політику і не узгоджувати її із ОТГ. Необхідна така система, яка б була заснована на делегуванні рівних представників від громад. На мій погляд, від окружного рівня можна відмовитися, а функції спільної власності управління передати на обласний рівень. Обласні ради матимуть виконкоми там і потрібно зосередити всю владу з управління спільною власністю ОТГ. Та найкращий варіант, у рамках компромісу, окружні ради утворити на один перехідний виборчий термін. І тоді на практиці ми побачимо, що вони не будуть мати повноважень і необхідності в подальшому існуванні. Головне сьогодні – це сформувати загальну думку щодо кількісного складу округів. Залишаються питання щодо формування вторинного рівня медицини, освіти. Вже сьогодні необхідно розпочати обговорювати повноваження, які можуть бути передані на рівень округів.
Депутат Київської облради, голова комісії з питань соціально-економічного розвитку Сергій Кармазін:
Функціонал багатьох повноважень держава зараз передає на ОТГ, як першу інстанцію базового рівня адмінтерустрою. Сьогодні формування ОТГ по кількісному складу і спроможності відбувається не дуже рівномірно. На базі району була сформована інфраструктура, а ОТГ всі функції району з утримання соціальної мережі взяти на себе не зможе, доведеться співпрацювати з районом. Відповідно, нам потрібна середня ланка: створення ОТГ в межах якоїсь однієї адмінодиниці. Можливо, це будуть делегати від ОТГ, які будуть виконувати функцію і виконавчої влади, і розподілу питань з інфраструктури, благоустрою, екології, соціальними питаннями. Є питання, які вирішуються винятково на регіональному рівні. Ми в будь-якому випадку виходимо на трирівневу систему. Разом з тим в Конституцію потрібно внести питання делегованих повноважень РДА, які не скасовані. ОТГ, які існують сьогодні як окрема одиниця, не можуть виконувати, відповідно до закону, також багато функцій. Реформу адмінтерустрою обов’язково треба проводити – і чим швидше, тим краще. Округи мають взяти на себе повноваження, які не зможуть здійснювати ОТГ. Це, наприклад, утримання закладів освіти всіх рівнів, вторинна медицина, соціальні відділи при РДА, дороги районного значення, лісосмуги, полігони та очисні споруди тощо. Надалі, можливо, необхідно буде вдатися й до укрупнення громад.
Координатор ради місцевих ініціатив Конституційних територіальних громад Київщини, юрист Леонід Ковальчук:
Адмінтерустрій має здійснюватися за правилами Європейської Хартії місцевого самоврядування. В Україні не створено жодної тергромади, яка б мала публічну правову здатність, тобто зареєстрований Мінюстом статут. Стаття 143 Конституції гарантує, що лише юридично заснована громада може скористатися правом і бути власником рухомого і нерухомого майна, бюджету, активів, надр і водних ресурсів. Вся так звана адмінреформа і реформа колективізації (мається на увазі децентралізації, – прим. ред.) зводиться до того, щоб тергромада ніколи не стала власником комунального майна. Форсований режим земельної реформи проводиться для того, щоб ті землі, які мають бути в комунвласності громад, перейшли у приватну. Європейська Хартія передбачає, що зміни меж адмітеродиниць відбуваються виключно за референдумом. У нас закону про місцевий референдум немає. Ми будуємо європейську систему самоврядування і в той же час намагаємося запровадити адмінтермодель характерну до авторитарного режиму. Не було ніякого добровільного об’єднання, була політична маніпуляція. В Україні зберігається жорстка вертикальна влада у режимі “згори – донизу”. Я не почув жодної відповіді, яка б пояснювала економічну чи історичну потребу в адмінреформі. Все робиться для спрощення управління, запровадження принципу одержавлення влади. Польщі знадобилося 14 років для відновлення місцевого самоврядування на першій ланці. Всі ці реформи, які робилися в країні останні п'ять років, здійснювалися поза Конституцією. Триває війна, а під час війни Конституцію не змінюють.
Експерт з питань реформування органів місцевого самоврядування та територіальної організації влади Олександр Даниленко:
Щоб закріпити реформу місцевого самоврядування територіальної організації влади, необхідні зміни до Конституції. А внести зміни в такі стислі терміни, на мій погляд, нереально. Якщо зміни до Конституції не вносяться, то про який адмінтерподіл ми говоримо на базі діючої Конституції? Це лише в повноваженнях Верховної Ради. Укрупнення округів однозначно необхідне, тому що без цього місцеві вибори провести якісно та ефективно буде неможливо. ОТГ утворилися на базі одного чи декількох районів. Тож як проводити вибори без укрупнення районів? Чинна Конституція зобов’язує проводити вибори до районних рад. Щодо питання управління, то лише одиниці об’єднаних громад мали можливість взяти на себе утримання районних лікарень. Деякі опоненти говорять про передачу цих повноважень на обласну раду. Але і це питання дискусійне. Адже ОТГ мають пам’ятати, що тоді у них потрібно буде забирати і частину відповідного ПДФО. Це стосується й утримання інших закладів. Навіть, якщо розглядати дворівневу модель, то без внесення змін до Конституції це теж неможливо. Кількість округів, так, це принципова дискусія, і це необхідно обговорювати, тому що йдеться про повноваження влади. Укрупнення районів буде відбуватися на базі затверджених перспективних планів. Ми взяли вектор на Євросоюз, Рада Європи прийняла трирівневу систему класифікації, а це також стосується Європейської Хартії місцевого самоврядування. Питання рад це одне, а ось субрегіональний рівень однозначно буде.
Думка громади
Голова Бучанської ОТГ Анатолій Федорук:
Моя особиста думка збігається з позицією Асоціації міст України. Ми за дворівневу модель місцевого самоврядування. Де базовий рівень – ОТГ і регіональний або обласний рівень – обласні ради. Інше місцеве самоврядування, виходячи із практики цивілізованих країн, впроваджувати недоречно. Інша річ, мова йде про виконавчу гілку влади, яка може мати районний устрій. Хоча і це питання дискусійне щодо термінології і назви. Але тут важливо розуміти, які функції і яка компетенція буде в цієї районної ланки. На мою думку, має бути лише виконавча ланка, без звичних районних рад. В рамках децентралізації ми вже маємо базовий рівень, ОТГ має прямі відносини з Мінфіном і прирівнюється до моделі міст обласного значення. Тож, яку функцію має виконувати районний рівень, коли ОТГ наділена компетенцією на вирішення самоврядних і делегованих державою повноважень? Ми не бачимо сенсу у створені ще однієї надбудови між обласним рівнем і базовим. Мешканці мають отримувати послуги у населених пунктах своєї громади. А якщо ми говоримо про районну форму, таку, як префектури, то це більше функція контролю за координацією дій. Це – суди, прокуратури, поліція, фіскальна служба та інші підрозділи виконавчої гілки влади, взаємодія між ними. Обласний рівень, відповідно, організовує і координує роботу в межах області. Районна ланка – це пережиток радянської доби і від неї необхідно просто відійти.
Голова Фастівської міськради Михайло Нетяжук:
Мене насправді більше непокоїть питання, якщо буде трьохрівнева система, то де в цій моделі будуть міста обласного значення? Адже зараз вони взаємодіють з державним бюджетом, а також із обласними адміністраціями. Після проведення реформи, статус цих міст прирівнюється до ОТГ, які підпорядковуватимуться субрегіональному рівню. В таком випадку відбудеться звуження повноважень місцевого самоврядування саме на рівні міст обласного значення. Які функції можуть бути передані районам – теж питання. Ці функції має визначати законодавець. Наприклад, охорона здоров’я. Якщо її утримання залишиться на базовому рівні, то можуть виникнути певні питання по фінансовій спроможності лікарень. Тому ефективніше це питання вивести на районний, або навіть на обласний рівень. Освіта залишиться на базовому рівні чи буде передана на регіональний рівень? Питань більше, ніж відповідей, триває дискусія. Не зовсім розумію, як буде здійснюватися адміністрування в межах області, в якій півсотні ОТГ. Як, наприклад, вчасно забезпечити безпеку громадян? Держава знаходиться в стані війни, то, можливо, передчасною є і сама ліквідація субрегіонального рівня, можливо, необхідний перехідний період. Та укрупнення районів все ж відбудеться. І тут наша позиція однозначна: найкраще для населення буде створити шість округів, щоб максимально наблизити послуги до громадян, Враховуючи, що область не має обласного центру і населення розподілене нерівномірно, ми відстоюємо саме такий варіант: Білоцерківський, Ірпінський, Броварський, Переяславський, Обухівський і Фастівський округи.
Голова Тетіївської ОТГ Руслан Майструк:
Адмінтерреформу потрібно було провести давно. Сьогодні існування адміністрацій, районних рад в громадах, де на 75-90% об’єднався район, є нелогічним, адже відбувається дублювання тих чи інших повноважень. Я за те, щоб реформа відбулася, але щоб ці укрупнені округи були виключно територіальними. Громади повинні бути самостійними, напряму співпрацювати з обласними адміністраціями та радами, міністерствами. З одного боку, було б правильно передати округам в повноваження вторинну медицину, а з іншого – на місцях все ж видніше, як зробити ці послуги якіснішими. Як показує практика, те, що йде зверху, не завжди сприймається населенням на низах. Так, це буде додаткове фінансове навантаження. Але у громаді має бути первинна і вторинна медицина, якщо ця громада спроможна і потужна. Вважаю, що завершити реформу в жовтні реально. Вибори в органи місцевого самоврядування мають відбутися на одному рівні. Повинно бути розуміння: у кого яке підпорядкування, до якого району відноситься та чи інша громада, і як їм працювати. Немає сенсу проводити вибори, якщо не закінчена реформа адмінтерустрою. Так і планувалося, але чомусь ці процеси затягуються.
Голова Фурсівської ОТГ Микола Фурсенко:
Зараз триває масове обговорення змін до Конституції. Ми переходимо на трьохрівневий адмінтерустрій. Ця модель відповідає Європейській Хартії. Райони – надумана проміжна ланка і вся Європа і світ від цього відійшли. Треба максимально наблизити надання послуг населенню. В Україні утвориться більше 1,4 тисячі ОТГ. Таким чином, районна ланка втрачає свою актуальність, повноваження передаються з району в ОТГ. Як такого адмінподілу ще немає, але реформу розпочали зарано. Спочатку треба було зробити адмінреформу, а потім освітянську, медичну, закріпити повноваження поліції. Наприклад, на базовому рівні буде первинна медична ланка та в уряді поспішили відпрацьовувати госпітальні округи, не врахувавши, яка буде адміністративна ситуація. Сьогодні ці питання дуже болючі. Зараз міста-мільйонери також хочуть довести свою автономію. І все це має бути занесено до Конституції.
Нагадаємо, як раніше повідомляла KV, Міністерство з розвитку громад і територій має намір ліквідувати 25 районів Київщини та створити на їхній базі більш спроможні та ефективні округи. Верховна Рада обіцяла затвердити законопроєкт нового адміністративно-територіального устрою країни: громада-округ-регіон, вже цієї осені.
Згідно з проєктом адмінподілу, Мінрозвиток планував залишити області лише чотири укрупнені райони, прив’язавши їх до госпітальних округів. А саме: Білоцерківський, Броварський, Васильківський і Ірпінський і в їхньому складі 45 тергромад.
Київська ОДА, у свою чергу, категорично не погодджувалася з такими напрацюваннями і запропонувала своє бачення устрою області: 69 ОТГ та п’ять районів, куди до зазначених мали включити ще і Переяслав-Хмельницький.
Ще менш задоволеними проєктом і новими адмінцентрами залишалися влада на місцях, райони які планували розірвати за округами. Так, депутати Фастівської міськради прохали Зеленського залишити їхнє місто районним центром. Адже на їхню думку Фастів перевершує Васильків за багатьма показниками. Яготин, у свою чергу, не хотів входити до складу Переяслав-Хмельницького району і просив Київоблраду створити Яготинський район з центром в Яготині.
Читайте: Без Обуховщины и Яготинщины: 25 районов Киевской области перестанут существовать
У 2019 році область продовжувала займається питанням удосконалення проєкту формування районів. І як результат, в листопаді було схвалено конфігурацію з шести округів з центрами в Ірпені, Броварах, Переяславі, Фастові, Білій Церкві та Обухові.
Читайте: Киевщина поборется за 6 округов вместо 25 районов
Читайте:
Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться
Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести
Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы
Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе
Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета
Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу
Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов
Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине
Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием
Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине
Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района
Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться
Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА
Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района
Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов
Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения
Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы
“Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда
Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться
Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов
Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов
“Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году
Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины
Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно
Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали
Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской
Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром
“Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села
Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения
Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА
Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново
Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время
Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы
Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины
Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина
Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета
Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину
Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте
Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины
Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы
Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села
Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину
Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке
Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам
Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат
Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет
Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА
Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы
Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение
Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины
Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню
Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА
Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета
Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год
Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву
Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону
Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО
Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц
Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу
Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине
Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины
Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина
Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО
Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община
Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы
Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА
Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением
Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины
Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода
Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции
Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново
Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины
Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины
Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана
Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года
Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана
Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин
Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА
Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община
Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света
Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю
Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозойПроект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районовПроект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел
Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО
Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин
Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин
Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины
Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал
Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО
Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение
Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин
Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин
Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план
Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной
Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицеюПроєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році
Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад
Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду
Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФОПроєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад
Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний планФото: коллаж KV
КиевVласть
12 березня 2020 г. 14:45
Раздел: Територія розуму
Приїхали: чи зможе Київ без “Патріотики на озерах” перетворити занедбану місцину на екологічну і безпечну територію
До поліції Дарницького району м. Києва напередодні весняного жіночого свята надійшло повідомлення, що на березі о. Небреж знайдено тіло чоловіка без ознак життя. Якщо для більшості це – просто дані з кримінальної хроніки столиці, яка, на жаль, вже стала повсякденністю новинарних ресурсів, то для мене це – тривожна інформація, тому що я планую жити на березі цієї водойми, оскільки вирішив придбати квартиру в ЖК "Патріотика на озерах", що зводить "Аркада" на столичних Осокорках.
Мені здається, що лише ледачий не чув про скандал навколо будівництва цього нового житлового масиву, завдяки проплаченим радикалам, які палили техніку будівельників, блокували бетоновози аби у своїх скандальних спробах завадити запланованій багато років тому забудові.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Разом з тим, після рішення Верховного Суду ситуація починає вирівнюватися, розблоковано дозвіл на будівництво. Тому в очікуванні, що от-от розпочнуться повномаштабні роботи на цьому будівельному майданчику, я й вирішив вкотре сюди прийти. Але, на жаль, цього разу моя прогулянка мала присмак криміналу…
Підійшовши ближче до озера, я спочатку помітив поліцейські авто, а пізніше побачив, що невелика територія огороджена обмежувальною стрічкою. Від присутніх довідався, що в чагарниках поблизу води виявили тіло чоловіка й поліція проводить відповідні заходи щодо факту цієї кривавої події.
Територія столичних Осокорків, що далі від "Епіцентру" ближче до о. Небреж вже давно має лиху славу. За останні роки вона перетворилася на велике міське сміттєзвалище. З розповідей місцевих – тут у горах різного непотрібу та будівельного сміття заходили ще й людські тіла та їх рештки...
Щодо нового факту страшної події, то він наочно свідчить, що така моторошна дійсність триватиме й далі, допоки тут не наведуть порядок, належним чином не облаштують місця відпочинку для містян. На мою думку, все це є наслідком викривленої ідеї щодо створення "Екопарку" і загравання міської влади з так званими "еко-активістами". Зважаючи, що деякі міські чиновники та депутати продовжують, як мантру повторювати думку щодо створення "Екопарку", ці землі й надалі залишатимуться територією жаху та антисанітарії, та предметом винятково політичних особистих інтересів в надії заробити чергові політичні дивіденди.
Станом на теперішній час, ані проекту такого парку, ані конкретики щодо перспектив його створення не існує взагалі і цього ніхто робити навіть не збирається. Нічого дивного в тому немає. Бо міський бюджет не має коштів аби створити екологічну базу на намитих пісках, де живої природи майже не залишилося. Лише хвора фантазія могла народити ідею створення заповідника на цьому страхітливому звалищі, де заповідати можна хіба що сміття та різний непотріб, що кияни вже звикли, на жаль, сюди звозити.
Обурює, що люди, які називають себе борцями за екологію, схоже жодного разу не проявили інтересу до того, щоб очистити цю територію. Підозрюю, що їхні інтереси далекі від екології й переслідують зовсім іншу мету. Бо за гаслами про створення екопарку вони мабуть зовсім забули, що така ідея потребує не лише зусиль, а великих капіталовкладень місцевого бюджету, яких останній не має, з урахування накипілих потреб міста в інших питаннях. Тому сама ідея бачиться мені мертвонародженою і реалізувати її неможливо. Дані факти ще раз красномовно доводять брехливість і цинічність псевдоактивістів, які спекулюють на почуттях людей і їхньому бажанні жити в екологічно безпечному місці в мегаполісі. За таких обставин ця місцина може назавжди залишитися територією жаху з кримінальним віддінком і стати найбруднішою локацією в Києві, замість належного облаштуванння на прикладі Оболонської набережної.
Подив у ситуації, що нині склалася, викликає те, що забудовник абсолютно добровільно взяв на себе соціальні зобов’язання з благоустрою прилеглої до житлового масиву території ще до початку активного будівництва. І його слова не розходяться з ділом. Частину прибережної зони біля о. Небреж було розчищено, там висаджено алею з дерев та кущів, прокладені пішохідні та велодоріжки, змонтовані дитячі й спортивні майданчики.
Дивує також і позиція окремих міських депутатів, таких як Ігор Мірошниченко та Володимир Бохняк, які чомусь не бачать очевидного й вперто підтримують маніпуляції зі створенням екопарку у мегаполісі на непридатних для цього землях, поряд із заводом "Енергія", Бортницькою станцією аерації та поблизу проспекту М. Бажана.
Але навіщо плодити нові заповідники, коли сотні тих, що вже існують в Києві – сьогодні перебувають у критичному стані через відсутність належної фінансової підтримки з боку держави. Чомусь діяльність депутатів у належному напрямку не відбувається, бо політика передусім та чергові місцеві вибори.
Максим Підгорний, інвестор в ЖК “Патріотика на озерах”, юристКиевVласть
5 березня 2020 г. 12:00
Раздел: Територія розуму
Як статистика допомагає Нацполіції виглядати ефективною
Кожного тижня Нацполіція звітує громадянам по вилучення сотен та тисяч одиниць зброї та боєприпасів. Статистика виглядає страшною. Може скластись враження, що у нас, якби не поліція, вже було б “як у Сомалі” – діти бігали б з автоматами Калашникова, а гранатомет “стояв би в кожній хаті”. Але насправді все не так – поліція просто грається з цифрами.
Рецепт із залякування населення та демонстрації роботи поліції в кращому світлі досить простий: треба просто звести в один рядок статистики різні речі – зброю та боєприпаси. Тому давайте подивимось дещо далі заголовків від прес-служби поліції.
Візьмемо для прикладу статистику від поліції Київської області за 2019 рік. Але аналогічна ситуація як у Києві, так і в Україні в цілому.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Правоохоронцями в 2019 році було "вилучено з незаконного обігу зброї, боєприпасів, набоїв, вибухових речовин” 12 936 одиниць. Страшно звучить, чи не так? Але не поспішайте ховатись у льох.
З них 11 875 – це набої. Майже 92%. Залишається трохи більше тисячі. Все одно багато? Давайте розбиратись далі.
За рік на Київщині вилучили:
автоматичної зброї – 8 одиниць;
кулемет – 1 одиниця;
пістолетів та револьверів – 141 одиниця;
обрізів – 4 одиниці;
карабінів – 34 одиниці;
травматичної зброї – 68 одиниць;
гранат - 126;
гранатометів – 9;
саморобної зброї – 9;
вибухових пристроїв – 16 одиниць.
Все це, нагадаю, на 1,8 млн населення Київщини. Чи багато це, чи є такі цифри свідченням ефективної роботи поліціянтів – вирішуйте самі.
Але не забувайте, що у найгучнішій справі з участю співробітників поліції Київщини, вбивством 5-річного Кирила Тлявова, зброя досі не знайдена. Ось це і треба було б розглядати як маркер ефективності роботи силовиків, хоча справу веде не поліція, а ДБР.
Постає друге питання – чи вірити цифрам від нацполіції? Пам'ятаєте, як слідчих спіймали на підкиданні набоїв бізнесмену? Тоді невинного громадянина врятувала відеокамера, яку не помітили так звані правоохоронці. І це не поодинокий випадок, коли працівників поліції підозрюють у підкиданні зброї. А ще можна пригадати чисельні випадки, коли працівників поліції ловили на продажі чи зберіганні зброї. Один такий випадок у Києві закінчився підірваною машиною СБУ та втечею поліцейського.
Читайте: ЧП на “Лесной” в Киеве: Полицейский бросил гранаты в СБУшников
Скільки з вилучених набоїв справді зберігались у зловмисників – невідомо. На відміну від зброї, відслідкувати патрон неможливо. А от підкинути його дуже просто. І важко бути впевненим, що поліцейські не вдаються до цього, щоб "закріпити" того, кого вони вважають за потрібне.
І останнє. Стаття 263 Кримінального кодексу є щонайменше спірною, бо карає за “незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами” в той час, коли не існує закону про зброю, і суд вже приймав через це рішення на користь обвинуваченого.
Хоча МВС і вважає, що прикрило собі тили за допомогою Верховного суда, котрий вирішив, що поняття “закон” має розширене тлумачення і включає в себе законодавство у цілому, давайте просто уявимо собі, що всі ті, кого засудили за цією статтею, звернуться до ЄСПЛ. А там вони мають всі шанси виграти справу проти держави Україна. І держава, тобто ми з вами, буде сплачувати їм немалі гроші – по кілька тисяч євро кожному.
Читайте: Георгій Учайкін: “Треба спитати в людей, чи хочуть вони мати право на збройний самозахист або цілком розраховують на захист поліції”
Олександр Кравченко, журналіст КиевVластьКиевVласть
1 березня 2020 г. 13:30
Раздел: Стиль
Журналісти проти кібербулінгу
В журналістській вітальні ІТА “ЮН-ПРЕС” Київського Палацу дітей та юнацтва відбулася яскрава, цікава та мега-пізнавальна зустріч з відомою журналісткою, випускаючим редактором проекту “Головна тема” та програми "Говорить Україна" на каналі “Україна” Вікторією Гурьян.
Вікторія поділилася з майбутніми журналістами секретами свого 10-річного досвіду в тележурналістиці, розповіла як ішов процес її головних розслідувань. Серед них: розслідування, завдяки якому в Кримінальному кодексі України з’явилася особлива правка, яка дозволяє карати тих, хто доводить людей до суїциду через Інтернет (саме це розслідування відкрило новий вид злочинів у нашій країні — кібербулінг); розслідування, яке викрило жахливі злочини хірурга, що калічив людей; допомога у звільненні затриманих, яким помилково присудили довічне ув’язнення, через що вони 14 років сиділи у в’язниці просто ні за що; розслідування, які допомагали віднайти зниклих родичів. Також Вікторія Гурьян була відповідальним шеф-редактором за випуск на проєкті “Говорить Україна”, який у 2016 році отримав нагороду “Телетріумф”.
Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV"
Вікторія Гурьян починала свою кар’єру з регіональної журналістки у Луганську, а зараз вона відомий редактор і журналіст України.
Пані Вікторія загострила увагу юних колег на тому, що таке кібербулінг.
Кібербулінг — це новітня форма агресії, що провокує жорстокі дії з метою дошкулити, нашкодити, принизити людину з використанням інформаційно-комунікаційних засобів: мобільних телефонів, електронної пошти, соціальних мереж тощо.
Як виявити ознаки кібербулінгу? Кібербулінг має декілька проявів, жоден з яких не можна ігнорувати:
- відправка погрозливих та образливого змісту текстових повідомлень;
- демонстративне видалення дітей зі спільнот у соцмережах, з онлайн-ігор;
- створення груп ненависті до конкретної дитини;
- пропозиція проголосувати “за” чи “проти” когось в образливому опитуванні;
- розповсюдження (спам) відео та фото порнографічного характеру;
- провокування підлітків до самогубства чи понівечення себе( це можуть бути група смерті на зразок “Синій кит”).
Вікторія повідала нам історію про те, як їй вдалося викрити людину, яка доводила до самогубства жінок і дівчат-підлітків через переписку в соцмережі Вконтакті.
Серед випусків передачі "Говорить Україна" є випуск про те, як "Настя Коваленко" довела до самогубства 9 жінок, двом з яких вдалося вижити. Цей випуск з'явився так: до Вікторії Гур'ян дійшли чутки про цю ситуацію і вона вирішила перевірити чи правда, що людина може довести до самогубства іншу людину за допомогою переписки? Вікторія була шокована цією історією і вона вирішила провести розслідування та поділитися знайденою інформацією в передачі "Говорить Україна".
За словами Вікторії, це розслідування зайняло 2-3 тижні, і відібрало у журналістки багато сил, як моральних, так і фізичних, адже вона працювала 24/7 і у неї було вкрай мало часу на сон та їжу.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Маніяк шукав своїх жертв в групах, в яких люди хотіли покінчити життя самогубством. Потенційних самогубців видавав пригнічений настрій, депресивні дописи на їх сторінках Вконтакті, сумні пісні і публікації. Маніяк писав їм під виглядом жінки-медика, втирався до них в довіру і пропонував їм покінчити з життям разом з ним. Для розслідування Вікторія Гур'ян "переробила" свою сторінку з веселої, адекватної сторінки людини із здоровою психікою в дуже депресивну сторінку і почала чекати, коли “Анастасія” напише їй. Врешті решт це сталося, і маніяк запропонував журналістці стати самогубцею. Усі скріншоти переписки і докази вони принесли в поліцію, адресу ж виявили за допомогою посилання (воно виглядає як листівка з поздоровленням, але якщо на неї натиснути, то людині, яка згенерувала це посилання, прийде адреса людини, яка натиснула на дану листівку).
Поліція довго не хотіла братися за цю справу. Ще б пак, адже ніхто раніше з таким не стикався і Вікторії ніхто не вірив! Врешті решт справу розслідували, а через 2 роки в Україні прийняли правку до закону про кібербулінг.
— Важливо запам’ятати, — наголосила журналістка, — якщо ваша дитина (або близька, знайома людина) постраждала від цькування, її шантажують, обіцяють всім розіслати її особисті фотографії або погрожують – ніколи не звинувачуйте і не сваріть дитину (або близьку людину). Не залякуйте дітей фразами: “Якщо щось подібне станеться – отримаєш у мене!”. Не допускайте засудженнь: “Сам (сама) у всьому винен!”. Такі слова призведуть до того, що або людина не захоче звернутися до вас за допомогою, а навпаки змушена буде залишитися зі своєю проблемою наодинці. Важливо пам’ятати: винна не жертва – винен той, хто скористався її довірою. Людям (а особливо, дітям) і без того зачасту страшно або соромно розповісти іншим про ситуації, які сталися з ними. А раптом сваритимуть, розчаруються? Раптом не пробачать? Через такі ситуації кібербулінг може вилитися в відвертий шантаж. Адже зловмисник знає: жертва змушена буде робити все, аби батьки / школа / інші люди нічого не дізналися.
Пані Вікторія дала поради щодо захисту від кібербулінгу.
— Насамперед, поясніть жертві, що це не її провина. Що ви підтримаєте її в будь-якому разі, що ви – на її боці та вам можна довіряти. Збережіть все листування, зробивши скріншоти. Заблокуйте акаунти, з яких пише агресор – поставте його в “чорний список” й ігноруйте. Іноді кривдник відступає, коли не отримує бажаної реакції. Поміняйте номер телефону жертви і на деякий час видаліть всі сторінки у соцмережах. Якщо жертва кібербулінгу буде відчувати себе таким чином “відрізаною” від світу й друзів – створіть нові, секретні сторінки для неї з іншим ім’ям і без фото, щоб лише сім’я і друзі знали про них. З’ясуйте, чи знайома вона з агресором у реальному житті або чи планує зустрітися. Дізнайтесь, що йому відомо про потенційну жертву (реальне ім’я, прізвище, адреса, телефон, номер школи). Запропонуйте свою допомогу: обговоріть, як можна знешкодити, заблокувати агресора. Поясніть, якій небезпеці може піддатися дитина при зустрічі з незнайомцями, особливо без свідків. Зверніться в поліцію. Якщо погрози є досить серйозними, стосуються життя або здоров’я жертви, а також членів вашої родини, то ви маєте право на захист з боку правоохоронних органів. Якщо ви не впевнені в своїй оцінці того, наскільки серйозно те, що сталося з людиною, або людина недостатньо відверта з вами і не готовий йти на контакт, зверніться до психолога.
Але зустріч з Вікторією Гурьян не обмежилася лише темою булінгу. Журналістка зачепила багато аспектів журналістського розслідування, піднімаючи завісу над фаховими секретами.
Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV"КиевVласть
17 лютого 2020 г. 15:01
Раздел: Новини
В Богуславі встановлять 14 камер відеоспостереження (адреси)
До 27 лютого 2020 року в місті Богуслав на Київщині планують встановити 14 камер відеоспостереження. Вони повинні з'явитися на 9 перехрестях, 2 вулицях, площі Ярослава Мудрого та набережній. Їх поставку, монтаж та запуск за 198 тис. гривень повинен здійснити місцевий підприємець Юрій Соломко.
Як стало відомо KV з оголошення електронної системи публічних закупівель ProZorro, 13 лютого 2020 року виконавчий комітет Богуславської міської ради (*) уклав договір з ФОП “Юрій Соломко” (**) на постачання 1 комплекту системи відеоспостереження "Безпечне місто" для Богуслава. Вартість договору склала 197,8 тис. гривень.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Згідно з угодою, підрядник має поставити комплект системи, що складається з 14 камер відеоспостереження та комплектуючих. Також договір передбачає монтаж та запуск системи.
Всі роботи підрядник повинен виконати протягом двох тижнів з дати підписання договору – до 27 лютого.
Камери мають бути встановлені на 9 перехрестях: вул. Івана Франко-Миколаївська; вул. Мисайлівська, 12; біля “Кам'яниці”; вул. Вишнева-Святогірська; вул. Івана Франко-Ватутіна; вул. Миколаївська, 136; вул. Миколаївська, 92; вул. Миколаївська, 27 парк “Слави”; вул. Польова, 42 – Соборна. А також на вул. Корсунська та Миколаївська, на площі Ярослава Мудрого та набережній.
За даними аналітичної системи Youcontrol, ФОП “Юрій Соломко” зареєстровано у 2007 році у Богуславі. Основний вид діяльності – діяльність у сфері проводового електрозв'язку.
За інформацією Zакупівлі, нинішній тендер – перший досвід участі в публічних закупівлях Юрія Соломка.
Раніше KV повідомляла, що слідче управління поліції Київської області підозрює чиновників Київської облдержадміністрації (КОГА) у зловживанні службовими повноваженнями під час закупівлі камер відеоспостереження. За версією слідства, адміністрація повинна була закупити і розставити по області понад 500 камер, але за рік встигла встановити лише 180 та й ті не працювали.
Читайте: Камери без відео: поліція підозрює чиновників КОДА в фаворитизм до підприємства-налагоджувальникові системи відеоспостереження на Київщині
Міську раду Богуслава з 2010 року очолює В'ячеслав Дяченко.
* Виконавчий комітет Богуславської міської ради (Код ЄДРПОУ: 05408830)
** ФОП Юрій Соломко (ІНН : 3091909657)
Фото: Новости 44
КиевVласть
4 лютого 2020 г. 10:00
Раздел: Тексти
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад
Уряд запустив механізм примусової децентралізації. Тепер об’єднання громад відбуватиметься тільки за Перспективним планом, в тому числі і тих, що просто не встигли через відмову місцевих адміністрацій. З критикою проти цього вже виступила Асоціація об’єднаних тергромад. Кажуть, це нехтування волею українців. До того ж, існує думка, що на Київщині невтішні вердикти очікують на більшу частину потенційних громад.
Як стало відомо KV, 15 січня Всеукраїнська асоціація органів місцевого самоврядування “Асоціація об’єднаних територіальних громад” звернулася із відкритим листом до Прем’єр-міністра, Мінрозвитку громад та територій та голів обласних державних адміністрацій з проханням врахувати їхні пропозиції при формуванні остаточного варіанту перспективного плану об’єднання громад областей.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“Значна кількість ОДА врахували пропозиції Асоціації ОТГ – завершити формування громад в кожній області, підсилюючи вже існуючі, успішно функціонуючі об’єднані громади. Але є низка обласних державних адміністрацій, що безпідставно та нехтуючи чинним законодавством і позицією мешканців, примусово приєднують вже успішно функціонуючі ОТГ до інших, часом навіть не об’єднаних громад”, – йдеться в документі.
В Асоціації наголосили, що підставами для примусового приєднання утворених громад можуть бути лише невідповідні показники спроможності, що визначені в чинному законодавстві. Також недопустимим є приєднання існуючих ОТГ до міст обласного значення без згоди громад лише на підставі створення можливостей розвитку цих міст.
В Листі відзначається, що Асоціація буде наполягати і відстоювати право громад, які пройшли шлях добровільного об’єднання, вибори та перші кроки становлення, на подальший розвиток.
“Громади не повинні бути примусово приєднані до інших (лише за їхньою згодою), не можна дискредитувати добровільний процес об’єднання, як визначальну цінність демократичного суспільства в Україні. Об’єднані територіальні громади готові до рішучих протестів з метою захисту свого законного права на існування та самостійного забезпечення життєдіяльності!”, – йдеться в звернені.
Експертна думка
Як розповіла KV керівниця Київського регіонального офісу Програми “U-LEAD з Європою” Олена Іванченко, уряд взяв курс на завершення процесу добровільності. З 20 грудня 2019 року вступили у силу зміни до ЗУ “Про добровільне об’єднання територіальних громад”. Для громад це означає, що відтепер добровільно об’єднатись можна тільки відповідно до перспективного плану.
“Схвалено законопроект “Про засади адміністративно-територіального устрою України”, у першому читанні прийнято законопроект №2653 про внесення змін до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”. Усі ці кроки говорять про завершення реформи. Децентралізація фінансових ресурсів та повноважень, на нашу думку, буде продовжуватись. У цій сфері ще є над чим працювати. Нині процеси добровільного об’єднання відбуваються у тих громадах, які розташовані у “сірій” зоні, яка не затверджена Перспективним планом від 2015 року. Наприклад, Феодосіївська у приміській зоні Києва, Борівська Фастівського району. Але допоки перспективний план не затверджений, доти ці громади не мають законних підстав отримати позитивний висновок. І не забуваємо про чергові місцеві вибори у 2020 році, які мають відбутись на новій адмінтероснові. Так що прискорення процесу реформування відбувається, відповідно до нових вимог законодавства природнім шляхом”, - зазначила вона.
Як відзначив керівник Офісу реформ в Київській області, депутат Київської облради Володимир Удовиченко, сьогодні головне завдання – завершити роботу над проєктом змін до перспективного плану формування тергромад і передати через два тижні до Кабміну на затвердження.
“Нам вдалося переконати Мінрозвиток громад, що Київщина – складний регіон, який виводить на об’єктивні показники спроможних 69 -71 ОТГ. На Київщині в усіх громадах триває диспут, до Департаменту містобудування та архітектури приїздять цілі делегації – активність величезна. Я думаю, цей позитивний рух наближає завершення реформи, яка має відбутися вже в новій адмінтерсистемі. Сьогодні потрібно дотримуватися виключно законів і методики формування спроможних тергромад. Наприклад, Шкарівська громада з урахуванням всіх критеріїв має бути приєднана до Білої Церкви. Закон про добровільне об’єднання ніхто не відміняв: громада є об’єднаною, якщо отримує висновок і приймає остаточні рішення. З урахуванням прийнятих змін, КОДА не може видавати висновок громадам, де є протиріччя. А протиріччя залишаються у селі Жуківка, де громада села, враховуючи наявну інфраструктура і послуги, “за” приєднання до Березанської ОТГ і не підтримує Згурівську громаду. Є проблеми зі створенням Козинської селищної ОТГ, де одні “за” приєднання до Обухова, інші – до Козина. Більш менш розв’язана ситуація з Гатненською ОТГ, яка встигла направити документи до ЦВК. А так це могли бути Боярська та Вишнівська ОТГ. З урахуванням цього є проблеми по Чабанівській ОТГ, яка по всім показникам має бути адмінцентром. А ще – в Баришівському районі, де Семенівська і Яблунівська сільради мають увійти до Березані, але частина жителів “за” Студениківську ОТГ. Але сьогодні мають враховуватися інтереси виключно мешканців і де вони зможуть отримувати високий рівень послуг”, – розповів KV Удовиченко.
Не так сталося, як гадалося
KV вдалося з'ясувати, які громади можуть бути об'єднані примусово за новими змінами до перспективного плану. Планують не включати до перспективного плану Шкарівську громаду Білоцерківського району, Гайшинську громаду Переяслав-Хмельницького району, Мирненську громаду Бориспільського району. Читайте: Проєкт змін: оновлений перспективний план Київщини може втричі збільшити кількість об’єднаних громад
Як розповів голова Острівської сільради Леонід Пилипець, потенційну Острівську громаду Рокитнянського району не погоджує Київська ОДА. Сільрада надавала області фінансовий звіт і розрахунки, згідно з якими вони будуть спроможною громадою. Але там категорично наполягають на тому, що громада має бути створена на базі смт Рокитне.
“Нам повідомили, що у громади недостатня кількість населення і нерозвинена інфраструктура. Із трьох сільрад громада матиме 4,5 тис. населення. А за методичними рекомендаціями має бути 5 тисяч, хоча по Україні є громади і 2,5- 3 тис. населення. Та ми маємо необхідні медичні та сучасні навчальні заклади, працює добровільна пожежна дружина, бюджетонаповнюючі підприємства, розвивається потужне фермерське господарство, агропромисловий комплекс, кар’єр. Якщо ПДФО залишатиметься на місцях, ми матимемо близько 2 млн гривень прибутку. В цьому році у нас запланований бюджет у розмірі 7 млн гривень. Ми зверталися і до Офісу президента, але нас перенаправляли до КОДА, де нам знову наголошували на існуванні перспективного плану і на цьому все закінчується. В Рокитному інфраструктура налагоджена, але підприємств немає, селище дотаційне. До Рокитного жителі не хочуть приєднуватися, всі за те, щоб зробити свою громаду. Ми і дороги перекривали разом із Шкарівською громадою, але реакціі ніякої”, – говорить він.
Так, у Фастівському районі планується створення лише трьох громад і внесення Борівської громади до перспективного плану також не передбачено.
“Ми подали документи до КОДА, нам надали зауваження і зараз ми працюємо над цим питанням, щоб направити документи повторно. Громаду не бачили в перспективному плані, тому вирішили пройти через процедуру добровільності, щоб отримати висновок і надати аргументувати, щоб нас таки внесли в план. Ми зверталися з цим питанням і до народного депутата Олега Дунди, який також підтримує створення громади. Однозначно, що ми плануємо відстоювати свою громаду і позицію мешканців, адже ми пройшли усю відповідну процедуру до цього етапу. Ми будемо звертатися і до Мінрегіону, і до профільного комітету. Я впевнений, що ми прийдемо до необхідного результату. Взагалі були різні варіанти об’єднання громад в районі. Наразі створена лише Томашівська, а планувалася ще Кожанська, Фастівська і Борівська. Потім були варіанти створення виключно Фастівської ОТГ. Наразі невідомо, яким бачать остаточний варіант об’єднання”, – розповів KV голова Борівської селищної ради Дмитро Босой.
Як зазначила голова Колонщинської сільради Юлія Пелешок, в Департаменті містобудування та архітектури повідомили, що в Макарівському районі планують затвердити лише Макарівську і Бишівську ОТГ. І створення Березівської громади залежить тільки від рішення депутатів Копіливської сільради і прийняття ними позитивного рішення.
“Перспективний план ще не затверджений Кабміном. У відповідях Департаменту містобудування та архітектури, народних депутатів на наші звернення зазначалося, що зміни не передбачені. І тому ми дуже здивовані такою новиною. Ми маємо всі необхідні погодження, висновок, провели найбільшу кількість зібрань, були одними із найперших в області, хто розпочав процедуру реформування. Ми плануємо знову звертатися до обласної влади, Мінрозвитку громад. Дуже багато було докладено зусиль і неприємно, що Березівську громаду за новими змінами до перспективного плану планують включити до Макарова”, – зазначила вона.
В Броварському районі потенційну Гоголівську громаду вирішили включити до Великодимерської ОТГ. Як зазначив голова Гоголівської сільради Петро Примак, вони також очікують відповіді від КОДА.
“Все тепер залежить від Кабміну. Наразі нас можуть розподілити до Великої Димерки чи навіть до Броварів. Це територіальна реформа, яку завтра підпише президент і приєднають, вже не питаючи про добровільність. Сьогодні ми навіть не можемо чітко сказати про своє майбутнє. Ми маємо своє бачення об’єднання, а в Уряді – своє. Але, думаю, що все ж таки необхідно прислухатися до того, що хочуть жителі, а вони хочуть, щоб була створена Гоголівська громада. Для цього є всі необхідні перспективи розвитку. Сьогодні розрахунки одні, завтра – інші. Ми знаємо, що стається с селами, коли їх таким чином приєднують до міста. У свій час Гоголів мав Магдебурзьке право, це історична територія, але на все це не звертається увага. Сьогодні є інформація, що навіть Калинівська вже об’єднана громада може бути приєднана до іншої. Тому незрозуміло, чого можна очікувати і що думати відносно децентралізації. Поки що відомо, що в районі може залишитися лише три громади”, – додав він.
Депутат Києво-Святошинської райради Анатолій Коструба також повідомив KV, що село Забір'я все ж таки хочуть приєднати до Боярської ОТГ.
“Суди продовжуються уже третій рік. Стільки ж років поліція та прокуратура ведуть розслідування. Ми перед новим роком знову подали на апеляцію. Коли справу повернули на розгляд до першої інстанції, суддя прийняв рішення про укладання мирової угоди. Сільська рада надала згоду, а я – ні. Більше 200 осіб дали мені доручення представляти і відстоювати їхні інтереси. Адже протоколи громадських слухань підроблені. Так само не змінилася ситуація і в селі з виконанням сільської голови її обов'язків. Нас би вже давно об'єднали, якби ми не продовжували боротися, не зверталися до ЦВК, КОДА. Жителі були готові і дороги перекривати, а зараз вже просто не бачать перспективи – населення зневірилось у теперішній владі. Та опускати руки не збираємося, боротьба продовжується”, – говорить він.
Як повідомила голова Княжицької селищної ради Олена Шинкаренко, фактично ситуація не змінилася і щодо їхньої громади, яку також хочуть приєднати до Боярки.
“Наскільки відомо, закон про добровільне об'єднання втрачає силу, а буде діяти об'єднання лише за перспективним планом. І за цим новим планом нас планують приєднати до Боярки. Це все, що наразі відомо. Так, ми планували створити Княжицьку громаду, але коли у сусідніх сел думки інші, то дуже важко щось організувати. Жителі були налаштовані створити сільську громаду. Але є державна програма, прийнятий закон, який повинен виконуватися. Як показує практика, надалі перспектива буде за великими громадами”, – говорить Шинкаренко.
Як розповів голова Семенівської сільради Баришівського району Микола Кочерга, думку громади щодо приєднання саме до Студеників, а не Березані, поки що так і не врахували.
“У селі нещодавно проходили громадські слухання, на яких зареєструвалося близько 280 чоловік і 179 проголосувало "за" Студениківську ОТГ. Ми подали всі необхідні документи до КОДА та Студеників. Термін добровільності Мінрозвитком було продовжено до лютого. Та тепер за законом приєднатися до ОТГ має та громада, яка за перспективним планом належить до цієї ОТГ. Але ж Березань і Баришівка також не були передбачені перспективним планом. Ми рік спостерігали за розвитком двох громад і зробили свій вибір на користь Студеників. Ми все виконали згідно закону. Тож не зрозуміло, навіщо було говорити про добровільність і розпочинати ці процеси, якщо можна було одразу всіх розділити таким чином”, – резюмував він.
Читайте:
Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться
Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести
Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы
Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе
Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета
Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу
Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов
Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине
Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием
Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине
Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района
Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться
Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА
Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района
Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов
Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения
Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы
“Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда
Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться
Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов
Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов
“Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году
Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины
Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно
Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали
Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской
Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром
“Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села
Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения
Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА
Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново
Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время
Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы
Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины
Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина
Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета
Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину
Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте
Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины
Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы
Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села
Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину
Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке
Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам
Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат
Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет
Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА
Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы
Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение
Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины
Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню
Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА
Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета
Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год
Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву
Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону
Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО
Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц
Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу
Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине
Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины
Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина
Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО
Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община
Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы
Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА
Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением
Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины
Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода
Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции
Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново
Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины
Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины
Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана
Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года
Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана
Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин
Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА
Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община
Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света
Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю
Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозойПроект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районовПроект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел
Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО
Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин
Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин
Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины
Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал
Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО
Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение
Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин
Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин
Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план
Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной
Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицеюПроєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році
Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громадФото: колаж KVКиевVласть
30 січня 2020 г. 09:00
Раздел: Територія розуму
Історико-архітектурний опорний план Києва: провал чи авантюра
Важко знайти більш чутливу для столиці тему, ніж розробка і затвердження нового Генплану. Дочекалися: ось вам історико-архітектурний опорний план до нового Генплану. На сайті Київської держміськадміністрації (КМДА) під назвою “Генеральний план м. Києва том VIII “Збереження та охорона історико-культурної спадщини. Проект”.
На перший погляд, документ солідний: графічні матеріали, книги – аж 5 штук, додатки. Хоча деякі тягнуть максимум на зошит. Наприклад, книга 3 складається з 4-х сторінок, а книга 4 – з 9-ти.
Міська влада привчила народ до пильності, адже халепа очікує мало не кожного дня з будь-якого з боку і під будь-яким приводом. Коли ж виникає тема будівельна та ще й стосовно усього міста – якого б не очікували негаразду, все одно виявитеся оптимістом.
Про всяк випадок вирішили переглянути проект – плід старань Українського державного інституту культурної спадщини (УДІКС), яким керує Ірина Прокопенко.
До слова, про значення цього документу. Від нього залежить, чи продовжить свій скорбний шлях культурна спадщина столиці. Саме цей план указуватиме усім розробникам, де і що можна будувати у місті, повному історичної спадщини. Власне, на кону доля Києва як культурологічного заповідника.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
І що побачили? У кого вразливі нерви, раджу накапати корвалолу. Почну із завдань, які поставив перед виконавцем опорного плану розробник генплану. Книгою 5 передбачено відображення 15-ти груп об’єктів:
1) комплекс споруд Софії Київської;
2) комплекс споруд Києво-Печерської Лаври;
3) комплекс споруд Печерської фортеці;
4) Національний музей народної архітектури та побуту України;
5) значні архітектурні комплекси;
6) житлові міські садиби;
7) пам'ятки містобудування;
8) пам'ятки археології;
9) історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпро;
10) пам'ятки садово-паркового мистецтва;
11) об'єкти знесені, але з обліку не зняті;
12) меморіальні будинки;
13) окремі споруди;
14) пам'ятники, дошки, панно, окремі могили, окремі дерева;
15) пам'ятні місця.
Підкреслюю, усе перелічене – завдання замовника Інституту генплану Києва. Оскільки той наперед мусить знати, де, що та як можна будувати. З точними адресами об’єктів охорони та їхніми охоронними зонами. Виконавець же вирішив обійтися лише трьома переліками з цих 15-ти.
Трохи статистики для тих, хто не збагнув дійсно історичного масштабу. На території Києва перебуває 3547 об’єктів охорони, з них національного значення – 428, місцевого значення – 1995, щойно виявлених – 1363, пам’яток археології – 58, з яких національного значення – 23, пам’яток мистецтва – об’єктів монументального живопису, монументальної скульптури – 314 (інформація зі статті Ірини Тарутінової “Пам’ятки Києва в цифрах”).
А в поданому опорному плані чомусь тільки 201. Це становить 5,7 % від реальної кількості? Погодьтеся, ці жалюгідні 5,7 пунктів і є оцінкою якості роботи розробників документу по 100-бальній шкалі.
У документі з назвою “Основне креслення” намагалися знайти хоч цих 201 щасливих обранців. Не знайшли. Не певен, що виконавцям Генплану, опорою якого служитиме така карта історичної спадщини, пощастить більше. До слова, що за предмет під назвою “проект Генплану” обговорював Кличко на Олімпійському із громадськістю, яку тоді шуганула поліція? Історико-архітектурної основи-то не було?
Читайте: Історико-архітектурний опорний план нового Генплану та фейкова громадськість
Про те, за кого має звичку тримати населення міська влада, нагадав ще один епізод. На засіданні Консультативної ради при Департаменті охорони культурної спадщини, де директором Олександр Никоряк, 26 грудня 2019 року було прийнято пропозицію громадськості про надання можливості порівняти запропонований історико-архітектурний опорний план з вже існуючим таким планом. Директорка інституту-виконавця Ірина Прокопенко на ньому була. Здогадайтеся з трьох спроб: чи подбали вони з Никоряком про побажання громадськості? Вгадали з першої?
А хто, наразившись на опір громадськості, пообіцяв провести повноцінне громадське обговорення в Будинку архітекторів? Не Департамент охорони культурної спадщини КМДА часом? І що: обговорення на сайті ось-ось завершиться, а оголошення про зібрання в Будинку архітекторів так і немає. Підозрюю, і не буде. Хоча кияни мають право, оскільки саме з їхньої кишені відстебнуто на опорний план немалі кошти.
Як наважилися підопічні Ірини Прокопенко представити на суд жителів графіку небаченої якості, треба спитати у них. Мій студент не мав би з таким рівнем виконання лабораторної роботи жодного шансу.
Що таке сучасна векторна графіка? Цифрова карта, яка складається з низки шарів. У кожному залежно від теми – контури, лінії, позначки, легенди, назви та інші об’єкти, до якої додаються інструменти корекції та перегляду в будь-яких сполучаннях та масштабах шарів. Передбачено огляд від найбільш дрібного, оглядового масштабу до деталей окремого будинку. А що бачимо у представленому виробі? Растрову основу, ймовірно, перезняту з карти не першої свіжості, з вбогими чотирма шарами – теж растровими.
Повноцінне обговорення “опорного плану” неможливе, насамперед, через відсутність останнього. Днями у Шевченківській РДА відбулася зустріч з народною депутаткою Людмилою Буймістер від “Слуги народу”. Думка зібрання: оприлюднений план не здатний слугувати опорою для Генплану ніяким чином.
Шарів основної карти у такій роботі має бути до 20, а не чотири, і не растрових, а векторних. Серед них має бути шар останньої супутникової зйомки з відображенням сучасного стану будівель, інфраструктури, насаджень. Оскільки на старих планах можуть відображатися знесені об’єкти та відсутність новобудов. Обов’язковим є шари з числовими обмеженнями щодо щільності та висотності нового будівництва; екологічного стану, рельєфу.
При збільшенні масштабу карта не повинна замість деталізації фрагментуватися, як відбувається зараз, коли користувач спостерігає процес збільшення пікселів до розмірів “кубика Рубіка”.
А де прив'язка до плану Києва? Немає назв вулиць, площ, знакових пам’яток, взагалі будь-яких точок прив'язки. Нас з вами цікавлять в першу чергу місця, де живемо. Так от, жителям спальних районів неможливо знайти свої мікрорайони, плани яких складаються з безликих прямокутників.
А огризки позначок лінії рівня у вигляді кількох залишкових пікселів – це такий винахід, щоб життя медом не здавалося?
Частини графічних матеріалів взагалі немає. Наприклад,у книзі 4 відсутні графічні матеріали до розділу 2 “Історико-архітектурний опорний план. Містобудування та архітектура". Хоча в пояснювальній записці зазначено, що вони є. До розділу 6 "Пропозиції до коригування меж історичних ареалів та зон охорони пам'яток культурної спадщини" графічні матеріали також відсутні.
Для мене як жителя історичного кварталу, обмеженого вулицями Пушкінською, бульваром Тараса Шевченка, вул. Великою Васильківською та площею Льва Толстого, особливо близька саме його доля. Як його показано на виробі, названому авторами “Основним кресленням”, демонструє фото 5. А фото 1 – 3 показують, як треба було зробити. Це зміг би навіть студент 2-го курсу. Та не зумів цілий інститут. На основному кресленні у цьому кварталі показано три розмиті плями без ідентифікації, які за задумом авторів, зображують охоронні зони (фото 5). Тоді як тут 33 об’єкти охорони. Тому, хто знайде їх усі на “кресленні”, накрию поляну.
Уся “експозиція” носить класичні ознаки аврального стилю. Наприклад, у пояснювальній записці (книга 1) зазначено, що у книзі 4 розміщено графічні додатки 7 – 12. Але додатки 7 – 10 відсутні. Обговорювати нічого.
Матеріали навалено купою як попало у надії: колись розберемося. Супроводжуються безграмотними підписами на зразок: “Старокиївський. Новоє строєніє”; “Липки. Новоє строєніє”. Судячи з усього, виконавці з Українського державного інституту культурної спадщини навіть не дивилися зображення “строєній”, запозичених невідомо звідки з часів “Старокиївського району” перед тим, як вкинути їх до книги 4. Володіння державною мовою взагалі на недосяжному рівні.
Матеріали книги 5 не систематизовано, подано у вигляді хаотичного набору окремих картинок та фрагментів, звалених як попало.
Тексти рецензій на роботу представлені уривками, навіть не у всіх названо авторів. Рецензії мають вказувати недоліки, а не гладити по голівці авторів за очевидний провал. Так, віце-президент Національної спілки архітекторів кандидат архітектури Олена Олійник у рецензії від 13 грудня 2019 року дійшла до висновку: “слід відзначити високу якість роботи”.
Що маємо у сухому залишку. Завдання, поставлені перед виконавцями, не виконано. Історико-архітектурного опорного плану не створено, через це відсутня основа для створення нового Генплану Києва. Робота підлягає радикальній переробці з урахуванням зауважень, поданих громадськістю, в тому числі, усього, прочитаного вами.
На що і скільки витрачено коштів, теж цікаво. Зокрема, ціна “основного креслення”, на якому десь сховано 201 об’єктів охорони з існуючих 3547.
Николай Жуков, председатель ОСН "Квартал Пушкинская – Красноармейская", профессорКиевVласть
середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
Календар подій